Страхування зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічних операцій

Страхування зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічних операцій Виконала: студентка 5 гр, IV курсу, ЮФ Білевич А.О.

ПЛАН 1. Загальна характеристика страхування в ЗЕД 2. Морське страхування 3. Транспортне страхування 4. Страхування ризиків, пов'язаних з інвестиціями 5. Страхування кредитів 6. Інші види страхування

1. Загальна характеристика страхування • Страхування — це система економічних відносин, що поля­гає в створенні за рахунок підприємств, організацій і населення спец­ іального фонду для відшкодування збитків майнових, що зазнають­ ся у результаті стихійного лиха й інших несприятливих випадкових явищ, а також для надання громадянам (і їхнім родинам) допомоги під час різних подій у їхньому житті (досягнення визначеного віку, втрати працездатності, смерті і т.д.).

• У світовій практиці прийнято називати несприятливі події, що можуть відбутися та в результаті яких можуть виникнути збитки, ризиками.

ЗЕД пов'язана з різного роду ризиками, що підрозділяються на дві групи: залежні від діяльності підприємства (внутрішні), і не залежні від діяльності підприємства (зовнішні). Принципове розходження між ними полягає в тому, що на першу групу ризиків підприємство має можливість впливати, тобто вживати заходи щодо усунення джерела цих ризиків. На другу групу ризиків підприємст­во вплинути не може, тому що їхнє настання практично не зале­жить від його зусиль. Вони являють собою головну проблему уп­равління ризиками.

Види страхування • майнове; • особисте; • відповідальності.

• Серед майнових видів страхування найбільш часто у ЗЕД за­стосовують такі: страхування вантажів; страхування суден, авіасуден, автомобілів, страхування експортних кредитів; страхування майна резидентів за кордоном; страхування від вогню й інших не­безпек, тощо.

• Особисте страхування, у якому об'єктом виступає життя, здоров'я чи доходи окремої людини. Варто виділити наступні види страхування, без яких неможливий розвиток, наприклад, міжнарод­ного туризму: комплексне страхування громадян, що виїжджають за кордон, а також їхнє страхування від нещасних випадків, медич­не страхування.

• При страхуванні відповідальності об'єктом страхування є відповідальність за збиток третім особам (фізичним і юридичним). До цього виду у зовнішньоекономічній діяльності відносяться: автодорожня відповідальність (система "Зеленої карти"); відпові­дальність власників повітряних суден; відповідальність перевізників і професійної діяльності (митних брокерів, юридичних консультантів, аудиторів, приватних нотаріусів тощо).

Об'єкти страхування 1.

5.

2.

Страхування фінансових ризиків

3.

Страхування фінансових ризиків

4.

Страхування експортних кредитів

Страхування зовнішньоторговельних ризиків перевізника вантажів 6.

7.

Транспортне страхування вантажів

Страхування відповідальності судновласників

Страхування цивільної відповідальності експедитора вантажів 8.

9.

Страхування контейнерів

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів 10.

Інші види страхування

Суб'єкти страхових операцій у ЗЕД •

Страхувальники ­ юридичні, фізичні особи, які користуються послугами страховиків.

•

Страховики ­ юридичні, фізичні особи, які надають страхові послуги.

Страховий поліс - це правовий документ, договір, який укладається між страховиком і страхувальником. Типова структура договору страхування в ЗЕД: 1. Загальні положення 2. Предмет і об'єкт договору 3. Страхова сума 4. Страхова премія 5. Страховий тариф 6. Права та обов'язки сторін 7. Порядок виплати страхової компенсації 8. Відповідальність сторін 9. Термін дії договору 10. Порядок вирішення спорів 11. Закінчення дії договору 12. Додаткові умови 13. Юридична адреса та підписи сторін

Функції страхування • Ризикова • Попереджувальна • Контрольна • Інноваційна • Інвестиційна • Ощадна

Фактори, які впливають на повноту та характер страхового захисту в ЗЕД • Перелік випадків, в разі настання яких проводиться страхування • Перелік об'єктів страхування • Управління ризиками • Обсяг відповідальності страховика і страхувальника • Рівень страхового забезпечення • Умови страхування • Порядок укладення договору • Своєчасність відшкодування страхових збитків

2. Морське страхування Морське страхування ­ страхування суден, вантажів і фрахту, а також відповідальності судновласників перед третіми особами. Можна виокремити два основні джерела морського страхового права: у міжнародному масштабі — англійський Закон про морське страхування (Marine Insurance Act) 1906 року (далі — Закон), у національному — Кодекс торговельного мореплавства України (далі — Кодекс)

Види морського страхування • страхування каско суден на термін (Hull and Machinery); • страхування каско суден на період будівництва (будівельні ризики — Builders’ Risks); • страхування військових і страйкових ризиків (War and Strikes); • страхування ризику втрати фрахту (Loss of Hire); • страхування особливих майнових інтересів (Increased Value); • страхування додаткової відповідальності (Excess Liabilities); • страхування контейнерів; • страхування відповідальності судновласників (Shipowners’ Liability або P&I); • страхування відповідальності фрахтувальників (Charerrers’ Liability); • страхування відповідальності суднових агентів (Ship’s Agents Professional Indemnity); • страхування відповідальності суднових брокерів (Ship Broker’s Liability).

Договір морського страхування У Кодексі торговельного мореплавства визначено поняття договору морського страхування: За договором морського страхування страховик зобов'язується за обумовлену плату (страхову премію) у разі настання передбачених у договорі небезпечностей або випадковостей, яких зазнає об'єкт страхування (страхового випадку), відшкодувати страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладено договір, понесені збитки.

• При страхуванні суден підставою укладення договору виступають наступні умови: «страхування з відповідальністю за загибель і пошкодження» , «з відповідальністю за загибель судна , включаючи витрати з порятунку» , «з відповідальністю за пошкодження судна» та ін.

• Страхування фрахту ( англ. freight ­ фрахт , вантаж ) ­ страхування плати за перевезення вантажу. Залежно від умов оплати фрахту як страхувальника можуть виступати власник вантажу , перевізник (судновласник), або той і інший разом. Страхування фрахту зазвичай включається в договір страхування вантажу.

• Договір страхування вантажу ­ « карго » ­ полягає або на конкретне перевезення певного вантажу , або на певний відрізок часу.

У міжнародній практиці морських перевезень діють традиційні умови поставки товарів , в яких обговорюються питання страхування вантажів , зафіксовані в міжнародних правилах тлумачення торгових термінів Інкотермс . Метою Інкотермс є встановлення однакових міжнародних правил по тлумаченню найбільш важливих термінів і понять , що застосовуються в договорах купівлі­продажу у зовнішній торгівлі .

Найбільш поширеними є такі: •

СIF ­ вартість , страхування і фрахт ( cost , insurance and freight ) ­ включає обов'язок продавця з доставки (навантаженні ) вантажу в порт відвантаження , його оплаті , фрахту і страхуванню від морських ризиків;

•

FOB ­ франко­ борт ( free on board ) ­ включає обов'язки продавця щодо завантаження товару на борт судна , обов'язки покупця по фрахту та страхування вантажу на час перевезення . Відповідальність за вантаж переходить до покупця з моменту перетину борту судна;

•

FAS ­ франко вздовж борту судна ( free along side ) ­ включає обов'язки продавця і покупця на умовах FOB. Однак відповідальність за вантаж переходить до покупця після доставки вантажу на причал до борту судна;

•

CAF ­ вартість і фрахт ( cost and freight ) ­ включає обов'язки продавця щодо укладення за свій рахунок договору морського перевезення і доставку вантажу на борт судна , обов'язки покупця по страхуванню вантажу

3. Транспортне страхування Транспортне страхування — сукупність різноманітних видів страхування від небезпек, які виникають на різних шляхах сполучення. Залежно від виду шляху страхування поділяється на: •

— морське;

•

— річкове;

•

— наземне;

•

— повітряне;

•

— змішане.

Об'єктами транспортного страхування є: • 1. Засоби транспорту без вантажів — каско­страхування.

• 2. Вантажі без страхування транспорту — карго­ страхування. Страхуванням водночас може бути охоплено як сам транспортний засіб (таке страхування відоме як страхування каско), так і вантаж, який на ньому перевозиться (страхування карго), водій та пасажири, а також відповідальність перевізника перед третьою особою. Страхування наземного автомобільного та водного (крім окремих видів) транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування повітряного транспорту — в обов'язковій.

4. Страхування ризиків, пов'язаних з інвестиціями У світовій практиці прийнято розрізняти прямі і портфельні інве­стиції.

