Novini 10\03\2018 № 18 (4729)

Page 1

№  18 (4729) ТЕМИ НОМЕРА

10 березня 2018  року

Ціна договірна

ЗА ВИБУХОМ У ОФІСІ ТУКЗ СТОЇТЬ РОСІЙСЬКА СПЕЦСЛУЖБА

Як перераховуватимуть військові пенсії?

6 стор.

Р

езонансна справа щодо вибуху в офісі Товариства угорської культури Закарпаття в ніч на 27 лютого, яку перекваліфікували на теракт, розкрита. Поліція затримала виконавців – одного мешканця Черкас і двох жителів Кропивницького. Суд уже обрав їм запобіжні заходи. А от замовник, за яким стоїть російська ФСБ, – із Придністров’я, тож дістати його там буде важкувато. Але найгірше, що злочинні акції, покликані розсварити українців і угорців, не виключені й у майбутньому. Тому влада області закликає всіх краян бути пильними та не піддаватися на провокації.

2 стор.

Закарпатських замків значно більше, ніж видно «неозброєним» оком

11 стор.

204-ту РІЧНИЦЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ВІДЗНАЧАЛИ ВИКОНАННЯМ ЙОГО ТВОРІВ І ПОКЛАДАННЯМ КВІТІВ

Іван Ковбаснюк: «Відчуваю, що можу покращити свої результати»

13 стор. ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 10 БЕРЕЗНЯ – хмарно, часом слабкі дощі, в горах місцями сніг. Вночі та вранці на більшій частині території області тумани, на окремих гірських ділянках доріг ожеледиця. Вітер південносхідний 7 – 12 м/с. Вночі 4° тепла – 1° морозу, вдень 6 – 11° тепла, в горах місцями вночі 2 – 4° морозу, вдень 0 – 5° тепла. 11 БЕРЕЗНЯ – хмарно, часом слабкі дощі, вночі на високогір’ї сніг. Вітер південний 5 – 10 м/с. Вночі 2 – 7°, вдень 6 – 11° тепла, в горах місцями вночі 0 – 2° морозу, вдень 0 – 5° тепла. 12 БЕРЕЗНЯ – часом дощі. Вночі 5 – 10°, вдень 9 – 14° тепла, в горах місцями вночі 1 – 3°, вдень 1 – 6° тепла.

НА ЗАКАРПАТТІ БУДЕ ВИХІДНИМ

У зв’язку зі святкуванням християнами Великодня за Григоріанським календарем для всіх мешканців Закарпаття, незалежно від конфесійної приналежності, 2 квітня буде вихідним. Відповідне розпорядження підписав голова ОДА Геннадій Москаль. Згідно з документом, райдержадміністраціям, міськвиконкомам, представникам центральних органів виконавчої влади на місцях, керівникам підприємств, установ та організацій рекомендовано перенести робочий день із понеділка, 2 квітня 2018 року, на суботу, 14 квітня.

ЗА НЕЗАКОННИЙ ПЕРЕТИН КОРДОНУ

12 стор.

Наші в Бельгії: понад століття життя в Європі з Україною в серці

КАТОЛИЦЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ

ПОСИЛИЛИ ПОКАРАННЯ

В Ужгороді на площі Народній напередодні 204-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря відбулося традиційне урочисте зібрання. Керівники краю, обласного центру, силових структур у присутності представників громадськості поклали квіти до пам’ятника Тарасу. Участь у церемонії також узяли народні

депутати України від нашого краю – Роберт Горват, Іван Крулько, Михайло Ланьо, Валерій Лунченко та Василь Петьовка. Вшановували Кобзаря під супровід заслуженого академічного Закарпатського народного – як видно з фото, під парасолями, бо йшов дощ. Звучали Шевченкові «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий».

В Україні збільшили штрафи за незаконний перетин кордону, повідомив помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян. Нещодавно прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави» він назвав революційним, але зазначив, що ДПСУ наполягатиме й на введенні кримінальної

відповідальності за порушення кордону. За незаконний перетин штраф тепер – 8,5 тис. грн, для групи осіб – 13,6 тис. Новий закон дозволяє прикордонникам конфіскувати засоби, які використовувалися для переправки контрабанди. А ще вони стягуватимуть штрафи за безготівковим розрахунком за незаконне відвідування тимчасово окупованих районів, а не через суд, як раніше. «CANTUS» ЗАСПІВАЄ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 11 березня о 19.00 в «Ilko Gallery» відбудеться співоча дія на поезії Тараса Шевченка «Цвіт. Чи я живу?». Виступамиме академічний хор «Cantus» & Наталія Половинка. До програми увійдуть поезії Кобзаря голосом народної пісні та сучасних українських композиторів Богдани Фроляк і Валентина Сільвестрова. Автором ідеї є перша. Вона викладає композицію у Львівській держконсерваторії ім. Лисенка, з ужгородським колективом співпрацює вже не вперше. А от Наталія Половинка закінчила згадану Львівську консерваторію, стажувалася в Італії, є лауреатом Шевченківської премії, а також авторкою низки музичних і театральних проектів.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA


2 ЧАС МІСЦЕВИЙ

№18 (4729)

10 березня 2018 року

НЗ

TT ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

ЗА ВИБУХОМ У ОФІСІ ТУКЗ Як ми вже повідомляли у вівторковому номері, поліція затримала одного мешканця Черкас і двох жителів Кропивницького, котрих підозрюють у причетності до вибуху в офісі Товариства угорської культури Закарпаття в ніч на 27 лютого. А тепер – про деталі. «З прикрістю мушу констатувати, що серед затриманих є й учасники АТО, котрі пішли на цей ганебний вчинок, спокусившись на гроші, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль. – Підкреслюю, що виконавці не є членами політичної партії чи громадської організації, для них підпал офісу ТУКЗ став способом заробітку, а не якоюсь ідеологічною акцією. Інша справа організатор, особу якого теж встановлено. Це мешканець Придністров’я, котрий одразу після злочину втік додому. За нашою інформацією, він співробітник МГБ

(«министерства госбезопасности») Придністров’я і з огляду на статус цієї території зараз недосяжний для українських правоохоронних та судових органів. Однак ні в кого немає жодних сумнівів, що за другим підпалом офісу ТУКЗ (так само, як і за першим у ніч на 4 лютого, який скоїли громадяни Польщі, члени праворадикальної організації «Фаланга») стоїть ФСБ Росії. У нас є інформація, що російські спецслужби намагалися підключити для підпалу приміщення місцевих «активістів», і тільки після того, як це не вдалося, задіяли виконавців із інших областей. Мета провокації була зрозуміла одразу – посварити українців і угорців. Ми щиро вдячні Службі безпеки України та Національній поліції за блискучу операцію й оперативне розкриття злочину. Особливо враховуючи той факт, що теперішні злочинці діяли на-

TT ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

НЕЗАДОВІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ЄС ПРОСЯТЬ ВИВЧИТИ У СТОЛИЦІ Депутати Закарпатської облради на 10-й сесії прийняли звернення до прем’єрміністра, генпрокурора, міністра внутрішніх справ та в. о. голови ДФС України щодо використання коштів Європейського Союзу, спрямованих на розбудову об’єктів прикордонної інфраструктури. Крайові обранці занепокоєні, що, за інформацією ЗМІ, ЄС закриває проект із модернізації шістьох українських КПП на західному кордоні України, започаткований у 2007-му. На кінець 2017-го жоден із цих проектів не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування на 29,2 млн євро. У 2013 році розпочали також імплементацію грантових контрактів по модернізації й реконструкції пунктів пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке» та «Лужанка – Берегшурань». Однак неодноразова реорганізація митних органів, бюрократичні процедури ЄС та України і тривалі тендерні процедури призвели до юридичних ускладнень виконання міжна-

родних договорів, а відтак – до зриву термінів робіт. При цьому відсутні й результати кримінальних проваджень щодо факту заволодіння коштами держбюджету у зв’язку з невиконанням підрядником під час реконструкції ПП «Ужгород – Вишнє Нємецьке» графіка робіт, у процесі здійснення яких міг бути зарахований залишок попередньої оплати в сумі близько 9,5 млн грн. Представники несумлінних підрядних організацій затягують судовий розгляд господарської справи та заблокували оголошену торік митницею процедуру закупівлі для визначення нового підрядника, подавши формальну скаргу до Антимонопольного комітету України. Тому депутати просять адресатів звернення вивчити питання щодо незадовільного використання коштів Євросоюзу, виділених на об’єкти прикордонної інфраструктури, та ефективності розслідування у кримінальних справах і, за наявності підстав, вжити до відповідальних посадових осіб заходів впливу, інформує прес-служба облради.

СТОЇТЬ РОСІЙСЬКА СПЕЦСЛУЖБА

~~Так виглядав офіс ТУКЗ після вибуху й пожежі багато професійніше, ніж польські праворадикали. За нашою інформацією росіяни й далі влаштовуватимуть різні злочинні акції, щоби спробувати розсварити українців і угорців. У тому числі й у зв’язку з відзначенням річниці Карпатської України в середині

березня. Тому закликаємо всіх бути пильними й не піддаватися на провокації, щоб не стати сліпою зброєю в руках російських спецслужб». Голова облради Михайло Рівіс теж від себе особисто й від імені депутатського корпусу подякував силовикам, які зробили все

можливе для якнайшвидшого притягнення винних до кримінальної відповідальності. «Адже лише ефективна робота правоохоронців і невідворотність покарання зможуть попередити такі провокації в майбутньому», – підкреслив він, додавши, що такі ганебні диверсії не матимуть жодного успіху. Навпаки, вони тільки згуртовують представників різних національностей, які віками жили, живуть і будуть жити на Закарпатті в мирі, злагоді й толерантності. Нагадаємо, що трьох причетних до цього злочину поліція затримала 4 березня, і справу вже перекваліфікували на теракт. Цього вівторка Ужгородський міськрайонний суд задовольнив клопотання слідчого та обрав 43- і 55-річному жителям Кропивницького запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави.

TT ФУТЗАЛ

В УЖГОРОДІ ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕМПІОНАТ УФЛ

Минулого тижня в спорткомплексі «Зінедін» кілька днів проходив завершальний, 14-й тур ужгородської футзальної ліги. У суперлізі найбільша увага була прикута до матчу «Медея» –УжНУ, де вирішували долю бронзових нагород. «Медея», підсилена гравцями з Африки, зуміла перемогти – 3:2. «Минай», який достроково став чемпіоном, не дочекавшись суперників із «Радванки», отримав технічну перемогу. «Вопак» здобув третю вікторію в чемпіонаті над мукачівським «Беркутом» – 6:2. Турнірне становище: «Минай» – 36 очок; «Проспект» – 31; «Медея» – 29; УжНУ – 26; «Беркут» – 16; «Радванка» – 12; «Вопак» – 9. У вищій лізі достроковий чемпіон «Олімпік» програв «Худльову» – 6:10. УжНЕТ розправився з мукачівським «Штурмом» (7:1) і здобув срібні медалі. «Коритняни» перемогли «Вікінг» (4:3), який втратив надію на срібло після тріумфу УжНЕТА, а «Верест» перемагає «Епіцентр» – 9:4. Турнірна таблиця: «Олімпік» – 30; УжНЕТ – 28; «Вікінг» – 23; «Коритняни» – 22; «Штурм», «Верест» – по 21; «Худльово» – 19; «Епіцентр» – 0. У першій лізі групи В у центральній грі УТЕІ зуміли пе-

реграти «Перечин» – 5:3 – і здобути золоті медалі. «Рятівник» у останній грі проти «Здоров’я» зробив ставку на свого нападника Олексія Полянського, він забив 13 голів й окрім володаря бронзових нагород став ще й кращим бомбардиром ліги. (Рахунок матчу – 14:7 на користь «Рятівника»). «Зіна» святкувала вікторію в протистоянні зі «Стандартом» – 5:3, а «Сторожниця» отримала технічну перемогу над «Інваспортом» через неявку останніх на поєдинок. Турнірна таблиця: УТЕІ – 31; «Перечин» – 30; «Рятівник» – 27; «Інваспорт», «Сторожниця» – по 20; «Стандарт» – 19; «Зіна» – 15; «Здоров’я» – 3. Без несподіванок завершився тур у першій лізі групи А, де команди з першого квартету здобули перемоги й залишили незмінним розташування в турнірній таблиці. «Тімвір» розгромив «Африка Юнайтед» – 10:1. «Фенікс» узяв реванш від «Тиси-1» за поразку в першому колі й здолав телевізійників – 6:0. «Трактор» зберіг срібні медалі, обійшовши КІТ – 4:1. «Будівельник» переграв «Ужгород» – 8:5.Турнірне становище: «Тімвір» – 32; «Трактор» – 30; «Фенікс» – 29; «Будівельник» – 27; «КС Ужгород» –14; «Тиса 1», КІТ – 12; «Африка Юнайтед» – 9.

На урочистій церемонії нагородження команди-чемпіони отримали виготовлені під замволення кубки. Вручали їх представники Ужгородської міськради, ФФЗ та спонсори. Головною інтригою залишалися номінації кращого гравця, які визначалися голосуванням представників команд та організаторів. У суперлізі титул «кращий воротар» отримав Андрій Попович («Минай»); «кращий бомбардир» – Матвій Бобаль («Проспект»); «кращий гравець» – Сергій Машталір (УжНУ). У лізі вищій: «кращий воротар» – Микола Цимбал (УжНЕТ); «кращий бомбардир» – Михайло Дудаш («Олімпік»); «кращий гравець» – Василь Бонтей («Вікінг»). У першій лізі групи А: «кращий воротар» – Олександр Сливка («Трактор»); «кращий бомбардир» – Роберт Ковач («Будівельник»); «кращий гравець» – Йосип Пайдич («Тімвір»). У першій лізі групи Б: «кращий воротар» – Василь Штулер («Інваспорт»); «кращий бомбардир» – Олексій Полянський («Рятівник»); кращий гравець – Олег Мартинич («Сторожниця»). Семен МИХАЙЛИК

«НЗ»-ФАКТИ

П.Порошенко заявив, що міжнародні донори не можуть диктувати Україні закони. Президент України затвердив санкції проти чотирьох банків із російським капіталом: «Сбербанк», «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», «ВТБ Банк» та «БМ Банк». Жінки є власниками 35% українських компаній. В Україні визнали небезпечними співаків Доліну, Буйнова і Маршала. Націоналісти анонсували блокування російських виборів в Україні. Спілка угорців Закарпаття хоче введення в регіон постійної місії ОБСЄ. Трійка українських мобільних операторів прогнозує запуск технології мобільного зв’язку четвертого покоління (4G) у липні поточного року.


НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№18 (4729)

10 березня 2018 року

TT ВИСТАВКА

СКАНСЕН РОЗКВІТНУВ

Фото Н. ПАВЛИК

ЗАВДЯКИ РОБОТАМ РАЇСИ ГЛЮК

6 березня в музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді відкрилася персональна виставка живопису Раїси Глюк, дружини відомого закарпатського художника Гаврила Глюка. Офіціоз тривав недовго. Відкривали експозицію заступник начальника департаменту культури ОДА Ілдіка Молнар, відома мисткиня Людмила Корж-Радько, засновник Благодійного фонду ім. Гаврила Глюка Йосип Гомокі (зять художника), директори згаданого музею Василь Коцан та художнього ім. Й. Бокшая Франциск Ерфан. Як розповіла нашому виданню пані Людмила, в Україні є плеяда творчих жінок-самородків – Катерина Білокур, Марія Приймаченко та інші. Раїсу Глюк можна спокійно записати в цю плеяду: «Вони дуже різні. Щодо Р. Глюк, то вона формувалася в умовах професійного малярства, адже чоловік – відомий художник. Щиро

працювала для себе, була вільною у своєму вираженні, над нею не висіла оцінка інших. Багато митців прагнуть цього». Як нині пригадує 1980- т і, двоповерховий художній салон на Волошина, де продавалися картини наших художників. Так-от, із входу ти одразу бачив Раїсу Глюк, а потім уже роботи інших. Ідеться про гіацинти чи не у зріст людини. На виставці представлено близько 40 полотен, на них в основному квіти. Та й загалом у мисткині переважають натюрморти. За словами Йосипа Гомокі, основу експозиції складають твори різних періодів, починаючи з 1965 р. і закінчуючи 1995-м. Раїса Глюк не мала художньої освіти й малювати розпочала доволі пізно – у 50 років. Вона любила давати поради чоловіку, коли він писав свої шедеври. Тому Гаврило Глюк запропонував дружині спробувати й самій узятися за пензля, був її головним наставником. Як згадували онуки, з року в рік майстерність жінки росла, незважаючи на дуже слабкий зір. Виставка робіт художниці на Закарпатті презентується не вперше – торік восени експонувалася в галереях Тячева та Хуста, в січні 2018-го – у Виноградові. І всюди викликала чималий інтерес відвідувачів. Оксана ШТЕФАНЬО

TT ПОРАХУВАЛИ

ЛІДЕРИ ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ –

ТЯЧІВЩИНА, РАХІВЩИНА ТА ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНЩИНА За січень – лютий цього року місцеві бюджети області виконали планові показники доходів загального фонду в середньому на 113,3 відсотка. Лідери перевиконання – Тячівський район (163,3%, додаткові 10,2 мільйона гривень у райбюджет), Ра-

хівський (159,5%, плюс 9,6 млн), Тячівська об’єднана територіальна громада: 156,2% (додаткові 4,7 млн) та Великоберезнянщина: 142,8% (понадпланові 2,5 мільйона гривень). Обласний бюджет за перші два місяці наповнили на 101,6% (додаткові 1,4 млн грн надходжень).

Аутсайдерами виконання бюджетів по Закарпаттю є Баранинська ОТГ (88,9%, недобір 588 тис. грн), Іршавська ОТГ (91,4%, мінус 640 тис. грн), Берегово (96,7%, до плану не вистачило 637 тис. грн) та Мукачево (98,5%, недобір 1,3 млн грн).

TT ПАЛОМНИЦТВО

ДО НЕРУКОТВОРНОГО ОБРАЗУ ХРИСТА – СПРАВЖНІЙ АЖІОТАЖ

У Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор в Ужгороді 4 березня привезли нерукотворний образ Ісуса Христа, який пробуде тут до 17-го. На Закарпатті ікона вперше. Її історія оповита багатьма переказами. Відомо кілька версій походження цієї святині, з яких найпоширеніші дві. Одна говорить про праведну жінку Вероніку, яка обтерла обличчя Христа під час хресної дороги. Інша вказує на зцілення едеського царя Авгаря ликом Спасителя, зображеного в чудесний спосіб на полотні, яким Христос обтер своє обличчя. У дописі «Греко-католицького Закарпаття» йдеться про те, що науковці розглядають його як одне з найдавніших зображень лику Христа, що дійшли до наших днів. Християни вважають цей образ особливою реліквією. У літописах він згадується як

Спас нерукотворний, Святий лик, зображення з Едесси або мандиліон, що в перекладі означає «обрус». Нині ця ікона зберігається в папській захристії Секстинської капели й щороку виставляється для почитання після вечірні у 5-ту неділю Великого посту в базиліці Святого апостола Петра, на балконі над монументальною статуєю святої Вероніки, яка тримає в руках хустину, на якій відбите Христове обличчя. Нині в соборі спостерігається справжній ажіотаж. Іноді доводиться вистояти півтори години в черзі, як от 8 Березня. Мукачівська греко-католицька єпархія добре підготувалася до паломництва: в соборі чергують волонтери, священики, в яких можна висповідатися, а надворі благодійна організація єпархії «Карітас» поставила намет із гарячим чаєм. Оксана НЕВИЦЬКА

ОЩАДБАНК – НАЙБІЛЬШИЙ УНІВЕРСАЛЬНИЙ БАНК КРАЇНИ! КАБМІН УХВАЛИВ СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ ОЩАДБАНКУ НА 2018 – 2022 Універсальний банк із провідними позиціями в обслуговуванні всіх груп клієнтів із оптимізованою мережею відділень, сучасними інформаційними технологіями та новою операційною моделлю й ефективним ризик-менеджментом – таким буде Ощадбанк у 2022 році згідно з новою стратегією розвитку, затвердженою Кабінетом Міністрів України 21 лютого. Про це йшлося на пресконференції за участю міністра фінансів України Олександра Данилюка, голови правління Ощадбанку Андрія Пишного, директора представництва ЄБРР в Україні Шевкі Аджунера та голови наглядової ради Ощадбанку, заступника міністра освіти та науки України Романа Греби. Стратегія передбачає завершення трансформації держбанку та утримання лідерства в банківському секторі на наступні 5 років. Документ отримав підтримку стратегічного партнера Ощадбанку – Європейського банку реконструкції та розвитку. Стратегія розвитку Ощадбанку є складовою розвитку державного банківського сектора. Вона передбачає зменшення частки державних банків шляхом їх часткової чи повної приватизації. Це дасть можливість збільшити конкуренцію на ринку, забезпечити фінансову стабільність та доступність банківських послуг. Важливі зміни – покращення корпоративного управління за рахунок створення незалежних наглядових рад банків. На відміну від інших державних банків Ощадбанк єдиний залишається найбільшим універсальним банком, який буде присутнім у всіх клієнтських сегментах.

