Глобальні модерності by Nova storinka

Çàñíîâàíà 2001 ðîêó

ГЛОБАЛЬНІ МОДЕРНОСТІ

Âèäàííÿ çä³éñíåíî çà ñïðèÿííÿ Êèºâî-Ñâÿòîøèíñüêîãî â³ää³ëåííÿ Äèòÿ÷îãî ôîíäó Óêðà¿íè

GLOBAL MODERNITIES

edited by Mike Featherstone, Scott Lash and Roland Robertson

SAGE Publications London • Thousand Oaks • New Delhi

ГЛОБАЛЬНІ МОДЕРНОСТІ

За редакції Майка Фезерстоуна, Скота Леша та Роланда Робертсона

Êè¿â Í³êà-Öåíòð 2008

ufl 32-027.21=03.111=161.2 ccl 66.5 e54 qËÕËêÐÇÊ Í ÇÒãÐåÏÖàêÓ Òàðàñà Öèìáàëà iÇ ÒÇóêÓÉÓ ÕËÊÇêÚå êÇÒÊÎÊÇ×Ç ÖÓÚåÓÐÓãåÛÒÎÙ ÒÇóê ²ðèíè ×óäîâñüêî¿-Êàíäèáè xË ÍåÈÕÇÒÒÆ ÒÇÕÇ×ÎÉåÉ ÔÕËÍËÒ×ó ÔÕÓÈÐËÑÇ×Îêó ãÐÓÈÇÐåÍÇÚå ÔåÊ ÕåÍÒÎÑÎ êó×ÇÑÎ ÍÓÕó. tÇêÇ Ö×ÕÓêÇ×åÖ×à ÊóÑÓê ÊÓÖÎ×à ÔÕÎÕÓÊÒÇ, ÓÖêåÐàêÎ ãÐÓÈÇÐåÍÇÚåâ ÒË ÑÓÌÒÇ ÕÓÍãÐÆÊÇ×Î Æê ÍÉÎÛÇÏÒó ÐåÒåÏÒó ÖÙËÑó ÙÓÛÇ È ×ÓÑó, ÝÓ ÉÓÒÇ É ÖÉÓ Ï ËêÍÎÖ×ËÒÚå ÉÑåÝó ÓÊÒÓÛÇÖÒÓ Æê ÕÓÍÉÎ×Óê, ×Çê å ÕóÏÒÇÚåâ. s×Õóê×óÕÒÓ ÚÆ êÒÎãÇ ÓÕãÇÒåÍÓÉÇÒÇ ÒÇÉêÓÐÓ ÊÉÓÙ ÔÕÓÉåÊÒÎÙ ×ËÑ. qËÕÜÇ ÍÓÖËÕËÊÌó ×àÖÆ ÒÇ ÖóÖÔåÐàÒåÏ ×ËÓÕå . u ÕÇÑêÇÙ Úå ×ËÑÇ×ÎêÎ ÊÓÖÐåÊÌó ×àÖÆ, ÒÇÖêåÐàêÎ ÔÕÓÈÐËÑÇ×ÎêÇ ãÐÓÈÇÐåÍÇÚå ÍÇÖÉåÊÛó ÓÔÕÓÖ×ÓÕÓÉÐËÒÒÆ ÖóÖÔåÐàÒÓ ×ËÓÕå . fÕóãÇ ÉóÍÐÓÉÇ ×ËÑÇ êÒÎãÎ – ÖóÖÔåÐàÒÇ ÍÑåÒÇ. tó× ÔÎ×ÇÒÒÆ ÓÈËÕ×Ç ×àÖÆ ÒÇÉêÓÐÓ ÖÓÚåÓêóÐà×óÕÒÎÙ ÔÕÓÚËÖåÉ å ØÓÕÑ ÌÎ××Æ, Æêå ÉÎÒÎêÇâ×à ÑåÕÓâ ×ÓãÓ, Æê ãÐÓÈÇÐàÒË óÖóÉÇ ÒÇÚåâ-ÊËÕÌÇÉó Æê ÉÎÍÒÇÛÇÐàÒó ÓÔÕÇÉó ÖÓÚåÇÐàÒÓãÓ ÌÎ××Æ. rÓÍÕÇÙÓÉÇÒÇ ÒÇ ØÇÙåÉÚåÉ – ÔÓÐå×ÓÐÓãåÉ, ÖÓÚåÓÐÓãåÉ, êóÐà×óÕÓÐÓãåÉ å Ö×óÊËÒ×åÉ ÍãÇÊóÉÇÒÎÙ ÖÔËÚåÇÐàÒÓÖ×ËÏ. qËÕËêÐÇÊ ÍÇ ÉÎÊÇÒÒÆÑ: Global Modernities (ISBN 0-8039-7948-7) First published 1995. Reprinted 1997 English language edition published by Sage Publications of London, Thousand Oaks and New Delhi, © Mike Featherstone, Scott Lash & Roland Robertson, 1995.

ISBN 978-966-521-162-4 (sËÕåÆ «iÑåÒÇ ÔÇÕÇÊÎãÑÎ») ISBN 978-966-521-479-3

Editorial arrangement ©Mike Featherstone, Scott Lash and Roland Robertson 1995 Chapter 1 © Mike Featherstone and Scott Lash 1995 Chapter 2 © Roland Robertson 1995 Chapter 3 © Jan Nederveen Pieterse 1995 Chapter 4 © Jonathan Friedman 1995 Chapter 5 © Timothy W. Luke 1995 Chapter 6 © Anthony D. King 1995 Chapter 7 © Göran Therborn 1995 Chapter 8 © Zygmunt Bauman 1995 Chapter 9 © Michael Dillon 1995 Chapter 10 © Benno Wagner 1995 Chapter 11 © Ann Game 1995 Chapter 12 © Oleg Kharkhordin 1995 Chapter 13 © Vikki Bell 1995 Chapter 14 © Eli Zaretsky 1995 Chapter 15 © Eugene Halton 1995 © qËÕËêÐÇÊ. t.xÎÑÈÇÐ, 2008 © pÕÎãåÒÇÐ-ÑÇêË×. dÎÊÇÉÒÎÚ×ÉÓ «oåêÇ-xËÒ×Õ», 2008 © sËÕåÆ «iÑåÒÇ ÔÇÕÇÊÎãÑÎ». dÎÊÇÉÒÎÚ×ÉÓ «oåêÇxËÒ×Õ», 2001

Зміст

1. 2. 3. 4. 5.

6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

15.

Ïîäÿêè ............................................................................................ 6 Àâòîðè ............................................................................................. 7 ²ðèíà ×óäîâñüêà-Êàíäèáà. Âåðí³ñàæ íàðèñ³â ãëîáàë³çàö³¿ â óêðà¿íñüêîìó ñîö³àëüíîìó äèñêóðñ³ ............................................ 10 Ìàéê Ôåçåðñòîóí ³ Ñêîò Ëåø. Ãëîáàë³çàö³ÿ, ìîäåðí³ñòü ³ îïðîñòîðîâëåííÿ ñóñï³ëüíî¿ òåîð³¿: Âñòóï .................................. 17 Ðîëàíä Ðîáåðòñîí. Ãëîêàë³çàö³ÿ: ÷àñîïðîñò³ð ³ ãîìîãåíí³ñòüãåòåðîãåíí³ñòü ............................................................................... 48 ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå. Ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ã³áðèäèçàö³ÿ .................. 73 Éîíàòàí Ôð³äìàí. Ãëîáàëüíà ñèñòåìà, ãëîáàë³çàö³ÿ òà ïàðàìåòðè ìîäåðíîñò³............................................................ 106 Òèìîò³ Â. Ëþê. Íîâèé ñâ³òîâèé ïîðÿäîê ÷è ïîðÿäêè íåîñâ³ò³â: âëàäà, ïîë³òèêà é ³äåîëîã³ÿ â ³íôîðìàö³îíàë³çàö³éíèõ ãëîêàëüíîñòÿõ ................................. 135 Åíòîí³ Ä. Ê³íã. ×àñè é ïðóñòîðè ìîäåðíîñò³ (àáî êîìó ïîòð³áåí ïîñòìîäåðí³çì?) .......................................................... 158 Éîðàí Òåðáîðí. Øëÿõè â/÷åðåç ìîäåðí³ñòü ............................... 179 Çè´ìóíò Áàóìàí. Ó ïîøóêàõ öåíòðó, ùî òðèìàº ...................... 201 Ìàéêë Äèëîí. Áåçïåêà, ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà ......................... 221 Áåíî Âà´íåð. Íîðìàëüí³ñòü – âèíÿòîê – êîíòðçíàííÿ: ïðî ³ñòîð³þ îäíîãî ìîäåðíîãî çàõîïëåííÿ .............................. 251 Åí ¥åéì. ×àñ, ïðîñò³ð ³ ïàì’ÿòü ³ç ïîñèëàííÿì íà Áàøëÿðà ... 270 Îëåã Õàðõîðä³í. Ðàäÿíñüêèé ³íäèâ³ä: ãåíåàëîã³ÿ ïîòàéëèâî¿ ³ñòîòè ........................................................................................... 293 Â³ê³ Áåë. Á³îïîë³òèêà òà ïðèâèä ³íöåñòó: ñåêñóàëüí³ñòü ³ ñ³ì’ÿ........................................................................................... 317 Åë³ Çàðåöüêè. Íàðîäæåííÿ ³äåíòè÷í³ñíî¿ ïîë³òèêè â 1960-ò³ ðîêè: ïñèõîàíàë³ç ³ ïîä³ë íà ãðîìàäñüêå é ïðèâàòíå .................................................................................. 339 Þäæèí Ãåëòîí. Ìîäåðíèé çàáëóä, àáî Íåñòåðïíå ïðîñâ³òëåííÿ áóòòÿ ..................................................................... 361 Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê.................................................. 385

ПОДЯКИ Ïîïåðåäí³ âåðñ³¿ åñå¿â, ùî ââ³éøëè äî ö³º¿ çá³ðêè, áóëè ïðåäñòàâëåí³ íà Êîíôåðåíö³¿ ç íàãîäè äåñÿòèð³÷÷ÿ æóðíàëó «Theory, Culture, & Society», ÿêà â³äáóëàñÿ â ñåðïí³ 1992 ð. â ì.×åìï³îí (øòàò Ïåíñèëüâàí³ÿ). Îñîáëèâó ïîäÿêó âèñëîâëþºìî Óí³âåðñèòåòñüêîìó öåíòðó ì³æíàðîäíèõ ñòóä³é ïðè Óí³âåðñèòåò³ Ï³òñáóð´à òà Öåíòðó âèâ÷åííÿ äîðîñëîãî æèòòÿ ïðè Óí³âåðñèòåò³ Ò³ñàéäà çà ¿õíþ ùåäðó ï³äòðèìêó êîíôåðåíö³¿. Çîêðåìà, êîíôåðåíö³ÿ íå â³äáóëàñÿ áè áåç íàäçâè÷àéíèõ îðãàí³çàö³éíèõ òàëàíò³â ³ òèòàí³÷íèõ çóñèëü Êåòë³í Âàéò. Êð³ì òîãî, õîò³ëîñÿ áè ïîäÿêóâàòè Äæóë³ Ðîóò (Ï³òñáóð´), Áàðáàð³ Êîêñ ³ Äæóë³ ×åïìåí (Ò³ñàéä) çà ¿õí³ àäì³í³ñòðàòèâí³ âì³ííÿ òà ï³äòðèìêó, à òàêîæ Â³êòîðó Ðóäîìåòîôó òà Äæî Ðîéäòó (Ï³òñáóð´) çà ñïðèÿííÿ. Ñåðåä òèõ áàãàòüîõ íàøèõ äðóç³â ³ êîëåã, ÿê³ äîïîìàãàëè ïëàíóâàòè é îðãàí³çîâóâàòè êîíôåðåíö³þ, à ïîò³ì çä³éñíþâàëè ðåòåëüí³øèé â³äá³ð ³ ïåðåãëÿä ñòàòåé äëÿ ö³º¿ çá³ðêè, íà îñîáëèâó çãàäêó çàñëóãîâóþòü Ñòèâåí Áàð, Äæîçåô Áëåé÷åð, Ðîé Áîéí, Íîðìàí Äåíçèí, Ìàéê Ãåïâîðò, Ì³êà Íàâà, Áðàÿí Ñ.Òåðíåð. Âèñëîâëþºìî òàêîæ ùèðó âäÿ÷í³ñòü óñ³ì òèì, õòî ïîï³êëóâàâñÿ ïðî òå, ùîá êîíôåðåíö³ÿ âèéøëà ïðèºìíîþ òà ïë³äíîþ äëÿ ðîçäóì³â íàãîäîþ. ¯¿ óñï³õ çàñâ³ä÷óº òîé ôàêò, ùî íàñ ïåðåêîíàëè ïðîâåñòè ùå îäíó êîíôåðåíö³þ íà òåìó «Êóëüòóðà é ³äåíòè÷í³ñòü: Ì³ñòî/íàö³ÿ/ñâ³ò» ó Áåðë³í³ â ñåðïí³ 1995 ð. Ñêîò Ëåø Ðîëàíä Ðîáåðòñîí Ìàéê Ôåçåðñòîóí

АВТОРИ Çè´ìóíò Áàóìàí – ïðîôåñîð-åìåðèò ñîö³îëîã³¿ â Óí³âåðñèòåò³ Ë³äñà. Àâòîð, ïîì³æ ³íøîãî, «Ïîñòìîäåðíî¿ åòèêè» òà «Ïîôðàãìåíòîâàíîãî æèòòÿ» (Blackwell, 1993, 1995). Â³ê³ Áåë – âèêëàäà÷ íà ôàêóëüòåò³ ñîö³îëîã³¿ â ¥îëäñì³òñ-êîëåæ³ (Ëîíäîíñüêèé óí³âåðñèòåò). Îïóáë³êóâàëà êíèãó «Ðîçâ³äóþ÷è ³íöåñò: ôåì³í³çì, Ôóêî òà ïðàâî» (Routledge, 1993), à ¿¿ ñòàòò³ ç’ÿâëÿëèñÿ, ïîì³æ ³íøîãî, â «Economy & Society», «International Journal of the Sociology of Law» òà «Theory, Culture & Society». Áåíî Âà´íåð – êîîðäèíàòîð ïðîãðàì Ìàã³ñòåðñüêî¿ øêîëè ë³òåðàòóðè òà êîìóí³êàö³¿ ïðè Çè´åíñüêîìó óí³âåðñèòåò³ (Í³ìå÷÷èíà), äå â³í òàêîæ âèêëàäàº áàçîâ³ óí³âåðñèòåòñüê³ êóðñè. Îòðèìàâ ñòóï³íü Ph.D. ó ãàëóç³ ïîð³âíÿëüíîãî ë³òåðàòóðîçíàâñòâà çà êíèãó, ïðèñâÿ÷åíó âïëèâîâ³ çåëåíîãî ðóõó íà ïîë³òè÷íó êóëüòóðó òà êîëåêòèâíó óÿâó Ôåäåðàòèâíî¿ Í³ìå÷÷èíè íàïðèê³íö³ 1970-õ ðîê³â. Ïèñàâ ïðàö³ â òàêèõ ãàëóçÿõ, ÿê ñåì³îòèêà ìîäåðíî¿ ìåä³à-êóëüòóðè, ìîäåðíà í³ìåöüêà ë³òåðàòóðà òà ì³æêóëüòóðíà êîìóí³êàö³ÿ ì³æ àáîðèãåííèìè ³ «ºâðîïåéñüêèìè» àâñòðàë³éöÿìè. Þäæèí Ãåëòîí âèêëàäàº ñîö³îëîã³þ òà ãóìàí³òàðèñòèêó â Óí³âåðñèòåò³ Íîòð-Äàì. Àâòîð êíèã «Ïîçáàâëåí³ ãëóçäó», «Ñìèñë ³ ìîäåðí³ñòü» (îáèäâ³ – Chicago University Press) ³ ñï³âàâòîð «Çíà÷åííÿ ðå÷åé» (Cambridge University Press). Êð³ì òîãî, âèñòóïàâ ³ç êîíöåðòàìè â ê³ëüêîõ êðà¿íàõ, âèêîíóþ÷è áëþç íà ãàðìîí³ö³. Éîãî ãóðò íèí³ çä³éñíþº òóð àìåðèêàíñüêèì Ñåðåäí³ì Çàõîäîì ðàçîì ³ç ëåãåíäàðíèì ï³àí³ñòîì Ïàéíòîïîì Ïåðê³íçîì ³ çàïèñóº ñâ³é ïåðøèé êîìïàêò-äèñê. Åí ¥åéì î÷îëþº Øêîëó ñîö³îëîã³¿ ïðè Óí³âåðñèòåò³ Íîâîãî Ï³âäåííîãî Âåëüñó. Âèêëàäàº é ïðîâîäèòü äîñë³äæåííÿ â öàðèí³ êóëüòóðíî¿ òåîð³¿ òà àíàë³çó. Ñåðåä ¿¿ ïóáë³êàö³é – «Ðóéíóâàííÿ ñîö³àëüíîãî: íà øëÿõó äî äåêîíñòðóêö³éíî¿ ñîö³îëîã³¿» (Open University Press/Toronto University Press, 1991). Ìàéêë Äèëîí âèêëàäàº ïîë³òîëîã³þ â Ëàíêàñòåðñüêîìó óí³âåðñèòåò³. Àâòîð ê³ëüêîõ êíèã íà òåìó ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí, à íèí³ çàéìàºòüñÿ ïåðåâàæíî ôåíîìåíîëîã³ºþ òà ïîë³òèêîþ, çîêðåìà ïðîáëåìîþ ïîë³òè÷íîãî íàïðèê³íö³ ìåòàô³çèêè. Â³í ïèñàâ ïðî öå

Àâòîðè

â êíèãàõ «Ïîë³òè÷íèé ñóá’ºêò íàñèëüñòâà» (Manchester University Press, 1993) ³ «Ïîë³òèêà áåçïåêè» (Routledge, ãîòóºòüñÿ äî äðóêó). Åë³ Çàðåöüêè – àä’þíêò-ïðîôåñîð ³ñòîð³¿ â Óí³âåðñèòåò³ Ì³ññóð³ (Êîëóìá³ÿ, øòàò Ì³ññóð³). Àâòîð êíèãè «Êàï³òàë³çì, ñ³ì’ÿ òà îñîáèñòå æèòòÿ» (New York: Harper and Row, 1976, 1986 ïåðåðîáëåíå âèäàííÿ); ðåäàêòîð âèäàííÿ ïðàö³ Â³ëüÿìà Òîìàñà òà Ôëîð³àíà Çíàíåöüêîãî «Ïîëüñüêèé ñåëÿíèí â ªâðîï³ òà Àìåðèö³» (Urbana, Il.: University of Illinois Press, 1985), à çàðàç çàê³í÷óº îäíîòîìíó ³ñòîð³þ ïñèõîàíàë³çó ï³ä ïîïåðåäíüîþ íàçâîþ «Â³ä ïñèõîëîã³¿ àâòîðèòåòó äî ïîë³òèêè ³äåíòè÷íîñò³». Åíòîí³ Ä.Ê³íã – ïðîôåñîð ³ñòîð³¿ ìèñòåöòâà òà ñîö³îëîã³¿ â Äåðæàâíîìó óí³âåðñèòåò³ øòàòó Íüþ-Éîðê ó Á³í´åìòîí³. Ñåðåä éîãî îñòàíí³õ ïðàöü – «Ãëîáàëüí³ ì³ñòà: Ïîñò³ìïåð³àë³çì òà ³íòåðíàö³îíàë³çàö³ÿ Ëîíäîíà», «Óðáàí³çì, êîëîí³àë³çì ³ ñâ³òîåêîíîì³êà» (îáèäâ³ – Routledge, 1990), à òàêîæ ðåäàãóâàííÿ êíèã «Êóëüòóðà, ãëîáàë³çàö³ÿ òà ñâ³òîñèñòåìà» (SUNY Binghamton/Macmillan, 1991) ³ «Ðå-ïðåçåíòóâàííÿ ì³ñòà: Åòí³÷í³ñòü, êàï³òàë ³ êóëüòóðà â ìåòðîïîë³ñ³ ÕÕ² ñòîð³÷÷ÿ» (Macmillan, 1995). Ñêîò Ëåø – ïðîôåñîð ñîö³îëîã³¿ â Ëàíêàñòåðñüêîìó óí³âåðñèòåò³. Ñåðåä éîãî êíèã – «Ê³íåöü îðãàí³çîâàíîãî êàï³òàë³çìó» (1987), «Ñîö³îëîã³ÿ ïîñòìîäåðí³çìó» (1990; óêð. âèäàííÿ – Ëüâ³â: Êàëüâàð³ÿ, 2003), «Åêîíîì³êà çíàê³â ³ ïðîñòîðó» (1994) ³ «Ðåôëåêñèâíà ìîäåðí³çàö³ÿ» (1994). Òèìîò³ Â. Ëþê âèêëàäàº ïîë³òîëîã³þ ó Â³ðäæèíñüêîìó ïîë³òåõí³÷íîìó ³íñòèòóò³ òà Äåðæàâíîìó óí³âåðñèòåò³ â Áëåêñáóð´ó, øòàò Â³ðäæèí³ÿ. Àâòîð ïðàöü «Åêðàíè âëàäè» (Illinois, 1989), «Ñîö³àëüíà òåîð³ÿ ³ ìîäåðí³ñòü» (Sage, 1990) ³ «Äåìîíñòðàö³¿ ñèëè» (Duke, 1992). ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå – àâòîð êíèã «Á³ëå íà ÷îðíîìó: Îáðàçè Àôðèêè é àôðèêàíö³â ó çàõ³äí³é ïîï-êóëüòóð³» (Yale University Press, 1992) òà «²ìïåð³ÿ é åìàíñèïàö³ÿ» (Praeger, 1989; Pluto Press, 1990), çà ÿêó â³í îòðèìàâ ïðåì³þ Í³äåðëàíäñüêîãî íàóêîâîãî òîâàðèñòâà â 1990 ð. Â³í òàêîæ ðåäàêòîð çá³ðîê «Õðèñòèÿíñòâî ³ ãåãåìîí³ÿ» (Berg Publishers, 1992), «Åìàíñèïàö³¿, ìîäåðí ³ ïîñòìîäåðí» (Sage, 1992) ³, ðàçîì ³ç Áã³õó Ïàðåõîì, «Äåêîëîí³çàö³ÿ óÿâè» (Zed, 1995). Ïðàöþº â ²íñòèòóò³ ñóñï³ëüñòâîçíàâñòâà â Ãààç³.

Àâòîðè

Ðîëàíä Ðîáåðòñîí âèêëàäàº ñîö³îëîã³þ òà ðåë³ã³ºçíàâñòâî â Óí³âåðñèòåò³ Ï³òñáóð´à. Éîìó ÿê àâòîðó é ñï³âàâòîðó íàëåæàòü òàê³ êíèãè: «Çíà÷åííÿ òà çì³íà», «Ì³æíàðîäí³ ñèñòåìè òà ìîäåðí³çàö³ÿ ñóñï³ëüñòâ», «Ñîö³îëîã³÷íà ³íòåðïðåòàö³ÿ ðåë³ã³¿» òà «Ãëîáàë³çàö³ÿ». ßê ðåäàêòîð ³ ñï³âðåäàêòîð çðîáèâ âíåñîê ó âèäàííÿ áàãàòüîõ êíèã ó öàðèíàõ íàóê ïðî ñóñï³ëüñòâî, ãëîáàëüíîñò³, ³äåíòè÷íîñò³ òà ðåë³ã³¿, à òàêîæ íàïèñàâ ÷èìàëî ñòàòåé íà ö³ òà ïîâ’ÿçàí³ ç íèìè òåìè. Éîðàí Òåðáîðí – ïðîôåñîð ñîö³îëîã³¿ â ¥åòåáîðçüêîìó óí³âåðñèòåò³ (Øâåö³ÿ), ó 1980-ò³ ðîêè – ïðîôåñîð ïîë³òîëîã³¿ â Íåéìåõåí³ (Í³äåðëàíäè). Ñåðåä éîãî ïðàöü – «²äåîëîã³ÿ ³ âëàäà òà âëàäà ³äåîëîã³¿» (London: Verso, 1980) ³ éîãî îñòàííÿ êíèãà «ªâðîïåéñüêà ìîäåðí³ñòü ³ ï³ñëÿ íå¿: Òðàºêòîð³ÿ ºâðîïåéñüêèõ ñóñï³ëüñòâ, 1945– 2000 ðð.» (London: Sage, 1995). Çàðàç â³í, ñåðåä ³íøîãî, ïðàöþº íàä ïîð³âíÿëüíèì âèâ÷åííÿì ìîäåðíîñòåé, ïèòàííÿìè ³äåíòè÷íîñò³ òà ïîë³òèêîþ äèòèíñòâà. Ìàéê Ôåçåðñòîóí – ïðîôåñîð ñîö³îëîã³¿ â Óí³âåðñèòåò³ Ò³ñàéäà. Àâòîð «Ñïîæèâàöüêî¿ êóëüòóðè òà ïîñòìîäåðí³çìó» (Sage, 1991) ³ «Ðóéíóâàííÿ êóëüòóðè» (Sage, 1995), à òàêîæ ñï³âðåäàêòîð çá³ðîê «Ò³ëî: ñîö³àëüíèé ïðîöåñ ³ êóëüòóðíà òåîð³ÿ» (Sage, 1991) òà «Êóëüòóðíà òåîð³ÿ òà êóëüòóðíà çì³íà» (Sage, 1992). Éîíàòàí Ôð³äìàí íèí³ âèêëàäàº ñîö³àëüíó àíòðîïîëîã³þ â Ëóíäñüêîìó óí³âåðñèòåò³ (Øâåö³ÿ). Ïèñàâ íà òàê³ òåìè, ÿê ñòðóêòóðàë³çì ³ ìàðêñèçì, òåîð³¿ ñîö³àëüíî¿ òðàíñôîðìàö³¿, óÿâí³ òà ñîö³àëüí³ ðåïðåçåíòàö³¿, ãëîáàëüí³ ïðîöåñè, êóëüòóðí³ ôîðìàö³¿ òà ïðàêòèêà ³äåíòè÷íîñò³. Ñåðåä éîãî êíèã: «Ìîäåðí³ñòü òà ³äåíòè÷í³ñòü» (ðåäàêö³ÿ ðàçîì ç³ Ñêîòîì Ëåøåì, Oxford: Blackwell), «Ñèñòåìà, ñòðóêòóðà òà ñóïåðå÷í³ñòü â åâîëþö³¿ “àç³éñüêèõ” ñîö³àëüíèõ óòâîðåíü» (Copenhagen: National Museum, 1979), «Êóëüòóðíà ³äåíòè÷í³ñòü ³ ãëîáàëüíèé ïðîöåñ» (London: TCS Sage, 1994) ³ «Ñïîæèâàííÿ é ³äåíòè÷í³ñòü» (ðåä.), (London, Harwood). Îëåã Õàðõîðä³í – íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê ²íñòèòóòó ñîö³îëîã³¿ Ðîñ³éñüêî¿ àêàäåì³¿ íàóê. Çàðàç çàâåðøóº ðîáîòó íàä äèñåðòàö³ºþ íà ñòóï³íü Ph.D. ïðè ôàêóëüòåò³ ïîë³òîëîã³¿ Óí³âåðñèòåòó Êàë³ôîðí³¿ â Áåðêë³, ÿêà ïðèñâÿ÷åíà âèòîêàì ðàäÿíñüêîãî ³íäèâ³äóàë³çìó. Íèçêó éîãî ñòàòåé ïðî êóëüòóðí³ àñïåêòè íèí³øíüî¿ åêîíîì³÷íî¿ ðåôîðìè â Ðîñ³¿ ìîæíà ïðî÷èòàòè â æóðíàëàõ «International Sociology» òà «Europe-Asia Studies».

Ірина Чудовська-Кандиба

ВЕРНІСАЖ НАРИСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ СОЦІАЛЬНОМУ ДИСКУРСІ Âèðóøàþ÷è ó ïîäîðîæ äî ³íøî¿ êðà¿íè, âè ïî÷èíàºòå êîíñòðóþâàòè âëàñíó ïðèñóòí³ñòü ³ ò³ ñèìâîë³÷í³ ôîðìè, ÿê³ ñóïðîâîäæóâàòèìóòü öþ ïîä³þ. Ïîäàðóíêè áëèçüêèì ³ çíàéîìèì, ôîòîçí³ìêè ç âèäàìè â³äîìèõ ì³ñöü ñêëàäàþòü àòðèáóòè íåïîâòîðíî¿ ðåàëüíîñò³, â ÿê³é óñå âàæ÷å â³äíàéòè íåïîâòîðí³ñòü. Âàñ ëèõîìàíèòü áàæàííÿ çíàéòè ùîñü àâòåíòè÷íå, ùîñü, ùî â³äïîâ³äàº ñàìå ö³é êóëüòóð³, – é ³íêîëè âàì öå âäàºòüñÿ. Òà â äåÿêèõ âèïàäêàõ âè ïðîñòî ðîçâîäèòå ðóêè, áà íàâ³òü öèí³÷íî êóïóºòå ïîäàðóíîê â ñóïåðìàðêåò³ àáî âçàãàë³ íåõòóºòå ö³ºþ «òðàäèö³éíîþ» äð³áíè÷êîþ. Âñå âàæ÷èì ñòàº âèøóêóâàòè «íåâëîâèìó», âæå ïîäåêóäè ïðîñòî íåâèäèìó ñïåöèô³÷í³ñòü. Ñüîãîäåííÿ íàâ³þº îäíîìàí³òí³ñòü ³ ñõîæ³ñòü. Âèíÿòîê ñêëàäàþòü õ³áà ùî íåïîâòîðí³ êðàºâèäè, ÿê³ çáåðåãëèñÿ â îêðåìèõ íå ç´âàëòîâàíèõ óðáàí³çàö³ºþ ì³ñöÿõ, òà ³ñòîð³ÿ, ùî í³áè çàêîíñåðâóâàëà îñòð³âö³ ñàìîáóòíîñò³ êóëüòóðè, ñï³ëüíîòè, äî ÿêî¿ âè äîëó÷èëèñÿ. Óñå á³ëüøå êðà¿í ³ ëþäåé ñòàþòü àêòîðàìè â çàãàëüíîñâ³òîâ³é ï’ºñ³ ï³ä íàçâîþ «Ãëîáàë³çàö³ÿ». Ñàìå âîíà ñòèìóëþº òà ôîðìóº ñîö³àëüíó ³ êóëüòóðíó ðåôëåêñ³þ ñâ³òîâîãî ìàñøòàáó, â³äðîäæóþ÷è é îíîâëþþ÷è ³äåþ ºäíîñò³ òà âçàºìîçàëåæíîñò³ ëþäñòâà. Íà ïåðøèé ïîãëÿä, ñâ³ò çàâæäè áóâ ºäèíèì, àëå óñâ³äîìëåííÿ ö³º¿ ºäíîñò³ ðàäøå íå áóëî òàêèì ìàñøòàáíèì. Â ÿêîìó ñåíñ³ ìè ìîæåìî çâåðòàòèñÿ äî ³äå¿ ºäíîñò³? Íàïåâíå, äóìêà ïðî àêòèâ³çàö³þ ñîö³àëüíèõ çì³í óíàñë³äîê ãëîáàë³çàö³¿ é ñïîíóêàº äî ïîøóêó ïåâíèõ çàñàä öüîãî ïðîöåñó. ² ÿêùî ñïðîáóâàòè ¿õ â³äíàéòè, òî âàðòî ïîâåðíóòèñÿ íà ê³ëüêà ñòîë³òü íàçàä. ªäí³ñòü, ïðî ÿêó éäåòüñÿ, ôîðìóºòüñÿ çàâäÿêè ö³ëîìó êîìïëåêñîâ³ ÷èííèê³â: ìåðåæà êîìóí³êàö³éíèõ ³ òåëåêîìóí³êàö³éíèõ òåõíîëîã³é (ïðîâ³ñíèêîì ÿêèõ áóëà ïîÿâà äðóêàðñòâà òà ïðåñè); ìåðåæà çàëåæíîñòåé ô³íàíñîâèõ, ïîë³òè÷íèõ ³ êóëüòóðíèõ; íîâ³ ôîðìè îðãàí³çàö³é, ÿê³ ñóòí³ñíî â³ä³ðâàí³ â³ä êîíêðåòíî¿ äåðæàâè, ³íòåðåñè ÿêèõ «çàâèñàþòü» íàä êîðäîíàìè,

²ðèíà ×óäîâñüêà-Êàíäèáà

ö³àëüí³ ÿâèùà ÷è ïîä³¿, ÿê³ â³äáóâàþòüñÿ íà óêðà¿íñüêîìó ïðîñòîð³, òàêîæ ìîæóòü ðîçãëÿäàòèñÿ é àíàë³çóâàòèñÿ êð³çü ïðèçìó ãëîáàë³çàö³¿. Âàæëèâîþ îñîáëèâ³ñòþ ñó÷àñíîãî ðîçâèòêó º òå, ùî òàê çâàí³ ðîçâèíåí³ êàï³òàë³ñòè÷í³ êðà¿íè ïåðåñòàëè áóòè âç³ðöåì íàñë³äóâàííÿ äëÿ ðåøòè ñâ³òó. Êðèòåð³¿ ðîçâèíåíîñò³, ïðèéíÿò³ â öèõ êðà¿íàõ, íàâðÿä ÷è ìîæóòü áóòè çàñòîñîâàí³ äëÿ á³ëüøî¿ ÷àñòèíè ëþäñòâà. ßêùî ðîçãëÿäàòè öþ ïðîáëåìó â ãëîáàëüí³é ïåðñïåêòèâ³, òî äëÿ á³ëüøîñò³ êðà¿í ïàñóº òàêà õàðàêòåðèñòèêà: «ñèëüí³ ñóñï³ëüñòâà ³ ñëàáê³ äåðæàâè». Öå âàæëèâèé ìîìåíò äëÿ ðåëÿòèâíîãî óñâ³äîìëåííÿ ñàìîãî ðîçâèòêó é äëÿ çä³éñíåííÿ ãëèáèííîãî àíàë³çó ò³º¿ ðåàëüíîñò³, â ÿê³é ìè âñ³ ïåðåáóâàºìî. Àäæå Óêðà¿íà ÿê äåðæàâà, óêðà¿íö³ ÿê ñï³ëüíîòà ìàþòü ñâîº äîñèòü âàæëèâå ãåîïîë³òè÷íå ðîçòàøóâàííÿ â ñâ³òîâîìó ïðîñòîð³ òà âëàñíó êóëüòóðíó àâòåíòè÷í³ñòü; â³äïîâ³äíî é ñâîþ íèçêó ïðîáëåì, ÿê³ âæå ³ñíóþòü é ³ñíóâàòèìóòü ÷åðåç ïðîöåñè ãëîáàë³çàö³¿. Êîæíà êðà¿íà – öå ñâîºð³äíà ³ íåïîâòîðíà òðàºêòîð³ÿ ñòàíîâëåííÿ òà ðîçâèòêó, àëå öÿ òðàºêòîð³ÿ âæå íå ìîæå áóòè ³çîëüîâàíà â³ä ñâ³òó: âîíà ïîñò³éíî ïåðåòèíàºòüñÿ ç ³íøèìè òà ïîòðåáóº òàêîãî æ ñóïðîâ³äíîãî îñìèñëåííÿ òà â³äïîâ³äíèõ ä³é. Ïîÿâà â óêðà¿íñüêîìó ïðîñòîð³ ö³º¿ êíèæêè – öå çàïðîøåííÿ äî äèñêóðñó, ÿêèé ìàº çíà÷åííÿ íå ëèøå äëÿ íàóêîâö³â, àëå é äëÿ ãðîìàäñüêîñò³, ùî çàìèñëþºòüñÿ íàä ñâî¿ì òåïåð³øí³ì ³ ïðàãíå õî÷à á êðàºì îêà «çàçèðíóòè» â ìàéáóòíº6. Çá³ðêà ñòàòåé, ÿêó âè òðèìàºòå â ðóêàõ, çàëèøàº â³äêðèòó ñòîð³íêó äî òîãî, ùîá ó í³é áóëè âïèñàí³ é îñîáëèâîñò³ óêðà¿íñüêîãî ïðèéíÿòòÿ ïðîöåñ³â ãëîáàë³çàö³¿, à âîäíî÷àñ äàº çìîãó ïîãëÿíóòè íà òå, ÿê äî öüîãî äîëó÷èëèñÿ ³íø³...

6 Ê³ëüê³ñòü âèäàíèõ îñòàíí³ì ÷àñîì ïåðåêëàäíèõ êíèã óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, ÿê³ ðîçâèâàþòü òåìàòèêó ãëîáàë³çàö³¿, íåçíà÷íà: Ñò³´ë³ö Ä. Ãëîáàë³çàö³ÿ òà ¿¿ òÿãàð / Ïåð. ç àíãë. À.²ùåíêà. – Ê.: ÊÌ Àêàäåì³ÿ, 2003. – 252 ñ.; ¥³äåíñ Å. Íåñòðèìíèé ñâ³ò: ÿê ãëîáàë³çàö³ÿ ïåðåòâîðþº íàøå æèòòÿ / Ïåð. ç àíãë. Í.Ïîë³ùóê. – Ê.: Àëüòåðïðåñ, 2004. – 100 ñ.; Ãåëä Ä., Ìàê-Ãðþ Å. Ãëîáàë³çàö³ÿ / àíòèãëîáàë³çàö³ÿ / Ïåð. ç àíãë. – Ê.: Ê.².Ñ., 2004. – 180 ñ.; Ãåëä Ä., ÌàêÃðþ Å., Ãîëäáëàòò Ä., Ïåððàòîí Ä. Ãëîáàëüí³ òðàíñôîðìàö³¿: Ïîë³òèêà, åêîíîì³êà, êóëüòóðà / Ïåð. ç àíãë. Â.Êóðãàíñüêîãî òà Â.Ñ³êîðè. – Ê.: Ôåí³êñ, 2003. – 580 ñ.; Ãåëä Ä. Äåìîêðàò³ÿ òà ãëîáàëüíèé óñòð³é / Ïåð. ç àíãë. Î.Þä³íà òà Î.Ìåæåâ³ê³íà. – Ê.: Port-Royal, 2005. – 358 ñ.; Ñì³ò Å. Íàö³¿ òà íàö³îíàë³çì ó ãëîáàëüíó åïîõó / Ïåð. ç àíãë. Ì.Êëèì÷óêà ³ Ò.Öèìáàëà. – Ê.: Í³êà-Öåíòð, 2006. – 320 ñ.

1 Майк Фезерстоун і Скот Леш

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, МОДЕРНІСТЬ І ОПРОСТОРОВЛЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ТЕОРІЇ: ВСТУП Ãëîáàë³çàö³ÿ ñòàâàëà äåäàë³ âïëèâîâ³øîþ ïàðàäèãìîþ â íàóêàõ ïðî ëþäèíó â³ä ïî÷àòêó 1990-õ ðîê³â. ßê öåíòðàëüíà òåìà ñóñï³ëüíî¿ òåîð³¿, âîíà â äóæå âàæëèâîìó ñåíñ³ ôàêòè÷íî º ñïàäêîºìöåì äåáàò³â ïðî ìîäåðí³ñòü ³ ïîñòìîäåðí³ñòü ÿêî ñïðîá çðîçóì³òè ñîö³îêóëüòóðíó çì³íó. Ñóêóïíå âðàæåííÿ â³ä óñ³õ åñå¿â ³ç ö³º¿ çá³ðêè ï³äêàçóº, ùî ãëîáàë³çàö³þ á³ëüøå íå ìîæíà ðîçãëÿäàòè ÿê òåîð³þ, ùî âèíèêàº â íàóêàõ ïðî ñóñï³ëüñòâî, à ðàäøå ñë³ä ñïðèéìàòè ÿê âæå äîñèòü «âèíèêëó». Ñòðóêòóðíî êíèæêà îðãàí³çîâàíà íàâêîëî äâîõ ïðîâ³äíèõ òåì. Ïåðøà çîñåðåäæóºòüñÿ íà ñóñï³ëüí³é òåîð³¿. Ó ìåæàõ ö³º¿ òåìè ìè äîñë³äæóâàòèìåìî, íàñê³ëüêè ïðîáëåìàòèêà ãëîáàë³çàö³¿ çàñâ³ä÷óº îïðîñòîðîâëåííÿ ñóñï³ëüíî¿ òåîð³¿. Öå ïåðåãóêóºòüñÿ ç çàãàëüíèì ïîëîæåííÿì ïîñòìîäåðíî¿ òåîð³¿, ÿêà â³ääàº ïåðåâàãó ïðîñòîðîâîìó ð³âíþ àíàë³çó ïåðåä ÷àñîâèì (Featherstone, 1991; Lash, 1990). Àëå ³íø³ ðîçãëÿäàþòü ïîñòìîäåðí íå ÿê ê³íåöü òåìïîðàëüíîãî àíàë³çó â ðîçóì³íí³ Âàòèìî, êîòðèé ïðîãîëîøóâàâ «ê³íåöü ³ñòîð³¿» (Vattimo, 1988), à ÿê íîâó ñòàä³þ ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó. Òàê, äåÿê³ ïîñòìîäåðí³ òåîð³¿, ùî âêàçóâàëè íà êðèçó ìåòàíàðàòèâ³â, í³êîëè íå áóëè äîñòàòíüî ñàìîðåôëåêñèâíèìè, ùîá âèçíàòè âëàñíó äîâãî÷àñíó ïàðàäèãìàëüíó îð³ºíòàö³þ íà ÷àñîâ³ñòü. ßêùî ¿õí³ ïîïåðåäíèêè áóëè ìàðêñèñòàìè é ö³êàâèëèñÿ ïåðåâàæíî òåìïîðàëüíèì ìåòàíàðàòèâîì ïðî ð³çí³ ³ñòîðè÷í³ ïåðåõîäè â³ä ôåîäàë³çìó äî êàï³òàë³çìó é äàë³ äî ñîö³àë³çìó, òî äåÿê³ òåîðåòèêè ïîñòìîäåðíó áà÷èëè â ³ñòîð³¿ ïàðàëåëüíó íèçêó ÷àñîâèõ ïåðåõîä³â îä òðàäèö³¿ äî ìîäåðíîñò³ é äî ïîñòìîäåðíîñò³. Òóò ïîñòìîäåðíîñò³, ïî ñóò³, íàäàþòü ñòàòóñó îñòàííüî¿ ñòàä³¿ â ìàã³ñòðàëüí³é ëîã³ö³ ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó, íåçâàæàþ÷è íà âñ³ íàëåæí³ ðåâåðàíñè â á³ê êðèòèêè ðîçâèòêó. Ç îãëÿäó íà öå, ïîíÿòòÿ ãëîáàë³çàö³¿ âíîñèòü âàæëèâó çì³íó, ïåðåòâîðþþ÷è öþ òåìïîðàëüí³ñòü íà ïðîñòîðîâó êîíöåïö³þ. Äî ö³º¿ òåìè çâåðòàþòüñÿ áàãàòî äîïèñóâà÷³â ö³º¿ çá³ðêè, íàâ³òü ò³, õòî íå ãîâîðèòü êîíêðåòíî ïðî ãëîáàë³çàö³þ.

1. Ìàéê Ôåçåðñòîóí ³ Ñêîò Ëåø

Äðóãà âóçëîâà òåìà ö³º¿ êíèæêè – ñóñï³ëüíà çì³íà. Òóò ïèòàííÿ îáåðòàºòüñÿ íàâêîëî ñîö³îêóëüòóðíèõ ïðîöåñ³â ³ ôîðì æèòòÿ, ÿê³ âèíèêàþòü ì³ðîþ òîãî, ÿê ãëîáàëüíå óñóâàº íàö³þ-äåðæàâó ÿêî âèçíà÷àëüíó îïðàâó ñîö³àëüíîãî æèòòÿ. Ó íîâ³é îïðàâ³ ãëîáàëüí³ ïîòîêè – ó ìåä³àøàôòàõ, åòíîøàôòàõ, ô³íàíñîøàôòàõ ³ òåõíîøàôòàõ – ïî÷èíàþòü îá³éìàòè òàêó ñàìó, à òî é íàâ³òü öåíòðàëüí³øó ïîçèö³þ, í³æ íàö³îíàëüí³ ³íñòèòóö³¿ (Appadurai, 1990; Lash and Urry, 1994). Ì³æíàðîäí³ ñîö³àëüí³, ïîë³òè÷í³ òà êóëüòóðí³ (íàïðèêëàä, ìåä³¿) îðãàí³çàö³¿ çãóðòîâóþòüñÿ ì³æ ñîáîþ òà ïî÷èíàþòü çàñòóïàòè ñâî¿õ íàö³îíàëüíèõ â³äïîâ³äíèê³â. Öåé ïðîöåñ äóæå âàæêî íàäàºòüñÿ äî òåîðåòè÷íîãî îïðàöþâàííÿ, îñê³ëüêè íà íîâó ãëîáàëüíó îïðàâó íå ìîæíà ïðîñòî åêñòðàïîëþâàòè îçíàêè íàö³¿-äåðæàâè, í³áè âîíà – çá³ëüøåíà ôîðìà îñòàííüî¿. Ò³ëüêè â äóæå âóçüêîìó ñåíñ³ ìîæíà ãîâîðèòè ïðî «ãëîáàëüíå ñóñï³ëüñòâî» àáî «ãëîáàëüíó êóëüòóðó», ïîçàÿê íàø³ êîíöåïö³¿ ñóñï³ëüñòâà òà êóëüòóðè äóæå ñèëüíî çàáàðâëåí³ òðàäèö³ºþ, ÿêà çàçíàëà ãëèáîêîãî âïëèâó ñòàíîâëåííÿ íàö³é-äåðæàâ. Íàéâàæëèâ³øèé âèñë³ä ïîíÿòòÿ ãëîáàë³çàö³¿ äëÿ íàñ ïîëÿãàº â òîìó, ùî ìè ìàºìî âèðóøèòè âàæêèì øëÿõîì ðîçóì³ííÿ ñîö³àëüíîãî æèòòÿ áåç çðó÷íîãî òåðì³íà «ñóñï³ëüñòâî». Äóìêó ïðî òå, ùî ïîíÿòòÿ «ñóñï³ëüñòâî» ìàº ñòàòè îñíîâíîþ òàêñîíîì³÷íîþ îäèíèöåþ ñîö³îëîã³¿, í³êîëè íå ñïðèéìàëè îäíîñòàéíî. Çîêðåìà, òðàäèö³ÿ, çàïî÷àòêîâàíà Ìàêñîì Âåáåðîì, ïðèä³ëÿëà áàãàòî óâàãè ì³æ- ³ òðàíññóñï³ëüíèì âïëèâàì íà êøòàëò âîºí, çàâîþâàíü ³ êîëîí³àë³çìó (Tenbruck, 1994). Çì³ùóþ÷è óâàãó â³ä ñîö³àëüíî¿ çì³íè ÿêî âíóòð³øíüîãî äëÿ ñóñï³ëüñòâ ïðîöåñó äî çì³íè ÿêî íàñë³äêó áîðîòüáè ì³æ ÷ëåíàìè êîëà íåçàëåæíèõ ³ êîíêóðåíòíèõ íàö³é-äåðæàâ, ìè ðîáèìî âàæëèâèé êðîê ó íàïðÿìêó òðàíññóñï³ëüíî¿ ïåðñïåêòèâè. ßêùî æ ìè ùå é íàìàãàºìîñÿ äîïîâíèòè öå óñâ³äîìëåííÿì ³íòåíñèô³êàö³¿ òðàíññóñï³ëüíèõ ïîòîê³â, ÿê³ ñïðèÿþòü ðåàë³çàö³¿ «ãëîáàëüíî¿ åêîíîì³êè áåç êîðäîí³â» (Ohmae, 1987) ³ ï³äâàæóþòü çäàòí³ñòü íàö³é-äåðæàâ ä³ÿòè, òîä³ ìè ïåðåõîäèìî äî ãëîáàë³çàö³éíî¿ ïåðñïåêòèâè. Äëÿ ñïðîùåííÿ ð³âíÿ ñêëàäíîñò³, ÿêó ³íòåíñèô³êàö³ÿ ãëîáàëüíèõ ïîòîê³â óíîñèòü ó êîíô³ãóðàö³þ êîíêóðåíòíèõ íàö³é-äåðæàâ ³ áëîê³â, ìîæíà ðîçãëÿíóòè ãëîáàë³çàö³þ ÿêî íàñë³äîê óí³âåðñàëüíî¿ ëîã³êè ìîäåðíîñò³. ²ç òàêîãî ïîãëÿäó ãëîáàë³çàö³ÿ ÿêî òð³óìô óí³âåðñàëüíî¿ âîë³ âíîñèòü, çäàâàëîñÿ á, çíà÷íó ì³ðó àáñòðàêö³¿, «âèâ³ëüíåííÿ» àáî âèïóñòîøåííÿ ñåíñó ç³ ùîäåííîãî æèòòÿ. Öÿ àáñòðàêö³ÿ ïîãëèáëþºòüñÿ, êîëè ïåðåõ³ä â³ä íàö³îíàëüíîãî äî ãëîáàëüíîãî íàêëàäàºòüñÿ íà çàì³íó ïðîìèñëîâî-âèðîáíè÷îãî ïîðÿäêó ïîñò³íäóñòð³àëüíèì òà ³íôîðìàö³éíèì ïîðÿäêîì. Ó ðå-

1. Ãëîáàë³çàö³ÿ, ìîäåðí³ñòü ³ îïðîñòîðîâëåííÿ ñóñï³ëüíî¿ òåîð³¿

çóëüòàò³ öüîãî ñòðèáêà â³ä «³íäóñòð³àëüíîãî ñóñï³ëüñòâà» äî «³íôîðìàö³éíîãî ñâ³òó» íàâ³òü ó êîíêðåòíèé ïðîöåñ ïðàö³ ïðîíèêàº àáñòðàêòí³ñòü ³íôîðìàö³îíàë³çîâàíèõ ïðîäóêò³â ³ çàñîá³â âèðîáíèöòâà, ÿê³ íà÷åáòî âèäàëÿþòü, âèïóñòîøóþòü ñåíñ ³ç ôîðì æèòòÿ. Ê³ëüêà äîïèñóâà÷³â ö³º¿ çá³ðêè ðîçì³ðêîâóþòü íàä òèì, ÷è ñòàíå öåé ëèõîâ³ñíèé ñöåíàð³é çàïåðå÷åííÿ ³äåíòè÷íîñò³ çàâåðøåííÿì òàêî¿ çì³íè ÿê ó ïåðèôåð³éíèõ êðà¿íàõ, ùî ðîçâèâàþòüñÿ, çàòÿãíóòèõ äî ³íôîðìàö³îíàë³çîâàíî¿ ñâ³òîâî¿ ñèñòåìè, òàê ³ â ñàìîìó ÿäð³. ²íø³ íàòîì³ñòü äîâîäÿòü, ùî â ðåçóëüòàò³ öüîãî â³äêðèþòüñÿ íîâ³ ìîæëèâîñò³. Âîíè òâåðäÿòü, ùî ïîç³ðíî ïîðîæí³ é óí³âåðñàë³ñòè÷í³ çíàêè, ÿê³ öèðêóëþþòü ó ñâ³òîâ³é ³íôîðìàö³éí³é ñèñòåì³, ìîæóòü ñêëàñòèñÿ â ð³çí³ êîíô³ãóðàö³¿ çíà÷åííÿ; ùî öÿ ïåðåòâîðåíà ñîö³àëüíà ñåìàíòèêà – ó êîíòåêñò³ òðàäèö³éíèõ ³ ñàìîðåôëåêñèâíèõ ñîö³àëüíèõ ïðàêòèê – ïðîíèçóº (ïåðå)áóäîâó é/àáî òâîðåííÿ ³äåíòè÷íîñòåé ³íäèâ³ä³â ³ ñï³ëüíîò. Îòîæ, íàì âàæëèâî áóòè ÷óòëèâèìè äî íþàíñ³â ïðîöåñó ãëîáàë³çàö³¿ òà íàìàãàòèñÿ ðîçâèâàòè òåîð³¿, ñïðèéíÿòëèâ³ äî ð³çíèõ ñèëîâèõ ïîòåíö³àë³â ð³çíèõ ãðàâö³â, ÿê³ áåðóòü ó÷àñòü ó âñ³ëÿêèõ ãëîáàëüíèõ êîíôë³êòàõ. Ð³çí³ óòâîðåííÿ, ÿê-îò íàö³¿-äåðæàâè, ìóëüòèíàö³îíàëüí³ êîðïîðàö³¿ òà ì³æíàðîäí³ îðãàí³çàö³¿, âèõîäÿòü íà ãëîáàëüíó àðåíó ç ð³çíèìè ðåñóðñàìè (åêîíîì³÷íèìè ³ êóëüòóðíèìè) ³ ïåðåñë³äóþòü ð³çí³ ö³ë³. Äàëåêî íå êîæíó íàö³þ-äåðæàâó ìîæíà ëåãêî âòèñíóòè â ïîñë³äîâí³ñòü ðîçâèòêó, âèâåäåíó ³ç çàõ³äíîãî äîñâ³äó ðóõó ÷åðåç òðàäèö³þ äî ìîäåðíîñò³ é äàë³ äî ïîñòìîäåðíîñò³. Ìàëî òîãî, ïðèêëàäåííÿ öèõ ïîíÿòü äî ³íøèõ, íåçàõ³äíèõ, êîíòåêñò³â ìîæå áóòè õèáíèì ³ âèïóñêàòèìå ç ïîëÿ îãëÿäó ïîë³òèêó çíàííÿ, â ÿê³é ïàí³âíà ïàðòèêóëÿð³ÿ çäàòíà ïîäàâàòè ñåáå ÿê óí³âåðñàë³ÿ, íà ùî âêàçóâàëè ÿïîíñüê³ êðèòèêè (Miyoshi and Harutoonian, 1989). ßïîíñüêèé âèïàäîê íàãàäóº íàì, ùî íàö³¿äåðæàâè ìàþòü äóæå ð³çí³ íàö³îíàëüí³ ïðîåêòè, ÿê³ ñàì³ ìîæóòü ìàòè ãëîáàëüíèé âïëèâ íà íåñò³éê³ áàëàíñè ñèë, êîæíà ç ÿêèõ íàìàãàºòüñÿ ïî-ñâîºìó ñôîðìóâàòè ãëîáàëüíå ïîëå (Featherstone, 1995). Óæå ñüîãîäí³ ìîæíà ãîâîðèòè íå ò³ëüêè ïðî ºâðîïå¿çàö³þ òà àìåðèêàí³çàö³þ, à é ïðî ÿïîí³çàö³þ, áà íàâ³òü áðàçèë³çàö³þ (îñòàííÿ ìàº ³ðîí³÷íèé ï³äòåêñò, ïîçíà÷àþ÷è â³äðîäæåííÿ ³çîëÿö³éíèõ ìîòèâ³â ³ ïðîñòîðîâî¿ ñåãðåãàö³¿ ð³çíèõ ñîö³àëüíèõ ãðóï ó ãëîáàëüíèõ ì³ñòàõ). Ìàñøòàáè òà ïëþðàë³çàö³ÿ ðåàêö³é íà ìîäåðí³ñòü äàº ï³äñòàâè ãîâîðèòè ïðî ãëîáàëüí³ ìîäåðíîñò³. Öþ çá³ðêó ìîæíà ïîä³ëèòè íà ÷îòèðè ñåêö³¿. Ïåðø³ ÷îòèðè åñå¿ – Ðîáåðòñîíà, Ï³òåðçå, Ôð³äìàíà é Ëþêà – ïðîïîíóþòü ñèñòåìàòè÷í³ ñïðîáè ïåðåãëÿäó ïîíÿòòÿ ãëîáàë³çàö³¿. Äðóãà ÷àñòèíà

1. Ìàéê Ôåçåðñòîóí ³ Ñêîò Ëåø

îá³éìàº äîïèñè Ê³íãà, Òåðáîðíà òà Áàóìàíà, ÿê³ íàíîâî êîíöåïòóàë³çóþòü ìîäåðí³ñòü ³ ìîäåðí³çàö³þ íà áàç³ ãëîáàëüíîãî ïîðÿäêó. Òðåòÿ ÷àñòèíà, äî ÿêî¿ âõîäÿòü ðîçâ³äêè Äèëîíà, Âà´íåðà òà ¥åéì, ìàº ìåòàòåîðåòè÷íèé õàðàêòåð ³ ðîçáèðàº ³ìïë³êàö³¿ ö³º¿ íîâî¿ ïðîñòîðîâî¿ ãåîïîë³òèêè äëÿ ï³çíàííÿ â ãàëóç³ íàóê ïðî ëþäèíó. Â îñòàíí³é ñåêö³¿ ðîçâ³äêè Õàðõîðä³íà, Áåë, Çàðåöüêè òà Ãåëòîíà ïðîïîíóþòü ïðîñòîðîâî-÷àñîâèé ïîãëÿä íà êîíñòðóþâàííÿ îñîáèñòîñò³ é îñíîâ ñóá’ºêòèâíîñò³ â ñó÷àñíîìó ñâ³ò³.

² Ðîçïî÷èíàº äåáàòè òà çàêëàäàº ï³äâàëèíè äëÿ çíà÷íî¿ ÷àñòèíè âñ³º¿ çá³ðêè Ðîëàíä Ðîáåðòñîí, íå ïîãîäæóþ÷èñü ³ç òàêèìè òåîðåòèêàìè, ÿê Åíòîí³ ¥³äåíñ (Giddens, 1990, 1991), äëÿ ÿêèõ ãëîáàë³çàö³ÿ – öå ò³ëüêè «íàñë³äîê ìîäåðíîñò³». Ïàðàäîêñ ¥³äåíñà ïîëÿãàº â òîìó, ùî ãëîáàë³çàö³ÿ â íüîãî ïåðåäáà÷àº ÷àñîïðîñòîðîâå äèñòàíö³þâàííÿ, àëå ðàçîì ³ç òèì éîãî ñõèëüí³ñòü êîíöåíòðóâàòèñÿ íà ç³ñòàâëåíí³ òðàäèö³¿ òà ìîäåðíîñò³ â³äò³ñíÿº ïðîñòîðîâèé åëåìåíò ïðîöåñó. Íàòîì³ñòü ó Ðîáåðòñîíà ãëîáàëüí³ñòü íå ñò³ëüêè ïðè÷èíà, ÿê ïåðåäóìîâà ìîäåðí³çàö³¿ ³, çîêðåìà, ïåðåäóìîâà ð³çíîá³æíî¿ ìîäåðí³çàö³¿. Íà ïåðøîìó åòàï³ äåáàò³â ïðî ãëîáàë³çàö³þ äâîìà ãîëîâíèìè ñóïåðíèêàìè, íà äóìêó Ðîáåðòñîíà, áóëè: «ãîìîãåí³çàòîðè», äî ÿêèõ íàëåæèòü ¥³äåíñ ³ ãðóïà ìàðêñèñò³â ³ ôóíêö³îíàë³ñò³â, ³ «ãåòåðîãåí³çàòîðè» íà êøòàëò òåîðåòèê³â «³íòåðêóëüòóðàë³çìó», ÿê-îò Åäâàðä Ñà¿ä (Said, 1978; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ñà¿ä, 2001), Ãîì³ Ê.Áãàáãà (Bhabha, 1990) ³ Ñòþàðò Ãîë (Hall, 1992), à òàêîæ ðåôëåêñèâí³ àíòðîïîëîãè Êë³ôîðä ³ Ìàðêóñ (Clifford and Marcus, 1986). ²äåàëüíèé òèï ãîìîãåí³çàòîðà çäåá³ëüøîãî ï³äòðèìóº ïîíÿòòÿ ñâ³òîñèñòåìè. Éîãî ïîãëÿä øóêàº ãîëîâíî íàÿâíîñò³ óí³âåðñàëüíîãî â ïàðòèêóëÿðíîìó, õàé òî ó âèãëÿä³ òîâàðèçàö³¿* ÷è ÷àñîïðîñòîðîâîãî äèñòàíö³þâàííÿ. Ãîìîãåí³çàòîðè ùîíàéìåíøå ³ìïë³öèòíî ïðîâ³ùàþòü ñöåíàð³é êîíâåðãåíòíîãî ðîçâèòêó. Íà ïðîòèâàãó ¿ì ãåòåðîãåí³çàòîðè çàçâè÷àé çàïåðå÷óþòü ³ñíóâàííÿ ñèñòåìè, íå âèçíàþòü ðîçð³çíåííÿ óí³âåðñàëüíîãî ³ ïàðòèêóëÿðíîãî, ñïðèéìàþòü äîì³íóâàííÿ Çàõîäó íàä «ðåøòîþ» ÿê ïðîñòî ïàíóâàííÿ îäí³º¿ ïàðòèêóëÿð³¿ íàä ³íøèìè. Öèì âîíè ñòàâëÿòü ï³ä ïèòàííÿ íå ò³ëüêè êîíâåðãåíö³þ, à é ðîçâèòîê ó ö³ëîìó. Íàðåøò³, á³ëüø³ñòü ãîìîãåí³çàòîð³â, áóäó÷è «ìîäåðí³ñòàìè», ïðîïîíóþòü íàóêîâó é ðå* Òîâàðèçàö³ÿ – â³äïîâ³äíèê àíãë³éñüêîãî òåðì³íà «commodification», – ïîçíà÷àº ïåðåòâîðåííÿ ðå÷åé àáî ³äåé íà òîâàð. ²íø³ ïðèéíÿò³ âàð³àíòè ïåðåêëàäó: êîìîäèô³êàö³ÿ, òîâàðóâàííÿ é óòîâàðåííÿ. – Òóò ³ äàë³ ç³ðî÷êàìè ïîçíà÷åí³ ïðèì³òêè ïåðåêëàäà÷à.

1. Ãëîáàë³çàö³ÿ, ìîäåðí³ñòü ³ îïðîñòîðîâëåííÿ ñóñï³ëüíî¿ òåîð³¿

öèì á³îñåì³îòè÷íèì ñïðîìîæíîñòÿì ïðèñòðàñò³ êîäèô³êóþòüñÿ â ðèòóàë, çîêðåìà ó ôîðì³ ì³ô³â. ² ñàìå â öèõ ñï³ëüíîòíèõ ì³ôàõ êðèºòüñÿ â³äïîâ³äü íà ïðîáëåìó ìîäåðí³ñòè÷íî¿ çàðîçóì³ëîñò³, àäæå âîíè ñòàþòü îáìåæåííÿìè íà ëþäñüêó ïîâåä³íêó. Ì³ô íå ò³ëüêè äàº ï³ä´ðóíòÿ äëÿ ðîçóìó, à é çàçåìëþº ñóá’ºêòà â ñï³ëüíîò³ òà ïðèðîä³. Ì³ô, ãîâîðèòü Ãåëòîí, ñòàíîâèòü îñíîâó «âíóòð³øíüî¿ ñï³ëüíîòè, îá’ºäíàíî¿ ïðèñòðàñòÿìè», íåîäì³ííî¿ äëÿ «ïðèñòðàñíîãî ñòîñóíêó äî çîâí³øíüîãî ñâ³òó ïðèðîäè é äîñâ³äó». Ì³ô – öå îñíîâà íàøî¿ «íåðàö³îíàëüíî¿ ðîçñóäëèâîñò³», «ã³áðèäíèé êîìïîñò ïðèðîäíîãî ãëóçäó» ç «äîçàõ³äíèõ, íåçàõ³äíèõ ³ äîöèâ³ë³çàö³éíèõ, íàâ³òü äî³ñòîðè÷íèõ äæåðåë». Ãåëòîí öèòóº Âàöëàâà Ãàâåëà, ÿêèé, ÿê ³ ¥åëåí, çàçíàâ ´ðóíòîâíîãî âïëèâó Ãàéäå´åðà. Ãàâåë çàçíà÷àâ, ùî ì³ô íàä³ëÿâ «ñâîºð³äíèì “ïîðÿäêîì” òåìí³ ä³ëÿíêè» íàøî¿ äóìêè. «Ï³ñëÿ ïîõîâàííÿ ì³ôó, – âåäå â³í äàë³, – ðîçïóñòèëè ñàðàé, â ÿêîìó âïðîäîâæ òèñÿ÷ ðîê³â òðèìàëè òàºìíè÷èõ òâàðèí ëþäñüêîãî íåñâ³äîìîãî, ï³ä âðàæåííÿì òðàã³÷íî õèáíîãî ïåðåêîíàííÿ, ùî âîíè áóëè ïðèìàðàìè, ³ òâàðèíè ðîçáðåëèñÿ, ñïóñòîøóþ÷è ñåëî».

V Îòæå, ïîâåðíåííÿ òà ïåðåáóäîâà ì³ôó ï³äæèâèòü ïîåòè÷íó óÿâó ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ âñóïåðå÷ íîâèì íîðìàë³çàö³éíèì òåõíîëîã³ÿì «íåîñâ³ò³â», ãëîáàëüíèõ ïîòîê³â ³íôîðìàö³¿ òà êîìóí³êàö³¿? Ì³ô äîïîìîæå çáóäóâàòè íîâ³, ëîêàëüíî îïðîñòîðîâëåí³ ôîðìè áåçïîñåðåäí³øî¿ ñîö³àö³¿, â ÿêèõ êîëåêòèâí³ ³äåíòè÷íîñò³ íàáóâàòèìóòü ôîðìè ÷åðåç òðàíñôîðìàö³þ ñèðîãî ìàòåð³àëó òèõ ñàìèõ îá³ãîâèõ åêîíîì³ê çíàê³â ³ ïðîñòîðó? ×è ìîæå òàêå ôîðìóâàííÿ ³äåíòè÷íîñò³ ñòàòè îñíîâîþ ñîö³àëüíèõ ðóõ³â, ÿê³ êèíóòü âèêëèê ïàíóâàííþ íèí³ ãëîáàëüíî¿ «ñèñòåìè» â ðîçøèðåíí³ êîðäîí³â (òåïåð òàêîæ ãëîáàëüíîãî) «æèòòºñâ³òó»? Ó êîíòåêñò³ ãëîáàë³çàö³¿ ïîíÿòòÿ «ñâ³òó» íàáóâàº íîâî¿ çíà÷óùîñò³. Òåïåð ãëîáàëüí³ «íåîñâ³òè», ÿê³ òåõíîëîã³÷íèìè ïðèéîìàìè ãåíåðóþòü íîðìàë³çàö³éí³ ïîòîêè, ïåðåøêîäæàþòü ìîæëèâîñò³ ñòâîðåííÿ ñèòóàö³àë³çîâàíèõ «ñâ³ò³â» ó Ãàéäå´åðîâîìó ðîçóì³íí³ ì³ô³÷íî âèðîáëåíî¿ êîëåêòèâíî¿ ïàì’ÿò³. Ö³ ñèòóàö³àë³çîâàí³ ñâ³òè íå îáîâ’ÿçêîâî ìàþòü áóòè íåîïëåìåíàìè, à ö³ëêîì ìîæóòü ìàòè ì³æíàö³îíàëüíèé àáî ì³æêóëüòóðíèé õàðàêòåð. Ó ö³é êíèæö³ é ó ïàðàäèãì³ ãëîáàë³çàö³¿, ÿê çàóâàæóº Ðîáåðòñîí ó äðóãîìó åñå¿, çä³éñíþºòüñÿ îïðîñòîðîâëåííÿ ðàí³øå ïàí³âíî¿ â çàõ³äí³é ñîö³àëüí³é òåîð³¿ òåìïîðàëüíîñò³. Òàêå ïðîñòîðîâå ðîçóì³ííÿ íàäàº ³íøîãî ñåíñó ãàäàí³é «äåçîðãàí³çàö³¿» ñó÷àñíîãî êàï³òàë³çìó. ²ç öüîãî ïîãëÿäó «äåçîðãàí³çîâàíèé êàï³òàë³çì» íå ñë³ä ïåðåäóñ³ì ñïðèéìàòè ÿê ÷àñîâîãî íàñòóïíèêà îðãàí³çîâàíî-

1. Ìàéê Ôåçåðñòîóí ³ Ñêîò Ëåø

ãî êàï³òàë³çìó. Íàòîì³ñòü éîãî âàðòî ðîçóì³òè ÿê ñèñòåìíî äåçîðãàí³çîâàíó ãëîáàëüíó ñèñòåìó, ÿêà ´ðóíòóºòüñÿ íà ãëîáàëüíîìó ñòðóêòóðóâàíí³ äåçîðãàí³çàö³¿. ¯¿ ìîæíà íàçâàòè äåçîðãàí³çàö³ºþ â òîìó ñåíñ³, ùî ëîã³êó îðãàí³çàö³é, à îñîáëèâî íàö³¿-äåðæàâè çàì³íÿº ëîã³êà ïîòîê³â, â ÿê³é ñîö³àö³ÿ ÷åðåç ìåðåæ³ ñåìàíòè÷íîãî îáì³íó ñòàº äåäàë³ ÷àñò³øå ïîçà³íñòèòóö³éíîþ òà äåäàë³ ð³äøå çàñíîâàíîþ íà îðãàí³çàö³éíèõ ïðàâèëàõ ñèëüíî íîðìàòèâ³çîâàíèõ âçàºìíèõ î÷³êóâàíü. Àëå âîíà òàêîæ ìîæå áóòè äåçîðãàí³çîâàíîþ â ñåíñ³ êðèçè ñâ³òîñèñòåìè. Öå, íàïåâíî, íå ñò³ëüêè åêîíîì³÷íà êðèçà êàï³òàë³çìó, ÿêà ïðîäîâæóº íàðîùóâàòè ñâ³é ïîòåíö³àë òàê ñàìî ñïîðàäè÷íî, ÿê ³ ðàí³øå, ÿê êóëüòóðíà êðèçà ìîäåðíîñò³. Ïîâ’ÿçàíà ç íåþ äåöåíòðàö³ÿ ñâ³òîñèñòåìè òÿãíå çà ñîáîþ â³ðîã³äíå îñëàáëåííÿ êóëüòóðíî¿ ãåãåìîí³¿ çàõ³äíîãî ÿäðà. À ïîçàÿê çàõ³äíå ÿäðî ñïèðàëîñÿ íà â³êîäàâíþ ïåðåìîãó çàõ³äíî¿ öèâ³ë³çàö³¿, êðèçà ÿäðà – äåçîðãàí³çàö³ÿ êàï³òàë³çìó â ñâ³òîâèõ ìàñøòàáàõ – ìîæå â òîé æå ÷àñ áóòè êðèçîþ çàõ³äíî¿ öèâ³ë³çàö³¿. Çàõ³äíà öèâ³ë³çàö³ÿ, çàçíà÷àâ Äåí³ºë Áåë ê³ëüêà äåñÿòèë³òü òîìó (Bell, 1972), îïèíèëàñÿ ïåðåä ïîäâ³éíèì âèêëèêîì ³ççîâí³ òà çñåðåäèíè. Ççîâí³ âèêëèê Çàõîäó êèíóëà «ðåøòà» ñâîºþ ã³áðèäèçàö³ºþ çàõ³äíî¿ êóëüòóðè âíàñë³äîê ðóõó ëþäåé ³ ñèìâîë³â ³ç àôðèêàíñüêèõ, àç³éñüêèõ òà ³íøèõ «îð³ºíòàëüíèõ» äæåðåë. Óñåðåäèí³ â³äáóëàñÿ êðèçà ìîäåðíîñò³ â çàõ³äí³é äóìö³, à òàêîæ çðèíóâ âèêëèê ïåðåä çàõ³äíèì ðîçóìîì ³ç áîêó ãëîáàëüíèõ ìàíäð³âíèõ çíàê³â ñïîæèâàöüêî¿ êóëüòóðè. Ìîæëèâî, öåé âèêëèê äëÿ çàõ³äíî¿ êóëüòóðè íå íåñå í³÷îãî ïîãàíîãî. Ìîæëèâî, ÿê íàñòàâëÿº íàñ Ãåëòîí, çàõ³äíèé ðîçóì ïîòðåáóº, ùîá éîãî (ïåðå)çàçåìëèëè â «íåçàõ³äí³», «äîçàõ³äí³» òà «äî³ñòîðè÷í³ äæåðåëà». Ìîæëèâî, ò³ëüêè öå âðÿòóº Çàõ³ä â³ä éîãî (çàðîçóì³ëèõ) íàäì³ð³â ³ (íîðìàë³çàö³éíèõ) äåô³öèò³â. Â ³íøîìó êîíòåêñò³ ìè âæå îáãîâîðþâàëè «åñòåòèçàö³þ ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ» (Featherstone, 1991). Çíà÷åííÿ òàêî¿ åñòåòèçàö³¿ ùå í³êîëè íå áóëî òàêèì âàãîìèì, ÿê ó ñüîãîäåííîìó ãëîáàë³çîâàíîìó ³íôîðìàö³éíîìó ïîðÿäêó ïîòîê³â. Àëå åñòåòèçàö³ÿ ìîæå ïðîëÿãòè äâîìà øëÿõàìè. Ç îäíîãî áîêó, âîíà ìîæå áóòè ïðîäóêòîì ïîòîê³â çíàê³â, ñèìâîë³â, îáðàç³â ³ ñèãíàë³â íèí³øíüîãî åëåêòðîííîãî ñïîæèâàöüêîãî ñóñï³ëüñòâà. Ç ³íøîãî áîêó, âîíà ìîæå ïîñòàòè ó âèãëÿä³ íîâîãî ïîºäíàííÿ öèõ îáðàç³â ó ôîðìó ì³ôó ÿêî ñâîºð³äíîãî «ïîåòè÷íîãî íåñâ³äîìîãî» òà åñòåòè÷íîãî çàëîìëåííÿ öèõ çâóê³â ³ îáðàç³â ÷åðåç ³äåíòè÷í³ñí³ ïðàêòèêè ïîâåä³íêè â æèòòºñâ³ò³. Îòæå, ìè ïîâåðíóëèñÿ â ñâî¿õ ì³ðêóâàííÿõ äî òåçè Ðîáåðòñîíà ïðî ð³çíîìàí³òí³ îïðîñòîðîâëåííÿ ÷àñîâîãî. Òîìó òåïåð íàì ñë³ä ïåðåéòè äî éîãî á³ëüø äåòàëüíèõ ïîãëÿä³â íà öþ òåìó.

2 Роланд Робертсон

ГЛОКАЛІЗАЦІЯ: ЧАСОПРОСТІР І ГОМОГЕННІСТЬ-ГЕТЕРОГЕННІСТЬ Ïðîáëåìà Ì³ðîþ òîãî ÿê çàãàëüíà òåìàòèêà ãëîáàë³çàö³¿ íàáóâàº äåäàë³ á³ëüøî¿ âàãè â ñîö³îëîã³¿ òà ñîö³àëüí³é ³ êóëüòóðí³é ðåôëåêñ³¿ â ö³ëîìó, à ïîðîäæåí³ äåáàòàìè ïðî íå¿ ïðîåêö³¿ âïëèâàþòü íà ð³çíîìàí³òí³ ãàëóç³ çíàííÿ, âèíèêàº ïîòðåáà ðîçãëÿíóòè ê³ëüêà äóæå çàñàäíè÷èõ ïèòàíü. Îäíå ç íèõ, ìîæëèâî, íàéâàæëèâ³øå, ìè çàðàç îáãîâîðèìî. Éòèìåòüñÿ ïðî çíà÷åííÿ, ÿêå ïðèïèñóºòüñÿ ñàì³é ³äå¿ ãëîáàë³çàö³¿. ²ñíóº ïîì³òíà òåíäåíö³ÿ äîñèòü íåäáàëî ðîçóì³òè ãëîáàë³çàö³þ ÿêî ïîíÿòòÿ, ùî â³äñèëàº äî äóæå âåëèêîìàñøòàáíèõ ÿâèù, òîáòî ÿêî öàðèíó äëÿ ñîö³îëîã³â, êîòð³ ö³êàâëÿòüñÿ âåëèêèìè ìàêðîñîö³àëüíèìè ïðîáëåìàìè, íà â³äì³íó â³ä òèõ, ÿê³ äèâëÿòüñÿ ç ì³êðîñîö³àëüíî¿ àáî, íàïåâíî, ëîêàëüíî¿ ïåðñïåêòèâè. ß ââàæàþ öþ òåíäåíö³þ õèáíîþ. Âîíà íàëåæèòü äî «ì³ôîëîã³¿ ïðî ãëîáàë³çàö³þ» (Ferguson, 1992), ÿêà ðîçóì³º ï³ä öèì ïîíÿòòÿì ñóêóïí³ñòü ïðîöåñ³â, ùî ïðèâîäÿòü äî òð³óìôó êóëüòóðíî ãîìîãåí³çóþ÷èõ ñèë íàä ³íøèìè. Öåé ïîãëÿä íà ãëîáàë³çàö³þ ÷àñòî ïðèïèñóº ¿é ³íø³ íå ìåíø ñóìí³âí³ ïðèêìåòè – ïðàâèëà, ùî «á³ëüøå çà ðîçì³ðîì – êðàùå», ùî ëîêàëüí³ñòü – ³ íàâ³òü ³ñòîð³ÿ – ñòèðàþòüñÿ ³ ò.ä. Ó òîìó, ùî ïîä³áí³ êîíöåïòóàë³çàö³¿ ãëîáàë³çàö³¿ ôàêòè÷íî ñòàíóòü ÷àñòèíîþ «àç³â äèñöèïë³íè» – íàïðèêëàä, êîëè ï³äðó÷íèêè ç ñîö³îëîã³¿ ïî÷íóòü â³äîáðàæàòè íèí³øíº çàö³êàâëåííÿ ãëîáàë³çàö³ºþ, âîíè ñòâîðÿòü âðàæåííÿ, í³áèòî ãëîáàë³çàö³ÿ ñòàíîâèòü îêðåìó ãàëóçü çàö³êàâëåíü ñîö³îëîã³â – ùî âîíà ëèøå îäíà ç³ ñôåð ³íòåðåñó ñîö³îëîã³â ³ ùî ö³é ñôåð³ áðàêóº óâàãè äî ì³êðîñîö³îëîã³÷íî¿ àáî ëîêàëüíî¿ ïðîáëåìàòèêè, ÿ áà÷ó ÷èìàëó íåáåçïåêó. Óñå öå âæå ïðèçâåëî äî çíà÷íîãî çàì³øàííÿ, ùî ïî÷àñòè ïîñòàëî ç äîñèòü ÷èñëåííèõ ñïðîá «³íòåðíàö³îíàë³çóâàòè» – òîáòî ðîçøèðèòè çà ìåæ³ îêðåìèõ êóëüòóð ³ çðîáèòè àíòèåòíîöåíòðè÷íîþ – ïðåäìåòíó ñôåðó ñîö³îëîã³¿. Äåÿê³ ç öèõ ñïðîá çàéøëè íàâ³òü äàë³, çàïðîïîíóâàâøè ãëîáàëüíó ñîö³îëîã³þ, ï³ä ÿêîþ ðîçóì³ºòüñÿ óí³-

2. Ãëîêàë³çàö³ÿ

âåðñàëüíà ñîö³îëîã³ÿ, ÷åðåç ùî íàøà äèñöèïë³íà äåäàë³ á³ëüøå ïåðåíîñèòüñÿ íà ãëîáàëüí³ òåðåíè. Ó ä³éñíîñò³ äåÿê³ çàõîäè ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ ãëîáàëüíî¿ ñîö³îëîã³¿ ðîáëÿòü ³ìïåðàòèâîì ³íêîðïîðàö³þ òóá³ëüíèõ ñîö³îëîã³é ó ãëîáàëüíó ñîö³îëîã³þ. Ïðîáëåìà ãëîáàëüíî¿ ñîö³îëîã³¿ ÿêî ñîö³îëîã³¿, ùî ïîñèëþº é îõîïëþº «òóá³ëüí³» ñîö³îëîã³¿, ñïðàâä³ ïàðàëåëüíà ³íøîìó á³ëüø àíàë³òè÷íîìó ïèòàííþ, ÿêå ÿ âæå çãàäóâàâ, – ïðîáëåì³ ñòîñóíêó ì³æ ãîìîãåí³çóþ÷èì ³ ãåòåðîãåí³çóþ÷èì ÷èííèêàìè â òåîð³¿ ãëîáàë³çàö³¿. Áàãàòî ñîö³îëîã³â ðàäî – àáî ïðèíàéìí³ áåç íåîõîòè – ïîãîäæóþòüñÿ, ùî ñîö³îëîã³ÿ ìàº áóòè «³íòåðíàö³îíàë³çîâàíîþ» ³ «äååòíîöåòðàë³çîâàíîþ», àëå âîíè âî÷åâèäü ìåíø ñõèëüí³ áåçïîñåðåäíüî çàëó÷àòèñÿ äî ñåðéîçíèõ äîñë³äæåíü åìï³ðè÷íî¿, ³ñòîðè÷íî ñôîðìîâàíî¿ ãëîáàëüíî¿ àðåíè per se* (Robertson, 1992b, 1993). Ïîòðåáà ´ðóíòîâíîãî âïðîâàäæåííÿ â ñîö³àëüíó òåîð³þ ïîíÿòòÿ ãëîêàë³çàö³¿ îáóìîâëåíà òàêèìè ì³ðêóâàííÿìè. Ó á³ëüøîñò³ ðîçìîâ ïðî ãëîáàë³çàö³þ îñòàííÿ çâîäèòüñÿ äî ïðîöåñó, ùî ñòèðàº ëîêàëüí³ñòü, çîêðåìà âåëèêîìàñøòàáíó ëîêàëüí³ñòü, âèðàæåíó â ð³çíîìàí³òíèõ ôîðìàõ åòí³÷íèõ íàö³îíàë³çì³â, ÿê³, î÷åâèäíî, çðèíóëè îñòàíí³ìè ðîêàìè â ð³çíèõ ÷àñòèíàõ ñâ³òó. Òàêå òëóìà÷åííÿ íåõòóº äâîìà ðå÷àìè. Ïî-ïåðøå, âîíî ³ãíîðóº ôàêò, ùî òå, ùî íàçèâàºòüñÿ «ëîêàëüíèì», çíà÷íîþ ì³ðîþ ñêîíñòðóéîâàíå íà òðàíñàáî íàäëîêàëüí³é îñíîâ³. ²íàêøå êàæó÷è, ï³äòðèìêà ëîêàëüíîñò³ íàäõîäèòü çíà÷íîþ ì³ðîþ çãîðè òà ççîâí³. ×èìàëî ç òîãî, ùî ÷àñòî ïðîãîëîøóþòü ëîêàëüíèì, º íàñïðàâä³ ëîêàëüíèì, âèðàæåíèì ó òåðì³íàõ çàãàëüíèõ ðåöåïò³â ëîêàëüíîñò³. Íàâ³òü ó âèïàäêàõ, êîëè, çäàâàëîñÿ á, íå ïðîñòåæóºòüñÿ âòðó÷àííÿ ÿêîãîñü êîíêðåòíîãî ðåöåïòó – ïðèì³ðîì, äåÿê³ ç àãðåñèâí³øèõ ôîðì ñó÷àñíîãî íàö³îíàë³çìó, – íàÿâíèé âïëèâ òðàíñëîêàëüíîãî ÷èííèêà, ÿê ÿ íàïîëÿãàòèìó äàë³. Çàðàç ÿ ïðîñòî â³äñòîþþ äóìêó, ùî íèí³øíº óòâåðäæåííÿ åòí³÷íîñò³ é/àáî íàö³îíàëüíîñò³ çä³éñíþºòüñÿ íà îñíîâ³ ãëîáàëüíèõ êàòåãîð³é ³äåíòè÷íîñò³ é ïàðòèêóëÿðíîñò³ (Handler, 1994). Ïî-äðóãå, ïîïðè äåäàë³ á³ëüøå çàö³êàâëåííÿ âèâ÷åííÿì ïðîñòîðó òà çðîñëó óâàãó äî ò³ñíîãî çâ’ÿçêó ì³æ ÷àñîâèì ³ ïðîñòîðîâèì âèì³ðàìè ëþäñüêîãî æèòòÿ, äîñ³ öå çàö³êàâëåííÿ â³äíîñíî ñëàáêî ïîçíà÷èëîñÿ íà äèñêóñ³ÿõ ïðî ãëîáàë³çàö³þ òà ïîâ’ÿçàí³ ç íåþ òåìè. Çîêðåìà, ðîáèëîñÿ íåäîñòàòíüî ñïðîá ïîºäíàòè äèñêóñ³þ ïðî ÷àñ-³-ïðîñò³ð ç³ ñêëàäíèì ïèòàííÿì óí³âåðñàëüíîñò³-é-ïàðòèêóëÿðèçìó. Ó ðàìêàõ âèâ÷åííÿ òåìè ïîñòìîäåðíîñò³ çíà÷íà óâàãà ïðèä³ëÿëàñÿ ãàäàíèì íåäîë³êàì ïàí³âíîãî ³íòåðåñó äî «óí³âåðñàëüíîãî *

ßê òàêî¿ (ëàò.).

