2 000000 05173 4 >
Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 48 (4960) ТЕМИ НОМЕРА
4 грудня 2021 року
Ціна договірна
ОДИН ДЕНЬ ІЗ МІДЯНКОЮ, АБО ЯК СЯ МАЄ ШИРОКИЙ ЛУГ
Фото М. Дороговича
Н
Художниця Ольга Ладижець: «Відмовлятися від замовлень найлегше. А я люблю виклики, це дозволяє рости»
5 стор.
аша журналістка минулого тижня разом із колегинею з Укрінформу та знаним ужгородським фотографом їздила в Широкий Луг на Тячівщину – до відомого далеко за межами Закарпаття Шевченківського лауреата, поета й педагога Петра Мідянки та його дружини Людмили Загоруйко (вона, до речі, ризикнула перебратися туди з обласного центру). В підсумку дізналися чимало цікавого про село, поспілкувалися з колоритними місцевими людьми, котрі життям у глибинці цілком задоволені, надихалися свіжого повітря, намилувалися краєвидами. Враження вилилися у репортаж.
7 стор.
У споминах і думках про майбутнє Верховини Микола Сюсько сьогодні відзначає 90-річчя
6 стор.
Позашкільне виховання молоді Підкарпатської Русі за часів Чехословаччини
11 стор.
Для еміратців і туристів – рай, для іноземців – тяжка робота, яку вони щасливі мати
13 стор.
У ЖОВТІЙ ЗОНІ З 6 ГРУДНЯ ПОСИЛЯТЬ ОБМЕЖЕННЯ – ПЕРЕВАЖНО ДЛЯ НЕВАКЦИНОВАНИХ Із 6 грудня невакциновані громадяни не зможуть відві дувати концерти, кінопокази, спортзали, кав’ярні й ресто рани навіть у жовтих зонах епідемнебезпеки. Про це на брифінгу 30 листопада розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, а відповідні зміни уряд вніс іще 24-го. Зокрема якщо раніше бізнес у жовтій зоні мав варіанти не перевіряти документи про вакцинацію чи негативний тест, працюючи з певними обмеженнями, або ж без них, але з перевіркою ковід-сертифікатів, то тепер вибору не залишилося. Люди, які не отримали принаймні одне щеплення проти ковіду чи не мають негативний тест або сертифікат про одужання, при жовтому рівні епіднебезпеки не зможуть: ● брати участь у культурних, спортивних розважальних, соціальних, релігійних тощо масових заходах; ● відвідувати кінотеатри й інші заклади культури, спортзали, фітнес-центри, басейни; ● скористатися послугами барів, ресторанів, кафе і т. д. Бізнес має перевіряти у відвідувачів всі Covid-сертифікати через зчитування QR-коду мо-
ПОГОДА За прогнозами Закар патського гідрометцен тру, по області перед бачається: 4 ГРУДНЯ – хмарно з проясненнями, без істотних опадів. Уночі та вранці на дорогах ожеледиця, місцями туман. Вітер південно-східний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 5 – 10°, в горах подекуди до 15° морозу, вдень 4° морозу – 1° тепла. 5 ГРУДНЯ – хмарно з проясненнями, вночі без істотних опадів, удень часом опади. Вночі та вранці на дорогах ожеледиця. Вітер
більним додатком «Дія». За відсутності у клієнтів чи співробітників необхідних документів власник закладу може поплатитися штрафом від 34 до 170 тисяч гривень. Робота банків, АЗС, ветеринарних магазинів, аптек та всіх продовольчих магазинів у жовтій і червоній зонах не обмежується, проте обов’язковим залишається носіння масок та дотримання дистанції 1,5 м. Крім того, термін дії «жовтого» сертифіката про перше щеплення з 6 грудня зменшується до 30 днів (раніше було 120). А з 9-го набуває чинності наказ про розширення переліку професій, для яких вакцинація є обов’язковою. Йдеться про працівників підприємств, установ та організацій, що: ● належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; ● надають соціальні й реабілітаційні послуги; ● мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо). Водночас починаючи з помаранчевого рівня (Закарпаття поки в цій зоні) місцева влада може ухвалювати додаткові заходи щодо посилення протиепідемічних правил.
НЗ-ФАКТИ Верховна Рада ухвалила бюджет України на 2022 рік у другому читанні та окремо – в цілому. В Україні 30 учням із найкращими результатами ЗНО2021 виплатять по 100 тисяч гривень. У «Дії» з’являться сім нових послуг, зокрема – можливість онлайн оформити субсидію та призначення пенсії. Також із 1 грудня на порталі «Дія» в тестовому режимі можна буде змінити реєстрацію місця проживання онлайн майже для всієї України. Україна закриває в’їзд із країн Африки, де зафіксований новий штам ковіду «Омікрон». Попри рекордний врожай зерна, до кінця року слід очікувати здорожчання хліба та виробів із борошна на 10 – 15%, кажуть експерти. НАК «Нафтогаз України» отримала 2,5 млрд грн чистого прибутку за 3-й квартал 2021 року. Євросоюз у рамках новоствореного Європейського фонду забезпечення миру надасть Україні 31 млн євро на зміцнення обороноздатності. Китайський інвестор вимагає від України повернути
$4,5 млрд через суд у Гаазі як компенсацію збитків, спричинених рішенням українського уряду повернути в держвласність підприємство «Мотор Січ». Атестаційна колегія Мін освіти та науки скасувала рішення про присудження нардепу Іллі Киві наукового ступеня «кандидат наук із держуправління». Новий варіант Covid-19 «Омікрон» має близько 32 мутацій і становить дуже високий ризик для світу, йдеться у доповіді ВООЗ. Жителі Австрії, які відмовляться робити щеплення від Covid-19 із лютого, коли це буде обов’язково, можуть наразитися на штраф до 7200 євро – уже є проєкт закону. 2,9 млрд людей – або 37% населення світу – ніколи не користувалися інтернетом. Із них 96 відсотків живуть у країнах, що розвиваються. При цьому в перший рік пандемії кількість користувачів зросла на рекордні понад 10%, повідомляє Міжнародний союз електрозв’язку ООН. Ісламістський рух «Талібан», який захопив владу в Афганістані, заборонив показувати телесеріали й розважальні програми, в яких є акторки-жінки, а жінкам-ведучим заборонив з’являтися на екрані з непокритою головою.
Стартувала передплата-2022 на «НЗ»! Знову буде лотерея!
Передплатний індекс
південно-східний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 2 – 7° морозу, вдень 2° морозу – 3° тепла. 6 ГРУДНЯ – часом опади, місцями значні. Температура повітря вночі 2° тепла – 3° морозу, вдень 1° морозу – 4° тепла.
09168 11168 (для підприємств, організацій)
Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс. 23,70 71,10 142,20 284,40 35,20
105,60 211,20 422,40
Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 5,00 грн; 2 – 3 міс. – 10,00 грн; 4 – 6 міс. – 14 грн; 7 – 12 міс. – 22,00 грн. Через сайт Укрпошти передплату можна оформити з дому. На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.
ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA
2 ЧАС МІСЦЕВИЙ
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
НЗ
TT СЕСІЯ
TT КАЗНА
СТАЛА ЗАСТУПНИЦЕЮ ГОЛОВИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ – ЩОПРАВДА, З ДРУГОЇ СПРОБИ
РЕКОРДНІ ПОНАД МІЛЬЯРД ГРИВЕНЬ
ПОМІЧНИЦЯ ВІКТОРА БАЛОГИ Минулого четверга депу тати обрали нового голо ву Закарпатської облас ної ради Володимира Чу бірка та його заступників Андрія Шекету й Василя Дем‘янчука, а вже цього тижня на сесії 2 грудня кра йовим обранцям запропо нували голосувати за ще одного заступника. На цю посаду «Команда Андрія Балоги» висунула депутатку від фракції «За май-
бутнє» Андріану Сушко, котра донедавна працювала помічницею нардепа Віктора Балоги. Цікаво, що керівник цієї фракції Олександр Ледида був проти збільшення кількості заступників і сприйняв ці події, як політичну зраду, за яку заплатять посадою. «Утворюючи нову посаду, неправильно розраховуватися грошима платників податків за політичну зраду», – сказав він. Однак після таємного голо-
сування й підрахунку голосів, з’ясувалося, що «за» проголосували тільки 32 депутати з 33-х необхідних, повідомляє Depo.Закарпаття. Після цього депутати зняли з порядку денного всі проєкти рішень, закрили сесію та згодом… зібрали підписи з вимогою скликати позачергове засідання. І з другої спроби – за підтримки 35 депутатів – Андріана Сушко таки стала додатковою заступницею.
ОГОЛОШЕННЯ! Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПРОЕКТІВ» (ЄДРПОУ 38415005) визначено переможцем тендерної процедури щодо закупівлі послуг із проведення державної інвентаризації земель у Закарпатській області за ідентифікатором UA-2021-08-09-009430-a. Замовником таких послуг виступає Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області (ЄДРПОУ 39766716). Результатом завершення такої тендерної процедури є укладений договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПРОЕКТІВ» та Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області від 05.11.2021 року № 78. Державній інвентаризації земель на території Закарпатської області підлягають у 2021 році лише несформовані земельні ділянки державної власності та земельні ділянки державної власності, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі загальною площею 47 288 га, з яких: 1) землі оборони – загальною орієнтовною площею 8,3118 га; 2) землі лісогосподарського призначення: - ДП «Хустське лісове дослідне господарство» – загальною орієнтовною площею 20800,5 га; - ДП «Міжгірське лісове господарство» – загальною орієнтовною площею 12000,0 га; - ДП «Воловецьке лісове господарство» – загальною орієнтовною площею 14479,1882 га. Термін завершення державної інвентаризації земель – 10 грудня 2021 року. На підставі укладеного договору про надання послуг спеціалістами ТОВ «ЦЕНТР ПРОЕКТІВ» у період із 05.11.2021 року по 10.12.2021 року будуть проводитися заходи по проведенню державної інвентаризації земель на територіях Мукачівського (Воловецького) та Хустського (Міжгірського)
районів Закарпатської області, в тому числі в межах земель вищезазначених державних лісогосподарських підприємств. Державна інвентаризація земель проводиться на підставі Розпорядження голови Закарпатської обласної державної від 02.08.2021 року № 735 «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» та у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про державний земельний кадастр», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 5 червня 2019 р. № 476, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17 жовтня 2012 р. № 1051, Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель» від 17 листопада 2004 р. № 1553 та інших нормативно-правових актів, у частині проведення інвентаризації земель. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПРОЕКТІВ» буде здійснювати погодження меж сформованих земельних ділянок державної власності із суміжними землевласниками та землекористувачами у відповідності до діючого законодавства України. Про місце та дату такого погодження буде повідомлено додатково шляхом розміщення оголошень, у пресі за місцезнаходженням земельних ділянок та на офіційних сайтах державних лісогосподарських підприємств. З метою отримання підтримки у вигляді безоплатної правової допомоги, надання зауважень і пропозицій щодо проведення інвентаризації земель звертайтеся за телефоном: 095-022-04-45 (Ганна Баранчик) або пишіть на електронну пошту (email): pcuzhgorod@gmail.com.
З метою визначення вартості майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (обласної комунальної власності) на підставі статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рішення Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 №240 (зі змінами та доповненнями)», Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 №1202 «Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі», Комунальна установа «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради ОГОЛОШУЄ КОНКУРС із відбору суб’єктів оціночної діяльності, які будуть залучені для проведення незалежної оцінки об’єктів, які належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (обласної комунальної власності), а саме:
-копія установчого документа претендента (завірена належним чином); -копії кваліфікаційних документів оцінювачів, які працюють у штатному складі та яких буде залучено до проведення оцінки та підписання звіту про оцінку майна (завірені належним чином за їх особистими підписами); -письмові згоди оцінювачів, яких буде додатково залучено претендентом до проведення робіт з оцінки майна та підписання звіту про оцінку майна (завірені належним чином за їхніми особистими підписами); -копія сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, виданого претенденту Фондом державного майна України (завірена належним чином); -інформація про претендента (документ, який містить відомості про претендента щодо його досвіду роботи, кваліфікації та особистого досвіду роботи оцінювачів, які працюють у його штатному складі та додатково залучаються ним, із незалежної оцінки майна, в тому числі подібного майна тощо). У конверті № 2 з позначкою «Конкурсна пропозиція», який у місцях склеювання має містити відбитки печатки претендента, повинна міститися пропозиція щодо вартості виконання робіт, калькуляції витрат, пов’язаних із виконанням робіт, а також термін виконання робіт. На конверті повинно бути зазначено: ● маркування: «Конкурсна пропозиція»; ● «Не відкривати до 20.12.2021 року 15:00»; ● повне найменування і місцезнаходження замовника; ● назва об’єкта оцінки; ● повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) учасника конкурсу, його місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код ЄДРПОУ, номери контактних телефонів. ЗВЕРТАЄМО УВАГУ Під час вибору переможця конкурсу враховується: ● кількість та кваліфікація оцінювачів, які перебувають у штатному складі учасника конкурсу, а також тих, що додатково ним залучаються для проведення оцінки майна; ● досвід учасника конкурсу з оцінки подібного майна; ● досвід учасника конкурсу з оцінки саме того об’єкта, оцінку якого планується здійснити за підсумками оголошеного конкурсу з відбору суб’єкта оціночної діяльності; ● кількість оцінювачів, яких планує залучити учасник конкурсу з метою підготовки звіту про оцінку майна та його підписання, та їх особистий практичний досвід щодо оцінки майна, в тому числі подібного майна; ● запропонована учасником конкурсу вартість та термін виконання робіт; ● кількість конкурсів, у яких учасник конкурсу брав участь та кількість перемог у цих конкурсах (враховується як критерій кожною комісією окремо); ● кількість звітів про оцінку майна, які на час проведення конкурсу підготовлені (готуються) претендентом на виконання договорів на проведення оцінки майна, укладених Управлінням та з іншими замовниками за підсумками попередніх конкурсів. Перелік майна, яке підлягає оцінці, може бути змінений в сторону зменшення та/або коригування площі, кількості, виду під час укладення договору з переможцем/переможцями конкурсу або шляхом внесення змін до договору з переможцем/ переможцями конкурсу. Мета проведення оцінки об’єктів нерухомого майна – для визначення його ринкової (оціночної) вартості (для цілей оренди та для цілей бухгалтерського обліку). Орієнтовний термін виконання оцінки щодо об’єктів згідно зі списком цього оголошення становить – 10 робочих днів від дати укладення договору та отримання Суб’єктом оціночної діяльності всієї необхідної первинної інформації від Замовника, а кінцева дата виготовлення звіту про оцінку - 31.01.2022. При цьому, термін виконання оцінки щодо об’єктів під пунктами 1 та 2 цього оголошення складає до 24.12.2021. Очікуваний строк дії звіту про оцінку – не менше 1 (одного) року. Обов’язковою умовою є оцінка майна з урахуванням технічних характеристик та рецензування звіту про оцінку майна. Конкурс відбудеться 20.12.2021 о 15-й год. у Комунальній установі «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради за адресою: м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14 (3-й поверх). Кінцевий термін подання конкурсних документів для участі в конкурсі – не пізніше, ніж за 4 робочі дні до дати проведення конкурсу (включно), а саме по 15.12.2021 включно, за адресою: м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14 (3-й поверх). Телефон для довідок: 61-54-75 (приймальня)
№ п/п 1
2
3
4
5
6
Назва об’єкта
Адреса Закарпатська область, БерегівНежитлова будівля, аптеки ський район, село №110 Шаланки, вул. Терешкова, 2 Закарпатська область, Хустський Будівля аптеки район, село Великий Раковець, вул. Шевченка, 31 Закарпатська область, Хустський Будівля аптеки район, село Ільниця, вул. Леніна, 23 Будівля аптеки, в тому числі: ● нежитлові приміщення поз. 21, 22, загальною площею 22,4 кв. м, ● нежитлові приЗакарпатська міщення поз. 1, 2, 7-9, 12, 13 область, місто загальною площею 160,1 кв. Іршава, м, ● нежитлові приміщення вул. Шевченка, 31а поз. 3-6, 10, 11, 14-20, 23,24 загальною площею 190,9 кв. м Вбудовані приміщення підвалу будівлі літ. А після капіЗакарпатська тального ремонту з установобласть, місто кою магнітно-резонансного Ужгород, томографа, загальною пло- вул. Перемоги, 24 щею до 150,00 кв. м Будівлі літ АА’, в тому числі: Адміністративно-виробничий Закарпатська обкомплекс, літ. А, загальною ласть, м. Ужгород, площею 1471,6 кв. м, ● Вивул. Гойди, 8 робничий корпус, літ. А’, загальною площею 1966,8 кв. м
Примітка Загальна площа – 74,9 кв. м Загальна площа – 77,7 кв. м Загальна площа – 86,1 кв. м
Загальна площа – 373,4 кв. м
Загальна площа до 150,00 кв. м Загальна площа – 3438,4 кв. м
ДО УВАГИ ПРЕТЕНДЕНТІВ: Претенденти подають до Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради конкурсну документацію та конкурсну пропозицію. Конкурсна документація подається в запечатаному конверті №1, який у місцях склеювання повинен містити відбитки печатки претендента, з позначкою «Конкурсна документація» та з описом підтвердних документів, що містяться в конверті. На конверті повинно бути зазначено: ● маркування: «Конкурсна документація»; ● повне найменування і місцезнаходження замовника; ● назва об’єкта оцінки; ● повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) учасника конкурсу, його місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код ЄДРПОУ, номери контактних телефонів. До підтверджувальних документів, які подаються в письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи претендента, прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою, в тому числі за наявності копій документів, такі мають бути завірені належним чином, належать: -заява на участь у конкурсі за встановленою формою (додаток 2 до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності для оцінки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 №240 (зі змінами та доповненнями);
МИТНИЦЯ СКЕРУВАЛА ДО ДЕРЖБЮДЖЕТУ Станом на 29 листопада Закарпатська митниця ске рувала до Держбюджету 1 млрд 62 млн гривень. Відтак орієнтовний індикативний показник зі збору відповідних платежів виконано на 131%. Загалом за січень – листопад цього року наша митниця пере-
рахувала до загальноукраїнської скарбниці 8,8 мільярда гривень, торік – 7,3 млрд грн, інформує пресслужба ЗМ. Збільшення надходжень у відомстві пояснюють злагодженою та конструктивною взаємодією як із правоохоронними структурами, так і з представниками бізнесу.
TT СТАТИСТИКА
МИ НА 16-му МІСЦІ
ЗА РІВНЕМ ЗАРПЛАТИ В УКРАЇНІ Середня заробітна плата на Закарпатті у жовтні становила 12 тисяч 58 гривень (порів няно з вереснем – менше на 257 грн). Це 16-те місце серед 24-х областей та м. Київ. Найвища середня платня у столиці (20 482 грн), Доне-
цькій області (14 791 грн) та Київській області (14 554 грн). А найнижча – на Кіровоградщині (11 457 грн), Херсонщині (11 471) та Волині (11 517 грн). Середньоукраїнський показник жовтневої зарплати – 14 045 грн, інформує Держстат.
ПАМ’ЯТАЄМО 2 грудня виповнилося б 110 років від дня народження Бернара Василя Петровича. Народився він 1911 року в гуцульській родині села Луг, що на Рахівщині. Все життя працював інженером лісового господарства, переважно у Буштинському лісокомбінаті. Окрім фахової роботи, Василь Петрович мав безліч різних інтересів: збирання родинної бібліотеки, дослідження історії рідного краю та етнографії горян Карпат, а також у його захопленні були: живопис, публіцистика, новелістика, поезія і багато іншого. З-під пера Василя Петровича вийшло багато пізнавальних матеріалів у різних виданнях Закарпаття. Ним було розроблено і впроваджено низку раціоналізаторських пропозицій на Буштинському лісокомбінаті. З власного зібрання він щедро поповнив експозиції Мукачівського краєзнавчого музею та Кам’янець-Подільського народного краєзнавчого музею у Хмельницькій області. Пензлю Василя Петровича належить серія картин. Потреба буштинської громади у новому приміщенні школи була ініційована та озвучена Василем Петровичем на столичному рівні. Важко вказати, де він не був задіяний. Однак найбільшим його життєвим покликанням була власна родина, яку створив і виплекав разом з Юліанною Миколаївною з Маснюків, вірною дружиною і справжньою подругою у житті. 14 квітня 1991 року безглуздий випадок вирвав Василя Петровича з життя. Однак ми, його діти, внуки та правнуки, пам’ятаємо його. І так само любимо! Тополівський Дім Бернар
Ректорат, профспілкова організація та колектив студмістечка Ужгородського національного університету поділяють біль непоправної втрати та висловлюють щире співчуття коменданту гуртожитку №5 Тетяні Іванівні Буришин-Олійник із приводу смерті батька – БУРИШИНА Івана Петровича. Ректорат, профспілкова організація та колектив фізичного факультету Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу непоправної втрати – смерті інженера кафедри прикладної фізики ПЕТРАЧЕНКОВА Євгена Івановича та висловлюють щире співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Євгена Івановича назавжди залишиться в серцях його друзів, колег та студентів. П р ез и д і я З а к а р п атс ь к о ї обласної ради Організації ветеранів України висловлює глибоке співчуття рідним, близьким, колегам, землякам, ветеранам у зв’язку зі смертю на 103 році життя ПРОДАНА Петра Степановича – делегата Першого з’їзду Народних комітетів Закарпатської України, відмінника народної освіти України, заслуженого
працівника культури України. Вічна йому пам’ять. Колективи департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської облдерж адміністрації та Центру культур національних меншин Закарпаття глибоко сумують із приводу смерті голови громадської організації «Закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра» ДУДАШ Марини Юріївни та висловлюють щире співчуття рідним і близьким покійної. Ректорат, колектив інженерно-технічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет поділяють біль непоправної втрати і висловлюють сердечне співчуття старшому викладачу кафедри комп’ютерних систем і мереж Тетяні Борисівні Шпеник із приводу смерті матері ЄРШОВОЇ Ізабелли Іллівни. Ректорат, профспілкова організація, колектив хімічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу смерті доцента кафедри органічної хімії ЄРШОВОЇ Ізабелли Іллівни та висловлюють сердечне співчуття родині і близьким покійної.
НЗ
ЧАС МІСЦЕВИЙ 3
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
TT ТАКІ СПРАВИ
TT ПРАВО ВЛАСНОСТІ
ДЕ ПОГІРШУЄТЬСЯ ЕПІДСИТУАЦІЯ З КОРОНАВІРУСОМ
СТАЛИ ТОРГОВЕЛЬНИМИ МАРКАМИ
НАША ОБЛАСТЬ НАРАЗІ ЄДИНА, Про це після «тематич ної» селекторної наради з керівництвом нашого краю у фейсбуці написав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко: «Закарпатська об ласть є єдиним із регіонів України, де погіршується епідситуація». За його словами, в регіоні продовжують фіксувати стільки ж нових випадків коронавірусної хвороби, як і минулого тижня. При тому що середній по Україні відсоток їх спаду складає 20%. Плюс за останні 7 днів кількість госпіталізованих у
краї збільшилася на 9%, і темпи зростання пришвидшуються. Хоча по державі в середньому спостерігається спадання цього показника на 13%. «Закарпатська область є єдиним регіоном України, де госпіталізації переважають над виписками. Такий розрив становить +15% і останнім часом лише зростає. При тому, що в середньому по країні кількість госпіталізованих є на 19% меншою за кількість виписаних. Як наслідок, завантаженість лікарняних ліжок зростає, в той час як в Україні відбувається роз-
вантаження медичної системи. Зайнятість ліжок із киснем на Закарпатті складає 62 відсотки. Це на третину більше, ніж у середньому по країні. На жаль, попри всі ці невтішні цифри, рівень охоплення щепленнями проти COVID-19 також залишається на незадовільно низькому рівні», – пояснив очільник МОЗ. Додамо суху статистику за кілька днів. 29 листопада в краї підтверджено 368 нових випадків ковіду, 10 людей померли; 30-го – +409, 17 смертей; 1 грудня – +496 хворих і 4 померли.
TT ПОРАХУВАЛИ
21 МЛН ГРН ОТРИМАЛИ ВІД НСЗУ
МЕДЗАКЛАДИ КРАЮ ЗА ЛІКУВАННЯ КОВІДУ В ІІІ КВАРТАЛІ 634 пацієнти з ковідом були госпіталізовані на За карпатті з липня по вересень. Із них 274 – у легкому стані, 220 – у середньому та 140 – у важкому. За їх лікування НСЗУ заплатила понад 21,3 млн грн 9 лікарням області. Стаціонарну допомогу паці єнтам у цей період надавали 14 медичних команд. На сьогодні вже 16 наших лікарень мають договір із НСЗУ на госпіталізацію пацієнтів із коронавірусом. НСЗУ укладає договори лише з тими, які входять у визначений пере-
лік та відповідають вимогам. Лікування таких пацієнтів у стаціонарах є безоплатним. У тому числі й медикаменти, передбачені протоколом лікування COVID-19 та Національним переліком лікарських засобів.
