¹53 (4764)
17 липня 2018 року
Цiна договiрна
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ДНІ ДОБРОСУСІДСТВА ПРОВЕДУТЬ У ВЕРЕСНІ НА ЗАКАРПАТТІ
П
опередню програму проведення карпатських Днів добросусідства обговорили 12 липня під час зустрічі керівник краю Геннадій Москаль та Генеральний консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольські.
Дводенний захід планують провести на польській і закар патській території та спільній ділянці кордону Лубня – Воло сате 14, 15 вересня. На поль ському боці, зокрема, за участі посадовців двох країн відбу дуться зустрічі представників Закарпаття й інших регіонів України з колегами з сусідньої держави, передбачається про ведення міжнародної конфе ренції, панельних зустрічей та обговорення програм транс кордонного співробітництва. Зі сторони нашої облас ті планують провести свято дружби України та Польщі. В рамках Днів добросусідства відбудеться підписання про грами спільних заходів Під карпатського воєводства та
Закарпаття в галузі культури, освіти та економіки. Перед бачена й насичена культурна програма, представлення на ціонального колориту. Деталі проведення заходів наразі уточнюються як із польського, так і з українського боку. До слова, останній такий куль турний захід із Польщею про водився всього один раз – у 2002-му, за часів першої «ка денції» Геннадія Москаля на посаді голови ОДА. Рафал Вольські під час зу стрічі поділився також пла нами проведення в Ужгороді восени фестивалю сучасного польського кіно та виставки кіноплакатів на кшталт тих, які вже проходять у Львові та Іва но-Франківську. Крім того, до
«ОРГАНІК», «ЕКО», «БІО» В УКРАЇНІ ЗМІНЯТЬ МАРКУВАННЯ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Верховна Рада прийняла ЗУ «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». «Прийняття закону надасть по штовх до сталого розвитку ор ганічного виробництва в Україні, підвищить конкурентоспромож ність такої продукції та розширить зовнішні ринки для її збуту. Окрім того, він є важливим для гармоні зації національного законодавства з європейськими вимогами у сфері органічного виробництва», – про коментувала рішення заступник міністра аграрної політики та про довольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. Документом запроваджується чітка та прозора система реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння, визна чається механізм державного контр олю за діяльністю суб’єктів ринку такої продукції та встановлюється їх відповідальність за порушення законодавства в цій сфері. Разом із цим регламентуються процедури сертифікації виробни цтва й обігу органічної продукції та встановлюються вимоги до органів сертифікації та їхні функції. Закон набере чинності через шість місяців із дня його опублікування.
«НЗ»-ФАКТИ Президент Петро Порошенко заявив, що Росія планує атаку на порт у Маріуполі й, можливо, військову операцію в Азовському морі. Український скелелаз Даниїл Болдирєв виборов золоту медаль на етапі Великого кубка світу в дисципліні «швидкість». Збірна Франції обіграла команду з Хорватії з рахунком 4:2 та вдруге в історії стала чемпіоном світу з футболу. НБУ не рекомендує купувати державні цінні папери.
~~Йде обговорення деталей Днів добросусідства сотої річниці відновлення неза лежності Польщі намічено про вести на Закарпатті урочистий прийом за участі польських посадовців та дипломатів. Наступного ж року в Ужгороді планують відкрити польський
інформаційний пункт, котрий сприятиме організації та про веденню культурних подій – літературних читань, ви ставок тощо, а також орга нізації українсько-польських бізнес-зустрічей.
ТРИДЕННИЙ ПЕТРІВСЬКИЙ ЯРМАРОК ПОТІШИВ
ЯЛИНОВИМ ВИНОМ ТА ВИТРИМАНОЮ БРИНЗОЮ
куштували смаколики, бажа ли успішної торгівлі. Ми ж навідалися на яр марок увечері в п’ятницю з гостями з Києва. Бачили би ви їхню радість. Адже купити справжнє закарпатське вино можна тільки на таких за ходах. Тож почали пошуки. В цей час окремі підприємці вже складали намети, а най витриваліші – й не думали. Як-от із бринзою і сиром із Тячівщини (фермареське господарство «Розтока»), які пропонували витриману
Три дні (13 – 15 липня) на набережній Незалежності в Ужгороді тривав Петрівський ярмарок. Захід організували вперше і присвятили празнику Петра й Павла, який був напередодні, 12 липня. Оголошення-анонс організатори давали заздалегідь, аби підприємці могли вчасно подати заявки. Відтак приїхали вироб ники, фермерські госпо дарства з різних районів Закарпаття, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Ки ївщини, Тернопільщини – пропонували скуштувати вина, хмільні напої з меду, настоянки, холодний квас, сир, м’ясні вироби, копчену рибу й раків. Було й чимало сувенірів, вишиванок, а ще – чаї, трав’яні збори, східні солодощі, цибулини квітів, вироби хенд-мейд, столи і скрині, колеса та шафи з дерева… Варили бограч, пекли картоплю й шашлики,
навіть готували каву по-турецьки. Рух п ідтр имки за ка р патських військових теж запропонував цікаві товари й без програшну лотерею. Виручені кошти, а це майже 3 тисячі гри вень, підуть на до помогу захисникам України. В суботу, коли відбулося урочисте відкриття ярмарку, зі сцени виступили фольк лорні колективи – ансамбль «Ужгород», «Гудацька тай стра», солістка Мирослава Копинець, юні танцюристи з «Джерелець Карпат» та інші. Опівдні ярмарок від відали голова ОДА Геннадій Москаль, ужгородський мер Богдан Андріїв, їхні заступ ники та інші посадовці. До них приєднався й народний депутат України Валерій Лунченко. Разом вони роз питували підприємців про цьогорічний урожай, худобу,
2 роки бринзу жовтуватого кольору. Залишилися й ви нороби Дрогобецький, Бор тек. Аргументували, мовляв, люди ввечері якраз і при ходять, бо надворі тепло. Ірина Бортек із Завидова, що на Мукачівщині, привез ла кілька десятків видів вин, настоянки тощо. Новинкою стало ялинове вино! Літр «Мускату» та півлітра яли нового обійшлися в 190 грн. Газди казали, що на вихідних очікують більше клієнтів. А ярмарком задоволені… Марта ЗАГАТЯНСЬКА
Тарифи на перевезення пасажирів залізничним транспортом в Україні можуть збільшитися на 25% у 2018 – 2019 роках та на 30% – у 2020 – 2021-му. Ук р а ї н а от р и м а є в і д «Airbus» 55 гелікоптерів на 555 млн євро. Українські футболісти виграли міжнародний турнір для людей з інвалідністю. Президент США Дональд Трамп назвав ЄС, Росію й Китай торговими ворогами США. Президент Росії Владімір Путін і президент США Дональд Трамп провели зустріч у Гельсінкі. «Siemens» представила новий пасажирський поїзд. В Іспанії під час забігів биків постраждали 28 людей.
ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 17 ЛИПНЯ – хмарно з проясненнями, вночі мож ливі короткочасні дощі, вдень – зливи, грози, слаб кий град. Вітер західний 5 – 10, під час грози місцями шквалисте посилення 17 – 22 м/с. Вночі 10 – 15°, вдень 21 – 26°, в горах 12 – 17° тепла. 18 ЛИПНЯ – хмарно, ча сом зливи, грози, подекуди – град. Вітер північно-за хідний 7 – 12, під час грози місцями шквалисте поси лення 17 – 22 м/с. Вночі 10 – 15°, вдень 19 – 24°, в горах місцями 11 – 16° тепла. 19 ЛИПНЯ – мінлива хмарність, часом коротко часні дощі, грози. Вітер північно-західний 7 – 12, під час грози шквалисте поси лення до 17 – 22 м/с. Вночі 13 – 18°, вдень 22 – 27°, в горах 14 – 19° тепла. 20 ЛИПНЯ – місцями короткочасні дощі. Вночі 12 – 17°, вдень 23 – 28°, в горах місцями 15 – 20° тепла.
ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA
2 ЧАС МІСЦЕВИЙ
№53 (4764)
17 липня 2018 року
НЗ
TT БУЛО СВЯТО
TT ОПЕРАТИВНО
ЗЛЕТІЛИСЯ БАЙКЕРИ
ДОПРАВИЛИ ЛІТАКОМ У СТОЛИЧНИЙ «ОХМАТДИТ»
НА ВИХІДНІ ДО НАС
ХВОРУ ДИТИНУ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ 15 липня за дорученням голови ДСНС України Миколи Чечоткіна та першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Оксани Корчинської спеціальний літак ДСНС (Ан-26) транспортував важко хвору дитину з Ужгорода до Києва. Як повідомив головний лікар обласної дитячої лікарні Роман Шніцер, шестирічний мешка нець с. Сюрте Ужгородського
району був двічі оперований у відділенні дитячої хірургії Ужгородської ЦМКЛ із приводу гострого апендицита та спай кової кишкової непрохідності. 14 липня ввечері стан дитини погіршився, і спеціалізова ним авто хлопчика доставили до обласної дитячої лікарні в м. Мукачево, де медики надали весь необхідний спектр допо моги. Однак стан пацієнта різко погіршився – діагностували гостру ниркову недостатність.
Виникла потреба негайного транспортування хлопчика до «Охматдида». Спочатку його реанімобілем відвезли до об ласного центру, далі літаком ДСНС, який оснащений мед обладнанням, – до Києва. О 14.51 повітряне судно приземлилося в аеропорту «Жуляни». Даніїла обстежили фахівці дитячої спеціалізова ної лікарні. Біля хлопчика зна ходиться мама. Стан дитини тяжкий, але стабільний.
TT ПОРАХУВАЛИ
ПОНАД 62 ТИСЯЧІ АДМІНПОСЛУГ ~~Байкерська «тусовка» в Ужгороді Мені завжди подобався їхній стиль життя. Бо вільні, як вітер! «Безбашенні» й ризиковані. На тілі – безліч тату, й кожна має сенс. У шоломах, чорних куртках на защіпках, в окулярах, із бородою, в ланцюгах – це байкери! Ужгород три останні дні й сам був схожий на них, бо з усього світу приймав гостей на мотоциклах. Наше місто бачило всякерізне. І, чесно кажучи, нас дуже важко чимось вразити. Але не цього разу. Просто «Music Avia Bike Ukraine» – це ужгород ський байкерський зліт, давно відомий у Європі, направду здивував. Аристократична мо топубліка рушила містом. Хтось знімкував, робив відео, кричав, вітався, дівчата надсилали по вітряні поцілунки.