2. Ðîëàíä Ðîáåðòñîí

êàâëåííÿ «êðèòè÷íèìè» ïèòàííÿìè, ñêàæ³ìî, ïðî ³íòåðåñè, ÿêèì ñëóãóº ñòðàòåã³ÿ, ÿêó ÿ íàçèâàþ ãëîêàë³çàö³ºþ; íå â îñòàííþ ÷åðãó ÷åðåç òå, ùî, ÿê ÿ ÷àñ â³ä ÷àñó íàãîëîøóâàòèìó, ñòðàòåã³¿ ãëîêàë³çàö³¿ – ïðèíàéìí³ â öåé ³ñòîðè÷íèé ìîìåíò ³ íà ïåðåäáà÷óâàíå ìàéáóòíº – ñàì³ âêîð³íåí³ â ïàðòèêóëÿðèñòè÷í³ ñèñòåìè êîîðäèíàò. Íå ³ñíóº òàêî¿ æèòòºçäàòíî¿ òà ïðàêòè÷íî¿ Àðõ³ìåäîâî¿ òî÷êè, ç ÿêî¿ ìîæíà áóëî á çáåð³ãàòè ïîâí³ñòþ íåäîòîðêàíèìè ñòðàòåã³¿ ãëîêàë³çàö³¿. Òà ïîïðè öå, ìè, ñõîæå, æèâåìî â ñâ³ò³, äå âèìîãà óí³êàëüíîñò³ äåäàë³ ñèëüí³øå ³íñòèòóö³îíàë³çóºòüñÿ òà ïîøèðþºòüñÿ íà âåñü ñâ³ò.

Ãëîêàë³çàö³ÿ Çã³äíî ç «Îêñôîðäñüêèì ñëîâíèêîì íåîëîã³çì³â» (Oxford Dictionary of New Words, 1991: 134), òåðì³í «ãëîêàëüíèé» ³ ïðîöåñóàëüíèé ³ìåííèê «ãëîêàë³çàö³ÿ» «ñòâîðåí³ øëÿõîì ñêëàäàííÿ ãëîáàëüíîãî ³ ëîêàëüíîãî â îäíå çì³øàíå ñëîâî». Êð³ì òîãî, «Ñëîâíèê...» ãîâîðèòü, ùî öÿ ³äåÿ «íàñë³äóº ÿïîíñüêå ïîíÿòòÿ “äî÷àêóêà” (êîòðå ïîõîäèòü â³ä “äî÷àêó” – “æèòè íà ñâî¿é çåìë³”), ÿêå ñïåðøó ïîçíà÷àëî ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèé ïðèíöèï ïðèñòîñóâàííÿ ìåòîä³â îáðîá³òêó çåìë³ äî ëîêàëüíèõ óìîâ, à çãîäîì áóëî ïåðåéíÿòå ÿïîíñüêèì á³çíåñîì íà ïîçíà÷åííÿ ãëîáàëüíî¿ ëîêàë³çàö³¿ – ãëîáàëüíîãî ñâ³òîãëÿäó, ïðèñòîñîâàíîãî äî ëîêàëüíèõ óìîâ» (êóðñèâ óêëàäà÷³â ñëîâíèêà). ßêùî òî÷í³øå, òåðì³íè «ãëîêàëüíèé» ³ «ãëîêàë³çàö³ÿ» ââ³éøëè äî ä³ëîâîãî æàðãîíó ïðîòÿãîì 1980 ð., à çàðîäèëèñÿ âîíè â ßïîí³¿ – ó êðà¿í³, ÿêà ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó äáàéëèâî ïëåêàëà ñâîþ ïðîñòîðîâî-êóëüòóðíó çíà÷óù³ñòü ³ äå ïðîáëåìà ñòîñóíêó ì³æ ïàðòèêóëÿðíèì ³ óí³âåðñàëüíèì çàãàëîì òðàäèö³éíî ïðèòÿãóâàëà ìàéæå îäåðæèìó óâàãó â÷åíèõ (Miyoshi and Harootunian, 1989). Íà ñüîãîäí³ âîíè ñòàëè, çíîâó-òàêè çà ñëîâàìè «Îêñôîðäñüêîãî ñëîâíèêà íåîëîã³çì³â» (Oxford Dictionary of New Words, 1991: 134), «îäíèìè ç îñíîâíèõ ìîäíèõ ñëîâå÷îê ó ìàðêåòèíãó ïî÷àòêó äåâ’ÿíîñòèõ ðîê³â». ²äåÿ ãëîêàë³çàö³¿ â ¿¿ ä³ëîâîìó çíà÷åíí³ ò³ñíî ïîâ’ÿçàíà ç òèì, ùî â äåÿêèõ êîíòåêñòàõ, á³ëüø ïî-åêîíîì³÷íîìó, íàçèâàþòü ì³êðîìàðêåòèíãîì: ïðèñòîñîâóâàííÿì ³ ðåêëàìóâàííÿì òîâàð³â ³ ïîñëóã íà ãëîáàëüí³é àáî ìàéæå ãëîáàëüí³é îñíîâ³ äëÿ äåäàë³ ñèëüí³øå äèôåðåíö³éîâàíèõ ñïåöèô³÷íèõ ëîêàëüíèõ ðèíê³â. Çäàºòüñÿ, íåìàº ïîòðåáè ãîâîðèòè, ùî ó ñâ³ò³ êàï³òàë³ñòè÷íîãî âèðîáíèöòâà äëÿ äåäàë³ ãëîáàëüí³øèõ ðèíê³â ïðèéíÿòòÿ ëîêàëüíèõ òà ³íøèõ ñïåöèô³÷íèõ óìîâ – öå íå ïðîñòî ðåàêö³ÿ á³çíåñó íà íàÿâíó ãëîáàëüíó ñòðîêàò³ñòü (öèâ³ë³çàö³éíó, ðåã³îíàëüíó, ñóñï³ëüíó, åòí³÷íó,

2. Ãëîêàë³çàö³ÿ

êîºííÿ ïðîáëåìàòèêîþ ëîêàëüíîãî-ãëîáàëüíîãî â àêàäåì³÷íèõ êîëàõ. Ê³íã (King, 1991: 420) ðîçãëÿíóâ âàæëèâèé àñïåêò öüîãî. Âåäó÷è ìîâó êîíêðåòíî ïðî òàêèé âèì³ð ãëîáàë³çàö³¿, ÿê ñòèñíåííÿ ïðîñòîðó, â³í çâåðòàº óâàãó íà çðîñëó ê³ëüê³ñòü «ïðîòîïðîôåñ³îíàë³â ³ç ñóñï³ëüñòâ òàê çâàíîãî “òðåòüîãî ñâ³òó”», ÿê³ ïðèáóâàþòü äî «ÿäðà» ç ìåòîþ îòðèìàííÿ ïðîôåñ³éíî¿ îñâ³òè. Îñâ³òí³é ñåêòîð êðà¿í «ÿäðà» «äåäàë³ á³ëüøå çàëåæèòü â³ä öüîãî ïðèïëèâó ñòóäåíò³â ³ç ãëîáàëüíî¿ ïåðèôåð³¿». Âàæëèâó åêçèñòåíö³éíó îñíîâó äëÿ íàóêîâö³â, ùî ñòâîðþþòü, çà ñëîâàìè Ê³íãà (King, 1991: 401–2), óñåîõîïí³, àáî ãëîáàëüí³, òåîð³¿, ñòàíîâèòü äîñâ³ä «ïåðåëüîò³â ïî âñüîìó ñâ³òó òà ïîòðåáà â ñõåìàõ äëÿ îñìèñëåííÿ òîãî, ùî âîíè ïîáà÷èëè», ç îäíîãî áîêó, ³ ïîñò³éí³ çóñòð³÷³ ç³ ñòóäåíòàìè ç óñ³õ êóòî÷ê³â ñâ³òó â óí³âåðñèòåòñüêèõ àóäèòîð³ÿõ – ç ³íøîãî. Ïðîòå ÿ äîòðèìóþñÿ äóìêè, ùî â òàêèé ñïîñ³á ï³äòðèìóºòüñÿ íå ò³ëüêè ³íòåðåñ äî «ö³ëêîâèòî ãëîáàëüíîãî», à é ³íòåðåñ äî «ëîêàëüíîãî»3.

Ëîêàëüíå â ãëîáàëüíîìó? Ãëîáàëüíå â ëîêàëüíîìó? Òàê ÷è òàê, à ïèòàííÿ ñòîñóíêó ì³æ «ëîêàëüíèì» ³ «ãëîáàëüíèì» ñòàëî ïîì³òíîþ òåìîþ â øèðîêîìó ñïåêòð³ ³íòåëåêòóàëüíèõ ³ ïðàêòè÷íèõ êîíòåêñò³â. Ó ïåâíîìó ñåíñ³ öÿ òåíäåíö³ÿ âèïëèâàº ç³ çðîñëîãî âèçíàííÿ çíà÷óùîñò³ ïðîñòîðó (íà ïðîòèâàãó ÷àñîâ³) ó ö³ë³é íèçö³ ãàëóçåé àêàäåì³÷íî¿ òà ïðàêòè÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³. Çàãàëüíèé ³íòåðåñ ³äå¿ ïîñòìîäåðíîñò³, ïîïðè âñ³ ¿¿ îáìåæåííÿ, – ìàáóòü, íàéâ³ä÷óòí³øà ³íòåëåêòóàëüíà ìàí³ôåñòàö³ÿ öüîãî. Íàéâ³äîì³øà ìàêñèìà, ÿêà ôàêòè÷íî âæå ñòàëà êë³øå, ç ä³àãíîçó «ñòàíîâèùà ïîñòìîäåðíîñò³» – öå òå, ùî «âåëèê³ îïîâ³ä³» äîæèëè ê³íöÿ, òîæ, ìè òåïåð æèâåìî â óìîâàõ ìíîæåííÿ, à ÷àñòî é êîíêóðåíö³¿ áàãàòüîõ ð³çíèõ îïîâ³äåé. ²ç öüîãî ïîãëÿäó á³ëüøå íå ³ñíóº ÿêîãîñü ñò³éêîãî òðàêòóâàííÿ ãîëîâíî¿ çì³íè â ñâ³ò³. Ç ³íøîãî áîêó, ñàì öåé ïîãëÿä ðîçâèíóâñÿ òî÷í³ñ³íüêî â òîé ÷àñ, êîëè âèêðèñòàë³çóâàâñÿ é çð³ñ ³íòåðåñ äî ñâ³òó â ö³ëîìó ÿê äî ºäèíîãî ì³ñöÿ (Ðîá³íç [Robbins, 1993: 187]) òàêîæ óêàçàâ íà öå, âåäó÷è ìîâó êîíêðåòíî ïðî ãåîãðàô³â). Ïàðàëåëüíî ³ç çàíåïàäîì â³ä÷óòòÿ ÷àñîâî¿ îäíîñïðÿìîâàíîñò³ â³äáóâàëàñÿ åêñïàíñ³ÿ â³ä÷óòòÿ «ïðåäñòàâíèöüêîãî» ïðîñòîðó, â ÿêèé ìîæíà óì³ñòèòè âñ³ îïîâ³ä³. ×åðåç öå â îñòàíí³ ðîêè ïîñòàëî êðèòè÷íî âàæëèâå ïèòàííÿ: ÷è ÿâíèé êðàõ – ³ «äåêîíñòðóêö³ÿ» – äîñ³ ïàí³âíèõ ñîö³àëüíî-åâîëþö³îí³ñòè÷íèõ òðàêòóâàíü ³ìïë³öèòíî¿ àáî åêñïë³öèòíî¿ ñâ³òîâî¿ ³ñòîð³¿ ñòð³ìêî âåäå äî õàîñó àáî æ äî òàêî¿ ñèòóàö³¿, â ÿê³é, öèòóþ÷è ¥³äåíñà (Giddens, 1990: 6), «ìîæíà íàïèñàòè íåçë³÷åííó ê³ëüê³ñòü ö³ëêîâèòî â³äì³ííèõ “³ñòîð³é”»? Ôàêòè÷íî ¥³äåíñ ñòâåðäæóº, ùî ìè ìîæåìî çä³éñíþ-

2. Ãëîêàë³çàö³ÿ

ö³éíèé ðèâîê ó ñïðîáàõ ïîâ’ÿçàòè ëîêàëüíîñò³ ì³æ ñîáîþ íà ì³æíàðîäí³é àáî âñåëåíñüê³é îñíîâ³. Áåçïîñåðåäí³ì ïåðåäâ³ñíèêîì öüîãî áóëî çàïî÷àòêóâàííÿ ì³æíàðîäíèõ âèñòàâîê óñåðåäèí³ Õ²Õ ñò., ùî äàâàëè çìîãó äåìîíñòðóâàòè â ì³æíàðîäíèõ ìàñøòàáàõ êîíêðåòíó íàö³îíàëüíó «ñëàâó» é äîñÿãíåííÿ. Îñòàíí³ äâà äåñÿòèë³òòÿ òîãî ñòîð³÷÷ÿ ñòàëè ñâ³äêàìè ùå á³ëüøî¿ ê³ëüêîñò³ òàêèõ ì³æíàðîäíèõ àáî êðîñ-êóëüòóðíèõ çàõîä³â, çîêðåìà, âèíèêíåííÿ ñó÷àñíèõ ðåë³ã³éíèõ åêóìåí³÷íèõ ðóõ³â, ÿê³ îäíî÷àñíî âøàíîâóâàëè â³äì³íí³ñòü ³ øóêàëè ñï³ëüíîãî â ðàìêàõ íîâîïîñòàëî¿ êóëüòóðè «òâîðåííÿ» çâ’ÿçêó ì³æ ïàðòèêóëÿðíèì ³, çâ³ñíî íå äëÿ âñ³õ ïðèéíÿòíèì, óí³âåðñàëüíèì. Ö³êàâèé ïðèêëàä îñòàííüîãî ïðîïîíóº Ì³æíàðîäíèé ðóõ ìîëîä³æíèõ ãîñòåë³â [International Youth Hostel movement], ÿêèé äîñèòü øâèäêî ïîøèðèâñÿ, äî òîãî æ íå ò³ëüêè â Ï³âí³÷í³é ï³âêóë³. Öåé ðóõ íàìàãàâñÿ íà îðãàí³çîâàí³é ì³æíàðîäí³é (àáî ãëîáàëüí³é) îñíîâ³ ñïðèÿòè êóëüòèâàö³¿ ö³ííîñòåé ãðîìàäè, «ïîâåðíåííÿ äî ïðèðîäè». Îòæå, â îäèí ³ òîé æå ÷àñ ïàðòèêóëÿðí³ñòü áóëà ï³äíåñåíà â ðàíã ö³ííîñò³, àëå ðîáèëîñÿ öå íà äåäàë³ á³ëüø ïëàíåòàðí³é, ïàíëîêàëüí³é îñíîâ³. Íèí³øíº ñòîë³òòÿ ñòàëî ñâ³äêîì çíà÷íîãî çðîñòàííÿ ê³ëüêîñò³ «ì³æíàðîäíèõ» îðãàí³çàö³é òà ³íòåíñèâíîñò³ çàõîä³â ³ç ï³äòðèìêè ëîêàëüíîñò³. Äóæå äîðå÷íèé ïðèêëàä – íèí³øí³ çóñèëëÿ ñïðèÿòè â ãëîáàëüíèõ ìàñøòàáàõ êóëüòèâóâàííþ ïðàâ òà ³äåíòè÷íîñòåé êîð³ííèõ, àáî òóá³ëüíèõ, íàðîä³â (Charles, 1993; Chartrand, 1991)6. Öå áóëà ÷³ëüíà òåìà, íàïðèêëàä, Ñâ³òîâîãî ôîðóìó â Áðàçèë³¿ 1992 ð., ÿêèé â³äáóâàâñÿ ïàðàëåëüíî ç «Çåìíèì ñàì³òîì» ÎÎÍ. ²íøèé ïðèêëàä – ñïðîáà Âñåñâ³òíüî¿ îðãàí³çàö³¿ îõîðîíè çäîðîâ’ÿ ñïðèÿòè «çäîðîâ’þ ñâ³òó» ÷åðåç â³äðîäæåííÿ òà, ÿêùî äîâåäåòüñÿ, âèíàéäåííÿ «òóá³ëüíèõ» ì³ñöåâèõ ë³ê³â. Ñë³ä íàãîëîñèòè, ùî öå ëèøå ê³ëüêà ïðèêëàä³â, óçÿòèõ ³ç áàãàòîãðàííî¿ òåíäåíö³¿.

Ãëîêàë³çàö³ÿ é òåçà ïðî êóëüòóðíèé ³ìïåð³àë³çì Äåÿê³ ç ïèòàíü, ÿê³ ÿ ïîðóøèâ, ðîçãëÿíóò³ ï³ä çîâñ³ì ³íøèì êóòîì çîðó â êíèç³ Àï³à, ïðèñâÿ÷åí³é æèòòºçäàòíîñò³ ïàíàôðèêàí³çìó (Appiah, 1992). Ãîëîâíèé ëåéòìîòèâ ö³º¿ ïðàö³ – «öå ïèòàííÿ, ÿê íàì ñë³ä ðîçóì³òè ñó÷àñí³ êóëüòóðè Àôðèêè â ñâ³òë³ äâîõ ãîëîâíèõ çîâí³øí³õ äåòåðì³íàíò ¿¿ íîâ³òíüî¿ ³ñòîð³¿ – ºâðîïåéñüêî¿ òà àôðî-íîâîñâ³òíüî¿ êîíöåïö³é Àôðèêè – òà ¿¿ åíäîãåííèõ êóëüòóðíèõ òðàäèö³é» (Appiah, 1992: ix–x). Àâòîð òâåðäèòü, ùî «³äåîëîã³÷íà äåêîëîí³çàö³ÿ», íà ÿêó â³í ïðàãíå âïëèíóòè, ìîæëèâà ò³ëüêè çà óìîâ çíàõîäæåííÿ òîãî, ùî â³í íàçèâàº «ñåðåäí³ì øëÿõîì, â³ä-

2. Ãëîêàë³çàö³ÿ

Âèñíîâîê: îäíàêîâ³ñòü ³ â³äì³íí³ñòü Ï³äñòàâè äëÿ ìîãî íàãîëîñó íà çíà÷óùîñò³ ïîíÿòòÿ «ãëîêàë³çàö³ÿ» äàëî òå, ùî ÿ ñïðèéìàþ ÿê îñíîâíèé íåäîë³ê ó á³ëüøîñò³ âèêîðèñòàíü òåðì³íà «ãëîáàë³çàö³ÿ». ß ñïðîáóâàâ âèéòè çà ìåæ³ òåíäåíö³¿, ÿêà ïîçèö³îíóº ³äåþ ãëîáàë³çàö³¿ ÿêî íåìèíó÷å íåïðèìèðèìó ç ³äåºþ ëîêàë³çàö³¿. Íàòîì³ñòü ÿ äîâîäèâ, ùî ãëîáàë³çàö³ÿ (ó íàéøèðøîìó ðîçóì³íí³ – ñòèñíåííÿ ñâ³òó) ïåðåäáà÷àëà é äåäàë³ ÷àñò³øå ïåðåäáà÷àº òâîðåííÿ òà çàëó÷åííÿ ëîêàëüíîñò³. Ö³ ïðîöåñè ñàì³, ñâîºþ ÷åðãîþ, ñèëüíî âïëèâàþòü íà ñòèñíåííÿ ñâ³òó â ö³ëîìó. Íàâ³òü ïîïðè òå, ùî ç áàãàòüîõ ïðè÷èí ìè, íàïåâíî, é äàë³ âæèâàòèìåìî ïîíÿòòÿ ãëîáàë³çàö³¿, äëÿ äåÿêèõ ö³ëåé éîãî áóëî á áàæàíî çàì³íèòè ïîíÿòòÿì ãëîêàë³çàö³¿. Îäíîçíà÷íà ïåðåâàãà öüîãî ïîíÿòòÿ – éîãî íå ìåíøà óâàãà äî ïðîñòîðó, í³æ äî ïðîáëåìàòèêè ÷àñó. Ðàçîì ³ç òèì íàãîëîñ íà ãëîáàëüíîìó ñòàíîâèù³ (òîáòî íà ãëîáàëüíîñò³) ³ äàë³ çìóøóâàòèìå íàñ çä³éñíþâàòè àíàë³ç òà ³íòåðïðåòàö³þ ñó÷àñíîãî ñâ³òó â ïðîñòîðîâ³é ³ ÷àñîâ³é ïëîùèíàõ êð³çü ïðèçìó ÿê ³ñòîð³¿, òàê ³ ãåîãðàô³¿ (Soja, 1989). Ñèñòåìàòè÷íå çàëó÷åííÿ ïîíÿòòÿ ãëîêàë³çàö³¿ â íèí³øí³ äåáàòè ïðî ãëîáàë³çàö³þ äîïîìîæå çíàéòè ï³äõ³ä äî ïðîáëåìè òîãî, ùî ÿ íàçâàâ ôîðìîþ. Ï³ä ôîðìîþ ãëîáàë³çàö³¿ ìàºòüñÿ íà óâàç³ êîíêðåòíèé ñïîñ³á, â ÿêèé â³äáóâàºòüñÿ ñòðóêòóðóâàííÿ (ó íàéøèðøîìó ñåíñ³) ïðîöåñó ñòèñíåííÿ ñâ³òó. Öå îçíà÷àº, ùî ïðîáëåìà ôîðìè ãëîáàë³çàö³¿ ïîâ’ÿçàíà ç ³äåîëîã³÷íî çàáàðâëåíèì ïîíÿòòÿì ñâ³òîïîðÿäêó. Ç îãëÿäó íà òàêèé ñòàí ñïðàâ õî÷ó ÷³òêî ï³äêðåñëèòè, ùî ìî¿ âëàñí³ çóñèëëÿ â öüîìó åñå¿ áóëè ñïðÿìîâàí³ íà íàâåäåííÿ ëàäó â ðîçóì³íí³ äâîõ íåíà÷åáòî àíòàãîí³ñòè÷íèõ òåíäåíö³é: ãîìîãåí³çàö³¿ òà ãåòåðîãåí³çàö³¿. Ö³ îäíî÷àñí³ ïðîöåñè â ê³íöåâîìó ï³äñóìêó âèÿâëÿþòüñÿ âçàºìîäîïîâíþâàëüíèìè ³ âçàºìîïðîíèêíèìè, õî÷ ³íêîëè, ÿñíà ð³÷, ìîæóòü ñòèêàòèñÿ é òàêè ñòèêàþòüñÿ â êîíêðåòíèõ ñèòóàö³ÿõ. Îêð³ì öüîãî, ãëîêàë³çàö³þ ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè – ³ âæå âèêîðèñòîâóþòü – ó ñòðàòåã³÷íèõ ö³ëÿõ, ÿê, ñêàæ³ìî, ó ñòðàòåã³ÿõ ãëîêàë³çàö³¿, äî ÿêèõ âäàþòüñÿ ñó÷àñí³ òåëåâ³ç³éí³ ï³äïðèºìñòâà, ùî øóêàþòü âèõîäó íà ñâ³òîâ³ ðèíêè (MTV, ïîò³ì CNN òà ³íø³ çàðàç). Îòîæ, âàðòî âðàõóâàòè: äîâîäÿ÷è, ùî íèí³øí³ ôîðìè ãëîáàë³çàö³¿ ì³ñòÿòü ïðîöåñè, ÿê³ íàéêðàùå îïèñóº òåðì³í «ãëîêàë³çàö³ÿ», ÿ ïîâí³ñòþ îõîïëþþ âåëèêó ìíîæèíó ïðèéîì³â ïðàêòè÷íî¿ ãëîêàë³çàö³¿. Â³äøòîâõíóâøèñü íà ïî÷àòêó â³ä ñïåöèô³÷íî ÿïîíñüêî¿ êîíöåïö³¿ ãëîêàë³çàö³¿, ÿ ôàêòè÷íî óçàãàëüíèâ öå ïîíÿòòÿ íàñò³ëüêè, ùîá âîíî îá³éìàëî ìàéæå âåñü ñâ³ò. ²ç îòðèìàíî¿ â ðåçóëüòàò³ ïåðñïåêòèâè ÿïîíñüêå óÿâëåííÿ ïðî ãëîêàë³çàö³þ º êîíêðåòíîþ âåðñ³ºþ äóæå çàãàëüíîãî ÿâèùà.

2. Ãëîêàë³çàö³ÿ

Ïðèì³òêè Öåé åñåé – ïåðåãëÿíóòà é ðîçøèðåíà âåðñ³ÿ ïðåçåíòàö³é íà Äðóã³é ì³æíàðîäí³é êîíôåðåíö³¿ ç ïèòàíü ãëîáàëüíî¿ ³ñòîð³¿ (Òåõí³÷íèé óí³âåðñèòåò, Äàðìøòàäò, Í³ìå÷÷èíà; 1992 ð.) ³ ùîð³÷íîìó ç³áðàíí³ Àìåðèêàíñüêî¿ ñîö³îëîã³÷íî¿ àñîö³àö³¿ (Ìàÿì³ Á³÷, 1993 ð.). ×àñòèíè öüîãî åñåþ áóëè îïóáë³êîâàí³ â ìî¿é ñòàòò³ «Ãëîáàë³çàö³ÿ ÷è ãëîêàë³çàö³ÿ?» â «Journal of International Communication» 1 (1), 1994. Íà ð³çíèõ ñòàä³ÿõ íàïèñàííÿ ÿ îòðèìóâàâ äîïîìîãó â³ä Ñêîòà Ëåøà, ²í´ðèä Ôîëêìåð, Ðåéìîíäà ¥ðó, ¥àÿòð³ Ñï³âàê, Ñåéëè Áåíãàá³á, Äæóë³àíè Ìàðòèíåñ ³ Ôðåíêà ×àí´à. 1. Ì³é êîëåãà Àê³êî Õàøèìîòî ðîçïîâ³â ìåí³, ùî â «íåä³ëîâ³é» ÿïîíñüê³é ìîâ³ «äî÷àêóêà» ìàº çíà÷åííÿ «êîðåí³çàö³ÿ» [making something indigenous]*. Äåÿê³ ïðîíèêëèâ³ êîìåíòàð³ ùîäî çâ’ÿçê³â ì³æ ìóëüòèêóëüòóðàë³çìîì (çîêðåìà â äåáàòàõ ïðî çì³ñò óí³âåðñèòåòñüêèõ íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì), ñïîæèâàöüêîþ êóëüòóðîþ òà íèí³øí³ìè òåíäåíö³ÿìè â òîâàðèçàö³¿ ³ äèâåðñèô³êàö³¿ ïðîäóêò³â ó ñó÷àñíîìó êàï³òàë³çì³ äèâ.: Rieff, 1993. 2. Çâ³ñíî, ö³é òåíäåíö³¿ ÷àñòêîâî ñïðèÿº ôåíîìåí «åëåêòðîííîãî êîòåäæó», ÿêèé á³ëüøå, í³æ ðàí³øå, äîçâîëÿº éîãî âëàñíèêàì òðèìàòèñÿ íà íåâåëèê³é â³äñòàí³ â³ä óðáàííèõ öåíòð³â, àëå áóòè êîìóí³êàòèâíî áëèçüêèìè äî âåëèêî¿ ê³ëüêîñò³ ëþäåé. Ð³çí³ àñïåêòè ãåîãðàô³÷íîãî ðîçñ³ÿííÿ â çâ’ÿçêó ç ô³íàíñîâîþ ãëîáàë³çàö³ºþ òà öåíòðàë³çàö³ºþ äåòàëüíî ðîçãëÿíóò³ â: Sassen, 1991. 3. Ðîá³íç (Robbins, 1993) á³ëüø-ìåíø äåòàëüíî òîðêàâñÿ ïèòàíü òàêîãî øòèáó â ðàìêàõ òåìàòèêè óí³âåðñàë³çìó-ïàðòèêóëÿðèçìó. Äèâ., çîêðåìà, éîãî ðîçä³ë «Ïîð³âíÿëüí³ êîñìîïîë³òè» (Robbins, 1993: 180–211). 4. Ãàáåðìàñ (Habermas, 1994: 22) ëàêîí³÷íî âèêëàâ öåé ïîãëÿä, îçíà÷èâøè íàö³îíàë³çì ÿêî «ôîðìó êîëåêòèâíî¿ ñâ³äîìîñò³, ÿêà âîäíî÷àñ ïåðåäáà÷àº ðåôëåêñèâíå ïðèñâîºííÿ êóëüòóðíèõ òðàäèö³é, â³äô³ëüòðîâàíèõ êð³çü ³ñòîð³îãðàô³þ, ³ ïîøèðþºòüñÿ ò³ëüêè êàíàëàìè ìîäåðíî¿ ìàñîâî¿ êîìóí³êàö³¿». Îäíàê ïîíÿòòÿ ðåôëåêñèâíîãî ïðèñâîºííÿ íàòÿêàº íà òå, ùî êîíñòðóþâàííÿ òðàäèö³¿ – ïåðåäóñ³ì âíóòð³øíÿ ñïðàâà, òîä³ ÿê ÿ ñòâåðäæóþ, ùî êîíñòðóþâàííÿ ÷è ðåêîíñòðóþâàííÿ òðàäèö³¿ ò³ñíî ïîâ’ÿçàíå ç ãëîáàë³çàö³ºþ (Robertson, 1992b: 146–163). 5. Öÿ ñüîãîäåííà ³äåîëîã³ÿ äîì³âêè (àáî áåçäîìíîñò³), ÿê ÿ ¿¿ íàçâàâ, íàñïðàâä³ óòâîðþºòüñÿ ç íàêëàäåííÿ äâîõ ðàí³øå îêðåìèõ äèñêóðñ³â. Ç îäíîãî áîêó, ðîçìèòèé äèñêóðñ, ÿêèé íàé÷³òê³øå âèðàæàº ôåíîìåíîëîã³÷íå ïîíÿòòÿ áåçäîìíîñò³ ³ ÿêèé âî÷åâèäü ïðîíèê ó ãðîìàäñüêó ñôåðó, íàáóâøè, ñõîæå, ìàéæå ãëîáàëüíî¿ çíà÷óùîñò³ (ïîð³âí.: Berger et al., 1973). À ç ³íøîãî áîêó, ñïåöèô³÷í³øèé äèñêóðñ áåçäîìíîñò³, â êîòðîìó éäåòüñÿ ïðî íåàäåêâàòíèé ïðèòóëîê (Ïîð³âí.: Glasser, 1994).

* Âèêîðèñòîâóþ÷è òåðì³í «êîðåí³çàö³ÿ» äëÿ ïåðåêëàäó àíãë. «indigenization» ó ö³é çá³ðö³, ìè ñâ³äîì³ éîãî êîíêðåòíî-³ñòîðè÷íîãî çíà÷åííÿ (ðàäÿíñüêî¿ ïîë³òèêè 1920-õ ðîê³â). Âèá³ð «êîðåí³çàö³¿» çàì³ñòü, íàïðèêëàä, «îòóá³ëåííÿ» ï³äêðåñëþº ïàðàëåë³ ì³æ ð³çíèìè ïðîöåñàìè ÕÕ ñò. ³ çàëó÷àº ðàäÿíñüêó ³ñòîð³þ äî ³ñòîð³¿ ãëîáàë³çàö³¿ (àáî æ, ó öüîìó âèïàäêó, ãëîêàë³çàö³¿), äàþ÷è çìîãó ðîçãëÿíóòè ¿¿ ï³ä ³íøèì êóòîì çîðó. Öåé òåðì³í ô³ãóðóº òàêîæ â åñå¿ Ï³òåðçå. Éîãî âèêîðèñòàííÿ âèïðàâäîâóº äî òîãî æ òåðì³í «êîð³íí³ íàðîäè».

2. Ãëîêàë³çàö³ÿ

Hall, S. (1991b) ‘Old and new identities, old and new ethnicities’, ó êí.: A.D. King (ed.), Culture, Globalization and the World-System. London: Macmillan. Handler, R. (1994) ‘Is “identity” a useful cross-cultural concept?’, ó êí.: J.R. Gillis (ed.), Commemorations: The Politics of National Identity. Princeton, NJ: Princeton University Press. Hannerz, U. (1990) ‘Cosmopolitans and locals in world culture’, ó êí.: M. Featherstone (ed.), Global Culture. London: Sage. Hannerz, U. (1992) Cultural Complexity: Studies in the Social Organization of Meaning. New York: Columbia University Press. Hobsbawm, E. and Ranger, T. (eds) (1983) The Invention of Tradition. Cambridge: Cambridge University Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Âèíàéäåííÿ òðàäèö³¿ / Çà ðåä. Å.Ãîáñáàóìà òà Ò.Ðåéíäæåðà / Ïåð. ç àíãë. Ì.Êëèì÷óêà. – Ê.: Í³êà-Öåíòð, 2005). JanMohamed, A.R. and Lloyd, D. (eds) (1990) The Nature and Context of Minority Discourse. Oxford: Oxford University Press. Johnson, P. (1991) The Birth of the Modern: World Society 1815–1830. New York: Harper-Collins. Kaplan, R.D. (1994) ‘The coming anarchy’, Atlantic Monthly, 273 (2). Kern, S. (1983) The Culture of Time and Space, 1880–1918. Cambridge, MA: Harvard University Press. King, A.D. (1991) ‘Introduction: spaces of culture, spaces of knowledge’, ó êí.: A.D. King (ed.), Culture, Globalization and the World-System. London: Macmillan. Masden, R. (1993) ‘Global monoculture, multiculture, and polyculture’, Social Research, 60(3). McGrane, B. (1989) Beyond Anthropology: Society and the Other. New York: Columbia University Press. McNeill, W.H. (1985) Polyethnicity and National Unity in World History. Toronto: University of Toronto Press. Meyer, W.J. (1980) ‘The world polity and the authority of the nation state’, ó êí.: A. Bergesen (ed.), Studies of the Modern World System. New York: Academic Press. Meyer, W.J. (1992) ‘From constructionism to neo-institutionalism: reflections on Berger and Luckmann’, Perspectives (ASA Theory Section) 15 (2). Miyoshi, M. (1993) ‘A borderless world: from colonialism to transnationalism and the decline of the nation-state’, Critical Inquiry, 19 (4). Miyoshi, M. and Harootunian, H.D. (eds) (1989) Postmodernism and Japan. Durham: Duke University Press. Moore, S.F. (1989) ‘The production of cultural pluralism as a process’, Public Culture, 1 (2). Nelson, B. (1981) ‘Civilizational complexes and intercivilizational encounters’, ó êí.: T.H. Huff (ed.), On the Roads to Modernity. Totowa, NJ: Rowman & Littlefield. Oxford Dictionary of New Words, compiled by Sara Tulloch (1991) Oxford: Oxford University Press. Phillips, D.L. (1993) Looking Backward: A Critical Appraisal of Communitarian Thought. Princeton, NJ: Princeton University Press. Rhinesmith, S.H. (1993) A Manager’s Guide to Globalization. Alexandria, VA: American Society for Training and Development. Rieff, D. (1993) ‘Multiculturalism’s silent partner: it’s the economy, stupid’, Harper’s, 287.

3 Ян Недервеєн Пітерзе

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ГІБРИДИЗАЦІЯ Ñåðåä óñ³õ ³íòåðïðåòàö³é ãëîáàë³çàö³¿ íàéïîøèðåí³øà òà, ùî ñâ³ò ñòàº á³ëüø óí³ôîðìîâàíèì ³ ñòàíäàðòèçîâàíèì ÷åðåç òåõíîëîã³÷íó, êîìåðö³éíó òà êóëüòóðíó ñèíõðîí³çàö³þ, ÿêà âèõîäèòü ³ç Çàõîäó, ³ ùî ãëîáàë³çàö³ÿ ò³ñíî ïðèìèêàº äî ìîäåðíîñò³. Ö³ ïîãëÿäè âçàºìîïîâ’ÿçàí³, õî÷à á ó òîìó, ùî âîíè îáèäâà – âàð³àö³¿ íà ñï³ëüíó òåìó ãëîáàë³çàö³¿ ÿêî âåñòåðí³çàö³¿. Ïåðøèé ³ç íèõ êðèòè÷íèé çà ñâî¿ì çàäóìîì, òîä³ ÿê äðóãèé – íåîäíîçíà÷íèé. Ìî¿ àðãóìåíòè ïîëåì³çóþòü ³ç îáîìà öèìè ³íòåðïðåòàö³ÿìè ÿê çàíàäòî âóçüêèìè îö³íêàìè ãëîáàë³çàö³¿, à íàòîì³ñòü ï³äêàçóþòü, ùî ãëîáàë³çàö³þ ñë³ä ðîçãëÿäàòè ÿêî ïðîöåñ ã³áðèäèçàö³¿, ÿêèé äàº ïî÷àòîê ãëîáàëüí³é ì³øàíèö³.

Ãëîáàë³çàö³¿ â ìíîæèí³ Çà îçíà÷åííÿì Åëáðîâà, ãëîáàë³çàö³ºþ «íàçèâàþòü óñ³ ò³ ïðîöåñè, ó ðåçóëüòàò³ ÿêèõ íàðîäè ñâ³òó çàëó÷àþòüñÿ äî ºäèíîãî ñâ³òîâîãî ñóñï³ëüñòâà, ãëîáàëüíîãî ñóñï³ëüñòâà» (Albrow, 1990: 9). Îñê³ëüêè öèõ ïðîöåñ³â áàãàòî, ìè ìîæåìî ãëîáàë³çàö³¿ òàêîæ óÿâèòè â ìíîæèí³. Òàê, ó íàóêàõ ïðî ñóñï³ëüñòâî ñò³ëüêè êîíöåïòóàë³çàö³é ãëîáàë³çàö³¿, ñê³ëüêè é ñàìèõ äèñöèïë³í. Â åêîíîì³÷í³é íàóö³ ãëîáàë³çàö³ºþ íàçèâàþòü åêîíîì³÷íó ³íòåðíàö³îíàë³çàö³þ òà ïîøèðåííÿ êàï³òàë³ñòè÷íèõ ðèíêîâèõ â³äíîñèí. «Ãëîáàëüíà åêîíîì³êà – öå ñèñòåìà, ïîðîäæåíà âèðîáíèöòâîì, ÿêå ãëîáàë³çóºòüñÿ, ³ ãëîáàëüíèìè ô³íàíñàìè» (Cox, 1992: 30). Ó ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèíàõ ôîêóñ ïåðåì³ùåíèé íà çðîñòàííÿ ù³ëüíîñò³ ì³æäåðæàâíèõ â³äíîñèí ³ ðîçâèòîê ãëîáàëüíîãî ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ. Ñîö³îëîãè çàö³êàâëåí³ çðîñòàííÿì ñîö³àëüíî¿ ù³ëüíîñò³ ïî âñüîìó ñâ³òó òà ïîñòàííÿì «ñâ³òîâîãî ñóñï³ëüñòâà». Ó êóëüòóðíèõ ñòóä³ÿõ óâàãà çîñåðåäæåíà íà ãëîáàëüíèõ êîìóí³êàö³ÿõ ³ çàãàëüíîñâ³òîâ³é êóëüòóðí³é ñòàíäàðòèçàö³¿, â³äîáðàæåíèõ òåðì³íàìè «êîêàêîëîí³çàö³ÿ» òà «ìàêäîíàëüäèçàö³ÿ», à òàêîæ íà ïîñòêîëîí³àëüí³é êóëüòóð³. ²ñòîð³ÿ æ ïåðåéìàºòüñÿ ãîëîâíî êîíöåïòóàë³çàö³ºþ «ãëîáàëüíî¿ ³ñòîð³¿» (Mazlish and Buultjens, 1993). Óñ³ ö³ ï³äõîäè òà òåìè ìàþòü ðàö³þ âîäíî÷àñ, ÿêùî ðîçãëÿäàòè

3. ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå

ãëîáàë³çàö³þ ÿê áàãàòîâèì³ðíèé ïðîöåñ, ÿêèé, ïîä³áíî âñ³ì âàæëèâèì ñóñï³ëüíèì ïðîöåñàì, ïàðàëåëüíî ðîçãîðòàºòüñÿ â áàãàòüîõ öàðèíàõ ³ñíóâàííÿ. Â³äïîâ³äíî, ãëîáàë³çàö³þ ìîæíà âèâ÷àòè â êàòåãîð³ÿõ â³äêðèòîãî äëÿ êîðåêö³é ñèíòåçó ê³ëüêîõ äèñöèïë³íàðíèõ ï³äõîä³â. Ó öüîìó ðîçóì³íí³ âîíà âèõîäèòü çà ìåæ³ íàóê ïðî ñóñï³ëüñòâî, òîðêàþ÷èñü, ïðèì³ðîì, åêîëîã³÷íèõ êëîïîò³â, òåõíîëîã³¿ (Henderson, 1989) é àãðîòåõí³ê (íàïðèêëàä, çåëåíà ðåâîëþö³ÿ*). ²íøèé ïðèéîì óÿâèòè ãëîáàë³çàö³þ â ìíîæèí³ – âðàõóâàòè, ùî âîíà ìàº ñò³ëüêè ñïîñîá³â ïåðåá³ãó, ñê³ëüêè ³ñíóº ãëîáàë³çàö³éíèõ àãåíò³â ³ äèíàì³ê, àáî ³ìïóëüñ³â. ²ñòîðè÷íî âîíè âàð³þâàëèñÿ â³ä äàëåêîá³æíî¿ êðîñ-êóëüòóðíî¿ òîðã³âë³, ðåë³ã³éíèõ îðãàí³çàö³é ³ íàóêîâèõ ñï³ëüíîò äî ñó÷àñíèõ ìóëüòèíàö³îíàëüíèõ êîðïîðàö³é, òðàíñíàö³îíàëüíèõ áàíê³â, ì³æíàðîäíèõ óñòàíîâ, òåõíîëîã³÷íîãî îáì³íó òà òðàíñíàö³îíàëüíî¿ ìåðåæ³ ñóñï³ëüíèõ ðóõ³â. Ìè ìîæåìî äàë³ ðîçð³çíèòè ãëîáàë³çàö³þ ÿêî ïîë³òè÷íó ñòðàòåã³þ òà ïðîåêò – ÿê, ñêàæ³ìî, ó âèïàäêó Ì³æíàðîäíî¿ àìí³ñò³¿, ÿêà çàéìàºòüñÿ ³íòåðíàö³îíàë³çàö³ºþ ñòàíäàðò³â ó ñôåð³ ïðàâ ëþäèíè, – àáî ÿêî íåíàâìèñíèé íàñë³äîê – ÿê ó âèïàäêó «ãëîáàëüíî¿ ïàí³êè» ç ïðèâîäó ÑÍ²Äó. Ãëîáàë³çì – öå ïîë³òè÷íà äîêòðèíà ïîãëèáëåííÿ àáî êåðóâàííÿ (êîíêðåòíèì ñïîñîáîì) ãëîáàë³çàö³¿. Ó ïîë³òåêîíîì³¿ öèì òåðì³íîì íàçèâàþòü ïîë³òè÷íèé êóðñ, ÿêèé ïîãëèáëþº àáî ïðèéìàº åêîíîì³÷íó ³íòåðíàö³îíàë³çàö³þ (Petras and Brill, 1985), àáî êîðïîðàòèâíèé ãëîáàë³çì òðàíñíàö³îíàëüíèõ ï³äïðèºìñòâ (Gurtov, 1988); à â ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèíàõ – ãëîáàëüíó ïîñòàâó ÑØÀ â ¿õí³é çàêîðäîíí³é ïîë³òèö³ â ïî÷àòêîâîìó ïîâîºííîìó âèãëÿä³ (Ambrose, 1971) òà ôîðì³, ùî ñêëàëàñÿ ï³ñëÿ «õîëîäíî¿ â³éíè». Òàêå ðîçìà¿òòÿ âèì³ð³â óêàçóº íà ïðèòàìàííó ïëèíí³ñòü, íåâèçíà÷åí³ñòü ³ ðîçìèò³ñòü ãëîáàë³çàö³é. ßêùî â³äøòîâõóâàòèñÿ â³ä öüîãî, òî îñìèñëåííÿ ãëîáàë³çàö³é ó êàòåãîð³ÿõ ñòàíäàðòèçàö³¿ ñòàº ìåíø î÷åâèäíèì. Êð³ì òîãî, ìåíø â³ðîã³äíîþ ñòàº îäíîâåêòîðí³ñòü ãëîáàë³çàö³é ÿêî ñòðóêòóðíèõ ³ êóëüòóðíèõ ïðîöåñ³â.

* Òåðì³í, ùî ïîçíà÷àº çàãàëüíîñâ³òîâ³ ïåðåòâîðåííÿ ó âåäåíí³ ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, ÿê³ äàëè çìîãó ñóòòºâî çá³ëüøèòè îáñÿãè àãðîïðîäóêö³¿ âïðîäîâæ 1940–1960-õ ðîê³â. Çàâäÿêè çåëåí³é ðåâîëþö³¿ ïðîäîâîëü÷å âèðîáíèöòâî çìîãëî çàäîâîëüíèòè ïîòðåáè çðîñëîãî íàñåëåííÿ ñâ³òó. Ö³ ïåðåòâîðåííÿ ñòàëè ìîæëèâèìè âíàñë³äîê ïðîãðàì àãðàðíèõ äîñë³äæåíü ³ ðîçâèòêó ³íôðàñòðóêòóðè, ÿê³ ³í³ö³þâàëè é çäåá³ëüøîãî ïðîô³íàíñóâàëè ôîíäè Ðîêôåëåðà é Ôîðäà.

3. Ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ã³áðèäèçàö³ÿ

Ãëîáàë³çàö³ÿ òà ìîäåðí³ñòü Ìîäåðí³ñòü çàäàº îñíîâíèé òîí ó ðîçì³ðêîâóâàííÿõ ñîö³îëîã³â íà òåìó ãëîáàë³çàö³¿. Ó ê³ëüêîõ â³äîìèõ êîíöåïòóàë³çàö³ÿõ ãëîáàë³çàö³ÿ îçíà÷åíà ÿêî ðåçóëüòàò ìîäåðíîñò³ (Giddens, 1990)1. Çðîçóì³òè öþ òåíäåíö³þ íå âàæêî. Ïîºäíóþ÷èñü ³ç ãëîáàë³çàö³ºþ, ìîäåðí³ñòü çàäàº ñòðóêòóðó òà ïåð³îäèçàö³þ. Êð³ì òîãî, öåé àêò â³äîáðàæàº çàãàëüíó òåìàòèçàö³þ ìîäåðíîñò³ â íàóêàõ ïðî ñóñï³ëüñòâî â³ä Ãàáåðìàñà äî Áåðìàíà. Âçÿò³ ãàìóçîì, ãëîáàë³çàö³ÿ òà ìîäåðí³ñòü óòâîðþþòü çàÿëîæåíèé êîíöåïòóàëüíèé ïàêåò. Â³í çàÿëîæåíèé òîìó, ùî äóæå ïîä³áíèé äî ðàí³øî¿, ì³öíî óñòàëåíî¿ êîíöåïòóàë³çàö³¿ ãëîáàë³çàö³¿: ìàðêñèñòñüêî¿ òåìè ðîçøèðåííÿ ñâ³òîâîãî ðèíêó. ×àñîâèé ðîçêëàä ³ òåìï îäíàêîâ³ â îáîõ ³íòåðïðåòàö³ÿõ: ïðîöåñ ðîçïî÷èíàºòüñÿ â 1500-ò³ ðîêè é ïåðåæèâàº ï³ê, ïî÷èíàþ÷è ç Õ²Õ ñò. Ñòðóêòóðè òàêîæ îäíàêîâ³: íàö³ÿ-äåðæàâà òà ³íäèâ³äóàë³çàö³ÿ – íîñ³¿ ìîäåðíîñò³ àáî, ó ìàðêñèñòñüê³é ïàðàäèãì³, ðåçóëüòàòè ðîçøèðåííÿ ñâ³òîâîãî ðèíêó. Â îäí³é êîíöåïòóàë³çàö³¿ óí³âåðñàë³çì ñòîñóºòüñÿ ëîã³êè ðèíêó òà çàêîíó âàðòîñò³, à â ³íø³é – ìîäåðíèõ ö³ííîñòåé äîñÿãíåííÿ òà óñï³õó. Òåîð³ÿ ñâ³òîñèñòåì íàéâ³äîì³øà ñåðåä êîíöåïòóàë³çàö³é ãëîáàë³çàö³¿ â ìàðêñèñòñüêîìó äóñ³; ¿¿ ãîëîâíèì äîñÿãíåííÿì ìîæíà ââàæàòè äåìîíñòðàö³þ òîãî, ùî «ñóñï³ëüñòâî» ÿê îäèíèöÿ àíàë³çó – çàíàäòî âóçüêèé ôîêóñ, õî÷à, ç ³íøîãî áîêó, âîíà â³ääàíî ðåïë³êóâàëà çíàéîì³ ç ìàðêñèñòñüêîãî äåòåðì³í³çìó åëåìåíòè (Nederveen Pieterse, 1987). Öå ê³ëüêà ïðîáëåì, ïîâ’ÿçàíèõ ³ç ï³äõîäîì, ùî ïîºäíóº ìîäåðí³ñòü ³ ãëîáàë³çàö³þ. Â îáîõ êîíöåïòóàë³çàö³ÿõ – õàé âîíè çîñåðåäæóþòü íà êàï³òàë³çì³ àáî ìîäåðíîñò³ – ãëîáàë³çàö³ÿ ïî÷èíàºòüñÿ é íàñóâàºòüñÿ ç ªâðîïè òà Çàõîäó. Öå, ïî ñóò³, òåîð³ÿ âåñòåðí³çàö³¿ ï³ä ³íøèì ³ì’ÿì, ÿê³é ïðèòàìàíí³ âñ³ ïðîáëåìè, ïîâ’ÿçàí³ ç ºâðîïîöåíòðèçìîì: âóçüêà øïàðèíà äëÿ îãëÿäó ñâ³òó â ³ñòîðè÷í³é ³ êóëüòóðí³é ïåðñïåêòèâ³. Çà òàêî¿ ïîñòàíîâêè ïèòàííÿ ¿¿ ñë³ä íàçèâàòè âåñòåðí³çàö³ºþ, à íå ãëîáàë³çàö³ºþ. ²íøà ïðîáëåìà ïîëÿãàº â òîìó, ùî òåîð³ÿ ãëîáàë³çàö³¿ ïåðåòâîðþºòüñÿ íà àáî ñòàº ïðèäàòêîì òåîð³¿ ìîäåðí³çàö³¿. Õî÷à òåîð³ÿ ìîäåðí³çàö³¿ – ïðîéäåíèé åòàï ó ñîö³îëîã³¿ òà òåîð³¿ ðîçâèòêó, âîíà çíàõîäèòü ìîæëèâ³ñòü âîðîòòÿ ï³ä âèãëÿäîì ãëîáàë³çàö³¿. Ôàêòè÷íî 1950–1960-ò³ ðîêè ïîâåðòàþòüñÿ ï³ä âåëèêèì ïàðàñîëåì ãëîáàëüíî¿ ïðîáëåìàòèêè. Ðîáåðòñîí (Robertson, 1992: 138–145) âñòóïèâ ó ïîëåì³êó ïðîòè íàãîëîøóâàííÿ íà ìîäåðíîñò³, îñîáëèâî ïîì³òíèì ó òâîð÷îñò³ ¥³äåíñà. Ï³äõ³ä Ðîáåðòñîíà äî ãëîáàë³çàö³¿ áàãàòîâèì³ðíèé ç àêöåíòîì íà ñîö³îêóëüòóðíèõ ïðîöåñàõ. Ðàçîì ³ç òèì éîãî ïåðåéíÿò³ñòü òåìàìè íà êøòàëò «ãëîáàëüíîãî ïîðÿäêó», çã³äíî ç Àðíàñîíîì, «º ³íäèêàòî-

3. ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå

òåìîþ «ïåðåòâîðåííÿ ìîäåðíîñò³» â êîíòåêñò³ íàðîäíî¿ êóëüòóðè òà ïàì’ÿò³ (Pred and Watts, 1992; Rowe and Schelling, 1991). Êîíöåïö³ÿ ìîäåðí³çàö³é ó ìíîæèí³ óçãîäæóºòüñÿ ç óÿâëåííÿì ïðî ³ñòîðè÷í³ñòü ìîäåðí³çàö³¿, ïîøèðåíèì ó Ï³âäåííî-Ñõ³äí³é ³ Ñõ³äí³é Àç³¿ (Singh, 1989). Äëÿ ÿïîíñüêî¿ ñîö³îëîã³¿ âæå ñòàâ êë³øå òîé ôàêò, ùî ÿïîíñüêà ìîäåðí³çàö³ÿ ïðîëÿãàëà â³äì³ííîþ òðàºêòîð³ºþ â³ä ìîäåðí³çàö³¿ íà Çàõîä³ (Tominaga, 1990). Àíàëîã³÷íà äóìêà ì³öíî óòâåðäèëàñÿ íà Òàéâàí³ é ó Êèòà¿ (Li, 1989; Sonoda, 1990). Âîíà âèëèâàºòüñÿ â áà÷åííÿ ñâ³òó, ÿêå âò³ëþº ³äå¿ ïîë³öåíòðèçìó òà áàãàòîìàí³òòÿ òðàºêòîð³é ðîçâèòêó (Amin, 1990). Àëå é öå îñòàííº çàëèøàºòüñÿ ñòàòè÷íèì îäíîâèì³ðíèì â³äòâîðåííÿì: ìóëüòèïë³êàö³ÿ öåíòð³â óñå îäíî ´ðóíòóºòüñÿ íà öåíòðèçì³. Âèïðàâëåííÿ ºâðîïîöåíòðèçìó òà çàõ³äíîãî íàðöèñèçìó ïðèíåñå ìàëî êîðèñò³, ÿêùî çàì³ñòü íèõ â³ääàòè ïåðåâàãó ³íøèì öåíòðèçìàì, íàïðèêëàä, àôðîöåíòðèçìó, ³íäîöåíòðèçìó, ñèíîöåíòðèçìó àáî ïîë³öåíòðèçìó. Ôàêòè÷íî öå íàãàäóº ïàí-ðóõè íà çëàì³ íàøîãî ñòîë³òòÿ: ïàíñëàâ³çì, ïàí³ñëàì³çì, ïàíàðàá³çì, ïàíòþðê³çì, ïàí’ºâðîïå¿çì, ïàíàôðèêàí³çì ³ ò.ä., ÿê³ çàòðèìàëè â ñîá³ ëîã³êó ðàñîâèõ êëàñèô³êàö³é Õ²Õ ñò., àëå ï³ä ðóáðèêîþ ïåðåòâîðåííÿ ïðîâ³íö³é öèâ³ë³çàö³¿ íà ïîë³òè÷í³ ïðîåêòè. Öå ìîæå âèÿâèòèñÿ çàì³ùåííÿì îäíîãî öåíòðèçìó é âóçüêîñò³ ³íøèìè. Òóò ïðîïóùåíî ôóíäàìåíòàëüíó ³äåþ «ãëîáàë³çàö³¿ ðîçìà¿òîñò³» – åôåêò ì³øàíèö³, ÿêà ïðîíèêàº âñþäè: â³ä îñåðåäí³õ ðàéîí³â äî êðà¿â, ³ íàâïàêè.

Ñòðóêòóðíà ã³áðèäèçàö³ÿ Â³äíîñíî êóëüòóðíèõ ôîðì ã³áðèäèçàö³þ îçíà÷óþòü ÿê «ñóêóïí³ñòü ñïîñîá³â, â ÿê³ ôîðìè â³ää³ëÿþòüñÿ â³ä íàÿâíèõ ïðàêòèê ³ ðåêîìá³íóþòüñÿ ç íîâèìè ôîðìàìè, óòâîðþþ÷è íîâ³ ïðàêòèêè» (Rowe and Schelling, 1991: 231). Öåé ïðèíöèï ìîæíà ïîøèðèòè íà ñòðóêòóðí³ ôîðìè ñîö³àëüíî¿ îðãàí³çàö³¿. Íà ñüîãîäí³ âæå íåìàº í³÷îãî íîâîãî â òåç³, ùî ôîðìóâàííÿ íàö³é-äåðæàâ – ïðîÿâ ³ ôóíêö³ÿ ãëîáàë³çàö³¿, à íå ïðîòèëåæíèé ¿é ïðîöåñ (Robertson, 1992; Greenfeld, 1992). Ðàçîì ³ç òèì î÷åâèäíî, ùî íèí³øíÿ ñòàä³ÿ ãëîáàë³çàö³¿ ïðèçâîäèòü äî â³äíîñíîãî îñëàáëåííÿ íàö³é-äåðæàâ, âèðàæåíîãî â îñëàáëåíí³ «íàö³îíàëüíî¿ åêîíîì³êè» â êîíòåêñò³ åêîíîì³÷íîãî ãëîáàë³çìó é ó çàíåïàä³ ïàòð³îòèçìó â ïëîùèí³ êóëüòóðí³é. Àëå é òóò öå íå ïðîñòî îäíîñïðÿìîâàíèé ïðîöåñ. Òàê, ì³ãðàö³éí³ ðóõè, ç ÿêèõ ñêëàäàºòüñÿ äåìîãðàô³÷íà ãëîáàë³çàö³ÿ, ìîæóòü çàïî÷àòêîâóâàòè àáñåíòå¿ñòè÷íèé ïàòð³îòèçì ³ «íàö³îíàë³çì íà âåëèê³é â³äñòàí³», ÿê öå â³äáóëîñÿ ç ïîë³òè÷íèìè ïîòÿãàìè ³ðëàíäñüêî¿, ºâðåéñüêî¿ é ïàëåñòèíñüêî¿ ä³àñïîð òà åì³ã-

3. ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå

«ãëîáàë³çàö³ÿ» äëÿ ï³çí³øèõ ïåð³îä³â, ïî÷èíàþ÷è ç 1500-õ ðîê³â. Íà éîãî äóìêó, ãîëîâíå, ùî çì³íþâàëîñÿ ç ÷àñîì, – öå «ìàñøòàáè òà ãëèáèíà óñâ³äîìëåííÿ ñâ³òó ÿêî ºäèíîãî ì³ñöÿ». Â³í óâàæàº, ùî «ñó÷àñíà ãëîáàë³çàö³ÿ» òàêîæ ñòîñóºòüñÿ «êóëüòóðíèõ ³ ñóá’ºêòèâíèõ ðå÷åé», îá³éìàþ÷è ïîñòàííÿ ñâ³äîìîñò³ ãëîáàëüíîãî ëþäñüêîãî ñòàíîâèùà, óñâ³äîìëåííÿ ãëîáàëüíîñò³, ÿêå òÿãíå çà ñîáîþ ðåôëåêñèâí³ êîíîòàö³¿ (Robertson, 1992: 183). Íåìàº ñóìí³âó, ùî öÿ ðåôëåêñèâí³ñòü âàæëèâà, çîêðåìà òîìó, ùî ñèãíàë³çóº ïðî ïîòåíö³éíó ñïðîìîæí³ñòü ëþäñòâà ä³ÿòè â³äïîâ³äíî äî ãëîáàëüíîãî ñòàíîâèùà ëþäèíè. Ç ³íøîãî áîêó, íåìàº ïðè÷èí, àáè òàêà ðåôëåêñèâí³ñòü çóïèíèëàñÿ íà ïîðîç³ Çàõîäó é íå âèíèêàëà òàêîæ ³ç ãëèáîêî¿ ³ñòîð³¿ ì³æöèâ³ë³çàö³éíèõ çâ’ÿçê³â, áóäó÷è ñâ³äîìîþ íèõ, çîêðåìà, íàïðèêëàä, ³ç âïëèâó ñâ³òîâèõ ðåë³ã³é.

Ãëîáàëüíà ì³øàíèöÿ: ïåðñïåêòèâè äîñë³äæåííÿ ãëîáàë³çàö³¿ ßê ìè ïðèìèðÿºìîñÿ ç òàêèìè ÿâèùàìè, ÿê òàéñüêèé áîêñ ì³æ ìàðîêàíñüêèìè ä³â÷àòàìè â Àìñòåðäàì³, àç³éñüêèé ðåï ó Ëîíäîí³, ³ðëàíäñüê³ áà´åë³, êèòàéñüê³ òàêî é ³íä³éö³, ÿê³ áåðóòü ó÷àñòü ó ïðîöåñ³ÿõ Ìàðäí-¥ðà â ÑØÀ, àáî «ìåêñèêàíñüê³ øêîëÿðêè, âäÿãíåí³ â ãðåöüê³ òîãè, âèêîíóþ÷è òàíåöü ó ñòèë³ Àéñåäîðè Äóíêàí» (Rowe and Schelling, 1991: 161)? ßê ìè ðîçóì³ºìî òå, ùî Ï³òåð Áðóê åêðàí³çóº «Ìàãàáãàðàòó» àáî Àð³àäíà Ìàíóøê³í ³íñöåí³çóº ï’ºñó Øåêñï³ðà â ÿïîíñüêîìó ñòèë³ êàáóê³ äëÿ ïàðèçüêî¿ àóäèòîð³¿ â «Òåàòð Ñîëéé»? Êóëüòóðí³ äîñâ³äè – ìèíóë³ é òåïåð³øí³ – íå ïðîñòî ðóõàëèñÿ â íàïðÿìêó êóëüòóðíî¿ îäíîìàí³òíîñò³ é ñòàíäàðòèçàö³¿. Öå íå çíà÷èòü, ùî ïîíÿòòÿ ãëîáàëüíî¿ êóëüòóðíî¿ ñèíõðîí³çàö³¿ (Hamelink, 1983; Schiller, 1989) íåîá´ðóíòîâàíå – âñå ÿêðàç íàâïàêè, – àëå âîíî çàñàäíè÷î íåïîâíå. Âîíî íåäîáà÷àº êîíòðòå÷³é – âïëèâó íåçàõ³äíèõ êóëüòóð íà Çàõ³ä. Âîíî íåäîîö³íþº àìá³âàëåíòíîñò³ ãëîáàë³çàö³éíîãî ³ìïóëüñó é ³ãíîðóº ðîëü ëîêàëüíî¿ ðåöåïö³¿ çàõ³äíî¿ êóëüòóðè, íàïðèêëàä êîðåí³çàö³þ çàõ³äíèõ åëåìåíò³â. Âîíî íå ïîì³÷àº âïëèâó íåçàõ³äíèõ êóëüòóð îäíà íà îäíó. Ó íüîìó íåìàº ì³ñöÿ äëÿ ñõðåùåíî¿ êóëüòóðè – ÿê ó ðîçâèòêó «òðåò³õ êóëüòóð», íàïðèêëàä ñâ³òîâî¿ ìóçèêè. Âîíî ïåðåîö³íþº îäíîð³äí³ñòü çàõ³äíî¿ êóëüòóðè é íåäîáà÷àº òîãî ôàêòó, ùî áàãàòî íàâ’ÿçóâàíèõ Çàõîäîì ñòàíäàðò³â ³ éîãî êóëüòóðíèõ ³íäóñòð³é ñàì³ ìàþòü êóëüòóðíî çì³øàíèé õàðàêòåð, ÿêùî ïðèäèâèòèñÿ äî ¿õíüî¿ êóëüòóðíî¿ ãåíåàëîã³¿. Ñòîð³÷÷ÿ ï³âäåííî-ï³âí³÷íîãî êóëüòóðíîãî îñìîñó âèëèëèñÿ â ì³æêîíòèíåíòàëüíó ñõðåùåíó êóëüòóðó. ªâðîïåéñüêà ³ çàõ³äíà êóëüòóðà – ÷àñòèíà ö³º¿ ãëîáàëüíî¿ ì³øàíèö³. Öå ñòàíå ñàìîî÷åâèäíèì, ÿêùî âðàõóâàòè, ùî ªâðîïà äî Õ²V ñò. íåçì³ííî

3. ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå

³ ìàðã³íåñîì, ãåãåìîíîì ³ ìåíøèíîþ ³ òàêîæ îçíà÷àº ðîçìèâàííÿ, äåñòàá³ë³çàö³þ àáî ïîâàëåííÿ öüîãî ³ºðàðõ³÷íîãî ñòîñóíêó. Îäíà ç ïî÷àòêîâèõ ôîðì ã³áðèäíîñò³ – ñèíêðåòèçì, çëèòòÿ ðåë³ã³éíèõ ôîðì. Òóò ìè ìîæåìî âèä³ëèòè, ç îäíîãî áîêó, ñèíêðåòèçì ÿêî ì³ì³êð³þ – ñêàæ³ìî, ó ñàíòåð³¿*, êàíäîìáëå**, âîäóí***, äå êàòîëèöüê³ ñâÿò³ âèñòóïàþòü ìàñêàìè, ï³ä ÿêèìè ïðàêòèêóþòüñÿ íåõðèñòèÿíñüê³ êóëüòîâ³ ôîðìè (ïðèì³ðîì, Thompson, 1984). ²íøèé ïðèêëàä – Ñâÿòà Ä³âà ¥âàäåëóïñüêà**** ÿêî ìàñêà äëÿ áîãèí³ Ïà÷à Ìàìà*****. Ç ³íøîãî áîêó, ìîæíà çíàéòè ñèíêðåòèçì ÿêî ì³øàíèöþ íå ò³ëüêè ôîðì, à é â³ðóâàíü; çëèòòÿ, â ÿêîìó çì³íèëèñÿ îáèäâ³ – õðèñòèÿíñüêà òà òóá³ëüíà – ðåë³ã³¿ ³ ðîçâèíóëàñÿ «òðåòÿ ðåë³ã³ÿ» (ÿê-îò ê³ìáàí´³çì****** ó Êîí´î). ²íøå ÿâèùå – ã³áðèäí³ñòü ÿê ì³ãðàö³éíà ì³øàíèöÿ. Çàãàëüíîâ³äîìî, ùî äðóãå ïîêîë³ííÿ ³ìì³ãðàíò³â – íà Çàõîä³, ÿê ³ äå³íäå, – óò³ëþº çì³øàí³ êóëüòóðí³ çðàçêè: íàïðèêëàä, â³äîêðåìëåííÿ, à äàë³ çì³øàííÿ äîìàøíüî¿ êóëüòóðè òà ìîâè (ÿêà â³äïîâ³äàº êóëüòóð³ êðà¿íè ïîõîäæåííÿ) ³ êóëüòóðè ïîçà äîì³âêîþ (ÿêà â³äïîâ³äàº * Ñàíòåð³ÿ [Santería] – àôðî-êàðèáñüêà ðåë³ã³éíà òðàäèö³ÿ, çàñíîâàíà íà â³ðóâàííÿõ íàðîäó éîðóáà ç Í³´åð³¿. ¯¿ ïîñë³äîâíèêè âøàíîâóþòü ïàíòåîí ÿçè÷íèöüêèõ áîã³â, ÿê³ ìàþòü æîðñòêó ³ºðàðõ³þ é àôðèêàíñüê³ íàçâè. Òàêèé ñèíêðåòèçì íàðîäèâñÿ, êîëè ðàáè-íåãðè â ïîøóêó ìîæëèâîñòåé ïîêëîí³ííÿ ñâî¿ì áîãàì ïî÷àëè ìàñêóâàòè ¿õ çà êàòîëèöüêèìè ñâÿòèìè. ** Êàíäîìáëå [Candomblé] – àôðèêàíñüêà ðåë³ã³ÿ, ÿêó ïðàêòèêóþòü ïåðåâàæíî â Áðàçèë³¿. Áóëà ïåðåíåñåíà ðàáàìè ³ çàçíàëà ïîòóæíîãî âïëèâó õðèñòèÿíñòâà: ïîÿâà ðîçï’ÿòü, çì³øóâàííÿ âëàñíèõ áîã³â ³ç êàòîëèöüêèìè ñâÿòèìè. *** Âîäóí, àáî âóäó [Vodûn, àáî Voudou], – êàðèáñüêà ñèíêðåòè÷íà ðåë³ã³ÿ, ùî ïîºäíóº åëåìåíòè êàòîëèöüêîãî ðèòóàëó ç àôðèêàíñüêîþ ìàã³ºþ òà òåîëîã³ºþ. **** Ìåêñèêàíñüêà ³êîíà, äàòîâàíà ÕV² ñò., – íàéá³ëüø çíà÷óùèé ðåë³ã³éíèé ñèìâîë êðà¿íè. Î÷åâèäíî, ¿¿ êóëüò íàêëàâñÿ íà ì³ñöåâå àöòåêñüêå ïîêëîí³ííÿ áîãèí³ Òîíàíöèí. Çà äîïîìîãè òàêî¿ ï³äì³íè ³ñïàíö³ ïðàãíóëè íàâåðíóòè á³ëüøå òóá³ëüö³â äî õðèñòèÿíñòâà. ***** Ïà÷à Ìàìà, àáî Ïà÷àìàìà (êå÷óà – Ìàòè-Ñâ³ò), – áîãèíÿ ðîäþ÷îñò³ é ïðàìàòè ëþäñòâà â êóëüò³ íàñåëåííÿ Àíä. Ï³ñëÿ ³ñïàíñüêîãî çàâîþâàííÿ ¿¿ îáðàçè áóëè çàì³íåí³ çîáðàæåííÿìè Ä³âè Ìàð³¿, ç ÿêîþ ¿¿ îòîòîæíþþòü ó äåÿêèõ ÷àñòèíàõ Áîë³â³¿, Ïåðó òà ×èë³. ****** Ðåë³ã³éíèé ³ àíòèêîëîí³àëüíèé ðóõ ó Áåëüã³éñüêîìó Êîí´î, íàçâàíèé íà ÷åñòü Ñèìîíà Ê³ìáàí´ó (1889–1951), ÿêèé ïîºäíóâàâ â³ðó â «÷îðíîãî ìåñ³þ», ç ïðèøåñòÿì ÿêîãî íàñòàíå «öàðñòâî ñâîáîäè é ñïðàâåäëèâîñò³», à àôðèêàíö³ ñòàíóòü ãîñïîäàðÿìè ñâîº¿ çåìë³, ç â³äìîâîþ ñïëà÷óâàòè ïîäàòêè é ïðàöþâàòè íà êîëîí³çàòîð³â. ßê ðåë³ã³éíà ñåêòà ê³ìáàí´³çì äîñ³ çáåð³ãñÿ â Äåìîêðàòè÷í³é Ðåñïóáë³ö³ Êîí´î.

3. ßí Íåäåðâåºí Ï³òåðçå

êóëüòóðè, ÿê³ â³ä³ãðàâàëè ïðîâ³äíó ðîëü óïðîäîâæ äîâãîãî â³äòèíêó ³ñòîð³¿ ³ ÿê³ çàò³íèëè ñîáîþ òðàíñëîêàëüíó êóëüòóðó, ïîìàëó â³äõîäÿòü íà äðóãèé ïëàí, òîä³ ÿê òðàíñëîêàëüíà êóëüòóðà, óòâîðåíà ç ð³çíîìàí³òíèõ åëåìåíò³â, âèñòóïàº íàïåðåä. Öåé ïåðåõ³ä ³ ñàì³ ã³áðèäèçàö³éí³ ïðîöåñè äàþòü âîëþ ïàëê³é ³ äðàìàòè÷í³é íîñòàëüã³÷í³é ïîë³òèö³, ÷àñòèíó ÿêî¿ ñòàíîâëÿòü åòí³÷í³ ïîâñòàííÿ, åòí³öèçàö³ÿ íàö³é ³ ðåë³ã³éí³ â³äðîäæåííÿ. Ã³áðèäèçàö³ÿ – öå íå ò³ëüêè ïåðåòèíàííÿ êóëüòóð (êóëüòóðà-1), à é òàêîæ, çà òèì ñàìèì ïðèíöèïîì, ïåðåõ³ä â³ä äæåðåëà êóëüòóðè1 äî êóëüòóðè-2. Ùå îäèí àñïåêò öüîãî ïåðåõîäó ïîëÿãàº â òîìó, ùî çàâäÿêè ïîñòóïó ³íôîðìàö³éíî¿ òåõíîëîã³¿ òà á³îòåõíîëîã³¿ íà îáð³¿ çðèíàþòü ð³çí³ ñïîñîáè ã³áðèäíîñò³: íà òë³ òàêèõ ã³áðèäíèõ ôîðì, ÿê ê³áîðãè, â³ðòóàëüíà ðåàëüí³ñòü ³ åëåêòðîííà ñèìóëÿö³ÿ, ì³æêóëüòóðí³ â³äì³ííîñò³, ìàáóòü, ïî÷íóòü áëÿêíóòè, ñïîâçàþ÷è äî â³äíîñíî¿ ìàëîçíà÷óùîñò³, õî÷ ³ ìàòèìóòü ñèëüíó ëîêàëüíó ³íòåíñèâí³ñòü. Á³îòåõíîëîã³ÿ â³äêðèâàº ïåðñïåêòèâó «çëèòî¿ åâîëþö³¿», ó ñåíñ³ çëèòòÿ åâîëþö³éíèõ òå÷³é ãåíåòèêè, êóëüòóðíî¿ åâîëþö³¿ òà ³íôîðìàö³éíî¿ òåõíîëîã³¿, ³ áëèçüêó ìîæëèâ³ñòü ëþäñüêîãî âòðó÷àííÿ â ãåíåòè÷íó åâîëþö³þ ÷åðåç ìàòðèöþ êóëüòóðíî¿ åâîëþö³¿ òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é (Goonatilake, 1994).

Âèñíîâîê: íà øëÿõó äî ãëîáàëüíî¿ ñîö³îëîã³¿ Ãëîáàë³çàö³ÿ/ã³áðèäèçàö³ÿ, ïî-ïåðøå, äîâåëà ñâîþ åìï³ðè÷íó îá´ðóíòîâàí³ñòü: ïðîöåñè ãëîáàë³çàö³¿, ìèíóë³ òà ñó÷àñí³, ìîæíà àäåêâàòíî îïèñàòè ÿêî ïðîöåñè ã³áðèäèçàö³¿. Ïî-äðóãå, âîíà ì³ñòèòü êðèòè÷íèé åëåìåíò: ïðîòè ðîçãëÿäó ãëîáàë³çàö³¿ â òåðì³íàõ ãîìîãåí³çàö³¿ àáî ìîäåðí³çàö³¿/âåñòåðí³çàö³¿ ÿê åìï³ðè÷íî âóçüêîãî òà ³ñòîðè÷íî ïîâåðõîâîãî òðàêòóâàííÿ. ²ñòîð³ÿ ñîö³îëîã³¿ ò³ñíî ïðèëÿãàëà äî ³ñòîð³¿ ôîðìóâàííÿ íàö³¿äåðæàâè òà íàö³îíàë³çìó, ³ ç öüîãî ôàêòó âèïëèâàëî ôîðìóëþâàííÿ îá’ºêòà ñîö³îëîã³¿ ÿê ñóñï³ëüñòâà òà ïðèð³âíÿííÿ ñóñï³ëüñòâà ç íàö³ºþ. Êóëüì³íóâàâøè â ñòðóêòóðíîìó ôóíêö³îíàë³çì³ òà òåîð³¿ ìîäåðí³çàö³¿, öÿ ³ñòîð³ÿ, îïèíèâøèñü ó êîíòåêñò³ ãëîáàë³çàö³¿, ÷åêàº íà îñíàùåííÿ íîâèìè ³íñòðóìåíòàìè. Íàâêîëî òàêèõ ïîíÿòü, ÿê ñîö³àëüí³ ìåðåæ³ (à íå «ñóñï³ëüñòâà»), ïðèêîðäîíí³ çîíè, ïåðåòèí êîðäîíó òà ãëîáàëüíå ñóñï³ëüñòâî, íàáèðàº ôîðìè ãëîáàëüíà ñîö³îëîã³ÿ. ²íøèìè ñëîâàìè, ñîö³îëîã³ÿ ÿêî íàóêà ïðî íàö³¿ òà ñóñï³ëüñòâà ïîñòóïàºòüñÿ ì³ñöåì ïîñò³íòåð/íàö³îíàëüí³é ñîö³îëîã³¿ ã³áðèäíèõ óòâîðåíü, ÷àñ³â ³ ïðîˆñòîð³â. Ñòðóêòóðíà ã³áðèäèçàö³ÿ, àáî ðîçøèðåííÿ ñïåêòðó îðãàí³çàö³éíèõ îïö³é, ³ êóëüòóðíà ã³áðèäèçàö³ÿ, àáî â³äêðèâàííÿ äâåðåé

3. Ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ã³áðèäèçàö³ÿ

101

òðîâ³, indigenes, àáî êîð³ííèì àìåðèêàíöÿì, ³ ladinos òà cholos, ÿê³ ïîâèñàëè ì³æ îñîáàìè ºâðîïåéñüêîãî òà êîð³ííîãî àìåðèêàíñüêîãî ïîõîäæåííÿ. 5. Ó «Pour Rushdie»* (1993) – çá³ðö³ åñå¿â àðàáñüêèõ òà ³ñëàìñüêèõ ³íòåëåêòóàë³â íà çàõèñò ñâîáîäè ñàìîâèðàæåííÿ – Ïàðèæ íàçèâàþòü «capitale arabe»**. Çâ³äñè ïîñòàº ³íøå óÿâëåííÿ ïðî ã³áðèäí³ñòü, ÿêà âèìàãàº êîëåêòèâíîãî ´ðóíòó é ñïèðàºòüñÿ íà ð³çíîìàí³òí³ ñóá’ºêòèâíîñò³, îá’ºäíàí³ â ³ì’ÿ óí³âåðñàëüíî¿ ö³ííîñò³. 6. Ìàð³ Ëó¿ç Ïðåò ðîçð³çíÿº ë³íãâ³ñòèêó ñï³ëüíîòè òà ë³íãâ³ñòèêó êîíòàêòó (öèò. Çà: Hannerz, 1989: 210–211). 7. Ê³ëüêà «ïðèì³òèâíèõ ³çîëÿò³â» – òðàäèö³éíèõ îá’ºêò³â äîñë³äæåííÿ àíòðîïîëîã³¿ – ö³ëêîì ìîæóòü âèÿâèòèñÿ âèíÿòêàìè, õî÷ ³ öå ìîæíà ïîñòàâèòè ï³ä ñóìí³â ó êîíòåêñò³ âåëèêîãî ÷àñîâîãî ³íòåðâàëó.

Á³áë³îãðàô³ÿ Abdel-Malek, A. (1981) Civilizations and Social Theory, 2 vols. London: Macmillan. Albrow, M. (1990) ‘Introduction’, ó êí.: M. Albrow and E. King (eds), Globalization, Knowledge and Society. London: Sage. Ambrose, S. E. (1971) Rise to Globalism: American Foreign Policy since 1938. London: Allen Lane. Amin, S. (1990) Delinking: Towards a Polycentric World. London: Zed. (Îðèã. ôð. âèäàííÿ 1985). Anderson, B. (1992) ‘The new world disorder’, New Left Review, 190: 3–14. Anzaldúa, G. (1987) Borderland/La Frontera. San Francisco: Spinsters/Ann Lute. Appadurai, A. (1990) ‘Disjuncture and difference in the global political economy’, ó êí.: M. Featherstone (ed.), Global Culture: Nationalism, Globalization and Modernity. London: Sage. pp. 295–310. Arnason, J. P. (1990) ‘Nationalism, globalization and modernity’, ó êí.: M. Featherstone (ed.), Global Culture: Nationalism, Globalization and Modernity. London: Sage. pp. 207–236. Avneri, U. (1986) My Friend the Enemy. London: Zed. Bakhtin, M. (1968) Rabelais and his World. Cambridge, MA: MIT Press. Banuri, T. (1990) ‘Modernization and its Discontents: a cultural perspective on theories of development’, ó êí.: F. Appfel Marglin and S. A. Marglin (eds), Dominating Knowledge. Oxford: Clarendon Press. pp. 73–101. Bateson, G. (1972) Steps to an Ecology of Mind. San Francisco: Chandler. Bauman, Z. (1989) Modernity and the Holocaust. Ithaca, NY: Cornel University Press. Bérubé, M. (1992) ‘Hybridity in the center: an interview with Houston A. Baker, Jr’, African American Review, 26 (4): 547–564. Bhabha, H. K. (1990) ‘DissemiNation: time, narrative and the margins of the modern nation’, ó êí. H. K. Bhabha (ed.), Nation and Narration. London: Routledge. Bird, J. et al. (eds) (1993) Mapping the Futures: Local Culture, Global Change. London: Routledge. Bor, J. (1994) ‘Studying world music: the next phase’, íåîïóáë³êîâàíà ïðàöÿ.

* «Çà Ðóøä³» (ôð.). ** Àðàáñüêà ñòîëèöÿ (ôð.).