TT КОРОТКО
ВИКРИЛИ ГРУПУ ФАЛЬСИФІКАТОРІВ КОВІД-СЕРТИФІКАТІВ Оперативно-розшуковий відділ Чоп ського прикордонного загону спільно з відділом протидії кіберзлочинам ГУНП в області задокументували факт неправо мірної діяльності п’ятьох закарпатців, які, займаючись працевлаштуванням україн ців за кордоном, пропонували послуги з виготовлення підроблених міжнародних сертифікатів про вакцинацію, ПЛР-тестів та страхових полісів. Рекламу своїх послуг та пошук клієнтів фігуранти здійснювали переважно в соцмережах. Вартість послуг складала від 500 до 2500 гривень – ціна залежала від необхідності внесення відомостей до електронної системи з подальшою генерацією сертифіката в додатку «Дія». Правоохоронці провели 7 обшуків у транспортних засобах, а також за місцем проживання та роботи підозрюваних. У підсумку вилучили комп’ютерну техніку, на якій містилися бланки та міжнародні сертифікати про вакцинацію українського і словацького зразків зі згенерованими QR-кодами, бланки негативних ПЛР-тестів, готові для внесення змін з подальшим друком, мобільні телефони, жорсткі диски, печатки, незаповнені аркуші з проставленими печатками та близько 1000 незаповнених номерних страхових бланків із відбитками печаток та підписами. Під час попереднього огляду комп’ютерів оперативники виявили клієнтську базу з персональними даними близько 4500 осіб, які скористалися
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (IV рівень акредитації) оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: ● професорів кафедр: - фізико-математичних дисциплін – 1 ставка; - алгебри та диференціальних рівнянь – 0,5 ставки; - української мови – 1 ставка; ● доцентів кафедр: - фізико-математичних дисциплін – 2 ставки; - угорської філології – 0,5 ставки; - історії Угорщини та європейської інтеграції – 1 ставка; - аналітичної хімії – 2 ставки; - аналітичної хімії – 0,5 ставки; - анатомії людини та гістології – 1 ставка; - внутрішніх хвороб – 1 ставка; - теоретичної фізики – 0,9 ставки; - алгебри та диференціальних рівнянь – 3 ставки; - фінансів і банківської справи – 0,75 ставки; - української мови – 1 ставка;
Найефективнішим способом запобігти важкому перебігу хвороби і госпіталізації є вакцинація. Вона також безоплатна та входить у Програму медичних гарантій – за це сплачує НСЗУ. Так, із липня по вересень за цим напрямом медзаклади Закарпаття отримали 7,2 млн грн. Для того, щоб щепитися від COVID-19, не потрібна декларація з сімейним лікарем. Пройти вакцинацію можна в будь-якому зручному пункті щеплення.
незаконними послугами. Відомості про них прикордонники врахують у пунктах пропуску через держкордон України з метою виявлення підробок. Наразі правоохоронці встановлюють причетних до злочинної діяльності працівників пунктів вакцинації, які вносили інформацію про фіктивне щеплення до електронної бази системи охорони здоров’я. Відкрите кримінальне провадження за шахрайство, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
НЕЗАКОННІ РУБКИ НА ПОНАД 30 МЛН ГРН – НА ІРШАВЩИНІ Масштабні незаконні рубки виявили прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури на Іршавщині. Вони внесли відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Факт порушення з’ясували за матеріалами Довжанського ЛГ після проведеної ревізії обходів лісових ділянок, що перебували в користуванні ДП «Іршавське ЛГ». Масштаб рубки вражає – це 3380 куб. м деревини. Для порівняння: такий обсяг вміщають 45 вагонів вантажного потяга. Розмір завданих державі збитків оцінюють у 30,2 млн грн. Водночас зареєстровано кримінальне провадження і за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки. У ході слідства перевірятиметься можлива причетність лісової охорони до вказаних незаконних порубок. Досудове розслідування здійснює П’ятий слідчий відділ ТУ ДБР, розташований у м. Львові, інформує Закарпатська обласна прокуратура.
- археології, етнології та культурології – 3 ставки; - органічної хімії – 1 ставка; - органічної хімії – 0,95 ставки; - інформаційних управляючих систем та технологій – 0,5 ставки; - оптики – 2 ставки; - оптики – 0,75 ставки; - онкології та радіології – 1 ставка; - ентомології та збереження біорізноманіття – 2 ставки; - плодоовочівництва і виноградарства – 1 ставка; ● старших викладачів кафедр: - угорської філології – 1 ставка; - історії Угорщини та європейської інтеграції – 4 ставки; - Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби – 1 ставка; - алгебри та диференціальних рівнянь – 1 ставка; - прикладної лінгвістики – 2 ставки; - інформаційних управляючих систем та технологій – 1 ставка; ● викладачів кафедр: - прикладної лінгвістики – 1 ставка; - прикладної лінгвістики – 0,75 ставки;
● асистентів кафедр: - історії Угорщини та європейської інтеграції – 0,75 ставки; - прикладної лінгвістики – 1 ставка. Термін подання заяв та необхідних документів для участі у конкурсі – місяць із дня опублікування оголошення. Претенденти на заміщення вакантних посад повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством. Детальну інформацію щодо вимог до претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників та необхідних документів можна отримати на сайті університету www.uzhnu.edu. ua в розділі «Нормативні документи» – (Порядок проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів) у Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет») та у відділі кадрів (61-22-64). Документи подаються за адресою: пл. Народна, 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, відділ кадрів, тел. 61-22-64.
ФЕСТИВАЛІ МУКАЧЕВА Мукачівська міська територі альна громада отримала сві доцтва на реє страцію торго вельних марок. Ідеться про по пулярні тутеш ні фестивалі «Червене вино», «Варишська палачінта», «Варишське пиво» й «День Святого Мартина». Реєстраційні дії на право власності на згадані торговельні марки провело в Дер-
жавному реєстрі свідоцтв України ДП «Український інститут інтелектуальної власності». Власність зареєстрованих торговельних марок поширюється в тому числі й на виробництво брендованої продукції на всі міські фестивалі та власне організацію цих заходів, інформує пресслужба Мукачівської міськради.
TT КРУГЛЕНЬКА СУМА
ПОДАТКОВИХ БОРГІВ НА МІЛЬЯРД ГРИВЕНЬ НАКОПИЧИЛИ ЗАКАРПАТЦІ У нашій області на 1 лис топада зафіксовано 116 184 податкові боржники. З них 1896 – юридичні особи (за ними «висить» 907 млн грн), а 114 288 – фізичні, в тому числі ФОПи, з боргом на суму 183,11 млн грн. Про це розповів Степан Кіяк, заступник начальника крайового ГУ ДПС, порадивши громадянам вчасно сплачувати майнові податки, зокрема земельний та
на нерухоме майно, адже саме вони наповнюють місцеві бюджети територіальних громад і є запорукою їх розвитку. Для уточнення інформації щодо податкових зобов’язань можна звертатися до податкових інспекцій або ж користуватись «Електронним кабінетом». Вхід до сервісу здійснюється за адресою: https://cabinet.tax. gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
TT НЕ ПРОПУСТІТЬ!
У СКАНСЕНІ ВИСТАВИЛИ ПОЛОТНА СЕРГІЯ ГЛУЩУКА У залі Закарпатського му зею народної архітектури та побуту 3 грудня відкрилася чергова виставка ужгород ського митця Сергія Глущука «Життя – це театр». Недарма вона має таку назву, адже зрілий майстер відчуває потребу поділитися своїми думками, ідеями, світобаченням. На думку автора робіт, який відсторонено спостерігає за тим, що з нами відбувається, ми живемо у світі, де невідомі-відомі ляльководи намагаються нав’язати нам певну роль у суспільстві, створити умови для повного тотального
контролю над кожним. Життя нині – справжній театр абсурду. Воно позбавлене змісту. Художник вважає, що йде боротьба не на життя, а на смерть між силами зла й добра. Поки що, на жаль, зло перемагає, бо їм вдалося роз’єднати людей світу, посіяти між ними страх, розбрат, недовіру… Але недалекий той час, коли добро візьме верх. Художник свято і щиро в це вірить. Своїм мистецтвом, новими творами робить усе, аби ця мить наступила якомога швидше. Прийдіть у скансен і переконайтеся. Володимир МИШАНИЧ
У перші дні зими святкував красну ювілейну дату водій ВПЗ м. Іршава Іван Іванович Полянко. Вітаю іменинника і від душі бажаю завжди залишатися справжнім чоловіком, стримувати своє слово і доводити істину бравим вчинком. Бажаю неймовірних сил, міцного здоров’я, підтримки вірних товаришів і щедрої любові близьких людей. Нехай тобі в усьому допомагає пані Удача. З повагою Лендєл М. В.
Славне 90-ліття зустрічає ужгородець Микола Сюсько – уродженець відомого села Голятин на міжгірській Верховині. Де й ким би не доводилося йому трудитися – вчителем, директором школи (у 23 роки!), секретарем райкому партії, керуючим справами ОК КПУ, головним спеціалістом Представництва МЗС України в Ужгороді – всюди проявляв свої найкращі риси: людяність, працьовитість, відповідальність, душевну щедротність. Вітаючи Вас із таким красним ювілеєм, щиро бажаємо Вам, Миколо Івановичу, у здоров’ї, радості та Божій благодаті прожити ще многая і благая літ! Від імені Товариства верховинців Міжгірщини – голова Товариства Андрій Сербайло
Цими днями святкувала день народження начальник ВПЗ с. Нове Давидково, що на Мукачівщині, Ольга Василівна Мацола. Бажаємо іменинниці незмінного оптимізму і віри тільки в краще. Нехай майбутнє буде світлим і радісним. Щастя, любові, удачі. Нехай буде міцним здоров’я і Ви проживете ще 100 років. Хочемо побажати ентузіазму й перспектив у роботі, щоб вона приносила тільки задоволення й чималий прибуток. Із днем народження! Колеги, друзі.
4 У ФОКУСІ
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
TT ПЕРЕРАХУНОК
ЗВИЧАЙНА ПЕНСІЯ ІЗ ГРУДНЯ ЗРОСТЕ В СЕРЕДНЬОМУ НА 70 ГРН 93 КОПІЙКИ, ОДНАК НА ЦЕ ПІДВИЩЕННЯ ОБЛАСТІ ПОТРІБНО ДОДАТКОВО ПОНАД 22 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ З 1 грудня вчергове під вищується прожитковий мі німум для непрацездатних громадян – із 1854 до 1934 гривень. Відповідно на 80 грн зросте й мінімальний розмір пенсії – він станови тиме 1934 гривні. Про це під час пресконференції в понеділок розповіла очільниця ГУ ПФУ в Закарпатській області Анастасія Пентек. Перерахунку підлягають і ті складові пенсійної виплати, які залежать від прожиткового мінімуму, – надбавки за понаднормовий стаж, надбавки і підвищення учасникам та інвалідам війни, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсії за особливі заслуги тощо.
Також у зв’язку з підвищенням із 1 грудня-2021 мінімальної зарплати до 6500 гривень перерахунку підлягають пенсії непрацездатних громадян, які досягли 65-літнього віку та мають повний страховий стаж (жінки – 30, чоловіки – 35 років). Виплата їм повинна становити не менше 40 відсотків від «мінімалки», а
відтак зросте з 2400 до 2600 гривень. Головне управління вже провело перерахунок і з загальної кількості – 258 400 – цивільних пенсіонерів області пенсії перераховано 218 909 закарпатцям. Середнє підвищення становить 70,93 гривні. Із 10,5 тис. військових пенсіонерів перерахунок зробили 3 543-м. Середній розмір їхніх пенсій тепер становитиме трохи більше 7 848 грн (підвищення в середньому становило 69 грн 39 коп.). Загалом на виплату підвищених пенсій Закарпаттю додатково потрібно 22,4 мільйона гривень, повідомляють із ГУ ПФУ в області.
Юлія ТИМОШЕНКО: «ПАРЛАМЕНТСЬКА ТСК МАЄ РОЗСЛІДУВАТИ
КОРУПЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ «НАФТОГАЗУ» Лідери депутатських фракцій і груп під час засі дання погоджувальної ради одноголосно підтримали пропозицію Юлії Тимошен ко про розгляд на цьому пленарному тижні проєкту постанови №6340 про утво рення тимчасової слідчої комісії, яка розслідуватиме корупційну діяльність НАК «Нафтогаз», зокрема – зави щені тарифи для населення та незакачку блакитного палива влітку за доступною ціною. «Ми подали постанову про тимчасову слідчу комісію, щоб розслідувати діяльність «Нафтогазу», а власне – незакачку газу в сховища й абсолютно необґрунтовані тарифи, ви-
TT НАРИС
ІЗ ГІРСЬКОГО СЕЛА – ДО ВЕРШИН НАУКИ ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ МИКОЛИ ЗИМОМРІ З НАГОДИ ЙОГО 75-РІЧЧЯ
Д
оля приготувала для нього круто закручені сюжети. За її тогочасними лекалами мав стати хіба що сільським пастухом або – якщо пощастить! – учителем початкових класів, який у корчмі пропивав би морґи з дідизни, роз мазуючи гіркі сльози об брудний обрус. Однак… Сумний зачин життєпису – голодне й холодне півсирітство, нужда і злидні, згорьована й погорблена мамка, яка вибивалася з сил, аби прогодувати п’ятьох синочків. Розв’язка, мов у блокбастері, – несподівана й інтригуюча: минуть десятиліття, й уродженець закарпатського села Голятина стане доктором honoris causa престижних європейських університетів. З глиняної долівки старої закуреної хижі він упевнено ступить на лискучі паркети розкішних конференцзалів і віталень багатьох столиць та мегаполісів. Скромний хлопчина з верховинської Богом забутої глибинки вписав своє ім’я до золотого фонду вітчизняної науки. Доля забрала у трирічного Миколки нянька, однак залишила йому мамку й чотирьох братів. Сестричка восьмимісячним янголятком полетіла у засвіти разом із полум’ям громовицею підпаленої хижі. І вона ж, доля, однією рукою щедро сіяла йому визнання, престижні премії, а іншою немилосердно відбирала найдорожче… Щоб вижити, брати мусили наймитувати. Василь – у Міжгір’ї, Іван – у Соймах, Федір – у Майдані, Микола – в Потоці, присілку Голятина. Заможні ґазди ставилися до хлопців, як до дешевої робочої сили, за найменшу провину – побої. Замість цукерок носили у жменях мозолі. Тяжко гарували на чужих обійстях, чекаючи неділі. То був час короткого відпочинку й найрадісніший день тижня. До них прийде мамка! Брала Гафія Зимомря (1919 – 1995) в тайстру 10 хлібин і пішки долала 23 км за щонедільним маршрутом Голятин – Потік – Майдан – Сойми – Міжгір’я. Боже, який то був смачнючий хліб! Ніколи не плакали й не скаржилися, однак чекали обіймів і поцілунків найріднішої на світі людини – саме вони додавали сил, гартували характер. У мандри життям узяв із рідного Голятина мамину вишиванку, а ще співанку. Згодом син опублікує три збірки записів матусиних коломийок. Триб життя Миколи Зимомрі – переконлива відповідь усім, хто твердить, що без грошей, блату, покро-
вителів, фарту досягти успіху неможливо. Ан ні! – заперечить своїм бекграундом відомий учений і письменник. Напівсирота здобуває вищу освіту, очолює престижні кафедри в Ужгороді, Дрогобичі, Ченстохові. І не тільки він – усі його брати стають авторитетами у своїх царинах. Іван мав 68 патентів із хімії, відкрив спосіб очистки чистого цинку, який і вкоротив йому віку. Наймолодший, Юрій, став головним рентгенологом у далекому африканському Ніґері, першим (і останнім?) переклав вірші Шевченка на тамтешню мову – хаусу. Найстарший, Василь, по закінченню Львівського лісотехнічного все життя стояв на сторожі лісових багатств, був автором циклу статей про значення Карпатського лісового ареалу для збереження флори й фауни Срібної Землі. А Федір, біолог, понад пів віку був директором Рудавецької початкової школи в селі, яке 1967- го об’єднали з Майданом. Микола Зимомря з усміхом згадує босоноге дитинство. Однак він і нині де-факто – наймит української культури, науки, літератури, сказати б, із лавровим вінком на високому чолі. Свою юність, молодість і зрілість, усі свої вільні дні та ночі офірував науці і творчости. Не нажив маєтків, не має власної яхти чи майбаха – однак отримав те, що не купиш за всі гроші світу, – пошану й визнання. Бібліографічний покажчик його опублікованих праць сягає позначки 3600… Перші публікації позначені 1959м, а тепер має в доробку 180 окремих видань, 2144 дослідницькі, літературно-критичні та публіцистичні статті, рецензії, художні твори, 332 зафіксовані доповіді на конференціях, конгресах, симпозіумах. Література про життя та творчість – 532. А ще – наукове редагування й керування дисертаціями, їх опонування. Перебіг його професійної кар’єри вартий особливого прочитання. Судилося бути викладачем німецької мови та літератури, аспірантом (Берлінський університет ім. Олександра та Вільгельма Гумбольдтів, 1969 – 1972), докторантом (Москов-
~~М. Волощук і В. Марко на ювілеї в М. Зимомрі (у центрі), 2006 ський інститут світової літератури ім. Горького, 1980 – 1982), завкафедри німецької філології УжДУ, професором Вищої педагогічної академії в Слупську, Балтійської гуманістичної вищої школи в Кошаліні, директором Інституту гуманітарних наук Полонійної академії в Ченстохові, а з 2001-го – завкафедри германських мов і перекладознавства Дрогобицького державного педуніверситету ім. І. Франка. В «Енциклопедії сучасної України», «Шевченківській енциклопедії», «Великій енциклопедії полонії світу», «Полонії у світі» тощо про нього пишуть як про відомого вченого-літературознавця, активного носія художнього перекладу, члена НСПУ, академіка АН Вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України. Микола Зимомря трудився у книгозбірнях та архівах різних країн. Те, що він дослідив та опублікував, дивує глибиною й масштабами. Наприклад, знайшов біографію Тараса Шевченка в німецькомовному перекладі, надруковану в Ляйпциґу в 1860 р., тобто ще за життя поета. Дослідник виявив, що це відбулося завдяки невтомному популяризатору українських творів Пантелеймону Кулішу. Також знайшов вірш «Бути чи не бути» та прозовий «Лист у далечінь» Лесі Українки, раніше не знані на її батьківщині. Філолог-слідопит зумів відшукати маловідомі факти з історії українсько-німецьких, -болгарських, -польських, -угорських культурних взаємодій. Видає блискучі есеї про визначних діячів нашої і німецької культури. А ще з його ініціативи 2016-го заснували альманах «Франкова нива», вже з’явилося шість ошатних томів. Осібно варто мовити про поетичні і прозові твори М. Зи-
НЗ
момрі – глибинно проникливі, позначені філософським пронизанням усесвіту, розраховані на читача думаючого і глибокого. Стосунки між людьми, їхні болі й тривоги стали і його журбою та радістю. Такі собі короткі історії з великого життя на полотні вічності. До речі, щойно на полицях з’явилися прозові збірки «Зелене відлуння» (Ужгород, 2021; нещодавно її відзначено Міжнародною літпремією ім. П. Куліша) та «Beobachtungen aus dem Grünen» (Гайделберг, 2021) в німецькомовних перекладах Яни Грицай. У свою чергу, Миколі Зимомрі теж присвячені книжкові видання, зокрема Ігоря Добрянського та Марії Урбанєц («Микола Зимомря: слово крізь призму науки»), Миколи Ткачука («Першооснова змісту. Літературний портрет Миколи Зимомрі»), Михайла Небелюка («Сонце світить для людини. Про життя та творчість Миколи Зимомрі»). Чимало матеріалу лягло в основу «Осердя наукового доробку. Біобібліографічний покажчик праць Миколи Зимомрі», укладеного донькою Оленою Юрош (1971 – 2021). М. Зимомря навдивовижу добрий і зичливий. На жаль, не радісний, повен журби й скорботи. Разом із дружиною Одаркою гірко банують за донькою Оленою, яка так рано пішла в засвіти… …Час витікає крізь нас кожну секунду, а життя вимірюється не кількістю подихів, а кількістю моментів, які змушують нас затримати подих. Наукова, педагогічна, культурологічна, перекладацька й літературна спадщина Миколи Зимомрі вже стала скарбом нації. А він і нині за кафедрою, в архівах, бібліотеці. З роси і води, дорогий друже! Олександр МАСЛЯНИК
ставлені сьогодні всій країні. Проєкт постанови №6340 вимагаю поставити на голосування, щоб кожна фракція проголосувала», – наголосила Юлія Тимошенко. За її словами, наслідки бездарного управління відчуває кожна сфера життя країни. Однак, на переконання політика, енергетична криза була створена свідомо. «Не закачати газ у газові сховища й не покласти вугілля на склади – випадковістю бути не може. Це конкретна диверсія проти країни, тому наша команда подала заяви про злочин проти тих посадовців, які не закачали газ та не поклали на склади вугілля», – повідомила лідерка «Батьківщини». ТОВ «Драгобрат» має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Адреси місцезнаходження: 90630 Рахівський р-н, смт Ясіня, рекреаційно-туристична зона «Драгобрат», б. 1. Надає послуги розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є: витяжна вентиляція кухні ресторану та дизель-генератор, що використовується як резервне джерело живлення. Внаслідок діяльності підприємства в атмосферне повітря потрапляють продукти згорання дизельного палива в кількостях, що не перевищують встановлені чинним законодавством нормативи. Контактна особа для звернень – Коломієць О. Г. Тел. 0504133132. Зауваження та пропозиції прохання надсилати до Рахівської РДА: 88017 м. Рахів, вул. Миру, 1, тел. 03132-25028. ТОВ «НАТУР ГРІН УКРАЇНА» має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Адреса місцезнаходження: 89423 Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Концово, вул. Миру, 166 А. Підприємство займається вирощуванням грибів. Джерелами викидів шкідливих речовин в атмосферу є труби котельні та витяжних систем вентиляції виробничих приміщень. Унаслідок виробничої діяльності підприємства в атмосферне повітря потрапляють продукти згорання деревини в кількостях, що не перевищують встановлені чинним законодавством нормативи. Контактна особа для звернень – Пивоварник А. Л., тел. 0673100550. Зауваження та пропозиції прохання надсилати до Ужгородської РДА: 88017 м. Ужгород, вул. Загорська, 10, тел. (0312) 61-29-17. Дубриницька сільська рада повідомляє про початок процедури розгляду та врахування громадських інтересів у проєкті детального плану території та стратегічній оцінці проєкту документа державного планування в с. Буківцьово, ур. «На крушку» та в с. Малий Березний, вул. Макаренка, 6. Громадське обговорення проєкту детального плану та звіту про стратегічну екологічну оцінку розпочато з дня оприлюднення – на сайті Великоберезнянської селищної ради за адресою: https:// vberez-rada.gov.ua/. та триватиме до 27.12.21 р. Дата проведення запланованих громадських слухань: 29.12.2021 у приміщенні сільської ради за адресою: 89210,Закарпатська область, с. Дубриничі, вул. Центральна, 44А, тел. 53-579, https://dubrynichisr@ukr,net./. ПРОДАМ ● б/у пральну машину Whirlpool на запчастини. Потребує часткового ремонту. Ціна договірна. Тел.: 099 605 90 56, 098 481 93 84; ● сходи металеві, зручні. Недорого. Ужгород. Тел. 066-39086-48.
НЗ
НАШІ ІНТЕРВ’Ю 5
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
TT ЛЮДИ УЖГОРОДА
те, створюєте, а кераміст має зробити все, щоб у вас вийшло. Ваші роботи світлі, теплі, десь по-дитячому наївні. Ви за характером така ж? – Ой, я вогняний знак! Я буваю злою. Але стараюся не допускати цього, бо в житті й так вистачає зла. Людям треба нести світло. Відчуваєте останнім часом моду на красивий глиняний посуд? Адже все частіше такий можна побачити і в закладах, і навіть у когось удома. Здається, людям так і хочеться мати бодай одну «інстаграмну» чашечку для приємних ранкових кавувань. – Відчуваю, і дуже тішуся з цього. То лише 2 роки такий
Тож і я без роботи не сиджу – навіть часу бракує. Глина допомагає змінювати настрій? Чи навпаки, в поганому настрої краще й не братися? – Навпаки! Я змушую. От були в мене двоє жінок у поганому настрої. І я думала, що не зможу їх розворушити. Вони мене не допускали навіть до себе. Я до них приглядалася, дала те, що би їх зацікавило. І через годину їх не впізнати: вникають, відключають мозок, переробляють усе під себе. Три години провели тут. Їхні чоловіки вже у вікно зазирали. Так само і з дітьми. Часом їх приводять із психологічними травмами. Наприклад, дівчинка перестала розмовляти через стрес від розлучення батьків. Вона не ходила в 1-й клас, але приходила з бабусею на глину. Ліпила, а я тим часом говорила сама з собою. За пів року дитина заговорила, а зараз минуло вже близько десятиліття, і ця дівчина займається вокалом. Спостерігаю, що в нинішньої малечі віком до 6-ти років погано розвинена дрібна моторика рук, бо вони проводять дуже багато часу в телефонах, у них фантазія – на нулі. Тож ми першим ділом ліпимо мультяшних персонажів. Також займаюся з дітками, батьки яких не можуть собі дозволити платні гуртки. Я відчуваю за них відповідальність, знаю, хто в якій сім’ї росте, які там проблеми. Як не пропускати все це через себе? – Дуже тяжко. Я все пропускаю через себе, мені це вилазить боком. Але мушу... Глина абсорбент. Якби не вона, мене би вже точно не було. Я дуже емоційна, не сприймаю агресію та несправедливість. А глина мене заспокоює. Навіть коли сама дуже нервова, око сіпається, а я іду гончарити. Своїм дітям порадили би творчу професію? І чому?
бум на кераміку. Вона була настільки вимираючою... Всі асоціювали її з баранчиками і дзвіночками. Але сувеніри є різні, кераміка – теж. Той самий дзвіночок можна зробити в тренді, класний, цікавий і не схожий на інші. З часом почала мінятися світова тенденція на глину. Зараз у тренді ручна ліпка. І я вважаю, що це широкий простір для творчості. Декоративно-ужиткове мистецтво цікаве тим, що воно може бути в побуті: ви не просто поставили чашку, ви з неї п’єте і дістаєте моральне задоволення. Подарований сувенір, який зробили власними руками, – у 20 разів цікавіший за китайську штамповку. А Ваші вироби є в сувенірних крамницях? – Були. Але мені не подобається, як там ставляться до виробів. Бувало, що побили мої роботи. І магазини це ніяк не відшкодовують. Тим більше, вони ставлять величезну націнку, й усе продається гірше. Мої знайомі знають, що до мене можна прийти в будь-який момент і купити чи замовити виріб у подарунок. З моєї майстерні не виходять із пустими руками.