А далі, як і було запрогра мовано, основною локацією події став стадіон «Авангард». Дислокувалися байкери й на радванському кар’єрі, й у аеро порту. Дрес-код цьогорічного зльоту – спортивні костюми, трико в стилі 1980-х. Отож ми побачили повне пе резавантаження всім відомого «мото-музичного фестивалю» в міжнародному форматі. Під ключили й авіацію – пілоти шум но відривалися на повну разом із байкерами! Був і всесвітньо відомий хедлайнер і чудовий пунш популярних українських рок-груп: ужгородці «Гіеарсен», «Тequila Band», «Ватага», «Guitar Force» (Польща), «Heart Beat Brass Band» (м. Харків), «Жадан і сoбаки», «Green Grey» (Київ). Ейфорія! Маріанна ШУТКО
TT ОБМІН ДОСВІДОМ
ЯКОЮ МАЄ БУТИ ТОЛЕРАНТНА ЖУРНАЛІСТИКА –
У ТРЕНІНГАХ ВІД «ГРОМАДСЬКОГО РАДІО» «Громадське радіо у твоєму місті» – проект, що здійснив подорож усією Україною з прямими включеннями в ефір та відкритими журналістськими тренінгами. У кожному з обраних міст журналісти облаштували виїзні радіостудії, на яких обговорю вали актуальні питання регіону з представниками влади, а також знайомили слухача з культур но-мистецьким життям краю. В Ужгород радійники приїхали минулого тижня і зустрілися з представниками ЗМІ, громад ськими активістами. В рамках проекту ділилися порадами, як правильно писати тексти про права людини, бачити прихо вану дискримінацію, а також, де шукати і як користуватися відкритими базами контактів. Вікторія Єрмолаєва – жур налістка та редакторка «Гро мадського радіо» – приділила особливу увагу дискримінації у ЗМІ соціально вразливих груп населення та випадкам ген дерної нерівності. На прикладі провокативних заголовків про аналізувала типові прояви мані пулювання фактами про стать, національність, схильність до ейджизму. «Ми часто бачимо, як медійники оцінюють чолові ків-політиків за їхню діяльність, а жінок – за зовнішній вигляд: у чому вони прийшли на чергове засідання», – зауважила Вікто рія. Редакторка вже не один рік займається правозахисною журналістикою, свої досліджен
ня публікує на сайті «Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці». Сьогодні з метою дотримання прав гендерності ЗМІ активно використовують слова-феміні тиви (Жіночі форми іменників, на зразок: політик-політикиня, адвокат-адвокатка. – Авт.), які раніше не були у професійно му вжитку. На думку Вікторії, ставлення до таких зворотів змінюватиметься протягом тривалого часу, поки не стане звичним для сприйняття. «Зараз працювати журна лістом із одного боку просто, з іншого – доволі важко. Тому що багато інформації вже є на поверхні – у соцмережах, коментарях високопосадовців або ж громадських активістів, тобто присутність кореспон дента на події не обов’язкова. Однак у такому випадку відпо відальність за достовірність оприлюднених суб’єктивних думок потребує особливої перевірки», – додав Грогорій Пирлік, редактор «Громад ського радіо», ведучий про грам «Київ-Донбас», «Хроніки Донбасу». За словами Вікторії та Григорія, грубі помилки в порушенні прав людей наразі трапляються як на публічних сторінках у соцмережах, так і в авторитетних виданнях, що підкреслює важливість обго ворення цієї проблеми. Данііл САМСОНОВ, студент відділення журналістики УжНУ
НАДАЛИ ЦЬОГОРІЧ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКИ ОБЛАСТІ Упродовж першого півріччя землевпорядники краю надали громадянам 62 863 адміністративні послуги. Із них 54 673 – на безоплатній основі та 8 190 – на платній. Загальна вартість наданих послуг становить 834, 55 тис. Гривень. Гроші надійшли до держбюджету. Серед безоплатних адмінпослуг найбільше запитів, 18 196, стосувалися прове дення державної реєстрації
земельної ділянки та 16 909 – щодо видачі витягів із Дер жавного земельного кадастру на підтвердження держре єстрації ділянки. Крім того, надано 7 038 довідок із держ статзвітності про наявність земель та розподіл їх за влас никами, землекористувачами, угіддями. Видано також 5 637 витягів із техдокументації про нормативну грошову оцінку ді лянки. Серед платних послуг найбільше звернень до органів
TT КОРОТКО
В АВАРІЇ НА РАХІВЩИНІ ЗАГИНУЛО НЕМОВЛЯ
земельних ресурсів (7 184) стосувалися надання витягів із ДЗК про земельну ділянку. У результаті бюджети попо внилися на 632 тис. гривень. Ще на 120 тис. грн – за раху нок 528 послуг із виправлення технічних помилок у відомостях ДЗК (які були допущені не з вини органу, що здійснює його ведення). 60 тис. гривень спла чено за 278 послуг стосовно здійснення держекспертизи землевпорядної документації.
TT ГАСТРОЛІ
11 липня у селі Водиця на Рахівщині ста лася страшна ДТП, в якій загинула дитина 2017 року народження. Водій та ще четверо пасажирів отримали травми різного ступеня важкості. На місце пригоди відразу ж виїхали три «швидкі», потерпілим була надана перша не відкладна допомога з подальшим транспор туванням усіх до медичного закладу. Відтак одна пацієнтка перебуває на амбулаторному лікуванні, а двоє постраждалих жінок – у ста більному стані в травматологічному та невро логічному відділеннях Рахівської райлікарні. Але ще двоє людей у вкрай важкому стані. Вони перебувають у реанімації. 42-літня жінка – в комі. Їй провели комп’ютерну томографію в Тячеві, діагностували черепно-мозкову травму, забій головного мозку. На рік старший чоловік має політравму: забій головного мозку, множинні переломи ребер, повідомив голов ний лікар Рахівської РЛ Володимир Симулик. За фактом цієї аварії розпочато криміналь не провадження.
ХОР ХЛОПЧИКІВ ТА ЮНАКІВ СПІВАВ У ХОРВАТІЇ
Мукачівський хор хлопчиків та юнаків під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Володимира Волонтира повернувся з Хорватії. Там на запрошення молодіжного оркестру тамбуринів «Баторек» узяв участь у святкуванні 25-річчя його створення, а також у фестивалях у Осієку та Валпові. Наш хор дав концерти в церкві св. Хреста та обласній раді першого з названих міст, а ще – в центрі культури та храмі святих Єв севії і Поліона другого. Взяли участь закарпатці й в урочистому концерті з нагоди чвертьстолітнього ювілею школи тамбуринів і оркестру «Batorek», де В. Волонтиру вручили подяку за багаторічну твор чу співпрацю. Поїздка чудово доповнилася ціка вими екскурсіями та відпочинком юних хористів. Наразі вони активно готуються до нового кон цертного турне містами Франції.
TT ШАХИ
У ВИНОГРАДОВІ ТРІУМФУВАЛИ МУКАЧІВЦІ
Командний чемпіонат Закарпаття з шахів відбувся 15 липня в кафе-комплексі «Три дуби» у Виноградові. За звання найсильнішої команди краю боролися 13 збірних, у складі кожної – по 4 гравці. Як і очікувалося, зі старту лідерство захопили найпотужніші команди Ужго рода й Мукачева. Але якщо шахісти з міста над Латорицею у перших двох турах здобули дві переконливі перемоги з рахунком 4:0, то їхні конкурен ти втратили важливі півтора очка, тож на момент очної зустрічі мукачівці мали пев ний гандикап. Команда міста над Латорицею була просто нестримною. Її суперники не змогли вчинити достойного спротиву і поступилися з ра хунком 0,5:3,5. Після цього боротьба за чемпіонські ме далі практично закінчилася. Здобувши на фініші ще дві перемоги, збірна Мукачева з 19-ма очками заслужено виборола звання чемпіона області. Лаври переможців дісталися Владиславу Тібі,
Роберту Оросу, Андрію Вачилі та Вадиму Петровському. 13 очок та друге місце в ак тиві команди Ужгорода, за яку грали Віктор Бунда, Михайло Балога, Семен Найгебавер та Олександр Подгорнов. Третю сходинку турнірного п’єдесталу посіла збірна Ужго родщини (Володимир Рижон ков, Михайло Бемак, Степан Стерчо та Василь Ганзе), яка здобула 12 очок і випередила
команди Виноградова та Му качева-2. Призери спортивних бата лій отримали грамоти й ме далі від обласного управління молоді та спорту, а мукачівські шахісти – чемпіонський ку бок. Завершилося спортивне свято дружнім спілкуванням колишніх суперників, яких щирі господарі пригостили наваристим бограчем. Аркадій ВОРОВИЧ
НЗ
№53 (4764)
17 липня 2018 року
ПОДІЇ І ФАКТИ 3
TT ТРАГЕДІЯ
ГОЛОВА ПЕРЕЧИНСЬКОЇ РДА, КОТРИЙ П’ЯНИМ СКОЇВ СМЕРТЕЛЬНЕ ДТП,
TT ФОТОФАКТ
НАПИСАВ ЗАЯВУ НА ЗВІЛЬНЕННЯ Й ПЕРЕБУВАЄ ПІД ВАРТОЮ Трагічна аварія трапилася в Перечині 13 липня, приблизно о пів на одинадцяту вечора. Наїзд на двох місцевих мешканок скоїв голова Перечинської РДА. Він керував джипом «Черокі» на іноземних номерах у стані алкогольного сп’яніння, що підтвердив висновок Закарпатського обласного наркологічного диспансеру. Потерпілих «швидка» доста вила в реанімацію райлікарні. На жаль, 56-літня жінка помер ла того ж дня. За життя другої, 71-річної, лікарі боролися, як могли, провели невідкладну операцію. Голова ОДА Геннадій Москаль доручив перевести пацієнтку з районної лікарні в обласну клінічну ім. А. Новака, задіяти найкращих фахівців і зробити все для порятунку. Але в неділю її теж не стало… Тим часом ще в суботу вранці Г. Москаль через свій сайт поши рив жорстку заяву: «Облдерж адміністрація займає принци пову позицію – перед законом усі рівні, а за його порушення
слід відповідати. Особливо це стосується високопосадовців. Голова РДА за моєю вказівкою уже написав заяву на звільнен ня й відсторонений із посади, у Київ направлені матеріали на його звільнення. Віктор Олефір затриманий і знаходиться в ізо ляторі тимчасового тримання, за моєю ініціативою прокура тура й поліція наполягатимуть у суді на його арешті. Я особисто прошу вибачення в потерпілих та їхніх родичів за поведінку го лови РДА і висловлюю їм щире співчуття. Обіцяю, що В. Олефір відповість за злочин за всією строгістю закону». На той час за цим фактом уже розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 ККУ, міру запобіж ного заходу винному обрали 16 липня. Ужгородський міськ районний суд вирішив, що це буде тримання під вартою без можливості внесення застави. Водночас у мережі з’явилася інформація про те, що за годину до трагічної ДТП поліція зупи няла авто голови Перечинської РДА через іншу аварію й затим
відпустила. Начальник ГУ НПУ в Закарпатській області Роман Стефанишин спростував це й пояснив: «Того вечора на лінію «102» дійсно надходило пові домлення про ДТП в селі Во рочово Перечинського району. На місце події приїхала поліція, проте учасників пригоди там не було. Правоохоронці зв’язалися телефоном із заявником, і той сказав, що з водієм, який за чепив його транспортний засіб, він домовився усно і претензій не має. За цим фактом розпо чато службову перевірку, право охоронці розшукали заявника та опитали, він письмово під твердив, що відмовився від до помоги. Тому група реагування патрульної поліції не працювала з головою Перечинської РДА та не фіксувала факту його алко гольного сп’яніння». У зв’язку з цим смертельним ДТП Геннадій Москаль скасував щорічний фестиваль «Лемків ська ватра», який мав відбутися 15 липня в с. Ворочово, й ого лосив неділю на Перечинщині Днем жалоби.
