2021\23\01 № 3 (4915) by Новини Закарпаття

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 3 (4915) ТЕМИ НОМЕРА

23 січня 2021 року

Ціна договірна

НА ВОДОХРЕЩЕ КРАЯНИ ЗНОВУ КУПАЛИСЯ ПРОСТО НЕБА А В МІЖГІР’Ї Є «МОРЖ» ІЗ ПІВСТОЛІТНІМ СТАЖЕМ

Ярослав Галас: «Закарпатцям треба мати свій гонор, бо якщо ми себе не поважаємо, то й ніхто збоку не буде»

4 стор.

ФОТО УНІАН

січня, на Водохреще, яке увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, закарпатці йшли не тільки на освячення води, а й купатися просто неба. Пірнали, звичайно, лише найсміливіші. Вважається, що це сприяє зціленню від різних недуг. І хоч лікарі застерігають, що для організму то великий стрес і є чимало протипоказань, та охочих завжди вистачає. В обласному центрі на Ужі (фото поруч – якраз звідти) вдень їх було небагато, масовіше зібралися, коли вже стемніло. Так каже наш колега, котрий теж не побоявся крижаної води. Проте є люди, для яких це не просто традиція, а спосіб життя. Скажімо, 71-літній Василь Маринець із Міжгір’я – «морж» із півстолітнім стажем! Якось навіть у 27-градусний мороз поліз у ополонку…

6 стор.

70 років Космосу пластичного скульптора Василя Сочки

ОБЛАСТІ – 75! 5 стор. ЗАКАРПАТСЬКІЙ ЧИМ ВОНА УНІКАЛЬНА НА ФОНІ ІНШИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ?

Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС 65 літ тому затопили кілька сіл

7 стор.

Справжня історія воловецького трампліна не менш цікава, ніж вигадана

12 стор.

Вчора був не тільки загальноукраїнський День Соборності. 22 січня 1946- го президія Верховної Ради СРСР своїм указом утворила Закарпатську область. Дехто вважає рішення неоднозначним, але з точки зору історії це все-таки дуже важливий документ, адже наш край отримав офіційну назву і статус, із якими живе вже 75 років. Закарпаття – один із найбільш специфічних регіонів України, який має купу унікальних особливостей. Однак якщо спитати про них, наприклад, перехожих на вулиці, більшість навряд чи назве хоч кілька, за винятком хіба того, що це – крайня західна область нашої держави, та ще й межує одразу з чотирма країнами Євросоюзу. Дехто вважає її ще й найменшою за площею та населенням, утім це помилка: насправді за квадратурою від нас менша Чернівецька, а

ПОГОДА

за кількістю мешканців – аж 10 областей. Крім того, Закарпаття не є наймолодшим. Так, воно останнім увійшло до складу України і, відповідно, Радянського Союзу (в цьому – ще одна його унікальна риса). Але офіційно наймолодша область – Черкаська, утворена в 1954-му через зміни адмінмеж кількох центральноукраїнських. Ось кілька цікавих особливостей нашого краю, які відрізняють його від решти регіонів України.  На Закарпатті найменший за населенням обласний центр – в Ужгороді близько 115 тисяч мешканців, тоді як інші мають від 200 тисяч і вище.  Після окупації Криму й Донбасу Ужгород – найвіддаленіший від Києва обласний центр, до якого можна вільно добратися без блокпостів і перевірок документів. Від столиці до Ужгорода дорогами державного значення – 806 кілометрів. Той, хто багато їз-

дить Україною, знає, що навіть до війни на сході сюди було добиратися найдовше (навіть у порівнянні з Луганськом чи Сімферополем). Причина – Карпатські перевали, на яких потяг і автомобілі змушені значно знижувати швидкість.  На Закарпатті найбільша площа лісів – понад 50 відсотків території. Таким і близько не може похвалитися жодна інша область України. До того ж, на відміну від них, у нас збереглися букові праліси Карпат, що внесені до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До речі, площа цих пралісів набагато більша, ніж у сусідніх країн (Словаччини, Румунії, Польщі).  У нас найбільша кількість сільського населення – дві третини у відсотковому відношенні. Тоді як у середньому по Україні навпаки – третина сільського, а дві третини міського.  На Закарпатті знаходиться найвисокогірніший райцентр

України – Рахів. До речі, в цьому місті найбільший в державі перепад висот: найнижча його вулиця – на висоті 400 м над рівнем моря, а найвища – 1 200.  А ще ми маємо найбільше гірське озеро в Україні – Синевир. Його площа від 4 до 7 гектарів, а висота – 989 метрів над рівнем моря.  На Закарпатті мешкає найбільша ромська меншина. За статистичними даними, приблизно третина всіх ромів України – закарпатці.  І один невеселий «рекорд» – на Закарпатті найбільша частка приїжджих керівників. Якщо вишикувати в ряд усіх начальників, директорів та голів обласних правоохоронних, силових, державних та інших структур, то закарпатців із них буде всього близько 10 відсотків (і то вони очолюють другорядні структури). Такого немає більше ніде в Україні. Ярослав ГАЛАС

Передплачуйте газету «НЗ» на 2021-й,

За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 23 СІЧНЯ – хмарно, часом дощ, на високогір’ї з мокрим снігом. На окремих ділянках гірських доріг ожеледиця. Вітер південно-східний 7 – 12, в горах подекуди пориви 15 – 20 м/с. Температура повітря вночі 0 – 5°, вдень 3 – 8° тепла, на високогір’ї близько нуля. 24 СІЧНЯ – хмарно, часом дощ, вночі подекуди

значний, на високогір’ї з мокрим снігом. На окремих ділянках гірських доріг ожеледиця. Вітер південно-східний 7 – 12, в горах подекуди пориви 15 – 20 м/с. Температура вночі 1 – 6°, вдень 3 – 8° тепла, на високогір’ї вночі до 2° морозу, вдень близько нуля. 25 СІЧНЯ – часом опади, місцями значні. Температура повітря вночі 4° тепла – 1° морозу, вдень 0–5° тепла, на високогір’ї протягом доби 2 – 4° морозу.

влітку знову на вас чекає розіграш лотереї! Передплатний індекс

09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 11 міс. 19,90 59,70 119,40 218,90 29,70

89,10 178,20 326,70

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 4,00 грн; 3 міс. – 9,00 грн; 6 міс. – 11,00; 11 міс. – 16,80 На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT МОНІТОРИНГ

ПІД ЗАВІСУ ЖОРСТКОГО ЛОКДАУНУ В УКРАЇНІ ХВОРИХ ПОМЕНШАЛО, У НАС – НАВПАКИ В Україні добігає кінця останній тиждень локдауну. Після цього з 25 січня вступає в силу вже знайомий нам адаптивний карантин, який триватиме до 31 березня. Якщо його не продовжать, звісно. Слід сказати, що порівняно з попереднім тижнем кількість хворих на коронавірус у державі дещо зменшилася. Але наша область, на жаль, у цей тренд не вписалася. На Закарпатті після тривалої позитивної тенденції пішов зворотний процес: уже другу семиденку поспіль недужих більшає – їх додалося 818 (було +601). Усього «COVID» на 22 січня підтвердили 30 302 краянам, із яких 2 330 – медики та 1 533 – діти. В загально-

НЗ-ФАКТИ На доплати медикам у Фонді боротьби з COVID-19 не використали 116 млн грн, або майже 35% від запланованої суми. І це йдеться тільки про працівників закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ, заявив голова Рахункової палати В. Пацкан. Скасовано рішення всіх місцевих рад на Закарпатті про функціонування регіональних мов, інформує пресслужба уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. Кабмін встановив граничний розмір ціни на газ для побутових споживачів на рівні 6,99 гривні за кубометр. НКРЕКП схвалила зниження тарифів на розподіл газу для 14 облгазів, у тому числі для АТ «Закарпатгаз» – 1,78 грн за м3 на місяць без ПДВ. Рішення ще потребує остаточного затвердження.

державному списку, якщо вибудовувати його по спадаючій, ми й надалі 21-ші. Проведено 185 950 досліджень методом ПЛР. Коронавірус забрав життя 700 закарпатців (за тиждень – 28, що більше, ніж попередні 17). За чисельністю смертей займаємо 14-те місце в Україні. Як і раніше, ковідних пацієнтів у нас лікують 17 закладів охорони здоров’я, там виділено 1 885 ліжок, із яких 73,8% забезпечені киснем. За інформацією департаменту охорони здоров’я ОДА та обласного лабораторного центру МОЗ, на цю п’ятницю незмінним антилідером за кількістю виявлених хворих є Ужгород – 6 670. Далі йде Тячівщина (2 988), її майже наздоганяє Ужгородщина (2 964), Виноградівщина Кабмін та міські голови домовилися, що тарифи на тепло й гарячу воду в цьому опалювальному сезоні залишаться незмінними. Українцям, у яких встановлено електроопалення, обіцяють компенсації за підвищення тарифу на електроенергію з 1 січня. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт із ініціативою заборонити перенесення вихідних і робочих днів. Від 1 січня 2021-го українським випускникам вишів, які мають успіхи в навчанні, не видаватимуть «червоні» дипломи. Інформацію про особливі досягнення можна зазначати в додатку до диплома європейського зразка. Мінрегіон вперше в Україні встановив мінімальні вимоги до енергоефективності будівель. Смертність в Україні за 11 місяців зросла майже на 3%.

(2 375), Мукачево (1 942), Рахівський район (1 758), Хустський (1 611), Берегівський (1 591), Мукачівський (1 560), Іршавський (1 483), Перечинський (1 434), Свалявський (1 183), Великоберезнянський (1 080), Міжгірський (1 039), Воловецький (624). По Україні на 22 січня підтвердили 1 182 969 діагнозів «COVID-19», вилікувалися 928 969 громадян, а померли – 21 662. Натомість у світі кількість інфікованих на 22 січня вже становить 98 млн 112 238. Сумне лідерство – за США, Індією, Бразилією, Росією та Великобританією (вона випередила Францію). Ковід забрав 2 млн 100 959 життів на планеті. Мирослава ГАЛАС Мінекономіки починає експеримент із безкоштовного навчання безробітних для IT-сфери. Українці – на 3-му місці за кількістю посвідок на проживання в ЄС. На першому – Марокко, 2-ге – за Туреччиною. У Харкові пожежа у приватному будинку для літніх людей, який працював без документів, забрала 15 життів. Джо Байден став 46-м президентом США, склавши присягу на офіційній церемонії у Вашингтоні. Його попередник Дональд Трамп на урочистостях не був. Російського опозиціонера Навального, котрий прилетів з Берліна, де лікувався після отруєння, у Москву, арештували на 30 діб. Після цього він випустив розслідування про палац Путіна. В Ізраїлі створили батарею для електрокарів із п’ятихвилинною зарядкою, енергії якої вистачатиме на понад 150 км дороги.

TT ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

TT ГРАНТ

МОЖНА ЛІКУВАТИ БЕЗКОШТОВНО

ЗАКОНСЕРВУЮТЬ

РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

З 1 січня 2021-го на базі КНП «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології» в Ужгороді розпочалося міжнародне клінічне дослідження – безкоштовна програма лікування пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючою формою розсіяного склерозу. За детальною інформацією та умовами скерування можна звертатися до лікаря-невролога Євгенії Цьоми (тел. +38 066 31 42 909, ел. скринька eugenia.tsoma@ gmail.com). Розсіяний склероз становить медичну й соціальноекономічну проблему в усьому світі. Це пов’язано з хронічним прогресуючим перебігом захворювання, що призводить до інвалідизації та уражає переважно людей молодого працездатного віку. Україна увійшла в зону високого ризику щодо цієї недуги. Серед основних її симптомів – занепад сил на основі депресії або стресів; швидка втомлюваність; незначне зниження інтелектуальної активності та різке – рухової; невиразна мова; біль та ломота в тілі; порушення роботи сечостатевої системи; падіння зору, двоїння в очах або розмитість; оніміння по всьому тілу тощо.