Корпоративний бізнес. У сегменті послуг для великого бізнесу Ощадбанк залишиться лідером, маючи значну експертизу та налагоджені бізнесстосунки з великими корпораціями. Банк планує утримувати частку ринку: в кредитах – 18%, у депозитах – 11%. ММСБ. У сегменті послуг для мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанк планує збільшувати ринкову частку за рахунок удосконалення моделі обслуговування. План ринкової частки по кредитах ММСБ на 2022 рік – 10%, по депозитах та поточних рахунках – 20%. Роздрібний бізнес. Останні три роки Ощадбанк утримував лідерство за динамікою зростання в роздрібному сегменті. Зважаючи на це, заплановано втричі збільшити частку ринку в сегменті роздрібного кредитування до рівня 13% за рахунок іпотеки, автокредитів, кредитних карток та споживчих кредитів. У напрямі залучення депозитів та поточних рахунків банк планує зберегти частку ринку на рівні 19%. Пріоритетом залишатиметься модернізація роздрібної мережі: відкриття нових та скорочення

кількості старих неефективних відділень. Водночас Ощадбанк залишатиметься лідером із присутності в усіх областях України та продовжуватиме підтримувати клієнтів там, де він є єдиним каналом надання фінансових послуг. Також банк планує продовжувати розвиток у преміальному сегменті, розширюючи перелік послуг та локацій для обслуговування заможних клієнтів. Частка Ощадбанку в картковому бізнесі має зрости з 6% до 17%. Значна увага приділятиметься розвитку інноваційних технологій у сфері онлайн-банкінгу. Також серед ключових компонентів стратегії покращення ІТ-інфраструктури та вдосконалення інформаційної безпеки, централізація функцій підтримки та покращення бізнес-процесів. Буде продовжуватись активна робота з проблемними кредитами. Банк зробив усі необхідні висновки щодо оцінки ризиків, які спричинили успадкований проблемний портфель, та імплементував їх у кредитну та ризик-політику. За останні три роки Ощадбанк не просто навчився працювати з проблемним портфелем, а й став справжнім бенчмарком ринку

в цьому напрямі, отримавши судових рішень на свою користь на суму понад 40 млрд грн. Стратегію розвитку розкладено на покроковий план дій із чітко визначеними показниками ефективності. Кінцевим результатом реалізації стратегії має стати максимізація вартості Ощадбанку та його часткова приватизація за участю поважного міжнародного інвестора. «Ощадбанк відкриває нову сторінку своєї історії. Першу частину плану стратегічного розвитку, а саме модернізацію найбільшого та найстарішого банку країни, успішно виконано. На черзі – реалізація стратегії лідерства. Ми були послідовними в тому, що будували найбільший універсальний банк країни. Нова стратегія підтверджує успішність трансформації Ощадбанку з 2014 року та визначає чіткі дороговкази для подальшого руху. Підтримка обраної стратегії з боку акціонера – уряду України та стратегічного партнера – ЄБРР є свідченням їх упевненості в тому, що закріплені в стратегії амбітні показники розвитку є об’єктивно реальними для реалізації професійною, оновленою командою банку», – зазначив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. «Схвалена урядом стратегія розвитку державного банківського сектора передбачає приватизацію Ощадбанку за участю міжнародних фінансових організацій. Півтора року тому був підписаний меморандум між Міністерством фінансів, ЄБРР та Ощадбанком про взаємодію щодо покращення операційних та управлінських процесів і збільшення вартості банку. Ми відзначаємо, що команда Ощадбанку наполегливо працює над втіленням

цього бачення. Впевнений, що подальша спільна робота ЄБРР, Мінфіну та Ощадбанку створить підґрунтя для успішного продажу банку та повернення інвестованих державою коштів», – заявив на прес-конференції міністр фінансів України Олександр Данилюк. «Ми почули чітке викладення стратегії розвитку Ощадбанку від його керівництва. Нам особливо приємно, що банк визначає це як свою мету на майбутнє, як допомогу розвитку української економіки. Досягнення в цьому напрямі вже є. Особливо це стосується підтримки малого та середнього бізнесу. Виконання конкретних цілей стратегії є критичним для перспектив державних банків щодо співробітництва з міжнародними фінансовими установами. Я дуже радий, що ми поглиблюємо співпрацю й наближаємося до виконання положень нашого меморандуму, а саме до часткової участі в капіталі Ощадбанку», – зазначив директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер. «За час, що пройшов із 2014 року, Ощадбанк змінився повністю. З Ощадної каси він перетворився на сучасний інноваційний банк. Це свідчить про те, що менеджмент Ощадбанку може ставити перед собою завдання та може їх виконувати. Члени наглядової ради вітають нову стратегію розвитку банку, в тому числі в частині нового підходу до корпоративного управління. Усі разом ми зможемо досягти високих результатів», – зазначив голова наглядової ради Ощадбанку, заступник міністра освіти та науки України Роман Греба. Прес-служба Ощадбанку Ліцензія №148 від 05.10.2011 р.


4 ПЛОЩА НАРОДНА, 4 TT ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ

ЗАВДЯКИ ЄОТС «ТИСА»

У НАС РЕАЛІЗУЮТЬ НИЗКУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ 5 березня у Берегові відбулися чергові річні загальні збори Європейського об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю «Тиса». Його керівник, голова загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина) Оскар Шестак, привітав присутніх офіційних представників ЄОТС, а саме співголову об’єднання, керівника Закарпатської облради Михайла Рівіса, засновника – мера м. Кішварда Тібора Лелесі, а також урядового комісара з питань координації співпраці між Саболч-Сатмар-Березькою та Закарпатською областями Іштвана Грежу, керівника Генконсульства Угорщини в м. Берегово Матяша Сіладі та консула Генконсульства Угорщини в м. Ужгород Болажа Лопперта, берегівського мера Золтана Баб’яка й голову РДА Іштвана Петрушку, депутатів та представників місцевого самоврядування з Угорщини. Учасники заслухали звіт директора ЄОТС «Тиса» Андреї Сабоне Цап про діяльність об’єднання, схвалили річний і балансовий звіти за 2017-й, узгодили план роботи на 2018 рік. Відтак основну увагу приділили обговоренню проектів, поданих об’єднанням у рамках оголошених конкурсів програми «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014 – 2020», у двох із яких «Тиса» виступає головним партнером. Оскар Шестак зазначив, що обидва прикордонні регіони

№18 (4729)

10 березня 2018 року

НЗ

TT ВАЖЛИВО

ПРОТИПАВОДКОВУ ПРОГРАМУ НЕОБХІДНО ЗНОВУ ФІНАНСУВАТИ

відзначилися активністю в реалізації грантових проектів та подякував за плідну роботу. Зі свого боку Михайло Рівіс відзначив активну увагу угорської сторони до Закарпаття, допомогу, яка надається передусім у межах роботи ЄОТС. «Наші сподівання були не марні, як бачимо, об’єднання запрацювало на повну силу, – підкреслив Михайло Михайлович. – Доклавши спільні зусилля, «Тиса» підготувала проект, який передбачає будівництво в області сміттєпереробного заводу. Другий проект подано до Євросоюзу за сприяння та активної підтримки Міністерського комісаріату з питань стратегії ЄС для Дунайського регіону Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини на виконання рекомендацій доповіді консультативної місії ЄС з вирішення проблем Солотвинського солерудника. Ще один проект стосується розвитку туризму прикор-

донних регіонів». Він також додав: нині маємо всі підстави сподіватися, що об’єднання буде успішним конкурсантом і виграє ці надзвичайно важливі для області проекти. Андреа Сабоне Цап та Юдіта Євчак поінформували про реалізацію ще одного проекта. ЄОТС отримало грант для проведення міжнародних конференцій на тему «Сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України на прикладі Закарпаття», які відбудуться 22 березня в угорському місті Кішварда, і 25 травня – в Ужгороді. Вже підтвердили свою участь у заходах представники Комітету регіонів ЄС, європарламенту, уряду Угорщини. Тож організатори наразі очікують на позитивну відповідь МЗС України. Насамкінець учасники зустрічі обговорили також конкретні завдання, проведення низки заходів відповідно до підписаної між двома областями програми розвитку співробітництва.

Облрада на І пленарному засіданні 10-ї сесії ухвалила рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо шляхів вирішення питань із забезпечення протипаводкового захисту в області» та скерувала його до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Депутати передусім висловлюють вдячність за оперативний розгляд поданих ОДА матеріалів та підписання відповідного доручення про виділення коштів із резервного фонду держбюджету для ліквідації наслідків минулорічної грудневої повені в краї. «Документи пройшли розгляд комісії ДСНС України і експертну оцінку Мінрегіонрозвитку. Згідно з регламентом, матеріали повинні отримати ще оцінки в Мінекономрозвитку та Мінфіні, а це може зайняти час, необхідний для проведення в літній міжпаводковий період всього комплексу першочергових відновлювальних робіт протипаводкового захисту населених пунктів і сільгоспугідь від шкідливої дії вод», – ідеться у зверненні. Відтак депутати просять прискорити розгляд питання про виділення коштів із резервного фонду держбюджету. Наголошується також, що Закарпаття належить до зливонебезпечних районів Європи, тут завжди є небезпека виникнення паводків. Дослідження показують, що паводки в Карпатах повторюються 4-5 разів на рік. Їх катастрофічні прояви спостерігались і протягом по-

передніх століть. Але в періоди підвищеної водності територій та загальної геофізичної активності вони відбуваються особливо часто. Саме такий період триває з 1990-х, і Закарпаття з року в рік потерпає від руйнівної сили катастрофічних повеней, запобігання наслідкам яких практично неможливе через постійну нестачу фінансового ресурсу упродовж тривалого часу. Не фінансується і виконання програми запобігання повеням «Тиса», завдяки якій свого часу область було суттєво убезпечено від руйнівних наслідків стихії. «Доводиться констатувати, що дамби практично всіх річок краю не в змозі повноцінно виконувати захисну функцію, відтак існує постійна загроза зсувних процесів у гірській місцевості, вимивання родючих грунтів, небезпека життю людей, руйнування транспортної інфраструктури тощо. Все це вкрай негативно позначається на екології та економіці краю, а також інвестиційній привабливості як Закарпаття, так і України в цілому. На сьогодні питання постають вже настільки гостро, що вирішити їх можна тільки комплексно за умови невідкладної серйозної уваги на загальнодержавному рівні», – йдеться в документі. Тож депутати облради просять сприяння щодо прийняття Кабміном рішення з визначення проблеми катастрофічних паводків у Закарпатській області надзвичайною ситуацією державного рівня.

TT НА СЕСІЮ

TT ЗВЕРНЕННЯ

ПРОГРАМА ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ ТОРІК?

НЕДОСТАТНЄ ВИДІЛЕННЯ КОШТІВ НА РІВНІ ДЕРЖАВИ

ЯК ВИКОНУВАЛАСЯ Про це дізнаються депутати облради в ході обговорення проекту «Про хід виконання Програми поводження з твердими побутовими відходами у Закарпатській області на 2016 – 2020 роки», який вноситься на їх розгляд. Директор департаменту інфраструктури та ЖКГ Едуард Маляр наголошує, що орієнтовний обсяг фінансування програми становить 5 млрд гривень. У 2017-му зібрали та перевезли на полігони 1 032 428,2 м3 ТПВ, або 270 508,1 т. Ліквідовано 1581 несанкціоноване сміттєзвалище! А загальна кількість накопичених в області відходів у відведених для цього місцях за весь період експлуатації складає 2,7 млн тонн. У нас обліковано 123 діючі точки видалення ТПВ (56 із яких потребують паспортизації) загальною площею 124,93 га. Рекультивації потребують 96 із них, плюс є потреба в 43-х нових звалищах на 115,8 га. Збір, вивезення та утилізацію відходів у нас здійснює 51 підприємство, загалом вони мають 99 сміттєвозів. Однак через брак фінансування та заборгованість населення за надані послуги (близько 9,321 млн грн) зношеність спецавтотранспорту – близько 75%. Централізованим збиранням твердих побутових відхо-

дів охоплено близько 80% населених пунктів області. Роздільне їх сортування здійснюється частково як на початку збору, так і після захоронення. Схеми санітарних очисток розроблені у 180 населених пунктах краю, що становить 29,5% загальної кількості. В інших – у стадії розробки. Для покращення екологічної ситуації в с. Яноші Берегівського району за рахунок коштів ЄС у 2012-му розпочали будівництво І черги сміттєпереробного заводу потужністю 20 – 30 тис. тонн у рік. Нині її завершено, освоєно коштів на 16 741 тис грн. Торік на ІІ чергу було потрібно 199 886,731 тис. грн, але через нестачу фінансування проект не завершений. Загальний передбачений обсяг фінансування програми на 2017-й склав 1 млрд грн із бюджетів різних рівнів та інших джерел фінансування. Торік заходи програми фактично профінансовано на 10,289 млн грн, з них на будівництво, утримання та реконструкцію полігонів та звалищ – 0,025 млн грн, оновлення парку спец­автотранспорту – 4,458 млн, контейнерного парку – 5,738 млн грн тощо. З місцевого бюджету пішло 7,140 млн грн, з інших джерел – 3,149 млн грн. У зв’язку з відсутністю фінансування на заплановані заходи програма виконувалася частково.

Сторінка підготовлена за матеріалами прес-служби Закарпатської облради

ГОЛОВНА ПРИЧИНА ЖАХЛИВОГО СТАНУ ДОРІГ –

Фактично, з 2014 року кап­ ремонт шляхів загального користування державного значення не проводився. Тож, аби покращити їх технічний стан, обласні обранці ухвалили рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо збільшення фінансування на автомобільні дороги загального користування державного значення», яке направили на адресу Кабінету Міністрів України. У документі зазначається, що з кожним роком стан мережі автошляхів погіршується, і це негативно впливає на безпеку дорожнього руху та призводить до зростання аварійності. Основною причиною руйнування транспортних артерій є недостатнє фінансування, що унеможливлює проведення ремонтів. Фактично, з 2014-го капітальний ремонт шляхів загального користування державного значення не проводився. З початку цього року розпочато реформування системи управління

ними та забезпечення фінансування їх будівництва, реконструкції, ремонту і утримання з державного дорожнього фонду, проте ситуація з фінансуванням залишилася практично без змін. Згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року (зі змінами), на балансі Служби автомобільних доріг у Закарпатській області знаходиться 921,2 км шляхів державного значення, з яких: міжнародні – 355,9 км; національні – 295,1 км; регіональні – 86,9 км; територіальні – 183,3 км. Відповідно до переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автодоріг загального користування державного значення у 2018 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування, передбачено асигнування з держбюджету в обсязі 436,5 млн грн, з яких 420 млн грн – для поточного середнього ремонту міжнародних трас. Отже цьогоріч проведуть

поточний середній ремонт лише міжнародних автомодоріг протяжністю 31,3 км із 355,9 км, що становить 8,8 %, або 3,4 % від 921,2 км шляхів загального користування державного значення області. А проведення капітального ремонту доріг державного значення взагалі не передбачено. «При такому підході та у зв’язку з недофінансуванням дорожньої галузі Закарпаття у 2018-му, як і в попередні роки, позитивні зрушення щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування та утворення державного дорожнього фонду унеможливлюються», – наголошується у зверненні. Тож для зняття соціальної напруги серед населення, поліпшення технічного стану шляхів державного значення області, яка є своєрідними західними воротами для зовнішньоекономічного співробітництва та інтеграції України в європейський економічний простір, депутати облради просять збільшити для нашого краю обсяг фінансування з державного дорожнього фонду на проведення капітального та поточного середнього ремонту доріг державного значення й забезпечення своєчасних фактичних фінансових надходжень із урахуванням сезонності виконання робіт. Звернення також направлене народним депутатам України від Закарпаття для внесення ними відповідної законодавчої ініціативи.


НЗ

№18 (4729)

10 березня 2018 року

ПЛОЩА НАРОДНА, 4 5

TT РЕАЛІЇ

ЗАКАРПАТТЯ ЗАРОБЛЯЄ СОБІ 26,8% ВІД ПОТРЕБИ

Таку статистику навів Геннадій Москаль, реагуючи на закид прем’єр-міністра України. – Закарпаття при всіх владах не могло заробляти на себе й утримувалося за рахунок зов­ нішніх фінансових вливань, – наголошує голова ОДА. – Так було і при Австро-Угорщині, і при Чехословаччині, і при Радян­ ському Союзі, так є і в наші дні. За 2017-й область заробила тільки 26,8 відсотка коштів, необхідних на повноцінне утримання, ре­ шта (а це 73,2% фінансування) перекривається за рахунок між­ бюджетних трансфертів, тобто за рахунок дотацій і субвенцій із державного бюджету. І коли шановний прем’єрміністр України заявляє засо­

бам масової інформації: «За­ карпаття – прекрасний регіон, який не може бути збитковим, який не може бути дотаційним. Це значить, що неправильна система управління», то спеці­ ально для нього (на сайті Мос­ каля. – Ред.) надаємо табличку, в якій усе чітко розписано. Якщо пан Гройсман вважає, що вина збитковості в непра­ вильній системі управління на Закарпатті, тоді слід міняти систему управління в області. Але якщо збитковість регіону зумовлена неефективним ме­ неджментом уряду, значить, слід міняти систему управління в уряді й таким чином добива­ тися самоокупності й прибутко­ вості Закарпаття.

TT ДОПЕКЛО

ЗАКОН ПРО РАДВИНГОСПИ

МОСКАЛЬ ХОЧЕ ПРИМУСИТИ РАДУ РОЗГЛЯНУТИ ЧЕРЕЗ СУД

TT НАГОРОДИ

ВІДЗНАКИ «ЗА РОЗВИТОК РЕГІОНУ» ОТРИМАЛИ П’ЯТЕРО НАРДЕПІВ Керівники Закарпаття Геннадій Москаль та Михайло Рівіс зустрілися в камінному залі облдержадміністрації з п’ятьма народними депутатами України, котрі протягом 2017-го добилися виділення з держбюджету для місцевих бюджетів області додаткових коштів у вигляді субвенції для здійснення заходів щодо соціального-економічного розвитку. Якщо в 2016-му загальна сума, яку додали нашому краю ці ж народні депутати, стано­ вила 85,4 мільйона гривень, то минулого року вона збільши­ лася до 117,4 млн грн. Кошти були використані на ремонт доріг, будівництво спортивних споруд, соціальні об’єкти, модернізацію інфраструктури тощо. – Депутати Роберт Горват, Іван Крулько, Михайло Ланьо, Валерій Лунченко та Василь Петьовка представляють різні парламентські фракції чи по­ літичні партії, однак їх об’єднує відстоювання інтересів Закар­

~~Після офіційної церемонії вручення нагород паття в органах центральної влади, насамперед у Верховній Раді України, – наголосив голо­ ва ОДА Г. Москаль. – Це дуже суттєва допо­ мога, за яку всі краяни ви­ словлюють вам щиру подяку, – зазначив керівник облради М. Рівіс. – Сподіваємося, що ваша активність у лобіюванні інтересів області стане при­

кладом і для інших нардепів, які представляють наш регіон у парламенті. На знак вдячності закарпат­ ців за активну роботу у Верхов­ ній Раді Геннадій Москаль та Михайло Рівіс нагородили п’ятьох народних депутатів спільною відзнакою облдерж­ адміністрації та обласної ради «За розвиток регіону».

TT КОМЕНТАР

«ДЕХТО ВВАЖАЄ ОТГ ЗОЛОТОЮ РИБКОЮ

АЛЕ ЦЮ РИБКУ ДАВНО ЗАСУШИЛИ НА ТАРАНЬКУ Й З’ЇЛИ З ПИВОМ», – КАЖЕ ГОЛОВА ОДА

~~Край хоче повернути собі виноробну славу Після призначення на посаду голови Закарпатської ОДА Геннадій Москаль ініціював внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації» у частині колишніх радгоспіввинзаводів. – Цей закон був прийнятий ще в 1999 році. З тих пір рад­ вингоспи, які неможливо при­ ватизувати, по-перше, повніс­ тю занепадають, а по-друге, розкрадаються через різнома­ нітні шахрайські схеми, – заяв­ ляє Г. Москаль. – Проект закону про внесення змін до згаданого ЗУ зареєстрований у Верховній

Раді України ще в квітні 2016-го й не виноситься на розгляд че­ рез лобістів із АПК, для котрих легше потихеньку розікрасти майно, ніж продати його інвес­ торам. У випадку приватизації колишніх радвингоспів бюджет отримав би величезні гроші, а Закарпаття перетворилося б на виноробну столицю України. Щоб не допустити остаточного розкрадання земель і майна ко­ лишніх радвингоспів, голова ОДА направив позов до Окружного адміністративного суду м. Київ з проханням визнати бездіяльність Верховної Ради України й приму­ сити її розглянути законопроект про колишні радвингоспи.

TT НА РОЗСУД ФЕМІДИ

МІЖГІРЩИНА ДОСІ БЕЗ КЕРІВНИКА

ЧЕРЕЗ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ КАБМІНУ? Геннадій Москаль подав позов до Окружного адміністративного суду м. Київ щодо бездіяльності Кабінету Міністрів України та зобов’язання вчинення певних дій. – Ще 31 жовтня минулого року Юрик Василь Васильович виграв конкурс на вакантну посаду голови Міжгірської рай­ держадміністрації, – наголошує керівник ОДА. – Того ж дня, згід­ но з положенням Комісії з пи­ тань вищого корпусу державної служби, всі матеріали були на­ правлені в Кабмін, який у свою чергу мав скерувати їх в АП для підготовки й підписання розпо­ рядження Президента України про призначення В. Юрика. Однак із жовтня 2017-го мате­ ріали лежать у КМУ без руху, а

неодноразові звернення Закар­ патської ОДА з цього приводу ігноруються. Таким чином один із найскладніших районів краю, розташований у високогірній місцевості, через бездіяльність Кабміну тривалий час залиша­ ється без керівника. Облдержадміністрація про­ сить Окружний адмінсуд м. Київ визнати бездіяльність КМУ й зобов’язати його скерувати матеріали щодо призначення В. Юрика головою Міжгірської РДА в Адміністрацію Прези­ дента. P.S. У середу, наступного ж дня після оприлюднення наміру звернутися до суду, Кабмін надав матеріали в Адміністрацію Президента щодо призначення голови Міжгірської РДА.

У 2016-му субвенція з державного бюджету місцевим на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад для всієї України становила 1 мільярд гривень, у 2017-му – 1,5 мільярда, а у 2018-му запланована в сумі 1,9 мільярда гривень. – Тобто за три роки загалом по країні передбачено 4,4 мі­ льярда гривень для всіх ОТГ, – наголошує Геннадій Мос­ каль. – І коли до нас прибуває якийсь заїжджий координатор офісу реформ (котрий не є на­ віть представником урядової структури) і говорить, наче За­ карпаття у випадку об’єднання

громад за три роки отримало би близько 1,5 мільярда гри­ вень інфраструктурної субвен­ ції, то відповідально заявляю, що це повна брехня. Третину від загальної суми субвенції не отримала й завідомо не може отримати жодна область. Інфраструктурна субвенція для ОТГ розподіляється за формульним розрахунком і залежить від кількості на­ селення. Причому з кожним роком цифра формульного розрахунку стає дедалі мен­ шою. Скажімо, у 2016-му дві ОТГ отримали 15 мільйонів гривень, у 2017-му три – 14,5 млн, а цього року шість ОТГ отримають 15,9 млн грн (поки

вони не отримали нічого). Суттєво зменшилися суми субвенції для Тячівської та Вільховецької ОТГ, які отри­ мують кошти вже третій рік. Якщо на величину субвенції не впливає навіть кількість новостворених ОТГ, значить, гроші закінчуються. Дехто із заїжджих «рефор­ маторів» вважає створення ОТГ золотою рибкою, яка при­ носить гроші. Мушу сказати відверто, що цю золоту рибку давно засушили на тараньку й з’їли з пивом. Тому коштів для ОТГ буде все менше й менше, а через кілька років вони при­ пиняться зовсім, – переконує Москаль.

TT ПІДТРИМКА

СИСТЕМУ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ ВДОСКОНАЛЮЮТЬ У КРАЇ Закарпаття є одним із небагатьох регіонів України, де працює система надання послуг раннього втручання – комплексна допомога родині з дитиною раннього віку з порушеннями здоров’я та розвитку. Ця система передбачає реа­ білітаційну роботу, спрямовану на розвиток малят та нормалі­ зацію життя сім’ї. У співпраці з батьками з дитиною займаєть­ ся команда спеціалістів. Раннє втручання не тільки сприяє розвитку малюків, а й допома­ гає їм та рідним адаптуватися до життя в суспільстві. Наразі ця послуга отримала в Ужгороді додатковий важли­ вий розвиток – створено від­ ділення раннього втручання в Обласному центрі комплексної реабілітації інвалідів та дітейінвалідів. Тож разом із МСРЦ

«Дорога життя» сім’ї, які ви­ ховують дитину з порушенням здоров’я, можуть отримати фахову допомогу і тут. А в Мінсоцполітики триває втілення проекту «Тwinning» – розробка та впровадження за­ конодавчих та адміністратив­ них засад раннього втручання. Проект демонструє досвід інших країн, котрий свідчить: раннє втручання допомагає суттєво знизити відсоток ін­ валідності серед дітей, що є надважливим. Створенню системи надання послуг раннього втручання на всій території Закарпаття було присвячене засідання робочої групи, яке відбулося 2 березня в ОДА. Участь у зустрічі взяли представник Мінсоцполітики Маргарита Кропивницька, директор департаменту соц­ захисту населення ОДА Ми­

хайло Петрішка, керівник Об­ ласного центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю Олег Кириленко, зав. відділен­ ня раннього втручання Ірина Рошкович, голова правління Товариства захисту прав лю­ дей із особливими потребами «Надія» Ольга Принцовська, а також екперти з Європи, відповідальні за координацію проекту «Twinning». За результатами засідання вирішили збільшити кількість представників громадських, волонтерських організацій у складі обласної робочої групи з питань впровадження в медич­ ну практику послуг з ранньо­ го втручання. В подальшому проведуть анкетування, за результатами якого визначать установи та адмінодиниці, які будуть задіяні в системі надан­ ня послуг раннього втручання.

