Novini 22/10/2013 № 120 (4142)

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

Ціна договірна

НА РАХІВЩИНІ ВІДКРИЛИ СПОРТМАЙДАНЧИК ТА ЗАКЛАЛИ КАПСУЛУ ПІД БУДІВНИЦТВО НОВОЇ ШКОЛИ Ц ього разу новеньке міні-поле зі штучним покриттям отримали учні Чорнотисянської загальноосвітньої школи. Привітав дітей та педагогів з цією подією й голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида.

У місцевій школі навчається 431 учень, деякі на навчання їздять із сусідніх сіл. Більше половини школярів займаються у творчих та спортивних секціях. До сьогодні юним спортсменам доводилось вправлятися у приміщенні старенького шкільного спортзалу, який, до слова, теж нещодавно відремонтовано.

– Я вже бачу, що на цьому полі буде дуже класно грати у футбол. Хлопці вже у чергу шикуються, аби поганяти м’яча на справжньому, майже професійному майданчику, — розказав семикласник Юрій. Цей майданчик став найвисокогірнішим, адже село Чорна Тиса знаходиться на висоті 800 метрів над рівнем моря. Мініполе, за традицією, зводили зусиллями місцевої громади з використанням коштів обласного бюджету.

– Цього року за таким принципом заплановано встановити 14 спортивних майданчиків зі штучним покриттям, — наголосив голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида. – А

~~Новий майданчик готовий прийняти спортсменів.

~~Новобудову символічно розпочав О.ЛЕДИДА.

18 жовтня відбулося урочисте відкриття цілого спортивного містечка на території ужгородського СК «Юність», де, до слова, будуть встановлені 2 майданчики з надсучасним поліуретановим покриттям. Аби на новому полі гралося легше, очільник краю вручив місцевим спортсменам

комплект спортивного інвен­та­рю. Також голова ОДА Олександр Ледида, народний депутат України Іван Бушко, перший заступник голови обласної ради Володимир Закурений, голова Рахівської райдержадміністрації Дмитро Андріюк заклали символічну капсулу

ЧОГО МИ НАЙМЕНШЕ ХОТІЛИ, ТЕ НАМ І ДІСТАЛОСЯ…

У плей-оф до ЧС-2014 збірна України гратиме проти команди Франції. Такі результати жеребкування плей-оф, що відбулося 21 жовтня у Ньоні і яке проводив відомий швейцарський гравець Александер Фрай. Нагадаємо, що збірна України була «сіяною» перед жеребкуванням плей-оф. Перший матч пройде 15-го в Україні, а матч-відповідь —19 листопада у Франції. Наступні пари плей-оф склали такі команди: Португалія — Швеція, Греція — Румунія, Ісландія — Хорватія.

ЗАКАРПАТСЬКІ ВИНА

ВІДТЕПЕР ПИТИМУТЬ Й У… НІГЕРІЇ Вперше на Закарпатті на базі СП «Айсберг» відбулося засідання Центральної галузевої дегустаційної комісії корпорації «Укрвинпром». Як розповів генеральний директор корпорації Володимир Кучеренко, на дегустації представили 98 зразків (з яких 43 – вітчизняного виробництва), 44 з яких було закуплено у торговельних мережах України членами спеціальної комісії. Близько 50 висококваліфікованих спеціалістів виноробної галузі представили майже всі виноробні регіони.

«Дегустувалась продукція майже усіх країн: Ізраїлю, Греції, США, Уругваю, Нової Зеландії, Італії, Угорщини, Молдови, Португалії тощо. Українські вина відповідають світовим стандартам якості та безпеки. Наша українська і, зокрема, закарпатська алкогольна продукція однозначно має майбутнє», — зазначив Володимир Кучеренко. Український алкоголь експортується у різні куточки світу. Закарпатське підприємство «Айсберг» (торгова марка «Чизай») відправляє свої вина у США, Ізраїль,

а артемівське шампанське купують в США, Канаді, Росії, Білорусі. Директор СП «Айсберг» ЛТД Анатолій Полосков розповів, що днями відправлять велику партію продукції у… Нігерію. Поговорили і про проблеми, які існують у вітчизняному промисловому виноробстві та виноградарстві. А їх чимало: висока ціна на ліцензії для розливу вина та інших алкогольних напоїв, катастрофічна ситуація у виноградарстві та садівництві у зв’язку з відсутністю державних дотацій на закладку нових садів та виноградників тощо. Але виробники не падають духом, кажуть, якість виправдана, а це — головне. Анастасія НОЖКА.

під будівництво школи у селі Кваси. Будівництво ЗОШ І—ІІІ ступенів на 500 учнівських місць в гірському населеному пункті було розпочато ще у 1994 році. Та на об’єкті були зведені тільки тимчасові споруди. У подальшому будівництво не здійснювалося через відсутність фінансування. Весь цей час місцеві учні навчаються у старій школі. Загальна площа приміщень освітнього закладу — 1200 м. Площа 22 класів та кабінетів — 1154 кв.м. Опалення – пічне, оскільки будівля була зведена ще за часів Австро-Угорщини. Тож будівництво нової школи як ніколи – на часі. Для виготовлення та коригування проектно-кошторисної документації було витрачено понад 600 тисяч гривень. У 2012 році за рахунок коштів обласного

«НЗ»ФАКТИ Президент України Віктор Янукович під час зустрічі з президентом Чехії пообіцяв, що законопроект про виїзд експрем’єра Юлії Тимошенко на лікування за кордон найближчим часом буде внесений до парламенту. Уряд України внесе проект Держбюджету-2014 на розгляд Верховної Ради не раніше кінця листопада. Про це заявив на погоджувальній раді спікер Верховної Ради Володимир Рибак. Згідно з новим документом Європарламенту, змінюється схема підрахунку днів за шенгенською візою. Нові правила стосуються також терміну короткочасного перебування туристів з-за меж ЄС, яким не потрібна віза для в’їзду в Шенген.

бюджету проектно-кошторисна документація була відкоригована вдруге і пройшла комплексну державну експертизу. Для продовження будівництва об’єкта у 2013 році з обласного бюджету передбачено 800 тисяч гривень. Загальна кошторисна вартість будівництва — майже 26 мільйонів гривень, повідомили з прес-центру ОДА.

— Діти повинні навчатися у належних умовах. Адже якість освіти, умови навчання у кожному куточку Закарпаття мають бути якомога кращими. По завершенню будівництва тутешні школярі матимуть сучасну школу, що, впевнений, нічим не поступатиметься освітнім закладам у містах, — наголосив Олександр Ледида. Будівництво школи у Квасах заплановано завершити у 2016 році. У разі відмови споживачеві розрахуватися платіжною карткою магазини штрафуватимуть на суму 8,5 тисячі гривень. Про це йдеться у повідомленні Держпідприємництва. За кількістю людей, що перетинають кордон, наймасовіший приплив мігрантів у Росію спостерігається з України. Про це заявив глава Федеральної міграційної служби Костянтин Ромодановський. Компанія-оператор японської АЕС Фукусіма-1 TEPCO повідомила про новий витік радіоактивної води з одного з резервуарів станції. Дослідники з державного університету Північної Кароліни створили програмне забезпечення, яке дасть можливість вивчати будівлі, використовуючи кіборгізованих комах.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометеоцентру, по області передбачається: 22 ЖОВТНЯ — мінлива хмарність. Вночі невеликий дощ, місцями слабкий туман. Вдень без істотних опадів. Вітер південно-західний 5—10 м/с. Температура повітря вночі 5—10, вдень 15—20 градусів, в горах місцями вночі 1—4, вдень 7—12 градусів тепла.

23—24 ЖОВТНЯ — мінлива хмарність, без опадів. Вранці місцями слабкий туман. Вітер південно-східний 7—12 м/с. Температура повітря вночі 8—13, вдень 16—21, в горах місцями вночі 3—7, вдень 10—15 градусів тепла.

25—26 ЖОВТНЯ — мінлива хмарність, без опадів. Вітер південнозахідний 7—12 м/с. Температура повітря вночі 6—11, вдень 13—18 градусів. В горах місцями вночі 3—8, вдень 6—11 градусів тепла.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NZ.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT ВПЕРШЕ

У МІЖНАРОДНОМУ СИМПОЗІУМІ ЕКОЛОГІВ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ Й ЗАКАРПАТСЬКІ ПРИРОДООХОРОНЦІ

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

TT ПИЛЬНЕ ОКО

ВСЕ ПРО НАРДЕПІВ МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З НОВОГО САЙТУ

В Ужгородському прес-клубі презентували сайт «Рада». Його створила громадянська мережа «ОПОРА». На ресурсі є профайли обранців з довідковою інформацією, рейтинги депутатів, кількість зареєстрованих законопроектів, виступів та запитів. Користувачі можуть дізнатись про відві­ дуваність пленарних засідань

та засідань профільних комітетів, результати голосування фракцій по кожному законопроекту, протоколи засідань парламентських комітетів. Завдяки сайту виборці матимуть змогу в автоматичному режимі порівняти спільність голосування фракцій. Окрім того, це платформа, де можна знайти актуальні

НЗ

новини із зали засідань, аналітичні звіти про парламент. Олександр Неберикут, експерт Громадянської мережі «ОПОРА» каже, що мета проекту – сприяти обізнаності виборців щодо роботи парламенту, зблизити виборця з народним обранцем, прищепити в суспільній свідомості вимогливіше ставлення до контролю роботи депутатів, а також стимулювати парламентарів до організованішого та сумліннішого виконання своїх обов’язків.

TT СИМВОЛІЧНО

ПЕТЕФІ ЗАЦВІВ

~~Під час роботи симпозіуму. П’ятий міжнародний симпозіум екологів Республіки Чорногорія (ISEM5) відбувся за організації вчених з департаменту біології університету Чорногорії і Музею природної історії Чорногорії. Національний природний парк «Синевир» вперше взяв участь у цьому міжнародному форумі в м.Тіват. Директор НПП «Синевир», заслужений природоохоронець України Микола Дербак та доктор біологічних наук Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного Світлана Зиман представили перед

науковою спільнотою доповідь «Про збереження рідкісних судинних рослин в «гарячих точках» у високогір’ї Українських Карпат». В рамках міжнародного симпозіуму були представлені сучасні знання з екології та навколишнього середовища, які накопичені останнім часом. Кожний розділ розпочинався новою доповіддю, підготовленою авторитетними екологами з різних країн. Марія ШЕТЕЛЯ, Міжгірський район.

КОЛЬОРАМИ УКРАЇНИ І УГОРЩИНИ

ГО «Моє місто – Ужгород» подарувало ужгородцям гарний квітник. Цього разу квіткова композиція, виконана у національних кольорах України та Угорщини, з’явилася у сквері на пл. Ш.Петефі поряд із пам’ятником угорському поету. Квітник символізуватиме дружбу угорського та українського народів та є привітанням для угорців з їхніми національними святами – Днем пам’яті угорського повстання 1956 р. та Днем проголошення Угорської Республіки, які відзначатимуться 23 жовтня.

~~Заквітчаний пам’ятник.