TT ПИШУТЬ ЧИТАЧІ
ЧЕРНА ВИРІШУЄ СВОЇ ПРОБЛЕМИ СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ ГРОМАДЯН
Досить багато проблем накопичилося в наших сільських громадах. Їх вирішення залежить від активності кожного жителя, бо інертне спостереження та пусті балачки ніякої користі не принесуть. Щоб негативних явищ було менше, їх слід вирішувати разом.
громадську касу, і з кожного будинку зібрали по 300 гривень. Щоб дешевше обійшлося, депутат попросив техніку від автоперевізників. А ось депутат Ю. Леньо взявся за будівництво народним методом містка через річку Ботар на вул. Лесі Українки. Тутешні мешканці теж готові внести свою лепту. Депутат М. Пантьо вирішила питання заміни дерев’яних елек тричних опор на бетонні на вул. Молодіж ній та планує відновити нічне освітлення на ній, бо тільки тут у селі немає його. Уже згадана річка Ботар під час цьо горічного весняного паводка підмила берегоукріплення та знесла плити й дерев’яні опори, тож ходити стежкою на її правому березі стало вже небезпечно. Депутат І. Івашко порушила клопотання перед сільрадою, відтак спеціалісти Ви ноградівського БУВР провели обстеження й рекомендували замовити проектну до кументацію на відповідні роботи, бо пе ріодично підтоплює сільськогосподарські землі та будинки громадян. Наступного року проситимуть районну раду перед Фото з мережі бачити кошти на це. ~~Епізод фесту «Чернянська начанка», яким відоме село Загалом у Черні багато небайдужих. Так, не тільки надає необхідні медичні послуги У цьому плані Чернянська сільська рада Ви хворим разом із лікарем О. Русинко медсестра ноградівського району під головуванням Ми І. Сідей, а й допомагає оплатити рахунки, замовить хайла Чонки накопичила чималий досвід. Ще в необхідний товар та ліки, дасть добру пораду. 2013-му тут створили громадську організацію За що її поважають і шанують. А ось пенсіонерка «Питна вода», яка займається її постачанням І. Реплюк у 84-річному віці турбується про оди до осель місцевих мешканців. Очолює ГО, в ноких та соціально незахищених. Житель села складі якої понад 200 сімей, депутат райради М. Плиска займається підприємницькою діяльністю В. Добош. Процес організували так, що чиста і за дорученням громади щорічно повинен завозити джерельна вода безперебійно надходить у на дрова для обігріву будинків удовам та одиноким. копичувальні басейни, а потім – до споживачів. Не можна оминути увагою й активістку О. Бон При цьому не використовується електроенергія. дар, яка під час будівництва греко-католицького Вода подається з підніжжя найвищої в районі храму, котрий зводили впродовж двох років, гори Фрасин. «Але не всі користувачі раціонально збирала благодійні кошти та агітувала жителів її витрачають, дехто навіть забуває вносити сим на громадські роботи там. волічну суму – 10 грн на місяць – до громадської Завжди готові йти на допомогу також О. Рац, каси, – скаржиться секретар ГО І. Росоха. – У І. Росоха, І. Сідей, М. Шутко, С. Дьордяй, депутати 2014-му наша організація, – каже вона, – завер та члени виконкому сільради, керівники установ шила роботи по заміні труб на магістральному та організацій села. Місцеві листоноші іноді вико водопроводі протяжністю 3 км. Основні ви нують не лише свої функції, а й роз’яснюють пре трати пішли за рахунок грантової підтримки ЄС старілим про порядок отримання субсидій. Тим, у «ПРООН СВА», яку ми виграли, а також добро кого вдома нема комп’ютера, сільська бібліотека вільних внесків членів ГО. Але після цього вини надає можливість користуватися інтернетом, аби кли нові проблеми. Необхідно було побудувати сплатити за газ, електроенергію, замовити това захисні резервуари на самих джерелах, щоб ри, зв’язатися з рідними за кордоном. Учитель паводкові води не потрапляли у водогін. Цю ро фізвиховання С. Чолей на громадських засадах боту виконали В. Плиска, І. Плиска, П. Шелемих, тренує сільську футбольну команду, організовує Ю. Кравчук та інші». змагання в селі та сусідніх громадах. Знаємо, що внутрішні дороги в селі – на утри Недарма про Черну знають не лише як про манні сільради. Але коштів на їх ремонт постійно місце, де вміють готувати дуже смачну начанку й не вистачає. Тому щороку активісти за власні ревно бережуть духовну та матеріальну культуру, кошти усувають тут вибоїни. Скажімо, член ви де найбільша кизилова плантація на Закарпатті та конкому І. Сідей із жителями вулиці Лісової впо файна слив’янка і леквар. Село, до всього, відоме рядкували її. Підприємець завіз гравійну суміш, й роботящими людьми, які прекрасно усвідом а люди розсипали по всій дорозі. Депутат вул. люють: проблеми громади необхідно вирішувати Вакарова В. Плиска також запропонував вибор самим через активність і участь у цьому кожного. цям впорядкувати шлях своїми силами. Створили Василь ІВАШКО, c. Черна
13 липня в Ужгороді відбулася акція «Врятувати Олега Сен цова» на підтримку українського режисера – в’язня Кремля. В цей день Олегу виповнилося 42 роки. Нагадаємо, що Путін засудив його до 20 років позбавлення волі за публічну позицію невизнання окупації Криму. 14 трав ня О. Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів. Він поставив на карту своє життя заради інших. Голодування триває вже понад два місяці… Небайдужі люди в різних країнах світу підтримують Олега Сенцова й започаткували глобальну акцію #SaveOlegSentsov.
TT ІНФРАСТРУКТУРА
КОМПАНІЯ «ОНУР»
ПРОДОВЖИТЬ КАПРЕМОНТ ТРАСИ ВОЛОВЕЦЬ – МІЖГІР’Я Геннадій Москаль минулого тижня зустрівся з керівництвом турецької дорожньої компанії «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка торік зайшла на Закарпаття й побудувала сучасний асфальтний завод поблизу Волівця. Компанія проводить кап ремонт траси державного значення Нижні Ворота – Во ловець – Міжгір’я, яка збіга ється з одним із найбільших туристичних маршрутів краю і веде від дороги Київ – Чоп до Синевирського озера, Коло чави з її музеями, а також чис ленних лижних підйомників на Міжгірщині та Воловеччині.
До цього востаннє капіталь но трасу впорядковували в 1974-му. «Протягом минулого й першої половини цього року «Онур» зробила капітальний ремонт траси від Нижніх Воріт до межі Воловецького та Між гірського районів, – зазначає Геннадій Москаль. – Місцеві мешканці впевнилися, що роботи виконують сучасною технікою й дуже високоякісно. Такого шляху, як зараз, тут не було ніколи. Під час теперіш ньої нашої зустрічі досягнуто домовленості, що компанія продовжить ремонт від Воло вецького району в напрямку Міжгір’я». Роботи почнуться вже цього тижня.
ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСНА РАДА ОГОЛОШУЄ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ з відбору суб’єктів оціночної діяльності
За результатами засідання комісії з конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності, які залучаються для проведення незалежної оцінки майна обласної комунальної власності, переможцем конкурсу визнано: – ПП Павлич В.М. по об’єкту оцінки – бетонного майданчика та частини димової труби загальною площею 9,5 кв. м, що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Капітульна, 33а, конкурс відбувся 16.07.2018 року, оголошення про який було опубліковано в газеті «Новини Закарпаття» від 30.06.2018 року №48 (4759). – Приватне підприємство «БІЗНЕС-ЕКСПЕРТ» по об’єкту оцінки – частини тераси перед господарськими приміщеннями у цокольному поверсі загальною площею 91,5 кв. м, що розташовані за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12, конкурс відбувся 16.07.2018 року, оголошення про який було опубліковано в газеті «Новини Закарпаття» від 30.06.2018 року №48 (4759).
TT НП
У ВЕЛИКІЙ ДОБРОНІ ЗГОРІЛА ЦЕРКВА
Це сталося минулого тижня. У поліції заперечили підозри в умисному підпалі, але правоохоронці для з’ясування причини пожежі проводять експертизу. Саме для цього відкрили кри мінальне провадження. За неофіційними даними, від кинутого кимось недопалка зайнялася дровітня поблизу, а вже затим полум’я перекинулося на храм. Маріанна ШУТКО Ректорат, профспілкова організація, колектив інженернотехнічного факультету ДВНЗ «УжНУ» глибоко сумують із приводу смерті колишнього завідувача лабораторії кафедри технології машинобудування ЛОШАКА Івана Миколайовича й висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійного.
Колективи інформаційнообчислювального центру та департаменту соціального захисту населення ОДА глибоко сумують із приводу передчасної смерті заступника директора ІОЦ САЛІЯ Ігоря Володимировича і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійного.
4 НА ЧАСІ
№53 (4764)
17 липня 2018 року
TT ТОЧКА ЗОРУ
Нещодавно наша делегація під керівництвом заступник голови облради Петра Грицика їздила з візитом у партнерський Каунаський район Литви. У її складі були Вільшинків ський сільський голова Іван Цубина, директор Перечин ської гімназії ІІ – ІІІ ступенів сус пільно-гуманітарного напряму Жанна Опаленик, начальник відділу тваринництва департа менту агропромислового роз витку ОДА Ніна Кіш та інші. За мету собі ставили розширення ділових контактів, здійснення культурних обмінів, участь у спільних освітніх проектах, до свід інтеграції в ЄС тощо. В ході урочистостей в уні кальному замку Раудондваріс Петро Грицик передусім по дякував господарям за запро шення з нагоди Дня Литовської держави та від імені голови обл ради Михайла Рівіса й усього депутатського корпусу привітав литовців, побажав їм міцного здоров’я і щастя, а країні – роз квіту й миру. Відтак наголосив, що співпраця, започаткована у 2015-му, набирає нових обер тів, стосунки стають взаємо вигіднішими, а перспективи – чіткішими. Мер Валеріюс Макунас зі свого боку подякував за при їзд та наголосив: дружній прийом їхньої делегації на Закарпатті цієї весни залишив добрий слід у серцях литовців. «Ми захопилися красою вашо го краю та щирістю жителів області. Багато почерпнули корисного для себе й навіть запозичили досвід кращих практик у агропромисловому
Фото Едмундаса МАЛІШАУСКАСА
ЗАКАРПАТСЬКИЙ САД Є… У ЛИТВІ В ЦЬОМУ ПЕРЕКОНАЛАСЯ НАША ДЕЛЕГАЦІЯ
~~Наша делегація у литовському фермерському господарстві господарстві та фермерстві», – наголосив він. Оскільки в Каунаському ра йоні розвинене сільське госпо дарство, в перший день візиту закарпатці відвідали фермер ське господарство Аудріуса Баніоніса в районі Тауракіміс. Тут працює понад 100 осіб. Ви рощують свиней, велику рогату худобу м’ясних порід, овець, діє пекарня, сироварня, цех із переробки м’яса. Як підкреслив Валеріюс Макунас, А. Баніоніс є прикладом соціально відпо відального фермера: «Аудріус підтримує спільноти свята, церкву, культурні заходи, до помагає старості контролювати громадські місця, надає благо дійну допомогу». Фермер запросив делегацію оглянути яблуневий сад. І ви явилося, що посадив він його, захопившись організацією такої роботи в ФГ «Коник» Ужгород
ського району під час візиту на Закарпаття! «Відтепер цей сад знатимуть у Каунаському ра йоні як «Закарпатський» – таку символічну назву він здобув заслужено», – сказав фермер. Наступного дня делегація в супроводі віце-мера Йонаса Гурскаса відвідала Каунаську торгово-промислову палату та зустрілася з представника ми Біржі праці. Серед іншого обговорили можливі галузі співпраці між регіонами, со ціальні гарантії українців, які працюють у Литві, та правові аспекти зайнятості. На зустрічі зі старостою м. Гарлява Нійолє Тарвідене була представлена організація роботи самовря дування й освітніх закладів. Закарпатці ознайомилися з роботою Гарлявської художньої школи, Культурно-спортивного центру та бібліотеки, інформує прес-служба облради.