РУЇНИ ЗАМКІВ Мова про руїни Середнянського, Квасівського, Королівського (Нялаб) та Виноградівського (Канків) замків. Все завдяки грантововому проєкту, який виграло Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття». Реалізовуватиметься він упродовж 2021 та 2022 рр. За словами директора агентства Михайла Данканича, найскладніший для консервації – Середнянський замок, де збереглися високі середньовічні стіни. Торік експерти розробили для нього проєктно-кошторисну документацію, вона затверджена і за нею вже можуть працювати спеціалісти. Решта – у процесі розробки. До речі, біля руїн трьох фортець встановлять прозорі стенди, на яких відтворять історичну форму укріплень, як зробили це торік у Середнянському замку. Оксана ШТЕФАНЬО

Ректорат, профспілкова організація, колектив медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати та висловлюють сердечне співчуття доценту кафедри фармацевтичних дисциплін Евеліні Михайлівні Вашкеба-Бітлер із приводу смерті батька ВАШКЕБИ Михайла Івановича.

Ректорат, профспілкова організація, колектив хімічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати та висловлюють сердечне співчуття доценту, завідувачу кафедри органічної хімії Михайлу Юрійовичу Ониську з приводу смерті матері ОНИСЬКО Єлизавети Іванівни.

Рада місцевого осередку ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» в Закарпатській області глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – смерті ветерана податкової служби ТЕРНУЩАКА Михайла Михайловича і висловлює щире співчуття рідним і близьким покійного.

Колектив Державної екологічної інспекції в Закарпатській області глибоко сумує з приводу смерті колишнього керівника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області НЕГРІ Івана Петровича.

Поділяємо біль непоправної втрати та висловлюємо сердечне співчуття рідним та близьким. Нехай світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Колектив Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – смерті колишньої працівниці водного господарства КРОПИВ’ЯНСЬКОЇ Ольги Петрівни та висловлює щире співчуття рідним та близьким. Словами дуже важко загоїти на серці страшну рану від утрати найріднішої людини. В цей скорботний час ми поділяємо ваше горе та підтримуємо родину. Світла пам’ять покійній.

№3 (4915)

23 січня 2021 року

НЗ

TT ДО СЕЗОНУ

В УЖГОРОДІ ВПЕРШЕ – ДЕНЬ ЛЬОДОВАРА, А В МУКАЧЕВІ – ЕКОКОВЗАНКА

Міжнародний день льодовара відзначають 16 січня – саме тоді в 1901-му народився американський інженер Френк Замбоні, котрий винайшов комбайн для відновлення криги на ковзанках – доти це робилося вручну. На честь цієї події в Ужгороді на льодовій арені Ice Land відбувся вже традиційний дитячий турнір із хокею. Вихованці тренера Павла Акімова демонстрували навички та вміння, набуті протягом навчального року, і провели 3 повні періоди захопливої гри. У підсумку отримали пам’ятні медалі та солодкі подарунки. До того ж із нагоди Дня льо-

довара святково прикрашена льодова машина урочисто в’їхала на арену під аплодисменти учасників і гостей турніру. А ось ковзанка в Мукачеві (на фото) відрізняється від звичайних новітнім покриттям: воно синтетичне, не містить шкідливих реагентів фреону та етиленгліколю і майже не потребує енерговитрат, на відміну від «натуральних», які слід постійно охолоджувати. Атракція, яка знаходиться у місцевому центральному парку, вже має своїх поціновувачів, хоча кататися тут обходиться трохи дорожче, ніж у обласному центрі та Берегові, де крига природна.

TT КОРОТКО

ШЛЯХ ЧЕРЕЗ ЗАМЕРЗЛИЙ СТАВОК КОШТУВАВ ЧОЛОВІКОВІ ЖИТТЯ Трагедія трапилася в Сільці на Іршавщині. 17 січня 26-літній чоловік, повертаючись додому від друзів, вирішив скоротити шлях і пішов через підмерзлий ставок… Наступного дня ввечері на сполох забили товариші, які не змогли з ним зв’язатися. Оглянувши водойму, побачили посередині свіжу ополонку, біля якої обривалися людські сліди. Вони повідомили про ймовірне утоплення рятувальників. 19 січня близько десятої ранку хустські водолази вилучили зі ставка тіло загиблого. На жаль, з початку 2020-го на Закарпатті це вже третя смерть на воді. За аналогічний період торік потопельників не було. У ДСНС України в області закликає краян дбати про свою безпеку та не виходити на тонкий лід.

ЇХАЛИ НА СІМЕЙНУ СВАРКУ Й ЗАОДНО ВРЯТУВАЛИ ЖІНКУ ВІД ВОГНЮ В Ужгороді поліцейські, виїхавши 21 січня о першій ночі на виклик через сімейну сварку, врятували від смерті сусідку заявників. Правоохоронці швидко залагодили родинний конфлікт і коли вже виходили з під’їзду, відчули запах диму. З’ясувалося, що він ішов із квартири на 6-му поверсі. Достукатися до її мешканців не вдалося, мусили відкрити двері силоміць. У задимленій оселі поліцейські за допомогою ліхтарів відшукали джерело пожежі та ліквідували його власним вогнегасником. А в спальній кімнаті на ліжку виявили 50-річну жінку без свідомості. За лічені секунди її винесли в коридор, привели до тями й викликали медиків та ДСНСників.

ЦІЛА РОДИНА ПОТРАПИЛА ДО ЛІКАРНІ ЧЕРЕЗ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ 16 січня вранці до ДСНС Закарпаття надійшло повідомлення про ймовірне отруєння чадним газом родини з чотирьох осіб – двох дорослих 1958 та 1968 років народження і братів-близнюків, котрим у березні виповниться 18, – у приватному будинку в Ужгороді. На сполох забила бабуся, яка мешкає поруч у тому ж дворогосподарстві. Вона подумала, що сім’я проспала й пішла їх розбудити. Але побачила страшну картину: в коридорі виявила непритомне подружжя, а у спальні на другому поверсі – юнаків. Усіх потерпілих госпіталізували в реанімаційне відділення Ужгородської міської клінічної лікарні, їх стан важкий. Причиною НП, ймовірно, став чадний газ. Увечері домочадці вирішили протопити каміна, але, мабуть, не перевіривши, чи повністю він вигорів, перекрили заслінку димаря. А процес тління з виділенням оксиду вуглецю продовжився... Ще щастя, що надійшла бабуся й усі залишилися живі, адже після двох годин перебування у загазованому приміщенні людина втрачає свідомість і опісля може швидко померти. Тож будьте обережні з пічним опаленням і не тільки, нагадують в У ДСНС України в Закарпатській області. До речі, в рятувальників ситуація з пожежами на Закарпатті з початку 2021-го викликає серйозне занепокоєння: вже за 19 днів січня їх виникло 78, тоді як за аналогічний період минулого року було 66. І вогонь забрав 5 життів…

НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№3 (4915)

23 січня 2021 року

TT ДАТА

ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

В 1990-му УТВОРИЛИ НАЙМАСШТАБНІШИЙ ЖИВИЙ ЛАНЦЮГ

січня – дата знакова для України й Закарпаття. В 1919-му відбувся історичний акт Злуки, який символізував єдність України, колись поділеної між Австрійською та Російською імперіями. 22 січня 1939-го в Хусті організували перше юридично повноважне офіційне від значення річниці акту Злуки. А в 1990-му відбувся най масштабніший вияв єдності всієї України – живий ланцюг, який утворили у всіх областях держави, в тому числі й нашій. В Ужгороді, Мукачеві, на трасі «Ужгород – Ясіня» люди стояли, взявшись за руки. Серед них були справжні герої, захисники Карпатської України, політв’язні, цвіт закарпатського українства. На жаль, усе менше стає тих, хто може поділитися спогадами про історичну подію. Та й документів не дуже збереглося – тодішня комуністична преса тему Злуки обминала, бо вона належала до замовчуваних, а перші некомуністичні видання про це писали, але саме про роль Закарпаття – небагато. Можливо, щось фіксувало КДБ й це можна би знайти в архівах, але якось воно проходить повз увагу дослідників. Як наслідок, починається плутанина, серед учасників ланцюга називають людей, які на той час і за світоглядом, і за посадою були далекі від національного руху. Утім досить докласти мінімуму зусиль, і відкриваються надзвичайно хвилюючі факти.

«Того дня, перш ніж їхати на трасу, що біля Красного Поля, ми зібралися біля могили, де розстріляні січові стрільці», – згадує пенсіонерка Ганна Дорогі. Вона в лютому відзначатиме 90, 42 роки працювала вчителькою історії у В. Копані, ще більший стаж мав її чоловік Федір, котрий певний час був і директором школи. «У Великій Копані дуже багато людей зійшлося тоді на живий ланцюг, бо в 1939-му Карпатську Україну захищали наші односельці – чиїсь батьки, стриї, діди, – продовжує Ганна Юріївна. – У могилі, біля якої ми зібралися, поховані троє січовиків, хоча мама Федора Дубровки, київського науковця, розповідала, що бачила, як у яму закинули 4 тіла. Далі ми рушили на трасу, нас підібрав автобус. Зараз важко згадати всі прізвища учасників, але копанських було дуже багато. Чи збереглися якісь документи? Ми з чоловіком збирали матеріали для нашого музею. Все, що стосувалося Карпатської України, туди приносили, потім передали у шкільний музей. Зараз я живу в доньки у Виноградові, а чоловіка нема на світі понад 15 років. Він би розказав більше…» Спілкуванню з Ганною Дорогі я завдячую її односель-

TT ФУТБОЛ

«МИНАЙ» УЖЕ ВИЙШОВ Вже всі прем’єрлігівські команди готуються до старту другої частини чемпіонату з футболу. Закарпатський «Минай» тренувальний збір розпочав із 11 січня, а через 5 днів зіграв перший контрольний матч в угорській Кішварді проти місцевого ФК «Варда». Минайці зіграли два матчі різними складами. Спочатку вийшла умовна основа з капітаном Анатолієм Нурієвим та зірковим новачком Артемом Мілевським. Угорці на піку своєї форми, адже цієї суботи (23 січня) в них відновлюється чемпіонат, тож більше контролювали м’яч і зуміли реалізувати одну з нагод ще в 1-му таймі. Наші хлопці у відповідь створили кілька небезпечних моментів, однак без їх реалізації, тож поразка – 0:1. У другому матчі у складі закарпатців на полі були ті, хто зараз на перегляді, їхня незіграність далася взнаки – поразка з рахунком 0:3.

