Novini 16\01\2018 № 3 (4714) by Новини Закарпаття

¹3 (4714)

16 сiчня 2018 року

Цiна договiрна

У СТАРОМУ СЕЛІ КОЛЯДУВАЛИ – З ШАРКАНЕМ, ПЕРҐЕЛОВАНИМИ ГРИБАМИ І… АЛКОГОЛЕМ У ШКОЛІ

суботу Ужгород відгуляв найкращий різдвяний фестиваль Закарпаття – «Коляду в старому селі». Кожен район області облаштував на території музею народної архітектури та побуту в притаманному тільки йому етнографічному стилі хату, де пригощав унікальними стравами і славив Різдво Христове колядками українською, угорською, румунською та іншими мовами національних громад.

Почесним гостем фестивалю став Геннадій Москаль, котрий за традицією відвідав кожну «районну» хату. У перервах між віншуваннями голова ОДА частував дітей солодощами й фруктами та не відмовляв у проханнях відвідувачів зробити з ним селфі. – Я вдячний Богу за те, що він зберіг для України таку уні кальну перлину, як Закарпат тя, – наголосив Геннадій Ген надійович у своєму вітальному слові. – Сьогодні в цьому музеї під відкритим небом ми чуємо архаїчні колядки, яких немає в жодному іншому регіоні, бачи мо єдиного в своєму роді різд вяного шарканя (Про нього – в суботньому номері газети. – Ред.) і можемо покуштувати автентичні закарпатські стра ви, такі, як перґеловані гриби, терті пироги, кляґаний сир чи мелайний пиріг зі шкварками. Якщо будинок залишається без господаря, то за кілька років занепадає. Тому ми що року збираємося тут, у старих хатках, які привезені з усього Закарпаття, і оживляємо їх колядками, веселими піснями

Держагентство США з протидії фінансовим злочинам готове надати допомогу Україні у створенні Служби фінансових розслідувань. Українці посіли третє місце серед репатріантів, які їдуть до ФРН. ~~Разом із громадою колядував і голова ОДА

Свято в музеї під відкритим небом відвідала маса народу,

адже крім постійних відвіду вачів «Коляди в старому селі», приходили й ті, хто почув за прошення зі сцени на площі Театральній, де з четверга три вав масштабний міжнародний фестиваль вина «Василля» (до нього долучилися понад 120 виробників із різних областей України та країн Євросоюзу!). А своєрідним підсумком того дня став концерт заслуженого академічного Закарпатського народного хору, який увечері виступив із великою програмою «На старий Новий рік», повідом ляє прес-служба ОДА.

У ХЛОПЦІВ КРАЩІ МУКАЧІВЦІ, У ДІВЧАТ – УЖГОРОДКИ

12 – 13 січня в ужгородському спорткомплексі «Юність» відбувся фінальний етап традиційного «Новорічно-різдвяного турніру» з міні-футболу за участю юнацьких команд 2005 – 2006 та 2007 – 2008 р. н. та дівочих 2003 і молодших. У юнаків з’їхалися по вісім найкращих команд, які досі змагалися у своїх зонах. У старшій віковій групі в боротьбу за звання найкращої вступили дві команди – ДЮФК «Мукачево» 2005 та 2006 р. н. Відкривали турнір «Мукачево» – 2005 р. н. із однолітками ужгородської СДЮСШОР. Вихованці Івана Фізера завдяки єдиному голу зуміли переграти ужгородців. У групі В підопічні Мирослава Бундаша, «Мукачево» 2006 р. н., зійшлися з командою Михайла Іваниці – ФК «Зінедін» (Ужгород ський район). Ця зустріч завершилася без голів – 0:0. У наступному матчі ДЮФК «Мукаче во-2005» перемагає колектив Ігоря Муски (ДЮСШ «Берегово») – 1:0, а «Мукачево-06» впевнено долає ФК «Сільце» – 4:2. У за ключному етапі команда І. Фізера, яка вже достроково вийшла до півфінальної ста дії, зіграла внічию з юнаками хустського «Нарциса» – 0:0, а от підопічні Мирослава Бундаша вирішили не збавляти обертів і упевнено здобули вікторію – 2:0 – у проти стоянні з ДЮСШ «Тячів». Тож у півфіналах «Мукачево-2005» зійшло ся з СК «Зінедін», який посів другу сходинку в групі В. Першими свою нагоду зі штрафного

Президент Петро Порошенко просить депутатів Верховної Ради скасувати вимогу про зобов’язання громадських активістів подавати електронні декларації. 15-річна українка Марта Костюк пробилася до другого кола тенісного турніру «Australian Open» з призовим фондом у 55 мільйонів австралійських доларів.

й частуваннями до наступного Різдва. Сьогодні той унікаль ний випадок, коли навіть у школі (Перечинський район облаштував свою садибу в старому шкільному приміщен ні) можна випити вина на честь Різдва Христового, Василія Великого і старого Нового року. Давайте разом берегти

цей унікальний край для май бутніх поколінь!

«НЗ»-ФАКТИ

удару реалізували представники Ужгородщини, але все ж мукачівські футболісти наприкінці поєдинку зу міли встановити паритет – 1:1. Тож хто буде представленим у фіналі, гравці вирішували в серії післямат чевих пенальті. Мукачівці зуміли «перестріляти» «Зінедін» – 4:3. У другому півфіналі «Мукаче во-2006» мірялося силами з ужго родською СДЮСШОР. Єдиний гол мукачівців визначив долю наступ ного фіналіста. Матч за лідерство вирішували дві команди ДЮФК «Мукачево». Слід зауважити, що в зональних зма ганнях молодші гравці, вихованці М. Бундаша, зуміли здолати стар ших одноклубників. Тож у фіналі підопічні І. Фізера прагнули реван шу. Їм це вдалося завдяки єдиному м’ячу Олександра Косовщука. «Му качево-2005» стає переможцем у своїй віковій групі. Третю сходинку займає «Зіне дін», який у серії післяматчевих пенальті виграє в СДЮСШОР – 2:1. У молодшій віковій групі пере ~~Мить можцем турніру також стало «Му качево-2007». Правда, шлях до вікторії для них був тернистим. У першій зустрічі під опічні Віталія Міклоша поступилися СДЮС ШОРу – 0:1, проте в наступній впевнено перемогли ДЮСШ (Виноградів) – 2:0. У заключному матчі групового етапу з ДЮСШ «Бронька» (Іршавський район), попри

тріумфу «Мукачева-2007» вагому перевагу й низку нереалізованих нагод, поєдинок завершився внічию – 0:0. Але, завдяки кращій різниці забитих-пропу щених м’ячів, саме представники Мукачева проходять до півфіналу. (Закінчення на 3 стор.)

Україна відкрила три візових центри в Китаї. Компанія «Alibaba» розробила модель штучного інтелекту, який перевершив людину в читанні й розумінні тексту. В РФ хочуть блокувати сайти без суду. У Держдумі РФ запропонували денонсувати Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною в тій частині, де країни визнають територіальні кордони одна одної. СБУ затримала хакерів, які встановлювали на телефони програми стеження.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 16 СІЧНЯ – хмарно, вночі без істотних опадів, вдень часом сніг та мокрий сніг. На дорогах місцями оже ледиця. Вітер південний 5 – 10, вдень у горах місцями 15 – 20 м/с. Температура повітря вночі 5 – 10° морозу, вдень 4° морозу – 1° тепла, у горах місцями вночі до 13°, вдень 5 – 7° морозу. 17 СІЧНЯ – хмарно, ча сом сніг та мокрий сніг, подекуди сильні опади. На дорогах ожеледиця. Вітер південно-західний 7 – 12, у горах місцями 15 – 20 м/с. Температура вночі 0 – 5° морозу, вдень 2° морозу – 3° тепла, у горах місцями вночі до 7°, вдень 3 – 5° морозу. 18 СІЧНЯ – часом неве ликий мокрий сніг. Темпе ратура вночі 1 – 6° морозу, вдень 2° морозу – 3° тепла, у горах місцями протягом доби 6 – 8° морозу. 19 СІЧНЯ – часом мок рий сніг. Температура по вітря вночі 0 – 5° морозу, вдень 1° морозу – 4° тепла, у горах місцями протягом доби 5 – 8° морозу.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT БЮДЖЕТ

КРЕДИТУВАННЯ НА БУДІВНИЦТВО Й ПРИДБАННЯ ЖИТЛА ВИЗНАЧЕНО ПРІОРИТЕТНИМИ НАПРЯМАМИ НА НАСТУПНІ ТРИ РОКИ Для кредитування громадян на будівництво, придбання житла, поліпшення житлово-побутових умов проживання у сільській місцевості і для здійснення витрат, пов’язаних із наданням та обслуговуванням кредитів, по загальному та спеціальному фондах обласного бюджету передбачено 10 192,5 тис. грн. Із них:  управлінню місто будування та архітектури ОДА для реалізації комплексної соціально-економічної про грами забезпечення молоді, учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб житлом у краї на 2018 – 2022 роки по за

гальному фонду – 3 301,9 тис. грн та спеціальному – 490,6 тис. грн. Крім того, на витрати, пов’язані з наданням та об слуговуванням пільгових дов гострокових кредитів, наданих громадянам на будівництво/ реконструкцію/придбання житла, по загальному фонду передбачено 198,1 тис. грн, спеціальному – 29,4 тис. грн;  департаменту агропро мислового комплексу ОДА для обласної цільової про грами «Власний дім» на 2016 – 2020 роки по загальному фонду для надання кредитів передбачено 3 700 тис. грн, по спеціальному – 2 700 тис. грн, а на витрати, пов’язані з

наданням та обслуговуванням пільгових довгострокових кре дитів, наданих громадянам на будівництво /реконструкцію/ придбання/житла – 300 тис. грн із загального фонду. Пріоритетними напрямами у 2019 – 2020 роках визначено кредитування громадян на бу дівництво, придбання житла, поліпшення житлово-побутових умов проживання в сільській місцевості. Обсяг наданих кре дитів у 2019 році планується у сумі 17 100 тис. грн, у 2020-му – 21 100 тис., повернення очі кується наступного року в сумі 3 900 тис., у 2020-му – 4 600 тис. гривень, інформує пресслужба облради.

TT ПОДАРУНОК

КНИЖКИ ФРАНЦИСКА СКОРИНИ ОТРИМАВ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ У Посольстві Республіки Білорусь у Києві урочисто передали найбільшим бібліотекам і музеям України, зокрема Закарпатському обласному краєзнавчому музею ім. Т. Легоцького, заключну частину факсимільного видання «Книжкова спадщина Франциска Скорини» (десять томів), а також спеціальний том «Вяртанне» («Повернення»). В урочистому зібранні взяв участь Надзвичай ний і Повноважний Посол Республіки Білорусь Ігор Орел. Виступав там і заступник директора музею з наукової роботи, голова Закарпатської обласної організації НСКУ Михайло Делеган. Масштабний проект по збору і виданню літера турної спадщини першодрукаря Ф. Скорини під тримав президент Білорусі. В багатьох країнах світу виявлено 519 книжок зазначеного автора, найбільше їх збереглося, крім Білорусії, в Росії, Україні та Німеччині. У фондах музею також є «Біблія» Ф. Скорини 1519 року. Дослідники вважають, що переклади й книжки Франциска Скорини грунтуються на венеціанському виданні 1506 року. Як до даткове джерело він використовував латиноримські богословські коментарі, основою ж є церковнослов’янський текст, який у різних книгах проявляється неоднаковою мірою. Всього Скорина опублікував у 1517 – 1519 рр. у Празі під загальною назвою «Біблія Руска» 20 древньобіблійних книг, у числі яких є: «Псал тир», «Іова», «Притчі», «Сирахова», «Прему дрость», «Царства», «Навін», «Второзаконіє» та ін. «Біблія» Ф. Скорини – не церковна й не чисто академічна, це – перше видання Святого Письма для домашнього читання. Особливості перекладу, структура й художнє оформлення – все підпорядковане просвітництву.