TT ПРОЕКТ
ЗАДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Депутати облради розглянуть проект ріщення «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності виконання повноважень органами виконавчої влади щодо реалізації державної регіональної політики та впровадження реформ на 2016 – 2019 роки». Як ідеться в документі, зміни до програми потрібні для під вищення ефективності й якості роботи структурних підрозділів облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, служб щодо реалізації повноважень і впроваджень ре форм. А також для забезпечен ня прозорої діяльності органів виконавчої влади й фінансової децентралізації.
Відтак у новій редакції викла дено додатки «Паспорт Програ ми підвищення ефективності виконання повноважень орга нами виконавчої влади щодо реалізації державної регіональ ної політики та впровадження реформ на 2016 – 2019 роки», «Напрями діяльності та заходи Програми», а також розділ «Шляхи і засоби розв’язання проблеми, обсяги та джерела фінансування Програми». Програма передбачає про ведення протягом 2016 – 2019 років заходів, направлених на залучення громадськості до процесів формування і реалі зації державної регіональної політики, бюджетної децентра лізації, формування фінансово спроможних територіальних громад, впровадження ре форм, проведення інформа
ційних заходів щодо діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самовря дування в частині розробки й виконання програм розвитку області, підтримку їх ініціатив, вивчення громадської думки краян та надання їм і органам місцевого самоврядування консультацій, аналітичних, ін формаційних, звітних та інших матеріалів, проведення се мінарів, конференцій, нарад, навчань, практикумів, круглих столів, колегій тощо. Фінансування заходів про грами здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 62 100 тис. гривень, у т. ч. за роками: 2016-й –12 400 тис. грн; 2017-й – 10 800 тис. грн; 2018-й – 19 400 тис. грн; 2019-й – 19 500 тис. грн, інфор мує прес-служба облради.
TT ОБГОВОРИЛИ
НИНІШНЯ СУДОВА РЕФОРМА –
В УКРАЇНІ ВЖЕ ВОСЬМА Й ОБІЦЯЄ СТАТИ НАЙУСПІШНІШОЮ? В Ужгородському пресклубі відбувся другий прессніданок Комітету виборців України, присвячений кампанії інформування громадян щодо основних аспектів судової реформи. Гостею заходу стала Зоя Пле ханова, суддя-спікер Закарпат ського окружного адмінсуду. Учасники обговорили особли вості роботи суддів у ЗОАС та зачепили тему їх переатестації.
За словами Дмитра Тужан ського, керівника Закарпат ського обласного відділення ВГО КВУ, в Україні увосьме від бувається судова реформа, є очікування, що нинішня стане найбільш вдалою. Зоя Плехано ва зауважила: «У нас нещодавно був представник Ради Європи, вивчав результати. Казав, що в Європі іспитів такого масштабу і складності для суддів не пе редбачено».Вона уточнила, що
залишилося 2400 українських суддів, які мають пройти квалі фікаційне оцінювання: «На мою думку, це непогано, але трохи не в такому плані, як проводиться. Всіх поставили в рамки. Якщо не здали – зразу звільняють. Ті, хто проходили оцінювання півтора року тому, могли про йти повторне навчання». За її словами, у процесі кваліфікацій ного оцінювання частина суддів звільнилася. Хоча ті, котрі про
«ЯКЩО МИ ЛИШЕ КРИЧАТИМЕМО «СЛАВА УКРАЇНІ!»
І НІЧОГО НЕ РОБИТИМЕМО, ЦЯ СЛАВА САМА СОБОЮ НЕ НАСТАНЕ» Це – цитата з розлогого інтерв’ю голови Закарпатської ОДА виданню «Укрінформ». Там Геннадій Москаль також зауважив, що конфліктні ситуації довкола використання угорцями національної символіки в краї є штучними й надуманими: – Якщо національне законо давство й міжнародно-право ві договори, а також дві прямі угоди між Угорщиною й Укра їною, ратифіковані парламен тами обох країн, дозволяють використання національної символіки, то навіщо до цьо го чіплятися? Чому українці не куплять собі прапора й не повісять на своєму будинку? Нещодавно я був на фестивалі ковалів у Лисичові, у водяній кузні «Гамора». Там на сільраді чи школі висять 4 панно від верху до низу з національною символікою! Це в глухому селі
TT АНОНС
ДЕНЬ НЕПТУНА БУДЕ В КОСИНІ 21 липня у «Термальних водах Косино» на Берегів щині буде традиційний День Нептуна. Як інформують у закладі, о 12.00 розпочнеться костюмований парад із Неп
на Іршавщині! Якби кожен українець повісив український прапор на своєму будинку чи балконі квартири в Берегові, то угорська символіка там загубилася би! Бо угорців у Берегові – менше 50%. Але ніхто не бачить іншої симво ліки там, тільки угорську. Я не політкомісар, аби когось до цього закликати, але тут треба сказати про лінощі українців. У нас навіть кричалки одні й ті самі, нових ніхто не ви гадав: «Слава Україні!», «Ге роям слава!», «Слава нації!», «Смерть ворогам!», «Україна понад усе!». Але якщо ми й надалі будемо кричати «Слава Україні!» і нічого при цьому не робитимемо, то ця слава сама собою ніколи не настане… Повністю інтерв’ю Г. Мос каля «Укрінформу» читайте за посиланням: http://moskal. in.ua/?p=41036 туном та Мавками, з 12.30 до 15-ї – конкурси та розваги, аквааеробіка, розіграш при зів. Ну а затим у програмі свято фарб «Холлі», й на за вершення – пінне шоу-диско тека. Буде й масовий запуск повітряних кульок у небо. Впродовж дня передбачені дитячі заходи та аквагрим.
TT ДО СВЯТА
НАГОРОДУ ОТРИМАВ КЕРІВНИК НПП «СИНЕВИР» Цікавими заходами відзначили в Національному природному парку «Синевир» професійне свято – День працівника природнозаповідної справи. В урочистостях разом із керівниками місцевої вла ди взяли участь голова ЦК профспілки працівників лісо вих галузей України Вадим Сібільов та очільник облорга нізації галузевої профспілки Володимир Ільков. Перший підкреслив важливість роз витку соціального діалогу між владою, профспілками і роботодавцями на всіх рівнях та вручив директору НПП «Си невир» Миколі Дербаку по чесний знак Федерації проф спілок України «За розвиток соціального партнерства» й матеріальну винагороду. Відзначили також голо ву «первинки» «Синевиру» Федора Матічина. В. Ільков вручив йому нагороди обл організації профспілки та облпрофради за особистий внесок у захист прав і інтере сів працюючих. Трудовий
йшли тестування, отримали ви сокі результати. 750 питань, які давалися суддям для підготовки до тестів, включали не тільки все законодавство України, а й рішення Європейського суду, які є нелегкими для сприйняття. Не всі судді, які проходять ква ліфікаційне оцінювання, каже Зоя Плеханова, вправно корис туються комп’ютером, їм легше писати від руки, інакше можуть не вкластися в обмежений час. Вони навіть зверталися із за явами з цього приводу. На питання, що очікувати від судової реформи, Зоя Плеха нова відповіла: «Думаю, що
Фото автора
TT РОБОЧА ПОЇЗДКА
НЗ
~~Микола ДЕРБАК із високою нагородою ФПУ кол ектив отримав картину закарпатського художника Богдана Тюшки. Вадим Сібільов мав зустріч із активом НПП «Синевир» та взяв участь у «Дні відкритих дверей», приуроченому про фесійному святу. Сергій БАРАНЧИКОВ
такої прозорості, як зараз, не було. По-перше, мета судової реформи – це відновлення дові ри до судової влади. Є випадки кричущі, коли судді поводяться негідно, є корупційні правопо рушення. Але значна частина позитивних рішень із судових засідань не озвучується». Стосовно підвищення зарп лати, то дуже високу платню мають вищі судові органи вла ди. І такий відрив не зовсім пра вильний, вважає З. Плеханова. Стосовно інших – підвищення планується поетапно після ква ліфікаційного оцінювання. Ірина БРЕЗА
НЗ
У ФОКУСІ 5
№53 (4764)
17 липня 2018 року
TT ЕКОЛОГІЯ
ДОРОСЛИЙ ЮВІЛЕЙ Р
ШКІЛЬНОГО ЛІСНИЦТВА
оки летять швидко. Та коли робиш хорошу справу, то й слід залишається добрий. Це чітко прослідковується на діяльності Кам’яницького шкільного лісництва, якому виповнюється ювілейних двадцять літ.
