Захист прав споживачів Політика та імплементація
Поточний стан Базові принципи державної політики захисту прав споживачів закріплені в: 1. Конституції України (стаття 42) Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів 2. Законі України «Про захист прав споживачів» Право на безпеку продукції підтверджується Законами України: «Про загальну безпечність нехарчової продукції» «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»
2
Поточний законодавчий стан: Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» Встановлює засади введення в обіг нехарчової продукції і забезпечення її безпечності . Передбачає функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик (СОВС – аналог Rapex).
•
•
Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» • •
Встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції . Передбачає функціонування національної інформаційної системи ринкового нагляду (НРН).
3
Законодавство ЄС та Угода про асоціацію Стратегічні напрями розвитку визначаються: Резолюцією 39/248 Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» Угодою про асоціацію (Глава 20 Розділу V, Додаток XXXIX): РОЗДІЛ V. Економічне та галузеве співробітництво Глава 20. Захист прав споживачів, Стаття 417, Додаток XXXIX План заходів реалізації Угоди про асоціацію (пункти 377 – 386) План імплементації актів законодавства ЄС у сфері захисту прав споживачів: 1.Директива 98/6/ЄС про захист прав споживачів під час зазначення цін на товари 2.Директива 2005/29/ЄС про недобросовісну комерційну практику 3.Директива 1999/44/ЄС про певні питання продажу та гарантії товару споживання 4.Директива 93/13/ЄС про несправедливі умови у споживчому договорі 5.Директива 2008/48/ЄС про кредитні угоди для споживачів 6.Директива Ради ЄС 87/357/ЄEC про наближення законодавств держав-членів про продукти, які ставлять під загрозу здоров’я або безпеку споживачів 7.Рішення Комісії 2006/502/ЄС про постачання на ринок запальничок виключно із захистом від дітей)
4
Захист прав споживачів (ЗПС): проблематика Якість та складність законів: • розпорошеність функцій із ЗПС в різних законодавчих актах та різних органах державної влади •
особливості ЗПС товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суміжних ринках
•
не поширення дії Закону «Про захист прав споживачів» на харчові продукти
•
двозначність визначення поняття «споживач»
•
дублювання відповідальності суб'єктів господарювання (нехарчова продукція)
Неефективний контроль: інституційна слабкість Порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері ЗПС Низький рівень поінформованості споживачів: • частина прав споживачів не імплементована (право на споживчу освіту) • відстуність інформаційних систем для інформування споживачів про небезпечну продукцію
5
Якість та складність законів: Відсутність принципів захисту прав споживачів: відсутність пріоритетів забезпечення безпечності та якості продукції, відсутність принципу невідворотності відповідальності за порушення прав споживачів, відсутнсть дієвого механізму компенсації шкоди Споживчі конфлікти при проведенні експертизи продукції: експертизу спірного товару проводить продавець або його субпідрядна організація, зокрема, у випадку мобільних телефонів. Це спричиняє споживчий конфлікт на користь виробника (продавця) Дублювання відповідальності суб'єктів господарювання: у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції: за один факт порушення суб'єкта господарювання можна двічі покарати, застосовуючі два закони (ЗПС та ДРН)
6
Якість та складність законів: Не поширення дії Закону про захист прав споживачів на харчові продукти: з прийняттям Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» вилучено норми щодо харчової продукції, її якості, безпечності та здійснення державного нагляду із «Закону України Про захист прав споживачів» Подвійне тлумачення поняття «споживач»: на практиці, в окремих випадках, це призводить до плутанини змісту обсягу прав споживача як фізичної та юридичної особи: «Про захист прав споживачів», «Про електроенергетику», «Про природні монополії», «Про телекомунікації» Не врегульованість відносин при реалізації сільськогосподарської продукції на ринках: не всі продавці такої продукції на ринках є суб’єктами господарювання (складність правозастосування Закону)
7
Напрями формування політики захисту прав споживачів
Імплементація актів законодавства ЄС
Діалог з громадськими організаціями
Інституційна розбудова та координація органів ЗПС
Споживча освіта
8
Напрями імплементації
Концепція реформування захисту прав споживачів
Впровадження освітніх програм у сфері ЗПС
Закон про ЗПС (нова редакція)
Впровадження інформаційних систем інформування громадськості про небезпечну продукцію
Мета реформування Впровадження європейських принципів захисту прав споживачів шляхом реалізації права споживачів бути почутими, надання інформації з питань, що стосуються споживачів, просвіти споживачів Ефективне застосування правил захисту прав споживачів через розвиток співробітництва між органами державної влади та організаціями, відповідальними за практичне виконання законодавства, інформування, освіту та вирішення спорів, пов’язаних зі скаргами споживачів Покращення іміджу України на міжнародному рівні Захист внутрішнього ринку від небезпечної продукції, створення гарантій їх безпечності та якості