Народився Ф. Скорина в Полоцьку близько 1490 року. В 1506-му здобув перший науко вий ступінь – бакалавра, а згодом – доктора «вільних мистецтв». Це давало йому право вступати на найпрестижніші факультети університетів Європи. У 1512 році в м. Па дуя (Італія) здобув високе звання доктора медичних наук. З іменем Скорини пов’язані становлення й розвиток білоруської мови та національної писемності. Він був біля джерел формування національної білоруської куль тури і є її символом. Нагадаємо, що перша частина «Книжкової спадщини Франциска Скорини» була передана українським уста новам у травні 2016 року. Михайло ДЕЛЕГАН, учасник урочистої передачі «Книжкової спадщини Франциска Скорини».

TT ДО ВИТОКІВ

СКУЛЬПТУРУ ЧАСІВ ІОАНА ГЕОРГА ПІНЗЕЛЯ РЕСТАВРУВАЛИ У ФАНЧИКОВІ Напередодні різдвяних свят майстриня Валентина Костьо завершила реставрацію дерев’яної скульп тури Діви Марії, яка знаходиться у фанчиківському костелі Найсвятішого Імені Ісуса. «Скульптура настільки ви тончена й досконало вирізь блена, що можна безкінечно милуватися завмерлим по глядом, бездоганністю скла док, вивільненим рухом. А як продумано проекцію голо ви! Якщо глянути на обличчя знизу, то Марія зводить по гляд із молитвою в небо: якщо зверху, то її голова схилена в покорі донизу, а коли збоку – скульптура дивиться прямо, на людей!» – захоплено описує задум майстра пані Валентина на своїй сторінці в соцмережі.

Сама церква збудована в середині XVIII століття. На початку 2016 року Валентина Костьо вже проводила рестав рацію деяких інших скульптур і дійшла несподіваних висно вків. На її думку, Діва Марія, й інші сакральні фігури, які зна ходяться в храмі, виконані за мистецькими принципами школи І. Георга Пінзеля. Саме на XVIII століття припадає надзвичайно плідна діяль ність цього таємничого, але надзвичайно обдарованого скульптора. Його творчість мала сильний вплив на послі довників, у тому числі й тих, хто виконував замовлення фанчиківської парафії. Василь ГОРВАТ м. Виноградів

TT НП

В СОЛІ ВАНТАЖНІ ВАГОНИ

ЗІЙШЛИ З КОЛІЇ

10 січня близько 9-ї ранку в селі Сіль Великоберезнянського району з’їхали з колії три вантажні вагони. Через цю аварію тим часово перекривали рух залізничного транспор ту. Рятувальники до робіт не залучалися, наслід ки залізничники лікві довували самотужки. У «Фейсбуці» на сторінці Ужгородської дирекції залізничних перевезень є навіть фото з події та інформація, що «аварія не спричинила жодної шкоди навколишньому середовищу, життю та здоров’ю людей». Оксана НЕВИЦЬКА

№3 (4714)

16 січня 2018 року

НЗ

TT ДУХОВНІ ДЖЕРЕЛА

НОВА КОЛЯДА – ЦЕ ДОБРА ЗАБУТА СТАРА

~~Гурт колядників-ліцеїстів Піднесено радісно щедрували і колядували у Міжгірському профліцею з нагоди новорічних та різдвяних свят. Найперше відчувався тут дух старожитності, бо відродилася «Студенська коляда» – таке ймення мала весела ватага. А сталося це чисто спон танно. Якось директор цього навчального закладу Василь Маринець запросив до свого етнографічного музею Василя Мишанича, начальника відді лення з обслуговування стра хувальників у Міжгірському районі. Гість був у захопленні від експонатів, що пропахли віками. Водночас висловив слушну пропозицію доповнити музейну атрибутику ще одним штришком – колядою сивої ми нувшини. Василь Михайлович родом зі Студеного, яке в дав нину славилося неповторним вертепним дійством. Заслуга в цьому була вже покійного місцевого жителя Василя Іва ницького. Саме він, побувавши на римо-католицькому Різдві в Будапешті у молодшого брата Олекси, який там навчався залізничному ремеслу, запо зичив пісні, самотужки пере клавши тексти з угорської на українську. Навіть деякий сценічний одяг із вертепного дійства привіз. Коли навчив тутешніх дітваків пісням за новим сценарієм, колядники стали у великій пригоді церкві, яка будувалася в 1920-ті. І не у своєму селі лише від хати до

хати ходили, збираючи кошти для нового храму, а й у сусідні. «Студенська коляда» так при пала до серця верховинцям, що їх згодом почали запрошувати й у віддалені населені пункти. Причому колядували аж до Стрітення, бо треба було зве селити нарід у сотнях хижин. Василь Мишанич на гро мадських засадах зголосився викладати в етнографічному гуртку, й аж три десятки учнів виявили бажання стати учас никами «Студенської коляди». Із вбранням проблеми не було, бо музей закладу має старо винний гардероб на різні смаки, як і з музичним супроводом. Акомпанували керівник худож ньої самодіяльності профліцею Василь Леньо на баяні та скри паль Василь Беля. Блискуче справилися зі своїми ролями Пастирів, Царів, Ангелів, Воїнів, Цигана і Циганки, Діда, Ірода, Жида і майбутні спеціалісти різних професій. Пан Мишанич сповіщає, що планують пропагувати старі «Студенські колядки» всюди, де буде нагода. Приміром, є бажання показатися в облас ному музеї від відкритим небом «Старе село». А ще мій співроз мовник підготує до друку понад півсотні старовинних пісеньколядок і 150 коломийок, які притаманні селу його дитинства – Студеному. Добре, що є люди, котрі глибоко усвідомлюють – минувшина живить майбутнє. Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

TT ДОЛУЧАЙТЕСЯ!

ОГОЛОШЕНО КОНКУРСИ ПРОЕКТНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ЗА ПРОГРАМОЮ РУМУНІЯ – УКРАЇНА 2014 – 2020 Міністерство регіонального розвитку, державного управління та європейських фондів Румунії, що виступає в ролі органу управління, 18 грудня оголосило 2 конкурси проектних пропозицій у рамках програми «Румунія – Україна 2014 – 2020». Перший конкурс – для про ектних пропозицій типу HARD (із інфраструктурним компонентом на суму щонайменше 1 млн євро) та з загальною фінан совою підтримкою 19 100 000 євро. Другий – для проектних пропозицій типу SOFT (без інф раструктурного компоненту або з ним, але на суму менше 1 млн євро) та із загальною фі нансовою підтримкою 17 000 000 євро. Кінцевий строк подання проектних пропозицій on-line – 3 травня 2018 року, о 16.00 за румунським часом. Пропозиції повинні також подаватися в па перовому вигляді. Заходи для

подання проектних пропозицій, пріоритети, максимальні суми гранту та правила прийнятності наведені в аплікаційних пакетах, які можна знайти на веб-сайті програми: http://www.ro-ua.roua-md.net/projects/open-calls/ . Для додаткової інформації щодо конкурсу звертайтеся до Чернівецького бренч офісу спільного технічного секретарі ату програми «Румунія – Украї на 2014 – 2020»: «Буковинська агенція ініціатив та розвитку», вул. Ольги Кобилянської, 20/10, Чернівці, Україна. Ел. пошта для надання консультацій: info.rum. chernivtsi@gmail.com Експерти офісу: Юліан Ан дрієш, e-mail andriiesh.baid@ gmail.com, тел. +380 502 93 45 99; Олена Варварюк, e-mail varvariuk.baid@gmail.com, тел. +380 668 76 29 16; Володимир Навроцький, e-mail navrotskyy. baid@gmail.com, тел. +380 956 42 20 06.

НЗ

ФАКТИ І КОМЕНТАРІ 3

№3 (4714)

16 січня 2018 року

TT ІЗ СЕСІЇ

ДЕПУТАТИ ЗАТВЕРДИЛИ ПРОГРАМУ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ НАСЕЛЕННЯ З ініціативи президії обл ради порядок денний другого пленарного засідання дев’ятої сесії доповнили питанням «Про Програму правової освіти населення області на 2018 –2022 роки» та підтримали пакетним голосуванням. У документі наголошується, що надання правової освіти має здійснюватися в усіх до шкільних, загальноосвітніх,

професійно-технічних, вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти із за стосуванням сучасних інфор маційних технологій, зокрема елементів дистанційного на вчання, залучення інтерактив них методів. Прогнозовані обсяги фінан сування програми на всі роки з 2018-го по 2022-й – 80 тис. гривень, інформує прес-служба облради.

TT НОВАЦІЇ

ФЕРМЕРИ МУСЯТЬ

СПЛАЧУВАТИ ЄСВ ІЗ 1 СІЧНЯ 2018 РОКУ Закон України від 3.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного соціального внеску. Такі зміни набрали чинності з 1 січня 2018 року. Згідно з ними відтепер ця категорія осіб ви ключена з переліку платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ. Вони сплачувати

муть єдиний внесок, нарахова ний за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують ЄСВ. Водночас членів фермер ського господарства буде звільнено від сплати єдиного соціального внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію чи соціальну допомогу, інформує ДФС у Закарпатській області.