Сторінка підготовлена за матеріалами прес-служби ОДА


6 ПО ДІЛУ TT АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

ЯК ПЕРЕРАХОВУВАТИМУТЬ ВІЙСЬКОВІ ПЕНСІЇ?

Як ми вже повідомляли, 21 лютого Кабмін прийняв постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб». Як відбуватиметься перерахунок на Закарпатті, коментує начальник ГУ Пенсійного фонду України в області Анастасія Пентек. – Відповідно до зазначеної постанови та ще однієї – від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб» – ми сформували списки «військових» пенсіонерів, виплати яких підлягають перерахунку, та надіслали в силові структури області. Нещодавно отримали програмне забезпечення, яке вже успішно протестоване деякими регіонами. У міру надходження довідок про грошове забезпечення цих пенсіонерів невідкладно проведемо перерахунок по кожному пенсіонеру, котрий отримує пенсію відповідно до зазначеного ЗУ. У нас на сьогодні є 10 415 таких осіб – пенсіонери Міноборони, органів внутрішніх справ, СБУ, Державної фіскальної служби та ДСНС. Порядок перерахунку для різних категорій «військових» пенсіонерів дещо відмінний. Так, військовослужбовцям та деяким іншим він здійснюватиметься відповідно до постанови Кабміну від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1.03.2018, – окладу, військового звання та надбавки за вислугу років. Виплата перерахованих пенсій їм здійснюється поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року, в таких розмірах:  із 1 січня-2018 – 50%;  із 1 січня по 31 груд-

ня 2019 – 75%; •із 1 січня 2020 р. – 100% суми підвищення пенсії, визначеного на 1 березня 2018-го. Пенсіонерам органів внутрішніх справ пенсії перераховуватимуться за прирівняною посадою, виходячи із грошового забезпечення поліцейського станом на січень 2016-го, визначеного постановою КМУ від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», в яке включено оклад за посадою та за спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премія за січень 2016-го. Виплати здійснюватимуться з 1 січня цього року. При цьому сума перерахованих пенсій для виплати за період із 1 січня 2016-го по 31 грудня 2017-го обчислюється органами ПФУ станом на 1 січня 2018 року та виплачуватиметься після виділення коштів із держбюджету:  з 1 січня по 31 грудня 2019-го щомісяця окремою сумою виплачуватиметься 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та отриманої за період із 1.01.2016 по 31.12.2017 року;  з 1 січня 2020-го щомісяця окремою сумою виплачуватиметься 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та отриманої за період із 1.01.2016 по 31.12.2017. Отже, 5 березня «військові» пенсіонери отримали «старі» пенсії. А в міру надходження довідок від силовиків, уже в березні, вони будуть перераховуватися з 1 січня 2018-го та виплачуватимемо за додатковими відомостями різницю в пенсії за період січень – березень. У квітні планується завершити перерахунок і до кінця цього місяця виплатити всі пенсії у нових розмірах. І на завершення: «військовим» пенсіонерам не потрібно особисто звертатися в органи ПФ – перерахунок проведемо автоматично, – наголошує А. Пентек.

№18 (4729)

10 березня 2018 року

НЗ

TT ТЕНДЕНЦІЯ

УжНУ – УНІВЕРСИТЕТ, ВІДКРИТИЙ ДЛЯ СВІТУ ЗАКАРПАТСЬКІ СТУДЕНТИ МАЮТЬ ЧУДОВІ МОЖЛИВОСТІ ПІЗНАВАТИ РІЗНІ КРАЇНИ

О

станніми роками чимало вітчизняних вищих навчальних закладів активізували співпрацю з європейськими колегами. Але деякі університети, як, до прикладу, Ужгородський національний, на міжнародну співпрацю роблять чи не головну ставку. Заголовок цієї публікації – новий девіз УжНУ, з яким виш розпочав цей навчальний рік. А ще – це наслідок тих змін, які сталися в університеті буквально за 3 – 4 останні роки.

~~Студенти УжНУ – учасники семестрового навчання у Поморській академії у Слупську (Республіка Польща) Хтось подумає, що це лише слова, гарна фраза, яка відповідає модному трендові. Але в цьому конкретному випадку слова наповнені реальним змістом. І йдеться не лише про те, що студенти та викладачі Ужгородського національного активно пізнають світ, беручи участь у програмах обміну, стажуваннях і практиках за кордоном та спільній із європейськими колегами науковій роботі. А й про те, що все більше іноземних студентів, викладачів та науковців, співпрацюючи з УжНУ, відкривають для себе Ужгород і Україну. – Наш університет має добрі позиції в Україні, мало який вітчизняний виш зможе похизуватися такими ж успіхами в міжнародній роботі, – каже проректор Мирослава Лендьел, яка відповідальна за міжнародне співробітництво УжНУ. – Але ми прагнемо більшого. Уже уклали угоди з сотнею партнерів із 25 країн світу. І постійно налагоджуємо нові контакти. Наш виш входить до числа найрезультативніших в Україні, що працюють за програмою мобільності «Erasmus+». І є одним із небагатьох українських вищих навчальних закладів, що разом із європейськими партнерами реалізують потужні наукові проекти в рамках науково-дослідницької програми Євросоюзу «HORIZON 2020». Цікаво, що нинішній навчальний рік в Ужгороді розпочали не тільки українські студенти. За програмами обміну в рамках «Erasmus+», а також за міжурядовими та міжуніверситетськими угодами до Ужгорода приїхали 4 аспірантки зі словацького Пряшева, бакалавр із німецького Дарм­ штадту та 3 магістри з італійської Падуї. А ще – поважні лектори зі Словаччини та Чехії. Минулого ж літа під час археологічної практики зі студентами-істориками УжНУ розкопки в Малій Копані проводила аспірантка з паризької Сорбонни. Та, мабуть, найголовніше, що в портфелі проектів, реалізованих УжНУ у співпраці з європейськими вишами, вже є абсолютно унікальні практичні речі. Скажімо, у 2017- му інтернаціональна німецько-українська команда студентів-економістів, які представляють Ужгородський національний університет та Університет Фрезеніуса з Мюнхена (з яким маємо угоду про навчання студентів за програмою подвійних дипломів), розробила інноваційну маркетингову стратегію розвитку для компанії «Фішер-Мукачево» – найбільшого у світі виробника лиж. Це яскравий приклад того, як через участь у спільних освітніх програмах можна запозичувати й реалізовувати успішні європейські практики та підходи. І ще один цікавий момент – у той час, коли все більше українських абітурієнтів їдуть вчитися до Європи, в УжНУ з кожним роком зростає число іноземних студентів. І мова не тільки про представників Африки, Азії та Близького Сходу, які здобувають переважно медичну освіту на нещодавно створеному в університеті медичному факультеті №2 з англійською мовою ви-

кладання. А ще – і про студентів із сусідніх східноєвропейських країн (насамперед Угорщини та Словаччини), які надають перевагу навчанню в Ужгороді, тим самим цілком спростовуючи поширений у нашій країні стереотип про те, що вітчизняна освіта чимось гірша за європейську... Власне, в тому, що нічим не гірша, змогли переконатися й десятки студентів УжНУ, котрі за програмою «Erasmus+» безкоштовно пройшли семестрове навчання в європейських університетах-партнерах. Ця програма надзвичайно популярна в Євросоюзі. І схоже, що стане ще популярнішою. З ініціативи президента Франції розгортається широка дискусія щодо реформування найважливіших інституцій єврозони, а серед найголовніших пріоритетів Еммануеля Макрона – інтеграція у сфері вищої освіти. Президент Франції має намір посилити програму «Erasmus», аби кожен молодий європеєць проводив мінімум шість місяців навчання за кордоном. А як оцінюють такі програми обміну самі європейські студенти? До прикладу, К’яра Константіно, магістрантка університету з італійського міста Падуя, яка 6 місяців навчалася в УжНУ, каже, що в Ужгороді розширила свій кругозір: «Такі програми, як «Erasmus» – це завжди унікальний досвід, який дозволяє здобути не тільки теоретичні знання, а й практичні навички. Особливо це важливо для студентів, які вивчають мови. Адже є прекрасна нагода поринути в нове середо­вище, щоб із практичної точки зору оволодіти мовою, краще нею спілкуватися. Завжди добре відвідати якусь нову країну чи якесь нове місце, побачити життя там, порівняти реалії у своїй рідній країні і в тій, яку відвідуєш. У результаті ти бачиш відмінності і вчишся звикати до них. Це дає нове сприйняття і можливість побачити якусь річ під іншим кутом зору». А її землячка і подруга Елена Поцца, яка також навчалася в Ужгороді упродовж півроку, додає: «А ще в процесі мобільності здобувається багато практичних навичок. І це важливіше, ніж просто отримати теоретичні знання. Коли ви подаєте заявку на роботу, ваші практичні навички більше цінуються. Роботодавець бачить, що ви відвідали якусь країну, стикнулися з якимись викликами чи проблемами й навчилися їх долати, вирішувати, – і це ваша значна перевага над конкурентами». Ось так цікаво й нестандартно мислять сучасні молоді європейки. І так само думає все більше закарпатських студентів, які розуміють, що нинішній час – це час динамічних змін і великих можливостей. А шлях до успіху починається саме в УжНУ – університеті, відкритому для світу. Ярослав СВІТЛИК P.S. Ознайомитись із повним переліком міжнародних програм та університетівпартнерів УжНУ можна в розділі «Міжнародна співпраця» на офіційному сайті університету (uzhnu.edu.ua).


ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 7 ПОНЕДІЛОК 12 БЕРЕЗНЯ

12:05 Щоденник Паралімпіади. 12:15 Лижні гонки. 16:25 Сноуборд крос. Чоловіки /жінки. Всі класи. 17:50 Новини. Світ. 18:05, 21:00 Новини. 18:20 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 з Майклом Щуром. 19:40 До справи. 20:15 Війна і мир. 21:30 Студія Паралімпійських ігор. 22:40 Сноуборд крос. Чоловіки / жінки. Всі класи.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 16:45, 19:30, 00:15 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30 Чотири весілля. 10:40 «Одруження наосліп 3». 12:20, 13:35, 15:00 Міняю жінку. 17:10 Т/с «Мама». 20:30 «Секретні матеріали». 21:00 Т/с «За три дні до кохання». 22:00 «Гроші 2018». 23:15, 00:25 «Голос країни 8».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 Х/ф «Бебі-бум». 12:25 Х/ф «Живіть в радості». 14:00 Т/с «Ганна Герман». 16:10 «Чекай мене». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 20:40 Т/с «Запитайте в осені». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «Я боязкий, але я лікуюся».

ВІВТОРОК 13 БЕРЕЗНЯ

08:40, 11:10, 15:20, 22:40 Біатлон. 11:00 Щоденник Паралімпіади. 14:50 Яскраві моменти. 17:50 Новини. Світ. 18:05, 21:00 Новини. 18:20 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Перший на селі. 19:25 Посттравматичний синдром. 20:25 Наші гроші. 21:30 Студія Паралімпійських ігор.

08:00, 09:00, 12:00, 16:45, 19:30, 00:15 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30 Чотири весілля. 10:55, 12:20 «Одруження наосліп 3». 12:50, 14:05 Міняю жінку. 15:45, 21:00 Т/с «За три дні до кохання». 17:10 Т/с «Мама». 20:30 «Секретні матеріали». 22:00 «100 днів над прірвою». 00:25 Х/ф «Зовсім не бабій».

08:00, 09:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:15, 12:25, 20:40 Т/с «Запитайте в осені». 12:00 «Новини». 12:30 Т/с «Ганна Герман». 14:50, 15:45, 16:45 «Речдок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «Серцеїдки».

08:09 Kіds Tіme. 08:10 Т/с «Мерлін».

08:19 Kіds Tіme. 08:20 Х/ф «Війна наречених». 10:10 Х / ф «Битва року». 12:40 Х/ф «Брудні танці». 14:40 Х/ф «Крок перед: Все або нічого». 16:50 «Фокус». 19:00 Ревізор. Крамниці. 21:00 Таємний агент. 22:10 Т а є м н и й а г е н т . Пост-шоу. 00:00 Х/ф «Зникла».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:15 Про військо. 08:35 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:15, 17:45 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:10, 15:25, 16:10, 17:10, 18:10 Інформаційний день. 18:00 Час новин. Київ. 19:30 Інформаційний вечір. 21:40 Час-Tіme. 22:00 «За Чай.com». 23:10 Акцент. 23:30 Агрокраїна. 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Антизомбі. 11:10 Секретний фронт. Дайджест. 12:30, 13:20, 16:20 Х/ф «Олександр». 12:45, 15:45 Факти. День. 16:55 Х/ф «300 спарт а н ц і в . В і д р одження імперії». 18:45, 21:10 Факти. Вечір. 20:20 Більше, ніж правда. 21:30 Менталіст. 22:30 Свобода слова. 00:45 Т / с « М о р с ь к а поліція. ЛосАнджелес».

11:00 Т/с «Друзі». 12:20 Т / с «Статус відносин - все складно». 17:00, 19:00 Дешево та сердито. 20:50 Аферисти в мережах 16+. 21:50 Від пацанки до панянки 16+. 23:50 Х / ф «Битва року».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:15, 23:15 Топ дня. 08:35 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:15, 17:45 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:10, 15:25, 16:10, 17:10, 18:10 Інформаційний день. 18:00 Час новин. Київ. 19:30 Інформаційний вечір. 21:40 Час-Tіme. 22:00 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Більше, ніж правда. 11:15, 16:40, 21:30 Менталіст. 12:10, 13:20 Х/ф «Загін «Морські котики». 12:45, 15:45 Факти. День. 15:05, 16:25 Т/с «Володимирська, 15». 18:45, 21:10 Факти. Вечір. 20:20 Громадянська оборона. 22:30 Скетч-шоу «На трьох» 16+. 23:45 Х/ф «Іграшкові солдатики».

09:20 «Все буде смачно!». 10:15 «Майстершеф - 7». 13:45 «Хата на тата». 15:30 «Все буде добре!». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

08:55 «Все буде смачно!». 11:05 Х/ф «Діамантова рука». 13:05 Битва екстрасенсів. 15:30 «Все буде добре!». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00 Т/с «Коли ми вдома. Нова історія». 19:55, 22:40 «Слідство ведуть екстрасенси». 23:35 «Один за всіх».

08:40, 09:30 М/ф. 09:00 «Top Shop». 10:05 «Академія сміху». 10:45, 00:20 «Моя правда». 11:40 Х/ф «Соляний принц». 13:25 Т/с «Ледарі». 16:10 Х/ф «Добре сидимо». 17:30 Х/ф «Раз на раз не випадає». 19:00 Т / с « К о м і с а р Рекс». 21:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Будні карного розшуку».

08:55 Х/ф «Хід у відповідь». 10:35 «Кримінальні справи». 12:20, 17:10 «Легенди карного розшуку». 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 15:05 Х/ф «Під прицілом кохання». 19:30 Т/с «Альпійський патруль». 22:20, 23:45 Т/с «Черговий ангел - 2». 00:45 Х/ф «Важко бути мачо».

00:02, 23:46 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно. 08:05, 08:35, 10:00, 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Шовкова косиця.

18:00 Т/с «Коли ми вдома. Нова історія». 20:00 «Наречена для тата». 22:45 «Давай поговоримо про секс». 00:40 «Один за всіх».

08:40, 09:30 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:50 «Академія сміху». 10:20, 00:10 «Моя правда». 11:10 Х / ф « П р и н ц самозванець». 13:00 Т/с «Ледарі». 15:45 Х/ф «Небезпечно для життя». 17:20 Х/ф «Ти - мені, я - тобі». 19:00 Т / с « К о м і с а р Рекс». 21:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Невиправний брехун».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Знайти та знешкодити». 10:40 «Кримінальні справи». 12:25, 17:00 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:30, 00:40 Т/с «Альпійський патруль». 22:20, 23:45 Т/с «Черговий ангел - 2».

00:02, 23:46 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 22:10, 23:00 Вчасно. 08:05, 08:35, 10:00, 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Тиса-Vlog. 12:15 Мультик. 12:25 Як це було (Запоріжжя). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Фаребна дуга. 13:40, 19:20 Тема дня. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет.

12:15 Мультик. 12:25 Країна талантів (Чернівці). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Горизонт. 13:40 Одкровення. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Д/ф «Січ». 17:35 Психолог і я. 17:50 Спорт-тайм. 18:20 Фаребна дуга. 18:50 Н о в и н и ( у г о р ською). 19:20 Тема дня. 19:50 Такашотам суспільне. 20:00 Незвідане Закарпаття. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Артпростір. 21:55 Новини (угорською. 22:00 Про головне. 23:20 МІКС (Одеса).

08:00 «Шалене відео поукраїнськи». 10:30 Х/ф «Операція «Удар». 12:50 Т/с «Команда». 16:25 Х / ф « П е р е в і зник». 18:15 «Спецкор». 18:45 «ДжеДАІ». 19:20 Т/с «Опер за викликом». 21:00, 22:50 Т/с «Кістки 8». 00:35 Т / с « В у л и ч н е правосуддя 1».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 11:20 Реальна містика. 13:20, 15:30 Т/с «Біжи, не оглядаючись». 18:00 Т/с «Каблучка з рубіном». 19:45 «Говорить Україна». 21:00 Х/ф «Виховання та вигул собак і чоловіків». 23:30 Х/ф «Кінг Конг».

08:00, 13:00, 18:15, 22:00 Стрибки на лижах. 09:30, 17:30, 19:30 Біатлон.

17:10 17:35 17:50 18:20

До справи. Один з нас. Русинська родина. Румунський телекур’єр. 18:50 Новини (угорською мовою). 20:00 Відкрита лекція. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Час футболу. 22:30 Спорт-тайм. 23:20 1001 тур (Вінниця).

08:00 Т/с «Атлантида». 08:55 «Облом.UA.». 09:45, 18:15 «Спецкор». 10:15, 18:45 «ДжеДАІ». 10:55, 17:15 «Загублений світ». 12:55 «Помста природи». 15:30 Х/ф «Битва драконів». 19:20, 20:15 Т/с «Опер за викликом». 21:10, 23:00 Т/с «Кістки 8». 00:45 Т/с « В у л и ч н е правосуддя 1».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:50 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 10:30 Свекруха або невістка. 11:20 Реальна містика. 13:30, 15:30 Агенти справедливості-2 16+. 16:00 Історія одного злочину 16+. 18:00 Т/с «Каблучка з рубіном». 19:45 «Говорить Україна». 21:30 Футбол. 00:10 Т/с «CSI. Місце злочину».

08:00 Бігові лижі. Кубок світу. Норвегія. Жінки (30 км). 08:30, 00:00 Біатлон. 09:30 Снукер. 11:00 Настільний теніс. 12:00 Олімпійські ігри. 14:00, 21:05 Велоспорт. 17:30, 22:00 Стрибки на лижах. 19:45 «Ваттс». 20:00, 20:30, 00:30 Футбол. 21:00, 00:25 Новини. 23:15 Мотоспорт. 23:30 Автоперегони.

10:30 Гірські лижі. 11:30 Ковзани. ЧС. Голландія. 14:00, 21:00 Велоспорт. 20:00 Бігові лижі. Кубок світу. Норвегія. Жінки (30 км). 20:55, 00:45 Новини. 23:00 Снукер. 00:50 «Ваттс».

08:00 Правда життя. 09:00, 16:50 Сироти дикої природи. 10:00 Африка: стихія води. 10:40 Там, де нас нема. 11:30 Ризиковане життя. 12:30 Скарб.UA. 13:20 Брама часу. 14:10 Містична Україна. 15:00, 21:40 Полювання на рибу-монстра. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:50, 22:40 У пошуках інновацій. 18:50 Битва цивілізацій. 23:40 Вирішальні битви 2 світової. 00:30 Паранормальний світ.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:15, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Вік». 15:35 Т/ж «Ти вдома!». 16:35 «Блакитна планета». 17:35 «Угорські фермери». 18:33 «Віч-на-віч». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Світ». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35 «Сьогодні вночі».

13:30 «Тенети шахрайства». 14:05, 20:00 «Піраміда». 15:40 Т/с «Загарбниця». 16:45 Т/с «Прокидатися з тобою». 17:50 Т/с «Сила кохання Феріхи». 19:00, 00:25 Факти.

21:50 «Домовилися!». 23:05 «Дорогий, віддай своє життя!».

23:40 Т/с «Слідчий відділ Старого Міста».

14:10 Т/с «Буває і гірше 4». 14:40 «Будапешт вночі та вдень». 15:50, 20:40 «Стіна». 17:15 Т/ж зірок. 17:50 Т/с «Еліф». 19:00 Новини. 20:10 «Фокус». 22:05 Т/с «Серед друзів». 22:45 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 23:55 Т/с «SCI: Місце злочину ЛасВегас».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30 Т/ж «Поліція». 09:45 Д/с «Цехи і мануфактури». 10:25 «Віч-на-віч». 10:50 Т/ф «Доки півень не заспіває». 12:30, 19:30 М/с. 13:20 «Велоподорожі». 13:30 Д/ф «З гір, лісів та луків». 13:55 Т/ж «Телевісник». 14:25 Телеклуб для людей із вадами слуху. 14:50 Д/с «Покоління». 15:30 «Парк». 16:00 Д/ф «Траєкторія життя художника Йозефа Кронера». 16:30 Єврейський т/ж. 17:00 Д/с «Традиційна медицина у світі: Індія 2». 17:25 Т/ж «Автосалон». 17:50 «Безпека руху». 18:00, 21:00 Новини. 18:15 «Енциклопедія словацьких спільнот». 18:30 Новини з регіонів. 18:45 «Привіт, Словаччино!». 20:40 «Виховання найменших». 21:10 «Мій діагноз». 21:35 Д/с «Сильна збірка». 22:30 Д/с «Родина». 23:00 Новини і коментарі. 23:30 Х/ф «Аккатоне».

TV JOJ 09:10, 11:40 «Судові справи». 10:30, 14:25 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:00, 20:30 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 Т/с «Наші 2». 16:35 «Шопоголіки». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 «Інкогніто». 22:50 «Пароль». 00:25 Т/с «Вічко».

09:30, 17:25 Д/с «Екологічне житло». 10:00 Т / с « П р и г о д и Шерлока Холмса 4». 11:05, 00:40 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Гайда на город!». 15:25 Т/с «Гірські рятувальники 2». 16:10 Т/ж споживачів. 16:30 «Словаччина з лотереєю «Тіпош». 17:50 «Пізно ввечері». 18:45 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 Х/ф «Наші хлопці». 23:30 «Громадянин за дверима».

09:00, 11:15, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:05 «Ранок з М-студіо». 10:30 новини «7 ДНІВ» (повтор ). 11:20, 16:25 «З вірою в серці». 11:25, 14:45, 18:05, 00:15 Т/с. 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 15:40, 20:45 Д/ф. 17:00 М/с. 19:35 Вечірня казка. 20:00 «Духовне джерело». 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.