4 Йонатан Фрідман

ГЛОБАЛЬНА СИСТЕМА, ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ПАРАМЕТРИ МОДЕРНОСТІ Äâ³ âåðñ³¿ ãëîáàëüíîãî Ñüîãîäí³ ³ñíóº áàãàòî âåðñ³é ãëîáàëüíîãî òåîðåòèçóâàííÿ é àíàë³çó, ³ ïîïðè òå, ùî âîíè ³íêîëè ïîäàþòü àáñîëþòíî ïðîòèëåæí³ ïîãëÿäè íà ïðèðîäó «ãëîáàëüíîãî», ¿õ íåð³äêî îá’ºäíóþòü â îäíó ðóáðèêó. Íà ïîäàëüøèõ ñòîð³íêàõ ÿ ñïðîáóþ âèä³ëèòè äâà äóæå ð³çíèõ ï³äõîäè äî ãëîáàëüíîãî ïðîöåñó. Ïåðøèé ³ç íèõ – äîñèòü íåäàâíº óòâîðåííÿ, ùî ïîºäíóº äîðîáêè ïðåäñòàâíèê³â ë³òåðàòóðîçíàâñòâà òà ïîñë³äîâíèê³â çàïî÷àòêîâàíî¿ â Á³ðì³í´åìñüêîìó óí³âåðñèòåò³ êóëüòóðíî¿ ñîö³îëîã³¿1, ÿêà ðîçãëÿäàëà ãëîáàë³çàö³þ ÿêî âèçíàííÿ ôàêòó çðîñëî¿ çàãàëüíîñâ³òîâî¿ ïîâ’ÿçàíîñò³, âçàºìîîáì³íó òà ðóõó ëþäåé, îáðàç³â ³ òîâàð³â. ²íøèé ï³äõ³ä ÿ íàçèâàòèìó ãëîáàëüíî-ñèñòåìíèì. Â³í ç’ÿâèâñÿ òð³øêè ðàí³øå â ôîðì³ ñâîºð³äíî¿ ãëîáàëüíî¿ ³ñòîðè÷íî¿ ïîë³òè÷íî¿ åêîíîì³¿, àëå îñòàíí³ì ÷àñîì ó éîãî ðàìêàõ ðîçãëÿäàþòüñÿ ïèòàííÿ êóëüòóðè é ³äåíòè÷íîñò³ â ãëîáàëüíî-ñèñòåìíîìó ðàêóðñ³. ßñíà ð³÷, ö³ ï³äõîäè ïî÷àñòè íàêëàäàþòüñÿ îäèí íà îäíîãî, àëå ïðåäñòàâíèêè ïåðøîãî ç íèõ ÷àñòî ñïðÿìîâóâàëè ñâîþ êðèòèêó íà ðå÷íèê³â äðóãîãî, õî÷à ïðè öüîìó âîíè âèñóâàëè á³ëüøå äåêëàðàö³é, àí³æ äîâîä³â. Òàê³ äîñë³äíèêè, ÿê Ðîáåðòñîí (Robertson, 1992) ³, õî÷ ³ ìåíøîþ ì³ðîþ, Ãàíåðç (Hannerz, 1987), íàð³êàëè íà íåõòóâàííÿ êóëüòóðîþ â ïðàöÿõ äîñë³äíèê³â ñâ³òîñèñòåìè, ÷àñòî ìàþ÷è íà óâàç³, ùî ¿õí³ àíàë³çè âèõîäèëè ç ïåâíèì ÷èíîì õèáíèõ ïîëîæåíü. Õî÷, ÿñíà ð³÷, òåîðåòèêè ñâ³òîñèñòåì ó ïåðøó ÷åðãó ö³êàâèëèñÿ ïîë³òèêîåêîíîì³÷íèìè ÿâèùàìè, öå íå îáîâ’ÿçêîâî çàâàæàëî ¿ì ðîçâèíóòè â ðàìêàõ ñâîãî êîíöåïòóàëüíîãî êàðêàñó àäåêâàòíèé ï³äõ³ä äî òàê çâàíèõ êóëüòóðíèõ ïèòàíü àáî îá’ºäíàíèé ï³äõ³ä, â ÿêîìó êóëüòóðíà ñïåöèô³êà áóëà á àñïåêòîì ³íøèõ ñóñï³ëüíèõ ÿâèù. Äàë³ ìè äîâîäèòèìåìî, ùî áàãàòî êàòåãîð³é äèñêóðñó ïðî ãëîáàë³çàö³þ – ³äåîëîã³÷í³ ïðîäóêòè îñîáëèâî¿ ôîðìè ³äåíòè÷í³ñíîãî ïðîñòîðó,

4. Ïàðàìåòðè ìîäåðíîñò³

107

ÿêó ÷àñòî íàçèâàþòü ìîäåðí³ñòþ, ùî ñàìà º ïðîäóêòîì ìîäåðíî¿ ñâ³òîñèñòåìè.

1. Ãëîáàë³çàö³ÿ Îñòàíí³ì ÷àñîì ç’ÿâèëàñÿ â³äíîñíî âåëèêà ê³ëüê³ñòü ë³òåðàòóðè ïðî ãëîáàë³çàö³þ. Âàãîìà ÷àñòèíà äèñêóñ³é çîñåðåäæóâàëàñÿ íà òîìó, ùî íà ïåðøèé ïîãëÿä çäàâàëîñÿ àñïåêòîì ³ºðàðõ³÷íî¿ ïðèðîäè ³ìïåð³àë³çìó, òîáòî íà çðîñë³é ãåãåìîí³¿ îêðåìèõ öåíòðàëüíèõ êóëüòóð, äèôóç³¿ àìåðèêàíñüêèõ ö³ííîñòåé, ñïîæèâ÷èõ òîâàð³â ³ æèòòºâèõ ñòèë³â. Íà ïî÷àòêîâ³é ñòàä³¿ äèñêóñ³é ¿¿ íàçèâàëè «êóëüòóðíèì ³ìïåð³àë³çìîì» ³ äóæå ñèëüíî òðèâîæèëèñÿ ç ïðèâîäó ñòèðàííÿ êóëüòóðíèõ â³äì³ííîñòåé ó ñâ³ò³ – ³ íå ò³ëüêè íà îô³ö³éí³é «åêîíîì³÷í³é» ïåðèôåð³¿, à é ó ñàì³é Çàõ³äí³é ªâðîï³, äå íàïðèê³íö³ 1950-õ – íà ïî÷àòêó 1960-õ âèíèêëà ñïðàâæíÿ ïàí³êà ïðèíàéìí³ ñåðåä êóëüòóðíèõ åë³ò ïåðåä défi américain* ³ êóëüòóðîþ êîêà-êîëè. Ñüîãîäí³ öÿ òåìà ðîçâèâàºòüñÿ ãîëîâíî â ïðàöÿõ ñîö³îëîã³â êóëüòóðè òà çãîäîì ñåðåä àíòðîïîëîã³â, äîñÿãøè ñêëàäí³øîãî ðîçóì³ííÿ êóëüòóðíèõ ïðîöåñ³â, ÿê³ îõîïëþþòü âåëèê³ ðåã³îíè ñâ³òó. Ðîáåðòñîí íåùîäàâíî ïîñòàâèâ ïèòàííÿ ãëîáàëüíîñò³ ÿê äóàëüíîãî îá’ºêòèâíî-ñóá’ºêòèâíîãî ïðîöåñó. «Ãëîáàë³çàö³ÿ îçíà÷àº âîäíî÷àñ ñòèñíåííÿ ñâ³òó é ³íòåíñèô³êàö³þ óñâ³äîìëåííÿ ñâ³òó ÿê ö³ëîãî» (Robertson, 1992: 8). Ó öüîìó óðèâêó Ðîáåðòñîí óêàçóº ÿê íà çðîñòàííÿ ãëîáàëüíî¿ âçàºìîçàëåæíîñò³, òàê ³ íà çðîñòàííÿ óñâ³äîìëåííÿ ö³º¿ âçàºìîçàëåæíîñò³. Â³í çàõîäèòü íàñò³ëüêè äàëåêî, ùî âñóïåðå÷ ñâî¿ì ïîïåðåäí³ì ñòàòòÿì (íàïðèêëàä, Robertson, 1991), ãàäàº, ùî öå ñòèñíåííÿ òðèâàëî äîâøå, í³æ óñüîãî-íà-âñüîãî îñòàííº ñòîë³òòÿ, – ìîæëèâî, òèñÿ÷ó ðîê³â, à òî é äîâøå, õî÷ âîíî íå çàâæäè ìàëî îäíàêîâèé õàðàêòåð. Òåïåð ôàêòè÷íî ïîñèëàííÿ íà ñòèñíåííÿ – íå ïóñò³ ñëîâà ç îãëÿäó íà ä³éñí³ ïðîöåñè, ÿê³ â³äáóâàþòüñÿ, òîæ Ðîáåðòñîí ìàéæå ïîâí³ñòþ ïåðåéìàºòüñÿ ïðîáëåìîþ ñâ³äîìîñò³ òà êóëüòóðè. Ñàìå ïîíÿòòÿ ñòèñíåííÿ ïîçíà÷àº ñêîðî÷åííÿ â³äñòàí³ ì³æ ÷àñòèíàìè, ³ìïëîç³þ, ò³ ôåíîìåíè, ÿê³ äåòàëüíî ðîçãëÿäàëè ïðèõèëüíèêè ³äå¿ «ãëîáàëüíîãî ñåëà». Òàê³ ìåõàí³çìè ïîâ’ÿçàí³ ç òåõíîëîã³÷íèì ïðèøâèäøåííÿì ³ òèì, ùî Ãàðâ³ íàçâàâ òî÷í³øèì òåðì³íîì «ñòèñíåííÿ ÷àñîïðîñòîðó», âêàçóþ÷è íà îáñÿãè ïåðåñóâàííÿ ëþäåé, çâóê³â, çîáðàæåíü òà ³íøèõ ôîðì ³íôîðìàö³¿, ñåðåä íèõ, çâ³ñíî, ãðîøåé. Çà éîãî àíàë³çîì, ö³ ïðîöåñè ñòàëèñÿ íå ïðîñòî ÷åðåç ðîçâèòîê íàóêè àáî ÿêóñü íåéòðàëüíó òåõíîëîã³÷íó *

Àìåðèêàíñüêèé âèêëèê (ôð.).

112

4. Éîíàòàí Ôð³äìàí

îñòàííº ÿâèùå ³ º ïðèêëàäîì ãëîáàë³çàö³¿, àëå é òóò éîãî ïîÿâà ñòàëà îáóìîâëåíèì íàñë³äêîì ãëîáàëüíî¿ ñèñòåìè, ùî ïåðåáóâàº íà åòàï³ äåöåíòðàë³çàö³¿ àáî äåãåãåìîí³çàö³¿.

2. Ãëîáàëüíà ñèñòåìà Òåðì³í «ãëîáàë³çàö³ÿ» îïèñóº ïðîöåñè, ÿê³ çàçâè÷àé îçíà÷óþòü ÿêî êóëüòóðí³, òîáòî ïîâ’ÿçàí³ ç ïðèïèñóâàííÿì, çíà÷åííÿ íà ãëîáàëüí³é àðåí³. Ãëîáàëüíà àðåíà – ïåðåäóìîâà äëÿ ãëîáàë³çàö³¿. Íàïðèêëàä, âîíà º ïåðåäóìîâîþ äëÿ óòâîðåííÿ ëîêàëüíèõ ³äåíòè÷íîñòåé, ÿê-îò íàö³é-äåðæàâ, «òðåòüîãî» ³ «÷åòâåðòîãî ñâ³ò³â», åòí³÷íîñò³, ðåë³ã³éíèõ ðóõ³â. Ïîïðè òå ùî âñå öå ëîêàë³çóþ÷³ ñòðàòåã³¿, âîíè áóëè ïîðîäæåí³ â ãëîáàëüíèé ñïîñ³á (õî÷ ³ íå «ãëîáàë³çàö³ºþ»). Ãëîáàëüíà àðåíà âèíèêëà ÿêî ïðîäóêò âèçíà÷åíîãî êîìïëåêñó äèíàì³÷íèõ âëàñòèâîñòåé, çîêðåìà ôîðìóâàííÿ ñòðóêòóð «öåíòð – ïåðèôåð³ÿ», ¿õíüî¿ åêñïàíñ³¿, ñêîðî÷åííÿ, ôðàãìåíòàö³¿ òà â³äíîâëåííÿ â õîä³ öèêë³÷íèõ ïåðòóðáàö³é ãåãåìîí³¿. Ñàìå öåé êîìïëåêñ äèíàì³÷íèõ âëàñòèâîñòåé, äåòàëüí³øå ðîçãëÿíóòèé â ³íøèõ ïóáë³êàö³ÿõ (Ekholm, 1975; Ekholm and Friedman, 1980; Friedman, 1992), ìè ïîçíà÷àºìî òåðì³íîì «ãëîáàëüíà ñèñòåìà», àáî «ãëîáàëüíèé ïðîöåñ». Ó ãëîáàëüí³é ñèñòåì³ ãåíåðóºòüñÿ âåëèêà ê³ëüê³ñòü êóëüòóðíèõ ïðîöåñ³â, ÿê, ñêàæ³ìî, ïðîöåñè óòâîðåííÿ é ôðàãìåíòàö³¿ ³äåíòè÷íîñò³, ÿê³ çãàäóâàëèñÿ âèùå. ª é ÷èìàëî ³íøèõ, ìåíø ñèñòåìíèõ ôåíîìåí³â, ÿê-îò äàðóíîê ñòðàâè ç ìàêàðîí³â, ÿêèé Ìàðêî Ïîëî ïðèâ³ç ³ç Êèòàþ. Ïîäîðîæ³ Ìàðêî Ïîëî áóëè, î÷åâèäíî, ÷àñòèíîþ ñèñòåìíîãî ïðîöåñó, àëå òå, ùî ñòàëîñÿ ñàìå ç ìàêàðîíàìè, à íå ç áóäü-ÿêèì ³íøèì ïðîäóêòîì, íàáàãàòî âàæ÷å ïîÿñíèòè â ñèñòåìíèõ êàòåãîð³ÿõ. Ïðîíèêíåííÿ ìàêàðîí³â äî êóõí³ Àïåíí³íñüêîãî ï³âîñòðîâà – öå â ìåòàôîðè÷íîìó ñåíñ³ ïðîöåñ êóëüòóðíîãî ñèíêðåòèçìó àáî, ìîæëèâî, êðåîë³çàö³¿. Àëå öå çì³øàííÿ ö³êàâå ò³ëüêè â ñåíñ³ ïðàêòèêè ëîêàëüíî¿ ³äåíòè÷íîñò³, à íå â ñåíñ³ ³äåíòèô³êàö³¿ âèòîê³â ñïåöèô³÷íèõ åëåìåíò³â ³ç êîñìîïîë³òè÷íîãî ïîãëÿäó. Îòîæ, ó öüîìó âèïàäêó ³ñòîòíå äëÿ òâîðåííÿ êóëüòóðè çíà÷åííÿ ìàº òå, ùî ìàêàðîíè ñòàëè â³äîìèìè ÿê ³òàë³éñüê³, à ¿õíº êèòàéñüêå ïîõîäæåííÿ âòðàòèëî çíà÷åííÿ. Ïàì’ÿòàòè ÷è ñòåðòè ç ïàì’ÿò³ ïîõîäæåííÿ – öå ïèòàííÿ ïðàêòèêè ³äåíòè÷íîñò³. Ïðèðîäó êóëüòóðè ïåâíî¿ òåðèòîð³¿ ìîæíà çâåñòè äî ïèòàííÿ ³äåíòèô³êàö³¿, à îòæå, ³äåíòè÷íîñò³. Ó öüîìó åñå¿ ÿ ñòâåðäæóþ, ùî ïðàêòèêà ³äåíòèô³êàö³¿ – ñïðàâà ñàìå ãëîáàëüíèõ ñèñòåì, à íå ãëîáàë³çàö³¿. Îñòàííÿ º ïðîäóêòîì ïåðøèõ. Ïðàêòèêà ³äåíòè÷íîñò³ ôîðìóº é òðàíñôîðìóº ä³ºâö³â ó ñèñòåì³; ñàìå âîíà º äèíàì³êîþ, ÿêà ñòî¿òü çà ñòâîðåííÿì ñïåöèô³÷íèõ êîíô³ãóðàö³é çíà÷åííÿ. Öå

4. Ïàðàìåòðè ìîäåðíîñò³

121

Íîâå îçíà÷åííÿ êóëüòóðè: ïîâåðíåííÿ äî ä³ºñëîâà ßêùî êóëüòóðíà ãëîáàë³çàö³ÿ, ÿê ìè äîâîäèëè, – ïðîäóêò ãëîáàëüíî¿ ñèñòåìè, ìîæíà òàêîæ âèñóíóòè çäîãàä, ùî ïîíÿòòÿ êóëüòóðè ñàìå ïî ñîá³ âèíèêëî â õîä³ òðàíñôîðìàö³¿ öåíòð³â òàêèõ ñèñòåì. ²ç ãëîáàëüíîãî ïîãëÿäó êóëüòóðà – òèïîâèé ïðîäóêò çàõ³äíî¿ ìîäåðíîñò³, ÿêà ïîëÿãàº â ïåðåòâîðåíí³ â³äì³ííîñò³ íà ñóòí³ñòü (Friedman, 1987, 1988, 1991). ¯¿ â³äïðàâíà òî÷êà – óñâ³äîìëåííÿ ñïåöèô³÷íîñò³, òîáòî â³äì³ííîñò³, ð³çíèõ ñïîñîá³â çä³éñíåííÿ ñõîæèõ ðå÷åé. Òàì, äå â³äì³íí³ñòü ïðèïèñóâàëè â³äìåæîâàíèì ñóêóïíîñòÿì íàñåëåííÿ, ìàºìî êóëüòóðó àáî êóëüòóðè. À òóò âæå äîñèòü íåâàæêî îáåðíóòè â³äì³íí³ñòü íà ñóòí³ñòü, ðàñó, òåêñò, ïàðàäèãìó, êîä, ñòðóêòóðó, íàâ³òü íå ìàþ÷è ïîòðåáè äîñë³äæóâàòè ñïðàâæí³é ïðîöåñ, ó ðåçóëüòàò³ ÿêîãî öÿ ñïåöèô³÷í³ñòü âèíèêëà é â³äòâîðþºòüñÿ. Êóëüòóðà – öå ìîäåðíå çíàðÿääÿ, ïðèêëàäåíå äî ãëîáàëüíîãî êîíòåêñòó, â ÿêîìó âîíà ïîñòàëà, – âèêëèêàº åñåíö³àë³çàö³þ ñâ³òó, ôîðìóâàííÿ êîíô³ãóðàö³¿ ð³çíèõ êóëüòóð, åòí³÷íèõ ãðóï àáî ðàñ, çàëåæíî â³ä ïåð³îäó ³ñòîð³¿ òà ïðîôåñ³éíèõ ³äåíòè÷íîñòåé ³äåíòèô³êàòîð³â. Ëþäè ä³þòü ïî-îñîáëèâîìó ³ ïðèïèñóþòü îñîáëèâ³ çíà÷åííÿ, à îñòàíí³ – òàêîæ îñîáëèâà ôîðìà ïðàêòèêè. ßêùî æ òàê³ îñîáëèâîñò³ ìîæíà âèÿâèòè ñåðåä ñóêóïíîñò³ ëþäåé, òî ïîñòàº ïèòàííÿ: ÿê âîíè ç’ÿâëÿþòüñÿ? ßêèì ÷èíîì îñîáëèâà ïðàêòèêà àáî çíà÷åííÿ ñòàþòü á³ëüø-ìåíø ãîìîãåííèìè ñåðåä ñóêóïíîñò³ ëþäåé ³ ÿêîþ ì³ðîþ? Ó öüîìó ïóíêò³ âèð³øàëüíó ðîëü â³ä³ãðàþòü ôóíêö³¿ ñîö³àë³çàö³¿, àâòîðèòåòó é ³äåíòè÷íîñò³. ²ç öüîãî ïîãëÿäó êóëüòóðà çàâæäè ïðîáëåìàòè÷íà. ¯¿ ôîðìóâàííÿ òà â³äòâîðåííÿ çàâæäè â³äáóâàþòüñÿ â óìîâàõ ñóïåðíèöòâà. Ìè, çâ³ñíî, áåç òðóäíîù³â âèçíàºìî, ùî çíà÷íà ÷àñòêà ñïåöèô³êè ïðàêòèêè â³äíîñíî àâòîìàòè÷íà ³/àáî çâè÷íà, àëå òóò ñë³ä òàêîæ äîâ³äàòèñÿ, ÿê çâè÷íå îðãàí³çîâàíå â øèðøîìó ñóñï³ëüíîìó êîíòåêñò³, ÿê âîíî ñòàº «íàòóðàë³çîâàíèì». Ìè ïîâèíí³ âðàõóâàòè éîãî ðîëü. Óñå öå óíàî÷íþº òîé ôàêò, ùî êóëüòóðíó ñïåöèô³êó í³êîëè íå ìîæíà ïîÿñíèòè íà îñíîâ³ íå¿ ñàìî¿. ¯¿ í³ÿê íå ìîæíà çðîçóì³òè ÿê àâòîíîìíó öàðèíó, ùî âèçíà÷àº, à îòæå, ìîæå ïîÿñíèòè, îðãàí³çàö³þ ïîâåä³íêè. ßêùî ïðàêòèêà çíà÷åííÿ òà ïðàêòèêà âçàºìîä³¿ âèðîáëÿþòüñÿ çà ³ñòîðè÷íî îñîáëèâèõ (îá’ºêòèâíèõ) óìîâ ñóá’ºêòèâíîãî ³ñíóâàííÿ, ÿê ñêàçàâ áè Áóðäüº, òîä³ â íàñ º ìîäåëü ïðîäóêóâàííÿ ñïåöèô³÷íîñò³, ÿêà íå ìàº ïîòðåáè â ï³äãîòîâ÷îìó ïîíÿòò³ êóëüòóðè ÿê îðãàí³çàö³¿ çíà÷åííÿ. ²íàêøå êàæó÷è, êóëüòóðà ïðàêòèêóºòüñÿ òà âèáóäîâóºòüñÿ íà

4. Ïàðàìåòðè ìîäåðíîñò³

123

Êðåîë³çàö³ÿ ÿê ïåðåïëóòàíèé åñåíö³àë³çì Êðåîë³çàö³ÿ – íåìèíó÷èé íàñë³äîê âèêîðèñòàííÿ ïîíÿòòÿ êóëüòóðè, ÿêå ìè ðîçêðèòèêóâàëè âèùå. Öå ñëîâî ïîçíà÷àº çóñòð³÷ ³ çì³øóâàííÿ â îäíîìó ì³ñö³ çíà÷åíü, âçÿòèõ ³ç íåñõîæèõ äæåðåë. Öÿ ñèòóàö³ÿ ñêëàëàñÿ â ãëîáàëüíèõ ìàñøòàáàõ äîñèòü íåäàâíî. Ïîíÿòòÿ êðåîë³çàö³¿... äîñèòü ÷³òêî ï³äñóìîâóº êóëüòóðíèé ïðîöåñ òîãî òèïó, ÿêèé ïîøèðèâñÿ â ñó÷àñíîìó ñâ³ò³. Öèì òåðì³íîì íàçèâàþòü ïðîöåñ, â ÿêîìó çíà÷åííÿ òà çíà÷óù³ ôîðìè ç ð³çíèõ ³ñòîðè÷íèõ äæåðåë, ÿê³ ïîïåðâàõ áóëè â³ää³ëåí³ îäèí â³ä îäíîãî ïðîñòîðîâîþ äèñòàíö³ºþ, ïî÷èíàþòü ñêð³çü çì³øóâàòèñÿ. Êðåîëüñüêèì êóëüòóðàì â ¿õí³é ÷èñò³é ôîðì³ [sic!], ãîâîðÿ÷è ìîâîþ ïàðàäîêñó, ïðèòàìàííà íå÷èñòîòà; ÿ çàô³êñîâóþ öå ÿê åòíîãðàô³÷íèé ôàêò áåç íîòêè ïåéîðàòèâíîãî ï³äòåêñòó. Òèïîâèé êîíòåêñò êðåîë³çàö³¿ – ñîö³àëüíà ñòðóêòóðà, â ÿê³é íîñ³¿ äåÿêèõ ³ç öèõ òðàäèö³é ÿêèìîñü ÷èíîì ïåðåâèùóþòü ³íøèõ, à îòæå, ³ ¿õí³ òðàäèö³¿ ïåðåâàæàþòü òðàäèö³¿ ³íøèõ (Hannerz, 1992a: 96).

Çì³øóâàííÿ êóëüòóð, çëèòòÿ, ÿêå âåäå äî í³áèòî íîâîãî ïðîäóêòó, – öå ìåòàôîðà, ÿêà ìîæå ìàòè ñåíñ ò³ëüêè íà ´ðóíò³ ïîïåðåäíüî¿ ìåòàôîðè, òîáòî êóëüòóðè ÿêî ñóáñòàíö³¿ – ÿâíî äîñèòü õèòêî¿. Ó ö³ëêîâèòî ôîðìàëüíîìó ðîçóì³íí³ òàêà ñóáñòàíö³àë³çàö³ÿ êóëüòóðè òàêîæ ïðèâîäèòü äî ðîçóì³ííÿ îñòàííüî¿ â êàòåãîð³ÿõ ïðîäóêò³â, à íå ïðîäóêóâàííÿ. Òàê, ïîñò³éíî çãàäóþòü ïðî «ñóñï³ëüíó îðãàí³çàö³þ çíà÷åííÿ», àëå â³ä ñóñï³ëüíî¿ îðãàí³çàö³¿ íå ëèøàºòüñÿ é ñë³äó, êîëè ìîâà éäå ïðî ïîòîêè çíà÷åííÿ â³ä öåíòðó äî ïåðèôåð³¿ é íàçàä. Îäíàê ìåòàôîðó ñóáñòàíö³¿ äàë³ ïîãëèáëþþòü ³ìïë³öèòíèìè ïîë³òè÷íèìè êîíîòàö³ÿìè ïîíÿòòÿ êðåîë³çàö³¿, çíåõòóâàíèìè â îá’ºêòèâ³ñòè÷í³é ìîâ³ êóëüòóðàë³çìó. Âæèòîê ïîíÿòòÿ «êðåîë» ó ë³íãâ³ñòèö³ äîñèòü âèðàçíèé, õî÷ ³ äóæå äèñêóñ³éíèé. Çàçâè÷àé ï³ä íèì ìàëè íà óâàç³ ñèòóàö³þ àáî, ³íêîëè, ñòàä³þ, íà ÿê³é íîâå ïîêîë³ííÿ ìîâö³â ï³äí³ìàº äî ñòàòóñó ïåðøî¿ ìîâè âòîðèííó é ÷àñòî çà÷àòêîâó ìîâó, ÿêó âèêîðèñòîâóþòü äëÿ êîìóí³êàö³¿ ì³æ ð³çíèìè ãðóïàìè â òîðã³âë³ àáî êîëîí³àëüíèõ ëàøòóíêàõ. Öþ ðóäèìåíòàðí³øó âòîðèííó ìîâó ÷àñòî íàçèâàþòü «ï³äæèí»*. Âîíà ì³ñòèòü åëåìåíòè ïðèíàéìí³ äâîõ ìîâ, ³ ñàìå òóò ìîæíà ââåñòè ïîíÿòòÿ çì³øàííÿ. À «êðåîë³çàö³ÿ» ïîçíà÷àº ïðîöåñ, ó õîä³ ÿêîãî * Ñëîâî «ï³äæèí» [pidgin], â³ðîã³äíî, ïîõîäèòü â³ä êèòàéñüêî¿ âèìîâè ñëîâà «business» ³ ç’ÿâèëîñÿ â Õ²Õ ñò. çà ÷àñ³â áðèòàíñüêîãî ïàíóâàííÿ â Êèòà¿. Ó ë³íãâ³ñòèö³ ï³äæèíè â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä êðåîë³â òèì, ùî âîíè íå ìàþòü íîñ³¿â, äëÿ ÿêèõ º ïåðøèìè é ð³äíèìè ìîâàìè. Êîæåí ï³äæèí ³ç ïîÿâîþ íîâîãî ïîêîë³ííÿ, ÿêå çàñâî¿ëî éîãî â³ä áàòüê³â àáî îòî÷åííÿ ÿê îñíîâíó ìîâó, ìîæå ñòàòè êðåîëîì.

132

4. Éîíàòàí Ôð³äìàí

Ïðèì³òêè 1. Ïàðñîíñà òàêîæ âàðòî äîäàòè äî öüîãî ïåðåë³êó, íà äóìêó Ðîáåðòñîíà, Âóòíîâà [Wuthnow] ³ ê³ëüêîõ ³íøèõ äîñë³äíèê³â. 2. Ó ïîäàëüøîìó îáãîâîðåíí³ ìîäåðíîñò³ ÿê ³äåíòè÷í³ñíîãî ïðîñòîðó ÿ ï³äêðåñëþ íåâèäèìèé çâ’ÿçîê ì³æ ³íäèâ³äóàë³çàö³ºþ, ³íàêø³ñòþ òà àáñòðàêö³ºþ ñîö³àëüíî¿ ³äåíòè÷íîñò³. Öåé ïðîöåñ óìîæëèâëþº óÿâëåííÿ ïðî óçàãàëüíåíó ëþäñüê³ñòü [humanity], â³äñ³ÿíó â³ä áóäü-ÿêèõ ¿¿ ³ñòîðè÷íèõ ³ êóëüòóðíèõ ïàðòèêóëÿð³é. 3. Òîé ôàêò, ùî ö³ ïàðòèêóëÿðèçàö³¿ º ãëîáàëüíèìè ôåíîìåíàìè, ùå íå ðîáèòü ³ç íèõ «ãëîáàë³çàö³¿» ï³ä öèì êóòîì çîðó, îñê³ëüêè ö³ ïðàêòèêè ôðàãìåíòóþòü øèðøå ïîëå âëàäè. Ïîÿâà ëîêàëüíî¿ ñèëè íà ñâ³òîâ³é àðåí³ â ñïåöèô³÷íèé ìîìåíò ÷àñó ðîáèòü ¿¿ ãëîáàëüíèì ñèñòåìíèì ÿâèùåì, àëå íå åêâ³âàëåíòîì äèôóç³¿ ïðàêòèêè ëîêàëüíî¿ âëàäè. 4. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî âèêîðèñòàííÿ òåðì³íà «íàö³ÿ-äåðæàâà» ïðèòàþº ôàêò, ùî áàãàòî íàö³é-äåðæàâ «òðåòüîãî ñâ³òó», õî÷ ³ âèêîðèñòîâóþòü ëåêñèêó çàõ³äíèõ ³íñòèòóö³é, îðãàí³çîâàí³ çîâñ³ì ïî-³íøîìó. Íàö³îíàëüíî-äåðæàâíà òåðì³íîëîã³ÿ äóæå ò³ñíî ïîâ’ÿçàíà ç îðãàí³çàö³ºþ åêîíîì³÷íî¿ òà ïîë³òè÷íî¿ âëàäè íà ãëîáàëüí³é àðåí³. Òóò ìè ìîæåìî ãîâîðèòè ïðî ³íñòèòóö³éíó òåíäåíö³þ äî ãëîáàë³çàö³¿, àëå ãëîáàë³çóþòüñÿ íå ðåàëüí³ íàö³îíàëüí³ äåðæàâè, à ñàìà-ò³ëüêè òåðì³íîëîã³ÿ òà ðèòîðèêà. Ãëîáàë³çóþòüñÿ òàêîæ â³äíîñèíè äîñòóïó äî êàï³òàëó íà ñâ³òîâ³é àðåí³, õî÷ ó ö³é öàðèí³ ñïîñòåð³ãàëîñÿ òàêîæ çðîñòàííÿ äåöåíòðàë³çàö³¿. Çâ’ÿçîê ì³æ íàö³îíàëüíî-äåðæàâíîþ òåðì³íîëîã³ºþ, ðèòîðèêîþ ðîçâèòêó àáî ìîäåðí³çàö³¿ òà áàæàííÿì çäîáóòè ì³æíàðîäíå ô³íàíñóâàííÿ é äîïîìîãó – âñå öå åëåìåíòè ïðîöåñó ôîðìóâàííÿ íîâèõ åë³ò ³ åë³òíèõ ³äåíòè÷íîñòåé. Àëå âîíè, íà ì³é ïîãëÿä, áåçñóìí³âíî, çàëåæí³ â³ä êîíòóð³â ñàìî¿ ñâ³òîñèñòåìè. ²íàêøå êàæó÷è, ãëîáàë³çàö³ÿ – öå çàëåæíèé àñïåêò ñâ³òîñèñòåìè. 5. Ñïðàâä³, ð³çí³ äåðæàâè çä³éñíþþòü âåëèêó ê³ëüê³ñòü çàõîä³â, ÿê³ ìîæóòü çäàâàòèñÿ äîñèòü îäíàêîâèìè, çîêðåìà ó ñôåðàõ âèêîðèñòàííÿ çàñîá³â ïðèìóñó òà ðèòîðèêè âëàäè é äåìîêðàò³¿. ×èìàëî ÿâíèõ àñïåêò³â íàö³îíàëüíîãî ïðîåêòó òâîðåííÿ ñï³ëüíî¿ ³ñòîð³¿ ïîøèðåí³ â ãëîáàëüíèõ ìàñøòàáàõ. Àëå ÿ íå äóìàþ, ùî ö³ îäíàêîâîñò³ âèïëèâàþòü ç³ ñï³ëüíîãî ðåöåïòó, ÿêèé îá³éøîâ ö³ëèé ñâ³ò. Íàòîì³ñòü, ãàäàþ ÿ, êîðèñí³øå çâàæèòè íà çàëó÷åí³ â ö³ ïðîöåñè â³äíîñèíè ñèëè, óìîâè ëåã³òèìàö³¿ òà ³ñòîðè÷í³ ïîä³áíîñò³, êîòð³ ÷àñòî ïîõîäÿòü ³ç ïîïåðåäí³õ ãëîáàë³çîâàíèõ ñòðóêòóð, ÿê, ñêàæ³ìî, êîëîí³àëüí³ ðåæèìè. Ùîá íàî÷í³øå ïðîäåìîíñòðóâàòè öþ äóìêó, ðîçãëÿíüìî êîíêðåòíó íàö³þ-äåðæàâó (äèâ. ïðèì. 3) Ïàïóà-Íîâó ¥â³íåþ, êîòðà ìàº âñ³ îçäîáè ìîäåðíî¿ äåðæàâè òà çä³éñíþº áàãàòî çàõîä³â, àíàëîã³÷íèõ òèì, ÿê³ ìîæíà ïîáà÷èòè â ³íøèõ ÷àñòèíàõ ñâ³òó, çîêðåìà ïðîåêò íàö³îíàëüíî¿ ãîìîãåí³çàö³¿ – òàê çâàíèé ïàíìåëàíåç³çì. Àëå ä³éñíèé ñòîñóíîê ì³æ óðÿäîâèìè êàòåãîð³ÿìè òà ñòðàòåã³ÿìè çäîáóòòÿ é óòðèìàííÿ âëàäè, áåçïîñåðåäíº ðîçóì³ííÿ ôóíêö³é äåðæàâè òà ôóíêö³é äåìîêðàò³¿ äóæå â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä áóäü-÷îãî, ùî äàëî á íàì ï³äñòàâè êëàñèô³êóâàòè öþ äåðæàâó â îäíó òàêñîíîì³÷íó îäèíèöþ ç ³íøèìè ò³ëüêè òîìó, ùî ¿¿ íàçèâàþòü íàö³ºþ-äåðæàâîþ. Àíàëîã³÷í³ âèñíîâêè ùîäî Àôðèêè äèâ. ó êí.: Bayart, 1989. 6. Ùå á³ëüø óñêëàäíèëè ñïðàâó ë³íãâ³ñòè, çîêðåìà Ëàáîâ, êîòðèé ïðîäåìîíñòðóâàâ, ùî íàéá³ëüø³ ä³àëåêòí³ âàð³àö³¿ ìîæóòü ïîñòàâàòè áåçïîñåðåäíüî ç ñîö³àëüíî¿ äèôåðåíö³àö³¿ áåç çàïðîâàäæåííÿ ³íøèõ ìîâ, òîáòî áåç çì³øóâàííÿ, òàêèì ÷èíîì, íàïðèêëàä, ïîðîäæóþ÷è ìîâíå ðîçõîäæåííÿ (Labov and Harris,

4. Ïàðàìåòðè ìîäåðíîñò³

133

1986), ÿêå çãîäîì ìàº øàíñè ñòàòè äæåðåëîì íîâèõ êîìá³íàö³é, ùî ìîæóòü ó ôîðìàëüí³é òåðì³íîëîã³¿ íàçèâàòèñÿ êðåîëàìè. Áàãàòî ìîâîçíàâö³â äîâîäèëè, ùî êðåîë³çàö³ÿ – çàãàëüíà îñîáëèâ³ñòü áóäü-ÿêî¿ ìîâíî¿ çì³íè, à íå ÿêèéñü êîíêðåòíî-³ñòîðè÷íèé ôåíîìåí. 7. Íèí³, çâè÷àéíî æ, ïðàêòèêà çì³øàíî¿ ³äåíòè÷íîñò³ íå º ïðèâ³ëåºì àíòðîïîëîã³â òà ³íøèõ êëàñèô³êàòîð³â êóëüòóð. ²íêîëè âîíà ñòàº ÿäðîì ì³ñöåâèõ ðåïðåçåíòàö³é òðàíñåòí³÷íî¿ ³äåíòè÷íîñò³ â ëþìïåí³çîâàíèõ êâàðòàëàõ «ñâ³òîâèõ ì³ñò», ÷àñòî âèðàæåíà â ìèñòåöòâ³, ìóçèö³ òà ë³òåðàòóð³, äå òàêîæ ñâ³òîâ³ ìåä³¿ ïåðåòâîðþþòü ¿¿ íà ãëîáàëüí³ ðåïðåçåíòàö³¿. Àëå òðàíñåòí³÷í³ñòü ÷àñòî áóâàº ñëàáêîþ ³äåíòè÷í³ñòþ, ÿêó ï³äòðèìóþòü êëàñèô³êàòîðè êóëüòóðè, ïîðó÷ ³ç ñåðéîçí³øèì êîíòåêñòîì ñèëüí³øèõ îêðåì³øí³õ åòí³÷íîñòåé ó ñòàí³ êîíôë³êòó. 8. Íàâ³òü òóò íàÿâíà òåíäåíö³ÿ íàë³ïëþâàòè êóëüòóðó íà ëþäåé â åñåíö³àë³çóþ÷èé ñïîñ³á, ÿê, íàïðèêëàä, ó ¥³ðöà, êîëè â³í òâåðäèòü, ùî íà ñïîä³ ñïåöèô³÷íîñò³ êóëüòóð íå ³ñíóº í³ÿêî¿ óí³âåðñàëüíî¿ ëþäñüêî¿ ïðèðîäè.

Á³áë³îãðàô³ÿ Appadurai, A. (1990) ‘Disjuncture and difference in the global cultural economy’, ó êí.: M. Featherstone (ed.), Global Culture. Nationalism, Globalization and Modernity. London: Sage. pp. 293–310. Bayart, J.F. (1989) L’État en Afrique: la politique du ventre. Paris: Fayard. Ekholm, K. (1975) ‘On the limits of civilization: the dynamics of global systems’, Dialectical Anthropology, 5 (2): 155–166. Ekholm, K. and Friedman, J. (1980) ‘Towards a global anthropology’, ó êí.: L. Blussé, H. Wesseling and G. D. Winius (eds), History and Underdevelopment. Leiden/Paris: Centre for the History of European Expansion/Maison de Science de l’Homme. Ekholm-Friedman, J. (1991) Catastrophe and Continuity: The Transformation of an African Culture. London: Harwood Academic. Friedman, J. (1976) ‘Marxist theory and systems of total reproduction’, Critique of Anthropology, 2 (7): 3–16. Friedman, J. (1987) ‘Prolegomena to the Adventures of Phallus in Blunderland’, Culture and History, 1. Friedman, J. (1988) ‘Cultural logics of the global system’, Theory, Culture & Society, 5 (2/3): 447–460. Friedman, J. (1991) ‘Further notes on the Adventures of Phallus in Blunderland’, ó êí.: L. Nencel and P. Pels (eds), Constructing Knowledge. London: Sage. pp. 96–113. Friedman, J. (1992) ‘General historical and culturally specific properties of global systems’, in Review, 15 (3): 335–372. Geertz, C. (1980) Negara. Princeton: Princeton University Press. Hannerz, U. (1987) ‘The world in creolization’, Africa, 57: 546–559. Hannerz, U. (1991) ‘Cosmopolitans and locals in world culture’, ó êí.: M. Featherstone (ed.), Global Culture. Nationalism, Globalization and Modernity. London: Sage. pp. 237–251. Hannerz, U. (1992a) ‘Stockholm: double creolizing’’ ó êí.: Å. Daun, B. Ehn and B. Klein (eds), To Make the World Safe for Diversity: Towards an Understanding of

134

4. Éîíàòàí Ôð³äìàí

Multicultural Societies. Stockholm: Swedish Immigration Institute and Museum & Ethnology Institute, Stockholm University. Hannerz, U. (1992b) Cultural Complexity: Studies in the Social Organization of Meaning. New York: Columbia University Press. Labov, W. and Harris, W. (1986) ‘De facto segregation of black and white vernaculars’, ó êí.: D. Sankoff (ed.), Diversity and Diachrony, Current Issues in Linguistic Theory 53. Amsterdam: John Benjamins. Robertson, R. (1991) ‘Social theory, cultural relativity and the problem of globality’, ó êí.: A.D. King (ed.), Culture, Globalization and the World-System: Contemporary Conditions for the Representation of Identity. Binghamton/London: State University of New York/Macmillan. Robertson, R. (1992) Globalization. Social Theory and Global Culture. London: Sage.

5 Тимоті В. Люк

НОВИЙ СВІТОВИЙ ПОРЯДОК ЧИ ПОРЯДКИ НЕОСВІТІВ: ВЛАДА, ПОЛІТИКА Й ІДЕОЛОГІЯ В ІНФОРМАЦІОНАЛІЗАЦІЙНИХ ГЛОКАЛЬНОСТЯХ Ïðî ãëîêàëüí³ñòü Çíàìåíèòèé íîâèé ñâ³òîâèé ïîðÿäîê ñóâåðåííèõ íàö³é-äåðæàâ, ÿê³ ñï³âïðàöþþòü ó ðàìêàõ ÎÎÍ ç ìåòîþ äîñÿãíåííÿ ³ñòèíè, ñïðàâåäëèâîñò³ é àìåðèêàíñüêî¿ ìð³¿, ïðîòðèâàâ íå íàáàãàòî äîâøå â³ä ïàðàä³â ³ç íàãîäè ïåðåìîæíî¿ â³éíè â Ïåðñüê³é çàòîö³. Ïîðîæíå÷ó, ÿêó ëèøèëà ïî ñîá³ «õîëîäíà â³éíà», ïî÷àëî çàïîâíþâàòè ùîñü ³íøå, ùî íå íàãàäóº ì³æíàðîäíó ãàðìîí³çàö³þ ³íòåðåñ³â, ÿêó îá³öÿâ ïðåçèäåíò Áóø* ï³ñëÿ ïåðåìîãè êîàë³ö³¿ ÎÎÍ íàä ²ðàêîì. Ó öüîìó åñå¿ ìè ðîçãëÿíåìî òåíäåíö³¿, ÿê³ íàâîäÿòü íà äóìêó, ùî ïðèíàéìí³ îäèí ð³çíîâèä ïîñòíàö³îíàëüíîãî ³ òðàíñíàö³îíàëüíîãî ïîðÿäêó ïîâîë³ âèíèêàº ç ³íôîðìàö³éíèõ ñïîñîá³â âèðîáíèöòâà, ôîðìóþ÷èñü âèùå ³ íèæ÷å ð³âíÿ äîì³íóâàííÿ ìîäåðíî¿ íàö³¿-äåðæàâè. Äîñ³ âàæêî îõàðàêòåðèçóâàòè ö³ çì³íè, àëå íàøà ðîçâ³äêà ïðîïîíóº ïðîëåãîìåíè äî ¿õíüî¿ ³íòåðïðåòàö³¿. Â³ðîã³äíî, ôóíêö³îíóâàííÿ âëàäè, ïîë³òèêè é ³äåîëîã³¿ â öèõ íîâèõ òðàíñíàö³îíàëüíèõ òå÷³ÿõ êàï³òàëó, ëþäåé, òîâàð³â, ³íôîðìàö³¿ òà êóëüòóðè ãåíåðóº ê³áåðñôåðó/òåëåñôåðó, ùî çà ìàñøòàáàìè ñóì³ðíà ç ïåðøîþ ïðèðîäîþ ïðèðîäíî¿ á³îñôåðè òà äðóãîþ ïðèðîäîþ ³íäóñòð³àëüíî¿ òåõíîñôåðè, àëå â³äì³ííà â³ä íèõ. Öÿ íîâà «òðåòÿ ïðèðîäà» ê³áåðïðîñòîðîâî¿/òåëåâ³çóàëüíî¿/³íôîðìàö³éíî¿ ãëîêàëüíîñò³ ñïàþº ëîêàëüíå ³ ãëîáàëüíå â íîâèõ ùîäåííèõ æèòòºñâ³òàõ. ² ñàìå ã³ïåððåàëüíèé õàðàêòåð öèõ ãëîêàëüíèõ òåðèòîð³é ñüîãîäí³ ñòðóêòóðóº ñîö³àëüíó áîðîòüáó, ïîë³òè÷íó îðãàí³çàö³þ, åêîíîì³÷íå çìàãàííÿ òà êóëü*

Ìîâà éäå ïðî Äæîðäæà Áóøà-ñòàðøîãî.

138

5. Òèìîò³ Â. Ëþê

³íôîðìàö³éíîãî îáì³íó â ê³áåðíåòè÷íèõ ïðîˆñòîðàõ ïîñòàº áàãàòî ñóïðîâ³äíèõ ïèòàíü. Çíîâó, ÿê çàïåâíÿº Êàñòåëç (Castells, 1989: 142), â³äáóâàºòüñÿ ïåðåõ³ä â³ä öåíòðàë³çîâàíèõ îðãàí³çàö³éíèõ îäèíèöü äî ìåðåæ ³íôîðìàö³¿ òà óõâàëåííÿ ð³øåíü. ²íàêøå êàæó÷è, îäèíèöÿìè ðîáîòè, óõâàëåííÿ ð³øåíü ³ ê³íöåâî¿ çâ³òíîñò³ ñòàþòü ïîòîêè, à íå îðãàí³çàö³¿. ×è ïðèñóòíÿ òàêà ñàìà òåíäåíö³ÿ â ïðîñòîðîâîìó âèì³ð³ îðãàí³çàö³é? ×è ïîòîêè çàì³íÿþòü ëîêàëüíîñò³ â ³íôîðìàö³éí³é åêîíîì³ö³? ×è âòðàòèëè îðãàí³çàö³¿ ï³ä ä³ºþ ³íôîðìàö³éíèõ ñèñòåì íå ëèøå ÷àñ, à é ì³ñöå?

Ãëèáèíà òà íàïðÿìîê öèõ ïîòîê³â ñòàíîâëÿòü íîâèé âèì³ð äëÿ ðîçì³ðêîâóâàíü ³ ä³é. Ïî÷àñòè ëîêàëüí³ é ïî÷àñòè ãëîáàëüí³, òàê³ ãëîêàëüí³ ïîòîêè ñòàíîâëÿòü òåëåñôåðó/ê³áåðñôåðó øòó÷íèõ ïðîˆñòîð³â, ñòâîðåíèõ ïåðåò³êàííÿì äàíèõ, àóä³î òà â³äåî. Ó ö³é òðåò³é ïðèðîä³ ³ñíóº áåçë³÷ íîâèõ ðåã³îí³â äëÿ ä³ÿëüíîñò³, ùî ðîçâèâàþòü âëàñíèé ïîðÿäîê äåííèé, ñâî¿ ³íòåðåñè òà ö³ííîñò³ çà ìåæàìè, îáàá³÷ ³ ïîï³ä íàö³ºþ-äåðæàâîþ.

Âëàäà â êîíòåêñò³ òà õðîíîòåêñò³ Áóäó÷è çàâæäè çà ñâîºþ ñóòòþ ô³êòèâíèìè êîíñòðóêòàìè ë³í³éíîãî ïðîñòîðó â ðåàëüíîìó ÷àñ³ – þðèñäèêö³¿ íàö³é-äåðæàâ – ÿê ³íñòèòóö³îíàë³çîâàí³ óòâåðäæåííÿ âëàäè, äèñêóðñèâí³ ïîëÿ, ñòâîðåí³ äåðæàâîþ, âïèñóþòüñÿ â ³íäèâ³ä³â ³ ãðóïè, îçíàêè é ïîâåä³íêà ÿêèõ áåçóïèííî ïåðåôîðìîâóþòüñÿ ï³ä ïðèìóñîâèì ïîãëÿäîì àáî íîðìàë³çàö³éíîþ ðóêîþ ïîâíîâàæíî¿ äåðæàâíî¿ âëàäè (ÿêà áóêâàëüíî ãîâîðèòü «ìîâîþ çàêîíó»). ßê óì³ñòèëèùà ìîäåðíîñò³ ìîäåðí³ ðåàë³ñòè÷í³ äåðæàâè ïåðåäáà÷àþòü ³ñíóâàííÿ òà ïðèéíÿòòÿ ñêëàäíîðîçâèíåíèõ äèñêóðñ³â ³íñòðóìåíòàëüíî¿ ä³¿, ðàö³îíàëüíî¿ ðåôëåêñ³¿, ë³í³éíî¿ ïðè÷èíîâîñò³, ïðèðîäíî¿ îá’ºêòèâíîñò³, ñêëàäíî¿ ³ºðàðõ³¿, ³íåðòíî¿ ìàòåð³¿, óí³âåðñàëüíîãî ìàòåð³àë³çìó òà ëþäñüêî¿ ñóá’ºêòèâíîñò³, ÿê³ ñòâîðþþòü ´ðóíò äëÿ ¿õíüîãî òðàêòóâàííÿ ïðîñòîðó ÿê ïåðñïåêòèâíîãî, à ÷àñó – ÿê íåéòðàëüíîãî. «Íàö³îíàëüí³ñòü» ïðàâèòü çà éîãî îðãàí³çàö³éíó é îö³íî÷íó ëîã³êó. Çâåäåí³ äî ñâî¿õ ïðîñòèõ ïåðøîïðèíöèï³â, ðåàë³ñòè÷í³ äèñêóðñè äëÿ îïèñó ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí ó íàö³îíàëüíèõ êàòåãîð³ÿõ ïîâí³ñòþ ñïðÿìîâóþòüñÿ íà êàðòîãðàô³÷í³ çàõîäè, îð³ºíòîâàí³ íà ñóâåðåíí³ñòü äåðæàâ (Morgenthau, 1985). Êåð³âíèêè ìîäåðíèõ äåðæàâ ïðèñâîþþòü ñîá³ çâàííÿ àâòîð(èòåò)³â íàö³¿ ³ ç³ ñâî¿ì âñòóïîì äî öüîãî ñòàòóñó ôîðìóþòü êîðäîíè, âñòàíîâëþþòü òåðèòîð³¿, âïèñóþòü ñâî¿ ïîðÿäêè â ³íäèâ³ä³â, ñóñï³ëüñòâà òà äîâê³ëëÿ. Öå ïèñüìî ñóâåðåííîñò³ ëîêàë³çàö³éíå, íàïðÿìêîâå é ïåðñïåêòèâíå ó ñâî¿õ

5. Íîâèé ñâ³òîâèé ïîðÿäîê

141

ñ³â ëîêàëüíî¿ ãðîìàäè) ³ ñâîº÷àñíî¿ (çàçåìëåíî¿ â æèòò³ íàðîäó) ïðîáëåìàòèêè, ùî ïðîíèçóâàëè ëîêàëüíå/ðåã³îíàëüíå ïîë³òè÷íå æèòòÿ, à íàòîì³ñòü íàñàäæóâàëè äèñöèïë³íàðíó ñòàíäàðòèçàö³þ, ÿêà âèò³êàëà ç ìîäåðíèõ òåîð³é ïèñåìíîãî (ôîðìàëüíîãî) çíàííÿ, çàãàëüíî¿ (íàö³îíàëüíî¿) êóëüòóðè, óí³âåðñàëüíèõ (äåðæàâíèõ) ³íòåðåñ³â ³ ïîçà÷àñîâî¿ (àáñòðàêòíî-³ñòîðè÷íî¿) ïðîáëåìàòèêè, âãàïòîâàíèõ ó íàö³îíàëüíå/ì³æíàö³îíàëüíå ïîë³òè÷íå æèòòÿ êàï³òàë³ñòè÷íî¿ ñâ³òîñèñòåìè. Óò³ì, áëîêè äåðæàâè àáî íàö³îíàëüí³ îá’ºäíàííÿ âðåøò³-ðåøò, ÿê ³ ôåîäàëüí³ àðèñòîêðàòè, êàï³òàë³ñòè÷í³ áþð´åðè ÷è êåð³âíèêè-òåõíîêðàòè, äàëè ñâîº áëàãîñëîâåííÿ ³íøèì îá’ºäíàííÿì, ÿê Éîñèï Ñòàë³í, êîòðèé îçíà÷èâ íàö³þ ÿê «³ñòîðè÷íî ñêëàäåíó ñòàëó ñï³ëüí³ñòü ìîâè, òåðèòîð³¿, åêîíîì³÷íîãî æèòòÿ ³ ïñèõ³÷íîãî ñêëàäó, ÿêèé ïðîÿâëÿºòüñÿ â ñï³ëüíîñò³ êóëüòóðè» (Stalin, 1936: 8; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ñòàë³í, 1940: 8). Ê³íåöü ê³íöåì, ò³ëüêè îäíà ìîâà, êóëüòóðà é åêîíîì³êà ëîêàëüíèõ/ðåã³îíàëüíèõ åë³ò óòâîðþº «íàö³îíàëüí³» êóëüòóð-ñï³ëüíîòè â á³ëüøîñò³ íàö³é-äåðæàâ (Breuilly, 1982). Îäíó ç ïðèìîðä³àëüíèõ ³äåíòè÷íîñòåé íàíîâî âèíàõîäÿòü ÿêî «òðàäèö³þ» âñ³º¿ íàö³îíàëüíî¿ òåðèòîð³¿, à òîä³ ïðèìóñîâî óí³âåðñàë³çóþòü ÷åðåç êóëüòóðíó öàðèíó òàêîãî óòâåðäæåíîãî ïðîñòîðó (Hobsbawm and Ranger, 1983). Îäíàê ùîíàéï³çí³øå ï³ñëÿ 1918 ð. ³ ùå ³íòåíñèâí³øå – ï³ñëÿ 1945ãî, ö³ ï³äâàëèíè ìîäåðíî¿ äåðæàâè ðàç ó ðàç íàäëîìëþâàëèñÿ â õîä³ íåíàñòàííèõ êðèç. Ïåðñïåêòèâíèé ïðîñò³ð ³ íåéòðàëüíèé ÷àñ ç³ñêîâçíóëè â ïîñòïåðñïåêòèâíå áà÷åííÿ òà ðèòì³÷íèé ÷àñ ïîñòìîäåðíîñò³. Ùå ðàç óñí³, êîíêðåòí³, ëîêàëüí³ òà ñâîº÷àñí³ ïðîãðàìè ïîçàäåðæàâíèõ ñóñï³ëüíèõ ñèë, ùî çäîáóëè ñâîáîäó â ³íôîðìàö³îíàë³çàö³éíèõ ñèëàõ ãëîêàëüíîñò³, êèíóëè âèêëèê ïèñåìíîìó, çàãàëüíîìó, óí³âåðñàëüíîìó é ïîçà÷àñîâîìó êóðñîâ³ äåðæàâíî¿ âëàäè. Â³äòàê ïðèéìàòè äèñöèïë³íó îðòîäîêñàëüíèõ äèñêóðñ³â ðåàë³çìó ñòàº äåäàë³ âàæ÷å, à òî é íàâ³òü íåìîæëèâî. Ðåàë³ñòè÷íå óòâåðäæåííÿ ñóâåðåííî¿ íàö³îíàëüíîñò³ íå çàäàíå îíòîëîã³÷íèì øëÿõîì; öå ðàäøå äàðóíîê îíòîëîã³¿ ðåàë³ñòè÷íèì îá’ºäíàííÿì, ùî ñòîÿòü çà óòâåðäæåíîþ ñóâåðåíí³ñòþ áóäü-ÿêî¿ íàö³¿.

Ãëîáàëüíèé çñóâ: ã³ïåððåàëüíå Ï³ñëÿ ñòîð³÷ âèáóõîïîä³áíîãî çðîñòàííÿ ðîçâèíåí³ êàï³òàë³ñòè÷í³ åêîíîì³êè, íà äóìêó Áîäð³ÿðà, ïåðåæèëè ³ìïëîçèâíó ³íâåðñ³þ â öèðêóëÿö³¿ âëàäè ì³æ ìàñàìè é îðãàí³çîâàíèìè ³íñòèòóö³ÿìè. Ìîäåðí³ñòü, î÷åâèäíà ð³÷, ñàìà çì³íþºòüñÿ â íîãó ç òàêèì çðîñòàííÿì ðîçâèíåíèõ êàï³òàë³ñòè÷íèõ ñóñï³ëüñòâ, äåäàë³ ñèëüí³øå âòÿãóþ÷èñü äî ³íôîðìàö³éíèõ ñïîñîá³â âèðîáíèöòâà.

142

5. Òèìîò³ Â. Ëþê

Ïðîâ³äíèì îðãàí³çàö³éíèì ïðèíöèïîì ö³º¿ íîâî¿ åïîõè ñòàº íîâà ëîã³êà ðåàëüíîñò³, êîòðà ñïèðàºòüñÿ íå òàê íà ðåïðåçåíòàö³þ, ÿê íà ñèìóëÿö³þ. Îòæå, ó Áîäð³ÿðîâîìó áà÷åíí³ ñüîãîäåííîãî íîâîãî ñâ³òîâîãî ïîðÿäêó «ôîðìóëà ÌàêËþåíà íîñ³é – öå ïîâ³äîìëåííÿ» âëó÷íî â³äòâîðþº «îñüîâó ôîðìóëó äîáè ñèìóëÿö³¿ (íîñ³é – öå ïîâ³äîìëåííÿ; â³äïðàâíèê – öå îòðèìóâà÷; öèðêóëÿðí³ñòü óñ³õ îïèòóâàíü; ê³íåöü ïàíîïòè÷íîãî òà ïåðñïåêòèâíîãî ïðîñòîðó – öå ³ º àëüôà é îìåãà íàøî¿ ìîäåðíîñò³» (Baudrillard 1983b: 101). Îäíàê, ÿêùî ìàñè á³ëüøå íå ä³þòü ÿêî òðàäèö³éí³ ³ñòîðè÷í³ ñóá’ºêòè â ñâîºìó íîâîìó ïîñò³ñòîðè÷íîìó ñåðåäîâèù³, ùî æ â³äáóâàºòüñÿ ç òðàäèö³éíèì êîíòåêñòîì ¿õíüî¿ ä³ÿëüíîñò³, à ñàìå ç ìîäåðíîþ íàö³ºþ-äåðæàâîþ? Áîäð³ÿð òàêîæ ïðèïóñêàº, ùî çàñîáè ³íôîðìàö³¿ â ñó÷àñí³é ãëîáàëüí³é òðàíñíàö³îíàëüí³é åêîíîì³ö³ ðîçëàäíóþòü çâè÷àéí³ ìåòàôîðè÷í³ â³äíîñèíè, ïîçàÿê îïåðàö³éí³ ñåì³îòè÷í³ ïðèíöèïè ³íôîðìàö³éíîãî ïîðÿäêó áàçóþòüñÿ íà ñèìóëÿö³¿, à íå íà äî³íäóñòð³àëüí³é ³ì³òàö³¿ àáî ³íäóñòð³àëüíîìó ìåõàí³÷íîìó â³äòâîðåíí³. Â àáñòðàêö³ÿõ óæå íå ìîæíà âáà÷àòè «êàðòè», «äâ³éíèê³â», «â³ääçåðêàëåííÿ» àáî «êîíöåïö³¿» áóäü-ÿêîãî òåðåíó, ÿêèé ìåòàôîðè÷íî ñïðèéìàþòü ÿêî «ðåàëüíèé». Íàòîì³ñòü óñ³ àáñòðàêòí³ ñòðóêòóðè ðåàëüíîãî ïî÷àëè ôóíêö³îíóâàòè ëèøå ÿêî ñèìóëÿö³¿. Íà äóìêó Áîäð³ÿðà (Baudrillard 1983a: 2), ñèìóëÿö³ÿ á³ëüøå íå ñòîñóºòüñÿ òåðèòîð³¿, ðåôåðåíö³éíîãî áóòòÿ àáî ñóáñòàíö³¿. Öå ãåíåðóâàííÿ ìîäåëåé ðåàëüíîãî áåç ãåíåçèñó, òîáòî â³äïîâ³äíî¿ ðåàëüíîñò³: öå ïîðîäæåííÿ ã³ïåððåàëüíîãî. Òåðèòîð³ÿ âæå á³ëüøå íå ïåðåäóº êàðò³ é íå ïåðåæèâàº ¿¿. Â³äíèí³ ñàìå êàðòà ïåðåäóº òåðèòîð³¿ – öå ÏÐÅÖÅÑ²ß ÑÈÌÓËßÊÐ²Â, – òîáòî êàðòà ïîðîäæóº òåðèòîð³þ...

Ó öüîìó ã³ïåðïðîñòîð³ çíèêëî äåùî äóæå âàæëèâå, à ñàìå õðîí³÷íà íåòîòîæí³ñòü êàðòè é â³äïîâ³äíî¿ ¿é ì³ñöåâîñò³. Òîìó òèì÷àñîâà ã³ïåðîíòîëîã³ÿ öèõ ïîòîê³â ïîâèííà ÿêîñü îçíà÷èòè é îïèñàòè, ùî æ «º» çà ìåæàìè ïåðñïåêòèâíîãî ïðîñòîðó é íåéòðàëüíîãî ÷àñó ðåàë³çìó. Àáè ìàòè çìîãó îõàðàêòåðèçóâàòè ã³ïåððåàëüí³ñòü, ãàäàº Áîäð³ÿð, ïîòð³áíî ïîãëÿíóòè íà âñå ïî-íîâîìó: Í³ÿêèõ â³ääçåðêàëåíü áóòòÿ òà ðåàëüíîãî âèãëÿäó, ðåàëüíîñò³ òà ¿¿ êîíöåïö³¿. Í³ÿêî¿ óÿâëåíî¿ â³äïîâ³äíîñò³ ìàñøòàá³â: íàòîì³ñòü îñíîâíèì àñïåêòîì ñèìóëÿö³¿ º ãåíåòè÷íà ì³í³àòþðèçàö³ÿ. Ðåàëüíå ïðîäóêóºòüñÿ ç ì³í³àòþðèçîâàíèõ ôîðì, ³ç ìàòðèöü, áàíê³â ïàì’ÿò³ òà ìîäåëåé êåðóâàííÿ. Çà ¿õíüî¿ äîïîìîãè éîãî ìîæíà â³äòâîðþâàòè áåçë³÷ ðàç³â. Âîíî íå ìóñèòü áóòè ðåàëüíèì, àäæå á³ëüøå íå âèì³ðþºòüñÿ çà ÿêîþñü ³äåàëüíîþ àáî íåãàòèâíîþ ³íñòàíö³ºþ. Ó íüîìó íåìàº í³÷îãî, êð³ì îïåðàö³îíàëü-

150

5. Òèìîò³ Â. Ëþê

òè÷íî¿ äåðæàâè ïðèçâîäèòü äî êñåíîôîáíèõ ðåàêö³é: ÿêùî ùîñü âèðîáèëè ³/àáî ñïîæèëè íå âäîìà, öå çíà÷èòü, ùî âîíî, ìàáóòü, íåîäì³ííî îñëàáëþº «íàö³îíàëüíó» ìîãóòí³ñòü, ïðîäóêòèâí³ñòü ÷è ïðåñòèæ. Îäíàê òàêå àðõà¿÷íå òðàêòóâàííÿ òðàíñíàö³îíàëüíèõ ïîòîê³â ó òåðì³íàõ íàö³îíàëüíèõ äåðæàâ íåäîîö³íþº, íàñê³ëüêè â ä³éñíîñò³ âêîðåíèëèñÿ é âèðîñëè â åôåêòèâíîñò³ ö³ ãëîêàëüí³ ïàâóòèíè îáì³íó. Çà ìåæàìè äåðæàâ ³ â ìåæàõ ñï³ëüíèõ òåõíîëîã³÷íèõ ö³ëåé, ñï³ëüíèõ åêîëîã³÷íèõ âèêëèê³â, ñõîæèõ ñèìâîë³÷íèõ ñèñòåì, ïàðàëåëüíèõ ïîðÿäê³â êîäóâàííÿ òà ñóì³ðíèõ çíà÷åíü ïðîäóêö³¿ ïîò³ê ïîðîäæóº íîâ³ ãëîêàëüí³ ñï³ëüíîòè, ÿê³ ðîçìèâàþòü ñòàðó ãåîãðàô³÷íó ïàðàäèãìó «ìè – âîíè», «ÿ – ³íø³» òà «äðóç³ – âîðîãè», íàìèâàþ÷è íîâ³ ³íôîðìàö³éí³ ôîðìàö³¿ ³äåîãðàô³¿, â³äåîãðàô³¿ òà ïëóòîãðàô³¿. Âèòîêè é äæåðåëà áàãàòüîõ éîãî ñêëàäîâèõ òå÷³é òàêè ìîæíà ïðîñë³äêóâàòè äî îäåðæàâëåíèõ åòíîãåîãðàô³÷íèõ ëàøòóíê³â, òîáòî ïðîñòîðó íîì³íàëüíî¿ íàö³îíàëüíîñò³. Îäíàê ¿õí³ åôåêòè, ïîºäíàí³ â ñòðóìåíÿõ ãëîáàëüíîãî ïîòîêó, â³ä÷óòí³ òàêîæ ãëîêàëüíî, òîáòî ëîêàëüíî é ãëîáàëüíî, ùî ñòàíîâèòü ñïðàâæíþ òðàíñíàö³îíàëüí³ñòü. Çà ìåæåþ ðåàë³é òåðèòîð³àëüíî¿ þðèñäèêö³éíî¿ ñòàòèêè, ïðèâ’ÿçàíî¿ äî ñòðóêòóðíèõ ïðîöåñ³â óñåðåäèí³ ãåðìåòè÷íî ïðîêðåñëåíèõ êîðäîí³â, âèíèêëè íîâ³ ã³ïåððåàë³¿ ïîë³äèêö³éíî¿ ïîòîêîâî¿ äèíàì³êè, ÿêà êîëèâàºòüñÿ â îñåðä³ êîäîâàíèõ çâ’ÿçê³â óçäîâæ â³ëüíî ïîâ’ÿçàíèõ ëîêàëüíèõ/ãëîáàëüíèõ ìåðåæ. Ö³ ã³ïåðìîäåðí³çàö³éí³ ïåðåòâîðåííÿ â ïîòîö³ – íå ïðîñòî âàð³àö³¿ ðåàë³ñòè÷íî¿ ìîäåðí³çàö³¿. Í³, âîíè º íîñ³ÿìè ïîñòìîäåðíîñò³, ïîçàÿê «ïîñòìîäåðí³çì – öå òå, ùî ìè îòðèìóºìî, êîëè ïðîöåñ ìîäåðí³çàö³¿ çàê³í÷óºòüñÿ, à ïðèðîäà çíèêàº íàçàâæäè» (Jameson, 1991: ix).

«Íîâèé ñâ³òîâèé ïîðÿäîê» ÷è «ïîðÿäêè íåîñâ³ò³â» Ì³ñöÿ òð³óìôó ãëîêàëüíîñò³ âèíèêàþòü ³ç ìíîæèíè ïîðîäæåíèõ ñâ³ò³â ïîòîêó. Êîëè ôîðìóâàëàñÿ êàï³òàë³ñòè÷íà ñâ³òîñèñòåìà, ãåîãðàô³÷í³ êîäè ï³äïðèºìíèöüêîãî êàï³òàëó ïîñòóïîâî ïåðåðîçêðåñëþâàëè ïîâåðõíþ ïëàíåòè â òåðì³íàõ ðàö³îíàëüíîãî ðèíêîâîãî îáì³íó, ðîçøèðþþ÷èñü äàë³ ïîçà ñâî¿ ìåæ³ â Õ²V–ÕV ñò. â³ä âèõ³äíîãî ºâðîïîöåíòðè÷íîãî ÿäðà òîðã³âë³, çàõîïëþþ÷è äî ñâîº¿ îðá³òè ìåøêàíö³â ÷èñëåííèõ íåºâðîïåéñüêèõ çîí terra incognita*, çàêðèâàþ÷è êîæåí êîðäîí ³ êàðòîãðàôóþ÷è âñ³ íåäîñë³äæåí³ òåðèòîð³¿ ïëàíåòè. Êîæíå ñóñï³ëüñòâî òà á³îðåã³îí â³ä Àíòàðêòèäè äî *

Íåâ³äîìî¿ çåìë³ (ëàò.).

156

5. Òèìîò³ Â. Ëþê

Á³áë³îãðàô³ÿ Agger, Ben (1989) Fast Capitalism. Urbana: University of Illinois Press. Armstrong, John (1982) Nations Before Nationalism. Chapel Hill: University of North Carolina Press. Attali, Jacques (1991) Millennium: Winners and Losers in the Coming World Order. New York: Random House. Blackburn, Richard James (1990) The Vampire of Reason: An Essay in the Philosophy of History. London: Verso. Baudrillard, Jean (1983a) In the Shadow of the Silent Majorities. New York: Semiotext(e). Baudrillard, Jean (1983b) Simulations. New York: Semiotext(e). Baudrillard, Jean (1988) Selected Writings, ed. Mark Poster. Stanford: Stanford University Press. Breuilly, J. (1982) Nationalism and the State. Manchester: Manchester University Press. Castells, Manuel (1989) The Informational City: Information Technology, Economic Restructuring, and the Urban-Regional Process. Oxford: Blackwell. Fukuyama, Francis (1992) The End of History and the Last Man. New York: Free Press. Gellner, Ernest (1983) Nations and Nationalism. Oxford: Oxford University Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: ¥åëíåð Å. Íàö³¿ òà íàö³îíàë³çì / Ïåð. ç àíãë. Ã.Êàñüÿíîâà // ¥åëíåð Å. Íàö³¿ òà íàö³îíàë³çì. Íàö³îíàë³çì. – Ê.: Òàêñîí, 2003. – Ñ.29–196). Hobsbawm, E. J. (1990) Nations and Nationalism since 1780. Cambridge: Cambridge University Press. Hobsbawm, E. J. and Ranger, Terence (eds) (1983) The Invention of Tradition. Cambridge: Cambridge University Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Âèíàéäåííÿ òðàäèö³¿ / Çà ðåä. Å.Ãîáñáàóìà òà Ò.Ðåéíäæåðà; Ïåð. ç àíãë. Ì.Êëèì÷óêà. – Ê.: Í³êà-Öåíòð, 2005). Jameson, Frederic (1991) Postmodernism, or the Cultural Logic of Late Capitalism. Durham: Duke University Press. Luke, Timothy W. (1983) ‘Informationalism and ecology’, Telos, 53: 59–72. Luke, Timothy W. (1989) Screens of Power: Ideology, Domination, and Resistance in International Society. Urbana: University of Illinois Press. Luke Timothy W. (1991) The discourse of deterrence: national security as communicative interaction. Journal of Social Philosophy, 22: 30–44. McKenzie, Richard B. and Lee, Dwight R. (1991) Quicksilver Capital: How the Rapid Movement of Wealth Has Changed the World. New York: Free Press. Morgenthau, Hans J. (and Kenneth Thompson) (1985) Politics Among Nations, 6th edn. New York: Knopf. Mueller, John (1989) Retreat from Doomsday: The Obsolescence of Major War. New York: Basic Books. O’Brien, Richard (1992) Global Financial Integration: The End of Geography. New York: Council on Foreign Relations Press. Reich, Robert B. (1991) The Work of Nations: Preparing Ourselves for 21st-Century Capitalism. New York: Knopf. Sakaiya, Tachi (l991) The Knowledge-Value Revolution, or a History of the Future. New York: Kodansha International.

5. Íîâèé ñâ³òîâèé ïîðÿäîê

157

Stalin, Joseph (1936) Marxism and the National and Colonial Question. Moscow: Progress Publishers. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ñòàë³í É. Ìàðêñèçì ³ íàö³îíàëüíå ïèòàííÿ // Ó êí.: Ñòàë³í É. Ìàðêñèçì ³ íàö³îíàëüíî-êîëîí³àëüíå ïèòàííÿ: Çá. âèáðàíèõ ñòàòåé ³ ïðîìîâ. – Ê.: Äåðæ. âèä-âî ïîë³ò. ë³ò-ðè ïðè ÐÍÊ ÓÐÑÐ, 1940. – Ñ.5–49). Tilly, Charles (ed.) (1975) The Formation of National States in Western Europe. Princeton: Princeton University Press. Toulmin, Stephen (1990) Cosmopolis: The Hidden Agenda of Modernity. New York: Free Press.

6 Ентоні Д. Кінг

ЧАСИ Й ПРО˜СТОРИ МОДЕРНОСТІ (АБО КОМУ ПОТРІБЕН ПОСТМОДЕРНІЗМ?) Îñìèñëþþ÷è ìîäåðí³ñòü «Ìîäåðí» – ìàáóòü, îäíà ç íàéóæèâàí³øèõ ³ ðàçîì ³ç òèì íå ðîçãëÿíóòèõ êðèòè÷íî ìåòàôîð, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ ïîçíà÷åííÿ íåçë³÷åííî¿ ê³ëüêîñò³ àñïåêò³â ñó÷àñíîãî æèòòÿ, íå â îñòàííþ ÷åðãó òàê çâàíîãî ìîäåðíîãî ì³ñòà. Äîçâîëüòå ðîçïî÷àòè ç ðîçãëÿäó öüîãî çàãàëüíîïðèéíÿòîãî çíà÷åííÿ, ïîäàíîãî â ñó÷àñíèõ ñëîâíèêàõ. Çã³äíî ç «Oxford English Dictionary» (âèäàííÿ 1989 ð.) (à òàêîæ âåáñòåð³âñüêèì ñëîâíèêîì), ñëîâî «ìîäåðíèé» îçíà÷àº «ïðèòàìàííèé òåïåð³øíüîìó àáî íåäàâíüîìó ÷àñó íà ïðîòèâàãó òîìó, ùî áóëî ïðèòàìàííå â³ääàëåí³é ìèíóâøèí³». Â³äð³çíèòè öå ñëîâî â³ä «ñó÷àñíîãî» (ÿêå çíà÷èòü «÷èííèé ó öþ ìèòü») ìîæíà øëÿõîì óòî÷íåííÿ, ùî âîíî «ñòîñóºòüñÿ íèí³øíüî¿ äîáè àáî ïåð³îäó». Çã³äíî ç «Oxford English Dictionary» (1989), öå ñëîâî âèêîðèñòîâóþòü íà ïðîòèâàãó «àíòè÷íîìó» àáî «ñåðåäíüîâ³÷íîìó», íàïðèêëàä, ó ñëîâîñïîëó÷åíí³ «ìîäåðíà ³ñòîð³ÿ» – ïåð³îä ³ñòîð³¿ ï³ñëÿ òàê çâàíèõ ñåðåäí³õ â³ê³â (òîáòî â³ä ê³íöÿ ÕV ñò. äî íàøèõ äí³â, çà ñëîâàìè öèòîâàíîãî òàì äæåðåëà çà 1864 ð. Äî ðå÷³, ö³êàâà êîíöåïòóàë³çàö³ÿ ï’ÿòè ñòîð³÷, ÿê³ äîñòàòíüî ïîâ’ÿçàí³ ì³æ ñîáîþ òà ìàþòü äîñèòü ñï³ëüíîãî, ùîá ¿õ ìîæíà áóëî ï³äñóìóâàòè îäíèì ïîíÿòòÿì). Àáè ðîçõèòàòè íàø³ óÿâëåííÿ ïðî «ìîäåðíå», çàçíà÷ó, ùî ïåðøèé â³äîìèé âèïàäîê éîãî âèêîðèñòàííÿ â íàâåäåíîìó âèùå çíà÷åíí³ ñòàâñÿ â 1585 ð., à ñëóâà «ìîäåðí³ñò» – ó 1588 ð.; «ìîäåðí³ñòü» ó ñåíñ³ ÿêîñò³ àáî ñòàíó, ÿêèé ðîáèòü «ìîäåðíèì», òðàïëÿºòüñÿ â 1627 ð.; òåðì³íè «ìîäåðí³çì», «ìîäåðí³çàòîð» ³ «ìîäåðí³çóâàòè» âæå áóëè â óæèòêó â ïåðø³é ïîëîâèí³ ÕV²²² ñò. Íà ñëîâî «ìîäåðí³çàö³ÿ», ÿêå ïîçíà÷àº ïðîöåñ ïåðåòâîðåííÿ íà «ìîäåðíå» ³ ïðèâåäåííÿ ó â³äïîâ³äí³ñòü ³ç ìîäåðíèìè ³äåÿìè, äîâåëîñÿ ïî÷åêàòè äåùî äîâøå – äî 1770 ð., õî÷ ó ñåðåäèí³ ÕV²²² ñò. çãàäóâàëèñÿ àðèñòîêðàòè,

162

6. Åíòîí³ Ä. Ê³íã

Ìàðøàëà Áåðìàíà «Âñå òâåðäå âèâ³òðþºòüñÿ íà ïîâ³òð³» (Marshall Berman, 1983), ÿêà ïîñèëàºòüñÿ íà Áîäëåð³â âèêëàä ìîäåðíîñò³: «Ï³ä ìîäåðí³ñòþ ÿ ðîçóì³þ åôåìåðíå, âèïàäêîâå, òó ïîëîâèíó ìèñòåöòâà, ÿê³é ïðîòèñòî¿òü ³íøà ïîëîâèíà – â³÷íà é íåçì³ííà» (Baudelaire, 1863; Berman, 1983: 133), ³ êíèæö³ Ò.Êëàðêà «Æèâîïèñ ìîäåðíîãî æèòòÿ. Ïàðèæ ó ìèñòåöòâ³ Ìàíå òà éîãî ïîñë³äîâíèê³â» (Clark, 1984). Ñï³ëüíèì ìîòèâîì îáîõ êíèæîê, ÿêèé á³ëüø âèðàæåíèé ó ïðàö³ Êëàðêà, º ìàéæå ïîâíà â³äñóòí³ñòü, ïîïðè ïîá³æí³ çãàäêè ïðî Ôðàíöóçüêó ³ìïåð³þ òà ïîÿâó (ó ðîçïîâ³ä³ Êëàðêà) ÷îðíîãî ñóá’ºêòà, ñâ³òó ïîçà ìåæàìè ªâðîïè (à òî é ó ïåâíîìó ñåíñ³ ïîçà Ôðàíö³ºþ). Öå ö³ëêîâèòî ºâðîïîöåíòðè÷íèé ïîãëÿä. Òå æ ñàìå ñòîñóºòüñÿ â óñüîìó ³íøîìó ïîâ÷àëüíî¿ çá³ðêè, ïðèñâÿ÷åíî¿ Ìàí÷åñòåðó, çà ðåäàêö³¿ Ñ³äà òà Âóëôà «Êóëüòóðà êàï³òàëó» (Seed and Wolff, 1988). Â ¿¿ îñíîâ³ ëåæèòü çàìîâ÷àíå ïðèïóùåííÿ, ùî öå íàäçâè÷àéíî âàæëèâå äëÿ ³ñòîð³¿ êàï³òàë³ñòè÷íî¿ ³íäóñòð³àë³çàö³¿ ì³ñòî, ç ÿêîãî Ìàðêñ ³ Åí´åëüñ ïåðåâàæíî ÷åðïàëè ñâîº íàòõíåííÿ òà òåîðåòè÷í³ ³äå¿, ÿêå áóëî âì³ñòèëèùåì, óò³ëåííÿì ³ îïîðîþ îñîáëèâî¿ ôîðìè êóëüòóðíîãî êàï³òàëó, ÿêèìîñü ÷èíîì åêîíîì³÷íî, ñîö³àëüíî òà ïðîñòîðîâî àâòîíîìíå é ñïèðàºòüñÿ íà ÿêóñü ô³êòèâíó íàö³îíàëüíó åêîíîì³êó. Í³äå íå ñêàçàíî, ùî öå ì³ñòî – äóæå ñïåöèô³÷íå åêîíîì³÷íå, ñîö³àëüíå, ïðîñòîðîâå é áóä³âåëüíå ñåðåäîâèùå, êîòðå ïîñòàëî âíàñë³äîê ïðîöåñ³â âèðîáíèöòâà, ñïîæèâàííÿ é îáì³íó, ÿê³ íå ëèøå áóëè âñåñâ³òí³ìè é ãëîáàëüíèìè, à é ñïèðàëèñÿ íà êîíêðåòíèé ïîä³ë ïðàö³ – êîëîí³àëüíèé ñïîñ³á âèðîáíèöòâà, – ó ñåðåäîõðåñò³ ÿêîãî ïåðåáóâàâ Ìàí÷åñòåð (King, 1984, 1990a; Spivak, 1988). Êîëîí³¿ â³äñóòí³; Áàâîâíîïîë³ñ ïðèñóòí³é. Áåç âèçíàííÿ öüîãî ôàêòó íåìîæëèâî ïîÿñíèòè ñó÷àñíó ñîö³àëüíó òà êóëüòóðíó ìîäåðí³ñòü, ùî ñòî¿òü íà ïëå÷àõ äåñÿòê³â òèñÿ÷ àëæèðö³â àáî ìàðîêêàíö³â Ïàðèæà ÷è ³íä³éö³â, ïàêèñòàíö³â ³ âåñò-³íäö³â Ìàí÷åñòåðà. Ö³ îãð³õè – ïðÿìèé íàñë³äîê îçíà÷åííÿ ìîäåðíó é ìîäåðí³çìó øëÿõîì ïîñèëàííÿ íà îêðåì³ ìîìåíòè ÷àñó, àëå áåç óòî÷íåííÿ ì³ñöÿ.