TT ТУРНІР

НА СТАРИЙ НОВИЙ РІК ЗМАГАЛИСЯ ВОЛЕЙБОЛІСТИ Цими вихідними в ужгородському спорткомплексі «Юність» пройшли одразу два волейбольні турніри. 13 січня відбулася відкрита першість Ужгорода «Турнір Василя», в якій узяли участь 6 команд, зокрема дві вете ранські – «Ветерани 60+» та «Автодор 55+». Й саме 60-річні волейболісти стали срібними призерами турніру, а пере могу святкувала ЗО ДЮСШ з обласного центру. «Бронза» дісталася ужгородській команді «Перспектива». А на саме свято відбувся ЧО з пляжного волейболу в закритих приміщеннях. У старшій віковій групі серед 9 команд перші дві сходинки посіли «пляжники» із ЗО ДЮСШ. Чемпіонами стала пара волейболістів Ростислав Мошак та Андрій Шитєв, які у фіналі переграли своїх колег Олександра Попика та Валерія Ролю. Третє місце – у пред ставників Хустщини з ДЮСШ «Карпати» (Тарас Бора та Роман Багора). У молодшій віковій гру пі з-поміж 15 команд призо ву трійку сформували пари ЗОДЮСШ. Першими стали Рос

Фото автора

~~Грають «Ветерани 60+» і «Автодор 55+» тислав Краниковець – Денис За харкевич. Срібло дісталося Пав лу Піху та Владиславу Микульці, третє місце за Олександром Джупіною та Олексієм Курком. Семен МИХАЙЛИК

TT ПОМИЛОЧКА ВИЙШЛА

НЕ ВСІ АФРИКАНЦІ У ВИНОГРАДОВІ – НЕЛЕГАЛИ Як розповсюдили крайові ЗМІ, у Виноградові на залізничному вокзалі затримали двох нелегалів «африканської зовнішності». Але перевірка виявила, що вони перебували в Україні на законних підставах. Молоді люди, чоловік і жін ка, виявилися студентами, які приїхали в Дніпро на навчання із Гани. Опинилися у Виногра дові випадково – їхали в гості до свого друга, теж студента, який навчається в Ужгороді. Оскільки української не зна ли, а тільки ламану англійську, то не змогли розпитати, де їм треба сходити. Зійшовши у

Виноградові, зверталися до всіх незрозумілою мовою, але майже безуспішно. Єдиний результат – з ними намагався навести контакт не зовсім тве резий місцевий мешканець. Отож колоритну групу відразу запідозрили у змові, а виногра дівця сприйняли як «переправ ника». Подальша перевірка, яку здійснили правоохоронці й прикордонники, показала, що гості з Гани перебувають у країні легально, щоправда, мали при собі лише студент ські квитки. Хоча слід було пред’явити паспорти. Василь ГОРВАТ

TT ПАТРОНАТНІ РОДИНИ

У КРАЇ ШУКАЮТЬ

ПОТЕНЦІЙНИХ БАТЬКІВ-ВИХОВАТЕЛІВ Патронат над дитиною – нова послуга підтримки сімей із дітьми, які потрапили у складні життєві обставини. Він передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію неповнолітніх у сім’ї патронатного вихователя на період подолання ними або їхніми батьками складних життєвих обставин. Ця послуга дозволить ре алізувати права дитини на виховання в сімейному колі, а також сприятиме поступовому

скороченню мережі притулків для дітей, центрів соціальнопсихологічної реабілітації, шкіл-інтернатів. Патронатним вихователем може бути громадянин Укра їни, який має відповідні до свід та житлові умови. Строк перебування неповнолітніх у сім’ї патронатного виховате ля не перевищуватиме трьох місяців. Розмір грошового забезпечення за надання цієї послуги становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць,

а соціальної допомоги – два прожиткові мінімуми для дітей відповідного віку на місяць. Детальну інформацію про послугу «патронат над ди тиною» можна отримати в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання або в Закарпат ському обласному центрі соці альних служб для сім’ї, дітей та молоді за тел: (0312) 3-52-27. У рамках інформаційної кампанії про цю послугу ЗОЦСС для сім’ї, дітей та молоді розробив соціальну рекламу. Відповідний відеоро лик можна знайти за посилан ням: https://www.youtube.com/ watch?v=WlPNZl9z6eg

TT БУЛО СВЯТО

«ЧЕРВЕНЕ ВИНО-2018» ФЕСТИВАЛИЛО УПРОДОВЖ ШЕСТИ ДНІВ Фест «Червене вино» у Мукачеві, що проводився вже вдвадцятьтретє, стартував 9-го і тривав аж до 14 січня. Минулого четверга було офіційне відкриття, на якому побували й ми. На сцені на винну тематику жартував ансамбль «Іршава» («туй тілько вина, што голову ним мивуть»), колядували на головній сцені площі Кирила та Мефодія в центрі, а потім святкова хода вирушила без посередньо до фестивального містечка в парку Перемоги. Тут розташувалися будиночки 40 виноробів Закарпаття (кожен заплатив по 8 тисяч гривень за 6 днів) та 18 – із сувенірною продукцією (по 5 тисяч). Фест самоокупний, жодної копійки з бюджету, сказав на пресконференції Максим Адамен ко, керівник Мукачівського туристично-інформаційного центру. Все в парку було ілюмі новано, працювало щонай менше 6 фотозон, до яких шикувалися черги. Винороб із села Лохово Іван Мишкули нець, котрий привіз кількасот літрів різних видів сонячного напою зі своєї винниці, роз повів нам, що найбільше ту ристів увечері. Загалом ціни не зросли, в середньому за літр – 80 гривень. Солодке й

~~Напоїв на фесті було багато й різних напівсолодке, сухе й напів сухе, вишукане авторське, купажоване й ординарне, холодне й гаряче… Окрім вина, щодня була й розважальна програма. «Ми запросили відомі закарпатські народні колективи. Головний акцент робили на місцевих виконавців, під час фестивалю лунали українські, словацькі, угорські пісні та колядки, – каже музичний продюсер Владислав Піров. – Естрадна програма включала виступи гуртів «Rock-H», «Ватага», а також Оксани Славної, Му

качівського хору хлопчиків та юнаків». У неділю, на Василя, від булося нагородження пе реможців. Краще червоне вино виявилося у Василя Анталовського, фестивальне – у Василя Паука, вибором мера Мукачева-2018 став Карло Шош, а відкриттям року – Руслан Орос. Всі вони отримали призи – бочки, насоси та обладнання для перекачування вина і сусла. Оксана ШТЕФАНЬО Фото автора

TT ТУРНІР

У ХЛОПЦІВ КРАЩІ МУКАЧІВЦІ, У ДІВЧАТ – УЖГОРОДКИ (Закінчення. Поч. на 1 стор.) За вихід до фіналу мука чівці зійшлися з хустським «Нарцисом». Двобій вийшов насичений боротьбою. Лише в завершальні хвилини «Му качево» таки зуміло вирвати перемогу завдяки єдиному м’ячу й вийти до фіналу, де вже на них чекав ужгородський «Олімп», який у першому пів фіналі з таким же результатом здолав спеціалізовану дитя чо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву. Заключний матч між ДЮФК «Мукачево» та «Олімпом» за вершився внічию – 0:0, а от в серії післяматчевих пенальті фортуна була на боці «Му качева» – 5:4. Третіми стали футболісти СДЮСШОР, які перемогли «Нарцис» – 1:0. Тож мукачівці тріумфують на турнірі й везуть додому три кубки – два золоті та срібний. Окрім того, ще троє гравців команд ДЮФК «Мукачево» стали кращими в номінаціях. У віковій групі 2007/2008 кращий воротар нашої коман

ди Олександр Гунгредер, кра щий захисник – Іван Кузьма з СДЮШОР, а кращий нападник – Артур Канчій із ужгородсько го «Олімпу». У віковій групі 2005/2006 також у номінації «Кращий воротар» переміг страж во ріт ДЮФК «Мукачево-2006» – Іван Кубарич. А кращим захисником став гравець «Мукачево-2005» – Роман Мешко. «Кращий нападник» – дістався гравцю «Зінедіна» Микиті Крацьоні. Церемонію нагородження переможців, призерів та но мінантів провели змс Василь Турянчик, голова дитячого комітету ФФЗ Олександр Че гіль та заступник голови ФФЗ Мирослав Щербей. 13 січня завершували «Но ворічно-різдвяний турнір» команди дівчат. Приїхало 10 команд, які розділили на дві групи (по 5 у кожній): група А: ДЮСШ (Міжгірський р-н), ДЮСШ (Хустський), ДЮСШ (Іршавський), ФК «Доброньюніор» (Велика Добронь), ДЮСШ (Рахівський р-н).

Група В: ДЮСШ «Колос» (Виноградівський р-н), ДЮСШ (Тячів), ЗОДЮСШ (Ужгород), ДЮСШ «Колос» (Мукачів ський), «Берегвідейк» (Бере гівський р-н). Після групових змагань кра щі команди боролися в матчі за першу сходинку, колективи, які посіли другі місця, змага лися за бронзовий кубок. У фінальному матчі зійшли ся футболістки ДЮСШ (Ра хівський р-н) та вихованки Крістіни Костевки з ДЮСШ (Ужгород). Перемогу святку вали останні – 1:0. Бронзовими призерами стали гравчині з виногра дівської ДЮСШ «Колос», які мінімально здолали ДЮСШ (Хустський р-н) – 1:0. Окрім команд-призерів, ви значили й кращих футболісток у номінаціях. «Кращий воро тар» – Каріна Паладіна (Ясіня); «Кращий захисник» – ПонноКларіка Зан-Фабіян (Берего во); «Кращий нападник» – Вік торія Завацька (Ужгород). Роман СЕНИШИН

4 АКЦЕНТИ TT ЗАПИТУЙТЕ – ВІДПОВІДАЄМО

КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ день! Померла наша бабуся. Ми з ~~Добрий братом – єдині родичі, проте вона ніяких

документів не залишила. Підкажіть, що нам робити, аби отримати спадщину? Ольга Хлустенко  Спадкування – це перехід прав та обов’язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), здійснюється воно за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві і не при пинилися внаслідок його смерті.  Часом відкриття спадщини є день смерті осо би або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце прожи вання спадкодавця. Якщо воно невідоме – то місцез находження нерухомого майна, а за його відсутності – рухомого майна. Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого ор гани державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або тимчасово окупована територія, тоді це є місце подання першої заяви, яка свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених у охороні спад кового майна, або вимоги кредиторів.

 Законодавством визначено, що право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі його відсутності чи визнання недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї це право одержують особи, визначені Цивільним кодексом України (спад коємці за законом). Спадкоємець, який постійно про живав разом із спадкодавцем, автоматично приймає спадщину, якщо він упродовж 6 місяців не заявив про відмову від неї. Водночас спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу відповідну заяву. Задля заведення спадкової справи необхідно звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців із часу відкриття спадщини з заявою про прийняття спад щини або про відмову від неї чи її прийняття.  Для прийняття спадщини законодавством встановлено строк у 6 місяців, який починається з часу її відкриття. Якщо спадкоємець за цей час не подав заяву, він вважається таким, що не прийняв спадщину. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк. Слід зазна чити, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви.  Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на неї. Спадкоємець, який прийняв спадщи ну, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Видача свідоцтва ніяким строком не обмежена.  Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом або законом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спад кового майна. Нотаріусу подаються: паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податку, докумен ти, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (державний акт на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівліпродажу, дарування, міни, до яких додається сер тифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) та витяг з Державного земельного кадастру), оплата за нотаріальну дію тощо.  За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення питання в судовому порядку. Нотаріус має право відмовити у вчиненні нотарі альної дії, якщо не подано відомості, не внесено плату та не подано документи, необхідні для вчинення но таріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3 робочих днів виносить відповідну постанову. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

№3 (4714)

16 січня 2018 року

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА РАДА Дев’ята сесія VIІ скликання РІШЕННЯ 21.12.2017 м. Ужгород №1029