TT ЯК СПРАВИ TT ФУТБОЛ

ВАЖЛИВА ПЕРЕМОГА В ЛУЦЬКУ «ГОВЕРЛА» ЗДОЛАЛА «ВОЛИНЬ»

НАШИХ АВТОПЕРЕВІЗНИКІВ ПЕРЕВІРЯТЬ НА ГОТОВНІСТЬ ДО ЗИМИ На Закарпатті, як в цілому по Україні, 21 жовтня стартував комплекс профілактичних заходів під назвою «Перевізник. Зима-2013». Начальник Державтоінспекції Закарпаття Михайло Бойчук зауважив, що основною метою заходів є профілактика дорожньо-транспорт-

них пригод за участі пасажирського транспорту: «Кожна автопригода з маршруткою або автобусом – це надзвичайна подія на рівні держави, а інколи й інших держав. Наш обов’язок — зробити усе, аби запобігти таким пригодам». Тож чи готові наші автобуси здійснювати автопе-

ревезення в зимових погодних умовах і чи мають вони зимові шини або чи взагалі усе гаразд у транспортних засобів перевізників до експлуатації в зимовий період, — ці та інші питання працівники Державтоінспекції контролюватимуть цього тижня.

TT НАШЕ ДОВКІЛЛЯ

ВИКОРИСТАНІ БАТАРЕЙКИ ПОЧАЛИ ЗБИРАТИ І НА ТЯЧІВЩИНІ

~~За м’яч борються наш Сергій ЛЮЛЬКА та Віталій ГОШКОДЕРА.

П

оєдинок 13-го туру чемпіонату України з футболу серед команд прем’єр-ліги у Луцьку проти місцевої «Волині» для «Говерли» мав дуже важливе значення, адже на нас у наступному турі чекає інший виїзний поєдинок проти ще більш грізного суперника – одеського «Чорноморця». Тож з «Волинню» потрібно було чіплятися за очки.

До цієї гри обидві команди, скориставшись паузою в чемпіонаті, провели спаринги – «Волинь» здолала вдома брестське «Динамо» (3:1), а «Говерла» на виїзді перемогла угорський «Дебрецен» – 1:0. За три дні до поєдинку лучани ще встигли взяти участь у промо-акції, завітавши на одне з найбільших хлібопекарських підприємств регіону. Наша ж команда скрупульозно готувалася до цього матчу, розібравши гру суперника по крупинках. Як наслідок, наші хлопці ні в чому не поступалися господарям поля. Навіть не віддали супернику гру на другому поверсі, незважаючи на перевагу гравців «Волині» в зрості. Розв’язка настала на 82-й хвилині поєдинку. Разван Кочіш протягнув м’яч по центру поля до штрафного майданчика суперника, відпасував на правий фланг на румунського нападника Маріуса Нікулае, той зблизився

до лицьової лінії й прострілив у воротарський. Захисник «Волині» намагався винести м’яч, але чи то наш Разван Кочіш йому завадив це зробити як слід, чи в оборонця не вийшов удар, але він лише відкотив його на лінію карного майданчика, де в потрібному місці і в потрібний час опинився Душан Савіч, який просто вколотив «смугастого» в сітку воріт своїх колишніх одноклубників. Господарі намагалися відігратися, виконували багато стандартів, з яких найнебезпечнішим вийшов удар Еріка Бікфалві на 88-й хвилині, та завдяки вмілим діям наших захисників та воротаря ужгородці зберегли власні ворота на замку й здобули дуже важливу перемогу. Наступний матч «Говерла» проведе на виїзді в неділю, 27 жовтня, проти одеського «Чорноморця». Роман СЕНИШИН.

Ємності для збору використаних елементів живлення встановлені у супермаркеті «Барва» в Тячеві на вулиці Польовій та магазині «Watsons» на вул. Незалежності. Окрім цього, в Буштині активісти МГО «ГРОМада» встановили два контейнери для збору використаних батарейок в кафе «Лісова пісня» на вул. Травневій та магазині «ВасТер» на вул. Залізничній. Михайло Поковба, голова Тячівської районної молодіжної громадської організації «ГРОМада» закликає зробити крок назустріч здоровому, екологічно чистому майбутньому і не викидати використані батарейки на смітник, а залишати у спеціально відведених місцях.

TT ОТАКОЇ!

ЧИНОВНИКА УЖГОРОДСЬКОЇ МІСЬКРАДИ

ЗАТРИМАЛИ НА ГАРЯЧОМУ Днями співробітники СБУ в Закарпатській області задокументували факт вимагання та одержання неправомірної вигоди виконуючим обов’язки начальника управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради. Посадовець обіцяв за 600 доларів США допомогти місцевому підприємцю отримати дозволи виконкому Ужгородської міської ради на розміщення чотирьох пересувних кав’ярень.

14 жовтня ц.р. в одному з кафе Ужгорода співробітники СБУ затримали посадовця на гарячому під час одержання ним обумовленої суми неправомірної вигоди.

17 жовтня 2013 року правопорушнику оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14 та ч.4 ст.368 (готування до одержання неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням) Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває, повідомили з прес-центру СБ України.

TT ІНІЦІАТИВА

У МІЖГІРСЬКОМУ ПРОФЛІЦЕЇ ДБАЮТЬ САМІ ЗА СЕБЕ

Два роки тому внаслідок потужної зливи в урочищі Полянський, що на околиці села Річки, прорвало греблю на ставку, площа якого за гектар. Ця місцевість з мальовничою природою вважається складовою структурною одиницею навчального закладу для підготовки майбутніх фахівців із зеленого туризму. Минулого місяця ліцеїсти своїми зусиллями ліквідували наслідки біди, встановивши трубні шлюзи. Керівник “кузні кадрів” висловлює вдячність і директору Міжгірського рай­ автодору Мирославу Бігару за сприяння необхідною технікою. За словами Василя Юрійовича, незабаром у відновлений ставок будуть запущені мальки білого амура, коропа, карася та інших видів риб. Одночасно навесні наступного року відбудеться благоустрій прибережної території – висаджування декоративних дерев. Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.

НЗ

ФАКТИ І КОМЕНТАРІ 3

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

TT ВІДНОВЛЮЄМОСЯ

В ОБЛАСНОМУ ЦЕНТРІ СТВОРИЛИ СУЧАСНИЙ СПОРТИВНИЙ КОМПЛЕКС В Ужгороді презентували 8 реконструйованих тенісних кортів та 2 спортивні майданчики. Усе це, разом з трибунами для вболівальників, місцями для тренерів та сучасними роздягальнями, утворює тренувальну базу під відкритим небом. А разом з СК «Юність», частиною якого, власне, і є спортивне містечко, — цілісний сучасний спортивний комплекс для тренувань та дозвілля ужгородців. Роботи тут, на території позаду спорткомплексу «Юність», розпочали ще навесні. Тоді, під час традиційного суботника на прибирання місцевого скверу вийшли десятки небайдужих містян. Тоді ж, навесні, уперше прозвучала ідея реанімувати тренувальну базу – голова ОДА Олександр Ледида пообіцяв залучити благодійників та восени завершити роботи. Отже, за кілька місяців вдалось реанімувати 8 тенісних кортів на грунтовому покритті; шляхом реконструкції старого баскетбольного майданчика та спортивної бігової доріжки – створити два нових міні-поля з поліуретановим покриттям та відповідним інвентарем: пересувними баскетбольними щитами, волейбольними та тенісними сітками, футбольними воротами. Не забули і про вболівальників. Відтепер нові трибуни можуть вмістити більше сотні фанів. Також облаштовано місця для тренерського складу та запасних гравців.

З 1 ЛИСТОПАДА СТАРТУЄ РЕЄСТРАЦІЯ НА ПРОБНЕ ЗНО

Згідно з наказом Українського центру оцінювання якості освіти, пробне тестування буде проведено з 11 навчальних предметів упродовж двох сесій — 22 та 29 березня.

22 березня регіональні центри оцінювання якості освіти проведуть тестування з української мови і літератури, хімії, фізики, російської мови, всесвітньої історії та однієї з іноземних мов: англійської, німецької, французької або іспанської. 29 березня абітурієнти матимуть можливість скласти пробне ЗНО з математики, історії України, біології, географії, світової літератури. Реєстрацію учасників проводитимуть регіональні центри оцінювання якості освіти з 1 до 30 листопада.

Для успішної реєстрації абітурієнтам необхідно буде вказати прізвище, ім’я, по батькові, номер контактного телефону, місце постійного проживання, перелік предметів пробного ЗНО та мову, якою абітурієнт бажає складати тести. Тести з математики, історії України, хімії, фізики, всесвітньої історії, біології, географії, окрім української будуть доступні мовами національних меншин: кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською. Тест зі світової літератури абітурієнти зможуть скласти українською або російською. Вартість одного пробного зовнішнього оцінювання у 2014 році становить 89 грн.

~~Подарунки юні спортсмени отримали з рук голови ОДА.

— Ще півроку ми вважали усе це – нездійсненним, — сказав під час відкриття спортивної бази директор ЗОДЮСШ Віктор Дуло. – Щиро вдячні всім, хто долучився до відновлення бази.

– Місто допомогло з виділенням землі, необхідної для скверу та обслуговування бази, — розказав ужгородський міський голова Віктор Погорєлов. – До речі, ми вже дійшли згоди і щодо виділення в обласному центрі землі під будівництво льодового палацу.

– Насправді, робити такі речі спільно, за допомоги громади та небайдужих, зовсім нескладно,

— наголосив під час відкриття голова Закарпатської обласної держадміністрації Олександр Ледида. – Відтепер ці спортивні майданчики можуть приймати навіть професійні чемпіонати. Хочу наголосити: заняття для дітей тут будуть безкоштовними! Та, найголовніше, наша молодь нарешті отримала гідні умови для спортивного розвитку, а це – здоров’я та виховання сили духу. У майбутньому тут планують облаштувати сквер, ще 6 трибун та розмітити споруди для гри у сквош, повідомили з пресцентру ОДА.

TT ТВОРЧІСТЬ

УЖГОРОД ЗНОВУ «БОМБАРДУВАТИМУТЬ» ЛІТЕРАТУРОЮ І МУЗИКОЮ 26 жовтня відбудеться вже третє ужгородське «Літературне бомбардування» від організаторів—членів Фундації регіональних ініціатив. «Цього разу ми, як завжди, познайомимо вас із цікавими авторами та їхніми віршами. Також у рамках ЛБ відбудуться 2 лекції

TT ГОТУЙТЕСЯ!

від ФРІ-літшколи», — пише на своїй сторінці у соцмережі одна з організаторів заходу Ольга Беца. Для вас читатимуть Павло Коробчук, Богдан-Олег Горобчук, Вікторія Дикобраз, Ганна Малігон, Любов Якимчук, Олена Степаненко та багато інших.

Обіцяють і конкурс для молодих ужгородських авторів, оцінювати яких будуть запрошені поети. Та к о ж н а л і т в е ч о р і г р а тимуть цікаві молоді виконавці. Анастасія НОЖКА.

