4 prirodoznavstvo gilbert 2015 ua

Ïіäðó÷íèê «Ïðèðîäîçíàâñòâî» äëÿ 4-ãî êëàñó óêëàäåíèé âіäïîâіäíî äî âèìîã îíîâëåíîãî Äåðæàâíîãî ñòàíäàðòó ïî÷àòêîâîї çàãàëüíîї îñâіòè ç ïðèðîäîçíàâñòâà, ïðîãðàìè íàâ÷àëüíîãî ïðåäìåòà «Ïðèðîäîçíàâñòâî» äëÿ 1–4 êëàñіâ (çі çìіíàìè,) і ñïðÿìîâàíèé íà ïðîäîâæåííÿ ôîðìóâàííÿ ïðèðîäîçíàâ÷îї êîìïåòåíòíîñòі ó÷íіâ, óçàãàëüíåííÿ çíàíü, íàáóòèõ íèìè â ïî÷àòêîâіé øêîëі. Çìіñò ïіäðó÷íèêà âіäçíà÷àєòüñÿ íàóêîâіñòþ âèêëàäó ïðèðîäíè÷îї іíôîðìàöії, âіäïîâіäíіñòþ ñó÷àñíîìó ñòàíó ðîçâèòêó ïðèðîäíè÷èõ íàóê, ëîãі÷íîþ çàâåðøåíіñòþ. Ñòðóêòóðà ïіäðó÷íèêà ñêëàäàєòüñÿ ç îñíîâíîãî (ðîçäіëè, ïàðàãðàôè, ìåòîäè÷íèé àïàðàò, íàâ÷àëüíі ïðîåêòè, ïðàêòè÷íі ðîáîòè) òà äîäàòêîâîãî (ðіçíîìàíіòíі ðóáðèêè, íàïðèêëàä «Áіáëіîòå÷êà ïðèðîäîäîñëіäíèêà»). Ìåòîäè÷íèé àïàðàò îðієíòóє â÷èòåëÿ íà âèêîðèñòàííÿ іíòåðàêòèâíèõ ôîðì ðîáîòè íà óðîöі. Öå çàâäàííÿ íà àêòóàëіçàöіþ çíàíü íà ïî÷àòêó ïàðàãðàôіâ, äëÿ îðãàíіçàöії ðîáîòè ç іëþñòðàöіÿìè — óñåðåäèíі, äëÿ ñàìî- òà âçàєìîïåðåâіðêè — íàïðèêіíöі ïàðàãðàôіâ, íà ïðîâåäåííÿ äîñëіäæåíü). Òàêі çàâäàííÿ íå ëèøå ñïðèÿþòü ïîãëèáëåííþ ïðåäìåòíèõ çíàíü, à é ìіñòÿòü âåëèêèé âèõîâíèé і ìîòèâàöіéíèé ïîòåíöіàë. Іëþñòðàòèâíèé ìàòåðіàë ïіäðó÷íèêà ðіçíîìàíіòíèé: öå ñõåìè, ôîòîãðàôії, ìàëþíêè, âèøóêàíèé õóäîæíіé ìàêåò. Íàâ÷àëüíî-ìåòîäè÷íèé êîìïëåêò ç ïðèðîäîçíàâñòâà, ïіäãîòîâëåíèé âèäàâíèöòâîì «Ãåíåçà», âêëþ÷àє òàêîæ ðîáî÷èé çîøèò, òåñòîâі çàâäàííÿ âіäïîâіäíî äî îíîâëåíèõ êðèòåðіїâ îöіíþâàííÿ íàâ÷àëüíèõ äîñÿãíåíü ó÷íіâ 4 êëàñó òà ìåòîäè÷íèé ïîñіáíèê äëÿ â÷èòåëÿ ç îðієíòîâíèìè ïîóðî÷íèìè ðîçðîáêàìè.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: – завдання в тексті

– проведи дослідження

– робота в парі

– навчальний проект

– висновки – практичне завдання

 – творче завдання

Ëþáèé äðóæå! Ü·°¸·¿±¶©èºÄ¹Å Á® ·­±¶ àå³ À³å´Ä¶·¬· ¯±ººÅ ¿®º «®àº·µ» ³´©¹å º± ·ºà±µ©èÀ ¶·«å °¶©¶¶Å ¸à· ¹®¹«åº ©«¿±À¹Å ·àå趺»«©º±¹Å ¶© µå¹¾®«·¹ºå °© ­·¸·µ·¬·â ·¶ ¾Å ³·µ¸©¹© º© µå¹¾®«±½ ·°¶©³ å°¶©èÀ¹Å ¸à· ¸à±à·­» µ©º®à±³å« º© ·³®©¶å« ¸´©¶®º± ®µ´Å Áå´ÄÀ® ­·«å­©èÀ¹Å ¸à· ¸à±à·­¶å ª©¬©º¹º«© ³à©ì¶± p ³·à±¹¶å ³·¸©´±¶± «·­·²µ± ã໶º± ² ·°¶©²·µ±À¹Å ° ¸à±à·­¶±µ± °·¶©µ± å­à»¿¶±³ ­·¸·µ·¯® º·ªå ­å°¶©º±¹Å ¸à· ºå´© ² ி· «±¶± ì½¶å «´©¹º±«·¹ºå ¸à· àå°¶·µ©¶åº¶å¹ºÄ ி·«±¶ å µ©º®àå©´å« º© ì½ «±³·à±¹º©¶¶Å ´â­±¶·â «·ì »¹¸å½± » «±«¿®¶¶å ¸à±à·­± °©´®¯©º±µ»ºÄ å «å­ »µå¶¶Å ¸à©¾â«©º± ° ¸å­à»¿¶±³·µ Ü·°¬´Å¶Ä º´¶ªµæ ïîçíà÷åííÿ å­à»¿¶±³ ¸·­å´®¶· ¶© òåìè © º®µ± p ¶© ïàðàãðàôè Çàïèòàííÿ ¶© ¸·¿©º³» ³·¯¶·¬· ¸©à©¬à©¼© ­·¸·µ·¯»ºÄ «å­¶·«±º± « ¸©µlÅºå «±«¿®¶® ੶åÀ® ·«å ¹­ß´æµ° å ïîíÿòòÿ «±­å´®¶· « º®³¹ºå Àà±¼º·µ ³å¶¾å ³·¯¶·¬· ¸©à©¬à©¼© è ¯¨·°¹¨µµÄ ¬³Ä ¸¨´¶·­ß­ªæß²° º© ª°¸µ¶ª²° Å³å ­·¸·µ·¯»ºÄ º·ªå ´·¬å¿¶· ¸·«lÅ°©º± ·¹¶·«¶å ¿©¹º±¶± ¸©à©¬à©¼© ² »°©¬©´Ä¶±º± ¸à·¿±º©¶® ¸à©¾Ä· «»â¿± º®³¹º °«®àº©²¹Å ­· ´¨³áµ²æª å »¶¹¶«ß¨»æ± ·¶± º©³·¯ è «©¯´±«±µ ­¯®à®´·µ 嶼·àµ©¾åì « 橳涹­¾²¨ ·ß°ß¶¬¶¬¶¸³æ¬µ°²¨ à·°À±à±ºÄ º«·ì °¶©¶¶Å ¸à· ¸à±à·­» ߨ²¹°¾µæ ¯¨ª¬¨µµÄ ­·¸·µ·¯»ºÄ ¸®à®«å౺± ¸®à®ªå¬ ¸à±à·­¶±½ ¸à·¾®¹å« å Å«±Á ¶©«¿©ºÄ ì½ ¸·Å¹¶â«©º± à·ª±º± «±¹¶·«³± ੾â⿱ ¶©­ íà⾨³Ãµ°´° ·ß¶­²¹¨´° º± ¶©«¿±À¹Å ³·à±¹º»«©º±¹Å àå° ¶±µ± ­¯®à®´©µ± 嶼·àµ©¾åì ¬·º» «©º± ² ­®µ·¶¹ºà»«©º± ¸à®°®¶º©¾åì ·¾å¶â«©º± «´©¹¶» ­åÅ´Ä¶å¹ºÄ ¹¸å«¸à©¾â«© º± « µ©´å² ¬à»¸å ¸·­å«©èµ·¹Å Á· «±«¿©º± ¸à±à·­·°¶©«¹º«· º·ªå ª»­® ¾å³©«· © °­·ª»ºå °¶©¶¶Å °¶©­·ª´ÅºÄ¹Å « ¶©¹º»¸¶±½ ³´©¹©½ å °©¬©´·µ » ¯±ººå ©¯©èµ· º·ªå »¹¸å½å« » «±«¿®¶¶å ¸à±à·­± ·¶ª¨«¶á ¨ª¹¶ß° 3

Пригадай, за якими ознаками живі об’єкти відрізняють від неживих.

Будь-яка жива істота – це організм, якому властиве живлення, дихання, виділення, ріст, розвиток, розмноження і відмирання. Чому рослина, позбавлена сонячного світла і води, починає чахнути? Чому тварина без води відчуває спрагу? Тому що в природі живе і неживе завжди пов’язані між собою. Людина, так само як рослини і тварини, є частиною живої природи. Як і більшості живих організмів, їй для життя потрібен кисень, що входить до складу повітря, і вода для пиття та приготування їжі. Без води неможливий також розвиток промисловості й сільського господарства. Уже на початку свого існування людина користувалася дарами природи, споживаючи в їжу коріння, насіння, плоди рослин, м’ясо тварин. Земля і тепер є годувальницею – усі продукти харчування ми отримуємо від матінки-природи. Наші пращури вивели з дикорослих сортів культурні: пшеницю, жито, рис, кукурудзу. Вони нині є основним джерелом харчування. В їжу використовують також овочі, плодові та ягідні культури. Людина приручила багато диких тварин. Свійськими стали корови, вівці, кури (продовж цей перелік). Від них людина отримує м’ясо, молоко, яйця, шкіру та хутро. Деяких тварин використовують як тяглову силу (пригадай яких). Рослини і тварини – основне джерело природних матеріалів. Пригадай, з яких рослин людина отримує тканини. З яких природних матеріалів виготовляє верхній одяг і взуття?

Людина перетворює природу, отримує від неї все необхідне для життя. Однак зміни, що відбуваються в природі, впливають і на саму людину. Забруднення нав­колишнього середовища – один з наслідків впливу людини на природу. У повітрі міст, поблизу великих автострад і шосе міститься багато газів, небезпечних для здоров’я людини.

5

Заводи і фабрики, труби яких не обладнані спеціальними вловлювачами, забруднюють повітря викидами диму, попелу та шкідливих речовин. У сільському господарстві використовують мінеральні добрива й отрутохімікати, що накопичуються в ґрунті, а потім – у рослинах і тваринах. Із потоками дощу ці речовини потрапляють у річки, озера і ставки. У водоймах унаслідок накопичення поживних речовин бурхливо розвиваються водорості, і гинуть рослини та тварини, які їх населяють. Така вода шкідлива і для людини. Транспорт, побутова техніка, різні технічні пристрої – джерела надмірного шуму, що негативно впливає на людину, – призводять до зниження слуху, порушення сну, розладів нервової системи тощо. Лінії електропередач, радіо, телебачення, деякі промислові установки також можуть позначатися на діяльності нашого організму і спричиняти різні захворювання. Людина має постійно пам’ятати про свій зв’язок з природою і враховувати це в господарській діяльності. Перевір себе 1. Доведи або спростуй твердження: «Людина – частина живої природи».

2. Що свідчить про зв’язок людини з неживою природою? Відповідь ілюструй прикладами.

3. Як життя людини пов’язане з живою природою? Наведи приклади.

4. Що призводить до забруднення навколишнього середо­ вища?

• Доведи двосторонні зв’язки людини і природи. Наведи при­ клади впливу людини на природу і природи на людину.

Висновки Людина – частина живої природи. Природа і людина взаємопов’язані між собою. Людина змінює природу в процесі своєї діяльності. Зміни в природі впливають і на саму людину. Людина має пам’ятати про можливі наслідки впливу на природу.

6

ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА

§ 2. Уявлення ДАВНІХ людей про Землю і Всесвіт Що таке Всесвіт? Під словом Всесвіт зазвичай розуміють космічний простір і все, що його заповнює: небесні тіла, газ і пил. Всесвіт – це сукупність галактик і простір між ними. Планета Земля – частина Всесвіту. Завдяки спостереженням учені визначили походження Всесвіту і його вік, що становить приблизно 14 млрд років. Як давні люди уявляли Землю і Всесвіт? Уявлення про будову Всесвіту формувалися поступово. У давнину центром Всесвіту вважали Землю. За уявленнями давніх індійців, Земля – це півкуля, яку тримають на своїх велетенських спинах слони, що стоять на величезній черепасі. А ця черепаха лежить на змії, що уособлює небо й замикає навколоземний проМал. 2. Земля стір (мал. 2). за уявленнями давніх Іншим уявляли Всесвіт нароіндійців ди, які жили колись на берегах річок Тигр і Євфрат у Західній Азії. Земля, на їхню думку, це гора, що зусібіч оточена морем. Над нею височіє зоряне небо. Першим висунув припущення, що Земля не плоска, а має форму кулі, давньогрецький учений Піфагор. Це підтвердив і довів інший видатний учений Арістотель, який запропонував свою модель будови Всесвіту. На його думку, у центрі Всесвіту розміщена Земля, а навколо – небесні сфери, на яких закріплено небесні тіла. Уявлення Арістотеля розвивали інші вчені.

7

´·«¶±¿·³ ¸­¸ªæ¹ ɉɟɪɟɜɿɪ ɫɟɛɟ ɓɨ ɬɚɤɟ ȼɫɟɫɜɿɬ" ɓɨ ɜɯɨɞɢɬɶ ɭ ɧɶɨɝɨ" əɤ ɞɚɜɧɿ ɥɸɞɢ ɭɹɜɥɹɥɢ Ɂɟɦɥɸ ɿ ȼɫɟɫɜɿɬ" ɏɬɨ ɜɩɟɪɲɟ ɜɢɫɭɧɭɜ ɩɪɢɩɭɳɟɧɧɹ ɳɨ Ɂɟɦɥɹ ɦɚɽ ɮɨɪɦɭ ɤɭɥɿ"

Âèñíîâêè ¹®¹«åº p ¹»³»¸¶å¹ºÄ ¬©´©³º±³ å ¸à·¹ºåà µå¯ ¶±µ± ´©¶®º© ®µ´Å p ¿©¹º±¶© ¹®¹«åº» Å«´®¶¶Å ¸à· ª»­· «» ¹®¹«åº» ¹¼·àµ»«©´±¹Å ¸·¹º»¸·«·

| ¨Ý ôô ɉɪɢɝɚɞɚɣ ɹɤɿ ɪɭɯɢ ɡɞɿɣɫɧɸɽ ɧɚɲɚ ɩɥɚɧɟɬɚ Ɂɟɦɥɹ

³´©­ ·¶Å¿¶·î ¹±¹º®µ± ©«³·´· ·¶¾Å ·ª®àº©âºÄ ¹Å ¶®ª®¹¶±½ ºå´ ¹å «·¶± µ®¶Àå «å­ ·¶¾Å å ¶® «±¸à· µå¶ââºÄ ¹«åº´© ¢å ºå´© ¶©°±«©âºÄ ¸´©¶®º©µ± µ¨±¬° ·³¨µ­¹° µ¨ ´¨³áµ²º ȼɟɧɟɪɚ Ɂɟɦɥɹ

Ɇɟɪɤɭɪɿɣ

Ɇɚɪɫ ɘɩɿɬɟɪ

ɋɚɬɭɪɧ

ɍɪɚɧ

ɇɟɩɬɭɧ

Ɇɚɥ ɋɨɧɹɱɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ

·¶¾® à©°·µ ° ®à³»àåèµ ®¶®à·â ®µ´®â ©à¹·µ ߸庮෵ ©º»à¶·µ ੶·µ å ®¸º»¶·µ ųå ໽©âºÄ ¹Å ¶©«³·´· ¶Ä·¬· »º«·àââºÄ ·¶Å¿¶» ¹±¹º®µ» ·¯¶© ¸´©¶®º© ໽©èºÄ¹Å ¶©«³·´· ·¶¾Å ¸· «´©¹¶å² ·àªåºå ©²ªå´ÄÀ±µ ¶®ª®¹¶±µ ºå´·µ ų® ­·ªà® «±­¶· å° ®µ´å è ä¹Å¾Ä å¶ p ¹»¸»º¶±³ ®µ´å ª®àº©â¿±¹Å ¶©«³·´· ®µ´å å¹Å¾Ä à©°·µ ° ¶®â ໽©èºÄ¹Å ¶©«³·´· 8

Словничок: планети, Сонячна система, астероїд, комета, метеор і метеорит. Перевір себе 1. Що таке Сонячна система?

2. Назви небесні тіла, які входять до складу Сонячної системи.

3. Намалюй у зошиті схему Сонячної системи або виготов її модель із пластиліну.

4. Як утворюється «хвіст» комети?

5. Що таке «падаючі зорі»? Чи доводилося тобі спостерігати за таким явищем?

• Використовуючи різні джерела інформації, дізнайся, чому комета Галея отримала таку назву. Чим вона цікава для вчених? Бібліотечка природодослідника За рік на Землю падає майже 2000 метеоритів. Вони вдаря­ ються об поверхню Землі з величезною силою, унаслідок чого відбувається вибух. І якщо метеорит великий, то на місці па­ діння утворюється впадина округлої форми.

Висновки Сонячна система складається із Сонця, 8 планет, що обертаються навколо нього, – Меркурія, Венери, Землі, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана й Нептуна, а також природних супутників, астероїдів (малих планет), великої кількості метеоритів і комет.

§ 4. Сонце – ЗОРЯ, центральне тіло Сонячної системи Що ти знаєш про Сонце? Чому його називають зорею?

Значення Сонця. Сонце – це денне світило, від якого залежить життя на Землі. Наше існування тісно пов’язане із сонячною енергією. Ми користуємося нею не лише тоді, коли засмагаємо, а й коли споживаємо їжу, спалюємо пальне, тому що і в їжі, і в природних видах палива сконцентровано перетворену енергію Сонця.

10

Яке ще значення має Сонце для життя на Землі?

Свою залежність від Сонця люди збагнули з давніхдавен. Вони не знали його природи, але розуміли, що без нього не може бути життя. Сонце – найближча до нас зоря. Сонце – центр нашої Сонячної системи. На небі воно здається завбільш­ки з повний Місяць. Але насправді його діаметр приблизно в 400 разів більший за діаметр Місяця і в 109 разів більший за діаметр Землі. Маса Сонця в 750 разів перевищує масу всіх разом узятих планет, які рухаються навколо нього. Сонце – це величезна розжарена газова куля жов­ того кольору. Температура на його поверхні сягає 6000 °С, а в центрі – аж 15 млн °С! Напевно, ти знаєш, що будь-яке розпечене тіло яскраво світить і випромінює тепло. Це властиво і Сонцю. Його проміння поширюється навсібіч, освітлюючи й нагріваючи інші небесні тіла. На Землю потрапляє лише незначна кількість сонячного проміння, а решта розсіюється в космосі. Проте цього достатньо, щоб запустити на Землі складні процеси: колообіг води, рух повітря, утворення ураганів і штормів тощо. Найголовніше: без сонячного світла й тепла не могли б існувати жодні організми. Сонце перебуває на дуже великій відстані від Землі. Світло Сонця сягає Землі за 8,5 хв. Будова Сонця. Сонце складається з кількох шарів (мал. 6). У нього немає твердої поверхні. Під час затемнення Сонця добре видно його зовнішню частину – сонячну корону (мал. 7). Атмосфера

Ядро

Кора

Мантія Поверхня

Мал. 6. Будова Сонця

Мал. 7. Сонячна корона

11

На світлій поверхні Сонця можна побачити темні ділянки – сонячні плями. Їх кількість час від часу змінюється: то збільшується, то зменшується. Такі зміни відбуваються приблизно через кожні 11 років. Сонце, як і Земля, обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Учені ретельно вивчають його. Ці знання дають змогу зрозуміти природу далеких зір. Також це допомагає більше дізнатися про вплив Сонця на нашу планету й життя організмів. Словничок: сонячна корона, сонячні плями. Перевір себе 1. Поясни, чому Сонце вважають основою життя на Землі.

2. Які розміри має Сонце?

3. Схематично зобрази будову Сонця. На малюнку зазнач, де найвища температура. ● Щоб отримати наочне уявлення про порівнянні розміри Землі та Сонця, намалюй Землю у вигляді крапки діаметром 1 мм. Тоді Сонце потрібно зобразити у вигляді круга діаметром 109 мм. Порівняй малюнки. Бібліотечка природодослідника Учені довго не могли пояснити появу сонячних плям. Зазви­ чай сонячні плями виникають групами й існують кілька місяців. Вони здаються темними, оскільки їхня температура нижча від температури навколишньої поверхні. На сонячному диску може з’являтися багато сонячних плям, а може і зовсім не бути.

Висновки Сонце – найближча до нас зоря. Воно перебуває на дуже великій відстані від Землі і в 109 разів більше за Землю. Сонце – це розпечене тіло, що яскраво світить і випромінює тепло. Воно складається з кількох шарів. Верхній шар називають сонячною короною. Темні ділянки на Сонці дістали назву сонячних плям.

12

§ 5. Планети-гіганти Скільки планет входить до Сонячної системи?

Усі планети Сонячної системи поділяють на дві групи: планети-гіганти і планети земної групи. Планети-гіганти мають набагато більшу масу, ніж планети земної групи. Це Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун (мал. 8). Юпітер – найбільша планета Сонячної системи. Він у 318 разів важчий за Землю і майже в 2,5 раза масивніший, ніж усі планети нашої системи разом узяті. Юпітер – це велетенська куля, що швидко обертається. У його повітряній оболонці стрічками тягнуться довгі шари хмар, через які планета видається смугастою. Кільця Юпітера складаються з дрібних частинок пилу. Учені передбачають, що поверхня Юпітера рідка або навіть газоподібна, а в центрі є тверде ядро. Через велику віддаленість від Сонця темпе­ратура на поверхні цієї планети близько –130 °С. У Юпітера 66 супутників. Сатурн – друга за розміром планета Сонячної системи. Візитівка Сатурна – це його система кілець, які складаються переважно з крижаних часточок різного розміру, а також гірських порід і пилу. Товщина кілець не більше ніж один кілометр. Температура на цій планеті наближається до –170 °С. У Сатурна 62 супутники. Уран – перша планета, виявлена за допомогою телескопа. Він має 27 супутників. Склад планети відрізняється від газових гігантів наявністю великої кількості льоду. Тому вчені зарахували Уран до «крижаних гігантів». Це найхолодніша планета, мінімальна температура якої майже –224 °С. У центрі Урана знаходиться ядро, що Мал. 8. Планетискладається з каміння і заліза. гіганти 13

Нептун – планета, найвіддаленіша від центра Со­­ нячної системи. На сьогодні науці відомо 14 супутників Нептуна. За складом Нептун дуже схожий на Уран, тому є другим «крижаним гігантом». Словничок: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Перевір себе 1. Назви планети-гіганти.

2. Склади характеристику планети-гіганта (на вибір) за та­ ким планом: 1) віддаленість від Сонця; 2) розміри; 3) повітряна оболонка; 4) поверхня; 5) супутники.

3. Які з планет цієї групи отримали титул «крижаного гіганта»? ● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові­ домлення про одну з планет-гігантів. Бібліотечка природодослідника У давні часи люди знали тільки п’ять планет – Меркурій, Венеру, Марс, Юпітер і Сатурн, тому що їх можна побачити не­озброєним оком. Уран, Нептун і Плутон було відкрито за допомогою телескопів. Тривалий час учені вивчали планети, спостерігаючи за ними із Землі. З’ясувалося, що всі планети, крім Плутона, рухаються по колових орбітах. Вирахувано роз­ міри планет і відстані від них до Сонця.

Висновки Усі планети поділяють на планети земної групи і планети-гіганти. Планети-гіганти – це Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Вони мають великі розміри, повітряну оболонку, кільця і багато супутників.

§ 6. Планети земної групи На які групи поділяють планети Сонячної системи?

Планети земної групи розміщені найближче до Сонця. Це Меркурій, Венера, Земля, Марс (мал. 9). Меркурій – найменша планета Со­­нячної системи, що розташована найближче до Сонця. Тому Сонце обі14

гріває її в 7 разів сильніше, ніж Землю. На денному боці Меркурія дуже спекотно, температура піднімається до + 400 °С. Проте на нічному боці завжди сильний мороз, який, імовірно, сягає –200 °С. Отже, Меркурій – це царство пустель. Одна його половина – гаряча кам’яна пустеля, друга – крижана. Ця планета за розмірами трохи менша від Землі. Коли Меркурій перебуває на значній відстані від Сонця, можна розгледіти його низько над горизонтом. Меркурій неможливо побачити на темному небі. Найкраще спостерігати за ним на ве­­чірньому небі. Супутників у Меркурія немає. Венера – друга за близькістю до Сонця планета Сонячної системи, яку називають ще найгарячішою планетою. Мал. 9. Температура на її поверхні може сягаПланети земної ти + 460 °С. Вона має хмарну повітряну групи оболонку. Знай­ти Венеру на небі дуже просто. Ці хмари добре відбивають сонячне світло, роблячи планету яскравою. Венеру можна спостерігати через годину після заходу сонця або за годину до його сходу. У Венери також немає супутників. Земля – єдина відома на сьогодні планета, на якій є життя. Вона має найбільші розміри й масу серед планет земної групи. Місяць – природний супутник Землі, найбільший із супутників планет земної групи. Повітряна оболонка Землі відрізняється від інших планет завдяки наявності життя. Пригадай, що входить до складу повітря. Повітря захищає Землю від переохолодження і перегрівання. Більшу частину поверхні Землі займає вода, чого немає на інших планетах. Марс – четверта планета від Сонця, схожа на Землю, але менша за величиною і холодніша. Завдяки 15

великій кількості заліза в ґрунті її ще називають черво­ ною планетою. У Марса є два супутники. Відстань до Сонця майже в 1,5 раза більша, ніж у Землі. Тому температура на планеті дорівнює – 60 °С. На поверхні Марса є долини й пустелі, крижані полярні шапки на зразок земних. На Марсі є найвища гора в Сонячній системі, висота якої 27 км. Словничок: Меркурій, Венера, Земля, Марс. Перевір себе 1. Назви планети земної групи.

2. Подумай, чому на планеті Земля існує життя. Робота в парі. Складіть розповідь про одну з планет, використовуючи текст цього параграфа та інші джерела інформації. Розкажіть один одному. ● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо­ відь про Місяць – природний супутник Землі. Бібліотечка природодослідника Учені припускають, що на Марсі було багато води, а по його поверхні текли великі річки. Зараз Південний і Північний полю­ си Марса вкриті крижаними шапками. Але ця крига складається не з води, а із застиглого атмосферного вуглекислого газу.

Висновки До планет земної групи належать: Меркурій, Венера, Земля, Марс. Земля – єдина планета, на якій існує життя. Місяць – природний супутник Землі.

§ 7. Теплові пояси Землі та їх вплив на природу Пригадай, яку форму має планета Земля. Яке значення Сонця для життя на Землі?

Як нагрівається земна поверхня. Ти вже знаєш, що Сонце – це джерело тепла і світла для всього живого на Землі. А все тому, що наша планета має форму кулі.

16

Сонячне проміння освітлює різні ділянки Землі під різними кутами, а отже, нагріває її поверхню нерівномірно. Так, на екваторі сонячне проміння падає на Землю майже прямовисно, а біля полюсів – тільки ковзає по ній. Найбільший кут падіння сонячного проміння на земну поверхню біля екватора. Тому тут Земля отримує значно більше тепла і світла, ніж біля полюсів. Теплові пояси Землі. На поверхні нашої планети виокремлюють п’ять основних теплових поясів: один тропічний, два помірних і два холодних (полярних). Розглянь малюнок 10 і знайди на ньому теплові пояси Землі. Північний полярний

Північний полярний Північний тропік

Північний помірний

Північний помірний Екватор

Північний тропік

Тропічний

Тропічний Екватор

Південний тропік

Південний помірний

Південний тропік

Південний полярний

Південний полярний

Південний помірний

Мал. 10. Теплові пояси Землі

По обидві сторони від екватора розміщений тропічний пояс, межею якого є Північний і Південний тропіки (знайди їх на глобусі й карті півкуль). Холодні (або полярні) пояси розташовані біля Північного і Південного полюсів, межами яких є полярні кола (знайди їх на глобусі й карті півкуль). Помірні пояси займають проміжне положення: вони знаходяться в кожній півкулі між полярним колом і тропіком. Особливості теплових поясів. Найспекотніший – тропічний пояс. Тут Сонце піднімається високо над горизонтом і посилає на Землю своє проміння. Земна 17

поверхня добре прогрівається, тому протягом усього року – і взимку, і влітку – висока температура повітря. У тропічному поясі тривалість дня і ночі становить приблизно по 12 год. Сонце буває в зеніті двічі на рік. Природні умови холодного теплового поясу дуже суворі. Там більшу частину року триває зима: Сонце впродовж декількох місяців майже не з’являється на небі, панують люті морози й сильні вітри. Хоча влітку Сонце цілодобово практично не заходить за горизонт, але його проміння лише ковзає по земній поверхні й слабо її нагріває. Тут спостерігаються полярний день і полярна ніч. Природні умови помірних поясів значно тепліші. Зима менш тривала, але морозна та сніжна. Літо тепле, з великою кількістю спекотних днів. Погода помірних поясів підкорена чіткому графіку зміни чотирьох сезонів: зими, весни, літа й осені. Словничок: теплові пояси – тропічний, холодні (полярні), помірні; полярний день, полярна ніч. Перевір себе 1. Чому природні умови в різних місцях земної кулі не одна­ кові?

2. Назви й покажи на карті теплові пояси Землі. Який з них найспекотніший? Поясни чому.

3. Чим можна пояснити, що холодні пояси розміщені ближче до полюсів Землі?

4. У яких теплових поясах спостерігаються пори року?

5. За допомогою карти теплових поясів з’ясуй, у якому те­ пловому поясі розміщена Україна. Бібліотечка природодослідника Учені зазначають, що людина найкомфортніше почувається у помірних поясах, ближче до спекотних. Холодні пояси мало придатні для життя, у той час як у тропічному завжди відчува­ ється надлишок енергії.

18

Висновки Що ближче до екватора розміщена та чи та область земної кулі, то більше сонячного тепла вона отримує. За кількістю тепла, яке отримують від Сонця, виокремлюють п’ять теплових поясів – тропічний, два помірних і два холодних (полярних).

§ 8. Земля. Добовий і річний рух Землі Пригадай, що таке вісь Землі. Що таке гномон?

Чому буває день і ніч? Земля – це планета Сонячної системи. Як і всі інші планети Сонячної системи, во­­ на рухається навколо Сонця й одночасно обертається навколо своєї осі. Вісь Землі – це уявна лінія, навколо якої відбувається обертання нашої планети. Це обертання Землі навколо своєї осі зумовлює зміну дня і Мал. 11. Обертання Землі навколо своєї ночі (мал. 11). Земля обертається осі плавно із заходу на схід, і Сонце освітлює то один, то другий її бік. Разом з нею обертається все, що є на поверхні, тому ми не помічаємо цього. Повний оберт навколо своєї осі Земля здійснює за 24 години, тобто за добу. Чому на Землі змінюються пори року? Шлях, яким Земля рухається навколо Сонця, називають земною орбітою. Унаслідок руху Землі навколо Сонця відбувається зміна пір року (мал. 12). Які ти знаєш пори року? Яка пора року зараз?

На малюнку 12 показано чотири різних положення Землі під час руху по орбіті. Видно, що вісь Землі нахилена, тому земна поверхня отримує неоднакову кількість світла й тепла. Зміна пір року залежить від нахилу земної осі.

19

Мал. 12. Обертання Землі навколо Сонця

Коли до Сонця обернена Північна півкуля, вона отримує більше тепла й світла, ніж Південна. У цей час у Північній півкулі літо, а в Південній – зима. Коли ж Південна півкуля обернена до Сонця, там настає літо. Дні стають довшими, а ночі – коротшими. У Північній півкулі в цей час зима. Якщо обидві півкулі освітлюються Сонцем, то настає весна і осінь. Повний оберт навколо Сонця Земля здійснює за рік. Пригадай, скільки днів триває рік на Землі.

Ти проводив спостереження за висотою Сонця над горизонтом і знаєш: що вище Сонце над лінією горизонту, то дужче воно гріє. Це відбувається тому, що з висотою сонячне проміння падає на земну поверхню під прямим кутом, і Земля отримує більше світла й тепла. На малюнку 13 видно, як потік сонячного проміння освітлює і нагріває ділянку АБ. Коли Сонце опускається, то тільки частина такого потоку потрапляє на ділянку поверхні. Причому сонячне проміння падає під певним кутом, а косе проміння не таке гаряче. Із спостережень відомо, що впродовж року висота Сонця постійно змінюється. Ближче до весни день стає 20

довшим. Сонце піднімається дедалі вище і більше нагріває поверхню Землі. Ближче до осені дні стають коротшими, ночі – довшими і в полудень Сонце стоїть щораз нижче над горизонтом. Цим і пояснюється зниження температури повітря від літа до зими.

Мал. 13. Положення сонця над горизонтом залежно від пори доби

Словничок: вісь Землі, земна орбіта. Перевір себе 1. Поясни, чому відбувається зміна дня і ночі.

2. Скільки триває доба?

3. Назви причину зміни пір року на Землі.

4. Чому ми не помічаємо руху Землі? ● Чому зміна дня і ночі на Землі відбувається швидше, ніж зміна пір року? Проведи дослідження. Візьми в руки глобус і попроси однокласника посвітити на нього кишеньковим ліхтари­ ком. Ви побачите, що світло ліхтарика освічує тільки один бік глобуса, а другий залишається в тіні. Тепер повільно обертай глобус навколо осі. (Дослідження краще проводи­ ти в затемненій кімнаті). Зроби висновки. Бібліотечка природодослідника Календар – це система обчислення часу, заснована на по­ вторюваності природних явищ і на русі небесних тіл: Сонця, Землі та Місяця. Складається він з 12 місяців, або з 365 (366 – у високосний рік) днів. Слово «календар» походить від латин­ 21

ського «календаріум», що означає «боргова книга». З історії давньоримського календаря відомо, що перші числа кожного місяця називали «календами». У ці дні виплачували боргові відсотки.

Висновки Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. Повний оберт навколо своєї осі наша планета здійс­ нює за 24 години, тобто за добу. Обертання Землі навколо власної осі спричинює зміну дня і ночі. Шлях, яким планета рухається навколо Сонця, називають земною орбітою. Унаслідок руху Землі навколо Сонця відбувається зміна пір року. Рік – це проміжок часу, за який Земля здійснює повний оберт навколо Сонця.

§ 9. ЗорІ. СУЗІР’Я. Велика ТА МАЛа Ведмедиця. ПОЛЯРНА ЗОРЯ Чи доводилося тобі спостерігати за вечірнім небом? Чим воно тебе захопило?

Що таке зорі? Зорі, які ти бачиш на нічному небі, – це великі розпечені газові кулі. Вони здаються маленькими цятками, що світяться, оскільки перебувають на величезній відстані. Зорі різняться між собою за розмірами. Одні в тисячі разів більші за Сонце, інші в багато разів менші від нього. Температура зір теж різна. Сонце – найближча до нас зоря. З давніх-давен людей цікавило, скільки зір на небі, але перерахувати їх нікому так і не вдалося. Тільки-но на небі з’являлася нова зоря, їй давали ім’я. Чи рухаються зорі? У природі все перебуває в русі. Зорі теж змінюють своє положення, а отже, рухаються. Розглянь малюнок 14. На ньому зображено розміщення зір у сузір’ї Велика Ведмедиця. У народі це сузір’я називають Великий Віз.

22

через 100 000 років

100 000 років тому

сучасний вигляд Мал. 14. Зміна положення зір у сузір’ї Велика Ведмедиця за тисячоліття

Як бачиш, протягом тисячоліть положення зір у сузір’ї змінилося. Воно продовжує змінюватися і тепер. Існує ще одне сузіря – Мала Ведмедиця, або Малий Віз. Сузір’я. Розглянь карту зоряного неба в атласі. Знай­ ди сузір’я Велика Ведмедиця. Що воно нагадує? Розглянувши сузір’я, ти помітиш, що за формою воно нагадує віз. Але якщо провести уявні лінії через усі зорі, як показано на малюнку 15, то можна уявити фігуру Ведмедиці. Спостерігаючи за скупченнями зірок, люди уявляли різноманітні фігури й давали су­­зір’ям відповідні назви. Розглянь карту зоряного неба в атласі та знайди інші сузір’я. Назви їх.

Мал. 15. Сузір’я Велика Ведмедиця

Полярна зоря. За сузір’ям Велика Ведмедиця легко відшукати Полярну зорю. Вона завжди сяє над північною стороною горизонту. За Полярною зорею можна визначити сторони горизонту. Якщо стати лицем до Полярної зорі, то попереду буде північ, позаду – південь, праворуч – схід, а ліворуч – захід (мал. 16).

23

Мал. 16. Полярна зоря

Словничок: зорі, сузір’я Велика Ведмедиця (Великий Віз), Мала Ведмедиця (Малий Віз), Полярна зоря. Перевір себе 1. Що таке зорі?

2. Зорі постійно рухаються. Чому ми цього не помічаємо? ● Розглянь карту зоряного неба, знайди сузір’я Велика Ведме­ диця. Полічи, скільки зір воно об’єднує. Які ще сузір’я ти бачиш? ● У ясну погоду пізнього вечора поспостерігай разом з до­ рослими за небом. Зверни увагу на зорі, що яскраво світять. Знайди Велику Ведмедицю, Полярну зорю. Визнач напрямок на північ.