– В мене двоє творчих. Я не маю права таке рекомендувати чи ні. Вони самі виберуть. Можу лише любити і підтримувати – прийму будь-яке рішення. Це тяжка професія. Але разом із тим, у нас в Україні розкішна базова освіта. Особисто я вивчала пластичну анатомію на базі обласної лікарні. Це був експериментальний курс, бо художник має чітко знати будову тіла. І це запам’яталося на все життя. А у Кракові студентам на першому курсі дозволяють усе. В них декоративність переважає академічність, вони не вміють будувати фігуру з нуля. А ми щодня малювали безліч ескізів людини. Пікассо мав академічну школу, і вже тоді дозволяв собі малювати. Коли ти не знаєш абетки, не напишеш речення. Не маєш бази – не намалюєш людину. Які зараз бачите мистецькі тенденції на Закарпатті? – Шалена конкуренція! І мене це тішить. Це стимулює таких, як я, на розвиток. Дуже багато талановитої молоді, і я цьому рада. Ксенія ШОКІНА Фото Наталії Світлинець
ХУДОЖНИЦЯ ОЛЬГА ЛАДИЖЕЦЬ: «ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД ЗАМОВЛЕНЬ НАЙЛЕГШЕ А Я ЛЮБЛЮ ВИКЛИКИ, ЦЕ ДОЗВОЛЯЄ РОСТИ» В
она – справжня фанатка своєї справи, і здається, для неї немає непосильних задач, бо любить іти туди, де складно. Ольгу Ладижець містяни удостоїли перемогою в номінації «Люди мистецтва» в рамках проєкту Фонду Андрія Півня «Ужгородці, якими ми пишаємося». Інтерв’ю з енергійною жінкою, котра часом працює не завдяки, а всупереч, продовжить розпочату в минулому номері серію «Люди Ужгорода». свою першу ілю~~Олю, страцію для книжки Ви
створили в підлітковому віці й зараз активно працюєте над дитячими книжками. Я ж знаю Вас як талановиту керамістку. А самі себе ким відчуваєте? Як представляєтеся при знайомстві? – Я – художник. У мене диплом магістра декоративноужиткового мистецтва. Хоча завжди вчилася бути кераміком, сама себе ніколи не обмежувала цим. Я графік, ілюстратор, живописець, мені страшенно подобається мішати техніки. Люблю акварель, акрил, малюю маслом на склі – не зациклююся на чомусь одному. А кераміка зі склом чи полотном – це моя візитівка. Та в той же час я все життя бачила, як мій дідусь, Володимир Ладижець, пише книжки. Він мріяв, щоб я оформила його збірку дитячих віршів. І наголосив моїм батькам, що маю бути художником, бо в мене є задатки. Із 4-х років їздила з ним на пленери по всій Україні – навіть мала власний мольберт. Малювання було його захопленням, а письменство – професією. Коли подорослішала, то оформила дідусеву книжку «Сонечко в колисці», а після неї – «Хитрий зуб», уже на держзамовлення. Я росла, й мої роботи з часом змінювалися. Виходить, шансів здобути іншу професію не було? – Мені не дали такої можливості. Хоча я страшенно хотіла стати археологом! Бачу, що дідусь був для Вас дуже важливою людиною. Як було створювати ілюстрації до його віршів? – Малюнок повинен зацікавити малечу, тому дитячі збірки ілюструвати складніше. Хлопчик чи дівчинка мають узяти її і сказати: «Я хочу цю книжку». А скажуть таке, коли їм подобаються малюнки. До того в мене вже було багато видань, які я оформляла: вони мали попит на книжкових форумах і зараз є у бібліотеках по всій Україні. Але дідова збірка – особлива. Її ми готували вже посмертно. Тут кожна поезія проходила через особисті фільтри, бо ці вірші я знала з дитинства. Над нею працювала найдовше. Не було проблеми оформити, але відчувала дуже велику відповідальність, щоб ці вірші відгукнулися в серцях маленьких читачів так само, як у моєму колись. Коли зрозуміли, що творчість – це вже більше, ніж хобі? – Коли вступила на кераміку в коледж, зрозуміла, що я не одна така. Після школи ти не усвідомлюєш, куди потрапив, чого хочеш у житті. І я теж не усвідомлювала. Вступила, бо так усі кажуть. Але в коледжі (Фаховий коледж мистецтв ім. А. Ерделі Закарпатської академії мистецтв. – Авт.) знайшла людей, які змінили моє світосприйняття. З ними я ставала художником, ми одне одного
~~ ~~
~~
стимулювали. І це дуже крутий процес! Хтось може загубити себе, бо дивиться на те, що інший кращий. А в нас було змагання, хто крутіший. Це давало можливість рости. Пізніше ми всі разом вступили у Львівську національну академію мистецтв – і всі залишилися у мистецтві, хоча працюємо у різних техніках. Ми одне одного підтримували, дружили. Зараз у кожного своя майстерня, й це його особистий космос. Але робота – це робота. Із власним стилем і хитрощами. Ви не відмовляєтеся від замовлень. Чи бували такі, за які було страшно братися чи вони Вам просто не резонували? – Є книжки, які важко йшли. Є письменники, які важко пишуть. Іноді їхні фантазії дуже складно втілити в малюнку. Але відмовлятися – найлегше. Це виклик: зробити так, щоб було доступно для розуміння. А я люблю виклики. Кожне замовлення дає тобі рости, стає фундаментом для чогось наступного. Ви себе називаєте «динозавром» у створенні ілюстрацій, бо малюєте на папері, а не на графічному планшеті. Справа в тактильних відчуттях? – Я і техніка – несумісні поняття (Сміється. – Авт.). Я пробувала. Чесно. Ходила на курси. Повз мене пройшло багато цікавих замовлень, бо людям треба було на графічному планшеті. А я не можу здружитися ні з ним, ні з іншою технікою, чи навіть просуванням у соцмережах. Треба вдосконалюватися в тому, що виходить добре. Українська художниця наївного мистецтва й ілюстраторка Марія Примаченко навмисно ніколи не відвідувала зоопарків, щоб не руйнувати бурхливу уяву при зображенні тварин. На вашу думку, надивленість для дитячого ілюстратора важлива? – Зараз такий інформаційний бум, що ти мусиш мати певну базу в голові – з цього й випливають образи. В кожного митця бувають застої. А звідки брати ідеї? Має бути ілюзорна інформація. Чим більше ти бачиш, тим більше можеш почерпнути для себе. Ми не здатні вигадати чогось нового, бо все трансформується, всі ці образи вже є у природі, їх потрібно збирати й пропускати через себе. Тому слід ходити на виставки. Коли я дивлюся на людину, можу видати образ по-своєму, але це все одно буде та людина. Чим більше бачиш, тим багатшим будеш. Знаю, що маєте якусь особливу скарбничку з ідеями, до якої час від часу звертаєтеся... – Я можу щось робити, але не знаю, для чого. Це якісь детальки, прикраси. Часом щось роблю, але не знаю, що вийде в кінці. Нароблю, відкладаю. У мене стоїть багато таких скарбничок із детальками. Потім вибираю, видивляюся – і складаю, як трансформер. Ось і зараз
~~
~~
~~
~~
тут, у майстерні, стоять одні з улюблених робіт, виготовлені саме з таких деталей. Вони дуже гарно виглядають в інтер’єрі. Це експерименти. Я люблю кераміку за те, що це магія – ти ніколи не знаєш, чим усе закінчиться. От у глазурі ніколи не буде двох однакових результатів навіть із однієї банки: щось десь потече чи проявиться більше або менше, тут відтінок такий, а онде інший, десь намазала, а десь налила. Це на заводах є стандарт. А я щоразу дивуюся з того, який виходить результат. У Ваших виробах і творах привертає увагу образ жінки. Чим для Вас він особливий? – Я обожнюю малювати жінок. Завжди їх зображала. На одному з майстер-класів навіть психолог на це звертала увагу. Я постійно малюю натуру – ще в академії в нас були оголені натури, і я мала від цього моральне задоволення. От зараз роблю портрети жінок на склі. Люблю крутити фігуру – не люблю малювати портрет. Бо ти можеш не вгадати стан людини, й тоді вона не любитиме цю роботу. Тому зображую так, щоб обличчя закрити. А як щодо ангелів?
~~
~~
~~
~~
~~
~~
~~
– То в мене був такий період. Спочатку фантазувала, а потім їх почали масово замовляти подруги, і я стала робити їх схожими на власниць. Я їх уже і в різних позах роблю: то сидить, то лежить. І так у кожного є свій особливий ангелик. Як вважаєте, для жінки в мистецтві шлях складніший, ніж для чоловіка? – Складніший. Нам треба вигризати все. У чоловіків якийсь спрощений варіант. А ми дуже відповідальні, емоційні, сентиментальні. Будь-яка невдача може жінку вибити з колії, а чоловіка, навпаки, – загартувати. Але й неможливо догодити всім замовникам на 100%. Я довго себе шукала, працювала ночами в майстерні. Кераміка – це не вид діяльності для жінок. Це фізично дуже важко. От на майстер-клас прийде четверо чоловік, тобто потрібно вимісити відро глини – вона важка. А ще ти дихаєш пилюкою і свинцем, бо глазур – це свинець. Потім від цього багато проблем зі здоров’ям. Я якось пробувала гончарити, але в мене не вийшло... – У мене немає людей, які виходять із майстерні без результату. Я не допущу, щоб хтось вийшов у поганому настрої з кераміки. Зразу вважайте, що майстер-клас провальний. Це вид діяльності, де ви відчуває-
~~
~~
~~
~~
6 ОСОБИСТОСТІ
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
TT ДО ЮВІЛЕЮ
У СПОМИНАХ І ДУМКАХ ПРО МАЙБУТНЄ ВЕРХОВИНИ МИКОЛА СЮСЬКО СЬОГОДНІ ВІДЗНАЧАЄ 90-РІЧЧЯ М
його призначили завучем. Після того, як заочно підкувався в науці в Ужгородському учительському інституті, а відтак – у держуніверситеті, перевели працювати у Волівський окружком партії: курирував діяльність шкіл, установ культури. Але потяг до освіти брав верх – незабаром довірили бути директором Ізківської семирічки. Тут познайомився й одружився з Оленою Могуч, яка була попервах агрономом, а закінчивши біофак УжДУ, вчителювала у школах Колочави, Міжгір’я та Ужгорода. Виростили сина Івана й доньку Тетяну. І знову Миколу Івановича повертають у ряди партфункціонерів – спочатку був секретарем, потім другим, невдовзі обрали очільником Міжгірського райкому партії. На високому поприщі його, насамперед, хвилювала проблема масового безробіття у краї. Й за 15 років зрушення сталися очевидні – один за одним з’являлися підприємства з великими технічними й матеріальними можливостями, а головне – з чималою кількістю вакансій. На новостворених ~~Микола Сюсько з онуками Оленкою виробництвах – заводах та Іванком, 2004 рік «Селена» й «Електрон» у райцентрі, Майданському в домотканих полотняних штазаводі пластмас та Колочавнах, вишитій сорочці, вуйошу та ському заводі технологічного постолах. Але це не завадило обладнання – в 1980-му трустати першим дипломованим дилося майже 4 з половиною спеціалістом серед земляків. тисяч чоловік. А всього у різних Трудову діяльність розпочав у сферах – 12,5 тис., тобто понад Лозянській семирічці, де згодом 90% працездатного населення
икола Сюсько, якому нині, 4 грудня, виповнилося 90, родом із Голятина. Це невелике верховинське село унікальне тим, що в ХІХ столітті дало нашому краю Івана Дулішковича, автора чотиритомника «Историческія черты угро-русских», а пізніше – цілу дюжину докторів і кандидатів наук, професорів, академіків… З-поміж них – батько й син Микола та Іван Зимомрі; тріо братів Блецканів – до речі, близькі родичі ювіляра; його, на жаль, уже покійний брат Михайло Сюсько, доктор філологічних наук, академік АН ВО України, який працював в УжНУ. Чимало вихідців звідси трудилося й на відповідальних посадах. Здається, що гірська глухомань і бідність тоді просто-таки гнали молодь у науку, щоб бачити світ, досягти благополуччя. Микола Іванович – теж із убогої багатодітної сім’ї, щоправда, з сімох вижили п’ятеро. Батько постійно маявся по заробітках, у тому числі у Словаччині, Боснії, – здебільшого на лісорозробках. Під час Другої світової був мобілізований до австро-угорського війська, потрапив у радянський полон. Наприкінці війни його вивезли у трудовий табір під Нюрнбергом – там у грузьких болотистих місцях прокладав осушувальні канали. Важкий труд підточив здоров’я, тож повернувшись додому, в 1948-му помер. Важко нащадкам довелося вибиватися в люди. І все ж троє братів зуміли здобути вищу педагогічну освіту. Микола спочатку здобував фах учителя початкових класів у Хустському педучилищі. Серед більш-менш заможних ровесників виглядав мов біла ворона:
Верховини мало зайнятість, – перестали виїжджати на заробітки й тимчасово вимушено полишати сім’ї. Були й інші досягнення: будували школи в Синевирі, Колочаві, Розтоці тощо, споруджували соціальні й культурні заклади, асфальтували дороги – приміром, з’явилася 15-кілометрова магістраль через Синевирський перевал. М. Сюсько був із тих чиновників, котрі вміли підбирати кадри за критеріями фаховості й відповідальності. Ставився до них принципово, але справедливо, завше цінував їхню думку. Взагалі, дбав як про економічний розвиток Міжгірщини, так і про соціальне становище земляків. І нині прикро ветерану-старожилу, що колишня промислова індустрія зачахла. Зрозуміло, робота познайомила з багатьма поважними особистостями, яких приймав у мальовничій місцевості. Згадує, зокрема, зустрічі з космонавтом Павлом Поповичем, знаменитим авіаконструктором Олегом Антоновим, солістом Харківського театру опери
УРОДЖЕНЕЦЬ МУКАЧЕВА БУВ ПЕРШИМ ЗИМОВИМ ОЛІМПІЙЦЕМ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОЇ КРАЇНИ о зимової Олімпіади-2022 в Пекіні залишається все Д менше часу. Вже вкрило снігом передмістя китайської столиці, яке прийматиме змагання з лижних гонок і дво
борства, біатлону, стрибків із трампліна та фристайлу. Очікується, що майже 50 наших спортсменів змагати муться у 12-ти видах спорту. Україна ввосьме братиме участь у зимових Іграх. Та чи знаємо ми, хто стартував у них першим серед уродженців нинішньої її території? кого спортклубу «Славія». Тож через редакцію я запитав, якими джерелами він послуговувався? «Відомості про те, що Степан (Стефан, Штепан) Гевак народився в Мукачеві, а в Їлемніце, куди його батьки невдовзі переїхали, того ж року був похрещений, я знайшов у архівах багатолітнього голови Союзу лижників Чехословацької Республіки (у 1932 – 1948 рр.) Антоніна Яуріса, – відповів В. Запотоцький, – та в особистих спогадах Йозефа Нємецького, члена олімпійської збірної 1924-го та близького друга Гевака. Кілька згадок про це є й у щорічниках празького клубу «Славія» за 1929 – 1938 рр., плюс у збірнику за 1941 – 1945 (автори текстів Антонін Яуріс, який тоді очолював ще й лижне відділення «Славії», та редактор Йозеф Лауфер). Мілослав Славік-Татранський – відомий журналіст, літописець та архівіст «Славії», котрий разом зі Степаном Геваком брав участь в організації лижних змагань у Волівці, також згадував про цей факт. Гевак був чудовим спортсменом, інструктором, функціонером і організатором. Перших вагомих результатів досяг 16-літнім підлітком у 1912-му на лижних гонках у Валтержице, де жив із батьками. Був членом місцевого СК «Сокіл». Ще юніором змагався у всіх тодішніх дисциплінах лижного спорту й неодноразово перемагав навіть
Фото з вікіпедії
старших суперників. Із 1920-го вже виступав у складі національної збірної. До Олімпіади в Шамоні встиг стати кількаразовим чемпіоном Чехословаччини, вдало виступав і на міжнародних змаганнях». 30 січня 1924 року в ШамоніМон-Блан проводилися 50-кілометрові гонки з дійсно вимогливим перепадом висот у 820 метрів. Вони розпочалися о 8.37 ранку. 33 лижники стартували на висоті 1400 м із інтервалом у одну хвилину на одноколонній трасі для класичного ходу. На сайті kralovedvorsko.cz є спогади Олдріха Колара (1898 – 1985), учасника тих змагань: «Це була перша лижна гонка Олімпіади. Дистанцію долали по замерзлому крижаному снігу. Степан Гевак, Йозеф Нємецьки, Антонін Готштейн і я – всі на лижах довжиною 235 см. Перші 10 кілометрів дистанція плавно підіймалася вгору, було лише декілька невеликих спусків. Потім почався стрімкий підйом – понад 300 метрів набору! На найвищій точці (1820 м) був сильний вітер. Там у будці, такій, як у військових на варті, стояв чоловік; він просто просунув руку у злегка відчинені двері й подав
та балету і Великого театру в Москві Іваном Козловським (на Синевирському озері він зачарував усіх виконанням українських народних пісень), лордом парламенту Великобританії Робертом Максвеллом – уродженцем Солотвина. Та особливо приємні враження залишилися від короткочасного перебування у рідних пенатах літописця Карпатської України Василя Гренджі-Донського. Трудову діяльність М. Сюсько завершував в Ужгороді: 12 років був заввідділом та керуючим справами обкому партії, потім 9 – головним спеціалістом Представництва МЗС України. Написав цікаву книжку «Серпантини», де розповідає про робочі будні та з любов’ю згадує милий край і скромних людей. Удостоївся значка відмінника народної освіти, медалі «За доблесну працю» та ордена Трудового Червоного Прапора. Відверто каже, що палаців собі не звів, траплялися на шляху і успіхи, і прикрі помилки. Час над усім розставляє крапки. Нині Микола Іванович, пригадуючи минуле, бажає, щоб майбутнє було ще кращим, аби панував мир на землі і злагода між народом. «Многая і благая літ Вам!» – вдячно віншують йому верховинці, котрі знають ювіляра за добрими справами. Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ
4 грудня славних 90 літ виповнюється уродженцю Голятина, нинішньому жителю Ужгорода Миколі Івановичу Сюську. На Верховині його знають і поважають за багаторічну працю на благо своїх земляків. Щиро зичимо імениннику щасливого довголіття в колі рідних. З ювілеєм Вас вітаєм, Всіх благ земних сповна бажаєм, Щастя, здоров’я, гараздів без ліку, Хорошого настрою, довгого віку! З повагою голова райорганізації ветеранів Міжгірщини Василь Мишанич, ветерани верховинського краю
TT ДОСЛІДЖЕННЯ
У вікіпедії пишуть, що це міг бути львів’янин Степан Вітковський. 1924-го, під час Олімпіади у французькому Шамоні, він виступав у складі збірної Польщі в лижних гонках на 50 км. Але цікаву інформацію знаходимо на сторінках часопису Товариства друзів Підкарпатської Русі, що видається у Празі. У №4 журналу за 2020 р. під однією з фотографій підпис: «Кращі лижникимарафонці Чехословацької Республіки перед стартом на найдовшій 50-кілометровій дистанції. Олімпійські ігри, Шамоні, лютий 1924 року. Ліворуч Стефан Гевак (русин із Підкарпатської Русі)…». Світлина ілюструє статтю «Що спільного в чеських олімпійців із Підкарпатською Руссю…» в якій автор Владімір Запотоцький пише: «Стефан Гевак народився 1896 року в Мукачеві. У 1924-му в Шамоні «підганяв» тоді неперевершених скандинавів на довгих 50- і 18-кілометрових лижних дистанціях. Міг поїхати й на Олімпіаду-1928, відібрався, але від участі відмовився: сказав, що вже занадто старий. У 1930- х двічі був суддею популярних лижних змагань у Волівці». Несподіваним є твердження щодо мукачівського походження Гевака, адже на сторінці Олімпійського комітету ЧР вказано, що він родом із Їлемніце. Водночас 74-літній Владімір Запотоцький – відомий дослідник, автор численних книжок із історії празь-
НЗ
пляшку теплого чаю. Й одразу ж пішов карколомний спуск по заледенілому снігу. Надалі лижня йшла переважно високим лісом. Приблизно на півдорозі стояв Карел Яролімек, який дав мені половину апельсина – це весь перекус і напої за 50 км. На 40-му кілометрі я і ще кілька інших учасників поруч були вже настільки виснаженими, що довелося відпочивати. Ми сиділи, а француз пішов до найближчої хати і приніс кожному по скибці хліба. Цього виявилося достатньо, щоб ми змогли завершити гонку. У повному складі закінчили змагання лише три держави – норвежці, котрі зайняли місця від 1-го по 4-те, італійці (9 – 11 і 13-те) та чехословаки (12, 14, 17, 19-те)». Кращий результат у чехословацькій збірній показав саме Степан Гевак. Через невелику вагу він мав величезну проблему на тривалому спуску між 20 і 24 км перегону, де на льодистому снігу доводилося долати ще й опір сильного вітру. Згаданий львів’янин С. Вітковський, який виступав за Польщу, зайняв 21- ше місце. За три дні після цієї виснажливої гонки відбулася інша, на 18
км, з перепадом висот «лише» 170 метрів. І знов Гевак був кращим у команді, фінішувавши 17-м. Після Олімпіади він і далі гарно виступав у національних чемпіонатах, останнім найуспішнішим роком для нього став 1929-й, коли виборов 6 нагород. Пізніше поїхав до столиці, де співпрацював переважно з найбільшим у Празі лижним відділенням спортклубу «Славія», де тоді було чимало функціонерів національної федерації. Брав активну участь в організації змагань і з інших видів спорту. В 1929 – 1936 роках його прізвище зустрічалося серед членів оргкомітетів хокейного турніру «Кубок Татр», гран-прі Чехословаччини з гірських лиж, міжнародних лижних змагань у Попраді й Татранській Ломниці, сокольських – у Волівці. Як повідомляв «Сокольський вісник», у крайових змаганнях, що проходили там 25 та 26 лютого 1933-го, брали участь команди 4-х військових частин та 9-ти клубів «Сокола» з Берегова, Воловця, Хуста, Мукачева, Перечина, Ужгорода, Рахова, Солотвина і Сваляви, а також представники воловецького та ужгородського турклубів. Більшість нагород вибороли мукачівці. Не менш масовими були й лютневі змагання в 1935-му поблизу Скотарського, на які, крім закарпатців, прибули й 200 львів’ян. Основну увагу Степан Гевак приділяв підготовці молоді та організації для неї змагань. Подальші плани змінилися з розпадом країни і нацистською окупацією Чехії. Наприкінці весни 1941 року він повідомив керівництву Союзу лижників Чехії про відставку за станом здоров’я. Після цього його спортивний слід зникає. Разом із молодшою на 15 літ дружиною Франтішкою виховував двох дітей. Помер у Празі 1944-го в 48 років. Олександр ЦЕПУРДЕЙ, тренер мукачівського КСО «Товариш»
НЗ
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
З ГЛИБИНКИ 7
TT РЕПОРТАЖ
ОДИН ДЕНЬ ІЗ МІДЯНКОЮ, М
инулого тижня подруга, журналістка Укрінформу Тетяна Когутич запропонувала поїхати разом у Широ кий Луг на Тячівщину в гості до Шевченківського лауреата, поета й педагога Петра Мідянки, щоб написати матеріал про село його очима. Я одразу погодилася, адже вос таннє там була понад 10 років тому. Наш дует доповнив ужгородський фотохудожник Михайло Дорогович. Отже, дізнаєтеся, чому люди люблять тут жити, чим книжки поета приваблюють міського читача, а ще – чому вовка все тягне в ліс. Ми їхали на авто 3 години. Петро Миколайович час від часу телефонував, цікавився, де ми, чи туди звернули. Уже в Ш. Лузі довелося питати перехожого, де живе Мідянка, бо я геть забула. Чоловік пояснив: «За залізним містком». Тільки тепер згадала знайомий поворот, де стоїть дитсадок. Десь посере дині каляного шляху виріс поет у ґумаках та домашньому одязі – вийшов зустрічати. Вже в авто апелював до нашого водія: «Мішку, ци тямиш?! Востаннє ти мене фотографував 23 роки тому». Ми цікавилися корінням прізвища. Виявляється, воно походить не від мідянки звичайної, а від меду. Заодно згадав народні перекази про заснування села. Так-от, на початку ХVII століття сюди з Галичини прийшло 5 опришків, соратників отамана Ґренджоли. Мідянка був одним із них. «Хлопці мали жінок із долішніх сіл. Там, де маю хату, – то родова мідянківська земля. Її давали дівчатам із опришківських родів як віно (придане)», – каже. А ось і хата. Огорожа викладена з каменю так, що двір не видно, раніше ж невеличка марамороська хатинка синюватого кольору із квітами проглядалася здалеку. Її змінив двоповерховий будинок із верандою з гарним видом на гори. Нас зустрічає дружина поета Людмила Загоруйко, з якою теж знайомі, а також дві кішки – британський висловухий Пуша й Муся. Помічаю на веранді контейнер із лашками (домашня локшина). «Сама робила», – каже жінка. Всередині будинок дуже оригінальний, усе з дерева, піднімаєшся драбиною вверх, бачиш море книжок. Робочий стіл пані Людмили біля вікна, комп’ютер Петра Миколайовича – на першому поверсі. Поет одягнув уйош, який йому подарували в Румунії, й виходжував у ньому. Після кави вирушаємо в село. Пані Людмила гукає услід, щоб повів нас до бабки, від якої беруть молоко, вона старожилка й іще тримає корову. «Зв ідк и п ох о д и т ь на з в а Широкий Луг?» – цікавимося. «Поля, що не заселені, млаковаті, не мож було будуватися. Косили луги. Долина тут ширша, ніж та, що наверху», – пояснює. В селі мешкає 3500 жителів (разом із присілками Фонтеняси та Пригід), 1000 дворів. Розташування типове: центральна асфальтована дорога, обабіч – хати. А ось і церква Успіння Пресвятої Богородиці (1895 р.) – колись греко-католицька, а нині тут служать православні МП. «Будував церкву священник Антоній Грабар, котрий прослужив у селі 42 роки (1854 – 1896) – як жоден інший. Тут і помер, поховали біля храму. Залишилася вдова Юстина-Кароліна Губан, її батько був греко-католиком, служив у румунських Сепинцях, де є веселе кладовище, то вона звідти родом, – деталізує. – Їхній зять служив у Бедевлі. Так-от, донька Берта Бачинська забрала матір до себе. Потім зробила ексгумацію, й тіло батька теж перевезла. Через 2 роки Кароліна померла, нині разом із чоловіком поховані в Бедевлі». Мідянка каже, що недавно від ковіду в них померла попадя. В селі загалом три церкви:
вже згадана й ще дві у присілку Фонтеняси – греко-католицька та православна. «Такий от автобус (старий ЛАЗ) їздить на Тячів», – каже наш гід. Є в селі кілька АВС, бар «Опришок», із якого нещодавно вкрали вивіску. Позаду сучасна будівля амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Школадев’ятирічка вже у Фонтенясах. Асфальтована дорога закінчується. Петро Миколайович час від часу переходить із Мішею на угорську, запевняє, що їхати вже недовго. Наша мета – КПП в угольсько-широколужанському масиві Карпатського біосферного заповідника, там, де закінчуються електричні дроти. Під час розмови про творчість поет наголошує, що він «четвертий із трійки «Бу-Ба -Бу» (Бурлеск – Балаган – Буфонада, літугруповання, засноване у квітні-1985 у Львові, до складу якого входять Ю. Андрухович, В. Неборак та О. Ірванець, – Авт.). Казав, що тусувався з ними. За вікнами початкова школа у присілку Пригід – СРСРівська будівля без огорожі. Далі хати все рідше, довкола такі краєвиди, що дух перехоплює, і ні душі. Не могли не зупинитися біля невеличкої хатки з орнаментом синього кольору. Тут дуже чисте повітря, хочеться надихатися, щоб повезти в Ужгород. Дерев’яна хвіртка тримається за мотузку. Заглядаємо в маленьке віконце. Всередині зупинився час: ліжко, багато клубків із нитками на столі, іконка – і пустка. Оселя покинута. Починаємо тут фотографувати Мідянку, почергово з Танею стаємо… підсвіткою (тримаємо в руках спеціальний пристрій). Навпроти на узгірку ще одна хата, ніби з казки, – із почорнілого від старості дерева, поруч акуратно складені поколоті дрова. Точно хтось мешкає. Але що цікаво – нема електростовпів. Аж раптом у маленькому вікні помічаю обличчя чоловіка, який перелякано спостерігає за нами. Вирішили зайти й поспілкуватися, адже це перша людина, яку ми зустріли у присілку. Вхідні двері не закриті, є сіни. Спитали, чи можна зайти. Дідусь із мішками під очима запротестував: «Не мож, не мож». Довелося піти. Авто на гірській кам’яній дорозі почало просідати, й ми повертаємося. Бачимо двох жінок із дівчинкою. Пригальмували, одразу цікавимося одиноким мешканцем. «Носять му їсти. Дідо Вакій при розумі, мало глухий», – каже старша жінка. Сюди маршрутки не їздять, тільки до центру Пригода, тому йдуть пішки. «Як вам ся живе тут?», – дізнаємося. «Дуже добре, – відповідає. – Свіже повітря, вода. Більше нич не гія (не треба). Ми не хворіємо на ковід». Знайомимося. Василина Мандзюк – пенсіонерка, 20 років пропрацювала в Широкому Лузі листоношею. «Ви носили нашу газету «Новини Закарпаття»?» «І носила, й підписку робила». «Ходили’сьте пішки?» – питаємо. «На біціґлях, а коли сніг – пішком. Мала 300 з чимось дворів. Я коли первий раз стала робити, платили ми 300 гривень». Присілок невеликий, тут переважно жінки, чоловіки – по заробітках, «молодьож жиє, а не втікає». «Чим ся займа-
АБО ЯК СЯ МАЄ ШИРОКИЙ ЛУГ
ють?» – випитуємо. «Гриби сушать, оріхи здають. Ходять на заробітки по Чихії». «А цього чоловіка знаєте?». «Канєшно. Ко не знає Петра Мідянку (наголос на першому складі)», – усміхається пані Василина. Дівчинка ходить до школи у Фонтеняси, їх возить шкільний автобус. «Тепер не ходить, бо карантин», – додає інша жінка. Відкланюємося. Хотіли знайти цікавих людей у барі «Опришок», тому зупиняємося. Типовий сільський генделик, де всередині все на кучу. Єдина клієнтка – бабка в білій хустці з яскравими квітами, яка сиділа за столиком надворі. Вітаємося, вона зразу почала питати, звідки ми, розповіла, що її син тут ґазда. «Ви файний
далеких і близьких нащадків у Широкому Лузі та світі». Вже по третій повертаємося до Мідянкової хати. Поки вовтузимося з пані Людмилою на кухні, то випитуємо, як живеться міській панянці в селі. Вона тут мешкає більше 10-ти років, відколи одружилися з Петром. За освітою – російська філологиня. Каже, що раз на пів року кудись вириваються. «Були в Києві нещодавно. З режисеркою Наталкою Ворожбит познайомилися. Дала в театр контрамарку, в кіно нас відправила на «Погані дороги», які мені не дуже сподобалися. Мені здається, що зараз я живу повноцінним життям». «Широкий Луг розставляє правильні акценти?