00:35 Т/с «Неш Бріджес». 08:00 Правда життя. 09:00, 16:50 Сироти дикої природи. 10:00 Африка: стихія води. 10:40 Там, де нас нема. 11:30 Ризиковане життя. 12:30 Скарб.UA. 13:20 Брама часу. 14:10 Містична Україна. 15:00, 21:40 Полювання на рибу-монстра. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:50, 22:40 У пошуках інновацій. 18:50 Битва цивілізацій. 23:40 Вирішальні битви 2 світової. 00:30 Паранормальний світ.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:15, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Блакитна планета». 15:35 «Угорські фермери». 16:35 «Церковне життя». 17:35 «Карпатський експрес». 18:33 «Віч-на-віч». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сім’я-2018». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35 «Сьогодні вночі».

13:30 «Тенети шахрайства». 14:05, 20:00 «Піраміда». 15:40 Т/с «Загарбниця». 16:45 Т/с «Прокидатися з тобою». 17:50 Т/с «Сила кохання Феріхи». 19:00, 00:25 Факти. 21:50 «Домовилися!». 23:05 «Дорогий, віддай своє життя!». 00:50 Т/с «NCIS: Морська поліція: Спецвідділ».

14:10 Т/с «Буває і гірше 4». 14:40 «Будапешт вночі та вдень». 15:50, 20:40 «Стіна». 17:15 Т/ж зірок. 17:50 Т/с «Еліф». 19:00 Новини. 20:10 «Фокус». 22:05 Т/с «Серед друзів». 22:55 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 23:55 «Поза домом». 00:30 «Легенди живуть із нами».

TV JOJ 09:10, 1 1 : 3 5 « С у д о в і справи». 10:30, 14:25 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:00, 20:30 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 Т/с «Наші 2». 16:35 «Шопоголіки». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Семафор». 22:55 Т/с «Вовки». 00:00 Т/с «Справи 2». 00:55 Т/с «Роузвуд 2».

09:30, 17:25 Д/с «Екологічне житло». 10:00 «Пізно ввечері». 11:05 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Гайда на город!». 15:25 Т/с «Гірські рятувальники 2». 16:10 «Історії». 16:15 «Безпека руху». 16:30 «Словаччина з лотереєю «Тіпош». 17:50 Т/с «Пригоди Шерлока Холмса 4». 18:45 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 Т/с «Анна Кареніна». 23:00 Т/с «Північне сонце». 23:55 Т/с «Закон і порядок».

10:15, 16:00, 00:40 Паралімпіада. Південна Корея. 10:45 Д/с «Світова спадщина ЮНЕСКО у Словаччині». 11:00 Т/ф «Портрет Доріана Грея». 12:15 Музична. 12:30, 19:30 М/с. 13:00 «Жива панорама». 13:25 «Велоподорожі». 13:35 Д/ф «Правда про молоко». 14:25 «Історична панорама». 15:30 Т/ж «ВАТ». 16:30 Український т/ж. 17:00 Д/с «Традиційна медицина у світі: Індія 1». 17:25 Т/ж рибалок. 17:50 Д/с «Портрет особистості: Штефан Ліптак». 18:00, 21:00 Новини. 18:15 « Е н ц и к л о п е д і я словацьких спільнот». 18:30 Новини з регіонів. 18:45 «Привіт, Словаччино!». 20:45 «Дивовижне мініательє». 21:10 Д/ф «Занепад Османської імперії». 22:05 Д/ф «Таємна операція «Понтифік». 23:00 Новини і коментарі. 23:30 Дискусійна з Міхалом Гавраном.

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 18:05, 20:00, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 14:40, 15:40 Д/ф. 17:05 М/с. 19:35 Вечірня казка. 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.


8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ СЕРЕДА

14 БЕРЕЗНЯ

11:00 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. Слалом.Чоловіки. Всі класи (заїзд2). 13:00 Щоденник Паралімпіади. 13:10 Лижні перегони. Спринт. Жінки/ чоловіки. Всі класи, кваліфікація. 15:00 Лижні перегони. Спринт. Жінки/ чоловіки. Всі класи, фінали. 17:50 Новини. Світ. 18:05, 21:00 Новини. 18:20 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 «Митрофанови: Історія родини військових батька й сина». 19:05 Д/ф «19-річний командир». 19:15 Д/ф «Монгол. Історія снайпера». 19:35 Д/с «Спільноти тварин». 20:25 Складна розмова. 21:30 Студія Паралімпійських ігор. 22:40 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. Слалом. Всі класи (заїзд2). 00:30 Лижні перегони. Спринт. Жінки/ чоловіки, всі класи, фінали.

08:00, 09:00, 12:00, 16:45, 19:30, 00:15 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30 Чотири весілля. 10:45, 12:20 «Одруження наосліп 3». 12:45, 13:55 Міняю жінку. 15:45, 21:00 Т/с «За три дні до кохання». 17:10 Т/с «Мама». 20:30 «Секретні матеріали». 22:00 «Одруження наосліп 4». 23:35, 00:25 Х/ф «Обережно! предки в хаті».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

ЧЕТВЕР

15 БЕРЕЗНЯ

08:20 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. Слалом. Жінки. Всі класи (заїзд). 10:00, 00:00 Щоденник Паралімпіади. 10:10 Яскраві моменти. 10:35 Хокей на візках. Півфінал 1. 12:55, 15:40, 00:20 Біатлон. 14:20 Хокей на візках. Півфінал 2. 17:10 Хайлайти дня. 17:50 Новини. Світ. 18:05, 21:00 Новини. 18:20 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Д/ф «Зона відчуження Донбас». 19:55 Д/с «Спільноти тварин». 20:25 «Схеми». 21:30 Студія Паралімпійських ігор. 22:40 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. Слалом. Жінки. Всі класи (заїзд).

08:00, 09:00, 12:00, 16:45, 19:30, 00:15 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30 Чотири весілля. 10:35, 12:20 «Одруження наосліп 3». 12:45, 14:00, 22:00 Міняю жінку. 15:45, 21:00 Т/с «За три дні до кохання». 17:10 Т/с «Мама». 20:30 «Секретні матеріали». 23:00, 00:20 «Право на владу 2018». 00:45 Х/ф «На узбіччі».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:15, 12:25, 20:40 Т/с «Запитайте в осені».

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:15, 12:25, 20:40 Т/с «Запитайте в осені». 12:30 Т/с «Ганна Герман». 14:50, 15:45, 16:45 «Речдок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «Життя як цирк».

10:30 Т/с «Друзі». 12:30 Т / с « С т а т у с відносин - все складно». 17:00, 19:00 Від пацанки до панянки 16+. 21:00 Аферисти в мережах 16+. 22:00 Суперінтуїція. 00:00 Х/ф «Дзеркала».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:15, 23:15 Топ дня. 08:35 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:15, 17:45 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:10, 15:25, 16:10, 17:10, 18:10 Інформаційний день. 18:00 Час новин. Київ. 19:30 Інформаційний вечір. 21:40 Час-Tіme. 22:00 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Громадянська оборона. 11:15, 13:20, 17:35, 21:30 Менталіст. 12:45, 15:45 Факти. День. 13:50, 16:25 Х/ф «Іграшкові солдатики». 16:40 Т/с «Ніконов і Ко». 18:45, 21:10 Факти. Вечір. 20:20 Секретний фронт. 12:30 Т/с «Ганна Герман». 14:50, 15:45, 16:45 «Речдок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «Стамбульський транзит».

09:50 Т/с «Друзі». 12:10 Т / с « С т а т у с відносин - все складно». 17:00, 19:00 Хто зверху 12+. 21:00 Аферисти в мережах 16+. 22:00 Варьяти. 00:00 Х/ф «Кладовище домашніх тварин».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:15, 23:15 Топ дня. 08:35 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:15, 17:45 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:10, 15:25, 16:10, 17:10, 18:10 Інформаційний день. 18:00 Час новин. Київ. 19:30 Інформаційний вечір. 21:40 Час-Tіme. 22:00 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:00 Секретний фронт. 10:55, 17:35, 21:30 Менталіст. 11:55, 13:20 Х/ф «Хто я?». 12:45, 15:45 Факти. День. 15:05, 16:25 Т/с «Ніконов і Ко».

22:35 Скетч-шоу «На трьох» 16+. 23:45 Х/ф «Загін «Морські котики».

08:40 «Все буде смачно!». 09:35 «Майстершеф - 7». 12:55 «Хата на тата». 15:30 «Все буде добре!». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00 Т/с «Коли ми вдома. Нова історія». 19:55, 22:40 «Майстершеф. Кулінарний випускний». 00:05 «Один за всіх».

08:40, 09:00 10:00 10:35,

09:30 М/ф. «Top Shop». «Академія сміху». 00:20 «Моя правда». 11:30 Х/ф «Принц за сьома морями». 13:10 Т/с «Ледарі». 15:55 Х/ф «Хід конем». 17:20 Х / ф «Суєта суєт». 19:00 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Без сина не приходь!».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Чорна стріла». 10:40 «Кримінальні справи». 12:25, 17:00 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:30, 00:40 Т/с «Альпійський патруль». 22:20, 23:45 Т/с «Черговий ангел - 2».

00:02, 23:46 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно. 08:05, 08:35, 10:00, 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Дивосвіт. 18:45, 21:10 Факти. Вечір. 20:20 Інсайдер. 22:30 Скетч-шоу «На трьох» 16+. 23:40 Х/ф «Широко крокуючи».

09:05 «Все буде смачно!». 10:05 «Майстершеф - 7». 13:30 «Хата на тата». 15:30 «Все буде добре!». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00 Т/с «Коли ми вдома. Нова історія». 20:00, 22:40, 23:00 «Я соромлюсь свого тіла 5». 00:00 «Один за всіх».

08:40, 09:00 10:30 11:30,

09:30 М/ф. «Top Shop». «Академія сміху». 00:05 «Моя правда». 12:25 Х/ф «Сісі-заколотна імператриця». 14:20 Х/ф «Без сина не приходь!». 16:00 Х/ф «Невиправний брехун». 17:20 Х/ф «Хід конем». 19:00 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Червоненька квіточка».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Полювання на єдинорога». 10:35 «Кримінальні справи». 12:25, 17:00 «Легенди карного розшуку». 15:10, 19:30, 00:40 Т/с «Альпійський патруль». 22:20, 23:45 Т/с «Черговий ангел - 2».

12:15 Мультик. 12:25 Ч о т и р и лапи (Суми). 12:40 Стежками Мауглі й Багіри (Миколаїв). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Румунське слово. 13:40, 19:20 Тема дня. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Час футболу. 18:20 Точка зору. 18:50 Новини (угорською мовою). 20:00, 22:30 Психолог і я. 20:15 Один із нас. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Романо джівіпен. 21:55 Н о ви н и ( у г о р ською). 22:00 Я знаю. 22:45 Один з нас. 23:20 Абетка здоров’я (Дніпро).

08:00 Т/с «Атлантида». 08:55, 1 2 : 5 5 « Ш а л е не відео поукраїнськи». 09:45, 18:15 «Спецкор». 10:15, 18:45 «ДжеДАІ». 10:55, 17:15 «Загублений світ». 15:30 Х/ф «Робінзон Крузо». 19:20, 20:15 Т/с «Опер за викликом». 21:10, 23:00 Т/с «Кістки 8». 00:45 Т/с «Вуличне правосуддя 1».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 10:30 Свекруха або невістка. 11:20 Реальна містика. 13:30, 15:30 Агенти справедливості-2 16+. 16:00 Історія одного злочину 16+. 18:00 Т/с «Каблучка з рубіном». 19:45 «Говорить Україна». 21:00 Х/ф «Блискуча кар’єра». 23:30 Т/с «CSI. Місце злочину».

00:02, 23:40 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно. 08:05, 08:35, 10:00, 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Психолог і я. 12:15 Мультик. 12:25 Класна екскурсія (Суми). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 На власні очі. 13:40, 19:20 Тема дня. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Складна розмова. 17:37 Дивосвіт. 17:50 Словацькі погляди. 18:20 Румунське слово. 20:00 Сам собі господар. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Точка зору (угорською мовою). 22:00 Відкрита лекція. 22:30 Мистецтво жити. 22:45 Шовкова косиця. 23:20 Влада таланту (Кіровоград).

08:00 Т/с «Атлантида». 08:55, 12:55 «Облом. UA.». 09:45, 18:15 «Спецкор». 10:15, 18:45 «ДжеДАІ». 10:55, 17:15 «Загублений світ». 15:30 Х/ф «Без надії на спокуту». 19:20, 20:15 Т/с «Опер за викликом». 21:10 Т/с «Кістки 9». 23:00 Т/с «Кістки 8». 00:45 Т/с «Вуличне правосуддя 1».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 10:30 Свекруха або невістка. 11:20 Реальна містика.

08:00, 18:15, 21:35 Стрибки на лижах. 09:30 Біатлон. 10:00, 14:15 Олімпійські ігри. 11:00, 15:15, 19:35 Гірські лижі. 16:00 Велоспорт. 18:00 Футбол. 19:30 Новини. 22:30 - Олімпійські ігри.

08:00 Правда життя. 09:00, 16:50 Сироти дикої природи. 10:00 Невідомий океан. 10:40 Наші. 11:30 Ризиковане життя. 12:30 Теорія змови. 13:20 Запрограмовані долі. 14:10 Містична Україна. 15:00, 21:40 Полювання на рибу-монстра. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:50, 22:40 У пошуках інновацій. 18:50 Битва цивілізацій. 23:40 Вирішальні битви 2 світової. 00:30 Паранормальний світ.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:20, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Церковне життя». 15:35 «Карпатський експрес». 16:35 Освітній т/ж. 17:35 «Форинт, філлер». 18:33 «Віч-на-віч». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Блакитна планета». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

13:30 «Тенети шахрайства». 14:05, 20:00 «Піраміда». 15:40 Т/с «Загарбниця». 16:45 Т/с «Прокидатися з тобою». 13:30, 15:30 Агенти справедливості-3 16+. 16:00 Історія одного злочину 16+. 18:00 Т/с «Каблучка з рубіном». 19:45 Футбол. 22:00, 00:00 Т/с «Трава під снігом». 23:20 Контролер.

08:30, 17:00, 21:45, 00:35 Стрибки на лижах. 09:30 Мотоспорт. 09:45 Велоспорт. 10:15, 14:15 Гірські лижі. 12:30, 15:15, 19:45, 23:00 Біатлон. 21:40, 00:30 Новини.

17:50 Т/с «Сила кохання Феріхи». 19:00, 00:25 Факти. 21:35 «Домовилися!». 23:05 «Дорогий, віддай своє життя!».

14:10 Т/с «Буває і гірше 4». 14:40 «Будапешт вночі та вдень». 15:50, 20:40 «Стіна». 17:15 Т/ж зірок. 17:50 Т/с «Еліф». 19:00 Новини. 20:10 «Фокус». 22:05 Т/с «Серед друзів». 22:45 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 23:55 Т/с «Сулейман».

TV JOJ 09:10, 11:35 «Судові справи». 10:30, 14:25 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:00, 20:30 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 Т/с «Наші 2». 16:35 «Шопоголіки». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Канікули 2». 22:50 Т/с «Вовки». 23:55 Т/с «Справи 2». 00:55 Т/с «Роузвуд 2».

09:30, 17:25 Д/с «Екологічне житло». 10:00 Т/с «Пригоди Шерлока Холмса 4». 11:05, 00:30 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:20 «Гайда на город!». 15:25 Т/с «Гірські рятувальники 2». 16:10 «Історії». 16:15 «Безпека руху». 16:30 «Словаччина з лотереєю «Тіпош». 17:55 Т / с « Д р у г и й шанс». 18:45 Гра «Дуель». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Футбол.

19:00 Факти. 19:55 «Піраміда». 21:45 «Домовилися!». 23:00 «Дорогий, віддай своє життя!». 00:20 Х / ф «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць».

16:45 М/с «Смурфики». 19:00, 00:45 Новини. 20:05 «Фокус». 20:35 «Стіна». 21:55 Т/с «Серед друзів». 22:35 «Будапешт вночі та вдень». 23:50 Т/с «Cмертельна зброя».

08:00 Правда життя. 09:00, 16:50 Сироти дикої природи. 10:00 Невідомий океан. 10:40 Наші. 11:30 Ризиковане життя. 12:30 Теорія змови. 13:20 Прокляття відьом. 14:10 Містична Україна. 15:00, 21:40 Полювання на рибу-монстра. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:50, 22:40 У пошуках інновацій. 18:50 Битва цивілізацій. 23:40 Вирішальні битви 2 світової. 00:30 Паранормальний світ.

09:10, 1 1 : 3 5 « С у д о в і справи». 10:30, 14:25 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:00 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 Т/с «Наші 2». 16:35 «Шопоголіки». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінал. Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 «Інкогніто». 22:45 «Сім». 23:40 «Сильна мова». 00:25 Т/с «Колабс». 00:55 Т/с «Роузвуд 2».

13:00, 14:01, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:20, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 Освітній т/ж. 15:35 «Форинт, філлер». 16:35, 20:05 Т/ж ЄС. 17:35 Т/ж «Кошик». 18:33 «Віч-на-віч». 18:50 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35 «Сьогодні вночі».

09:30, 17:25 Д/с «Екологічне житло». 10:00, 17:55 Т/с «Другий шанс». 10:55, 00:40 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:40, 16:15 «Безпека руху». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Гайда на город!». 15:25 Т/с «Гірські рятувальники 2». 16:10 «Історії». 16:30 «Словаччина з лотереєю «Тіпош». 17:00, 20:00 Новини. 18:45 Гра «Дуель».

TV JOJ

23:50 Ліга чемпіонів. Огляд.

09:15, 13:00 «Жива панорама». 09:45, 18:45 «Привіт, Словаччино!». 10:30 «Європа в картинах». 11:00 Т/ф «Портрет Доріана Грея». 12:05 Музична фольклорна. 12:30, 19:30 М/с. 13:30 «Велоподорожі». 13:40 Д/с «Занепад Римської імперії». 14:30 Д/ф «Таємна операція «Понтифік». 15:35 «Мій діагноз». 16:00, 00:25 Паралімпіада. Південна Корея. 16:35 Угорський т/ж. 17:00 Д/с «Традиційна медицина у світі: Непал». 17:30 «Шлях до ЧС із футболу». Швейцарія. 18:00, 21:00 Новини. 18:15 « Е н ц и к л о п е д і я словацьких спільнот». 18:30 Новини з регіонів. 20:50 «Дивовижне мініательє». 21:10 Д/ф «Зміни клімату та тварини». 22:05 Д/ф «Шпигун у пустелі». 23:00 Новини і коментарі. 23:30 Т/ж «Мистецтво». 23:55 «Кінорама». 00:55 «Ніч в архіві».

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 14:40, 18:05, 20:00, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 15:40 Д/ф. 17:00 М/с. 19:35 Вечірня казка. 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо. 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 «Золоті часи». 22:30 Х/ф «Кохання у фіордах: Вік Землі». 00:00 Т/с «Закон і порядок».

09:00 «Жива панорама». 09:30, 18:30 Новини з регіонів. 09:45, 17:45 «Привіт, Словаччино!». 10:30 Угорський т/ж. 10:55 Т/ф «Стіл для чотирнадцяти». 12:15 «Хвилинка для пісні». 12:30, 19:35 М/с. 12:45 Біатлон. 14:20 Д/ф «Для Словаччини». 14:45 Д/с «Шпигун у пустелі». 15:35 Д/ф «Словацькі замки в об’єктиві». 16:00 Паралімпіада. Південна Корея. 16:30 Ромський т/ж. 17:00 Іспанська творчість. 17:20 Т/ж нацменшин. 17:30, 18:40 Новини. 18:45 Хокей. 21:45 Футбол. 00:05 Паралімпіада. Південна Корея. Підсумки дня. 00:35 Т/ж «Поліція».

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 18:05, 20:00, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 М/ф. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 14:40, 15:40 Д/ф. 17:05 М/с. 19:35 Вечірня казка. 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.


ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 П’ЯТНИЦЯ 16 БЕРЕЗНЯ

09:15 Сноуборд. Слалом. Жінки/чоловіки. Всі класи. (ч.1). 11:15 Щоденник Паралімпіади. 11:30 Сноуборд. Слалом. Жінки/чоловіки. Всі класи. (ч.2). 15:45, 22:40 Біатлон. 17:50 Новини. Світ. 18:05, 21:00 Новини. 18:20 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Твій дім. 19:30 Д/с «Спільноти тварин». 20:25 Перша шпальта. 21:30 Студія Паралімпійських ігор.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30 Чотири весілля. 10:40, 12:20 «Одруження наосліп 3». 12:45, 14:00 Міняю жінку. 15:45 Т/с «За три дні до кохання». 17:10 Т/с «Мама». 20:15 « Л і г а сміху 2018». 22:20 «Ігри приколів 2018». 23:20, 00:15 Розсміши коміка.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:15, 12:25 Т/с «Запитайте в осені». 12:30 Т/с «Ганна Герман». 14:50, 15:45, 16:45 «Речдок». 18:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці тижня».

СУБОТА

17 БЕРЕЗНЯ

09:45 Г і р с ь к о л и ж н и й спорт. Чоловіки. Всі класи (заїзд 2). 11:30 Щоденник Паралімпіади. 11:40, 00:20 Лижні перегони. Чоловіки 10 км/ жінки 7, 5км, стоячи/ з порушеннями зору. 13:25, 16:10 Біатлон. 15:00 Марії Бурмаки & Gypsy lyre. 17:05 Д/с «Останній шанс побачити». 19:30 «Гордість світу». 21:00 Новини. 21:30 Студія Паралімпійських ігор. 22:40 Лижні перегони. Чоловіки 7, 5 км/ жінки 5км, на візках.

08:00 «Сніданок. Вихідний». 09:45 «Життя без обману». 11:15 «Інспектор. Міста». 13:05, 23:15 «Світське життя 2018». 14:10 «Голос країни 8». 16:35, 2 1 : 1 5 В е ч і р н і й квартал. 18:30 Розсміши коміка. 19:30 ТСН. 20:15 «Українські сенсації». 00:15 Вечірній Київ.

08:00 «Чекай мене». 09:30 «Подорожі в часі». 10:00 Х / ф « Ч о т и р и нуль на користь Тетянки». 11:50 Х/ф «Гостя з майбутнього». 18:00 Х/ф «Діамантова рука». 20:00 «Подробиці». 20:30 Т/с «Що робить твоя дружина?». 00:50 Х/ф «Бідна Lіz».

08:59 Kіds Tіme. 09:00 Ревізор. Крамниці.

22:00 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 23:50 Х/ф «База».

10:10 Т/с «Друзі». 12:10 Т / с « С т а т у с відносин - все складно». 17:00, 19:00 Суперінтуїція. 21:00 Аферисти в мережах 16+. 22:00 Хто зверху 12+. 00:00 Х/ф «Кладовище домашніх тварин 2».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:15, 23:15 Топ дня. 08:35 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:15, 17:45 Час громади. 09:25, 1 0 : 1 0 , 1 1 : 1 0 , 12:25, 13:15, 14:10, 15:25, 16:10, 17:10, 18:10 Інформаційний день. 18:00 Час новин. Київ. 19:30 Інформаційний вечір. 21:40 Час-Tіme. 22:00 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Інсайдер. 11:15, 17:35 Менталіст. 12:15, 13:20 Х/ф «Широко крокуючи». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:15 Скетч-шоу «На трьох» 16+. 15:10, 16:25 Т/с «Ніконов і Ко». 18:45, 21:10 Факти. Вечір. 11:00 Таємний агент. 12:10 Таємний агент. Пост-шоу. 14:10 Х/ф «Перстень Нібелунгів». 17:45 М/ф «Шрек 2». 19:40 М/ф «Три богатирі та Шамаханська цариця». 21:00 Х/ф «Гаррі Поттер та філософський камінь». 00:05 Х/ф «Інкарнація».