Висновки Зорі – це великі розпечені кулі, що різняться між собою за розмірами і температурою. Вони перебувають у постійному русі. Зорі утворюють сузір’я. Сім яскравих зір утворюють сузір’я Велика Ведмедиця. За Полярною зорею можна визначити сторони горизонту.

§ 10. молочний Шлях – Наша Галактика. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ЛЮДЕЙ ПРО ВСЕСВІТ Що таке сузір’я? Наведи їх назви.

Що таке Молочний (народна назва Чумацький) Шлях? Ще в сиву давнину люди спостерігали на нічному небі бліду світлу смугу. Вона нагадувала розлите 24

молоко або розсипану сіль. Цю світлу смугу назвали Молочним Шляхом. Молочний Шлях – це скупчення зір, до якого належить наша Сонячна система з усіма планетами. Молочний Шлях утворює кільце, тому з будь-якої точки на поверхні Землі ми бачимо лише його частину. Він складається з незліченної кількості далеких і неяскравих зір. Ця зоряна система – Галакти­ка – має вигляд диска (мал. 17). Як ще називають нашу Галактику? В Україні здавна побутує багато назв нашої Галактики. Чумацький Шлях – найпоширеніша з них (поміркуй чому). Відомі також інші назви: Божа Дорога, Пташина Дорога, Дорога у Мал. 17. Молочний Шлях Вирій, Зоряна Дорога, Солом’я­на Дорога тощо. Розглянь карту зоряного неба. Знайди в Північній півкулі Чумацький Шлях. З’ясуй, які сузір’я він перетинає.

Наша Галактика є велетенською зоряною системою. Основну частину зір Галактики добре видно восени. У цю пору року увечері вона перетинає небосхил у напрямку з південного заходу на північний схід. Приб­ лизно в цьому напрямку територією теперішніх Запорізької і Херсонської областей тече Дніпро. Тож для чумаків, які їздили в Крим по сіль і поверталися наприкінці літа, Молочний Шлях у пониззі Дніпра слугував дороговказом. Щоб не збитися з дороги, орієнтувалися вночі саме за цією ясною смугою. Сучасні дослідження Всесвіту. Сучасні космічні апарати дають змогу вченим-астронавтам досліджувати явища, що відбуваються у Всесвіті. Ці автоматичні апарати побували на Місяці, Марсі, Венері. За їхньою допомогою дослідники отримали цінну наукову інформацію, недоступну під час вивчення цих тіл із Землі.

25

Значна роль космонавтики в дослідженнях корисних копалин, в охороні природи, організації сільськогосподарського виробництва, у розвитку телебачення та медицини. Словничок: Молочний Шлях, Галактика, Чумаць­ кий Шлях. Перевір себе 1. Як називається наша Галактика?

2. Яку форму має Молочний Шлях?

3. Чому ми бачимо тільки частину Молочного Шляху?

4. Звідки походить назва нашої Галактики? Які її назви ще ти знаєш?

5. Що тобі відомо про сучасні дослідження Всесвіту? Бібліотечка природодослідника Запуск автоматичних космічних станцій до планет дав змогу значно розширити й навіть переглянути уявлення про планети: з’явилась можливість побачити фотографії поверхні, досліджу­ вати їхній ґрунт і атмосферу.

Висновки Молочний Шлях – це скупчення зір, до якого належить наша Сонячна система з усіма планетами. Галактика має форму диска. Навчальний проект Мандрівка просторами всесвіту, про яку ти мрієш (на вибір) Використовуючи різноманітні джерела інформації: інтернетресурси, малюнки, відео, – разом з однокласниками здійсни віртуальну подорож до однієї з планет Сонячної системи. Під­ готуй розповідь (презентацію, малюнок, буклет тощо) про поба­ чене. Поділись отриманою інформацією і враженнями з іншими учнями. Зверни увагу на особливості цієї планети. З’ясуй, чим вона відрізняється від планети Земля. Чому саме цю планету ти мрієш відвідати? Поясни свій вибір.

26

ПЛАН І КАРТА

§ 11. Горизонт. Сторони горизонту Назви основні сторони горизонту.

Що таке горизонт? Вийди на відкриту місцевість за селом чи містом і озирнися довкола. Виникло відчуття, ніби ти стоїш у центрі великого круга земної поверхні, по краю якого вона наче з’єднується з небом. Простір Землі, який можна охопити очима, називають горизонтом. Лінію, по якій небо ніби сходиться з поверхнею Землі, називають лінією горизонту. Видимий горизонт. Частину земної поверхні на ­відкритих для огляду місцях, де добре видно лінію горизонту, називають відкритою місцевістю, а горизонт – видимим (мал. 18). Він розширюється з підвищенням точки спостереження. Це є ще одним переконливим доказом, що Земля має форму кулі.

1

2

Мал. 18. Відкрита місцевість: на суходолі (1); на воді (2)

На рівній місцевості людина бачить навколо себе на 4–5 км, з висоти 20 м – уже на 16 км, а з висоти 100 м горизонт розширюється до 36 км. На рівному та відкритому з усіх боків місці лінія горизонту має форму кола. У місті або в лісі чи горах лінію горизонту простежити 27

важко, оскільки місто щільно забудоване, у лісі – багато дерев, а в гірській місцевості – високі гори. Місцевість, де лінію горизонту не видно, називають закритою (мал. 19).

Мал. 19. Закрита місцевість

Мал. 20. Основні та проміжні сторони горизонту

Сторони горизонту. Розпіз­нають основні сторони горизонту – північ (Пн.), південь (Пд.), захід (Зх.) і схід (Сх.). Між ними містяться проміжні сторони (мал. 20): між північчю і сходом – північний схід (Пн. Сх.); між півднем і сходом – південний схід (Пд. Сх.); між північчю і заходом – північний захід (Пн. Зх.); між півднем і заходом – південний захід (Пд. Зх.). Уміти визначати сторони горизонту – означає добре орієнтуватися на місцевості. Словничок: горизонт, лінія горизонту, відкрита і закрита місцевість, видимий горизонт. Перевір себе 1. Що таке горизонт?

2. Покажи на малюнках 18 і 19 лінію горизонту.

3. На якому малюнку зображено видимий горизонт, а на якому – закриту місцевість? Поясни.

4. Назви основні та проміжні сторони горизонту.

28

5. Для чого потрібно знати сторони горизонту? Люди яких професій найчастіше послуговуються вмінням їх визначати? ● Учні художньої школи малюють краєвиди своєї місцевості поблизу школи. Дмитрик розмістив мольберт біля парку, а Яна – біля поля. На чиєму малюнку буде добре простежуватися лінія горизонту? Поясни чому.

Висновки Горизонт – це простір Землі, який можна охопити очима. Лінію, по якій небо ніби сходиться з поверхнею Землі, називають лінією горизонту. Частину земної поверхні на відкритих для огляду місцях, де добре вид­ но лінію горизонту, називають відкритою місцевістю, а горизонт – видимим. Місцевість, де лінію горизонту не видно, називають закритою. Сторони горизонту поділяють на основні та проміжні. Уміти визначати сторони горизонту – означає добре орієнтуватися на місцевості.

§ 12. орієнтуваННя на місцевості ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЦЯ, КомпасА ТА МІСЦЕВИХ ОЗНАК Пригадай, за допомогою чого можна визначити сторони горизонту.

Що означає орієнтуватися на місцевості? Орієнтуватися на місцевості означає вміти визначати сторони гори­зонту, тобто дізнатися, де північ, південь, захід і схід. Головним напрямком для орієнтування є лінія північ–південь. Як орієнтуватися за Сонцем? Продовжуй спостерігати за зміною довжини тіні від гномона. Найкоротша тінь опівдні, коли Сонце перебуває найвище над горизонтом. Стань обличчям у напрямку найкоротшої тіні. Перед тобою буде північ. Розведи руки в боки. Права рука покаже напрям на схід, ліва – на захід, позаду буде південь. Так за Сонцем можна визначити сторони горизонту (мал. 21).

29

Мал. 21. Визначення сторін горизонту за Сонцем

Як орієнтуватися за компасом? Найкраще орієнтуватися на місцевості за допомогою приладу, який називають компасом (мал. 22). Розглянь його. Усередині ко­робочки міститься намагнічена стрілка. Спеціальною пружиною її притиснуто до скла. На дні коробочки літерами позначено сторони горизонту. Коли треба користуватися компасом, пружину відтягують. Стрілка опускається на вістря, синій кінець її повертається на північ, а червоний – на південь. Мал. 22. Будова Тримай компас горизонтально й компаса повертай його так, щоб синій кінець стрілки закрив літери Пн. Тоді літери Пд. будуть указувати на південь, літера З. – на захід, С. – на схід. Знаючи це, ти зможеш визначити за компасом будь-яку сторону горизонту. Орієнтування за місцевими ознаками. Як орієнтуватися на місцевості в хмарну погоду? Наприклад, тобі в лісі потрібно йти на південь. Як визначити напрям руху? Можна орієнтуватися по деревах, скелях, каменях тощо.

30

Назви відомі тобі способи орієнтування на місцевості.

З північного боку на деревах, скелях, каменях росте більше моху й лишайнику. На поодиноких деревах, що ростуть на галявинах, з південного боку гілля й листя густіше, бо краще освітлюються Сонцем. Мурашники здебільшого бувають з південного боку дерев або пеньків, оскільки там тепліше. На південному боці горбів і ярів сніг тане швидше. Словничок: орієнтування на місцевості, компас. Перевір себе 1. Що означає орієнтуватися на місцевості?

2. Як визначити сторони горизонту за Сонцем?

3. Як визначити сторони горизонту в хмарну погоду? Що в лісі може замінити компас?

4. Яку будову має компас? Робота в парі. За допомогою компаса встановіть, де в класі північна, південна, західна й східна сторони горизон­ ту. У якій стороні горизонту вікна, дошка, двері? Визначте у класі проміжні сторони горизонту. ● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові­ домлення про орієнтування бджіл (за бажанням). Практичне завдання. Визнач сторони горизонту за го­ динником разом з дорослими. (Такий спосіб визначення допоможе тобі орієнтуватися, якщо відсутній компас).

1) Установи годинник горизонтально так, щоб мала годинни­ кова стрілка вказувала на Сонце.

2) Подумки поділи кут між стрілкою і цифрою 1 на цифербла­ ті навпіл. Лінія, що розділяє кут, покаже на південь (Пд.). Отже, на протилежній стороні буде північ (Пн.). Бібліотечка природодослідника Мурашки позначають свій шлях краплями пахучої рідини, притискуючися черевцем до землі. Деякі мурашки біжать не там, де позначено шлях, а збоку, оскільки запах достатньо відчутний.

31

Загубивши слід, вони знову знаходять «дорогу» і прямують нею. «Траси» мурашок бувають завдовжки кілька метрів.

Висновки Орієнтуватися на місцевості означає вміти визначати сторони горизонту. Головним напрямком для орієнтування є лінія північ–південь. Найкраще орієнтуватися на місцевості за допомогою компаса.

§ 13. План місцевості Пригадай, для чого потрібні карти.

Для чого потрібні плани місцевості? Життя сучасних людей важко уявити без планів місцевості. Ними користуються представники багатьох професій. Наприклад, архітектори, будуючи міста, складають детальний план, на якому позначають вулиці, парки, будинки, школи, лікарні, мости тощо. Геологи за планами визначають маршрут пошуку корисних копалин і позначають на них знайдені родовища. Планами користуються і військові під час воєнних дій. У сільській місцевості кожний господар має план своїх земель. Уміння користуватися планом може стати в пригоді будь-якій людині. За планом міста чи села можна віднайти потрібну вулицю, будинок, школу, визначити маршрут подорожі на вихідний день. Коли люди потрапляють у незнайому місцевість, то часто послуговуються планом, щоб обрати найкоротший і найзручніший шлях до наміченого місця. Насамперед потрібно навчитися «читати» план, тобто добре розумітися на його умовних знаках. Людина, яка вміє «читати» план, може розповісти про місцевість, у якій раніше ніколи не була. Що таке план місцевості? На малюнку 23, 1 зображено місцевість. Чи можна за ним визначити сторони горизонту, відстані між предметами? Ні, оскільки важко зорієнтуватися. Значно краще це робити за планом місцевості.

32

1

2 Мал. 23. Малюнок (1) і план (2) місцевості

САД

РІКА

БУ ДИ Н

О

К

ГО

РО Д

План місцевості – це зменшене узагальнене зображення невеликої ділянки земної поверхні. Чим план місцевості відрізняється від малюнка? На малюнку місцевість може бути відображено по-різному: збоку або згори. На плані місцевість показано тільки згори (мал. 23, 2). Для зображення об’єктів на плані також використовують умовні знаки. Наприклад, будинки позначають прямокутниками, дерева – кружечками, річки – хвилястими лініями (мал. 24).

ПЛАН

Мал. 24. Нанесення предметів місцевості на план

33

Мал. 25. План місцевості

Для орієнтування на місцевості збоку на плані стрілкою вказують напрямок Пн.–Пд. (мал. 25). Якщо вона відсутня, то північною стороною вважають верхню частину плану, а південною – нижню. Умовні знаки на плані. Зазвичай на плані дуже мало слів, які можна прочитати. Це назви деяких міст або селищ, річок, озер. Проте на ньому є багато умовних знаків, з яких можна дізнатися, які дороги проходять по місцевості та в якому напрямку, де є хвойні та листяні ліси і яка їхня площа, де розташовані поля, луки, фруктові сади та городи, де трапляються болота і яри, де зведено мости через річки тощо. У більшості випадків малюнок або колір умовних знаків указує на особливості об’єктів, зображених на плані. Наприклад, позначення поодинокого дерева, вітряка й інших об’єктів нагадують їхній зовнішній вигляд. Деякі об’єкти, що тісно пов’язані між собою і розташовані поряд, зафарбовують одним кольором. Приміром, воду позначають блакитним кольором, ліс – зеленим, місцевість із чагарниковими рослинами – світло-зеленим. Розглянь і запам’ятай умовні знаки, подані на першому форзаці.

Словничок: план місцевості, сторони горизонту, умовні знаки. Перевір себе 1. Для чого людям потрібні плани певної місцевості?

2. Чи користується планами місцевості твоя родина? З якою метою?

3. Чим відрізняється план місцевості від малюнка?

4. Кожна квартира чи будинок мають план. Без нього немож­ ливо здійснювати будівництво. Попроси батьків показати план вашої квартири чи будинку. Що на ньому зображено?

34

5. Установи відповідність між номером умовного знака і його визначенням:

1 2 3 4 5 А) урвище; Б) болото; В) стежка; Г) чагарники; Д) лука. Практичне завдання. Розглянь план місцевості при­ шкільної ділянки (див. 1-й форзац підручника). Разом із сусідом по парті роздивіться його умовні знаки. Знайдіть на плані школу, спортивний майданчик, фруктовий сад. У якому напрямку від школи розміщений фруктовий сад? А джерело? Що розташовано на схід від школи? Бібліотечка природодослідника У першій половині ХІІ ст. король Сицилії запросив до себе арабського мандрівника Абу Абдаллаха ал-Ідрійсі й запропону­ вав створити найдетальнішу географічну карту світу. Коли крес­ лення карти було зроблено, учений заявив, що папір не вартий цього шедевру. Король наказав видати все срібло, яке в нього було, і викувати з нього срібну пластину. Упродовж 15 років географ витискував на ній зображення материків і океанів. Од­ нак карта проіснувала недовго. Спадкоємці короля не оцінили шедевра: коли знадобилися гроші, видали наказ виготовити монети із цієї карти. Щоправда, її паперові копії зберег­лися і прислужилися людству в подальшому.

Висновки План місцевості – це зменшене узагальнене зображення невеликої ділянки земної поверхні згори. Плани відіграють важливу роль у житті й господарській діяльності людей багатьох професій. Для зображення об’єктів на плані використовують умовні знаки.

35

§ 14. Масштаб Пригадай, чим малюнок відрізняється від плану місцевості.

План відрізняється від малюнка ще й тим, що він накреслений у масштабі. Приклавши до плану лінійку із сантиметровими й міліметровими поділками, можна точно визначити відстані між населеними пунктами, початком і кінцем лісу, поля тощо. За малюнком цього зробити не можна, тому що він виконаний не за мас­штабом: усе, що ближче до нас, зображено великим, а що далі – дрібним. Що таке масштаб? Для зображення місцевості на плані користуються масштабом. Масштаб – це число, що показує, у скільки разів зменшено відстань на плані або карті. Щоб накреслити на папері план шкільного спортивного майданчика, його розміри умовно зменшують. За стандартом довжина спортивного майданчика становить 42 м, а ширина – 22 м. Змінимо умовно ці розміри. Наприклад, 1 см на плані відповідатиме 1 м дійсних розмірів. Тоді на плані спортивний майданчик матиме довжину 42 см, а ширину 22 см. Щоб зазначити, як зменшено дійсні розміри спортивного майданчика на плані, говорять: «масштаб 1 см – 1 м». Розглянь ще раз план пришкільної ділянки, наведений на 1-му форзаці. Унизу ти побачиш напис: 1 см – 100 м. Це означає, що 1 см на плані відповідає 100 м на місцевості (на карті пишуть 1 : 100). Як користуватися масштабом? Масштаб може бути різним. Наприклад, на плані є такі написи: 1 см – 5 м або 1 см – 100 м. Це означає, що розміри і відстані зменшено так, що в першому випадку 1 см на плані відповідає 5 м на місцевості, а в другому випадку 1 см відповідає 100 м. Масштабом користуються не тільки для креслення плану. Знаючи масштаб, за планом можна обчислити відстані між містами, містом і селом, селом і річкою, між будинком і школою тощо.

36

Ìàñøòàá 1 ñì – 200 ì Мал. 26. План місцевості

Щоб визначити, наприклад, відстань від школи до хатинки лісника, потрібно розмістити лінійку на плані так, щоб позначка нуль на ній була поруч зі школою, і виміряти відстань до лісникової хатинки. Побачимо, що на плані від школи до хатинки 8 см. На масштабі плану написано: 1 см – 200 м (мал. 26). Отже, справж­ ня відстань від школи до хатинки лісника становить: 200 м × 8 = 1600 м. Словничок: масштаб. Перевір себе 1. Що таке масштаб?

2. Запитай у батьків, чи користувалися вони масштабом. З якою метою?

3. Обчисли відстань між містами, якщо на плані вона дорів­ нює 6 см. (Масштаб плану: 1 см – 1 км).

4. Як на плані позначити дитячий майданчик, який простяг­ нувся із заходу на схід на 500 м, а з півночі на південь на 900 м? Обери масштаб так, щоб цей план можна було зобразити на сторінці зошита.

37

Практичне завдання. Удома накресли план своєї кімна­ ти, застосувавши мас­штаб 1 см – 5 м. Попроси свого сусіда по парті визначити довжину і ширину твоєї кімнати за складеним планом, використовуючи мас­ штаб. А ти визнач розміри кімнати на його плані.

Висновки Для зображення місцевості на плані користуються масштабом. Масштаб – це число, що показує, у скільки разів зменшено відстань на плані або карті.

§ 15. ГЕОГРАФІЧНА картА. УМОВНІ ЗНАКИ НА КАРТІ Ти вже неодноразово використовував карти. Пригадай, з якими картами ти працював у 1–3 класах. Яке їх значення в житті людини?

Що таке карта? Під час подорожі нашою країною карта стане твоїм надійним екскурсоводом. Карта – це документ, який дає змогу охопити поглядом одразу всю поверхню Землі. Карти є різні. Ти вже працював з картою півкуль. Розглянь карту півкуль у шкільному атласі. Що на ній зображено?

На карті півкуль зображено нашу планету Земля у вигляді двох частин – Західної і Східної півкуль. Україна розміщена у Східній півкулі. Зменшене зображення земної поверхні на площині, де географічні об’єкти (моря, річки, озера, гори, міста) позначено умовними знаками, називають географічною картою. Відстані на карті зменшено в сотні й навіть у мільйони разів. Тому на ній не можна детально відобразити місцевість. На карті проведено умовні лінії – меридіани і паралелі. Вони вказують напрямок: меридіани – на північ і південь, а паралелі – на захід і схід.

38

Умовні знаки на карті. Для зображення на карті земної поверхні використовують умовні знаки. Суходіл позначають різними кольорами: зеленим – низовини, жовтим – підвищення, коричневим – гори. Водойми (річки, озера, моря, океани) зображують блакитним кольором. Великі міста на карті позначають кружечком або зірочкою. Карти бувають дуже різноманітні. Карти, на яких показано обриси материків, висоту суходолу, глибину морів, озер, океанів, називають фізичними. На їх основі створюють спеціальні карти: рослинного світу; ґрунтів; розміщення населення; погоди; історичні. На політичних картах різними кольорами зобра­­ жують різні країни, на історичних – різноманітні події, що відбулися в певній місцевості. Існують карти, на яких зображено не всю земну поверхню, а лише її частину, наприклад материк, країну, область. Як називається атлас, яким ти користуєшся у школі? Які карти він має у своєму складі?

Карти можуть бути зібрані в спеціальні книги – атласи. Словничок: географічна карта, паралелі, меридіани, фізична карта, спеціальні карти. Перевір себе 1. Що називають картою?

2. Як на карті позначають міста, водойми, гори?

3. Проаналізуй текст параграфа. Яку інформацію, що міс­ титься в ньому, можна отримати за допомогою карти? А яку – ні?

4. Що на картах указують напрямки: північ–південь і захід– схід? ● Розглянь карту околиць м. Києва. За допомогою умовних знаків назви об’єкти, розміщені поруч зі столицею України. Практична робота. Читання плану та карти з викорис­ танням умовних знаків і масштабу.

39

Робота з фізичною картою світу 1. Розглянь умовні знаки на фізичній (політичній) карті світу в атласі. Що на ній позначають?

2. Знайди та покажи на карті меридіани й паралелі.

3. Як на карті позначено моря й океани?

4. На карті всі країни світу зображено різними кольорами. Знайди найбільшу за площею країну. Назви її.

5. Знайди на карті гори Гімалаї. Установи їхню найвищу вер­ шину.

6. Знайди на карті міста Париж і Київ. Визнач відстань між ними спочатку за допомогою сантиметрової лінійки, а потім, ко­ ристуючися масштабом, установи, якій відстані відповідає цей відрізок на місцевості.

7. Установи за допомогою карти, які моря омивають береги Австралії. Екскурсія. Визначення сторін горизонту за допомогою Сон­ ця, компаса й місцевих ознак.

Висновки Зменшене зображення земної поверхні, на якому географічні об’єкти позначено умовними знаками, називають географічною картою. Відстані на карті зменшено в сотні й навіть у мільйони разів. На карті проведено меридіани й паралелі, що вказують напрямки: меридіани – на північ і південь, а паралелі – на захід і схід.

40

ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

§ 16. Заселення людиною Землі. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЗЕМЛІ, ЇЇ ЗМІНА Як ти гадаєш, де більше проживає населення – на рівнинній частині суходолу чи в гірській? Чому?

Розселення людей на Землі. Первісні люди спершу жили там, де умови існування були найсприятливішими. У пошуках їжі вони змушені були освоювати нові місця і дедалі ширше розселятися по Землі. До того часу коли люди навчилися шліфувати кам’яні знаряддя, уже були заселені всі материки, крім Антарктиди. Звичайно, залюднені вони були не так густо, як тепер. Невеликі групи людей кочували серед лісів і степів у пошуках кращих умов життя, їжі й води. Чисельність населення Землі, її зміна. Тривалий час чисельність населення збільшувалася дуже повільно. Це пояснюється тим, що люди залежали від природи, їм важко було боротися з хворобами й голодом. На людей чатувала й загроза з боку хижих тварин, отруйних змій. Небезпечними були різні стихійні лиха. В останні тисячоліття чисельність населення почала стрімко зростати. Розвиток медицини і техніки, зниження смертності сприяли збільшенню його кількості. Основна частина населення мешкає у таких країнах, як Китай, Індія, США, Бразилія, Пакистан, Бангладеш, Нігерія (мал. 27). За допомогою карти назви столиці цих країн.

Населення розселилося на планеті Земля нерівномірно. Більшість людей проживає біля річок, на територіях, 41

Мал. 27. Розселення людей на планеті Земля

де родючі ґрунти, є достатня кількість опадів і тепла. Найбільше людей живе в Азії, а також у Європі. Пригадай, де на території України проживає населення найбільше. Чому?

Учені прогнозують, що загальна кількість населення на Землі зростатиме. А це означає, що збільшуватиметься потреба в їжі, воді, енергії тощо. Тому дуже важливо раціонально використовувати природні багатства і дбати про навколишнє середовище для поколінь, які житимуть після нас. Словничок: первісні люди, чисельність населення. Перевір себе 1. Що привело до розселення людей на Землі?

2. Поясни, чому чисельність населення постійно зростає.

3. Чому населення Землі розміщено нерівномірно?

42

● Поміркуй, як може змінитися кількість населення нашої країни. Чому? Бібліотечка природодослідника Деякі вчені вважають, що здобувати їжу первісній людині «допомагали» леви й леопарди. Від трапези тварин зазвичай залишалися лише кістки, але вони містили дуже поживний кіст­ ковий мозок. Щоб дістати його, потрібно було покласти кістку на великий камінь і розбити, вдаривши по ній іншим камінням. При цьому кістка трощилася на безліч уламків. Іноді від удару роз­ колювався і сам камінь. Можливо, завдяки цьому первісні люди здогадалися, як можна виготовляти кам’яну зброю.

Висновки Первісні люди спершу жили там, де умови існування були найсприятливішими. У пошуках їжі вони згодом розселилися по всіх материках. Немає постійного населення лише на материку Антарктида. Чисельність населення на планеті Земля постійно зростає. Важливо раціонально використовувати природні багатства і дбати про навколишнє середовище для наступних поколінь.

§ 17. Материки, океани і частини світу на географічних картах Пригадай, що є доказом того, що Земля кругла. Що таке глобус?

Карта півкуль. Форма глобуса подіб­ на до форми Землі (мал. 28). Однак глобусом не завжди зручно користуватися, наприклад важко скласти детальний маршрут подорожі. Також він займає багато місця. Коли ми дивимося на глобус, то бачимо лише половину його поверхні. Щоб накреслити зображення Землі на 43

Мал.28. Глобус

папері, потрібно «розрізати» її поверхню на дві половини (мал. 29). Учені-картографи так і зробили. Вони умовно поділили поверхню земної кулі на дві півкулі – Західну і Східну. Зображення на папері цих частин глобуса, як ти вже знаєш, називають картою півкуль. Одну частину зображено на карті Західної півкулі, другу – на карті Східної півкулі.

Мал. 29. Глобус у розрізі

Крайня північна точка земної кулі називається Північним полюсом, а крайня південна – Південним полюсом. Землю ще ділять на південну й північну півкулі по уявній лінії, яка однаково віддалена від обох полюсів. Це екватор, що означає «рівнодільний». Щоб об’їхати навколо Землі по екватору, треба подолати відстань 40 000 км. Материки. Оскільки наша земна поверхня нерівна, деякі її ділянки підносяться над рівнем океану. Ці ділянки називають суходолом. Вони займають третину земної поверхні. Ділянки суходолу дуже різноманітні. Найбільші з них прийнято називати материками, або континентами. Їх з усіх боків омивають води морів та океанів. Таких ділянок на нашій планеті шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Антарктида. Роздивися їхні обриси на малюнку 30.

44

Північний Льодовитий океан

й океан Тихи

Атл ант океаичний н

Євразія

Африка Інді

Південна Америка

йський оке

Тихий океан

Північна Америка

Австралія

ан Антарктида

Мал. 30. Океани і материки

Океани. На глобусі й карті можна помітити, що більшу їх частину зафарбовано блакитним або синім кольором. Як ти вже знаєш, так позначають водойми нашої планети. Найбільші з них називають океанами. Отже, океан – це великий водний простір, що займає значну ділянку земної поверхні. За допомогою малюнка 30 дізнайся, які є океани.

Прийнято виділяти чотири океани: Тихий, Атлан­ тичний, Індійський і Північний Льодовитий. Ці океани сполучаються між собою і утворюють Світовий океан. Біля берегів суходолу вони формують моря. Вода в океанах має гіркувато-солоний смак через велику кількість розчинених у ній солей. Частини світу. Весь суходіл поверхні Землі поділяють не тільки на материки, а й на частини світу. Їх часто плутають. Можливо, тому, що материків, як і частин світу, шість. Однак поняття «материки» і «частини світу» абсолютно різні не тільки за змістом, а й за часом виникнення. Люди стали значно раніше ділити суходіл на частини світу, ніж на материки. Частини світу – ділянки суходолу, які виокремили вчені на основі знань про іс45

торію, культуру та географію цих районів Землі. Кількість частин світу змінювалася залежно від того, як людина, вивчаючи планету, відкривала щодалі нові й нові землі. Зараз виділяють шість частин світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія та Антарктида (мал. 31). Межі частин світу проводять таким чином, що вони включають до свого складу материки або їхні частини, а також прилеглі острови.

Євр

Америка

опа

Азія

Африка

Австралія Антарктида

Мал. 31. Частини світу

Словничок: карта півкуль, Північний полюс, Південний полюс, екватор, суходіл, материк (континент), океан, частини світу. Перевір себе 1. Що таке екватор? Чому він має таку назву?

2. Що таке материк? Скільки існує материків на нашій планеті?

3. Які материки розміщені у Східній півкулі, а які – у Захід­ ній?

4. Що таке океан? Скільки є океанів на Землі? Покажи їх на карті.

5. Поясни відмінність між частинами світу й материками.

46

Практична робота. Нанесення на контурну карту назв материків і океанів.

1. Нанеси на контурну карту назви материків.

2. Підпиши океани, які омивають їхні береги. Бібліотечка природодослідника Як виникли океани? Дати вичерпну відповідь на це запи­ тання важко. Деякі вчені вважають, що планета Земля після виникнення була оточена щільними хмарами. Поступово вона охолоджувалася, а на її поверхню падали тривалі дощі, які й заповнили водою всі западини. Таким чином і сформувалися океани.

Висновки Глобус – модель Землі. На карті півкуль зображено дві півкулі – Західну і Східну. Крайня північна точка земної кулі називається Північним полюсом, а крайня південна – Південним полюсом. Уявне коло, проведене на поверхні планети на рівній відстані від обох полюсів, називають екватором. Ділянки суходолу, які з усіх боків омивають води морів і океанів, називають материками, або континентами. Їх шість: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Антарктида. Океан – це великий водний простір, що займає значну ділянку земної поверхні. Виокремлюють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.

§ 18. Природа океанів. Тихий океан Які океани тобі відомі? Знайди їх на фізичній карті.

Природа океанів дуже різноманітна. На думку вчених, життя зародилося саме у воді. Океан повний життя і нині. Світовий океан заселений безліччю тварин, рослин і бактерій. На відміну від суходолу, де 47

ОКЕАН

серед організмів переважають рослини, океан – середовище панування 94 % тварин (мал. 32). тварини В океанах організми живуть на глиі мікроорганізми бині 100 м, де достатньо сонячних променів. Тут трапляються дрібні рослин6% ні й тваринні організми (бактерії, рослини водорості, дрібні тварини). Вони слугують кормом для великих морських СУХОДІЛ тварин. У водах океанів мешкають різ92 % номанітні молюски, черепахи, риби, рослини морські змії, а також морські ссавці: 8% дельфіни, кити, тюлені. До активно плаваючих організмів належать насамперед риби, кити й дельфіни. тварини Що далі в глибину, то стає темніше, Мал. 32. Природа менше рослинності, яка згодом взагалі океанів зникає. В океанах на глибині, нижчій від 200 м, панують сутінки, а ще нижче – віч­на темінь. На таких великих гли­бинах живуть лише тварини (мал. 33). Вони живляться мертвими рештками різних морських організмів. Це донні організми – черви, молюски, креветки.

Мал. 33. Водна глибінь океану

Життя у Світовому океані залежить від кількості сонячних променів, що потрапляє на його поверхню, від солоності й температури води.

48

Тихий океан. Найглибшим і найбільшим океаном на Землі є Тихий. Його рослинний і тваринний світ дуже різноманітний. У водах океану біля узбережжя Північної Америки є велетенські водорості, які щодня виростають на 30–60 см (мал. 34). На півночі й півдні Тихого океану бурі та Мал. 34. Різноманіття червоні водорості часто утворю- рослинного світу Тихого ють «підводні ліси», росте також океану ламінарія, яку ще називають морською капустою. Тут мешкають різні види мо­­ люсків – устриці, мідії, гребінці, кальмари, каракатиці (мал. 35). У водах океану водиться різноманітна риба: тунець, скумбрія, тріска, камбала, палтус, акули (мал. 36). Серед акул трапляються акули-карлики, трохи довші за олівець, що мають масу близько 200 г. Є акули-велетні. Їхня довжина сягає 20 м, а маса – Мал. 35. Молюски 20 т. Більшість часу ці акули проводять на великих глибинах океану. Живляться велетенські акули пасивно, проціджуючи їжу – малень-

1

2

3

Мал. 36. Акули: китова (1), синя (3), гігантська (2)

49

ких рачків, дрібних молюсків, а іноді й мальків риб – через широко відкритий рот. Плавають вони повільно. У водах Тихого океану мешкають морські ссавці – дельфіни, тюлені, моржі, котики (мал. 37). Тут плавають кити, серед яких найбільший – синій кит. Його довжина сягає 33 м, а маса може перевищувати 150 т. Трапляються кити-кашалоти. Вони переміщаються зграями. На чолі кожної зграї найбільший самець.

3

2

1

Мал. 37. Морські ссавці: дельфіни (1), морж (2), котик (3)

У Тихому океані виловлюють найбільше у світі риби, а також інші морепродукти – кальмари, креветки, краби, устриці. На спеціальних морських фермах вирощують морські водорості. Їх використовують для вироб­ ництва ліків, як корм для домашніх тварин та сировину для одержання газу й інших видів пального. З бурих і червоних водоростей одержують добрива. Словничок: дрібні рослинні й тваринні організми, активно плаваючі організми, донні організми, Тихий океан. Перевір себе 1. Які умови впливають на живу природу океанів?

2. Які рослини є в Тихому океані?

3. Які тварини мешкають у Тихому океані?

4. Яке господарське значення природи Тихого океану? ● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові­ домлення про тварину, яка мешкає у водах Тихого океану. Пре­ зентуй повідомлення в класі.

50

Бібліотечка природодослідника У Тихому океані мешкає летюча риба (мал. 38). У неї дуже добре розвинені грудні плавці. Ось рибка з’являється над по­ верхнею води. Її тіло вже в повітрі, грудні плавці розправлені, проте нижня частина хвоста залишається у воді та швидко рухається з боку в бік. Так вона набирає швидкість, щоб віді­ рватися від води. Рибка тримається в повітрі майже 10 с і пролітає 100 м, а потім знову падає у воду. Що змушує рибу підніматися в по­ вітря? Виявляється, хижаки, які її пе­ реслідують. Рятуючись від них, риба вистрибує з води й летить над поверх­ нею. Хижаки також виринають, однак дістати її не можуть. Мал. 38. Летюча риба

Висновки Життя у Світовому океані залежить від кількості світла, що потрапляє на його поверхню, від солоності й температури води. У добре освітленому поверхневому шарі води мешкають дрібні рослинні й тваринні ­організми. Існують активно плаваючі та донні орга­ нізми. Найбільший і найглибший океан на Землі – Тихий. Його тваринний і рослинний світ надзвичайно різноманітний. Людина використовує природу Тихого океану для власних потреб.

§ 19. Атлантичний, Північний Льодовитий та Індійський океани Скільки океанів є на Землі? Покажи їх на карті світу.

Ще з давніх часів людина освоювала Атлантичний океан. Він був головним водним шляхом на Землі. Атлантичний океан удвічі менший від Тихого. Він омиває узбережжя Євразії, Африки, Північної і Південної Америки. Атлантичний океан має велику протяжність із півночі на південь. Тому клімат океану різноманітний.

51

Тваринний світ Атлантичного океану порівняно з Тихим бідніший за різноманіттям. Багато в ньому різних видів риби – тріска, оселедець, скумбрія, окунь морський, мойва. У північних водах мешкають кити й тюлені, а в теплих багато сардин, тунців, молюсків (мал. 39).

Мал. 39. Різноманіття риб Атлантичного океану

Через Атлантичний океан проходять численні морські шляхи. Головні з них – між державами Євразії та Північної Америки. Північний Льодовитий океан найменший за величиною. Він омиває північні береги материків Євразія і Північна Америка. Весь простір океану разом з морями називають Арктикою. Поверхню океану вкриває товстий шар криги. Узимку тут лютують морози й урагани. Сонце не з’являється на горизонті протягом кількох місяців. Тільки Місяць та зорі освітлюють крижану пустелю. Зима триває 9–10 місяців. Улітку настає час, коли Сонце зовсім не заходить за горизонт. Проте воно стоїть низько над горизонтом, як у нас уранці. Сонячне проміння немов ковзає по поверхні води й тому мало її нагріває. Літо холодне – вода звільняється від криги тільки біля берегів. Індійський океан є третім за величиною. Вода в ньому солоніша, ніж в інших океанах. Води Індійського океану майже постійно теплі. Визнач за картою півкуль у шкільному атласі, які материки омиває Індійський океан.

52

В Індійському океані вирує життя. З риб у північній частині мешкають сардинела, скумбрія, акули; у південній – білокровні риби, наприклад крижана. Особ­ ливо багаті життям мілководдя коралових рифів. Біля берегів Африки, Євразії та Австралії спостерігаються значні скупчення ракоподібних, а також молюски – каракатиці та кальмари. У південній частині океану дуже багатий планктон, представлений одноклітинними водоростями, молюсками, медузами та деякими ракоподібними. Він слугує їжею для риб, а також морських змій, велетенських черепах (мал. 40) та ін. Рибальство в Індійському океані розвинуте значно менше, ніж в інших океанах. Китобійний промисел у південній частині Індійського океану практично припинено. Такі види китів, як кашалоти і сейвали (мал. 41), узято під міжнародну охорону.

