2020\01\08 № 31 (4891)

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 31 (4891) ТЕМИ НОМЕРА

1 серпня 2020 року

Ціна договірна

Як хустська швейцарка про свій край не забуває

Фото О. РУЩАК

З

Оксана Ганич – ровесниця епохи Карпатської України й перша докторка наук на Закарпатті

6 стор.

авжди цікаво дізнатися, як живеться нашим землякам за кордоном: чи вживається закарпатський менталітет із зарубіжними реаліями, чи справді там усе так гладко й безпроблемно? Ольга Рущак із хустського Нижнього Селища, котра вже 8 років мешкає у Швейцарії, щиро поділилася з нами враженнями. Вона вийшла заміж за мешканця гірського с. Обервіль із казковими альпійськими краєвидами. Пара виховує вже трьох діток. Закарпатка, попри це, встигає і на городі поратися, й домашньою випічкою рідних побалувати, та ще й помалювати і пленери для українських художників влаштовувати! До речі, трирічної декретної відпустки, як у нас, там немає. Можна побути вдома два тижні до пологів і два після. Далі – або працюй, або звільняйся…

5 стор.

Свою державну премію двічі зірковий Юрій Пітра розділив порівну між бригадою

7 стор.

Безславний кінець Кизил-бея

11 стор.

«Пам’ятайте, що Бог створив людину без запчастин»

13 стор.

Навчання з 1 вересня: МОЗ видав рекомендації

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко надав тимчасові рекомендації щодо організації навчання в закладах освіти. Вони затверджені його постановою від 30 липня. Згідно з ними, до роботи не допускаються працівники з температурою понад 37,2°C. Учні та працівники шкіл, технікумів, університетів тощо мають розуміти заходи профілактики COVID-19 та вміти розпізнавати його симптоми (перед заняттями передбачене опитування та обстеження на ознаки респіраторних захворювань, у разі чого – тимчасова ізоляція в спеціально відведеному приміщенні та повідомлення батьків). Керівники ж мають розробити маршрути та графік так, аби уникнути скупчень людей. Пересуватися в школі потрібно в масці, однак на заняттях її можна не використовувати. Також слід мінімізувати

НЗ-факти

Із півночі 27 липня на Донбасі почав діяти режим повного припинення вогню, про який домовилися на засіданні Три­ сторонньої контактної групи. Бойовики в перший же день тричі його порушили, наші вогонь у відповідь не відкривали. Держбюджет за січень – червень виконано із дефіцитом 18,8 мільярда гривень, повідомляє Держказначейство.

переміщення – наприклад, проводити всі уроки в одному кабінеті. Причому в різних класах вони мають починатися та закінчуватися в різний час. За можливості варто проводити заняття на свіжому повітрі. У туалетах повинні бути антисептик, рідке мило та паперові рушники або електросушарки. Багаторазові рушники – під забороною. Після кожного уроку клас треба провітрювати10 хвилин. На території закладу мають бути контейнери для використаних засобів індивідуального захисту з відповідним написом. А персонал мають забезпечити захисними масками з розрахунку одна на 3 робочі години.

Перший президент України Леонід Кравчук погодився стати главою української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі замість Леоніда Кучми. За результатами опитування КМІС, третина українців відчули, що в їхньому житті стало більше української після ухвалення ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у квітні 2019-го. Замість «пакунка малюка» батьки зможуть отримати цільову грошову компенсаційну виплату в розмірі 5 тисяч гривень. Таке рішення прийняв уряд. За даними ВООЗ, до 10% лікарських засобів, які є на ринку України, фальсифіковані.

Наразі в Україні використовується 170 апаратів штучної вентиляції легень із 2 700, встановлених у лік арнях першої хвилі для хворих на COVID-19.

67% машин швидкої допомоги не встигають на виклики вчасно, визнає МОЗ. Дитячі табори запрацюють із 1 серпня, але лише в тих регіонах, які перебувають у зеленій та жовтій зонах. Приватбанк стверджує у своєму позові у США проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, що колишні власники відмили коштів на майже 800 мільйонів доларів. Міністерство юстиції планує цього літа запустити продажі заморожених та звільнених в’язниць через систему «Prozorro». ЄС має намір залишити свої зовнішні кордони закритими для мандрівників із більшості країн протягом як мінімум ще двох тижнів на тлі різкого зростання випадків коронавірусу і схиляється до скорочення списку держав, жителям яких зараз дозволено приїжджати.

Передплачуйте газету!

ПОгода За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 1 СЕРПНЯ – мінлива хмарність, без істотних опадів. Уночі та вранці місцями туман. Вітер північно-західний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 8 – 13° тепла, вдень 22 – 27°, на високогір’ї 13 – 18° із плюсом.

2 СЕРПНЯ – мінлива хмарність, без істотних опадів. Уночі та вранці місцями туман. Вітер західний 5 – 10 м/с. Температура повітря

В умовах карантину це набагато зручніше Передплатний індекс

вночі 8 – 13° тепла, вдень 22 – 27°, на високогір’ї 15 – 20° з плюсом.

3 СЕРПНЯ – без істотних опадів. Температура повітря вночі 8 – 13° тепла, вдень 23 – 28°, на високогір’ї 18 – 20° тепла.

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 4 міс.

09168

19,00

57,00 76,00

11168 (для підприємств, організацій)

28,80

86,40 115,20

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 3,60 грн; 3 міс. – 8,20 грн; 4 міс. – 10,00; На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

читайте нас на сайті www.novzak.uz.ua

2 час місцевий TT Моніторинг

в області – 5146 випадків COVID

це менше, ніж минулого тижня. по країні – навпаки Тенденція поступового зменшення кількості нових коронавірусних хворих на Закарпатті триває вже другий тиждень. І це могло би дати підстави для обережного оптимізму, якби не ситуація з точністю до навпаки по Україні: +920 за день – то ще було найкраще, бо доходило й до +1197. Утім, поки наше гальмування приросту недужих не позначилося на позиції в загальнодержавному антирейтингу регіонів за статистикою діагнозів «COVID» – ми й надалі п’яті (після Львівщини, Києва, Рівненської й Чернівецької областей), а за чисельністю смертей – треті. За класифікацією МОЗ, наш край знаходиться між червоним і помаранчевим рівнями небезпеки. Й ми ще все маємо надто завантажені (66,11%) профільні лікарняні ліжка. На ранок 31 липня загалом 5 146 закарпатцям підтвердили коронавірус, із них 675 – медики та 272 – діти. Вилікувалися 2 044 краян. Всього провели 44 500 досліджень методом ПЛР та 7 772 тести ІФА. За тиждень додалося 440 заражених (було – +471, перед тим – 495). Цифри виглядали так: субота – +68 за попередню добу, неділя – 67, понеділок – 33, вівторок – 66, середа – 68,

четвер – 70, п’ятниця – знову 68. Найсуттєвіше «прискорилися» Тячівщина (загалом + 84 від минулого виходу нашої газети, зокрема рекордні 22 нові хворі у вівторок), Ужгород (+68) та Рахівщина (+40). Водночас COVID уже забрав 192 життя закарпатців. Тобто за за останні сім днів його жертв побільшало на 24 (у тому числі про 9 смертей за попередню добу повідомили у п’ятницю вранці, ще про 7 – напередодні). І тут тенденція невтішна, бо перед тим за тиждень список померлих поповнився на 23, а до того – на 13. За даними карти Закарпатського обласного центру громадського здоров’я, на 31.07 найбільше інфікованих і далі в Ужгороді (825) та Мукачеві (490). А ось Тячівщина (484) посунула Іршавщину (413) із третього місця на четверте. Далі – Хустщина (412), Міжгірщина (366), Рахівщина (319), Мукачівщина (314), Ужгородщина (300), Перечинський (297), Виноградівський (293), Свалявський (254), Воловецький (193), Великоберезнянський (143) і Берегівський (43) райони. Останні два додали всього відповідно 1 і 2 випадки за тиждень! Особливих новин у плані обмежувальних заходів поки

TT Є ідея

фортеця графів Телекі

Палац графів Телекі в с. Довге збудований у бароковому стилі і є пам’яткою архітектури XVIII століття. З 1954-го він слугував фтизіатричним відділенням Іршавської райлікарні, яке з 1 січня цього року ліквідували. Тож з’явилася можливість повернути єдиній фортеці садибного типу на Закарпатті її справжнє призначення – відкрити музей. Але нині пам’ятка в жалюгідному стані. Тому посадовці, науковці та культурні діячі Іршавщини

TT Коротко

замість пального – бурштин

На МП «Дякове» Закарпатської митниці Держмитслужби інспектори спільно з прикордонниками Мукачівського загону у вантажівці, якою керував 26-річний іршавець, виявили понад три центнери бурштину. Взагалі-то чоловік віз до Румунії паливні гранули для котлів. Підозру при огляді викликали незаводські шви на паливному баку та саморобні кріплення. Технічні засоби контролю підтвердили наявність сторонніх предметів. Аби їх дістати, довелося злити 200 л пального та розрізати два бензобаки. Там «знайшлися» заварені металеві діжки, а в них – мішки з сонячним камінням. Словом, 317 кг бурштину заховали – як смерть Кощія Безсмертного в казці. У підсумку тягач Renault і коштовні мінерали вилучили, водія передали співробітникам Нац­ поліції, інформують пресслужби Закарпатської митниці та Мукачівського ПЗ.

працювали… за їжу Інформація про незаконне утримання закарпатців на обійсті 30-річного мешканця Херсонщини надійшла в поліцію від двох заробітчан, котрим удалося втекти. Вони пояснили, що їх примушували працювати на полях і не платили за це. Спецоперацію по визволенню решти вдосвіта здійснили працівники відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, Скадовського відділення ГУНП за підтримки спецпідрозділу КОРД. У «трудовому таборі» знаходилося 13 людей віком від 19-ти до 53-х, серед них дві жінки. Власник домоволодіння називав себе бригадиром і здавав фермерам бранців у оренду. Ті гнули спину під пекучим сонцем із 5-ї ранку до сутінків. Господар психологічно тиснув на них і постійно залякував. Гроші обіцяв виплатити наприкінці літнього сезону. Мешкали всі в сараї в антисанітарних умовах. Поліцейські встановили, що 30-річний вербувальник шукав безоплатну робочу силу серед соціально незахищених переважно в Кіровоградській та Закарпатській областях.

нема. Дитсадки в області й надалі залишаються закритими – проти відкриття знову виступили епідеміологи. Рішення про відновлення їх роботи влада ще раз обіцяє винести на розгляд регіональної «надзвичайної» комісії наступного тижня. Тепер розглянемо невтішну ситуацію по Україні. Наразі вже 13 областей не вписуються в нормативи для послаблення карантину, в тому числі й Закарпаття. Показник захворюваності на COVID-19 за 2 місяці зріс утричі: наразі він становить 161,4 на 100 тисяч населення, а на початку червня був 59,3. Зранку 31 липня по державі підтвердили 69 884 випадки коронавірусу. Вилікувалися 38 757 наших співвітчизників, а померли – 1 693. У світі ж на цю дату найпоширенішим COVID залишався у США, Бразилії, Індії та Росії. Далі з серйозним відривом ідуть Південна Африка, Перу, Мексика, Чилі, Велика Британія й Іран. Всього ж, за даними університету Джона Гопкінса, зареєстровано 17 млн 294 817 інфікованих, видужали 10 131 928 осіб, померли – 673 157. Найбільше зростання і хворих, і померлих за добу демонстрували США, Бразилія, Індія. Мирослава ГАЛАС

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

TT Колегія

Пенсії на закарпатті виплачують справно, однак заборгованість до ПФУ – майже 64 мільйони гривень

Упродовж півріччя до бюджету Пенсійного фонду в області з усіх джерел фінансування перерахували понад 4,5 мільярда гривень, або на 8,5% більше у порівнянні з відповідним періодом-2019. Загальний обсяг видатків становив приблизно таку ж суму. Але… Хоча планові показники з надходження коштів, адміністрування яких здійснюють органи Фонду, виконані на 118 відсотків і до держбюджету за додатковими ставками збору влилося 37,2 млн грн, зростає й заборгованість до ПФУ. Станом на 1 липня вона становила 63,8 млн грн. 59% цього

TT Отакої!

Обіцяв достойну зарплату, безкоштовне проживання та харчування. Однак потім гроші забирав собі, а його «підопічні» працювали лише за спальне місце та їжу. Відкрите кримінальне провадження за незаконне позбавлення волі або викрадення, до цього може додатися ще й стаття ККУ «Торгівля людьми».

Прикордонник попався на сприянні контрабанді Інспектор прикордонної служби сприяв безперешкодному переміщенню тютюнових виробів поза пунктом пропуску, вказуючи місце, де це можна зробити. За один ящик товару він отримував 40 доларів США. Його корупційну діяльність викрили оперативники управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області Нацполіції та відділу внутрішньої безпеки по Чопському прикордонному загону, слідчі теруправління ДБР, розташованого у Львові, за процесуального керівництва військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону. 27 липня фігуранта затримали під час одержання неправомірної вигоди за незаконну переправку 15 ящиків сигарет, вилучивши 600 доларів, повідомляє департамент стратегічних розслідувань НПУ.

За брендові порошки видавали фальсифікат Поліція Закарпаття викрила злочинну групу, яка виготовляла та збувала по всій Україні фальсифіковану побутову хімію. Мережа підпільних цехів функціонувала у Виноградові та Хусті. Організували цю справу 5 чоловіків, які залучили членів своїх родин. Вони закуповували сипучі й рідкі суміші невідомого прального порошку, тару для пакування, а також етикетки з логотипами відомих торговельних марок. Саме під їхніми брендами товар реалізовували за цінами, суттєво нижчими, ніж ринкові, пише сайт «0312». Правоохоронці провели понад 20 обшуків і виявили велику кількість сировини, готової до продажу продукції та обладнання. Всіх учасників оборудки встановлено, підпільний «самопал» слідчі вилучили як речові докази у справі.

боргу залишається за економічно активними підприємствами, 41% – за тими, які перебувають у процедурах банкрутства та в котрих відсутні активи для її погашення. Завдяки спільним діям із місцевими органами виконавчої влади, податковою та виконавчою службами в рахунок погашення з обов’язкових платежів надійшло 1,5 мільйона гривень, єдиного соцвнеску – 21,2 млн, зазначила начальник ГУ ПФУ в Закарпатській області Анастасія Пентек під час колегії, де розглянули підсумки роботи за І півріччя. Попри це, пенсії в краї виплачують вчасно й у повному обсязі.

Коли свиня...

скоро оживе?

зібралися на місці, аби вирішити, як зберегти її. Звучали пропозиції подати проєктну заявку до Українського культурного фонду для отримання гранту, створити тут «Містечко майстрів» та сформувати дві історико-етнографічні експозиції. Хочуть також провести дезінфекцію території й колишніх «туберкульозних» приміщень. На завершення напрацювали алгоритм дій щодо реалізації проєкту. Оксана ШТЕФАНЬО

НЗ

Мандруючи до водоспаду Шипіт, можна стати очевидцем потішного факту: поміж туристичного багатолюддя вільно вештається… вислобрюха свиня в’єтнамської породи. Дехто від несподіванки навіть жахається, сприйнявши її в лісовому масиві за дикого кабана, а більшість здружується з приземистою азійською хрюшею. Вона надзвичайно миролюбна й не відзначається специфічним запахом. Подорожуючі, як правило, частують її тістечками, яблуками, цукерками й ледь не готові поцілувати приплюсну-

друг туриста

ту мордочку. Звісно, часто-густо фотографуються з твариною на екзотичну пам’ятку про поїздку в Пилипець. Її доля з розряду курйозних. Зазвичай в’єтнамським свиням гентеші швидко вкорочують вік, а цій уже, нівроку, виповнюється рекордний ювілей – десятиліття. Її господар – власник місцевої бази відпочинку. Він із року в рік щадить свою підопічну, коли за вигулу запримічає панібратську цікавість до неї. Практично цілий білий день гуляка-свиня плентається біля водоспаду, харчуючись воднораз лісовою рослинністю. До хліва всеїдна бродяжка повертається аж за потемків. «В’єтнамка» має допитливу натуру. Нещодавно на Івана Купала вандрувала аж в урочище Плашанки, що над пінистим Шипотом, аби стати свідком фестивального дійства неформалів. І традиційно заприятелювала з хіппарями, панками, рокерами та нудистами… Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ Фото автора

TT зверніть увагу

Телефонні шахраї

«торгують» лісом – не ведіться!

Добрі господарі до зими готуються заздалегідь, зокрема запасаючись твердим паливом. Однак і на цій ниві, виявляється, вже розвелися аферисти. До працівників ДП «Виноградівське ЛГ» звернувся мешканець району, котрий повідомив, що хоче отримати дрова, за які заплатив гроші. Щоправда, необхідних документів на руках не мав. З’ясувалося, що він перерахував кошти на невідому банківську картку, і за це йому

Провід Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих та редакційно-видавнича група обласної книги «Реабілітовані історією» глибоко співчувають голові Хустської міськ­ районної організації політв’язнів і репресованих Ф. І. Буришину з приводу втрати дружини – Марії Олексіївни та висловлюють щире співчуття його рідним і близьким. Колектив Ужгородської спеціалізованої школи №5 із по-

обіцяли відповідну кількість деревини. Тільки після розмови в лісгоспі чоловік зрозумів, що його «розвів» шахрай. Спеціалісти ЛГ пояснюють: для придбання дров існує чітка процедура – людина особисто приходить в адміністрацію підприємства, пише заяву за встановленою формою, вносить обумовлену суму, отримує прибутковий касовий ордер, на підставі якого їй і виписують наряд на відпуск твердого палива. Василь ГОРВАТ глибленим вивченням окремих предметів щиро сумує з приводу смерті колеги, вчительки початкових класів КОРСАК Єлизавети Михайлівни і висловлює співчуття рідним та близьким покійної. Родина Василя Нитки висловлює щире співчуття Емілії Венгер і Магдалині Опаленик із приводу тяжкої втрати – смерті матері ОПАЛЕНИК Марії Федорівни.

НЗ

час місцевий 3

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

TT небайдужі

TT Негода

акція «Захистимо військових» –

І знову – підтоплення після дощу Цього разу – на Воловеччині й Міжгірщині

через мінські домовленості 27 липня в містах України пройшла акція на підтримку українського війська – після того, як тристороння контактна група домовилася про повне та всеосяжне припинення вогню на Донбасі. Активісти виступили проти його умов, зокрема проти того, що в наших захисників відібрали право на розвідку, заборонили використовувати дрони, а снайпери більше не зможуть прикривати наші позиції. Приєднався й Ужгород: на площі Театральній влаштували захід «Захистимо військо-

вих». І хоча прийшло всього 15 учасників (боєць АТО, активісти, волонтери й художники), але констатували: не важливо, що мало, зате всі з чіткою позицією. Мали стяги. Говорили, що не вірять у домовленості про припинення вогню, адже вони приймалися неодноразово, й російські окупаційні війська постійно порушували режим тиші. З останнього – 13 липня вбили українського військового медика, цей злочин засудив світ. Учасники акції вигукнули «Слава Україні» й розійшлися. Оксана ШТЕФАНЬО

27 липня близько 13-ї внаслідок короткочасних злив різко піднялася вода в гірських потічках. Як наслідок, у с. Скотарське Воловецького району річка Веча знищила 1 та пошкодила 3 містки, підтопила одне дворогосподарство, ще з 36-ма ускладнилося транспортне сполучення. Постраждало зо 30 метрів берегоукріплень та близько 20 м ґрунтової дороги. А от у с. Верхній Студений на Міжгірщині потічок розлився на автошлях, «попливли» 3 дворогосподарства. Натомість у Розтоці через таку ж ситуацію на центральній вулиці протяжністю близько одного кіломе-

Фото У ДСНС у області

тра ускладнився під’їзд до 10 осель. У всіх випадках із розчищенням русла місцевому населенню допомагали рятувальники. Також

TT Продовження теми

TT Нарешті!

але провели їх із порушенням термінів

Укрзалізниця відновлює курсування 46-ти приміських поїздів територією обслуговування Львівської залізниці. Перші з них вийшли в рейси з 24 липня. Ми подаємо ті, що стосуються Закарпаття. Отже, потяг «Коломия – Рахів» вирушає о 9.05, у пункт призначення прибуває о13.22, у зворотному напрямку, відповідно,14.22 і 18.18. Із 25 липня курсує «Львів – Мукачево» (9.07 – 15.08), «Мукачево – Стрий» (16.06 –19.50). Із 1 серпня – «Львів – Мукачево» (7.15 – 11.29) та навпаки (15.56 –20.08); «Мукачево – Ужгород – Сянки» (8.25 – 10.32/10.40

Санітарні рубки в нашій області були призначені законно,

Наша газета нещодавно досліджувала скандальну тему – нібито, за висновком британської неурядової організації Earthsight, шведська компанія IKEA продавала букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у Карпатах. Журналіст «НЗ» дійшов висновку, що справа, скоріше, в конкурентній боротьбі та неузгодженості українського і європейського законодавства. Зараз уже є результати перевірки, організованої Держагентством лісових ресур-

сів після опублікування звіту Earthsight. Фахівці опрацювали копії документів та інформацію, отриману з використанням системи «Ліс у смартфоні», й установили: призначення заходів поліпшення санітарного стану лісів відбувалось у повній відповідності до чинного законодавства. Так само оформлені й дозвільні документи на проведення заготівлі деревини. Відтак вона була цілком легальною та законно заготовленою. Однак виявлені певні факти недотримання термінів. Тому голова Держлісагентства доручив За-

Оголошення про затвердження детального плану території земельної ділянки Виконавчий комітет Соломонівської сільської ради на виконання ст.19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повідомляє, що рішенням 14 сесії 7 скликання Соломонівської сільської ради (6-те засідання) від 22.07.2020 р. затверджений Детальний план території для будівництва мийки вантажних автомобілів у с. Соломоново, вул. Європейська, 1 Ужгородського району Закарпатської області загальною площею 6,1653 га. Прийняте рішення разом із документом державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку, довідкою про консультації з громадськістю та довідкою про консультації з органами виконавчої влади опубліковані на сайті Ужгородської районної ради за адресою http://uzh-rajrada. gov.ua в розділі «Інформація сільських рад». Примірник розробленої містобудівної документації зберігається у виконавчому комітеті Соломонівської сільської ради. З матеріалами цієї містобудівної документації можна ознайомитися за адресою: с. Соломоново, вул. Миру, 2.

карпатському обл­управлінню притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, котрі надавали погодження на проведення санітарних рубок у «сезон тиші». Також дисциплінарна відповідальність чекає першого заступника начальника ЗОУЛМГ за незабезпечення контролю за роботою підвідомчих підприємств та окремих працівників. А після зняття карантинних обмежень додатково проведуть іще й натурну перевірку ділянок ДП «Великобичківське ЛМГ», інформує пресслужба Держлісагентства.

Продам  3-кімнатну квартиру в Ужгороді на 3-му поверсі 5-поверхового будинку, район вулиці Гагаріна. Ціна договірна. Звертатися за тел. (095) 420-11-57;  житловий будинок у Івано-Франківській обл., Городенківський р-н, с. Ясенів-Пільний, із господарськими будівлями. Ділянка 0,22 га. Загальна площа 360 кв. м, трирівневий. Є газ, вода, каналізація, сад, басейн. Оплата може бути частинами. Ціна 25790 у.о. Тел.: (096) 978-40-56; (050) 827-23-14 (Валентина). ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ втрачений студентський квиток студента ПТК ДВНЗ «УжНУ» спеціальності «Комп’ютерні науки», виданий на прізвище Надточій Ілля Сергійович.

Укрзалізниця знову запускає приміські потяги

Повідомлення Соломонівської сільської ради Відповідно до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Соломонівська сільська рада оголошує про початок процедури розроблення містобудівної документації – детального плану території земельної ділянки для розміщення торгово-офісної будівлі, розташованої за адресою: с. Соломоново, вул. Головна, 76 Ужгородського району Закарпатської області. Підстава для розроблення: рішення Соломонівської сільської ради від 26 червня 2020 року «Про розроблення детального плану території». Замовник: виконавчий комітет Соломонівської сільської ради. Мета проєкту: уточнення положень генерального плану та визначення планувальної організації і розвитку частини території у відповідності до чинного

TT Природа і ми

Чому не варто боятися кажанів? Закарпаття долучилося до проєкту «BAT4MAN»

Вежі церков – ідеальне місце для поселення кажанів, облаштування гнізд сов та існування інших видів тварин. У Європі це давно усвідомили, відтак учені спільно з екологічними активістами та прогресивними священниками ведуть методичну роботу з дослідження покрівель культових споруд та облаштування їх під потреби місцевої фауни. Зокрема в 2007-му в Німеччині розпочали проєкт «Життєвий простір церковних веж: НАБУ (Це найбільша природоохоронна організація країни, заснована ще 1899-го. – Авт.) та парафії разом для більшої охорони видів». У його рамках храми, котрі долучилися, отримали відповідні сертифікати й таблички. А нещодавно Інститут еколого-релігійних студій із Ужгорода, перейнявши досвід НАБУ, разом із зарубіжними партнерами започаткував проєкт «BAT4MAN: підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів у прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України». Для дослідження летючих мишей запросили відомого львівського орнітолога Андрія-Тараса Башту з Інституту екології Карпат НАНУ. Він працює над визначенням видів за наявністю посліду, візуальним обстеженням горищ і дзвіниць тощо. До нього долучилися

керівник Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей, його колега Михайло Біланич, а на Берегівщині – орнітолог Леонід Покритюк та автор цієї замітки. Вже обстежили близько 80 храмів у сорока населених пунктах Ужгородського, Виноградівського та Берегівського районів. На черзі – Іршавщина, Мукачівщина, Хустщина. Дослідження стосовно кажанів здійснюються влітку, адже саме тоді вони живуть тут, народжують і вирощують потомство. А глибокою осінню й аж до весняних теплих днів перебираються в підвали будівель, штольні й печери, аби не замерзнути. Кажани – це ссавці, які здатні літати. Вони досить вразливі, тому внесені до

вони працювали над усуненням наслідків зсувного процесу на території приватного обійстя, інформує У ДСНС України в Закарпатській області.

