2020\17\10 №42 (4902)

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè №42 (4902 ) ТЕМИ НОМЕРА

17 жовтня 2020 року

Цiна договiрна

ДЕТОНАТОР І ЙОГО ВІЙНА ІВАН ГОЗДИК – ПРО РОЗМІНУВАННЯ ПІД ПРИЦІЛЬНИМ ВОГНЕМ ТА СОН, ЩО ВРЯТУВАВ ЖИТТЯ

На межі життя і смерті: чоловік пройшов крізь горнило Афгану, а дружина врятувалася з палаючого автобуса

6 стор.

Банки та їх значення для розвитку Підкарпатської Русі в період 1920 – 1930-х років

11 стор.

І

ван Гоздик із Виноградівщини нині мешкає в рідних Дротинцях, але в будь-який момент готовий збирати речі й вирушати на схід України, де потрібні його вміння сапера та бойовий досвід. Спочатку готувався до цивільного життя, але поступово воно повело іншим шляхом. Отож у складі 128-ї окремої десантно-штурмової гірської бригади опинився на передовій. За бездоганне знання своєї справи отримав позивний «Детонатор». Згадувати війну важко й не хочеться, каже. Надто багато втрат. Але розповів, як уві сні покійні батьки попередили його: «Тікай звідси, бо буде падати град!». Вийшов із бліндажа. Все було спокійно. І раптом тишу перервали залпи ворожої артилерії. Снаряди потрапили туди, де він хвилину тому спав…

5 стор.

НАВІТЬ ЗМЕНШЕНИЙ ПЛАН ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

ЗА 9 МІСЯЦІВ НЕ ВИКОНАЛИ НА 10 МЛРД ГРН Вперше в історії закарпатка стала чемпіонкою Європи з артистичного фітнесу

12 стор.

«Будь собою, інші ролі зайняті» – фраза Оскара Уайльда, яка колись могла врятувати і його

13 стор.

Навіть зменшений після коригувань план доходів загального фонду державного бюджету за підсумками трьох кварталів не виконано на 10 млрд грн. Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. «Після внесення численних змін до закону про держбюджет-2020 план доходів на рік як загалом, так і загального фонду зокрема зменшили на 116,8 млрд грн. Але навіть зменшений після коригувань план доходів ЗФ на січень – вересень не виконано на 10 млрд грн, або 1,5%», – зазначив він. І назвав, що саме недобрали: • ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – на 33,5 млрд грн (15,1%); • рентної плати за користування надрами – на 4,6 млрд грн (20,5%); • надходжень від орендної

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 17 ЖОВТНЯ – хмарно, вночі місцями, вдень часом дощ. Уночі та вранці подекуди туман. Вітер південний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 3 – 8°, вдень 5 – 10° тепла.

18 ЖОВТНЯ – хмарно, вночі часом дощ, на

високогір’ї мокрий сніг, удень місцями дощ. Вночі та вранці подекуди туман. Вітер північно-західний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 2 – 7° тепла, на високогір’ї до 1° морозу, вдень 6 – 11°, в горах місцями до 1 – 3° тепла.

19 ЖОВТНЯ – місцями невеликий дощ, вночі в горах подекуди з переходом у мокрий сніг. Температура повітря вночі 0 – 5°, на високогір’ї до 2° морозу, вдень 6 – 11°, в горах місцями 1 – 3° тепла.

плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном – на 2 млрд грн, або 67,3%. Голова Рахункової палати також підкреслив, що від запозичень до загального фонду надійшло на 113,4 млрд грн (21,8%) менше плану звітного періоду, зокрема від розміщення ОВДП – на 45,6 млрд грн (мінус 16,8%), із зовнішніх джерел – на 67,8 млрд грн (27,4%). Коментуючи ситуацію з надходженнями від приватизації державного майна (1,9 млрд грн), він зауважив, що ця сума більша від плану на звітний період в 4,4 раза, а на рік – у 3,8 раза. Але такі «успіхи» зумовлені вже згаданим коригуванням, яким зменшили план надходжень від приватизації держмайна з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн, або в 24 раза.

НЗ-ФАКТИ

У ЦВК рекомендують виборцям іти на дільницю з паспортом у вигляді книжечки або ІD-картки, оскільки дільничні комісії не мають технічних пристроїв, щоб перевірити паспорт у додатку «Дія».

та водовідведення. Але це ще має затвердити Верховна Рада. МОН рекомендує встановити канікули у школах з 15 до 30 жовтня, а вишам – навчати дистанційно.

Президент Володимир Зеленський анонсував проведення у день виборів 25 жовтня всенародного опитування, на якому українцям запропонують дати відповідь на 5 питань. Однак, на відміну від референдума, воно не має юридичних наслідків.

Видали «Атлас адміністративно-територіального устрою України», який відображає новий поділ на райони та територіальні громади.

Президент підписав указ про передачу земель сільгосп­ призначення з державної власності до комунальної.

У МВФ заявили, що орієнтовні збитки для глобальної економіки від пандемії коронавірусу можуть сягнути 28 трлн доларів у вигляді втраченого ВВП протягом наступних 5 років.

В. Зеленський підписав закон, що дозволяє торгівлю ліками онлайн. Кабмін схвалив законопроєкт, який передає повноваження встановлювати тарифи на низку комунальних послуг від від НКРЕКП до органів місцевої влади, повідомив прем’єрміністр Денис Шмигаль. Йдеться про теплову енергію, гарячу воду, водопостачання

За 9 місяців українські аеропорти знизили пасажиропотік на 63%.

Європейський Союз готовий запровадити санкції проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Кіпр оголосив про припинення з 1 листопада своєї програми громадянства в обмін на інвестиції після звинувачень у зловживанні системою.

Передплачуйте газету!

В умовах карантину це набагато зручніше Передплатний індекс

Вартість, грн 1 міс. 2 міс.

09168

19,00

38,00

11168 (для підприємств, організацій)

28,80

57,60

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 3,60 грн; 2 міс. – 8,20 грн; На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

НЗ

TT МОНІТОРИНГ

TT СИЛА ДУХУ

А В ОБЛАСТІ ПОМАРАНЧЕВА ЗОНА РОЗРОСЛАСЯ

НА «ІГРИ НЕСКОРЕНИХ» У ГААГУ

КАРАНТИН БУДЕ ДО КІНЦЯ РОКУ, Кабмін у зв’язку з різким зростанням кількості нових випадків захворювання на COVID-19 і госпіталізацій продовжив термін дії карантину до 31 грудня. А крім того – рекомендував відправити з 15 жовтня школярів на дострокові двотижневі канікули (щоправда, і в Ужгороді, і в Мукачеві визначили свої, пізніші, дати), а виші – на місячне дистанційне навчання (в УжНУ так і зробили). НОВІ ІНДИКАТОРИ Й ПЕРЕДІЛ ЗОН Також уряд підтримав ініціативу МОЗ змінити індикатори та критерії, якими визначається карантин на території України. Зокрема вдвічі підвищити показник охоплення тестуваннями – до 48 на 100 тисяч населення протягом останніх 7 днів. Плюс при встановленні помаранчевого чи червоного рівня вже не враховуватимуться ліжка, відведені в дитячих та педіатричних відділеннях. А червоним регіон ставатиме, якщо захворюваність упродовж двох тижнів складає більш ніж 320 на 100 тисяч населення. Наш обласний центр, до речі, вже наближається до цієї цифри. Також МОЗ пропонує посилити протиепідемічні заходи на різних рівнях: ввести обмеження на роботу закладів харчування не пізніше 22.00 навіть у зеленій зоні, там же заборонити масові заходи за участю понад 50 осіб, у жовтій – 30-ти, в помаранчевій – 20-ти. Для всіх регіонів радять проводити спортивні заходи без глядачів, крім міжнародних матчів, на яких їх присутність дозволяється за окремим погодженням із МОЗ. У червоних же всі суб’єкти господарювання мають організувати позмінну роботу працівників, а за можливості відправити їх на дис-

танційну. Органи місцевого самоврядування повинні виділити додатковий транспорт, щоб попередити скупчення людей там, а правоохоронці – посилити нагляд за виконанням усіх вимог. Однак чи дотримуватимуться всього цього на місцях – велике питання. До речі, з понеділка, 19 жовтня, почне діяти нове епідемічне зонування, яке Держкомісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначила 15 жовтня. На Закарпатті помаранчева зона розширилася. До неї увійшли міста Ужгород та Берегове, Великоберезнянський, Воловецький, Перечинський та Ужгородський райони. Натомість жовті – Мукачево, Хуст та Чоп, Берегівський, Іршавський, Мукачівський, Рахівський, Свалявський та Тячівський райони. Решта – зелені. НА ЗАКАРПАТТІ – ЗА 11,4 ТИС. ХВОРИХ, В УКРАЇНІ – ПОНАД 287 000 А тепер візьмемося до традиційного аналізу коронавірусної статистики. На Закарпатті за тиждень додалися 832 випадки «COVID» (було +625) – від 82 до 156 на день. Всього на 16 жовтня цей діагноз підтвердили 11 461 краянину (у загальнодержавному списку ми десяті), з них 1 108 – медики та 647 – діти. Вилікувалися 5 655

мешканців області. Проведено 99 231 дослідження методом ПЛР та 37 971 тест ІФА. Коронавірус забрав життя 328 закарпатців, із них за останні 7 днів – 12 (перед тим – 7). За чисельністю смертей ми шості в Україні. Карта Закарпатського обласного центру громадського здоров’я свідчить, що Ужгород дедалі збільшує відрив від своїх «переслідувачів»: тут на п’ятницю зафіксовано 2 287 хворих (максимум нових – +44 за середу). Далі – Тячівщина (1 280), Ужгородщина (962), Мукачево (925) та Мукачівський р-н (763), Іршавський (747), Виноградівський (696), Хустський (658), Рахівський (619), Міжгірський (565), Перечинський (597), Свалявський (517), Великоберезнянський (296), Воловецький (277) і Берегівський (272) райони. В Україні ж, схоже, добовий приріст хворих понад 5 тисяч уже став звичним явищем: лише двічі за останній тиждень їх було менше, а максимум сягнув +5 992, і це черговий рекорд. Ми за цим показником не прописалися постійно у світовому топ-10 лише тому, що й по інших державах сплеск недуги вражаючий, подекуди вводять дуже жорсткі обмежувальні заходи – Європою навіть прокотились акції протесту через це. Ну а в наших співвітчизників на 16.10 COVID-19 діагностували в 287 231 особи, вилікувалися – 121 919, а померли – 5 408. Натомість у світі, за даними університету Джона Гопкінса, на цю дату кількість інфікованих становить 38 млн 853 711, померлих – 1 097 344. Мирослава ГАЛАС

МУКАЧІВЕЦЬ ПОЇДЕ

Рустам Росул – ветеран Держприкордонної служби, з 2018-го він входить до складу національної збірної й наступного року візьме участь в «Іграх нескорених», які мають відбутися в Нідерландах, у Гаазі (їх перенесли через пандемію). Про це йдеться в сюжеті «Суспільного». Десять років тому мукачівець разом із побратимами потрапив у

засідку. Їх обстріляли. Тоді загинули двоє хлопців, а він отримав поранення, через яке опинився в інвалідному візку.

5 років проходив реабілітацію в США, Словаччині та Києві. Тепер чоловік готується до змагань. Під час карантину тренується тричі на тиждень, у тому числі й у міському парку. А 11 жовтня Рустам повернувся із Сянків на Львівщині, де відшліфовував свої навички в стрільбі з лука.

TT ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО

ФІЛЬМ «ШВИДКА НА ПЕРИФЕРІЇ» ЗНІМУТЬ У ІРШАВІ Режисер Дмитро Грешко зніматиме повнометражну документальну стрічку «Швидка на периферії» про працівників станції швидкої допомоги. Проєкт ужгородця увійшов до переможців конкурсного відбору Держагентства України з питань кіно. Зйомки розпочнуться вже в кінці 2020-го.

Вони заплановані в Іршаві, головна героїня – Наталка Кинів. «На фільм про рятувальників, при тому, що було багато різних локацій, пішло пів року. Цю стрічку я теж хотів би зробити за такий час. Якраз зараз формую команду, яка працюватиме над нею. Поки все на стадії переговорів», – цитує режисера сайт «Заголовок».

Наступний номер газети «Новини Закарпаття» вийде у п’ятницю, 23 жовтня.

TT ПЕРЕОБРАЛИ

TT ЛІТЗАХІД

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖОК У ВИНОГРАДОВІ – ВІД СВІТЛАНИ КЕДИК І ВОЛОДИМИРА ШОВКОШИТНОГО Захід відбувся в читальному залі Виноградівської ЦБС за участі шанувальників красного письменства. Світлана Кедик, лауреат престижної премії «Коронація слова», автор творів для дітей, есеїстичних текстів, презентувала нову книж-

ку «Етимологія щастя», яка вміщує прозові рефлексії на тему стосунків людини з природою, Всесвітом тощо. Саму авторку представив відомий український письменник і видавець Володимир Шовкошитний. Він згадав також найважливіші публікації його

TT КОРОТКО

ПЕРЕПРАВНИК МІГРАНТІВ 5 РОКІВ ПЕРЕХОВУВАВСЯ ВІД СЛІДСТВА У ході досудового розслідування встановлено, що 2014-го мешканець Великого Бичкова з Рахівщини незаконно переправив до Румунії трьох громадян Шрі-Ланки. Тоді ж прокуратура погодила йому підозру, але зловмисник утік і переховувався на території Росії. Днями оперативники поліції встановили його місцезнаходження та з Сумщини доправили до Тячівського райсуду. Цей громадянин уже притягався до кримінальної відповідальності за крадіжки та незаконне зберігання наркотичних засобів. За доводами місцевої прокуратури суддя взяв чоловіка під варту з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді близько 44 тис. грн застави, інформує пресслужба обласної прокуратури.

ПОСАДОВИЦЮ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ СПІЙМАЛИ НА ХАБАРАХ Служба безпеки України задокументувала систематичне одержання хабарів заступником керівника відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області. За попередніми даними слідства, чиновниця вимагала з місцевих жителів гроші поза встановленим тарифом за «прискорену» процедуру одержання паспортів громадян України для виїзду за кордон – обіцяла сприяти якнайшвидшому їх оформленню. При цьому посилалася на нібито неможливість термінового виготов-

видавництва «Український пріоритет» – найбільше зібрання творів Ліни Костенко, легендарний «Меч Арея» Івана Білика. Щодо «Етимології щастя», то видрукував її власним коштом і планує успішно реалізувати весь тираж – 1000 екземплярів. Василь ГОРВАТ

лення документів за встановленим порядком. За 8 паспортів вона просила майже 15 тисяч гривень. Правоохоронці затримали фігурантку на робочому місці під час отримання частини неправомірної вигоди. Тривають слідчі дії для встановлення і притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до оборудок. Викриття схеми проводилося спільно з Теруправлінням ДБР, розташованого у м. Львів, під процесуальним керівництвом прокуратури Закарпаття, інформує пресслужба УСБУ в області.

ЧОЛОВІК ВИКРАВ ІЗ БУДИНКІВ 193 000 ГРИВЕНЬ Слідство встановило причетність 22-річного мешканця Мукачівщини до трьох крадіжок, вчинених у рахівському Великому Бичкові за останній місяць. У всіх випадках підозрюваний використовував однакову схему: проникав у помешкання під приводом збору коштів на операцію своїй хворій дитині. З’ясувавши, що власників немає вдома, викрадав гроші, ювелірні прикраси та зникав. Із одного будинку він виніс 13 тис. грн, а минулого тижня викрав 180 тис. грн. Частину незаконно здобутого майна знайдено за місцем проживання його близьких на Мукачівщині. До суду подано клопотання про накладення арешту на виявлені кошти і прикраси. Самому ж закарпатцю за погодження Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 185 ККУ, його оголосили в розшук, встановлюється його причетність до інших злочинів, повідомила пресслужба обласної прокуратури.

ОСВІТЯНИ ПРОВЕЛИ ПРОФСПІЛКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ Обласна організація профспілки працівників освіти і науки – найбільша і найвпливовіша серед галузевих «первинок» краю, об’єднує понад 53 тисячі спілчан. Оглядом її діяльності за 5 років стала XXI звітно-виборна конференція. Очільниця Тетяна Повханич, виступ якої був конкретним і аргументованим, детально проаналізувала всі напрями роботи цієї профспілкової організації. З кожного озвучила досягнуті результати. Доповідь вдало доповнював слайдовий супровід на екрані – це дало можливість відтворити десятки проведених заходів і подій:

від широкого соціального діалогу до участі освітян у акціях протесту. На часі – домогтися збільшення видатків на фінансування установ освіти, що сприяють забезпеченню їх життєдіяльності. Йшлося і про нинішні проблеми, шляхи їх вирішення, вносилися відповідні пропозиції. На конференції виступили директор департаменту освіти і науки ОДА Ганна Сопкова та голова облпрофради Володимир Фленько. Головою профспілкової облорганізації освітян на наступний період знову обрали Тетяну Повханич, її заступником на громадських засадах – Юрія Федорчука. Сергій БАРАНЧИКОВ

Сім’я Отто Бартоло­м і­й овича Шпеника висловлює найщиріші слова вдячності добрим та чуйним людям, котрі у важку хвилину непоправної втрати підтримали нашу родину та розділили горе. Неможливо переоцінити значення висловлених вами теплих слів співчуття, уваги та сердечності, які підтримують нас у горі. Без цього нам було би ще важче переносити гіркоту й біль незворотної втрати коханого чоловіка, люблячого батька та дідуся. Ректорат, первинна профспілкова організація, колектив факультету здоров’я та фізичного виховання ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати та висловлюють сердечне співчуття провідному фахівцю кафедри фізичного виховання Ользі Василівні Дудаш із приводу передчасної смерті чоловіка ДУДАША Ростислава Васильовича. Керівництво та колектив ГУ ДМС України в Закарпатській

області висловлює щире співчуття головному спеціалісту ГУ ДМС в області Галині Степанюк із приводу тяжкої втрати – смерті батька СТЕПАНЮКА Петра Олександровича. Вічна йому пам’ять. Колектив Закарпатської митниці Держмитслужби висловлює щире співчуття начальнику управління Ользі Олександрівні Черненко з приводу передчасної смерті матері Ірини Олександрівни.

НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

TT ВАРТО БАЧИТИ

У РАМКАХ ПРОГРАМИ «КОРОВИ ОРЮТЬ» В УЖГОРОДІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА Днями в Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту відкрилася експозиція в рамках резиденційної програми «Корови орють». Остання працює з літа2016 і започаткована відомим художником краю Петром Ряскою за сприяння ужгородських колекціонерів Михайла та Анжеліки Ман. Будинок подружжя, розташований у селі Буківцьово на Великоберезнянщині, вже кілька років поспіль служить творчою базою. Це місце стало сучасним Барбізоном для багатьох митців із різних регіонів України та з-за кордону, які мали нагоду там працювати. Зокрема на виставці репрезентували свої роботи в різноманітних жанрах та техніках понад 40 авторів. Серед них – і творчий колектив «Відкрита група»: Юрій Білей, Антон Варга, Павло Ковач-молодший, Євген Самборський та Станіслав Туріна. До слова, їх відібрали для репрезентації України на 58-й Венеціанський бієнале сучасного мистецтва,

де мали представити проєкт «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні». Відзначу, молоді митці двічі брали участь у такому заході в 2015 і 2017 роках, двічі стали лауреатами премії PinchukArtPrize. Це вдавалося небагатьом, тож, маємо чим пишатися! Хочеться відзначити й оригінальність задуму організаторів цієї експозиції. Кожен із присутніх тут міг долучитися до її створення, відібравши зі стелажів у центрі залу картини, що сподобалися, й розмістивши їх під стіною. Таким чином Михайло та Анжеліка продемонстрували своє розуміння свободи творчості. У виставці, яка триватиме до 24 жовтня, також узяли участь Вадим Харабарук, Марсель Онисько, Данило Ковач, Банді Шолтес, Андрій Стегура та інші талановиті митці. В залі зі-

20 – 22 жовтня на базі «Шато Чизай» у Берегові Центральна галузева дегустаційна комісія корпорації «Укр­ винпром» проведе всеукраїнську дегустацію закритим способом із визначення кращої виноробної продукції нашої держави. Зразки для дегустації закуповуватимуть винятково в торгівельних мережах, тож фахівці зможуть оцінити саме те, що п’ють українці. Результати будуть оголошені під час підсумкової пресконференції 22 жовтня. Кращі зразки отримають нагороди під час Шостого національного виноробного форуму, який відбудеться у листопаді.

«А В КАРПАТАХ ФІГЛЮЮТЬ»

бралося на диво багато відвідувачів, панувала тепла, дружня атмосфера, яку не в змозі були зіпсувати ніякі карантинні обмеження. Володимир МИШАНИЧ

БЕЗПОСЕРЕДНЬО НА МЕДИЦИНУ ПІШЛА ОДНА ГРИВНЯ З П’ЯТИ Окрім того, Мінкультури й інформаційної політики одержало з Covid-фонду 1 млрд грн; Міністерство внутрішніх справ – 2,5 млрд грн (із них апарат МВС – 171,1 млн грн, військові частини Національної гвардії України – 125,1 млн грн, главки і департаменти Нацполіції – 2,2 млрд грн); Державне управління справами – 41,2 млн грн; Державна митна служба – 160,9 мільйона гривень. Гроші Covid-фонду також виділяли Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (для Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття) та Мін’юсту (для фінансовогосподарської діяльності держустанови «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України»). Виходячи з усього вищенаведеного, зараз здійснюється держаудит використання коштів, пише glavcom.

TT КРАСА ВРЯТУЄ СВІТ

ДУБІВЧАНКА ВЗЯЛА УЧАСТЬ У КОНКУРСІ «MISS EURASIA», АЛЕ ПРЕДСТАВЛЯЛА ЧЕХІЮ

організатори надали їй можливість обирати, яку країну представлятиме. «Оскільки представниця України вже була, мені запропонували репрезентувати Чеську Республіку або Румунію. Я обрала Чехію, бо вона мені близька ментально», – зазначає Андріана. Конкурс проходив із 9 по 18 вересня в Стамбулі (Туреччина). «Всіх зустрічали в аеропорту представники «Miss Eurasia». Нас поселили в готель «Hilton». У двомісному номері я проживала з моделлю, яка представляла

ДЕГУСТУВАТИМУТЬ НА ЗАКАРПАТТІ

ХУСТ ЗАПРОШУЄ НА ДРУГУ ПРЕМ’ЄРУ СЕЗОНУ

ІЗ ГРОШЕЙ COVID-ФОНДУ

Андріана Декет із тячівського Дубового вже вдруге взяла участь у міжнародному конкурсі краси. Так, торік уперше спробувала свої сили у «Miss Europe Continental-2019», що проходив у Дубаї (ОАЕ), де представляла Україну. А цьогоріч у вересні дівчина була учасницею континентального «Miss Eurasia». Але цього разу вже представляла Чеську Республіку. Андріана розповіла, що саме «Miss Europe Continental-2019» відкрила їй інші двері: «У Дубаї мене помітили офіційні представники компанії, що займаються організацією міжнародних конкурсів краси, й запропонували співпрацю. Я мала взяти участь у кількох, що мали проводитися впродовж року по всьому світу. Однак через пандемію більшість із них скасували чи перенесли на невизначений час. Серед них – і «Miss Eurasia». Спочатку хотіли провести навесні, потім влітку, а вийшло тільки у вересні». Перед тим, як потрапити на конкурс, дівчина пройшла онлайн-відбір. За підрахунками голосів та рішенням компетентного журі А. Декет стала учасницею «Miss Eurasia». Відтак

КРАЩІ УКРАЇНСЬКІ ВИНА

TT МЕЛЬПОМЕНА

TT ПОРАХУВАЛИ

Аналіз ефективності використання коштів держбюджету, виділених із Фонду боротьби з Covid-19, показав, що розпорядники витрачали гроші на заходи, вельми далекі від боротьби з коронавірусом. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України. Виявилося, що з Covid-фонду на Укравтодор пішло 35 млрд грн, з них:  на будівництво і реконструкцію доріг держ­ значення – 6 125,6 млн грн;  на капітальний ремонт шляхів державного значення – 6 092,8 млн грн;  на поточний середній ремонт доріг держзначення – 20 781,5 млн грн;  на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання державних шляхів – 2 000 млн грн. МОЗ на бюджетні програми отримав 14,3 млрд грн, тобто безпосередньо на медицину було виділено одну гривню з п’яти.

TT ВЖЕ СКОРО

Сербію. Загалом було 24 дівчат із різних країн та республік Євразії. Маю зазначити, що дуже здружилися між собою та з організаторами», – ділиться дівчина. Щодня проводили тригодинні репетиції з підготовки до фіналу, де вчили дефілювати та позувати на камеру. Також мали тематичні фотосесії – як у приміщеннях, так і на природі, на яхті. «Фінальний день відбувся 16 вересня. Через карантин захід проводився в одному з відпочинкових комплексів за закритими дверима з обмеженою кількістю глядачів. Були три виходи: у національному одязі, білизні та червоних вечірніх сукнях. Конкурс я не виграла. Та це мене не засмучує, бо отримала значно більше – неоціненний досвід», – розповідає Андріана. Участь у заходах міжнародного рівня допомагають закарпатці в модельній кар’єрі. Після конкурсу краси одна з провідних косметичних компаній запропонувала їй знятися у фотосесії для реклами засобу з догляду за волоссям. Дівчина вже отримала пропозиції й на 2021 рік. Лідія БІЛАК Тячівщина

Закарпатський обласний театр драми та комедії в Хусті поставив уже другу прем’єру цього сезону – стендап-комедію на І дію місцевого драматурга Сергія Гержика «А в Карпатах фіґлюють» (режисер – В’ячеслав Давидюк). Комедія легка для сприйняття, вона створює антураж колажу, зітканого зі шматочків сучасної та етнокультури, вправно з’єднаного канвою нетліюючого з роками народного гумору. Вистава покликана підняти настрій, збадьорити та звеселити в сумних реаліях буденності, адже, як стверджує один із героїв п’єси, «Що нам, Іване, лишається – лишень фіґлювати». Сценографія Василя Штефуци максимально лаконічна, побудована на мобільності пересування й зручності обі­ грування кожного з елементів декорацій та реквізиту. Самобутні костюми від Оксани Дорошенко не копіюють старовину, а диктують новий

сучасний етностиль, створюють загальну картинку персонажів – вихідців із сільської місцевості, кожен із яких має елемент одягу з натяком на певний соціальний статус. Музичне оформлення складається із троїстих музик на сучасний лад із вкрапленнями дримби. Персонажі весь час перебувають у русі: то втнуть закарпатського крученого, то затанцюють щось на кшталт «афро-джазу» під шалені ритми барабанів. Стендап-комедією «А в Карпатах фіґлюють» театр прагне спонукати до ознайомлення з етносом рідного краю, його діалектом, традиціями та звичаями, а також надати забутим творам нового звучання. Віриться, що такі вистави знайдуть широке коло прихильників і посилять цікавість туристів до нашого інтернаціонального регіону. Прем’єра комедії відбулася 16 жовтня, а повторний показ – у неділю, 18-го, о 18.00. Олеся ЧЕПЕЛЮК

14 жовтня відсвяткував 75 відомий майстер пензля, член НСХУ, Спілки художників угорської інтелігенції ім. М. Мункачі, лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі, кавалер Срібного Хреста заслуг від уряду Угорщини, «останній романтик Ужгорода» Петро Шолтес. Щиро бажаємо Тобі, любий друже, міцного здоров’я і творчого натхнення, аби Ти ще багато літ радував поціновувачів Твого таланту новими проникливими роботами про рідний Ужгород, Срібну Землю та її чудових людей. Многая літ! Шанувальники таланту Петра Шолтеса

Сьогодні відзначає день народження депутат Закарпатської облради Михайло Мотильчак. Шановний Михайле Андрійовичу! Прийміть щирі вітання з цієї нагоди від депкорпусу обл­ ради. Зичимо Вам міцного здоров’я, благополуччя, миру та достатку. Нехай Вас завжди супроводжує удача, зігріває родинне тепло.

Нині святкує день народження депутат Закарпатської облради Юрій Гуледза. Шановний Юрію Дмитровичу! Облрада щиро вітає Вас і бажає міцного здоров’я, добробуту, особистого та родинного щастя. Нових, іще вагоміших Вам здобутків у професійній діяльності. Хай щастить у всьому!

Завтра відзначатиме ювілей депутат Закарпатської облради Михайло Бойчук. Шановний Михайле Михайловичу! Прийміть сердечні вітання з цієї нагоди від колег із облради. Міцного Вам здоров’я, щастя, радості, удачі в усьому. А ще – родинного тепла, миру та добробуту, завжди піднесеного настрою й тільки приємних несподіванок. На многії, благії літа! СОЛОМОНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА оприлюднює рішення виконавчого комітету «Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання» №46 від 13.10.2020 р. Відповідно до даного рішення встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання на території с. Соломоново, що надаються КП «Соломоново»:

 для населення 1 куб. м – 13,00 грн;  для бюджетних установ і організацій 1 куб. м – 14,25 грн; для інших суб’єктів господарювання 1 куб. м – 15,50 грн. З повним текстом рішення можна ознайомитися за адресою: Соломонівська сільська рада, Ужгородський р-н, с. Соломоново, вул. Миру, 2, тел.

71-63-00.

4 АКТУАЛЬНО

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

НЗ

TT ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

Одарка ЗЕЛЕНКО: «ЗАРАЗ, ЯК НІКОЛИ РАНІШЕ, КРАЇНІ ПОТРІБЕН ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ЯКІСНИХ ЗМІН, ТОМУ ЙДУ НА ВИБОРИ РАЗОМ ІЗ «ЄВРОПЕЙСЬКОЮ СОЛІДАРНІСТЮ»!

О

дарка Зеленко – постать у системі місцевого самоврядування Закарпаття й загалом України непересічна. Хімік за освітою, вона чотири рази головувала у Великому Бичкові на Рахівщині – упродовж 1986 – 1992 та 2002 – 2015 рр. За самовіддану працю на благо рідного селища й реалізацію важливих для краю соціально-економічних проєктів разом із численними обласними відзнаками жінка отримала державну нагороду «Орден княгині Ольги III ступеня». На цьогорічних місцевих виборах вона в команді «Європейської Солідарності» очолює список кандидатів партії до Великобичківської селищної ОТГ й висувається до Рахівської районної ради. Ми розпитали політикиню про шлях до місцевого самоврядування, досвід і подальше бачення розвитку області.

~~

Ваш досвід роботи в місцевому самоврядуванні безцінний, адже на Ваших очах українська самоврядність докорінно змінювалася. Чи було це помітно у 2002 – 2015 роках? І які зміни вважаєте ключовими?

– Закон України «Про місцеве самоврядування» покладав на органи місцевого самоврядування великі повноваження в різних сферах життя громади, але не давав фінансових інструментів для їх виконання. Громади завжди були прохачами коштів на свої проблеми з розвитку інфраструктури в районних і обласних адміністраціях. За останні роки в Бюджетний кодекс внесли зміни, й податки та збори частково перерозподілили на користь громад. Це стосується податку з доходу фізичних осіб та єдиного податку, акцизного збору і плати за землю. Також громадам надали право формувати бюджет розвитку, що стало основою для початку самоврядності та вирішення поточних проблем. З’явилася можливість залучати гроші з інших джерел, наприклад, через грантові проєкти, в тому числі транскордонні. Для їх реалізації необхідна була гарна ідея, її обґрунтування, кошториси та 10% співфінансування із місцевої казни. Ці зміни часів президентства Петра Порошенка й заклали основу нової моделі децентралізації та, відповідно, ознаменували докорінну зміну у функціонуванні системи місцевого самоврядування. Як Ви прийшли у політику? Що Вас надихало, а що насторожувало?

– Я не вважаю, що робота в органах місцевого самоврядування – це політика. Скоріш, це організаційна та господарська діяльність із забезпечення функціонування та розвитку громади. Звичайно, людям є з кого робити вибір. Лише по Великобичківській громаді представлено 12 партій. Якщо вважати, що, згідно з виборчим законодавством, у них є мінімум 16 кандидатів, то вибір треба зробити щонайменше з 192-х. Вважаю, що для невеликих громад це створить лише додаткову напругу в депутатському корпусі. Вибори минуть, а голові ОТГ доведеться мати справу з різновекторним депкорпусом, хоча проблеми одні, і шляхів їх вирішення не так багато. Моя робота була моїм натхненням, мені хотілося, щоб

~~

наш Великий Бичків став найкращим, відомим і успішним, бо в нашій довгій історії траплялися прекрасні сторінки, тож не хочеться бути пересічним селищем міського типу. Хочеться бути Великим Бичковом! Великий Бичків дійсно великий – за своєю історією, місцем у промисловій складовій області, вагою в районі… Розкажіть про рідне селище, яким його бачите Ви?

– Великий Бичків завжди був індустріальним лідером не лише на Рахівщині, а й серед сусідніх районів. Колись наявність глибокої переробки деревини (лісохімії та лісокомбінату), швейного і ткацького цеху, консервного заводу та хлібокомбінату, інших допоміжних виробництв, освітня й медична галузі забезпечували тільки в селищі близько 4 тисяч робочих місць. Зараз ця цифра є показником усього району. Структура економіки за останні 30 років змінилася докорінно. Припинили існувати або реорганізувалися старі підприємства, виник приватний бізнес, у В. Бичкові зареєстровано сотні ПП. З усіх виробництв вдалося втримати лише деревообробні, які працюють на місцевій сировині. Тут діють із десяток підприємців та одне велике промислове підприємство – ТОВ «ВГСМ», яке і є нашим головним джерелом наповнення бюджету. Щодо мого бачення майбутнього рідного Бичкова…. Традиційно багато залежить від вибору односельчан: як голови громади, так і депутатського корпусу. Це будуть ті люди, від знань, досвіду, бажань, уміння і сили волі яких залежатиме рух громади. Мені би хотілося, щоб унаслідок спільних зусиль громада рухалася в напрямі розвитку економіки, малого та середнього бізнесу, безпечного довкілля й комфортних умов проживання. Знаю, що свого часу Вам удалося зробити Великий Бичків прикладом для інших населених пунктів, що визнавалося не лише на обласному, а й на загальнодержавному рівні. Що зумовило ці успіхи?

– Ми завжди дбали про те, щоб селище мало позитивний рейтинг у районі, області та державі, щоб усі вихідці з Великого Бичкова, незалежно від їхнього теперішнього місця проживання, пишалися своїм походженням. Ми пам’ятаємо нашу історію, тому ініціювали й організували відкриття ме-

~~

~~

призвела до того, що ОТГ добровільно не утворилася. Це означало, що ми не отримали десятки мільйонів гривень на розвиток інфраструктури громади, які передбачалися цим законом. Зараз відбувається адміністративне об’єднання згідно з перспективним планом, де такі кошти вже не передбачаються. Їх доведеться заробляти самим або шукати фінансування у грантах, проєктах Міністерства регіонального розвитку чи з інших державних джерел. Цього року Ви знову йдете в політику. З яким баченням розвитку рідного краю? Які пріоритети заклали у свою передвиборчу програму?

– Як я вже наголошувала, не вважаю місцеве самоврядування політикою, але якщо законодавство зараз вимагає балотування лише з партіями, то я обрала «Європейську Солідарність» – патріотичну партію демократичного проєвропейського спрямування. Мені подобаються люди, які тут зібралися, – з одного боку, досвідчені, професійні та відповідальні, з іншого, – молодь із новими поглядами, амбіціями, цілеспрямованістю. Ми готові взяти на себе відповідальність за будівництво успішної фінансово спроможної громади та використати нові можливості для створення безпечних і комфортних умов для її громадян. Ми з командою йдемо на вибори з чіткою програмою дій та переліком проєктів, які плануємо реалізувати. Щодо пріоритетів, то це безпечні й комфортні умови життя, якісна та доступна медицина, розвиток освіти, культури і спорту, надійний інформаційний та комунікаційний зв’язок між місцевою владою і громадянами, якісні адміністративні послуги, підтримка бізнесу, розвиток екологічного напряму: в першу чергу – щодо поводження зі сміттям, його роздільного збору, сортування і вивезення. Також необхідно розробити стратегію розвитку громади, яка об’єднає сім дуже різних сіл. По кожному з цих проєктів ми вже розробили конкретні заходи. Старт подано. Часу для навчання, експериментів і помилок немає! Чи поділяєте Ви думку, що ці місцеві вибори багато в чому вирішуватимуть долю всієї держави?

– Ці вибори мають велике значення з різних точок зору. По-перше, формується новий адміністративно-територіальний устрій. По-друге, у владу йдуть різні люди, з різними фаховою підготовкою, планами й баченням. По-третє, законодавча база для подальшого розвитку все ще не сформована. По-четверте, немає по-справжньому фінансово спроможних громад. Для того, аби все працювало, треба багато знати і вміти, а якщо цього не буде – не буде й розвитку. Ми свій досвід накопичували виключно для того, щоби стати корисними рідному краю. Зараз, як ніколи раніше, цей позитивний досвід якісних змін потрібен і нашій об’єднаній громаді, і Рахівському району, і Закарпаттю, й усій Україні!

~~

моріалу січовим стрільцям, погруддя Павлу Волощуку та Михайлу Колодзінському. Бичківці віддали шану великим співвітчизникам, встановивши погруддя Івану Франку та впорядкувавши сквер біля пам’ятника Тарасу Шевченку. У сімох меморіальних плитах у Будинку культури ми увічнили пам’ять відомих земляків сучасності. Той же Будинок культури був придбаний нами у власність громади шляхом аукціону. Там ми провели реконструкцію, покращили та зміцнили матеріальну базу, забезпечили спортивну складову: відкрили тренажерну залу, придбали ринг для занять боксом, облаштували шахово-шахматну залу та місце для малого тенісу. На сьогодні це один із найкращих Будинків культури в державі, він став призером Всеукраїнського конкурсу сільських БК. Гордістю селища є народний ансамбль пісні й танцю «Лісоруб», який уже понад 70 років гідно представляє на концертних майданчиках держави не лише Бичків, а й усю гуцульську культуру. Тримати рівень у всьому – не порожні слова, а умова будьяких починань. Всі пам’ятають грандіозне свято «Гуцульська бриндзя», де ми завжди були найкращими й із року в рік отримували головний приз фестивалю. Щоб забезпечити односельцям дійсно культурне дозвілля, для відпочинку реконструювали селищний парк, встановили декоративне освітлення, збудували амфітеатр. Великий Бичків у обласному конкурсі був визнаний «Найкращою громадою благоустрою та порядку». Наша громада однією з перших серед сільських реалізовувала грантовий екологічний проєкт, завдяки якому отримала устаткування для пресування вторинної сировини, контейнери для збору побутових відходів громадянами та підприємствами, на перехрестях доріг запровадили роздільний збір сміття, встановлені спеціальні контейнери. Свого часу за рахунок коштів селищної ради та європейських грантів ми реконструювали ще один селищний дитячий садок та встановили на території лісохімкомбінату сучасну станцію для очистки забруднених тривалим хімічним виробництвом підземних вод. Завдяки взаєморозумінню з обласним управлінням водного господарства при підтримці облдержадміністрації в рамках

реалізації державної протипаводкової програми «Тиса» на території селища упродовж 10-ти років побудували шість водозахисних споруд, у тому числі придбали одну пересувну та три стаціонарні перекачувальні станції. Розробили проєктно-кошторисну документацію на повне вуличне освітлення, яке вдалося встановити на 90%, а зараз відбувається його модернізація у відповідності до нових технологій. Для безпечного руху дітей біля школи №2 у Малому Бичкові та на перехресті в центрі встановили два світлофорні комплекси. Об’єднавши зусилля та залучивши грантові кошти, нам вдалося вирішити ще низку проблемних питань громади. Це і реконструкція та зміцнення матеріальної-технічної бази всіх дошкільних закладів, встановлення п’яти дитячих ігрових майданчиків (два з них – за рахунок ТОВ «ВГСМ»), придбання у власність громади адмінбудівлі колишнього ВРП (ОРСу ) та реконструкція його під стаціонарне відділення лікарні, проведення реконструкції пологового відділення, поліклініки, ФАПу. Ми зробили те, що практично не зробив ніхто в районі й області, – виготовили всю землевпорядну документацію, на основі якої у 2016 році був затверджений генеральний план селища. Це важливо, адже за діючим законодавством фінансуватимуться проєкти лише тих громад, які мають всі ці правовстановлюючі документи. Аргументовано вважаю досягненням, що за моєї каденції на посаді селищної голови не розпаювали селищну полонину Оприша, а натомість оформили державним актом у комунальну власність громади. З точки зору Вашого фахового досвіду, можете дати оцінку адаптації селища до умов децентралізації?

– Мені дуже прикро, що в потрібний час Великому Бичкову не дали можливості скористатися перевагами реформи децентралізації. Ще в 2015-му, після прийняття Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ми почали його виконання: провели зустрічі і круглі столи з роз’яснення положень закону, сесія селищної ради прийняла рішення про добровільне об’єднання і направила його навколишнім селам. Але, на жаль, всі промовчали, утрималися, позитивної відповіді не дав ніхто. Така позиція

~~

~~

НЗ

У ФОКУСІ 5

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

TT ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА

ПОРУЧ ЗІ СМЕРТЮ

ДЕТОНАТОР І ЙОГО ВІЙНА

Село Дротинці на Виноградівщині відправило захищати Україну 7 своїх синів. Один із них – Іван Гоздик, заступник голови райосередку «Союзу ветеранів АТО, волонтерів «Патріот», кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, нагороджений медалями «Оборона Луганського аеропорту», «Захисник Вітчизни» й іншими. Іван Гоздик спочатку готувався до цивільного життя. Закінчив коопучилище, навчався в Кіровоградському інституті комерції. Але життя підказало йти іншим шляхом. Задовго до російсько-української війни перейшов у спецслужбу на оперативно-розшукову роботу, згодом – у саперний підрозділ. Це небезпечно – працювати з вибуховими пристроями, виїжджати туди, де злітають у повітря склади з боєприпасами. Був і на резонансних об’єктах, зокрема в Новобогданівці, де в мирний час розривалися снаряди. Але навіть це не передвіщало збройного конфлікту. Хоча в 2008-му, згадує мій співрозмовник, подорожуючи Україною, потрапив на церковну службу в невеличкому селі Чернівецької області. Там відомий монах під час проповіді заговорив про війну між Росією й Україною. Тоді це пророцтво сприймалося як метафора. Війна видавалася чимось неможливим, залишалася в далекому минулому, в ній брав участь дід Івана Гоздика Михайло Ловска, який отримав бойові нагороди, потім працював у радгоспі... Восени-2013 Гоздик перейшов у 128-му окрему десантно-штурмову гірську бригаду командиром саперного підрозділу. А вже весною 2014-го його знання знадобилися для захисту України. Важкі бої, розмінування території під прицільними об-

стрілами принесли перші болючі втрати. Працював у Луганському аеропорту, селищі Тарасове, Новосвітлівка, Піщана Балка, Біле, Тепле… Пам’ятає всіх побратимів, які воювали поряд і помирали на полі бою. Там же поліг і Станіслав Кіш із Онока – перший загиблий герой, якого зустрічала на колінах Виноградівщина. Згадувати важко, й не хочеться, каже Іван Гоздик, надто багато втрат. Довелося розряджати власними руками не одну вибухівку – траплялися й саморобні зовсім нестандартні пристрої, і ті, які є на озброєнні армій, але у всіх випадках їх установлювали російські військові – відразу впізнавав почерк професіоналів. Бо й сам вивчав цю справу кожну вільну хвилину, читав спецлітературу, шукав матеріали в інтернеті. Врешті, робота сапера не лише розміновувати, а й мінувати територію, щоб захистити своїх від раптового нападу. І тут мусиш мати знання, бачити особливості ландшафту, володіти мистецтвом маскування. Встановлення міни – це особливе смертоносне мистецтво, яке вимагає довершеності. Спасибі волонтерам – забезпечували рибальську волосінь, яку не видно в траві і яка міняє колір, залежно від довкілля. Сапер мав позивний «Детонатор» за вправність і бездоганне знання діла. А волонтерам він завдячує не лише за волосінь чи одежу. Вони

за підтримки всіх закарпатців збирали для солдатів практично всі життєво важливі речі. Це була неоціненна допомога. Свого часу Іван Гоздик так розповідав волонтерці й журналістці Наталії Кобаль: «Незважаючи на труднощі й голод, ми вистояли, вижили. Потім утримували позиції в селищі Біле – саме туди не переставали надходити російські «гумконвої». На попередніх місцях дислокації було настільки небезпечно, що навіть їжу нам рідко довозили, та й те – не дуже свіжу. Приміром, запліснявілий черствий хліб ми обрізали й так їли, а воду пили з калюж. Благо, волонтери привезли спеціальні водоочисні таблетки. Коли вже в Білому нам дали свіжий духмяний хліб, я взяв у руки буханець, впав на коліна й цілував його, як велику святиню. А їли ми все, що мали, там нема ні часу, ні можливостей перебирати. Варили різні каші, ловили рибу, навіть бабаків відстрілювали й ласували бограчем з їхнього м’яса». В умовах, коли смерть підстерігає на кожному кроці,

усвідомлюєш, що уникнути її, – справжнє чудо. Якось Іван заснув у бліндажі й раптом уві сні побачив покійних батьків. Його тато за життя працював фельдшером, а мама – в Будинку культури. І ось раптом вони виразно сказали синові: «Тікай звідси, бо буде падати град!» Він прокинувся, вийшов із бліндажа, пройшовся вздовж окопу. Там, де спав, нікого більше не було, тільки метрів за 50 побачив у окопі двох хлопців. Він ще покликав їх, мовляв, ходіть, тут тепліше. І зненацька тишу перервали залпи ворожої артилерії. Перші два снаряди потрапили на місце, де він хвилину тому спав, інші вбили тих хлопців… Був ще випадок, коли снаряд вибухнув зовсім поряд, І. Гоздика відкинуло на багато метрів, одежу обпалило, але жоден осколок не ушкодив його тіло! Й це теж із розряду тих чудес, які потім згадуються багато років. Нині Детонатор живе в рідному селі, але в будь-який момент готовий зібрати речі й вирушити на схід. Там потрібні його знання сапера, бойовий досвід. Насправді всіх ветеранів, які довгий час воювали на східному фронті, тягне туди. Іван Гоздик у цьому зайвий раз переконався, коли брав участь у зборах батальйону тероборони. Вони проходили рівно рік тому на Закарпатті, в тому числі й на околиці Виноградова. Більшість там становили ветерани російсько-української війни. І жоден із них не пошкодував, що провів деякий час у польових умовах, зустрівся з бойовими побратимами – людьми, які розуміють один одного з пів

слова і складають кістяк тої сили, котра є запорукою безпеки України. Чому ветеранів тягне в зону АТО (ООС)? Детонатор, як ніхто, їх розуміє: на сході ти чітко знаєш, де ворог, де смерть, а де побратими. У цивільному житті все складніше – тут всі ніби свої… Повернення до нього проходить не завжди гладко. Все залежить від того, наскільки важкі рани, передусім душевні, має учасник бойових дій. Є молоді люди, які, побувши вдома, знову просяться на місце попередньої служби. Вони вже можуть повноцінно жити тільки там. Небагато з них починає власну справу: відкриває магазини, стає перевізником, фермером… Є люди, яким спілка ветеранів допомагає працевлаштуватися, причому не тільки вдома, а й за кордоном (до карантину було простіше влаштувати в країнах ЄС). Комусь допомагають із лікуванням, реабілітацією. Так чи інакше, мирне життя потроху опановує побут. Іван Гоздик – майстер на всі руки, як казала незабутня Ольга Шерегій, улюблена всіма волонтерка, котра до останніх своїх днів допомагала йому та іншим захисникам. А він і справді майстер: лагодить удома всю техніку – від мотоцикла й автомобіля до бензинових запальничок та механічних годинників. Має їх цілі колекції, а ще більше запальничок, ножів, годинників після ремонту дарував друзям. Його талантом володіє й син, який із дитинства опанував комп’ютерну справу, й зараз, у 16 років, допомагає татові приводити до ладу речі. А ще в Івана та його дружини є донька, котра працює в Новому Селі й паралельно навчається у Львівській академії внутрішніх справ. Попереду життя, і все має бути добре… Василь ГОРВАТ

TT ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА

ВІД ВОДИ – ДО ЛІКІВ ДЛЯ ХРОНІЧНИХ ХВОРИХ

«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ» РОЗПОВІЛА ПРО ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАВДАННЯ НОВИХ МІСЦЕВИХ РАД Першочергові завдання для нових рад озвучили під час пресконференції кандидати в депутати обласної та місцевих рад від партії «Європейська Солідарність». Нардепка, голова Комітету ВР з питань інтеграції України до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що «Європейська Солідарність» уже представила політичну програму на Закарпатті: «Ми виділили 5 чітких, як на мене, дуже потрібних для краян пріоритетів, із якими можна ознайомитися на офіційних сайтах. Іншого шляху розвитку країни, ніж через повернення до європейської цивілізованої родини, в нас нема. Колеги зосередяться на наших пропозиціях та баченні, що і як необхідно робити». Доктор історичних наук, професор УжНУ Ігор Тодоров проаналізував дослідження «Євромапа України-2. Рейтинг європейської інтеграції областей», що базується на 50-ти індикаторах у 9-ти сферах. Його провів Центр «Нова Європа» у співпраці з урядовим Офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. «Лідером цього дослідження є Львівщина, і дуже сумні результати вийшли по Закарпаттю, незважаючи на географічну близькість до ЄС, – каже І. Тодоров. – Наша область на 24-му місці, гірше становище тільки на Луганщині, де триває війна. За останній рік відчутно впав експорт до країн ЄС, у 4 рази зменшилася частка інноваційної промислової продукції серед реалізованої. Край залишається антилідером у децентралізації, частка спроможних громад у нас – 34%. Для порівняння: на Дніпропетровщині – 93%. По охороні здоров’я Закарпаття 23-тє.

Помітно скоротилася кількість екологічних і енергоефективних проєктів. Питання гендерної політики теж кидається в очі: не маємо жодного міста чи селища, яке б очолювали жінки». Ще цікавий факт щодо кількості чинних угод із країнами – членами ЄС. У нас торік їх було 30, а у Львівській області – 207. Новообрані депутати в місцеві ради від «ЄС» зможуть покращити показники в рейтингу, щоб Закарпаття не лише на словах, а й на практиці стало лідером євроінтеграції в Україні, запевняє науковець. Голова Закарпатської обл­ ради Михайло Рівіс підкреслив, що спільно з Агенцією регіонального розвитку Закарпаття, засновником якої є рада, залучили на розвиток краю 0,5 мільярда гривень. Також створили ЄОТС «Тиса» – унікальний інструмент, що дозволяє за рахунок коштів ЄС вирішувати проблеми регіону. Зокрема облрада зі згаданою Агенцією подали проєкт малої авіації Карпат, що передбачає впровадження аеротаксі на 10 – 12 місць, які би з’єднували великі хаби з аеропортом «Ужгород». «Тобто ви зможете купити авіаквиток в Амстердам чи Пекін в Ужгороді. Опісля маломоторний літак довозить вас, до прикладу, в Будапешт чи Відень, де робите пересадку, а далі летите до мети призначення. Це принцип відкритого неба, значно дешевші ціни на квитки», – каже М. Рівіс. Кандидат наук із державного управління, завкафедри землевпорядкування та кадастру УжНУ Владислав Пересоляк акцентував на нестачі питної води. «В нас випадає велика кількість дощів, але бачимо, що річки міліють. За спостереженнями, яке вже 7-8 років проводить наша кафедра, збіг води прискорився в 4 рази.

Кажуть, мовляв, ліси. Так, але проблема ще й у глинистих ґрунтах, які повільно вбирають опади. Плюс у гірських районах маємо велику кількість осушених земель. Мова про колишні болота, які вбирали воду, як губка, й потрохи видавали. Нестача води – це проблема не тільки нашої області, а й усього Карпатського регіону. Тому з «Європейською Солідарністю» хочемо втілити в життя проєкти, які би дали можливість зберегти воду», – резюмував науковець. Натомість експертка у сфері охорони довкілля та місцевого розвитку, доцентка кафедри зоології УжНУ Оксана Станкевич-Волосянчук вважає, що нині найактуальніше питання в краї – відсутність ефективної цілісної системи поводження із твердими побутовими відходами. Це цикл, який починається зі збору сміття й завершується його утилізацією. І якщо з першим іще можуть впоратися органи місцевого самоврядування, то останнє – компетенція обласного рівня. У 2017-му уряд розробив національну стратегію поводження з відходами до 2030 р., а 2019-го схвалено Національний план. Ці два документи є основними стратегічними документами, за якими країна повинна жити. Кожна область мала мати свій план. На жаль, його досі нема. Пані

Оксана додає, що на Закарпатті централізованим збором сміття охоплено 82% населених пунктів, решта – ні, й переважно це гірські села, які не мають куди вивезти ТПВ, тож здебільшого викидують у довкілля. «Євросолідарність» підтримує комплексний європейський підхід у цьому питанні, який базується на налагодженні централізованого збору відходів, що охоплює 100% населення, і будівництві інфраструктури для рециклінгу та утилізації. Директорка великобичківського ТОВ «ВГСМ» із Рахівщини Ірина Мацепура поділилася власним баченням розвитку гірських територій. Вона вважає, що нині тут пріоритетними є ліс, корисні копалини, рекреація, вода й тваринництво. Але… «Ми зараз пожинаємо наслідки перерубів 1945 – 1954 років. Якість українського лісу гірша, ніж європейського. Якщо німці з бука мають продуктивний вихід 52%, то в нас – 48%. Для видобування корисних копалин спершу потрібна геологорозвідка, яка зазвичай наштовхується на спротив населення. Щодо рекреації, то «Буковель» зібрав туристів із трьох регіонів, нам залишаються малобюджетні відпочиваючі. Стосовно питання водних ресурсів, то воно дуже проблемне для Рахівщини: річки паводкові. Тваринництво могло би розвиватися, бо бачимо Шотландію,

де на кожному клапті полонин пасуться вівці, а в нас – усього 4 тисячі голів. Я вважаю, що це стільки, скільки нині потребує ринок овечого сиру й вурди. У нас дороги часом розмиті, нема авіації, залізниці, практично не працює водафон, всі банки позакривалися, бо пішли в інтернет…», – каже І. Мацепура. Вона переконана, що гірський регіон без великих державних програм розвиватися не може, на обласному рівні потрібні програми розвитку цих територій. Чим і займатиметься. І насамкінець проблеми із забезпеченням життєво необхідними ліками пацієнтів, що страждають від хронічних недуг, озвучила завідувачка відділення ендокринології ЗОКЛ ім. А. Новака, к. м. н. Ольга Олексик. «Нині маємо недофінансування програми реімбурсації інсулінів, яка стартувала в 2017-му й передбачала співфінансування з державного та місцевого бюджетів, а багато органів місцевого самоврядування перераховують на неї кошти за залишковим принципом. Між тим успішне лікування цукрового діабету – це стовідсоткове безперебійне забезпечення медикаментами. Маємо 27 мільйонів гривень із необхідних 42,6 млн на 9 місяців. Решта – із власної кишені хворих. І це часто катастрофічно, бо діабетикам пожиттєво, окрім інсуліну, потрібні ще недешеві засоби контролю, здорове харчування, супутні препарати», – пояснює лікарка. Також медикаментів потребують пацієнти із хронічними серцево-судинними недугами, онкологією. Отож необхідно звернутися до НЗСУ та МОЗ щодо збільшення частки державної субвенції, а також розробити регіональні програми для людей із хронічними захворюваннями. Марта ЗАГАТЯНСЬКА

6 ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО TT ДОЛІ

НА МЕЖІ ЖИТТЯ І СМЕРТІ ВІН ПРОЙШОВ КРІЗЬ ГОРНИЛО АФГАНУ, А ВОНА ВРЯТУВАЛАСЯ З ПАЛАЮЧОГО АВТОБУСА

Т

аким людям, як учасник бойових дій в Афганістані Михайло Канчій із Іршавщини, є про що згадати, поговорити. Йому судилося служити в армії, коли проходили важкі бої далеко від рідного батьківського порога.

ВІД АФГАНІСТАНУ МІГ «ВІДКРУТИТИСЯ», ТА НЕ ЗАХОТІВ То були часи, коли між супердержавами – США і СРСР – точилася холодна війна. Радянський Союз допомагав країнам так званої соціалістичної співдружності в економічній сфері, а взамін вимагав від їхніх керівників сповідувати комуністичні ідеї та розташовувати на своїх територіях радянські військові бази. До подій у Афганістані СРСР у 1956 році ввів свої війська в Угорщину, а 1968-му – в Чехословаччину. Згодом соціалістична система розвалилася, на тих територіях утворилися незалежні держави. Проте на цьому збройні конфлікти не закінчилися. Анексований Крим, уже шостий рік триває війна на Донбасі…

– Хіба тоді потрібно було вводити радянські війська в Афган?

– задається питанням Михайло Іванович. – Для чого Союз втручався у внутрішні справи іншої держави? Керівництво Афганістану попросило про братню допомогу, і політбюро ЦК КПРС прийняло рішення надати її. Чого це нам вартувало, знаємо тепер. М. Канчій сам відчув на собі тягар війни і складність усього, що відбувалося там, на чужій землі. Ми з ним знаємося вже з 1984-го, коли одружився на сусідській дівчині Ганні й оселився в Арданові. Доброзичливий, привітний, хороший сім’янин, готовий прийти в будь-яку хвилину на допомогу. Часто згадуємо армійську службу, говоримо про теперішнє військо, порівнюємо, як було колись і тепер. Як на мене, різниця відчутна. Народився Михайло Іванович 4 жовтня 1961 року в с. Доробратово у простій селянській сім’ї. Він був найменшим у родині. Крім нього, виховувалися ще 3 сестри і 2 брати. На жаль, старший – Іван – уже пішов у потойбічні світи. М. Канчій після закінчення в 1979-му Доробратівської СШ пішов працювати буді-

вельником в Ужгороді. Коли призивали в армію, вручили повістку й попередили, що набирають до школи молодих авіаційних спеціалістів із подальшою відправкою для проходження служби в Афганістані. Михайло погодився, хоча міг і відмовитися: чоловік однієї з сестер тоді працював у обласному військкоматі й міг допомогти уникнути такого «відрядження». «Та я про це і слухати не хотів, – пригадує.

– 20 жовтня 1979-го мене призвали до лав ~~Михайло Канчій (зліва) з бойовим радянської армії». товаришем у Афганістані До школи авіафахівців він потрапив у «ТИ НЕ МОЖЕШ Республіку Туркменістан. Там ПІДВЕСТИ ГОЛОВУ, БО 6 місяців опановував спеціЗВІДУСІЛЬ ГРАДОМ альність із обслуговування війСИПЛЮТЬСЯ КУЛІ» ськових вертольотів. Потім усе це засвоював на практиці в м.

– А який із епізодів під час Калінінград. Звідси перекинули проходження військової служв пункт дислокації в Узбекистан, би найбільше запам’ятався? де видали нову форму й відпра– питаю. вили в Афганістан, у провінцію – Знаєте, найстрашніше в Джелалабад. такі молоді роки думати про Михайло Іванович чітко смерть, – в очах мого співрозпам’ятає перші враження від мовника з’являється сум. – Одперебування на чужій території, ного разу ми залягли в окопах, та ще й у бойовій обстановці. щоб прикрити колону автома«Мене дотепер не покидають шин із паливно-мастильними ті відчуття, – ділиться. – Доматеріалами. Нас запримітили вкола піски, вітер несе в очі душмани й відкрили прицільний пилюку, чути автоматні черги, вогонь майже з усіх видів зброї. десь поруч вибухають міни і Вже не вірив, що залишуся жигранати. Наметове містечко вим, і почав молитися. Раптом замість казарм... Усе це було на звідкись почувся гул моторів перших порах дуже незвичним, наших гвинтокрилих рятівників, впливало на психічний стан. На які вогнем у відповідь накрили кожному кроці на тебе чатувапозиції душманів, з яких ті стріла смерть. Повсякчас у голові ляли по нас. Подумалося: моя крутилося: чи вийду живим із молитва Богу подарувала нам, цього пекла, чи ще побачу ковоїнам, життя. лись своїх друзів, батьків? Такі Я поцікавився в Михайла Івадумки навівали мені загиблі в новича, які в нього були стосунбоях побратими, які досі прики з командирами й солдатами, сутні в моїх спогадах. Часто з котрими ніс армійську службу. замислювався: кому потрібна Відповів, що в такій бойовій обця війна? Хто на цьому гріє становці всі рівні. Командири руки, наживається? Тому з неставилися дуже добре до підлетерпінням чекав, коли все це глих, бо відчували, що на чужій скінчиться, коли вийде наказ землі вони разом виконують про демобілізацію». одне й те ж завдання. Згодом

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (IV рівень акредитації) оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:  декана юридичного факультету;  завідувачів кафедр: – квантової електроніки; – економічної теорії; – полікультурної освіти та перекладу; – сімейної медицини та амбулаторної допомоги; – соціології та соціальної роботи; – угорської філології; – загальної хірургії; – теорії ймовірностей і математичного аналізу;  професорів кафедр: – пропедевтики внутрішніх хвороб – 1 ставка; – цивільного права та процесу – 0,25 ставки; – міжнародних студій та суспільних комунікацій – 1 ставка; – адміністративного, фінансового та інформаційного права – 1 ставка;  доцентів кафедр: – анатомії людини та гістології – 1 ставка; – факультетської терапії – 2 ставки; – загальної хірургії – 1 ставка; – соціальної медицини та гігієни – 1 ставка; – фармацевтичних дисциплін – 1 ставка; – міжнародних економічних відносин – 2 ставки; – інформатики та фізико-математичних дисциплін – 1 ставка; – соціології та соціальної роботи – 3 ставки;

– психології – 2 ставки; – української літератури – 1 ставка; – української мови – 2 ставки; – цивільного права та процесу – 1 ставка; – теорії та практики перекладу – 1 ставка; – словацької філології – 1 ставка; – фізичної географії та раціонального природокористування – 1 ставка; – громадського здоров’я і гуманітарних дисциплін – 1 ставка; – бізнес-адміністрування, маркетингу та менеджменту – 1 ставка; – економічної теорії – 0,75 ставки; – економічної теорії – 0,5 ставки; – політології і державного управління – 2 ставки; – адміністративного, фінансового та інформаційного права – 0,5 ставки;  старших викладачів кафедр: – міжнародних економічних відносин – 1 ставка; – інформатики та фізико-математичних дисциплін – 1 ставка; – терапії та сімейної медицини – 1 ставка;  викладача кафедри програмного забезпечення систем – 1 ставка.  асистента кафедри шкірних та венеричних хвороб – 1 ставка. У конкурсі на заміщення вакантної посади декана факультету можуть брати участь особи, які працюють в університеті на науково-педагогічних посадах на постійній основі, мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, як правило, відповідно до профілю факультету,

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

НЗ

мого співрозмовника перевели ду прямо на дорогу. За лічені в пошуково-рятувальний загін, секунди автобус загорівся. У де вони допомагали витягати з вогненній пастці опинилося 38 біди екіпажі підбитих вертольолюдей. Чотирьом удалося витів чи солдатів, котрі потрапили скочити неушкодженими і вряв засідки душманів, рятували туватися, серед них виявилася також техніку, щоб та не пой майбутня дружина Михайла. трапила до рук ворога. В такій 11 – не вибралися і згоріли живнапруженій атмосфері прослуцем. 23-х потерпілих доставили жив рік і два місяці. Звичайно, в лікарні. 18 із них упродовж 10 все це не могло не позначитися днів померли. на здоров’ї, психологічному й – Бачите, – підсумував роземоційному стані юнака, який із мову пан Михайло, – ми обоє мирного тихого життя потрапив щасливі. І Ганна була в самому у саме пекло. пеклі, та Бог допоміг нам за– Такого не бажаю зазнати лишитися живими. Видно, не й найлютішим ворогам, – каже судилося померти... За це ми Михайло Іванович. – Важко вдячні Господу. навіть уявити, як це, коли ти Сімейне життя Канчіїв склане можеш підвести голову, бо лося вдало. Подружжя довгий звідусіль градом сиплються час працювало на Мукачівській кулі, лунають страшні вибухи. трикотажній фабриці. Коли Водночас, напевно, немає рапідприємство закрили, чоловік діснішої миті, ніж коли почув почав їздити на заробітки. А з слово «дембель». Цього момен2007-го вони разом працюють ту солдати чекали, як манни неу ТЗоВ «Чізай», доглядають за бесної. Звістку про звільнення виноградниками. На роботу в запас зустріли зі сльозами на їх доставляють транспортом очах та криками «Ура-а-а!». Все товариства. ще не вірилося, що знову опиМихайло й Ганна народили та нимося на тихій, мирній землі, виховали двох дітей. Сина звати де чути вранішній спів пташок, подих свіжого вітру та шелест трав. Назавжди запам’яталося прощання з командирами і друзями, які залишилися ще там. Спочатку нас відправили літаком у Кабул, звідти в Ашхабад, а потім потягом добралися до Москви. Подих свободи ~~Михайло та Ганна Канчії відчув у Києві. Але найбільша радість охоплювала Анатолієм, доньку – Мар’яною. серце, що живим і здоровим поВони вже мають власні сім’ї. За вернувся додому, коли вийшов невістку в них Ганна – родом із вагона в Мукачеві. Вперше із Сухої, зять Євген – із сусідза два роки побачив рідні гори, нього села Дунковиця. Дідусь і ліси, поля. Це треба було все бабуся радіють онукам Вікторіці пережити... й Антончику, а також Стасику Після звільнення в запас та Владці. Толя живе разом із М. Канчій працював у місті над батьками, а донька – в ДункоЛаторицею на заводі комплеквиці. Часто всі збираються в сних лабораторій. Одружився в Арданові. У теперішній час, хто травні 1984-го. Свою другу помає свій власний автомобіль, ловинку знайшов у сусідньому – відстань не перешкода. Арданові. Днями Михайло Іванович відсвяткував 59-й день наДРУЖИНА БУЛА СЕРЕД родження. Вітали його всією ТИХ, ХТО ВИЖИВ У дружною родиною. Автор цих ТРАГЕДІЇ В АРДАНОВІ рядків теж приєднується до Не повірите: його дружина добрих побажань, які прозвуГанна теж була на межі житчали. Таких сімей, як ця, не так тя і смерті. 22 вересня 1983 і багато на Іршавщині, та навіть року вона поверталася додому у всьому Закарпатті. Про неї вечірнім рейсом «Мукачево можна навіть написати книжку – Арданово». У с. Залужжя або зняти фільм. Канчії цього пасажирський автобус заїхав достойні… на лак, який вилився з ємності, Іван ЛЕНДЄЛ, що впала з вантажівки поперес. Арданово, Іршавський р-н

загальний стаж науково-педагогічної діяльності не менше 5 років, здатні ефективно вирішувати питання організації навчального процесу, забезпечувати розвиток наукових досліджень і поліпшення матеріально-технічної бази факультету, створювати в колективі позитивний соціально-психологічний мікроклімат, атмосферу високої відповідальності, забезпечувати ефективний розвиток факультету на рівні сучасних вимог і тенденцій у сфері управління вищої освіти. Термін подання заяв та необхідних документів для участі в конкурсі – місяць із дня опублікування оголошення. Претенденти на заміщення вакантних посад повинні відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством. Детальну інформацію щодо вимог до претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників та необхідних документів можна отримати на сайті університету www.uzhnu.edu.ua в розділі «Нормативні документи» – (Порядок проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладання з ними трудових договорів (контрактів) у Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет») та у відділі кадрів (61-22-64). Документи подаються за адресою: пл. Народна, 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, відділ кадрів, тел. 61-22-64.

ПРОДАМ

 3-кімнатну квартиру в Ужгороді на 3-му поверсі 5-поверхового будинку, район вулиці Гагаріна. Ціна договірна. Звертатися за тел. (095) 420-11-57.  ділянку під забудову (0,12 га) на вул. Ужгородській у с. Шишлівці Ужгородського району. Ціна за домовленістю. Тел. (066) 04-940-33.  параболічну антену вживану (супутникову тарілку) з трьома конвекторами Strong 6020. Тел. (050) 540-67-02.

ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ втрачене свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок у селі Чабанівка Ужгородського району на вул. Леніна, 69 (вул. Л. Українки, 69), видане на підставі рішення виконкому Ужгородської районної ради народних депутатів №88 від 12.06.1991 р. на прізвище Товтин Юрій Адальбертович.

НЗ

РІДНИЙ КРАЙ 7

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

TT НА ВЛАСНІ ОЧІ

НОВОСЕЛИЦЬКА ЦЕРКВА ХVІІ СТОЛІТТЯ ЖИВА, АБО ПОДОРОЖ ХРАМАМИ Й МОНАСТИРЯМИ ВИНОГРАДІВЩИНИ

7

жовтня відбулася традиційна журналістсько-єпархіальна «проща», яку понад 10 літ тому заснував адміністратор Мукачівської грекокатолицької єпархії владика Мілан Шашік (Царство йому Небесне). Востаннє з ним їздили торік церквами Золотарівського деканату, що на Хустщині. Цього разу, вже з новим адміністратором єпархії владикою Нілом (Лущаком), відвідали храми й монастирі Виноградівщини. Отож ви дізнаєтеся, чому 2020-го мало вінчань, як у Новоселиці невеличка громада проводить богослужіння без світла в дерев’яному храмі ХVІІ ст., хто такі брати-редемптористи та багато іншого.

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ДЕКАНФУТБОЛІСТ У Виноградові біля великої церкви Успіння Пресвятої Богородиці з доглянутою територією нас зустрів о. Мирослав Сипко, декан Виноградівського деканату. Це головний новозбудований храм греко-католиків району, оскільки старий (знаходиться неподалік) православна громада так і не повернула. Отець Сипко вводить нас у курс справ і нагадує, що 1947 – 1949 роки стали найважчими для єпархії: «Останнім греко-католицьким священником, який обслуговував цю парафію, був о. Павло Карцаг. Мешкав у парафіяльному будинку, мав 16 дітей. За те, що не підписався за перехід у православну московську віру, його викинули з помешкання. Тодішні органи КДБ у протоколі зазначили «помілован по большому количеству детей», а відтак він не потрапив до Сибіру». В часи підпілля греко-католицької церкви людей обслуговували священники, які повернулися з ГУЛАГу: отці Іван Роман (на фасаді храму встановлена меморіальна табличка), Іван Маргітич (згодом єпископ), Павло Мадяр, Іван Горінецький, Степан Федорко.

30 квітня 1989-го о. Роман зібрав вірників, і першу Службу Божу після часів підпілля відслужили… на кладовищі, де є римо-католицька капличка. Тоді зійшлося 600 парафіян. Опісля пробували домовитися з православною громадою, яка вже зайняла їхній храм, про почергове служіння. Не вдалося. Тому кілька років служби проходили в парку перед старою церквою. 1994-го в користування грекокатоликам таки передали фару (в ній розташовувався райвідділ освіти), яку пристосували для богослужінь. У 2000-му зі студій в італійському Римі повернувся о. Тарас Ловска, його направили у Виноградів помічним священником для о. Романа. Він став рушійною силою, яка згуртувала громаду, домовився із владою про виділення ділянки під новий храм. Не всі були задоволені, бо ще жевріла надія, що повернуть старий. Але в листопаді того ж року освятили наріжний камінь під споруду, в березні наступного о. Ловска стає парохом, і будівництво велося і вдень, і вночі – під прожектором. Оскільки 2003-го отця Тараса призначають ректором Ужгородської духовної семінарії, роботи завершують уже під керівництвом нового декана о. Костянтина Сабо. З 2005-го його наступник о. Мирослав Сипко почав облаштовувати довколишню територію та ремонтувати парафіяльний будинок, щоб міг із сім’єю там жити. Нині біля церкви діє й пасторальний центр. Розпис храму розпочали в 2010-му. Спочатку працював тандем семінаристів Василя Бабича та Володимира Попа, згодом останнього замінив Данило Турецький із Львівської національної академії мистецтв. Проєкт іконостасу, який розробив, у Львові вирізьбив Микола Макаренко. Нині парафія налічує близько 1000 родин. У неділю й на свята правлять по три Служби Божі: українською, церковнословянською та угорською мовами. До карантину, каже о. Сипко, на них приходило 750 – 800 людей. Нині менше, але вірить, що ситуація зміниться. Ми спитали його про метричні дані. Каже, на рік мають 50 – 60 похоронів, а от хрещень досі було більше, десь 70, хоча траплялося й понад 90. «Щодо вінчань 2020-го дуже слабо. Говорив із священниками, по інших парафіях така ж ситуація. Думаємо, що не тільки пандемія внесла корективи, а ще й забобони, мовляв, рік вдівця, високосний, то вважають, що не можна одружуватися. Але ми намагаємося доносити, що не від того залежить родинне щастя. Головне, щоб між людьми був Бог, який є любов’ю і центром подружнього життя», – деталізує о. Мирослав. До речі, в церкві дотепер збереглася традиція робити оголоски: за тиждень-два до вінчання оголошують імена та прізвища пари, і якщо хтось має інформацію про перепони, то повинен сказати.

Це не єдина греко-католицька церква у Виноградові, є ще три: біля лікарні – громада Зіслання Святого Духа, яка налічує близько 300 сімей, Благовіщення Пресвятої Богородиці на виїзді на Хуст (до 230 родин) та в напрямку санаторію «Теплиця» – Святої Анни, яку відвідують 30 людей. Всі нові. А Виноградівський деканат, за словами отця Сипка, має 25 парафій, які обслуговують 27 священників, здебільшого молоді. Хоча ще 20 років тому переважали старші, з молодших був хіба о. Іван Ісаєвич (нині військовий капелан), який обслуговував Королево, Веряця й Теково. Тільки в 5-ти селах храми повернули греко-католикам: Мала Копаня, Фанчиково, Олешник, Горбки, Гудя. Збудували 17 церков, і нині це один із найбільших деканатів Мука- ~~Дерев’яна чівської єпархії. Отцю Сипку 43 роки. Він – фанат футболу й сам грає, як і владика Ніл. Матчі між парафіями – традиція. А нещодавно в Ужгороді відбувся футбольний поєди-

~~Старовинний проскомидійник нок між греко-католицькими священниками та бійцями 128-ї бригади.

У ПІДВИНОГРАДОВІ ЖІНКИ ВИШИЛИ ХРЕСНУ ДОРОГУ Далі їдемо у с. Підвиноградів. Тут дуже оригінальний новий храм Святого Великомученика Георгія Побідоносця. Поруч – екскаватор, бо будуватимуть дзвіницю. Від священника Романа Василинки дізнаємося, що перша згадка про греко-католицьку церкву в Ардовці (так раніше називалося село) датується 1693-м. Мають збережені відомості про всіх, хто служив тут. «Ключовим моментом у становленні громади стало служіння о. Миколи Зомборі з 1934-го до 1949 року, – розповідає. – Не згодився підписатися на православ’я, то разом із сім’єю вигнали його з парафіяльного будинку. 1950-го заарештували й засудили до 25 років таборів із конфіскацією майна. Старий наш храм, який неподалік і де він служив, нині у власності православної громади МП. Звідти вдалося вберегти старі ікони, які бачите. Тоді втрату священника й церкви витримали не всі. Якщо у 1941-му історичні відомості кажуть про 1565 наших вірян, то нині говоримо про 145 родин». З часу легалізації греко-католицької церкви переважно молилися по домівках, а коли в 1993 році передали фару (через дорогу), – то тут. Домовитися з православними про почергові служіння у старому храмі не вийшло, аж 2009-го сільрада затвердила проєкт будівництва нового греко-католицького на 242 кв. м. Велику лепту в його зведення внесли самі жителі села, навіть ті, які ходять до

православної церкви. А ще допомогли меценати. Завершили споруджувати в 2015-му. Служили в селі багато владик – Головач, Семедій, Шашік, а із священників – Даніїл Бендас, Степан Січ, вже згаданий Микола Зомборі, якому біля парафіяльного будинку встановили меморіал. «Мушу згадати, що разом із вірниками час становлення церкви прожив і о. Костянтин Ковач, котрий передав

церква в Новоселиці мені естафету священства. Нині він на пенсії, мешкає у Солотвині. Його дружина є донькою о. Зомборі, однією з 10 дітей родини. Вона народилася в парафіяльному будинку, де нині мешкаю я. Ми знаходимося вже в четвертому сільському храмі, який звели греко-католики. Перший був кам’яним, його зруйнували, потім дерев’яний спалили, третій – теж кам’яний – служить православним. Намагаємося вберегти віру наших предків. Є до 100 чоловік, які приходять щонеділі. Спільноти теж маємо. Подивіться, яка в нас Хресна дорога. Її вишили жінки громади», – розповідає о. Василинка. У Підвиноградові є ромський табір, тож цікавимося цим питанням. «Роми у протестантизмі. Раніше мали приїжджих служителів, а тепер – своїх. Але коли зайшла мова про похорон одного з їхніх баронів, то старші пригадали віру предків, нашу стару церкву. Звернулися до декана із проханням, аби ховав священник, у якого хрест на церкві такийто – показували греко-католицький», – каже отець Роман.

НАЙМЕНШИЙ ДЕРЕВ’ЯНИЙ ХРАМ – У НОВОСЕЛИЦІ Дорога в Новоселицю видалася важкою, бо з Королева сюди практично нема асфальтівки. Дерев’яна церква ХVІІ ст., яка вважається однією з найвидатніших пам’яток українського сакрального будівництва, знаходиться на узвишші. Тут неймовірна аура, але кладовища, як біля інших таких храмів, не помічаємо. Ще збереглися старі дерев’яні ворота при вході на подвір’я, а довкола огорожа з дашками із шинглів. Поруч автобусна зупинка з мозаїкою. Отець Тарас Бурлака, котрий уже чекав нас, розповідає: «Це – одна з найменших церков готичного стилю на Закарпатті. З напису на дверях дізнаємося, що архітектор Кочалович побудував її в 1669-му (без цвяхів!) для невеликої кількості людей – в селі тоді проживало всього 14 сімей. Знаємо, що останнім греко-католицьким священником тут був отець Іван Матейко, якого засудили до 25 років заслання. Із 1949-го раз на два тижні служив православний монах. У 1973-му храм закрили, повісили табличку, що то пам’ятка архітектури». Греко-католицьку громаду в Новоселиці почали відроджувати тільки у 2007 році, місцевий священник Любомир Дідик заново займався її реєстрацією. Стали шукати місце, де би молитися, але наштовхнулися на протидію односельчан іншої конфесії, тож збиралися в одному з будинків. Отця Тараса призначили сюди в 2013-му, нині він обслуговує, крім Новоселиці, й Черну, доїжджає із с. Веряця. Планували, що вдасться отримати клаптик землі хоча би під каплицю. Не вийшло. Владика Мілан вирішив просити різні інстанції, щоб дозволили молитися у старому

дерев’яному храмі. Першу Службу Божу провели тільки 2016-го, на Великдень. Було всього 5 сімей. «Тепер громада налічує 30 родин, які щонеділі ходять сюди, аби засвідчити свою віру. Крім того, у четвер у церкві збирається спільнота «Матері у молитві», – каже о. Бурлака. – Відчувається дух, який зберігається впродовж багатьох поколінь, тому молитва зцілююча». Ще одна особливість – мають церковні наспіви, які притаманні тільки цій місцевості. Нині храм у непоганому стані. Отець розповідає, що реставрації проводили в 1970 – 1980-х львівські архітектори, потім десь у 2007-му ЄС виділив грантові кошти за умови, що використовуватимуть лише автентичні матеріали (замінювали шинґлі). Але час нічого не щадить. Церква старіє, зсихається, просідає, є шпари, в які задуває вітер, похилився шпиль. Електроенергії нема, тож у зимовий період молитися важко й холодно. «Але це не заважає приходити до Господа Бога, бо світло наших сердець розвіює темряву», – каже. Дзвіниця поруч теж оригінальна, двоярусна каркасна, але вона з ХІХ ст. Дзвони – з того ж періоду. «Коли йдуть великі бурі, то дзвонимо доти, поки не обійде село. Це діє, перевірено впродовж десятків років», – каже священник. Ми ж маємо трохи часу оглянути церкву. При вході – різьблення «соняшники», «мотузки», дахи по нижньому краю мають ряд дощечок із фігурно вирізаними кінцями. Яка ж вона маленька всередині, і які розписи! Настінне малювання ХVІІ ст. є унікальною пам’яткою українського малярства галицької школи. Живопис виконували в різні роки на замовлення мешканців села. Дослідник сакральної архітектури Закарпаття Михайло Сирохман якось розповів мені, що частина перемальована у ХVІІІ ст. На початку ХІХ століття східну стіну з малюванням закрив новий іконостас у стилі рококо. Про реставрацію ми вже згадували. Бачимо, що розписи трохи потріскалися. Є дуже гарні дерев’яні царські ворота, ікони, навіть панікадило (церковна люстра) з дерев’яних деталей, стара шафка, де стоїть причастя (проскомидійник). Більшість начиння збережено, всі речі музейні, крім Євангелія, яке принесли. Нам підсвічували, повісивши лампу на панікадило. Так і моляться завжди. Питаю жінок, як тут поміщається 30 чоловік. «Так тепліше», – відповідають. Видно, що про храм дбають. «Дуже на нас нападали. Тут служив мій син Любомир Дідик. Айбо минулося. Ключі нико не хоче брати. Та я бережу. Но та слава Богу, оби’м лиш бирувала», – каже Марія Ковач.

БРАТИ-РЕДЕМПТОРИСТИ В КОРОЛЕВІ Вже під вечір ми були в Королеві біля монастиря й церкви редемптористів. Із розмови з братом Мирославом Медвідем дізнаюся, що це – згромадження Найсвятішого Ізбавителя, засноване 1732-го вчителем церкви Альфонсом Марія де Ліґуорі в італійському містечку Скаля для проповідницьких місій і духовного служіння серед найбільш упущених. Королівські (а також ужгородські) грекокатолицькі редемптористи зі Словаччини – з тамтешньої їхньої віце-провінції. Придбали в селі недобудовану хату й почали ремонти. Тепер це двоповерхова сучасна споруда, яку завершили у 1996-му, а от церкву звели пізніше. Спершу в монастирі було 6 отців, тепер троє. Головна харизма згромадження – чинити місії по парафіях. Брати влаштовують реколекції для священників та їхніх дружин і дітей, які тривають по кілька днів. До карантину організовували раз на місяць, тепер – рідше. «20 людей одночасно можемо прийняти. У храмі Служба Божа щодня, вірників небагато, бо поряд є ще одна греко-католицька церква», – розповідає М. Медвідь. Редемптористи мають чорний одяг і такого ж кольору широкий пояс. Живуть із того, що люди жертвують, а також завдяки оплаті за реколекції. «Я тут 3 роки, родом із Меджилаборців. В Ужгороді служить мій брат Макарій, інший, Павло, – священник у Словаччині, старший брат теж там, але він світський, одружений, має трьох дітей. А мене Бог покликав. Тут дуже добре, я задоволений», – зізнається. Продовження про сиротинці при монастирях читайте в найближчих номерах нашої газети. Оксана ШТЕФАНЬО Фото автора

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК

00:15 Т/с «Згадати молодість 3».

19 ЖОВТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:00 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:05 Суспільна студія.

09:30 Т/с «Таємниці Борго Ларічі».

10:30 Світова медицина.

11:00 Дивовижні сади.

15:10, 21:25, 23:25 Спорт.

15:20 UA:Фольк. Спогади.

16:25 Т/с «Полдарк».

17:30 Д/с «Дика планета».

18:55 Д/ц «Вижити в дикій природі».

19:55 Д/с «Світ дивовижних тварин».

21:35 «Зворотний відлік».

23:35 Перша шпальта.

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 1 0 : 2 5 « Ж и т т я відомих людей 2020».

11:25, 12:20, 13:00, 14:20, 15:25 Розсміши коміка.

17:10 Т/с «Жінка».

19:00 Секретні матеріали.

20:45 Т/с «СидорЕнкиСидОренки 2».

21:45 Свати.

22:45 «Гроші 2020».

00:00 «Дубінізми 2020».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:05, 12:25 Т/с «Детектив Ренуар».

15:40 «Чекай на мене. Україна».

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

21:00 Речдок.

22:15 Слідство вели...

ВІВТОРОК

08:50 Шалена зірка.

12:00 Х/ф «Покоївка з Манхеттена».

14:00 Х/ф «Титаник».

18:00 Lе Маршрутка.

19:00 У кого більше?

21:00 Х / ф « Ш а л е н а карта».

23:00 Х/ф «Флот Макхейла».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30, 00:30 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/c «Бойові кораблі».

12:30 Pro Військо.

13:00 Час. Підсумки тижня з Анною Мірошниченко.

14:10 Д/c «Бойові машини».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Повітряні воїни».

17:10, 18:10 «ПОЛІТКЛУБ з Віталієм Портніковим».

19:20 «КОНДРАТЮК У ПОНЕДІЛОК».

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

23:10 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:30 Надзвичайні новини.

10:20 Секретний фронт.

10:50 Х/ф «Правило бою».

12:45, 15:45 Факти. День.

13:30 Х/ф «Викрадена-2».

00:15 Т/с «Згадати молодість 3».

20 ЖОВТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:25 Суспільна студія.

09:30 Т/с «Таємниці Борго Ларічі».

10:30 Світова медицина.

11:00 Дивовижні сади.

15:10, 21:35, 00:10 Спорт.

15:20 UA:Фольк. Спогади.

16:25 Т/с «Полдарк».

17:30 Вибори у США: фактор «справи Burіsma».

18:55 Д/ц «Вижити в дикій природі».

19:55 Д/с «Світ дивовижних тварин».

22:00 #ВУКРАЇНІ.

22:30 Д/ц «Дикі тварини».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей 2020».

11:25, 12:20, 13:15, 14:15, 14:50, 22:45, 00:55 Міняю жінку.

17:10 Т/с «Жінка».

19:00 Секретні матеріали.

20:45 Т/с «СидорЕнкиСидОренки 2».

21:45 Свати.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 Т/с «Мене звати Мелек 2».

12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:05, 15:10, 16:10, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:15 Слідство вели...

09:00 Т/с «Мерлін».

11:00 Х/ф «Артур і мініпути».

13:00 Суперінтуїція.

15:00 Хто зверху?

17:00, 19:00 Кохання на виживання.

21:00 Х/ф «Професіонал».

23:40 Х/ф «Кров’ю і потом: Анаболіки».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30, 00:30 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/c «Бойові кораблі».

12:30 Стоп Реванш.

13:10, 14:10 Д/c «Бойові машини».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Повітряні воїни».

17:10, 18:10 «КОНДРАТЮК У ПОНЕДІЛОК».

19:20 «КРАЇНА».

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

23:10 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:30 Надзвичайні новини.

10:10 Більше ніж правда.

12:35 Секретний фронт.

12:45, 15:45 Факти. День.

13:15, 16:30, 21:55 Т/с «Пес».

16:40 Х/ф «Викрадення».

18:45, 21:15 Факти. Вечір.

15:30, 16:15 Х/ф «Паркер».

18:45, 21:10 Факти. Вечір.

20:25 Більше ніж правда.

21:30 Т/с «Пес».

22:55 Свобода слова.

00:15 Х/ф «Наші котики».

10:05 «Майстершеф - 8».

13:00, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

15:35 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама 2».

19:05 Детектор брехні.

20:10, 22:45 Т/с «Мій чоловік моя жінка».

23:05 Т / с « Д о к т о р Хаус».

08:00 «Невідома версія».

08:50, 09:00, 09:30 «Телемагазин».

10:20 «Спогади».

11:20 «Зіркові долі».

12:10 «Моя правда».

13:00 Х/ф «Веселі Жабокричі».

14:15 Х/ф «Перстень княгині Ганни».

15:40 Х/ф «Люди в океані».

17:05 Х / ф « К о м а н дир щасливої «Щуки».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х / ф « З о л о т е теля».

08:55 Х/ф «Летять журавлі».

10:50, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

12:50 «Таємниці світу».

14:40 «Запрограмовані долі».

15:35 «Єврорабині. Просто бізнес».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Свідок. Агенти».

19:30 «Легенди карного розшуку».

20:30 Громадянська оборона.

23:25 Т / с « О б м а н и себе».

10:20 «Майстершеф - 8».

13:00, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

15:35 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама 2».

19:05 «Таємниці ДНК».

20:15, 22:45 Т/с «Мій чоловік моя жінка».

23:10 Т / с « Д о к т о р Хаус».

08:00 «Невідома версія».

08:50, 09:00 «Телемагазин».

09:30 «Спогади».

10:25 «Зіркові долі».

10:35 «Моя правда».

11:25 Х/ф «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля Пагоди».

13:55 Х/ф «Попіл і алмаз».

15:55 Х/ф «Без звістки зниклий».

17:20 Х/ф «До мене, Мухтар!».

19:00, 00:40 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Алегро з вогнем».

00:25 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Беремо все на себе».

10:40, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Свідок. Агенти».

14:40 «Допінг. Фабрика чемпіонів».

15:40 «Місто, яке зрадили. Києву часів окупації присвячується».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Будьте здорові».

00:15 Х/ф «Револьвер».

11:10 «Загублений світ».

14:05 Х/ф «Орлиний зір».

16:15 Х/ф «Прибрати Картера».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-2».

20:25 Т/с «Булатов».

21:25 Т/с «Брати по крові-2».

22:10, 23:55 Т/с «Кістки-4».

13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:20, 16:15, 17:15, 20:05 «Тепер відбувається».

18:35 «Шанс».

18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Світ».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Свекруха або невістка.

11:30 Реальна містика.

13:30, 15:30 Агенти справедливості.

16:00 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Тінь зірки».

23:30 Т/с «За покликом серця».

13:30 Т/с «Вокер, тех а ськ ий р ейнджер».

15:35 Т/с «М. Д.: Життя на лінії».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

18:20 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:50 Т/с «Взірцеві татусі».

21:45 «Базар закривається!».

23:25 «Новий дизайн».

00:25 Т/с «Приватні детективи».

08:45 Правда життя.

09:55, 00:40 Речовий доказ.

11:05, 17:50 Тваринна зброя.

12:05, 16:50 Фестивалі планети.

13:05 Містична Україна.

13:55, 19:50 Фантастичні історії.

14:55 Таємнича світова війна.

15:55, 21:55 Сучасні дива.

18:50 Брама часу.

20:50 Вирішальні битви Другої світової.

22:45 Дика Африка.

23:45 Апокаліпсис: Перша світова війна.

13:55, 21:00 Т/с «Дорогі спадкоємці».

15:05 Шоу «Переможна пара».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:20 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:25 Новини.

19:50 «Фокус».

22:05 « Ф е р м е р х о ч е одружитися».

23:50 «Легенди живуть із нами».

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 «Склад злочину».

09:45 Х/ф «Проти крові».

11:20, 17:15 «Загублений світ».

13:15 Х/ф «Полісмен з Беверлі-Хіллз».

15:15 Х/ф «Полісмен з Беверлі-Хіллз-2».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-3».

20:25, 21:30 Т/с «Брати по крові-2».

22:30, 00:05 Т/с «Кістки-4».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Свекруха або невістка.

11:30 Реальна містика.

13:30, 15:30 Агенти справедливості.

16:00 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Тінь зірки».

23:20 Контролер.

00:00 Т/с «Мить, украдена у щастя».

08:55 Правда життя.

10:05, 00:35 Речовий доказ.

11:15, 17:50 Тваринна зброя.

12:15, 16:50 Фестивалі планети.

13:15 Містична Україна.

14:05, 19:45 Фантастичні історії.

15:00 Крила війни.

15:55, 21:50 Сучасні дива.

18:50 Брама часу.

20:45 Вирішальні битви Другої світової.

22:40 Дика Африка.

23:40 Апокаліпсис: Перша світова війна.

TV JOJ 09:35, 17:30 «Звана вечеря».

10:40 «Судові справи».

13:00, 18:30, 18:30 Новини.

13:35 «Суперзірка».

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:15, 16:15, 17:15, 20:05 «Тепер відбувається».

18:35 «Угорські фермери».

18:50 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Сім’я-2020».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Вокер, тех а ськ ий р ейнджер».

15:35 Т/с «М. Д.: Життя на лінії».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

18:20 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:50 Т/с «Взірцеві татусі».

21:45 «Базар закривається!».

23:25 «Новий дизайн».

00:25 Т/с «Приватні детективи».

14:25, 21:00 Т/с «Дорогі спадкоємці».

15:35, 2 2 : 0 5 « Ф е р м е р хоче одружитися».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:20 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:45 Новини.

19:50 «Фокус».

00:10 «Поза домом».

TV JOJ 09:35, 17:30 «Звана вечеря».

10:40 «Судові справи».

13:55 Т/с «Кутіль с.р.о.

2».

14:50, 21:35, 22:40 «Інкогніто».

16:00 «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:55 «Моя мама готує краще, ніж твоя».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

23:50 «Пароль».

00:35 Т/с «4исла 4».

09:25 «Здорова їжа».

09:35, 17:25 Д/с «На дорогах».

10:05, 18:00 Т/с «Гірські рятувальники 4».

10:55 Т / с « С х і д н и й парк».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

14:55 Т/ж «Фольклорика».

15:25, 00:55 Т/с «Лікарі».

16:30, 00:30 «Громадянин за дверима».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Сім’я в оренду».

23:05 Т/ж «Репортери».

23:40 Нічні новини.

23:50 Т/с «Гнів».

18:00 Новини з регіонів.

18:15 Новини.

18:25 Футбол.

21:00 Новини. Лотерея.

21:15 Д/ф «100-річчя Словацького національного театру».

22:10 Д/с «Ікони: Ольга Ондрейчикова».

22:40 Науково-популярна дискусійна.

23:30 Д/ф «Долі Августина Бубника: від золота до урану».

23:40 Х/ф «Мовчання Лорни».

09:00, 13:05 «Жива панорама».

09:30 Поліція.

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:25 «Віч-на-віч».

10:55 Х/ф «Дон Карлос».

12:10 «Пісенні хвилини».

12:30, 19:30 М/с.

13:30 «Велоподорожі».

13:40 «Орієнтація».

14:05 Д/с «Шлях».

14:35 «Покоління».

15:00 Д/ф «Традиційне кошикарство в Гемері».

15:25 Т/ж «Автосалон».

15:55 Д/ф «Моя місія».

16:20 Російський т/ж.

16:50 Д/с «Туга за зірками».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:35 М/ф «Суперкнига».

09:00, 10:00, 13:00 На часі.

09:15, 10:15, 13:15, 17:00, 19:50 Д/ф.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Мистецький вимір.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/с «Культ Ф. Ракоці ІІ на Закарпатті».

12:35 М/ф «Дивні пригоди Аладара Мейзгі».

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Найвеличніші події живої планети».

16:00 Мій тиждень.

16:25 Євромах.

19:30, 20:30 Деталі.

21:30 «Улюблена географія».

21:55 «Давайте обсудимо!».

22:50 З тижня на тиждень.

23:15 «Майстер своєї справи».

23:40 «Свідок».

13:00, 18:30, 18:30 Новини.

13:35 «Суперзірка».

14:00 Т/с «Кутіль с.р.о.

2».

14:40, 21:35 Т/с «Нове життя 2».

15:50 «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:55 «Моя мама готує краще, ніж твоя».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

22:40 Т/с «9-1-1».

23:35 «Тільки правду».

18:25 Д/с «Загублений світ».

18:55 Д/с «Винні маршрути Словаччини».

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 Д/ф «Голлівуд і Друга світова війна».

22:05 Д/ф «Одержимий знаменитістю».

22:55 Дискусійна прогр. з Міхалом Гавраном.

00:05 Д/с «Леді Діана проти Єлизавети ІІ».

09:25 «Здорова їжа».

09:35, 17:25 Д/с «На дорогах».

10:05, 18:00 Т/с «Гірські рятувальники 4».

10:55 Т / с « С х і д н и й парк».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

15:00 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Лікарі».

16:35 «Світ у картинах».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Спортивна вікторина «Точно».

22:20 «Борис та Брамбор».

22:55 «Новини та коментарі».

23:20 Х/ф «Викриття».

00:00 «Свідок».

00:05 «У руках Божих».

00:40 «Угорський ґазда».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Суперкнига».

08:40 Територія спорту.

08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Мій тиждень.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Молодіжний пригодницький т/с «Таємниці старої шахти».

12:35 М/ф «Дивні пригоди Аладара Мейзгі».

13:20, 14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Найвеличніші події живої планети».

16:00 Роман Сов’як - у мережі.

16:35 Завтра-сьогодні.

17:00, 19:50 Д/ф.

21:30 Духовна година.

22:30 «Лісовими стежками».

22:55 «П’ять континентів».

23:20 «Ангел гастрономії».

09:00, 12:55 «Жива панорама».

09:30, 18:00 Новини з регіонів.

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:30 Російський т/ж.

11:00 Х/ф «Дон Карлос».

12:05 «Пісенні хвилини».

12:30, 19:30 М/с.

13:15 «Велоподорожі».

13:25 Д/с «Ікони: Ольга Ондрейчикова».

13:50 Д/ф «А3UM».

14:30 Теніс.

16:30 Український т/ж.

18:15 Новини.

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА

21 ЖОВТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:25 Суспільна студія.

09:30 Т/с «Таємниці Борго Ларічі».

10:30 Стильні подорожі.

11:00 Дивовижні сади.

15:10, 21:35, 00:10 Спорт.

15:20 UA:Фольк. Спогади.

16:25 Т/с «Полдарк».

17:30 #ВУКРАЇНІ.

18:55 Д/ц «Боротьба за виживання».

19:55 Д/с «Світ дивовижних тварин».

22:00 Програма з Майклом Щуром.

22:30 Д/ц «Дикі тварини».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей 2020».

11:25, 12:20, 13:15, 14:15, 14:50 Міняю жінку.

17:10 Т/с «Жінка».

19:00 Секретні матеріали.

20:45 Т/с «СидорЕнкиСидОренки 2».

21:45 Свати.

22:45, 23:55 Світ навиворіт.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 Т/с «Мене звати Мелек 2».

12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:05, 15:10, 16:10, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

ЧЕТВЕР 22 ЖОВТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:25 Суспільна студія.

09:30 Т/с «Таємниці Борго Ларічі».

10:30 Стильні подорожі.

11:00 Дивовижні сади.

15:10, 2 1 : 3 5 , 00:10 Спорт.

15:20 UA:Фольк. Спогади.

16:25 Т/с «Полдарк».

17:30 Програма з Майклом Щуром.

18:55 Д/ц «Боротьба за виживання».

19:55 Д/с «Світ дивовижних тварин».

22:00 Схеми. Корупція в деталях.

22:30 Д/ц «Дикі тварини».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 1 0 : 2 5 « Ж и т т я в і до м и х л ю д е й 2020».

11:25, 12:20, 13:15, 14:15, 15:10 «Одруження наосліп».

17:10 Т/с «Жінка».

19:00 Секретні матеріали.

20:35 Чистоnews.

20:45 Т/с «СидорЕнкиСидОренки 2».

21:45 Право на владу.

00:45 Чекі Каріо у трилері «Реквієм за вбивцею».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 Т/с «Мене звати Мелек 2».

12:25 Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

20:00 «Подробиці».

22:15 Слідство вели...

00:15 Т/с «Згадати молодість 3».

09:00 Т/с «Мерлін».

11:10 Х/ф «Артур та помста Вурдалака».

13:00 Хто проти блондинок?

15:10 Хто зверху?

17:10, 19:00 Діти проти зірок.

20:40 Х/ф «Механік».

22:40 Х/ф «Шалена карта».

00:30 Варьяти.

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30, 0 0 : 3 0 М а ш и н а часу.

10:10, 11:10 Д/c «Бойові кораблі».

12:30 Спостерігач.

13:10, 14:10 Д/c «Бойові машини».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Повітряні воїни».

17:10, 18:10 «КРАЇНА».

19:20 «ВЕЛИКА ПОЛІТИКА».

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

23:10 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:30 Надзвичайні новини.

10:15 Громадянська оборона.

14:05, 15:10, 16:10, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:15 Слідство вели...

00:15 Т/с «Згадати молодість 3».

09:00 Т/с «Мерлін».

11:00 Х/ф «Артур і війна двох світів».

13:00 Варьяти.

15:00, 19:00 Хто зверху?

21:10 Х/ф «Викрадена».

23:10 Х/ф «Здохни».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30, 0 0 : 3 0 М а ш и н а часу.

10:10, 11:10 Д/c «Бойові кораблі».

12:30 Невигадані історії.

13:10, 14:10 Д/c «Бойові машини».

15:30 Час «Ч».

16:20 Таємниці війни.

17:10, 18:10 «ВЕЛИКА ПОЛІТИКА».

19:20 #НЕБАЙДУЖА.

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

23:10 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:30 Надзвичайні новини.

10:20 Секретний фронт.

12:45, 15:45 Факти. День.

13:15, 16:35, 22:00 Т/с «Пес».

16:40 Х/ф «Викрадена-2».

18:45, 21:20 Факти. Вечір.

20:35 Анти-зомбі.

11:35, 13:15, 22:00 Т/с «Пес».

12:45, 15:45 Факти. День.

15:00, 1 6 : 1 5 Х/ф «Штурм Білого дому».

18:45, 21:20 Факти. Вечір.

20:30 Секретний фронт.

23:25 Т / с « О б м а н и себе».

08:40 « М а й с т е р ш е ф Професіонали 2».

13:00, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:35 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама 2».

19:05 «Про що мовчать жінки».

20:15, 22:45 Т/с «Мій чоловік моя жінка».

23:05 Т / с « Д о к т о р Хаус».

08:00 Моя правда.

08:50, 09:00 «Телемагазин».

09:30 «Зіркові долі».

09:40 «Моя правда».

10:30 Х/ф «Червоний колір Бразилії».

14:15 Х / ф « Ч о т и р и нуль на користь Тетянки».

15:50 Т/с «Викликаємо вогонь на себе».

19:00, 00:35 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Беремо все на себе».

00:15 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «П’ять хвилин страху».

10:45, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:55 «Таємниці кримінального світу».

14:35 «Тюремна казка. В очікуванні дива».

15:30 «1377 спалених заживо».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Вартість життя».

19:30 «Легенди карного розшуку».

09:25 Х/ф «Відсіч».

11:15, 17:15 «Загублений світ».

13:15 Х/ф «Солдатики».

15:15 Х/ф «Полісмен з Беверлі-Хіллз-3».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-3».

20:25, 21:30 Т/с «Брати по крові-2».

22:30, 00:05 Т/с «Кістки-4».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Свекруха або невістка.

11:30 Реальна містика.

13:30, 15:30 Агенти справедливості.

16:00 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Тінь зірки».

23:30 Т/с «Принцесажабка».

08:30 Правда життя.

10:05, 00:40 Речовий доказ.

11:15, 17:50 Тваринна зброя.

12:15, 16:50 Фестивалі планети.

13:15 Містична Україна.

14:05, 19:50 Фантастичні історії.

15:00 Крила війни.

15:55, 21:50 Сучасні дива.

18:50 Брама часу.

20:45 Вирішальні битви Другої світової.

23:25 Х/ф «Без компромісів».

10:00 « М а й с т е р ш е ф Професіонали 2».

13:00, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:35 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама 2».

19:05 «Один за всіх».

20:15, 22:45 Т/с «Мій чоловік моя жінка».

23:05 Т / с « Д о к т о р Хаус».

08:00, 09:40 «Моя правда».

08:50, 09:00 «Телемагазин».

09:30 «Зіркові долі».

10:30 Х/ф «Ромео і Джульєтта».

14:45 Х/ф «Одиниця з обманом».

16:05 Т/с «Викликаємо вогонь на себе».

19:00, 00:35 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Їх знали тільки в обличчя».

00:15 «Академія сміху».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х / ф « С т а р и й знайомий».

10:45, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Вартість життя».

14:40 «Доктор Хайм. Експерименти на людях».

15:30 «Назад дороги немає».

16:50, 20:50 «Випадковий свідок».

18:20 «Правда життя».

19:30 «Легенди карного розшуку».

00:15 «Склад злочину».

09:10 Х/ф «Спогад».

10:55, 17:15 «Загублений світ».

13:55 Х/ф «В’язень».

15:30 Х / ф « З а х и с ник».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом-2».

20:25, 21:30 Т/с «Брати по крові-2».

22:35, 00:10 Т/с «Кістки-4».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Свекруха або невістка.

11:30 Реальна містика.

13:30, 15:30 Агенти справедливості.

16:00 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Тінь зірки».

23:20 Слідами.

00:00 Т/с «Провінціалка».

08:25 Правда життя.

09:55, 00:40 Речовий доказ.

11:05 Тваринна зброя.

12:05, 16:45 Фестивалі планети.

13:05 Містична Україна.

13:55, 19:45 Фантастичні історії.

14:55 Крила війни.

15:55, 21:50 Сучасні дива.

17:45, 22:45 Дика Африка.

18:45 Брама часу.

20:45 Вирішальні битви Другої світової.

23:45 А п о к а л і п с и с : Перша світова війна.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень».

22:45 Дика Африка.

23:45 Апокаліпсис: Перша світова війна.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:15, 16:15, 17:15 «Тепер відбувається».

18:35 «Світ».

18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Блакитна планета».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Вокер, техаський рейнджер».

15:35 Т/с «М. Д.: Життя на лінії».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

18:20 Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:50 Т/с «Взірцеві татусі».

21:45 «Базар закривається!».

23:25 «Новий дизайн».

00:25 Т/с «Приватні детективи».

14:25, 21:00 Т/с «Дорогі спадкоємці».

15:35, 22:05 «Фермер хоче одружитися».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:20 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:10 Новини.

19:50 «Фокус».

00:45 Т/с «CSI: Місце злочину Маямі».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:15, 16:15, 17:15 «Тепер відбувається».

18:35 «Сім’я-2020».

18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 Т/ж ЄС.

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Вокер, техаський рейнджер».

15:35 Т/с «М. Д.: Життя на лінії».

16:40 Т/с «Жорстокий Стамбул».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

18:20 Т / с « О д н о г о разу в Чукурові».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:50 Т/с «Взірцеві татусі».

21:45 «Базар закривається!».

23:25 «Новий дизайн».

00:25 Т/ж «Пропаганда».

14:25, 21:00 Т/с «Дорогі спадкоємці».

15:35, 22:05 «Фермер хоче одружитися».

16:55 Т/с «Жінка».

18:05, 23:20 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:10 Новини.

19:50 «Фокус».

00:50 «Бренди».

TV JOJ 09:35, 17:20 «Звана вечеря».

10:40 «Судові справи».

13:00, 18:30, 18:30 Новини.

13:35 «Суперзірка».

14:00 Т/с «Кутіль с.р.о.

2».

14:50, 21:35 Т/с «Нове життя 2».

TV JOJ 09:35, 17:30 «Звана вечеря».

10:40 «Судові справи».

13:00, 18:30, 18:30 Новини.

13:35 «Суперзірка».

14:00 Т/с «Кутіль с.р.о.

2».

14:40 «Інкогніто».

15:50 «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:55 «Моя мама готує краще, ніж твоя».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «Канікули 4».

22:40 Т/с «Делюкс».

23:50 «Тільки правду».

09:25 «Здорова їжа».

09:35 Д/с «На дорогах».

10:05 Т/с «Гірські рятувальники 4».

10:55 Т / с « С х і д н и й парк».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

15:00 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Лікарі».

16:25 «Зведи дім, посади дерево».

17:25 Д/ф «Об’єднане королівство - історія згори».

17:55 Т/с «Гірські рятувальники 5».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Вбивства в Рошфорі».

23:05 Новини та коментарі.

23:30 Т/с «Сплячі».

00:25 Т/с «Підводний човен».

09:00 «Жива панорама».

09:30, 18:00 Новини з регіонів.

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:30 Український т/ж.

15:55 «Словаччина та Чехія мають таланти».

18:55 «Моя мама готує краще, ніж твоя».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

22:40 «На межі».

23:30 Інформ. прогр. «Сім».

00:25 Т/с «4исла 4».

09:30 «Здорова їжа».

09:40, 1 7 : 2 5 Д/с «Об’єднане Королівство - історія згори».

10:10, 17:55 Т/с «Гірські рятувальники 5».

11:00, 00:25 Т/с «Східний парк».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

15:00 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Лікарі».

16:35 «Словаччина в картинах».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Золоті часи».

22:30 Д/с «Подорожі».

23:05 «Новини та коментарі».

23:30 Х/ф «Час Анни».

09:00 «Жива панорама».

09:30, 18:00 Новини з регіонів.

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:30 Угорський т/ж.

11:00 Т/ф «Саша».

12:20 «Пісенні хвилини».

12:30, 19:30 М/с.

13:00 Теніс.

15:25 Т/ж «Мистецтво».

15:55 Д / ф « З б і р н и к казок Емануела Добшинського».

16:25 Ромський т/ж.

16:50 Д/ф «Таємниці археології».

18:15 Новини.

18:25 Д/с «Загублений світ».

10:55 Т/ф «Оголошення мрій».

11:55 «Пісні з архіву».

12:25, 19:30 М/с.

12:45 «Велоподорожі».

13:00 Теніс.

15:15 «Мій діагноз».

15:55 Т/ж «Лабода».

16:20 Угорський т/ж.

16:50 Д/с «Туга за зірками».

18:15 Новини.

18:25 Д/с «Загублений світ».

18:55 Д/с «Винні маршрути Словаччини».

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 Д/с «Сім світів, одна планета».

22:00 Д/с «Історія авіації».

22:55 Дискусійна прогр. «До хреста».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Суперкнига».

08:40 Романо лав.

08:55, 16:00 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20, 20:05 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Європейське перепуття.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/с «Таємниці старої шахти».

12:35 М/ф «Дивні пригоди Аладара Мейзгі».

13:20, 14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Найвеличніші події живої планети».

16:10 Мистецький вимір.

16:35 Територія спорту.

17:00 Д/ф.

19:50 На часі.

21:30 «Карпатський басейн».

21:50 «Угорська хроніка».

22:15 «Лісовими стежками».

22:45 «Постаті».

23:10 Т/ж «І наші онуки побачать».

23:35 Т/ж «Спадщина».

18:55 Д/с «Винні маршрути Словаччини».

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 «Мій діагноз».

21:45 Футбол.

00:05 Д/с «Експеримент».

00:35 Поліція.

00:50 «Ніч в архіві».

00:00 «Телеуніверситет».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Суперкнига».

08:35 Територія спорту.

08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20 На часі.

09:35, 10:35, 13:20 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Роман Сов’як - у мережі.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Молодіжний пригодницький т/с «Таємниці старої шахти».

12:35 М/ф «Дивні пригоди Аладара Мейзгі».

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Найвеличніші події живої планети».

16:00 Європейське перепуття.

16:25 Глобал 3000.

17:00, 19:50 Д/ф.

21:30 «Угорці, які змінили світ».

22:20 «Сім’я - 2020».

22:40 «Жива церква».

23:00 «Шеф-кухар Будаї».

23:25 «Література та книга».

23:50 «Угорський ґазда».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 23 ЖОВТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20, 00:25 Суспільна студія.

09:30 Т/с «Таємниці Борго Ларічі».

10:30 Стильні подорожі.

11:00 Дивовижні сади.

15:10, 21:35, 00:10 Спорт.

15:20 U A : Ф о л ь к . С п о г а ди.

16:25 Т/с «Полдарк».

17:25 VoxCheck.

17:30 Перша шпальта.

18:55 Д/ц «Боротьба за виживання».

19:55 Д/с «Світ дивовижних тварин».

22:00 Д/ц «Супер-чуття».

22:30 Д/ф «Секрети Вікторії».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:25 «Життя відомих людей 2020».

11:25, 12:20, 13:15, 14:15, 15:10 «Одруження наосліп».

17:10 Т/с «Жінка».

19:00 Секретні матеріали.

20:35 Чистоnews.

20:45 Ліга сміху.

22:05 Вечірній квартал.

23:25 Жіночий квартал.

08:00,

09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

СУБОТА 24 ЖОВТНЯ

08:00,

09:00, 21:00, 23:45 Новини. Д/ц «Супер - чуття. Особливий загін».

09:05 Енеїда.

10:10 Х/ф «Марія Терезія» 1, 2 с.

12:00 Д/ф «Секрети Вікторії».

12:55 Д/ц «Історії вулканів».

13:30 Д/ц «Секрети Сонячної системи».

15:00 UA Фольк. Спогади.

15:55 Відсутність доказів. Чудовисько озера Лохнес.

16:45 Всенічне бдіння (ПЦУ).

19:30 Т/с «Таємний код віри».

20:30 Д/ц «Супер-чуття».

21:25 Д/с «Неймовірні винаходи».

22:00 Х/ф «За вітром».

00:15 UA:Фольк. Спогади.

08:05

08:00 «Сніданок. Вихідний».

10:00 Світ навиворіт.

13:00 Свати.

16:10 Танці з зірками.

19:30 ТСН.

20:15 Чистоnews.

20:20 «Маскарад».

22:00 Жіночий квартал.

23:20, 00:20 Світське життя.

08:00 09:00 10:00 11:10 13:10

«Шість соток». «Готуємо разом. Домашня кухня». «Корисна прогр.». Х/ф «Приходьте завтра». Х/ф «Живіть в радості».

НЕДІЛЯ

24 ЖОВТНЯ 08:00, 08:55, 13:30, 15:45, 18:00, 21:00, 23:00 Новини.

08:05 Д/ц «Супер - чуття. Особливий загін».

09:00 Божественна літургія Православної церкви України.

11:00 Н е д і л ь н а л і т у р г і я Української ГрекоКатолицької церкви.

12:30 Недільна свята меса Римсько-Католицької Церкви в Україні.

13:40 Т/с «Таємний код віри».

14:40 Країна пісень.

15:55 Т/с «Модус».

18:10 Д/ц «Історії вулканів».

18:45 Д/ц «Всі на море. Марокко».

19:35 Д/с «Дика планета».

20:00, 21:35, 23:35 «Суспільна Студія. Місцеві».

08:00 «Сніданок. Вихідний».

09:00 «Лото-забава».

09:25, 10:35 Світ навиворіт.

16:10 «Маскарад».

18:15 Українські сенсації.

19:30 ТСН.

21:00 Танці з зірками.

00:05 Еріка Крістенсен і Пол Ґрін у романтичній мелодрамі «Усе заради кохання».

08:00 09:00 10:00 12:10 12:40 12:50,

«уДачний проект». «Готуємо разом». «Інше життя». Х/ф «Самогонники». Х/ф «Пес Барбос і незвичайний крос».

00:55 Речдок.

11:00

Т/с «Мене звати Мелек 2». Т/с «Пані Фазілет і її доньки».

14:05, 15:10, 16:10, 00:55 Речдок.

18:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці тижня».

21:00 «Мир і війна».

23:00 Слідство вели...

12:25

09:50

Кохання на виживання. Х/ф «Весільний переполох».

14:00 Аферисти в мережах.

15:00 Хто зверху?

17:00, 19:00 Топ-модель поукраїнськи.

21:00 Х/ф «Післязавтра».

23:30 Х/ф «Прокляття».

15:50, 08:45 09:15,

Факти. Ранок.

19:30 Надзвичайні новини.

10:25 Анти-зомбі.

11:45, 12:45, 15:45 Факти. День.

12:40, 13:15 Т/с «Вижити за будь-яку ціну-3».

15:00, 16:15, 00:50 Скетч-шоу «На трьох».

16:55, 20:20 Дизель-шоу.

18:45 Факти. Вечір.

23:50 С к е т ч - ш о у «На трьох-8».

11:50

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин.

08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15 Д/с «Гра долі».

09:30, 00:30 Машина часу.

10:10, 11:10 Д/c «Бойові кораблі».

12:30 На власні очі.

13:10, 14:10 Д/c «Бойові машини».

15:30 Час «Ч».

16:20 Кендзьор.

17:20, 18:10 #НЕБАЙДУЖА.

19:20 «ПОЛІТКЛУБ з Віталієм Портніковим».

21:40 Час-Tіme.

22:00 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

23:10 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

14:40

Х/ф «Раз на раз не приходиться».

23:10 Х/ф «Джентльмени удачі».

18:00 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика».

20:00 «Подробиці».

20:30 Концерт «Інтер. Один на всіх. Мільйонам наших глядачів присвячується».

16:10,

08:00, 12:15, 12:20

10:00 Орел і решка.

13:45 Kіds’ Tіme. М/ф «Як спіймати перо Жар-Птиці».

13:50 Х/ф «Люди Ікс: Остання битва».

16:00 Х/ф «Люди Ікс: Перший клас».

18:40 Х/ф «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього».

21:00 Х/ф «Люди Ікс: Апокаліпсис».

23:55 Х/ф «Викрадена».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:00, 21:00, 00:00 Час новин.

08:15 Д/с «Гра долі».

08:40 Натхнення.

08:50, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

09:30, 00:30 Машина часу.

10:10 Медекспертиза.

10:30 Майстри ремонту.

11:10 Гончаренко рулить.

11:35 На власні очі.

12:15 Індійський фільм «Нерівний шлюб».

15:10 Кінозлива.

15:25 Х/ф «Той, хто пройшов крізь вогонь».

17:10 Д/с «Повітряні воїни».

18:15 Pro Військо. Т/с «Детектив Ренуар».

20:00 «Подробиці».

21:00 «Мир і війна».

23:00 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика».

11:10,

14:50, 18:05 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

19:00, 22:45 «Холостячка».

00:50 «Про що мовчать жінки».

08:00 «Моя правда».

08:50, 09:00 «Телемагазин».

09:30 «Спогади».

10:30 «Зіркові долі».

11:15 Х/ф «Моя правда».

12:05 Х/ф «Клара і Франциск».

16:20 Х/ф «Особливо важливе завдання».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Х/ф «Людина у зеленому кімоно».

00:10 Х/ф «Легенда про княгиню Ольгу».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Правда лейтенанта Климова».

10:50, 22:30 Т/с «Морський патруль».

12:50 «Правда життя».

14:40 «Наші права».

18:30 Є сенс.

19:15 Стоп Реванш.

19:35 Спостерігач.

20:10 Рандеву.

21:20 Вечірній преЗЕдент.

21:35 Вікно в Америку.

22:00 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

23:00 Співай Шоу.

08:10 Т/с «Вижити за будь-яку ціну».

09:30 Т/с «Вижити за будь-яку ціну-3».

10:50, 13:00 Т/с «Пес».

12:45 Факти. День.

16:25 Х/ф «Падіння Олімпу».

18:45 Факти. Вечір.

19:10 Х/ф «Падіння Лондона».

20:40 Х/ф «Падіння ангела».

23:05 Х/ф «Штурм Білого дому».

10:50 Т/с «Мій чоловік моя жінка».

16:55 «Хата на тата».

19:00 «Майстершеф - 10».

22:55 «Звана вечеря».

08:00 08:50, 09:30 10:20 11:10 13:45

«Зіркові долі».

09:00 «Телемагазин». «Моя правда». «Невідома версія». Х/ф «Есенія». Х/ф «Весілля з посагом».

16:05 Х/ф «Ключі від неба».

17:30 Х/ф «Дівчина без адреси».

19:15 Т/с «Суто англійські вбивства».

22:15 Х/ф «Суто англійське вбивство».

17:50

08:45 08:50

Kіds’ Tіme. М/ф «Атлантида: Загублена імперія».

10:50 Х / ф « З н а р я д д я смерті: Місто кісток».

13:10 Х/ф «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього».

16:00 Х/ф «Люди Ікс: Апокаліпсис».

18:50 Х/ф «Люди Ікс: Темний Фенікс».

21:00 Х/ф «Росомаха: Початок».

23:30 Х/ф «Здохни».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 20:00, 21:00 Час новин.

08:15, 15:25 Невигадані історії.

08:35, 15:45 Vоїн - це я!

08:45 Натхнення.

09:25 Хроніка тижня.

10:10, 11:10 Д/c «Бойові машини».

12:25 Індійський фільм.

16:10, 17:10 Д/с «Повітряні воїни».

18:00 Час. Підсумки тижня з Анною Мірошниченко.

19:15 Спостерігач.

19:35 Стоп Реванш.

20:10 Машина часу.

21:25 Вечірній преЗЕдент.

21:30 Вечір з Яніною Соколовою.

22:00 Д/с «Друга світова війна: свідчення війни».

23:10 Кінозлива.

23:25 Х/ф «Той, хто пройшов крізь вогонь».

18:20 19:30 00:15

16:50, 20:50 «Випадковий свідок». «Таємниці світу». «Легенди карного розшуку». «Склад злочину».

09:05, 17:20 «Загублений світ».

13:10 Х/ф «Точка неповернення».

15:00 Х/ф «Стрілець».

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Х/ф «Шалений патруль».

21:20 Х/ф «Шалений патруль-2».

23:15 Х/ф «Сусіди на стрьомі».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:30 Зірковий шлях.

10:30 Реальна містика.

12:30, 15:30 Т/с «Майже вся правда».

17:00 Історія одного злочину.

20:10 Гучна справа.

21:00 Свобода слова Савіка Шустера.

00:00 Т/с «Дочки».

Мега 08:55 Правда життя.

09:55, 00:40 Речовий доказ.

11:05, 14:00, 19:45 Фантастичні історії.

12:05, 16:50 Фестивалі планети.

13:05 Містична Україна.

15:00 Крила війни.

15:55, 21:50 Сучасні дива.

17:20 Ремесла за призначенням.

17:50, 22:45 Дика Африка.

18:50 Місця сили.

20:45 Вирішальні битви Другої світової.

13:10

«Легенди карного розшуку».

15:35 «Випадковий свідок».

18:05 «Круті 90-ті».

19:00 «Свідок».

19:30 Х/ф «За двома зайцями».

21:05 Х/ф «Його собаче діло».

22:55 Х/ф «Остаточний рахунок».

08:30 ! «Джедаі 2020».

09:30 «Загублений світ».

13:20 Х/ф «Війни безсмертних».

15:10 Х/ф «Баал, бог грози».

16:55 7 тур ЧУ з футболу «Динамо»- «Олександрія».

19:00 Х / ф « С о л о м о н Кейн».

20:55 Х/ф «Дракула: невідома історія».

22:40 Х/ф «Точка неповернення».

08:00, 15:20 Т/с «Покоївка».

15:00, 19:00 Сьогодні.

17:00, 21:00 Т/с «Хіба можна мріяти про більше».

20:00 Головна тема.

23:00 Т/с «Дружина з того світу».

23:45

Апокаліпсис: Перша світова війна.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

14:20, 1 8 : 1 5 « С ь о г о д н і вдень».

13:55, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:15, 16:15, 17:15 «Тепер відбувається».

18:35 «Блакитна планета».

18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Угорські фермери».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

08:15 М/с.

10:15 М/ф «Як приборкати дракона 2».

12:20 Х/ф «Лялечка».

14:40 Х/ф «Щоденник Бріджит Джонс».

16:45 Х / ф «Бріджит Джонс: Межі розумного».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:50 Т/с «Взірцеві татусі».

21:35 Х/ф «Дружина напрокат».

00:15 «Новий дизайн».

13:55

Х/ф «Могутній Джо Янг».

16:25 М/ф «Тачки».

19:00 Новини.

20:00 М/ф «Заплутана історія».

22:05 Х/ф «8 подруг Оушена».

00:25 Х/ф «Захід».

18:25 19:30 20:15 00:05

Богдан Ступка. Мерилін Монро.

1377 спалених заживо. Тваринна зброя.

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:30, 15:30, 16:30, 17:30, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:15, 16:15, 17:15 «Тепер відбувається».

18:35 «Ти вдома!».

18:50, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Сума».

21:25 Новини спорту.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

10:55 «Тренди».

11:30 Т/ж «Гроші говорять».

12:00 «Новітні технології».

12:35 «Багаж».

13:05 Кулінарна.

13:40 Т/ж «Для тих, хто будується».

14:10 «Інноватор».

14:45 Х/ф «Флірт зі звіром».

16:50 Т/с «Коломбо».

19:00 Факти.

19:55 Факти плюс.

21:00 Шоу «Танцюють усі».

00:00 Х/ф «Перевізник».

Мега 08:35 09:25 10:15 11:25,

Юрій Нікулін. Два Миронових. Речовий доказ.

23:05 Фантастичні історії.

12:25 Бойові машини.

14:25, 21:05 Народження континентів.

16:25 Дика Африка.

17:05

08:20 09:20

Секретний фронт. Громадянська оборона.

10:20, 13:00 Т/с «Обмани себе».

12:45 Факти. День.

14:25 Х/ф «Викрадення».

16:10 Х/ф «Падіння ангела».

18:45 Факти тижня.

21:20 Х/ф «Джек Річер-2: Не відступай».

23:45 Х/ф «Святий».

08:05 12:05 14:55 19:00 20:00 21:10 23:10

«Майстершеф - 10». «Хата на тата». «СуперМама 2». «Слідство ведуть екстрасенси». «Один за всіх». «Я соромлюсь свого тіла 7». Детектор брехні.

08:00 08:50, 09:30 10:25

«Зіркові долі».

09:00 «Телемагазин». «Моя правда». Х/ф «Собор Паризької Богоматері».

12:35 Х/ф «Граф Монте Крісто».

16:00 Х/ф «Очікування полковника Шалигіна».

17:30 Х/ф «Загін особливого призначення».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

22:00 Х/ф «Тривожна Воскресенье».

23:30 Х/ф «Тегеран-43».

08:00 12:15 13:45 15:25

Т/с «Вогнем і мечем». Х/ф «За двома зайцями». Х/ф «Вийти заміж за капітана». Х/ф «Ті, що зійшли з небес».

Х/ф «Його собаче діло». Х/ф «Загін особливого призначення».

20:30 Х/ф «Акція».

22:10 Х/ф «Кривава помста».

00:15 Х/ф «Остаточний рахунок».

10:25 «Путівник малюка».

10:55 «Телешоп».

11:55 «Бренди».

12:30 «Стиль життя».

13:10 Т/ж автолюбителів.

13:50 «Підсолоджувач».

14:35 М/ф «Заплутана історія».

19:00

09:30, 00:45 «Загублений світ».

14:00 Х/ф «Вуличний боєць».

17:00 Х/ф «Людина листопада».

19:00 Х/ф «Вціліла».

20:45 Х/ф «Співучасник».

23:00 Х/ф «Ласкаво просимо до раю-2: Риф».

09:00, 11:00, 13:00, 15:00, 17:00, 19:00 Сьогодні.

09:10, 11:10 Т/с «Дочки».

12:00, 13:10, 15:10 Т/с «Інша я».

16:45, 17:10, 21:00 Т/с «Авантюра».

23:00 Т/с «Аметистова сережка».

Мега 08:20 09:10

Ролан Биков. Володимир Басов. Бігун на довгі дистанції.

10:10 Речовий доказ.

11:10, 23:05 Фантастичні історії.

12:10 Бойові машини.

14:10, 21:00 Народження континентів.

16:10 Дика Африка.

18:10 Леонід Биков. Зустрічна смуга.

19:05 Володимир Івасюк.

20:10 Прокляття Че Гевари.

00:05 Тваринна зброя.

00:55 Містична Україна.

TV JOJ 09:35, 17:10 «Звана вечеря».

10:45 «Судові справи».

13:00, 18:30, 18:30 Новини.

13:40 «Суперзірка».

14:05 Т/с «Кутіль с.р.о. 2».

14:50 Т/с «Делюкс».

15:55 «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:55 «Моя мама готує краще, ніж твоя».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 М/ф «Король Лев».

00:20 Х/ф «Напролом».

09:30 09:40,

«Здорова їжа».

17:25 Д/с «Об’єднане Королівство - історія згори».

10:10, 17:55 Т/с «Гірські рятувальники 5».

10:55 Т/с «Східний парк».

11:50, 18:45 Телегра «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

15:00 Т/ж «Фольклорика».

15:25 Т/с «Лікарі».

16:30 «Гайда на город!».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Люблю Словаччину».

23:05 «З усмішкою Словаччиною».

23:50 Нічні новини.

00:05 Муз. прогр. «Три подіуми».

09:00, 12:55 «Жива панорама».

09:30, 18:00 Новини з регіонів.

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:30 Ромський т/ж.

11:00 Т/ф «Відкритий рахунок».

12:05 «Братиславська ліра».

12:30 М/с.

13:25 «Віч-на-віч».

16:40 М/ф «Тачки 2».

19:00 Новини.

20:00 «Фокус плюс».

21:00 Т/с «Батько-тигр».

21:50 Х/ф «Тарзан».

00:20 Х/ф «Залізний лицар».

TV JOJ 09:25

М/с «Губка Боб Квадратні штани». Т/с «Наші 4». Т/с «Канікули 4». Т/с «Домашні улюбленці».

12:20 «Шопінгомани».

13:50, 22:30 Музичне шоу «Золота маска».

15:35 Х/ф «Відповідний дрес-код».

17:55 Х/ф «Лисий нянька».

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «Угорчик».

00:15 Х/ф «Гонка».

09:50 10:25 11:35

08:25 М/с.

09:40 «Фідлібум».

10:05 «Смайлики».

10:35 «Не поспішай».

11:05 Т/с «Мерлін 2».

12:00 «В ефірі».

12:20 Т/ж «Культура».

12:55, 00:35 Т/с «Північ і Південь».

14:35 Х/ф «Час Анни».

16:15 Спортивне шоу.

17:10 «Люблю Словаччину».

18:50 Д/с «Подорожі».

19:25 «Зведи дім, посади дерево».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Таємниці тіла».

22:30 Т/с «Заправка».

09:00 09:30

«Жива панорама». Т/ж «Телевікенд».

20:00

Музичне шоу «Співак у масці». Х/ф «Канікули». Т/ж «Портрет».

13:35, 19:25 «Міжнародні новини».

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:30, 15:30, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:15, 16:15, 17:15 «Тепер відбувається».

18:35 «Сума».

18:50, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Ти вдома!».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

22:35 00:50

10:55 Кулінарна.

11:30 Т/ж жінок.

12:00 «Більше, ніж охоронець».

12:35 Т/ж автолюбителів.

13:05 «Стиль життя».

13:40 «Інноватор».

14:10 «Бренди».

14:45 Т/ж «Формула Е».

15:20 М/ф «Вук».

17:00 Х/ф «Парк Юрського періоду 3».

19:00 Факти.

19:50 Музичне шоу «Зірка в ролі зірки».

23:25 Х/ф «П’ятдесят відтінків сірого».

08:10 М/с.

09:45 «Дивовижне ательє».

10:10 за участі дітей «Теревені».

10:35 Т/ж «Автосалон».

11:00 Д/с «Відкрите небо 2».

12:00 «Словаччина в картинах».

12:25 «Світ у картинах».

12:55 «Без п’яти 12».

14:00 «Громадянин за дверима».

14:35 Т/с «Агата Крісті: Пуаро».

15:30 «Золоті часи».

16:40 Х/ф «Діамантова рука».

18:40 «Гайда на город!».

19:15 «Таємниця моєї кухні».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Обіцяне життя».

23:25 Х/ф «Войтех».

10:35 Т/ж «HіghLіfe».

11:10 «Телешоп».

12:10 Т/ж мандрівників.

12:50 «Суперзелений: охорона довкілля».

13:30 «Готель року».

14:15 «Легенди живуть із нами».

14:55 «Поза домом».

15:30 Х/ф «Банановий Джо».

17:40 Т/с «Кобра 11».

19:00 Новини.

TV JOJ 09:20

Х/ф «Останній подарунок». Х/ф «Лисий нянька».

13:50 М/ф «Король Лев».

16:40 «Нова садиба».

17:50 «Поради власникам будинків».

18:50 «Новий дизайн».

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Місія неможлива: Фолаут».

00:50 Х/ф «Дедпул».

11:30

09:00 09:35 10:00 10:35

«Жива панорама». «Фермерське ревю». Т/ж «Галялі». Т/ж споживачів.

13:55

Основні моменти Євроліги.

15:00 Теніс.

17:10 Т/ж нацменшин.

16:50 Т/ж «Телевікенд».

18:15 Новини.

18:25 Хокей.

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 Д/с «Родина».

21:35 Т/с «Катерина Велика 3».

22:30 Х/ф «Джанго».

00:30 Братиславські дні джазу.

00:00 «Угорський ґазда».

00:25 Т/с «Товт Янош».

08:00, 11:00, 12:00, 12:55, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Суперкнига».

08:35 Глобал 3000.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20, 13:20 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Карпатське рибалля.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/ж «Карта».

12:30 «П’ять континентів».

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Д/с «Найвеличніші події живої планети».

16:00 Романо лав.

16:15 У фокусі Європа.

17:00, 20:05 Д/ф.

19:50 На часі.

21:30 Романо лав (з угорськими субтитрами).

21:45 «У лісі».

22:05 «Стежками батьківщини».

22:30 «Новум».

22:55 «Дні, роки, століття».

23:50 «Ти вдома».

10:10

Д/ф «Африкою на мотоциклі «Піонер».

10:25 «Велоподорожі».

10:35 «Історія».

10:40 «Ретро-новини».

11:10 «Чехословацький кінотижневик».

11:20 Т/ж «ВАТ».

11:50 «Покоління».

12:15 «Вікна душі навстіж».

12:25 Телеклуб для людей із вадами слуху.

12:50 «Мій діагноз».

13:30 «Фермерське ревю».

14:00 Т/ж «Галялі».

14:25 Т/ж споживачів.

14:40 «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО на Словаччині».

15:00 Теніс.

17:45 Футбол.

20:10 М/с.

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 «Ангели-охоронці».

21:40 Д/ф «Премія «Пам’ятки та музеї».

09:00, 10:00 Деталі.

09:20, 16:00, 17:30 Т/с.

10:20 На часі.

10:35, 19:30 Д/ф.

11:00, 13:00, 21:00 Новини.

11:05 М/ф.

11:30 «Жіночий час».

11:55, 12:25 Події.

12:00 «Портрети».

12:30 «Карпатська кулінарія».

13:05 Новини культури.

13:10 «Natura».

13:30 Європейське перепуття.

13:55 Д/с «Найвеличніші події живої планети».

15:35 Роман Сов’як - у мережі.

17:00, 19:00 Дайджест.

21:10 «Давайте обсудимо!».

21:35 «Безмежно угорець».

22:05 Т/с «Hactіon».

22:55 Т/с «Робочі справи».

23:20 Т/с «Товт Янош».

23:45 «Угорська хроніка».

10:45

Д/ф «Словацькі замки в об’єктиві».

11:00 Богослужіння.

12:30 Д/с «Родина».

13:00 Казка «Хандрігула».

14:05 «Маніфест: Йозеф Янкович».

14:20 «Орієнтація».

15:00 Велоспорт.

16:45 Хокей. Екстраліга.

19:50 М/с.

20:50 «Слово Боже».

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 Т/ж Ліги Фортуни.

21:45 «Про спорт».

22:15 «Театр нас радує».

22:30 «Запрошення в театр».

00:00 «Угорська хроніка».

00:10 «Карпатський басейн».

00:30 У гарній формі.

08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест.

08:30, 16:10, 18:30 Т/с.

10:30, 20:30 Д/ф.

11:00, 13:00, 21:00 Новини.

11:05 Х/ф «Капітан Тенкеш».

11:30 «З вірою в житті».

11:55, 12:25 Події.

12:00 «Я прийшов сюди для того...».

12:30 «Карпатська кулінарія».

12:55 Анонси подій.

13:05 «Культурна стежка».

13:30 Дитячий простір.

14:00 Карпатське рибалля.

14:25 Д/ф «Океани».

15:35 Мистецький вимір.

16:00 Шлях до істини.

21:10 З тижня на тиждень.

21:40 «У лісі».

22:05 «Стежками батьківщини».

22:30 Т/с «Робочі справи».

22:55 Т/с «Hactіon».

23:50 «Ти вдома».

НЗ

УЖЕ ІСТОРІЯ 11

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

TT ТАК БУЛО

БАНКИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ В ПЕРІОД 1920 – 1930-х РОКІВ

Н

у, і яка країна обійдеться без банків? Але й банки без грошей не можуть функціонувати. Цього разу ми розкажемо про фінустанови, які працювали на Закарпатті (тоді – Підкарпатська Русь) за часів його входження до складу Чехословацької Республіки.

ПРО ГРОШІ У КРАЇ – ДУЖЕ КОРОТКО За період свого існування людство пройшло чимало стадій розвитку торгових відносин, серед яких передусім виділявся бартер: річ за річ, ти мені – я тобі. Відтак поступово з’являються гроші. Серед них першими були срібні й золоті монети (чеканки). До речі, карбувальники з’явилися в Мукачеві 1627 року. Про це свідчить документ міського архіву. Проте мідні викарбували лише 1706-го. Срібні й золоті монети виготовляли до 1713 р. Понад 80 літ у місті над Латорицею зберігалася назва вулиці – Карбувальна. В Угорщині й нашому краї в різні часи в обігу були дукати, гульдени, крейцери, флорени, пенге, марки, форинти, крони та мідяки. Перші паперові гроші – форинти – ввела Марія-Терезія в 1761-му. 1918-го в імперії розпочав свою діяльність Австрійський національний банк, сфери впливу якого поширювалися й на Угорщину.

ЧЕХОСЛОВАЦЬКІ БАНКИ ЗРОЗУМІЛИ СВОЮ РОЛЬ У РОЗВИТКУ КРАЮ У статті К. Дравецького читаємо, що після входження нашого краю до складу Чехословаччини банки республіки зрозуміли свою роль у його розвитку. Тож празький «Аграрний банк» у лютому-1920 у гарній будівлі на розі площі Т. Масарика й набережної Палацького в Ужгороді відкрив свій філіал. Він був першим на теренах Підкарпатської Русі з акціонерним капіталом 60 млн крон. Того часу його філії вже працювали у Братиславі, Брно, Бржецлаві, Чеське Будєйовіце, Градець-Кралове, Кошице, Кромержиж, Оломоуц, Пардубіце, Плзень, Пршібрам, Табор. Крім банківської діяльності, за власною ініціативою та зі свого грошового капіталу ця фінустанова брала участь у створенні в краї низки виробничих підприємств, проводила організаційну роботу в галузі торгівлі шляхом надання дешевих кредитів торговельним, промисловим і землеробським підприємствам. К. Дравецький зазначає, що банк був учасником боротьби нашого народу за господарську й політичну незалежність. Перший свій філіал на ПР «Словацький банк Братислави» відкрив у будівлі готелю «Берчені» на пл. Корятовича в Ужгороді. Затим такі запрацювали в Мукачеві, Берегові та Хусті. Дешеві кредити, які він надавав, широко використовували торговельні, промислові, землеробські підприємства та будівельні організації. Окремі суми позик доходили до мільйона крон. Його послугами із задоволенням користувалися емігранти США, Канади та наші заробітчани в цих країнах. Володіючи інформацією про успішну роботу вже діючих у краї банків – поспішали відкривати свої відділення й інші такі установи республіки. Так, коли на початку 1920-х для філії «Народного банку Ческословенска» в Ужгороді на тодішній

Тиршовій площі в Малому Галагові ще не звели будівлю (нині Закарпатське відділення НБУ), він розміщувався на пл. Корятовича, 23. Окрім того, його філії функціонували в Мукачеві та Берегові. На пл. Тиршову установа переїхала десь на початку 1930-х. А на Маломостецькій вулиці (тепер це початок вул. Волошина в нашому обласному центрі) успішно діяв «Дунайський банк», не конкуруючи з іншими. В Ужгороді та Хусті добре працювали відділення чеського «Легіонбанку». Вони є в «Адресарі ЧР». На жаль, не вдалося встановити їхнє місце дислокації. Проте відомо, що засновниками відгалуження цієї фінустанови на ПР були чеські легіонери, які з великою повагою ставилися до наших краян. Під час чехословацького періоду в Севлюші діяв лише один банк – «Угочанський», котрий ще далекого 1904 року відкрили на центральній вулиці міста (нині вул. Миру). Тоді для нього звели гарну будівлю. Він один успішно обслуговував

Другою установою став «Народний банк». Були ще «Мукачівський кредитний» та «Мукачівський економічний» банки, засновані ще на початку ХХ ст., котрі продовжували працювати і в чехословацький період.

~~«Подкарпатський банк» мав філії в багатьох містах краю У міжвоєнний період кількість фінустанов у Мукачеві зросла. Одним із перших у новозбудованому приміщенні на вул. Масарика, 29 (нині Миру) свій філіал відкрив «Словацький банк» Братислави. Пізніше, вже за Радянського Союзу, тут розмістили райком комсомолу.

~~Закарпатське відділення Національного банку України в Ужгороді розташоване в приміщенні, яке в 1920-х будувалося для «Народного банку Ческословенска» Севлюський округ – усі державні установи й організації, господарські підприємства та населення. За радянської доби тут знаходилося Виноградівське відділення Держбанку СРСР, потім там функціонував банк «Україна». Нині важко зрозуміти, як виноградівська місцева влада спромоглася цю історичну 116-річну споруду, яка досі продовжує вражати містян і туристів міцністю та красою, перетворити в бізнесові структури…

БАНКІВСЬКЕ МУКАЧЕВО Розвиток банківської сфери в Мукачеві був тісно пов’язаний зі зростанням промисловості, адже місто стояло на перехресті шляхів сполучення, що стимулювало торгівлю й викликало появу низки фінустанов. Найдавнішою тут вважається Березько-Мукачівська ощадна каса, пізніше – банк. Розташувавшись 1878-го на сучасній вулиці Ілони Зріні, згодом він перебрався в центр (нині площа Миру). Успішно пережив Першу світову війну, й у чехословацький період зберіг за собою провідні позиції в цій сфері.

Севлюші, Хусті, Тячеві, Солотвині, Рахові, Ясінях та Михайлівцях був найвідомішим. Відкрили його у травні 1920-го засновники Волошин, Грабар, Бращайко, Гренджа-Донський, Бабота та Шандор на пл. Маса-

В подальшому свої відділення відкрили центральні: «Дунайський», «Подкарпатський», «Земський промисловий» та «Виноградський банк на Карлових Виноградах». Із місцевих тут успішно вели діяльність «Березько-Мукачівський», «Мукачівський народний», «Руський народний», «Мукачівський економічний» банки та «Землеробська каса взаємодопомоги». Із переліку бачимо, що фінансова сфера міста була дуже розгалужена та добре структурована й направлена на обслуговування не лише торгових організацій і кредитування підприємницької діяльності, а й на обслуговування населення. З переходом Мукачева в листопаді 1938 року до Угорщини тутешня добре розвинена банківська система зазнала відчутних потрясінь і змін.

ЗНАЧЕННЯ «ПІДКАРПАТСЬКОГО БАНКУ» ДЛЯ РЕГІОНУ У статті нашого земляка К. Дравецького читаємо, що за часів Чехословацької Республіки «Подкарпатський банк» із філіями в Мукачеві, Вилоку,

рика, 9 в Ужгороді – як фінустанову, що мала допомагати бізнесу, містянам і селянам в украй важкі часи розвиватися та заснувати власну справу. А втілити задум у життя допомогли наші емігранти в США, зібравши 5 мільйонів крон, більшість із них також стали акціонерами банку. Згодом губернатор Підкарпатської Русі А. Бескид заснував у місті «Руський народний банк», але самостійно він функціонував лише до 1925-го. Того ж року об’єднався з «Подкарпатським», передавши йому свої активи й пасиви. Діяльність «Подкарпатського банку» була багатогранною та широкою. Голодного 1920 р., аби допомогти краянам, привіз із Румунії 52 вагони кукурудзи, яку продав закарпатцям за покупною ціною. Це він для зйомок у краї художньої стрічки «Корятович» надав кредит у 700 мільйонів крон. Маючи монополію на торгівлю сіллю в регіоні, допомагав ставати на ноги багатьом підприємствам й іншим господарським структурам, зокрема фабрикам дзвонів «Акорд» та з виробництва свічок «Геліос», деревообробному підприємству «Явор», металообробному Козаря та заводу бетонних виробів. Співпрацював і з іншими господарськими структурами. Під час розбудови Малого Галагова «Подкарпатський банк» викупив у міста землі Великого Галагова, обмежені вулицями Митною, Загорською та Собранецькою, щоб цей мікрорайон зробити елітним – із вілловою забудовою. Поділені земельні ділянки продавали людям, котрі готові були побудувати такі будинки і не заводити тваринництво. Він успішно співпрацював із іншими фінустановами. У підсумку «Лігобанк» передав йому територію діяльності підприємств свого концерну, а наприкінці 1933-го вони об’єднали свої капітали в один «Підкарпатський». У «Подкарпатському банку», писав К. Дравецький, знаходили допомогу всі ті, хто хотів працювати і брати активну участь у створенні нових галузей промисловості ПР. «Час заснування банку для фінансових операцій був дуже слушний, – повідомляла газета «Свобода». – Будучи новоутвореним, він не мав за собою наслідків Першої світової зі зне-

ціненою валютою та воєнними позиками, які знищили не один банк. Оселився на пл. Масарика, де проводилися ярмарки і збиралося багато люду з усієї землі підкарпатської, тож двері його майже не зачинялися, а люди йшли туди, як бджоли, що несуть напрацьоване до свого вулика». До світової економічної кризи (1928 – 1933 рр.) діяльність цієї фінустанови була дуже успішною. Якщо на рік заснування грошових вкладів населення там зберігалося 2 193 782 крон, то наприкінці 1928-го – вже 35 248 345. Добрій роботі сприяло не лише вміле керівництво, а й уряд республіки, який прагнув допомогти збіднілому краю, а відтак вклав у «Подкарпатський банк» понад 10 мільйонів крон. Так він поступово, маючи міцну фінансову базу, вийшов на широке поле самостійної діяльності й став керівним не лише на ПР, а й у східній Словаччині, маючи вже високий рейтинг довіри. Попри високу популярність та велике коло постійних грошовитих клієнтів, проблеми настали на початку 1930-х, коли в Чехословаччині почалася господарська криза. Тоді підприємства ПР поступово слабнули, а разом із ними – й «Подкарпатський банк». Однак це стало лише початком негараздів наступних років: коли після рішення Віденського арбітражу Ужгород, Мукачево й Берегово передали до складу Угорщини, установу терміново довелося евакуювати до Сваляви. Водночас змінили назву на «Підкарпатський банк». Слід розуміти, що такі негативні події наближали фінустанову до банкрутства та ліквідації. На цій хвилі вже станом на 1.01.1939 року на рахунку там було всього 34 688 крон, і то не власних, а надісланих благодійниками з усього світу для підтримки Карпатської Січі. Втім, це не допомогло врятувати Карпатську Україну, разом із якою зник і «Підкарпатський банк». Проте в Ужгороді в угорські часи теж працював «Подкарпатський банк». Очевидно, в 1938-му установа якось розділилася і так продовжувала діяти. 1940-го його директором став досвідчений банкір Елек Андор. Перед приходом до міста радянських військ, будучи впевненим, що росіяни дуже добрі й привітні люди, – він, мовляв, бачив це на власні очі в російському полоні в Красноярську, звідки в лютому-1922 його і ще 350 угорських вояків відпустили додому, – не залишив Ужгород, як це зробили інші угорські чиновники. Вже потім він зрозуміє, яку помилку зробив.

10 листопада 1944-го просто на вулиці його затримали, а 24 січня 1945-го за рішенням військового трибуналу 4-го Українського фронту відправили в табір ГУЛАГу в Іркутську область. Там він десь на початку 1950-х і помер. За наявними інформаційними джерелами, філіал «Підкарпатського банку» ще деякий час діяв у Пряшеві. Де-факто разом із іншими на території краю його ліквідували 13 серпня 1946 року. Натомість радянська влада відкрила єдиний державний банк – «Держбанк СРСР». Юрій ТУРЯНИЦЯ, член клубу Масарика в Ужгороді, краєзнавець

12 СПОРТ

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

TT НАШІ ІНТЕРВ’Ю

здобутки хотілося б якоїсь уваги з боку держави. Але поки мій титул чемпіонки Європи нашу країну не вразив. Та й збірна в загальнокомандному заліку досягла успіху: жіноча та юніорські команди стали першими, а чоловіча здобула третю сходинку. Щодо допомоги, то, до прикладу, в сусідній Словаччині атлетам, котрі виступають на такому рівні,

фінансування на відрядження та стипендію також не йдеться. Які плани на перспективу?

– Готуюся до Чемпіонату України, який цього місяця пройде в Черкасах. Ці змагання стануть для мене генеральною репетицією перед ЧС, який також проходитиме в Іспанії в листопаді. Наскільки цей вид спорту популярний в Ужгороді, на Закарпатті?

– У нас дуже багато талановитої молоді. Маю багато підопічних, яких треную в ужгородському фітнес-центрі «Гармонія». Серед них є чимало тих, які можуть спокійно виступати на чемпіонаті. Але проблема в тому, що атлети фінансово не можуть собі дозволити поїхати на змагання. Тож саме держава мала би

держава призначає стипендію 300 євро, надають можливість безкоштовно тренуватися в залах, компенсують витрати на змагання, – таким чином мотивують їх до розвитку. А в нас весь процес підготовки пройшов за власні кошти, про

підтримати спортсменів у цьому плані. Окрім того, стає дуже популярним дитячий фітнес. До слова, одна з моїх вихованок уже виступатиме на найближчому ЧУ у своїй віковій групі. Розмову записав Роман СЕНИШИН

ЗАКАРПАТКА ВИБОРОЛА «ЗОЛОТО» НА ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ З АРТИСТИЧНОГО ФІТНЕСУ Вперше в історії закарпатська атлетка Олександра Вакарова стала чемпіонкою Європи з артистичного фітнесу. Це – нова дисципліна, яка входить до видів, включених у чемпіонат із бодібілдингу та фітнесу. До слова, саме цього року фітнес розділили на два різні види – акробатичний та артистичний. Олександра обрала останній, і не прогадала. ЧЄ проходив із 16 по 21 вересня в столиці іспанської Каталонії – Барселоні, яка активно прагне відокремитися від королівської Іспанії. Саме через це в української команди була низка пригод, які, на щастя, завершилися хепі-ендом. як удалося ~~Олександро, пробитися на континен-

тальні змагання?

– Вже доволі тривалий час займаюся фітнесом, виступаю на всеукраїнських змаганнях та працюю тренером. Торік у чемпіонаті України вдалося вийти до фіналу, однак стати переможницею не вийшло. Та в 2020-му перемогла й зуміла вибороти путівку на ЧЄ, який став для мене дебютним. Які особливості цього чемпіонату?

– Ще до старту змагань нашій збірній довелося пройти серйозні випробування. Одразу ж після приземлення в аеропорту Барселони нам не дозволяли покинути територію летовища впродовж наступної доби. Більше того, п’ятьох членів збірної, в тому числі й мене, доправили в ізолятор тимчасового утримання. А все тому, бо для людей із країн східної Європи через жорсткий карантин діє заборона на відвідування Іспанії. Попри те, що ми мали всі дозвільні документи з Мадрида, місцеві чиновники й поліціянти чомусь на це не зважали, вони взагалі якось не дуже беруть

~~

до уваги вказівки зі столиці. Та зрештою все вдалося залагодити, й із ізолятора, після «дуже спортивної» їжі – чіпсів та коли, – поїхали до місця змагань. Мабуть, тому цей успіх для Вас став особливо важливим?

– Так, перемога далася непросто. Адже, окрім пригод у Барселоні, в процесі підготовки суттєві корективи вніс карантин. Певний період часу діяла заборона на відвідування спортивного залу, тож довелося всіляко викручуватися. Разом із тренером Оксаною Оробець коригували весь тренувальний цикл у онлайн-режимі, було важко, але нам удалося досягти мети. Мій виступ відбувався у два етапи: у першій частині показувала акробатичні елементи, у другій – красу тіла. Відверто, й не сподівалася, що зможу вибороти золоту медаль, це для мене стало дуже приємною несподіванкою. Представниці яких країн були головними конкурентками?

– Головними суперницями стали мої колегині зі складу збірної України. Польські атлет-

~~

~~

ки намагалися втрутитися в боротьбу, однак поки не дотягують до рівня наших дівчат. У загальному заліку українська жіноча та юніорська збірні вибороли перші сходинки, а чоловіча команда стала третьою. Цікаво, а був якийсь призовий фонд для переможниці?

– Відверто, то від організаторів, окрім медалі й кубка, – нічого. Проте отримала неперевершене емоційне задоволення: повірте, коли стоїш на п’єдесталі й на твою честь лунає гімн України, то по шкірі мурашки бігають. Хоча, звісно, за такі

НЗ

~~

~~

~~

TT ФУТБОЛ

СЕНСАЦІЯ В ІРШАВІ:

СЕРЕДНЯЧОК ПОЗНУЩАВСЯ НАД ЧЕМПІОНОМ Сьомий тур чемпіонату Закарпаття з футболу у вищій лізі приніс доволі несподівані результати. Справжня сенсація сталася в Іршаві, де середнячок «вишки», іршавська «Бужора», просто-таки познущалася над чинним чемпіоном – виноградівським «Севлюшем». Гос подарі вколотили у ворота, здавалося б, фаворита зустрічі шість «сухих» голів, натомість зберігши свої володіння недо- ~~Сергій Гирич (у блакитній футболці) торканними. Мабуть, радіє голу в матчі «Тячів» – «Вишково» щось негаразд у закарпатського чемпіона, але більше моги, провівши два швидкі м’ячі, й висновків можна буде зробити вже дозволила середнянцям за дві хвипісля наступного матчу 8-го туру, який лини до завершення матчу забити гол «Севлюш» зіграє з новачком ліги – ФК престижу. Тож володарем почесного «Ф. Медвідя – Бобовище» – вже цієї трофею стає «Поляна». неділі. А от у першій лізі західної зони А от команда з Мукачівщини («Медвінайгарячішою стала зустріч геоградя – Бобовище») всього одним м’ячем фічних сусідів «Боржавське» – «Зана виїзді поступилася лідеру «вишки» річчя». Матч завершився перемогою ФК «Хуст» – 0:1. «Вільхівці» в домашгосподарів – 1:0, проте події, які виньому протистоянні не мали проблем рували, та поведінка вболівальників із рахівськими «Карпатами», в яких розглядатиметься на засіданні конт­ спостерігаються певні кадрові проблерольно-дисциплінарного комітету ми, – 5:0. «Поляна» вдома впоралася з обласної асоціації футболу. «Копаня» «Середнім» – 3:2. вдома поступається «Невицькому Турнірне становище: «Хуст» – 15 замку», а спортсмени «Сільця» в очок; «Бужора» – 14; «Поляна», «Медрідних стінах розбили «Нижній Коровідя – Бобовище» – по 12; «Севлюш» пець» – 1:7.

– 11; «Вільхівці» – 6; «Карпати» – 4; 14 жовтня зіграли матчі 9-го туру «Середнє» – 1. в першій лізі. Результати такі: ФК «В. А на свято Покрови та День захисКопаня» – «Сільце» – 1:5; «Боржавника України у Вільхівцях на новозбуське» – «Невицький замок ОК ДЮСШ дованому красені-стадіоні відбувся «Україна» (Невицьке) – 6:0; «Заріччя» – фінал 75-го ювілейного Кубка Закар«Н. Коропець» – 0:6. паття з футболу. За трофей боролися Турнірне становище: «Н. Коро«Поляна» й «Середнє». Полянська пець», «Боржавське» – по 20 очок; команда, здається, на досвіді, зуміла «Заріччя» – 10; «Невицький замок» – 9; впевнено довести поєдинок до пере«Сільце» – 7; «В. Копаня» – 3.

У групі 2 цієї зони переможну ходу чинного чемпіона першої ліги – іванівського «Колоса» – вдалося спинити довжанській «Боржаві», яка на виїзді зуміла зрівняти рахунок у матчі й здобути нічию – 1:1. А от кінчеський «Сокіл» удома впевнено переграв верхньокоропецькі «Карпати» – 4:2. ФК «ЗіркаSPAR» (Лінці) – вихідний. Результати 9-го туру такі: ФК «Сокіл» (Кінчеш) – «Зірка-SPAR» (Лінці) – 1:4; «Карпати» (В. Коропець) – «Боржава» (Довге) – 0:2; «Колос» (Іванівці) – вихідний. Турнірне становище: «Колос» – 16 очок; «Зірка-SPAR», «Боржава» – по 10; «Сокіл» – 9; «Карпати» – 1. У східній зоні в групі 1 рокосівський «Гірник» нарешті перервав серію невдач і на своєму полі здолав бедевлянський «Беркут» – 6:1. А от міжгірська «Верховина» вдома не змогла нічого протиставити «Руському Полю» – 1:2. Матч лідерів першої групи «Тячів» – «Вишково» став переможним для господарів – 4:1. Результати матчів 9-го туру: СК «Тячів» – ФК «Руське Поле» – 4:1; ФК «Беркут» (Бедевля) – ФК «Вишково» – 1:3; ФК «Гірник» (Рокосово) – ФК «Верховина» (Міжгір’я) – 0:1. Турнірне становище: «Тячів» – 24; «Вишково» – 16; «Руське Поле», «Гірник» – по 12; «Верховина» – 5; «Беркут» – 1. У групі 2 також пройшов поєдинок двох конкурентів у боротьбі за нагороди – ясінянська «Говерла» приймала «Карпати» (Дубове). Визначальним тут став перший тайм, а саме на 27-й хвилині один із кращих бомбардирів «Говерли» Сергій-Степан Демедюк зумів реалізувати свою нагоду й приніс перемогу господарям – 1:0. Тересвянський «Авангард» удома переграв «Великий Бичків» – 2:1, а от аутсайдер групи «Терново» поступається лідеру «Ізі» – 2:4. Результати 9-го туру такі: «Терново» – «Карпати» (Дубове) – 1:2; «Великий Бичків» – «Іза» – 1:1; «Авангард» (Тересва) – «Говерла» (Ясіня) – 2:1. Турнірне становище: «Іза» – 18 очок; «Карпати» – 16; «Говерла» – 15; «Бичків» – 10; «Авангард» – 10; «Терново» – 0. Семен МИХАЙЛИК

TT ПРОФЕСІЙНА ЛІГА

«УЖГОРОД» ЗАЗНАЄ ПЕРШОЇ НЕВДАЧІ, АЛЕ ЛІДЕРСТВО ЗБЕРІГАЄ

У 6-му турі Чемпіонату України з футболу у другій лізі «Ужгород», який досі жодної гри не програв, проводив матч у Хмельницькому з місцевим «Поділлям». Цей поєдинок став драматичним для закарпатців: хоч повели господарі, проте ще в першій половині досвідчений Адріан Пуканич відновив рівновагу. А от у другому таймі головним героєм зустрічі став арбітр, який вилучив двох футболістів «Ужгорода» й залишив команду вдев’ятьох. Звісно, відчутною перевагою скористалися господарі й домоглися перемоги, провівши другий м’яч. Який, як стверджує відомий закарпатський футбольний експерт Степан Селменський, нападник «Поділля» забив, будучи в положенні поза грою. Тож «Ужгород» зазнає першої поразки в сезоні, а окрім того, тренерський штаб тепер має поламати голову над кадровою проблемою: ким замінити в наступному матчі дискваліфікованих Віктора Ряшка та Владислава Шкіндера. Турнірне становище: «Ужгород» – 15 очок; «Поділля» – 12; «Епіцентр» (Дунаївці), «Карпати Галич» – по 11; «Чайка» (Петропавлівська Борщагівка), «Рубікон» (Київ) – по 8; «Діназ» (Вишгород), «Буковина» (Чернівці) – по 7; «Чернігів» – 6; «Оболонь-2» (Київ) – 4; «Волинь-2» (Луцьк), «Карпати Львів» – по 3; «Калуш», «Нива» (Вінниця) – по 0. Наступний 7-й тур, який мав відбутися 17 жовтня, «Ужгород» пропускає через зняття з чемпіонату ФК «Калуш», а у 8-му ужгородці гратимуть на виїзді в Чернігові 24 жовтня з однойменною командою. В аматорській лізі України фіаско на виїзді в 5-му турі зазнає мукачівська «Мункач футбольна академія». Її кривдником стала «Нива» з Теребовлі, яка святкувала вікторію з рахунком 3:0. У турнірній таблиці МФА йде на 5-й сходинці з п’ятьма очками в активі. Наступний матч вона також зіграє на виїзді проти коломийського ФК «Варатик». Михайло АРДАНИК

НЗ

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 13

TT ДАТА ТИЖНЯ

«БУДЬ СОБОЮ, ІНШІ РОЛІ ЗАЙНЯТІ»

Н

ині – про Оскара Уайльда, котрий народився 15 жовтня. Його просто-таки зі срібної ложечки вигодувало суспільство. А потім відмовилося від нього.

ЙОГО БАТЬКО БУВ ГЕНІЄМ ОПЕРАЦІЙ Бездоганне дитинство. Ситість у всіх можливих варіаціях. Екстравагантність аж до нудьги. Ну так, ще – нетрадиційна орієнтація. І слава. В юності та після смерті. Цікаво про письменника писав К. Чуковський. Найперше про батька: верткий чоловічок, весь він якийсь скуйовджений. Це – доктор Вільям Уайльд, знаменитий хірург, фахівець із очних і вушних хвороб. Операції робив просто натхненно. Проїжджав якимось селом, а він був вічно в роз’їздах, і дізнається, що тут хлопчик подавився картоплиною. Без хвилинного роздуму виймає з брудної кишені звичайнісінькі ножиці, ріже ними малому горло, витягує картоплину – і той врятований. Вільям був художником операцій, зухвалим до геніальності. Коли одному матросу парус увігнав велику голку в око, причому так глибоко, що вхопитися, аби витягти її, – ні за що, лікар послав за електромагнітом, і сталева скалка сама вишла з рани! Уайльд прославився по всій Європі, тож не дивно, що його призначили придворним хірургом, а згодом, у 1864-му, зробили сером. У Німеччині вчені медики й понині шанують його геній. Він був усюдисущим: видавав науковий журнал, заснував мало не в стайні прекрасну лікарню для бідних, займався археологією, етнографією, й за ці праці академія присудила йому золоту медаль, читав лекції, подорожував Сходом, писав товсті книжки. Дуже строката біографія в цієї людини. З лікарні – в музей, із музею – на побачення. Але й любив випити та смачно попоїсти, відзначався гостинністю й щедрістю. Лікарня, яку заснував і безоплатно зцілював тисячі хворих, досі залишається його пам’ятником. У місті ходило багато пліток і про його любовні пригоди. Коли помирав, біля його узголів’я, крім дружини, була ще якась «дама під вуаллю» – приходила щоранку й тільки опівночі йшла. Позашлюбних дітей мав безліч, і ніжно про них піклувався.

ВІН ОБОЖНЮВАВ КОМПЛІМЕНТИ А тепер про його сина Оскара, розбещеного хлопчика, котрого мати довго вбирала, як дівчинку, у фартушки, спіднички, стрічки… Отже, він народився в Дубліні 15 жовтня 1856-го. Коли мав 12, то по неділях носив циліндр на своїх дівочих кучерях, і товариші, звичайно, ненавиділи цього чинного франта. А сам він просто обожнював компліменти. І навіть через десятки років у в’язниці буде захоплюватися, коли друг Роберт Росс писатиме йому листи з похвалою. Оскар одружився, але до дружини ставився байдуже. Ось як писав про неї майже через рік після весілля: «Вона схожа на райську птицю, що побувала під дощем». А ще він був викличним. В університеті студенти просто розтрощили його занадто претензійні кімнати, але це навіть як слід не образило його. Закінчивши університет, з’явився у столицю – постав перед публікою в особливому вигадливому костюмі. Сучасники до подробиць описали його, настільки кидався в очі: оксамитовий берет, довгі локони, мереживні манжети, короткі панталони й довгі панчохи… Преса підхопили цей вигадливий образ та стала вважати його основоположни-

ком «естетизму». Але насправді, в повсякденному житті, ніхто не сприймав всерйоз його витівки. Гумористичний журнал «Пенч» у той час стібався над ним і тими, хто його оточував. Це були естети, які не хотіли бачити життя, проте вважали себе кращими з кращих серед англійської золотої молоді. Жінкоподібні манірні юнаки зневажливо говорили про політику, спорт і торгівлю та, фактично, протиставляли себе поколінню власних батьків. І, звісно ж, ~~Оскар вождем цієї яскравої ватаги став молодий Уайльд. У 1881 році вийшла книжка його віршів: таких собі, без особливих зауважень, але й без слідів неабиякого хисту. Проте саме завдяки серпанку незвичності вони розійшлися в п’яти виданнях. Ну, а потім Оскар подався в Париж, де б на нього могли дивитися поблажливіше. Але тут він чомусь забув про свій вигадливий костюм, ви би його навряд чи вирізнили з натовпу. Саме тоді й починає писати справжні твори, якими читачі захоплюються понині. Зокрема в 1883-му – поему «Сфінкс». Гроші тим часом теж від нього тікали, доводилося подумати, як заробляти їх щодня. Тож він повернувся в Лондон, став читати лекції, співпрацювати в газетах. І ось на порозі вже стоїть слава, дуже добрі заробітки. Уайльд навіть почав писати п’єси: саме такі, які подобалися публіці, та все ж справді талановиті.

НИМ «ПРИГОЩАЛИ» ГОСТЕЙ САЛОНІВ Приблизно таким самим екстравагантним вигадником бачить письменника І. Ізмайлов. Спочатку, звісно, він розповідає про батьків. Подружній союз Вільяма і Джейн дивував дублінців. Поки чоловік лікував королеву Вікторію, дружина писала гнівні статті проти її влади й ховала в будинку революціонерів, котрі боролися проти Англії. Дитині пояснили, що він хлопчик, тільки в п’ять років, коли Джейн народила-таки бажану доньку. Можливо, це фатально вплинуло на психіку молодшого Уайльда. Відвідавши Італію і Грецію, він оголосив, що має намір зробити «найнеобхіднішу нашому суспільству революцію – в моді». Відтепер з’являвся на публіці в особисто придуманих запаморочливих убраннях. Оскар по-дружньому спілкувався з принцом Уельським, упадав за великими актрисами Еллен Террі і Сарою Бернар. Ним стали «пригощати» відвідувачів салонів: «Приходьте обов’язково, сьогодні буде цей ірландський дотепник». Він дуже талановито читав лекції: «Коли я розповів про таємниці Боттічеллі, ці міцні чоловіки розридалися, як діти. А коли мав необережність покритикувати Уістлера, вони вихопили револьвери і пристрелили б його, якби він там був». На банкеті остаточно підкорив шахтарів, показавши, що може випити не менше за них. Він писав друзям: «Америку до цивілізації я вже долучив – залишилося тільки небо!» Такими ж парадоксальними є і його афоризми. • Холостяки ведуть сімейне життя, а одружені – холостяцьке. • Нічого не робити – дуже важка праця. • Я

Уайльд із Альфредом Дугласом

телям боксу. Він був повним антиподом свого сина: майстер полювання в найгрубіших його проявах, фанат боксу, а при цьому, як не дивно, аристократ. Бокс вважався тоді мужицьким спортом. Ви б не побачили серед глядачів витончених аристократів, і Дуглас це чудово відчував. Тому став основоположником правил, які й досі працюють у цьому виді. Наприклад, щодо того, що боксер, який опускається на коліно, вибуває з бою. І це саме він запровадив боксерські рукавиці – до цього билися просто навкулачки. І от – на тобі. Отримав зманіженого, жінкоподібного синочка, якого просто неможливо уявити на рингу поруч зі справжніми чоловіками. Тому природно, що вони зненавиділи один одного. А тут ще й тріщини в сімейному житті. Якось Дуглас привів у дім коханку й запропонував – а що, коли би почати життя втрьох? Дружина одразу подала на розлучення. Сини стали захищати матір і відвернулися від тата. Але кульмінацією ненависті Альфреда до батька став той факт, що за дуже дивних обставин на полюванні застрелили його брата. Тому можна собі уявити, яким киплячим казаном виявився цей судовий процес. Адже сам собою злочин Уайльда був тоді поширений на його батьківщині. Знаменитий публіцист тих часів Вільям Стід, який згодом

цікавлюся лише тим, що мене зовсім не стосується. • Я можу повірити лише неймовірному.

• Коли люди погоджуються зі мною, я бачу, що неправий. • Я можу співчувати чому завгодно, тільки не горю людському. • Єдиний спосіб позбутися спокуси – це піддатися їй. Він не хвилювався при схвальних вигуках публіки, чи коли в американських ресторанах у нього кидали тарілками, або коли розбивали скло його екіпажу, – ця стихія була для нього рідною. Не тільки рекламу, а й анекдот зробив він зі своєї апостольської місії! Розповідають, наприклад, що якось його обурило неестетичне лахміття жебрака, котрого постійно спостерігав із вікна, тож вирішив замовити тому картинне й мальовниче. Взяв найкращого ~~Дружина Оскара з одним із двох синів свого кравця, одягнув бідняка за останньою модою, а загине на «Титаніку», вів репотім особисто намітив, де попортаж із зали суду й писав: трібно прорізати дірки і зробити «Якби кожен, хто винен у гріхові симетричні плями, щоб надалі Оскара Уайльда, потрапляв не мав (навіть на вулиці!) невиу в’язницю, то ми би стали тончених вражень. свідками дивного переселення Коли б Оскар знав, що сам мешканців Ітона, Герроу, Реґбі й невдовзі опиниться в становищі Вінчестера в тюремні камери». цього злидаря, незважаючи на «І ВІТРИ ЗАВІЮТЬ славу та гроші…

ЗАЧІСКУ ЗАПОЗИЧИВ У БЮСТА НЕРОНА Таких розповідей про Уайльда безліч; він ніби навмисно дбав, щоб чутки про нього ширилися світом. Коли при в’їзді в Америку його запитав митник, чи не везе з собою якихось цінностей, що підлягають миту, відповів: «Нічого, крім генія!». «Красиво зав’язана краватка – перший в житті серйозний крок», – вважав Оскар. Він тисячу разів доводив, що кожна жертва, всяке мучеництво, аскетизм ведуть до виродження й дикості. Він, наприклад, сідав за письмовий стіл у білій рясі з чорним капюшоном, і то лише тому, що таку ж рясу носив Бальзак; і навіть голос був у нього не власний, а прекрасна імітація інтонації Сари Бернар. Зачіску запозичив у Неронового бюста в Луврі. Але тут прогримів скандал. У 1895-му всі заговорили про його любовний зв’язок із молодим лордом Альфредом Дугласом, сином маркіза Квінзбері. Останній, захищаючи його честь, образив Уайльда. Той звернувся до суду через начебто наклеп, але суд виправдав маркіза й тим самим засудив Оскара. Ім’я Джона Дугласа Квінзбері має бути добре відоме люби-

СЛІДИ МОЇХ НІГ...»

Уайльд міг тоді просто втекти з країни. Але він залишився в Англії, і другий суд виніс йому покарання: 2 роки в каторжній в’язниці. Оскара шантажували й пропонували викупити викрадені в Дугласа особисті листи. Але письменник збентежив співрозмовника тим, що заявив: його епістолярна спадщина не має ціни, тому він не буде так дешево купувати її. Тож один із шантажистів навіть віддав листи авторові задарма. Перед початком процесу Уайльда обсіли всі можливі кредитори, його майно стали розпродавати. Вийшло так, що раптом він виявився банкрутом. Друзі теж боялися підтримувати його. Вистави за його п’єсами просто зняли зі сцени. Дехто навіть потурбувався, щоб спалили листи письменника. Його виганяли з усіх готелів. Добре, що знайшовся прихисток у брата в Челсі. І от прозвучав вирок. Перші пів року письменник провів у Вендсвортській тюрмі. Англійські в’язниці тієї пори були похмурі. Колишній аристократ знемагав від виснажливої роботи та смороду, якого він колись так сахався. В нього з’являються нічні галюцинації, він хворіє. Наприкінці 1895-го його відправили до Реддінґ-

ської в’язниці. К. Паустовський із цього приводу пише: «На вокзалі в Реддінгу навколо Уайльда зібрався натовп цікавих. Письменник, одягнений у смугасту арештантську куртку, стояв під холодним дощем, оточений вартою, і плакав уперше в житті. Натовп реготав. Доти він ніколи не знав сліз і страждання. Був блискучим лондонським денді. Весь аристократичний Лондон наслідував його. Одягався так, як він, повторював його дотепи, скуповував дорогоцінні камені і зверхньо дивився на світ з-під напівприкритих повік, майже, як Уайльд». А сам Оскар писав: «У суспільстві немає місця для мене. Але природа знайде для мене ущелини в горах, де зможу я сховатися, вона осипле ніч зірками, щоб, не падаючи, міг я блукати в темряві, і вітри завіють сліди моїх ніг, щоб ніхто не міг переслідувати мене. У великих водах очистить мене природа і зцілить гіркими травами».

«...МЕНІ НІЧОГО БІЛЬШЕ СКАЗАТИ» В’язниця перебувала під керівництвом полковника Айзексона, про якого відгукувалися, як про справжнє «чудовисько та мерзотника». Тут Уайльд написав один із своїх найвідоміших творів – «Баладу Реддінґської в’язниці». Рядки з неї викарбувані на надмогильному пам’ятнику Оскара. У тюрмі йому дозволили побачитися з дружиною, яка повідомила, що померла мати. І промовчала, що сама вона хвора на запалення спинного мозку. Через два роки її не стало. Це була їхня остання зустріч. Були й новини, які би могли потішити самолюбство Уайльда. В Парижі з величезним успіхом пройшла прем’єра його «Саломеї». Наслідуючи героїню п’єси, яку грала Сара Бернар, парижанки вдягалися в прозорі туніки, через які виднілися груди. Ще трохи колишнього Оскара залишилося в ньому й зараз. Навіть у в’язниці не втратив красномовство. І коли його, хворого, таки переведуть у госпіталь, він сяде на ліжку і своєю розмовою зачарує вбивць і злодіїв, так само, як колись зачаровував більш витончену публіку. Але ні Бозі, як він ніжно називав свого коханця, ні інші близькі приятелі не зустріли його за воротами після звільнення. А Уайльд був настільки знищений, що не залишив собі навіть колишнього імені. Він просив називати його Мельмотом – на честь вигнанця з готичного роману. Згодом все ж об’явився Бозі. Але тільки для того, щоб скористатися коштами, які підкидали письменнику сердобольні друзі. Потім він утік у Париж. Ті ж таки товариші благали Оскара: треба писати. І важко навіть уявити, які глибокі речі він міг у цей час творити. Але той гірко повторював: «Я міг говорити про життя, не знаючи його. Тепер же, коли я дізнався про нього все, мені нічого більше сказати». І от 1900-го помер маркіз Квінзбері, заповівши синам пристойний спадок. Уайльд кинувся до Дугласа, закликаючи до його совісті, щоб той фінансово «відшкодував» його банкрутство й ганьбу… Проте Оскар помер у Франції 30 листопада того ж року від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією. Йому було 46. Лорд Альфред Дуглас все ж сплатив похоронні витрати. Надалі ж зрікся своєї нетрадиційної орієнтації. Та він став лише моторошною тінню великого письменника, і згадують його тільки з цього приводу. А Оскар Уайльд залишився. Найперше – своїми творами, суперечливими афоризмами. Один із них міг колись врятувати і його: «Будь собою, інші ролі зайняті». Рубрику веде Мар’яна НЕЙМЕТІ

14 РІДНИЙ КРАЙ

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

НЗ

TT РОДЗИНКИ ГЛИБИНКИ

ЗАКАРПАТСЬКІ СКАРБИ

Т

Є І В СЕЛІ КОПАШНОВО НА ХУСТЩИНІ

ак-так, саме в цьому селі є вагома частка справжніх скарбів не тільки Срібної Землі, а й усієї України. Це не просто пафосні слова. Й ось чому.

ДОРОГА ДО РІДНОГО ПОРОГА Теплої осінньої днини група працівників Обласного організаційно-методичного центру культури та письменників Закарпаття на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Іваном Хлантою з численними книжками та картинами вирушила на Хустщину. В райцентрі вручили подарунки-книжки начальнику відділу освіти райдержадміністрації Михайлові Калиничу, а наступною зупинкою було село Копашново. Воно досить велике – понад п’ять тисяч жителів. Має свою ЗОШ І – ІІІ ступенів, у якій навчається понад сімсот дітей. А ще тут є сільрада, по дві бібліотеки та Будинки культури, п’ять церков, жіночий монастир у присілку Поляна. У школі розташований народний літературно-мистецький музей. Село дало Україні чимало талановитих людей. Крім згадуваного Івана Хланти, це кандидат історичних наук Олексій Хланта (а людей із таким прізвищем – пів села), к. н. із фізичного виховання і спорту Михайло Молнар, доктори богослов’я Олександр Гук, Петро Грига, Юрій Кострець, член НСХУ Василь Гангур, колишній єпископ Мукачівсько-Ужгородської єпархії Василь Шутак, ректор Єкатеринбурзької духовної семінарії Микола Малета… Всіх не перелічити! Гостей із Ужгорода зустріли директор школи Василь Хланта, завідуюча народним літературно-мистецьким музеєм Надія Гангур та учні в національних костюмах. Після напрочуд теплих слів привітання нам, наче президентській делегації, вручили паляницю з хлібом-сіллю. Свята правда: І. Хланта, уродженець цього чарівного куточка Срібної Землі, сивочолий і моторний чоловік, оповитий особливою увагою і щирою любов’ю своїх односельчан. Це про нього наш славетний і незабутній поет Петро Скунць сказав: «Якби не мали ми Івана Хланти, ми б не знали про свої таланти». Бо за свої майже 80 літ цей працьовитий копашнівець написав, підготував, упорядкував і видав понад 110 книжок різноманітних жанрів, які містять сотні казок Закарпаття,

тисячі пісень, коломийок, колядок, літературних портретів крайових письменників та інших творчих людей, науковців. Кожна його збірка цінна й вагома. І це не тільки грубезний довідник «Літературне Закарпаття у ХХ столітті» (1995) на 967 сторінок, над яким працював 15 років. Є ще й «Пісня над Карпатами» (1994), «Закарпатський вертеп» (1995), «Пісні Іршавщини» (2005), «Казки та легенди з-під Хустського замку» (2016), «Співаночки мої милі» (2020) тощо. Його видання є й у Національній бібліотеці ім. Вернадського, ім. Т. Шевченка у Нью-Йорку та в багатьох країнах світу, де живуть українці. Популярності Івану Васильовичу не позичати! Уявити собі літературне Закарпаття без нього – просто неможливо. Мабуть, уже давно настав час і нам написати солідну книжку про цього мудрого чоловіка.

ХРАМ ІВАНА ХЛАНТИ Ну ось, нарешті ми в народному літературно-мистецькому музеї. Про нього письменник Андрій Дурунда сказав: «Що за диво цей музей! Що за диво літературознавець, фольклорист Іван Хланта, який спочатку вимріяв той музей, а потім вдихнув у нього життя!» А Софія Малильо створила поезію «У цей музей приходять, як у храм!» Багато знаних людей України після відвідин порівнюють його з Божим храмом… Офіційна дата народження закладу – 4 вересня 2005 року. У кого вперше народилася думка створити його в Копашнові – нині достеменно не відомо. Та коли звучить це питання, хто рукою, хто очима показує на Івана Хланту або з гордістю називає його прізвище. Ось так сам для себе тоді 65-річний відомий у державі фольклорист, літературознавець та педагог

породив купу приємних проблем. На словах вирішити питання приміщення, стелажів, експонатів і творчо втілити їх у життя – справа неважка, але на ділі – складна з усіх боків. Однак Іван Васильович з допомогою таких же ентузіастів, як сам, це зробив і продовжує трудитись на благо музею, Закарпаття, України. Й що важливо – безкоштовно! Більше того, він постійно витрачає на цю справу власні кошти, проявляє справжнє меценатство, що може бути прикладом для інших. Мета створення й роботи музею – прищепити дітям та всім відвідувачам любов до художнього слова, до рідної української мови, до своєї країни. Як на мене, це особливо актуально тепер – у роки російської агресії та окупації наших територій. І. Хланта поєднує в собі талановитого науковця, здібного організатора й далекоглядного патріота, який уміє й прагне зробити світ кращим. Він не чекає на зміни, а сам їх творить.

У МУЗЕЇ – ПОНАД ТРИ ТИСЯЧІ ЕКСПОНАТІВ У першу чергу, скарби музею – це книжки, написані членами ЗОНСПУ та шанувальниками красного письменства. А ще тут представлені фольклор, живопис, побутові предмети, макети церков, хатинок із соломи й дерева від обдарованих умільців, вишивки народних майстринь тощо. Книжки, які вдалося отримати від авторів, знайомих, друзів чи купити в книгарнях, розташовані в алфавітному порядку за районами під рубриками «Літературна Виноградівщина», «Літературна Воловеччина» і т. д. Тобто кожен регіон представлений своїми талантами. Спочатку бачимо портрет письменника, потім – короткі, але ви-

черпні біографічні відомості про нього та перелік його видань. Ось так можна ознайомитися з творчістю Івана Чендея, Петра Скунця, Юрія Шкробинця, Василя Вовчка, Василя Густі, Хрестини Керити… Одним словом, із будь-яким літератором нашого краю. Навіть із митцями слова, твори яких у радянський час були заборонені. Це – Юрій Станинець, Іван Ірлявський, Андрій Ворон, Степан Пап та інші. Є тут і книжки поета Петра Продана, котрому третього серпня виповнився 101 рік. Нині він у доброму здоров’ї й живе в селі Вучкове на Міжгірщині. Окремо лежать і старі підшивки ЗМІ: «Новини Закарпаття», «Срібна Земля», «Трибуна», «Літературна Україна», «Слово Просвіти», «Українське слово», журнали «Народна творчість та етнографія», «Культурологічні джерела»... А ще є до ста видань, які розповідають про Карпатську Україну. Всього ж тут нара-

обдарованих людей, їхній труд. Так, ми повинні себе поважати, бо тільки тоді нас поважатиме світ. Окремо тут зберігаються вирізки з газет, в яких писалося про музей, а світлини про нього подано в альбомі. Так само бережливо дихають сивиною газетні розповіді про таланти Срібної Землі. Тож не дивно, що про цей заклад створено телевізійний фільм. А член Національної спілки фотомитців України Семен Мельник із Ужгорода подарував йому альбом, де відображені краєвиди нашої області. Зали музею світяться образами, вишитими різноманітними рушниками, скатертинами, серветками, домотканими доріжками. Все виглядає, мов привітна закарпатська світлиця. Привертають увагу автентичні народні жіночі та чоловічі костюми. Особливе місце серед тутешніх експонатів займають

ховується понад три тисячі книжок та різних експонатів. Презентації своїх творів проводили С. Малильо, В. Густі, В. Шкіря, А. Дурунда, В. Габорець, Ю. Драгун та інші. Й що цікаво: в музеї найлегше визначити, в якому районі скільки народилося письменників. Перше місце займає Мукачівський, далі йде Хустський.

шкатулки й вази з портретами класиків української літератури. Вони створені за оригінальним задумом Івана Хланти. Чільну роль відведено витворам народних умільців, які в мініатюрних розмірах із дерева створили побутові предмети Закарпаття ХІХ – ХХ століть. Є тут і окрема зала для полотен художників. Хвилюють душу сюжетні композиції, портрети, натюрморти, пейзажі, створені митцями різних поколінь, які відображають життя краян у минулих століттях. У музеї періодично проводять уроки з української літератури, відзначають ювілейні дати майстрів слова, діячів культури й мистецтва, проводять творчі вечори та різноманітні конкурси. Живуть на світлинах пам’ятні зустрічі з видавцями книжок, науковцями. Сюди навідуються працівники бібліотек, приходять на екскурсію учні та педагоги з інших районів Закарпаття та областей України. Тут лунали палкі слова письменників із Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Сербії. Свої враження вони залишають у книзі відгуків. Поет із Румунії Павло Романюк написав: «Це храм нашого ствердження про те, що ми українці, що ми тільки разом будемо процвітати». Голова Всеукраїнського товариства «Бойківщина ХХІ століття» Петро Косачевич вважає: «Цей музей претендує на кращий музей літератури, фольклору та мистецтва в Україні». Дуже влучно висловився свого часу й письменник Андрій Дурунда: «Музей у Копашнові – справжній храм нашої духовності». А на Хустщині кажуть, що це музей Івана Хланти. Ні, що не кажіть, а люди знають, що говорять. Володимир ТОВТИН, член Національної спілки письменників України, м. Ужгород

ВСЕ ВИГЛЯДАЄ, МОВ ПРИВІТНА СВІТЛИЦЯ А на стінах музею, крім картин закарпатських майстрів пензля, під склом читаємо поетично-прозові уривки-афоризми українських майстрів слова, обрамлені неповторними орнаментами. Як, наприклад, влучний вислів із вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну». Експонати з любов’ю розповідають про важливі події,

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№42 (4902)

17 жовтня 2020 року

TT ПСИХОЛОГІЯ

КОЛИ МАЛЮК ПОЧАВ ЯБЕДНИЧАТИ: ЩО РОБИТИ? Усі пам’ятають жартівливу дражнилку про «ябеду-корябеду». Цей прикрий статус отримати дуже легко, адже не кожен дорослий стане розбиратися у причинах доносів. Але найчастіше малюк хоче поділитися інформацією з близькими або намагається звернутися за допомогою в непростій ситуації абсолютно без злого умислу. Як реагувати на отриману від дитини інформацію.

ПРИЧИНИ ЯБЕДНИЦТВА Основним мотивом для скарг є заохочення дорослих. Ви можете перетворити дитину в донощика, самі того не бажаючи. Ситуація зустрічається в родинах із кількома дітьми, де мама регулярно просить розповідати про витівки брата або сестри. Щодо такого «співробітництва» може звернутися педагог чи вихователь – і малюки охоче відгукуються, проявляючи чудеса спостережливості. Не дивуйтеся, що зовсім скоро вони відчують себе з вами на рівних і перестануть рахуватися з авторитетом дорослих, яким надають «цінну інформацію». Серед інших причин психологи називають такі.  Заздрість або ревнощі. З появою молодшого брата чи сестри в сім’ї вчорашній улюбленець намагається зіпсувати враження про нового «фаворита». Приділяйте всім дітям однакову увагу, попри їх вік.  Самоствердження. Малюк виставляє в негативному світлі однолітків, підкреслюючи цим власні достоїнства. Якщо діти живуть і виховуються в комфортному середовищі, така хвороблива потреба не виникає.  Образа. Причиною для скарги може стати звичайне нерозуміння або безглузда сварка. Аби помститися кривдникові, діти часто розповідають про його про-

махи, а іноді і придумують ситуацію, яка вимагатиме покарання. Заборона на скарги не вирішить проблему – навпаки, ви можете відштовхнути малюка і зруйнувати тендітні довірчі стосунки.

ЯБЕДА В 4 РОКИ І В 10 – У ЧОМУ РІЗНИЦЯ? Кожну ситуацію потрібно розглядати, враховуючи рівень розвитку. У різному віці діти «доносять» один на одного порізному й керуються різними мотивами. До 3-х років. Такі не здатні свідомо ябедничати, оскільки мислення знаходиться на стадії формування. Вони не вміють передбачати наслідки власних вчинків, а до аналізу поведінки оточуючих їм ще далеко. Від 3-х до 5-ти. В цю пору щиро діляться побаченим, розповідають про важливі події – на перше місце виходять емоції, а не факти. Малюк приходить за порадою, бо поки не в змозі дати правильну оцінку тому, що відбувається. Завдання дорослого – обговорити з дитиною її поведінку й підказати, як краще вчинити наступного разу. Дітям властиво помилятися, але саме в сім’ї формується життєва шкала цінностей. Із 5 до 7. Саме в такому віці засвоюються правила поведінки в суспільстві, і для закріплення результату дитина автоматично стежить, щоб їх виконували оточуючі. Не можна говорити про злісний донос, якщо дошкільник повідомив про якесь порушення. Він демонструє власні знання і намагається направити «порушника» на шлях істинний. Із 7 до 9 років. Уже виявляються в пріоритеті спілкування, тому на порушення школяр реагує більш стримано. Він уже здатний зрозуміти, що кожна людина – це окрема особистість зі своїми смаками та уподобаннями, а норми в сім’ях можуть відрізнятися. З 1-го по 3-й клас «доноси» свідчать про соціалізацію. Цілком нормально, що за допомогою дитина звертається саме до дорослих, адже вони навчають і встановлюють правила. Не поспішайте навішувати на дитину будь-якого віку ярлик «ябеда», не розібравшись у істинних причинах такої поведінки. Постарайтеся навчити її самостійно визначати, коли знадобиться допомога дорослих і звернутися за нею буде не соромно, а в яких випадках проблему можна вирішити самостійно.

TT РЕКОМЕНДУЮТЬ ФАХІВЦІ

ЯКЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ

НЕМАЄ ПОРОЗУМІННЯ З ПЕРШОЮ ВЧИТЕЛЬКОЮ Головне завдання батьків школярика – забезпечити сприятливу обстановку, в якій малюк зможе тягнутися до знань. Однак ніхто не гарантує, що такі умови забезпечить учитель. Трапляється, що контакт між ними не складається, і перед батьками постає завдання – з’ясувати, в чому ж причина. Як розрядити обстановку й не дати конфлікту загостритися?

СПРОБУЙТЕ ПОЧУТИ ДИТИНУ Багато сучасних батьків наполягають, що причиною будь-яких непорозумінь завжди є вчитель, але не поспішайте бігти розбиратися або що ще гірше – писати скаргу директору. Ваша первісна мета – сісти та обговорити все з дитиною, однак робити це потрібно максимально нейтрально, щоб малюк не намагався схилити вас на свій бік (а вони з цим чудово можуть упоратися). Особливо актуальна ця порада для тих батьків, чиї чада постійно потрапляють у конфліктні ситуації. І все ж не накручуйте себе та тверезо оцініть стан справ, бо негативні емоції не дадуть вам прийняти правильне рішення.

НЕ РОБІТЬ ІЗ МУХИ СЛОНА Якщо з’ясовується, що вчитель не так подивився або зробив зауваження вашій кровиночці, не біжіть до школи влаштовувати розбір польотів. Заспокойтеся й подумайте, чи такий серйозний інцидент, як ви собі уявили, або дитина намагається вас накрутити? Через те, що їй зробили зауваження за балаканину на уроці, скаженіти точно не варто, все ж таки у школі діють свої правила. Поясніть це своєму першач-

Ґрунт під рослинами мульчують не лише навесні та влітку, а й восени. Навіщо вкривати рослини у передзимовий період? У першу чергу, щоб теплолюбні, молоді та нестійкі до заморозків культури не вимерзли. До весни така мульча набирається вологи, перегниває (додаткове добриво!) і не заважає прогріванню землі. Але й це ще не все. Процес вирішує відразу кілька завдань. Все, що вам потрібно, це вибрати відповідний субстрат і присипати ним пристовбурові кола та посадки шаром, висота якого не менша за 5 – 10 см. Важливо вкривати мульчею саме ґрунт, а не насипати його гіркою навколо рослини, розташовуючи занадто близько до її стебел або стовбура! Здоров’я вашим культурам це не додасть, навпаки, може призвести до загнивання кореневої системи й загибелі. Також такі «насипи» погано пропускають воду і повітря, там знаходять собі притулок шкідники та збудники хвороб. Мульчування слід проводити в жовтні або навіть у листопаді, після перших заморозків. У цей час верхній шар землі підмерзає, але не дуже сильно. Робиться це для того, щоб не залучати гризунів і комах-шкідників – несвоєчасно утеплений ґрунт стане для них чудовим місцем зимівлі. Якщо ж затягнути з термінами, земля може сильно промерзнути, і користі від такого прийому буде мало.

ПЕРЕВАГИ ОСІННЬОГО МУЛЬЧУВАННЯ ҐРУНТУ  Коренева система дерев і чагарників, а також цибулини й коріння

багаторічників захищені від коливань температури (це є особливо актуальним у безсніжні зими).  Волога добре утримується в ґрунті, а рослини, посаджені восени, не потребують додаткового поливу.  Відпадає необхідність розпушувати землю, тому що покривний матеріал перешкоджає його пересиханню.  Утворюється додатковий шар гумусу, який служить підживленням для рослин у весняний період.  Ґрунт захищений від сильного перегріву навесні й від морозу взимку, що дозволяє вижити корисним мікроорганізмам.  Насіння бур’янів гірше розвивається.  Навесні земля буде нехолодна й волога, що посприяє швидкому проростанню посівів.  Якщо підійти до процесу творчо, то мульчування може стати справжньою прикрасою ділянки.

ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬЧУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ Використовують різні їх види: від скошеної г азонної трави до подрібненої кори або щебеню. Деякі підходять одним рослинам, а іншим можуть нашкодити. Для осінньої мульчі беруть переважно матеріали натурального походження.  Низинний торф. Один із найпопулярніших видів осінньої мульчі для всіх культур, його за потреби можна укладати навіть поверх снігу, що випав. Навесні цей покривний матеріал сприяє швидкому прогріванню ґрунту, покращує його структуру та утримує вологу.

НЕ ВІДКЛАДАЙТЕ РОЗМОВУ Якщо ви розумієте, що педагог «перегинає палицю», почніть із того, що заплануйте візит до школи й поговоріть персонально з нимм, а не з його керівництвом. Ви ж не можете оцінювати масштаб проблеми лише за словами дитини. Зазвичай, непорозуміння у спілкуванні випаровується після першої ж зустрічі, якщо вчитель дійсно робить зауваження з поважної причини.

ДИРЕКТОР – ОСТАННЯ ІНСТАНЦІЯ Не варто впадати у відчай, якщо все, що говорило ваше чадо з приводу педагога, – не лише правда, а й применшення: трапляється, що розмова «не клеїться», вчитель може виявитися міцним горішком або занадто принциповим, який дійсно недолюблює дітей. У цьому випадку не бійтеся вирушати на розмову до директора. Попросіть вплинути або подумайте разом про переведення дитини до паралельного класу.

TT РЕЦЕПТ

ГАРБУЗОВЕ ЛАТЕ Інгредієнти: 2 горнятка молока; 4 столові ложки гарбузового пюре; по 2 ст. л. цукру та ванільного екстракту; ½ чайної ложки суміші прянощів для глінтвейну (кориця, гвоздика, імбир і мускатний горіх); ½ горнятка міцної кави;

збиті вершки – за бажанням. Запечіть подрібнений гарбуз у духовці упродовж 20 хвилин при температурі 22° і збийте блендером. У

TT ВАШ САД І ГОРОД

ОСІННЄ МУЛЬЧУВАННЯ

кові. Але й будьте уважними – іноді й учителі зловживають повноваженнями.

КОРИСНІ ПОРАДИ

 Сухе опале листя. Теж гарний матеріал, але, якщо воно абсолютно здорове! Укладати листя потрібно товстим шаром. До весни воно перегниває, підживлює ґрунт, підвищуючи його родючість. Також таке покриття запобігає завчасному проростанню деяких культур і захищає їх від загибелі. Навесні саджанці вкопуються у ґрунт разом із шаром мульчі, нову укладати не потрібно. Кращим місцем застосування такої будуть пристовбурові кола дерев і чагарників, а ось овочі під час сирої зими під листям можуть загнити.  Хвойні голки. Доступний матеріал, який забезпечує ґрунту захист від промерзання й пересихання. Але увагу слід приділити летючим речовинам, які виділяють рослини цього типу – хвоя активно закислює ґрунт. Тому, в першу чергу, така мульча підійде лохині, брусниці, рододендронам, гортензіям, вереску й полуниці. Для інших культур виберіть альтернативний покривний матеріал.  Компост можна й потрібно застосовувати як мульчу, але тільки добре пере-

невеликій каструлі змішайте гарбузове пюре, молоко, цукор, ванілін і спеції. Доведіть суміш практично до кипіння, зніміть із вогню і збийте блендером до утворення піни. Розлийте напій у дві філіжанки та в кожну додайте порцію міцної кави. Прикрасьте дрібкою суміші прянощів і збитими вершками.

прілий, інакше ви отримаєте надлишок азоту й підігрів ґрунту! Таке покриття абсолютно безпечне для більшості рослин, зменшує ймовірність їх зараження хворобами, а також є відмінним добривом.  Тирса. Свіжа й сира не використовується, як і та, що довго лежала й злиплася. Тирсу ретельно просушують і засипають тільки в ті ґрунти, які не піддаються частій обробці. Нею можна вкривати дерева, ягідні чагарники, цибулинні культури й озимі овочі.  Деревна кора. Це довговічний і ефективний матеріал для мульчування. Дає стабільну температуру ґрунту, перешкоджає перегріву та промерзанню. Використовувати бажано соснову кору, укладати її шаром у 5-6 см. Таку можна не міняти близько трьох років, а перед посадкою відсувати з грядки граблями. Але не забувайте, що кора, як і хвоя, здатна закислювати ґрунт і підійде не всім рослинам.  Сіно й солома. Вони повільно розкладаються, що забезпечує культурам довготривалий захист і зберігає у ґрунті тепло, не ущільнюються під вагою снігу та льоду. Але така мульча може містити насіння бур’янів, а також у ній дуже полюбляють улаштовувати собі зимові притулки гризуни. Також можна використовувати деякі неорганічні матеріали – спанбонд або темну плівку. Не забувайте тільки, що останню слід вчасно прибрати навесні: вона добре захищає від холоду, утримує вологу, але з появою теплого сонця під нею створюється парниковий ефект, повітро- і вологопроникність ґрунту різко погіршуються. Не всі рослини зможуть це витримати. Сторінку підготувала О. НАНАШІ

ПОДЯКУЙМО ДРЕВНІМ РИМЛЯНАМ

ГОРОСКОП

ЗВІДКИ ВЗЯВСЯ ЦЕЙ ВИСЛІВ? З найдавніших часів основним видом взуття українців були чоботи. Їх надягали як до роботи, так і коли йшли до церкви, в гості, на ярмарок, у корчму на гуляння. Зазвичай нижня частина чобота зношувалася набагато швидше, ніж верхня – халява. Тому для економії шевці пришивали до неї нову нижню частину взуття. Оновлені чоботи – пришиті «на халяву» – були набагато дешевшими за нові. Так і з’явився вираз «на халяву».

Біг на 42 км 195 м

Водна тварина

Взвод

Стілець без спинки

Єгипет. богиня материнства

Вчений розумник

... Декарт, Забава Телерадіомовфранц. лення філософ

Ліхтар авто

Канат

Лицедій

Чернець Майданчик боксера Торговець сіллю Част. фортеці

Театр у Парижі Озеро в Канаді та США

Електрод Муз. жанр Єлиний син

Осадова порода Збудження Епічний твір

Стар. рушниця

Церков. об’єднання

НА 19 – 25 ЖОВТНЯ ОВЕН. Будьте готові до роману, але знайте: ймовірність того, що він виявиться довготривалим, невелика. Корисно займатися самоосвітою у сфері, яка вам найбільш цікава. Період хороший для тих, хто мріє про дітей. ТЕЛЕЦЬ. Проявіть допитливість – і перед вами відкриються будь-які двері. Однак аби започаткувати щось успішне – знадобиться чимало сил. Розрахуйте все перед тим, як стартувати. БЛИЗНЮКИ. Скористайтеся упевненістю в собі, щоб попросити начальство про підвищення зарплати або на посаді. Вихідні проведіть із користю: завершіть домашні справи, допоможіть близьким. РА К. Можливо, захочеться побути на самоті. Не відмовляйте собі в цьому. Нові знайомства приречені на успіх. Вихідні проведіть за творчістю. Будь-які починання в цьому ключі будуть успішними. ЛЕВ. Будьте готові понести фінансові втрати. Але скоро бюджет поповниться! В родині можуть виникнути суперечки через якесь серйозне питання. Зате діти порадують успіхами й поведінкою. ДІВА. Настав час проявити свої організаторські здібності. Беріться за найскладніші справи, не сумніваючись у тому, що на вас чекає успіх. З грошима все буде чудово, тож зможете себе побалувати.

Т Е РЕ ЗИ. Будьте лояльнішими до близьких: їм зараз необхідна ваша підтримка. На роботі вас чекає законний успіх, на заздрісників не зважайте. Починайте збирати гроші: вони знадобляться для великої покупки. СКОРПІОН. На вас чекає багато зустрічей: успішних і не дуже. Деяких знайомих краще викреслити зі свого життя, щоб потім не розчаруватися в них. В цей період можете відчути втому. Відпочиньте. СТРІЛЕЦЬ. Хороше самопочуття дозволить завершити всі розпочаті справи. Єдине, що здатне затьмарити тиждень, – можливі розбіжності з сім’єю, але незабаром вони вирішаться. Будьте готові до щільного робочого графіка. КО З Е Р І Г. З а р а з варто братися за складні справи. Ось тільки гроші поки намагайтеся не витрачати. Принаймні відмовтеся від великих покупок. Якщо про вас пліткуватимуть, найкраща реакція – її відсутність. ВОДОЛІЙ. Якщо виникатимуть проблеми – не розказуйте про них нікому, самі впораєтеся. Будьте готові до змін. Спочатку вони вас налякають, але потім зрозумієте, що все це на краще. У стосунках затишшя. РИБИ. Заплановані важливі зустрічі краще скасувати, зараз для них не найліпший момент. Відпочиньте і присвятіть час собі та родині. Поставтеся до цього з душею й не шкодуйте грошей!

Рік заснування 1990 Головний редактор

Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції, бухгалтерія: 61-52-61

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №3772. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 16.10.2020 р. о 12.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

Пийте каву! Так ви зможете робити дурниці швидше й енергійніше!





























































Друзі! У нас тут суперечка. Як назвати дружину електрика?

– Уявляєш, моя наречена повернула мені обручку й виходить заміж за іншого! Хотів би я знати, де він живе!

– Навіщо, Абраме?! Ти ж не збираєшся викликати його на дуель чи відлупцювати?

– Що ти! Що ти! Я просто хочу продати йому обручку! Якщо одного чудового дня ти зрозумієш, чому круглу піцу запаковують у квадратну коробку й нарізають на трикутники, щоб їсти, ти навчишся розуміти жінок!

– А ти знаєш, що Іван – амбідекстр?

– Хто?!

– Іван. Чудо по-ужгородськи – це коли ти виходиш із маршрутки на вокзалі, а твій гаманець уже вийшов на проспекті...

– Чи склалося щось у вашому житті?

– Так. Двічі. Парасоля.

– Матір Божа, яку страшну ляльку поклали на свадьбову машину!

– Йой, заткай писок! Йсе молода висунулася з люка!

– Марічко, ти чом така сумна цілий ранок?

– Настроєния ниє...

– Кажи мені правду, ти ся нись уже важила? На будівництві: – Шефе, зломилася ми лопата!

– Но та уприся в бетономішалку! Газдині, виручайте! Як зварити другу половину шпагеті, што стирчать із горнця?

Наголошуємо, що редакція не має можливості відповідати на ваші листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу.

«НА ХАЛЯВУ»

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

Шановні читачі!

вали свого роду дорожні атласи й навіть правила дорожнього руху. Римські шляхи проєктували інженери, а будували раби, які укладали кам’яні плити настільки якісно, що деякі з цих транспортних артерій прекрасно збереглися і продовжують використовуватися досі (на фото – знаменита Аппієва дорога).

 Ще однією відмінною рисою давньоримських шляхів були так звані «мильні камені» – прообрази сучасних дистанційних стовпів і дорожніх знаків. Через кожну римську милю (1 478 м) стояли стовпи з позначенням відстані й зазначенням імені правлячого на той момент імператора. Цікаво й те, що почерез 10 миль на дорогах були облаштовані місця для відпочинку.  Здається, ніби такий вид опалення, як підлога з підігрівом, виник відносно недавно, але насправді винаходу вже понад 2 000 років. Антична тепла підлога – гіпокауст – була системою порожнин, у яку надходило гаряче повітря з розташованої нижче рівня підлоги дров’яної печі. Спочатку вона з’явилася у Древній Греції, а в I столітті до н. е. її вдосконалив відомий римський гідроінженер Сергій Ората. Найбільшого поширення такий вид опалення набув у найхолодніших провінціях Римської імперії, а також у термах.  Попередниками газет вважаються сувої з новинними повідомленнями під назвою «Щоденні справи римського народу», які переписували від руки й вивішували на площах або ж просто доставляли політикам та знатним городянам. Спочатку все це мало неофіційний характер, але згодом Юлій Цезар розпорядився поширювати їх у обов’язковому порядку. Давньоримські газети інформували про події з життя видатних осіб, постанови сенату й розпорядження влади, судові процеси, незвичайні природні явища та навіть міські чутки. Словом, усе було майже так само, як і в наші дні.  Настінні малюнки й написи відомі з глибокої давнини, але якщо говорити про графіті нового стилю, то й тут найбільше відзначилися жителі Давнього Риму. Вони залишали на стінах рекламні повідомлення, лайки, освідчення в коханні, скарги та карикатури. Одна з таких на якогось політичного діяча непогано збереглася в Помпеях. Античні любителі графіті не відзначалися грамотністю й нерідко писали слова з помилками (втім, як і багато їхніх сучасних «колег»). Але саме завдяки цим «вандалам» ми багато дізналися про життя стародавніх римлян. До того ж деякі роботи були справжніми витворами мистецтва. Підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

Ф А О Р И Т Ч Т У М С А К

пасажир розраховувався з візником за числом тих камінчиків.  Бетон широко використовувався в Стародавньому Римі. В цьому регіоні завжди були легкодоступні компоненти для його приготування: пуцолан (суміш вулканічного попелу, пемзи й туфу) та лавовий щебінь. З цього матеріалу зводили громадські будівлі, включаючи Пантеон, купол якого (на фото) до цього дня є найбільшим у світі серед споруд, виконаних із неармованого бетону.  Римляни були не найпершим народом, який здогадався відводити стічні води, що показали розкопки на території Індії та Вавилона. Та все ж найграндіознішою каналізаційною спорудою стала саме давньоримська велика клоака, побудована при п’ятому царі Луції Тарквінії Пріску, котрий правив із 616 по 579 рік до н. е. Велика клоака – це перекритий кам’яними склепіннями канал до 3 метрів шириною й понад 4 м завглибшки, по якому з міста відводили нечистоти. На відміну від інших стародавніх каналіза­ ційних систем, вона непогано збереглася й функціонує навіть у наші дні – її використовують як зливову каналізацію.  Римляни будували мощені дороги для військових і торгових цілей. Причому вже в середині V століття до н. е. існували правові норми, які регламентували їх зведення та обслуговування, а ще існу-

Х А К Е Т О І Р С І Я Д А К

С

тародавній Рим – найбільша держава античності – залишив нам у спадок чимало корисних винаходів, які були вдосконалені й продовжують використовуватися досі: наприклад, газети, дорожні знаки, бетон і навіть таксі, обладнані таксометрами.  Яким би дивним нам це не здавалося, але й фастфуд примандрував у сучасний світ із тих часів. Археологічні дослідження свідчать, що навіть у багатих будинках Риму кухні часто були маленькими й тісними. До того ж з’ясувалося, що деякі стародавні римляни взагалі не готували їжу в вдома. Скажімо, під час розкопок у Остії в більшості помешкань кухонь не виявили зовсім. У простого народу користувалися популярністю заклади швидкого харчування: попіни й термополії (на фото – термополій Аселліна в Помпеях). Останні – невеликі приміщення з прилавком, який виступав на вулицю. В нього були вбудовані чани з їжею, що підігрівалися на вогні. Страви пропонували досить прості: боби, сочевицю, горох, а також вино, змішане з гарячою водою. Відвідувачі найчастіше їли стоячи, хоча деякі заклади мали місця для сидіння.  Як відомо, слово «veto» в перекладі з латинської означає «забороняю». Вперше право вето як суспільний інститут з’явилося в Стародавньому Римі, де кожен із двох консулів міг заблокувати рішення іншого, а кожен народний трибун мав право відхилити закон, прийнятий сенатом. У наш час цим правом користуються глави держав, а також постійні члени Ради Безпеки ООН. Варто згадати і про те, що правові системи більшості європейських держав засновані саме на римському праві, яке донині вивчають студенти юридичних вишів.  За таксі в Стародавньому Римі правив звичайний критий візок, щоправда, оснащений таким собі «таксометром». До осі повозки був прикріплений ящик, у який після кожної пройденої стадії (відрізок шляху завдовжки близько 200 м) падав камінець. Наприкінці поїздки

Ч Е Р Е М О И А Т А Б У Р Р А А А Е Е Ф Н Г Т Р О Е Р І У Н А Н О Д Ф О Д И Н У Ш К Е Т Г А О А Л И Н А

ЗА 10 КРУТИХ РЕЧЕЙ, ЯКИМИ КОРИСТУЄМОСЯ ДОСІ