Ìîäåðí³ñòü ³ «Çàõ³ä» Òåðì³í «ìîäåðí» ÷àñòêîâî ÷åðåç éîãî ë³íãâ³ñòè÷í³ âèòîêè ç àíãë³éñüêî¿ ìîâè (à ïîò³ì – àìåðèêàíñüêî¿ àíãë³éñüêî¿) ³ ïîäàëüøèé ìîâíèé ³ìïåð³àë³çì êîëîí³àëüíî¿ òà ì³æíàðîäíî¿ àíãë³éñüêî¿ ïî÷àëè íåêðèòè÷íî ïîâ’ÿçóâàòè ç «Çàõîäîì» – êîðèñòàþ÷èñü ïðîñòîðîâîþ òà ãåîãðàô³÷íîþ ìåòàôîðîþ, õî÷à âîíà òàêîæ ìàº åêîíîì³÷íèé, ïîë³òè÷íèé, ìîðàëüíèé ³ ô³ëîñîôñüêèé âèì³ðè. Îòîæ, ÿê ÿ çàçíà÷àâ âèùå, áóäó÷è ñïåðøó âæèòîþ ÿê îáðáçà, à òîä³ ÿê

6. ×àñè é ïðîˆñòîðè ìîäåðíîñò³

165

×àñè ìîäåðíîñò³ Äîñ³ â ñâî¿õ äîâîäàõ ÿ íàãîëîøóâàâ íà ïîñóòí³é ïðîñòîðîâîñò³ ºâðîïîöåíòðè÷íî¿ êîíöåïö³¿ ìîäåðíîñò³; àëå ÿê ùîäî òîãî, ùî Áãàáãà (Bhabha, 1991) íàçèâàâ ¿¿ «àìá³âàëåíòíîþ ÷àñîâ³ñòþ»? Îñê³ëüêè ìîäåðí³ñòü, ÿêùî âîíà îõîïëþº «ïðèòàìàííå òåïåð³øíüîìó àáî íåäàâíüîìó ÷àñîâ³ íà ïðîòèâàãó òîìó, ùî áóëî ïðèòàìàííå â³ääàëåí³é ìèíóâøèí³», ³ñíóº íå ò³ëüêè ñêð³çü, õî÷ ³ íàáóâàº ð³çíèõ íþàíñ³â çàëåæíî â³ä ìîâíèõ ³ êóëüòóðíèõ â³äì³ííîñòåé, âîíà ³ñíóº â ð³çí³ ÷àñè, «êîæíå ïîâòîðåííÿ îçíàê ìîäåðíîñò³ îñîáëèâå, ñïåöèô³÷íå äëÿ êóëüòóðíî-³ñòîðè÷íèõ óìîâ éîãî ôîðìóëþâàííÿ» (Bhabha, 1991: 207). Áãàáãà ñòàâèòü ï³ä ñóìí³â çàãàëüíîïðèéíÿò³ ïðîñòîðîâó ³äåíòèô³êàö³þ ìîäåðíîñò³ òà ¿¿ ÷àñîâèé ãðàô³ê. Â³í ïèøå: «×åðåç Êàíòà Ôóêî â³äñòåæóº “îíòîëîã³þ òåïåð³øíüîãî” äî âç³ðöåâî¿ ïîä³¿ Âåëèêî¿ ôðàíöóçüêî¿ ðåâîëþö³¿, ³ ñàìå òóò â³í âñòàíîâëþº ñâîþ â³õó ìîäåðíîñò³. [...] ªâðîïîöåíòðè÷í³ñòü òåîð³¿ êóëüòóðíî¿ â³äì³ííîñò³ Ôóêî ïðîÿâëÿºòüñÿ â éîãî íàïîëåãëèâîìó îïðîñòîðîâëåíí³ åïîõè ìîäåðíîñò³» (Bhabha, 1991: 202). Îñîáëèâî ãîñòðó êðèòèêó Áãàáãà ïðèáåð³ãàº äëÿ «ºâðîïîöåíòðè÷íî¿ îáìåæåíîñò³ ïðîñòîðîâî¿ â³õè ìîäåðíîñò³ â Ôóêî, [ÿêà] ñòàº áåçïîñåðåäíüî î÷åâèäíîþ, ÿêùî îáðàòè çà îãëÿäîâó ïîçèö³þ íå Ïàðèæ â³äðàçó ï³ñëÿ ðåâîëþö³¿, à Ñàí-Äîì³í´î ç éîãî “÷îðíèìè ÿêîá³íöÿìè”*». Ö³ºþ òåçîþ, êîðîòêî êàæó÷è, Áãàáãà âêàçóº íà ð³çêó ðîçá³æí³ñòü ì³æ òàê çâàíèì ìîäåðíèì ñòàíîì ëþäñòâà (îïåðòèì íà ³äå¿ Ïðîñâ³òíèöòâà) ³ ñóïåðå÷ëèâèìè (³ äëÿ çðó÷íîñò³ çàáóòèìè) ³ñòîð³ÿìè êîëîí³àë³çìó òà ðàáîòîðã³âë³. Ìîäåðí³ñòü, ï³äêàçóº â³í, ñòîñóºòüñÿ «³ñòîðè÷íîãî êîíñòðóþâàííÿ îñîáëèâî¿ ïîçèö³¿ ³ñòîðè÷íîãî îïîâ³ùåííÿ»: «ñïðàâæíüîãî» ìîäåðíó ÿê òàêîãî í³êîëè íå ³ñíóº, ïîçàÿê «ìîäåðí³ñòü» âèðèíàº íà ïîâåðõí³ íåïåðåðâíî¿ â ÷àñ³ òà ïîð³âíÿëüíî¿ â ïðîñòîð³ â³äíîñíî¿ ïåðñïåêòèâè1. ßê ³ Áãàáãà, ÿ âæå äîâîäèâ (King, 1991: 8), ùî ñïðàâæíº âèíèêíåííÿ «íèí³øíüî¿» ìîäåðíîñò³ ÿê ³äåîëîã³¿ ïî÷àòêó, ìîäåðíîñò³ ÿê íîâîãî, â³äáóëîñÿ íà êîëîí³àëüíîìó ïðîñòîð³, à íå íà òåðåí³ ìåò* Ó÷àñíèêè íåãðèòÿíñüêî¿ ðåâîëþö³¿ íà Ãà¿ò³ ï³ä ïðîâîäîì ÒóñåíàËóâåðòþðà ïðîòè ôðàíöóçüêîãî êîëîí³àë³çìó (1791–1804), ÿêà óâ³í÷àëàñÿ ïðîãîëîøåííÿì íåçàëåæíîñò³ 1804 ð., êîëè îñòð³â ñòàâ äðóãîþ íåçàëåæíîþ êðà¿íîþ â Çàõ³äí³é ï³âêóë³ (ï³ñëÿ Ñïîëó÷åíèõ Øòàò³â). Ë³äåðè ïîâñòàííÿ ñïîâ³äóâàëè ôðàíöóçüê³ ðåâîëþö³éí³ ³äå¿ ñâîáîäè, ð³âíîñò³ é áðàòåðñòâà, ùî é äàëî ï³äñòàâó ³ñòîðèêîâ³ Ñèðèëó Äæåéìñó íàçâàòè ¿õ «÷îðíèìè ÿêîá³íöÿìè».

6. ×àñè é ïðîˆñòîðè ìîäåðíîñò³

167

«Ìîäåðí³çàö³ÿ», «ïîñòêîëîí³àë³çì» ³ «ïîñòìîäåðí» ßêùî «ìîäåðí³çì», «ìîäåðí³ñò» ³ «ìîäåðí³ñòü» – óëþáëåí³ òåðì³íè ç óëþáëåíèìè çíà÷åííÿìè äëÿ ãóìàí³òàðíèõ äèñöèïë³í, òî «ìîäåðí³çàö³ÿ», ÿêà çàçâè÷àé íå òðàïëÿºòüñÿ â ëåêñèö³ ãóìàí³òàð³¿â, ìàº öåíòðàëüíå çíà÷åííÿ äëÿ íàóê ïðî ñóñï³ëüñòâî. Çàðàç ÿ çîñåðåäæóñÿ íà êîíêðåòíîìó ñîö³îëîã³÷íîìó ðîçóì³íí³ «ìîäåðí³çàö³¿» òà òåîð³¿ ìîäåðí³çàö³¿ é ñêîðèñòàþñÿ òðüîìà ïîêàçîâèìè òåêñòàìè, ÿê³ áóëè îïóáë³êîâàí³, êîëè íàïðèê³íö³ 1960-õ ðîê³â öÿ ïàðàäèãìà áóëà â çåí³ò³ ñâîãî âïëèâó. Ìîâà éäå ïðî êíèæêè «Äèíàì³êà ìîäåðí³çàö³¿. Äîñë³äæåííÿ ç ïîð³âíÿëüíî¿ ³ñòîð³¿» Ñèðèëà Áëåêà (Black, 1966), «Ìîäåðí³çàö³ÿ òà ñòðóêòóðà ñóñï³ëüñòâ. Óìîâè äëÿ ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí» Ìàð³îíà Ëåâ³ (Levy, 1966) ³ çá³ðêó çà ðåäàêö³¿ Ìàéðîíà Âàéíåðà «Ìîäåðí³çàö³ÿ: äèíàì³êà ðîñòó» (Weiner, 1966)3. Ìîº ïðèïóùåííÿ – ïðèíöèïîâà ð³çíèöÿ ì³æ ðîçóì³ííÿì ìîäåðí³çìó â ãóìàí³òàðíèõ äèñöèïë³íàõ ³ ðîçóì³ííÿì ìîäåðí³çàö³¿ â íàóêàõ ïðî ñóñï³ëüñòâî âêëàäàºòüñÿ â òàê³ ïîëîæåííÿ. ßêùî «ìîäåðí³ñòü»/«ìîäåðí³çì» – ºâðî-àìåðèêàíñüê³ ïîíÿòòÿ, âêîð³íåí³ â ïðîñòîðîâî îáìåæåí³é ³ñòîðè÷í³é òèì÷àñîâîñò³, òî «ìîäåðí³çàö³ÿ» (ïåðåâàæíî àìåðèêàíñüêèé) òåðì³í, êðèòåð³éí³ îçíàêè ÿêîãî âîäíî÷àñ ïðîñòîðîâî-ãåîãðàô³÷í³ òà ÷àñîâî-³ñòîðè÷í³. Çíà÷åííÿ öüîãî òåðì³íà òà ñïîñ³á éîãî âèêîðèñòàííÿ ´ðóíòóþòüñÿ íà ïðèïóùåíí³, ùî ìîäåðí âèì³ðþºòüñÿ íå ò³ëüêè ä³àõðîííî – â³äíîñíî ìèíóâøèíè ñâîãî (çàâæäè Çàõ³äíîãî, Ï³âí³÷íîãî) ñóñï³ëüñòâà, à é ñèíõðîííî – â³äíîñíî òåïåð³øíîñò³ ³íøèõ (çàâæäè Ñõ³äíîãî, Ï³âäåííîãî) ñóñï³ëüñòâà. ßêùî «ìîäåðí» ãóìàí³òàðíèõ ãàëóçåé äîíåäàâíà íåõòóâàâ òèì, ùî ñüîãîäí³ ìè íàçèâàºìî «ñâ³òîñèñòåìîþ» àáî «ãëîáàëüíèì», òî «ìîäåðí³çàö³ÿ» íàóê ïðî ñóñï³ëüñòâî áóëà ñïðÿìîâàíà íà ö³ àñïåêòè, õî÷ ³ ðîáèëà öå çà äîïîìîãè ïàðàäèãìè ³íòåðíàö³îíàë³çìó, äîñòóïíî¿ â 1960-ò³ ðîêè; ïàðàäèãìè «ñâ³òîñèñòåì» ³ «ãëîáàë³çàö³¿» âèíèêëè, ÿñíà ð³÷, ëèøå â 1970–1980-õ ðîêàõ, õî÷à Íåòë ³ Ðîáåðòñîí (Nettl and Robertson, 1968) âèñóíóëè äîâîäè, íàìàãàþ÷èñü ñïîëó÷èòè «ìîäåðí³çàö³éíèé» ³ «ãëîáàë³çàö³éíèé» ïîãëÿäè. Ó ðîçóì³íí³ Áëåêà (Black, 1966), «ìîäåðí³çàö³ÿ» îçíà÷àº: äèíàì³÷íó ôîðìó, ÿêî¿ íàáóâ â³êîâ³÷íèé ïðîöåñ íîâàö³¿ âíàñë³äîê âèáóõîïîä³áíîãî çðîñòàííÿ çíàííÿ âïðîäîâæ îñòàíí³õ ñòîë³òü. [...] ßêùî ïîòð³áíà äåô³í³ö³ÿ, òî «ìîäåðí³çàö³þ» ìîæíà îçíà÷èòè ÿêî ïðîöåñ àäàïòàö³¿ ³ñòîðè÷íî ñôîðìîâàíèõ ³íñòèòóö³é äî ñòð³ìêèõ ïåðåì³í ó ôóíêö³ÿõ, ÿê³ [ïåðåì³íè] â³äîáðàæàþòü áåçïðåöåäåíòíå çðîñòàííÿ ëþäñüêèõ çíàíü, ùî óìîæëèâëþâàëè êîíòðîëü íàä ñåðåäîâèùåì, ó õîä³ íàóêîâî¿ ðåâîëþö³¿.

6. ×àñè é ïðîˆñòîðè ìîäåðíîñò³

173

Ïåðåîçíà÷åííÿ ìîäåðíîñò³: ñó÷àñíèé ìåòðîïîë³ñ Îòæå, ìî¿ àðãóìåíòè íàøòîâõóþòü íà äóìêó ïðî ïðèïàñóâàííÿ, ñâ³äîìå õðîíîëîã³÷íå çñóâàííÿ òåðì³í³â «ìîäåðíèé» ³ «ìîäåðí³ñòü», à òàêîæ ïðî óìîâè é ì³ñöÿ, íà ÿê³ âîíè âêàçóþòü, çã³äíî ç íàâåäåíèìè íèæ÷å ïðèíöèïàìè. Ïî-ïåðøå, ìè ïîâèíí³ ïðèéíÿòè íèí³øí³é «ãëîáàëüíèé ïðîñò³ð» ÿêî «òåïåð³øí³é ìîìåíò» ìîäåðíîñò³. Öå äîçâîëèòü íàì ïîáà÷èòè, ùî ðåàë³¿, ÿê³ äîñ³ íàçèâàëèñÿ «ìîäåðíèì ñóñï³ëüñòâîì», òîáòî ³íäóñòð³àëüí³, ïåðåâàæíî êàï³òàë³ñòè÷í³, ñóñï³ëüñòâà Õ²Õ– ÕÕ ñò., õàðàêòåðíèìè îçíàêàìè ÿêèõ áóëè òåõíîëîã³ÿ, ðàö³îíàëüíà áþðîêðàò³ÿ òà ³í., – öå ïîíÿòòÿ, ÿêå ïîâí³ñòþ îõîïëþâàëî Çàõ³ä, àëå ìàéæå íå âèçíàâàëî, ùî ñòàí ìîäåðíîñò³ ñïèðàâñÿ íà êîëîí³çîâàíîãî Çàõîäîì ²íøîãî. Öþ ôàçó ñë³ä ïåðåîçíà÷èòè ÿê äîìîäåðíó. Äàë³ ñë³ä âçÿòèñÿ çà òå, ùî çàõ³äí³, òîáòî ºâðîïåéñüê³ é àìåðèêàíñüê³ ³íòåëåêòóàëè êîíöåïòóàë³çóâàëè ÿêî ïîñòìîäåðí (ñïèðàþ÷èñü íà êîðîòêîçîð³, ÿê ÿ ïðîäåìîíñòðóâàâ, ºâðîïîöåíòðè÷í³ ïîãëÿäè íà ìîäåðí³ñòü, çãàäàí³ âèùå), ÿêîìó, çà Äæåíêñîì (Jencks, 1986), ïðèòàìàííà ôðàãìåíòàö³ÿ òà ³ðîí³ÿ ³ ÿêèé çàï³çí³ëî âèçíàº ³ñíóâàííÿ ñâ³òó ïîçà Çàõ³äíîþ ï³âêóëåþ, êîòðèé (çíîâó çàï³çíіëî) íàñèëüíî íàøòîâõóº ñåáå íà òàê çâàíèé ìîäåðíèé, çàõ³äíèé ñâ³ò, ðîáëÿ÷è ñâ³é âíåñîê äî ì³æíàðîäíî¿ ì³ãðàö³¿, êóëüòóðíî¿ é åòí³÷íî¿ ã³áðèäèçàö³¿, ìóëüòèêóëüòóðàë³çìó òîùî. Éîãî ñë³ä ïåðåéìåíóâàòè íà ìîäåðí. Îñê³ëüêè öåé îñòàíí³é òåðì³í òî÷í³øå ñõîïëþº åêîíîì³÷íó, ñîö³àëüíó òà êóëüòóðíó ö³ë³ñí³ñòü, ÿêà õàðàêòåðèçóº íîâîïîñòàë³ óðáàíí³ óòâîðåííÿ ïî âñ³é ïëàíåò³, çîêðåìà òàê çâàí³ ñâ³òîâ³ ì³ñòà, ìîÿ ïðîïîçèö³ÿ çäàºòüñÿ ö³ëêîì ëîã³÷íîþ. ² öå íîâå îïðîñòîðîâëåííÿ ìîäåðíó íàâîäèòü ìåíå íà ê³íöåâ³ âèñíîâêè.

Âèñíîâêè Êóëüòóðíó ìîäåðí³ñòü íàâðÿä ÷è âäàñòüñÿ ðîçãëÿíóòè â àáñòðàêòíèé ñïîñ³á, íå ïîñèëàþ÷èñü íà ñïåöèô³÷íå ìàòåð³àëüíå ì³ñöå àáî êîíêðåòíîãî ñóá’ºêòà (÷è ãðóïó ñóá’ºêò³â). ßêùî ãîâîðèòè ïðî âåëèê³ çàõ³äí³ ìåòðîïîë³ñè, òî ñòðèáîê â ³íòåðíàö³îíàë³çàö³¿ êàï³òàëó, ì³æíàðîäí³é òðóäîâ³é ì³ãðàö³¿ òà òåõíîëîã³÷íèõ òðàíñôîðìàö³ÿõ, à òàêîæ âèùà çàëåæí³ñòü â³ä òóðèçìó íàé³ìîâ³ðí³øå ïðèâåäóòü äî ôîðìóâàííÿ áàãàòüîõ ñòðóêòóðíèõ õàðàêòåðèñòèê, ÿê³ Ñåñåí (Sassen, 1991), Çóê³í (Zukin, 1991), Ê³íã (King, 1990b) òà ³íø³ îçíà÷èëè ÿêî íåîäì³íí³ ðèñè ãëîáàëüíîãî ì³ñòà, õî÷à âîíè íå îáîâ’ÿçêîâî äàäóòü ïî÷àòîê ¿õí³ì êîíêðåòíèì ôóíêö³ÿì. ß ìàþ íà

176

6. Åíòîí³ Ä. Ê³íã

Àñàäà (àâòîðà êíèãè «Àíòðîïîëîã³ÿ òà êîëîí³àëüíà çóñòð³÷» [Anthropology and Colonial Encounter, 1973]), êîòðèé ïåðåáðàâñÿ ç Ãàëüñüêîãî óí³âåðñèòåòó äî íüþ-éîðêñüêî¿ Íîâî¿ øêîëè ñîö³àëüíèõ äîñë³äæåíü ó 1988 ð., òà ñâîþ âëàñíó êíèãó «Êîëîí³àëüíèé ì³ñüêèé ðîçâèòîê» (Colonial Urban Development, 1976) ³ ïåðå¿çä ³ç ëîíäîíñüêîãî Áðóíåëüñüêîãî óí³âåðñèòåòó äî Óí³âåðñèòåòó øòàòó Íüþ-Éîðê òîãî-òàêè ðîêó. 6. Íà øêàë³, ùî âèì³ðþº ãðîìàäñüêó áåçïåêó (ê³ëüê³ñòü óáèâñòâ íà 100 òèñ. äóø íàñåëåííÿ), âàðò³ñòü õàð÷îâèõ ïðîäóêò³â, æèòëîâó ïëîùó íà îäíó îñîáó, îñâ³òó, ÿê³ñòü ìåäè÷íèõ ïîñëóã, ÷èñòîòó ïîâ³òðÿ, ìèð ³ ñïîê³é, Íüþ-Éîðê îïèíèâñÿ íà 12 ì³ñö³ ïîì³æ 14 íàéá³ëüøèõ ìåòðîïîë³ñíèõ ðàéîí³â ÑØÀ (ïåðøó ïîçèö³þ ïîñ³â Ñ³ºòë) ³ íà 27 ñåðåä 100 íàéá³ëüøèõ ó ñâ³ò³ (ïåðøó ïîçèö³þ îá³éíÿâ Ìåëüáóðí) (Population Crisis Committee, 1990).

Á³áë³îãðàô³ÿ Abu-Lughod, Janet (1991) ‘New York and Cairo. A view from the street’, International Social Science Journal, 125: 307–318. Appadurai, Arjun (1991) ‘Global ethnoscapes. Notes and queries for a transnational anthropology’, in Richard G. Fox (ed.), Recapturing Anthropology: Working in the Present. Santa Fe, NM: School of American Research Press. Asad, Talal (ed.) (1973) Anthropology and the Colonial Encounter. London: Ithaca Press. Ashcroft, Bill, Griffiths, Gareth and Tiffin, Helen (1989) The Empire Writes Back. Theory and Practice in Postcolonial Literature. London and New York: Routledge. Berman, Marshall (1983) All That is Solid Melts Into Air: The Experience of Modernity. London: Verso. Bhabha, Homi K. (1991) ‘“Race”, time and the revision of modernity’, Oxford Literary Review, 13: 193–219. Black, C. E. (1966) The Dynamics of Modernization. A Study in Comparative History. Evanston/London: Harper & Row. Bradbury, M. and McFarlane, J. (1976) Modernism, 1890–1930. Harmondsworth: Penguin Books. Clark, Timothy J. (1984) The Painting of Modem Life: Paris in the Art of Manet and his Followers. London: Thames and Hudson. Elvin, Mark (1986) ‘A working definition of “modernity”?’ Past and Present, 113 (November): 209–213. Giddens, Anthony (1990) The Consequences of Modernity. Cambridge: Polity Press. Hall, Stuart (1991) ‘The local and the global: globalisation and ethnicity’, in Anthony D. King (ed.), Culture, Globalization and the World-System. Contemporary Conditions for the Representation of Identity. London/Binghamton: Macmillan Education/ Department of Art and Art History, SUNY Binghamton. Hamedah, Shirine (1992) ‘Creating the traditional city: a French project’, in Nezar AlSayyad (ed.). Forms of Dominance: On the Architecture and Urbanism of the Colonial Enterprise. Aldershot: Avebury. pp. 241–260. Harvey, David (1989) The Condition of Postmodernity. An Enquiry into the Origin of Cultural Change. Oxford, UK and Cambridge, MA: Blackwell.

6. ×àñè é ïðîˆñòîðè ìîäåðíîñò³

177

Hitchcock, H.R. and Johnson, P. (1966) The International Style. New York: W.W. Norton. Holston, James (1989) The Modernist City. An Anthropological Critique of Brazilia. Chicago: Chicago University Press. Hutcheon, Linda (1989) The Politics of Postmodernism. London/New York: Routledge. Jencks, Charles (1986) What is Post-Modernism? New York: St Martin’s Press. King, Anthony D. (1976) Colonial Urban Development. Culture, Social Power and Environment. London/Boston: Routledge & Kegan Paul. King, Anthony D. (1984) The Bungalow. The Production of a Global Culture. London/ Boston: Routledge & Kegan Paul. King, Anthony D. (1991) ‘Spaces of culture, spaces of knowledge’, in Anthony D. King (ed.), Culture, Globalization and the World-System. London: Macmillan Education. King, Anthony D. (1990a) Urbanism, Colonialism and the World-Economy. Cultural and Spatial Foundations of the World Urban System. London/New York: Routledge. King, Anthony D. (1990b) Global Cities. Post-Imperialism and the Internationalization of London. London/New York: Routledge. King, Anthony D. (1994) ‘Terminology and types: making sense of some types of dwellings and cities’, in Karen Franck and Lynda Schneekloth (eds), Ordering Space: Types in Architecture and Design. New York: Van Reinhold Nostrand. Lamprakos, Michele (1992) ‘Le Corbusier and Algiers: the plan Obus as colonial urbanism’, in Nezar AlSayyad (ed.), Forms of Dominance: On the Architecture and Urbanism of the Colonial Enterprise. Aldershot: Avebury. pp. 183–210. Lash, Scott (1990) Sociology of Postmodernism. London/New York: Routledge. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ëåø Ñ. Ñîö³îëîã³ÿ ïîñòìîäåðí³çìó / Ç àíãë. ïåð. Þ.Îë³éíèê. – Ë.: Êàëüâàð³ÿ, 2003. – 344 ñ.) Levy, Marion J. (1966) Modernization and the Structure of Societies. A Setting for International Affairs. Princeton, NJ: Princeton University Press. Nettl, J.P. and Robertson, Roland (1968) International Systems and the Modernization of Societies. New York: Basic Books. Oxford English Dictionary (1989) Oxford: Oxford University Press. Piéterse, Jan Nederveen (1992) Empire and Emancipation. London: Verso. Population Crisis Committee (1990) Cities. Life in the World’s Largest Metropolitan Areas Washington: Population Crisis Committee. Rabinow, Paul (1989) French Modern. Norms and Forms of the Social Environment. Cambridge, MA: MIT Press. Robertson, Roland (1992) Globalization. Social Theory and Global Culture. London: Sage. Said, Edward (1978) Orientalism. Harmondsworth: Pelican. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ñà¿ä Å. Îð³ºíòàë³çì / Ç àíãë. ïåð. Â.Øîâêóí. – Ê.: Îñíîâè, 2001. – 512 ñ.) Sardar, Ziauddin (1992) ‘Terminator 2. Modernity, postmodernism and the “Other”’, Futures 24 (5): 493–506. Sassen, Saskia (1991) The Global City. New York, London, Tokyo. Princeton: Princeton University Press. Seed, John and Wolff, Janet (eds) (1988) The Culture of Capital. Manchester: Manchester University Press. Spivak, Gayatri Chakravorty (1988) ‘Three women’s texts and a critique of imperialism’, Critical Inquiry, 12 (1): 243–261.

178

6. Åíòîí³ Ä. Ê³íã

Timms, Edward and Kelley, David (eds) (1985) Unreal City: Urban Experience and Modem European Literature and Art. Manchester: Manchester University Press. Wallock, Leanard (1988) ‘New York City: capital of the twentieth century’ in Leanard Wallock (ed.), New York. Culture Capital of the World, 1940–1965. New York: Rizzoli. Webster’s New Universal Unabridged Dictionary (1984) New York: Simon & Schuster. Weiner, Myron (1966) Modernization: The Dynamics of Growth. Voice of America Forum Lectures. Williams, Raymond (1984) Keywords. A Vocabulary of Culture and Society. London: Fontana. Worsley, Peter (1963) The Third World. London: Weidenfeld & Nicolson. Wright, Gwen (1992) The Politics of Design in French Colonial Urbanism. Chicago: Chicago University Press. Young, Robert (1990) White Mythologies. Writing History and the West. London/New York: Routledge. Zukin, Sharon (1991) Landscapes of Power. From Detroit to Disney World. Berkeley/Los Angeles: University of California Press.

7 Йоран Терборн

ШЛЯХИ В / ЧЕРЕЗ МОДЕРНІСТЬ ²ðîí³ÿ ïîâåðíåííÿ ïàí³âíîãî íàðàòèâó â ñîö³îëîã³¿ Ó ñüîãîäí³øí³ í³áèòî ïîñòìîäåðí³ ÷àñè çíà÷íà ÷àñòèíà ìàêðîñîö³îëîã³¿ ïîâåðíóëàñÿ äî ïàí³âíîãî íàðàòèâó ¿¿ ìîëîäîñò³ òà êëàñè÷íî¿ çð³ëîñò³, òîáòî äî ³ñòîð³¿ ïðî äâà ñâ³òè-ïåðñîíàæ³, ÿê³ ô³ãóðóþòü ó ð³çíèõ ì³ñöÿõ ï³ä ð³çíèìè ³ìåíàìè, òà ¿õí³ çîâí³øíîñò³ é ó÷èíêè: ³íäóñòð³àëüíå íà ïðîòèâàãó ïðîìèñëîâîìó ñóñï³ëüñòâó, ïîçèòèâíà íà ïðîòèâàãó ðåë³ã³éí³é (³ ìåòàô³çè÷í³é) åïîñ³, Gemeinschaft ³ Gesellschaft, ìåõàí³÷íèé ³ îðãàí³÷íèé ïîä³ë ïðàö³, òðàäèö³ÿ òà ðàö³îíàëüí³ñòü, ïðèì³òèâíå é ìîäåðíå àáî òðàäèö³éíå é ìîäåðíå ñóñï³ëüñòâà. Òåïåð öå ìîäåðí³ñòü ³ äîìîäåðí³ñòü (Giddens, 1990, 1991; Luhmann, 1992; Münch, 1986), àáî ìîäåðí³ñòü/ìîäåðí³çì ³ ïîñòìîäåðí³çì (Theory, Culture & Society, 1986) àáî Bildungsroman* ïðî íîâ³øîãî ïåðñîíàæà – ìîäåðí³çàö³þ (Tiryakian, 1991). Ìîæíà íàâåñòè òðè îñíîâí³ â³äì³ííîñò³ ì³æ ïðîòîñîö³îëîã³÷íîþ òà êëàñè÷íîþ ñîö³îëîã³÷íîþ âåðñ³ÿìè â³ä Ñåí-Ñ³ìîíà äî Âåáåðà. Ïåðøà ñòîñóºòüñÿ ñöåíîãðàô³¿. Ó äîâãîìó Õ²Õ ñò. ö³ ïåðñîíàæ³ ä³ÿëè ïåðåâàæíî íà ïîë³òè÷í³é, à çãîäîì – åêîíîì³÷í³é ñöåí³ (Therborn, 1976: Chs 3–5). Òåïåð æå ñþæåò ðîçãîðòàºòüñÿ ïîíàä óñå â öàðèí³ êóëüòóðè (ïîð³âí.: Featherstone, 1990), òîìó ïðàö³ ç êóëüòóðíî¿ ô³ëîñîô³¿ òà êóëüòóðíîãî àíàë³çó (Berman, 1982; Habermas, 1985; Lyotard, 1984) îá³éìàþòü öåíòðàëüí³ ïîçèö³¿ â ñó÷àñíèõ òåîð³ÿõ. Ïî-äðóãå, íà ñüîãîäí³ â³äáóëîñÿ çì³ùåííÿ íàãîëîñó. Äèõîòîì³÷íå ïðîòèñòàâëåííÿ çìàðí³ëî, õî÷ ³ çáåðåãëî çà ñîáîþ ïðîâ³äíó ðîëü ó ñþæåò³. Îñíîâí³ çóñèëëÿ òåïåð íàòîì³ñòü ñïðÿìîâàí³ íà çîáðàæåííÿ òåïåð³øíîñò³, õî÷ áè ÿê ¿¿ íàçèâàëè – ìîäåðíîì àáî ïîñòìîäåðíîì. Íåçðîçóì³ëî, ÷è ÿêàñü ³ç öèõ äâîõ â³äì³ííîñòåé ñòàíîâèòü ñîáîþ ³íòåëåêòóàëüíèé ïîñòóï, òîìó ìè âòðèìàºìîñÿ â³ä ñóäæåíü ³ç öüîãî ïèòàííÿ. Îäíàê äîáðå çðîçóì³ëî, ùî òðåòÿ çàóâàæóâàíà íåñõîæ³ñòü íèí³øí³õ íàðàö³é ó ïîð³âíÿíí³ ç ¿õí³ìè â³äïîâ³äíèêàìè ç Õ²Õ ñò. òàêè ïðîñóâàº íàóêó äàë³. Âñåñâ³òíüî-³ñòîðè÷íèé õàðàêòåð ñþæåòó âæå ô³ãóðóº íå ïðîñòî ÿê çäîãàä, à ÿê *

Âèõîâíèé ðîìàí (í³ì.).

180

7. Éîðàí Òåðáîðí

äîâåäåíèé ôàêò, óò³ëåíèé ïîíÿòòÿì «ãëîáàë³çàö³ÿ» (Featherstone, 1990; Giddens, 1990: 63ff; ïîð³âí.: Albrow and King, 1990). Â îêðåìèõ âèïàäêàõ, ÿê-îò ó Ðîáåðòñîíà (Robertson, 1992), òåçó ïðî ãëîáàë³çàö³þ íàâ³òü äîïîâíþþòü â³äâåðòèì çáåíòåæåííÿì ³ç ïðèâîäó âàä ¿¿ çàõîäîöåíòðè÷íîñò³. Óò³ì, çàñÿã öüîãî ïîñòóïó, ìàáóòü, íå áóâ îñîáëèâî âåëèêèì. Ó ö³ëîìó (òàê áè ìîâèòè, «ó ãëîáàëüíîìó ïëàí³») òåçà ïðî ãëîáàë³çàö³þ ëèøàºòüñÿ âñüîãî ëèøå ðîçìèòîþ çàÿâîþ, õî÷ ¿é ³ íå áðàêóº ïåâíî¿ ïðàâäîïîä³áíîñò³ â åïîõó ñóïóòíèêîâî¿ êîìóí³êàö³¿, à íå çóñèëëÿì óäîñêîíàëèòè ìåòîäè âëàäè. Ó ñâ³òë³ çàñèëëÿ îãóëüíèõ óçàãàëüíåíü ³ç ïðèâîäó (ïîñò)ìîäåðíîñò³ çàêëèêè äî ºäèíî¿ ñâ³òîâî¿ ñîö³îëîã³¿ ðîçìà¿òîñò³ ç áîêó êîëèøí³õ (Archer, 1991; Oommen, 1990) ïðåçèäåíò³â Ì³æíàðîäíî¿ ñîö³îëîã³÷íî¿ àñîö³àö³¿ âèãëÿäàþòü íå íàáàãàòî ñîë³äí³øå, í³æ ïðîñòî ïîáîæí³ íàä³¿. Îáìåæåí³ñòü òàêîãî ÷àñòî ïîâòîðþâàíîãî çàõ³äíîãî «óí³âåðñàë³çìó» ìàº áóòè î÷åâèäíîþ áóäü-ÿêîìó óâàæíîìó ÷èòà÷åâ³ äâîõ ïðàöü, ÿê³ ìîæíà ââàæàòè íàéáëèñêó÷³øèìè ïðèêëàäàìè êëàñè÷íîãî ñóñï³ëüíîãî àíàë³çó, – «Ìàí³ôåñòó Êîìóí³ñòè÷íî¿ ïàðò³¿» Ìàðêñà é Åí´åëüñà (Marx and Engels, 1848/1972; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìàðêñ, Åíãåëüñ, 1984) ³ «Ãîñïîäàðñüêî¿ åòèêè ñâ³òîâèõ ðåë³ã³é» Âåáåðà (Weber, 1920/1988). Ïåðøèé ³ç íèõ ñòàâ, íàïåâíî, íàéâïëèâîâ³øèì ³ç áóäü-êîëè íàïèñàíèõ ñåêóëÿðíèì ñîö³àëüíèì àíàë³çîì, ùî çàñâ³ä÷óº ïðèíàéìí³ íåçð³âíÿííó áëèñêó÷³ñòü éîãî àðãóìåíò³â. Äðóãèé óâàæàºòüñÿ íàéâèäàòí³øèì ³íäèâ³äóàëüíèì óíåñêîì ó ñîö³îëîã³þ äî ñüîãîäí³ çàâäÿêè íåïåðåâåðøåíîìó ïîºäíàííþ àíàë³òè÷íî¿ ïðîíèêëèâîñò³ é åìï³ðè÷íèõ çíàíü. ²ç äîñë³äæåííÿ Ìàðøàëà Áåðìàíà (Berman, 1982) â³äîìî, ùî «Ìàí³ôåñò Êîìóí³ñòè÷íî¿ ïàðò³¿» ìîæíà òàêîæ ïðî÷èòàòè ÿê «Ìàí³ôåñò Ìîäåðíó». Íà ïåðøèõ âîñüìè ñòîð³íêàõ òâîðó íåîäíîðàçîâî íàòðàïëÿºìî íà «ìîäåðíó ïðîìèñëîâ³ñòü» (òðè÷³), «ìîäåðíå áóðæóàçíå ñóñï³ëüñòâî» (äâ³÷³), «ìîäåðíó áóðæóàç³þ» (äâ³÷³), «ìîäåðíèõ ðîá³òíèê³â» (äâ³÷³), «ìîäåðíó äåðæàâíó âëàäó», «ìîäåðí³ ïðîäóêòèâí³ ñèëè» òà «ìîäåðí³ âèðîáíè÷³ â³äíîñèíè» (Marx and Engels, 1848/1972: 462–469; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìàðêñ, Åíãåëüñ, 1984: 22–30*). Öå äàº ï³äñòàâè ñòâåðäæóâàòè, ùî «Ìàí³ôåñò...» áóâ ïåðøîþ âàãîìîþ ñîö³îïîë³òè÷íîþ äåêëàðàö³ºþ ìîäåðíîñò³1, * Â óêðà¿íñüêîìó âèäàíí³ âñ³ âèùåçàçíà÷åí³ òåðì³íè ïåðåêëàäåí³ çà äîïîìîãè ïðèêìåòíèêà «ñó÷àñíèé»: «ñó÷àñíà ïðîìèñëîâ³ñòü», «ñó÷àñíå áóðæóàçíå ñóñï³ëüñòâî», «ñó÷àñíà áóðæóàç³ÿ», «ñó÷àñí³ ðîá³òíèêè», «ñó÷àñíà äåðæàâíà âëàäà», «ñó÷àñí³ ïðîäóêòèâí³ ñèëè» òà «ñó÷àñí³ âèðîáíè÷³ â³äíîñèíè».

184

7. Éîðàí Òåðáîðí

òàö³¿ òåïåð³øíüîãî â íàïðÿìêó â³äêðèòîãî îáð³þ íîâèçíè, òîáòî â íàïðÿìêó ìàéáóòíüîãî. Íàâ³òü íå çàíóðþþ÷èñü ó ãëèáèíè ñîö³îëîã³¿ çíàííÿ, çðîçóì³ëî, ùî â³äêðèòòÿ òà ÷³òêå âèçíàííÿ ìàéáóòíüîãî ïîâ’ÿçàí³ ç äîêîð³ííèìè ñóñï³ëüíèìè çì³íàìè, ÿê³ íàáðàëè ñèëè â äðóã³é ïîëîâèí³ ÕV²²² ñò.: ç Ïðîñâ³òíèöòâîì (çîêðåìà ³äåîëîã³÷íèì ïðèéíÿòòÿì áðèòàíñüêîãî âðåãóëþâàííÿ 1688 ð.*), ïî÷àòêîì ïðîìèñëîâîãî ïåðåâîðîòó, íàðîäæåííÿì «ïåðøî¿ íîâî¿ íàö³¿», Âåëèêîþ ôðàíöóçüêîþ ðåâîëþö³ºþ òà ¿¿ ì³æíàðîäíèìè â³äëóííÿìè. Óäàðí³ õâèë³ ðåâîëþö³é ³ âîºí çà ³ ïðîòè íèõ ñòð³ìêî êîòèëèñÿ ç ï³âí³÷íîàòëàíòè÷íîãî åï³öåíòðó äî Öåíòðàëüíî¿ òà Ï³âäåííî¿ Àìåðèêè, ªãèïòó é Îñìàíñüêî¿ ³ìïåð³¿, äî çàâîþâàííÿ ²íä³¿ òà íèí³øíüî¿ ²íäîíåç³¿, çâåäåííÿ Ñèí´àïóðó é çàñåëåííÿ á³ëèìè ïîñåëåíöÿìè Àâñòðàë³¿. Òàê ñàìî, ÿê â³äêðèòòÿ ñôåðè÷íîñò³ Çåìë³, âèÿâëåííÿ ìàéáóòíüîãî íå îáìåæèëîñÿ ñâî¿ìè íàñë³äêàìè áåçïëîòíîþ íåçâîðóøí³ñòþ öàðñòâà ³äåé.

Ï³ñëÿ êðàõó «âåëèêèõ îá’ºäíàâ÷èõ ñèë»: ñòðóêòóðíà òà êóëüòóðíà ä³àëåêòèêà ìîäåðíîñò³ Ó íàóêàõ ïðî ñóñï³ëüñòâî – ³ ñîö³îëîã³ÿ òóò íå âèíÿòîê – ÷àñîâ³ ïîíÿòòÿ â êðàùîìó âèïàäêó ìàþòü ïåðèôåð³éíå çíà÷åííÿ. Ñóñï³ëüíî-íàóêîâà ³íòåðïðåòàö³ÿ áóäü-ÿêî¿ êîíêðåòíî¿ äîáè ïîâèííà â³äïîâ³äàòè õàðàêòåðíèì çíà÷åííÿì åïîõè íà øêàëàõ îñíîâíèõ çì³ííèõ äàíî¿ äèñöèïë³íè. Â ³íøîìó âèïàäêó âíåñîê ö³º¿ äèñöèïë³íè â ³íòåðïðåòàö³þ òà äîòè÷í³ñòü ö³º¿ ³íòåðïðåòàö³¿ äî ñàìî¿ äèñöèïë³íè ìîæóòü âèÿâèòèñÿ äóæå ñóìí³âíèìè. ²íàêøå êàæó÷è, ñîö³îëîã³÷íà êîíöåïö³ÿ ìîäåðíîñò³ ïîâèííà (òàêîæ) âèðàæàòè îñòàííþ çà äîïîìîãè ñïåö³àëüíî¿ ñîö³îëîã³÷íî¿ ïàðàäèãìè, ÿêùî òàêà ³ñíóº. Â ³íøèõ êîíòåêñòàõ (Therborn, 1991, 1994) ÿ âæå íàâîäèâ àðãóìåíòè, ùî ñó÷àñíà ñîö³îëîã³ÿ òàêè ìàº ïðîâ³äíó ïàðàäèãìó, ÿêà îõîïëþº á³ëüø³ñòü øê³ë ³ òåîð³é, ùî êîíêóðóþòü çà ïåðø³ñòü ó ö³é äèñöèïë³í³. Íà â³äì³íó â³ä åêîíîì³êè òà ìîäåëåé ðàö³îíàëüíîãî âèáîðó â ö³ëîìó ìàã³ñòðàëüíèé ñïîñ³á ïîÿñíåííÿ ñîö³àëüíî¿ ä³¿ â * Ìàºòüñÿ íà óâàç³ òàê çâàíà Ñëàâíà, àáî Áåçêðîâíà, ðåâîëþö³ÿ â Àíãë³¿ 1688 ð., ó ðåçóëüòàò³ ÿêî¿ áóëî ñêèíóòî êîðîëÿ ßêîâà ²² Ñòþàðòà, îáìåæåíî ìîíàðø³ ïðàâà é óñòàíîâëåíî ñó÷àñíó àíãë³éñüêó ïàðëàìåíòñüêó äåìîêðàò³þ. Ñëàâíà ðåâîëþö³ÿ ïîêëàëà êðàé òðèâàë³é ³ñòîð³¿ âíóòð³øíüîïîë³òè÷íî¿ òà ³äåîëîã³÷íî¿ íåâðåãóëüîâàíîñò³ â êðà¿í³, ñòâîðèâøè, ïîì³æ ³íøîãî, íîâó ìîäåëü ïîë³òè÷íî¿ ñèñòåìè é óïîâíîâàæèâøè â³äïîâ³äíèé ñâ³òîãëÿä, ùî öþ ñèñòåìó ï³äòðèìóâàâ.

7. Øëÿõè â/÷åðåç ìîäåðí³ñòü

189

íàö³é, êëàñ³â, ñóêóïíîñò³ ãðîìàäÿí, ÷ëåí³â àñîö³àö³é. Ìîäåðíèé ³íäèâ³äóàë³çì ³ ìîäåðíèé êîëåêòèâ³çì çóìîâëþþòü îäèí îäíîãî, çàëåæàòü îäèí â³ä îäíîãî, à òàêîæ íàðàæàþòüñÿ îäèí íà îäíîãî. Ò³ëüêè ³íäèâ³ä, ÿêèé çâ³ëüíèâ ñåáå â³ä ïóò òðàäèö³¿, ìîæå áóòè ïîâíîö³ííèì ïàòð³îòîì, ãðîìàäÿíèíîì, âî¿íîì. Ç ³íøîãî áîêó, äâåð³ ñòðóêòóð òðàäèö³¿ â³ä÷èíÿþòü ñàìå êîëåêòèâí³ ðóõè. Ðàçîì ³ç òèì ì³æ ³íäèâ³äóàë³ñòè÷íèì ³ êîëåêòèâ³ñòè÷íèì áóòòÿìè íå ³ñíóº ÿêî¿ñü ñòàá³ëüíî¿ ñåðåäíüî¿ òî÷êè.

×îòèðè øëÿõè âõîäó Òåïåð, êîëè â³ðó ó «âåëèêó îá’ºäíàâ÷ó ñèëó» â³äêèíóòî, íàâ³òü íàéá³ëüø çàãàëüíèé íàðèñ ðîçâèòêó ìîäåðíîñò³ ñòàº ïèòàííÿì åìï³ðè÷íèì. Ç³ ñâîãî áîêó ÿ çàðàç ðîçïî÷èíàþ äîñë³äíèöüêèé ïðîåêò ³ç öüîãî ïèòàííÿ. Óñå, ùî ÿ ìîæó çàïðîïîíóâàòè íà öåé ìîìåíò, – ëèøå ïåâí³ íàïðÿìêè äîñë³äæåííÿ òà ã³ïîòåçè, ÿê³ âèãëÿäàþòü áàãàòîíàä³éíèìè ç îãëÿäó íà ïîïåðåäí³ äîñë³äæåííÿ (Therborn, 1992), ðåàêö³¿ íà äåÿê³ ìèíóë³ ôîðìóëþâàííÿ (Therborn, 1992) ³, çâè÷àéíî æ, çãîðè ã³ãàíòñüêîãî êîìïëåêñó ïðàöü ³íøèõ äîñë³äíèê³â. Îáèðàþ÷è çåìíó êóëþ çà ïîëå ïîð³âíÿëüíîãî åìï³ðè÷íîãî äîñë³äæåííÿ, ìîæåìî âèä³ëèòè ÷îòèðè ãîëîâíèõ âõîäè â ìîäåðí³ñòü4. Îäèí ³ç íèõ – ºâðîïåéñüêà áðàìà ðåâîëþö³¿ àáî ðåôîðìè, òîáòî åíäîãåííî¿ çì³íè; öå ï³îíåðñüêèé øëÿõ, ïðè÷èíà, ÿêà òàê çàõîïëþâàëà Ìàêñà Âåáåðà ³ ïîòîìíèõ ïîñë³äîâíèê³â âåáåð’ÿíñüêî¿ òðàäèö³¿. Âåëèêà ôðàíöóçüêà ðåâîëþö³ÿ òà áðèòàíñüêèé ðîçâèòîê â³ä ñåðåäèíè ÕV² ñò. äî 1832 ð. – ïåðø³ âàæëèâ³ ïðîõîäæåííÿ êð³çü öþ áðàìó5. Ìîæíà ñïåðå÷àòèñÿ, ÷è áóëà ïåðøà áðàìà â ìîäåðí³ñòü, ÿêà â³äêðèëàñÿ íàâñò³æ, ºâðîïåéñüêîþ âçàãàë³, àëå íå âèêëèêàº çàïåðå÷åíü òå, ùî ïåðøà brèche* áóëà ïðîáèòà ñàìå â ªâðîï³. Îäíàê ³ùå âàæëèâ³øèé ôàêò, ÿêèé ÷àñòî çàáóâàþòü àáî îìèíàþòü, ùî îï³ð ìîäåðíîñò³ òàêîæ çàðîäèâñÿ ó ªâðîï³, ÿêà ñòàëà àðåíîþ íàéá³ëüø çàòÿæíèõ, ïðèíöèïîâèõ ³ äîáðå îðãàí³çîâàíèõ áèòâ çà ³ ïðîòè íå¿. ªâðîïà áóëà êîëèñêîþ íå ò³ëüêè ë³áåðàë³çìó é ñîö³àë³çìó, à é ëåã³òèì³çìó, óëüòðàìîíòàí³çìó**, êîíñåðâàòèçìó òà ôàøèçìó (ÿêèé ïîºäíóâàâ ó ñîá³ àíòèìîäåðí³ñòü ³ç ìîäåðí³ñòþ). Ò³ëüêè ï³ñëÿ ïàä³ííÿ Ðîìàíîâèõ, Ãàáñáóð´³â ³ Ãî´åíöîëåðí³â ñèëè ìîäåðíîñò³ çàêð³ïèëè çà ñîáîþ îñòàòî÷íó ïåðåìîãó, àëå çíà÷í³ àð’ºðãàðäí³ ä³¿ ïðîäîâæóâàëèñÿ äî ê³íöÿ Ãðîìàäÿíñüêî¿ â³éíè â * Ïðîáî¿íà, ïðîëîì (ôð.). ** Íàéðàäèêàëüí³øèé íàïðÿìîê êëåðèêàë³çìó, ïîñë³äîâíèêè ÿêîãî ââàæàëè, ùî âëàäà ïàïè ïîâèííà ïîøèðþâàòèñÿ ÿê íà öåðêîâí³, òàê ³ íà ñâ³òñüê³ ñïðàâè.

198

7. Éîðàí Òåðáîðí

3. Ìàðêñ, çâ³ñíî, ïðîãíîçóâàâ åêîíîì³÷íó ïîëÿðèçàö³þ, àëå â êëàñîâèõ òåðì³íàõ, ÿê³ íå ìîæíà áåçïîñåðåäíüî ïåðåíîñèòè íà ãëîáàëüíó ïëîùèíó, îñê³ëüêè âñåðåäèí³ íàéðîçâèíåí³øèõ òåðèòîð³é êàï³òàë³çìó â³äáóëàñÿ êëàñîâà äåïîëÿðèçàö³ÿ. 4. Åìï³ðè÷íèé ´ðóíò äëÿ òàêîãî ñì³ëèâîãî òâåðäæåííÿ íàäàº äîñë³äæåííÿ ðîçâèòêó ïðàâà ãîëîñó â óñ³õ ãîëîâíèõ ðåã³îíàõ ïëàíåòè (Therborn, 1992). 5. Ñêàíäèíàâñüêèé ðåôîðì³ñòè÷íèé øëÿõ òèõî ñîá³ ðîçâèâàâñÿ ìàéæå îäíî÷àñíî ç ðåâîëþö³éíèìè ïåðåâîðîòàìè ó Ôðàíö³¿ (Therborn, 1989). 6. Ñïðàâä³, ó Ìåêñèö³, Ïåðó é îñîáëèâî Áðàçèë³¿ ïî÷àòêîâå ðîçì³ùåííÿ ñèë íà ñâ³òàíêó Õ²Õ ñò. áóëî á³ëüø çàïëóòàíèì, í³æ öå, àëå çãîäîì âîíî ñïðîñòèëîñÿ äî ìàéæå òàêîãî ñàìîãî ñòàíó. Óò³ì, âàðòà óâàãè âèõ³äíà â³äì³íí³ñòü ïîëÿãàëà â òîìó, ùî ÿêùî â Ï³âí³÷í³é Àìåðèö³ ÕV²²²–Õ²Õ ñò. Áðèòàí³ÿ ïðåäñòàâëÿëà «ñòàðèé ñâ³ò», òî íà ï³âäí³ âîíà ðàçîì ³ç Ôðàíö³ºþ ñòîÿëà çà ïðîãðåñ ïðîòè àíàõðîí³÷íèõ òðàäèö³é ²ñïàí³¿ òà Ïîðòóãàë³¿ (äèâ.: Bushnell and Macaulay, 1988; Lynch, 1973; Romero, 1982). Òàêå áà÷åííÿ ²áåðî-Àìåðèêè â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä íàïðÿìêó â ëàòèíîàìåðèêàíñüê³é äóìö³ ÕÕ ñò., ùî ðîáèâ íàãîëîñ íà ëàòèíñüêîñò³, êàòîëèöòâ³ òà ñï³ëüí³é ³áåð³éñüê³é òðàäèö³¿ Ëàòèíñüêî¿ Àìåðèêè, ÿêèé óïåðøå ðîçâèíóâ Õîñå Åíðèêå Ðîäî â 1900 ð., à íåùîäàâíî ïðîäîâæèëè ïðàö³ Ëåîïîëüäà Çåà (Zea, 1992). Àëå òóò ïèòàííÿ ïîëÿãàº íå â òîìó, ÷è ö³ îñòàíí³ òðàäèö³¿ âèæèëè – âîíè òàêè öå çðîáèëè, – ÿê ³ íå â òîìó, õîðîø³ âîíè ÷è ïîãàí³: ìîÿ â³äïîâ³äü íà ö³ çàïèòàííÿ íå ñòàíîâèòèìå ³íòåðåñó. Ðàäøå ïèòàííÿ â òîìó, ÷è ñïðèéíÿòòÿ «íîâèìè ñâ³òàìè» ïåðñïåêòèâè ñâîãî ëîêàëüíîãî ïðîñóâàííÿ íà ïðîòèâàãó â³äñòàëîñò³ ìåòðîïîë³¿ áóëî ïàí³âíèì ñåðåä ãðóï, ÿê³ çàäàâàëè òîí ó Ëàòèíñüê³é Àìåðèö³. Íàñê³ëüêè ÿ ðîçóì³þ, âîíî áóëî (äèâ.: Merquior, 1991).

Á³áë³îãðàô³ÿ Achebe, C. (1958/1965) Things Fall Apart. London: Heinemann. Albrow, M. and King, E. (1990) Globalization, Knowledge and Society. London: Sage. Anderson, B. (1983) Imagined Communities. London: Verso. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Àíäåðñîí Á. Óÿâëåí³ ñï³ëüíîòè: Ì³ðêóâàííÿ ùîäî ïîõîäæåííÿ é ïîøèðåííÿ íàö³îíàë³çìó / Ïåð. ç àíãë. Â.Ìîðîçîâà. – Ê.: Êðèòèêà, 2001. – 272 ñ.). Archer, M. (1991) ‘Sociology for one world: unity and diversity’, International Sociology, 6: 131–147. Bairoch, P. (1981) ‘The main trends in national economic disparities since the Industrial Revolution’, ó êí.: P.Bairoch and M.Lévy-Leboyer (eds), Disparities in Economic Development since the Industrial Revolution. London: Macmillan. pp. 3–17. Baudelaire, C. (1992) Selected Writings in Art and Literature, trans. P. E. Charvet. Harmondsworth: Penguin. Bauman, Z. (1990) ‘Modernity and ambivalence’, Theory, Culture & Society, 7: 143– 169. Beasley, W. (1972) The Meiji Restoration. Stanford, CA: Stanford University Press. Berman, M. (1982) All That Is Solid Melts Into Air. New York: Simon and Schuster. Black, C. (1966) The Dynamics of Modernization. New York: Harper & Row. Bushnell, D. and Macaulay, N. (1988) The Emergence of Latin America in the Nineteenth Century. New York/Oxford: Oxford University Press.

7. Øëÿõè â/÷åðåç ìîäåðí³ñòü

199

Calinescu, M. (1987) Five Faces of Modernity. Durham: Duke University Press. Featherstone, M. (ed.) (1990) Global Culture. London: Sage. Gellner, E. (1983) Nations and Nationalism. Ithaca: Cornell University Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: ¥åëíåð Å. Íàö³¿ òà íàö³îíàë³çì / Ïåð. ç àíãë. Ã.Êàñüÿíîâà // ¥åëíåð Å. Íàö³¿ òà íàö³îíàë³çì. Íàö³îíàë³çì. – Ê.: Òàêñîí, 2003. – Ñ.29–196). Giddens, A. (1990) The Consequences of Modernity. Stanford, CA: Stanford University Press. Giddens, A. (1991) Modernity and Self-Identity. Cambridge: Polity Press. Habermas, J. (1981) Theorie des kommunikativen Handelns, 2 vols. Frankfurt: Suhrkamp. Habermas, J. (1985) Der philosophische Dukurs der Moderne. Frankfurt: Suhrkamp. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ãàáåðìàñ Þ. Ô³ëîñîôñüêèé äèñêóðñ Ìîäåðíó / Ïåð. ç í³ì. Â.Êóïë³íà. – Ê.: ×åòâåðòà õâèëÿ, 2001. – 424 ñ.). Hamilton, G. and Biggart, N.W. (1988) ‘Market, culture authority: a comparative analysis of management and organization in the Far East’. American Journal of Sociology, 94, Supplement: S52–S94. Hannerz, U. (1987) ‘The world in creolization’, Africa, 57 (4): 547–559. Hobsbawm, E. (1991) Nations and Nationalism since 1780. Cambridge: Cambridge University Press. Hobsbawm, E. and Ranger, T. (eds) (1983) The Invention of Tradition. Cambridge: Cambridge University Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Âèíàéäåííÿ òðàäèö³¿ / Çà ðåä. Å.Ãîáñáàóìà òà Ò.Ðåéíäæåðà; Ïåð. ç àíãë. Ì.Êëèì÷óêà. – Ê.: Í³êà-Öåíòð, 2005.). Jameson, F. (1992) Postmodernism, or, the Cultural Logic of Late Capitalism. Durham: Duke University Press. Kamenka, E. (ed.) (1983) The Portable Karl Marx. New York: Viking Press. Kocka, J. (ed.) (1986) Max Weber, der Histonker. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. Koselleck, R. (1985) Futures Past. Cambridge, MA: MIT Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Êîçåëëåê Ð. Ìèíóëå ìàéáóòíº. Ïðî ñåìàíòèêó ³ñòîðè÷íîãî ÷àñó / Ïåð. ç í³ì. Â.Øâåäà. – Ê.: Äóõ ³ ë³òåðà, 2005. – 380 ñ.). Levy, M. (1966) Modernization and the Structure of Societies: A Setting for International Affairs, 2 vols. Princeton: Princeton University Press. Luhmann, N. (1992) Beobachtungen der Moderne. Opladen: Westdeutscher Verlag. Lynch, J. (1973) The Spanish American Revolutions, 1808–1826. London: Weidenfeld & Nicolson. Lyotard, J. F. (1984) The Postmodern Condition. Mancester: Manchester University Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ óðèâê³â: Ë³îòàð Æ.-Ô. Ñèòóàö³ÿ ïîñòìîäåðíó / Ïåð. ç àíãë. Þ.Äæóëàé // Ô³ëîñîôñüêà ³ ñîö³îëîã³÷íà äóìêà. – 1995. – ¹5–6. – Ñ.15–38; Ëüîòàð Æ.-Ô. Ñèòóàö³ÿ ïîñòìîäåðíó / Ïåð. Þ.Äæóëàÿ // Ïëåðîìà. – 1996. – ¹1/2. – Ñ.59–70; Ë³îòàð Æ.Ô. Ïîñòìîäåðíà íàóêà ÿê ïîøóê íåñòàá³ëüíîñòè / Ïåð. Þ.ßðåìêî // ¯. – 2004. – ¹34. – Ñ.74–79, <http://www. ji.lviv.ua/n34texts/liotar.htm>). Marx, K. (1867/1921) Das Kapital, vol. 1. Hamburg: Otto Meissner. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìàðêñ Ê. Êàï³òàë. – Ê.: Ïîë³òâèäàâ Óêðà¿íè, 1952. – Ò.1. – 790 ñ.). Marx, K. and Engels, F. (1848/1972) ‘Manifest der Kommunistischen Partei’, Werke, vol. 4. East Berlin: Dietz. pp. 461–493. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìàðêñ Ê., Åíãåëüñ Ô. Ìàí³ôåñò Êîìóí³ñòè÷íî¿ ïàðò³¿. – Ê.: Ïîë³òâèäàâ Óêðà¿íè, 1984. – 57 ñ.).

200

7. Éîðàí Òåðáîðí

Merquior, J. G. (1991) ‘The other West: on the historical position of Latin America’, International Sociology, 6 (2): 149–164. Münch, R. (1986) Die Kultur der Moderne, 2 vols. Frankfurt: Suhrkamp. Oommen, T.K. (1990) ‘Sociology for one world: a plea for an authentic sociology’, Sociological Bulletin, 29 (1–2): 1–13. Parsons, T. (1971) The System of Modern Societies. Englewood Cliffs, NJ: PrenticeHall. Robertson, R. (1992) Globalization. London: Sage. Rokkan, S. (1970) ‘Nation-building, cleavage formation and the structuring of mass politics’, ó êí.: S. Rokkan with A. Campbell (eds), Citizens, Elections, Parties. Oslo: Universitetsforlaget. Romero, J. L. (1981) Situaciones e ideologías en Latinoamérica. Mexico: UNAM. Theory, Culture & Society (1988) Special Issue on Postmodernism, vol. 5 (2–3). Therborn, G. (1976) Science, Class and Society. London: Verso. Therborn, G (1989) ‘Revolution and reform reflexions on their linkages through the great French Revolution’, ó êí.: J. Bohlin, Bertil Fridén, Urban Herlitz, Åke Kihlström, Anders Molander and Martti Rantanen (eds), Samhällsvetenskap, ekonomi, historia. Göteborg: Daidalos. pp. 197–220. Therborn, G. (1990) ‘Vías a través de la modernidad’, lecture to the Mexican Chamber of Deputies, 26 November, Relaciones, 4: 3–11. Therborn, G. (1991) ‘Cultural belonging, structural location and human action’, Acta Sociologica, 34: 177–191. Therborn, G. (1992) ‘The right to vote and the four world routes to/through modernity’, ó êí.: R. Torstendahl (ed.), State Theory and State History. London: Sage. pp. 62– 92. Therborn, G. (1994) ‘Sociology as a discipline of disagreements and as a paradigm of competing explanations: culture, structure, and the variability of actors and situations’, ó êí.: P. Sztompka (ed.), Agency and Structure: Re-orienting Social Theory. Philadelphia: Gordon & Breach. Tiryakian, E. (1991) ‘Modernisation: exhumetur in pace (rethinking macrosociology in the 1990s)’, International Sociology, 6 (2): 165–180. Vasantkumar, N. J. (1992) ‘Syncretism and globalization’, paper read at the Theory, Culture & Society 10th Anniversary Conference, at Seven Springs, PA, August 1992. Weber, M. (1920/1988) Gesammelte Aufsätze zur Religionssoziologie, 3 vols. Tübingen: J.C.B. Mohr. Wehler, H.-U. (1975) Modernisierungstheorie und Geschichte. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

8 Зиґмунт Бауман

У ПОШУКАХ ЦЕНТРУ, ЩО ТРИМАЄ* Ìè â³ä÷àéäóøíî ñèëêóºìîñÿ âèðâàòèñÿ ç âèõîðó. Áåíäæàì³í Íåëüñîí, 1981

Óñ³ êàðäèíàëüí³ çðóøåííÿ, ïðèâåäåí³ â ðóõ öèì ñòîð³÷÷ÿì, ñï³òêàëè íàñ – ñîö³îëîã³â – ³ íàøó ð³äíþ – ³ñòîðèê³â – çíåíàöüêà. Ïîä³áíî ñèíîïòèêàì, íàéá³ëüøå, íà ùî ìè çäàòí³, – äàë³ ïðîãíîçóâàòè òå æ ñàìå; àëå ñàìå çì³íà, ³ äîêîð³ííà çì³íà, çì³íà â ïðàâèëàõ ãðè, à îòæå, ³ â ñàì³é ãð³ íå ï³ääàºòüñÿ íàø³é óÿâ³, â³ä ñàìîãî ïî÷àòêó ìîäåðíî¿ äîáè ñòàº íà ïåðåøêîä³ íåïåðåðâíîìó ÷àñó òà ìîíîòîííîñò³ â³äòâîðåííÿ ³íñòèòóò³â. Ñòàðîºâðåéñüêèé ìóäðåöü ²²² ñò. ñêàçàâ, ùî òðè ðå÷³ ïðèõîäÿòü äî íàñ íåñïîä³âàíî: ìåñ³ÿ, çíàõ³äêà òà ñêîðï³îí; ³ç âèñîòè íàøîãî äîñâ³äó ìîæåìî äîäàòè ÷åòâåðòó: çì³íè ñîö³àëüíî¿ ìåíòàëüíîñò³ òà êóëüòóðí³ ïåðåòâîðåííÿ âçàãàë³. Óñå âèäàòí³øîþ âèäàºòüñÿ ïðîçîðëèâ³ñòü Ï³òåðà Áåð´åðà, êîòðèé ³ùå 1970 ð. ïåðåäð³êàâ, ùî «íèí³øí³é àíòè³íñòèòóö³îíàë³ñòè÷íèé íàñòð³é íàâðÿä ÷è çàòðèìàºòüñÿ íàäîâãî... Ëþäèíà çàñàäíè÷î âëàøòîâàíà òàê, ùî âîíà ìàéæå íåìèíó÷å çíîâó âèáóäóº ³íñòèòóòè, ùîá âèòâîðèòè äëÿ ñåáå âïîðÿäêîâàíó ðåàëüí³ñòü» (Berger, 1970). Êîëè ö³ ñëîâà áóëè ââ³ðåí³ øïàëüòàì ïåð³îäè÷íèõ âèäàíü, ÷èìàëî ñîö³îëîã³â îä çäèâóâàííÿ çâåëè áðîâè. ² íå äèâíî, àäæå ìàéæå âñ³ òàê çâàí³ åìï³ðè÷í³ äîêàçè âåëè â ïðîòèëåæíîìó íàïðÿìêó. Òî áóâ ÷àñ, ÿê, ïåâíî, ùå ïàì’ÿòàþòü ñòàðø³ ïîì³æ íàñ, «îçåëåíåííÿ Àìåðèêè»**, ê³íöÿ âñ³õ ³ êîæíî¿ óñòàíîâè, êîëè ëàìàííÿ ïðàâèë áóëî * Íàçâà åñåþ â³äñèëàº äî ðÿäêà ç â³ðøà ³ðëàíäñüêîãî ïîåòà Â³ëüÿìà Áàòëåðà ªéòñà «Äðóãå ïðèøåñòÿ»: «Âñå ðîçïàäàºòüñÿ; öåíòð íå òðèìàº» (ïåðåêëàä Îëåêñàíäðà Ìîêðîâîëüñüêîãî) àáî æ «Çâ’ÿçêè ðîçïàëèñü, íå òðèìà îñåðäÿ» (ïåðåêëàä Ì.Ñòð³õè). Äèâ.: ªéòñ Â.Á. Âèáðàí³ òâîðè: ïîåç³¿, ïîåìè òà äðàìè. – Ê.: Þí³âåðñ, 2004. – Ñ.134, 599. ** Íàòÿê íà êíèãó «áàòüêà ñåêñóàëüíî¿ ðåâîëþö³¿» ×àðëçà Ðàéõà «Îçåëå-

202

8. Çè´ìóíò Áàóìàí

ºäèíèì ïîðÿòîâàíèì â³ä óñåçàãàëüíîãî ïðàâèëîöèäó ïðàâèëîì; ÷àñ îñòàòî÷íîãî âèçâîëåííÿ â³ä óñüîãî, çîêðåìà é â³ä ñàìîãî âèçâîëåííÿ, éîãî çàïîâ³äåé ³ ðóòèíè. Çà ó¿äëèâèì ï³äñóìêîì îäíîãî âãàìîâàíîãî, àëå äîòåïíîãî î÷åâèäöÿ, ïðîãðåñèâíó ñîö³îëîã³÷íó äóìêó òîãî ÷àñó ðîçä³ëÿëà ëèøå îäíà íåçãîäà: ì³æ àêö³ºþ-ôðàêö³ºþ òà ïðàêòèêîþ-äèäàêòèêîþ. Áåð´åð ïèñàâ, òàê áè ìîâèòè, íå ïðîñòî ç áàæàííÿ ïîïåðå÷èòè äåòåðì³í³ñòàì, à ÷åðåç âëàñíó ïåðåêîíàí³ñòü ó òîìó, ùî ñâ³ò ñàìå òàêèé ðåãóëÿðíèé ³ âïîðÿäêîâàíèé, ÿêèì éîãî õîò³ëà áà÷èòè ìîäåðíà ñîö³îëîã³ÿ. Ïîâåðíåííÿ ³íñòèòóò³â, ÿêå â³í ³íòó¿òèâíî çà÷óâ, áóëî íå ÷åðãîâèì âèòêîì â³ëüíîãî åêñïåðèìåíòàòîðñòâà, à ïîâåðíåííÿì äî íîðìàëüíîñò³. Ç ïîãëÿäó Áåð´åðà ñàìå àíòè³íñòèòóö³îíàë³çì áóâ â³äõèëåííÿì, çëàìîì ðóòèíè, ÿêà íåâäîâç³ ìóñèòü â³äíîâèòè ñåáå òà ùå é ç ëèøêîì. Õî÷ áè ÿêèì íåî÷³êóâàíèì ³ ìàëîéìîâ³ðíèì ó ñâ³òë³ òåïåð³øíüîãî äîñâ³äó âèäàºòüñÿ íàì öåé íåìèíó÷èé çâîðîòíèé õ³ä êóëüòóðíîãî ìàÿòíèêà, â³í ñòàíå ëèøåíü óò³ëåííÿì çàñàäíè÷î¿ ïåðåäóìîâè ñòàíîâèùà ëþäèíè – ÿêó íå ìîæíà ï³äì³íèòè, õî÷à ÷àñîì ³ âäàºòüñÿ çíåõòóâàòè, ÷åðåç ùî âèíèêàº ³ëþç³ÿ ïðèçóïèíåííÿ ¿¿ ä³¿; ïåðåäóìîâè, ÿêó ìîæíà òî÷íî âèðàõóâàòè, çíàòè çàçäàëåã³äü, à îòæå, áðàòè çà îñíîâó äëÿ äîñèòü â³ðîã³äíèõ ïðîãíîç³â. Öå ïîñò³éíå é íåçì³ííå ëþäñüêå ñòàíîâèùå (ñëîâàìè Áåð´åðà – «ôóíäàìåíòàëüíà êîíñòèòóö³ÿ ëþäèíè»), ÿêå âíåìîæëèâëþº òðèâàëó çíåâàãó, â³äðå÷åííÿ é íåïîêîðó ùîäî ³íñòèòóò³â, Áåð´åð âèñíóâàâ ³ç ïðàöü Àðíîëäà ¥åëåíà (òîä³ ùå íåäîñòóïíèõ äëÿ àíãëîìîâíîãî ÷èòà÷à). Çãîäîì â³í íàâ³òü âèçíàâ çà ñîáîþ áîðã ïåðåä ¥åëåíîì ó ïåðåäìîâ³ äî àíãë³éñüêîãî ïåðåêëàäó ïðàö³ «Äóøà â òåõí³÷íó åïîõó» [Die Seele im technischen Zeitalter] (Gehlen, 1980). Ó òëóìà÷åíí³ ¥åëåíà, öå ñòàíîâèùå âèïëèâàº ç Instinktarmut – áðàêó ³íñòèíêòèâíîãî îñíàùåííÿ, – îòðèìàíîãî ëþäñüêèì âèäîì ó ñïàäîê â³ä á³îëîã³÷íî¿ åâîëþö³¿. Instinktarmut, öåé íåâèë³êîâíèé íåäóã ëþäèíè, â³äëóíþº â Weltoffenheit – äèâîâèæí³é «â³äêðèòîñò³» ¿¿ îá’ºêòà – ñâ³òó ëþäèíè. Íåäîâèçíà÷åí³ñòü ³ íåäîîçíà÷åí³ñòü ëþäèíè, ïîçáàâëåíî¿ ³íñòèíêò³â, ÿêèìè ïðèðîäà òàê ùåäðî íàä³ëèëà ³íø³ âèäè, ïåðåòâîðþþòü öþ ³ñòîòó íà «æìóòîê ìîæëèâîñòåé», ÿê³ ìàþòü ïðîéòè â³äá³ð, ï³ñëÿ ÷îãî îêðåì³ ç íèõ ìîãëè á âèêðèñòàë³çóâàòèñÿ â ðåàëüí³ñòü ³ñíóâàííÿ. Âîíè òàêîæ ïåðåòâîðþþòü ãàá³òóñ ëþäñüêî¿ ³ñòîòè íà ðåçåðâóàð ì³íëèâèõ øàíñ³â, ÿê³ ïîòð³áíî â³äêðèòè, âèâ÷èòè, îö³íèòè é êëàñèô³êóâàòè â³äïîâ³äíî äî ¿õíüî¿ íåííÿ Àìåðèêè» (1970), ÿêà ñëóãóâàëà ñâîºð³äíèì ìàí³ôåñòîì ³ ïàíåã³ðèêîì êîíòðêóëüòóðè 1960–1970-õ ðîê³â.

8. Ó ïîøóêàõ öåíòðó, ùî òðèìàº

213

Ìîäåðíà åë³òà, ùî âæå äîñÿãëà âèçâîëåííÿ, çíåâàæàº ñòàäíèé ³íñòèíêò, ïîâåä³íêó þðáè, áåçëèêó ìàñó. À ÿêíàéá³ëüøå âîíà çíåâàæàº ïðèïèñóâàííÿ, óïðèçíà÷åííÿ, ï³äð³çàí³ êðèëà. Âîíà øàíóº ëèøå ³äåíòè÷í³ñòü, ïðî ÿêó ìîæíà ñêàçàòè, ùî òà áóëà â³ëüíî îáðàíà: âîíà íàâ³òü âèìàãàº (ùî ðîáèâ, çîêðåìà, Ñàðòð), ùîá ñåð³éíèé æåðåá ïðèëó÷èëè äî ñàìîòâîðåíî¿ äîë³. Îáðàíèé âàð³àíò ìàº äðóãîðÿäíå çíà÷åííÿ ïîð³âíÿíî ç ñàìîþ ìîæëèâ³ñòþ îáèðàòè. Âèáðàòèñÿ ç³ ñòàäà – îñü ñïðàâæíº ñòàíîâèùå ëþäñòâà, îñê³ëüêè âæå-âèçâîëåí³ íå ìîæóòü óÿâèòè ëþäñòâî ÿêîñü ³íàêøå, í³æ ÷åðåç åêñòðàïîëÿö³þ ñâîº¿ ñâ³äîìî ïðèéíÿòî¿ ìîäàëüíîñò³ ³ñíóâàííÿ. Îòîæ, ãóìàí³çàö³éíà ôóíêö³ÿ åë³òè çâîäèòüñÿ äî ïîøèðåííÿ äîáðî¿ çâ³ñòêè ïðî ìîæëèâîñò³. Áóòè ëþäèíîþ îçíà÷àº âèáèðàòè. Âèá³ð ïðèòàìàííèé ëþäèí³. Îäíàê óð³çàíå òàêèì ÷èíîì ó ðîçì³ð³ ëþäñòâî ëèøàº ïîçà ñâî¿ìè ìåæàìè ÷èìàëó ê³ëüê³ñòü ëþäåé, ùî õîò³ëè á íàëåæàòè äî íüîãî, çîêðåìà â ò³é éîãî ôîðì³, ÿêó êëàñè îáèðà÷³â íàâ’ÿçàëè ëþäñüêîñò³. Ìîæëèâ³ñòü âèáèðàòè íå çàâæäè é íå äëÿ âñ³õ äîòðèìóºòüñÿ ºâàíãåë³ÿ âèáîðó – ³ òîä³ âèíèêàþòü ðîç÷àðóâàííÿ, íåçàäîâîëåííÿ òà ãí³â. Îäíà çà îäíîþ âñ³ ïåðåïîíè íà øëÿõó äî â³ëüíîãî âèáîðó áóëè ïåðåêðåñëåí³, çàïåðå÷åí³ é ïîçáàâëåí³ çíà÷óùîñò³. Ìè æèâåìî, ïèøå Áîäð³ÿð, «ó ñòàí³ ï³ñëÿ îðã³¿. [...] Óñ³ çàâåðøåíîñò³ âèçâîëåííÿ âæå ïîçàäó íàñ... ìè òåïåð ïðèøâèäøóºìîñÿ ó âàêóóì³» (Baudrillard, 1990: 4). Íå âñ³ì ïðèïàäàº äî âïîäîáè âàêóóì; íå âñ³ì âäàºòüñÿ â³ëüíî â íüîìó ðóõàòèñÿ, à ïðî ïðèøâèäøåííÿ ãîä³ é ãîâîðèòè. Äåõòî îáèðàº âàêóóì ñâî¿ì æèòëîì, áî â³í éîìó äî âïîäîáè; äåõòî ïî÷óâàºòüñÿ ðàäøå âêèíóòèì ó âàêóóì, õî÷à éîãî ïðî öå íå çàïèòàëè é íå ïîðàäèëèñÿ ç íèì. Ö³ îñòàíí³ ïåðåæèâàþòü äåìîíòàæ îáìåæåíü íå ÿêî âèçâîëåííÿ, à ðàäøå ÿêî âòðàòó: ó ðåòðîñïåêòèâ³ æ âîíè âèÿâëÿþòü, ùî âòðà÷åíîþ ð³÷÷þ áóëà ³äåíòè÷í³ñòü. ßêùî äëÿ îäíèõ ³äåíòè÷í³ñòü – öå òå, «÷îãî ùå íåìàº», äëÿ ³íøèõ ³äåíòè÷í³ñòü – öå òå, «÷îãî âæå íåìàº». Ó òåïåð³øíüîìó «ñòàí³ ï³ñëÿ îðã³¿» âæå íå ëèøàºòüñÿ ³äåíòè÷íîñòåé. Äëÿ îäíèõ âîíè äàëåí³þòü ó ìàéáóòíüîìó ÿê ï³äáàäüîðëèâèé âèêëèê ³ ïðèºìíå çàâäàííÿ; äëÿ ³íøèõ – ëåæàòü ó âñå á³ëüø â³ääàëåíîìó ìèíóëîìó ïîçà ìåæàìè äîñÿæíîñò³ – ï³äñòàâà äëÿ íîñòàëüã³¿, æàëþ é ãí³âó. Äâà àñïåêòè ³ñíóâàííÿ â ìîäåðíó åïîõó êðèñòàë³çóþòüñÿ â äâ³ ôîðìè æèòòÿ òà äâà ÿðóñè ñóñï³ëüñòâà. Êîæåí ÿðóñ ìàº ñâî¿ ïðè÷èíè ðîç÷àðóâàííÿ, àëå ö³ ïðè÷èíè àí³ çá³ãàþòüñÿ, àí³ äîäàþòüñÿ. Òå, ÷îãî ïîòðåáóº îäèí ÿðóñ, ³íøèé ìàº â íàäëèøêó – íàâ³òü á³ëüøå, í³æ õîò³â. Îäèí ÿðóñ äîáà÷àº â ôîðì³ æèòòÿ ³íøîãî ïàíàöåþ â³ä ñâî¿õ çëèãîäí³â. Ñàìå ïðî öå íàìàãàþòüñÿ çàáóòè àáî íå ââàæàþòü

220

8. Çè´ìóíò Áàóìàí

Giddens, Anthony (1991) Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. Cambridge: Polity Press. Lyotard, Jean François (1991) The Inhuman: Reflections on Time, trans. Geoffrey Bennington and Rachel Bowlby. Cambridge: Polity Press. Nelson, Benjamin (1981) On the Road to Modernity: Conscience, Science and Civilization. Selected Writings, edited by Toby E. Huff. Totowa: Rowman & Littlefield. Perkin, Harold (1992) ‘The enterprise culture in historical perspective: birth, life, death – and resurrection?’, in Paul Heelas and Paul Morris (eds), The Values of the Enterprise Culture: The Moral Debate. London: Routledge. Pomian, Krzysztof (1992) ‘L’Europe et ses frontières’, Le Débat, 68: 28–47. Walzer, Michael (1971) Obligations: Essays on Disobedience, War, and Citizenship. Cambridge, MA: Harvard University Press.

9 Майкл Дилон

БЕЗПЕКА, ФІЛОСОФІЯ ТА ПОЛІТИКА Òå, ùî ìîæíà áóëî á íàçâàòè «ïîðîãîì ìîäåðíîñò³» ïåâíîãî ñóñï³ëüñòâà, äîñÿãàºòüñÿ, êîëè æèòòÿ ëþäñüêîãî âèäó ïåðåòâîðþºòüñÿ íà ñòàâêó éîãî âëàñíèõ ïîë³òè÷íèõ ñòðàòåã³é. Ì³øåëü Ôóêî; Foucault, 1987: 143*

Áåçïåêà ³ ìîäåðí³ñòü Íà öèõ ñòîð³íêàõ ìè ç óìèñëîì ç³ñòàâèìî, îñê³ëüêè ì³æ íèìè º òîíêèé çâ’ÿçîê, äâà íàéá³ëüø åìáëåìàòè÷í³ òà ïðîáëåìàòè÷í³ òåðì³íè íàøîãî ÷àñó, åëåìåíòàðí³ ñëîâà, ÿê³ ñüîãîäí³ çäàþòüñÿ íåçàì³ííèìè äëÿ ëþäåé. Ìîäåðí³ñòü – öå ñàìîîçíà÷óâàíå ³ñòîðè÷íå ðîçòàøóâàííÿ (çàðàç – ìîäåðí³ ÷àñè, à ìè – «ìîäåðíèêè»), à áåçïåêà [security]** âêàçóº íà ïåðåäóìîâó ñàìîñò³, à îòæå, íà ïåðåáèðàííÿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà ñåáå ³ çà ñâ³ò, à öå ñòàíîâèòü âèçíà÷àëüíèé ïðîåêò ³íøîãî. Çàõèùåíà [secure] ñàì³ñòü ³ áåçïå÷íèé [secure] ñâ³ò. Çàõèùåíà ñàì³ñòü, ÿêà øóêàº çàõèñòó â íàä³éíîìó [secure] çíàíí³ ïðî ñåáå, çà äîïîìîãè ÿêîãî âîíà óáåçïå÷óº [secure] ñâ³ò (³ ñåáå) äëÿ ñåáå. Ùîá óñòàíîâèòè ñâîþ âåðñ³þ ³ñòèíè ùîäî öèõ ñë³â, ìîäåðíå ìèñëåííÿ âèìàãàº, àáè ìè îçíà÷èëè é óòî÷íèëè áåçïåêó òà ìîäåðí³ñòü ó âñ³õ ¿õí³õ ïîäðîáèöÿõ, ùîá ìîæíà áóëî âèì³ðÿòè, îö³íèòè * Äèâ. óêð. âèäàííÿ (Ôóêî, 1997: 214), äå öåé óðèâîê ïåðåêëàäåíî òàê: «Òå, ùî ìîæíà áóëî á íàçâàòè “ïîðîãîì á³îëîã³÷íî¿ ñó÷àñíîñò³” ñóñï³ëüñòâà, çíàõîäèòüñÿ òàì, äå âèä ïåðåòâîðþºòüñÿ â ñòàâêó ñâî¿õ âëàñíèõ ïîë³òè÷íèõ ñòðàòåã³÷íèõ ïëàí³â». ** Òóò ³ äàë³ àíãë³éñüêèé òåðì³í «security» ïåðåêëàäàòèìåòüñÿ, çàëåæíî â³ä ñèòóàö³¿, ÿêî «áåçïåêà», «çàõèùåí³ñòü», «íàä³éí³ñòü» àáî «ïåâí³ñòü», îñê³ëüêè â³í íàñò³ëüêè ì³ñòêèé, ùî îõîïëþº âñ³ ö³ çíà÷åííÿ. Äëÿ çáåðåæåííÿ ºäíîñò³ òåðì³íà éîãî îðèã³íàë áóäå âêàçóâàòèñÿ â êâàäðàòíèõ äóæêàõ ó âèïàäêàõ íåçâè÷íèõ ïåðåêëàä³â.

9. Áåçïåêà, ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà

223

âëàäè, ÿâëåíà â äåðæàâ³; ³ ç ÿêîãî â îñòàòî÷íîìó ï³äñóìêó ³íñòèòóö³¿ òà ïðàêòèêè ìîäåðíîãî ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ, a fortiori* ìîäåðíå äåìîêðàòè÷íå ïîë³òè÷íå æèòòÿ, ÷è¿ ïîë³òè÷í³ óÿâëåííÿ äîâåäåòüñÿ âèäîçì³íèòè, àáè îá³éíÿòè òå, ùî ÿ íàçèâàòèìó (íå)áåçïåêîþ [(in)security], íàìàãàþòüñÿ âèâåñòè ñâîþ çàñàäíè÷ó ëåã³òèìí³ñòü. ß õî÷ó ïîñòàâèòè ï³ä ïèòàííÿ òàêå çàñíîâóâàííÿ ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ íà áåçïåö³, ï³øîâøè ³íøèì øëÿõîì ìèñëåííÿ; òèì øëÿõîì, ÿêèé â³äêðèëà Ãàéäå´åðîâà ³ñòîð³ÿ áóòòÿ ÿêî ìåòàô³çèêà. Ïðè òîìó, ùî âîíà äîçâîëèòü ìåí³ ïîñòàâèòè ï³ä ïèòàííÿ ñàì êàðêàñ ìèñëåííÿ, â ÿêîìó ïèòàííÿ ïîë³òèêè çàäóìóâàëè é ðîçãîðòàëè ÿêî ïèòàííÿ áåçïåêè, à ñàìå ìåòàô³çèêó, öÿ ñòðàòåã³ÿ, óò³ì, ìàº ùå é äîäàòêîâå äîñòî¿íñòâî â òîìó, ùî äàñòü ìåí³ çìîãó ùå áëèæ÷å çîñåðåäèòèñÿ íà ïèòàíí³ áåçïåêè; ÿêðàç òîìó, ùî ñàìà ìåòàô³çèêà ñèëüíî ïðîíèçàíà é çàáàðâëåíà àïåëÿö³ÿìè äî áåçïåêè. ßê ñòàíå çðîçóì³ëî äàë³, ÿ ãàäàþ, ùî öåé ï³äõ³ä êèíå ñâ³òëî îñîáëèâî íà ïèòàííÿ ùîäî ìîäåðíîñò³, òà é ïîë³òè÷íîãî òàêîæ (Bernasconi, 1985; Hancock, 1989; Llewlyn, 1985; Marx, 1971; Pöggeler, 1990; Rosen, 1989; Sallis, 1970).

