Norwegian Journal of development of the International Science №73-1

Page 1

№73/2021

Norwegian Journal of development of the International Science

ISSN 3453-9875

VOL.1

It was established in November 2016 with support from the Norwegian Academy of Science.

DESCRIPTION

The Scientific journal “Norwegian Journal of development of the International Science” is issued 24 times a year and is a scientific publication on topical problems of science.

Editor in chief – Karin Kristiansen (University of Oslo, Norway) The assistant of theeditor in chief – Olof Hansen

• James Smith (University of Birmingham, UK)

• Kristian Nilsen (University Centre in Svalbard, Norway)

• Arne Jensen (Norwegian University of Science and Technology, Norway)

• Sander Svein (University of Tromsø, Norway)

• Lena Meyer (University of Gothenburg, Sweden)

• Hans Rasmussen (University of Southern Denmark, Denmark)

• Chantal Girard (ESC Rennes School of Business, France)

• Ann Claes (University of Groningen, Netherlands)

• Ingrid Karlsen (University of Oslo, Norway)

• Terje Gruterson (Norwegian Institute of Public Health, Norway)

• Sander Langfjord (University Hospital, Norway)

• Fredrik Mardosas (Oslo and Akershus University College, Norway)

• Emil Berger (Ministry of Agriculture and Food, Norway)

• Sofie Olsen (BioFokus, Norway)

• Rolf Ulrich Becker (University of Duisburg-Essen, Germany)

• Lutz Jäncke (University of Zürich, Switzerland)

• Elizabeth Davies (University of Glasgow, UK)

• Chan Jiang(Peking University, China) and other independent experts

1000 copies

Norwegian Journal of development of the International Science Iduns gate 4A, 0178, Oslo, Norway email: publish@njd-iscience.com site: http://www.njd-iscience.com

CONTENT

ECONOMIC SCIENCES

Glushchenko V.

FORECASTING THE DIRECTIONS OF MODERNIZATION OF THE SPHERES OF HUMAN ACTIVITY DURING THE DEVELOPMENT OF THE EIGHTH TECHNOLOGICAL ORDER 3

Blaga N., Hobela V., Svatiuk O. DEVELOPMENT THE INDICATORS OF ECONOMY GREENING 21

Petrochenko O., Zinich P., Kubanov R., Kushnir S., Nischuk V. EXPEDIENCE AND PROSPECTS OF USING THE SMART GRID CONCEPT IN HEAT ENERGY OF UKRAINE 26 Semyhulin P. DEFINITION OF THE CONCEPT OF RESOURCE CAPACITY OF THE REGION 31

MEDICAL SCIENCES

Aborina M., Filshtinskaya E. DIAGNOSTICS OF INTERPERSONAL INTERACTION IN THE FIELD OF MEDICAL RELATIONS ..........................38

Yalovenko S.

Fasakhov R., Gaizatullin R.

A COMBINED METHOD OF TREATMENT OF INTRAARTICULAR FRACTURES OF THE PHALANGES OF THE HAND USING A DYNAMIC EXTERNAL FIXATION DEVICE AND A HYALURONIC ACID PREPARATION 40

PHYSICAL SCIENCES

DERIVATION OF COULOMB'S LAW. MAGNETIC FIELD THEORY 44

TECHNICAL SCIENCES

Krasnov A., Prakhova M., Kalashnik Yu. AUTOMATIC GAS WELL FLOW CONTROL SYSTEM BASED ON EXPRESS ASSESSMENT OF THEIR CONDITION................................................................53

Emets S., Krasnov A., Prakhova M., Kalashnik Yu. TRANSMISSION OF INFORMATION IN CONTROL SYSTEMS AND DRILLING PROCESS CONTROL............59

Marchenkov I. ANIMAL DELAY PERIOD PREDICTION IN THE SHELTER USING NLP METHODS 65 Ovcharuk I., Martyniuk A. OVERVIEW FLUX-ARCHITECTURE ON THE EXAMPLE OF STATE STORAGE OF JAVA-SCRIPT APPLICATION REDUX 70

ECONOMIC SCIENCES

Glushchenko V. Doctor of Technical Sciences, Associate Professor, Moscow, Russia

Abstract

Forecastingthe directions of modernizationofhumanspheres ofactivityduringthe development ofthe eighth technological order (ETO); the object ofthe article is the process of modernizationofhuman activities inthe eighth technological order; the purpose of the work is to reduce the risks of sustainable development of the economy and society during the development of the eighth technological order (mode); to achieve this goal, the following tasks are solved: synthesis of a systematic and descriptive model of the 8th technological mode (ETO); formation of sectoral system models of scientific and technological development (fuel and energy complex, military-technical sphere, medicine, etc.); formation of a project model of organizations' activities; comparative analysis of process and subject models of organizations' activities; analysis of factors and methods of synthesis of innovative ideas during the formation of the eighth technological order; comparative analysis of three approaches in business (marketing, ecosystem, convergent (nature-like)); description of methods of modeling innovative projects; the study of the methodology of forming the business plan of an innovative project; scientific methods in the article are the theory of technological structures, the theory of forecasting and planning, heuristic synthesis, modeling, logical and structural analysis of projects, expert assessments; the scientific novelty of the article is determined by the formation of the project model of the organization's activities, the description of the specifics of the conceptual approach to the formation of business ideas of the eighth technological order, the comparative analysis of marketing, ecosystem and nature-like (convergent) approaches in the development of the eighth technological order Аннотация Предметом статьи является прогнозирование направлений модернизации сфер деятельности человека в ходе развития восьмого технологического уклада; объектом статьи выступает процесс модернизации отраслей деятельности человека в восьмом технологическом укладе; целью работы является снижение рисков устойчивого развития экономики и общества в период развития восьмого технологического уклада; для достижения поставленной цели решаются следующие задачи: синтез системной и описательной модели 8-го технологического уклада (ВТУ); формирование отраслевых системных моделей научно-технического развития (топливно-энергетический комплекс, военно-техническая сфера, медицина и другое); формирование проектной модели деятельности организаций; сравнительного анализа процессной и предметной моделей деятельности организации; анализ факторов и методов синтеза инновационной идеи в ходестановлениявосьмоготехнологического уклада;сравнительныйанализтрехподходоввбизнесе(маркетингового, экосистемного, конвергентного (природоподобного)); описание методов моделирования инновационных проектов; изучение методики формирования бизнес-плана инновационного проекта; научными методами в статье выступают теория технологических укладов, теория прогнозирования и планирования, эвристический синтез, моделирование, логический и структурный анализ проектов, экспертные оценки; научная новизна статьи определяется формированием проектной модели деятельности организации, описанием специфики концептуального подхода к формированию бизнес-идей восьмого технологического уклада, проведением сравнительного анализа маркетингового, экосистемного и природоподобного (конвергентного) подходов в условиях развития восьмого технологического уклада

Keywords: scientific and technological progress, industry, project, system analysis, model, business plan, synthesis, idea, eighth technological order, organization, criterion. Ключевые слова: научно-технический прогресс, отрасль, проект, системный анализ, модель, бизнесплан, синтез, идея, восьмой технологический уклад, организация, критерий.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 3
УДК 338 FORECASTING THE DIRECTIONS OF MODERNIZATION OF THE SPHERES OF HUMAN ACTIVITY DURING THE DEVELOPMENT OF THE EIGHTH TECHNOLOGICAL ORDER
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ НАПРАВЛЕНИЙ МОДЕРНИЗАЦИИ СФЕР ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЧЕЛОВЕКА В ХОДЕ РАЗВИТИЯ ВОСЬМОГО ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО УКЛАДА
Глущенко В.В. Д-р техн. наук, доцент, Москва, Россия DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-3-21

Введение. Актуальность исследования определяется важностью совершенствования методов прогнозирования направлений развития и совершенствованием системы управления развитием восьмого технологического уклада (ВТУ). Управление развитием восьмого технологического уклада охватывает все функции менеджмента этого процесса: планирование инноваций; организацию инновационной деятельности; мотивацию персонала; контроль результатов инновационной деятельности. Прогнозирование как правило, предшествует планированию. Прогнозирование может быть поисковым (определение целей развития) и нормативным (определение путей достижения целей). Повышение эффективности инновационных проектов может быть достигнуто: прогнозированием оптимальных целей и путей развития отраслей; синтезом эффективных идей; формированием концептуального подхода в инновационной деятельности; переходом организаций на проектную модель деятельности; совершенствованием бизнеспланирования инновационных проектов и другими инновациями. Переход на использование проектной модели деятельности предприятий (организации) положительно скажется на реализации функции организации инновационных проектов в период развития ВТУ- восьмого технологического уклада.Такойпереход к проектноймодели деятельности организаций (предприятий) повысит обоснованность мотивации и контроля результатов инновационной деятельности в организации. Гипотезой данной статьи выступает предположение о том, что: прогнозирование отраслевого научно-технического прогресса на основе системных моделей, развитие проектного подхода, имплементация проектной модели деятельности организаций и совершенствование методологии бизнеспланирования инновационных проектов в период развития восьмого технологического уклада обеспечат устойчивость развития и повышение экономической эффективности инновационных проектов предприятий в прогнозный период (2021-2040 гг.).

Целью работы является снижение рисков устойчивого развития экономики и общества в период развития восьмого технологического уклада. Для достижения поставленной цели решаются следующие задачи: - синтез системной и описательной модели 8го технологического уклада (ВТУ); - формирование отраслевых системных моделей научно-технического развития (топливно-энергетический комплекс, военно-техническая сфера, медицина и другое); - формирование проектной модели деятельности организаций; - сравнительного анализа процессной и предметной моделей деятельности организации;

- анализ факторов и методов синтеза инновационной идеи в ходе становления восьмого технологического уклада;

73/2021

- сравнительный анализ трех подходов в бизнесе (маркетингового, экосистемного, конвергентного (природоподобного)); - описание методов моделирования инновационных проектов; изучение методики формирования бизнес-плана инновационного проекта. Объектом статьи выступает процесс модернизации отраслей деятельности человека в восьмом технологическом укладе. Предметом статьи является прогнозирование направлений модернизации сфер деятельности человека в ходе развития восьмого технологического уклада. Исследование научных публикаций по теме настоящей работы показывает следующее. В начале 21 века активно совершенствуют методы бизнес-планирования 1, с. 135-138. Развивают положения концептуального подхода к исследованию проектов  2, с. 80-87 Интенсификация инноваций в период развития ВТУ ( восьмого технологического уклада) выступает основой формирования проектной модели деятельности фирм 3, с. 15- 33; 4, с. 63-75 Основойростаэффективностиинновационных проектов может стать создание методологии синтеза продуктивных идей проектов фирмы. Такого рода задачуставит перед собой, в частности, теория решения изобретательских задач 5, с. 2; 6, с. 2 Кроме этой теории, инновационные идеи можно подчерпнуть в описаниях историй успеха или в рамках маркетинговой парадигмы 7, с. 2; 8, с. 2 Для обеспечения роста эффективности процессов формирования инновационных проектов создается новое научное направление, которое было предложено называть «системный инжиниринг» 9, с. 207210; 10, с. 17-22; 11, с. 430-439. Важными этапами разработки и анализа инновационных проектов выступают процедуры: осуществления предынвестиционного исследования при реализации инновационных проектов 12, с. 99-103; применение методов моделирования, в частности, в интересах системного ранжирования инновационных проектов фирмы 13, с. 114-118 Важным элементом совершенствования организации инновационной деятельности является развитие в экономике технологических платформ и кластеров 14, с.2. В этих условияхсоздание новых научных концептуальных теорий открывает дополнительные возможности для формирования комплексного подхода и идей в модернизационных инновационных проектах фирм 14, с.2; 15, с.2; 16,с.2. Сравнительные исследования процессной и проектной моделей функционирования предприятий проведены в работе 16, с.53, 115. В начале 21 века в качестве одного из перспективных направлений синтеза инновационных идей может быть концепция конвергентных (природоподобных) технологии 17; 18. Частным направлением этого подхода можно считать развитие и синтез экосистем 19, с. 23-24

Norwegian
4
Journal of development of the International Science No

Исследователи считают, что важным элементом успешного выполнения инновационного проекта является не только продуктивная идея, но и такой элемент организации деятельности как формирование эффективной команды проекта 20; с. 272287. В ходе становления ВТУ важное значение будут иметь: формирование парадигмы управления ВТУ 21,с. 54- 63; развитие стратегического подходав управленииинновационными проектами 22, с. 2; разработка эффективной инновационной политики фирм (предприятий) 23,с. 2. В ходе развития ВТУ большое значение будет иметь совершенствование методов экономики труда и системы мотивации персонала в инновационной деятельности фирм 24; с. 2; 25, с. 2. При этом создают методики, в рамках которых компетентность команды проекта можно оценить на базе оценки конкурентоспособности инновационной продукции 26; с. 7-16; 27, с. 18-24. Это может повышать эффективность процедур конкурсного отбора сотрудников организаций 28; 29, с. 27-40 Следует учитывать, что причиной риска в инновационных проектах могут быть ментальные конфликты между сторонниками развития новых технологий и алармистами (противниками инноваций) 30, с. 12-26 Формирование институтов (систем отношений) ВТУ рассматривается как ключевой элемент процесса формирования нового технологического уклада 31, с. 5-21. Обоснованность управленческих решений будет способствовать росту эффективность развития ВТУ 32, с. 2; 31. В ходе развития ВТУ рекомендуется осуществлять анализ и оценку рисков инновационных проектов фирм 34, с. 2; 35 с. 12- 17. Важную роль в эффективном формировании ВТУ могут сыграть: развитие инновационного предпринимательства и инновационной инфраструктуры 36, с. 25-33; совершенствование методологии разработки инновационных проектов 37 Приэтом развитие ВТУ оказывает воздействие на все стороны жизни, включая развитие нейрогеополитики 38, с. 34. В общем и целом выполненный в данной статье анализ литературных источников отражает актуальность выбранной темы исследования. Метод. Разработка системных отраслевых моделей научно-технического развития в рамках теории технологических укладов может быть

генерировать

решение которых обеспечивает конкурентоспособность фирмы. Однако, не все это понимают. В том числе и потому, что в 2021году отсутствует единая концепции в областитеориитехнологическихукладов,ноне иединого мнения по проблеме исчисления номеров технологических укладов. Некоторые авторы считают, что уклад, который формируется в период с 2010 по

2040 будет 6-м технологическим укладом. Такого рода нумерация технологических укладов охватывает только период капиталистического развития. Но ведь и до капитализма имел место процесс технологического развития? Поэтому вероятно более корректно ставить вопрос о периодизации технологических укладов за весь период развития человеческой цивилизации. Как считают эксперты, основанием для выделения нового техуклада может быть появление нового вида движительной установки. Анализ докапиталистического периода развития показал, что можно выделить периоды времени: 1. Период времени, связанный с использованием гужевой тяги; 2. Период времени, связанный с использованием ветряных и водных мельниц. Поэтому при рассмотрении всего процесса технологическогоразвития новыйтехнологический укладможет быть признан 8-м (восьмым) технологическим укладом. При таком подходе первым технологическим укладом можно назвать использование человеком гужевой тяги. Такой технологический уклад покрывает диапазонвремении от 2000 д.н.э до 9 века нашей эры. Второй технологический уклад может быть выделен на основе использования в качестве движителя ветряных и водных мельниц. Этот техуклад охватывает период с 9-го века до 1770 года. После этого идет первый в период капитализма и третий (при рассмотрении всей истории развития) технологический уклад (1770- 1830). Этот третий техуклад называется «текстильные машины». Четвертый техуклад именуется «паровой двигатель» (1830-1880). Пятый технологический укладможетбытьназван «электрическийдвигатель и двигатель внутреннего сгорания» (1880-1930). Следует отметить, что анализ показал, что двигатель внутреннего сгорания, с которым ранее связывали 6-й технологический уклад (длился от 1930го до 1970-х годов) фактически появился намного раньше. История показывает, что двигатели внутреннего сгорания выпускаются, начиная с 19001910 годов. Это утверждение подтверждается тем, что самолет братьев Райт (выпущен в 1903 году) и серийный автомобиль «Форд Т» (выпущен в 1908 году) уже имели надежные двигатели внутреннего сгорания (ДВС). Поэтому ДВС было внесено, как изменение в название 5-го технологического уклада. Одновременно, при этом составители ранее известной периодизации технологических укладов не учли появление ядерного реактора и компьютеров. Ядерный реактор (как источник электроэнергии) появился в средине 1950-х годов. Компьютеры- это крупнейшее не только техническое, но и цивилизационное явление, изменившее мир. Создание компьютеров приходится на 6-й технологический уклад. Этот техуклад охватывает отрезок времени от 1930-го до 1970-х годов. При этом история техники подтверждает, что первый достаточно близкий сегодняшним ЭВМ прототип компьютера появился уже в 1941 году. Поэтому в данной статье этот 6-й (по уточненной периодизации) техуклад рекомендуется переименовать. Этот техуклад может быть был назван

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 5
инструментом прогнозирования направлений развития этих отраслей. Концептуальный подход к развитию нового технологического уклада повышает эффективность управления процессами перехода к ВТУ. Концептуальный подход позволяет
комплекс инновационных задач,

«ядерный реактор и компьютеры». Может быть добавлена фраза о средствах автоматизации, которая отражает такие технические достижения как создание: ядерных реакторов и атомных бомб. Эти реакторыиатомныебомбыимелисложнуюавтоматику. Их создание приходится на 1940-1950-тые годы. При этом следует учитывать, что именно создание: ядерного реактора изменило электроэнергетику; создание атомной бомбы изменило мировой порядок. Факт создания и владения ядерной бомбой влияет на существующий весь последующий период истории человечества мировой порядок. Наличие ядерных энергетических установок сделало ледокольный надводный и подводный военный флот глобальными. Это может говорить, в том числе, о необходимости развития военно-технического направления научной теории технологических укладов. Это направление научной теории технологических укладов может заниматься исследованиями скачкообразногоразвитиявоенной техники ивоенногоискусства как функции периодизации технологических укладов. Есть основания полагать, что такой такое направление теории техукладов повысит прогностические возможности в военном деле? Третий, седьмой и последующие техуклады не связаны с названиями двигательных установок, но их названия связаны с технологиями и техническими решениями. Седьмой технологический уклад посвящен развитию микропроцессорной техники и микроэлектроники (1970-2-10). Восьмой технологический уклад называется «нанотехнологии. Помимо нанотехнологий для этого техуклада будут характерны: нейротехнологии, информационные технологии; технологии цифровизации и другое. Этот технологический уклад будет наблюдаться в пе-

риод 2010-2040 годы. Для восьмого технологического уклада будет характерны: опережающее развитие сферы услуг; интенсификация инновационной деятельности; развитие нейромаркетинга и нейроменеджмента и другое. Описательная модель ВТУ. Можно прогнозировать, что в сферах науки, образования и инноваций ВТУ будет характеризоваться такими особенностями: деление на фундаментальную и прикладную науку станет все более условным; наука, инновации и образования признаются ключевыми ресурсами развития общества; опережающее развитие получит развитие природно-подобных технологий и экосистем; будет продолжен процесс децентрализации в науке и управлении этой сферой; «центр тяжести» при проведении исследований переместиться в небольшие лаборатории; основной организационной формой развития науки и образования станут проекты (проектный подход). Дальнейшее развитие науки и технологий в ВТУ будет определяться: 1) все более глубоким проникновением в структуру и природу материального мира (нанотехнологии, экологически чистые технологии и ресурсосберегающие технологии); 2) более всесторонним и глубоким изучением свойств мозга и психики человека (нейротехнологии, информационные технологии, цифровые технологии), другое Для определения особенностей развития ВТУ в различных сферах деятельности (военное дело, топливно-энергетический комплекс, медицина и другое) и отраслях экономики можно рекомендовать разработать отраслевые системные модели научно-технического прогресса. Системная модель научно-технического прогресса в сфере толивно-энергетического комплекса представлена в таблице №1.

Norwegian
6
Journal of development of the International Science No 73/2021

Таблица № 1. Системная модель последовательности технологических укладов в области топливно-энергетического комплекса

№ п/п

1.

Свойства технологических укладов в ТЭК /Названия Техукладов, период времени, название

Первый технологический уклад, 2000 до.н.э. –IX век н.э; Конная тяга

Источники энергии энергетические машины (движители) Новые виды топлива

Физическая сила животных

Гужевая тяга

Экскрименты животных, дрова, уголь

2.

Второй технологический уклад, IX век –1770; Ветряная (ветряк), водная мельница

Третий технологический

Энергия ветра и воды Ветряные и водные мельницы

3.

4.

уклад, 1770-1830; Текстильные машины

Четвертый технологический

уклад, 1830-1880; Паровой двигатель

Пятый технологический

Физическая сила животных, Энергия ветра и воды

Гужевая тяга, Ветряные и водные мельницы

Энергия сжигаемого топлива, пар Паровой двигатель

Экскрименты животных, дрова, уголь

Экскрименты животных, дрова, уголь

Экскрименты животных, дрова, уголь

5.

уклад, 1880-1930; Электрический двигатель, Двигатель внутреннего сгорания

6.

7.

Шестой технологический уклад, 1930-1970; компьютеры, атомная энергетика

Седьмой технологический уклад, 1970-2010; микроэлектроника

Энергия сжигаемого топлива, нефтепродукты, энергия ветра и воды,

Электрический двигатель, Двигатель внутреннего сгорания

Атомная энергия Атомный реактор

Энергия солнца, верта, воды; природный газ

8.

Восьмой технологический уклад, 2010-2040; Нанотехнологии, нейротехнологии, IT- технологии, Ресурсосберегающие технологии и др.

Источник: разработано автором Отраслевая системная

Энергия солнца, верта, воды; природный газ, биотопливо

Электрогенераторы, солнечные батареи

нефтепродукты

Ядерное топливо

Зеленая энергетика

Биотопливо, Зеленая энергетика,

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 7
Электрогенераторы, солнечные батареи; применение интеллектуальных технологий для энергосбережения модель обладает прогностическими свойствами и может позволять прогнозировать направления развития отрасли. Для сферы
военно-технической деятельности специалистам в этой сфере может быть предложено самостоятельно создать системную модель развития, а для этого заполнить самостоятельно таблицу №2.Заполнениетаблицы№ 2вданнойстатье имеет гипотетический демонстрационный характер.

Таблица № 2. Системная модель военнно-технической деятельности как функции последовательности технологических укладов

№ п/п

1.

Свойства технологических укладов в военнотехнической сфере /Названия Техукладов, период времени, название

Первый технологический

уклад, 2000 до.н.э. –IX век н.э; Конная тяга

Второй технологический

Основные рода войск, способы геополитической конкуренции, методы геополитического воздействия

Пехота, конница, парусный и гребной военно-морской флот

Основные виды военной техники, геополитические инструменты

Щиты, мечи, колесницы, боевые слоны, строительство крепостей

Концепция ведения войны, формы геополитики

Македонская фаланга

2.

уклад, IX век –1770; Ветряная (ветряк), водная мельница

Третий технологический

Пехота, конница, парусный военно-морской флот

3.

4.

уклад, 1770-1830; Текстильные машины

Четвертый технологический

уклад, 1830-1880; Паровой двигатель

Пятый технологический

Пехота, конница, парусный военно-морской флот

Щиты, мечи, колесницы, боевые слоны, строительство крепостей

Боевые построения пехоты, взаимодействие с конницей, военно-морским флотом

Пушки, ружья, строительство крепостей

Пехота, конница, паровой военно-морской флот

5.

6.

уклад, 1880-1930; Электрический двигатель, Двигатель внутреннего сгорания

Шестой технологический уклад, 1930-1970; компьютеры, атомная энергетика

Бронетанковые войска, самолеты

Пушки, ружья, бронепоезда, строительство крепостей

Танки, пушки, самолеты, строительство укрепленных райо-

Ракетные войска

7.

Седьмой технологический уклад, 1970-2010; микроэлектроника

Средства радиоэлектнной борьбы, ракеты летящие на малой высоте

Стратегические ядерные ракеты

Стратегические ядерные ракеты, крылатые ракеты, летящие на малой высоте

Боевые построения пехоты, взаимодействие с конницей, военно-морским флотом

Боевые построения пехоты, взаимодействие с конницей, военно-морским флотом

Концепции танковых клиньев, господство в воздухе

Концепция гарантированного уничтожения противника ответным ядерным ударом

Концепция гарантированного уничтожения противника ответным ядерным ударом

8.

Восьмой технологический уклад, 2010-2040; Нанотехнологии, нейротехнологии, IT- технологии, Ресурсосберегающие технологии и др.

Экономическая мощь, привлекательность образа жизнии культуры, воздействие на создание общества и индивида

Концепция гибридной войны, стратегия «цветных революций», нейрогеополитика и другое Источник:

таблицу самостоятельно.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 8
нов
разработано автором Примечание: заполнение таблиц настоящей статьи носит гипотетический характер. Специалистам предлагается заполнить эту
Термин
Глобальные информационные системы, геополитический нейромаркетинг использование
«геополитический нейромаркетинг» предполагает
методов нейромаркетинга в геополитике. Аналогично, для сферы медицины специалистам в этой области деятельности может быть рекомендовано заполнить самостоятельно таблицу № 3

Таблица № 3. Системная модель (комплексная характеристика) сферы медицинской деятельности как функция последовательности технологических укладов

№ п/п

1.

Свойства технологических укладов в медицине /Названия Техукладов, период времени, название

Первый технологический

уклад, 2000 до.н.э. –IX век н.э; Конная тяга

Второй технологический

Структура смертности населения от болезней

1. простудные заболевания- n%;

2. сердечно-сосудистые заболевания –m%

Основные медицинские препараты и методики лечения

Основные образцы медицинской техники

Пускание крови; нагревание в бане и др. Скальпели и другое.

2.

уклад, IX век –1770; Ветряная (ветряк), водная мельница

3. Третий технологический

уклад, 1770-1830; Текстильные машины

4.

Четвертый технологический уклад, 1830-1880; Паровой двигатель

Пятый технологический

5.

уклад, 1880-1930; Электрический двигатель, Двигатель внутреннего сгорания

Шестой технологический

6.

уклад, 1930-1970; компьютеры, атомная энергетика

7. Седьмой технологический уклад, 1970-2010; микроэлектроника

Восьмой технологический уклад, 2010-2040; Нанотехнологии, нейротехнологии, IT- технологии, Ресурсосберегающие технологии и др. Источник: разработано автором

8.

Примечание: заполнение таблицы носит гипотетический характер. Специалистам предлагается заполнить эту таблицу самостоятельно. Аналогичные таблицы могут быть разработаны практически для любой сферы деятельности Такие таблицы (системные модели сфер деятельности человека) имеют не только объяснительный, но и прогностический характер. Для усиления прогностического эффекта в эти таблицы можно добавить

четвертый столбец с названием «основные направления научно-технического прогресса». Построение такихтаблиц позволит более точно определить, прогнозировать направления и тенденции развития соответствующих сфер (отраслей) деятельности человека, решать проблемы ВТУ. Расширение масштабов инновационной деятельности порождает необходимость перехода к проектной модели функционирования организа-

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 9

ций. В 2021 годуосновной является процессная модель деятельности организаций. Процессный подход был предложен в 1920-е годы Анри Файолем 3,p.15-33;4,p.63-75.Вто времяинновации были относительно редкими. Это позволяло описать организацию как совокупность неизменных во времени технологических или бизнес-процессов. А

.Файоль выделил такие виды процессов в организации: основные производственные процессы; вспомогательные производственные процессы; обеспечивающие производственные процессы. Процессная модель деятельности организаций лежит в основе современной системы бухгалтерского учета и финансового менеджмента. Эта модель отражена в таблице №4.

Таблица № 4. Процессная модель функционирования фирмы (организации) № п/п

Показатели эффективности проектов организации /Названия Процессов в организации

Доходы по виду процесса (млн. руб)

Прибыль/убыток по виду процессов (млн. руб) (1) (2) (3) (4) (5) 1 производственные процессы (Основные) 25762 12569 13193 2 технологические процессы (обслуживающие) 1021 693 328 3 технологические процессы (вспомогательные) 58 159 - 101 4 Итого: 26841 13421 13420 Источник: разработано автором

В проектной модели деятельности организации декомпозиция работы организации производится: во-первых, на рутинную и инновационную деятельность; во-вторых, вся инновационная деятельность подразделяется на отдельные инновационные проекты, которые эта организация выполняет в настоящий период времени. При этом нужно учитывать, что проекты находятся на разных стадиях своей реализации. Такая модель деятельности организации может быть названа структурно-циклической. Это объясняется тем, что такая модель

Расходы про виду процессов (млн. руб)

№ п/п

Показатели эффективности проектов организации /Названия проектов организации

отражает:во-первых,структурупроектной деятельностиорганизации;во-вторых,цикличностьвыполнения проектов 1, p. 15- 33; 2, p. 63-75; 20, p. 2; 21, p. 2. В рамках проектной деятельности организаций одна из главных гипотез финансового менеджмента не соблюдается. А именно, не соблюдается гипотеза о бесконечном продолжении деятельности организации. Это объясняется тем, что все проекты имеют ограниченный период своей реализации. Проектная модель деятельности организации приведена в таблице № 5.