чоловік, но не бричений», – звертається бабуся Ляна (тут так кажуть на Олену) до Міші. Ми вирішили пофіглювати: «Чи ухажував за вами Мідянка?» «В життю нігда. Як узяв тоту жону, та зойшов навхтема», – відповідає. Поета називає «Петро Попиканин». Справа в тому, що дівоче прізвище його мами Поп. «Она не з Луга, а з Угольки. Вже 13 років, як її ниє. Мама в колгоспі робила, а няньо був лісорубом. По світу багато робив – в Австрію, Трансільванію ходив, у Словаччину, – розповідає поет. – Они обоє овдовіли, в Лузі ся стрітили, мали 20 років різниці. Всі чоловіки у родині були з Луга, а жінки – з сусідніх сіл. Я маю всі церковні метрики, відколи ведуться. Зробив родословну. Зараз підемо на кладовище свічки попалити». Пригощаємо бабку коньяком. «Це «Тиса»?» – цікавлюся. Мідянка дотепно реагує: «Туй нигда не текла Тиса» (тут є річка Лужанка). До речі, «Опришок» – єдиний у селі заклад, де не дають «на бороду». У Широкому Лузі є три цвинтарі, зокрема і єврейський ХІХ століття. Ми їдемо на старий, що на березі (узвишші). На надгробках видніються прізвища Мідянка, Немеш, Шимон. Подекуди є габаритні пам’ятники, а десь просто дерев’яні хрести. Спочатку йдемо до могил братів батька, вище поховані мати Анна та батько Микола. «Я теж тут буду лежати», – каже Петро Миколайович. Зізнається, що в Ужгороді, де дружина має квартиру, може пробути максимум три дні. «Вовка все в ліс тягне», – додає. Звідси відкривається гарний вигляд на село. Спускаємося вниз шукати меморіальну плиту. Все запало листям, і якби наш фотограф не впав, то, може, й не знайшли б: послизнувся якраз на плиті з іменами рідних поета. Мідянка розчищає рукою листя й зачитує-розповідає: «Прапрадід Мідянка Ілляш Василів (1798 – 1868). Перший, про кого з родини зміг знайти інформацію. Саме з цих років маю метрику. Не міг знайти їхні могили, то поставив табличку. Ось надпис унизу: «Від
– цікавимося. «Не знаю. Іноді нудно, важко зимою, комин упав. Навіть страшно – вода, блискавки, сніг страшний, відкопався-закопався. О 4-й треба встати, щоби в обласний центр поїхати! Тут усі заробітчани, їм треба у візовий центр. Раніше могла по 10 днів бути в Ужгороді, тепер там нічого робити. Ось купила бездротові навушники і слухаю історію релігії Олександра Меня. Щось попишу, щось почитаю. Коли нароблюся, то ледве бухаю в постіль. Жити тут дорого. За світло до 1000 гривень набігає, дрова купуємо». В селі не своїх важко сприймають. «Поки мене не було, потрохи відбирали в Петра землю, бо в нього дітей нема. Тут усе по-сільськи. Як я з’явилася, то спочатку не розуміли, як можна з міста приїхати сюди жити. Бо тут була хата без води, туалет надворі. Потім побудувалися. Вони мене не розуміють, а я – їх. Щоб кудись поїхати, то просимо друзів доглянути за господарством чи платимо місцевим». По хліб у село не ходять і не печуть. «От взяли у Роми (син пані Людмили має в Ужгороді пекарні) 6 – 7 буханців, нам на 2 тижні вистачає. Потім ще передадуть». За продуктами їздять у сусідню Нересницю, що за 12 км. «Їжджу автостопом. Бувало, що й на конях. Хтось задарь везе, а так 35 гривень. Дорогою трапляються цікаві типажі. От підслухала історію, як випили двоє в барі і вмерли в один день. Ромео і Джульєтта. Сільські мене бояться, бо я щось напишу в інтернеті, а вони слідкують за цим. Книжку треба би видати». «В чому тут кайф?». «Внутрішньо насичене життя. У нас прохідний двір, часто приїжджають, і я вже втомилася». Пані Людмила виношує ідею створення літературної резиденції «Ай Петрос»: «Мене цікавить інтелектуальний туризм. Не обов’язково приїжджати їсти-пити. Краще поспілкуватися з Мідянкою, він може кудись повести, щось показати. Тут донька поета Бурлюка жила, і на валило можна піти, і на Менчул піднятися. Поки ми є, це треба використовувати».
Разом із мачками на веранді ми їли дуже смачний суп із лашками, картоплю зі смаженою рибою. «Чи дуже змінилися люди, село?» – допитуємося в 62-річного поета. «Раніше ходили один до одного, були відкритіші. Зараз більш замкнені або спілкуються тільки в родині». Згадує й вечорниці: «Приходили сяк у Пилиповици. Довгі ночи були, то сусіди, родичі збиралися, всякі казки розказували. З дитинства запам’ятав, у нас квартирував лісоруб дідо Сікора. Сиділи на кухні, у шпорі горіла ватра, дідо курив цигиретлик і розказував казки». Село дитинства Мідянки – коли ще не було весільних кортежів у машинах. Люди йшли пішки, танцювали посеред вулиці, дружби підкидували курагов. Всі йшли дивитися на вінчання у церкву. На похоронах жони голосили за покійником. Тепер того нема. «Бог би вас дись дів Небесний», – кричить на мачок (це особливість мараморошан, які люблять лаяти). Ми сміємося. «Яке найдорожче місце в селі?» – ведемо далі. «Батьківське, тут я народився. На цей тризуб завжди дивлюся (Навпроти на горі. – Авт.) Контури не змінилися. Змінилися поля, бо заросли, і я змінився». «Ви церковна людина?» – ведемо далі. «Із мамою в церкву ходили завжди. Тепер жінка хоче, щоб я їй допомагав. За тиждень не втигаєш усе зробити. Не було всякої бабрачки, як зараз, хата була менша. Без отченаша і «Богородиці» не сміву лягти. Зараз ходжу в церкву рідко, особливо з цими ковідами», – відказує. Мідянка – автор 20-ти книжок, часто описує у творах село, героїв теж бере звідси. «Є типажі, околиці, топоніми. Для мене важливо це зафіксувати, – підтверджує. – Герої – це поетичні образи, – все це дуже умовно. Може бути одна деталь із людини». Але читацька аудиторія поета не тут, його читач – міський. «Ви – Шевченківський лауреат. Як це в селі сприймають?» – ведемо далі. «Казали, що дістав на шару гроші», – сміється. Петро Мідянка вже 26 років працює у школі в Тисолові, до того 13 літ – у Новоселиці. Викладає українську мову, українознавство, мистецтво. Колектив жіночий, є лише двоє чоловіків – він і хімік, його колишній учень. «Цікаво вам із сільськими дітьми?», – питаємо. «Я звик за 40 років, – відказує. – Може, й мериґує іноді, але якусь треба копійку. Маю дуже гарних учнів. Люблю їх, бо взяли від мене те, що їм давав. Таких небагато, але вони є». У 1998му погодився брати участь у конкурсі «Вчитель року», це був сильний стрес для нього. На камеру відкриті уроки знімали. 5 педагогів потрапили у фінал, серед них і він. Переміг педагог із Кам’янця-Подільського, а Мідянка став лауреатом. «За це дістав учителя-методиста, проте зі скрипом. Вже не пригадую, скільки гривень дав тоді відділ освіти, але в інших областях України лауреати отримали квартири», – каже. Коли є час, то читає журнали, наукові статті, художню літературу – мало, хіба класику. «Сучасний літпроцес мене мало колише», – додає. «Нема кого читати, нема високого рівня літератури», – включається пані Людмила. Я зауважила, що Петро Мідянка має в Ужгороді цімборів, які набагато молодші. «Мене це дивує, – каже жінка. – Молодші, ніж мої діти. Можливо, люблять тому, що ми смішні?!». Поет резюмує: «Маю ауру притягання. Мішку, ану пішли в котельню»… Оксана ШТЕФАНЬО Фото М. Дороговича
8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 6 ГРУДНЯ
08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:05 Новини. 08:05 Т/с «Краща половина». 09:50 Оф іційні ур о чистості до Дня Збройних сил України. 11:00 Спецпроєкт «Спадок». 11:35, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 12:35 Д/с «Дикуни». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA:Фольк. 15:10, 2 1 : 3 5 , 0 0 : 3 0 Спорт. 15:20 Концерт. Наталія Валевська. 16:05 Міста та містечка. 16:30 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Вишка 10 м, дівчата, фінали. 19:50 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Трамплін 1 м, юнаки, фінал А.Вишка 10 м, юнаки, фінал В. 21:45 «Зворотний відлік». 23:30 Перша шпальта. 00:45 Перша Вітчизняна: Другий фронт.
08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп».
ВІВТОРОК 7 ГРУДНЯ
08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини. 08:05 Т/с «Краща половина». 09:40 Т/с «Серцебиття». 10:35 Т/с «Любов та помста». 11:35, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 12:35 Д/с «Дикуни». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA:Фольк. 15:10, 21:45, 00:10 Спорт. 15:20 Концерт. Анатолій Гнатюк. 16:25 Буковинські загадки. 16:30 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Трамплін 3 м, юнаки, фінал В. 22:00 Полюси. 23:00 Бігус Інфо. 00:25 Т/с «Округ Дюрем».
08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 2 1 : 1 0 Дар’я Єгоркіна і Ольга Лук’яненко в комедії «Різниця у віці». 21:45 Свати.
17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 2 1 : 1 0 Дар’я Єгоркіна і Ольга Лук’яненко в комедії «Різниця у віці». 21:45 Свати. 22:45 «Твій вечір». 23:55 Х/ф «Три горішки для Попелюшки».
08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10 «Ранок з ІНТЕРом». 09:20 Ранок з ІНТЕРом. 10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 12:25 Х/ф «Корсиканець». 14:20 «Речдок». 16:05 «Чекай на мене. Україна». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:00 Слідство вели... 23:45 Х/ф «Круті стволи».
10:05 Т/с «Надприродне». 12:45 Х/ф «Крок уперед». 14:50 Х/ф «Крок уперед 2: Вулиці». 16:50 «Хто зверху?». 19:00 «Пекельна кухня». 20:55 Х/ф «Робот Чаппі». 23:30 Х/ф «Готель Артеміда».
08:20 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:00 Підсумки тижня з Анною Мірошниченко. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 13:10, 14:10, 17:30, 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10, 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 22:45 «Твій вечір». 23:55 Х/ф «Той, що біжить лабіринтом».
08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00 «Корисна прогр.». 12:25 Х/ф «Операція «Тушонка». 14:40, 15:40 «Речдок». 16:25 «Речдок. Особливий випадок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:00 Слідство вели... 23:45 Х/ф «Вбити посланця».
10:00 Т/с «Надприродне». 12:40 «Суперінтуїція». 14:50 Х/ф «Крок уперед 3». 17:00 «Хто зверху?». 19:00 «Екси». 20:55 Х/ф «Перевага». 23:30 Х/ф «Репродукція».
08:20 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:00, 21:00 Час новин. Підсумки дня. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 13:10, 1 4 : 1 0 , 1 7 : 3 0 , 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10, 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 19:40 «Дійові особи». 22:00 Час-Tіme.
08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10, 20:20 Громадянська оборона.
19:40 «5 копійок». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme.
08:45 Факти. Ранок. 09:10, 19:20 Надзвичайні новини. 10:05 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:10, 13:15 Х/ф «Вуличний боєць». 12:45, 15:45, 18:45 Факти. День. 13:50, 16:15 Т/с «Пес». 17:40 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 20:20 Хто хоче стати мільйонером? Ігрове шоу. 21:05 Факти. Вечір. 21:25 Т/с «Пес-6». 22:45 Свобода слова. 00:00 Х / ф « Ш і с т ь куль».
08:05, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 12:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Швабра». 23:05 Т/с «Ніконов і Ко».
08:00, 09:55 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 10:45 Т/с «Право на захист». 14:45, 21:00 Т/с «Доктор Блейк». 17:00, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті».
10:50, 21:15 Менталіст. 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 11:00, 13:25 Х/ф «Міцний захист». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 13:50, 16:20 Т/с «Пес». 17:50 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 21:20 Т/с «Пес-6». 22:30 Т/с «Пес-2». 23:35 Т/с «Схованки».
11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 11:50 « М а й с т е р ш е ф Професіонали». 12:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Швабра». 23:05 Т/с «Ніконов і Ко».
08:00, 09:40 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 10:30 Т/с «Право на захист». 14:30, 21:00 Т/с «Доктор Блейк». 16:50, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті».
08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Товариш генерал». 10:50, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:45, 23:00 Т/с «Той, що читає думки». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Будьте здорові». 00:45 «Легенди карного розшуку».
13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:45, 23:00 Т/с «Той, що читає думки». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Свідок. Агенти». 00:45 Х/ф «Ведмежатник».
10:10 Х/ф «Хітмен: Агент 47». 12:05 Х / ф «Макс Пейн». 14:00 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Гроші 2021». 20:20, 21:20 Т/с «Ангели-2». 22:15, 00:30 Т/с «CSI: Місце злочину». 00:05 «Дубинізми».
08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Мисливці за дивами. 10:00 Агенти справедливості. 14:10, 15:30 Т/с «Відважні». 17:00 Т/с «Дитячий охоронець». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Я заберу твою сім’ю». 23:10 Т/с «Віддай мою мрію».
08:25 Страх у твоєму домі. 09:20 Місця сили. 10:15 Речовий доказ. 11:25, 21:50 У пошуках інновацій. 12:20 Війна всередині нас. 13:20 Таємниці людського мозоку. 14:15 Довідник дикої природи. 15:10 Сіяя: з нами у дику природу.
08:20 Т/с «Мисливці за реліквіями». 11:15 Т/с «Ангели». 14:50 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Джедаі 2021». 20:25, 21:20 Т/с «Ангели-2». 22:15, 00:05 Т/с «CSI: Місце злочину».
08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Мисливці за дивами. 10:00 Агенти справедливості. 14:10, 15:30, 17:00 Т/с «Дитячий охоронець». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Я заберу твою сім’ю». 23:10 Т / с « В і д д а й мою мрію».
08:40 Місця сили. 09:40 Речовий доказ. 10:50, 21:50 У пошуках інновацій. 11:50 Війна всередині нас. 12:50 Таємниці людського мозку. 13:50 Довідник дикої природи. 14:50 Сіяя: з нами у дику природу. 15:50 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна. 16:50, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 17:50 Секретні території. 18:50 Брама часу. 19:50 Земні катаклізми. 20:50 Гарячі точки. 22:40 Місія Галапагоси. 00:40 Фантастичні історії.
16:10 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна. 17:05, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 18:00, 00:40 Секретні території. 18:55 Брама часу. 19:50 Земні катаклізми. 20:50 Гарячі точки. 22:40 Місія Галапагоси.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Світ». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т / с « О д н о г о разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:50 «Ферма VIP». 22:15 Шоу «Холостяк». 23:15 «Ферма, на якій ми жили». 00:15 Т/с «Кістки».
13:50, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:50 Новини. 19:55 «Фокус».
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сім’я-2021». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т / с « О д н о г о разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:50 «Ферма VIP». 22:15 Шоу «Холостяк». 23:25 «Ферма, на якій ми жили». 00:15 Т/с «Кістки».
13:40, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:50 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 «Поза домом». 00:45 Т/с «Правосуддя».
TV JOJ 09:35, 18:50 «Без серветки».
00:20 «Легенди живуть із нами».
TV JOJ 09:35, 18:50 «Без серветки». 10:50 Т/с «Поліцейські в дії». 11:55 «Судові справи». 13:00, 18:25 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50 Прогр. «На сьомому небі». 16:20 «Хто каже правду». 17:45 Т/с «Кинь бабакам». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 «Інкогніто». 00:00 Р е а л і т і - с е р і а л «Найт і Джеремайя за дизайном», 5/8 (2017).
10:00, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік». 11:50, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 6». 16:25 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 20:45 Новини та коментарі. 21:05 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Марія Терезія 2». 23:10 «Репортери». 23:45 «Нічні новини». 23:55 Т/с «Детективи Святої Трійці».
09:05 Болгарський т/ж. 09:30 Д/с «Від витоків». 10:00 Т/ж нацменшин. 10:50 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:25 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50 Прогр. «На сьомому небі». 17:40 Т/с «Кинь бабакам». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Лікарня». 22:40 Х/ф «Жінка на вершині».
10:00, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік». 11:50, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 6». 16:30 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 20:45 Новини та коментарі. 21:05 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Як мама скоїла збройне пограбування». 23:15 «Гроші». 23:40 Нічні новини. 23:50 Т/с «За розрахунком». 00:50 Х/ф «Марія Терезія 2».
09:05 Український т/ж. 09:30 Т/ж «Від витоків». 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 «Життя в регіонах». 11:00, 17:00 Д/с «Історичні дати». 11:30 Т/ф «Заєць на шосе».
10:05 Д/с «Портрет особистості». 10:15, 17:30 «Життя в регіонах». 10:55 Д/с «Шлях». 11:20 Відеофільм «Миколай Мороз» (1995). 12:35, 19:25 М/с. 13:00 «Жива панорама». 13:15 «Велоподорожі». 13:30 «Телевісник». 13:55 «Покоління». 14:25 «Гроші». 15:00 «Історія музики 3». 15:55 «Актори-легенди». 16:30 «Радість життя». 17:00 Д/с «Історичні дати». 18:10 Новини з регіонів. 18:50 Гандбол. ЧС. Словаччина - Чехія. Жінки. 21:00 Лотерея. 21:10 Д/ф «Братиславські понеділки». 22:05 Д/ф «Людина з кінокамерою: Алоїс Ханусек». 23:05 «Експеримент». 23:35 Х/ф «Урок». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:35 М/ф «Вруміз». 09:00, 10:00, 13:00 На часі. 09:15, 1 0 : 1 5 , 1 3 : 1 5 , 17:00, 19:50 Д/ф. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мистецький вимір. 12:05 «Улюблена географія». 12:30 «Є такі місця...». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00 Мій тиждень. 16:25 Євромах. 19:30, 20:30 Деталі. 21:00 «З вірою в житті». 21:25 «З дитиною та про дітей». 21:50 «Затерті історії». 22:30 З тижня на тиждень. 22:55 «Карта». 23:20 «Постаті». 23:45 «Майстер своєї справи». 12:35, 19:30 М/с. 13:05 «Жива панорама». 13:25 «Велоподорожі». 13:35 «Високі Татри». 14:00 Д/ф «Іван Румановський та його кіносвіт». 14:30 «Експеримент». 15:10 Д/ф «Людина з кінокамерою: Алоїс Ханусек». 16:05 Д/ф «Братиславські понеділки». 18:30 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 18:55 Т/ж «Галялі». 21:00 Лотерея. 21:10 Д/с «Поля битви». 22:10 «У програмі телебачення». 23:10 Дискусійна прогр. з Міхалом Гавраном. 00:10 Д/с «Музиканти».
08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мій тиждень. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Лісовими стежками». 12:30 «Ромашка». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00 Роман Сов’як - у мережі. 16:35 Завтра-сьогодні. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:00 Духовна година. 22:30 «З дитиною та про дітей». 23:00 «П’ять континентів». 23:25 «Ангел гастрономії».
ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 8 ГРУДНЯ
08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини. 08:05 Т/с «Краща половина». 09:40 Т/с «Любов та помста». 11:35, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 12:35 Д/с «Дикуни». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA:Фольк. 15:10, 2 1 : 4 5 , 0 0 : 1 0 Спорт. 15:20 Концерт. Пісні про кохання. 16:30 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Вишка 10 м, юнаки, фінал. 20:10 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Трамплін, 3 м, дівчата, фінал В. 22:00 Полюси. 23:00 Перша шпальта. 00:25 Т/с «Округ Дюрем». 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 21:10 Х/ф «Різниця у віці». 21:45 Свати. 22:45 «Твій вечір».
ЧЕТВЕР 9 ГРУДНЯ
08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини. 08:05 Т/с «Краща половина». 09:40 Т/с «Любов та помста». 11:35, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 12:35 Д/с «Дикуни». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA:Фольк. Спогади. 15:10, 2 1 : 4 5 , 0 0 : 1 0 Спорт. 15:20 Концерт. Пісні про кохання. 16:30 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Трамплін, 3 м, дівчата, фінали. 19:55 Чемпіонат світу зі стрибків в воду серед юніорів. Вишка 10 м, юнаки, фінали. 22:00 Полюси. 23:00 Схеми. Корупція в деталях. 00:25 Т/с «Округ Дюрем».
08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30, 00:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:33 Чистоnews. 20:38 «Проспорт».
23:55 Х/ф «Той, що біжить лабіринтом 2». 08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00, 11:00 «Корисна прогр.». 12:25 Х/ф «Лашкаво прошимо». 14:40, 15:40 «Речдок». 16:30 «Речдок. Особливий випадок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:05 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Серед білого дня». 09:25 Т/с «Надприродне». 13:00 «Суперінтуїція». 15:00 Х/ф «Крок уперед: Революція». 17:00 «Хто зверху?». 19:00 «Діти проти зірок». 20:45 Х/ф «Не такі». 22:50 Х/ф «Знаки». 08:20 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:00, 21:00 Час новин. Підсумки дня. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 13:10, 14:10, 17:30, 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10, 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 19:40 «Велика політика». 22:00 Час-Tіme. 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 20:40, 21:05 Х/ф «Різниця у віці». 21:45 Право на владу. 00:55 Х/ф «Екс Махіна». 08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00, 11:00 «Корисна прогр.». 12:25 Х/ф «Клуб холостяків». 14:35, 15:35 «Речдок». 16:25 «Речдок. Особливий випадок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:05 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Афера поамериканськи». 09:20 Т/с «Надприродне». 12:45 «Суперінтуїція». 14:45 Х/ф «Крок уперед: Все або нічого». 17:00, 19:00 «Хто зверху?». 21:00 Х/ф «Фантом». 22:50 Х/ф «Колір з інших світів». 08:20 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:00, 21:00 Час новин. Підсумки дня. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 13:10, 14:10, 17:30, 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10 Таємниці війни. 19:40 «Прямим текстом з Юрієм Луценком». 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини.
10:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:20, 13:25 Х/ф «Таємний агент». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:00, 16:20 Т/с «Пес». 17:50 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Хто хоче стати мільйонером? Ігрове шоу. 21:20 Т/с «Пес-6». 22:35 Т/с «Пес-2». 23:40 Т/с «Схованки».
08:50, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 12:00, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:35, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Швабра». 23:05 Т/с «Ніконов і Ко».
08:00 Моя правда. 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 09:50 «Моя правда». 10:40 Т/с «Право на захист». 14:40, 21:00 Т/с «Доктор Блейк». 17:00, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті».
08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Версія полковника Зоріна». 10:45, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 10:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:40, 13:25 Х/ф «Людина пітьми». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:05, 1 6 : 2 5 Т/с «Пес». 16:50 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Анти-зомбі. 21:20 Т/с «Пес-6». 22:40 Т/с «Пес-2». 23:45 Т/с «Схованки».
08:55, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 1 4 : 3 0 , 1 7 : 3 0 , 22:00 «ВікнаНовини». 12:00, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:35, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Швабра». 23:05 Т/с «Ніконов і Ко».
08:00, 10:20 «Моя правда». 08:50, 09:30 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:45 «Зіркові долі». 11:10 Х/ф «Акваланги на дні». 12:40 Х/ф «За мною, каналії!». 14:40, 21:00 Т/с «Доктор Блейк». 17:00, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті».
08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Хазяїн тайги». 10:45, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:50, 23:00 Т/с «Той, що читає думки».
14:50, 23:00 Т/с «Той, що читає думки». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Вартість життя». 00:45 «Легенди карного розшуку». 09:05 Х/ф «Ейр Америка». 11:15 Т/с «Ангели». 14:50, 19:25 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 20:15, 21:10 Т/с «Ангели-2». 22:05, 23:55 Т/с «CSI: Місце злочину». 08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Мисливці за дивами. 10:00 Агенти справедливості. 14:10, 15:30, 17:00 Т/с «Дитячий охоронець». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Я заберу твою сім’ю». 23:10 Т/с «Віддай мою мрію».
08:45 Скептик. 09:45 Речовий доказ. 10:55, 21:50 У пошуках інновацій. 11:55 Війна всередині нас. 12:55 Пересказана історія. 13:55 Довідник дикої природи. 14:55 Сіяя: з нами у дику природу. 15:55 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна. 16:50, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 17:50, 00:40 Фантастичні історії. 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Правда життя». 00:50 «Легенди карного розшуку». 09:30 Х/ф «З Парижа з любов’ю». 11:20 Т/с «Ангели». 14:50 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Воїни доріг» 1. 20:15, 21:15 Т/с «Ангели-2». 22:10, 00:00 Т/с «CSI: Місце злочину». 08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Мисливці за дивами. 10:00 Агенти справедливості. 14:10, 15:30, 17:00 Т/с «Дитячий охоронець». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Я заберу твою сім’ю». 23:10 Слідами президентської медіаімперії. 23:50 Т/с «Віддай мою мрію».
08:35 Скептик. 09:35 Речовий доказ. 10:45, 21:50 У пошуках інновацій. 11:45 Війна всередині нас. 12:45 Пересказана історія. 13:45 ТОП 10: Таємниці та загадки. 14:50 Сіяя: з нами у дику природу. 15:50 Дикі тварини. 16:50, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 17:50, 00:40 Фантастичні історії. 18:50 Брама часу. 19:50 Земні катаклізми. 20:50 Гарячі точки.
18:50 19:50 20:50 22:40
Брама часу. Земні катаклізми. Гарячі точки. Місія Галапагоси.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Планета 21». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі».
13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:50 «Ферма VIP». 22:15 Шоу «Холостяк». 23:25 «Ферма, на якій ми жили». 00:15 Т/с «Кістки».
13:50, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:50 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 «Історія мого першого мільйону». 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 1 6 : 1 5 , 1 7 : 1 5 , 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж ЄС. 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:50 «Ферма VIP». 22:15 Шоу «Холостяк». 23:25 «Ферма, на якій ми жили». 00:15 «Пропаганда». 00:50 Т/с «Кістки». 13:50, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:50 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 «Бренди».
TV JOJ 09:35, 18:50 «Без серветки». 10:50 «Судові справи».
TV JOJ 09:35, 18:50 «Без серветки». 10:50 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:25 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50 Прогр. «На сьомому небі». 17:40 Т/с «Кинь бабакам». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Глибоке занурення». 23:30 Х/ф «Лоґан». 10:00, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:50 Т/с «Інспектор Деррік». 11:50, 18:40 «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 6». 16:25 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 20:45 Новини та коментарі. 21:05 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Міст Диявола». 23:10 Д/ф «Екологія довкілля». 23:40 Нічні новини. 23:45 Лотерея. 23:50 Т/с «Сплячі 2». 00:45 Х/ф «Як мама скоїла збройне пограбування». 09:05 Угорський т/ж. 09:30 Т/ж «Лабода». 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15 «Життя в регіонах». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:25 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50 Прогр. «На сьомому небі». 17:45 Т/с «Кинь бабакам». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Лікарня». 22:45 Дуель політиків: «На межі». 23:30 І н ф о р м а ц і й н а прогр. «Сім». 00:25 «Інкогніто». 10:00, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік». 11:50, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д / с « Ж и т т я словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 6». 16:30 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 20:45 Новини та коментарі. 21:05 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Д/с «Ми були там». 22:50 Д/с «Слабкі місця суспільства очима жінок». 23:30 Нічні новини. 23:40 Т/с «Наполеон і Жозефіна». 09:05 Ромський т/ж. 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 «Життя в регіонах». 11:00 Д/с «Загублений світ». 11:25 Т/ф «Дідусева скриня». 12:25, 19:30 М/с. 13:00 «Жива панорама».
11:00, 17:00 Д/с «Історичні дати». 11:25 Т/ф «Перша попри все». 12:35, 19:30 М/с. 13:05 «Жива панорама». 13:25 «Велоподорожі». 13:35 Дискусійна прогр. з Міхалом Гавраном. 14:50 «Поля битви». 15:50 Гандбол. ЧС. Жінки. 18:30 «Швидка допомога». 18:55 «Мій діагноз». 21:00 Новини. 21:10 Ромська муз. прогр. 22:30 Д/ф «Світло в кінці тунелю: Рудольф Добіяш». 23:30 Д/с «До хреста». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Романо лав. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 10:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 20:05 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Академія кожного». 12:30 «Є такі місця...». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 17:00 Д/ф. 19:50 На часі. 21:00 «В сім’ї». 21:25 «Прибуток». 21:50 «Затерті історії». 22:30 «Угорська хроніка». 22:55 «Карпатський басейн». 23:15 Т/ж «Спадщина». 23:40 «Жива церква». 13:20 Д/ф «Діти свідчать». 13:55 Д/ф «Мандрівник Душан Мітана». 14:10 Д/с «До хреста». 15:10 Д/с «У програмі ТБ». 16:05 Д/ф «Світло в кінці тунелю: Рудольф Добіяш». 17:00 Д/ф «Коли зима приходить на річки». 18:25 Т/ж споживачів. 18:35 Т/ж «Автосалон». 19:00 Т/ж «ВАТ». 21:00 Лотерея. 21:10 «Мій діагноз». 21:40 Футбол. 00:10 Науково-дискусійна.
08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 На часі. 09:35, 10:35, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 22:00 Новини. 12:05 «Література та книга». 12:35, 22:30 «Ходімо зі мною!». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:00 «Ромашка». 21:25 «З дитиною та про дітей». 21:50 «Затерті історії». 23:45 «Карта».
10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 10 ГРУДНЯ
08:00, 09:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:30 Новини. 08:05 Т/с «Краща половина». 09:45 Д/с «Дикуни». 10:15 Т/с «Любов та помста». 11:15, 18:20 «По-людськи». 12:15, 15:10 Біатлон. 14:00 UA:Фольк. Спогади. 16:40 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/с «Особливий загін. Супер - чуття». 20:00 Д/ц «Дика природа Чилі». 21:45, 00:05 Спорт. 22:00 Д/ц «НЛО: Загублені свідчення». 22:55 Д/с «Боротьба за виживання». 00:20 Прозоро: про актуальне. 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 « О д р у ж е н н я н а осліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:13 «Проспорт». 20:15 Чистоnews. 20:20 Х/ф «1+1». 22:35 Вечірній квартал. 00:45 Х/ф «Хочу, як ти».
СУБОТА 11 ГРУДНЯ
08:00, 09:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:00 Новини. 08:05 Д/с «Дикі Дива». 08:25 Відтінки України. 09:40, 14:30 #ВУКРАЇНІ. 10:10 Х/ф «Обручка до весни». 11:45 Д/ф «Якого любили всі». 13:10, 15:10 Біатлон. 14:15 Міста та містечка. 16:35 Країна пісень. 17:00 Концерт. ВІА «Кобза». 18:15, 21:25 Д/с «Боротьба за виживання». 18:50 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 22:00 Д/ц «Дика природа Чилі». 23:00 Д/ц «НЛО: Загублені свідчення». 00:25 Х/ф «Сватання на Гончарівці». 08:00 «Сніданок. Вихідний». 10:00, 17:30 Світ навиворіт. 18:30 «Cвіт навиворіт - 13. Еквадор». 19:30 ТСН. 20:13 «Проспорт». 20:15 Чистоnews. 20:20 Вечірній квартал. 22:15 Жіночий квартал. 23:35 Світське життя. 00:45 Х/ф «Не впіймали - не злодій». 09:00 10:00 11:00
«Готуємо разом. Домашня кухня». «Все для тебе». «Корисна прогр.».
НЕДІЛЯ 12 ГРУДНЯ
08:00, 08:55, 18:00 Новини. 08:20 Д/с «Дикі тварини». 09:00 Божественна літургія Православної церкви України. 11:00 Недільна літургія Української ГрекоКатолицької церкви. 12:30 Недільна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні. 13:30, 15:20 Біатлон. 16:30 Студія «Дорога до Пекіна». 17:05 Концерт. Наталія Валевська. 18:15 Д/ф «За вашу і нашу свободу». 19:15 Д/с «Боротьба за виживання». 19:55 «Тваринна зброя». 21:00, 00:25 Тиждень на Суспільному. 22:00 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 23:55 Програма з Майклом Щуром. 08:00 «Сніданок». 10:00 Світ навиворіт. 16:30, 1 7 : 3 0 « М а н д р у й Україною з Дмитром Комаровим». 18:30 Світське життя. 19:30 ТСН. 21:00 Х/ф «Роман з каменем». 23:10 Х / ф « П е р л и н а Нілу». 09:00 «Готуємо разом». 10:00, 11:00, 12:00 «Інше життя».
08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00, 1 1 : 0 0 « К о р и с н а прогр.». 12:25 Х/ф «Без комплексів». 14:30, 15:30, 00:50 «Речдок». 16:25 «Речдок. Особливий випадок». 18:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Х/ф «Законослухняний громадянин». 23:00 Слідство вели... 09:30 «Пекельна кухня». 11:35 «Екси». 13:35 «Діти проти зірок». 15:10 Х/ф «Репродукція». 17:20 Х/ф «Бладшот». 19:30 Х/ф «Зоряний десант». 22:00 Х/ф «Дум». 00:00 Х/ф «Фантом». 08:15, 12:20 Форшмак. 08:40 Натхнення. 09:00, 21:00 Час новин. Підсумки дня. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 13:10, 14:10, 17:30, 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10, 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 16:35 Невигадані історії. 19:40 «Час за Гринвічем». 22:00 Час-Tіme. 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 12:00 Х/ф «Висота». 13:50 Х/ф «Дівчина без адреси». 15:35 Х/ф «Весна на Зарічній вулиці». 17:30, 20:30 Т/с «Два серця». 20:00 «Подробиці». 22:20 «Концерт Таїсії Повалій «Сердце - дом для любви». 00:35 Д/п «Таїсія Повалій. Сьогодні і назавжди». 10:00 10:05, 13:00 15:00 16:50 18:50 21:15 00:05
«Kіds tіme». 11:00 Орел і решка. «Хто зверху?». М/ф «Кіт у чоботях». М/ф «Ваяна». Х/ф «Аліта: Бойовий ангел». Х/ф «Валеріан і місто тисячі планет». Х/ф «Одного разу в Голлівуді».
08:00 Форшмак. 08:20 Д/с «Історія навколо нас». 09:00, 10:10, 19:00 Х/ф. 11:40 Медекспертиза. 12:20, 14:10, 22:00 Концерт. 15:15 Індійській фільм. 18:00 «Час за Гринвічем». 20:10 Рандеву. 21:10 Вечірній преЗЕдент. 21:15 Стоп-реванш. 21:30 Вікно в Америку. 00:10 Гончаренко рулить. 00:40 Є сенс. 09:15 Х/ф «Смертельна зброя». 11:30, 13:00 Х/ф «Смертельна зброя-2». 13:35 «Речдок. Велика справа». 18:00 Х/ф «Законослухняний громадянин». 20:00 «Подробиці тижня». 22:00 Х / ф « В і т р я н а ріка». 00:05 Х/ф «Вирок». 09:45 09:50 11:40 13:40
«Kіds tіme». Х/ф «Бригада «М». М/ф «Ваяна». Х/ф «Аліта: Бойовий ангел». 16:05 Х/ф «Валеріан і місто тисячі планет». 19:00 Х/ф «Відьмина гора». 21:00 Х /ф «П ер шо м у гравцю приготуватися». 23:50 «Вар’яти». 08:10 08:30
Невигадані історії. Д/с «Історія навколо нас». 09:00 Божественна літургія ПЦУ. 11:00, 12:05 Божественна літургія УГКЦ. 12:50, 1 5 : 1 5 І н д і й с ь к і й фільм. 16:10, 17:10, 22:00 Концерт. 18:00 Підсумки тижня з Анною Мірошниченко. 19:00 «Прямим текстом з Юрієм Луценком». 20:10 Машина часу. 20:35 Стоп-реванш. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:20 Вечірній преЗЕдент. 21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 00:30 Феєрія мандрів.
10:10, 20:05, 21:30 Дизельшоу. 11:40, 13:15, 17:40, 23:00 Скетч-шоу «На трьох». 12:45, 15:45 Факти. День. 13:50, 16:25 Т/с «Пес». 18:45 Факти. Вечір. 10:30, 11:50, 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 19:00, 22:50 «Холостячка Злата Огнєвіч». 23:35 Битва екстрасенсів.
08:00, 10:35 «Моя правда». 08:50, 09:30 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:55 «Зіркові долі». 11:25 Х/ф «Сімнадцятий трансатлантичний». 13:00 Х/ф «Язичницька мадонна». 14:30, 20:50 Т/с «Доктор Блейк». 16:50 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 23:10 Х/ф «Ні пуху, ні пера». 00:25 Х/ф «Не було б щастя».
TV JOJ 09:20 Х/ф «Кредо вбивці». 11:25 Т/с «Ангели». 14:55 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 Х/ф «Гонщик». 21:45 Х/ф «Тривожний виклик». 23:35 Х/ф «Леді Кривавий бій».
08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:20 Т/с «Наша лікарка». 14:20, 15:30 Т/с «Хіба можна мріяти про більше». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Свобода слова Савіка Шустера. 00:00 Т/с «Віддай мою мрію».
Мега
08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Зникнення свідка». 10:45, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:50, 23:00 Т/с «Той, що читає думки». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Таємниці світу». 00:50 «Легенди карного розшуку».
08:40 Скептик. 09:40 Речовий доказ. 10:50, 21:50 У пошуках інновацій. 11:50 Війна всередині нас. 12:50 Пересказана історія. 13:50 ТОП 10: Таємниці та загадки. 14:55 Сіяя: з нами у дику природу. 15:55 Дикі тварини. 16:55, 2 3 : 4 0 НАСА: нез’ясоване. 17:55, 00:40 Фантастичні історії. 18:55 Брама часу. 19:50 Місія Галапагоси. 20:50 Гарячі точки. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі.
12:45 Факти. День. 13:55 Х/ф «Смертельна зброя-3». 16:10 Х/ф «Смертельна зброя-4». 18:45 Факти. Вечір. 19:10 Х/ф «Термінатор: Фатум». 21:40 Х / ф « Т е р м і н а тор-3: Повстання машин». 23:50 Х/ф «Ганна. Досконала зброя».
09:15 «Віпи і топи». 11:10 «Загублений світ». 13:15 Х / ф « З а г а д к и Сфінкса». 15:10 Х/ф «Бронежилет». 17:00 Х/ф «Охоронець». 19:05 Х/ф «Призначення». 21:00 Х/ф «Марсіанин». 23:55 Х/ф «Міна».
10:55 Т/с «Швабра». 19:00 «Україна має талант». 22:00 «Майстершеф». 08:00 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Х/ф «Все не випадково». 11:00 Х / ф « Г о л о в н е встигнути». 12:40 Х / ф «Здивуй мене». 14:20 Т / с «Доктор Блейк». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 22:40 Т/с «Падіння». 13:45
«Випадковий свідок. Навколо світу». 14:55 Т/с «Смерть у раю». 19:00 «Свідок». 19:30 Х/ф «Ти - мені, я тобі». 21:15 Х/ф «Невиправний брехун». 22:45 Х/ф «Вуличний боєць». 00:30 «Втеча. Реальні історії».
08:00 Анти-зомбі. 09:00 Громадянська оборона. 10:00, 10:55 Хто хоче стати мільйонером? Ігрове шоу. 11:55, 13:00 Х/ф «Ганна. Досконала зброя». 12:45 Факти. День. 14:20 Т/с «Пес». 18:45 Факти тижня. 20:40 Х / ф « Т е р м і н а тор-5: Ґенеза». 23:10 Х / ф « Т е р м і н а тор-4: Нехай прийде спаситель». 09:25 «Майстершеф». 13:45 «СуперМама». 18:40 Битва екстрасенсів. 21:00 «Один за всіх». 22:10 «Таємниці ДНК». 08:00 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Х/ф «Пастка для котів». 11:10 Х/ф «Загублене місто». 13:00 Х/ф «Таємничий острів». 14:40 Т / с «Доктор Блейк». 19:20 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 23:00 Т/с «Падіння». 09:50 Т/с «Смерть у раю». 14:05 Х/ф «Ти - мені, я тобі». 15:45 Х/ф «Невиправний брехун». 17:15 Х/ф «Чорна стріла».
08:30 10:20
Зірковий шлях. Т/с «Ніколи не буває пізно». 14:25, 15:20 Т/с «Авантюра». 15:00, 19:00 Сьогодні. 20:00 Головна тема. 21:00 Шоу Маска - 2. 23:30 Музична платформа. Краща пісня року.
Мега 08:50 Речовий доказ. 10:00, 17:10 У пошуках істини. 12:10, 00:10 Фантастичні історії. 13:10 Крила війни. 14:10 Конкорд: надзвукова ера. 16:10 Сіяя: з нами у дику природу. 19:00 Місія Галапагоси. 20:00 Арктика з Брюсом Перрі. 21:00 Таємниці Кремнієвої долини. 23:10 Запрограмовані долі. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 19:00 Х/ф «Особливо важливе завдання». 21:35 Х/ф «Ескобар». 23:45 Х/ф «Вуличний боєць». 08:25 «Загублений світ». 11:25 Х/ф «Морський піхотинець-2». 13:20 Х/ф «Морський піхотинець-3:Тил». 15:05 Х/ф «Морський піхотинець-4: Рухома мішень». 16:55 18 тур ЧУ з футболу «Динамо»- «Зоря». 19:00 Х/ф «Збройний барон». 21:20 Х/ф «Виходу немає». 23:20 Х/ф «Допит». 08:25
Т/с «Я заберу твою сім’ю». 17:00, 21:00 Т/с «Я не вірю». 19:00 Сьогодні. 23:25 Т/с «Ворожка».
Мега 08:40 Речовий доказ. 09:50, 16:50 У пошуках істини. 11:40, 00:10 Фантастичні історії. 12:40 Стежина війни. 13:40 Таємниці Кремнієвої долини. 15:50 Природа сьогодення. 19:00 Арктика з Брюсом Перрі. 21:00 Конкорд: надзвукова ера. 23:00 Секти. Контроль свідомості.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Угорщина сьогодні». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:50 «Ферма VIP». 22:15 Шоу «Холостяк». 23:25 «Ферма, на якій ми жили». 00:15 Т/с «Кістки».
13:50, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т / с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:50 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 Х/ф «Тіні минулого». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сума». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 09:35 М/с «Смурфики». 10:35 «Тренди». 11:10 Т/ж «Стилі». 11:50 «Дизайнерська майстерня». 12:25 «Багаж». 13:05 «Інноватор». 14:20 Х/ф «Угорський мандрівник». 16:50 Т/с «Коломбо». 19:00 Факти. 19:55 Факти плюс. 21:00 Х/ф «Відпочинок за обміном». 00:00 Х / ф « П а д і н н я Олімпу». 11:10 «Телешоп». 12:00 «Бренди». 12:30 Т/ж автолюбителів. 13:05 Кулінарна. 13:45 Т/с «Кобра 11». 16:10 Х/ф «Боги Єгипту». 19:00 Новини. 20:00 «Фокус плюс». 21:00 М у з . прогр. «Х-фактор». 23:50 Х/ф «Великий Гетсбі».
TV JOJ 09:20
М/с «Щенячий патруль 3».
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж «Ти - вдома!». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 08:45 М/с «Смурфики». 09:45 Кулінарна. 10:25 «Перебільшення». 11:00 «Більше, ніж охоронець». 11:40 Т/ж автолюбителів. 12:15 «Стиль життя». 12:55 «Будинок мрій». 13:30 Т/ж «Формула Е». 14:10 Х/ф «Зоонаглядач». 16:20 Х/ф «Світ забуття». 19:00 Факти. 19:55 Х/ф «Форсаж 8». 22:55 Х/ф «Однокласники». 10:40 «Телешоп». 11:40 Муз. прогр. 12:10 «Рідний дім». 12:45 Кулінарна. 13:20 «Легенди живуть із нами». 13:55 «Поза домом». 14:30 Т/с «Риф-брейк».
09:35, 18:50 «Без серветки». 10:50 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:25 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40, 21:35 Прогр. «На сьомому небі». 16:10 «Хто каже правду». 17:40 Т/с «Кинь бабакам». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 23:45 Х/ф «Дівчина моїх кошмарів». 10:00, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік». 11:50, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т / ж « Д а м с ь к и й клуб». 15:00 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 6». 16:25 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 20:45 Новини та коментарі. 21:05 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Люблю Словаччину». 23:00 «Новини без краватки». 23:15 Х/ф «Вердикт за гроші».
09:05 Новини. 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 «Життя в регіонах». 10:20 М/с «Губка Боб Квадратні Штани 6». 10:45 Т/с «Наші 4». 12:00 Т/с «Кинь бабакам». 12:40, 21:35 Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти». 13:50 Х/ф «Побачення з зіркою». 15:50 К а з к а «Третій принц». 17:50 Анім/ф «Шрек 2». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 00:20 Х/ф «Суперполіцейські 2». 08:00 М/с. 09:40 «Фідлібум». 10:55 «Дуель» (юніори). 11:25 Д/с «Історія річки Горнад». 11:45 Прогр. «Фільм Експрес». 12:05 Т/ж «Культура». 12:40 «В ефірі». 13:05 «Люблю Словаччину». 14:35 Т/с «Комісар Мегре». 16:10 Т/с «Матері: Любов і життя». 17:30 Д/с «Подорожі». 18:05 «Пече вся Словаччина». 19:20 «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:30 Прогр. «Таємниці тіла». 22:30 Т/с «Бензоколонка». 23:05 «Пізно ввечері». 00:00 «Ніхто не досконалий». 16:40 Х/ф «Старі буркуни розбушувалися». 19:00 Новини. 20:00 Х/ф «Конг: Острів Черепа». 22:35 Х/ф «Бетмен проти Супермена».
TV JOJ 09:10 Анім/ф «Кунг-фу Панда 2». 11:00 «Третій принц». 13:00 Анім/ф «Шрек 2». 15:05 Х / ф « С у т і н к и . Сага: Затемнення». 17:50 «Поради власникам будинків». 18:50 «Новий дизайн». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Спадок Борна». 00:35 Х/ф «Спліт». 08:50 «Дивовижне ательє». 09:30 «Теревені». 10:25 Прогр. 11:00 Т/ж «Автосалон». 11:25 Дивовижні сади. 12:00 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12». 14:10 «Громадянин за дверима». 14:40 «Гроші». 15:35 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 10». 17:20, 23:40 Х/ф «Покіс Яструбиної луки». 18:45 Т/ж «Архітектура та дизайн». 19:15 «Моя кухня». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:30 «Пече вся Словаччина». 22:40 Т/с «Гніздо».
11:00 Д/с «Загублений світ». 11:25 Т/ф «Легке дихання». 12:15, 15:10 Біатлон. 14:20 Футбол. 16:25 Гандбол. ЧС. Жінки. 18:20 Хокей. Екстраліга. 19:05 М/с. 21:11 Лотерея. 21:15 Муз. прогр. «Віртуози». 23:15 Прогр. «Трохи інакше з Аделою». 00:20 Д/ф «Дев’ята симфонія Бетховена». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Академія кожного». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00, 22:30 Романо лав. 16:15 Концерт. 17:00, 20:05 Д/ф. 19:50 На часі. 21:00 «Прибуток». 21:25 «В сім’ї». 21:50 «Затерті історії». 22:45 «Новум». 23:35 «1100 років в центрі Європи».