Червоної книги. В основному мешкають у печерах, дуплах дерев, підвалах та на горищах. І, звичайно, у вежах церков. Вони використовують ехолокацію, тобто продукують ультразвуки й за допомогою відлуння від навколишніх предметів у темряві можуть оминати перешкоди та чудово орієнтуватися в просторі. Спілкуються нечутними для людського вуха сигналами, унікальними для кожного виду, а отже, їх можна визначити за допомогою ультразвукового детектора. Процес розмноження кажанів розпочинається у жовтні, коли вони активно відгодовуються перед зимівлею. Самки спарюються з одним чи кількома самцями, а далі відбувається найцікавіше: сперма на весь холодний період консервується у їхніх статевих органах. З настанням тепла летючі миші прокидаються та залишають зимові домівки. Організм самок запускає механізми утворення яйцеклітини та її запліднення, росте й розвивається один, рідше два ембріони. На формування дитинчат необхідно 1-2 місяці. Народжуються вони у червні – сліпі та без шерсті, харчуються молоком матері. Тримаються на ній понад два тижні. Враховуючи ці особливості кажанів та зростання рівня різних небезпек, дуже важливо берегти їх. Тому співробітники

– 13.40) та «Сянки – Ужгород – Мукачево» (14.05 – 17.05/17.15 – 19.14); «Батьово – Солотвино» (7.30 – 12.40) та у зворотному напрямку (17.12 – 23.10). Про це інформує офіційний сайт Укр­ залізниці. Під час подорожей обов’яз­ ковим є використання пасажирами та залізничниками засобів індивідуального захисту. Нагадаємо, що призначення приміських потягів здійснюється відповідно до прийнятих рішень регіональних комісій із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій по кожній області окремо. законодавства та з урахуванням перспективи розвитку населеного пункту. Пропозиції щодо врахування в містобудівній документації інтересів фізичних та юридичних осіб подавати в письмовій формі виконкому Соломонівської сільської ради за адресою: 89460 с. Соломоново, вул. Миру, 2. Відповідальна особа: Лешко Ольга Михайлівна, тел. (0312) 71-63-00, e-mail: solomonovo@ukr.net. Строк подання пропозицій: протягом місяця з дня опублікування повідомлення про початок розроблення містобудівної документації – детального плану території. Громадські обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєкту зазначеної містобудівної документації будуть проводитись у встановленому порядку після його розроблення.

ІЕРС відзначають на карті храми, де є поодинокі особини, а де – багато. Так, у одній із реформатських церков знайшли досить рідкісний вид, а ще в кількох місцях виявили величезні колонії рукокрилих. Результати дослідження опублікують у наукових і популярних виданнях. Адже летючих мишей цілком несправедливо часом звинувачують у різних бідах або просто відчувають до них ірраціональний страх, базований на стереотипах та забобонах, а нині – ще й на байках про походження COVID-19 нібито від них. Відтак із метою просвітництва наступним етапом проєкту буде встановлення біля храмів Закарпаття інформаційних та попереджувальних таблиць, облаштування спеціяльних ящиків для проживання кажанів та занесення цих церков на туристичну карту. Наразі ж учені просять усіх не заподіювати цим тваринам шкоди. Якщо залетіла в будинок, варто залишити її в закритій кімнаті з відчиненим вікном та виключеним світлом – зазвичай вона сама вибереться. Якщо ні – можна акуратно перенести її надвір, вдягнувши міцні рукавиці або скориставшись шматком матерії (адже, захищаючись, може боляче вкусити). У рідкісних випадках, коли частина оселі, наприклад, балкон, стала місцем зимівлі колонії кажанів, не варто одразу виганяти їх на холод, бо можуть загинути, натомість зверніться по допомогу до фахівців. Олег СУПРУНЕНКО, за матеріалами Інституту еколого-релігійних студій

4 на часі

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

НЗ

TT Гроші

Зупинимо COVID-19. Дорого 137 мільйонів на боротьбу з коронавірусом

Н

а боротьбу з COVID-19 на Закарпатті витратять більше, ніж у Тернопільській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях, однак значно менше за Львівську, де розподілили понад 270 млн грн.

Із 18 березня бюджетні заклади області почали проводити закупівлі за спеціальною процедурою (вона дозволяє не проводити конкурсу, а просто опублікувати прямий договір із потрібним постачальником), аби придбати все необхідне для боротьби з коронавірусом та допомоги хворим. До червня провели 666 таких закупівель, а сума договорів склала понад 137 млн грн. Варто зазначити, що частина з цих замовлень перебувають у стадії виконання, а деякі взагалі скасовані. Аналітика базується лише на закупівлях за спецпроцедурою. Однак частину потрібних товарів бюджетні установи також могли замовити через конкурсні закупівлі або за звичайною процедурою звітування. Хоча наприкінці березня уряд визначив у області 6 медзакладів, які вважались «опорними» для прийому першої хвилі хворих на коронавірус, у топ установ, які витрачали гроші на закупівлі необхідних засобів захисту, більшість із них не потрапили. Найсоліднішу частку замовлень здійснив департамент охорони здоров’я ОДА – 10 на 66 млн грн, тобто на 48% від усіх коштів. Це пояснюється тим, що саме через нього придбали багато дорогого медобладнання для лікарень: рентгени, апарати штучної вентиляції легень, а також респіратори й захисні костюми. Наступною в рейтингу є Мукачівська райлікарня, яка була призначена для пацієнтів другої хвилі. Варто зазначити, що заклад почав закуповувати тест-системи для виявлення хвороби ще наприкінці лютого – до початку офіційного оголошення карантину, а за спрощеною процедурою замовив медобладнання на 13,1 млн грн. Третім є Закарпатський обласний центр цивільного захисту, який зробив замовлень на 11 млн грн. Деякі з них збиралися провести з переплатами, про що детальніше – згодом. Майже вдвічі менше коштів планувала витратити Ужгородська ЦМКЛ – всього 5,77 млн грн. Тут почали приймати хворих із 1 травня, однак уже 25 червня весь корпус, який виділили для пацієнтів із коронавірусом, був заповнений. Головний лікар Іван Курах пояснює, що наразі

для таких недужих обладнали додатковий корпус, і зараз розміщують їх у відділенні терапії та судинної неврології – можуть приймати понад 50 осіб. УЦМКЛ є ургентною, тобто надає невідкладну допомогу жителям міста та прилеглих районів. «Одна справа, коли пацієнт із ковідом безпосередньо направляється в «інфекційну», де це підтверджено ПЛР-тестами. Інша, коли є травма, аварія, інсульт і водночас підозра на COVID. У такому випадку ми направляємо його в ці відділення й там лікуємо. Якщо підозра не справджується – виводимо в інше», – каже він. За словами головлікаря, медзаклад, в основному, закуповував товари за спеціальною процедурою і застосовувати допорогові закупівлі або відкриті торги потреби не було, як і замовляти щось не внесене в постанову Кабміну: «Ми дозамовили кисневі концентратори, монітори пацієнта, а ще лікарське забезпечення і захист для медпрацівників. Тепер набагато легше, чесно кажучи, спочатку взагалі не було нічого. Зараз уже є все, тільки би були кошти. Нам головне мати медичний кисень і хороші антибіотики». До найбільших замовників також увійшов Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ із сумою в 5,57 млн грн й ще два медзаклади з Ужгорода, призначені для госпіталізації хворих. Це – міський пологовий будинок та обласна інфекційна лікарня, які уклали договорів на 4,7 та 4,3 млн грн відповідно. Найменше грошей на подолання пандемії витратили заклади освіти та спортивні, у більшості яких сума замовлень становить до 10 тис. грн, а придбані товари – це переважно маски та антисептики. Однак серед медзакладів, призначених для лікування від коронавірусу, теж траплялись із незначними закупівлями. Так, Хустська й Рахівська райлікарні провели замовлень на 526 та 428 тис. грн відповідно. Обидві належать до лікарень третьої хвилі госпіталізації. На жаль, упродовж кількох днів нам не вдалося отримати їхні коментарі. Найбільше замовлень отримало зареєстроване в Ужгороді ТОВ «Медичний центр Гудмедікал», яке підписало договорів на 29,7 млн грн, тобто 20% від суми всіх контрактів. До пандемії

1 cерпня святкує день народження колишній заступник начальника Міжгірського райвідділу міліції, ветеран МВС України, старший офіцер Іван Васильович Карпович. Закарпатський благодійний фонд соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів сердечно вітає іменинника. Пройдений Вами нелегкий шлях самовідданого служіння народу є гідним прикладом виконання обов’язку громадянина-патріота. Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя та сімейного благополуччя, нових успіхів і здобутків у діяльності на благо нашого краю. Правління фонду

Завтра святкує день народження депутат Закарпатської обласної ради Іван Шкирта. Шановний Іване Івановичу! Прийміть найщиріші вітання з цієї приємної нагоди від колег із облради. Бажаємо міцного здоров’я, гарного настрою, щастя та добробуту. Нехай доля щедро дарує Вам свою благодать, життя наповнюється новими здобутками, втілюються плани, здійснюються мрії!

останнє держзамовлення фірма мала наприкінці 2018-го на 130 тис. грн. А на початку квітня дістала найсолідніші контракти від обласного департаменту охорони здоров’я на постачання респіраторів та захисних костюмів власного виробництва. На другому місці опинилася компанія, яка також є фаворитом цього департаменту, – ТОВ «Медсервісгруп», яка підписала всього два договори (на поставку апаратів ШВЛ та пересувних рентгенівських систем), але їх вартість становить 16,9 млн грн, тобто понад 12% від суми всіх замовлень. Трійку замикає ТОВ «Ксенко». Це один із найбільших постачальників апаратів ШВЛ для українських лікарень, хоча на Закарпатті за спрощеною процедурою отримав лише одне замовлення – традиційно від департаменту охорони здоров’я на 11,86 млн грн. Іншими великими постачальниками стали ТОВ «Мед лайн груп», яке підписало контрактів на 9,4 млн грн, ТОВ «Укрмед­ресурс» – на 8,9 млн грн і ПП «Сінкро медика» із сумою в 4,4 млн грн. Перше з них постачало переважно захисні костюми, дезінфекційні засоби та респіратори. Хоча замовлень фірма отримала на 9,4 млн грн, найбільшу угоду з нею врешті скасували. Вищезгаданий обласний центр цивільного захисту намагався придбати респіратори й ще у квітні уклав договір із на 4,2 млн грн. Втім після публікації «Наших грошей» і звернення від юристів проєкту «Тисни» договір розірвали, а респіратори замовили з 3-мільйонною економією. Найбільше коштів установи краю розподілили на такі групи товарів.  Медичне обладнання – 64 млн грн, тобто 46% від загальної суми. В основному замовляли апарати ШВЛ, рентген-установки, монітори пацієнтів та кисневі концентратори. Серед найдорожчих закупівель – 6 апаратів ШВЛ високого класу від департаменту охорони здоров’я за 11,86 млн грн та 5 пересувних рентгенустановок, які придбав він же за 9,95 млн грн. Оскільки товари для запобігання поширенню коронавірусу тимчасово не обкладаються ПДВ, згодом ціну зменшили до 9,3 млн грн. Начальник економічного планування департаменту Іван Гуштан пояснює, що облрада виділила кошти саме ДОЗ ОДА, тому чимало закупівель проводили централізовано, а пізніше передавали обладнання: «ШВЛ

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – . Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 2020465624. ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність Планована діяльність згідно з робочим проєктом: «Розчистка русла р. Тересва у нижній частині с. Нересниця, Тячівський район, Закарпатська область», розробленого відділом комплексного проєктування «Закарпаттяводпроєкт» БУВР Тиси, відповідно до завдання на проєктування, полягає у видаленні твердих наносів із русла ріки Тересва (островів та побічнів) на ділянці довжиною 720 м (ПК0 + 10 ÷ ПК7 + 30) для відновлення параметрів стійкого в плані русла. Згідно з проектом, необхідно провести земляні роботи об’ємом 60617 м3, площа планування поверхні складає 50654 м2.

2. Суб’єкт господарювання ФОП Лавришин Володимир Васильович, ідентифікаційний код 3297707239.

90540 Закарпатська обл., Тячівський район, с. Нересниця, вул. Грушевського, 164, тел. (067) 911-49-97.

3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації: 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4, E-mail:

середнього класу ми розподілили між лікарнями першої хвилі. Рентгенівське обладнання відправили до пологового центру. З апаратів штучної вентиляції легень поки що надійшов один, який зараз у інфекційній лікарні, а ще 5 чекаємо. Захист ми закуповували на всі заклади області». І. Гуштан додав, що замовлення відбулись успішно й договори не розривали. В планах – докупити 76 кисневих концентраторів для закладів першої, другої та третьої хвиль, які здійснюють стаціонарне лікування. Замовлення на два найдорожчі кисневі концентратори провела Ужгородська міська дитяча лікарня. Це апарати моделі Centrox AS074-2, кожен із яких вартує 700 тис. грн і може бути під’єднаний одночасно до двох апаратів ШВЛ чи наркозних. Однак перший із договорів, який уклали наприкінці березня, розірвали через неможливість усунути порушення. Обидва контракти укладали з ТОВ «Вінмед».  Нерідко в цю групу включали засоби індивідуального захисту – маски, рукавички, респіратори і т. д., хоча формально вони належать до категорії аварійного та охоронного обладнання, якого замовили на 41,6 млн грн, що складає близько 30% від вартості всіх контрактів. Знову попереду йде обласний департамент охорони здоров’я, який замовив ізоляційних комбінезонів біологічного захисту на 22,1 млн грн та захисних напівмасок – на 7,4 млн грн. Традиційно під час моніторингу найбільше переплат або необґрунтовано високих цін траплялося саме в цій категорії.  Також чимало коштів скерували на прилади для перевірки фізичних характеристик та контрольні пристрої. Для такого обладнання підписали замовлень на 12,1 млн грн. Зазвичай купували системи полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) – найдорожчий аналізатор вартував 4,3 млн грн. А також ІФА – пристрої для визначення наявності антитіл до вірусних або бактеріальних хвороб. У цій категорії також траплялися нераціональні витрати.

central@ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації.

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце всіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 30 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається у заголовку оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (в тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Громадське обговорення планової діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді). Громадські слухання не проводяться,

Обласний госпіталь ветеранів війни придбав аналізатор моделі ImmunoChem за 346 тис. грн, а в той же день Перечинська лікарня замовляє аналогічний ІФА-аналізатор за 240 тис. грн.  Б езпосередньо л ік ів на Закарпатті замовлять на 9,92 млн грн, тобто частка фармацевтичної продукції в загальних витратах становить трохи більше 7%. Однак тут не обходилося без порушень. Справа в тому, що згідно з законодавством, використання спрощеної процедури закупівлі можливе лише для певного списку медичних товарів та ліків, зазначених у постанові Кабміну від 20 березня 2020 р. Наприклад, «Наші гроші. Львів» помітили, що в закупівлі обласної дитячої лікарні в Мукачеві сумарна вартість ліків, не передбачених постановою, склала понад 268 тис. грн (89,5% від суми закупівлі). Контракт уклали з ТОВ «Бадм-Б», який є найбільшим постачальником серед фармацевтичних компаній. Всього розірвали 16 договорів на 9,78 млн грн. Найбільший із них – скасований контракт із ТОВ «Мед лайн груп» на придбання дорогих респіраторів на 4,2 млн грн. Також два великі контракти розірвали в Мукачівській центральній лікарні – сумарною вартістю 4,21 млн грн. Зокрема скасували закупівлю в ТОВ «Укрмедресурс» обладнання для ПЛР-тестування за 1,47 млн грн. Цей тендер відмінили через помилку замовника, згодом його повторно переуклали. Розірвали також договір із ТОВ «Медгарант» на придбання трьох апаратів ШВЛ моделі V8600, які обійшлися б у 2,7 млн грн. За словами завідуючої фінансового відділу лікарні Ольги Басараб, хоча заклад зробив 100% передоплату, фірма не змогла у вказаний термін поставити товар. Після скасування угоди компанія впродовж тижня повернула всі кошти. Повторно апарати не замовляли, бо потреба в них зникла: раніше вже придбали один ШВЛ, ще один отримали як благодійну допомогу та відремонтували два наявних. Олександр ТАРТАЧНИЙ «Наші гроші. Львів»

не призначаються (згідно із Законом України від 18.06.2020 р. №733-IX «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) ».

6. Державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4, E-mail: central@ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

7. Орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації: 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4, E-mail: central@ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт із оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 68 аркушах.

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, із якого громадськість може ознайомитися з ними у приміщенні Нересницької сільської ради: 90540 Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25, з 03.08.2019 р. контактна особа Гасинець Василь Іванович.

НЗ

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

нашого цвіту... 5

TT Закарпатці за рубежем

Як хустська швейцарка Х

устянку Олю Рущак (нині Аегертер, на фото) пам’ятаю ще студенткою Ужгородського коледжу мистецтв ім. Адальберта Ерделі – завжди життєрадісна, любила голосно сміятися. Нині вона дружина швейцарця й мама трьох діток. Вже 8 років мешкає в селі Обервіль у Швейцарії, але зв’язків із малою батьківщиною не пориває: організовує пленери для художників, допомагає нашим військовим і сиротам. Хоча афішувати це не любить. А тиждень-два тому приїхала в рідне Нижнє Селище. Ми скористалися можливістю вивідати більше про її нинішнє життя.

Шлях до вівтаря тривав майже 10 літ

Але для початку трохи про період до від’їзду Ольги за кордон. Вона закінчила відділ графіки згаданого коледжу, у Львівській нацiональній академiї мистецтв здобула ступінь магістра. Повернулася до Ужгорода, викладала на кафедрi дизайну Закарпатського художнього iнституту (2006 – 2012).

2008-го перебувала пів року в Польщі в рамках міжнародної стипендії «Gaude Polonia». Із 2007-го – активна учасниця виставок, фотопроєктів. Були вони й персональні: в Україні, Польщі, Швейцарії. Роботи художниці знаходяться в приватних збірках – крім названих країн, у Словаччині, Німеччині, Литві, Франції, Таджикистані, Тайвані, а також у музеї «Бібліотека ім. Оссолінських» (Польща). Зі своїм майбутнім чоловіком познайомилася ще студенткою. Шлях до вівтаря тривав майже 10 років. Почалося все з того, що сільський товариш Ольги Володимир, який на той час уже мешкав у Швейцарії, якось запросив друга Тео в рідне Нижнє Селище. Тоді й познайомилися, а далі, як каже дівчина, «не чули за ся й не віділися 8 років». «За той час я вже стала маточкою у брата Володі й на Великдень прийшла до хреснят у Селище. Кума каже: «Ходит до нас туй 10 годів батичко, маточку си иськат», – розповідає Ольга, усміхаючись. – Ми тоді з Тео не побачилися, бо пішов із хлопцями на шашлики». Але вона запросила друзів до Ужгорода й там, можна сказати, наново познайомилися з Тео. Він тоді спитав, що коли наступного разу приїде в Ужгород до знайомої, чи піде Ольга з ними на каву. Погодилася. Виявилося, що то спільна знайома, – перекладачка з її села, котра вийшла заміж в обласний центр. Заодно вона й перекладала, бо Тео спілкувався німецькою. Про себе розповів, що столяр, мешкає в с. Обервіль. Попросив номер телефону Олі й домовилися зідзвонюватися, планували зустрітися на рок-фесті в Польщі, та не вийшло. Згодом дівчина поїхала на пленер у цю країну, але за кілька днів на прохання Володимира придбала квитки й уперше опинилася у Швейцарії. Там пробула кілька днів, Тео радів. По приїзді на Закарпаття списувалися, а потім він напросився в гості. Впродовж пів року кілька разів бачилися – то тут, то у Швейцарії. На літні канікули Тео запросив її до себе. «Уживалася, чи то мені пасує. Ґазда йде на роботу, а жона, якщо ніде не працює, сидить дома. Я їсти варила, хижу харила, мальовала. А ввечері могли десь піти. Обервіль – альпійське село в кантоні Берн. Тут орієнтовно 320 хат і близько 800 мешканців, але за площею – як моє Нижнє Селище, 30 тисяч м2. Будинок Тео на висоті понад 800 м над рівнем моря. Природа дуже файна, гори, полонини. Це спокусило», – ділиться. Не приховує, що Тео її полонив відповідальністю: сказав – чітко виконав… «Ну що, готуємо документи?»

– якось повідомив у слухавку. Ольга спочатку й не зрозуміла, про що мова. Знадобився місяць, поки зібрала всі довідки й повезла в посольство у Київ. «Німецькою я не розуміла одне слово «іммер». Навіть шкільній учительці телефонувала. Це означало «назавжди». Тут питали мене: на якийсь час їду чи назавжди? «Пак на все», – кажу. Це було найважче, бо як то, назавжди покинути домівку?! Коли сказала мамі, та тільки спитала: «Тобі того треба?» «А

инак што?!» – відповіла. «Як си постелиш, так і буде», – резюмувала мама. А от Тео дівчина заявила: «Обись знав – маєш просити моєї руки». Він приїхав, покликала маточку й батичка – поставили їх перед фактом, що здали документи. Папери, до речі, з Києва відправили в Обервіль, де перевірили, чи не фіктивний шлюб намічається. Вже потім прийшло підтвердження й Ольга у столиці здала документи на візу.

Фрау Аегертер У Швейцарію Ольга їхала на початку грудня з малим гатіжаком. Пішли в ЗАГС, вільним днем для розписування було тільки 30 грудня. А в неї, тоді вже викладачки ЗХІ, навчальний рік завершувався 25-го. Тому знову повернулася в Ужгород. Чесно допрацювала, й коли колеги йшли на корпоратив, дівчина прямувала до Обервіля, щоб «паровати свальбу». Білу гачковану сукню для події купила ще в нас. Тоді просто розписалися, а саме весілля гуляли влітку на полонині. Із рідних Ольги були тільки мама й подруга . «Я тоди думала, що ще 25 раз ся верну дому. Взагалі не уявляла, як будемо жити», – каже Оля. В ресторані замовили меню. Заодно й Новий рік відзначили. «Такий лапатий сніг падав, ніби казка. Це моя улюблена погода», – згадує. А вже на Святий вечір опинилися в Селищі. Згодом Тео повернувся, а вона ще місяць в інституті готувала до захисту заочників, дипломників. Коли зайшла в кабінет ректора із заявою про відпустку за власний рахунок, на його «То куди вже цього разу?» відповіла: «До ґазди». Але вже назавжди.

27 січня, через день по приїзді, Тео посадив дівчину в машину й відвіз у Берн складати тест на знання німецької. Щоб ви розуміли, у Швейцарії 4 державні мови, але кожен кантон має одну з них. Той, де мешкає подружжя, – німецьку. Оскільки Оля вчила її в гімназії в Хусті, то на курси записали не на початковий рівень. «Так що чоловік мені зробив такий свадєбний місяць, – сміється. – Він на роботу, а я у школу вчити мову. Трохи важко було. Дуже рано прокидаєшся, потім годину потягом до Берна, досипаєш у вагоні». Щоправда, курси тут можна й не відвідувати, хочеш – сам учи, але мусиш скласти екзамен. Вона отримала сертифікат. Річницю весілля святкували народженням донечки Іларії. Хоча за 3 тижні до пологів іще ходила у школу, грядки копала, малювала. Тут нема 3-річної декретної відпустки, як у нас. Удома можеш бути два тижні до пологів і два – після, а якщо в родині є певні труднощі, то місяць. Словом, або пишеш заяву на звільнення, або шукаєш няню. Хоча є варіант перевестися на «повільний графік» і отримувати відсоток від ставки. Каже, тут працівників не бракує, і ти «вадь робиш, вадь сидиш дома». Допомагати Олі приїхала мама.

Обервільські пленери Звісно, за материнством Ольга майже не мала часу на творчість. Тож коли доні виповнилося 2 роки, задумала організувати перший мистецький пленер і запросити колег по пензлю із Закарпаття. Захотілося показати цю красу ще комусь. «Сказала ґазді. «То тобі треба?» – питав. «Та хочу попробувати, я дома не встигаю малювати, нигде’м не годна піти, а так хоч сюди закличу люди та мало з ними помалюю», – аргументувала. Тео підтримав, і не тільки він. Жінка

звернулася до його родичів та друзів – хтось допоміг грошима, хтось продуктами. Щодо організації консультувалася зі знайомим художником із Хуста Йосипом Блецком, який має солідний досвід. Родина склала детальний план і програму, куди внесли й час для Іларії. Хоча щороку на пленерні дні до Ольги допомагати приїздила мама, а батько газдував у Н. Селищі. Поселяти вирішили у себе – мали гостьову кімнату. Їхній великий дерев’яний родинний будинок датується 1757 роком і зведений у швейцарському стилі. «Тут дуже дороге проживання й харчування. Якщо півпансіон (сніданок і вечеря) в готелі, то за ніч із кожного – 100 франків (100 євро). Ми ж запросили на 9 днів 4 осіб. Але за помешкання ми грошей не брали. Просила колег купити в Україні дещо з продуктів, які тут у кілька разів коштовніші. Шовгориня дала сири, свіжу городину мали свою, хтось фондю швейцарське зварив, – згадує Ольга. – Тому за рахунок художників були тільки дорога та матеріали». Першими гостями закарпатської швейцарки стали Олександр Мондич із Мукачева, Олександр Певсе та Віктор Чепинець із Хуста, а ще Володимир Сандюк із ІваноФранківська. Приїхали на авто – й одразу малювати. «Хлопці, маєме стартувати файно, оби йся паніка хотіла все пленери робити», – сміялися. Із 9 днів перебування тільки неповні три було сонце, решта – дощі. Малювали під стріхою, у хижі, з оболока. Із 2014-го Ользі вдалося організувати 6 пленерів, у яких узяли участь понад 30 митців із 13 областей України. Опісля відбувалися виставки, й це була своєрідна популяризація нашого мистецтва за кордоном. Ініціативу підтримували громади – сільська та єдиної в Обервілі протестантської церкви, яка має зал для заходів. Виставки користувалися успіхом, їх відвідували сільський голова й навіть люди з інших міст, а подію висвітлювали газети. Нині жінка готує каталог, надрукувала листівки з роботами німецькою й українською. Проте цьогоріч через коронавірус пленер не організовували. Оля це не афішує, але щоразу частину коштів із виставки-продажу вона відправляє в Україну – на підтримку дітей-сиріт і постраждалим сім’ям учасників Революції гідності та воєнних дій на сході. Допомагає й бійцям. Якось Рух підтримки закарпатських військових організував мистецьку толоку – художники жертвували полотна, потім їх можна було придбати, а за ці кошти волонтери купували тепловізори. Дівчина подарувала свою роботу та придбала кілька від колег. Вона активно стежить за подіями в Україні й краї.