TT МАСОВА ФІЗКУЛЬТУРА

СВЯТО СПОРТУ І ЗДОРОВ’Я МЕДИКІВ ЗАКАРПАТТЯ Такої масовості учасників спортивних змагань давно не бачив ужгородський стадіон «Авангард», який цього року відзначатиме своє 60-річчя. ХІІІ спартакіада медиків Закарпаття стала справжнім святом спорту і здоров’я: на старт змагань у 12 видах вийшли 42 команди медичних закладів, структур Держсанепідслужби, санаторіїв ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» – всього близько 1100 учасників. У складах команд – більшість керівників та голів профкомів медичних і санаторних закладів нашого краю. Із словами привітання до учасників спартакіади звернувся голова обласної державної адміністрації Олександр Ледида. Учасників та численних уболівальників також привітали голова оргкомітету спартакіади – голова обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України Володимир Турок, начальник управління охорони здоров’я ОДА Роман

Шніцер, голова обласної ради профспілок Іван Король. В кожному з 12 видів спартакіади точилася напружена спортивна боротьба. Найбільше команд – 33 – були учасниками змагань з кульової стрільби, 26 – в шашках та більярді, 23 – настільному тенісі, 22 – шахах, 18 – мініфутболі. Найбільше призових місць у спартакіаді (по три) завоювали спортсмени обласного онкологічного диспансеру, обласної дитячої лікарні, обласної клінічної лікарні ім. А.Новака та обласної стоматполіклініки. А загалом призерами змагань стали 23 команди із 42 учасниць цього спортивного заходу. Призери в окремих видах – у командному та індивідуальному заліку отримали медалі та почесні грамоти організаторів, які їм вручили голова оргкомітету спартакіади Володимир Турок та ін. Сергій БАРАНЧИКОВ.

TT НАША ГОРДІСТЬ

МИТЕЦЬ, ЯКИЙ ВИПЕРЕДИВ СВІЙ ЧАС ДО 100-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СВИДИ У жовтні цього року мистецька громадськість відзначає саме цю дату. Це була неординарна особистість: народний художник України, перший в області лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, колишній депутат кількох скликань обласної та Ужгородської міських рад, депутат Верховної Ради України трьох скликань, голова Закарпатської обласної організації Спілки художників України впродовж десяти років.

Якщо брати до уваги винятково значну роль митця у розвитку образотворчого мистецтва, його активну участь у громадському житті краю та й України загалом, то диву даєшся, чому й досі не вирішено питання про увіковічення його пам’яті. Найболючішою проблемою залишається облаштування меморіального будинку-музею народного художника УРСР В.І.Свиди. Боляче спостерігати, як у несприятливих умовах знаходиться до сотні унікальних художніх творів майстра, яким загрожує пошкодження та нищення, які знайшли своє пристанище у будинку та у дворі, де працював скульптор. Час робить своє. Роботам, виготовленим у дереві, потрібна певна температура, захищеність від прямих сонячних променів, вологості. На жаль, всі ці несприятливі компоненти тут присутні. Боляче думати, чому саме Свида не удостоївся честі мати в пам’ять про свою невтомну працю і талант від Бога один куто-

чок Ужгорода у тихому провулку за готелем «Ужгород». Адже інші митці нашого краю мають їх, і слава Господу! Мабуть, так уже закладено долею. Він був напрочуд скромною, лагідною людиною, яка ніколи не вимагала для себе привілеїв. І пам’ять про нього така ж. Але, як сказав свого часу народний будитель нашого краю Олександр Духнович, люди діляться на три рівні: одні помирають задовго до своєї фізичної смерті, другі — разом з нею, треті живуть довго після неї. Василь Свида належить до останніх — живе у своїх роботах і довго житиме, бо у них народний побут піднятий на історичний рівень. Він був простим сільським хлопцем, що, зрештою, і давало йому можливість висловлювати у своїх роботах народну ментальність. Жанрові сценки, ніби ілюстрації з історії краю. Перелічити їх важко: «На межі», «Під дощем», «Торгівці медівниками», «Опришки», «Народні

~~Василь СВИДА. месники», «Ліквідація неписьменності», «З вечорниць», «…А коні воду п’ють». Не будемо вдаватись до їх переліку, бо це не дасть уяви читачеві про надважку працю при створенні кожної з них. Від зародження ідеї, викладеної в її численних ескізах, починаючи зі жмені глини,

розім’ятої в руках, до закінчення витвору в надтвердому дереві. У домашній майстерні скульптора збереглися окремі ескізи, які, як золоту скарбницю, слід зберегти. За ними можна простежити, як народжувалась ідея, як реалізовувалась у виробі в натуральній величині, а згодом переводилася в дерево. Майже всі задуми або ідеї в кінцевому підсумку мали саме такий вигляд, який автор собі уявляв. Не можна не дивуватись, як з дерева вирізьблені багатофігурні роботи, де не просто постаті, а фото того чи іншого персонажа: «Знову в рідній хаті», «Моя сім’я», «Моя родина», «Ю.Пітра в полі», «Художники у гостях у Ерделі», «Іван Ольбрахт» («У Колочаві)», «Степан Вайда», «Микола Шугай», «Герої Монреалю», «Лист Герою Ганні Ладані», «Й.Бокшай та Р.Кент на етюдах», «Русин В.П. — командир партизанського загону». Окремо хочеться висловитись про монументальну роботу, що була завершена у 1982 році. Це скульптурна композиція «В сім’ї єдиній», за яку В.Свида отримав Шевченківську премію. Майже 5 років пішло на її виготовлення. Так довго скульптор не працював над жодною роботою. (Продовження на 8 стор.).

4 АКЦЕНТИ

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

TT ЕРА МИЛОСЕРДЯ

TT НА ЧАСІ

У СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ

«МАЄМО ДБАТИ ПРО ДІТЕЙ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ОБМЕЖЕННЯМИ ТА ЇХНІ РОДИНИ»

Г

олова Закарпатської ОДА Олександр Ледида відвідав Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями у м. Мукачево.

~~Олександр ЛЕДИДА побачив як діти проходять реабілітацію. Заклад працює з 2009 року. Тут досвідчені викладачі та психологи надають психологічну, соціально-педагогічну, медичну, юридичну та інформаційну підтрику дітям, молоді з функціональними обмеженнями та їхнім родинам. Упродовж 2013-го по допомогу сюди звернулося 149 осіб, з яких 73 – лікувались в умовах денного стаціонару. До центру реабілітації звертаються з проблемами ураження опорно-рухового апарату, центральної і периферійної нервової систем, психічними захворюваннями та розумовою

відсталістю, ураження органів зору. Педагогічним персоналом закладу також проводиться консультативна та корекційна робота з батьками, які виховують дітей та молодь із функціональними обмеженнями. Так, цьогоріч 32 таких батьків отримали професйні консультації щодо психолого-педагогічної, фізичної, побутової реабілітації. Директор закладу Марина Дашик розповіла: психологи та реабілітологи намагаються допомогти не тільки дитині, а й батькам, котрі не можуть залишити своїх чад у звичайному

TT ТАКІ СПРАВИ

РІВЕНЬ ДИТЯЧОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ЗАКАРПАТТІ

Є ЩЕ БАГАТО РОБОТИ...

У четвер, 17 жовтня, заступник голови облдерж­ адміністрації Іван Качур побував в обласному центрі матері та дити­ ни та обласному гуртожитку для дітей-сиріт і ді­ тей, позбавлених батьківського пі­ клування, у Пере­ чині. У соціальному центрі матері та дитини тимчасово проживають вагітні жінки та матері з дітьми, віком до 18 ~~У гуртожитку для дітей-сиріт. місяців, які не мають належних умов для проживання. Заклад розрахований на 20 мам та їхніх дітей. Головною метою соціального гуртожитку є надання безоплатних психологічних, соціальних, медичних, побутових послуг та створення належних умов для адаптації осіб у подальше життя. Нині в гуртожитку проживає 15 дівчаток і 6 хлопців. Протягом року тут знайшли прихисток 19 дітей, що позбавлені батьківського піклування, та троє дітей-сиріт. За 9 місяців у закладі отримали допомогу 43 особи. Так, кільком людям, які скористалися послугами соціального гуртожитку, вдалося налагодити зв’язки з родинами, одну особу було влаштовано на навчання, дві поставлені на облік центру зайнятості, 15 працевлаштовано, 19 надана необхідна медична допомога, 5 на цей час перебувають на квартирному обліку. Утримання цих закладів, повідомляє прес-центр ОДА, здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. У 2013 році з обласної казни виділено майже 500 тисяч гривень на утримання соціального гуртожитку та майже 450 тисяч гривень на Обласний центр матері та дитини.

— Одним з головних завдань, поставлених главою держави перед обласною владою, є створення належних умов для кожного громадянина. Особливо це стосується соціально незахищених верств населення, котрі вимагають першочергової допомоги. Тому соціальні служби, гуртожитки, центри, подібні до тих, що ми сьогодні відвідуємо, повинні повністю охоплювати соціальними послугами найуразливіші категорії громадян, — наголосив Іван Качур.

садочку, натомість приводять сюди: — Маємо приклади, коли наші колишні вихованці та їхні батьки самі ставали волонтерами й залишались у нас працювати. Адже центр створювався кілька років тому завдяки громадському об’єднанню батьків діток з функціональними обмеженнями. Заклад фінансується обласним коштом, проте ми навряд чи могли б якісно працювати і без благодійної допомоги. На утримання відповідного закладу в обласному бюджеті на 2013 рік передбачено 1081073 грн. Зокрема, за кошти обласного бюджету в закладі проведені ремонтні роботи по облаштуванню водовідведення (гарячої води).

— Також у 2013-му виділяється 50 тис. грн. на проведення ремонту для створення гончарної майстерні. Адже творчий розвиток – справді важлива складова для повноцінного процесу реабілітації дитини, — переконаний Олександр Ледида. — Ми несемо велику відповідальність за дітей, їхнє безтурботне дитинство і щасливе майбутнє. Особливо це стосується й дітей з обмеженими можливостями. Цього року Президент підписав закон щодо підвищення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А, з високою мірою втрати здоров’я, з 50 до 100 % прожиткового мінімуму. Голова облдержадміністрації, інформує прес-центр ОДА, також презентував колективу реабілітаційного центру побутову техніку.

TT МИ У СВІТІ

ПОСОЛ УГОРЩИНИ

РОЗПОВІВ СТУДЕНТАМ ПРО ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ

ЦЬОГОРІЧ ЗМЕНШИВСЯ

Д

нями під керівництвом заступника голови ОДА Івана Качура відбулося засідання координаційної ради у справах дітей. На засіданні були присутні керівник обласної служби у справах дітей Світлана Якімеліна, керівники профільних управлінь, представники правоохоронних органів.

За інформацією представника відділу кримінальної міліції у справах дітей, за підсумками восьми місяців 2013 року злочинність серед неповнолітніх області зменшилась на 4,5% порівняно з аналогічним періодом 2012 року (273 злочини проти 286). Не відбулося зростання кількості хуліганств (7 проти 11), грабежів (14 проти 25), розбоїв (2 проти 6), крадіжок майна (186 проти 195). Поряд з цим є збільшення кількості угонів авто (з 3 до 4). Загалом на обліку кримінальної міліції у справах дітей перебуває 334 неповнолітні. Упродовж 9 місяців правоохоронці провели 383 профілактичні рейди. За їхніми результатами 68 дітей забрано з вулиці та 98 влаштовано до притулку для дітей. На обліку служб у справах дітей райдержадміністрацій та міськвиконкомів перебуває 962 дитини, які проживають у проблемних сім’ях. Інформацію про кожну дитину передано відповідному центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для вирішення питання надання соціальних послуг родинам, де виховуються діти.