чанці, вчительці французької мови Марії Савчинець. Вона – теж учасниця того живого ланцюга. У 2003-му 61-літня жінка разом із онучкою майже тиждень була на Майдані в Києві, тобто до акту Злуки долучилася не випадково, навіть присвятила цій даті один зі своїх віршів. Як педагог і патріот, Марія Миколаївна нагороджена численними відзнаками. У живому ланцюзі був і вчитель із с. Широке Юрій Потокі. «Коли почалися громадянські процеси, які тоді називали «перебудовою», в нас створився свій осередок активних людей, – розповідає. – Всю інформацію з Виноградова приносив Михайло Роман, директор школи, який часто їздив у райцентр, спілкувався там із просвітянами, керівниками «Руху». До нашої широцької четвірки також належали Іван Феєр та Іван Кляп. Ставали ми в ланцюг ближче до Хуста. Ніхто це спеціально не організовував, списки не складав. Михайло Іванович повідомив, що відбудеться така подія, – тож спонтанно поїхали. Пам’ятаю, прийшло немало «стукачів». Я їх не пізнавав, але М. Роман, котрий багато мав інформації, казав: он той – кадебіст, а цей, у кашкеті, – доносить. Ще тоді мало хто здогадувався, що їхні часи минають. Можливо, в особистих архівах вони досі зберігають детальні звіти про ті події, фотографії»… Василь ГОРВАТ

ІЗ ВІДПУСТКИ

Фото з мережі

«МИ КОНКУРУЄМО ІЗ ЗЕМЛЯКОМ ЗА ПУТІВКУ НА ОЛІМПІАДУ», – КАЖЕ ЦІБЕЛЕНКО

В Австрії проводять тренування та беруть участь у різних офіційних змаганнях гірськолижники чоловічої збірної України, у складі якої двоє закарпатців – Іван Ковбаснюк та Левко Цібеленко. У телефонному режимі нам удалося поспілкуватися з Левком, який розповів, як розпочався новий сезон та чим позначився минулий. «У 2020-му через пандемію коронавірусу ми не змогли поїхати на цілу низку змагань, які були в календарних планах. Основними стартами для мене торік став чемпіонат України, де зумів фінішувати другим у слаломі, а в слаломі-

гіганті був четвертим. Щодо нового сезону, то, окрім фісівських міжнародних стартів, позмагалися на кубках Європи в дисциплінах «швидкісний спуск» та «супер G» в Італії та Австрії. Найближчим часом у рамках підготовки до чемпіонату світу в Італії візьмемо участь у гірськолижних супер-G та слаломі-гіганті. Саме ЧС і стане головними змаганнями для мене в цьому сезоні. Звісно, боротимуся й за путівку на Олімпійські ігри. До слова, саме мій земляк – Іван Ковбаснюк – є моїм конкурентом по збірній, тож обоє маємо хорошу мотивацію», – каже Л. Цібеленко. Семен МИХАЙЛИК

TT НЕПОГАНО!

НАШІ ФЕХТУВАЛЬНИКИ – СЕРЕД ЧЕМПІОНІВ КРАЇНИ

Із 18 по 21 січня Київ приймав чемпіонат України з фехтування на шпагах серед кадетів. У чоловічому індивідуальному турнірі на найвищу сходинку п’єдесталу піднявся ужгородець Антон Горецький, котрий у фінальному поєдинку виявився сильнішим за Тимофія Калітовського, – 15:14. Чудово виступили й дівчата: закарпатка Олена Синиця здобула срібло, поступившись киянці Емілі Конрад, ще одна наша фехтувальниця, Олександра Лазаренко, фінішувала із бронзовою нагородою, здолавши Валерію Свістун зі столиці. Михайло АРДАНИК

TT НЕ ЗВОЛІКАЙТЕ НА ЗНО – З ID-ПАСПОРТОМ

Сьогодні, 23 січня, минайці відправилися на другий тренувальний збір до Туреччини, який триватиме до 6 лютого. Там підоп ічні Василя Кобіна проведуть ще й 5 спарингів: 28го з белградським «Рад», 31-го – з клубом вищої ліги Білорусі «Рух», 2 лютого – з косівською «Дрітою», 3 лютого – з «Маке-

донією ГП», 5-го – першолігівським рівненським «Вересом». Нагадаємо, що друга частина чемпіонату України з футболу в прем’єр-лізі стартує 13 лютого. Перший поєдинок 2021-го «Минай» проведе вдома зі своїм географічним сусідом – ФК «Львів». Роман СЕНИШИН

TT ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

В СІМЕЙНИХ АМБУЛАТОРІЯХ

ПРОВОДЯТЬ ЗАБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПЛР-ТЕСТІВ Відтепер робити ПЛР-тест будуть усім, хто має ознаки респіраторного захворювання, незалежно від того, чи відповідає ця симптоматика коронавірусній. У сімейних амбулаторіях (усі адреси можна знайти в інтернеті: https://phc.uz.ua/mapapunktyv-testuvannia-na-covid19-v-zakarpatti/) працюють пункти забору біоматеріалів. Гарячка, кашель, втома характерні і для грипу та ГРВІ, і для COVID-19. Проте останній діа-

TT ГІРСЬКІ ЛИЖІ

гноз може бути підтверджений лише лабораторно. Тому ваш сімейний лікар направить вас на безкоштовне тестування. Згідно зі змінами до наказу МОЗ № 722, воно обов’язково проводиться особам із пі дозрою на ковід; із ознаками інших ГРВІ та пневмонії; контактним при появі ознак, які не виключають COVID-19. Лабораторні центри наразі мають достатньо потужності для швидкого опрацювання зразків та оперативної видачі резуль-

татів, інформує регіональний Центр здоров’я. Також сімейні лікарі проводитимуть скринінгове обстеження – швидкий тест на антиген, результат якого можна отримати за 15 хвилин. Його, окрім вищезгаданих категорій, робитимуть ще й пацієнтам, які підлягають плановій госпіталізації; людям, котрі тісно контактували з хворим на коронавірус; тим, хто повернувся з регіонів, де зафіксовано масштабне розповсюдження цієї недуги.

1 лютого стартує реєстрація на ЗНО. Для його проходження потрібен паспорт громадянина України ( ID-картка), який є обов’язковим документом із 14-ти років. Нагадуємо, що для отримання ID-картки потрібно після досягнення цього віку звернутися до територіального підрозділу міграційної служби. На період карантинних обмежень це можна зробити і за місцем фактичного проживання – за умови наявності необхідних документів. Для оформлення електронного паспорта потрібні: свідоцтво про народження, громадян-

ські паспорти батьків, довідка №13 про реєстрацію місця проживання, ідентифікаційний код (за наявності). Якщо молода людина ще не отримувала останнього, то може скористатися міграційною комплексною послугою ID-14, що передбачає оформлення паспорта з одночасним присвоєнням реєстраційного номера облікової картки платника податків. Для юних заявників вона є безкоштовною. До речі, торік на Закарпатті було оформлено майже 42 тисячі паспортів громадянина України у формі ID-картки, половина з них – неповнолітнім. Ольга ПОШТАК

Юридична компанія «Центр Автовиплат «ПОЛІС» Надаємо кваліфіковану правову допомогу у сфері ДТП. Для отримання безкоштовної консультації телефонуйте – 0 800 300 455. Понад 5 тис. сімей уже скористалися нашими послугами й отримали належне їм страхове відшкодування. Стягнули зі страхових компаній на користь клієнтів більше 250 000 000 грн. Досвід роботи у сфері ДТП – понад 25 років. Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31179046, повідомляє про припинення (реорганізацію) філій – «Міжгірський райавтодор», «Іршавський райавтодор», «Хустський райавтодор» шляхом приєднання їх до філії «Хустська ДЕД». Претензії приймаються в письмовій формі протягом двох місяців із дня опублікування цього оголошення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 39. Тел.: 61-32-30, 61-32-14. Комісія з реорганізації

4 ПО ДІЛУ

№3 (4915)

23 січня 2021 року

НЗ

TT НАШІ ІНТЕРВ’Ю

Ярослав ГАЛАС: «ЗАКАРПАТЦЯМ ТРЕБА МАТИ СВІЙ ГОНОР, БО ЯКЩО МИ СЕБЕ НЕ ПОВАЖАЄМО, ТО Й НІХТО ЗБОКУ НЕ БУДЕ» Н

оворічно-різдвяні свята тільки закінчилися, а буденність уже вирує навколо повним ходом. Масові акції протесту проти підвищення цін на компослуги, загроза віяльних відключень електроенергії, невтішні показники коронавірусу – далеко не повний перелік подій, які повертають краян до реального життя. Спроможність влади протистояти негативним викликам кожен із нас оцінює сам, та є люди, котрі, розуміючись у процесах держуправління, можуть зробити це професійно. Один із них – Ярослав Галас, колишній журналіст центральних видань і ексзаступник голови Закарпатської ОДА.

ФІНАНСУВАННЯ ОБЛАСНИХ ПРОГРАМ ЗМЕНШИЛИ МАЙЖЕ НА 100 МІЛЬЙОНІВ Пане Ярославе, кількома ~– ~Якщо словами про 2020-й... кількома словами, то

він був цілком непоганим… Непоганим???

~– ~Так, на фоні 2021-го, який

буде гіршим! Це зрозуміло багатьом людям, і не тільки в нас. Але якщо цивілізований світ має фінансову подушку й ефективну владу, які пом’якшують руйнівні наслідки пандемії, то ми – ні. Різкий економічний спад в Україні почався ще в ІІІ кварталі 2019-го, тобто через пів року після президентських виборів, коли жодних карантинних обмежень не було. Причина – непрофесійність влади по всій вертикалі – від столиці й до околиць. Коронавірус тільки пришвидшив ці процеси, а наслідки ми відчуваємо на собі… Що Ви маєте на увазі?

~– ~Падіння економіки, що по-

тягло за собою зменшення виробництва, звільнення кваліфікованих робітників, збільшення безробіття, різкий спад надходжень у бюджети різних рівнів, відповідно, скорочення витрат на утримання бюджетних установ, фінансування різноманітних програм тощо. Паралельно пішло зростання ціни за компослуги (навіть після останнього здешевлення газу його ціна все одно вища, ніж до того) та різке скорочення субсидій. Зараз маса людей, особливо пенсіонери, змушені вибирати, за що платити, – за компослуги чи продукти й ліки… На фоні цього в області постала проблема утримання комунальних закладів, які ще торік фінансувалися з райбюджетів (школи мистецтв, дитсадки, територіальні центри тощо). За законодавством їх мають брати на баланс ОТГ, а вони не хочуть! Бо в області є лише кілька відносно багатих тергромад, решта – бідні, вони або не потягнуть це фінансування, або планують витратити гроші на щось інше. Іде до того, що установи доведеться закривати, а людей звільняти. Це знову призведе до зростання безробіття й скорочення бюджетних надходжень… Влада готова до цих процесів, як вважаєте? – Не готова, хоча все це не було несподіванкою. Ужгородська райрада вже ліквідувала школи мистецтв (це рішення оскаржує прокуратура). А через кілька тижнів, у лютому, «вистрілить» ще одна проблема – працівникам колишніх райустанов доведеться платити зарплату за січень. У мене враження, що обласна влада навмисно не втручається в ситуацію, бо, поперше, не знає, як її вирішити, а по-друге, сама не має грошей, про що свідчить прийнятий у кінці грудня крайовий бюджет-2021. І який цей бюджет? – – Провальний! У ньому дуже багато мінусів навіть у порівнянні з бюджетом-2020, хоча той теж був поганим. Ось кілька промовистих цифр: він став на 13% «худішим» – торік був 2,354 мільярда, а в 2021-му став 2,084 млрд грн. Трансферти з держбюджету в обласний зменшаться

до загального фонду на 20,2%, а до спеціального – на 18,4%. Кажучи просто, загальний фонд – це утримання і проїдання грошей бюджетними установами (зарплати, енергоносії тощо), а спецфонд – розвиток і перспектива (ремонт доріг, будівництво об’єктів і т. д.). Наприклад, якщо торік на ремонт місцевих шляхів Закарпаття отримало 406,9 млн грн з Дорожнього фонду, то в 2021-му – тільки 332,2 млн. Держфонд регіонального розвитку (ДФРР), за рахунок якого зводять і ремонтують соціальні, спортивні, інфраструктурні об’єкти, 2020-го для області «коштував» 184,6 млн, а цьогоріч буде лише 163 мільйони. Аналогічно різко скорочуються й видатки облбюджету: загального фонду на 6,2%, а спецфонду – аж на 26,2%. Урізання загального фонду означає, що бюджетників доведеться скорочувати. Але про це при прийнятті бюджету ніхто не говорив. Далі – кількість крайових програм і їх фінансування також різко зменшується (мова про закупівлю ліків для важкохворих, будівництво спортмайданчиків, підтримку нацменшин, реставрацію дерев’яних церков, видання книжок місцевих письменників тощо). Якщо торік було 50 обласних програм на загальну суму 220,5 млн грн, то в 2021-му – 43 на 126,7 млн. Фінансування зменшено майже на 100 мільйонів… Це тільки деякі цифри, які свідчать, що закарпатський бюджет-2021 – провальний! І знаєте, в чому парадокс? Що навіть наявні гроші влада використовує вкрай неефективно, від чого область багато втрачає.