08:45 «Жива панорама». 09:20, 16:35 Фігурне катання. 10:30 Т/ж «Телевікенд». 11:00 «Велоподорожі». 11:15 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. 13:05, 15:05 Біатлон. 14:05 Т/ж «ВАТ». 18:15 Муз. прогр. «Хто за дверима». 18:55 «Ретро-новини». 19:30 М/с. 21:00 Новини. 21:10 «Ангели-охоронці». 21:40 Т/с «Віват, Беньовський!». 22:40 Х/ф «Птахи». 09:00, 09:20, 10:20 10:35, 11:00, 11:05,
10:00 Деталі. 16:00, 17:30 Т/с. На часі. 19:30 Д/ф. 21:00 Новини. 22:15 «Академія кожного». 11:30 «Жіночий час». 11:55 Події. 12:00 «Портрети». 12:25 Анонси. 12:30, 21:20 «Карпатська кулінарія». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Стежками батьківщини». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Мистецтво Німеччини». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 17:00, 19:00 Дайджест. 21:10 «Затерті історії». 21:50 «Новум». 22:40 «Угорці, які змінили світ». 23:35 «Майстер своєї справи».
09:00 «Жива панорама». 09:40 «Фермерське ревю». 10:05 Т/ж «Галялі». 10:35 Т/ж споживачів. 10:45 «Орієнтація». 11:15 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. 13:05, 15:20 Біатлон. 14:05 Легка атлетика. 16:15 Гандбол. ЧС. Жінки. 17:45 Хокей. Екстраліга. 20:45 М/с. 20:50 «Слово Боже». 21:00 Новини. 21:10 «Радість життя». 21:40 «Адвент». 22:40 Д/с «Портрет особистості». 23:00 Х / ф « С у к а - л ю бов». 08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест. 08:30, 16:10, 18:30 Т/с. 10:30, 20:30 Д/ф. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 «Академія кожного». 11:30, 21:45 «З вірою в житті». 11:55, 12:25 Події. 12:00 «Я прийшов сюди для того...». 12:30, 21:20 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Культурна стежка». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 Д/ф «Мистецтво Німеччини». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 «Затерті історії». 22:10 З тижня на тиждень. 22:35 «У руках Божих». 23:00 «Угорці, які змінили світ».
НЗ
УЖЕ ІСТОРІЯ 11
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
TT ТАК БУЛО
ПОЗАШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ ЗА ЧАСІВ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ ЛЕКТОРІВ ЛЮДИ ПРОВОДИЛИ ВНОЧІ ДО СТАНЦІЇ ЗА 5-6 КМ Педагог Кирил Коханний у статті «Внешкольныя достиженія» в 1936-му писав, що чехословацька влада з перших днів шукала можливості для ефективного позашкільного виховання молоді ПР, прищеплення любові до країни та до свого народу. Вже на початку 1920-го організували лекційну бригаду «комісарів позашкільної справи», до якої входило 17 найкращих лекторів Чехії, Моравії та Сілезії. Вони виїжджали в міста й села, де читали лекції. Люди із задоволенням відвіду вали їх і «трогательно было, когда народ провожал нас ночью по плохим дорогам 5-6 км к ближайшей станціи, как делился своими впечатленіями, трогательно было, так как тогда чувствовалось, что лед недовір’я народа к інтелигенціи начинает таять» (цитуємо мовою оригіналу). А 1922 року в Ужгороді відбувся з’їзд представників шкільництва, просвітницьких та інших громадських організацій, інтелігенції. На нього з усіх куточків прибули 293 делегати, які прийняли рішення про форми та методи позашкільного виховання молоді. Особливу увагу приділили роботі в селах. На зібранні були присутні й висловили свої поради представник Міністерства шкільництва А. Матула, отці Волошин, Сабов, Желетвай, Цурканович, знаний журналіст Й. Камінський. Крім того, створили крайову та окружні народно-просвітницькі ради, затвердили програму ліквідації неграмотності в регіоні. Центральний і місцевий уряд та створені з’їздом структури спільно з товариством О. Духновича, «Просвітою», «Школьною допомогою» та «Соколом» із перших днів включилися у виховний процес, підтримували його морально й матеріально. На початку 1920-х у ПР створили 15 оркестрів. Держава закупила для них музичні інструменти, ноти. Найкращими були колективи в селах Неліпино, Скотарське, Пастілки, Довге, Іршава. Загалом у них грали 65 музикантів. Окрім того, запрацював пересувний кінолекторій, який мав у розпорядженні 70 серій лекцій, а коментарі до них давали лектори.
ЗА ДЕСЯТИЛІТТЯ – 13,6 МЛН КРОН НА ПОЗАШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ
Як бачимо, чехословацька влада не на словах, а на ділі підтримувала справу позашкільного виховання молоді Підкарпатської Русі. На ці цілі упродовж 1920-х – 1930-х спрямували 13 600 000 крон. Посильну допомогу внесли й художники Ерделі, Бокшай, Новак, Іясь, Контратович, котрі своїми подарованими полотнами збагачували шкільні музеї. Наш земляк д-р Ілля Гаджега в 1936 році писав, що вже 1923- г о в Ужгороді з’явився Консультаційний комітет виховання молоді, щоправда, без права створювати окружні комітети. Таке право ПР отримала, коли в 1927-му в історичних землях Чехії та Моравії прийняли відповідний статут. Отож комітети взяли на облік 407 покинутих батьками дітей, 5 475 напівсиріт без батька, 3 825 – без матері та 1557 круглих
сиріт, а це 13,6% всіх школярів. Вони були частиною проблем населення у зв’язку зі світовою економічною кризою 1928 – 1933 рр. Того часу успішно працював Земський комітет у Мукачеві, який об’єднував 12 окружних із 2 306 членами та 18 кооперуючих корпорацій і входив до Чехословацького Союзу. А ще – Товариство міжнародної спілки захисту молоді Чехословаччини. Тож за їхньою програмою, спільно з іншими вже згаданими структурами, свою роботу зосереджували на кількох напрямах. Передусім це допомога дітям-сиротам харчуванням та вихованням. До Чехії і Моравії в заможні сім’ї упродовж 1932 – 1935 років відправили 249 маленьких краян. До Мукачівського державного сиротинця влаштували 230, до Свалявської християнської служби – 50, в інші інституції – 82. Для дітей із бідних родин діяла харчова акція, в рамках якої лише 1932-го нагодували обідами 9 233 осіб. Того ж року міністерства народного постачання, соціального захисту та Ліга захисту прав людини разом виділили на це 682 715 крон. На 209 903 кр. закупили одежі для 6 605 дітей. Турбота про молодь у літній період здійснювалася в дитячій оздоровниці Скотарського на висоті 640 м над рівнем моря, Лисичові Берегівського округу, Анталівцях Ужгородського та у Великому Березному. За 1932 – 1935-й тут поправили своє здоров’я 549 хлопчиків і дівчаток. Ідея проведення Днів дитини належала окружним комітетам та вчительському корпусу краю – хотіли пропагувати виховний процес та водночас залучати добродійні кошти. Тож за згаданий період зібрали 201 169 крон, які спрямували на покращення життя молоді. 1933-го окружні комітети вперше встановили «різдвяні ялиці Республіки» та роздали дітворі святкові подарунки. За даними, які подає І. Гаджега, успішно проходили й Дні матері. До їх проведення долучалися керівники міст і сіл, представники громадських організацій, інтелігенція, духовенство, учні та всі бажаючі. Урочисто звучали гімни ЧСР та Підкарпатської Русі, під час офіційної частини окремих матерів за добре виховання синів і доньок нагороджували цінними подарунками і грамотами, роздавали продуктові пакунки. Такі свята були велелюдними. Скажімо, 1935-го в Рахові зібрали близько 1000 осіб, того ж року в Тячеві – понад тисячу.
АКЦІЯ РЕМЕСЕЛЬНИХ УЧНІВ Для молодих хлопців, які після закінчення школи не мали професії, діяла акція ремесельних учнів – поширена форма навчання молоді в ремесельних навчальних закладах Чехії і Моравії. Тут наші юнаки отримували професії столяра, мебльовика, червонодеревника. Як пише І. Гаджега, учні були забезпечені харчуванням, житлом та спецодягом. За час дії акції всього отримали фах 845 молодих людей – після навчання вони повернулися на Підкарпатську Русь. Аналогічною була акція сільськогосподарських учнів: хлопців і дівчат відправляли
ПУБЛІЧНА ОПІКА ТА ПРИТУЛКИ ДЛЯ БЕЗРОБІТНОЇ МОЛОДІ У 1920 – 1930-х у краї діяла Публічна опіка дітей. До її складу входило 11 юридичних і приватних осіб, які здійснювали нагляд-опіку над 47 204 взятими на облік дітьми. З них 34 221 – законнонароджені, решта – позашлюбні. Як зазначав І. Гаджега, опікуни – педагоги, медпрацівники, спортсмени – турбувалися поро їхнє фізичне й духовне виховання, захист майнових прав. Для цього за кошти комітетів працювали досвідчені адвокати. Уже згадані інституції опікувалися й безробітною молоддю. В Ужгороді, Севлюші та Сваляві діяли притулки для таких хлопців, а у Воловому (Міжгір’ї) – для дівчат. Тут вони отримували не лише житло, а й належне виховання, харчування, роботу в майстернях у поєднанні з фаховим навчанням. 1935-го в таких притулках було 286 юнаків і дівчат.
ЗАКЛАДИ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ До Першої світової війни в нашому краї діяли лише 2 спеціальні навчальні заклади для дітей із вадами. В середині 1920-х під патронатом Земського комітету опіки про молодь узяли на облік близько 600 таких. 1930-го Мукачівський окружний комітет отримав від ювілейного фонду президента Т. Масарика 400 000 крон, які були спрямовані на створення притулку для цієї категорії. На нинішній вулиці І. Франка відкрили спеціально обладнаний будинок, де в 1935-му жили 48 вихованців. Тут вони мали по-
Не є рекламою послуг ворожіння і гадання
кардинально змінилася.
в Чехію й Моравію до кращих господарів, де вони на практиці проходили курс раціонального господарювання, знаходячись на повному забезпеченні фермера. За 1934 – 1935 роки таку школу пройшли 250 молодих краян. Господарі, в яких вони трудилися, ставилися до них із великою повагою та державницьким розумінням питання.
Діяльність здійснюється згідно зі ст. ст. 42, 43 і 44 Господарського кодексу України
о входження Підкарпатської Русі до складу Чехосло Д ваччини позашкільне виховання молоді з боку угор ської влади не мало жодної підтримки. Але за ЧР ситуація
вне забезпечення й отримували необхідну медичну допомогу. Під час будівництва, а потім функціонування закладу його керівництво озвучило таке звернення: «Заопікуйтеся з нами каліками Підкарпатської Русі. Подарунки з подякою принимає управа заведения». За дослідженням Івана Біланчука, у Севлюші схожий притулок звели й відкрили ще далекого 1906-го, за угорців. На ньому був напис: «Будувався в ім’я вічної земної любові відповідно до вимог закону 1901 року». Але його розвиток перервала Перша світова війна, і лише в 1921-му споруду почали використовувати за призначенням. Відразу тут організували допоміжну школу, відкрили столярну майстерню, й заклад повністю перевели на утримання дітей із особливими потребами. Того часу підопічних нараховувалося 120, виховательками були чешки – аж до 15 березня 1939-го, коли в Севлюш увійшло угорське військо…
ДОПОМОГА НЕПОВНОЛІТНІМ ПРАВОПОРУШНИКАМ У дослідженні І. Гаджеги висвітлене й покарання неповнолітніх за скоєні ними правопорушення. Земські та окружні органи опіки взяли під контроль увесь цей процес – від моменту виявлення злочину до засудження підозрюваних. Вони залишили за собою право обліку юних порушників, допомогу їм у судах, аналіз причин, які спонукали до протизаконного вчинку, та намагалися шляхом змін умов життя утримувати їх від таких кроків у майбутному. Таким чином із 1244-х неповнолітніх злочинців 1935-го проти 258 осіб кримінальні провадження призупинили, звільнили від покарання 182-х, умовно засудили – 228, і лише 161-го ув’язнили. Ще 31 за рішенням суду потрапив до дитбудинків.
КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ У 1920 – 1930-ті однією з форм допомоги краянам у вихованні їхніх чад були консуль-
таційні пункти для матерів і дітей, які діяли в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві, Іршаві та Хусті. Тут працювали досвідчені медпрацівники, психологи, педагоги. В Ужгороді розташувалася ще й Земська централа консультацій для вибору професій молоддю після закінчення обов’язкового загальноосвітнього навчання. Тут фахівці індивідуально пропонували обрати підходящу спеціальність та проводили медогляд. В 1935 р. філія цього закладу відкрилася й у Севлюші. Щоб читачі могли оцінити обсяг діяльності виховних структур для молоді на Підкарпатській Русі, наведемо дані від І. Гаджеги про їхній баланс доходів і видатків за 1935-й: перші становили 1 754 537,15 крон, другі – 1 539 917,65. Вагомою була й роль Чехословацького Червоного Хреста в процесі виховання неповнолітніх та опіки над ними. Він поставив собі за мету нагодувати й одягнути молодь, уберегти від інфекцій і навчити гігієни; дбати про незрячих та інших людей із особливими потребами; створити учнівські будинки, канікулярні колонії; читати лекції, організовувати навчальні курси. Й ЧЧХ успішно впорався з цими завданнями. Документи свідчать, що особливе місце в цьому всьому займала акція «Нагодувати голодуючу молодь», адже недостатнє харчування руйнувало здоров’я підростаючого покоління, особливо в гірських районах, де діти й дорослі їли переважно картоплю й чир (варена на воді кукурудзяна мука, в кращому випадку розбавлена молоком). М’ясо в хаті могло бути лише на свята. Підсумовуючи, скажемо, що всі згадані вище структури й загалом громадяни земель Чехії, Моравії та Сілезії з любов’ю ставилися до мешканців Підкарпатської Русі, а відтак добровільно творили добро для нашої збіднілої молоді. Так тривало до 15 березня 1939-го, коли угорські війська окупували Карпатську Україну. Але це вже інша історія. Юрій ТУРЯНИЦЯ, краєзнавець, член НСЖУ
На численні прохання жителів Закарпаття індивідуальний прийом веде Ваша землячка знахарка і спасителька
НАДІЯ
Понад 20років Надія пропускає чужий біль через своє серце, змінює долі людей, дарує їм щастя. За допомогою стародавніх молитов, вона позбавить негативного впливу, завдяки чому проходять багато найтяжчих недуг. Надія відновлює біополе, знімає і встановлює захист від заздрісників, невдачі, приворотів, будь-яких видів причини, пристріту і родового прокльону. Надія з’єднує розбиті долі, улагоджує конфлікти в родині, повертає коханих та чоловіків, захищає від зрад, знімає «віночок безшлюбності» із дівчат та жінок. Допомагає у вирішенні проблем бізнесу.
«Про пані Надію чула багато хорошого від людей. І коли трапилася біда з сином, прийшла до неї по допомогу. Син мав проблеми після того, як від нього пішла дівчина до іншого. Я дивилась як він страждає, все в нього пішло з рук – почав випивати, втратив роботу, не бачив смислу життя, бо дуже її любив. Спершу зверталась у Київ до відомих екстрасенсів, а потім із відчаю прийшла до Надії. Рік я разом із пані Надією боролися за щастя моєї дитини. Робила все, що вона казала. Зараз мій син має гарну роботу, кохану дружину й наше найбільше щастя – маленьку донечку, якій 9 місяців. Пані Надія замовила оберіг на захис сім’ї і веліла зберігати його все життя. Я дуже вдячна Надії за допомогу. Наталія, Хуст». «Приїхали з відпочинку і під порогом хижі чоловік побачив розсипані гроші копійками. Викинули в смітник, а через день упало дзеркало у ванні і
почалось у домі щось неймовірне : сварки, лайка та пролежали обоє в лікарні. Хто нам це підкинув – дізнались на прийомі у знахарки Надії. Вона провела обряд і навчила як захиститись від людськоі заздрості і наврочень. Тепер ми маємо й обереги, і молитву від недоброзичливих сусідів надовго. Олена, Ужгород». Купив землю під будівництво магазину, побудував його, але відкрити ніяк не міг. Ніби щось тримало за руки. Прийшов до пані Надії по допомогу. Вона провела обряд і дала талісман на удачу, сказавши, що продовжувати справу треба через місяць. Не знаю чому, але я послухав знахарку і не пожалкував. Після відпустки та Різдвяних свят справи почали ніби кипіти. Я розвернувся не на жарт. З’явився компаньйон, котрий допоміг збільшити обсяги поставок, значно виріс прибуток. Я дуже вдячний пані Надії. Милан Ш.».
Надія чекає на Вас із 10.00 по 14.00 – м. Берегове, вул. Мукачівська, 36, готель «Уют» (біля Музичної школи) – 6, 7, 8, 9 грудня; м. Ужгород, вул. М.Заньковецької, 5, Спорткомплекс «Юність» (за універмагом «Україна») – 10, 11, 12 грудня. Тел. для довідок: 0632983613.
12 СПОРТ
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
НЗ
TT ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛ
TT ЗНАЙ НАШИХ!
АЛЕ ДАЛИ БІЙ ГРАНДАМ, А В «УЖГОРОДА» – НІЧИЯ
ЧЕМПІОНКА ЄВРОПИ З ТХЕКВОНДО
«МИНАЙ» ТА «МУНКАЧ» ПРОГРАЛИ,
~~Епізод матчу «Минай» – «Динамо» Завершальний цьогоріч ний домашній матч «Ми най» проводив із грандом прем’єр-ліги, чинним чем піоном київським «Динамо». Господарі в першій половині розпочали доволі нервово й уже на 12-й хвилині привезли пенальті у власні ворота, який реалізував динамівець Віктор Циганков. Проте в другій частині минайці дали справ-
жній бій столичній команді та мінімум двічі мали нагоду зрівняти рахунок. Проте не вийшло, а в компенсований час титуловані гості знімають усі питання щодо переможця, проводячи другий гол, – відзначився Микола Шапаренко. Тож «Минай» поступається – 0:2 – і продовжує знаходитися на 14-й сходинці з 10-ма очками. Цьогоріч цей колектив
зіграє ще два матчі на виїзді з «Олександрією» (5 грудня) та ковалівським «Колосом» (12 грудня). У І лізі «Ужгород» завершив першу половину сезону виїзним поєдинком у Сумах із вишневським «ВПК-Агро». Закарпатці пропустили на 27-й хвилині, проте у другій частині матчу зуміли зрівняти рахунок завдяки влучному удару Миколи Гайдучика. Тож 1:1 – і «Ужгород» іде на зимову перерву на передостанній сходинці з 16-ма очками. А от мукачівський «Мункач» у завершальній зустрічі першої половини чемпіонату на виїзді грав із одним із лідерів – київським «Лівим берегом». Господарі зуміли довести своє реноме, проте легким для них цей матч точно не став. Після двох пропущених голів мукачівці під завісу поєдинку, реалізувавши свою нагоду (відзначився Мирослав Бундаш), на кілька хвилин привнесли інтригу, однак зрівняти рахунок забракло часу. Відтак поразка – 1:2, «Мункач» іде на канікули на 6-й сходинці з 29-ма очками. Семен МИХАЙЛИК
TT БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю
Василь КАЮК: «Я ПРИЙШОВ ДО МУКАЧІВСЬКОЇ ФУТБОЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ, ЩОБ ВИГРАТИ ЧЕМПІОНАТ ЕЛІТ-ЛІГИ ДЮФЛУ» Завершилася перша половина сезону в чем піонаті еліт-ліги ДЮФЛУ. Приємно, що єдина футбольна школа, яка презентує наш край на найвищому рівні дитя чо-юнацького футболу, – «Мункач футбольна академія». Після першої частини два колективи МФА, U-14 та U-16, і взагалі посіли перші місця у своїх групах. А за підсумками загальнокомандного заліку команди МФА у другій частині чемпіонату боротимуться за потрапляння до фінальної стадії турніру, де зможуть позмагатися за нагороди. Тож про підсумки виступів упродовж першої частини чемпіонату «НЗ» розповів тренер МФА U-14 Василь Каюк. Можу відзначити, що виступили доволі добре, адже колектив сформувався практично лише перед стартом сезону. Довелося проводити доволі прискіпливий відбір, та й перші 2-3 матчі виявилися складними, адже команда зігрувалася, лише після цього почався оче-
львівського «Руху». Ми показали там свою найкращу гру в другому таймі. А щодо розчарувань, то це була гра з ФК «Львів»: незважаючи на те, що здобули перемогу, ми поступалися львів’янам у ігрових компонентах. Як удалося укомплектувати такий склад, який у підсумку добився першого місця у своїй групі? – Насамперед, завдяки якісній конкуренції та постійній ротації складу на кожен із матчів. Були періоди, коли гравці не потрапляли до заявки впродовж 3-х матчів, а на 4-й виходили в основі. Тож на тренуваннях хлопці просто билися за те, щоб вийти у стартовому складі «Мункача». Які цілі ставиш перед собою на другу частину сезону? – Я коли тут лише почав працювати, зазначив: прийшов до МФА, щоб виграти чемпіонат, але в дитячому футболі це другорядне. Головне – розвиток гравців та їхнє зростання як у фізичному плані, так і в ментальному. Михайло АРДАНИК
~~
видний прогрес і з кожним наступним поєдинком наші хлопці додавали в усіх компонентах гри. Кожен із 10-ти матчів у цій частині сезону був непростим, але радує те, що мої підопічні, окрім ігрових компонентів, додали ментально. Наразі вони не бояться виходити на поле навіть проти грандів, із якими зустрічатимемося вже в наступному етапі турніру. Які з матчів приємно вразили, а в яких було розчарування? – Найкращим став поєдинок із академією футболу
~~
TT ВІТАЄМО!
НАШІ ЮНІ ВАТЕРПОЛІСТИ Збірна Закарпатської облас ті з водного поло посіла третє місце та увійшла до трійки найкращих команд держави за результатами 3-го фінального туру чемпіонату України серед юніорів 2005 р. н. та молодших. ЧУ проходив у місті Дніпро (басейн ДНУ) з 24 по 28 листопада. Змагалися 6 команд, які потрапили до фінального третього туру: збірні Харківської області та Закарпаття, КЗ ЛОР ЛФКС м. Львів, КДЮСШ Кутенко, КІВС «Леви» (обидва – зі Львова) та ДНУ (Дніпро). Закарпатські спортсмени (тренер В. Гавриленко) показали якісну гру, поступившись збірній Харківщини, котра стала золотою призеркою, та КЗ ЛОР ЛФКС м. Львів (друге місце).
~~
ТРЕТІ В УКРАЇНІ
ДАРИНА КОРОЛОВИЧ –
23 – 28 листопада в Іспанії відбувся чемпі онат Європи з тхеквон до. У складі національної збірної України виступала ужгородка Дарина Коро лович. На цих змаганнях наша землячка здобула історичне для краю золото – вона стала першою та єдиною на Закарпатті чемпіонкою Європи з цього виду спорту, повідомляє uzhgorod.in. Дарина змагалася в категорії до 55 кг серед юніорок 16 – 18 років. Її суперницями були 27 дівчат із 17-ти країн Європи. Ужгородка провела 4 переможні двобої, здолавши спортсменок зі Словенії, Норвегії, Ірландії та Швеції.
TT ФУТЗАЛ
ОДНІ ФАВОРИТИ В 4-му ТУРІ ВИГРАЮТЬ, НАТОМІСТЬ ІНШІ ВТРАЧАЮТЬ БАЛИ Минулими ви хідними пройшов 4-й тур Ужгород ської футзальної ліги. Суперліга порадувала лю бителів футзалу хорошими мат чами та несподі ваними результа тами. Два фаворити та лідери дивізіону свої матчі виграли. Чинна чемпіонка «Медея» без проблем розібралася з «Вопаком» – 4:1. «Ужнету» з «Дюшесом» було складніше. Дворазові чемпіони УФЛ хоч і вели постійно в рахунку, але інтрига зберігалася до самого завершення гри. Лише гол Лучина на останній хвилині поставив крапку в матчі – 4:2. Напружений поєдинок вийшов і в «Юніпова» з «Невицьким замком». Перший до останньої п’ятихвилинки перемагав (2:0), проте суперник не здавався і за 2 хвилини зрівняв рахунок. Лише точний удар «Юніпова» за 3 хв. до завершення приніс омріяну другу вікторію в чемпіонаті – 3:2. А ось «Уж» у принциповому для себе поєдинку доволі несподівано поступився «Худльову», гравці якого зуміли провести у ворота бронзового призера УФЛ аж 7 голів. Причому 5 із них – за останні 10 хвилин. У відповідь від «Ужа» були лише 2 точні удари – 7:2. Завдяки цьому не тільки «Юніпов», а й «Худльово» підтягнулося до 3-ї сходинки. А лідирують і далі «Ужнет» та «Медея». Турнрі не ста новище: «Ужнет», «Медея» – по 12 очок; «Худльово», «Юніпов», «Уж» – по 6; «Дюшес», «Вопак» – по 3; «Невицький замок» – 0. У вищій лізі теж було чимало несподіваних результатів. «Трактор», який не програвав досі (та й пропустив усього 2 м’ячі за 3 тури), поступився амбітному «Вікінгу». Забивши на початку матчу, трактористи вели всю гру, проте за 6 хвилин до кінця пропустили один, а потім і другий гол. У підсумку мають першу поразку – 1:2. Цей тур став невдалим для ще одного лідера – «Лугоша». Причому він поступився «Брамі» із досить розгромним рахунком – 4:8. Завдяки тому, що «Трактор» і «Лугош» програли, до когорти лідерів підтягнувся не тільки «Вікінг», а й «Шипіт». Він упевнено переграв «Коритняни» – 5:1. В ще одному матчі
перші очки в чемпіонаті здобув «Меркатор» – розтрощив «Prevention» із рахунком 9:3. Ту р н і р н е с т а н о в и щ е : «Вікінг», «Лугош», «Шипіт», «Трактор» – по 9 очків; «Брама» – 6; «Меркатор», «Коритняни» – по 3; «Prevention» – 0. У матчі лідерів першої ліги вікторію святкувало «Твоє місто», яке завдяки перемозі над мукачівським «Беркутом» (4:1) після 4-го туру одноосібно очолило турнірну таблицю. В «турнірці» до мукачівців упритул підійшли перечинці, котрі в поєдинку з «Вашою хатою» святкували вікторію – 4:3. Драматичним вийшов матч «Октави» з «Будівельником». Останній до завершальної 10-хвилинки вів 0:2, але не втримав тиску суперника, тож «Октава» вирвала перемогу – 4:2. В останньому матчі туру «Кам’яниця» здобула свою другу вікторію в сезоні – здолала «Сторожницю» з рахунком 2:1. Ту р н і р н е с т а н о в и ще: «Твоє місто» – 12 очок; «Беркут»,«Хімік» – по 9; «Кам’яниця», «Октава» – по 6; «Ваша хата», «Сторожниця» – по 3; «Будівельник» – 0. У другій лізі після цього туру теж визначився одноосібний лідер. «Profix» переміг «Фіхтен» – 5:2. Втратою очок «Фіхтеном» скористалися інші команди. Зокрема УжНУ, який у матчі з ОК ДЮСШ ФСТ Україна не без проблем (6:4) таки виборов вікторію. Підібралося до лідерів і «Альфастрахування», розгромивши «Імперію», – 15:2. Також виграв свій матч Наsos, хоч і набагато скромніше, – здолав «Гермес» із рахунком 3:1. Турнірне становище: «Profix» – 12 очок; «Фіхтен», «Альфастрахування», «УжНУ», «Насос» – по 9; ОК ДЮСШ ФСТ Україна, «Гермес», «Україна» – по 0. Семен МИХАЙЛИК
НЗ
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
ЦІКАВИЙ СВІТ 13
TT ДАТА ТИЖНЯ
ДЛЯ ЕМІРАТЦІВ І ТУРИСТІВ – РАЙ, ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ – ТЯЖКА РОБОТА, ЯКУ ВОНИ ЩАСЛИВІ МАТИ б’єднані Арабські Емірати проголошені державою О всього 50 років тому – 2 грудня 1971-го. Раніше кра їна, 98% якої становить пустеля, називалася Договірним Оманом і була об’єднанням британських протектора тів. Але як же вона змінилася! Нині це рай для корінних мешканців і туристів – береги омивають Перська затока та Індійський океан, круглий рік тепло (влітку навіть за надто: повітря прогрівається до 50° С, вода – до +35), майже нема дощів, плюс чудова інфраструктура й повна безпека. Утім, є і зворотна сторона медалі. Але про все по порядку.