проводи під землею А тепер трохи про Швейцарію. Ми вже згадували, що Обервіль не відірваний від світу, є потяг, який за годину привезе вас у Берн – головне місто кантону. Машиною майже стільки ж, ураховуючи час на паркування. Співрозмовниця зазначає, що тут дуже дорогий транспорт. І не важливо, тутешній ти чи турист, – ціна для всіх однакова. Можна придбати проїзний або так званий генеральний абонемент на всі види наземного транспорту за понад 400 франків на місяць. Це вигідно: якщо часто їздиш, зазвичай таку суму витрачаєш за два тижні. Іноді Закарпаття називають маленькою Швейцарією, тому

про свій край не забуває

питаю про ліси. Тут вони державні. Відповідальне – лісництво, його має кожне село. Наприклад, після снігових лавин чи навесні роблять чистку й деревину залишають біля дороги. Раз на рік приймаються заяви від людей, котрим потрібні дрова. Кожній родині присвоюється номер, одного вечора збираються ті, хто зголосився, і витягують із шапки номерок. Далі йдеш на ту ділянку шляху, де твої «кубики» стоять. Маєш тиждень, аби звідти все забрати, гроші платиш у сільраду. Аегертери теж так роблять – у Обервілі нема газу (й не лише тут), бо дуже великі відстані між селами, прокладати газопроводи невигідно. Помешкання опалюють дровами й чорним луєм. А от лінії електропередач – не в повітрі, як у нас, а під землею. Бо на фоні гір і полонин це не дуже естетично виглядає. Мешканці Обервіля переважно займаються сільським господарством. Батько Тео був фермером, але тепер ніхто в родині цим не займається. Ольга розповідає, що тут не тримають одну корову, а по 5 – 15. Хто не має худоби, працює на землі. В них навіть реманент більш окультурнений. «Якщо граблі, то двоякі, мотики – чотирьох видів: на землю таку й иншаку, на коріння. А в нас гепанка-мотика,

шений на молоці й маслі. Його можна придбати в магазині. Дівчина каже, що її плетенку домашні теж хвалять. Оля з родиною особливо не мандрує країною: інколи приїжджають на полонину, й цього вже досить. Дозвілля в селах – це коли люди сідають у машину і їдуть… у якесь із сіл, де точно щось відбувається. «Аж поки не прийшов коронагрип і не перекрив усю дихалку», – констатує. Ситуація в них спокійна. Засідали міністри, а очільник охорони здоров’я інформував щодня по ТБ, який стан справ у Швейцарії, просив людей по можливості сидіти вдома, а за нагальної потреби вийти – носити маски, дезінфікувати руки, зберігати дистанцію. Транспорт нікуди не їздив. «Було мало тяжко, айбо дале ся вто привикло, бо инак нияк. Нам дав Бог, що маємо сад, то діти могли бувати щодня надворі», – ділиться. Каже, що раз на місяць їдуть у Берн. Там є отець Володимир Горошко родом із Тернопілля, котрий вчився в Римі. Вже 5 років мешкає у Швейцарії. До нього на служби ходить і сім’я Ольги. Опісля збираються на чаювання, а щоб зайняти дітей, дружина священника ініціювала створення Пласту.

5 днів на тиждень кожен із членів родини десь по роботах, субота – час, коли працюють разом, у неділю гуртом відпо-

~~Ольга (вона з чоловіком – справа) в Обервілі біля родинного будинку якою собі кили зорвеш», – веде далі. Люди тут і косять, і сушать траву, й сир, і молоко мають та продають. Держава дає дотації різних рівнів. Але слід дотримуватися чітких правил: яку площу на корів виділити, скільки давати їсти, де пасти чи «кілько раз хвости мають бути помиті» (для цього є один день у тижні), обумовлені якість сиру й молока. Останнє окремі фермери звозять щоранку в молочарні. Влітку ті, хто виготовляє сир (він потім відстоюється у пивницях), навіть свиней тримають на полонинах – ті ростуть на жентиці. Є тут і рівелла – швейцарський національний напій на основі молочної сироватки. «На полонині всі: кури, люди і свині. Там на висоті 1650 м дислокуються хлів для телят, сироварня, житловий будинок, готель на 11 кімнат, ресторан. Туристи реєструються заздалегідь», – каже.

раклет і рьошті Швейцарська гастрономія цікава. На пленері для художників готували й закарпатські страви, але переважно – місцеві. Ольга згадує швейцарський анекдот, який розповіла знайома бразилійка. Дівча заявляє мамі, що збирається худнути. «То що будеш їсти?». «Нич, лем фундю, раклет і рьошті». Щоб ви знали, це – три швейцарські страви, причому дуже калорійні. Закарпатка пояснює: «Фондю – плавлений сир. Раклет – вариш у лупині картоплю, очищуєш, ставиш на тарілку й поливаєш сиром, додаєш цибулю, часник чи домашнє мариновання. А рьошті – то варена наресилована ріпа з підсмаженою солониною, ще б’єш глазуню й додаєш тертого сиру». А хліб який? Сірий – такий, як у нас білий, а їхній чорний – то наш сірий. Є й висівковий. У неділю обов’язково на столі має бути «плетенка» – білий хліб, замі-

чивають. Грилювання можна організовувати тільки вдома. А так є визначені місця, заготовлені дрова. Про це дбають лісівники. Нині Оля має двох донечок та сина. Навіть у Швейцарії вдома спілкуються українською й хустською говіркою. Показує фото з квітами, які насадила біля хати. А будинок – то гордість, таких у селі всього кілька, але «наш самий красний». Туристи фотографуються, художники малюють. Тут заборонено переробляти фасад, бо стара оселя вважається архітектурним надбанням країни. Раніше це була димна хата, де посередині стояла величезна піч, дим ішов під стріху, де коптилися ковбаси. Піч мала 4 ніші: де розкладали вогонь, варили сир, окремо – для приготування їжі, плюс для гарячої води. Оновлювалася будівля в 1950-х, ту піч забрали й поклали «буржуйку», яка переключається й подає тепло за стіну, до печілежанки. А кімнату, де колись була столярка діда-прадіда, перетворили на музей. Там на Великдень влаштовує виставки робіт, писанок, які сама робить. А от реманент діда (є рубанок із кінця ХVIII ст.) та фермера кінця ХІХ – поч. ХХ ст. бережуть. На Закарпаття родина приїздить раз-двічі на рік. Діти люблять бути у бабки в Нижньому Селищі. В 2017-му під час відвідин Оля встигла відкрити ще й персональну виставку пастелей «Ото дись там – довкола Хуста» – у «Гражді» в обласному центрі. «Один кум організував, другий прийшов поспівати», – сміється. Нині Ольга приїхала сама й теж має багато справ: вона то в Ужгороді, то в селі допомагає батькам сіно перемітувати, грядки покопати. Ну і встигає «з’їсти нашого парадного кіста, а щи мало й помальовати»... Оксана ШТЕФАНЬО Фото з архіву О. Рущак

6 особистості

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

TT Втрата

Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті

22

липня на 89-му році життя в Ужгороді відійшла у вічність Оксана Ганич – директорка єдиного в Україні Науково-дослідного інституту фітотерапії, професорка кафедри пропедевтичної терапії медфаку УжНУ, почесна голова Союзу українок Закарпаття, заслужений лікар та заслужений діяч науки і техніки України, нагороджена орденом княгині Ольги ІІ і ІІІ ступенів та іншими численними відзнаками. Пішла від нас не тільки надзвичайна людина, а ціла історична епоха від Карпатської України до сучасності…

Із династії славної родини Мандзюків З’явилася на світ пані Оксана 16 квітня 1932-го в с. Вишні Ремети нині Берегівського району в сім’ї педагогів. Батько, Микола Мандзюк, народився і здобув початкову освіту в Бичкові, закінчив горожанську школу в селищі Ясіня, де брав активну участь у пластунському русі. В 1925 р. вступив до учительської семінарії в Мукачеві, але за поширення між студентами української патріотичної преси на ІІІ курсі його виключили без права поновлення. Авґустин Волошин допоміг молодому патріоту продовжити навчання в Ужгородській учительській семінарії, по завершенні якої юнака призвали до чехословацького війська. У 1931-му демобілізувався й за направленням учителював у с. Великі Лучки на Мукачівщині, а звідти його перевели управителем народної школи у В. Ремети, де, як уже згадувалося, в подружжя Мандзюків і знайшлася єдина улюблена донечка. Авторитетні молоді педагоги організували хор сільської молоді, керували різними курсами. Однак їхня активна проукраїнська діяльність привернула увагу австро-угорської влади, яка після розчленування Карпатської України на підставі рішення Віденського арбітражу 1938 р. відчула себе повноправним господарем на території переданих їй міст Ужгорода й Мукачева та багатьох населених пунктів Берегівського округу. Не бажаючи залишатися під юрисдикцією іншої держави та з міркувань особистої безпеки сім’я переїхала до Севлюша (тепер Виноградів), де Микола очолив крайову спілку молоді. Як патріота-активіста його обрали 12 лютого 1939 року депутатом Сойму Карпатської України.

Маленькою побувала на засіданні Сойму Карпатської України Семирічна Оксанка теж була присутня на тому першому засіданні Сойму КУ – вона зазвичай супроводжувала тата всюди, поки мама виконувала місію і господині, й педагога, і громадського діяча. Наслухавшись вечірніх міркувань батьків про видатну подію в історії рідного краю, дівчинка з нетерпінням чекала її, навчилася гарно співати Гімн України, тримаючи руку біля серця. «Завтра вранці поїдемо з батьками на велике засідання в Хуст», – нарешті таємниче поділилася з подругою. Та тихенько зітхнула: «Добре тобі, а я мушу допомагати дойчити маленького братика». Оксанка гордо повідомила, що їхатимуть на возі дядька Івана з найкращим конем Сірком. Березневий ранок прикрасив легкий заморозок, скрипнули ворота, і дівчинка виглянула у вікно: «Вже тут дядько Іван!» Швиденько вдягла вишите пальтечко й шапочку. Татко підхопив доню на руки й посадив на м’яке сидіння, покрите ліжником. По

боках розташувалися батьки, й вони вирушили. Дорога дзвеніла під копитами, гладив щоки зустрічний вітерець. На під’їздах до Хуста бачила багато повозок із пасажирами, котрі також прямували до місцевої гімназії. А там над входом до спортивної зали майорів синьо-жовтий прапор. Дівчинка з цікавістю розглядала великий Карпатський Герб і Тризуб – схоже зображення бачила вдома в течці з надписом «До засідання Першого Сойму». Татко провів їх із мамкою до зали, а сам зайняв місце у другому ряду, де сиділи посли. Після головного засідання відбулися наради в комісіях. Мама очолювала піклувальну комісію жіночими соціальними питаннями, тож вони удвох пішли туди. Додому поверталися пізнього вечора вже знайомою дорогою. А Оксанка того доленосного дня усвідомила, що таке самовіддана праця для добра громади.

Благословення від Августина Волошина Микола Мандзюк брав найактивнішу участь і в історичному засіданні 15 березня 1939 року, відтак згодом змушений був емігрувати з частиною урядовців до Праги через територію Румунії, Югославії та Австрії. Там його вивезли як робочу силу до Німеччини, але, склавши іспит із чеської мови, зміг влаштуватися на посаду вчителя в с. Левчінці, ввійшов до складу антифашистського підпілля та продовжував активну політичну діяльність аж до кінця Другої світової війни. Донька вступила в Модржанську українську гімназію. За її спогадами, у Празі, неподалік від будинку, де зупинився президент розгромленої Карпатської України А. Волошин, жила його племінниця Ольга Дудкова, професорка консерваторії, яка щотижня проводила репетиції оркестру й хору; їздила на гастролі, пропагуючи класичне мистецтво. Авторитет Августина Волошина в сім’ї Мандзюків сприймали свято, дорожили кожним його словом. Тому незабутнє враження зберігала пані Оксана про останню зустріч тата з президентом КУ. Коли завітали до його оселі, їй було 13. Пізніше вона розповідала: «Як зараз пам’ятаю, батько спитав: «Що нам робити?» Волошин спокійно відповів: «Ти повертайся, Миколо, до рідного краю, а я поки залишуся в Празі й найближчим часом приїду. Не відчуваю перед своїм народом жодної провини… Я ніколи нікому не зробив зла…». Він помовчав і ніби обійняв мене ласкавим поглядом: «Підійди, дитино, ближче». Я ступила крок до нього і, нахиливши голову, відчула тепло його простягнутої руки: «Благословляю тебе, Оксано, на життя, добрі діла і на щасливу дорогу повернення додому». Батька він благословив так само лаконічно, але його енергетика залишалася з нами назавжди. Вам може здатися дивним, проте це не

НЗ

никам АТО в 2015-му, а згодом понад 100 пляшок «Йодіс-К» для запобігання йододефіциту. Пані Оксана постійно цікавилася природним оздоровленням учнів ендемічного зобу Карпатського регіону: Великоберезнянська й Часлівська школи-інтернати, Ужгородська ЗОШ№5 та Концівська ЗОШ Ужгородського району отримували профілактичні чаї та йодовані ласощі.

Потяг до медицини заклала… лялька

містика, бо його благословення я відчуваю на собі по сьогодні як допомогу й опіку у складній ситуації. Ця найвеличніша подія всього мого життя трапилася за два тижні до арешту Августина Волошина службою «Смерш». То була остання зустріч мого батька з президентом Карпатської України». Після возз’єднання Закарпаття з Україною в 1945-му Микола Мандзюк повернувся в рідний край. Тут не вистачало кадрів, тож його зарахували референтом відділу освіти Народної ради ЗУ. Закінчивши історичний факультет УжДУ, завідував кабінетом педагогіки та навчальною частиною Закарпатського інституту вдосконалення і підвищення кваліфікації вчителів. Багато років працював інспектором шкіл обласного відділу народної освіти, а згодом викладав історію в СШ Ужгорода та району. «У той період він оприлюднив цікавий факт, – згадувала пані Оксана. – Співпрацюючи з президентом Карпатської України, брав безпосередню участь у підготовці «Меморандуму до уряду Радянського Союзу» за возз’єднання з УРСР, який був підписаний Авґустином Волошиним і особисто переданий батьком у Радянське посольство в Празі 19 листопада 1939 р. у присутності Юрія Долинича родом із Перечина». Помер Микола Мандзюк 15 лютого 1972-го, похований в Ужгороді на Калварії.

Понад 20 років очолювала крайовий Союз українок Наймолодший посол Першого й останнього засідання Сойму Карпатської України разом із дружиною Ганною Мандзюк, головою піклувальної комісії жіночими соціальними справами при уряді А. Волошина, внесли вагомий вклад у історію становлення та розвитку КУ. Їхня донька Оксана продовжувала державотворчу діяльність як славну сімейну традицію за сприяння чоловіка, професора Михайла Ганича. Не будемо перераховувати всі її титули. Згадаємо тільки, що О. Ганич понад 20 років очолювала Союз українок Закарпаття й до кінця життя заочно брала активну участь у всіх їхніх справах. Ми дивувалися енергії та мудрості професорки в такі поважні роки. Інтуїтивно відчуваючи наше захоплення, вона з усмішкою озвучила наше німе запитання: «Як мені вдається і коли встигаю вирішувати стільки справ? Я радію кожному дню, усьому, що діється навколо… Звідки в мене такий потяг до громадської роботи? Можливо, від батьків, точніше, від матері. Вона була талановитим філологом і активно займалася

жіночими соціальними питаннями в комісії Сойму КУ, а після відновлення діяльності Союзу українок активно включилася в національно-патріотичний жіночий рух за утвердження державності незалежної України». Плавно звучали спогади Оксани Ганич про початок 1990- х: «Я не була присутня на перших установчих зборах Союзу українок Закарпаття, ініціатором яких виступали Наталія Вигодованець, Ганна Божук та моя мама, Ганна Мандзюк. У цей час знаходилася в Празі на форумі науковців. Оскільки мої батьки були активними громадськими діячами, то жінки на організаційних зборах заочно обрали мене головою СУЗ. Від виборів до виборів мені довіряли знову і знову. Так я була понад 20 років головою Закарпатської організації Союзу українок, головним редактором журналу «Родина». У 1996-му мене обрали членом координаційної ради ОДА з питань жінок, сім’ї та молоді. За цей період організували десь пів сотні заходів: гуманітарну допомогу потерпілим від повеней закарпатцям від жіночих організацій СФУЖО, Союзу українок Канади, Англії, США, які фінансували акції допомоги пристарілим одиноким бабусям, надавали стипендії талановитій соціально незахищеній молоді». Я ж пригадала її розповідь про один із епізодів ще в розквіті професійної діяльності. Крім завідування кафедрою медфаку, тоді Оксана Ганич на громадських засадах керувала хоровою капелою, яка виконувала пісню «Чуєш, брате мій» на слова поета-емігранта Богдана Лепкого. Але «невсипуще око» системи побачило в цьому захоплення «націоналістичним гімном», і їй загрожувало звільнення з посади з усіма наслідками. Неодноразово викликали для «бесіди» в органи правопорядку, а одна колега відверто висловлювалася про її неблагонадійність. На щастя, до рук потрапив репертуар із «Чуєш, брате мій» у виконанні Червонопрапорного ансамблю пісні й танцю ім. О. Александрова – центрального художнього колективу Збройних сил СРСР. Його авторитет був очевидним, тому переслідування пані Оксани різко припинилося. Загалом вона була творчою людиною і понад 20 років диригувала хоровою капелою студентів УжНУ та медичного факультету, написала музику до численних народних пісень, коломийок. Ще варто нагадати, що в період Помаранчевої революції учасники Майдану отримували цілющі чаї, розроблені О. Ганич для підтримки імунітету. Понад 1000 пакетів чаю «Бебівіта» за її сприяння надіслав СУЗ учас-

А скільки було турбот на медичному полі? Шлях до цієї стезі почала топтати ще… трирічною. Тоді в них удома тиждень гостювала Софія Русова – професорка родом із Чернігова, котра мусила емігрувати в Прагу й там викладала. Вона приїхала у Вишні Ремети, щоб побачити, як працюють молоді вчителі з жінками, – бо ж тато й мама О. Ганич організували для них гуртки вишивки, випічки й куховарства тощо. Дівчинка дуже прив’язалася до пані Софії, а та подарувала їй ляльку, мовляв, будеш її учити або лікувати. Й маленька Оксанка обмотала іграшкову голову тканиною, щоб не боліла, та запевняла: лялька хвора, а як одужає – тоді почне її вчити. Потім був і медфак УжДУ, і робота головлікарем Синевирської дільничної лікарні. Сюди, до речі, вони з чоловіком привезли з собою піаніно – люди в селі вперше бачили таку дивовижу! Його помістили в клубі й поставили разом із учителями п’єсу, самі теж у ній грали. А ще організували волейбольну команду педагогів. Згодом Михайла Ганича перевели на посаду головного лікаря Міжгірської РЛ, дружина там же завідувала терапевтичним відділенням. А з 1960-го Оксана Миколаївна вже працювала на кафедрі терапії УжДУ, пройшовши шлях від асистента до доцента й професора, стала першою жінкою на Закарпатті – доктором наук. Завідувала кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб медфаку, організувала й очолила в 1992-му єдиний в Україні науково-дослідний інститут фітотерапії, заснувала відому й за межами нашої держави школу гастроентерологів. Ця легендарна жінка написала понад 350 наукових праць, 15 монографій і видала більше 20- ти підручників. Особисто розробила десятки нових фітопрепаратів та упродовж багатьох років керувала роботою дослідників, які працювали під егідою НДІФ. Професорка була натхненницею проведення щорічних міжнародних міждисциплінарних науково-практичних конференцій, присвячених сучасним аспектам збереження здоров’я людини. Незавершені її плани навіть у передсмертні дні ще світилися надією на реалізацію: підібрала складові чаю з карпатських трав для прискорення одужання від коронавірусу. За 5 днів до відходу лагідним спокійним голосом констатувала сумовито: «Маю ще багато задумів щодо збереження людського здоров’я природними засобами, але майже не бачу, не можу записати, бо два інфаркти підірвали серце, швидко стомлююся. Якби хто міг допомогти»… Ми домовилися наступного разу приступити до роботи, до чудочаю залишалося придбати ще один складник – ісландський мох. Але зустріч не відбулася.

24 липня ми прощалися з пані Оксаною на Калварії… Її поховали в могилу батька Миколи Мандзюка. У пам’яті живих залишаться спогади про її добрі справи, добрі слова, добрі поради... Олена ФЕДОРОВА, голова Закарпатської обласної організації Союзу українок

НЗ

у фокусі 7

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

TT Історія в особистостях

ОТРИМАВШИ ДЕРЖПРЕМІЮ, ЮРІЙ ПІТРА РОЗДІЛИВ ЇЇ МІЖ БРИГАДОЮ А Ганна Ладані навіть у Києві виступала в чорній хустці на голові

Г

ерої соцпраці Юрій Пітра та Ганна Ладані – єдині серед краян, кого двічі удостоїли таких золотих зірок за 46 радянських літ. Хоча по одній на грудях носили понад 40 закарпатців із усіх сфер соціально-економічного життя. Як ішли до мети легенди минулої доби, якими були їхні родини – читайте в цьому матеріалі.

Пітра 27 років був нардепом Обоє народилися в далекому вже 1914-му. Білківчанин Ю. Пітра до «сотні» не дотягнув 5 років, а ось великолучанка Г. Ладані не дожила навіть до 75-ти. Останні ювілеї цих славних трударів відзначали без фанатизму. У Білках на Іршавщині та в Ужгороді нині живуть єдиний син пана Юрія Петро з дружиною, два онуки з невістками й чотири правнуки. 78-річний П. Пітра, педагог за фахом і в душі журналіст, завше відзначався скромністю та привітністю, таким і залишився. Свого часу працював на районному радіо у Сваляві, секретарем парткому радгоспу «За нове життя», директором Білківського міжшкільного навчально-виробничого комбінату – усюди гарний слід по собі залишив. Із болем у душі пан Петро розповідав, як вандали понівечили бронзове погруддя батька, встановлене в центрі Білок ще в 1984-му, порозкрадали цінності з сільського музею, що діяв до 1991-го. Колеги-журналісти казали: навіть раритетні біціґлі, на яких Юрій Юрійович свого часу не тільки об’їжджав приборжавські лани, а й зустрічав гостей різного рангу, – і ті кудись пропали. Найвідоміший білківчанин, знаний колись кукурудзовод дві золоті зірки Героя соцпраці отримав за високі урожаї качанистої – 100 цнт/га – у 1958 та 1977 рр., за часів М. Хрущова й Л. Брежнєва. Петро Юрійович у телефонній розмові повідав, що батько до труда звик із дитинства, коли працював на багатіїв, у тому числі за кордоном. Його мозолисті руки не знали спочинку з 12 літ. Та ще й 27 років поспіль був депутатом союзного парламенту в Москві. Завдяки тісним зв’язкам із тодішньою партелітою Києва та білокамінної Юрію Пітрі вдалося втілити в життя чимало соціально важливих проєктів не тільки одного окремо взятого села, а й усього регіону. Ніколи не залишав поза увагою звернення своїх земляків, бо знав, що за ними – людська біда. До речі, коли кукурудзовод став лауреатом Державної премії СРСР, то розділив її поміж бригадою, – йому з 12 тисяч карбованців перепало стільки ж, як і іншим трудівникам поля. Був веселим, до-

тепним, у міру балакучим. Маючи вже далеко за сімдесят, іще працював у ланці, та навіть у 80 не сидів без діла – радив, як садити, коли, аби виростити щедрий урожай золотавої качанистої. Наголошував: «Кукурудзу треба сіяти від 26 квітня й до 6 травня, до Юрія зерно має бути в землі, бо це для нашої кліматичної зони оптимальні строки. Хто проспить – залишиться без урожаю». Помер Ю. Пітра, як і народився, у березні, але вже 2009-го. В хаті, де провів останні десятиліття, планують організувати мінімузей – експонатів, за словами Петра Юрійовича, є немало. Навіть дві книжки, які випустив останнім часом. Та й бажаючих підкласти плече в цій справі не бракує. Між іншим, 26-літня правнучка славного закарпатця Яна стала фахівцем у міжнародній сфері й нині працює в українському посольстві у Варшаві.