08:00, 23:00, 00:00 Час: Важливо. 08:15 Нові Герої Донбасу. 08:55, 22:00, 00:10 Час бізнесу. 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00 Час новин. 09:15 Автопілот-новини. 09:20 Укравтоконтинент. 09:40 Натхнення. 10:10 Історія успіху. 10:25 П’ятий поверх. 11:10 Майстри ремонту. 11:30 Феєрія мандрів. 12:20 Невигадані історії. 12:35 Прес-конференція щодо ситуації у зоні АТО. 13:10 Відкрита церква. 13:35 Сучасний фермер. 14:10 Машина часу. 15:15 Сімейні зустрічі. 16:05 ЕнергоНезалежність. 16:25 Фактор безпеки. 17:10 Стоп корупції! 18:00, 00:15 Велика політика. 18:40 Про військо. 19:25 Особливий погляд. 20:00 Рандеву. 21:40 Вікно в Америку. 22:10 Справжній детектив. 23:15 Фінансовий тиждень. 23:40 Кордон держави.

09:25 Дизель-шоу 12+. 10:45, 11:45 Особливості національної роботи. 12:45 Факти. День. 13:00 Скетч-шоу «На трьох» 16+. 16:15 Х/ф «Хто я?». 18:45 Факти. Вечір. 19:20 Надзвичайні новини.

20:20 Антизомбі. 21:30 Дизель-шоу. 12+. 22:45 Дизель-шоу 12+. 00:10 Комік на мільйон. Найкраще.

08:05 Х/ф «Міміно». 10:05 Х/ф «Провідниця». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00 Т/с «Коли ми вдома. Нова історія». 20:00, 22:40 «Холостяк 8». 23:55 «Холостяк-8. Як вийти заміж». 00:55 «Небачене Євробачення 2018».

08:40, 09:30 М/ф. 09:00 «Top Shop». 10:15 «Академія сміху». 10:55 «Моя правда». 11:50 Х/ф «Глузування». 13:50 Х/ф «Приходьте завтра». 15:40 Х / ф « С у є т а суєт». 17:10 Х/ф «Солодка жінка». 19:00 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 22:50 Х / ф «Було в батька три сини».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:05 Х/ф «Зниклі серед живих». 10:45 « К р и м і н а л ь н і справи». 12:25, 17:00 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:35, 00:45 Т/с «Альпійський патруль». 22:20, 23:45 Т/с «Черговий ангел - 2».

00:02, 23:45 Музична мозаїка. 20:05 Х / ф « Д ж і - А й Джо: Атака кобри». 22:15 Х / ф « Д ж і - А й Джо: Атака кобри-2». 00:30 Т/с «Морська поліція. ЛосАнджелес».

09:00 «Все буде смачно!». 10:40 « М а й с т е р ш е ф . Кулінарний випускний». 14:00 «Холостяк - 8». 17:15 Х/ф «Джентльмени удачі». 19:00 «Світами за скарбами». 22:30 «Вечір з Наталею Гаріповою. Павло Костіцин». 23:30 Т/с «Коли ми вдома. Нова історія». 00:30 «Давай поговоримо про секс».

08:40 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:30 «Академія сміху». 10:20 «Невідома версія. Іван Васильович міняє професію». 11:15 Х/ф «Ялинка, кролик і папуга». 13:00 Х/ф «Маша і море». 14:50 Х/ф «Танцюй, танцюй». 17:20 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 21:00 Х/ф «П’ять хвилин страху». 22:35 Т/с «Інспектор Лосєв».

12:00 «Свідок. Агенти». 12:35 «Речовий доказ». 15:40 «Бокс. Найкращі бої братів Кличків». 17:10 «Круті 90-ті». 19:00 «Свідок». 19:30 Х/ф «Міцний горішок». 21:00 Х/ф «Блеф». 23:10 Х/ф «Бруклінські поліцейські».

08:00, 0 8 : 3 0 , 1 0 : 3 0 , 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно. 08:05, 0 8 : 3 5 , 1 0 : 0 0 , 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Один з нас. 12:15 Мультик. 12:25 Майстер-ламайстер (Миколаїв). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Р у м у н с ь к и й телекур’єр. 13:40, 19:20 Тема дня. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Артпростір. 17:37 Тиса-Vlog. 17:50 Романо джівіпен. 18:20 Дзеркала часу. 20:00 Хлоп-шоу. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Фаребна дуга. 22:00 Сам собі господар. 22:30 Наодинці з усіма (Кіровоград). 23:20 ЛітПроСвіт (Запоріжжя).

08:00, 12:55 «Відеобімба». 09:45, 18:15 «Спецкор». 10:15, 18:45 «ДжеДАІ». 10:55, 17:15 «Загублений світ». 15:30 Х / ф « О з е р о акул». 19:20 Х/ф «Атлантичний рубіж». 21:00 Х/ф «Гарячі голови 2». 22:45 «Змішані єдиноборства. UFC».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 5 : 0 0 , 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 10:30 Свекруха або невістка. 11:20 Реальна містика. 13:30, 15:30 Агенти справедливості-3 16+.

00:05 Музична мозаїка. 08:00, 11:00 Ранок на Тисі. 09:45 Мистецькі історії. 10:00 Д/ф «ХХ століття Кароля Войтили» 1 ч. 10:30 Легенди Запоріжжя (Запоріжжя). 12:45 Служба розшуку дітей (Магнолія ТБ). 12:50 Календар знаменних дат. 13:00 Словацькі погляди. 13:40 Тема дня. 14:10 Т/с «Роксолана». 17:10 На власні очі. 17:35 Рефрен (Запоріжжя). 17:50 Горизонт. 18:20, 21:00 Від суботи до суботи. 18:50 Такшотам суспільне. 19:00 Вчасно. Підсумок. 19:30 Вечір добрий. 20:00 Шоу-рум. 20:30 Шовкова косиця. 20:50 Кольорові сни. 21:30 Дзеркала часу. 22:00 Хлоп-шоу. 22:30 Музичний вікенд. 23:00 Ми українські (Запоріжжя). 23:30 Д/ф «Галичина міліарна. УПА».

08:00 Бушидо. 09:00, 00:25 «Зловмисники». 10:00 «ДжеДАІ. Дайджест». 12:00 Т/с «Безсмертний». 13:45 Т/с «Команда». 18:55, 18:55 Х/ф «Атлантичний рубіж». 20:30 Х/ф «Атлантичний рубіж 2». 22:05 Д/п «Україна. 100 днів над прірвою».

11:30, 15:20 Т/с «З надією на щастя». 15:00, 19:00 Сьогодні. 15:50, 19:40 Т/с «Потрібен чоловік». 21:00 Шоу Братів Шумахеров. 23:00 Т / с «Умови контракту 2».

16:00 Історія одного злочину 16+. 18:00 Т/с «Каблучка з рубіном». 19:45 «Говорить Україна». 21:00, 00:00 Т/с «З надією на щастя». 23:20 Слідами.

08:30, 11:45, 15:00, 20:35, 23:00 Гірські лижі. 10:15, 18:30, 21:30, 00:30 Стрибки на лижах. 12:30, 13:00, 13:30, 14:00 Футбол. 14:30 Автоперегони. 19:30, 22:15 Біатлон. 20:30, 00:25 Новини.

08:00 Правда життя. 09:00, 16:50 Сироти дикої природи. 10:00 Невідомий океан. 10:40 Наші. 11:30 Ризиковане життя. 12:30 Теорія змови. 13:20 Таємниці пірамід. 14:10, 00:30 Містична Україна. 15:00, 21:40 Полювання на рибу-монстра. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:50, 22:40 У пошуках інновацій. 18:50 Битва цивілізацій. 23:40 Вирішальні битви 2 світової.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 1 4 : 1 5 , 1 5 : 1 5 , 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 13:56, 15:15 Анонс програми ТБ іноземною мовою. 14:35 Т/ж ЄС. 15:35, 20:05 Т/ж «Кошик». 16:35 «Вік». 17:35 Т/ж «Ти вдома!». 18:33 «Віч-на-віч». 18:50 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту.

08:00, 17:00, 00:30 Стрибки на лижах. 08:45, 13:30 Гірські лижі. 12:30 Бігові лижі. Кубок світу. Швеція. Жінки (10 км). 15:15 Північні комбіновані лижі. Кубок світу. Німеччина. Команди. 16:00, 23:30 Біатлон. 19:00 Велоспорт. 19:55, 00:25 Новини. 20:00 Автоперегони. 22:15 Кінний спорт.

08:40, 18:20 У пошуках істини. 10:30 Вирішальні битви 2 світової. 12:30 Літаки, що змінили світ. 15:20 Невідомий океан. 17:10 Таємнича Латинська Америка. 21:00 Ера Хаббла. 22:00 Всесвіт Хаббла. 23:00 Місяць зблизька. 23:50 Паранормальний світ. 00:40 Таємниці кримінального світу.

13:01, 13:55, 15:20, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 14:35, 20:05 «Сума». 15:35 «Церковне життя». 16:35 «Шанс». 17:35 «Світ». 18:33 Туристичний т/ж «Ти вдома!». 18:50 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

08:05 М/с «Ведмідь Йогі в космосі». 08:35 М/с «Том і Джеррі». 09:05 М/с «Флінстоуни». 09:35 М/с «Смурфики». 10:40 Т/ж «Тренди». 11:10 «Світ малюка». 11:45 Т/ж «Новітні технології».

22:30 Новини світу. 22:50, 23:35 «Сьогодні вночі».

19:00 Факти. 19:55 «Піраміда». 21:45 «Домовилися!».

22:55 Д/ф «Фетиші соціалізму 2». 23:35 Х/ф «Каліфорнія».

09:10, 11:35 «Судові справи». 10:30, 14:25 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:00 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 Т/с «Наші 2». 16:35 «Шопоголіки». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні справи. Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Канікули 2». 22:55 «Великий пакет». 00:00 Х/ф «Дон Верден».

09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30, 18:30 Новини з регіонів. 09:40, 17:45 «Привіт, Словаччино!». 10:25 Ромський т/ж. 10:55 Т/ф «Дитина в домі». 11:45 «Кольорові транскрипції». 12:20, 19:35 М/с. 13:15 З колекції фільмів Добшинського: за мотивами народних казок. 14:30 Д/с «Кліматичні зміни та тварини». 15:35 Футбол. 16:30 «Віч-на-віч». 17:00 Т / ж « Т е л е в і кенд». 17:30, 18:40 Новини. 18:45 Хокей. 21:45 Т/с «Війна і мир». 00:05 Паралімпіада. Південна Корея. Підсумки. 00:35 «Братиславські джазові дні2017».

09:30, 17:25 Д/с «Екологічне житло». 10:00, 17:55 Т/с «Другий шанс». 10:55 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:35, 16:10 Т/ж споживачів. 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Гайда на город!». 15:25 Т/с «Гірські рятувальники 2». 16:30 «Словаччина з лотереєю «Тіпош». 17:00, 20:00, 23:25 Новини. 18:35 «Безпека руху». 18:45 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 «Люблю Словаччину».

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 16:30, 18:00, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 14:40, 18:05, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30 Новини. 15:40, 21:45 Д/ф. 17:05 М/с. 19:35 Вечірня казка. 20:00 « Г р о м а д с ь к и й контроль». 20:30 « А к т у а л ь н е інтерв’ю». 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.

12:15 «Проект: нове житло». 12:50 «Багаж». 13:20 «Поради з нерухомості». 13:55 Т/с «Вона написала вбивство». 16:50 Х / ф «Лара Крофт: Розкрадачка гробниць». 19:00 Факти.

17:25 «Люблю Словаччину». 18:55 Д/с «Фетиші соціалізму 2». 19:30 Т/ж «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 Гала-програма до 18-ї річниці опитування глядачів. Трансляція з національного театру Братислави.

10:05 Х/ф «Вілл». 19:00 Новини. 19:55 М/ф «Покахонтас». 21:35 М/ф «Аладдін».

TV JOJ

10:05 «Путівник малюка». 10:35 «Телешоп». 11:35 Т/ж «Наші улюбленці». 12:10 «Кар’єрна зона». 12:40 Т/ж автолюбителів. 13:15 «Підсолоджувач». 13:50 Т/с «Таксі: Південний Бруклін». 15:00 М/ф «Аладдін». 19:00 Новини. 19:55 «Фокус плюс». 21:00 Т/с «Наше маленьке село». 00:20 Х / ф « А р е н а : Смертельні ігри».

TV JOJ 08:45 М/с «Тімон і Пумба 2». 09:10 Х/ф «Ельдорадо». 11:05 Т/с «Наші 3». 11:50 Т/с «До побачення, бабусю!». 13:10 Т/с «Близнюки». 14:10 Х/ф «Доленосне перехрестя». 15:10 Т/с «Мої дорогі сусіди». 16:15 Х/ф «Змінюючи реальність». 18:45 Т/с «Канікули 2». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Хаос». 00:00 Х / ф «Шість куль».

09:05 «Фідлібум». 09:35 «Гноми». 10:00 Програми «Не поспішай». 10:30 Т/с «Робін Гуд 3». 11:15 «Парк». 11:45 «В ефірі». 12:20 «Земля співає». 15:30, 00:10 Х/ф «За бортом».

09:00 «Жива панорама». 09:55 Т/ж «Телевікенд». 10:20 «Божі храми з Вандалом». 10:30 «Велоподорожі». 10:45 «Історії». 10:50 «Ретро-новини». 11:15 «Чехословацький кінотижневик». 11:30, 14:15 Гірські лижі. 12:30 Д/с «Шлях». 13:00 Т/ж «ВАТ». 13:25 «Новітні технології». 13:40 Паралімпіада. Південна Корея. 15:45, 18:10 Футбол. 18:45 Хокей. 19:35 М/с. 21:45 Х/ф «Дим картоплиння». 23:20 Т/с «Фарго 3». 00:10 Т/с «Міст».

08:30, 10:30, 19:00, 21:30, 00:00 «Час». 09:10 Казковий час. 10:55 «Спорт Час». 11:05, 16:55, 19:35, 22:00 Прогноз погоди. 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15 « Г р о м а д с ь к и й контроль». 11:35 « А к т у а л ь н е інтерв’ю». 11:45, 17:05 Д/ф. 12:30, 14:30, 16:30 Новини Закарпаття. 12:55, 14:55 Гороскоп. 13:00 Дитячий фільм. 15:00 М/ф. 19:45 Вечірня казка. 20:00 Т/с. 22:05 К і н о в е ч і р з «М-студіо». 00:30 Х/ф.


10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ НЕДІЛЯ

18 БЕРЕЗНЯ

08:05, 09:40 Гірськолижний спорт. Гігантський слалом. Жінки всі класи (заїзд 2). 10:55 Щоденник Паралімпіади. 11:05 Лижні перегони. Змішана естафета. Всі класи. 12:10 Кращі виступи українців. 12:50 Церемонія закриття. 14:40, 15:40, 23:25, 00:35 Біатлон. 17:05 Д/с «Останній шанс побачити». 19:30 «Гордість світу». 21:00 Новини. 21:30 Студія Паралімпійських ігор. 22:40 Т/с «Імперія».

08:00 «Сніданок. Вихідний». 09:00 «Лото-забава». 09:40 М/ф «Маша і ведмідь». 10:10 Розсміши коміка. 11:10, 12:10, 13:25, 14:50, 15:55 Світ навиворіт. 17:10 «Ліга сміху 2018». 19:30 ТСН. 21:00 «Голос країни 8». 23:10 « І г р и п р и к о л і в 2018». 00:10 Х/ф «Двадцятип’яти-борство».

08:00 «Удачний проект». 09:00 «Готуємо разом». 10:00 «Орел і решка. Морський сезон». 11:00 «Орел і решка. Перезавантаження. Америка». 12:00 Х/ф «Оксамитові ручки». 14:00 Х/ф «Приборкання норовливого». 16:00 Х/ф «Діамантова рука». 18:00 «Крутіше всіх. Новий сезон». 20:00 «Подробиці». 20:30 Т/с «Що робить твоя дружина?».

00:50 «Великий Бокс. Олександр Гвоздік - Мехді Амар».

09:40 М/ф «КорольЛев». 11:10 М/ф «Шрек 2». 13:00 М/ф «Три богатирі та Шамаханська цариця». 14:40 Х/ф «Гаррі Поттер та філософський камінь». 17:50 Х/ф «Гаррі Поттер і таємна кімната». 21:00 Х/ф «Останній мисливець на відьом». 23:00 Х/ф «Справа 39».

08:00, 23:00, 00:00 Час: Важливо. 08:15 Нові Герої Донбасу. 08:40 Натхнення. 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 21:00 Час новин. 09:15 Автопілот-Тест. 09:20 Технопарк. 09:25 Драйв. 09:30 Вікно в Америку. 10:10 Сімейні зустрічі. 10:30 Кіно з Я. Соколовою. 11:10 Кордон держави. 11:25 Будемо жити. 11:35 Гра інтересів. 12:20, 23:15 ЕнергоНезалежність. 12:40 Прес-конференція щодо ситуації у зоні АТО. 13:05 Медекспертиза. 13:25 Діалоги з патріархом. 14:10, 20:00 Машина часу. 15:15 П’ятий поверх. 16:10 Агрокраїна. 16:20 Фінансовий тиждень. 17:10 Особливий погляд. 17:30 Акцент. 18:00 Час. Підсумки тижня з Віталієм Гайдукевичем. 19:25 Стоп корупції! 21:40 Час-Tіme. 22:00, 00:10 Час бізнесу. 22:10 Справжній детектив. 23:40 Про військо.

11:45, 13:00 Скетч-шоу «На трьох» 16+. 12:45 Факти. День. 14:20 Х/ф «Джі-Ай Джо: Атака кобри» 1, 2. 18:45 Факти тижня. 20:35 Х / ф « Ш е р л о к Холмс». 23:10 Х / ф « Ш е р л о к Холмс: Гра тіней».

08:50 10:25

«Все буде смачно!». «Караоке на Майдані». 11:30 «Світами за скарбами». 15:00 « Н а р е ч е н а д л я тата». 17:00, 23:35, 23:50 «Я соромлюсь свого тіла 5». 19:00 Битва екстрасенсів. 21:20 «Один за всіх». 22:35 «Слідство ведуть екстрасенси».

08:40 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:30 «Невідома версія. Королева Бензоколонки». 10:20 Х/ф «Казка про жінку та чоловіка». 12:05 Х/ф «Здрастуйте, Вам!». 14:05 Х/ф «Солодка жінка». 16:00 Х/ф «Закоханий за власним бажанням». 17:45 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 21:20 Х/ф «Скринька Марії Медічі». 23:05 Т/с «Чорний трикутник».

11:00 12:30 14:10 16:55 19:00 20:50 22:50

09:00 Т/с «Відділ 44».

00:45

Х/ф «Міцний горішок». Х/ф «Ти - мені, я - тобі». Х/ф «Танцюрист диско». Х/ф «Блеф». Х/ф «Акція». Х/ф «Полювання за тінню». Х/ф «Бій місцевого значення». Х/ф «Бруклінські поліцейські».

00:02 Музична мозаїка. 08:00 Дивосвіт. 08:15 Тиса-Vlog. 08:30 Вчасно. Підсумок. 09:00, 11:00 Ранок на Тисі. 09:45 Мистецькі історії. 10:00 Д/ф «ХХ століття Кароля Войтили» 2 ч. 10:30 Пам’ять (Чернівці). 11:45, 12:50 Служба розшуку дітей (Магнолія ТБ). 11:50 Дитячий світ (Волинь). 12:00 Кулінарія від Андрія (Черкаси). 12:15 М а т у с и н блог (Суми). 12:30 Забуті смаки Луцька (Волинь). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Точка зору. 13:40 Вечір добрий. 14:10 Т/с «Роксолана». 16:10 Фольк-діти. 17:00 Світло. 18:00 Одкровення. 18:30 Музичний вікенд. 19:00 Про головне. 20:00 Я знаю. 20:30 Мистецтво жити. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Русинська родина. 21:30 Незвідане Закарпаття. 22:00 Шоу-рум. 22:30 Сам собі господар. 23:00 Д/ф «Богдан Гаврилишин. Місія Свобода».

08:00 Бушидо. 09:00 «Зловмисники». 09:30 «Загублений світ». 11:30 Т/с «Безсмертний». 13:15 Х/ф «Володар морів: На краю світу». 15:50 Х/ф «Гарячі голови 2». 17:15 Х/ф «Озеро акул». 19:20 24 тур ЧУ з футболу «Динамо»- «Ворскла». 21:25 «ПРОФУТБОЛ». 23:20 «Змішані єдиноборства. UFC».

10:40 Т/с «Потрібен чоловік». 14:50 Х/ф «Виховання та вигул собак і чоловіків». 17:00, 21:00 Т/с «За щучим велінням». 19:00 Події тижня. 20:00 Головна тема. 23:00 Т/с «Умови контракту 2».

08:00, 17:15, 20:50 Стрибки на лижах. 09:30, 13:45, 23:30 Гірські лижі. 12:30, 15:15, 19:15, 00:15 Біатлон. 20:45, 00:10 Новини. 22:00 Кінний спорт.

08:40, 18:20 У пошуках істини. 10:30 Вирішальні битви 2 світової. 12:30 Ера Хаббла. 13:20 Всесвіт Хаббла. 14:20 Місяць зблизька. 15:20 Невідомий океан. 21:00 Літаки, що змінили світ. 23:50 Паранормальний світ. 00:40 Брама часу.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:20, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Карпатський експрес». 15:35 «Сім’я-2018». 16:35 «Світ». 17:35 «Вік». 18:33 «Віч-на-віч». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж «Ти вдома!». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35 «Сьогодні вночі».

08:05 08:40 Х/ф «Блискуча кар’єра».

М/с «Ведмідь Йогі в космосі». 08:35 М/с «Том і Джеррі». 09:25 М/с «Смурфики».

10:30

Т/ж «Спортивні легенди». Жіночий т/ж. «Більше, ніж охоронець». 12:10 Т/ж автолюбителів. 12:40 Т/ж «Стиль життя». 13:15 Т/ж «Доктор Мадяр». 17:50 «Гелло, Голлівуд!». 18:25 «Rіpost». 19:00 Факти. 11:05 11:35

10:35 «Телешоп». 11:35 Музична розважальна. 12:05 «Стиль життя». 12:40 «Квартирні уроки». 13:10 «Рідний дім». 13:45 Т/ж зимових видів спорту. 14:20 «Легенди живуть із нами». 14:55 «Поза домом». 15:30 Т/с «Таксі: Південний Бруклін». 19:00 Новини.

15:05, 00:10 Т/с «Агата Крісті: Пуаро». 16:00 Х/ф «Завтра розвернемося, дорога!». 17:40 Т/с «Жандармські гуморески 3». 19:15 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. 21:30 Т/с «Інспектор Макс». 22:30 Х/ф «Крамер проти Крамера».