Таблица № 5. Проектная модель деятельности организации

Год начала проекта

Год окончания проекта

Стоимость проекта (млн. руб)

Текущий объем инвестиций (млн. руб)

NPV проекта Модернизация производственных мощностей предприятия в восьмом техукладе

(8) 2020 2025 115 5 5 0 0 2 Модернизация продукции предприятия в восьмом техукладе

2020 2026 125 10 6 0 0 3 Обеспечение реализации рутинных производственных процессов

2010 - 300 300 Проект окупился 200Источник: разработано автором

Norwegian
Science
10
Journal of development of the International
No 73/2021
Сок окупаемости проекта (1) (2) (3) (4) (5) (6) (7)
Доход от проекта (млн. руб) (9) 1

Переход на проектную модель деятельности организации продуцирует трансформацию организационной структуры фирмы. Выделение проектов, как относительно самостоятельных организационных процессов приводит к тому, что проектной модели функционирования фирм соответствует матричная организационная структура 30, с. 117. Матричная оргструктура характеризуется поддержанием баланса между функциональной и проектной частями фирмы. Матричная структура лучше обеспечивает процесс адаптации фирмы к внешней среде посредством осуществления инновационных проектов. При этом роль эффективного бизнес-планирования и координирующей проекты инновационной политики в проектной модели фирмы растет. Отправной точкой бизнес-плана инновационного проекта является инновационная идея, которая задает основу этого проекта. Большая энциклопедия Нефти и Газа описывает термин «инновационная идея» таким образом. Инновационная идея являет собой действительно существующую возможность производства оригинального товара, продукта, предоставления услуги или же их улучшенных вариантов и/или модификаций, а кроме того, и новых торговых марок. Анализ данного определения отражает то, что в данном определении подчеркивается существование реальной возможности осуществления инновационной идеи, а не приводится характеристика самой этой инновационной идеи? Во-вторых, под инновационной идеей можно понимать и имеющую новизну мысль, которая имеет определенную целевую направленностью и характеризующуюся потенциальной экономической и/или общественной ценностью (полезностью). Инновационной идее присущи следующие особенности: связь идеи с мышлением и менталитетом индивида; нематериальный характер идеи; правовой характер; близость идеи профессиональной и общей культуре; потенциальная ценность (полезность) идеи для экономики и/или общества и другое. Акторами инновационных идей могут выступать индивиды (ученные; изобретатели; бизнесмены; инженеры и другие) или проектные группы (команды). Сфера профессиональной деятельности субъекта (актора) инноваций воздействует на характер синтезируемых инновационных идей. Информационные источники

категории знаний: информация о разработке новых технологий; информация о потребностях клиентов; знание способов производства материалов; знания о рынке; знания о существующих структурных или географических разрывах в системах удовлетворения общественных и индивидуальных потребностей человека, населения.

Формами для поиска инновационных бизнесидей могут выступать: морфологический ящик; метод аналогии; оператор «размер-время-стоимость»; коллективная генерация идей; мозговая атака; Теория Решения Изобретательских Задач; информация в интернете; использование концептуальных разработок; использование банков идей; анализ передовых достижений науки и техники; анализ отзывов покупателей; анализ патентной информации и другие. Процесс создания инновационных идей имеет эвристический характер. Процесс создания и развития инновационных идей довольно тесно связан с менталитетом, мышлением и интеллектуальным потенциалом сотрудника. Под менталитетом сотрудника может пониматься такой комплекс характеристик его психофизических характеристик, ценностей и процессов мыслительной деятельности: культурные ценности; уровень абстрактности мышления; интеллектуальный потенциал; способность к творческому мышлению; способность работать в команде; отношение к нормам права, др. Проектная команда должна одновременно характеризоваться: разнообразием менталитетов членов команды; сходством менталитетов члены команды. Разнообразие менталитетов члены команды обеспечивает ее многофункциональность, способность решать весь комплекс задач проекта (технических, экономических, маркетинговых и т.д.). Схожесть менталитетов членов проектной группы обеспечивает: высокую эффективность процессов коммуникации, в том числе в сфере неявных знаний; слаженность в работе команды; единство организационной культуры проектной команды и другое. После того, как идея выдвинута и описана, ее необходимо верифицировать: проверить на осуществимость и эффективность. При этом нужно выполнить анализ таких сторон инновационной идеи: нахождение идеи в правовом поле; соответствие идеи направлению техническогопрогресса;отсутствиеконфликтас нравами и обычаями народа; возможность практической реализации идеи при существующем уровне развития науки и техники; полезности идеи для покупателей; способность идеи удовлетворять потребности клиентов; позиционирование идеи и потребности в комплексе потребностей и ценностей покупателей; потенциальный уровень удовлетворенности покупателей с использованием реализующего эту идею продукта; временной период потребностей клиентов в основанном на этой идее продукте; необходимость развитии сферы сервиса в связи с реализацией идеи и другое. В качестве основных показателей для оценки продуктивности инновационной идеи можно назвать: степень применения наивысших научных достижений; возможность оценки потенциальной полезности идеи для общества и/или экономики; соответствие этой идеи тренду развития науки и практики; возможность осуществления идеи на со-

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 11
инновационной деятельности должны позволять генерировать инновационныеидею нужногосодержанияивида.Такими информационными источниками формирования и поиска идей инновационных проектов для бизнеса могут выступать определенные

временном этапе развития науки и технологий; отсутствие противоречий идеи с базовыми профессиональными и общественным системам отношений (институтами). Общей теорией метода (методологией) формирования инновационных идей проектов может считаться системный инжиниринг. Системный инжиниринг - это относительно новое направление в методологии науки. Системный инжиниринг включает: во-первых, такие области знаний: технические науки, менеджмент, маркетинг, финансы и другое; ); во-вторых, методы гармоничного объединения знаний, применение которых обеспечивает формирование и успешное осуществление инновационных проектов. Потребность в развитии системного инжиниринга связана и с продолжением системного глобального кризиса. Наблюдаемый кризис связан с противоречиями между требованиями новых технологий к характеру профессиональных отношений и существующими социально-производственными общественными институтами. По этой причине ход развития восьмого технологического уклада (ВТУ) системно охватывает: общество, институты, экономику, технологии, общественное и индивидуальное сознание 28, 29, с. 27-40; 30, с. 1226; 31, с. 5-21. При этом процесс развития ВТУ, успешная реализация инновационных проектов в экономике и обществе -это и есть процесс преодоления кризиса. Отдельные, случайные инновации, даже будучи успешными не гарантируют устойчивость развития и конкурентоспособность организаций в условиях ВТУ. Комплексный подход к модернизации продукции и оборудования предприятий нуждается в формировании концепции такой модернизации. При этом именно концептуальный подход к системным инновациям (в условия интенсивного развития 8-го техуклада) может быть наиболее эффективным и продуктивным. Концептуальный подход позволяет проектировать и осуществлять цепочки взаимосвязанных между собой инновационных проектов. Это создает условия для возникновения синергетического социально-экономического эффекта в ходе инновационной деятельности фирм. При этом именно системный, комплексный и концептуальный подход позволяют достигать конкурентоспособности продукции и процессов ее производства. В процессе осуществления инновационных проектов нужно учитывать, что развитие ВТУ подразумевает исоздание новыхсоциальных

тов: институты для обеспечения разработки новых технологий; институты для внедрения новых технологий в продукцию предшествующих техукладов 30, с. 12-26; 32, с. 5-21 Необходимость формирования концептуального и комплексного подхода к модернизации продукции и производств связана с необходимостью повышения эффективности инноваций в ВТУ. Та-

кое повышение эффективности инноваций достигаетсянаразработки ипрактическогопримененияметодов научной теории технологических укладов. Такое повышение эффективности инновационной деятельности определяется следующим: в ВТУ существует несколько направлений развития технологий (нанотехнологии, нейротехнологии и др.); эти направления развития технологий связаны между собой; совместное использование этих технологий может создавать синергетический эффект. Для ВТУ характерно развитие следующих типов новых технологий: информационных технологий; нанотехнологий; интеллектуальных технологий; технологий цифровизации; нейротехнологий; экологически чистых технологий; ресурсосберегающих технологий, биотехнологий и др. При этом некоторые из этих видов технологий (нейротехнологии, информационные) могут применяться для изменения менталитета, способов мышления людей 21, с. 54- 63 Формирование продуктивных идеи инновационного проекта может иметь: во-первых, эвристический характер, случайный, разовый характер; вовторых, быть результатом систематического, целенаправленного поиска такой идеи; в-третьих, вытекать из общей теории ВТУ, т.е. быть результатом концептуального подхода в рамках общей теории техукладов. Способами целевого поиска инновационных идей для выполнения бизнес-проектов могут считаться подходы: метод «морфологического анализа (ящика)» 32, с. 214; метод аналогии, который может совмещаться с системой наставничества и/или использования «рецептов»; оператор «размервремя-стоимость»; мозговая атака; коллективная генерация идей; Теория Решения Изобретательских Задач 5, с.2; использование концептуальных теорий, подходов и разработок и др. Концептуальный подход может включать такие положения: -идеяинновационногопроектаможетбытьполучена дедуктивным путем: она должна быть следствием некоторой концепции (например, теории технологических укладов, теории решения изобретательских задач, др.); - идея проекта синтезируется на основе определенной философской концепции развития техники, экономики, общества; - идея инновационного проекта должна развивать концепцию формирования ВТУ в экономике и

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 12
ипрофессиональных институтов и новой организационной культуры проектныхкоманд. Это два типа институ-
и
Наиболее общий системный взгляд на новый инновационный проект станем называть концепцией этого инновационного проекта. В рамках ВТУ такой концептуальный подход может находить свое отражение в стремлении акторов идей максимально использовать новые научно-технические достижения данного техуклада для роста комфорта и безопасности деятельности клиентов.
обществе; - целью идеи проекта должны стать увеличение безопасности
комфортности общества, индивида и другое.

Концептуальныйподход приреализацииинновационных проектов должен сосредоточиться: вопервых на разработке новых технологий; -во-вторых, на комплексном внедрении технологий ВТУ (нейротехнологий,нанотехнологий идругих)в уже существующие объекты и технологии, созданные в предыдущих технологических укладов.

Этот подход может стать основным направлением формирования инновационных идей на период до 2040 года. Пример концептуального подхода к формированию идей инновационных проектов, направленных на развитие ВТУ в экономике приведен в таблице №6.

Таблица № 6 Источники идей инновационных проектов модернизации тракторов при переходе к ВТУ (фрагмент) № п/п

Технологии восьмого уклада /Названия подсистем трактора

нанотехнологии

Нейротехнологии

Технологии цифровизации 1. Кабина трактора Повышение прочности и износостойкости материалов кабины трактора

2. Подсистема очистки стекол кабины трактора

3.

Топливная система трактора

Рост износостойкости и прочности деталей

Обеспечение роста удельных характеристик топлива, повышение износостойкости, прочности деталей топливной системы

Источник: разработано автором Фактически каждый из квадрантов таблицы №6 может рассматриваться как источник идей и быть источником инновационных идей. Все зависитотменталитета,интеллектуальногопотенциала, личнойкультуры и воображения того индивида, который созерцает эту таблицу. Пример 1. Рассмотрим данные таблицы №6. В столбце №3 (информационные технологии) этой таблицы предусмотрена запись ряда показателей подсистем трактора. Это может быть использовано для модернизации трактора. Можно записать показания: во-первых, уровня топлива в баке; во-вторых, уровня жидкости для очистки стекла кабины тракториста.Этосоздает,вчастности,возможность применения информационных технологий для создания голосовых ассистентов тракториста. Такой ассистент тракториста может формировать голосовой сигнал. Этот сигнал генерируется в том, случае, когда уровень жидкости в баке (топливном или для жидкости омывателя стекла кабины) опускается ниже уровня, обозначенного как критической Внедрение таких голосовых ассистентов тракториста повысит безопасность работы тракторов и их коэффициент готовности к эксплуатации, исключит внезапные перерывы в работе трактора. То, что по существу одно и то же устройство дважды используется для модернизации трактора повысит экономическую эффективность инновационной деятельности. Такое многократное применение новой

запись температурных режимов в кабине и их влияния на состояние водителя

Регистрация влияния загрязнения стекол на качество и безопасность

Предупреждение нелогичного или опасного поведения тракториста при нештатных ситуациях

Регистрация характеристик температурных режимов в кабине и показаний состояния тракториста

Регистрация показателей работы подсистемы, оптимизация расхода жидкости

Регистрация характеристик работы тракторной топливной системы

технологии может быть названо «мультипликацией» новых технологий. Следовательно, важно не только создать новые технологии, но и важно максимизировать число применений таких новых технологий к уже существующим объектам. Можно утверждать: чем больше раз новая технология практически применена в новых и/или в уже известных ранее объектах, тем выше показатель ее интеграции (умножения) с технологиями и объектамипредшествующих техукладов. Чем больше уровень мультипликации новой технологии, тем больше раз она использована на практике и, тем самым, выше уровень ее экономической эффективности. При этом сам процесс выполнения инновационного проекта должен быть основан на некоторой философской парадигме, концепции инновационной деятельности, которая включает в качестве своих элементов: философию, идеологию, методологию, организационную культуру, политику, стратегию и тактику осуществления этого проекта 19, с. 54- 63 При таком подходе сама идея проекта трансформируется в составляющий элемент идеологии проекта. Речь идет о той части идеологии проекта, которая формирует и определяет главную цель проекта. При этом, как известно, вторая компонента идеологии проекта отвечает за распределение вла-

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 13

сти в инновационных проектах между стейкхолдерами: инвесторы, государственные органы; лидер команды; ядро команды; вся команда проекта и другое. Известный ученный, Директор Курчатовского института, член-корреспондент РАН М.В. Ковальчук высказывает точку зрения, что в период развития нового техуклада наиболее часто объектом инноваций является разработка не отдельных товаров или услуг, но разработка новых технологий. Анализ этого мнения показывает его возможную важность. В рамках настоящей статьи можно сформулировать такие гипотезы теории технологических укладов: 1) в период формирования нового технологического уклада «центр тяжести»в инновационной деятельности переносится на верхние уровни технологической пирамиды (разработка научных и технологических концепций (1-й уровень пирамиды) и базирующихся на этих концепциях технологий (второй уровень этой пирамиды); 2) в стадии зрелоститехнологического уклада «центртяжести»

в инновационной деятельности переносится на нижние уровни технологической пирамиды (разработка средств производства (3-й уровень пирамиды) и использование средств производства для извлечения прибыли (4 уровень пирамиды)). Все тот же автор (Ковальчук М.В) высказываетт концепцию развития конвергентных (-природоподобных) технологий 17,18. Проведенный в этой статье анализ показывает, что как частное направление развития природоподобных технологий может рассматриваться развитие экосистем и экосистемный подход в реализации инновационных проектов 19, с. 23-24 В 2021 теория конвергентных (природоподобных) и экосистемных технологий не развита. Поэтому можно провести лишь сравнительный анализ отдельных характеристик таких технологий. Сравнительный анализ маркетингового, экосистемного и природоподобного (конвергентного) подходов в инновационной деятельности представлено в таблице № 7. Таблица № 8 Сравнительный анализ маркетингового, экосистемного подходов и конвергентных технологий при работке инновационных бизнес-проектов № п/п

Подходы к разработке инновационных проектов /Названия Факторов подхода

1.

Маркетинговый подход Экосистемный подход

Основа методологии Маркетинг

Анализ образа жизни социальных гркпп

Природоподобные (конвергентные) технологии

Имитационное моделирование природных процессов

2. Объект удовлетворения потребности Потребности конкретного человека Образ жизни социальной группы Сходство продукта с природой чселовека

3.

Продукт разработки (товар или услуга)

Индивидуальный продукт Комплексный продукт

Продукт связан с долговременными потребностями и интересами общества

4. Горизонт планирования тактический

Стратегический, сегментный

Долговременный, глобальный 5. Объект проекта

Система обеспечения и обслуживания интересов общества в целом 6. Отношение к конкуренции Стремление

Стремление победить в конкурентной борьбе жать конкуренции путем создания комплексных пионерских продуктов

избе-

Конкуренция на уровне образа жизни и культуры 7. Решающие факторы конкуренции разработчиков Компетентность персонала организации Организационная культура фирмы Организационная культура национальной инновационной системы 8 Воздействие на рынок Влияние продукта на сегмент рынка Влияние продукта на рынок в целом Влияние системы на глобальный рынок 9. Критерий оценки эффективности проекта Текущая прибыль проекта Стоимость фирмы Близость к природным технологиям Источник: разработано автором

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 14
Система продвижения товаров и услуг на сегменте рынка
Создание системы комплексного обслуживания сегмента рынка на определенном рынке товаров и услуг

Основным актором(субъектом)формирования бизнес-плана инновационного проекта является проектная группа (команда проекта). Методология создания и управления проектными группами отражена в работе 20, с. 13. В этой статье будем считать, что проектная группа в своей деятельностиработает: научно обосновано; добросовестно; в интересах обеспечения успеха проекта; независимо; преследует цель максимизации заданного извне критерия эффективности деятельности: сокращения срока окупаемости, роста чистого приведенного эффекта, повышения индекса рентабельности инвестиций и другого. Для повышения качества идей инновационных проектов может быть применен алгоритмизированный подход к решению вопроса синтеза такихидей. Алгоритм разработки идеи инновационного проекта включает такие этапы (шаги): 1. Контроль параметров ситуации и обнаружение бизнес-проблемы; 2. Сбор информации, относящейся к проблеме; Анализ бизнес-ситуации в фирме, ее внешней и внутренней среде; 3. Диагностика ситуации; 4. Эвристический синтез вариантов решения проблемы; 5. Проверка реализуемости предложенных решений; 6. Синтез критерия оценки эффективности решения проблемы; 7. Формирование бизнес-плана инновационного проекта; 8. Принятие управленческого решения о выборе и реализации конкретного проекта; 9. Формирование проектной группы (команды проекта); 10. Разработка инновационного проекта как набора документов проекта, определяющей облик инновационного проекта; 11. Составление плана практического осуществления инновационного проекта; 12. Осуществление инновационного проекта; 13.Наблюдение за эффективностью проекта.14. Контроль экономической эффективности инновационного проекта. В ходе разработки бизнес-плана и практического осуществления инновационного проекта часто нужна корректировка этого проекта под действительно существующие условия его реализации. В этом процессе важную роль играют ментальность и креативность проектной группы (команды проекта). Менталитет обсуждался выше. Креативностью команды проекта можно назвать готовность данной синтезировать принципиально новые и/или модифицировать уже известные идеи проекта. Креативность команды проекта можно определить как присущий этой команде такой следующих качеств этой команды: чувствительность команды к проблемам проекта; осознание командой существующего дефицита решений; способность проектной группы (команды) к нахождению рациональных решений; способность проектной группы (команды) к выдвижения и осуществлению проверки гипотез относительно качеств и параметров проекта; способностьпроектнойгруппы (командыпроекта)осуществлять достоверные прогнозы и фактическое описание результата инновационного проекта и другое.

В виде факторов формирования алгоритма синтеза инновационной бизнес-идеи можно перечислить следующее:

1) инновационный менталитет индивида или команды проекта; 2) организационную культуру и профессиональный состав проектной группы (команды) инновационного проекта; 3) технологический уклад сферы реализации инновационного проекта; 4) иерархический уровень «технологической пирамиды», на котором реализуется инновационный проект; 3) тип рынка: рынок производителя; рынок потребителя; 5) индустриальный или постиндустриальный вид инновации в проекте; 6) товар или услуга как вид продукта инновационного проекта; 7) функциональный, структурный, параметрический характер решаемой в инновационном проекте проблемы фирмы; 8) объект инновационной деятельности (товар, услуга, технология, преобразование сознания человека и другое. Исследуем воздействие данных факторов разработки идей бизнес-планов инновационных проектов подробней. Менталитет инновационно активного субъекта как фактор формирования инновационной идеи проекта выступает как: психологическая и мыслительная основа синтеза идеи нового проекта; фактор формирования команды проекта; основа творческого процесса в команде конкретного проекта. Словари не дают однозначного определения этого понятия. Наиболее часто под термином «менталитет (от лат. ... mens – ум, душа, дух, ум)» имеется в виду: мировосприятие, комплекс умственных, эмоциональных, культурных характеристик; склад ума; ценностные установки, характерные для субъектов социальной или экономической деятельности. «Инновационным менталитетом» в данной статье будем называть комплекс таких элементов: мировосприятие команды; склад ума команды; шкалу ценностей инновационного активного индивида или команды проекта, которые мотивируют индивида участвовать в реализации инновационных проектов. Именно инновационный менталитет формирует внутреннюю мотивацию человека заниматься инновационной деятельностью, рассматривать инновации как источник средств к удовлетворению своих потребностей. Будем исходить из того, что для развития инноваций в области, например, нанотехнологий требуетсяодинменталитет(которыйнаправленна изучение материалов), а для исследования, в частности, нейротехнологий требуется уже другой менталитет (который направлен на глубокое проникновение в деятельность мозга, мыслительного процесса и психики человека). Состав и организационная культура команды проекта влияют сразу на несколько факторов, которые определяют: вероятность появления продуктивной бизнес-идеи (инновации) в этой команде;

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 15

способы обнаружения и разрешения проблем проекта; морально-психологическую атмосферу в команде (может способствовать появлению идей или подавлять творчество) и другое. Технологический уклад сферы деятельности определяет интеллектуальный уровень, способы и организацию инновационной деятельности. Например, инновации в области железнодорожного путевого хозяйства изначально относятся к четвертому технологическому укладу (паровая машина). Объектами такой инновационной деятельности являются шпалы, рельсы, болты, гайки, стрелки, и другое. Для такой инновационной деятельности существуют научно-исследовательские институты (НИИ) железнодорожного транспорта. При этом сам инновационный процесс распределен: за разработку (отвечает НИИ); за изготовление -заводы; за эксплуатацию-путевая служба. А деятельность современных Тик-Токеров относится к восьмому технологическому укладу (информационные технологии и нейротехнологии). Объектом их инновационной деятельности являются процесс мышления и сфера восприятия современного человека. Организационной формой инновационной деятельности тик-токеров являются так называемые «тик-ток дома». При этом одна команда тик-токеров производит все необходимые работы в течении всего жизненного цикла своих инновационных идей и созданных на их основе информационных продуктов. Иерархический уровень «технологической пирамиды», на котором работает команда проекта, тоже влияет на вероятность синтеза продуктивной инновационной идеи. Рассматривая этот вопрос нужно помнить, что каждый технологический уклад представляет собой пятиуровневую технологическую пирамиду. На первом (самом высоком) уровне этой пирамиды находятся концептуальные разработки (научные теории, концепции, идеи, философия). На втором уровне находятся разработчики новых технологий. Эти технологии основаны на результатах теорий, концепций, философии. На третьем уровне иерархии находятся разработчики средств производства. На четвертом иерархическом уровне располагаются организации, которые эксплуатируют эти средства производства (например, перевозчики грузов и пассажиров). На самом нижнем-пятом уровне иерархии располагаются сырьевые организации. Специфика деятельности на каждом их этих уровней технологической пирамиды предопределяет особенности синтезируемых инновационных идей и методов реализации инновационных проектов. Тип рынка (производителя, потребителя) тоже оказывает свое воздействие на характер создаваемых инновационных проектов. На рынке производителя основными являются инновационные идеи, направленные на увеличение объемов производимой предприятием продукции. На рынке потребителя инновационные идеи направлены на формирование предложений, как данной организации выиграть в конкурентной борьбе за своего потребителя. Индустриальный или постиндустриальный вид инновации тоже может оказать свое влияние на характер и сущность инновационной идеи и проекта. Инновационные идеи индустриального вида

направлены на более разнообразное или более полное удовлетворение существующих потребностей покупателей. Поэтомуони могут решать такие проблемы как создание новых: способов удовлетворения потребности; синтез новых инструментов удовлетворения потребностей; нового использования товаров, др. Если говорить о постиндустриальном походе в инновационной деятельности, то этот подход основан на: создании новых потребностей (идет новых потребностей) Вид продукта (товар или услуга) является фактором, влияющим на инновационные идеи: товар материален поэтому его производство в больше мере связано с материальными факторами (сырье, станки и т.п.), а услуга, которая нематериальна в большей мере ориентирована на интересы конкретного клиента. Характер решаемой проблемы (функциональная, структурная, параметрическая)тоже влияет на разработку бизнес-плана и реализацию инновационного проекта и другое. При формировании бизнес-планов инновационныхпроектов используют моделирование. Моделирование эффективно при таких условиях: 1) моделирование должно быть достаточно детальными того, чтобы обеспечить схожесть и адекватность модели с исходными: технологией, объектом или товаром. Выполнение этого условия приводит к росту расходов на создание модели и сам процесс моделирования; 2) модель должна быть простой, чтобы расходы на исследование с применением моделей былизначительноменьшезатратна такие же исследования с применением натурного объекта. Для повышения эффективности и снижения рисков бизнес-планов инновационных проектов применяется моделирование. Языком моделирования выступают такие формы выражения информации об объекте моделирования 32, с.155; 33:

1) модель в виде словесного описания, которая рассматривается как простое и неформальное представление сведений о объекте моделирования (проекте);

2) модель в форме графического изображения: в виде граф-дерева целей проекта; графиков изменения характеристик; чертежей; гистограмм, номограмм;

3) блок - схемы, матрицы решений позволяют отобразить структуру и/или логические связи элементов объекта моделирования; 4) описание в виде системы уравнений, формул с использованием переменныххарактеристик и другое. Каждый из известных типов моделей использует свои формы выражения информации об объекте моделирования. В качестве принципов разработки моделей могут быть названы 30, с.182; 29: 1. принцип компромисса между ожидаемой точностью результатов моделирования и сложностью модели; 2. соразмерность систематической и случайной ошибки моделирования (баланс точности); 3. разнообразие элементов модели достаточное для исследования многофункциональных и многовариантных объектов; 4. наглядность модели для потребителя и исследователя; 5. блочное описание модели; 6. специализация моделей.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 16

К созданным с использованием этих принципов моделям предъявляется такие требования 30, с.182; 29: адаптивности, полноты, обеспечивать возможность реализации значительных изменений; модель должна быть достаточно абстрактной; удовлетворять условиям и требованиям, ограничивающим время решения задачи; должна ориентироваться на реализацию с использованием существующих технических средств; обеспечивать приращение полезной информации об объекте моделирования; должна разрабатываться на основе общепринятой терминологии; должна допускать проверку истинности (соответствия) ее оригиналу; модель должна характеризоваться свойством робастности (устойчивости по отношению к ошибкам в исходных данных). С использованием моделей в процессе формирования проекта как комплекса согласованных действий могут выполняться такие управленческие задачи (последовательности этапов): «поисковый прогноз - нормативный прогноз - стратегическое планирование - бизнес планирование - перспективное планирование - текущее планирование - оперативное планирование» За рубежом для моделирования бизнес-процессов наиболее часто применяют такие виды моделей: бизнес-модель М.Джонсона, К.Кристенсена, Х.Кагерманн; модель Алекса Остервальдера.

Еще более структурированная модель инновационного проекта была предложена Глущенко В.В. и Глущенко И.И. в работе 14, с.110-115. За основу этой модели была принята трехуровневая модель товара Филлипа Котлера. В этой модели Котлер выделил такие уровни товара: 1-й уровень характеризует основное его назначение; 2-й уровень модели описывает товар в реальном исполнении (конкретные свойства товара); 3-й уровень представляет «товар с подкреплением» (кредит, гарантия, послепродажное обслуживание и т.п.) 8, с.265. В целях описания стратегического и экологического влияния товара было предложено дополнить эту модель ее четвертым уровнем (экологическим и стратегическим) 14, с.110-115. При этом в рассматриваемой модели весь процесс выполнения инновационного проекта разбит на две группы управленческих решений:решения повнешнимпроблемампроекта; решения по внутренним проблемам проекта. Содержание этих проектных решений, соответственно, было описано в двух таблицах (см. таблицы № 2 и 3) 12, с.110-115. В этой работе таблицы имеют № 8 и 9.

Внешние рисковые факторы инновационного проекта

Таблица № 8. Описание внешних факторов, влияющих на успешное осуществление инновационного проекта (фрагмент) №

Источник рискового фактора

Наименование рискового фактора

Содержание рискового фактора

Вероятность преодоления рискового фактора

Вероятность реализации рискового фактора (1) (2) (3) (4) (5) (6)

глобальный научнотехнический прогресс

1.

недоступность передовых технологий

Доступность инвестиций Наличие необходимых источников инвестиций Рср, (1-Рср)

недостаточный уровень используемых в инновационном проекте технологий и технических решений Рнтп, (1-Рнтп) 2. глобальный финансовый рынок

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 17
Рор
Рор) 5. глобальный рынок унификация социальных стандартов потребления Изменение вкусов и потребностей клиентов (покупателей) Рорг (1-Рорг) Источник: разработано автором
3. глобальный рынок изменение структуры рынка и классификации товара изменение структуры рынка, трансформация деления товаров на торгуемые и неторгуемые товары Ркт (1-Ркт) 4. глобальный рынок неопределенность состава участников конкурентных отношений Возможность появления новых конкурентов, неопределенность состава участников конкуренции
(1 -

Таблица 9. Описание внутренних факторов конкурентоспособности инновационного проекта (фрагмент).

Внутренние факторы конкурентоспособности инновационного проекта

Источник рискового фактора

1. Товар. Первый уровень

2.

Товар. Второй уровень

Наименование рискового фактора

Содержание рискового фактора

3.

4.