«Та мені йсе треба?» Г. Ладані також очолювала ланку в колгоспі ім. Леніна й за ратний труд двічі отримала звання Героя соцпраці – першу нагороду їй вручили 1949-го, на другу зірку указ підписав М. Хрущов. Сходження цієї маленької тендітної жінки до хліборобської майстерності почалося в 1947- му, коли з чоловіком Михайлом, братом і його сім’єю вступила в артіль. 1950-го їй довірили ланку, яка довгі роки вирощувала рекордні врожаї кукурудзи, соняшника, овочів. Тепличні квіти – вже потім, коли пішли в моду плівкові споруди, однак це були так звані підсобні колгоспні промисли. Вони дали могутній поштовх у зароблянні грошей, сільчани займалися всім, що приносило прибутки. Відтак колгосп став мільйонером. Великолучківське господарство не сходило зі шпальт газет, сюди до Г. Ладані приїздили за досвідом із далеких і близьких країв. Старанний і товариський чоловік пані Ганни працював касиром у млині. Коли в компанії

трохи випив, жартував: «Анця ходить по з’їздах та конференціях, і як дома нікому зварити, мушу іти в колгоспну їдальню…» Правда, там готували дуже смачно. Уже покійний учитель місцевої СШ, репресований сталінським режимом і реабілітований у роки незалежності, Федір Рубіш близько знався з цією родиною й із теплотою згадував про неї у своїх книжках. Розповідав, як за життя встановлювали бюст (автор – талановитий український скульптор І. Зноба) відомій його землячці: «Фундамент-подушку доручили робити мені зі старшокласниками. Ми хутко викопали яму й залили цоколь бетоном. За всіма нашими діями слідкував дільничний інспектор із Мукачівського райвідділу внутрішніх справ. Коли все було готово, у велетенському дощатому ящику привезли саме погруддя – на розпаковану бронзову Ганну Ладані збіглося подивитися мало не все село. Але бюст виявився надто запилюжений, бо спеціальною поштою їхав аж із Києва. Водою змити кірку пилюки, перемішаної з масною тирсою, було нереально». Довелося йти до головного медика сільської дільничної лікарні й уклінно попрохати пляшку спирту – для суспільно-корисної справи він без роздумів націдив півлітрівку. Коли пан учитель із куснем марлі приніс її, правоохоронець дуже зрадів і, не соромлячись, відлив собі половину, мовляв, зараз обід, то хоч горло промочить. Якраз і товариші по службі підвернулися. Словом, він зі своєю «порцією» пішов, а в Рубіша пляшка вислизнула з рук і розбилася. Мусив удруге поспішати в лікарню й випросити ще одну. Зрештою тим спиртом натерли бронзу до лиску. Відтак у чорній хустці на голові (з цим сільським атрибутом Г. Ладані виступала в Києві, сапала в полі кукурудзу, їздила по закордонах і навіть зустрічала Хрущова й Брежнєва) нагодилася й сама винуватиця завтрашнього торжества. «Що скажете, Ганно Михайлівно?» – звернувся до неї Федір Федорович. «Та мені йсе треба? – стиха відповіла ланкова. – Жила’м дотепер і дале могла’м жити без пам’ятника. Та ще в центрі села – щоби всі на мене позирали»… А вже наступного дня у В. Лучках відбувся велелюдний мітинг – бюст двічі Герою соцпраці відкрили. Вона сама виступила коротенько перед натовпом. Із папірця подякувала партії й уряду за таку велику увагу до її скромної персони, до праці сільських трудівниць, до В. Лучок і всього Закарпаття. Як завжди, на імп-

ровізованій трибуні з районними й обласними начальниками вона була в акуратно зав’язаній ч о р н і й хустині. Їй це личило! А бюст виявився справжньою копією славетної жінки з мозольними руками. Він кілька десятиліть поспіль прикрашав село, аж доки не пішла пошесть на кольоровий метал. Погруддя потрощили, зірки хтось виколупав... У Ладаніїв було двоє дітей – Михайло та Марта. У досить молодому віці талановитий син став доктором наук із мікробіології. Одружився на чарівній доньці офіцера з Ужгорода, в родині зростало двоє дівчаток. Однак чоловік помер, щойно йому виповнилося 40. Одні казали, ніби спецслужби отруїли, інші – що наука виснажила. А перед тим побував у Америці, навіть мав залишитися за океаном на стажуванні. Це нині запросто їдь собі світ за очі, а тоді, в застійні часи, такі подорожі санкціонувалися на рівні Москви. Мабуть, «словечко» з боку матері помогло. Натомість Марта, закінчивши англійське відділення факультету РГФ УжДУ, повернулася в Лучки, працювала в школі. Вона поєднала долю з мукачівцем Володимиром Маринцем, котрий учився на французькому відділенні. Проте невдовзі розлучилися. За версією його покійного однокурсника-іршавчанина, поета-перекладача Івана Петровція, тут були свої мотиви. Можливо, підвела престижна робота – впливова теща-ланкова влаштувала його на Чопську митницю інспектором, молода сім’я поповнилася донькою. Затим став гідом у обласній філії екскурсійно-молодіжного бюро «Супутник». Возив туристів із усього Союзу, побував у багатьох країнах Європи, навіть відвідав Африку, в нього з’явилися нові впливові знайомства, мріяв про дипломатичну службу. Та після одного з круїзів Марта запідоз­ рила чоловіка в амурних походеньках, пара розлучилася. За якийсь час він раптово помер. Сама Ганна Ладані пішла на той світ 1978-го, похована на місцевому цвинтарі. Її рідня вже давно не живе в селі: Марта з донькою – аж у далекій Греції. Зараз ніхто й не пригадає, коли востаннє була на батьківщині. Михайло ПАПІШ

TT До свята

Закарпатці вірили: коли гримить – то Ілля їде на вогняній колісниці

2 серпня – свято пророка Іллі. Тому доречно згадати про грім і громовиці. У нашому розпорядженні машинопис статті відомого закарпатського народознавця Федора Потушняка «Вірування про грім на Закарпатті». У ній чимало цікавого. «Народ так пояснює собі походження грому і блискавки. Гримить – це Ілля їде на вогняній колісниці, в яку запряжені два білі коні. Грім чути від коліс та копит, – пише Потушняк. – Ілля грізний та дуже строгий, швидко роз’їжджає по небу і переслідує чортів, які показуються йому й піднімають бурю. Якого чорта побачив Ілля, то зразу кидає в нього громом, розганяє. Ілля не пощадить ні людину, ні хату, ні тварину, ні церкву. В кого вдарить грім – чорт заховався за нього. Та людина на тім світі спасенною буде». Дослідник зауважує, що м’ясо від тварини, в яку вдарить блискавка, не їдять, ховають у землю. Людину ж, котра загинула за таких обставин, хоронять зі звичайними обрядами, як і інших мерців. «Смерть її вважають святою, страшною. Душа такої потрапляє прямо до царства Небесного. Людина постраждала за святу справу». Ілля із прийняттям християнства перебрав на себе функцію Перуна, бога грому, блискавки та неба. В нас і сьогодні залишилися такі народні вирази: «Дощ пере, грім пере, плаття перуть, Перун би тя вбив». Є топографічна назва «Перунова хаща». Грім у віруваннях належить до розряду вищих небесних явищ. Про його божественність говорять і лайки: «грім би тя вбив, вдарив, грома му/ти святого, небесного», – пише Потушняк. Мені якось доводилося на полонині Боржава, на висоті 1400 – 1600 метрів над рівнем моря, збирати яфини (чорниці). Саме там бачив танцюючу блискавку в кількох метрах від себе: з усіх боків. Вона в’ється по землі, тоді найстрашніше. Тепер відкриємо біблію, другу книгу царів, 2-й розділ, вірші 11 – 15. Там сказано: «Коли Ілля з Єлисеєм ішли й розмовляли, раптом з’явилася вогняна колісниця, з вогняними кіньми та розлучила їх. І піднявся Ілля у вихрі на небо. І підняв Єлисей Іллєвого плаща, що впав з нього, і вернувся, і став на березі Йордану. І взяв він Іллєвого плаща і вдарив по воді і сказав: «Де Господь, Бог Іллі?» І також він ударив по воді, – і вона розділилася наполовині. А пророчі сини, які були в Єрихоні, побачили його здалека і сказали: «Дух Іллі зійшов на Єлисея». Є спогади про Святого і в Новому Заповіті. В Євагнелії від Матвея, в 17 розділі, 3-4 віршах. Пророки Ілля та Мойсей з’явилися Ісусу Христу і розмовляли з ним про майбутні страждання. Це тоді, коли ми святкуємо Преображення Господнє, 19 серпня. Але перейдемо до реального життя, коли блискавка 17 травня 1959 року поцілила в Горянську ротонду. Тоді загинуло, як розповідала старожилка Ганна Сопко, шість чоловік. Там проходила служба Божа, гриміло. Атеїсти ще у 1950-х говорили про блискавковідвід… Ілля ГРИБАНИЧ

8 пРОГРАМа ТЕЛЕБАЧЕННЯ понеділок 3 серпня

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:30 Марафон.

09:30 Т/с «Жіночий рай».

15:10, 2 1 : 3 0 , 23:55 UA:Спорт.

15:20 «Грандіозні подорожі залізницею Великої Британії».

16:30 Т / с «Містер Селфрідж».

17:30, 18:55, 22:40 Д/ц «Дикі тварини».

19:35 Д/ц «Вижити в дикій природі».

20:20 Д/ц «Супер-Чуття».

21:40 Святі та грішні.

00:00 Бюджетники.

08:00, 09:00, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей».

11:20, 12:15, 13:15, 14:15, 15:10, 16:10 Розсміши коміка.

17:10 Т/с «Жінка».

20:15 «Гроші 2020».

20:45, 21:20 Х/ф «Папік».

22:05 Х/ф «Тато Ден».

23:05 Т/с «Шерлок - 2: Собаки Баскервіля».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10 «Ранок з Інтером».

09:20, 18:00, 19:00 «Стосується кожного».

11:10, 12:25 Х/ф «Жандарм із СенТропе».

13:50 Х/ф «Жандарм у Нью-Йорку».

15:50 «Чекай на мене. Україна».

20:00 «Подробиці».

21:00 Речдок.

22:00 Слідство вели...

23:55 Т/с «Спокуса».

08:00 Improv Lіve Show.

вівторок 4 серпня

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:30 Марафон.

09:30 Т/с «Жіночий рай».

15:10, 2 1 : 3 0 , 23:55 UA:Спорт.

15:20 «Грандіозні подорожі залізницею Великої Британії».

16:30 Т/с «Містер Селфрідж».

17:30 Схеми. Корупція в деталях.

18:55 Д/ц «Дикі тварини».

19:35 Д/ц «Вижити в дикій природі».

20:20 Д/ц «Супер-Чуття».

21:40 Наші гроші.

22:15 Д/ц «Боротьба за виживання».

00:00 Перша шпальта.

08:00, 09:00, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей».

11:20, 13:00, 15:05 Міняю жінку.

17:10 Т/с «Жінка».

20:30, 21:05 Х/ф «Папік».

21:50 Х/ф «Тато Ден».

22:50 Т/с «Шерлок - 2: Рейхенбахський водоспад».

00:45 Том Круз у трилері «Фірма».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00, 12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:00, 14:45, 15:40, 16:30, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:00 Слідство вели...

23:55 Т/с «Спокуса».

09:00 Х / ф « Б у н т а р Один».

11:50 Х/ф «Зоряні війни: Останні Джедаї».

14:50 Х/ф «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць - Колиска життя».

17:00 Аферисти в мережах.

19:00 Ревізор.

20:50 Х/ф «Вовки».

22:40 Х/ф «Вовки - перевертні».

00:10 Х/ф «З любов’ю, Саймон».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15, 15:30 Д/с «Неймовірні винаходи».

09:35 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

12:20 Про військо.

13:00 Час. Підсумки тижня з Анною Мірошниченко.

14:10 Д/с «Нижче тільки пекло».

16:10 Д/с «Стежина війни».

17:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

18:10 Д/с «Бойові кораблі».

19:25 Д/с «Друга світова війна. Свідчення війни».

20:10 Інформаційний вечір.

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

23:00 Д/с «Найбільші обмани».

00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:25 Надзвичайні новини.

10:10 Секретний фронт.

10:25, 13:25 Т/с «Таємні двері».

12:45, 15:45 Факти. День.

14:15, 1 6 : 2 0 Х/ф «С.В.О.Т.: Спец-

09:20 Т/с «Грімм».

12:00 Х/ф «Ангели Чарлі».

14:00 Аферисти в мережах.

19:00 Аферисти в мережах 6.

21:10 Х/ф «Знаряддя смерті: Місто кісток».

23:50 Х/ф «Тепло наших тіл».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15, 15:30 Д/с «Неймовірні винаходи».

09:35 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

12:30 Є сенс.

13:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло».

16:10 Д/с «Стежина війни».

17:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

18:10 Д/с «Бойові кораблі».

19:25 Д/с «Друга світова війна. Свідчення війни».

20:10 Інформаційний вечір.

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

23:00 Д/с «Найбільші обмани».

00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:25 Надзвичайні новини.

10:10 Секретний фронт.

10:25 Не дай себе обдурити.

11:30, 13:20 Х/ф «Безмежний обрій».

12:45, 15:45 Факти. День.

13:50, 16:20, 21:25 Т/с «Пес».

16:30 Х/ф «Зіткнення з безоднею».

наз міста янголів».

17:00 Х/ф «С.В.О.Т.: Перехресний вогонь».

18:45, 21:10 Факти. Вечір.

20:10, 21:30 Х/ф «Зіткнення з безоднею».

22:55 Х/ф «Інкасатор».

00:35 Х/ф «Безмежний обрій».

09:00 «Цієї миті рік потому».

13:00, 14:50 «Таємниці ДНК».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

15:30 Т/с «Кріпосна».

18:15 «Один за всіх».

20:15, 22:45 Т/с «Вибір матері».

23:00 Т / с « Д о к т о р Хаус».

00:55 «Містичні історії».

08:00 «Невідома версія».

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Спогади».

10:20, 00:15 «Зіркові долі».

11:05 «Моя правда».

11:55 Х/ф «Сватання на Гончарівці».

13:25 Х/ф «Слід Сокола».

15:35 Х/ф «Дівчина без адреси».

17:10 Х/ф «Скринька Марії Медичі».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Непіддатливі».

00:45 «Академія сміху».

09:20 Х/ф «Міцний горішок».

10:45, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

12:50 «Таємниці світу».

14:00 «Речовий доказ».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Свідок. Агенти».

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 Х/ф «Сліди апостолів».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

20:20 Громадянська оборона.

22:25 Т/с «Таємні двері».

23:35 Т/с «Винищувачі-2: Останній бій».

09:00, 23:00 Т/с «Доктор Хаус».

10:55 «Цієї миті рік потому».

13:00, 14:50 «Таємниці ДНК».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

15:30 Т/с «Кріпосна».

18:15 «Один за всіх».

20:15, 22:45 Т/с «Вибір матері».

00:55 «Містичні історії».

08:00 «Невідома версія».

08:50, 0 9 : 3 0 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:40 Спогади.

10:30, 00:10 «Зіркові долі».

11:20 «Моя правда».

12:10 Х/ф «Лимерівна».

13:50 Х/ф «Смертельна помилка».

15:45 Х/ф «Біля тихої пристані».

17:05 Х/ф «Вірні друзі».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «За власним бажанням».

00:40 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Мачуха».

10:50, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Свідок. Агенти».

14:00 «Речовий доказ».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Будьте здорові».

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 Х/ф «Дім - це храм».

ЗАКАРПАТТЯ 08:00, 0 9 : 0 0 , 13:00, 21:00 Новини з UA:Першого.

08:05 Ранок на Суспільному.

09:05 Х/ф «Добрий швець».

10:35 Лайфхак українською.

10:55 Мандруємо вдома.

11:05 Д/ц «Стань диким з нами».

11:30 Кулінарне шоу.

12:00, 13:10 «Суспільна студія. МАРАФОН».

15:00 Загадки чернівецьких атлантів.

15:05 Українська абетка. Першосвіт.

15:10, 15:35 М/ф «Чорний пірат».

15:30 Марійчин першосвіт.

15:55 Англійська абетка. Першосвіт. Збірка.

16:00 Т/с «Полдарк».

17:00, 19:00, 20:30 Новини.

17:15 Русинська родина.

17:40 Д/ц «Ремесло за призначенням».

18:05 Д/п «Чілі «Дика подорож».

19:20 Тема дня.

19:50, 23:55 Hіrek.

20:00, 20:15 Своя земля.

21:30 UA:Спорт.

21:50 Українська читанка.

22:00 Перемоги України. Центральна Рада.

22:05 Розсекречена історія.

23:00 Д/ф «Війна на нульовому кілометрі».

10:05 «Помста природи».

10:40 «Загублений світ».

14:30 Х/ф «Битва проклятих».

16:10 Х/ф «Книга Ілая».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-4».

20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків-2».

22:25, 00:05 Т/с «CSI: Місце злочину-14».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Реальна містика.

ЗАКАРПАТТЯ 08:00, 0 9 : 0 0 , 13:00, 21:00 Новини з UA:Першого.

08:05 Ранок на Суспільному.

09:05 Х/ф «Три золотих волосини».

10:30 Лайфхак українською.

10:50 Мандруємо вдома.

11:00 Кулінарне шоу.

12:00, 13:10 «Суспільна студія. МАРАФОН».

15:00 Загадки чернівецьких атлантів.

15:05 Українська абетка. Першосвіт.

15:10, 15:35 М/ф «Чорний пірат».

15:30 Марійчин першосвіт.

15:55 Англійська абетка. Першосвіт. Збірка.

16:00 Т/с «Полдарк».

17:15 Вдома у румун.

17:40 Д/ц «Ремесло за призначенням».

18:05 Д/п «Чилі: Дика подорож».

19:50, 23:55 Hіrek.

20:00 Ethno vіsіon.

21:30 UA:Спорт.

21:45 Українська читанка.

21:55 Розсекречена історія.

22:50 Перемоги України. Злука. День Соборності України.

23:00 Артефакти.

23:25 Букоголіки.

10:45, 17:20 «Загублений світ».

13:15 Х/ф «Гра Ендера».

15:20 Х/ф «Пекло».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-4».

20:20 Т/с «Ментівські війни. Харків-2».

22:15, 00:00 Т/с «CSI: Місце злочину-14».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Реальна містика.

12:30, 15:30 Т/с «Виходьте без дзвінка».

16:00 Т/с «Жіночий лікар - 4».

20:10 «Говорить Україна».

12:30, 15:30 Т/с «Виходьте без дзвінка».

16:00 Т/с «Жіночий лікар - 4».

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Чорна кров».

23:20 Т/с «Сильна жінка».

08:20 Правда життя.

09:25, 00:30 Речовий доказ.

10:35, 12:35, 17:00 Під іншим кутом.

11:35, 18:00 Сіяя: з нами у дику природу.

13:35 Прихована реальність.

14:25, 19:50 Битва цивілізацій.

15:20, 23:40 Загадки Всесвіту.

16:05, 21:45 Найекстремальніші.

19:00 Містична Україна.

20:45 Земля 2050.

22:40 Морські гіганти.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15, 18:33 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:25, 17:15, 20:05 «Тепер відбувається».

15:35 Т/ж «Ти вдома!».

16:15 «Рухайся вдома!».

18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30, 19:45 Факти плюс.

14:25 Т/с «Доктор Мартін 6».

15:35 Т/с «Сільський лікар 22».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

20:40 Т/с «Гірський лікар 12».

21:40 Шоу «Піраміда».

23:25 «Catch Poіnt».

00:55 Т/с «Приватні детективи 2».

21:00 Т/с «Чорна кров».

23:20 Т/с «Настане світанок».

08:25 Правда життя.

09:30, 00:30 Речовий доказ.

10:40, 12:40, 17:05 Під іншим кутом.

11:40, 18:05 Сіяя: з нами у дику природу.

13:40 Прихована реальність.

14:30, 19:55 Битва цивілізацій.

15:20, 23:40 Загадки Всесвіту.

16:10 Земні катаклізми.

19:05 Містична Україна.

20:45 Земля 2050.

21:45 Найекстремальніші.

22:40 Морські гіганти.

13:40, 19:30 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 14:33, 15:33, 16:33, 17:33, 18:15, 18:33 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:25, 17:15, 20:05 «Тепер відбувається».

16:15 «Рухайся вдома!».

18:50 «Сьогодні ввечері».

20:03 «У безпеці - вдома».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

00:20 Новини німецькою, російською, китайською мовами.

13:30, 19:45 Факти плюс.

14:25 Т/с «Доктор Мартін 6».

15:35 Т/с «Сільський лікар 22».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

20:40 Т/с «Гірський лікар 11».

21:40 Шоу «Піраміда».

23:25 «Catch Poіnt».

00:55 Т/с «Приватні детективи 2».

13:15 Т/с «Помста».

14:30, 19:50 «Фокус».

16:00 Т/с «Еліф 3».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:00 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:35 Новини.

21:10 «Майстершеф».

23:40 Т/с «Блудний син».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Вечеря в гостях».

10:30, 15:30, 16:30 «Судові справи».

12:25, 17:30 Т/с «Доктор Досконалість».

13:20 Музична «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35, 22:55 «Інкогніто».

00:10 «Пароль».

00:50 Т/с «Кістки 3».

09:30 «Здорова їжа».

09:50, 17:55 Т/с «Гірський лікар 10».

10:35, 23:50 Т/с «Інспектор Деррік».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20, 00:50 Т/с «Комісар Мегре».

14:55 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Дурень для кохання».

16:25 «Гастрономічний бедекер».

17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 3».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Ресторан пана Септіма».

22:55 Т/с «Сержант Топінка».

09:00, 12:55 «Жива панорама».

09:30 Поліція.

09:45 Д/с «Скарби».

10:00 Д/ф «Незвичайні історії словацьких поселень».

12:55 Т/с «Помста».

14:00, 21:10 «Майстершеф».

15:50 Т/с «Еліф 3».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:00 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:50 Новини.

19:50 «Фокус».

23:50 Т/с «Приватний детектив Магнум».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Вечеря в гостях».

10:30, 15:30, 16:30 «Судові справи».

12:25, 17:30 Т/с «Доктор Досконалість».

13:20 Музична «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «9-1-1».

23:30 Т/с «ФБР: Найбільш розшукувані».

00:30 Т/с «Кістки 3».

09:30 «Здорова їжа».

09:45, 18:00 Т/с «Гірський лікар 10».

10:35, 00:00 Т/с «Інспектор Деррік».

11:55, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 Т/с «Комісар Мегре».

14:55 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Дурень для кохання».

16:35 «Світ у картинах».

17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 3».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Т/с «Віра».

23:00 Т/с «Перш ніж помремо».

09:00, 13:00 «Жива панорама».

09:35, 17:05 Д/с «Жінка на краю світу 9».

09:55 Д/ф «Незвичайні історії словацьких поселень».

10:30 Х/ф «Захист Сократа».

11:40 Музична «Кіно часу».

12:00 Правила дорожнього руху.

12:15, 19:30 М/с.

13:15 «Велоподорожі».

13:30 «Мірослав Жбірка та гурт «Ліміт».

14:05 Казка «Марцелка».

14:50 Д/ф «Велика гімалайська пригода».

15:40 Д/ф «Чарівний світ анімації».

16:05 Д/ф «Радіо».

16:35 Д/с «Кілька років тому».

17:05 Д/с «Жінка на краю світу 9».

17:30 Т/ж «ВАТ».

18:00 «Енциклопедія словацьких спільнот».

18:15 Новини.

18:25 «Мій діагноз».

18:55 Д/с «Родина».

21:00 Лотерея.

21:10 Д/ф «Китай - країна фарб».

22:05 Дискусійна прогр. з Міхалом Гавраном.

23:05 Т/с «Вавилон Берлін 2».

00:40 «Експеримент».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:35 М/ф «Літаючий будинок».

09:00, 10:00, 13:00 На часі.

09:15, 10:15, 13:15, 17:00, 19:50 Д/ф.

11:15 М/ф «Уроки тітоньки Сови».

11:25 Мистецький вимір.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/с «За мною, хлопці!».

12:35 М/ф «Дивні пригоди Аладара Мейзгі».

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Друга світова: апокаліпсис».

16:00 Мій тиждень.

16:25 Євромах.

19:30, 20:30 Деталі.

21:30 «Улюблена географія».

21:55 «Є такі місця...».

22:50 З тижня на тиждень.

23:15 «Майстер своєї справи».

23:40 «Свідок».

10:30 «Актори-легенди».

10:50 Т/ф «Метеор».

12:15 Правила дорожнього руху.

12:30, 19:30 М/с.

13:20 «Велоподорожі».

13:30 Т/ф «Намисто».

14:00 Д/с «Китай - країна фарб».

14:55 Д/ф «Велика гімалайська пригода».

15:45 Д/ф «Чарівний світ анімації».

16:10 Д/ф «Куди ведуть шляхи?».

16:35 Д/с «Кілька років тому».

17:30 Т/ж «ВАТ».

18:00 «Енциклопедія словацьких спільнот».

18:15 Новини.

18:25 «Мій діагноз».

18:55 Д/с «Родина».

21:00 Лотерея.

21:10 Д/с «Священна війна».

22:00 Д/ф «Конкуренти: Вісконті проти Фелліні».

22:55 Х/ф «Соняшники».

00:40 «Ніч в архіві».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Літаючий будинок».

08:40 Територія спорту.

08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20 Д/с.

11:15 М/ф «Уроки тітоньки Сови».

11:25 Мій тиждень.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/с «За мною, хлопці!».

12:35 М/ф «Дивні пригод и А лад ар а Мейзгі».

13:20, 14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Друга світова: апокаліпсис».

16:00 Роман Сов’як - у мережі.

16:35 Завтра-сьогодні.

17:00, 19:50 Д/ф.

21:30 Духовна година.

22:30 «Є такі місця...».

22:55 «П’ять континентів».

23:20 «Ангел гастрономії».

пРОГРАМа ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 середа 5 серпня

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини.

08:05, 0 9 : 0 5 , 1 2 : 0 0 , 13:10, 18:20, 00:30 Марафон.

09:30 Т/с «Жіночий рай».

15:10, 2 1 : 3 0 , 23:55 UA:Спорт.

15:20 «Грандіозні подорожі залізницею Великої Британії».

16:30 Т / с « М і с т е р Селфрідж».

17:30 Наші гроші.

18:55, 22:15 Д/ц «Боротьба за виживання».

19:35 Д/ц «Дикі тварини».

20:25 Д/ц «Супер-Чуття».

21:40 Бюджетники.

00:00 Спільно.

08:00, 09:00, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей».

11:15, 12:40, 14:55 Міняю жінку.

17:10 Т/с «Жінка».

20:30, 21:05 Х/ф «Папік».

21:55 Х/ф «Тато Ден».

22:55 Т/с «Шерлок - 3: Порожній катафалк».

00:55 Шайя ЛаБаф у трилері «Параноя».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00, 12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:00, 1 4 : 5 0 , 1 5 : 4 5 , 16:35, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:05 Слідство вели...

23:55 Т/с «Спокуса».

четвер 6 серпня

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:30 Марафон.

09:30 Т/с «Жіночий рай».

15:10, 2 1 : 3 0 , 23:55 UA:Спорт.

15:20 «Грандіозні подорожі залізницею Великої Британії».

16:30 Т / с « М і с т е р Селфрідж».

17:30 Бюджетники.

18:55, 22:15 Д/ц «Боротьба за виживання».

19:35 Д/ц «Дикі тварини».

20:25 Д/ц «Супер-Чуття».

21:40 Схеми. Корупція в деталях.

00:00 #ВУКРАЇНІ.

08:00, 09:00, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей».

11:15, 1 3 : 1 5 , 15:10 «Одруження наосліп».

17:10 Т/с «Жінка».

20:30, 21:05 Х/ф «Папік».

21:50 Х/ф «Тато Ден».

22:55 Т/с «Шерлок - 3: Ознаки третього».

00:50 Т/с «Шерлок 3: Його остання клятва».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00, 12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:00, 14:50, 15:40, 16:35, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:05 Слідство вели...

23:55 Т/с «Спокуса».

09:20 Т/с «Грімм».

11:00 Х / ф « А н г е л и Чарлі 2: Повний вперед».

13:10 Кохання на виживання.

17:00, 19:00 Хто зверху?

21:00 Х/ф «Керрі».

23:00 Х/ф «Коматозники».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15, 15:30 Д/с «Неймовірні винаходи».

09:35 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

12:20 Гончаренко рулить.

12:50 Vоїн - це я!

13:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло».

16:10 Д/с «Стежина війни».

17:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

18:10 Д/с «Бойові кораблі».

19:25 Д/с «Друга світова війна. Свідчення війни».

20:10 Інформаційний вечір.

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

23:00 Д/с «Найбільші обмани».

00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:25 Надзвичайні новини.

10:05 Громадянська оборона.

11:00, 13:20 Т/с «Рішає Оністрат».

12:45, 15:45 Факти. День.

14:30, 16:20, 21:30 Т/с «Пес».

17:00 Х/ф «Інкасатор».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

20:20 Секретний фронт.

09:20 Т/с «Грімм».

11:50 Х / ф « А н г е л и Чарлі».

14:10 Заробітчани.

17:00, 19:00 Хто зверху?

21:00 Х/ф «Здобич».

22:50 Х/ф «Хижа в лісі».

00:40 Т/с «Підступні покоївки».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15, 15:30 Д/с «Неймовірні винаходи».

09:35 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

12:30 Невигадані історії.

13:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло».

16:10 Д/с «Стежина війни».

17:10 Таємниці війни.

18:10 Д/с «Бойові кораблі».

19:25 Д/с «Друга світова війна. Свідчення війни».

20:10 Інформаційний вечір.

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

23:00 Д/с «Найбільші обмани».

00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:25 Надзвичайні новини.

10:10 Секретний фронт.

11:25, 13:20 Х/ф «Поліцейський з Беверлі Гіллз».

12:45, 15:45 Факти. День.

14:10, 16:25 Х/ф «Поліцейський з Беверлі Гіллз-2».

16:45 Х/ф «Поліцейський з Беверлі Гіллз-3».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

20:20 Анти-зомбі.

21:25 Т/с «Пес».

22:30 Т/с «Таємні двері».

23:40 Т/с «Винищувачі-2: Останній бій».

09:00, 23:00 Т/с «Доктор Хаус».

11:00 «Цієї миті рік потому».

13:00, 14:50 «Таємниці ДНК».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

15:30 Т/с «Кріпосна».

18:15 «Один за всіх».

20:15, 22:45 Т/с «Вибір матері».

00:55 «Містичні історії».

08:00, 11:30 «Моя правда».

08:50, 0 9 : 3 0 « М у л ь тфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:50 «Спогади».

10:40, 0 0 : 3 0 « З і р к о в і долі».

12:20 Х/ф «Мартин Боруля».