1

1

2

2 Мал. 41. Кити: сейвал (1) і кашалот (2)

Мал. 40. Морська змія (1) і велетенська черепаха (2)

Ще в давнину в Індійському океані добували перли. Господарська діяльність людини призвела до погіршення природних умов морів і океанів. Головну небез53

пеку для морських мешканців становлять забруднення води й надмірний вилов риби. Словничок: Атлантичний океан, Північний Льодови­ тий океан, Арктика, Індійський океан. Перевір себе 1. Покажи на карті Атлантичний та Індійський океани. Порівняй їх. Чим вони відрізняються?

2. Чому клімат Атлантичного океану такий різноманітний?

3. Який океан найхолодніший і найменший?

4. Що називають Арктикою? Поясни особливості її природи.

5. Чому Світовий океан потребує охорони? ● Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові­ домлення про білих ведмедів. Бібліотечка природодослідника Найбільша тварина на планеті – синій кит (мал. 42). Він може з’їсти за добу кілька тонн дрібних ракоподіб­ них. Коли кит пірнає у скупчення здобичі, його горло збільшується в чо­ тири рази. Він закриває рот, випускає воду та ковтає відфільтровану здобич тисячами особин. Живиться переваж­ но влітку в багатих на їжу північних водах. Вважають, що взимку сині кити живуть у теплих поясах, де самки Мал. 42. Синій кит народжують потомство. Новонарод­ жене китеня 7 м завдовжки і масою 2,5 т. Сині кити видають най­голосніші звуки, що можна почути у тваринному світі.

Висновки Атлантичний океан має велику протяжність із півночі на південь. Природа океану надзвичайно різноманітна. Він багатий на рибу. Найменшим і найхолоднішим океаном є Північний Льодовитий. Усю його територію разом з морями називають Арктикою. Найтеплішим і най­ 54

солонішим є Індійський океан. Господарська діяльність людини призвела до погіршення природних умов морів і океанів. Тому океани потребують охорони.

§ 20. Євразія – найбільший материк Скільки материків на Землі? Покажи їх на карті світу. Який з них найбільший за площею?

Найбільший материк Землі – Євразія. На її території розташована наша держава – Україна. Євразія найближче межує з Африкою. Величезний материк омивається водами всіх чотирьох океанів. Знайди Євразію на карті у шкільному атласі й покажи, якими океанами вона омивається.

Мал. 43. Фізична карта Євразії

Традиційно Євразію поділяють на дві частини – Європу та Азію (мал. 43). Умовна межа між ними проходить Каспійським морем, уздовж Уральських гір і підніжжя північних схилів Кавказьких гір. Велику площу Європи охоплює Східноєвропейська рівнина. Гори займають лише 1,5 % території. Найбільше гірських масивів в Азії. Євразія – єдиний материк, де гірські вершини сягають вище 7000 м. Найвища вер55

шина Землі – гора Еверест (Джомолунгма) заввишки 8848 м, що в Гімалаях (мал. 44). Пригадай, яка найвища вершина України.

Територія Євразії характери­ зується великим різноманіттям корисних копалин (поклади ка­­ Мал. 44. Гора м’я­­­но­го вугілля, нафти, природДжомолунгма ного газу, солей, залізних руд, будівельних матеріалів, золота тощо). Євразія – єдиний материк, розташований у всіх природних зонах: від арктичних пустель до тропічних лісів. Тут є майже всі рослини й ґрунти, що існу­ють на Землі. Таке різноманіття пов’язане з великою протяжністю материка з півночі на південь і з заходу на схід. На території Євразії розташоване найбільше за пло­­­щею озеро – Каспійське море (376 000 км2). А найглибшим озером є Байкал (1642 м). За допомогою карт атласу встанови, які річки протікають територією Євразії. Назви найбільші з них.

Євразія – найзаселеніший материк Землі. Тут розташовані найбільша країна за площею (Росія) і найбільша країна за кількістю населення (Китай). У Євразії налічується величезна кількість держав, населення яких розмовляє різними мовами. Словничок: Євразія, Європа, Азія, Еверест (Джомо­ лунгма), Каспійське море, Байкал. Перевір себе 1. Знайди на карті атласу Євразію і визнач, який материк є найближчим її сусідом.

2. Чому природа Євразії така різноманітна?

3. Познач на контурній карті Уральські гори та їх найвищу вершину, Каспійське море, озеро Байкал.

4. На які корисні копалини багатий материк Євразія?

56

5. За допомогою карти охарактеризуй поверхню материка. ● Знайди на карті найбільшу країну Євразії за площею, Україну, Китай. Познач їх на контурній карті. Бібліотечка природодослідника Байкал – найглибше озеро у світі. За обсягом води воно по­ ступається тільки Каспійському морю. Озеро виникло у великій тріщині Землі, глибина якої сягала 1940 м. Байкал оточують високі мальовничі гори, багаті на залізо, кольорові метали, мармур, нафту тощо. Вода озера дуже прозора, прісна і хо­лодна. Тваринний світ Байкалу надзвичайно різноманітний. Разом з прісноводними тваринами його населяють і морські тварини (тюлені, губки).

Висновки Євразія – найбільший материк Землі, який умовно поділяють на дві частини: Європу й Азію. На його території розташована наша держава – Україна. Євразія омивається водами чотирьох океанів. Материк багатий на поклади корисних копалин. Природа Євразії дуже різноманітна. Це єдиний материк, що розташований у всіх природних зонах і має найбільшу густоту населення.

§ 21. Рослинний і тваринний світ Євразії Покажи материк Євразія на фізичній карті.

Материк Євразія майже пов­ ністю знаходиться у Північній півкулі. Острови Північного Льодовитого океану та узбережжя материка вкриті льодовиками (мал. 45). У місцях, де влітку каміння звільняється від льоду, зростають лишайники і мохи, поодинокі квіткові рослини – ломикамінь, полярні маки, незабудки. Улітку на скелястих берегах островів гніздяться чайки, 57

Мал. 45. Узбережжя Північного Льодовитого океану

кайри, баклани. Головна пожива птахів – риба, яку вони добувають в океані. Водиться білий ведмідь, який полює на рибу й морських ссавців – тюленів, моржів. Тундра. У тундрі зима триває 8–9 місяців. Морози сягають –50 °С. Ґрунт мерзлий, за коротке і прохолодне літо він відтає мало. Улітку тундра вкривається мо­хами, лишайниками, кущиками брусниці. Карликова береза і віль­ха стеляться по землі, захищаючись таким чином від сильних віт­ рів, а взимку – від лютих морозів. До життя в тундрі пристосувалися північні олені, у яких густе хутро і широкі копита, щоб не провалюватися в снігу. Тут мешкають лемінги, песці (мал. 46, 1 і 2), трапляється полярний вовк. Різноманітний пташиний світ тундри. Це полярна сова (мал. 46, 3), яка полює на лемінгів і мишей, а також гуси, качки, гагари (мал. 46, 4), що гніздяться влітку біля озер.

3

2

1

4

Мал. 46. Лемінг (1), песець (2), полярна сова (3), гагара (4)

Тайга. За тундрою величезні простори займає тайга – царство хвойних дерев: сосни, ялини, ялиці, модрини, сибірського кедра. У тайзі живуть лось, лисиця, рись, куниця лісова, ласка (мал. 47). У лісових 58

1 2

3

5

4 Мал. 47. Лось (1), рись (2), куниця лісова (3), ведмідь бурий (4), вовк (5)

хащах трапляються ведмеді бурі, вовки. З птахів поширені кедрівка, глухар, тетерук. За тайгою розкинулися мішані й листяні ліси. За ними великі площі займають лісостепи і степи. Вони є, зокрема, і в Україні. Пустелі. У Євразії частину території займають пустелі. Це місця, де випадає дуже мало опадів. Температура повітря сягає + 50 °С. Рослинність пустель бідна. Рослини пристосувалися до нестачі вологи. Тут ростуть: верблюжа колючка і саксаул, які мають дуже довге коріння; трав’яниста рослина солянка, у якої листки схожі на нитки; полин з листям, укритим короткими волосками. Тварини також пристосувалися до життя в пустелі. Дикий осел кулан вирізняється витривалістю, а антилопа джейран здатна не тільки долати великі відстані в пошуках їжі, а й пити солону воду (мал. 48). Водяться двогорбі верблюди. Численними є тушканчики й ховрахи, на 59

1

2

Мал. 48. Тварини пустелі: кулан (1), антилопа джейран (2)

яких полюють лисиці-корсаки та шакали. Мешкають отруйні змії, павукоподібні – скорпіони та каракурти. Вологі тропічні ліси. Найбагатший рослинний і тваринний світ тих територій Євразії, що розташовані ближче до екватора. У вологих тропічних лісах ростуть манго, динне і хлібне дерева, червоне і чорне дерева із цінною деревиною. Поширені також гвоздичне дерево, мускатний горіх. Ростуть гігантські багаторічні трави – банани заввишки до 15 м. Трапляються зарості бамбука – деревоподібної трав’янистої рослини, що дуже швидко росте. Тваринний світ дуже різноманітний. Поширені мавпи – макаки, гібони, мартишки, павіани. У гущавині тропічних лісів мешкають орангутанги (мал. 49, 1). Зріст самця сягає 130 см, маса – до 100 кг. Живуть тварини на верховітті дерев, іноді спускаються на землю. Гнізда будують з гілок лише на ніч, щодня – нове. Живляться плодами, листками, дрібними птахами, пташиними яйцями. Із хижаків мешкають леопард, тигр, ведмідь малайський (мал. 49, 2 і 3). Рідкісними є дикий бик, носоріг, слон. Тут є ба­гато рідкісних птахів: птах-носоріг, павич, нектарниця. Поширені змії, з яких найотруйніша – королівська кобра (мал. 49, 4). Довжина її тіла може сягати понад 5 м. Змія добре лазить по деревах, плаває, веде денний спосіб життя. Живиться яйцями, жабами, дрібними птахами. Поширені крокодили, ящірки, жаби. Мешкає величезна кількість комах.

60

2

3 4 5

1 Мал. 49. Орангутанг (1), тигр (2), ведмідь малайський (3), королівська кобра (4), велика панда (5)

У тропічних лісах Китаю водиться велика панда (мал. 49, 5). Тварину часто називають бамбуковим ведмедем, бо живиться вона лише пагонами бамбука. Ще її вважають близькою родичкою ведмедів. На території Євразії для збереження природи створено заповідники та національні парки. У Біловезькій Пущі в Білорусі охороняють зубрів, у Бадхизькому заповіднику в Туркменістані – куланів, у Казиранзькому національному парку, одному з найстаріших в Індії, узято під охорону індійських носорогів, бенгальських тигрів, диких слонів, леопардів, рідкісних птахів і плазунів. Серед тварин і рослин, занесених до Міжнародної Червоної книги, найбільше представників саме Євразії. Словничок: тундра, тайга, пустелі, вологі тропічні ліси. Перевір себе Чому рослинний і тваринний світ материка Євразія надзви­ чайно різноманітний? ● Підготуй повідомлення про рослину або тварину (на ви­ бір), яка мешкає тільки в Євразії.

61

Бібліотечка природодослідника В Індонезії на островах Калімантан і Суматра росте одна з найбільших квіток у світі - рафлезія Арнольда (мал, 50), що не має ні стебла, ні листків. Ця рослина-паразит розвивається на корінні ліани. Її паростки вростають у стебло ліани й бе­ руть з неї поживні речовини. Поступово у рафлезії розвивається пуп’янок за­ вбільшки з баскетбольний м ’яч. Потім він тріскається - і розцвітає велетенська квітка з п’ятьма червоно-білими пелюстками. Ця квітка сягає 1 м у діаметрі й М ал 50 рафле3іЯ важить майже 10 кг. Арнольда

Висновки Н а тер и тор ії Є вразії є м ісц я , вкр и ті л ьодови кам и , тундра, тайга, м іш ан і л іси , л ісостеп , степ , пустелі, вол огі тр оп іч н і л іси . Р осл и н н и й і тваринний світ м ате­ р и ка надзвичайно р ізн ом ан ітн и й . У Євразії пош ирені р осл и н и і тварини , я к и х нем ає на ін ш и х м атериках. Л ю д ств о має дбати про ох о р о н у при роди Є вразії. § 2 2 . А Ф Р И К А - Н А Й С П Е К О Т Н ІШ И Й М А ТЕ РИ К ЗЕМ ЛІ Покажи на карті материк Африка. До якого материка він розташований найближче? Африка - другий за величиною після Євразії материк зем ної кулі. М айж е посередині А ф р и к у перетинає лінія екватора (мал. 51). Таке розм іщ ення спри яє надвисоким температурам уп р одовж усього р оку. Т ом у материк А ф р и к а - найсп екотн іш и й. Н а південн ом у сх од і м ате­ р и ка р озм іщ ен и й вели ки й остр ів - М адагаскар. Природа Африки. П овер хн я м атери ка - переваж но рівнинна. Є і гори . Зн айди їх на карт і. Н айвищ а точка А ф р и к и - гора Кіліманджаро (5 8 9 5 м). В А ф ри ц і п обл и зу тр оп ік ів тем пература сягає + 3 2 °С ул ітк у і + 2 4 °С у зи м к у . Біля п івн іч н ого тр оп ік а випадає най62

Щв * і

і;

іГгяХнти ІНИ$

.

-•■■'• . 4

..

Я М М Ш І

ШР Н Н І ВЭШШ Мал. 52. Пустеля Сахара

Мал. 51. Материк Африка

менш е опадів, том у тут п р остя гл а ся найбільш сп ек отн а й сух а обл асть не тіл ьк и А ф р и к и , а й у с іє ї Землі - п у с­ теля С а ха р а (мал. 52). Л іто в Сахарі н ей м овірн о сп ек отн е, небо м ай ж е без­ хм арне. Сонце нагріває п овер хн ю кам енів і п іск у до + 7 0 °С, тем пература п овітр я ся гає + 4 0 °С і ви щ е. У день розпеченим су х и м п овітр я м в а ж к о д и хати . У се ж иве ховається в ущ ел и н ах кам ен ів, у к ор ен я х в и сох л и х трав. П устел я здається м ер твою . У л ітк у ч асто дме си л ь ­ ний вітер, щ о несе хм ари п іск у . П ил закри ває сон це. Л ю ди й тварини за д и ха ю ться - р от, ніс і оч і забиває п іск ом . Біда том у, х то не с х о в а ­ Пустелі ється вчасно від бурі. У центральній части н і А ф р и ­ ки, біля екватора, уп р од ов ж р о к у випадає велика к іл ь к ість опадів. На північ і південь від нього р о з ­ м іщ у ю ть ся тр оп ік и . Т ут зона саван, я к у зм ін ю ю ть п устел і (мал. 53). Вологі На м атер и ку м ай ж е не буває тропічні хол одн и х зим. Сніг тут - укр ай ліси рідкісне яви щ е. Я к не дивно, Савани його м ож н а п обачи ти біля екватора на гір сь к и х верш и н ах вищ е Мал. 53. Природні зони Африки за 5000 м.

63

А ф рика багата на корисні копалини. Тут є великі запа­ си золота, платини, алмазів, уранових руд, нафти і газу. В оди А ф р и к и . М атерик А ф р и к а з у с іх бок ів ом и ва­ єть ся водам и А тл а н ти ч н ого та Ін д ій сь к ого океанів, а т а к ож С ередзем н ого м ор я. Вони теж впливаю ть на п р и р оду А ф р и к и . Т ер и тор ією А ф р и к и п р отік а ю ть р іч к и . Знайди їх на ф ізичній карт і п івк ул ь ш кільного ат л асу й назви. Н іл - одна з найдовш их річок у світі. Біля екватора протікає пов­ новодна річка К он го. Більш ість річок А ф рики ш видкі, рясніють водоспадами, озера зосереджені переважно на сході, де вода запо­ вню є тріщ ини розломів землі. Н ай біл ьш ою п р існ ою вод ой ­ м ою в А ф р и ц і є озеро В ік т орія Мал. 54. Озеро Вікторія (мал. 54). В он о не гл и боке. Знайди його на ф ізичній карт і п івк ул ь ат ласу. Н аселення А ф рики. Значна частина населення А ф ри ­ ки має темний колір ш кіри. На півночі ж ивуть народи зі світл ою , смаглявою ш к ір ою . Основна частина населення меш кає в селах, займається сільським господарством. Завдяки великій к іл ьк ості тепла в А ф риці вирощ ую ть такі культури: каву, какао, ф ініки, ананаси, банани та ін. На тер и тор ії А ф р и к и р озм іщ ен о понад 50 держ ав. С л овн и чок: А ф ри к а ; п уст ел я С а ха р а ; ост рів М а д а ­ га ск а р ; річки Н іл, К он го; озеро Вікт орія. Перевір себе 1. Покажи на фізичній карті півкуль материк Африка. Назви материки, які розташовані близько біля нього.

2. Уяви, що ти разом з батьками їдеш у мандрівку до Африки. Розкажи батькам, якої погоди можна очікувати. Які речі потрібно взяти в подорож? Поясни чому.

3. Чи буває в Африці зима? Де можна побачити сніг?

4. Назви найбільші річки й озеро Африки. Познач їх на контурній карті.

64

о*

Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо­ відь про острів Мадагаскар. Що ти знаєш про африканське населення?

Щ Ь к ,.

Бібліотечка природодослідника Африку часто називають Чорним континентом, маючи на увазі темний колір шкіри її жителів. Це не стосується півночі материка, де переважають арабські народи. Усього на материку і прилеглих островах населення становить понад 600 млн осіб, причому його чисельність з року в рік зростає. Більша частина народів Африки потерпає від голоду й бідності.

Висновки А ф р и к а - др уги й за вел и чи н ою м атери к зем н ої к ул і. М айж е п осереди ні й ого п еретинає ек ва тор , том у це найсп ек отн іш и й к он ти н ен т. М атерик ом и в а єть ся водам и А тл а н ти чн ого й Ін д ій сь к ого океан ів та С ередзем н ого м оря. На тер и тор ії А ф р и к и р озм іщ ен а най більш а п у с ­ теля - Сахара. А ф р и к а багата на к ор и сн і к оп ал и н и : зол ото, платину, алм ази, ур ан ові руди , наф ту, газ. Б іл ьш ість населення А ф р и к и м ає тем ний к ол ір ш к ір и . Н ароди п івн очі - св іт л о ш к ір і, см агл яві. § 23. РО СЛ И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й С В ІТ А Ф Р И К И Що тобі відомо про Африку? Покажи на фізичній кар­ ті материк Африка. На тер и тор ії А ф р и к и є п устел і, вол огі тр оп іч н і л іси , савани. П ри родн и й світ А ф р и к и надзвичайно р ізн ом а ­ нітний. П устел я Сахара. У П івн ічн ій А ф р и ц і розташ ован а найбільш а п устеля св іту - Сахара. П ок аж и її на карті. Я к ти вж е знаєш , це н ай сп екотн іш а п устеля на планеті. У л ітк у спека вдень сягає + 4 0 °С у затін ку. Д ощ і м ож у ть не випадати к іл ьк а р оків п осп іль. Р осл и н н ість Сахари вкрай бідна, а п одекуди вона з о ­ всім відсутн я . Д е-не-де р осту т ь к у щ и к и трав і к ол ю ч і З

П ри р о д о зн а в ств о , 4 кл.

65

ч агар н и ки . Б іля дж ерел і в дол и н ах р іч ок , де ґр у н тов і води п ід сту п а ю ть бл и зьк о до п овер хн і, р озви вається ба­ гата р осл и н н ість. Т акі м ісц я нази ваю ть оа зи са м и (мал. 55). Н ай п ош и р ен іш а р осл и н а оази сів - ф інікова пальма. Тварини Сахари пристосован і до ж и ття в п устел і. А н тил оп и в п ош у к а х води й к ор м у здатні долати вели кі відстані. Я щ ірк и , череп ахи та зм ії м ож у ть ж и ти без води доси ть довго. Тут п ош и ­ рені різні ж у к и , сарана, ск о р ­ п іон и. Н а окраїн ах пустелі тра­ п л я ю ться гієн и і леви. В ол огі тр оп іч н і ліси. Р озта ­ Мал. 55. Оазис Сахари ш ован і вони по обидва боки від екватора. У в о л о г и х т р о п іч н и х л іса х А ф р и к и немає пір р ок у : в зи м к у і в л ітк у одн аково тепло. Щ од н я ллю ть д ощ і. Л ісов і ґр у н ти дуж е бідні на п ож и в н і речовини. У теп л ом у й в ол огом у ґр у н т і р еш тк и орган ізм ів ш ви д ­ к о р озк л а д аю ться м ік р оор га н ізм а м и , і п ож и вн і р ечови ­ ни відразу в би р аю ться росл и н ам и . Д остатн я к іл ь к ість вол оги й тепла ств ор ю є сп р и я т­ л иві у м ов и для росл и н вол огого тр оп іч н ого л ісу (мал. 56). Т ут н а л іч ую ть м ай ж е 25 000 видів рослин , з н и х дерев - м ай ж е 1000 видів. Л іси вічнозелені, р осл и н и зм ін ю ю т ь л и стя п ост у п ов о, п р отя гом 2 - 3 років.

Мал. 56. Рослинність вологого тропічного лісу

66

Л іси д уж е гу сті. Р осту т ь ф ік у си й р ізн і види пальм, ебенове (чорн е), червон е, залізне дерева з д у ж е м іц н ою деревиною , а т а к ож хл ібн е, кавове, м уск атн е дерева і дерево к акао. П ід деревам и р озташ увал и ся д ер ев оп о­ дібні п ап ороті, р ізн ом ан ітн і ч агарн и ки , п овзу ч і тр а в ’ я ­ н и сті рослини та м ох и . Тваринний світ тр оп іч н ого л ісу д уж е р ізн ом ан ітн и й . Б іл ьш ість тварин п р и стосувал а ся до ж и тт я на деревах. Серед н и х - м ар ти ш к и , ш им п ан зе, я к і ж и в л я ться п л о ­ дами, м ол одим и пагонам и , к ом а ха м и , п таш и н и м и яйц ям и . П ош ирен і п тахи : р ізн і види п ап уг, дятл и , бананоїди (мал. 57, 1 - 3 ) , ф р у к тов і гол уби . На зем лі водяться сви н і к и т и ц е в у х і, олені аф ри кан­ ські. На у зл іссі та на берегах водой м тр ап л я ю ть ся ок ап і (кар л и к ові ж и раф и), к ар л и к ові бегем оти завви ш ки до 80 см (мал. 57, 4 і 5). М еш к ає х и ж а к тр оп іч н и х л ісів леопард. У важ к оп р охід н и х хащ ах є горили (мал. 57, 6 ). Зріст сам ця сягає 180 см , а м аса - 250 к г.

Мал. 57. Папуги (7), африканський дятел (2), бананоїди (3), окапі (4), карликовий бегемот (5), горила (6)

67

У лісі дуж е багато ком ах. М ураш ки, яки х називають кочовим и, рухаю ться довгими колонами, винищ уючи на своєм у ш л яху все ж иве. На деревах та в ґрун ті селяться терміти, які ж ивляться рослинними реш тками. Водяться змії, землерийки, різні ящ ірки. Савани. В А ф р и ц і величезні тери торії (майж е 40 % площ і) займ аю ть савани . Ц е безкраї трав’ яни сті тери то­ р ії, подібн і до н аш их степів. У савані існ ує два сезони період дощ ів (літн ій) та сухи й (зим овий). Т ут в и со ч ію т ь величезн і баобаби і р остуть зонтичні ак ац ії, у я к и х крон а має вигляд вел и чезн ої парасольки (мал. 58), м ім ози та д ея к і види пальм. У найпосуш лив іш и х м ісц я х тр ап л я ю ться алое та м ол очай - дерево­ п од ібн і р осл и н и з м ’ я си сти м и стеблам и, позбавленими л и стя і вк р и ти м и к ол ю ч к а м и .

Мал. 58. Африканська савана: баобаб (7), зонтична акація (2)

У період д ощ ів савани щ едрі на р осл и н н у їж у , том у там багато в ел и к и х тр авоїд н и х тварин: різном анітн і ан тил опи , зебри , а та к ож ж и раф и , я к і м ож у ть поїдати л и стя з в и со к и х дерев (мал. 59, 1 ). В одя ться в савані й ін ш і вел и кі тр авоїдн і тварини - слон и , буй вол и , н о со ­ роги . Н а берегах р іч ок і озер тр ап л я ю ться бегем оти. Т равоїдн и м и тваринам и ж и в л я ться х и ж а к и . Серед н и х н ай си л ьн іш и й і н ай гр ізн іш и й - лев, а та к ож гепар­ ди (мал. 59, 2 ), ш акал и , гієн и . Для багатьох тварин 68

І

Мал. 59. Жираф (1), гепард (2), птах-секретар (3), фламінго (4), марабу (5)

і лю дини н еаби яку н ебезп ек у стан овл я ть к р ок од и л и . Н айбільш і з н и х - н іл ьськ і, за вд ов ж к и до 5 - 6 м. У саванах А ф р и к и велике р ізн ом а н іття п та хів. Н ай­ більш ий п тах на Землі - аф ри кан ськи й стр а у с, я ки й утратив здатність л ітати . Й ого зр іст ся га є 270 см , а маса - 7 0 -9 0 к г. У разі н ебезпеки стр а ус б іж и ть вел и ­ чезним и к рок ам и (до 4 - 5 м) зі ш в и д к істю 70 к м /г о д . Із хи ж и х вирізняється виглядом і звичками птахсекретар з довгими ногами (мал. 59, 3). Він полю є на дрібних гризунів і плазунів, особливо на змій. П тах наздо­ ганяє зм ію і вбиває її ударами ніг. У заростях папірусу та очерету, на узбереж ж і озер і річок водяться великі пта­ хи - ібіси, лелеки, фламінго і марабу (мал. 59, 4 і 5). Щ е 100 років тому А ф рику уявляли материком неза­ йманої природи. Однак уж е й тоді природа була значно зм і­ нена господарською діяльністю людини. Нині проблеми, пов’язані зі збереженням природи, дуж е загострилися. Т ропічні вічнозел ені л іси тривалий час ви рубувал и задля ц ін н ої деревини. їх т а к ож ви к ор ч овува л и і випа69

л ю вали під п оля і п асови щ а. Н и ні м ай ж е 70 % лісів А ф р и к и зн и щ ен о. Н а м ісц і л ісів п осадж ен о плантації к ак ао, ол ій н ої пальм и, бананів, ар ахісу. Значно зм ін ен о і п ри р оду саван. Величезні площ і там відведено під п асови щ а. Ч ерез надмірне випасання в ел и к ої р ога тої х у д об и , овець і верблю дів, вирубування дерев і чагар н и ків савани дедалі більш е п ер етв ор ю ю ть­ ся на п устел і. Л ю ди бор ю ть ся з наступ ом п устель: на м еж і з ним и н а са д ж ую ть л ісоза х и сн і см у ги , обм еж у ю ть випасання х у д оби там , де росл и н н и й п окр и в незначний. В А ф р и ц і створ ен о числ ен н і національні п арки, у я к и х о х о р о н я ю т ь ун ік а л ьн у п р и р оду м атерика. Словничок: оа зи с; вологі т ропічні л іси ; савана. П еревір себе 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Чому природа Африки дуже різноманітна? Як рослини і тварини пристосувалися до життя в пустелі? Які рослини ростуть у вологому тропічному лісі Африки? Назви тварин - мешканців вологих тропічних лісів. Які рослини ростуть в африканській савані? Які тварини водяться у савані? Який стан збереження природи в Африці?

Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові­ в і « домлення про рослину або тварину яку можна побачити лише в Африці.

Бібліотечка природодослідника В Африці, у пустелі Наміб, росте вельвічія. Зовні вона на­ гадує розсохлий пень з двома напівсухими листками. Довжина цих листків сягає майже 2 м. Ростуть вони впродовж багатьох сотень років і з часом розриваються на стрічки. Вік деяких вель­ вічій понад 2000 років. Ця рослина витримує пекельну спеку саме завдяки листкам, які вбирають вологу з туманів, що огор­ тають пустелю щоранку.

~Ж1

А»

Висновки

На А ф р и к а н сь к ом у к он ти н ен ті є п устел і, вол огі т р о ­ п ічн і л іси , савани. П ри рода м атери ка д уж е різном аніт70

на. В А ф р и ц і п ош и рен і р осл и н и і твари ни , я к и х нем ає на ін ш и х м атери ках. П ро о х о р о н у п ри роди А ф р и к и м аю ть дбати лю ди всь ого світу .

§ 24. ПІВНІЧНА АМЕРИКА Знайди на карті материк Північна Америка. Який ма­ терик можна вважати його найближчим сусідом? П ів н іч н а А м е р и к а , тр етій за вел и чи н ою м атери к після Є вразії та А ф р и к и , ц іл к ом розташ ован а в П ів ­ нічній п івк ул і. Р азом із П івден н ою А м е р и к о ю вони у тв ор ю ю ть одну ч асти н у св іту - А м ер и к у . На п івн очі м атерик ом и ваю ть х ол од н і води П ів н іч ­ ного Л ьод ови того ок еан у, зі с х о д у - А тл а н ти ч н ого, а на заході - Т и х ого ок еан у. Від П івден н ої А м ер и к и м ате­ рик відм еж ован и й П ан ам ськи м каналом . ~~Ш Знайди на малюнку 60 океани, що омиваю ть материк, і Панамський канал.

Мал. 60. Материк Північна Америка 71

М атерик П івн ічн а А м ер и к а д уж е багатий на к ори сн і к оп ал и н и . Д остатн ьо на м атер и ку п ри родн ого газу, к а м ’ я н ого вугіл л я , ц и н к у. Н аявні значні запаси заліз­ н ої, м ідн ої і сви н ц евої руд, нафти. П р и р од а м атер и ка . П овер хн я П івн іч н ої А м ер и ки від р ізн я єть ся р ізн ом а н ітн істю і зм ін ю єть ся , я к щ о р у х а ­ ти ся зі с х о д у на захід. У зд ов ж за хід н ого узбер еж ж я п р остя гн ул и ся в и сок і гори - Кордильєри. Н айвищ а точ к а К орди л ьєр - гора М ак -К ін л і. У центральній ч ас­ ти н і м атер и ка п р остя гл и ся рівн и н и , я к і на сх о д і зм і­ н ю ю ть ся н еви сок и м и горам и А п палачам и . Щ, За фізичною картою півкуль шкільного атл асу визнач !__£] в и соту найвищої вершини гір Аппалачі.

П ри родн і у м ови на м атер и к у д уж е різном анітн і, о ск іл ь к и він м ає вел и ку п р отя ж н ість з п івн очі на п івдень. П ри рода сувор а на п івн очі, де тем пература в зи м к у о п у ск а єт ь ся до - 4 5 °С, і сп ек отн а на півдні. На м атер и к у є м ай ж е всі п ри родн і зони. П ов ер х н ев і води . П івн ічн а А м ер и к а багата на д ж е­ рела п р існ ої води. Н а м атер и к у безліч р іч ок і великих озер. Н ай біл ьш а р іч к а П івн іч н ої А м ер и к и - Міссісіпі з п ри ток ою М іссурі. Р ічк и П івнічної А м ер и ки повноводні. Великі озера р озм іщ ен і в п івн іч н ій части н і. Знайди їх на карті. Н а р іч ц і Н іагара розташ ован и й величезний Ніагарський водоспад завви ш ки бл и зько 50 м. С п окій ­ ний, р івн ий і д уж е гучн и й ш ум водосп аду чутн о аж на 20 км н авкруги . Н асел ен н я м атер и ка. К орінні м еш ка н ц і м атери ка - індіанці (м ал. 61), ескімоси - потрапили в П івн іч н у А м е р и к у з А з ії. Б іл ь­ ш ість індіан ців ж и ве в М ексиці. Е ск ім оси н аселяю ть північ м а­ терика. О сновні п родукти їхн ього харчуван н я тю л ен і, м ор ж і, риба. У п ош у к а х звірів і риби Мал. 61. Індіанець м и сл и вц і ви ход я ть у море на своїх 72

легких ш кіряних човнах - каяках (мал. 62). У літку ескім оси полю ю ть на водоплавних птахів і північних оленів - карибу. Ж ін к и у цей час збирають щавель, дудник, різні м охи, заготовляючи запаси на зиму. О сновну части н у суч а сн ого на­ селення П івнічної А м ер и ки ста­ новлять нащ адки переселенців з Мап. 62. Каяк - човен Європи. П ротягом останнього стоескімосів ліття в П івнічну А м ер и к у переселилося багато українців. С ловничок: гори К ор ди л ьєр и ; р іч к а М іс с іс іп і; В еликі озера; Н іагарськи й в о д о сп а д ; ін діа н ц і; ескім оси. Перевір себе 1. До якої частини світу належить Північна Америка?

2. Чому природа материка дуже різноманітна?

3. Який материк може мати подібні природні умови з Пів­ нічною Америкою? Чому?

4. Як називають корінне населення Північної Америки? Чим воно займається? За допомогою політичної карти світу встанови, які великі країни є на материку Північна Америка.

Бібліотечка природодослідника Ніагарський водоспад (мал. 63) розташований приблизно в середині річки Ніагара. Цей водоспад складається з двох час­ тин: Американського і Підковоподібного водоспадів. Між ними знаходиться Козячий острів, укритий деревами.

Мал. 63. Ніагарський водоспад

•Що Висновки

П івнічна А м ерика - третій за величиною материк, який омивається водами трьох океанів і розміщ ений у Північній півкулі. Разом з П івденною А м ери кою станов­ лять одну частину світу - А м ери ку. На заході розм іщ ені ви сокі гори Кордильєри. П риродні умови материка дуже різноманітні, оскільки він має велику протяж ність з пів­ ночі на південь. М атерик багатий на корисні копалини. Корінні ж ителі П івнічної А м ерики - індіанці та ескімоси. § 25. РО С Л И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й С В ІТ П І В Н І Ч Н О Ї А М Е Р И К И Покажи на фізичній карті Північну Америку. Що тобі відомо про цей материк? На території П івнічної А м ери­ ки є арктичні пустелі, тундра, тай­ га, міш ані та ш ироколисті ліси, лісостеп і степ, пустелі. Природа материка багата й різноманітна (мал. 64). У зон і арктичних пустель П івн іч н ої А м ер и к и погодн і у м о ­ ви сув ор і. У п р од овж р о к у дм уть Мал. 64. Узбережжя х ол од н і вітри , ви р ую ть зам етілі, Північного Льодовитого океану Північної Америки м ор оз у зи м к у сягає - 6 0 °С. У л іт­ к у, на віл ьн и х від льоду діл я н ­ к а х , тр ап л я ю ть ся тіл ьк и м ох и і л и ш ай н и ки . $ Пригадай, які тварини меш каю ть на узбережжі Північ1_— ного Л ьодовитого океану.

Т ут ж и в у ть білі ведм еді, я к і п ол ю ю ть на тю ленів і м ор ж ів . Н а су х о д о л і зу стр іч а єть ся лем інг - невеличкий гри зун з п ух н а сти м х у т р о м . Він зи м ує під сн ігом . На н ього п ол ю ю ть п ол ярн и й вовк і песець. Тундра. П ригадай , які росл и ни р ост ут ь у т ундрі на м ат ерику Євразія. У тундрі П івн ічн ої А м ер и к и вл ітку 74

мерзлий ґр у н т тр ох и відм ерзає. Тоді все довкола вкрите м охам и , к у щ и ­ ками брусниць, буя хів, заростям и карл и кової берези і віл ьхи . У тундрі м еш каю ть п івн ічн і ол е­ ні кари бу (мал. 65, 1 ). Зрідка тр а­ пляється вівцебик, тварина, сх о ж а на бика і барана (мал. 65, 2). Він укри ти й густи м і довги м х у тр ом чорн о-бур ого к ол ьор у, я ки й за х и ­ щ ає й ого від м орозів. Ж и в и ться трав’ я н и стою р осл и н н істю , м ох ом , гілкам и кар л и кової берези та верби. У л ітк у на озера та бол ота п р и л і­ таю ть водоплавні п тахи та обл аш товую ть гнізда. З им увати залиш аю ть­ ся сова біла, куріпки тундрова і біла, пуночка. Тайга. У тайзі р остуть ялина, ялиця, сосна, модрина. П ригадай, які хвойні рослини р ост ут ь у тайзі Євразії. На Т и х о о к еа н сь к ом у у зб ер еж ж і, де достатн ьо вол оги й тепла, р остуть х в ой н і ліси ту ї та дугласії (мал. 66). Ц е величезн і дерева заввиш ки 80 м, вік я к и х ся га є 1000 р ок ів. У тайзі водяться чорні ведмеді, ведмеді гризлі, вовки, рисі, лисиці, олені вапіті, лосі, зайці. Із птахів пош ирені дятли, ш иш карі, ом елю хи, орлан білоголовий. М іш ані та л и стя н і ліси. У м іш а ­ них та л и стя н и х л ісах р осту ть дуб, бу к , липа, оси к а , береза. Д уж е багато видів клена - ц у к р ов и й , червон ий, ср ібл я сти й .