ХМАРОЧОС, ЩО ЗІБРАВ ІЗ ДЕСЯТОК РЕКОРДІВ Передусім глянемо, чим країна шейхів дивує гостей? Найпопулярніше місто серед них – не столиця Абу-Дабі, а Дубай. Ще на початку ХІХ століття це було невелике рибальське селище. Але потім емір кардинально знизив податки, щоб привабити іноземних торговців, і ті сюди справді потягнулися. З тих грошей, які розумно вкладали в розвиток, і почався розквіт, бо нафту в Дубаї знайшли лише 1966-го (загалом країна має 10% її світового запасу). Зрозуміло, що в молодому місті й «родзинки» сучасні. Скажімо, хмарочос Бурдж Халіфа, відкритий у 2010-му, побив із 10 рекордів. Це найвища наземна споруда планети – 828 м, будівля з найбільшою кількістю поверхів (162), тут знаходяться найвисотніші ліфт (до того ж найшвидший – 18 м/с), ресторан (442 м) і нічний клуб (на 144-му поверсі). Вежа славиться оглядовим майданчиком на висоті 452 м, куди може піднятися кожен. Вражають і дубайські співаючі фонтани. На їх спорудження витратили 218 млн доларів, а струмені води сягають 150 метрів! Додайте сюди торговий центр Dubai Mall, у якому знаходиться гігантський океанаріум на 33 000 мешканців та 10 млн літрів води. Варто зауважити: вода, якою користуються в ОАЕ, опріснена морська, а значить, дорога. Та, попри це, араби посеред пустелі створили найбільший у світі Парк квітів і забезпечують його полив.
ЯЛИНКА НА $11 МІЛЬЙОНІВ І ПІНГВІНИ ПОСЕРЕД ПУСТЕЛІ Навіть на новорічні свята ця жарка країна дасть фору «зимовим»: у готелі Emirates Palas в Абу-Дабі щорічно встановлюють ялинку заввишки 13 м і вартістю… понад 11 мільйонів доларів! Космічну ціну легко пояснити: замість традиційних іграшок дерево прикрашають золотом і коштовностями. До речі, про золото. У столиці ОАЕ його злитки продають… із автоматів. Ну, як у нас колись газовану воду. А одним із найбільших ринків жовтого металу вважається Gold Souk в Дубаї – це цілий торговий квартал із понад 300 магазинами. У продажу тут постійно знаходиться 10 тонн золота. І воно справді дешеве. Якщо будете торгуватися, ціни зіб’єте у 2-3 рази. Тут «прописався» золотий браслет, що потрапив у Книгу рекордів Гіннесса: тягне на 58,7 кг, оздоблений 5,17 кілограмами коштовних каменів. Є і крамниця, де продають сукні й костюми зі щирого золота, прикраси гігантських розмірів. Словом, подивитися можна, але носити – навряд. А ще в Дубаї в одному з розважальних центрів є… гірськолижний спуск і справжні пінгвіни. Це ми видивилися на одному з травел-блогів у мережі. Штучну зиму в тропіках творить спецобладнання: робить із води кристали, які падають із даху у вигляді снігу. Побудувати цей гігантський холодильник було важко й
дорого, зате тепер посеред 40-градусної спеки тут цілорічно тренуються лижники, проводяться змагання, катаються туристи. Вони можуть іще й на пінгвінів помилуватися, яким створили умови, наближені до природних. Проте якщо «дикі» живуть років 20, то тутешні – 40: є ветеринари, які їх лікують, і нема хижаків, котрі вкорочують їм віку. Та місцеві на цьому не зупинилися, а навчилися ще й викликати дощ. Для цього запускають спеціальні ракети в атмосферу – дуже хочеться, щоб місто в пустелі мало парки. І якщо проєкт із дощем – винятково державний, то попередній – приватний. Зареєструвати власний бізнес може кожен бажаючий (навіть держслужбовець, якщо нема конфлікту інтересів) онлайн за кілька днів. Виникають питання – є цілодобова служба підтримки. Податків як таких у Дубаї нема, недавно лише з’явився ПДВ у 5%. Але він переважно лягає на кінцевих споживачів, а не на бізнес.
НЕЗАМІЖНЮ ВАГІТНУ І В ЛІКАРНЮ НЕ ПРИЙМУТЬ Цікаво дізнатися, як посеред цих розкошів ведеться людям? Заглянемо у їхній світ разом із програмою «Жизнь других» Жанни Бадоєвої. Вона побувала в Дубаї – найбільшому місті країни, яке за різними рейтингами входить у десятку кращих для життя на планеті, – торік. Традиційно передусім відвідала пологове відділення. Воно зовсім не нагадує лікарню – суперкомфортно, звучить музика. Післяродова палата – як готельний номер: із вітальнею для гостей, спальнею для чоловіка. До речі, після пологів дружини йому належить відпустка в 7 – 10 днів. А в жінок декрет – десь пів року. Народжують майже всі еміратки за страховкою. Коли її нема – коштуватиме це від 5 тисяч дірхам (місцева валюта). Якщо все добре – випишуть не пізніше, ніж через 2 доби. А от виплата 50 чи 100 тисяч доларів від держави за дитину, як пишуть в інтернеті, – міф. Зате дарують монетку зі справжньої платини. Та все це – лише якщо жінка заміжня. В іншому разі її навіть не приймуть у госпіталь. Свідоцтво про шлюб – перше, що попросить лікар. Якщо воно є – ніяких проблем надалі не виникне: ОАЕ повністю забезпечують лікування й навчання кожної законнонародженої місцевої дитини, включно з вищою освітою. Державні школи безкоштовні, але сюди ходять усього 10% учнів. Бо тут у принципі десь такий же відсоток корінних мешканців (за минулорічними даними вікіпедії – 14%). Решта – іноземці, котрі нерідко мешкають тут десятиліттями й чад віддають до своїх же шкіл. У Еміратах, зі слів Жанни, є 17 різних систем освіти, й усі офіційні: німецька, філіппінська тощо. Найдешевша приватна школа – 5 000 дірхам на рік, найдорожча (зазвичай британська) – 40 тисяч (1 300 – 11 000 доларів). У Дубаї живе 180 національностей, тому часто навіть місцеві батьки обирають
у середньому 550 тисяч людей, а обслуговують усю мережу на десятки кілометрів трохи більше 2000 персоналу. Вагони тут є різні: бізнес-класу, для жінок і дітей (туди чоловікам зась) та загальні. В автобусах теж є поділ за статтю. Ну й трохи про пенсію. Варіантів вийти на заслужений відпочинок 2: десь працювати до 60 років або 20 – на держслужбі (мінімальна платня тут – еквівалент 2 700 доларів, але така людина отримуватиме компослуги безкоштовно). Пенсійні виплати спершу дорівнюють зарплаті, але з кожним роком зменшуються на 8 – 10%. Коли зійдуть нанівець, даватимуть дотації.
А В ГЕТТО ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ – ЗЛИДНІ…
інтернаціональні заклади, щоб дитина звикала до розмаїття суспільства.
ПОЛІЦІЯ НА СУПЕРКАРІ Бадоєва відвідала й повністю автоматизовану поліцейську дільницю, яка нагадує смартцентр. Такі створюють скрізь по місту для зручності громадян. Тут усе робиться онлайн: сідаєте за монітор, подаєте заяву, скаргу тощо, зразу отримаєте номер вашої справи, за яким будь-звідки можете відстежувати, як іде розслідування. В офісі є навіть тренажер-авто, на якому кожен бажаючий «їздить» дорогами. Все це вигядає як атракціон, та правоохоронці (хоча в них навіть дубинок немає) з роботою справляються чудово: Дубай вважається одним із найбезпечніших у світі. Щоправда, підтримувати порядок допомагають і суворі закони. На вулицях тихо й спокійно, бо за публічну сварку легко потрапити у в’язницю. Якщо вас підрізали на авто й ви жорстко висловилися у відповідь чи показали непристойний жест – «світить» кілька діб за ґратами. До слова, серед тих, із ким познайомилася Жанна, – і жінка-поліцейська, яка працює в туристичній поліції. Патрулюють там, де гостей потенційно найбільше, на ефектних спортивних суперкарах. Але не тому, що доводиться ганятися за кимось, просто аби туристи могли фотографуватися на їхньому фоні: це круто виглядає.
ХОЧЕШ ГРОМАДЯНСТВО – ВРЯТУЙ ЖИТТЯ ШЕЙХУ Тепер про зарплату. Її розмір напряму залежить не лише від кваліфікації, а й від… громадянства. Жаннина знайома іноземка працює тут учителькою й отримує в еквіваленті півтори тисячі доларів на місяць. Еміратець за ту ж роботу матиме у 2-3 рази більше. Річ у тім, що, як ми вже казали, корінних еміратців дуже мало й вони є таким собі привілейованим класом. А приїжджі, котрих 85%, можуть працювати тут хоч і все життя, але громадянство не отримають ні вони, ні їхні діти. Утім, є 3 способи таки одержати паспорт: врятувати життя шейху; відслужити в місцевій армії кілька десятків років; виграти Олімпіаду під прапором ОАЕ. Щоправда, з часу поїздки Бадоєвої до Еміратів дещо змінилося: цьогоріч уперше влада дозволила іноземцям отримувати громадянство. Претендувати на це можуть інвестори, винахідники, лікарі, вчені, художники та члени їхніх сімей. Для кожної з категорій є певні умови, а рішення про подання перебуває винятково в компетенції членів королівських родин або посадовців країни.
МІСЦЕВИМ – БУДИНОК У ПОДАРУНОК Та Бадоєву найбільше цікавить життя саме корінних меш-
канців, тож вона йде в гості до Аїди, котра з чоловіком і двома дітьми живе практично в центрі Дубая у великому будинку. З двором і садом – 500 м2, компослуги обходяться в 150 – 200 дол. на місяць. Але це не повна сума – еміратців субсидує держава, іноземцям обійдеться як мінімум удвічі дорожче. Родина має няню й домашню працівницю – як і більшість місцевих. Звісно, ці жінки – іноземки, але працюють легально (зарплата 300 – 800 дол., плюс сім’я забезпечує їм житло, харчування й медстрахування). А от щодо працевлаштування еміратців, то у великих компаніях є квоти: мусять приймати певний відсоток корінних мешканців із відповідною платнею. Ба їм держава забезпечує ще й безкоштовний будинок, якщо не мають власного. Щоправда, вибирати не доводиться: бери, що дають. Тому, накопичивши гроші, місцеві з часом купують землю і зводять дім на свій смак. Та й це ще не все. Держава стежить навіть за добробутом еміратських родин, і якщо в них доходи загалом менші за 19 000 доларів, то їх намагаються підняти до цього рівня. А якщо чогось не вистачає, завжди можна звернутися напряму до шейха чи в державний банк.
БАГАТОЖЕНСТВО НА ПРАКТИЦІ – РІДКІСНЕ ЯВИЩЕ Жанна поцікавилася у місцевої пари: чи правда, що в арабських сім’ях жінка мусить покірно слухатися чоловіка? Виявляється, так було колись, а тепер подружжя всі питання вирішує разом. Й обоє, до речі, працюють. Рівні всі як у родині, так і в кар’єрі. Багатоженство тут законне, але на практиці – дуже рідкісне. Мало того, що це дороге задоволення, так для нього ще й потрібні вагомі причини. Наприклад, якщо перша дружина не може мати дітей. Цікавий момент: за вікіпедією, жінок у ОАЕ більш ніж удвічі менше за чоловіків. Вони вбираються в традиційний чорний балахон – абаю, проте під ним охоче носять одяг дорогих дизайнерських марок. І полюбляють виставляти напоказ брендові сумочки по кілька тисяч доларів. Бадоєва з’ясувала, що Дубай дуже комфортний і для людей із обмеженими можливостями: нема бордюрів, тротуари рівні, як дзеркало, усі сходи – з пандусами, громадський транспорт теж пристосований, можна вільно переміщатися на візку всюди. А робочий день для таких працівників триває 5 годин замість семи при тій же зарплаті. Щодо транспорту: тут найдовша у світі система метро… без машиніста. Підземні поїзди керуються автоматично, а центр управління ними – як центр управління космічними польотами. За день перевозять
Утім, життя в Еміратах має й іншу сторону медалі. Її у своїй збірці «Приблуди» описав наш колишній колега Тарас Ващук, котрий багато років працював у ОАЕ на менеджерських посадах. Тут зображені й нелюдські умови на будівництві, і підпільна проституція, й алкоголь, який нескладно дістати, якщо дуже хочеться. Звісно, художній текст може згущувати фарби, тому ми вирішили пошукати підтвердження на відео в мережі. І знайшли: блогер Антон Лядов, прикинувшись електриком (бо ж знімати заборонено), показав трудовий табір, відділений стіною з 5-ма рядами колючого дроту вгорі. Вона – скоріше психологічний чинник, бо зрештою просто закінчується: можна вільно заходити-виходити. Тут робочі живуть хто в гуртожитках, а хто й на вулиці: сплять у автобусах, на голому цементі новобудов чи просто в піску. Найбільше серед них індусів, пакистанців та бангладежців. Новачок отримує 272 долари в місяць за щоденний 8-годинний тяжкий труд. Однак він щасливий: із часом матиме більше, а в себе в Індії не дістав би й того. Заробітчани примудряються ще й надсилати гроші додому, і їхня рідня на батьківщині з того живе безбідно. В цьому гетто є свій нічний базар – удень люди працюють. Тут знайдеться все – від їжі до курток, але пива не наллють. Алкоголь у арабів під забороною, його вживання карається 70-ма ударами батогом. Формально. Насправді, каже Антон, на чорному ринку є все. «Полуничку» за бажання теж знайти легко: в людних місцях розкидують «візитки» дівчат у білизні з номерами телефонів… До речі, в ОАЕ заборонено спілкуватися через соцмережі, блокують частину статей у вікіпедії та й загалом усе, що «не відповідає цінностям Арабських Еміратів». За порушення ПДР мінімальний штраф – 800 доларів. За поцілунок на вулиці можна потрапити в тюрму. Формально тут навіть нема такого поняття, як «зустрічатися». Наречену синові вибирає мама, потім батьки майбутньої пари домовляються про економічні нюанси. Якщо все погодили – буде весілля (Кажуть, перш ніж робити пропозицію, хлопець дарує дівчині мінімум 5 кг золота). А от подружня зрада для чоловіка карається трьома місяцями ув’язнення, для жінки – забиванням камінням. В ОАЕ досі є така смертна кара, як і розстріл та повішення. Але на практиці це застосовується хіба у виняткових випадках. Мета – скоріше залякати для профілактики. І треба сказати, це працює. Ну й на завершення – про ковід, як же без нього? Буквально 26 листопада Емірати повідомили: 100% жителів країни, які підлягають вакцинації, отримали хоча б одну дозу щеплення від коронавірусу, а понад 90% пройшли повний курс. Завдяки цьому ОАЕ змогли відкрити кордони для туристів і поповнюватимуть казну... Мирослава ГАЛАС
14 ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ
Горизонтально: 1. Іспанський дворянський титул. 5. Театральна освітлювальна апаратура. 8. Найпростіша жива істота. 9. Водоплавний птах з мішком під дзьобом. 10. Невелика військова лікарня. 12. Об’єднання спортивних клубів. 13. Мешканець бар-
логу. 14. Одиниця кількості інформації. 17. Хвиля від землетрусу. 19. Давньогрецький поет-драматург, автор трагедії «Антигона». 21. Велика посудина для рідин. 23. Революційна смуга перешкод. 24. Легка «королева спорту». 25. Інфекційна хвороба у коней. 27. Вода його точить.
29. Борець за чистоту природи. 34. Подія, що викликає страждання. 35. Постановник фільму, вистави. 36. Злакова рослина. 39. Шийна жіноча прикраса. 40. Місто у Хмельницькій області. 41. Перська країна в Азії. 42. Згорток із кондитерської. 43. Грошовий стимул для роботи. Вертикально: 1. Хімічний елемент, який дає солі при з’єднанні з металами. 2. Архітектурна дуга. 3. Прізвище графа МонтеКрісто. 4. Богинею чого була Вікторія? 5. Бухгалтерська різниця між приходом і видатком. 6. Положення Місяця. 7. Смерч над сушею в Америці. 9. Хороми короля. 11. Почесне звання. 15. Піджак, у якому прийнято отримувати Нобелівську премію. 16. Справжнє прізвище Анни Ахматової. 18. Заклик до пильності. 20. Шоколадне дерево. 21. Низький чоловічий співочий голос. 22. Наріст на стовбурах дерев. 26. Тварина, яка кувала копитом золоті монети. 27. Дикий осел Азії. 28. Грибний убивця. 30. Шукач любовних пригод. 31. Український футболіст, який виступав за київське «Динамо» та національну збірну. 32. Ямковий на дорогах. 33. Мексиканська горілка із агави. 37. Ріка на Полтавщині, ліва притока Дніпра. 38. Казкова курочка, яка несла золоті яйця.
1+4=5 2+5=12 3+6=21 8+11= ? Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, не зазначається суб’єктом господарювання) Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, для паперової версії зазначається суб’єктом господарювання) ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство», код ЄДРПОУ 22114610. інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля. 1. Інформація про суб’єкт господарювання Україна, 90600 Закарпатська обл., Рахівський р-н, м. Рахів, вул. Богдана Хмельницького, 3, e-mail: rakhiv.ldg@gmail.com, тел. +38(03132) 2-17-25. 2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи Планована діяльність, її характеристика. Суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар. Заготівля деревини здійснюється в межах розрахункової лісосіки, фонду рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів, на підставі спеціального дозволу – лісорубного квитка. Технічна альтернатива 1 Проведення поступових рубок головного користування на площі понад один гектар у межах захисних лісів, де згідно з чинним законодавством можна проводити поступові рубки головного користування та проведення суцільних рубок головного користування на площі понад один гектар на решті ділянок. Технічна альтернатива 2 Проведення суцільних рубок головного користування на площі понад один гектар у межах ділянок відповідно до матеріалів лісовпорядкування. 3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1. Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство», Рахівський район, Закарпатська область. Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2. Територіальні альтернативи планованої діяльності не розглядаються оскільки територія підприємства є визначеною, а кожний конкретний лісогосподарський захід запроєктований державними лісовпорядними органами для конкретної лісової ділянки відповідно до її фактичного стану. 4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності Вплив на соціальне середовище носить позитивний аспект. Найбільш важливим із соціально-економічних факторів є можливість поповнення місцевого бюджету і поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в районі, забезпеченні сировиною галузь будівництва, зайнятості місцевого населення та працівників. 5. Загальні технічні характеристики, в тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо) Площа Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» становить 38507,6 га і розподілена між сімома лісництвами: Рахівське – 1940,6 га, Устєріцьке – 6125,0 га, Щаульське – 6542,0 га, Білотисянське – 6313,0 га, Богданське – 5526,0 га, Говерлянське – 5779,0 га, Квасівське – 6282,0 га, Щорічний обсяг лісокористування з усіх видів рубок: 110,60 тис. м³ на площі 1651,8 га, в тому числі експлуатаційні ліси – 75,67 тис. м³ на площі 665,8 га; ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 8,11 тис. м³ на площі 171,8 га;
рекреаційно-оздоровчі ліси – 10,97 тис. м³ на площі 358,3 га; захисні ліси – 23,48 тис. м³ на площі 611,3 га. 6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1 Під час розробки лісосік (лісозаготівля) враховувати вимоги «Правил рубок головного користування» та вимоги до здійснення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (в редакції від 9 грудня 2020 р. № 1224), щодо розміщення лісосік, дотримання термінів примикання, допустимих площ хвойних та листяних порід, подальше заліснення лісосік, видачі спеціального дозволу – лісорубного квитка. Під час розробки лісосік дотримуватись вимог «Правил пожежної безпеки в лісах України» затверджених наказом ДКЛГУ від 27.12.2004 № 278 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 р. з № 328/10608). При складанні карти технологічного процесу розробки лісосік враховувати вимоги Законів України «Про охорону навколишнього природного сере довища», «Про рослинний світ». Під час розробки дотримуватись «Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості» затверджених наказом ДКЛГУ від 13.07.2005 119 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 р. за № 1084/11364), щодо безпечного перебування працівників на лісосіках, наявності засобів індивідуального захисту, справних машин та механізмів, наявності будиночків для обі гріву тощо. Щодо технічної альтернативи 2. Екологічні обмеження технічної альтернативи 2 аналогічні технічній альтернативі 1. Щодо територіальної альтернативи 1. Дотримання санітарно-охоронної зони та рівня шуму на межі житлової забудови. Щодо територіальної альтернативи 2. Територіальна альтернатива не розглядалась. 7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1 На кожну лісосіку до початку її розробки складається технологічна карта розробки лісосіки, додаткового еколого-інженерного захисту не потрібно. Щодо технічної альтернативи 2. Аналогічні обраному варіанту планованої діяльності. Щодо територіальної альтернативи 1. Аналогічно до технічної альтернативи 1. Щодо територіальної альтернативи 2. Територіальна альтернатива не розглядалась. 8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля: щодо технічної альтернативи 1 Сфера, джерела та види можливого впливу планованої діяльності на довкілля розглядатимуться для таких компонентів: ● повітряне середовище – викиди забруднюючих речовин під час проведення технологічних операцій на лісосіках, під час роботи двигунів техніки і транспорту та їх обслуговування; ● водне середовище – на питні потреби працівників буде використовуватись привізна вода; поверхневі та підземні води при здійсненні планованої діяльності не використовуються; ● ґрунти – пошкодження ґрунтового покриву під час трелювання та вивезення деревини; ● поводження з відходами – зберігання відходів здійснюється згідно з існуючими санітарно-епідеміологічними нормами; подальша утилізація проводиться на основі договорів зі спеціалізованим організаціям; ● шумове забруднення – відбувається вплив, пов’язаний із роботою двигунів техніки і транспорту та їх обслуговування; ● біорізноманіття – присутність людей та обладнання на технологічних майданчиках; ● навколишнє соціальне середовище – вплив на місцеву економіку (забезпечення потреб населення, промисловості, створення нових робочих місць, відрахування податків до місцевого бюджету);
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
НЗ
Відповіді на завдання минулого номера До ребусів Папір, компас.
До «порахуйте» 8+8+8+8=32, 5+5+8=18, 5+7=12, 8+5+7-8=12.
До загадки Секрет у тому, що найповільніші ваші супутники, тобто технік та професор, мають переходити міст разом. Але оскільки для того, щоб перетнути міст, вам потрібен ліхтар, переносити його назад повинен найшвидший, тобто ви самі. Спочатку ви берете із собою лаборанта та перетинаєте міст. Оскільки вам доводиться рухатися з його швидкістю, з іншого боку ущелини ви опиняєтеся через 2 хвилини. Потім ви з ліхтарем повертаєтеся назад, витративши 1 хвилину. Тепер потрібно відправити в дорогу техніка та професора, а це займе 10 хвилин, тому що професор не може рухатися швидше. Після того, як вони перетнуть міст, у вас залишиться всього 4 хвилини. Тому лаборант відразу бере ліхтар і повертається до вас (на це йде ще 2 хвилини), і нарешті ви разом переходите міст за 2 хвилини. Бінґо! Як тільки ви всі опиняєтеся на безпечному боці прірви, зомбі досягають мосту та обрушують його. Всі врятовані - так само, як і наш світ, який ви позбавили нашестя живих мерців.