14:15 Х/ф «Ульзана».

15:55 Х/ф «Мерседес йде від погоні».

17:20 Х/ф «П’ять хвилин страху».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Перше побачення».

00:45 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Пам’ятай ім’я своє».

10:55, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Будьте здорові».

14:05, 00:50 «Речовий доказ».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Вартість життя».

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 «Реальні злочинці».

ЗАКАРПАТТЯ 08:00, 0 9 : 0 0 , 13:00, 21:00 Новини з UA:Першого.

22:25 Т/с «Таємні двері».

23:35 Т/с «Винищувачі-2: Останній бій».

09:00, 23:00 Т/с «Доктор Хаус».

11:00 «Цієї миті рік потому».

13:00, 14:50 «Таємниці ДНК».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:30 Т/с «Кріпосна».

18:15 «Один за всіх».

20:15, 22:45 Т/с «Вибір матері».

00:55 «Містичні історії».

08:00, 11:10 «Моя правда».

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Спогади».

10:20 «Зіркові долі».

12:00 Х/ф «Захар Беркут».

13:45 Х/ф «Текумзе».

15:35 Х/ф «Чорна стріла».

17:10 Х/ф «Балада про доблесного лицаря Айвенго».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Весілля з посагом».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Вантаж без маркування».

10:45, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Вартість життя».

14:05, 00:50 «Речовий доказ».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Правда життя».

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 «Реальні злочинці».

ЗАКАРПАТТЯ 08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 21:00 Новини з UA:Першого.

08:05 Ранок на Суспільному.

08:05 Ранок на Суспільному.

09:05 Х/ф «Спляча красуня».

10:30 Лайфхак українською.

10:50 Мандруємо вдома.

11:00 Кулінарне шоу.

12:00, 13:10 «Суспільна студія. МАРАФОН».

15:00 Загадки чернівецьких атлантів.

15:05 Українська абетка. Першосвіт.

15:10, 15:35 М/ф «Чорний пірат».

15:30 Марійчин першосвіт.

15:55 Англійська абетка. Першосвіт. Збірка.

16:00 Т/с «Полдарк».

17:15 Своя земля.

17:40 Д/ц «Ремесло за призначенням».

18:05 Д/п «Чилі: Дика подорож».

19:50, 23:55 Hіrek.

20:00 На власні очі.

21:30 UA: Спорт.

21:45 Українська читанка.

22:00 Розсекречена історія.

23:00 Крим. Реалії україномовна версія.

23:25 В Україні.

10:50 «Помста природи».

11:00, 17:15 «Загублений світ».

12:55 Х/ф «Останній замок».

15:20 Х/ф «Вторгнення: Битва за рай».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-4».

20:20 Т/с «Ментівські війни. Харків-2».

22:10 Т/с «CSI: Місце злочину-15».

23:55 Т/с «CSI: Місце злочину-14».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Реальна містика.

12:30, 15:30 Т/с «Виходьте без дзвінка».

16:00 Т/с «Жіночий лікар - 4».

20:10 «Говорить Україна».

21:00, 23:20 Т/с «Чорна кров».

09:05 Х/ф «Чарівний гаманець».

10:35 Лайфхак українською.

10:50 Мандруємо вдома.

11:00 Кулінарне шоу.

12:00, 13:10 «Суспільна студія. МАРАФОН».

15:00 Загадки чернівецьких атлантів.

15:05 Українська абетка. Першосвіт.

15:10, 15:35 М/ф «Чорний пірат».

15:30 Марійчин першосвіт.

15:55 Англійська абетка. Першосвіт. Збірка.

16:00 Т/с «Полдарк».

17:00, 19:00, 20:45 Новини.

17:15 Ethno vіsіon.

17:40 Д/ц «Ремесло за призначенням».

18:05 Д/п «Чилі: Дика подорож».

19:20 Звіти наживо.

20:15, 23:55 Hіrek.

20:20 Словацькі погляди.

21:30 UA:Спорт.

21:45 Українська читанка.

22:00 Д/п «Легіон. Хроніка Української Галицької армії».

22:50 Перемоги України. Крути.

23:00 Розсекречена історія.

11:10 «Помста природи».

11:50, 17:20 «Загублений світ».

13:50 Х/ф «Сорок вісім годин».

15:35 Х/ф «Інші сорок вісім годин».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-4».

20:20 Т/с «Ментівські війни. Харків-2».

22:10 Т/с «CSI: Місце злочину-15».

23:55 Т/с «CSI: Місце злочину-14».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Реальна містика.

12:30, 15:30 Т/с «Виходьте без дзвінка».

16:00 Т/с «Жіночий лікар - 4».

00:15 Т/с «Я заплачу завтра».

08:20 Правда життя.

09:25, 00:30 Речовий доказ.

10:35, 12:35, 17:00 Під іншим кутом.

11:35, 18:00 Сіяя: з нами у дику природу.

13:35 Прихована реальність.

14:25, 19:50 Битва цивілізацій.

15:20, 23:40 Загадки Всесвіту.

16:10, 21:45 Найекстремальніші.

19:00 Містична Україна.

20:45 Земля 2050.

22:40 Велетні льодовикової ери.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:25, 17:15 «Тепер відбувається».

18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30, 19:45 Факти плюс.

14:25 Т/с «Доктор Мартін 6».

15:35 Т/с «Сільський лікар 22».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

20:40 Т/с «Гірський лікар 11».

21:40 Шоу «Піраміда».

23:25 «Catch Poіnt».

00:55 Т/с «Приватні детективи 2».

12:55 Т/с «Помста».

14:00, 21:10 «Майстершеф».

15:50 Т/с «Еліф 3».

16:55 Т/с «Жінка».

20:10 «Говорить Україна».

21:00, 23:20 Т/с «Чорна кров».

00:15 Х/ф «Помічниця».

08:20 Правда життя.

09:25, 00:30 Речовий доказ.

10:35, 12:35, 17:00 Під іншим кутом.

11:35, 18:00 Сіяя: з нами у дику природу.

13:35 Прихована реальність.

14:25, 19:50 Битва цивілізацій.

15:20, 2 3 : 4 0 З а г а д к и Всесвіту.

16:10, 21:45 Найекстремальніші.

19:00 Містична Україна.

20:45 Земля 2050.

22:40 Велетні льодовикової ери.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:25, 17:15, 20:05 «Тепер відбувається».

16:35 Т/ж ЄС.

18:50 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30, 19:45 Факти плюс.

14:25 Т/с «Доктор Мартін 6».

15:35 Т/с «Сільський лікар 22».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

20:40 Т/с «Гірський лікар 12».

21:40 Шоу «Піраміда».

23:25 «Catch Poіnt».

00:55 Т/с «Приватні детективи 2».

18:05, 23:00 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:40 Новини.

19:50 «Фокус».

23:50 Т/с «Приватний детектив Маг нум».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Вечеря в гостях».

10:30, 15:30, 16:30 «Судові справи».

12:25, 17:30 Т/с «Доктор Досконалість».

13:20 Музична «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Крутий татусь».

23:50 Чотири весілля.

09:30 «Здорова їжа».

09:45, 17:55 Т/с «Гірський лікар 10».

10:35, 00:40 Т/с «Інспектор Деррік».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 Т/с «Комісар Мегре».

14:50 Т/ж «Фольклорика».

15:20 Т/с «Дурень для кохання».

16:25 «Гастрономічний бедекер».

17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 3».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Вбивства в Сен-Поль-деВанс».

23:05 Т/с «Інспектор Бенкс 3».

09:00, 13:00 «Жива панорама».

09:30, 17:05 Д/с «Жінка на краю світу 9».

10:00 Д/ф «Кордон у серці».

10:30 «Актори-легенди».

10:45 Т/ф «Алергія».

12:15 Правила дорожнього руху.

12:30, 19:30 М/с.

13:15 «Велоподорожі».

12:55 Т/с «Помста».

14:00, 21:10 «Майстершеф».

15:50 Т/с «Еліф 3».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:00 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:40 Новини.

19:50 «Фокус».

23:45 Т/с «Гарний лікар».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Вечеря в гостях».

10:30, 15:30, 16:30 «Судові справи».

12:20, 17:30 Т/с «Доктор Досконалість».

13:15 Музична «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «9-1-1».

23:30 Т / с « П е р е в і зник».

00:35 Т/с «Кістки 3».

09:30 «Здорова їжа».

09:45, 18:00 Т/с «Гірський лікар 11».

10:30, 00:15 Т/с «Інспектор Деррік».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 Т/с «Комісар Мегре».

14:55 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Дурень для кохання».

16:35 «Словаччина в картинах».

17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 3».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Ніхто не досконалий».

22:40 Т/с «Лише заради любові».

09:00, 13:05 «Жива панорама».

09:30, 17:05 Д/с «Жінка на краю світу 9».

10:00 Д/ф «Кордон у серці».

13:30 Х/ф «Жаба».

13:55 Д/ф «Конкуренти: Вісконті проти Фелліні».

14:45 Д/ф «Велика гімалайська пригода».

15:45 Д/ф «Чарівний світ анімації».

16:05 Д/ф «Шляхи Едварда Брауна».

16:35 Д/с «Кілька років тому».

17:30 Т/ж «ВАТ».

18:00 «Енциклопедія словацьких спільнот».

18:10 Новини.

18:25 «Мій діагноз».

18:55 Д/с «Родина».

21:00 Лотерея.

21:10 Д/ф «Краса Словаччини».

21:45 Футбол.

00:15 Д/с «Фортеці та замки Європи».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Літаючий будинок».

08:40 Романо лав.

08:55, 16:00 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20, 20:05 Д/с.

11:15 М/ф «Уроки тітоньки Сови».

11:25 Європейське перепуття.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/с «За мною, хлопці!».

12:35 М/ф «Дивні пригоди Аладара Мейзгі».

13:20, 14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Друга світова: апокаліпсис».

16:10 Мистецький вимір.

16:35 Територія спорту.

17:00 Д/ф.

19:50 На часі.

21:30 «Карпатський басейн».

21:50 «Угорська хроніка».

22:15 «У лісі. Зимова прогулянка у Мечек».

22:45 «Постаті».

23:10 «Є такі місця...».

23:35 Т/ж «Спадщина».

10:30 «Актори-легенди».

10:50 Т/ф «Справа лейтенанта Зеборна».

12:20 Правила дорожнього руху.

12:30, 19:30 М/с.

13:30 Х/ф «Катка».

14:00 Д/ф «Фортеці та замки Європи».

14:50 Д / ф «Чи пам’ятаєте їх?».

15:50 Д/ф «Чарівний світ анімації?».

16:15 Основні моменти Євроліги.

17:30 Т/ж «ВАТ».

18:00 « Е н ц и к л о п е д і я словацьких спільнот».

18:15 Новини.

18:25 «Мій діагноз».

18:55 Д/с «Родина».

21:00 Лотерея.

21:10 Вистава «Тітка Чарлі».

23:25 Х/ф «Почесний громадянин».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Літаючий будинок».

08:35 Територія спорту.

08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20 На часі.

09:35, 10:35, 13:20 Д/с.

11:15 М/ф «Уроки тітоньки Сови».

11:25 Роман Сов’як - у мережі.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/с «За мною, хлопці!».

12:35 М / ф « Д и в н і пригоди Аладара Мейзгі».

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Друга світова: апокаліпсис».

16:00 Європейське перепуття.

16:25 Глобал 3000.

17:00, 19:50 Д/ф.

21:30 Д/ф «Доктор Ліннер».

22:30 «Сім’я - 2020».

22:50 «Жива церква».

23:15 «Шеф-кухар Будаї».

23:40 «Література та книга».

10 пРОГРАМа ТЕЛЕБАЧЕННЯ п’ятниця 7 серпня

09:30 15:10, 15:20

Т/с «Жіночий рай».

21:30, 23:55 UA:Спорт. «Грандіозні подорожі залізницею Великої Британії».

16:30 Т/с «Містер Селфрідж».

17:30 Перша шпальта.

18:55 Д/ц «Боротьба за виживання».

19:35, 21:40 «Дикі тварини».

20:25 Д/ц «Супер-Чуття».

22:15 Секрети Сонячної системи.

00:00 Схеми.

08:00, 09:00, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей».

11:20, 13:15, 15:10 «Одруження наосліп».

17:10 Т/с «Жінка».

20:30 Ліга сміху.

22:35, 00:00 Вечірній квартал.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00, 12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:00, 14:45, 15:40, 16:35 Речдок.

18:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

21:00 Х/ф «Жертвуючи пішаком».

23:20 Слідство вели...

08:20

Від пацанки до панянки.

субота 8 серпня

08:20 Шо? Як?

09:05 Енеїда.

10:10 Х/ф «Ромео і Джульєта» 2 с.

12:00, 20:30, 21:20 Д/ц «Дикі тварини».

13:00 Д/ц «Подорож відкритим космосом».

13:30 Секрети Сонячної системи.

15:00 UA Фольк. Спогади.

16:00 Т/с «Містер Селфрідж».

16:45 В с е н і ч н е б д і н н я (ПЦУ).

19:30 В е л и к а в е ч і р н я (УГКЦ).

22:00 Х / ф « Ф а т а л ь н а пристрасть».

00:40 Святі та грішні.

08:00 «Сніданок».

10:00 Світ навиворіт.

11:05 «Любий, ми переїжджаємо».

17:10 Х/ф «Півтора шпигуна».

19:30 ТСН.

20:15 Вечірній квартал.

22:00 Українські сенсації.

23:10, 00:10 Світське життя.

08:00 09:00 10:00 11:10

«Шість соток». «Готуємо разом». «Корисна прогр.». Х/ф «Поклич мене у світлу далину».

13:00 Х/ф «Пічки-лавочки».

15:10 Х/ф «Калина червона».

17:15, 20:30 Т/с «Я подарую тобі світанок».

20:00 «Подробиці».

22:30 «Ювілейний концерт Софії Ротару».

00:40 Х/ф «Все можливо».

неділя

17:10 19:00 21:30 23:10

Х/ф «Здобич». Х/ф «Могутні Рейнджери». Х/ф «Ґретель і Гензель». Х/ф «Гостя».

08:10, 21:25, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15, 15:30 Д/с «Неймовірні винаходи».

09:35 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

12:30 На власні очі.

13:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло».

16:10 Д/с «Стежина війни».

17:20 Кендзьор.

18:10 Д/с «Бойові кораблі».

19:25 Д/с «Друга світова війна. Свідчення війни».

20:10 Інформаційний вечір.

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

23:00 Д/с «Найбільші обмани».

00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

08:45 09:15,

Факти. Ранок.

19:25 Надзвичайні новини.

10:10 Анти-зомбі.

11:05, 13:20 Х/ф «Помпеї».

12:45, 15:45 Факти. День.

15:30, 16:15 Х/ф «Помінятися місцями».

18:10, 20:10 Дизель-шоу.

18:45 Факти. Вечір.

22:55 «На трьох».

00:45 Факти.

09:05

«Врятуйте нашу родину - 3».

09:50 Варьяти.

11:20 Хто зверху?

15:05, 17:05 Kіds’ Tіme.

15:10 М/ф «Аладдін».

17:10 Х/ф «Вовки».

19:00 Х/ф «Автомонстри».

21:00 Х/ф «Той, що біжить лабіринтом».

23:10 Х/ф «Лихоманка».

08:15,

14:15 Д/с «Бойові машини».

08:40 Натхнення.

08:50, 21:25, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

09:15 Копійка до копійки.

09:30 Автопілот-новини.

09:40 Автопілот-тест.

09:50 Драйв.

10:10, 12:15 Медекспертиза.

10:30 Майстри ремонту.

11:10, 13:15 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

12:35 Невигадані історії.

15:15 Гончаренко рулить.

15:35 На власні очі.

16:10, 17:10, 00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

18:10 Про військо.

18:40 Є сенс.

19:15 Особливий погляд.

19:35 Спостерігач.

20:10 Рандеву.

21:20 Вечірній преЗЕдент.

21:35 Вікно в Америку.

22:00, 23:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

08:25

Т/с «Розтин покаже».

12:00, 13:00 Х/ф «Ідентифікація Борна».

12:45 Факти. День.

14:25 Х/ф «Перевага Борна».

16:40 Х/ф «Ультиматум Борна».

18:45 Факти. Вечір.

23:00 Х/ф «Рудий пес».

00:50 Речдок.

9 серпня

09:00

Божественна літургія Православної церкви України.

11:00 Недільна літургія Української Греко-Католицької церкви.

12:30 Недільна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні.

13:30 Світові чемпіонати. Огляд.

15:00 UA Фольк. Спогади.

16:00 Т/с «Містер Селфрідж».

18:00 Д/ц «Історії вулканів».

18:30 Д/ц «Всі на море. Нова Зеландія».

19:30, 21:20 «Дикі тварини».

20:00 Д/ф «Джунглі: чари іншого світу».

22:00 Х/ф «Невинний».

00:40 UA:Фольк. Спогади.

08:00 «Сніданок».

09:00 «Лото-Забава».

09:25 Світ навиворіт.

12:05 Х/ф «Папік».

17:30 Х/ф «Людина темряви».

19:30 ТСН.

20:15 Х/ф «Неймовірний Халк».

22:25 Х/ф «Хранитель часу».

08:00 09:00 10:00, 12:00

«Удачний проект». «Готуємо разом».

11:00 Орел і решка. Т/с «Там, де твій дім».

13:50 Т/с «Я подарую тобі світанок».

18:00 Х/ф «Любов від усіх хвороб».

20:00 «Подробиці».

20:30 Х/ф «Мій хлопець псих».

09:10 Х/ф «Знаряддя смерті: Місто кісток».

11:40 Х/ф «Автомонстри».

13:50 Х/ф «Могутні Рейнджери».

16:10 Х/ф «Той, що біжить лабіринтом» 1-3.

00:00 Х/ф «Хижа в лісі».

08:15, 08:25,

15:35 Vоїн - це я!

15:15 Невигадані історії.

08:45 Натхнення.

09:10, 10:10 Д/с «Найбільш завантажене у світі».

11:00 Божественна літургія з Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

12:40 Індійський фільм.

15:45 Паспортний сервіс.

16:10, 17:10, 00:10 Д/с «Щось пішло не так: зворотній відлік до катастрофи».

18:00 Час. Підсумки тижня з Анною Мірошниченко.

19:15 Спостерігач.

19:35 Особливий погляд.

20:10 Машина часу.

21:25 Вечірній преЗЕдент.

21:30, 00:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

21:40 Час-Tіme.

22:00, 23:00 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

08:40 11:20,

Т/с «Відділ 44».

13:00 Х/ф «Ультиматум Борна».

12:45 Факти. День.

13:45 Х/ф «Спадок Борна».

16:10 Х / ф « Д ж е й с о н Борн».

18:45 Факти. Вечір.

11:05, 14:50, 18:15 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

19:00 «Наречена для тата 3».

20:55, 22:45 Т/с «Загадка для Анни».

00:45 «Містичні історії».

08:00, 10:30 «Моя правда».

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Спогади».

10:20 «Зіркові долі».

11:20 Х/ф «Богдан-Зіновій Хмельницький».

13:40 Х/ф «Оцеола».

15:45 Х/ф «П’ять хвилин страху».

17:15 Х/ф «В останню чергу».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т / с « З а г а д к о в і вбивства Агати Крісті».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Прощальна гастроль «Артиста».

10:45, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Правда життя».

14:00, 00:50 «Речовий доказ».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Таємниці світу».

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 «Реальні злочинці».

ЗАКАРПАТТЯ 08:00,

09:00, 13:00, 21:00 Новини з UA:Першого.

08:05 Ранок на Суспільному.

09:05 Х/ф «Жар-птиця».

10:35 Л а й ф х а к у к р а ї н ською.

10:50 Мандруємо вдома.

11:00 Звіти наживо.

19:10 Х/ф «Спадок Борна».

21:45 Х / ф « Д ж е й с о н Борн».

00:20 Х/ф «Хранителі».

09:30

«Неймовірна правда про зірки».

10:50 Т/с «Вибір матері».

17:00 «Хата на тата».

19:00 «Звана вечеря».

20:55 Х/ф «Джентльмени удачі».

22:45 Х/ф «Дівчата».

00:40 «Дівчата: невідома версія».

08:00 Зіркове життя.

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Моя правда».

10:20 «Невідома версія».

11:10 Т/с «Роксолана».

13:30 Х/ф «Весілля з посагом».

15:50 Х/ф «Бездоглядність».

17:40 Х/ф «Мачуха».

19:15 Х/ф «Змова проти корони».

22:55 Х/ф «До мене, Мухтар!».

00:25 Х/ф «Застава в горах».

12:30

«Легенди карного розшуку».

15:35 «Випадковий свідок».

18:05 «Переломні 80-ті».

19:00 «Свідок».

19:30 Х/ф «Невиправний брехун».

21:00 Х/ф «88 хвилин».

23:05 Х/ф «Скажені».

00:55 «Хвороби-вбивці».

ЗАКАРПАТТЯ 08:00, 0 9 : 0 0 Н о в и н и з UA:Першого.

08:05 Англійська абетка. Першосвіт.

08:10 Українська абетка.

19:10 21:40 00:20 08:40 09:35 19:00 20:00 22:40

Х/ф «Готель Мумбаї: Протистояння». Х/ф «Полювання на злодіїв». Х/ф «Підривники». «Джентльмени удачі: невідома версія». «Хата на тата». «Слідство ведуть екстрасенси». «Один за всіх». «Я соромлюсь свого тіла».

08:00 Зіркове життя.

08:50, 09:30 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

10:05 «Моя правда».

10:55 «Невідома версія».

11:45 Т/с «Роксолана».

14:05 Х/ф «Міцний горішок».

15:30 Х/ф «Корпус генерала Шубнікова».

17:05 Х/ф «Морський характер».

19:00 Х/ф «Червоний колір Бразилії».

22:40 Х/ф «Командир щасливої «Щуки».

00:25 Х/ф «Тегеран-43».

11:20

Х/ф «Невиправний брехун». Х/ф «Опікун». Х/ф «Наречений з того світу».

15:15 Х/ф «Одруження Бальзамінова».

17:00 Х/ф «88 хвилин».

19:00 Х/ф «Акція».

20:40 Х/ф «Екіпаж машини бойової».

22:00 Х/ф «Сутичка».

00:15 Х/ф «Скажені».

12:45 14:20

ЗАКАРПАТТЯ 08:00, 0 8 : 5 5 Н о в и н и з UA:Першого.

08:05 Марійчин першосвіт.

12:00, 13:10 «Суспільна студія. МАРАФОН».

15:00, 22:50 Загадки чернівецьких атлантів.

15:05 Українська абетка. Першосвіт.

15:10, 15:35 М/ф «Чорний пірат».

15:30 Марійчин першосвіт.

15:55 Англійська абетка. Першосвіт. Збірка.

16:00 Т/с «Полдарк».

17:40 Д/ц «Ремесло за призначенням».

18:05 Д/п «Чилі: Дика подорож».

19:50, 23:55 Hіrek.

19:55 «VoxCheck».

20:00 Схеми. Корупція в деталях.

21:30 UA:Спорт.

21:45 Українська читанка.

21:55 Розсекречена історія.

23:00 Артефакти.

23:25 Букоголіки.

09:05, 17:10 «Загублений світ».

12:55 Х/ф «Експедиція «Ноїв ковчег».

15:30 Х/ф «Помпеї: Апокаліпсис».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Х/ф «Політ Фенікса».

21:35 Х/ф «На грані».

23:50 Х/ф «Париж. Місто мертвих».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Т/с «Міраж».

14:30, 15:30 Т/с «Жіночий лікар - 4».

20:10 «Говорить Україна».

23:20 Т/с «Замок на піску».

10:45 Під іншим кутом.

11:45, 18:00 Сіяя: з нами у дику природу.

12:45, 20:45 Земля 2050.

13:45 Прихована реальність.

14:35, 17:05, 19:50 Битва цивілізацій.

15:30, 23:40 Загадки Всесвіту.

16:15 Найекстремальніші.

19:00 Містична Україна.

21:45 Земні катаклізми.

22:40 Велетні льодовикової ери.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:25, 17:15 «Тепер відбувається».

18:50 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30, 19:45 Факти плюс.

14:25 Т/с «Доктор Мартін 7».

15:35 Т/с «Сільський лікар 22».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

20:40 Т/с «Гірський лікар 12».

21:40 Шоу «Піраміда».

23:25 «Catch Poіnt».

00:55 Т/с «Приватні детективи 2».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:00 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:40 Новини.

19:50 «Фокус».

23:45 Т/с «Гарний лікар».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Вечеря в гостях».

10:30, 15:30, 16:30 «Судові справи».

12:15, 17:30 Т/с «Доктор Досконалість».

13:15 Музична «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 «Все, що я люблю».

23:20 Х/ф «Експат».

09:30 «Здорова їжа».

09:45, 17:55 Т/с «Гірський лікар 11».

10:30 Т/с «Інспектор Деррік».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:15 Т/с «Комісар Мегре».

14:55 Т/ж «Фольклорика».

15:20 Т/с «Дурень для кохання».

16:30 «Гайда на город!».

17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 3».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Що я знаю».

23:05 Х/ф «Сальвадор».

08:25 Правда життя.

09:35, 00:30 Речовий доказ.

12:55 14:00, 15:50

Т/с «Помста».

21:10 «Майстершеф». Т/с «Еліф 3».

09:00, 12:50 «Жива панорама».

09:30 Д/с «Жінка на краю світу 9».

10:00 Д/с «Кордон у серці».

10:30 «Актори-легенди».

08:15,

18:30

08:50 09:05 09:15 11:15 12:15

20:10

Історія українських земель. Історія Києва.

00:15

Мега

08:25, 08:35 М/с «Рівень Маркуса». Марійчин першосвіт. М/с «Ти і поліція». Х/ф «Жива». Кулінарне шоу. Х/ф «Хоробрий швець».

13:30 На власні очі.

14:10 Схеми. Корупція в деталях.

15:05, 23:05 Артефакти.

15:35, 21:00 Розсекречена історія.

16:25, 17:30 Т/с «Полдарк».

18:30 Русинська родина.

19:00, 22:25 Своя земля.

19:15 Вечір добрий.

19:40 Ethno vіsіon.

20:10 Святі та грішні.

22:00 В Україні.

23:00 Загадки чернівецьких атлантів.

23:25 Букоголіки.

08:40 14:25 16:40 19:00

«Загублений світ». Х/ф «На грані». Х/ф «Кібер». Х/ф «Серед білого дня».

20:45 Х/ф «Сек’юріті».

22:25 Х/ф «Ласкаво просимо в капкан».

00:10 Х/ф «Погоня за любов-ю».

15:00, 19:00 Сьогодні.

15:20 Т/с «Чорна кров».

17:00, 21:00 Т/с «Не смій мені говорити прощавай!».

20:00 Головна тема.

23:10 Т/с «Біжи, не оглядаючись».

19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:30, 15:30, 16:30, 17:30, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:25, 17:15 «Тепер відбувається».

16:15 «Рухайся вдома».