ПОНАД ТРЕТИНУ КОШТІВ НА ЛІКВІДАЦІЮ НАСЛІДКІВ ПАВОДКА ВТРАТИЛИ

Можна конкретніше про ~– ~Наведу ці втрати? кілька прикладів,

які демонструють ефективність нашої обласної влади. У червні 2020-го Західну Україну накрив руйнівний паводок. Збитки від нього на Закарпатті склали 338 млн грн, однак уряд виділив нам для компенсації всього 67 мільйонів із резервного фонду, тобто менше 20% від потреби. Наша влада не змогла пролобіювати більше. Але навіть цей мізер використали далеко не в повному обсязі. Із першого траншу в 30 млн не освоїли 2,6 млн. Їх розпорядник – ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» (СМАД), яке очолює призначений ще головою ОДА Петровим експрацівник СБУ Савченко. Він мав відремонтувати пошкоджені паводком шляхи у Рахівському, Міжгірському й Великоберезнянському районах, отримав для цього гроші, але не відремонтував. А з 37 мільйонів другого траншу не використано аж 21,1 млн грн. Із них 2,1 млн, знову ж таки, СМАД (не полагодили дорогу на Рахівщині), а 19 мільйонів мали піти на ремонт пошкоджених берегоукріплень та мостів на Міжгірщині й Рахівщині. Загалом із 67 млн не використано 23,7, тобто 35%! А якщо кошти з резервного фонду не освоїти до кінця року, вони повертаються в держбюджет. Тобто через непрофесіоналізм влади Закарпаття

втратило понад третину коштів на відновлення пошкодженої стихією інфраструктури. Ще один показник – згадуваний вище ДФРР. На 2020-й область отримала з цього фонду 184,6 млн грн, із яких не використано 15,5 мільйона. Найбільше неосвоєння – це реконструкція спортзалу в Міжгірській школі – понад 7 млн. Це об’єкт так званого великого будівництва Зеленського, про який він особисто говорив, що 1 вересня діти гарантовано підуть у новий спортзал (до речі, я тоді зразу писав, що це нереально виконати). Далі – на ремонт райлікарні в Сваляві не використали 1,5 мільйона (це вже другий рік поспіль), крім того не освоєні кошти на ремонт соціальних і освітянських об’єктів у Великоберезнянському й Перечинському районах. За законодавством не використані до кінця року ко-

шти ДФРР також повертаються в держбюджет, тобто для Закарпаття вони втрачені безповоротно. І ДФРР, і резервний фонд для відновлення пошкоджених стихією об’єктів веде особисто голова ОДА (тоді це був Петров), тому величезні для краю втрати – на його совісті. А є ще й інше неефективне використання держкоштів, які контролює ОДА, – повернуто в центральний бюджет частину освітньої субвенції та на соціально-економічний розвиток, слабке освоєння грошей Програми секторальної підтримки тощо. Та навіть кошти Дорожнього фонду (на місцеві шляхи) використані далеко не всі – тут залишок 23,3 мільйона! Хоча погода дозволяла ремонтувати аж до 31 грудня включно. У контексті цих величезних фінансових втрат треба говорити не про професіоналізм, а про шкідництво влади. У силових структурах, якщо регіональний керівник не використовує виділені центром кошти (навіть невеликий відсоток), його звільняють як неефективного й некомпетентного – і Петров це добре знає як колишній СБУшник. А в нас він став головою обласної ради! До речі, як Вам процес виборів голови облради? – Я був спантеличений. Хоча дуже давно ретельно стежу за політикою, тому мене важко здивувати. Більшість, яка обрала голову, неприродна. Закономірний союз тільки «Слуг народу» й «Рідного Закарпаття» – вони з самого початку були компаньйонами. «Батьківщина» не мала бути в більшості, а «Європейська солідарність» – і поготів. Щодо «ЄС», то це розворот на 180 градусів від партійних принципів і передвиборних обіцянок. Без голосів «ЄС» представник «СН» Петров однозначно не став би головою. «Єдина проєвропейська опозиційна партія на Закарпатті» (так називала себе «ЄС» перед виборами) продалася «Слугам» за кілька посад чи ще щось і перетворилася на їхніх прислужників, перепрошую за каламбур. І не тільки в обласній раді, але і в районних… Ви очолювали штаб обласної організації «ЄС»

до виборів, а потім несподівано пішли. Можете пояснити причину? – Я очолював штаб трохи більше місяця – до середини вересня. Причина, чому пішов, лежить на поверхні. Частина штабу відверто працювала на прямих конкурентів. Мої спроби змінити ситуацію керівництво партії не підтримало, тому я й пішов. Для мене з самого початку було зрозуміло, що після виборів «ЄС» стане сателітом «Слуг народу», хоча позиціонує себе як різко опозиційна політсила. Правда, я не думав, що це відбудеться так демонстративно. Припускав, що «ЄС» використають при виборі голови облради «втиху», оскільки голосування таємне, щоб таким чином спробувати зберегти обличчя партії. Але, як виявилося, факту злиття «ЄС» і «СН» ніхто й не приховував. Знаєте, що найкумедніше? Що навіть після голосування за Петрова й прийняття провального бюджету області «ЄС» усе ще намагається називати себе опозицією. Але це нонсенс! Партія, яка голосує за представника влади на голову ради, а також за бюджет, завідомо не може бути нею. Про таку «опозицію» мріє будь-яка влада. Подивіться, як поводиться фракція «ЄС» у Верховній Раді – вона не голосувала ні за Разумкова, ні за держбюджет… Але повернімося до облради. Теперішня більшість зробила кілька нововведень, які дуже принципові й раніше ніколи не відбувалися. І вони нехороші.

ТАКОЇ ЗНЕВАГИ ДО МІСЦЕВИХ КАДРІВ, ЯК ЗАРАЗ, ЩЕ НЕ БУЛО

Які саме нововведення? ~–– ~По-перше, за всю історію

існування Закарпатської обл ради партія угорців вперше опинилася в опозиції. Її туди просто виштовхали. Обшуки й звинувачення в сепаратизмі лідера КМКС робилися перед виборами голови облради не випадково. Угорців через тиск СБУ поставили в такі умови, що вони принципово не могли йти у провладну більшість, цим і викликана їхня різка заява на першій сесії. І це дуже погано. На фоні напружених відносин між Києвом і Будапештом закарпатських угорців, навпаки, слід було максимально залучати в політичне й суспільне життя краю, а теперішня влада – як центральна, так і регіональна – намагається їх ізолювати… Угорська тема резонансна, й дехто в Україні підтримує дії силовиків… – Тому що багато центральних ЗМІ, подаючи спотворену інформацію, демонізували угорську меншину. Чимало людей, що не розуміють специфіку Закарпаття, через «синдром Донбасу» автоматично переносять події на сході і в Криму на нашу область. Вони дійсно вірять, начебто Угорщина ладна напасти на Україну й загарбати наш край. Але ж це повна дурня! Непорозуміння між Україною й Угорщиною довкола освіти нацменшин слід вирішувати дипломатично. А ті обшуки й звинувачення, що мали місце в нас перед виборами, – це, кажучи фігурально, «удар дубинкою». Що ж, Угорщина теж має свою «дубинку», але хто виграє від цього двобою? Ніхто! Інше нововведення в тому, що вперше з часу утворення Закарпатської облради головою став

не закарпатець, ще й етнічний росіянин. Це має принципове значення? – Так, бо це не винятковий випадок, а система, якийсь нездоровий тренд. Подивіться на силові структури та органи центрального підпорядкування на Закарпатті. Начальник главку поліції Шляховський – із Київщини (як і керівник Служби автодоріг Воловик), прокурор області Казак та начальник УСБУ Рудницький – зі Львівщини, керівник митниці Бережнюк – із Дніпра, очільник управління Держгеокадастру Завальнюк – із Івано-Франківщини, начальник ЗОУЛМГ Яковець – із Чернівеччини і т. д. На кількох керівних посадах (другорядних структур центрального підпорядкування) залишилися закарпатці, призначені ще до останніх президентських виборів, єдиний новий очільник більш-менш серйозної структури з місцевих – це Щербей у ДСНС. Але він став винятком, який підтверджує правило. Ніколи в нас не було стільки чужого начальства. Звичайно, це не означає, що на керівні посади слід брати тільки уродженців області, для силових структур потрібна ротація. Але зараз виходить так, що на всіх ключових постах – приїжджі, левова частка з яких до того ніколи тут не працювали. Причому це не якісь світила, а середнього рівня фахівці, багато хто відверто прийшов «на заробітки». Декого вже навіть встигли впіймати на хабарі. Скажіть, невже краяни настільки «недуйдаві», що не можуть керувати своєю областю? Звичайно, що ні – в нас є купа досвідчених фахівців, але вони нікому не потрібні. Такої зневаги до місцевих кадрів на Закарпатті ніколи не було. Але знаєте, що найцікавіше? Що всі перераховані начальники облструктур, у тому числі ОДА, призначаються Києвом, а голову облради вибирають краяни. Тобто теперішня більшість у раді сама дає сигнал столиці, що така кадрова політика її цілком задовольняє. Але ж це нелогічно! Такого більше ніде немає. Подивіться на інші регіони України. Я навмисно зайшов на сайти всіх 22-х облрад (за винятком Донецької й Луганської областей, де їх тимчасово немає). Так ось, у сімох голови – не уродженці тих областей. Але всі вони, за винятком Петрова, – хто з дитинства, хто зі студентських чи дорослих років, – постійно проживають і працюють там. Тільки Закарпатська облрада обрала голову, котрий приїхав сюди за якихось пів року до того. І якого! Ця його брехня про «велике будівництво», нездоровий інтерес до італійських бусиків на кордоні, запроваджене в ОДА шпигування за працівниками, засилля СБУшників на посадах, у тому числі тих, що мають проблеми зі спиртним… А остання кампанія з виборів мера Ужгорода показала, що Петров не гребує найбруднішими методами, тільки би просунути свого кандидата. Закарпатцям усетаки треба мати якийсь гонор. Бо якщо ми себе не поважаємо й даємо владу таким персонам, то ніхто збоку нас тим більше не буде поважати! На що ж розраховувати закарпатцям, щоб легше пережити 2021-й? – Цей рік однозначно буде гіршим у економічному плані, і це відчують на собі дуже багато людей. На жаль, на допомогу держави розраховувати не варто, бо, поперше, в бюджеті дуже обмежене фінансування, а по-друге, навіть наявні кошти використовуються неефективно. Тому найбільш безболісно переживе цей рік той, хто розраховуватиме на себе… Іван СІДУН

НЗ

КарпатАРТ 5

№3 (4915)

23 січня 2021 року

TT ДО ЮВІЛЕЮ

70 РОКІВ КОСМОСУ ПЛАСТИЧНОГО СКУЛЬПТОРА ВАСИЛЯ СОЧКИ ПРО ТВОРИ, ЩО ЛІТАЮТЬ У ПРОСТОРІ, Й ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю ПРО КВАСОЛЮ Й 2021-й

а свято Водохреща,19 січня, файні 70 років виповнилося ужгородському майстру пластичної скульптури, котрий є чи не єдиним таким на Закарпатті, Василю Сочці. Якби хтось складав рейтинг художників, то я б додала його у графу «найскромніший і найнепублічніший». До свого пластичного Космосу йшов довго – перед тим працював і водієм, і наладчиком радіоапаратури, і токарем. Але таки дійшов. Має звання й нагороди, хоча це, каже, не так важливо, як сам процес творчості. Але нині читайте не тільки про неї, а й про деталі з буденного життя.