– Шкільне лісництво засно гічного виховання, ване на базі Кам’яницького кожної пори року лісництва, яке входить до скла задіяні в певному ду держпідприємства «Ужго виді робіт. Щовесни родське лісове господарство», під час всеукраїн – розпочинає розмову його ської акції «Май директор Василь Кий. – Ми бутнє лісу – у твоїх опікуємося ним, сприяємо й руках!» висаджують раді кожному успіху юних лісів разом із дорослими ників. Бо ж, чого таїти, в такий саджанці молодих спосіб не лише привчаємо дітей дерев, заготовля до великої справи охорони до ють черенки дерев ~~Василь КИЙ вкілля, а й змалечку вирощуємо них і чагарникових собі кадри. порід та віники для підгодівлі над-Сірохов – це побратимна Вже одинадцять років, відко дикої фауни. А ось тепер, під школа, в якій також розвива ли очолює місцеву загальноос час літніх канікул, у них над ється ця екотрадиція – зелені вітню школу І – ІІІ сту звичайно ціка красуні хай ростуть і радують пенів, долучився до ва практика: око, а на різдвяно-новорічні керівництва шкільним доглядають за свята оселю запросто прикра лісництвом Михайло лісовим роз сить несподіваної вигадки виріб Мазюта. Він пригадує, садником і те із смерекових гілок і запашних що відразу ж усе почи плицею, вчаться шишок, перев’язаних намисти нали по-дорослому: розпізнавати за нами калини й гнучким відрос підписали угоду з формою листків тком дикої малини… Фантазії в держлісгоспом, чим породи дерев, дітей вистачає! заклали фундамент прокладають Допомагають майбутні лісів тісної співпраці: «Про лісові стежки ники в передноворічний період фесії педагога й лісів тощо. Та й із чим і лісовій охороні – завдяки їм не ника споріднені вже зрівняти насо один десяток ялинок залишив тим, що бачимо плоди ~~Михайло МАЗЮТА лоду спекотної ся незрубаним. своєї роботи через днини трудити Почали також сортувати сміт десять – двадцять років: одні – ся під тінню столітніх дубів, сме тя – саме учні шкільного лісни успіхи своїх учнів, інші – буяння рек і буків та напитися цілющої цтва в кожному класі проводять молодих насаджень». водички з лісового джерела!? бесіди, а біля ЗОШ встанов – Школа розташована в ди А ще – слухати невгамовний люють великі баки, які потім вовижної краси місцині – на спів птаства, зірвати ягоду ди забирає комунальна служба. березі річки Уж, біля підніжжя кої малини, принести додому Надзвичайно цікавою й пізна одного з тринадцяти закарпат десяток-другий білих грибів… вальною для юних лісівників є ських середньовічних замків – Де ще так можна відпочити міжнародна співпраця, яка три Невицького, – далі розповідає тілом і душею під час роботиває і розширюється за підтрим М. Мазюта. – І навколо ліси, практики? ки держлісгоспу. Двічі органі романтичні гори Карпати. Тож Восени заготовляють лісове зовували поїздку невеликою учити дітей берегти і примножу насіння й часом садять моло групою – по шість – вісім учнів вати красу природи – обов’язок дий ліс. Досить багато роботи – до Німеччини. У федеральній нас, педагогів. в учнів шкільного лісництва землі Баден-Вітенберг діє това З цим погоджується і Василь взимку: насамперед проводять риство «Допомога народу Укра Кий: «Наше спільне покликання підгодівлю диких звірів, виго їни», голова якого Віктор Крігер й громадянське завдання – охо товляють новорічні ікебани, чим торік улітку протягом тижня за рона й турбота, примноження агітують інших людей не рубати безпечував закарпатцям дуже та збагачення природних ба новорічні ялинки. цікаві й змістовні екскурсії, які гатств. І дуже добре, що ці гу А загалом протягом року три стосувалися насамперед на манні підвалини закладаються ває науково-дослідна робота лагодження в ФРН системи у свідомість учнів із юних літ». на шкілці Кам’яницького ліс охорони довкілля. Звичайно, Учнівське лісництво об’єднує ництва, різного роду екологічні що дорога далека – понад 1300 майже три десятки школярів – із акції з очистки русел і берегів кілометрів у один бік, але набуті шостого по одинадцятий класи. річки, потоків, захаращених школярами досвід і пізнання Його вихованці, окрім прак нанесеним водою гіллям і плас того вартують. Побували вони тичних знань, які стосуються тиком, тощо. також у Швейцарії. А ще за за правильного й раціонального Слід додати, що новорічні вданням керівництва лісгоспу ведення лісового господарства ікебани протягом останніх років посадили «Сад європейської на околицях рідного села, а це майструють разом із ровесни дружби» – це місце для прове дуже важлива складова еколо ками зі словацької Кам’яницідення зі словацькими та інши
ми зарубіжними ровесниками уроків лісівничої майстерності. Налагоджені зв’язки з мюнхен ським Баварським благодійним товариством, яким керує Іріс Трепсвіттер. Ця великодушна й невгамовна добродійниця щороку оздоровлює в селі Ба байово 50 обездолених дітей
Рівного, Черкас. Торік призове місце в Житомирі, де проходив черговий такий зліт, виборола староста юних кам’яницьких лісівників Кароліна Кичка, котра блискуче захистила науково-до слідну роботу. – За останні три роки, – радіє Михайло Мазюта, – на все
~~Учні шкільного лісництва садять молодий ліс у Німеччині під час поїздки в Баден-Вітенберг Перечинського району – сама особисто контролює весь про цес. Навіть проводить ремонт будинків незаможних родин. А для Кам’яниці посприяла виді ленню гранту для школи – до будували 55 квадратних метрів приміщень із великою сучасною вбиральнею. Приємно, що дирекція держ лісгоспу допомогла виготовити й розмістити на гектарній площі навчальні таблички з назвами 35 видів дерев. А ще до по слуг учнів – укомплектований кабінет із великою бібліотекою спеціалізованої літератури, ко лекціями мінералів, деревних і чагарникових порід рослин. Там із ними проводяться лекції й бесіди, звідки майбутні лісів ники виносять добрі уроки. Це реально приносить гарні на слідки. Зокрема, починаючи з 2000 року, учні постійно беруть участь у обласних і всеукраїн ських зльотах шкільних лісництв. Найвагомішими здобутками стали призові місця в 2000-му, 2002-му, 2008-му і минулому роках. Нагороди привозили й із Сум, Києва, Івано-Франківська,
українських змаганнях наші вихованці в певних номінаціях займали перші місця! Звичайно, що це приємно як школі, так і держлісгоспу. Та й прославляє все Закарпаття – найбільш заліснений край України. – Нам діяльність шкільного лісництва, яким опікуємося постійно, – продовжує розмову Василь Кий, – приносить і прак тичну користь. – Його вихованці закінчують профільні лісогос подарські виші й повертаються працювати на наше підприєм ство. Такі кадри нам особливо важливі, адже вони, образно кажучи, знають кожну тутешню стежину, знають людей, їм до рогі рідні місця й ліси, за якими доглядали змалечку… Тож, в Ужгородському держлісгоспі працюють провідними інжене рами з охорони лісу – Віталій Ковальчук, з охорони праці – Роман Стегура, а Олексій Кузнєцов на посаді помічника лісничого також відповідальний за роботу шкільного лісництва.
ФУТБОЛЬНИЙ ПРОФЕСОР УКРАЇНИ
речі, південно-американське турне на мундіяль для нього було вже другим чемпіонатом світу – вперше побував на тако го рівня змаганнях у 1974-му в ФРН. Ми з подивом дізналися, що Фалес – наш колега, він також закінчував журфак, але диплом отримав дещо раніше. У 1959-му вступив у Інститут фізкультури. Вдруге зустрітися нам дове лося абсолютно випадково за вдяки Павлу Ониську (відомий футболіст, довгорічний гравець місцевих «Карпат», столич ної «Оболоні», тернопільської «Ниви» й інших команд), котрий запросив мене на каву непо далік Інфізу. Раптом перейшов на другий бік вулиці, а за мить покликав і мене. «Знайомтеся, – каже, – футбольний професор Йосип Фалес зі Сваляви, рід ного для вас обох курортного містечка». Я мало не оторопів – у кишені ні олівця, ні блокнота, не виявилося навіть фотоапа рата. Спілкування наше було недовгим, адже спортивний функціонер кудись квапився.
TT ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА
РОДОМ ЗІ СВАЛЯВИ
Пропонуємо вашій увазі штрихи до портрета відомого екс-свалявчанина Йосипа Фалеса (на фото) – футболіста, тренера, педагога, науковця, журналіста, відповідальної людини, яка досягла визнання у Львівському державному університеті фізичної культури, а за своє життя побувала аж на п’ятьох чемпіонатах світу цієї улюбленої для мільйонів гри. Моє знайомство з цією уні кальною особистістю відбуло ся в далекому 1979 році. До нас, студентів-журналістів 2 – 3-го курсів Львівського держ університету, завітали сусіди з Інфізу (так здавна називали Львівський інститут фізкуль тури) – провідні футболісти тодішніх «Карпат» Степан Юри чишин, Андрій Баль, Михайло Батич, Григорій Суслопаров й інші майстри шкіряного м’яча.
Провели невеличке рейтинго ве опитування, мовляв, кого найбільше хочемо побачити та послухати, тож ця «четвірка» пе ремогла. Того сезону названий квартет, завдяки блискучому футболу, вивів свою рідну ко манду у вищу лігу СРСР. Немож ливо описати емоції, азарт, які вирували в місті Лева – всюди тільки й чути було про «про писку» у вищій лізі, дриблінги, фінти, майстерні голи кращого нападника в першому союзно му ешелоні Юрчишина, який у 42-х матчах забив …42 м’ячі. Це – рекорд першої ліги, який так і не був ніким побитий. До слова, Юрчишина на злеті слави порів нювали з Блохіним. Але… Отже, зустріч проходила в одній із переповнених ауди торій Франкового вишу – у президії сиділи футболісти, які, фактично, були нашими ровесниками, та кілька осіб
дещо старшого віку. Виявилося, що це Йосип Фалес зі Сваляви, завідувач кафедри футболу, а також його колега, кандидат педагогічних наук Василь Со ломонко з смт Буштино на Тячівщині. Знав би, що минуть роки, і я писатиму замальовку з нагоди 80-річчя Фалеса, то зафіксував би більше інформа
ції про цю подію. Пам’ятаю, як кілька однокашників почергово штурхнули мене під бік, мовляв, Михайле, обидва твої знамениті земляки. Я був радий. Розповідь на той час со рокаоднорічного Фалеса ми слухали захоплено. Як футболь ний експерт, він нещодавно повернувся з Аргентини (там у 1978-му проходив XI чемпіо нат світу). Пригадую, як цікаво розказував про Буенос-Айрес, стадіон «Монументаль», на яко му господарі за присутності 72 тисяч глядачів із рахунком 3:1 перемогли нідерландців. Були й кумири: аргентинці Тарантіні, Кемпес та інші. Ми запитували, хто вони на «зеленому газоні» й у житті, чим харчуються, що роблять, коли «припече» під час матчу тощо. Свалявчанин ділився також досвідом, як на вчають висококласних гравців, як шукають таланти. Тим паче, що у 1973 р. очолив кафедру теорії та методики футболу. До
Василь НИТКА
(Продовження на 6 стор.)
6 ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО TT ЮВІЛЕЇ
...НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ» ІНЖЕНЕР-МЕХАНІК МИКОЛА ЖУРАВЧАК ВІДЗНАЧАТИМЕ 80
В
ісімдесятиріччя Микола Журавчак (на фото) відзначає в зеніті літа – посеред липня. Інженер-механік за фахом, він весь свій життєвий шлях пов’язав із полем. Попри те, що народився в промисловому регіоні, відомому кожному з нас зі шкільної парти за твором Івана Франка «Борислав сміється», у селищі Східниця. І дід, і батько, працюючи ріпниками на нафтопромис лах, вели й одноосібне госпо дарство. А кожна сотка пісної гірської землі хоче особливої турботи й тяжкої, до сьомого поту, роботи. Засоби «механі зації» тут прадавні: на грядці – мотика, на сіножаті – коса. З ними Микола був знайомий із дитинства. Тож коли обирав стежку в житті, найперше праг нув зробити хліборобську про фесію легшою. Тому й вступив на факультет механізації Львів ського сільськогосподарського інституту. По закінченні навчан ня отримав диплом інженерамеханіка. Має ще один диплом – Київського інституту вищого управлінського персоналу. А що пов’язало Вас із Срібною Землею? – цікавлюся. – Переддипломну виробничу практику проходив, а було це понад півсторіччя тому, в кол госпі імені Леніна Тячівського
~~
району. Моїм куратором був головний агроном, уявіть собі, у сільській глибинці, – доктор сільськогосподарських наук Михайло Вайс. Вільний час ми проводили в подорожах і мандрівках Закарпаттям. «За кінчиш навчання – приїжджай до нас», – запропонував якось. Тож під час розподілу я попро сився сюди, проте скерування отримав не на Тячівщину, а в найбільший в області колгосп «За нове життя» в село Білки Іршавського району. Очолював господарство Петро Білинець, а головним агрономом був Ва силь Потушняк. Першу в краї
механізовану ланку з вирощу вання кукурудзи очолив Юрій Пітра. Це тріо працювало на диво злагоджено. Саме з їхньої ініціативи почали виготовляти гноєнамулові компости. Намул заготовляли в річці Боржаві, буртували разом із органікою. Технічний бік справи був за нами. Так само, як і сівба ку курудзи квадратно-гніздовим способом замість загально прийнятого пунктирного. Ре зультати не забарилися. Кожен гектар видав більш як по сто центнерів зерна з гектара. – За моєї пам’яті, – згадує Микола Павлович, – колгосп
«За нове життя» отримав ста тус дослідно-показового гос подарства і став своєрідним полігоном випробування нової техніки та технологій в аграрно му виробництві. Тут для мене як для інженера-механіка відкри лися нові горизонти. Але довес ти справу до кінця не судилося. На початку 1960-х разом із укрупненням районів утвори лися територіально-виробничі колгоспно-радгоспні управлін ня. Іршавський, Виногадівський та Берегівський об’єднали й створили Берегівське колгосп но-радгоспне управління. На чальником призначили Дмитра Томенчука. З його ініціативи я став інженером-механіком. Відтак перейшов працювати в Берегівську райсільгосптехні ку. На початку 1970-х облсіль госптехнікою став керувати молодий, енергійний фахівець Михайло Носа. Він узявся за створення такого ж молодого колективу. Влився до нього і я, очоливши новий сецпідроз діл «Закарпатагрокомплект». Наприкінці того десятиліт тя його об’єднали з трестом «Закарпат агроспецмонтаж» і на цій базі створили ВО «За карпатагроспецмонтажкомп лект», мене призначили його генеральним директором. Окрім тих робіт, які викону валися на Закарпатті, колектив брав участь у ліквідації наслід ків Чорнобильської катастрофи в Макарівському районі на Київщині та лиха, що сталося у вірменському Спітаку. Пам’ять закарбувала імена тих, хто жертвував здоров’ям заради життя інших. Насамперед це заступник начальника обл управління сільського госпо
TT ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА
ФУТБОЛЬНИЙ ПРОФЕСОР УКРАЇНИ РОДОМ ЗІ СВАЛЯВИ (Закінчення. Поч. на 5 стор.)