Áåçïåêà òà ãåíåàëîã³ÿ Ùî â ïåðøó ÷åðãó ëåæèòü â îñíîâ³ íåçãîäè, ÿê íà ìåíå, òî öå íå ïèòàííÿ çãîäè àáî íåçãîäè ç íàøèìè ìîäåðíèìè ðåæèìàìè áåçïåêè, à òå, ùî Ôóêî íàçèâàâ ïîâñþäíèì äèñêóðñèâíèì ôàêòîì, ùî ïðî áåçïåêó ãîâîðÿòü óçàãàë³, ñïîñ³á, â ÿêèé ¿¿ ââîäÿòü äî ïîë³òè÷íîãî äèñêóðñó ³ ÿê âîíà öèðêóëþº â ïîë³òè÷íîìó æèòò³ é ³íøèõ äèñêóðñàõ. Ïîì³æ óñ³õ ìèñëèòåë³â îñòàííüîãî ÷àñó Ôóêî áóâ ñåðåä íàéá³ëüø â³ääàíèõ çàâäàííþ íàïèñàííÿ ³ñòîð³¿ òåïåð³øíîñò³ â ñâ³òë³ Ãàéäå´åðîâî¿ ³ñòîð³¿ áóòòÿ ÿêî ìåòàô³çèêè (Hancock, 1989; Rosen, 1989). Îñü ÷îìó ðîçì³ðêîâóþ÷è ïðî áåçïåêó, ÿ ââàæàþ ñïîñ³á ïîñòàíîâêè ïèòàííÿ â òâîðàõ Ôóêî òàêèì ñïîíóêàëüíèì. Ìîæíà ïðîâåñòè ïàðàëåë³ ì³æ òèì, ùî, ç éîãî ïîãëÿäó, òåõíîëîã³ÿ äèñöèïë³íàðíî¿ âëàäè/çíàííÿ ðîáèëà ç ò³ëîì, ³ òèì, ùî ïðèíöèï áåçïåêè ðîáèòü ³ç ïîë³òè÷íèìè ëþäñüêèìè ³ñòîòàìè. Îòæå, â³í äîïîìàãàº íàì ïîñòàâèòè ïèòàííÿ: ÿê³ ³ñòèíè ïðî ëþäñüêå ñòàíîâèùå ïðèõîâàëèñÿ â áåçïåö³? ßêó ðîáîòó çàáåçïå÷åííÿ áåçïåêè [securing security] âèêîíóº äëÿ íàñ ³ íàä íàìè? ßê³ âëàäí³ åôåêòè âèïëèâàþòü ³ç ðåæèìó ³ñòèíè áåçïåêè? ßêùî ³ñòèíà áåçïåêè ïðèìóøóº íàñ çàáåçïå÷èòè áåçïåêó, ÿê ³ äå öåé ïðèìóñ áàçóºòüñÿ? ßê òàê ñòàëîñÿ, *

Òèì á³ëüøå, ïîãîò³â (ëàò.).

9. Áåçïåêà, ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà

227

ïåêè?» (Nietzsche, 1974: 355). Îñê³ëüêè Í³öøå âáà÷àº ñóòü æèòòÿ â «ñàìîïîêðàùåíí³» [self-enhancement], óñ³ óìîâè, ÿê³ íàö³ëåí³ ëèøå íà ñàìîçáåðåæåííÿ, ÿê-îò âîëÿ çíàòè, ïîíèæàþòüñÿ äî ð³âíÿ òîãî, ùî ïåðåøêîäæàº æèòòþ àáî íåõòóº íèì, îñê³ëüêè âîíè çàçäàëåã³äü óñóâàþòü ìîæëèâ³ñòü «ñàìîïîêðàùåííÿ», ÿêå â³äð³çíÿº éîãî ñóòü. Çâ³äñè: áåçïåêà ÿêî çíàííÿ (ïåâí³ñòü); çàëåæí³ñòü áåçïåêè â³ä çíàííÿ (íàãëÿä); ðàçþ÷å ïðîäóêóâàííÿ çíàííÿ áåçïåêîþ ó â³äïîâ³äü íà ¿¿ âîëþ çíàòè (îáë³êîâ³ñòü); ïðåòåíç³ÿ çíàííÿ, ÿêà äàº áåçïåö³ äîçâ³ë ðîáèòè âñ³ àñïåêòè æèòòÿ ïðîçîðèìè (òîòàëüí³ñòü). Óñ³ ö³ ñêëàäîâ³ åëåìåíòè íàøî¿ ñó÷àñíî¿ áàãàòîãðàííî¿ ïîë³òèêè áåçïåêè ñòàíîâëÿòü ìîíóìåíòàëüíå ï³äïðèºìñòâî âëàäè/çíàííÿ, ÷èº íåâñèòèìå íóòðî çàãðîæóº ïîãëèíóòè âñþ äóìêó, à íå ò³ëüêè òó, ùî ñòîñóºòüñÿ ïèòàííÿ ïðî ïîë³òè÷íå. Â³äçíà÷àþ÷è é ï³ääàþ÷è ñóìí³âó âæå ã³ïåðòðîôîâàíèé ðåºñòð áåçïåêè, ÿ ïðàãíó, îòæå, ïîñòàâèòè ï³ä ñóìí³â óñþ ñõåìó áåçïåêè. Ó öåé ñïîñ³á ìîæíà çðîáèòè ñêðîìíèé âíåñîê ó äîëàííÿ «íàøîãî øëÿõó íàçàä â³ä ñâ³òó äî æèòòÿ, âæå çðàäæåíîãî çíàííÿì – çíàííÿì, ÿêå óïèâàºòüñÿ ñâîºþ òåìîþ òà çàñìîêòóºòüñÿ ñâî¿ì îá’ºêòîì àæ äî òî÷êè ðîç÷èíåííÿ òàì ñâîº¿ äóø³ é ³ìåí³, ïåðåòâîðåííÿ íà í³ìå é áåç³ìåííå» (Levinas, 1991a: 215). Òîìó ÿ ïåðåêîíóâàòèìó íà êîðèñòü ïîâîðîòó â íàøîìó ìèñëåíí³ â³ä íèí³øí³õ áåçïåê – öå ïîâîðîò ó ìèñëåíí³, ÿêèé â³äìîâèòüñÿ ï³äêîðèòèñÿ òîìó, ùî ñó÷àñíà ïîë³òèêà áåçïåêè ïîäàº íàì ïîë³òè÷íî; ïîâîðîò, ÿêèé ðîçõèòóº ñòðóêòóðó ïîáîþâàíü ³ ñïîñ³á, â ÿêèé âîíè ïðèêëàëèñÿ äî ïîë³òè÷íî¿ ³ñòîð³¿ ñó÷àñíîñò³; ïîâîðîò, ÿêèé îñïîðþº ñàì³ñ³íüê³ îñíîâè íàøî¿ ïîë³òèêè áåçïåêè, ïðèâåðòàþ÷è óâàãó äî òîãî, ùî ñàìà áåçïåêà ôàêòè÷íî ðîçêðèâàº. Çâ³ñíî, ïîë³òèêà çàâæäè çàãîäÿ òÿãíå çà ñîáîþ áîðîòüáó çà àðòèêóëÿö³þ, âèçíà÷åííÿ òà ï³äêð³ïëåííÿ ïðèêëàäàìè òîãî, ÿê ñë³ä ñïðèéìàòè ïîë³òè÷íå. Öå çàâæäè çàãîäÿ áîðîòüáà íàâêîëî ïèòàííÿ ïðî ñàìå ïîë³òè÷íå. Öÿ áîðîòüáà, íàâ³òü êîëè âîíà ïîç³ðíî ñòîñóºòüñÿ «ÿ», ôàêòè÷íî íàé÷àñò³øå âæå ï³ä ÷àñ ïðîãîëîøåííÿ «ÿ» âîíà òàêîæ îçíà÷àº êîíñòèòóþâàííÿ «ìè». Òîáòî âîíà ïîëÿãàº íå ïðîñòî ó âèïàäêîâèõ òàê çâàíèõ ïîë³òè÷íèõ, êóëüòóðíèõ, ³äåîëîã³÷íèõ ³ ñîö³àëüíèõ ïðèâ’ÿçàíîñòÿõ, ÿê³ çâ’ÿçóþòü ëþäåé äîêóïè, à é òàêîæ ó â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ, ùî çíà÷èòü áóòè ëþäèíîþ, – öå òå, ùî ÿ, îñê³ëüêè âîíî ñòîñóºòüñÿ òîãî ïðîáëåìàòè÷íîãî áóòòÿ, â ÿêîìó ìè º ³ ÿêå ìè ïîä³ëÿºìî, êîòðå â ÷îìóñü îäíàêîâå, àëå äîïóñêàº ð³çíîá³÷í³ â³äì³ííîñò³, õî÷ó íàçâàòè íàøèì ñï³ëüíîáóòòÿì [being-in-common] (Fraser, 1984; Ingram, 1988; Nancy, 1988, 1991): ñï³ëüíîáóòòÿ ÿê sensus communis*, ÿêå çàâæäè áåçïåðåðâíî íåñå *

Ñï³ëüíå ÷óòòÿ (ëàò.).

232

9. Ìàéêë Äèëîí

ð³øíîñò³; òàêîæ îñê³ëüêè öå ñâ³ä÷èòü, ùî âîíà ïåðåõîäèòü íàø³ çâè÷í³ ³íòåðïðåòàö³éí³ ñèñòåìè ïîãëÿä³â íà ì³æíàðîäí³ â³äíîñèíè òà ïîë³òè÷íå æèòòÿ, çàìêíåí³ ó ô³ëîñîôñüêèõ ãîðèçîíòàõ ö³º¿ òåïåð³øíîñò³, ìîÿ ïî÷àòêîâà äóìêà ïîëÿãàº â òîìó, ùî õî÷à ãåíåàëîã³÷íèé ï³äõ³ä ïðîïîíóº êðàùèé ñïîñ³á ðîçóì³ííÿ ôóíêö³îíóâàííÿ áåçïåêè ÿê ãåíåðàòèâíîãî ïðèíöèïó ôîðìóâàííÿ äëÿ ïðîäóêóâàííÿ ïîë³òè÷íîãî ïîðÿäêó ïîð³âíÿíî ç òèìè, ÿê³ ïðîïîíóþòü åò³îëîã³÷í³ ³ñòîð³¿, ïðèòàìàíí³ ïîë³òè÷íîìó æèòòþ é ì³æíàðîäíèì â³äíîñèíàì, ìè çìîæåìî ïî-ñïðàâæíüîìó îö³íèòè ãëèáèííî-çàñàäíè÷èé õàðàêòåð áåçïåêè, ò³ëüêè çâåðíóâøèñü äî ñàì³ñ³íüêèõ îñíîâ ô³ëîñîôñüêîþ äóìêè òà ñòîñóíêó ö³º¿ äóìêè äî çàõ³äíèõ ðîçóì³íü ïîë³òè÷íîãî. Ñàìå òàì ëåæèòü çàñàäíè÷èé çâ’ÿçîê ì³æ ïîë³òèêîþ òà áåçïåêîþ. ² ñàìå òàì áóäü-ÿêà ãåíåàëîã³ÿ âïåðøå íàòðàïëÿº íà ïîë³òè÷íî êîíñòèòóòèâíèé ñë³ä áåçïåêè.

Â³ä ãåíåàëîã³¿ äî îíòîëîã³¿: áåçïåêà òà ìåòàô³çèêà Çàõ³äíà ìåòàô³çèêà ðîçïî÷àëàñÿ, êîëè Ïëàòîí â³ää³ëèâ öàðñòâî Áóòòÿ (ôîðìè é ³äå¿) â³ä öàðñòâà ÷àñó (ñòàíîâëåííÿ, ³ñíóâàííÿ) (Stambaugh, 1972) ³ òèì ñàìèì çàïî÷àòêóâàâ ïîãëÿä, ùî â ê³íöåâîìó ï³äñóìêó ðåàëüíèì º íå ïîñò³éíå ÿâëåííÿ, âèíèêíåííÿ òà çíèêíåííÿ æèòòÿ ÿê âîíî âèãëÿäàº â óñüîìó áàãàòñòâ³ éîãî ÷àñîâî¿ ì³íëèâîñò³, âèïàäêîâîñò³ òà ñê³í÷åííîñò³, à òå, ùî í³áèòî ³ñíóº ïîçà íàøèì ÷óòòºâèì ñïðèéíÿòòÿì ñâ³òó (ïîíàä÷óòòºâ³ öàðñòâà ôîðì òà ³äåé – çâ³äñè ïðåô³êñ «ìåòà» â ñëîâ³ «ìåòàô³çèêà») àáî ëåæèòü â îñíîâ³ ïåðåì³íëèâèõ âëàñòèâîñòåé ðå÷åé: «òå, ùî ñòî¿òü ï³ä (ñóá-ñòàíö³ÿ*) ³ çàëèøàºòüñÿ íåçì³ííî ïðèñóòí³ì ïîïðè âñ³ çì³íè» (Guignon, 1993: 4). Òàêèé ïîãëÿä çðåøòîþ áóâ âèðàæåíèé ó òåðì³íàõ ousia**; energeia***; Àðèñòîòåëåâ³é ïåðâèíí³é ñóáñòàíö³¿; ä³éñíîñò³; âñåìîãóòíüîìó òâîðöåâ³ â õðèñòèÿíñòâ³; Äåêàðòîâèõ res cogitans****; Ëÿéáí³öîâ³é ìîíàä³; Êàíòîâèõ íîóìåíàõ; ïåðâèíí³é ô³çè÷í³é «ðå÷îâèí³», ³ñíóâàííÿ ÿêî¿ ïðèïóñêàº íàóêîâèé íàòóðàë³çì; äóõîâ³; ñèë³, âîë³. Òà ÿêùî ìè ïîãîäèìîñÿ ç Ãàéäå´åðîâèì ñï³ðíèì ïðî÷èòàííÿì Í³öøå: âîë³ äî âëàäè; âîë³ äî âîë³; ³ â³÷íîìó ïîâòîðåíí³ òîãî ñàìîãî (Guignon, 1993; Muller-Lauter, 1992/1993). * Ëàò. substantia ïîõîäèòü â³ä sub – «ï³ä» ³ stare – «ñòîÿòè». ** Çàçâè÷àé ïåðåêëàäàºòüñÿ ÿê ñóòí³ñòü àáî ñóáñòàíö³ÿ (ñòàðîãð.), àëå Ìàðòèí Ãàéäå´åð äîâîäèâ, ùî öå âèêðèâëåííÿ ïî÷àòêîâîãî çíà÷åííÿ ñëîâà, ÿêå ïîïåðâàõ îçíà÷àëî «áóòòÿ». *** Ä³ÿëüí³ñòü (ñòàðîãð.). **** Ðå÷àõ, ùî ìèñëÿòü (ëàò.).

9. Áåçïåêà, ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà

239

òàðí³ ðîç’ÿñíåííÿ åñõàòîíà [eschaton]*; çàêëèêè äî íàñ ï³äêîðèòèñÿ éîìó; àáî ñòóëÿííÿ ìîæëèâîñòåé äëÿ íàñ êàçàòè, ðîáèòè é áóòè â³äïîâ³äíî äî éîãî ðîçãîðòàííÿ. Îòæå, ïèòàííÿ ìåæ ñë³ä ñòàâèòè òàêèì ÷èíîì, ùîá ñïðèÿòè âèíèêíåííþ ìèñëåííÿ, ÿêå íå ò³ëüêè îïèðàºòüñÿ ñèðåííîìó ñï³âó ô³ëîñîô³â- òà ³ñòîðèê³â-ôàòàë³ñò³â, àëå é ïðèñëóõîâóºòüñÿ äî òàêèõ çàñòåðåæåíü: ÿêùî äåìîêðàòè÷í³ çàâäàííÿ âðÿäóâàííÿ êîëèñü ïîõîâàþòü äåìîêðàòè÷íèé åòîñ çàâîðóøåííÿ òà ïîë³òèçàö³¿ ï³ä ìàñîþ íàö³îíàëüíîãî êîíñåíñóñó, ³ñòîðè÷íî¿ íåîáõ³äíîñò³ òà äåðæàâíî¿ áåçïåêè, äåðæàâí³ ìåõàí³çìè âèáîð÷î¿ ï³äçâ³òíîñò³ áóäóòü çâåäåí³ äî êàíàë³â ïðîäóêóâàííÿ âíóòð³øí³õ/ çîâí³øí³õ ³íøèõ, ïðîòè ÿêèõ ìîæíà âåñòè ìîðàëüí³ â³éíè áóäü-ÿêîãî äóæå äîáðå çíàíîãî ´àòóíêó (Connolly, 1991: 153).

Ïèòàííÿ ìàº áóòè ïîñòàâëåíå ïðî òå, ùî òðèìàº ðå÷³ íà ïëàâó («òàì, äå áðàêóº äåìàðêàö³¿, í³ùî íå ìîæå îíàÿâíèòèñÿ ÿê âîíî º» [Heidegger, 1992b: 82]), ñòèìóëþþ÷è ìèñëåííÿ, ÿêå, çîêðåìà, íåâïèííî íàìàãàºòüñÿ ï³äòðèìóâàòè «â³äêðèòó ãðó ïîë³òè÷íèõ ìîæëèâîñòåé, âèäàëèâøè íåîáõ³äí³ñòü, çàâåðøåí³ñòü ³ ñàìîçàñïîêîºí³ñòü ç óñòàëåíî¿ îðãàí³çàö³¿ æèòòÿ» (Connolly, 1991: 153).

Ìåæ³ ô³ëîñîô³¿ òà ïîë³òè÷íîãî Âàæëèâî â³äçíà÷èòè, ùî ìåæà ìàº òóò ÿê îñîáëèâå çíà÷åííÿ, òàê ³ îñîáëèâó âàãó. Çàäàâàííÿ ìåæ îçíà÷àº çàäàâàííÿ ôîðìè. Ñàìå ìåæà óìîæëèâëþº áóòòÿ âñüîãî (áåçìåæíå íå ³ñíóº ÿê òàêå). Òîìó ìåæó íå ñë³ä ðîçóì³òè ÿê êðàé àáî ê³íåöü ó ñåíñ³ ïðèïèíåííÿ, ÷îãîñü. ¯¿ ñë³ä ðàäøå ðîçóì³òè â òîìó ñåíñ³, ùî âîíà ñêëàäàº ùîñü – îíàÿâíþº éîãî – ³ òàê ðîáèòü éîãî òèì, ÷èì âîíî º. Ìåæà â öüîìó ðàç³ îçíà÷àº óìîâó ìîæëèâîñò³ ñòàâàííÿ ÷îãîñü ò³ºþ ð³÷÷þ, ÿêîþ âîíî º. Îòæå, êîæåí îá’ºêò àáî ïîëå äîñë³äæåííÿ º â³äìåæîâàíèì. Ïðîòå â öüîìó êîíòåêñò³ ìåæà ìàº äóæå îñîáëèâó âàãó ç ö³ëîãî øåðåãó ð³çíîìàí³òíèõ ïðè÷èí. Ïåðøà ç íèõ ïîëÿãàº â òîìó, ùî ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà ìàþòü ³ñòîòíèé ñòîñóíîê äî ïèòàííÿ ìåæ. Òàê, ç îäíîãî áîêó, ô³ëîñîô³ÿ ïðåòåíäóº íà îñîáëèâó êîìïåòåíö³þ â ïèòàíí³ ìåæîâèõ óìîâ (îíòîëîã³÷íà îñíîâà, êîðäîíè ³ êëþ÷îâ³ ïîíÿòòÿ) äóìêè. Ç ³íøîãî áîêó, ïîë³òèêà ïðåòåíäóº íà îñîáëèâó êîìïåòåíö³þ â ïèòàííÿõ ìåæîâèõ óìîâ (îíòîëîã³÷íà ñòðóêòóðà, îñíîâîïîëîæí³ âèìîãè, çàñàäíè÷³ ïî÷óòòÿ, áàçîâ³ êîíñòèòóö³éí³ ðåãóëÿö³¿, îñíîâîïîëîæíå ñîö³àëüíå âïîðÿäêóâàííÿ òîùî) íàøîãî * Çàâåðøåííÿ, ê³íåöü ó ÷àñ³ òà ïðîñòîð³ (ñòàðîãð.), ÿêèé âèâ÷àº åñõàòîëîã³ÿ.

242

9. Ìàéêë Äèëîí

íàñê³ëüêè é ó ïðèñë³â’ÿõ Ãåðàêë³òà, ïîåìàõ Ïàðìåí³äà ÷è â÷åííÿõ Ñîêðàòà, Ïëàòîíà é Àðèñòîòåëÿ (Caputo, 1987; Wolin, 1990).

Âèñíîâîê Áåçïåêó íå ìîæíà ââàæàòè áåçñóìí³âíèì îíòîëîã³÷íèì ïðåäèêàòîì ëþäñüêîãî ³ñíóâàííÿ ÿêðàç ÷åðåç òå, ùî ïèòàííÿ îíòîëîã³¿ (ïèòàííÿ Áóòòÿ òà Áóòòÿ ³ñòîò) ñàìé ñòàëî äóæå ïðîáëåìàòè÷íèì ï³ñëÿ ðàäèêàëüíî¿ ïðîáëåìàòèçàö³¿ (ó òâîð÷îñò³ Í³öøå òà Ãàéäå´åðà) òðàäèö³¿, â ÿê³é éîãî äîñ³ ðîçãëÿäàëè. ßê íàñë³äîê, ìè íå ìîæåìî çðîçóì³òè ³íñòèòóö³þ òà ôóíêö³îíóâàííÿ ïîë³òèêè áåçïåêè, ïîñèëàþ÷èñü ò³ëüêè íà âèðàæåí³ñòü öüîãî ïðåäèêàòà â ñàìîñâ³äîìîñò³, á³îëîã³÷íîìó ³íäèâ³ä³, ñï³ëüíîò³ é åãî¿ñòè÷íîìó ñóá’ºêò³. Âèãîäà â³ä âèâ÷åííÿ áåçïåêè ÷åðåç ô³ëîñîô³þ ìåæ³ ïîëÿãàº â òîìó, ùî öå ìèñëåííÿ ïåðåéìàºòüñÿ íå âñòàíîâëåííÿì ìåòàô³çè÷íî¿ ³ñòèíè, à ðîçøèôðóâàííÿì ö³ííîñò³, íå ïðîäóêóâàííÿì íàä³éíîãî çíàííÿ, à äåìîíñòðóâàííÿì ïðîöåñó îö³íåííÿ òà çàïîá³ãàííÿì ìîæëèâîñòåé, çóìîâëåíèõ ðåæèìàìè ³ñòèíè ÿê âëàäè/ çíàííÿ. Òàêèé ï³äõ³ä ï³äêðåñëþº, ùî áåçïåêîþ íàçèâàþòü ïðîöåñ îö³íåííÿ, à îòæå, â³í çàñòåð³ãàº íàñ òàêîæ ïðî òå, ùî ùîñü áóëî çíåö³íåíå. Â³í òàêîæ íàãîëîøóº, ùî öåé ïðîöåñ – íå ïðîñòà ìîíîë³òíà äåòåðì³íàö³ÿ ö³ííîñòåé, à ùî â³í çàïóñêàº â ðóõ äèíàì³÷íó ãðó (çíå)ö³íåííÿ. Õî÷ ó íàñ íåìàº ³íøèõ ï³äñòàâ, êð³ì íàøîãî ãðàíè÷íîãî ïàðàäîêñó áåçïåêè, ñóìí³âàòèñÿ â ³ñòèí³ òà çíà÷åíí³ (³ñòèííîìó çíà÷åíí³) áåçïåêè, îäíàê äóæå äîáðå î÷åâèäíî, ùî ðîçì³ðêîâóâàííÿ ïðî ìåæó ÿê òàêó – âåëüìè íåáåçïå÷íà ãðà. Àäæå ñóìí³âàòèñÿ â ³ñòèí³ òà ö³ííîñò³ áåçïåêè, çíà÷èòü, â³äìîâëÿòè íàì ó ñàìèõ çàñîáàõ âèæèâàííÿ â íàéíåáåçïå÷í³øèõ îáñòàâèíàõ, îñîáëèâî êîëè öåé ñóìí³â ç’ÿâëÿºòüñÿ áåç ñóïðîâîäó îá³öÿíêè, ùî ìè ìîæåìî çàáåçïå÷èòè ñîá³ âòå÷ó â³ä (íå)áåçïåêè, çàãðîæåíîñò³ àáî îñòàòî÷íå ïîäîëàííÿ íàñèëëÿ, ïîâ’ÿçàíîãî ç íèìè. Àëå ùî öåé ñóìí³â ìîæå çðîáèòè ï³ä ÷àñ öåçóðè, ÿêà ñïîâ³ùàº ïðî «ê³íåöü» ìåòàô³çè÷íî¿ ïîë³òèêè, òàê öå îñü ùî: ïî-ïåðøå, â³í ìîæå çàñòåðåãòè íàñ â³ä íåóõèëüíîãî íàñèëëÿ òà äîãìàòè÷íèõ ³ìïåðàòèâ³â, ÿê³ òàê ãëèáîêî ïðè÷à¿ëèñÿ â íàøèõ íàéîñíîâîïîëîæí³øèõ îö³ííèõ ïðàêòèêàõ ïîë³òè÷íî¿ äóìêè, à òàêîæ ïîë³òè÷íîãî âïîðÿäêóâàííÿ: çâ³ñíî æ, ñàìî¿ áåçïåêè, àëå òàêîæ ¿¿ ïàðîñòê³â – ³äåíòè÷íîñò³, ñïðàâåäëèâîñò³ òà íàéá³ëüø çíåõòóâàíî¿ ïîì³æ íèõ ëþáîâ³ – áóäü-ÿêî¿ ëþáîâ³, ÿêà ïðîãîëîøóº ³ìïåðñüêå «òàê», àáè ïðèõîâàòè áðóòàëüíå «í³»; âñ³ ö³ ð³çíîâèäè ëþáîâ³, ÷è¿ ñòâåðäí³ â³äìîâè, ùî â³äìîâëÿþòü â³äìîâàì, ç ÿêèõ ìè ÷åðïàºìî çàäîâîëåííÿ, ôîðìóþòü ³ ïðîíèçóþòü ïðîñò³ð íàøî¿

9. Áåçïåêà, ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà

247

ìóºòüñÿ ï³ä âïëèâîì ñïðîá âèêîðåíèòè «÷óæå, ñòîðîííº, ãð³çíå [òà] ÷óæîñòîðîííº» (Nietzsche, 1974), êîòðå íåîäì³ííî ñòàíîâèòü éîãî (íàðîäó) âëàñíå ñìåðòíå ³ñíóâàííÿ.

Á³áë³îãðàô³ÿ Ball, Terence, Farr, James and Hanson, Russell L. (eds) (1992) Political Innovation and Conceptual Change. Cambridge: Cambridge University Press. Bernasconi, Robert (1985) The Question of Language in Heidegger’s History of Being. Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press. Brown, Lester R. (1977) Redefining National Security. Washington, DC: Worldwatch Institute, Paper No. 14. Brown, Neville (1989) ‘Climate ecology and international security’, Survival, 31(6): 1–30. Buzan, Barry (1991) People, States and Fear, 2nd edn. Hemel Hempstead: Harvester Wheatsheaf. Campbell, David (1992) Writing Security. Manchester: Manchester University Press. Campbell, David and Dillon, Michael (eds) (1993) The Political Subject of Violence. Manchester: Manchester University Press. Caputo, John (1987) Radical Hermeneutics. Repetition, Deconstruction and the Hermeneutic Project. Bloomington: Indiana University Press. Connolly, William (1991) Identity/Difference. Ithaca: Cornell University Press. Critchley, Simon (1992) The Ethics of Deconstruction. Oxford: Basil Blackwell. Dandeker, Christopher (1990) Surveillance, Power and Modernity. Bureaucracy and Discipline from 1700 to the Present Day. Cambridge: Polity Press. der Derian, James and Shapiro, Michael J. (eds) (1989) International/Intertextual. Postmodern Readings of World Politics. Lexington, MA: Lexington Books. Derrida, Jacques (1982) ‘The ends of man’, ó êí.: Margins of Philosophy, trans. Alan Bass. Chicago: University of Chicago Press. Dillon, Michael (1989) The Falklands: Politics and War. London: Macmillan. Dyer, Hugh (1992) ‘Globalisation and environmental change: normative dimensions’, äîïîâ³äü, ïðåäñòàâëåíà íà ùîð³÷í³é êîíôåðåíö³¿ Áðèòàíñüêî¿ àñîö³àö³¿ ì³æíàðîäíèõ äîñë³äæåíü [British International Studies Association, Annual Conference]. Ekstein, Morris (1989) Rites of Spring. The Great War and the Birth of the Modern Age. London: Bantam Press. Fenves, Peter (1993) Raising the Tone of Philosophy. Baltimore: Johns Hopkins University Press. Foucault, Michel (1980) Herculine Barbin. Being the Recently Discovered Memoirs of a Nineteenth-Century French Hermaphrodite. New York: Pantheon Books. Foucault, Michel (1987a) The History of Sexuality: Vol. 1. An Introduction. Harmondsworth: Penguin Books. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì. ²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³ / Ïåð. ç ôð. ².Äîí÷åíêî. – Õ.: Îêî, 1997. – Ò.1. Æàãà ï³çíàííÿ. – 240 ñ.). Foucault, Michel (1987b) The History of Sexuality: Vol. 2. The Use of Pleasure. Harmondsworth: Penguin Books. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì³øåëü. ²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³ / Ïåð. ç ôð. ².Äîí÷åíêî. – Õ.: Îêî, 1999. – Ò.2. ²íñòðóìåíò íàñîëîäè. – 288 ñ.).

248

9. Ìàéêë Äèëîí

Fraser, Nancy (1984) ‘The French Derrideans: politicising deconstruction or deconstructing the political?’ New German Critique, 33 (3): 127–154. Giddens, Anthony (1990) The Consequences of Modernity. Cambridge: Polity Press. Giddens, Anthony (1991) Modernity and Self Identity. Cambridge: Polity Press. Gillespic, Michael Allen (1984) Hegel, Heidegger and the Ground of History. Chicago: Chicago University Press. Guignon, Charles (ed.) (1993) The Cambridge Companion to Heidegger. Cambridge: Cambridge University Press. Hancock, Ralph C. (1989) Calvin and the Foundations of Modern Politics. Ithaca: Cornell University Press. Heidegger, Martin (1972) ‘The end of philosophy and the task of thinking’, On Time and Being, trans. Joan Stambaugh. New York: Harper & Row. Heidegger, Martin (1973) The End of Philosophy, trans. Joan Stambaugh. New York: Harper & Row. Heidegger, Martin (1975) ‘The origin of the work of art’, ó êí.: Poetry Language and Thought, trans. Albert Hofstadter. New York: Harper & Row. Heidegger, Martin (1988) Being and Time, trans. John Macquarrie and Edward Robinson. Oxford: Basil Blackwell. Heidegger, Martin (1992a) Parmenides, trans. Andre Schuwer and Richard Rojcewicz. Bloomington: Indiana University Press. Heidegger, Martin (1992b) The Metaphysical Foundations of Logic. trans. Michael Heim. Bloomington: Indiana University Press. Homer-Dixon, Thomas F. (1991) ‘On the threshold: environmental changes as causes of acute conflict’, International Security, 16 (2). Ingram, David (1988) ‘The retreat of the political in the modern age: Jean-Luc Nancy on totalitarianism and community’, Research in Phenomenology, 18. Kearney, Richard (1988) The Wake of Imagination. London: Hutchinson. Kearney, Richard (1991) Poetics of Imagining: from Husserl to Lyotard. London: Harper Collins. Koselleck, Reinhard (1982) ‘Begriffsgeschichte and social history’, Economy and Society, 11 (4): 409–427 (Äèâ. óêð. ïåðåêëàä: Êîçåëëåê Ð. ²ñòîð³ÿ ïîíÿòü ³ ñîö³àëüíà ³ñòîð³ÿ // Ó êí.: Êîçåëëåê Ð. Ìèíóëå ìàéáóòíº: Ïðî ñåìàíòèêó ³ñòîðè÷íîãî ÷àñó / Ïåð. ç í³ì. Â.Øâåäà. – Ê.: Äóõ ³ ë³òåðà, 2005. – Ñ.113–134). Krell, David Farrell (1986) Intimations of Mortality, Time, Truth, and Finitude in Heidegger’s Thinking of Being. University Park Pennsylvania: Pennsylvania State University Press. Levinas, Emmanuel (1991a) ‘Philosophy and awakening’, ó êí.: Eduardo Cadava, Peter Connor and Jean-Luc Nancy (eds), Who Comes After the Subject. London: Routledge. Levinas, Emmanuel (1991b) Totality and Infinity, trans. Alfonso Lingis. Dordrecht: Kulwer Academic Publishers. Lingis, Alphonso (1989) Deathbound Subjectivity. Bloomington: Indiana University Press. Llewlyn, John (1985) Beyond Metaphysics? The Hermeneutic Circle in Continental Philosophy. Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press. Loscerbo, John (1981) Being and Technology. A Study in the Philosophy of Martin Heidegger. The Hague: Martinus Nijhoff.

9. Áåçïåêà, ô³ëîñîô³ÿ òà ïîë³òèêà

249

Marshall, James (1939) Swords and Symbols. The Techniques of Sovereignty. London: Oxford University Press. Marx, Werner (1971) Heidegger and the Tradition. Evanston, IL: Northwestern University Press. Mathews, Jessica T. (1989) ‘Redefining security’, Foreign Affairs, 68 (2): 162–172. Muller-Lauter, Wolfgang (1992/1993) ‘The spirit of revenge and the eternal recurrence. On Heidegger’s later interpretation of Nietzsche’, Journal of Nietzsche Studies, 4–6: 127–153. Nancy, Jean-Luc (1988) L’Experience de la Liberté. Paris: Editions Galilée. Nancy, Jean-Luc (1991) The Inoperative Community. Minneapolis: University of Minnesota Press. Nietzsche, F. W. (1974) The Gay Science, trans. Walter Kaufmann. New York: Vintage Books. Oakeshott, Michael (1991) Rationalism in Politics and Other Essays. Indianapolis: Liberty Press. Pearton, Maurice (1982) The Knowledgable State. Diplomacy, War and Technology Since 1830. London: Burnett Books. Pirage, Dennis (1991) ‘Environmental security and social evolution’, International Studies Notes, 16 (1): 8–12. Pöggeler, Otto (1990) Martin Heidegger’s Path of Thinking. Atlantic Highlands, NJ: Humanities Press. Renner, Michael (1989) National Security. The Economic and Environmental Dimensions. Washington, DC: Worldwatch Institute, Paper No. 89. Richter, Melvin (1986) ‘Conceptual history (Begriffsgeschichte) and political theory’, Political Theory, 14 (4): 604–637. Richter, Melvin (1990) ‘Reconstructing the history of political languages: Pocock, Skinner, and the Geschichtliche Grundbegriffe’, History and Theory. Studies In the Philosophy of History, 29(1): 38–70. Rosen, Stanley (1989) The Ancients and the Moderns. Rethinking Modernity. London: Yale University Press. Sallis, John (ed.) (1970) Heidegger and the Path of Thinking. Pittsburgh: Duquesne University Press. Sallis, John (1978) ‘Where does Being and Time begin?’, ó êí.: Frederick Elliston (ed.), Heidegger’s Existential Analytic. The Hague: Mouton Publishers Ltd. Schmidt, Dennis J. (1988) The Ubiquity of the Finite. Hegel, Heidegger and the Entitlements of Philosophy. Cambridge, MA: MIT Press. Schmidt, Dennis J. (1991) ‘Changing the subject: Heidegger, the National and Epochal’, ó êí.: Heidegger and the Political. The Graduate Faculty Philosophy Journal, 14 (2) –15 (1). Schurmann, Reiner (1990) Heidegger on Being and Acting: From Principles to Anarchy. Bloomington: Indiana University Press. Stambaugh, Joan (1972) Time and Being. New York: Harper Torch Books. Taylor, Charles (1993) ‘Engaged agency and background’, ó êí.: Charles Guignon (ed.), The Cambridge Companion to Heidegger. Cambridge: Cambridge University Press. Ullman, Richard H. (1989) ‘Redefining security’, International Security, 8 (1). Vattimo, Gianni (1993) The Adventure of Difference. Philosophy after Nietzsche and Heidegger. Oxford: Polity Press.

250

9. Ìàéêë Äèëîí

Walker, R.B.J. (1993) Inside Outside: International Relations as Political Theory. Cambridge: Cambridge University Press. Wolin, Richard (1990) The Politics of Being. The Political Thought of Martin Heidegger. New York: Columbia Press. Wolin, Sheldon (1961) Politics and Vision. London: George Allen & Unwin. Wood, David (1990) Philosophy at the Limit. London: Unwin Hyman. Wright, Quincy (1942) A Study Of War, Vol. 2. Chicago: Chicago University Press.

10 Бено Ваґнер

НОРМАЛЬНІСТЬ – ВИНЯТОК – КОНТРЗНАННЯ: ПРО ІСТОРІЮ ОДНОГО МОДЕРНОГО ЗАХОПЛЕННЯ Ó ö³é ñòàòò³ ÿ ðîçãëÿíó îäíó åï³ñòåìîëîã³÷íó àêñ³îìó, ÿêà çìîãëà ïåðåòðèâàòè ö³ëó íèçêó ä³àõðîííèõ ³ ñèíõðîííèõ òðàíñôîðìàö³é. Âîíà áóëà íåïîðóøíîþ ³ñòèííîþ äëÿ çäîðîâîãî ãëóçäó â³ä ÷àñ³â ç-ïåðåä Ïðîñâ³òíèöòâà, óïðîäîâæ êëàñè÷íîãî ïåð³îäó ìîäåðíîñò³ äî òåïåð³øíîñò³, ÿêó äåÿê³ îãëÿäà÷³ ñõèëüí³ íàçèâàòè ïîñòìîäåðíîþ, àáî ïîñò³ñòîðè÷íîþ; âîíà áóëà ââåäåíà â òàê³ ð³çíîìàí³òí³ ãàëóç³ çíàííÿ, ÿê ìåäèöèíà, ïðàâî, ñîö³îëîã³ÿ, ïîë³òèêà, ìèñòåöòâà ³, çâè÷àéíî æ, ó òàê çâàíó ãðîìàäñüêó äóìêó. Ó ñâîºìó äîñë³äæåíí³ òîãî, ùî íà ïåðøèé ïîãëÿä çäàºòüñÿ «óí³âåðñàëüíèì ñêëàäíèêîì» ìîäåðíîãî çíàííÿ, ÿ ñïðîáóþ âèêëàñòè ïîãëÿä íà âçàºìîñòîñóíîê ìîäåðíîñò³ ç ¿¿ «³íøèìè», òîáòî ç êîíòðïðîåêòàìè ³ ò.ä., ÿêèé â³äõîäèòü íå ò³ëüêè â³ä äàâí³øèõ ïîíÿòü, ÿê-îò «ä³àëåêòèêà Ïðîñâ³òíèöòâà», à é â³ä íîâ³øèõ ìîäåëåé – íàïðèêëàä, «ðåôëåêñèâíî¿ ìîäåðíîñò³». Îäíà÷å, ÿê ³ ö³ ìîäåë³, ìîº áà÷åííÿ äóæå ñêåïòè÷íî ñòàâèòüñÿ äî äóìêè ïðî ÿê³ñíèé ðóá³êîí (íà áóäü-ÿêîìó ð³âí³ îïèñó) ì³æ «ìîäåðí³ñòþ» òà «ïîñòìîäåðí³ñòþ».

² «Íîðìà íå äîâîäèòü í³÷îãî, âèíÿòîê äîâîäèòü áóäü-ùî» (Schmitt, 1922: 22)1. Êîëè Êàðë Øì³ò óïåðøå âèãîëîñèâ öþ ïëàòôîðìó äëÿ ñâîãî ä³àãíîçó ÷àñ³â ó 1922 ð., â³í, ÿñíà ð³÷, íå ì³ã çíàòè ïðî â³õîâèé àíàë³ç, îïóáë³êîâàíèé ³íøèì «êîíñåðâàòèâíèì ðåâîëþö³îíåðîì» Àðíîëüäîì ¥åëåíîì óïåðøå ìàéæå çà ñîðîê ðîê³â ïî òîìó ï³ä íàçâîþ «Ïðî êóëüòóðíó êðèñòàë³çàö³þ» (Gehlen, 1961)2. Ó õîä³ ñâîãî âðàæàþ÷îãî ä³àãíîçó ¥åëåí ïîºäíóº äåÿê³ öåíòðàëüí³ ïîíÿòòÿ äëÿ òåîð³¿ ñîö³àëüíèõ ñèñòåì, ðîçðîáëåíî¿ Í³êîëàñîì Ëóìàíîì óïðîäîâæ ïîäàëüøèõ äâàäöÿòè ðîê³â, ³ç ãîëîâíèìè âèñíîâêàìè Æàíà-

252

10. Áåíî Âà´íåð

Ôðàíñóà Ë³îòàðà ç éîãî ðîçâ³äêè ïðî «ïîñòìîäåðíå ñòàíîâèùå» (Lyotard, 1984). Çã³äíî ç ¥åëåíîì, ³ñòîðè÷íèé ïðîöåñ ôóíêö³îíàëüíî¿ äèôåðåíö³àö³¿ ñóñï³ëüñòâ ñòâîðèâ æîðñòêó ´ðàòêó ñïåö³àë³çîâàíèõ ïðàêòèê ³ äèñêóðñ³â («òåõí³÷íèõ ìîâ»), êîæíà ç ÿêèõ ôîðìóëþº ñâî¿ îñîáëèâ³ êîìïëåêñè ïðîáëåì ³ ðîçâ’ÿçê³â ³ äîñÿãàº ñâîãî îñîáëèâîãî «ñåêòîðíîãî» ïðîãðåñó. Áóäü-ÿêèé ³ç öèõ îêðåì³øíèõ ðîçâèòê³â òåõíîëîã³¿, ñîö³àëüíîãî ïëàíóâàííÿ, åêîíîì³÷íîãî êåðóâàííÿ, ìèñòåöòâ òîùî íå ò³ëüêè íàâðÿä ÷è ìîæíà «ïåðåòâîðèòè» íà ïðîãðåñ ó áóäü-ÿê³é ³íø³é ñïåö³àë³çîâàí³é ãàëóç³; íà äîäà÷ó íåìàº íàä³¿ äîñÿãòè çàãàëüíîãî îçíà÷åííÿ «ïðîãðåñó» ÿê éîãî çàäóìóâàëè ïðåäñòàâíèêè ô³ëîñîôñüêî-³ñòîðè÷íî¿ òðàäèö³¿. ßêùî äèôåðåíö³àö³ÿ â³ää³ëÿº îêðåì³ ãàëóç³ ïðàêòèêè é çíàííÿ îäíó â³ä îäíî¿, òî â³äïîâ³äíà ñïåö³àë³çàö³ÿ âñòàíîâëþº ìàéæå íåçäîëàíí³ ïåðåïîíè äëÿ áåçïîñåðåäíüî¿ êîìóí³êàö³¿ ì³æ åêñïåðòàìè é íååêñïåðòàìè («çàãáëîì») (Gehlen, 1961: 317). Öåé ñòàí «êóëüòóðíî¿ êðèñòàë³çàö³¿» (Gehlen, 1961: 312, 321), òâåðäèòü ¥åëåí, ïîçíà÷åíèé çàëó÷åííÿì òðàäèö³éíèõ ìåòàäèñêóðñ³â (íàïðèêëàä, ðåë³ã³¿ àáî ô³ëîñîô³¿) äî ð³çíèõ ôóíêö³îíàëüíèõ ãàëóçåé òà ¿õí³ì ïîñòóïîâèì çàì³ùåííÿì íàóêîâîþ «êóëüòóðîþ encadrée»* «íàäìàøèíè» (Gehlen, 1961: 320). Òðàäèö³éí³, òîòàë³çàö³éí³ êîäè ³äåíòèô³êàö³¿ òà îð³ºíòàö³¿, ÿê³ çàçâè÷àé ´ðóíòóâàëèñÿ íà ëåã³òèì³çàö³éíèõ âèíÿòêîâèé ñèòóàö³ÿõ (÷óäî, çàâîþâàííÿ) òà ¿õí³ ïîïåðåäíèêè â ïðîãðàì³ Ïðîñâ³òíèöòâà (ðåâîëþö³ÿ, ðîçóì) ñòàëè ñòðóêòóðíî íåìîæëèâèìè; «âåëèê³ îñíîâîïîëîæí³ íàñòàíîâè» – ðåë³ã³éí³, ô³ëîñîôñüê³ àáî ïîë³òè÷í³, – ÿê³ ñóïðîâîäæóâàëè é ³íòåãðóâàëè ñóñï³ëüñòâà äî ³ âïðîäîâæ Õ²Õ ñò., äîæèëè äî ñüîãîäí³ ò³ëüêè ÿêî «ïîðîæí³ ìîäåë³» (Gehlen, 1961: 315). Çã³äíî ç ïîãëÿäîì ¥åëåíà, çàñàäè Ïðîñâ³òíèöòâà â³äìåðëè, àëå éîãî íàñë³äêè çàëèøèëèñÿ (ïîð³âí.: Habermas, 1988: 11; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ãàáåðìàñ, 2001: 15). Éîãî àíàë³ç ³ç âðàæàþ÷îþ òî÷í³ñòþ ïðîâ³ñòèâ òå, ùî íàíîâî ïîñòàíå â Ëóìàíîâ³é òåîð³¿ ñóñï³ëüñòâà ÿêî íåìîæëèâ³ñòü òîòàë³çàö³éíîãî ñàìîîïèñó ìîäåðíîãî ñóñï³ëüñòâà é îáîâ’ÿçêîâî¿ representatio identitatis** (Luhmann, 1987: 162) ³ ùî Ë³îòàð (íàíîâî) â³äêðèº çà äâà äåñÿòèð³÷÷ÿ ï³ñëÿ ¥åëåíà ÿêî ê³íåöü «grand récits de légitimation»*** (Lyotard, 1984)3. ßêùî ïðî÷èòàòè íàéñóïåðå÷ëèâ³øèé òðàêòàò Êàðëà Øì³òà, ñòàíå î÷åâèäíèì, ùî ïîâ’ÿçóâàííÿ íèì «ïîíÿòòÿ ïîë³òè÷íîãî» ç âèíÿòêîì óæå áóëî ðåàêö³ºþ íà òîé ñòàí ñïðàâ, ÿêèé îïèñàâ ¥åëåí ³ éîãî çíàìåíèò³ åï³ãîíè4. Â óìîâàõ âèêëèêó ðåëÿòèâ³çìó é * Îáðàìëåíîþ êóëüòóðîþ (ôð.). ** Òîòîæíî¿ ðåïðåçåíòàö³¿ (ëàò.). *** Âåëèêèõ îïîâ³äåé (íàðàòèâ³â) ëåã³òèì³çàö³¿ (ôð.).

256

10. Áåíî Âà´íåð

Ðàçîì ³ç òèì ïîë³òèêî-³ñòîðè÷íèé âèì³ð çàëèøê³â åï³ñòåìîëîã³÷íîãî òðóïà íåïîñë³äîâíî¿ ðàñîâî¿ áîðîòüáè áóâ çàì³íåíèé íîâèì á³îëîã³÷íî-ìåäè÷íèì äèñêóðñîì; ñòðàòåã³÷íó ôîðìó êîíòðçíàííÿ ïåðåêðóòèâ ³ ïðèñâî¿â ðàñèçì ìîí³ñòè÷íî¿ äåðæàâè (Foucault, 1986: 25ff). Ïîñòàòü ñóâåðåíà, çäàòíîãî ñïðèéìàòè é äåìîíñòðóâàòè ñïðàâæí³é ïîë³òè÷íèé ïîðÿäîê, çàñòóïèâ êîìïëåêñ íîðìàë³çàö³éíèõ ôóíêö³é, ÿê³ çä³éñíþþòüñÿ ïîçà êëàñè÷íèìè ðîçð³çíåííÿìè äðóãà ³ âîðîãà, â³éíè ³ ìèðó. Êëàñè÷íà äåðæàâà ïåðåòâîðèëàñÿ, ÿê íàïèñàâ Øì³ò, íà «àãíîñòè÷íó äåðæàâó». Ðîçð³çíåííÿ, ÿê³ îðãàí³çîâóâàëè ïîë³òè÷íó âëàäó, ïîñòóïîâî ñòåðëèñÿ.

²²² Òåïåð ó ôîêóñ óâàãè ïîòðàïëÿº íàøå ñòðèæíåâå ïîíÿòòÿ «íîðìàëüí³ñòü/íîðìàë³çàö³ÿ». Ó Ôðàíö³¿ öÿ ³ñòîð³ÿ ðîçïî÷àëàñÿ ç îäíî÷àñíî¿ ðåôîðìè ñèñòåì îñâ³òè é îõîðîíè çäîðîâ’ÿ ï³ñëÿ Âåëèêî¿ ôðàíöóçüêî¿ ðåâîëþö³¿. Óçÿâøè ñòàí íåóøêîäæåíîãî çäîðîâîãî îðãàí³çìó çà âç³ðåöü, «íîðìàëüíå» çðîáèëè îô³ö³éíèì àòðèáóòîì ôðàíöóçüêèõ øê³ë, â ÿêèõ âåëîñÿ ïðîôåñ³éíå âèêëàäàííÿ – òàê çâàí³ Ecoles normales. Ïîøèðåííÿ öüîãî íîâîãî òåðì³íà íà ³íø³ ³íñòèòóö³¿ ñóïðîâîäæóâàëà ð³çêà åï³ñòåìîëîã³÷íà òðàíñôîðìàö³ÿ, ÿêà ïîõîäèëà ç ìåäè÷íî¿ ñôåðè. ×åðåç ïîñòàííÿ ìîäåðíî¿ àêñ³îìè – ùî ëþäñòâî íå ò³ëüêè ïðîòèñòî¿òü ïðèðîä³, à é ïîâèííå ï³äêîðèòè òà êîíòðîëþâàòè ¿¿ – ïîñòóïîâîãî ðóéíóâàííÿ çàçíàâàëî ìåäè÷íå ïîíÿòòÿ õâîðîáè ÿêî «ïîëåì³÷íîãî» ñòàíó, òîáòî áîðîòüáè îðãàí³çìó ïðîòè ÷óæèõ, ÿê³ñíî â³äì³ííèõ çîâí³øí³õ ñèë. Àïîãåþ öÿ åï³ñòåìîëîã³÷íà çì³íà äîñÿãëà 1828 ð. â çíàìåíèòîìó «ïðèíöèïîâ³ Áðóñé», çã³äíî ç ÿêèì óñ³ õâîðîáè ìîæíà ïîÿñíèòè «íàäì³ðíèì àáî íåäîñòàòí³ì ïîäðàçíåííÿì äàíî¿ òêàíèíè â ïîð³âíÿí³ ç íîðìàëüíèì ñòàíîì» (Canguilhem, 1974: 25). Çäîðîâ’ÿ ³ õâîðîáà, íîðìàëüíå ³ âèíÿòêîâå îïèíèëèñÿ íà êðàéí³õ ïîëþñàõ ê³ëüê³ñíî ïîäðîáëåíîãî êîíòèíóóìó. Õâîðîáà, çà âèñëîâîì Êàí´³ºìà, ç îá’ºêòà ñòðàõó é áëàãîãîâ³ííÿ äëÿ çäîðîâî¿ îñîáè ïåðåòâîðèëàñÿ íà îá’ºêò íàóêîâîãî äîñë³äæåííÿ äëÿ òåîðåòèêà çäîðîâ’ÿ (Canguilhem, 1974: 22). Ö³ëèé ñïåêòð ïðè÷èí – â³ä íàóêîâîãî ïðåñòèæó ìåäèöèíè äî òðàäèö³éíîãî ìåòàôîðè÷íîãî çâ’ÿçêó ì³æ ò³ëîì ³ ñóñï³ëüñòâîì – ñïðèÿâ øâèäêîìó ïðîíèêíåííþ é óñï³õó ö³º¿ íîâî¿ åï³ñòåìîëîã³÷íî¿ ô³ãóðè â ñîö³îëîã³¿, äåìîãðàô³¿ òà åêîíîì³ö³. Äîçâîëüòå òåïåð ðåòåëüí³øå ðîçãëÿíóòè äåÿê³ ³ìïë³êàö³¿ ö³º¿ åï³ñòåìîëîã³÷íî¿ ïåðåì³íè. 1. Âèíÿòêîâå: â³ä äàðó äî äàíîñò³. Çíàííÿ ïðî òå, ùî º íîðìàëüíèì, á³ëüøå íå çàëåæàëî â³ä äîäèñêóðñíî¿ ³íñòàíö³¿. Íàòîì³ñòü òå-

258

10. Áåíî Âà´íåð

3. Ïåðåñòóï* ïåðåäóº ïðàâèëó. Íàìàãàþ÷èñü ñêîðèñòàòèñÿ ïåâíèìè åëåìåíòàìè ô³ëîñîô³¿ æèòòÿ äëÿ ñâîº¿ åï³ñòåìîëîã³÷íî¿ êðèòèêè, Êàí´³ºì (Canguilhem, 1974) äóæå äáàéëèâî ïðîêðåñëþº â³äì³íí³ñòü ì³æ ñïîñîáîì ³ñíóâàííÿ, ÿêèé ìîæíà ïðèïèñàòè íîðìàëüíîìó â á³îëîã³÷íîìó îðãàí³çì³, ç îäíîãî áîêó, ³ â ñóñï³ëüí³é îðãàí³çàö³¿, ç ³íøîãî. Â îðãàí³çì³ ïðàâèëà, ÿê³ ãàðàíòóþòü ³ îçíà÷óþòü íîðìàëüí³ñòü, ³ìàíåíòí³, ïðèñóòí³ é íåíàâìèñí³. Ì³æ ïðàâèëîì ³ ðåãóëþâàííÿì íå ³ñíóº ÷àñîâî¿ àáî ïðîñòîðîâî¿ â³äì³ííîñò³. Ó ñóñï³ëüí³é îðãàí³çàö³¿ ïðàâèëà ïîòð³áíî âñòàíîâëþâàòè, ïîâ÷àòè é âèâ÷àòè, ïàì’ÿòàòè é çàñòîñîâóâàòè. Òóò ³ñíóº â³äì³íí³ñòü ì³æ ïðàâèëîì ³ ðåãóëþâàííÿì (Canguilhem, 1974: 172ff). Öÿ â³äì³íí³ñòü, íà ìîþ äóìêó, âèð³øàëüíà äëÿ ðîçóì³ííÿ ñïîñîáó â³äòâîðåííÿ âëàäè â ñóñï³ëüñòâàõ, ÿê³ Ôóêî ïîçíà÷èâ òåðì³íîì íîðìàë³çàö³éí³. Ïîïåðøå, öÿ â³äì³íí³ñòü íàòÿêàº íà ïåðåäóâàííÿ ïåðåñòóïó ùîäî ïðàâèëà. ßêùî ðåãóëþâàííÿ íå òîòîæíå ïðàâèëó, éîìó ïîòð³áåí ïåðåñòóï, ÿêèé ñëóãóº ñâîºð³äíèì ñòàðòåðîì äëÿ íüîãî. Öå òàêîæ îçíà÷àº, ùî ïðàâèëî, õî÷à ëîã³÷íî é ïåðåäóº, â ³ñòîðè÷íîìó ðàêóðñ³ íàñòàº ï³ñëÿ ïåðåñòóïó (Canguilhem, 1974: 166ff). Íîðìàëüíå ïîòðåáóº âèíÿòêîâîãî ÿêî ñâîãî äîïîâíåííÿ. Âèíÿòêîâèé âèïàäîê íå ìèíàº íîðìàëüíîñò³ – â³í ïðîñòî ñëóãóº ñòàðòîâèì ñèãíàëîì äëÿ ïðîöåäóð ðåíîðìàë³çàö³¿. ßêùî ìè ïðèéìàºìî öåé ôîðìàëüíèé àðãóìåíò, ìóñèìî òàêîæ âèçíàòè éîãî çâîðîòí³é á³ê – ïîëåì³÷íèé õàðàêòåð íîðìàëüíîãî. 4. Ïîëåì³÷íèé õàðàêòåð íîðìàëüíîãî. «Íîðìàëüíå» – öå íå ñòàòè÷íèé ³ áåçáóðíèé òåðì³í, à äèíàì³÷íèé ³ ïîëåì³÷íèé. [...] Íîðìàë³çóâàòè, çíà÷èòü, íàñàäèòè íà òå, ùî íàÿâíå àáî çàäàíå, ïîëîæåííÿ, ÿêå ðîáèòü áàãàòîìàí³òí³ñòü öüîãî çàäàíîãî íà âèãëÿä íå ò³ëüêè äèâíîþ, à é çàãðîçëèâî íå÷³òêîþ. Öå ïîíÿòòÿ ïîëåì³÷íå òîìó, ùî âîíî îãîëîøóº íåïðèäàòíèì òå, ùî íå ï³äêîðèëîñÿ éîãî àâòîðèòåòîâ³, ³ âîäíî÷àñ íàïîëÿãàº íà éîãî ïðèºäíàíí³ (Canguihem, 1974: 163).

* Òóò ñëîâîì «ïåðåñòóï» ïåðåêëàäåíî àíãë³éñüêèé òåðì³í «transgression», îñê³ëüêè âîíè åêâ³âàëåíòí³ íà ð³âí³ ñëîâîòâîðó: transgression ïîõîäèòü â³ä ëàò. «trans-» – «÷åðåç», à ÿê ìîðôåìà – ïðåô³êñ «ïåðå-» ³ «gradi» – «³òè», «êðîêóâàòè», «ñòóïàòè». Íàðåøò³, âîíè åêâ³âàëåíòí³ é íà ñåìàíòè÷íîìó ð³âí³: «transgression», çã³äíî ç³ ñëîâíèêîì Êîë³íçà, îçíà÷àº «ïîðóøåííÿ çàêîíó, ãð³õ àáî çëî÷èí», à «ïåðåñòóï», çà «Ñëîâíèêîì óêðà¿íñüêî¿ ìîâè» (Ò. ²V. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1975) – öå «çëî÷èí, ïîðóøåííÿ çàêîíó». Ö³êàâî, ùî ïàðàëåë³çì çáåð³ãàºòüñÿ é ó âèïàäêó òåðì³íà «aggression» (â³ä ëàò. âåêòîðíîãî ïðèéìåííèêà «ad-» – «äî», «íà» ³ òîãî ñàìîãî «gradi» – «ñòóïàòè») ³ éîãî óêðà¿íñüêîãî â³äïîâ³äíèêà «íàñòóï».

10. Íîðìàëüí³ñòü – âèíÿòîê – êîíòðçíàííÿ

259

Ïðèéìàþ÷è ïðèíöèï Áðóñå, Î´þñò Êîíò âèäîçì³íèâ éîãî â³äïîâ³äíî äî ö³º¿ äåô³í³ö³¿, àëå òàê ñòàëîñÿ ðàäøå ÷åðåç éîãî ñîö³îëîã³÷íèé êóò çîðó, àí³æ ÷åðåç ÿêóñü ïðèòàìàííó ïîíÿòòþ ñèëó (Lepenies, 1981: 242f). Äîòðèìóþ÷èñü ìåòîäîëîã³÷íîãî ïðèíöèïó âèì³ðþâàíî¿ íåïåðåðâíîñò³ ì³æ íîðìàëüíèì ³ ïàòîëîã³÷íèì, Êîíò âîäíî÷àñ â³äêèíóâ ô³ëîñîôñüêèé ïðèíöèï ¿õíüî¿ ÿê³ñíî¿ îäíîð³äíîñò³. ×åðåç ñâîº çàö³êàâëåííÿ ³äåºþ ñîö³àëüíîãî êîíòðîëþ òà ïåðåêîíàí³ñòü ó îðãàí³÷íîìó ñõîäæåíí³ ñîö³àëüíèõ íîðì ó ñàìîðåãóëÿö³þ ö³ëîãî, â³í ó ô³ëîñîôñüêîìó ïëàí³ ñòàâ ïîáîðíèêîì â³òàë³ñòè÷íî¿ àêñ³îìè, çàïðîïîíîâàíî¿ Êñàâ’º Á³øá. Çã³äíî ç ö³ºþ àêñ³îìîþ, «æèòòÿ – öå ñóìà òèõ ôóíêö³é, ÿê³ ÷èíÿòü îï³ð ñìåðò³» (Canguilhem, 1981: 224). Âèõîäèòü, Êîíò ïðèêëàâ íèçêó í³áèòî çàãîäÿ íàÿâíèõ îïîçèö³é «äóæèé/íåäóæèé» äî ð³çíèõ ñôåð ðåôåðåíö³¿, çîêðåìà äî ô³ëîñîôñüêî¿ ìåòîäîëîã³¿, òåîð³¿ ³ñòîð³¿ òà ãðîìàäñüêî¿ îñâ³òè. Ñàìå öåé êîëàæ ãðàäóàë³çìó Áðóñå òà â³òàë³çìó Á³øà äàâ Õ²Õ ñò. òå, ùî Ëåïåí³ñ íàçâàâ «íîâîþ îíòîëîã³ºþ» õâîðîáè – ÿê á³îëîã³÷íî¿, òàê ³ ñîö³àëüíî¿ (Lepenies, 1981: 245). Îäíàê çàâåðøèòè ñïðàâó ñàìîþ ëèøå «íîâîþ îíòîëîã³ºþ» áóëî á ó öüîìó êîíòåêñò³ äåùî ïîâåðõîâèì. Ìè ä³éøëè íå ìåíø í³æ äî íåçâîðîòíî¿ òðàíñôîðìàö³¿ îíòîëîã³¿ ïåðøîãî ïîðÿäêó, àáî îíòîëîã³¿ ñóòíîñòåé. Îïîçèö³þ íîðìàëüíîãî é âèíÿòêîâîãî âæå á³ëüøå íå êîäèô³êóâàëè é óñòàëþâàëè çà äîïîìîãè òðàäèö³éíîãî çíàííÿ – âîíà ñòàëà äèíàì³÷íîþ, ïîâ’ÿçàíîþ ç âèïàäêîì ³ âåëüìè «áàãàòîôóíêö³îíàëüíîþ», òîáòî ëåãêî ïîäàòëèâîþ äî ïåðåïèñóâàííÿ é ïðèêëàäåííÿ äî âñ³ëÿêèõ ìîæëèâèõ âèíÿòê³â îä ïàòîëîã³÷íèõ «àíîìàë³é» ÷åðåç ïðàâîâ³ ïåðåñòóïè äî ïîë³òè÷íèõ «íàäçâè÷àéîê». ²äåíòè÷í³ñòü ö³º¿ îïîçèö³¿ ´ðóíòóºòüñÿ íå íà îñîáëèâ³é ñóáñòàíö³¿ ¿¿ ïîëþñ³â, à íà â³äì³ííîñò³ ì³æ íèìè. Ó öüîìó ñåíñ³ «íîâó îíòîëîã³þ» ìîæíà îçàãëàâèòè îíòîëîã³ºþ äðóãîãî ïîðÿäêó, àáî, òî÷í³øå, îíòîëîã³ºþ â³äì³ííîñò³. ²íøèìè ñëîâàìè, äåîíòîëîã³çîâàí³ äèñïîçèòèâè íîðìàë³çàö³¿ îõîïèëè ïîëåì³÷í³ âëàñòèâîñò³ îíòîëîã³÷íèõ êîíôë³êò³â (çäîðîâ’ÿ – vs. – õâîðîáà, æèòòÿ – vs. – ñìåðòü, äðóã – vs. – âîðîã), àëå íå â³äïîâ³äí³ òðàäèö³éí³ êîäè êîíòðîëþ. Öå ïîâåðòàº íàñ íàçàä äî ñïðîáè Êàðëà Øì³òà çàì³íèòè íîðìàë³çì12 ïîñèëåíèì åêñåïö³îíàë³çìîì.

²V «Íîðìà íå äîâîäèòü í³÷îãî, âèíÿòîê äîâîäèòü áóäü-ùî». Çà äîïîìîãè òàêîãî ðîçìåæóâàííÿ Øì³ò (Schmitt, 1922: 22) ïðàãíóâ ðîç³ðâàòè êîíòóð êîëîâèõ, âçàºìíèõ ³ ðåêóðñèâíèõ â³äíîñèí, ÿê³ ñêëàëèñÿ ì³æ íîðìàëüí³ñòþ é âèíÿòêîì ó Õ²Õ ñòîë³òò³. Éîãî ö³ëü

10. Íîðìàëüí³ñòü – âèíÿòîê – êîíòðçíàííÿ

265

«êóëüòóðíî¿ êðèñòàë³çàö³¿» ö³ëêîì ì³ã áè áóòè çðîáëåíèé ïåðåä Äðóãîþ ñâ³òîâîþ â³éíîþ. 5. Äåòàëüíèé ðîçãëÿä Øì³òîâîãî ñòðàòåã³÷íîãî ãîéäàííÿ ì³æ öèìè äâîìà ïîëþñàìè äèâ. ó: Balke, 1992a. 6. Ó ñâîºìó àíàë³ç³ «Â³éíè â Çàòîö³» Áîäð³ÿð (Baudrillard, 1991) ÿâíî – õî÷à âî÷åâèäü íåäîñòàòíüî ÿâíî äëÿ ëèöàð³â êðèòè÷íîãî ðîçóìó – ãðàºòüñÿ ç â³äì³íí³ñòþ ì³æ áóêâàëüíèì ³ çàãàëüíîïðèéíÿòèì ìåòàôîðè÷íèì çíà÷åííÿì ôðàçè «ìàòè ì³ñöå» (avoir lieu) ³ ö³ëêîì ñëóøíî íàïîëÿãàº, ùî öÿ â³éíà í³êîëè íå ìàëà êëàñè÷íîãî «òåàòðó», ïðîñòîðîâî-÷àñîâî¿ «ñèòóàö³¿» äëÿ ç³òêíåííÿ ì³æ âîðîãàìè. «Á³éêà» ì³æ Ñàäàìîì ³ Áóøåì â³äáóëàñÿ âèíÿòêîâî íà ð³âí³ ìåä³àìåòàôîð. Öå, çâ³ñíî, íå çíà÷èòü, í³áèòî â³í ñòâåðäæóº, ÿê äåÿê³ ñïîâíåí³ íàéêðàùèõ ïîìèñë³â êðèòèêè çðîçóì³ëè éîãî, ùî «í³÷îãî íå ñòàëîñÿ» â çîí³ Çàòîêè (³ ïîçà íåþ). 7. À íå ò³ëüêè, ÿê óêàçóº ¥åëåí (Gehlen, 1961), í³ê÷åìíó «ïîðîæíþ ìîäåëü». 8. Öÿ íàñòàíîâà ïîâ’ÿçóº ðàíí³ òåîðåòè÷í³ ïëàòôîðìè, ñêàæ³ìî, «Soziologische Aufklärung» (Luhmann, 1967: 69), ç ï³çí³øèìè ä³àãíîçàìè, íàïðèêëàä «Ökologische Kommunikation», äå Ëóìàí ïèøå ïðî àíàë³òè÷í³ äîñÿãíåííÿ «íîâèõ ñóñï³ëüíèõ ðóõ³â»: «Óñå, ùî ìè ñïîñòåð³ãàºìî, – öå ïîãàìîâàí³ êîìåíòàð³ ïðî íàø ïîòî÷íèé çàíåïàä â ñòèë³ Àäîðíî àáî ¥åëåíà, àëå íàâðÿä ÷è ìîæíà ïîâåðòàòèñÿ äî öèõ ïîçèö³é» (Luhmann, 1986: 236). 9. Çã³äíî ç Åíöåíñáåð´åðîì, çàâäÿêè «îñîáëèâ³é äèíàì³ö³» åêñåïö³îíàë³çìó (ï³ñëÿ òîãî ÿê â³í óâ³éøîâ ó ìîäó íàïðèê³íö³ Õ²Õ ñò.) «ªâðîïà ùå í³êîëè íå áóëà òàê ïåðåïîâíåíà íàäëþäüìè [Übermenschen]. Ì³ëüéîíè ë³äåð³â îä ïðèðîäè [Führernaturen] òà åêñòðåì³ñò³â çìàãàëèñÿ çà ì³ñöå â àâàíãàðä³ ³ñòîð³¿. [...] ³ íàìàãàëèñÿ ñõèëèòè íà ñâ³é á³ê ìîâ÷àçíó á³ëüø³ñòü, êîæíîãî ðàçó ç³ âñå ìåíøèì óñï³õîì» (Enzensberger, 1982: 214). 10. Áîäð³ÿð ìàéæå ñëîâî â ñëîâî ïðèñòàâ íà íàø ä³àãíîç âàìï³ðèçìó, êîëè ä³éøîâ âèñíîâêó, ùî â äîáó ñèìóëÿö³¿ â³äáóâàºòüñÿ «ëåéêåì³çàö³ÿ áóäü-ÿêî¿ ñóñï³ëüíî¿ ñóáñòàíö³¿ – àäæå êðîâ òóò ï³äì³íþºòüñÿ áåçáàðâíîþ ë³ìôîþ ìàñ-ìåä³é» (Baudrillard, 1982: 104; äèâ. óêð. âèäàííÿ: 2004: 113). 11. Äëÿ îïèñó ö³º¿ îñîáëèâî¿ ôóíêö³¿ ñóâåðåííî¿ âëàäè Øì³ò (íàïðèêëàä, Schmitt, 1963: 11f) âèêîðèñòîâóº í³ìåöüêå ä³ºñëîâî «hegen», êîòðå ïîºäíóº çíà÷åííÿ «îáåð³ãàòè» é «êîíòðîëþâàòè». Òàêèì ðîáîì, âîíî º êëþ÷îâèì ³íäèêàòîðîì Øì³òîâî¿ àìá³âàëåíòíî¿ ïîçèö³¿ â ïèòàííÿõ òàêèõ çàãàëüíîçðîçóì³ëèõ ðîçð³çíåíü, ÿê â³éíà/ìèð. 12. Þð´åí Ë³íê ñòâåðäæóâàâ: òå, ùî Ôóêî îïèñóâàâ ÿêî «íîðìàë³çàö³éíå ñóñï³ëüñòâî», íàñïðàâä³ çàñëóãîâóº íà íàçâó «íîðìàë³çì», àáî «êóëüòóðà íîðìàëüíîñò³». Çà äîïîìîãè äîñèòü ñâîºð³äíî¿ àðõåîëîã³¿ äèñêóðñ³â, ÿê³ òÿãíóòüñÿ â³ä íàóêè êð³çü ïîë³òèêó äî ë³òåðàòóðè, Ë³íê (Link, 1990) ïîêàçàâ, ùî íîðìàëüí³ñòü ³ íîðìàë³çàö³ÿ ôàêòè÷íî áóëè ï³äñòàâîâèìè ñòðóêòóðàìè é ïðîöåäóðàìè «ìîäåðíî¿» òà «³íäóñòð³àëüíî¿» êóëüòóð, ÿê³ âèõîäèëè äàëåêî çà ìåæ³ ñïåö³àë³çîâàíèõ ³íñòèòóö³éíèõ äèñêóðñ³â, íà ÿêèõ ôîêóñóâàâ ñâîþ óâàãó Ôóêî. Çàâäÿêè ñâîºìó ì³æäèñêóðñíîìó õàðàêòåðîâ³ íîðìàëüí³ñòü áóëà íåçàì³ííèì «çàñïîê³éíèêîì» äëÿ ³íäèâ³ä³â ³ êîëåêòèâ³â, çàëó÷åíèõ äî íàäçâè÷àéíî äèíàì³÷íîãî ñóñï³ëüíîãî ïðîöåñó ç åêñïîíåíòíèìè òåìïàìè ðîñòó â éîãî íàéâàæëèâ³øèõ ñåêòîðàõ (åêîíîì³êà, çíàííÿ, åíåðã³ÿ, ñïîæèâàííÿ ðåñóðñ³â). Çàì³ñòü ãîìîãåííî¿, òðàíñöåíäåíòàëüíî¿, ïðåñêðèïòèâíî¿ íîðìè ïðîåêò ìîäåðíîñò³ â òàêîìó ðàç³ áàçóºòüñÿ íà ãåòåðîãåííîìó íàáîð³ ³ìàíåíòíèõ, ïîñòñêðèïòèâíèõ îïåðàö³é

266

10. Áåíî Âà´íåð

íîðìàë³çàö³¿, õî÷à áè ÿêèìè âîíè áóëè: îïåðàö³éíî-ä³ºâèìè ÷è ñèìâîë³÷íîâïëèâîâèìè – çà ñâîºþ ïðèðîäîþ. Çâ³äñè Ë³íê (Link, 1992) âèâîäèòü ïåðåôîðìóëþâàííÿ íèçêè ôîêàëüíèõ ïîíÿòü «ìîäåðíîñò³»: «ïðîãðåñó», «ìîäåðí³çàö³¿», «êîíñåíñóñó» òà «ä³àëåêòèêè». Ó öüîìó êîíòåêñò³ äîñòàòíüî, ìàáóòü, óêàçàòè, ùî ïîë³òè÷íî ñóïåðå÷ëèâèé ñêëàä «àíòèäåìîêðàòè÷íî¿ äóìêè» çà ÷àñ³â Âàéìàðñüêî¿ ðåñïóáë³êè (ïîð³âí.: Sontheimer, 1962) âèãëÿäàº äîñèòü óçãîäæåíèì ÿâèùåì, ÿêùî ïðèãëÿíóòèñÿ äî â³äïîâ³äíèõ ïðîåêò³â ÿê äî àíòèíîðìàë³ñòè÷íèõ óòðó÷àíü, àëå ïðè öüîìó íå ñïîâçàþ÷è äî áàíàëüíîãî ðîçóì³ííÿ íîðìàëüíîñò³ ÿê ÷îãîñü íà êøòàëò çàãàëüíîïðèéíÿòî¿ âåðñ³¿ «ãëóçäó». 13. Çóñòð³÷íå òðàêòóâàííÿ öèõ ïðîåêò³â äèâ. ó: Bolz, 1989. 14. Âëàñíå, Øì³ò ðîçì³ðêîâóº ðàäøå ïðî «ñïðàâæíº æèòòÿ» (íà ïðîòèâàãó «øòó÷íîìó æèòòþ»), àí³æ ïðî «ðåàëüíå æèòòÿ» (íà ïðîòèâàãó «íåðåàëüíîìó æèòòþ»). 15. Ïîð³âí. ïðèì. 11. 16. Öåé àíàë³ç ³ç òðèâîæíîþ òî÷í³ñòþ ï³äòâåðäèâñÿ â õîä³ îá’ºäíàííÿ Í³ìå÷÷èíè. Êîëè ñõ³äíîí³ìåöüêèé äåìîêðàòè÷íèé ðóõ ïåðåéøîâ ³ç ïëàòôîðìè «Ìè – ïîêëèêàíèé íàðîä» íà ïëàòôîðìó «Ìè – îäèí ³ç íàðîä³â», öÿ íàö³îíàëüíà ³äåíòè÷í³ñòü ïðîñòî óòâîðèëàñÿ ç³ ñï³ëüíîãî âèëó÷åííÿ (òà, ÿêùî «êîí÷å ïîòð³áíî», óñóíåííÿ) «÷óæèíö³â», áàãàòî ç ÿêèõ êîðèñòóâàëèñÿ ñòàòóñîì çàïðîøåíèõ ãîñòåé ç ³íøèõ ñîö³àë³ñòè÷íèõ áðàòí³õ êðà¿í ó äí³ í³ìåöüêî¿ êîíñòèòóö³éíî¿ øèçîôðåí³¿. Âëàñíå, íîâèé í³ìåöüêèé ðàñèçì ´ðóíòóºòüñÿ íå òàê íà ñóáñòàíö³îíàë³çàö³éí³é ³äåîëîã³¿ ³íøîñò³ ³íøîãî (íà â³äì³íó â³ä ñòàðî¿, íàöèñòñüêî¿, âåðñ³¿), ÿê íà íîðìàë³çàö³éí³é ôóíêö³¿ ö³º¿ øòó÷íî ïîñèëåíî¿ â³äì³ííîñò³, áåðó÷è äî óâàãè âñ³ ö³ëêîâèòî ìàòåð³àëüí³, åêîíîì³÷í³, ïðàâîâ³ é ïîë³òè÷í³ ðîçá³æíîñò³ ì³æ äâîìà ÷àñòèíàìè Í³ìå÷÷èíè. 17. ß ðîçðîáèâ òàêå ïîíÿòòÿ íîðìàëüíîñò³, ÿêå çàâæäè ïåðåäáà÷àº îõîïëåííÿ âèíÿòêó, â îäí³é ñâî¿é ïðàö³ (Wagner, 1991b: 160ff) ç ïîñèëàííÿì íà àíàë³ç Àðíîëüäîì ¥åëåíîì áþðîêðàò³¿ â äåðæàâ³ äîáðîáóòó. Âñåá³÷íå âèâ÷åííÿ öüîãî ÿâèùà äèâ. ó äîñë³äæåíí³ Ôðàíñóà Åâàëüäà (Ewald, 1993). Âàðòî íàãîëîñèòè, ùî òàêå ïîíÿòòÿ àæ í³ÿê íå â³äêèäàº åñêàëàö³é, ÿê³ ïðèçâîäÿòü äî âîºí, åêîíîì³÷íèõ çðèâ³â ³ ò.ä., à ëèøå íàòÿêàº, ùî ö³ «êðèçè» ïðîñòî íå ìîæóòü áóòè ñïðèéíÿò³ ÿê «âèíÿòêîâ³» ñèòóàö³¿ íà ïðîòèâàãó «íîðìàëüíèì». Ð³çíîìàí³òí³ äèñïîçèòèâè íîðìàë³çàö³¿ â íàøîìó ðîçóì³íí³ íå ñë³ä ïëóòàòè ç ìîðàë³ñòè÷íèìè «íîðìàëüíîñòÿìè». Ï³ä öèì êóòîì çîðó ìåíø äèâóâàòèìå â³äêðèòòÿ, ùî ïåðñîíàë íàâ³òü «íåíîðìàëüíèõ» ì³ñöü, ïðèì³ðîì íàöèñòñüêèõ êîíöåíòðàö³éíèõ òàáîð³â, ñêëàäàâñÿ çíà÷íîþ ì³ðîþ ç ö³ëêîì «íîðìàëüíèõ» îñ³á ³ç ïîãëÿäó ïîâåä³íêè àáî ïñèõîëîã³¿. 18. ²ìïîçàíòíèé ïðèêëàä öüîãî æàíðó äèâ. ó äðóãîìó âåëèêîìó ìàí³ôåñò³ íåçãîäè Ðóäîëüôà Áàðî «Die Logik der Rettung» (Bahro, 1988). 19. Ñèñòåìàòè÷íó ðîçðîáêó ïîíÿòòÿ ³ìóíîëîã³¿ äèâ. ó Ëóìàíà (Luhmann, 1984: 504ff); éîãî çàñòîñóâàííÿ â êîíòåêñò³ ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè äèâ. ó ìî¿é ïðàö³ (Wagner, 1992: 277ff). 20. Ï³ñëÿ åêñåïö³îíàë³ñòè÷íîãî ôàðñó ï³ä íàçâîþ «1968 ð³ê» Åðíñò Ôîðñòãîô îñü òàê îïèñàâ öþ íîâó ³ñòîðè÷íó ñèòóàö³þ: Ñòðóêòóðà ³íäóñòð³àëüíèõ ñóñï³ëüñòâ ãåðìåòèçóâàëà ñåáå â³ä âïëèâó ðàïòîâèõ ïîä³é – íå çàïîá³ãàþ÷è ¿õíüîìó íàñòàííþ, à ðîáëÿ÷è ¿õ íåä³ºâèìè, ïîä³áíî äî

10. Íîðìàëüí³ñòü – âèíÿòîê – êîíòðçíàííÿ

267

ôðàíöóçüêèõ événements* ó òðàâí³ 1968 ð. Çà òàêèõ îáñòàâèí áåççàñòåðåæíà â³ðà â ì³öí³ñòü ïåðåäóìîâ íîðìàëüíîñò³ àæ í³ÿê íå º áåçï³äñòàâíîþ (Forsthoff, 1971: 167).

Á³áë³îãðàô³ÿ Adorno, Theodor W. (1973) Negative Dialectics. London: Routledge. Bahro, Rudolf (1988) Die Logik der Rettung. Wer kann die Apokalypse aufhalten. Stuttgart: Edition Weitbrecht. Balke, Friedrich (1992a) ‘Aufhalter, Beschleuniger, Normalisierer. Drei Figuren der politischen Theorie Carl Schmitts’, ó êí.: Friedrich Balke, Eric Mechoulan and Benno Wagner (eds), Zeit des Ereignisses – Ende der Geschichte? Munich: Fink. pp. 209–232. Balke, Friedrich (1992b) ‘Die Figur des Fremden bei Carl Schmitt und Georg Simmel’, Sociologia Internationalis. International Journal for Sociology, Communication Studies and Cultural Research, 30 (1): 35–59. Baudrillard, Jean (1982) Der symbolische Tausch und der Tod. Munich: Matthes & Seitz. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Áîäð³ÿð Æ. Ñèìâîë³÷íèé îáì³í ³ ñìåðòü / Ïåð. ç ôð. Ë.Êîíîíîâè÷. – Ë.: Êàëüâàð³ÿ, 2004. – 376 ñ.). Baudrillard, Jean (1991) ‘La Guerre du Golfe n’a pas eu lieu’, Libération, 29 March. Bolz, Norbert (1989) Auszug aus der entzauberten Welt. Philosophischer Extremismus zwischen den Weltkriegen. Munich: Fink. Canguilhem, Georges (1974) Das Normale und das Pathologische. Munich: Hanser. Canguilhem, Georges (1981) ‘Auguste Comtes Philosophie der Biologie und ihr Einfluß im Frankreich des 19. Jahrhunderts’, ó êí.: Wolf Lepenies (ed.), Geschichte der Soziologie, vol. 3. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 209–226. Deleuze, Gilles and Guattari, Félix (1974) Anti-Ödipus. Kapitalismus und Schizophrenie I. Frankfurt: Suhrkamp. Enzensberger, Hans Magnus (1982) ‘Zur Verteidigung der Normalität’, ó êí.: Hans Magnus Enzensberger (ed.), Politische Brosamen. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 207– 224. Ewald, François (1993) Der Vorsorgestaat. Frankfurt: Suhrkamp. Forsthoff, Ernst (1971) Der Staat der Industriegesellschaft. Munich: Beck. Foucault, Michel (1986) Vom Licht des Krieges zur Geburt der Geschichte, çà ðåä. Walter Seitter. Berlin: Merve. Gehlen Arnold (1961) ‘Über kulturelle Kristallisation’, ó êí.: Arnold Gehlen (ed.), Studien zur Anthropologie und Soziologie. Neuwied/Berlin: Luchterhand. pp. 311– 328. Gumbrecht, Hans Ulrich and Pfeiffer, K. Ludwig (1989) Materialität der Kommunikation. Frankfurt: Suhrkamp. Habermas Jürgen (1988) ‘Das Zeitbewusstsein der Moderne und ihr Bedürfnis nach Selbstvergewisserung’, ó êí.: Der philosophische Diskurs der Moderne. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 9–33. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ãàáåðìàñ Þ. Ñâ³äîì³ñòü ÷àñó â Ìîäåðí³ òà ïîòðåáà éîãî ñàìîçàñâ³ä÷åííÿ // Ãàáåðìàñ Þ. Ô³ëîñîôñüêèé äèñêóðñ Ìîäåðíó / Ïåð. ç í³ì. Â.Êóïë³íà. – Ê.: ×åòâåðòà õâèëÿ, 2001. – Ñ.13–32.) Hunter, Ian (1984) ‘After representation’, Economy and Society 13 (11): 397–430.