ВИРІЗАННЯ НА БЕРЕЗОВІЙ КОРІ Й РЕСТОРАН «ДРУЖБА» Василь Сочка має майстерню у приміщенні колишнього «Художфонду», що на вулиці Пархоменка, де я не раз бувала, – то сама, то з друзями. Це одна кімната з дерев’яною драбиною на так званий другий поверх, який радше слугує за книжкову полицю. За мить художник уже вгорі й демонструє роботи. Але й унизу стільки всього цікавого – фотографії, роботи, матеріали, з яких їх виготовляє, література про загадки походження життя й розвитку Космосу, загибель таємничої Атлантиди, а також медична методичка Голтіса (Мандрівник, спортсмен, незалежний експерт-консультант зі здорового способу життя та виживання в екстремальних ситуаціях, автор спортивнореабілітаційної методики «Зцілюючий імпульс». – Авт.). Мій співбесідник зізнається, що займався за цим посібником певний період, хоча це нелегко. Він народився в Ужгороді в родині вчителів. Мати – уродженка Королева, батько – Берегова. Як розп о в і в сам, у дитинстві був неслухняним: міг уранці піти з дому, а ввечері повернутися. І малий Василь гостював то у бабусі на Виноградівщині, то в іншої в обласному центрі. Навчався у школіінтернаті №2, 1958-го відвідував образотворчу студію відомого педагогахудожника Золтана Баконія. Правда, всього два місяці. Саме тут спробував малювати. «Дуже мені там любилося. Поряд був ще й гурток авіамоделювання – в підвалі будинку на Православній набережній», – каже. Батьки записали сина в музичну школу, та якось учитель повівся грубо, і хлопець відчув відразу як до занять, так і до скрипки. Закінчивши 10 класів, він збирався вступати в училище прикладного мистецтва, але виявилося, що спохопився запізно, – приймали тільки після 8-го. Фіктивну довідку виходжувати не захотів, тож у 1968-му вступив на фізфак УжДУ. «Провчився там пів року, мені було нецікаво. Марксизм-ленінізм конспектувати – не моє. А після армії пішов на загальнотехнічний (машинобудування) в тому ж університеті. Заліки не здавав, мама так переживала, що потрапила в лікарню. Через рік я знову кинув виш», – пригадує. Ким тільки не працював Василь. Після курсів ДОСААФ став водієм, потім пішов на станцію переливання крові, звідти – в «Енергонагляд», де часто їздили по області. Якось на Новий рік у Рахові пів міста сиділо без світла. Люди святкували, а вони з колегами кабель шукали. Трудився й наладчиком радіоапаратури в УВС, ре-

кламному комбінаті в Мукачеві, об’єднанні ресторанів і кафе – оформляли вітрини, ярмарки (заодно показує старенькі зошити з ескізами надписів, серед яких і ресторан «Дружба»). А ще виготовляв сувеніри з дерева в «Художпромі», був токарем, а в Ужгородському лісокомбінаті займався вирізанням на березовій корі, потім це вставляли в рамку. Працював, не покладаючи рук, у тому числі й ночами. На місяць виготовляв по 100 – 150 «березових» робіт.

ДРУЗІ-РУШІЇ ТА САМОРОЗВИТОК Все це було потрібно, аби поступово зрозуміти, чого хоче, й прийти до свого мистецтва. Саме тоді почав творити пластичну скульптуру. Серйозно за неї взявся у 40 років. «Хто Вас учив?», – питаю. «Я сам собі вчитель. Мої перші роботи були такими примітивними», – не приховує й показує їх, бо береже. Читав багато літератури, зокрема наукову фантастику, братів Стругацьких, І в а н а Єфремова, науковопопулярні журнали. Постійно малював р і з н о манітні схеми, креслення машин, літальних апаратів, човнів, кораблів. Захоплювався роботами Наума Ґабо, а Генрі Мур, Олександр Архипенко вражали митця свободою пошуку. Згадує, що якось його похвалив московський живописець Борис Васильєв-Сазанов, котрий у 1984-му переїхав до Ужгорода. Це додало йому неабиякого запалу. «Васильєв був авангардистом, зібрав довкола себе однодумців. У1991 році в Ужгородському замку він заснував галерею «Дар». Там проводилися різні акції, виставки», – розповідає В. Сочка. У 1993-му друзі стимулювали його вступати в Національну спілку художників України. Каже, що тоді це було простіше, – міжнародні виставки прирівнювалися до республіканських, їздили за кордон на пленери. Однак не мав персональних експозицій, лише групові, тому стати членом НСХУ вдалося тільки 1995-го. Цімбори-художники Володимир Щур, Богдан Корж, Василь Беца стали своєрідними каталізаторами до виставкової діяльності. Розповів і про те, як познайомився з цікавою компанією митців – етнічних угорців: Семаном, Товтом, Гіді, Матлом. Згодом і йому порадили вступити в Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса, що й зробив. Бути в колективі, зізнається, є для нього великим стимулом. Нині він – заслужений майстер народної

Заодно вирішила спонтанно поцікавитися в скульптора окремими подробицями з його життя та уподобаннями. Питання – й миттєва відповідь. Ваша улюблена книжка? – Їх багато. Це й художня література, й наукова фантастика. Улюблена страва?

~~ ~~

– Переважно це прості наїдки, які люблю я й моя мамка: лопатки підбивані, сигидинський гуляш, борщ, різні види голубців. А ще – всі страви з пасулі (квасолі). Готую тепер переважно я. Шкодуєте за чимось у житті? – Так, шкодую. Багато помилок зробив, десь «проморгав». Своє «его» іноді потрібно було би відкласти й зробити щось для сім’ї. Але я все залишав на потім, що вилилося в «ніколи». Яку заповідь із 10-ти вважаєте найголовнішою? – Першу. Люби ближнього свого, як самого себе. Бо ти – частинка, дитина Бога. Ми всі – одна велика сім’я. Якби це кожен із нас розумів, то жили би в любові й взаємодопомозі. Не було би катастроф, війн, епідемій. Назвіть дві-три основні риси вашого характеру. – Позитивні чи негативні?! (Усміхнувся. – Авт.). Упертий, іноді до дурості. Мудрість тільки тепер починаю розуміти. Досвід – це головне надбання людини. Бо на той світ нажиті речі не забереш. Нині маю опанувати ще одну рису – терпіння. А ще сприймати навколишній світ таким, як є, без оцінок і суджень. Що важливіше: розум або краса? – Без розуму нема краси. Ваші улюблені місця в Ужгороді? – Люблю вулиці Замкову, Капітульну. Донедавна ту, де народився, – це район готелю «Дружба». Колись там було

«Твори Василя Сочки якісь позачасові, літають, обертаються в просторі, вражають своєю несподіваною присутністю, а при ближчому огляданні – поглинають увагу, пропускають у себе і залишають дивне відчуття доторку до чогось рідкісного, до особливої гармонії перевтілень, метаморфоз. Вони завжди вирізняються глибоким баченням суті форми, летючою легкістю виконання, за якою не відчутна щоденна копітка праця, красою, вишуканістю композиції, довершеністю обробки поверхні. Експонати настільки вивершені, що мимоволі виникає бажання протилежного – якоїсь огрубленості, суворості, але потім здогадуєшся, що це не форми світу людей, емоцій і протиріч. Це – світ ідеального, вищого, позачасового, а емоції резонують, впізнають себе в ньому. Це зупинені миті, які, як відомо, є прекрасними, довершеними й ідеальними, і зупинити їх під силу тільки художнику, який пізнав красу математики й поезії. Художнику, що прямує до своєї гармонії», – так оцінює творчість ювіляра мистецтвознавець Михайло Сирохман. творчості України (2018), двічі лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2000, 2013 рр.), учасник всеукраїнських та міжнародних виставок, симпозіумів і пленерів. Персональні експозиції мав у нашому обласному центрі (2011) та Будапешті (2017), у 2020-му – дуетну з живописцем Робертом Товтом у Генконсульстві Угорщини в Ужгороді. Роботи В. Сочки зберігаються в музеях та приватних колекціях країн Скандинавії, у Словаччині, Україні, Чехії, Угорщині, Німеччині, Ізраїлі, США, одна – навіть у холі школи в місті Ждяр-над-Сазавоу (ЧР).

ФРАКТАЛИ І ПЛАТОНОВІ ТІЛА СОЧКИ Звісно, у майстерні показав нам матеріали, з якими працює. Для початку робить креслення. «Раніше не використовував бамбук (тепер його можна придбати в будівельних супермаркетах). Сам різав міліметрові смужки з бука, граба, горіха», – каже. Далі – пошук модуля, первісного трикутника, чотирикутника, з виклеюванням і вигинанням площин, із пилюкою від шліфування, тонуванням аниліновими барвниками. На одну роботу іноді витрачає місяці. Хоча, коли має настрій, то жартує, що нічого складного в цьому немає, мовляв, створюємо каркас, далі потрохи складаємо фігуру з маленьких смужок дерева – ось і все. В майстерні хотів би бувати щодня, бо це внутрішня потреба. Однак нині його життя трохи переформатувалося, тож навідується сюди рідко. Коли точніше, то бракує часу, бо творчість переплітається з турботою про маму, якій у лютому виповниться 95 років. «До обіду маю побутові справи, а після обіду, коли зберуся працювати, то вже нема сил. Для мистецтва є всього кілька годин на добу», – зізнається. Хоча творчий процес для скульптора – це життя, своєрідний священний досвід,

медитація. Його Музою є… сакральна геометрія, космічна гармонія, поєднання чоловічого та жіночого начал – інь і ян. Так з’явилися «Ехо», «Земля», «Легка прозорість», «Квітка життя», «Спіраль»… «Роботи Василя народжуються з мислення, з інтелектуального проникнення і з почуття, художнього осягнення, поєднання аналіточного розуму і творчого духу», – каже ужгородський мистецтвознавець Михайло Сирохман. В. Сочка може детально розповідати про вищу геометрію, Платонові тіла, фрактали, які лежать в основі його пластичних робіт, але осягнути це, чесно, вам зась. Бо все це – розвиток і самоосвіта, завдяки яким, як пояснює, зберіг чисту голову й незасмічений світогляд. Нині теж має чимало планів, постійно малює якісь ескізи.