— Найуразливіші категорії населення, а це стосується і сімей, про які ми сьогодні говоримо, мають бути забезпечені соціальними послугами у повному обсязі. Таке завдання перед нами ставить глава держави. У таких сім’ях проблеми повинні виявлятися на ранніх стадіях, щоб соціальні працівники мали можливість якомога якісніше допомогти у їх вирішенні, щоб діти не вилучалися із родин чи, що найгірше, не ставали фігурантами злочинів, — наголосив Іван Качур. Також учасники засідання обговорили стан захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у сімейних формах виховання, повідомили з прес-центру ОДА.

НЗ

~~Міхаль БАЄР і Федір ВАЩУК. Днями в УжНУ відбулася зустріч представників посольства Угорщини в Києві зі студентами факультету міжнародних відносин та економіки. На зустрічі були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Міхаль Баєр, генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, віце-консул Угорщини в Ужгороді Ендре Саліпскі, ректор УжНУ Федір Ващук, викладачі та студенти вишу.

Пан Баєр прочитав лекцію «Енергетична безпека в Центрально-Східній Європі», яку із задоволенням слухали не тільки студенти, а й викладачі. Посол розповів про газопровідну мережу Західної та Цетрально-Східної Європи, залежність країн Цетрально-Східної Європи від російського газу та наслідки цієї залежності, а також вплив на Україну двох газових криз і позитивні сторони хорватськоугорсько-українського газового коридору. Було озвучено й інформацію про можливі перспективи розвитку України в цій галузі, шляхи вирішення нагальних «газових» питань та надано статистичні дані з елементами оцінки ситуації у державах для демонстрації ступеня залежності кожної з них від Російської Федерації – головної держави — експортера газу. Після цієї розповіді всі бажаючі мали змогу обмінятися думками, поглядами та поставити питання пану послу, на які він з ентузіазмом відповідав. Єлизавета ДРАПАЧ, студентка відділення журналістики УжНУ. Фото А.КОРНІЄНКО.

TT ШУКАЄМО РОБОТУ

В УЖГОРОДІ ВІДБУВСЯ НАЙМАСШТАБНІШИЙ У РОЦІ ЯРМАРОК ВАКАНСІЙ В обласному центрі від­ бувся найбільший щорічний ярмарок вакансій, який про­ ходив на території Ужгород­ ського міського центру за­ йнятості. У ярмарку взяли участь понад 30 установ, організацій та підприємств. Тут проходили різноманітні інформаційні за-

ходи, а також покази продукції легкої промисловості. На ярмарку можна було дізнатися про актуальні робочі місця на підприємствах міста, умови праці, можливості перекваліфікації. А також про особливі пропозиції підприємств. Роботодавці, своєю чергою, змогли безпосередньо поспілкуватися

з ужгородцями, які планують знайти нову роботу. Представники навчальних закладів презентували освітні послуги й провели діалог з майбутніми абітурієнтами, а учні шкіл ознайомилися з можливостями здобуття актуальних професій і спеціальностей. Нині найбільше працівників потребують підприємства обробної промисловості, оптової і роздрібної торгівлі, діяльності транспорту та зв’язку, виробництва та розподілення електроенергії, готелі та ресторани.

НЗ

ОТЧИЙ КРАЙ 5

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

TT ГЛИБИНКА

ЧИМ ЖИВЕ НАЙБІЛЬШЕ ЗАКАРПАТСЬКЕ СЕЛО ВЕЛИКІ ЛУЧКИ БАГАТІ НА РОДЮЧІ ЗЕМЛІ, НАСЕЛЕННЯ ТА ЦІКАВУ ІСТОРІЮ

П

оселення розташоване при автотрасі Мукачево—Чоп в 12 кілометрах на південний захід від райценту. Налічує 9078 жителів, має 2460 дворогосподарств. Славилося у всі часи високими врожаями кукурудзи і було добре відоме не тільки на теренах області та України, але й у Москві й навіть за кордоном. Свого часу сюди навідувався сам керівник колишнього «великого і неподільного» Микита Хрущов. Звідси походять люди, які добре відомі не тільки в нашій державі, а й у світі. Про цікаву минувшину села та сьогодення — наша розповідь.

ДО ВИТОКІВ Село виникло дуже давно. Однак перші письмові згадки про нього датуються XV століттям. В 1566 році воно було повністю спустошене монголо-татарами, але не припинило свого існування. До кінця наступного століття майже все населення було закріпачене й належало власникам Мукачівського замку. Щодо своєї назви, то відомий у краї місцевий історик Федір Рубіш та його донька Валерія Рубіш-Чучвар, які досліджували й вивчали історію села, зазначають, що назва Великі Лучки походить від угорського слова «лучко» — болото. Бо саме на цьому місці у сиву давнину знаходилося величезне болото, угорською «нодь лучко». А переклад з угорської на українську й означає Великі Лучки. Були й інші гіпотези, однак вищезгадана є найаргументованішою. Це село, як уже згадувалося, відоме тим, що тут здавна вирощують кукурудзу. Та майже нікому не відомо, звідки вона тут з’явилася. А завезли її сюди турки ще 1526 року, коли наш край потрапив у залежність від турецького султана Сулеймана, дружиною якого й була Настя Лісовська, відома усім Роксолана. У XVIII столітті на печатці сільської управи уже були зображені три стеблини кукурудзи. У 1878 році у Великих Лучках було відкрито першу школу. Один учитель тоді навчав аж 160 дітей. А в 1907 році в селі почала діяти бібліотека, але вона обслуговувала дуже мізерну кількість читачів. Перші колгоспні артілі були створені у 1947-му, а через два роки вони об’єдналися в укрупнений колгосп, який назвали іменем Леніна і який проіснував до початку 2000-х років. Він значив для селян дуже багато і дав трьох Героїв соціалістичної праці, одна з яких цього високого звання удостоювалася двічі. Цей колгосп був справжнім флагманом сільгоспвиробництва і мав навіть свою власну багатотиражну газету «Колгоспні вісті». У 1967 році відкрився плодоконсервний завод, який працював цілорічно. Був ще тут і малий винзавод.

ВОНИ ПРОСЛАВИЛИ СВОЄ СЕЛО Першим, кого можна назвати вірним сином свого населеного пункту, був письменник Михайло Андрела, за псевдонімом Росвигівський. Він жив і працював у XVII столітті. У своїх творах картав панщину та уніатство. За це його у 1669 році вкинули у підвал Мукачівського замку. Селяни всім селом прийшли його визволяти за те, що відстоював їхні інтереси. Другим відомим представником Великих Лучок був син сільського дяка Михайло Поп, який всюди підписувався під псевдонімом Лучкай. Саме цей великий подвижник нашого краю спільно з О.Духновичем, А.Павловичем та В.Довговичем багато зробив для збереження і зміцнення національної свідомості нашого народу. Зокрема, дуже відомою була написана ним граматика ру-

Найбільшим є «Агро-Лучки», яке об’єднує 1780 паїв. Ним керує потомствений і грамотний аграрій Володимир Федак. Це СГП вирощує зернові на насіння, сіє ріпак, соняшник та кукурудзу. Є ще два товариства з обмеженою відповідальністю — «Фермер» і «Телеки» та три фермерські господарства — «Агро-Мікс», «Брижак» та «Інтеграл», однак ці сільгосппідприємства об’єднують порівняно невелику кількість паїв. У селі є ще один крупний сільгоспвиробник «РЕВС», який утримує 2200 голів свиней.

116 жінок із Великих Лучок та довколишніх населених пунктів мають роботу на місцевому спільному австрійсько-українському підприємстві «Кіарі-Фешіон». Тут шиють найрізноманітніші штани та інші вироби, в які одягаються європейські модниці. Вироби, зшиті тут, в українських магазинах

~~Прийом веде сільський голова Іван АНДРЕЙКО. синської мови, яка побачила світ у 1830 році. Неоціненним скарбом є також відомий твір вченого «Історія карпатських русинів». Іншими відомими селянами стали двічі Герой соціалістичної праці Ганна Ладані та Герої соц­ праці Юрій Рубіш і Марія Козар. Навесні 1948 року в поле, де працювала ланка Ганни Ладані, прийшов бригадир Дмитро Волошин. Він приніс із собою газету. Скликавши усіх членів ланки, прочитав постанову партії і уряду, які зверталися до колгоспників вирощувати олійні культури, в яких була дуже велика потреба. І ось Ганна Михайлівна, відгукнувшись на цей клич, засіяла тоді соняшником перших 10 гектарів. Восени з цієї ділянки було зібрано 266 центнерів соняшнику. За це наступного року їй було присвоєне це високе звання. Тоді ж за високі врожаї вирощеної кукурудзи отримав його і Юрій Рубіш. Другою «Золотою зіркою» Ганна Михайлівна була нагороджена через 9 років. Пізніше такої нагоди була удостоєна й Марія Козар. Не менш відомим став ще один великолучківець письменник Юрій Керекеш. І ось кілька років тому місцеві народні обранці вирішили назвати одну з нових вулиць іменем цього митця красного письменства.

ТУТ ЗАВЖДИ ЖИЛИ СПРАВЖНІ ҐАЗДИ Це найбільше село Закарпаття вважалося заможним в усі часи. Місцеві газди добре вміли розпорядитися тим, що дано їм було самим Богом, – родючими грунтами та благодатним теплим кліматом. Звісно, що добробут досягався винятково кропіткою щоденною працею у полі. В селі я мав розмову з кількома людьми старшого покоління, які з ностальгією згадують радянські часи. «Навіть тоді, коли плата в колгоспі була натурою, люди жили ну якщо й не вельми заможно, то вже точно добре, — розповідає пенсіонерка пані Марія. — Посудіть самі, на один трудодень давали пшениці 2—3 кг та стільки ж картоплі, 10—12 кг кукурудзи, а в кінці року сім’я, де в колгоспі трудилося хоча б двоє осіб, отримувала, як мінімум, по 24 ц картоплі як процент. Зерна у людей були повні горища та комори, ним годували худобу. Молока було стільки, що його навіть не можна було реалізувати на ринку. Доводилося вилива-

~~Біля місцевого «вогнища культури» ще й ярмаркують. ти свиням, м’ясо яких здавали на забійні пункти. Тоді роботу люди мали вдома. Виїжджали, правда, бригади на заробітки в Росію та східні регіони України. Та це не було масовим явищем, адже в селі цілорічно працювали колгоспні плодоконсервний та винний заводи. Коментуючи нинішню патову ситуацію, яка склалася із вищезгаданими підприємствами, сільський голова Іван Андрейко зауважив: «Боляче нині дивитися на те, як перетворюються в руїни колишні наші місцеві флагмани консервного виробництва. Та що вдієш? Запустити їх уже неможливо, бо сьогодні зі свічкою у білий день не знайдеш інвестора, котрий би погодився вкласти у них гроші. А на це потрібні шалені кошти!». А що ж нині? Чим займаються селяни, як живуть? «Добрі газди мають повні комори й тепер. Не порожньо в них і у хлівах, — зауважила моя співрозмовниця баба Марія. — Звісно, що коли належно трудишся, то відповідно й маєш. Однак роботи в селі для молодого покоління немає зовсім, бо зайняті тільки подеякі механізатори та тваринники». В райцентрі трудяться здебільшого тільки медичні працівники – лікарі, медсестри та санітарки. Решта населення виїжджає на заробітки. З інших регіонів нашого краю велика дещиця чоловіків працює на будовах у Чехії, а ось великолучанські представники сильної статі здебільшого трудяться в Росії – вони у Калінінградській області зводять об’єкти майбутнього європейського чемпіонату з футболу. На базі колишнього колгоспу імені Леніна нині існує чимало дрібних сільгоспвиробників.