08:30 Х/ф «Наїзниці та янголи». 10:20 Т/с «Канікули 2». 11:30 Д/с «Важке життя мільйонерів». 12:35 Х/ф «Поцілунок на удачу». 14:40 Х/ф «Ягоди». 16:50 «Новий сад». 17:50 Поради власникам будинків. 18:55 «Новий дизайн». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 «На сьомому небі». 00:00 Х/ф «Трошки вагітна».

09:00 «Жива панорама». 09:30 «Капура». 10:10 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 11:05 Т/ж споживачів. 11:20 Д/ф «Мандрівка Святою землею». 11:50 З колекції фільмів Павла Добшинського: за мотивами народних казок. 12:10, 00:55 Паралімпіада. Південна Корея. 12:45 Біатлон. 14:05 Церемонія закриття Паралімпіади. 15:35 «Орієнтації». 16:05 «Актори-легенди». 16:20 Т/ф «Тітка на закуску». 17:20 «Хто за дверима». 18:45 Хокей. 19:35 М/с. 21:45 Х/ф «Війна волів» 5 с. 22:40 Д/ф «Портрет особистості: Душан Ямріх». 23:00 Х/ф «Пет Герретт та Біллі Кід».

08:00 М/с. 09:20 «Дивовижне ательє». 09:50 «Виховання найменших». 10:05 «Безпека руху». 10:10 Т/ж «Автосалон». 11:05 Д/ф «Відкрите небо: Камбоджа». 12:00 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12». 14:00 «Громадянин за дверима». 14:45 Д/с «Світова спадщина ЮНЕСКО у Словаччині».

10:30 «Час». 11:05, 16:55, 21:15 Прогноз погоди. 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:05 Дитячий фільм. 12:30, 14:30, 16:30 Новини Закарпаття. 12:55, 14:55 Гороскоп. 13:00 «Духовне джерело». 13:45 Д/ф. 15:00, 17:05 М/ф. 18:30, 23:30 Х/ф. 20:00 Вечірня казка. 20:20 «7 ДНІВ». 21:20 К і н о в е ч і р з «М-студіо».

TV JOJ

TT ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ ®

ЩО ПОЄДНУЄ ЗИМОВУ ОЛІМПІАДУ-2018 ТА БІЙ ІЗ ВІТРЯКАМИ НА ЗАКАРПАТТІ? Спостерігаючи за останніми новинами в Україні, була шокована подіями навколо спорудження вітроелектростанції на полонині Боржава, що розташована на межі Міжгірського, Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області. Пристрасті вирують такі, що зачепили мало не кожного користувача «Фейсбука», а ще не на жарт збурили місцевих мешканців. Якщо вірити активістам розгорнутої пропагандистської кампанії, то поява страшних монстрів-вітрогенераторів на боржавських схилах знищить геть усе живе: птахи враз загинуть, а з ними – летючі миші й комахи. А ягоди, гриби, ліси, навіть трава, – зникнуть назавжди. Та це ще «квіточки». Авторитетні місцеві екологи лякають, нібито вітряки призведуть до

~~У Австрійських Альпах, які щороку приваблюють мільйони туристів із усього світу, вітряні турбіни стали частиною мальовничих краєвидів

~~В Європі та Америці сусідство вітряків та курортів є звичним явищем і позитивно впливає на розвиток туризму та економіки

неминучого затоплення навколишніх сіл. Та й узагалі зруйнують неповторну красу Карпат, перетворивши мальовничі гори на індустріальну пустелю. Особливо схвильована громада вітчизняних парапланеристів, які чинять справді героїчний спротив споруді вітроелектростанції. Вражаючі подробиці партизанської боротьби читайте на http://n-v.com.ua/ masky-zirvani-panove-paraplanerysty/. Зі слів літунів, поява вітряного парку на Боржаві обернеться справжнісіньким апокаліпсисом. Не буде ні туристів, ні, звісно, грошей від них… Нічого, крім вітряків, які крутитимуть крилами, замітаючи мільйони гривень прямісінько в кишені іноземних інвесторів. Почитала я це все, і стало страшно. Дехто дуже спритно грається з необізнаністю простих людей. І що дивує – до численної когорти противників будівництва ВЕС записалися окремі орнітологи, екологи, депутати… Схоже, у вітчизняній науці та владі дійсно знаходяться люди з украй обмеженим світоглядом. Новинами не цікавляться, навіть телебачення не дивляться. Бо якби хоч краєм ока спостерігали за перебігом зимової Олімпіади в Південній Кореї, то зрозуміли б, які дурниці верзуть. Тепер розкрию інтригу. Який стосунок має найважливіша спортивна подія 2018

року до бою з вітряками на Закарпатті? Ті, хто уважно спостерігав за іграм в Пхьончхані, певно, зауважили, що вдалині на засніжених схилах було помітно вітряки, або ж вітрогенератори. Взагалі навколо двох олімпійських селищ у Південній Кореї вітрових турбін ледь не тисячі, а гори стоять на місці, дерева ростуть, люди поруч живуть… Навіть спортсмени з усього світу не побоялися приїхати, а разом із ними – й мільйони вболівальників-туристів. Справа у тому, що вітрові турбіни повністю забезпечували спортивні ігри необхідною електроенергією. Корея дуже пишається тим, що зимова Олімпіада-2018 отримала назва «абсолютно зеленої». До речі, це була одна з головних вимог до країн, які претендували на звання її господарів. Енергія, яку вироблять ті самі вітряки, які на Закарпатті чомусь охрестили вбивцями всього живого, у цивілізованому світі вважається найнебезпечнішою з точки зору впливу на екологію. Не вірите? Добре. Звернемося до авторитетних джерел. Американські вчені з Everglades University, які вже кілька десятиліть досліджують питання впливу вітрогенераторів на природу, стверджують: «Трави, дерева та чагарники ніяк не страждають від роботи великих повільних турбін (вітрові генераторі обертаються з досить-таки малою швидкістю. – Авт.)»

А от, дійсно, чи сумісні це речі – туризм і ВЕС? Особливо мене цікавили курорти, розташовані в горах. Стала вивчати світовий досвід. І ось, будь ласка: за кордоном є чимало прикладів сусідства вітрових електростанцій та гірськолижних курортів, що в комплексі вкрай позитивно впливає на розвиток туризму й економіки в регіонах. Зокрема у Швейцарських Альпах біля селища Андерматт розташовані водночас і курорт, і вітряна ферма. В США таких прикладів два – гірськолижний курорт «Balsams Wilderness Ski Area» та «Jiminy Peak Mountain Resort». Таке сусідство можна побачити в Іспанії, Канаді, Австрії… Нещодавно, подорожуючи Європою, була вражена великою кількістю вітряків, особливо багато їх у Німеччині та в Австрійських Альпах, а саме в місцях зеленого туризму. Як з’ясувалося, тут більше 90 відсотків помешкань мають джерела альтернативного автономного енергопостачання. І вони аж ніяк не псують краєвиди, навпаки, додають родзинку. У Німеччині вітряки – своєрідна візитка картка країни. Хоча німці бідкаються, що то велика розкіш – інвестувати будівництво ВЕС із державного бюджету: в межах країни це мільярди євро. А ось Україна не може дозволити собі інвестувати гроші у розвиток вітроенергетики. Певно, саме тому іноземних інвесторів у нас не вітають, а цькують і всіляко відлякують. Це в той час, коли державі вкрай необхідно власні альтернативні джерела енергії, адже це зачіпає інтереси кожного українця. Бо ніхто не хоче, щоб електроенергія дорожчала щороку. Тим часом поява достатньої кількості вітропарків у нашій країні дозволить значно знизити тарифи. Наприклад, у тій же Німеччині, яка є лідером у Європі по кількості ВЕС, під час свят населення отримує електроенергію безкоштовно. Чи не цього ми всі прагнемо? Проте з огляду на те, що відбувається на Закарпатті, складається стійке враження: проект державного значення відверто саботують. Хто в цьому зацікавлений особисто? Кому на користь така, м’яко кажучи, абсурдна ситуація, і в чиї кишені боржавський вітер уже задуває мільйони гривень? Про це і багато іншого наступного разу. Незалежне журналістське розслідування триває. Ірина КОПРОВСЬКА, член Національної спілки журналістів України


НЗ

№18 (4729)

10 березня 2018 року

ОТЧИЙ КРАЙ 11

TT ДОСЛІДЖЕННЯ

ПРИМАРИ МИНУЛОГО ЗАКАРПАТСЬКИХ ЗАМКІВ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ, НІЖ ВИДНО «НЕОЗБРОЄНИМ» ОКОМ

І

снування одних замків зафіксовано у народній творчості, згадка про інші чітко задокументована в літописах та ділових документах. Закарпатський історик-науковець Омелян Гомоляк, працюючи в Інституті карпатознавства УжНУ, тривалий час займався вивченням цієї цікавої теми. «Поки що я опрацював невелику частину зібраного матеріалу, – каже. – Середньовічні записи велися переважно вульгаризованою латиною з домішками староугорської мови», тому працювати з цими текстами надзвичайно важко». Навіть у самій Угорщині фахівців, здатних тлумачити їх, дуже мало. Матеріали науковець збирав у бібліотеках та архівах Будапешта, Праги, Братислави. Уже сьогодні складається певна картина, яка відображає особливості економічного й війського життя на Закарпатті 1000 і більше років тому.

ЗАМКИ БУДУВАЛИ НА ВІДСТАНІ ВИДИМОСТІ ДИМОВИХ СИГНАЛІВ За словами історика, про перші середньовічні європейські оборонні споруди можна говорити, починаючи з Х – ХІ ст. Дещо згодом, з формуванням Угорського королівства, складовою частиною якого стало Верхнє Потисся, перед угорською владою виникла необхідність створення ефективної системи адміністративного управління державними землями. А це контроль над територією і торговими шляхами, охорона кордонів. Пошук нових форм у оборонному будівництві привів європейських зодчих у ІХ–ХІ ст. до утворення нового виду захисної споруди – окремої башти донжону, оточеної валами, ровами та дерев’яними стінами. Такі «chateau fort» із дерев’яного матеріалу (у перекладі з французької означає «фортеця, створена з лісової гущі») починають споруджувати у Франції, згодом по всій Європі. Ці та інші досягнення активно запозичувалися першими Арпадовичами, що повністю відповідало інтересам молодої Угорської держави. Наприкінці Х–ХІ ст., можливо, споруджувалися сторожові дерев’яні форти: Берегвар, Дийдо-Тоувар, Сент-Міклош, Боржава, Бронька, Гутівар, Есеньське та Квасівське укріп­ лення, Мукачево, Ужгород, Хуст, Шашвар. Розташовані на важливих річкових і сухопутних торгових артеріях («соляний шлях», постачання лісоматеріалу) на невеликій відстані один від одного (від 10 до 40 км), що

могло дозволяти використовувати вогняно-димові сигнальні системи (можна допустити, що завдяки важливому місцерозташуванню такими постами були Бронька та Вишково), вони утворювали своєрідну вартовопостову мережу. Наприкінці ХІ – у першій половині ХІІІ ст. військова еліта Європи, маючи гіркий досвід, винесений із Хрестових походів та руйнівної татаро-монгольської навали, здобуває нові знання в науці фортифікацій. Укріплення військові інженери перетворюють на замкові комплекси, котрі дозволяли не лише стримувати нападників, а й використовувати проти них контрзаходи. Нові досягнення перейняло керівництво Угорського королівства, зокрема на території сучасного Закарпаття.

ПРИВИД ІЗ ПАСПОРТОМ: ЯК ЗНИКАЛИ ЗАКАРПАТСЬКІ ЗАМКИ

Омелян Гомоляк виділяє близько десятка замків, яких сьогодні фізично не існує, проте записи про них збереглися донині. За свідченням зарубіжних дослідників, у ранній період угорської державності на правому березі р. Тиса, за 12 кілометрів від замку Канков, було укріплення Шашвар. Захисні споруди, вірогідно, частково сконструйовані з осоки чи тису, про що свідчить сама назва. Можливо, тут спочатку знаходилася перша управа угорських королів, на базі якої пізніше сформувалася Угочанська жупа. Припущення слушне з тієї точки зору, що досі спеціа-

НА ЧИСЛЕННІ ПРОХАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ ПАНІ ТАЯ

Пані ТАЯ чекає на вас з 10.00 до 14.00:

10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 березня – м. Ужгород, спорткомплекс «Юність» (вул. Заньковецької, 5)

Прийом – 50 грн. Реалізуються фото, буклети, амулети. – Пані Тая, скажіть, з якими проб­лемами до Вас приходять люди і чому? – По-різному буває. Хто йде з бідою, а хто за порадою. У когось у сім’ї нема миру й спокою, а когось удача минає, у когось син чи чоловік п’є, когось хвороба мучить. Дівчата йдуть, бо заміж хочуть, чоловіки – з проблемами по роботі, по бізнесу. Матері приходять із дітьми, які від ляку погано сплять уночі, заїкаються, страждають від нетримання сечі. Людина за своє життя заробляє гріхи, а коли приходять негаразди – згадує за Господа Бога. Господь прощає і помагає, я молитвою очи-

щаю людей і передаю їм його силу, що зцілює душу й тіло. Плачу за це своїм здоров’ям, але люди йдуть до мене зі своєю бідою, я маю їм допомогти. Так Господь Бог велить мені, так учила мене моя бабка, коли передавала мені свої знання і свій дар. ТАЯ з допомогою молитви і викочування яйцем витягає з людини причину, її вроки. Зливає на віск і ставить захист від будь-яких проклять, навіть родових та на смерть.* На прийом приносити: три свічки і три яйця; фотографію не більше 5‑ти років давнини.

Діяльність здійснюється згідно зі ст. 42, 43, 44 Господарського кодексу України. Серт. №А-1143

~~Карта замків Угорщини XVI ст., де чітко видно фортеці Нялаб, Хустську тощо лісти не можуть чітко окреслити місцезнаходження самої Угочі. Укріплення, ймовірно, було знищене у 1241 р. татаро-монголами та, скоріш за все, більше не відновлювалося. Цікаво, що до наших днів місцеве населення вживає найменування Шашвар для окремого поселення біля с. Фанчиково Виноградівського району, яке в угорських джерелах навіть зараз іменується Тисашашвар. Бастіон Берегвар міг бути збудований у теперішньому с. Великі Береги Берегівського району, позаяк воно захищене Мужіївськими горами і Квасівським замком на півдні, річкою Боржавою – на заході. Точний час побудови невідомий. Місцевість має назву Конфертов (подібний топонім зберігся і в сусідньому с. Квасово). Берегвар міг контролювати сухопутну дорогу з Боржавської долини біля підгір’їв хребта Хат південними окраїнами Чорного Мочара у Березьку притисянську рівнину. Деякі угорські дослідники стверджують, що після руйнування Боржавського укріплення татаро-монголами в 1241 р., у Берегвар переводиться його управління комітату (жупи), який дістає назву Берег. Подальша доля фортеці невідома, наземні споруди не зберег­ лися, а достовірна інформація про Берегвар досить незначна. Ф о р т е ц я Д и й д о - То у в а р (с.Дийда Берегівського р-ну), за вказівками деяких дослідників, розташувалася на заболоченій рівнині, на південно-західній окраїні Сернє-мочара, на верхівці невеликого піщаного пагорба. Навколо головної оборонної споруди діаметром 25 м були три глибокі рови та три земляні вали, зведені ще в період енеоліту носіями культури Баден. Потрапити в укріплення можна було тільки через північний та південний дерев’яні мости, сконструйовані над болотом, які в разі небезпеки руйнувалися. Дослідження здійснювала археологічна експедиція Інституту карпатознавства УжНУ. Середньовічний горизонт на основі цих матеріалів датується ХІ–ХІІІ ст. Знайдені фрагменти кераміки вказують, що територія використовувалася і протягом XIV–XVI ст. Окремі історики вважають, що оборонна споруда реконструювалася наприкінці XVIІ ст., про що свідчать зна-

хідки уламків цегли. До нашого часу захисний комплекс Тоувар не зберігся. Нині відсутня достовірна інформація про нього. Перше свідчення про Боржавське укріплення маємо в Анонімуса, але питання про вірогідність цього факту залишається наразі відкритим і викликає гарячі дискусії дослідників. Воно, можливо, було розміщене неподалік від злиття р. Боржави з Тисою на відстані восьми кілометрів у південнозахідному напрямку від Квасівської фортеці. Особливу роль Боржави у ранній період історії Угорської держави Арпадовичів може підтвердити те, що з 1214 р. тут створили комітат Боршова. Деякі угорські історики переконані, що в 1241-му татаромонгольська орда знищила укріплення. Інші стверджують, що воно функціонувало до початку ХIV ст., коли, можливо, було зруйноване під час дворянської фронди проти Анжуйської династії. Є інформація, що використовувалася одна з веж, та вже у 1657 р. оборонний комплекс зруйнували польські війська. Наземні рештки Боржави не збереглися, бо каміння та цеглу в XIX ст. розібрало місцеве населення. Бастіон Бронька закладений у важкодоступному місці на верхівці пагорба на лівому березі р. Боржава. Перша згадка про нього припадає на 1273 р., коли угорський король Ласло IV (1272–1290 рр.) відібрав фортецю у фрондуючих дворян. Подальша її доля досить «темна», а народна творчість нагороджує Броньку епітетом «розбійницьке гніздо». У наш час територію укріплення дослідила археологічна експедиція інституту Карпатознавства УжНУ. У результаті здобули нові цікаві матеріали, які змогли доповнити наші знання про середньовічну історію місцевості. Укріплення Вишково, за свідченням окремих дослідників, існувало з другої половини ХІІІ ст. Деякі стверджують, що замок побудований у 1281 р. Міком та Іштваном Чепами з угорського знатного роду ГунтПазмань. Втрачає своє значення на початку XV ст. у зв’язку зі зміцнененям Хустського замку. Залишки захисних укріплень не збереглися до нашого часу. Історики висловлюють проти-

лежні думки з приводу місця розташування об’єкта. Фортеця Гутівар, за повідом­ ленням зарубіжних авторів, була влаштована в нинішньому с. Гут (Берегівський район). Вірогідно, основну захисну споруду засновники побудували біля злиття русел річок Есенов та Нодьвіз, на мисі, оточеному Сернє-мочаром. Спеціальної літератури з історії Гутівару наразі немає. Есеньське укріплення, за даними угорських учених, зведене Шімоном із давньоугорського знатного роду Бокшів за часів угорського короля Ласло IV. Тривалий період воно могло бути центром земельних володінь родини Бокші, поступово коло нього розрослося поселення Есень (с. Яворово). Час припинення функціонування фортеці невідомий. Слід відзначити, що топонім «Палацовий пагорб» і сьогодні побутує в місцевого населення. Як і в інших недостовірних даних, необхідно провести додаткові дослідницькі пошуки.

ПРИМАРНЕ МАЙБУТНЄ ЗАМКІВ-ПРИМАР? Які наслідки може мати унікальна інформація про замки Закарпаття? Чи корисна вона з точки зору розвитку туризму? Про що свідчить досвід західних країн у розвитку «замкового туризму»? В Угорщині, Німеччині, Франції, Швейцарії переважно завдяки державному фінансуванню та благодійним внескам, історичні об’єкти під пильною опікою. Найвідоміші європейські культурні пам’ятки мають сьогодні численні рахунки з немалими сумами в банках. Ними піклуються та зберігають для прийдешніх поколінь. Шкода, каже Омелян Гомоляк, що в нас навіть дослідження «ще живих» фортець поки що не достатньо фінансуються. До того ж, справа не лише в грошах. Потрібен живий ентузіазм людей, які беспосередньо мають працювати в цьому напрямі. Підтвердженням цього є те, що в одному з відомих європейських туристичних довідників, де детально розписані всі маршрути світу, і пам’ятки кожної країни описуються на десятках сторінок, а Україна згадана лише маленьким абзацом. І то побіжно. А наш край заслужив на значно більшу увагу. Георгій РОВТА м. Виноградів


12 СПОРТ +

№18 (4729)

10 березня 2018 року

TT НАШІ ІНТЕРВ’Ю

Іван КОВБАСНЮК: «ВІДЧУВАЮ, ЩО МОЖУ ПОКРАЩИТИ СВОЇ РЕЗУЛЬТАТИ» Після повернення з Пхьончхана закарпатський гірськолижник Іван Ковбаснюк відновлює сили в рідному селищі Ясіня – набирається карпатської енергетики, а рідної кулеші та бринзи не здатні замінити найвишуканіші делікатеси. Тож зателефонував спортсмену й поцікавився, які враження в нього залишилися після Олімпіади та найближчі плани. Іване, що скажеш про зимові ігри? Міг виступити краще? – Дебютні старти вийшли дуже важкими для мене. На результаті позначилося й перенесення змагань. До прикладу, налаштовувався на швидкісний спуск, але через негоду його перенесли, й розпочинав уже з комбінації. Трошки не готовий був до цього, і в слаломі вирішив ризикнути: в разі успіху міг потрапити до чільної двадцятки, але не вийшло… У швидкісному спуску вже не спокушав долю і став 49-м. Хоча на тренуваннях показував значно кращий час, мене навіть прозвали «щасливим хлопцем» – бо на швидкості вписався в дуже крутий віраж. Інші спортсмени перед ним гальмували, щоб не вилетіти за межі траси, багато хто на ньому впав. Після цих виступів у мене з’явилася впевненість, тож якщо працювати й удосконалювати техніку, можна буде змагатися й за по-

на когось, що погано змащені. Зіграла зі мною злий жарт і зміна погоди. До прикладу, в гігантському слаломі готував лижі до температурних умов –5 градусів С, а через затримки, коли стартував, вже було -2 – лижі не ковзали, як хотів, не було драйву, швидкості. У рідній Ясіні тебе дуже колоритно проводжали до Пхьончхана – влаштували цілий концерт. Цікаво, а як зустрічали? – Незважаючи на те, що приїхав пізно й, відверто, не хотів публічних зустрічей через втому, мене все одно вирахували й привітали кілька місцевих ясінянських підприємців, вручили подарунки. Які найближчі плани?

~~

~~

~~Іван КОВБАСНЮК із талісманом Олімпіади-2018 трапляння до чільної десятки, чи навіть боротися за нагороди з австрійськими, норвезькими, швейцарськими та німецькими гірськолижниками. Хороший результат ти показав і в гігантському слаломі… – Так, став 57-м. Тренери дали настанови їхати акуратно, через це в першій спробі поступався лідеру 15 секунд, а в другій вирішив самостійно внести корективи й покращив час на 5 с. А вже в супергіганті дуже розігнався й не вписався у ворота, довелося сходити з дистанції. В завершальних Не є рекламою послуг ворожіння і гадання.