Ïîä³é (ôð.).

268

10. Áåíî Âà´íåð

Lepenies, Wolf (1981) ‘Normalität und Anormalität. Wechselwirkungen zwischen den Wissenschaften vom Leben und den Sozialwissenschaften im 19. Jahrhundert’, ó êí.:Wolf Lepenies (ed.), Geschichte der Soziologie, vol. 3. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 227–251. Link, Jürgen (1990) ‘Zahlen Kurven Symbole. Zum Anteil der Kollektivsymbolik an normalisierenden Zahlenspielen’, kultuRRevolution. Zeitschrift für angewandte Diskurstheorie, 23: 3–9. Link, Jürgen (1992) ‘Normalismus: Konturen eines Konzepts’, kultuRRevolution. Zeitschrift für angewandte Diskurstheorie, 27: 50–70. Luhmann, Niklas (1967) ‘Soziologische Aufklärung’, Soziale Welt, 18: 97–123 (öèòàòè çà ðåïðèíòíèì âèäàííÿì: Niklas Luhmann (1971), Soziologische Aufklärung, vol. 1. Opladen: Westdeutscher Verlag. pp. 66–91. Luhmann, Niklas (1984) Soziale Systeme. Frankfurt: Suhrkamp. Luhmann, Niklas (1986) Ökologische Kommunikation. Kann die moderne Gesellschaft sich auf ökologische Gefährdungen einstellen? Opladen: Westdeutscher Verlag. Luhmann, Niklas (1987) ‘Tautologie und Paradoxie in den Selbstbeschreibungen der modernen Gesellschaft’, Zeitschrift für Soziologie, 16 (3): 161–174. Lyotard, Jean-François (1984) The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis: University of Minnesota Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ë³îòàð Æ.-Ô. Ñèòóàö³ÿ ïîñòìîäåðíó / Ïåð. ç àíãë. Þ.Äæóëàé // Ô³ëîñîô. ³ ñîö³îëîã. äóìêà. – 1995. – ¹5–6. – Ñ.15–38; Ëüîòàð Æ.-Ô. Ñèòóàö³ÿ ïîñòìîäåðíó / Ïåð. Þ.Äæóëàÿ // Ïëåðîìà. – 1996 – ¹1/2. – Ñ.59–70; Ë³îòàð Æ.-Ô. Ïîñòìîäåðíà íàóêà ÿê ïîøóê íåñòàá³ëüíîñòè / Ïåð. Þ.ßðåìêî // ¯. – 2004. – ¹34. – Ñ.74– 79, <http://www.ji.lviv.ua/n34texts/liotar.htm>). Macherey, Pierre (1991) ‘Für eine Naturgeschichte der Normen’, ó êí.: François Ewald and Bernhard Waidenfels (eds), Spiele der Wahrheit. Michel Foucaults Denken. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 171–192. Niethammer, Lutz (1989) Posthistoire. Ist die Geschichte zu Ende? Reinbek bei Hamburg: Rowohlt. Schmitt, Carl (1922) Politische Theologie. Vier Kapital zur Lehre von der Souveränität. Berlin: Duncker & Humblot. Schmitt, Carl (1963) Der Begriff des Politischen. Òåêñò 1932 ð. ç òðüîìà âèñíîâêàìè òà: Das Zeitalter der Neutralisierungen und Entpolitisierungen; ïåðåäìîâà 1963 ð. Berlin: Duncker & Humblot. Schmitt, Carl (1985) Political Theology. Four Chapters on the Concept of Sovereignty, translated by George Schwab (óïåðøå îïóáë³êîâàíî 1922 ð., ïåðåðîáëåíå âèäàííÿ 1934 ð.). Cambridge, MA and London. Schmitt, Carl (1988) The Crisis of Parliamentary Democracy, translated by Ellen Kennedy (âïåðøå îïóáë³êîâàíî 1923 ð., Die geistesgeschichtliche Lage des heutigen Parlamentarismus). Cambridge, MA and London. Sontheimer, Kurt (1962) Antidemokratisches Denken in der Weimarer Republik. Munich: Nymphenburger. Wagner, Benno (1991a) ‘Beobachtungen ohne Selbst. Über Paradoxien, Tautologien und Zuschreibungsprobleme moderner Legitimität’, ó êí.: Hans Ulrich Gumbrecht and K. Ludwig Pfeiffer (eds), Paradoxien, Dissonanzen, Zusammenbrüche. Situationen offener Epistemologie. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 187–204. Wagner Benno (1991b) ‘Gelassenheit auf alle Fälle’, ó êí.: Ernst Müller, K Ludwig

10. Íîðìàëüí³ñòü – âèíÿòîê – êîíòðçíàííÿ

269

Pfeiffer and Benno Wagner (eds), Geisteswissen. Vom wissenschaftspolitischen Problem zur problemorientierten Wissenschaft. Frankfurt: VAS. pp. 147–171. Wagner, Benno (1992) Im Dickicht der politischen Kultur. Parteiensystem, Mediensymbolik und Alternativen vom ‘deutschen Herbst’ bis zur ‘Wende’. Munich: Fink. Wellmer, Albrecht (1979) ‘Terrorismus und Gesellschaftskritik’, ó êí.: Jürgen Habermas (ed.), Stichworte zur geistigen Situation der Zeit, vol. 1. Frankfurt: Suhrkamp. pp. 265–293.

11 Ен Ґейм

ЧАС, ПРОСТІР І ПАМ’ЯТЬ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА БАШЛЯРА [×èòà÷] ïåðåêîíàºòüñÿ, ùî Ãåðàêë³ò³â ïîò³ê – öå êîíêðåòíà òà çàâåðøåíà ô³ëîñîô³ÿ. Äâ³÷³ â îäíó ð³÷êó íå ìîæíà ââ³éòè, îñê³ëüêè ëþäèíà â ãëèáèí³ äóø³ çàãîäÿ ïîä³ëÿº äîëþ á³ãó÷î¿ âîäè. Âîäà – ïî-ñïðàâæíüîìó ïåðåá³æíèé åëåìåíò. [...] Áóòòÿ, ïðèñâÿ÷åíå âîä³, – öå ïëèííå áóòòÿ. Áàøëÿð; Bachelard, 1942/1983: 6 ×óòòºâ³ óÿâëåííÿ ïåðåáóâàþòü ó ïîñò³éíîìó ïîòîö³, âîíè íàêî÷óþòüñÿ îäí³ íà îäíèõ, ÿê õâèë³ ð³êè, íå áóâàþ÷è ïîä³áíèìè äî ñàìèõ ñåáå íàâ³òü ï³ä ÷àñ ñâîãî òðèâàííÿ. Äþðêãàéì; Durkheim, 1915/1976: 434*

Ìåòàôîðà âîäè – ìîðÿ, ð³÷êè, ïîòîêó, ïëèíó, õâèëü – íàéóæèâàí³øà â ïîñòñòðóêòóðàë³ñòè÷íèõ ³ ôåì³í³ñòè÷íèõ òðàêòóâàííÿõ ïèñüìà òà ïèñüìà ò³ëà, ïðèíöèïè ÿêèõ ðîçóì³ëè ÿêî âèêëèê ïàí³âíèì êîíöåïö³ÿì çíàííÿ (Cixous, 1986; Irigaray, 1985). Öåé âèêëèê ïîñòàº âíàñë³äîê ñâîºð³äíîãî îáåðíåííÿ ñàìîïîäàííÿ ô³ëîñîô³¿ ÿêî ñòàá³ëüíî¿ ôîðìè ðåôëåêñ³¿, â³äñòîðîíåíî¿ â³ä ïëèíó æèòòÿ. «Ïèñüìî» – öå ïîçíà÷íèê, ÿêèé ðîçóì³þòü ÿêî ïåðåòâîðåííÿ àáî «ïîâòîðþâàíó â³äì³íí³ñòü»; êîæíå ïîâòîðåííÿ â ïåâíîìó ñåíñ³ «ïåðâîáóòíº» (Derrida, 1987: 26–27; 1982: 13). Ñòàá³ëüíà ôîðìà ðåôëåêñ³¿ àáî ðåïðåçåíòàö³¿ ïåðåäáà÷àº ïðèäóøåííÿ ÷óòòºâîãî (ò³ëà) òà ðóõó (÷àñîâîãî); ïèñüìî ðàçîì ³ç òèì ³ âò³ëåíå, ³ ÷àñîâå. Áàðò: «Ùî òàêå çíà÷óù³ñòü? Öå çíà÷åííÿ, îñê³ëüêè âîíî ÷óòòºâî âèòâîðåíå» (Barthes, 1975: 61). Äåðèäà: «Â³äì³ííîñò³ – öå åôåêòè ïåðåòâîðåíü, ³ ç ö³º¿ ïîçèö³¿ òåìà différance** íåñóì³ñíà ç³ ñòàòè÷íèìè, * Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Äþðêãàéì, 2002: 402. ** Íîâîòâ³ð Æàêà Äåðèäà, îìîôîí äî ñëîâà «différence» – â³äì³íí³ñòü,

272

11. Åí ¥åéì

íîãî ³ ìèðñüêîãî, ùî öå ïðèäóøåííÿ íå áóëî ñïîâíà óñï³øíèì.) ßêùî, çà Äþðêãàéìîì, ñóá’ºêò ëèøàºòüñÿ çà ìåæàìè îá’ºêòà é â³äì³ííèì â³ä íüîãî, ó ïîñòñòðóêòóðàë³ñòè÷íèõ òðàêòóâàííÿõ ïîçèö³é «ïîçà» ³ «ïåðåä» íå ³ñíóº, ñóá’ºêò êîíñòèòóþºòüñÿ â ïèñüì³, différance; à ïðàêòèêè ï³çíàííÿ º ÷àñòèíîþ òîãî, ùî âîíè ï³çíáþòü. Áà á³ëüøå, ìåòàôîðè ïëàâíîñò³ òà ïëèííîñò³ ðóéíóþòü ä³àëåêòèêó âíóòð³øíüîãî ³ çîâí³øíüîãî (Bachelard, 1958/1969: 211–232), îïîçèö³þ ³ ðîçð³çíåííÿ ì³æ ñóá’ºêòîì ³ îá’ºêòîì. (Äèâ., çîêðåìà, Ëþñ ²ðè´àðåé ïðî òåêó÷³ñòü [Irigaray, 1985: 106–118]), äå ðîáèòüñÿ ïîð³âíÿííÿ ç Áàøëÿðîì ³ç ïðèâîäó òåêó÷îñò³ âñåðåäèí³-ççîâí³ òåìè âîäíî¿ óÿâè [Bachelard, 1942/1983: 117–119, 131–132].) «Áóòòÿ, ïðèñâÿ÷åíå âîä³, – öå ïëèííå áóòòÿ». Ó öüîìó åñå¿ ìåíå ö³êàâèòèìå âíåñîê Áàøëÿðà â ðîçóì³ííÿ ïèñüìà ò³ëà. Çâåðòàþ÷èñü êîíêðåòíî äî «Ïîåòèêè ïðîñòîðó» (Bachelard, 1958/1969), ÿ ðîçãëÿíó ïðèíöèïè ï³çíàííÿ, çàëó÷åí³ äî ïîåòè÷íî¿ óÿâè, ³ ïðîàíàë³çóþ ïðèðîäó ñóá’ºêòà ö³º¿ óÿâè. ßêùî ÷àñ ³ ò³ëî öåíòðàëüí³ äëÿ «ïèñüìà ò³ëà», ÷è êèäàº Áàøëÿðîâà ôåíîìåíîëîã³ÿ ïðîñòîðó õî÷à ÿêåñü ñâ³òëî íà ñòîñóíîê ÷àñó é ïðîñòîðó â ö³é ï³çíàâàëüí³é ïðàêòèö³? (Äþðêãàéìîâå ïðèäóøåííÿ äîñâ³äó ïðîñòîðó, à òàêîæ ÷àñó ïðèâåðòàº óâàãó äî ö³º¿ ïðîáëåìè.) ² ÿêèì ÷èíîì òðàêòóâàííÿ ïðîñòîðó Áàøëÿðîì ñòàâèòü êðèòè÷íå ïèòàííÿ ïðî ïð³îðèòåò ðóõó, ïëèííîñò³ íàä ñòàçèñîì, òâåðä³ñòþ? Ó êîðîòêèõ ñëîâàõ, ÷è ðîáèòü â³í âíåñîê ó ïîâàëåííÿ ö³º¿ îïîçèö³¿?

Áåð´ñîí: ÷àñ ³ ò³ëî Áåð´ñîí (á³ëüø-ìåíø ñó÷àñíèê Äþðêãàéìà) ïðîâ³ñòèâ áàãàòî ç êëîïîò³â ó ñó÷àñíèõ òðàêòóâàííÿõ ïèñàííÿ. Éîãî ô³ëîñîô³ÿ – ìàéæå ïðÿìå îáåðíåííÿ Äþðêãàéìà: öå ô³ëîñîô³ÿ, ÿêà ðîçì³ùóº ñåáå âñåðåäèí³ æèòòÿ, à íå íàìàãàºòüñÿ çàëèøèòèñÿ îñòîðîíü ³ ìàòè ñïðàâó ç «áåçæèòòºâèìè àáñòðàêö³ÿìè». Â³í «óñóâàº» ðîçð³çíåííÿ ì³æ ñâ³äîì³ñòþ òà ñâ³òîì, îáðàâøè çà ïóíêò â³äïðàâëåííÿ êîíöåïö³þ ñâ³òó, ñòâîðåíîãî «ò³ëîîáðàçàìè». Êð³ì òîãî, Áåð´ñîíîâà êðèòèêà íåãàòèâíî¿ îïîçèö³éíî¿ ñòðóêòóðè ãå´åë³âñüêî¿ òðàäèö³¿ ðàçîì ³ç éîãî ìåòîäîëîã³ºþ ìíîæèííîñò³ ïðîâèä³ëà ïåðåéíÿò³ñòü äåêîíñòðóêö³¿ ðóéíóâàííÿì ïðèíöèïó á³íàðíèõ îïîçèö³é, ÿê³ ñòðóêòóðóþòü çíàííÿ. Ï³äíåñåííÿ íèì ðóõó é ïðèíöèïó ÿê³ñíî¿ äèôåðåíö³àö³¿ ïîíàä ñòàçèñîì ³ òîòîæí³ñòþ ìàëî áàãàòî ñï³ëüíîãî ç ïîñòñòðóêòóðàë³ñòè÷íèì íàãîëîñîì íà òåìïîðàëüíîñò³ ïðîöåñ³â ñèãí³ô³êàö³¿ òà êðèòèêîþ ñòàçèñó ñòðóêòóðè, ñèíõðîííîñò³. Òåîðåòèêè-äåêîíñòðóêö³îí³ñòè âêàçóþòü, ùî óïðèâ³ëåþâàííÿ ï³äëåãëîãî àáî ïðèäóøåíîãî òåðì³íà ç á³íàðíî¿ îïîçèö³¿ òÿãíå çà ñîáîþ íå

11. ×àñ, ïðîñò³ð ³ ïàì’ÿòü

275

43). Ó ñó÷àñí³é òåîð³¿ íàãîëîøóºòüñÿ ÷àñîâèé àñïåêò ïàì’ÿò³ ç ïîñèëàííÿìè íà Áåð´ñîíà òà Ôðîéäà ÿêî çàñ³á ïîçáóòèñÿ ïðèâ’ÿçàíîñò³ äî åìï³ðèöèñòñüêèõ óÿâëåíü ïðî â³äïîâ³äí³ñòü ³ ðåïðåçåíòàö³þ òà ïðîñòîðîâî-â³çóàëüíèõ ìåòàôîð, íà ÿêèõ ö³ óÿâëåííÿ áàçóþòüñÿ (Arcaya, 1992). ß ï³äó íà êðîê äàë³ é ïðèïóùó, ùî âò³ëåííÿ ö³º¿ òåìïîðàëüíî¿, ïñèõ³÷íî¿ ðåàëüíîñò³ çàëåæèòü â³ä ÿê³ñíîãî, àáî ïðîæèòîãî, ïðîñòîðó. Ïîñòàº çàïèòàííÿ: ÿêèé çâ’ÿçîê ì³æ ÷àñîì ³ ïðîñòîðîì ó «ò³ë³, ùî ïàì’ÿòàº» (Irigaray, 1985: 215) ³ «ïèøå»? Çàçíà÷ó, ÿêèì ÷èíîì ÿ ä³éøëà âñüîãî öüîãî: ó ñâî¿õ ïðàöÿõ ³ ëåêö³ÿõ ïðî ÷àñ ³ ïàì’ÿòü ÿ óñâ³äîìèëà, ùî âñ³ ïðèêëàäè, ÿê³ ÿ ïîäàþ íà òåìó òðèâàííÿ, áóëè çîñåðåäæåí³ íà ïðîñòîð³, ê³ëüê³ñíèõ äîñâ³äàõ ïðîñòîðó, òåìïîðàëüíî ïðîæèòîìó ÷åðåç ïàì’ÿòü ïðîñòîð³. Ìîÿ òåçà áóëà òàêîþ: ÷àñ íàäàº ïðîñòîðó ÿêîñò³ (Game, 1991: 148–185). Àëå, íàïåðåê³ð Áåð´ñîíó, ó ïðîñòîð³ òà éîãî «ì³ñö³» â ïàì’ÿò³ áóëî ùîñü íåâ³äñòóïíå, ùî íå äîçâîëÿëî ç³ãíîðóâàòè éîãî. Öå âðàæåííÿ çì³öíèëî ïðî÷èòàííÿ «Ïðóñò³âñüêîãî ïðîñòîðó» Ïóëå (Poulet, 1977), ÿêèé óñóïåðå÷ çàãàëüíîïðèéíÿòîìó ïîãëÿäó, áóö³ìòî Ïðóñò – ó÷åíü Áåð´ñîíà, äîâîäèâ, ùî ïàì’ÿòü ó Ïðóñòà ïðîñòîðîâà, àëå öåé «ïðîñò³ð» – öå àæ í³ÿê íå àáñòðàêòíèé çàäàíèé ïðîñò³ð ìåòàô³çèêè, à íàâïàêè, ÿê³ñíèé ³ ð³çíîð³äíèé. ×îìó ÿ îáðàëà Áàøëÿðà äëÿ äåòàëüí³øîãî ðîçãëÿäó? Â³í âèÿâèâñÿ ñóãîëîñíèì ìî¿ì äîñâ³äàì ïðîñòîðó é ïàì’ÿò³. Äëÿ ìåíå «Ïîåòèêà ïðîñòîðó» âèÿâèëàñÿ íàäçâè÷àéíî çàõîïëèâîþ êíèãîþ ³ ñïîíóêàëà íàïèñàòè ïðî íå¿. ßê ïîáà÷èìî äàë³, öåé ôàêò ìàº âèð³øàëüíå çíà÷åííÿ äëÿ îö³íþâàííÿ éîãî ïèñüìà çà éîãî âëàñíèìè êðèòåð³ÿìè.

Áàøëÿð: ôåíîìåíîëîã³ÿ ïðîñòîðó Ìåòîäîëîã³ÿ ôåíîìåíîëîã³¿

Âñòóï äî «Ïîåòèêè ïðîñòîðó» (Bachelard, 1958/1969) – öå áëèñêó÷èé ìåòîäîëîã³÷íèé åñåé, ÿêèé îêðåñëþº ñôåðó ôåíîìåíîëîã³¿ ïðîñòîðó é óÿâè, à òàêîæ çâ’ÿçêè ì³æ íèìè. Â³í ðîçïî÷èíàºòüñÿ ç îáãîâîðåííÿ «â³äãîìîí³â» [retentissement] – «ïîâíî¿ ïðîòèëåæíîñò³ ïðè÷èíîâîñò³» ³, çã³äíî ç êîìåíòàðåì ðåäàêòîðà, ìåòàôîðè, êîòðà õàðàêòåðèçóº ³ ÷àñ, ³ ïðîñò³ð. Ôåíîìåíîëîã³ÿ çàéìàºòüñÿ ïåðåæèâàííÿì îáðàçó â éîãî â³äãîìîíàõ (Bachelard, 1958/1969: xii). Òîìó â Áàøëÿðîâîìó ðîçóì³íí³ ôåíîìåíîëîã³÷íîãî çíàííÿ ïåðåâàãà â³ääàíà ðàäøå àêóñòè÷í³é, àí³æ äçåðêàëüí³é ìåòàôîð³, ùî ñâîºþ ÷åðãîþ ìàº íàñë³äêè äëÿ ðîçóì³ííÿ ñóá’ºêòà òà ñòîñóíêó ì³æ ñóá’ºêòîì ³ îá’ºêòîì. Ó öèõ â³äãîìîíàõ ïîåòè÷íèé îáðàç íàáóâàº «çâó÷íîñò³

276

11. Åí ¥åéì

áóòòÿ». Öåé îáðàç çä³éìàº â³äãîìîíè â ñóá’ºêò³: ñàì³ñòü – öå çâó÷íå áóòòÿ. Ïîíÿòòÿ â³äãîìîíó, çâóêîâèõ õâèëü (çâóê º õâèëüîâèì ðóõîì – ìîðåì) íàâ³âàº óÿâëåííÿ ïðî ðóõ ì³æ ñóá’ºêòîì ³ îá’ºêòîì, ÿêå ðóéíóº ÷³òêå ðîçð³çíåííÿ ì³æ íèìè; ³ ïðî ðóõ óñåðåäèí³ ñóá’ºêòà, ÿêèé ³äå âðîçð³ç áóäü-ÿêîãî óÿâëåííÿ ïðî îíòîëîã³÷íó äàí³ñòü. Ö³ â³äãîìîíè íåãàéí³: ñïîñ³á ä³¿ ïîåòè÷íîãî îáðàçó òàêèé, ùî â³í «â³äðàçó ïóñêàº êîðåí³ â ìåí³» (Bachelard, 1958/1969: xiii). Ùîá îñÿãíóòè öåé ïðîöåñ, ãîâîðèòü Áàøëÿð, íàì ïîòð³áíà ôåíîìåíîëîã³ÿ óÿâè*: «âèâ÷åííÿ ôåíîìåíà ïîåòè÷íîãî îáðàçó, ñõîïëåíîãî â éîãî àêòóàëüíîñò³ áåçïîñåðåäíüî â òó ìèòü, êîëè â³í çðèíàº â ñâ³äîìîñò³ ÿêî ïðÿìèé âèïë³ä ñåðöÿ, äóø³, óñ³º¿ ëþäèíè» (Bachelard, 1958/1969: xiv). Ç îãëÿäó íà ïîïåðåäí³ òâåðäæåííÿ ïðèðîäíî î÷³êóâàòè çàïèòàííÿ: ÷è öÿ ðîçìîâà ïðî áåçïîñåðåäí³ñòü, àêòóàëüí³ñòü, ôåíîìåí ÿê òàêèé çàïåðå÷óº îïîñåðåäêîâóâàëüí³ ïðîöåñè? Äîçâîëüòå â³äïîâ³ñòè òàê: Áàøëÿðà ö³êàâèëè ò³ëüêè «îáðàçè», à îáðàçè äëÿ íüîãî áóëè íàä³ëåí³ ðåàëüí³ñòþ. Äîñâ³ä ñêëàäàºòüñÿ ç ïåðåæèòèõ îáðàç³â. Ó òâîð÷îñò³ Áàøëÿðà ìàéæå íåìàº çãàäîê ïðî ³ñíóâàííÿ ÿêîãîñü îíòîëîã³÷íîãî áóòòÿ, ÿêå ïåðåäóº çíàííþ òà â³äîáðàæàºòüñÿ â çíàíí³. Äëÿ îïèñó çíàííÿ â³í â³ääàº ïåðåâàãó ìåòàôîð³ â³äãîìîíó ïåðåä ìåòàôîðîþ â³ääçåðêàëåííÿ (ðåôëåêñ³¿)**: íå ³ñíóº ïóíêòó ïî÷àòêó í³ ñóá’ºêòà, í³ îá’ºêòà (îáðàçà, ôåíîìåíà). (Íà ñòîð³íêàõ «Âîäè òà ìð³é» íàòðàïëÿºìî íà ÷èñëåíí³ âèïàäêè êðèòèêè ðåàë³çìó é óÿâëåííÿ ïðî «ïðÿìå çíàííÿ» áåç îïîñåðåäêóâàííÿ [Bachelard, 1942/1983: 135]). Ïðîâîäèòüñÿ ðîçð³çíåííÿ ìàòåð³àëüíî¿ óÿâè òà ðåàë³çìó: ìîðå, íàïðèêëàä, çàâæäè çàãîäÿ ìåòàôîðè÷íå.) Òåïåð áóëî áè êîðèñíî ðîçêëàñòè ðå÷³ ïî ïîëèöÿõ: óòî÷íèòè çíà÷åííÿ, ÿêîãî íàäàâàâ Áàøëÿð, íàçèâàþ÷è ñåáå ôåíîìåíîëîãîì (ÿêå íå ñë³ä ïëóòàòè ç çàãàëüíîïðèéíÿòèìè ñîö³îëîã³÷íèìè ðîçóì³ííÿìè öüîãî òåðì³íà). Õî÷à öåé åñåé ñòîñóºòüñÿ Áàøëÿðîâî¿ òâîð÷îñò³ íà òåìó ïðîñòîðó, îñîáëèâî âàæëèâèé ó öüîìó ïèòàíí³ ñàìå éîãî ôåíîìåíîëîã³÷íèé ï³äõ³ä äî ïðîñòîðó. Íàäàë³ ÿ íàìàãà* Ôðàíöóçüêà ìîâà ñïîíóêàº ïîâ’ÿçóâàòè «îáðàç» ç «óÿâîþ», ïîçàÿê îáèäâà ñëîâà ì³ñòÿòü îäèí êîð³íü: îáðàç – image, óÿâà – imagination, òîáòî óÿâà – öå òâîðåííÿ îáðàç³â. Àíàëîã³÷íèé çâ’ÿçîê óìîæëèâëþº ñëîâ’ÿí³çì «âîáðàæåííÿ» (ç ÿêîãî ï³øëî ðîñ³éñüêå «âîîáðàæåíèå» òà ïîëüñüêå «wyobraźnia») ³ éîãî ìîæëèâ³ âèäîçì³íè – óâîáðàæåííÿ é óîáðàæåííÿ, àëå â³í íå áóäå òóò âèêîðèñòàíèé ÷åðåç íåâæèâàí³ñòü. ×èòà÷ ìàº ïàì’ÿòàòè ïðî ëåêñè÷íèé çâ’ÿçîê ì³æ óÿâîþ (óîáðàæåííÿì) òà îáðàçîì, êîëè ìîâà éòèìå ïðî «îáðàç» ³ «óÿâó» àáî «ôàíòàç³þ». ** Ôðàíöóçüêå «réflexion» îçíà÷àº âîäíî÷àñ «â³ääçåðêàëåííÿ» ³ «ðîçäóìóâàííÿ».

280

11. Åí ¥åéì

öèô³÷íîñò³, â³í ñòàâèòü ïèòàííÿ â òåðì³íàõ ïàðòèêóëÿðíîñò³: ÿêèé åôåêò öå ìàº íà ìîº ò³ëî; ÿêèé éîãî åìîö³éíèé âïëèâ2? Áàøëÿð ïðîâîäèòü ð³çíèöþ ì³æ â³äãîìîíîì ³ â³äëóííÿì: ó â³äëóíí³ [résonance] ìè ÷óºìî â³ðø, à ó â³äãîìîí³ [retentissement] ìè éîãî ïðîìîâëÿºìî – öå âæå íàø â³ðø (Bachelard, 1958/1969: xviii). «Â³äãîì³í ïåðåâåðòàº áóòòÿ». Ïîåòè÷íèé îáðàç «âèðàæàº íàøå “ÿ”, âîäíî÷àñ ïåðåòâîðþþ÷è íàñ íà òå, ùî â³í âèðàæàº»; öå ñòàíîâëåííÿ íàøîãî áóòòÿ (Bachelard, 1958/1969: xix). Öÿ ³äåÿ ö³ëêîì ìîãëà ç’ÿâèòèñÿ ó ô³ëîñîô³¿ ñòàíîâëåííÿ é â³äëóíþºòüñÿ â ïîñòñòðóêòóðàë³ñòè÷íèõ êîíöåïö³ÿõ ïèñåìíîãî ñóá’ºêòà – ñóá’ºêòà, ÿêèé îäíî÷àñíî íàïèñàíèé ³ ïèøó÷èé. ßêùî îáðàç âèðàæàº íàñ, òî ïðîöåñ ÷èòàííÿ – öå ðàçîì ³ç òèì ³ ïðîöåñ ïèñàííÿ, â³äãîì³í, àêò òâîðåííÿ. (Ó öüîìó ì³ñö³ â³í çàÿâëÿº, ùî öå áåð´ñîí³âñüêà ³äåÿ, ïîâ’ÿçàíà ç élan vital* [Bachelard, 1958/1969: xxii].) Îòðèìóþ÷è âò³õó â³ä ÷èòàííÿ, ìè áåðåìî ó÷àñòü ó òâîðåíí³. Ïîåòè÷íèé îáðàç «äàº ï³äáàäüîðëèâèé ïîøòîâõ íàøîìó æèòòþ»: ìè ðóõàºìîñÿ. Ö³ ³äå¿ ïîð³âíÿëüí³ ç Áàðòîì, êîëè òîé îïèñóº â³äêðèò³ òåêñòè, ÿê³ âèêëèêàþòü áàæàííÿ ïèñàòè3. Áàøëÿð îïèñàâ ñâ³é ïðîåêò ÷èòàííÿ îáðàç³â ÿêî «ôåíîìåíîëîã³÷íèé â³äãîì³í» (Bachelard, 1958/1969: xxi). Öå çà÷³ïàº ïèòàííÿ ôîðì ïèñüìà. Ìîâà, à íàäòî ïîåòè÷íà ìîâà – öå ìîâà, «ÿêà áóëà ïðîæèòà»: «âîëîêíèñòèé ïðîñò³ð, â ÿêîìó òîðóº ñîá³ øëÿõ ïåðåæèâàííÿ ñëóâà, âèêëèêàíå ïðîñòèì ³ìïóëüñîì» (Bachelard, 1958/1969: xxiv). Òàì, äå êîíöåïòóàëüíà ìîâà çàñòèãàº, â³ðø ïðîäîâæóº ðóõ, à îáðàçè ïëèíóòü. Áàøëÿð ìàº íà óâàç³, ùî ïîåòè÷íà ìîâà âò³ëþº ïðèíöèïè çíà÷åííÿ, ÿê³ ìàþòü ö³íóâàòèñÿ âèùå êîíöåïòóàëüíî¿ ìîâè, ÿêà âò³ëþº òðàäèö³éí³ ïðèïóùåííÿ ïðî çíàííÿ, ³ ùî ì³æ ïîåòèêîþ òà ôåíîìåíîëîã³ºþ ³ñíóº ïåâíà ñïîð³äíåí³ñòü ó ñåíñ³ ñï³ëüíèõ ïðèíöèï³â çíà÷åííÿ. (Äèâ. òàêîæ «Âîäó é ìð³ÿííÿ»: «ïëèíí³ñòü – öå íàâ³òü áàæàííÿ ìîâè. Ìîâà ïðàãíå ïëèíóòè» [Bachelard, 1942/1983: 187].) Öå íàòÿêàº íà ìîæëèâ³ñòü ëàìàííÿ ìåæ æàíðó; òâ³ð Áàøëÿðà îäíî÷àñíî ô³ëîñîôñüêèé, êîíöåïòóàëüíèé, à òàêîæ ïîåòè÷íèé. Äâà ãîëîâíèõ «òåîðåòèêè» «ïèñüìà ò³ëà» – Åëåí Ñ³êñó òà Ðîëàí Áàðò – òàêîæ ï³äðèâàþòü êëàñèô³êàö³þ òåîð³¿ òà ïîåòèêè ñâî¿ìè ôîðìàìè ïèñàííÿ. Âèá³ð Áàøëÿðîì îá’ºêòà â «Ïîåòèö³ ïðîñòîðó», õî÷à öå íå çîâñ³ì îá’ºêò, áåçïîñåðåäíüî ïîâ’ÿçàíèé ³ç ôîðìîþ ï³çíàííÿ – «óÿâëÿííÿ», – ÿêó â³í ïîçèòèâíî îö³íþâàâ. Éîãî ö³êàâëÿòü îáðàçè «ùàñëèâîãî ïðîñòîðó» [l’espace heureux], «ïðîˆñòîðè, ÿê³ ìè ëþáèìî» [des espaces aimés], «âîçâåëè÷åí³ ïðîñòîðè» [espaces louangés], «îáðàçè, *

Æèòòºâèì ïîðèâîì (ôð.).

288

11. Åí ¥åéì

øóõëÿäè ðàçîì ³ç ïîíÿòòÿì «ãîòîâîãî âáðàííÿ» â ñâî¿é êðèòèö³ «ïîíÿòü», «êëàñèô³êàö³é» – àáñòðàêö³é áåçæèòòºâîãî ìèñëåííÿ. Áàøëÿðîâà ãîëîâíà äóìêà ïîëÿãàº â òîìó, ùî êîðèñòóþ÷èñü ö³ºþ ìåòàôîðîþ, Áåð´ñîí óäàºòüñÿ äî ò³º¿ ñàìî¿ ôîðìè, ÿêó êðèòèêóº: ïîçáàâëåíîãî æèòòÿ àáñòðàêòíîãî ïîíÿòòÿ. Â³í óìîãëÿäíî ñòâîðþº ïðîñò³ð – øóõëÿäó – ÿê àáñòðàêòíèé, ïîðîæí³é ïðîñò³ð. Ìåòàôîðà êîñòåí³º, ³ äåùî ç ÿê³ñíîãî äîñâ³äó øóõëÿäè â áåð´ñîí³âñüê³é àáñòðàêö³¿ âòðà÷àºòüñÿ, õî÷à â³í ³ òâåðäèòü, ùî ñàìå òàê ïðîñò³ð øóõëÿäè ïåðåâàæíî ñïðèéìàþòü. Áàøëÿð æå çàïåðå÷óº, ìîâëÿâ îáðàç ïåðåæèâàºòüñÿ íå òàê. Â³äòàê â³í âäàºòüñÿ äî Áåð´ñîíîâîãî âëàñíîãî ðîçð³çíåííÿ àáñòðàêòíî¿ äóìêè é äîñâ³äó æèòòÿ, ïðèêëàäàþ÷è éîãî äî ïðîñòîðó. Ïðîñò³ð ìîæå áóòè àáñòðàêòíèì, ïîðîæí³ì àáî æ ÿê³ñíî ïðîæèòèì. Â³í íå á³ëüøå çàäàíèé, í³æ ÷àñ. Íåçâàæàþ÷è íà òå ùî ô³ëîñîôñüêà òðàäèö³ÿ ïðèïóñêàëà, ùî ïðîñò³ð àïð³îðíî ìàº àáñòðàêòíó ïðèðîäó, öåé ïðîñò³ð ïîðîäæóºòüñÿ â äèñêóðñ³, ³ Áåð´ñîí, íà äóìêó Áàøëÿðà, çðîáèâ óíåñîê â óñâ³äîìëåííÿ öüîãî ôàêòó çà äîïîìîãè ñâî¿õ ìåòàôîð. Áàøëÿð ïîäàº ïðèêëàä ãàðäåðîáà: «Áåð´ñîí íå õîò³â, ùîá ³ç ïàì’ÿò³ ðîáèëè ãàðäåðîá äëÿ ñïîãàä³â» (Bachelard, 1958/1969: 79). Àëå, íà éîãî äóìêó, òàê ñòàºòüñÿ ò³ëüêè òîä³, êîëè ìè îïåðóºìî â ïëîùèí³ ³äåé ³ ïîíÿòü, à íå îáðàç³â. Â³í ãîâîðèòü, ùî «ïàì’ÿòü – öå òàêè ãàðäåðîá», ò³ëüêè-íî ìè çàäóìóºìîñÿ ïðî ïàì’ÿòü ÿê ùîñü á³ëüøå, í³æ ïðîñòî ñïîãàäè, à ïðî ãàðäåðîá – ÿêî ùîñü á³ëüøå, í³æ ïðîñòî ïîðîæí³é ïðîñò³ð. Îäíå ñëîâî, ò³ëüêè-íî ìè äàºìî âîëþ ôàíòàç³¿.

Ê³íöåâ³ çàóâàãè ßê ³ ó âèïàäêó ç ÷àñîì, ò³ëüêè ïîìèñëåíèé ïðîñò³ð ìîæå áóòè àáñòðàêòíèì; ïðîæèòèé íà âëàñíîìó äîñâ³ä³ é óÿâëåíèé ïðîñò³ð – çàâæäè ÿê³ñíèé ïðîñò³ð. Ïðîæèòèé ÷àñ ñêàñîâóº ïîìèñëåíèé ÷àñ – ³ òàê ñàìî â³äáóâàºòüñÿ ç ïðîñòîðîì. Áåç ïðîæèòîãî ïðîñòîðó ïðîæèòèé ÷àñ íåìîæëèâèé, â³í çàëèøàòèìåòüñÿ àáñòðàêòíèì. Óÿâëåíèé ïðîñò³ð – öå âò³ëåííÿ ÷àñó, ÷îãî Áåð´ñîí ÿêðàç ³ õîò³â. Çâîðîòíå äî öüîãî òâåðäæåííÿ òàêå: ÿê³ñòü ïðîñòîðó ïîòðàïëÿº â äîñâ³ä ÷åðåç ïðèíöèï ðóõó àáî ÷àñó, òîáòî ðóõó ì³æ ïðîˆñòîðàìè àáî âñåðåäèí³ íèõ. Íà â³äì³íó â³ä Áåð´ñîíà, ó Áàøëÿðà ðóõ îäíî÷àñíî ïðîñòîðîâèé ³ òåìïîðàëüíèé; ÿêùî öå òåìïîðàëüíèé ïðèíöèï, éîãî óìîæëèâëþº çâ’ÿçîê – ïðîñòîðîâå. (Çíîâ-òàêè íàòðàïëÿºìî íà ïàðàëåëü ³ç Ìåðëî-Ïîíò³, ÿêèé òâåðäèòü, ùî ðóõ ³ ïðîñòîðîâèé, ³ òåìïîðàëüíèé, à òàêîæ ùî íå ìîæå áóòè ðóõó áåç ò³ëà, ùî ðóõàºòü-

290

11. Åí ¥åéì

Ïðèì³òêè Õî÷ó ïîäÿêóâàòè Æåíåâ’ºâ³ Ëëîéä ³ Åíäðþ Ìåòêàëôó çà ¿õí³ êîìåíòàð³ äî ïåðøîãî ÷îðíîâîãî âàð³àíòó öüîãî åñåþ. 1. Öå íàãàäóº êðèòèêó Áåð´ñîíîâî¿ êîíöåïö³¿ òÿãëîãî ÷àñó ç áîêó Ìåðëî-Ïîíò³: áåç ïåðåðèâàííÿ ÷àñó íå ³ñíóº (Merleau-Ponty, 1962: 420; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìåðëî-Ïîíò³, 2001: 480). Äèâ. òàêîæ êðèòè÷í³ çàóâàæåííÿ îñòàííüîãî ç ïðèâîäó Ãåðàêë³òîâèõ ìåòàôîð ÷àñó ÿêî ð³êè òà ïëèíó (Merleau-Ponty, 1962: 411; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìåðëî-Ïîíò³, 2001: 469). Ó Áåð´ñîíà ìîæíà çíàéòè óðèâêè, äå â³í äàº îçíà÷åííÿ ïîíÿòòþ òÿãëîãî ïëèíó. Íàïðèêëàä, ó çâ’ÿçêó ç³ «ñòðèáêîì» ó âîäó, ÿêèé óîñîáëþº çíàííÿ: «Òîé, õòî êèäàºòüñÿ ñòð³ìãîëîâ ó âîäó, çíàþ÷è ç äîñâ³äó ò³ëüêè òâåðä³ñòü çåìíî¿ ïîâåðõí³, íåãàéíî ïîòîíå, ÿêùî íå áîðîòèìåòüñÿ ïðîòè ð³äèííîñò³ íîâîãî ñåðåäîâèùà: â³í ìóñèòü âîëåþ-íåâîëåþ ïðèñòàòè íà óìîâè ò³º¿ “òâåðäîñò³”, ÿêó ïðîïîíóº íàâ³òü âîäà. Ò³ëüêè â òàêîìó ðàç³ â³í çìîæå ïðèçâè÷à¿òèñÿ äî ð³äèííîñò³ ö³º¿ ð³äèíè» (Bergson, 1907/1913: 203). Ïðî öþ ñàìó ìåòàôîðó ãîâîðèòü Äó´ëàñ (Douglas, 1970: 38) ó êîíòåêñò³ ïîãëÿä³â Ñàðòðà íà ðèã³äí³ñòü ³ ïðî ìåòàôîðè, ÿê³ ñòàíîâëÿòü àíîìàë³þ äëÿ ðîçð³çíåííÿ òâåðäîãî ³ ïëèííîãî. 2. Ìîæíà çàïåðå÷èòè, ùî ó âèïàäêó ôîòîãðàô³¿ Áàðò ãîâîðèòü ïðî àáñîëþòíó ïàðòèêóëÿðí³ñòü àôåêòó. Àëå õ³áà íåìàº â í³é ÷îãîñü óí³âåðñàëüíîãî, òðàíññóá’ºêòèâíîãî: îáðàç ìîæå áóòè ïàðòèêóëÿðíèì äëÿ ö³º¿ êîíêðåòíî¿ ñèñòåìè, àëå õ³áà ìè íå ìîæåìî âï³çíàòè àôåêò, ÿêèé òóò çîáðàæåíèé? (Barthes, 1984) 3. Äèâ. êîìåíòàð³ Áàðòà ç ïðèâîäó Áàøëÿðîâîãî ïîíÿòòÿ ÷èòàííÿ â «Çàäîâîëåíí³ â³ä òåêñòó» (Barthes, 1975: 37). Â³í òâåðäèòü, ùî Áàøëÿðîâå «ôàíòàçóâàííÿ» íå äîñÿãàº áëàæåíñòâà. 4. Îäíèì ³ç íàéïðèâàáëèâ³øèõ àñïåêò³â òâîð÷îñò³ Áàøëÿðà äëÿ ìåíå º éîãî ïîçèòèâíèé ï³äõ³ä äî ïðîñòîðó, éîãî ³íòåðåñ äî ïðîñòîð³â áëàãîïîëó÷÷ÿ. Íå ìîæíà óòðèìàòèñÿ â³ä ïîð³âíÿííÿ éîãî ï³äõîäó ç ïðàöÿìè Ôóêî, äå ïðîñò³ð íåîäì³ííî ï³äëÿãàº ñòåæåííþ. 5. Áàøëÿð â³äìåæîâóº ñâîº çàö³êàâëåííÿ ôàíòàçóâàííÿì â³ä ïñèõîàíàë³òè÷íîãî ôîêóñó íà ñíîâèä³ííÿõ. «Ôåíîìåíîëîã³ÿ ôàíòàçóâàííÿ çäàòíà ðîçïëóòàòè êëóáîê ïàì’ÿò³ é óÿâè» (Bachelard, 1958/1969: 26). Ìîâà éäå ïðî éîãî ³íòåðåñ äî òâîð÷èõ îïåðàö³é ïàì’ÿò³, çì³øóâàííÿ íåñâ³äîìîãî ³ ñâ³äîìîãî íà ïðîòèâàãó òîìó, ùî â³í íàçèâàâ ïñèõîàíàë³òè÷íîþ ³íòåðïðåòàö³ºþ ñèìâîë³â. 6. Íà öþ òåìó äèâ. Ãàðèñîíà: ùî íàäàº çâ’ÿçíîñò³ ñàìîñò³ â í³öøåàíñüêîìó òðàêòóâàíí³ ñòàíîâëåííÿ? (Harrison, 1991: 198, 215–216). Äèâ. òàêîæ: Poulet, 1977: 60. 7. Öå íàøòîâõóº íà ïîð³âíÿííÿ ç Çèìåëåì, êîòðèé ãîâîðèòü ïðî ºäí³ñòü ïðèêð³ïëåíîñò³ é áëóêàííÿ, óîñîáëåí³é ó ïîñòàò³ íåçíàéîìöÿ; ñàìà ïîòåíö³éíà ìîæëèâ³ñòü áëóêàííÿ çì³íþº ÿêîñò³ é ìåæ³ ïðîñòîðó, ÿêèé ìàâ áè äèñêðåòíó òà çàêð³ïëåíó ³äåíòè÷í³ñòü (Simmel, 1950: 402). ² òàêè ñïðàâä³, Çèìåëåâ³ òâîðè ïðî ïðîñò³ð – ìàòåð³àëüíèé, ïñèõ³÷íèé – ïîðóøóþòü áàãàòî òèõ ñàìèõ ïðîáëåì ³ç ìåæàìè, ðàìêàìè òà ¿õíüîþ íåãåðìåòè÷í³ñòþ. Õî÷à á³ëüø³ñòü éîãî ïðàöü äîñ³ íå áóëà âèäàíà àíãë³éñüêîþ, ïåâíå óÿâëåííÿ ìîæíà îòðèìàòè ç «Íåçíàéîìöÿ» òà «Âåëèêîãî ì³ñòà ³ ïñèõ³÷íîãî æèòòÿ». Â îñòàíí³é ïðàö³ â³í ïîð³âíþº íåãåðìåòè÷í³ñòü ò³ëà ç íåãåðìåòè÷í³ñòþ ì³ñòà (Simmel, 1950: 419).

11. ×àñ, ïðîñò³ð ³ ïàì’ÿòü

291

Á³áë³îãðàô³ÿ Arcaya, J. (1992) ‘Why is time not included in modern theories of memory?’, Time and Society, 1 (2): 301–314. Bachelard, G. (1938/1964) The Psychoanalysis of Fire, trans. A. Ross. Boston: Beacon Press. Bachelard, G. (1958/1969) The Poetics of Space, trans. M. Jolas. Boston: Beacon Press. Bachelard, G. (1960/1971) The Poetics of Reverie, trans. D. Russell. Boston: Beacon Press. Bachelard, G. (1942/1983) Water and Dreams: An Essay on the Imagination of Matter, trans. E. Farrell. Dallas: Pegasus. Bakhtin, M. M. (1981) The Dialogic Imagination, trans. C.Emerson and M.Holquist. Austin: University of Texas Press. Barthes, R. (1975) The Pleasure of the Text, trans. R. Miller. New York: Hill & Wang. Barthes, R. (1984) Camera Lucida. London: Fontana. Barthes, R. (1985) The Responsibility of Forms, trans. R. Howard. New York: Hill & Wang. Barthes, R. (1986) The Rustle of Language, trans. R. Howard. Oxford: Basil Blackwell. Bergson, H. (1907/1913) Creative Evolution, trans. A. Mitchell. London: Macmillan. Bergson, H. (1889/1950) Time and Free Will, trans. F.L. Pogson. London: George Allen & Unwin. Bergson, H. (1896/1991) Matter and Memory, trans. N. M. Paul and W. S. Palmer. New York: Zone Books. Cixous, H. (1986) ‘Sorties: out and out: attacks/ways out/forays’, ó êí.: H. Cixous and C. Clément (eds), The Newly Born Woman. Manchester: Manchester University Press. de Certeau, M. (1984) The Practice of Everyday Life, trans. S.F.Rendall. Berkeley and Los Angeles: University of California Press. Derrida, J. (1978) Writing and Difference, trans. A. Bass. Chicago: University of Chicago Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Äåðèäà Æ. Ïèñüìî òà â³äì³íí³ñòü / Ïåð. ç ôð. Â.Øîâêóí. – Ê.: Îñíîâè, 2004. – 602 ñ.). Derrida, J. (1982) Margins of Philosophy, trans. A. Bass. Brighton: Harvester Press. Derrida, J. (1987) Positions, trans. A. Bass. London: Athlone Press. Douglas, M. (1970) Purity and Danger: An Analysis of Concepts of Taboo. Harmondsworth: Penguin. Durkheim, E. (1915/1976) The Elementary Forms of the Religious Life. London: George Allen & Unwin. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Äþðêãåéì Å. Ïåðâ³ñí³ ôîðìè ðåë³ã³éíîãî æèòòÿ: Òîòåìíà ñèñòåìà â Àâñòðàë³¿ / Ïåð. ç ôð. Ã.Ô³ë³ï÷óêà òà Ç.Áîðèñþê. – Ê.: Þí³âåðñ, 2002. – 424 ñ.). Forrester, J. (1992) ‘In the beginning was repetition: on inversions and reversals in psychoanalytic time’, Time and Society 1 (2): 287–300. Freud, S. (1900/1976) The Interpretation of Dreams. Pelican Freud Library, vol. 4. Harmondsworth: Penguin. Freud, S. (1925/1984) ‘A note upon the “Mystic Writing Pad”’, ó êí.: On Metapsychology: The Theory of Psychoanalysis. Pelican Freud Library, vol. 11. Harmondsworth: Penguin.

292

11. Åí ¥åéì

Game, A. (1991) Undoing the Social: Towards a Deconstructive Sociology. Milton Keynes: Open University Press. Harrison, B. (1991) Inconvenient Fictions: Literature and the Limits of Theory. New Haven/London: Yale University Press. Irigaray, L. (1985) This Sex Which Is Not One, trans. C. Porter with C. Burke. Ithaca, NY: Cornell University Press. Malouf, D. (1986) 12 Edmonstone Street. Harmondsworth: Penguin. Merleau-Ponty, M. (1962) Phenomenology of Perception, trans. C. Smith. London: Routledge & Kegan Paul. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ìåðëî-Ïîíò³ Ì. Ôåíîìåíîëîã³ÿ ñïðèéíÿòòÿ / Ïåð. ç ôð. Î. òà Ñ.Éîñèïåíê³â. – Ê.: Óêð. Öåíòð äóõîâ. êóëüòóðè, 2001. – 552 ñ.). Merleau-Ponty, M. (1964) Signs, trans. R. McCleary. Northwestern University Press. Poulet, G. (1977) Proustian Space, trans. E. Coleman. Baltimore/London: Johns Hopkins University Press. Simmel, G. (1950) ‘The stranger’ and ‘The metropolis and mental life’, ó êí.: K. Wolff (ed.), The Sociology of Georg Simmel. New York: Free Press.

12 Олег Хархордін

РАДЯНСЬКИЙ ІНДИВІД: ГЕНЕАЛОГІЯ ПОТАЙЛИВОЇ ІСТОТИ Â îäíîìó ç íàéïðîíèêëèâ³øèõ åñå¿â íà òåìó Ðîñ³¿, íàïèñàíîìó ïðîòÿãîì îñòàíí³õ äâàäöÿòè ðîê³â, Êåí Äæîâ³ò (Jowitt, 1992: 80) âèñëîâèâ ïðèïóùåííÿ, ùî ïðèêèäàííÿ*, à íå ëåã³òèìàö³ÿ êðàùå ïîÿñíþº îñîáëèâîñò³ çâ’ÿçêó ì³æ ãðîìàäñüêèì ³ ïðèâàòíèì ó ðåæèìàõ, ÿê³ â³í íàçèâàº «ëåí³í³ñòè÷íèìè». Íà äóìêó Äæîâ³òà, ïðèêèäàííÿ – öåíòðàëüíà îñîáëèâ³ñòü «ïîë³òè÷íî¿ êóëüòóðè ´åòòî», â ÿê³é ëþäè ïîðèâàþòü ç îô³ö³éíîþ ñôåðîþ, ùî ïðèíîñèòü ¿ì ò³ëüêè êëîïîòè. Íàòîì³ñòü âîíè íàìàãàþòüñÿ çäîáóòè ÿêíàéá³ëüøå «â³ëüíîãî ÷àñó òà ëåãêîãî æèòòÿ» ïîçà ìåæàìè ïîë³òè÷íî¿ öàðèíè. Îòæå, ïðèêèäàííÿ ñòàëî ìîäåëëþ äëÿ ïîâåä³íêè â ëåí³í³ñòè÷íèõ ðåæèìàõ, çà äîïîìîãè ÿêî¿ ³íäèâ³ä «ì³í³ì³çóº âòðó÷àííÿ ðåæèìó â ñâîº ïðèâàòíå æèòòÿ». Ó ï³çí³øèõ åñåÿõ Äæîâ³ò íàïîëÿãàº, ùî òàêèé ñïîñ³á ³íòåãðàö³¿ ãðîìàäñüêîãî é ïðèâàòíîãî – íåáåçïå÷íà ëåí³í³ñòè÷íà ñïàäùèíà, ÿêó ïîñòðàäÿíñüê³ ñóñï³ëüñòâà îòðèìàëè ç ìèíóëîãî. Àíòèïîë³òè÷íèé ïðèìàò ïðèâàòíîãî ïåðåøêîäæàº ëåãêîìó ïåðåõîäîâ³ äî äåìîêðàò³¿ çàõ³äíîãî òèïó, ïîçàÿê ïðèâàòí³ ÷åñíîòè óòâåðäæóþòüñÿ âèùå ãðîìàäñüêèõ ³ çà ¿õí³é ðàõóíîê (Jowitt, 1992: 287–294). ²äåíòèô³êàö³ÿ ïðèêèäàëüíî¿ ïîñòàâè ÿêî çàñîáó ³íòåãðàö³¿ ãðîìàäñüêîãî òà ïðèâàòíîãî – îðèã³íàëüíèé òåîðåòè÷íèé âíåñîê * ßê ñòàíå âèäíî äàë³, âæèòå òóò îðèã³íàëüíå ðîñ³éñüêå ñëîâî ïðèòâîðÿòüñÿ òà éîãî äåðèâàò ïðèòâîðñòâî íå ìàþòü àíàëîã³â â óêðà¿íñüê³é ìîâ³, ÿê³ á ìàëè ñõîæó åòèìîëîã³þ, îñê³ëüêè âîíè ïîõîäÿòü â³ä ä³ºñëîâà ïðèòâîðÿòü, òîáòî «ïðè÷èíÿòè äâåð³», òîä³ ÿê æîäíå óêðà¿íñüêå ñëîâî, ÿêå ïîçíà÷àº ïðèõîâóâàííÿ àáî âèêðèâëåííÿ ïðàâäè, íå ìàº çâ’ÿçêó ç ïðîñòîðîâèì â³äãîðîäæåííÿì. Ñåðåä ìîæëèâèõ ïåðåêëàä³â ä³ºñëîâà ïðèòâîðÿòüñÿ: ïðèäóðþâàòèñÿ, âäàâàòè, ñèìóëþâàòè, ãðàòè êîìåä³þ, êîð÷èòè ç ñåáå, ïðèêèäàòèñÿ – íåìàº òàêèõ, ÿê³ ì³ñòÿòü ïðîñòîðîâó êîíîòàö³þ. Òîìó ìè çóïèíèëèñÿ íà íàéá³ëüø âäàëîìó – «ïðèêèäàòèñÿ», – àëå çàñòåð³ãàºìî ÷èòà÷³â ùîäî éîãî îáìåæåíî¿ ïåðåäà÷³ ïîâíîãî ñåíñó ðîñ³éñüêîãî ñëîâà ïðèòâîðÿòüñÿ.

12. Ðàäÿíñüêèé ³íäèâ³ä

295

Âèòîêè ïðèêèäàííÿ Ñåëÿíè ñòàíîâèëè á³ëüø³ñòü íàñåëåííÿ Ðîñ³¿ äî êîëåêòèâ³çàö³¿. Âèâ÷åííÿ ¿õíüîãî ñòàíîâèùà ìîæå êèíóòè ñâ³òëî íà âèòîêè ³íäèâ³äóàëüíîãî ïðèêèäàííÿ, ÿêîãî ìàéæå íå áóëî â ñåëÿíñüêèõ ãðîìàäàõ. Ñòàðîäàâíº ìèñòåöòâî ïðèêèäàííÿ, ÿñíà ð³÷, ïðàêòèêóâàëè â êîëåêòèâíèõ ôîðìàõ ÷åðåç òå, ùî ñåëÿíè ìàëè ïåðåâàæíî êîðïîðàòèâíó ³äåíòè÷í³ñòü. Çàçâè÷àé, êîëè ñåëÿíèíà àáî ñåëÿíêó çàïèòóâàëè, ÿê â³í/âîíà îçíà÷óþòü ñåáå, â³äïîâ³äü áóëà òàêîþ: «Ìè ïðàâîñëàâí³». Ñòèâåí Âàéò, îäèí ³ç íàéïðîíèêëèâ³øèõ ðàäÿíîëîã³â, ïîñèëàºòüñÿ íà ôðàãìåíò ³ç òâîð³â ×åõîâà, àáè äàòè ðîçóì³ííÿ, ùî çíà÷èëî áóòè ðîñ³éñüêèì ñåëÿíèíîì: Ó «Çëîâìèñíèêó» ×åõîâà, ñêàæ³ìî, ñåëÿíèíà ïðèâîäÿòü äî ñóäó çà êðàä³æêó ãàéêè ç çàë³çíè÷íî¿ êîë³¿, ÿêó â³í ìàâ íàì³ð âèêîðèñòàòè ÿêî ãðóçèëî äëÿ ðèáàëüñüêî¿ ñ³ò³. Ñåëÿíèí í³ÿê íå ìîæå âòîðîïàòè, ó ÷îìó æ éîãî ïðîâèíà. Ðîçïîâ³äàþ÷è ïðî ñâî¿ ä³¿, â³í ïîñò³éíî ãîâîðèòü ïðî íèõ ÿê ó÷èíåí³ «íàìè» – îäíîñåëüöÿìè. «Ìè ç ãàéîê ðîáèìî ãðóçèëà», – âèïðàâäîâóºòüñÿ ñåëÿíèí ïåðåä ñóäîâèì ñë³ä÷èì, ÿêèé âåäå ñïðàâó. Í³ùî ³íøå íå ï³äõîäèòü äëÿ ãðóçèë òàê äîáðå, ÿê ãàéêà: âîíà âàæêà ³ ìàº îòâ³ð. À ÿê æå ìîæíà ëîâèòè ðèáó áåç ãðóçèëà? Ñë³ä÷èé ïîÿñíþº, ùî âíàñë³äîê éîãî ä³é ïîòÿã ì³ã ç³éòè ç ðåéîê ³ çàãèíóëè á ëþäè. Ñåëÿíèí â³äïîâ³äàº: «Êðèé Áîæå, Âàøà ìèë³ñòü! Äëÿ ÷îãî æ óáèâàòè? Íåâæå ìè íåõðèñòè ÿê³ñü àáî ëèõîä³¿? Äÿêóâàòè Áîãîâ³, äîáðèé ïàíå, â³ê ïðîæèâ ³ íå òå ùî âáèâàòè, à é ïîìèñë³â òàêèõ ó ãîëîâ³ íå áóëî. [...] Ñê³ëüêè âæå ðîê³â óñ³ì ñåëîì ãàéêè â³äêðó÷óºìî, ³ Ãîñïîäü ìèëóâàâ – í³÷îãî íå ñòàâàëîñÿ, à òóò – ïðî ðîçáèòòÿ ãîâîðèòå! [...] ßêáè æ òî ÿ ðåéêó çàáðàâ àáî, ñêàæ³ìî, êîëîäêó íà êîë³þ ïîêëàâ, òîä³, ìîæå, é çâåðíóëî áè ïîòÿã, à öå æ... òüõó, ãàéêà! [...] Ìè æ ðîçóì³ºìî... Ìè íå âñ³ â³äêðó÷óºìî... çàëèøàºìî. Íå çäóðó ðîáèìî... ðîçóì³ºìî...» (White, 1979: 60).

Ó öüîìó óðèâêó ç ×åõîâà ì³ñòèòüñÿ ê³ëüêà ö³êàâèõ äóìîê, ÿê³ òàê ñàì³ñ³íüêî ëóíàëè ç óñò ï³çí³øèõ àíòðîïîëîã³â ³ ñîö³îëîã³â. Ïî-ïåðøå, ðîñ³éñüê³ ñåëÿíè íå áóëè ³íäèâ³äóàë³çîâàíèìè ³ ¿ì áðàêóâàëî ïðàêòèê, çà äîïîìîãè ÿêèõ âîíè á ïåðåòâîðþâàëè ñåáå íà ñàìîäîñòàòí³õ ñóá’ºêò³â. Ôàõ³âåöü ³ç òðàäèö³éíî¿ ðîñ³éñüêî¿ êóëüòóðè Ìîøå Ëåâ³í ñòâåðäæóº, ùî ïåðøî÷åðãîâèì ä³ºâöåì ó ñåëÿíñüêîìó æèòò³ áóëà íå îñîáèñò³ñòü ³ íàâ³òü íå ãîñïîäàðñòâî, à ñåëî (Lewin, 1985: 35). Äîðîò³ Àòê³íñîí â îïèñ³ ðèòóàë³â ðîñ³éñüêî¿ ñåëÿíñüêî¿ ãðîìàäè â³äçíà÷èëà, ùî õî÷à ãîñïîäàðñòâî ô³ãóðóâàëî ïåðøîðÿäíîþ åêîíîì³÷íîþ îäèíèöåþ â ìåæàõ ñåëà, óñ³ âàæëèâ³ ð³øåííÿ çàâæäè óõâàëþâàâ ñõîä – ñ³ëüñüê³ çáîðè. Ïîïðè òå ùî ãîëîâà êîæíîãî ãîñïîäàðñòâà ìàâ ãîëîñ íà çáîðàõ ³ ì³ã îïèðàòèñÿ

298

12. Îëåã Õàðõîðä³í

Ùèðó âíóòð³øíþ â³ðó ââàæàëè çà ñóòü íîâîãî ðàäÿíñüêîãî ³íäèâ³äà, êîòðèé – ïîä³áíî ñâÿòîìó – ìóñèâ çíàòè òåîðåòè÷íèé çì³ñò êîìóí³ñòè÷íîãî â÷åííÿ íàïàì’ÿòü ³ ïîñë³äîâíî äåìîíñòðóâàòè ñâîþ ñâÿò³ñòü êîæíèì ñâî¿ì ó÷èíêîì. Çã³äíî ç Àíäð³ºì Ñèíÿâñüêèì, äî òðüîõ ãîëîâíèõ ÷åñíîò íîâîãî ðàäÿíñüêîãî ³íäèâ³äà íàëåæàëè ôàíàòè÷íà â³ðà ó âèùó ì³ñ³þ êîìóí³çìó, çäàòí³ñòü ïåðåêëàñòè öþ â³ðþ â ìåòîäè÷í³ ä³¿ òà ïðàãíåííÿ äîñÿãòè ñï³ëüíîãî, à íå îñîáèñòîãî áëàãà. Êàíîí³çîâàíèé Ìàÿêîâñüêèì Äçåðæèíñüêèé áóâ âç³ðöåâîþ åòè÷íîþ ìîäåëëþ ðàäÿíñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿ (Sinyavsky, 1990: 112). Ðàçîì ³ç òèì ùèðà âíóòð³øíÿ â³ðà ìîãëà çàçíàòè ðîçêëàäó. ªäèíèé ïðàêòè÷íèé ñïîñ³á çàïîá³ãòè éîìó – êîíòðîëþâàòè ïåâí³ â÷èíêè, ÿê³ ââàæàëèñÿ ïðîÿâàìè ðóéíóâàííÿ â³ðè. Â³äòàê ðàäÿíñüêà âëàäà âèçíà÷èëà ïåâí³ âèäè ïîâåä³íêè ñóìí³âíèìè é íàìàãàëàñÿ ãàðàíòóâàòè, ùîá âîíè ïîñò³éíî áóëè ï³ä ¿¿ ïèëüíèì íàãëÿäîì. ×îìó òàê ñòàëîñÿ – öå ñïðàâà ³ñòîðè÷íî¿ âèïàäêîâîñò³, òîìó äàë³ ìè öèì ïèòàííÿì çàäàâàòèñÿ íå áóäåìî. Îäíàê äóæå âàæëèâî âèâ÷èòè, ÿê öå â³äáóëîñÿ, îñê³ëüêè öåé ïðîöåñ îáóìîâèâ óñþ ïîäàëüøó åïîõó. ²ç ïðèøåñòÿì ðàäÿíñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿ âåñü ïðîñò³ð ìîæëèâèõ â³ëüíèõ ä³é ëþäèíè áóâ îáìåæåíèé, ïî-ïåðøå, òèì, ùî âëàäà ââàæàëà äîðå÷íèì ðîáèòè, ³, ïî-äðóãå, òèì, ùî áóëî ïðèéíÿòíèì ñåðåä öèõ äîðå÷íèõ ä³é. Àëå çãîäîì êîæíà ðàäÿíñüêà ëþäèíà íåçàëåæíî â³äêðèëà äëÿ ñåáå ïðèêèäàííÿ, ùîá çàõèñòèòèñÿ â³ä ïèëüíîãî îêà âëàäè.

Ñåêñ ³ â³ðà Ãàðíèé ïðèêëàä îïèñàíèõ âèùå ïðîöåñ³â – çì³íà ñòàòóñó ñåêñóàëüíèõ ïðàêòèê. Ñåêñ – «íàéïðèâàòí³øà» ç³ âñ³õ ñôåð æèòòÿ çàõ³äíîãî ³íäèâ³äà – ìîæå ñòàòè îñíîâîþ äëÿ âèâ÷åííÿ âèòîê³â ìàñîâî¿ ³íäèâ³äóàë³çàö³¿ â Ðîñ³¿. Ðàí³øå, ÿê ³ âñ³ àñïåêòè ñåëÿíñüêîãî æèòòÿ, ïèòàííÿ ñåêñó âõîäèëî â êîëî ³íòåðåñ³â ãðîìàäè, à íå áóëî âèêëþ÷íî ïðèâàòíîþ ñïðàâîþ ³íäèâ³äà. Ñâÿùåíèêè âðåãóëüîâóâàëè ñåðéîçí³ ñåêñóàëüí³ çëî÷èíè, àëå ïîáëàæëèâî ñòàâèëèñÿ äî ïîðóøåíü, ÿê³ íå íåñëè íåáåçïåêè äëÿ çãóðòîâàíîñò³ ãðîìàäè. Ñåëÿíñüê³ ãðîìàäè çä³éñíþâàëè ñàìîíàãëÿä: ñóñ³äè ðîçïîâ³äàëè ïðî ñåêñóàëüí³ ïåðåñòóïè îäèí îäíîãî, ÿêùî âîíè ñòàâàëèñÿ. Îäíàê, ñëîâàìè äîñë³äæåííÿ ªâîþ Ëåâ³í ðîñ³éñüêèõ ñåêñóàëüíèõ ïðàêòèê: «Ïðàâîñëàâí³ ñëîâ’ÿíè íå ö³êàâèëèñÿ íàñòàíîâàìè é íàì³ðàìè, ÿê³ ñòîÿëè çà ïîâåä³íêîþ. Ëþäè íåñëè â³äïîâ³äàëüí³ñòü ò³ëüêè çà êîíòðîëü íàä ñâî¿ìè â÷èíêàìè, à íå äóìêàìè àáî ïî÷óòòÿìè» (Levin, 1989: 301). Ðåãóëþâàííÿ ãðîìàäîþ ñòàòåâîãî æèòòÿ ¿¿ ÷ëåí³â áóëî ïåðåñàä-

302

12. Îëåã Õàðõîðä³í

íèêà», âîíà ìîæå çàëèøèòè éîãî íà ïîòî÷í³é ïîñàä³, âçÿâøè íà ñåáå ïîâíó â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà íàñë³äêè éîãî â÷èíê³â (Iaroslavskii, 1924/1989: 168–169). Êàòåãîð³¿ çàõ³äíî¿ ìåäè÷íî¿ êëàñèô³êàö³¿, ÿñíà ð³÷, âèêîðèñòîâóâàëè äëÿ ïîçíà÷åííÿ îáãîâîðþâàíèõ âèïàäê³â, àëå âîíè áóëè çàíóðåí³ â ö³ëêîâèòî â³äì³ííó ñèñòåìó òåðì³í³â. Ëèøå ï³ñëÿ åôåêòíèõ ñåêñóàëüíèõ ñóä³â ê³íöÿ 1920-õ ðîê³â ó ñïðàâàõ çí³âå÷åííÿ, ç´âàëòóâàííÿ é óáèâñòâà (äåòàë³ äèâ. ó: Naiman, 1991) äî ñòàòåâîãî æèòòÿ ïî÷àëè ñòàâèòèñÿ ç îñîáëèâîþ ï³äîçðîþ; îäíàê ó òàêèõ âèïàäêàõ âàãè íàáóâàâ çâ’ÿçîê ïðàâåäíî¿ ïîâåä³íêè ç æàõëèâèìè çëî÷èíàìè, à íå ñåêñ ÿê òàêèé.

Ïîøèðåííÿ ïðèêèäàííÿ íà íèçè Ïî÷àòêîâèé âèñë³ä ³íäèâ³äóàë³çàö³¿ øëÿõîì ïðèêèäàííÿ îïèñàâ Ñòèâåí Âàéò ó ñâî¿é êîíöåïö³¿ «íàñë³äê³â ñòàë³í³çìó» (White, 1979: 111). Äî ñïàäùèíè ñòàë³í³çìó íàëåæàòü ö³ëêîâèòà ïîòàéëèâ³ñòü ÿê îçíàêà îñîáèñòîãî æèòòÿ, â³ä÷óòòÿ ïîâíî¿ áåçâëàäíîñò³ ï³ä ÷àñ êîíòàêò³â ³ç âëàäîþ òà äâî¿ñòà ïðèðîäà ³íäèâ³äà. Çîâí³ ïîê³ðíèé ó÷àñíèê êîìóí³ñòè÷íèõ ðèòóàë³â ³ ïðèõîâàíèé ïðàâäîìîâåöü ³ ëîâåöü âèãîäè âæèâàëèñÿ â îäíîìó ô³çè÷íîìó ò³ë³. Îäíàê, ÿê ïðÿìî âèñëîâèâñÿ Âàéò, ëèøàëîñÿ íåçðîçóì³ëèì, ÿêà ÷àñòèíà öüîãî äâî¿ñòîãî ³íäèâ³äà á³ëüø «ðåàëüíà». Ðàäÿíñüêèé ãðîìàäÿíèí ãîéäàâñÿ ì³æ öèìè äâîìà ³ïîñòàñÿìè, âèãëÿäàþ÷è ïðàâäîïîä³áíèì â îáîõ. Ö³ ìåòàííÿ ãàðíî âëîâèëà Êàòåðèíà Êëàðê, óâ³âøè ïîíÿòòÿ «ìîäàëüíà øèçîôðåí³ÿ», ÿêó âîíà âèÿâèëà â ë³òåðàòóð³ ðàäÿíñüêîãî ðåàë³çìó. Íàïðî÷óä áëèçüêî íàãàäóþ÷è òå, ùî Âàéò ïèñàâ ïðî äâî¿ñòîãî ³íäèâ³äà, «ìîäàëüíà øèçîôðåí³ÿ» – öå ïîºäíàííÿ «íàÿâíîãî» ç «íàëåæíèì» â îäíîìó ðîìàí³, òîáòî «ïîºäíàííÿ ôàêòè÷íî¿ ä³éñíîñò³, ïîâñÿêäåííî¿ ðåàëüíîñò³ ç íàéãåðî¿÷í³øèìè êàðòèíàìè», ñëîâàìè Æäàíîâà (Clark, 1986: 37). Ó ïîâñÿêäåííîìó æèòò³ ðàäÿíñüê³ ëþäè ìåòàëèñÿ, ÿê ïåðñîíàæ³ ñîö³àë³ñòè÷íî-ðåàë³ñòè÷íîãî ðîìàíó, ì³æ ïðèçåìëåíîþ ïðèâàòí³ñòþ ñâîãî ë³æêà òà ãåðî¿çìîì ñâîº¿ ïóáë³÷íî¿ ïîñòàò³. Öå ìåòàííÿ íåâäîâç³ ïîðîäèëî ùå á³ëüø âèðàæåíå òà ÿâíå ïðèêèäàííÿ, â ÿêîìó ãîíèòâà çà âèãîäîþ ñòàëà ïðîâ³äíèì ìîòèâîì. Ïî÷èíàþ÷è ç 1930-õ ðîê³â ê³ëüê³ñòü ³íäèâ³ä³â, äëÿ ÿêèõ ïðèêèäàííÿ áóëî ðóòèíîþ, òîáòî ëþäåé, ÿêèõ ³íäèâ³äóàë³çóâàëà ïðèêèäëèâ³ñòü, íåâïèííî çðîñòàëà. Ó ðîêè ñòàë³íñüêîãî òåðîðó öåé ïðîöåñ ñòàâ ïîâñþäíèì, àëå òàê ñàìî ëèøàâñÿ íåäîñòóïíèì äëÿ îáë³êó: áåçäàðí³ ïðàêòèêàíòè ïðèêèäàííÿ ðàçîì ç ³íøèìè æåðòâàìè ìàøèíè òåðîðó çàê³í÷óâàëè ñâî¿ äí³ â ÃÓËÀÃó. Îäíàê ìîæíà çàïðîïîíóâàòè îäèí íåïðÿìèé ïåðøèé ñèãíàë çàãàëüíîãî çðîñòàííÿ

12. Ðàäÿíñüêèé ³íäèâ³ä

309

ìîâàíèõ ïðèêèäàëüíèê³â. Ïðèêèäàííÿ ðèíóëî ïîòîêîì çãîðè äî ñàì³ñ³íüêîãî íèçó; òåïåð âîíî ³íäèâ³äóàë³çóâàëî âæå íå ò³ëüêè ÷ëåí³â ïàðò³¿ àáî êîìñîìîëó, à é óñþ ðîá³òíè÷ó ìîëîäü. Íîâèé òèï øóêà÷³â ñòèëþ, ÿêèõ íàçèâàëè «êðîíïðèíöàìè» àáî «âåëèêèìè êíÿçÿìè», âèéøîâ ïåðåâàæíî ç ðîá³òíè÷èõ ðîäèí. Âîíè çàéìàëèñÿ îáîðóäêàìè íà ÷îðíîìó ðèíêó àáî íåçàêîííèì îáì³íîì ÷óæîçåìíî¿ âàëþòè, ùîá ìàòè ãðîø³ é îäÿã. Âîíè â³äïîâ³äàëè âñ³ì âèìîãàì âç³ðöåâî¿ ðàäÿíñüêî¿ ìîëîä³. Âîíè òàêîæ áóëè âç³ðöåâèìè ïðèêèäàëüíèêàìè; òàê, îäèí ³ç çààðåøòîâàíèõ ä³ëê³â áóâ ãîëîâîþ êîìñîìîëüñüêîãî áþðî íà ï³äïðèºìñòâ³ (Kassof, 1965: 133). Âàñèë³é Àêñüîíîâ, ÿêèé çãîäîì ñòàíå â³äîìèì ïèñüìåííèêîì ðîñ³éñüêî¿ åì³ãðàö³¿, àëå òîä³ ùå â³ääàíèé êîìóí³ñò, íàïèñàâ ó 1960 ð. òâ³ð, ÿêèé íàéò³ñí³øå ç óñ³º¿ ðàäÿíñüêî¿ ³íòåëåêòóàëüíî¿ ïðîäóêö³¿ íàáëèçèâñÿ äî Verstehende Soziologie*. ßêùî ñòèëÿãè çàêðàëèñÿ â ïîìèñëè âñ³º¿ ðîá³òíè÷î¿ ìîëîä³, òîä³ ïðîáëåìó ðîçâ’ÿæå íå ïîêàðàííÿ, à ðîçóì³ííÿ ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî âèïðàâëåííÿ: ßê... ä³òè ç ïåðåñ³÷íèõ ðîá³òíè÷èõ ñ³ìåé ïî÷àëè âåñòè òàêå æèòòÿ? [...] [Áîðîòüáó ïðîòè íèõ] íå ìîæíà çâîäèòè äî òîãî, ùî ðîáèëè ê³ëüêà ðîê³â òîìó, êîëè êîæíîãî ìîëîäèêà ç îáëÿìîâàíèìè êèøåíÿìè òà êîæíó ä³â÷èíó ç ïîôàðáîâàíèì âîëîññÿì òÿãëè äî ïàòðóëüíîãî ïîñòà. Äàë³ íàì ñë³ä ðóõàòèñÿ â ³íøèé ñïîñ³á ³ â ïåðøó ÷åðãó çðîçóì³òè, ÷îìó ìåòåëèêè, ÿê³ çë³òàþòüñÿ äî ôàòàëüíîãî ïîëóì’ÿ ïðèâàáëèâîãî æèòòÿ, ç’ÿâëÿþòüñÿ ñåðåä óñ³õ ñåðéîçíèõ, ³íòåë³ãåíòíèõ ìîëîäèõ ëþäåé (öèò. çà: Kasoff, 1965: 158–259).

Ïðèêèäàííÿ òà îï³ð Ï’ºð Áóðäüº (Bourdieu, 1990; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Áóðäüº, 2003) îïèñàâ ìåõàí³çì «êîëåêòèâíîãî íåðîçï³çíàííÿ»**, çà äîïîìîãè ÿêîãî àãðàðí³ ñóñï³ëüñòâà ÷è ò³ñíî çãóðòîâàí³ ðåë³ã³éí³ ñï³ëüíîòè çáåð³ãàëè ñåáå. Öåé ìåõàí³çì íàïðî÷óä òî÷íî íàãàäóº ðàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî 1960-õ ðîê³â. Áóðäüº ñòâåðäæóº, ùî ãðóïà, îá’ºäíàíà íà îñíîâ³ ñï³ëüíèõ çâè÷à¿â, îáîâ’ÿçêîâî õèáíî ðîçï³çíàº îá’ºêòèâí³ óìîâè ñâîãî ³ñíóâàííÿ, ³ öå íåïðàâèëüíå ðîçï³çíàííÿ ï³äñèëþº é ï³äòðèìóº ïðàêòèêóâàííÿ òîãî, ùî â³í íàçèâàº «ñåð³éíèé ïðèìóñ»*** * Ðîçóì³þ÷î¿ ñîö³îëîã³¿ (í³ì.). ** Â óêðà¿íñüêîìó âèäàíí³ 2003 ð. òåðì³í íåñèñòåìàòè÷íî ïåðåêëàäåíî ÿê «êîëåêòèâíèé îáìàí», «êîëåêòèâíå çàïåðå÷óâàííÿ» òà «êîëåêòèâíå íåâèçíàííÿ». *** Â óêðà¿íñüêîìó âèäàíí³ 2003 ð. òåðì³í ïåðåêëàäåíî ÿê «ðåãóëÿðíèé ïðèìóñ».

12. Ðàäÿíñüêèé ³íäèâ³ä

315

Á³áë³îãðàô³ÿ Atkinson, Dorothy (1983) The End of the Russian Land Commune, 1905–1930. Stanford, CA: Stanford University Press. Bourdieu, Pierre (1990) The Logic of Practice. Stanford, CA: Stanford University Press. (Äèâ. óêð. Âèäàííÿ: Áóðäüº Ï. Ïðàêòè÷íèé ãëóçä / Ïåð. ç ôð. Î.Éîñèïåíêî, Ñ.Éîñèïåíêà, À.Äîíäþêà. – Ê.: Óêð. Öåíòð äóõîâ. êóëüòóðè, 2003. – 503 ñ.). Brown, E. (1982) Russian Literature since the Revolution. Cambridge, MA: Harvard University Press. Chase, William (1986) Workers, Society and the Soviet State. Labor and Life in Moscow, 1918–1929. Urbana-Champaign, IL: University of Illinois Press. Clark, Katerina (1986) The Soviet Novel: History as Ritual. Chicago: University of Chicago Press. Confino, Michael (1991) Société et Mentalités Collectives en Russie sous l’Ancien Régime. Paris: Institut d’Etudes Slaves. Dunham, Vera (1976) In Stalin’s Time. Middleclass Values in Soviet Fiction. Cambridge: Cambridge University Press. Foucault, Michel (1980) The History of Sexuality. Volume I: An Introduction. New York: Vintage Books. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì. ²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³. – Ò.². Æàãà ï³çíàííÿ / Ïåð. ç ôð. ².Äîí÷åíêî. – Õ.: Îêî, 1997. – 234 ñ.). Glucksmann, Andre (1980) The Master Thinkers. New York: Harper & Row. Habermas, Jürgen (1989) The Structural Transformation of the Public Sphere. Cambidge, MA: MIT Press. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ãàáåðìàñ Þ. Ñòðóêòóðí³ ïåðåòâîðåííÿ â ñôåð³ â³äêðèòîñòè: Äîñë³äæåííÿ êàòåãîð³¿ «ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî» / Ïåð. ç í³ì. À.Îíèøêî. – Ë.: Ë³òîïèñ, 2000. – 318 ñ.). Iaroslavskii, Emelian [ßðîñëàâñêèé, Åìåëüÿí] (1924/1989) ‘Î ïàðòýòèêå’ (On party ethics) // Ïàðòèéíàÿ ýòèêà. Äîêóìåíòû è ìàòåðèàëû äèñêóññèè äâàäöÿòèõ ãîäîâ / Ïîä ðåä. À.À.Ãóñåéíîâà, Ì.Â.Èñêîâà è Ð.Â.Ïåòðîïàâëîâñêîãî. – Ì.: Ïîëèòèçäàò. – Ñ.170–196. James, William (1902) The Varieties of Religious Experience: A Study in Human Nature. New York: Longmans, Green & Co. Jowitt, Kenneth (1992) New World Disorder: The Leninist Extinction. Berkeley: University of California Press. Kassof, Allen (1965) The Soviet Youth Program. Regimentation and Rebellion. Cambridge, MA: Harvard Universitiy Press. Keenan, Edward L. (1986) ‘Muscovite political folkways’, Russian Review, 45 (1): 115–181. Kharkhordin, Oleg (1994) ‘Reveal and dissimulate: a genealogy of private life in Soviet Russia’, ó êí.: Jeff Weintraub and Krishan Kumar (eds), Public and Private in Thought and Practice. Chicago: University of Chicago Press. Levin, Eva (1989) Sex and Society in the World of Orthodox Slavs, 900–1700. Ithaca, NY: Cornell University Press. Lewin, Moshe (1985) The Making of the Soviet System. New York: Pantheon. Naiman, Eric (1991) ‘Sexuality and Utopia. The debate in the Soviet 1920s’, íåîïóáë³êîâàíà äèñåðòàö³ÿ, Department of English, University of California, Berkeley. Rusakova, E. [Ðóñàêîâà, Å.] (1956) ‘Êòî èç íèõ ñòèëÿãà?’ (Who is styliaga?) // Êîìñîìîëüñêàÿ ïðàâäà, 11 àâãóñòà. Sinyavsky, Andrei (1990) Soviet Civilization: A Cultural History. New York: Norton.

316

12. Îëåã Õàðõîðä³í

Starr, Frederick S. (1983) Red and Hot. The Fate of Jazz in the Soviet Union, 1917–1980. Oxford: Oxford University Press. Troitsky, Artemy (1988) Back in the USSR: The True Story of Rock in Russia. Boston and London: Faber & Faber. Trotsky, Leon (1973) Problems of Everyday Life. New York: Monad Press. Tucker, Robert C. (1972) The Soviet Political Mind. London: Macmillan. White, Stephen (1979) Political Culture and Soviet Politics. New York: St Martin’s Press. Zhitnikov, K. (1977) ‘The decline of the democratic movement’, ó êí.: M. MeersonAksenov and B. Shragin (eds), The Political, Social, and Religious Thought of Russian Samizdat. Belmont, MA: Nordland.