Про обласний бюджет на 2018 рік Відповідно до статті 43 Закону України «Про місце ве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу України обласна рада вирішила: Визначити на 2018 рік: – доходи обласного бюджету в сумі 7 344 858,2 тис. грн, у тому числі доходи загального фонду обласного бюджету – 6 712 781,6 тис. грн, доходи спеціального фонду обласного бюджету – 632 076,6 тис. грн згідно з додатком 1 цього рішення; – видатки обласного бюджету в сумі 7 335 450,6 тис. грн, у тому числі видатки загального фонду бюджету – 6 612 018,5 тис. грн та видатки спеціального фонду бюджету – 723 432,1 тис. грн згідно з додатком 2 цього рішення; – повернення кредитів до спеціального фонду об ласного бюджету в сумі 3 200,0 тис. грн згідно з до датком 4 цього рішення; – надання кредитів із обласного бюджету в сумі 12 607,6 тис. грн, у тому числі надання кредитів із за гального фонду обласного бюджету – 9 417,0 тис. грн та надання кредитів зі спеціального фонду обласного бюджету – 3 190, 6 тис. грн згідно з додатком 4 цього рішення; – профіцит загального фонду обласного бюджету в сумі 91 346,1 тис. грн згідно з додатком 5 цього рішення; – дефіцит спеціального фонду обласного бюджету в сумі 91 346,1 тис. грн згідно з додатком 5 цього рішення. 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів обласного бюджету на 2018 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетни ми програмами, у тому числі по загальному фонду – 6 621 435,5 тис. грн та спеціальному фонду – 726 622,7 тис. грн згідно з додатками 3 та 4 цього рішення. 3. Визначити оборотний касовий залишок бюджетних коштів обласного бюджету в сумі 1 500,0 тис. гривень. 4. Затвердити на 2018 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатком 6 цього рішення. Затвердити обсяги іншої субвенції з обласного бю джету міським, районним бюджетам на компенсаційні виплати особам з інвалідністю на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів, мотоколясок і на транспортне обслуговування в сумі 478,2 тис. грн згідно з додатком 6 цього рішення. Затвердити обсяги медичної субвенції з обласного бюджету бюджетам районів та міст – цільові видатки на лікування хворих на цукровий діабет для відшкодуван ня вартості препаратів інсуліну (за рахунок медичної субвенції з державного бюджету) в сумі 21 455,3 тис. грн згідно з додатком 6 до цього рішення. Надати право облдержадміністрації: здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій із місцевого бюджету за рахунок відповідних субвенцій із державного бюджету між адміністративно-терито ріальними одиницями області, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій, до помог і фактично виконаних робіт у межах загального обсягу таких субвенцій; за погодженням із постійною комісією обласної ради з питань бюджету розподілити субвенцію з місцевого бюджету на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету в сумі 20 731,4 тис. грн згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. 5. Затвердити на 2018 рік перелік об’єктів, фінан сування яких буде здійснюватися за рахунок коштів бюджету розвитку, згідно з додатком 7 цього рішення. 6. Затвердити на 2018 рік резервний фонд облас ного бюджету в сумі 37 221,2 тис. гривень. 7. Затвердити перелік захищених статей видатків загального фонду обласного бюджету на 2018 рік за їх економічною структурою: – оплата праці працівників бюджетних установ; – нарахування на заробітну плату; – придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; – забезпечення продуктами харчування; – оплата комунальних послуг та енергоносіїв; – поточні трансферти населенню; – поточні трансферти місцевим бюджетам; – підготовка кадрів вищими навчальними закладами І – ІV рівнів акредитації; – забезпечення інвалідів технічними та іншими засо бами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; – фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; – оплата послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури. 8. Затвердити в складі видатків обласного бюджету кошти на реалізацію місцевих (регіональних) програм у сумі 196 581,4 тис. грн згідно з додатком 8 цього рішення. Установити, що фінансування видатків, визначених додатком 8, проводиться згідно з програмами, що за тверджені рішеннями обласної ради. 9. Відповідно до статей 43 та 73 Бюджетного кодексу України надати право облдержадміністрації отримувати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, позики на покриття тимчасових касових розривів

НЗ

обласного бюджету, пов’язаних із забезпеченням за хищених видатків загального фонду, в межах поточ ного бюджетного періоду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду. 10. Відповідно до статті 16 Бюджетного кодексу України надати право директору департаменту фінан сів облдержадміністрації в межах поточного бюджет ного періоду здійснювати на конкурсних засадах роз міщення тимчасово вільних коштів обласного бюджету на депозитах, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду. 11. Розпорядникам коштів обласного бюджету забез печити в першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на про ведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними устано вами. Затвердити ліміти споживання енергоносіїв у на туральних показниках для кожної бюджетної установи, виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань. 12. Установити, що до доходів загального фонду об ласного бюджету на 2018 рік належать надходження, визначені статтею 66 Бюджетного кодексу України. 13. Установити, що джерелами формування спе ціального фонду обласного бюджету на 2018 рік у частині доходів є надходження, визначені статтею 691 Бюджетного кодексу України. 14. Установити, що джерелами формування спеці ального фонду обласного бюджету на 2018 рік у час тині фінансування є надходження, визначені статтею 71 Бюджетного кодексу України. 15. Установити, що джерелами формування спеці ального фонду обласного бюджету на 2018 рік у час тині кредитування є надходження, визначені статтею 691 Бюджетного кодексу України. 16. Надати право облдержадміністрації за пого дженням із постійною комісією обласної ради з питань бюджету в період між пленарними засіданнями сесій обласної ради: 16.1. Приводити у відповідність до змін та доповнень бюджетної класифікації доходи, видатки, кредиту вання та джерела фінансування обласного бюджету, здійснювати протягом 2018 року розподіл обсягів субвенцій і дотацій із Державного бюджету України та інших місцевих бюджетів, відповідно до змін, внесених законодавчими актами, нормативними урядовими рішеннями та рішеннями місцевих рад. 16.2. Вносити зміни до видатків за головними розпо рядниками коштів обласного бюджету на 2018 рік у разі, якщо після прийняття рішення про обласний бюджет повноваження на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається від повідно до законодавства від одного головного розпо рядника бюджетних коштів до іншого головного розпо рядника бюджетних коштів. При цьому, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для ви конання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником обласного бюджету, якому це доручено. 16.3. Вносити зміни до видатків за головними роз порядниками коштів обласного бюджету на 2018 рік у разі внесення змін до структури обласної державної адміністрації та передачі повноважень головних роз порядників коштів, визначених цим рішенням, іншим структурним підрозділам облдержадміністрації. 16.4. За обґрунтованим поданням головних розпо рядників бюджетних коштів вносити зміни до переліку об’єктів та обсягів їх фінансування, поточний та капі тальний ремонти, будівництво або реконструкція яких проводиться за рахунок коштів загального та спеціаль ного фондів, а також по адміністративно-територіаль них одиницях, відповідно до проектно-кошторисних документацій, до назв об’єктів та робіт, видатки на які передбачені в обласному бюджеті на 2018 рік. 16.5. У межах загального обсягу бюджетних призна чень головного розпорядника коштів перерозподіляти видатки за бюджетними програмами, у тому числі обсяги регіональних програм. 17. Надати право облдержадміністрації за пого дженням із постійною комісією обласної ради з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банків ської діяльності та інвестицій затверджувати перелік автомобільних доріг загального користування місце вого значення та здійснювати розподіл обсягу видатків обласного бюджету, передбачених для утримання та розвитку автомобільних доріг і дорожньої інфраструк тури в тому числі виготовлення проектно-кошторисної документації та експертизи. 18. Установити, що в процесі виконання обласно го бюджету перерозподіл видатків за економічною класифікацією в межах затвердженого загального обсягу бюджетних призначень головного розпоряд ника коштів по загальному та спеціальному фондах обласного бюджету здійснюється департаментом фінансів облдержадміністрації за обґрунтованим по данням головного розпорядника коштів. 19. Додатки № 1-8 до цього рішення є його невід’єм ною частиною. 20. Контроль за виконанням цього рішення покласти на профільну постійну комісію обласної ради з питань бюджету. 21. Рішення набирає чинності з 1 січня 2018 року. Голова ради

М. РІВІС

НЗ

У ФОКУСІ 5

№3 (4714)

16 січня 2018 року

TT ЗНАЙ НАШИХ!

ВІД ХАНОЯ ТА СЕУЛА Й АЖ ДО БРЕСТА ТА ПРАГИ – ТАКА ГЕОГРАФІЯ РОБОТИ ДИПЛОМАТІВ-КРАЯН Давно відомо, що Закарпаття – некоронована столиця дипломатів усієї України. В реальному житті краяни завжди були справжніми дипломатами. Їм здавна притаманні уміння не тільки володіти 5-6 мовами (чи навіть більше), а й коли треба, на всіх... мовчати. Та оскільки маємо майже сотню професіоналів, то річ зараз про державну службу – послів, посланників, повірених у справах тощо. Тим більше, що у грудні Україна відзначила черговий День дипломатичних працівників. Зауважимо: радянська доба виявилася значно біднішою на дипломатів із Закарпаття. Вони були, але працювали в Москві або займали другорядні «крісла» в посольствах, консульствах, торговельних представництвах зарубіжжя тощо. А ось неза лежна Україна зуміла врахувати той нюанс, що ми – регіон при кордонний, та ефективно вико ристати цю особливість. Навряд чи знайдеться ще така область, яка б державі дала стільки дип ломатів, як наша. Судіть самі: десять повноправних і високо рангових послів (Надзвичайних і Повноважних) у низці країн світу, серед них зокрема уродженець В. Копані Іван Довганич (Ірак, В‘єтнам), мукачівець Василь Дурдинець, рахівчанин Орест Климпуш (обидва працювали в Будапешті), вихідець із Загаття Сергій Устич (колишній голова ОДА, був послом у чеській Празі та у Словаччині), берегівчанин Юрій Мушка (Корея, Угорщина – двічі, Словаччина), екс-очільник ЗОДА Олег Гаваші, Іван Грицак (Словаччина, Польща), ужгоро дець Ігор Дір (Швейцарія) тощо. На сьогодні серед наших земляків найвищу диплома тичну посаду займає вихідець із с. Часлівці на Ужгородщині Андрій Заяць, котрий має ста тус державного секретаря Мі ністерства закордонних справ України, удостоєний рангу Надзвичайного і Повноважно

~~Юрій МУШКА го посланника першого класу. Перебував у відрядженнях в Угорщині, Бельгії, Сенегалі, Гвінеї й інших країнах Африки та Близького Сходу. Фактично, в міністерській ієрархії він другий після очільника цього відомства Павла Клімкіна. До речі, за ка дри там відповідальний саме наш земляк. Це людина енцик лопедичних знань, володіє кіль кома мовами. А генеральних і консулів із числа краян значно більше. У цьому списку навіть свалявча ни: як колишній, так і нинішні. Приміром, Михайло Куцкір, який народився у Голубиному та працював першим секретарем Закарпатського обкому ЛКСМУ в роки так званого «брежнєв ського застою», працював у ам басаді Праги. Однак хоч наймі зернішу інформацію в інтернеті про його посаду та роз’яснення, чому після завершення кар’єри залишився за кордоном, знайти так і не вдалося. Зараз він уже пенсійного віку, але довгий час займався будівельним бізне сом. Подейкують навіть про його мільйонні статки. Натомість 50-річний Ігор Федикович, маючи аграрну та магістерську освіту у сфері міжнародного менеджмен