TT ЗАГАДКА
Азартні ігри суперечили статуту ордена домініканців. Монахам-домініканцям заборонялися азартні ігри. Вони видумали гру, яка згодом набула широкої популярності і в яку грають ще й досі. Яку гру вони видумали? Сторінку підготував В’ячеслав Стрібнєв. Матеріали використано із мереж та журналу «Кросворди по-українськи» ● клімат і мікроклімат – процес технологічних операцій на лісосіках не є діяльністю, що має значні виділення тепла, вологи, газів, що володіють парниковим ефектом і інших речовин; ● навколишнє техногенне середовище – планована діяльність не спричиняє порушення навколишнього техногенного середовища. У разі виявлення пам’яток архітектури, історії і культури, зон рекреації, культурного ландшафту та інших елементів техногенного середовища в межах території здійснення планованої діяльності будуть виконуватись вимоги законодавства України. Аналогічні обраному варіанту планованої діяльності. Щодо технічної альтернативи 2. Аналогічні обраному варіанту планованої діяльності. Щодо територіальної альтернативи 1. Дотримання зон санітарної охорони та рівня шуму на межі житлової забудови. Щодо територіальної альтернативи 2. Територіальна альтернатива 2 не розглядається. 9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, п. 21 ч. 2 ст. 3 (усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар). 10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав) Підстави для здійснення транскордонного впливу відсутні. 11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД у відповідності з ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року. 12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає: ● підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; ● проведення громадського обговорення планованої діяльності; ● аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; ● надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту; ● врахування висновку з оцінки впливу на довкілля в рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного в пункті 14 цього повідомлення. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі в такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля. На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля впродовж щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також узяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та впродовж 30 днів із дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. 13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Впродовж 20 робочих днів із дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному в пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Надаючи такі зауваження і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на початку цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів із дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля. 14. Рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до законодавства рішенням про провадження планованої діяльності будуть спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів – лісорубні квитки, що видаються Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. 15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Департамент екологічної оцінки та контролю, 03035 м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, тел./факс. (044) 206-31-40, (044) 206-31-50, e-mail: OVD@mepr.gov.ua, контактна особа: Котяш Лада Павлівна, заступник директора Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів – начальник відділу формування державної політики в сфері екологічного контролю.
НЗ
¥АЗДИНЬКА 15
№48 (4960)
4 грудня 2021 року
TT ПОРАДИ
ПУАНСЕТІЯ: ВИБИРАЄМО НА СВЯТА І ЗБЕРІГАЄМО ДО НАСТУПНИХ Пуансетія стала одним із символів Різдва завдяки своїм яскравим, полум’яніючим приквіткам.
Власне квітки в неї досить дрібні й непоказні, а видозмінене приквіткове листя в наші дні може мати найрізноманітніше забарвлення. У продажу є пуансетії не лише червоного, а й білого, жовтого, рожевого та лілового кольору. Вибираючи цю рослину в магазині, дивитися треба саме на квітки. Найдовше цвітуть екземпляри, в яких у центрі суцвіття, оточеного яскравими приквітками, – жовтуваті бутони, що не розкрилися. Щоб пуансетія довше зберегла свою чарівність, слід витримати кілька умов. Хороша освітленість. Температура не нижче +10 – 15оС. Відсутність протягів, особливо холодних, і впливу холоду (наприклад, зіткнення з віконним склом). Рясний полив у міру підсихання кореневої грудки. Не завадить і періодичне обприскування листя, але воно не обов’язкове. Що робити з пуансетією після Нового року? У Європі пуансетію після свят зазвичай викидають, як у нас ялинку. Але за правильного догляду вона цілком здатна дожити до наступного Нового
року і навіть знову зацвісти до цього моменту. Хоча, можливо, виглядати буде й скромніше, ніж екземпляр із оранжереї. Якщо ви вирішили зберегти її, то коли почнуть обсипатися приквітки й листя, гілки треба вкоротити приблизно наполовину. Потім розмістити рослину у світлому місці при температурі повітря не нижче 10 – 15о С і скоротити полив. Такого режиму дотримуються до весни. У травні пуансетію треба буде пересадити у свіжий ґрунт і, можливо, в горщик трохи більшого розміру. Пересадку поєднують із повторним обрізанням, при якому залишають стебла завдовжки близько 15 см від рівня ґрунту. Момент зазвичай підлаштовують до збільшення кількості сонячного світла й підвищення температури. Опісля знадобиться регулярний і рясний полив, а з початком активного росту – періодичні поживні підгодівлі. Коли на рослині з’являться нові пагони, треба буде вибрати й залишити 5-6 найсильніших, а решту видалити. Втім, їх можна буде використовувати як живці для подальшого розмноження. Якщо в міру зростання стебла пагони почнуть подовжуватися й оголюватися, не бійтеся ще раз укоротити їх. Як змусити пуансетію знову цвісти? Пуансетія – рослина короткого світлового дня. Скорочений день – необхідна умова для зацвітання та фарбування приквітків. Зазвичай радять, починаючи з вересня, приблизно з шостої вечора щодня надягати на рослину чорний непрозорий пакет або прибирати її в якесь дуже темне приміщення. Тоді до грудня вона зав’яже бутони й зацвіте. Але, можливо, ваша красуня порадує вас яскравими приквітками й без цих хитрощів.
TT ВАРТО СПРОБУВАТИ
НОВОРІЧНИЙ СПИСОК БАЖАНЬ: ЯК СКЛАСТИ, ЩОБ ЗДІЙСНИЛИСЯ Секрет виконання задуманого досить простий. Головне – щиро вірити, що будь-яка мрія здатна втілитися в життя. Як же правильно складати список бажань на Новий рік, щоб вони реалізовувалися? Створювати у хорошому настрої Бо якщо в цей момент ваша голова забита проблемами, а самопочуття залишає бажати кращого, то велика ймовірність, що бажання будуть здійснюватися вибірково й не так стрімко, як хотілося би. Правильно підібрати атрибути Не записуйте бажання на швидку руку на клаптику паперу. Підберіть уподобаний вами блокнот або щільний аркуш паперу (можна рожевого або жовтого кольору), запаліть свічку й ароматичні палички, щоб створити чарівну атмосферу. Так вам удасться повністю зануритися у свої мрії й наповнити список позитивною енергією. Вибрати сприятливий час Найвдалішим періодом для створення списку вважається тиждень до і після Нового року. В цей період у вас з’являється можливість наповнити його чарівною енергією свята. Час доби ролі не грає. Творіть, коли вам зручно. Описувати бажання, як доконані Не потрібно перераховувати бажання так, ніби ви тільки мрієте про них. Пишіть, наче вже маєте те, чого прагнете всім серцем, вказуючи точний час виконання. Наприклад: «У вересні 2021-го я прогулююся тихими вуличками мальовничого Парижа». Не бійтеся мріяти про більше, ніж можете собі дозволити. Уникати частки «не» В описі краще використовувати максимальну кількість позитивних слів і мінімум негативних. Приміром, замість
«я не хворію» краще писати «у мене міцне здоров’я», а «я придбав невеликий будиночок» замініть формулюванням «я є власником особистого житла». Займатися візуалізацією Намагайтеся якомога чіткіше уявляти реалізацію своїх бажань: як будете поводитися в цей момент, які емоції відчуватимете. Тобто подумки зануртеся в майбутнє, де ви є щасливими володарями того, про що мрієте. Візуалізація – дуже потужна й ефективна штука. Вірити, що все здійснитьсяі Складно уявити, до яких неймовірних подій може привести звичайна віра в диво. Кожна людина – господар свого життя і сам собі чарівник. Не бійтеся мислити масштабно і мріяти високо. Будь-яка мета здатна реалізуватися, якщо по-справжньому вірити в це, ну і, звісно, діяти. Сховати список і «забути» Дуже важливо на шляху до своїх цілей не занурюватися в них із головою. Мрії частіше виконуються саме тоді, коли перестаєш про них думати. Звичайно, якщо вони вимагають активності і старанної роботи, то не варто цим нехтувати. Але концентруватися на цьому днями-ночами зайве. Розслабтеся і живіть на повну, а далі час усе розкладе по поличках.
TT ЦІКАВО
З ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ НОВОГО РОКУ: СВЯТКОВІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ Уже не за горами Новий рік. У світогляді наших предків він вважався своєрідним порталом у майбутнє. Припускалося, що від поведінки людини напередодні свята, її слів та вчинків, обрядових дій залежало життя в прийдешньому році. Проте з часом більшість населення забула традиції предків. Можливо, варто знову згадати про них?
з 1 січня рахунок почали вести від Різдва Христового. Він запровадив і новий порядок зустрічі 1700 року на кшталт європейських країн – із салютами, пострілами, розпиванням спиртного, прикрашанням будинків ялинками чи їх гілками. Варто сказати, що після смерті царя звичай швидко забувся, ялинки під Новий рік можна було зустріти лише на дахах шинків.
КОЛИ СВЯТКУВАЛИ?
КОЛИ В УКРАЇНІ ПОЧАЛИ ПРИКРАШАТИ ЯЛИНКУ?
У дохристиянський період Новий рік відзначали 1 березня, саме з цього часу наставало «літо» (тоді рік ділили на дві половини, літо й зиму, що обумовлювалося господарськими потребами хлібороба), яке тривало до початку вересня. Тому в щедрівках ідеться про ластівочку, що щебече під вікном господаря, або ж сиву зозуленьку, яка літає в його саду. Із прийняттям християнства почали впроваджувати візантійську систему літочислення, відправною точкою якої вважалося 1 вересня 5509 р. до н.е. – день створення світу (офіційно затверджений VI Вселенським собором 681 р.). Західні церкви в цей час користувалися літочисленням від Різдва Христового, дату якого в VI ст. вирахував монах Діонісій Малий. В обох системах послуговувалися юліанським календарем, розробленим александрійським ученим Созігеном і впровадженим у Римській імперії Юлієм Цезарем ще у 45 р. до н. е. Датою Нового року в юліанському календарі було 1 січня, а у візантійському – 1 вересня. Як кожне правило, що запроваджується «згори», вересневе свято не надто впливало на побут звичайних людей, які продовжували користуватися старим землеробським календарем, відраховуючи кожен наступний рік із березня. У 1492-му минуло 7 тисяч років із дня створення світу. Початок нового тисячоліття сприймався як можливий апокаліпсис, і коли кінця світу не сталося, у Московському царстві видали указ про відзначання Нового року у вересні як церковно-державного свята. У 1699 р. Петро I змінив літочислення, починаючи
До нас цей звичай також прийшов із європейської святкової традиції, що з середини ХІХ ст. побутував, переважно, в середовищі знаті. Іван Франко на Гуцульщині записував матеріали про відмінність різдвяних звичаїв панів та простого народу: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про дідух, який ставили на покуті на Святвечір). За християнськими переказами, ялинка – символ дерева життя, яке стереже архангел із вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему. Різдво – це час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Віфліємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого. Але 1 вересня не втратило свого значення в календарі українців, залишаючись досі датою церковного та шкільного нових років. У православних святцях 1 січня – день Обрізання Господнього та пам’яті святителя Василія Великого. На думку Михайла Грушевського, зі святкової язичницької культури наших предків збереглися лише ті елементи, яким удалося вписатися в коло церковних празників. Значною мірою це стосується й новорічної обрядовості. Перенесення дати Нового року на 1 січня не вплинуло на її зміст. Новоліття зустрічали після Різдва (25 грудня за старим стилем). За народними переказами, Христос ходив і по українській землі. Тож Різдво об’єднувало людину й Бога, живих та померлих (яких поминали під час трапези), людей і тварин (їм теж виносили святкову вечерю), індивідум і
колектив, «зшиваючи» докупи полотно буття, ушкоджене тривогами і страхами, горем чи злиднями.
ЯК ЗУСТРІЧАЛИ СВЯТО Обов’язково – у гарно прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом у залежності від статків господарів. До свята готували не лише страви та напої, а й душу та тіло – молитвою і сорокаденним постом. Вечір напередодні Нового року мав назву «щедрий», «багатий». М’ясо і ковбаси, холодець і тушкована капуста, печеня, смажена риба, налисники – чого тільки не було на столі. Обов’язково, крім куті, готували пироги. Господар дому ховався за мискою з ними й бажав, щоб і в прийдешньому році родина мала таку саму гору пирогів. Православна церква шанує у передвечір Нового року святу Меланію Римлянку, а 1 січня за старим стилем – пам’ять св. Василія Великого. За їхніми іменами ці дні отримали назву «Маланки» та «Василя». Від хати до хати ходили щедрувальники (колись це були гурти дорослих чоловіків), вони обходили з піснями і громадські посіви – на добрий урожай. Щоб родила нива, проводили по ній, засніженій, символічну борозну й засівали зерном. У перший день Нового року засівали і в кожній хаті. Він також вважався сприятливим для початку важливих справ, надавали значення й тому, хто першим увійде до хати. Казали, що це має бути чоловік, такий звичай мав назву «полазник».
РАДЯНСЬКИЙ НОВИЙ РІК Суттєві зміни в новорічні традиції українців принесла революція 1917-го. Одним із перших указів радянської влади у 1918-му став декрет про перехід
на григоріанський календар. У 1582 р. юліанський був реформований Папою Римським Григорієм ХІІІ (саме тому називається григоріанський) і, попри опозицію духовенства, прийнятий католицькими країнами у кінці XVI ст., а протестантськими – у XVIII ст. Керуючись догматом про те, що юліанський календар точніше відбиває біблійну історію, за якою християнська Пасха не може передувати єврейській, православна церква не визнала реформи й досі послуговується старим стилем, що має різницю з новим у 13 днів. Таким чином народ переніс свої звичаї новорічного святкування на 14 січня за новим стилем. Із приходом радянської влади Різдво оголосили пережитком минулого, разом із ним під анафему потрапила й різдвяна ялинка. У пошуках нових способів ідеологічного впливу на маси вожді СРСР із часом переглянули своє ставлення до різдвяного символу, й 1930-го для дітей робітників встановили ялинку в Кремлівському палаці з «правильною» п’ятикутною зіркою на верхівці. До побуту широких верств населення новорічне дерево увійшло лише після статті П. Постишева «Давайте організуємо дітям до Нового року гарну ялинку», опублікованої в газеті «Правда» 28 грудня 1935 р. «Ялинкою» стали називати й самі новорічні свята, що їх організовували на підприємствах та в школах. З’явилися масові сценарії та їх обов’язкові нині персонажі – Дід Мороз, Снігуронька. В селянському ж побуті ялинки поширилися приблизно в 1960-х. Оскільки, крім прикрашання ялинки, відзначення «державного» Нового року не супроводжувалося жодними обрядами, народ став придумувати їх самостійно, запозичуючи. Нині типовий сценарій містить елементи різдвяного свята (прикрашання ялинки, обмін подарунками), радянського побуту (слухання виступів вождів, бою курантів), східних традицій (вибір кольору одягу відповідно до року певної тварини), а також магічні обряди (спалювання записки з бажанням і ковтання попелу від неї разом із шампанським). Підготувала Оксана НАНАШІ
ХТО ПРИДУМАВ АРАБСЬКІ ЦИФРИ
Прерія, савани
Сірий щур Роман А. Любки
Суп Япон. пірнальниця за перлами
Попередник шосе
Натовп
Корінний мексиканець
Епоха
Найвпливовішою державою античності був Стародавній Рим, і тому саме римська система запису цифр стала найбільш уживаною у всій середньовічній Європі. Вона проста: літерами позначалися всього 7 цифр: I – 1, V – 5, X – 10, L – 50, C – 100, D – 500, M – 1000. Якщо менша цифра стоїть ліворуч від більшої, вона не додається, а віднімається. За допомогою такої методи всі числа від 1 до 3999 римляни зображали легко. Коли ж доводилося записати більші цифри, над ними ставили риски: одна – тисячі, дві – мільйони. Римські цифри досі не забуті. Ними позначають номер століття і книжковий том, порядковий номер монарха, валентність хімічних елементів тощо.
АРАБСЬКІ ЦИФРИ ПРИДУМАЛИ НЕ АРАБИ Але всі ці системи мали щонайменше одну велику ваду: рахувати з їх допомогою незручно, додавати й віднімати клопітно, множити важко, а ділити взагалі практично немислимо. Людство потребувало абсолютно нової ідеї, яка дала би змогу рахувати простіше. Ще в Стародавньому Вавилоні, раніше за єгиптян, додумалися до першої позиційної системи чисПорода лення, в якій значення цифри залежить не тільки від зображення, а й від її місця в числі. Правда, за основу Сировина системи вони для вакцини взяли не 10, Городній а 60, що дуже плід
Міський голова Селянин Спарти Дільничний офіцер поліції
Зарядж. частинка
НА 6 – 12 ГРУДНЯ
Варений пиріжок Німфа дерев Окуляри без дужок
Показники
Електронна обчисл. машина
Столітник Великий папуга
Дитина вівці
Отруйний газ
Там випікають хліб
Професія
Підйомний короб
Приблизно в цей час пожвавилися економічні контакти, а зростання економіки сприяло розвитку банків. Останні з’явилися ще у VIII ст. до н. е. у Стародавньому Вавилоні. А саме слово «банк» народилося на початку II тисячоліття серед італійських міняйл. У них ще не було офісів – тільки лава, на яку сідали верхи й розкладали перед собою гроші для обміну. Лава італійською – «banco», звідси й слово «банк». Якщо міняйло зазнавав збитків, його позбавляли права роботи, ламаючи лаву (іноді об хребет). Італійською «зламана лава» – «banco rotto», від чого й пішло «банкрут». Столицею італійської банківської справи довгий час була Флоренція. Зрозуміло, що зручні арабські цифри банкірам подобалися. Але знаходилося чимало бажаючих їх підробити: підмалював нулю хвостик – і він уже дев’ятка! Таку можливість флорентійські банкіри звели нанівець у 1299-му. Саме вони придумали в графі підсумків, окрім цифр, писати суму прописом. Такий документ підробити було неможливо, чи принаймні дуже важко. Виникли навіть певні правила, як саме слід писати суму прописом. Зокрема визначили, що це неодмінно треба робити з великої літери. Щоб ніхто, наприклад, не приписав до слова «сім» букви «ві»… Мало можна назвати винаходів, успіх яких виявився би таким безперечним та безумовним. Здавалося би, проста річ, а надійно захистила документ від підчисток, підробок та інших підлостей. За маретіалом із сайту huxley
ГОРОСКОП
Жінка, в якої помер чоловік
Монарх
ФЛОРЕНТІЙСЬКІ БАНКІРИ ПРОТИ ФАЛЬСИФІКАТОРІВ
Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА
ОВЕ Н. Можливо, вдасться поліпшити фінансову ситуацію. Розкажіть про свої плани впливовим знайомим. Але від неформального спілкування із важливими особами краще утриматися. ТЕЛЕЦЬ. Буде багато приводів для радості. Начальство оцінить вашу запопадливість і постарається віддячити. У четвер зможете розслабитися, але не лінуйтеся і беріться до втілення творчих планів. БЛИЗНЮКИ. Тиждень ідеальний для навчальних занять. Ваші ідеї втіляться в життя, головне, не вплутуватися в авантюри й не довіряти симпатичним незнайомцям. Благодійні акції пройдуть вдало. РА К . Бажано не звертати уваги на дрібні негаразди. Будуть великі шанси на отримання грошових бонусів, але вчіться грамотно розпоряджатися фінансами. Нові ділові партнери готові до співпраці. ЛЕВ. Фінансова ситуація буде стабільною, проте можуть виникнути незаплановані витрати. В п’ятницю бажано утриматися від поїздок. У вихідні очікуються гості здалеку. ДІВА. Тримайтеся подалі від енергетичних вампірів. Поталанить із грошима, але насамперед слід розрахуватися з боргами та кредитами. В другій поло-
вині тижня виходьте на люди й не бійтеся пліток. ТЕРЕЗИ. Доведеться піднатужитися й довести свою незамінність. Можете підписувати контракти та укладати угоди. На вас чекають знайомства з цікавими людьми. СКОРПІОН. Учіться відповідати відмовою на прохання настирливих колег та знайомих. Будуть вигідні угоди та перспективні контракти. Не соромтеся звертатися по допомогу до впливових друзів. СТРІЛЕЦЬ. Намагайтеся не брати участі в сумнівних фінансових махінаціях і обмежте спілкування з авантюрними знайомими. Налагодяться стосунки з колегами. Друга половина тижня буде багата на амурні пригоди. К О З Е Р І Г. Б е р і т ь участь у колективній діяльності – і вас неодмінно помітять. Ваші активність та енергійність припадуть до душі керівництву та діловим партнерам. Фінансові позиції зміцняться. ВОДОЛІЙ. Багатьом захочеться нових вражень, але поспішати зірки не радять – потерпіть до вихідних, а поки займіться налагодженням стосунків із бізнес-партнерами. Друга половина тижня порадує поліпшенням у фінансовій сфері. РИБИ. Щоб порадувати себе новими емоціями та враженнями, саме час діяти. На початку робочого тижня краще не випробовувати на міцність нерви начальника, не спізнюватися.
Рік заснування 1990 Головний редактор
Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх) Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA
Тел.: (098)265-43-80. (У робочі дні з 8.00 до 17.00). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №2180. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 2.12.2021 р. о 21.00. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Матеріали, що друкуються на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.
Нас читають у всіх районах Закарпаття!
СміЙмОся РаЗоМ!
У Василя було дві причини, щоб не дозволяти своїй дівчині їздити на його «Порше». Він не мав дівчини й не мав «Порше».
Снідаю бутербродами з ікрою і відчуваю – життя вдалося! Наступного року посаджу ще більше кабачків. Жона так холодно побзерала на Івана, што вун ся простудив... – Як думаєте, наша Андріанка буде співачкою чи танцюристкою? – Думаю, танцюристкою. – Ви бачили, як вона танцює? – Ні, я чув, як вона співає. Бригаді, яка працювала на дні кар’єру, повідомили, що їм привезли зарплату. Так швидко кар’єрними сходами ще ніхто не піднімався. У літаку: – Скажіть, будь ласка, а карамельки будуть розносити? – Звичайно будуть! Дивіться, як мене рознесло... – Ти вже англійську вивчив? – Ні. А що? – Як що? Адже цією мовою говорить половина населення Землі! – І що? Хіба цього мало? – Ти бачив, вся Одеса заклеєна афішами «Шоу слонів», «Шоу слонів»? – А ти не знаєш, часом, шо у слонів? У 13 років: – Нащо мені вчити біологію, хімію, фізику? Ну, як воно мені в житті знадобиться? У 40 років: – Нас хочуть чіпувати й керувати нашими думками через 5G інтернет.
Редакція не має можливості відповідати на листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу. Гонорари авторам не виплачуються.
Наприклад, індіанці майя використовували лише три позначення: точку, лінію та овал і записували ними будь-які цифри. Стародавні єгиптяни, як відомо, записували слова за допомогою ієрогліфів. Одиницю вони позначали паличкою, сотню – пальмовим листком, а сто тисяч – жабою (у дельті Нілу було дуже багато жаб, тож у людей і виникла асоціація: сто тисяч – дуже багато, як жаб у Нілі). Для запису чисел до 10 000 000 єгиптяни обходилися сімома різними знаками. Кожен із них за потреби можна було повторити до дев’яти разів. Таку систему числення, що базується на додаванні, пізніше назвали адитивною. Її основою, як і багатьох інших, стало число 10 – кількість пальців на двох руках. Еталон, який завжди й у кожного під рукою. Сусіди єгиптян фінікійці вже винайшли алфавіт. Щоб записати слова, достатньо було вивчити кілька десятків літер. Із цим стало простіше, а як із цифрами? Греки, котрі швидко приватизували фінікійську ідею, незабаром зрозуміли, що за допомогою літер алфавіту можна записувати й цифри. Перша буква, «альфа», – 1, друга, «бета», – 2, ...десята, «йота», – 10 і так далі. Правда, літер трохи не вистачало – в грецькому алфавіті їх 24, а щоб дістатися до тисячі, потрібно 27. Тоді для запису цифр вони взяли застарілі літери «дигама», «коппа» і «сампі», які у словах уже не використовували. Щоб позначити тисячі, вони ставили ліворуч від цифри косу риску. Велика літера «мю» означала 10 000 і називалася міріадою.
Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè
Я Г Н Я
СТО ТИСЯЧ – БАГАТО, ЯК ЖАБ У НІЛІ
все ускладнювало. І все ж вавилонці майже дійшли до найголовнішого винаходу, який міг би стати революційним, – вигадали знак для позначення пропущених розрядів. Удосконалили цю ідею індуси. Саме вони ввели в математику нуль. Перший у світі запис числа в десятковій позиційній системі датований 595 роком нашої ери – не так уже й давно! Нуля тоді ще не було, натомість залишали в даному розряді порожнє місце. До речі, «порожнє місце» арабською – «сифр», звідси й пішло слово «цифра». Трохи згодом, приблизно в IХ столітті, індуси впровадили спеціальний знак «шунья» у вигляді кільця – це нуль і є. У V ст. в Індії з’явилася система запису чисел, яка є основою сучасних цифр. Європейці дізналися про них від арабів. І хоча ті чесно називали їх «ар-кам хіндія» – «індійські цифри», на наших теренах за ними закріпилася назва «арабські». Перша згадка про них у Європі – «Вігілянський кодекс», Іспанія, Х ст., ще без нуля. Але до появи друкарства ці цифри в Європі вже були цілком звичними.
Ш Т А М
Над нею можна було дрібніше написати окремими літерами-цифрами, скільки міріад. Пізніше Діофант просто запропонував відокремлювати міріади крапкою.
П К А М А Ц Е Р Ю Р Б А К І Л О В Д О В Д А Е О А Р А Ч Н Е Х І Н О Л О И О Е К А Р Н
П
онад 30 тисяч років тому, ще в кам’яну добу, в людей виникла потреба рахувати. Вони дуже швидко додумалися робити позначки, щоб не забути, скажімо, скільки мішків горіхів лежить у кутку печери. Поставили кременем на шматку кори рисочку й відтягли один мішок убік. Інша рисочка – інший мішок. Скільки рисок – стільки й мішків. Це була вже перша система числення – одинична, або унарна. Але цифр тоді ще не було. Вони виникли значно пізніше й у різних народів у різний час.
С Т Е Ю Р Ш Н А У К К А Ц Т Е А Р Д Р І А О О П Е Н С К І П
І ЧИМ ПОПСУВАЛИ ЖИТТЯ ПІДРОБЛЮВАЧАМ ДОКУМЕНТІВ