13 Вікі Бел

БІОПОЛІТИКА ТА ПРИВИД ІНЦЕСТУ: СЕКСУАЛЬНІСТЬ І СІМ’Я Ñó÷àñíà ëþäèíà – öå òâàðèíà, ÷èº ïîë³òè÷íå æèòòÿ ñòàâèòü ï³ä ïèòàííÿ ¿¿ ³ñíóâàííÿ ÿêî æèâî¿ ³ñòîòè. Ì³øåëü Ôóêî; Foucault, 1981: 143 *

ßêîñü Ôóêî ïîì³òèâ, ùî í³õòî íå õî÷å îáãîâîðþâàòè îñòàíí³ ÷àñòèíè êíèãè «²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³. Æàãà ï³çíàííÿ» (1981), äå â³í äåòàëüíî ðîçãëÿäàº ôóíêö³îíóâàííÿ á³îïîë³òèêè, óì³ùóº ð³äê³ñíó ðåìàðêó ïðî ðàñèçì ³ Ã³òëåðà òà ðîçì³ðêîâóº íàä ðóõîì â³ä «ñèìâîë³êè êðîâ³» äî «àíàë³òèêè ñåêñóàëüíîñò³»1. Öåíòðàëüíà òåçà ö³º¿ îñòàííüî¿ ÷àñòèíè ïîëÿãàº â òîìó, ùî ðîçâèòîê êàï³òàë³çìó ñóïðîâîäæóâàâñÿ «âõîäîì æèòòÿ â ³ñòîð³þ» (Foucault, 1981: 141; öèò. çà óêð. âèäàííÿì: Ôóêî, 1997: 213). «Çàãðîçà ñìåðò³» ñòàº âæå íå òàêîþ ñòðàøíîþ ÿê ðàí³øå, ³ öå ïîëåãøåííÿ çðîáèëî ìîæëèâèì ³ ñàìå ñòàëî ìîæëèâèì çàâäÿêè â³äíîñíîìó êîíòðîëþ íàä æèòòÿì. Ïîíÿòòÿ á³îïîë³òèêè, ÿêå Ôóêî ââîäèòü íà öèõ ñòîð³íêàõ, ïîçíà÷àº ïîë³òèêó, ÿêà «âðàõîâóº ïðîöåñè æèòòÿ òà ïî÷èíàº êîíòðîëþâàòè é çì³íþâàòè ¿õ» (Foucault, 1981: 142; öèò. çà óêð. âèäàííÿì: Ôóêî, 1997: 214). Íàáðàâøè ñèëè ïðîòÿãîì Õ²Õ ñò., íîâ³ ôîðìè çíàííÿ çîñåðåäèëèñÿ íà íàðîäæóâàíîñò³ òà ñìåðòíîñò³, çäîðîâ’¿, î÷³êóâàí³é òðèâàëîñò³ æèòòÿ òà äîâãîë³òò³, à ñòàòèñòè÷í³ ìîäåë³ äàâàëè çìîãó ðîáèòè îö³íêè òà ïðîãíîçè. ßê íàñë³äîê, ëþäè ñòàëè âæå íå ïðîñòî þðèäè÷íèìè ï³ääàíöÿìè, ÿêèõ êîíòðîëþâàëè çà äîïîìîãè ìå÷à òà, ó êðàéíüîìó ðàç³, ñìåðò³; á³îïîë³òèêà íàòîì³ñòü ïåðåòâîðèëà ¿õ íà «æèâèõ ³ñòîò», ÿê³ ìàþòü «îðãàí³çì, óìîâè ³ñíóâàííÿ, * Äèâ. óêð. âèäàííÿ (Ôóêî, 1997: 215), äå öåé óðèâîê ïåðåêëàäåíî òàêèì ÷èíîì: «Ñó÷àñíà ëþäèíà – öå òâàðèíà, â ïîë³òèö³ ÿêî¿ ¿¿ øàíñè çàëèøèòèñÿ æèâîþ ³ñòîð³ºþ âæå ï³ä ñóìí³âîì». Òóò ³ äàë³ áóäóòü âêàçóâàòèñÿ ñòîð³íêè ³ç óêðà¿íñüêèõ âèäàíü òâîð³â Ì³øåëÿ Ôóêî, àëå ñàì³ öèòàòè ïåðåâàæíî ïîäàâàòèìóòüñÿ ó âëàñíîìó ïåðåêëàä³.

318

13. Â³ê³ Áåë

ïåðåäáà÷óâàíå æèòòÿ, ³íäèâ³äóàëüíèé òà êîëåêòèâíèé äîãëÿä çà çäîðîâ’ÿì, ñèëè, íà ÿê³ ìîæíà âïëèíóòè, òà ïðîñò³ð, ïî ÿêîìó ìîæíà îïòèìàëüíî ðîçïîä³ëèòèñÿ» (Foucault, 1981: 142; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî, 1997: 214). Ôóêî çàëèøèâ ïî ñîá³ íåáàãàòî ðîçäóì³â ïðî ð³çíîìàí³òí³ ðåãóëÿòîðí³ ìåòîäè á³îâëàäè, õî÷à ïîíÿòòÿ íàñåëåííÿ, ÿêå ç íèõ ïîñòàëî ³ â³ä ÿêîãî âîíè â³äøòîâõóâàëèñÿ, ³ êîíñòðóþâàííÿ ð³çíîìàí³òíèõ íàñåëåíü ïîñ³äàº öåíòðàëüíå ì³ñöå â ïåðøîìó òîì³ «²ñòîð³¿ ñåêñóàëüíîñò³»2. Ó ëåêö³¿ ïðî óðÿäîâ³ñòü â³í äîâîäèâ, ùî ñåðåäèíà ÕV²²² ñò. ñòàëà ñâ³äêîì çì³ùåííÿ â³ä ðîäèíè ÿêî ìîäåë³ óðÿäó äî ðîäèíè ÿêî ïðèâ³ëåéîâàíîãî ñåãìåíòà «íàñåëåííÿ», ÿêèé ñòàâ ïåðøî÷åðãîâèì öåíòðîì óâàãè é ìåòîþ äëÿ óðÿäó (Foucault, 1979: 17). Çðîçóì³ëî, ùî á³îïîë³òèêà ì³ñòèòü äèñöèïë³íàðí³ àñïåêòè âëàäè, ÿê³ Ôóêî îêðåñëèâ ó «Íàãëÿäàòè é êàðàòè» (Foucault, 1977), ³ çãðóïîâóº ö³ ìåòîäè âëàäè â ñòðàòåã³¿, ùî ñïðÿìîâàí³ íå òàê íà ³íäèâ³äóàëüí³ ò³ëà, ÿê íà ñóêóïíîñò³. Êð³ì òîãî, ñåêñ ïîñ³äàº íåàáèÿêå ì³ñöå â ³ñòîð³¿, ïîçàÿê â³í íå ò³ëüêè ïðèêëàä îïåðàö³é á³îâëàäè, à âèíÿòêîâî êàðäèíàëüíà ì³øåíü çàâäÿêè ñâîºìó ñåðåäèííîìó ñòàíîâèùó ì³æ äâîìà «ê³íöÿìè» á³îïîë³òè÷íîãî ñïåêòðà. Êîíòðîëü íàä æèòòÿì çàëåæèòü â³ä ñòðàòåã³é, ÿê³ ìîá³ë³çîâóþòüñÿ íà ð³âí³ íàñåëåííÿ, àëå éîãî ðîçãîðòàííÿ çàëåæèòü â³ä óñï³øíîñò³ çóñèëü çàîõîòèòè ëþäåé ïîâîäèòèñÿ äèñöèïë³íîâàíèì ÷èíîì ùîäî ñâîãî ò³ëà òà ñåêñóàëüíèõ çâè÷îê. Òîáòî äèñöèïë³íàðíà ðåàêö³ÿ ³íäèâ³ä³â íà ðîçãîðíóòå çíàííÿ ïðî íàñåëåííÿ âïëèâàº íà (äîáðîâ³ëüíèé âíóòð³øí³é) êîíòðîëü íàä íàñåëåííÿì3. Ó ö³é ñòàòò³ áóäå ðîçãëÿíóòî íàïðóæåííÿ, ùî âèíèêàº, êîëè ìåõàí³çì ñåêñóàëüíîñò³ ÿêî çàñ³á îäíî÷àñíî¿ ðåãóëÿö³¿ òà ñïîíóêàííÿ ðîçãëÿäàþòü ó ñòîñóíêó äî «ðîäèíè» ÿê ãîëîâíîãî ì³ñöÿ, â ÿêîìó ³ ÷åðåç ÿêå ðåàë³çóºòüñÿ á³îïîë³òèêà. Öå íàïðóæåííÿ âèñòóïàº ïóíêòîì, â ÿêîìó ñõîäÿòüñÿ «ðîäèíà» òà «ñåêñ»: ïðèâèä ³íöåñòó.

² Ïàðàäîêñ ïîëÿãàº îñü ó ÷îìó: ñ³ì’ÿ, ç îäíîãî áîêó, ââàæàºòüñÿ òèïîâîþ ³íñòèòóö³ºþ ïðèâàòíî¿ ñôåðè, ïðèòóëêîì äëÿ îñîáèñòî¿ ñâîáîäè; à ç ³íøîãî áîêó, âîíà ïðàâèòü çà ì³ñöå, äå îïåðóº íàéâàæëèâ³øèé çàêîí öèâ³ë³çàö³¿, ïîðóøåííÿ ÿêîãî ïðèçâåäå äî ðóéíóâàííÿ ¿¿ îñíîâ. ßêùî íàéçàâçÿò³ø³ êîíñåðâàòîðè ïîãîäæóþòüñÿ ò³ëüêè ç òèì, ùî ñ³ì’ÿ ïåðåäáà÷àº ñòàòåâ³ ñòîñóíêè – òîáòî ùî ñ³ì’ÿ íàâ³òü íàëåæíèé îñåðåäîê ñåêñóàëüíîñò³, – òî ñë³ä òàêîæ äîäàòè, ùî ñ³ì’ÿ – öå ì³ñöå, äå ñòàòåâ³ ñòîñóíêè, ìàáóòü, íàéñèëüí³øå îáìåæåí³. Çâ’ÿçîê ì³æ «ñ³ì’ºþ» òà ñåêñóàëüí³ñòþ óòðèìóºòüñÿ

13. Á³îïîë³òèêà òà ïðèâèä ³íöåñòó

319

ñåêñóàëüí³ñòþ, à ðîçä³ëÿº ¿õ çàáîðîíà êðîâîçì³øåííÿ – ïðàâèëî, íà ÿêîìó íåíà÷åáòî òðèìàºòüñÿ öèâ³ë³çàö³ÿ. Ôóêî ïîïåðåäæàâ ïðî öå íàïðóæåííÿ, ÿêå ïåðåñë³äóº áóäü-ÿê³ äîñë³äæåííÿ «ñ³ì’¿»: «Êðîâîçì³ñíèé çâ’ÿçîê [...] ïîñ³äàº ÷³ëüíå ì³ñöå; éîãî áåçóãàâíî äîìàãàþòüñÿ é â³äõèëÿþòü, öå îá’ºêò ïîñò³éíî¿ îäåðæèìîñò³ òà ïîòÿãó, ìîòîðîøíà òàºìíèöÿ òà íåçàì³ííà îïîðà» (Foucault, 1981: 109; äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî, 1997: 175). ×îìó Ôóêî ââàæàº, ùî ³íöåñò êîí÷å ïîòð³áíèé? Â³äïîâ³äü íà öå çàïèòàííÿ ïîâ’ÿçàíà ç òèì, ÿê «ñ³ì’ÿ» ñòàëà îá’ºêòîì êåðóâàííÿ, à òàêîæ ³ç òèì, ùî óðÿä ò³ñíî ïîâ’ÿçàíèé ³ç ð³çíèìè çíàííÿìè, ÿê³ ñôîðìóâàëèñÿ â í³é, äëÿ íå¿ òà íàâêîëî íå¿. Ñîö³îëîã³÷íå çíàííÿ, îòæå, âçàºìîïîâ’ÿçàíå ç á³îïîë³òè÷íèì çíàííÿì íå ÿê àíòàãîí³ñòè÷íèé àíàë³ç, õî÷à òàê ³íêîëè òðàïëÿºòüñÿ, à ÿêî çàñ³á ³ ïðîäóêò éîãî îïåðàö³é. Âèñóíóòå íàïðèê³íö³ Õ²Õ ñò. ðîçóì³ííÿ ñ³ì’¿ áóëî çà ñâîºþ ñóòòþ íàáîðîì îïîâ³äåé ïðî çàáîðîíó êðîâîçì³øåííÿ, ÿêó íåîäíîðàçîâî ï³äíîñèëè äî ñòàòóñó çàñàäíè÷î¿, âèð³øàëüíî¿, êàðäèíàëüíî¿ ï³äâàëèíè: âîíà áóëà îñíîâîþ âñüîãî, ùî â³äð³çíÿëî òåïåð³øí³ñòü â³ä òîä³øíîñò³. Ìàáóòü, íàéïîì³òí³øå öÿ òåíäåíö³ÿ ïðîÿâèëàñÿ ó òâîð÷îñò³ Ëåâ³-Ñòðîñà (Lévi-Strauss, 1949/1969), êîòðèé ï³äíîñèòü çàáîðîíó ³íöåñòó äî ñòàòóñó â³õè, ÿêà ïîçíà÷àº ïåðåõ³ä â³ä ïðèðîäè äî êóëüòóðè ³ º ñóñï³ëüíèì â³äïîâ³äíèêîì âèð³øàëüíî¿ ðîë³ çàáîðîíè êðîâîçì³øåííÿ â ó÷åíí³ Ôðîéäà ïðî ³íäèâ³äóàëüíå ïðîõîäæåííÿ ÷åðåç êîìïëåêñ Åäèïà. Óñå, ùî º óí³âåðñàëüíîãî â ëþäñòâ³, ñòâåðäæóâàâ Ëåâ³-Ñòðîñ, ïîâ’ÿçàíå ç ïðèðîäíèì ïîðÿäêîì; àëå òàì, äå ç’ÿâëÿþòüñÿ ïðàâèëà, «ñòàº äîñòåìåííî â³äîìî, ùî êóëüòóðíî¿ ñòàä³¿ ðîçâèòêó òàêè äîñÿãíóòî» (Lévi-Strauss, 1949/1969: 8). Âèçíàþ÷è óí³âåðñàëüí³ñòü çàáîðîíè ³íöåñòó, â³í ðîçãëÿäàâ öå ïðàâèëî ÿêî ñóïåðå÷ëèâèé ñîö³àëüíèé ôàêò – ÿê ñïåöèô³÷íå ÿâèùå, ÿêå ìàº «õàðàêòåðí³ îçíàêè ïðèðîäè [éäåòüñÿ ïðî óí³âåðñàëüí³ñòü] òà ¿¿ òåîðåòè÷íî¿ ïðîòèëåæíîñò³ – êóëüòóðè [éäåòüñÿ ïðî òå, ùî öå ïðàâèëî]» (Lévi-Strauss, 1949/1969: 10)4. Ðîçì³ðêîâóþ÷è ïðî öåé ïàðàäîêñ, Ëåâ³-Ñòðîñ ðîçãëÿäàâ çàáîðîíó êðîâîçì³øåííÿ ÿêî «ôóíäàìåíòàëüíèé êðîê, ÷åðåç ÿêèé, ó ñèëó ÿêîãî ³ ïîíàä óñå â ðàìêàõ ÿêîãî â³äáóâñÿ ïåðåõ³ä â³ä ïðèðîäè äî êóëüòóðè» (Lévi-Strauss, 1949/1969: 24). Ôðîéä, ó ñâî¿é ùå ãðàíä³îçí³ø³é ³ñòîð³¿ âèòîê³â êóëüòóðè òà öèâ³ë³çàö³¿, ïðèïèñóº àíàëîã³÷íó âàãó òàáó íà ³íöåñò. Ó ïðàö³ «Öèâ³ë³çàö³ÿ òà ¿¿ íåãàðàçäè» (Freud, 1930/1985) ñåêñóàëüíå æàäàííÿ çîáðàæåíå ÿêî íàéãîëîâí³øà ïðè÷èíà çàñíóâàííÿ ñ³ì’¿: Ìîæíà çäîãàäàòèñÿ, ùî çàñíóâàííÿ ñ³ìåé ïîâ’ÿçàíå ç íàñòàííÿì ìîìåíòó, êîëè ïîòðåáà â ãåí³òàëüíîìó çàäîâîëåíí³ ïðèïèíÿº ç’ÿâëÿòèñÿ

324

13. Â³ê³ Áåë

²² Òåïåð äåùî çì³íèìî êóðñ, àáè ðåòåëüí³øå ïîãëÿíóòè íà öþ ñêëàäíó ñèòóàö³þ, îñê³ëüêè çàïðîïîíîâàíà òóò äóìêà ñïèðàºòüñÿ íà íåçâè÷íå òëóìà÷åííÿ êíèæêè «²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³. Æàãà ï³çíàííÿ» – íåçâè÷íå ïðèíàéìí³ äëÿ òèõ, õòî ñòàâ æåðòâîþ ïîäàííÿ òåçè Ôóêî â òîìó âèãëÿä³, â ÿêîìó ¿¿ çàðàç óçàãàëüíèëè â ñîö³îëîã³÷íèõ äåáàòàõ. Àäæå îñê³ëüêè ãîëîâíó òåçó ïåðøîãî òîìó «²ñòîð³¿ ñåêñóàëüíîñò³» ÷àñòî õàðàêòåðèçóþòü çà äîïîìîãè ê³ëüêîõ øèðîêèõ øòðèõ³â – çì³íà ñïîñîáó ìîâëåííÿ ïðî ñåêñóàëüí³ñòü, çì³íà ñïîñîáó ñïðèéíÿòòÿ âëàäè òîùî – îñòàíí³é ðîçä³ë êíèãè, íà ÿêîìó çàðàç çîñåðåäæåíà íàøà óâàãà, çðîäæóº ñóìí³â ùîäî òàêîãî òëóìà÷åííÿ. Öå òëóìà÷åííÿ áàçóºòüñÿ íà ðîçð³çíåíí³ ì³æ ñèñòåìîþ øëþáó òà ìåõàí³çìîì ñåêñóàëüíîñò³. ßêùî ï³ä ñåêñóàëüí³ñòþ ðîçóì³òè ðåçóëüòàò ñòðàòåã³é ³ ìåòîäèê, ÿê³ ñêëàäàþòü îñíîâó íèí³øíüîãî ðåãóëþâàííÿ ò³ë ³ ñåêñóàëüíèõ ïðàêòèê, òî ùî æ áóëî ïåðåä ñåêñóàëüí³ñòþ? Íå ì³ã æå Ôóêî òâåðäèòè, ùî äî ÕV²²² ñò. íå áóëî ñåêñóàëüíèõ ïðàêòèê ³ íàñîëîä? «Òå, ùî áóëî ïåðåä» ìîæíà îõàðàêòåðèçóâàòè îäíèì ñëîâîì: êðîâ. Ïåðåä âõîäîì ñàìîãî æèòòÿ, äîâîäèòü Ôóêî, âëàäà ä³ÿëà çà äîïîìîãè êðîâîïðîëèòòÿ òà ñìåðò³; âîíà ôîêóñóâàëàñÿ íå òàê íà ïðàêòèêàõ ëþäåé, ÿê íà âîë³ ñóâåðåíà òà ñòðàõîâ³ ïåðåä ãîëîäîì. Îäíà÷å ñóâåðåí ³ç éîãî ìå÷åì – öå ò³ëüêè îäèí á³ê ö³º¿ «ñèìâîë³êè êðîâ³» (Foucault, 1981: 148; öèò. çà óêð. âèäàííÿì: Ôóêî, 1997: 220). Ñóñï³ëüñòâî áóëî âïîðÿäêîâàíå íàâêîëî îçíàêè êðîâ³ («ìàòè ïåâíó êðîâ, áóòè îäí³º¿ êðîâ³, çãîäèòèñÿ ðèçèêóâàòè ñâîºþ êðîâ’þ»), êîíòðîëüîâàíå çà äîïîìîãè â³éíè («ìîæëèâ³ñòü ïðîëèòè êðîâ»), à ïåðåñòóïíèê³â êàðàëè â êðèâàâèé ñïîñ³á – ñòðàòîþ àáî òîðòóðàìè (Foucault, 1981: 147; öèò. çà óêð. âèäàííÿì: Ôóêî, 1997: 219). Ñåêñóàëüí³ ïðàêòèêè òàêîæ ðîçóì³ëè é êîíòðîëþâàëè êð³çü ïðèçìó ïîíÿòòÿ êðîâ³, çîêðåìà çà äîïîìîãè ãåíåàëîã³÷íèõ ë³í³é – ñ³ìåéíèõ ðîäîâîä³â, – ÿê³ äîïîìàãàëè âñòàíîâèòè ñòàíîâèùå êîæíîãî: öå òå, ùî Ôóêî íàçèâàº «ìåõàí³çìîì øëþáó»*, àáî ³íàêøå «ñèñ* Ó ôðàíöóçüêîìó îðèã³íàë³ «²ñòîð³¿ ñåêñóàëüíîñò³» öåé òåðì³í ïèøåòüñÿ «dispositif d’alliance». Àíãë³éñüêå òà ðîñ³éñüêå âèäàííÿ êíèãè ì³ñòÿòü â³äïîâ³äíî «deployment of alliance» òà «äèñïîçèòèâ ñóïðóæåñêîãî ñîþçà». Â óêðà¿íñüêîìó âèäàíí³ éîãî ïåðåêëàäåíî ÿêî «çàñ³á ïîäðóæíüîãî/øëþáíîãî çâ’ÿçêó», õî÷à ïàðàëåëüíèé ôðàíöóçüêèé òåðì³í «dispositif de sexualité» ó íàçâ³ ÷àñòèíè ²²² ïîäàíî ÿêî «çíàðÿääÿ ñåêñóàëüíîñò³», à â òåêñò³ – ÿêî «çàñ³á ñåêñóàëüíîñò³». Íåîäíîçíà÷í³ñòü ðîäîâîãî â³äì³íêó â óêðà¿íñüêèõ âàð³àíòàõ ï³ñëÿ ñë³â «çàñ³á/çíàðÿääÿ» (ÿêèé äîïóñêàº ùîíàéìåíøå òðè ïðî÷èòàííÿ, íàïðèêëàä, òåðì³íà «çàñ³á ñåêñóàëüíîñò³»: «çàñ³á äîñÿãíåííÿ ñåêñóàëüíîñò³», «çàñ³á, ÿêèé âèêîðèñòîâóºòüñÿ ñåêñóàëüí³ñòþ» òà «ñåêñóàëüí³ñòü ÿêî çàñ³á»,

13. Á³îïîë³òèêà òà ïðèâèä ³íöåñòó

329

²²² Íàïðóæåííÿ, ÿêå âèðîñëî íàâêîëî ñ³ì’¿ ÷åðåç ìåõàí³çì ñåêñóàëüíîñò³, âèäàëèëè ç îêðåìîãî é ïåðåâàæíî ñîö³îëîã³÷íîãî òëóìà÷åííÿ ³äåé Ì³øåëÿ Ôóêî, ÿêå ïîòðàïèëî äî äåáàò³â ïðî ìîäåðí³ñòü ³ ïîñòìîäåðí³ñòü. Âèñíîâêè, çâè÷àéíî æ, ìîæíà ðîáèòè áàãàòüìà ð³çíèìè øëÿõàìè, àëå «âèðèíàííÿ» çàáîðîíè ³íöåñòó â àíòðîïîëîã³÷í³é ³ ñîö³îëîã³÷í³é ë³òåðàòóð³ ÕÕ ñò., â ÿê³é äîñÿãëè çð³ëîñò³ äèñêóðñè âëàäè, çíàííÿ òà íàñîëîäè íàâêîëî ìåõàí³çìó ñåêñóàëüíîñò³, çàñâ³ä÷óº, ùî ñèñòåìà øëþáó é, îòæå, ïîç³ðíî àðõà¿÷í³ ïðàâîâ³ ôîðìóëè – íå ïðîñòî äåòàë³, ÿê³ «çàáàðèëèñÿ» çíèêíóòè àáî íàìàãàþòüñÿ çàòà¿òèñÿ â ïåðåì³íëèâ³é ìîäåë³ â³äíîñèí, à íåâ³ää³ëüíà ÷àñòèíà öüîãî åòàïó âðÿäóâàííÿ. ²íàêøå êàæó÷è, «ñòàðà» ñèñòåìà êîíòðîëþ, ÿêà ñêëàëàñÿ íàâêîëî ñåêñóàëüíî¿ ïðàêòèêè, ñòâîðþºòüñÿ é ðîçãîðòàºòüñÿ âñåðåäèí³ ïîòî÷íèõ á³îïîë³òè÷íèõ ñòðàòåã³é. Öÿ áóõòà ñòàðîãî â ìîð³ íîâîãî çáèâàº ç ïàíòåëèêó òèõ, õòî íàìàãàºòüñÿ âì³ñòèòè á³îïîë³òè÷í³ (àáî, ùå òèïîâ³øå, äèñöèïë³íàðí³) ìåòîäèêè Ôóêî â äåáàòè ïðî íîâ³ åïîõè. Àäæå ïîïðè òå, ùî ãåíåàëîã³¿ Ôóêî áóëè ³ñòîð³ÿìè òåïåð³øíîñò³, çà äîïîìîãè ÿêèõ â³í êîìåíòóâàâ ñó÷àñí³ ïðîöåñè, â³í íå ìàâ òîòàë³çîâàíî¿ êîíöåïö³¿ òåïåð³øíîñò³. Êàðòîãðàôóâàííÿ ³ñòîðè÷íèõ ïðîöåñ³â íîðìàë³çàö³¿ áóëî äëÿ Ôóêî íå òàê ïîáóäîâîþ ñõåìè íàðîäæåííÿ ÿê³ñíî â³äì³ííîãî ïåð³îäó ³ñòîð³¿, ÿê ³ñòîðè÷íèì ïðîñòåæåííÿì òàêòèê ³ ñòðàòåã³é, ÿê³ ïðîíèçóþòü ïåâí³ ñó÷àñí³ ³ñòèíè. Îòîæ, õî÷ ó ðàíí³é òâîð÷îñò³ Ôóêî ïîíÿòòÿ «åï³ñòåìà» ì³ñòèëî ïåâíèé ñåíñ ³ñòîðè÷íèõ ðîçðèâ³â ³ çì³íè, ïîíÿòòÿ ïîòî÷íî¿ ÿê³ñíî¿ òà ö³ëêîâèòî¿ çì³íè íåàäåêâàòíî â³äîáðàæàº äîðîáîê Ôóêî, à íàäóæèâàííÿ ðîçìàøèñòèìè òåðì³íàìè ïðèçâîäèòü äî âòðàòè â³ä÷óòòÿ äèíàì³êè ³ñòîðè÷íèõ ïðîöåñ³â, ÿê³ â³í îïèñóâàâ. Âèëóùóâàííÿ ç éîãî òåç ³äå¿ ïðî ö³ëêîâèòå ïåðåòâîðåííÿ ïðèçâåäå äî çàòèðàííÿ äåòàëåé ³ çãëàäæóâàííÿ ðîçëàä³â ó ³ñòîðè÷íèõ ïðîöåñàõ ³ ôîðìàö³ÿõ, ÿê³ â³í îïèñóâàâ. Àëå íåäîë³ê ïîëÿãàº íå ò³ëüêè â íåòî÷íîñò³, à é ó íåñïðîìîæíîñò³ êèíóòè ñâ³òëî íà ïîë³òè÷íî êîðèñí³ àìá³âàëåíòíîñò³ òà ðîçëàäè, ùî ì³ñòÿòüñÿ â dispositifs*, ÿê³ â³í îáðàâ çà îá’ºêò ñâî¿õ (ï³çí³õ) ñòóä³é. Öèòàòà, ç ÿêî¿ ðîçïî÷àëàñÿ öÿ ðîçâ³äêà, âçÿòà ç ëåêö³¿ ïðî óðÿäîâ³ñòü (äå éøëîñÿ ïðî âèò³ñíåííÿ ñ³ì’¿-ÿêî-ìîäåë³ ñ³ì’ºþ-ÿêîíîñ³ºì), ³ ïðîòèñòàâëåííÿ, ÿê³ çàäàâàëè äèíàì³êó â ïðàö³ «Íàãëÿäàòè é êàðàòè» (ÿê-îò ÷àñòî öèòîâàíà îïîçèö³ÿ òîðòóðà – versus – ðîçïîðÿäîê), – öå ïðèêëàäè ìàíåðè âèêëàäó Ì³øåëåì Ôóêî ñâî¿õ ïîãëÿä³â, ÿê³ äàâàëè ï³äñòàâè äóìàòè, í³áèòî â³í ôîêóñóâàâñÿ íà *

Òóò – ìåõàí³çìàõ (ôð.). Äèâ. ïðèì³òêó íà ñ. 324.

336

13. Â³ê³ Áåë

íèêè: äèâ., íàïð.: Ember, 1983). Â³í ñòâåðäæóâàâ, ùî öå âèìàãàëî áè «ïðîçîðëèâîñò³ ºâãåí³÷íèõ ÿñíîâèäö³â» â³ä ³íäèâ³ä³â (Lévi-Strauss, 1949/1969: 13). 5. Ó ïðàö³ «²íöåñò: ïðèðîäà é âèòîêè òàáó» (Durkheim, 1898/1963) Äþðêãàéì äîâîäèâ, ùî åêçîãàì³ÿ áóëà íàñë³äêîì òîòåì³çìó, ïðàêòèêîâàíîãî òðàäèö³éíèìè ñóñï³ëüñòâàìè é âèâ÷åíîãî â òîé æå ÷àñ ê³ëüêîìà àíòðîïîëîãàìè. Äþðêãàéì áóâ ïåðåêîíàíèé, ùî òîòåì³çì áóâ ïðåäòå÷åþ ñó÷àñíèõ ðåë³ã³éíèõ ïðàêòèê ³íäóñòð³àë³çîâàíèõ ñóñï³ëüñòâ. Â³í ïåðåäáà÷àº, ùî ãðóïà ëþäåé (ïëåì’ÿ) îáèðàº ñîá³ äëÿ ïîêëîí³ííÿ ïåâíèé êëàñ îá’ºêò³â ìàòåð³àëüíîãî ñâ³òó (íàïðèêëàä, òâàðèíó àáî ðîñëèíó) ÿêî ñâ³é òîòåì. Óâàæàëîñÿ, ùî êîæåí ³íäèâ³ä ç òîòåìíî¿ ãðóïè ïåðåáóâàº â îñîáëèâîìó ñòîñóíêó ç òîòåìîì, à òîòåì áóâ ò³º¿ ñàìî¿ êðîâ³, ùî é ÷ëåíè ãðóïè. Äþðêãàéìîâà ³äåÿ ïîëÿãàº â òîìó, ùî òîòåì âèêîíóâàâ ôóíêö³þ çáåðåæåííÿ ãðóïîâî¿ ñîë³äàðíîñò³; îñê³ëüêè â³í ïðàâèâ çíàêîì ãðóïè, ãðóïà, ïî ñóò³, ïîêëîíÿëàñÿ ñàìà ñîá³. (Çãîäîì òîòåì óòðàòèòü ô³çè÷íó ôîðìó: éîãî ïî÷íóòü óÿâëÿòè ÿê áåçò³ëåñíîãî áîãà.) Òîòåì áóâ ñâÿùåííèì, òîìó íà ïðîëèâàííÿ êðîâ³ òîòåìà (òâàðèíè àáî ðîñëèíè) àáî çàâäàííÿ éîìó øêîäè áóëî íàêëàäåíå òàáó. ²ç öüîãî ëîã³÷íî âèïëèâàëî, âåäå äàë³ Äþðêãàéì, òàáó íà ñòàòåâèé çâ’ÿçîê ³ç æ³íêîþ ò³º¿ ñàìî¿ òîòåìíî¿ ãðóïè, áî öå íåñëî íåáåçïåêó êîíòàêòó ç ¿¿ êðîâ’þ, ÿêà áóëà òàêîæ êðîâ’þ òîòåìà. (Ï³çí³ø³ îãëÿäà÷³ ñòâåðäæóâàëè, ùî ïîòðåáè â ïðîì³æíîìó òàáó íà êðîâ íå áóëî: ³ñíóâàëî çàãàëüíå òîòåìíå òàáó – Lange, 1905 öèòîâàíèé ó: Freud, 1913/1983.) 6. Ïñèõîàíàë³ç ïîêàçàâ, ÿê ïåðåêîíóº Ôðîéä, ùî ã³ïîòåçà ïðî ïðèðîäæåíó çàáîðîíó êðîâîçì³øåííÿ «ïîâí³ñòþ áåçï³äñòàâíà», îñê³ëüêè «íàéðàí³ø³ ñåêñóàëüí³ õâèëþâàííÿ ìîëîäèõ ëþäñüêèõ ³ñòîò íåçì³ííî ìàþòü ³íöåñòóàëüíèé õàðàêòåð» (Freud, 1913/1983: 24). Â³í íàâ³òü ïîì³òèâ ïàðàëåë³ ì³æ àíòðîïîëîã³÷íèìè ïðàöÿìè ïðî òîòåì³çì ³ âèïàäêîì ìàëåíüêîãî Ãàíñà. Íà äóìêó Ôðîéäà, ìàëåíüêèé Ãàíñ ïåðåì³ñòèâ ñâî¿ àìá³âàëåíòí³ ïî÷óòòÿ äî áàòüêà – ïîòÿã/ëþáîâ, íåíàâèñòü (îñê³ëüêè áàòüêî áóâ éîãî êîíêóðåíòîì çà ëþáîâ ìàòåð³) ³ ñòðàõ (ùî éîãî áàòüêî â³ä³éäå/ïîìðå àáî êàñòðóº éîãî) íà êîíåé. Öå ïåðåì³ùåííÿ âèëèëîñÿ â áàæàííÿ áà÷èòè é áóòè á³ëÿ êîíåé, àëå òàêîæ ó ìîòîðîøíèé ñòðàõ ïåðåä íèìè – öÿ ñèòóàö³ÿ íàãàäóº ñòàâëåííÿ òîòåìíîãî ïëåìåí³ äî òîòåìà, ÿêîãî âîäíî÷àñ áîÿëèñÿ é øàíóâàëè. 7. Ñïèðàþ÷èñü íà Ôðîéäà, Ïàðñîíñ ñòâåðäæóâàâ, ùî äèòèíà åðîòè÷íî ïðèâ’ÿçàíà äî ìàòåð³, ³ âäàâàâñÿ äî ïðèêëàäó ãîäóâàííÿ ãðóäüìè ÿê íàéî÷åâèäí³øîãî ïðèêëàäó îòðèìàííÿ îðàëüíî-åðîòè÷íîãî çàäîâîëåííÿ äèòèíîþ (à òàêîæ çàäîâîëåííÿ â³ä óòàìóâàííÿ ãîëîäó). Çàãàëüíà ïðèâ’ÿçàí³ñòü ïîòð³áíà, ùîá â³äáóëàñÿ ñîö³àë³çàö³ÿ; îäíàê ÷åðåç òå, ùî äèòèíà ïîâèííà ñîö³àë³çóâàòèñÿ é ïîâîäèòèñÿ ÿêî íåçàëåæíà îñîáèñò³ñòü, åðîòè÷íà ïðèâ’ÿçàí³ñòü ìàº áóòè âèò³ñíåíà, à ìàòè ÿê ïåðâèííèé àãåíò ñîö³àë³çàö³¿ ìóñèòü ðîç³ðâàòè åðîòè÷íó ïðèâ’ÿçàí³ñòü äèòèíè äî ñåáå. Âèõîäèòü, ³íöåñòóàëüí³ áàæàííÿ ç ïîãëÿäó Ïàðñîíñà é Ôðîéäà º íåîäì³ííîþ ÷àñòèíîþ ðîçâèòêó äèòèíè. Çàáîðîíà êðîâîçì³øåííÿ çìóøóº äèòèíó â³äò³ñíèòè ³/àáî çàì³ñòèòè ñâî¿ ³íöåñòóàëüí³ áàæàííÿ íå ò³ëüêè ìàòåð³, à é ñ³ì’¿ â ö³ëîìó, òèì ñàìèì óíèêàþ÷è ñîö³àëüíîãî çðèâó, ÿêèé ìîãëè áè ñïðè÷èíèòè âèïàäêè ³íöåñòó. 8. Áãàáãà (Bhabha, 1991) êðèòèêóâàâ öþ äóìêó Ôóêî, âêàçóþ÷è, ùî ðàñà, çà Ôóêî, çàòðèìàëàñÿ â ÷àñ³, à ðàñèçì ïåðåòâîðèâñÿ íà «³ñòîðè÷íèé ðåãðåñ». Çàóâàæåííÿ Áãàáãè, çâ³ñíî, âëó÷íå, àëå ÿêùî ïðèéíÿòè ìîº òëóìà÷åííÿ Ôóêî â òðåòüîìó ðîçä³ë³ åñåþ, â³í ñõèáèâ, óçÿâøè Ôóêî çà ïðèêëàä, àäæå îñòàíí³é ðîçãëÿäàº ñòâîðåííÿ «ñòàðèõ» ñïîñîá³â ìîâëåííÿ âñåðåäèí³ íîâîãî ÿêî ïîë³òè÷íó òàêòè-

13. Á³îïîë³òèêà òà ïðèâèä ³íöåñòó

337

êó òåïåð³øíîñò³, ÿêó íåìîæëèâî ïåð³îäèçóâàòè íà îñíîâ³ ³ñòîðè÷íèõ ÷àñîâèõ ðàìîê. «×àñîâà çàòðèìêà» â ðîçóì³íí³ Áãàáãè ç’ÿâëÿºòüñÿ ëèøå òîä³, êîëè â òâîð÷îñò³ Ôóêî øóêàþòü òàêî¿ ïåð³îäèçàö³¿. 9. Ìàáóòü, âàðòî íàãîëîñèòè, ùî öÿ äóìêà íå îáîâ’ÿçêîâî îçíà÷àº, ùî «ñ³ì’ÿ» íå óíèêàº ³íöåñòó é íå óíèêàëà éîãî, – ïèòàííÿ ïîëÿãàº â òîìó, ÿê ìè îïèñóºìî é ðîçóì³ºìî öå óíèêàííÿ. 10. Ôåì³í³çì – öå ñôåðà, â ÿê³é çàáîðîíà ³íöåñòó çàçíàëà íàéá³ëüøèõ íàïàäîê ÿêî äèñêóðñèâíà ïðîáëåìà é íàâ³òü á³ëüøå, îñê³ëüêè òðàïëÿþòüñÿ îçíà÷åííÿ ñòàòåâîãî çëîâæèâàííÿ, ÿê-îò òå, ùî ³íêîëè àðòèêóëþºòüñÿ âñåðåäèí³ ôåì³í³ñòè÷íîãî äèñêóðñó òà ´ðóíòóº îçíà÷åííÿ íà ðîçóì³íí³, â³ä÷óòò³, çäîãàäö³ – æîäíå ç öèõ ñë³â íå âè÷åðïíå – ïðî íåîáõ³äí³ñòü òðèìàòè öå çëîâæèâàííÿ â òàºìíèö³. ßêùî â³í ïðîñèòü òåáå (äèòèíó) çáåð³ãàòè â÷èíîê ó òàºìíèö³, ÿêùî òè (áàòüêî àáî ìàòè) â³ä÷óâàºø, ùî ñë³ä éîãî ëèøèòè òàºìíèì, òîä³ öå íàéâ³ðîã³äí³øå áóëî ñòàòåâèì çëîâæèâàííÿì. Ó öüîìó îçíà÷åíí³ ö³êàâå éîãî ïîòåíö³éíå â³äõèëåííÿ þðèäè÷íèõ ìîäåëåé ³ éîãî óâàãà äî â³ä÷óâàííÿ òà ñàìîïî÷óòòÿ; âîíî âíóòð³øíº, ³íòðîñïåêòèâíå, ðåôëåêñèâíå, ñïîãëÿäàëüíå. Âîíî íàëåæèòü äî ³íøî¿ êàòåãîð³¿, í³æ ïñèõîëîã³÷í³ ìîäåë³, ÿê³ íàìàãàþòüñÿ íàáëèçèòèñÿ äî íàóêîâîãî ³äåàëó ³ ÿê³ ÷àñòî çàñòîñîâóþòüñÿ â ñóäàõ, ñîö³àëüí³é ðîáîò³ òîùî. Àëå ðàçîì ³ç òèì öå òàêå îçíà÷åííÿ, ÿêå âàæêî âèçíàòè íàñò³ëüêè æ çðó÷íèì, ÿê çàì³íåíå, çà òàêèõ îáñòàâèí. 11. Íàïðèêëàä, ò³, õòî äîðàäæóº ìåíøå ñ³ì’¿, á³ëüøå ñ³ì’¿, íîâ³ çàáîðîíè, ñòàð³ çàáîðîíè òîùî.

Á³áë³îãðàô³ÿ Armstrong, T. (ed.) (1992) Michel Foucault: Philosopher. Brighton: Harvester Wheatsheaf. Bell, V. (1993) Interrogating Incest: Feminism, Foucault and the Law. London: Routledge. Bernauer, J. (1992) ‘Beyond life and death’, ó êí.: T.Armstrong (ed.), Michel Foucault: Philosopher. Brighton: Harvester Wheatsheaf. Bhabha, H. (1991) ‘“Race”, time and modernity’, Oxford Literary Review, 13: 160. Donzelot, J. (1980) The Policing of Families. London: Hutchinson. Durkheim, E. (1898/1963) Incest: The Nature and Origin of the Taboo. New York: Lyle & Stuart. Ember (1983) ‘On the origin and extension of the incest taboo’, ó êí.: M.Ember and C.R.Ember (eds) Marriage, Family and Kinship: Comparative Studies of Social Organization. New Haven, Connecticut: Human Relations Area Files. Foucault, M. (1970) The Order of Things. London: Tavistock. Foucault, M. (1977) Discipline and Punish. Harmondsworth: Penguin. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì. Íàãëÿäàòè é êàðàòè: Íàðîäæåííÿ â’ÿçíèö³ / Ïåð. ç ôð. Ï.Òàðàùóê. – Ê.: Îñíîâè, 1998. – 392 ñ.). Foucault, M. (1979) ‘Governmentality’, Ideology and Consciousness. Foucault, M. (1980) Power/Knowledge: Selected Interviews and Other Writings 1972– 1977, edited by C.Gordon. Brighton: Harvester Press. Foucault. M. (1981) The History of Sexuality: An Introduction. Harmondsworth: Penguin.

338

13. Â³ê³ Áåë

(Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì. ²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³. – Ò.1. Æàãà ï³çíàííÿ / Ïåð. ç ôð. ².Äîí÷åíêî. – Õ.: Îêî, 1997. – 240 ñ.). Foucault, M. (1986) The Use of Pleasure: The History of Sexuality Volume Two, trans. R.Hurley. Harmondsworth: Viking. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì. ²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³. – Ò.2. ²íñòðóìåíò íàñîëîäè / Ïåð. ç ôð. ².Äîí÷åíêî. – Õ.: Îêî, 1999. – 288 ñ.). Foucault, M. (1988) The Care of the Self: The History of Sexuality Volume Three, trans. R. Hurley. New York: Viking. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ôóêî Ì. ²ñòîð³ÿ ñåêñóàëüíîñò³. – Ò.3. Ïëåêàííÿ ñåáå / Ïåð. ç ôð. ².Äîí÷åíêî. – Õ.: Îêî, 2000. – 264 ñ.). Foucault, M. (1988) Politics, Philosophy, Culture: Interviews and Other Writings 1977– 1984, edited by L.Kritzman. New York: Routledge. Freud, S. (1913/1983) Totem and Taboo. London: Routledge & Kegan Paul. Freud, S. (1930/1985) Civilization and its Discontents. Harmondsworth: Penguin. Lévi-Strauss, C. (1949/1969) The Elementary Structure of Kinship. London: Eyre & Spottiswoode. Minson, J. (1985) Genealogies of Morals: Nietzsche, Foucault, Donzelot and the Eccentricity of Ethics. Basingstoke: Macmillan. Parsons, T. (1954) ‘The incest taboo in relation to social structure and the socialisation of the child’, British Journal of Sociology, 5.

14 Елі Зарецьки

НАРОДЖЕННЯ ІДЕНТИЧНІСНОЇ ПОЛІТИКИ В 1960-ТІ РОКИ: ПСИХОАНАЛІЗ І ПОДІЛ НА ГРОМАДСЬКЕ Й ПРИВАТНЕ Ó 1960-ò³ ðîêè â Ñïîëó÷åíèõ Øòàòàõ, Êàíàä³ òà ªâðîï³ ïîñòàâ íîâèé òèï ïîë³òèêè, ÿêèé êàòàë³çóâàëà áîðîòüáà àôðîàìåðèêàíö³â òà ³íøèõ çà ñâîáîäó, à òàêîæ ðóõ çà åìàíñèïàö³þ æ³íîê. «Ìóëüòèêóëüòóðàë³çì», «êëàñ, ðàñà òà ´åíäåð», «³äåíòè÷í³ñíà ïîë³òèêà» òà «ïîë³òèêà â³äì³ííîñò³» – öå äàëåêî íå ïîâíèé ïåðåë³ê êîíöåïö³é ³ ãàñåë, ÿê³ âîíà ïîðîäèëà. Ãîëîâíà äóìêà öüîãî òèïó ïîë³òèêè ïîëÿãàëà â òîìó, ùî íàçâà æîäíî¿ ìàêðîãðóïè, ñêàæ³ìî, «ëþäèíà», «ëþäñòâî», «ðîá³òíè÷èé êëàñ» àáî «àìåðèêàíö³», íå ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè, íå âðàõîâóþ÷è â³äì³ííîñò³, íàÿâí³ â ðàìêàõ öüîãî óçàãàëüíåííÿ, – òàê³ â³äì³ííîñò³, ÿê, ñêàæ³ìî, ÷îëîâ³êè é æ³íêè, çäîðîâ³ é ³íâàë³äè, ì³ñöåâ³ óðîäæåíö³ é ³ìì³ãðàíòè òîùî. Òåðì³í «³äåíòè÷í³ñòü» ðîáèòü íàãîëîñ íà îñîáëèâîìó íà ïðîòèâàãó çàãàëüíîìó. À «â³äì³íí³ñòü» îçíà÷àº â³äìîâó ãîìîãåí³çóâàòè àáî çì³øóâàòè. Çàãàëîì ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³* òà â³äì³ííîñò³ ïîâ’ÿçàíà ç â³äêèäàííÿì óí³âåðñàë³çàö³éíèõ ô³ëîñîô³é, îòðèìàíèõ ó ñïàäîê â³ä Ïðîñâ³òíèöòâà, çîêðåìà ë³áåðàë³çìó é ìàðêñèçìó. Ö³ ô³ëîñîô³¿ äîïóñêàëè, ùî ëîêàëüíà, àáî äð³áíà, ³äåíòè÷í³ñíà ñï³ëüíîòà, ñêàæ³ìî, ëåñá³ÿíêè àáî àôðîàìåðèêàíö³, ìîæóòü áóòè ÷³ëüíèì îð³ºíòèðîì äëÿ ³äåíòèô³êàö³¿, àëå âîíè íàïîëÿãàëè, ùî â ïîë³òè÷í³é ñôåð³ äîì³íóº «øèðøèé» ³íòåðåñ – çàãàëüíà ñïðàâåäëèâ³ñòü, êëàñîâà ïîçèö³ÿ. Íà ïðîòèâàãó ¿ì íîâ³øà ïîë³òèêà â³äìîâèëàñÿ ï³äïîðÿäêóâàòè ãðóïîâó ³äåíòè÷í³ñòü øèðø³é ñòðóêòóð³ àáî ðîçæàëóâàòè ¿¿ â «ïðèâàòíó» ñôåðó. ²äåíòè÷í³ñíà ïîë³òèêà êèíóëà ò³íü ñóìí³âó íå ò³ëüêè íà ìàðêñèçì, à é íà ë³áåðàëüíèé ïðèìàò «ïðàâ». Ðóõ «×îðíà ñèëà» * Òóò ³ äàë³ «ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³» é «³äåíòè÷í³ñíà ïîë³òèêà» âèêîðèñòîâóâàòèìóòüñÿ ÿê ñèíîí³ì³÷í³ ïåðåêëàäè òåðì³íà «identity politics».

342

14. Åë³ Çàðåöüêè

ßâèùà, ÿê³ Ôðîéä îïèñóâàâ ÿê âíóòð³øíüîïñèõ³÷í³ òà ñ³ìåéí³, ðîç³ãðàëèñÿ â ñîö³àëüí³é ïëîùèí³ òà íà ïîë³òè÷í³é àðåí³. Îäíàê ä³ºâöÿìè âèñòóïàëè íå ³íäèâ³äè, à ð³çêî â³äìåæîâàí³, îïåðò³ íà âëàñíó ³äåíòè÷í³ñòü óãðóïîâàííÿ, ÷è¿ â³äíîñèíè îäèí ç îäíèì ñòàëè âêðàé ïðîáëåìàòè÷íèìè.

Ïîä³ë íà ãðîìàäñüêå é ïðèâàòíå Ë³áåðàëüíà êîíöåïö³ÿ ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ, ÿêà áóëà ïðîâ³äíîþ íà Çàõîä³ â³ä ÷àñ³â Ïðîñâ³òíèöòâà, ´ðóíòóâàëàñÿ íà çàñíîâêó ïðî ïîä³ë íà ãðîìàäñüêå òà ïðèâàòíå. Çã³äíî ç öèì çàñíîâêîì, ïðèâàòí³ çâ’ÿçêè, ïåðåêîíàííÿ òà ö³ííîñò³ ³íäèâ³ä³â íå ìîæóòü ïðàâèòè çà îñíîâó äëÿ ãðîìàäñüêîãî æèòòÿ. Ó ãðîìàäñüêîìó àáî ïîë³òè÷íîìó æèòò³, äîâîäèòü öÿ òåîð³ÿ, ìè ìàºìî ñïðàâó ç â³ëüíèìè, àâòîíîìíèìè, ðàö³îíàëüíèìè, ñàìîñò³éíèìè ³íäèâ³äàìè, ÿê³ ìàþòü çäàòí³ñòü äèñòàíö³þâàòèñÿ â³ä ñâîº¿ áåçïîñåðåäíüî¿ ñèòóàö³¿. Ñòðèæíåâèì ïðèíöèïîì ãðîìàäñüêîãî æèòòÿ º ñïðàâåäëèâ³ñòü, ÿêó âò³ëþþòü òàê³ ïðèíöèïè, ÿê ïðàâàˆ, íàëåæíà ïðàâîâà ïðîöåäóðà òà ð³âí³ñòü ïåðåä çàêîíîì. Ö³ ïðèíöèïè çàñòîñîâóþòüñÿ äî ³íäèâ³ä³â áóäüÿêî¿ êóëüòóðè, â³ðîñïîâ³äàííÿ òà ïåðåêîíàíü. Êóëüòóðí³ êîðåí³ àáî ðåë³ã³éí³ â³ðóâàííÿ – öå «ïðèâàòíà» ñïðàâà. Ïîë³òè÷íå æèòòÿ æ – öå öàðèíà «ïðàâà», à íå äîáðà. Ïîë³òèêà ïîâàæàº àâòîíîì³þ «ïðèâàòíî¿» ñôåðè, çàëèøàþ÷èñü ïîîäàëü â³ä íå¿. Ìàðêñèñòñüêà êðèòèêà ë³áåðàëüíîãî ðîçð³çíåííÿ ì³æ ãðîìàäñüêèì ³ ïðèâàòíèì çîñåðåäæóâàëàñÿ íà ñòîñóíêó ì³æ bourgeois ³ citoyen. Ìàðêñ äîâîäèâ, ùî ôîðìàëüíà ð³âí³ñòü ïîë³òè÷íî¿ ñôåðè ïðèõîâóº ³ñíóâàííÿ ñîö³àëüíî¿ íåð³âíîñò³, â³äíîñèí ïàíóâàííÿ òà ï³äêîðåííÿ, íàâêîëî ÿêèõ îðãàí³çîâàíå åêîíîì³÷íå æèòòÿ. Êðèòèêà Ìàðêñîì ë³áåðàëüíî¿ ïîë³òèêè áóëà ëîã³÷íèì ïðîäîâæåííÿì éîãî êðèòèêè êàï³òàë³çìó é ïîëÿãàëà â òîìó, ùî ôîðìàëüíà ð³âí³ñòü íà ðèíêó, äå ³íäèâ³äè îáì³íþþòüñÿ ïðîäóêòàìè ñâîº¿ ïðàö³ îäèí ç îäíèì â³äïîâ³äíî äî ¿õíüî¿ âàðòîñò³, ñóïåðå÷èëà ðåàë³ÿì ñôåðè âèðîáíèöòâà, â ÿê³é ïðèñâîþâàëàñÿ äîäàòêîâà âàðò³ñòü. Ð³âí³ñòü áóëà ðåàëüíîþ, àëå àáñòðàêòíîþ, à citoyen çàâæäè ëèøàâñÿ bourgeois àáî prolétaire. Ïðîòå ëèøàëèñÿ äâà ³íø³ àñïåêòè ïîä³ëó íà ãðîìàäñüêå é ïðèâàòíå, ÿê³ ìàðêñèçì îìèíóâ óâàãîþ. Ïåðøèé ðîçð³çíÿâ åòíîñ ³ äåìîñ: åòíîñ â³äíîñèëè äî íàö³îíàëüíî¿ àáî êóëüòóðíî¿ ³äåíòè÷íîñò³, à äåìîñ ñòîñóâàâñÿ ë³áåðàëüíî¿ êîíöåïö³¿ ïîë³òè÷íî¿ ñôåðè. Ó Õ²Õ ñò. ìàðêñèçì îö³íþâàâ íàö³îíàëüí³ ïèòàííÿ çà òèì, ÷è ñëóãóâàëè âîíè ³íòåðåñàì «ì³æíàðîäíîãî ðîá³òíè÷îãî êëàñó». Òàê, Ïîëüùó ï³äòðèìóâàëè â ¿¿ áîðîòüá³ ïðîòè Ðîñ³¿, à ²ðëàíä³þ – â ¿¿

14. Íàðîäæåííÿ ³äåíòè÷í³ñíî¿ ïîë³òèêè â 1960-ò³ ðîêè

349

÷èòàâøè Ôðîéäà çà ïîðàäîþ Ìàðêóçå, ïèñàâ ïðî «çâ³ëüíåííÿ ÷åðåç ñòàð³ñòü ïîë³òè÷íèõ êàòåãîð³é» 1930-õ ðîê³â, òàê ³ Ìàðêóçå êðèòèêóâàâ Ìàðêñîâå ïðèïóùåííÿ ïðî «ðàö³îíàëüíå å´î, ÿêå ïàíóº íàä ïðèðîäîþ» (Brown, 1959: ix). Ìàðêñèñòñüêå çâåëè÷åííÿ ïðàö³, ÿê óæå íàïèñàâ Ìàêñ Ãîðêãàéìåð, çðîáèëî ìàðêñèçì «àñêåòè÷íîþ ³äåîëîã³ºþ», ÿêà îáåðíóëà ñîö³àë³ñò³â «íà ðå÷íèê³â êàï³òàë³ñòè÷íî¿ ïðîïàãàíäè» (Jay, 1973: 57, 129). Îäíàê àí³ Ìàðêóçå, àí³ áóäü-ÿêèé ³íøèé êðèòè÷íèé ìèñëèòåëü òîãî ïåð³îäó íå ì³ã ïî-ñïðàâæíüîìó îö³íèòè â³äêðèòòÿ ³äåíòè÷íîñò³ é â³äì³ííîñò³, ÿêå îò-îò ìàëî ñòàòèñÿ. Áåç ðîçóì³ííÿ éîãî çíà÷óùîñò³ Ìàðêóçå áóâ ïðèðå÷åíèé áà÷èòè çâ’ÿçîê ì³æ ³íäèâ³äîì ³ êóëüòóðîþ âèíÿòêîâî â êàòåãîð³ÿõ ãàðìîí³¿ àáî àíòàãîí³çìó. Âòðó÷àííÿ ö³ëêîâèòî íîâîãî êîìïëåêñíîãî ðîçóì³ííÿ êóëüòóðè – ÿêî ñóêóïíîñò³ ³íñòèòóö³é ³ ïðàêòèê, à íå ÿêî «â³äîáðàæåííÿ» ñóñï³ëüñòâà – â³äáóëîñÿ ùå äî òîãî, ÿê Ìàðêóçå çì³ã ðîçâèíóòè ñâî¿ çäîãàäè.

Ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ òà â³äì³ííîñò³ Ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ òà â³äì³ííîñò³, ÿêó çàïî÷àòêóâàëè íàïðèê³íö³ 1960-õ ðîê³â, áóëà ðåçóëüòàòîì ãëîáàëüíèõ çì³í ó õàðàêòåð³ êàï³òàë³çìó, ÿê ³ âèíèêíåííÿ îñîáèñòîãî æèòòÿ íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. Ó 1843 ð. Êàðë Ìàðêñ îçíà÷èâ êðèòè÷íó òåîð³þ ÿê «ïðîÿñíåííÿ áàæàíü ³ áîðîòüáè ñâîº¿ åïîõè» (öèò. çà.: Fraser, 1989: 113). Çì³ùåííÿ â õàðàêòåð³ êàï³òàë³çìó çàêëàëè îñíîâó íîâî¿ åïîõè, ó áàæàííÿõ ³ áîðîòüá³ ÿêî¿ äîì³íóâàòèìóòü ïèòàííÿ ³äåíòè÷íîñò³, ´åíäåðà òà íàö³îíàëüíîñò³: îäíå ñëîâî, ïðîáëåìè â³äì³ííîñò³. Ó ñîö³àëüíîìó ïëàí³ «â³äì³íí³ñòü» çðèíóëà ÷åðåç äâà âçàºìîïîâ’ÿçàí³ ïðîöåñè: ïîñòóïàëüíå óð³çíîìàí³òíåííÿ ñêëàäó ïðîëåòàð³àòó òà ãëîáàë³çàö³þ êàï³òàëó. ßñíà ð³÷, ùî ïðîìèñëîâèé ïðîëåòàð³àò áóâ îäíîð³äíèì ëèøå â óÿâ³. Ó ä³éñíîñò³ éîãî ðîçä³ëÿëè òàê³ ÷èííèêè, ÿê ðàñà, êâàë³ô³êàö³ÿ, ñòàæ, åòí³÷í³ñòü ³ ´åíäåð. Îäíàê â³äíîñíà ìàñà é öåíòðàëüí³ñòü âåëèêî¿ ïðîìèñëîâîñò³ íàäàëà ïåðåêîíëèâîñò³ Ìàðêñîâîìó àðãóìåíòîâ³, ùî ö³ ïîä³ëè áóëè «äðóãîðÿäíèìè ñóïåðå÷íîñòÿìè» àáî «ñóïåðå÷íîñòÿìè âñåðåäèí³ îäí³º¿ ìàñè». Ïðîòå âïðîäîâæ ïîâîºííîãî ïåð³îäó «ïîñò³íäóñòð³àë³çì», âèíèêíåííÿ ñôåðè ïîñëóã ³ çá³ëüøåííÿ ê³ëüêîñò³ ðîá³òíèê³â, çàéíÿòèõ íåïîâíèé ðîáî÷èé äåíü, ðàçîì ç³ çðîñòàííÿì çíà÷åííÿ îñâ³÷åíèõ òðóäîâèõ ðåñóðñ³â, îñëàáèëî ïîçèö³¿ ïðîìèñëîâîñò³ â ñêëàäíîìó òåõíîëîã³÷íîìó òà ñîö³àëüíîìó ïîä³ë³ ïðàö³. Öå çì³ùåííÿ ñóïðîâîäæóâàëà ãëîáàë³çàö³ÿ êàï³òàëó. Ï³ñëÿ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè ñòàðà êîëîí³àëüíà ñèñòåìà, ÿêà ï³äæèâèëà íàö³î-

356

14. Åë³ Çàðåöüêè

óò³ì, óñåðåäèí³ ïîë³òèêè, ïðèòàìàííî¿ íàøîìó ÷àñîâ³. Âîíè ââàæàëè ³äåíòè÷í³ñòü öåíòðàëüíîþ òåìîþ ïîë³òèêè, à íå ðîçãëÿäàëè ¿¿ â ³ñòîðè÷íîìó ðîçâèòêó. Òîìó ö³ äåáàòè íå äàþòü çàñîá³â ðîçì³ñòèòè é îö³íèòè òåïåð³øíþ ïîë³òèêó, ùî ìîæå çðîáèòè ò³ëüêè ³ñòîðè÷íèé ï³äõ³ä.

Âèñíîâêè ²ç öüîãî îãëÿäó ìîæíà âèñíóâàòè, ùî çàãàëüíîâèçíàíå ïåðåêîíàííÿ, í³áèòî ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ òà â³äì³ííîñò³ íàéêðàùå ïîÿñíþºòüñÿ ÿêî çàïåðå÷åííÿ ìàðêñèçìó, õèáíå. Çà ÷àñ³â, êîëè ìàðêñèçì áóâ ïàí³âíèì ó÷åííÿì äëÿ çàõ³äíî¿ ë³âèö³, ïñèõîàíàë³ç ïðàâèâ çà ì³ñöå îáãîâîðåííÿ ïèòàíü ãðóïîâî¿ òà ³íäèâ³äóàëüíî¿ ³äåíòè÷íîñò³, ÿêèõ óíèêàâ ìàðêñèçì. À îòæå, çðèíàº âàæëèâà ë³í³ÿ ñïàäêîâîñò³ ì³æ ìàðêñèçìîì ³ ïîë³òèêîþ ³äåíòè÷íîñò³, ÿêùî ³ñòîð³þ ïñèõîàíàë³çó äîëó÷èòè äî äîñë³äæåííÿ ïåðåõîäó â³ä ìàðêñèçìó äî ³äåíòè÷í³ñíî¿ ïîë³òèêè. Ìè ïåðåêîíàëèñÿ, ùî ³äåíòè÷í³ñíà ïîë³òèêà ïîñòàëà íà îñíîâ³ çáëèæåííÿ äâîõ òèï³â ñîö³àëüíèõ âèìîã, ÿê³ îìèíàâ àáî çâîäèâ äî ì³í³ìóìó êëàñè÷íèé ìàðêñèçì: åòí³÷í³ é ðàñîâ³ ðóõè âèìàãàëè âèçíàííÿ, çîêðåìà â ñôåð³ êóëüòóðè, à ðóõè, ùî âèíèêëè íà ´ðóíò³ ïðîáëåìàòèêè ´åíäåðà òà ñåêñóàëüíîñò³, âèìàãàëè âèçâîëåííÿ, çîêðåìà â ñôåð³ îñîáèñòîãî æèòòÿ. Îáèäâà òèïè âèìîã áóëè ïåðåäáà÷åí³ ïñèõîàíàë³çîì, àëå â³í ¿õ îìèíàâ ³ çâîäèâ äî íóëÿ. Ìè òàêîæ ïåðåêîíàëèñÿ, ùî ïèòàííÿ îñîáèñòî¿ ³äåíòè÷íîñò³, ´åíäåðà òà ñåêñóàëüíîñò³ ôîðìóëþâàëèñÿ â êàòåãîð³ÿõ êîíâåíö³éíîãî òðàêòóâàííÿ ãðîìàäñüêîãî é ïðèâàòíîãî. ¯õ â³äíîñèëè äî ïðèâàòíîãî ³, çðåøòîþ, äî âíóòð³øíüîïñèõ³÷íîãî æèòòÿ. Ïðåäìåò ïñèõîàíàë³çó, ïèñàâ Ôðîéä, – «íàé³íòèìí³øå â ïñèõ³÷íîìó æèòò³; óñå, ùî ñîö³àëüíî ñàìîñò³éíà îñîáà ïîâèííà ïðèõîâàòè» (Freud, 1966: 18). Â³äòàê éîãî àíàë³ç ñòàâ âàæëèâèì äæåðåëîì ï³äòðèìêè õàðàêòåðíî ìîäåðí³ñòè÷íî¿ äóìêè, ùî îñíîâó æèòòÿ ñë³ä øóêàòè â ïðèâàòí³é ñôåð³ ³ ùî âñå «ñîö³àëüíå» äðóãîðÿäíå, ïîõ³äíå é çàñàäíè÷î ôàëüøèâå. Ïèòàííÿ ãðóïîâî¿ ³äåíòè÷íîñò³ òàê ñàìî ïðèìåíøóâàëè. Îäíà ñòàòòÿ ç 1950-õ ðîê³â ïîÿñíþâàëà, ùî â àíàë³òè÷íèõ ö³ëÿõ êóëüòóðíó â³äì³íí³ñòü ïîòð³áíî çâîäèòè äî ì³í³ìóìó, îáìåæóþ÷è ¿¿ «âòðó÷àííÿìè ðåàëüíîñò³ òà ³íòåðåñàìè å´î» – äð³á’ÿçêîâîþ ñôåðîþ, çã³äíî ç äóìêîþ àâòîð³â (Hartmann et al., 1951: 23, 31)5. Âèíèêíåííÿ ïîë³òèêè ³äåíòè÷íîñò³, â³äì³ííîñò³ é ìóëüòèêóëüòóðàë³çìó äîçâîëèëî ïèòàííÿì, ÿê³ ðàí³øå ââàæàëèñÿ «ïðèâàòíèìè», ³íäèâ³äóàëüíèìè àáî âíóòð³øíüîïñèõ³÷íèìè, ïîñòàòè â

14. Íàðîäæåííÿ ³äåíòè÷í³ñíî¿ ïîë³òèêè â 1960-ò³ ðîêè

359

Erikson, Erik (1956) ‘The problem of ego identity’, Journal of the American Psychoanalytic Association, 4. Erikson, Erik (1964) ‘A memorandum on identity and negro youth’, ó êí.: Stephen Schlein (ed.), A Way of Looking at Things: Selected Papers from 1930–1980. New York: Norton. Fanon, F. (1986) Black Skin, While Masks. London: Pluto Press. Fraser, Nancy (1989) ‘What it critical about critical theory?’, Unruly Practices: Power, Discourse, and Gender in Contemporary Social Theory. Minneapolis: University of Minnesota Press. Fraser, Nancy, ‘From Redistribution to Recognition’, íåîïóáë³êîâàíèé ðóêîïèñ. Freud, Sigmund (1955) The Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, translated from the German under the general editorship of James Strachey, in collaboration with Anna Freud, assisted by Alix Strachey and Alan Tyson. New York: International Universities Press. Freud, Sigmund (1966) Complete Introductory Lectures. New York: Norton. Grosz, Elizabeth A. (1990) Jacques Lacan: A Feminist Introduction. New York: Routledge. Hansen, Miriam (1993) ‘Foreword’ to Oskar Negt and Alexander Kluge, Public Sphere and Experience: Toward an Analysis of the Bourgeois and Proletarian Public Sphere. Minneapolis: University of Minnesota Press. Hartmann, Heinz, Kris, Ernst and Loewenstein, Rudolph M. (1951) ‘Some psychoanalytic comments on “culture and personality”’, ó êí.: George B. Wilbur and Warner Muensterburger, Psychoanalysis and Culture. New York: International University Press. Holland, Eugene W. (1993) Baudelaire and Schizoanalysis: The Sociopoetics of Modernism. Cambridge: Cambridge University Press. Jay, Martin (1973) The Dialectical Imagination: A History of the Frankfurt School and the Institute of Social Research, 1923–1950. Boston: Little Brown. Jong, Erica (1973) Fear of Flying; A Novel. New York: Holt, Rinehart & Winston. Lewes, Kenneth (1988) The Psychoanalytic Theory of Male Homosexuality. New York: Simon & Schuster. Mannoni, Octave (1990) Prospero and Caliban. Ann Arbor: University of Michigan. Marcuse, Herbert (1955) Eros and Civilization. Boston: Beacon Press. Mitchell, J. (1974) Psychoanalysis and Feminism. Harmondsworth: Penguin. (Äèâ. óêð. âèäàííÿ: Ì³ò÷åëë Ä. Ïñèõîàíàë³ç ³ ôåì³í³çì: Ðàäèêàëüíà ïåðåîö³íêà ïñèõîàíàë³çó Ôðîéäà / Ïåð. ç àíãë. ².Äîáðîïàñ ³ Ò.Øì³ãåðà. – Ë.: Àñòðîëÿá³ÿ, 2004. – 480 ñ.). Phelan, Shane (1989) Identity Politics: Lesbian Feminism and the Limits of Community. Philadelphia: Temple University Press. Podhoretz, Norman (1979) Breaking Ranks: A Political Memoir. New York: Harper & Row. Rado, Sandor (1940) ‘A critical examination of the concept of bisexuality’, Psychosomatic Medicine, 2 (4). Rich, Adrienne (1980) ‘Compulsory heterosexuality and lesbian existence’, Signs: Journal of Women in Culture and Society, 5 (4). Roediger, David R. (1991) The Wages of Whiteness: Race and the Making of the American Working Class. London/New York: Verso. Spelman, Elisabeth (1986) Inessential Woman. Boston: Beacon Press.

360

14. Åë³ Çàðåöüêè

Stansell, Christine (1987) City of Women: Sex and Class in New York, 1789–1860. Urbana, IL: University of Illinois Press. Stoller, Robert (1968) Sex and Gender: On the Development of Masculinity and Femininity. New York: Science House. Young-Bruehl, Elizabeth (1988) Anna Freud: A Biography. New York: Summit Books. Zaretsky, Eli (1976) Capitalism, the Family and Personal Life. New York: Harper & Row. Zaretsky, Eli (1994) ‘Identity politics: its roots in romanticism, psychoanalysis and the Enlightenment’, ó êí.: Craig Calhoun (ed.), Social Theory and the Politics of Identity: From Persons to Nations. New York: Blackwell.

15 Юджин Гелтон

МОДЕРНИЙ ЗА˜БЛУД, або НЕСТЕРПНЕ ПРОСВІТЛЕННЯ БУТТЯ Ìåí³ çäàºòüñÿ, ùî ëþäèíà ìàº ëþäñüêå ñåðöå, àëå òàêîæ ìàº ùîñü â³ä áàáó¿íà â ñîá³. Ñó÷àñíà åïîõà òðàêòóº ñåðöå ÿêî ïîìïó ³ çàïåðå÷óº ³ñíóâàííÿ áàáó¿íà âñåðåäèí³ íàñ. À öåé í³áèòî â³äñóòí³é ³ í³êèì íå ïîì³÷åíèé áàáó¿í çíîâ ³ çíîâ çàõîäæóºòüñÿ øàëåí³òè. Âàöëàâ Ãàâåë; Havel, 1986

Ùîáè ïåðåäàòè, ùî ÿ ìàþ íà óâàç³ ï³ä ôðàçîþ «ìîäåðíèé çàˆáëóä»*, çâåðí³ìîñÿ ñïåðøó äî òåðì³íà «ìîäåðíà äîáà». Ï³ä ñëîâîì «ìîäåðíèé» á³ëüø³ñòü ëþäåé ðîçóì³þòü ÕÕ ñò., îñîáëèâî êîëè ìîâà éäå ïðî ìèñòåöòâî. Çãàäàéìî õî÷à á Ìóçåé ìîäåðíîãî ìèñòåöòâà â Íüþ-Éîðêó, çíàìåíèòèé ñâîºþ êîëåêö³ºþ ìèñòåöòâà ÕÕ ñò. Ó öüîìó ðîçóì³íí³ «ìîäåðíå» [modern] îòîòîæíþâàëè ç «ñó÷àñíèì» [contemporary] ó ïåðø³é ïîëîâèí³ ÕÕ ñò., àëå òåïåð âîíî ïîçíà÷àº ïåðø³ äâ³ òðåòèíè òîãî ñòîë³òòÿ. Øèðøå õðîíîëîã³÷íå ðîçóì³ííÿ «ìîäåðíî¿ åïîõè» îõîïèòü ³íäóñòð³àëüíó äîáó, ãîëîâíî ðîçâèòîê ìåõàí³çîâàíî¿ ïðîìèñëîâîñò³ Õ²Õ–ÕÕ ñò. Ùå â øèðøîìó ñåíñ³ âîíà îá³éìàº äîáó Ïðîñâ³òíèöòâà, çîêðåìà ïîñòàííÿ ðåâîëþö³éíèõ óðÿä³â, äåìîêðàò³¿ òà çàõ³äíîãî ïðîåêòó «ñâîáîäè, ð³âíîñò³ é áðàòåðñòâà». Îñíîâíîþ òåìîþ * Ïåðåêëàäàþ÷è àíãë³éñüêå ñëîâî «error», ìè çâåðòàºìîñÿ äî çàñòàð³ëîãî «çàˆáëóä», îñê³ëüêè âîíî íàéòî÷í³øå â³äïîâ³äàº îðèã³íàëó çà çíà÷åííÿì ³ ïîõîäæåííÿì. Çã³äíî ç³ ñëîâíèêîì Êîë³íçà, «error» îçíà÷àº «ïîìèëêà àáî íåòî÷í³ñòü… õèáíå ïåðåêîíàííÿ àáî íåïðàâèëüíå ñóäæåííÿ» ³ ïîõîäèòü â³ä ëàò. «error» – â³äõèëåííÿ â³ä ïðÿìîãî (ïðàâèëüíîãî) øëÿõó, áëóêàííÿ, òîä³ ÿê «çàáëóä» îçíà÷àº «õèáíà, ïîìèëêîâà äóìêà, íåïðàâèëüíå óÿâëåííÿ; ïîìèëêà» (äèâ.: Ñëîâíèê óêðà¿íñüêî¿ ìîâè. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1972. – Ò. ²²². – Ñ.24) ³ ìàº òîé ñàìèé êîð³íü, ùî é ñëîâî «áëóêàòè» (äèâ.: Åòèìîëîã³÷íèé ñëîâíèê óêðà¿íñüêî¿ ìîâè. – Ê.: Íàóê. äóìêà, 1982. – Ò. 2. – Ñ. 212).

15. Ìîäåðíèé çàˆáëóä

365

äåíö³ÿ, ÿêà îïèðàëàñÿ ðàö³îíàëüíîñò³ é ôîðìàë³çìó, ïðîÿâèâøè ñåáå â ïðèì³òèâ³çì³, äàäà¿çì³ é ³íøèõ òå÷³ÿõ. Ëàìàííÿ ôîðì, ðóõëèâ³ñòü ³ ïåðåá³æí³ñòü áóëè ÷³ëüíèìè åëåìåíòàìè ìîäåðíîãî äîñâ³äó, çáåð³ãøèñü â îïèñàõ ïîñòìîäåðí³çìó. Â åñå¿ 1918 ð. ï³ä íàçâîþ «Êîíôë³êò ìîäåðíî¿ êóëüòóðè» Çèìåëü âèä³ëèâ îñîáëèâå çíà÷åííÿ ïîíÿòòÿ ëàìàííÿ ôîðì æèòòÿ äëÿ êóëüòóðè ÕÕ ñò. Ó ï³äíåñåíí³ ìèñòåöüêîãî åêñïðåñ³îí³çìó òà ïàíóâàíí³ Lebensphilosophie*, à íàäòî ô³ëîñîôñüêîãî ïðàãìàòèçìó, â³í äîãëåä³â íîâèé êóëüòóðíèé ïàðàäîêñ. Ç ïîãëÿäó Çèìåëÿ ëþäñüêèì êóëüòóðàì çàâæäè ïðèòàìàííå íàïðóæåííÿ ì³æ ôîðìîþ òà æèòòÿì. ² öÿ ä³àëåêòèêà ì³æ ôîðìîþ òà ïëèíí³ñòþ æèòòÿ äîñÿãëà íàäçâè÷àéíî¿ ïîâîðîòíî¿ òî÷êè íà çëàì³ ñòîë³òòÿ: ôîðìà ÕÕ ñò. ïðîÿâëÿëàñÿ ó âèãëÿä³ ñàìîãî áåçôîðìíîãî æèòòÿ. Çèìåëü çâåðíóâ óâàãó íà ïàðàäîêñ, ùî æèòòÿ – ïîñóòíüî áåçôîðìíå – ñòàâàëî ôîðìîþ åïîõè – áåçôîðìíîþ ôîðìîþ. ßê ïðèêëàäè, â³í óêàçóâàâ íà åêñïðåñ³îí³çì ó ìèñòåöòâ³ òà ïðàãìàòèçì ó ô³ëîñîô³¿. Ó òâîðàõ Êàíäèíñüêîãî òîãî ïåð³îäó, êîëè Çèìåëü ïèñàâ çãàäàíèé åñåé, êîë³ð çâ³ëüíèâñÿ â³ä ôîðìè é íàáóâ ñàìîñò³éíî¿ âèðàæàëüíîñò³. Ïðàãìàòèçì Äæåéìñà, êîòðèé ï³äíîñèâ â³òàëüíå ³ñíóâàííÿ âèùå íåïîðóøíî¿ ³ñòèíè, óðàçèâ Çèìåëÿ ÿêî íåñïðîñòîâíèé ³íäèêàòîð ïàðàäîêñàëüíîãî ïåðåì³ùåííÿ æèòòÿ â ôîðìó. Ìîæíà òàêîæ äîäàòè, ùî é ñàì Çèìåëü, äàðìà ùî áóâ ôîðìàë³ñòîì, ÷åðïàâ ³ç òîãî ñàìîãî äóõó ÷àñó, çâåðòàþ÷èñü äî Lebensphilosophie. Íà æàëü, â³í íå ðîçãëåä³â ³íøîãî áîêó ïàðàäîêñó – ôîðìàë³çàö³¿ ñàìîãî æèòòÿ, íàñë³äîê ÿêî¿ – áåçæèòòºâå æèòòÿ. Ïîïðè ä³àëåêòè÷íó íàïðóãó ì³æ æèòòÿì ³ ôîðìîþ, â³äáóëàñÿ äèâíà ³íâåðñ³ÿ, ç ÿêî¿ âðåøò³-ðåøò ïîñòàëè áåçæèòòºâå æèòòÿ òà áåçôîðìíà ôîðìà, ÿê³, ïî ñóò³, ñêàñîâóâàëè îäíå îäíîãî çàì³ñòü òîãî, ùîá ïåðåòâîðþâàòè. Çóñèëëÿ åòîñó ìîäåðí³çìó ïîðâàòè ç ìèíóëèì ³ î÷èñòèòèñÿ â³ä íüîãî, ùîá â³äêðèòè óí³âåðñàëüí³ ïðèíöèïè (íàïðèêëàä, ì³æíàðîäíó àðõ³òåêòóðó, ïîçèòèâ³çì ³ 12-òîíîâó ìóçèêó) òà, çâ³ëüíèâøèñü â³ä ìåðòâèõ ëåùàò ìèíóëîãî, ñòâîðèòè äîêîð³ííî ñàìîáóòí³é ñëàâíèé íîâèé ñâ³ò, äóæå ïîâ÷àëüí³. ßêùî ðîçãëÿíåìî öåé åòîñ ³ éîãî ñïîñîáè ³íñòèòóö³îíàë³çàö³¿ â Àìåðèö³ ï³ñëÿ â³éíè, ìè ïî÷íåìî íàùóïóâàòè êîíòóðè á³ëüøîãî íàðàòèâó, ÿêèé òóò ó ä³¿, – íàðàòèâó, ÿêèé, íà ìîº ïåðåêîíàííÿ, áóâ ïðîäîâæåíèé ó ïîñòìîäåðí³çì³. Öåé íàðàòèâ – öå ìð³ÿ ïðî äîñêîíàëî ðàö³îíàëüíèé ñâ³ò ñâîáîäè, ð³âíîñò³ é íåñê³í÷åííîãî ïðîãðåñó; ñâ³ò, â ÿêîìó äåäàë³ á³ëüøå àâòîìàòè÷íèõ ïðèëàä³â, âèãàäàíèõ íàóêîâöÿìè é òåõíîëîãàìè, çàõèùàþòü àâòîíîì³þ ëþäåé. Êîëè öþ ìð³þ áóëî ïðèâåäåíî â ðóõ, *

Ô³ëîñîô³ÿ æèòòÿ (í³ì.).

15. Ìîäåðíèé çàˆáëóä

367

ïåðñïåêòèâè, çàïðîïîíîâàíî¿ Ëüþ¿ñîì Ìàìôîðäîì, êîòðèé ñïðèéìàâ ìîäåðí³ñòü ÿêî «ì³ô ìàøèíè», ³ñòîð³þ óñï³øíîãî âèíèêíåííÿ é äîì³íóâàííÿ «ìåãàìàøèíè», ñèñòåìó êóëüòóðíèõ â³ðóâàíü, ÿêà ðîçâèíóëà ìåõàí³÷íå ñâ³òîáà÷åííÿ ÷åðåç ô³çè÷íó íàóêó, êîòðà ê³íåöü ê³íöåì ñòàëà îñíîâîþ, íà ÿê³é çâîäèëàñÿ êóëüòóðà. Ó ï³äõîä³ Ìàìôîðäà óí³êàëüíå òå, ùî ìîäåðíà ìåãàìàøèíà, ïîïðè ñâîþ íåïîâòîðí³ñòü ó ñâ³òîâ³é ïåðñïåêòèâ³, íå óí³êàëüíà, à ïîä³áíà ñòàðîäàâí³é ìåãàìàøèí³, ÿêà ñôîðìóâàëàñÿ ç ïðèøåñòÿì öèâ³ë³çàö³éíèõ ñòðóêòóð. Ó ö³é îñòàíí³é ìîæíà òàêîæ âï³çíàòè öåíòðàë³çîâàí³ áþðîêðàò³¿, ïîñò³éí³ àðì³¿ òà ñïóñòîøëèâ³ âîºíí³ ïðàêòèêè, à òàêîæ ï³äíåñåííÿ öàð³â äî áîæåñòâåííîãî àáî íàï³âáîæåñòâåííîãî ñòàòóñó, ÿê, íàïðèêëàä, â ªãèïò³, äå ôàðàîí óîñîáëþâàâ áîãà ñîíöÿ. Êîëè ç’ÿâèëèñÿ ö³ öèâ³ë³çàö³éí³ ñòðóêòóðè, íîâà åíåðã³ÿ êðèñòàë³çóâàëàñÿ â çàïðîâàäæåíí³ öåíòðàë³çîâàíî îðãàí³çîâàíî¿ âëàäè – â³ä åêîíîì³÷íî¿, ïîë³òè÷íî¿ òà ðåë³ã³éíî¿ áþðîêðàò³é äî çàãíóçäàííÿ ìàñîâî îðãàí³çîâàíî¿ ëþäñüêî¿ ïðàö³. Öèâ³ë³çîâàíà ëþäñüê³ñòü â³äêðèëà òàºìíèöþ ìóðàõ ³ áäæ³ë: ÿê ïîä³ë ïðàö³ ìîæå ï³äòðèìóâàòè áàãàòîëþäíå é åôåêòèâíå ñîö³àëüíå æèòòÿ. Âåëèêó ìð³þ öèâ³ë³çàö³¿ ìîæíà ñôîðìóëþâàòè òàê: ÿê çá³ëüøåííÿ ê³ëüêîñò³ ôîðì àâòîìàò³â ìîæå ñòâîðèòè æèòòºâ³ óìîâè, ÿê³ ðîçøèðÿòü àâòîíîì³þ. Òàê íàðîäèâñÿ ïðèâèä ëþäñüêîãî ðîçóìó – åìàíàö³ÿ ðàö³îíàëüíî¿ çäàòíîñò³ íà çîâí³øí³ ³íñòèòóö³éí³ ôîðìè, ÿêà äåäàë³ á³ëüøå â³äò³ñíÿëà íåðàö³îíàëüí³, àëå ðîçñóäëèâ³ äæåðåëà ³íñòèòóö³é. Îñü òàê, ÿêùî â³ðèòè Â³ëüÿìîâ³ Áëåéêó òà Ìàìôîðäó, íàðîäæóâàëàñÿ âëàäà ëþäñüêîãî ñâ³òó ìàøèí, ìåõàí³çîâàíîãî ïîðÿäêó òà ñòîõàñòè÷íî¿ âèïàäêîâîñò³, ÿêà äîâåðøóº ñåáå – ðåàë³çóþ÷è ñâîþ åíòåëåõ³þ àáî ïîâíîòó – â íàø ÷àñ. ßê ñêàçàâ Áëåéê ìàéæå äâà ñòîð³÷÷ÿ òîìó, «Ïðèâèääÿ òå – òî Ãëóçäó Äàð Ëþäèíè; ÿêùî â³äëó÷åíå Â³ä Ãðè Óÿâè é çàìèêàº ñåáå, íåíà÷å â ñòàëü, ó Ðàö³î Ðå÷åé Ïàì’ÿò³, Âîíî òîä³ ôîðìóº Ìîðàëüíîñò³ é Çàêîíè, Ùîá çðóéíóâàòè Óÿâè Áîæå Ò³ëî, Òîðòóðàìè é Â³éíîþ»* (ç ïîåìè «ªðóñàëèì»). Ò³, õòî êåðóþòüñÿ â æèòò³ êîíöåïòóàëüíèì ìèñëåííÿì, ÷àñòî íåõòóþòü Áëåéêîì íà ò³é ï³äñòàâ³, ùî â³í íàëåæèòü äî êàòåãîð³¿ «ðîìàíòèê³â», ðîçóì³þ÷è ï³ä ðîìàíòèçìîì ïåâíå ïîºäíàííÿ íàäì³ðíîãî ñåíòèìåíòàë³çìó, ³íäèâ³äóàë³çìó àáî ïðèðîäíîãî ì³ñòèöèçìó. Óò³ì, öå íå çàâàäèëî éîìó â ïîïåðåäí³é öèòàò³, ÿê ³ â óñ³é òâîð÷îñò³, çàïðîïîíóâàòè ñåðéîçíó êðèòèêó * Â îðèã³íàë³: «The Spectre is the Reasoning Power in Man, & when separated From Imagination and closing itself as in steel in a Ratio Of the Things of Memory, It thence frames Laws & Moralities To destroy Imagination, the Divine Body, by Martyrdoms & Wars».