~~ ~~

«У СВОЇ 70 ПОЧУВАЮСЯ НІВРОКУ» Зараз митець перейшов на більш конкретні речі, котрі, каже, в художньому плані не такі екзотичні, як ті, що раніше (більші роботи). «За це давно треба було взятися. Щось давить усередині, якийсь творчий неспокій. Коли починаю роботу, то завжди експериментую. Ніколи не повторюю вже виконане раніше, – пояснює. – Хотів творити щось менше, камерне, але не вдається, все одно виходить велике, бо це ніби потік свідомості, який несе тебе, допоки не завершиш». Учнів не має. «Як почувається Сочка в 70?», – питаю. «Слава Богу, але хотілося би краще», – відповідає. 2020-й ковідний рік у митця був нервовий, із певними коливаннями, «копійка прийшла – й одразу кудись пішла». «Новий 2021-й буде кращим і легшим. Це за моєю інформацією (Усміхається. – Авт.), бо багато читаю, дивлюся, аналізую. Люди трохи заспокояться», – запевняє. День народження митець святкувати не любить і не буде.

всього кілька будинків, сади довкола – так спокійно, повна ідилія… В дитинстві на санках та лижах каталися. Нині рідко туди навідуюся, відчуття не ті, забудовано все. Пощедруйте щось читачам. – Бажаю людям зануритися в себе, почати вивчати себе, тоді чимало відкриється й багато що зрозуміють. P. S. Ми ж щиро вітаємо пана Василя з ювілеєм. Бажаємо душевного спокою та творчого неспокою. Здоров’я міцного, радості від життя, реалізації задумів. Заодно вітаємо й його маму Катерину Мартон, якій, нагадаємо, в лютому виповниться 95 років. Оксана ШТЕФАНЬО Фото автора та Brovdi.art

6 У ФОКУСІ

№3 (4915)

23 січня 2021 року

НЗ

TT ПРО НАБОЛІЛЕ

РАДІАЦІЯ ПЕРЕВИЩУВАЛА 10 МКР НА ГОДИНУ, А В КАРТОЧКИ ХЛОПЦЯМ ЗАПИСУВАЛИ ПО 0,02 НА ДЕНЬ ЛІКВІДАТОРИ АВАРІЇ НА ЧАЕС ВДЯЧНІ ЗА УВАГУ КЕРІВНИЦТВУ ХОЛМКІВСЬКОЇ ОТГ днів! – він вивіз понад тисячу тонн забрудненого вантажу! Всі старалися отримати дозу 20 мікрорентген, тоді їх уже змінювали інші. Повернувся М. Ляхович у своє Концово, де чекали дру-

правжній патріотизм доводиться не словами, а ділами. Це твердження повною мірою стосується тих, хто в 1986- му, не шкодуючи сил і здоров’я, став на захист не тільки України, а всієї Європи, – ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Ці люди, котрі врятували світ від смертельної небезпеки некерованої ядерної стихії, – справжній приклад самопожертви та самовідданості. У Холмківській об’єднаній тергромаді, до якої входить 10 населених пунктів Ужгородського району, таких є 31. Відрадно, що навіть за нинішньої фінансової скрути тут не забувають про цих героїв. Нещодавно ліквідатори зібралися в актовому залі, аби в присутності місцевої влади – голови Холмківської ОТГ Тетяни Вачилі, її заступника Артура Северенчука, секретаря Богдана Адамчука поговорити про свої проблеми, знайти шляхи їх вирішення. Наболілі питання підняв у своєму виступі Михайло Ляхович – голова ветеранів цієї ОТГ. Він загострив увагу зокрема на тому, що вже 4 місяці відсутнє фінансування на продукти харчування для цієї категорії людей (серед яких чимало інвалідів, навіть І групи) й понад десятиліття не проводилася відповідна індексація, недостатньо коштів на медичне обслуговування, не виконується рішення Консти-

туційного Суду України від 2019 року, яке скасувало постанову Кабміну про зменшення пільг ліквідаторів. М. Ляхович згадує, як у жовтні-1986 його, 29-річного, й чотири десятки таких, як він, викликали в Ужгородський об’єднаний міськрайвійськкомат – з паспортом і військовим квитком при собі. Михайло доти працював водієм у газовому господарстві. Документи в них забрали і скомандували зайти у Ленінську кімнату. А там за столами – люди в білих халатах: медкомісія. Всі виявилися здоровими, тобто придатними для виконання важливого завдання державної ваги. «Тут телефон, – сказали їм. – Дзвоніть, аби на залізничний вокзал увечері вам принесли кружку, ложку, зубну пасту, щітку»… Потім їх повели в облвійськкомат, де повідомили, що вони направляються на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ніхто

~~Михайло Ляхович та Михайло Третинник з хлопців цього не чекав, хоча деякі здогадувалися. У потязі перевдяглися у військову одежу – чоботи, бушлати, гімнастерки 1950-х. Доїхали до Коростеня, звідти на автівках – у с. Нову Радчу Житомирської області. Там Михайло отримав вантажівку ГАЗ-53 і вже вранці наступного дня автоколоною, що налічувала понад 30 машин різних марок, рушили у м. Прип’ять. На день їм видавали по 2 маски на обличчя, які за кілька годин ставали коричневими. Вивозили грунт: радіація перевищувала 10 мікрорентгенів на годину, а їм у карточки записували по… 0,02 на день! За весь час свого перебування у Чорнобильському котлі – 29

~~Тетяна Вачиля жина і двоє дітей, а в нього… пропав голос. Ліг на місяць у міську лікарню на реабілітацію – був першим таким пацієнтом. Крапельниці, таблетки, вітаміни… Голос потроху почав з’являтися, але разом із тим – і

TT ХРИСТИЯНСЬКА ТРАДИЦІЯ

МІЖГІРСЬКИЙ «МОРЖ» ІЗ ПІВСТОЛІТНІМ СТАЖЕМ Б

агато хто навіть сумнівається в тому, що заслуженому працівнику освіти України В. Маринцю на цей Старий новий рік стукнуло, нівроку, 71. Бо ж судячи з зовнішності, один десяток років можна спокійно відняти, плюс він повсякчас бадьорий та енергійний – просто дивуєшся його продуктивності праці в Міжгірському профліцеї, якому віддав 40 літ життя (з них 35 – очолює освітній заклад). З допитливими охоче ділиться секретом – в першу чергу, каже, доброму самопочуттю сприяє… вода, причому крижана. Вже піввіку Василь Юрійович займається моржуванням.

ДО ХОЛОДНОЇ ВОДИ ПРИЗВИЧАЇВСЯ В АРМІЇ

яких обставин Ви ~~За «заразилися» цим за-

хопленням? – Це сталося під час дворічної служби в армії, яку проходив після завершення навчання в Ужгородському держуніверситеті. Я потрапив у підрозділ спецпризначення, а там від новачків-офіцерів вимагали стовідсоткової фізичної підготовки, в тому числі й гарту у спартанських умовах, – ми приймали холодний душ. А до традиційних зимових пляжів звик одразу. Без страху призвичаївся ще й тому, що мій дід Федір Білак, котрий прожив на білому світі 91 рік, моржував на заробітках у далекій Америці. Батько гонорово розповідав, що коли він повернувся з-за океану, то ледь не все село збіглося до потічка в Річці, щоб попозирати на чудо, коли він, тричі перехрестившись, на Водохреще відважно пірнув у ополонку. Довго горяни гомоніли про цю сенсаційну подію, а вже після його повторних морозних процедур втихомирилися. А батьки як зреагували на загартування демобілізованого сина? – Правду кажучи, спочатку сварили й були категорично проти таких процедур. Але

згодом, як переконалися, що до мене не чіпляються ніякі простудні захворювання, лише рукою махнули. До речі, улюблене заняття проводжу у водоймах, що розташовані в різних місцях – Соймах, Репинному, Міжгір’ї... Щоправда, найбільше мені до вподоби холодна купіль у рідному підполонинському селі в гучалі – так здавна нарекли шумовиту водну калобаню, що знаходиться поруч із батьківською оселею. Там протікає потічок, який бере початок аж із хребта Боржавських полонин, а екзотичне гучало в ньому виглядає рукотворним, хоча насправді та природна кам’яна ванна діаметром півтора метра і завглибшки з два утворилася сама по собі. Між іншим, вона ніколи не замерзає.

КОЛИ НА ЙОРДАНА КУПАВСЯ В РЕЙНІ, ЙОМУ… АПЛОДУВАЛИ що верховин~~Чував, ський «морж» одного

разу й іноземців подивував. – Було й таке, коли я в Німеччині проходив 8-місячне стажування. Йорданську купіль приймав на ріці Рейн. Тамтешні очевидці навіть стягнули рукавиці й зааплодували, щиро запрошували на пиво. За радянських часів «снігових людей» на

Міжгірщині можна було перерахувати на пальцях однієї руки, а тепер їх ого-го… – Демократичні переміни за самостійності України позначилися й на здоровому способі життя, а точніше сказати – на збереженні християнських звичаїв. Колись, за тоталітарного комуністичного режиму, чого приховувати, я потай від чужого ока купався в ополонці на Водохреще. А тепер люди без страху й докорів масово йдуть до річок приймати холодні ванни практично в кожному селі верховинського краю. Лише в нашому профліцеї скільки прихильників цієї традиції серед учнівської молоді та колег! В їх числі, в першу чергу, відзначу Володимира Глебу, Василя Шегду, Федора Шебака, Михайла Блецкана.

ПРОВАЛИВСЯ ПІД КРИГУ Й НАЛЯКАВ ВІРНИКІВ випадки ста~~Кумедні валися в ході моржу-

вання? – Якось у с. Сойми раптово проломився лід і я потрапив під кригу. В цей час неподалік у церкві прохо-

дила служба Божа. Бабці, ставши свідками трафунку, залементували й закликали вірників бігти на порятунок потопаючого. Хоч я цього не потребував, бо швидко викарабкався з крижаного полону. Хтось із недоброзичливців із цього приводу накатав телігу на бідолашного священника в єпархію, що буцімто з його вини зірвалася літургія. Від автора. Пригадую і свою оказію під час моржування в компанії з В. Маринцем. Надворі температура -27 градусів, а головний «єтті» Міжгірщини поліз у студену ополонку. В мене та інших його супутників аж сильніше сипнуло морозом по спині від побаченого. Василь Юрійович питає, чи зафіксував момент цифровим фотоапаратом. Відповідаю, що ні. Він знову пірнув. Фіглюючи пояснюю, що, мабуть, фотоапарат замерз, коли аж із п’ять разів стрибав – і хоч би що. Відтак за гарячим чаєм я, каючись, зізнався, що за такої страшної холоднечі не наважився б і пальцем ткнути в ополонку. Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ Фото автора

порушення щитовидної залози, гепатит «С», випадання волосся та інші недуги, з якими живе й нині та лікується народними методами, бо на допомогу влади надіятися марно: держава не визнає, що ці хвороби пов’язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС. І в такій чи схожій ситуації – всі ліквідатори. Тому проблеми практично ідентичні. У 2021-му мине 35 років із часу аварії на ЧАЕС. І Михайло Ляхович хотів би зробити ліквідаторам незвичний подарунок: повезти їх у ті місця, де вони в ті незабутні дні вели важку боротьбу зі страшним і підступним ворогом. Бо хтось може й не дожити до наступного сумного ювілею… Він і його соратники вірять, що Тетяна Вачиля, про яку днями розповіла навіть газета Верховної Ради «Голос України» і котра користується великим авторитетом у громаді, посприяє їм у цьому. На цій зустрічі голова Ужгородської райорганізації ветеранів Михайло Третинник вручив ліквідаторам грамоти, а ансамбль скрипалів Ужгородського районного будинку культури привітав їх чудовими мелодіями. Був і святковий стіл. Ліквідатори щиро вдячні за увагу до них місцевої влади. Андрій ДУРУНДА

20 січня святкувала день народження заступник начальника ВПЗ с. Білки Іршавського району Оксана Петрівна Дзихор. Найголовніше у житті кожного з нас – здоров’я, тож бажаємо, щоб Ти і твої рідні завжди були здорові. Решта все додається, адже воно залежить тільки від тебе. Нехай Господь оберігає тебе від негараздів, а Матінка Божа буде твоєю помічницею в усіх починаннях. З днем народження! З повагою колектив ВПЗ Великодобронська сільська рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад Вимоги для кандидатів на заміщення вакантних посад: юриста Великодобронської сільської ради кваліфікаційні вимоги:  громадянство України;  знання державної мови;  вища освіта з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за спеціальністю «Право»;  вільне володіння офісною комп’ютерною технікою;  стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування або державній службі – не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах у інших сферах управління не менше 5 років. Керівника комунального закладу «Центр надання соціальних послуг Великодобронської сільської ради»  громадянство України;  знання державної мови – наявність документа, що підтверджує вільне володіння державною мовою;  вища освіта з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за спеціальністю «Право»;  вільне володіння офісною комп’ютерною технікою;  стаж роботи за фахом на службі в органах місцевого самоврядування або державній службі – не менше 3 років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах управління не менше 5 років. Перелік документів: заява про допуск до конкурсу, в якій зазначається, що заявник ознайомлений із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження; заповнену особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками; автобіографія; копія паспорта (1, 2, 11); копія ідентифікаційного номера; копія документів про освіту; декларація про доходи за 2020 рік; копія військового квитка (для військовозобов’язаних); довідка про допуск до державної таємниці (у разі наявності); дві фотокартки розміром 4х6 см. До документів можна подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації. Документи приймаються протягом 30 календарних днів із дня опублікування оголошення за адресою: Ужгородський р-н, с. Велика Добронь, вул. Чонгорська, 2. Конкурс проводиться у формі іспиту. Телефон для довідок: 714256.

ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ загублене посвідчення дитини з багатодітної сім’ї №019579, видане 4 серпня 2016 року Ужгородською міською радою Управлінням у справах культури, спорту, сім’ї та молоді на прізвище Присяжний Станіслав Володимирович.

НЗ

УЖЕ ІСТОРІЯ 7

№3 (4915)

23 січня 2021 року

TT ТАК БУЛО

ЗАРАДИ СПОРУДЖЕННЯ ТЕРЕБЛЕ-РІЦЬКОЇ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ЗАТОПИЛИ КІЛЬКА СІЛ, АЛЕ ВІЛЬШАНЦІ ДО ОСТАННЬОГО ДНЯ НЕ ВІРИЛИ В ЇЇ ЗАПУСК

І, відповідно, ціни на них у Виноградівському та Хустському районах зросли удвічі. Траплялося таке, що дві сім’ї купували одну хату, бо не вистачало коштів. Та в підсумку всі розселилися. Дехто перейшов жити на початок Вільшан – там, де сьогодні дитбудинок та територія від нього до школи, до медпункта. Багато хто осів на Виноградівщині – це села Фанчиково, Тросник, Руська Долина. А половина Вільшан переселилася до Батьова: їм виділили паї, й нині є окреме поселення, так зване «Нове Батьово», – там усі мешканці з вільшанським корінням.

років тому Фанчиково, Виноградів, Нове Село, Батьово, Руська Долина стали новою батьківшиною для мешканців затоплених заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС хустських Вільшан. Якщо в тих населених пунктах зараз зустрічаються прізвища Пилип, Візантій, Сусик, Ситарь, Ярема, Юраш – то, скоріше за все, це вихідці звідти або ж їхні діти й онуки.

«МУСИТЬ ВИЙТИ – ІНАКШЕ МЕНІ БУДЕ КУЛЯ В ПОТИЛИЦЮ»

«Якраз у такий час – десь у грудні або січні – русло Тереблі повністю загатили, й вода вкрила село, де ми жили», – згадує уродженка Вільшан, моя мама Христина Горват (Пилип) (на фото). На початок будівництва ГЕС їй було 8 років. Доля переселенців складалася по-різному і значною мірою залежала від їхньої працьовитості та кмітливості. «Будувати водосховище пробували тричі, – розповідає Христина Іванівна. – Спочатку за це бралися чехи. Ходили-ходили, обдивлялися, щось заміряли й пішли. Потім – мадяри так само:

і запропонували переселитися цілим селом на південь. У якусь область біля моря – чи то Херсонську, чи Миколаївську, – ділиться спогадами Христина Іванівна. – Кажуть, ми вам дамо землю, транспорт, гроші – й будете мати свої нові Вільшани. Там і умови кращі, не те, що тут, у горах. Є чорнозем, і угідь багато... Обіцяли навіть церкву туди перенести. А хто з наших тоді бачив той Миколаїв або Херсон? Може, хтось і був, коли в армії служив, а може, й ні. І люди не захотіли їхати. Побоялися, що умови виявляться поганими. Набагато пізніше мій двоюрідний брат Іван Пилип служив у тих краях, і зробив висновок: добре, що не погодилися, бо там такий клімат, що горяни, які звикли до нашого повітря, просто не витримали би, особливо старші. Й оскільки ніхто не погодився переселятися так далеко, кожному дали на руки гроші й порадили самим шукати собі нове житло».

В ХАТІ ОБЛАШТУВАЛИ МЕДПУНКТ, А СІМ’Ю ПЕРЕСЕЛИЛИ В САРАЙ

покрутилися, вираховували, зрештою також пішли. А потім, чи то в 1948-му чи 1949-го, прийшли руські. Звичайно, в селі на той час уже ніхто не вірив у успіх справи. Мовляв, якщо не вдалося чехам і угорцям, то ці й поготів не впораються... Був серед приїжджих інженер, прізвище його, здається, Публицький. Якось люди біля нього зібралися, кажуть: «Що ви міряєте? Тут до вас стільки ходило, нічого не наміряли. Нич із того не вийде...». А він їм: «Вийде, мусить вийти. Бо інакше мені буде куля в потилицю».

СПОЧАТКУ СЕЛО ХОТІЛИ ПЕРЕНЕСТИ НА МИКОЛАЇВЩИНУ За проєктом греблю на Тереблі мали поставити вище Вільшан, а значить, усі хати планували затопити. «Одного дня до сільради скликали місцевих

«Аби розмістити новоприбулих робітників, тодішнє керівництво забрало від селян 7 хат, у число «щасливчиків» потрапили й ми. В домі облаштували медпункт, а наша сім’я з восьми людей оселилася в сараї. Ми оббили його шпалерами, вичистили. Проте в колишньому хліві жилося непросто, щурі бігали по стелі, по стінах. Брат Іван брав їх за хвости й викидував через вікно, – веде далі Христина Горват. – Згодом, коли повернулися до власної хати, у нас мешкав інженер із Грузії. Здається, його звали Міша. Він був низького зросту, дуже нервовий. Якось, розповідаючи про себе, мовив: «Моя мать слепая». Ми питаємо, як це, як ви її залишили, невже вона нічого не бачить, не може про себе подбати? А він каже: «Она читать-писать не умеет». Тобто сліпою її називав через неписьменність. Ще в нього був великий чорний пес на прізвисько Дунай. Якось він сказився. Міша тоді скомандував: «Быстро все в дом! И не выходите, пока я не скажу». Взяв сокиру, прив’язав собаку й убив...»

Довідково. Теребле-Ріцька гідроелектростанція розташована на Хустщині в долинах річок Теребля й Ріка. Вони течуть майже паралельно, з невеличким вододілом по Бовцарському хребту, але на різних висотах. Завдяки цьому виникала можливість використати натуральний перепад: по спорудженому дериваційному тунелю завдовжки 3,7 км води Тереблі через ГЕС потрапляють до Ріки. Станція збудована в 1949 – 1955 роках, перший промисловий струм дала 1956-го. Її потужність – 27 000 кВт, щорічне виробництво електроенергії в середньому (залежно від рівня води в річках) становить 123 млн кВтгодин. Після зведення 46-метрової греблі протяжністю 153 м виникло Вільшанське водосховище (на фото). Його об’єм – 23,7 млн м2, площа водного дзеркала – 1,6 км2. Саме через нього й довелося затопити, принаймні частково, територію трьох населених пунктів і відселяти людей.

«ПАНСЬКІ ДІТИ ЛАКОМИЛИСЯ НА НАШ КУКУРУДЗЯНИЙ ХЛІБ»

З початком зведення ГЕС життя у Вільшанах дуже змінилося – з’явилися робочі місця. Не лише хлопці, а й багато дівчат ішли працювати на будівництво. Постала нова школа, медичний пункт. Разом із місцевими вчилися й чада приїжджих інженерів, будівельників. «Ми їх називали «панські діти», – каже Христина Іванівна. – Прізвища добре не пам’ятаю, знаю, що був серед них такий собі Володя Кузнєцов. А одна дівчинка мала дуже гарний пенал, у якому носила… ручну ящірку. Гладила її постійно. Де в нас, простих дітей, було прийнято так цяцькатися з ящіркою? Але жили ми дружно. Навіть обмінювалися їжею. Адже всі приносили з собою до школи щось перекусити. Нам батьки що з собою давали? Грубий кукурудзяний хліб. А багатші однокласники приносили булку з білого борошна, та ще й із маслом. Але їм здавалося, що кукурудзяний хліб смачніший, бо він жовтий і краще пахне. Ми з радістю його віддавали, адже білий бачили на столі тільки на великі свята».

«НЯНЬО НЕ ВІРИВ У ГЕС, АЛЕ НОВЕ ЖИТЛО ВСЕ Ж ТАКИ КУПИВ» «Грошову компенсацію на нове житло давали всім, але

ніхто не вірив, що будівництво ГЕС завершиться успішно. Ну, тому що ні чехи, ні мадяри не змогли її звести. Не вірив і мій няньо. Але коли отримав кошти, то відразу купив хату у Фанчикові на Виноградівщині. Її господар хотів виїхати в Росію й не дуже торгувався. Село батько знав добре, бо вже не один рік разом із кількома вільшанцями їздив сюди вирощувати кукурудзу та інші рослини на землях коло Тиси. Наймали жінок обробляти посаджене, а потім возами транспортували зерно й картоплю додому. Після придбання будинку наші люди сміялися з нього, мовляв, Іван Пилип витратив такі гроші на хижу з вальків, а тої ГЕС ніколи не буде. А няньо відповідав, що не біда. У разі чого, хата залишиться його дітям. Й оскільки він теж не очікував, що водосховище запустять, то не покидав свого подвір’я до останнього дня», – продовжує оповідь Христина Горват. Але зрештою настав той час, коли тунелі, прориті з двох кінців гори, з’єдналися в один. Вони збіглися практично ідеально, похибка складала лише 30 сантиметрів! І людям наказали покинути село. Що тут почалося!.. Скільки сліз було пролито! Частина вільшанців уже встигла витратити всі гроші, а більшість кинулася скуповувати будинки.