18:50, 19:40, 21:30 «Сьогодні ввечері».

21:25 Новини спорту.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

11:10 «Тренди».

11:40 Т/ж «Нерухомість».

12:15 «Інноватор».

12:45 «Багаж».

13:15 «Світ малюка».

13:50 Т/ж для власників собак.

14:20 Кулінарна «Магічний кухар».

14:55 М/ф «Монстри на канікулах».

16:50 Т/с «Коломбо».

19:00 Факти.

20:55 Х/ф «Моє велике грецьке весілля».

23:00 Х/ф «Таксі 2».

00:55 Х/ф «Люди-Х: Росо­ маха».

09:20 Речовий доказ.

10:30, 00:35 Битва цивілізацій.

11:25 Земля 2050.

13:25, 21:00 ТОП 10: Таємниці та загадки.

16:30 Велетні льодовикової ери.

08:10 08:15,

00:00 Ш о у Братів Шумахерыв.

Українська абетка.

08:25, 08:40 М/с «Рівень Маркуса».

09:00 Божественна літургія Православної церквиУкраїни.

11:00 Недільна літургія Української Греко-Католицької церкви.

12:30 Недільна Свята меса Римо-Католицької церкви в Україні.

13:30 Ethno vіsіon.

14:00 Кулінарне шоу.

14:40 Х/ф «Вавилон».

16:20 Х о р т и ц я o n l і n e . Чорний камінь (UA:Запоріжжя).

16:30 Розсекречена історія.

17:25 Т/с «Полдарк».

18:30, 22:25 Своя земля.

19:00, 22:00 В Україні.

19:30 Вдома у румун.

20:10 Святі та грішні.

21:00, 23:00 Загадки чернівецьких атлантів.

21:05 Д/ф «Українська символіка. Гімн».

23:05 Артефакти.

23:25 Букоголіки.

09:00 12:45 14:15 15:55 17:35 19:00 21:15 23:15

09:00 13:10

«Загублений світ». Х/ф «Шангрі-ла: На межі зникнення». Х/ф «Голий пістолет». Х/ф «Голий пістолет-2. Запах страху». Х/ф «Голий пістолет-33. Остання образа». Х/ф «Міф». Х/ф «Шанхайський полудень». Х/ф «Універсальний агент».

Т/с «Одна на двох». Т/с «Замок на піску».

17:00, 20:00 Т/с «Торкнутись до серця».

19:00 Сьогодні.

22:00 Х/ф «Її серце».

Х/ф «...інакше ми розсердимося». Х/ф «Стирач».

TV JOJ 13:35,

11:35 Т/ж автолюбителів.

12:10 «Підсолоджувач».

12:45 Т/с «Болота, або Глейдс».

13:40 Т/с «Приватний детектив Магнум».

15:45 Т/с «Касл».

16:55 Х/ф «Сьюзі Q».

19:00 Новини.

20:00 «Фокус плюс».

21:00 Т/с «Наше мале село».

Мега

22:00

Мега 09:30 Речовий доказ.

10:40, 00:35 Битва цивілізацій.

11:35 Земля 2050.

13:35, 21:00 ТОП 10: Таємниці та загадки.

16:40 Велетні льодовикової ери.

17:40 Планета Земля.

18:40 Історія українських земель.

20:05 Легендарні замки Закарпаття.

13:35,

19:25 «Міжнародні новини».

22:25 V4 новини.

14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:30, 15:30, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:15, 17:15, 20:05 «Тепер відбувається».

16:15 «Рухайся вдома».

18:50, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:50, 13:55,

11:55

«Більше, ніж охоронець». Т/ж автолюбителів. «Стиль життя». Т/ж «Майстерня дизайну».

13:40 « Д о м о г о с п о д а р к а року».

14:40 Х/ф «Білі ципоньки».

17:00 Х/ф «Ейс Вентура 2: Коли природа кличе».

19:00 Факти.

19:50 Х/ф «Холоп».

22:20 Х/ф «Світ забуття».

12:30 13:00 13:35

08:25

М/с «Щенячий патруль». М/с «Качині історії».

09:20 Т/с «Наші 3».

10:45 Т/с «До побачення, бабусю 2».

11:25 «Найкращі словацькі торти».

13:05 Х/ф «Американський президент».

15:40 Х/ф «Білявка в законі».

17:45 Х/ф «Зачарована».

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Проста послуга».

00:05 Х/ф «Цар скорпіонів: Книга душ».

08:55

10:05 «Гномики».

10:30 «Не поспішай».

11:00 Т/с «Літо з Каткою».

11:30 Т/с «Мерлін».

12:25 «Ніхто не досконалий».

13:35 «Що я знаю».

15:15 Т/с «Комісар Мегре».

16:55 Т/с «Лише заради любові 2».

18:35 «З усмішкою Словаччиною».

19:30 «Зведи дім, посади дерево».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Серед шулік».

23:05 Т/с «Мафія вбиває тільки влітку».

00:05 Музична прогр. «3 подіуми».

09:00 «Жива панорама».

09:30 «Телевікенд».

09:55 Д/ф «На здоров’я в купелях!».

10:05 «Велоподорожі».

12:45 Т/с «Гарний лікар».

15:00 Х/ф «Зубна фея».

16:55 Х/ф «Без їх згоди».

19:00 Новини.

19:50 Т/с «Кобра 11».

20:55 Х/ф «Собачі дні».

23:15 Х / ф « Т а є м н и й агент».

TV JOJ 09:15 11:30

Х/ф «Зачарована». Х/ф «Голодні ігри: У вогні».

14:30 Х/ф «Шість днів, сім ночей».

16:50 «Нова садиба».

17:50 «Поради власникам будинків».

18:50 «Новий дизайн».

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі».

00:20 Х/ф «Близька відстань».

10:50

Х/ф «Шершні у вулику». Т/с «Мерлін». Д/ф «На крилах». «Словаччина в картинах».

13:30 «Світ у картинах».

13:55 Х/ф «Будь Бінді».

14:25 Х/ф «Серед шулік».

16:10 Т/с «Агата Крісті: Пуаро».

17:10 Х/ф «Загублена долина».

18:40 «Гайда на город!».

19:15 «Таємниця моєї кухні».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди.

21:30 Х/ф «Адріано Оліветті» 1-2 с.

11:20 12:10 13:05

09:00 «Жива панорама».

09:35 «Фермерське ревю».

10:05 Д / ф «Майстри бджільництва».

10:45

Т/ф «Ліжко повне гостей». Правила дорожнього руху.

12:10, 19:30 М/с.

13:20 Д/ф «Гриби».

13:30 «Пісні з касети».

13:50 Т/ф «Лише кохання».

15:00 Д/ф «Велика гімалайська пригода».

15:50 Д/ф «Чарівний світ анімації».

16:15 Основні моменти Євроліги.

17:00 «Телевікенд».

17:30 Т/ж «ВАТ».

18:00 «Енциклопедія словацьких спільнот».

18:15 Новини.

18:30 «Мій діагноз».

18:55 Д/с «Родина».

21:00 Лотерея.

21:10 Д/ф «Земля, що шукає своє небо».

22:20 Т/с «Історія фільму «Одіссея».

23:20 Х/ф «Злі вулиці».

12:00

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Літаючий будинок».

08:35 Глобал 3000.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20, 13:20 Д/с.

11:15 М/ф «Уроки тітоньки Сови».

11:25 Карпатське рибалля.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/ж «Карта».

12:30 «П’ять континентів».

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Друга світова: апокаліпсис».

16:00 Романо лав.

16:15 У фокусі Європа.

17:00, 20:05 Д/ф.

19:50 На часі.

21:30 Романо лав.

21:45 «Угорські пейзажі».

22:05 «Стежками батьківщини».

22:30 «Новум».

22:55 «Дні, роки, століття».

23:50 «Ти вдома».

10:20 «Історія».

10:25 «Ретро-новини».

10:50 «Чехословацький кінотижневик».

11:25 Т/ж «ВАТ».

11:55 «Покоління».

12:20 Телеклуб для людей із вадами слуху.

13:00 «Фермерське ревю».

13:30 Д / ф «Майстри бджільництва».

14:20 Т/ж споживачів.

14:35 Д/ф «Католицький університет в Ружомберку».

15:15 Д/ф «Татри, Спіш, Пеніни».

15:50 «Покажи, де живеш».

16:40 «Хто за дверима».

17:50 Т/ж Євро-2020.

18:45 Футбол.

19:30 М/с.

21:11 Лотерея.

21:15 «Ангели-охоронці».

21:45 Х/ф «Моральне виховання однієї Даші».

23:15 Т / с « Р о з п о в і д ь служниці 2».

09:00, 10:00 Деталі.

09:20, 16:00, 17:30 Т/с.

10:20 На часі.

10:35, 19:30 Д/ф.

11:00, 13:00, 21:00 Новини.

11:05 М/ф.

11:30 «Жіночий час».

11:55, 12:25 Події.

12:00 «Портрети».

12:30 «Карпатська кулінарія».

13:05 Новини культури.

13:10 «Natura».

13:30 Європейське перепуття.

13:55 Д/с «Друга світова: апокаліпсис».

15:35 Роман Сов’як.

17:00, 19:00 Дайджест.

21:10 «Безмежно угорець».

21:35 «Природні скарби Будапешта».

22:05 Т/с «Hactіon».

22:55 Т/с «Робочі справи».

23:20 Т/с «Товт Янош».

23:45 «Карпатський басейн».

10:55 11:10

Т/ж споживачів. Д/ф «Печери Словаччини».

11:30 Архієрейська Св. літургія.

13:30 Казка «Матьо і принцеса Уляна».

14:25 Д/ф «Середньовічна Братислава».

15:05 «Актори-легенди».

16:10 Фольклорна «Прийшли, побачили, перемогли».

17:25 Д/с «Радість життя».

17:55 «Трохи інакше з Аделою».

18:55 Д/ф «Краса Словаччини».

19:30 М/с.

20:30 Теніс.

22:30 Лотерея.

22:35 Т/ж Ліги Фортуни.

23:05 Т/ф «Історія фільму «Одіссея».

00:05 Х/ф «Вихід Дракона».

08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест.

08:30, 16:10, 18:30 Т/с.

10:30, 20:30 Д/ф.

11:00, 13:00, 21:00 Новини.

11:05 М/ф «Сім’я Мейзга на відпочинку».

11:30 «З вірою в житті».

11:55, 12:25 Події.

12:00 «Я прийшов сюди для того...».

12:30 «Карпатська кулінарія».

12:55 Анонси подій.

13:05 «Культурна стежка».

13:30 Дитячий простір.

14:00 Карпатське рибалля.

14:25 Д/ф «Дім».

15:35 Мистецький вимір.

16:00 Шлях до істини.

21:10 З тижня на тиждень.

21:40 «У лісі. Зимова прогулянка у Мечек».

22:05 «Стежками батьківщини».

22:30 Т/с «Робочі справи».

22:55 Т/с «Hactіon».

23:50 «Ти вдома».

НЗ

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

легенди й історії 11

TT З сивої давнини

БЕЗСЛАВНИЙ КІНЕЦЬ КИЗИЛ-БЕЯ Роки, що стали легендою

Б

Картина А.КУЦАЧЕНКА

езславно закінчилася революція під проводом Ференца Ракоці, яка нічого не дала, крім спустошення, ні для Угорщини в цілому, ні для Закарпаття зокрема. Здавалося, настане нарешті благодатна пора для відродження краю. Та раптом небезпека насунулася з іншого боку.

Сюжет для «Захара Беркута» Франко взяв із описаної Лучкаєм події? Князь Євген Савбадії завдав нищівної поразки туркам біля села Петрово Варадину в серпні 1716-го. Не зупиняючись на цьому, він поповнив військо, оточив і захопив Паланку, а в жовтні того ж року капітулював Темешвар (нині Румунія). Внаслідок цієї кампанії територія між Мараморошем (нині Хустський і Тячівський райони), Тисою та Дунаєм, а також уся Трансільванія і Волощина повернулися Угорській короні. Звісно, честолюбний султан із цим миритися не хотів. Приблизно так описував ті події всесвітньо відомий закарпатський історик, уродженець села Лучки Михайло Лучкай. А що сталося далі, можна дізнатися з його шеститомної «Історії карпатських русинов». Ось цитата з т. 3, глави 37: «Після цієї подвійної поразки потрібно було лише, щоб султан був схильний до укладення миру, пристати на який раніше клявся посередництвом Англії і Голландії, але не прийняв посередництва і продовжував війну». Він дав указівку кримському ханові, аби той зі своїм військом опустошив Трансільванію й Угорщину. В підсумку 1717-го кримські татари напали на першу і звідти через Вишківський перевал пішли на Мараморощину. Вогнем і мечем сплюндрували Угочанщину (Виноградівщину, Іршавщину) та все, аж до Сигота. Сусідні королівські війська, об’єднані з численним загоном марамороських і угочанських русинів, завдали татарам нищівної поразки біля Барчанфолви. Ті почали тікати через Боршанський перевал. Тут із усіх сторін зібралися волохи й русини, мешканці цієї долини, та напали на втікачів у вузькій гірській ущелині. Зрубаними деревами й камінням не лише перекрили дорогу, а й перебили всіх татар. Десять тисяч полонених християн, яких вони вели з собою, визволили. А з 15 000 татар ніхто не залишився живим. Далі Лучкай пише: «Від цієї перемоги багато руських родів та з Валахії ведуть свою знатність. Дуже добре зробив би той, хто опублікував би дані про ці родини». Складається враження, що Іван Франко сюжет для свого «Захара Беркута» взяв якраз із опису нашого вченого. Цю ж історичну подію згадував і королівський географ, заслужений директор благочестивих шкіл пан Симончич. Але ще за тиждень до того передовий загін кримського хана з близько 5 000 лучників під проводом горезвісного Вайди Кизил-бея був знищений на південно-західній околиці Червеньова ополченням русинів та угорців із навколишніх сіл Мукачівщини й Ужгородщини. Звістка про блискучу перемогу миттєво долетіла до виноградівців та хустян, що й окрилило їх на вищезгаданий подвиг.

Загін Кизил-бея не грабував – тільки наводив жах Перша половина XVIII ст. видалася надзвичайно важкою для Закарпаття, й зокрема для Червеньова. Морові хвороби косили людей, як росяну

траву. На зміну посусі приходили повені. Чи не щотретій рік страшною хвилею накочувалася татарська навала. Й особливо дошкуляла ватага ординців на чолі з Кизил-беєм. У його війську татар було мало. Більшість складали ногайці, степняки, калмики та кримчаки – витривалі, хоробрі, безжалісні рубаки. Цей загін завжди йшов попереду основного на відстані одноденного переходу й нічого не грабував – тільки палили, нищили, наводили жах. Вони так часто «гостювали», що деякі досконало вивчили русинську мову. Бувало, розповідали старі люди, перед наскоком народ ховався в непролазні хащі, а ординці ночами ходили по лісу й по-нашому кричали: «Марьо, Іване го-о-ов, вертайтеся домів, уже пішла погана віра». Так хотіли виманити людей зі схованки й полонити. Кизил-беєм свого ватажка прозвали його ж співвітчизники, тюркською це означає «червоний пан». Чому так? Бо він палив усе до тла на своєму шляху, а цей вираз – аналог нашого «червоного півня». Мешканці краю прозвали його Козубий. За однією з версій, обидва прізвиська співзвучні, але останнє легше для русинської вимови; за іншою – мав бороду, схожу на козлячу, яку висмикував у вільний від походу час. І третя – попри обжерливість, був худий, як козуб – плетена з вербового пруття верша, якою ловили рибу. Ще одна версія гласить, що за обідом з’їдав цілу козлячу тушу, тож доводилося вбивати багато кіз. От вам і Козубий. Був він надзвичайно лютої вдачі. За гасло мав: «Пали все, що горить, лови все, що біжить, ріж усе, що кліпає». Найбільше любив у надвечір’я спостерігати, як палали села, особливо храми. Церкви на Закарпатті будували високі, переважно дерев’яні. Вони згорали за лічені хвилини, тож Козубей заздалегідь умощувався на коні десь на пагорбі, аби встигнути надивитися. Не один десяток наших святинь знищив цей дикун. Але тривати так завжди не могло.

Народне ополчення і пастка для ординців Червенівський священник о. Федір Волошинець своїми палкими промовами зміг переконати земляків, що чекати захисту від вельмож не варто, треба самим гуртуватися. І на великій раді в Лучках із простих людей навколишніх сіл організували народне ополчення. Керівником обрали червенівського селянина Олексу Курту. Йому на час війни надали великі повноваження, навіть право меча, тобто право карати за непослух. Олекса з братами задовго перед тим багато років провів на військовій службі у турків, де за мужність у боях отримав нагороди й титули, зокрема – Курт-ата, тобто батько вовків. Там він познайомився із запорізькими козаками, теж найманцями, певний час був навіть курінним отаманом січовиків. Але через якесь непорозуміння з турецьким пашою козаки односторонньо розірвали контракт. Курта намовляв їх їхати на Підкарпатську Русь і там організувати Карпатську Січ, але вони віддали перевагу

понизов’ям Дунаю, де вже існувало кілька козацьких укріплень-паланок. Отож більшість із них заснували Задунайську Січ, але кілька десятків усе ж приїхали з братами Куртами до Червеньова й обжилися в тоді ще не заселеній північній частині села, яку нарекли Боснією. Річ у тім, що місцем дислокації козаків під час турецької служби була саме Боснія, отже, їх у Червеньові прозвали босняками. Колись ходила легенда, що й село своєю назвою завдячує козакам, котрі нібито носили високі шапки з червоними верхами. Насправді воно отримало її від річки Червенівки, що бере початок із Червоної гори. Нащадки тих славних лицарів меча і плуга донині живуть там, збереглися навіть прізвища: Довганіч, Глуханіч, Гладжикурка, Незбайло, Сербайло, Хопей, Джаурей, Газій та інші. Ці козаки стали кістяком ополченців та опорою Олекси. Відправивши з усіх навколишніх сіл старих, дітей та жінок у гірські непролазні хащі, ополченці почали готувати пастку. Для цього з підручного матеріалу робили в’язанки, насипали в мішки глину та пісок, звозили колоди, щоб у слушний момент перегатити річки Латорицю, Стару, Вилю, які протікають на заході від Червеньова. Маршрути, якими рухатимуться ординці, вирахували легко, бо вони цим шляхом ішли не раз, аж до Братислави. Раптом на півдні побачили густий дим, що піднявся майже до неба. Це горіли Лучки. Через кілька хвилин отець Федір, що спостерігав за всім із високої дзвіниці, повідомив про височезний стовп пилюки, який рухався в напрямку Червеньова. Священник нізащо не хотів покинути село й уже кілька днів постився та молив Бога, аби відвернув напасть і послав дощу, котрий міг якоюсь мірою врятувати їх від червоного півня. До цього часу стояла неймовірна спека. А стовп пилюки наближався – їхали тисячі ординських вершників. Менш ніж за годину вони мали прибути. І ось коли вже розрізнялися постаті, о. Федір задзвонив у всі дзвони – аби відвернути увагу татар. Народні ополченці затаїлися у засідках, тільки декілька сотень кіннотників із Ракошина, Чомонина, Доброні під керівництвом ракошинця Балінта, мов ті оси, дражнили татар то зліва, то справа, то ззаду, заманюючи до лісу. Їхні дії координували старі січові козаки. Основною зброєю кіннотників були канчуки та залізні гострі спиці, приковані до носків чобіт. При ударі канчук із залізним ґудзиком на кінці обмотувався довкола шиї ординця, різко смикнувши за держак, його зривали з коня, а

справу завершував удар спицею. Основні сили татар у бій із нашими кіннотниками не встрявали, рухалися в напрямку Ужгорода. Аж раптом над лісом промайнула блискавка, вдарив грім. Досвідчений Козубий одразу оцінив ситуацію. Річ у тім, що зброєю татар були луки, якими вони володіли досконало. Але під час дощу розмокали сплетені з ремінців тятиви, вони розтягувалися та рвалися. Козубий наказав стрімкою атакою знищити надоїдливих кіннотників, поки не почалася злива. Вся орда кинулася на них. Кілька десятків татар підбігли до церкви й підпалили її. Дерев’яна споруда спалахнула, як смолоскип. Згорів там і отець Федір. Кіннотники ж почали тікати до лісу, заманюючи за собою татар. Ті гналися за ними, не підозрюючи біди. І тут сталося, що й мало статися. Почали виходити з берегів заздалегідь перегачені річки. Коні грузли в розмоклій землі по черево. З неба полило, мов із решета. Із-за кожного дерева, з-за кожного куща вискакували ополченці з вилами, сокирами, косами та просто колами. Татари, як діти полів і степів, не вміли воювати в густих лісах, тому їх посікли «на капусту». Трупи декілька днів пливли по річці Стара. Її в цьому місці прозвали Мертвецькою, так вона зветься й понині. Козубия спіймали й повісили на сухій вербі вниз головою, зануривши її у воду. І висів він там, аж поки його не розклювали ворони. Лісовий масив на околиці Червеньова досі по всіх документах значиться як Козубтово – в пам’ять про крах грізного завойовника. Ось так безславно закінчив свій шлях хан Кизил-бей у червенівській ярузі, ставши воднораз і утоплеником, і повішеником. А в кримсько-татарських казкахстрашилках розповідається, що десь далеко-далеко за горами Карпатами є село Кизил-юрт, де живе страшний Курт-ата. Як уже згадувалося, «кизил» татарською – «червоний», а «юрт» – це хати. Неважко здогадатися, що йдеться саме про Червеньово. В цій розповіді я, наскільки міг, виконав бажання історика Михайла Лучкая назвати бодай кілька прізвищ тих славних родів, котрі раз і назавжди зупинили набіги татар на Закарпаття.

Як у Сербії русинська діаспора з’явилася Славна перемога на околиці закарпатського села не залишилася непоміченою при королівськім дворі Австро-Угорської імперії. Командира кіннотників Балінта призначили комендантом замку в чині капітана. Олексу Курту запросили на аудієнцію до імператриці Марії

Терезії й щедро обдарували, возвели до стану благородних (по-тодішньому «немеши») й запропонували державну посаду, але він відмовився на користь свого сина Михайла. Той за бездоганне виконання доручення королеви, а саме переселення десятків тисяч русинів на Балкани, до свого прізвища отримав титуловану приставку Мункачі. Хочу дослівно навести один документ, віднайдений русинським дослідником із Сербії Мироном Жирошем, що певною мірою стосується тих часів. «Згідно з урядовим дозволом, русини на Кулянське панство, на незаселений пустир Великий Керестур переселилися по контракту, який вільній людині з села Червеньово Михайлові Курті Берегського комітату видав адміністратор скарбничих маєтків у Бачки і радник царського двору в Бечу Йосиф де Редл 17 січня 1751-го року. Текст контракту гласить. Нижче написаним ставиться до відома всім, котрих стосується, що пустир, що називається Великий Керестур, у королівськім короннім дистрикті зарезервовано для двісті уніатських руських родин із Червеньова, котрі хочуть туди переселитися за такими умовами: 1. Дозволяється, що жителі, котрі хочуть переселитися на згаданий пустир, повинні бути руснаки греко-католики.

2. Не будуть кріпаками, але будуть вважатися жителями, з якими скарбниця уклала конт­ ракт.

3. Якщо населення у зв’язку з приростом збільшиться настільки, що не буде вистачати землі, буде їм надано в оренду додаткові пустирі в тому ж скарбничому маєтку.

4. Так як переселенці мають самі собі будувати хати з вальків, жупанат звільняє їх на чотири роки від сплати всіх податків і обов’язків, а скарбниця ще на два роки. Після цього, незважаючи на скільки збільшилося число жителів, село щорічно має сплачувати не більше, як триста форинтів, а з зерна будуть давати сему частину. Не будуть платити десятину від капусти, конопель і другої зеленини.

5. Корчму можуть тримати від першого жовтня до тридцять першого березня, а м’ясарню їм дадуть під оренду.

6. У селі можуть мати торговця-перекупника, котрий буде платити передбачену таксу.

7. Жителі не мають права хто де захоче рубати дерева, а деревину для будівництва можуть рубати з відома королівського адміністратора.

8. Так як усі мають право вільного поселення, можуть продавати хати, виноградники і другі маєтності з відома уряду, якому мають за це сплачувати десятину. Також будуть мусити повернути борги уряду, жупанату та сільській общині.

9. Забороняється відселятися з села під час вільних років. Скарбниця кожному переселенцю обіцяє роботу. Контракт підписав граф Йосиф де Редл 17.10.1751 р.». Ось так на підставі цієї угоди Михайло Курта Мункачі організував переселення двохсот червенівських родин до Воєводинського краю Сербії. Там вони заснували с. Руський Керестур, а також Коцур, Дюрдьово, Орахово, Вовковар (Вуковар) та інші. До речі, в Керестурі одна з вулиць називається Курта шор. За ними переселилися до Сербії, Боснії, Хорватії десятки тисяч русинів із Галичини, Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії. Це була перша у світі русинська діаспора. Омелян КУРТА, с. Червеньово

12 спорт +

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

TT перша ліга

«Минай» здобуває важку перемогу й виходить у лідери

~~Василь Пиняшко завдав удару по воротах суперника які кілька разів «ловили» команду з Горішніх Плавнів на контратаках, але ні Анатолій Нурієв, ні Данило Книш та Олексій Шпак своїх супернагод не реалізували. Уже в компенсований час господарі цілком могли втратити перемогу, якби арбітр зарахував взяття воріт від нападника суперників, та натомість призначив штрафний удар за порушення проти воротаря «Миная» Андрія Поповича. В підсумку – важка перемога, яка тримає закарпатців серед фаворитів у боротьбі за підвищення у класі. Інші матчі туру завершилися з такими результатами: «Чорноморець» (Одеса) – «Балкани» (Зоря) – 2:2; «Миколаїв» – «Металіст 1925» – 3:2; «Авангард» (Краматорськ) – «Черкащина» (Черкаси) – 1:0; «При-

Не є рекламою послуг ворожіння і гадання.