75

Мал. 65. Тварини тундри Північної Америки: олень карибу (7), вівцебик (2)

Мал. 66. Дерева туя (7) і дугласія (2)

Мал. 67. Дикобраз(1),

Р ізн ом ан ітн и й тваринний світ л ісів. Т ут тр ап л яється оп осум , що нал еж ить до сум ч асти х тварин. У л ісі ж и ве дикобраз, у к р и ти й барви сти м и голкам и (мал. 67 , І ) . К ож н а гол ка, а їх у н ього ЗО 0 0 0, має тем ну і світл у см у ж к и . З авдяки голкам твари ­ на ч уд ово тр и м а ється на воді, а т а к ож за хи щ а ється від ворогів. За д оп ом огою д овги х пазурів сп р и тн о вилазить на дерево та о б ’ їдає к ор у , л асує к орін н ям і плодам и. Т р ап л яється ск у н с см угасти й дОВГИМ к ош л ати м піднятим

скунс смугастии (2)

.

х в о ст о м і я ск рави м забарвлен­ ням (мал. 67 , 2). П ід х в остом у ск у н са є особл и ві залози, щ о ви діл я ю ть ріди н у з дуж е н еп ри єм н и м зап а хом . У разі небезпеки він влучно «с т р і­ л я є» ц ією р ід и н ою на відстан ь до 2 - 3 м. Л ісостеп і степ м атерика багаті на трав’ ян и сту р о с­ линність. Н ині м айж е всю тери торію л ісостеп у і степів розорано під лани пш ениці та к ук ур удзи . У заповідниках м ож на бачити бізонів - м огу тн іх тварин, маса я к и х сягає 1,5 т (мал. 68). П опри великі розм іри бізони ш видко бігаю ть, долаю чи переш коди, вправно стри баю ть, перепливають Мал. 68. Бізон річки . П устелі. У пустелях П івнічної А м ери ки ростуть колю чи й терен, кактуси, агави. З тва­ рин особливо численні гризуни - х о м ’ яки, ховрахи, к р о­ лі. М еш каю ть плазуни: ящ ірки , гримучі змії. Трапля­ ю ться антилопа-вилоріг, кой от, пума.

76

У країнах Північної А м ерики ухвалено закони про о х о ­ рону й відновлення природи. Із цією м етою створено запо­ відники й національні парки. У Північній А м ериці розта­ шований Єллоустонський національний парк, заснований у 1872 році. Він знаходиться в К ордильєрах і відомий гарячими джерелами, гейзерами, скам ’ янілими деревами. С ловничок: аркт ичні п уст ел і; дугл асія. Перевір себе 1. Чому рослинний і тваринний світ Північної Америки різно­ манітний?

2. Яка природа тундри Північної Америки?

3. Які рослини поширені у тайзі Північної Америки?

4. Назви тварин - мешканців тайги Північної Америки.

5. Які тварини мешкають у мішаних і листяних лісах Північ­ ної Америки?

6. Що ти знаєш про природу степу і пустель Північної Америки?

7. Як охороняють природу в Північній Америці? таг

Використовуючи різні джерела інформації, підготуй повідомлення про тварину, яка живе лише в Північній А м е­ риці.

Бібліотечка природодослідника Одним з найбільших дерев світу є секвоя - вічнозелене хвой­ не дерево з Каліфорнії. Воно може сягати 120 м заввишки. Одна гігантська секвоя, яку американці називають «Генерал Шерман», виросла до 89 м, а окружність її стовбура на висоті півтора метра над землею становить 24 м. Секвоя живе понад 3000 років.

^

В и сн овк и

П рирода П івн іч н ої А м ер и к и д уж е р ізн ом ан ітн а. У зоні ар к ти ч н и х п устел ь, тун др и , тай ги , м іш а н и х і ш и р ок ол и сти х л ісів, л ісостеп у й степ у р осту ть р осл и н и і м еш каю ть тварини , щ о п р и стосу ва л и ся до п р и р одн и х ум ов ц и х тер и тор ій . У П івн іч н ій А м е р и ц і п ош и р ен і рослини й тварини, я к и х нем ає на ін ш и х м атер и ках. П рирода П івн іч н ої А м ер и к и ретельно о х о р о н я єт ся .

77

§ 26. П ІВ Д Е Н Н А А М Е Р И К А М атерик П ів д е н н а А м ер и к а п ов н істю розташ ован и й у З ахід­ ній п івк ул і. С воїм и контурам и він нагадує тр и к у тн и к (мал. 69). Б іл ьш а части н а м атери ка р озм і­ щ ена на південь від екватора. За п л ощ ею м атерик п осідає четвер­ те м ісц е. П івденна А м ер и к а ом и ­ вається водам и А тл ан ти чн ого і Т и х о го океанів. П овер хн ю м атери ка м ож на ум ов н о п оділ и ти на дві частини: за хідн у - гір сь к у , де вузькою см у гою простягнулися гори А н д и , Мал. 69. Материк та ш и р о к у рівн и н н у тери торію . Південна Америка А н д и вел ичезн ою стін о ю від­ м еж увал и м атери к від Т и хого ок еан у. Н ай ви щ а верш и н а А н д - гора А к о н к а г у а . Знайди на фізичній к а р ті півкуль а тл а су гори Анди і найвищу їх вершину. Яка її висота?

М атерик д уж е багатий на к ор и сн і копалин и: нафту, при родн и й газ, зал ізн у р уду, руди к ол ь ор ов и х м еталів, зол ото, алмази. П р и р од а м атер и к а . П івденна А м ер и к а - найбільш д ощ ови й м атер и к, оск іл ь к и значна й ого частин а р оз­ м іщ ен а п обл и зу екватора. Т ут н ай вол огіш е м ісце на Землі. П івден ну А м е р и к у нази ваю ть м атери ком к о н т ­ р астів, адж е на п івден н ом у за ход і зн аходи ться так ож п устел я А т а к а м а . Ц е одне з н а й п осуш л и в іш и х м ісц ь на Зем лі, оск іл ь к и р ока м и тут м ож е не випадати ж од н ої краплі д ощ у. В оди П івден н ої А м ер и к и . На тери торії П івденної А м ер и к и п ротікає найбільш а річка Землі - А м а зон к а . Д руга за величиною річка м атерика - Парана - утворю є в о д о с п а д І г у а с у (мал. 70). В одоспадів на річках П івден­ 78

ної А м ери ки безліч. Тут зн ахо­ диться найвищ ий водоспад у св і­ ті - А н х е л ь . Р ічк ова вода, щ о падає, сприяє р озви тку гідроен ер­ гетики. П івденна А м ер и к а багата на озера. Н ай біл ьш е озер о ц ь ого м а ­ терика - М а р а к а й б о . Н ай біл ьш е в и сок огір н е озер о, р озташ ован е Ш л т Водоспад , в А ндах, - Тіт ікака. У ньом у солі більш е, н іж в ін ш и х п р існ овод н и х озер а х. Т ем пература й ого води п остій н а і ста н ов и ть + 1 4 °С. $

Знайди на фізичній к а р ті півкуль шкільного а тл а су річ­ ку Амазонку й озеро Тітікака.

П лощ а л ісів і р ізн ом а н ітн ість їх порід даю ть п ід ста ­ ву називати П івденну А м е р и к у «л еген я м и с в іт у » . Н аселення П івден н ої А м ер и ки складається з індіанців, аф ри­ кан ськи х негрів та європ ейців. Н айбільш заселені узбер еж ж я океанів. Значну частину населення залучено до ви добутку к ор и сн и х копалин. Завдяки сприятливим природним умовам тут вирощ ую ть банани, кавові дерева (мал. 71), сіл ьськ огосп одарськ і культури , зокрем а зернові, та розводять тва­ рин. Мал. 71. Збір кави С ловничок: П ів д ен н а А м ер и к а ; гори А н д и ; гора А к о н ­ к агуа; п уст ел я А т а к а м а ; р іч к а А м а з о н к а ; в о д о сп а ­ ди Ігу а су , А н х е л ь ; озера М ара к а й бо, Тіт ікака. Перевір себе 1. Покажи на фізичній карті півкуль шкільного атласу материк Південна Америка. Води яких океанів омивають його береги?

79

2. Чому Південну Америку називають материком контрастів?

3. Назви природні багатства, які є на цьому материку.

4. Що тобі відомо про місцеве населення?

Ш

Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо­ відь про ліси материка.

Бібліотечка природодослідника Водоспад Анхель - найвищий у світі (979 м). Він розташо­ ваний у тропічних лісах Венесуели, на території Національно­ го парку «Канайма». Водоспад Анхель падає з вершини гори Ауянтепуй. Названо його на честь Джеймса Енджела (іспан­ ською мовою - Анхель). У 1935 році літак дослідника «Фламін­ го» застряг у болотистих джунглях на вершині, де він помітив водоспад. Незабаром весь світ дізнався про це диво природи.

<А»

Висновки

■ * г Г * .»і

М атерик П івденна А м ер и к а р озм іщ ен и й у Західній п івк ул і. Й ого береги ом и ваю ть води А тл ан ти чн ого і Т и х о го ок еан ів. Н а п івн очі м атери к перетинає еква­ тор . П івден ну А м е р и к у називаю ть м атери ком к он тр а­ стів . Т ут є в и со к і гори ,й ш и р ок і рівнинні п ростори, н ай вол огіш е й н а й су х іш е м ісц я на Землі. М атерик багатий на к ор и сн і к оп али н и , л іси , гідрор есурси . § 2 7 . Р О С Л И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й С В ІТ П ІВ Д Е Н Н О Ї А М Е Р И К И Покажи на фізичній карті Південну Америку. Що тобі відомо про цей материк? На тер и тор ії П івден н ої А м ер и к и є вол огі тропічн і л іси , савани, степ и , п устел і. Щ Пригадай, де розташ овані тропічні ліси в Африці. Які т а м природні умови?

В ол огі тр оп іч н і л іси . П о оби два бок и від екватора в П івден ній А м ер и ц і розташ ован і вол огі тр оп ічн і ліси. В они о х о п л ю ю ть біл ьш у п л ощ у, н іж такі сам і ліси в А ф р и ц і. Сезон д ощ ів ту т триває весь р ік , том у й ліси 80

називаю ть д о щ о в и м и . Ц і л іси в ол огіш і за аф ри кан ські. Екваторіальна спека і волога сп р и я ю ть р озм а їттю р о с ­ лин і тварин. У л ісах н ал ічую ть м ай ж е 40 ти с. видів р осл и н , б іл ь ­ ш е, н іж у бу д ь -я к и х л ісах планети. Т ут р осту ть цінні породи дерев: гевея, із с о к у я к о ї д обуваю ть к а у ч у к ; какао, з плодів я к ого в и р обл я ю ть ш ок ол ад ; динне дер е­ во, їстів н і плоди я к о го нагадую ть ди н ю (м ал. 72, 1 ); хінне дерево, з кори я к ого ви р обл я ю ть м едичн ий п ре­ парат проти м ал ярії; р осте т р а в ’ я н и ста р осл и н а ананас (мал. 72, 2). Ч агарн и ки л ісу - це н еп р охід н і ха щ і, у я к и х стовбур и й гіл к и дерев оп ови ті ліанам и. У за то­ нах р іч ок росте гіга н тськ е латаття в ік т о р ія -р егія , л и стк и я к о ї ся га ю ть 2 м у діам етрі й ви тр и м ую ть ван­ таж м асою до 50 к г (мал. 72, 3).

Мал. 72. Динне дерево (7), ананас (2), вікторія-регія (3)

Тваринний світ надзвичайно р ізн ом а н ітн и й . Багато тварин ж и ве на деревах, найбільш е - м авп, серед я к и х ревуни руді, завбіл ьш к и з вел и к ого соб а к у , та л ін и вц і, я кі годинам и н ер ух ом о ви ся ть на деревах сп и н ою д он и ­ зу (мал. 73, 1 і 2). Ж и в л я ть ся вони л и стк ам и й п агон а­ ми дерев. Господарем л ісу в важ а ється небезпечний х и ж а к я гу а р . Й ого п л я м и сте забарвлення м ай ж е непомітне серед густої зелені лісу. П олю ю чи за здобиччю , ягуар ш видко бігає, добре лазить по деревах і плаває.

81

Мал. 73. Ревун рудий (7), лінивець (2), гарпія (3), гриф (4), тукан (5), колібрі (6)

Ч ислен ний п таш ин ий світ представлений таким и птахам и , я к: гарп ія, гриф , тукан , к ол ібр і (мал. 73, 3 -6 ), різн і п апуги , чапля та ібіс. На деревах так ож ж ивуть ж аби і змії. Деревні жаби завдяки липким подуш ечкам на лапах вільно рухаю ться по гілках, стовбурах і навіть по поверхні листків. Трапля­ ється смертельно небезпечна для тварин і людини грим у­ ча гадю ка (мал. 74, І ). У водах А м азонки ж иве найдовша зм ія світу - велетенський удав ан ак он да (мал. 74, 2).

Мал. 74. Плазуни: гримуча гадюка (7), удав анаконда (2)

82

У водах А м а зон к и та її п р и ток ів та к ож ви р ує ж и ття . На м ілині гр ію ться череп ахи , далі від берега плаваю ть алігатори, п рісн оводн і дельф іни. В оди ться риба піранья, щ о зовні нагадує к ороп а. У неї д у ж е гост р і зуби. Зграя піраній за к іл ьк а хви л ин залиш ає від т у ш і би ка тільки к істя к . У л ісі є ти ся ч і видів к ом а х . Т р ап л яю ться м етел ики з р озм ахом крил до ЗО см . Н а зем лі й на деревах безліч різн и х п авуків, серед я к и х п а в ук и -п та хоїд и за вдовж ки понад 1 0 -1 2 см . Савана розташ ован а в п івн іч н ій і південн ій части н і м атерика П івденна А м ер и к а . Н а рівн и н ах саван р о с ­ л инність бідна. П одекуди р осту ть пальм и, д ер ев оп од іб­ ні к а к ту си , стел я ться чагарн и ки . Водяться тапіри (мал. 75, І ) і ди кі свині пекарі. Із хиж аків, крім ягуара, зустрічається пума. М еш канцем савани є панцерник - ссавець, укритий панциром з невеликих пластинок, із сильними к ор отк и ­ ми ногами з вигнутими кігтям и (мал. 75, 2). Т рап л яється м ур ахоїд (мал. 75, 3). Й ого п ож и в а м ур ахи -терм іти . За д оп о м о го ю м іц н и х к ігт ів і п івм е­ тр ового л и п к ого язи ка тварина прон и кає в їхн і ж и тла терм ітники.

Мал. 75. Тварини савани Південної Америки: тапір (7), панцерник (2), мурахоїд (3)

83

У тр а в ’ я н и ст и х сте п а х П івден ної А м ер и к и м еш кає стр аус нанду. Із ссавц ів п ош и р ен і к іш к и пам паські. П устел і. П рирода пустель бідна. П одекуди ростуть к а к туси й чагарн и ки . Із тварин найбільш е ящ ір ок та зм ій. У багатьох районах П івденної А м ер и к и лю ди тр и ­ валий час п еретвор ю ю ть великі ділянки землі на сіл ь­ сь к огосп од а р сь к і угіддя . О собливо п ом ітн о зм ен ш ую ть­ ся п лощ і л ісів А м а зон ії (приблизн о на 100 000 к м 2 щ оріч н о). На величезних тер и тор іях ви рубую ть і випа­ л ю ю ть ліси. Така діял ьн ість лю дини завдає ш коди не лиш е вологим тропічн и м лісам , а й прилеглим територі­ ям. Вона призводить до зменш ення опадів, обміління р іч ок , збіднення росли н ного п окр и ву й тваринного світу. У п ерш е про о х о р о н у при роди П івден ної А м ер и ки заговори л и щ е на п оч а тк у X X с т ., однак лиш е н ещ о­ давно в д ея к и х к ра їн ах бул о скл аден о сп и ск и зн и к а ю ­ ч и х тварин. П л ощ а д іл я н ок , щ о ох о р о н я ю т ь ся , ста н о­ вить ли ш е 11 % її тер и тор ії. Н ині створен о близько 200 за п овідн и к ів і нац іон альн и х п арків. Стан природи П івден н ої А м ер и к и м ає тур бувати лю дей у сь ого світу. С л овн и чок: а н ак он да.

дощ ові

л іси ;

вікт орія-регія;

ягуар;

Перевір себе 1. Чому природа вологих тропічних лісів Південної Америки дуже багата й різноманітна?

2. Які рослини ростуть у вологих тропічних лісах Південної Америки?

3. Назви тварин - мешканців вологих тропічних лісів.

4. Який рослинний і тваринний світ савани Південної Америки? Порівняй його з рослинним і тваринним світом африканської савани. Р # ; Використовуючи різні джерела інформації, підготуй ж Й повідомлення про рідкісну рослину або тварину Південної Америки.

84

Бібліотечка природодослідника У пустелях Мексики росте найбільший кактус - пахіцереус. Діаметр його стовбура іноді перевищує 1,5 м. Прямі бічні гілки сягають у висоту майже 20 м. Ці гіганти утворюють справжні ліси. Вік найстаріших серед них - 300 років, а їхня маса часто більша за 10 т. Корені пахіцереуса розростаються навко­ ло стовбура на 15 м. Кактус може запасати до 10 т вологи і протистояти засухам кілька років поспіль.

В и сн овк и Р ослин ний і тваринний світ П івден н ої А м ер и к и найбагатш ий і н ай р ізн ом ан ітн іш и й на планеті Земля. В ологі тр оп ічн і л іси м атери ка ба га тоя р усн і, з ч и сл ен ­ ними видами росли н та р ізн ом а н іття м р ід к існ и х тва­ рин. У саванах П івден н ої А м ер и к и п ош и р ен і р осл и н и й тварини, я к и х нем ає на ін ш и х м атер и к а х. П рирода П івденної А м ер и к и п еребуває під за гр озою вини щ енн я і п отребує ох ор он и . § 28. А В С Т Р А Л ІЯ -

Н А Й С У Х ІШ И Й М А Т Е Р И К

Знайди й покажи на карті материк Австралія. Чим він відрізняється від інших материків? А в с т р а л ія най м енш и й м атерик на Землі (мал. 76). На сход і й ого ом и ваю ть води Т и х ого океану, а з півдня, за х од у й півн очі Ін дій ськ и й океан. А встра л ія віддалена від ін ш и х м атериків. Н а ц ьом у м атер и ку розм іщ ен а тіл ьки одна д ер ж а ­ ва - А в с т р а л ій с ьк и й С ою з. На п івн очі м атери ка р озт а ш о­ ваний остр ів Н о в а Г в ін ея , а на півдні - остр ів Т а см а н ія . Е іі.

Мал. 76. Материк Австралія

Знайди на фізичній к а р ті півкуль шкільного а тл а су острови Гзінея і Тасманія.

85

П р и р од а м атер и ка . М атерик здебіл ьш ого скл адаєть­ ся з п устел ь, гл и бок и х кан ьй он ів і тр оп іч н и х лісів. В А в стр а л ії переваж ає рівн и нн ий рельєф . На сход і зн а ход я ть ся Б лаки тн і гори з п л оск и м и верш инам и. Н айви щ а верш ин а А в стр а л ії - гора К осц ю ш к о . О собливістю м атерика є Вели­ кий Бар'єрний риф. Знайди його на фізичній карті півкуль. Він є найбільш им на Землі природним о б ’ єк том , утвореним ж и вим и організмами. Риф складається зі скелетів мільярдів кри хітн и х організмів - коралових поліпів (мал. 77). Він простягається з п ів­ дня на північ. Велика частина рифів перебуває під водою . Б агатий м атери к на к ор и сн і копали н и : к а м ’ яне вугіл л я , наф ту, природний газ, різ­ ном анітні руди. А встр а л ія - н а й сух іш и й м а­ тери к Землі. Т ут випадає опадів у 5 разів м енш е, н іж у А ф ри ц і. Спекотне тропічне сонце спри чи ­ нило утворення п ротя ж н и х п ус­ тель. У л ітк у материк дуж е п ро­ грівається. Температура повітря вдень становить близько + 3 5 °С, а в окрем і дні - і вищ е + 4 0 °С. Мал. 78. Велика У зи м к у тем пература вдень сягає пустеля Вікторія + 2 0 °С, у В еликій пустелі В ік то­ рії (мал. 78) - до + 1 0 °С. В А в стр а л ії м ало р іч ок . Н ай біл ьш а р іч к а - М уррей, а н ай більш е озеро - Ейр. В он о м ілке й засолене. З най­ ди їх на ф ізичній карт і півкуль. Н асел ен н я А в ст р а л ії. К орін н е населення А в стр а л ії аборигени - м ає тем ни й к ол ір ш к ір и (мал. 79). На м атер и к у ж и в у ть та к ож єв р оп ей ц і - англо-австралійці.

Населення А встрал ії розводить овець, свиней, п ти ц ю , бдж іл , коней і верблюдів. А встрал ій ц і ви рощ ую ть пш ен ицю , ж и то, овес, ячм інь, к ук ур удзу. У садах зби ­ рають ананаси, банани, манго, папаю, апельсини, абри коси , п ер­ сики, сливи тощ о. Однак к ул ь­ турні рослини, я к і тут в и р ощ у­ ю ть, завезені з ін ш и х м атериків.

Мал-

Аборигени Австралії

С ловничок: А вст р а л ія; держ ава А вст р а л ій ськ и й Союз; ост рови Н ов а Г він ея і Т асм а н ія; В еликий Б ар’ єрний риф ; р іч к а М у р р ей ; озеро Е й р; аборигени. Перевір себе 1. Знайди на фізичній карті півкуль шкільного атласу мате­ рик Австралія. Які океани його омивають? Зазнач на контурній карті назву материка та океани, що його омивають.

2. Порівняй материк Австралія з іншими материками. Чим він відрізняється?

3. Назви найхарактерніші риси материка Австралія.

4. Яке населення проживає на материку? Чим воно займа­ ється?

Шф, Використовуючи різні джерела інформації, підготуй повідомлення про острів Тасманія.

Бібліотечка природодослідника Острів Нова Гвінея вкритий тропіч­ ними лісами, у яких водяться різно­ манітні тварини. Особливо гарні деякі місцеві птахи. Вони так вразили євро­ пейців, що отримали назву райських (мал. 80). Ці птахи охороняються зако­ ном, оскільки опинилися на межі пов­ ного вимирання.

87

Мал. 80. Райський птах

Дослідники виявили яскраво-зеленого коника з рожевими очима, жабу з довгим хоботом (завбільшки з ніготь), а також зібрали дані про майже 100 місцевих видів комах (мурашок, бабок) і деякі види рослин.

В и сн овк и А в стр а л ія - н ай м енш и й і н а й су х іш и й м атерик Зем ­ лі, багатий на поклади к а м ’ я н ого вугіл л я, нафти, п ри ­ р од н ого газу, р ізн ом а н ітн и х руд. В А встр а л ії мало р іч ок . Н ай біл ьш а р іч к а - М уррей . К орін не населення абори ген и . А в стр а л ій ц і р озвод я ть овець, свиней, п та­ х ів , бд ж іл , к он ей і вербл ю дів. В и р ощ ую ть пш ен иц ю , ж и т о , овес, я чм ін ь, к у к у р у д зу , я к і в А встр а л ію було завезено з ін ш и х м атер и ків. § 29. РО С Л И Н Н И Й І Т В А Р И Н Н И Й С В ІТ А В С Т Р А Л І Ї Що тобі відомо про Австралію? Покажи на фізичній карті цей материк. О ск іл ьки А в стр а л ія - н а й су х іш и й м атерик на Землі, р ізн ом а н ітн ість її р осл и н н ого св іт у залеж ить від к іл ь ­ к о ст і вол оги . Т ут є тр оп іч н і л іси , савани та пустелі. Тропічні ліси ростуть вузькою см угою на сході А встра­ лії. Вони охоп л ю ю ть лиш е 2 % площ і материка. Вологе, спекотне літо триває три-чотири м ісяці (ж овтень-грудень), за цей час випадають рясні дощ і. Ростуть евкаліпти, ара­ укарії (хвойні дерева), різні види пальм, деревоподібні папороті, бамбук, дуж е багато видів орхідей. У давні часи А встралія була відділена від інш их частин світу морем, том у тут збереглися тварини, яки х немає на ін ш и х материках. Н айбільш е серед ссавців сум ч а ст и х. Дитинчата в цих тварин народж уються маленькими і недорозвиненими, матері їх носять у сумці на череві, доки вони не підростуть. У тр оп іч н и х л ісах ж и ве коала, я к ого називаю ть сум ч асти м ведм едем , однак це не родич ведмедів

т

Мал. 81. Тасманійський диявол (7), качконіс (2), єхидна (3)

європейськи х. У весь час коала п роводи ть на евкал іп ті, де сп ож и в а є в їж у й ого л и стя (п р и ч ом у л и ш е п евн их видів) і спи ть. На м атер и ку А в стр а л ія м еш к а ю ть су м ч а сті деревні кенгуру, я к і д уж е добре лазять по деревах і т а к ож ж и в ­ ляться л и стя м . На остр ов і Т асм ан ія тр ап л я ється р ід к іс ­ ний м ісц еви й х и ж а к - тасм ан ій ськ и й ди явол , я ки й укр и ти й чорн и м гу сти м х у тр ом і м ає си л ьн і ноги та к ор отк и й х в іст (мал. 81, 1 ). Ж и в и ть ся він р еш тк ам и ін ш и х тварин. Біля берегів водой м м еш к а ю ть давні сса вц і, я к і в ід ­ кладаю ть яй ц я . Ц е к а ч к о н іс і єх и д н а (м ал. 81 , 2 і 3). На ін ш и х м атер и ка х вони ви м ерли щ е м іл ьй он и р ок ів том у. У лісах водиться багато рідкісних птахів (мал. 82). Най­ більшим птахом австралійських лісів є казуар ш олом онос­ ний. Він не літає, том у ж и ви ться насінням і плодами, які збирає на землі. Щ е тут ж и вуть л ір ох вости . Ц ю на­ зву птахи отримали завдяки оперенню свого хвоста, щ о нагадує л іру. Б іля водой м сел я ться лебеді ч ор н і, ж у ­ равлі він ц ен осн і. П о берегах р іч ок вод я ться к р ок од и л и , ж аби . У л ісах дуж е багато к ом а х . Серед їх р озм а їття за своїм и

Мал. 82. Казуар шоломоносний (1), лірохвост (2), журавлі вінценосні (3)

розм ірам и в и р ізн я ю ться м етелики . Р озм а х крил де­ я к и х з н и х ся гає м ай ж е 14 см . Савани. Щ о далі на п івдень, то опадів м енш ає і р о с ­ л и н н ість зм ін ю єт ь ся - р ід ш а ю ть л іси . П ош и р ю ю ть ся евк а л іп тові л іси . Е вк ал іп т - австр ал ій ськ е дерево (мал. 8 3 ). З авдяки р озга л у ж ен и м к ор ен я м воно о тр и ­ м ує з ґр у н т у в ел и к у к іл ь к іст ь води , щ о ви п а р овується через л и стк и . Н а гіл к а х л и сточ к и р озта ш ов у ю ть ся р ебр ом до сон я ч н ого світл а, то м у к рон а дерева не у т в о ­ р ю є тін і. В австр ал ій ськ ій савані р о с ­ туть акац ії, п л я ш к ов і дерева з тов сти м біля осн ови стов бу р ом , щ о стр ім к о зв у ж у єть ся з в и со ­ тою . У стов б у р і це дерево н а к о­ п и ч ує вол огу для с у х о г о зи м ового сезон у. У саванах водиться багато видів різни х тварин. Н айпош иреніш і кенгуру, щ о належать до сум ч ас­ тих. У них дуж е довгі й сильні задні ноги, довгий міцний хв іст, Мал. 83. Евкаліпт 90

Мал. 84. Карликовий кенгуру (1), вомбат (2), страус ему (3)

потрібний для рівноваги під час стрибка. Є та к ож карл и ­ кові кенгуру розм іром м айж е ЗО см (мал. 84, І). В одяться вом бати , щ о нагадую ть н аш и х х о м ’ я ків (мал. 84, 2). В ели кі к ен гур у і вом бати , на я к и х п оси л е­ но полю вали заради х утр а , тепер тр ап л я ю ться зрідка. У саванах м еш к а ю ть стр а уси ем у (мал. 84, 3). В они не л ітаю ть, але здатні п р обігти 50 км за годи н у. П ош ирен і варани - х и ж і я щ ір к и за в д овж к и м ай ж е 2,5 м. Багато зм ій , серед н и х одна з н ай біл ьш и х у с в і­ ті - пітон ам ети стови й . Т акож у цій м ісц ев ості п ош и р ен і тер м іти . Пустелі. Найбільш у площ у в А встралії охоп л ю ю ть пустелі (мал. 85, 1). Червоним серцем А встралії називають Велику п уст ел ю В ікт орія і В ел и к у П іщ а н у п уст ел ю . Знайди їх на карті. Таку назву вони отримали завдяки піску червоного кольору. П устелі А встралії незвичайні: вкриті колю чим и чагарниками з низькорослих евкаліптів і акацій, я кі м ісцям и утворю ю ть важ копрохідн і хащ і. П устелі використовую ть як пасовищ а. У п устел ях ж и в уть сум ч а сті сса вц і - к р оти , т у ш к а н ­ чи к и , м и ш і та щ ур і, к ен гу р у руді (мал. 85 , 2). М еш к а ­ ю ть п тахи . Н ічн ий папуга вдень у сп ек у в ід си д ж у єть ся в за р остях к ол ю ч и х чагар н и ків, а ніч п роводи ть на зем ­ лі в п ош у к ах їж і.

91

Мал. 85. Пустеля Австралії (7) та її мешканці: кенгуру рудий (2), молох (3), плащоносна ящірка (4)

Т ут ж и ве м ол ох - я щ ір к а , щ о від носа до хвоста вкр и та вел и ки м и гостр и м и ш ипам и (мал. 85, 3). Ж и ­ ви ться вона м ур аш ка м и . М ол ох вбирає воду в сією п о­ вер хн ею ш к ір и . Я к щ о він рап том п отрапляє під дощ , то ш к ір а н абрякає. Т рапляю ться плащ оносні ящ ір ки (мал. 8 5 ,4). У момент небезпеки навколо їхн ьої голови роздувається ш кіра, щ о нагадує парасольку. Ц і ящ ір ки ш видко бігаю ть на двох задніх ногах і сх о ж і на м аленьких динозаврів. Г осп о д а р сь к е о св оєн н я А в ст р а л ії - ви рубуванн я л ісів і ч а га р н и к ів , ви п асан н я овец ь, р озв и то к п р о м и с­ л о в о ст і й ту р и з м у - за гр о ж у є у н ік а л ьн ій п ри р од і м ате­ р и к а . Т ом у ту т ств ор ен о п р и р о д о о х о р о н н і тер и тор ії. Н ай біл ьш а з н и х - Н а ц іо н а л ь н и й п арк « К о с ц ю ш к о » , де збер еж ен о в ел и к і п р и р од н і тер и т о р ії - від ев к а л іп ­ т о в и х л ісів до а л ь п ій сь к и х л у к ів . С п равж н ім ди вом є п ід вод н и й п арк В ел и к ого Б а р ’ єр н ого ри ф у, де о х о р о ­ н я ю ть к ор а л и . У чен і ви вчаю ть у н ікал ьн у п ри р оду А в стр а л ії та р о з­ р обл я ю ть заходи щ од о її збереж ен ня. С л овн и чок: т ропічні л іси ; сум ч а ст і; евк ал іп т ; В ели ­ ка п уст ел я В ікт орія та В ели ка П іщ а н а п уст ел я; Н а ц іон а л ьн и й парк « К о сц ю ш к о ».

Перевір себе 1. Які природні зони є на території Австралії?

2. Чим особливий рослинний світ цього материка?

3. Чим привабливий тваринний світ Австралії? Які тварини живуть лише тут?

2 # Використовуючи різні джерела інформації, підготуй повіВ іЬ І домлення про будь-яку рослину або тварину, що трапля­ ється тільки в Австралії.

Бібліотечка природодослідника

Мал. 86. Великий Бар’єрний риф

Біля поверхні Коралового моря, що омиває північний схід Австралії, розташований Великий Бар’єрний риф (мал. 86). Його внесено до спис­ ку Всесвітньої природної спадщини через величезний масив коралів (по­ над 400 видів) найрізноманітніших форм - довгі гіллясті роги, вилизані хвилями тарілки, валуни. Ці кора­ ли дуже різнобарвні - жовті, різних відтінків червоного, оранжевого та коричневого, іноді білі, бузково-пур­ пурні. Серед коралів мешкає майже 1500 видів морських риб, поміж яких китова акула, безліч видів риб-папуг, риб-метеликів, мурен та ін.

Висновки П рирода А в стр а л ії р ізн ом ан ітн а. Т ут є тр оп іч н і л іси , савани, п устел і. Р осли н н и й світ м атери ка зал еж ить від к іл ьк ості вол оги . В А в стр а л ії м еш к а є багато тварин, я к и х немає на ін ш и х м атер и ках: коала, деревні к е н гу ­ ру, тасм ан ій ськ и й ди явол , к а ч к он іс, єхи д н а . Л ю ди докладаю ть значних зуси ль для збереж ен н я р ід к існ ої природи м атерика А встр а л ія .

93

| Ü p ¡ æ£ Ü Ɂɧɚɣɞɢ ɧɚ ɤɚɪɬɿ ɦɚɬɟɪɢɤ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ ɓɨ ɬɢ ɡɧɚɽɲ ɩɪɨ ɧɶɨɝɨ"

¶º©à³º±­© p ¶©²¸å«­®¶¶åÀ±² µ©º®à±³ ¸´©¶®º± ®µ´Å óì ¶©°±«©âºÄ ³à±¯©¶·â ¸»¹º®´®â µ©´

౬·â «³à±º· ¸·«®à½¶å ¶º©à³º±­± ¶º©à³º±³© ©º®à±³ ¶º©à³º±­© à©°·µ ° ¸à±´®¬´± µ± ­· ¶®ì ­å´Å¶³©µ± º´©¶º±¿¶·¬· 䶭岹ij·¬· å ±½· ¬· ·³®©¶å« »º«·àââºÄ å«­®¶¶» ¸·´Åර ·ª´©¹ºÄ ®µ ´å p ¶º©à³º±³» µ©´ .