ви не знайдете. Ще кілька подібних невеличких підприємств хоча б частково полегшили кризу безробіття. Та де знайти тих інвесторів, коли від еконономічних негараздів потерпає вся Європа?! А саме на неї й була надія. Колись місцеве сільське споживче товариство процвітало. Нині для нього настали не найкращі часи. Та все ж воно якось витримує конкуренцію із місцевими майже чотирма десятками приватних підприємців. Великою поміччю для торгівлі є ринок, який працює щовівторка та щочетверга. У ці дні сюди стікається чимало люду з довколишніх населених пунктів.

МІСЦЕВА ПЕРЛИНА — БУДИНОК КУЛЬТУРИ ВОЛАЄ «SOS» На території Великих Лучок діють дві школи – І—ІІІ ступенів та дев’ятирічка. У середній школі нині навчається 928, а у дев’ятирічці – 190 учнів. Є й два дитячих дошкільних заклади на 205 та на 100 місць. «Щоб оптимізувати витрати на опалення обох дитсадків, — розповідає сільський голова Іван Андрейко, — ми вирішили поміняти вікна на енергозберігаючі. А крім того в меншому ДНЗ уже зроблено капітальний ремонт покрівлі. Мінятимемо дах і в іншому. Хочу також зауважити, що за кошти від виграного європейського гранту в більшому ДНЗ цьогоріч планується встановити гаряче водопостачання від сонячних батарей. Це зекономить нам витрати та дасть більше зручностей для наших найменших сільських жителів». У центрі села я зустрічав дітей зі скрипками, гітарами та іншими музичними інструментами.

Місцева жителька пані Олена не без гордості пояснила, що тут діє одна з найбільших у районі шкіл мистецтв. «Маєме серенчу, — зазначила моя співрозмовниця, — бо не треба нашим дітям в Мукачево їздити. Та й учителі у нас дуже фахові». Ще одна приємна новина для молоді, яка займається спортом. З Мукачівської ДЮСШ виділено одного тренера, який тренуватиме місцевих юнаків та дівчат. Гроші на це виділяє райдержадміністрація. Треба сказати, що тут є де тренуватися, бо сільський стадіон знаходиться у вельми доброму стані, має синтетичне покриття. У кабінеті сільського голови я налічив 22 кубки. Виявляється, це результат перемог великолучківських спортсменів на змаганнях та спартакіадах. У селі є зареєстрована футбольна команда. Якимись особливими успіхами вона похвалитися не може, хоча, як мовиться, й задніх не пасе. Сільська рада у Великих Лучках дотаційна. Своїх коштів має мізер, тому доводиться чекати фінансування з державного бюд­ жету. Доволі жалюгідний вигляд має сьогодні колись процвітаючий Будинок культури. Гарна двоповерхова споруда у центрі мала б бути окрасою такого великого населеного пункту, та вона стоїть обшарпана зусібіч. Як запевнив бирів Іван Дмитрович, сесія сільради уже прийняла рішення про виділення коштів на оновлення штукатурки цього закладу, і вже найближчим часом цей осере­док культури очікує ремонт. Крім Будинку культури, в селі є ще один діючий клуб, наявні також дві бібліотеки. Однак, на жаль, ні в одній з них досі немає жодного комп’ютера. Ще з радянських часів у селі діяла дільнична лікарня. Є вона й зараз, до речі, у доволі непоганому стані. Тут одночасно мають змогу лікуватися 35 хворих. Звісно, що є й амбулаторія загальної практики сімейної медицини, де жителі села мають змогу отримувати медичну допомогу на так званому первинному рівні.

ВІРУЮ В ЄДИНОГО БОГА… Саме так гласить Символ віри. Однак насправді в одного й того самого Творця Неба і Землі вірять по-різному. Не оминула ця гірка чаша й жителів Великих Лучок. «У нас зареєстровано сім конфесій, — провадить далі пан Андрейко. — І, що характерно, кожна із них має свою культову споруду. Та на одній із конфесій, а саме ЄХБ (євангельські християни-баптисти), хотів би зупинитися більш докладно. Представники цієї конфесії – найзаможніші у селі газди. Вони мають прекрасні сучасні будинки з євроремонтами, легкові автомобілі, трактори та інший сільгоспреманент. Та добра дещиця цих людей виїжджає на постійне місце проживання в США. Я ніяк не міг збагнути, чому люди, котрі не бідують в Україні, полишають роками нажите важкою працею майно і їдуть так далеко у світ. І їхня відповідь мене шокувала. Виявляється, втікають від сьогоднішньої нестабільності у державі і бажання забезпечити своїм дітям прекрасне майбутнє. Причому, багато із тих, що вже виїхали, мріють повернутися додому. Дітей залишити в Америці, а самим прийти помирати у рідне село. І таких чимало. Ще однією характерною особливістю цієї конфесії є їхня могутня єдність. Віруючі ЄХБ вміють постояти одне за одного, допомогти ближньому в скрутну хвилину. Вони напрочуд роботящі й не вживають спиртних напоїв. Мабуть, це і є запорукою їхньої заможності». Віталій ПУМПИНЕЦЬ. Мукачівський район.

6 КарпатАРТ

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

TT КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

ТРИ КАРБОВАНІ СЛОВА НОВІ ПОЕМИ ВАСИЛЯ ГУСТІ ВІДКРИЛИ ЧЕРГОВУ СТОРІНКУ ТВОРЧОЇ БІОГРАФІЇ МАЙСТРА

Н

ова книжка Василя Густі “Полин гіркий, полин солодкий” містить зо дві сотні віршів (і уже публікованих, і нових), а також експеримент автора у новому для нього жанрі – три поеми-діалоги. У такому ключі написано, скажемо, “Маленькі трагедії” Пушкіна. Перехід від чистої лірики до ліроепіки (ще й з елементами драматургії) – справа не проста. Як, наприклад, хокеїстові зіграти у футбол.

Перша поема – “Тайна Града Нялаба”.

2011—2012 рр. на Закарпатті широко відзначалося 610-річчя Королівського Євангелія. З тієї нагоди проведено наукову конференцію, відкрито пам’ятний знак, випущено листівку, озвучено подальші плани. Уперше широкій громадськості було продемонстровано самого ювіляра, якого спеціально привезли із фондів Закарпатського краєзнавчого музею. Не дивно, що активний учасник усіх урочистостей і уродженець Королева В.Густі надихнувся в результаті усього цього на невелику поему. При читанні найбільше відчувається, що для лірика історичні реалії – це цвях, на який вішається те, що забажається самому авторові. Врешті-решт, як не дивно, цей манускрипт і понині лишається ледве дослідженим (частково це пояснюється поганою збереженістю книги, яка потребує спеціальної обробки, фотографування тощо). Тому поет дає максимальну волю своїй нестримній фантазії. Замовником книги у нього виступає воєвода Драг – справді відомий наприкінці XIV ст., чиє ім’я фігурує у кількох грамотах. Згадуваний у кінцевій приписці до Євангелія Мигаль, у чиїй хаті відбувалося писання книги, у поета виявляється кріпаком-ковалем, до якого Станіслава ставлять “на постій”. Особливу роль у поемі відіграє Федір Корятович – одна з найбільш контраверсійних постатей нашої історії. Контраверсійна не через те, що сам князь був таким вже суперечливим, а тому, що кожний автор намагався виліпити з нього щось своє – як правило, не схоже на попередників. У поемі саме Корятович присилає Драгові Станіслава Граматика, тому природно, що вони кілька разів говорять про князя. Станіслав у поемі – не просто переписувач, а ще й “лицар відважний”, “воїн”, але водночас і “простолюдів син”. Станіславу пропонується не просто переписати традиційний кирило-мефодіївський переклад, а здійснити

новий. Зрозуміло, що мова могла іти про звіряння традиційного перекладу з оригіналом, уточнення смислу окремих фраз. Такі роботи інколи проводилися при виготовленні нових біблійних манускриптів. До того ж мова цього Євангелія – вже не класична церковнослов’янська, а з елементами народної. Тому з певною часткою вільності поет дозволяє собі сказати, що йшлося про переклад, а не просто переписування. Принаймні у поемі це саме так і трактується: “Русинське слово, це вже й справді диво, чи здатне зазвучати, як латинь, якою папа нас благословляє?”. Церковнослов’янська мова, латина і грецька давно вже стали трьома сакральними мовами Європи, тепер же йшлося про четверту мову – руську. Повторюємо, трактувати текст з Королева як цілком руський – це поетичне перебільшення, але навіть поява у євангельських віршах окремих руських слів – це вже був виклик існуючому стану справ, вчинок сміливий і неможливий без протегування з боку впливової особи на кшталт Драга. У поемі створенню книги надається особливе геокультурне значення, це має характер певної етноконфесійної маніфестації. Як скажуть через п’ять століть з подібного приводу: “І ми в Європі!”. Справді, візантійський оплот православ’я хилився до занепаду. Більшість візантійських земель вже завойовано турками, Константинополю лишалося до падіння ще піввіку. По той бік Карпат було створено Галицьку митрополію, але вона проіснувала недовго (потім кілька разів відновлювалася). До піднесення православної Москви теж ще було далеко. Тож наш край не мав особливо на кого розраховувати, мав покладатися лише на власні сили: рятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого. Цього і стосується головна частина діалогу з кількома провокаційними запитаннями від Драга. Ясно, що він має

~~Василь ГУСТІ. власну позицію, через що і затіяв усю історію з книгою. Але хоче почути підтвердження своїх думок з уст виконавця. Попри окремі історичні неточності поема цікава спробою осмислити, що стояло за появою Королівського Євангелія. Спалах етноконфесійного самоусвідомлення в північно-східних комітатах Угорщини на цьому відламі православної ойкумени на початку XV ст. ще потребує свого ґрунтовного осмислення. Поет якраз і запрошує фахівців до таких роздумів, а перш за все – до прискіпливого текстуального вивчення манускрипту з Королева. Друга поема зветься “Анна і Командор” – асоціації, звичайно, з історією Дон-Жуана і його Кам’яним Гостем, переспіваною десятками поетів. Насправді тут зовсім про інше – останні години перед стратою Івана Рогача і його сестри Анни. І.Рогач (1913—1942) – відомий учасник подій Карпатської України, особистий секретар А.Волошина, потім працював в оунівському (мельниківському) підпіллі у Києві. Виїжджаючи 1939 р. із Закарпаття, Іван забрав з собою і сестру, через що і вона врешті-решт потрапила до гестапо. Свого часу автор цих рядків намагався з’ясувати, скільки саме українських патріотів було страчено у Бабиному Ярі у лютому 1942 р., налічив близько дюжини, але відчувається, що їх було значно більше. Цей епізод історії досі містить чимало білих плям і потребує ґрунтовного дослідження. Останнім часом та епоха актуалізується у крайовій поезії. 2009 року силами обласної Спілки письменників прове-