~~

змаганнях – слаломі, який не був у пріоритеті для мене, також зазнав невдачі. Тут їдеш за принципом «або пан, або пропав», тож у ньому не змогла фінішувати більш ніж половина учасників. Та й важко було стартувати одразу в п’яти олімпійських дисциплінах, інші представники спеціалізувалися у двох, максимум трьох видах гірськолижної програми. Складно перелаштовуватися й через зміну часового поясу. Окрім того, аби вдало виступати вранці, до пізньої ночі сам собі готував лижі до виступів, не хотів потім нарікати

~~

– Наразі хочу трохи відпочити, підлікувати коліно, яке трохи турбує, й насамперед відновитися психологічно, адже минулого року лише кілька днів був удома – решту часу проводив на тренувальних зборах за кордоном. А далі, звісно, будемо готуватися, адже відчуваю, що можу значно краще виступати. Головне, аби було належне фінансування, і не лише за рік-півтора до Олімпіади, а впродовж усього чотирилітнього циклу. Певен, якби готувався більше часу, то й результати були б кращі. Розмову записав Роман СЕНИШИН

НЗ

TT ФУТБОЛ

УЖГОРОДСЬКА СДЮСШОР ПОЗМАГАЛАСЯ

У ФІНАЛІ ЗИМОВОГО КУБКА ДЮФЛУ

У понеділок, 5 березня, завершився «Зимовий кубок ДЮФЛУ-2018» серед команд U-16. Після відбіркового етапу та стикового матчу до фінальної стадії змагань пробився й колектив ужгородської СДЮСШОР. У групі В, до якої потрапили ужгородці, за почесний трофей боролися донецький «Шахтар», маріупольський «Азовсталь» та «Дніпро». У першому поєдинку закарпатці поступилися «Азовсталі» – 1:2, у другому матчі програли «Шахтарю» – 0:7, і в завершальному – «Дніпру» (1:2). Після групового етапу сильніші команди груп А та В – київське «Динамо» й донецький «Шахтар» – вирішували, кому дістанеться зимовий кубок. У поєдинку за третю сходинку боролися інші колективи цих груп – «Шахтар» U-15 та «Дніпро». В цьому матчі основний час гри завершився нічиєю – 2:2, а в серії післяматчевих пенальті влучнішими були дніпряни. А у фінальному протистоянні гравці «Динамо» зуміли переграти гірників із рахунком 3:1 і заволоділи почесним трофеєм. Водночас участь закарпатців у цьому турнірі – це великий досвід, а також якісна підготовка напередодні старту весняної частини чемпіонату вищої дитячо-юнацької футбольної ліги України. Михайло АРДАНИК


НЗ

У ФОКУСІ 13

№18 (4729)

10 березня 2018 року

TT ДІАСПОРА

НАШІ В БЕЛЬГІЇ: У

ПОНАД СТОЛІТТЯ ЖИТТЯ В ЄВРОПІ З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ

країнським громадам у різних державах притаманні відмінні принципи організації, рівні концентрації в місцях проживання, правовий статус тощо. Навіть у потужних державах наші співвітчизники займають високі посади, залишили яскравий слід у культурі.

ЕМІГРАЦІЯ В ЄВРОПУ – З ЧАСІВ КОЗАЧЧИНИ Виокремлюють східну й західну діаспору. Перша утворювалася в результаті переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії, пізніше – до республік колишнього СРСР. Західну (понад 6 млн осіб) формували переселенці в США, Канаду, Бразилію, Аргентину, Австралію, Францію, Німеччину, Великобританію. Частина вихідців із України віддавна проживає на територіях, які після II Світової війни увійшли до складу сусідніх Польщі, Румунії, Словаччини. По кілька десятків тисяч, не беручи до уваги сучасної заробітчанської еміграції, живуть сьогодні в Австрії, Швеції, Нідерландах, Данії, Норвегії, Іспанії, інших країнах. Еміграція в Європу започаткована ще в часи козаччини, коли після ліквідації Катериною II Запорізької Січі козаки переселилися за Дунай і створили Задунайську Січ. Після поразки в Полтавській битві 1709 року близько 500 вояків гетьмана Мазепи емігрували до Швеції. Їх розмістили в різних містах, мешкали вони в будинках городян, тож легко соціалізувалися, опановували мову, брали шлюб із тутешніми жінками. У XVIII ст. син Пилипа Орлика, Григорій, генерал та дипломат, спровадив до Франції кілька десятків запорізьких козаків, які увійшли згодом до складу французької армії. Втративши зв’язок із рідною землею, вони з часом асимілювалися. У 1745 році з території північно-східної Пряшівщини і Закарпаття починається переселення в Бачку, Срем і Славонію. У другій половині XIX ст. відбувається нова українська імміграція до Швеції з Галичини, що на той час належала до Австро-Угорської імперії; були це, в основному, жінки. Більшість із них повернулися на рідні землі, але деякі там асимілювались. У 70-х рр. ХІХ ст. із українських земель, що були в складі Російської імперії, до Центральної та Західної Європи переселилася нечисленна група емігрантів (Ф. Вовк, М.Драгоманов, С. Подолинський та ін.). Їх діяльність мала великий вплив на формування національної свідомості та становлення політичного українства. Драгоманов видавав у Женеві журнал «Громада» – перший український закордонний часопис. У роки Першої світової вій­ ни, після окупації російськими військами Галичини, видатні діячі австрійської України осіли у Відні, Празі, Любляні, Ґраці, Кракові, Берліні. У міжвоєнні роки центрами життя української політичної еміграції з Польщі та Радянського Союзу були Прага та Відень. У останньому в 1929-му утворено «Організацію українських націоналістів» на чолі з Євгеном Коновальцем. Найбільш численною була повоєнна українська еміграція, яка складалася з військовополонених (близько 20 тис.), в’язнів таборів для біженців, залишок української дивізії «Галичина» (близько 8,5 тис.), окремих груп вояків УПА, що прорвалися на

Захід, та колишніх «остарбайтерів», які відмовилися повертатися в Радянський Союз.

П’ЯТИТИСЯЧНА УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА Щодо української еміграції в Бельгію, то, за різними даними, нинішня громада там нараховує від 4 до 5 тисяч осіб. Вони

~~Бельгійські українці вшановують 160-ліття Івана Франка

зай­няті переважно в промисловості, землеробстві, сфері обслуговування. Є серед них лікарі, адвокати, інженернотехнічні працівники високого рівня, митці, але таких мало. Компактно проживають «бельгійські українці» навколо міст Монс, Шарлеруа, Генк, Льєж. Представники новітньої трудової еміграції здебільшого мешкають у районі м. Антверпен. Еміграція до Бельгії, як і до майже всіх інших країн, відбувалася чотирма хвилями. Перша – від останньої чверті XIX ст. до 1914-го, друга – між двома світовими війнами, третя припадає на роки після Другої світової, четверту склали поодинокі виїзди з України у 1970 – 1980-ті та численніші – після здобуття незалежності. За свідченням одного з відомих представників української «бельгійської» громади Григорія Панчука, взаємини започатковано економічними стосунками. Потужне бельгійське промислове підприємство «Кокеріль», яке виробляло трамваї, прийшло на початку минулого століття на український ринок, і за умовами контракту поставляло трамваї для Києва та інших міст. Бізнесові справи вимагали приїзду в Україну висококваліфікованих бельгійських спеціалістів; українські фахівці-транспортники та представники фірм, у свою чергу, їздили до Бельгії, а дехто залишився там назавжди. До Першої світової війни у Бельгії проживало відносно мало політичних емігрантів, серед яких були й студенти. Їхні імена, звісно, забуті, за винятком хіба що колишнього учасника російської революції 1905 року Джулинського. В Росії йому загрожувало ув’язнення, тому змушений був тікати в Бельгію. У Льєжі він опановував фах інженера. Його вважають предтечею української еміграції в цю європейську країну. Також у цей період тут створили організацію «Руська безстороння громада». Після поразки національно-визвольних змагань в Україні тисячам тих, хто боровся проти більшовицької влади, підтримував Центральну Раду, Директорію, Гетьманат, довелося емігрувати в Європу, у тому числі в Бельгію. Близько 600 вояків армії УНР одержали право на проживання. Від середини 1920-х до кінця 1930-х рр. у Бельгію пересе-

лилося багато емігрантів і з Га л и ч и н и . Близько сорока родин безземельних селян та безробітних із Закарпаття осіли у провінції Лімбург. Оскільки всі вони були малописьменними, то й працювати їм довелося переважно чорноробами на шахтах та металургійних заводах. Жінки трудилися на текстильних фабриках, прибиральницями, помічницями на кухні. Були й молоді люди, студенти тутешніх навчальних закладів, котрі об’єдналися згодом у «Національний союз українських студентів».

ЯК ЗБЕРІГАЛИ НАЦІДЕНТИЧНІСТЬ Українські іммігранти прагнули зберегти національне обличчя і духовну самобутність, але це було непростою справою. Окрім матеріальних труднощів, їм довелося зазнати моральних принижень. При в’їзді в Бельгію імміграційна служба у графі «національність» часто записувала не «українець», а, залежно від того, з якого краю походили, – «чех», «поляк», «угорець», «росіянин». Під час Другої світової війни їх записували в документах як «людей без громадянства українського походження», «політичних біженців українського походження» – цю назву вважали навіть «престижною». І це при тому, що Україна на той час була членом ООН. Лише переживши жахи двох світових воєн, українська громада врешті-решт «удостоїлася» від бельгійської влади юридичного права на свою національну ідентичність. 1945 року, у зв’язку з наближенням радянських військ, Бельгія поповнилася українцями, вивезеними на примусові роботи в Німеччину. 1947-го до них долучилися ті, хто пристав на пропозицію відпрацювати два роки у вугільних шахтах. Загальна кількість українців досягла в той час 10 тис. осіб. Після закінчення терміну дії контракту частина помандрувала до Америки чи Канади, а інші повернулися до Німеччини або залишилися в Бельгії (переважно жінки, які взяли шлюб із бельгійцями, котрі також працювали на примусових роботах). Для захисту прав осіб українського походження, зокрема від примусової репатріації до СРСР (відповідно до домовленостей між союзниками на Ялтинській конференції), у 1945 році створили «Український допомоговий комітет у Бельгії», який згодом перейменували на «Товариство українців у Бельгії».

Аж до другої половини ХХ ст. українці не почувалися тут у повній безпеці. У повоєнні роки вони жили як «напіввільні»: їхні документи постійно перевіряли, за ними наглядала поліція та секретні служби... Пояснюється таке принизливе ставлення тим, що бельгійська влада боялася гніву Москви й діяла так, як та вимагала, тобто, фактично, прислужувала їй. Дискредитуючи українців у очах бельгійців, називаючи їх «бандерівцями», «нацистськими прихвостнями»,«зрадниками Батьківщини», радянська ідеологічна пропаганда мала значний вплив на повоєнну бельгійську спільноту. Попри нестатки й труднощі повсякденного життя, українські емігранти в Бельгії не перетворилися на безлику людську масу, а віднайшли достатні внутрішні сили для самоорганізації, а відтак – для збереження себе, як частини українського етносу. Цьому сприяла діяльність створених емігрантами численних громадських і культурно-освітніх установ.

ОСТРІВЦІ УКРАЇНСТВА У 1948 році відбувся перший конгрес українців у Бельгії, на якому створили Головну раду українських громадських організацій (ГРУГОБ) – культурницьких, релігійних та освітянських. Так, засноване в 1947 р. «Українське науково-освітнє товариство» опікувалося мережею суботніх шкіл та випуском шкільних підручників. Чи не кожна з організацій випускала свій інформаційний бюлетень, листок, навіть журнал. Молоді українці Бельгії об’єдналися в «Спілку української молоді», «Пласт», «Обнову» (Спілку студентів-католиків), «Національну спілку українських студентів» тощо. Клаптиком України в Бельгії, де цілорічно майорить український прапор, став заснований у 1966-му Український молодіжний культурно-відпочинковий центр «Франкополе» у валлонських горах Арденах. Для того, щоб викласти власну точку зору з приводу подій на своїй історичній батьківщині, представники діаспори використовують різні інформаційні приводи. Навесні в будівлі Європейського парламенту пройшла фотовиставка «Майдан у об’єктиві». Товариства опікуються сиротинцями та інтернатами, надають різну матеріальну допомогу українським воякам, які були поранені на сході України та ін. «Об’єднання українок Бельгії» проводить різноманітні мистецькі акції, відзначення українських свят. 27 січня цього року її Льєжський осередок організував «Вечір коляди», про-

грама якого включала вертеп, колядки, а також традиційну українську вечерю. Такі заходи дозволяють їм ближче познайомитися, обмінятися думками з друзями і знайомими, які проживають на історичній батьківщині, домовитися про спільні акції надалі. Під патронатом ГРУГОБу провадиться активна культурна діяльність, діють різні мистецькі колективи, школи і ліцеї, видавництва, театри тощо. «Українсько-бельгійська хорова капела ім. Т. Шевченка», капели бандуристів, вокально-інструментальні ансамблі «Світанок» та «Явір», танцювальні колективи «Полтава», «Гомін», «Верховина» та інші своєю самобутньою творчістю впливають на виховання молодого покоління бельгійських українців у дусі любові до материнської культури, до свого народу. Серед факторів збереження національної ідентичності в українському зарубіжжі слід назвати церкву – православну і греко-католицьку, що мають парафії у Брюсселі, Лувені, Льєжі. Вона сприяє консолідації національної меншини і гальмуванню процесу асиміляції українців у бельгійському оточенні. Що стосується української мови, то іммігранти старшого покоління зберегли її й опанували бельгійські діалекти – фламандський і валлонський, а також основні мови – французьку й нідерландську. «Середнє» покоління українців володіє українською слабо (я спілкуюся зі своїм приятелем Андре (Андрієм) лише французькою). Щодо молодого покоління (внуків-правнуків іммігрантів першої-другої «хвиль»), то воно опанувало українську в тому обсязі, який набуло в родині або в суботніх школах. У Льєжі діє така, де навчають мові та народній культурі. У ній є чотири класи:«материнська школа» (дитячий садочок для 3-4 річних діток), 1-й клас (5 – 6 років), 2-й (7 – 8 років) і 3-й (9 – 12 років). Суботні школи діють і в інших регіонах країни, де компактно мешкають вихідці з України. Українець, громадянин Бельгії, гордиться, що він бельгієць, але тішиться ще й тим, що зберіг рідну мову й культуру, збагативши таким чином багатомовну й полікультурну духовність бельгійського народу. Кожен, хто прочитав поезію українських поетів Романа Бабовала, Кузьми Дмитрика, Зоряна Коваля, прозові твори Ірини Сеник, хто милувався живописними творами Лідії Торган, Ганни Рожак, іконами Магди Дмитрик, переконується, що всіх їх надихала на творчість передусім культура рідної України. Покійний Роман Бабовал, відомий бельгійський поет і перекладач, член української секції Міжнародного пен-клубу й Союзу письменників України, сказав про себе такі слова: «Я – не те дерево, яке пересадили в інший ґрунт. Я – те дерево, яке за своєю природою прийнялося і виросло в іншому ґрунті…» Все частіше до наших земляків у Бельгії приходить усвідомлення важливості патріотичного виховання своїх дітей і внуків у родині для збереження національної ідентичності, прищеплення почуття приналежності до свого народу, нації. Тривожаться вони, щоб ця молодь не заблукала на чужі стежки, не асимілювалася цілковито, бо це означатиме смерть української діаспори. Віктор МОТРУК, доцент УжНУ


14 РІЗНЕ

№18 (4729)

10 березня 2018 року

TT БРИФІНГ

НЕДУГИ НИРКИ — ПІДСТУПНІ, БО ПРОГРЕСУЮТЬ, ДОВГО НЕ ПРОЯВЛЯЮЧИСЬ

Напередодні міжнародного жіночого свята в пресцентрі ОДА відбувся брифінг, присвячений Всесвітньому дню нирки, який відзначається щороку в другий четвер березня. Відтак заступник головного лікаря ЗОКЛ імені А. Новака Василь Стрижак поінформував про статистику цієї нозології та закликав бодай раз на рік проходити обстеження. «Жінки, як і чоловіки, мають аналогічні ризики набути хронічну хворобу нирок, – каже В. Стрижак. – Але у світі спостерігається гендерна нерівність, оскільки доступ жінок до медичної допомоги менший». Хронічна недуга нирок належить до так званих «мовчазних убивць». Вона може довго не проявлятися, але, прогресуючи, веде до негативних

наслідків. Її поширеність коливається в середньому в межах 10–14 відсотків населення, але цей показник зростає через фактори ризику – цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, ожиріння. Хронічна хвороба нирок – це восьма провідна причина смерті у світі, а серед людей у молодому віці – третя після СНІДу та цукрового діабету. Без методик замісної терапії – гемодіалізу, перитонеального діалізу чи трансплантації нирки – недуга термінального ступеня несумісна з життям, а саме лікування – тяжкий тягар для економіки будь-якої країни. В нашій області є 2164 пацієнтів із вираженою та тяжкою стадіями хронічної хвороби нирок, життя 299-ти продовжено завдяки замісній терапії. 244 – проходять програмний гемодіаліз чи гемодіафільтрацію, 20 – перитонеальний діаліз, 35 – реципієнти ниркових трансплантів. Разом із Івано-Франківською областю Закарпаття лідирує в Україні за кількістю відділень амбулаторного гемодіалізу – їх є 8,

TT УТРАТА

НАШІ МАДОННИ

ТЕПЕР ТІЛЬКИ В РАМЦІ ЗА СКЛОМ Майже одночасно цю грішну землю покинули найрідніші для мене та всієї сім’ї жінки-ровесниці – мати в Ужгороді й теща у Квасові на Берегівщині. Думав, що цього з нашими Мадоннами не станеться ще довго, але горе прийшло раптово... Отже, ми сорок днів без матері, бабусі, прабабусі... Рідна ненька Єлизавета (Божена) Папіш (народжена 16 квітня 1940 року в с. Дусино на Свалявщині) з цим світом попрощалася

~~Валентина БУРЧА останньої січневої неділі в Ужгороді, де кілька років мешкала з родиною мого молодшого брата Івана. Ще в суботу ходила в аптеку, спілкувалася з близькими зі Львова й Берегова, а вже наступного ранку з її рук випав «мобільник». Найімовірніше, стався інфаркт… Залишається хіба що їй за все подякувати, насамперед за ласку, терпіння і доброту, за розуміння – адже вона вивела нас у люди. Мама щиро любила і синів, і невісток, слала привіти свахам і сватам, онукам і правнукам. Завжди цікавилася, як живеться найближчим родичам на Сваляв-

~~ Єлизавета ПАПІШ щині. Коли меншало здоров’я та подорожувати вже не мала сил, прошкувала на автостанцію, де виглядала знайомих із рідної сторони та розпитувала про все. Неабияк бідкалася, якщо до когось не могла додзвонитися чи коли в селі хтось помирав, а вона не мала змоги бути на похороні. Тоді запалювала свічку і молилася. Любила читати газети до останніх днів свого життя. Ще цікавий штрих із життєпису моєї матері: удовицею багаторічна трудівниця колгоспного поля, мийниця машин у свалявському автопарку, працівниця позавідомчої охорони тодішньої міліції, чесна та порядна дусинчанка стала в 43 – тата після інсульту не стало у травні 1983-го. Не минало місяця, аби не прошкувала на цвинтар… А сім’ю створили, коли мала сімнадцять, а няньові тоді було вже двадцять сім: у вірному шлюбі прожили 26 літ. Нехай земляки в Дусині вибачать, що прощальна церемонія відбулася не в рідному селі – так склалися обставини. Будемо навідуватися й на тамтешнє кладовище, адже там покоїться тато. Дякую колегам і друзям, що прийшли розділити в цю печальну годину найтяжчу та найболіснішу в моєму житті втрату.

що наблизило спеціалізовану допомогу до місць постійного проживання хворих. У 2017 році для гемодіалізу затверджено кошторисних призначень на 70 329 гривень. На майже 39 тис. грн закуплено витратних матеріалів тощо. Загалом на поточний рік передбачено 58533,95 тис. гривень цільових видатків для хворих на гемодіалізі. Водночас обізнаність із проблемою пацієнтів чи їхніх родичів, «нефрологічна настороженість» лікарів дозволили би виявляти недугу на початкових стадіях завдяки використанню простих доступних процедур – загального аналізу крові та сечі, біохімічного дослідження з визначенням рівня креатиніну та з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації, ультразвукового дослідження нирок. В арсеналі фахівців є достатня кількість недорогих методик стримування прогресування хвороби на десятки років. До речі, Василь Стрижак застерігає закарпатців від самолікування навіть звичайних застудних захворювань. Особливо це стосується антибіотиків без призначення лікаря. Безконтрольний прийом пігулок негативно впливає на нирки.

Вітаємо! Цими днями прекрасне 55-ліття зустріла Світлана Іванівна Гелетей із с. Доробратово Іршавського району. Щиро вітаємо нашу любу ювілярку й бажаємо їй міцного здоров’я, радості, достатку й Божої благодаті. Нехай весняне сонечко зігріває душу, барвисті квіти радують серце, а добрі люди завжди приносять радість! І завжди у відкрите віконце Зазирає яскраве хай сонце. Хустська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І – ІІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом оголошує набір учнів у дошкільну групу та підготовчий – 12 класи на 2018 – 2019 н. р. У школі створені прекрасні умови для проживання та навчання дітей, яке здійснюється безкоштовно. Кабінети індивідуальної роботи обладнані комп’ютерними програмами, що допомагають учням покращити вимову та збагатити словник.

НЗ

Хай обходять життєві негоди, Подолай швидко всі перешкоди. Хай весна у душі розквітає, А ми радості тільки бажаєм, Квітів море, легкої дороги Та в усьому тобі перемоги. Люблячий чоловік Іван, доньки Віка та Анжела з чоловіками, онук Марк та онучка Сашка Також функціонує центр фізичної і трудової реабілітації з басейном та майстернями. Випускники школи мають можливість продовжити навчання в коледжі та вищих навчальних закладах. У травні буде проведено день відкритих дверей (7 – 11.05.2018 р.) Наша адреса: м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 48. Тел. 4-43-66.

Позбавляємо від залежностей

Лікар-нарколог, психіатр В. М. СЕМЕНОВ позбавляє індивідуально від алкогольної, тютюнової, гральної залежностей та зайвої ваги. Сеанси 18 березня 2018 p.: у Хусті – готель «Хуст», вул. Поперечна, 2. Моб. тел.: (0-96) 435-37-33; (0-67) 422-54-74; тел. 4-31-53. Прийом – з 9 год. у Мукачеві – пл. Миру, 26/9 (вхід між кафе «Веселка» та аптекою). Моб. тел.: (0-96) 435-37-33; (0-67) 422-54-74. Прийом – з 13 год. Ліц. МОЗ України АВ №511344 від 17.12.2009 р.