15. Ìîäåðíèé çàˆáëóä

371

êóëüòóðè, ¿õí³é ðîçâèòîê ³øîâ íîãà â íîãó, òàê ùî ï³äêðåñëåííÿ îäíîãî âèìàãàº ï³äêðåñëåííÿ ³íøîãî, ùîá â³äòâîðèòè áàëàíñ âíóòð³øíüîãî æèòòÿ (Simmel, 1900/1978)1.

²ç ïðèòàìàííîþ éîìó ïðîíèêëèâ³ñòþ Çèìåëü âèÿâèâ íåñïîä³âàíó êîðåëÿö³þ â òâîðåíí³ ìîäåðíîãî ñâ³òó, ÿêå âèâ³ëüíÿëî ðàí³øå íåâ³äîìèé ëþäñüêèé ïîòåíö³àë. Õî÷à ìåõàí³÷íå áà÷åííÿ ïðèðîäè òà âèâ³ëüíåííÿ îñîáèñòîñò³ (ïðèêëàäîì ÿêîãî ñëóãóº, ÿê çàóâàæóº Ì³ëàí Êóíäåðà, ïîÿâà ðîìàíó) – îñîáëèâ³ çäîáóòêè ìîäåðíî¿ åïîõè, âîíè áóëè äîñÿãíóò³, ³ öå íàì ñë³ä çàðàç çàñâî¿òè, çà ñòðàøåííó ö³íó. Òå, ùî Çèìåëü âøàíîâóâàâ ÿêî ìîäåðíå ïðîçð³ííÿ, ìîæíà òàêîæ îõàðàêòåðèçóâàòè ÿêî ïðîÿâ ðîçùåïëåíîãî íàäâîº ñâ³òó ìåõàí³çîâàíî¿ ïðèðîäè, â³ä³ðâàíî¿ â³ä îðãàí³÷íî¿ ìåòè, òà ïðèìàðíîãî ñâ³òó ñóá’ºêòèâíîñò³, ðîçëó÷åíîãî ç ïðèðîäîþ. Ñïàäîê ðîçäâîºíèõ ñâ³ò³â Äåêàðòà é Êàíòà êóëüì³íóâàâ ó êðàéí³õ ôîðìàõ îá’ºêòèâ³çìó ³ ñóá’ºêòèâ³çìó ÕÕ ñò. ç³ ñìåðòåëüíèìè íàñë³äêàìè, ÿê³ ìè á³ëüøå íå ìîæåìî ³ãíîðóâàòè. Êàíò³âñüêèé ïîãëÿä, çã³äíî ç ÿêèì «ôàêòè» îá’ºêòèâí³, à ö³ííîñò³ – ñóá’ºêòèâí³, óñïàäêîâàíèé Çèìåëåì ³ Âåáåðîì, óðåøò³-ðåøò ñàíêö³îíóâàâ äèÿâîëüñüêå âèâ³ëüíåííÿ é íåéìîâ³ðíå ðîçøèðåííÿ âëàäè, ÿê³ ïåðåâèùèëè çàìèñåë ³ ìîæëèâîñò³ ëþäåé: íå çàáóâàéìî, ùî àòîìíà áîìáà – îäíå ç íàéá³ëüøèõ ÿâëåíü ìîäåðíîãî ñâ³òó ³ ùî í³ìåöüê³ Innerlichkeit* ³ Kultur ìîæíà ëåãêî ïåðåòâîðèòè íà áîãîïîä³áí³ â³ðóâàííÿ, ÿê³ äàþòü ìåí³ ïðàâî ðîáèòè áóäü-ùî ïî÷óòå çñåðåäèíè, ïîïðè íàÿâí³ñòü ³íøîãî. Öåé ïîãëÿä äîñÿã ñâîãî ãðàíè÷íîãî âò³ëåííÿ â Àäîëüôîâ³ Ã³òëåðó. Öåé òåìíèé á³ê ìîäåðíîãî ïðîçð³ííÿ äîñèòü ÷³òêî çìàëþâàâ Ãåðáåðò Âåëç ó ðîìàí³ «Çâ³ëüíåíèé ñâ³ò» ïðî ñâ³òîâó ÿäåðíó â³éíó, â ÿê³é âèêîðèñòîâóâàëè çáðîþ, êîòðó Âåëç íàçâàâ «àòîìíîþ áîìáîþ». Ðîìàí áóâ îïóáë³êîâàíèé 1913 ð. – ³ùå äî ïåðøîãî ñïàëàõó ñâ³òîâèõ âîºí!

Ïðîãðåñ, ìîäåðí³ñòü ³ ñòðàõ ðîçïàäó Îñòàòî÷íèé êðàõ á³ëüøîñò³ ºâðîïåéñüêèõ ìàðêñî-ëåí³í³ñòè÷íèõ ðåæèì³â íàïðèê³íö³ 1989 ð. äàâ ñèãíàë äëÿ ïîõîâàëüíîãî ïîäçâîíó ïî ìîäåðí³ñòè÷í³é ìð³¿ Õ²Õ ñò. ïðî êîìóí³çì. Õî÷à ñòàë³í³çì ³ éîãî ïîïåðåäíèê – ëåí³í³çì – ñèëüíî â³äõèëèëèñÿ â³ä Ìàðêñîâî¿ êðèòè÷íî¿ ïðîãðàìè, íàéãîëîâí³øå ÷åðåç ñâîº áåçæàëüíå âèò³ñíåííÿ ìàðêñ³âñüêîãî çàêëèêó äî «íåâòîìíî¿ êðèòèêè âñ³õ íàÿâíèõ ³íñòèòóö³é», ñàì Ìàðêñ àæ í³ÿê íå çâ³ëüíåíèé â³ä â³äïîâ³äàëüíîñò³ *

Âíóòð³øíÿ ñóòí³ñòü, âíóòð³øíº æèòòÿ (í³ì.).

378

15. Þäæèí Ãåëòîí

êîíå÷íîãî âîëîä³ííÿ – âòðàòà ñàìîâëàäàííÿ*. Íåñê³í÷åíèé ïàðàä ñïîæèâ÷èõ ôàíòàç³é ñòàº ñïîñîáîì æèòòÿ: ñàì³ñòü ìîæíà áåç ê³íöÿ-êðàþ ïåðåïèñóâàòè, íåíà÷åáòî öå íîâèé îäÿã. Ì³æ Âåëèêîþ Ñèñòåìîþ òà ÷èñòîþ âèïàäêîâ³ñòþ ïåðåáóâàº ïîðîæíÿ ñàì³ñòü ç ¿¿ ïðîñëàâëåíèìè, ã³ïåðòðîôîâàíèìè ñâîáîäàìè âèáèðàòè é ³äåàë³çóâàòè, íåîáòÿæåíèìè ¿¿ ïðèðîäíèìè ïîòðåáàìè é îáìåæåííÿìè, ñïîíòàííèìè ñï³â÷óòòÿìè, ö³ëÿìè é ïåðåêîíàííÿìè, ÿê³ âèõîäÿòü çà ìåæ³ ¿¿ îêðåì³øíüîãî ³ñíóâàííÿ. ßêùî, çà âëó÷íèì âèñëîâîì Ìàðøàëà Áåðìàíà (Berman, 1982), Ôàóñò áóâ óò³ëåííÿì ì³ôó ðîçâèòêó é ìîäåðí³çàö³¿, ïîñòìîäåðíà ïîñò-Ôàóñò³âñüêà Îñîáà, ÿêó ñêåðîâóº ³ððàö³îíàëüíèõ ðóõ ðàö³îíàëüíèõ îáðàç³â ³ ôàíòàç³é çàì³ñòü Âåëèêîãî Ðóõó ³ñòîð³¿, – ìàáóòü, ëîã³÷íå çàâåðøåííÿ ôàóñò³âñüêîãî ì³ôó: ïîâíà êîëîí³çàö³ÿ âíóòð³øíüîãî æèòòÿ ëþäåé ³ «øèðîêîãî ñâ³òó íàçîâí³» «ïðèâèäîì ó ìàøèí³».

Íàëàøòîâóþ÷è ëþäñòâî íàíîâî Áåðìàí íàïîëÿãàâ, ùî íàì ñë³ä ïåðåæèòè ìîäåðíèé ïðîåêò ïîâí³øå, ùîá ðåàë³çóâàòè éîãî ïîòåíö³àëè, àëå ÿ íå ïîãîäæóþñÿ. Íå ëþäè ï³äâåëè ìîäåðí³çì, ÿê íàòÿêàº Áåðìàí, à ìîäåðí³çì ï³äâ³â ëþäåé ÷åðåç ñâî¿ íåãàðìîí³éí³ çàñàäè. Ìîäåðíà åïîõà ä³éñíî çàïîâ³ëà íàùàäêàì ÷èìàëî ÷èííèõ ïîòåíö³àë³â äëÿ ëþäñüêîãî æèòòÿ, àëå ùîá ¿õ ðåàë³çóâàòè, ïîòð³áåí íîâèé öèâ³ë³çàö³éíèé êîíòåêñò. Ìàéáóòí³é ðîçâèòîê ëþäñòâà â äàíèé ìîìåíò ³ñòîð³¿ îáåðòàºòüñÿ íå íàâêîëî ïîäàëüøî¿ ðàö³îíàë³çàö³¿, àáî, â ³ì’ÿ ïëþðàë³çìó, íàâêîëî á³ëüøî¿ äîâ³ëüíîñò³, àáî æ íàâêîëî ïóñòîãî ïîñòìîäåðíîãî êàðíàâàëó áàãàòîö³ëüíî¿ âèïàäêîâîñò³, à íàâêîëî ïðèáîðêàííÿ ðàö³îíàëüíîñò³ íàíîâî çà äîïîìîãè ¿¿ ãóìàííîãî é óñåá³÷íîãî ïðèøâàðòóâàííÿ. Ó ïàäê³é âåëèê³é êàðòèí³, ÿêó ÿ ïðîïîíóþ, êðèòè÷íà ñâ³äîì³ñòü, êóëüòèâàö³ÿ ÿêî¿ áóëà ôàêòè÷íèì çàâäàííÿì ìîäåðíî¿ åïîõè – à ìîæëèâî, é â³ä îñüîâîãî ÷àñó äî ñüîãîäí³, – çëèâàºòüñÿ ç ãëèáøèìè, ì’ÿê³øèìè ôîðìàìè ðîçñóäëèâîñò³, á³îñåì³îòè÷íèìè ñïðîìîæíîñòÿìè, ÷åðåç ÿê³ â ïåðøó ÷åðãó ìè ñòàëè ëþäüìè. Íàóêîâèé òåðì³í «homo sapiens» ïîñòàº òóò ÿê àðòåôàêò åïîõè çíàííÿ, àäæå áóòè ëþäèíîþ ïåðåäáà÷àº òàêîæ ïî÷óâàòè, ìð³ÿòè, ïåðåæèâàòè, çàïàì’ÿòîâóâàòè òà çàáóâàòè, à íå ò³ëüêè çíàòè. Ëþäè ñòàëè ëþäüìè, íà ì³é ïîãëÿä, ïåðåâò³ëèâøè ïî÷óâàííÿ â êîìóí³êàòèâíó ôîðìó, ïåðåòâîðèâøè ñïîêîíâ³÷í³ á³îëîã³÷í³ ðèñè ññàâö³â – ï³êëóâàííÿ ìàòåð³ çà äèòèíîþ, ãðó òà øâèäêèé ñîí – íà ñîö³àëüí³ ôîðìè. ×åðåç òàê³ ôîðìè – äðàìàòè÷íèé ðèòóàë, ìèñòåöòâî ìîâè, *

Òóò – âîëîä³ííÿ ñîáîþ.

384

15. Þäæèí Ãåëòîí

Á³áë³îãðàô³ÿ Adams, Henry (1905) ‘Letter to Henry Osborn Taylor, January 17, 1905’, ó êí.: The Letters of Henry Adams, Vol. 5: 1899–1905, edited by J.C. Levenson, Ernest Samuels, Charles Vandersee and Viola Hopkins Wimmer. Cambridge: Belknap Press, 1988, pp. 627. Bellah, Robert, Madsen, Richard, Sullivan, William M., Swidler, Ann and Tipton, Steven M. (1991) The Good Society. New York: Alfred A. Knopf. Berman, Marshall (1982) All That is Solid Melts into Air. New York: Simon & Schuster. Gorbachev, Mikhail S. (1992) ‘No time for stereotypes’, op-editorial, New York Times, 24 February. Halton, Eugene (1990) ‘Cold War’s victims deserve a memorial’, op-editorial, New York Times, 10 March. Halton, Eugene (1992) ‘The reality of dreaming’, Theory, Culture & Society 9: 119– 139. Halton, Eugene (1995) ‘The cultic roots of culture’, ó êí.: Bereft of Reason. Chicago: University of Chicago Press. Havel, Vaclav (1986) ‘Thriller’, ó êí.: Vaclav Havel or Living in Truth. London: Faber & Faber. Kohut, Heinz (1984) How Does Analysis Cure? edited by Arnold Goldberg with Paul E. Stepansky. Chicago: University of Chicago Press. Mumford, Lewis (1956) The Transformations of Man. New York: Harper & Row. Poggi, Gianfranco (1993) Money and the Modern Mind: Simmel’s Philosophie des Geldes. Berkeley: University of California Press. Simmel, Georg (1911/1968) ‘On the concept and tragedy of culture’, ó êí.: Georg Simmel: The Conflict in Modern Culture and Other Essays, translated and edited by Peter Etzkorn. New York: Teacher’s College Press. Simmel, Georg (1900/1978) The Philosophy of Money, translated by Tom Bottomore and David Frisby. London: Routledge & Kegan Paul. Weber, Max (1904/1949) ‘Objectivity in social science and social policy’, ó êí.: The Methodology of the Social Sciences: Max Weber, translated and edited by Edward A. Shils and Henry A. Finch. New York: Free Press.

ПРЕДМЕТНО-ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК Àáó-Ëó´îä, Ë³ëà [Abu-Lughod, Lila] 66 Àäàìç, Ãåíð³ [Adams, Henry] 372–374, 375 Àäëåð, Àëüôðåä [Adler, Alfred] 345 Àäîðíî, Òåîäîð [Adorno, Theodore] 41, 43, 186, 263 Àéçåíãàâåð, Äâàéò [Eisenhower, Dwight] 374 Àêñüîíîâ, Âàñèë³é [Aksionov, Vassily] 309 Àëüòìàí, Äåíèñ [Altman, Denis] 41, 353–354 àìá³âàëåíòí³ñòü [ambivalence], ³ íåïåðåäáà÷óâàí³ñòü òà ñèñòåìí³ñòü 31 àìåðèêàí³çàö³ÿ [Americanization] 19 Àíäåðñîí, Áåíåäèêò [Anderson, Benedict] 24–25 àíòðîïîëîã³ÿ [anthropology] - ãëîáàëüíî¿ ñèñòåìè 125–126 - ³ êîñìîïîë³òèçì 24, 118–119 - ³ êóëüòóðíà ñïåöèô³êà 122 - ðåôëåêñèâíà 20, 24 Àïàäóðàé, À. [Appadurai, A.] 125, 172 Àï³à, Ê. À. [Appiah, K. A.] 63–64 Àðèñòîòåëü [Aristotle], ³ áóòòÿ 232 àðõ³òåêòóðà [architecture], ìîäåðí³ñòè÷íà 163–164, 364–365 Àñàä, Òàëàë [Asad, Talal] 175–176 àñèì³ëÿö³ÿ [assimilation] - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 89, 117 - ³ ãëîáàëüí³ ïðîöåñè 130 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 191, 212 àñîö³àö³ÿ [association], ³ êîëåêòèâ³çì 189, 194–196 Àòê³íñîí, Äîðîò³ [Atkinson, Dorothy] 295–296 Àõìàä, Àéäæèç [Ahmad, Aijiz] 170 À÷åáå, ×èíóà [Achebe, Chinua] 191

Áàéðîõ, Ïîë [Bairoch, Paul] 186, 188 Áàë³áàð, Å. [Balibar, E.] 66 áàëêàí³çàö³ÿ [balkanization], ÿê ãëîáàëüíèé ôåíîìåí 59, 111, 114 Áàëêå, Ôðèäðèõ [Balke, Friedrich] 261–262 áàíêè [banks], ðåã³îíàëüí³ ³íâåñòèö³éí³ 93 Áàðáåð, Á.Ð. [Barber, B. R.] 58–59 Áàðò, Ðîëàí [Barthes, Roland] 270, 274, 279–280, 286 Áàóìàí, Çè´ìóíò [Bauman, Zygmunt] 20, 29–32, 43, 76, 201–219 Áàõò³í, Ì. [Bakhtin, M.] 87 Áàøëÿð, ¥àñòîí [Bachelard, Gaston] - ³ ïðîñò³ð 272, 275–288 - ³ ðèòì 287 - ³ óÿâà (óâîáðàæåííÿ) 35–37, 271– 272 - ³ ôåíîìåíîëîã³ÿ 275–280 - ³ ÷àñ 272–274 Áãàáãà, Ãîì³ Ê. [Bhabha, Homi K.] - ³ ãåòåðîãåí³çàö³ÿ 20–23 - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 89 - ³ Ôóêî 336–337 - ³ ÷àñîâ³ñòü ìîäåðíîñò³ 165, 169– 170 áåçïåêà (çàõèùåí³ñòü) [security] - ³ ãåíåàëîã³ÿ 223–231, 236–237, 245 - ³ ìåòàô³çèêà 221–223, 226, 232– 235 - ³ ìîäåðí³ñòü 221–222 - ³ (íå)áåçïåêà 33, 223, 229–232, 242, 246 - é ³íòåëåêòóàëüíà âëàñí³ñòü 29, 153 - ïîë³òèêà áåçïåêè 221–247 - ô³çè÷íà 154 - ÿê çíàííÿ 32–33, 226, 233

386

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê

Áåë, Â³ê³ [Bell, Vikki] 20, 37, 39–40, 42, 317–335 Áåë, Äåí³ºë [Bell, Daniel] 24, 46 Áåëà, Ðîáåðò [Bellah, Robert] 366 Áåíäæàì³í, Âàëüòåð [Benjamin, Walter] 260 Áåð´åð, Ï³òåð [Berger, Peter] 31, 201– 203, 212, 215 Áåð´ñîí, Àíð³ [Bergson, Henri] 35, 272– 275, 277, 282–283, 285–289 Áåðìàí, Ìàðøàë [Berman, M.] 43, 75, 162, 180, 363–364, 378 Áåðíàóåð, Äæ. [Bernauer, M.] 332–333 Áåðóáå, Ìàéêë [Bérubé, J.] 89 Á³ë³í´òîí, Ì. [Billington, M.] 65 á³îïîë³òèêà [bio-politics] 263, 317–335 Á³øà, Êñàâ’º [Bichat, Xavier] 35, 259 Áëåéê, Â³ëüÿì [Blake, William] 367 Áëåê, Ñèðèë [Black, Cyril] 167, 192 Áëîõ [Bloch] 260 Áîäëåð, Øàðëü Ï’ºð [Baudelaire, Charles Pierre] 162, 181 Áîäð³ÿð, Æàí [Baudrillard, Jean] 26–27, 37, 141–144, 213, 253–254 áðàçèë³çàö³ÿ [Brazilianization] 19 Áðóñå ïðèíöèï [Broussais principle] 256, 259 Áóðäüº, Ï’ºð [Bourdieu, Pierre] 121, 309–310, 313 Âà´íåð, Áåíî [Wagner, Benno] 20, 32, 34, 42, 251–267 Âàëåðøòàéí, ²ìàíó¿ë [Wallerstein, I.] 21, 23, 58, 60, 111 Âåáåð, Ìàêñ [Weber, Max] - «Ãîñïîäàðñüêà åòèêà ñâ³òîâèõ ðåë³ã³é» 180–181 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 55 - ³ çíà÷åííÿ 44 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 189, 193, 369 - ³ ðàö³îíàë³çàö³ÿ 34, 186, 366, 368, 370, 372 - ³ ñóñï³ëüñòâî 18, 34 Âåëç, Ã. [Wells, H. G.] 371, 373 «âåëèê³ îá’ºäíàâ÷³ ñèëè» [Great Unifiers], ó ñîö³îëîã³÷íîìó ìåòàíàðàòèâ³ 184–189, 197

âçàºìîçàëåæí³ñòü [interdependence], ãëîáàëüíà 107, 148–150, 166, 197 âçàºìîïîâ’ÿçàí³ñòü [interconnectedness], ³ ìîäåðí³ñòü 171–172 âèá³ð [choice], òà ³äåíòè÷í³ñòü 201– 215 âèðîáíèöòâî [production] - ãëîáàë³çàö³ÿ 73, 129, 166 - ³ éîãî ãëîêàëüí³ ñïîñîáè 149, 151 - ³ ç÷åïëåííÿ éîãî ñïîñîá³â 80–81 - ³ íåîñâ³òè 151 - éîãî ³íôîðìàö³éíèé ñïîñ³á 28, 135, 137, 141 - éîãî êîëîí³àëüíèé ñïîñ³á 29 - ïîñòìîäåðíå 171 â³äãîì³í [reverberation], ³ ÷àñ òà ïðîñò³ð 36–37, 275–276, 280, 284, 287, 289 â³äëóííÿ [resonance], ³ â³äãîì³í 280 â³äì³íí³ñòü (äèôåðåíö³àö³ÿ) [difference] - ³ âèíÿòêîâå 262 - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 94 - ³ äèôåðåíö³éîâàí³ ðèíêè 52–53, 65 - ³ åñåíö³àë³çì 121–125, 130–131 - ³ ëîêàëüí³ñòü 53–54, 129 - ³ ìîäåðí³ñòü 174 - ³ íàö³îíàëüí³ñòü 68 - ³ îïðîñòîðîâëåííÿ 281, 287, 289 - ³ ïåðåòâîðåííÿ 270–271 - ³ ïîñòìîäåðí³çì 251–252 - ³ ðåëÿòèâ³çàö³ÿ 108–110 - ³ òåìïîðàëüí³ñòü 272–274 - ïîë³òèêà â³äì³ííîñò³ 41–42, 245, 339–340, 349–358 - ñèìóëüîâàíà 146 â³ä÷óæåííÿ [aleination] 89, 333, 366 Â³ëüÿì Îêàìñüêèé [William of Ockham] 368 Â³íåð, Íîðáåðò [Wiener, Norbert] 203 â³ðà (ïåðåêîíàííÿ) [belief] - ³ áåçïåêà 222 - ³ ä³ÿ 38–39, 297–298 â³ðà [faith], ó êîìóí³çì 297–301 âîðîãè [enemies] - ³ êóëüòóðíà ã³áðèäí³ñòü 22 - ³ íîðìàëüí³ñòü 254–256, 261–262

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê Ãàáåðìàñ, Þð´åí [Habermas, Jürgen] 69, 75, 186, 379–381 Ãàéäå´åð, Ìàðòèí [Heidegger, Martin] 27, 45 - ³ áåçïåêà 223, 230, 232, 234–236, 238–242 Ãàíåðç, Óëüô [Hannerz, Ulf] 53, 56, 100, 106, 123 ãåãåìîí³ÿ [hegemony] - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 90 - çàíåïàä 119 - êëàñèô³êàö³éíà 23–25, 124, 127 - êóëüòóðíà 107, 169–170, 211 Ãå´åëü, ¥.Â.Ô. [Hegel, G. W. F.] 234, 333 Ãåëä, Äåéâ³ä [Held, D.] 80, 94 Ãåëòîí, Þäæèí [Halton, Eugene] 20, 37, 42–46, 361–383 ãåíåàëîã³ÿ [genealogy] - ³ áåçïåêà 223–229, 230–2321, 236– 237, 245 - ³ îíòîëîã³ÿ 228, 232–235 - ³ Ôóêî 294, 329 ã³áðèäèçàö³ÿ [hybridization] - ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ã³áðèäèçàö³ÿ 22–23, 73, 78–100 - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 68 - ³ ïîë³òèêà 86–94 - ³ ïîñòã³áðèäí³ñòü 94–98 - ³ ïîñòìîäåðí³çì 169–170 - ¿¿ òåîð³ÿ 86–87 - êîíòèíóóì 37–39 - êðèòèêà 24–25 - ñòðóêòóðíà 78–84, 98–100 - ³ êóëüòóðà 22, 46, 65–66, 68, 94– 100 ã³ïåðïðîñò³ð [hyperspace] 37, 82, 141– 142, 154–155 ã³ïåððåàë³çì [hyperrealism] 25–29, 141–155 ãëîáàë³çàö³ÿ [globalization], äèâ. òàêîæ êóëüòóðà; ìîäåðí³ñòü; ñèñòåìà, ãëîáàëüíà - ³ ãëîáàë³çàö³¿ 73–74 - ³ ãëîáàëüíà àðåíà 112–113 - ³ îïðîñòîðîâëåííÿ 17, 20–21, 49– 50, 57–59 - ³ ðåã³îíàë³çì 79–80

387

- ³ òåîð³ÿ ìîäåðí³çàö³¿ 75, 167–168 - ¿¿ ³ñòîð³ÿ 60–62 - ¿¿ òåîð³ÿ 19, 106–112, 131 - ñèëüíà/ñëàáêà 116 - ÷àñîâ³ ðàìêè 76–77 - ÿê âåñòåðí³çàö³ÿ 73, 75–77, 82, 85, 97–98, 196–197 - ÿê ã³áðèäèçàö³ÿ 22–23, 24–25, 73– 101 - ÿê ³ìïåð³àë³çì 92–93 - ÿê ³íñòèòóö³éíèé ïðîöåñ 114–115 - ÿê íàñë³äîê ìîäåðíîñò³ 18–19, 52, 54, 75–76 - ÿê ïåðåäóìîâà ìîäåðí³çàö³¿ 19–20, 22 - ÿê ïîë³òèêà/íåíàâìèñíèé íàñë³äîê 74 - ÿê ðîç’ºäíàííÿ 125–126 ãëîáàë³çì [globalism] 58 - êðèòè÷íèé 93 - îçíà÷åííÿ 74 ãëîáàëüí³ñòü [globality] - ³ ëîêàëüí³ñòü 52, 57–63, 67–68, 78–79 - ³ ìîäåðí³ñòü 50, 77 - ÿê ïåðåäóìîâà ãëîáàë³çàö³¿ 112– 113 - ÿê ïåðåäóìîâà ìîäåðí³çàö³¿ 19, 50 ãëîêàë³çàö³ÿ [glocalization] 21–22, 49, 52–68, 79 - ³ êóëüòóðíèé ³ìïåð³àë³çì 63–66 - ³ óí³âåðñàë³çì/ïàðòèêóëÿðèçì 52, 54–64, 110–111 - ÿê á³çíåñ-ñòðàòåã³ÿ 52–56, 67 ãëîêàëüí³ñòü [glocality] - ³ ê³áåðïðîñò³ð 135, 137–138 - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 141, 143–145, 149– 150 - ³ ñâ³òîïîðÿäêè 135–141, 150–155 Ãîáñ, Òîìàñ [Hobbes, Thomas] 136, 234 Ãîë, Ñòþàðò [Hall, Stuart], ³ ãåòåðîãåí³çàö³ÿ 20, 23 ãîìîñåêñóàëüí³ñòü [homosexuality], ³ ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ 347, 351–353 Ãîðáà÷îâ, Ìèõàéëî [Gorbachev, Mikhail] 373

388

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê

ãðîìàäñüêà/ïðèâàòíà ñôåðè [public/private spheres] 81 - ³ êóëüòóðà 349–351 - ³ ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ (³äåíòè÷í³ñíà ïîë³òèêà) 341–349, 354–355, 357 - ó Ðîñ³¿ 293–314 ãðîìàäÿíñüêå ñóñï³ëüñòâî [civil society] 92, 350 ¥âàòàð³, Ôåë³êñ [Guattari, Félix] 36, 263, 355 ¥åéì, Åí [Game, Ann] 20, 32, 35–37, 270–290 ¥åëåí, Àðíîëüä [Gehlen, Arnold] 381 - ³ åêñåïö³îíàë³çì 34–35, 263, 266 - ³ êóëüòóðíà êðèñòàë³çàö³ÿ 251–253 - é Instinktarmut 31, 42–45, 202–203 - é ³íäèâ³ä 208, 210 ¥³äåíñ, Åíòîí³ [Giddens, Anthony] 25 - ³ «âåëèê³ îá’ºäíàâ÷³ ñèëè» 186 - ³ ìîäåðí³ñòü òà ãëîáàë³çàö³ÿ 76–77 - ³ ÷àñîïðîñò³ð 20–21, 50 - é ³íäèâ³äóàëüí³ñòü 210 - é ³íñòðóìåíòàëüíà ðàö³îíàëüí³ñòü 55 - é ³ñòîð³ÿ 57–58 ¥³ðö, Êë³ôîðä [Geertz, Clifford] 66, 118, 122, 133 Äåêàðò, Ðåíå [Descartes, René] 207, 232, 289 äåêîëîí³çàö³ÿ [decolonization] - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 144, 147 - ³ ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ 352–353 - ³äåîëîã³÷íà 63–64 Äåëüîç, Æèëü [Deleuze, Gilles] 36, 42– 43, 263, 355 äåìîêðàò³ÿ [democracy] - ³ âèíÿòêîâå 262 - ³ öåíòðàë³çì 38, 396–397 - ãëîáàëüíà 92, 94 Äåðèäà, Æàê [Derrida, Jacques] 42–43, 240, 273, 284, 287, 381 - ³ différance 270, 287, 289 äåñòàá³ë³çàö³ÿ [destabilization], ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 90–92

äåòåðì³í³çì [determinism], ³ ñâîáîäà 201–210 äåöåíòðàë³çàö³ÿ [decentralization] - ³ ãëîáàëüíå 197 - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 143–146, 148 Äæåéìñ, Â³ëüÿì [James, William] 42, 299 Äæåíêñ, ×àðëüç [Jencks, Charles] 170– 171, 173 Äæîâ³ò, Êåí [Jowitt, Ken] 293–294 Äèëîí, Ìàéêë [Dillon, Michael] 20, 32–33, 37, 221–247 äèñèäåíòè [dissent], ðàäÿíñüê³ 310– 311 äèñêóðñ [discourse] - áåçïåêè 222 - çâîðîòíèé 64 - ìåíøèííèé 58 äèòèíñòâî [childhood] - ³ äîñâ³ä 36, 283–284 - ³ íåâèçíà÷åí³ñòü 208 - ³ ñåêñóàëüí³ñòü 326–327 ä³ì [house], éîãî îáðàçè 36, 281–285 ä³ÿ [action] - àñîö³àòèâíà 194–197 - ãëîáàëüíà 93–94 - ³ â³ðà (ïåðåêîíàííÿ) 38–39, 297– 298 - ³íäèâ³äóàë³ñòè÷íà 194–197, 214– 216 - êîëåêòèâíà 90–93 - ó Âåáåðà 44, 369 - ó ñîö³îëîã³÷í³é òåîð³¿ 184–185, 194–195 äîì³âêà [home], ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 54, 61, 66 äîñâ³ä [experience] - äèòèíñòâà 36, 283–284 - ó Áàøëÿðà 275–285, 288–289 - ó Ãåëòîíà 378–380 - ó Äþðêãàéìà 277 - ó Ìåðëî-Ïîíò³ 277 Äþðêãàéì, Åì³ëü [Durkheim, Emile] - ³ çì³íà 270–272 - ³ òîòåì 320 - ³ ÷àñ òà ïðîñò³ð 35, 271–272, 277 Äüþ¿, Äæîí [Dewey, John] 43, 363

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê åêâ³âàëåíòí³ñòü [equivalence] 24, 28, 33, 281 åêîíîì³êà [economy] - ãëîáàëüíà (ñâ³òîâà) 18, 73–74, 78– 79, 160, 171, 186 - äóàëüíà 80–82 - ³ êîíôë³êò 194 - ³ ñ³ì’ÿ 343 - êóëüòóðíà 174 åêñåïö³îíàë³çì [exceptionalism] - ³ íîðìàëüí³ñòü 34–35, 251–253, 259–262 - ³ ïîë³òèêà 251–256, 260–264 - ³ õâîðîáà 34–35, 256–259 Åëáðîâ, Ìàðòèí [Albrow, M.] 73 åë³òà [elite] - ãëîáàëüíà 119–120, 141 - ³ êîñìîïîë³òèçì 24 - ðîñ³éñüêà 38, 307 åìîö³ÿ [emotion] 44, 378–380 Åí´åëüñ, Ôðèäðèõ [Engels, Friedrich], «Êîìóí³ñòè÷íèé ìàí³ôåñò» 180– 181 Åðåíáóð´, ²ëëÿ [Ehrenburg, Ilya] 303, 306 Åðèêñîí, Åðèê [Erikson, Erik] 41, 341, 346–348, 352 åñåíö³àë³çì [essentialism] - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 87, 89, 92, 99 - ³ êðåîë³çàö³ÿ 123–125 - ³ êóëüòóðà 121–122, 126–127, 131 - é ³äåíòè÷í³ñòü 41, 87, 355 åñòåòèçàö³ÿ ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ [aesthetization of everyday life] 46 åòíîøàôòè [ethnoscapes], ãëîáàëüí³ 18, 80, 125, 172 ºâðîïå¿çàö³ÿ [Europeanization] 19 ºâðîïîöåíòðèçì [Eurocentrism], ìîäåðíîñò³ 75–76, 160–168, 173–174, 364–365 ªãèïåò [Egypt], ³ øëÿõ ó ìîäåðí³ñòü 190, 196 ªéòñ, Â.Á. [Yeats, W. B.] 191 çàëåæíîñò³ òåîð³ÿ [dependency theory] - ³ ãëîáàëüí³ñòü 21 - ³ ìàðêñèçì 22

389

- ³ ñòðóêòóðíà ã³áðèäèçàö³ÿ 78–84, 86–87 Çàðåöüêè, Åë³ [Zaretsky, Eli] 20, 37, 40–42, 339–358 Çèìåëü, ¥åîð´ [Simmel, Georg] 43, 290, 365, 369–372 çì³íà [change] - ³ ãëîáàëüí³ ïîòîêè 18 - ³ ìîäåðí³ñòü 76, 183–184, 194, 201 - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 143–146 - ³ ïîñòìîäåðí³çì 57 - ³ ñóñï³ëüñòâî 18 - ó ïîñòñòðóêòóðàë³çì³ 270–271 - ÿê çàõèñíà ðåàêö³ÿ 30 çíàííÿ [knowledge] - á³îïîë³òè÷íå 322, 326–327, 331– 334 - ³ âèíÿòîê 254–262 - ³ êîíòðçíàííÿ 34–35, 255–264, 270 - ³ îíòîëîã³ÿ 276, 288–289, 362 - ³ óÿâà (óâîáðàæåííÿ) 35–37, 275– 281, 288–289 - ó ïîñòñòðóêòóðàë³çì³ 270–271 - ôåíîìåíîëîã³÷íå 275, 278–279 ³äåíòè÷í³ñòü [identity] - âòðàòà 18–19, 23–24, 213 - ´åíäåðíà 352–355 - åòí³÷íà 79, 351 - ³äåíòè÷í³ñíèé ïðîñò³ð 24, 106, 108–109, 113–114, 120, 128, 130– 131 - ³íäèâ³äóàëüíà 207–209, 211–215, 347 - ¿¿ ïîë³òèêà (³äåíòè÷í³ñíà ïîë³òèêà) 40–42, 79, 245, 339–358 - êîëåêòèâíà 41, 45, 146, 211–215, 295–296, 343–344, 356–357 - êîíñòðóþâàííÿ 340–341, 345–346, 355 - êðèçà 211–212 - íàö³îíàëüíà 31–32, 49, 54–55, 112–113, 191, 219, 262, 342, 351 - íåéòðàë³çîâàíà 146 - òðàíñíàö³îíàëüíà 111, 118 ³ìïåð³àë³çì [imperialism] - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 107

390

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê

- ³ ãëîáàëüíà ïîë³òè÷íà òåîð³ÿ 92– 93 - ³ ìîäåðí³ñòü 76–164 - êóëüòóðíèé 63–66, 107, 172 - ìîâíèé 162 ³íàêø³ñòü, ³íø³ñòü [alterity, otherness] - ³ àíòðîïîëîã³ÿ 118, 122 - ³ ñàìî³äåíòèô³êàö³ÿ 131 ³íäèâ³äóàë³çì [individualism] - çàõ³äíèé/ñõ³äíèé 38–39 - ³ çàðîçóì³ë³ñòü 42 - ³ êîëåêòèâ³çì 188–189, 211–216 - ³ ìîäåðí³ñòü 194, 196, 207–211, 366 - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 32, 74, 219 - ³ ïñèõîàíàë³ç 41 - ïîáëàæëèâèé 154 - ïðèêèäàëüíèé 37–39, 293–314 Instinktarmut (áðàê ³íñòèíêòèâíîãî îñíàùåííÿ) [Instinktarmut] 31, 42, 44, 202 ³íñòèòóö³îíàë³çàö³ÿ [institutionalization] - ãëîáàëüíà 114–115, 119–120 - ëîêàëüíîñò³ 21–22, 49 - ó Áåð´åðà 201–202 ³íòåðêóëüòóðàë³çì [interculturalism] 22, 87, 96 ³íòåðíàö³îíàë³çàö³ÿ [internationalization] - äåðæàâè 80 - åêîíîì³÷íà 73–74, 173, 349–350 - ³ ëîêàëüí³ñòü 62–63 - ñîö³îëîã³¿ 48–49 ³íòèìíå (ïîòàºìíå) [intimacy], äèâ. òàêîæ ïðèâàòí³ñòü - ³ ïàì’ÿòü 36, 83 - ³ ïðîñò³ð 281–288 ³íôîðìàö³îíàë³çàö³ÿ [informationalization] 25 - ³ âòðàòà ³äåíòè÷íîñò³ 19 - ³ ãëîáàëüí³ ïîòîêè 19, 141–143, 146–149 - ³ äåçîðãàí³çîâàíèé êàï³òàë³çì 137 - ³ åñòåòèçàö³ÿ 46 ³íöåñò (êðîâîçì³øåííÿ) [incest] - ³ á³îïîë³òèêà 318–331 - ³ ìåõàí³çì øëþáó 40, 324–331

- ³ ïðàâèëà 334 ²ðè´àðåé, Ëþñ [Irigaray, Luce] 42, 272 ³ñòîð³ÿ [history] - ãëîáàëüíà 73, 76–77, 179 - ³ êîíòð³ñòîð³ÿ 255 - ³ ìàðêñèçì 17–18, 371–372 - ¿¿ «ê³íåöü» 17, 135–136 - é ³ñòîð³¿ 57–58 Éîí´, Åðèêà [Jong, Erica] 352 - ³ áåçïåêà 32–33, 226, 233, 240, 242 - ñîö³àëüíå êîíñòðóþâàííÿ 188 Êàí´³ºì, Æîðæ [Canguilhem, Georges] 34–35, 256, 258–259 Êàíò, Åìàíó¿ë [Kant, Immanuel] 232, 369–371 êàï³òàë [capital] - êóëüòóðíèé 28, 53 - ï³äïðèºìíèöüêèé 150–151 êàï³òàë³çì [capitalism] - äåçîðãàí³çîâàíèé 26, 45–46, 137 - çàëåæíèé 81, 86 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 23, 164–164, 181, 349–350 - ³ ìîäåðí³ñòü 77, 141, 160–161, 366 - ³ òåîð³ÿ ñâ³òîñèñòåì 20, 58 - òðàíñíàö³îíàëüíèé, ³ íåîñâ³òè 28, 135–136, 148–149, 151 - «øâèäêèé» 146 - ÿê «âåëèêà îá’ºäíàâ÷à ñèëà» 186 Êàñòåëç, Ì. [Castells, M.] 28, 137–138, 148 Ê³íã, Åíòîí³ [King, Anthony] 20, 29, 57, 158–175 Ê³íåí, Åäâàðä [Keenan, Edward] 296 êëàñ [class] - ãëîáàëüíà êëàñîâà ñòðóêòóðà 119 - ³ ïîëÿðèçàö³ÿ 186 - é ³äåíòè÷í³ñòü 343–344 Êë³ôîðä, Äæ. [Clifford, J.] 20, 23, 25, 380 êîêàêîëîí³çàö³ÿ [CocaColonization] 73, 107 êîëåêòèâ³çàö³ÿ [collectivization], ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 30 êîëåêòèâ³çì [collectivism] - é ³íäèâ³äóàë³çì 188–189, 211–216

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê - ïðèêèäàëüíèé 38 êîëîí³àë³çì [colonialism] - ³ ìîäåðí³ñòü 29–30, 51, 160–163, 169, 191 - ³ ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ 352–353 - ³ ïîñòêîëîí³àë³çì 170–171 êîìóíàë³çì [communalism] - ³ ìîäåðí³ñòü 211, 214–215 - ³ ñï³ëüíîáóòòÿ 227–228 êîìóí³çì [communism] - â³ðà â íüîãî 297–301 - ³ ìîäåðí³ñòü 211, 296 - ³ ïðèâàòí³ñòü 37–39, 293, 298–302 - êðàõ 340, 371–372 êîìóí³êàö³ÿ [communication] - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 62, 73, 79, 119, 151, 197 - ì³æêóëüòóðíà 56 «Êîìóí³ñòè÷íèé ìàí³ôåñò» [Communist Manifesto], ³ ìîäåðí³ñòü 180–181 êîíâåðãåíö³ÿ (çáëèæåííÿ) [convergence] - ³ êóëüòóðíà ã³áðèäèçàö³ÿ 94 - ó òåîð³¿ ñâ³òîñèñòåì 20 Êîíäîðñå, Ìàð³ Æàí Àíòóàí Í³êîëÿ [Condorcet, Marie Jean Antoine Nicolas] 183, 186 Êîíîë³, Â³ëüÿì [Connoly, William] 239, 243 êîíñòðóêö³îí³çì [constructionism], ñîö³àëüíèé 43, 355 Êîíò, Î´þñò [Compte, Auguste] - ³ «âåëèê³ îá’ºäíàâ÷³ ñèëè» 186 - ³ ïðèíöèï Áðóñå 259–260 êîíòðîëü [control] - êóëüòóðíèé 32–33, 37 - ñîö³àëüíèé, ³ íîðìàëüí³ñòü 259 êîíôë³êò [conflict] - ³ ºäí³ñòü 83 - ³ íîðìàëüí³ñòü 262–263 - ó êîíòð³ñòîð³¿ 255 - ó ìîäåðíîñò³ 26, 184–191, 194–195, 211–212 êîðäîíè (ìåæ³) [boundaries] - ³ ãëîáàëüí³ ïîòîêè 30, 146–150 - ¿õíº ïåðåñòóïàííÿ 206–207 - íàö³îíàëüí³ 59, 138–139, 146–150, 155

391

êîðïîðàö³¿ [corporation], ìóëüòèíàö³îíàëüí³ - ³ âëàäà 19 - ³ ãëîáàë³çì 74, 114–115 - ³ íàö³îíàëüí³ñòü 137–138 - ³ íàö³ÿ-äåðæàâà 217 - é ³ìïåð³àë³çì 32–33 êîñìîïîë³òèçì [cosmopolitanism] - çâ³ëüíåíèé â³ä ³ëþç³é 24, 29, 118– 119, 122 - ³ ëîêàë³çì 53–54, 56, 111, 118–119, 219 êðåîë³çàö³ÿ [creolization] 154, 197 - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 22–25, 66, 85–86, 97, 128 - ÿê ïåðåïëóòàíèé åñåíö³àë³çì 123– 125 êðèòè÷íà òåîð³ÿ [critical theory] 349, 357, 366, 379–381 êðîâ [blood], ³ âëàäà 324–326, 329 êóëüòóðà [culture], äèâ. òàêîæ ãåãåìîí³ÿ, êóëüòóðíà; ³äåíòè÷í³ñòü - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 22, 46, 66, 68, 94– 100, 127–128 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 58, 73, 84–85, 115– 118, 121–131 - ³ ãðîìàäñüêà/ïðèâàòíà ñôåðè 349– 350 - ³ åôåêòè òåõíîëîã³¿ 98 - ³ êóëüòóðíèé ³ìïåð³àë³çì 63–66, 107 - ³ ìàñ-ìåä³¿ 154 - ³ ìîäåðí³ñòü 121, 126–127, 173 - ³ íàö³îíàë³çì 68 - ³ ïîñòìîäåðí³ñòü 147, 174 - ³ ïðèíàëåæí³ñòü 185, 212 - ³ ïðèðîäà 95, 363 - ³ ðîçìà¿ò³ñòü 66, 170 - ³ ñï³ëüíîòà 216 - ³ òåîð³ÿ ñèñòåì 24–25, 115–116 - ³ óí³âåðñàë³çì 42 - ³ öèâ³ë³çàö³ÿ 53 - êîíòðêóëüòóðà 263, 310, 312, 351 - ëîêàëüíà 53, 55–56, 65–66, 96–98, 118–119 - ïàí³âíà 212 - ðîê 313 - ñõðåùåíà 11, 84, 86, 89

392

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê

- òðàäèö³éíà 30 - òðàíñëîêàëüíà 95–100 - ó òåîð³¿ ñâ³òîñèñòåì 106 - ÷àñîâà ïðîãðåñ³ÿ 127 - ÿê ïðîöåñ 25 - ÿê ñóáñòàíö³ÿ 25, 122, 125–126, 128, 130 - ÿê òåêñò 123–125 êóëüòóðà, ãëîáàëüíà [global culture] 18, 56, 65, 83, 85, 94, 119 - ³ ä³àñïîðè 99 - ³ íàö³¿-äåðæàâè 110 Ëàêàí, Æàê [Lacan, Jacques] 42 Ëåâ³-Ñòðîñ, Êëîä [Lévi-Strauss, C.] 319, 321–323 Ëåïåí³ñ, Âîëüô [Lepenies, Wolf] 259 ëåñá³ÿíñòâî [lesbianism], ðàäèêàëüíå 354 Ëåø, Ñêîò [Lash, Scott] 17–46 ëîêàëüí³ñòü [locality], äèâ. òàêîæ ãëîêàë³çàö³ÿ - ³ ãëîáàëüí³ñòü 52, 57–63, 67–68, 78–79, 110–112, 120, 125–126, 129 - ³ êîñìîïîë³òèçì 53–54, 56, 118 - ³ êóëüòóðà 53, 55–56, 65–66, 96–98, 116–117 - ³ íàö³îíàë³çì 21, 49 - ¿¿ ãëîáàëüíå òâîðåííÿ 21–22, 49, 55–56, 60–61 Ëþê, Òèìîò³ Â. [Luke, Timothy W.] 19, 23, 25, 33, 37 - ³ ñâ³òîïîðÿäêè 25–27, 29, 135–155 Ëÿéáí³ö, ¥.Â. [Leibniz, G. W.] 232 ìàéáóòíº [future] - ³ áåçïåêà 229 - ³ ìîäåðí³ñòü 182–184, 187, 213– 214 Ìàê-¥ðþ, Å. [McGrew, A.] 80 ìàêäîíàëüäèçàö³ÿ [McDonaldization] 73, 146 Ìàê³àâåëë³, Í³êîëî [Machiavelli, N.] 234 Ìàê-Í³ë, Â. Ã. [McNeill, W. H.] 61 ÌàêÑâ³ò [McWorld] 21, 59 Ìàìôîðä, Ëüþ¿ñ [Mumford, Lewis] 367–368, 372

Ìàíîí³, Îêòàâ [Mannoni, Octave] 352–354 Ìàí÷åñòåð [Manchester], ÿê ìîäåðíå ì³ñòî 162 Ìàðèòåí, Æàê [Maritain, Jacques] 207 Ìàðêñ, Êàðë [Marx, Karl] - ³ â³ä÷óæåííÿ 333 - ³ êàï³òàë³çì 186, 342, 366, 371–372 - ³ êðèòè÷íà òåîð³ÿ 349, 371–372 - ³ ïîëÿðèçàö³ÿ 198 - ³ ñï³ëüíîòà 216 - ³ ô³ëîñîô³ÿ 362 - «Êîìóí³ñòè÷íèé ìàí³ôåñò» 180– 181 ìàðêñèçì [Marxism] - ³ òåìïîðàëüí³ñòü 17 - ³ òåîð³ÿ çàëåæíîñò³ 22 - ³ ñâ³òîâèé ðèíîê 75–76 - é ³äåíòè÷í³ñòü 339–341, 343, 348, 356–358 Ìàðêóçå, Ãåðáåðò [Marcuse, Herbert] 41, 341, 348–349, 353 Ìàðêóñ, Äæ. [Marcus, G.] 23 ìåãàìàøèíà [megamachine], ó Ìàìôîðäà 366–367, 371 ìåäèöèíà [medicine], ³ íîðìàëüíå/âèíÿòêîâå 256–257 Ìåðëî-Ïîíò³, Ìîðèñ [Merleau-Ponty, M.] 273, 277–278, 285, 287–289 ìåñòèçàõå [mestizaje] 85 ìåòàô³çèêà [metaphysics] - ³ áåçïåêà 221–223, 226, 232–235, 243 - ³ ìåæ³ 239–242 - ïðèñóòíîñò³ 32–33, 232, 236, 243 ìåõàí³çàö³ÿ [mechanization], ³ ìîäåðí³ñòü 366–371, 381–382 ì³êðîìàðêåòèíã [micromarketing] 52– 53 ì³êðîðåã³îíàë³çì [micro-regionalism] 80 ì³ñòî [city] - ãëîáàëüíå (ñâ³òîâå) 29, 81, 133, 173–175 - ìîäåðíå 159, 161–163, 166, 171– 174 - òðàäèö³éíå 163, 174 Ì³ò÷åë, Äæóë³ºò [Mitchell, Juliet] 353

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê ì³øàíèöÿ [mélange], ãëîáàëüíà 81–90, 94 - ³ ì³ãðàö³ÿ 88–89 ìîá³ë³çàö³ÿ ïîë³òè÷íà [political mobilization], ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 90–92 ìîäåðí [modern], îçíà÷åííÿ 158–162 ìîäåðí³çàö³ÿ [modernization] - ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ¿¿ ïåðåäóìîâà 20, 50 - ºâðîïåéñüêèé øëÿõ 30, 189–190, 192–193 - ³ çîâí³øíÿ çàãðîçà 30, 38, 51, 190 - ³ êîëîí³àëüíà çîíà 30, 51, 191 - ³ ìàéáóòíº 182 - ³ ôóíêö³îíàë³çì 22, 98 - ³ñòîðè÷í³ñòü 78 - îçíà÷åííÿ 158–159, 167–169, 171, 364, 466 - ð³çíîá³æíà 20, 30, 77–78 - öèâ³ë³çàö³éí³ øëÿõè 38 - øëÿõ Íîâîãî Ñâ³òó 30, 51, 190 ìîäåðí³çì [modernism] - åñòåòè÷íèé 43, 163–164, 363–366 - ³ ãîìîãåí³çàö³ÿ 20–21, 23 - íàö³îíàë³çîâàíèé 109–110 - îçíà÷åííÿ 158–162, 364 - ó ãóìàí³òàðíèõ äèñöèïë³íàõ 159– 162, 167–168, 182 ìîäåðí³ñòü [modernity] - ³ áåçïåêà 221–247 - ³ âçàºìîïîâ’ÿçàí³ñòü 171–172 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 22–23, 29–30, 73–78, 98 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ¿¿ íàñë³äîê 18–19, 50, 55, 75–76 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ¿¿ ïåðåäóìîâà 19–20, 22, 76, 108 - ³ ãëîáàëüí³ ìîäåðíîñò³ 19 - ³ ãëîáàëüí³ñòü 50 - ³ Çàõ³ä 162–166, 172, 189–190, 196– 197, 206–207 - ³ «Êîìóí³ñòè÷íèé ìàí³ôåñò» 180– 181 - ³ êóëüòóðà 121–, 126–127, 173 - ³ ìàéáóòíº 182–184, 187, 213 - ³ ìîäåðíèé çááëóä 361–383 - ³ íîðìàëüí³ñòü 253–256, 265–266 - ³ ñâîáîäà òà ïîðÿäîê 201–209, 213

393

- ¿¿ êðèçà 23–24, 46 - ¿¿ êðèòåð³¿ 159 - ¿¿ îçíà÷åííÿ 158–164, 182–183, 361, 364 - ¿¿ ïàðàìåòðè 106–133 - ¿¿ ïåðåâ³çíèêè 194–197 - é ³äåíòè÷í³ñíèé ïðîñò³ð (ïðîñò³ð ³äåíòè÷íîñò³) 109, 120, 128, 130 - é ³äåíòè÷í³ñòü 207–209 - é ³íäèâ³äóàë³çì 37–39 - ñòðóêòóðíà/êóëüòóðíà ä³àëåêòèêà 184–189 - ó ñîö³îëîã³¿ 160 - øëÿõè ó íå¿ 30, 51, 179–194 ìîðàëüí³ñòü [morality] - ³ á³îïîë³òèêà 332–335 - ³ ìîðàëüíà ñï³ëüíîòà 218 - ³ íîðìàëüí³ñòü 258 íàãðîìàäæåííÿ [accumulation] - ãíó÷êå 77, 93 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 30, 77, 187–188 - ³ ñòèñíåííÿ ÷àñîïðîñòîðó 108 - ëîêàëüíå 126 íàóêà, ÿê «âåëèêà îá’ºäíàâ÷à ñèëà» [science as Great Unifier] 186 íàö³îíàë³çì [nationalism] - ãëîáàë³çàö³ÿ 126, 186 - ³ ëîêàë³çàö³ÿ 21, 49, 59–60 - é ³äåíòè÷í³ñòü 31–32, 54, 219 - êóëüòóðíèé 68, 98, 129 - «íà âåëèê³é â³äñòàí³» 78 - ÿê àãåíò ìîäåðí³çàö³¿ 30 íàö³ÿ-äåðæàâà [nation-state] - äåöåíòðóâàííÿ 143–149, 153 - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 18, 46, 60, 78, 82–83, 108–109, 112–113 - ³ ãëîáàëüíà ñèñòåìà 114 - ³ ìîäåðí³ñòü 22, 75, 139–141, 143, 192 - ³ íîðìàëüí³ñòü òà âèíÿòîê 253–256, 261–262 - ³ ïîðÿäîê/áåçëàä 139–141 - ³ ðîçìà¿ò³ñòü 68 - ³ ñóñï³ëüñòâî 215 - ³ óí³âåðñàëüí³ñòü 217–219 - ³íòåðíàö³îíàë³çàö³ÿ 80 - é ³äåíòè÷í³ñòü 31–32

394

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê

- é ³ñòîðè÷íèé/ïîñò³ñòîðè÷íèé ñâ³òè 136 - íîâèé ñâ³òîâèé ïîðÿäîê 25–28, 32, 135–136, 141–143, 154–155 - ÿê ãðàâåð 26 íåîêîëîí³àë³çì [neocolonialism] 93 íåîìîäåðí³çàö³¿ òåîð³ÿ [neo-modernization theory] 76 íåîñâ³òè [neo-worlds] 25–29, 150–155 íåïåðåäáà÷óâàí³ñòü) [contingency] - ³ ïîñòìîäåðí³çì 43 - ëþäñüêîãî ³ñíóâàííÿ 31–32 íåð³âíîñò³ [inequality], ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 186–187, 210 íåðîçï³çíàííÿ [misrecognition], êîëåêòèâíå 309–310 í³õîíäæ³íðîí [nihonjinron] 68 Í³öøå, Ôðèäðèõ [Nietzsche, Friedrich] - ³ áåçïåêà òà ïîë³òèêà 226–228, 232, 242–243, 247 íîì³íàë³çì [nominalism], Ïðîñâ³òíèöòâî 43, 368, 380 íîðìàëüí³ñòü [normality] - ³ åêñåïö³îíàë³çì 251, 253–264, 329 - ³ ïðàâèëî 202, 258, 260 - ¿¿ ïîëåì³÷íèé õàðàêòåð 258–259 Íüþ-Éîðê [New York], ÿêî ìîäåðíå ì³ñòî 171 îï³ð [resistance] - ãëîêàëüí³ òî÷êè 143 - ³ ïðèêèäàííÿ 309–313 - êîëåêòèâíèé 90–92 - ìîäåðí³çàö³¿ 189 îð³ºíòàë³çàö³ÿ [orientalization] - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 22 - ãëîáàëüíà 85–86 ïàíàôðèêàí³çì [pan-Africanism], ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 22, 64, 78 Ïàðèæ [Paris], ÿêî ìîäåðíå ì³ñòî 29, 162 Ïàðñîíñ, Òîëêîò [Parsons, Talcott] 322, 108 ïåðåñòóï (ïåðåñòóïàííÿ) [transgression], ñïîíóêà äî íüîãî 34–35, 206–207 ï³äæèíè [pidgins] 123

Ï³òåðçå, ßí Íåäåðâåºí [Peiterse, Jan Nederveen] 19, 22–23, 73–101, 161 Ïëàòîí [Plato], ³ áóòòÿ 32, 232, 242 Ïîäãîðåö, Íîðìàí [Podhoretz, Norman] 348 ïîä³ë ïðàö³ [labour division] - ãëîáàëüíèé 350 - ³ êîëîí³àëüíèé ñïîñ³á âèðîáíèöòâà 29, 168 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 367 ïîëÿðèçàö³ÿ [polarization], ãëîáàëüíà 29, 174, 186 Ïîìÿí, Êðèøòîô [Pomian, Krysztof] 206 ïîïóë³çì [populism] 195–196 ïîò³ê [flow], ãëîáàëüíèé - áåçêîðäîííèé 146–150 - ³ ãëîáàëüí³ ì³ñòà 29 - ³ «äèê³ çîíè» 136, 148, 154 - ³ ïîðÿäêè íåîñâ³ò³â 24–26, 153– 155 ïðàâèëî [rule] - ³ ïåðåñòóï 34–35, 202, 258 - é ³íöåñò 317–334 ïðèâàòí³ñòü [privacy], äèâ. òàêîæ ³íòèìíå (ïîòàºìíå); ãðîìàäñüêà/ïðèâàòíà ñôåðè - ³ ñ³ì’ÿ 318 - é ³íäèâ³äóàë³çì 37–39 - ó Ðîñ³¿ 38–39, 293, 296, 298–302, 308 ïðèêèäàííÿ [dissimulation] 37–39, 293–314 - âèòîêè 395–398 - ³ îï³ð 309–313 - ïîøèðåííÿ íà íèçè 302–309 - éîãî ñïàäùèíà 314 ïðîìèñëîâ³ñòü (³íäóñòð³ÿ) [industry] - ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 234 - ÿê «âåëèêà îá’ºäíàâ÷à ñèëà» 186– 187 Ïðîñâ³òíèöòâî [Enlightenment] - ³ ìîäåðí³ñòü 43, 161, 165, 184, 252, 339, 361, 377 Ðàéõ, Â³ëüãåëüì [Reich, Wilhelm] 348 ðàö³îíàëüí³ñòü (ðîçóì) [rationality, reason], äèâ. òàêîæ Ïðîñâ³òíèöòâî

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê - ³ åìîö³¿ 43–44, 46 - ³ ìåõàí³çàö³ÿ 366–369 - êîìóí³êàòèâíà 379 - ÿê «âåëèêà îá’ºäíàâ÷à ñèëà» 186– 187 ðåâîëþö³ÿ [revolution], ³ ìàéáóòíº 183 Ðåäè´åð, Äåéâ³ä [Roediger, David] 357 ðåêîëîí³çàö³ÿ [recolonization] 93 ðåë³ã³¿, ñâ³òîâ³ [world religions], é ³ñòîð³ÿ ãëîáàëüíîñò³ 83, 111, 383 ðåë³ã³ÿ [religion] - ³ áåçïåêà 222 - ³ ìîäåðí³ñòü 193, 196 - ³ ñèíêðåòèçì 88 ðèíêè [markets] - ãëîáàëüíèé (ñâ³òîâèé) 52–53, 77 - ðîçøèðåííÿ 150–151 Ð³÷, Àäð³àíà [Rich, Adrienne] 354–355 Ðîáåðòñîí, Ðîëàíä [Robertson, Roland] - ³ ãëîáàëüí³ñòü 107–108 - ³ ãëîêàë³çàö³ÿ 21, 48–70, 78–79, 84, 115 - ³ ãîìîãåí³çàö³ÿ/ãåòåðîãåí³çàö³ÿ 21, 49 - ³ çàõîäîöåíòðè÷í³ñòü 76, 180 - ³ ëîêàëüí³ñòü 110 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 19, 167 - ³ íàö³îíàë³çì 197 - ³ îïðîñòîðîâëåííÿ 45 - ³ òåîð³ÿ ñâ³òîñèñòåì 106 - ³ óñâ³äîìëåííÿ ãëîáàëüíîãî 172 - ³ öèâ³ë³çàö³ÿ 23 - ïàðàìåòðè ãëîáàë³çàö³¿ 107–110 ðîá³òíè÷èé êëàñ [working class] - é ³äåíòè÷í³ñòü 343 - ÿê àãåíò ìîäåðí³çàö³¿ 30 - ÿê îäíîð³äíèé 349–350 ðîç’ºäíàííÿ [disjunction], ãëîáàë³çàö³ÿ ÿê ðîç’ºäíàííÿ 125–126 ðîçìà¿ò³ñòü [diversity] - ³ ëîêàëüí³ñòü 53–57, 66–67 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 77–78, 182 - ³ ìîäåðí³ñòü 182, 197 ðîçðèâ [discontinuity], ³ òÿãë³ñòü 36, 257, 260, 283 ðîçóì [reason], äèâ. ðàö³îíàëüí³ñòü Ðîñ³ÿ [Russia]

395

- äâî¿ñòà 38–39, 297 - ³ ðîá³òíè÷èé êëàñ ÿê àãåíò ìîäåðí³çàö³¿ 30 - ³ øëÿõ ó ìîäåðí³ñòü 192 - é ³íäèâ³äóàë³çì 37–39, 293–317 Ñà¿ä, Åäâàðä [Said, Edward] 20, 170 Ñâ³òîâèé áàíê [World Bank] - ³ ïîëÿðèçàö³ÿ 187–188 - ³ óñâ³äîìëåííÿ ãëîáàëüíîãî 119– 120 - é ³ìïåð³àë³çì 93 ñâ³òîñèñòåì òåîð³¿ [world systems theories] - ³ ãîìîãåí³çàö³ÿ 20, 58 - ³ Ê³íã 29 - ³ êóëüòóðà 106, 120 - ³ Ëþê 25 - ³ ìàðêñèçì 75 - ³ Ôð³äìàí 23 - ó Òåðáîðíà 30 ñâîáîäà [freedom], ³ äåòåðì³í³çì 201– 210, 219, 370 ñåëÿíñòâî, ðîñ³éñüêå [Russian peasantry], ³ êîëåêòèâíà ³äåíòè÷í³ñòü 38, 295–298 ñèíêðåòèçì [syncretism] 197 - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 87–88 - ³ ãëîáàëüíà ñèñòåìà 112 ñèñòåìà, ãëîáàëüíà [global system] 23, 45, 106, 112–120 - ³ ãëîáàëüí³ ³íñòèòóö³¿ (óñòàíîâè) 114–115, 119–120 - ³ ãëîáàëüí³ ïðîöåñè 112–120 - é ³äåíòè÷í³ñòü 112, 127–131 - êîìåðö³éíà 130 - ÿê ïåðåäóìîâà ãëîáàë³çàö³¿ 112 - ÿê ðîç’ºäíàííÿ 125–126 ñèñòåìí³ñòü, ëþäñüêîãî ³ñíóâàííÿ [systemness of human existence] 31 ñ³ì’ÿ (ðîäèíà) [family] - ³ ãðîìàäñüêà/ïðèâàòíà ñôåðè 342– 344 - ³ äåðæàâà 318, 330–331, 347 - ³ åêîíîì³êà 343 - ³ êîíôë³êò 195 - ³ ñåêñóàëüí³ñòü 40, 318–320, 322– 334

396

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê

Ñì³ò, Åíòîí³ Ä. [Smith, A. D.] 83 ñîö³îëîã³ÿ [sociology] - ãëîáàëüíà 48–49, 98–100 - ³ äåðæàâà 215 - ³ ìåòàíàðàòèâ 179–182, 185–186, 197 - ³ ìîäåðí³çì 160–161, 167, 182– 184 - ³ ñâ³òîâå (ãëîáàëüíå) ñóñï³ëüñòâî 73 - ³ ñ³ì’ÿ 319 - ³ ñóñï³ëüñòâî 18, 98–99, 215 - êóëüòóðíà 106–107 - ïîçèòèâ³ñòè÷íà 34 - òóá³ëüí³ 49 Ñï³âàê, ¥àÿòð³ [Spivak, Gayatri] 170 ñï³ëüíîáóòòÿ [being-in-common] 227– 228, 235, 240 ñï³ëüíîòà (ãðîìàäà) [community] - â³ðòóàëüíà 25, 28 - ãëîêàëüíà 150 - ãðîìàäà-ôîðòåöÿ 54, 56 - ¿¿ â³äðîäæåííÿ 214–218 - ì³æíàðîäíà 148 - ìîðàëüíà 218 - ó ïîñòìîäåðí³çì³ 32 - óÿâëåíà 25, 28, 99 - ÿê êóëüòóðíå óòâîðåííÿ 216 ñïîâ³äü [confession], ³ ñåêñóàëüí³ñòü 294, 300–301 ñïîæèâàííÿ [consumption] - ãëîêàëüíå 53, 149–150, 152 - ³ ñîö³àë³çàö³ÿ 377–378 - é ³äåíòè÷í³ñòü 344 Ñòîëåð, Ðîáåðò [Stoller, Robert] 353 ñóñï³ëüñòâî [society] - ãëîáàëüíå (ñâ³òîâå) 18, 62, 73, 92, 171 - äâîÿðóñíå 212 - ³íäóñòð³àëüíå 19, 161 - é ³íäèâ³ä 347 - ìàñîâå 347 - ïîñò³íäóñòð³àëüíå 161 - ÿê íåîäì³ííå 202–203 - ÿê îá’ºêò ñîö³îëîã³¿ 18, 98, 215 ÑØÀ [USA] - ³ åôåêòè «õîëîäíî¿ â³éíè» 373– 374

- ³ ìîäåðí³çì 364 Òåðáîðí, Éîðàí [Therborn, Göran] 20, 29–30, 38, 179–198 ò³ëî [body] - ³ á³îïîë³òèêà 317–318, 324 - ³ îáðàç äîìó 283–285 - ³ ïðîñò³ð 285 - ³ ÷àñ 272–275 - ïèñüìî ò³ëà 270, 272, 274, 277, 280, 289, 363 Òîìë³íñîí, Äæ. [Tomlinson, J.] 65, 76–77, 95 òîðã³âëÿ [commerce], ÿê «âåëèêà îá’ºäíàâ÷à ñèëà» 186–187 òîòåì³çì [totemism], é ³íöåñò 320–321 òðèâàííÿ/durée [duration/durée] 35, 273–275, 282, 287 òÿãë³ñòü (íåïåðåðâí³ñòü) [continuity], ³ ðîçðèâ 36, 257, 259–260, 283 Óð³, Äæ. [Urry, J.] 23 óñâ³äîìëåííÿ [awareness], ãëîáàëüíîãî 108–111, 116, 119, 171–172 óÿâà (óâîáðàæåííÿ) [imagination] - ³ çíàííÿ 35–37, 275–281, 288–289 - ³ îáðàç âîäè 270–271, 278, 280 - ³ îáðàçè äîìó 36, 281–285 - ³ ðîçóì 367 - ¿¿ ôåíîìåíîëîã³ÿ 278–279 Ôàíîí, Ôðàíö [Fanon, Frantz] 352– 354 Ôåçåðñòîóí, Ìàéê [Featherstone, Mike] 17–46 ôåì³í³çì [feminism] - ³ åñåíö³àë³çì 41–42 - ³ ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ 352–354 - ³ ñåêñóàëüíå çëîâæèâàííÿ 335 ôåíîìåíîëîã³ÿ [phenomenology] - ³ ïðîñò³ð 35–36, 281–282, 285 - ìåòîäîëîã³ÿ 275–281 Ôðàíêôóðòñüêà øêîëà [Frankfurt School], é ³íäèâ³äóàëüí³ñòü 41–42 Ôðàíö³ÿ [France] - ³ íîðìàëüí³ñòü 256 - ³ ïîë³òèêà ³äåíòè÷íîñò³ 353

Ïðåäìåòíî-³ìåííèé ïîêàæ÷èê Ôð³äìàí, Éîíàòàí [Friedman, Jonathan] 19, 23–25, 29, 32, 37, 106–133 Ôðîéä, Çè´ìóíä [Freud, Sigmunt] 234 - ³ çàáîðîíà êðîâîçì³øåííÿ 319– 321, 323, 333, 336 - ³ ïàì’ÿòü 273, 275, 282, 284 - é ³äåíòè÷í³ñòü 341–342, 344–349, 353, 356 Ôóêî, Ì³øåëü [Foucault, Michel] - ³ áåçïåêà 223–225, 228, 230 - ³ äåðæàâà òà ñóñï³ëüñòâî 35 - ³ ìîäåðí³ñòü 165, 221 - ³ ìîðàëüí³ñòü 333–335 - ³ íîðìàëüí³ñòü 34, 255, 257, 265, 329 - ³ ïîë³òèêà 317–319 - ³ ïðîñò³ð 290 - ³ ñåêñóàëüí³ñòü 39, 319, 321–330, 332–335 - ³ ñïîâ³äü 294, 300 - é ³äåíòè÷í³ñòü 42, 350 - é ³íäèâ³äóàë³çàö³ÿ 300 Ôóêóÿìà, Ôðåíñèñ [Fukuyama, Francis] 136 ôóíäàìåíòàë³çì [fundamentalism], ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 110, 125–126 Õàðõîðä³í, Îëåã [Kharkhordin, Oleg] 20, 37–40, 42, 293–314 õâîðîáà [disease], ÿê âèíÿòêîâå 34, 256, 259 Õîäîðîâ, Íåíñ³ [Chodorow, Nancy] 353–355 öåíòðàë³çì [centralism], äåìîêðàòè÷íèé 38, 296–297 öèâ³ë³çàö³ÿ [civilization] - çàõ³äíà 46, 206, 376

397

- ³ ãëîáàë³çàö³ÿ 23, 53 - ³ êóëüòóðà 53 - ³ ìîäåðí³çàö³ÿ 38, 51, 367 ×åéç, Â³ëüÿì [Chase, William] 299 ×åéç-Äàí, Êðèñòîôåð [Chase-Dunn, C.] 100 Øâåö³ÿ [Sweden], ³ ðîá³òíè÷èé êëàñ ÿê àãåíò ìîäåðí³çàö³¿ 30 øëþá [alliances], ³ òàáó íà ³íöåñò 40, 324–329 Øì³ò, Êàðë [Schmitt, Carl] 34–35, 251– 256, 259–263, 265 Þí´, Êàðë [Jung, Carl] 345 ÿäðî-ïåðèôåð³ÿ [core-periphery] - ³ ãëîáàëüíà ñèñòåìà 113–114 - ³ ãëîáàëüí³ ïîòîêè 19 - ³ äèê³ çîíè 136, 148, 154 - ³ çàõ³äíà ãåãåìîí³ÿ 46, 181–182 - ³ ìîäåðíå ì³ñòî 166 - ³ îñâ³òà 57 - ³ ïðèïèñóâàííÿ çíà÷åííÿ 24–25, 112–113 - ³ øëÿõè ìîäåðí³çàö³¿ 30 - é ³ñòîðè÷íèé/ïîñò³ñòîðè÷íèé ñâ³òè 136–137 - íàï³âïåðèôåð³ÿ 18 ÿïîí³çàö³ÿ [Japonization] 19 ßïîí³ÿ [Japan] - âïëèâ íà ºâðîïåéñüêèé æèâîïèñ 94–95 - ³ ã³áðèäèçàö³ÿ 68 - ³ ãëîêàë³çàö³ÿ 52, 68 - ¿¿ ìîäåðí³çàö³ÿ 190–191, 196 ßñïåðç, Êàðë [Jaspers, Karl] 383

398

Â ñåð³¿ «Çì³íà ïàðàäèãìè» âèäàíî: Ìàðøàëë Ìàê-Ëþåí ÃÀËÀÊÒÈÊÀ ¥ÓÒÅÍÁÅÐ¥À Ñòàíîâëåííÿ ëþäèíè äðóêîâàíî¿ êíèãè 2008 ð., 392 ñ. Â³ëüÿì Ìàê-Í³ë Ï²ÄÍÅÑÅÍÍß ÇÀÕÎÄÓ ²ñòîð³ÿ ëþäñüêîãî ñóñï³ëüñòâà 2002 ð., 1112 ñ. Í. Êåòð³í Õåéëç ßÊ ÌÈ ÑÒÀËÈ ÏÎÑÒËÞÄÑÒÂÎÌ Â³ðòóàëüí³ ò³ëà â ê³áåðíåòèö³, ë³òåðàòóð³ òà ³íôîðìàòèö³ 2002 ð., 430 ñ. Æàí-Ì³øåëü Áåíüº ÐÎÇÄÓÌÈ ÏÐÎ ÌÓÄÐ²ÑÒÜ 2003 ð., 168 ñ ÍÎÂ² ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÈ ²ÑÒÎÐ²ÎÏÈÑÀÍÍß Çà ðåäàêö³¿ Ï³òåðà Áeðêà 2004 ð., 392 ñ. Åë³çàáåò Ðóäèíåñêî ÐÎÇËÀÄÍÀÍÀ Ñ²Ì’ß 2004 ð., 232 ñ.

399

Ïîë Êîííåðòîí ßÊ ÑÓÑÏ²ËÜÑÒÂÀ ÏÀÌ’ßÒÀÞÒÜ 2004 ð., 184 ñ. ÂÈÍÀÉÄÅÍÍß ÒÐÀÄÈÖ²¯ Çà ðåäàêö³¿ Åðèêà Ãîáñáàóìà òà Òåðåíñà Ðåéíäæåðà 2005 ð., 448 ñ. Æàí Áàøëåð ÍÀÐÈÑ ÇÀÃÀËÜÍÎ¯ ²ÑÒÎÐ²¯ 2005 ð., 392 ñ. Ðè÷àðä À. Ëåíåì ÅËÅÊÒÐÎÍÍÅ ÑËÎÂÎ: äåìîêðàò³ÿ, òåõíîëîã³ÿ òà ìèñòåöòâî 2005 ð., 376 ñ. Åíòîí³ Ñì³ò ÍÀÖ²¯ ÒÀ ÍÀÖ²ÎÍÀË²ÇÌ Ó ÃËÎÁÀËÜÍÓ ÅÏÎÕÓ 2006 ð., 320 ñ.

*** Áîðèñ Ôðàíêåë ÏÎÑÒ²ÍÄÓÑÒÐ²ÀËÜÍ² ÓÒÎÏ²ÑÒÈ 2005 ð., 304 ñ. Åë³çàáåò Ðóäèíåñêî Ô²ËÎÑÎÔÈ Â ÎÁ²ÉÌÀÕ ÁÓÐ² 2007 ð., 208 ñ.

Ñ å ð ³ ÿ « Ç ì ³ í à ï à ð à ä è ã ì è » (dÎÔóÖê 12) obulpdg djfboo

Ãëîáàëüí³ ìîäåðíîñò³ iÇ ÕËÊÇêÚå vgigrstpuob nÇÏêÇ, mgzb sêÓ×Ç, rpcgrtspob rÓÐÇÒÊÇ qËÕËêÐÇÊ Í ÇÒãÐåÏÖàêÓ Òàðàñà Öèìáàëà oÇóêÓÉË ÕËÊÇãóÉÇÒÒÆ ²ðèíè ×óäîâñüêî¿-Êàíäèáè lÓÕËê×ÓÕ Î.Â.Ïîïîâà pÕÎãåÒÇÐ-ÑÇêË× Î.Â.Ãàøåíêî qåÊÔÎÖÇÒÓ ÊÓ ÊÕóêó 28.02.2008. vÓÕÑÇ× 84Ù108/32. qÇÔåÕ ÓØÖË×ÒÎÏ. fÕóê ÓØÖË×ÒÎÏ. uÑÓÉÒ. ÊÕóê. ÇÕê. 21. tÎÕÇÌ 1500 ÔÕÎÑ. iÇÑ. Ã 89. dÎÊÇÉÒÎÚ×ÉÓ «oåêÇ-xËÒ×Õ». 01135, lÎ É-135, Ç/Ö 192 ×./Ø. (044) 484-34-23; e-mail:psyhea@i.com.ua, servic57@i.com.ua sÉåÊÓÚ×ÉÓ ÔÕÓ ÉÒËÖËÒÒÆ ÊÓ fËÕÌÇÉÒÓãÓ ÕË Ö×Õó ÖóÈ’ ê×åÉ ÉÎÊÇÉÒÎÛÓ ÖÔÕÇÉÎ fl Ã1399 ÉåÊ 18.06.2003 dåÊÊÕóêÓÉÇÒÓ ó tpd tpd «tql «bdbot ». 01011, Ñ. lÎ É, ÉóÐ.bÕÖËÒÇÐàÒÇ, 20 sÉåÊÓÚ×ÉÓ Ã31569370

Ãëîáàëüí³ ìîäåðíîñò³ / iÇ ÕËÊÇêÚå n.vËÍËÕÖ×ÓóÒÇ, s.mËÜÇ, e54 r.rÓÈËÕ×ÖÓÒÇ; qËÕ. Í ÇÒãÐ. t.xÎÑÈÇÐÇ. – l.: oåêÇ-xËÒ×Õ, 2008. – 400 Ö. – (sËÕåÆ «iÑåÒÇ ÔÇÕÇÊÎãÑÎ»; dÎÔ. 12). ISBN 978-966-521-162-4 (sËÕåÆ «iÑåÒÇ ÔÇÕÇÊÎãÑÎ») ISBN 978-966-521-479-3 xË ÍåÈÕÇÒÒÆ ÒÇÕÇ×ÎÉåÉ ÔÕËÍËÒ×ó ÔÕÓÈÐËÑÇ×Îêó ãÐÓÈÇÐåÍÇÚå ÔåÊ ÕåÍÒÎÑÎ êó×ÇÑÎ ÍÓÕó. tÇêÇ Ö×ÕÓêÇ×åÖ×à ÊóÑÓê ÊÓÖÎ×à ÔÕÎÕÓÊÒÇ, ÓÖêåÐàêÎ ãÐÓÈÇÐåÍÇÚåâ ÒË ÑÓÌÒÇ ÕÓÍãÐÆÊÇ×Î Æê ÍÉÎÛÇÏÒó ÐåÒåÏÒó ÖÙËÑó ÙÓÛÇ È ×ÓÑó, ÝÓ ÉÓÒÇ É ÖÉÓ Ï ËêÍÎÖ×ËÒÚå ÉÑåÝó ÓÊÒÓÛÇÖÒÓ Æê ÕÓÍÉÎ×Óê, ×Çê å ÕóÏÒÇÚåâ. s×Õóê×óÕÒÓ ÚÆ êÒÎãÇ ÓÕãÇÒåÍÓÉÇÒÇ ÒÇÉêÓÐÓ ÊÉÓÙ ÔÕÓÉåÊÒÎÙ ×ËÑ. qËÕÜÇ ÍÓÖËÕËÊÌó ×àÖÆ ÒÇ ÖóÖÔåÐàÒåÏ ×ËÓÕå . u ÕÇÑêÇÙ Úå ×ËÑÇ×ÎêÎ ÊÓÖÐåÊÌó ×àÖÆ, ÒÇÖêåÐàêÎ ÔÕÓÈÐËÑÇ×ÎêÇ ãÐÓÈÇÐåÍÇÚå ÍÇÖÉåÊÛó ÓÔÕÓÖ×ÓÕÓÉÐËÒÒÆ ÖóÖÔåÐàÒÓ ×ËÓÕå . fÕóãÇ ÉóÍÐÓÉÇ ×ËÑÇ êÒÎãÎ – ÖóÖÔåÐàÒÇ ÍÑåÒÇ. tó× ÔÎ×ÇÒÒÆ ÓÈËÕ×Ç ×àÖÆ ÒÇÉêÓÐÓ ÖÓÚåÓêóÐà×óÕÒÎÙ ÔÕÓÚËÖåÉ å ØÓÕÑ ÌÎ××Æ, Æêå ÉÎÒÎêÇâ×à ÑåÕÓâ ×ÓãÓ, Æê ãÐÓÈÇÐàÒË óÖóÉÇ ÒÇÚåâ-ÊËÕÌÇÉó Æê ÉÎÍÒÇÛÇÐàÒó ÓÔÕÇÉó ÖÓÚåÇÐàÒÓãÓ ÌÎ××Æ. rÓÍÕÇÙÓÉÇÒÇ ÒÇ ØÇÙåÉÚåÉ – ÔÓÐå×ÓÐÓãåÉ, ÖÓÚåÓÐÓãåÉ, êóÐà×óÕÓÐÓãåÉ å Ö×óÊËÒ×åÉ ÍãÇÊóÉÇÒÎÙ ÖÔËÚåÇÐàÒÓÖ×ËÏ.

ufl 32-027.21=03.111=161.2 ccl 66.5