•

Прямі інвестиції — вкладення в статутний фонд підприємст­ва з метою отримання доходу й одержання прав на участь в уп­равлінні підприємством.

•

Портфельні інвестиції — це вкладення капіталу в цінні па­пери.

Портфельні інвестиції можуть бути застраховані від можливих втрат, зв'язаних зі зміною цін на акції, облігації за допомогою хеджування, тобто проведення операцій з ф'ючерсами на фондових біржах. Для страхування прямих інвестицій застосовуються різні види страхування шляхом укладання відповідних договорів зі страхови­ми компаніями чи самострахуванням (шляхом створення власних резервних фондів).

До інвестиційних ризиків відносяться такі: 1) ризики стихійних лих; 2) ризик пожежі; 3) технічні ризики; 4) політичні ризики; 5) дії третіх осіб; 6) господарські ризики; 7) інші ризики.

5. Страхування кредитів • В зовнішньоекономічній діяльності часто зустрічається ризик неплатежу іноземного партнера. Для підвищення гарантій платежу поряд із застосуванням різних його способів і форм розрахунків ши­роко застосовується страхування.

• Для залучення потенційних по­купців і підвищення їхньої зацікавленості в укладенні угоди найчасті­ше поставка товару здійснюється на умовах комерційного кредиту, а це завжди пов'язано з ризиком несплати. Для підвищення над­ ійності в цьому випадку в усьому світі одержало поширення стра­хування дебіторської заборгованості — страхування делькредере

Об'єктом страхування є комерційні кредити експортера­ страхувальника, що надані імпортерам­контрагентам. Комерційний кре­дит повинний бути підтверджений рахунками страхувальника до покупця (належним чином оформленими рахунками­фактурами). Можливі два варіанти страхування експортера: 1) на випадок неплатоспроможності (банкрутства) іноземного покупця; 2) страхування ризику затримки платежу до настання фактичної неплатоспроможності. Страховим випадком, у результаті настання якого страховик зобов'язаний виплатити страхову суму, є неплатоспроможність контрагента страхувальника або затримка платежу після визначеного періоду (періоду очікування).

6. Інші види страхування Також варто виокремити страхування будівельних ризиків За останній час у світовій торгівлі спостерігається стійке зростання частки послуг , серед яких істотну роль відіграють послуги , зараховують до інжинірингових . Вони включають в себе: ­ Будівництво ; ­ Спорудження ; ­ Монтаж обладнання; ­ Введення в експлуатацію різних об'єктів і т. д. Ця важлива сфера зовнішньоекономічної діяльності також може бути застрахована від можливих збитків . В даний час в міжнародній практиці широко застосовуються два види страхування, пов'язані з будівництвом і спорудженням об'єктів за кордоном.

Крім перерахованих видів страхування проводяться й інші різні страхові операції у зовнішньоекономічній сфері: •

медичне страхування та страхування від нещасних випадків виїжджають за кордон; • страхування технічних ризиків:

• страхування монтажно­пускових робіт, страхування обслуговування і гарантійних зобов'язань (лізингові контракти), страхування будівельних ризиків, страхування ризику експропріації орендованого устаткування і т.д.; • перестрахування у сфері страхування зовнішньоекономічних ризиків та інші

Список використаних джерел

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» //Верховна Рада УРСР; Закон від 16.04.1991 № 959­XII 2. Закон України «Про страхування» //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 18, ст. 78 3. Митний кодекс України// Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.03.2012 № 4495­VI 4. Кодекс торговельного мореплавства України //Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 23.05.1995 № 176/95­ВР 5. Цивільний кодекс України //Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435­IV 6. Податковий кодекс України//Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755­VI 7. Інкотермс 2010 //Міжнародна торговельна палата; Правила, Міжнародний документ від 01.01.2011.

8. Рум’янцев А.П. Зовнішньоекономічна діяльність: /А.П. Рум’янцев, Н.С. Рум’янцева. – К.: ЦУЛ, 2004. – 384 с.

9. Зайцева М.А. Страхування у ЗЕД:учеб. посібник / Мінськ:БГЭУ,2007.­383с.

10. Чиненов М,В. Страхування ЗЕД:навч. посібник для студентів, які за спеціальностями «Фінанси і кредиту» і «Світова економіка».­ М.:Вид­во «Омега ­ Л», 2007. –244с.