дено спеціальний літературний вечір, присвячений ювілею Карпатської України. В.Густі був його співорганізатором, тож закономірна поява у його творчості й цієї поеми. Зображення людей на порозі вічності завжди дозволяє показати їх у несподіваному ракурсі. Постать І.Рогача різними мемуаристами трактується дуже неоднаково. Власне, політикирадикали не бувають однозначними за визначенням. В.Густі намагається за тими суперечливими свідченнями реконструювати політичний портрет січового командира, створити свою художню версію особистості – не плакатну, а максимально ліричну, наскільки взагалі можна говорити про лірику щодо тих кривавих подій. “Зорю Біловежі” теж присвячено традиційній для В.Густі темі взаємин поета і влади. Біловежа – село на Пряшівщині. Колись В.Густі написав вірша “Олександр Духнович у Біловежі” з цілком відчутними автобіографічними мотивами. Тепер з того зернятка проросла ціла поема. У центрі твору – відносини єпископа Г.Тарковича і підлеглого йому О.Духновича, які, м’яко кажучи, не склалися. Схоже, що на особистому грунті. Як то пишуть у заявах на розлучення, “не зійшлися характерами”. Обидва – харизматичні особистості з дуже непростими вдачами, гострі на язик, запальні, безапеляційні. Тобто два ведмеді в однім барлогові. Тільки один — князь церкви, другий — простий клірик. Робили одну справу, але найшла коса на камінь. Через це Духнович утікав до Ужгорода, потім отримав найбідніші парафії — Комловш, а відтак Біловежу. Але випробування тільки загартовують будителя. Більшість закарпатських поетів має твори про Духновича. В.Густі подає новий свіжий погляд через призму екзистенційну, показує культову фігуру у, так би мовити, людському вимірі. Багато в чому цей діалог нагадує розмову Драга зі Станіславом – схожі теми, але вже в іншому історичному контексті. Про Духновича теж можна сказати словами Драга: “Лице смиренне – серце непокірне, – ось в чім зерно і загадка слов’ян”. Три поеми несподівано зухвалі – кожна по-своєму. Вони містять нотки, яких раніше у творчості В.Густі не спостерігалося, принаймні вони не звучали на першому плані. Схоже, що у біографії майстра відкривається нова сторінка.

Cергій ФЕДАКА, доктор історичних наук, професор УжНУ, член НСП України.

TT СВІЙ СТИЛЬ

ТАЛАНТИ НАРОДЖУЮТЬСЯ В ГОРАХ ВІРШІ З ПРИСМАКОМ КОХАННЯ ПИШЕ ПЕДАГОГ З ІРШАВЩИНИ Іван Шмулига з Приборжавського — людина проста, скромна, спокійна, щира і душевна. На перший погляд, нічим не виділяється з-поміж інших. Але коли почнеш спілкуватися з ним, одразу відчуєш, що він у душі поет. Інтелігентний педагог з великої літери. Знаюся з Іваном Йосиповичем уже понад 30 літ. Спочатку знав його як художника, згодом дізнався, що він пише вірші. «Іван Шмулига особливо не переймається тим, де він сильніший: в образотворчому мистецтві чи поезії, — так відгукнувся про його творчість відомий фольклорист, літературознавець, кандидат філологічних наук Іван Хланта з Ужгорода. – Зрештою, на це запитання відповість час. Але одно зрозуміло вже нині: у своїх художніх полотнах він є тонким ліриком, а у своїй ліриці – тонким художником-пейзажистом». Не секрет, поезія має свої, властиві тільки їй закони, як має їх образотворче мистецтво. Тим більше, що не лише з пейзажною лірикою йде до читача автор. Через поезію він намагається проникути в таємниці нашого буття і дійсності. Критики запримітили, що І.Шмулига належить до тих поетів, які лірику відносять до вивірених, традиційних і кла-

сичних зразків. У його текстах майже відсутній сюжет, тобто це переважно легкі, настроєві акварелі в поезії. Власне, він так і пише: Я з далекого краю, Де ріки, немов акварель… І.Шмулига народився у верховинському історичному селі Колочава. Перші поетичні спроби у нього з’явилися ще зі шкільної парти. У далекому 1966-му під егідою відомого закарпатського письменника Василя Кохана кілька віршів було надруковано в тодішній міжгірській районній газеті “Радянська Верховина”. Сам автор був делегований на перший зліт творчої молоді Закарпаття. Для сільського юнака назавжди запам’яталися хвилюючі зустрічі уже з метрами закарпатсько-української літератури Іваном Чендеєм, Василем Вовчком, Юрієм Керекешем, Петром Скунцем. У цьому форумі брали участь теперішні відомі літератори Дмитро Кремінь, Микола Матола, Василь Густі, Ірина Звонар (Густі). Та життя вносило свої корективи. Про вірші Івана Шмулиги дуже добре відгукнувся в “Молоді Закарпаття” В.Вароді. Це надало наснаги молодому поету. Потім була служба в армії. Далекий Схід. Камчатка. Та по-

етична іскра жевріла за десяток тисяч кілометрів від рідної Колочави. У газеті Далекосхідного військового округу “За Родіну” підполковник Л.Посніченко перекладав вірші старшого сержанта Івана Шмулиги на російську мову. Молодий воїн із далекого Закарпаття почував себе на сьомому небі. Незважаючи на важкі сімейні умови, бажання вчитись не покидало юнака. Після звільнення з лав Радянської армії вступає на перший курс Ужгородського училища прикладного мистецтва, яке закінчує в 1974 році з відзнакою. За час навчання друкувався в обласній пресі. Створив сім’ю. Вчився і всі чотири роки працював художником-оформлювачем на різних підприємствах Ужгорода. Тут, у студентській сім’ї народився їхній первісток Сашко. Маючи відмінний диплом, був запрошений на роботу в допоміжні промисли колгоспу ім. Горького в с. Приборжавське, де працював 14 років. У 1986 році І.Шмулизі запропонували вести уроки образотворчого мистецтва та креслення в Приборжавській школі. Колектив інтелектуальних людей підсилював ріст поета. Він стає членом літературної студії “Промінь” при Іршавській районній газеті “Нове життя”, яку вів Михайло Ціцак. Та відірваний від

НЗ

літературного загалу і не думав видаватись. Поштовх надав йому під час літературних зустрічей на Іршавщині письменник Володимир Фединишинець.

– Іванку, що ти чекаєш? Читав твої рукописи, і можу сказати, що в тебе є готова книжка. Так у 2006 році побачила світ перша ластівка “На Боржавських хвилях”. На сьогодні він видав уже 5 поетичних збірок. Серед них ‒ «Прощання з лісом», «Свічадо осені», «На порозі зими», «У Марічки біля щічки». Його вірші вміщено також у збірниках сучасної української поезії «Сопілка часу», «Вілоч почуттів». На запитання, що спонукає його братися за перо, відповів: «Потреба висловити те, що бентежить душу. Йду до читача із бажанням розбудити в ньому почуття, співзвучні з його власним настроєм, може, навіть підсвідоме прагнення вивести його з неактивного стану в світ позитиву. Саме з цих мотивів народжуються тексти світлі, тобто інтимна й пейзажна лірика». Здавалося б, потреба писати вірші з віком трансформується. Старше покоління надає перевагу змістовним текстам, громадянській тематиці. А молодь ладна мандрувати лабіринтами метафорично оздоблених медитацій. Але сучасна українська поезія здатна задовольнити потреби і смаки читачів різних

вікових і соціальних категорій з різними особливостями світосприйнятття. І саме якраз через такі тексти – прості й складні – виробляється смак і потреба писати вірші. А коли людина читає і здатна отримувати від цього естетичну насолоду — поезія перестає бути просто книжковою продукцією. Хоча з тиражами у нас проблема. Книжки доводиться видавати за рахунок спонсорів. Добре, коли знайдеш добру і щиру серцем людину. На таких людей І.Шмулизі щастить. Напевне, це не просто меценати, а любителі поетичного слова, для яких його тексти – потреба душі. Тільки вдумайтеся: Засохлий день дріма від спеки, Вляглась спорошена трава. Парять над гніздом лелеки, В ставку вода, як нежива. Тремтять під сонцем осокори, З небес волаючи дощу. І топить літо спраглі шпори У ниві синього хвощу. Як і всі поети, Іван Шмулига пише вірші про кохання. Інтимна лірика Івана Шмулиги зігріває душу читача. Для нього кохання – це творчість серця, очищувальне полум’я, яке облагороджує людину, робить її добрішою й красивішою. Його поезія десь нагадує Володимира Сосюру і Василя Симоненка. Вірші Івана Шмулиги — із присмаком кохання. Тому залюбки його поезію читають і молодь, і люди старшого віку. Усі, хто вміє кохати. Василь ШКІРЯ.

НЗ

ОГОЛОШЕННЯ 7

№ 120 (4142)

22 жовтня 2013 року

ПОВІДОМЛЕННЯ Ужгородський міськрайонний суд викликає в якості відповідача Малинича Івана Яновича в судове засідання, яке відбудеться 23 жовтня 2013 року о 9 год. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду за адресою: м.Ужгород, вул. Загорська, 53, по цивільній справі за позовом ПАТ «Приватбанк» до Малинича І.Я. про стягнення боргу за кредитним договором. Суддя В.М.Малюк. Мукачівський міськрайонний суд викликає в судове засідання Стинича Анатолія Івановича як відповідача по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Стинича А.І. про стягнення заборгованості, яка призначена до розгляду на 8 год. 30 хв. 24 жовтня 2013 року в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду (м.Мукачево, вул. К.Беляєва, 8). Суддя Ю.Ю.Куцкір. Великоберезнянський районний суд відповідно до ст.

74 ч. 9 ЦПК України викликає в судове засідання та повідомляє відповідача Шейх (Борку) Олену Василівну, 05.12.1979 р. н. (с.Глибокий Потік, вул. Стримтури, 10 Тячівського району), що розгляд цивільної справи за позовом Карамана Миколи Миколайовича, Караман Мирослави Юріївни до Шейх (Борки) Олени Василівни про стягнення аліментів відбудеться о 9 год.

25 жовтня 2013 року в приміщенні Великоберезнянського районного суду за адресою: смт Великий Березний, вул. Шевченка, 22. У разі неявки відповідача справа може бути розглянута без його участі. Суддя І.Й.Цибик. Рахівський районний суд викликає як відповідача Бойчука Івана Івановича, 18.06.1965 р.н., мешканця с. Косівська Поляна, 508 Рахівського району, по цивільній справі № 305/2075/13-ц за позовом Кравчук Іванни Іванівни до Бойчука Івана Івановича про стягнення аліментів. Справа призначена до розгляду на 28 жовтня 2013 року о 10 год. 30 хв. за адресою: м.Рахів, вул. Карпатська, 15. Просимо з’явитися до суду у вищевказаний день та час. У разі неявки відповідача буде винесена ухвала про заочний розгляд справи або справа буде розглядатися за наявними матеріалами. Суддя М.О.Марусяк. Мукачівський міськрайонний суд викликає Бізілю Олександра Івановича в судове засідання, яке відкладено на 28 жовтня 2013 року о 10 год. у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м.Мукачево, вул. К.Беляєва, 8/12, як відповідача у цивільній справі за позовом КС «Сяйво Карпат» до Бізілі Олександра Івановича про відшкодування збитків, завданих умисним невиконанням судового рішення. Суддя В.В.Носов.