Із нагоди 80-річчя вирішив йому зателефонувати, але трубку не взяв ніхто. Написав електронного листа в ректорат, на кафедру футболу вишу, аби дали хоч якусь інформацію. Ви явилося, що Й. Фалес життєрадісний і здоровий, тільки недавно пішов із кафедри, якій віддав майже пів століття. Народився він 12 червня 1938 р. у Сваляві. Спортивні таланти проявив іще у школі, протягом трьох років виступав за тутешню команду «Аван гард». Першим його наставником був шкільний учитель фізкультури Лайор Рейті, німець за національністю. Се реднього на зріст хлопчака вчив грати головою, що в майбутньому дозволи ло перемагати в повітряних дуелях. З ким не спілкувався, всі казали: ювіляр – людина толерантна, доброзичлива та працьовита. Він ніколи не конфлік тував, навіть на полі, як правило, пер шим простягав руку для примирення. Згодом виступав за «Трудові ре зерви» Львова, де у профтехшколі вивчився на екскаваторника. Але за важелі складної машини ніколи не сідав, як не став і журналістом, бо вправно копав лобду. Далі були ко манди «Трудові резерви» у Ленінграді, Курську, «Сільмаш», «Карпати» (обидві у Львові), «Нафтовик» (Дрогобич). Але вже в цій порі став чемпіоном всесоюзної спартакіади профспілок, познайомився з відомим у майбутньо му тренером Германом Зоніним і, на жаль, отримав перелом ноги, й через що змушений був дещо пригальмува ти свій стрімкий злет. Згодом у нього з’явилося друге «спортивне» дихання, і Фалес продовжив здобувати одну сходинку за іншою. Разом із леген дарним Ігорем Кульчицьким він вва жається родоначальником львівських «Карпат». Саме наприкінці 1950-х та початку 1960-х до Львова та Києва почали прибувати обдаровані юнаки
зі Срібної Землі, які стали відомими захисниками, напівзахисниками, на падниками та тренерами провідних команд (навіть у Москві). Працював Й. Фалес також тренером-консуль тантом команди Центральної групи радянських військ у Чехословаччині після її окупації вояками Варшавсько го договору (три роки). Тут мав нагоду познайомитися з президентом країни Людвиком Свободою, приятелювати з кращим футболістом Європи-62 Йо зефом Масопустом, віце-чемпіоном 1962 р. Яном Поплугаром, знамени тим воротарем Іво Віктором тощо. Повернувшись із-за кордону, пішов працювати на кафедру спортивних і рухових ігор Львівського інституту фізкультури. Згодом став кандида том педагогічних наук, завідувачем реформованої у 1973-му в цьому ж виші кафедри футболу, її професо ром. Стільки, як він, мало хто знає про світовий, європейський, радянський, відтак український і львівський фут бол. А коли сказати, що виховав таких тренерів, як Мирон Маркевич, Юрій Дубровний, Андрій Гусин, Василь Рац тощо, то стане очевидним і його вклад у розвиток цієї гри. Наш ювіляр до всього є автором понад 100 наукових праць і статей з футбольної теми. Його лекції завжди були цікаві та завершу валися практичним розглядом тієї чи іншої важливої гри. Кілька слів про африканський вояж львівського свалявчанина, який роз почався в 1981-му й завершився в 1986 р. Фалес працював на кафедрі Алжирського національного інституту наук і технології спорту. Але алжир ська збірна якраз готувалася до чемпі онату світу 1982 р., тож головним кон сультантом призначили львів’янина, старання якого марними не були. Команда в Іспанії стала автором чи не найбільшої сенсації, обігравши збірну Німеччини (2:1), а кожен її член якщо й не став національним героєм, та все ж отримав на батьківщині котедж
№53 (4764)
17 липня 2018 року
і автомобіль «Хонда». А консультанта нагородили автомашиною «Пежо» і представили президентові африкан ської країни Шадлі Бенджидиду, якому накреслив концепцію розвитку футбо лу в Алжирі. Не можна не згадати, що Й. Фалес очолював львівський СКА, але через систематичні втручання та вказівки генералів ПрикВО залишив тренерську посаду. Що ж, такі були часи! Вісімдесятирічний Фалес – один із небагатьох українців, хто побував на 5 футбольних чемпіонатах. Зокрема в 1974-му у ФРН, в Аргентині у 1978-му, Іспанії (1982 р.), де у фіналі з німцями перемогу святкували італійці, у Мек сиці в 1986 р. (найсильнішими вияви лися аргентинці) та в 1990 р. у Італії (німці, перемігши аргентинців, на той час утретє завоювали золотий Кубок світової першості). А що вже казати про стільки ж європейських першо стей… Полюбляє розказувати, як бував разом у компаніях із тренерами В. Лобановським, М. Симоняном, як комунікував із відомими теле- та ра діокоментаторами Миколою Озеро вим, Коте Махарадзе, Володимиром Маслаченком, Ігорем Фесуненком, Вадимом Перетуріним, Валентином Щербачовим. Про всі закордонні поїздки та тріумфи національних пе ремог є спогади, сувеніри... Прикро, що під час переїзду на нову квартиру багато цінностей пропало… Ось такий портрет недавнього фут больного ювіляра. З рідного міста до Львова «спортивний професор» ви їхав понад півстоліття тому. Але треба сподіватися, ще живуть його родичі й знайомі, шанувальники футболу та просто люди, які тямлять Фалеса в молодості. Нині йому – вісімдесят. І він завжди каже, що аби бути силь ним, умілим і дужим, треба зі спортом день-у-день товаришувати. Або хоча б раз у два-три дні пограти у футбол. Михайло СИНЬООКИЙ
НЗ
дарства по будівництву Микола Медвідь, заступники голів облміжколгоспбуду та облви конкому Володимир Чернян чук і Берталон Молнар. Жаль, що їх уже нема посеред нас... Михайло Хмара з Хустщини, Ярослав Бойко з Ужгородщи ни, Олександр Трепаченков із Мукачівщини й тепер пра цюють на своїх посадах. Моя ж робота оцінена орденами Трудового червоного прапора та «Знак пошани», медаллю «За освоєння цілинних земель» та багатьма іншими почесними відзнаками. Хоч народився я на Галичині, але зі Срібною Землею моя доля пов’язана назавжди. Тут я відбувся як спеціаліст і ке рівник, як особистість завдяки підтримці щирих серцем і ще дрих душею закарпатців. Цей благодатний край став таким же рідним, як вітцівський. Тут народилися син Юрко й донька Тетяна. Маю двох улюблен ців-внуків. Данилко – студент п’ятого курсу Львівської по літехніки, успішно виступає на всеукраїнських та міжнародних конференціях із питань захисту комп’ютерних технологій. Юр чик по закінченні спеціалізова ної середньої школи хоче піти стежкою старшого брата. Із висоти Ваших літ вже можна напевно сказати, що в житті змінили б, якщо б зозуля накувала ще років зо двадцять? – цікавився в ювіляра. – Ту дорогу, яку вже пройшов, повторив би знову. Скажу, що доля була прихильною до мене, за що дякую Всевишньому.
~~
Іван ГУДЗОВАТИЙ
TT КВЕСТ
«КВАДРОЦИКЛОВИЙ» АДРЕНАЛІН ЛОВИЛИ НА МУКАЧІВЩИНІ 7 липня на Мукачівщині любителі квадроциклів випробували свою техніку на міцність у рамках «Can-Am Quest Cup-2018». Для учасників, яких цього року зібралася рекордна кількість із усієї України, це і зма гання, і відпочинок водночас.
Кожна команда складалася з трьох екіпа жів і формувалася шляхом жеребкування. Завдання – за допомогою GPS-навігації знайти найбільшу кількість точок, що роз кидані в радіусі 20 км, і сфотографуватися біля них. Щоб відшукати всі 49, піде не менше чотирьох годин. І вони насичені азартом, купою емоцій, драйву та зашка лом адреналіну в крові!