нець с. Кальник на Мукачівщи ні й філолог за фахом, згодом працював се кретарем об кому партії, а відтак очолив представни цтво МЗСУ в Закарпатській ~~Василь області. У «Ві МАРУЩИНЕЦЬ кіпедії» сказа но, що він має дипломатичний титул радника І класу. Як кандидат наук і до свідчений фахівець у цій галузі, викладав на факультеті міжнарод них відносин УжНУ (в офісі закарпатського представництва МЗС в ту, очолював Ужгороді його змінила Свалявський Галина Гороховська з район та Мукачева). спробував А щодо інших краян, себе на дип то в амбасадах, по ломатичних сольствах і консуль хлібах. У ствах успішно працю «культурній» ~~Андрій ЗАЯЦЬ вали чи трудяться по столиці Росії сьогоднішній день Іван – Санкт-Петербурзі – працював Іванчо (колишній голова обл генконсулом і в Північно-за ради, нардеп ВРУ, очільник хідному федеральному окрузі, Берегівської райради), Во який об’єднує 11 регіонів, за лодимир Буркало, Михайло безпечував інтереси українців. Товт (останній теж у минулому Але в 2015-му нашого земляка український парламентарій та оголосили персоною нон-грата мер Берегова), Петро Петрище, та змусили протягом 24 годин Петро Токар, Ален Панов (уро покинути це місто. Між іншим, дженець Берегова), Іван Лука свого часу батько Ігоря Павло чук, Дмитро Керечанин (нині Антонович також був керівни перший секретар українського ком цього району – і радян посольства в Будапешті), Юдіта ським, і партійним. В історії Євчак, Андрій Лупак, Ласло Ба Свалявщини це перший такий бік, Іван Вашкеба (журналіст), прецедент, коли батько та син Василь Макар (Румунія), Іван увійшли в одні й ті ж самі владні Штефаньо, Тетяна Логойда, двері. Зараз Федикович-мо Іштван Карпатський, Карло Ші лодший працює в консульстві мон, Вікторія Свереняк, Андрій України в м. Бельци Молдав і Олександр Варенкови, Сергій ської Республіки. Ключкін, Валерій Святобог, Стосовно третього сваляв Олександр Александров, Бо чанина, що безпосередньо рис Лучок, Володимир Сірик причетний до емзеесівсько(усі троє – колишні генерали міжнародних справ і структур, військової та правоохоронної то це, на жаль, покійний Степан сфери), Василь Химинець, Туряниця. Він теж колишній кер Іван Бодюл (не переплутати з манич Свалявщини. Уродже екс-керівником Молдавії), Іван

Баранчик (генконсул у Брес ті, Білорусь), малораківчанин Василь Марущинець, який, працюючи головою с. Великий Раківець на Іршавщині, стаціо нарно закінчив Дипакадемію України та займав високі по сади в українських посольствах Німеччини, Казахстану й інші. Є ще категорія радників з економічних, політичних, гума нітарних, науково-технічних, військових чи правових питань, аташат, адміністративно-гос подарська частина, де також закарпатських прізвищ до статньо. Звісно, ця газетна замітка – тільки дещиця з дипломатичної закарпатської теми. Більше знають безпосередні виконавці завдань на території іноземних держав, які перед ними ставили в МЗС. Між іншим, із нагоди 100-річчя української дипломатії у фойє нашої ОДА влаштували виставку, де можна було озна йомитися з цим амбасадор ським напрямом нашого МЗС і роллю в ньому закарпатців. Певно, читача цікавить, як стають дипломатами? Одних на цю службу за кордон скерову ють після роботи в радівських і державних структурах, органах місцевого самоврядування тощо. Відповідальні посади в амбасадах займають колишні губернатори, очільники облрад, народні депутати, мери, відомі вчені, політики, які володіють мовою відповідної країни, знан нями у сфері міжнародних від носин тощо. Є чимало фахівців, котрі мають спеціальну освіту, себто випускники Інституту міжнародних відносин насам перед. Наразі він є структурним підрозділом Київського націо нального університету імені Тараса Шевченка. Однак це не єдиний профільний виш. Із 1996-го існує також Диплома тична академія України, на базі якої підвищують свою кваліфі кацію кадри, котрі працюють за кордоном у галузі міжнародних відносин. Михайло ПАПІШ

TT ЮВІЛЕЙ

ЦЕНТРУ ГУНГАРОЛОГІЇ ПРИ УжНУ – Гунгарологія – міждисциплінарна наука, яка займається вивченням угорської мови і літератури, усної народної творчості, історії, етнографії, культури та мистецтва угорського народу на різних етапах розвитку. Гунгарологічні дослідження в Україні, зокрема на Закарпатті, розпочалися з 1963 року, коли в Ужгородському держуніверситеті відкрили угорське відділення. У 1966-му на філфаці УжДУ запрацювала кафедра угорської мови та літератури. А осередком, де наукові дослідження з гунгаристики вийшли на перший план, став Центр гунгароло гії. Щоб він запрацював, у Москві та в Будапешті майже 2 роки погоджували необхідні документи. І 14 січня 1988-го його відкрили. Відтоді пройшло, слава Богу, 30 років. Що зроблено за цей час? Науковці виконали на сьогодні 14 держбюджетних тем. Ми розробили нові принципи картографування та укладан ня лінгвістичних карт. Цей матеріал вий шов у нашій тритомній монографії «Атлас венгерских говоров Закарпатья», яка побачила світ у видавництві Угорської академії наук. Вперше в європейській та фінно-угорській лінгвогеографії там подано 219 семантичних карт. Було такж проведено 17 міжнародних наукових конференцій та симпозіумів на різні теми. Наприклад, «Угорська культура в контексті європейської куль тури», «Взаємодія мов та культур в по

ліетнічному соціумі на Закарпатті» тощо. Результати цих досліджень широко ви користовуються в навчальному процесі. Важливою темою було й відновлення історичних назв населених пунктів, у яких проживають закарпатці угорської національності. Відомо, що з 1910 по 1913-й, а потім з 1939 по 1944-й і після 1945-го чимало з них довільно замінили іншими придуманими або перекладени ми з угорської на українську чи російську, з української на угорську топонімами. Тобто в мовній практиці вживається, як правило, стара історична назва, а офіцій ною є інша. Наприклад у 1910 – 1913 рр. українські (русинські) замінювалися на змадяризовані: Вовкове – Ungordás, Да нилово – Husztsófalu, Забродь – Révhely, Золотарьово – Ötvösfalva тощо. Після 1945-го ж Bene перейменували на Добросілля, Botfalva – Прикордонне, Jánosi – Іванівка, Kígyós – Зміївка, Nevetlenfalu – Дяково, Szürte – Струмківка, Téglás – Це глівка, та багато інших. Виходячи з такої плутанини, директор Центру гунгарології та кандидат історичних наук, науковий співробітник центру Ондор Біров зібрали в архівах Будапешта, Праги та Берегова фактичний матеріал назв населених пунктів Закарпаття, розробили конкретні рекомендації, які науковці Інституту мо вознавства НАН України та АН Угорщини схвалили. Ці історичні відновлені назви ми направили в нашу обласну раду, де по них прийняли позитивне рішення, а потім

направили у Верховну Раду України, яка їх затвердила. На сьогодні відновлено 67 топонімів. Крім цього, у Центрі гунгарології ви дали низку монографій та словників. Ми працювали також по лінії транс кордонного співробітництва з Дебре ценським університетом над науковою темою «Етнолінгвістичне дослідження українсько-угорських зв’язків». На базі Центру гунгарології функ ціонує Закарпатське угорськомовне наукове товариство (1993), до якого входять 36 докторів наук, професорів та 46 кандидатів наук, доцентів. А ще є Угорськомовне наукове товариство сту дентів та молодих дослідників. Обидва мають свої видання. 11 монографій професора Петра Ли занця та понад 150 наукових статей ви йшли за кордоном у різних країнах і вони були недоступними науковцям України та взагалі славістам. Протягом 2008 – 2015 років він видав свої наукові праці у 30 томах із покажчиком. Це видання в 46 упаковках розіслано в 22 держави Європи, Америки та Канади. У Центрі гунгарології четверо науко вих співробітників захистили кандидат ські дисертації та двоє підготували до захисту. Але, крім наукової роботи, тут проводяться також різноманітні вистав ки картин і робіт закарпатських митців, олімпіади-конкурси декламаторів, каз карів, виконавців балад, легенд тощо.

30 РОКІВ

Нас часто запитують, чи є перспективи розвитку гунгаристики в Україні? Ми гли боко переконані: є, попри те, що Україна через важке економічне становище не має можливості фінансувати роботу центру, особливо в плані видання наукових праць і фахового журналу. Не має впливати на це і прийнятий зараз закон про освіту. Ми оптимісти. Україна й Угорщина – сусідні країни, і вони зацікавлені в налагодженні економічних і культурних взаємин. Від повідно до гунгарологічних навчальних і наукових закладів в Україні такі ж україн ські заклади створюються і в Угорщині. Так, наприклад, українська мова викла дається в окремих угорських гімназіях та вишах, а угорська – в середніх і вищих навчальних закладах України, зокрема на Закарпатті та в Київському національному лінгвістичному університеті. Є ще один важливий фактор. На За карпатті дуже багатий фольклорний та етнографічний матеріал. Його нам разом із угорськими дослідниками по трібно опрацювати й видати. Словом, у нас прекрасні надії на майбутнє і по дальший розвиток Центру гунгарології. Немає сумніву, що його колектив разом із науковцями кафедри угорської філо логії докладуть усіх зусиль, щоб підняти на новий щабель гунгарологічні дослі дження в нашій країні. Петро ЛИЗАНЕЦЬ, директор Центру гунгарології, професор

6 АСПЕКТИ

№3 (4714)

16 січня 2018 року

TT НАШІ ТАЛАНТИ

МАЙСТРИНЯ МАР’ЯНА ТАШКО З ДУБОВОГО ПІДКОРЮЄ ЗАХІДНУ УКРАЇНУ ВИРОБАМИ З ГЛИНИ Неординарну особистість помітно здалека. Адже люди, наділені Божим даром, випромінюють позитивну енергетику, яку завжди відчувають оточуючі. Однією з таких є дубівчанка Мар’яна Ташко (Цубера). Вже майже десять років вона вкладає свій багатий внутрішній світ у живописні та керамічні витвори. Кожна її робота –неповторна – чи то гончарний чайний набір, чи ство рений вручну торшер, тому вони й знаходять поціновувачів. Не так давно роботами Мар’яни зацікави лися провідні фірми, що займаються продажем керамічного хенд мейду на території Західної України. Нині твори дубівчанки можна придбати в Ужгороді та Львові. Проте жінка не тільки сама займається рукоділлям, а ще й учить інших, працюючи викладачем у відділах образотворчого мис тецтва та художньої кераміки Ганичівської та Нересницької ДШМ. А починалось усе в юнацькі роки. Батьки помітили, що їхня донька має неабиякий хист до образотворчого мистецтва. Тож, аби розвинути цей дар, записали її до Дубівської ДШМ. Викладач Надія Черевко прищеплювала дівчині любов до фаху та вчила нюансам роботи над живописом упродовж кількох років. «У той період я була безмежно закохана в живопис. Писа ла натюрморти та пейзажі», – розповідає майстриня. Картини М. Ташко виявилися доволі достойні. Кілька пейзажів, які дівчинка створила у Празі під час канікул, навіть залишились у чеській столиці – місцеві га лереї виставили їх на огляд. Юна мисткиня вирішила присвятити мистецтву своє життя й після школи вступила до Закарпатського художнього інституту на відділ художньої обробки металу. – Однак ковалем я так і не стала. Вже на другому курсі зрозуміла, що не живопис і не художня ковка заліза, а кераміка – то