У 27-му турі чемпіонату України з футболу в першій лізі «Минай» у рідних стінах приймав свого кривдника в першому колі – «ГірникСпорт» із Горішніх Плавнів. Для господарів результат цього протистояння був надважливий, адже вони борються за путівку до прем’єр-ліги. Тож із перших хвилин підопічні Василя Кобіна почали домінувати, затисли суперника на власній половині поля, та до влучного удару справа не доходила. Закарпатці турбували стража воріт колективу з Полтавщини ударами з-за меж карного майданчика, з якими той без проблем упорався. Коуч «Миная» занервував і на 40-х хвилинах першого тайму вдався до ротацій – випускає на поле Рустама Ахмедзаде замість Богдана Оринчака та Олексія Шпака, який змінює Артура Карнозу. Можливо, це й спрацювало, бо вже на 43-й хвилині стався гол. Оборонці «Гірника-Спорт» намагалися вибити м’яч подалі від власного карного майданчика, та при цьому винесли його прямісінько на ногу Василю Пиняшко, котрий не схибив і дугою відправив м’яч попід дальню стійку – 1:0. Цей гол і визначив долю протистояння. У другій половині поєдинок уже проходив на зустрічних курсах. Гості більше атакували, йдучи вперед великими силами. Цим неодноразово могли скористатися минайці,

карпаття» (Івано-Франківськ) – «Агробізнес» (Волочиськ) – 0:1; «Кремінь» (Кременчук) – «Рух» (Львів-Винники) – 0:1; «Волинь» (Луцьк) – «Металург» (Запоріжжя) – 5:0; «ОболоньБровар» (Київ) – «Інгулець» (Петрово) – 1:1. Турнірне становище команд: «Минай» – 56 очок; «Інгулець» – 55; «Агробізнес» – 53; «Волинь», «Рух» – по 51; «Металіст 1925» – 47; «Оболонь-Бровар» – 47; «Авангард» – 45; «Гірник-Спорт» – 36; «Чорноморець» – 35; «Миколаїв» – 29; «Кремінь» – 26; «Прикарпаття» – 24; «Балкани» – 22; «Металург» – 15; «Черкащина» – 7. Наступний матч «Минай» зіграє на виїзді 3 серпня у Львові проти одного зі своїх конкурентів, винниківського «Руху». Роман СЕНИШИН

НЗ

TT ФУТБОЛ

ФК «Ужгород» та МФА

почали підготовку до нового сезону Ще минулого тижня гравці ФК «Ужгород» пройшли ПЛРтестування на COVID-19. На жаль, інфекція не обійшла стороною клуб – у одного футболіста, Максима Кодрі, виявили коронавірус. він перебуватиме два тижні на самоізоляції. Всі інші гравці у п’ятницю пройшли поглиблений медогляд, а з понеділка «Ужгород» відновив процес підготовки до матчів після карантинної паузи. Під керівництвом Володимира Васютика команда провела перше тренування на штучному полі стадіону «Авангард».

Хлопці впродовж найближчого часу проведуть кілька спаринг-матчів. Нагадаємо, наприкінці серпня колектив із обласного центру гратиме у Кубку України, а з вересня розпочинається чемпіонат Другої ліги. Вийшли з відпустки і спортсмени мукачівської «Мункач футбольна академія», які готуватимуться до аматорської ліги України. Футболісти тренуються під орудою Віктора Яічника, котрий змінив на тренерському містку покійного Віктора Ряшка. Чемпіонат серед аматорів стартує наприкінці серпня.

TT Силові види

наші серед призерів

чемпіонату країни з пауерліфтингу

У місті Мангуш Донецької області відбувся чемпіонат України з пауерліфтингу в жимі лежачи й класичному жимі лежачи. У змаганнях із останнього у ваговій категорії до 83 кг серед чоловіків виступав закарпатський пауерліфтер, представник спортивного клубу Ужгородського національного університету, майстер спорту міжнародного класу Олександр Шляхта (на фото). Він підняв 202,5 кг, що на 5 кілограмів більше за його ж рекорд України серед ветеранів, і посів третє місце, поступившись суперникам лише на 2,5 кг. Долю срібної медалі з однаковим результатом вирішила менша власна вага харківського спортсмена Юрія Бабинця. А чемпіоном став Володимир Тютюшкін із Кропивницького.

Ще один ужгородець, Леонід Квятковський, у класичному жимі серед ветеранів у ваговій категорії до 93 кг із піднятими 147,5 кг став бронзовим призером чемпіонату. Перемогу досить упевнено виборов львів’янин Володимир Замихівський (160 кг), срібло «взяв» атлет із Вінниччини Віталій Білик (155 кг.). Семен МИХАЙЛИК

НЗ

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

цікавий світ 13

TT Дата тижня

«Пам’ятайте, що Бог створив людину без запчастин»

Г

енрі Форд, котрий народився 30 липня 1863-го, створив на початку XX сторіччя найпотужнішу автоіндустрію й заробив на цьому $ 1 млрд. Щоб зрозуміти, яка це сума була на той час, варто перемножити її на 40.

«Якщо рубаєш дрова сам, зігрієшся двічі» Але його економічна політика приголомшувала сучасників. Форд став платити своїм робітникам удвічі більше, чим створив клас «синіх комірців». Навіть у часи Великої депресії, коли інші урізали зарплату. Це зовсім не подобалося його колегам-підприємцям, адже заводи Форда розросталися, і вся країна мусила підтягуватися до його рівня. Експерименти в нього були дивні, але дієві. Наприклад, бригада ремонтників отримувала гроші тоді, коли не траплялося поломок, а за час налагодження механізмів вони знімалися. Тож був інтерес якомога швидше усувати проблеми і дбати, щоб вони взагалі не траплялися. А якось Форд запросив керівництво заводу відпочити на круїзному лайнері. Ніби ж мила пропозиція. Але за той час він перевірив усі ланки роботи. Якщо й за відсутності начальства все йшло добре – справа налагоджена як слід. А якщо виникали проблеми – будь ласка, на вихід! А ще одного разу він відмовився від послуг банків. Назавжди. Бо у важкі часи ті не дали йому позики. З цього приводу казав: «Якщо рубаєш дрова сам, зігрієшся двічі». Завжди брав гроші тільки готівкою. Прибутки одразу вкладав у виробництво. Форд вважав, що будь-який керівник має пройти шлях від першої сходинки, а не перестрибувати через три. І в нього це так і було. Директор великого підприємства в Рівер-Ружі починав виготовлювачем зразків, очільник одного з важливих відділів – узагалі прибиральником. При тому казав: «Ми ніколи не запитуємо про минуле людини, яка шукає в нас роботу. Якщо він сидів у в’язниці, то немає підстав припускати, що знову потрапить туди. Думаю, навпаки, якщо тільки йому дати можливість, він особливо намагатиметься не попасти в неї». Генрі Форд відкрив лікарні при заводах, а також продуктові магазини зі значними скидками, влаштовував для робітників пікніки. Та знаходилися ті, хто нещадно критикував підприємця. Ніби в нього люди самі перетворюються на гвинтики, виконуючи машинально одне й те ж. Але він на це не зважав. Якось помітив, що іноді працівник витрачав більше часу на пошук і доставку матеріалу та інструментів, ніж на саму роботу. Й із 1913-го запустив конвеєр. Там кожен мав дуже маленьку й зрозумілу функцію. Казали, що на навчання на заводах Форда витрачали всього один день. І таким чином він міг подвоїти зарплату, скоротити робочий день та тиждень. Також він бере на роботу інвалідів, котрі до праці на конвеєрі виявилися навіть більш пристосованими, як інші. А ще дбав про техніку безпеки. На воротах підприємства було гасло: «Пам’ятайте, що Бог створив людину без запчастин». Проте він ненавидів профспілки, вважав їх лицемірною структурою, яка насправді ледарює. Внаслідок дивного, але дуже точного перерозподілу праці прибутки зростали. І Форд добровільно повернув кожному покупцю авто по 50 доларів. Ще

одним стимулом він вважав те, аби саме його робітники збирали гроші на «Форд», – для них увів суттєві знижки. Взагалі його думки часто розходилися з тими, які пропагувало суспільство. Наприклад, казав: «Гімнастика – повна нісенітниця. Здоровим вона не потрібна, а хворим протипоказана». Цікаво, що саме так він ставився і до менеджменту – управлінців не надто шанував, волів день провести в цеху, а не в кабінеті. Якось навіть управлінців перевів у цехи, відмінивши засідання й зайве документування. А ще намагався поменше стикатися з компаньйонами: викупив не лише всі акції на власне виробництво, а й рудники, ліс, залізницю, пароплави, плантації каучуку в Бразилії.

Щоб виїхати з сараю, мусив розтрощити стіну В особистому плані у Форда – жодних смажених фактів. Він любив одну жінку – Клару, котра стала його дружиною й вірила в нього беззастережно. Якось журналісти запитали, чи хотів би прожити власне життя знову? Він відповів: так, але тільки якщо можливо знову одружитися з Кларою. Генрі народився 30 липня 1863-го в родині американ-

~~Генрі ФОРД із дружиною ського фермера в Мічигані. Як тільки йому в руки потрапляв годинник – одразу його розбирав, а коли збирав, зазвичай кілька деталей виявлялися зайвими. А якось склав молотарку. Через десятиліття, вже будучи мультимільйонером, дав наказ знайти її. Звісно, вона вже ледь не розсипалася на друзки, але її розібрали, відчистили й привезли в розкішний особняк. Форд склав її і пішов молотити – так відзначив 60-ліття. Але ще 12-річним Генрі з батьками навідався в Детройт, де вперше побачив екіпаж із двигуном – локомобіль. Котел топили вугіллям, він тягнувся як гусінь, та машиніст на всі лади вихваляв своє чудовисько. Відтоді хлопець просто марив, як би вигадати рухомий механізм. Тато хитав головою: хотів, щоб син успадкував його землю й ґаздував на ній. Та Генрі став учнем у механічній майстерні, а ночами підробляв у ювеліра – ремонтував годинники.

У 16 він таки навчився управляти локомобілем, що важив кілька тонн і коштував недешево. Хіба селянин міг на нього розжитися? Тож Форд вирішив зробити легку парову машину, яка могла би замінити коня при оранці. Він упорався із цим завданням, проте сидіти на котлі, що знаходиться під високим тиском, було не надто комфортно. Генрі довідався, що є газові двигуни, до яких у той час ставилися доволі скептично. 1887-го Форд сам створив модель двигуна. Він повернувся на ферму. Але не для того, щоб порати городи, а конструювати машини. Батько ж стояв на своєму і зробив хитрий хід: подарував синові гектари лісу. Утім, той пропадав у майстерні. Аж ось Генрі запропонували місце інженера й механіка в Детройтській електричній компанії із зарплатою 45 доларів на місяць. Пристойно, як на ті часи. Він і там марив своїми винаходами. Якось навіть зустрівся з Томасом Едісоном, котрий похвалив юнака: «Продовжуйте роботу над вашою машиною. Якщо досягнете мети, яку собі поставили, то я вам пророкую велике майбутнє». У 1893 році Форд зібрав свій перший автомобіль – «квадрицикл». Щоб виїхати з сараю, мусив навіть розтрощити стіну. Кажуть, дружина йому в цьому ще й допомагала. До речі, коли Генрі приволік додому перший двигун, саме вона встромила шнур від нього в розетку. Мотор загуркотів, але при цьому розніс на друзки кухонний стіл. Клара тільки налякалася й усміхнулася. Коли Форд катався по Детройту на своєму «квадрициклі», підводи поруч ледь не переверталися. А люди збігалися, щоб побачити симпатичного монстра. Тількино господар залишав машину на хвилинку, туди одразу хтось забирався, щоб покататися. Не зоставалося нічого іншого, як приковувати її ланцюгом до ліхтарного стовпа. Тоді ще не чули про правила дорожнього руху, але Генрі все ж отримав дозвіл у поліції і став першим офіційно затвердженим шофером Америки. Чи не одразу його заохочували до випуску гоночних авто. Мало хто ще тоді вірив у їх масовий випуск, а от у спорті – чому б і ні? У 1903-му Форд і справді створив дві машини, в яких головною перевагою була швидкість. «Спуск із Ніагарського водоспаду порівняно з ними має видаватися приємною прогулянкою», – казав. Для гонок йому порекомендували велосипедиста Олдфілда, котрий жодного разу не їздив на авто, але був безстрашним зірвиголовою. Перед гонкою весело сказав: «Я знаю, що в цій підводі на мене може чекати смерть, та всі скажуть, що я мчав, як дідько». Олдфрід дійсно прийшов першим. Через кілька днів з’явилася компанія Ford Motor. Але насправді її власник прагнув створити машину не для багатих, а для всіх. Остап Бендер трохи перефразує цю мрію: «Автомобіль – не розкіш, а засіб пересування». Тому в автівці Форда не було прикмет розкоші чи

~~Г. ФОРД із сином у авто власного виробництва шарму. Вона сувора й сильна, як віл. Недарма казали, що її можна розібрати на частини, але знищити неможливо.

«Кожен може отримати «Форд-Т» будь-якого кольору, за умови, що він буде чорним» Відомий гучний афоризм Генрі: «Кожний покупець може отримати «Форд-Т» будь-якого кольору, за умови, що він буде чорним». А справа в тому, що чорна фарба швидко сохла, й виробництво не збавляло обертів. Згадаймо, що це було минуле століття, машина вважалася нечуваною розкішшю, як нині яхта. А Форд прагнув здешевити її, щоб стала доступною: «Я маю намір побудувати автомобіль для широкого вживання. Він буде досить великий, щоб у ньому помістилася ціла родина, але й досить малий, щоб одна людина могла керувати ним. Він буде зроблений із найкращого матеріалу, побудований першокласними робітниками і сконструйований за найпростішими методами, які тільки можливі в сучасній техніці. Незважаючи на це, ціна буде така низька, що кожна людина, яка отримує пристойну платню, зможе придбати його, щоб насолоджуватися зі своєю сім’єю відпочинком на вільному, чистому повітрі». З нього сміялися, казали, що це шлях до банкрутства, називали його підприємство «найбільшою фабрикою консервних банок». А він думав, як полегшити вагу машини. Якось на гонках у Палм-Біч розбився французький автомобіль. Форд дослідив один із уламків і зрозумів, що у складі матеріалу був ванадій. Саме завдяки йому згодом авто Генрі стали легшими. Найзручнішою стала модель-Т, або «бляшанка Ліззі», як називав її народ. До речі, запчастини для неї коштували так дешево, що вигідніше було купити нові, ніж ремонтувати старі. Але тут наш герой потрапляє в юридичну катавасію. Якийсь Зельден, виявляється, ще в 1879-му запатентував «рухомий візок», що навіть віддалено не нагадує Фордів. Тобто синдикат автовиробників, спираючись на той патент, хотів керувати виробництвом усіх американських автомобілів. Почалися суди, поповзли чутки, ніби придбання машин Форда є карним злочином, на покупців чекає арешт. Він відповів у найвідоміших газетах: «Ми готові видати кожному покупцю облігацію, гарантовану особливим фондом у 12 мільйонів доларів, тож кожен забезпечений від будь-яких випадковостей, підготовлених тими, хто прагне заволодіти нашим виробництвом і монополізувати його. Зазначену облігацію ви можете отримати на першу вимогу. Тому не погоджуйтеся купувати вироби нижчої якості за божевільно високими цінами на підставі чуток, які поширює поважна

компанія наших ворогів». Після цього продажі шалено пішли вгору. Якось Форд навіть упритул наблизився до політичного життя – хотів стати президентом. А ще він нібито зустрічався з Гітлером, хоча завжди був проти війни і як тільки міг, утримував свою країну від участі в ній.

Вважав, що його душа – в тілі загиблого солдата Багато подяк Форд отримував не тільки від пересічних покупців, а й від ганстерів. Один із них – Клайд Барроу, який разом зі своєю супутницею Бонні Паркер завдавав головного болю поліцейським. Форд оприлюднив їхній лист, тож вони зробили йому величезну рекламу. Гангстер справді любив викрадати саме «Форди», особливо модель «Піщана пустеля», адже через обшиті сталлю двері можна було спокійніше відстрілюватися. А коли цю солодку парочку все ж застрелили, передовиці всіх газет рясніли фотографіями з «Фордом», зрикошеченим кулями. На цих машинах їздили і Хемінгуей, коли був санітаром на фронті під час Першої світової, і легендарний Чапай. Крім авто, Форд випускав трактори й вантажівки, підводні човни та навіть літаки – саме він створив один із перших пасажирських, моноплан Ford Trimotor, якого називали «Бляшаний Гусак». Звісно, модель «Т» зараз здається дивним анахронізмом. Але тоді це й справді був найкращий та найдешевший автомобіль у Штатах. Проте згодом минулася депресія, людям захотілося розкоші. Тому інші фірми запропонували їм красиві машини. Чи не найспритнішим став «Дженерал моторс», викинувши на ринок вишукане «Шевроле». Але «Форд» і сьогодні тримає марку. Із сина доброго підприємця не вийшло. Зате внук Генрі ІІ упорався з цим потужним брендом. Хоч не відмовлявся, як дід, від переваг заможного життя. Кажуть, що його дружина Анна їла за столом, котрий належав Марії Антуанетті, ходила по килимах Людовика XIV, а пила зі срібних фужерів Катерини Великої. А от сам Форд, попри те, що був християнином, вірив у реінкарнацію. Казав, ніби його душа перебуває в тілі солдата, котрий загинув у рік його народження. 7 квітня 1947-го він поїхав на свій завод, опісля подався на сімейне кладовище. Уночі його не стало… Не забуваймо, що один епізод із життя Форда пов’язаний із Закарпаттям. Нашому знаменитому силачу Івану Фірцаку – Кротону – він пообіцяв авто, якщо той зможе його потягнути. І підприємцю довелося виконати умову. Рубрику веде Мар’яна НЕЙМЕТІ

14 наша історія

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

НЗ

TT Так було

Чехословацький період 3

листопада 1918-го Австро-Угорщина, до складу якої на той час входило Закарпаття, капітулювала перед військами Антанти. Імперія розпалася, з’явилися нові держави, зокрема й Чехословацька Республіка. За СенЖерменським договором, укладеним 10 вересня 2019 р., Підкарпатська Русь отримала надію на краще життя в слов’янській демократичній країні…

Інтеграція краю в політичну й держсистему ЧР Але ще 29 липня того ж року в Празі на нараді при президентові виробили основні положення про встановлення русинсько-словацького кордону та тимчасової Директорії з представників русинів на чолі з Григорієм Жатковичем. Того ж дня в Ужгород прибув празький чиновник Я. Брейх, котрий очолив нову Цивільну управу й відразу приступив до створення владних структур Підкарпатської Русі. До кінця року вже почали працювати такі реферати: політичний, шкільний, охорони здоров’я, судовий, поліції, пошт і телеграфів, публічних робіт та господарський. На початку січня 1920-го сформували фінансовий реферат, який провів обмін австро-угорських грошей на нові чеські крони, затим – сільськогосподарський, ветеринарний, лісництва та соціальної політики. Адміністративно ж край поділили на жупи: Ужгородську з центром в Ужгороді, до якої увійшли Ужгородський, Великоберезнянський, Перечинський, Середнянський округи; Берегівську (центр – Мукачево, округи – Мукачівський, Росвигівський, Свалявський, Н. Верецький, Іршавський, Косинський та Тисагатський); Марамороську (з центром у Хусті, сюди включили Хустський, Тячівський, Довжанський, Севлюський, Тересвянський, В. Бичківський та Рахівський округи). А тим часом у Празі за активної участі Г. Жатковича розробили і прийняли в Ужгороді «Генеральний статут про організацію й адміністрацію Підкарпатської Русі». 18 листопада 1919-го його оголосили. Крім інших положень, у 2-му параграфі 3-ї його частини зазначалося: «У школах народна мова буде мовою навчання, як офіційною мовою взагалі. Будуть також якнайскоріше організовані необхідні русинські школи». Цим документом празькому уряду надавалося право призначати тимчасового адміністратора, в розпорядження якого виділялися урядники, та «тимчасову русинську автономну директорію» як дорадчий орган. Розбіжності між ними вирішувалися президентом або його довіреною особою. До складу «Директоріума Автономної Підкарпатської Русі» призначили Г. Жатковича (голова), А. Волошина, Ю. Гаджегу, Ю. Бращайка, Ю. Прокопа, О. Торонського. Їм доручили підготувати всі необхідні законопроєкти ПР. Втім, на підставі конституції республіки 26 квітня 1920 р. уряд частково змінив Генеральний статут, а президент на пропозицію влади замість адміністратора Я. Брейхи призначив Г. Жатковича тимчасовим губернатором краю, а віце-губернатором і водночас керівником усіх рефератів Цивільного управління став чеський урядник П. Еренфельд. Щодо губернатора, то він де-юре міг приймати рішення нормативного характеру для всього краю, здійснювати в межах наданих йому повноважень керівництво політичною та господарською діяльністю. Отже, Генеральний статут виражав намагання центрального уряду виконати свої зобов’язання по СенЖерменському мирному договору й надати Підкарпатській Русі автономію. Однак згодом,

як пояснювали чехословацькі урядовці, через відсталість краю, її практична реалізація була відкладена.

Масарик та Підкарпатська Русь А тепер повернемося трохи назад у часі й розглянемо, яким було та як формувалося ставлення чехословацького президента Томаша Гарріка Масарика до Підкарпатської Русі. Загалом він виявив мудре й далекоглядне розуміння міжнародних політичних, національних, духовних, економічних та культурних проблем у регіоні, які тут можна було б вирішити, як у науковій лабораторії, якби вони в результаті тисячолітнього існування в рамках Австро-Угорщини не виявилися надто складними. До кінця Першої світової війни Масарик не займався проблематикою ПР. Активно виступав на захист слов’янських народів у Віденському парламенті. «Від самого початку розчленування Австрії та Угорщини не забував і про землі в Угорщині, де проживали малоруси, про їхню долю», – читаємо в «Нашому календарі» (Ужг. 2002 р.). Мале Підкарпаття, яке на початку Першої світової зайняли на півночі російські війська, за природними характеристиками та культурним розвитком належало до Центральної Європи, отож його питання поступово перетворилося на центральноєвропейське, коли шукали аргументи щодо перебування регіону поза територією Угорщини. Масарик зазначав: «Союзники не бажали би для себе, щоб росіяни дісталися на південну сторону Карпат… Одного разу росіяни вели зі мною переговори. Вони не заперечили проти приєднання Підкарпатської Русі до нас». Новий етап розв’язання питання настав, коли Масарик 1918-го поїхав із Росії до Америки. Тоді на філадельфійській конференції центральноєвропейського демократичного союзу декларацію від імені американських русинів підписав Григорій Жаткович, а Масарик занотував собі, що «Карпатські русини бажають бути у федерації з чехами і словаками». Після виникнення ЧР розвиток подій на Підкарпатті не був простим. Угорська адміністрація відмовилася визнати верховенство Чехословацької держави, тому організувала терористичні військові угруповання. І все ж, попри труднощі, 8 травня 1919-го в Ужгороді представники народних рад утворюють Центральну русинську народну владу, яка заявляє про приєднання до Чехословаччини. 21.05 звідси до Праги їде делегація у складі 100 чоловік, їх приймає президент. На зустрічі йшлося про земельну реформу та конфіскацію поміщицьких угідь, бо люди потерпають від голоду, не вистачає шкіл. Президент сказав, що ці питання розуміє, крім того, надає перевагу введенню русинської мови для навчання місцевого населення. Говорили й про майбутню форму автономії. Результати переговорів не забарилися. З ініціативи Масарика надається, в першу чергу, економічна допомога, прибувають потяги з продовольчими товарами, починають нормально працювати життєво важливі адміноргани. Підкарпатські проблеми вирішуються не лише в канцелярії президента. Наприклад, у галузі охорони здоров’я та харчування активно працювала його дружина пані Аліса.

Про інтерес Масарика до Підкарпатського краю в ті роки свідчить його увага до блакитножовтого прапора та гімну. Коли Міністерство внутрішніх справ зауважило, що не варто серйозно займатися цим, він заперечив: «Бажано, щоб усі військові оркестри отримали гімн Підкарпатської Русі, вивчили його та грали і в Чехії, Моравії, Сілезії чи Словаччині». У плані правового становища ПР президент ЧР на перше місце ставив надання повної незалежності регіону в складі Чехословаччини.