ІН

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН

ДІ

Т

АН

И ИХ

ЬКИЙ ОКЕ

Й ОКЕАН

ЙС

Ɇɚɥ Ʉɪɢɠɚɧɚ ɩɭɫɬɟɥɹ ± Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ

Ɇɚɥ Ʉɚɪɬɚ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɤɢ

©º·â «å­³à±ººÅ ¶º©à³º±­± ««©¯©âºÄ ¹å¿¶Å à·³» ³·´± ·¿·´â«©¶© ®´´å¶¹¬©»°®¶·µ ®³¹ ¸®­±¾åÅ ¸·ª©¿±´© ³à±¯©¶» ¸»¹º®´â ä° ¾Ä·¬· ¿©¹» ¶º©à³º±­» «å­«å­»âºÄ ­·¹´å­¶å ¹»­¶© ° àå°¶±½ ³à©ì¶ © µ©º®à±³» °­å²¹¶ââºÄ ¶©»³·«å ­·¹´å­¯®¶¶Å µ©²¯® µå¯¶©à·­¶±½ ¹º©¶¾å² ¶© ų±½ ¸®à®ª»«©âºÄ p º±¹ ·¹åª ®à®­ ¶±½ è ² »³à©ì¶¹Ä³© ¶©»³·«· ­·¹´å­¶© ¹º©¶¾åÅ ³©­®µå³ ®à¶©­¹Ä³±² µ¨±¬° µ¨ ²¨ß¹æ ¨¹³¨¸º à±à·­© ¶º©à³º±­± ©º®à±³ ¶® µ©è ¿åº³· ·³à®¹ ´®¶±½ µ®¯ ·¹³å´Ä³± «³à±º±² º·«Á®â ³à±¬± Á· ¹¸© Ŷ© ° ³à±¬·â ·³®©¶» ·«Á±¶© ³à±¯©¶·¬· ¸·³à±«» 94

¹º©¶·«±ºÄ µ©²¯® µ © « ­®Å³±½ µå¹¾Å½ p ¸·¶©­ µ µ©´ ·µ» ¶º©à³º±­© ¶©²«±Á© ¹®à®­ å¶À±½ µ©º®à±³å« ©¶º©à³º±¿¶±½ ´Ä·­©½ °¶©½·­±ºÄ¹Å ¸à±ª´±°¶· »¹åèì ¸à并·ì «·­± ¸´©¶®º± ®µ´Å ®°«©¯©â¿± ¶© º·«Á» ³à±¬± « ¶º©à³º±­å 并»âºÄ ·°®à© © « ´åº¶å² ¿©¹ p å à忳± ¶©­à©½ µå¹ºÅºÄ¹Å ³·à±¹¶å ³·¸©´±¶± ³©µlŶ® «»¬å´´Å °©´å°¶© à»­© ¹´â­© µå­Ä ¹«±¶®¾Ä ¾±¶³ ¬à© ¼åº º·Á· © µ©º®à±³» °©ª·à·¶® ¶· ¬·¹¸·­©à¹Ä³» ­åÅ´Ä¶å¹ºÄ å «±­·ª»º·³ ³·à±¹¶±½ ³·¸©´±¶ Ɇɚɥ ɉɟɣɡɚɠɿ ¶º©à³º±­© ¶® ¶©´®¯±ºÄ ¯·­¶å² Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɢ ­®à¯©«å ¹«åº» ·¬·­¶å »µ·«± ¶º©à³º±­± ¶©­°«±¿©²¶· ¹»«·àå »º °©à®è¹ºà·«©¶· ¶©²¶±¯¿» p q º®µ¸®à©º»à» ¸·«åºàÅ ¶© ®µ´å ¢®² ੲ·¶ ­å¹º©« ¶©°«» ¶³á¸ ¼¶³¶¬º ­´³æ ©²«±Á© º®µ¸®à©º»à© » ¸à±ª®à®¯¶å² °·¶å p q ®µ ¸®à©º»à© p q µ·¯® ¸à·ºà±µ©º±¹Å «¸à·­·«¯ »¹Ä·¬· à·³» ¸©­± «±¸©­©âºÄ ´±À® » «±¬´Å­å ¹¶å¬» ·Á p »³à©² à孳并® Å«±Á® ´Å ¶º©à³º±­± ½©à©³º®à¶å «åºà± Á· 嶷­å ¶©ª»«©âºÄ »à©¬©¶¶·ì ¹±´± º·ªº· p µ ¹ ·¹ºå²¶·¬· ¶©¹®´®¶¶Å ¶© µ©º®à±³» ¶®µ©è ¶¬º´¨± ÷îìó. ¶º©à³º±­» «å­«å­»âºÄ ´±À® º»à±¹º± å ¹¸å«à·ªåº ¶±³± ¶©»³·«±½ ®³¹¸®­±¾å² ´·«¶±¿·³ µ¹¨ß²¹°¬¨ µ¹¨ß²¹°²¨ ɉɟɪɟɜɿɪ ɫɟɛɟ Ⱦɨɜɟɞɢ ɳɨ ɦɚɬɟɪɢɤ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ ɞɿɣɫɧɨ ©ɤɪɢɠɚɧɚ ɩɭɫ ɬɟɥɹª Ɉɩɢɲɢ ɤɥɿɦɚɬ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɢ əɤ ɬɢ ɞɭɦɚɽɲ ɱɢ ɿɫɧɭɽ ɬɚɦ ɠɢɬɬɹ" əɤɭ ɬɟɪɢɬɨɪɿɸ ɧɚɡɢɜɚɸɬɶ Ⱥɪɤɬɢɤɨɸ" ɓɨ ɛɿɥɶɲɟ ɡɚ ɩɥɨ ɳɟɸ Ⱥɪɤɬɢɤɚ ɱɢ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ" ɑɨɦɭ" ɑɢ ɽ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ ɩɨɫɬɿɣɧɟ ɧɚɫɟɥɟɧɧɹ" ɑɢ ɽ ɤɪɚʀɧɢ ɧɚ ɦɚɬɟɪɢɤɭ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ" 95

ɑɢ ɯɨɬɿɥɨɫɹ ɛ ɬɨɛɿ ɩɨɛɭɜɚɬɢ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ" ɓɨ ɬɟɛɟ ɧɚɣ ɛɿɥɶɲɟ ɩɪɢɜɚɛɥɸɽ" Ɋɨɛɨɬɚ ɜ ɩɚɪɿ Ɂɚɩɢɲɿɬɶ ɫɥɨɜɚ ɡ ɩɪɟɮɿɤɫɨɦ ©ɧɚɣª ɹɤɿ ɯɚ ɪɚɤɬɟɪɢɡɭɸɬɶ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɭ ɉɨɪɿɜɧɹɣɬɟ ɭ ɤɨɝɨ ɛɿɥɶɲɟ ɫɥɿɜ Ȼɿɛɥɿɨɬɟɱɤɚ ɩɪɢɪɨɞɨɞɨɫɥɿɞɧɢɤɚ ɇɚɣɫɭɯɿɲɟ ɦɿɫɰɟ ɧɚ Ɂɟɦɥɿ ± ɧɟ ɋɚɯɚɪɚ ɚɛɨ ɿɧɲɚ ɩɭɫɬɟɥɹ ɚ ɬɟɪɢɬɨɪɿɹ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ ɩɿɞ ɧɚɡɜɨɸ ɋɭɯɿ ɞɨɥɢɧɢ ɐɿ ɞɨɥɢɧɢ ɦɚɣɠɟ ɧɟ ɜɤɪɢɬɿ ɤɪɢɝɨɸ ɿ ɫɧɿɝɨɦ ɨɫɤɿɥɶɤɢ ɜɨɥɨɝɚ ɜɢɩɚɪɨɜɭɽɬɶɫɹ ɩɿɞ ɞɿɽɸ ɧɚɣɩɨɬɭɠɧɿɲɢɯ ɜɿɬɪɿɜ ɳɨ ɫɹɝɚɸɬɶ ɲɜɢɞɤɨɫɬɿ ɤɦ ɝɨɞ ɇɚ ɞɟɹɤɢɯ ɞɿɥɹɧɤɚɯ ɰɿɽʀ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ ɞɨɳɿɜ ɧɟ ɛɭɥɨ ɜɠɟ ɦɥɧ ɪɨ ɤɿɜ ɍɱɟɧɿ ɜɜɚɠɚɸɬɶ ɳɨ ɰɿ ɩɪɢɪɨɞɧɿ ɭɦɨɜɢ ɧɚɛɥɢɠɟɧɿ ɞɨ ɭɦɨɜ Ɇɚɪɫɚ Ɍɨɦɭ ɋɭɯɿ ɞɨɥɢɧɢ ± ɦɿɫɰɟ ɞɥɹ ɬɪɟɧɭɜɚɧɶ ɤɨɫɦɨɧɚɜɬɿɜ

Âèñíîâêè ¶º©à³º±­© p ¶©²½·´·­¶åÀ±² µ©º®à±³ ®µ´å Ü©°·µ ° ¸à±´®¬´±µ± ­· ¶®ì ­å´Å¶³©µ± º´©¶º±¿¶·¬· ä¶­å² ¹Ä³·¬· å ±½·¬· ·³®©¶å« »º«·àâè å«­®¶¶» ¸·´Åර ·ª´©¹ºÄ ®µ´å p ¶º©à³º±³» ¶º©à³º±­© «³à±º© º·« Á®â ³à±¬± ®µ¸®à©º»à© ¶© µ©º®à±³» ¶® ¸å­¶åµ©èºÄ¹Å «±Á® «å­ q ¶º©à³º±­© ¶® ¶©´®¯±ºÄ ¯·­¶å² ­®à¯©«å ·¹ºå²¶·¬· ¶©¹®´®¶¶Å ¶© µ©º®à±³» ¶®µ©è

| Ü æ Ü æ Ü Ɂɧɚɣɞɢ ɧɚ ɤɚɪɬɿ ɦɚɬɟɪɢɤ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɚ ɑɢ ɿɫɧɭɽ ɬɚɦ ɠɢɬɬɹ"

± °¶©èÀ Á· ¶º©à³º±­© p ¶©²½·´·­¶åÀ±² µ©º®à±³ ®µ´å ®à®«©¯¶© ¿©¹º±¶© ¶º©à³º±­± p °·¶© ©¶º©à³º±¿ ¶·ì ¸»¹º®´å »º ¶®µ©è à·¹´±¶¶·¬· ¸·³à±«» ² ¶® µ®À³©âºÄ º«©à±¶± ´åº³» ­® ¶® ­® ¸·ª´±°» ª®à®¬å« ¶© ¸å­«±Á®¶±½ µå¹¾Å½ ¸·«®à½¶Å ºà·½± ¸à·¬àå«©èºÄ¹Å å °«å´Ä¶ÅèºÄ¹Å «å­ ¹¶å¬» ¢å ­å´Å¶³± ¶©°±«©âºÄ ·©°±¹©µ± ©°±¹± « ¶º©à³ º±­å p ¾® ¹»½å ² ½·´·­¶å ³©µlÅ¶å ¸»¹º®´å º©³±½ µå¹¾Å½ µ·¯¶© ¶©ºà©¸±º± ¶© µ·½± º© ´±À©²¶±³± å´ÄÀå¹ºÄ º«©à±¶ µ®À³©è ¶© ©¶º©à³º±¿¶·µ» »°ª® ய¯å º© « ·³®©¶å ¸·«®à½¶®«±½ «·­©½ ·³®©¶» ¸´©«©è 96

à·¾å ¸à®­¹º©«¶±³± ­®à¯©« «±àåÀ±´± Á· ¶º©à³º±­© ª»­® «¹®¹«åº¶åµ ¸à±à·­¶±µ °©¸·«å­¶±³·µ ´·«¶±¿·³ ¶¨¯°¸° ·æµ«ªæµ° ¬­³æ æ´·­ß¨¹¶ß¸Ã²æ ·æµ«ªæµ° ɉɟɪɟɜɿɪ ɫɟɛɟ əɤɿ ɩɪɢɪɨɞɧɿ ɭɦɨɜɢ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɢ ɜɩɥɢɜɚɸɬɶ ɧɚ ɠɢɜɭ ɩɪɢɪɨɞɭ" əɤɿ ɬɜɚɪɢɧɢ ɦɟɲɤɚɸɬɶ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ" əɤ ɜɨɧɢ ɩɪɢɫɬɨɫɭ ɜɚɥɢɫɹ ɞɨ ɫɭɜɨɪɢɯ ɩɪɢɪɨɞɧɢɯ ɭɦɨɜ" ȼɿɞɩɨɜɿɞɶ ɿɥɸɫɬɪɭɣ ɩɪɢ ɤɥɚɞɚɦɢ ɑɨɦɭ ɩɪɢɪɨɞɚ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɢ ɩɨɬɪɟɛɭɽ ɨɯɨɪɨɧɢ" Ɣ ɍɬɜɨɪɢ ɥɚɧɰɸɝ ɠɢɜɥɟɧɧɹ ɬɜɚɪɢɧ ɜ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɿ Ɣ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɩɿɞɝɨɬɭɣ ɩɨɜɿ ɞɨɦɥɟɧɧɹ ɩɪɨ ɬɜɚɪɢɧɭ ɳɨ ɬɪɚɩɥɹɽɬɶɫɹ ɧɚ ɦɚɬɟɪɢɤɭ ɚɛɨ ɜ ɩɪɢ ɛɟɪɟɠɧɢɯ ɜɨɞɚɯ Ⱥɧɬɚɪɤɬɢɞɢ

Âèñíîâêè ®à®«©¯¶© ¿©¹º±¶© ¶º©à³º±­± p °·¶© ©¶º©à³º±¿¶·ì ¸»¹º®´å Á· ¸·°ª©«´®¶© à·¹´±¶¶·¬· ¸·³à±«» å º«©à±¶ å´ÄÀå¹ºÄ º«©à±¶ µ®À³©è ¶© ©¶º©à³º±¿¶·µ» »°ª®à®¯¯å º© « ·³®©¶å ² ¸à±¹º·¹»«©´©¹Å ­· ¯±ººÅ « ¹»«·à±½ ¸à± à·­¶±½ »µ·«©½ µ©º®à±³© â­± «¹åèì ¸´©¶®º± µ©âºÄ ­ª©º± Á·ª ¶º©à³º±­© °©´±À±´©¹Å ¸®à«·°­©¶¶·â º© ¶®­·º·à³©¶¶·â °®µ´®â ɇɚɜɱɚɥɶɧɢɣ ɩɪɨɟɤɬ ɐȱɄȺȼɂɃ ɋȼȱɌ ɆȺɌȿɊɂɄȺ ɇȺ əɄɂɃ ə ɏɈɑɍ ɉɈɌɊȺɉɂɌɂ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɮɨɬɨɝɪɚɮɿʀ ɦɚ ɥɸɧɤɢ ɿɧɬɟɪɧɟɬ ɞɠɟɪɟɥɚ ± ɡɞɿɣɫɧɢ ɜɿɪɬɭɚɥɶɧɭ ɩɨɞɨɪɨɠ ɞɨ ɦɚɬɟɪɢɤɚ ɧɚ ɹɤɢɣ ɬɢ ɦɪɿɽɲ ɩɨɬɪɚɩɢɬɢ ɉɿɞɝɨɬɭɣ ɪɨɡɩɨɜɿɞɶ ɩɪɟ ɡɟɧɬɚɰɿɸ ɦɚɥɸɧɨɤ ɛɭɤɥɟɬ ɬɨɳɨ ɩɪɨ ɩɨɛɚɱɟɧɟ ɉɨɞɿɥɢɫɹ ɨɬɪɢ ɦɚɧɨɸ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɽɸ ɿ ɜɪɚɠɟɧɧɹɦɢ ɡ ɨɞɧɨɤɥɚɫɧɢɤɚɦɢ Ɂɜɟɪɧɢ ɭɜɚɝɭ ɧɚ ɧɚɣɛɿɥɶɲ ɰɿɤɚɜɿ ɨɛ¶ɽɤɬɢ ɹɜɢɳɚ ɦɿɫɰɹ

П Р И Р О Д А УКІ

§ 3 2 . У К Р А Ї Н А Н А К А Р Т І С В ІТ У . К А Р Т А У К Р А ЇН И У к р а їн а на к ар ті світу. У к раїн а - незалеж на д ер ж а ­ ва, найбільш а за п л ощ ею з к раїн , щ о п овн істю зн а х о ­ дяться у Європі. У країн а розташ ован а в П івн іч н ій п ів к у л і. В она п р о ­ стя га єть ся на 1316 км із за х од у на сх ід і 893 км з п ів ­ ночі на південь. У країн а м еж у є з багатьм а єв р о п е й сь к и ­ ми країнам и. Розглянь фізичну кар ту України т а її умовні знаки (див. |- . І 1-й форзац підручника). Які з них т о б і відомі? Спробуй розповісти про нашу країну за фізичною картою. Користуючись картою, назви сусідів України.

Головна водна артерія, річка Д ніпро, п о в ’ я зує тер и то­ рію У країни з Б іл ор уссю та Р о сією , а р іч ка Дунай - з багатьма країнами Європи. На тер и тор ії У країн и р озм і­ щ ені гірськ і масиви К ри м у і К арпат. Знайди їх на карті. Р ізном анітна природа н аш ої Б а тьк івщ и н и : на п ів ­ ночі п ереваж аю ть гу ст і л іси , а на п івдні - степ и. Н аш а країна ом и вається Ч орним та А зовськ и м м ор я ­ ми. Н езам ерзаю чими м орям и м ож н а дістати ся до країн Європи, А з ії та А ф р ик и . Через н еви сокі гори прокладено залізниці, автом обільні ш л я хи , газо- і наф топроводи з однієї частини Європи в інш у. А л е н ай більш е У країн а м ож е п и ш ати ся своїм тал ан ови ти м , п рац ьови ти м і м и ролю бн им народом . В игідне розташ уван н я У к раїн и в центрі Європи сп р и я є її р озв и тк у . І

Пригадай, яке м іс т о є столицею України. Що т и про нього знаєш?

101

К арта У країн и. К рім карти п івкул ь і карти світу, існ ую ть карти ок р ем и х країн. На ф ізичній карті У к раї­ ни детально показано рельєф , річ ки , м оря, озера, запо­ відн ики , р одови щ а к ор и сн и х копалин, населені пункти, дороги , кордон и тощ о. Ф ізи чн у карту У країни також ум іщ ен о в ш кіл ьн ий атлас. У м овн і знаки даю ть м ож л и ­ вість дізнатися про особл и вості природи тієї чи інш ої частин и країни та скл асти її характери сти ку. Крім ф ізи чної карти У країн и , є адм іністративні карти, на я к и х різним и кольорам и позначено різні області. .Г~ Ж Знайди на адм ін істративній к а р ті України шкільного а тл а су область, у якій т и проживаєш. Яким кольором її позначено? Яке м іс т о є обласним центром ?

П рацю ю чи зі ш кільним атласом, ти помітиш , щ о є карти ґрун тів, природних зон, рослинного і тваринного світу, господарства України. С ловничок: карт а У країни; адм ініст рат ивна карта. Перевір себе 1. Назви й покажи на адміністративній карті країни, з якими межує Україна.

2. Покажи на фізичній карті України гори Карпати, Кримські гори, Чорне й Азовське моря.

3. Яку інформацію можна отримати з фізичної карти України?

4. Що позначають на адміністративних картах? Знайди й покажи на адміністративній карті столицю України та свій обласний центр.

5. Які області є «сусідами» тієї області, де ти мешкаєш?

Практична робота Робота з фізичною та адміністративною картою України 1. Розглянь умовні знаки на карті України.

2. Кордони країн позначають червоною широкою лінією. Знай­ ди її на карті та покажи межі (кордон) України.

3. Назви країни, з якими межує Україна. Кордон з якою краї­ ною найдовший?

102

4. Яка особливість південного кордону України?

5. Червоним або чорним кружечком на карті позначають міста. Знайди на карті столицю України і свій обласний центр.

6. Територія України поділена на області. їх межі позначено лініями червоного кольору, тоншими, ніж лінії державного кор­ дону. Знайди на карті свою область. Покажи її межі.

7. Знайди на карті річку Дніпро.

8. Як на карті позначають гори? Покажи на ній Українські Карпати і Кримські гори.

П ракти чн а р о б о т а . Познач на контурній карті України столицю та міста.

Бібліотечка природодослідника Річка Дунай є серцевиною центру Європи. На її берегах розташовані більш ніж 15 європейських країн, де живуть понад 80 млн осіб. Для них Дунай - джерело води й важлива транс­ портна магістраль. Дунай багатий на рибу. Тут водяться білуга, осетер, севрюга, стерлядь, сом, лин, короп, щука, судак, оселедець. Дунай має важливе значення як потужне джерело гідроенергії.

^

Висновки

У країна - незалежна держ ава, найбільш а з країн, щ о повністю знаходяться у Європі. На території У країни розкинулися гори К ри м у й Карпат. На півдні її ом иваю ть теплі води Ч орного й А зовськ ого м орів. П рирода наш ої Батьківщ ини різноманітна. На півночі переваж аю ть густі ліси, а на, півдні - степи. О знайомитися з природою України м ож на за картами ш кіл ьн ого атласу. § 33. Ф О Р М И ЗЕМ Н О Ї П О В Е Р Х Н І У К Р А ЇН И І СВОГО К Р А Ю Пригадай, як на к а р т і п о зн а ч а ю ть гори і рівнини.

П оверхн я н аш ої планети Земля надзвичайно р із н о ­ манітна. В одн и х м ісц я х р озк и н ул и ся рівн и н и , а в ін ш и х зд ій м аю ться вел етен ські гор и . Р івн и н и і гори це осн овн і ф орм и п овер хн і с у х о д о л у (мал. 93).

103

Форми земної поверхні Рівнини плоскі або горбисті Височини

Гори

Низовини

Мал. 93. Форми земної поверхні

Рівнини. Н ай більш е на п овер хн і Землі рівнин н еося ж н и х п р остор ів , гори на я к и х в ід сутн і. Рівнини буваю ть р ізн і. Іноді вони так і вел и кі, щ о добре видно гор и зон т. Така рівн и на н ази вається плоскою. Існую ть рівнини, на яки х трапляються підвищення горби. Такі рівнини називають горбистими. Горби бувають різної висоти. У них розрізняють підош ву, схил і вершину (мал. 94). Схили бувають пологі та круті. Розглянь малюнок Ь і і пологий чи крутий.

94.

Поміркуй,

який

схил горба:

Є рівн и н и , на я к и х зниж ення ч ер гу ю ть ся з п ідви щ ен н ям и . Це Вершина хв и л я ст і рівнини. їх поверхня зазвичай має нахил. Р іч к и течуть С хил у том у са м ом у н ап рям ку, у я к о ­ м у йде нахил. Р івни ни та к ож п оділ я ю ть на Підошва ви соч и н и і н изови н и. Височина­ ми нази ваю ть п ідви щ ен і р івн и ­ Мал. 94. Будова горба ни. В они зазвичай м аю ть гор б и с­ ту або х в и л я сту п овер х н ю . Т а к ою є, наприклад, П оділ ь­ ська ви сочи н а. Н а к арті ви соч и н и позначаю ть ж овти м к ол ь ор ом . Щ о ви щ а ви сочи н а, то наси чен іш и й (світлок ори ч н еви й ) к ол ір . Знайди на к а р ті України Подільську височину. Визнач, які ще височини є на т е р и т о р ії нашої держави.

104

Н и зо в и н и зд ебіл ь ш ого м аю ть р ів н у й п л о с к у п о в е р х ­ ню , я к , наприклад, П р и ч о р н о м о р сь к а і П о л ісь к а н и з о ­ вини. На к ар ті їх п озн а ч а ю ть зел ен им к ол ь ор ом . ' Щ Знайди й покажи на к а р ті України Причорноморську і Поліську низовини.

Л ю ди для п оселень завж ди надавали п еревагу р ів ­ нинам. А д ж е тут зр у ч н іш е, н іж у гор а х , зводи ти бу д и н ­ ки , обр обл я ти поля і п рок л адати д ор оги . У наш час на рівн и н ах п р ож и ва є біл ьш а части н а населення Землі. Я к і бу в а ю ть го р и ? Г о р и зн а­ чно ви щ і від гор бів. Д ея к і з них ся гаю ть ви соти понад 80 00 м. Гора, як і горб, має верш и н у, схи л и й п ід н іж ж я (мал. 95). С х и ­ ли здебіл ьш ого к р у ті. В ерш ини гір м ож у ть бути гостр и м и , п л оски м и або за округл ен и м и . Іноді м ож н а побачи ти п о о д и ­ н ок у гор у, але ч астіш е гори мал. 95. Будова гори р озм іщ ен і рядам и. Т акі ряди називаю ть гір ськ и м и хр еб т а м и . М іж ним и л еж ать д ол и н и . П о гір сь к и х дол и нах і п ол оги х сх и л а х п рок л адаю ть д ороги , буд ую ть населені п ун к ти , там є п оля, р осту ть сади і ви н оградн и ки . Іноді к р ізь гори п р ов од я ть тунелі (мал. 96). У сі гори п од іл я ю ть на н и зьк і, середні та в и сок і (мал. 97). На картах гори п озн ачаю ть к ор и ч н е­ вим к ол ьор ом . Щ о ви щ і гор и , то тем ніш ий відтін ок ц ього кол ьор у. На тер и тор ії У країн и р озм іщ ен і гори середн ьої в и соти . Ц е У к р а ­ їн ськ і К арпати і К р и м ськ і гори . В и соту гір на кар ті п озн ачаю ть цифрами. Мал. 96. Тунель 105

Низькі (до 1000 м)

Середні (від 1000 до 2000 м)

Високі (понад 2000 м)

Мал. 97. Різновиди гір Знайди на к а р ті Українські Карпати і Кримські гори. Ви'---- 1 знач їхні найвищі вершини.

С л овн и чок: р івн и н и ; височини; низовини; горби; гори; гір ськ і х р е б ти ; долини. Перевір себе 1. Чим подібні гори і горби? Чим вони різняться?

2. Яким кольором позначають гори на фізичній карті?

3. Які бувають рівнини? Назви форми поверхні, що нале­ жать до рівнин. Наведи приклади.

4. Які форми поверхні суходолу трапляються там, де ти живеш?

П ракти чн а р о б о та . Познач на контурній карті основні форми земної поверхні України.

Бібліотечка природодослідника Найбільшою низовиною є Українське Полісся, що охоплює крайню північно-західну та північну територіїУкраїни і єскладовою Поліської низовини. На заході Українське Полісся складається з найзаболоченішої його частини - Волинського та Рівненського Полісся. Висоти цього регіону не перевищують 150-200 м.

4

..

Висновки Земна п оверхня надзвичайно різноманітна. На ній ч ітк о виділяю ться рівнини і гори. Б ільш у частину У кра­ їни займаю ть рівнини, я к і поділяю ть на низовини (напри­ клад, П ричорном орська і П оліська) і височини (напри­ клад, П одільська). На території України розм іщ ені гори середньої ви соти - У к раїн ські Карпати і К рим ські гори.

§ 34. К О РИ СН І К О П А Л И Н И , Ї Х ВИ ДИ Наведи приклади корисних копалин. Я к їх використо­ вують люди? З начення к о р и сн и х к оп а л и н . Н а р ізн и х гл и би н ах у землі зал ягаю ть р ізн ом а н ітн і к о р и сн і к оп а л и н и . їх ви д обу тк ом лю ди зай м ал и ся здавна. Н а т ер и тор ії н аш ої країни діє багато к а р ’ єр ів і ш а х т , де ви д обу ва ю ть тв ер ­ ді к о р и сн і к оп ал и н и . В он и надзви чай но важ л и ві в су ч а сн ом у госп од а р ств і. К ор и сн і к оп ал и н и в и к о р и с ­ то в у ю ть для буд ів н и ц тва м о стів , д ор іг, бу д и н к ів , я к паливо, як си р ов и н у для в и р обн и ц тв а скл а, п л астм аси , фарб, м етал у, як добри во тощ о. Пригадай, на які групи поділяю ть корисні копалини.

Види к ор и сн и х к оп ал и н . П ерш у гр уп у стан овл я ть рудні корисні копалини (мал. 98). ї х н азиваю ть щ е р удам и м ет а л ів, том у щ о всі вони м іст я т ь у св о єм у складі метал - залізо й р ізн і д ом іш к и . Зазвичай рудні к ори сн і копалини м аю ть тем н о-бур и й к ол ір , том у їх важ к о розр ізн и ти . Із ц и х руд о тр и м у ю ть залізо і й ого сплави: чавун і сталь.

Мал. 98. Види корисних копалин

«

Залізнір у д и , або руди ч ор н и х м еталів, у тв ор ю ю ть у природі великі скуп ч ен н я, д уж е багаті на метал. Н ай ­ кращ а і найбагатш а залізна руда - це м агніт ний заліз­ няк (мал. 99, 1). Він має м еталічний бл и ск і вл асти вості м агніту. У червон ого і бур ого залізн яків (мал. 99, 2 і 3) 107

Мал. 99. Залізні руди: магнітний залізняк (7), червоний залізняк (2), бурий залізняк (3)

м агн ітн і вл асти вості відсутн і. М агнітний залізняк най­ тв ер діш и й із зал ізн и х руд. В У к р а їн і найбільш е заліз­ н и х руд д обуваю ть біля К р и вого Р огу. Р\ Знайди на фізичній к а р ті а тл а су значок, яким познача­ ю т ь залізні руди. Покажи, де в Україні є поклади заліз­ них руд.

К рім зал ізн и х руд, в У к р а їн і зал ягаю ть і р уди кольо­ р ови х металів. З н и х о тр и м у ю ть м ідь, ал ю м ін ій , цинк, сви н ец ь, ср ібл о, зол ото та багато ін ш и х м еталів. Ці метали н ази ваю ть кольоровими, том у щ о вони м аю ть різн и й к ол ір і не м іст я ть заліза. Розглянь малюнок 100. Назви кольорові руди.

Мал. 100. Кольорові руди: боксит (1), мідний колчедан (2), свинець(3)

Н айбіл ьш е ал ю м ін ію ви пл авляю ть з ал ю м ін ієвої руди, я к у н ази ваю ть боксит ом . Він сх о ж и й на глину, але під д ією води не стає в ’ я зк и м . В У к раїн і ал ю м ін ієві руди д обув а ю ть у Д н іп р оп етр овсь к ій обл асті. В аж лива руда, з я к о ї д обуваю ть м ідь, - м ідний кол­ чедан. Й ого м ож н а впізн ати за м еталічн им бл и ск ом і ж ов ти м к ол ьор ом із червон увати м або зеленим відтін ­ к ом . М ідн і руди знайдено в Р івн ен ськ ій обл асті.

108

Свинець н ай частіш е ви п л авля ю ть з р уди , щ о на­ зи ваю ть свинцевим блиском , а ц и н к - із ц инк ової обманки. У природі метали м о ж у ть зу стр іч а ти ся у ч и стом у вигляді. Серед гір сь к и х порід м ож н а знайти ч и сте зо л о ­ то, срібл о, мідь та ін ш і метали. Зазвичай руди м істя ть дек іл ьк а металів. В У к р а їн і є значні р од ови щ а золота, н ік ел еви х, м ідн и х, о л о в ’ я н и х , ц и н к ов и х , р ту тн и х та ін ш и х руд. С ловни чок: р у д н і корисні к оп а л и н и ; залізні р у д и ; р у д и кольорови х м ет алів. Перевір себе 1. Як називають корисні копалини, з яких виплавляють метали?

2. Назви чорні метали. З яких руд їх виплавляють?

3. Наведи приклади кольорових металів. З яких руд їх ви­ плавляють?

Ш

Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо­ відь про те, що виробляють з руд кольорових металів.

Бібліотечка природодослідника У яких регіонах України видобувають золото? Це Карпати, При­ дніпров’я, Донбас, Крим. Деякі географічні назви України вказують на наявність у цій місцевості золота. Так, дорогоцінний метал виявлено в розсипному стані в Закарпатті, в річищах Золотий Потік, недалеко від гори Золотухи, біля села Яблуневе.

і§р^ Висновки К ори сн і копалин и п од іл я ю ть на гр уп и : рудн і, г о р ю ­ чі (паливні) і будівельні. Д о р удн и х к о р и сн и х копалин належ ать залізні руди і руди к ол ь ор ов и х м еталів. З аліз­ ні руди м істя ть у св о єм у скл аді м етал - залізо. З руд к ол ьор ов и х м еталів отр и м у ю ть м ідь, а л ю м ін ій , ц и н к, свинець, срібл о, зол ото та ін ш і метали.

109

§ 35. П Р И Р О Д Н Е П А Л И В О Т А Й ОГО З А П А С И В У К Р А ЇН І Пригадай, яке ти знаєш природне паливо. У к раїн а багата на природне паливо. Ц е торф , к а м ’ яне в у гіл ­ ля, нафта і при родн и й газ. П ід час гор ін н я вони ви д іл я ю ть бага­ то ен ергії у ви гл яді тепла, том у їх в и к о р и ст о в у ю ть я к паливо. Т ор ф . Н а п івн очі У к раїн и є п окл ади тор ф у бу р ого і кори чн е- Мал. 101. Торфозаготівля вого к ол ь ор у (мал. 101). Він дуж е к р и х к и й , м ож е м істи ти зал и ш к и н апівзгн ил и х рослин. Торф л егш и й за воду, не р озчи н н и й . О сновний його н едол ік - м істи ть багато вол оги і при згорян н і виділяє м енш е тепла, н іж вугіл л я , проте у тв о р ю є багато дим у і к іп тя в и . Д обува ю ть торф м ехан ізован и м сп особом . Ч и м алі запаси торф у є на тер и тор ії В ол и н ської і Р ів н ен ськ ої областей . Торф за стосовува л и п ереваж н о для опалю вання бу д и н к ів і спалю ван ня в печах ел ектр остан ц ій . Нині торф в и к о р и сто в у ю ть у сіл ь сь к о м у госп одар стві як д обр и во для р о ст у р осл и н , к ор м ов і добавки для тварин і для п ід сти л к и на ф ерм ах. Для ви рощ уван ня садж ан ­ ців і розсади в теп л и ц я х робл ять спеціальні гор щ и к и , щ о ск л ад а ю ться із су м іш і тор ф у і перегн и лого посліду. К а м ’яне вугілля - тверда гір­ ська порода чорного кольору (мал. 102), щ о має блиск і важча від води. Воно не розчинне. Н ай­ більш е вугілля залягає в Л уган­ ській області. Значні його запаси є в Д онецькій і Д ніпропетровській областях. В идобуток ведеться з великих глибин ш ахтним сп о­ Мал. 102. Перевезення вугілля залізницею собом .

110

З

Знайди на фізичній к а р ті України райони видобутку кам’я ного вугілля. Яким умовним знаком його познача­ ю ть ?

К ам ’ яне вугілля застосовую ть як паливо. Не менш важ лива його переробка, під час я к ої отр и м ую ть такі цінні речовини, як: см оли, барвники, л ік ар ськ і препара­ ти, засоби захисту рослин, ви бухові речовини тощ о. Том у к ам ’ яне вугілля кращ е переробляти, н іж спалю вати. Н аф та. П ригадай , чим нафт а відр ізн я єт ься від кам ’яного вугілля. Н аф та добре гор и ть. П ри згор я н н і вона дає більш е тепла, н іж к а м ’ яне вугіл ля або торф . Н афту щ е називаю ть чорним золот ом . Її в и к о р и ст о в у ­ ю ть для виробни цтва м азуту, параф іну, вазеліну, п ар­ ф ум ів, гум и , бен зину тощ о. П ри родн и й газ л егш и й за п овітр я , гор и ть без ди м у син ю ватим п ол у м ’ ям , в и діл я ю ч и тепл о. Він д уж е о т р у й ­ ний і ви бухон ебезп ечн и й . Т ом у п овод и ти ся з ним п отрібн о вкрай обер еж н о. В У к раїн і най більш і р одови щ а нафти і п ри р одн ого газу розташ ован і в Ч ер н ігів сь к ій , Х а р к ів сь к ій , П ол тав­ ськ ій , С ум ській та Іва н о-Ф р а н к івськ ій обл а стя х . В едуть п ош ук и нафти й газу в Ч ор н ом у й А з о в с ь к о м у м ор я х . П риродний газ здебіл ьш ого в и к о р и ст о в у ю ть з м етою отрим ання тепла, а т а к ож у п обу ті для п ри готуван н я їж і. Й ого п ерер обл я ю ть на різн і ц ін н і п р од ук ти . Він є си р ови н ою для ви готовл ен н я д р у к а р сь к ої ф арби, г у м о ­ вих ви робів, п ластм ас, добри в то щ о . П ри родн и й газ в и к ор и стов у ю ть навіть для оп рісн ен н я м о р сь к о ї води. О тж е, паливні к ор и сн і к опали н и в ід ігр аю ть значну роль у ж и т ті лю ди н и . К рім т ого, щ о їх в и к ор и стов у ю ть як паливо, з н и х в и готов л я ю ть велике р ізн ом а н іття п родук тів, я к і є незам інним и для л ю дства. П о всій тер и тор ії У к раїн и т а к о ж р озм іщ ен і значні поклади будівельних корисних копалин: п іск у , глини, вапняку, гіп су, гр ан іту та ін. !

Наведи приклади використання людиною будівельних і корисних копалин.

111

С л овн и чок: т орф; к ам ’я н е вугілл я; наф т а; природ­ ний газ; б удівел ьн і корисні копалини. Перевір себе 1. Наведи приклади природного палива. Яке з них є на тери­ торії України?

2. Пригадай, як ще, крім палива, можна використовувати торф.

3. Де і яким способом видобувають в Україні кам’яне вугілля?

4. Яке природне паливо і як використовує твоя сім’я?

5. Покажи на карті, де в Україні добувають нафту і газ.

6. Використовуючи фізичну карту України, з’ясуй, яким зна­ ком позначають родовища торфу. Поясни, чому він має таку форму.

7. Подумай, яке паливо при згорянні найменше забруднює повітря: кам’яне вугілля, нафта, природний газ чи торф. Познач на контурній карті умовним знаком райони видо­ бутку кам’яного вугілля в Україні.

Бібліотечка природодослідника Кам’яне вугілля утворилося з решток давніх рослин, що зро­ стали у вологому теплому кліматі багато мільйонів років тому. Коли ці рослини гинули, то потрапляли в заболочені води. Бак­ терії перетворювали деревину на чорну масу. Із часом товстий шар землі та піску своєю вагою майже повністю витіснив з чор­ ної пастоподібної рослинної речовини всю рідину, і вона стала тверднути, перетворюючись на кам’яне вугілля.

^і?. Висновки В У країн і є родови щ а п риродного палива: торфу, к а м ’ ян ого вугілля, нафти і п риродного газу. Природне паливо ш и р ок о за стосовую ть у госп одарстві. При зго­ рянні воно виділяє тепло й енергію , я к і ви кори стовую ть на виробництві та в п обуті. З нього ви готовл яю ть велике р ізном аніття п родук тів, я к і є незамінними для людини. Т ом у природне паливо п отрібно викори стовувати за­ ощ адливо.

§ 36. ВО Д О Й М И У К Р А ЇН И Пригадай, що називають водоймами. Які водойми є на території України? На п оверхн і Землі зу стр іч а єть ся величезна к іл ь к ість водой м : океани, м ор я, р іч к и , озера, бол ота, п ідзем н і води. Р ічки , їх н я будова. П ісл я д ощ у части н а води п р о х о ­ дить к р ізь ш ари ґр у н т у й п іск у до ш ару глини, щ о не п р оп уск ає цю воду. Т ут у т в о р ю ю ть ся п ідзем н і с т р у м о ч ­ ки, щ о течуть туди, куди нахилений ш ар глини. Там, де глина п ідходи ть бл и зько до п овер хн і зем лі - біля к р уч і, в и со к ого берега, в я ру, - вода в и тік а є на п ов ер х ­ ню й у тв о р ю є дж ерел о. Д ж ерельна вода ч и ста, п розора і хол одна. П одум а й чому. Із дж ерела ви тік а є стр у м ок . У нього м ож уть впадати ін ш і стр у м к и , води ставатим е більш е. Так у тв о р ю єть ся р ічка. М ісц е, де вона бере п оча ток , нази ваю ть в и т ок ом . В и ток ом р іч к и м ож е бути дж ерел о, озеро, бол ото. Заглибину, в я к ій тече р ічка, називаю ть р у с л о м (мал. 103). Мал. 103. Річкове русло У д ея к и х р іч ок глибина русла незначна, а в ін ш и х - з д еся ти п овер х ови й буди н ок . Р ічк ова вода п р отік а є по су х о д о л у так ш в и д к о, щ о р о з ­ чин яє в собі зов сім мало сол ей . Т ом у , на від м ін у від океану, вона не ста є гір к о -со л о н о ю , а зал и ш а ється п р іс ­ ною . Т ільки така вода придатна для п и ття , п р и готу в а н ­ ня їж і та зрош енн я полів. Р ічк и течуть зн и ж ен н ям и - д о л и н а м и (мал. 104). Д олини рівн и н н их р іч ок зд ебіл ьш ого ш и р ок і. Н ап р и ­ клад, долина Д ніпра в д ея к и х м ісц я х за вш и р ш к и 18 км . М ісце, де р іч к а впадає в м оре, озеро або ін ш у р іч к у , називаю ть ги р л ом .

до ли на

л ів і прит оки

в и т ік Мал. 104. Схема будови річки

У вел и кі р іч к и впадаю ть м ен ш і - прит оки. Так, р іч ­ ки П р и п ’ я ть і Д есна є п ри ток ам и Д ніпра. Знайди їх на ф ізичній карт і У країни у ш к ільном у ат ласі. Щ об ви зн ачи ти , де ліви й берег, а де - правий, ста ­ ю ть обл и чч ям за теч ією р іч к и . П раворуч буде правий берег, л івор уч - відп овідн о л іви й . У н аш их р іч ок пра­ вий берег зд ебіл ьш ого в и сок и й і к р у ти й , а лівий - ни зь­ к и й і п ол оги й . Розглянь фізичну кар ту України у шкільному атласі. ^ Визнач праві й ліві притоки Південного Бугу.

Рівнинні й гірські річки. Р ічк и поділяю ть на рівнинні й гірськ і. У рівнинних річок течія повільна, плавна. Гір­ ськ і річки м аю ть ш ви дк у й бурхли ву течію . Вони м ілко­ водні, їхн і долини вузькі й глибокі. Під час дощ у або танення сн ігу ці річки стаю ть повноводним и, потоки води в них ви рую ть, п ідхоп л ю ю чи й переносячи каміння з м ісця на м ісце. Б ільш ість річок У країни - рівнинні. До них належ ать Д ніпро, Д ністер, П івденний Буг. Визнач за ф ізичною карт ою, які щ е річки є рівнинним и. Д н іп р о - най більш а в країн і й третя за величиною р іч к а в Є вроп і. П р отік а є вона тер и тор ією тр ьох держ ав: У к р а їн и , Б іл ор усі та Р о сії. Д овж и н а її 2201 км . У м е­ ж а х У к раїн и довж и н а Д ніпра стан ови ть 1121 км . На Д ніпрі п обудован о багато гідроел ек тростан ц ій . За допомогою фізичної карти України назви праві й ліві кзЖ притоки Дніпра.

114

Д н іст ер - одна з н ай більш и х п овн овод н и х р іч ок У країн и . П очаток бере в К арпатах і впадає в Ч орне м оре. Д овж и н а р іч к и 1363 км . Н а тер и тор ії У к раїн и в Д ністер впадає м айж е 500 р іч ок . П ів д ен н и й Б уг бере свій п оч а ток на П од іл ьськ ій ви сочи н і на тер и тор ії Х м ел ь н и ц ь к ої обл асті та впадає в Ч орне море. Д о вел и ки х рік належ ать та к ож С іверськи й Д онець, Дунай. Зн айди ці річки на фізичній карт і У країни у ш кільном у атласі. Г ір ськ і річки хар а ктер н і для У к р а їн сь к и х К арпат. Ц е, н ап ри ­ клад, Т иса і П рут (м ал. 105). Н евеличкі гір ськ і р іч к и є і в К р и м ськ и х горах. Р іч к и У країн и ж и вл я ться талими сн ігови м и та д ощ ови м и водами. Мал. 105. Річка Прут у Карпатах Р іч к и - це багатство У к раїн и . С ловничок: вит ік ; р у сл о ; доли н а р іч к и ; гирло; при­ т оки; Д ніпро, Д н іст ер, П ів д ен н и й Буг. Перевір себе 1. Розкажи, як утворюється річка.

2. Чому річкова вода прісна?

3. Як називається місце, звідки бере свій початок річка?

4. Що таке притока? Як визначити лівий і правий береги річки?

5. Схематично зобрази будову річки. Підпиши її частини.

6. Чим відрізняється рівнинна річка від гірської? За допомо­ гою фізичної карти України наведи приклади рівнинної і гірської річок.

7. Яка річка протікає через твій обласний центр? Назви її і познач на контурній карті. Р # Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпоВ З ь відь про річку твого населеного пункту.

115

Л| Практична робота. Познач на контурній карті річки К ® України: Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський До­ нець, Дунай. Бібліотечка природодослідника Типовими мешканцями гірських річок є бичок-головач і форель струмкова. Головач веде нічний спосіб життя і більшу частину часу ховається серед каміння, не витрачаючи зусиль на боротьбу з течією. Харчується він личинками комах, а також дрібною рибкою. Інший мешканець стрімких вод форель струмкова (мал. 106). Вона щоосені вирушає на нерест на ді­ лянки з кам’янистим дном, пливучи проти течії. Кожна форель має свою кормову територію, яку вона захищає Мал. 106. Форель від вторгнення чужаків. струмкова

В и сн овк и Р іч к а бере п оч а ток з в и ток у , я к и м м ож е бути д ж ер е­ ло, озер о, бол ото. З аглибину, у я к ій тече р ічка, назива­ ю ть р усл ом . Р іч к и течуть зн и ж ен н ям и - долинами. М ісц е, де р іч к а впадає в м оре, озеро або ін ш у р іч к у, нази ваю ть ги р л ом . У вел и кі р іч к и впадаю ть м енш і п р и ток и . Р іч к и п од іл я ю ть на рівн и нн і (Д ніпро, Д н іс­ тер, П івденний Б уг) та гір сь к і (Т иса, П рут).

§ 37. ОЗЕРА І БОЛОТА. ОХОРОНА ВОДОЙМ Чи доводилося тобі бувати на озері? Пригадай, які озера є на території України. О зером називаю ть водой м у, яка виникла в природних западинах на п оверхн і Землі. В У країн і налічую ть понад 3000 озер. Озера відр ізн яю ться розм ірам и, глибиною , сол он істю води, віком . Н ай біл ьш и м за п л ощ ею п рісн и м озером У країни є озеро Я л п уг. О зеро Світ язь розташ ован е в північно116

західн ій части н і У к раїн и . Середня глибина - 7 м, найбільш а - 58 м. В озер і м еш кає понад 20 видів риб. Ч им ало н евел и ки х, але гл и бо­ к и х гір ськ и х озер м ож н а п обачи ти в У к р а їн ськ и х К арпатах. Н айбільш відом е - Синевир. На п івдні У к р а ї­ ни є сол он і озера. Н ай відом іш и м озером є Сиваш (м ал. 107), з я к ого добуваю ть к ух он н у сіль.

1 —

Знайди озера Синевир і Сиваш на фізичній кар ті України у шкільно­ му атласі.

Мал. 107. Озеро

Б ол ота. Н евели кі та п р існ ов од н і озера п о ст у п о в о заростаю ть трав’ янистим и рослинам и. В ідм ираю чи, ці рослини п еретворю ю ться на мул, яки й з рокам и накоп и ­ чується на дні. У результаті таке озеро п оступово м іліє і стає болотом . Є озера, я кі заростаю ть м охом від берега до середини. Залиш аються тільки невеликі площ і відкритої води «в ік н а », щ о із часом заростаю ть. Болота осуш ую ть, п рокопую чи канави, куди збирається вода. На місці осуш ених боліт ви рощ ую ть добрі врож аї рослин. В У країн і бол ота п ош и р ен і на п івн оч і. В они п ере­ важ но невеликі за п л ощ ею . З бол іт беруть п очаток і ж и вл яться багато р іч ок . В они т а к ож ж и в л я ть п ід зем ­ ні води, щ о є важ ли ви м дж ер ел ом водоп остачан н я . Ш тучні водойм и. На Землі, крім звол ож ен их тер и то­ рій, є багато м ісць, населення я к и х потерпає від нестачі води. Там люди створ ю ю ть ш тучні водойми. До них нале­ ж ать канали, ставки, водосхови щ а. К а н а л - це ш тучна річка, я к у сп р ям овую ть туди, де вода найнеобхідніш а, тобто «п ерекидаю ть» воду з одн ієї р іч к у в ін ш у. В У к р а ­ їні відомий П івн ічн окри м ськи й канал. Ст авки в и к ор и ­ стовую ть для розведення риби, утрим ання водоплавної птиці, водопою худоби , зрош ення полів. У м істах ставки є ок расою парків і зон відп очин ку. В о д о с х о в и щ а за с в о ї­ ми розм ірам и нагадую ть великі озера або навіть м оря.

117

їх будую ть переваж но на р іч ках. Н априклад, К иївське і К аховське вод осх ов и щ а розташ овано на Д ніпрі. З начен ня в од ой м та їх ох о р о н а . В а ж к о переоцінити значення водой м у п ри р оді. У н и х м істя ть ся значні запаси води, без я к о ї не м ож л и ве ж и ття на Землі. У вод ой м ах м еш к а є переваж на к іл ь к ість представників р осл и н н ого і твар и н н ого світу . В агом у роль в ід ігр аю ть водой м и й у ж и тті лю дини. З давн іх-давен їх в и к о р и сто в у ю ть я к судноплавні ш л я ­ хи . Н а р іч к а х п обудован о гід р оел ек тр остан ц ії. П р існ і водой м и - дж ерел о п и тн ої води. В оду в и к о ­ р и ст о в у ю т ь у д ом аш н ьом у госп од а р ств і, на заводах і ф абри ках. Для оч и щ ен н я її сп оч а тк у п одаю ть по тр у ­ бах на в од ооч и сн у ста н ц ію , а вж е п отім водопроводом у буди н к и . У сіл ь сь к о м у госп од а р ств і воду в и к о р и сто ­ ву ю ть для зр ош уван н я. Водойм и є ок расою наш ої Землі й місцем відпочинку. Л ю ди у сезон полю ван ня л овл ять ри бу, п ол ю ю ть на водоп л авн и х п та хів і тварин із цінн им х у тр ом . Щ об р и бол овл я та п олю ван ня не призвели до зменш ення ч и сел ьн ості твари н, п ри й н я то закон и про раціональне ви к ор и ста н н я й о х о р о н у водой м . М еш к ан ц і водой м дуж е ч утл и ві до забруднення. У водой м и ч асто ви к и д а ю ть в ідходи виробництва. З п оток ам и тал и х вод або п ісл я злив у н и х п отрапл я­ ю ть о т р у т о х ім ік а т и й м інеральні добрива. З абрудню ю ть водой м и й п обутов и м см іття м . У се це п ризводить до загибелі ж и в и х іст о т , я к і м еш к а ю ть у водой м ах. Ч и стота водой м залеж ить і від тебе, тв оєї поведінки у п ри роді. П од ум а й , що ти м ож еш зробит и для збере­ ж ення водойм и. Словничок: озеро; болото; канал; ст авок; водосховищ е. Перевір с е б е 1. Що таке озеро? Наведи приклади озер України.

2. Як утворюються болота?

118

' 3. Розкажи про значення водойм у природі та житті людини.

4. Які річки й озера України потребують охорони? Запропо­ нуй заходи щодо їх охорони.

5. Що є причиною забруднення водойм і які їх наслідки?

6. Як забруднення води в річках і озерах впливає на рос­ линний і тваринний світ?

7. Які водойми є у твоєму населеному пункті? Назви їх. Це штучні чи природні водойми? Дізнайся, які рослини і тварини мешкають у водоймах твоєї місцевості. Які з них потребують охорони? Підготуй розпо­ відь про одну з них.

Бібліотечка природодослідника Поблизу села Рудка розташоване Біле озеро. Це друге за величиною озеро в Рівненській області. Вода озера містить глі­ церин, фосфор і сірководень. Такий склад води свідчить про її цілющі властивості. Біля Білого озера ростуть рідкісні рослини. На берегах гніздяться дикі качки, гуси, живуть бобри та онда­ три. В озері налічується 22 види риб.

н,

Висновки

До природних водойм, крім річок, належать озера і болота. Озеро - це водойма, щ о виникла в природних запа­ динах на поверхні Землі. Озера буваю ть прісні та солоні. Озеро, яке заростає трав’ янистими рослинами, поступово перетворюється на болото. До ш ту ч н и х водой м належ ать: канали (наприклад, П івн іч н ок р и м ськ и й ); ста в к и ; в о д осх ов и щ а (наприклад, К иївське і К а ховсь к е). Г осп од ар ськ а дія л ьн ість л ю дин и згубно впливає на п ри родні вод ой м и , том у вони п отр е­ бую ть ох ор он и .

§ 38. ЧОРНЕ МОРЕ Які моря омивають територію України? Знайди їх на карті України. О собл и в ості Ч ор н ого м ор я . Ч орне м оре одне з н ай ­ гл и бш и х у світі. З н аходи ться вон о на п івдні У к раїн и . За ф орм ою сх о ж е на овал. Й ого най більш а ш ирин а 119

V і® !

Ч.

,

!

.У

Україна ’ / /

І

Азовське море

Румунія

Росія

Б олгарія

шШ

Чорне море Грузія Туреччина Мал. 108. Чорноморське узбережжя

580 к м . Значна части н а Ч ор н ом ор сь к ого узбер еж ж я припадає на тер и тор ії У к раїн и і Туреччини (мал. 108). Користуючись малюнком 108, з ’ясуй, які ще країни зна'---- 1 ходяться на узбережжі Чорного моря.

Ч орне м оре з у с іх бок ів оточен е сух од ол ом , але воно все-таки з ’ єд н у ється зі С вітови м ок еан ом . На п івн іч н о­ м у сх о д і Ч орне м оре сп ол уч а ється з А зов сь к и м морем. На п івден н ом у за ход і Ч орн е м оре та к ож має зв ’ я зок із С ередзем ним м орем . У зд овж бер егової л ін ії Ч орн ого м оря р озташ ован і п іщ ан і п л я ж і. У Ч ор н ом у м ор і небагато остр ов ів. О ст рів - це діля н к а су х о д о л у , оточен а з у с іх бок ів водою . Н айбіль­ ш и м и остр ова м и Ч ор н ого м оря є Д ж арилгач і Зм іїний. К рім остр ов ів , у м ор і є п івостр ов и . П ів о ст р ів - невели­ ка части н а су х од ол у , щ о вдається у водний п ростір і сп ол у ч а ється з м атер и ком . Н ай більш и м п івостр овом Ч ор н ого м оря є К р и м ськ и й , я ки й ви ступ ає в Чорне м оре з п івн очі. У Ч орне м оре впадає безліч р іч ок . Р азом з водою вони н есуть у Ч орне море і м ул, ун асл ідок ц ього його 120

вода тем ніш а, н іж в ін ш и х м ор я х . П оверхн ева вода Ч ор н ого м оря менш солон а і за тем п ер а тур ою близька до тем ператури п овітр я : у л ітк у п р огр іва єть ся , у зи м к у ох о л о д ж у єть ся . У воді Ч ор н ого м оря на глибині понад 200 м кисень відсутн ій , тварини і росл и н и там ж и ти не м ож у ть, але ж и ву ть д ея к і ба ктер ії. В ода на такій глибині дуж е насичена сір к ов од н ем . Користуючись фізичною картою України, з’ясуй, які річ.Ік2 ки впадаю ть у Чорне море.

Рослинний і тваринний світ. У Ч орном у морі існує багато видів водоростей. Серед них трапляю ться м ік р о­ скопічні водорості - зелені, синьо-зелені, бурі, червоні, щ о прикріпляються до ґр ун ту чи я ки хось предметів у воді. Тваринний світ Ч ор н ого м оря надзвичайно р ізн ом а ­ нітний (мал. 109). Т ут м еш к а ю ть м едузи аурелія і коренерот. Серед м ол ю ск ів ш и р ок о р озп ов сю д ж ен і м ід ії, трап л яю ться у стр и ц і, гребін ц і. З р а к оп од ібн и х є к р а ­ би - к а м ’ яний і зелений, р ізн і види к р еветок . Води Ч ор н ого м оря багаті на р ізн ом а н ітн у р и бу, зокрем а хам су, ш п р оти , кефаль, ставр и ду, ск у м б р ію , тун ц я , кам балу, ската, акул у та ін. У Ч ор н ом у м ор і ж и в у ть і осетр ов і риби - осетер і севрю га. Т р ап л яється біл уга - найбільш а з осетр ов и х (її вага сягає понад 1 т). Ц я р и ба -х и ж а к х а р ч у ється дрібним и рибам и, м ол ю ск а м и , р ак оп од ібн и м и , л и ч и н ­ ками к ом а х. До небезпечних риб нал еж ить м ор сь к и й к іт, або х в о сток іл . Ч ор н ом ор ськ а акула катран - єди н ий представн ик ци х х и ж и х тварин у Ч ор н ом у м ор і. У д ов ж и н у акула сягає 150 см , а її вага м айж е 14 к г. Ц я акула не нападає на л ю ди н у і вваж ається безп ечн ою . До цін н и х видів ч ор н ом ор сь к и х риб нал еж ить ч о р ­ н ом орськ а камбала калкан. Вона не с х о ж а на ін ш и х риб. Тіло в неї гор и зон та л ьн о-п л оск е, п ри стосован е до донн ого сп о соб у ж и ття . Н и ж н я частин а тіла біла, звер ­ х у воно тем н о-сір ого к ол ь ор у, п окр и те к істк о в и м и гор121

Мал. 109. Мешканці вод Чорного моря: ставрида (7), шипохвостий скат (2), севрюга (3), хвостокіл (4), акула катран (5), риба-голка (6), чорноморська камбала калкан (7), дельфіни білобокі (8), білочеревий тюлень (9)

би к ам и . К оли риба не р у х а єть ся , за к ол ьор ом і р ел ьє­ ф ом її в а ж к о відр ізн и ти від тем н ого п іщ ан о-м ул и стого дна. У водах Ч ор н ого м ор я тр ап л я ю ться риби д и в ов и ж ­ ної ф орм и - м ор сь к и й к он и к і риба-гол ка. З вел и к и х ссавц ів п ош и р ен і дельф іни біл обок і, зрідка тр ап л я ю ться біл очереві тю лен і. На діл я н к ах в ід к р и того м оря з б ок у узбер еж ж я гн із­ ди ться велика к іл ь к іст ь м ор сь к и х п тахів - бур евісн и ­ к ів , ч а й ок , бакланів, к р я ч ок (мал. 110). Вони х а р ч у ­ ю ть ся , від п оч и ва ю ть і сп л ять у м ор і, ви ход яч и на су х од іл л иш е для гніздування. Б іл ьш ість ч о р н о м о р сь к и х п тахів - пелікани, буре­ вісн и к м алий, ч ай ки м ор сь к і, баклани, к р я ч к и - х а р ­ ч у ю т ь ся р и бою . А такі к ач ки , як гага звичайна і гоголь, ж и в л я ться п ри дон н и м и м ол ю ск а м и . Л ебідь і л и суха сп ож и в а ю ть в од ор ості, щ о р осту ть у бу х та х , а поганка надає перевагу др ібн ій ри бі, к реветкам і крабам.

122

Мал.110. Птахи, що населяють Чорноморське узбережжя: буревісник малий (1), тонкодзьоба (2) і середземноморська (3) чайки, баклан великий (4), гага звичайна (5), лисуха (6)

О хорона Ч орн ого м оря. На стан природи в Ч орном у морі впливають передусім сток и річок, щ о впадають у нього, а також викиди ш кідливих речовин, я кі потрап­ ляють у воду внаслідок аварій кораблів і під час видобут­ к у корисних копалин. Н айбільш е забруднювальних речо­ вин зі стокам и приносять річки Дунай, Дністер і Дніпро. Унаслідок цього спостерігається «ц вітін н я» води в пів­ нічно-західній частині моря. Забруднюю ть море також промислові підприємства, порти і побутові стоки м іст. Ж и ва природа Ч ор н ого м оря та й ого у збер еж ж я о х о ­ р он я ється у Ч ор н ом ор сь к ом у біосф ер н ом у зап овідн и к у. Тут під о х о р он ою п еребуваю ть багато видів водоп л ав­ них п тахів, я к і зи м ую ть або від п оч и ва ю ть під час п ере­ льотів. На у збер еж ж і Ч ор н ого м ор я зн а ход я ть ся та к ож природні заповідн и ки «Л ебедині о с т р о в и », Д ун ай ськи й , К арадазький і «М и с М а р тья н ». С ловничок: о стр ів ; п ів о стр ів .

123

Перевір себе 1. Які країни розміщені на узбережжі Чорного моря? Покажи їх на карті.

2. Які рослини трапляються в Чорному морі?

3. Які тварини мешкають у водах Чорного моря, а які - на його узбережжі?

4. Від чого залежить стан природи Чорного моря? Склади декілька ланцюгів живлення, що сформувалися в Чорному морі.

Бібліотечка природодослідника У зимовий період Чорне море практично не замерзає, лише невелика ділянка поблизу Одеси на незначний час укривається кригою. Однак у візантійських літописах згадується, що в 401 і в 762 роках н. е. Понта, або Чорне море, повністю замерзла.

Я*

Висновки

Ч орне море розташ оване на півдні України. На його узбереж ж і розкинулося ш ість держав. Н айбільш ими ост­ ровами Ч орного моря є Джарилгач та Зміїний. Крім островів, є півострови. У Ч ор н ом у м ор і існ ує багато видів водор остей . Тва­ ринний світ Ч ор н ого м оря надзвичайно різном анітний. Ж и в а при рода Ч ор н ого м оря та й ого узбер еж ж я о х о р о ­ н я ю ть ся в Ч о р н о м о р сь к о м у біосф ерн ом у заповідни ку.

§ 39. АЗОВСЬКЕ МОРЕ Д е розміщене Азовське море? З яким морем воно спо­ лучається? Покажи ці моря на карті. О соб л и в ості А з о в с ь к о г о м ор я . А зо в сь к е море - одне з н ай м ен ш и х у світі. В он о м енш е від Ч ор н ого м оря в 10 разів. Й ого п лощ а - м ай ж е 40 000 к м 2. А зовськ е м оре м іл к оводн е. Середня й ого глибина 8 м, а найбіль­ ш а - л и ш е 14 м. Ч ерез К ер ч ен ськ у п р оток у і Чорне м оре А зо в сь к е море сп ол у ч а ється зі С вітовим океаном . С ол он ість води в А з о в с ь к о м у м ор і набагато ниж ча, н іж у Ч ор н ом у м ор і. Ц е та к ож спри чи н ен о й ого невели­ 124

к ою гл и би н ою і велики м п ри п л ивом п р існ ої води з р іч ок Дон і К убань. КМ

Користуючись картою, назви річки України, що впадаю т ь в Азовське море.

К рім п рісн ої води, р іч к и несуть в А зо в сь к е м оре велику к іл ьк ість п ож и в н и х речовин. Н евелика глибина А з о в с ь к о г о м оря сп р и я є ш в и д к о ­ м у прогріван ню й ого вод. У зи м к у їх тем пература р ід к о падає н и ж че 0 °С, а в л ітк у вона п ід н ім а ється до + 2 8 °С, м ісц я м и сягає м айж е + 3 2 °С. М ’ я ки й к лім ат сп р и яє відп очи н ку на у збер еж ж і А з о в сь к о г о м оря. Н айбільш і остр ови А з о в с ь к о г о м оря - П іщ ан і, Б и р ю ­ чий і Ч ерепаха. Знайди острови Азовського моря на к а р ті атласу.

Острів Ч ерепаха ш тучн ого п о­ ходж ення. А ле головною і н а й ц і­ к авіш ою особл и в істю А з о в с ь к о го м оря є наявн ість на й ого у зб е ­ р еж ж і вел и кої к іл ь к о ст і кіс. Вони скл адаю ться з п іск у і галь­ ки, щ о н а гр ом ад ж ую ться під час перем іщ ення їх теч ією вздовж берегів (мал. 111). Р осли н н и й і твари н н и й світ. В А з о в сь к о м у м ор і р осту ть ч е р ­ воні й зелені в од ор ості, водні Мал. 111. к вітк ов і росл и н и. Із риб п ош и р е­ Піщано-галькова коса ні судак, хам са, тю л ька , осетер, севрю га, біл уга, оселедець, кам бала, кеф аль. В А з о в ­ ське море на нерест та п ідгодівл ю за ход и ть риба із Ч о р ­ ного м оря. Н айбільш е риби - п обл и зу К ер ч ен ськ ого півострова. Н евеликі остр ови , п івостр ови та к о си сл у гу ю ть м іс ­ цям и гніздування багатьох п тахів.

125

У збереж ж я А з ов сь к ого м оря зі сприятливим и при­ родним и ум овам и та піщ аним и пляж ам и - важ ливе м іс­ це відп очи н ку в У країн і, тут розм іщ ен о бази відпочинку і санаторії. З дна А з о в с ь к о г о м оря м ож н а ви добувати нафту і п ри родн и й газ. Грязь сол он ого озера Сиваш в и к о р и сто ­ в ую ть з л ік ув ал ьн ою м етою . О хорон а А з ов сь к ого м оря. О сновними джерелами забруднення А зовськ ого м оря є пром ислові підприємства і порти м іста М аріуполя. У наслідок м ор ськи х вантаж о­ перевезень та діял ьн ості портів води забрудню ю ться нафтою і наф топродуктам и. У м еж ах водоохоронн ої зони А зовськ ого м оря накопичено значну кількість твердих п обутови х і п ром и сл ови х відходів. Технологічна недоско­ налість облаш тування звалищ спричиняє забруднення п оверхневих і підзем них вод, створ ю є загрозу погірш ен­ ня санітарно-епідем іологічного стану і здоров’ я населен­ ня, ви кли кає м асові замори риби від кисневого голоду й отруєння ш кідливим и речовинами. Н адмірний, зокрема браконьєрськи й, вилов риби призвів до зменш ення площ нерестовищ осетр ови х, оселедця та підвищ ення солоності м оря. В останні десяти річчя частина дрібних організмів, щ о меш кала в товщ і води і була к орм ом для риби, зникла. В ідповідно зм енш илась і чисельн ість риби. Це явищ е спричинили збільш ення стоків н еоч и щ ен и х вод від к ом у н ал ь­ н и х і п р ом и сл ови х п ідп ри єм ств; ін тен си вн е ви кор и стан н я сіл ь­ ськ и м госп од ар ством м інераль­ н и х добри в та о тр у тох ім ік а тів у басейнах р іч о к ; забруднення від аварій к орабл ів. Щ об зберегти в п ри родном у стан і ти п ові та ун ікал ьн і степові п ри родн і к ом п л ек си А зо в сь к о го Мал. 112. Казантипський у збер еж ж я К ри м у, в 1998 році природний заповідник 126

створен о К азан ти п ськи й п ри родни й заповідни к (мал. 112). Т ут є тварини і росл и н и , щ о занесені до Ч ервон ої кн иги У к ра їн и . З окрем а, особл и в у ц ін н ість має ділянка степ у, де р осте р ід к існ и й тю льпан Ш рен ка. С ловничок: коса. Перевір себе 1. З якими морями сполучається Азовське море?

2. Що таке коси? Як вони утворюються?

3. Наведи приклади кіс, користуючись картою атласу.

4. Подумай, чому температура води Азовського моря теплі­ ша, ніж Чорного.

5. Охарактеризуй рослинний і тваринний світ Азовського моря. Розкажи, як він охороняється.

Бібліотечка природодослідника Азовське море в різні часи і в різних народів мало різнома­ нітні назви. Наприклад, меоти й інди, які жили на його узбереж­ жі ще до нашої ери, називали його Тамарунда - Годувальниця Чорного моря] стародавні греки - Меотида: римляни - Меотійське болото (від назви племені), слов’яни - Сурозьке, або Синє, море, араби - Бар-ель-Азов - Темно-синє море ; татари - Азов - кінець, гирло (за розташуванням у гирлі Дону).

л

Висновки

А зо в сь к е море менш е від Ч ор н ого м оря в 10 разів. С олоність й ого води набагато н и ж ч а, н іж у Ч ор н ом у м орі. Н ай більш і остр ови А з о в с ь к о г о м ор я - П іщ ан і, Б ирю чий і Ч ерепаха. Рослинний і тваринний світ А зовськ ого м оря враж ає своїм різноманіттям. З 1998 року діє К азантипський при­ родний заповідник.

т -ч Навчальний проект В О Д О Й М И РІД Н О ГО КРАЮ . ЇХ С ТА Н ТА О Х О Р О Н А Разом з дорослими здійсни екскурсію до водойм рідного краю. Опиши їх, давши відповіді на запитання:

127

• Які водойми є у твоєму краї?

• Які річки найвідоміші у твоєму краї? Розкажи про одну з них.

• Чи є у твоєму краї озера? Якої вони форми (округлої, витягнутої, серпоподібної тощо)? Яка в них вода (пріс­ на чи солона)? Яке найбільше озеро твого краю? Як його використовують у господарській діяльності?

• Розкажи про рослинний і тваринний світ водойм твого краю.

• Чи дбають люди про водойми у твоєму краї? Які способи охорони водойм можеш запропонувати?

§ 40. ҐРУНТИ УКРАЇНИ, ЇХ ОХОРОНА Пригадай основну властивість ґрунту. Що руйнує ґрунти? Види ґр у н тів . Ґр ун ти вк р и ваю ть п овер хн ю сух од ол у Землі ш аром від к іл ь к о х сан ти м етрів до 1 - 3 м і більш е. П ри рода Землі р ізн ом ан ітн а, а отж е, різном анітн і й ґр у н ти . П ід час п р огу л я н ок зверни увагу на ґр ун ти в л ісі, біля р іч к и , на л у ц і, на бол оті, на дачній ділянці. У сі вони р ізн і. Р ізн ом а н іття ґр у н тів залеж ить від бага­ ть ох ч и н н и к ів. Н априклад, від вм істу в ґр у н ті п іск у або глини, від к іл ь к о ст і в н ьом у перегн ою і води, від тем ператури п овітр я . Щ о більш е в ґр у н ті п ерегн ою , то більш е в н ь ом у п ож и в н и х речовин , н еобхід н и х для р о с­ ту й р озв и тк у росл и н . Вода, я к і п овітр я , є в б у д ь -я к ом у ґр у н ті, навіть н а й су х іш о м у на ви гляд. С ухі ґр у н ти п оли ваю ть, тоді р осл и н и добре р осту ть і р озви ваю ться . Щ о вищ а тем пе­ ратура п овітр я , то біл ьш е води ви п а р овується з ґр у н ту і ч а стіш е й ого д овод и ться п оливати. Я к щ о в ґр у н ті над­ л и ш ок води , у тв о р ю ю ть ся бол отн і ґр у н ти . У наш ій к раїн і п ош и р ен і ч о р н о з ем н і ґр у н т и . Вони у т в о р ю ю ть ся там , де р осте багато т р а в ’ я н и сти х рослин і чагар н и ків, д оста тн ьо тепла і випадає невелика к іл ь­ к ість опадів. За та к и х ум ов перегній н агром адж ується 128

в ґр у н ті. Н азву чорн озем и отрим али за свій кол ір, оск іл ьк и вони багаті на перегній і д уж е р од ю ч і. На п івн очі У країн и п ош ирен і п ідзол и ст і ґр у н т и . Вони м аю ть світл о-сір и й к ол ір і у тв ор ю ю ть ся там, де ростуть м іш ані та хв ой н і л іси , а опадів випадає більш е, ніж ви п ар овується з п овер хн і ґр у н ту . У н аслідок ц ього ґрун ти надто зволож ен і, том у опале листя, хвоя і гілля дерев ш видко у т в ор ю ю ть п ерегній. Однак значна к іл ь ­ к ість опадів п р осоч у єть ся в ґр у н т, р озч и н я є п ож и вн і речовини, щ о в ход я ть до скл аду п ерегн ою , і ви н оси ть їх у стр ум к и й р іч к и . Т ом у п ід зол и сті ґр у н ти м ал ор о­ дю чі. їх н еобхідн о удобр ю вати . К рім чорнозем ів і п ідзол и сти х ґр ун тів , на території У країни є так ож сірі л ісові ґр у н т и (мал. 113). Вони пош ирені переваж но під ділянкам и ш и р ок ол и сти х лісів. У м іст перегною в них незначний, том у їх р одю ч ість невисока. За допомогою карти а тл а су «Ґрунти» з ’ясуй, які ще ш ж ф у н ти характерні для т е р и т о р ії України. ' М Розглянь малюнок 113. Установи, який ґрунт родючіЬ^ ііі ииий. Чому?

Мал. 113. Різноманіття ґрунтів 5

П риро д о знав ств о , 4 кл.

129

З начення ґр у н тів . Ґр ун ти прон и зан і корін н ям р о с­ лин, я к и м даю ть п ож и в н і речови н и для р осту , тепло і вол огу - це їх н є осн овн е п ризначення. В они - середови ­ щ е існ уванн я тварин. У ґр у н ті ж и в у ть м ур аш ки , ж у к и , п ол ьові м и ш і, х о в р а х и , х о м ’ я к и , зем лерийки. Одні з н и х п еребуваю ть у ґр у н т і п остій н о, ін ш і тіл ьки зи м у­ ю ть там , а дея к і х ов а ю ть ся від сп ек и . К рім тварин, у ґр у н т і м еш к а ю ть м ік р оор га н ізм и , я к и х не м ож на поба­ чити н еозбр оєн и м о к о м . Вони розкладаю ть залиш ки росл и н і тварин, завдяки ч ом у у тв ор ю єть ся перегній. В аж ливе значення ґр у н ти м аю ть для сіл ьськ ого го с­ подарства. Н а р од ю ч и х ґр у н та х ви р ощ ую ть великі вр ож а ї р ізн и х к ул ь ту р н и х р осл и н . С ок ови ті трави, щ о р осту ть на ґр у н та х , є к ор м ом для тварин. Л ю дина с п о ­ ж и ває і р осл и н н у, і твари нн у їж у . О тж е, ґр у н ти м аю ть велике значення для р осл и н , тварин і лю дини. Р ол ь л ю д и н и у збер еж ен н і й п ол іп ш ен н і ґр у н тів . Ґ р у н ти - важ л и ве п ри р одн е ба га тств о, яке н еобхід н о бер егти . Н адзви ч ай н о ва ж л и во п рави льно обр обл я ти ґр у н т . П ід час о б р о б іт к у й ого р о зп у ш у ю т ь , зв о л о ж у ­ ю ть або о с у ш у ю т ь . В и р ощ ува н н я к у л ь ту р н и х росл и н з р о к у в р ік п р и зв од и ть до зм ен ш ен н я к іл ь к о ст і п о ж и в ­ н и х р ечови н у ґр у н т і. Т ом у л ю ди п остій н о вн ося ть р із ­ ні д обр и ва: гн ій , торф і м ін ерал ьн і речови н и . Л ісові см у ги за хи щ а ю ть ґр у н ти від видування в ітр ом , за тр и м у ю ть на п ол я х сн іг, у результаті чого вони отр и м у ю ть біл ьш е вол оги . П ерш н іж розпочати будівн и ц тво або р озр об к у р одови щ к ор и сн и х копалин, обер еж н о зн ім а ю ть р од ю ч и й ш ар ґр у н т у на ц и х ділян­ ках і тр а н сп ор ту ю ть й ого в інш е м ісце. С ловничок: чорноземні, підзолист і, сірі лісові ґрунт и. Перевір себе 1. Які є види ґрунтів? Які з них поширені на території України?

2. Чим відрізняються чорноземи від підзолистих ґрунтів?

3. Яке значення мають ґрунти для природи?

130

4. Поясни, чому ґрунти необхідно оберігати.

5. Запропонуй правила бережливого ставлення до ґрунтів.

6. Які ґрунти характерні для твоєї місцевості? Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо­ відь про солончаки або торф ’яно-болотні ґрунти.

Проведи дослідження. Визнач, як різні ґрунти утримують воду. У дві склянки помісти лійки. Закрий отвори в лійках ватою. В одну з них насип піщаний ґрунт, а в другу - глинистий. Налий у лійки однакову кількість води. Порівняй, через який ґрунт пройшла більша кількість води. Який ґрунт утримав воду?

Бібліотечка природодослідника Підживлюючи рослини, слід пам’ятати, що надмірна кіль­ кість добрив небезпечна. Вода в такому ґрунті стає дуже со­ лоною і «спалює» коріння рослин. Зайві розчинні солі мають вигляд білого нальоту на поверхні ґрунту або біля краю горщика з рослиною. Що краще освітлено рослину, то частішого підживлення вона потребує. Під час росту рослини добриво треба вносити частіше, невеликими порціями. Якщо ріст припинився, можна зменшити кількість його внесення. Узимку потреба рослин у добривах зменшується, а влітку підживлювати їх треба частіше.

^

Висновки

Р ізн ом ан іття ґр у н тів зал еж ить від ба гатьох причин: вм істу п іск у або глини; к іл ь к о ст і п ерегн ою і води; тем ператури п овітр я. Н а тер и тор ії У к раїн и п ош и рен і чорн озем и , п ід зол и сті та сір і л ісов і ґр у н ти . Ґр ун ти важ ливе природне багатство. їх п отр ібн о правильно обробл яти й ох ор он я ти .

131

§ 41. П Р И Р О Д Н І ЗО Н И У К Р А ЇН И . К А Р Т А П Р И Р О Д Н И Х ЗОН Скільки теплових поясів існує на земній кулі? П р и родн і зони. Ти вж е зн аєш , щ о п риродні ум ови р ізн и х обл астей зем н ої к ул і значно різн я ться . У цих від м ін н остя х м ож н а п ом іти ти так у закон ом ір н ість: при­ р од н і ум ови п ост уп ово зм іню ю т ься від екват ора до полюсів. Для ж и в и х істо т , я к і м еш к а ю ть на сух од ол і, дуж е важ л и ви м и є тепло і волога. Ж аби не м еш каю ть у п осу ш л и в и х м ісц я х , а верблю ди не ж и ву ть у вол огом у л ісі. П альм у на п івн очі м ож н а п обачи ти тіл ьки в п ри ­ м іщ ен н я х, у вазоні, а наш а улю блена яли н ка не росте в тр оп ік а х . С онячне світл о і тепл о, опади, вітри ств ор ю ю ть о со б ­ ливі ум ови в р ізн и х м ісц я х наш ої планети. Великі діля н к и зем н ої к ул і, щ о р ізн я ться своїм и природним и ум овам и , ґр у н та м и , р осл и н н и м і тваринним світом , нази ваю ть природними зонами. $

Розглянь кар ту природних зон с в іту (мал. 114). Назви ' природні зони в порядку розміщення їх з півночі на пів­ день. Що т и пом ітив?

М іж при родн и м и зонам и немає ч іт к и х м еж . П ри род­ ні зони зм ін ю ю ть ся з п івн очі на південь. П ричина їх п осл ід овн ої зм іни - зм іна к іл ь к о ст і світла, тепла і вол о­ ги, щ о отр и м у є зем на п овер хн я. Щ о далі на північ, то н и ж че перебуває Сонце над гор и зон том і коротш е та п р охол од н іш е л іто, тривал іш а і хол од н іш а зима. Н ай­ н и ж че п ол ож ен н я Сонце займає біля П івн ічн ого п ол ю ­ са. Щ о бл и ж че до екватора, то вищ е п ідн ім ається Сонце над гор и зон том і то триваліш е і сп ек отн іш е літо, к о р о т ­ ш а й теп л іш а зима. П р и родн і зон и У к раїн и . У м еж ах У країн и р озм іщ е­ но три при родн і зони: зона мішаних лісів, зони лісо­ степу і степу. В они та к ож зм ін ю ю ть ся з півн очі на південь. П од ум а й чому.

132

і

ІАрктичні та антарктичні пустелі ИИИ Тундра та лісотундра 1 ІТайга І 1Мішані ліси 1 . і Лісостеп і степ І....ІПустелі І ІСавани І ІВологі тропічні ліси

Мал. 114. Карта природних зон світу

П риродні зони беруть свою назву від р осл и н н ості, щ о властива їм . У к ож н ій п ри родн ій зон і одн акові погодні ум ови вп р одовж р ок у , п одібн і ґр у н ти , р осл и н ­ ний і тваринний світ. П риродні зони хар а к тер и зу ю ть за планом. П лан ха р а к тер и сти к и п р и р од н ої зони 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Де розм іщ ен а, м еж і. Ф орм и зем н ої п овер хн і. В одойм и. Ґрун ти. Р ослин ний і тваринний світ. Е к ол огічн і проблем и. О хорон а природи. Залеж ність дія л ьн ості лю дей від п ри р одн и х ум ов.

Розглянь кар ту природних зон України на 2-му форзаці підручника. Визнач, у якій природній зоні т и живеш. Яким кольором її позначено на к а р ті? Використовуючи

133

цю карту, охарактеризуй за планом природну зону, у якій т и живеш.

С л овн и чок: т еплові п ояси ; природна зон а; зона м іш а­ н и х л ісів; зони л ісост еп у і ст епу. Перевір себе 1. Що таке природні зони? Що впливає на зміну їх з півночі на південь?

2. Назви природні зони України. Покажи їх на карті.

3. На контурній карті України підпиши назви природних зон.

Ш

Використовуючи різні джерела інформації, підготуй розпо­ відь про пристосування тварин до життя в зоні степів або мішаних лісів (на вибір).

Бібліотечка природодослідника Природні умови на планеті Земля помітно змінені людиною. Подекуди природну рослинність майже цілком винищено і замі­ щено культурною. Особливо постраждали зони степу і лісосте­ пу. У природі відбулися незворотні зміни: знищено багато видів рослин і тварин, виснажено ґрунти. Для збереження природи створюють національні парки, заповідники й інші охоронні території.

Висновки

Природні зони - ділянки земної кулі, подібні за при­ родними умовами. Природні зони змінюються з півночі на південь. У межах України розміщено три природні зони: мішаних лісів, лісостепу і степу. § 42. М ІШ А Н І ЛІСИ (П ОЛ ІССЯ) Знайди на карті природних зон України зону мішаних лісів. Я кі форми зем ної поверхні в зоні мішаних лісів? Які водойми є на її території?

Північна частина України розташована в зоні міша­ них лісів. Її ще називають Українським Поліссям. Зона мішаних лісів простягається із заходу на схід на 134

750 км , а з п івн очі на південь - до 180 к м . П оверхн я зони рівнинна і добре нагрівається С онцем . Л іто довге і тепле, зима сн іж н а і не д у ж е хол одн а, із части м и в ід ­ лигам и. У зи м к у і вл ітк у випадає достатн я к іл ь к ість опадів. Н айбільш і р іч ки П ол ісся - Д н іп ро, Д есна, П р и п ’ ять, Горинь. Знайди їх на карт і. На П ол іссі багато озер, заболочених д іл я н ок , тор ф ови щ , вел и кі запаси п ідзем ­ них вод. П одекуди вони розташ ован і бл и зько до п ов ер х ­ ні землі. Ґрун ти тут м істя ть д оста тн ю к іл ь к іст ь вол оги , однак п ож и вн и х речовин у н и х мало. Р осли н и м іш а н и х л ісів. У зон і м іш а н и х л ісів н ай ­ більш п ош и рен і сосн ов і (мал. 115) та д у бов о-сосн ов і (мал. 116) ліси . У сосн ов и х л ісах зр оста є сосн а зви ч ай ­ на, під деревами ґр у н т у к р и ти й м охам и . На галявинах р остуть чебрець, зол оту ш н и к , осок а , к у щ и к и ч орн и ц ь та брусн иць.

Мал. 115. Сосновий ліс

Мал. 116. Дубово-сосновий ліс

У д у бов о-сосн ов и х л ісах дерева р озм іщ ен і двом а я р у ­ сами: ви щ и й - сосн и , н и ж ч и й - дуби . П ід деревам и п ідл ісок із ж остер у л а м к ого, брусл и н и єв р оп ей ськ ої. Під кущ ам и - густи й тр а в’ яний п окри в з ор л як а, к у п и ­ ни л ік а р ськ ої, кон вал ії. Т а к ож є м охи . У м іш аном у л ісі ранньої весни перш им и зацвітаю ть підсніж ники, п рол іски , первоцвіт, сон-трава. П ізніш е конвалія, веснівка дволиста, квасениця. У гущ и н і дерев і чагарників розр остаю ться коп и тн я к і зірочн ик. Тут росте багато грибів.

135

Тварини м іш ани х лісів. Тваринний світ м іш аних лісів надзвичайно різноманітний (мал. 117). Ц ьом у сприяю ть ум ови неж и вої природи (вода, тепло, світло), достатня к іл ьк ість корм у, різні яруси рослин, де тварини м ож уть заховатися від ворога, побудувати собі ж итло.

Мал. 117. Кабан дикий (1), кіт лісовий (2), нутрія (3), ондатра (4)

У лісах м еш каю ть білки, зайці-русаки, лисиці, косулі. У заростях водиться кабан дикий. Зрідка трапляються зубри. П одекуди зустрічаю ться рись і кіт лісовий. По бере­ гах річок ж ивуть цінні хутрові звірі: нутрія та ондатра. У зон і м іш а н и х л ісів води ться понад 250 видів п та­ х ів . Серед н и х: тетер у к , гл уш ец ь, ор я бок , к ур іп к а сіра, дятел вел и ки й . Н авесні до м іш а н и х л ісів повертаю ться з ви р ію ш п а ки , п л и ск и , зозул і, м у х ол ов к и . Ж и вл яться вони к ом а ха м и , я к и х багато в л ісовій п ідсти л ці, під к ор ою дерев, на р осл и н ах. На бол ота, л ук и , до озер та р іч ок п ри л ітаю ть вод о­ плавні й бол отн і п тахи - лебеді, ди к і гуси , ж уравлі, лелеки біл і, д и к і к а ч к и , к ул и к и (мал. 118). Тут гн із­ ди ться р ід к існ и й для У к раїн и лелека чорн ий. У л ісі м ож н а натрапити на га д ю к у звичайну, вуж а, я щ ір к у п р уд к у. Біля води м еш к а ю ть черепахи болотні, ж аби. У водой м ах П ол ісся понад ЗО видів риб, серед я к и х : к ор оп , л ящ , карась, щ у к а , ок ун ь та ін. Л ю ди в и к ор и стов у ю ть п ри роду зони м іш ан и х лісів. У л ісах п роводя ть л ісор озр обк и . П обудован о підприсм 136

рш

Мал. 118. Лелека білий (7), качка дика (2), кулик (3), лелека чорний (4)

ства, на я к и х в и готовл я ю ть папір, кар тон , меблі. Н и зь­ кі ділянки П ол ісся займ аю ть торф ови щ а, бол ота, ч а с­ тину я к и х о су ш у ю т ь сп еціальни м и м аш и нам и . Тут створен о в од осх ов и щ а , р озви н ута тор ф одобувн а п р о ­ м и сл овість, р озр обл я ю ть гран ітн і к а р ’ єри. Ч ималі тер и тор ії зай м аю ть п асови щ а й сін ож а ті. На л уках ви пасаю ть овець і к ор ів . П рирода П ол ісся сп р и яє ви рощ уван ню картоплі, льону, ози м ого ж и та, бур як ів. Розвинене садівництво. Перевір себе 1. Де в Україні розташована зона мішаних лісів? Як її називають?

2. Назви характерні ознаки пір року в зоні мішаних лісів.

3. Які соснові й листяні породи дерев ростуть у мішаних лісах?

4. Які чагарники, трав’янисті рослини ростуть у мішаних лісах?

5. Розкажи, які ссавці, птахи водяться в мішаних лісах.

6. Які тварини мешкають біля водойм та у водоймах Полісся?

7. Як люди використовують природу зони мішаних лісів у господарській діяльності?

8. Склади кілька ланцюгів живлення, що сформувалися в зоні мішаних лісів. Підготуй повідомлення про будь-яку тварину мішаних е ї к і лісів.

137

Бібліотечка природодослідника На Поліссі мешкає рідкісний звір хохуля, що належить до однієї з най­ давніших груп ссавців (мал. 119). Хохуля - тварина, пристосована до життя у воді. Вона може перебува­ ти під водою 10-12 хв. Більшу части­ ну життя тварина проводить у воді чи в прибережних норах. ' ’і , У минулому хохуля була досить Мал. 119. Хохуля поширена в Європі. Тепер її занесено до Міжнародної Червоної книги.

^

Висновки

Зона м іш а н и х л ісів - У к р а їн сь к е П ол ісся - р озташ о­ вана в п івн іч н ій ч асти н і У к раїн и . П риродні ум ови П ол ісся сп р и я тл и ві для ж и ття росл и н і тварин. Н ай­ біл ьш п ош и р ен і сосн ов і та д у бов о-сосн ов і л іси . Тварин­ ний світ м іш а н и х л ісів різн ом ан ітн и й : м еш кає багато видів звір ів, п та х ів , риб, к ом а х . Л ю ди в и к ор и стов у ю ть п р и р оду м іш а н и х л ісів у госп од а р ськ ій діял ьн ості.

Ц*

Навчальний проект Ч О М У ЛІСИ Н А З И В А Ю Т Ь « Л Е Г Е Н Я М И П Л А Н ЕТИ » ?

Використовуючи різні джерела інформації, дізнайся: • Яку частину суходолу на Землі займають ліси?

• Як ліси підтримують склад атмосферного повітря?

• Які ліси є у твоїй місцевості?

• Яку територію вони займають?

• Чи здійснюють промислову вирубку лісу в місцевості, де ти живеш?

• Яких природоохоронних заходів щодо збереження лісів уживають? За можливості відвідай ліс разом з дорослими. Візьми із со­ бою фотоапарат. Під час екскурсії фотографуй краєвиди, різні дерева, кущі, квіти, тварин. Отримані відомості презентуй у ви­ гляді фотоальбому «Наш ліс» або підготуй презентацію.

138

Навесні разом з однокласниками проведіть акцію «Вирос­ ти зеленого друга» (посадка саджанців кущів, дерев, розсади квітів).

§ 4 3 . Л ІС О С Т Е П Знайди на карті природних зон України лісостеп. Які великі річки перетинають лісостеп? На південь від Українського П олісся лежить л ісост еп о­ ва зона, або лісост еп. Так називають територію, на якій чергуються ділянки лісу і степу. Л ісостепова зона простяг­ лася майже на 1100 км. Вона охоплю є всю центральну частину території України. Ш ирина зони різна. У районі міста Глухова сягає 330 км. П оверхня зони рівнинна. У л ісостеп овій зон і тепле л іто й п ом ір н о хол одн а зима. П р отягом р ок у випадає достатн я к іл ь к ість оп а ­ дів - у зи м к у все довкол а вкри те тов сти м ш аром сн ігу, ул ітк у часто буваю ть зливи, п одекуди з градом . У л ісостеп овій зон і переваж аю ть р од ю ч і чорн озем и . Такі п риродні ум ови сп р и ятл и ві для р озв и тк у р о с ­ линного світу л ісу й л ук ів, ви рощ уван н я с іл ь сь к о го сп о ­ дарських к ул ьтур. Рослини і тварини л ісостеп ов ої зони. У л ісостеп у пере­ важають листяні ліси. Тут ростуть дуб, ясен, липа, оси ­ ка, клен (мал. 120, 1), груш а дика, яблуня лісова. Під деревами - підлісок з ліщ ини, ш ипш ини, калини, бузини чорної. Барвистим килим ом стеляться трави - конвалія, зірочник, купина ш ироколиста (мал. 120, 2 - 4 ) . С приятливий к л ім ат, р ізн ом а н іття дерев, к ущ ів , трав, щ о у тв ор ю ю ть різн і я р уси в л ісі, галявини, д оста т­ ня к іл ьк ість к ор м у - усе це добр і ум ови для п р ож и в а н ­ ня різн и х тварин (мал. 121). На л ісов ій галявині м ож н а побачити к осу л ю . У л ісі тр ап л я ю ться х и ж а к и : тх ір чорн ий, горн остай , ласка, к ун и ц я л ісова і к а м ’ яна. П облизу урви щ або к р у тосх и л ів ж и в у ть б ор сук и . Ж и в ­ ляться вони р осл и н н ою і твари н н ою їж е ю . У чагар н и ­ ках ховаю ться д и к і сви н і. Вони тр и м а ю ться невелики139

Мал. 120. Клен (7), конвалія (2), зірочник (3), купина широколиста (4)

ми табун ц ям и , акти вн і в нічн у п ору. У л ісах пош ирені м и ш і л ісов і, п ол ів к и , за єц ь-р уса к , л и си ц я , вовк. Р ізн ом ан ітн и й п таш и н и й світ л ісостеп у. Серед х и ж и х п тахів тр ап л я ю ться бер к ут, м оги л ьн и к. З весни до осен і дзвен ять п таш и н і гол оси го р и х в істо к , синиць, зя бл и к ів, щ и гл и к ів , сор ок оп у д ів . Т ут м еш каю ть дятли (мал. 122, 1 ) і п овзи к и . На у зл іссі м ож н а зустріти

Мал. 121. Косуля (1), тхір чорний (2), куниця кам'яна (3), борсук (4)

140

Мал. 122. Дятел (1), перепілка (2)

к у р іп к у сір у та п ереп іл ку (мал. 122, 2). У л ісов ій п ід ­ сти л ц і, на рослин ах ж и ве багато к ом а х . В они є к орм ом для птахів. У заплавах р іч ок л ісостеп ов ої зони м еш к а ю ть онда­ тра, н утр ія, видра, норка. Серед водоплавн их птахів пош ирені к ачки , к ур оч к а болотна, деркач, ж уравель сіри й , чапля руда. Ч атую ть на здоби ч лунь і сова б ол от­ на (мал. 123).

Мал. 123. Видра (7), норка (2), курочка болотна (3), чапля руда (4), лунь (5), сова болотна (6)

На родю чи х чорн озем ах ви р ощ ую ть різном анітні зер­ нові культури: ози м у п ш ен ицю , я чм ін ь, п р осо. Значні п лощ і відведено під к у к у р у д зу . Ч ор н озем н і ґр у н ти сприятливі для ви рощ уван н я сон я ш н и к у , ц у к р ов ого бур як у, картоплі. У зоні л ісостеп у пош ирені ф руктові сади. У них зби ­ рають щ едрі врож аї яблук, гр уш , слив, череш ні, абри к о­ сів. На баш танах дозріваю ть кавуни та дині. Багатий лісостеп на виноградники. Перевір себе 1. Яку природну зону називають лісостеповою? Яку терито­ рію займає лісостеп України?

2. Назви характерні ознаки пір року в лісостеповій зоні.

3. Які рослини ростуть у цій зоні?

141

Ɣ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɩɿɞɝɨɬɭɣ ɩɨɜɿ ɞɨɦɥɟɧɧɹ ɩɪɨ ɛɭɞɶ ɹɤɭ ɪɨɫɥɢɧɭ ɱɢ ɬɜɚɪɢɧɭ ɡɨɧɢ ɥɿɫɨɫɬɟɩɭ Ȼɿɛɥɿɨɬɟɱɤɚ ɩɪɢɪɨɞɨɞɨɫɥɿɞɧɢɤɚ ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɛɚɝɚɬɶɨɯ ɧɚɡɜ ɪɿɱɨɤ ɹɤɿ ɬɟɱɭɬɶ ɭ ɥɿɫɨɫɬɟɩɨɜɿɣ ɡɨɧɿ ɳɟ ɞɨɫɿ ɧɟ ɪɨɡɝɚɞɚɧɨ Ɍɚɤ ɧɚɡɜɚ ɪɿɱɤɢ ɋɭɥɚ ɣɦɨɜɿɪɧɨ ɨɡɧɚɱɚɽ ©ɦɨɤɪɟ ɦɿɫɰɟª ȼɨɪɫɤɥɚ ± ©ɛɿɥɚ ɜɨɞɚª ɨɫɤɿɥɶɤɢ ɛɟ ɪɟɝɨɜɿ ɤɪɭɱɿ ɭɬɜɨɪɟɧɿ ɛɿɥɢɦɢ ɩɿɫɤɚɦɢ ɿ ɤɪɟɣɞɹɧɢɦɢ ɜɿɞɤɥɚɞɚɦɢ ɉɫɟɥ ± ©ɥɭɤɢ ɜɨɥɨɝɟ ɦɿɫɰɟª Ɋɨɫɶ ± ©ɜɨɥɨɝɚ ɪɨɫɚª Ɍɹɫɦɢɧ ± ©ɤɚɦɿɧɶª ɛɨ ɜ ɪɭɫɥɿ ɪɿɱɤɢ ɤɪɢɫɬɚɥɿɱɧɿ ɩɨɪɨɞɢ ɩɨɞɟɤɭɞɢ ɜɢɯɨɞɹɬɶ ɧɚ ɩɨɜɟɪɯɧɸ

Âèñíîâêè å¹·¹º®¸ à·°º©À·«©¶±² » ¾®¶ºà©´Ä¶å² ¿©¹º±¶å ³à© 춱 à±à·­¶å »µ·«± ¾åèì °·¶± ¹¸à±Åº´±«å ­´Å à·¹´±¶ å º«©à±¶ å¹± ´å¹·¹º®¸» ¸®à®«©¯¶· ´±¹ºÅ¶å «©à±¶¶±² ¹«åº ´å¹·¹º®¸·«·ì °·¶± ¸à®­¹º©«´®¶· ¿±¹´®¶¶±µ± «±­© µ± ¹¹©«¾å« ¸º©½å« °®µ¶·«·­¶±½ ³·µ©½ © ෭⿱½ ¿·à¶·°®µ©½ ´å¹·¹º®¸» ´â­± «±à·Á»âºÄ àå°¶·µ©¶åº¶å °®à¶·«å º®½¶å¿¶å ¸´·­·«· ·«·¿®«å º© Å¬å­¶å ³»´Äº»à±

| ɇɚ ɤɚɪɬɿ ɩɪɢɪɨɞɧɢɯ ɡɨɧ ɍɤɪɚʀɧɢ ɡɧɚɣɞɢ ɡɨɧɭ ɫɬɟɩɭ əɤɿ ɮɨɪɦɢ ɡɟɦɧɨʀ ɩɨɜɟɪɯɧɿ ɬɭɬ ɽ" əɤɿ ɜɟɥɢɤɿ ɪɿɱɤɢ ɩɟɪɟɬɢɧɚɸɬɶ ɡɨɧɭ ɫɬɟɩɭ" ɉɨɤɚɠɢ ʀɯ ɧɚ ɤɚɪɬɿ

© ¸å«­®¶Ä «å­ ´å¹·¹º®¸» ­· ݷභ¬· ² °·«¹Ä³·¬· µ·àå« µ©²¯® ¶© ³µ ¸à·¹ºÅ¬©èºÄ¹Å °·¶© ¹º®¸» ·«®à½¶Å ¹º®¸å« à嫶±¶¶© ° ¬·àª©µ± Åੵ± ² ª©´³©µ± º®¸·«·â °·¶·â ­· µ·àå« º®¿»ºÄ «®´±³å à忳± ³à©ì¶± ¶å¸à· »¶©² ¶å¹º®à å«­®¶¶±² »¬ å«®à¹Ä³±² ·¶®¾Ä © ¸å«­¶å °·¶± è «®´±³å °à·À»«©´Ä¶å ¹±¹º®µ± ª©¬©º· ·°®à ·¶¾® « ¹º®¸©½ ¸å­¶åµ©èºÄ¹Å «±Á® ¬àåè ­»¯¿® º·µ» º®¸´© ªå´ÄÀ® ¶å¯ » °·¶å ´å¹·¹º®¸» ©´® «·´·¬± °¶©¿¶· µ®¶À® ©²ªå´ÄÀ® ·¸©­å« «±¸©­©è » ³«åº¶åp¯·«º¶å 康 « ¹º®¸©½ ¹¸®³·º¶® º© ¸·¹»À´±«® ±µ© ½·´·­¶© å µ©´· ¹¶å¯¶© ´åº³» ­µ»ºÄ «åºà± ¹»½·«åì ®ª®°¸®¿¶±µ ¸·¬·­

Á·ª °ª®à®¬º± ¶®°©²µ©¶å ­å´Å¶³± ¹º®¸» ½·¿© ª » º©³±½ °©¸·«å­¶±³©½ ų ¹³©¶åÅ ·«© ɉɟɪɟɜɿɪ ɫɟɛɟ Ⱦɟ ɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɚ ɡɨɧɚ ɫɬɟɩɭ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ" əɤɿ ɮɨɪɦɢ ɡɟɦɧɨʀ ɩɨɜɟɪɯɧɿ ɽ ɜ ɫɬɟɩɨɜɿɣ ɡɨɧɿ" əɤɿ ɽ ɜɨɞɨɣɦɢ" Ɉɯɚɪɚɤɬɟɪɢɡɭɣ ɩɨɪɢ ɪɨɤɭ ɡɨɧɢ ɫɬɟɩɭ əɤɿ ɪɨɫɥɢɧɢ ɪɨɫɬɭɬɶ ɭ ɫɬɟɩɨɜɿɣ ɡɨɧɿ" əɤ ɜɨɧɢ ɩɪɢɫɬɨɫɭɜɚ ɥɢɫɹ ɞɨ ɠɢɬɬɹ ɜ ɫɬɟɩɭ" ȼɿɞɩɨɜɿɞɶ ɩɪɨɿɥɸɫɬɪɭɣ ɩɪɢɤɥɚɞɚɦɢ əɤɿ ɬɜɚɪɢɧɢ ɦɟɲɤɚɸɬɶ ɭ ɫɬɟɩɨɜɿɣ ɡɨɧɿ" əɤ ɜɨɧɢ ɩɪɢɫɬɨɫɭ ɜɚɥɢɫɹ ɞɨ ɠɢɬɬɹ ɜ ɫɬɟɩɭ" ɇɚɜɟɞɢ ɩɪɢɤɥɚɞɢ əɤ ɥɸɞɢ ɜɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɬɶ ɫɬɟɩ ɭ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɶɤɿɣ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ" Ɣ əɤɿ ɿɫɧɭɸɬɶ ɜɡɚɽɦɨɡɜ¶ɹɡɤɢ ɦɿɠ ɪɨɫɥɢɧɚɦɢ ɿ ɬɜɚɪɢɧɚɦɢ ɫɬɟɩɭ" Ɣ ɍɬɜɨɪɢ ɤɿɥɶɤɚ ɥɚɧɰɸɝɿɜ ɠɢɜɥɟɧɧɹ ɳɨ ɫɤɥɚɥɢɫɹ ɜ ɫɬɟɩɭ

Âèñíîâêè º®¸ ¸à·¹ºÅ¬©èºÄ¹Å ¶© ¸å«­®¶Ä «å­ ´å¹·¹º®¸» ­· ݷභ ¬· ² °·«¹Ä³·¬· µ·àå« åº· « ¹º®¸©½ ¹¸®³·º¶® ² ¸·¹»À´± «® °±µ© ½·´·­¶© å µ©´·¹¶å¯¶© ¿©¹º· ª»«©âºÄ ¹±´Ä¶å «åºà± °·¶å ¹º®¸» ¸®à®«©¯©è ºà©«lŶ±¹º© à·¹´±¶¶å¹ºÄ «©à±¶± ¹º®¸» ¸à±¹º·¹·«©¶å ­· ¯±ººÅ ¶© «å­³à±º±½ ¸à·¹º·à©½ â­± «±³·à±¹º·«»âºÄ ¹º®¸ » ¬·¹¸·­©à¹Ä³å² ­åŴĶ·¹ºå

| Ü Ü ɇɚ ɮɿɡɢɱɧɿɣ ɤɚɪɬɿ ɍɤɪɚʀɧɢ ɡɧɚɣɞɢ Ʉɚɪɩɚɬɫɶɤɿ ɝɨɪɢ ɍ ɹɤɿɣ ɱɚɫɬɢɧɿ ɍɤɪɚʀɧɢ ɜɨɧɢ ɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɿ" əɤɿ ɪɿɱɤɢ ɛɟɪɭɬɶ ɩɨɱɚɬɨɤ ɭ Ʉɚɪɩɚɬɚɯ"

© °©½·­å ³à©ì¶± à·°º©À·«©¶å ©à¸©º¹Ä³å ¬·à± ųå Á® ¶©°±«©âºÄ ³à©ì¶¹Ä³±µ± ©à¸©º©µ± µ©´

·à± ¹³´©­©âºÄ¹Å ° ³å´Ä³·½ ½à®ªºå« à·°­å´®¶±½ ¬åà ¹Ä³±µ± ­·´±¶©µ± ©à¸©º± ¶©´®¯©ºÄ ­· µ·´·­±½ ¬åà ì½¶è »º«·à®¶¶Å ºà±«©è å ­·¹å ³à©ì¶¹Ä³å ©à¸©º± p ¬·à± ¹®à®­¶Ä·ì «±¹·º± ©²«± Á© «®àÀ±¶© ©à¸©º p ·«®à´© óì «±¹·º© µ Ä·­·

Ɇɚɥ ɉɚɧɨɪɚɦɚ Ʉɚɪɩɚɬ

«±³å« » ©à¸©º©½ ¶®µ©è ©´® ¹¶å¬ » ¬·à©½ ´®¯±ºÄ ­·«¬· å¶ ¿©¹º· ¹½·­±ºÄ ´©«±¶©µ± Á· °©¬·à·­¯»âºÄ àå³± ´©µ©âºÄ ­®à®«© ©à¸©º©½ µlų© °±µ© å ¶®¹¸®³·º¶® ´åº· ¸©­å« º»º «±¸©­©è ¶©²ªå´ÄÀ® « ³à©ì¶å ©à¸©º©½ ª®à® ¸·¿©º·³ ¿±µ©´· àå¿·³ ©²ªå´ÄÀå à忳± ¶å¹º®à ໺ ®à®º ±¹© ®Å³å ° ¶±½ º®¿»ºÄ » «»°Ä³±½ ¬åà¹Ä³±½ »Á®´±¶©½ »º«·àâ⿱ «·­·¹¸©­± µ©´ © ¸·¿©º³» ´åº© ³·´± « ¬·à©½ º©¶® ¹¶å¬ å ¸å­ ¿©¹ °´±« àå³± ¹º©âºÄ ¸·«¶·«·­¶±µ± °©º·¸´ââºÄ ¸à±ª® ய¶å µå¹¾±¶± ¶©¶·¹ÅºÄ ³©µå¶¶Å Ý©à嫶·ì ³à©¹± ©à¸©º©µ ¶©­©âºÄ ·°®à© ©²ªå´Ä À±µ ¬åà¹Ä³±µ ·°®à·µ è ±¶®«±à µ©´ å­·µå

Ɇɚɥ ȼɨɞɨɫɩɚɞ Ʉɚɪɩɚɬ

Ɇɚɥ Ɉɡɟɪɨ ɋɢɧɟɜɢɪ

ɍ ɩɟɪɟɤɥɚɞɿ ɡ ɭɝɨɪɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ Ƚɨɜɟɪɥɚ ɨɡɧɚɱɚɽ ©ɫɧɿɝɨɜɚ ɜɟɪ ɲɢɧɚª Ʉɥɿɦɚɬ ɬɭɬ ɫɭɜɨɪɢɣ ɬɨɦɭ ɫɧɿɝ ɧɚ Ƚɨɜɟɪɥɿ ɫɟɪɟɞ ɥɿɬɚ ± ɧɟ ɞɢɜɢɧɚ Ɂɜɿɞɫɢ ɛɟɪɟ ɩɨɱɚɬɨɤ ɨɞɢɧ ɡ ɜɢɬɨɤɿɜ ɪɿɱɤɢ ɉɪɭɬ Ƚɨɪɚ Ƚɨ ɜɟɪɥɚ ± ɨɞɢɧ ɡ ɧɚɣɩɨɩɭɥɹɪɧɿɲɢɯ ɨɛ¶ɽɤɬɿɜ ɬɭɪɢɡɦɭ

Âèñíîâêè ³à©ì¶¹Ä³å ©à¸©º± à·°º©À·«©¶å ¶© °©½·­å ³à©ì¶± ©à¸©º± p µ·´·­å ¬·à± ì½ »º«·à®¶¶Å ¸à·­·«¯»èºÄ¹Å Ü·¹´±¶¶±² ¹«åº ©à¸©º °µå¶âèºÄ¹Å «å­ ¸å­¶å¯¯Å ­· «®àÀ±¶ ¬åà «©à±¶¶±² ¹«åº ©à¸©º ­»¯® àå°¶·µ©¶åº ¶±² ®Å³å º«©à±¶± «·­ÅºÄ¹Å ´±À® « ©à¸©º©½ à±à·­© ©à¸©º «±³·à±¹º·«»èºÄ¹Å « ¬·¹¸·­©à¹Ä³å² ­åŴĶ·¹ºå

| Ü § æ Ü Ɂɧɚɣɞɢ ɧɚ ɮɿɡɢɱɧɿɣ ɤɚɪɬɿ ɍɤɪɚʀɧɢ Ʉɪɢɦɫɶɤɿ ɝɨɪɢ Ⱦɟ ɜɨɧɢ ɪɨɡɬɚɲɨɜɚɧɿ" Ɂ ɹɤɨɸ ɩɪɢɪɨɞɧɨɸ ɡɨɧɨɸ ɦɟɠɭɸɬɶ"

à±µ¹Ä³ä ¬·à± à·°º©À·«©¶å ¶© ¸å«­¶å ³à©ì¶± ¶© à±µ¹Ä³·µ» ¸å«·¹ºà·«å µ©´

Ɇɚɥ ɉɚɧɨɪɚɦɚ Ʉɪɢɦɫɶɤɢɯ ɝɿɪ

à±µ¹Ä³å ¬·à± »º«·à±´±¹Å µå´Ä²·¶± à·³å« º·µ» ­©´®³·µ» µ±¶»´·µ» à±µ¹Ä³±² ¸å«·¹ºàå« ¸®à®ª»«©« ¸å­ «·­·â à· ¾® ¹«å­¿±ºÄ º® Á· ¿©¹º±¶© à±µ¹Ä³±½ ¬åà ¹³´©­©èºÄ¹Å ° «©¸¶Å³» ¬´±¶± ¸åÁ©¶±³å« º«·à®¶ ¶Å ì½ ¸à·­·«¯»èºÄ¹Å ¸à· ¾® ¶©¬©­»âºÄ °®µ´®ºà»¹± à±µ¹Ä³å ¬·à± ¶®«±¹·³å ² ¹³´©­©âºÄ¹Å ° ¸´©¹³±½ ¸·«®à½·¶Ä «å­·³à®µ´®¶±½ »Á®´±¶©µ± ¢å »º«·à®¶¶Å ­å

Мал. 133. Панорама Кримських гір

К ри м ськ і гори неви сокі й складаю ться з пласких поверхон ь, відокрем лени х ущ елинами. Ц і утворення д і­ стали назву я й л и (з тю р к сь к ої - пасовищ е) (мал. 134). Н айвищ а верш ина К ри м ськ и х гір - Р ом ан-К ош (1545 м) зн аходи ться на м асиві Бабуган-Яйла. У зи м к у в гор ах випадає бага­ то сн ігу, ви р ую ть завірю хи . Н авесні йдуть д ощ і, у л ітк у - гр о­ зові зливи. О сінь суха і тепла. Р іч к и К ри м у беруть початок у гор ах. У них ш видка течія, особл и во під час танення снігу. На ок р ем и х д іл я н к ах р іч ки у т в о ­ р ю ю ть водосп ади . У л ітк у опадів м ало, том у р іч к и п ереси хаю ть. Мал. 134. Панорама яйли Р ослин и К ри м ськ и х гір. У пе­ р едгір ’ ї пош ирені трав’ янисті р о с­ лини: тон к он іг, п івонія вузьколиста, горицвіт весняний, чебрець. В ищ е в горах р остуть ліси з дуба пухнастого і дуба скел ьн ого, ялівця деревоподібного, суничника дріб­ н оплідного, ф істаш ки , мигдалю (мал. 135, 1 -3 ). Сте­ ляться вічнозелені чагарники ігли ці, ч и сту кри м ського, кизилу, держ идерева к ол ю ч ого, скум п ії. В еликі п л ощ і зай м аю ть л іси із сосн и к р и м ськ ої дерева з я ск р а во-к ор и ч н еви м стов бу р ом заввиш ки 152

Мал. 135. Суничник дрібноплідний (1), фісташка (2), мигдаль (3), сосна кримська (4)

2 0 -2 5 м, к уч ер я вою к р он ою , довги м и м ’ я к и м и голкам и (мал. 135, 4). У в а ж к од осту п н и х м ісц я х збереглися зарості ти су я гід н ого, сосн и С танкевича. На яйлах постій н о дм уть вітри і пече сонце, дуж е мало вологи, проте рослини п ри стосували ся до таки х посуш ливих умов. Чагарники переваж но низенькі, сланкі, оп уш ен і або колю чі, з дрібними листкам и. З трав’ я н и сти х рослин ростуть ж и тн як, ковила, типчак, ш авлія. Т вари н и К р и м ськ и х гір. У гор ах вод я ться олені бла­ городни й і п лям и сти й (мал. 136, 1 і 2). На к р у т и х с х и ­ лах і к а м ’ яни х оси п ах Б абуган -Я йли тр ап л я ється м уф ­ лон (мал. 136, 3). У д ібр овах м еш к а ю ть бор сук и та ли си ц і. У хащ ах м ож н а натрапити на сви н ю ди ку.

Мал. 136. Олені: благородний (1) і плямистий (2); муфлон (3)

153

У л ісов ій п ідсти л ц і ж и в у ть зем лери й ки , під хм изом тр ап л я ю ться їж а к и . У гор ах К рим у чимало печер, де знаходять притулок каж ани. У горах меш кає багато птахів: синиці, сойки, дрозди деряба та к а м ’ яний, п и щ у х и , яструби -ц ереп ел ятн и ки , водоплавні. Т ут є ж аби , я щ ір к и , зм ії і череп ахи. У р іч к а х і озе­ рах вод я ться ф орель, к ор оп , карась, судак, лящ та ін. Багато видів росл ин і тварин К ри м у занесено до Ч ер­ вон ої кн и ги У к раїн и . У гор ах К ри м у багато м інеральних дж ерел і ц іл ю ­ щ и х озер. П ри родн і у м ови К р и м сь к и х гір сп р и я ю ть р озви ткові ви н оградарства і садівн и цтва. С л овн и чок: К ри м ськ і гори; яйла. Перевір се б е 1. Де розташовані Кримські гори?

2. Що свідчить про те, що в давні часи Кримський півострів перебував під водою?

3. Які рослини ростуть у горах Криму?

4. Які тварини водяться в Кримських горах? Які з них рідкісні?

5. Як люди використовують природу гір Криму в господар­ ській діяльності?

6. Порівняй, як змінюються ліси від підніжжя до вершин у Карпатських і Кримських горах.

7. Чи є тварини, що водяться і в Карпатських, і в Кримських горах? Використовуючи різні джерела інформації, підготуй пові­ домлення про цікавий природний об’єкт Кримських гір.

Щ § В и сн овк и К р и м ськ і гори розташ ован і на півдні У країн и , на К р и м сь к ом у п ів остр ов і. Гори К ри м у н еви сокі, їх у т в о ­ рення триває і д осі. Р осл и н н и й світ К р и м ськ и х гір над­ звичайно багатий. Ч им ало росли н занесено до Ч ервоної 154

книги У країн и. Тваринний світ К ри м у та к ож р ізн ом а ­ нітний. Багато видів тварин перебуває під о х ор он ою держ ави.

§ 47. ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ КАРПАТ І КРИМСЬКИХ ГІР Пригадай, що п р и зв о д и ть до зникнення б а га т ь о х ви­ дів рослин і твари н . Що т о б і відом о про заповідники?

У наш ій держ аві для збереж ен ня ок р ем и х видів р о с ­ лин і тварин, м ісц ь їх п рож и ван н я, о б ’ єк тів н еж и вої природи ств ор ю ю ть зап овідн и ки . П р и р о д н і за п о в ід н и ­ ки - це ділянки зем лі, в одн ого п р остор у , де п еребува­ ю ть р ід к існ і та цінні росл ин и і тварини. У зап овідн и к ах п роводять н аукову р оботу з вивчення яви щ природи, р озробл яю ть заходи ох ор он и довкіл л я та еф екти вн ого ви кори станн я п ри родн и х о б ’ єк тів . В У країн і заповідни ки є в к ож н ій п ри родн ій зоні: м іш ан и х л ісів, л ісостеп у , степ у, в У к р а їн сь к и х К арпа­ тах і К рим у. Поліський заповідник. Н а рівн и н і л ісов ої зони у п ів ­ нічній части н і У к р а їн сь к ого П ол ісся створ ен о П ол ісь ­ кий заповідник (мал. 137, 1). О сн овну й ого п лощ у займ аю ть сосн ові та березові л іси . У за п овідн и к у налі­ ч ується понад 600 видів р осл и н , у том у числ і 40 р ід к іс ­ них. Т ут о х ор он я ю ть ся водян и й го р іх плаваю чий, р оси чка п ром іж н а, ж уравл и на дрібноп лідн а (мал. 137, 2 -4 ). У П ол іськ ом у зап овідн и к у м еш к а є 40 видів тварин, з них 14 видів занесено до Ч ер вон ої кн и ги У країн и . Це ссавці - б о р су к , гор н остай , ри сь єв р оп ей ськ а, видра річкова, за єц ь-біл я к . Серед п тахів - лелека чорн и й , ж уравель сір и й , зм ієїд (мал. 138). У заповідн и ку вп р ова д ж ую ть заходи ох ор он и та раціонального ви кор и стан н я зони м іш а н и х л ісів.

155

тш

Мал. 137. Панорама Поліського заповідника (7) та його рідкісні рослини: водяний горіх плаваючий (2), росичка проміжна (3), журавлина дрібноплідна (4)

Мал. 138. Рись європейська (1), горностай (2), заєць-біляк (3), журавель сірий (4), змієїд (5)

К ан івський зап овідн и к. У зон і л ісостеп у р озта ш ов а ­ ний К ан івський заповідни к - один з н а й ста ріш и х в У країн і (мал. 139). Т ут зр оста ю ть дерева, чагарн и ки і трав’ я н и сті росли н и, характерн і для зони л ісостеп у. М еш каю ть к осу л і, кабани, л и си ц і, зайці, б ор су к и , тр а­ пляю ться л осі. На остр ова х ж и в у ть бобр и , біля води м ож н а побачити видру та н ор к у.

Мал. 139. Панорама Канівського заповідника

Тут охороняю ть 83 види тварин, занесених до Ч ерво­ ної книги України. Це рідкісні ком ахи: ж ук-олень, вусач великий дубовий, дж міль м оховий, бдж ола-тесляр, браж ­ ник мертва голова, махаон. Щ ор ок у на Дніпрі біля запо­ відних островів зим ую ть орлани-білохвости. Трапляю ться також лелека чорний, змієїд, сокіл балабан. О сновним завданням заповідн и ка є ох ор он а і збер е­ ж ення у п ри родн ом у стані росл и н і тварин л ісостеп у. Заповідник А сканія-Н ова. У зоні степу на Х ерсон щ и н і існує знаний у світі й найстаріш ий в Україні біосферний заповідник Асканія-Н ова. П лощ а його становить понад 33 000 га. На території заповідника зростає 482 види р ос­ лин, серед яки х ковила волосиста, типчак, келерія струн­ ка, півники, люцерна, тюльпани, вика (мал. 140). Тут налічую ть понад 800 видів тварин, серед я ки х найбільш пош ирені їж а к , заєць-русак, ховр ах, полівка, а з хи ж ак ів - лиси ця, ласка, тхір . В одяться так ож к о су ­ ля та олень благородний асканій ськи й . З -п ом іж птахів найбільш відом і ж ай ворон ок, п росян ка, к а м ’ янка, пере­ пілка, к уріп ка сіра, дрібні сокол и , лунь, сови та ін.

Мал. 140. Степ Асканії-Нової: ковила волосиста (7), люцерна (2), тюльпани (3)

Мал. 141. Коні Пржевальського (1), зебри (2), лама (3), зебу (4), антилопи канни (5), журавель вінценосний (6), павич (7)

158

У заповідник завезено м айж е 50 видів звірів з р ізн и х частин світу. Тут є к он і П р ж евал ьськ ого, бізон и , зебри, лами, зебу, антилопи гн у і канни, м уф лон и, стр а уси , ф ламінго, ж уравлі він ц ен осн і, фазани, павичі (мал. 141). В А ск а н ії-Н ов ій учен і зд ій сн ю ю ть н а ук ові досл ідж ен н я зі збереж ення природи степ у, акл ім ати зац ії. К ар п атськи й зап овідн и к. В У к р а їн сь к и х К арпатах створен о К арпатський біосф ерн и й зап овідн и к, щ о о х о п ­ л ю є весь ком п л екс природи - від п ередгірн и х л уків і дібров до верш ин. Т ут зр оста є 64 види р осл и н , зане­ сених до Ч ервон ої к н и ги У к ра їн и . Н ай біл ьш у п лощ у займ аю ть бу к ові, д у бов і, см ер ек ові та яли цеві л іси . У К арп атськом у біосф ерн ом у зап овідн и к у м еш кає 72 види тварин, занесених до Ч ер вон ої к н и ги У країн и . Це к утор а мала, гор н остай , видра, пугач, лелека ч о р ­ ний, тритон к арп атськи й та ін. Т ут тр ап л яється багато видів р у к ок р и л и х , части н а з я к и х - р ід к існ і (мал. 142).

Мал. 142. Рідкісні рукокрилі: довгокрил (1), широковух (2), вечірниця мала (3)

У заповідн и ку зд ій сн ю ю ть д осл ідж ен н я щ одо о х о р о ­ ни росл и н н ого і тваринн ого св іту У к р а їн сь к и х К арпат. К ри м ськи й заповідн и к. П лощ а К р и м ськ ого п р и р од ­ ного заповідни ка сягає 42 000 га й о х о п л ю є гір сь к у ч а с­ тину К ри м у, а та к ож части н у степ ового К ри м у з водам и К а р к ін ітськ ої затоки і Л ебединим и остр ова м и . У заповідни ку ох о р о н я ю ть н ай ц ін н іш і в К ри м у д у б о ­ ві, бу к ові, сосн ов і л іси , ун ікал ьн і за р ості ти са я гід н ого, ялівця в и сок ого. Там зр оста є 100 видів росл и н і гри бів, занесених до Ч ер вон ої кн и ги У к раїн и (м ал. 143).

159

Мал. 143. Рослини Кримського заповідника: смілка яйлинська (7), шафран вузьколистий (2), сон кримський (3)

Мал. 144. Тварини Кримського заповідника: сова вухата (1), гриф чорний (2), марена кримська (3)

К р и м ськ и й п ри родни й заповідни к відіграє надзви­ чайно важ л и ву роль у збереж ен н і твари нн ого світу К р и м у, особл и во р ід к існ и х видів (мал. 144). С л овн и чок: природні за п овідн и к и ; національні при­ р од н і парки. Перевір с е б е 1. З якою метою створюють заповідні території в Україні?

2. Які заповідні території є у твоєму краї? Використовуючи наведені в цьому параграфі дані та інші джерела інформації, підготуй повідомлення про один із заповідників України. Під час його підготовки користуйся планом: 1. Місце розташування заповідника. 2. Які рос­ туть рослини? 3. Які з них занесено до Червоної книги?

4. Які мешкають тварини? 5. Яких з них занесено до Чер­ воної книги? 6. Яка дослідна робота здійснюється в запо­ віднику?

160

£^3 П рактичне завдання. Розпитай батьків, рідних і старожилів про місцеві назви окремих гаїв, струмків, джерел. Віднайди пов’язані з ними легенди і перекази. Поділися здобу­ тою інформацією з однокласниками.

Бібліотечка природодослідника До природних чудес України належить Дністровський каньйон - глибока ущелина зі скелястими стінами. Це най­ більший каньйон в Україні та один з найбільших у Європі. Він простягнувся на 250 км. Тут протікає Дністер - друга за вели­ чиною річка в Україні. Дністровський каньйон цінний своїми скельними утвореннями, печерами, водоспадами, джерелами.

Висновки Для збереж ення р осл и н н ого і твари н н ого світу с т в о ­ р ю ю ться природні зап овідн и ки . Д о най ви зн ачн іш и х заповідників в У к ра їн і належ ать: П ол іськ и й , К ан ів­ ськи й , А ск а н ія -Н ов а , К ар п атськи й , К р и м ськ и й . Навчальний п р о е к т ЩО М О Ж Н А З Р О Б И Т И ДЛЯ З Б Е Р Е Ж Е Н Н Я П Р И Р О Д И В М О Є М У КРАЇ? Головними причинами негативного впливу на живу природу є: забруднення навколишнього середовища шкідливими речо­ винами - побічними продуктами виробництва; використання територій, де раніше існували живі організми, під будівництво або зміна цих територій, створення на них пасовиськ чи полів; часом цілеспрямоване знищення тварин і рослин у великих кількостях, порушення правил полювання та норм вирубування лісів. Використовуючи інформацію місцевих засобів масової ін­ формації та Інтернету, з’ясуй, які з визначених причин спостері­ гаються у твоїй місцевості. Яких заходів для усунення цих причин вживають люди? Як ці заходи можна реалізувати у твоїй місце­ вості? Що можеш зробити ти сам і разом з однокласниками? Підготуй повідомлення про дану проблему та розмісти його у шкільній стінгазеті або розроби листівку. Проведи агітаційну ро­ боту щодо розповсюдження листівок разом з однокласниками.

å´© µ·¯»ºÄ ª»º± »º«·à®¶å ·­¶åèâ ³å´Ä³·µ© ©ª· «®´±³·â ³å´Ä³å¹ºâ ி·«±¶ å´© ¯±«·ì ¸à±à·­± ¹³´© ­©âºÄ¹Å ° ª®°´å¿å ி·«±¶ ©¸à±³´©­ » à·¹´±¶©½ è «·­© ¾»³·à ³à·½µ©´Ä º© å¶Àå ி·«±¶± å´© ´â­±¶± å º«©à±¶ º©³·¯ ¹³´©­©âºÄ¹Å ° ª©¬©ºÄ·½ ி·«±¶ ´·«¶±¿·³ ¹æ³¶ ß­¾¶ª°µ¨ ɉɟɪɟɜɿɪ ɫɟɛɟ ɓɨ ɧɚɡɢɜɚɸɬɶ ɬɿɥɚɦɢ" ɇɚɜɟɞɢ ɩɪɢɤɥɚɞɢ ɓɨ ɬɚɤɟ ɪɟɱɨɜɢɧɢ" ɇɚɜɟɞɢ ɩɪɢɤɥɚɞɢ ɉɨɦɿɪɤɭɣ ɱɢ ɩɪɚɜɢɥɶɧɿ ɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ ± Ȼɭɞɶ ɹɤɢɣ ɩɪɟɞɦɟɬ ɱɢ ɨɪɝɚɧɿɡɦ ɧɚɡɢɜɚɽɬɶɫɹ ɬɿɥɨɦ ± Ɋɟɱɨɜɢɧɚ ± ɰɟ ɬɟ ɿɡ ɱɨɝɨ ɫɤɥɚɞɚɽɬɶɫɹ ɬɿɥɨ Ɣ ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɱɢ ɪɿɡɧɿ ɞɠɟɪɟɥɚ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿʀ ɩɿɞɝɨɬɭɣ ɩɨɜɿ ɞɨɦɥɟɧɧɹ ɩɪɨ ɛɭɞɶ ɹɤɭ ɪɟɱɨɜɢɧɭ ɧɚɩɪɢɤɥɚɞ ɩɪɨ ɜɨɞɭ ɡɚɥɿɡɨ

Ȼɿɛɥɿɨɬɟɱɤɚ ɩɪɢɪɨɞɨɞɨɫɥɿɞɧɢɤɚ Ȼɭɥɢ ɱɚɫɢ ɤɨɥɢ ɰɭɤɨɪ ɜɜɚɠɚɥɢ ɥɿɤɚɦɢ ɿ ɩɪɨɞɚɜɚɥɢ ɜ ɚɩɬɟ ɤɚɯ Ɍɚɤ ɬɪɢɜɚɥɨ ɞɨɬɢ ɞɨɤɢ ɧɿɦɟɰɶɤɢɣ ɯɿɦɿɤ Ⱥɧɞɪɟɚɫ ɋɢɝɢɡɦɭɧɞ Ɇɚɪɝɨɮɮ ɧɟ ɜɢɞɿɥɢɜ ɩɟɪɲɢɣ ©ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣª ɰɭɤɨɪ ɿɡ ɰɭɤɪɨɜɨ ɝɨ ɛɭɪɹɤɭ ɋɬɚɥɨɫɹ ɰɟ ɜ ɪɨɰɿ ɇɢɧɿ ɰɭɤɨɪ ɨɞɟɪɠɭɸɬɶ ɡ ɧɚɣ ɞɨɫɬɭɩɧɿɲɨʀ ɪɨɫɥɢɧɧɨʀ ɫɢɪɨɜɢɧɢ ɇɚ ɩɿɜɞɧɿ Ⱥɦɟɪɢɤɢ ɧɚ Ʉɭɛɿ ɜ Ⱥɮɪɢɰɿ ɿ ɜ Ⱥɡɿʀ ± ɰɟ ɰɭɤɪɨɜɚ ɬɪɨɫɬɢɧɚ ɭ ɩɪɨɯɨɥɨɞɧɿɣ ȯɜɪɨɩɿ ± ɰɭɤɪɨɜɢɣ ɛɭɪɹɤ ɚ ɜ Ʉɚɧɚɞɿ ± ɫɨɥɨɞɤɢɣ ɤɥɟɧɨɜɢɣ ɫɿɤ

Âèñíîâêè »­Ä ų±² ¸à®­µ®º ·à¬©¶å°µ ¶©°±«©âºÄ ºå´·µ ¹å ºå´© ¹³´©­©âºÄ¹Å ° ி·«±¶

| Ü æ Ü Ý ô¡ ¨ æ ɓɨ ɧɚɡɢɜɚɸɬɶ ɪɟɱɨɜɢɧɨɸ"

­¶© ² º© ¹©µ© ி·«±¶© µ·¯® ¸®à®ª»«©º± « àå°¶±½ ¹º©¶©½ àä­³·µ» º«®à­·µ» º© ¬©°·¸·­äª¶·µ». ©³å ¹º© ¶± ி·«±¶± ¶©°±«©âºÄ ©¬à®¬©º¶±µ±

å­ ¿©¹ ·½·´·­¯®¶¶Å ¬©°·¸·­åª¶å ி·«±¶± µ·¯»ºÄ ¸®à®²º± « àå­³±² å ¶©«åºÄ » º«®à­±² ¹º©¶ ©¸à±³´©­ ųÁ· ¸·«åºàÅ ­»¯® ·½·´·­±º± å ¸à± ¾Ä·µ» ¸å­«±Á±º± º±¹³ º· «·¶· ¸®à®º«·à±ºÄ¹Å ¶© àå­±¶» ¨³Á· ²·¬· ·½· ´·­¯»«©º± ­©´å º· «·¶· ¹º©¶® º«®à­±µ ©¸®«¶· º·ªå ­·«·­±´·¹Å ª©¿±º± ¹»½±² ´å­ » ÅÁ±³©½ ° µ·à·°±«·µ ¢® «»¬´®³±¹´±² ¬©° » º«®à­·µ» ¹º©¶å ´·«¶±¿·³ ¨«ß­«¨¹µ°± ¸¹¨µ ɉɟɪɟɜɿɪ ɫɟɛɟ əɤɿ ɽ ɚɝɪɟɝɚɬɧɿ ɫɬɚɧɢ ɪɟɱɨɜɢɧɢ" ɇɚɜɟɞɢ ɩɪɢɤɥɚɞɢ ɪɟɱɨɜɢɧɢ ɹɤɚ ɧɚɣɱɚɫɬɿɲɟ ɛɭɜɚɽ ɭ ɬɪɶɨɯ ɚɝɪɟɝɚɬɧɢɯ ɫɬɚɧɚɯ ɇɚɡɜɢ ɰɿ ɫɬɚɧɢ Ɣ Ɂɧɚɣɞɢ ɫɟɪɟɞ ɧɚɜɟɞɟɧɢɯ ɪɟɱɨɜɢɧɭ ɜ ɪɿɡɧɢɯ ɚɝɪɟɝɚɬɧɢɯ ɫɬɚ ɧɚɯ ɱɚɣ ɜɨɞɚ ɜɭɝɥɟɤɢɫɥɢɣ ɝɚɡ ɥɿɞ ɫɤɥɨ ɤɪɟɣɞɚ ©ɫɭɯɢɣ ɥɿɞª ɩɨɜɿɬɪɹ ɩɚɪɚ

Âèñíîâêè ­¶© ² º© ¹©µ© ி·«±¶© µ·¯® ¸®à®ª»«©º± « àå°¶±½ ©¬à®¬©º¶±½ ¹º©¶©½ º«®à­·µ» àå­³·µ» ¬©°·¸·­åª¶·µ»

| Ü Ý ɇɚɜɟɞɢ ɩɪɢɤɥɚɞɢ ɪɟɱɨɜɢɧ

¿®¶å ­·«®´± Á· ி·«±¶± ¹³´©­©âºÄ¹Å ° ­»¯® ­à媶±½ ¿©¹º±¶·³ Å³å ¶® µ·¯¶© ¸·ª©¿±º± ¶®·°ªà·è¶±µ ·³·µ ¨³ ¸®à®³·¶©º±¹Å Á· ¾å ¿©¹º±¶³± 并»âºÄ" à·«®­®µ· ­·¹´å­ å°Äµ®µ· ºå´· Á· ¹³´©­©èºÄ¹Å ° ·­¶åèì ி·«±¶± p ¬à» ­·¿³» ¾»³à» µ©´ ·³´©­®µ· ìì » ¹³´Å¶³» ° «·­·â ¸®à®µåÀ©èµ· ´·¯³·â ¸·¿©º³» ¾»³·à ­·ªà® ¸·µåº¶±² ¸·ºåµ ¹º©è ¶®«±­±µ±µ ¸à·ª»èµ· àå­±¶» ¶© ¹µ©³ ·¶© ¹·´·­³© º¯® ¾»³·à ¶® °¶±³ Ý·µ» ¯ µ± ¶® ª©¿±µ· ²·¬·" à»­·¿³© ¾»³à» à·°¸©´©¹Å ¶© ­»¯® ­àåª¶å ¿©¹º±¶ ³± ° ų±½ ¹³´©­©´©¹Å ¢å ¿©¹º±¶³± ¸®à®µåÀ©´±¹Å à·° ¿±¶±´±¹Å å° ¿©¹º±¶³©µ± «·­±

ȼɟɥɢɤɿ ɩɪɨɡɨɪɿ ɚɛɨ ɡɚɮɚɪɛɨɜɚɧɿ ɜ ɧɿɠɧɿ ɤɨɥɶɨɪɢ ɚɥɦɚɡɢ ɨɝɪɚɧɸɸɬɶ ɿ ɩɟɪɟɬɜɨɪɸɸɬɶ ɧɚ ɞɿɚɦɚɧɬɢ ɦɚɥ ). ɉɪɨɜɟɞɢ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ. Ɂɧɚɣɞɢ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɸ ɩɪɨ ɞɭɠɟ ɬɜɟɪɞɭ ɩɪɢɪɨɞɧɭ ɪɟɱɨɜɢɧɭ Ɂɚɡɧɚɱ ɹɤ ʀʀ ɜɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɬɶ Ⱦɟ ɞɨɛɭɜɚɸɬɶ" ɉɨɜɿɞɨɦ ɡɞɨɛɭɬɭ ɿɧɮɨɪɦɚɰɿɸ ɜ ɤɥɚɫɿ

Âèñíîâêè «®à­å ºå´© °ª®à嬩âºÄ «´©¹¶» ¼·àµ» º© ·ªlèµ ·¶± µ·¯»ºÄ ª»º± ³à±½³±µ± ¸´©¹º±¿¶±µ± å ¸à»¯¶±µ± ɇɚɜɱɚɥɶɧɢɣ ɩɪɨɟɤɬ ȾɈɋɅȱȾɀȿɇɇə ȼɅȺɋɌɂȼɈɋɌȿɃ ɌȼȿɊȾɂɏ ɌȱɅ ɇȺ ɉɊɂɄɅȺȾȱ ȽɊȺɇȱɌɍ ɄɊȿɃȾɂ ɁȺ ȼɂȻɈɊɈɆ ɍɑɂɌȿɅə

Ⱦɥɹ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɬɨɛɿ ɡɧɚɞɨɛɥɹɬɶɫɹ ɝɪɚɧɿɬ ɤɪɟɣɞɚ Ʉɨɪɢɫɬɭɸɱɢɫɹ ɲɤɿɥɶɧɨɸ ɤɨɥɟɤɰɿɽɸ ɤɨɪɢɫɧɢɯ ɤɨɩɚɥɢɧ ɞɨ ɫɥɿɞɢ ɣ ɩɨɪɿɜɧɹɣ ɜɥɚɫɬɢɜɨɫɬɿ ɝɪɚɧɿɬɭ ɿ ɤɪɟɣɞɢ Ⱦɥɹ ɰɶɨɝɨ ɪɨɡ ɝɥɹɧɶ ɬɿɥɚ ɿ ɩɪɨɜɟɞɢ ɞɨɫɥɿɞɢ Ⱦɨɫɥɿɞ ȼɿɡɶɦɢ ɲɦɚɬɨɤ ɝɪɚɧɿɬɭ ɣ ɨɩɭɫɬɢ ɣɨɝɨ ɭ ɫɤɥɹɧɤɭ ɡ ɜɨɞɨɸ Ɂɚɮɿɤɫɭɣ ɧɢɬɤɨɸ ɚɛɨ ɮɥɨɦɚɫɬɟɪɨɦ ɪɿɜɟɧɶ ɜɨɞɢ ȼɢɣɦɢ ɝɪɚɧɿɬ ɡɿ ɫɤɥɹɧɤɢ ɍɞɚɪ ɩɨ ɧɶɨɦɭ ɦɨɥɨɬɤɨɦ ɑɢ ɡɦɿɧɢɥɚɫɹ ɣɨɝɨ ɮɨɪɦɚ" Ɉɩɭɫɬɢ ɡɧɨɜɭ ɭ ɫɤɥɹɧɤɭ ɡ ɜɨɞɨɸ ɲɦɚɬɤɢ ɪɨɡɛɢɬɨɝɨ ɝɪɚ ɧɿɬɭ ɑɢ ɡɦɿɧɢɬɶɫɹ ɩɪɢ ɰɶɨɦɭ ɪɿɜɟɧɶ ɜɨɞɢ ɭ ɫɤɥɹɧɰɿ" Ɂɪɨɛɢ ɜɢ ɫɧɨɜɤɢ ɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɣ ɡɚɩɢɫ ɭ ɬɚɛɥɢɰɸ Ⱦɨɫɥɿɞ Ɉɩɭɫɬɢ ɭ ɫɤɥɹɧɤɭ ɡ ɜɨɞɨɸ ɲɦɚɬɨɤ ɤɪɟɣɞɢ Ɋɨɡ ɦɿɲɚɣ ɿ ɫɩɨɫɬɟɪɿɝɚɣ ɓɨ ɬɢ ɩɨɦɿɬɢɜ" Ɂɪɨɛɢ ɜɢɫɧɨɜɤɢ Ɂɚɩɢɲɢ ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɢ ɜ ɬɚɛɥɢɰɸ Ɉɫɧɨɜɧɿ ɨɡɧɚɤɢ Ɇɿɰɧɿɫɬɶ ɬɜɟɪɞɿɫɬɶ ɤɪɢɯɤɿɫɬɶ

Ʉɨɥɿɪ Ȼɥɢɫɤ Ɏɨɪɦɚ Ɉɛ¶ɽɦ ɡɛɟɪɿɝɚɽ ɧɟ ɡɛɟɪɿɝɚɽ

Ɋɨɡɱɢɧɹɽɬɶɫɹ ɱɢ ɧɟ ɪɨɡɱɢɧɹɽɬɶ ɫɹ ɭ ɜɨɞɿ Ɂɪɨɛɢ ɜɢɫɧɨɜɤɢ

Ƚɪɚɧɿɬ

Ʉɪɟɣɞɚ

§ 52. ВЛАСТИВОСТІ РІДИН І ГАЗІВ Назви відомі рідини та гази. Р озгл я н ем о вл асти вості рідин на прикладі води. З д осл ід у 2, щ о був наведений у § 49 , ти зн аєш , щ о вода в р ід к ом у стані не має п остій н ої ф орм и. Вона набуває ф орм и п осуд и н и , у я к ій зн аходи ться (мал. 153). Я к щ о воду налити в ч а ш к у, вона набуває ф орм и чаш ки , а я к щ о у п р об ір к у чи блю дце - ф орм и п робір ки (бл ю д­ ц я ). Я к щ о воду перелити в ін ш у п осуди н у, то вона п о­ втори ть її ф орм у. Т аку сам у вл асти вість м аю ть олія, бензин, м ол ок о чи бу д ь-я к а інш а рідина. О тж е, рідини не мають власної форми, вони набувають форми по­ судини, у яку їх наливають.

Мал. 153. Рідини набувають форми посудини

В ода, сп и р т, о л ія , м о л о к о р о зт ік а ю т ь ся по п о в е р х ­ ні, я к щ о їх ви л и ти з п осу д и н и . М и гов ор и м о : «тече в о д а », «л л єть ся м о л о к о » , «в и тік а є п ал ьн е». У се це іл ю ­ стр у є вл астивість р іди н и, я к у називаю ть т екучіст ю. Її в р а х ов у ю ть під час тран сп ортуван н я рідин. Н априклад, вода по тр убах надходи ть у будівлі, басейни й фонтани, нафта і рідке паливо течуть у наф топ роводах, розплав­ лений метал м еталурги вил иваю ть у ф орм и.

170

Н аберем о у ш при ц води, закри єм о його отвір і будем о ти сн ути на порш ень. Х о ч би я к и х зуси ль ми докладали, сти сн ути воду н ем ож л и во. Ц е свідчить про те, щ о рідини м а л о ст и сл и ві. Коли ми наливаємо рідину в будьяку посудину, вона займає в ній певний простір. Цей простір називаю ть об 'єм ом р іди н и . Отж е, р ід и н и м а ю т ь власн и й об ’ єм. Р озглянь на м ал ю н к у 154 р о зм і­ щ ення м олекул у р іди н і. Ти п обачи ш , щ о м ол екул и рідини р озм іщ ен і не так щ ільно, як атом и і м ол екул и твердої речовини. К ож н а м ол екул а р у х а єть ся , однак її р ух обм еж ен и й , бо бл и зько розташ овані ін ш і м ол екул и . Т ом у рідину важ к о сти сн ути . Я к і в л а сти в ості м а ю т ь га зи ? В ізьм е­ мо поліетиленовий пакет. За д о п о м о ­ гою насоса наповним о й ого п овітр я м , він набуде певної ф орм и. Я к щ о гол к ою п рок ол оти пакет, то п овітр я ш ви дк о вийде і він зд ується . О тж е, гази л егк о зм ін ю ю т ь ф ор м у т а о б ’ єм .

Мал. 154. Розміщення молекул у рідині

Мал. 155. Розміщення молекул у газах

Розглянь на малюнку 155 розміщення І м й молекул у газах.

Я к щ о наповн и ти одн у к ол б у о к с и ­ дом азоту (газ ч е р в он о-к ор и ч н ев ого к ол ь ор у ), н акри ти її а р к у ш ем пап еру та п остави ти її на д р у гу к ол б у так , як п оказан о на м а л ю н к у 156, а далі забрати п ап ір, то газ зап овн и ть д р у гу к ол бу. О тж е, га зи з а й м а ю т ь в е с ь н а да н и й їм о б ’ єм . У газах відстань м іж м олекул ам и набагато більш а від сам и х м ол екул .

171

Мал. 156. Гази займають весь наданий їм об’єм

М олекул и п ер ем іщ у ю ться зі зн ачною ш ви д к істю і р ід ­ к о зіш т о в х у ю т ь ся м іж со б о ю . Ось ч ом у гази л егко зм і­ н ю ю ть ф ор м у та о б ’ єм і зай м аю ть увесь наданий їм п ро­ стір . С л овн и чок: т ек уч іст ь р ід и н и ; об’ єм рідини. Перевір себе 1. Назви властивості рідин. Чим вони зумовлені?

2. Чому рідину зберігають у посудині?

3. Назви властивості газів. Чим вони зумовлені?

4. Чи можна газ зберігати у відкритій посудині?

5. Наповнену повітрям кульку можна легко стиснути. Про що це свідчить?

Висновки Р ідин и м аю ть власний о б ’ єм , але не м аю ть власної ф орм и. В они н абуваю ть ф орм и п осуди н и , у я к у їх нали­ то. Гази не м аю ть ні власного о б ’ єм у , ні власної форми. Вони зай м аю ть увесь наданий їм п ростір . Навчальний проект Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я В Л А С Т И В О С Т Е Й РІДИН НА ПРИКЛАДІ ВОДИ І М О Л О К А Для дослідження тобі знадобляться: келишок води, склянка молока.

1. Проведи досліди.

Дослід 1. Налий воду в келишок. Яку форму має вода? Ви­ лий воду в склянку. Чи змінилася форма? Проведи такий самий дослід з молоком. Дослід 2. Налий молоко у пластикову склянку і постав у мо­ розильну камеру. Через годину вийми склянку. Що ти помітив?

2. Зроби висновки.

172

§ 5 3 . РІЗНОМАНІТНІСТЬ Р Е Ч О В И Н

І МАТЕРІАЛІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ Пригадай, що називають тілом і речовиною. На світі дуж е багато речовин. Н ині їх відом о кілька мільйонів. Одні з них існ ую ть у природі, інш і створені ш тучно. Ц і речовини вивчає наука хімія. Ознайомся з деяким и речовинами, я кі ми в и к ор и сто­ вуєм о щ одня. До них належ ить кухонна сіль (мал. 157). Ц я речовина має вигляд білих крупи нок. У природі, під землею, вона трапляється у вигля­ ді каміння. Н айваж ливіш а влас­ тивість кухон н ої солі - солоний смак. Том у її ви користовую ть для підсолювання їж і. У природі к ух он н а сіль є не тіл ьки під зем лею . Її багато в м ор ській воді, а та к ож у воді сол он и х озер. Вона є в ґр у н ті, у тілах організм ів. К ухон н а сіль - одна з м ін е­ ральних солей, п ош и р ен и х у п р и ­ Мал. 157. Сіль: кристали (1), кухонна (2) роді. Є багато ін ш и х м інеральних солей, деякі з них лю ди д обу ва ­ ю ть і ви к ор и стову ю ть як добри во для п ідж и вленн я рослин. Ц укор, на перш ий п огл яд, сх о ж и й на к у х о н н у сіль. Однак ці речовини р ізн я ться за см а к ом . С олодкий п р и ­ см ак - основна вл астивість ц у к р у , том у й ого додаю ть у різні п родукти. Пригадай, з яких рослин одержую ть цукор.

К рім ц укр у, у п ри роді існ у ю ть ін ш і сол од к і речовини. Н априклад глю коза, я к а м істи ться в р ізн и х части н ах рослин. О собливо багато гл ю к ози в плодах винограду. Т ом у її щ е називаю ть виноградним цукром .

173

Мал. 158. Вироби зі штучних матеріалів

Т и, напевно, бачив к р о х м а л ь - п ор ош ок білого к ол ьор у. Й ого зазвичай в и к ор и стов у ю ть , коли варять к и сіл ь. К рохм а л ь - одна з п ож и в н и х речовин, щ о н еоб­ х ід н і л ю ди н і. Він м істи ться в багатьох п родук тах р о с­ л и н н ого п оход ж ен н я . К ож ен з нас мав справу з речовинами, щ о маю ть на­ зву кисл от и . П ригадай смак лимона. У ньом у є лимонна кислота. У я бл уках м істи ться яблучна кислота, а в л и ст­ ках щ авлю - щ авлева кислота. К оли кисне м ол око, утв о­ р ю ється м олочна кислота. Спільна властивість цих речо­ 174

вин - кислий смак. П а м ’ ятай: не всі кисл оти мож на куш тувати на смак. Багато з них небезпечні - р о з’ їдають ш кіру лю дини, одяг, папір, деревину. Т ом у поводитися з кислотам и потрібно дуж е обереж но. У п обуті ми застосовуєм о оцтову к и сл оту або її розчин - оцет. Це не­ безпечна кислота. Її м ож на ви кори стовувати тільки р оз­ веденою . Д ітям не м ож на брати до рук п ляш ечку з оцтом . Через забруднення навколиш нього середовищ а к и сл о­ ти почали утворю ватися в повітрі. Ч асто вони випадають на землю разом із дощ ем. Таке явищ е називають кислот ­ ними дощ ам и . Вони згубно впливають на все ж иве, п су ­ ють будівлі, старовинні пам ’ ятки архітектури й культури. З р озви тк ом науки і тех н ік и нині зр оста є потреба в н ови х матеріалах з н ай р ізн ом ан ітн іш и м и в л а сти в остя ­ ми. Так, створен о р ізн і п ластм аси , ш ту ч н у гум у та алмази, вогнетривке ск л о, ш туч н і вол окн а, з я к и х в и го ­ товл я ю ть одяг для п ож еж н и к ів та скаф андри для косм он автів (мал. 158). Для виготовлення л іта к ів, корабл ів, автом обіл ів, велосипедів та ін ш и х тр ан сп ортн и х засобів винайдено л егкі й м іцні м атеріали, для атом н и х р еак тор ів, га зо­ вих тур бін , реактивн и х дви гун ів - м іц н і й ж а р о стій к і матеріали, щ о ви три м ую ть н а дви сок і тем ператури і не втрачаю ть м іцн ості. С ловничок: хім ія; к у х о н н а сіл ь; ц укор; к рохм а л ь; кислот и; кислот ні дощі. Перевір се б е 1. Назви основні властивості кухонної солі й цукру.

2. Де сіль і цукор наявні в природі?

3. Що тобі відомо про крохмаль?

4. Які кислоти Існують у природі?

5. Чому з кислотами треба поводитися дуже обережно?

6. Розкажи, чим небезпечні кислотні дощі.

7. Наведи приклади штучних матеріалів. Де їх використо­ вують?

175

Ш Щ Р о б о т а в парі. Поміркуйте, чи можна в хімічному кабінеЙ вйі ті школи куштувати речовини на смак. Якщо ні, то чому? Чому в людей виникла потреба створювати штучні мате­ ріали?

Бібліотечка природодослідника Деякі тварини й рослини за допомогою кислоти захищаються від ворогів. Так, кислота міститься у бджолиній отруті й жалких волосках кропиви. Тропічний павук стріляє у ворогів рідиною, що містить оцтову кислоту. Щавлева кислота є в таких рослинах, як щавель, карамболь. Лимонна кислота у природі міститься в багатьох цитрусових, ягодах, хвої.

Висновки Р ечовин у п ри роді д уж е багато. С творені ш тучно речови н и вивчає х ім ія . У п обу ті лю ди ви к ор и стовую ть к у х о н н у сіл ь, ц у к ор , к р охм а л ь, різні ки сл оти . Для задоволення власни х потреб лю дина створи л а величез­ ну к іл ь к ість ш ту ч н и х м атеріалів.

ЗМІСТ ВСТУП .........................................................................

4

ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИ С ТЕ М А .............................................. 7 ПЛАН І К А Р Т А ............................................................. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

27

....................................... 41

ПРИРОДА УКРАЇНИ ..................................................................101 ТІЛА І РЕЧОВИНИ

.................................................................... 162

Навчальне видання

ГІЛЬБЕРГ Тетяна Георгіївна САК Тамара Василівна

ПРИРОДОЗНАВСТВО П ідручн и к для 4 к ласу загал ьн оосвітн іх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Головний редактор Наталія Заблоцька Відповідальна за випуск Марія Москаленко Редактор Інна Іванюсь Технічний редактор Цезарина Федосіхіна Обкладинка Тетяни Кущ Макет, худож нє оформлення, ком п’ ютерна обробка ілюстрацій Людмили Кузнецової К омп’ ютерна верстка Олени Білохвост, Людмили Ємець Коректори Інна Борик, Любов Федоренко

Формат 70хЮ 0/іб. Ум. друк. арк. 14,256. Обл.-вид. арк. 14,09. Тираж 40 005 пр. Вид. № 1640. Зам. № 15-06-1709. Видавництво «Генеза», вул. Тимошенка, 2-л, м. Київ, 04212. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 3966 від 01.02.2011. Віддруковано у TOB «ПЕТ», вул. Ольмінського, 17, м. Харків, 61024. Свідоцтво суб’ єкта видавничої справи серія ДК № 4526 від 18.04.2013.

УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ

Чагарники Урвище

Стадіон

ПЛАН МІСЦЕВОСТІ ПРИШКІЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ Пн. Масштаб 1:100 (в 1 сантиметрі 100 метрів)

УКРАЇНА НА КАРТІ СВІТУ

Чагарники Урвище

Стадіон

ПЛАН МІСЦЕВОСТІ ПРИШКІЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ Пн. Масштаб 1:100 (в 1 сантиметрі 100 метрів)

МІШАНІ ЛІСИ

ЛІСОСТЕП

СТЕП

ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ Мішані ліси Лісостеп Степ Українські Карпати Кримські гори

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

КРИМСЬКІ ГОРИ

МІШАНІ ЛІСИ

ЛІСОСТЕП

СТЕП

ПРИРОДНІ ЗОНИ УКРАЇНИ Мішані ліси Лісостеп Степ Українські Карпати Кримські гори

УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ

КРИМСЬКІ ГОРИ