~~Мар’яна ТАШКО моє покликання. Саме тоді спробувала працювати з глиною. І це була любов із першого дотику. Тож продовжила навчання вже у відділі художньої кераміки. Пам’ятаю свою першу роботу. Це були декоративні скульптури – бичок та баранчик заввиш ки 35 см, виготовлені вручну, – ділиться спогадами Мар’яна. А ось із гончарським кругом познайомилася вже в Косівському інституті декоративно-прикладного мисте цтва Львівської національної академії мис тецтв, куди вступила у 2016 році. Тут вона професійно освоїла гончарство та вивчила традиції народної косівської кераміки. Тогоріч, у листопаді, за ініціативи началь ника відділу культури РДА Василя Гудака, відкрили керамічну майстерню, яка облад нана муфельною піччю та гончарним кругом. «Зараз я навчаю керамічній справі понад 40 дітей, у Ганичівській та Нересницькій ДШМ. Чимало моїх вихованців демонструють знач ні творчі успіхи. Є серед них старанні, а є талановиті», – каже Мар’яна Ташко. Окрім того, майстриня популяризує керамічне мистецтво по всій території ра йону, дає майстер-класи для діток у різних населених пунктах Тячівщини. Два з них уже в лютому проходитимуть у Тячеві та

РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФДМУ ПО ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНФОРМАЦІЯ

про продаж на аукціоні в електронній формі об’єкта державної власності групи А – єдиного майнового комплексу державного підприємства «Берегівський кар’єр», який орендується ПрАТ «Берегівський кар’єр» Назва об’єкта: єдиний майновий комплекс державного підприємства «Бере гівський кар’єр», який орендується ПрАТ «Берегівський кар’єр». Балансоутримувач: ПрАТ «Берегівський кар’єр». Адреса об’єкта: 90260 Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Ференца Ракоці ІІ, 245. Код ЄДРПОУ балансоутримувача: 32703031. Вид діяльності об’єкта: виробництво неметалавих мінеральних виробів, н. в. і. у; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинисто го сланцю; добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів, н. в. і. у тощо. Відомості про об’єкт приватизації: до складу ЄМК входять: 37 будівель та споруд, 21 трансортний засіб, 125 одиниць обладнання, устаткування, приладів, меблів, та іншого майна. Об’єкти, які не підлягають приватизації та не входять до складу ЄМК, – відсутні. Відомості про земельні ділянки: У користуванні ПрАТ «Берегівський кар’єр» відповідно до договорів оренди знаходиться земельна ділянка площею 33,8724 га, в тому числі: 13,3857 га на території Берегівської міської ради та 20,4867 га на території Мужіївської сільської ради Берегівського району. Обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин: викиди й скиди забрудню ючих речовин у навколишнє природне середовище не здійснюються, відходи на території підприємства не утворюються й не зберігаються. Об’єкт переданий в оренду ПрАТ «Берегівський кар’єр», термін дії договору оренди до 5.02.2019 року. Основні показники діяльності підприємства Найменування показника Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн Чистий прибуток (збиток), тис. грн Рентабельність, % Вартість активів, тис. грн Дебіторська заборгованість, тис. грн Кредиторська заборгованість, тис. грн

2014 рік 2015 рік 2016 рік 1642 (84) 15498 218 475

2301 38 0,02 15436 152 375

3143 53 0,02 15936 574 822

9 місяців 2017 року 1985 (852) 16234 173 356

Кількість працівників станом на 31.10.2017 – 19. Початкова ціна об’єкта приватизації без урахування ПДВ – 12 261 000,00 (дванадцять мільйонів двісті шістдесят одна тисяча грн 00 коп) гривень, ПДВ – 2 452 200,00 (два мільйони чотириста п’ятдесят дві тисячі двісті гривень 00 коп.) гривень, початкова ціна об’єкта приватизації з урахуванням ПДВ – 14 713 200,00 (чотирнадцять мільйонів сімсот тринадцять тисяч двісті гривень 00 коп.) гривень. Умови продажу: Збереження основних видів діяльності підприємства протягом п’яти років із моменту укладання договору купівлі-продажу; покупець є правонаступником усіх прав та обов’язків державного підприємства; збереження кількості існуючих робочих місць; забезпечення безпечних, нешкідливих умов праці, правил проти пожежної безпеки та цивільного захисту згідно з чинним законодавством України; недопущення звільнення працівників підприємства з ініціативи покупця чи уповно

Солотвині. «На кожен такий урок діти, які ніколи не мали справи з керамікою, йдуть із задоволенням. Процес роботи з глиною їх захоплює, й вони з радістю ліплять чу дернацькі фігурки чи квіти», – розповідає мисткиня. Сама ж жінка найбільше полюбляє творити речі не для загалу. У вільний від домашніх клопотів час вона займається виготовленням декоративної та інтер’єрної пластики. «Хоч займаюся ліпкою із глини вже не перший рік, й у моєму доробку кілька сотень різних декоративних виробів, однак вдома набереться всього з десяток. Якщо раніше свої роботи просто дарувала, то вже зараз їх із охотою купують любителі хенд мейду. На жаль, мешканців нашого району важко зацікавити ними, а ось жителі обласного центру та сусідньої Львівщини достойно оцінюють мої витвори», – зазна чає майстриня. Останні кілька днів пані Мар’яна трудить ся над створенням керамічних торшерів, які замовила одна з фірм. Хоч є конкретна тема, однак вона може фантазувати та пропонувати своє бачення виробів. Для творчої особистості дуже важливо, аби її не сковували в рамки й давали можливість самовиражатися. Ідеї для образів і фігурок приходять до майстрині, як й до кожної творчої особис тості, несподівано. «У новорічно-різдвяний період я не займалася ліпкою. Був майже місяць затишшя та відпочинку, однак мені щодня приходили нові ідеї та образи. І я така рада знову взятися до улюбленої ро боти, хочеться якнайшвидше все задумане втілити в життя», – каже дубівчанка. Типовим у творчості Мар’яни Ташко є поєднання образів. «Усі тварини, яких я зображаю на виробах, мають риси, запо зичені від людини. Це моя «фішка» й моє бачення краси. А ще особливу увагу приді ляю гамі кольорів. У основному працюю з білими, голубими та лазурними фарбами», – розповідає. Своїм натхненником жінка називає три річного сина Даниїла. Каже, все, що робить, присвячене йому. Дитина для Мар’яни є музою й головним стимулом творити. А у творчості знаходить відраду та самоствер дження. І хоч найкращий виріб, як сама зі знається, ще попереду, та кожен витвір – то дитя, в яке вклала частинку своєї любові. Лідія БІЛАК Тячівщина

НЗ

КАМ’ЯНИЦЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

оголошує про початок проц едури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті «Детального плану те риторії для облаштування стоянки автомобілів» Замовник містобудівної документації – Кам’яницька сільська рада. Розробник проекту де тального плану – Закарпат ський Державний інститут проектування міст і сіл «За карпатдіпромісто». Підстава для коригуван ня детального плану тери торії: рішення № 303 VII-VII 7 сесії 7 скликання (перше засідання) Кам’яницької сільської ради від 7липня 2016 року «Про надання дозволу ФОП Герзаничу Павлу Олексійовичу на ви готовлення детального плану території орендова ної земельної ділянки пло щею 0,04 га для облашту вання стоянки автомобілів у с. Кам’яниця, вул. Ужан ська, б/н» Мета розроблення де тального плану: виявлення й деталізація планувальної структури на проектова ній території, уточнення планувальних обмежень, відведення земельної ді лянки згідно з чинним за конодавством. Місце ознайомлення з проектом детального плану – приміщення Кам’яницької сільської ради. Пропозиції до проекту містобудівної документації приймаються протягом місяця з дня оприлюднення оголошення. Відповідальний за ор ганізацію розгляду про позицій – спеціаліст із зе мельних, інвестиційних та економічних питань. Презентація та оприлюд нення проекту відбудеться 15 лютого 2018 року о 16 год. у приміщенні сільської ради.

важеного ним органу (за винятком звільнення на підставі пункту 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачене звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 статті 40 та статті 41 Кодексу законів про працю України) протягом 6 місяців від дати переходу права власності на об’єкт приватизації; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; здійснення заходів щодо збереження навко лишнього середовища, забезпечення дотримання санітарних та екологічних норм; питання землекористування вирішується покупцем після укладання договору купівлі-продажу в установленому законодавством порядку; не перешкоджати про давцю у здійсненні контролю за виконанням умов, надавати необхідні матеріали, відомості, документи про виконання умов до підписання акта підсумкової пере вірки; подальше відчуження об’єкта приватизації та / або передача його в заставу до повного виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу здійснюється виключно за згодою РВ ФДМУ по Закарпатській області, яка надається відповідно до порядку, встановленого Фондом державного майна України та законодавством України, із збереженням для нового власника зобов’язань покупця за договором купівлі-продажу, які не виконані на момент відчуження. Засоби платежу: грошові кошти в національній валюті України для фізичних та юридичних осіб. Плата за реєстрацію заяви в розмірі 17,00 грн та кошти під час розрахунку за при дбаний об’єкт вносяться на р/р № 37182500900001 в ГУДКСУ по Закарпатській об ласті, одержувач: РВ ФДМУ по Закарпатській області, код 22111310, МФО 812016. Грошові кошти в розмірі 1 471 320,00 грн, що становить 10% початкової ціни об’єкта, перераховується на р/р № 37316006018418, МФО 820172 в ДКСУ, одержувач: РВ ФДМУ по Закарпатській області, код 22111310. Аукціон в електронній формі в онлайн режимі буде проводитися Цент ральною універсальною біржею у системі електронних торгів 9 лютого 2018 року. Час початку аукціону – 10.00, закінчення (внесення цінових пропозицій) – 13.00. Кінцевий термін прийняття заяв (за три дні до дати проведення аукціону) – 5 лютого 2018 року до 17.00. Аукціон в електронній формі проводиться відповідно до Порядку проведення в електронній формі продажу об’єктів малої приватизації на аукціоні, у тому числі за методом зниження ціни, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 9.09.2015р. № 1325, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2015 р. за № 1147/27592. Покупець сплачує винагороду організатору аукціону в розмірі 1% (одного від сотка) від початкової ціни об’єкта. Заяви на участь в аукціоні та фотокопії документів, що є додатками до заяв, подаються в електронному вигляді до Центральної універсальної біржі на елек тронну адресу: https://centrex.com.ua. Протягом двох календарних днів із дати реєстрації заяви учасники аукціону зобов’язані направити на адресу Центральної універсальної біржі (36014 м. Полтава, вул. Пушкіна, 88) оригінали заяв на участь у акціоні в трьох примірниках та належним чином засвідчені копії документів, що є додатками до заяви, а також докази надсилання цих документів. Приймання та реєстрація заяв на участь у аукціоні проводиться відповідно до вимог Порядку подання та розгляду заяви про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, та заяви на участь в аукціоні, конкурсі щодо об’єктів державної власності груп А, Д та Ж, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17 квітня 1998 року № 772, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 400/2840. Ознайомитися з об’єктом можна за місцем його розташування, в робочі дні. Отримати додаткову інформацію можна в РВ ФДМУ по Закарпатській області за адресою: 88000 м. Ужгород, вул. Собранецька, 60, кімната 315; телефон для довідок в Ужгороді (0312) 61-38-83.