Товар. Второй уровень

Товар. третий уровень

5. Товар. Четвертый уровень

Вероятность преодоления рискового фактора

Вероятность реализации рискового фактора (1) (2) (3) (4) (5) (6)

определение предназначения товара правильное описание предназначения товара Роп. (1-Роп)

определение набора функций и основных характеристик товара

достоверность заявленных характеристик

Комплекс мер по поддержке товара

Оценка экологического и стратегического влияния товара

Правильноеопределениефункцийиосновных характеристик товара для удовлетворенияоднойпотребности Рмф (1 - Рмф)

полнота и достоверность оценки качества товара в процессе испытаний Рди (1-Рди)

Состав и характеристика комплекса мер по повышению привлекательности товара (гарантия, кредит, послепродажное обслуживание и другое) Рорг (1-Рорг)

Характер и особенности экологического и стратегического влияния товара Рд (1- Рд)

Источник: разработано автором На основе данных такой модели вероятность успешной реализации (конкурентоспособности) инновационного проекта может быть вычислена как произведение вероятностей успешного решения проблем проекта. На вероятность успешного решения проблем проекта влияет компетентность и взаимодействие участников проектной команды. Полученные в результате такого моделирования данные могут быть применены при формированиибизнес-плана инновационного проекта.Бизнесплан проекта представляет собой управленческое решение руководства организации по вопросу реализации конкретного инновационного проекта. Бизнес-план может реализовывать в процессе организации инновационной деятельности следующие функции: 1) подтверждение условий осуществления инновационного проекта; 2) определения экономической эффективности инновационного проекта;

3) описания облика проекта в таких его элементах: продукт, клиенты, емкость рынка, объем продаж, бренд, программа маркетинга и др.;

4) анализа производственной системы проекта (площадка, технологии, оборудование, сырье, персонал и др.);

5) исследование финансовых ресурсов и графика инвестиций в проект;

6) изучение профессиональных квалификационных требований к персоналу (команде) инновационного проекта;

7) анализ и оценка рисков инновационного проекта; 8) разработки способов управления рисками инновационного проекта; 9) прогнозирования экономических результатов проекта и другого. Ролями бизнес-плана инновационного проекта можно признать: повышение уровня готовности команды проекта к его осуществлению; снижение рисков при реализации инновационного проекта. Методика ЮНИДО устанавливает, что в содержание бизнес-плана проекта должны входить такие разделы и характеристики инновационного проекта: 1. Характеристика условий реализации инновационного проекта и его исходные данные. 2. Описание особенностей рынка и производственных мощностей проекта (предприятия).

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 18
3. Изучение материальных факторов производства. 4. Описание места нахождения производства и площадки. 5. Проектно-конструкторская и сметная документация. 6. Описание организации предприятия и оценка его накладных расходов. 7. Оценка необходимых для реализации проекта трудовых ресурсов. 8. Оценка прогнозируемого периода осуществления проекта. 9. Прогнозируемые финансовые и экономические результаты.

10. Оценка и анализ рисков при реализации инновационного проекта, методы их снижения, страхование рисков 32, с.251; 34, с.22; 35, с. 12- 17  Финансовые результаты проекта (срок окупаемости, чистый приведенный эффект, индекс рентабельности инвестиций и др.) могут быть получены по формулам, приведенным в работах  32, с.22; 35, с. 12- 17 Обсуждение. При разработке проектного подхода и бизнес-плана инновационного проекта большое значение могут имеют компетентность и организационная культура участников проектной группы (команды). Большое значение для коллективной работы членов команды имеет системный подход и креативность членов группы (команды). При этом организационная культура проектной группы должна позволять осуществлять коллективную генерацию идей, повышать эффективность обмена неявными знаниями в процессе выполнения проекта. Компетентность участников проектной группы прямо и непосредственно оказывает свое воздействие на уровень конкурентоспособности реализуемого инновационного проекта. Кроме этого, при формировании инновационных проектов необходимо дополнительно учитывать существование: финансового цикла проекта; маркетинговой стратегии предприятия 32, с.140141; жизненного цикла продукции; рыночного цикла продукции и другое. Необходимо учитывать, что в маркетинге принято разделять рыночный цикл товаров на такие этапы: выведение продукта (товара или услуги) на рынок; рост продаж товара; зрелость (постоянный спрос на товар); насыщение рынка товаром; спад спроса на товар; уход товара с рынка 8, с.160 При этом объективно существующий объем информации об объекте, разрабатываемом в инновационном проекте определяется и этапом реализации этого проекта, этапом цикла разработки товара. В теории проектирования изделий высокотехнологичного машиностроения принято выделять такие этапы жизненного цикла таких изделий (товаров): этап разработки; этап производства товара (изготовления); проведение (этап) пуско-наладочных работ и регулировки (юстировка); этап обращения на рынке; этап эксплуатации владельцем; этап утилизации или модификации высокотехнологичного товара 32, с.140-141 При реализации инновационных проектов нужнопомнить,что

терпят провал 40% всех осуществляемых инноваций; на рынке товаров промышленного назначения неудача сопутствует 20% всех новинок; на рынке услуг неудачными оказывается около 18% новых услуг [8, с. 288]. Эти данные говорят, что при осуществлении инновационных проектом снижению рисков этих проектов справедливо должно уделяться повышенное внимание.

В целом материалы настоящей статьи подтверждают глобальное и всеобъемлющее влияние развития ВТУ на все сферы жизни и деятельности человека, включая развитие нейромаркетинга, нейрогеополитики и другого. Заключение. В статье путем построения системных моделей различных сфер деятельности (топливно-энергетический комплекс, военно-техническая деятельность, медицина и другое) подтверждено глобальное и всестороннее влияние развития ВТУ на общество и экономику. При этом было обосновано то, что по причине роста интенсивности инновационной деятельности можно ожидать перехода организаций (предприятий) на проектную модель их функционирования в период восьмого технологического уклада (ВТУ). Показано, что изменения коснутся всех аспектов организации и управления деятельностью организаций. Прогнозируется увеличение значимости бизнеспланирования при осуществлении инновационных проектов. В статье предложена методика разработки идей и бизнес-планов инновационных проектов в период развития восьмого технологического уклада. В работе описаны результаты исследования процесса формирования и моделирования бизнеспланов проектов. В статье развивается концептуальный подход к формированию идей инновационных проектов. В этой работе описаны известные и предложены новые методы моделирования бизнеспроцессов, изучен и описан процесс составления бизнес-плана инновационного проекта. Результаты настоящей статье будут полезны при: переходе предприятий на проектную модель их функционирования; практической реализации инновационных проектов с учетом специфики процессов становлениявосьмоготехнологическогоукладав экономике и обществе и другое. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:

1. Кацибаев А.А. Переход от традиционного бизнес - планирования к бизнес - планированию с учетом принципов самообучающейся организации//Новая наука: Современное состояние и пути развития. 2016. № 4-1. С. 135-138.

2. Фирова С.В., Калинина О.В., Барыкин С.Е. Концептуальный подход к структурированию инновационно-инвестиционных проектов//Стратегические решения и риск-менеджмент. 2019. Т. 10. № 1 С. 80-87.

3. Glushchenko V.V. Project model of functioning of the organizations// The scientific heritage, 2020, vol. 3, № 53 (2020), р. 15- 33

4. Глущенко В. В. Общая теория проектной деятельности организаций//Kazakhstan Science Journal. 2020. Т. 3. № 10 (23). С. 63-75. (дата обращения 15.10.2020).

5. Альтшуллер Г.С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательских задач. - Новосибирск: Наука, 1986. -209 с.

6. Викентьев И.Л., Кайков И.К. Лестница идей:Основытеориирешенияизобретательскихзадач (ТРИЗ) в примерах и задачах. - 1992. - 104 с.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 19
Это подтверждается
говорят о следующем:
потребления
уровеньрискав инновационных проекта выше, чем в сфере рутинной деятельности организаций.
данными Ф. Котлера, которые
на рынке товаров широкого

7. Как стать предприимчивым и богатым: Из американских рецептов /Сост. и предисл. Ю.В. Емельянова; Пер. с англ. Н.М. Емельяновой.М.: Мол. гвардия, 1991. - 395 с.

8. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер с англ./ Общ ред и вступ ст. Е.М. Пеньковой. - М.: Прогресс, 1990. - 736с.

9. Потапов А.В. Использование методов системного анализа в системном инжиниринге и бизнесе//В сборнике: Бизнес-инжиниринг сложных систем: модели, технологии, инновации. Сборник материалов I международной научно-практической конференции. 2016. С. 207-210.

10. Сычев В.А. Системный инжиниринг - процессы и стандарты//Молодой ученый 2018. № 32 (218). С. 17-22.

11. Орлова Е.В. Инженерия системного синтеза эффективности инновационных проектов//Программная инженерия. 2019. Т. 10. № 11-12. С. 430-439.

12. Курилова А.А. Процедура проведения предынвестиционного анализа при реализации инновационных проектов//Карельский научный журнал. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 99-103.

13. Цапенко М.В. Модель системного ранжирования инновационных проектов//В сборнике: Логистика и экономика ресурсоэнергосбережения в промышленности (МНПК "ЛЭРЭП-92015"). Сборник научных трудов по материалам IX Международной научно-практической конференции. 2015. С. 114-118.

14. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Наукология: задача модернизации науки и инновационной деятельности, - М.: Глущенко Ирина Ивановна, 2015; 116 с.

15. Глущенко В.В., Теория технологических укладов. - М.: Глущенко Валерий Владимирович, 2020.- 80 с.

16. Глущенко В.В., Научная теория сферы услуг (сервисология, сервисное дело) в условиях шестого технологического уклада. - М.: Глущенко Валерий Владимирович, 2021.- 116 с.

17. Ковальчук М.В. Выступление на марафоне "Новое знание"//ТВ Россия 24 , https://www.youtube.com/watch?v=YajV85ML8YA

18. Ковальчук М.В. Природоподобные (конвергентные) технологии – глобальные угрозы и вызовы//Недели науки СПбПУ, Санкт-Петербургский Политехнический Университет Петра Великого,2021, https://www.youtube.com/user/SPBMEDIA. 19. Боровик Г.Г., Дорошенко К.В. Понятие экосистемы, виды экосистем

21. Глущенко В.В. Научная теория технологических укладов и ее применение в управлении социально-экономическим развитием // Современные научные исследования и инновации. 2020. № 2 (106), с.11 [Электронный ресурс]. URL:http://web.snauka.ru/issues/2020/02/91454 (дата обращения: 01.02.2020).

22. Глущенко И.И. Система стратегического управления инновационной деятельностью.- г. Железнодорожный, Московская обл.: ООО НПЦ Крылья, 2006. – 356 с.

23. Глущенко И.И. Формирование инновационной политики и стратегии предприятия. - М. : АПК и ППРО, 2009. – 128 с. 24. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Экономика труда инновационной сферы. – М.: Глущенко Валерий Владимирович, 2016. – 116 с.

25. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Проектирование и анализ систем мотивация персонала организаций. - М.: Глущенко Ирина Ивановна, 2019.107 с.

26. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Эффективностный подход к измерению уровня компетентности//Компетентность, 2016, №7(138), с.7-16.

27. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Эффективностный подход к измерению уровня компетентности//Компетентность, 2016, № 8 (139), с.18-24.

28. Глущенко В.В. Геополитическая и социально-экономическая роли конкурсного отбора научно-педагогических работников университетов // Современные научные исследования и инновации. 2021. № 7 [Электронный ресурс].

URL: https://web.snauka.ru/issues/2021/07/96028 (да та обращения: 23.07.2021).

29. Глущенко В.В. Конкурсный отбор научнопедагогических работников вуза как научная и юридическая категория//KazakhstanScience Journal 2021. Т. 4. № 6 (31). С. 2740.https://sciencejournal.press/sj/article/view/260/212 (дата обращения: 25.06.2021)

30. Глущенко В.В. Социально-экономические трансформации и ментальные конфликты в период развития шестого технологического уклада//Kazakhstan Science Journal. 2021. Т. 4. № 6 (31). С. 12-26. https://sciencejournal.press/sj/article/view/262/213 (дата обращения: 30.06.2021)

31. Глущенко В.В. Процесс развития инновационных и социально-производственных институтов шестого технологического уклада//Kazakhstan Science Journal. 2021. Т. 4. № 7 (32). С. 5-21. https://sciencejournal.press/sj/article/view/263/214 (дата обращения: 07.07.2021)

32. Глущенко В. В., Глущенко И.И. Разработка управленческого решения. Прогнозирование-планирование. Теория проектирования экспериментов. – г. Железнодорожный, Моск.обл., ООО НПЦ «Крылья», 2000. –400 с. Изд. 2-е испр. 33. Рабочая книга по прогнозированию /Редкол.: И.В. Бестужев- Лада (отв. ред.).-М.: Мысль, 1982.- 430 с.

ru/issues/2020/02/91520 (дата обращения: 25.02.2020).

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 20
от антропогенных//Студенческий форум
Глущенко В.В.Теоретические
и функционирования
и основные отличия природных экосистем
. 2020. № 30 (123). С. 2324. 20.
основы создания
проектных групп//Современные научные исследования и инновации. 2020. № 2 (106). С. 13. [Электронный ресурс]. URL:http://web snauka

34. Глущенко В.В. Риски инновационной и инвестиционной деятельности в условиях глобализации.- г. Железнодорожный, Московская область: ООО НПЦ Крылья, 2006. – 230 с.

35. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Анализ факторов риска, влияющих на финансовый результат инновационного проекта в высокотехнологичном машиностроении// Проблемы машиностроения и автоматизации, 2014, № 4, с. 12- 17. 36. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Методические проблемы развития инновационного предпринимательства в высокотехнологичном машиностроении в России в условиях глобального кризиса// Проблемы машиностроения и автоматизации, 2015, № 1, с. 25-33

37. Глущенко В.В. Формирование инновационных проектов в период развития восьмого технологического уклада // Современные научные исследования и инновации. 2021. № 10 [Электронный ресурс].

URL: https://web snauka ru/issues/2021/10/96750 (да та обращения: 22.10.2021).

38. Глущенко В.В. Нейрогеополитикология и методологические аспекты стратегического управления геополитическим риском // Современные научные исследования и инновации. 2020. № 4 (108), с. 34 [Электронный ресурс]. URL:http://web.snauka.ru/issues/2020/04/91886 (дата обращения: 19.04.2020).

DEVELOPMENT THE INDICATORS OF ECONOMY GREENING

Blaga N.

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Management Department

Lviv State University of Internal Affairs, Lviv Hobela V. Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Management Department Lviv State University of Internal Affairs, Lviv Svatiuk O.

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of Human Resource Management and Administration, Polytechnic National University, Lviv DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-21-25

Abstract

The study was aimed at selecting the most optimal indicators for assessing the greening and environmental safetyofthe state. To dothis, several literature sources and the majorityofindicators for assessingthe environment and environmental efficiency of economic activity were analyzed. The most optimal system of greening indicators was singled out. The analysis of pressure – state – reaction model indicators was carried out, its main advantages and disadvantages are determined. Based on research results study proposed to modify the pressure-state-reaction model, which will allow renewing the assessment of state’s environmental safety.

Keywords: indicator, security, environment, greening, sustainable development.

Introduction. The safe state of the environment is one of the priority tasks nowadays, due to the right to reproduce normal natural living conditions. The starting point for comparison is the level of economic prosperity and economic security and the state of the environment. However, the relationship between these two criteria is not always inverse. For example, increasing the level of meeting the needs of society and its wellbeing will not always mean a worsening of the environmental situation, as well as reducing the level of meeting the needs of society will not always contribute to increasing environmental safety and improving the environment. Often there is another problem – reducing the use of resources does not improve the environmental situation and does not reduce the level of anthropogenic pressure on the environment, as such measures are mostly largely formal and indicative, as they are used to improve "environmental" reporting as government organizations and private. Reducing the con-

sumption of natural resources through the use of inefficient technologies is not considered a wayto ensure environmental safety.

It should be noted that achieving the appropriate level of economic well-being may be the result of extensive use of resources, will not involve the improvement of existing production technologies and the introduction of new resource- and energy-saving technologies. This path of development of the economy is dangerous for the development of future generations, can be an impetus for causing environmental damage due to economic unreasonableness and inefficiency.

To sum it up, it should be noted that the formation of a system of greening indicators is an important element in ensuring environmentally healthy economic development and combating global environmental problems.

Results and discussions. There are many indicatorsandindicatorsofeconomicsecurity,environmental

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 21

security, environmental and economic securityand sustainable development in general. In particular, there are about 3,000 environmental safety indicators.

In general, the development of relevant indicators and indicators should be carried out in two aspects: as an integrated indicator of sustainable development; as separate indicators and indicators of constituent elements of ecologically safe development [10].

We consider greening as a tool to combat environmental threats to improve the economic security of the state. Accordingly, indicators of sustainable development are indicators of the effectiveness of greening. That is why it seems appropriate to consider the indicators of sustainable development proposed by various international institutional units for their analysis and comparison. The most important of them are World Bank indicators (short green guide) [12]; OECD sustainable development indicators [4]; indicators of sustainable development of the European Environment Agency; system of indicators of the UN Commission on Sustainable Development [8; 9]; indicators of SECCA countries (Eastern Europe, Caucasus and CentralAsia);IAEAenergyindicatorsofsustainabledevelopment [3].

Development indicators according to the World Bank calculation method were formed on the relevant topics [12]: General information about the country (3 indicators); Agriculture (4 indicators); Forests and biodiversity (7 indicators); Oceans (4 + 2 indicators); Energy and emissions (6 indicators); Water and sanitation (4 + 5 indicators); Environment and health (5 indicators); National consolidated indicators (9 indicators). In particular, the general informationabout the countryin-

cludes the following indicators: GDP per capita; ecologically adjusted national income per capita; percentage of the urban population [12]. An important indicator is environmentally adjusted gross product (ESP) and savings.

The indicator system of the UN Commission on Sustainable Development is one of the largest in terms of capacity. It combines indicators in the following areas: indicators of social aspects of sustainable development; indicators of economic aspects of sustainable development; indicators of environmental aspects of sustainable development; indicators of institutional aspects of sustainable development. The indicators were grouped by relevant topics: poverty; land; management; oceans, seas and coasts; health; drinking water;education; biodiversity;demography;economicdevelopment; natural hazards; global economic cooperation; atmosphere; consumption and production. The indicators reflect three categories: driving forces, state, response [8].

The OECD indicators of sustainable development are based on the model: pressure - state - reaction. As a result of human activity, the anthropogenic load is created; therefore the pressure is created on ecosystems. As a result of appropriate actions at all levels of government and in all spheres of life, response measures are taken, which are manifested in the reaction [4].

Indicators of sustainable development (European Environment Agency). The Ministryof Energyand Environmental Protection of Ukraine recommends this methodology for determining and assessing the state of the environment [4]. The system of indicators was based on the model: driving forces – pressure – state –influence – response.

Table 1

Evaluation model "pressure - state - reaction".

PRESSURE STATE REACTION

1.Emissions ofpollutantsinto the atmosphere, thousand tons 1. Comprehensive index of air pollution 1. Current costs of environmental protection, UAH million 2. Water abstraction from water bodies, million m3 2. Standard index 2. Investments in fixed environmental capital, UAH million 3. Volume of wastewater discharge into surface water bodies, million m3 3. The level of air pollution

4. Use of fresh water, million m3 4. Quality of drinking water in the water supply network,% of samples that do not meet hygienic standards

5. Change in land structure, thousand hectares

5. Area of soils affected by negative anthropogenic impact, million hectares

6. Reforestation Fund, thousand hectares 6. Area of disturbed lands, thousand hectares

7. Waste generation, thousand tons

8. The area occupied by storage of industrial and solid household waste, ha

9. Volume of fertile soil layer, thousand m3

7. The average humus content in soils,%

8. Area of lands of specially protected natural territories, thousand hectares

3. Violations of the requirements of the legislation in the field of environmental protection, thousand units were revealed.

4. Bringing to administrative responsibility for violations of environmental legislation, units.

5. The amount of fines imposed for violations of environmental legislation, UAH million.

6. The share of contaminated wastewater in the total discharge of wastewater,%:

7. Exported solid waste and liquid waste, thousand m3

8. Reforestation, ha

9. Total forest area, thousand hectares 9. Land reclamation, ha

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 22

10. Extraction of resources

10. Number of forest fires, units

11.Naturalpopulationgrowthrate, per 1 thousand population

12. Number of emergencies and disasters

13. Inflicted material damage from emergencies and catastrophes, thousand UAH

14. Human Development Index

10.Creationofprotectiveforestplantations, ha

11. Environmental organizations, units.

Source: adopted by author from [4].

We consider that it is quite difficult to assess the state of the environment in terms of driving forces, as the factors that cause the deterioration of the ecological and economic system are quite debatable. If we use the ecological state of the territory as a reference point, then there is a conflict of goals within the ecological and economic system. The producers that are the biggest polluters can be the biggest generators of GDP, so reducing production can improve the state of the ecological system and at the same time push for negative consequences for the economic system. From the point of view of such an approach, it is quite difficult to solve

the general environmental damage and environmental costs from various activities (for example, limiting the consumption of livestock products or reducing production in the metallurgical industry, etc.).

IAEA Sustainable Energy Indicators – a system of indicators that reflect: the share of farms without electricity,commercialenergy;the shareofhouseholdprofits spent onfuel and electricity; energyuse infarms; the number of fatal accidents per unit of energy produced; use and production; energy use per capita; energy use per unit of GDP etc. [3].

Table 2

Components of the calculation of the aggregate index of sustainable development. SUBSYSTEM TYPE OF AGGREGATE INDICATOR COMPONENTS

Economic

Ik-index of competitiveness 3 indicators 47 data sets I es - index of economic freedom 10 indicators 50 data sets

Ecological ESI - index of environmental sustainability 21 indicator 76 data sets

Social

IaB - index of quality and safety of life 9 indicators HDI is an index of human development 3 indicators

ICS is an index of a knowledge-based society 3 indicators of 15 data sets

Source: adopted by author from [4; 8].

Even though there are a large number of approaches and methods for calculating indicators and indicators of greening, there is an urgent need to apply a single calculation method for all international institutions and states, as standardization of economic security indicators will allow a realistic assessment of the planet's ecosystem. Therefore, it is expedient to create and declare a single methodology and system for assessing economic and environmental safety indicators for all countries. Accordingly, this process should be

carried out by UN structures or organizations operating under the auspices of the UN.

To form a system of greening indicators, we consider the most optimal system of indicators, proposed by the UN. However, we consider it appropriate to assess sustainable development in terms of three components – society, environment and economy. We consider it expedient to remove the fourth area – institutional indicators – because the impact of most indicators in this area on sustainable development is insignificant or reflects other indicators (table 2).

The indicators of sustainable development.

SUBJECT SUBTOPIC INDICATOR

Social

Equality

Health

Poverty 1. The share of the population below the poverty line 2. Gini index of income inequality 3. Unemployment rate

Food Nutritional status of children

Mortality 1. Infant mortality 2. Predicted life expectancy

Sanitary conditions

The share of the population provided with sewerage Drinking water Population provided with drinking water Healthcare 1. Provision of medical care 2. The level of childhood vaccination 3. The prevalence of contraceptives

Table 3

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 23

Education Educational level

1. Children receiving primary education 2. Adults with complete secondary education Literacy Adult literacy Dwelling Accommodation Living space per capita Security Crime rate The number of crimes per 100,000 population

Population Population change 1. Population growth 2. The share of urban population Environment

Atmosphere Climate change Greenhouse gas emissions Ozone Layer Consumption of ozone-depleting compounds Air quality Concentration of air pollutants in cities

Land

Oceans, seas and coasts

Fresh water

Agriculture 1. Area of arable and permanently cultivated lands 2. Use of fertilizers 3. Use of pesticides Forests 1. Forest cover 2. Growing forests Desertification Area of lands that have been deserted

Coastal zone 1. Concentration of pollutants 2. The share of the population in the coastal zone Fishing Annual catch of major fish species

The amount of water The share of annual consumption of groundwater and surface water Water quality 1. Biochemical oxygen consumption of water 2. Concentration of fecal emissions in fresh water

Biodiversity Ecosystems 1. Area of key ecosystems 2. The share of protected areas Types A wealth of key species Economy

The structure of the economy

Economic indicators 1. GDP per capita 2. The share of investment in GDP Trade Trade balance for goods and services

Financial status 1. Debt in% to gross GDP 2. Official development assistance in% of GDP

Consumption of materials Intensity of use of materials

Energy use

Consumption and production

Waste production and management

1. Annual energy consumption per capita 2. The share of renewable energy consumption 3. Intensity of energy use

1. Production of municipal and industrial solid waste 2. Production of hazardous waste 3. Production of radioactive waste 4. Use of recycled waste

Transport Distance of movement per capita

Source: adopted by author from [4; 8; 9].

In particular, the number of Internet users per 1,000 inhabitants and telephone lines per 1,000 inhabitants. Such indicators are a characteristic of the development of regional and state infrastructure. We believe that they are directly dependent on the level of infrastructure development and, accordingly, the indicators presented in the society block (percentage of sewerage, drinking water, medical care, etc.). For example, the probability that settlements are not provided with sewerage, drinking water, or medical care, but with network access to the Internet or telephone networks is very low. Indicators of the implementation of global agreements reflect the ratio of ratified agreements on sustainable development and their total number. The low number of ratified agreements on the transition to a sustainable development model is not always the cause of a crisis in the environment or the economic

system. The political will of the country's leadership or the prevailing social paradigm is a guarantee of the transitiontoenvironmentallysafedevelopment.Theinitiative to green the economy and social development does not always come "from outside", many countries show this initiative on their own (Bhutan, UAE, New Zealand). On the other hand, the existence of ratified agreements on sustainable development does not guarantee their implementation (Moldova, Ukraine, third world countries). This is especially true for countries with high levels of corruption and abuse of power. Therefore, this indicator is also unreliable. We believe that research and development expenditures as a percentage of GDP are also not directly related to sustainable development. The high level of international technology transfer, the concentration of innovation and science and technology centers in several developed

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 24

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021

countries (USA, South Korea, Japan, Germany, and Sweden) are the factors that confirm this assumption. For example, the country's limited resources and, as a result, the inability to finance research are not the cause of the crisis in the ecological and economic system, as there remains the possibility of cooperation in international environmental projects (includingthe Kyoto Protocol),financialinfusions,newtechnologiestoimprove the environment and strengthening the level of economic security.

Conclusions. The study found that the most optimal is the systemof indicators for assessing sustainable development, proposed bythe UN CommissiononSustainable Development, which is carried out on the model of pressure – state – response. It is proposed to improve this model by removing several institutional indicators, which optimizes and simplifies the calculations for this model. The study recommends the formation of indicators of the economic, environmental and social system at all levels – global, national, regional, local.Asalreadymentioned,thestandardization of approaches to the formation of indicators for assessing sustainable development plays a rather powerful role. Unified indicators make it possible to consider the economic systems of different countries as a single system and compare the environmental and economic efficiency of these systems, as well as individual industries or industries. This will make it possible to build a new model ofboth international relations, includingthe theory of international trade, and the model of social development and the international division of labor, taking into account the factor of environmental feasibility.

REFERENCES:

4. Arroyo, P., & Molinos-Senante, M. (2018). Selecting appropriate wastewater treatment technologies using a choosing-by-advantages approach. Science of The Total Environment, 625, 819–827. doi:10.1016/j.scitotenv.2017.12.3

5. Cossio, C., Norrman, J., McConville, J., Mercado, A., Rauch, S. (2020). Indicators for sustainability assessment of small-scale wastewater treatment plants

in low and lower-middle income countries, Environmental and Sustainability Indicators, 6.

6. Energy indicators for sustainable development: guidelines and methodologies. (2005). Vienna: International Atomic Energy Agency.

7. Environmental indicators. (1994). OECD Core Set. Paris : Cedex.

8. Gobela,V.(2019).Structuralandfunctionalcharacterization of greening as an object of theoretical analysis.Modern science – Moderní věda, 5. 5–11. https://doi.org/10.1016/j.indic.2020.100028

9. Hobela, V. Teoretychnyi analiz ekolohizatsii yak suspilno-ekonomichnoho fenomenu [Theoretical analysis of greening as a socio-economic phenomenon]. Efficient economy, 6. Retrieved from: http://www.economy. nayka.com.ua/pdf/6_2019/44.pdf.

10. Hobela, V., Blikhar, M., Syrovackyi, V., Maraieva, U., & Dudiuk, V. (2021). Economic and legal measures for ensuring the economy greening in the post-pandemic period. Amazonia Investiga, 10(44), 252-260. https://doi.org/10.34069/AI/2021.44.08.24

11. Indicators of Sustainable Development. (2001). New York : United Nations Sales Publication.

12. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies. (2007). Third Edition. New York : United Nations Sales Publication, 2007. 93р.

13. Karaieva N. V., Levchenko L. O., Trokhymenko Ya. M. (2011). Analiz pidkhodiv do formuvannia system indykatoriv staloho rozvytku. [Analysis of approaches to the formation of indicators ofindicatorsofsustainabledevelopment].Management of complex systems development, 7, 126–131.

14. Rasoolimanesh,S.M.,Ramakrishna,S.,Hall,C. M., Esfandiar, K., & Seyfi, S. (2020). A systematic scoping review of sustainable tourism indicators in relation to the sustainable development goals. Journal of Sustainable Tourism, 1–21. doi:10.1080/09669582.2020.1775621

15. The little green data book. (2007). World development indicators. Washington, DC : World Bank. Retrieved from: http://documents.worldbank.org/curated/en/9662 6146 8148179728/The-little-green-databook-2007.

25

УДК: 338.24.021.8:620.98

EXPEDIENCE AND PROSPECTS OF USING THE SMART GRID CONCEPT IN HEAT ENERGY OF UKRAINE

Petrochenko O.

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Director of the Institute Separate structural subdivision «Institute of Innovative Education of Kyiv National University of Construction and Architecture»

Zinich P.

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Civil Engineering Separate structural subdivision «Institute of Innovative Education of Kyiv National University of Construction and Architecture»

Kubanov R.

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Management and Territorial Management Separate structural subdivision «Institute of Innovative Education of Kyiv National University of Construction and Architecture»

Kushnir S.

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of Economics, Management and Territorial Management

Separate structural subdivision «Institute of Innovative Education of Kyiv National University of Construction and Architecture»

Nischuk V.

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Construction and Information Technology

Separate structural subdivision «Institute of Innovative Education of Kyiv National University of Construction and Architecture»

Петроченко О.П. кандидат технічних наук, доцент, директор інституту Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури» Зінич П.Л. кандидат технічних наук, доцент,завідувач кафедри цивільної інженерії Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури» Кубанов Р.А. кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри економіки, менеджменту та управління територіями Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури» Кушнір С.І. кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, менеджменту та управління територіями Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури» Ніщук В.С.