Рахівський районний суд викликає як відповідача Міндюка Олексія Івановича, 23.08.1981 р. н., мешканця м. Рахів, вул. Київська, 130, по цивільній справі № 709/2246/2012 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Міндюка Олексія Івановича про звернення стягнення. Справа призначена до розгляду на 28 жовтня 2013 року о 9 год. 30 хв. за адресою: м.Рахів, вул. Карпатська, 15. Просимо з’явитися до суду у вищевказаний день та час. У разі неявки відповідача буде винесена ухвала про заочний розгляд справи або справа буде розглядатися за наявними матеріалами. Суддя М.О.Марусяк. Мукачівський міськрайонний суд викликає Турина Івана Васильовича як відповідача по цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до Турина Івана Васильовича про стягнення заборгованості в судове засідання, призначене на 28 жовтня 2013 року о 9 год. у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м.Мукачево, вул. Л.Толстого, 13а/18. Суддя М.М.Пак. До Перечинського районного суду викликається як відповідач Щербанич Ярослава Олександрівна, мешканка м.Перечин, вул. Підгірна, 11, на 11 год. 28 жовтня 2013 року в судове засідання для розгляду цивільної справи № 304/1324/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до Щербанич Ярослави Олександрівни про стягнення заборгованості. Розгляд справи відбудеться в приміщенні Перечинського районного суду за адресою: м.Перечин, вул. Народна, 15. У разі неявки в судове засідання відповідачки Щербанич Ярослави Олександрівни справу буде розглянуто за її відсутності. Суддя В.О.Чепурнов. До Перечинського районного суду викликаються як відповідачі Коціпак (Перестюк) Тетяна Зіновіївна, мешканка м. Перечин, вул. Червоноармійська, 26/32, та Коціпак Микола Васильович, мешканець м.Ужгород, вул. Заньковецької, 14/5, на 10 год.

28 жовтня 2013 року в судове засідання для розгляду цивільної справи № 304/1235/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до Коціпак Тетяни Зіновіївни та Коціпака Миколи Васильовича про стягнення заборгованості. Розгляд справи відбудеться в приміщенні Перечинського районного суду за адресою: м.Перечин, пл. Народна, 15. У разі неявки в судове засідання відповідачів Коціпак Тетяни Зіновіївни та Коціпака Миколи Васильовича справу буде розглянуто за їхньої відсутності. Суддя В.О.Чепурнов. Ужгородський міськрайонний суд повідомляє, що 29 жовтня 2013 року о 9 год. 30 хв. у приміщенні суду (м.Ужгород, вул. Загорська, 53) буде розглядатися цивільна справа № 308/12297/13-ц за позовною

Головне управління юстиції у Закарпатській області ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення тимчасово вакантної посади провідного спеціаліста відділу організації та контролю за виконанням рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Закарпатській області. Кваліфікаційні вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікацій-

заявою Тетруашвілі Давида Михайловича до Тетруашвілі Руті (Мака) Анзорівни, Тетруашвілі Іосефа Давидовича, Тетруашвілі Міхаела Давидовича, Тетруашвілі Гілел Давидовича, Тетруашвілі Хані Давидівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, — служба у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації, Ужгородський МВ ГУДМС України в Закарпатській області, про позбавлення права на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання. Відповідачів Тетруашвілі Руту (Мака) Анзорівну, 1976 р. н., Тетруашвілі Іосефа Давидовича, 1994 р. н., Тетруашвілі Міхаела Давидовича, 1995 р. н. (місце реєстрації — м.Ужгород, вул. Генерала Свободи, 5/84), прошу з’явитися в судове засідання. У разі повторної неявки справу буде розглянуто без вашої участі. Суддя П.П.Микуляк. До Мукачівського міськрайонного суду викликається як відповідач Медвідь Світлана Йосипівна по цивільній справі за позовною заявою Медвідь В.Ю. до Медвідь С.Й., третя особа — відділ у справах громадянства, імміграції фізичних ociб СВ Мукачівського МВ УМВС України в З/о, про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, на 29 жовтня 2013 року о 8 год. 30 хв. у приміщення Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м.Мукачево, вул. Л.Толстого, 13, каб. 25. Суддя П.П.Щербан. Викликається в судове засідання Дуда Олексій Іванович, мешканець м.Хуст, вул. А.Волошина, 7/2, для розгляду цивільної справи за позовом кредитної спілки «Менчул» до Дуди Олексія Івановича, Попадинця Віктора Івановича про стягнення заборгованості за кредитним договором на 10 год. 29 жовтня 2013 року в Хустський районний суд (м.Хуст, вул. І.Франка, 18). Суддя Я.В.Орос. Мукачівський міськрайонний суд викликає Туряницю Сергія Івановича як відповідача по цивільній справі за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до Туряниці Сергія Івановича про звернення стягнення в судове засідання, яке призначене в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду на 30 жовтня 2013 року о 9 год. 30 хв. за адресою: м.Мукачево, вул. К.Беляєва, 8/14. Суддя С.Е.Камінський. Мукачівський міськрайонний суд викликає Сабетову Рахімаш Ісламгаліївну в судове засідання, яке відкладено на 30 жовтня 2013 року на 8 год. 15 хв. у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м.Мукачево, вул. К.Беляєва, 8/12, як відповідача у цивільній справі за позовом Никитюк Наталії Олександрівни до Сабетової Рахімаш Ісламгаліївни

ним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді спеціаліста 1-ї категорії не менше 1 року або стаж роботи в інших сферах управління не менше 3 років. Заяви про участь у конкурсі приймаються впродовж 30 днів із дня опублікування оголошення. За довідками звертатися: м.Ужгород, пл. Народна, 4, каб. 634, 636, відділ кадрової роботи та державної служби головного управління юстиції у Закарпатській області, тел.

3-42-53.

про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Суддя В.В.Носов. Викликається в судове засідання Крилова Ірина Валеріївна, мешканка м.Хуст, вул. Маяковського, 2/4, для розгляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Надра» до Крилової Ірини Валеріївни про стягнення заборгованості за кредитним договором на 11 год. 30 жовтня 2013 року в Хустський районний суд (м.Хуст, вул. І.Франка, 18). Суддя С.А.Савицький. Рахівський районний суд викликає як відповідачів Мігалі Нуцу Нуцовича, Мігалі Іляну Нуцівну, мешканців с.Середнє Водяне, вул. Магура, 17 Рахівського району, по цивільній справі № 305/1393/13-ц за позовом ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМ до Мігалі Нуцу Нуцовича, Мігалі Іляни Нуцівни про стягнення збитків. Справа призначена до розгляду на 30.10.2013 року о 10 год. за адресою: м.Рахів, вул. Карпатська, 15. Явка до суду обов’язкова. У разі неявки відповідачів справа розглянеться за наявними матеріалами. Суддя О.Б.Бліщ. Мукачівський міськрайонний суд викликає Бряник Ганну Іллівну як відповідача по цивільній справі за позовною заявою Мочкош Оксани Володимирівни до Бряник Ганни Іллівни, третя особа — реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю в судове засідання, призначене на 31 жовтня 2013 року о 9 год. у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м.Мукачево, вул. Л.Толстого, 13а/18. Суддя М.М.Пак. Викликаються в судове засідання Данилич Василь Васильович, мешканець с.Лази, вул. Перемоги, 89 Тячівського району; Герич Андрій Іванович, мешканець с.В.Лази, вул. Незалежності, 49; Нікітіна Марія Андріївна, мешканка с.В.Лази, вул. Незалежності, 49; Петрувляк Олена Михайлівна, мешканка с.В.Лази, вул. Незалежності, 45; Проданець Ганна Василівна, мешканка с.В.Лази, вул. Лісова, 20; Танчинець Василь Михайлович, мешканець с.В.Лази, вул. Київська, 30; Прокоп Іван Михайлович, мешканець с.В.Лази, вул. Пушкіна,14; Прокоп Юрій Юрійович, мешканець с.В.Лази, вул. Пушкіна, 21; Шелевер Василь Васильович, мешканець с.В.Лази, вул. Пушкіна, 15; Мацола Іван Васильович, мешканець с.В.Лази, вул. Зелена, 45; Шваб Василь Степанович, мешканець с.В.Лази, вул. Київська, 37; Мацола Михайло Васильович, мешканець с.В.Лази, вул. Київська, 27; Шваб Василь Андрійович, мешканець с.В.Лази, вул. Київська, 31; Мацола Василь Васильович, мешканець с.В.Лази, вул. Пушкіна, 27, для розгляду цивільної справи за

Закарпатський обласний військовий комісаріат (м.Ужгород, вул. Бородіна, 22, тел. 2-06-73),

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантної посади державного службовця шостої категорії (на період відпустки по догляду за дитиною): – провідного спеціаліста відділу фінансового та соціального забезпечення Закарпатського обласного військового комісаріату.

позовом Рішка Василя Івановича, який діє в інтересах Рішка Василя Васильовича, Рішка Михайла Івановича, Іваникович Людмили Василівни до Данилича Василя Васильовича, Герича Андрія Івановича, Нікітіної Марії Андріївни, Петрувляк Олени Михайлівни, Проданець Ганни Василівни, Танчинця Василя Михайловича, Прокопа Івана Михайловича, Прокопа Юрія Юрійовича, Шелевера Василя Васильовича, Мацоли Івана Васильовича, Шваба Василя Степановича, Мацоли Михайла Васильовича, Шваба Василя Андрійовича, Мацоли Василя Васильовича, відділу Державної виконавчої служби Тячівського РУЮ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на 14 год. 45 хв. 31 жовтня 2013 року в Хустський районний суд (м.Хуст, вул. І.Франка, 18). Суддя С.А.Савицький. Викликається в судове засідання Поп Василь Васильович, мешканець с.Рокосово, вул. Центральна, 232 Хустського району, для розгляду цивільної справи за позовом Поп Мирослави Михайлівни до Попа Василя Васильовича про розірвання шлюбу та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на 9 год.

31 жовтня 2013 року в Хустський районний суд (м.Хуст, вул. І.Франка, 18). Суддя Я.В.Орос. Викликається в судове засідання Скунзя Володимир Йосипович, мешканець с.Бороняво, вул. Колгоспна, 10 Хустського району, для розгляду цивільної справи за позовом Скунзі Віталії Дмитрівни до Скунзя Володимира Йосиповича про розірвання шлюбу на 14 год. 31 жовтня 2013 року в Хустський районний суд (м.Хуст, вул. І.Франка, 18). Суддя Я.В.Орос. Мукачівський міськрайонний суд викликає в судове засідання Глебу Сергія Тиодоровича як відповідача по цивільній справі за позовом обласної кредитної спілки «Калиновий міст» до Фізер О.Д., Глеби С.Т. про стягнення заборгованості, яка призначена до розгляду на 9 год. 31 жовтня 2013 року в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду (м.Мукачево, вул. К.Беляєва, 8). Суддя Ю.Ю.Куцкір. Рахівський районний суд викликає як відповідача Рус Марію Дмитрівну, 18.05.1992 р. н., мешканку м.Рахів, вул. Київська, 194/7, по цивільній справі № 305/2122/13-ц за позовом ПАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМ до Рус Марії Дмитрівни про стягнення шкоди. Справа призначена до розгляду на 31 жовтня 2013 року о 9 год. 30 хв. за адресою: м.Рахів, вул. Карпатська, 15. Просимо з’явитися до суду у вищевказаний день та час. У разі неявки відповідача буде винесена ухвала про заочний розгляд справи або справа розглядатиметься за наявними матеріалами. Суддя М.О.Марусяк.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста. Вільне володіння ПК. Стаж роботи на посаді державного службовця один рік. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається відділенням особового складу Закарпатського ОВК. Термін подання документів для участі у конкурсі — впродовж 30 днів із дня опублікування оголошення.