НЗ

РІЗНЕ 7

№3 (4714)

16 січня 2018 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по вітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: - АЗС №39 Хустський р-н, с.Драгово, вул. Дубники, 1; - АЗС №40 Хустський р-н, м. Хуст, вул. Львівська (вул. Ізька); - АЗС №41 Хустський р-н, м. Хуст, вул. І. Франка, 203. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Хустська РДА (90400 Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21, тел. (8-03142) 5-21-75) протягом місяця з дня опублікування цього по відомлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по вітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: - АЗС №18 Берегівський р-н, с. Горонглаб, вул. Прикор донна, 90; - АЗС №8 Берегівський р-н, с. Астей, вул. Дружби На родів, 106а; - АЗС №9 Берегівський р-н, с. Астей, вул. Дружби Народів, 106б; - АЗС №10 Берегівський р-н, м. Берегово, вул. Мужай ська, 54а; - АГЗС №5 м. Берегово, вул. Хмельницького, 83а; - АГЗС №8 Берегівський р-н, с. Косонь, вул. Бочкая, 112. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Берегівська РДА (Закарпатська обл., м. Берегово, вул. Мукачівська, 6, тел. (03141) 4-32-09) протягом місяця з дня опублікування цього повідомлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по вітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: - АЗС №33 Виноградівський р-н, смт Вилок, вул. Вино градівська, 27; - АЗС №34 Виноградівський р-н, с. Теково, вул. Дружби, 1в; - АЗС №2 Виноградівський р-н, с. Тисобикень, вул. І. Зріні, 201; - АЗС №4 Виноградівський р-н, с. Невентленфолу, вул. Заставська, 8; - АЗС №6 Виноградівський р-н, с. Велика Копаня, вул. Леніна, 196а; - АГЗС №6 Виноградівський р-н, с. Вилок, вул. Горького, 55. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Виноградівська РДА (Закарпатська область, м. Виноградів, площа Миру, 5, тел./факс: (03143) 2-33-50) протягом місяця з дня опублікування цього по відомлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по вітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: - АЗС №30 Ужгородський р-н, с. Глибоке, а/д Київ-Чоп, км 759+359 справа; - АЗС №32 Ужгородський р-н, с. Дубрівка, а/д Київ-Чоп км 787+450 зліва; - АЗС №44 м. Ужгород, вул. Тимирязєва, 15 е; - АЗС №3 Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Евро пейска, 4 (КПП Тиса); - АЗС №7 Ужгородський р-н, с. Баранинці, вул. Об’їзна, 11в; - АГЗС №1 Ужгородський р-н, с. Соломоново; - АГЗС №3 м. Ужгород, вул. 8 Березня, 52. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Ужгородська РДА (88017 Закарпат ська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 10, тел. (0312) 61-29-17) протягом місяця з дня опублікування цього по відомлення.

ПОВІДОМЛЕННЯ

Мукачівський міськрайонний суд викликає на судове засідан ня як відповідача Желізника Юрія Юрійовича по цивільній справі за позовною заявою Гержені Тетяни Василівни до ПАТ «ВіЕс Банк» та Желізника Юрія Юрійовича про припинення пра вовідносин за договором іпотеки, яка призначена до розгляду на 15 год. 22 січня 2018 року в приміщенні суду (м. Мукачево, вул. К. Беляєва, 8). Суддя Ю. Ю. Куцкір Мукачівський міськрайонний суд викликає на судове засідання як від повідачів: Кізмана Карла Еміловича, Кізмана Йосипа Еміловича, Коцило Едіту Богданівну, Кізман Еріку Войтехівну по цивільній справі за позовною заявою Кіз ман Агати Михайлівни до Кізмана Карла Еміловича, Кізмана Йосипа Еміловича, Коцило Едіти Богданівни, Кізман Еріки Войтехівни про визначення 1/4 частки у будинковолодінні як окрему квартиру №3, яка призначена до розгляду на 15 год. 30 хв. 23 січня 2018 року в приміщен ні суду (м. Мукачево, вул. К. Беляєва, 8). Суддя Ю. Ю. Куцкір Викликається на судове засідання Марченко Лариса Борисівна, мешканка м. Хуст, вул. Жайворонкова, 38, кв.12, з розгляду цивільної справи за позовом Марченка Володимира Григоровича до Марченка Анатолія Григоровича, Коваль чук Марії Григорівни до Марченко Лариси

TT ДО УВАГИ

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИДАВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА КАРАТИМЕТЬСЯ ШТРАФАМИ

15 грудня 2017 року набув чинності наказ Держкомтелерадіо від 17.10.2017 «Про затвердження Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів». Відтепер видавнича продукція, що має по ходження або виготовлена чи ввозиться з тери торії держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу, виданого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5.04.2017, вилучатиметься з обігу уповноваженими особами Держкомте лерадіо – на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ. На суб’єктів господарювання, що порушують закон, накладатиметься адміністративно-господарський штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого вперше, та 50 «мінімалок» – за кожен наступний.

Борисівни, третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів: приватний нотаріус Хустського районного нотарі ального округу – Шкарампота В’ячеслав Дмитрович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на 9 год. 30 хв. 23 січня 2018 року в суд (м. Хуст, вул. І. Франка, 18). Суддя М. М. Довжанин Ужгородський міськрайонний суд (адреса: м. Ужгород, вул. Загорська, 53) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення за боргованості, на судове засідання, яке відбудеться 23 січня 2018 року о 9 год. до Балли Сільвії Стефанівни (останнє відоме місце реєстрації: м. Чоп, вул. Головна, 40), справа № 308/7836/17. У разі неявки відповідача у призначений час або неповідомлення про причини не явки справа буде розглянута за його від сутності за наявними доказами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням оголошення відповідач вважається належ ним чином повідомленим про час, день та місце проведення судового засідання. Суддя О. А. Придачук Ужгородський міськрайонний суд повідомляє, що в провадженні суду зна ходиться цивільна справа №308/8213/17 за позовом Хохлова Артема Юрійовича до Хохлової Валентини Олександрівни про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності. Відповідач Хохлова В. О. викликаєть ся на судове засідання, яке відбудеться

Оскільки ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїн ського змісту» набув чинності 1 січня 2017 року, дія його, а також прийнятих у відповідності з ним підза конних актів, не поширюється на продукцію, ввезену на митну територію України до цієї дати. Водночас вся вищезгадана видавнича продукція, ввезена на митну територію України з 1.01.2017 року до 22.05.2017, крім ввезеної громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників, є незаконною. Після 22 травня 2017 року легально ввезеною в Україну може вважатися лише продукція, про видачу дозволу на ввезення якої є відповідний запит в інформаційно-телекомунікаційній системі органів доходів і зборів та Реєстру видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території Укра їни (http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=134473&cat_id=134413).

вул. Штефана Августина, 21) протягом місяця з дня опублікування цього повідомлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ ЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди за бруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: АЗС №1 Свалявський р-н, с. Неліпино, вул. 3-й км, 11/1. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Свалявська РДА (89300 Закарпатська область, м. Свалява, пл. Голо вна, 1, тел. (03133) 2-12-48) протягом місяця з дня опублікування цього повідомлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ ЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди за бруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: АЗС №31 Рахівський р-н, м. Рахів, вул. Київська, 219 а. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Рахівська РДА (90600 Закарпатська область, м. Рахів, вул. Миру, 1 тел. (03132) 2-50-28) протягом місяця з дня опу блікування цього повідомлення. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ ЗІУМ СТАР», за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158а, має намір отримати дозвіл на викиди за бруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що знаходиться за адресою: АЗС №38 Іршавський р-н, с. Дубрівка, вул. б/н, 355. Усі заяви, скарги та пропозиції громадян та громадських організацій приймає Іршавська РДА (90100 Закарпатська область, м. Іршава, пл. На родна, 3, тел. (03144) 2-11-42) протягом місяця з дня опублікування цього повідомлення.

23 січня 2018 року о 15 год. у приміщен ні суду (м. Ужгород, вул. Загорська, 53). Після опублікування об’яви в пресі відповідач вважається повідомленим про час та місце слухання справи. У разі неявки відповідача Хохлової В. О. справу буде розглянуто за її відсутності з ухва ленням заочного рішення. Переконливо просимо з’явитися на судове засідання. Суддя В. Й. Данко Ужгородський міськрайонний суд (адреса: м. Ужгород, вул. Загорська, 53) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості на судове засідання, яке відбудеться 24 січня 2018 року о 9 год., до Цільо Віталія Михайловича (останнє відоме місце реєстрації: м. Ужгород, вул. Верещагіна, 10), справа № 308/8375/17. У разі неявки відповідача у призна чений час або неповідомлення про причини неявки справа буде розглянута за його відсутності за наявними дока зами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням оголошення відповідач вважається належним чином повідо мленим про час, день та місце прове дення судового засідання. Суддя О. А. Придачук Ужгородський міськрайонний суд (адреса суду: м. Ужгород, вул. За горська, 53) викликає відповідача за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості на судове засідання, яке відбудеться 24 січня 2018

року о 9 год., до Шніцера Володимира Емануіловича (останнє відоме місце реєстрації: м.Ужгород, вул. Робоча, 14, кв. 5), справа № 308/8581/17. У разі неявки відповідача у призна чений час або неповідомлення про при чини неявки справа буде розглянута за його відсутності за наявними доказами на підставі ст. 169 ЦПК України. З опублікуванням оголошення від повідач вважається належним чином повідомленим про час, день та місце проведення судового засідання. Суддя О. А. Придачук Викликається на судове засідання відповідачка Олексик Марія Юріївна, мешканка с. Іза, вул. Зарічна, 3а Хуст ського району, з розгляду цивільної справи за позовом Олексика Ярослава Мироновича до Олексик Марії Юріївни про стягнення аліментів на 9 год. 30 хв. 24 січня 2018 року в Хустський ра йонний суд (м. Хуст, вул. І. Франка, 18). Суддя О. Я. Волощук

Ректорат, профспілкова ор ганізація, колектив факультету іноземної філології ДВНЗ «УжНУ» поділяють біль непоправної втрати й висловлюють сердеч не співчуття доценту кафедри англійської філології Мирославі Іванівні Сливці з приводу тяжкої втрати – смерті батька.