ІЗ КУБКА СВІТУ ЮНІ ІРШАВЦІ ПОВЕРНУЛИСЯ З МЕДАЛЯМИ Із 6 по 8 липня в Одесі відбувся 10-й Кубок світу з годзю-рю карате та кобудо. Участь у ньому взяли понад 800 спортсменів із 15 країн світу. Закарпаття у складі збірної України пред ставляв клуб «Самурай» із Іршави. У пер ший день відбувалася індивідуальна та ко мандна ката (комплекс формальних вправ), ката кобудо (вправи з холодною зброєю) та шобу-куміте (поєдинки за традиційними правилами), де наші спортсмени здобули перемоги. Наступного – поєдинки в катего ріях ірікумі-дзю та ірікумі-го, де юні іршавці показали витримку в боротьбі з сильними суперниками. Загалом «самураївці» здобули 11 золотих медалей, 4 срібні та 2 бронзові. Призери нагороджені цінними кубками та диплома ми. Іршавчани вкотре показали відмінний результат на змаганнях такого масштабного рівня завдяки наполегливій праці та про фесійній майстерності тренера В. Бровдія. Антоніна КОСТИК, Іршава
НЗ
ДО ВІДОМА 7
№53 (4764)
17 липня 2018 року
Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 13.07.2018 Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 20187131234
ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідро-Павер», код ЄДРПОУ 41222925 інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля. 1. Інформація про суб’єкта господарювання: 90150 Закарпатська область, Іршавський район, село Лисичо во, будинок 208, тел.: 38(050)3720-109, директор Попадинець Василь Федорович 2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи. Планована діяльність, її харак теристика. Об’єктом планованої діяльнос ті є будівництво та експлуатація міні-ГЕС (далі МГЕС) деривацій ного типу на річці Залука, с. Лиси чово Іршавського району Закар патської області (район річкового басейну Боржави). Будівництво та експлуатація МГЕС деривацій ного типу загальною потужністю до 580 кВт/год. на річці Залука, с. Лисичово Іршавського району Закарпатської області. Серед ньорічний очікуваний виробіток електроенергії – 130 тис. кВт-год. у рік. Генерація електроенергії здійснюватиметься за рахунок місцевого відновлюваного дже рела енергії – водних ресурсів загальнодержавного значення, річки Залука, орієнтовний термін експлуатації МГЕС – 50 років. Призначення МГЕС: одержан ня електроенергії з частотою струму 50 Гц із наступною пере дачею виробленої електроенергії в єдину державну мережу. Будівництво та експлуатація МГЕС сприятиме збільшенню частки виробленої електроенергії з відновлювальних джерел енер гії в загальному енергетичному балансі України та Закарпатської області зокрема. Планова діяльність здійсню ватиметься у відповідності до «Національного плану дій із від новлюваної енергетики на період до 2020 року» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. за №902-р.) та «Програми розвитку гідроенер гетики на період до 2026 року» (розпорядження Кабміну від 13 липня 2016 р. за №552-р). Технічна альтернатива 1: Бу дівництво та експлуатація МГЕС руслового типу в зв’язку з осо бливими умовам рельєфу, ство рення стійкого робочого натиску греблею висотою до 2 м є техніч но обмеженим. Технічна альтернатива 2: Будів ництво інших видів установок для виробництва електроенергії, до прикладу атомних енергоблоків, генерація електроенергії, на яких здійснюватиметься за рахунок ви користання імпортованого ядер ного палива або теплоелектрос танцій, генерація електроенергії, на яких здійснюватиметься за рахунок спалювання викопного палива – вугілля або природного газу українського чи імпортовано го на даній території планованої діяльності, є технічно обмеженим. 3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. Місце провадження плано ваної діяльності – за межами населеного пункту на території Лисичівської сільської ради Ір шавського району Закарпатської області. Географічно – це тери торія в адміністративних межах Іршавського району. Земельна ділянка для роз міщення МГЕС знаходиться на землях державної власності. Категорія земель – землі водно го фонду. Цільове призначення земель – 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та об слуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих під приємств, установ і організацій. Територіальна альтернатива 1: Під будівництво, обслуговування та експлуатацію МГЕС розгляда лися різні земельні ділянки, що розташовані вздовж русла річки Залука, вниз та вверх за течією на території Лисичівської сільської ради. Обрана ділянка під будів ництво МГЕС узгоджена з грома дою села Лисичово Іршавського району Закарпатської області на громадських слуханнях при роз гляді детального плану території про що складено відповідний Протокол від 04.08.2017 року. Територіальна альтернатива 2: не розглядалась.
4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності. Соціально-економічний уплив від даної планованої діяльності визначається, в першу чергу, організацією вироблення елек троенергії для надійного та без перебійного енергозабезпечення населення екологічно чистою електроенергією, створенням робочих місць для місцевого на селення, яке проживає в межах даного населеного пункту (с. Лисичово). Робота МГЕС спри ятиме надходженню інвестицій у місцевий бюджет, зменшенню споживання альтернативного невідновлюваного викопного палива та зменшенню викидів забруднюючих речовин у атмос ферне повітря. 5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо). Передбачається встановлення МГЕС дериваційного типу загаль ною встановленою потужністю до 580 кВт/год. До складу МГЕС будуть входити: • водозабірний гіровузол на річці Залука; • дери ваційний трубопровід довжиною 2369 м та діаметром 720 мм; • будівля МГЕС; • трансформа торна підстанція та лінії електро передач. Передбачається установка на МГЕС гідроагрегату потужністю 580 кВт із робочим діапазоном від 0,1 до 0,73 м3/сек. Тип турбіни ФГ-5-40 виробництва ТОВ «МІНІГІДРО» м. Харків. Водозабір води для потреби МГЕС здійснюватиметься на від стані 2369 м від будівлі МГЕС. Для цього на річці збудують залізо бетонний підпір висотою до 2 м із водозбором решітчастого типу та шириною підпірної частини до 12,5 м. Освітлення території МГЕС передбачається в місцях під’їзних автодоріг, місць складування технічного обладнання та місць проведення будівельних та мон тажних робіт на період будівни цтва МГЕС. 6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: Екологічні обмеження плано ваної діяльності з будівництва МГЕС встановлюються згідно з чинним законодавством України. Основі з них включають: - режим обмеженої господар ської діяльності при використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річки; - дотримання «Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»; - додержання нормативів шкідливих впливів на навко лишнє природне середовище; забір води з річки Залука, в тому числі в деривації, може здійсню ватися при обов’язковій умові збереження (обов’язковому до триманні) мінімальної санітарної витрати в основному руслі річки; улаштування рибоходу відповід но до чинних природоохоронних вимог. - розробка й здійснення за ходів щодо запобігання можли вим аваріям, а також ліквідації їх можливих шкідливих екологічних наслідків; - дотримання санітарних ви мог; - дотримання нормативів ві браційного та шумового наван таження на людину; - забезпечення санітарних ви мог при експлуатації. Даний проект має суттєві пере ваги порівняно з іншими технічни ми альтернативами - земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту; - відсутність необхідності тим часового припинення руху тран спорту; - менша вартість будівництва. Щодо технічної альтернативи 1: - складність реалізації будівни цтва у зв’язку з особливостями природного рельєфу території; - необхідність улаштування тимчасових відвалів ґрунту; - збільшена вартість будівни цтва. Щодо технічної альтернативи 2: - ускладнена організація бу дівництва; - споживання великої кількості невідновлюваного викопного палива; - здійснення викидів шкідливих речовин у атмосферу;
- збільшена вартість будівни цтва. Щодо територіальної альтернативи 1: огородження межі земельної ділянки запланованого будівництва. Щодо територіальної альтернативи 2: • будівництво огоро джувальних гребель на період будівництва; • огородження межі земельної ділянки запланованого будівництва. 7. Необхідна еколого-інженерна підготовка й захист території за альтернативами: Щодо технічної альтернативи 1: Топографо-геодезичні, інже нерно-геологічні, гідрологічні, екологічні, вишукування викону ватимуться в необхідному обсязі згідно з чинним законодавством України. Проектні рішення в пе ріод будівництва та експлуатації МГЕС будуть забезпечувати раці ональне використання ґрунту, бу дуть передбачені заходи протидії підтопленню, просіданню, активі зації інших екзогенних процесів, а також охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи. Прийняті рішення при будівництві та експлуатації МГЕС забезпе чать раціональне використання земельних ресурсів. Для забез печення стійкості споруди від негативного сейсмічного впливу будуть проведені відповідні до слідження і розрахунки з враху ванням сейсмічних навантажень. Інженерна підготовка території включає планування майданчика, будівництво будівлі МГЕС, вла штування опор лінії електропере дачі, влаштування під’їзних доріг і шляхів до об’єкта будівництва. Еколого-інженерна підготовка й захист території передбачає влаштування дренажної систе ми для відводу ґрунтових вод із прилеглої території та пристан ційного майданчика для запобі гання його підтоплення. Будуть проведені роботи з рекультивації порушених земель, благоустрою прилеглої території. Будуть виконані інженернотехнічні заходи з укріплення берегів річки Залука габіонам кріпленням. Проектні рішення будуть забезпечувати дотриман ня вимог чинного законодавства України, в тому числі державних будівельних норм і правил, при родоохоронного законодавства, санітарно-гігієнічних норм та правил. Щодо технічної альтернативи 2: не розглядається. Щодо територіальної альтернативи 1: Обрана ділянка під будівництво МГЕС узгоджена з громадою села Лисичово Іршав ського району на громадських слуханнях при розгляді деталь ного плану території про що складено відповідний Протокол від 04.08.2017 року. Щодо територіальної альтернативи 2: не розглядається. 8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля: Щодо технічної альтернативи 1: В межах технічного завдання була проведена комплексна оцінка впливу планованого будів ництва та подальшої експлуатації МГЕС на навколишнє природне середовище. Клімат і мікроклімат – вплив відсутній; Атмосферне повітря – вплив на стан атмосферного повітря незначний на етапі здійснення будівництва від працюючих бу дівельних машин та механізмів. Під час експлуатації – відсутній; Водне середовище – зміна гідрологічного режиму річки буде мінімальна. Покращення – за рахунок посилення інтенсивності процесів самоочищення та акти візації зовнішнього водообміну у водотоці; вплив на іхтіофауну – мінімальний. Ґрунти – при будівництві – утворення відходів та подальше поводження з ними. При буді вельних роботах будуть вико ристовуватися існуючі дороги та доїзди, які після будівельних робіт при виявленні пошкоджень від будівельних машин та меха нізмів будуть відремонтовані. При експлуатації – відсутній. Рослинний і тваринний світ – мінімальні або відсутні. При бу дівництві – тимчасове погіршення стану рослинного покрову і його поновлення в період рекультива ції; негативного впливу на запо відні об’єкти – не матиме. Будуть передбачені дії, направленні на зменшення можливих ризиків щодо порушення природного рослинного покриву при будів ництва МГЕС. Вплив на техногенне сере довище – відсутній. Будівни цтво та експлуатація МГЕС буде надавати позитивний вплив на місцеву економіку через зайня
тість місцевого населення під час будівництва, а також у більш довгостроковій перспективі – у вигляді плати за земельні ді лянки й податкових надходжень до місцевого бюджету, плати за послуги місцевих комунальних служб і зайнятості технічного об слуговуючого персоналу. Навколишнє соціальне сере довище (населення): негативні впливи відсутні, передбачається створення нових робочих місць. Щодо технічної альтернативи 2: не розглядається. Щодо територіальної альтернативи 1: відсутні. Шодо територіальної альтернативи 2: не розглядається. 9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»). Будівництво МГЕС дерива ційного типу на річці Залука, с. Лисичово Іршавського району Закарпатської області належить до другої категорії видів діяль ності, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (пункт 4, частина 4 стаття 3 (будівництво гідроелектростанцій на річках не залежно від потужності) ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»). 10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав). Територія здійснення плано ваної діяльності не розміщена поблизу державних кордонів України, тому підстави для здій снення оцінки транскордонного впливу на довкілля відсутні. 11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД, відповідає ст. 6 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року за № 2059VIII та Додатку 4 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. за №1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висно вку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля». При написанні звіту плану ється надання запиту в Депар тамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації на ін формацію про величини фоно вих концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі в районі планованої діяльності та інформації щодо об’єктів при родно-заповідного фонду. Запит до Закарпатського обласного центру з гідрометеорології та Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса про надання даних щодо кліматичних харак теристик району проектування, гідрологічних характеристик річки Залука. Планується провести вивчення впливу на гідрологію, седимен таційний режим, гідрохімічну та гідробіологічну складову по верхневих вод, ґрунти, рослин ність, тваринний світ, техногенне середовище, соціальне середо вище. 12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості. Планована суб’єктом гос подарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає: • підготовку суб’єктом господа рювання звіту з оцінки впливу на довкілля; • проведення громад ського обговорення планованої діяльності; • аналіз уповнова женим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від гро мадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордон ного впливу, іншої інформації;
• надання уповноваженим ор ганом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту; • врахування висно вку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження пла нованої діяльності, зазначеного в пункті 14 цього повідомлення. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на до вкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи об ґрунтовує недопустимість про вадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої ді яльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право й можливості громадськості для участі в такій процедурі, зокре ма на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає вклю ченню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим орга ном поданого суб’єктом госпо дарювання звіту з оцінки впливу на довкілля. На стадії громадського обго ворення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження й пропозиції до звіту з оцінки впливу на до вкілля та планованої діяльності, а також узяти участь у громад ських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громад ського обговорення. 13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Протягом 20 робочих днів із дня оприлюднення цього по відомлення на офіційному вебсайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазна ченому в пункті 15 цього повідо млення, зауваження й пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає вклю ченню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Надаючи такі зауваженні і про позиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяль ності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на початку цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду ваших за уважень і пропозицій. У разі отримання таких за уважень і пропозицій громад ськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів із дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом за свідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час під готовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити заува ження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Де тальна інформація про це вклю чається до звіту з оцінки впливу на довкілля. 14. Рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до законодавства, рішенням про провадження даної планованої діяльності буде До звіл на виконання будівельних робіт, що видається Державною архітектурно-будівельною ін спекцією України. 15. Усі зауваження й пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної держав ної адміністрації: 88008 м. Ужго род, площа Народна, 4, е-mail: central@ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.