TT НАША ГОРДІСТЬ

МИТЕЦЬ, ЯКИЙ ВИПЕРЕДИВ СВІЙ ЧАС ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СВИДИ (Закінчення. Поч. на 3 стор.).

Уже не кажучи про те, що в той час Свида декілька років хворів, а праця вимагала чималих фізичних сил. Тут понад сто фігур, серед яких історичні особи Іван Локота, Микола Сидоряк, Іван Туряниця, Іван Ваш, Петро Варга. Робота складається з п’яти частин, адже суцільної глиби таких розм ірів у п р и р о д і знайти неможливо. Відшукували велетнівкряжів старих черешень, яблунь, горіхів у навколишніх садах та лісах брати Свиди з рідного Пацканьова, серед яких і найстарший Михайло, мій батько. Секрет таланту Василя Івановича — в умінні відсікати все зайве від дерев’яних чурбанів. Із-під його ~~«Збирання яблук» (1964 р.). різця виходили високохудожні твори: скульптурні портрети і композиції, рельєфи, найтонші орнаменти. Останні притаманні всім його роботам, без них нема скатерок, сорочок, фартушків на роботах скульптора. Неможливо оминути окремої теми у творчості Свиди — теми материнства: «Мати-годувальниця» (1946 р.), «До школи» (1949 р.), «Над колискою» (1957 р.) і (1982 р.), «Поцілунок матері», «Схожий на батька», «Мати з дітьми», «Мати годує немовля», «Хай завжди буде сонце», «Мати», «Мати з дитиною». У всіх роботах цієї тематики безмежна любов матерів до своїх діток та високе почуття відданості їм. Вчувається туга автора за розлуку з родиною та рідним краєм упродовж кількох років із 1937 до 1945, коли йому довелося поневірятись у пошуках роботи за фахом у тодішній Чехословаччині. Близька до згаданої теми за зворушливістю та ліризмом й інша, але дорога автору — тема найсвятішого людського почуття — кохання. Це роботи «Коли мама сплять» (1975 р.), «Поцілунок» (1973 р.), «Поцілунок на пні» (1973 р.), «…А коні воду п’ють» (1969 р.), «З вечорниць» (1968 р.), «Під парасолькою» (1962 р.), «Латишка» (1980 р.), «Освідчення», «Весілля. Наряджають молоду», «Наздогнав», «Гірко» та багато інших, усіх не перелічиш, а зрештою, це й не так важливо. Роботи митця треба бачити, до того ж не просто стороннім, холодним поглядом, а задумуючись над тим, яка титанічна праця вкладена у кожну з них, як продумані й передані всі деталі одягу, побуту і, найголовніше, серця й теплоти героїв. Талант Свиди був багатогранним, бо, як кажуть, якщо є талант, то не один. Він різьбив скриньки, скрині, тарілки. Замолоду вишивав сорочки, кілька з них зберігаються в сімейній колекції. Похований в одній із них. Мав стрико хист і до малювання, хоч тяга до дерева, до різьби взяла верх у його творчості. Про живописця красномовно говорить така, здавалось би, незначна деталь: зберігається в домашній колекції невеличкий портрет Тараса Шевченка, виконаний у 1934 році молодим Свидою. Ця робота супроджувала його все життя. Символічно склалась доля: через 50 років митець отримує саме Шевченківську премію. Долі цих знаменитостей теж у чомусь схожі. Вони — з глибин народу, прості хлопці, вистраждали і розвили свої таланти, незважаючи на неймовірні випробування, що супроводжували їх упродовж життя. Уславили у своїх творіннях собі подібних — простий люд з його складностями буття. Твори В.Свиди експонувалися не тільки на обласних, республіканських та всесоюзних виставках, де завжди користувалися успіхом. Виставлялися і за кордоном: у Польщі, Франції, Болгарії, Угорщині, Німеччині. Вони закуплені багатьма музеями Європи, де знайшли своїх поціновувачів. Нам залишається зберігати у своїй пам’яті цю творчу особистість. Боляче, що його вже нема серед живих, радісно, що він був серед нас і уславив нас. Марія ПАНЬКО, с.Пацканьово (Ужгородщина).

Андрієві Гануляку – 30 Щиро, від усієї душі бажаю, щоб твоя життєва стежина була світлою, сонячною, щоб вона вела тебе до омріяних вершин і щоб на твоєму шляху зустрічалися хороші й чесні люди, справжні друзі. Як стоматолог, ти даруєш людям здоров’я, щасливі усмішки, упевненість у собі. Хай їх вдячні почуття додають тобі сил і любові до життя. Нехай здійсняться твої найсміливіші задуми. Щастя тобі, добра, затишку серед найрідніших людей, які завжди поряд з тобою. Батько.

TT БОДИБІЛДИНГ

В УЖГОРОДІ ЗМАГАЛИСЯ ЗАКАРПАТСЬКІ «ГЕРКУЛЕСИ» ТА ФАКТУРНІ ДІВЧАТА Минулої суботи в ужгородському ПАДІЮНі відбувся відкритий чемпіонат Закарпатської області з бодибілдингу та фітнесу. За звання володарів найдосконаліших тіл боролися хлопці та дівчата не тільки з області, але й з інших регіонів України. Боротьба велася у кількох категоріях: бодибілдинг серед юніорів до 75 кг та понад 75 кг, серед дівчат фітнес-бікіні до 163 см та понад 163 см. Серед юнаків вагою до 75 кілограм переможцем став

Золтан Росташ (Ужгород), у вазі понад 75 кг не було рівних Юрію Федишину (Львівська область). Серед дівчат у категорії до 163 сантиметрів вікторію здобула Інна Орос (Ужгород), а в номінації вище 163 см перемогла Беатріса Лазарко (Ужгород). Поза конкурсом перед глядачами виступав чемпіон світу з бодибілдингу Бейла Балог, який своїм виступом звів на ноги всю публіку, підкоривши присутніх досконалістю форм

~~І краса, і сила... та чудовим володінням власного тіла. Семен МИХАЙЛИК.

TT ОСТАННІЙ ПРИЗОВ

330 ЮНАКІВ З НАШОГО КРАЮ ПОПОВНЯТЬ ЛАВИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ На Закарпатті стартували останні проводи юнаків до строкової служби у Збройних силах України, адже у подальшому військові формування укомплектовуватимуться виключно військовослужбовцями, котрі працюватимуть на контрактній основі. Однак, за словами військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату Івана Васильцюна, у 2014 році буде продовжено призов до військ МВС та державної спеціальної служби транспорту. «Відповідно до програми, яка затверджена Президентом, Збройні сили у плановому

порядку мають перейти на професійну контрактну основу до 2017 року, — каже Іван Васильцюн. – Проте хочу зазначити, що наразі ніхто не відміняв відповідальність за ухилення від проходження медичної призовної комісії, тому хлопці призовного віку повинні з’явитися у найближчий військовий комісаріат та, в разі потреби, отримати офіційну відстрочку, щоб планувати своє подальше життя, не маючи проблем із законом». Яна МИЙСАРОШ.

TT ЩО БУЛО, ТО БУЛО...

ВІВТОРОК

ІЗ ШКОЛИ У БЕРЕГОВІ ЕВАКУЮВАЛИ ДІТЕЙ

Рік заснування 1990

У Берегові на вулиці Шевченка горіла місцева школа І—ІІ ст. На місце події відразу були направлені бійці ДСНС 12-ї Державної пожежнорятувальної частини. Осередком пожежі стало підвальне приміщення площею 50 кв.м, де зберігалися всілякий непридатний для використання шкільний інвентар та залишки будівельних матеріалів. На щастя, ніхто з дітей та дорослих на пожежі не постраждав. Правда, навчальний процес, через сильну задимленість та загрозу можливості розповсюдження полум’я, довелося припинити. Рятувальники разом з педагогами провели евакуацію 130 учнів. Також вогнеборцям довелося рятувати двох дорослих освітян, які, охоплені панікою, не могли самостійно залишити небезпечну будівлю, кажуть в управлінні ДСНС України у Закарпатській області. Причина пожежі встановлюється.

TT АНОНС

ДАВІДЕ АЛОНЬЯ ЇДЕ НА ЗАКАРПАТТЯ

30 жовтня о 18.30 у великій залі Закарпатської обласної філармонії відбудеться концерт симфонічного оркестру з солістом з Італії Давіде Алонья (скрипка). Виступ відбудеться за участі заслуженого академічного Закарпатського народного хору, диригентів Вікторії Свалявчик-Цанько та Наталії Петій-Потапчук. Композиції норвезького композитора Е.Гріга, німецького композитора Ф.Мендельсона та інших світових класиків лунатимуть у стінах колишньої синагоги. Квитки можна придбати у касі філармонії. Анастасія НОЖКА.

Управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації

ОГОЛОШУЄ ПРО НАМІР

передати майно обласної комунальної власності в оренду, а саме: 1. Нежитлові приміщення будівлі літ. А загальною площею 52,3 кв.м за адресою: Великоберезнянський район, с.Люта, буд. №649.

2. Нежитлові приміщення першого поверху будівлі літ. А загальною площею 89,75 кв.м за адресою: смт Міжгір’я, вул. Шевченка, 82.

3. Фундамент споруди загальною площею 8 кв.м за адресою: Тячівський район, смт Солотвино, вул. Озерна, 29.

4. Вбудоване нежитлове приміщення першого поверху будівлі літ. А загальною площею 8,6 кв.м за адресою: м.Ужгород, пл.Театральна, 8.

5. Навіси будівлі літ. Е, Ж загальною площею 563,31 кв.м. за адресою: м.Ужгород, вул.Насипна, 46/1. Заяви приймаються впродовж 10 робочих днів після опублікування оголошення за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 4, 5-й поверх, каб. 527. Додаткову інформацію можна отримати за адресою: м. Ужгород, пл.Народна, 4, каб. 527, тел. 61-21-67.

Головний редактор

Віталій ЯЩИЩАК АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб.: WWW.NZ.UZ.UA

 Телефон: 36284  Тел./факси: 35300, 33117  заступник головного редактора:

37094  заступник головного редактора — відповідальний секретар:

35250  ВІДДІЛИ

політики: 37323 економіки і ринкових реформ: 35332 соціальних проблем: 35211 культури, освіти і науки: 613752 новин: 35381 спорту, туризму та молодіжних проблем: 35332 реклами та комерції (телефакс): 33117 бухгалтерії: 35261

 ВЛАСКОРИ у Мукачеві: 71100 у Сваляві: (0-95) 588-64-51 у Виноградові: 23181 у Тячеві: 21033 у Міжгір’ї: 21530 Реєстраційне свідоцтво Зт 124 від 6 серпня 1997 р. Наш індекс — 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції газети «Новини Закарпаття». Видрукувано у ПрАТ «Видавництво «Закарпаття», 88006 м. Ужгород, вул. Гагаріна, 421. Тираж 2311. Замовлення № 437. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 1. Підписано до друку 21.10.2013 р. о 18.00. Розрахункові рахунки редакції: р/р 26004500049297 МФО 300614, код ОКПО — 20443975 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород. р/р 26003013015110 МФО 320627, код ОКПО — 20443975 в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» Ужгородське відділення №1.

итаютчьів ч с а н жня 000 чита Щотие 100 майж Газета виходить у вівторок та суботу