ЮРІЙ БАЛЕГА. ОСОБИСТІСТЬ У ВИМІРІ ЧАСУ

«ЧИСТЕ ДЖЕРЕЛО» З КЛИМОВИЦІ

ІЗ ПРИВОДУ ВИХОДУ В СВІТ ОДНОЙМЕННОЇ КНИЖКИ Постать літературного й громадського діяча Юрія Балеги (1922 – 2016) є найточнішим віддзеркаленням епохи, яка минула. Епохи, яка прийшла на Закарпаття з появою перших пам’ятників Леніну й закінчилася з їхнім остаточним поваленням. Для Юрія Балеги вона поча лася в 1944-му. На той час угор ський режим зробив усе, щоб і він, і практично все Закарпаття вітало Червону армію. Сім’я, в якій ріс Юрко, жила в бідності, мама, не витримавши нужди, померла, а батька забрали в концтабір – спочатку в Угор щину, потім у Австрію. Більшо вицька епоха принесла з собою підтримку студентів, можли вість учитися рідною мовою, а ще – доноси, репресії, цензуру. Для людей, які присвятили себе літературі, основним мав стати принцип «партійності», який проголошував: «Жити в сус пільстві й бути вільним від нього не можна». Формула ніби має підґрунтя, але на той час вона означала зовсім інше: «Жити в суспільстві й бути вільним від нього заборонено». Для літера турознавця, який намагається в таких умовах сказати правду, це – небезпечна дилема: якщо ка жеш те, що система не схвалює, значить, мусиш «для балансу» сказати протилежне. Власне, так і відбувалося вже на початку діяльності Юрія Балеги. За сло

~~Юрій БАЛЕГА вами науковця Надії Ференц, 1962-го року побачила світ його монографія «Література За карпаття двадцятих-тридцятих років двадцятого століття», в якій зроблено огляд доробку закарпатських авторів цього періоду… На всіх них у радянські часи було накладене партійне табу, тому довелося молодому науковцеві в нелегкій боротьбі відстоювати їхні чесні імена. А щоб уціліти, написав кілька статей із осудом буржуазних націоналістів. Ця дилема зачепила багатьох учасників літературного про цесу тих часів. Особливо дово дилося загравати з системою, якщо ти потрапив у опалу. Такі моменти пережили Довженко, Чендей, Гончар… Автор «наці оналістичного» вірша «Любіть Україну» Володимир Сосюра

«СІЛЕЦЬКІ ІСТОРІЇ» ЧИТАТИМУТЬ УСІ

Задум написати книжку «Сілецькі історії» у Сергія Лупака, Івана Сухана та Михайла Ломаги з’явився п’ять років тому. Михайло Ломага за фахом – медик, після закінчення Берегівського медучилища йому довелося працювати в с. Сільце фельдшером. Люди йшли до нього, мов на сповідь. Розповідали не лише про свої хвороби, а й про сімейні стосунки, душев ний стан, життєві негаразди. Говорили щиро, бо довіряли, знали, що допоможе. Батьки Сергія Лупака із Сільця. Тому коли його друг І. Сухан запропонував очо лити проект книжки про іс торичні події в цьому населе ному пункті, то він, звичайно, погодився. Іван Сухан родом із су сіднього Заріччя. По бать ковій лінії є нащадком зна тної та багатої людини, яка зробила чималий внесок у розвиток Сільця. Це Лука Сухан, староста села з 1743 по 1774 роки, куратор та

після його написання мусив видати цілу збірку (російською мовою!), присвячену Сталіну. Тут не йдеться про виправ дання мотивацій, а більше про характер епохи, яка наклала пе чать на свідомість суспільства. Коли настали часи пере будови, для багатьох, хто знав Юрія Балегу як партійного ке рівника, його участь у рухові проти імперської системи була несподіваною, але тільки зараз стає зрозуміло, що цієї можли вості він підсвідомо чекав усе життя. Власне такою нагодою зрозуміти час, обставини, в яких формувалася творчість, стала книжка «Особистість у вимірі часу». Завдяки співпраці дружини Юрія Балеги Надії Фе ренц та видавництва «Гражда» в ній подано досі непубліковані щоденникові та автобіогра фічні матеріали Юрія Балеги, його проза, літературознавчі та критичні статті, рецензії, статті та спогади про Юрія Балегу, авторами яких є Марія Козак, Людмила Кудрявська, Ірина Густі, Христина Керита, Василь Поп, Василь Чумак, Юрій Шип… Статті й проза Юрія Балеги писалися в різні часи, за різних умов, і все ж там є все, що за цікавить і читача, і дослідника – точні спостереження за життям, влучні характеристики історич них постатей, доля поколінь.

організатор будівництва міс цевої дерев’яної церкви в 1750-му. Сам співавтор книж ки «Сілецькі історії» з 1996-го працює вчителем медико-са нітарної підготовки в місцевій ЗОШ. Зі студентських років займається фотографією, був переможцем міжнарод ного фотоконкурсу «Курйози» у двох номінаціях. А тепер про саму книжку. Із «Сілецьких історій» дізна ємося про минуле села. За архівними документами та народними переказами, воно згадується ще за пропові дування в нашому краї Свя того Письма Кирилом і Ме фодієм у 862 – 863 роках. Розповідається про пере хід Карпат уграми в 896-му, відпочинок Арпада, вождя угорців, у Сільці. Йдеться також про князя Корятовича, монастир у Кипах та цікаві по дії, які відбувалися в Сільці під час Першої та Другої світових воєн, про радянський період і сьогодення. Книжку подарували всім сільським бібліотекам.

Учора, 15 січня, день наро дження відзначила талановитий керівник і чуйна людина – началь ник Головного управління ста тистики в Закарпатській області Галина Дмитрівна Гриник. Бажаємо нашій іменин ниці міцного здоров’я, щастя, радості та нових висот! Ми раді сьогодні вас щиро вітати,

Василь ШКІРЯ

Василь ГОРВАТ

~~Учасники колективу Коли виступає фольк лорно-етнографічний ансамбль «Чисте джерело» з Климовиці, серце наповнюється радістю. «Наш колектив створений далекого 1995 року, – каже керівник гурту Ганна Коту бей. – До нього входять люди різного віку. Тепер ансамбль налічує 24 учасників, 12 із них – молодіжна танцюваль на група. Музичними керів никами є Василь Шелельо та його дочка Оксана». У репертуарі – переважно побутові обряди, вечорниці, вечірки, вокально-хорео графічні композиції. Під час виступів звучать старовинні пісні, фіглі, проводяться ігри і, звичайно, викону ються танці. Багато чого

записують від старожилів, які згодом у обробці керів ника з’являються на сцені. Колектив бере участь у всіх масових заходах, які про водяться на території села та Загатянської сільської ради, у районному фестивалі «Гамора» в Лисичові, а також у районних творчих звітах. Неодноразово виступали на фесті «Червене вино» в Мукачеві, театралізованому святі «На Івана, на Купала» в Івашковиці. І, звісно, що року – на фестивалі вертепів у Іршаві. До речі, учасники колек тиву зробили фотоальбом і відеофільм «Обряди та звичаї рідного села Климовиця». Василь ШКІРЯ

ПАСАЖИРІВ БОРЖАВСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ В 1910 РОЦІ ПЕРЕВОЗИЛИ ПАРОТЯГИ, ВИГОТОВЛЕНІ В УГОРЩИНІ ТА ФРАНЦІЇ

Рік заснування 1990 Головний редактор

Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб.: WWW.NOVZAK.UZ.UA

 Телефон: 36284  Тел./факси: 35300  заступник головного редактора –

відповідальний секретар: 37094

Цікаву архівну світлину у «Фейсбуці» оприлюднили користувачі спільноти «Transcarpathian Heritage». Автори, описуючи фото, уточнюють, що основний паротяг – виробництва угорського заводу «Ganz & Cie» з подвійним вертикальним котлом системи «De DionBouton», що вироблявся у Франції. Світлий вагон ліворуч – парова мотриса з вертикаль ним котлом спільного виробництва угорського заводу «Ganz» та французької компанії «De Dion-Bouton». У 1908 році на Боржавську залізницю поставили 5 таких мотрис із нумерацією «BGV 1–5». Місця для сидіння були I та III класів (7 та 14 місць відповідно).

Бажаємо грошей мішок заробляти, Здоров’я плекати, себе берегти, В роботі, звичайно, висот досягти, Не мати проблем, хай знешкодяться лиха, Хай добре живеться вам, мирно і тихо! Колектив управління

КНИЖКА АНДРІЯ ЛЮБКИ – У «ЛІТАКЦЕНТІ РОКУ»

У коротких списках рейтингу «ЛітАкцент року-2017» є і один закарпатський письменник. У номінації «Поезія» перша трійка така: Г. Крук із «Доросла», П.Коробчук із «Хвоя» та М. Кіяновська із «Бабин Яр. Голосами». У «Прозі» – К. Калитко «Земля загублених», С. Жадан «Інтернат» та В. Єрмоленко «Ловець океану». «Поезія і проза для дітей» – Л. Дени сенко «Майя та її мами», А. Левкова «Старшокласниця. Першокурс ниця» та Н. Біла «Крута компанія». «Есеїстика й художній репортаж» – А. Чех «Точка нуль», О. Кісь «Українські жінки у горнилі модернізації» та наш Андрій Любка із «Саудаде». У номінації «Літературознавство» – Л. Ушкалов «Ловитва невловного птаха: Життя Григорія Сковороди», Т. Лютий «Корабель шаленців» та М. Назаренко «Поховання на могилі».

МУКАЧІВЕЦЬ ЗРОБИВ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИТЯГУВАННЯ ХРЕБТА

Пристрій для витягування хребта презентували громадськості в Мукачеві наприкінці 2017-го. Іван Котрубач займався розробкою моделі майже два роки. Нещодавно Державна служба інтелектуальної власності Україна видала йому патент на неї. Як зазначив професор кафедри загальної хірургії УжНУ Василь Шимон, пошкодження спинного моз ку та травми хребта є однією з найактуальніших проблем в ортопедії та травматології. Тому нові винаходи для реабілітації таких хворих медики щиро вітають. Винахідник Іван Котрубач зауважив, що його пристрій – для ефективного витягування хребта лише вагою самого пацієнта, причому без больо вих відчуттів. На пристрої можна регулювати кут нахилу й підйом тіла, силу витягування хребта. Тривалість перебування людини у вибраному найефективнішому положенні ліжка залежить від ступеня важкості змін хребта та розраховується за методикою. Реабілітацію на пристрої проводитимуть виключ но за призначенням лікарів спеціально підготовлені фахівці, інформують із Мукачівської міськради.

 ВІДДІЛИ культури, освіти і науки: 613752 новин: 35381 реклами та комерції: (050) 691-73-67, (098) 764-46-03 бухгалтерії: 35261

 ВЛАСКОРИ у Сваляві: (095) 588-64-51 у Міжгір’ї: 21530 Реєстраційне свідоцтво Зт 124 від 6 серпня 1997 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції газети «Новини Закарпаття». Видрукувано у ПрАТ «Видавництво «Закарпаття», 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 421. Тираж 1200. Замовлення №14. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 1. Підписано до друку 15.01.2018 р. о 18.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р 26004500049297 МФО 300614, код ОКПО – 20443975 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

тають в и ч с а жня н 000 читачі Щотие 100 ж й а м Газета виходить у вівторок та суботу

Читайте нас на сайті