2021\19\12 № 50 (4962) by Новини Закарпаття

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 50 (4962) ТЕМИ НОМЕРА

Тетяна Літераті: «У «Втраченому Ужгороді» хотіла відкрити щось нове, чого вже ніхто не пам’ятає»

5 стор.

18 грудня 2021 року

Ціна договірна

ЕКСКУРСІЯ ЖИТТЯМ ХУДОЖНИКА ФЕДОРА МАНАЙЛА РАЗОМ ІЗ ЙОГО РОБОТАМИ

Закарпатському обласному музеї ім. Й. Бокшая до 20 грудня ще триватиме ювілейна ретроспективна виставка творів народного художника України Федора Манайла, присвячена 110-й річниці з дня його народження. Наша журналістка теж там побувала й вирішила через роботи митця розповісти вам про його життя і творчість. У ролі екскурсовода була внучка цього яскравого представника крайової школи живопису, викладачка Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі Вікторія Манайло-Приходько (на фото). Десь проскакували і її дитячі спогади про знаменитого дідуся…

7 стор.

Справжній демографічний обвал: порівняно з 2020- м на Закарпатті помирає майже на 10% більше людей

6 стор.

НЗ-ФАКТИ

ЗМІНА ТАРИФІВ НА «КОМУНАЛКУ» В 2022-му РОЦІ:

Кабмін додатково виділив 16 млн гривень на забезпечення лікарень Закарпаття киснем. Кабінет Міністрів України продовжив адаптивний карантин до 31 березня 2022 року.

ЧОГО ЧЕКАТИ УКРАЇНЦЯМ?

«Хочу, щоб люди плакали, коли чують мої пісні, навіть якщо не розуміють слів»

11 стор.

Залишенці під горою Перункою. Чим живе село на Ужанщині, де колись переховувались опришки та язичники

12 стор.

Згідно з раніше опублікованим консенсус-прогнозом Міністерства економіки, заснованим на думках опитаних експертів галузі, в Україні у 2022 році тарифи на газ зростуть на 20%, на електроенергію – на 17,5%, на опалення й гарячу воду – на 16%. Однак тепер у міністерстві вважають, що в реальному житті він може не справдитися. Як пояснюють на сайті відомства, консенсус-прогноз – це усереднені значення припущень низки експертних та фінансових установ, але вони не обов’язково стають дійсністю. Зокрема тому, що не враховують цільові програми та конкретні дії уряду. При цьому в Мінекономіки нагадали, що згідно з офіційним прогнозом Кабміну щодо динаміки цін на 2022-й, деякі комунальні послуги таки подорожчають. «Так, очікуємо, що зростання ціни на опалення буде на рівні 6 відсотків, на воду – 11%, на електроенергію – 0%, на газ – 13%. Допустимий коридор ± 3%», – йдеться в повідомленні. «Слід зазначити, що ключовий пріоритет уряду – стримати зростання цін на житлово-комунальні послуги для населення. Будуть вжиті заходи, щоб залишити подорожчання тарифів у мінімальній динаміці», – інформує пресслужба відомства.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 18 ГРУДНЯ – хмарно з проясненнями, вночі в горах слабкий та мокрий сніг, удень без істотних опадів. Уночі та вранці на дорогах більшої частини території ожеледиця. Місцями тумани, в горах подекуди слабка ожеледь. На високогір’ї хуртовини. Вітер північний 7 – 12, подекуди пориви 15 – 20 м/с. Температура повітря вночі 2° тепла – 3° морозу, вдень -1° – +4°, в

горах місцями вночі 5 – 10°, вдень 3 – 8° морозу. 19 ГРУДНЯ – хмарно з проясненнями, часом слабкий та мокрий сніг. На більшості доріг ожеледиця. Вітер південно-східний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 0 – 5° морозу, вдень 2° морозу – 3° тепла, в горах місцями вночі до -8°, вдень до -5°. 20 ГРУДНЯ – в горах слабкий та мокрий сніг. Уночі 0 – 5° морозу, вдень -2° морозу – +3°, в горах місцями вночі 8 – 10°, вдень 5 – 7° морозу.

Сенат США затвердив оборонний бюджет – Україні виділять 300 мільйонів доларів. Президент Зеленський повідомив, що повністю вакциновані українці віком від 60-ти з січня зможуть витратити 1000 грн, які даватимуть за щеплення, на ліки. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що «ковідну тисячу» українці зможуть отримати уже з 20 – 21 грудня. Україна подолала показник у 40% вакцинованих серед дорослого населення. Станом на листопад-2021 до держбюджету надійшло 1,34 мільярда гривень доходів від продажу ліцензій на гральний бізнес, що становить лише 18% передбаченої у законі про ДБ суми (7,4 млрд грн). Прем’єр-міністр запропонував дозволити примусове платне вилучення земельних ділянок для

будівництва шляхів та інших об’єктів дорожньої інфраструктури. Текст законопроєкту є на сайті Верховної Ради. У середньому по Україні вартість новорічного столу-2022 для української сім’ї з 4-х осіб підвищиться порівняно з 2021-м на 8,1 % і складе 1844,74 грн, вирахував ННЦ «Інститут аграрної економіки». «Північний потік -2» не запустять у першій половині 2022 року, вважає німецький регулятор. Північноатлантичний альянс не піде на жодні компроміси щодо права України обирати членство в НАТО, попри вимоги Росії, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг. В Угорщині виявили перші випадки ковідного штаму «Омікрон». В Україні його появу прогнозують до кінця цього тижня. Вчені вважають, що штам ковіду «Омікрон» набагато заразніший за «Дельту», але смертність від нього буде меншою. Проте остаточні висновки робити зарано. Всесвітня метеорологічна організація визнала новий температурний рекорд для Арктики: +38°C у російському місті Верхоянську в Сибіру 20 червня 2020 р. Інформацію оприлюднили цього тижня.

Стартувала передплата-2022 на «НЗ»! Знову буде лотерея!

Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 12 міс. 23,70 71,10 142,20 284,40 35,20

105,60 211,20 422,40

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 5,00 грн; 2 – 3 міс. – 10,00 грн; 4 – 6 міс. – 14 грн; 7 – 12 міс. – 22,00 грн. Через сайт Укрпошти передплату можна оформити з дому. На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

НЗ

TT ФУТЗАЛ

TT ПРИХОДЬТЕ!

Минулими вихідними відбувся шостий тур Ужгородської футзальної ліги. В суперлізі випливли доволі несподівані результати. Авторами сенсації стала команда «Уж», яка в напруженому матчі здолала чинного чемпіона «Медею». Та зазнала першої поразки в сезоні – 3:2. Завдяки цьому в одноосібні лідери вийшов «Ужнет», переконливо обігравши аутсайдера дивізіону, «Невицький Замок», – 6:1. Підтягнулися до лідерів і гравці «Худльова», котрі були досить переконливими в матчі з «Вопаком», – 7:3. Гра амбітних середняків суперліги, «Юніпова» та «Дюшесу», завершилася на користь першого – 5:2. Ту р н і р н е с т а н о в и щ е : «Ужнет» – 18 очок; «Медея» – 15; «Худльово» – 12; «Юніпов», «Уж» – по 9; ДЮШЕС – 6; «Вопак» – 3; «Невицький замок» – 0. Центральним матчем у вищій лізі став поєдинок двох лідерів – «Трактора» та пилипецького «Шипота». Гравці останнього зуміли забити 2 голи команді, яка в принципі мало пропускає в УФЛ. Проте самі пропустили 5. У підсумку «трактористи» перемогли, видавши яскравий другий тайм, – 5:2. Тепер вони, а ще «Вікінг», котрий матч із «Коритнянами» виграв із розгромним рахунком 5:0, очолили турнірну таблицю. Підтягнувся до лідерів і «Лугош», який із труднощами вириває вікторію у «Prevention», – 6:5. Ще в одному матчі «Брама» обіграла «Меркатор» – 4:2.

ПІДГОТУВАВ ЗАКАРПАТСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР

Турнірне становище: «Вікінг», «Трактор» – по 15 очок; «Шипіт», «Лугош» – по 12; «Брама» – 9; «Коритняни» – 6; «Меркатор» – 3; «Prevention» – 0. У першій лізі продовжує дивувати всіх «Октава». Після того як вона розібралася з лідером «Твоїм містом», настала черга «Перечина». І тут «Октаву» теж було не зупинити, особливо її кращого бомбардира Романа Черевка, котрий наколотив 7 голів із восьми, які забили октавці. В підсумку їхня перемога – 8:4. Два нинішні лідери дивізіону, «Беркут» та «Твоє місто», також узяли свої очки. Мукачівці обіграли «Кам’яницю», хоч це було нелегко, адже програвали по ходу поєдинку 2:3. Але дотиснули суперника – 6:3. А «Твоє місто» здолало «Сторожницю» з рахунком 3:1. Ще в одній грі «Будівельник» здобув другу поспіль перемогу, перегравши «Вашу хату», – 2:1.

TT КОРОТКО

В УЖГОРОДІ ВБИЛИ ТА ПОГРАБУВАЛИ ПЕНСІОНЕРКУ Днями до поліції звернулися родичі 71-річної ужгородки й повідомили, що виявили жінку мертвою в її будинку. На місці злочину працювали працівники слідчого управління ГУНП в Закарпатській області, поліції Ужгорода та експерти-криміналісти. Із залученням службового собаки вони обстежили будинок пенсіонерки та прилеглу територію, вилучили речові докази. Зловмисника знайшли. 23-літній підозрюваний проник до помешкання між 2-ю та 4-ю годиною ночі. Перед тим відключив електропостачання в хаті, пройшов до спальної кімнати й колючо-ріжучим предметом ударив господарку в перенісся. Після того почав шукати гроші та цінні речі. Забравши банківську картку, 500 гривень, мобільний телефон та медалі, фігурант утік із місця злочину. Поліцейські затримали його та помістили до ізолятора тимчасового тримання, повідомивши про підозру у скоєнні одразу двох злочинів – розбою та умисного вбивства з корисливих мотивів. Також подали клопотання до суду про взяття підозрюваного під варту. Йому загрожує довічне ув’язнення, пише поліція Закарпатської області на своїй сторінці у фейсбуці.

БІЛОРУСИ ХОТІЛИ ПРИХОВАТИ В РОСІЙСЬКИХ ВАНТАЖІВКАХ КОНТРАБАНДНІ СИГАРЕТИ Дві спроби тютюнової контрабанди припинили у вівторок на українсько-румунському кордоні прикордонники Мукачівського загону спільно з митниками. В обох випадках приховати сигарети намагалися громадяни Білорусі. Вони їхали вантажівками «Мерседес» на російських номерах транзитом через територію України. З Росії до Сербії один із білорусів перевозив папір, інший – гречану крупу. Перетнути кордон водії мали намір у пункті пропуску «Дякове», куди прибули з різницею в одну годину. Під час поглибленого огляду першої машини, яка везла папір, перевіряючі виявили в технологічних порожнинах рефрижераторної установки причепу сховок із тютюновими виробами. 36-річний білорус спакував у нехитрий тайник 1 950 пачок сигарет. Його 35-літнього співвітчизника в аналогічному сховку вмістилося 2 310 пачок сигарет. Крім того, обидва чоловіки «утеплили» кабіни своїх вантажівок. Усі конструктивні порожнини, розташовані з боків та у верхніх і нижніх частинах як зовні, так і зсередини тягача, білоруси вщерть

Ту р н і р н е с т а н о в и щ е : «Твоє місто», «Беркут» – по 15 очок; «Октава» – 12; «ХімікПеречин» – 10; «Будівельник», «Кам’яниця» – по 6; «Сторожниця» – 4; «Ваша хата» – 3. Друга ліга теж здивувала. «Profix», який досі очок не втрачав і йшов чемпіонським темпом, у центральному матчі туру поступився амбітному «УжНУ» – 0:1. Це дозволило й УжНУ, і «Фіхтену», який обіграв ОК ДЮСШ ФСТ Україна з рахунком 9:4, підтягнутися до лідера. Стільки ж забили і гравці «Альфастрахування» у ворота «Насоса» – 9:3. «Гермес» залишив «Імперію» єдиною командою в дивізіоні з нулем у графі «очки», перемігши з рахунком 4:3. Турнірне становище: «Profix», УжНУ, «Фіхтен» – по 15 очок; «Альфастрахування» – 12; «Насос» – 9; ОК ДЮСШ ФСТ «Україна», «Гермес» – по 3; «Імперія» – 0. Михайло АРДАНИК

заповнили тютюновими виробами. Зі сховків у кабінах іноземців дістали ще 7 380 пачок сигарет. Огляд автівок тривав понад 7 годин. Подіставати все приховане від прикордонно-митного контролю – загалом 11640 пачок – удалося аж над ранок. Виявлені тютюнові вироби у гореконтрабандистів вилучили разом із вантажівками. Вартість сигарет може скласти понад 350 тисяч гривень, а тягачів із рефрижераторами – близько 5,4 млн грн, повідомляє пресслужба Мукачівського прикордонного загону.

600 ДОЛАРІВ ТА 6 000 ГРИВЕНЬ – ЗА ПОСВІДЧЕННЯ МИСЛИВЦЯ Двом посадовцям Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства повідомили про підозру у вимаганні й одержанні неправомірної вигоди. Групу осіб викрили на отриманні 600 доларів та 6 000 гривень. Як повідомив заступник керівника облпрокуратури Володимир Жилкін, вони налагодили схему протиправного збагачення і систематично вимагали від мешканців Закарпаття по 200 доларів та 2 000 грн з особи за те, аби посприяти в успішному складенні іспиту й отриманні посвідчення мисливця. Так, за цією схемою лісівники, один із яких на той момент займав керівну посаду в управлінні, могли одержати понад 10 тисяч доларів на місяць. Досудове розслідування здійснює П’ятий слідчий відділ ТУ ДБР у м. Львові. Правоохоронці вже готують клопотання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу, інформує пресслужба Закарпатської прокуратури.

ТРЕТЮ ПРЕМ’ЄРУ В ЦЬОМУ СЕЗОНІ У неділю Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв урочисто відзначив своє 75-річчя. До ювілею «шерегіївці» поставили першу крайову оперету «До зустрічі з тобою…», написану корифеями нашої сцени, чиє ім’я носить найбільший театр області. Ювілярів у цей день вітали колеги зі Закарпатського академічного театру ляльок «Бавка», Мукачівського драмтеатру, обласного театру драми і комедії з Хуста, Берегівського угорського театру, облфілармонії та Закарпатського академічного народного хору, Національної спілки письменників України та обласного методично-організаційного центру культури тощо. Приїхали й гості з-поза меж краю, зокрема зі Львівського облмуздрамтеатру ім. Ю. Дрогобича. Представники влади у своєму вітальному слові пообіцяли вирішити питання про нарахування «академічних» доплат

творчим працівникам закладу, що досі не реалізовано. Тим часом театр підготував уже третю прем’єру цього сезону. В середу, 22 грудня, о 12.00 відбудеться благодійний показ дитячої вистави «Майстри чудес» за п’єсою Марини Смілянець для дітей воїнів АТО. Сучасну новорічну казку про двох веселих мишенят, пса й кота поставив заслужений артист України Михайло Фіщенко. Уперше дитячу виставу гратимуть на малій сцені. А цими вихідними Закарпатський муздрамтеатр запрошує на перегляд своїх останніх прем’єр. У п’ятницю «шерегіївці» на малій сцені зіграли чорну комедію Неди Нежданої «Той, що відчиняє двері», а вже сьогодні, в суботу, о 18-й покажуть монодраму Олександра Гавроша «Чіріклі». У неділю, 19 грудня, о 12.00 актори зіграють казку-феєрію Євгена Шварца «У полоні Снігової королеви», а о 18-й – першу закарпатську оперету братів Шерегіїв «До зустрічі з тобою…».

Шановні читачі! У зв’язку з тим, що 25 грудня – Різдво Христове у вірників західного обряду – є вихідним і поштові відділення не працюватимуть, наступний номер нашої газети вийде 24 грудня, у п’ятницю. Сподіваємося, свіжий номер вчасно потрапить до ваших домівок.

TT ТАКІ СПРАВИ

БОРГ КРАЯН ЗА ГАЗ – ПОНАД 1 МЛРД ГРН,

А ЗА СВІТЛО – БІЛЬШ НІЖ 200 МЛН Упродовж жовтня цього року мешканці Закарпаття сплатили за житлово-комунальні послуги 336,2 мільйона гривень, що становило 78 відсотків нарахованих за цей період сум. На кінець жовтня заборгованість краян за постачання та розподіл природного газу сягнула 1 мільярда 9 мільйонів 600 тисяч гривень. Водночас за постачання та розподіл електричної енергії

закарпатці винні 204,2 млн грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 129,5 млн, за управління багатоквартирним будинком – 56,9 млн, за надання послуг із вивезення твердих побутових відходів – 29,6 млн, а за постачання теплової енергії та гарячої води – 0,2 млн грн, інформує Головне управління статистики в Закарпатській області.

TT КОЛОРИТНО

ЛИЦАРСЬКИЙ ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

ПРОВЕДУТЬ У ЗАМКУ СЕНТ-МІКЛОШ Фото з мережі

Фото з мережі

ПОРАЗКА «МЕДЕЇ» ТА ДИВОВИЖНА «ОКТАВА» – ТАКИМ БУВ ШОСТИЙ ТУР УФЛ

В АГЛОРУДІ «ЗНАЙШЛИСЯ» 3 500 ПАЧОК СИГАРЕТ Цього четверга в пункті пропуску «Саловка», що на українсько-угорському кордоні, закарпатські митники спільно з прикордонниками виявили у вантажному потязі, який прямував із Кривого Рога до Євросоюзу, приховані в аглоруді 3 550 пачок сигарет. Під час перевірки 59-ти вагонів у 52-му під метровим шаром аглоруди знайшли ретельно приховані 355 блоків тютюнових виробів. Відшукали їх за допомогою щупів, потім відкопали лопатами. 3 050 пачок були торговельної марки «Minsk» (білоруського виробництва), ще 500 – «Сompliment» Duty Free. Через відсутність власника прихованих товарів та особи, причетної до їх незаконного переміщення через кордон, інспектори ЗМ склали відповідний акт, а сигарети вилучили. Потяг, що слідував до Угорщини, відправили за призначенням за кордон, інформує пресслужба Закарпатської митниці.

Завтра, 19 грудня, в Чинадійові до свята Миколая в замку Сент-Міклош проведуть захопливі лицарські турніри, і не тільки. Організатором заходу є лицарський Орден вежі Св. Миколая. Відкриття вони запланували на 11-ту, а вже з 12.30 розпочнеться дитячий лицарський турнір, о 14.30 – серед дорослих (відбіркові тури). Буде також танцюваль-

ний майстер-клас, а відразу після нього о 16-й – фінал лицарських турнірів. Завершиться свято шоу від театру вогню «Flamberg». Упродовж дня на території замку працюватиме резиденція Святого Миколая, будуть відкриті фотозони, на відвідувачів чекатиме казкове підземелля, а також картинна галерея. Охочим покажуть і замкову стайню.

НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

TT НЕ ПРОПУСТІТЬ!

«ЗАКАРПАТСЬКЕ БОЖОЛЕ», ЯЛИНКА,

РІЗДВЯНИЙ ЯРМАРОК І БЛАГОДІЙНИЙ ЗАБІГ – В УЖГОРОДІ Ці вихідні в обласному центрі будуть насиченими. Сьогодні, 18 грудня, о 13-й – офіційне відкриття свята молодого вина «Закарпатське Божоле», яке триватиме й завтра в культурно-історичному центрі «Совине гніздо». Гастрономічну частину доповнять концерти за участі творчих колективів міста, а також гуртів «Анця», «Рокаш», «Чаламада». Тим часом на площі Шандора Петефі в суботу о 18.00 урочисто засвітять вогні ялинки, як ми

вже писали – штучної. Не обійдеться без традиційної ходи помічників Миколая містом, новорічних забав і театралізованого дійства. А зранку о 10-й на цій же локації стартує різдвяний ярмарок, який працюватиме аж до 19 січня. На пл. Петефі розташується на вихідні ще й резиденція Святого Миколая для маленьких відвіду вачів та їхніх батьків, будуть також розважальний квест із костюмованими персонажами та концерт.

Зверніть увагу й на недільний благодійний забіг до Дня Св. Миколая, який організовує Uzhhorod Running Club (участь можлива тільки за наявності сертифіката про вакцинацію). Усі зібрані кошти перерахують для допомоги маленькій ужгородці Кірі Зайцевій, у якої діагностували гострий лімфобластний лейкоз. Будуть дистанції «Я – благодійник» (2 км, внесок від 150 грн) та «Я – спортсмен» (6 км, від 200 грн).

TT НОВІ ВИДАННЯ

ВІД «КАРПАТСЬКОЇ ВАТРИ» – Міжнародний літературний фестиваль «Карпатська ватра» уперше спалахнув у 2008-му з ініціативи обласної організації Національної спілки письменників України, як і годиться, в горах, на Міжгірщині – батьківщині Августина Волошина, Василя Ґренджі-Донського, Петра Скунця. Потім його вогонь загорався щодва роки, окрім 2014-го й 2020-го. Усі ці літфоруми єднала спільна особливість – Шевченкове слово. Отож виник задум ство-

рити збірник творів поетів Карпатського регіону, присвячених Кобзареві. Й унаслідок тривалої копіткої роботи цьогоріч у видавництві «TIMPANI» в рамках програми підтримки видань творів закарпатських авторів побачила світ книжка «Зоря Шевченка над Карпатами». У ній відтворено дух, яким були пройняті всі «Карпатські ватри». Упорядники Василь Густі та Олександра Ігнатович прагнули представити якнайширше коло поетів Карпатського регіону, аби показати, наскільки тема Коб-

ДО КНИЖКИ

заря рідна й завжди актуальна для творців художнього слова. Про це йдеться в передмові «Ми виросли з Шевченкового слова». Далі в чотирьох розділах – 58 україномовних авторів: із Закарпаття, Івано-Франківщини, Львова, Чернівеччини, а також Словаччини, Польщі, Румунії й Угорщини. Збірник змістовно збагачують матеріали фотохроніки про окремі епізоди фестивалів «Карпатська ватра», а також інформаційна добірка «Наші автори». Василь ЧОРНОГІР

СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ – АКТИВНИЙ ПОСЕРЕДНИК НА РИНКУ ПРАЦІ

З ШИРОКИМ СПЕКТРОМ ФОРМ СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ

авершення року – час, коли традиційно підбивають підсумки. Про здобутки, проблеми та плани розповідає директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич (на фото). Івановичу, на ~~Юрію грудень припадає річ-

ниця створення Державної служби зайнятості України. Розкажіть, як усе починалося. – Держслужбу зайнятості створили у грудні 1990-го на підставі постанови тоді ще Ради міністрів УРСР від 21.12.1990 р. №381. А в нашому краї вона започаткована рішенням виконкому обласної ради народних депутатів №3 від 10 січня 1991 року «Про створення Державної служби зайнятості в Закарпатській області», прийнятим на виконання вищезазначеної постанови РМ. У березні-1991 ухвалили Закон України «Про зайнятість населення» – один із перших ринкових. Він визначив соціальні гарантії держави в реалізації громадянами права на працю та основні засади діяльності нашої служби. З 1 січня 2001-го з набранням чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і створенням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття функції виконавчої дирекції фонду поклали на Держслужбу зайнятості. Нині це сучасна сервісна служба, яка є активним посередником на ринку праці з широким спектром форм сприяння зайнятості, сучасних технологій при пошуку роботи та працевлаштуванні.

вдалося досягти ~~Чого на цьому, мабуть, не-

легкому шляху? – За цей період служба пройшла непростий насичений подіями шлях становлення й розвитку, упродовж якого її послугами скористалися більше 1 мільйона краян – це майже все нинішнє населення Закарпаття. Нове робоче місце знайшли понад 545 тисяч громадян. Відкрили власну справу за нашого сприяння 8 200 колишніх безробітних. Опановували нові професії або підвищували свою кваліфікацію більш ніж 77 000, тимчасово були зайняті на оплачуваних громадських та інших тимчасових роботах 128 тис. осіб. А яка служба зайнятості сьогодні? – Вона працює за єдиною схемою надання послуг. Клієнти можуть звернутися до будьякого центру й отримати всі передбачені законодавством соціальні послуги, пов’язані із працевлаштуванням. Створена уніфікована оперативна база вакансій, шукачів роботи й можливостей проходження професійного навчання у всій країні. Це дає змогу розширити зону пошуку роботи не лише в межах району чи області, а й держави загалом. Відповідно до вимог часу служба забезпечує цифро-

візацію процесів та широкий перелік онлайн-послуг для всіх клієнтів СЗ – впровадження електронних сервісів (подання звітності, вакансій, резюме тощо в електронній формі), забезпечення роботи Електронного кабінету роботодавця та Електронного кабінету безробітного в режимі реального часу з відповідним наданням послуг через них. Забезпечено можливість подання заяв про надання статусу безробітного й допомоги з безробіття дистанційно, через портал держпослуг «Дія». Чим запам’ятався 2021 рік? – Коронакриза внесла корективи не лише в життєві плани мільйонів українців, а й у економіку країни та роботу служби зайнятості. Хоча відчутні позитивні тенденції. У поточному році послугами СЗ скористалися 43 000 осіб, із них 20,6 тис. мали статус зареєстрованого безробітного. Кількість працевлаштованих за сприяння обласної служби зайнятості становила 9 000 осіб, зокрема 7,1 тис. безробітних. Отримавши допомогу по безробіттю одноразово, 15 зареєстрованих безробітних відкрили власну справу. На 1 грудня 2021-го було зареєстровано 4,3 тис. безробітних, із яких 3 800 одержу-

TT НЕПОГАНО!

МУКАЧІВЕЦЬ СТАВ ПЕРЕМОЖЦЕМ

ВАКЦИНАЦІЙНОЇ АКЦІЇ І ВИГРАВ АВТОМОБІЛЬ RENAULT

Цієї середи в Мукачеві визначили переможця другого етапу акції «Вакцинуйся. Збережи життя» – на кону стояв позашляховик Renault. І виграв його містянин Андрій Марченко. Весь процес проводили наживо за допомогою електронного сервісу Rangom. org. Про перемогу чоловіка повідомили телефоном, першою його реакцією було: «Та ну!». Потім зізнався: думав, його розігрують. Розповів, що разом із дружиною пішов щепитися проти ковіду,

щойно в Мукачеві це стало можливим. Вважає, вакцинація – справа потрібна, в різні «страшилки», які гуляють у фейсбуці з цього приводу, не вірить. І хоч сам перехворів після щеплення, але в легкій формі. Того ж дня серед вакцинованих мукачівців розіграли і два телевізори, оскільки двоє переможців першого етапу (їх визначали 19 листопада, серед призів були по 15 електросамокатів, велосипедів і телевізорів) не підтвердили наявність необхідних документів.

ПРОДАМ ● б/у пральну машину Whirlpool на запчастини. Потребує часткового ремонту. Ціна договірна. Тел.: 099 605 90 56, 098 481 93 84; ● сходи металеві, зручні. Недорого. Ужгород. Тел. 066-390-86-48.

вали допомогу по безробіттю. Станом на цю ж дату актуальними по Закарпатській області були 811 вакансій, на кожну в середньому претендували 5 зареєстрованих безробітних. За професійними групами найбільша конкуренція на одне місце – серед держслужбовців, керівників, менеджерів, а також кваліфікованих робітників сільського господарства, а найменша – серед робітників із обслуговування технологічного устаткування та кваліфікованих робітників із інструментом. Нестача кадрів спостерігалася серед представників таких професій, як швачка, складальник, верстатник деревообробних верстатів, електромеханік, токар. Крім того, є територіальна диспропорція щодо попиту та пропозиції робочої сили. Так, якщо на кінець листопада в Ужгородському міському ЦЗ та Виноградівській і Ужгородських філіях обласного центру зайнятості на 1 вільне місце претендували 2-3 безробітні, то у Воловецькій, Рахівській, Міжгірській – понад 27. Як складаються стосунки з роботодавцями? – Роботодавець – наш клієнт №1, і це цілком слушно, адже кількість тих, які звертаються по допомогу в укомплектуванні вакансій, зростає щороку. У січні – листопаді 2021-го роботодавці проінформували центри зайнятості про наявність 12 300 вакансій. І служба завжди гарантує їм якісний та оперативний підбір потрібних працівників. Ми допомагаємо роботодавцям організувати співбесіду з шукачами роботи. Ще одна затребувана послуга – професійне навчання безробітних на конкретне робоче місце. З метою забезпечення професійнокваліфікаційного рівня шукачів роботи вимогам роботодавців, упродовж січня – листопада 2021-го за направленням обласної служби зайнятості 1 300 безробітних проходили проф навчання, зокрема, 973 стажувалися на вакантних місцях за 185 професіями – це адмі-

ністратор, бармен, бухгалтер, водій автотранспортних засобів, верстатник деревообробних верстатів, кухар, офіціант, пекар, продавець-консультант, швачка та інші. Щоб оптимізувати всі ці процеси й істотно заощадити час, на офіційному вебсайті служби можна створити електронний кабінет роботодавця. Цей застосунок дає змогу переглядати резюме шукачів роботи, створювати пропозиції роботи й передавати їх для подальшої модерації та розміщення на сайті. Звісно, плануємо й надалі будувати партнерські відносини з роботодавцями, стимулювати їх до створення нових робочих місць і розвивати активні програми сприяння зайнятості. Традиційно: про плани на майбутнє. – Найголовніше – повноцінно використати всі можливості, які дає нам впровадження адміністративно-територіальної реформи, налагодити ефективну співпрацю з об’єднаними тергромадами. Наприкінці жовтня нинішнього року постановою уряду затверджено зміни в технологічні процеси обслуговування клієнтів служби зайнятості – роботодавців і населення. Запровадження нової моделі надання клієнтоорієнтованих послуг ЦЗ передбачає застосування принципово нових технологій та методів, спрямованих на прискорення працевлаштування осіб, які шукають роботу, а також забезпечення ефективної та дієвої співпраці з роботодавцями. Та головне – допомагати людям, які втратили роботу, подивитися на ситуацію безробіття під іншим кутом: підтримати їх, вмотивувати, перенавчити, надихнути на розвиток бізнесідеї. Адже, зрештою, нове робоче місце – це початок нового в житті людини. І, принагідно, дозвольте привітати всіх із прийдешніми різдвяно-новорічними святами, побажати насамперед здоров’я, оптимізму та Божого благословення!

4 У ФОКУСІ

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

TT ТАКІ СПРАВИ

ЦЕНТР АНОНІМНОЇ ВАКЦИНАЦІЇ В УЖГОРОДІ ВСЕ Ж ТАКИ ЗАКРИЛИ Я к ми вже писали, запрацював цей кабінет у приватній клініці «Prevention» із 17 листопада. Відкрили його з розрахунку на тих, хто спершу купив із якихось причин фейковий сертифікат, а потім вирішив усе ж вакцинуватися по-справжньому, або ж не хоче розголошувати про своє щеплення через релігійні чи сімейні обставини. Відвідувачі могли сказати будь-який псевдонім працівникам центру.

Однак уже наступного дня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко розкритикував ініціативу, назвавши її «фейком». Далі – більше. Минулого тижня головлікар «Prevention» Віктор Петров розповів, що менш ніж за місяць роботи до центру анонімної вакцинації звернулися понад 1400 осіб (більшість – із «липовими» ковід-сертифікатами), серед яких були й медпрацівники, й держслужбовці. Новина швидко розійшлася місцевими й загальноукраїнськими електронними та друкованими ЗМІ. На це Ляшко 10 грудня відреагував коментарем, теж підхопленим усіма медіа: «Є заклади, працівники яких не читають алгоритми міністерства і не чують попереджень. Вони свідомо порушують ліцензійні умови провадження медичної діяльності, тому будуть по-

карані. Вчора один заклад на Закарпатті я виключив із переліку тих, які проводять щеплення проти COVID. Від сьогодні туди заборонено передавати вакцину, закуплену за кошти держбюджету або доставлену в рамках глобальної ініціативи COVAX». Тим часом В. Петров заявив журналістам «Суспільного», що оскаржуватиме розпорядження МОЗ: «Враховуючи, що міністр проявив вибірковість, буду доводити в суді, щоб він компенсував мені втрати моєї репутації, честі, гідності. Наш заклад провакцинував майже 10% закарпатців (у області клініка має 9 відділень, центр анонімної вакцинації працював лише в одному з них). Всі щеплення виконані згідно з алгоритмами, стандартами МОЗ. Ми не використали жодної дози для зловживань. Я готовий передати вакцину в область, тому що ми дотримуємося законодавства. Наказ будемо оскаржувати, я особисто готуватиму позов. Вакцинацію зупинимо у всіх відділеннях. Людям, які захочуть щепитися, скажемо, хай дзво-

нять міністру охорони здоров’я і питають, куди їм іти. Будемо всіма можливими законними способами з цим боротися». У фейсбуці Петров пояснює, що з самого початку пандемії ковіду «Превеншн» власними засобами та зусиллями колективу розпочав цілодобову боротьбу з цією недугою, провів титанічну роботу щодо популяризації вакцинації та безпосередньо щеплення. Коли з’ясувалося, що значна кількість громадян із різних причин купила сертифікати про вакцинацію, щоб вони не наражали себе та оточуючих на небезпеку інфікування, – створили вже згадуваний анонімний кабінет. І причиною гострої реакції Ляшка на це В. Петров вважає якраз те, що «працівники приватного закладу охорони здоров’я підняли на поверхню шалену проблему фальсифікацій та нещеплених громадян, які мають підробні сертифікати». Вони намагалися їм допомогти, і результати чудові: люди реально вакцинувалися. Тож Петров звернувся до депутатів обласної та Верховної рад із проханням пояснити міністру: на війні, а в нас війна з Covid-19, так не роблять! Щоб люди не боялися щеплень, має бути максимальне сприяння держави. Відтак просить скасувати рішення про виключення ТОВ «Превеншн» із переліку надавачів послуг щодо щеплень від ковіду та навіть пропонує підтримати петицію про відставку міністра. Іван МАКОВІЙЧУК

НЗ

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ЗМУШУЄ ВЛАДУ ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ПРОБЛЕМИ ЛЮДЕЙ, ВВАЖАЄ ЕКСПЕРТ

резидент і його команда втрачають рейтинг та довіру громадян, бо оминають їхні реальні проблеми. Водночас лідерка «Батьківщини» вимагає від влади чесного і прозорого діалогу з людьми. На цьому наголосив політолог Тарас Загородній під час круглого столу «Послання президента парламенту – енергійний старт виборчої кампанії. Хто основні гравці?» в ІА «Інтерфакс-Україна». «Звичайно, фактор Тимо шенко буде досить вагомим, тому що в неї є розгалужена партійна структура, вона постійно наголошує на некомпетентності влади, постійно тисне на них по всіх фронтах – це стосується її вимоги зниження тарифів і ліквідації «Нафтогазу», який, попри обіцянки президента, продає газ уже по 46 гривень за куб», – зауважив експерт. На думку Т. Загороднього, рейтинг Зеленського та його команди зазнає тяжкого удару через обіцянку президента не підвищувати тарифи для населення. Електорально невигідним політолог вважає ухвалений «Слугами народу» законопроєкт 5600, який обкладає малих і середніх фермерів новими податками. «Вони ухвалили закон 5600, де головними «олігархами» в нас визначені люди, які вирощують на своїх ділянках продукцію для того, щоб вижити або трохи продавати.

Це, звичайно, буде удар по центральній Україні», – каже Загородній. Крім того, експерт, аналізуючи ухвалений бюджет на наступний рік, додав, що кошторис-2022 є «абсолютно ліво-популістичним», адже в ньому виділяються шалені кошти на піар-проєкти президента, але закладено скорочення субсидій, зростання тарифів і закон 5600, яким будуть наповнювати бюджет за рахунок малих і середніх підприємців. Юлія Тимошенко і команда «Батьківщини» виступили категорично проти законопроєкту №5600, адже ним цілеспрямовано знищується малий і середній бізнес, фермери й селяни. Команда експрем’єрки оскаржуватиме цей закон у Конституційному суді. Юлія Тимошенко вважає, що «Слуги народу», увівши високі податки для селян, хочуть змусити їх таким чином продавати свої сільськогосподарські паї. Також фракція «Батьківщини» в парламенті не голосувала за бюджет-2022, тому що він не вирішує гострих соціальних питань і не покращує життя українців.

TT ПРИЗНАЧЕННЯ

НЕПРИМІТНИЙ ОПЕРАТИВНИК ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ МЕТОДАМИ РОБОТИ: ЩО ВІДОМО ПРО НОВОГО ГОЛОВУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОДА М

инулої суботи, 10 грудня, пізно ввечері на сайті президента України з’явився указ Володимира Зеленського про призначення Віктора Микити головою Закарпатської облдержадміністрації. На чільну посаду області Микиту призначили наступного ж дня після погодження його кандидатури Кабінетом Міністрів України – рідкісна оперативність як для нашого краю.

СЛУЖБА НА ДОНЕЧЧИНІ, СКАНДАЛ НА ЗАКАРПАТТІ Новий голова ОДА народився в с. Ільниця поблизу м. Іршава в 1979 році, він є закарпатцем, і це, в порівнянні з попередніми трьома керівниками Закарпатської ОДА, котрих призначав Зеленський, – безсумнівний плюс. Віктор Микита має спеціальну середню освіту (Закарпатський лісотехнічний технікум) і вищу юридичну (Національна академія внутрішніх справ України). Він – кадровий офіцер СБУ, працював у цій структурі на різних посадах у кількох регіонах. Досвіду роботи в органах державної влади або місцевого самоврядування не має. Оскільки Микита ніколи не обіймав ключових посад (найвищі – заступник начальника або начальник структурного підрозділу в регіональному або центральному апараті СБУ), знайти якусь конкретну інформацію про його досягнення неможливо. Так, улітку 2012 року він працював у відділі «К» Закарпатського обласного управління СБУ (відділ «опікується» корупцією, організованою злочинністю, контрабандою тощо). Якраз у той період, коли словацькі правоохоронці викрили контрабандний тунель,

прокладений із околиці Ужгорода на територію Словаччини. Про цю подію повідомляли практично всі світові ЗМІ, а українські медіа називали хід не інакше, як «СБУшною норою». Після викриття тунелю відділ «К» в обласному управлінні СБУ фактично розформували за некомпетентність, його співробітників розігнали по різних регіонах, а В. Микита на якийсь час потрапив на службу в Донецьку область. Однак потім повернувся на Закарпаття й став заступником начальника того ж відділу «К» в обласному УСБУ. Він працював на цій посаді під час другого гучного «факапу» – стрілянини в Мукачеві в липні 2015-го, яку спровокували «контрабандні розбірки двох кланів» (визначення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України). СБУ, особливо відділ «К», завжди в темі контрабандних потоків, відстежування конт рабанди – його пряма компетенція. І стрілянина в Мукачеві, про яку говорила вся Європа, – грубий «ляп» служби, який дозволив говорити про її некомпетентність або, що гірше, причетність до контрабандних потоків. Звичайно, звинувачувати Микиту, котрий обіймав другорядні посади, в регулярних провалах роботи облуправлін-

~~Володимир Зеленський і Віктор Микита. Фото з сайту ОПУ ня не зовсім коректно. Можна було б навіть припустити, що він є професіоналом високого рівня. Якби не один відеоролик, оприлюднений у фейсбуці влітку 2017 року, який може стати яскравою ілюстрацією методів роботи щойно призначеного голови ОДА. У липні-2017 під час обшуку в судді Берегівського районного суду Олександра Фейіра, вочевидь, колега тодішнього співробітника СБУ Віктора Микити силою відібрав мобільний телефон у адвоката Едуарда Пуканича. Сам Микита зіштовхнув його східцями, а після цього грубо виштовхав і суддю з порога його будинку, супроводжуючи це матюками. Адвокат із великими труднощами добився порушення за цими фактами кримінальних проваджень, однак нічого з них не вийшло. Утім, так само нічого не вийшло і з обшуків СБУ в Фе-

йіра – той досі спокійно працює суддею Берегівського райсуду. Якщо співробітник СБУ дозволяє собі застосовувати фізичну силу проти судді й адвоката, то це, як мінімум, викликає питання до його самоконтролю та наслідків для репутації самої служби, особливо з урахуванням того, що все фіксується на відео, яке згодом буде викладене в інтернет.

ПРИЗНАЧЕНИЙ У НЕПРОСТИЙ ДЛЯ РЕГІОНУ ЧАС Хто міг порадити президенту на голову ОДА таку кандидатуру й чому В. Зеленський прислухався до цих порад, – ще одна кадрова загадка Офісу президента України. Микиту призначили головою ОДА, м’яко кажучи, в дуже непростий період для Закарпаття. Президентська вертикаль в області відверто слабка й

розбалансована, голови РДА призначені від різних політичних сил (деякі з них отримали посади навіть не за попереднього, а за попередника попереднього очільника ОДА). Облдержадміністрація вже багато місяців працює в «розслабленому» режимі від одного керівника до іншого, а обласна рада взагалі опозиційна до «Слуг народу» й голови ОДА. Першим тестовим завданням для Микити має стати якраз переформатування більшості в облраді, включення до владної «коаліції» фракції «Слуг народу». Як не дивно, це зовсім не складне завдання. Кожна з п’яти теперішніх опозиційних до влади фракцій уже була союзником «Слуг» і готова знову ним стати, питання тільки в торгах за посади та інші бонуси. Якщо новий голова ОДА не відбиратиме силою в потенційних союзників мобільні телефони й не виштовхуватиме їх зі сходів, то це вже буде великим плюсом під час переговорів. А щодо економічного зростання, створення робочих місць, залучення інвестицій, захисту Закарпаття від паводків, то цього від ОДА вже давно ніхто не чекає. Кадрова політика – одне з найслабших місць Офісу президента, і наша область відчула на собі це сповна. За два з половиною роки правління Зеленського тут уже четвертий голова облдержадміністрації, ще троє в. о. голів ОДА виконували повноваження загалом понад пів року. Про якісь стабільність і розвиток регіону за таких умов навіть говорити не доводиться. Ярослав ГАЛАС, Depo Закарпаття

НЗ

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО 5

TT НАШІ ІНТЕРВ’Ю

«У «ВТРАЧЕНОМУ УЖГОРОДІ» ХОТІЛА ВІДКРИТИ ЩОСЬ НОВЕ,

ЧОГО ВЖЕ НІХТО НЕ ПАМ’ЯТАЄ», – КАЖЕ ЖУРНАЛІСТКА ТЕТЯНА ЛІТЕРАТІ

она розповідає про героїв своїх статей так, ніби знайома з ними особисто. А її тексти переносять читача на вулички старовинного Ужгорода, якими повільно прогулювалися елегантні дами й поважні пани в капелюхах, де було чутно гуркіт коліс фіакрів на бруківці, пахло свіжоспеченим хлібом і кавою. Десь тут колись протікав Малий Уж, працював млин, а місцеві євреї щосуботи ходили до красунісинагоги. Ужгород змінився, але ми можемо доторкнутися до цікавих та захоплюючих, а часом трагічних сторінок його життя через історії, які подає журналістка Тетяна Літераті у своїх публікаціях із циклу «Втрачений Ужгород». Саме її містяни номінували на перемогу в номінації «Люди слова» в рамках проєкту Фонду Андрія Півня «Ужгородці, якими ми пишаємося». Наша розмова – про втрачений Ужгород, любов та байдужість до його історії та майбутнє, заради якого й хочеться зберегти пам’ять про минуле. ти народилася ~~Таню, й виросла в Чопі. А в

Ужгороді в дитинстві бувала? Маєш дитячі спогади, пов’язані з ним? – Коли я була мала, моя мама працювала в міліції в Чопі й іноді, коли вона їхала в Ужгород за зарплатнею, брала мене з собою. Пригадую, як ми ходили Мукачівською, йшли через увесь центр на нинішню вулицю Другетів. Найяскравіший дитячий спогад – решітки ливнівок на Корзо. Завжди питала маму, для чого вони. Чомусь думала, що це доріжки для сліпих, щоб вони знали, куди йти. Я і собі завжди ходила по цих решітках. Ну й обов’язково, коли ми йшли на вокзал через проспект, мама мене водила в «Комфорт» – кафе, де продавали кульки морозива у вафельних ріжках. Ужгород мені подобався з дитинства. До речі, історією в дитинстві цікавилася? – Абсолютно не цікавилася, й навіть коли закінчувала школу, подумати не могла, що займатимуся вивченням історії міста. Мабуть, щоб розуміти історію, любити її, треба бути трішки дорослішим. Я дивуюся, коли вона цікава дітям. Напевно, треба мати життєвий досвід, щоб оцінити всі її перипетії. Ти вже стала ужгородкою, видала про життя обласного центру 5 книжок... А з чого почався ваш роман із цим містом? Як відчула свою любов до нього? – Взагалі я після школи дуже хотіла жити в Ужгороді. Чоп для мене був затісний, хотілося чогось більшого, але не такого великого, як Київ. А Ужгород подобався своєю затишністю. Коли я вступила в університет і почала тут жити, щоразу відкривала різні закутки цього міста. Якось уночі ми з друзями залізли у скансен і гуляли там. Досі не розумію, як ми не наткнулися на сторожа. А одного разу з подругою, з якою жила, вирішили заночувати в замку й подивитися, чи є там Біла Діва. Взяли з собою бутерброди, чай, прийшли під закриття й залізли під сходи. Зараз там відкрита експозиція, а тоді висіла полі етиленова загорожа, бо тривали якісь роботи. Ми й подумали, що там навряд чи сторож шукатиме. Сіли й чекали. Але ми прийшли зарано. За пів години знудилися, попили чаю, з’їли бутерброд. І коли залишалося до закриття кілька хвилин, зрозуміли, що нам уже набридло і краще піти кудись погуляти. Вийшли останніми, так і не переночували. І не шкодую. «Втрачений Ужгород» одразу планувала як цикл? Пам’ятаю, ти розповідала, що все почалося з листівок зі стари-

ми зображеннями міста, які приніс у редакцію читач газети «Ужгород»... – Я тоді ще вчилася в університеті, це було в 2004 році. Мені дали завдання зробити інтерв’ю з Олександром Волошиним – колекціонером листівок. І ми з ним започаткували рубрику, де друкували стару листівку і питали читачів, де знаходиться це місце. Нам приходило багато листів, люди писали особисті спогади про ці локації, їм хотілося розказати. У цикл публікацій це переросло поступово. Я час від часу писала статті на історичну тематику. А в грудні 2014-го прийшла працювати на сайт «Про Захід», і тодішній головний редактор видання Юра Лівак запропонував започаткувати рубрику «Втрачений Ужгород». Він знав, що мені подобається ця тема. І ми спробували. Переді мною не було окреслених хронологічних рамок. Тому перші статті оповідали про радянські часи: кафе «Золотий ключик», дегустаційну залу «Променисте». А потім я сконцентрувалася на дорадянському періоді. Бо радянські роки багато хто пам’ятає, і в кожного є власні спогади про нього. А мені хотілося відкрити щось нове, чого вже ніхто не пам’ятає. За мотивами своїх книжок ти проводила кілька вільних екскурсій, і вони збирали близько сотні слухачів. Тішишся, що ужгородці мають інтерес до історії свого міста? – Я би не назвала це аж дуже великим інтересом. В Ужгороді близько 115 тисяч населення. Книжки виходять тиражем 1000 – 1300 примірників. Тобто мою книжку має 1% мешканців міста. Було би добре, якби більше людей цікавилися історією. Втім, читати – це одне, а слухати автора – зовсім інше. Тож класно, що люди приходять на вільні екскурсії, це можна вважати певним успіхом. Як гадаєш, із чим пов’язана цікавість до минувшини свого міста? – Я бачу ностальгію за 1920 – 1930-ми не тільки в нас. Це відмічають усюди в Європі. Люди асоціюють той час із періодом умовного процвітання, стабільності, швидких темпів розвитку. До нас приїжджають туристи зі Словаччини, Угорщини, Чехії, які шукають сліди своїх дідів, бабусь, котрі жили тут на початку ХХ століття. Я працюю в цій темі, заглиблююся в документи, газети й давно відкинула той міф, начебто в Ужгороді колись було так чисто, що можна було в білих шкарпетках по набережній ходити. Ми зараз живемо незрівнянно комфортніше, ніж тоді. Навіть багаті люди тих часів малися набагато скромніше, ніж ми тепер. Тому намагаюся

розвінчувати ті міфи, щоб люди не апелювали до «А колись». Бо «колись» жили дуже важко, була висока смертність. Один місцевий багатій помер від занесеної інфекції через поріз пальця. Той же художник Бокшай міг би малювати набагато довше, якби жив зараз. А тоді через катаракту він жив у напівтемряві, сердився, бо хотів і не міг малювати. Його діти мені розповідали, як сідав малювати, нічого не бачив і кидав пензля об мольберт. І так він просто розтанув. У нас тепер справді набагато кращі умови. Тож одна з причин інтересу людей – це романтизація тих часів. А ще такий інтерес з’являється, бо ужгородці хочуть більше знати про своє місто. Взагалі в нас мало хто знає його історію, бо від 1940-х до 1980-х сюди приїхало дуже багато людей із усього Союзу. Після війни в нас було 18 тисяч мешканців, а станом на 1980-й Ужгород – стотисячник. Звичайно, вони не знали історії міста, не могли її розповісти дітям. А в родинах корінних жителів цього не розповідали, бо це було небезпечно. А яка твоя мотивація писати про минуле міста? – Я хотіла сама дізнатися те, чого не знала. А потім побачила, що це треба сім’ям тих людей, про яких пишу. Вони самі розуміють, що втратили час, не дізналися багато з життя своїх родин, а тепер мають велике бажання передати це далі своїм дітям, онукам, які поки не цікавляться, але з часом захочуть дізнатися про своє коріння. Я помітила, що після 30 – 40 років люди починають цікавитися, хто вони і звідки. І мій читач, як правило, зрілий. А ще мене мотивують читачі. Іноді ловлю себе на думці, що я втомилася. Але в потрібний момент хтось напише: «Шукайте ще, пишіть, це було так цікаво!» Або якась дитина змотивує. Я час від часу проводжу заняття для учнів 9 – 11 класів. Вони вже готові сприймати ці історії та орієнтуються в місті, їм можна пояснити, де знаходилася певна будівля. От нещодавно у другій школі вчителька дала дітям завдання написати відгуки-твори за підсумками такого уроку і прислала їх мені. Я отримала такий фідбек, що змотивував працювати ще! На презентації твоїх книжок приходить не менше вдячних читачів, ніж на екскурсії. Саме на презентаціях можна зустріти нащадків тих, про кого пишеш. Знаю, бувало, що родичі не

хотіли йти на контакт і ділитися спогадами. Як дієш у таких ситуаціях? – У моєму випадку книжки – це історії про людей. І я хочу показати, що всі вони не вигадані, вони ходять серед нас і можуть розказати про своїх предків із перших уст. Хтось плаче, хтось згадує такі речі, які не розповіли мені, а це би класно доповнило історію. Мені хочеться, щоб презентації виходили душевними, де всі свої – ті, хто цікавиться історією, і чиї предки були історією. З останньою книжкою («Втрачений Ужгород. Міська управа». – Авт.) було важче, бо через карантин люди не змогли приїхати з-за кордону, а в Ужгороді проживають нащадки тільки двох мерів. А якщо трапляється стаття про когось, чиї нащадки не хочуть іти на контакт, то я відкладаю матеріал на майбутнє, вмовляю їх кілька років, часом через знайомих чи дітей. Можу знайти інформацію в газетах, архівах, але з досвіду – це вийде абсолютно не так, як із розповідей тих, хто знав цю людину особисто, має сімейні фотографії. Про що найчастіше питають читачі? – На презентації, як правило, приходять із ідеями: а напишіть про це, а чи знаєте історію цього будинку. Недавно на зустрічі питали, чи правда, що на Корзо під усіма будинками є величезний підвал, де би міг проїхати віз, запряжений кіньми. А в соцмережах питають, як дослідити свій родовід, як потрапити в архів і знайти відомості про предків. А я – як чоботар без чобіт: свого родоводу ще не склала й не працювала з такими метриками. Але колись до цього доберуся. Цього року ви випустили відеоверсію «Втраченого Ужгорода». Після зйомок ти навіть презентувала наступну книжку в образі початку минулого століття. Це пов’язано? – Так, лишився костюм, який мені дуже подобається. І це допомогло привнести атмосферу й у презентацію. Я давно хотіла запросити на неї людей у вбранні минулого століття й тим, хто виконає цю умову, подарувати книжку. Можливо, ще використаю цю ідею. Перевтілюватися в різні образи – це, мабуть, мій улюблений момент відеоверсії «Втраченого Ужгорода». Мені самій це дуже сподобалося. Який відгук глядачів отримали? – Ми охопили справді багато людей. В ютубі в нас дуже багато схвальних відгуків. Хоча були й негативні, що ми не розкрили якусь тему. Критика – це нормально й моє бажання не відбиває. А якщо люди вважають, що можна зробити краще, – зробіть. Ми зробили це в силу своїх можливостей настільки добре, наскільки змогли. І насправді приємно, що переглядів багато. Коли я проводила акцію до «чорної п’ятниці», то багато хто згадував про відеоверсію та мою нібито акторську майстерність, образи. Споді-

ваюся, що цей проєкт справді когось зацікавив, спонукав більше дізнатися про історію. Ти не тільки пишеш про минуле міста, а й береш участь у його майбутньому. Ходиш на засідання міського органу з питань охорони культурної спадщини та консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА. Як так вийшло? І яку бачиш тенденцію серед забудовників та власників приміщень? Є в них прагнення зберегти архітектурну спадщину? – До обласної консультативної ради з питань охорони культурної спадщини мене запросили три роки тому як представника громадськості. З того часу з кожного засідання я роблю статтю про те, що планують перебудувати в історичній частині міста, аби люди були підготовлені до змін. І не переживали або, навпаки, переживали, якщо для цього є підстави. Проєкти приносять різні, й дуже рідко трапляється, що вони не мають зауважень. Як правило, підприємці не зацікавлені робити якісні реставраційні проєкти – вони хочуть пристосувати майно, щоб воно приносило вигоду. Або зробити будинок більшим, вищим. А ще люди прагнуть здешевити роботи й замінюють, наприклад, черепицю металочерепицею. Часто приносять проєкти заднім числом – коли вже почали роботи. Буває, що ми відмовляємо в погодженні, а людина все одно діє за цим проєктом. У нас немає дієвої практики покарання, знесення незаконних будівель. Вони знають це, і тому так роблять. Іноді сумую: ти безкоштовно витрачаєш свій час, годинами розглядаєш, вивчаєш проєкти, архітектори аргументують, підказують, як це можна зробити краще. Але коли бачиш, що все це намарно... Я так часто плачу після консультативних рад... Ти щиро вболіваєш за це, але результат не виправдовує себе. Я мало можу навести хороших прикладів, але є дуже багато поганих. Це сумно, і справді, нам варто замислитися над тим, що ми залишимо після себе. Але давай про щось позитивніше. Думаєш уже про те, аби розширювати лінійку «Втраченого Ужгорода» і створювати якісь суміжні продукти? – Думали про мультик. Виявилося, що це дуже складно, дорого й довго. Тому поки цей проєкт трошки відклали. І думали про дитячу книжку. Привідкрию плани – хочемо подати цю ідею в Український культурний фонд. Якщо виграємо, то наступного року спробуємо втілити в життя. Поки зарано говорити, яка вона буде, про що, але ідея є. Яке твоє улюблене місце в Ужгороді? – Це моя квартира. Я домосідка. Можливо, коли багато спілкуєшся з людьми, то хочеться відпочити, побути самій. Люблю працювати вдома, я не офісний працівник, мені потрібна тиша, спокій і щоб я була сама. А якщо про старий Ужгород говорити, то люблю Замкову гору. Мабуть, всі в Ужгороді її люблять. Там затишно, красиво, тихо. Люблю навколишні вулички: Ольбрахта, Замкову, Капітульну. Люблю й подвір’я замку. А тепер буваю там частіше, бо отримала дозвіл на роботу з фондами краєзнавчого музею – фотографіями, журналами, газетами. Замок, його територія і фонди – для мене це нерозгаданий пласт історії Ужгорода. Розмовляла Ксенія ШОКІНА

6 АКТУАЛЬНО

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ ЗАПРОВАДЖУЄ НОВУ МОДЕЛЬ НАДАННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНИХ ПОСЛУГ

Закарпатському обласному центрі зайнятості відбувся навчальний семінар із питань запровадження нової моделі надання клієнтоорієнтованих послуг, у ході якого обговорили основні алгоритми дій фахівців служби. Наприкінці жовтня нинішнього року постановою уряду затверджено зміни в технологічні процеси обслуговування клієнтів служби зайнятості – роботодавців і населення. Запровадження нової моделі надання клієнтоорієнтованих послуг ЦЗ передбачає застосування принципово нових технологій та методів, спрямованих на прискорення працевлаштування осіб, які шукають роботу, а також забезпечення ефективної та дієвої співпраці з роботодавцями, що допоможе кардинально змінити ситуацію на ринку праці. Зокрема нова модель передбачає надання послуг клієнтам центру зайнятості вже під час першого візиту,

забезпечення обміну даними з органами влади з метою мінімізації переліку документів, які мають подавати клієнти, впровадження інститутів кар’єрного радника та спеціалізованого кар’єрного радника з питань інклюзивного працевлаштування, що дозволить підвищити адресність послуг зі сприяння зайнятості, розширити спектр взаємодії з безробітними з урахуванням їхніх

індивідуальних характеристик. Також впроваджується інститут консультанта роботодавця та надання ним пакета персональних послуг, аби забезпечити здійснення індивідуального підбору кандидатів на вакансії, подані роботодавцем, цифровізацію послуг, що надаються центрами зайнятості: впровадження електронних сервісів (подання звітності, вакансій, резюме тощо в електронній формі), забезпечення роботи Електронного кабінету роботодавця та Електронного кабінету безробітного в режимі реального часу з відповідним наданням послуг через такі кабінети. Ці зміни передбачають, що фахівці служби зайнятості, які надають послуги, у своїй роботі будуть зосереджуватися винятково на вивченні ситуації

НЗ

кожного клієнта, з’ясовувати їхні професійні та кадрові потреби, знаходити ті форми допомоги, які підходять саме цьому клієнтові, шукати підходящі пропозиції роботи безробітним і персоналу роботодавцям. Експериментальний проєкт триватиме протягом наступного року, але вже зараз розпочинається його обговорення. Участь у семінарі-навчанні взяли заступники директорів, технологиорганізатори філій та базових центрів зайнятості області. Розглянули законодавчі засади реалізації проєкту надання клієнтоорієнтованих послуг, етапи та завдання кожного з них, структурнологічні схеми діяльності адміністратора, кар’єрного радника, консультанта роботодавця ЦЗ, концепцію інституту спеціалізованого кар’єрного радника з питань інклюзивного працевлаштування. В ході дискусії деталізували процеси обслуговування кожною категорією спеціалістів, їх взаємодію, місце і роль усіх напрямів роботи СЗ, визначили показники роботи та ефективності діяльності під час реалізації проєкту. Пошук результативних рішень щодо модернізації роботи дасть змогу зробити службу зайнятості справді сучасною сервісною установою, яка у практичній діяльності надає ефективні послуги.

TT СУМНА СТАТИСТИКА

СПРАВЖНІЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ ОБВАЛ ПОРІВНЯНО З МИНУЛИМ РОКОМ НА ЗАКАРПАТТІ ПОМИРАЄ МАЙЖЕ НА ДЕСЯТЬ ВІДСОТКІВ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ. ВПЛИНУЛА Й ПАНДЕМІЯ КОВІДУ

аселення України стрімко зменшується, за даними ООН, темпи його скорочення – одні з найвищих у світі. На 1 жовтня-2021 у нашій державі мешкали 41 мільйон 319 тисяч осіб – такі цифри Держстату. Впродовж 2020-го українців поменшало на 314 000, а за 9 місяців 2021-го – на 268,5 тис. Судячи з динаміки, до кінця року стане менше ще на 100 тисяч. Для порівняння: населення таких обласних центрів, як Чернігів, Херсон чи Полтава становить відповідно 305 000, 318 000 і 328 000. Тобто щороку з карти України, фігурально кажучи, зникає одне з цих трьох великих міст.

ЯКЩО В 2018-МУ ЩОДНЯ ПОМИРАЛО В СЕРЕДНЬОМУ 42 ЛЮДЕЙ, ТО 2021-го – 49

Загальне скорочення населення відбувається в усіх регіонах без винятку, включно з Києвом (окуповані території, звісно, не облікуються, але картина там ще сумніша). Єдиний виняток – Київська область, де за дев’ять місяців 2021-го зафіксований невеликий загальний приріст – на 6 310 осіб. Однак цей плюс – винятково за рахунок міграційних процесів: мешканці регіонів, котрі фактично переїжджають у столицю на роботу чи з інших причин, але не можуть купити житло через дорожнечу, юридично поселяються на Київщині. Натомість природний приріст у цій області теж від’ємний – мінус 15 804 осіб. Причини зменшення населення відомі – значне зростання смертності й різкий спад народжуваності. Крайня західна область України – Закарпаття – довгі роки вважалася острівцем стабільності в плані чисельності населення. Із часу останнього перепису в 2001-му кількість краян практично не змінилася. 20 років тому закарпатців було 1 мільйон 257 тисяч, а зараз – 1 247 000. Тоді як у більшості інших регіонів за два десятиліття людей поменшало на сотні, а іноді й на багато сотень тисяч. Дуже довго наша область була єдиною, де населення, хай хоч трішки, але збільшувалося. Востаннє приріст фіксувався не так давно – в 2015-му. А далі пішов спад, причому з кожним роком усе стрімкіший. Так, якщо за 2018-й порівняно з попереднім роком закарпатців стало менше всього на 1 400, то наступного, 2019-го, різниця збільшилася до 3-х тисяч, у 2020-му – до 3,8 тис., а за дев’ять місяців 2021-го – до

3 400 осіб. Судячи з динаміки, до кінця цього року краян виявиться менше на 4,5 тисячі. Для порівняння: це більше, ніж мешканців смт Середнє, що між Ужгородом і Мукачевом, – одного з найбільших селищ області. Причини скорочення населення ті ж – різке зростання смертності й обвал народжуваності. Які найпоширеніші причини смертності? Щоб з’ясувати це в динаміці, редакція Depo.Закарпаття направила інформаційний запит у Головне управління статистики в Закарпатській області з проханням надати відповідні дані за 2018 – 2021 роки. Цей період обраний не випадково. У 2018 – 2019-му COVID-19 не було, коронавірус досяг України на початку 2020-го, коли із закритої на локдаун Західної Європи додому ринули сотні тисяч заробітчан. Величезна кількість із них поверталася саме через наш край. Люди перетинали кордон без жодної перевірки на ковід, ніяких тестів тоді не було, у кращому разі митники прикладали їм до лоба тепловізійний термометр і просили по приїзді додому самоізолюватися на два тижні. Однак ніхто таку самоізоляцію не контролював, заробітчани, повернувшись із охопленого пандемією ЄС, безперешкодно спілкувалися з рідними, родичами та знайомими. Подальший спалах коронавірусу в Україні, смертність від якого сягала перших позицій у Європі та світі, – прямий наслідок провалу владою антикоронавірусної кампанії на початку 2020-го. Статистичні дані про смертність мали би показати, наскільки пандемія вплинула на скорочення населення області у 2020 та 2021 роках, порівняно з 2018-м та 2019-м, коли коронавірусу ще не було.

Але спершу кілька загальних цифр. Впродовж 2018-го померло 15 320 закарпатців, 2019-го –15 527 осіб, 2020-го – 16 756, а за дев’ять місяців 2021-го – 13 175. Специфіка роботи статистичної служби така, що дані за 10 місяців поточного року будуть відомі в кінці грудня, а за повний рік – аж у кінці лютого-2022. Утім, за теперішньою динамікою можна спрогнозувати, що до кінця року кількість померлих краян становитиме близько 17,5 тисячі. Таким чином, якщо в 2018-му на Закарпатті щодня помирало в середньому 42 людей, то цьогоріч – уже 49. Зростання, як на такий короткий період, дуже велике. Однак як 2020-го, так і впродовж цього року коронавірус не є ні першою, ні другою головною причиною смертності.

СПАД НАРОДЖУВАНОСТІ ЗА 10 РОКІВ – БЛИЗЬКО 30 ВІДСОТКІВ Головна причина смертності краян (як і українців загалом) упродовж уже багатьох років – це хвороби системи кровообігу, зокрема інфаркт і інсульт. У 2018-му від таких недуг померли 9 452 закарпатці (з них через інфаркт – 3 700, а через інсульт – 2 583). Наступного, 2019-го, ці ж хвороби звели в могилу 9 610 людей (у тому числі інфаркт – 3 962, а інсульт – 2 581). У 2020- м у – 9 885 (відповідно 4 128 та 2 624). А за дев’ять місяців цього року – 7 438 (із них інфаркти – 3 257, інсульти – 1966). Хвороби системи кровообігу – причина смертності №1, безсумнівний лідер із величезним відривом. На другому місці – онкологічні недуги. У 2018-му вони призвели до 1 894 летальних випадків, у 2019-му – 1 920, 2020-го – 1 986, а за дев’ять місяців цього року – 1 477. Третє місце впродовж 2018 – 2020-го зайняли хвороби органів травлення, від яких померли відповідно 875, 932 та 1000 закарпатців. Коронавірус як причина смертності фіксується з 2020 року. Тоді ця недуга відправила на той світ 626 закарпатців і стала тільки шостою за кількістю причиною летальності, пропустивши вперед старість (813 смертей) і зо-

внішні причини (самогубства, аварії, убивства, утоплення, пожежі тощо – 731). Зате за дев’ять місяців цього року коронавірус стрімко вирвався вперед і став

третьою причиною смертності, звівши в могилу 1059 осіб. Судячи з динаміки, до кінця року на Закарпатті від нього помре понад удвічі більше людей порівняно з 2020-м. А якщо динаміка збережеться і впродовж наступного року, то ковід набагато випередить онкологічні захворювання й вийде на друге місце за кількістю смертей.

ЗАРАЗ У ОБЛАСТІ НА 100 СМЕРТЕЙ ПРИПАДАЄ 73 НАРОДЖЕННЯ Порівняльні таблиці причин смертності вказують на кілька промовистих фактів. Так, із року в рік стабільно збільшується летальність через старість – якщо в 2018-му зафіксували 620 таких випадків, то 2019-го – 749, а в 2020 р. – аж 813. Однак набагато цікавіша динаміка у хвороб органів дихання (у тому числі грипу та пневмонії). У «докоронавірусні» 2018 та 2019 роки кількість смертей від них практично однакова – 413 та 410 відповідно. А ось у «ковідні» роки їх кількість стрімко зросла: у 2020-му – 480 смертей (у тому числі 250 випадків грипу і пневмонії), а за дев’ять місяців цього року – вже 568, у т. ч. 373 випадки грипу і пневмонії. За симптомами ці недуги схожі на коронавірус, тому, можливо, тут мало місце некоректне діагностування й перетікання ковідних смертей у пневмонічні. Однак це тільки наше припущення.

Загальна ж картина така, що смертність на Закарпатті невпинно зростає. Якщо порівняти дев’ять місяців цього року з аналогічним періодом 2020- го, то виявиться, що кількість померлих збільшилася на 9,7 відсотка. Це дуже багато. Але особливого значення це число набуває на фоні різкого обвалу народжуваності. Так, за отриманими редакцією із Головного управління статистики даними, у 2018-му в області народилося 13 883 немовлят, а наступного, 2019- го, – 13 016. У 2020-му зафіксоване невелике зростання народжуваності – 13 503. Зате 2021-го пішов стрімкий спад – за дев’ять місяців усього 9 567 хлопчиків і дівчаток. За динамікою цей рік буде чи не найгіршим за народжуваністю за останні кілька десятиліть. Хоча ще 10 років тому на Закарпатті з’являлося на світ близько 18 тисяч дітей щороку. Спад за десятиліття становить близько 30 відсотків – це справжній обвал. Ось інші цифри для кращого розуміння ситуації – зараз у області на 100 смертей припадає 73 народження. Це вкрай погано. Однак, як не парадоксально, ці статистичні дані виглядають дуже пристойно на фоні України. Бо в середньому по нашій державі на 100 смертей припадає всього 40 народжень. На початку цього матеріалу ми згадували, що темпи скорочення населення в Україні – одні з найвищих у світі. Такі дані Організації Об’єднаних Націй. За прогнозами тієї ж ООН, до 2060-го українців залишиться всього 35 мільйонів. Запобігти цим прогнозам можна тільки двома способами – берегти здоров’я і народжувати дітей. Ярослав ГАЛАС, Depo.Закарпаття

НЗ

КарпатАРТ 7

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

TT ВИСТАВКА

ЕКСКУРСІЯ ЖИТТЯМ ЗАКАРПАТСЬКОГО МИТЦЯ ФЕДОРА МАНАЙЛА РАЗОМ ІЗ ЙОГО РОБОТАМИ Фото автора

Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая в Ужгороді до 20 грудня триватиме ювілейна, до 110-ї річниці з дня народження, ретроспективна виставка творів народного художника України, представника Закарпатської школи живопису Федора Манайла (1910 – 1978). Її організувала онука-мисткиня, викладачка Ужгородського коледжу мистецтв ім. А. Ерделі Вікторія Манайло-Приходько. Роботи для експозиції вона відібрала з фондів меморіального будинку-музею Ф. Манайла, музею ім. Й. Бокшая та обласного краєзнавчого ім. Т. Легоцького, представивши найбільш знакові, характерні для кожного з творчих періодів дідуся, починаючи з 1930-х аж до 1977-го. Інноваційна родзинка, яку ми зауважили, – наявність на багатьох етикетках QR-коду: за ним можна отримати інформацію про твір. Тому влаштуємо вам цікаву екскурсію роботами й історією життя великого митця разом із онукою.

ЗАМОЛОДУ ЛЮБИВ ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ До прикладу, картину «Морозик» (1930), із її слів, Федір Манайло намалював 20-літнім, навчаючись у Празькій вищій художньо-промисловій школі (1928 – 1934). У студентські роки він захоплювався різними модерними течіями, експериментував, шукав свій стиль, теми, засоби образотворення, каже пані Вікторія. Йому вже тоді був близький експресіонізм: емоційністю, гіперболізацією, зверненням до народного мистецтва. Сюжет полотна простий: у морозний осінній день двоє хлопчиків-пастушків у натягнутих на очі хутряних шапках, одягнених у теплі гуні, шерстяні гаті й капці та шкіряні постоли, захопилися розмовою, а кози, яких вони випасають на пожухлому лузі, вже відійшли далеко вгору по стрімкому схилу. Художник відобразив характерні ознаки життя верховинців. Вугіллям і олівцем на папері намальований «Сон» (1931). До студентських років відноситься і значна кількість швидких зарисовок, виконаних під час літніх подорожей Карпатами. Молодий митець задокументував багатоманітний образ рідних гір та їхніх мешканців: гуцулів, бойків, верховинців, бокорашів, лісорубів, молодих та літніх, жінок та чоловіків, працюючих та відпочиваючих, а також предметів побуту. А от «Дідо бідняк» (1932) – один із небагатьох портретів Манайла. Тут згорблена постать неголеного, нечесаного старого із запаленими очима, глибокі зморшки на обвітреному обличчі, наповнені безнадією вицвілі очі та клаптик огородженої землі з мізерною смужкою вівса. Верховинець доведений до відчаю економічною кризою початку 1930-х, неврожаєм. Цю картину вперше експонували в рік її написання на виставці «Різдвяний ярмарок Підкарпатської Русі» у Празі. «А ось одна з моїх улюблених робіт, «Гуцулка» (1939). Велична непорушність фігури у традиційному народному одязі, сувора симетрія, лаконічне трактування обличчя, в якому відзначені лише крутий розліт брів і напівспущені додолу очі, стриманість, задумливість, загадковість, – усе в картині втілює образ дівоцтва. І гуцулка, й пейзаж (силует гірського лісу та клаптик неба) написані однією декоративною мовою, символізують гармонію та єдність», – веде далі пані Вікторія. «Скорбота» (1939) – один із найемоційніших творів художника, де він змальовує трагічну сторінку життя верховинської родини – смерть годувальника, батька та чоловіка. Залита синім смутком

бідняцька оселя, одинокий пустий горщик на холодній печі… Єдине джерело світла – свічка, що стоїть на столі біля хреста та ікони. Обмежена холодна кольорова гама віє холодом смерті, а видряпані держаком пензля контури фігур та інтер’єру символізують скелет цієї смерті. «Скорбота» побувала на ІV Всесвітній виставці образотворчого мистецтва (бієнале) у Венеції та Мілані (Королівство Італія) у 1940 р. й на багатьох інших. Зовсім із іншої серії «Іван сміливий» (1941). Фольклор, міфологія, усна народна творчість, традиції, надихали митця до створення низки фантазійних картин, сповнених символами, страховиськами-тваринами, непереборною силою духу та тіла. «Ця картина написана у часи Другої світової війни і має символічний зміст: Іван-слов’янин перемагає нечисть, яка з усіх боків нападає на нього», – розповідає пані Вікторія. У «Весіллі» (1942) можна роздивитися елементи традиційного святкового одягу й окремі звичаї: танок навколо короваїв, прикрашання свійських тварин, викрадення невісти. Кожен учасник гуляння чітко знає свою роль. Перевага світлих, теплих кольорів символізує радісну енергетику свальби. «Ждемо» (1943) – відбиті тривожні настрої років Другої світової. Художник у властивій для

н ь о г о в 1930 – 1940- х експресивній манері широкими чорними лініями, сірими та охристими плямами ліпить загрублі обличчя людей, майже не розрізняючи їх індивідуальності, підкреслюючи цим однаковість долі, спільність думок та сподівань.

АПОЛІТИЧНИЙ ПЕЙЗАЖ – ДЛЯ ПОРЯТУНКУ Ось робота «Стара гать» (1952). «У живописі Федора Манайла до кінця 1950-х переважав пейзажний жанр. Це було пов’язано, в першу чергу, зі встановленням радянської влади та, згідно з її ідеологічно-культурною парадигмою, запереченням права на існування модерних формалістичних течій як деструктивних. Єдино правильним творчим методом оголосили соцреалізм, тобто живопис, який має розкривати принади та переваги радянської соціалістичної дійсності. Федір Манайло, як і більшість закарпатських митців, звернувся до нейтрального аполітичного пейзажу й намагалися писати його якомога реалістичніше», – каже онука митця. На картині гать (клявза) на річці Озерянці (при-

тока Тереблі), яку використовували переважно для сплавляння лісу, зв’язаного у плоти-бокори. «Іній» (1960) – один із перших творів, що свідчили про початок звільнення від рамок соцреалізму, – завдяки «хрущовській відлизі», коли зменшився тиск на діячів культури, зародилася потреба у нових, прогресивніших творчих ідеях, відродився інтерес до національного змісту. Від початку 1960-х роботи Ф. Манайла набувають усе більшої експресії, яскравого колориту, метафоричного змісту – характерних ознак його творчості 1930-х – середини 1940-х. Повернення до себе «старого» розширило діапазон пошуків у різних жанрах, стилях, тематиці. В «Інії» образ Карпат знову набуває архаїчних ознак живої, могутньої природи, яка існує за своїми незмінними циклами та законами. Акварель «Вітерець» (1962). «У короткий період із 1962-го по 1963-й, під час лікування в санаторії «Гірське гніздо» в Алупці (Крим), художник виконав близько 70 акварелей – це так звана «Кримська серія». Мистецтвознавець В. Павлов назвав цю роботу «шедевром Манайла-аквареліста». Автор широкими короткими мазками, ніби розірваними вітром, розклав сюжетмозаїку з різнокольорових прозорих плям», – каже пані Вікторія. А ось і «Балада про тополю» (1966). У той період Ф. Манайло багато працював у графічній техніці «монотипія». Традиційно вона передбачає нанесення фарби (гуаш, олія, акварель) від руки на поверхню дошки-пластинки з металу, дерева і т. д. та отримання одного відбитку. Онука розповідає, що дідусь в якості дошки використовував і скло, і шліфувальний папір, робив кілька відбитків, комбінував монотипію з технікою вугілля, створював або надзвичайно прозорі відбитки, або надзвичайно густі. За технологією монотипію виконують двома-трьома кольорами – він використовував повну гаму, отримуючи насичені, колоритні, життєрадісні роботи різної тематики.

МОНУМЕНТАЛІСТИКА ПОТІСНИЛА ЖИВОПИС Із середини 1960-х митець виконує десятки монументальних оформлень, для яких створює ескізи – часто у техніці папір, акварель. Найбільше їх виготовив до проєктів колиб «Мисливська», «Лісорубська», «Вівчарська», над якими працював із 1967-го до середини 1968 р. Проєкти містили плани дерев’яних будов, схеми інженерних кріплень дахів, зображення частин інтер’єрів, екстер’єрів, їх оздоблення, ескізи декоративних панно в техніці «різьба по дереву», терас, технічних приміщень, підсвічників,

різноманітних форм лавиць, навіть вигляд традиційних страв, посуду тощо. Значну частину цих ескізів сам художник експонував на виставках, вказуючи на їхню вагомість у своєму доробку. Для Федора Манайла монументалістика у другій половині 1960-х була основною, навіть трохи змістила живопис. «Щедро фінансоване радянською державою монументальне мистецтво в той період стало для нього і джерелом заробітку, і полем для творчості, адже дозволяло пошук формальних прийомів. Сюжети черпав із народу, невпинно експериментував, використовуючи різноманітні техніки. Він уперше в монументальній практиці Закарпаття застосував як матеріал природний камінь, умів працювати зі смальтою, склом, керамікою, дротом та деревом», – каже наша співрозмовниця. Так от, у 1976-му Ф. Манайло розробив 12 ескізів до оформлення банкетного залу ресторану «Чардаш» у Ялті в техніці підлакового розпису. Це сценки з народного життя угорців: полювання, сварка за дівчину, зустріч молодих, жандарми заарештовують розбійника, залицяння, куштування вина у підвалі, родина, пастухи... Художник навмисне розробив різноманітні композиційні схеми, щоб створити динамічний живописний ряд. «Голодний похід» (1972) – про складну сторінку історії Закарпаття початку 1930-х. Із 1918-го по 1938-й Підкарпатська Русь входила до складу Чехословацької Республіки. За ті 20 років немало було зроблено для культурного, соціального, рекреаційного та технічного розвитку краю, але залишалися й проблеми. Господарська криза початку 1930-х викликала голод на Закарпатті, а масове безробіття відбилося в робітничих заворушеннях, які в народі називали голодними походами. «Інтер’єр гуцульської хати» (1974). «Із 1968 по 1971 рік дідусь багато часу віддає організації обласного музею народної архітектури та побуту в Ужгороді. Їздить по селах, відшукує хати, описує, слідкує за демонтажем на місцях та монтажем на території скансену. Манайло перевіз сюди три: із Тибави, Рекіт та оселю Венеліна Гуци. Крім того, він запропонував кільцеву логіку побудови музейного села, розробив ескізи оздоблення вхідних воріт для хаток та оформив обкладинку першого путівника по музею. Це вплинуло і на творчість: у його роботах того періоду чимало етнографічної тематики – стародавні станки, сільські комори, інтер’єри хат», – розповідає онука. Чи от «Симфонія заводу» (1977). У середині 1970-х художник усе частіше звертає увагу на сучасні перетворення, технічний прогрес. А на цьому полотні – складне яскраве мереживо переплетених труб пере-

дає відчуття могутнього пульсу працюючого заводу…

ДИНЬКИ ДЕКОРУВАВ ПРЯМО НА ГОРОДІ Із 1967-го Ф. Манайло вирощував та гравірував декоративні дині, котрі на виставці вперше з’явилися в 1972-му в Ужгороді, а нині зберігаються у музеї-будинку художника на вулиці Другетів, 74. Вони немов живі, особливо ті, які мають «обличчя». В колекції їх 40. Пані Вікторія каже, що дідусь – єдиний із художників того періоду займався цим народним мистецтвом. Робив це упродовж 10-ти років – тоді вже страждав на поліартрит, руки не слухалися, ставало дедалі важче тримати пензля. Онука згадує, що перший рік дід не зміг проростити насіння. Це, до слова, спеціальний вид диньок, він писав листи в Угорщину й там замовляв насіння. Спершу висаджував не біля будинку, а на території станції юних натуралістів. «Треба було пророщувати зернятка, в кінці травня висаджувати, далі – під плівку. Це дуже клопітка робота», – пояснює. Раніше вважалося, що це декоративно-прикладний вид народної творчості гуцулів. Але тепер є інші дослідження, резюмує пані Манайло-Приходько: ним займалися переважно в низинних районах. У горах холодно, там дині б і не проросли. А от в Україні загалом їх не декорували, а радше використовували як посуд. Приміром, у Ніжині були майстри, які навчилися в цих диньках… заквашувати огірки. Той пектин, що є в них, просякав зеленці й додавав пікантності. Тому й набув такої популярності бренд «ніжинські огірки». На Закарпатті ж диньки переважно декорували, хоча й у нас нерідко вони слугували за посуд. Навіть вода залишалася в них довго холодною, це такий собі природний термос. Зберігали в них і каші, крупу. У Федора Манайла захоплення почалося з того, що він багато подорожував і бачив десь такі диньки. Прямо на городі різьбив їх голкою циркуля, рейсфедером, ножем. «Динька росла собі далі, надрізи розширювалися, природа втручалася в процес, деформувала, «бугрила», – пояснює онука. – Візерунки ставали виразнішими. Перед початком роботи художник продумував сюжет зображення, враховуючи форму плода. Якщо вона дозволяла – динька перетворювалася на голову або тулуб, які відповідно гравірувалися. Бувало, дідусь зображав два обличчя з протилежних боків. Або видряпував образи жінок у багатому вишиваному строї різних етнічних груп Закарпаття. Часто площина диньки перетворювалася на мінірозповідь про полювання, весільну церемонію, збір винограду, роботу прядильниць… Любив зображати сцени коляд із фантасмагоричними фігурами ряджених або перетворював гарбуз на цілий всесвіт, де були рай, пекло, небо в зорях, рідне село. Іноді на диньці різьбив до восьми фігур жінок – «Хор дівчат» або пари танцюючих. Якщо бачив, що все добре, вводив формаліновий розчин, розроблений спеціально для цих цілей хіміками Ужгородського університету. Потім втирав руками чорну чи червону туш. Відтінки різні. Зрештою в коридорі дідусь розстеляв плівку, розкладав диньки, і вони довго сушилися на протязі. А ми, малі, через них скакали. Такі сьме биті були», – згадує. За життя Федір Манайло виготовив майже 1000 декорованих диньок, дещо роздав друзям, окремі є в музеях України, інші знайшли відображення в книжках, фільмах. Шкода, що це мистецтво втрачене… Оксана ШТЕФАНЬО

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 20 ГРУДНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:05 Новини. 08:05, 00:40 Т/с «Шетланд». 09:40 Т/с «Любов та помста». 10:35 Д/с «Дикуни. Дикі забави в зоопарку Сан-Дієго». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA:Фольк. Спогади. 15:10, 21:35, 00:30 Спорт. 15:20 К о н ц е р т . В І А «Кобза». 16:25 Буковинські загадки. 16:30 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/ц «10 днів незалежності України». 19:55 Д/ц «Дикі острови». 21:45 «Зворотний відлік». 23:30 Перша шпальта.

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45, 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 21:55 Свати. 23:00, 23:55 Х/ф «Скарби нації».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

ВІВТОРОК 21 ГРУДНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини. 08:05, 00:25 Т/с «Шетланд». 09:40 Т/с «Любов та помста». 10:35 Д/с «Дикуни. Дикі забави в зоопарку Сан-Дієго». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA: Фольк. Спогади. 15:10, 2 1 : 4 5 , 0 0 : 1 0 Спорт. 15:20 Концерт. Квартет Гетьман. 16:25 Буковинські загадки. 16:30 Д/с «Світ дикої природи». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/ц «10 днів незалежності України». 19:55 Д/ц «Дикі острови». 22:00 Полюси. 23:00 Бігус Інфо.

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45, 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 21:50 Свати. 23:00, 23:55 Х/ф «Скарби нації: Книга таємниць».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 12:25 Х/ф «Колишня з того світу». 14:30 «Речдок». 16:05 «Чекай на мене. Україна». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:05 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Конан-варвар».

09:25 Т/с «Надприродне». 10:10 Х/ф «Пастка для батьків». 12:55 Х/ф «Ілюзія обману». 15:10 Х/ф «Ілюзія обману 2». 17:50 Т/с «Будиночок на щастя». 19:00 «Пекельна кухня». 20:20 Х/ф «Хроніки Нарнії: Лев, Чаклунка та Чарівна шафа». 23:30 Х/ф «Лемоні Снікет: 33 лиха».

08:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 00:00 Час новин. 08:10, 20:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 08:20 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:00 Підсумки тижня з Анною Мірошниченко. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти». 13:10, 14:10, 17:30, 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10, 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 19:40 «5 копійок». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00 «Корисна прогр.». 12:25 Х/ф «Після весілля». 14:40, 15:40 «Речдок». 16:25 «Речдок. Особливий випадок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:05 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Артур і Мерлін: Лицарі Камелота».

09:15 Т/с «Надприродне». 12:45 «Суперінтуїція». 14:40 «Фокус». 16:50 Т/с «Будиночок на щастя». 19:00 «Екси». 21:00 Х/ф «Хроніки Нарнії: Принц Каспіан». 00:00 Х/ф «Уіллоу».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини.

08:45 Факти. Ранок. 09:10, 19:25 Надзвичайні новини. 10:05 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:10, 13:15 Х/ф «Куленепробивний». 12:45, 15:45, 18:45 Факти. День. 13:25, 16:15, 21:30 Т/с «Пес». 17:45 Т/с «Дільничний з ДВРЗ - 2». 20:20 Хто хоче стати мільйонером? Ігрове шоу. 21:10 Факти. Вечір. 22:45 Свобода слова. 00:00 Х/ф «Саботаж».

08:55, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 12:00, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Кава з кардамоном». 23:20 Т/с «Два полюси любові».

08:00, 11:25 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 12:15 Х/ф «Відданий друг». 13:50 Х/ф «Відлига». 15:20 Х/ф «Повернення «Святого Луки». 17:00, 23:15 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 20:55 Т / с « Д о к т о р Блейк».

10:50, 21:15 Менталіст. 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 10:10, 20:20 Громадянська оборона. 11:10, 13:10 Х/ф «Чорна діра». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:00, 16:10, 21:20 Т/с «Пес». 16:50 Т/с «Дільничний з ДВРЗ - 2». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 23:45 Т/с «Закляті друзі».

09:00, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 12:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Кава з кардамоном». 23:20 Т/с «Два полюси любові».

08:00, 10:45 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 11:35 Х/ф «Сьома пелюстка». 13:30 Х/ф «Просимо до столу, або Обережно, кохання! / Їсти подано, або Обережно, кохання!». 15:10 Х/ф «Чорний принц». 17:00, 23:15 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 20:55 Т / с « Д о к т о р Блейк».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Акселератка». 10:45, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:45, 23:00 Т/с «Примари».

14:45, 23:00 Т/с «Примари». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Свідок. Агенти». 00:55 Х/ф «Сінг-Сінг».

09:55 Х/ф «Кікбоксер». 11:50 Х/ф «Хижаки». 13:55 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Гроші 2021». 20:20 Т/с «Опер за викликом-5». 22:10 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 00:05 «Дубинізми». 00:30 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Мисливці за дивами. 10:00 Агенти справедливості. 14:10, 15:30, 17:00 Т/с «Дитячий охоронець». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Ігри дітей старшого віку». 23:10 Т/с «Сукня з маргариток».

08:05 Страх у твоєму домі. 09:00 Скептик. 10:00 Речовий доказ. 11:10, 21:50 У пошуках інновацій. 12:10 Скарб.UA. 13:10 Божевільний світ. 14:05 Неймовірні винаходи. 15:05 Сіяя: з нами у дику природу. 16:05 Таємниці акул. 17:05, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 18:00 Фантастичні історії. 19:00 Україна: забута історія. 19:55 Дике виживання. 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Будьте здорові». 00:45 «Легенди карного розшуку».

08:05 Х/ф «Кікбоксер-2». 09:55 Х/ф «Пекло». 12:00 Т/с «Ангели-2». 14:00 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Джедаі 2021». 20:25 Т/с «Опер за викликом-5». 22:20 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 00:20 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:50 Скептик. 09:50 Речовий доказ. 11:00, 21:45 У пошуках інновацій. 12:00 Скарб.UA. 13:00 Божевільний світ. 14:00 Неймовірні винаходи. 15:00 Сіяя: з нами у дику природу. 16:00 Таємниці акул. 17:00, 2 3 : 3 5 Н А С А : нез’ясоване. 18:00, 00:35 Фантастичні історії. 18:55 Україна: забута історія. 19:50 Дике виживання. 20:50 Апокаліпсис: Нескінченна війна. 22:35 Політ над Землею.

20:55 Апокаліпсис: Нескінченна війна. 22:40 Політ над Землею.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:33 «Ти - вдома». 16:22, 17:20, 18:22 «Тепер відбувається». 16:33 «Планета 21». 17:33 «Угорські фермери». 18:33 «Шанс». 18:50, 19:45, 20:03 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 «Ферма VIP». 22:20 «Ферма, на якій ми жили». 23:00 Х/ф «Скляний тигр».

13:50, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:45 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 «Легенди живуть із нами». 00:55 Т/с «Особливо тяжкі злочини 6».

TV JOJ 08:20 «Судові справи». 10:30 «Інкогніто». 11:50 Х/ф «Принц на Різдво». 13:50 Прогр. «Все, що я люблю: Різдво». 16:10 Х/ф «Яношик, або Гірські месники». 18:20 Т/с «Наші: Різдво». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Розкрадачка гробниць: Лара Крофт». 00:00 «Ніхто не досконалий».

09:30, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:20 Т/с «Інспектор Деррік». 12:00 К а з к и б р а т і в Грімм: «Гензель і Гретель». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 7». 16:25 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 18:45 «Дуель». 19:20 «5 проти 5». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Пригоди маленького Ремі». 23:15 Х/ф «Всіма силами». 00:45 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 5».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 09:55 Т/ж рибалок. 10:25 Т/ж споживачів.

13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т / с « О д н о г о разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 «Ферма VIP». 22:20 «Ферма, на якій ми жили». 23:00 Х/ф «Скляний тигр 2».

13:40, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:45 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 «Поза домом». 00:55 Т/с «Особливо тяжкі злочини».

08:35 «Судові справи». 10:40 «Інкогніто». 11:50 Х/ф «Різдво в палаці». 13:35 Прогр. «Все, що я люблю: Різдво». 15:50 Х/ф «Яношик 2». 17:55 Новини. 18:20 Х / ф « С в я т а : Різдвяні пригоди». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 «Різдвяне «Інкогніто». 00:15 Х/ф «Де ти поділась, Бернадетт?».

09:35, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:20 Т/с «Інспектор Деррік». 11:30 «Дуель» (юніори). 12:00 Казки братів Грімм: «Про рибалку та його дружину». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:35 Т/с «Гірські рятувальники 7». 16:30 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 18:40 «Дуель». 19:15 «5 проти 5». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Югетт». 23:05 «Гроші». 23:00 Т/с «За розрахунком». 00:00 Х/ф «Вбивство на військовій базі». 00:30 Х /ф «Пригоди маленького Ремі».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30, 15:40 Д/с «Таємниця скарбів 6».

10:35 «Покоління». 11:05 Т/ф «Під владою жінки навіть на світанку». 12:00 Т/с «Хлопець і собака». 12:30, 19:30 М/с. 13:15 «Велоподорожі». 13:25 «Автосалон». 13:50 Д/ф «Коли зима приходить на річки». 14:20 Т/с «Будденброки». 15:45 Д/с «Таємниця скарбів 6». 16:30 Д/ф «Археологи: Судан». 17:00 Д/ф «Актор та політик Арнольд Шварценеггер». 17:55 Д/с «Радість життя». 18:25 «Феномен 21». 19:00 Т/с «Таємниця головоломки». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/ф «Братиславські понеділки». 22:05 Д/ф «Космічний ковбой». 23:00 Х/ф «Сиджу на гілці, і мені добре». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:35 М/ф «Вруміз». 09:00, 10:00, 13:00 На часі. 09:15, 1 0 : 1 5 , 1 3 : 1 5 , 17:00, 19:50 Д/ф. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мистецький вимір. 12:05 «Улюблена географія». 12:30 «Є такі місця...». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00 Мій тиждень. 16:25 Євромах. 19:30, 20:30 Деталі. 21:00 «З вірою в житті». 21:25 «З дитиною та про дітей». 21:50 «Затерті історії». 22:30 З тижня на тиждень. 22:55 «Карта». 23:20 «Постаті». 23:45 «Майстер своєї справи». 10:15 Д/с «Братиславські понеділки». 11:10 Д/ф «Космічний ковбой». 12:05 Т/с «Хлопець і собака». 12:35, 19:30 М/с. 13:35 «Велоподорожі». 13:45 Д/ф «Ведмідь». 14:15 Т/с «Будденброки». 16:25 Д/ф «Археологи: Судан». 17:00 Д/ф «Доктор Джек пан Нікольсон». 18:00 Д/с «Радість життя». 18:25 «Феномен 21». 19:00 Т/с «Таємниця головоломки». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 «У програмі телебачення». 22:10 Д/ф «Актор Іван Палюх». 23:00 Х/ф «Дощі в моєму селі». 00:20 Д/ф «Процес над Чауческу».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Територія спорту. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мій тиждень. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Лісовими стежками». 12:30 «Ходімо зі мною!». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00 Роман Сов’як - у мережі. 16:35 Завтра-сьогодні. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:00 Духовна година. 22:30 «З дитиною та про дітей». 23:00 «П’ять континентів». 23:25 «Ангел гастрономії».

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 22 ГРУДНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини. 08:05, 00:25 Т/с «Шетланд». 09:40 Т/с «Любов та помста». 10:35 Д/с «Дикуни. Дикі забави в зоопарку СанДієго». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA: Фольк. Спогади. 15:10, 2 1 : 4 5 , 0 0 : 1 0 Спорт. 15:20 Д/ф «Бовсунівські бабусі». 16:30, 23:00 Д/с «Дикі тварини». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/ц «10 днів незалежності України». 19:55 Д/ц «Дикі острови». 22:00 Полюси.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45, 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 21:55 Свати. 23:00, 23:55 Х/ф «Я, робот».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини.

ЧЕТВЕР 23 ГРУДНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини. 08:05, 00:25 Т/с «Шетланд». 09:40 Т/с «Любов та помста». 10:35 Д/с «Дикуни. Дикі забави в зоопарку СанДієго». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA: Фольк. Спогади. 15:10, 2 1 : 4 5 , 0 0 : 1 0 Спорт. 15:20 Концерт. Арсен Мірзоян. 16:30, 20:20 Д/с «Дикі тварини». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/ц «10 днів незалежності України». 22:00 Полюси. 23:00 Схеми. Корупція в деталях.

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 23:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45, 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:33 «Проспорт». 20:35 Чистоnews. 20:40 Свати. 21:45 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика». 23:55 Х/ф «Термінал».

08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00, 11:00 «Корисна прогр.». 12:25 Х/ф «Наречена-втікачка». 14:40, 15:40 «Речдок». 16:30 «Речдок. Особливий випадок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:05 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Капітан Алатрісте». 09:20 Т/с «Надприродне». 12:45 «Суперінтуїція». 14:50 Х/ф «Лускунчик і чотири королівства». 16:50 Т/с «Будиночок на щастя». 19:00 «Діти проти зірок». 20:50 Х / ф « Г а р р і Поттер та філософський камінь». 23:50 Х/ф «Роги».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00, 11:00 «Корисна прогр.». 12:25 Х/ф «Кохання не за сценарієм». 14:40, 15:35 «Речдок». 16:25 «Речдок. Особливий випадок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 «Речдок. Велика справа». 22:05 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Історія Девіда Копперфільда». 09:55 Т/с «Надприродне». 12:30, 19:00 «Хто зверху?». 14:25 Х/ф «Чарлі та шоколадна фабрика». 16:50 Т/с «Будиночок на щастя». 21:00 Х/ф «Гаррі Поттер і таємна кімната». 00:25 Х/ф «Таємничий ліс».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 10:45, 13:25 Х/ф «Кавалерія». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 13:50, 16:20, 21:25 Т/с «Пес». 17:45 Т/с «Дільничний з ДВРЗ - 2». 18:45, 21:10 Факти. Вечір. 20:20 Хто хоче стати мільйонером? Ігрове шоу. 23:50 Т/с «Закляті друзі».

08:55, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 1 4 : 3 0 , 1 7 : 3 0 , 22:00 «Вікна-Новини». 12:00, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Кава з кардамоном». 00:25 Т/с «Коханка у спадок».

08:00, 09:55 Моя правда. 09:00 «Телемагазин». 09:30 Зіркові долі. 10:45 Х/ф «На мить озирнутись». 13:15 Х/ф «Без паніки, майоре Кардош!». 14:50, 21:05 Т/с «Доктор Блейк». 17:10, 23:25 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті».

08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Безсмертний гарнізон». 10:55, 21:15 Менталіст.

19:40 «Прямим текстом з Юрієм Луценком». 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:15 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:20, 1 3 : 1 0 Х/ф «Скайлайн-2». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:00, 16:10, 21:20 Т/с «Пес». 16:50 Т/с «Дільничний з ДВРЗ - 2». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Анти-зомбі. 23:45 Т/с «Закляті друзі». 09:00, 11:50 «Майстершеф Професіонали». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 12:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Кава з кардамоном». 00:25 Т/с «Коханка у спадок». 08:00 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Зіркові долі. 10:10 Моя правда. 11:00 Х/ф «Спокуса Дон Жуана». 12:50 Х/ф «Брюнет вечірньою порою». 14:40, 20:55 Т/с «Доктор Блейк». 17:00, 23:15 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті». 08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:50, 23:00 Т/с «Примари». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Вартість життя». 00:55 «Легенди карного розшуку». 09:45 Х/ф «Вулкан». 11:50 Т/с «Ангели-2». 13:50, 19:25 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 20:15 Т/с «Опер за викликом-5». 22:05 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 00:00 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Мисливці за дивами. 10:00 Агенти справедливості. 14:10, 15:30, 17:00 Т/с «Дитячий охоронець». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Ігри дітей старшого віку». 23:10 Х/ф «Весільна сукня».

08:50 Скептик. 09:50 Речовий доказ. 11:00 У пошуках інновацій. 12:00 Скарб.UA. 12:50 Божевільний світ. 13:50 Неймовірні винаходи. 14:50 Сіяя: з нами у дику природу. 15:50 Таємниці акул. 16:50, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 17:50, 00:40 Фантастичні історії. 18:50 Україна: забута історія. 19:50 Дике виживання.

09:00 Х/ф «Скринька Марії Медічі». 10:45, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:45, 23:00 Т/с «Примари». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Правда життя». 00:50 «Легенди карного розшуку». 08:15 Х/ф «Кон експрес». 10:10 Х/ф «Слідопит». 12:10 Т/с «Ангели-2». 14:05 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Воїни доріг» 3. 20:20 Т/с «Опер за викликом-5». 22:10 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 00:05 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:50 Скептик. 09:50 Речовий доказ. 11:00, 21:50 Мегааеропорт зсередини. 11:55 Скарб.UA. 12:55 Справжня гра престолів. 13:55 Неймовірні винаходи.

20:50 Таємнича світова війна. 21:50 М е г а а е р о п о р т зсередини. 22:40 Політ над Землею.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:22, 1 6 : 2 2 , 1 7 : 2 0 , 18:22 «Тепер відбувається». 15:33 «Карпатський басейн». 16:33 «Шанс». 17:33 «Сума». 18:33 «Світ». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Подолай нелюбов, або Бурхливі серця». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові 3». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 «Ферма VIP». 22:20 «Ферма, на якій ми жили». 23:00 Х/ф «Скляний тигр 3».

13:50, 21:10 «Майстершеф». 16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:45 Новини.

14:55 Сіяя: з нами у дику природу. 15:55 Таємниці акул. 16:55, 2 3 : 4 0 Н А С А : нез’ясоване. 17:55, 00:40 Фантастичні історії. 18:50 Україна: забута історія. 19:50 Дике виживання. 20:50 Таємнича світова війна. 22:40 Політ над Землею.

19:55 «Фокус». 00:20 «Історія мого першого мільйону».

TV JOJ 08:00 «Судові справи». 10:00 «Інкогніто». 11:15 Х/ф «Мій різдвяний готель». 13:10 Х/ф «Санта і компанія». 15:20 Х/ф «Троє ветеранів». 17:25 Х/ф «Розкрадачка гробниць: Лара Крофт». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Сам удома». 23:50 Х/ф «Тунель. Небезпечно для життя». 09:30, 17:55 Т/с «Гірський лікар 13». 10:15 Т/с «Інспектор Деррік». 12:00 Казка «Лускунчик і Мишачий король». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д / с « Ж и т т я словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Гірські рятувальники 7». 16:25 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 2». 18:40 «Дуель». 19:15 «5 проти 5». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Любов приходить на Різдво». 23:00 Д/ф «Екологія довкілля». 23:25 Лотерея. 23:35 Т/с «Сплячі 2».

09:00, 1 3 : 0 0 , 1 3 : 0 5 «Жива панорама».

16:30 Т/с «Яскраве полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:45 Новини. 19:55 «Фокус». 00:20 Т / с « М і с ц е злочину: НьюЙорк».

TV JOJ 08:50 Т/с «Наші: Різдво». 10:25 Х/ф «Свята: Різдвяні пригоди». 12:10 Х/ф «Таксі 2». 14:00 Х/ф «Різдво на льоду». 16:05 Х/ф «Хатіко: Вірний друг». 18:10 Казка «Принц і Вечірня Зірка». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Анім/ф «Ґрінч». 23:25 Х/ф «Відпочинок за обміном».

09:05 Різдвяний концерт. 10:10 Казка «Орест із родини чарівників». 11:45 Х/ф «Дитина на ім’я Ісус». 13:30 Казка-мюзикл «Дуже сумна принцеса». 15:00 Казка «Любов у вашій душі» (2014). 16:55 Х/ф «Белль і Себастьян 3: Друзі навік». 18:25 Казка «Різдвяна зірка». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Сільце моє центральне». 23:10 Д/с «Слабкі місця суспільства очима жінок». 23:50 Х/ф «Любов приходить на Різдво».

13:50, 21:10 «Майстершеф».

09:00 «Жива панорама».

09:30, 15:30 Д/с «Таємниця скарбів 6». 10:15 «У програмі ТБ». 11:15 Д/ф «Актор Іван Палюх». 12:10 Т/с «Хлопець і собака». 12:35, 19:30 М/с. 13:30 «Велоподорожі». 13:40 Д/ф «Літак, туман і біла фарба». 14:10 Т/с «Будденброки». 16:20 Д/с «Археологи: Судан». 16:50 Д/ф «Клінт Іствуд - остання легенда». 17:50 Д/с «Радість життя». 18:20 «Феномен 21». 18:55 Т/с «Таємниця головоломки». 21:00 Новини. 21:10 Д/ф «Мандри з вовками». 22:40 Х/ф «Ґрізлі». 00:20 Д/ф «Афганістан-1979, війна, що змінила світ». 08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Романо лав. 09:00, 10:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 20:05 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Постаті». 12:30 «Є такі місця...». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 17:00 Д/ф. 19:50 На часі. 21:00 «В сім’ї». 21:25 «Прибуток». 21:50 «Затерті історії». 22:30 «Угорська хроніка». 22:55 «Карпатський басейн». 23:15 Т/ж «Спадщина». 23:40 «Жива церква».

09:30 Д/с «Таємниця скарбів 6». 10:15 Х/ф «Чому старійшина Адам Хвойка спить удома?». 11:10, 00:30 Різдвяний концерт. 12:00 Т/с «Хлопець і собака». 12:30, 19:30 М/с. 14:20 Д/ф «Мандри з вовками». 16:00 Д/с «Археологи: Судан». 16:30 Т / ф « Р і з д в о Адама Борончі». 17:55 Д/с «Радість життя». 18:20 «Феномен 21». 19:00 Т/с «Таємниця головоломки». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Х/ф «Хочеться жити». 23:00 «Едіта Груберова». 08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Територія спорту. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 На часі. 09:35, 10:35, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 22:00 Новини. 12:05 «Література та книга». 12:35, 22:30 «Ходімо зі мною!». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:00 «Ромашка». 21:25 «З дитиною та про дітей». 21:50 «Затерті історії». 22:55 «Угорці, які змінили світ». 23:45 «Карта».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 24 ГРУДНЯ

08:05 09:40 10:35

11:00 12:00, 13:10 14:00 15:10, 15:20 16:30 17:00 19:10 20:30

22:00

23:50

Т/с «Шетланд». «Любов та помста». «Дикуни. Дикі забави в зоопарку СанДієго». Прозоро: про соціальне. 18:20 «По-людськи». Прозоро: про актуальне. UA: Фольк. 20:15 Спорт. Концерт. Ніна Матвієнко та Дмитро Андрієць. «Дикі тварини». Прозоро: про головне. Д/ц «10 днів незалежності України». Нічна Різдвяна літургія під проводом Святішого Отця Франциска в базиліці святого Петра. Х/ф «Поруч з Ісусом: Хома». Д/ц «НЛО: Загублені свідчення».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45, 17:10 «Величне століття. Роксолана». 20:13 «Проспорт». 20:15 Чистоnews. 20:20 Ліга сміху. 23:10 «Таємничі манускрипти» з циклу «Україна. Повернення своєї історії».

СУБОТА 25 ГРУДНЯ

08:00, 09:00, 21:00, 00:10 Новини. 08:05, 09:45 Невідомі Карпати. 08:20 Відтінки України. 10:00 Різдвяна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні. 11:30 Д/ф «Бовсунівські бабусі». 12:40 Міста та місткечка. 13:00 Різдвяне привітання і Апостольське благословення для Риму і цілого світу «Urbі et Orbі» Святішого Отця Франциска з площі св. Петра в Римі. 13:30 Х/ф «Поруч з Ісусом: Хома». 15:15 Країна пісень. 16:30 Концерт. Тетяна Піскарьова. 17:30 Д/с «Боротьба за виживання». 18:30 Х/ф «Самотність у мережі». 21:25 Х/ф «Ласкаво просимо на Різдво». 23:10 Д/ц «НЛО: Загублені свідчення». 00:35 Х/ф «Веселі жабокричі». 08:00 «Сніданок. Вихідний». 10:00 Світ навиворіт. 19:30 ТСН. 20:13 «Проспорт». 20:15 Чистоnews. 20:20 Вечірній квартал. 22:15 Жіночий квартал. 23:40 Світське життя.

НЕДІЛЯ 26 ГРУДНЯ

08:00, 08:55, 15:00, 18:00 Новини. 08:20 Д/с «Супер - чуття». 09:00 Божественна літургія Православної церкви України. 11:00 Недільна літургія Української ГрекоКатолицької церкви. 12:30 Недільна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні. 13:30 Поки Бог не бачить. 15:10 Країна пісень. 16:25 Наталя Фаліон та «Лісапетний батальйон». Великий Різдвяний концерт. 17:30 Д/с «Боротьба за виживання». 18:15, 23:45 «Особливий загін. Супер - чуття». 19:10 Х/ф «Поїздка в Сіетл». 21:00, 00:40 Тиждень на Суспільному. 22:00 Х/ф «Різдвяні дзвіночки». 08:00 «Сніданок». 10:00, 11:00 Світ навиворіт. 18:30 «Cвітське життя». 19:30 ТСН. 21:00 «Новорічний вечір прем’єр з Катериною Осадчою 2021». 23:10 Х/ф «Новорічний корпоратив». 09:00 «Готуємо разом». 10:00, 12:00, 12:50 «Інше життя».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00, 1 1 : 0 0 « К о р и с н а прогр.». 12:25 Х/ф «Підміна на Різдво». 14:30, 15:30, 00:55 «Речдок». 18:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Х/ф «До зустрічі з тобою». 23:05 Слідство вели... 08:15 «Kіds tіme». 08:20 «Пекельна кухня». 09:55 «Екси». 11:55 «Діти проти зірок». 13:45 Х/ф «Вартові Галактики» 1-2. 19:00 Х/ф «Гаррі Поттер і В’язень Азкабану». 21:45 Х/ф «Гаррі Поттер і Кубок вогню». 00:45 Х/ф «Нащадки». 08:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 00:00 Час новин. 08:10, 20:50 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 08:15, 12:20 Форшмак. 08:40 Натхнення. 09:00, 21:00 Час новин. Підсумки дня. 10:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти». 13:10, 14:10, 17:30, 18:10, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 15:30, 00:30 Час «Ч». 16:10, 22:15 Д/с «Загадки великих битв». 00:50 Х/ф «Червоний дракон». 09:00

«Готуємо разом. Домашня кухня». «Все для тебе». «Корисна прогр.». Х/ф «У джазі тільки дівчата». 14:30 Х/ф «За двома зайцями». 16:00 Х/ф «Королева бензоколонки». 17:30, 20:30 Т/с «Кентервільский привид». 20:00 «Подробиці». 22:30 «Творчий вечір Валерія Меладзе». 00:25 Х/ф «Це я». 10:00 11:00 12:00

08:00, 10:00 «Kіds tіme». 08:05 М/ф «Ми - монстри». 10:05 Орел і решка. 12:00 «Хто зверху?». 14:05 Х/ф «Земля тролів». 16:10 Х/ф «Хроніки Нарнії: Лев, Чаклунка та Чарівна шафа». 19:00 Х/ф «Гаррі Поттер та Орден Фенікса». 21:55 Х/ф «Гаррі Поттер та напівкровний принц». 08:00 Форшмак. 08:20 Д/с «Історія навколо нас». 08:35, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 08:45, 10:00, 12:00, 14:00, 15:00, 20:00, 21:00, 00:00 Час новин. 09:00, 10:10, 19:00 Х/ф. 11:40 Медекспертиза. 12:20, 14:10, 22:00 Концерт. 13:35

«Кентервільский привид» 1-4 сс. Заключна. 17:50 Х/ф «До зустрічі з тобою». 20:00 «Подробиці». 20:30 Х/ф «Вій». 23:10 Х/ф «Край Світу». 09:35 «Kіds tіme». 09:40 Х/ф «Лускунчик і чотири королівства». 11:40 Х/ф «Чарлі та шоколадна фабрика». 14:00 Х/ф «Земля тролів: У пошуках золотого замку». 16:00 Х/ф «Хроніки Нарнії: Принц Каспіан». 19:00 Х/ф «Гаррі Поттер і Дари Смерті. 1 ч.». 22:00 Х/ф «Гаррі Поттер і Дари Смерті. 2 ч.». 00:40 Х/ф «Нащадки 3». 08:00, 08:45, 12:00, 15:00, 16:00, 17:00, 20:00, 00:00 Час новин. 08:10 Невигадані історії. 08:30 Д/с «Історія навколо нас». 09:00 Божественна літургія ПЦУ. 11:00, 12:05 Божественна літургія УГКЦ. 12:50, 1 5 : 1 5 І н д і й с ь к і й фільм. 16:10, 17:10, 22:00 Концерт. 18:00 Підсумки тижня з Анною Мірошниченко. 19:00 «Прямим текстом з Юрієм Луценком». 20:10 Машина часу. 20:35 Стоп-реванш. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:20 Вечірній преЗЕдент.

16:35 Невигадані історії. 19:40 «Час за Гринвічем». 22:00 Час-Tіme. 00:10 Історія для дорослих. 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:15, 20:10, 21:30 Дизельшоу. 11:45, 13:15, 17:35, 23:00 Скетч-шоу «На трьох». 12:45, 15:45 Факти. День. 13:25, 16:20 Т/с «Пес». 18:45 Факти. Вечір. 10:30, 11:50, 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа». 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 19:00, 22:50 «Майстершеф». 23:55 Битва екстрасенсів.

08:00 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Зіркові долі. 10:25 Моя правда. 11:15 Х/ф «Колесо історії». 13:05 Х/ф «Гангстери та філантропи». 14:40, 20:55 Т/с «Доктор Блейк». 17:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Міс Марпл Агати Крісті 2». 23:15 Х/ф «Коли стають дорослими». 08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Старий знайомий». 10:45, 21:15 Менталіст. 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:50, 23:00 Т/с «Примари».

17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Таємниці світу». 00:50 «Легенди карного розшуку». 08:20

Т/с «CSI: Місце злочину». 10:10 Х/ф «Помпеї». 12:10 Т/с «Ангели-2». 14:00 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 Х/ф «Бюро людяності». 21:15 Х/ф «Голодний кролик атакує». 23:20 Х/ф «Сніговик».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:15 Т/с «Людина без серця». 14:20, 15:30 Т/с «Переклад не потрібен». 20:15, 23:10 Т/с «Тінь минулого». 00:10 Т/с «Дитячий охоронець».

Мега 08:50 Скептик. 09:50 Речовий доказ. 11:00, 21:50 Мегааеропорт зсередини. 11:50 Теорія Змови. 12:50 Справжня гра престолів. 13:50 Неймовірні винаходи. 14:50 Сіяя: з нами у дику природу. 15:50 Політ над Землею. 16:50, 2 3 : 4 0 НАСА: нез’ясоване. 17:50, 00:40 Фантастичні історії. 18:50 Україна: забута історія. 19:50 Дике виживання.

15:15 Індійській фільм. 18:00 «Час за Гринвічем». 20:10 Рандеву. 21:10 Вечірній преЗЕдент. 21:15 Стоп-реванш. 21:30 Вікно в Америку. 00:10 Гончаренко рулить. 00:40 Є сенс.

19:30

09:55, 13:00 Х/ф «Трансформери: Останній лицар». 12:45 Факти. День. 13:15 Х/ф «Трансформери». 16:30 Х/ф «Бамблбі». 18:45 Факти. Вечір. 19:10 Х/ф «Мег». 21:15 Х/ф «Ремпейдж». 23:35 Х/ф «Щось».

09:00 10:55 13:00 15:00 17:10 19:25 22:05

10:55

08:30 10:30

Т/с «Кава з кардамоном». 19:00 «Україна має талант (фінал) «. 23:30 Х/ф «Новорічний янгол». 08:05, 10:05 «Моя правда». 09:35 «Зіркові долі». 10:55 Х/ф «Перевертень в погонах». 12:25 Х/ф «Тривожна відпустка адвоката Ларіної». 14:15 Т/с «Чорний трикутник». 18:00 Т/с «Пуаро». 22:00 Т/с «Персона». 09:15 Х/ф «Два капітани». 13:30 «Випадковий свідок. Навколо світу». 14:50 Т/с «Смерть у раю». 19:00 «Свідок». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 00:30 Феєрія мандрів. 08:45 Анти-зомбі. 09:45 Громадянська оборона. 10:45 Х/ф «Пригоди Плуто Неша». 12:45 Факти. День. 13:00 Т/с «Пес». 18:45 Факти тижня. 20:55 Х/ф «Тихоокеанський рубіж». 23:40 Х/ф «Скайлайн-2». 10:10 «Майстершеф». 14:25 «СуперМама». 19:05 «Слідство ведуть екстрасенси». 21:00 «Один за всіх». 22:10 «Таємниці ДНК». 23:35 «Україна має талант». 08:00, 09:55 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 10:45 Х/ф «Ван Гог не винен». 12:35 Х/ф «На мосту». 14:30 Х/ф «Одруження Бальзамінова». 16:05 Х/ф «Невиправний брехун». 17:25 Х/ф «Дівчина без адреси». 19:00 Т/с «Пуаро». 22:50 Т/с «Персона». 09:30 Т/с «Смерть у раю». 13:35 Х/ф «На Вас чекає громадянка Никанорова».

Х/ф «На Вас чекає громадянка Никанорова». 21:15 Х/ф «Дівчина без адреси». 23:00 Х/ф «Один шанс на двох». «Віпи і топи». «Загублений світ». Х/ф «Слідопит». Х/ф «Не виходь». Х/ф «На межі». Х/ф «Привид». Х/ф «Чужий проти Хижака». 23:55 Х/ф «Втрачений скарб». Зірковий шлях. Т/с «Сашина справа». 14:30, 15:20 Т/с «Сімейний портрет». 15:00, 19:00 Сьогодні. 20:00 Головна тема. 21:00 Шоу Маска - 2 Фінал. 23:20 Різдвяні зустрічі з Михайлом Поплавським.

Мега 09:30 Речовий доказ. 10:40, 17:10 У пошуках істини. 12:10, 00:00 Фантастичні історії. 13:10 Стежина війни. 14:10 Мисливці за скарбами. 16:15 Найекстремальніший. 19:00 Політ над Землею. 21:00 Ритуали. 23:00 Справжня гра престолів. 15:15 Х/ф «Дівчина без адреси». 16:55 Х/ф «Дежа вю». 19:00 Х/ф «Приходьте завтра». 21:00 Х/ф «Раз на раз не випадає». 22:30 Х/ф «Деяка справедливість». 00:30 Х/ф «Один шанс на двох». 08:15 «Загублений світ». 12:25 Х/ф «Строк життя». 14:20 Х/ф «Сльози сонця». 16:50 Х/ф «Поза законом». 18:50 Х/ф «211». 20:25 Х/ф «Механік». 22:15 Х/ф «Чужий проти Хижака». 00:05 Т/с «Рекс». 08:25 Т/с «Ігри дітей старшого віку». 16:50 Х/ф «DZIDZIO Перший раз». 19:00 Сьогодні. 21:00 Х/ф «Де гроші?». 23:20 Новорічне шоу Братів Шумахерів.

Мега 09:20 Речовий доказ. 10:30, 17:15 У пошуках істини. 12:20 Фантастичні історії. 13:20 Стежина війни. 14:20, 21:10 Ритуали. 16:20 Найекстремальніший. 19:10 Мадагаскар. 23:10 Справжня гра престолів. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

20:50

Таємнича світова війна. 22:40 Мадагаскар. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:22, 16:22, 17:20, 18:22 «Тепер відбувається». 15:33 «Угорські фермери». 16:33 «Угорщина сьогодні». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 09:45

Анім/ф «Льодовиковий період». 12:10 Х/ф «Сіссі». 14:45 Анім/ф «Єті». 16:55 Анім/ф «Шрек». 19:00 Факти. 19:45 Анім/ф «Секрети домашніх тварин 2». 21:25 Х/ф «Сам удома». 23:25 Х / ф « Ф о р с а ж : Гоббс та Шоу». 08:00 М/с. 10:10 Х/ф «Саманта: Канікули американської дівчинки». 12:05 Х/ф «Людина, яка винайшла Різдво». 14:30 Х/ф «Денніс - загроза Різдву». 16:20 Х/ф «Фред Клаус, брат Санти». 19:00 Новини. 19:50 Анім/ф «Крижане серце». 21:50 Х/ф «Щоденники принцеси».

00:25

Х/ф «Подорож хорошого пса».

TV JOJ 09:10 Анім/ф «Снігова королева 3: Вогонь і лід». 10:30 Х/ф «Білосніжка: Помста гномів». 12:10 Х/ф «Пекар імператора - Імператор пекаря». 14:40 Х/ф «Сам удома». 16:15 Анім/ф «Льодовиковий період». 18:00 Анім/ф «Крижане серце». 19:35 Анім/ф «Крижане серце: Різдво з Олафом». 20:00 Х/ф «Три горішки для Попелюшки». 21:30 Х/ф «Сам удома 2: Загублений у НьюЙорку». 23:20 Х/ф «Скеля». 00:50 Х/ф «Крампус: викрадач Різдва». 09:55 Казка «Принцеса Ясненка та Летючий швець». 11:25 Х/ф «Дитина на ім’я Ісус». 13:00 Різдвяний концерт. 14:25, 22:50 Т/ф «Різдвяні вафлі». 15:30 Казка «Даржбуян і Пандргола». 16:50 Казка «Король Дроздовик». 18:25 Казка «Про цілющу воду». 20:00 Казка «Як не одружитися з принцесою». 21:30 Казка «Принцеса з золотою зіркою». 23:55 Т/ф «Руда телиця». 00:00 Богослужіння. 09:10

Д/ф «Скарби Єрусалима».

TV JOJ 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:22, 16:22, 17:20, 18:22 «Тепер відбувається». 15:33 «Церковне життя». 16:33 «Сума». 17:33 «Світ». 18:33 «Ти - вдома». 18:50, 19:45, 20:03 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 09:45 Анім/ф «Льодовиковий період 2». 11:50 Х/ф «Сіссі». 14:25 Х/ф «Сам удома». 16:55 Анім/ф «Шрек 2». 19:00 Факти. 19:45 Анім/ф «Ґрінч». 21:25 Х/ф «Сам удома 2: Загублений у НьюЙорку». 23:40 Х/ф «Любіть Куперів». 14:45

Анім/ф «Місія Різдвяний порятунок». 16:45 Х/ф «Денніс - загроза Різдву». 19:00 Новини. 19:50 Анім/ф «Крижане серце 2». 21:50 Х/ф «Щоденники принцеси 2: Як стати королевою». 00:25 Х/ф «Послання в пляшці». 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:22, 16:22, 17:20, 18:22 «Тепер відбувається». 15:33 «Сім’я 2021». 16:33 «Карпатський басейн». 17:33 «Угорщина сьогодні». 18:33 «Сума». 18:50, 19:45, 20:03 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 09:10

Анім/ф «Льодовиковий період 3». 11:20 Х/ф «Сіссі». 10:45 «Перебільшення». 14:00 Х/ф «Сам удома 2: Загублений у НьюЙорку». 16:55 Анім/ф «Шрек Третій». 19:45 Х/ф «Їжак Сонік». 21:40 Х/ф «Сам удома 3». 23:50 Х / ф « П о к и т и спав». 09:00 Х/ф «Син маски». 11:05 Х/ф «Історія Попелюшки 4: Якщо туфелька підійде». 13:10 Анім/ф «Крижане серце». 15:20 Анім/ф «Крижане серце 2». 17:15 Х/ф «Денніс-мучитель 2». 19:00 Новини.

08:30 Анім/ф «Гномео та Джульєтта». 10:05 Казка «Принц і Вечірня Зірка». 11:30 Х/ф «Жінка на вершині». 13:30 Х/ф «Таксі 3». 15:00 Х/ф «Сам удома 2: Загублений у НьюЙорку». 17:30 Х/ф «Чаклунка 2: Повелителька темряви». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:30 Х/ф «Моя жахлива няня». 23:25 Х/ф «Дуже погані матусі 2». 09:10 К а з к а « К о р о л ь Дроздовик». 10:45 Х/ф «Дитина на ім’я Ісус». 12:30 Благословення з Ватикана: «Urbі et Orbі». 13:10 Х/ф «Очовська пастораль». 14:30 Х/ф «Казка про Регентруду». 15:30 Х/ф «Краконош та лижники». 16:45 Х/ф «З чортами жарти погані». 18:20 К а з к а « Ж и в - б у в один король». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:20 Х/ф «Марія Терезія 3». 23:05 Х / ф « Ф о р р е с т Ґамп». 09:40 Т/ф «Колядники ідуть». 19:50

Анім/ф «Монстри на канікулах 3». 21:40 Х/ф «Освідчення». 00:05 Х/ф «Мед в голові».

TV JOJ 09:00 Анім/ф «Шерлок Гномс». 10:20 Анім/ф «Льодовиковий період». 12:10 Анім/ф «Крижане серце». 13:55 Анім/ф «Крижане серце: Різдво з Олафом». 14:15 Х/ф «Ґрінч». 16:00 Х/ф «Сам удома 3». 18:10 Казка «Три горішки для Попелюшки». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Срібні ковзани». 00:30 Х/ф «РЕД». Казка «Жив-був один король». 11:00 Богослужіння. 12:40 Т/ф «Бичанка з долини». 13:45 Казки братів Грімм: «Біляночка і Розочка». 14:45 Казка «Ангел Господа». 16:20 Казка «Палице, вийди з мішка!». 17:30 «Пече вся Словаччина». 18:40 Казка «Принцеса з золотою зіркою». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:20 Х/ф «Пахо, гибський розбійник». 22:45 Х/ф «Підсніжники та мошки».

10:05

Д/ф «Ясовські ченціпремонстрати». 10:35 Фольклорна прогр. «Різдвяні звичаї та традиції». 12:00 Т/ф «Кам’яна доріжка». 13:00 Х/ф «Пеппі Довгапанчоха». 14:20 Д/ф «Мандри пінгвінів». 15:40 Т/ф «Бичанка з долини». 16:50 Д/ф «Історія лісу». 18:25 Т/ф «Ельф». 19:30 Вечірня казка. 19:50 «Слово Боже». 20:00 Вистава «Яношик після 300 років». 21:25 Т/ф «Кубо». 22:40 Х/ф «Далека дорога додому». 00:00 Д/ф «Історія всесвітньо відомої пісні «Тихая ніч». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Академія кожного». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Еліза». 16:00, 22:30 Романо лав. 16:15 Концерт. 17:00, 20:05 Д/ф. 19:50 На часі. 21:00 «Затерті історії». 21:10 Варіації на тему різдвяної пісні. 21:25 «Різдво у с. Гімеш». 22:45 «Новум». 23:35 «У руках Божих». 10:10 Д/ф «Історія всесвітньо відомої пісні «Тихая ніч». 11:00 Різдвяне Богослужіння. 12:30 Фольклорна прогр. «Різдвяні звичаї та традиції». 12:55 Анім/ф «Мімі та Ліза: таємниця Різдвяного світла». 13:25 Х/ф «Пеппі Довгапанчоха». 14:55 Д/ф «Мандри птахів». 16:35 Т/ф «Жіночий закон». 18:00 Різдвяний концерт з Братислави. 19:30 М/с. 21:05 «Слово Боже». 21:10 Т/с «Віват, Беньовський!». 22:10 Х/ф «Надія». 00:15 Концерт з Віденської філармонії. 09:00, 09:20, 10:20 10:35, 11:00

10:00 Деталі. 16:00, 17:30 Т/с. На часі. 19:30 Д/ф. Реформатське різдвяне богослужіння. 12:20 «Карпатська кулінарія». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Стежками батьківщини». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Мистецтво Китаю». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 17:00, 19:00 Дайджест. 21:00 Новини. 21:10 Р і з д в я н а п р о г р . «Святкуймо Разом!». 00:15 Х / ф « Ф о р р е с т Ґамп». 08:50 09:20

«Жива панорама». Д/ф «Скарби Єрусалима». 10:15 «Різдво на Гонті». 11:10 Прогр. «Спогади». 11:45 Т/ф «Розмайрин». 13:05 Х/ф «Пеппі Довгапанчоха». 14:40 Різдвяний концерт. 15:45 Д/ф «Антарктида: заморожена капсула часу». 17:00 Т/ф «Як за бика Шандора боролися». 18:00 «У словацькому Віфлеємі». 19:30 М/с. 21:00 «Слово Боже». 21:10 Муз/ф «АББА навіки». 22:00 «Мости Гешарим». 23:05 Х/ф «Прекрасна епоха».

09:15

08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест. 08:30, 16:10, 18:30 Т/с. 10:30, 20:30 Д/ф. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 «Академія кожного». 11:30 «З вірою в житті». 11:55, 12:25 Події. 12:00 «Я прийшов сюди для того...». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Культурна стежка». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 «Мистецтво Китаю». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 Р і з д в я н а п р о г р . «Святкуймо Разом!».

НЗ

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 11

TT ДАТА ТИЖНЯ

«ХОЧУ, ЩОБ ЛЮДИ ПЛАКАЛИ, КОЛИ ЧУЮТЬ МОЇ ПІСНІ, НАВІТЬ ЯКЩО НЕ РОЗУМІЮТЬ СЛІВ» Е

діт Піаф з’явилася на світ 19 грудня 1915-го практично на вулиці, її дитинство – суцільні поневіряння, доросле життя – як американські гірки: то злети, то падіння. Цю француженку важко було назвати красивою: маленька, зростом 147 см, коли вже тяжко хворіла, важила всього 33 кг, але як тільки починала співати – брала всіх за душу пронизливим голосом, неймовірною артистичністю. Чоловіки не могли встояти перед нею, попри жахливий характер, а вона вперто шукала ідеальне кохання. І таки знайшла…

ОДНА БАБУСЯ ПОЇЛА ДІВЧИНКУ ВИНОМ, ІНША ОСЕЛИЛА В БОРДЕЛІ

Про народження Едіт Джованні Гассіон (таке справжнє ім’я співачки) на паризькій вулиці в бідняцькому кварталі – це не фігурально. У її мами Аніти, безславної акторки, вночі почалися потуги, тож чоловік, акробат Луї, повів дружину в лікарню. Він на той час був добровольцем на фронтах Першої світової, додому приїхав лише у відпустку, яку спеціально випросив. Однак дорогою під гасовим ліхтарем Аніта просто сіла на тротуар – у неї відійшли води. Луї побіг до найближчої поліцейської дільниці, аби викликали «швидку», та до її приїзду роль акушерок виконали 2 правоохоронці. Чоловік знову повернувся на війну, а дружина через два місяці… віддала дитину матері-п’яничці, написавши Луї, що кидає його. Бабуся з онучкою не морочилася: аби та довше спала, розбавляла їй молоко вином. А згодом, щоб випити за чужий рахунок, брала з собою в кабаки. На щастя, батько не забув про доньку й наприкінці 1917-го вирвався провідати її. Побачене вразило: Едіт була худюща, бруднюща, з роздутою головою. Він мусив повертатися в піхоту, проте надіслав листа своїй мамі, котра служила кухаркою у двоюрідної сестри – власниці будинку розпусти в Нормандії. Туди дівчинку й забрали. Весь її одяг викинули, включно із взуттям, із якого стирчали пальці. Дитину відмивали в чотирьох водах, грязюка сходила пластами, від крику дзвеніло у вухах. Уже на чистому обличчі помітили заліплені гноєм очі, але вирішили, що це від антисанітарії. Й лише місяців через два з’ясувалося: Едіт сліпа. В неї з’явилася звичка ходити, виставивши руки вперед, пальці стали надзвичайно чутливими, мешканок борделю могла розрізнити навпомацки. Вони всі її обожнювали й балували.

ДИВОВИЖНИЙ ПОРЯТУНОК ВІД СЛІПОТИ ВИШТОВХАВ НА ВУЛИЦЮ

Заклад був небідний, через нього проходило багато людей, і дитину лікували, хоч коштувало це дорого. Не допомагало. Й власниця дала обітницю пожертвувати велику суму на церкву, якщо мала прозріє. 19 серпня 1921-го вона зібрала всіх своїх «дівиць», Едіт та її бабусю й повезла в Лізьє, де паломники молилися святій Терезі. Компанія кілька годин палила в соборі свічки й перебирала чотки. Бабця молилася, аби диво сталося 25 серпня, в день народження сина. І воно справді трапилося, хоча його марно чекали аж до вечора. А коли дівчинку, котра, як завжди, у вітальні одним пальцем награвала на піаніно пісеньку, вже збиралися укладати спати, вона відмовилася: «Ні! Те, що я бачу, таке гарне!». Зір відновився, і перше, що побачила майбутня співачка, – це клавіші піаніно… Відтоді Едіт безмежно вірила в заступництво святої й носила медальйон із її зображенням.

Після цього Едіт близько року ходила до школи, але там погано сприймали маленьку мешканку будинку розпусти. Кюре переконав Луї забрати доньку, мовляв, поки була сліпою, то ще могла знаходитися в такому місці, але тепер який це для неї приклад?! І ось із теплого й ситого життя тато вирвав її у своє паризьке: з 8 до 14 літ тягав по кабаках і бістро, вулицях і площах. Спершу пробував навчити акробатики, але скоро зрозумів, що її талант – у горлі. Так і виступали разом: він показував циркові номери, а вона співала. Слід сказати, що батько на той час мав уже на утриманні 8 дітей, жінок часто міняв, а остання не надто люб’язно поводилася з Едіт, отож та вирішила жити окремо – зняла кімнату. Вона крутилася поміж дрібними злочинцями, проститутками, постійними відвідувачами «забігайлівок». У 15 вже знала чоловіків. Вулиця стала її стихією. В цей період дівчина здружилася зі своєю на 2 роки молодшою сестрою Сімоною (спільним у них був лише батько, тож доти не спілкувалися) і найняла ту на роботу. Сімона Берто набагато пізніше, після смерті співачки, напише книжку «Едіт Піаф», де детально й яскраво опише все її життя. Власне, саме на ту книжку ми переважно й опираємося в цій статті, бо в різних інтернетних матеріалах надто багато «нестиковок».

ТРОЄ В ОДНОМУ ЛІЖКУ Отже, вони разом виступали на вулицях, а отримані гроші проїдали в ресторані. На ранок не залишали й 10 франків, хоча іноді зарабляли до трьохсот – дуже багато, як на 1932-й. Із одягу мали лише спідницю й світер, які ніколи не прали: коли ставали жахливо брудними – викидали й купували інші. Посуду навіть не мали, щоб не мити. Їхній побут не змінився й після знайомства Едіт у бістро з 18-літнім Луї Дюпоном. Він похвалився, що має професію муляра, але поки розвозить продукти на велосипеді й із чайовими отримує 160 франків на тиждень. Дівчата тільки розсміялися. Але то була любов із першого погляду, юнак того ж вечора перебрався до них. Спали троє в одному ліжку, бо іншого просто не було. Втомлена за день Сімона (вона виконувала акробатичні трюки) відразу впадала в міцний дитячий сон. А Едіт невдовзі завагітніла й народила доньку Марсель. Тепер у одному ліжку спали четверо. Луї про одруження не говорив, думав, дитина утримає кохану: вершиною його мрій було зроби ти з неї звичайну жінку. Вона зраджувала, він ревнував, вона знову співала на вулиці, а він практично не працював. Едіт із Сесіль тягали Марсель із собою або залишали на Луї. Якщо дівчинка бруднилася «повеликому» – просто купували їй нові речі, щоб перевдягнути. Зрештою Луї забрав доньку й пішов, сподіваючись, що кохана остепениться та повернеться до них. Едіт побачила Марсель знову лише коли та захворіла на менінгіт і потрапила в лікарню. Але врятувати дівчинку не вдалося, вона померла 1935-го.

«ОГРАНКА АЛМАЗА» З ПОТИЛИЧНИКАМИ Поворотним моментом у долі співачки стала випадкова зустріч із Лепле, власником кабаре «Жерніс» на Єлисейських Полях. Вони з Сімоною теревенили зі швейцаром закладу, а коли господар вийшов, підлеглий сказав, мовляв, ця дівчина співає, а та танцює. Їм зразу влаштували пробу на сцені. Едіт заворожила глядачів, а Лепле зрозумів, що це справжній алмаз, який потрібно відшліфувати. Й він досить жорстко (часом навіть із потиличниками) вчив її манерам, працювати з акомпаніатором, змусив змінити дикий макіяж і дав їй псевдонім Малятко Піаф, що означає «горобчик». Чорне плаття, яке стане її фірмовим одягом, теж з’явилося завдяки йому: наказав мати пристойне плаття для першого виступу, й Едіт із Сімоною гарячково кинулися в’язати його великими спицями з товстих чорних ниток. На другий рукав часу вже не вистачило. Дружина Лепле погасила скандал, давши дівчині свою шаль… Згодом Едіт витрачатиме шалені гроші на вбрання, яке не носитиме, а складуватиме в шафах. Впевнено почуватиметься на сцені лише в чорному. Вона стала шалено популярною. Лепле організував їй виступ разом із французькими знаменитостями, й невеликий уривок потрапив на радіо, після чого слухачі стали телефонувати в ефір, вимагаючи «включити Малятко Піаф». Та не пройшло й року, як Лепле застрелили. Едіт опинилася в списку пі дозрюваних: мала знайомих із кримінального світу, а в заповіті було і її ім’я. Журналісти постаралися розписати це, й колишні шанувальники стали так само палко ненавидіти співачку, освистуючи на сцені. Відбілив імідж поет Раймон Ассо, з яким мала романтичні стосунки. Він змінив її сценічне ім’я на Едіт Піаф, «відфільтрував» коло спілкування, шліфував манери, змушував читати й написав проникливі пісні, сюжетом яких стало життя самого «горобчика». Також організував виступ у найзнаменитішому мюзик-холі Парижа, після якого преса написала: «Вчора на сцені «АВС» у Франції народилася велика співачка». То був 1940-й…

«ЗРАДНИЦЯ», ЯКА РЯТУВАЛА ПОЛОНЕНИХ Ішла Друга світова війна. Едіт охолола до Ассо, його змінив Поль Мерісс, із яким грала у спектаклі «Байдужий красень», написаному її другом-режисером Жаном Кокто. Через рік вони з Полем ще знялися в мелодрамі «Монмартр на Сені», але кохання згасло: новим фаворитом став журналіст Анрі Конте, який створив для Піаф нові пісні (писав для неї, навіть коли розсталися). Тим часом Едіт виступала в нічних клубах і борделях, які часто відвідували німецькі офіцери. Її запросили в тур по Німеччині, вона по-

годилася. Французи вважали, що співпрацює з окупантами й вимагали заборонити виступи зрадниці на радіо. Але насправді після концертів перед військовополоненими (за 7 тижнів – у 11-ти таборах) співачка просила зробити фото «на пам’ять», а потім у Парижі передавала знімки в підпільну майстерню, де з них робили світлини для фальшивих посвідчень особи. Через деякий час разом із їжею документи й карту місцевості з крихітним компасом нишком вручали полоненим – їм залишалося тільки втекти у зручний момент. Так удалося врятувати 120 людей. Повоєнний час приніс Піаф небувалу популярність: її обожнювали бідні й багаті, прості робітники й майбутня королева Англії. Але Піаф боялася самотності, для душевного комфорту їй був потрібен чоловік поряд. Про численні романи співачки ходили легенди. Деяким своїм коханцям вона допомогла знайти шлях до успіху (як-от Іву Монтану), з іншими протеже її пов’язувала дивна дружба. Приміром, відомий шансоньє Шарль Азнавур 8 років виконував усі її примхи, був «хлопчиком на побігеньках», вислуховував розповіді про чергові романи. Він помер 2018-го у 94 і все життя зберігав пам’ять про співачку.

НІЖНИЙ КОХАНЕЦЬ-БОКСЕР Ця маленька жінка вміла зачаровувати чоловіків. Але в неї було правило: «Коли любов згасає, її потрібно або розігріти, або викинути». І майже завжди саме вона йшла від своїх обранців. Та не так було зі знаменитим боксером Марселем Серданом, напрочуд ніжним і добрим. Коли з ним познайомилася, він був одруженим, мав трьох синів. Але не зміг встояти перед шармом Піаф і розривався між нею та сім’єю. Заради Едіт був готовий на все. Але й вона – теж. В’язала йому кислотних кольорів светри для тренувань (обожнювала вдягати своїх чоловіків, але смаки мала дуже своєрідні). А ще вигадала дорогу й втомливу систему зв’язку. Сесіль у своїй книжці оповідає про це так: «Коли Марсель бував у Касабланці, вона писала йому листа. Я сідала в літак, відвозила лист Марселю й привозила назад відповідь. І так тричі на тиждень». Едіт щоразу кликала Сердана до себе, де б не проходили її гастролі. У жовтні 1949-го попросила прилетіти в НьюЙорк. Та літак із 33-річним Марселем на борту розбився над Атлантичним океаном. Останки боксера впізнали по годинниках – він носив їх на обох руках. Співачка почувалася винною в його смерті й була в жахливому стані. Рятувалася роботою, алкоголем та морфієм… Спершу влаштувала щось на кшталт голодування – хотіла померти. Щовечора їй був потрібен допінг, аби співати. У відчаї вхопилася за думку, що слід викликати дух Марселя. Сесіль

роздобула столик на трьох ніжках і зрештою стала шахраювати, стукаючи замість «духа», щоби від його імені змушувати Едіт їсти, не напиватися тощо.

ЖИТТЯ МІЖ ЛІКАРНЯМИ Й ОСТАННЄ КОХАННЯ І все ж у 1950-му в Піаф відбувся тріумфальний сольний концерт у залі «Плейель». Та 1952-й відквитав своє: Едіт із Шарлем Азнавуром потрапила за рік у дві автоаварії. Переломи руки та ребер – і знову морфій, уже за приписом лікарів. Однак поряд крутилися падлюки, які за великі гроші пропонували наркотики без рецептів… В 1953-му співачка вперше офіційно вийшла заміж – за поета й виконавця Жака Пілса. Шлюб витримав 2 роки. До кінця життя Едіт пережила ще дві аварії, одну спробу самогубства, 4 курси дезінтоксикації з жахливою «ломкою», 1 – лікування сном, три гепатичі коми, один напад божевілля і два – білої гарячки, 7 операцій. І поміж усім цим зуміла знятися в трьох фільмах, із фантастичним успіхом виступати в концертному залі «Олімпія», провести 11-місячне турне Америкою, потім – Францією, заспівати з Ейфелевої вежі… Щоправда, у Нью-Йорку знепритомніла прямо на сцені. Сестра пише: в неї жахливо боліли руки, суглоби деформувалися, в періоди загострення ревматоїдного артриту не могла ні причесатися, ні тримати склянку чи розрізати м’ясо на тарілці. І в такому стані поїхала в Стокгольм, де мала виступити в найбільшому шведському мюзик-холі. Перед 5 000 глядачів, проспівавши: «У мене від тебе крутиться в голові», вона повернулася довкола своєї осі й м’якою чорною ганчірочкою осіла на підлогу біля мікрофона. Публіка аплодувала, думаючи, що це зіграно... Тоді вперше в житті її охопив забобонний жах: «Не хочу подихати у Швеції, хочу повернутися!». Й оплатила спецрейс літака на 80 місць. Страх обійшовся їй у півтора мільйона франків, хоча тоді вже заробляла менше, ніж витрачала... «Мілорда» теж записала відразу після лікарні: в 11 виписалася, у дві репетирувала. Простояла перед мікрофоном 8 годин без перерви: боялася, що знову почати не зможе. Її останній концерт був 18 березня 1963-го в Ліллі… А в жовтні-1962 невиліковно хвора на рак 46-літня Піаф виходить заміж за сина грецьких емігрантів Теофаніса Ламбукаса, молодшого на 20 років(пара разом на фото). Вона придумала йому сценічне ім’я – Тео Сарапо, намагалася розвивати його талант. «Говорили, що він бідний. Це неправда. Едіт же, котру вважали багатою, абсолютно розорилася. В це неможливо повірити, особливо якщо врахувати, що Лулу Бар’є уклав для неї контрактів на загальну суму півтора мільярда франків! Після смерті Едіт залишила чоловікові 45 мільйонів боргу! Йому довелося поїхати співати за кордон: у Франції на всі його заробітки накладали арешт. Він зумів до останнього подиху дарувати їй те, заради чого вона жила: любов», – підсумувала Сесіль. Тео справді самовіддано доглядав за дружиною: годував із ложечки, розчісував майже облисілу голову, щовечора крутив фільми… 10 жовтня 1963-го Піаф відмучилася, але тіло перевозили з Грасса в Париж таємно, офіційно оголосили про смерть тільки наступного дня. Католицька церква відмовилася відспівувати Едіт, назвавши її життя суцільним гріхом, але попрощатися з улюбленою співачкою прийшли 40 тисяч людей. Квітів було стільки, що по них ішли, як по килиму. А Тео помер через 7 років після дружини – розбився в аварії. Підготувала Мирослава ГАЛАС

12 З ГЛИБИНКИ

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

НЗ

TT РЕПОРТАЖ

ЗАЛИШЕНЦІ ПІД ГОРОЮ ПЕРУНКОЮ

ЧИМ ЖИВЕ СЕЛО НА УЖАНСЬКІЙ ВЕРХОВИНІ, ДЕ КОЛИСЬ ПЕРЕХОВУВАЛИСЬ ОПРИШКИ ТА ЯЗИЧНИКИ на «Ядзакі» працює, в сусідню Смерекову їздить робочий автобус, то вона йде туди пішки 7 км, чи денна зміна, чи нічна. До нас би теж їздив, якби хоч 4 особи пішли на завод. Я всіх обдзвонила, ніхто не захотів». «Вам явно менше 60-ти, чому ви тут?», – цікавлюся. Я тут народилася, – усміхається. – Маю роботу. Діти ростуть, менший іще ходить до школи. У селі не набереться й 20 учнів, тому нема початкової школи, її закрили років з 15 тому.

фіційно закарпатське Буківцьово визнали неперспективним ще 50 років тому. Відтоді з понад тисячі жителів місцевих тут залишилося близько сотні. Це літні люди, які не хочуть переїжджати до дітей у міста. Сюди 30 років не ходить громадський транспорт, давно немає школи, а центральна вулиця ніколи не бачила асфальту – був і є лише ґрунтовий шлях. Зате тут неймовірні краєвиди, грибні ліси, чисте повітря, ідеальна вода. І тиша…

СКАНДАЛ ІЗ МОСКОВСЬКИМИ «ЦИБУЛЬКАМИ»

До Буківцьова гугл-карта веде дорогою, що позначена як «невідома». Втім, вона прекрасна: вузька смужка асфальту, «золотий» буковий ліс (Авторка їздила туди в листопаді, повний варіант тексту читайте на Укрінформ. – Ред.), річка внизу і густий ранковий туман. А ще – порожня: на відрізку в понад 20 км мені зустрілися лише два автомобілі й дикий карпатський кіт, який неспішно переходив дорогу, навіть не думаючи тікати. Таке враження, що потрапила до скансену. Лише старі дерев’яні хижі, криті ґонтом, тини, мертві хліви без худоби і старезні яблуні, на яких висять червоні «йовнатанки». Я наперед домовилася про зустріч зі священником, котрий править у старій дерев’яній буківцівській церкві, та з цілителем Петром Ганчаком, завдяки якому село відоме. Мені порадили зупинитися у центрі біля сільради й магазину, але навіть там ні в кого спитати, куди далі йти. Утім за хвилину зустрічаю групу жінок, з одягу видно, що нетутешні (напевно, приїхали сюди лікуватися). Вони й показують шлях до храму. Дерев’яна бойківська церква XVIII століття на честь святої Анни – пам’ятка архітектури національного значення. Вона кілька років тому потрапила в реставраційний скандал: у 2016-му на ній замінили маківки нібито у традиційній техніці (криті ґонтом башточки робили майстри з Міжгірщини), але виконали їх у формі «цибульок», типових для сакральної архітектури Росії, але геть не притаманних бойківському стилю в Карпатах. До слова, громада належить МукачівськоУжгородській єпархії УПЦ МП. Тут служать щотижня в суботу (вечірню) та неділю й на християнські празники. Отець Георгій радо приймає у храмі всіх, хто хоче там побувати, а згадуючи реставраційний скандал, тільки рукою махає: слава Богу, що зробили дах, бо доти він протікав, збирали воду в тазики. Церква, як заведено, збудована на одному з пагорбів. У погожу днину гріється собі в сонячних променях поруч зі старим хрестом і дерев’яною дзвіницею. За нею одразу ж чийсь город, там жінка рве суху квасолю, поряд із храмом накидані копиці з сіном... Словом, красиве і корисне – все разом. Відкриваю двері до храму (над входом – величезна ікона св. пророка Іллі), священник сидить на лаві, щось підчитує: готується до суботньої вечірньої, бо в цю неділю літургії не буде – він служить, крім Буківцьова, ще й у Тихому, то їде туди. Питаю, чи велика громада в селі. Каже, що за його підрахунками, – 102 особи. «За пасхальними кошиками рахуєте? (Бо на Великдень усі йдуть до церкви), – цікавлюся. Отець Георгій хіба усміхається.

ЖІНКАМ ТУТ ЛЕГШЕ – А де люди? Виїхали? На заробітках? – Ні, звідси не їздять на заробітки, бо нема кому. Це вимираюче село, воно в такому статусі з кінця 1970-х. Із місцевих тут лишилися тільки старі люди,

віком 60+. Є й кілька молодих сімей, але переважно вони переїхали сюди з інших міст чи сіл, це пов’язано з монастирем (У Буківцьові з 2013-го діє Свято-Троїцький монастир, наймолодший на Закарпатті. – Авт.) або Павлом Яновичем (П. Ганчак – це лікар, дієтолог та майстер східних єдиноборств. – Авт.). До мене у храм ходять постійно 20 – 30 людей. Значна більшість – жінки. Вони емоційніші, ставлять свічки, щоби в хаті було добре, щоби гроші були, діти добре ся вчили... Друге діло, що до духовності це не має ніякого стосунку, – усміхається панотець. – Але й це ліпше, ніж нічого. А чоловіки тут які? «Та я то всьо знаву, мені не треба до церкви ходити». Ну й не ходить. І зрештою, лишаються біля розбитого духовного корита. Така от правда. – Скаржиться паства, що тут тяжко жити? – Звісно, настрої переважно похмурі... Тут жінки довше живуть. Із різних причин: менше п’ють, не палять, не так важко фізично працюють. А іще вони бадьоро налаштовані: треба дітей нашорити (дати ладу – діал.), а потім іще онуків, а далі правнуків би побачити. Сім’я тримає їх на світі. А чоловіки часто втрачають сенс життя – хтось із виходом на пенсію, хтось із втратою фізичного здоров’я... Проте людина мусить мати мету. Матеріальну – хай буде, це добре, бо тримає на світі. Духовна – це ще краще, вона дає крила. Але якщо в людини немає жодної мети – життєва сила пропадає.

БУКІВЦЬОВО БУЛО І ПОСЛУХОМ, І ОСОБИСТИМ ВИБОРОМ Цікаво, що отець Георгій – теж із «переселенців». Має три вищі освіти: історик, економіст та богослов; викладав в університеті в Ужгороді. Він приїхав сюди понад десять років тому. Взимку, з дружиною та двома дітьми: вони мали ускладнення після кашлюка, ліки не помагали, сильний кашель не припинявся, то медики порадили йти з ними в село. Так тут і опинилися. Згодом панотця призначили служити в місцевому храмі. Потім народили тут із дружиною ще трьох дітей. Каже, для нього Буківцьово було одночасно і послухом, і особистим вибором, і Божим промислом: «Переїхали сюди усвідомлено, і ні разу не пошкодували. Тут спокійно, чисте повітря, а яка в нас вода: ми здавали на пробу, вона ідеальна за складом! У нас тут корова, осел, три пси і три мачки, п’ять кіз, курей навіть не рахую. Я виріс у місті, до сільської роботи незвичний: добре косити старосвітською косою навчився тільки на сьомий рік. Так, я не все вмію, але роблю все. Гріх жити тут і не мати ґаздівства». – А діти не кажуть, мовляв, тату, хочемо до міста, тут цивілізації, інтернету нема?.. – Чому нема? Є, тут 4G чудово ловить! Вони спокійно дивляться свій ютуб чи грають в ігри. Інша справа, що я не даю їм цього робити стільки часу, як хочеться. У нашій сім’ї діти слухають батьків, бо повна свобода виходить боком. Вони дотримуються певних правил, працюють із нами на городі, по

ГОЛУБКИ НА ФАСАДІ

~~Дерев’яна церква в Буківцьові господарству. Ходять до школи в сусідню Смерекову, їх забирає шкільний автобус. Старший син уже вибрав освітній заклад у Мукачеві, йде туди після 9-го класу. Донька ще не вирішила, де вчитиметься далі, ті троє узагалі малі ще. Але хто захоче в місто – будь ласка, нікого не триматиму. Молитимуся за них. – А вам самому не хочеться ближче до цивілізації? – Ні, бо в мене тут є свобода. А в місті її нема. Ми деякий час жили між селом і Ужгородом, а потім залишилися тут назавжди. Я торік захистив науковий ступінь у Пряшеві, я «ідеології доктор», або доктор богослов’я, якщо по-нашому. Це до того, що якщо прагнеш розвитку, то він можливий і тут. А головне – тут нема обмежень. Насамперед, матеріальних. Поясню. У нас, закарпатців, як ведеться: чоловік має хижу покласти, зробити євроремонт, паркан поставити вищий, як у сусіда, машину файну купити. Про людей. Оби не ганьба. Я родом із Кушниці, Іршавщина, то якби в мене там була така хата, як тут, і машина «Жигулі», за мене би заміж ніхто не пішов – хіба якась розведена або така дівчина, якій ніде дітися. А тут я вільний від цього. Спокійно пересів із іномарки на «Жигулі», і нічого: їжджу, взимку мішки з піском у багажник закладаю. Ми всі багато говоримо про матеріальне. А треба більше про духовне, бо всіх нас, зрештою, чекає метр на два – хоч чого б ми досягли за життя. Людина – це не тіло, а душа.

язичники-слов’яни. Може, там капище було, громи били... – Виходить, що Буківцьово – це історично село якихось залишенців. Чи то язичників, чи жіванів, а в наші часи – залишенців цивілізації?.. – Буківцьово в радянські часи визнали безперспективним, люди почали масово виїжджати. Нині в Розівці під Ужгородом є ціла вулиця Буківцівська, де осіли переселенці звідси. Є такі вулиці й у Концові, Підгорбі. Маю цікавий документ за 1968 рік. Згідно з ним, тут тоді проживало поверх тисячі людей. «Миграционные процессы в селе начались в начале 70-х годов. Эта тенденция коснулась всех населенных пунктов, однако такого оттока местных жителей, как из Буковцова, не наблюдалося ни в одном», – пише якийсь радянський статист, фіксуючи цифру: 200 осіб тоді виїхали звідси. Чому? Роботи нема – раз. Шляхів нема – два. Їх як тоді не було, так і досі, я не знаю такого

Тим часом ми прямуємо до двору Петра Ганчака – того самого, до якого в Буківцьово приїжджають із усього Закарпаття, України й з-за кордону в пошуках здоров’я. Дорогою отець Георгій проводить мені імпровізовану екскурсію вулицею, де зібрані будівлі, що наочно розказують історію села у процесі вимирання. Тут є хати, наче зі скансена, – дерев’яні, з розкішними ґанками-сторнацами, на камінному фундаменті, зі старезними садками. Є й муровані, білені чи поштукатурені кам’яниці 1960 – 1970-х. Є й сучасні зрубні, з пластиковими вікнами. Є навіть збудовані за німецькою екотехнологією з глини та дерева. «Дивіться, ось на хаті на передній стіні дві голубки – це знак, що тут були дві дівки на виданні. А ось це – типова хата місцевих, вони обгородили обійстя, аби по їхній території не ходили люди, що йдуть до Ганчака. Тут звели дім кияни, приїжджають влітку, як на дачу. Ось цей купили ужгородці – приїздять на вихідні», – каже панотець. Прощаємося з ним біля обійстя Петра Ганчака. У лікаря якраз люди, то спостерігаю, як чоловіки у його дворі будують

БОЙКИ, ЖІВАНИ Й ГОРА ПЕРУНКА Отець Георгій пропонує пройтися вулицею. – Колись у сільраді мали карту Бойківщини, до якої відносилося й Буківцьово. Там була дата першої згадки – у джерелах село згадується з 1421-го, торік ми святкували 600-річчя, – розповідає. – Про Великий Березний перша письмова згадка – за 1427-й. Тобто Буківцьово було раніше, ніж колишній райцентр. Але є інформація, що тут люди селилися й до того. Кажуть, тут жили жівани (опришки). Цьому навіть природа місцева сприяє: далеко від великих доріг (20 км до тієї, що веде на Ужоцький перевал, іще далі від шляху на Лумшори) та решти сіл, воно собі збоку між горами заховалося. Той, хто мав проблеми із законом чи системою, досить вільно тут почувався... У лісах є жіванські камені, печери – щоправда, більшість засипані зараз. А ходімо, я вам іще дещо покажу. Он бачите – гора навпроти, вона тут найвища. Знаєте, як називається? Перунка. – На честь Перуна? Цікавий топонім... – Це очевидно. Припускаю, що тут через віддаленість довго жили нехристиянізовані

~~Лікар-дієтолог Павло Ганчак – буківцівський переселенець села, де би нині залишалася ґрунтовою центральна дорога. Громадського транспорту нема – три. Школу, дитсадок закрили – чотири. Звісно, люди повиїжджали. Що тут буде далі? Все в руках Божих. Думаю, село житиме. За рахунок тих, хто вирішив сюди переїхати.

БУЛА СТАРОСТОЮ – СТАЛА ДІЛОВОДОМ Згодом схожу думку підтвердить і староста села Оксана Химич. Щоправда, вона більше не займає цю посаду: за законом, населеному пункту, де менше 500 жителів, з листопада староста «не належить». У типовій сірій будівлі сільради розміщується також ФАП, є медсестра. «Я тепер тут як діловод, – каже пані Оксана. – Довідки видаватиму. Все ж за документами в селі 190 людей мешкає, більшість – похилого віку (від 60 до 90 років). Маємо одну бабку, якій 101. А чим живуть? Тримають свині, кози, корови, хто має силу працювати. Також сад, город. Заготовляють гриби, яфини, шипшину. Одна жінка

хату. Один із них пояснює технологію, це та сама – німецька, еко: «Основа – це балки, стіни зведені з укладених, як цеглини, обрізків дерев’яних брусків. Вимурувані вони спеціальним розчином із глини, піску, вапна та води з домішками сухої трави й соломи. Ця технологія дуже добре тримає тепло». Кипить робота. Одні носять воду, інші – інструмент для будівництва, ще один клепле лопату. Я розумію, що це і є «буківцівські переселенці» – учні Петра Ганчака, котрі кілька років тому переїхали сюди, обзавелися сім’ями, народили дітей.

ДУМАЛА, ВІН «КОЛДУН» Лікар завершує прийом, і з хатини виходять 6 жінок, ті самі, що зранку підказували мені дорогу. Мимохіть чую репліку: «А я думала, он колдун какой-то». Усміхаюся. З П. Ганчаком розмовляємо у приймальні: стіл, лава й ікона Богородиці на стіні. Він – людина дуже непублічна, розмову ми узгоджували кілька тижнів,

НЗ

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

зрештою погодився розказати про свою роботу в Буківцьові, завдяки якій сюди їдуть із усіх усюд. Петро Янович – терапевт, медичну освіту отримав у Москві в інституті Патріса Лумумби, дієтологією займається 38 років. Майстер спорту з боксу, створив і очолював закарпатські федерації айкідо та ушу, був президентом збірної України з ушу. – Я тут із 1998-го, – ділиться. – Хотів переїхати з міста в село давно, мені порадили Буківцьово. Купили хату випадково, чоловік стояв біля сільради і спитав: «Хлопці, вам не треба хижу?» Так і придбали. Живу тут із дружиною та сином, у нього зараз виш перевели на дистанційку, то займається онлайн, зв’язок є. Щоправда, коли світло не відключають, а відключають його то тричі на тиждень, то раз. Ну, але ми звикли. Маю чим зайнятися: цілий день люди. Багато. Роблю з ними гімнастику цигун, підбираю кожному дієту – даю їм ті продукти харчування, які не любить їхня хвороба. Ті, хто приїздить на лікування, живуть у селі певний час. Зранку щодня в нас гімнастика, потім у кожного свої процедури. Як їх лікую? Я їм кажу, що робити, а вони або роблять це, або ні. От і все. Треба змінити систему життя, яка привела до хвороби. Вони виздоровлюють не тому, що я їх лікую, а тому, що міняють свої звички, аби вижити. Дехто тут два-три дні побуде й тікає. Це нормально, люди різні, за роки я того знаєте скільки надивився? 87% із тих, хто до мене звертається, виліковуються, тому я цим займаюся вже 35 років і буду продовжувати. Багатьом Бог дає останній шанс у Буківцьові, вони його використовують, а я в цьому допомагаю. Люблю служити людям – це мій сенс життя. Іншого не бачу в цьому світі. Сон, секс, їжа? Та ні, це швидко набридає. Цікавлюся, чи місцеві також ходять на гімнастику або ж за лікуванням. – Ні. Ми для них чужі. І це в будь-якому селі так, вас ніколи не приймуть за свого, якщо ви тут не народилися. У нас різні стосунки з місцевими, хтось у мене лікувався, комусь я корову подарував чи курей – але своїм для них так і не став. Та й не прагну. Я не розумію їхнього сприйняття світу: я, моє, мені... Я інакший.

ВАЖКО ЗВИКАТИ ДО «ПЛАСТМАСОВОЇ» ЇЖІ – А ви тут відчуваєте себе вдома? – Як ніде! Це, до речі, вже мій десятий дім. І я тут буду до кінця. Доки не здохну – саме так, не поправляйте, бо помирають святі люди. А нам до святості – як пішки по екватору. – Не важко без інфраструктури? – У мене є господарство – кози, індики, кролі, саджаю картоплю, квасолю, яблука, груші, навіть виноград та ківі тут родять! Я не залежу ні від кого. Єдине погано: як кудись виїжджаю, важко звикнути до «пластмасової» їжі та води – нирки не сприймають. – Цигун – це китайська традиція, а ви – православний, он, ікона на стіні... Як це у вас уживається? – Те, про що ви кажете, то все маркетинг: оті медитації, чайні церемонії... Нині вже нема тих бойових мистецтв, як було колись. Є рукопашний бій – плюс релігія того місця, де живе людина. Тут немає буддистів, нам нікому передавати цю духовну традицію. Тому й не граю в ці ігри. Я роблю собі вправи і в цей час молюся. Ну, мені ніщо ж не заважає потягнутися вверх і сказати: «Господи, Ісусе Христе, помилуй мене». Часто ті, хто виліковуються, пропонують збудувати мені клініку. В місті. Або навіть тут, у селі. Багаті люди, знаєте,

ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ 13

звикли до клінік – аби були чисті палати, медобладнання, медсестри в білих халатиках. А тут хата з туалетом надворі. Село. Дієта. Але я щоразу відмовляюся. Там треба історії хвороби заповнювати, звіти, розрахунки. А ще – начальство. Тут нема начальства. Тут спокій. І свобода. Тут чисто – вода, трави, повітря. Тут машини не їздять. Я вранці встаю, милуюся. Мені тут добре говориться з Богом. Мені тут файно жити. Розумієте? От я зараз із вами договорю й піду з хлопцями глину місити, хату буду будувати! Я обожнюю цю роботу!

TT ПОРАХУЙТЕ

ЩОБ НЕ ХВОРІТИ, НЕ ПИЙТЕ МОЛОКО

= 60

= 50

= 70

–

Знайдіть три жолудя серед листя

– Від ковіду когось лікували? Що взагалі думаєте про пандемію, бо таке враження, що тут її у вас немає. – Це як у старому анекдоті, коли одного чоловіка питають: «А як ви відноситеся до партії демократів?» – «А я до неї не відношусь!» Так і я до пандемії. Звісно, я все це бачу. Багато моїх знайомих, друзів із міста хворіли. Мені дзвонять і питають, мовляв, маю ковід, що робити. Кажу їм, що робити і що їсти, а правильніше – чого не їсти. Хто виконує – видужує і на ШВЛ не потрапляв. – А що саме не їсти? – Завжди у жовтні-листопаді та лютому-березні треба обмежити, а краще взагалі уникати споживання молочних продуктів. Сплески інфекційних захворювань восени та навесні пов’язані з періодом сокоруху в природі, ці ж процеси проходять і в наших організмах, він змінюється відповідно до ритмів природи, тому в цей час багато людей мають вірусні недуги. Прощаюся з Петром Ганчаком та чоловіками на будівництві. У ямі, де місять саман для хати, в робі бачу й панотця: він, радісно пританцьовуючи під музику з телефону, вимішує глиняний розчин та насипає хлопцям у відра. Прошу благословення в дорогу. Отець Георгій відкладає лопату й благословляє, я йду до авта.

МАГАЗИН, ДЕ ФІЛОСОФСТВУЮТЬ Зараз біля центрального «паркінгу» людно: відкрили магазин, там порається місцева підприємиця. Заходжу, купую пляшку мінералки, розговорюємося. Пані Ганна викладає крам на полиці. Інтер’єр – такий типово совєцький прилавок із вагами та рахівницею, синіми стінами, столиком збоку, де можна випити «пійсят грамів». Розповідає, що запустила стартап навесні, вже пенсіонерка, але колись працювала в торгівлі. Справи йдуть погано, заледве виходить «у нуль»: треба платити оренду 2,5 тисячі, плюс електрики ще на тисячку набігає, а місцеві купують мало, бо грошей нема. «Як далі так піде, то закриюсь, – каже. – Мені не вигідно». Хліб сюди привозять двічі на тиждень – по середах і неділях. Тоді й найбільший виторг. Акурат на ці слова до крамниці заходить жінка, бере три яйця і придивляється до морожених курячих лапок, але грошей, видно, стільки не має, тому пішла розраховуватися. Три яйця тягнуть на десятку. Вірю продавчині: з такими клієнтами багато не вторгуєш. «Але я би не хотіла лишати справу: і людям добре, і я маю роботу, не мушу тільки на дітей спиратися. А як є сила і бажання – можна жити й тут», – додає на прощання. Чого-чого, а силу й бажання жити в Буківцьові втрачати не можна, подумки погоджуюсь. Інакше пропадеш тут між горами. А вони й далі стоятимуть, ховаючи вже не тільки жіванські камені та язичницькі назви, а й твою історію. Тетяна КОГУТИЧ, Ужгород – Буківцьово Фото автора

TT ЗАГАДКИ 1. Перші оранжереї з’явилися у Франції. Вони отримали таку назву від того фрукта, для вирощування якого були створені. Як називається цей фрукт? 2. Древні греки використовували речі для того, щоб створити певним частинам людського тіла комфортніші умови. Ці речі виготовлялися з кори сандалового дерева. Що використовували греки? 3. Російський письменник І. Тургенєв зазначав, що людина багато про що говорить цікаво, але з апетитом говорить лише про.......... Про кого, на думку І. Тургенєва, людина говорить з апетитом? 4. Стародавні єгиптяни винайшли сандалі. Що вони зображували на підошвах сандаль?

5. У Вашингтоні меморіал Авраама Лінкольна, який збудовано у грецькому стилі, оточено тридцятьма шістьма колонами. Чому меморіал має саме 36 колон? 6. Чим риба корюшка схожа з птахами? 7. Яка трава є найвищою у світі? 8. Де російські мужики одягали шапки та рукавиці, незалежно від пори року? 9. Російський полководець О. Суворов у віці 70 років на чолі армії перетнув Альпи. Як звали тих молодих полководців, які перетнули Альпи раніше, ніж О. Суворов? 10. Дерева, що плодоносять цими фруктами, були перевезені європейцями з одного регіону земної кулі до іншого і настільки там прижилися і поширилися, що всі думають - ці фрукти споконвіку ростуть там, звідки їх нині везуть до України. Як називається цей фрукт?

Відповіді на завдання минулого номера  До кросворда По горизонталі: 5. “… дорогий”. 6. “… вінками …”. 10. “… Різдва”. 11. “Прости …”. 15. “… зустрічай”. 17. “… немає …”. 18. “Рідні …”. 19. “… пісня …”. 20. “… душею”. 23. “… казка …”. 24. “… скоро …”. 25. “… Верховина …”. 29. “Яворія”. 32. “… ніжних …”. 33. “… рабство …”. 34. “Стожари”. 35. “… птахами …”. По вертикалі: 1. Іршава. 2. “… живої …”. 3. “… білий …”. 4. “Матері”. 7. “Взірцем …”. 8. “… топір”. 9. “… останнє …”. 12. Кудрявцев. 13. “… народжена …”. 14. “Марічка …”. 16. Міщенко. 21. “… чарівна …”. 22. “… криницю …”. 26. “… Олеся …”. 27. “… вітром …”. 28. “… пізнає …”. 30. “Ватри …”. 31. “… квіти …”. Сторінку підготував В’ячеслав Стрібнєв. Матеріали використано із мереж

14 СПОРТ+

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

TT ФРИСТАЙЛ

ІСТОРИЧНІ МЕДАЛІ ПІДОПІЧНИХ ЕНВЕРА АБЛАЄВА

10 – 11 грудня у фінській Руці відбувся черговий етап кубка світу з фристайлу-акробатики, де чудово виступили підопічні головного тренера збірної Енвера Аблаєва – нашого земляка. Найбільш успішним став перший старт серед дівчат. Уперше в історії вітчизняного ~~Українська команда: (зліва направо) фристайлу одразу дві А. Новосад, О.Абраменко, Д.Котовський наші спорменки піднялися на п’єдестал пошани. Золоту нагороду виборола Анастасія Новосад, а бронзовою призеркою стала Ольга Полюк. До слова, для них обох це перші медалі на етапах кубка світу в кар’єрі. Тим часом молоді Ангеліна Брикіна та Анастасія Гасюк посіли 27-ме й 31-ше місця. А от у чоловіків найкращий результат показав Дмитро Котовський, який став 10-м, а 14-й результат продемонстрував закарпатець Олександр Окіпнюк. Олімпійський чемпіон Олександр Абраменко став 25-м. Другого дня змагань Дмитро Котовський уже виявився сьомим, О. Абраменко – десятим, а О. Окіпнюк зайняв одинадцяте місце. Ще одну медаль – бронзову – вибороли українці в командних змаганнях. Там переможцями стали китайці, «срібло» – у фристайлістів зі США. Це вже друга «бронза» у збірної України на кубках світу. Нагадаємо, що змагання змішаних команд у лижній акробатиці дебютують на Олімпійських іграх у Пекіні-2022. Семен МИХАЙЛИК Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, не зазначається суб’єктом господарювання) Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, для паперової версії зазначається суб’єктом господарювання) ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКВА ФУДЗ» код ЄДРПОУ 40179984 інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля 1. Інформація про суб’єкт господарювання 01001 м. Київ, вул. ХРЕЩАТИК, БУД.15/4 / вул. ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ, БУД. 15/4, тел. 0675407152. 2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи Планована діяльність, її характеристика. Видобування корисних копалин – підземних мінеральних лікувально-столових вод, Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА ФУДЗ», на родовищі «Свалява-1» (свердловина №4), з метою розливу та використання в лікувальній практиці. Підстава для проведення оцінки впливу на довкілля є планована діяльність із видобування корисних копалин (пункт 3, частина 3, стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») та вимоги пунктів №1 та №2 розділу особливих умов спеціального дозволу на користування надрами наданого Держгеонадра України від 05.11.2021 № 6585. Підстава для розробки надр – спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.11.2021 №6585 із відповідними додатками №1 «Протокол проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 30.08.2021 №SUE001-UA-20210603-40723», та №2 «Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 24.09.2021 № 4/11-21». Ділянка надр свердловини №4 надана ТОВ «АКВА ФУДЗ», відповідно спеціальному дозволу на користування надрами від 05.11.2021 №6585 для промислової розробки з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод. Загальний обсяг запасiв на чac надання спеціального дозволу на користування надрами складає 20 м3/добу кат. В (код класу 111). Родовище «Свалява-1» (свердловина №4) було розкрите під час геологічних розвідувальних робіт у межах північної околиці м. Свалява. Оцінка експлуатаційних запасів підземних мінеральних лікувально-столових вод проведена протягом 2014 – 2016 років. За результатами робіт затверджені балансові експлуатаційні запаси підземних мінеральних лікувально-столових вод у відкладах чорноголовської світи верхньої крейди-палеогену віку (К2- 2čh), придатних для розливу в пляшки та використання в лікувальній практиці у кількості: В-20,0 м3/добу (Протокол ДКЗ України від 16.03.2017 №3873). Географічні координати свердловини № 4 родовища «Свалява-1» Система координат Pulkovo42 WGS84 48º 33´ 11,242″ ПнШ 22º 59´ 46,469″ СхД 48º 33´ 09,900″ ПнШ 22º 59´ 40,100″ СхД Технічна альтернатива 1. Експлуатацію родовища «Свалява-1» планується продовжити наявним фондом водозабірних свердловин (свердловина №4) у обсягах 20 м3/добу, які повною мірою задовольняють потреби підприємства. Діючий водозабір планується розробляти для забезпечення потреб цеху розливу підземних мінеральних лікувально-столових вод. Видобуту сировину (підземну воду) планується фасувати під торговою маркою «Свалява-1». Технічна альтернатива 2. Не розглядається. 3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. Місце провадження планованої діяльності. Територіальна альтернатива 1. Родовище «Свалява-1» (свердловина №4) підземних мінеральних лікувально-столових вод розташоване на північній околиці м. Свалява Закарпатської області. В геоморфологічному плані територія розташована на широкій надзаплавній терасі лівого берега річки Латориця. Абсолютні відмітки поверхні рельєфу 209 – 210 м над рівнем моря, русла річки Латориця – 199 м. Таким чином, ділянка є незамінною, тому що має географічну та структурно-геологічну прив’язку до надр, де відбувається формування промислових покладів мінеральних вод. Місце провадження планованої діяльності. Територіальна альтернатива 2. Територіальна альтернатива для водозабірної ділянки розташування свердловини №4 – відсутня. Розвідані залягання промислових покладів підземних вод являються незамінними, тому що мають географічну та структурну прив’язку до потужного глибинного Латорицького розлому, яким відбувається розвантаження глибинних напірних вуглекислих вод. 4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності Соціально-економічний вплив від даної планованої діяльності видобування корисних копалин родовища «Свалява-1» (свердловина №4) та промисловий розлив видобутих підземних вод у межах даного адміністративного району має позитивний характер та визначається організацією зайнятості місцевого населення, надходженнями до місцевих бюджетів (ОТГ, район, область), раціональним використанням наявних розвіданих та затверджених гідромінеральних ресурсів, забезпечення населення фасованою якісною вуглекислою мінеральною лікувально-столових вод. 5. Загальні технічні характеристики, в тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо) Територія водозабірної ділянки, де пробурена свердловина №4 глибиною 100 м має площу 0,1723 га. Водоносний горизонт пов’язаний із зонами тріщинуватості у відкладах чорноголовської світи верхньої крейди-палеогену віку (К2- 2čh) в інтервалі глибин 28 – 100 м. Відклади світи представлені перешаровуванням дрібно та різнозернистих пісковиків й пакетів флішу. Водоносний горизонт напірний. П’єзометричний рівень встановлю-

НЗ

TT ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛ

«МИНАЙ» ІДЕ НА ЗИМОВІ КАНІКУЛИ В РОЛІ АУТСАЙДЕРА У завершальному матчі цього року «Минай» грав на виїзді з ковалівським «Колосом». Задля того, щоб покращити своє турнірне становище, нашій команді була потрібна перемога. Цей план закарпатці активно почали втілювати в життя. Вже на 11-й хвилині Олег Вишневський вдало замкнув передачу від Сергія Мякушка, і підопічні Ігоря Леонова повели. За такого рахунку далі проходив майже весь матч: господарі постійно атакували, минайці оборонялися і відповідали контратаками. Та на 88-й хвилині стався ключовий епізод – арбітр призначив доволі спірний пенальті у ворота «Минаю» за гру рукою захисника закарпатців. Вадим Мілько реалізував стандарт і зрівняв рахунок. А вже на останній хвилині матчу господарі заробили право на штрафний удар, який узявся виконувати ексминайський футболіст Анатолій Нурієв. Він подав, а Олександр Чорноморець безперешкодно головою вколотив м’яч у сітку воріт наших земляків і

приніс перемогу «Колосу». А закарпатцям тепер доведеться ще більш відчайдушно боротися за збереження місця в УПЛ уже в другій частині чемпіонату. Ось що з цього приводу зазначив віце-президент минайського клубу Євген Плавайко: «Ми виконаємо все, що обіцяли. Хочемо залишити клуб у прем’єр-лізі. Звичайно, низка негативних результатів позначилася на нашому настрої – це вплинуло на команду. Але я запевняю вас, що зробимо все можливе, аби залишитися в еліті, щоб команда існувала. Були невдалі матчі, але другий тайм у поєдинку з «Динамо» показав, що ми маємо боєздатний колектив і можемо дати бій будь-якому супернику, попри його рівень. Головне – вірити в себе. Я думаю, що згодом результат прийде. На сьогодні ми задоволені командою. Не задоволені поки що результатом, але ви самі бачили, що він часто був несправедливим».

ється на глибині 1,5 м нижче поверхні землі. При короткочасних відкачках дебіт свердловини №4 досягав 37 м3/добу при зниженні рівня на 39,3 м. Протягом 2015 – 2016 рр. на свердловині проведені дослідно-фільтраційні роботи в рамках ДПР. Дослідно-експлуатаційна відкачка розпочалася 07.09.2015 р. і завершилась 30.09.2016 р. Загальна тривалість досліду – 390 діб. Зупинка з технічних причин (заміна насосів) тривала 13 діб. Чистий дослід продовжувався 377 діб. Відкачка завершена в стаціонарному режимі з дебітом 21,6 м3/добу при зниженні рівня 40 – 41 м. Експлуатаційні запаси мінеральних лікувально-столових вод родовища «Свалява-1» підраховані в обсягах перспективної потреби цеху розливу та затверджені ДКЗ України в обсязі 20 м3/добу категорії В (Протокол ДКЗ України №3873 від 16.03.2017 р.). Експлуатаційні запаси підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища «Свалява-1» (свердловина№ 4) СвердРодовище ловина

Тип води

Запаси, м3/добу Мінер., 3 г/дм А(ІІІ) В(ІІІ) С1(ІІІ) Разом

лікувальні 6,5-8,5 Свалява-1 №4 столові 20,0 20,0 води За хімічним складом розкрита мінеральна вода вуглекисла (1420,0– 1860,0 мг/дм3), борна (109,4–184,6 мг/дм3), гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 6,4–8,5 г/дм3. За температурою вода свердловини №4 холодна (10–140С), прозора, з легким лужним смаком. 6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. ТОВ «АКВА ФУДЗ» планує продовжити промислову розробку покладів підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища «Свалява-1» (свердловина №4) в обсягах затверджених експлуатаційних запасів. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються відповідно діючого законодавства України, а саме: ● забезпечення виконання вимог ДБН В.2.5.-74:2013; ● дотримання умов спеціального дозволу на користування надрами наданого з метою видобування мінеральних вод від 05.11.2021 № 6585; ● видобуток (ліміт) підземних мінеральних лікувально-столових вод в обсягах не більше 20 м3/добу; ● мінімізація утворення, облік та утилізація відходів; ● виключення забруднення поверхневих та підземних вод; ● дотримання меж зон санітарної охорони. Щодо технічної альтернативи 2. Не розглядається. Щодо територіальної альтернативи 1. Аналогічні обраному варіанту планованої діяльності. Щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається. 7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. На родовища «Свалява-1» (свердловина №4) планується використовувати закриту система забору, очищення, розподілу води, що відповідає сучасним вимогам та відповідає умовам, які не допускають забруднення водоносних горизонтів. Каптажна станція побудована відповідно ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання, зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Дослідно-промислова розробка ділянки проводиться з 2012 року, тому інженерна підготовка і захист території здійснюється вже існуючою інфраструктурою. Прийняті рішення з експлуатації водозабору забезпечують раціональне використання земельних ресурсів та розвіданих покладів підземних вод. Щодо технічної альтернативи 2. Не розглядається. Щодо територіальної альтернативи 1. Аналогічні обраному варіанту планованої діяльності. Щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається. 8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля: щодо технічної альтернативи 1. Сфера, джерела та види можливого впливу планованої діяльності на довкілля розглядатимуться для наступних компонентів: - клімат і мікроклімат – процес питних підземних вод не є діяльністю, що має значні виділення тепла, вологи, газів, що володіють парниковим ефектом і інших речовин, викиди яких можуть вплинути на клімат і мікроклімат у прилеглій місцевості; - повітряне середовище – видобування питних підземних вод не має постійних джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря; - геологічне середовище – вплив на геологічне середовище обмежується площею родовища та глибиною видобування вод; - водне середовище – експлуатація свердловини може призвести до незначного зниження рівнів підземних вод водоносного комплексу. У зв’язку з чим, необхідно вести фактичний облік відбору підземних вод, дотримуватися режиму санітарної охорони підземних вод від забруднення, видобуток підземних вод не повинен перевищувати величини експлуатаційного дебіту. Забір води має здійснюватися в затверджених обсягах. Загалом, не прогнозується порушення загального гідродинамічного стану підземних вод; - ґрунти – утворення відходів, та подальше поводження з ними; - природно-заповідний фонд – у межах родовища території та об’єкти природно-заповідного фонду відсутні; - рослинний та тваринний світ – вплив відсутній; - навколишнє соціальне середовище – вплив на місцеву економіку (забезпечення потреб промисловості, забезпечення робочими місцями населення, відрахування податків до бюджетів); - навколишнє техногенне середовище – пам’ятки архітектури, історії і культури, зони рекреації, культурного ландшафту та інші елементи техногенного середовища в зоні впливу об’єкту відсутні. Щодо технічної альтернативи 2. Не розглядається. Щодо територіальної альтернативи 1. Аналогічні обраному варіанту планованої діяльності. Щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається. 9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити

Ту р н і р н е с т а н о в и щ е : «Шахтар» (Донецьк) – 47 очок; «Динамо» (Київ) – 45; «Дніпро-1» – 40; «Зоря» (Луганськ) – 36; «Ворскла» (Полтава) – 33; «Олександрія» – 26; «Десна» (Чернігів) – 25; «Колос» (Ковалівка) – 24; «Верес» (Рівне) – 23; «Металіст 1925» – 19; «Рух» (Львів) – 18; «Львів» – 17; «Чорноморець» (Одеса) – 14; «Інгулець» (Петрове) – 13; «Минай» – 10; «Маріуполь» – 8. Поновиться чемпіонат наприкінці лютого, а саме 26-го, – це базовий день 19-го туру. Цей тур «Минай» проводитиме вдома і прийматиме луганську «Зорю». Семен МИХАЙЛИК

відповідний пункт і частину статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») Планована діяльність належить до другої категорія видів діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (пункт 3, частина 3 стаття 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”) - видобування корисних копалин. 10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав) Підстави для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля відсутні. 11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД у відповідності із ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року. 12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності; аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого попереднім абзацом; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля в рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного в пункті 14 цього повідомлення. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі в цій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля. На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів із дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. 13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля Протягом 20 робочих днів із дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному в пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть унікальний реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на початку цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень та пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів із дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля. 14. Рішення про провадження планованої діяльності Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. 15. Всі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород пл. Народна 4, е-mail central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№50 (4962)

18 грудня 2021 року

TT РЕЦЕПТ

ТЕРРІН – ПЕРШОКЛАСНА ЗАКУСКА ДО СВЯТКОВОГО СТОЛУ І НЕ ЛИШЕ Ця чудова холодна закуска родом із Франції. Хтось порівнює її із запіканкою, а хтось – із паштетом, але правда десь посередині. Вам потрібні: 600 г свіжих печериць; 1,5 ст. л. олії, сіль і перець – за смаком; 350 г сметани; 200 мл вершків; 20 г желатину + 70 мл холодної води; 50 г кропу; 3-4 зубчики часнику. Спочатку швидкорозчинний желатин заливаємо холодною водою, добре розмішуємо і прибираємо в сторону, до набухання. Гриби нарізаємо шматочками, але не дрібно. Викладаємо на гарячу сковороду й випаровуємо рідину на великому вогні. Хвилин через 3-4 додаємо трохи олії й обсмажуємо до рум’яної скоринки. Виливаємо в сковороду сметану і вершки,

солимо, перчимо і все добре перемішуємо. Як тільки соус почне трохи закипати, додаємо в нього дрібно посічену зелень, а також кілька пропущених через прес зубчиків часнику. Сюди ж викладаємо добре набряклий до цього часу желатин, перемішуємо до повного його розчинення. Тушкуємо соус кілька хвилин, потім виливаємо у відповідну форму, закриваємо плівкою і даємо трохи охолонути. Опісля прибираємо в холодильник на 4 – 5 годин, а краще на всю ніч. І закуска готова.  Начинку терріна можна урізноманітнити та міняти на свій розсуд: замість або на додаток до грибів використовувати м’ясо, птицю, рибу, овочі й будь-яке їх поєднання, яке припаде вам до смаку.

TT ОТАКОЇ!

НАВІЩО ЄЛИЗАВЕТА ІІ ЗВАЖУЄ ГОСТЕЙ ДО ТА ПІСЛЯ РІЗДВЯНОГО ОБІДУ Святкування Різдва, як і всі інші заходи, в британській королівській сім’ї має свої правила та особливості, проте одна з них видається дивною – зважування гостей перед святом. Поки всі жителі країни, правління якої лежить на плечах королеви, готують індичку, купують подарунки та вбирають ялинку, сама монарша особа дотримується власних традицій. Відзначають Різдво у Сандрингемському палаці, приватній садибі Віндзорської династії у Норфолку. Найближчі люди приїжджають і проводять там різдвяні канікули. Однак отримати запрошення не так просто. Єлизавета ІІ має цілу низку вимог до гостей. Саме свято починається з пишного столу, основною стравою на якому за традицією є індичка. Розсадка гостей має свої правила, які встановила особисто королева, – чоловіки та жінки сидять, чергуючись. Після вечері всі вирушають на прогулянку, а потім їх запрошують випити чай із тортом. І лише затим у вітальні розпаковують подарунки.

«Оскільки святковий вечір обертається навколо їжі, Єлизавета ІІ стежить за тим, щоб гості зважувалися на старовинних терезах», – розповідає королівський експерт Інгрід Сьюард. Це вигадала не сама вона, правило з’явилося ще до її появи на світ, у 1900-х. Традицію встановив Едуард VII. Причиною стало бажання короля забезпечити смачною їжею та наситити всіх своїх гостей. За допомогою зважування монарх визначав, хто справді добре харчувався під час прийому.

TT ПОРАДИ ВІД КУХАРІВ

ЩОБ НАЙЖОРСТКІШЕ М’ЯСО Якщо ви купили жорстке м’ясо, то є з десяток способів, які допоможуть його приготувати. Звичайно, з жилавого старого шматка ніжний стейк ви не отримаєте. Але при грамотному підході його можна перетворити на хорошу печеню, і не тільки.

АЛКОГОЛЬ

ГІРЧИЦЯ

СІЛЬ

Чудовий друг для будь-якого м’яса. Вона надає фантастичний аромат і смак. Слід намазати нею великий шматок перед запіканням, залишити на годину, потім змити – він стане смачнішим. Якщо плануються відбивні, то їх таким чином витримують 15 хвилин, потім смажать. Навіть м’ясо для гуляшу можна намазати гірчицею – як до нарізання на шматочки, так і після. Змивати не обов’язково, дозволяється готувати прямо в маринаді.

А точніше, правильний підхід до соління може допомогти. По-перше, солити потрібно в самому кінці готування або навіть при подачі. По-друге, її має бути зовсім небагато, м’ясо ж саме по собі солоне, так що на 1 кг знадобиться лише 1 ч. л. Можна трохи більше, якщо любите.

СТАЛО М’ЯКШИМ І СОКОВИТІШИМ

Чарка горілки, додана в рагу з м’ясом або в печеню, зробить їх набагато м’якшими. А в міру тушкування алкоголь піде зі страви, так що її можна спокійно їсти навіть тим, хто за кермом.

КИСЛЕ СЕРЕДОВИЩЕ Кисле середовище дуже сильно пом’якшує м’ясо. Але тут теж треба з розумом діяти.

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 15.12.2021 р. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 202110278815 ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності. 1. Планована діяльність Планована діяльність згідно з робочим проєктом «Розчистка русла р. Тересва біля с. Терново Тячівського району Закарпатської області» розробленим ВКП «Закарпаттяводпроект» БУВР Тиси відповідно до завдання на проєктування, акта обстеження направлена на відновлення функціонування русла р. Тересва шляхом видалення твердих річкових наносів, очистки від деревних наносів та сміття, з метою створення стійкого в плані русла задля збільшення пропускної спроможності р. Тересва в період підняття рівнів води, а також створення умов для зменшення стихійної дії паводкових вод, стабілізації берегової лінії, попередження руйнування існуючого берегоукріплення лівобережної водозахисної дамби та підтоплення прилеглих населених пунктів, об’єктів інфраструктури. Згідно з проєктом необхідно провести видалення річкових наносів загальним об’ємом 75540м 3 із плануванням площі при виконанні руслоочисних роботах 127216м2 . 2. Суб’єкт господарювання ФОП Боднарь В. В., РНОКПП 3141722111, 90545 Закарпатська область, Тячiвський район, с. Терново, вул. Возз’єднання, буд. 41а, тел. +380 (96) 928-49-12, E-mail: bodnar.v52@ gmail.com 3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. 4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. 5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не

теж дуже покращує його смак і ніжність.

ЦИБУЛЕВИЙ СІК

Краще не брати оцет, натомість використовуйте лимонний сік, причому зовсім небагато. І при маринуванні беріть не звичайну, а газовану мінеральну воду. Якщо ви м’ясо тушкуєте, то підливу теж не завадить трохи підкислити. Та ж часточка лимона або томати – гарний вибір. При запіканні зверху можна покласти кільця помідорів. До речі, часточка лимона, додана в олію при смаженні м’яса,

більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається в заголовку оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів із дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період. 6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. 7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного у абзаці другому пункту 5 цього оголошення. 8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 68 аркушах. 9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного в пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними: з 15.12.2021 р. у приміщенні Нересницької сільської ради за адресою: 90540 с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25, Тячівського району Закарпатської області, контактна особа – голова Нересницької сільської об’єднаної територіальної громади – Гасинець Василь Іванович.

Недарма шашлик не обходиться без цибулі. Зазвичай її беруть трохи і ріжуть великими кільцями, а потрібно дуже дрібно нарізати, ще краще перемолоти або натерти на тертці, змішати з м’ясом і залишити на кілька годин. Цибуля дасть сік, і ніякого маринаду більше не потрібно. Ще можна додати перець і прянощі, які вам більше подобаються. Якщо хочеться цибулю все ж нарізати крупно, тоді беріть на 1 кг 5 штук, пересипайте м’ясо нею і прянощами. Можна придавити невеликим пресом – і все.

РОЗСІЛ Жорстку вирізку ще можна замочити в капустяному

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 15.12.2021 р. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 202110258796 ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності. 1. Планована діяльність Планована діяльність робочого проєкту: «Розчистка русла р. Тересва в районі автодорожнього мосту в с. Нересниця Тячівського району Закарпатської області» передбачає відновлення пропускної спроможності русла р. Тересва в районі автодорожнього мосту в с. Нересниця Тячівського району, шляхом видалення твердих річкових наносів, очистки від деревних наносів та сміття, з метою створення стійкого в плані русла задля збільшення пропускної спроможності р.Тересва в період підняття рівнів води, створення умов для зменшення стихійної дїї паводкових вод, припинення процесу ерозії берегів, стабілізації берегової лінії, попередження підтоплення прилеглих населених пунктів та об’єктів інфраструктури. Згідно з проєктом необхідно провести видалення річкових наносів загальним об’ємом 99742м3 із плануванням площі при виконанні руслоочисних роботах 106996м2 . 2. Суб’єкт господарювання ФІЛІЯ «ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙАВТОДОР» ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ЄДРПОУ 03450838, 90540, Закарпатська обл., Тячівський р-н., с. Нересниця, вул. Івана Франка, буд. 8, тел. +380 (97) 584-33-20, E-mail: tyachivrad@ukr.net 3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. 4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. 5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не

розсолі. Він не такий різкий і солоний, як огірковий, та найкраще впливає на м’ясо. До речі, якщо ви замочуєте його великим шматком, то варто зробити глибокі надрізи, щоб серединка теж просочилася і пом’якшилася.

КРОХМАЛЬ Можна вимочити м’ясо у воді з розчиненим у ній крохмалем. Найкраще взяти кукурудзяний, але підійде і картопляний. Якщо збираєтеся смажити м’ясо після цього, то матимете чудову хрустку скоринку.

КИТАЙСЬКИЙ СПОСІБ Часто рекомендують замаринувати м’ясо в соєвому соусі – це пом’якшить його і зробить смак цікавим. У соус добре додати кукурудзяний крохмаль та чарку міцного алкоголю, бажано залишити на ніч.

більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається в заголовку оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARSCoV-2, до повного його скасування та протягом 30 дніві з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період. 6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. 7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного у абзаці другому пункту 5 цього оголошення. 8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 74 аркушах. 9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного в пункті 6 цього оголошення), а також час, із якого громадськість може ознайомитися з ними: з 15.12.2021 р. у приміщенні Нересницької сільської ради за адресою: 90540 с. Нересниця, вул. Грушевського, буд. 25, Тячівського району Закарпатської області, контактна особа – голова Нересницької сільської об’єднаної територіальної громади – Гасинець Василь Іванович.

Страва з какелона

Смолоскип

Копчене м’ясо Інфекц. хвороба

Тайский народ

Заглиблення у стіні

Кувалда

Вексельна порука Огорожа, пліт

Сітчаста тканина Коридори парламенту

Сукупність суден

Окорок Тонка дошка Аперкот, хук

Настільна гра

Томат

Молочні цукерки

Древнє польське місто

Ґринджоли Вид сценічного мистецтва

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Тел.: (098)265-43-80. чилі, романи. Вони легко виходять із себе й довго заспокоюються, можуть поводитися агресивно та люблять сперечатися. Приховують почуття, але легко маніпулюють емоціями інших людей. Хоча завжди прийдуть на допомогу. СТРІЛЕЦЬ – помідор. Доброзичливі, відкриті для спілкування й не люблять лицемірство, їхній плід – соковитий помідор. Вони такі ж солодкі й нешкідливі. Вірять, що можуть змінити світ, часто ідеалізують оточуючих. А ще оптимістичні й волелюбні, легко відправляються в подорож. Не люблять, коли їм дають настанови. КОЗЕРІГ – капуста. Козероги дисципліновані й терплячі. Вони ставлять собі мету і повільно, але впевнено йдуть до неї, нарощуючи лист за листом, немов капустина. Люблять учитися, дізнаватися нове, завжди хочуть докопатися до правди. Але не люблять ризикувати. Їм потрібне спокійне, розмірене життя. ВОДОЛІЙ – кукурудза. Реалісти й романтики одночасно. Їхній овоч – кукурудза, бо такі ж смачні, коли гарячі. Вони говорять те, що думають, і вважають, що їхня думка – єдино правильна. Добре ерудовані, часто довго шукають собі партнера. У складних ситуаціях зберігають спокій, завжди прийдуть на допомогу близьким. РИБИ – баклажан. Вірять у містику й часто покладаються на волю випадку. Їм відповідає баклажан, тому що Рибам по життю буває все фіолетово, вони не переймаються проблемами. Представники цього знака не вміють маніпулювати оточуючими, прикидаючись слабкими. Також їм не властиві марнославство й меркантильність.

НА 20 – 26 ГРУДНЯ

Япон. пояс Валюта Вірменії

Крига

Головний редактор

ОВЕН. Цього тижня буде повно веселих сюрпризів. Усі проблеми вирішуватимете легко. Але не будьте надто довірливими – на ваші гроші накинули оком шахраї. Вихідні проведіть у колі родини – вас чекають за сімейним столом. ТЕЛЕЦЬ. Ви умієте працювати – й настав час отримати по заслугах. З грошима все складеться чудово, головне, не розтратити капітали на дурниці. Будете багато спілкуватися з друзями, а залицяльники захоплюватимуться вашою красою. БЛИЗНЮКИ. Логіка та інтуїція на висоті. Ви працюєте у власному ритмі, й колеги навчилися під вас підлаштовуватися. Непогано піде й навчальна діяльність. Любовний фронт буде переповнений романтикою. Домашні справи потребуватимуть нагального вирішення. РАК. Підкорюватимете людей своїми численними здібностями. Професійна сфера посідає значне місце у вашому житті, але не забувайте, що для спільної справи важливі дружні стосунки з колегами. У вихідні розслабтеся в компанії друзів і рідних. ЛЕВ. Тиждень буквально створений для подорожей. У поїздках з’являться шанси завести корисні знайомства. Намагайтеся поблажливіше ставитися до навколишніх. До вихідних забудете про всі турботи, будете закохуватися та фліртувати. ДІВА. Втілюйте в життя свої прекрасні плани й не забувайте дякувати тим, хто поруч. Ви готові працювати цілий тиждень і навіть про вихідні забудете. Але цього робити не бажано – рідні мрі-

ють про заміську подорож. Будуть приємні сюрпризи на любовному фронті. ТЕРЕЗИ. Діяти напролом іноді корисно, але цього тижня бажано шукати компроміси. Одноманітність на роботі компенсується веселою передсвятковою метушнею вдома. У вихідні доведеться вирушити в сімейну подорож. СКОРПІОН. Вчіться відволікатися від турбот. Робіть свою справу й не дозволяйте сісти вам на шию. Внутрішній голос підкине розумні ідеї та правильні рішення. Ближче до вихідних займіться домашніми справами та підготовкою до свят. СТРІЛЕЦЬ. Цього тижня почуватиметеся справжнім пестунчиком долі. На роботі будете в центрі уваги, й удача не забариться. Бажано не дратуватися через дрібниці. Любовні стосунки сповнені пристрасті. У вихідні вас давно чекають на виставках, концертах та культурних заходах. КОЗЕРІГ. На вас чекає багато чудес. Діставайте гарне вбрання – внесіть яскраві фарби в похмуру атмосферу офісу. Головне, остерігайтеся конкурентів. В середині тижня можуть порадувати візитом далекі родички. У вихідні запросіть на чай шанувальників. ВОДОЛІЙ. Намічається службовий роман, але будьте обережними, щоб не зіпсувати собі репутацію. Матимете задоволення від громадської діяльності. Вдома дозвольте собі бути слабкими, навіть діти митимуть посуд і приноситимуть чай. РИБИ. Довіряйте інтуїції й нічого не бійтеся. Везіння у фінансовій сфері дозволить розібратися з боргами та запланувати кілька великих придбань. Вихідні запам’ятаються побаченнями та нескінченними освідченнями у коханні.

Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

(У робочі дні з 8.00 до 17.00). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №2262. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 16.12.2021 р. о 18.00.  Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Матеріали, що друкуються на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

– Альо, Мітю, йсе Маня дзвонить. Хочу ти вповісти, ош я нині права получила. – Н-но, і што мені до того, ми з тобов уже місяць, як розойшлися... – Просто мало май позерай, коли переходиш дорогу...



Оголошення: «Фірма візьме на роботу чоловіка, який думає, що не в грошах щастя». – Ти хто? – Я злодій. – А чого такий маленький? – Та я ж кишеньковий... Філармонія. Повний зал. Конферансьє: – Перший концерт для скрипки з оркестром. Петро Ілліч Чайковський. Закінчується концерт, із першого ряду встає серйозний чолов’яга з величезним букетом, підходить до диригента й каже: – Петре Іллічу, для першого разу – просто офігенно! Найбільше я люблю плавати на спині. На жаль, мало хто з відвідувачів басейну витримує мене більше одного метра... Оксана прочитала біля входу в бар табличку «Зі своїм не можна» – і відправила чоловіка додому. Він: – Цієї ночі ми з тобою будемо робити те, чого робити не можна... Вона: – Ділити на нуль? Коли дівчина 20-й раз піймала букет на весіллі, вона зрозуміла, що її місце у футболі – на воротах. Найпотужніша комбінація – «Редбул» і квасоля. Перший надає крила, а друга – газу! Редакція не має можливості відповідати на листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу. Гонорари авторам не виплачуються.

Горюча корисна копалина

Рік заснування 1990

Мирослава ГАЛАС

ГОРОСКОП

Останки святих

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

Ф Е А К У Е Л О П П О Л Т Е

У 1922 році Бор отримав Нобелівську премію «за заслуги у вивченні будови атома». У 1950-х авторитет фізика в рідній країні виріс настільки, що його з дружиною Маргрет стали називати «другою королівською сім’єю Данії». З 1932-го й до кінця життя Нільс Бор із родиною жив у «Будинку честі» – резиденції, зведеній відомою данською пивоварною компанією Carlsberg неподалік від свого заводу для найшанованішого громадянина Данії. Особливістю цієї споруди був трубопровід, з’єднаний із пивоварнею. По ньому в будинок поставлялося пиво – безкоштовно, необмежено й до кінця життя вченого. У подружжя було шестеро синів. Один із них, Оге Бор, також став видатним фізиком, лауреатом Нобелівської премії. Якось один американський учений відвідав Бора в Копенгагені й був дуже здивований, коли над його робочим столом побачив підкову, міцно прибиту до стіни, як і належить, відкритою частиною вгору, щоб вона ловила удачу та давала їй виплеснутися. Гість саркастично запитав: «Безперечно, ви не вірите, що підкова принесе вам удачу, чи не так, професоре Боре? Зрештою, як розважливий учений...» Нільс Бор, посміюючись, відповів: «Дорогий мій друже, ні в що таке я не вірю, анітрохи не вірю. І навряд чи можливо, щоб я колись повірив у таку відверту нісенітницю. Однак мені казали, що підкова приносить удачу незалежно від того, вірите ви в це чи ні».

ють критику, можуть замкнутися в собі й кинути розпочату справу. СКОРПІОН – перець чилі. Скорпіони беруть від життя все: ризикують, вплутуються в авантюри, заводять пристрасні, пекучі, як перець

Т А В К А Л Л Ь А О Т И О Н

Нільс Бор (1885 – 1962) – видатний данський фізик-теоретик, один із творців сучасної фізики та громадський діяч, який головною небезпекою для людства вважав фашизм. А проте в Копенгагені його спочатку знали більше як футболіста. Справа в тому, що він був талановитим спортсменом і навіть грав за збірну Данії в амплуа воротаря.

ОВЕН – цибуля. Вони в усьому бачать тільки негатив або позитив, для них немає золотої середини. Краще зайвий раз їх не чіпати, бо, як і цибуля, змусять пустити сльозу. Люблять бути в центрі уваги. Зазвичай стають душею компанії. А ще віддаються емоціям і якщо люблять, то всім серцем. ТЕЛЕЦЬ – морква. Вони чуттєві й владні. Їхній характер – стрижень, як плід моркви, але якщо їх пізнати ближче – покажуть свою солодку суть. У спокійному настрої готові йти на діалог, співчувати, можуть легко поступитися, але дратуватимуться, якщо їм щось нав’язують. Мають хорошу інтуїцію і дають добрі поради. БЛИЗНЯТА – огірок. Доброзичливі, але різко змінюють свою думку. Як і огірки – можуть бути дуже дружніми й коректними, та якщо не вистачить терпіння – хвостик гірчитиме. Люблять подорожувати, знайомитися й вчитися новому. Деколи розсіяні, але легко фокусуються на тому, що подобається. Вміють виплутуватися з усіх ситуацій. РАК – горох. Це складні натури, більшу частину часу проводять у своїй оболонці, як горошини у стручку. Прораховують ситуацію наперед, не люблять галасливої компанії, віддають перевагу тихому вечору вдома. Вони завжди прийдуть на допомогу й вислухають близьких, а ось до чужих людей ставляться з байдужістю. ЛЕВ – гарбуз. Їхній плід – товстошкірий великий гарбуз, і чим більший – тим краще, бо полюбляють мірятися гідностями. Вимогливі до оточуючих і до себе, прагнуть стати кращими в усьому, бути на другому плані – не для них. Люблять справляти враження на оточуючих, при цьому для благої мети готові відмовитися від амбіцій. ДІВА – буряк. Діви педантичні, люблять усе аналізувати, розкладати по поличках (і в прямому, і в переносному сенсі), дратуються і червоніють, як буряк, якщо щось іде не так, як задумали. Вони працьовиті й розважливі, з ними комфортно працювати та вчитися, але не терплять, коли їх обмежують: обурюються та не йдуть на компроміс. ТЕРЕЗИ – болгарський перець. Вони розважливі, ввічливі, цінують комфорт і хорошу компанію. Дуже двоїсті натури, часто не можуть визначитися. Їхній плід – болгарський перець, бо ніяк не можуть вирішити – чи то вони гострі, чи солодкі. Не сприйма-

ЗА ЗНАКОМ ЗОДІАКУ

А Ф О И Н Д Т Ю И Ф Л І І Д Р И С

ХОЧЕТЕ – ВІРТЕ, ХОЧЕТЕ – НІ

ЯКИЙ ВИ ОВОЧ

М Н О Б І Щ Ш М І Д А О Р Л У А Р О М Т О Ш К У П М І Д О С А Н А Т Р

ТАЛІСМАН УДАЧІ НІЛЬСА БОРА