Abstract

The study identifies and substantiates the theoretical possibilities of using the concept of «Smart Grid» to improve the performance of one of the key areas in the energy sector of Ukraine – heat. It is proved that given the problematic state of heat in Ukraine, it is worth paying attention to the possibilities of using smart grids in this sector. It is noted that the Smart Grid technology platform is an electrical network that meets the requirements of efficient and reliable operation of the power system. This is ensured by coordinated management and organization of two-way communications between the elements of electrical networks, power plants, power sources and consumers. Possibilities of using this concept in the domestic heat industryare considered in two aspects: potential increase of efficiency of heat supply system within the existing model; change of the traditional model of the heat

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 26
ДОЦІЛЬНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри будівництва та інформаційних
Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури» DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-26-30
«SMART GRID» У ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ
технологій

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021

supply system with the use of system technical-technological and organizational innovations. According to the authors, the practical implementation of Ukraine's innovative concept «Smart Grid»is a necessarybasis for further stages of economic development, which will increase the reliability and efficiency of operation and development ofthe power system,improve customerservice,reduceelectricitycostsandensureelectricityqualityrequirements. Анотація У дослідженні визначенні та обґрунтовані теоретичні можливості використання концепції «Smart Grid» для покращення показників діяльності одного з ключових напрямків у енергетичному секторі України – теплоенергетики. Доказано, що з огляду на проблемний стан теплоенергетики в Україні варто приділити увагу можливостям використання розумних енергомереж у даному секторі. Відзначено, що технологічна платформа Smart Grid – це електричні мережі, які відповідають вимогам ефективного та надійного функціонування енергосистеми. Це забезпечується за рахунок скоординованого керування та організації двосторонніх комунікацій між елементами електричних мереж, електричними станціями, джерелами енергосистеми і споживачами. Можливості використання даної концепції у вітчизняній теплоенергетиці розглянуто в двох аспектах: потенційне підвищення ефективності системи теплопостачання у межах наявної моделі; зміна традиційної моделі системи теплопостачання із застосуванням системних техніко-технологічних та організаційних інновацій. На думку авторів, практична реалізація Україною інноваційної концепції «Smart Grid» є необхідною основою для подальших етапів економічного розвитку, що сприятиме підвищенню надійності та економічності функціонування і розвитку енергосистеми, поліпшенню якості обслуговування споживачів, зниженню собівартості виробленої електроенергії та забезпеченню вимог до якості електроенергії.

Keywords: Smart Grid concept, innovations, energy saving economy, alternative energy, efficiency of modern heat supply system, energy management. Ключові слова: концепція «Smart Grid», інновації, енергозберігаюча економіка, альтернативна енергетика, ефективність сучасної системи теплопостачання, управління енергетикою. Вступ. Енергетичний сектор України потребує оновлення. Дана теза є ключовою у значній частині науковихстатей, присвяченихпроблемаменергетичного сектора України та шляхам його оновлення, якібулиопубліковані увітчизнянихтазакордонних виданнях протягом останніх десятиліть. Незважаючи на суттєві зрушення у реформуванні енергетичного сектору, розробку та реалізацію державних та регіональних програм розвитку галузі, продовжуються дискусії щодо пошуку оптимальних варіантів трансформації енергетики України, приведення її у відповідність європейським стандартам для подальшої інтеграції до єдиної європейської енергомережі. Важливим питанням при цьому є впровадження інновацій для досягнення оптимальних економічних, екологічних та соціальних результатів, закладення основи для динамічного розвитку галузі з використанням перспективних техніко-економічних рішень. У контексті вирішення окреслених проблем, останніми роками з’явилася значна кількість робіт, у яких аналізуються можливості та шляхи забезпечення прийнятно високого рівня енергоефективності країни. Вагомий внесок у дослідження ефективності використання енергоресурсів зробили такі вчені, як: І. Вакуленко і С. Колосок [1]; С. Кудря [2]; В. Дешко, А.Замулко і Д. Карпенко [3]; Л. Козак [5]; І. Солоненчук [8; 10]. Аналіз наукових джерел із проблематики ефективного енергоспоживання показав, що на сьогодні особливої актуальності набувають питання присвячені використанню «розумних» технологій у енергетиці зарубіжними країнами з метою трансформації електроенергетичних систем в Україні. Методи дослідження. В статті було використано системний підхід, що забезпечує комплексне

дослідження проблеми, індукцію та дедукцію, порівняльний аналіз та узагальнення. Мета дослідження спрямована на визначення теоретичних можливостей використання концепції «Smart Grid»для покращення показників діяльності одного з ключових напрямків у енергетичному секторі України – теплоенергетики. Результати дослідження. Згідно доповіді «2016InternationalEnergyEfficiencyScorecard»американської ради з енергозберігаючої економіки визначено країни, які найкраще заощаджують електроенергію. Перше місце посіла Німеччина, друге –Італія і Японія, третє – Франція. Решта країн розташувалися в такій послідовності: Великобританія, Китай, Іспанія, Південна Корея і США, Канада, Нідерланди, Польща, Тайвань, Індія, Туреччина, Австралія та ін. Своє лідируюче становище Німеччина зберігає є з 2014 року, завдяки енергетичному плану – Energiewende. Крім того країна має мету до 2050 рокуповністю зупинити викиди в навколишнє середовище вуглекислого газу. Позиція Німеччини щодо політики в галузі енергоефективності та ставлення до навколишнього середовища загалом визначили вибір країни у нашому дослідженні. Необхідно зазначити, що уряди країни стимулюють інвестиції в енергоефективність та здійснюють підтримку політики заощадження коштів громадян, зменшення залежності від імпорту енергоносіїв та забруднення навколишнього середовища. Разом з тим, енергетична ефективність реалізовується в світі недостатньо не дивлячись на численні переваги і її потенціал стати найбільшим ресурсом для задоволення зростаючого попиту на енергію у всьому світі [6]. Традиційне розуміння поняття розумних енергомереж базується на виключному використанні їх

27

для отримання, розподілу та споживання електричної енергії. Проте кінцеві цілі виробництва електричної енергії є різними. Розглядаючи енергетичнийланцюг,однієюзосновнихпотребвиробництва електрики є необхідність отримання теплової енергії. Дана потреба може бути реалізована напряму, наприклад, через використання побутових обігрівачів, або опосередковано, тобто через забезпечення живлення установок, що продукують теплову енергію. Таким чином, з огляду на проблемний стан теплоенергетики в Україні варто приділити увагу можливостям використання розумних енергомереж (у широкому розумінні даного поняття, включаючи сучасні моделі генерації енергії, передачу її до мережі та розподіл і споживання електричної енергії) у даному секторі. Концепція Smart Grid є інноваційною, так як передбачає не лише використання прогресивних технічно ефективних рішень, а змінює модель енергетичного ланцюга, роблячи його гнучким, відповідно до потреб споживачів. Слід відзначити, що технологічна платформа Smart Grid – це електричні мережі, які відповідають вимогам ефективного та надійного функціонування енергосистеми. Це забезпечується за рахунок скоординованого керування та організації двосторонніх комунікацій між елементами електричнихмереж, електричними станціями, джерелами енергосистеми і споживачами [13]. Можливості використання даної концепції у вітчизняній теплоенергетиці потрібно розглядати у двох аспектах: потенційне підвищення ефективності системи теплопостачання у межах наявної моделі; зміна традиційної моделі системи теплопостачання із застосуванням системнихтехніко-технологічних та організаційних інновацій. Обидва пункти доцільно пояснити. Під традиційною моделлю варто розуміти систему централізованого теплопостачання, яка ґрунтується на наявності потужних теплогенераційних установок, які здатні забезпечити значні обсяги енергії для нагріву теплоносія, який теплотрасою постачається до кінцевого споживача [4]. Регулювання процесу теплопостачання за даної моделі має суттєві обмеження у вітчизняних реаліях. Температура подачі теплоносія регулюється централізовано, що є проблемою, адже спричиняє невиправдані втрати тепла внаслідок перегріву при аномально високих для опалювального періоду температур, що відрізняються від розрахункових їх величин, або застосування сучасних енергоефективних технологій та теплоізоляційних матеріалів на окремих об’єктах. Другий пункт передбачає відхід від традиційної централізованої системи теплопостачання. Варіанти альтернативної системи теплопостачання можуть суттєво різнитися залежно від технології, що використовується, джерела енергогенерації, можливостей розподілу теплової енергії та енергії, необхідної для роботи теплогенераційних установок. Другийваріант ґрунтується на наявнихмеханізмах забезпечення альтернативного до традиційної

системи теплопостачання підходу. Зокрема, він потребує відповідного законодавства. Розробленої технічної документації, державних норм з регулювання техніко-технологічних вимог до різних видів обладнання та облаштування мереж, стандартів безпеки [7].

Одним з крайніх випадків застосування підходудо формування альтернативної системи теплопостачання є встановлення автономного опалення багатоповерхівок. Розрізняють два типові варіанти реалізації такого підходу: підключення наявнихфункціонуючих об’єктів від централізованого теплопостачання (зокрема, багатоповерхових будинків, бюджетних закладів та установ); будівництво нових об’єктів, що не передбачають підключення їх до централізованої системи теплопостачання відповідно до плану будівництва [11]. З позицій використання Smart Grid концепції для теплопостачання інтерес має використання електроенергії для обігріву побутових та промислових об’єктів. Адже у цьому випадку виникає широке коло можливостей для впровадження роздільної енергогенерації, що є базовим компонентом розбудови розумних енергетичних мереж [9]. Для відповіді на ключове запитання, поставлене у даній статті, потрібно з’ясувати два моменти: ефективність сучасної системи теплопостачання та доцільність внесення змін до традиційної моделі; масштаби потенційного впровадження Smart Grid концепції. Ефективність системи теплопостачання викликає дискусії, результатом яких є реалізація проектів застосування автономного опалення на промислових та побутових об’єктах, як альтернативи системі централізованого теплопостачання. Проте централізована система теплопостачання має ряд переваг. Значна частка країн Європейського Союзу у тому чи іншому вигляді використовують саме централізоване теплопостачання як основну систему подачі тепла на побутові, промислові та об’єкти іншого призначення, хоча для переважної більшості 28енеруючи28ів Європейського Союзу централізоване опалення не є домінуючою моделлю подачі тепла [12]. Однак тенденція свідчить про зростання частки централізованого опалення в країнах Європейського Союзу порівняно з іншим моделями теплопостачання [13]. Згідно дослідження [1], у 2010 р. у країнах ЄС частка централізованого теплопостачання становила лише 10%, але планується, що до 2030-го цей показник зросте до 30%, а до 2050 р. до 50%». Зазначаються причини такого зрушення політики у сфері теплопостачання: «диверсифікація джерел теплової енергії, підвищення енергетичноїнезалежностікраїни, можливістьодержатидешеву теплову енергію, скорочення шкідливих викидів. Уже нині частка традиційних газових котлів уСЦТ європейських країн не перевищує 20% (в Україні близько 60%). До 2050 р. частка такихкотлів не перевищуватиме 10% [1]. В основу названих переваг централізованої системи теплопостачання покладено переважно результати прогресу у технологічному розвитку ене-

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 28

тові ринки енергоресурсів. Збутові компанії конкурують між собою за збут енергії роздрібним споживачам на роздрібному ринку та за покупку енергію – на оптовому ринку. В даному випадку державне регулювання оптових цін практично відсутнє. Можна зробити умовивід, що перші дві моделі можна класифікувати як регульовані ринки тому, що їм притаманна регульована тарифно-цінова політика. Третя та четверта моделі слід віднести до конкурентних ринків з вільним ціноутворенням. Висновки. На нашу думку, сучасні умові розвитку економіки розвинених країн та в країнах, які розвиваються, спонукають вчених і практиків до пошуку шляхів подальшого реформування, реструктуризації, а регулювання ринків і виокремлення механізмів взаємодії енергооператорів. Практична реалізація Україною інноваційної концепції «Smart Grid» є необхідною основою для подальших етапів економічного розвитку, що сприятиме підвищенню надійності та економічності функціонування і розвитку енергосистеми, поліпшенню якості обслуговування споживачів, зниженню собівартості виробленої електроенергії та забезпеченню вимог до якості електроенергії. Зокрема, з урахуванням реальної динамікирозвиткуекономіки України, зокрема, показників приросту ВВП, цінових тенденцій на світових ринках паливних ресурсів і відповідного корегування запланованих приростів енергоспоживання та зміни інших показників економічного розвитку в прогнозованих періодах, а також за умови максимального використання економічно доцільного потенціалу нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та науково-технічних досягнень, ймовірна ситуація, яка може дозволити в сумарному обчисленні суттєво знизити обсяги виробництва електричної та теплової енергії СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Вакуленко І.А., Колосок С.І. Взаємозв’язок Smart Grids концепції з оновленням теплоенергетики України. Вісник Сумського державного університету. Серія «Економіка». 2019. № 1. C. 14–18.

2. Відновлювані джерела енергії / За заг. ред. С.О. Кудрі. Київ: Інститут відновлюваної енергетики НАНУ, 2020. 392 с.

3. Дешко В.І., Замулко А.І., Карпенко Д.С., Оцінка ефективності функціонування локального ринку теплової енергії. Проблеми загальної енергетики, 2017. Т. 3, № 50, С. 41–49.

4. Енергоефективність в муніципальному секторі: навчальний посібник для посадових осіб місцевого самоврядування / А. Максимов, І. Вахович, Т. Гутніченко, П. Бабічева, Н. Вакуленко, Н. Ігольнікова, Т. Цифра, О. Молодід, О. Молодід, О. Бєлєнкова, Ю. Ячменьова, Ю. Дорошук, А. Скрипник,

А. Ваколюк, В. Бойко, М. Сегедій, Д. Вахович. Асоціація міст України. К., ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІЕНЕЙ», 2015. 184 с.

5. Козак Л.Ю. Когенерація – основа енергозаощадження // Нафтогазова енер-гетика. 2007. №1(2). С. 39–43.

6. Матвєєва Ю.Т., Колосок С.І., Вакуленко І.А. Аналіз зарубіжного досвіду щодо забезпечення енергетичної ефективності на основі моделі smart grid. Ефективна економіка. 2019. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6987 (дата звернення: 10.11.2021 р.).

7. Посібник з муніципального енергетичного менеджменту/ Є.М. Іншеков, Є.Є. Нікітін, М.В. Тарновский, А.В. Чернявський. К.: Поліграф плюс, 2014. 238 с.

8. Солоненчук І. Механізм державного регулювання ринку енергоресурсів. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія Економічні науки. 2019. № 5 (139). С. 67–77.

9. Сталий розвиток – ХХІ століття: управління, технології, моделі. Дискусії 2016: колективна монографія / Андерсон В.М., Балджи М.Д., Баркан В.І. [та ін. ]; Інститут телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України; НТТУ «Київський політехнічний інститут»; Вища економікогуманітарна школа / за наук.ред. проф. Хлобистова Є.В. Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. 590 с.

10. Ткачук В., Солоненчук І. Сучасні тенденції розвитку ринку енергоресурсів в Україні. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія Економічні науки. 2019. № 6 (141). С. 73–84.

11. Трансформація соціальної інфраструктури в контексті забезпечення гуманітарного розвитку : кол. моногр. / B.М. Новіков, Н.М. Дєєва, І.С. Каленюк [та ін.] ; за наук. ред. д.е.н., проф. В.М. Новікова, д.е.н., проф. З.С. Сіройча. Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2015. 384 с. 12. Управління стратегічним розвитком об’єднаних територіальних громад: інноваційні підходи та інструменти : монографія / С.М. Серьогін, Ю.П. Шаров, Є.І. Бородін, Н.Т. Гончарук [та ін.] ; за заг. та наук. ред. С.М. Серьогіна, Ю.П. Шарова. Д. : ДРІДУ НАДУ, 2016. 276 с.

13. European Smart Grids Technology Platform: vision and Strategy for Europe's Electricity Networks of the Future. European Commission, 2006. 44 p.

14. KappagantuR., Arul Daniel S. Challenges and issues of smart grid implementation: A case of Indian scenario. Journal ofElectrical Systems and Information Technology, 2018. 53. PP. 453–467.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 30

DEFINITION OF THE CONCEPT OF RESOURCE CAPACITY OF THE REGION

Semyhulin P. graduate student, Research Center for Industrial Development Problems of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkiv ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ РЕСУРСНОЇ СПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНУ Семигулін П.К. аспірант, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-31-37

Abstract

The article is devoted to defining the concept of resource capacity of the region for further use in building an effective system of regional governance in Ukraine, effective use of available resources of territories to ensure socio-economic development through its own competitive advantages and opportunities and improving social living standards.

Анотація Стаття присвячена визначенню поняття ресурсної спроможності регіону для подальшого застосування у побудові дієвої системи регіонального управління в Україні, ефективного використання наявних ресурсів територій для забезпечення соціально-економічного розвитку за рахунок власних конкурентних переваг і можливостей та підвищення соціальних стандартів життя населення.

Keywords: resources, capacity, potential, region, territory, socio-economic development, regional development management. Ключові слова: ресурси, спроможність, потенціал, регіон, територія, соціально-економічний розвиток, управління регіональним розвитком. Якщо регіональний розвиток розглядати як процес будь-яких (соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних, інших) позитивних змін у регіонах, то регіональна політика представляє собою комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на розробку та реалізацію ефективних механізмів й інструментів управління розвитком регіонів (економічним, соціальним, екологічним, культурним тощо) на основі узгодження державних, регіональних та місцевих інтересів, раціонального використання наявного ресурсного потенціалу тощо, зокрема на місцевому рівні. Побудова дієвої системи управління регіонами в Україні на оновленій адміністративно-територіальній основі, потребують ефективного використання наявних ресурсів територій для забезпечення соціально-економічного розвитку за рахунок власних конкурентних переваг і можливостей та підвищення соціальних стандартів життя населення територій. Оцінка ресурсної спроможності регіонів є одним із приорітетних заходів для подальшого визначення можливих напрямів просторового розвитку для конкретної території, вибору найефективнішого інструментарію реалізації стратегії розвитку, оперативного прийняття управлінських рішень. Дослідженням ресурсів, зокрема і характеристикою поняття ресурси, займалися багато вчених, Н.Ф. Реймерс, М.К. Орлатий, С.А. Романюк, І.О. Дегтярьова, Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук, А.Ф. Ткачук, Д. Маркіян, А. Мельник та інші.

Вивченням поняття потенціал, яке досить тісно повязане із поняттям ресурси, займалися С.М. Гончаров, В.Т. Бусел, Р. Дяків, С.В. Мочерний, Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева, А.С. Арсеньев, В.С. Библер, Б.М. Кедров, Г.А. Борщ, В.М. Вакуленко, В.С. Куйбіда, А.Ф. Ткачук, В. Бабаєв, М. Новікова, О.Ю. Бобровська, Т.А. Крушельницька, М.А. Латинін й багато інших. Тлумачення понять ресурси і потенціал є досить широкомасштабними і не завжди чіткими, тому доцільним є їх конкретизація у контексті визначення поняття ресурсна спроможність регіону з позиції управління регіональним розвитком. Метою даної статті є обґрунтування визначення поняття ресурсної спроможності регіону. Дослідження та формування пріоритетів регіонального розвитку через термін ресурс означає виявлення межі його корисності у досягненні цілі в умовах конкретної ситуації (існуючі технології та соціально-економічні відносини) з урахуванням ієрархії цінностей ресурсів і законів заміщення [22]. Тлумачення поняття ресурси є досить широкомасштабним (табл. 1). Синонімами до слова ресурси виступають запаси, більш чи менш значні, які можна використати при потребі; резерви, що розраховані на використання в разі крайньої необхідності; потенціал, як сукупність ресурсів [8]. В Академічному тлумачному словнику української мови під ресурсом розуміються запаси чогонебудь, які можна використати в разі потреби; засіб, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності [25].

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 31

Тлумачний словник економіста трактує поняття ресурси як цінності (природні, сировинні, матеріальні, трудові, фінансові), які можуть бути використані в разі потреби на створення продукції, надання послуг, одержання додаткової вартості [28].

На думку Н.Ф. Реймерса [21], ресурси розглядаються як будь-які джерела і передумови отримання необхідних людині матеріальних і духовних благ, які можна реалізувати при існуючих технологіях і соціально-економічних відносинах (матеріальні, трудові, інтелектуальні, природні тощо); запаси, джерела засобів; засіб, до якого звертаються у разі необхідності. Таблиця 1 Характеристика поняття ресурси Характеристика

Джерело, автор Ресурс–запасичого-небудь,якіможна використати вразіпотреби;засіб, можливість, якими можна скористатися в разі необхідності.

Академічний тлумачний словник (1970 1980) Ресурси – природні, сировинні, матеріальні, трудові, фінансові цінності, які можуть бути використані в разі потреби на створення продукції, надання послуг, одержання додаткової вартості.

Тлумачний словник економіста / за ред. проф. С.М. Гончарова Під ресурсом розуміють наявні елементи системи, на основі яких вона функціонує та розвивається і які в умовах конкретної ситуації доцільні для застосування як засоби досягнення цілей.

М.К. Орлатий, С.А. Романюк, І.О. Дегтярьова Ресурси – будь-які джерела і передумови отримання необхідних людині матеріальних і духовних благ, які можна реалізувати при існуючих технологіях і соціально-економічних відносинах (матеріальні, трудові, в т. ч. інтелектуальні, природні); запаси, джерела засобів; засіб, до якого звертаються у разі необхідності.

Н.Ф. Реймерс Ресурси – сукупність трудових, матеріальних, технічних і фінансових засобів, необхідних для виконання роботи у виробництві.

Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук Ресурси – це матеріальні і нематеріальні об’єкти або цінності, якими громада володіє, або якими може користуватися. А.Ф. Ткачук, Д. Маркіян Ресурси – це базис діяльності на будь-якій території, який при вмілому використанні дозволяє забезпечити ефективне отримання результатів щодо її конкурентоспроможності. А. Мельник Джерело: узагальнено автором за даними [1, 16, 21, 22, 25, 27, 28].

Поняття ресурси в науково-практичній літературі використовується по відношенню до об’єктів, які ними володіють або їх використовують, наприклад система, суспільство, територія, регіон, громада, підприємство, інше. М.К. Орлатий, С.А. Романюк, І.О. Дегтярьова [22] під ресурсом розуміють наявні елементи системи, на основі яких вона функціонує та розвивається і які, в умовах конкретної ситуації, доцільні длязастосуванняякзасобидосягнення цілей.Такий підхід дає змогу найповніше окреслити можливості системи, які можуть бути використані для максимального задоволення потреб суспільства. Представлене поняття ресурс підходить до такого об’єкту як регіон або громада, адже це система, що функціонує та розвивається на основі існуючих на її території та просторі ресурсів. Ресурси території розглядаються як база або платформа для просторового розвитку на основі їх взаємодіїміжсобою вмежахмеханізмів управління просторовим розвитком. За таких умов автори М. Орлатий, С. Романюк, І. Дегтярьова, Д. Савчук [22, 23, 27] трактують поняття ресурси з різних позицій. З економічної, як сукупність окремих елементів, що прямо чи опосередковано беруть участь у процесі виробництва або надання послуг; основні елементи економічного потенціалу, які є в розпорядженні суспільства на кожному етапі розвитку ви-

робничих сил у межах історично визначеної системи виробничих відносин: природні, матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні тощо. З владної, як джерело управління, обставина або благо, володіння яким підвищує здатність впливу його володаря на інших індивідів або групу; це можливість, яка не обов’язково стає реальністю; усі ті засоби, використання яких забезпечує вплив на об’єкт відповідно до цілей суб’єкта. З соціальної, як реальні та потенційні можливості, засоби і резерви, якими володіє певне суспільство і які воно використовує для забезпечення різних сфер соціального життя і діяльності. З об’єктної, як елементи об’єкта управління, якийможе бутиефективновикористанийсуб’єктом для досягнення цілей; деяка сукупність можливостей адміністративно-територіального утворення, розпорядження якими віднесено до компетенції органів влади. В іншому дослідженні [27] ресурси – це матеріальні і нематеріальні об’єкти або цінності, якими громада володіє, або якими може користуватися. Більшість матеріальних ресурсів – вичерпні і невідновні, а тому за них треба постійно боротися. Ресурси, це те, чого часто не вистачає, або те, що досить швидко закінчується. Термін ресурси території характеризує наявну присутність на території різних видів ресурсів, які можна використовувати для оцінки при визначенні

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 32

плати за ресурси, для ресурсного аналізу, маркетингових досліджень, вибору технологій управління процесами ресурсокористування. Загалом ресурси – це базис діяльності на будьякій території, який при вмілому використанні дозволяє забезпечити, зокрема, ефективне отримання результатів щодо підвищення її конкурентоспроможності. В аналітико-прогнозній роботі та статистичній інформації ресурси території представлені як трудові, природні (водні, земельні, мінеральні, біологічні, лісові), виробничі, інфраструктурні, фінансові тощо [16]. Поняття конкурентоспроможності регіону можна характеризувати як здатність ефективно вико-

ристовувати власні ресурси за умов мінімальної фінансово-ресурсної підтримки з боку держави та розширення можливостей залучення коштів донорської або технічної допомоги, що вимагає вмілого використання конкурентних (передусім ресурсних) переваг регіонів і інституційного вирішення проблеми. Таким чином дослідження поняття ресурси безпосередньо по відношенню до функціонування регіону, території, громади свідчить про його широке застосування, охоплення практично всіх сфер управління територіальним розвитком і прив’язаність до такого поняття, як потенціал (табл. 2).

Таблиця 2 Визначення поняття потенціал через його взаємозв’язок з поняттям ресурси Характеристика Джерело, автор Потенціал – наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось. Тлумачний словник економіста / за ред. проф. С.М. Гончарова] Потенціал розглядається як сукупність усіх наявних засобів, можливостей, продуктивних сил, що можуть бути використані в певній сфері, галузі, ділянці; запас чого-небудь, резерв; приховані здатності, сили якої-небудь діяльності, що можуть проявлятись за певних умов.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел Потенціал розглядається як наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось.

Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / за ред. Р. Дяківа Потенціал – це наявні в економічного суб’єкта ресурси, їхня оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети.

Економічна енциклопедія. / С.В. Мочерний [та ін.] Потенціал розглядається як: засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення будь-якого завдання; здібності окремої людини, суспільства, держави до певної діяльності.

Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева Потенціал – сукупність параметрів, які обумовлюють наявність у системі певних можливостей, здатностей і ресурсів для здійснення ними тих чи інших зусиль, спрямованих на самозабезпечення і самовідродження, а також для перетворення умов і характеристик середовища

А.С. Арсеньев, В.С. Библер, Б.М. Кедров Ресурсний потенціал являє собою джерело і засіб їх відтворення, а також відіграє ключовуроль увизначенні функцій, спрямованості та динаміки їх розвитку.

Г.А. Борщ, В.М. Вакуленко, В.С. Куйбіда, А.Ф. Ткачук, ін. Ресурсний потенціал територіальної громади – поліструктурне та багаторівневе утворення, що характеризується різноманітними типами сполучення видів ресурсів, які сприяють досягненню стратегічних цілей. В. Бабаєв, М. Новікова Ресурсний потенціал місцевого самоврядування – сукупність матеріальних та нематеріальних ресурсів, засобів і форм організації місцевого самоврядування, застосовуваних стимулів, інституційних, методичних, організаційних, управлінськихі фінансових інструментів та механізмів впливу на процеси розвитку, органічна взаємодія яких здатна створювати, підтримувати і збільшувати можливості розвитку громад і впливати на раціональне використання і поповнення потенціалу територій регіону задля забезпечення сталості розвитку.

О.Ю. Бобровська, Т.А. Крушельницька, М.А. Латинін Джерело: узагальнено автором за даними [2, 3, 6, 7, 11, 12, 18, 19, 28]. Словникове тлумачення визначає поняття потенціал як наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось [28].

В Енциклопедії бізнесмена, економіста, менеджера потенціал представлений як наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось. При

цьому у вищезгаданій енциклопедії надається характеристика окремих видів потенціалу: виробничого, економічного та трудового [12]. У Великому тлумачному словнику української мови потенціал розглядається як сукупність усіх наявних засобів, можливостей, продуктивних сил, що можуть бути використані в певній сфері, галузі,

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 33

ділянці; запас чого-небудь, резерв; приховані здатності, сили якої-небудь діяльності, що можуть проявлятись за певних умов [7].