у житті Підкарпатської Русі

міста і зокрема площі Фенцика став палац взуттєвого магната Томаша Баті. 1929 року з’явився аеропорт. 1932-го – поштамт та чеська ювілейна школа ім. Масарика (ЗОШ №3). Тоді ж на Вербнику виросла модерна реміснича школа, став до ладу кінотеатр («Ужгород»). Оскільки не було вільних помешкань для урядовців, котрих разом із сім’ями масово направляли сюди на роботу з усієї Чехословаччини, в Малому і Великому Галагові спорудили 27 багатоповерхівок на 397

~~Ужгород кінця 1920-х. Справа – взуттєвий центр Т. Баті

Справді велике будівництво З перших днів уряд узявся за модернізацію господарської інфраструктури, яка нагадувала суцільне середньовічне село. Розвивалися банківська система й туризм, промисловість і сільське господарство, охорона здоров’я й освіта, література і видавнича діяльність, журналістика, театральне й образотворче мистецтво, споживча кооперація, активізувалося спортивне життя. Але окремо варто зупинитися на державній будівельній програмі в нашому краї, яка велася комплексно, включно з озелененням. Коли Ужгород визначили столицею ПР, постало питання зведення тут значної кількості адміністративних, житлових та інших об’єктів. Так, разом із регуляцією правого берега Ужа, за генеральним широкомасштабним проєктом архітектора Адольфа Лібшера, в 1920 – 1930-х виріс модерний урядовий квартал Малий Галагов із монументальними спорудами строгих форм. Він і нині є одним із кращих архітектурних ансамблів у стилі конструктивізму в Україні. Тут на 60 000 кв. м спорудили новий будинок крайового уряду (нині облрада та ОДА), що обійшлося в 20 млн крон. А ще – жандармського (медфак), поліцейського (СБУ), фінансового й податкового (гарнізонний готель) урядів; окружного (Будинок профспілок), міського (упр. МВС) і крайового судів (облсуд); Будинку народного здоров’я та народної кухні (дитяча поліклініка); філіалу Народного банку. Звели й наймодернішу на той час у Чехословаччині в’язницю, яка функціонує донині, міську лікарню (тепер дитяча). На все витратили 170 млн крон. Завершив цей великий проєкт транспортний міст через Уж, який урочисто відкрили 1937- го. Він з’єднав урядовий район на Малому Галагові з житловим кварталом за теперішнім готелем «Ужгород». На вул. Другетів 1928-го виріс Народний дім «Просвіта» з кінотеатром «Уранія». А Товариство ім. Духновича на набережній Палацького спорудило свій будинок із захмарною вартістю – 779 697 00 крон. На перетині вул. О. Духновича з пл. Корятовича вдало прив’язаний Будинок легіонерів, який спорудили це товариство та чеський кондитер Богуміл Пурма. Окрасою

квартир. Ще 20 котеджів звели на набережній Масарика (нині Незалежності). На розі сучасних вулиць Довженка і Бращайків виріс житловий будинок, де розмістилася й резиденція земського президента Антоніна Розентала. Ще один гарний для чеських службовців з’явився на нинішній вул. П. Мирного та декілька – на пл. Фенцика. А ще урядовці мешкали у сформованому в 1920-х мікрорайоні «Мала Прага», обмеженому вул. Сільвая, Фогорашія і Лодія. Основну забудову становили 53 дерев’яні та 4 цегляні будиночки сімейного типу. Фахівці розробили план вулиць, провели водопровід, пробурили скважини, сформували проїжджу частину, стічні канави, вимостили тротуари. Вздовж вул. Сільвая встановили пожежні гідранти (загалом таких збереглося близько 30-ти). В чехословацький період в Ужгороді були й два ромські табори: в кінці вул. Берчені та на Радванці. Там діти до школи не ходили, росли брудними, жебракували, тому постало питання окультурення цієї меншини. Міська влада за допомоги президента й уряду на вул. Берчені 1926-го відкрила першу в Європі школу для ромських дітей. Багато клопотів місту завдавав своїм антисанітарним станом Малий Уж. Правобережна частина значно покращилася в цьому плані лише 1936-го, коли його заховали у величезні залізобетонні труби діаметром близько двох метрів. На регуляцію Ужа та облаштування берегів витратили близько 9 млн крон, зате з’явилася гарна набережна Масарика. Трохи раніше, в 1932-му, закінчили будівництво водопровідної та каналізаційної мережі вартістю 9 млн крон. У «Нарисах історії Закарпаття» читаємо, що до чехословацького періоду міста краю не мали концепції розвитку. Натомість у складі ЧР у її розробці брали участь знані чеські архітектори-конструктивісти Й. Гочар, професор Філінгер, котрий наказував своїм молодим колегам: «Ви повинні будувати так, щоб Підкарпатська Русь стала парком Центральної Європи!» У 1920 – 1930-х змінювалося й Мукачево. Його центр прикрасили житлові будинки, кінотеатр, а вулиця-пасаж, що веде до ринку, стала робочою для

ремісників. На теперішній вул. Кірова розташувалися родинні вілли, Будинок прикордонних військ. На Горького – Державна торговельна академія, а неподалік – модерний будинок, що слугує штабу 128-ї мотострілецької бригади ЗСУ. Звели також державні: чеську народну школу, для дітей-калік, землеробську, реальну гімназію, хірургічний корпус міської лікарні, будинок спортивної організації «Сокол». А взуттєвий магнат спорудив палац «Батя». З’явилася й міська друкарня. Отож Мукачево з типового єврейського містечка стало економічним та культурним центром великої сільської округи. У Берегові на місці тифозних бараків Першої світової війни за державний кошт побудували сучасний лікарняний комплекс. У Севлюші аналогічно з’явилися ремісниче училище, елеватор «Футура», окружний суд, банк та дитячий будинок для дітей із вадами розвитку. Хуст, що до 1919-го був великим селом, поступово перетворився в місто. Тут звели приміщення для окружного управління. Для службовців, лікарів та вчителів побудували житловий квартал, центром якого стала гімназія. Виросли й залізничний вокзал, готель «Коруна», торговий дім фірми «Батя», державна народна школа, Будинок окружного медстрахування. В селищі Солотвино навколо центральної площі з 1936-го звели двоповерхові помешкання, загальну й середню школи, будинки гірничого та поліцейського управлінь, пошту, магазини. У статті чеського інженера Міллаутца читаємо, що в 1920 – 1930-х у краї за рахунок держави й місцевих бюджетів проклали 571 км шляхів із асфальтовим та андезитовим покриттям шириною 7,5 м – на понад 275 млн крон. Спорудили понад 100 мостів і мостиків. У тому числі упорядкували й головну дорогу, що тягнулася від Ужка до Ясіня. Інші – за напрямками з Мукачева до Берегова й Севлюша, Волового, Іршави, Сваляви, далі в Галичину, з Ужгорода до Чопа. Відтак наземне сполучення отримали всі 14 окружних населених пунктів. Чеський інженер Ян Мерфайт у виданні «Підкарпатська Русь» писав, що до Першої світової лише 4 міста краю були якоюсь мірою забезпечені електроенергією. Нова ж влада в 1921- му створила АТ «Ужгородські електрарні», а згодом – «Підкарпатські». Вони спорудили 825 км електроліній, до яких підключили 19800 споживачів (наших та зі Східної Словаччини). Розвиток промисловості потребував більше енергії, тому в 1929 – 1930-х тут побудували парову електрарню потужністю 5,0 кВ, металеві опори якої з дротами покрокували до Чопа, Перечина, Сваляви, В. Бичкова. Раніше, в 1926 – 1927-х, на каналі між Кам’яницею та Ужгородом звели Оноківську ГЕС на 2,7 мВт та Ужгородську на 1,9 мВт вартістю 32 млн крон. Але Верховина ще не мала електроенергії, тож у Воловому та Ясінях побудували малі місцеві електростанції. 1931-го електромережу Підкарпатської Русі з’єднали зі «Східнословацькими електростанціями». Капіталовкладення чехословацької влади в розвиток Закарпаття були дійсно значними. Так, у 1920 – 1930-х на його розбудову лише міністерство громадських робіт витратило 490 млн крон. І споруджене тоді досі милує око і є свідченням рішучого кроку в європейську цивілізацію. Юрій ТУРЯНИЦЯ, член клубу Т. Масарика в Ужгороді, краєзнавець

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№31 (4891)

1 серпня 2020 року

TT ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ

5 ОЗНАК, ЩО ДИТИНА ЩЕ НЕ ГОТОВА Готовність до школи – це не лише вміння читати, писати й рахувати. З першим дзвоником у дитини починається нове життя, до якого вона має бути готовою психологічно, а ще володіти деякими дуже важливими побутовими навичками. Ось 5 головних показників психологічної готовності та вправи для їх розвитку за домашніх умов. Звісно, про це варто подбати заздалегідь.

ТЯГА ДО ЗНАНЬ Так, дошкільник ще занадто малий, щоб свідомо вчитися, але тяга до нового, потреба щось дізнаватися, допитливість мають бути, тому для батьків головне – не вбити в дитині тягу до знань. Якщо ви помічаєте, що в чада немає тем, які його захоплюють, не цікавлять машини, комахи, динозаври або феї, нові місця й книжки не ваблять, а на будь-яку пропозицію зайнятися чимось відповідає відмовою, то потрібно шукати причину відсутності пізнавального інте­ ресу. Класичні помилки під час розвитку освітньої потреби – неуважне ставлення до нескінченних дитячих «чому?» і, навпаки, перевантаження секціями, гуртками та іншими заняттями. Що робити? Щоб розвинути тягу до знань, обов’язково відповідайте на питання, які задає дитина, – це сформує світогляд. Давайте легкі й водночас зрозумілі відповіді. Озбройтеся енциклопедіями з гарними картинками, покажіть захоплюючі відео на тему й не забувайте про художню літературу.

НАВИЧКИ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА АНАЛІЗУ Уміння аналізувати, класифікувати й узагальнювати – саме це визначає рівень інтелектуального розвитку. Аби зрозуміти, що з класифікацією є про-

блеми, пограйте у гру «Назви одним словом». Ви перераховуєте предмети з однієї категорії, а дитина називає їх одним словом. Наприклад, машинка, кубики, конструктор, пірамідка – це іграшки. Потім пограйте у зворотному напрямі, помінявшись ролями. Здатність до аналізу вимагає розвитку і в інших випадках. Наприклад, якщо чадо не може сказати, який день тижня сьогодні і який буде завтра, не визначає за ознаками пори року і не може вибудувати найпростіших причинно-наслідкових зв’язків (скажімо, якщо взимку не вдягнути рукавички, то руки замерзнуть). Що робити? Аби розвинути ці здібності, використовуйте ігри на логіку. Знаходьте разом із дошкільником відмінності на картинках, виділяйте зайві елементи послідовностей, продовжуйте закономірності, вирішуйте головоломки та складайте пазли.

ФОНЕМАТИЧНИЙ СЛУХ Він має бути розвинений настільки, щоб дитина могла розрізнити окремі звуки у слові. Фонематичний слух надзвичайно важливий для освоєння читання в першому класі. Зрозуміти, що з

цією ознакою у чада проблеми, досить просто: попросіть назвати звуки, з яких складається слово. Писати й показувати слово при цьому не треба. Якщо син чи донька не можуть цього зробити усно або називають звуки неправильно, плутають їх послідовність, то фонематичний слух потрібно терміново розвивати. Що робити? Розвивайте усвідомлений підхід до читання, обговорюйте прочитане й почуте, задавайте питання за сюжетом, про героїв. Нехай дитина переказує невеликі тексти: це додатково тренує пам’ять, розширює лексикон. Виконуйте вправи на слух, де необхідно тупнути, грюкнути або стрибнути, почувши у слові певний звук. Беріть участь у таких іграх, вгадуйте самі та показуйте приклад.

УМІННЯ КОНТРОЛЮВАТИ ПОВЕДІНКУ Дитині доведеться уважно слухати педагога, запам’ятовувати інструкції, виконувати роботу за зразком і дотримуватися певних правил поведінки. Багато батьків переживають, що їхньому майбутньому першачку важко буде витримати повний урок. Розвивайте довільну увагу та посидючість поступово, починаючи із занять тривалістю 10 – 15 хвилин і збільшуючи час до 30-ти. Якщо до семи років дитина ще не може концентрувати увагу довше за 10 – 15 хвилин, то зверніться до фахівців. Що робити? Кращий спосіб навчити хлопчиків і дівчаток контролювати свою поведінку та натренувати увагу – ігри. Наприклад, рухливі розвивають навички координації рухів, командні – уміння працювати у групі, сюжетні – допомагають

ЙТИ ДО ШКОЛИ

із самовизначенням та самопізнанням. У кожній грі є правила, яких треба дотримуватися, і є шанс перемогти або програти, що теж є важливою частиною життя. Ігри – це тренування психіки, репетиція реальних ситуацій, із якими зіштовхнеться дитина.

ЕМОЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ Багато нових людей, у тому числі дорослих, зміна розпорядку дня, особливі правила – все це вимагає певної емоційної готовності. Якщо дитина не готова, вона може випасти з життя і замість того, щоб бути його учасником, весь час намагатиметься наздогнати поїзд або навіть просто замкнеться в собі. Що робити? Спробуйте заповнити прогалини у світогляді: розмовляйте про школу, відповідайте на запитання, розкажіть свою історію вступу до першого класу, згадайте вчителів і однокласників, покажіть фотографії. Відвідайте з чадом вашу майбутню школу, познайомте з учителем та іншими дітьми. Також допомагає творчість. Конструктори, набори для малювання, ліплення, вирізання – все це не лише розвиває дрібну моторику, а й допомагає формувати естетичне сприйняття, врівноважує і створює позитивний емоційний фон. І не забувайте, що діти беруть приклад із нас, тому батькам не варто занадто сильно переживати. Дивіться у майбутнє з упевненістю, яку розділить із вами син чи донька.

ДО РЕЧІ Є й інші важливі моменти, про які потрібно пам’ятати. Наприклад, дитина має вміти самостійно переодягнутися на фізкультуру, а потім не забути зібрати речі в сумку (а значить, відрізняти їх від чужих); швидко їсти – за перерву; зав’язувати шнурки; не забувати мити руки тощо.

TT ВАШ САД

НА СЛИВІ З’ЯВИЛАСЯ ПОПЕЛИЦЯ: Це – найнебезпечніший і найпоширеніший шкідник на садовій ділянці. Ці паразити оселяються колоніями й люблять ласувати листям та плодами багатьох кісточкових дерев, у тому числі і сливою. Попелиця на сливі – не тіль­ ки ненажерлива, а ще й дуже плодюча. Кожні два тижні з’яв­ ляється нова популяція комах. Вони бувають із блідо-зеленим, жовтим або світло-коричневим забарвленням із трьома темними смужками на спинці.  Народні засоби боротьби з попелицею Все частіше садівники надають перевагу натуральним засобам. Така обробка дає можливість зберегти якість і

користь врожаю без нанесення шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людини. Обприскування мильним розчином. Воно дуже ефективне. Для обробки підходить зелене, дігтярне або господарське мило. На 10 літрів гарячої води слід узяти 100 грамів господарського мила. Щоб підсилити дію розчину, можна додати деревний попіл – 200 г. При заміні дігтярного буде потрібно 300 г, а зеленого – 250 мл. Часниковий настій. Для комах часник володіє неприємним запахом, тому він ефективно допомагає в боротьбі з ненажерливими шкідниками. На 10 літрів гарячої води потрібно взяти 15 часникових стрілок і 100 грамів часнику. Настоювати протягом

двох-трьох днів, процідити. Перед обробкою рослин слід додати 1 чайну ложку рідкого мила або 40 г мильної стружки для кращої адгезії до листя. Обробка тютюном. Вона дуже ефективна, причому такий настій із сухого листя ефективний проти цілого комплексу шкідників. На 10 літрів води потрібно взяти 400 грамів сухого листя тютюну або махорки, настояти дві доби в темному місці, процідити й розбавити водою у співвідношенні 1:2. Настій із реп’яха. Це бур’ян, якого намагаються позбутися. Але під час прополки залиште його для боротьби з попелицею в саду. 300 грамів реп’яха настоюють у 10 літрах теплої води протягом двох діб. Перед

ЩО РОБИТИ?

обприскуванням додають 40 г мильної стружки. При використанні сухого бур’яну сировини треба брати удвічі менше. Нашатирний спирт. Це – один із найефективніших народних засобів. У саду й на городі його використовують і як підгодівлю. Це аміачна сполука, тому вона – додаткове джерело азоту. Попелиця чутлива до такої речовини, тож її застосування дає відмінний результат. На 10 літрів води візьміть 50 мл нашатирного спирту (аміаку), ретельно перемішайте, додайте мильну основу для прилипання розчину до листя й обробіть сливове дерево. Настій із червоного перцю.

50 г меленого порошку залити 1 літром води, настояти не

менше двох годин. Отриманий концентрат розвести в 10 літрах води й обробити ним уражені попелицею рослини. За потреби обробку повторити через 10 – 15 днів.  Приманки з борної кислоти від мурах і попелиці Зазвичай попелиця в саду з’яв­ляється двома способами: шкідники перелітають на своїх крилах і їх приносять мурахи. У першу чергу, слід оголосити війну мурашкам. Оскільки хімічні препарати під час дозрівання плодів використовувати не можна, потрібні екологічні методи обробки. Борна кислота – універсальний засіб, що володіє не тільки широким спектром дії, його ще й застосовують як добриво для стимуляції росту рослин. Він безпечний для людини, коштує недорого й доступний у кожній аптеці. Ось дієві рецепти на його основі. Позбутися мурашок у саду можна, якщо розсипати борну кислоту в місцях їх скупчення або навколо мурашника. У боротьбі зі шкідниками допоможе розчин, який готують у такій пропорції: на 1 літр води слід узяти 2 г борної кислоти. Більш концентрований може пошкодити листя. Щоб приготувати ефективну приманку для мурах, потрібно два круто зварені яєчні жовтки подрібнити виделкою, змішати з невеликим об’ємом води і додати 1/2 чайної ложки борної кислоти. З отриманої суміші сформувати кульки й розкласти на місцях проживання мурах. Для приготування солодкого сиропу візьміть 5 г борної кислоти, змішайте з 1 столовою ложкою цукру, 1 чайною ложкою варення і невеликою кількістю води. Таку приманку також слід розкласти на місцях проживання мурах.

ВИБЕРІТЬ ЩОСЬ У СТАРОМУ ПІДВАЛІ –

 Овен. 1 склянка вогню; 2 склянки затишку; 5 склянок енергії; дрібка емоцій; 2 склян­ ки пристрасті/гніву; 1 столова ложка гумору.  Телець. 3 склянки знань; 6 склянок терпеливості; 1 сто­ лова ложка надокучливості; 1 склянка любові; 2 склянки роз­ мірковувань.  Близнюки. 2 столові лож­ ки всеобізнаності; 1 склянка сміху; 3 склянки сарказму; 2 склянки слів; 1 склянка грай­ ливості.  Рак. 5 склянок емоцій; 1 чайна ложка злості; 3 склянки розуміння; 2 столові ложки милості; 1 склянка любові; 3 столові ложки гумору.  Лев. 2 склянки сонячного світла; 1 столова ложка дружби; 7 склянок веселощів; 1 склянка нахабства; дещиця вогню.  Діва. 1 склянка вміння зберігати таємниці; 4 склянки цікавості; 2 склянки вислухо­ вування; 1/2 столової ложки поганих жартів; 2 склянки розу­ міння; 2 склянки розважливості.

 Терези. 8 склянок опти­ мізму; 2 склянки нерішучості; 1 склянка грайливості; 2 столові ложки сміху; 1 склянка флірту; 3 склянки милості; 2 склянки нахабності.  Скорпіон. 1 склянка таєм­ ничості; 2 склянки чорного гу­ мору; 5 склянок розважливості; 1 склянка музики; 1/2 склянки емоцій.  Стрілець. 5 склянок жар­ тів; 2 склянки ідей; 9 склянок наївності; 1 столова ложка ори­ гінальності; 4 склянки свободи.  К о з е р і г. 3 с к л я н к и обов’язків; 2 склянки «сухого гумору»; 2 склянки книжок; 2 столові ложки вихованості; 1 склянка знань.  Водолій. 1 склянка весел­ ки; 5 склянок упертості й трохи емоцій; 2 склянки пристрасті/ гніву; 1 склянка лідерства; 1/2 склянки сміху.  Риби. 1 склянка уяви; 2 склянки казок; 4 склянки дбайливості; 1 склянка любові; 5 склянок милості; 1 склянка загадковості.

Місто на Гуцульщині Керує ак­ торами

Конспі­ ративна зустріч Охоро­ нець гро­ мадського порядку

Частин­ ка вогню

Англ. шляхтич Місто на Черка­ щині Лінії на карті

Монгол. тварин­ ник

Реклам­ ний газ

Оправа вікна Вогнева точка

Стіна Амер. авто Звер­ тання до чоловіка Шлях тран­ спорт. засобу

Паль­ това тканина

Пряна рослина

Кате­ горія дієслова Ряд звуків у межах октави

Велике примі­ щення

Штат США Помилка в тексті

Художній образ

Підводна зброя

Футбол. кричалка

У 1820 –1830 рр. у США відповідно запатентований кетчуп продавали в аптеках як ліки від облисіння й екземи на ногах. Каротиноїдний пігмент лікопин дійсно корисний для здоров’я, і в томатній пасті його більше, ніж у свіжих помідорах. Кетчуп нині не є ліками, проте лікопин можна купити у вигляді таблеток або капсул. «Кока-Колу» винайшов фармацевт Джон Пембер­ тон у 1886-му й запатентував як лікарський засіб від нервових розладів. До складу входило листя коки, з якого1859-го виділили кокаїн, і горіхи цього ж дерева. Новим напоєм обіцяли зцілити й від імпотенції, голов­ них і шлункових болів, полегшити симптоми тих, хто приймав морфін.

ГОРОСКОП

НА 3 – 9 СЕРПНЯ ОВЕН. Можливо, доведеться займа­ тися вирішенням питань, із якими раніше не доводи­ лося стикатися. Тим, хто має дітей, варто звернути на них особливу увагу. Намагайтеся розвивати їхні творчі здібності. ТЕЛЕЦЬ. На пер­ шому місці будуть рідні. Взаємодія з ними складатиметь­ ся сприятливо, але не виключено, що вони потребуватимуть вашої допомоги. Вдалий час для благоустрою житла, ре­ монтів і нових знайомств. БЛИЗНЮКИ. На вас чекають часті зустрічі, багато­ годинні телефонні розмови. Водночас буде багато приємних вражень і веселих моментів із дру­ зями. Проводячи час на природі, не забувайте стежити за здоров’ям. РАК. У вас значно покращиться фі­ нансове станови­ ще, тож зможете, наприклад, зробити по­ купки, про які давно мрія­ ли. Однак гроші, витраче­ ні на розваги й подарунки, навряд чи принесуть вам задоволення. ЛЕВ. Комфортно почуватиметеся лише якщо змо­ жете самостійно приймати рішення. Моло­ дим представникам знаку буде складніше проявити себе, якщо батьки намага­ ються їх контролювати. ДІВА. Будьте обач­ нішими при спілку­ ванні з незнайоми­ ми людьми, є ризик познайомитися з кимось, хто є не тим, за кого себе видає. Здоро­

вий скептицизм і недовір­ ливість вам на користь. ТЕРЕЗИ. Вас су­ проводжує удача. Можуть відкритися чудові перспективи, вдасться значно розшири­ ти коло спілкування, по­ знайомившись із цікавими людьми. Час підходить для планування майбутнього. С КОРПІОН. Не втратьте можливо­ сті кар’єрного про­ сування через не­ впевненість у собі. Якщо потрібне медобсте­ ження з новітньою техні­ кою – це вдалий час. Діа­ гноз буде правильним, лікування – ефективним. СТРІЛЕЦЬ. Ста­ нуть важливими питання престижу, авторитету, репу­ тації. Можливо, вам дове­ деться відстоювати свої позиції. Бажано діяти від­ крито й не поспішати з висновками. Це вдалий час для занять хобі. КОЗЕРІГ. Живіть сьогоднішнім днем, оперативно реагую­ чи на зміну обста­ вин. Намагайтеся уникати діяльності, пов’я­ заної з ризиком травм. Це вдалий час для проведен­ ня дрібних ремонтних ро­ біт та навчання. ВОДОЛІЙ. Дове­ деться підлашто­ вуватися під об­ ставини. Ваші ініці­ ативи навряд чи вплинуть на події. Одруже­ ним варто до зво лити партнерові приймати рі­ шення за обох. Успішними будуть фінансові справи. РИБИ. Нарешті по­ чуватиметеся до­ бре! Правильна ор­ ганізація допоможе впоратися з поточ­ ними справами.Утім на відпочинок часу майже не залишиться, як і на рідних. Розвантажте хоч вихідні.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції, бухгалтерія: 61-52-61

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №3279. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 31.07.2020 р. о 12.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

Погода на літо: дощ і дощі. Часом дощові дощі й невеликий дощ серед дощу з дощу.





























































– Миколо, а що таке бігамія, і як за неї карають?

– Бігамія, Василю, це наявність двох дружин, за яку карають наяв­ ністю двох тещ... Тепер діти в 2 рочки можуть розблокувати телефон, зайти в інтернет, відправити СМС... А що вміла я в два? Їсти пісок, інколи – пластилін... «Гроші не зроблять вас щасли­ вими. У мене зараз 50 мільйонів, і я так само щасливий, як коли в мене було 48». Арнольд Шварценеґґер. Поприбирала в чоловіка в гаражі. Підкажіть, де можна переночувати?

– Що ви можете сказати на своє виправдання?

– Та що завгодно... Зупиняє поліцейський машину: – Ваші права!

– Нє, ну капець! Я ж їх вам віддав того тижня! Ви що, їх загубили?! Лікар призначив Миколі пропити залізо. Тепер у нього немає ні ма­ шини, ні гаража...

– Моя дружина так погано водить авто, що останнього разу навігатор їй сказав: «Через 500 метрів зупи­ ніться – я вийду».

– Іване, прийдеш до мене на весілля?

– Так. Чом би й ні!

– Чудово! Питання з нареченим вирішено! Прокляття тітки Сари: «Щоб ти рік сиділа на дієті, а потім твій Додик пішов від тебе до товстої!» Наголошуємо, що редакція не має можливості відповідати на ваші листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу.

ЗНАКИ ЗОДІАКУ – З ГУМОРОМ, АЛЕ ТОЧНО

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС

Шановні читачі!

КЕТЧУП ДОПОМОЖЕ ВІД ОБЛИСІННЯ, А «КОКА-КОЛА» – ВІД НЕРВІВ

З ЧОГО ЗРОБЛЕНІ

Рік заснування 1990

К О Н Р Е І З О П А Н Л Ю Д Т О Р А А О П

 Відро з фарбою. Ви хочете зробити своє життя красивішим, але не знаєте як. Фарбування – це символ маскування комплексів і прагнення до яскравих змін.  Колесо. Якщо першим ви помітили його, то внутрішньо відчуваєте, що життя нудне й одноманітне. Ви хочете щось змінити, але насправді нічого не робите для цього, а просто чекаєте поштовху, який дасть сили діяти.  Ковбаски – це прагнення до успіху, занадто великі очікування від інших лю­ дей, високі амбіції.  Ґрати. Ви закрита й сумна людина, можливо, перебуваєте в депресії. З точки зору символіки, ґрати означають нереалізовані бажання або прагнення звільнитися від чогось.  Мітла. Якщо ви її помітили, ймо­ вірно, вас оточують фальшиві люди, і ви відчуваєте необхідність кардинально змінити своє життя. Це може символізу­ вати внутрішнє бажання змітати все, що завдає незручностей, болю чи образи.

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

А Х І В Р С Я А Ш К І В Т Е Р К Р А М А Р И У Ф О Р Д В Л О И Г Е Н Т Д А М К А

Уважно роздивіться цей старий підвал і виберіть предмет, який найбільше вразив. А тепер дізнайтеся, про який емоційний стан він свідчить.  Велосипед означає, що ви потре­ буєте змін як у професійній сфері, так і в особистому житті. Це символ амбіцій і прагнення до незалежності. Хоча, з ін­ шого боку, це може означати самотність на життєвій дорозі.  Кошик із яблуками. Яблука – сим­ вол мудрості та знань. Якщо саме вони привернули вашу увагу, то ви обираєте найкращий шлях до особистого щастя. Але кошик також може бути попереджен­ ням про спокуси, яких слід уникати.  Шолом. Цей вибір означає, що ви імпульсивна людина, яка швидко приймає рішення, проте не завжди пра­ вильні. Вам подобається ризикувати, але часом це занадто нерозважливо.  Книжки – це внутрішнє бажання отримувати нові знання. Той факт, що вони зберігаються в підвалі, означає, що ви ще не знайшли сенсу свого існування, але не перестали його шукати.  Молоток свідчить про готовність швидко діяти й працювати, сміливість у прийнятті рішень. Якщо ваш погляд зу­ пинився на ньому, це означає, що ви зро­ бите все можливе, аж до застосування грубої сили, для досягнення своєї мети.  Маски. З давніх часів вони є сим­ волом таємниці. З якоїсь причини ви приховуєте своє справжнє обличчя чи суперечливі емоції, які відчуваєте й зов­ сім не розумієте.

 Стілець сим­ волізує як фізич­ ну, так і психічну втому та необхід­ ність відпочинку. Якщо погляд зу­ пинився на стіль­ ці, значить, немає енергії. Можли­ во, ви пережили стресові ситуації останнім часом, які забрали всі сили.  Розбите дзеркало – це символ людини з серйозними пробле­ мами, яка бореться сама з собою. Такий вибір може також свідчити про психоло­ гічні розлади й труднощі в спілкуванні з оточуючими.  Кліщі на підлозі символізують лю­ дину, яка незадоволена життям і легко­ вірна. Цілком можливо, що часом з’явля­ ється відчуття, ніби вас використовують.  Гойдалки вказують на плутанину в душі й перепади настрою. Іноді ви пригнічені, а в наступний момент уже сповнені радості. Можливо, вам важко контролювати гнів, вибухаєте без ви­ димої причини. Розмах гойдалок може символізувати наявність одержимості.  Портрет. Ви шукаєте своє «Я». Такий вибір символізує також труднощі, пов’язані з вираженням емоцій, невпе­ вненість і страх.  Лялька говорить, що ви хочете по­ вернутися в невинне дитинство. З іншого боку, це символ егоїзму. Навколо вас не так багато друзів.

Р П Е Ж Д И С Т Е Р Т И Р П Е Й И С

І ДІЗНАЄТЕСЯ ПРО СВІЙ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН