Novini 20\01\2018 № 4 (4715) by Новини Закарпаття

№ 4 (4715) ТЕМИ НОМЕРА

20 січня 2018 року

Ціна договірна

А ТОЙ ТРЕТІЙ ПРАЗНИК… УЧОРА ВСІ ОХОЧІ МОГЛИ ОЧИСТИТИСЯ У ХРЕЩЕНСЬКІЙ ВОДІ

О Галина Мороз: «Я завжди знала, чого хочу. Якщо ж мету вибрала – до неї йду цілеспрямовано»

4 стор.

сь і відійшли зимові свята. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє, яке християни східного обряду відзначають 19 січня, – завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. У православних і греко-католиків воно збігається з Богоявленням. Однак ці свята слід розрізняти. Тож учора, незважаючи на робочий день, у храмах і біля водойм на Закарпатті було велелюдно. Священики проводили урочисті Богослужіння з освяченням води, а вірні мали нагоду зануритися в холодну, проте цілющу йорданську купіль.

Стор. 2

Від «чорної дірки в серці Європи» – до історії успіху пройшла Словаччина за 25 літ незалежності

11 стор.

Художник-мольфар із Керецьок малював по франціях – канадах, а в рідному Закарпатті майже невідомий

13 стор.

Шаркань колядує й залицяється до дівчат у Бороняві

16 стор.

НОВЕ РОДОВИЩЕ ЗОЛОТОРУДНИХ ЗАЛЕЖІВ ВИЯВИЛИ НА РАХІВЩИНІ

Про це пише «Економічна правда», посилаючись на прес-реліз Держслужби геології і надр. За попередніми оцінками, родовище містить запаси дорогоцінного металу на рівні 2,4 тонни. «Ці результати підтверджують перспективність подальших геологорозвідувальних робіт на рудовиявленнях Рахівщини, спрямованих на підготовку об’єктів для залучення інвестицій і переведення їх у ранг золоторудних родовищ», – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, нині єдине діюче в Україні родовище з видобутку золота – Мужіївське на Берегівщині. Там знаходиться 55 т золота, 1 млн т розвіданих запасів цинку і свинцю. У грошовому еквіваленті це майже 3,8 мільярда доларів. Також на території родовища розташоване сховище відпрацьованої породи, де вже є 1 тонна видобутого золота і 4,5 т срібла, а це 32 млн і 3 мільйони доларів відповідно. Утім місцевим мешканцям і довкіллю Мужіївське родовище завдало чимало проблем – із відстійника важкі метали потрапляли в ґрунтові води, а відтак – у колодязі. Фахівці кажуть, що проблема була в застарілих технологіях, які використовували попередні власники об’єкта.

РОСІЮ ОФІЦІЙНО ВИЗНАЛИ АГРЕСОРОМ ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ ДОНБАСУ У четвер Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект про реінтеграцію Донбасу. Цей документ визнає Росію агресором і окупантом. У самому тексті закону є дві згадки про Росію-агресора, а також одна згадка «держава-окупант». Дії РФ на території Донецької і Луганської областей у тексті закону названі «збройною агресією Російської Федерації». Згідно з текстом закону, межі окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом за поданням Міністерства оборони, підготовленим на основі пропозицій Генштабу ЗСУ. Наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав. Україна визнаватиме лише два документи, які видаються на окупованій території: свідоцтва про народження і смерть. Відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам, покладається на Російську Федерацію. Особи, що брали участь у збройній агресії чи окупаційній адміністрації РФ, несуть кримінальну відповідальність. За

громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях. У законі окрема увага приділяється запровадженню воєнного стану, у випадку введення якого координацію і контроль на окупованій території Донецької і Луганської областях областей здійснює Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ за керівництва Генштабу. До ухвалення закону АТЦ координувала СБУ. В’їзд осіб, переміщення товарів і осіб на/з тимчасово окупованих території у Донецькій та Луганській областях, визначається Кабміном та здійснюється через контрольні пункти в’їзду-виїзду. Право обмеження в’їзд/виїзду покладено на Командувача об’єднаних сил. «Антитерористичну операцію може бути завершено у зв’язку із введенням воєнного чи надзвичайного стану або з початком здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях», – йдеться в тексті закону. У остаточній версії, згідно з попередніми рішеннями, прибрали згадку про мінські угоди. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 20 СІЧНЯ – хмарно з проясненнями, на більшій частині території часом сніг. На дорогах ож е ле диця. В іт ер пі вденно-західний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 2 – 7° морозу, вдень 4° морозу – 1° тепла, у горах місцями до 6° морозу.

21 СІЧНЯ – хмарно, вночі місцями, вдень на більшій частині території мокрий сніг. На дорогах ожеледиця. Вітер північний 5 – 10 м/с. Температура вночі 2 – 7° морозу, вдень 3° морозу – 2° тепла, у горах місцями вночі до 9°, вдень до 6° морозу. 22 СІЧНЯ – без опадів. Температура вночі 4 – 9° морозу, вдень 3° морозу – 2° тепла, у горах місцями 4 – 7° морозу.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ

№4 (4715)

20 січня 2018 року

НЗ

TT АНОНС

TT НАШІ ТРАДИЦІЇ

БУДЕ ХОДА ЗІ 100-МЕТРОВИМ ПРАПОРОМ І ВИСТАВКА

ВСІ ОХОЧІ МОГЛИ ОЧИСТИТИСЯ У ХРЕЩЕНСЬКІЙ ВОДІ

ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ

У понеділок, 22 січня, в краї відбудеться низка заходів до Дня Соборності України та 72-ї річниці утворення Закарпатської області у складі України. Урочистості розпочнуться об 11.00 покладанням квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку в Ужгороді. У цей же час на площі Народній молодь розгорне стометровий Прапор України і урочистою ходою за участі керівників краю та міста понесе набережною Незалежності до монумента президенту Карпатської України Августину Волошину, де також покладуть букети. Відтак

«НЗ»-ФАКТИ Президент П. Порошенко заявив, що закон про Антикорупційний суд має відповідати рекомендаціям Веніційської комісії. Парламент заборонив юридичним та фізичним особам-резидентам країни-агресора брати участь у приватизації в Україні. Верховна Рада на законодавчому рівні закріпила поняття «спортивна зброя». Власники автомобілів на єврономерах повинні платити ввізне мито на рівних умовах з іншими автовласниками, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Міністерство охорони здоров’я буде ініціювати зміну законодавства, щоб передбачити додаткову відповідальність за невакцинацію. М ВФ о ч і к у є к о р и г у в а н ня законопроекту про

А ТОЙ ТРЕТІЙ ПРАЗНИК…

колона вирушить до пішохідного мосту і з’єднає 100-метровим стягом береги Ужа. Цього ж дня у фойє Закарпатської ОДА відкриється виставка, присвячена творенню Української державності. Експозиція з двох десятків інформаційно-просвітницьких стендів, підготовлених Українським інститутом національної пам’яті, представить Українську революцію 1917 – 1921 рр. Заходи з нагоди відзначення Дня Соборності України відбудуться також у містах та районах області, інформує прес-центр ОДА. Антикорупційний суд під час його підготовки до другого читання та закону про пенсійну реформу. Ук рз а л і з н и ц я в і д н о в и л а п о ве р н е н н я к в и т к і в ч е р ез інтернет. Чехія за рік вислала понад 1000 українців із польськими дозволами на роботу. Президент США Дональд Трамп запропонував перенести з Мінська в інше місце переговори по Донбасу. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт не сприятиме проведенню засідання НАТО-Україна на рівні міністрів оборони. Росія не має наміру приєднуватися до договору про заборону ядерної зброї. Сенат США дозволив спецслужбам продовжити стеження за іноземцями.

~~Йорданська вода очищає й оздоровлює Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Вийшовши на берег, із небес почув голос Бога-Отця, який назвав його своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух у образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме воно засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Від найдавніших часів церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Вона має силу очищувати й зцілювати душу й тіло людини. Нею також скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя та гарно велося в домі. Чимало людей наважуються навіть у найлютіший мороз на Водохреща зануритися в річку чи озеро. Доцент кафедри журналістики УжНУ Леся Поліха поділилася з «Новинами» своїми відчуттями від хрещенської купелі, яку вона приймає в цей день уже кілька років: «Не скажу, що належу до сміливців, тож раніше, коли дивилася, як

TT СИТУАЦІЯ

У НАС НЕ ВИСТАЧАЄ ВАКЦИН ВІД КОРУ –

ЗАБЕЗПЕЧЕНО МЕНШЕ ТРЕТИНИ ЩЕПЛЕНЬ ВІД ПОТРЕБИ

TT КУБОК СВІТУ

НОВЕ ДОСЯГНЕННЯ

УЖГОРОДСЬКОЇ СНОУБОРДИСТКИ

Протягом 2017-го вакцина для профілактики кору, паротиту та краснухи надходила на Закарпаття трьома траншами – у січні, червні та вересні. – При цьому із заявлених 88 тисяч вакцин область отримала лише 26 тисяч, тобто менше третини від потреби, – наголошує голова ОДА Геннадій Москаль. – Усього на початок січня в нас зареєстровано 637 випадків кору (з торішніми), недугу діагностують у всіх районах, крім Перечинського

й Великоберезнянського. Майже 90 відсотків хворих – це діти до 17 років, із них левова частка – до року, які ще не мали щеплення (вперше воно проводиться в 1 рік), а також від 1 до 4-х, котрим належало отримати першу дозу вакцини, проте 71% із них не отримали. Відмов батьків від щеплень дітей проти кору по області в 2017-му було всього 317, тобто мізер. Головна причина, чому дітей не щеплять, – це відсутність вакцини. Наші неодноразові заявки в Мінохо-

ЗАКАРПАТКА СТАЛА «БІЗНЕС-ЛЕДІ СЛОВАЧЧИНИ» за час виступів на всіх етапах світового кубка з цієї дисципліни. Це говорить про те, що атлетка підходить до зимової Олімпіади в південнокорейському Пхьончхані в оптимальній формі. Вітаємо її з новими спортивними досягненнями й бажаємо успіху! Цілком імовірно, що Аннамарі зможе покращити свій результат уже на наступних змаганнях – етапі кубка Європи, який пройде 20 – 21 січня в австрійському Лехталі. Михайло АРДАНИК

TT ПОДЯКА Громадськість села Тур’я-Бистра Перечинського району, православні та греко-католики щиро вдячні народному депутату України Михайлу Ланю, депутату обласної ради Петру Грицику за надані подарунки діточкам на пристольне свято Василія Великого. Бажаємо вам здоров’я, довгих років життя та Божої благодаті. Нехай повага до громади села обернеться для вас сторицею.

Ольга Бусо, котра родом із Великоберезнянського району, але вже понад 5 років живе в сусідній країні й веде там власну справу, здобула титул «Бізнес-леді Словаччини». Цей національний конкурс у словаків відбувається вже впродовж останніх 18 років. Тепер перемогла українка, причому одразу в кількох номінаціях, здобувши титули «підприємецьінноватор» та «абсолютний переможець», повідомляється на офіційному сайті конкурсу. Першу нагороду Ользі присудили за стартап під назвою «Квіти любові». Це сервіс продажу та доставки квітів із незвичною ідеєю – отримувачу на святкову дату не дарувати одразу багато букетів, «адже вони

рони здоров’я про виділення необхідної її кількості, на жаль, залишаються без належної реакції, повідомляє прес-служба ОДА. P.S. За даними обласного Центру здоров’я, з початку 2018-го до 17 січня на Закарпатті вже зареєстровано 242 випадки кору, переважно в нещеплених осіб (70%). Щоденно надходить інформація про нових пацієнтів. Найбільше хворіють в Ужгородському, Тячівському, Виноградівському районах та м. Ужгород.

TT КОРОТКО

TT ЗНАЙ НАШИХ!

Відмінним став виступ на етапі Кубка світу з паралельного слалому в австрійському Бад Гаштейні лідера української збірної зі сноубордингу серед жінок ужгородки Аннамарі Данча-Чундак. Вона у кваліфікації стала дев’ятою, а вже у фінальних змаганнях за підсумками двох спроб із часом 1 хв. 27 сотих секунди посіла одинадцяту сходинку серед найкращих сноубордистів світу. До слова, це – найкращий результат Аннамарі

люди занурюються в крижану воду, захоплювалася таким вчинком. І ось якось нарешті наважилася і я. Тоді зима в Ужгороді була дуже тепла, а річка після дощів – каламутна, з гіллям і листям. На набережній довго дивилася на людей, які занурюються. Врешті роздяглася й зайшла у воду. Коли ж вийшла, то відчула щось неймовірне, це словами передати неможливо. Тіло вібрувало, коли одягалася, гадала, що замерзну, однак насправді було навіть гаряче в куртці. У ці хвилини зрозуміла, чому люди це роблять, і вирішила, що занурюватимуся кожного року. Наступного вже була крига на Ужі, мороз і неймовірне зоряне небо (тоді я купалася рано-вранці). Щоразу відчуття ейфоричні, тож рекомендую усім це робити. Як на мене, то купання в йорданській воді – це як народити дитину. Спершу боляче, зате потім поринаєш у справжнє щастя, отримуєш потужний заряд Божої енергії». А наступного після Водохреща дня люди справляють «посвятки» – тобто переходять до звичайного трудового ритму, й відзначають свято Івана Хрестителя. Після цього йдуть кількатижневі м’ясниці, під час яких ще можна справляти весілля та співати пісень. Потім – Великий піст. Андрій КОНДРИШИН

в’януть», а протягом тривалого часу надсилати їх постійно. «Ідея виникла, коли я побувала на кількох весіллях і побачила, що стається з усіма тими квітами, які приносять нареченій. Тож подумала: чому б не створити можливість отримувати ці ж букети не відразу від усіх, а протягом року від конкретного гостя в конкретний час?», – розповіла наша співвітчизниця. Титул «абсолютного переможця» конкурсу Ольга Бусо отримала за всі успіхи в бізнесі, адже наразі вона є засновником 12-ти компаній у кількох країнах. Урочиста церемонія нагородження відбувалась у Братиславі під патронатом прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо та словацької бізнес-агенції.

ЧОЛОВІК ОШУКАВ ЗЕМЛЯЧКУ НА ПОНАД 1,6 МЛН ГРН

Місцева прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт відносно 32-річного мукачівця, котрого звинувачують у шахрайстві. Ще в липні 2016 року він, маючи намір заволодіти квартирою в Мукачеві, розробив злочинну схему, яка передбачала кілька етапів, у тому числі залучення підставної особи для реалізації афери та відведення від себе підозри. Так, чоловік через інших осіб подав до суду заяву про визнання права власності на майно, в рамках якої особисто надавав неправдиву інформацію та підроблені документи, що сприяло ухваленню рішення на його користь. Аби отримати права добросовісного набувача, уклав цивільно-правові договори з нерухомістю, внаслідок чого спричинив потерпілій матеріальні збитки на понад 1,6 млн грн, інформує прес-служба прокуратури Закарпатської області.

НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№4 (4715)

20 січня 2018 року

TT КАЗНА

TT РОБОЧА ЗУСТРІЧ

ВИКОРИСТАЮТЬ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА САДОЧКА, ДВОХ ШКІЛ ТА ЛІКАРЕНЬ

З ГОЛОВОЮ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛРАДИ ГРАНТОВІ ПРОЕКТИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ІНІЦІАТИВ КАРПАТСЬКИХ ГРОМАД

Головному розпоряднику – управлінню капітального будівництва ОДА – в обласному бюджеті на 2018 рік передбачено 7 млн 350 тис. грн. Така сума зазначена в переліку об’єктів, видатки на які цьогоріч проводитимуться за рахунок коштів бюджету розвитку. З них для будівництва об’єктів соціально-культурного призначення, освітніх та медичних установ – 4,2 млн грн. Зокрема понад 1,5 млн грн заплановано для зведення дитячого садочка в с. Фанчиково та 400 тис. грн – для другої черги будівництва школи в с. Теково Виноградівського району; 1,3 млн грн – для ЗОШ І – ІІ ступенів с. Вишка Великоберезнянського району; 450 тис грн – на зведення акушерсько-гінекологічного корпусу Рахівської райлікарні та 500 тис грн – Берегівської райлікарні.

Крім того, з вищезгаданої суми передбачено 300 тис грн для ремонтно-реставраційних робіт в Ужгородському замку; 1,1 млн грн – для спорудження пам’ятника жертвам Голодомору 1932 – 1933 років і 1,5 млн грн – монумента в Ужгороді для вшанування тих, хто віддав життя за Україну під час проведення АТО. Також передбачено в головному фінансовому документі області на цей рік 250 тис. грн для виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво залізничної вузьколійної станції в с. Кушниця Іршавського району. Управлінню містобудування та архітектури ОДА на поточний рік передбачено видатки в сумі 1 млн 185 тис грн, із яких 1 млн – на будівництво житла (2 квартири для учасників АТО, членів їхніх сімей та внутрішньо переміщених осіб), інформує прес-служба облради.

TT ДОБРА СПРАВА

ЗАКОЛЯДОВАНІ ГРОШІ – НА БЛАГОДІЙНІСТЬ ШОСТИЙ РІК ВІДДАЄ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ВЕРТЕП

Згадуваний колектив колядників має у своєму складі аніматорів, режисерів ігрового кіно, операторів, організаторів свят і шоу-програм. Господарі щедро віддячують учасникам яскравого вертепу. Цього року, так само, як упродовж п’яти попередніх, отримані гроші підуть на пожертви. А почалося все з незабутнього випадку. Згадує учасник Золтан Вайда: «Коли ми завершували коляду в одній із остан-

ніх домівок, нам сказали, що в сусідньому будинку є дуже порядна сім’я, в якої маленький син хворів на ДЦП. Господарі довго не впускали нас, адже не мали, що нам дати за коляду. Ми довго гукали, сусіди телефонували, і нарешті наш вертеп тихенько показав підготовлене дійство, щоб не налякати Сашка. А після вистави ми передали торбинку з грошима господарям! Всі, хто був там, просто плакали, і я не виняток! Ось таке маленьке різдвяне диво! Сашко відтоді виріс і вже катається на велосипеді». За всі роки учасники благодійного вертепу допомогли 8-ми сім’ям. Георгій РОВТА м. Виноградів

КЕРІВНИКИ ЗАКАРПАТТЯ ОБГОВОРИЛИ Цієї середи до голови нашої облради Михайла Рівіса з робочим візитом завітав його колега зі Львівщини Олександр Ганущин. У зустрічі також взяли участь керівник ОДА Геннадій Москаль, виконавчий директор асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна» Галина Литвин, крайові обранці Василь Худинець та Денис Ман. Діловий тон зустрічі задав голова облради Львівщини, який до того ж очолює правління асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна». Він щиро зізнався: на Закарпатті почувається як удома, бо родом із Рахова. Тому коли йдеться про транскордонне співробітництво та залучення грантових коштів ЄС, не забуває про рідний край, лобіюючи його участь у таких проектах. Відтак першим розглянули проект «Карпатська мережа регіонального розвитку», де для Закарпаття передбачено 6 млн грн і 2,5 млн грн для міст обласного значення. «Невдовзі відбудеться конкурс на мікропроекти для громад, де кожна область (крім Львівської і нашої – Івано-Франківська та Чернівецька) матиме по 10 проектів на суму 2,5 млн євро. Для цього необхідно закласти в крайовому бюджеті до 2 млн грн на співфінансування та підтримку ініціатив карпатських громад, а відтак успішну реалізацію проектів, – зазначила Галина Литвин. – У вересні стартують малі проекти до 160 тисяч євро,

тож чекаємо пропозиції від Закарпаття. Мова про історико-культурну спадщину громад (до 12 тис. євро), капремонти бібліотек, сільських клубів, а також різного роду фестивалі – чи-то винні, чи гастрономічні». Вислухавши гостей, Геннадій Москаль запропонував залучити європейські кошти на реставрацію замків, музеїв, а також розбудову вузькоколійки, збудованої ще в 1905 році, яка досі представляє інтерес для туристів та краян. І додав: «Мусимо нарешті докласти всі зусилля для довгоочікуваного відкриття пішого пункту пропуску «Лубня – Волосате», що на території природних парків трьох держав – Польщі, Словаччини та України. Він з’єднає Закарпаття із Підкарпатським воєводством, чим набагато скоротить краянам дорогу до Польщі та дасть суттєвий поштовх у економіч-

Іван МАНАЙЛО ПОВЕРНУВСЯ ЧЕРЕЗ НАЙМАСШТАБНІШУ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ТВОРІВ В обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая в Ужгороді відкрили персональну ретроспективну виставку творів Івана Манайла (1942 – 2010) «Суб’єктивна реальність». Це син закарпатського корифея Федора Манайла.

Конкурс кращих практик використання деревної біомаси для виробництва енергії у Львівській і Закарпатській областях Якщо Ви не тільки задумалися над енергонезалежністю, а й уже зробили певні кроки для переходу на використання енергії з деревини, цей конкурс саме для Вас! Він націлений на підтримку та розповсюдження практик, ідей та інновацій у використанні деревини для енергії. Конкурс реалізується в рамках проекту «Визначення можливостей зеленої енергії в Українських Карпатах» та організований ГО ФОРЗА. Взяти участь у ньому можуть юридичні особи будь-якої організаційної форми й власності та фізичні особи, які представляють домогосподарство, громаду або групу осіб. Найкращі практики/ ідеї, вибрані конкурсним комітетом, отримають цінні призи. 1-ше місце – приз на суму до 1300 швейцарських франків та участь у тренінгу від Інформаційно-навчального центру з енергоефективності та ВДЕ в м. Мукачево. 2-ге – до 1000 швейцарських франків. 3-тє – до 700 швейцарських франків. Додатковий приз для одного з переможців – передплата на газету «Деревообробник». Цінні призи, спрямовані на подальше покращення використання деревини для енергії та заходів із енергоефективності згідно з потребами переможців, надаються у формі приладів, устаткування, обладнання, виготовлення технічних умов, проектно-кошторисної документації тощо. Строк подачі: 15 лютого 2018 р. Більше інформації та форма заявки: www.forza.org.ua

ному й туристичному розвитку Великоберезнянщини». Далі присутні обговорили реалізацію Програми підтримки ініціатив карпатських громад, а також сприяння у підготовці мікропроектів у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014 – 2020; відкриття представництва асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна» в нашій області. «За результатами голосування учасників правління асоціації очільником цього представництва для загальної координації на Закарпатті обрано Василя Худинця, який є депутатом облради», – підкреслив Михайло Рівіс, додавши, що наш край буде достойно представлений у різних грантових проектах. Саме представництво вирішили офіційно відкрити орієнтовно 19 лютого, інформує прес-служба облради.

TT ВИСТАВКА

Фото автора

КІЛЬКА МІЛЬЙОНІВ ІЗ ОБЛБЮДЖЕТУ

Іван Манайло професійну освіту здобував спочатку в Ужгородському художньо-промисловому училищі, потім у Київському художньому інституті. Довгий час працював викладачем та директором рідного училища, затим у закарпатському художфонді, був одним із організаторів та певний період очільником «Творчого об`єднання професійних художників Закарпаття», менеджером міжнародної асоціації «Інтерарт». У 1998-му виїхав до Угорщини, де вів активну громадську та мистецьку діяльність. А нині «повернувся» додому… Як зазначив директор музею Франциск Ерфан, чимало з присутніх знали Івана Манайла як ініціатора створення в Ужгороді меморіального

будинку-музею свого батька, як педагога. Ректор ЗАМ Іван Небесник розповів: «Це видатний викладач рисунку й живопису. Ерудований, із добрим почуттям гумору. Добре вмів пояснювати. Для нього перервати урок було все одно, що Службу Божу. Елегантний, мав імператорську ходу». Мистецтвознавець Олена Приходько відзначила: «Іван Манайло понад усе цінував творчу свободу. І представлені в нинішній експозиції роботи – красномовне цьому свідчення. Тут бачимо як ранні його картини, починаючи з 1960-х, так і полотна, написані в останні роки. Вони дуже різнопланові. А все тому, що в художника була величезна жага творчості й він хотів обійняти всі напрями світового мистецтва. Та це не означає, що він шукав і не знаходив свого «я» чи не був самодостатнім. Навпаки – він саме в цьому пошуку самостверджувався, щоразу знаходив авторську художню мову. Він був художником-філософом, а домінантними в творчості стали теми чистоти людських стосунків, складності характерів». Діти митця – Андрій Манайло (мешкає в Угорщині) та Вікторія Манайло-Приходько – теж художники. Донька, до всього, є завідувачкою меморіального будинку-музею Ф. Манайла. Вони презентували художній альбом, що побачив світ із ініціативи русинської меншини Угорщини за фінансового сприяння меценатів та уряду. «Матеріал ми збирали кілька років, – згадує Вікторія. – Батько помер 8 лютого 2010- го, альбом вийшов того ж року, тобто більшість творів, що увійшли до видання, відібрані ним самим, і це дуже важливо». Андрій додав: «Коли втрачаєш близьку людину, тільки тоді починаєш її переосмислювати, задумуватися над тим, хто ж жив поряд із тобою». На виставці були й дружина та онуки Івана Манайла. В музеї виставили близько 70 живописних і графічних робіт, які надала родина. Частина представлена вперше. Це наймасштабніша презентація доробку митця, а тому викликала чималу цікавість. Оглянути її можна до 25 січня. Оксана ШТЕФАНЬО

4 ПЛОЩА НАРОДНА, 4

№4 (4715)

20 січня 2018 року

НЗ

TT ВІДВЕРТО

Галина МОРОЗ: «Я ЗАВЖДИ ЗНАЛА, ЧОГО ХОЧУ. ЯКЩО Ж МЕТУ ВИБРАЛА, ДО НЕЇ ЙДУ ЦІЛЕСПРЯМОВАНО»

бласний спеціалізований дитячий пульмонологічний санаторій «Малятко», що розташований у селі Оноківці під Ужгородом і є майном облради, відомий по всьому Закарпаттю. Створений у 1945 році, він спочатку спеціалізувався на наданні притулку вагітним жінкам із соціально незахищених верств, а згодом змінив профіль. Наразі це єдиний на території краю санаторій, що займається оздоровленням та реабілітацією дітей. Тож чим він живе сьогодні, які його «родзинки» – розпитуємо в кандидата медичних наук, головного лікаря «Малятка» Галини Мороз.

«ДЛЯ ЧОГО Я ЙДУ В МУЗИКАНТИ? ХОЧУ БУТИ ЛІКАРЕМ!» Галино, що привело Вас у ~~Пані медичну професію?

– Це було несподівано. Я хотіла стати музикантом. Закінчила Хустську музичну школу й дуже серйозно готувалася до вступу в Ужгородське музучилище. Але захворіла моя бабуся, тож іти вчитися після 8 класу я не змогла. Лікування було складним, деякі медичні препарати в Хусті не можна було придбати. Тож, пригадую, була зима, холод, а я сиділа біля вікна й думала: «Для чого я йду в музиканти? Хочу бути лікарем!» Утім про це дуже боялася сказати батькам. Вони ж наймали мені репетиторів, та й учителі бачили в мені лише музиканта, а тут – така різка зміна поглядів. Мене ніби переклинило й у тій професії я більше себе не бачила. Отже, набравшись хоробрості, підійшла до тата й заявила: «Я не хочу вчитись у музичному училищі!» Стою й думаю, що ж буде… А він просто відповів: «Добре». Господи! Яке то було полегшення! До речі, бабуся, недуга якої змінила все моє життя, була Медсестрою з великої літери. Вона працювала в Нижньому Селищі й виконувала роботу фельдшера, була, фактично, за сімейного лікаря. Отже, з другого півріччя восьмого класу я вже почала готуватися до вступу на медичний факультет. Але з цим пов’язана вже інша історія. Я закінчила Хустську СШ№1, і тоді, у 1986-му, вперше й востаннє зробили такий експеримент, що вступні іспити складали на місяць раніше. І ми з батьком прямо з випускного поїхали в Москву. Конкурс був шалений – 15 абітурієнтів на місце! Я не дібрала всього 1 бал. Було так болісно! Я дуже плакала. Тож звідти літаком прилетіли в Мукачево й у останній момент встигли здати документи в УжНУ. Я була вся в чорному – і спідниця, і футболка. Вигляд мала страждальницький. Тут, до речі, тоді вперше ввели письмові випробування. Таким чином боролися з корупцією. Я прийшла на іспити із високою температурою, вся розбита, але набрала достатню кількість балів і стала студенткою.

АБИ «МАЛЯТКО» НЕ ЗАКРИЛИ, ПЕРСОНАЛ ПРИНОСИВ ПРОДУКТИ ДЛЯ ВИХОВАНЦІВ ІЗ ДОМУ

~~Галина МОРОЗ Отже, чоловік влаштувався в обласну лікарню, а я – в соціальний центр для дітей із обмеженими можливостями при управлінні соцзахисту. Згодом перейшла в пульмонологічне відділення ОКЛ, після того – була начальником медичної частини в Перечинській районній лікарні й лише в 2003-му потрапила в «Малятко». Пам’ятаю, наказ про моє призначення підписали на День закоханих, 14 лютого. Тоді я навіть не мала уявлення, що це за заклад. Але порівняно з Перечином, куди доїжджала на роботу, санаторій знаходився поруч. І це вже тішило. Того ж вечора ми з чоловіком поїхали дивитися, де ж те «Малятко». А там… суцільна темрява – жодного ліхтаря. Я навіть не розуміла, чи заклад узагалі діючий. Але в мене на підсвідомому рівні завжди жевріло бажання працювати з дітьми. Можливо, через те, що батько протягом цілих 35 років був директором Вільшанського дитбудинку. Тому вирішила: неважливо, що там і як, ця робота – саме для мене. У якому загалом стані було тоді «Малятко»? – У жахливому. Матеріально-технічна база – «вбита». Заклад був соціальним, і туди в прямому значенні слова зганяли дітей із соціально незахищених категорій. Та й фінансування було ніяким. Але персонал тримався. Працівники самі приносили з дому макарони, картоплю, цибулю, буряк, моркву, щоб приготувати їжу вихованцям, – аби санаторій не закрився. Майбутнього в ньому тоді ніхто не бачив. Так було. Які зміни нас чекають незабаром у зв’язку з реформами – не знаю. Я бачу «Малятко» в перспективі як реабілітаційний заклад для дітей із захворюваннями органів дихання. Крім того, ми вже практикували реабілітацію юних пацієнтів із інсуліновою залежністю, у травні в нас оздоровлювалося 10 малят із цукровим діабетом. І все пройшло успішно.

Ви потрапили на роботу в ~~Як «Малятко»? ~~ – До «Малятка» був довгий шлях. Ми

одружилися з одногрупником на четвертому курсі. Він закінчив університет із червоним дипломом і вирішив стати офтальмологом. Йому запропонували місце в аспірантурі в Одеському інституті імені Філатова. А я проходила інтернатуру за спеціальністю «терапія» при інфекційному відділенні Хустської центральної районної лікарні. Без чоловіка було так неспокійно, думала лише над тим, як знайти собі місце в Одесі. Поїхала я туди, пішла до начальниці відділу кадрів обласного управління охорони здоров’я. Вона вислухала мою історію, зателефонувала якомусь головному лікарю й каже: «Тут біля мене сидить дівчина, без кола і двора. Вона хоче працювати в нас». Настрій зразу зіпсувався. Відправила мене та жінка в село. Я подивилася, але це мені не підійшло. Та роботу все ж знайшла. Допоміг колега чоловіка. Мене взяли лікарем у обласний протитуберкульозний диспансер. У Одесі провели з Олегом п’ять років. Коли він захистився, повернулися в Ужгород. Мені дуже хотілося жити в рідному краї. Такі вже ми є, закарпатці. Моя мама свого часу так умовила батька кинути кар’єру в Москві і повернутися до Хуста.

– Конкурсного відбору немає. Просто в основному всім хочеться оздоровлюватися саме влітку. Такого рівня закладу в області більше немає, та наш санаторій теж не безрозмірний. Однак наголошу, що ми працюємо протягом цілого року, і за цей час у «Маляткові» відпочиває більше 1200 дітей. Це – 15 заїздів по три тижні. Коли ж я прийшла сюди працювати, за рік виписувалося 400 – 500. Вони тут жили по 2 – 3 місяці. Крім того, якщо у 2003-му до нас потрапляли в основному дошкільнята, то тепер беремо більше половини учнів, які в нас не лише оздоровлюються, а й навчаються. А як організовуєте навчальний процес? – Із будь-якої ситуації можна знайти вихід. Навіть без додаткових коштів. Повідомляємо начальників відділів освіти й директорів шкіл, які дуже зацікавлені у співпраці. Вони збирають батьків і питають, у кого є діти з показами для санаторного лікування, хто має бажання відпочити. Тоді наші фахівці виїжджають на місце й розповідають про спектр послуг. Якщо набирається клас-комплект, а йдеться про учнів молодших класів, підписуємо угоду з керівництвом, і дітки разом із учителем їдуть у «Малятко». У Вас практикують нестандартні методи лікування, скажімо, іпотерапію. Як спала на думку така новація? – Ми мали земельну ділянку, яка не використовувалася. Тож я думала, що б на ній зробити. Тим більше, що були господарські приміщення. Колись там утримували і свиней, і коней, яких використовували виключно для господарських цілей. Тож усе нове – це просто забуте старе. Ми ті приміщення відремонтували й тепер проводимо анімалотерапію – крім коней, маємо баранчиків, качок, кіз, кроликів. Для дітей спілкування з тваринками – справді велика радість. Цим займаємося вже 5 років. Іпотерапію розвиваємо дуже серйозно. В Європі цей напрям добре відомий, а в Україні немає ніяких наукових напрацювань. Тому їздили за кордон, вивчали досвід польських, угорських, німецьких партнерів. Зараз маємо конкретно розроблені методики оздоровлення, і вони дають колосальний результат. Ми провели величезну наукову роботу й хочемо друкувати результати в фахових журналах, патентувати методику, показати, як після занять у дітей дієво покращуються функції зовнішнього дихання. Нещодавно були на конференції в Будапешті, де лікуванню конями приділяється чимала увага, й зараз подаємо документи на грант із угорцями, аби створити іпотерапевтичний центр. Але чи виграємо його – невідомо. Скажу лише, що це вже четверта спроба. Та ми не здаємося. А загалом іноземці якось вам допомагають? – В Угорщині є спільний із німцями благодійний фонд допомоги дітям. Вони пообіцяли, що готуватимуть наших спеціалістів за їхні кошти. І в цьому плані вже маємо певні напрацювання.

«МИ ПРАЦЮЄМО ПРОТЯГОМ ЦІЛОГО РОКУ, А ОЗДОРОВЛЮВАТИСЯ ВСІМ ХОЧЕТЬСЯ ВЛІТКУ»

«ПОДОРОЖІ – ЦЕ НЕ ПРОСТО ВІДПОЧИНОК, А БАГАТО НОВИХ ІДЕЙ» трапляються якісь кумедні ~~Чи історії з дітьми?

– З дітьми завжди весело. Нещодавно до нас приїхали оздоровлюватися угорськомовні школярі зі своїм учителем. Українською вони володіють ледь-ледь. А разом із ними в одну зміну відпочивали міжгірські дітлахи. Тож вони так цікаво спілкувалися, вчили один одного мови. Це було надзвичайно захоплююче спостерігати. Ми просто тішилися. Розкажіть про себе. Чим займаєтесь у вільний час? Подорожувати любите?

Ваш санаторій найкра~~Зараз щий у області. Кажуть, навіть ~~ потрапити в «Малятко» складно…

– Подорожувати дуже люблю. Стараємося з чоловіком, коли це можливо, кудись поїхати. Мандрівки розширюють кругозір. Наприклад, чому я завела баранчиків? Були ми в Голландії. Там бачимо, що поміж людей ходять гусочки, качечки, а довкола чистота, порядок. Це так мені сподобалося! Біля тварин аж настрій покращується, створюється особлива аура. Потім їдемо автобусом, дивимось у вікно, а там усюди пасуться баранчики. Екскурсовод каже: «Це – наша природна газонокосилка». Думаю собі: нам теж таке треба! І вони реально вирішують проблему заростей. Тому наголошую, що подорожі – це непросто відпочинок, а багато нових ідей. До речі, в Греції на березі моря я бачила чудовий наметовий оздоровчий табір. Це також можна втілити в життя у нас. Тим більше, що маємо стаціонарний харчоблок, спортивний майданчик і багато інших привілеїв. А чи пішли діти Вашими стопами? Хтось обрав фах лікаря? – Старший син працює в прокуратурі, йому 26 років, закінчив із відзнакою Харківську юридичну академію, а молодший – одинадцятикласник, навчається в хіміко-біологічному класі. Він хоче бути медиком і має хист до цього. Ви ще й дружина, господиня. Що подобається готувати і їсти? – Я – гурман. Люблю готувати, експериментувати з новими стравами, переймати якісь рецепти з подорожей іншими країнами. Особливо мені до смаку середземноморська кухня. Але звертаю увагу на те, аби їжа була корисною, низькокалорійною, не дуже жирною. Ви – відома людина, були переможницею рейтингу «Лідер року» від газети «Неділя». У чому секрет Вашого успіху? – Напевно, просто завжди знала, чого хочу. Якщо ж мету вибрала, до неї йду цілеспрямовано. Головне – ніколи не опускати руки. Якими якостями потрібно володіти, щоб завоювати Вашу прихильність? – Мені подобаються в людях комунікабельність, почуття гумору, доброзичливість, відкритість. Маю дуже широке коло знайомих, але на спілкування з усіма не вистачає часу. Поділіться веселою історією, про яку ще не розповідали. – Я захищала кандидатську дисертацію в анексованому Криму в травні 2014-го. Це була трагікомедія. Ніхто тоді ще не знав, чим усе там закінчиться. А захист – це ціла процедура. Ті всі події мене так застресували! Перед тим довго телефонувала, буде захист чи ні, їхати чи не їхати. Але Київ усе ж дав добро. Процедура проходила в Ялті. А там уже на той час була російська влада. Я поїхала з чоловіком, сама боялася. Коли побачила російські прапори, отримала шок. Здавалося, що все це – жахливий сон. У інституті мене попередили, що половина спецради налаштована проти України, а половина – за, й порадили терміново перекласти всю свою працю російською. Я все зробила, хоч це виявилося непросто, в дисертації ж багато наукових термінів. Дивно, але до мене поставилися добре, і все пройшло успішно. Спасибі за розмову! Успіхів Вам, процвітання і здійснення всіх планів. Марина АЛДОН

Учора день народження святкував депутат Закарпатської обласної ради Мирон ПОМПЕЛЬ. Шановний Мироне Йосиповичу! Депутатський корпус облради щиро вітає вас із цієї нагоди. Від усього серця бажаємо Вам світлих життєвих обріїв, невичерпного оптимізму й натхнення, підтримки у всіх Ваших добрих починаннях! Нехай життєва чаша буде сповнена здоров`ям щастям і благополуччям, родинного тепла Вам і Божої ласки!

НЗ

№4 (4715)

20 січня 2018 року

ПЛОЩА НАРОДНА, 4 5

TT АНОНС

TT ПОРАХУВАЛИ

ПРИУРОЧЕНЕ 99-й РІЧНИЦІ ГУЦУЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ЗАВДАВ ГРУДНЕВИЙ ПАВОДОК – БУДЕМО ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ В КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

У ЯСІНІ БУДЕ ВІЧЕ, Цієї неділі, 21 січня, в смт Ясіня, що на Рахівщині, відбудуться урочистості з нагоди 99-ї річниці Гуцульської Республіки – унікальної держави, яка утворилася після розпаду Австро-Угорської імперії. Віче за участі голови ОДА Геннадія Москаля пройде біля Ясінянського історико-крає знавчого музею (вул. Грушевського, 21). У рамках заходу представники влади та громадськості покладуть квіти до пам’ятника президенту Гуцульської Республіки, коменданту гуцульських сотень українських січових стрільців, одного з міністрів уряду Карпатської України Степану Клочураку. Свої виступи присутнім подарують фольклорний дитячий колектив Ясінянської дитячої школи мистецтв та хорова група аматорського народного ансамблю пісні і танцю «Лісоруб». Опісля місцевий історикокраєзнавчий музей запрошує всіх бажаючих на екскурсію. Розпочнеться захід о 14.00.

 Довідково. Гуцульська Республіка існувала на Закарпатті з листопада 1918 по червень 1919 року. Поштовхом до її створення стала тисячна маніфестація, яку на початку листопада 1918-го організували селяни з Ясіні, аби знайти шляхи протидії воякам, котрі, повертаючись із війни додому через Ясіня, грабували селян, знущалися з них. Через тодішні історичні події Гуцульська Республіка проіснувала всього півроку, однак її керівництву на чолі зі Степаном Клочураком вдалося створити умови для повноцінного мирного життя. Вона мала демократичний уряд із 42 осіб, серед яких були гуцули, угорці, німці та євреї. Налагодили роботу підприємств і установ, ішла жвава торгівля із Західноукраїнською Народною Республікою, щодня курсували потяги до Станіслава (Івано-Франківськ) й Коломиї. 10 вересня 1919-го за Сен-Жерменським договором територія Гуцульської Республіки увійшла до складу Чехословаччини.

ЗБИТКІВ НА 86 МЛН ГРН

TT СОЦЗАХИСТ

У середу в облдержадміністрації відбулося засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки під головуванням Геннадія Москаля. Головне питання, що розглядалося, – про наслідки паводка, який пройшов Закарпаттям 15 – 17 грудня минулого року. – Загалом від стихії постраждали 67 населених пунктів у 14 адміністративно-територіальних одиницях Закарпаття, – наголошує Г. Москаль. – Найбільшого удару зазнали Іршавський, Тячівський, Виноградівський, Міжгірський та Мукачівський райони. Як встановили місцеві та відомчі комісії, всього внаслідок паводка пошкоджено (підтоплено): 156 житлових будинків (у т. ч. майно громадян), 12 доріг, 17 автомобільних мостів (у т. ч. штучні споруди) і 2 пішохідні, берегоукріплення (у т. ч. підпірні стінки та берегоукріплення доріг) на 33-х ділянках, по 1 водовипуск і водозабір, замуленні 2 русла річок та водовідвідні канали. Що стосується об’єктів лісового господарства, то там пошкоджено 9 ділянок доріг і

МАЙЖЕ 150 ТИСЯЧ РОДИН

TT БРИФІНГ

СУБСИДІЇ ОДЕРЖУЮТЬ Протягом 2017 року право на отримання житлової субсидії перевірили 200 502 закарпатські домогосподарства, а призначили її 191 901 сім’ї. В нинішньому опалювальному періоді на обліку як одержувачі житлової субсидії перебувають 147 тисяч 855 домогосподарств області. Станом на початок року сума нарахованих субсидій становить 1 млрд 277 млн грн, заборгованість – 515,2 млн, інформують у департаменті соціального захисту населення Закарпатської ОДА.

Субсидії готівкою для відшкодування витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу торік призначили 27 513 сім’ям на 70 млн грн, заборгованість – 9,4 мільйона. Органи соцзахисту населення краю минулоріч забезпечили виплату невикористаної монетизованої частини субсидії 26 792 одержувачам – загалом на 18,3 млн грн. Середній розмір монетизованої суми до виплати одержувачу субсидії за електропостачання становить 135 грн, за газопостачання – 548 грн.

TT ФОТОФАКТ

У НАШ КРАЙ ЗАВІТАЛИ СЛОВАЦЬКІ КОЛЯДНИКИ

~~Від наслідків грудневого паводка оговтуємося й досі 3 автомобільні мости. У водогосподарському комплексі області (Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса) у цілому пошкоджено 74 об’єкти, із них 16 153 метрів водозахисних дамб, 4 052 м берегоукріплення, 22 гідротехнічні споруди (водовипуски, шлюзи-регулятори тощо), окремі елементи 15 стаціонарних насосних станцій Берегівської та Латорицької осушних систем, також на 1 000 метрів відбулося замулення та змен-

шення пропускної спроможності магістральних каналів. Згідно з проведеними розрахунками, загальна сума збитків, завданих надзвичайною ситуацією, склала 86 мільйонів 42,228 тис. гривень. При цьому до розрахунку збитків включено не всі об’єкти, які були пошкоджені внаслідок паводка, оскільки по деяких відсутні дані щодо первісної або залишкової вартості, частина з них при обстеженні виявилися безгосподарними тощо.

ПРИБЛИЗНО 0,35 ГЕКТАРА СІЛЬГОСПУГІДЬ ПРИПАДАЄ НА КОЖНОГО МЕШКАНЦЯ ЗАКАРПАТТЯ Наша область характеризується високою концентрацією земельних ресурсів в особистих селянських та фермерських господарствах (82% від загальної площі сільгоспугідь) та низькою землезабезпеченістю придатними для сільськогосподарського виробництва ділянками (35% від загальної площі). На одного закарпатця в середньому припадає приблизно 0,35 га сільськогосподарських угідь. Про це під час брифінгу в прес-центрі ОДА повідомив заступник начальника крайового ГУ Держгеокадастру Василь Якубець. Не забув він і про учасників АТО. Їм протягом минулого року в

головному управлінні Держгеокадастру в Закарпатській області видали 573 накази, з них 175 – про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, 398 – про затвердження передачі земельних ділянок у власність. Серед основних причин відмов на розробку проекту відведення землі посадовець назвав відмову в погодженні надання дозволу органами місцевого самоврядування, які мотивують це невідповідністю містобудівній документації (використанням ділянки під пасовище тощо). Загалом упродовж 2017-го до головного управління надійшло майже 8 тисяч клопотань щодо земель сільськогосподарського призначення.

Щоб уникнути прямого контакту розробників документації з землеустрою з керівниками Держгеокадастру, в державі запровадили погодження проектів відведення в інших областях – так званий принцип екстериторіальності. Тобто розробники подають проекти до управління, їх сканують і «закидують» у систему, яка автоматично розподіляє документи в інші регіони для розгляду. Протягом 2017-го спеціалісти районних відділів крайового ГУ Держгеокадастру направили на погодження до інших регіонів понад 10 тисяч проектів землеустрою, закарпатські експерти ж опрацювали з інших областей понад 7 тисяч. Маріанна ШУТКО

TT КОМЕНТАР

«БАЛОГИ, КОТРІ ПОСТІЙНО КРИЧАТЬ ПРО ПОГАНІ ДОРОГИ, НЕ ГОЛОСУВАЛИ ЗА СТВОРЕННЯ ДОРОЖНЬОГО ФОНДУ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗІ»

Колядників зі Словаччини приймали цього понеділка в Закарпатській ОДА. Віншували добра та достатку краянам три десятка дітей із міста Вранов-над-Топльоу. Візит школярів із сусідньої країни в нашу область став традиційним (цьогорічний – уже сьомий) і посприяв йому Почесний консул України в Словацькій Республіці Станіслав Обіцкі.

Делегацію колядників на Закарпатті вітав керівник краю Геннадій Москаль. Він подякував дітям та вчителям за виступ, вшанування традицій і вручив їм пам’ятні подарунки. У рамках візиту діти зі СР колядували, зокрема, й у дружній Ужгородській спеціалізованій ЗОШ №4, де поглиблено вивчають словацьку мову.

Сторінка підготовлена за матеріалами прес-служби ОДА

На цьому наголосив Геннадій Москаль, заявивши: – Нардепи від Закарпаття Віктор, Іван та Павло Балоги, котрі через свої кишенькові ЗМІ постійно говорять про погані дороги на Закарпатті, не голосували або були відсутні при прийнятті рішення про створення Дорожнього фонду, внесення змін до Держбюджету щодо вдосконалення фінансування дорожньої галузі, а також за Закон щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування. І коли я читаю відверті дурниці від партійного інтернет-рупора Балог про акцію протесту в

Хустському районі, де шляхи дійсно в поганому стані, то виникає одне питання – а що для ремонту доріг зробив Павло Балога, якого у Верхов ну Раду вибрали мешканці Хустщини? Нічого! Чи приніс він хоч гривню «депутатських» грошей на свій округ, як принесли багато інших депутатів від Закарпаття? Приніс нуль! Так само нічого не зробили для доріг і не принесли жодної гривні на свої округи Віктор і Іван Балоги. Більше того – всі троє були єдиними нардепами від Закарпаття, котрі не голосували за включення області в «дорожній експеримент», який торік став найбільшим дже-

релом фінансування ремонту шляхів, у тому числі на округах цих, перепрошую, народних обранців. Відповідально заявляю, що від клану Балог область не має жодної користі, ці панове думають тільки про те, де урвати гроші і як нашкодити. Останній приклад – проект зі спорудження двох міні-ГЕС у Мукачеві, які просуває Балога-юніор, котрого «няньо вчинили» мером. Хай навіть не сподіваються – наражати місто над Латорицею на небезпеку підтоплення, бо Балогам хочеться заробити на «зеленому тарифі», ми не дамо, жодних міні-ГЕС у Мукачеві не буде!

6 ЗЕЛЕНА ВАХТА

№4 (4715)

20 січня 2018 року

НЗ

TT ПІДСУМКИ

НІ – КОНЦЕСІЇ ЛІСІВ, П

ТАК – ДОХІДНОСТІ ГАЛУЗІ ності з нашого підлеглого. Нині він на лікарняному, але його теж звільнимо, – каже Валерій Іванович. – Є кримінальне провадження за знищення червонокнижних видів тварин».

ро незаконні рубки, аукціони деревини, прибутковість галузі та ще багато чого цікавого йшлося в середу під час прес-конференції в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Тема – підсумки роботи відомства у 2017-му. Тож доповідачами виступили начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга, його заступник Василь Кий, голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства Валерій Федурця.

ВСІ ПІДПРИЄМСТВА ПРИБУТКОВІ Як відзначив Валерій Мурга, рік для управління був позитивним: усі їхні підприємства спрацювали із прибутками, навіть ті, які створені не так давно (мова про «агроліси»), й дали один із найкращих показників у Карпатському регіоні. Чистий фінансовий результат за 2017-й становив 48,4 млн грн. Торік підприємства галузі в області сплатили до зведеного бюджету податків, зборів та обов’язкових платежів на 370,8 млн. грн, в тому числі до державного бюджету – 218,8 млн грн, до місцевого – 82,5 млн, єдиного соціального внеску – 69,5 млн грн. Зростання порівняно з 2016-м – 39,2 млн грн, або 12%. Обсяг реалізації продукції збільшився на 16%, або на 125,4 мільйона гривень, у порівнянні з минулим роком та склав 887,3 млн грн. Це незважаючи на те, що зменшилася заготівля деревини, – у 2017- му підприємства ЗОУЛМГ від усіх видів рубок мали 1202,2 тис. кубометрів (мінус 12% до 2016- г о). Нині ліс фактично не експортується, і начальник радіє з того, що вже чимало підприємств перейшли на кінцевий цикл переробки деревини, зокрема виготовляють меблі. Щодо прибутків, то Валерій Мурга вважає: їх вдалося досягти за рахунок найбільшої лісистості в Україні, ефективності роботи лісівників, аукціонних торгів із продажу необроблених лісоматеріалів. До речі, нещодавно почала діяти новація

ДУМКА ПРО «СВИДОВЕЦЬ»

– електронні торги. Але про їх ефективність говорити зарано.

НА ПРАЛІСИ КВИТКІВ НЕ ВИДАЮТЬ «Ми виконуємо вказівки Державного агентства лісового господарства, бо є його підлеглими. Чітко визначено – лісорубні квитки у пралісах не видаємо! Там усе прискіпливо аналізується, починаючи з віку дерев. Нині обмеження діє на 60% таких територій, далі буде більше, – прогнозує пан Мурга. – Недаремно ми добилися, щоб на сесії облради прийняли рішення про створення заказників місцевого значення на Свалявщині, Іршавщині та Тячівщині».

БУДУТЬ НАДАВАТИ ТУРПОСЛУГИ То р і к у л і с о в и х г о с п о дарствах, підпорядкованих ЗОУЛМГ, облаштували понад 200 місць, де можуть перепочити туристи. Найбільше їх у Рахівському, Великобичківському, Ясінянському та Свалявському лісгоспах. Переважно – в найбільш відвідуваних місцинах, поблизу історичних і природних пам’яток, криничок та джерел, уздовж доріг і туристичних маршрутів. Щодо вартості таких рекреаційних точок, якою цікавилися журналісти, то, за словами Валерія Мурги, вона коливається від 30 тисяч (альтанка, мангал) до 500 тисяч гривень (туристичний будинок). Останніх за рік встановили чотири – два у Великобичківському лісгоспі, по один біля підніжжя Драгобрата й у

~~Під час прес-конференції керівництво ЗОУЛМГ відповіло на численні запитання журналістів Турбатському лісництві Брустурянського лісгоспу. До всього у планах – надавати повноцінні туристичні послуги.

ЛІСОВА ДОРОГА З’ЄДНАЛА РАЙОНИ У 2017-му управління проклало 24,5 кілометра лісових доріг, а також облагородило 22,3 км. Разом із тим, уже завершили будівництво та відновлення шляху, який з’єднує два найбільші райони краю – Рахівський та Тячівський (між селами Чорна Тиса та Лопухів). Його протяжність – 11,6 км. Лідерами зі зведення лісових доріг серед підприємств ЗОУЛМГ є Рахівське ЛДГ (5 км нових та капітальний ремонт 10,5 км шляхів) і Брустурянське ЛМГ (6 км нових). Крім того, торік капітально відремонтували лісові автомобільні дороги довжиною 21,4 км, провели поточний ремонт на 270 км шляхів, 460 погонних метрів мостів та 230 п. м підпірних стінок. Є вже навіть плани на 2018-й –збудувати 20 км та облаштувати 29 км доріг. Це буде більше, ніж минулоріч.

«МИ СВОЇХ НЕ ПОКРИВАЄМО» – 9 ЗВІЛЬНЕНИХ, 89 ПОКАРАНИХ Валерій Мурга каже, що однією з найбільших проблем залишаються незаконні рубки.

TT ДОБРА СПРАВА

ДРУГА ХВИЛЯ ПІДГОДІВЛІ ТВАРИН СТАРТУВАЛА В МИСЛИВСЬКИХ УГІДДЯХ

Щоб пережити зиму, диким тваринам потрібна допомога людей. Відтак єгері регулярно наповнюють «соціальні їдальні» для лісових мешканців. Уже стартувала друга хвиля підгодівлі. Для цих потреб лісівники та користувачі мисливських угідь, єгері заздалегідь заготовляють корми – сіно, солонці, зернові суміші тощо. Зазвичай тварин підгодовують 1 – 2 рази на тиждень, а коли сильні снігопади і міцний мороз – майже щодня.

До прикладу, днями працівники державної лісової охорони Хустського ЛДГ разом із мисливцями УТМР теж почастували дичину. В молодих насадженнях бука, дуба був неврожайний рік, тому впродовж 2017-го виклали 7 080 кілограмів сіна, 14 250 кг зерна й комбікорму, кукурудзи в початках і зернах – відповідно 15 730 та 9 300 кг. Систематично поповнюються солонці, яких тут нараховується понад 300. Тваринна «їдальня» зазвичай розташовується посеред лісу, далеко від дороги. Поблизу є кормосховище, в якому від самого початку заготівлі й до кінця зими зберігаються припаси. У великих лісових господарствах, аби нагодувати всіх підо пічних, за день єгер, буває, намотує понад 70 кілометрів. Для багатьох мешканців лісу життєво необхідна сіль. Козулі теж її лижуть, але вважають за краще ласувати зерновими сумішами. У пшеницю, овес, ячмінь додають кукурудзу, горох, картоплю. Ще ці тварини дуже люблять ніжні гілочки-пагони, тому спеціально для них розкидують у місцях підгодівлі сушені віники. Благородні олені, крім зерна, обожнюють моркву та яблука. Їм виживати взимку набагато легше, ніж мініатюрним 30-кілограмовим козулям, бо 200-кілограмовий олень копитами і глибокий сніг розкопає, і кригу проб’є. До речі, козулі гидливі, тонко реагують на запах і з того боку, де лисиця «наслідила», вже не наблизяться до підгодівельного майданчика. Інколи шкодять і дикі кабани. Щоб непрохані гості не рознесли «їдальні», єгері ставлять їх на високі підпірки. Приходять сюди й зайці. Козулі їдять неакуратно – розкидають сіно й зерно – і тоді вже вухаті ґрунтовно «зачищають» територію. Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Торік зафіксовано 421 випадок (загальна маса – 2104 кубометри). А от сума завданої шкоди лісовому господарству – 11, 1 млн грн. Однак кількість незаконних рубок зменшилася втричі, якщо порівняти з минулим роком. Не остання заслуга в цьому громадськості. Справи по 198 таких випадках лісогосподарські підприємства передали на розслідування та розгляд у правоохоронні органи та суди. Нерідко в цих рубках фігурують самі лісівники. Тому в 2017-му до дисциплінарної відповідальності притягнули 89 осіб, звільнили із займаних посад – 9, відкрито 31 кримінальне провадження. Торік лісівникам закидали й перешкоджання журналістській діяльності, вбивство червонокнижних видів тварин. Щодо першого випадку, то він стався у Лопухівському лісництві Брустурянського ДЛГ, коли журналісти вибирали місце для кадру. На них із погрозами накинувся лісничий. «І хоч це один із кращих фахівців «старої закалки», але це не дозволяє йому так поводитися, – каже начальник управління. – Його звільнено, є кримінальне провадження». Стосовно іншого випадку – то в інтернеті з’явилася світлина з убитою риссю, яку тримав лісничий із Рахівського лісгоспу. «І хоч фото зроблене 4 роки тому, але це не знімає відповідаль-

Мова про теперішні пристрасті довкола будівництва курорту «Свидовець» на території Тячівщини та Рахівщини. «Я не знаю про судові тяганини з цього питання, бо це не наша компетенція. Наше управління є постійним користувачем земель. І от коли питання дійде до цього, тільки тоді будемо причетні до проекту. Поки маємо інформацію, де планується об’єкт, яка орієнтовна площа, – каже. – Особисто моя думка така. Я – за розвиток туризму. І від цього ми нікуди не подінемося, бо наш край дуже цікавий. А те, що кажуть, буцімто масово вирубуватимуть ліс, – то це неправда. Якому курорту цікаві гори без лісу?! Поки бачу кількох активістів, висновків про шкоду навколишньому середовищу не бачив. Усе одно все вирішуватиме громадськість».

ЛІСИ В КОНЦЕСІЮ – НІ Питали й про нещодавні мітинги лісівників по цілій Україні. Обурення викликала концепція щодо реформування лісової галузі. «Головне, нас почули у владних кабінетах. Процес призупинено, створено робочу групу. «Почули», що нині йдеться вже не про реформування галузі – тільки про реформування роботи. По-друге, фактично, планувалося віддавати ліси в концесію – це тепер на рівні обговорення, – зазначає Валерій Мурга. – Моя особиста думка – ліс повинен залишатися тільки в державній власності. Бо маємо негативний досвід Канади, де нині викуповуються ліси назад за державні гроші». Оксана ШТЕФАНЬО

TT І ТАКЕ БУВАЄ...

СТАЛИ «НЯНЬКАМИ» ДЛЯ КОЗУЛІ

СПІВРОБІТНИКИ ПЕРЕЧИНСЬКОГО ЛГ

Співробітники Перечинського державного лісового господарства взяли під опіку козулю, яка ледве вирвалася з течії річки Шипот. Маленька гостя з останніх сил дісталася контори лісництва «Шипот», знесилена та замерзла. Лісівники нагодували тваринку, обігріли, а потім через певний проміжок часу, коли гостя набралася сил,

TT КОРОТКО

ПОНАД МІЛЬЙОН ГЕКТАРІВ – ЗАГАЛЬНА ПЛОЩА МИСЛИВСЬКИХ УГІДЬ ОБЛАСТІ, Й НА ВСІХ ОБЛІКУВАЛИ ТВАРИН

Щороку після завершення сезону полювання мисливські господарства Закарпаття проводять облік диких тварин і на його підставі визначають норми відстрілу на наступний сезон, ухвалюють рішення про часткову чи повну заборону полювання на певний вид дичини.

повернули її в звичне середовище. Фахівці припускають, що в річку з досить високим рівнем води бідолаху загнали вовки, інформує прес-служба ЗОУЛМГ. Облік тварин проводили, в основному, методом шумового погона та маршрутним, а також наглядом у місцях підгодівлі. Це дало можливість більш точно визначити чисельність лісових мешканців і місця їх перебування на території господарств. Облік також дозволяє виявити місця скупчення дичини для подальшого планування біотехнічних та охоронних заходів. Як повідомляє прес-служба ЗОУЛМГ, на сьогодні загальна площа мисливських угідь в області становить 1 068 943 га.

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 7 ПОНЕДІЛОК 22 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 09:25, 13:00, 15:00, 18:05, 21:00 Новини. 08:05, 0 9 : 0 5 Д о б р о г о ранку, Країно! 09:40 Д/ф «Легіон. Хроніка Української Галицької армії». 10:55 Д/ф «Українська Гельсінська спілка-вектор визначено». 12:00 Д/ф «Дебальцеве». 13:10, 14:30 РадіоДень. 13:55 Перша шпальта. 15:15 Розсекречена історія. 16:45 Хто в домі хазяїн. 17:15 М / с « Ч о р н и й Джек». 17:50 Новини. Світ. 18:20, 21:30 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 До справи. 19:30 з Майклом Щуром. 20:15 Війна і мир. 21:50 Новини. Спорт. 22:15 Інтермаріум. 23:25 Д/с «Зустріч Лувру та Забороненого міста». 00:15 Роздягалка. 00:40 Д/с «Дика планета».

08:00, 09:00, 12:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30, 11:00, 12:20 Чотири весілля. 12:55, 14:10 Міняю жінку. 15:45 Х/ф «Я знову тебе кохаю». 17:10 Т/с «Нескінченне кохання». 20:15, 21:15 Х/ф «Школа». 22:15 «Гроші «. 23:30 Х/ф «Кохання-зітхання».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

ВІВТОРОК 23 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 09:25, 13:00, 15:00, 18:05, 21:00 Новини. 08:05, 09:05 Доброго ранку, Країно! 09:40, 19:25 Д/с «1000 днів для планети». 10:50 Т/с «Бодо». 11:55 Д/ф. 13:10, 14:30 РадіоДень. 13:55, 22:15 Складна розмова. 15:15 Фольк-musіc. 16:45 Діти Z. 17:15 М / с « Ч о р н и й Джек». 17:50 Новини. Світ. 18:20, 21:30 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Перший на селі. 20:25 Наші гроші. 21:50 Новини. Спорт. 22:50 Д/с «Спільноти тварин». 23:20 Д/с «Музична одісея Арірант. Оповідь». 00:15 Д/с «Дива Китаю «. 00:40 Д/с «Дика планета».

08:00, 09:00, 12:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30, 11:00, 12:20 Чотири весілля. 12:45, 14:00 Міняю жінку. 15:45 Х/ф «Я знову тебе кохаю». 17:10 Т/с «Нескінченне кохання». 20:15, 21:10 Х/ф «Школа». 22:10 «Інспектор. Міста». 23:45 Х/ф «Кохання-зітхання - 2».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:05, 12:25, 20:40 Т/с «Мереживо долі». 12:40 Т/с «Червона королева».

10:15 Х/ф «Найчарівніша та найпривабливіша». 12:25 Т/с «Нехай говорять». 16:05 «Чекай мене». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 20:40 Т/с «Мереживо долі». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «Дорога моя людина».

08:00 Х/ф «Мушкетери». 10:00 Х/ф «Геркулес». 12:00 Від пацанки до панянки. 15:50 Таємний агент. 17:00 Таємний агент. Постшоу. 19:00 Ревізор. 22:00 Пристрасті за Ревізором. 00:30 Х/ф «Костянтин».

08:00, 08:30, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 22:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:25 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:20, 17:50 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:15, 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 Інформаційний день. 18:40 Місцевий час. 19:30 Час можливостей. 21:40 Час-Tіme. 22:15 Стоп корупції! 23:10 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Антизомбі. 11:05 Секретний фронт. Дайджест. 11:50, 13:15 Х/ф «Подарунок». 12:45, 15:45 Факти. День.

14:50, 15:50, 16:45 «Речдок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «У зоні особливої уваги».

08:30 Kіds Tіme. 08:40 Серця трьох. 10:30 Ревізор. 13:40 Пристрасті за Ревізором. 16:20 Таємний агент. 17:30 Таємний агент. Пост-шоу. 19:20 Суперінтуїція. 21:00 Аферисти. 22:00 Х/ф «Мачо і Ботан». 00:00 Х/ф «Запит у друзі».

08:00, 08:30, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 22:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:25 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:20, 17:50 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:15, 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 Інформаційний день. 18:40 Місцевий час. 19:30 Час. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme. 22:15 Агрокраїна. 22:30 Кордон держави. 23:10 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Більше, ніж правда. 11:05 Антизомбі. 12:00, 13:15 Х/ф «Живеш тільки двічі». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:50, 16:15 Т/с «Володимирська, 15».

14:20, 16:15 Х/ф «Кінг Конг». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:20 Більше, ніж правда. 21:20 С к е т ч - ш о у « Н а трьох». 22:25 Свобода слова. 00:30 Х/ф «Живеш тільки двічі».

08:45 Х/ф «Не можу сказати «прощавай». 10:35 Х/ф «Щастя за рецептом». 12:40 «Холостяк - 7». 15:25 «Містичні історії-6 з Павлом Костіциним». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00, 23:10 Т/с «Коли ми вдома». 19:50, 22:40 Х-Фактор.

08:40 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:30 «Академія сміху». 09:55 Х/ф «Зворотної дороги немає». 13:50 Х/ф «Буркун». 15:50 Х/ф «Знайти та знешкодити». 17:20 Х/ф «Слід в океані». 19:00, 00:55 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 23:00 Х/ф «Вершник без голови».

08:50 Х/ф «Людина-амфібія». 10:35 «Кримінальні справи». 12:25 «Легенди карного розшуку». 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 15:05 Х/ф «Морський патруль». 16:50 Х/ф «Ставка більша за життя». 19:30 Т/с «Морський патруль». 21:20 Т/с «Криміналіст - 5». 23:45 Т/с «Служба розслідувань».

17:15, 21:25 Скетч-шоу «На трьох». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Громадянська оборона. 23:30 Х/ф «Діаманти назавжди».

15:25 «Містичні історії-6 з Павлом Костіциним». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00, 23:10 Т/с «Коли ми вдома». 19:50, 22:40 Х-Фактор.

08:40 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:30 Х/ф «Інспектор Лосєв». 13:25 Х/ф «Психопатка». 15:30 Х/ф «Між високих хлібів». 17:10 Х/ф «Вершник без голови». 19:00, 00:15 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 23:00 Х/ф «Червоненька квіточка».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Це було в Пенькові». 10:55 «Кримінальні справи». 12:40 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:30 Т/с «Морський патруль». 16:45 Т/с «Ставка більша за життя». 21:20 Т/с «Криміналіст - 5». 23:45 Т/с «Служба розслідувань».

00:02, 23:46 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 22:10, 23:00 Вчасно. 08:05, 08:35, 10:00, 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі.

00:02, 23:46 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно. 08:05, 08:35, 10:00, 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Шовкова косиця. 12:15 Мультик. 12:30 Віконечко (Вінниця). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Горизонт. 13:40 Одкровення. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Д/ф «Кібервійни». 17:35 Психолог і я. 17:50 Спорт-тайм. 18:20 Фаребна дуга. 18:50 Новини (угорською). 19:20 #Тиса_Lіve. 20:00 Персона. 20:50 Кольорові сни. 21:00 На власні очі. 21:55 Новини (угорською. 22:00 Про головне. 23:20 Молодіжний мікс (Вінниця).

08:00 Бушидо. 10:00, 18:15 «Спецкор». 10:35, 18:45 «ДжеДАІ». 11:05 «Загублений світ». 12:05 «Шалене відео поукраїнськи». 12:20 Т/с «Ментівські війни. Київ 2». 16:25 Х/ф «Бібліотекар 3: Прокляття Юдиного потира». 19:20 Т/с «Команда». 21:15, 23:05 Т/с «Кістки 5». 00:50 Т/с «Легенди 2».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 11:40 Реальна містика. 13:50, 15:30 Т/с «Чужа доля». 18:00 Т/с «Кільце з рубіном». 19:45 «Говорить Україна».

09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Дивосвіт. 12:15 Мультик. 12:30 Разом (Полтава). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Словацькі погляди. 13:40, 19:20 #Тиса_Lіve. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 До справи. 17:35 Один з нас. 17:50 Русинська родина. 18:20 Р у м у н с ь к и й телекурс’єр. 18:50 Новини (угорською мовою). 20:00 Відкрита лекція. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Час футболу. 22:30 Спорт-тайм. 23:20 1001 тур (Вінниця).

08:00, 1 3 : 0 5 « О б л о м . UA.». 09:00 Бушидо. 10:00, 18:15 «Спецкор». 10:35, 18:45 «ДжеДАІ». 11:05, 17:15 «Загублений світ». 15:30 Х / ф « Р о ж е в а пантера 2». 19:20 Т/с «Команда». 21:15 Т/с «Кістки 6». 23:05 Т/с «Кістки 5». 00:50 Т/с «Легенди 2».

13:30, 16:15, 17:30, 18:30, 20:45 Гірські лижі. 15:00, 23:15, 00:30 Теніс. 17:00 Футбол. 19:45 Кінний спорт.

21:00 Т/с «На лінії життя». 23:30 Х / ф « В о д н и й світ».

18:15 Зимові види спорту. 18:45, 23:30 Стрибки на лижах. 20:00, 21:00, 00:30 Теніс. 20:55, 00:25 Новини. 23:00 Біатлон. 00:15 «Ваттс».

08:20 Правда життя. 09:20 Левиний рик. 10:20 Африка: хижий світ. 11:20 Наші. 12:20 Скептик. 13:20 Таємниці дефіциту. 14:10 Містична Україна. 15:10, 21:40 Мистецтво виживання. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:00 Таємниці акул. 17:50 Погляд з середини. 18:50 Бандитська Одеса. 19:50, 23:40 Великі танкові битви. 22:40 Диво-винаходи. 00:30 Дзеркало історії.

13:01, 15:20, 16:15, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55 «Сьогодні вдень». 14:10 Прогноз погоди. 14:35 «Вік». 15:35 Т/ж «Ти вдома!». 16:35 «Блакитна планета». 17:35 «Угорські фермери». 18:33 «Сума». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Світ». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

17:50 Т/с «Відважний і красуня». 19:00, 23:00 Факти. 20:00 «Піраміда». 21:35 «Гроші або роки!». 23:25 Х / ф « І н д і а н а Джонс: У пошуках втраченого ковчега».

13:45, 21:25 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 15:00 Т/с «Поліцейська академія». 16:05 Т/с «Сулейман». 17:15 Т/ж зірок. 17:45 Т/с «Еліф». 19:00, 00:45 Новини. 20:05 «Фокус». 20:45 Т/с «Серед друзів». 22:40 Т/с «Кістки». 23:45 Т/с «Смертельна зброя».

TV JOJ 08:30, 15:55 «Судові справи». 10:50, 17:00 Т/с «Правозахисники». 11:50 Т/с «Клан». 13:00, 18:00, 20:30 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 «Найкраще житло». 14:50 «Новий дизайн». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 «Інкогніто». 23:00 «Пароль». 23:40 Т/с «Вічко». 00:35 Т/с «Роузвуд».

13:30 Т/с «Уокер - техаський рейнджер». 14:35 «Сімейні таємниці». 15:45 Т/с «Паула і Пауліна». 16:45 Т/с «Прокидатися з тобою».

09:30, 17:25 Д/с «Дивовижні краєвиди». 10:00 Т / с « П р и г о д и Шерлока Холмса». 11:05, 00:55 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 Т/с «Справедлива Емі». 15:50 «Реальні історії з Каткою Бріхт». 17:55 «Пізно ввечері». 18:50 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди.

20:40, 00:25 Новини. 22:45 Вітрильний спорт.

00:25 Т/с «Чикаго у вогні».

13:45, 21:25 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 15:00 Т/с «Поліцейська академія». 16:05 Т/с «Сулейман». 17:15 Т/ж зірок. 17:45 Т/с «Еліф». 19:00, 00:04 Новини. 20:05 «Фокус». 20:45 Т/с «Серед друзів». 22:35 Т/с «Касл». 23:40 «Легенди живуть із нами». 00:40 «За кулісами».

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:15, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Блакитна планета». 15:35 «Угорські фермери». 16:35 «Церковне життя». 17:35 «Карпатський експрес». 18:33 «Шанс». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сім’я-2018». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Уокер - техаський рейнджер». 14:35 «Сімейні таємниці». 15:45 Т/с «Паула і Пауліна». 16:45 Т/с «Прокидатися з тобою». 17:50 Т/с «Відважний і красуня». 19:00, 23:00 Факти. 20:00 «Піраміда». 21:35 «Гроші або роки!». 23:25 Т/с «Підступні покоївки».

21:30 Х/ф «Розмови з моїм садівником». 23:20 Т/ж «Репортери». 23:50 Т/с «Лабіринт».

09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30 Т/ж «Поліція». 09:45 Д/с «Цехи і мануфактури». 10:20 Д/с «Карпатський путівник: Медзев». 10:30 «Віч-на-віч». 10:55 Т/ф «Я була зі свинцю». 12:00 Музична «Співайте з нами». 12:25, 19:30 М/с. 13:05 «Велоподорожі». 13:15 Д/с «З міста до міста: Кошице». 13:40 «Орієнтації». 14:10 Д/с «Шлях». 14:35 «Покоління». 15:15 «Парк». 16:00 «Мої сім чудес». 16:35 Т/ж нацменшин. 17:00 «Супервідчуття: у повітрі». 17:30 «Автосалон». 17:55 «Безпека руху». 18:00, 20:50 Новини. 18:15 Д/с «Праведні». 18:30 Новини з регіонів. 18:45 «Привіт, Словаччино!». 20:30 «Виховання дітей». 21:10 «Мій діагноз». 21:35 Д/с «Сильна збірка». 22:30 Д/ф «Шість відчуттів Парижа: смак». 23:00 Новини і коментарі. 23:30 Х/ф «Пограбування по-італійськи».

09:00, 11:15, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:05 «Ранок з М-студіо». 10:30 новини «7 ДНІВ» (повтор ). 11:20, 16:25 «З вірою в серці». 11:25, 18:05, 00:15 Т/с. 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 14:45, 15:40, 20:45 Д/ф. 17:00 М/с. 19:35 Вечірня казка. 20:00 «Духовне джерело». 22:05 Кіновечір з М-студіо.

21:30 Т/с «Шаріте: Милосердя». 23:10 Т/с «Північне сонце». 00:10 Т/с «Закон і порядок».

08:30, 1 5 : 5 5 « С у д о в і справи». 10:50, 17:00 Т/с «Правозахисники». 11:50 Т/с «Клан». 13:00, 18:00, 20:30 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 «Найкраще житло». 14:50 «Новий дизайн». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Вовки». 22:40 «Все, що Андер любить». 23:00 Т/с «Заручниця». 00:10 Т/с «Роузвуд».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30, 18:30 Новини з регіонів. 09:45, 18:45 «Привіт, Словаччино!». 10:30 Т/ж нацменшин. 11:00 Т/ф «Шлях до кривавого поля». 12:20 Д/ф «Фашанги». 12:30, 19:30 М/с. 13:20 «Велоподорожі». 13:30 Д/с «З міста до міста». 13:55 Д/с «Нова Зеландія». 15:35 Т/ж «ВАТ». «. 16:05 «Мої сім чудес». 16:35 Русинський т/ж. 17:00 «Супервідчуття: вночі». 17:30 Т/ж рибалок. 18:00, 20:50 Новини. 18:15 Д/с «Праведні». 21:10 Д/ф «Історія мафії». 22:05 Д/ф «У шкірі Еркюля Пуаро». 23:05 Новини і коментарі. 23:35 Дискусійна з Міхалом Гавраном. 00:45 Д/ф «Невідомий Голокост».

09:30, 17:25 Д/с «Дивовижні краєвиди». 10:00 «Пізно ввечері». 11:05, 00:50 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 Т/с «Справедлива Емі». 15:55 «Реальні історії з Каткою Бріхт». 17:55 Т/с «Пригоди Шерлока Холмса». 18:50 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди.

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 18:05, 20:00, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 14:40, 15:40 Д/ф. 17:05 М/с. 19:35 Вечірня казка. 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.

TV JOJ

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ СЕРЕДА

00:25 Х/ф «Хід у відповідь».

24 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 09:25, 13:00, 18:05, 21:00 Новини. 08:05, 09:05 Доброго ранку, Країно! 09:30 Х/ф «Пророк Ієремія.». 09:40, 19:25 Д/с «1000 днів для планети». 10:50, 14:25, 23:20 Біатлон. 13:10 РадіоДень. 13:55 Наші гроші. 16:45 М / с « Ч о р н и й Джек». 17:50 Новини. Світ. 18:20, 21:30 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Д/ф «Пліч-о-пліч». 20:25 Роздягалка. 21:50 Новини. Спорт. 22:15 Світло.

08:00, 09:00, 12:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30, 10:50 Чотири весілля. 12:20, 14:05 Міняю жінку. 15:45 Х/ф «Я знову тебе кохаю». 17:10 Т/с «Нескінченне кохання». 20:15, 21:15 Х/ф «Школа». 22:15 «Одруження наосліп 4». 23:45 Х/ф «Хранитель» (16+).

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:05, 12:25, 20:40 Т/с «Мереживо долі». 12:40 Т/с «Червона королева». 14:50, 15:50, 16:45 «Речдок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:30 «Слідство вели... з Леонідом Каневським».

ЧЕТВЕР 25 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 09:25, 13:00, 15:00, 18:05, 21:00 Новини. 08:05, 09:05 Доброго ранку, Країно! 09:30 Х/ф «Пророк Ієремія.». 09:40, 19:25 Д/с «1000 днів для планети». 10:50 Т/с «Бодо». 11:55, 00:40 Д/ф. 13:10, 14:30 РадіоДень. 13:55, 00:10 Роздягалка. 15:15 Надвечір’я. Долі. 16:45 М/с «Чорний Джек». 17:50 Новини. Світ. 18:20, 21:30 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Д / ф «Білий Слон». 20:25 «Схеми». 21:50 Новини. Спорт. 22:15 Д/с «Спільноти тварин». 23:20 Д/с «Музична одісея Арірант. Оповідь». 23:45 Д/с «Музична одісея Арірант. Шоу».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30, 10:50, 12:20 Чотири весілля. 12:35, 14:00, 22:15 Міняю жінку. 15:45 Х/ф «Я знову тебе кохаю». 17:10 Т/с «Нескінченне кохання». 20:15, 21:15 Х/ф «Школа». 23:15 Х/ф «Фальшиві заручини».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:05, 12:25, 20:40 Т/с «Мереживо долі». 12:40 Т/с «Червона королева».

08:20 Kіds Tіme. 08:30 Серця трьох. 10:30 Ревізор. 13:30 Пристрасті за Ревізором. 16:00 Таємний агент. 17:30 Таємний агент. Пост-шоу. 19:20 Суперінтуїція. 21:00 Аферисти. 22:00 Х/ф «Мачо і Ботан 2». 00:10 Х/ф «Мачо і Ботан».

08:00, 08:30, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 22:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:25 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:20, 17:50 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:15, 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 Інформаційний день. 18:40 Місцевий час. 19:30 Час. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme. 22:15 Особливий погляд. 23:10 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Громадянська оборона. 11:05 Антизомбі. 12:00, 13:15 Х/ф «Діаманти назавжди». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:55, 16:15 Т/с «Володимирська, 15». 17:15, 21:25 Скетч-шоу «На трьох». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Секретний фронт. 23:30 Х/ф «Живи і дай померти іншим».

14:50, 15:50, 16:45 «Речдок». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:35 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 00:25 Х/ф «Без особливого ризику».

08:15 Kіds Tіme. 08:20 Серця трьох. 10:20 Ревізор. 13:20 Пристрасті за Ревізором. 16:20 Таємний агент. 17:40 Таємний агент. Пост-шоу. 19:20 Суперінтуїція. 21:00 Аферисти. 22:00 Х/ф «Вовк з Уолл-Стріт».

08:00, 0 8 : 3 0 , 0 9 : 0 0 , 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 22:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:15 Огляд преси. 08:35 Капітал. 08:45 Клуб LIFE. 09:20, 17:50 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:15, 15:25, 16:15, 17:15 Інформаційний день. 18:15 ПроУкраїнське. 18:40 Місцевий час. 19:30 Час. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme. 22:15 Акцент. 23:10 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Секретний фронт. 11:05 Антизомбі. 12:00, 1 3 : 1 5 Х/ф «Живи і дай померти іншим». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День.

08:40 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:30 «Академія сміху». 09:55 Зіркове життя. 10:45 «Моя правда». 11:25 Х/ф «Тривай, тривай, чарівносте...». 13:10 Х/ф «Усі повинні померти». 15:30 Х / ф « Р о з м а х крил». 17:20 Х/ф «Знайти та знешкодити». 19:00, 00:55 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 23:00 Х/ф «Приходьте завтра».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Підірване пекло». 10:50 «Кримінальні справи». 12:40 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:30 Т/с «Морський патруль». 16:50 Т/с «Ставка більша за життя». 21:20 Т/с «Криміналіст - 5». 23:45 Т/с «Служба розслідувань».

15:00, 16:15 Т/с «Володимирська, 15». 17:20, 21:25 Скетч-шоу «На трьох». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Інсайдер. 23:30 Х/ф «Людина із золотим пістолетом».

09:45 «Холостяк - 7». 15:25 «Містичні історії-6 з Павлом Костіциним». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00 Т/с «Коли ми вдома». 19:50, 22:40 Х-Фактор.

08:40, 09:00 10:05 10:40 11:30 12:20

09:30 М/ф. «Top Shop». «Академія сміху». Зіркове життя. «Моя правда». Х/ф «Не було б щастя». 13:35 Х/ф «Загублене місто». 15:30 Х/ф «Слід в океані». 17:10 Х/ф «Злий дух Ямбуя». 19:00, 00:25 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 23:00 Х/ф «Тривай, тривай, чарівносте...».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Суворі кілометри». 10:50 « К р и м і н а л ь н і справи». 12:40 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:30 Т/с «Морський патруль». 16:50 Т / с « С т а в к а більша за життя». 21:20 Т/с «Криміналіст - 5». 23:45 Т/с «Дуель під сонцем».

00:02, 23:46 Музична мозаїка.

12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Румунське слово. 13:40, 19:20 #Тиса_Lіve. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Час футболу. 18:20 Точка зору. 18:50 Новини (угорською мовою). 20:00 Психодог і я. 20:15 Один із нас. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Д/ф «Океан Вет». 21:55 Н о в и н и ( у г о р ською. 22:00 Я знаю. 22:30 Психолог і я. 22:45 Один з нас. 23:20 Зустріч для Вас (Полтава).

08:00, 1 3 : 1 0 « Ш а л е не відео поукраїнськи». 09:00 Бушидо. 10:00, 18:15 «Спецкор». 10:35, 18:45 «ДжеДАІ». 11:05, 17:15 «Загублений світ». 15:40 Х/ф «Природжений гонщик». 19:20 Т/с «Команда». 21:20 Т/с «Кістки 6». 23:10 Т/с «Кістки 5». 00:55 Т/с «Легенди 2».

14:30, 15:00, 17:15, 17:45, 22:45 Гірські лижі. 15:45, 18:30, 20:00, 21:00, 23:30, 00:30 Теніс. 20:55, 00:25 Новини.

08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно. 08:05, 0 8 : 3 5 , 1 0 : 0 0 , 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Психолог і я. 12:15 Мультик. 12:30 Палітра (Чернівці). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 На власні очі. 13:40, 19:20 #Тиса_Lіve. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10 Складна розмова. 17:37 Дивосвіт. 17:50 Словацькі погляди. 18:20 Румунське слово. 18:50 Новини (угорською мовою). 20:00 Сам собі господар. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Романо джівіпен. 21:55 Новини (угорською. 22:00 Відкрита лекція. 22:30 Мистецтво жити. 22:45 Шовкова косиця. 23:20 К а в о в и й к л у б (Суми).

08:00 «Облом.UA.». 09:00 Бушидо. 10:00, 18:15 «Спецкор». 10:35, 18:45 «ДжеДАІ». 11:05, 17:15 «Загублений світ». 13:05 «Помста природи». 15:30 Х/ф «Що приховує брехня». 19:20 Т/с «Команда». 21:20 Т/с «Кістки 6». 23:10 Т/с «Кістки 5». 00:55 «Шалене відео поукраїнськи».

08:20 Правда життя. 09:20, 17:00 Левиний рик. 10:20 Африка: хижий світ. 11:20 Наші. 12:20 Скептик. 13:20 Таємниці дефіциту. 14:10 Містична Україна. 15:10, 21:40 Мистецтво виживання. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:50, 22:40 Погляд з середини. 18:50 Бандитська Одеса. 19:50, 23:40 Великі танкові битви. 00:30 Дзеркало історії.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:20, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Церковне життя». 15:35 «Карпатський експрес». 16:35 Освітній т/ж. 17:35 «Форинт, філлер». 18:33 «Сім’я-2018». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Блакитна планета». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

18:00 Т/с «Кільце з рубіном». 19:45 «Говорить Україна». 23:30 Т/с «CSI. Місце злочину».

14:30 15:00, 21:25, 21:30

Вітрильний спорт. 00:30 Теніс. 00:25 Новини. Велотрек. Німеччина.

08:20 Правда життя. 09:20 Таємниці акул. 10:20 Африка: хижий світ. 11:20 Незвичайні культури. 12:20 Скептик. 13:20 Прокляття скіфських курганів. 14:10 Містична Україна. 15:10, 21:40 Мистецтво виживання. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:00 Левиний рик. 17:50 Диво-винаходи. 18:50 Бандитська Одеса. 19:50, 23:40 Великі танкові битви. 22:40 Погляд з середини. 00:30 Дзеркало історії.

13:00, 14:01, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 1 4 : 1 5 , 1 5 : 2 0 , 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 Освітній т/ж. 15:35 «Форинт, філлер». 16:35, 20:05 Т/ж ЄС. 17:35 Т/ж «Кошик». 18:33 «Угорські фермери». 18:50 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35 «Сьогодні вночі».

13:45, 21:25 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 15:00 Т/с «Поліцейська академія». 16:05, 22:35 Т/с «Сулейман». 17:15 Т/ж зірок. 17:45 Т/с «Еліф». 19:00, 00:15 Новини. 20:05 «Фокус». 20:45 Т/с «Серед друзів». 23:45 «Поза домом». 00:50 «За кулісами».

TV JOJ 08:30, 15:55 «Судові справи». 10:50, 17:00 Т/с «Правозахисники». 11:50 Т/с «Клан». 13:00, 18:00, 20:30 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 «Найкраще житло». 14:50 «Новий дизайн». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Вовки». 22:40 «Все, що Андер любить». 23:20 Т/с «Заручниця».

09:30, 17:25 Д/с «Дивовижні краєвиди». 10:00, 17:55 Т/с «Пригоди Шерлока Холмса». 11:05, 00:15 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 Т/с «Справедлива Емі». 15:55 «Реальні історії з Каткою Бріхт». 18:50 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Яношик: Гірські месники» 1-2 с.

13:45, 21:25 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 15:00 Т/с «Поліцейська академія». 16:05 Т/с «Сулейман». 17:15 Т/ж зірок. 17:45 Т/с «Еліф». 19:00, 00:35 Новини. 20:05 «Фокус». 20:45 Т/с «Серед друзів». 22:35 Т/с «Розлучені». 23:35 Т/с «Смертельна зброя».

TV JOJ 08:35, 15:55 «Судові справи». 10:55, 17:00 Т/с «Правозахисники». 11:55 Т/с «Клан». 13:00 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 «Найкраще житло». 14:50 «Найкращий дизайн». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінал. Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 «Інкогніто». 00:15 Т/с «Колабс». 00:55 Т/с «Роузвуд».

09:30, 17:25 Д/с «Дивовижні краєвиди». 10:00, 17:55 Т/с «Пригоди Шерлока Холмса». 11:05, 00:45 Т/с «Детектив Неш Бріджес».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30, 18:30 Новини з регіонів. 09:45, 18:45 «Привіт, Словаччино!». 10:30 Русинський т/ж. 11:00 Т/ф «Буки підполянські». 12:10 Музична фольклорна. 12:30, 19:30 М/с. 13:30 «Велоподорожі». 13:40 Д/ф «Невідомий Голокост». 14:25 Д/ф «У шкірі Еркюля Пуаро». 15:35 «Мій діагноз». 16:00 «Мої сім чудес». 16:30 Угорський т/ж. 17:00 «Супервідчуття: на землі». 17:30 Д/ф «Повернення: серпокрилець чорний». 18:00, 20:50 Новини. 18:15 Д/ф «Праведні». 21:10 Д/ф «Улюблені тварини». 22:10 Д/ф «Слідами Калашнікова». 23:10 Новини і коментарі. 23:40 Д/ф «Яношик». 00:35 Х/ф «Яношик: Гірські месники».

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 «Ранок з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 14:40, 18:05, 20:00, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 15:40 Д/ф. 17:00 М/с. 19:35 Вечірня казка. 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.

11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 Т/с «Справедлива Емі». 15:50 «Реальні історії з Каткою Бріхт». 18:50 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 «Золоті часи». 22:35 Х/ф «Моя чудова італійська сім’я». 00:05 Т/с «Закон і порядок».

10:30 Теніс. 15:40 Д/ф «Художні витвори на склі». 16:10, 21:10 Д/ф «Яношик-21». 16:35 Ромський т/ж. 17:00 «Супервідчуття: комунікація». 17:35 Д/ф «Іспанська творчість». 17:50 Т/ж нацменшин. 18:00, 20:50 Новини. 18:15 Д/ф «Праведні». 18:30 Новини з регіонів. 19:30 М/с. 20:35 «Дивовижне мініательє». 22:15 М/ф «Опришок Юрко». 23:30 Д/ф «Поділ федеративної держави». 00:25 Х/ф «Яношик: Гірські месники».

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 18:05, 20:00, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 М/ф. 14:30, 16:30, 18:00 Новини. 14:40, 15:40 Д/ф. 17:05 М/с. 19:35 Вечірня казка. 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо.

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 П’ЯТНИЦЯ 26 СІЧНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 0 9 : 2 5 , 18:05, 21:00 Новини. 08:05, 09:05 Доброго ранку, Країно! 09:40, 19:25 Д/с «1000 днів для планети». 10:50 Т/с «Бодо». 11:55, 14:55 Біатлон. 13:55 «Схеми». 14:30 РадіоДень. 16:45 М/с «Чорний Джек». 17:50 Новини. Світ. 18:20, 21:30 Тема дня. 18:35 Новини. Культура. 19:00 Твій дім. 20:25 Перша шпальта. 21:50 Новини. Спорт. 22:15 Х/ф «Просто уяви». 00:10 Д/ф «Чесно жити і чесно померти. Ігуменя Йосифа Вітер». 00:55 Бабин Яр. Без права на існування.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:30, 10:50 Чотири весілля. 12:20, 13:50 Міняю жінку. 15:45 Х/ф «Я знову тебе кохаю». 17:10 Т/с «Нескінченне кохання». 20:00 «Ліга сміху 2017». 00:00 Х/ф «Мій найкращий ворог».

20:00 «Подробиці тижня». 22:00 «Слідство вели... з Леонідом Каневським». 23:50 Х/ф «З пекла у пекло».

08:49 Kіds Tіme. 08:50 Серця трьох. 10:50 Ревізор. 13:50 Пристрасті за Ревізором. 16:30 Таємний агент. 17:30 Таємний агент. Пост-шоу. 19:20 Суперінтуїція. 21:00 Аферисти. 22:00 Х/ф «Афера Томаса Крауна». 00:10 Х/ф «Втікач».

08:00, 0 8 : 3 0 , 0 9 : 0 0 , 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 22:00, 23:00 Час новин. 08:10, 21:25, 00:15 Час бізнесу. 08:25 Огляд преси. 08:50 Клуб LIFE. 09:20, 17:50 Час громади. 09:25, 10:10, 11:10, 12:25, 13:15, 14:15, 15:25, 16:15, 17:15 Інформаційний день. 18:15 ЕнергоНезалежність. 18:40 Місцевий час. 19:30 Час. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme. 22:15 Стоп корупції! 23:10 «За Чай.com». 00:00 Час: Важливо. 00:25 Хроніка дня.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:05, 12:25 Т/с «Мереживо долі». 12:40 Т/с «Червона королева». 14:50, 15:50, 16:45 «Речдок». 18:00 «Стосується кожного».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Інсайдер. 11:05, 20:20 Антизомбі. 12:05, 13:15 Х/ф «Людина із золотим пістолетом». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 15:05, 16:15 Т/с «Володимирська, 15». 17:35 Скетч-шоу «На трьох».

СУБОТА

22:15 «Великий бокс. Олександр Усик - Майріс Брієдіс».

27 СІЧНЯ

09:20 Бабин Яр. Без права на існування. 09:40 Д/ф «Примара Бабиного Яру». 11:00 Д/ф «Іспит на людяність». 12:00 Х/ф «Пророк Ієремія». 13:55, 15:55, 00:15 Біатлон. 15:00, 17:10 Д/с «Дика планета». 18:35 Х/ф «Старий добрий день подяки». 20:25 «Гордість світу». 21:00 Новини. 21:35 Розсекречена історія. 22:35 Війна і мир. 23:20 Д / ф « Л е г і о н . Хроніка Української Галицької армії».

08:00 «Сніданок. Вихідний». 09:45 «Інспектор. Міста». 11:30 Х/ф «Сісі - прекрасна імператриця» (16+). 15:40 Х/ф «Не можу забути тебе» (12+). 19:30 ТСН. 20:15 Х/ф «Випадкових зустрічей не буває» (16+). 00:15 Вечірній Київ.

08:50 « П о д о р о ж і в часі». 09:30 Х/ф «Господар тайги». 11:00 Х / ф « В е р т и каль». 12:45 Х/ф «Балада про доблесного лицаря Айвенго». 14:30 Х/ф «Місце зустрічі змінити не можна». 20:00 «Подробиці». 20:30 Х/ф «Місце зустрічі змінити не можна» 5 с.

09:20 Пристрасті за Ревізором. 11:50 Х/ф «Втікач». 14:20 Х/ф «Трейсери». 16:10 Х/ф «Карате-пацан». 19:00 Х/ф «Останній володар стихій». 21:00 Х/ф «Я номер чотири». 23:00 Х/ф «Будинок в о с к о в и х ф ігур».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:00, 22:00, 00:00 Час новин. 08:20 Не перший погляд. 08:55, 22:15, 00:10 Час бізнесу. 09:15 Мотор. 09:20 Автопілот-новини. 09:30 У к р а в т о к о н т и нент. 09:45 Натхнення. 10:10 Модне здоров’я. 10:30 Історія успіху. 10:40 Сучасний фермер. 11:05 П’ятий поверх. 11:30 Майстри ремонту. 12:15 Сімейні зустрічі. 12:35 Прес-конферен ція щодо ситуації у зоні АТО. 13:10 Кіно з Я. Соколовою. 13:30 Феєрія мандрів. 14:10 Відкрита церква. 14:35 Навчайся з нами. 15:15 Фінансовий тиждень. 15:30 Особливий погляд. 16:10 Акцент. 16:30 В кабінетах. 17:10 «За Чай.com». 18:10 Про військо. 18:25 Фактор безпеки. 19:25 Машина часу. 20:10 Рандеву. 21:00, 00:15 Велика політика. 21:30 Вікно в Америку. 22:30 Д/ф. 23:25 Національний актив.

18:45, 21:05 Факти. Вечір. 21:25 Дизель-шоу. 00:00 Х / ф «Шпигун, який кохав мене».

09:55 Х/ф «П’ята група крові». 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 18:00, 00:25 Т/с «Коли ми вдома». 19:50, 22:40 Х-Фактор.

08:40, 09:00 10:00 10:45 11:30 12:20

09:30 М/ф. «Top Shop». «Академія сміху». Зіркове життя. «Моя правда». Х/ф «Лікаря викликали?». 13:55 Х/ф «Смертельно живий». 15:20 Х/ф «Злий дух Ямбуя». 17:10 Х/ф «Розмах крил». 19:00 Т/с «Комісар Рекс». 21:00 Т/с «Пуаро Агати Крісті». 23:00 Х/ф «Шукаю людину». 00:55 Х/ф «Катенька».

08:30, 14:45, 19:00, 23:15 «Свідок». 09:00 Х/ф «Нічний патруль». 10:55 « К р и м і н а л ь н і справи». 12:40 «Легенди карного розшуку». 15:05, 19:30 Т/с «Морський патруль». 16:45 Т / с « С т а в к а більша за життя». 21:20 Т/с «Криміналіст - 6». 23:45 Т/с «Дуель під сонцем».

00:02, 23:46 Музична мозаїка. 08:00, 08:30, 10:30, 11:00, 11:30, 13:30, 17:00, 19:00, 20:30, 21:30, 23:00 Вчасно.

10:50, 13:00 Х/ф «Постання світу». 12:45 Факти. День. 13:15 Х/ф «Патріот». 16:10 Х/ф «І цілого світу замало». 18:45 Факти. Вечір. 19:15 Надзвичайні новини. 20:05 Х/ф «0* Координати «Скайфолл». 22:45 Х/ф «Ліцензія на вбивство».

08:00 «Караоке на Майдані». 09:00 «Все буде смачно!». 10:55, 00:45 Х-Фактор. 19:00 Х/ф «Добігти до себе». 22:50 Х/ф «Мріяти не шкідливо».

08:40, 09:30 М/ф. 09:00 «Top Shop». 09:50 Х/ф «Смертельно живий». 11:15 Т/с «Кво Вадіс». 17:00 Х / ф « Г е н р і х VIII». 21:00 Х/ф «Людина у прохідному дворі».

09:30 Х/ф «Ще до війни». 12:00 «Легенди бандитського Києва». 13:00 «Свідок. Агенти». 13:40 «Речовий доказ». 17:15 «Переломні 80ті». 19:00 «Свідок». 19:30 Х/ф «Проект «Альфа». 21:10 Х/ф «Соломон Кейн». 23:10 Х/ф «Поля».

00:05 Музична мозаїка. 08:00, 11:00 Ранок на Тисі. 09:45 Мистецькі історії. 10:00 Моральні орієнтири. 10:30 Д/ф «Генна інженерія. Люди Х».

08:05, 0 8 : 3 5 , 1 0 : 0 0 , 10:35, 11:05, 11:35 Ранок на Тисі. 09:00 Т/с «Роксолана». 12:00 Один з нас. 12:15 Мультик. 12:25 А чому (Вінниця). 12:55 Календар знаменних дат. 13:00 Р у м у н с ь к и й телекурс’єр. 13:40, 19:20 #Тиса_Lіve. 14:10 Фольк-м’юзік. 15:10 Надвечір’я. Долі. 16:00 Радіодень. 16:20 Суспільний університет. 17:10, 22:30 Артпростір. 17:37 Тиса-Vlog. 17:50 Романо джівіпен. 18:20 Дзеркала часу. 18:50 Новини (угорською мовою). 20:00 Хлоп-шоу. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Фаребна дуга. 21:55 Новини (угорською. 22:00 Сам собі господар. 23:20 М-хвиля (Львів).

08:00, 13:05 «Відеобімба». 10:00, 18:15 «Спецкор». 10:35, 18:45 «ДжеДАІ». 11:05, 17:15 «Загублений світ». 14:45 Х/ф «Чужі». 19:20 Х / ф « О з е р о акул». 21:10 Х/ф «Самоволка». 23:10 «Змішані єдиноборства. UFC».

08:00, 09:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:30 Зірковий шлях. 10:30 Свекруха або невістка. 11:20 Реальна містика. 13:30, 15:30 Агенти справедливості 16+. 15:50 Т/с «На лінії життя». 18:00 Т/с «Кільце з рубіном». 19:45 «Говорить Україна». 21:00, 00:00 Т/с «Моє нове життя». 23:20 Слідами іншого батальйону «Донбас». 12:50 Календар знаменних дат. 13:00 Фаребна дуга. 13:40, 19:30 #Тиса_ Lіve. 14:10 Т/с «Роксолана». 17:10 На власні очі. 17:35 Мистецтво жити. 17:50 Горизонт. 18:20, 21:00 Від суботи до суботи. 18:50 Служба розшуку дітей. 19:00 Вчасно. Підсумок. 20:00 Шоу-рум. 20:30 Шовкова косиця. 20:50 Кольорові сни. 21:30 Дзеркала часу. 22:00 Хлоп-шоу. 22:30 Музичний вікенд. 23:00 Чорне і біле. Зимовий саундтрек любові (Чернівці).

08:15 «ДжеДАІ. Дайджест 2017» 5-6. 10:10 Ситуация «Небезпека» 1-2. 11:05 Х / ф « О з е р о акул». 12:50 Т/с «Ментівські війни. Київ». 16:40 Х/ф «Самоволка». 18:45 Х/ф «Самоволка 72». 20:10 Х/ф «Чужий 3». 22:15 Т/с «Зустрічна смуга». 00:05 «Шалене відео по-українськи».

09:15 Т/с «Моє нове життя». 13:00, 15:20 Т/с «Обраниця». 15:00, 19:00 Сьогодні. 17:45, 19:40 Т/с «Поранене серце». 22:10 Т / с «Один єдиний і назавжди».

15:00 Л и ж н і г о н к и . Кубок світу. Австрія. 16:15 Північні комбіновані лижі. Кубок світу. Австрія. 17:15 Стрибки на лижах. 18:45 Гірські лижі. 19:30, 00:30 Зимові види спорту.

14:45, 16:30, 17:00, 21:00 Північні комбіновані лижі. Кубок світу. Австрія. 16:00 Гірські лижі. 17:45, 18:45 Стрибки на лижах. 20:00, 00:30 Теніс. 20:55 Новини. 21:30 Велотрек. Німеччина.

08:20 Правда життя. 09:20 Таємниці акул. 10:20 Африка: хижий світ. 11:20 Незвичайні культури. 12:20 Скептик. 13:20 Потойбіччя. Сни. 14:10 Містична Україна. 15:10, 21:40 Мистецтво виживання. 16:00, 20:50 Скарби зі звалища. 17:00 Левиний рик. 17:50 Диво-винаходи. 18:50 Бандитська Одеса. 19:50, 23:40 Великі танкові битви. 22:40 Погляд з середини. 00:30 Дзеркало історії.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 1 4 : 1 5 , 1 5 : 1 5 , 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 13:56, 15:15 Анонс програми ТБ іноземною мовою. 14:35 Т/ж ЄС. 15:35, 20:05 Т/ж «Кошик». 16:35 «Вік». 17:35 Т/ж «Ти вдома!». 18:33 Освітній т/ж. 18:50 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Уокер - техаський рейнджер». 20:00 Теніс. 21:10, 00:25 Новини. 22:30 Велотрек. Німеччина.

08:20, 18:30 У пошуках істини. 10:00, 22:50 Анатомія бою. 12:10 Великі танкові битви. 13:50, 21:00 Бойова залізниця. 15:40 Африка: хижий світ. 17:30 Незвичайні культури. 00:40 Містична Україна.

13:01, 1 3 : 5 5 , 1 5 : 2 0 , 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:56, 15:15 Анонс програми ТБ іноземною мовою. 14:35, 20:05 «Сума». 15:35 «Церковне життя». 16:35 «Шанс». 17:35 «Світ». 18:33 Туристичний т/ж «Ти вдома!». 18:50 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

08:00 М/с. 09:30 М / с « Т о м і Джеррі». 10:00 М/с «Ведмідь Йогі». 10:30 Т/ж «Тренди». 11:00 «Світ малюка». 11:35 «Домогосподарка року». 12:05 Т/ж «Новітні технології». 12:40 «Багаж». 13:10 «Поради з покращення житла». 13:45 Т/с «Паула і Пауліна». 15:45 Т/с «Султана». 16:50 Т/с «Ми - ангели». 19:00 Факти. 19:55 Х/ф «Індіана Джонс і Храм долі».

14:35 «Сімейні таємниці». 15:45 Т/с «Паула і Пауліна». 16:45 Т/с «Прокидатися з тобою». 17:50 Т/с «Відважний і красуня». 19:00, 23:00 Факти. 20:00 «Піраміда». 21:35 « Г р о ш і або роки!». 23:25 Х/ф «Тварина».

15:55 «Реальні історії з Каткою Бріхт». 18:45 Гра «Дуель». 20:50 Голи. Очки. Секунди. 21:30 «Люблю Словаччину». 23:00 Д/ф «Фетиші соціалізму 2». 23:40 Х/ф «Лихоманка суботнього вечора».

13:45, 21:25 Т/с «Будапешт вночі та вдень». 15:00 Т/с «Поліцейська академія». 16:05 Т/с «Сулейман». 17:15 Т/ж зірок. 17:45 Т/с «Еліф». 19:00 Новини. 20:05 «Фокус». 20:45 Т/с «Серед друзів». 22:40 Х/ф «Білий полон».

08:55 «Жива панорама». 09:25, 18:30 Новини з регіонів. 09:40, 18:45 «Привіт, Словаччино!». 10:30 Теніс. 15:40 Д/ф «Місто на шляху». 16:05 Т/ф «Зустріч із Крістою Бендовою». 16:35 «Віч-на-віч». 17:00 Д/с «Позичена планета». 17:30 «Екстрим у горах». 18:00, 20:50 Новини. 18:15 Д/с «Праведні». 19:30 М/с. 21:10 Д/с «Родина». 21:40 Т/с «Катерина. Зліт». 23:20 Х/ф «Персона». 00:40 Фестиваль джазу.

TV JOJ 08:35, 15:55 «Судові справи». 10:50, 17:00 Т/с «Правозахисники». 11:50 Т/с «Клан». 13:00 Новини. 13:25 «Суперзірка». 13:50 «Найкраще житло 2». 14:50 «Найкращий дизайн». 18:55 «Моя мама готує найкраще». 20:00 Кримінальні справи. Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 «Великий пакунок». 22:55 Х/ф «Кінець гри».

09:30, 17:25 Д/с «Дивовижні краєвиди». 10:00, 17:50 Т/с «Пригоди Шерлока Холмса». 11:05 Т/с «Детектив Неш Бріджес». 11:50 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00, 23:30 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 Т/с «Справедлива Емі». 22:30 Т/с «Кохання з віковим обмеженням». 23:30 Х/ф «Ямакасі: Нові самураї».

10:50 «Телешоп». 11:50 Т/с «Даллас». 12:50 Т/ж автолюбителів. 13:20 Т/с «Управління гнівом». 14:15 Х/ф «Скубі-Ду 3: Таємниця починається». 15:50 Х/ф «Дещо про Мері». 18:20 «Поїздка на Місяць». 19:00 Новини. 19:50 «Фокус». 20:20 М/ф «Відважна». 22:10 Х/ф «Карате кід».

TV JOJ 09:30 М/с «Тімон і Пумба 2». 10:20, 17:55 Т/с «Канікули». 12:25 Т/с «Наші 3». 13:05 «Суперкараоке». 13:50 Т/с «Переві зник». 15:40 Х/ф «Час». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х / ф « В и х і д : Боги та царі». 00:40 Х/ф «Сусіди на стрьомі».

09:30 «Фідлібум». 10:00 «Гноми». 10:25 Програми «Не поспішай». 11:00 Т/с «800 слів». 11:45 «Парк». 12:30 «В ефірі». 13:05 Т/ф «На високій скелі». 14:05, 00:30 Х/ф «Ведмідь». 15:40, 21:30 «Земля співає». 17:20 «Люблю Словаччину». 18:55 Д/ф «Фетиші соціалізму 2». 19:30 Т/ж «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди.

08:30, 10:30, 12:30, 15:30, 16:30, 18:00, 19:00, 21:30, 23:45 «Час». 09:00, 11:05, 19:30, 22:00 Прогноз погоди. 09:10 « Р а н о к з М-студіо». 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15, 14:40, 18:05, 00:15 Т/с. 12:40, 16:40 Пряма мова. Без коментарів. 13:00 Казковий час. 14:30 Новини. 15:40, 21:45 Д/ф. 17:05 М/с. 19:35 Вечірня казка. 20:00 « Г р о м а д с ь к и й контроль». 20:30 « А к т у а л ь н е інтерв’ю». 22:05 К і н о в е ч і р з М-студіо. 23:00 Т/с «Агата Крісті: Міс Марпл».

09:00 «Жива панорама». 09:30 «Екстрим у горах». 09:55 Д/ф «Божі храми з Піштою Вандалом». 10:10 «Велоподорожі». 10:20 «Історії». 10:30 Теніс. 14:10 Т/ж «ВАТ». 14:35 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 15:00 Т/ж «Дійсні». 15:35 «Квартет». 16:00 «Європа в картинах». 16:25 Д/ф «Праведні». 16:40 Ф о л ь к л о р н и й фестиваль у Свиднику. 17:45 «Актори-легенди». 18:00 Х/ф «Алергія». 19:30 М/с. 20:50 Новини. 21:10 «Ангели-охоронці». 21:35 Х/ф «Солодкий час Калімагдори». 23:20 Т/с «Фарго 3». 00:10 Т/с «Міст».

08:30, 1 0 : 3 0 , 1 9 : 0 0 , 21:30, 00:00 «Час». 09:10 Казковий час. 10:55 «Спорт Час». 11:05, 16:55, 19:35, 22:00 Прогноз погоди. 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:15 « Г р о м а д с ь к и й контроль». 11:35 « А к т у а л ь н е інтерв’ю». 11:45, 17:05 Д/ф. 12:30, 14:30, 16:30 Новини Закарпаття. 12:55, 14:55 Гороскоп. 13:00 Дитячий фільм. 15:00 М/ф. 19:45 Вечірня казка. 20:00 Т/с. 22:05 К і н о в е ч і р з «М-студіо». 00:30 Х/ф.

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ НЕДІЛЯ 28 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 21:00 Новини. 08:05, 09:05 Доброго ранку, Країно! 09:30 Х/ф «Пророк Ієремія». 11:35 Д/ф «Обсерваторія «Білий Слон». 12:10 Перший на селі. 12:40, 20:10 Д/ф. 13:55, 15:55, 23:05, 23:50 Біатлон. 14:55 Фольк-musіc. 17:45 Т/с «Імперія». 20:25 «Гордість світу». 21:35 з Майклом Щуром. 22:15 Д/с «Зустріч Лувру та Забороненого міста».

08:00 «Сніданок. Вихідний». 09:00 «Лото-забава». 09:40 М/ф «Маша і ведмідь». 09:50 «Битва громад». 10:55, 11:55, 13:05, 14:10 Світ навиворіт. 15:30 «Ліга сміху 2017». 19:30 ТСН. 21:00 «Голос країни 8». 23:10 Х/ф «Домашня работа». 00:50 Х/ф «Екстрасенс» (16+).

08:00 «уДачний проект». 09:00 «Готуємо разом». 10:00 «Орел і решка. Рай і пекло». 11:00 «Орел і решка. Перезавантаження». 12:00 Х/ф «Фантомас проти СкотландЯрда». 14:00 Т/с «Генеральська невістка». 17:50, 20:30 Т/с «Червона королева». 20:00 «Подробиці». 22:55 Х/ф «Варенька». 00:50 Х/ф «Мої зірки прекрасні».

10:20 Х/ф «Дев’ять ярдів» 1, 2.

14:10 Х/ф «Останній володар стихій». 16:10 Х/ф «Я номер чотири». 18:20 Х/ф «Земля майбутнього: Світ за межами». 21:00 Х/ф «Знаряддя смерті: Місто кісток». 23:30 Х/ф «Березневі коти».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 19:00, 20:00, 21:00, 22:00, 00:00 Час новин. 08:15 Автопілот-тест. 08:20 Технопарк. 08:25 Феєрія мандрів. 08:45 Натхнення. 08:55, 22:15, 00:15 Час бізнесу. 09:10 Гра інтересів. 09:30 Вікно в Америку. 10:05 Кордон держави. 10:20 Будемо жити. 10:30 Драйв. 10:35 Капітал. 11:10 Рандеву. 12:15 Сімейні зустрічі. 12:40 Прес-конференція щодо ситуації у зоні АТО. 13:05 Модне здоров’я. 13:25 ЕнергоНезалежність. 14:10 Агрокраїна. 14:30 Діалоги з патріархом. 15:15 П’ятий поверх. 15:30 Національний актив. 16:05 В кабінетах. 16:30 Акцент. 17:10 «За Чай.com». 18:00 Час. Підсумки тижня з Віталієм Гайдукевичем. 18:15 Велика політика. 19:25, 00:20 Невигадані історії. 20:05 Машина часу. 21:40 Час-Tіme. 22:30 Д/ф. 23:30 Фінансовий тиждень.

08:00 Х/ф «Патріот». 11:00, 13:00 Х/ф «Із Росії з любов’ю». 12:45 Факти. День. 13:25 Х/ф «Ліцензія на вбивство». 16:00 Х/ф «0* Координати «Скайфолл».

18:45 Факти тижня. 20:35 Х/ф «Помри, але не зараз». 23:10 Х/ф «І цілого світу замало».

09:00 «Все буде смачно!». 09:55 «Караоке на Майдані». 10:55, 00:55 Х-Фактор. 15:05 Х/ф «Добігти до себе». 19:00 «Слідство ведуть екстрасенси». 23:00 Х/ф «Я щаслива».

08:40, 09:00 10:10 11:10 12:10 13:55 17:45 19:25 21:00 23:25

09:30 М/ф. «Top Shop». «Академія сміху». «Невідома версія. Екіпаж». Х/ф «Чотири нуль на користь Тетянки». Т/с «Пуаро Агати Крісті». Х/ф «Чингачгук Великий Змій». Х/ф «Вождь Біле Перо». Х/ф «Зникла експедиція». Х/ф «Золота річка».

10:00 «Україна вражає». 11:45 Х/ф «Проект «Альфа». 13:15 Х/ф «Пацани». 15:05 «Легенди карного розшуку». 16:35 Х/ф «Соломон Кейн». 18:30 «Свідок. Агенти». 19:05 Х/ф «Женя, Женєчка та «катюша». 20:45 «Добрий вечір». 22:45 Х / ф «Люби мене». 00:45 Х/ф «Поля».

00:02, 23:30 Музична мозаїка. 08:00 Дивосвіт. 08:15 Тиса-Vlog. 08:30 Вчасно. Підсумок. 09:00, 11:00 Ранок на Тисі. 09:45 Мистецькі історії. 10:00 Моральні орієнтири.

10:30 Д/ф «Микола Руденко: Формулу життя знайдено». 11:50 Майстер-ламайстер (Миколаїв). 12:20 Класна екскурсія (Суми). 12:50 Служба розшуку дітей (Магнолія ТБ). 12:57 Календар знаменних дат. 13:00 Точка зору. 13:40 #Тиса_Lіve. 14:10 Т/с «Роксолана». 16:10 Фольк-діти. 17:00 Світло. 18:00 Одкровення. 18:30 Музичний вікенд. 19:00 Про головне. 20:00 Я знаю. 20:30 Мистецтво жити. 20:50 Кольорові сни. 21:00 Русинська родина. 21:30 Персона. 22:00 Шоу-рум. 22:30 Сам собі господар. 23:00 Д/ф «Наталія Сумська. Перевтілення».

14:00, 16:15 Північні комбіновані лижі. Кубок світу. Австрія. 14:30, 18:45 Гірські лижі. 15:30 Лижні гонки. Кубок світу. Австрія. Жінки (10 км). 17:15 Стрибки на лижах. 19:15 Зимові види спорту. 21:55 Новини. 22:00, 00:45 Теніс. 23:15 Велотрек. Німеччина. 00:30 «Ваттс».

08:00 Бушидо. 09:05 «ДжеДАІ. Дайджест 2017» 7-8. 11:00 Ситуация «Небезпека» 3-4. 12:00 «Бандерлоги». 13:00 «Помста природи». 14:05 Т/с «Зустрічна смуга». 16:00 Х/ф «Неймовірне життя Волтера Мітті». 18:00 Х/ф «Великий солдат». 19:50 Х/ф «Транс». 21:45 Х/ф «Общак». 23:45 «Змішані єдиноборства. UFC on FOX 27. Роналду Соза - Дерек Брансон». Трансляція з США.

13:01, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:15, 15:20, 16:15, 17:15, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:35 «Карпатський експрес». 15:35 «Сім’я-2018». 16:35 «Світ». 17:35 «Вік». 18:33 «Форинт, філлер». 18:50 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж «Ти вдома!». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50 «Сьогодні вночі».

09:10 Т/с «Обраниця». 13:20 Т/с «Поранене серце». 17:10, 21:00 Т/с «Півкроку до сім’ї». 19:00 Події тижня. 20:00 Головна тема. 22:50 Х / ф « Ш у к а ю тебе». 00:45 Реальна містика.

09:35 М/с «Том і Джеррі». 10:05 Т/с «Ми - Міллери». 11:10 Жіночий т/ж. 11:40 «Більше, ніж охоронець». 12:35 Т/ж автолюбителів. 12:45 Т/ж «Стиль життя». 13:20 Т/ж «Доктор Мадяр».

13:50 Т/с «Вона написала вбивство». 14:55 Т / с « Д о к т о р Хаус». 15:55 Золтан Мага: Будапештський новорічний концерт. 17:50 «Гелло, Голлівуд!». 18:25 «Rіpost». 19:00 Факти. 19:55 Х/ф «P. S.: Я кохаю тебе». 22:35 Х / ф « Ш в и д кість».

11:55 Т/с «Управління гнівом». 12:20 «Стиль життя». 12:50 Т/ж зимових видів спорту. 13:20 «Готель року». 13:55 «Легенди живуть із нами». 14:25 «Поза домом». 15:00 Т/с «Повір». 17:15 М/ф «Сезон полювання». 19:00 Новини. 19:50 Х / ф « А г е н т и А.Н.К.Л.». 22:15 Х/ф «Холостячки». 00:00 Х/ф «Хроніки мутантів».

TV JOJ 09:05 Х/ф «Щоденник слабака 3». 11:05 Т/с «Містер Хутен і леді». 12:50 Х/ф «Зубна фея 2». 14:40 Х/ф «Реальні кабани». 16:50 «Новий сад». 17:50 Поради власникам будинків. 18:50 «Новий дизайн житла». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Бій без правил». 00:10 Х/ф «Піраміда».

10:00 Т/с «На канікулах». 10:25 «Безпека руху». 10:30 Т/ж «Автосалон». 11:05 Д/ф «Чарівні місця Землі 4». 12:05 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах».

TT ЯК ЦЕ БУЛО

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ЗАКАРПАТТЯ В ІСТОРИЧНОМУ РАКУРСІ (Закінчення. Поч. у №2) ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ЗАВОД ПЛАСТМАСОВИХ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ Нинішнє ВАТ «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів» є правонаступником однойменного держпідприємства, яке було створене 1961 року постановою Ради Міністрів УРСР. Для виробництва пластмасових санітарно-технічних виробів та забезпечення ними західного регіону в 1968-му закінчили будівництво і здали в експлуатацію цей промисловий об’єкт на вул. Лейзмана, 27, де він розміщується і до сьогодні. До комплексу входять основний виробничий та адміністративний корпуси, котельня, столярний цех, механічна майстерня, дробарка, гаражні бокси, склад металу та сантехнічних виробів, артезіанська свердловина з насосною станцією, заводський магазин та прохідна. Завод із року в рік збільшував обсяги та асортимент виробів, який поступово досяг 150 одиниць. Основними були сантехнічні деталі до туалетів, ванн, кухонь, каналізаційні та водопровідні труби, фасонні частини до них. Крім того, з часом освоїли виробництво скоб’яних виробів, штампів та прес-форм для власних потреб і на ринок. Пік товарного виробництва припав на 1970 – 1980 роки. Тоді переробляли понад 3000 тонн полімерів щорічно, було зайнято понад 800 працівників. На початку 1990-х із розвалом Радянського Союзу пішов поступовий спад та скорочення персоналу. А 1994-го розпочалася приватизація шляхом створення на базі заводу ВАТ. Під час реформування (1994 – 2004 рр.) річний

обсяг виробництва скоротився з 3000 до 300 тонн переробки полімерів у рік. Нині підприємство продовжує випускати традиційний для свого профілю асортимент продукції, а ще – різні дюбелі, відра, тазики, ящики тощо. Зрештою ВАТ перетворили в товариство з додатковою відповідальністю «Виноградівський завод пластмасових сантехвиробів», і затвердили статутний капітал у розмірі 2984688 гривень. ЗАТИСЯНСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ Затисянський хімічний завод – сьоме за рахунком підприємство на Закарпатті, яке виготовляло хімічну продукцію. Воно розташоване в селищі Королево на Виноградівщині. Василь Горват в «НЗ» торік писав: «За часів СРСР завод виробляв олійні фарби. Поки підприємство було власністю колективу, люди намагалися втримати його на плаву. Після розпаду Союзу стали скорочуватися замовлення з Росії, Казахстану, Прибалтики. І тоді започаткували випуск «туалетів», тобто наповнювачів для кішок і собак. Продукція користувалася великим попитом, оскільки бентонітові руди в цих краях відзначаються винятковими властивостями як найефективніші адсорбенти. Аж поки підприємством не зацікавився «інвестор», а конкретно – фірма, яка перебуває під контролем мультимільярдера Костянтина Жеваго. Він збирав прибутки, поки ще був дешевший газ. А з його подорожчанням із 2005-го року довів завод до банкрутства, люди втратили роботу, а обладнання і все, що має ціну, вивозилося з території. І ось останні штрихи розбазарювання колись потужного підприємства – зникли невідомо куди 5 кілометрів металевих прольотів колії, а згодом – рештки

заводу. Щодо самої колії, то її збудували в 1970-х. Є припущення, що підлеглі мільярдера цю колію і вкрали». ПЕРША РАДЯНСЬКА ХІМІЧНА АРТІЛЬ «ВИЗВОЛЕННЯ» У книжці «Ужгородський завод побутової хімії» – АТ «Софора» знаходимо, що на околиці Ужгорода (Радванка) під час Другої світової війни діяло лісопильне підприємство, що належало графу Чакі Альфреду. На цій території в січні 1945 року молоді спеціалісти – Михайло Сеплакій, Стефан Нейман і Федор Грюнбергер – створили кустарне хімічне виробництво, яке з часом увійшло до складу артілі ім. Борканюка. Газета «Мункаш уйшаг» за 16 вересня 1945 р. писала, що тільки за вересень артіль виробила 15300 пакетів фарби, 4900 тубів зубної пасти, 4100 коробок крему для обличчя, 2500 – для взуття та 500 кг мастила для возів. Того часу на вул. Мукачівській в Ужгороді на місці приватного миловарного підприємства запрацювала група миловарів. У процесі об’єднання виникла промислова кооперативна спілка «Визволення» на території артілі ім. Борканюка. Пізніше її перевели на вул. Л. Українки, 11 (542 кв. м площі). Крім того, на Мукачівській вулиці працював миловарний цех, а на Радванці – з виготовлення мастила колісного та чорнил. Архівні документи засвідчують, що «Визволення» створили

1945 року. Спочатку тут було 48 робітників, а вже в 1949-му – 148. Виробили продукції на 849,9 тис. крб.. Того ж року артіль запустила новий асортимент хімпродукції, зокрема віконну мастику, білила цинкові, клеї, олійну ґрунтовку, ультрамарин (синьку), формальдегідну смолу. На Минайській вулиці, 101 виготовляли кераміку. Одночасно на Зеленій (Лаврищева), 25, на місці, де з 1957-го вже діяв гончарний цех, 1959 року закінчили будівництво власної бази, але тривалий процес переселення сюди почався ще 1955-го. Починаючи з 1961 року артілі області поступово стають державними підприємствами. Так, 1961-го на базі «Визволення» утворилася «Фабрика побутової хімії». З часом вона відмовилася від виробництва сухих і масляних фарб, лаків й іншої продукції. Проте з 1964-го колектив інтенсивно працював над випуском мийних засобів, і вже в 1965 році там виготовляли порошок «Ракета», який отримав широку популярність. В останній, 1960-й, рік у статусі артілі колектив міг похвалитися 35-ма найменуваннями продукції на 12 082 тис. карбованців – від оліфи, лаків, до соди й чорнила. У січні 1965-го фабрику перейменували в Ужгородський завод побутової хімії з підпорядкуванням Міністерству хімічної промисловості УРСР. Директором призначили Степана Неймана. 1968 року тут запустили виробництво порошку «Кристал», засобу «Чистоль», далі з’явилися «Друг», «Наталка». За 1970 – 1975-й освоїли 7 нових видів продукції по догляду за автомобілями та 17 – іншої «хімії», досягши до кінця 1977 року реалізації в 1,5 млн крб. У середині 1970-х завод став добре відомим у країнах РЕВ. Його продукція експортувалася на міжнародних виставках, де отримувала світове визнання.

12:55 «Без п’яти 12». 14:00 «Громадянин за дверима». 14:35, 00:10 Т/с «Агата Крісті: Пуаро». 16:15 Т/ф «Знайда». 17:40 Т/с «Жандармські гуморески 3». 19:20 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. 21:30 Т/с «Інспектор Макс». 22:30 Х/ф «Найближчий друг».

10:05 Т/ж споживачів. 10:15, 13:00 Гірські лижі. 10:30 Теніс. 15:55 Д/ф «Портрет особистості: Домініка Цібулькова». 16:10 «Орієнтації». 16:45 Хокей. 19:40 М/с. 20:40 «Боже Слово». 20:50 Новини. 21:10 Х/ф «Віват, Беньовський!». 22:25 Т/ф «Доки півень не закукурікає». 00:05 «Театр нас розважає». 00:20 Х/ф «Червона борода».

10:30 «Час». 11:05, 16:55, 21:15 Прогноз погоди. 11:10, 16:25 «З вірою в серці». 11:05 Дитячий фільм. 12:30, 14:30, 16:30 Новини Закарпаття. 12:55, 14:55 Гороскоп. 13:00 «Духовне джерело». 13:45 Д/ф. 15:00, 17:05 М/ф. 18:30, 23:30 Х/ф. 20:00 Вечірня казка. 20:20 «7 ДНІВ». 21:20 К і н о в е ч і р з «М-студіо».

ГІГАНТ НА ОКОЛИЦІ МІСТА 1971 року на тодішній вулиці О. Кошового почалося будівництво нового заводу побутової хімії, який у подальшому став гігантом на околиці міста. У 1977-му ввели в експлуатацію перший пусковий комплекс потужністю 12 млн крб. А 1978-го став до ладу другий – на 7,8 млн крб, почерез рік – третій і четвертий. За 1965 – 1993 рр. завод виробив 108,037 тонн миючих засобів, 27462 т чистячих, 34767 т засобів по догляду за автомобілями, 16200 т лако-фарбових матеріалів, 4626 т крему для взуття. Якщо в 1965-му на заводі було 215 робітників, то в 1993-му – вже 592. Із першого січня 1993 року він став акціонерним товариством «Софора». МАЙДАНІВСЬКИЙ ЗАВОД ПЛАСТМАС У мальовничій долині, де р. Голятинка впадає в Ріку, за 10 км від районного центру Міжгір’я, розкинулося село Майдан. Тут, за радянської влади побудували «Майданський завод пластмас», на якому трудилося кілька тисяч чоловік. Того часу він цілісно працював на військовопромисловий комплекс колишнього СРСР. При його будівництві звели й водогін для всього села. З розпадом Радянського Союзу продукція стала непотрібною, підприємство припинило роботу, а люди після звільнення стали заробляти на хліб насущний у Чехії, Словаччині, Росії, і лише незначна кількість – на лісозаготівлях, будівництві та сільськогосподарських роботах в Україні. Відтак недіючий Майданський завод пластмас, після трьох років простою, 2006-го Фонд державного майна виставив на продаж через аукціон. На торгах у червні того ж року його придбав грошовитий покупець за 1 млн 956 тисяч гривень. Новий господар організував тут виробництво колотих дров на експорт, де було зайнято всього декілька десятків працюючих. Так колись потужне підприємство з багатотисячним колективом, стало непотрібним. Юрій ТУРЯНИЦЯ, краєзнавець, член НСЖУ

НЗ

№4 (4715)

20 січня 2018 року

ДОСВІД СУСІДІВ 11

TT ДУМКА ЕКСПЕРТА

ВІД «ЧОРНОЇ ДІРКИ В СЕРЦІ ЄВРОПИ» – ДО ІСТОРІЇ УСПІХУ

версією фінансового інфор магентства «Bloomberg» торік маленька Словаччина зайняла 36-те місце серед 50 іннова ційних економік світу! Погодь теся, це гарний результат. Крім того, вона 65-та в рейтингу конкурентоспроможності, який складає «Всесвітній економіч ний форум» (Швейцарія) на основі опитування підприєм ців. Важливо також, що за да ними останнього аналізу банку «Credit Suisse», у Словаччині майнова різниця між бідними та багатими верствами насе лення є однією з найменших у світі. Не можна не відзначити й таке. Якщо в останні п’ять ро ків «локомотивом економіки» в більшості країн ЄС є сфера послуг, то у Словаччині – про мисловість. На неї припадає більше половини ВВП держа ви, й це найвищий показник у рамках усього Євросоюзу. Ліде ром залишається «Volkswagen Slovakia». Словаччина займає перше місце у світі за кількістю випущених автомобілів на душу населення й на неї припадає і вступити в Євросоюз разом чверть світового експорту ку із вишеградськими сусідами 1 зовів! травня 2004-го. А поступовий Найближчим часом почне розвиток офіційних зв’язків між працювати й новий завод Словаччиною та ЄС створив «Jaguar Land Rover». Розмір конкретні вимоги як до характе інвестицій – 1,4 млрд євро. Тут ру внутрішньої політики, так і до планують випускати 150 тисяч авто щорічно. Згід но з прогнозами Європейської ко У Словаччині майнова різниця місії, Словаччина між бідними та багатими – одна в найближчі два з найменших у світі роки входитиме в п’ятірку країн ЄС із найвищими тем якості державного управління пами економічного зростання, та змісту правової системи. Це а її держбюджет 2015 – 2017 принесло і продовжує прино років за якістю стоїть поряд із сити гарний результат. До речі, Німеччиною, Люксембургом та після світової глобальної кри Нідерландами. зи економічне зростання цієї СПІВРОБІТНИЦТВО країни було одним із найбільш МІЖ УКРАЇНОЮ швидких у країнах Євросоюзу. ТА СЛОВАЧЧИНОЮ – Зараз воно теж є вищим за НА ВИСОТІ середній показник. Що допомагає Словач «ЛОКОМОТИВ чині в цьому процесі? ЕКОНОМІКИ» – – Окрім реформ, євроінтегра ПРОМИСЛОВІСТЬ ції, інвестицій та вмілого корис тування єврофондами, хотіла Із чим це пов’язано? – би відзначити фактор успішної Перш за все – з реформами, діяльності словацької дипло інвестиціями та вмілим ви матії. Ця маленька країна ши користанням фондів ЄС. А ще роко представлена в багатьох Словаччина приділяла велику міжнародних та європейських увагу просуванню національ структурах. Перелік прізвищ них інтересів щодо лібералі довгий, не буду втомлювати зації міжнародної торгівлі в ним читачів, але зокрема Іван рамках ВТО, участі в підготовці Міклош наразі очолює Страте білатеральних та багатосто гічну групу радників із підтримки ронніх угод у цій зоні, усу реформ в Україні, яка працює за ненню нетарифних бар’єрів, підтримки ЄС і Європейського які ускладнюють можливості банку реконструкції та розвитку. експорту на ринки третіх країн, Ну, й не можна не згадати про зокрема до України, Бразилії головування Словаччини в Раді й Китаю. Зазначу також, що за ЄС, яке за багатьма оцінками визнане успішним. Протягом шести місяців у Братиславі про йшли 19 заходів міністерського рівня й переговори 700 делега цій із 45 країн. На завершення скажіть: чи Україна використо вує євроінтеграційний досвід сусідів і зокрема Словаччини? – Так, хоча, як зауважували на ІІІ українсько-словацькому форумі, який пройшов напри кінці 2017-го в Києві й був орга нізований нашим НІСД спільно зі Словацькою асоціацією зо внішньої політики за сприяння профільних міністерств двох держав, на жаль, наразі Укра їна не сповна використовує можливості євроінтеграційного процесу та інструменти, які при цьому надаються, в тому числі європейські фонди. Але приємно було почути, що спів робітництво між Україною та Словаччиною назвали зразко вим серед країн Вишеградської групи й Карпатського басейну.

ТАКИЙ ШЛЯХ ПРОЙШЛА СЛОВАЧЧИНА ЗА 25 РОКІВ СВОЄЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

ершого січня виповнилося 25 років незалежній Словаччині як самостійній державі. З цієї нагоди Генконсульство СР в м. Ужгород наступного тижня організовує урочистий прийом. Ми попросили експерта з міжнародних питань, радника при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Світлану Мітряєву проаналізувати шлях країнисусідки за цей період.

ПРОТЯГОМ ПЕРШИХ РОКІВ ЧЛЕНСТВА В ЄС СЛОВАЧЧИНА ПОДВОЇЛА СВОЮ ЕКОНОМІКУ

Світлано, Ви неод ~~Пані норазово відзначали

досвід Словаччини на шляху до ЄС як при клад для України. На чому ґрунтується така позиція? – Вважаю, що для зменшення ризику запровадження невда лих моделей трансформації важливо використовувати дос від інших країн, у першу чергу центральноєвропейських, які мають спільні з Україною іс торико-культурні й соціальнополітичні ознаки. Такою, серед вартих наслідування, є Сло ваччина. Через чверть століття після отримання державної не залежності вона є державою зі стабільними демократичними інституціями, незалежно функ ціонуючою судовою системою та однією з найбільш процвіта ючих економік у рамках ЄС. Це країна з невеликим, відкритим і орієнтованим на експорт гос подарством, яке багато в чому залежить від зовнішньоеконо мічних процесів. Якщо поглянути на Словач чину взірця 1997-го й згадати, як тодішній держсекретар США Мадлен Олбрайт назвала її «чорною діркою в серці Євро пи», та порівняти з нинішньою, можна побачити різні держави з діаметрально протилежними економічним та міжнародним статусом. Протягом перших років членства в ЄС Словач чина подвоїла свою економіку, підвищила власний авторитет. Зрештою, тамтешні трансфор маційні процеси – це історія успіху, яка нині надихає багато країн, що перебувають на шля ху демократичного транзиту, в тому числі й Україну. Вважаєте, що реформи та інтеграція – пов’язані між собою? – Безперечно. З огляду на пройдений Словаччиною шлях

європейських перетворень, який відбувався паралельно із внутрішнім оновленням дер жави, з упевненістю можна говорити, що такий сценарій певною мірою може бути при датним для адаптації і в Україні, адже вже набула чинності угода про асоціацію.

НЕ ВСЕ ЙШЛО ПРОСТО… коротко, як мож ~~Якщо на охарактеризувати

шлях Словаччини за 25 років незалежності? – Ну, якщо коротко, то це період непростого поступу, трансформацій та інтеграції. За ці 25 років маленька Словаччина стала членом НАТО, ЄС, шенген ського простору, європейської монетарної системи, пред ставлена у всіх міжнародних ор ганізаціях (повноправний член МВФ, Світового банку, Банку розвитку Ради Європи, МБРР тощо), є одним із ключових партнерів на міжнародній арені та продовжує дивувати світ сво їм економічним поступом. Але не все було так просто? – Безперечно, шлях Словач чини до західних безпекових, економічних і політичних струк тур був довгим і нестабільним. Міжнародні проблеми роз почалися, коли Словаччину відсторонили від відкритих переговорів про розширення ЄС через внутрішньополітичну ситуацію в країні, бо на зміну уряду Моравчика в 1994-му прийшла націоналістична та неосталіністська коаліція Владі міра Мечіара. Ця епоха тривала до наступних парламентських виборів 1998-го. За той час кра їна почала віддалятися від своїх вишеградських сусідів, по ступово була ізольована й віді йшла на другий план, головним чином через невідповідність копенгагенським критеріям та відсутність внутрішньополітич ної стабільності. І як Словаччина вийшла з цього?

– Більш позитивний відрі зок шляху до членства в ЄС почався, коли на зміну уряду Мечіара прийшов новий, на чолі з Мікулашем Дзуріндою. Коаліція, яку він очолив, поча ла зі швидких кроків, спрямо ваних на подолання проблем попереднього уряду. Провели муніципальні (1997) та перші прямі президентські вибори в країні (1999), на яких переміг Рудольф Шустер. Увага від внутрішньополі тичної боротьби поступово змістилася до практичних пи тань, які переважно вимагали ефективного одностороннього трансферу правил і норм ЄС у суспільне життя. Остаточна ви значеність ЄС щодо Словаччини з’явилася в результаті парла ментських виборів 2002-го. Дзурінда знову став прем’єрміністром та утримався на цій посаді найдовше з огляду на всі країни Вишеградської групи. Під його керівництвом уряд запровадив низку податкових, соціальних і медичних реформ, окресливши пріоритети розви тку країни, серед яких – новий підхід до макроекономічного регулювання, оздоровлення під приємницького сектору й банків та подальша реструктуризація. Ввели нові обмеження й заходи лібералізації, водночас зберіга ючи соціальні гарантії. Таким чином Словаччина змо гла завершити переговори про вступ до ЄС до грудня 2002-го й підписала договір про це у квітні 2013 року. Відтак Братиславі вдалося наздогнати в перего ворах більш розвинені країни

Іван СІДУН

12 СПОРТ

№4 (4715)

20 січня 2018 року

TT ЗИМОВІ ВИДИ

ГІРСЬКОЛИЖНИЙ СПОРТ – НАЧЕ «ПОПЕЛЮШКА» В СПОРТИВНІЙ СІМ’Ї ЗАКАРПАТТЯ

~~Іван КОВБАСНЮК виконує технічний елемент на шаленій швидкості 17 січня на схилах найбільшого гірськолижного курорту країни «Буковель» стартував чемпіонат України з гірськолижного спорту. Відкрили його юнаки, потім юніори, а завершать дорослі спортсмени 22 січня. Звісно, змагатиметься на чемпіонаті й збірна Закарпаття під керівництвом тренера Маріанна Фріндт. Та, на жаль, достойної підтримки на підготовку до нього від влади наші спортсмени не дочекалися. «Мабуть, ще за півроку до чемпіонату оббивала пороги управління сім’ї, молоді та спорту ОДА, – розповідає Маріанна Фріндт, – щоб «вибити» якісь кошти для проведення навчальнотренувальних зборів напередодні цих ключових змагань. Керівник управління Віталій Ерфан пообіцяв, що профінансує завершальний тренувальний збір із 11 по 17 січня. Однак, як виявилося, – обіцянка-цяцянка... Тому нам довелося за гроші батьків і власні їхати на тренувальний збір до «Буковеля», а ціни там на все дуже високі. Та й на сам чемпіонат передбачені кошти всього на 12 спортсменів та одного тренера, що взагалі ускладнює роботу наставника, який не в змозі справитися з таким навантаженням. У мене складається таке враження, що цей спорт на

Закарпатті не потрібен, а управлінню необхідні лише залікові бали. Але скажіть, панове, звідки їх взяти, якщо гірськолижник не купуватиме дорогу амуніцію, не буде тренуватися, не їздитиме на збори, які тягнуть за собою великі витрати? Натомість у відповідь від чиновників чую, що не можуть виділити гроші на ці речі через тотальну економію в країні, різні заборони чи незрозумілу правову казуїстику». «НЗ» із цього приводу також звернулися за коментарем до голови обласної федерації зимових видів спорту Василя Гісема. Ось що він розповів: «Усього 9 – 10 років тому на поїздку до Олімпіади у Ванкувері від Закарпаття претендували 15 спортсменів, п’ятеро з них (сноубордисти Йосип Пеняк і Аннамарі Чундак, фристайл-акробати Станіслав Кравчук і Енвер Аблаєв та гірськолижниця Анастасія Скрябіна) взяли участь у зимових іграх. А вже через чотири роки, на Олімпіаді в Сочі, їх стало лише двоє – Й. Пеняк та А. Чундак. Нині ця кількість збереглася завдяки Івану Ковбаснюку та Аннамарі Данча-Чундак, а що буде «завтра»? Якщо нічого не зміниться, то на цей спорт чекає туманне майбутнє. Також зауважу, що в період відродження гірськолижного спорту на Закарпатті в 2004 – 2008 роках збірна краю брала участь у чемпіонатах країни двома жіночими та двома чоловічими складами. В той час представництво наших земляків у складі різних збірних становило 23 спортсменів. І бюджет тоді був значно меншим, ніж тепер…» Слід зауважити, що нині область у гірськолижному спорті представлятиме на 23-х зимових Олімпійських іграх Іван Ковбаснюк. Й замість того, щоб готувати достойну зміну Івану, відповідні органи чомусь пригальмовують цей процес. А наш край ідеально підходить для розвитку гірськолижних видів. Із таким підходом узагалі можемо в найближчому майбутньому не побачити закарпатців серед еліти гірськолижного спорту країни. Семен МИХАЙЛИК

TT ТРИМАЮТЬ ПЛАНКУ!

ДЮФК «МУКАЧЕВО» ПЕРЕМАГАЄ НА «ГАЛИЦЬКІЙ ЗИМІ-2018» Після здобуття срібних нагород на обласному новорічно-різдвяному турнірі з міні-футболу в Ужгороді команда ДЮФК «Мукачево-2006» (U-12) продовжила свій переможний шлях уже на популярному всеукраїнському турнірі «Галицька зима-2018», який відбувся у Львові з 14 по 16 січня. Підопічні Мирослава Бундаша в груповому етапі по черзі здолали криворізький «Кривбас» – 4:0 – та київський «Поділ» – 3:0. А в завершальному матчі групових змагань поступилися ФК «Львів» – 0:2. Мукачівці з другої сходинки вийшли до 1/4 фіналу, де зійшлися з однолітками чернівецької «Буковини». Основний час поєдинку завершився без голів, а у серії післяматчевих пенальті відмінно зіграв воротар закарпатців Максим Мардєєв, який парирував два удари гравців «Буковини». Наші хлопці в підсумку перемогли – 3:2. У півфіналі мукачівці мірялися силами з командою «Рух» (Винники). Долю цього матчу вирішив єдиний влучний постріл нашого гравця Романа Круцана – 1:0.

А у фіналі ДЮФК «Мукачево» зійшовся зі своїм «старим знайомим» – ФК «Львів». Правда, цього разу поєдинок уже склався не за сценарієм львів’ян. Свисток арбітра зафіксував нулеву нічию, і знову долю переможця «Галицької зими» команди вирішували в пробитті післяматчевих пенальті. У виконанні «стандартів» закарпатці перестріляли господарів – 3:2, вище всіх похвал відіграв страж воріт «Мукачева», який відбив один пенальті, принісши перемогу нашій команді. Мирослав Бундаш зауважив: «Турнір пройшов на високому рівні – виступали на полі зі штучним трав’яним покриттям, у складі дев’яти гравців.

На цих змаганнях ми грали проти сильних суперників й показали, що наша школа є однією з найсильніших в Україні. Окремо хочу подякувати батькам, які забезпечили нам шалену підтримку й додали юним гравцям мотивації в боротьбі за чемпіонство». Власне, окрім переможного кубка та золотих медалей, футболіста ДЮФК «Мукачево» Василя Бундаша визнали найкращим гравцем турніру «Галицька зима-2018». А двома днями раніше ще одна мукачівська команда «Мункач футбольна академія» (U-16) стала срібним призером на цьому ж турнірі. Семен МИХАЙЛИК

TT АНОНС

ГАНДБОЛЬНИЙ «КУБОК КАРПАТ» ЗАВІТАЄ ДО УЖГОРОДА

Протягом двох днів, 20 – 21 січня, в ужгородському СК «Юність» проходитиме міжнародний гандбольний турнір «Кубок Карпат» серед чоловічих команд на честь олімпійської чемпіонки Ніни Гецко. Участь у змаганнях візьмуть 4 команди: «Карпати» (Ужгород), «Татран» (Пряшів, Словаччина), «Одеса» та «ЦСКА-КСЛІ» (Київ).

Календар змагань. 20 січня (субота): 16.00 – «Одеса» – «ЦСКА-КСЛІ» (Київ); 17.30 – відкриття турніру; 18.00 – «Карпати» (Ужгород) – «Татран». 21 січня (неділя): 9.30 – «Татран» – «Одеса»; 11.15 – «Карпати» – «ЦСКА-КСЛІ»; 14.30 – «ЦСКА» – «Татран»; 16.00 – «Одеса» – «Карпати». 17:30 – нагородження переможців.

НЗ

TT ЗНАЙ НАШИХ!

У ШКОЛІ МАРИНА РОМАНЮК НА ФІЗКУЛЬТУРІ «САЧКУВАЛА» А НИНІ ВОНА – БАГАТОРАЗОВА ЧЕМПІОНКА УКРАЇНИ Багаторазова чемпіонка України, майстер спорту з академічного веслування Марина Романюк родом із Закарпаття. Нині вона мешкає в Києві. Додому, але нині це вже не наш край, приїжджає рідко. «На один день от відпустили», –усміхається. І просить не стояти на порозі, а заходити до хати. Відразу пропонує каву. «А що це ви мені на ви?» – здивувалася. – Я ж почуваюся «неловко-о-о»... Марина розтягує голосну «о». В селі Лип’янка, що на Черкащині, де проживає дівчина, така говірка. Вона вже й не пригадає закарпатський діалект, хоч народилася в селі Теребля на Тячівщині. Її мама колись їздила сапати буряки у Лип’янку й знайшла собі тут чоловіка. Молоде подружжя вирішило жити в Тереблі, але згодом переїхали на Черкащину. «У Тереблі народилася і моя молодша сестра Оксана», – каже. Дівчата ходили там у дитсадочок і початкову школу. А пізніше бувало, що літні канікули проводили в бабусі на Закарпатті. – Марино, як сталося, що ти пішла у спорт? – запитую. – Спонтанно, – відповідає, – Якщо покласти руку на серце, то в школі я не любила фізкультуру. Навіть бігати не хотіла. Але в 9-му класі до нас приїхали київські тренери з академічного веслування і сказали, що в мене є фізичні дані для заняття цим видом спорту. Кирило та Іван Тимки запропонували школярці спробувати. Батьки не були проти. «Але найдужче в мене вірила сестра Оксана. Вона сказала: «Їдь! У тебе все вийде!» – пригадує дівчина й розкладає на ліжку грамоти та дипломи зі змагань. «Це за три роки?» – дивуюся, бо їх стільки, як листя восени. «Це ще не все», – каже Марина. І, взявши стільчик, полізла на шафу. Дістала кульок і попросила мене потримати. Він виявився важким. «Це медалі!» – сміється. Моя співрозмовниця у 2017-му отри-

~~Марина РОМАНЮК мала звання майтсра спорту з академічного веслування, є учасницею чемпіонату Європи 2015 – 2017. «Ми потрапляли у фінал кожного змагання за кордоном, але не вигравали. Взимку в нас немає можливості тренуватися на воді. Імітуємо веслування в залі. Набираємо силу, але програємо технічно. Затим у теплу пору року намагаємося надолужити все», – пояснює. Тренується Марина двічі на день. Має дуже жорсткий графік і дисципліну. Зате тренер сказав дівчині, що вона не добирає вагу, тому їсти їй дозволено багато. «Влітку живемо на Трухановому острові в Києві. Про нас дуже дбають наші тренери. Вони купують нам навіть солодке. А коли їдемо за кордон, то бережуть, як зіницю ока, не дозволяють навіть гуляти містом. Дівчина навчається на третьому курсі Київського національного університету з фізичного виховання і спорту. За плечима в неї вже й Київський спортивний ліцей-інтернат. Торік Марину Романюк взяли до резерву національної збірної України. «Коли приїдеш на Закарпаття?» – питаю. «Дуже хотіла би приїхати в рідну Тереблю. Але кожен день розписаний тренуваннями чи змаганнями», – зітхає… Маріанна ШУТКО

НА ЧИСЛЕННІ ПРОХАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ ПАНІ ТАЯ

Пані ТАЯ чекає на вас з 10.00 до 14.00:

23, 24, 25, 26, 27, 28 січня – м. Ужгород, спорткомплекс «Юність» (вул. Заньковецької, 5)

Прийом – 50 грн. Реалізуються фото, буклети, амулети. – Пані Тая, скажіть, з якими проблемами до Вас приходять люди і чому? – По-різному буває. Хто йде з бідою, а хто за порадою. У когось у сім’ї нема миру й спокою, а когось удача минає, у когось син чи чоловік п’є, когось хвороба мучить. Дівчата йдуть, бо заміж хочуть, чоловіки – з проблемами по роботі, по бізнесу. Матері приходять із дітьми, які від ляку погано сплять уночі, заїкаються, страждають від нетримання сечі. Людина за своє життя заробляє гріхи, а коли приходять негаразди – згадує за Господа Бога. Господь прощає і помагає, я молитвою очи-

щаю людей і передаю їм його силу, що зцілює душу й тіло. Плачу за це своїм здоров’ям, але люди йдуть до мене зі своєю бідою, я маю їм допомогти. Так Господь Бог велить мені, так учила мене моя бабка, коли передавала мені свої знання і свій дар. ТАЯ з допомогою молитви і викочування яйцем витягає з людини причину, її вроки. Зливає на віск і ставить захист від будь-яких проклять, навіть родових та на смерть.* На прийом приносити: три свічки і три яйця; фотографію не більше 5‑ти років давнини.

Діяльність здійснюється згідно зі ст. 42, 43, 44 Господарського кодексу України. Серт. №А-1143

НЗ

ОСОБИСТОСТІ 13

№4 (4715)

20 січня 2018 року

TT ЗНАЙ НАШИХ!

ХУДОЖНИК-МОЛЬФАР ІЗ КЕРЕЦЬОК

и познайомилися з Іваном Белеєм торік на відкритті картинної галереї робіт 13-ти уродженців села Керецьки на Свалявщині. Саме там розповіли, що «то такий чоловік!» – поїздив світами, член асоціацій художників Франції, Канади, а тепер повернувся додому. Тоді вперше побачила його живопис, графіку до книжок. І ось нещодавно вже в редакції в Ужгороді записувала матеріал для статті, тим паче, що був привід – 14 грудня гостю виповнилося 80 років. Він переживав, бо перед поїздкою не встиг скупатися в річці. Замерзла вода…

«МАМА МАЛЮНКИ ПАЛИЛА…» «Я народився у Керецьках. Хрещений у церкві. А потім пригадую Прагу. Батько в бездітних багачів працював, пані закохалася в нього, – розповідає Іван Белей. – Маю з тих часів старе фото: мама, тато, я сиджу на стільчику, …і печатка – 1939 рік. Коли почалася війна, батько вирішив повернутися додому. А мій дідо Федір по америках ходив. Про нього навіть енциклопедії пишуть. Добре пам’ятаю, коли вернувся зі США чи Аргентини, я мав років 5, і в нього фігурки ліпив із глини, малював. Він був мольфаром, мене теж навчив трави збирати. Гора наша Кремнянки, бо в ній натуральний кремній є. Там дідо мав землю, були купелі, приїжджали люди з усіх усюд. Я постійно крутився біля нього. Саме він прищепив мені любов до творчості, все казав: «Ти лиш малюй, малюй». Помер у 1953-му, коли й Сталін, бо захворів. Я ж закінчив тільки 6 класів. Не дали мені вчитися, мовляв, знаєш писати, то й добре. Мама палила всьо, што малював. Ну, що робити, село!»

СТАЛІН НА ЦИФЕРБЛАТІ Малювати по-справжньому Іван Белей почав, коли пішов у армію: «Зо мнов служили грузини, просили на маленькому циферблаті годинника малювати портрети Сталіна й Леніна. Мода така була. Ніхто не міг цього зробити, крім мене. За це отримував гроші. Але потім відмовився, бо подумав, що гріх великий тих чортів малювати. По сьогоднішній день відчуваю за собою вину. Хоча опісля ніколи на картинах «вождів» не зображав. Служив у льотчика Покришкіна, а затим викликали мене в Київ, де малював, газету робив про те, як солдати вчаться, працюють. Потрапив у штаб, мені платили й не хотіли вірити, що лише 6 класів закінчив. «Ты, наверное, все девять имееш!» – казали. Вже коли повернувся додому, в сусідніх Березниках закінчив ще два класи у вечірній школі робочої молоді, то здобув середню освіту».

ЗАМІСТЬ МОНАСТИРЯ – В ІНСТИТУТ «Поїхав я у Київ вступати в художній інститут, – веде далі мій співбесідник. – Із першого разу провалився, став студентом із другого – в 1963-му. Хоча після «робочої школи» спочатку подався у столицю, щоб… стати ченцем. Збирався у монастир, що біля собору Андрія Первозданного, аби навчитися іконопису. Думав, матиму душевний спокій. Прийшов, а мені повідомили, що монахи переїхали в Одесу. Але туди я не хотів… Словом, інститут. Ще в армії мріяв про книжкову графіку, бо в ній усе: композиція, колір, малюнок. Якщо знаєш це, то будеш і скульптором, і живописцем. Із Скакандієм, Петрецьким учився. Випадково потрапив до народного художника СРСР Василя Касіяна. Він – академік, геніальна людина. Тетяна Яблонська у нас викладала. Прекрасна жінка. Були й інші

імениті наставники. Іконографію я теж учив, хоча в ті часи це не віталося. Зрештою моя дипломна робота на всесоюзній виставці в Москві потрапила в десятку кращих, навіть книжечкою її видали накладом у 2 мільйони примірників! Якось Касіян лікувався у Феофанії. Викликав мене: «Хочу тебе доцентом до себе забрати. Але доведеться вступити в партію, бо не можна інакше». «Не можу (я мав тоді 31 рік). Знаєте, я людина творча, одинак, а партія вбила наше відродження», – відповідаю. Потім мені передали, що

Касіян назвав мене справжнім художником, чистим, як крижа, бо не йду на компроміси. В Музеї історії у столиці тепер є мій рельєф «Київська Русь». Він завдовжки 14 м і заввишки 2. Десь у 1973 – 1975-му конкурс був. Величезний зал, трибуни заповнені. Комісія переді мною. Я вдягнув чорну сорочку, хрестик срібний. Коли демонстрував роботу, то хрестик випав. У залі тиша. Все, думаю, пропав. «Вірите в Бога?» – спитали. «То моє персональне, батьківське». «Ви член Спілки?» «Ні.» «То пишіть заяву». Я не вступив тоді. Не хочу й тепер. Бо там більше половини тих, котрі нич варті. Спілка – це мають бути тільки таланти».

КІНОХРОНІКА Працював Іван Белей штатним художником і на кіностудії ім. О. Довженка. «То було, коли інститут закінчив, – пригадує. – Малював до фільму «Три мушкетери» Олександра Дюма, до «Нюрнберзького яйця» Михайла Коцюбинського, «Правди й Кривди» Михайла Стельмаха тощо. Останній дуже задоволений був роботою. Давали мені тільки найвідповідальніші завдання. Тоді у школах крутили ті фільми через проектор. Тепер теж варто би повернутися до цього. Так легше твори дітям запам’ятовувати. В той період і розжився на квартиру в Києві.

РОЗПИСИ ЦЕРКОВ Іван Белей розписав 7 церков, три з яких – безкоштовно. Й не тільки на Закарпатті, а й у Канаді, Росії. Одна з них – у селі Сасово на Виноградівщині. Донька тутешнього священика вийшла заміж за сина відомого закарпатського художник Федора Манайла. «Тут платили мені за роботу, кілько могли. Розписав «Таємну вечерю». Но і прийшов Манайло до свата, питає: «У вас у церкві такі оригінальні роботи, ко то розписував?» «Як думаєте, кілько сьому чоловіку, што малював, рокув?» – поціка-

Фото автора

МАЛЮВАВ ПО ФРАНЦІЯХ – КАНАДАХ, А В РІДНОМУ ЗАКАРПАТТІ МАЙЖЕ НЕВІДОМИЙ

вився у відповідь священик. «Десь 50», – каже. А мені тоді було 32 – 34. «Хіба у нас на Закарпатті є такі художники?» – здивувався Манайло. «Йсе Белей». «А-а-а, сись може». В Оноці на Виноградівщині розписував храм таємно. У Берегові той, що біля мосту в центрі, – так само. А за Уралом коли малював, так люди там розвалили церкву ХVІІ століття. Все начиння викинули. На душі кішки шкребли. Боги якісь монголоїдні. Лики ніби усміхаються, але таке страждання в очах...»

БЕЛЬМОНДО І КАНАДА «Якось у 1991-му запросили мене на виставку у Францію, то там і залишився, – продовжує Іван Белей. – Два роки жив у Франції, мав знайомих актрис, знався із Жаном-Полем Бельмондо. В Луврі познайомилися. Іноді складається враження, що доля мене сама зводить із людьми. Жив у однієї художниці три місяці, котра теж людей лікувала. Мала хворого чоловіка-німця, я його вилікував. Я там ікони писав. Із Франції поїхав у Канаду. Зробив виставку. Мій триптих про Голодомор тоді викупили й повезли в Англію. Якось на виставку прийшли близько 20 дітей багачів. Після зустрічі зі мною почали малювати. Запрошували бути маестро для них, але відмовився. Я там розписував храм святого Йосафата – майже нічого не заплатили за це. В місті Ніагара-Фоллс у провінції Онтаріо ікони малював. Чим Канада запам’яталася? Дисидентів зустрічав. Мав виставку в Торонто. А членом асо-

подивилися на мене здивованими очима й запитали: «Що вас турбує?» «Дуже турбує…вік», – кажу. Коли сказав, скільки мені років, то не вірили, цікавилися, як зберіг усі органи такими молодими. Сказав, що малюю. З роками змінюються й цін~~Французька газета – про І. БЕЛЕЯ ності. Я їжджу на «Запорожці», ціацій художників Франдружина сміється. Люди добрі, ції та Канади став дуже та я собі як сяду, а машинка просто. В них бачать дир-дир-дир. Головне, що їде! роботи, то автоматично У 1975-му мав «Волгу», тогди приймають. Не знаю, тут її не мав нико. В той час як би доля склалася, хотів сісти в дороге авто, а якби залишився. Але там тепер…» – робить паузу мій життя таке чуже… То для співрозмовник. мене все мертве. Хоча там і Каже, що не стежить за завиставки, й пенсія могла бути карпатським мистецтвом: «Не гарна. Та з’їдала мене іржа. маю інтернету й часу нема. З Все шукав місце, де б мені Володимиром Микитою (набуло комфортно, з позитивною родний художник України) друенергетикою. Відчував, що нежимо давним-давно. Остандобре мені тут...» німи роками рідко бачимося, хіба на виставках у Києві – там «МЕНІ ВЖЕ 80, А Я НЕ його донька Оленка живе. Іноді ЗРОБИВ, ЩО ХОЧУ…» зідзвонюємося. Знав Ернеста «Я тутешній, але не приріс Контратовича (Закарпатський тут. Мотався світами. Й тепер художник, нині покійний, – – то Київ, то Керецьки, то ПриАвт.). То сята людина». боржавське, де дружина… На«Вам 80. Це певний підсувіть у побутових клопотах, якщо мок? Як почуваєтеся?», – зати митець, то маєш усе могти. питую. «Втомився від усього, Художники епохи Відроджен– відповідає. – Ота мораль, ня – Мікеланджело, Леонардо атмосфера, ситуація у світі вбида Вінчі – все вміли, бо вони ває. Я переживаю, що відбуватворці. От у Приборжавському ється. Й боюся, що це надовго. нам дошки привезли, і я сходи в Новий люд здичавілий, сятости будинку якісь такі «натворив»… ниякої. Стає некомфортно. «Хто робив?» «Іван». «Та він не Душа має бути файна, а тіло тільки малює?!» Я розрахував мош намастити, загримірувавсе до дрібниць, як Леонардо ти, актора зробити. А от душа (Сміється. – Авт.). «Видиш, має світитися. Часто говорю з дала би сь півтора тисячі долюдьми, ім’я не запам’ятовую, ларів, – кажу жоні. – А я зробив тільки енергетику списую, стябезплатно за два тижні». гаю. То від природи. Дуже відУ Київ мушу їхати, бо кочуваю негатив». мунальні платити треба. Та й «Ви ж кажете, що мольфар. я не можу без класики, мушу То, можливо, рецепт протипіти у храм, у філармонію. Йсе дії знаєте?», – веду далі. «Не не броварство, а потреба. На з’являтися в таких місцях, де є дачі в Києві малюю. Роблю негатив. Природу теж шкода, ікони з сусальним золотом. що зараз із нею роблять. ІноНико не робить такі. Секрет не ді мені сниться Канада, што я видаю. Спілкуюся з академікатам, у позі лотоса піднімаюся ми. Коли я тут, на Закарпатті, в повітря. Просипаюся, а я на то це світ мольфара, а там – землі», – розповідає. людський, духовний. Тут маю «Ви вірите в Бога?», – цікавмузику вітру, птахів. Моржую люся в Івана Белея. «Як мош у там на Кремнянках, воду п’ю, Бога не вірити?! – дивується. – бо вона живуща. Вода така Я не ортодокс, не б’ю поклони. студена, залізеш – а на душі Пощуся, не їм, што не треба». тепло. Пікнік собі влаштовую. На запитання, чи комфортно Сам. Звідти з гори тягну до 30 йому не мати постійного місця кіл на собі всяких трав, каміння. проживання, одказує: «Люблю Раз зустрів односельчанку, то бути вдома, але коли ти довго дивувалася, чому кросівки на на одному місці, то починаєш пличох несу, а йду босий. Я поатрофуватися. Хоча радість фіглював, мовляв, чи знаєте, які насправді тут, де живу». А на вто дорогі амеріцькі кросовки, останнє запитання – скільки шкода їх пірвати. «Чудный ты, хоче прожити – відповідає: Йване», – відповіла. «Доки можу працювати, думаЯкось у лікарню в Іршаву ти. Боже, мені вже 80, а я ще не повіз дружину, то вирішив зазробив то, што хочу…». одно й сам перевіритися. Молоді медсестри, роблячи УЗД, Оксана ШТЕФАНЬО

21 січня святкує 40-річчя житель с. Лінці Юрій Юрійович Фрінцко. Щиро вітаєм із ювілеєм! Хай щастя та мир зігрівають оселю, І грає здоров’я, як добре вино. Нехай Тобі завжди всміхається доля Й несуть тільки радість роки, Збудуться мрії, бажання, думки. Щоб проліском ніжним життя Твоє квітло Й весною буяла душі доброта. Любові, достатку, чистого неба, Поваги, пошани й людського тепла! З любов’ю та повагою дружина Лариса, сини Ростислав та Роман, мама, тато, бабка, сестра Віта, шовгор Іван, племінники Ніка та Матвій

17 січня в родинному колі відзначив народини професіонал своєї справи, люблячий чоловік, татко, дідусь Василь Михайлович Павлич із Ужгорода. У цей святковий світлий день, Коли настав Ваш ювілей, Ми щиро Вас вітаємо, Добра і щастя Вам бажаємо. Хай оминають Вас тривоги, Хай Бог дасть щастя на путі Хай світла й радісна дорога Щасливо стелиться в житті. Родина Павличів – дружина, сини, невістки, онуки

14 РІЗНЕ

№4 (4715)

20 січня 2018 року

TT ВИРІШИЛИ

УжНУ ПРАЦЮЄ ЗА ЗВИЧНИМ ГРАФІКОМ, ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ НЕ ЗАПРОВАДЖУВАТИМУТЬ Останніми днями почастішали звернення до адміністрації університету від студентів, їхніх батьків та журналістів із запитанням, чи не переходить

УжНУ на дистанційне навчання під час зимового періоду? Причиною такого інтересу, во чевидь, стали численні повідом лення у ЗМІ про те, що українські

ПОВІДОМЛЕННЯ

про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Розгляд справи відбудеться 26 січня 2018 року о 10 год. у приміщенні суду за адресою: м. Свалява, вул. Духновича, 2. Суддя П. І. Уліганинець

Викликається на судове засідання Олексик Марія Юріївна, мешканка с. Іза, вул. Зарічна, 3а, з розгляду цивільної справи за позовом Олексика Мирона Дмитровича до Олексик Марії Юріївни про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, на 9 год. 30 хв. 25 січня 2018 року в суд (м. Хуст, вул. І. Франка, 18). Суддя М. М. Довжанин До Свалявського районного суду викликається Цюцька Оксана Володимирівна (20.04.1993 р. н.) як відповідач по справі за позовом Поповича Ігната Васильовича до Цюцьки Оксани Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – орган опіки та піклування Свалявської РДА,

Ужгородський міськрайонний суд повідомляє, що в провадженні суду знаходиться цивільна справа №308/3553/17 за позовом Гомзи Володимира Івановича в інтересах Вуксти Йосифа Йосифовича до Москалюка Івана Івановича про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку. Відповідач Москалюк І. І. викликається на судове засідання, яке відбудеться 26 січня 2018 року об 11 год. у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53. Після опублікування об’яви в пресі відповідач вважається

Не є рекламою послуг ворожіння і гадання.

Колектив Ужгородської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І – ІІІ ст. висловлює щире співчуття пра цівниці школи Каміллі Василівні Бесазі з приводу тяжкої втрати – смерті матері.

НЗ

виші звільняють студентів від аудиторних занять до березня за для економії на опаленні. До таких кроків наразі вдалася більшість вишів Києва, Львова, Тернополя, Чернівців, Дніпра та Одеси. Утім адміністрація УжНУ не за проваджує жодних змін. Навчан ня триватиме, як і заплановано, очно і за звичним графіком. Пе реходу на дистанційний формат навчання не буде. Таке рішення затверджене на нараді керівників структурних підрозділів універси тету 12 січня. повідомленим про час та місце слухання справи. У разі неявки відповідача Москалюка І. І. справу буде розглянуто за його відсутності з ухваленням заочного рішення. Переконливо просимо з’явитися на судове засідання. Суддя В. Й. Данко Мукачівський міськрайонний суд викликає Уханова Юрія Миколайовича, Уханова Ігоря Віталійовича як відповідачів у цивільній справі за позовною заявою Барк асі Омеляна Елеміровича до Уханова Юрія Миколайовича, Уханова Ігоря Віталійовича про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, на судове засідання, призначене на 29 січня 2018 року на 15 год., яке відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Мукачево, вул. Л. Толстого, 13а/18. Суддя М. М. Пак

ВВАЖАТИ НЕДІЙСНОЮ втра чену залікову книжку студентки 4-го курсу медичного факультету Ужгородського національного університету, видану на прізвище Ірчак Юлія Олександрівна.

Пам’яті людини доброї душі й щирого серця На 83-му році обірвалося жит тя надзвичай но скромної, чуйної людини, невтомного трудівника лі сового госпо дарства Шевка Вадима Вікто ровича. Любов до природи, привела його в лісотехніч ний інститут, після закінчення якого працював лісничим на Сумщині, згодом заступни ком головного інженера трес ту «Закарпатліс», головним інженером Ужгородського лісокомбінату, лісгоспу. У стосунках із людьми йому завжди були притаманні щи рість і доброта, сумлінність і порядність, відповідальність за доручену справу Завдяки невтомній повсяк денній праці, якій віддавався сповна, глибоким знанням,

сміл ивост і у вирішенні про блем лісового господарства Вадим Вікто рович утвер дився в житті, досяг значних успіхів. Саме за високий професіона лізм та ваго мий особистий внесок у роз виток лісового господарства указом Президента України йому було присвоєно звання «Заслужений працівник про мисловості України». Колектив Ужгородського державного лісогосподар ського підприємства, колеги з асоціації «Закарпатлісу», Ужгородського лісокомбіна ту, друзі та сусіди глибоко сумують із приводу смерті Шевка Вадима Вікторовича й висловлюють щире співчуття його рідним та близьким.

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№4 (4715)

20 січня 2018 року

TT НАШІ ЕНТУЗІАСТИ

АБИ ХУРМА СТАЛА НЕ ЕКЗОТОМ, А ПОШИРЕНОЮ КУЛЬТУРОЮ, – ПРО ЦЕ МРІЄ МИХАЙЛО ЗЕЛДІ

Китаї вік окремих екземплярів хурми сягає 500 років. Тому дерево, яке ви посадили, слугуватиме нащадкам. Михайло Зелді з Виноградівщини 31 рік займається цією культурою. Він мріє про той час, коли вона стане не екзотом, а поширеною в наших краях. Його праця дала дуже високі показники, особливо в селекційній роботі.

БІЛЬШІСТЬ СОРТІВ ПЕРЕВЕРШИЛА ЗА РОЗМІРАМИ СВОЮ «МАМУ»

Вона триває вже 24 роки. За цей час в урочищі Холмовецька гора з’явилося 28 сіянців хурми – як східної, так і міжвидових гібр идів (хурма віргінська та східна), що плодоносять уже в трьох поколіннях, – Росіянка-18, Нікітська бордова та сіянці Нікітської бордової. Представниця міжвидових гібридів – Нікітська бордова – на конкурсі у Ялті за смаковими якостями зайняла перше місце. Отож серед чотирьох її сіянців всі відзначаються високою цукристістю. Більшість із них перевершила за розмірами плодів свою «маму». А покоління сіянців хурми східної сорту Говерла, яка теж відзначилася великим потомством, на сьогодні в цьому плані рекордсмен – діаметр фрукта становив 9,5 см. Серед сіянців Говерли, яких є 5 сортотипів, два екземпляри відзначилися також своєю однодомністю (наявність на одному дереві як чоловічих, так і жіночих квіток). У процесі становлення сорту відрізнялися навіть різними формами плодів. А з чого ж усе почалося? У 1978 році Михайло Зелді закінчив Мукачівський радгосптехнікум за фахом ветеринара. Працював у радгоспі «Дністровський» у с. Новоградівка на Одещині, відслужив у армії, певний час був ветеринарним фельдшером на ветдільниці с. Петрово. Паралельно почав займатися щепленням плодових дерев на присадибній ділянці, й садівництво зачарувало його. З першої спроби у 1986-му вступив до Одеського сільськогосподарського інсти-

туту. Там і почалося захоплення хурмою, адже кавказці торгували нею по всьому Союзу. Із куплених плодів вибрав насіння, висіяв і отримав сіянці. Але в трирічному віці вони вимерзли, позаяк температура на ґрунті опустилася до 4 градусів морозу в травні.

~~Михайло ЗЕЛДІ

~~Плоди Говерли-1 сягають 9,5

ПОТРЕБИ В ЗАСТОСУВАННІ «ХІМІЇ» НЕМАЄ Уже навчаючися в аспірантурі, познайомився зі знаменитим хурмоводом, який присвятив 53 роки просуванню цієї культури на північ України. Короткий виклад кандидатської дисертації М. Зелді збігся з публікацією Валерія Черняєва «Хурма від імпорту до експорту». Між ними зав’язалося листування, в процесі якого домовилися про пересилку 5 сортів на Закарпаття. Але з початку їх плодоношення пан Михайло нарахував десять сортів. Серед них два виявилися однодомними формами, які слугували добрими запилювачами. Це сорти Зенджі мару та Находка. Отак і почалася се-

лекційна робота. Штучно запилювати сорти не доводилось, адже бджоли виконували всю роботу. В результаті відбору на сьогодні селекціонер отримав 28 сіянців см хурми. Часто відбувається таке, що «діти» перевищують сортові ознаки «батьків». Особливо хочеться виокремити сіянець сорту Мідер, який Михайло Зелді назвав Дочка Мідера. За періодом дозрівання він «побив» світові показники. 15 серпня пан Михайло вже отримав зрілі плоди. До речі, заплодоносив сіянець на четвертий рік, що теж перевершило наукові дані – 5 – 15 років. А от сіянець сорту Хачія заплодоносив на 16-й рік, будучи перещепленим на дику віргінку. Та найкращі показники, коли «діти» перевершили «маму», – це сіянець сорту Говерла. Плід у діаметрі сягає 7 см і завдовжки теж 7, клиновидної форми. А щодо її «дітей», то пан Михайло отримав уже п’ять сіянців. Той, що під номером 1, у 2017-му в

TT БЕЗ «ХІМІЇ»

КІМНАТНЕ ПОВІТРЯ

ДОПОМОЖУТЬ ОСВІЖИТИ ЕФІРНІ ОЛІЇ Багато ефірних олій мають не тільки приємний запах, який позитивно впливає на наше самопочуття, а й протимікробні та дезінфікуючі властивості. Так, при вологому прибиранні можна застосовувати рослинний оцет – 20 мг, мийний засіб – 10 г, лавандову олію – 15 крапель, ефірну олію герані – 10 крапель; плодо-

вий оцет – 20 мг, ефірні олії чайного дерева – 10, сосни й лаванди – по 5 крапель. Якщо у вашій квартирі живе кіт чи собака, то не дивно, що в повітрі відчувається їх стійкий запах. Щоб його усунути, поставте в кімнаті ароматизаційну лампу з 5-ма краплями ефірної олії герані або 3-ма герані й двома – полину.

ДОБРІ ПОРАДИ ГОСПОДИНІ  Якщо пересолено суп, то це можна виправити. Склянку борошна або рису треба покласти в чисту ганчірочку й прокип’ятити в пересоленому супі. Борошно й рис усмоктують сіль.  Кілька шматочків сирої картоплі й дві-три скибочки хліба, покладені в пересолений суп перед подачею до столу, виправлять його смак.  Мутну олію можна освітлити, додавши 1 ч. ложку солі на 1 л. Залишають постояти із сіллю 3 дні, потім переливають

в іншу пляшку. Можна також освітлити, додавши на 1 л олії 3 склянки води й 1 склянку оцту. Варять близько півгодини, залишають відстоятися й обережно переливають.  Пригорілу їжу можна врятувати, якщо одразу ж перекласти її в чисту каструлю, накрити серветкою, посипати зверху сіллю й продовжувати варити.  Щоб використати жири, що залишилися від смаження або печіння, залийте їх холодною водою й прокип’ятіть. Вода витягне всі запахи.

діаметрі сягав 9,5 см, але завдовжки тільки 6. За смаковими якостями йому немає пари. А от інші за формою нагадують «маму». Сіянець №2 – клиновидний, із 4-ма борозенками. Сіянець №3 має форму зрізаного конуса завдовжки 5 см, а діаметром 6 см. Сіянець сорту Хіакуме перевершив усі сподівання, в діаметрі він сягав 8 см і завдовжки 8. Чи має він властивості «мами» за смаком (у твердому стані), спробувати не довелося. А сіянець №4 за формою копіює свою «сестричку» – сіянця №1 – але за розмірами набагато менший. Щодо хвороб, то їх не виявлено, позаяк це культура нова. Тож потреби в застосуванні «хімії» немає. Шкідників, специфічних для хурми, виявляти не доводилось, але є ознаки пошкодження місцевими казаркою та букаркою – обидва довгоносики.

ВІН МОЖЕ НАЗИВАТИ СОРТИ ЗА КОЛЬОРАМИ ЇХНЬОГО ОСІННЬОГО ЗАБАРВЛЕННЯ Хурма дуже полюбляє поливи, але не зносить заболочення. Хурмоводів-початківців для запобігання помилок Михайло

Зелді хоче попередити, що дерево треба формувати. Але не слід обрізувати його під час плодоношення, позаяк верхні три – п’ять бруньок у хурми є плодоносними, тож укорочуючи пагони, будемо «зрізати» урожай. Краще пагони горизонтально відігнути, що дасть змогу не відпускати ріст у висоту й щорічно мати урожай. Щодо сортів. Наприклад, Росіянка-18 «народився» в Нікітському ботанічному саду в 1959 році. Це гібрид хурми віргінської – морозостійкої, мілкоплідної, але з дуже цінними смаковими якостями та високим вмістом цукру у вигляді фруктози, сахарози і глюкози (25% від сухої маси) – та хурми східної великоплідної з низькою морозостійкістю. В результаті отримано на сьогодні один із найбільш морозостійких сортів. Тут у якості «мами» спрацювала віргінська хурма й у спадок «діткам» передала високу морозостійкість. Зворотнє схрещування цього ефекту не давало, оскільки всі діти Росіянки (Нікітська бордова, Росіянка-2, Червона шапочка та інші) є дуже добрими продовжувачами високих морозостійкості та якості. І, як завжди, вони своїми розмірами шокували пана Михайла. Окремо наголошує на сорті, виведеному особисто ним – це сіянець Нікітської бордової Шельмі дізел. Плід сягав 250 грамів та в діаметрі був 8 см і такої ж довжини. Це можуть бути тільки гени від «батька», якого посеред запилювачів пану Михайлу доведеться чекати ой як довго! «Сестричка», мається на увазі вищеназваний сорт, плодоносить уже три роки, та в 2017-му за діаметром плід сягнув 8 см. Смакові якості дуже високого рівня. Михайло Зелді вважає, що успіх прийшов через те, що вони з Росіянкою-18 «народилися» в один рік. Тільки вона – в Ялті, а пан Михайло – у Холмівці. Окремо селекціонеру хочеться сказати про декоративні якості хурми. Восени її листя різнобарвне, немов веселка. І напередодні листопада він може безпомилково називати сорти за кольорами їхнього забарвлення. Марина БОДНАР

TT ВАРТО ЗНАТИ

ЗИМОВИЙ ВІДПОЧИНОК Більшість кімнатних рослин розвивається і цвіте тільки навесні та влітку. Пізньої осені й узимку вазони перебувають у стані спокою, відпочиваючи перед новим періодом росту. Найбільше клопотів завдає потреба в теплі. Взимку вона зменшується і має бути на 3 – 5°С нижчою, ніж у центрі кімнати. Тому для зимового утримання треба використовувати підвіконня й місце поблизу вікон. Тільки там

МЕДАЛЬЙОНИ З ГОРІХОВО-СИРНОЮ СКОРИНКОЮ 400 г свинини (вирізки), 50 г твердого сиру, 2 ст. ложки волоських горіхів (мелених), 1 ст. ложка сметани, олія, сіль, перець чорний мелений – за смаком. Вирізку нарізати впоперек волокон на медальйони –

рослини можуть нормально відпочити. Кімнатні квіти не люблять різких коливань температури. Тому взимку їх слід розмікруглі скибочки завтовшки 1 – 1,5 см. Кожен медальйон трохи відбити, після чого обсмажити в олії на гарячій сковороді з кожного боку по 2 хвилини. При перекиданні посолити й поперчити. Перекласти в закритий посуд, аби вони залишалися гарячими. Натерти сир на дрібній тертці, змішати з подрібненими волоськими горіхами. За бажання для більшої клейкості до маси, що ви-

РОСЛИН

щувати подалі від кватирок, які відкривають для провітрювання. Потрапляючи під дію морозного повітря, вони можуть захворіти. На мармурових чи бетонних підвіконнях горщики з рослинами, аби земля в них не переохолоджувалася, слід ставити на дерев’яні підставки. Також вазони рідше поливають, приблизно раз на тиждень. У цей час менш шкідливе пересушування, ніж перезволоження. йшла, можна додати трохи сметани (не більше 1 ст. ложки). Викладіть на медальйони горіхово-сирну масу зав товшки 1 см і злегка притисніть її пальцями. Приготовлені таким чином медальйони перекладіть у змащений олією посуд і поставте в гарячу духовку (180 – 200°С). Запікати, щоб сир розплавився. Подавати гарячими з картопляним пюре та відвареними овочами.

Матеріали «Ґаздиньки» підготувала Оксана НАНАШІ

ШАРКАНЬ КОЛЯДУЄ Й ЗАЛИЦЯЄТЬСЯ Фото С. ГУДАКА

ДО ДІВЧАТ У БОРОНЯВІ

я унікальна різдвяна традиція існує тільки в одному селі на Закарпатті – у Бороняві на Хустщині. Ми спеціально приїхали сюди за тиждень до Різдва, аби подивитися, як «репетирують» ватаги, що пізно ввечері 6 січня ходитимуть по селу з унікальною колядою, яку співатимуть під супровід… дракона. Називається він тут Шаркань, і раз на рік на нього чекають, як на диво, – особливо там, де є дівчата на виданні. Час від часу з цим дійством артисти Боронявського клубу виїжджають, наприклад, в Ужгород на фестиваль або до сусідньої Словаччини.

ЗА ШАРКАНЬ ДАЮТЬ ДОБРІ ГРОШІ… Завідуюча місцевим клубом Людмила Бонкало розповідає: «Я опитала всіх старожилів віком 85 – 90 років, котрі самі колись ходили із Шарканню й пам’ятають, як їм батьки та діди розказували про свої коляди. Цікаво, що ніхто не знає про походження цієї традиції, але всі як один кажуть, що в Бороняві ще не пам’ятають такого року, аби Шаркань не носили. Ко лядувати з нею йдуть легені, які планують женитися, від 20 до 22 років, молодші вертепи носять. Збираються ватагою по 8 – 10 чоловік, беруть музикантів – баян, скрипка та Шаркань (цей дракон вистукує в ритм колядці). Ідуть колядувати хлопці до дівчат, Шаркань у конкретну хату несе та стукає нею саме той хлопець, котрий із тією дівчиною любиться. Це його честь: він має мати велику силу в руках, аби того змія втримати, вправно ним поводити по домівці й нічого не пе ревернути – бо ганьба буде! У кожному дворі хлопці, що водять драконом, мі няються. Мають заздалегідь складений список хат, і господарі оповіщені, що до них Шаркань прийде, – чекають цього як свята. Ви би бачили, яка то радість для людей: збираються цілими сім’ями, сусіди приходять! За таку коляду ґазди дають добрі гроші – по 500 гривень та пляшку горілки в бесаги. Та ще й гостять, але оскільки це Святвечір, то стіл пісний і ні грама алкоголю: гріх. Колядування має завершитися до півночі, коли в церк ві та монастирі починається святкова всеношна. А зібрані гроші хлопці ділять між нашими православною церквою та греко-католицьким монастирем. Собі хіба горілку лишають».

ЯК ДІВКИ В ХАТІ НЕМА – ЯЛИНКУ ПЕРЕВЕРНУТЬ Виглядає цей процес так: хлопці з музиками заходять у двір до господарів, співаючи «Рожденство Твоє, Христе Боже наш!». Біля дверей їх зустрічають госпо дарі та заводять до хати. А тоді звучить колядка, під час якої водять Шарканню, – «Радость нам ся являє, Діва Сина раждає! Небеса, небеса, небеса поють, поють! Ангели ся удивляють, пастиріє поклін дають Нарожденному». При цьому легінь, що тримає Шаркань, ритмічно вистукує нею в такт пісні – то треба вміти, бо цей ударний інструмент не з легких. Під час заспіву хлопець водить змієм по хаті, нахиляє його до дівчини, трясе його головою, а дівка повинна потріпати Шар кань за язик, що висить із пащі, а до рота покласти цукерку. Легінь б’є Шарканню тільки на приспівах. Після цієї колядки співають ще одну – «Небо і земля» або якусь іншу відому, сідають до столу, а тоді прощаються, дякують та йдуть далі. «Якщо раптом у хаті дівчини нема (ви бігла кудись абощо), за це ялинку пере вертають, колядуючи, прикраси позніма ють та розкидають, або й майбутній тещі Шаркань по чолі цоркне – то так хлопці сердяться, мовляв, куди, мамо, дів

ГОРОСКОП НА 22 – 28 СІЧНЯ

ОВЕН. Весь січень ви кудись бі жите й намагаєтеся встигнути все, але потрібно зосередитися. Тиждень стане особливо вдалим для представників творчих про фесій – ваші ідеї будуть нарозхват. У вихідні можете приймати гостей. ТЕЛЕЦЬ. Вам щаститиме, встиг нете зробити більше, ніж за весь січень. Не зменшуйте темпу. До вихідних зможете похвалитися професійними досягненнями та фінансовими успіхами. Але вам дове деться відмовитися від деяких розваг. БЛИЗНЮКИ. Можете сміливо вирушати в далеку подорож. Ма єте шанс завести корисні й перс пективні знайомства, налагодити стосунки з діловими партнерами. Хоча новорічні канікули вже закінчилися, вам ще телефонуватимуть шанувальники. РАК. Ви зможете пишатися со бою, досягнете успіху на службі, й начальник замислиться про ваше заохочення. Знайдете ціка

ку з хати пустили? Це вважається образою, виявленням неповаги. ~~Святкове дійство А ще давніше подушки перевертали – оті, що пірамідою вистав уже 5 літ носить Шаркань до бороняв лені були на ліжку. Але таке трапляється ських дівчат, та все ніяк не жениться. Але рідко», – каже пані Людмила. запевнив: тепер уже точно востаннє!» Фото С. ГУДАКА

ЖЕНЯТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО ТОЇ Ж ОСЕНІ… Питаю, чи обов’язково женяться ле гені на дівчатах, яким колядували таким чином. «Часто того ж року гуляють весіл ля, здебільшого восени, каже Людмила Бонкало. – Але є такі, що по два-три роки з Шарканню до дівчат ходять, а не одружуються. Як правило, щороку носять змія нові хлопці – вони перед святами ходять тренуватися вибивати ним, бо це нелегко, не хочеться осоромитися, як часом люстру розіб’ють. А на виступи чи фестивалі ходимо одним колективом – нам треба презентувати себе, аби добре били Шарканню, попадали в такт, тримали паузи та ритм, красиво трясли головою змія». Схожого звичаю в окрузі нема ніде. Навіть якщо хлопець із Бороняви, а дів чина з сусідньої Сокирниці, то туди з Шарканню громада колядувати не піде. Хоча в сусідній Румунії є схожа різдвяна традиція, але там зі змієм не заходять до хати, а просто стукають ним у вікно – наче викликаючи господаря. Тим часом у клубі зібралися хлопці на репетицію. Людмила Іванівна виносить двох Шарканів – одно- та триголову. Роздивляюся конструкцію: це дощечки, збиті навхрест таким чином, що при на тисканні на кінці змій витягується, а як відпустити – знову складається. Важить усе це наче й небагато: менший – 5 кг, більший – близько 7-ми. Але коли ви пускаєш дракона – ним важко управляти, потрібні певні навички, ну й сильні руки. «Це старі Шаркані, їм понад 50 років, вони вже багато разів ламалися – тоді майстри або доточують дощечки, або вкорочують змія. Зроблені з липи – бе руть спеціально легке дерево. Дубовий би довше прослужив, але буде надто важкий, – пояснює Михайло Берец, який вий підробіток, але не забувайте про близьких людей. Влаштуйте для них сі мейні розваги на свіжому повітрі. ЛЕВ. З вами почнуть ділитися таємницями навіть малознайо мі люди. Ви здатні вникнути в проблеми й щиро цікавитеся життям оточуючих. Але намагайтеся не забувати і про власні потреби – успіх залежатиме від вашої активності. ДІВА. Важливо зберігати тверезу голову. Вас чекає маса вигідних пропозицій, можливо, отримаєте подарунок від колег або ділових партнерів. Однак компаньйони просто так сюрпризів не роблять, дове деться надати їм деякі послуги. ТЕРЕЗИ. Обдумуйте кожен крок і прислухайтеся до точки зору ото чуючих. Можливо, поруч знахо дяться люди, які мріють зіпсувати вашу репутацію, – не афішуйте свої плани. У вівторок можливий грошовий сюрприз або дізнаєтеся про підвищення. СКОРПІОН. Це період успіхів, але в середу може притупитися ділова хватка. Постарайтеся заздалегідь заручитися підтримкою впливових знайомих. Зможете розрахуватися з боргами і зробити дорогі придбання.

«ДИВИСЯ, МАЙБУТНЯ ЖОНО, ЯКИЙ Я!»

Зрештою коляд ницький гурт починає для нас дійство з Шар канню. Поки одні хлоп ці співають разом із Людмилою Іванівною, двоє вистукують Шар канями. А ми маємо змогу за цим спостері гати. І що вам сказати – відчуття неймовірні навіть при тому, що ми не в ґаздівській хаті, а в клубі, й нарече на – не справжня, а тільки грає роль. Але справжні хлопці, які тримають Шаркані й виконують ритуальний маріонетковий драконячий танець перед дівчиною. Ми моволі милуєшся їхньою вправністю та силою: коли хлопці водять змієм перед собою, трясуть його головою – він ожи ває. А під час приспівів, коли настає час ритмічно вистукувати Шарканню, видно, як прогинаються молодецькі спини, як грають м’язи. І як це красиво, граційно! Це справді добра нагода показатися в усій красі перед майбутньою обраницею: дивися, мовляв, який я! «Дивлюся на молодших за нас хлопців, і не впевнений, що вони скоро теж носи тимуть Шаркань, – каже Ярослав Можа рович, легінь, який цього року теж укотре вже понесе його до дівки. – Якісь вони худі, слабі… Але водночас хочеться, аби ця традиція у нас жила. Такого ж більше ніде нема, хіба в Китаї. Але де той Китай! А це – наше, рідне, боронявське! Я гордий, що мій няньо носив Шаркань, я ношу, і стоя тиму на тому, аби мої діти теж носили!»

ШАРКАНЬ ЧЕКАЄ СВОЇХ ДОСЛІДНИКІВ А ми після «репетиційної» коляди дя куємо за можливість доторкнутися до збереженої унікальної традиції й їдемо собі. Хоч питань ще більше, ніж перед до рогою туди. Чому змій? І чому на Різдво? Людмила Бонкало ще в клубі розповіла: вивідала у старожилів переказ про те, що Шаркань в колядницьку традицію ввели монахи (на території села кількасот років діє монастир). Вони посилалися на слова з Біблії. У Псалтирі, в 17-й кафизмі, зазна чається, що коли народився Ісус Христос, усе на землі раділо – навіть змії. А Іван Хланта, наш фольклорист, котрий уперше описав цю традицію в наукових виданнях, каже, що закарпатська Шаркань ще чекає своїх дослідників. Тетяна КОГУТИЧ СТРІЛЕЦЬ. Зумієте зміцнити свій авторитет та сподобатися діло вим партнерам. Вас чекає підро біток, що значно поліпшить фінан сову ситуацію. Але якщо з понеділка по четвер будете пропадати на службі, то в п’ятницю варто відволіктися від турбот. КОЗЕРІГ. Будете як білка в колесі – трудитиметеся, не покладаючи рук. Зірки рекомендують пригаль мувати й подумати: що з цього всього потрібно особисто вам?! Корисно сформулювати власні цілі – це допоможе позбутися всього удаваного. ВОДОЛІЙ. Приділіть увагу про фесійному зростанню – за нову посаду потрібно поборотися. Начальство давно спостерігає за вашими успіхами, проте натякніть шефу про свої кар’єрні плани. Для важ ливих бесід і переговорів підходить ві второк, а в середу залишайтеся в тіні. РИБИ. Ставте перед собою кон кретні завдання й не відволікайте ся на проблеми сторонніх. Так ви легко вирішите професійні й фі нансові питання, і тиждень пройде зі знаком плюс. Можете розраховувати на прихильність керівництва. Ці сім днів багаті й на любовні сюрпризи.

ДАТИ ТИЖНЯ

 20.01 – Собор св. Івана Хрес тителя;  21.01 – Всесвітній день релігії; Міжнародний день обіймів; Всесвітній день снігу;  22.01 – День Соборності Укра їни (День Злуки);  23.01 – День почерку або День ручного письма;  25.01 – Тетянин день (неофіцій не свято студентів);  26.01 – Міжнародний день митника; День фінінспектора.

Рік заснування 1990 Головний редактор

Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Телефон: 36284  Тел./факси: 35300  заступник головного редактора – відповідальний секретар: 37094  ВІДДІЛИ

культури, освіти і науки: 613752 новин: 35381 реклами та комерції: (050) 691-73-67, (098) 764-46-03 бухгалтерії: 35261

 ВЛАСКОРИ у Сваляві: (095) 588-64-51 у Міжгір’ї: 21530 Реєстраційне свідоцтво Зт 124 від 6 серпня 1997 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в «Експрес Медіа Друк», 79026 м. Львів, вул.Володимира Великого, 5а. Тираж 10500. Замовлення №25627. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 2. Підписано до друку 19.01.2018 р. о 14.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р 26004500049297 МФО 300614, код ОКПО – 20443975 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

итають ч с а н ня ачів Щотиж100 000 чит майже Газета виходить у вівторок та суботу

СміЙмОся РаЗоМ!

Бог спостерігає за тобою. Тому живи так, щоб йому було цікаво!



– А твій чоловік не може несподі вано повернутися з відрядження? – І не сподівайся!.. Не треба на пачках цигарок пи сати всілякі дурниці. Досить зазна чити: «Всі кошти від продажу підуть на допомогу депутатам Верховної Ради». Палити кинуть 99% курців. Шановні пані! Дістали ви зі своїм схудненням! Зелений чай – мінус 5 кг за місяць… Зелена кава – мінус 8 кг за місяць…Покуштуйте зелену ковбасу! Мінус 10 кг за добу! Дружина збирає чоловіка на риболовлю: – Котику, принеси, будь добрий, велику форель. Якщо форелі не буде, купуй коропа! Не треба нікого виносити з Мав золею! Туди, навпаки, треба зано сити й заносити!