В Економічній енциклопедії зазначається, що потенціал – це наявні в економічного суб’єкта ресурси, їхня оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети [11]. В економічному словнику Б.А. Райзберга визначення потенціалу розглядається, як: засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення будь-якого завдання; здібності окремої людини, суспільства, держави до певної діяльності [19]. Кожен вид потенціалу спирається на ресурси, які мають певну специфіку. Найбільш досліджуваними ресурсами є: сировинні, виробничі, інфраструктурні, фінансові, енергетичні та інші. У свою чергу, для їх раціонального використання в процесах розвитку регіону необхідні як внутрішні, територіальні (кадрові, організаційно-структурні, інформаційні, науковотехнічні, інституційні та інвестиційні ресурси), так і зовнішні, державні ресурси. Визначенню різноманітних складових ресурсного потенціалу територій регіону повинна передувати їх класифікація. Спираючись на певну систематизацію видів ресурсів і характеристику потенціалу розвитку, можна констатувати, що рівень розвитку територій регіону та його конкурентоспроможність залежить від загального обсягу наявних у них ресурсів [18] Потенціал харатеризує наявність у системі певних можливостей, здатностей і ресурсів для здійснення ними тих чи інших зусиль, спрямованих на самозабезпечення і самовідродження, а також для перетворення умов і характеристик середовища [2] Так, природний потенціал представляє собою сукупність наявних природних умов і ресурсів, що впливають на економічну діяльність і використовуються у виробництві благ [9] Природно-ресурсний потенціал виражається через продуктивність природних ресурсів (мінеральні, земельні, рекреаційні ресурси) як засобів виробництва і предметів споживання, що виражаються у споживчій вартості. Економічний потенціал визначає наявні в економічного суб’єкта ресурси, їх оптимальну структуру, можливість раціонально використовувати їх для досягнення поставленої мети [9] Ресурсний потенціал характеризується наявними ресурсами, основними з яких виступають територіальні (просторові), земельні та фінансові ресурси. Ресурсний потенціал являє собою джерело і засіб їх відтворення, а також відіграє ключову роль у визначенні функцій, спрямованості та динаміки їх розвитку [6]. В роботах науковців ресурсний потенціал території характеризується різноманітними типами сполучення видів ресурсів, які сприяють досягненню стратегічних цілей. При цьому можливості виконання ресурсом тієї чи іншої функції залежить

не тільки від особливостей його внутрішньої будови, але й від просторово-часового перетинання всіх видів ресурсів у межах кожного типу комбінативності [3]. В свою чергу потенціал розвитку території регіону розглядається як можливість розвитку за умовивикористання всьогокомплексутериторіальних ресурсів, особливостей наявної і перспективної структури господарства, географічного положення в інтересах підвищення якості життя населення [5]. Використовується термін інтегральний потенціал території як поняття, що об’єднує всі ресурси території – природні, трудові, виробничі, наукові, інтелектуальні, інформаційні тощо і саму територію як поле взаємодії суспільно-природних компонентів, включаючи її транспортно-географічне положення [16]. За оцінкою З. Варналія, стосовно проблем та пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів України, саме внутрішнійпотенціал територій, в умовах обмеженості бюджетних та інших фінансових ресурсів в країні, слід вважати головним ресурсом їхнього розвитку [20]. Таким чином, наведене дослідження термінологій характеризується певними розрізненнями представлених понять. Відмінністю понять ресурси і потенціал є те, що ресурси існують незалежно від суб’єктів економічної діяльності, а потенціал є їх невід’ємною частиною [15]. Поняття потенціал включає не весь запас ресурсів, що існують в природі, суспільстві, території, підприємстві,а лише туїхчастину,якуможнаотримати з урахуванням досягнутого рівня розвитку і доцільності використання в конкретному визначеному напрямі діяльності. Тому в поняття потенціал включаються тількиті ресурси, отримання якихможливе і ефективне на даному етапі развитку і необхідне для досягнення поставлених цілей. Отже, потенціал не є просто сукупністю будьяких ресурсів, його сутність передбачає взаємодію певних елементів. При визначенні поняття потенціал, слід враховувати, що до його складу входять не лише ресурси, що використовуються в даний період часу, а й їх резервні запаси Отже, потенціал визначає потенціальну, а не тільки реальну, можливість викристання ресурсів для досягнення поставлених цілей. Дослідження питань територіального розвитку через поняття ресуси і потенціал актуалізує розгляд використання в науково-практичній літературі поняття спроможності по відношенню до території, регіону, громади тощо. Словникове поняття спроможність визначає здатність до здійснення чого небудь; наявність умов, сприятливих для чого небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість [25] В словнику синонімів української мови спроможність розглядається як можливість (наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо), шанс, поле (умова для чогось); перспектива (сприятливі умови для майбутньої діяльності); потенція (приховані здатності, сили для чогось) [24].

Norwegian Journal
Science No
34
of development of the International
73/2021

В українському законодавстві [17] поняття спроможності представлено через визначення термінологіїповідношенню дотермінугромада.Спроможною вважається громада, якщо має необхідну інфраструктуру, кадрові і фінансові ресурси та здатна забезпечити належний рівень надання послуг населенню. Таке поняття є досить узагальненим, більше спирається на фактичний стан показників і потребує конкретизації стосовно майбутніхперспектив. Альтернативною, наприклад, є думка M Chapman і K Kirk, які розглядають поняття спроможності через можливості створенням передумов для розвиткугромади в довгостроковій перспективі [26]. Мається на увазі, пошук розумного балансу між спрямуванням ресурсів для належного функціонування на сучасному етапі, що визначається рівнем надання публічних послуг, а також спрямування частини ресурсів в проекти та заходи, що сприятимуть її довгостроковому розвитку. Відмінним від вищезазаначеного є представлення поняттяспроможності череззабезпеченнямінімально необхідного рівня економічного і соціального саморозвитку регіонів [13]. У науковій літературі саморозвиток територій розглядається з різних точок зору. Так, О. Іванова розглядає саморозвиток через взаємодію понять самодостатність, автономія, самозабезпеченість, а умовами саморозвитку визначає децентралізацію, податково-бюджетний федералізм, мотивацію [14]. В матеріалах Л. Беновської під саморозвитком розуміється стійка здатність територіальної громади забезпечити довгостроковий розвиток за рахунок власнихресурсів та залученихв інтересахреалізації макроекономічних цілей та власних стратегій розвитку [4]. В працях М. Гринчишина [10] використання поняття спроможність по відношенню до територіального розвитку характеризує наявність умов (фінансових, інфраструктурних та кадрових, інших), на основі яких у процесі функціонування визначається здатність надавати публічні послуги, а також можливість задіяти невикористаний та прихований потенціал (інвестиційний, економічний, людський, управлінський, фінансовий, громадський тощо) задля розумного, сталого та інклюзивного розвитку. Автор визначає, що функціональну спроможність регіону формують ресурси (фінансові,

кадрові, інфраструктурні, інші), процеси та результати надання послуг населенню. Можливості до зміцнення спроможності базуються на ідентифікації та задіянні їх потенціалу (інвестиційного, економічного, управлінського,фінансового,людського тощо) та визначаються підвищенням рівня ефективності, якості та доступності публічних послуг, а також розвитку її у довгостроковій перспективі [10] Необхідними умовами для формування спроможних територій виступають: здатність органів влади вирішувати суспільні питання для задоволення потреб власного населення; наявність історичних, географічних, соціально-економічних, природних, екологічних, етнічних, культурних особливостей розвитку; розвиток інфраструктури; фінансове забезпечення; трудова міграція населення; оптимальна мережа соціальної інфраструктури тадоступністьпублічнихпослуг увідповідних сферах. Якщо перелічені характеристики охарактеризувати через певні види наявних на території ресурсів, то оцінка рівня територіальної спроможності визначається тим, наскільки результативно використовуються ресурси, які є в їх розпорядженні та складають їх ресурсний потенціал [6]. Умови для забезпечення спроможності території регіонів формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Зовнішні умови створюються за рахунок, нормативно-правового забезпечення, макроекономічного середовища, готовності суспільства до саморозвитку, втілення реформаторських змін (щодо розширення повноважень та самостійності органів влади), бюджетної децентралізації (підвищення фінансової спроможності), оновлення адміністративно-територіального устрою (укрупнення територій). Внутрішні умови виражаються через ресурсну забезпеченість, або наявність на території певних видів ресурсів, що дають можливість говорити про її самодостатність, а також про здатність до розвитку, тобто про її спроможність [4]. Аналіз представлених тлумачень понять та їх взаємозвязок по відношенню до процесів управління територіальним розвитком дозволяє сформувати поняття ресурсна спроможність регіону (території, громади, тощо) (рис. 1).

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 35

Рис. 1. Формування поняття ресурсна спроможність регіону (авторська розробка) Отже, можна визначити поняття ресурсної спроможності регіону(території, громади, тощо) як загальний показник на основі об’єднання наявних на певній території (в регіоні, громаді) ресурсів, запасів, засобів і джерел, визначення і оцінка яких характеризує існуючі фактори та здатність території до функціонування, визначає наявність сприятливих умов для розвитку, створює додаткові можливості для їх подальшого використання задля підвищення конкурентоспроможності територій та поліпшення якості життя їх громадян. Ресурсна спроможність як узагальнений показник на основі наявних на території ресурсів може включати різні її види, наприклад, розглядаються фінансова, економічна, інфраструктурна, соціальна, кадрова, екологічна, інші види спроможності.

Розглядаючи ресурсну спроможність як здатність ресурсів давати певні результати і забезпечувати функціонування системи, слід враховувати і представляти в показниках всі фактори, які визначають таку здатність. Наявність повної інформації щодо ресурсів територіїтавміле управління нимистаютьвизначальним фактором успішності регіонального розвитку Це, відповідно, вимагає уточнення класифікації ресурсів території, повного охоплення їх для створення системи збору, обробки відповідної інформації та моніторингу використання. Запропоновані, в подальшому, на основі даних щодо ресурсної спроможності регіону заходи і напрями повинні відповідати цільовій направленості стосовно управління територіальним розвитком, а

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 36

саме: поточного функціонування території, забезпечення умов саморозвитку з максимально ефективним використанням наявних та залучених ресурсів, формування перспектив майбутнього розвитку тощо.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук : монографія. – Київ : КНЕУ, 2003. – 394 с.

2. Арсеньев А.С. Анализ развивающегося понятия / А.С. Арсеньев, В.С. Библер, Б.М. Кедров. –М. : Наука, 1967. – 439 с.

3. Бабаєв В., Новікова М. Сучасні підходи до зберігання та нарощення ресурсного потенціалу територіальної громади https://mmgh.kname.edu.ua/images/Novikova/08.pdf

4. Беновська Л.Я. Територіальна громада як суб’єкт регулювання розвитку територій: теоретичні аспекти / Л.Беновська // Регіональна економіка. – 2018. - №1. – С.30-39.

5. Бобровська О.Ю. Методологічний підхід побудови системи управління сталим (збалансованим) розвитком регіонів / О.Ю. Бобровська // Публічне адміністрування: теорія та практика : електрон. зб. наук. пр. / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2016. – № 2(16). – Режим доступу: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2016-02(16)/23.pdf

6. Борщ Г.А., Вакуленко В.М., Гринчук Н.М., Дехтяренко Ю.Ф., Ігнатенко О.С., Куйбіда В.С., Ткачук А.Ф., Юзефович В.В. Ресурсне забезпечення об’єднаної територіальної громади та її маркетинг: навч. посіб. / [Г.А. Борщ, В.М. Вакуленко, Н.М. Гринчук, Ю.Ф. Дехтяренко, О.С. Ігнатенко, В.С. Куйбіда, А.Ф. Ткачук, В.В. Юзефович] – К. : –2017. – 107 с.

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. –Київ, Ірпінь : Перун, 2002. – 1440 с.

8. Всесвітній словник української мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%80%D0%B 5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81.

9. Гончаров А. В. Устойчивое развитие региона: потенциал, факторы, критерии, индикаторы / А.В. Гончаров // Казанская наука. – 2015. – № 1. –С. 53 – 57. – Режим доступа : http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=1374648.

10. Гринчишин М. Спроможність територіальних громад: теоретичний дискурс http://ird.gov.ua/sep/sep20186(134)/sep20186(134)_0 51_HrynchyshynI.pdf

11. Економічна енциклопедія. У 3 т. Т. 3 / С.В. Мочерний [та ін.]. – Київ : Академія, 2002. – 952 с.

12. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера/заред.Р.Дяківа. –Київ:Міжнароднаекономічна фундація, Книгодрук, 2000. – 704 с.

13. Заблоцький Б. Економічна самодостатність регіону/ Б. Заболоцький // Регіональна економіка. –2001. – № 1. – С. 40–53.

14. Іванова О.Ю. Формування потенціалу саморозвитку регіонів України в контексті трансформаційних процесів: монографія: О.Ю. Іванова. –Х:ВД «ІНЖЕК», 2014.- 304 с.

15. Маркетинговый потенциал предприятия: монография / Т.Н. Батова, В.А. Крылова. – М.: Издательский дом Академии Естествознания, 2016. – 234 с. https://www.monographies.ru/docs/2016/09/file_57cd 4655edfea.pdf.

16. Мельник А. Управління ресурсами території в контексті європейської та національної політики регіонального розвитку file:///C:/Users/Ira/Downloads/820-1734-1-PB.pdf.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2015%D0%BF#Text.

18. Потенціал розвитку територій: методологічні засади формування і нарощення : монографія / О.Ю. Бобровська, Т.А. Крушельницька, М.А. Латинін [та ін.]; за заг. ред. д. держ. упр., проф. О.Ю. Бобровської. – Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2017. – 362 с.

19. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2006. – 495с. 20. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку : моногр. / за ред. З.С. Варналія. – К. : ЗнанняУкраїни, 2005. – 498 с. 21. Реймерс Н.Ф. Экология (теории, законы, правила принципы и гипотезы) / Н.Ф. Реймерс. –М.: Журнал «Россия Молодая» , 1994 – 367 с. 22. Ресурсний потенціал регіону: навч. посіб. / М.К. Орлатий, С.А. Романюк, І.О. Дегтярьова та ін. К.: НАДУ, 2014. 724 c.

23. Савчук Д.М. Характеристика ресурсного потенціалу громади та оцінка ефективності його використання. Український журнал прикладної економіки. 2018 рік. Том 3. № 1. С. 83-94.

24. Словник синонімів української мови https://slovnyk.me/dict/synonyms.

25. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970 1980) http://sum.in.ua/s/resurs.

26. Chapman M., KirkK. Lessons for Community Capacity Building: A Summary of Research Evidence. Research Department Scottish Homes, 2001. URL: http://docs.sciesocialcareonline.org.uk/fulltext/scotho mes30.pdf.

27. Ткачук А.Ф. Маркіян Д. Внутрішні та зовнішні ресурси для розвитку громади або Чому брак грошей не є первинною проблемою громади? К. : ІКЦ «Легальний статус», 2016. 152 с.

28. Тлумачний словник економіста / за ред. проф. С. М. Гончарова. К.: Центр учбової літератури, 2009. 264 с.

Norwegian Journal
Science No
37
of development of the International
73/2021

MEDICAL SCIENCES

DIAGNOSTICS OF INTERPERSONAL INTERACTION IN THE FIELD OF MEDICAL RELATIONS

Aborina M. assistant

Samara State Medical University Chapaevskaya Street, 89, Samara, Russian Federation Filshtinskaya E. senior lecturer Samara State Medical University Chapaevskaya Street, 89, Samara, Russian Federation DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-38-40

Abstract

The effectiveness of professional activity in the «person-to-person» system largely depends on the ability of a professional to interpersonal interaction with clients and colleagues. In medical institutions, clients are patients. The basis of medical care is the trust between the patient and the medical professional, therefore, it is fundamentally important to create a psychologically favorable environment.

Keywords: types of interaction, subject - object type, object - subject type, subject - subject type, the subject is a generative type

After prescribing treatment and giving recommendations to the patient, many doctors consider their task completed, but the appointment does not mean treatment. In the first place, the compliance of the care provided with the needs of the patient and his expectations is put forward, which to a large extent relate to interaction with the doctor [7].

But this is not the only factor determining professional effectiveness. The relationship in the medical teamitself between doctors and secondary medical personnel is also extremely important.

Mutual understanding and trust between medical and secondary medical personnel determines the clarity and correctness of the execution of medical orders and the timeliness of receiving feedback from patients [3].

The importance of studying this problem is obvious, but currently there is not enough research on this topic, which explains our interest in studying the features of interpersonal interaction of medical and nursing staff, as well as medical staff and patients.

The methodology for diagnosing interpersonal interaction in the field of medical relations refers to projective techniques and is based on the principle of the drawing test «Business Situations» by N.G. Khitrova, which, in turn, is a modification of the associative drawing test with.Rosenzweig. The technique is aimed at diagnosing interpersonal interaction in four areas of medical relations: doctor - patient, nurse - patient, doctor - nurse, nurse - doctor.

Eachsphere is represented bysix situational drawingsreflectingthe mosttypical andcommoninteraction situations in medical institutions. In each drawing, one of the characters utters words addressed to the interlocutor. The task of the subject is to formulate an answer that is adequate from his point of view of the presented situation.

Instructions: «Each of the drawings depicts two talking people. What the first person says is written in the square on the left. Imagine what the other person will answer in this situation. Write down the first answer that comes to your mind. Work as fast as possible.»

Unlike the above methods, the basis for interpreting the survey results is not the typology of frustrating reactions, but the typology of situational interaction developed by V.I. Panov in the framework of environmental psychology [5]. The types of interaction in relation to the field of management were given by M.V. Aborina in 2009 and later clarified by her in relation to the field of medical relations [1, 2, 6]:

- the subject - object type of interaction assumes that the doctor is a subject who psychologically purposefully influences the patient without the intention to understand and accept him, in order to cause hima state ofreadinesstoactonconditionsconvenient forthedoctor;

- object - subject type of interaction - the patient takes an active (subject) position in this interaction, he subordinates the doctor and forces him to fulfill his requirements;

- subject - subject type of interaction – both the doctor and the patient are subjects of interaction in order to achieve the tasks assigned to them;

- the subject is a generative type of interactionthe doctor and the patient strive for such an interaction that forms subjectivity and the development of constructive and effective interaction.

Table 1 shows examples of statements based on which a particular type of interpersonal interaction is diagnosed.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 38

Examples of statements characterizing different types of interaction Type of interaction Examples of statements

The subject is a generative

And we are well done!!! Let's check it out. Now let's look together, we are both interested in the result. Yes, working together will benefit everyone. We will solve this problem together.

Subject-subject Okay, now. Sorry, it's not my job. I need to do assignments. Please explain what you don't like. We'll figure it out now. Don't worry, I'll talk to your neighbors now and we'll sort it out. Okay, I'll check again.

Subject-object

I had no doubt about this outcome. I make appointments. I was busy. What? Wait for him outside the door. What didn't you understand??? Maybe it's you who are behaving somehow wrong. Is there something else you don't like? Did you doubt it? And that's what I was waiting for. There is too much information, you are not able to assimilate it. Sit down, I'll explain to you why you need to perform. You'll have to do it! It's not up to you to decide what assignments to do, do what you are ordered to do.

The object-subject will go for a doctor. Look for a common language with him yourself. Ask the doctor, I won't make a decision. Negotiate with the doctor yourself.

In the course of the study, this technique was tested for design validity. The results obtained by using the method of determining the type of interaction were compared withtheresultsobtained bythe modifiedversion of the situations of R. Edwards and adapted by V.V. Signov, which is also aimed at identifying subjectivity [4]:

- subject-subject type - the subject is set up for dialogue, for establishing human relations with the interlocutor, they feel stronger when receive feedback from a communication partner. The word «support» is most

often used as a keyword when describing such communicative tactics;

- subject-object type - subjects attach great importance to status hierarchical relationships between people. When communicating with others, they consideritimportanttodemonstratetheirowncompetence, independence of judgment, control over the communicative situation, dominance over the interlocutor. The most common term used by Western psychologists to characterize such tactics is «control».

Table 2

Correlation relations of scales of the methodology for determining the type of interaction and the modified version of situations by R. Edwards (p < 0.01)

Types of interaction

Types of understanding Support (subject-subject type) Control (subject-object type) doctor- patient S-S* 0,85 S-O* 0,51 doctor - nurse S-S 0,76 S-O 0,41 nurse - patient S-S 0,81 S-O 0,46 nurse - doctor S-S 0,78 S-O 0,41

* - S-S - subject-subject type; S-O - subject-object type

The sample on which the design validity was tested consisted ofdoctors (36people)and nursingstaff (53 people) aged 19 to 63 years. When processing the results, the StatSoft STATISTICA application software package was used. Table 2 shows the results of correlating the results of the methodology for determining the type of interaction with the results of the modified version of R. Edwards' situations. It follows from the table that the subject - subject type of interaction according to the method of determining the type of interaction significantly correlates with the type of «support» (subject – subject understanding) according to R. Edwards, and the subject – object type of interactionwith the type of «control»(subject – object understanding).

Thus, the developed methodology for diagnosing interpersonal interaction in the field of medical rela-

tions is a valid diagnostic tool aimed at identifying preferred types of interaction. This makes it possible to more accurately assess the professional success/effectiveness of a specialist in human-to-human professions and develop programs for targeted training in interaction technologies.

REFERENCES:

1. Aborina M.V. Individual psychological characteristics of managers depending on the type of interaction with the client / M.V. Aborina // Bulletin of the Samara Humanitarian Academy. – 2009. - №1(5). –P.93-104.

2. Aborina M.V. Specifics of communicative interaction in the dyad «doctor-patient» / M.V. Aborina, E.G. Filshtinskaya // International collection of scientific articles. Society and economy of the post-Soviet space. - 2013. - No. 4. - Р.13-20.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 39 Table 1

3. Zhdanov V.E. Relationships in the medical team / V.E.Zhdanov, L.A. Dimitryuk // Collection of articles based on the materials of the International 67th Scientific Student Conference named after N.I. Pirogov / Edited by V.V.Novitsky, L.M. Ogorodova. - Tomsk, 2008. – P. 90-96.

4. Znakov V. V. Understanding of the Psychology: Problems and prospects / V. V. Znakov. – M.: Izdvo «Institut psikhologii ran», 2005. – 448с

5. Panov V. I. an Introduction to environmental psychology: textbook / V. I. Panov - M.: Institute school of technology, 2006. – 184 р

6. Filshtinskaya E.G. The specifics of relationships in the dyad «doctor-nurse» / E.G. Filshtinskaya, M.V. Aborina // I International Scientific and Practical Conference «Trends in the development of healthcare: methods, problems, achievements». - Novosibirsk, 2012. - P.58-63.

7. Shukhov V. Doctor-patient relations / V. Shukhov, I. Ryumina // Medical newspaper. - No.76. URL: http://www.mgzt.ru (accessed: 10/20/2014).

Fasakhov R.

Junior Researcher of the Research Department, traumatologist-orthopedist of the Traumatology Department No2

Gaizatullin R.

Junior Researcher of the Research Department, traumatologist-orthopedist of the Traumatology Department No2

Фасахов Р.Р. младший научный сотрудник научно-исследовательского отдела, врач травматолог-ортопед отделения травматология No2 Гайзатуллин Р.Р. младший научный сотрудник научно-исследовательского отдела, врач травматолог-ортопед отделения травматология No2 DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-43-43

Abstract The article describes the technique of treatment of intra-articular fractures. A combined tactic was applied in which a dynamic distraction apparatus is applied and a hyaluronic acid preparation is injected. Good results have been obtained. Аннотация В статье описана техника лечения внутрисуставных переломов. Применена комбинированная тактика при которой накладывается динамический дистракционный аппарат и вводится препарат гиалуроновой кислоты. Получены хорошие результаты.

Keywords: Intra-articular fracture, hyaluronic acid, dynamic external fixation apparatus. Ключевые слова: Внутрисуставной перелом, гиалуроновая кислота, динамический аппарат внешней фиксации. Введение. Среди всех повреждений опорно-двигательного аппарата травмы кисти составляют около 30% [1]. Суставы

41% случаев от общего числа травм кисти, примерно 1/3 из них приводит к длительной потере трудоспособности из-за ошибок лечения или несвоевременного обращения

помощью [2]. Так же переломы в суставах очень не стабильны и плохо восприимчивы к стандартным методам лечения [3]. Среди последствий повреждений суставов пальцев кисти

следует, прежде всего,отметить нестабильностьсустава, посттравматический артроз, контрактуры и анкилозы, которые влияют на функциональность кисти и существенно снижают качество жизни пациентов. В основе развития контрактур лежит травмирование сустава ведущее к снижению количества движений, имеющее неблагоприятный эффект на капсулярно-связочный аппарат сустава. Основными компонентами, которой являются – коллаген и эластин– представленные в волокнахсвязок и сухожилий. [4] . Возникает отек, венозный стаз, атрофия, что сопровождается изменением химической

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 40
A COMBINED METHOD OF TREATMENT OF INTRA-ARTICULAR FRACTURES OF THE PHALANGES OF THE HAND USING A DYNAMIC EXTERNAL FIXATION DEVICE AND A HYALURONIC ACID PREPARATION
КОМБИНИРОВАННЫЙ МЕТОД ЛЕЧЕНИЯ ВНУТРИСУСТАВНЫХ ПЕРЕЛОМОВ ФАЛАНГ КИСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ ДИНАМИЧЕСКОГО АППАРАТА ВНЕШНЕЙ ФИКСАЦИИ И ПРЕПАРАТА ГИАЛУРОНОВОЙ КИСЛОТЫ
фаланг кисти имеют небольшой мягкотканный покров, поэтому подвержены прямой травме и наблюдаются примерно в
пациентов за

растяжение коллагенового сплетения. Расположение коллагеновых волокон (а); поперечные соединения коллагенового волокна (б); нормальное растяжение (в); ограниченное растяжение вследствие поперечного соединения (г). Следовательно, волокна соединительной ткани сближаются друг с другом и постепенно соединятся, образовав аномальное поперечное соединение (Рис 1.). В результате значительно снижается степень растяжимости и увеличится тугоподвижность тканей [5] . Все это ведет к мышечной слабости, потере объёма движений и дисфункции сустава в целом [6]. Целью лечения является предотвращение развития осложнений и получение ранней функции. Известен широкий спектр методов лечения данного вида травм, включающий использование тыльной шины, блокирующей разгибание. Такая методика оправдывает свое применение в том случае, если затронута менее 30% суставной поверхности основания фаланги и в положении сгибания достигнута удовлетворительная репозиция перелома с устранением подвывиха. При повреждении более 30% суставной поверхности,

через центр головки прок-

что встречается более часто, как правило, сустав остается нестабильным, и применение различных статических дистракционных аппаратов, эндопротезирование, многочисленные открытые методы фиксации, не позволяют достигнуть удовлетворительных результатов, ввиду сложности фиксации оскольчатого перелома и длительности последующего лечения. В результате отсутсвие движений в травмированном суставе возникают постиммобилизационные неблагоприятные эффекты описанные выше [7]. Материалы и методы. Динамическийдистракционныйаппарат внешней фиксации- был предложен Suzuki [8] (Рис 2) Данная система создаёт тягу вдоль оси фаланги, позволяющая устранить смещение отломков и подвывих в суставе с возможностью последующем ранней мобилизации сустава.

симальной фаланги, дистальная через центр головки дистальной фаланги. Обе спицы проводятся поперечно. Затем обе спицы с обеих сторон сгибают на 90° с отступом от кожи на 5 мм и на конце каждой выступающей спицы формируются крючки

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 41 структуры ткани: снижением содержания гиалуроновой кислоты приблизительно на 40 %, концентрации хондроитин-4- и хондроитин-6-
на 30 % и содержания воды на 4,4 % [5]. Рис 1. Идеализированная структура коллагеновых волокон. Контакт в участках точек (d) и (е) может существенно ограничивать
сульфата
Рис 2. Динамический аппарат внешней фиксации. Методика наложения аппарата следующая. Под местной анестезией по Оберст- Лукашевичу, проводятся две спицы диаметром 1,2 мм. Прокси-
спица вводится
мальная

в последствии соединяющиеся ортодонтической резинкой. В последующем для предотвращения контрактур используется гиалуроновая кислота- полисахарид из семейства гликозаминогликанов, состоящий из повторяющихся дисахаридных звеньев N-ацетил-D- глюкозамина и глюкуроновой кислоты [9]. При внутритканевом введении препарата ГК, модифицированной твердофазным способом, молекула ГК используется в качестве транспортного депо для локальной коррекции метаболизма. Созданное активное депо в месте инъекции, обладает пролонгированным действием (до 3-х недель) за счет запуска каскадных механизмов репарации соединительной ткани. Происходит избирательное концентрирование, по мере разрушения ГК, биогенные метаболиты высвобождаются постепенно, улучшается их фармакологический профиль [10]. Основной эффект, который достигается при введении гиалуроновой кислоты – это повышение гидратации соединительной ткани, вследствие чего повышается эластичность капсульно-связочного аппарата сустава. Гиалуроновая кислота вводится параартикулярно в медиальную, латеральную сторону и в полость травмированного сустава по 0.5 мл состава сразу во время операции и через две недели после. Тем самым достигается профилактика пагубного эффекта образования поперечных соединений коллагеновый волокон соединительной ткани. Что благотворно сказывается на получении ранней функции и отсутствия последующих осложнений. Материалы и методы Нами был произведен отбор 6 пациентов в возрастной группе от 25 до 43 лет с диагнозом закрытый внутрисуставной перелом средней фаланги.

Пациенты разделены на 2 группы по 3 пациента. В первой группе производилось наложение динамического дистракционного аппарата, а во второй наложение динамического дистракционного аппарата и введение препарата гиалуроновой кислоты согласно схеме. После наложения аппарата палец в обеих группах фиксировался шиной на 1 неделю и после снятия шины проводились активные мобилизационныемероприятия,включающие качательные движения в суставах. Для оценки специфических симптомов и ограничения функции до и после проведённого лечения нами использовалась ВАШ (визуальная аналоговая шкала боли) и измерительная шкала DASH (Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure), которая является общепринятой анкетой, оценки результатов лечения пальцев и кисти. Заполняется самим пациентом с помощью содержащихся в ней 30 пунктов вопросов, связанных ссостояниемфункциикистизапоследнюю неделю. Результаты и их обсуждение. Внутрисуставные переломы фаланг кисти являются серьезной проблемой. В их основе лежит пусковой механизм снижения количества и объема движенийвсуставе вследствиеболи,котороевызывает формирование отека, венозного стаза и атрофии.Сопровождается изменением химической структуры ткани: снижением содержания гиалуроновой кислоты, приводящее к снижению концентрации воды в соединительных тканях и как следствие сближение волокон друг с другом и их постепенное соединение с образованием аномального поперечного соединения. После проведения исследования нами получены следующие результаты: Улучшение показателей DASH

Динамический аппарат внешней фиксации на 67.6 % Динамический аппарат внешней фиксации + ГК на 82.8 % Улучшение показателей ВАШ Динамический аппарат внешней фиксации на 78.6 % Динамический аппарат внешней фиксации + ГК на 90.8 % В основе полученных результатов лежит предложенная нами методика предполагающая воздействие на патогенетические механизмы

Однако его комбинирование с препаратами гиалуроновой кислоты позволяют достичь лучших результатов, проявляющиеся в более легкой разработке сустава за счёт

гидратация

вследствие чего

сустава. Позволяющая проводить более эффективную разработку движений в суставе. Выводы. Лечение внутрисуставных переломов фаланг кистиспомощьюдинамическогоаппаратавнешней фиксации показывает достаточную эффективность по сравнению с классическими методами лечения.

эластичности параартикулярных тканей и снижения болевых ощущений пациентом. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ: 1. Фоминых А.А. Хирургическая тактика при повреждениях и заболеваниях суставов кисти: Автореф. дис. ... канд. мед.наук. Новосибирск; 1998.

2. Скворцова М.А. Оперативное лечение закрытых повреждений связок суставов пальцев кисти: Дис. ... канд. мед.наук. Москва; 2003.

3. Syed AA, Agarwal M, Boome R: Dynamic external fixator for pilon fractures of the proximal interphalangeal joints: a simple fixator for a complex fracture. J Hand Surg Br, 28: 137-141, 2003.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 42
травм. Наложение динамического аппарата внешней фиксации предупреждает
сустава, а внутритканевое введение гиалуроновой кислоты позволяется проводить локальную коррекцию метаболизма. Повышается
данного вида
длительную иммобилизацию
соединительной ткани,
возрастает эластичность капсульно
связочного аппарата
повышения

4. Culav E.M. Connective Tissues: Matrics Composition and its Relevance to Physical Therapy / E.M.Culav, C.H.Clark, M.J.Merrilees // Phys. Ther. 1999. – 79. – P. 308 – 319.

5. Akeson W.H., Amiel D., Woo S. (1980). Immobility effects on synovial joints: The patho-mechanics of joint contracture. Biorheology, 17(1/2), 95-110.

6. De Deyne P.G. Application of Passive Stretch and its Implications for Muscle Fibres / P.G. De Deyne // Phys. Ther. – 2001 – 81 – P. 821 – 822.

7. Wang, H.-Z., Zhao, J.-Y., & Zhang, Z.-S. (2019). A novel dynamic distraction external fixator for proximal interphalangeal joint fracture dislocation. Journal of International Medical Research

8. Suzuki Y, Matsunaga T, Sato S, et al. The pins and rubbers traction system for treat- ment of comminuted intraarticular fractures and fracture-dislocations in the hand. J Hand Surg Br 1994; 19: 98–107. 1994/02/01.

9. Волков В.П., Зеленецкий А.Н., Акопова Т.А., Жорин В.А., Хабаров В.Н., Селянин М.А., Селянина О.Н. Способ получения сшитых солей гиалуроновой кислоты. Патент RU 2366665. 03.12.2007г.

10. Хабаров В.Н., Селянин М.А., Зеленецкий А.Н. Твердофазная модификация гиалуроновой кисло-тыдля целейэстетическиймедицины//Вестник эстетической медицины. 2008. № 7 (3). С. 2–7

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 43

УДК: 530.18 (УДК 53.01) ГРНТИ: 29.05.19

DERIVATION

PHYSICAL SCIENCES

OF COULOMB'S LAW. MAGNETIC FIELD THEORY

Yalovenko S. Kharkov National University of Radio Electronics

ВЫВЕДЕНИЕ ЗАКОНА КУЛОНА. ТЕОРИЯ МАГНИТНОГО ПОЛЯ Яловенко С.Н. Харьковский национальный университет радиоэлектроники DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-44-52

Abstract Coulomb's law is derived from the whirlpool concepts of the structure of particles. An electron is a whirlpool of an electromagnetic wave, which has the properties of a wave and a particle, as well as a rest mass, or more correctly, the moment of rotation of a wave rolled up by a whirlpool, by which we mean rest mass. The nature of the magnetic field and the interaction of magnets are considered. Experiments show that whirlpool and magnetic processes are similar phenomena. Images are created that contribute to a deeper understanding of the phenomenon of electromagnetism.

Аннотация Выводится закон Кулона из водоворотных представлений о строении частиц. Электрон - это водоворот электромагнитной волны, который обладает свойствами волны и частицы, а также массой покоя или правильнее сказать моментом вращения свёрнутой водоворотом волны, под которым мы понимаем массу покоя. Рассматривается природа магнитного поля и взаимодействие магнитов. На экспериментах показывается, что водоворотные и магнитные процессы – это подобные явления. Создаются образы, способствующие более глубокому пониманию явления электромагнетизма.

Keywords: Derivation Coulomb's law, electron structure, magnetic field, interaction of magnets Ключевые слова: Вывод закон Кулона, строение электрона, магнитное поле, взаимодействие магнитов.

В современной физики, многие формулы получены экспериментально, методом последовательного приближения. Поэтому представляют интерес теории и гипотезы, в которых данные формулы (фундаментальные) выводятся из предполагаемых моделей или новых парадигм, а так же следствия следуемые из них с последующей их проверкой. На сегодняшний день [1-4, 10-12] не существует ни однойгипотезы или теории, из которых бы выводился закон Кулона – это характеризует предел наших

знаний. Существует корпускулярная теория, которая объясняет это явления за счёт вылетающих шариков- корпускул, но откуда берутся эти корпускулы, какова их природа ответа не даётся. Попробуем применить водоворотный подход для решения этой задачи. В водоворотной теории частица – это свёрнутая водоворотом электромагнитная волна как показано на рис. 1.и изолгалось в работах автора [5-9].

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 44

Рис. 1. Сворачивание электромагнитной волны водоворотом

янию ~ 2 r . Данное изменение напряженности электрического поля можно записать, переписав формулу (1) как: 2 0 4 )) ( ( ) ( r r f Sin E r E водоворота   (2) Такое формирование электрического поля частицей или в нашем случае электроном представлено рисунком 2. Формула (2) соответствует напряженности электрического поля создаваемого суммарным электрическим зарядом 0q и может быть записана в виде: 2 0 4 )) ( ( ) ( r r f Sin q r E водоворота   (3)

2. Формирование

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 45
Рис.
Из рисунка видно, что основная часть электромагнитной волны сворачивается водоворотом и отвечает за его массу. Последняя полуволна растягивается и отвечает за электромагнитный заряд частицы или в нашем случае электрона. Напряжённость электрического поля создаваемое данным растяжение последнего полупериода электромагнитной волны можно записать как: )) ( ( ) ( 0 r f Sin E r E водоворота  (1). Из-за статистически равномерного и равновероятностного вращения суммарное электрическое поле суммы таких растянутых водоворотом электромагнитных волн (частиц или в нашем случае электронов) будет равномерно распределяться по сфере 2 4 r S   и, следовательно, будет уменьшаться обратно пропорционально квадрату расстополя електрона водоворотом

Если в поле создаваемым электрическим зарядом 0q поместить другой заряд 1q ( 1q << 0q ) то на него будет воздействовать сила равная: )) ( ( 4 4 )) ( ( ) ( 2 1 0 2 1 0 r f Sin r q q r r f Sin q q r F водоворота водоворота     (4) Для согласования размерностей нужно ввести коэффициент /K . Тогда формулу (4) можно переписать в знакомом на виде: )) ( ( )) ( ( 4 ) ( 2 1 0 2 1 0 / r f Sin r q q K r f Sin r q q K r F водоворота водоворота     (5) или )) ( ( ) ( 2 1 0 r f Sin r q q K r F водоворота   (6) Так как на малых расстояниях 1 )) ( (  r f Sin водоворота ( Const r f Sin водоворота  )) ( ( ) то формула (6) приобретает вид знакомого нам закона Кулона: 2 1 0 ) ( r q q K r F  (7)

Рассогласование между формулой (6) и (7) вызвано погрешностями измерений. Как показывалось ранние [5-9] современные формулы - это приближение более обобщенных формул. Многие нестыковки вызваны нашими представлениями об электроне как о шарике или о частице со свойствами волны (волновой дуализм). Электрон рассматривается как волна и как частица, но это противоречащие понятия и явления, и смешивать их

нельзя, как нельзя смешивать пространство и время.

Такие противоречия возникали и ранее, что привило к расширению наших взглядов на взаимодействие зарядов, и устранила проблему нахождения электрона в ядре (рис.3,4). Было получено, что взаимодействие между электрическими зарядами зависит не только от величины заряда, но и от его направленности.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 46
Рис.3. Расширенное представление о взаимодействии зарядов

что эти явления подобны. Используем – этот широко применяемый приём для объяснения магнитного поля. Так как в водоворотной теории, частицы – это водовороты, создадим водный аналог проводника с током и измерим, и сравним силовые линии напряженности этого водного аналога с силовыми линиями проводника с током.Дляизмерения напряжённости(силы)силовых

линий водной модели будем использовать кораблики по скоростикоторых можно судить о силе воздействующей на них, по аналогии с планетами солнечной системы (чем планета ближе к солнцу тем она движется быстрей, чем дальше медленней из-за разности сил воздействующих на них со стороны солнца). Для измерения направления силы будем использовать флюгера, аналог магнитиков для проводника с током. 1. Поставим и проведем эксперимент, результаты изображены на рис. 5.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 47 Рис. 4. Взаимодействие зарядов В водоворотной теории, частицы обладающие массой представлены водоворотами – это как на море волны – кванты света, частицы водовороты. В физике для объяснения принципа интерференции световых волн, используется водная интерференция, так как считается,

Рис. 5. Модель проводника с током

Из эксперимента (рис 5) видно, что силовые линии водоворота и проводника с током одинаковы, следовательно, данные явления могут считаться подобными. 2. Проведём такой же эксперимент для контура с током и его водной модели изображённой на рис. 6.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 48

Рис. 6. Модель контура с током

Из эксперимента (рис 6) видно, что силовые линии водоворота и контура с током одинаковы, следовательно, данные явления могут считаться подобными.

3. Построим водный аналог для катушки с током и проведем измерения напряженности и направления силовых линий с помощью флюгеров и корабликов. Результаты эксперимента изображены на рис. 7.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 49

Рис. 7. Модель катушки с током

Из эксперимента (рис 7) видно, что силовые линии водной водоворотной модели катушки и катушки с током одинаковы, следовательно, данные явления могут считаться подобными.

4. Провёдем эксперимент по взаимодействию этих водных магнитов по аналогии взаимодействия катушек с током и обычных магнитов. Результаты экспериментов изображены на рис. 8.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 50

1. Лоренц Г.А.: Теория электронов. ГИТТЛ, Москва. (1953)

2. Пуанкаре А.: Избранные труды, том.1. Наука, Москва. (1971).

3. Эйнштейн А.: Теория относительности. Научно-издательский центр "Регулярная и хаотическая динамика", Москва. (2000).

4. Ацюковский В.А.: Общая эфиродинамика. Моделирование структур вещества и полей на основе представлений о газоподобном эфире. Энергоатомиздат, Москва. (1990).

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 51 Рис. 8. Модель взаимодействия магнитов Как и в предыдущих экспериментах, мы наблюдаем схожесть физических экспериментов с ихводными моделями, вследствие подобия этихявлений с их водными аналогами. Данные эксперименты, проведенные в школах и вузах, облегчат понимания такого
физического явления как магнетизм и расширят наши представления об этом физическом явлении. Водоворотные представления (водоворотная теория) позволяют нам представить физические явления в образах понятных для нас. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:

5. Яловенко, С.Н.: Чёрный предел. Теория относительности: новый взгляд. ТОВ издательство «Форт», Харьков (2009)

6. Яловенко, С.Н.: Фундаментальная физика. Продолжение теории относительности. Научное издание. LAP LAMBERT Academic Publishing .Саарбрюккен, Германия. (2013).

7. Яловенко, С.Н.: Эфирная теория относительности. Гравитация. Заряд.».. Научное издание. Издательство «ЛИДЕР». Харьков. (2015)

8. Яловенко С.Н.: Гравитация как сумма плоских экспоненциальных водоворотов. Расширение фундаментальных законов физики.

Научное издание. LAP LAMBERT Academic Publishing .Саарбрюккен, Германия. (2016).

9. Яловенко, С. Н.: Расширение теории относительности, гравитации и электрического заряда. Научное издание. LAP LAMBERT Academic Publishing .Саарбрюккен, Германия. (2018).

10. Вавилов, С.И.: Экспериментальные основания теории относительности Собр. соч. Т. 4. Издательство АН СССР, Москва. С. 9–110 (1956).

11. Франкфурт, У.И.: Оптика движущихся тел. Наука, Москва.С.212 (1972)

12. Миллер, Д.К.: .Эфирный ветер. Т. 5. Успехи физических наук, Москва. С. 177–185 (1925).

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 52

TECHNICAL SCIENCES

AUTOMATIC GAS WELL FLOW CONTROL SYSTEM BASED ON EXPRESS ASSESSMENT OF THEIR CONDITION

Krasnov A. cand. of tech. sci., associate professor of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa Prakhova M. associate professor of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa Kalashnik Yu. senior lector of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa

доцент кафедры автоматизации, телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» Прахова М.Ю. доцент кафедры автоматизации, телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» Калашник Ю.В. ст. преподаватель кафедры автоматизации, телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-53-59

Abstract The aim of the study is a system for automatic control of the flow rate of a gas well based on an express assessment of the degree of its water cut and sand production. It is proposed to estimate the water cut based on the dynamics of the temperature and pressure values at the wellhead, and the sand production rate - according to the readings of the DSP-AKE sensor additionally installed at the wellhead. The system makes it possible to regulate the flow rate in real time, and in the case of its blowdown, it can be carried out in automatic mode. Аннотация Целью исследования является система автоматического регулирования дебита газовой скважины по экспресс-оценке степени ее обводненности и выноса песка. Предложено обводненность оценивать по динамике значений температуры и давления на устье скважины, а интенсивность выноса песка – по показаниям дополнительно установленного на устье датчика ДСП-АКЭ. Система позволяет в реальном масштабе времени регулировать дебит, а в случае необходимости продувки проводить ее в автоматическом режиме.

Keywords: gas well, water cut, sand production, flow rate control Ключевые слова: газовая скважина, обводненность, пескопроявление, регулирование дебита Технологический режим эксплуатации как всего газового промысла, так и отдельных скважин определяется большим количеством взаимосвязанных параметров, таких как расход газа и содержащейся в нём жидкости, термобарические условия в скважине (давление и температура потока), близость эксплуатационного режима к зоне гидратообразования, наличие абразивных примесей и т.п. Главный режимный параметр каждой газовой скважины – это ее дебит. Именно дебит определяет технологическую и экономическую эффективность эксплуатации промысла [1]. К основным факторам, ограничивающим дебит газовой скважины, относятся вынос частиц породы из пласта в скважину; образование водяного

конуса; образование конденсата в пласте или скважине; чрезмерное охлаждение газа в местах его дросселирования и возможность образования ледяных пробок и гидратов, вероятность смятия обсадной колонны и т.д. При эксплуатации газовых скважин наиболее часто встречающееся осложнение – это поступление жидкой фазы (воды или конденсата). В этом случае необходимо определение минимального дебита газовой скважины, при котором еще не происходит накопления жидкости на забое с образованием жидкостной пробки. Однако при выборе значения дебита необходимо учитывать еще одно возможное осложнение – так называемое пескопроявление, вынос потоком газа частиц песка, что при-

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 53
АВТОМАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА РЕГУЛИРОВАНИЯ ДЕБИТА ГАЗОВЫХ СКВАЖИН ПО ЭКСПРЕСС-ОЦЕНКЕ ИХ СОСТОЯНИЯ Краснов А.Н. канд.техн.наук,

водит к разрушению призабойной зоны. Соответственно, кроме минимального значения дебита, необходимо также определение некоторого максимального значения, при превышении которого начинается разрушение пласта. Водо- и пескопроявление справедливо относят к серьезным осложнениям процесса добычи газа [2]. Оба этих явления, если их не контролировать, могут привести к серьезным последствиям, поэтому исследованию обоих осложняющих факторов посвящено большое количество работ [3–8]. Так, обводненность скважины резко уменьшает дебит вплоть до её полного задавливания. Неконтролируемый вынос песка не только разрушает забой, что опять-таки влечет за собой рост обводненности из-за приближения газоводяного контакта (ГВК), но и приводит к абразивному износу скважинной арматуры, что чревато серьезными авариями. Анализ влияния на оба этих явления создаваемой в процессе эксплуатации депрессии на пласт осложнен тем, что механизм их взаимосвязи на сегодняшний день изучен недостаточно [9], что не позволяет прогнозировать возможные осложнения по одному из этих параметров. Поэтому в качестве показателей качества состояниягазовойскважины должныбытьприняты оба качественных показателя газового потока: содержание в нем капельной жидкости и частичек песка. Кроме того, необходимо учитывать, что газовые скважины образуют кусты из нескольких скважин, которые подключаются к общему шлейфу. Соответственно высока вероятность несовпадения условий устойчивой (с точки зрения выноса жидкости) ибезопасной (с точкизрения неразрушаемости пород призабойной зоны) работы разных скважин [10].

Таким образом, исследования, связанные с регулированием дебита скважин по их качественному состоянию (обводненность и состояние призабойной зоны), являются актуальной научно-практической задачей. На начальном этапе освоения месторождения свойства коллекторов, безусловно, учитываются в геолого-математических моделях разработки месторождений. Однако по мере выработки месторождения происходит перераспределение пластового давления, изменяется граница газоводяного контакта, происходит накопление жидкости на забое, разрушение призабойной зоны

ских

на основе газодинамических исследований (ГДИ), проводимых с периодичностью раз в полгода, не позволяет оперативно реагировать на возникающие осложнения, что приводит к остановке (самозадавливанию) некоторых скважин. Поэтому для повышения эффективности эксплуатации газового промысла необходимо в автоматическом режиме регулировать дебит скважин

по прямым показателям их состояния (обводненность и пескопроявление) в реальном масштабе времени. Для оперативного регулирования дебита на скважине должны присутствовать средства измерения обводненности и количества песка, выносимого потоком газа из скважины. Однако тут необходимо отметить, что на многих газовых промыслах, в частности, на Уренгойском газоконденсатном месторождении (УГКМ), скважины не имеют постоянных источников электроэнергии. В качестве стационарно установленных средств измерения практически везде установлены регистраторы технологических параметров РТП04М [11], измеряющие и передающие по радиоканалу значения температуры и давления в реальном масштабе времени. Эти показатели термобарического режима на устье скважины позволяют косвенным методом определять обводненность газового потока [12, 13], поэтому установка влагомера не требуется. Для контроля выноса твердых фракций на устье скважины устанавливается датчик содержания песка ДСП-АКЭ [14]. Автоматическое регулирование дебита по выбранным показателям качества осложняется следующим обстоятельством. Оба упомянутых выше фактора, влияющих на выбор режима работы скважины, – водо- и пескопроявление, – тесно связаны между собой, хотя физическая природа этой взаимосвязи до сих пор однозначно не установлена. При этом для устранения вызываемых ими осложнений изменение режима эксплуатации должно быть различным [15]. Так, для обеспечения своевременного выноса жидкости с забоя дебит необходимо поддерживать не ниже некоторого минимального необходимого значения QМНД, при котором еще обеспечиваются скорости фильтрации и потока, позволяющие выносить воду и песок с забоя скважины, а также сохраняется оптимальный температурный режим ее работы. Состояние забоя газовой скважины при различных дебитах представлено на рисунке 1. В то же время существует максимально допустимый дебит QМДД скважины – максимальный дебит, при котором еще соблюдаются условия избранного оптимального технологического режима эксплуатации скважины, т.е. при котором еще не наступает разрушение призабойной зоны пласта, подтягивание подошвенных вод, гидратный режим работы скважин и т.д. Оптимальным режимом эксплуатации скважины будет режим, при котором дебит будет удерживаться в указанных пределах. При этом значение дебита также зависит от термобарических условий в скважине, влияющих на вероятность гидратообразования. Таким образом, регулирование значения дебита должно проводиться с учетом всех перечисленных параметров

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 54
и вынос песка с образованием в ряде случаев глинисто-песчаных пробок. Существующая коррекция технологиче-
режимов

-оценке их состояния Основными компонентами системы являются штатно установленные на скважине преобразователи температуры и давления на устье скважины (регистратор РТП-4) и датчик содержания песка и капельной влаги ДСП-АКЭ-2. Принцип действия этого датчика основан на выделении из акустического фона стенки газопровода акустического сигнала, обусловленного наличием твёрдых включений и капельной влаги в потоке газа. Идентификация песка (сухого и влажного)

так и от аккумуляторной батареи, что делает возможным

на скважинах месторождений, не имеющих источников постоянного питания, например, УГКМ. Протокол обмена, кроме текущего уровня выноса песка и капельной

влаги, также содержит данные самодиагностики датчика: чувствительность пьезопреобразователя, состояние питания и температура внутри моноблока. Периодичность измерений – 1 раз в 10 с или в одну минуту. Результаты измерений передаются на верхний уровень по запросу и архивируются в памятидатчика. Передача осуществляется через регистратора РТП-4, имеющий радиоканал для передачи данных. Таким образом, АСРД в реальном масштабе времени контролирует давление и температуру на устье скважины, а также вынос песка и капельной влаги. При уменьшении давления, что соответствует уменьшению дебита, система анализирует вынос капельной влаги и при его уменьшении или отсутствии передает информацию в АСУ ТП. Управляющим воздействием является увеличение дебита за счет перераспределения производительности других скважин, подключенных к этому же кусту. Регулирование дебита является сложным процессом, поэтому не исключена ситуация, когда дебит не восстанавливается и скважину необходимо

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 55 а) скопление воды и песка на забое при Q < QМНД б) равномерный вынос воды и песка при оптимальном дебите в) разрушение призабойной зоны при Q > QМДД Рисунок 1 - Состояние забоя газовой скважины при различных дебитах Структурная схема автоматической системы регулирования дебита (АСРД) газовых скважин по экспресс-оценке их состояния приведена на рисунке 2. Эта система входит в основную АСУ ТП газового
зон составляет десятки килогерц,
мегагерц. Результаты измерений в
представляются
датчика.
занная модификация выбрана главным образом из
за того, что допускает смешанное питание:
от сети,
промысла в качестве подсистемы. Рисунок 2 - Автоматическая система регулирования дебита газовых скважин по экспресс
и капельной влаги основана на различии частотных спектров ударов этих частиц о стенку: для влаги частотный диапа-
а для песка – единицы
датчике
в виде семи уровней. Конкретное количественное значение для каждого уровня устанавливается в процессе калибровки
Ука-
-
как
ее использование

остановить на продувку. В этом случае датчик выполняет роль сигнализатора окончания этого процесса. Основное назначение предложенной АСРД состоит в дополнении периодически проводимых гидродинамическихисследований(ГДИ)скважины контролем выноса песка и капельной влаги в масштабе реального времени, позволяющим оперативно изменять режим работы скважины с минимальными потерями.

Промысловые испытания АСРД проводились на скважине № 503 УКПГ-5 УГКМ с целью оценки достоверности показаний датчика ДСП-АКЭ на различных режимах эксплуатации скважины и адекватности его использования для определения продолжительности продувки скважины. Схема размещения используемых при испытаниях СИ показана на рисунке 3. Рисунок 3 - Схема размещения используемых средств измерений

Оценка достоверности показаний проводилась путем сравнения показаний установленного на скважине датчика с результатами ГДИ, выполняемыхпосредствомпередвижной установки

«Надым». Пересчет уровневых показаний датчика в количественные показатели выполнен с помощью калибровочных таблиц датчика. Результаты проведенных испытаний приведены в таблице 1. Таблица 1 Результаты оценки достоверности датчика ДСП-АКЭ в ходе гидродинамических исследований Показатель Номер режима 1 2 3 4 5 6 7 Диаметр шайбы, мм 9 10 11 12 13 14 15 Время работы на режиме, мин 60 60 60 60 60 60 60 Дебит, тыс. м3 112,00 145,00 178,00 202,00 226,00 273,50 321,00 Масса песка, г 70,80 106,90 143,00 178,75 214,50 252,10 289,70 Объем воды, л 1,90 2,70 3,50 9,75 16,00 25,20 34,40 Масса песка в единицу времени, г/мин 1,18 1,78 2,38 2,98 3,58 4,21 4,83 Объем воды в единицу времени, л/мин 0,03 0,04 0,06 0,16 0,27 0,43 0,58 Уровень датчика

3,00 3,50 4,00 4,00 4,00 4,50 5,00

Norwegian Journal
the
Science No
56
of development of
International
73/2021
по песку
Уровень датчика по капельной
Перевод уровня по песку
количественный показатель, г/мин 1,00
Перевод уровня по капельной влаге в количественный показатель, л/мин 0,00
Погрешность датчика по песку, г/мин 0,18
Погрешность датчика по капельной влаге, л/мин 0,03
влаге 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00
в
1,75 2,50 3,13 3,75 4,38 5,00
0,03 0,05 0,19 0,33 0,41 0,50
0,03 -0,12 -0,15 -0,17 -0,17 -0,17
0,02 0,01 -0,02 -0,06 0,01 0,08

На рисунке 4 представлены зависимости показаний датчика ДСП-АКЭ по песку и капельной влаге при различных дебитах. Как видно из графиков на рисунке 4, датчик выноса песка достаточно корректно определяет

Песок, г/мин

0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 100,00 150,00 200,00 250,00 300,00 350,00

Дебит, тыс.м3

Действительное значение Измеренное значение

песку и капельной влаге при различных дебитах Для количественной оценки достоверности показаний использовано среднеквадратичное отклонение (0,16 по песку и 0,05 по воде), что позволяет считать результаты измерений достоверными. В [16] отмечается, что тарировка ДСП по водному фактору может считаться удовлетворительной, если его показания с данными замерного сепаратора расходятся не более чем в два раза. При этом необходимо отметить некоторую особенность такой оценки, т.к. передвижная установка «Надым» показывает интегральный результат анализа потока

содержание в газовом потоке и песка, и влаги. Это позволяет оценивать как общий тренд изменения обводненности скважины (по показаниям РТП), так и текущее значение по показаниям ДСП. Рисунок 4 – График зависимости показаний датчика ДСП-АКЭ

0,00 0,20 0,40 0,60 0,80 100,00 150,00 200,00 250,00 300,00 350,00 Дебит, тыс.м3

Вода, л/мин Измеренное значение Действительное значение

газа за время проведения ГДИ, а датчик ДСП-АКЭ регистрирует уровень примесей песка и капельной влаги в реальном масштабе времени. В качестве уровневого показания на каждом режиме использовано среднее значение уровня за время ГДИ, накопленное в оперативной памяти процессора датчика. Следующее испытание ДСП-АКЭ было проведено во время продувки скважины, в ходе которого регистрировались его показания через определенные промежутки времени. Результаты приведены в таблице 2.

Таблица 2 Уровневые показания выноса песка и капельной влаги во время продувки скважины Время Давление на устье, ата Температура на устье, ºС Показания ДСП-АКЭ Примечание Уровень выноса песка Уровень выноса влаги

14:00 82 12,6 0 0 Скважина стоит 14:10 82,1 12,61 0 0 14:20 72,6 12,41 5 1 Начало продувки 14:30 72,58 12,23 5 4 Продувка

72,57 11,87

72,55

забое

с песком, причем

этих фаз в газовом потоке меняется в сторону уменьшения содержания песка до полного исчезновения (временная

отметка 14:50 на диаграмме). После выноса скопившейся воды, поскольку значение депрессии на пластпо-прежнемувелико,снованачинается вынос «свежего» песка (временная отметка 15:00). Это означает, что продувку необходимо заканчивать, чтобы не провоцировать разрушение забоя.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 57
по
капельной влаги датчика ДСП-АКЭ во время продувки скважины. При открытии факельной линии вначале происходит резкий
14:40
4 5 Продувка 14:50
11,45 0 4 Продувка 15:00 81,2 11,2 1 0 Конец продувки На рисунке 5 наглядно представлены значения уровневых показаний выноса песка и
выброс накопившегося на
песка. Затем выносится вода вместе
по мере продувки соотношение

Рисунок 5 – Диаграмма значений уровневых показаний выноса песка и

влаги датчика ДСПАКЭ

продувки

Необходимо также отметить, что тарировка датчика ДСП-АКЭ должна производиться на каждой скважине, т.к. акустический фон у каждой из них индивидуален и определяется состоянием трубы, близостью установки запорной и регулирующей арматуры и т.п. Предложенная система может быть рекомендована к использованию на месторождениях, находящихся на завершающем этапе эксплуатации, где использование более сложных и дорогихсистем нецелесообразно. На таких месторождениях проблема обводненности скважин не всегда может быть решена простым увеличением дебита из-за состояния призабойной зоны. В этом случае АСРД позволяет регулировать дебит не в ручном режиме, на «глазок», а автоматически, по показаниям приборов. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:

1. Моторин, Д.В. Проблемы добычи газа на завершающем этапе разработки месторождений / Д.В. Моторин, П.С. Кротов, В.В. Гурьянов // Территория «НЕФТЕГАЗ». 2011. № 10. С. 50-53.

2. Великанов Д.Н. Разработка информационно-измерительной системы контроля параметров газодобывающих скважин. Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat https://www.dissercat.com/content/razrabotkainformatsionno-izmeritelnoi-sistemy-kontrolyaparametrov-gazodobyvayushchikh-skva

3. Вопросы выноса песка в процессе эксплуатации нефтяных скважин / Султанов Б.З., Орекешев С.С. // Нефтегазовое дело. 2005. № 1. URL: http://www.ogbus.ru

4. Miguel Angel. Liquid Loading Process In Gas Wells.

URL: http://www.ingenieriadepetroleo.com/liquidloading-process-gas-wells.html (Date of access: 20.07.2015).

5. 5. Контроль выноса песка из промысловой газовой скважины /Е.В. Попов, С.С. Савастюк, С.А. Ежов, В.М. Карюк, И.В. Морозов // Экспозиция Нефть Газ. 2(55). Март-апрель 2017. С. 130 – 132. http://www.binar.ru/wp-content/ uploads/2017/04/Экспозиция_2-2017.pdf

6. Коловертнов Г.Ю., Краснов А.Н., Прахова М.Ю., Федоров С.Н., Хорошавина Е.А. Способ контроля процесса обводнения газовых скважин. Патент на изобретение RUS 2604101, выдан 20.10.2015.

7. Ермолкин О.В., Великанов Д.Н., Гавшин М.А., Попова Я.Д. Комплексный контроль параметров продукции эксплуатационных скважин // Территория «Нефтегаз». 2017. № 4. С. 12 – 19.

8. Bixenman, P.W. Design and Deployment of an Intelligent Completion with Sand Control / P.W. Bixenman, E.P. Toffanin, M.A. Salam / Presented at the SPE Annual Technical Conference and Exhibition [Электронный ресурс]. –http://dx.doi.org/10.2118/71674-MS (дата обращения: 20.04.2015).

9. Рики Дж. Арментор, Майкл Р. Уайз, Майк Боумен, Густаво Каввацоли, Жильда Коллен, Венсан Роде, Боб Холичек, Джордж Кинг, Крис Лойкер, Мехмет Парлар. Предотвращение выноса песка из добывающих скважин. https://www slb com/~/media/Files/resources/oilfield review/ russia07/sum07/01_RegainingSandControl.pdf.

10. Гереш Г.М. Особенности формирования технологического режима куста скважин на завершающей стадии разработки месторождений / Г.М. Гереш, О.В. Николаев, С.А. Шулепин, А.М. Михайлов // Вести газовой науки: Проблемы эксплуатации газовых, газоконденсатных и нефтегазоконденсатных месторождений. –М.:Газпром ВНИИГАЗ, 2013 – № 4 (15). – С. 53–61. 11. Регистратор технологических параметров РТП-04М. Завод «ТИЗПРИБОР» [Электронный

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 58
капельной
во время
скважины

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021

ресурс]. URL: http://tizpribor.com/registratortekhnologicheskikh-parametrov-rtp-04m

12. Прахова, М.Ю. Способ диагностирования обводненности газовых скважин /М.Ю. Прахова, А.Н. Краснов, Е.А. Хорошавина //Научные труды НИПИ Нефтегаз ГНКАР – 2016. – № 3 – С. 19-26.

13. Г.Ю. Коловертнов, А.Н. Краснов, Ю.С. Кузнецов, М.Ю. Прахова, С.Н. Федоров, Е.А. Хорошавина, Автоматизация процесса удаления жидкости из газовых скважин и шлейфов, с. 70-76 № 9 сентябрь 2015 ТЕРРИТОРИЯ НЕФТЕГАЗ

14. Костиков, С.Л. Применение датчиковсигнализаторов выноса песка и капельной влаги для мониторинга режимов работы скважин подземных хранилищ газа / С.Л. Костиков и др. // Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». – 2016. – № 2. – С.190-210. URL:

TRANSMISSION

http://ogbus.ru/issues/ 2_2016/ogbus_2_2016_p190210_KostikovSL ru pdf 15. Эксплуатация газовых скважин в условиях активного водо- и пескопроявления Д.В. Изюмченко, Е.В. Мандрик, С.А. Мельников, А.А. Плосков, В.В. Моисеев, А.Н. Харитонов, С.Г. Памужак Научно-технический сборник · ВЕСТИ ГАЗОВОЙ НАУКИ № 1 (33) / 2018 С. 235-242

16. Леднев Д. М. Адаптация акустических датчиков-сигнализаторов выноса песка и капельной влаги ДСП-АКЭ-2 на технологических нитках газосборных пунктов подземного хранилища газа/ Леднев Д. М., Магомедов З. А., Назаров С. И., Токарев Е. Ф., Тябликов А. В., Костин Н.С. //Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». 2017. С. 144-160 №1 URL: http://ogbus.ru

OF INFORMATION IN CONTROL SYSTEMS AND DRILLING PROCESS CONTROL

Emets S. cand. of tech. sci., associate professor of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa Krasnov A. cand. of tech. sci., associate professor of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa Prakhova M. associate professor of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa Kalashnik Yu. senior lector of the Department of Automation, Telecommunications and Metrology Ufa State Petroleum Technological University, Ufa ПЕРЕДАЧА ИНФОРМАЦИИ В СИСТЕМАХ КОНТРОЛЯИ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССОМ БУРЕНИЯ

Емец С.В. канд.техн.наук, доцент кафедры автоматизации, телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» Краснов А.Н. канд.техн.наук, доцент кафедры автоматизации, телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» Прахова М.Ю. доцент кафедры автоматизации,

59
телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» Калашник
ст. преподаватель кафедры автоматизации, телекоммуникации и метрологии ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-59-64 Abstract The article provides an overview and analysis of existing technical solutions in the field of construction of downhole telemetry systems and trends in their development. Аннотация В статье приведен обзор и анализ существующих технических решений в области построения систем скважинной телеметрии и трендов их развития. Keywords:
Ключевые слова: Информационная
Ю.В.
Information system, communication channel, drilling.
система, канал связи, бурение.

Введение Любая система автоматизации основана на передаче информации и энергии между ее отдельными компонентами. От расположенных на объекте датчиков информация поступает в блок управления, который, в свою очередь, посылает команды на исполнительные устройства. Организация каналов связи имеет большое значение для эффективности всей системы, т.к. их характеристики влияют как на достоверность передаваемой информации, так и на скорость ее передачи. Автоматизация процессов бурения развивалась с некоторым запаздыванием по отношению к другим технологическим процессам нефтегазовой промышленности, что связано со сложностью этого процесса. Для нормального функционирования системы автоматического управления (САУ) необходима информация, измеряемая как непосредственно на устье скважины, так и получаемая с забоя скважины. К первой группе относятся такие режимные параметры, как осевая нагрузка на долото, частота вращения долота, расход и параметры качества (плотность, вязкость, водоотдача, содержание песка и т.д.) бурового раствора. Параметры второй группы, измеряемые на забое инклинометрами и средствами каротажа, необходимы для контроля пространственного положения скважины относительно геологических объектов в процессе бурения, обоснования решений по изменению траектории скважины в зависимости от изменяющихся геологических условий скважины прямо в процессе бурения и оперативного получения данных для количественной оценки параметров пласта и его коллекторских свойств. Соответственно, для успешной автоматизации бурения с помощью забойных телеметрических систем (ЗТС) было необходимо решить две проблемы. Во-первых, создать датчики, способные надежно работать в «недружелюбной» среде с высоким уровнем вибрации от механического оборудования, температурой, давлением, абразивным действием бурового раствора и т.п. с заданной точностью. Во-вторых, построить не менее надежный канал передачи этой информации на устье скважины с минимальными искажениями. Именно вторая задача долгое время была камнем преткновения при развитии телеметрических систем контроля скважинных параметров [1]. Да и в настоящее

необходимо отметить, что до недавнего времени для проведения любых исследований на забое процесс бурения приходилось останавливать. Сравнительно недавно появились телеметрические системы измерений Measurement while drilling (MWD, измерение в процессе бурения) и каротажа Logging while drilling (LWD, каротаж во время бурения), позволяющие получать всю необходимую информацию без остановки процесса [2, 3, 4]. В бескабельных ЗТС информация непрерывно передается на поверхность по колонне бурильных

труб в виде электромагнитных, акустических или гидравлических сигналов. В статье приведен обзор и анализ существующих технических решений в области построения систем скважинной телеметрии и трендов их развития. Каналы связи, используемые в скважинной телеметрии Как уже отмечалось, именно канал связи (КС) определяет успешность работы ЗТС, и именно он создает наибольшие затруднения при ее разработке. От выбора КС прежде всего зависит объем информации, передаваемый в реальном масштабе времени, а также надежность и эксплуатационные качества всей ЗТС [2]. Для построения любого канала связи необходимисточник(передатчик)информации,ее получатель (приемник) и линия связи между ними. Конкретное построение этих компонентов определяется физическим принципом, на котором построена передача информации (носителем сигнала). Обмен информацией между забоем и устьем скважины (земнойповерхностью)можетпроисходитьпосредством: электрических сигналов, передаваемых по проводным линиям связи (геофизический кабель или силовой кабель электробура); гидравлических импульсов, создаваемых в промывочной жидкости; акустических импульсов, создаваемых в металле трубы или также в промывочной жидкости; электромагнитных колебаний, распространяемых по горной породе, окружающей скважину, либо по бурильной трубе; радиоволн, также распространяемых по горной породе, окружающей скважину, либо по бурильной трубе. Проводной канал может быть непрерывным, разъемным или представлять собой смешанное кабельное соединение [5]. Преимущества данного канала, такие как двухсторонняя передача данных с высокой скоростью, помехозащищённость, нечувствительность к свойствам породы и бурового раствора, позволяют ему до сих пор сохранять конкурентоспособность. Длительное время основными недостатками этого канала были отсутствие возможности вращения бурильной колонны и проблемы, связанные с самим кабелем, а именно вероятность его механического повреждения и сложность наращивания. Эта проблема (обеспечение возможности вращения) в итоге была решена, но недостаток, обусловленный сложностью межсекционных соединений в проводных (кабельных) системах, остался. Кабельный канал рекомендуется использовать для скважинглубинойдо6000мвсвязис уменьшением надежности системы при увеличении количества бурильных труб [6]. Гидравлический КС использует для передачи информации существующую в процессе бурения

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 60
время ее нельзя назвать полностью решенной,
доказывает большое количество
что
патентов по данной тематике. Также

среду – столб бурового раствора в бурильной колонне, что является его неоспоримым преимуществом [2]. Он является наиболее востребованным каналом связи, т.к. обладает большой дальностью действия, практически не требует дополнительных затрат на организацию канала связи (за исключением специального устройства, генерирующего в потоке бурового раствора импульсы давления). Эти устройствамогутсоздавать сигналытрехтипов:положительный импульс, отрицательный импульс или непрерывная волна. Положительный импульс создается кратковременным частичным перекрытием нисходящего потока бурового раствора, отрицательные – кратковременным перепуском части жидкости в затрубное пространство через боковой клапан, а сигналы, близкие к гармоническим, – с помощью электродвигателя, вращающего клапан пульсатора. Скорость распространения гидравлических импульсов составляет порядка 90 – 150 м/с, что обуславливаетнизкуюскоростьпередачи информации,типичнаячастотаимпульсовне превышает100 Гц. Способы модуляции сигнала могут быть различными, однако сама природа канала связи предполагает только последовательную передачу информации. В акустическом канале связи используются звуковые колебания, распространяющиеся в скважине по промывочной жидкости (гидроакустический КС), колонне бурильных труб (акустомеханический КС) или окружающей породе (сейсмический КС). Основной проблемой при использовании этого канала связи является наличие существующих вибраций в бурильной колонне из-за процесса бурения, что серьезно затрудняет обнаружение сигналов, передаваемых таким образом. Акустический канал является наименее изученным и, как следствие, относительно редко используемым. Электромагнитный канал связи использует для передачи информации электромагнитные волны. Они могут распространяться между изолированным участком колонны бурильных труб и породой. В этом случае на поверхности земли сигнал принимается как разность потенциалов от растекания тока по горной породе между бурильной колонной и приемной антенной, устанавливаемой в грунт на определенном расстоянии от буровой установки. Эти колебания могут также распространяться по колонне бурильных труб. По простоте конструкции глубинных и наземных устройств, надежности деталей забойных устройств, контактирующих с абразивным потоком бурового раствора, пропускной способности он является наиболее перспективным при организации устойчивой связи «забой – устье» как при турбинном, так и при роторном бурении скважин. Кроме того, этот канал обеспечивает передачу информации в обоих направлениях. К недостаткам электромагнитного канала относятся слабая помехоустойчивость, сложность установки антенны, зависимость дальности связи

от электрофизических свойств и чередования слоев горных пород. Этот канал неприменим для подводных месторождений и соленосных отложений. Использование электромагнитного канала связи возможно в скважинах глубиной до 3500 м [6].

Надо отметить, что приведенная классификация каналов связи, как любая классификация, достаточно условна. На разных участках скважины используют ЗТС с разным типом каналов связи, выбирая тот канал, который обеспечивает наилучшие результаты. Например, на верхних участках используютэлектромагнитные КС,ана нижних –гидравлические. Анализтехнических решений по модернизации каналов связи Проводной канал, реализуемый посредством размещения кабеля в бурильных трубах, используется очень давно. Патент США № US4126848 защищает системутелеметрии бурильной колонны, в которой для передачи данных из призабойной зоны ствола скважины на промежуточную позицию в бурильной колонне используется проводная линия связи, выполненная в виде бронированного электрического кабеля. Далее, для передачи информации с промежуточной позиции на поверхность земли, используется специальная бурильная колонна, имеющая изолированный электрический проводник [7]. В патенте США № US3696332 [8] предлагается конструкция кабельной секции с кольцеобразными электрическими контактными соединителями. Похожую кабельную систему для телеметрии в стволе скважины защищают патенты США и Европы № US3957118 [9], № US3807502 [10], № US4806928 [11], № EP0539240A3 [12], описывающие способы установки электрического проводника (кабеля) в бурильной колонне из стандартных буровых беспроводных труб. Разновидностью проводного канала являются системы передачи сигналов через колонну проводных буровых труб, использующие индуктивные коммутационные устройства. Такие системы тоже используютсяочень давно,например,этотпринцип реализован в патенте США № US2379800 [13]. Тем не менее системы постоянно совершенствуются –например, патент № WO2002006716A1 [14] В патенте РФ № RU2384702C2 [15] предлагается с помощью дополнительных адаптерных проводников, соединенных кабелем, образовать второй коммутационный канал. Один адаптерный переводник подсоединяется между секцией проводных буровых труб и беспроводной секцией бурильной колонны, посредством чего беспроводная секция бурильной колонны преобразуется в кабельную секцию при помощи второго коммуникационного канала. Предложенное решение повышает надежность и быстродействие телеметрической системы за счет снижения вероятности отказов в системе проводных буровых труб. Кроме технических решений, направленных непосредственно на усовершенствование проводного канала, патенты защищают решения, связан-

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 61

с диагностикой его состояния. Например, в патенте № RU2436109C2 [16] предлагается способ определения электрического состояния кабельной бурильной трубы путем возбуждения электромагнитного поля, по меньшей мере, в одном звене кабельной бурильной трубы. Напряжения, возбужденные протекающим электрическим током, регистрируются, и

определяется электрическое состояние. Электромагнитный канал, так же, как и кабельный, используется достаточно широко. Технические решения, защищаемые патентами, имеют различные векторы – это и конструктивные элементы каналов связи (полезная модель № RU90124 [17]), и система, позволяющая через электромагнитный канал связи при бурении нескольких стволов управлять устройством одного из стволов из другого (патент № EP 0918136A1 [18]). В некоторых патентах предлагаются решения, направленные на создание такой комбинации каналов, которая повышает надежность или быстродействие передачибезсущественного усложненияконструкции. Так, например, в патенте № US20120256759A1 [19] предлагается в тех ситуациях, когда электрофизические свойства породы обеспечивают высокую эффективность электромагнитного КС, преобразовывать импульсы давления обычного гидравлического канала связи в электромагнитный сигнал и передавать на поверхность, повышая тем самым скорость передачи данных. В патенте № RU49898 [20] решается обратная задача, а именно повышение надежности получения забойной информации от скважинного прибора с электромагнитным каналом связи в неблагоприятных для прохождения электромагнитного сигнала условиях: при бурении на больших глубинах, при наличии экранирующих пластов с высокой проводимостью или при наличии помех от работающего наземного бурового оборудования. Для достижения заявленного результата телеметрическая система, имеющая стандартный электромагнитный канал, дополнительно содержит передатчик, формирующий гидравлические импульсы (пульсатор), соответствующие электромагнитному сигналу. Наземное приемное устройство соединено с датчиком давления промывочной жидкости и/или с наземной антенной. Таким образом, передача данных осуществляется по тому каналу, который оптимален для текущих условий бурения. Усовершенствование гидравлического КС присутствует во многих патентах, защищающих

можно привести европейский патент № EP0588389B1 [21]. В защищаемой им микропроцессорной системе использован метод преобразования сигнала, включающий получение выборки шума в системе, его спектральный анализ (т. е. преобразование Фурье шума) и выбор рабочей несущей частоты для кодирования сигнала фазовой

модуляцией на частоте с относительно небольшим шумом. Таким образом, соотношение сигнал/шум в системе эффективно увеличивается. Импульсы создаются пульсатором на основе двигателя постоянного тока с магнитным позиционером на вращающемся компоненте приводного вала. Магнитный позиционер гарантирует, что после выключения системы ротор повернут в полностью открытое положение, в котором буровой раствор течет относительно беспрепятственно, т.е. предотвращается заклинивание и / или потеря мощности. Предусмотрена реализация алгоритмов защиты от помех и от заклинивания. Как уже отмечалось, акустический КС используется сравнительно редко, соответственно, исследованиями этого канала занимается ограниченное число компаний. Среди зарубежных компаний, развивающих телесистемы с акустическим каналом связи, можно отметить американскую компанию Halliburton Energy Services, Inc Поскольку основной проблемой при реализации акустического КС является влияние посторонних шумов, практически все патенты направлены на уменьшение или устранение этого влияния. Так, в американском патенте № US4282588 [22] представлена система передачи акустических данных, в которой акустические волны связаны с бурильной колонной. Широкополосный шум, генерируемый самим бурением, удаляется механическим фильтром. Кроме того, частота акустической волны выбирается также из условия минимизации загрязненияшумом.В патенте №US4878206[23]дляподавления шума в сигнале импульса давления, полученном в MWD, опорный сигнал, соответствующий шуму, получают при измерении колебаний бурильной колонны вблизи поверхности. Еще один вариант шумоподавления предложен в европейском патенте № EP 1185761 [24]: в этой акустической телеметрической системе предложено использовать для получения информационного и опорного сигнала различные режимы передачи: информационный сигнал распространяется и улавливается в осевом режиме передачи, а шум в крутильном режиме используется как опорный сигнал для снижения шума. Втелеметрическойакустическойсистемесвысокой скоростью передачи данных по европейскомупатенту№ EP1230464B1 [25]обеспечивается скорость передачи данных на один или два порядка выше, чем в существующих системах акустической телеметрии. Это достигается за счет нескольких оригинальных технических решений: размещение передатчика и приемника на определенном расстоянии от конца колонны насосно-компрессорных труб, которое связано с длиной волны сигнала несущей частоты конкретными расчетными зависимостями; фильтрация принятого сигнала; использование для частотного мультиплексирования сигналов телеметрии несколько несущих частот. Как и в случае с другими каналами, акустическийКСможет использоватьсявкомбинациисдругими. Например, в патенте РФ № RU2584168 [26] акустический канал используется как своеобразная

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 62
–повышениескорости передачи и уменьшение влияния помех от работы самого бурового насоса. В качестве примера
ные
по их значениям
преимущественно конструкции устройств для создания импульсов давления в промывочной жидкости.Цельтакихизобретений

вставка в кабельный КС, чтобы избежать использования каротажного кабеля с «мокрым» контактом. Беспроводной канал связи, в котором используется электромагнитный сигнал (ЭМС), реализуется в ЗТС наиболее разнообразно – и в качестве полностью беспроводного, и в составе комбинированных каналов, где беспроводная передача информации реализована на отдельных участках тракта. Например, в полезной модели № RU95200 [27], передача электромагнитного сигнала базируется на использовании набора резонансных колебательных контуров, установленных по всей длине скважины и связанных друг с другом, например, посредством взаимной индукции. Гармонически меняющееся напряжение, приложенное к первому колебательному контуру, например, находящемуся на устье скважины, после определенного времени достигает остальных контуров, расположенных в скважине. Таким образом, образуется система связанных друг с другом резонансных колебательных контуров, где напряжение и ток изменяются на одной частоте. Энергия, накопленная в каждом из контуров при установившихся колебаниях, будет зависеть от добротности этого контура и величины связи с остальными контурами. Этуэнергию можно использовать для питания приборов, находящихся в скважине.

Передача информации осуществлена посредством модулирования колебаний. В случае, когда информация в рассматриваемой системе поступает с поверхности в забойную зону, модулируют прикладываемый сигнал. Если необходимо передать информацию из забойной зоны на поверхность, колебания всего набора связанных контуров могут быть промодулированы контуром, находящемся в забойной зоне и связанным, например, с измерительным прибором. Техническое решение, защищаемое патентом РФ № RU2574647 [28], имеет своей целью обеспечение точного и надежного обмена информацией между скважинным оборудованием и наземными системами регистрации и управления без «мокрого» контакта геофизического кабеля со скважинным прибором. Для этого на приемо-передающее устройство предварительно устанавливают малогабаритную антенну и преобразователь спектра сигналов, а скважинное устройство оснащают ответной малогабаритной антенной и ответным преобразователем спектра сигналов. Передачуинформации осуществляют по кабельно-магнитному каналу связи,

сравнению, например, с добычей нефти или газа. Однако цифровизация позволяет создавать информационные системы, объединяющие несколько буровых площадок для онлайн мониторинга производственного процесса. Примером такой системы может служить информационная система «Удаленный мониторинг бурения» (ИС УМБ), разработанная компанией ОАО «ОЭГ «Петросервис» совместно с ООО «ЛУКОЙЛ-Информ» для обеспечения оперативного контроля удаленных объектов и информационно-аналитической поддержки управленческих решений, направленных на повышение качества и минимизацию затрат строительства скважин. Некоторые такие системы защищены патентами, например, патент США № US20080007421A1 [29], патент РФ № RU82759 [30], европейский патент № EP1124211A2 [31]. Во всех этих патентах информация с устья скважины передается управляющему объекту по радиоканалу. Выводы Проведенные патентные исследования показали, что в настоящее время в ЗТС используются преимущественно гидравлические и электромагнитные каналы связи. В качестве основного тренда можно отметить стремление компаний к использованию на разных участках скважины ЗТС с различными каналами связи, чтобы обеспечить максимальную эффективность каждого канала. Примером такого решения является использование в ЗТС с беспроводным каналом короткого кабельного участка втомместе,гденаиболеевероятны помехи, либо, наоборот, беспроводной передачи в тех местах, где кабель неудобен. Также успешно используются системы, в которых информация с устья скважины поступает далее в наземную информационную сеть и передается в офис буровой компании в двух режимах: режиме реального времени и режиме пакетной передачи данных. Данные реального времени передаются с частотой, определяемой характеристиками системы сбора информации и пропускной способностью

связи. Работа выполнена в ФГБОУ ВО «Уфимский государственный нефтяной технический университет» – соисполнителе НИОКТР «Комплект модулей устьевого оборудования комплекса высокоскоростного канала передачи данных в процессе бурения» при финансовой поддержке Министерством науки и высшего образования Российской Федерации в соответствии с постановлением Правительства РФ от 9 апреля 2010 г. N 218 СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:

«забой – устье», объединенные с наземной сетью Подавляющее большинство патентов, связанных с телеметрическими системами контроля процесса бурения, связано с организацией каналов связи внутри самой скважины. Вероятнее всего, это связано с тем, что бурение скважины является достаточно обособленным бизнес-процессом, по

1. Стукач, О. В. Разработка новой телесистемы для передачи данных по радиоканалу в процессе бурения скважин / О.В. Стукач, А.Б. Мирманов, А.С. Гопоненко, В.А. Кочумеев // Вестник науки Сибири. 2014. № 1 (11). C. 76–83. 2. Молчанов, А.А. Геофизические исследования горизонтальных нефтегазовых скважин / Молчанов А.А., Лукьянов Э.Е., Рапин В.А.; под ред.

Norwegian Journal
Science
63
of development of the International
No 73/2021
при этом считываемый и передаваемый в коде Манчестер-2 спектр информации между приемо-передающим устройством и комплексным скважинным устройством в процессе работы переносят в высокочастотную область и обратно. Каналы связи
канала

Молчанова А.А. – СПб.: Международная академия наук экологии, безопасности человека и природы, 2001. – 298 с.

3. Stephen Prensky. Recent advances in LWD/MWD and formation evaluation // World Oil. –March 2006. – P. 69–75.

4. D.V. Ellis, J.M. Singer. Well Logging for Earth Scientists. – Springer, 2008.

5. Four Different Systems Used for MWD, W.J.McDonald, The Oil and Gas Journal, pages 115124, April 3, 1978

6. Юсупова, Г. И. Анализ каналов связи «забой устье» / Г. И. Юсупова. Текст: непосредственный // Молодой ученый. 2021. № 13 (355). С. 48-51. URL: https://moluch.ru/archive/355/79466/ (дата обращения: 31.10.2021).

7. Early B. Denison. Drill string telemeter system // Патент № US4126848, 1978.

8. Leon L. Dickson, Jr., Emmett G. Ward. Telemetering drill string with self-cleaning connectors // Патент США № US3696332, 1972.

9. Adelbert Barry, Leon H. Robinson, Jerry M. Speers. Cable system for use in a pipe string and method for installing and using the same // Патент № US3957118, 1976.

10. Joe Keith l-leilhecker; Donald Bayne Wood. Method for installing an electric conductor in a drill string // Патент № US3807502, 1974.

11. Anthony F. Veneruso. Apparatus for electromagnetically coupling power and data signals between well bore apparatus and the surface // Патент № US4806928,1989.

12. Hajime, Yuasa, Kazuho C/O Akishima Lab. Hosono (Mitsui Zosen) Inc. Measurement-while-drilling system // Патент № EP0539240A3, 1997.

13. Donald G C Hare. Signal transmission system // Патент № US2379800A, 1945.

14. DavidR.Hall,H.TracyHall,Jr.DavidPixton, Scott Dahlgren, Joe Fox. Data transmission system for a string of downhole components // Патент № WO2002006716A1, 2002.

15. Бойл Брюс В., Пако Николя, Аш Жан-Мишель, Ютен Реми, Мадхаван Рагху, Жюнд Жак. Кабельный коммуникационный канал и система телеметрии для бурильной колонны и способ бурения скважин (варианты) // Патент № RU2384702C2, 2005.

16. Сантосо Дэвид, Рендусара Дуди, Накадзима Хироси, Чадха Кану, Мадхаван Рагху, Хватум Лиз. Способ и прибор для определения местоположения неисправности в кабельной бурильной трубе // Патент № RU2436109C2, 2011.

17. Васильев С.И. Телеметрическая система с электромагнитным каналом связи // Патент № RU90124, 2009.

18. Harrison C. Smith. Adjacent well telemetry system and method for use of the same // Патент № EP0918136A1, 1998.

19. John Petrovic, Victor Petrovic, Matthew R. White, Neal P. Beaulac. System and method for downhole telemetry // Патент № US20120256759A1, 2012

20. Давыдов К.А., Журавлев Н.В.. Бескабельная телеметрическая система // Патент № RU49898, 2005

21. David Malone. Logging-while-drilling tool // Патент №EP0588389B1, 1997.

22. Gary J. Chanson, Alexander M. Nicolson. Resonant acoustic transducer and driver system for a well drilling string communication system // Патент № US4282588, 1981.

23. Donald S. Grosso, Thomas M. Bryant, Mitchell S. Gershonowitz. Method and apparatus for filtering noise from data signals // Патент № US 4878206, 1989.

24. Wallace R. Gardner, Vimal V. Shah, John W. Minear. Acoustic telemetry system with drilling noise cancellation // Патент № EP1185761, 2006.

25. WallaceR.Gardner,VimalV. Shah.Highdata rate acoustic telemetry system // Патент № EP1230464B1, 2007.

26. Коровин В. М., Садрутдинов Р. Р., Шилов А. А., Исламов А. Р., Сулейманов М. А. Способ бесконтактной телеметрии скважин и телеметрическая система для его реализации // Патент № RU2584168, 2016.

27. О. Н. Журавлев. Система беспроводной передачи энергии и/или информации для контроля и/или управления удаленными объектами, размещенными в скважине // Патент № RU95200, 2010.

28. Способ бесконтактной телеметрии скважин и телеметрическая система для его реализации // Патент № RU2574647, 2016.

29. Ce Liu, Jing Li. Measurement while-drilling (MWD) telemetry by wireless MEMS radio Units // Патент № US20080007421A1, 2012.

30. Алимбеков Р.И., Валитов Р. А., Енгалычев И. Р., Мулюкин В. А., Нугаев И. Ф., Шулакова М. А.. Система автоматизированного управления бурением скважин // Патент № RU82759, 2008.

31. Scott Charles Evans, David Michael Davenport, John Erik Hershey, Harold Woodruff Tomlinson, Jr Ralph Thomas Hoctor, Stephen Michael Hladik, Kenneth Brakeley Ii Welles. Wireless telemetrysystem integrated with a broadband network // Патент № EP1124211A2, 2001.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 64

ANIMAL DELAY PERIOD PREDICTION IN THE SHELTER USING NLP METHODS

Marchenkov I. 6-th year student, Department of Information Systems and Technologies, Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, Kyiv

З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ NLP Марченков І.Д. студент 6-го курсу кафедри інформаційних систем і технологій, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», м. Київ DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-65-69

Abstract

The problem of homeless animals is considered in the article. Among the 7-8 million animals that end up in rescue shelters, about 45% of animals are euthanized, 15-25% of animals die due to overcrowding in shelters each year. The aim of the study is to improve the rate of appropriation of animals in shelters, using machine learning methods: Logistic regression, Naive Bayes classifier, Support vector machine, Decision trees, Random forest and Extremely randomized trees, as well as Natural language processing methods.