МЕШКАНЕЦЬ КУШНИЦІ МИКОЛА ГЛЕБА УВІКОВІЧИВ
ЗАКАРПАТЦІВ ЗАПРОШУЮТЬ
Головних героїв Івана та Марічку «оселили» в парку Тараса Шевченка на Лебединому озері після того, як закінчили облагороджувати територію. Скульптор – мешканець с е л а Ку ш н и ц я на Іршавщині Микола Глеба. Серед робіт майстра – гранітний монумент найсильнішої людини планети – уродженця Білок Івана Фірцака. Його урочисто встановили в рідному селі силача. Що стосується скульптури на ІваноФранківщині – Івану та Марічці, то вона чекала свого часу. Адже готові фігури з повісті «Тіні забутих предків» придбали ще минулоріч. Та встановили їх лише до святкування Івана Купала. Зазначимо, що Закарпаття та по вість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» багато що пов’язує. Зокрема зйомки однойменного філь
Всеукраїнський фестиваль-показ етнічного та стилізовано-етнічного одягу й аксесуарів «Аристократична Україна» відбудеться 28 липня на території історико-культурного комплексу «Замок-музей «Радомисль» у місті Радомишль на Житомирщині. Захід пройде вже втретє з метою піз нання культурної спадщини і досягнень регіонів України, популяризації етнічного одягу в молодіжному середовищі та се ред громадян інших країн світу. Програма передбачає три секції показу. Перша – дефіле моделей у автентичному вбранні, де будуть продемонстровані оригінальні та відтворені строї. Друга – демонстрація сучасного модного одягу та аксесуарів із етномотивами, а також дитяче дефіле. А третя – «Сама шила», де свої роботи на рівні з кращими професійними дизайне рами демонструватимуть народні умільці. Цьогоріч під час фестивалю буде про ходити ярмарок народних майстрів, у якому братимуть участь представники Київщини, Луцька, Житомирщини, Він ничини. А ще кожен відвідувач зможе долучитися до майстер-класів, під час яких розкриватимуть секрети вишивки та роботи за ткацьким станком. До участі у фесті запрошуються всі бажаючі. З оргкомітетом можна сконтак тувати за електронною адресою: events. radzamok@gmail.com
ГЕРОЇВ «ТІНЕЙ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
му велися на території краю. До них був причетний і наш відомий худож ник Федір Манайло. Режисер Сергій Параджанов ще напередодні зйомок відвідав його виставку, після чого, познайомившись із майстром пен зля особисто та поспілкувавшись із ним, надихнувся та створив саме ту інтерпретацію стрічки, яку бачимо й сьогодні. Анастасія НОЖКА Фото з інтернету
НА «АРИСТОКРАТИЧНУ УКРАЇНУ»
ЕКООСВІТОЮ МЕШКАНЦІВ КАМ’ЯНИЦІ ЗАЙНЯЛИСЯ «ЩАСЛИВІ ДІТИ» Громадська організація «Щасливі діти» презентувала новий проект «Еко ініціатива «Остра» – вектор збереження природоохоронного фонду Закарпаття». Його мета – залучити громаду села Кам’яниця до захисту та збереження тутешнього ландшафтного парку «Остра». Як розповіла керівниця проекту Людмила Сюзєва, він реалізовується в рам ках «Програми екологічних громадських ініціатив для сходу та заходу України», що впроваджується спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. З усієї нашої дер жави відібрано 14 проектів, серед яких і наш. «Ми буде мо працювати з 45 дітьми з Кам’яниці, перше заняття вже відбулося, діти дуже активні й допитливі», – каже. Окрім навчання, заплано вані масштабні заходи, до яких планують залучити всіх
жителів. Зокрема ековіче із залученням різних експертів, під час якого напрацюють програму наступних дій, а також обговорять грантові можливості для Кам’яниці у сфері захисту довкілля. Встановлять і інформаційний стенд про ландшафтний парк «Остра», щоб максимально інформувати населення про ще одну пам’ятку села (бо про тутешній Невицький за мок знають усі). Заказник «Остра» був ство рений у липні 2012-го для збереження унікального для України типу ландшафтів низькогір’я вулканічної гряди та як важливий вузол спо лучення екомереж Ужгород ського району зі словацьки ми. За словами голови сіль ради Марії Коваль-Мазюти, раніше на цих 20-ти гектарах були сади радгоспу. За ба гато років тут відновилися луки й чагарники. «Багато кущів глоду, які при цвітінні перетворюються на казкове диво. Росте ожина, калина. Є джерело питної води, багато
TT ФОТОФАКТ
Головний редактор
Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх) Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб.: WWW.NOVZAK.UZ.UA
Телефон: 36284 Тел./факси: 35300 заступник головного редактора –
відповідальний секретар: 37094
ВІДДІЛИ культури, освіти і науки: 613752 новин: 35381 реклами та комерції: (050) 691-73-67, (098) 764-46-03 бухгалтерії: 35261
ВЛАСКОРИ у Сваляві: (095) 588-64-51 у Міжгір’ї: 21530 Реєстраційне свідоцтво Зт 124 від 6 серпня 1997 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції газети «Новини Закарпаття». Видрукувано у ПрАТ «Видавництво «Закарпаття», 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 421. Тираж 1200 примірників. Замовлення №295. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 1. Підписано до друку 16.07.2018 р. о 18.00. Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р 26004500049297 МФО 300614, код ОКПО – 20443975 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.
тають в и ч с а ня н 00 читачі ж и т о Щ е 100 0 майж Газета виходить у вівторок та суботу
ТУЇ ЯК ОКРАСА квітів і грибів», – коментує. Наразі доробляються доку менти з оформлення земель ної ділянки. Людмила Сюзєва та кож відзначила, що жителі Кам’яниці активно починають сортувати сміття. А дітей захоплюють приклади, які демонструють, що можна виготовити з вторсировини.
Ще один цікавий захід, який планує ГО «Щасливі діти» в рамках проекту», – «ЕкоАртПікнік», що об’єднає просвітницькі заходи, еко квести, екоестафети, захо плюючі майстер-класи та ви ступи гуртів художньої само діяльності, яких у Кам’яниці є досить багато. Ірина БРЕЗА
У КАРПАТАХ КАТАСТРОФІЧНО СТАРІЮТЬ ЯЛИННИКИ ВНАСЛІДОК ЗНАЧНИХ ПЕРЕРУБІВ У 50-ті РОКИ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ
На світлині, датованій 1943-м, зображено будинок ґазди Михайла Канюки з Дубового на Тячівщині. Розташовувався він у центрі селища, на місці сучасного дитячого майданчика. Як розповідає тутешній мешканець, публіцист Михайло Носа, на штоці (другому поверсі) був готель, на задньому дворі – господарські споруди, а го рище оббите дошками. Також відомо, що на першому по версі – врівні з вулицею – діяла крамниця. Сам – Михайло Канюка за чеської влади був ще й сільським старостою та доволі активним діячем. Місцеві розповідають, що в 1944 році, коли угорські війська під час відступу з Дубового хотіли підірвати транспортний міст через р. Тересва, він підкупив військових, аби ті відмовилися від ідеї. М. Носа пише: «Уже за часів радянської влади майно Канюки кон фіскували. У будинку був універсальний магазин, позаду у дворі – склад, де видавали пайок – кукурудзяну муку лісорубам», інформує «Tyachiv.com.ua».
Рік заснування 1990
Обсяги пошкоджених лісових насаджень на Закарпатті багато років залишаються приблизно на одному рівні з незначними відхиленнями. Найчастіше це осередки різних хвороб лісу (57%), на другому місці – пошкоджені вітровалами та буреломами ділянки (28%), на третьому – осередки шкідників лісу (15%). Останніми роками в Карпа тах спостерігається масове всихання смерекових наса джень, причому як похідних, так і корінних. За висновками Карпатської лісової науководослідної станції, головні причини цього – високий інфекційний фон у похідних ялинниках 2 – 3-го поколін ня, знижений порівняно з корінними деревостанами вік біологічної старості, а також менша стійкість до несприят
ливих кліматичних факторів, зокрема засухи. Крім того, в Карпатах від бувається катастрофічне старіння ялинників внаслідок значних перерубів у 1950-ті. Тоді в рік вирубували дві-три розрахункові лісосіки, а на вивільнених площах створю вали монокультури ялини. Зараз ці насадження досяга ють віку стиглості, після чого настає їх деградація.
ЯК ЇХ ВИРОЩУВАТИ?
Туї підходять для оформлення житлового будинку, дачної ділянки тощо. Це вічнозелене хвойне дерево не тільки прикрашає сад, а й виділяє в атмосферу фітонциди, які мають протигрибкові властивості. Способів розмноження туї є кіль ка, зокрема вирощювання з насіння (займе 2 – 6 років) або ж черенка ми. Другий варіант є простішим. Робити це найкраще навесні. Віді рвавши гілочку туї завдовжки до 20 см, садимо у невеликий за об’ємом пластмасовий стаканчик із торфом. Можна влаштувати «тепличку» з під ручних засобів. Висаджуємо в грунт. Саджанець, що добре вкоренився, може зимувати на подвір’ї. Якщо ні – варто занести в освітлену кімнату при температурі 18 градусів за Цельсієм. Навесні тую підживлюємо торфом. Щоб вона росла швидко, не міняйте місце її розташування. Тому заздале гідь оберіть підходящу локацію. Грета ШОВТУТА, студентка І курсу відділення журналістики
СміЙмОся РаЗоМ!
У СРСР жили бідно, всього бра кувало, але черг за айфонами не було ніколи!
– Ви показали своїй дружині ту книжку про ощадливість? – Так. – І які наслідки? – Я кинув палити. – Аллочко, ти таки вийшла заміж?! Що скажеш про першу шлюбну ніч? – Та! Всю ніч прізвище в соціаль них мережах змінювала…