Маріанна ШУТКО

У ці березневі дні минає рівно місяць, як наші серця огорнула друга печаль: через неповних два тижні – так само на 78-му році життя померла моя теща та мати дружини-вчительки Валентина Бурчу (у дівоцтві Коваль). Вона народилася 15 травня на Черкащині, пережила Другу світову війну, ледь не загинула під час бомбових атак, коли німці хотіли етапувати їх із матір’ю в Німеччину. Але сам Усевишній порятував їх. А тещин батько в боях за Дніпро загинув у 1941-му. І стала вона напівсиротою, допомагаючи матері доїти та випасати колгоспні корови в повоєнний час. Потім була семирічка, цілина й знайомство (десь аж під казахстанським Кокчетавом) із закарпатським парубком Андрієм Бурчу з села Квасово на Берегівщині. На цілині й одружилися щира українка з корінним угорцем, де в 1960-му народилася моя чудова дружина Ірина. Для нас та двох дітей, трьох онуків, інших близьких ці дні стали не просто скорботними, а до безміру жалобними. Серед нас уже немає найрідніших людей. Навдивовижу працелюбні та чесні моя мама (остання усе своє свідоме життя присвятила сільській торгівлі), були свахами майже 33 роки. Вони поважали одна одну, частенько зустрічалися та спілкувалися, останнім часом – по телефону. ...Спіть спокійно, наші рідні та добрі матері! Вас, ровесниць, чоловіки ваші також якби ще жили, відзначали б 88-ліття), не стало майже одночасно. Повірте, нам було важко проводжати вас у останню дорогу, але найрідніші ваші обличчя, добрі очі пам’ятатимемо до кінця своїх років! Нехай ваші душі вічно покояться в Царстві небесному, а чорне лоно сирої землиці стане вам пухом! Михайло ПАПІШ

Візьму вантаж для перевезення з Ужгорода до Львова. Виїзд із Ужгорода – у четвер увечері або в п’ятницю. При домовленості перевезення до 2-х тонн (до 12 м3) можливий виїзд у будьякі інші дні. Тел.: (050) 235-27-18, (068) 122-48-77 (Олександр). У салон краси «Royal Beauty» (м. Ужгород, вул. Митрака, 1/2) потрібні перукарі, майстри манікюру, педікюру та косметолог. Моб. тел. (066) 750-11-18. Закарпатська обласна рада ОГОЛОШУЄ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ з відбору суб’єктів оціночної діяльності За результатами засідання комісії з конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності, які залучаються для проведення незалежної оцінки майна обласної комунальної власності, переможцем конкурсу визнано: – ПП Павлич В. М. по об’єкту оцінки – нежитлові приміщення адмінбудівлі в цокольному поверсі площею 35,5 кв. м та 24,5 кв. м, що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гойди, 8, конкурс відбувся 5.03.2018 року, оголошення про який було опубліковано в газеті «Новини Закарпаття» від 17.02.2018 року №12 (4723).

– ПП Павлич В. М. по об’єкту оцінки – нежитлові приміщення адмінбудівлі на третьому поверсі, загальною площею 16,7 кв. м, що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14, конкурс відбувся 5.03.2018 року, оголошення про який було опубліковано в газеті «Новини Закарпаття» від 17.02.2018 року №12 (4723). – ПП Павлич В. М. по об’єкту оцінки – нежитлові приміщення адмінбудівлі на шостому поверсі, загальною площею 16,1 кв. м, що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14, конкурс відбувся 5.03.2018 року, оголошення про який було опубліковано в газеті «Новини Закарпаття» від 17.02.2018 року №12 (4723).

ПОСЛУГИ

ня гіпсокартону, реставрація ванни, настилання ламінату). Звертатися за тел. (099) 03606-47, Іштван. UUКомплексна бригада виконує швидко і якісно внутрішній євроремонт (шпаклювання, наклейка шпалер, встановлення гіпсокартону, реставрація ванни, настилання ламінату). Звертатися за тел. (066) 092-31-63, Віталій.

UUКомплексна бригада виконує швидко і якісно внутрішній євроремонт (шпаклювання, наклейка шпалер, встановлен-

Інформацію регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області про продаж на аукціоні в електронній формі під розбирання об’єкта незавершеного будівництва – м’ясокомбінату разом із земельною ділянкою, опубліковану в газеті «Новини Закарпаття» від 6.03.2018 № 17(4728), вважати недійсною. Колектив Закарпатської організації Національної спілки художників України глибоко сумує та висловлює співчуття лауреату обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі Володимиру Юрійовичу Павлишину з приводу смерті матері ПАВЛИШИН Дар’ї Григорівни.

Колектив головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області глибоко сумує з приводу смерті колишнього начальника відділу кадрів головного управління ВЕЛИКОКЛАДА Михайла Михайловича і висловлює сердечне співчуття рідним та близьким покійного.


ПІСЛЯ ЗИМИ ШКІРА ОБЛИЧЧЯ ПОТРЕБУЄ ЖИВЛЕННЯ

 Дві середні цибулини спекти в духовці, ретельно розтерти і змішати з 1 ст. ложкою меду з різнотрав’я. Маску нанести на обличчя на 5 хвилин, після чого змити вологою серветкою. Для сухої, виснаженої зимовими холодами шкіри кращої терапії немає.  2 ст. ложки борошна змішати зі збитим білком і додати 1 ч. ложку меду. «Тісто» нанести на обличчя і тримати 15 хв. Маска розгладжує зморшки, годиться для всіх типів шкіри.

ІННА

ТАЄМНИЦЯ ІМЕНІ Воно латинського походження й означає «бурхлива» У дитинстві й, ставши до­ рослою, вирізняється важ­ ким характером. Упертість маленької Інни майже за­ вжди обертається слізьми – її власними чи маминими. Не мириться навіть із маленьки­ ми слабкостями своїх друзів, а заподіяне їй зло пам’ятає довго, хоча сама й не мстива. Вона розумна, незалежна, любить випробовувати всі­ лякі рецепти, бо з дитинства мамина улюблениця і багато часу проводить із нею на

кухні. Може бути гарним жур­ налістом, фоторепортером, часто працює директором магазину, перукарем, інжене­ ром. Багато Інн пробує себе в поетичній творчості. Інна любить довго по­ спати, але з цією звичкою успішно бореться, тому що працьовита й не дозволяє собі даремно витрачати час. У шлюбі ревнива. Тільки лю­ дина абсолютно чесна й до кінця відверта може зробити її щасливою. У відданості ж самої Інни можна не сумні­ ватися.  День ангела 2 лютого.

КЛІВІЯ –

НАЙПОПУЛЯРНІША РОСЛИНА ДЛЯ КІМНАТНОГО РОЗВЕДЕННЯ Клівія має пояскоподібні листки й красиві великі квітки яскравого кольору, зібрані у високі стрічкоподібні суцвіття. Вони розпускаються поступово, період цвітіння триває до трьох тижнів. Квіткових стебел буває кілька. Залежно від сорту клівія зацвітає навесні, восени або двічі на рік. Упродовж літа горщики з клівією можуть залишатися в кімнаті, але їм непогано буде і в саду чи на балконі. Поливати рослину треба по­ мірно, за літо утворюється 5 – 10 нових листків. Земляна суміш для клівії має бути важкою і поживною. Молоді рослини слід пере­ саджувати щороку навесні, старі – раз на 1 – 2 роки. При цьому слід відокремлювати паростки, що мають корені,

У них кар’єра – пріоритет. Сильні жінки роблять те, що їм справді подобається. І постійно в цьому розвиваються: вчаться, дізнаються щось нове, отримують досвід, торують стежку до того майбутнього, яке собі хочуть.  Не влаштовують драми. Не кричать на друзів, на сво­ їх чоловіків, не скаржаться і не ображають людей, які зробили їм боляче. Вони вирішують саму суть проб­ леми й уникають конфлікт­ них ситуацій. Сильні жінки контролюють емоції, що б не трапилося.  Не бояться бути чесними та висловлювати свою думку, не будуть мовчати – завжди правдиві, іноді навіть собі на шкоду.  Не витрачають час на ревнощі. Сильні жінки зосе­ реджені на собі. Вони не егоїстичні, не заздрять, коли колеги випереджають їх, не засмучуються, коли друзі процвітають. Уміють щиро радіти чужому успіху.  Прагнуть кращого, скіль­ ки б часу на це не було потріб­ но. Ніколи не погоджуються на менше – в роботі, дружбі, коханні. Вони знають собі ціну і, що найважливіше, – чого варті. Тому не сприймають те, що не на 100 відсотків відпо­ відає їхнім потребам.  У сильних жінок немає сотень друзів, бо ретельно їх вибирають. Знають, який вплив чинять близькі люди

на їхнє життя, тому оточують себе лише впевненими та щирими людьми.  Їх так просто не налякати. Вони впевнені в собі. Вірять, що можуть зробити все, чого забажають. Знають свої сили та не дозволять нікому говори­ ти, що вони ні на що не здатні.  Не терплять неповаги. Ніколи не принижують інших людей, тому не терплять не­ поваги й на свою адресу.  Зустрічаються тільки з гідними чоловіками. Якщо йдуть на побачення, то їм цікава ця людина, а не тому, що хочуть, наприклад, без­ коштовно повечеряти. Вони цінують свій час і не будуть витрачати його даремно.  Вчаться на своїх по­ милках. Не шукають прови­

ну в інших людях, а беруть відповідальність на себе за те, що роблять. Сильні жінки не ідеальні, просто знають: щоб чогось досягти, потріб­ но робити висновки зі своїх помилок і не повторювати їх.  Не дозволяють собі на­ довго випасти з колії. Їм теж іноді складно й сумно, але коли настають такі періоди, вони не «вбивають» дні й тижні в депресії і страждан­ нях, а встають і йдуть далі. Не дозволяють іншим людям контро­лювати їхній настрій і емоції.  Ніколи не здаються. Вони не зраджують мріям, стосун­ кам, принципам. Не те, що не вміють йти на компроміс, але якщо для них щось справді важливо, то не відступлять.

ЯК ЗРОБИТИ СВІЙ ДЕНЬ МАКСИМАЛЬНО ПРОДУКТИВНИМ

і розсаджувати в горщики. Таким способом її розмно­ жують. Узимку клівію краще три­ мати в прохолодному при­ міщенні на вікні при темпера­ турі 8 – 10°С. Коли з’явиться квіткова стрілка, її пере­ носять у теплішу кімнату й збільшують полив. При штучному запиленні квіток рослина дає красиві плоди з насінням.

РІЗНОКОЛІРНИЙ КРЕМ ДЛЯ ТОРТІВ

У червоний або рожевий колір крем забарвлює сік малини, брусниці, журавлини, вишні, а також відвар буряка, котрий подрібнюють, заливають невеликою кількістю води (підкисленої оцтом, ли-

12 ЗВИЧОК СИЛЬНИХ І УСПІШНИХ ЖІНОК

монним соком), доводять до кипіння і проціджують. Оранжевий колір дає суміш компонентів для червоного і жовтого забарвлення або сік з апельсинової цедри. Коричневого кольору на­ дає какао-порошок. Жовтий колір можна одер­ жати з допомогою маси, приготовленої з рівних час­ тин вершкового масла і роз­ тертої моркви, попередньо обсмаженої до м’якості й процідженої крізь марлю. Зелений колір одержу­ ють, підмішуючи в крем сік шпинату.

Численні дослідження довели, що всі люди на Землі живуть по біологічному годиннику, який регулює роботу організму, поведінку і навіть настрій. Отже, що ми знаємо про своє тіло й що ще належить дізнатися?

БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК  Час сліпоти: о 2 годині ночі в людей най­ більш сильно знижується гострота зору. Це варто враховувати всім автомобілістам!  Період млявості: з 4 до 5 ранку спосте­ рігається найнижчий артеріальний тиск.  Кохання: з 8 до 9 год. вранці виділяється найбільша кількість статевих гормонів.  Час знеболювання: з 9 до 10 ранку спо­ стерігається найнижча больова чутливість.  Творчості: з 10 до 12 годин дня най­ активніше працює та півкуля головного мозку, яка відповідає за творчі й абстрактні образи.  Час фізкультури: з 12 до 13.30 можна сміливо займатися фізичними навантажен­ нями. У цей час наші м’язи демонструють найбільшу віддачу.

ТУШКОВАНА КВАСОЛЯ З ГОСТРИМ СОУСОМ 1 склянка квасолі, 1 морквина, шматочок імбиру, 1 ст. ложка томатної пасти, 2 ст. ложки топленого масла, бринза, карі, сіль і перець – за смаком.

 Період травлення: з 12.30 до 13.30 організм виробляє найбільшу кількість шлун­ кового соку.  Час майстерності: з 15 до 16 годин най­ краще працюють пальці рук. Це особливо важ­ ливо для тих людей, чия діяльність пов’язана з дрібною моторикою і тактильними відчуттями.  Зростання – в період між 16.30 і 17.30 волосся й нігті ростуть швидше.  Час бігу: між 16.30 і 18.00 легені дихають найбільш інтенсивно.  Період органів чуття: між 17 і 19 година­ ми в людини загострюються смакові відчуття, нюх і слух.  Вживання алкоголю: між 18-ю і 20-ю печінка найбільш ефективно розщеплює ал­ коголь.  Час краси: з 18 до 20 год. найкращий час для косметичних процедур (шкіра найбільш проникна).  Година спілкування: між 20-ю і 22-ю лю­ дина найважче переносить самотність.  Час імунітету: з 21.30 до 22.30 імунна система найбільш активно охороняє організм від захворювань.

Залийте квасолю 3 склян­ ками холодної води на ніч. Злийте, промийте чистою холодною водою, додайте 3 склянки нової води і ставте варити на повільному вогні майже до готовності. Не со­ літь. На сковорідці розігрійте топлене масло, вже в гаряче відправте дрібно порізаний свіжий імбир, карі, через кіль­ ка секунд – натерту моркву й томатну пасту. Кілька хвилин

тушкуємо і додаємо відварену квасолю разом із залишками води. Ретельно перемішуємо, солимо, перчимо. Можна до­ бавити ще 0,5 склянки гарячої води. Через 15 – 20 хв. тушку­ вання під закритою кришкою на повільному вогні – страва готова. Квасоля має бути дуже м’якою, але тримати форму. Подавати гарячою, додавши зверху кілька невеличких шма­ точків бринзи.

Матеріали «Ґаздиньки» підготувала О. НАНАШІ

15


ЖАН РЕНО ЗНІМАЄТЬСЯ НА СИНЕВИРІ ПРОДЮСЕРИ ЛЕДВЕ ВСТИГАЮТЬ ВІДБИВАТИ ЙОГО ВІД ПРИХИЛЬНИКІВ На Міжгірщині на озері Синевир продовжують роботу над фільмом «Останній крок» зі знаменитим французьким актором Жаном Рено в головній ролі. Попри сильні морози, на фоні засніжених Карпат не припиняли знімати історію про самотнього кілера. Зірку ледве встигають відбивати від прихильників, а сам Рено у захваті від краси Українських Карпат, а ще – від професіоналізму наших кіношників. Про це продюсери стрічки Олег Герман та Оліас Барко розповіли в ексклюзивному коментарі кореспондентові «Укрінформу».

СИНЕВИР – ІДЕАЛЬНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ЦЬОГО ФІЛЬМУ «Зйомки в Карпатах тривають, ми відпрацювали вже три дні, хоча температура опускалася нижче 20 градусів морозу. У Карпатах за планом робимо екстер’єрні зйомки, згодом у Києві – в павільйонах, – розповідає Олег Герман. – Навіть при таких екстремальних умовах акторам та знімальній групі добре працюється. Хоча сьогодні відігрівали руки змерзлій під час фільмування Сарі Лінд. А от Жан Рено у захваті від краси засніжених Карпат і самого унікального гірського озера. З його слів, Синевир – ідеальне місце для цього сценарію». Нагадаємо, стрічка «Останній крок» – таки остання у кінокар’єрі актора. За сюже-

~~Жан РЕНО (справа) в захопленні від Карпат і українських «кіношників» том Рено грає відомого кілера «у відставці», що переховується на березі маленького віддаленого озера в Канаді. Тут він зустрічає дівчину, що травмувалася після невдалого катання на мотосанях, і дає їй прихисток у своєму шале. Відтак чоловік, котрий раніше тільки вбивав, уперше рятує життя.

НЕ ЩОДНЯ Ж У КАРПАТИ ЖАН РЕНО ПРИЇЖДЖАЄ! Поява Жана Рено на Міжгірщині швидко стала сенсацією, і звісно, його підловлюють у найнеочікуваніших місцях, аби зробити селфі, взяти автограф чи просто поспостерігати за зйомками. Ну, ясна річ, – не щодня ж такі зірки в Карпати приїздять! – На територію, де ми працюємо, фани умудряються проникати під виглядом ту-

ристів. Або просто будь-якими способами намагаються пробратися до Рено – в готелі, де живе знімальна група, в ресторані, куди ходять обідати й вечеряти, – каже О. Герман. – Ми його, звісно, від таких сторонніх контактів оберігаємо, як можемо, – все-таки людина в досить поважному віці – цьогоріч виповнюється 70. Але якщо хтось таки до нього дістається, актор радо дає автографи. Кільком прихильникам творчості Рено вдалося навіть зробити селфі з ним на згадку. Втім, пан Олег запевняє, що шанувальники ще матимуть нагоду поспілкуватися із зіркою в Києві – за контрактом, у столиці передбачена прес-конференція акторів, режисерів та продюсерів фільму. – Нам, до речі, запам’яталася фраза Жана Рено

«УГОРСЬКІ МЕЛОДІЇ» СВЯТКУЮТЬ 70!

Цей колектив створили при Закарпатській обласній філармонії в 1948-му для популяризації передусім музики всесвітньо відомих угорських композиторів і місцевого угорського фольк­ лору. Водночас концертні програми ансамблю традиційно демонструють усе розмаїття полікультурного життя нашого краю. Починали творити славну історію колективу здебільшого талановиті вихідці з народу, в тому числі знамениті своєю віртуозністю циганські музиканти. Кращими першими «прімашами» були мукачівець Дюло Галамбоші, берегівець Йожеф Бундзик, ужгородець Золтан Гут. Виступи не обходилися без танцювальних номерів. Утім, упродовж одного року діяльність «Угорських мелодій» була призупинена, поки в 1975-му за їх реорганізацію не взявся видатний закарпатський композитор Іштван Мартон. Саме під його орудою ансамбль набув особливого розквіту. В репертуарі тоді переважали прекрасні авторські твори й обробки народних пісень Мартона. Багато з них і досі звучать зі сцени. Нині ж ансамбль очолює лауреат міжнародних конкур-

сів Діана Гавата (віолончель). За короткий час їй вдалося внести свіжий подих і творче пожвавлення в роботу. Ювілей «Угорські мелодії» зустрічають у такому складі: Антон Штефко, Вероніка Шестакова, Алла Штефко – скрипка, Оніко Нодь (сопрано), Андрій Свид (контрабас, тенор), Іштван Халус (баритон), Євген Цанько (акордеон), Наталія Сентимрей (ведуча). А запальні чардаші й хореографічні постановки готують Андрея Торбич і Ростислав Хмара. 11 березня у філармонії відбудеться святковий вечір із нагоди 70-ліття ансамблю. Програму складуть в’язанки угорських народних мелодій, арії і дуети з оперет «Весела вдова» Ф. Легара, «Королева чардашу» І. Кальмана, авторські твори відомих композиторів краю, іскрометні чардаші. А ще шанувальники побачать своїх улюбленців у нових костюмах – усі витрати по виготовленню повного комплекту концертного вбрання для артистів узяло на себе Товариство угорської культури Закарпаття. Свято почнеться о 17.00. Вхід вільний. Таїсія ГРИСЬ

ГОРОСКОП НА 12 – 18 БЕРЕЗНЯ

ОВЕН. Зароблятимете більше, ніж розраховували, тільки не втратьте цю можливість. В особистому житті нестандартні рішення – на користь. ТЕЛЕЦЬ. Міняйте щось у житті, бо воно стає нудним. Ви прагнете нових знайомств і знайдете їх! Змін, пов’язаних із бізнесом, уникайте. БЛИЗНЮКИ. Живете сьогоднішнім днем, але так можете пропустити щось дуже важливе, й потім про це доведеться пошкодувати. Уникайте конфліктів із батьками. РАК. Не все виходить, тож потрібно докласти максимум зусиль і не здаватися! Суперництво вас дратує, але завдяки йому проявите нові риси характеру. ЛЕВ. Можете опинитися далеко від рідного дому. Подорож принесе багато позитивних емоцій. Наприкінці тижня будете собою задоволені. ДІВА. На першому місці – фінанси, пора навчитися заробляти. Згадайте

про те, що професіоналізм української команди на знімальному майданчику його вразив більше, ніж краса Карпат, – каже О. Герман. – Приємно, коли твою роботу поважають і добре оцінюють. Це доводить, що українське кіно – то доволі високий професійний рівень. Зйомки в Карпатах триватимуть ще тиждень. Жан Рено живе в готелі, місцева їжа йому не надто сподобалася – надає перевагу європейській кухні.  Довідково. В українсько-французькому фільмі «Останній крок» із зірковим Жаном Рено в головній ролі також зайняті канадська акторка Сара Лінд, англійський Том Хоппер, американський Гаррі Дурдан, а також українські Ігор Цишкевич, Маргарита Бурковська, Олег Карпенко. Режисером та автором сценарію є француз Фредерік Петіжан. Зйомки проходитимуть у Карпатах на озері Синевир, у Києві, Нью-Йорку та Канаді. Вихід стрічки у прокат запланований на 2019-й. Світовою дистрибуцією займатиметься компанія «Universal». Загальна вартість виробництва фільму – майже 74 млн грн, 21,5 млн із яких дає держава, оскільки проект став одним із переможців 10-го конкурсного відбору «Держкіно». З французького боку над картиною працюють компанії «East 35» та «Seven 52», з українського – «ІСТ Вест продакшн». Тетяна КОГУТИЧ давню пропозицію і спробуйте працевлаштуватися. Так зросте й самооцінка. ТЕРЕЗИ. Проаналізуйте ситуацію, тоді стане ясно, що настав час змін. Є шанс відновити давні переговори з роботодавцем. В особистому житті – гармонія. СКОРПІОН. Вам бракує гнучкості, через це виникають конфлікти в колективі. У вихідні спілкування з родичами відкладіть, краще займіться спортом. СТРІЛЕЦЬ. Ви насолоджуєтеся романтичною пригодою, життя видається вам чудовим. Якщо ви не в шлюбі, то є шанс це виправити! Очікуйте збільшення платні. КОЗЕРІГ. Вмійте відстоювати свої інтереси. Ті, хто зосереджений на роботі, перевантажені, бо вважають себе незамінними. Вам потрібне спілкування з рідними людьми. ВОДОЛІЙ. Ви заплуталися в складній ситуації, пора в ній розібратися. На роботі проявите себе несподіваним чином. Не бійтеся нестандартних рішень. РИБИ. Займатеся домашніми клопотами, але не беріть забагато обов’язків. Контактуйте з родичами й не забувайте про власні інтереси!

ДАТИ ТИЖНЯ

 10.03 – святого Тарасія.  День землевпорядника.  11.03 – Хрестопоклонна неділя.  14.03 – День преподобної мучениці Євдокії (свято Явдохи).  День українського добровольця.  15.03 – День планетаріїв.  Всесвітній день захисту прав споживачів.

Рік заснування 1990 Головний редактор

Мирослава ГАЛАС  АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Телефон: 36284  Тел./факси: 35300  заступник головного редактора – відповідальний секретар: 37094  ВІДДІЛИ

культури, освіти і науки: 613752 новин: 35381 реклами та комерції: (050) 691-73-67, (098) 764-46-03 бухгалтерії: 35261

 ВЛАСКОРИ у Сваляві: (095) 588-64-51 у Міжгір’ї: 21530 Реєстраційне свідоцтво Зт 124 від 6 серпня 1997 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в «Експрес Медіа Друк», 79026 м. Львів, вул.Володимира Великого, 5а. Тираж 11500 примірників. Замовлення №25763. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 2. Підписано до друку 9.03.2018 р. о 14.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р 26004500049297 МФО 300614, код ОКПО – 20443975 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

итають ч с а н ня ачів Щотиж100 000 чит майже  Газета виходить у вівторок та суботу

СміЙмОся РаЗоМ!

Друг подарував мені чашку з голою бабою. Дружина розбила чашку, а бабу вигнала…

Дві пані втискаються у повнісінький трамвай. – Саро, ти маєш, на чому сидіти? – Маю. – То чому стоїш? – Місць немає. Через рік він мене покинув, і я залишилася сама з чоловікм…


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.