Анотація У статті розглянуто можливі шляхи вирішення однієї з проблем безпритульних тварин. Серед 7-8 мільйонів тварин, які потрапляють до рятувальних притулків, близько 45% тварин піддаються евтаназії, 15-25% тварин помирають через переповнення притулків щороку. Метою дослідження є оцінка періоду перебування тварини в притулку та зменшення цього періоду, за рахунок використання методів машинного навчання: логістичної регресію (Logistic regression), наївного баєсевого класифікатора (Naive Bayes classifier), методу опорних векторів (Support vector machine), дерева рішень (Decision tree), випадкового лісу (Random forest) та гранично випадкових лісів (Extremely randomized trees), а також методів обробки природньої мови (Natural language processing).

Keywords: Pet adoption, euthanasia problem, machine learning methods, natural language processing, decisionsupport tool Ключові слова: привласнення тварин, проблема евтаназії, методи машинного навчання, обробка природної мови, інструмент підтримки прийняття рішень.

Вступ. Проблема безпритульних тварин в Україні стоїть досить гостро і є актуальною як у великих містах, так і в маленьких селах. Головними інструментами у подоланні безпритульності тварин є системна якісна стерилізація тварин-безхатьків, активне прилаштування їх у сім’ї, а також відповідальне ставлення господарів до своїх домашніх улюбленців – обов’язкові реєстрація та чіпування. У даномудослідженні розроблено алгоритм, що буде прогнозувати період, який тварина проведе у притулку до її привласнення господарем. Отриманий результат допоможе розробити стратегії для зменшення проведеного періоду в притулку та зниження показнику евтаназії. Огляд літератури. Клевенджер Дж. провів дослідження[1]щодопозитивноговпливустерилізаціїна ймовірність привласнення домашніх тварин. Автор дослідив вплив співпраці ветеринарних медичних шкіл у збільшенні кількості привласнення домашніх тварин, пропонуючи безкоштовну стерилізацію. Результати продемонстрували, що співпраця між ветеринарними клініками та місцевими притулками для тварин зменшила евтаназію на 26 % домашніх тварин. Браун та ін. провели дослідження [2], в якому оцінювали вплив віку, породи, кольору та візерунку шерсті на тривалість перебування у притулку без евтаназії. Автори дійшли висновку, що колір не впливав на термін перебування, тоді як стать, візерунок шерсті та порода були

суттєвими чинниками для періоду перебування котів у притулку. У наборі даних, що використовується для вирішення задачі прогнозування періоду затримки, залежна змінна складається з п’яти класів, чотири з яких мають порядкову властивість, тобто чим більше значення змінної, тим пізніший період привласнення. Френк і Хол стверджують, що стандартні підходи вирішення можуть не враховувати порядкову властивість вихідної змінної [3], тому вони пропонують використовувати метод дерев рішень. Опис набору даних. Для розуміння логіки побудовиматематичної моделі розглянутої задачі, спочатку було проаналізовано структуру набору даних, який використовуватиметься для дослідження проблеми прогнозування періоду привласнення тварин із притулку. Набір даних розміщено на провідній платформі захисту тварин Малайзії PetFinder та у соціальній мережі спеціалістів по обробці даних та машинному навчанню (англ. Machine Learning) Kaggle. Набір складається з трьох частин. Перший – це файл CSV із детальною інформацією, що включає тип тварини (собака чи кіт), породу, стать, забарвлення, довжину хутра, стерилізацію, стан здоров’я та опис. Опис інформації подано в таблиці 1. Другий набір даних – це файли описів JSON з оцінкою привабливості, а третій набір – велика колекція файлів зображень. Загалом набір складається з

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 65
ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРІОДУ ЗАТРИМКИ ТВАРИНИ В ПРИТУЛКУ

14993 записів домашніх тварин та 23 характеристик по кожній із них. Вихідна змінна AdoptionSpeed, що є показником періоду привласнення має п’ять класів (табл.

2). Привласнень у проміжку з 91 по 100 день не було.

Назва незалежної змінної

Проміжки часу у різних класах неоднакові. Клас «0» містить у собі інтервал розміром 1 день, клас «2» - інтервал 23 дні.

Таблиця 1 Опис набору даних

Опис

PetID Унікальний ідентифікатор тварини

Type Тип тварини

Name Ім` я тварини

Age Вік тварини у місяцях

Вимір (для дискретних змінних)

1 – Собака, 2 – Кіт

Breed1 Первинна порода тварини 306 можливих варіантів

Breed2 Вторинна порода тварини (у випадку якщо порода є змішаною) 306 можливих варіантів

Gender Стать тварини 1–Самець,2 –Самиця,3–Змішана (якщо запис містить декілька тварин)

Color1 Колір 1 7 можливих варіантів

Color2 Колір 2 7 можливих варіантів

Color3 Колір 3 7 можливих варіантів

MaturitySize Розмір тварини у зрілому віці

FurLength Довжина хутра

Vaccinated Наявність вакцинації

Dewormed Дегельмінтизація

Sterilized Наявність стерилізації

Health Стан здоров’я

Quantity Кількість тварин у профілі

1 – Малий, 2 – Середній, 3 – Великий, 4 – Дуже великий, 0 – Не вказано

1 – Коротке, 2 – Середнє, 3 – Довге, 0 – Не вказано

1 – Так, 2 – Ні, 3 – Не впевнений

1 – Так, 2 – Ні, 3 – Не впевнений

1 – Так, 2 – Ні, 3 – Не впевнений

1 - Здоровий, 2 - Незначна травма, 3 - Серйозна травма, 0 - Пропустити

Fee Вартість привласнення 0 – Безкоштовно

State Розташування штату в Малайзії 15 можливих варіантів RescuerID Унікальний ідентифікатор рятівника

VideoAmt Загальна кількість завантажених відео для цієї тварини PhotoAmt Усього завантажених фотографій для цієї тварини

Description Текстовий опис профілю тварини. Основна мова –англійська, в деяких профілях присутня малайська або китайська

Методи Логістична Регресія.

спостереження, �� – набір коефіцієнтів регресії, �� – клас, ймовірність належності до якого треба визначити, ���� – елемент із множини класів, ������∗���� – оцінка віднесення спо-

�� до класу ��, ∑ ������∗���� �� ��=1 – сума оцінок віднесення спостереження �� до кожного класу �� із множини ��

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 66
SentimentMagnitude Величина емоційності текстового опису (від 0.0 до +inf) SentimentScore Загальна емоційність текстового опису тварини (від1.0 до 1.0) Змінні PetID, Name, RescuerID видалимо з навчальної вибірки, оскільки вони не впливатимуть на значення залежної змінної при побудові моделі. До ознак також було додано довжину текстового опису. Для обробки безпосередньо текстового опису було використана модель «торба слів» (bag-of-words), що представляє текст у вигляді мультимножини його слів, не беручи до уваги граматику і навіть порядок слів, підраховуючи частоту появи кожного слова [4]. Після цього було застосовано швидке кодування (One-Hot Encoding) – процес, за допомогою якого категорійні змінні були перетворені на відповідну алгоритмам машинного навчання форму [5]. Багатокласова логістична регресія може бути застосована для класифікації 5 змінних. Ймовірнісний розподіл відповіді по заданим вхідним параметрам: ��(���� =��|��;��)= ������∗���� ∑ ������∗���� �� ��=1 , де �� – матриця ознак, що описують
стереження

Багатокласова логістична регресія є розширенням бінарного випадку. Модель передбачає обчислення ймовірності належності об’єкту до кожного із класів. Таблиця 2 Опис залежної змінної Залежна змінна Період привласнення 0 У той же день 1 Від 1 до 7 днів 2 Від 8 до 30 днів 3 Від 31 до 90 днів 4 Після 100 днів перебування у притулку привласнення відсутнє Наївний баєсів класифікатор. Метод базується на теоремі Баєса із передбаченням класу на основі незалежних предикторів. Наївнубаєсовумодель легко побудувати та вона особливо підходить для великих масивів даних. Відомо, що наївний баєсів метод не тільки простий, але й у деяких випадках перевершує найскладніші методи класифікації [6]. Теорема Баєса представляє спосіб обчислення апостеріорної ймовірності ��(��|��) з ��(��), ��(��) та ��(��|��). Рівняння теореми Баєса: ��(��|��)=��(��|��)��(��) ��(��) , де ��(��|��) – апостеріорна ймовірність класу �� для предиктора ��, ��(��) – апріорна ймовірність класу ��, ��(��|��) – умовна ймовірність предиктора �� при класі ��, ��(��) – апріорна ймовірність предиктора. Метод Опорних Векторів. Основна ідея методу – переведення вихідних векторів у простір більш високої розмірності і пошукуроздільної гіперплощини з максимальним зазором у цьому просторі. Дві паралельні гіперплощини будуються по обидва боки гіперплощини, що розділяє класи. Роздільною гіперплощиною буде гіперплощина, що максимізує відстань до двох паралельних гіперплощин. Алгоритм працює у припущенні, що чим більша різниця або відстань між цими паралельними гіперплощинами, тим меншою буде середня помилка класифікатора. Дерева Рішень (Decision Trees). Дерево рішень, або метод дерева класифікації, на кожному кроці обирає змінну, яка є найбільш відповідною для поділу, а потім знаходить точку поділу. З точки зору найкращого поділу, інтерпретовано це як поділ, який найкращим чином зменшує похибку та покращує чистоту листкових вузлів [7]. Випадковий ліс. Випадковий ліс (random forest) ефективно оброблює дані з великою кількістю ознак і класів [8], тому вони можуть стати у нагоді,

особливо при побудові моделі із закодованим текстом при обробці природньої мови. Добре оброблюють і дискретні, і безперервні ознаки, а також надають можливість оцінити рівень впливовості кожної змінної на модель (тест out-of-bag). Гранично випадкові ліси (extremely random forests) ще більше посилюють роль випадковості [9]. Поряд із випадковим вибором ознак випадково вибираються також порогові значення. Ці випадково генеровані значення стають правилами розбиття, що додатково зменшують варіативність моделі. Тому використання гранично випадкових лісів зазвичай призводить до більш гладких кордонів прийняття рішень, порівняно з тими, які вдається отримати за допомогою випадкових лісів. Результат. Були побудовані моделі, що описані вище, з урахуванням та без урахування текстового опису тварини. Результати наведені в таблиці 3. Точність моделі логістичної регресії отримала незначну перевагу із урахуванням опису на тестовихданих.МодельнаївногоБаєсутаметодопорних векторів відчутно погіршили результат з використанням NLP. Дерева прийняття рішень показали незначне погіршення. Випадковий ліс та гранично випадкові ліси покращили свій результат при використанні природньої обробки мови. Результат точності при використанні випадкового лісу покращився на 1,16 %, гранично випадкових лісів – 8,52 %. Найкращі результати мають випадковий ліс та гранично випадкові ліси, з невеликою різницею точності. Для моделі випадкового лісу, що є найкращою за точністю, було побудовано гістограму впливовості ознак на модель (рис. 1). Найвпливовішими ознаками є вік тварини, кількість фотографій, показники величини та загальної емоційності текстового опису, а також розмір опису, що сумарно мають впливовість понад 40 %. Тобто, опис тварини та його наявність є значними чинниками, що впливають на вибір тварини для привласнення новим господарем.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 67

Таблиця 3 Результат тестування моделей класифікації Тренувальні дані Тестові дані Назва методу Точність (без NLP) Точність (з NLP) Точність (без NLP) Точність (з NLP) Логістична регресія 0.337 0.337 0.333 0.334 Наївний Баєс 0.338 0.608 0.338 0.231 Метод опорних векторів 0.307 0.278 0.311 0.283 Дерева прийняття рішень 0.442 0.445 0.383 0.378 Випадковий ліс 0.443 0.999 0.431 0.436 Гранично випадкові ліси 0.998 0.998 0.399 0.433 Рисунок 1 Впливовість незалежних змінних на результат при застосуванні класифікатору випадкового лісу Побудовано матрицю невідповідностей (confusion matrix) для п’яти періодів затримки тваринив притулку,що характеризуютьвідноснушвидкість від найменшого значення до найбільшого (від 0 до 4). Дана матриця дає можливість унаочнити продуктивність алгоритму, зазвичай керованого навчання. Кожен з рядків цієї матриці представляє зразки прогнозованого класу, тоді як кожен зі стовпців представляє зразки справжнього класу [10]. Значення подані у відсотках відносно їх кількості по класу (рис. 2). Ми аналізуємо результати віднесення кожного класу та визначаємо частку невірно віднесених класів. Тестова вибірка має 2,93% значень, що відносяться до класу «0». Це невелика кількість відносно

інших класів, тому при побудові моделі ми зіштовхнулисязпевнимискладнощами,оскількивонавіднесла до класу «0» лише 2 значення зі 132 можливих, причому зробила у цих випадках помилку. Тобто класифікатор у підсумку не зможе нам спрогнозувати за ознаками, чи зможуть привласнити тварину у той же день, що вона і потрапила до притулку. Якщо розглядати інші класи, то бачимо, що елементи по діагоналі мають найбільші значення відносно їх колонок. Чим значення елементу по діагоналі ближче до 100%, тим краще класифікує модель даний клас. У випадку класу «1» класифікатор правильно зробив прогноз для 37% записів, класу «2» - 41%, класу «3» - 18% та для класу «4» показав 55% точності.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 68

Рисунок 2 – Матриця невідповідностей моделі випадкового лісу

Висновки. У ході дослідження було побудовано базові моделі машинного навчання: логістичну регресію, наївний баєсів класифікатор, метод опорних векторів, дерева рішень, випадковий ліс та гранично випадкові ліси. Було зроблено порівняння ефективності роботи моделей: з та без врахування текстового опису. Текстовий опис було оброблено засобами NLP, за допомогою моделі «bag-of-words». Серед усіх моделей машинного навчання найкраще себе показав випадковий ліс із точністю класифікації 0.436 на тестових даних. Методи обробки природньої мови покращили результат класифікатору випадкового лісу на 1.16 %. Найвпливовішими на результат ознаками виявилися: вік тварини, кількістьфотографій,показникивеличини та загальної емоційності текстового опису, а також довжина опису.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Clevenger J, Kass PH. Determinants of adoption and euthanasia of shelter dogs spayed or neutered in the University of California veterinary student surgery program compared to other shelter dogs. J Veterinary Med Educs / 1. Clevenger J, Kass PH. – 2003. –№30. – С. 8.

2. Brown WP. Age, breed designation, coat color, and coat pattern influenced the length of stay of cats at a no-kill shelter / Brown WP, Morgan KT. // J Appl Anim Welf Sci. – 2015. – №18. – С. 80.

3. Frank E. A simple approach to ordinal classification. In European Conference on Machine Learning / E. Frank, M. Hall. // Springer. – 2001. – С. 145–156.

4. Zhang Y. Understanding bag-of-words model: a statistical framework / Y. Zhang, R. Jin, Z. Zhou. // International Journal of Machine Learning and Cybernetics volume. – 2010. – №1. – С. 43–52.

5. PotdarK.AComparative StudyofCategorical Variable Encoding Techniques for Neural Network Classifiers / K. Potdar, T. Pardawala, C. Pai. // International Journal of Computer Applications. – 2017. –№175. – С. 7–9.

6. Ray S. 6 Easy Steps to Learn Naive Bayes Algorithm with codes in Python and R / Sunil Ray. –2015.

7. Classification And Regression Trees / L. Breiman, J. H. Friedman, R. A. Olshen, C. J. Stone. –Boca Raton, Florida, United States: Routledge, 2017. –368 с.

8. Cutler A. Random Forests / A. Cutler, D. R. Cutler, J. R. Stevens // Ensemble Machine Learning: Methods and Applications / A. Cutler, D. R. Cutler, J. R. Stevens., 2011. – (Springer). – (45; кн. 1). – С. 157–176.

9. ChakrabartyN. Navo MinorityOver-sampling Technique (NMOTe): A Consistent Performance Booster on Imbalanced Datasets / N. Chakrabarty, S. Biswas. // Journal of Electronics and Informatics. –2020. – №2. – С. 96–136.

10. Powers D.M.Evaluation: FromPrecision, Recall and F-Factor to ROC, Informedness, Markedness & Correlation / David Martin Ward Powers. // Journal of Machine Learning Technologies. – 2008. – №2. – С. 37–63.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 69

OVERVIEW FLUX-ARCHITECTURE ON THE EXAMPLE OF STATE STORAGE OF JAVASCRIPT APPLICATION REDUX

Ovcharuk I. PhD, Associate Professor of the Department of Information Technologies and Design, State University of Infrastructure and Technologies, Kyiv, Ukraine Martyniuk A. Master's degree student of the Department of Information Technologies and Design, State University of Infrastructure and Technologies, Kyiv, Ukraine ОГЛЯД FLUX-АРХІТЕКТУРИ НА ПРИКЛАДІ КОНТЕЙНЕРУ СТАНІВ JAVA-SCRIPT ДОДАТКУ REDUX Овчарук І. к.т.н., доцент, доцент кафедри інформаційних технологій та дизайну, Державний університет інфраструктури та технологій, Київ, Україна Мартинюк А. магістрант кафедри інформаційних технологій та дизайну, Державний університет інфраструктури та технологій, Київ, Україна DOI: 10.24412/3453-9875-2021-73-1-70-74

Abstract

The article provides a detailed analysis of MVC technology and Flux architecture. The problems that arise when using the MVC (Model-View-Controller) template are considered, namely when actions lead to cascading updates, which, in turn, leads to unpredictable results and code that becomes difficult to debug. The article discusses the advantages of Flux-architecture, which eliminates these problems. The results are demonstrated on the developed application. Анотація В статті докладно надано аналіз технології MVC та Flux-архітектури. Розглянуто проблеми, що виникають при використанні шаблону MVC (Model-View-Controller), а саме, коли дії викликають каскадні оновлення, що, в свою чергу, призводить до непередбачуваних результатів і коду, який стає важко відлагоджувати. В статті розглянуто переваги Flux-архітектури, яка дозволяє усунути зазначені проблеми. Результати продемонстровані на розробленому застосунку

Keywords: Flux-architecture, application state repository, controller, model, data section (view), repository, dispatcher. Ключові слова: Flux-архітектура, сховище станів додатку, контролер, модель, розріз даних ( view), сховище, диспетчер. Вступ. Flux-архітектура архітектурний підхід або набір патернів проектування для побудови користувацького інтерфейсу веб-застосунку, в поєднанні з реактивним програмуванням. Flux-архітектура побудована на односпрямованих потоках даних. Головною відмінною рисою Flux є одностороннійнапрямок передачі данихміж компонентами архітектури Flux. Архітектура накладає обмеження на потік даних, зокрема, виключаючи можливість оновлення стану компонентів самостійно. Такий підхід робить потік даних передбачуваним і полегшує відстеження причин можливих помилок в програмному забезпеченні.

Порівняння Flux та MVC архітектур. Щоб краще описати потік, порівняємо його з однією з провідних клієнтських архітектур: MVC. У клієнтському застосунку MVC (рис.1) взаємодія користувача запускає код у контролері. Контролер знає, як координувати зміни в одній або декількох моделях, викликаючи відповідні методи . Коли моделі змінюються, вони повідомляють один або декілька розрізів даних (View), які, в свою чергу, читають нові дані з моделей і оновлюють себе відповідно, щоб користувач міг бачити ці нові дані.

Рис. 1. Схематичне зображення простого додатку MVC-архітектури.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 70

Оскільки програма MVC зростає, а контролери, моделі та розрізи даних (View) додаються, залежності стають складнішими. З додаванням всього трьох розрізів даних (View) (рис. 2), одного контролера і однієї моделі, графік залежності вже важче простежити. Коли користувач взаємодіє з інтерфейсом, виконуються кілька шляхів коду розгалуження, і виникає проблема з налагодженням у

стані програми, яка пов’язана зі з'ясуванням того, який модуль (або модулі) в одному (або декількох) з цих потенційних шляхів коду містить помилку. У гіршому випадку взаємодія з користувачем спричинить оновлення, які, в свою чергу, викличуть додаткові оновлення, що призводить до помилок та каскадних ефектів [1, c. 105].

Рис. 2. Схематичне зображення складного додатку MVC-архітектури.

Flux уникає цієї конструкції на користь одностороннього потоку даних. Усі взаємодії користувачів у розрізі даних викликають дію (Action Creator), що призводить до того, що подія Action викликаєтьсядиспетчером(Dispatcher).Диспетчерєоднією

точкою виклику для всіх дій у Flux-додатку. Дія відправляється від диспетчера в сховища (Store), які оновлюються у відповідь на дію (рис. 3).

Рис. 3. Схематичне зображення простого додатку Flux-архітектури. Потік істотно не змінюється для додаткових станів або розрізів даних (View). Диспетчер просто відправляє всі дії в усі стани в додатку. Причому, він не містить знань про те, як насправді оновити

стан – саме сховище містить цю бізнес-логіку. Кожен стан відповідає за домен програми і оновлює себе тільки у відповідь на дії (рис.4).

Рис. 4. Схематичне зображення складного додатку Flux-архітектури.

Norwegian Journal of development of the International Science No
71
73/2021

Коли стан оновлюється, він запускає подію зміни. У багатьох додатках React спеціальні розрізи даних (View) (відомі іноді як "Controller-View") відповідають за спостереження за цією подією змін, читання нових даних станів та передачу цих даних через властивості до дочірніхрозрізів даних(View). У програмі React для події зміни стану, щоб викликати повторний рендеринг подання верхнього рівня, ефективно ре-рендерить всю ієрархію подання (якаефективнообробляє React).Цеповністюдозволяє уникнути складних помилок і проблем з продуктивністю, які можуть виникнути через спробиспостерігатиза конкретними змінами властивостей моделей і лише незначно змінювати частини розрізів даних (View) [2, c. 23] Ключові властивості. Архітектура потоку забезпечує потік даних явним, легко зрозумілим, надає можливість збільшити локалізацію помилок і має наступні властивості: Примусова синхронність. Дії (Actions) та їх обробники (Handlers) всередині сховища синхронні. Усі асинхронні операції мають викликати дію, яка повідомляє системі про результат операції. Хоча дії можуть робити асинхронні запити на сервер (API-call), обробники дій у сховищі в ідеалі цього не зроблять. Це правило робить потік інформації в додатку надзвичайно явним; налагодження помилок у стані застосунку просто включає в себе з'ясування того, яка дія викликала поганий стан, а потім знайти неправильну логіку, яка відповіла на цю дію [3, c. 10]

Інверсія контролю. Оскільки стани оновлюються всередині сховища у відповідь на дії (а не оновлюються ззовні контролером або подібним модулем), жодна інша частина системи не повинна знати, як змінити стан програми. Вся логіка оновленнястануміститься всамомусховищі.І,оскільки сховище тільки коли-небудь оновлюються у відповідь на дії і тільки синхронно, то під час тестування сховища постає питання: поставити їх упочатковий стан (INITIAL_STATE), надіслати їм дію та перевірити, чи змінився правильно стан. Семантичні дії. Оскільки сховище повинно оновлювати себе у відповідь на дії, то дії, як правило, є семантично описові. Наприклад, у Fluxпрограмі форуму, щоб позначити повідомлення як прочитане, можна надіслати дію з відповідним типом MARK_THREAD_READ. Дія (і компонент, що генерує дію) не знає, як виконати оновлення, але описує, що він хоче, щоб сталося. Через цю властивість рідко доводиться змінювати типи дій, лише те, як на них реагує сховище. До тих пір, поки ваша програма має концепцію

повідомлення якпрочитане, тип дії семантично дійсний [10, c. 116] Без каскадних дій. Потік забороняє відправку другої дії в результаті відправки дії. Це допомагає запобігти каскадним оновленням, які важко налагоджувати, і допомагає вам думати про взаємодію у вашому додатку з точки зору семантичних дій. Реалізація Flux-архітектури На сьогоднішній день є багато реалізацій Flux-архітектури. Ось найпоширеніші з них: Redux це бібліотека JavaScript з відкритим кодом для керування станом програми. Найчастіше використовується в поєднанні з React або Angular для розвитку клієнтської частини. Містить ряд інструментів, які значно полегшують передачу даних сховища через контекст. Fluxxor це набір інструментів для полегшення побудови шарів даних JavaScript за допомогою Flux-архітектури шляхом об'єднання багатьох основних Flux-концепцій. Він особливо добре працює в поєднанні з React і містить кілька помічників, щоб полегшити інтеграцію з додатками React. MobX цеавтономнабібліотекадля управління front-end станом програми. MobX забезпечує узгодженість внутрішнього стану інтерфейсного додатку, надаючи зручні інструменти для його зміни. Спрощено, MobX дозволяє реалізувати ланцюжок: «Виконати дію»→ «Змінити стан» → «Змінити вигляд». При цьому зміни відбуваються атомарно і автоматично в результаті гарантовано, що небудемоменту,колистан буде не узгодженим [11, c. 123]

VueX шаблон керування станом застосунку + бібліотека для Vue.js додатків. Він служить централізованим магазином для всіх компонентів у додатку, з правилами, які гарантують, що стан може бути мутований лише передбачуваним чином. NgRx це фреймворк для побудови реактивних додатків в Angular. NgRx надає бібліотеки для: управління глобальним та локальним станом, ізоляція побічнихефектів для просування більш чистої архітектури компонентів, управління зборами сутностей, інтеграції з маршрутизатором. А також є інструментом, який покращує досвід розробників при створенні багатьох різних типів додатків. Приклад Створимо додаток (візуальна частина не входить до розгляду статті): Створимо пустий проект та виконаємо команду create-react-app За допомогою NPM інсталюємо ще низку бібліотек (рис. 5):

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 72
або інша взаємодія,
"потоку" і у вас є кнопка
яка повинна позначати
Рис. 5. Список залежностей додатку.

з типами. Коли відправлено запит на сервер isLoading: true, коли сервер відповів коректно, то у data записуємо відповідь серверу, а якщо сталося помилка, тоді у error записуємо повідомлення помилки. У разі невідомої дії сховище повертається до первісного стану (INITIAL STATE).

У файлі actions js (рис. 9) опишемо дві дії. Запит серверу на отримання, та на зміну.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 73 Створимо всі файли, які нам знадобляться (рис. 6): Рис. 6. Структура проекту. У файлі constant.js (рис. 7) опишемо усі потрібні нам типи дій. Рис. 7 constants.js У файлі reduser.js (рис. 8) Створимо сховище, де будуть зберігатися дані, помилки та флаг загрузки. Рис. 8. reducer js Також опишемо маніпуляції згідно

на сервер викликається дія '/todo/fetch/failure' оскільки зазначеної властивості не існує. Рис. 9. Середа розробки Redux у браузері СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Abramov D Getting Started with Redux [Електронний ресурс] / Dan Abramov. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://redux js org/introduction/getting-started

2. Tilley M. What is Flux [Електронний ресурс] / Michelle Tilley – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://fluxxor com/what-is-flux html

3. Flux и Redux [Електронний ресурс] // Metanit. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://metanit.com/web/react/5.1.php.

4. Catalin V. Изучаем архитектуру Flux в React [Електронний ресурс] / Vasile Catalin. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://code.tutsplus.com/ru/tutorials/getting-startedwith-the-flux-architecture-in-react cms-28906.

5. Yangshun T. In-Depth Overview [Електронний ресурс] / Tay Yangshun. – 2019. – Режим доступу до ресурсу:

https://facebook.github.io/flux/docs/in-depthoverview.

6. MobX [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mobx.js.org/README.html.

7. Библиотека MobX [Електронний ресурс] // ТМ «Web Creator» – Режим доступу до ресурсу: https://web-creator.ru/technologies/webdev/mobx.

8. What is Vuex [Електронний ресурс]. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://next.vuex.vuejs.org/.

9. What is NgRx [Електронний ресурс]. –2021. – Режим доступу до ресурсу: https://ngrx.io/docs

10. Бодух А. Flux Architecture / Адам Бодух., 2016. – 352 с.

11. Garreau M. Redux in Action / M. Garreau, W. Faurot., 2018. – 312 с.

Norwegian Journal of development of the International Science No 73/2021 74 Рис. 9. actions js Висновки. В результаті отримано веб-застосунок із відокремленою графічною частиною та логічною. За допомогою властивості __REDUX_DEVTOOLS_EXTENSION_COMPOSE__ (рис. 10) можна спостерігати за історією виклику дій та зміною станів на кожному кроці життєвого циклу додатку. А це означає, що якщо десь розробник
помилку,
її буде у рази легше. На скріншоті видно, що після запиту
допустить
побачити

№73/2021

Norwegian Journal of development of the International Science ISSN 3453-9875

VOL.1

It was established in November 2016 with support from the Norwegian Academy of Science.

DESCRIPTION

The Scientific journal “Norwegian Journal of development of the International Science” is issued 24 times a year and is a scientific publication on topical problems of science.

Editor in chief – Karin Kristiansen (University of Oslo, Norway)

The assistant of theeditor in chief – Olof Hansen

• James Smith (University of Birmingham, UK)

• Kristian Nilsen (University Centre in Svalbard, Norway)

• Arne Jensen (Norwegian University of Science and Technology, Norway)

• Sander Svein (University of Tromsø, Norway)

• Lena Meyer (University of Gothenburg, Sweden)

• Hans Rasmussen (University of Southern Denmark, Denmark)

• Chantal Girard (ESC Rennes School of Business, France)

• Ann Claes (University of Groningen, Netherlands)

• Ingrid Karlsen (University of Oslo, Norway)

• Terje Gruterson (Norwegian Institute of Public Health, Norway)

• Sander Langfjord (University Hospital, Norway)

• Fredrik Mardosas (Oslo and Akershus University College, Norway)

• Emil Berger (Ministry of Agriculture and Food, Norway)

• Sofie Olsen (BioFokus, Norway)

• Rolf Ulrich Becker (University of Duisburg-Essen, Germany)

• Lutz Jäncke (University of Zürich, Switzerland)

• Elizabeth Davies (University of Glasgow, UK)

• Chan Jiang(Peking University, China) and other independent experts

1000 copies

Norwegian Journal of development of the International Science Iduns gate 4A, 0178, Oslo, Norway email: publish@njd-iscience.com site: http://www.njd-iscience.com

Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.