«Я ЗАЛИШАЛА ВІЛЬШАНИ ОДНОЮ З ОСТАННІХ» «У підсумку хтось, як мій батько, зміг дуже вигідно переселитися. Інший родич влаштувався у Підвиноградові водієм і підговорив тестя поїхати на ГЕС. Там лишилася занедбана вузькоколійка, яку проклали спеціально для доставки матеріалів на будівництво гідроелектростанції. Пізніше колія почала заростати, а вони удвох почали розбирати її. Все попереносили на 10 метрів вище. Люди з них сміялися, що стільки труда вкладають у той непотріб. А Цильо (тобто Василь) завантажив розібране залізяччя й продав у Виноградові, а за ті гроші купив собі хату! До речі, під час переселення я покидала Вільшани одною з останніх. До Фанчикова перевезли батька, маму, братів та сестер, а я вже після них добиралася з сусідами, – згадує мама. – Пам’ятаю, привезли мене, поставили перед воротами, мовляв, тут твій будинок, і поїхали далі. А то вже був вечір, я дивлюся, що хата якась велика, на вікнах і дверях фіранки. В нас удома не прийнято було штори чи занавіски вішати. Ну, думаю, це, напевно, не наша оселя, а якась панська. І так стою перед дверима – не заходжу, боюся. Вже вечоріє, а я все стовбичу. Лише коли геть стемніло, наважилася відчинити двері. А там тато, мама, мої двоюрідні тітки. Вхопили мене, давай обіймати, цілувати... Вони вже переживали, що так пізно, а мене нема». P. S. Як свідчать архівні документи, з Вільшан відселили 160 дворогосподарств на 1 229 осіб, із Бовцара – 8, а з Нижнього Бистрого – 13. Загальна сума відшкодувань жителям цих населених пунктів становила 1 мільйон 497 тисяч карбованців. Василь ГОРВАТ

TT МИНУЛОСЯ

ТАЛОННА СИСТЕМА

ЗАКАРПАТТЯ СТИКАЛОСЯ З НЕЮ НЕ ОДИН РАЗ

акарпатці віку «40+» ще легко пригадають талони на цукор (а також на мило, пральний порошок, горілку тощо), які були буденним і вкрай неприємним атрибутом життя епохи «перебудови», або ж останніх років існування СРСР. Першими запровадили талони на горілку. Вони стали наслідком безглуздої антиалкогольної кампанії – коли у величезній країні вирішили боротися з повальним п’янством, але не з його причинами (котрі полягали, насамперед, у відсутності в людей стимулу заробляти більше й загалом пануванні в суспільстві скепсису та розчарування), а з самим продуктом. Відтак у державі на вищому рівні вирішили обмежити кількість горілки у продажу, а також, що було взагалі злочином, пустити «під ніж» виноградники по всьому Союзу, в тому числі й на Закарпатті. Про цей час наші виноградарі й досі згадують ледь не зі сльозами.

Відповіддю на утиск бажаючих випити оковитої став не перехід до тверезого життя, а масове самогоноваріння. Яке, у свою чергу, потребувало багато цукру – і той швидко зник із прилавків магазинів. Тоді й з’явилися сумнозвісні талони, або, як глузливо на них часом писали, – «запрошення». Невдовзі до них додалися й вищезгадані на пральний порошок, мило, олію, м’ясо – і протрималася ця система до першої половини 1990-х, коли в новостворені незалежні пост радянські республіки прийшов хоч і дикий, але ринок. Варто відзначити, що талонна система існувала не тільки в

«перестроєчному» СРСР. Раніше масово вона запроваджувалася в Російській імперії та низці країн під час Першої світової війни (1914 – 1918), включно зі США. Ще більшого поширення карткова система набула під

час Другої світової. Тоді її ввели, крім Радянського Союзу й Німеччини, і Японія та ціла низка європейських країн. Зокрема Угорщина, до складу якої в 1938/1939 – 1944 роках входило й Закарпаття. Нині цілу колекцію тодішніх їхніх талонів на цукор можна придбати через інтернетаукціон, причому за доволі серйозну ціну – півтори-дві тисячі гривень за лист. Прокоментувати це я попросив берегівця Дюлу Костя, історика, котрий фахово займається темою Угорщини та Закарпаття в контексті Другої світової. Він дав коротку, але вичерпну інформацію: «Всі країни Європи тоді мали такі талони. Коли Угорщина готувалася до участі у війні, то перебудувала власну економіку. Зокрема

в 1940-му створили Міністерство громадського забезпечення, яке визначало норми споживання на одну людину на місяць. Поетапно ввели картки на більшість продуктів і товарів: цукор (з 1940-го), хліб (1941-й), м’ясо (1943-й), сало, взуття, керосин тощо. Ліміти змінювалися. Так, у 1940-му на людину припадало 7 кг борошна та 200 грамів жиру, в 1941-му – вже 6 кг та 100 г відповідно, натомість у 1942 – 1944 роках норма жиру зросла до 600 г. І хоча приписи розповсюджувалися й на Закарпаття, але 1943-го вона тут була вдвічі меншою. Щодо цукру, то на особу відводилося 260 г, ресторани ж отримували по 10 – 15 кг на місяць. Цей продукт постачали в наш край із угорського м. Серенч безперебійно. Останній поїзд із ним прибув до нас 12 жовтня 1944-го». Олег СУПРУНЕНКО

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 25 СІЧНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини. 08:05, 0 9 : 0 5 , 1 2 : 0 0 , 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 00:25 Т/с «Гранд готель». 10:55 Енеїда. 15:10, 2 1 : 3 5 , 2 3 : 4 0 Спорт. 15:20 UA Фольк. Спогади. 16:30 Т/с «Імперія». 17:25, 21:45 Д/ц «Боротьба за виживання». 18:55 Д/ц «Неймовірне місто». Сінгапур. 19:55 Д/ц «Супер-чуття». 20:25 Д/ц «Дикі тварини». 22:10 Д/с «Світ дивовижних тварин». 23:45 Перша шпальта.

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 00:55 «Життя відомих людей». 11:15, 1 2 : 2 0 , 1 4 : 1 5 Х/ф «Анжеліка - маркіза янголів». 14:25 Х/ф «Прекрасна Анжеліка». 17:10 Т/с «Жінка». 20:30 Х/ф «Знайомство з батьками». 22:40 Х/ф «Знайомство з Факерами».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

ВІВТОРОК 26 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини. 08:05, 0 9 : 0 5 , 1 2 : 0 0 , 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 00:25 Т/с «Гранд готель». 10:55 Енеїда. 15:10, 2 1 : 3 5 , 2 3 : 4 0 Спорт. 15:20 UA Фольк. Спогади. 16:30 Т/с «Справжня гра престолів». 17:25 Схеми. Корупція в деталях. 18:55 Д/ц «Тваринна зброя». 19:55, 23:45 Д/ц «Супер-чуття». 20:25 Д/ц «Дикі тварини». 21:45 Наші гроші. 22:10 Д/с «Світ дивовижних тварин».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 00:20 «Життя відомих людей». 12:20, 14:15 Х/ф «Анжеліка і король». 14:55 Х/ф «Невгамовна Анжеліка». 17:10 Т/с «Жінка». 20:30 Х/ф «Знайомство з Факерами 2». 22:20 Х / ф « Д ж е к Раян: Теорія хаосу».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 « К о р и с н а прогр.».

10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 12:25 Х/ф «Граф Монте Крісто». 16:05 «Чекай на мене. Україна». 20:00 «Подробиці». 21:00 Речдок. 22:05 Слідство вели... 23:55 Т/с «Згадати молодість 6».

08:20 Т/с «Надприродне». 10:10 Вар’яти. 11:20 Х/ф «Вуличні танці». 13:20 Х/ф «Вуличні танці 2». 15:00 Орел і решка. 17:00, 19:00 Хто зверху? 21:00 Х/ф «На драйві». 23:10 Х/ф «Вечір судного дня».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Назустріч сонцю. 09:30 Машина часу. 10:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло». 11:10, 16:10 Д/с «Бойовий відлік». 12:30 Про військо. 13:00 Час. Підсумки тижня з Ганною Мірошниченко. 15:30 Час «Ч». 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Мисливці за нацистами». 19:20 «Кондратюк у понеділок». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:30 Д/с «Щоденники Другої світової війни». 11:05 Т/с «Мене звати Мелек 2». 12:25 Х/ф «Ательє Фонтана - сестри моди». 14:40, 1 5 : 3 5 , 1 6 : 3 0 , 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:10 Слідство вели... 23:55 Х/ф «Візит інспектора».

08:20 Т/с «Надприродне». 10:10 Вар’яти. 10:50 Х/ф «Гостя». 13:00 Кохання на виживання. 15:00 Орел і решка. 17:00, 19:00 Хто зверху? 21:00 Х / ф « К р у т і стволи». 23:00 Х/ф «Закатати в асфальт».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Назустріч сонцю. 09:30 Машина часу. 10:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло». 11:10, 16:10 Д/с «Бойовий відлік». 12:30 Стоп Реванш. 13:10 Д/с «Крила війни». 15:30 Час «Ч». 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Мисливці за нацистами». 19:20 «КРАЇНА». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:30 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Анти-зомбі. 11:05 Секретний фронт. 11:45, 13:15 Х/ф «Обладунки бога». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 13:55, 16:10 Х/ф «Обладунки бога-2: Операція «Кондор». 16:25 Х/ф «Вікінги проти прибульців». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:05, 21:25 Х/ф «Злочинець». 22:55 Свобода слова. 00:05 Х/ф «Секретні агенти».

08:50 Битва екстрасенсів. 13:25, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 18:05 Т/с «Слід». 18:15 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Два полюси любові».

08:00, 08:50, 11:05 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:30 «Зіркові долі». 11:55 Х / ф « М а р к о Поло». 15:35 Х/ф «Загін особливого призначення». 16:55 Х/ф «Дежа Вю». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Манорама».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Багач-Бідняк. 11:05 Секретний фронт. 12:00, 13:15 Х/ф «Секретні агенти». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:45, 16:15, 21:20 Т/с «Нюхач». 17:05 Х/ф «Найманий убивця». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 23:10 Х/ф «28 днів потому».

08:50 Битва екстрасенсів. 13:25, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 18:15 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Тільки скажи».

08:00, 0 8 : 5 0 , 0 9 : 3 0 , 11:40 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 10:10 «Спогади». 11:10 «Зіркові долі». 12:30 Х/ф «Есфірь Прекрасна». 14:20 Х/ф «Марія-Антуанетта». 16:10 Х/ф «Без року тиждень». 17:30 Х/ф «Мерседес тікає від погоні». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Милі».

08:25, 16:50, 21:25 «Випадковий свідок». 09:15 Х/ф «Йшов Четвергтий рік війни...». 10:55, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок». 12:50 «Таємниці світу». 14:45 «Речовий доказ». 18:20 «Свідок. Агенти». 22:30 Т/с «Нарко-3». 00:30 Х/ф «Багряні ріки-2».

10:00 Х/ф «Час скажених псів». 11:45 Х/ф «Останній замок». 14:10 «Загублений світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків». 22:20 «Гроші». 23:35 «Дубинізми». 00:15 Т/с «Кістки-9».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:45 Свекруха чи невістка. 11:40 Реальна містика. 13:40, 15:30 Агенти справедливості. 17:00 Історія одного злочину. 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Жіночий лікар 5». 23:10 Т/с «Хлопчик мій».

08:20 Правда життя. 10:05, 00:20 Речовий доказ. 11:15, 23:25 Зона будівництва.

08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00, 22:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Беремо все на себе». 10:35, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Свідок.Агенти». 14:40 «Речовий доказ». 16:50, 21:20 «Випадковий свідок». 18:20 «Будьте здорові». 22:30 Т/с «Нарко-3». 00:45 «Легенди бандитської Одеси».

09:50 Х/ф «Громобій». 12:00 « З а г у б л е н и й світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків». 22:15 Т/с «Кістки-9». 00:00 Х/ф «Поворот з Тахо».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:45 Свекруха чи невістка. 11:40 Реальна містика. 13:40, 1 5 : 3 0 А г е н т и справедливості. 17:00 Історія одного злочину. 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Жіночий лікар 5». 23:10 Контролер. 23:50 Т/с «Торкнувшись серця».

08:50 Правда життя. 10:00, 00:20 Речовий доказ.

12:15 Особливий загін. 13:15 Код доступу. 14:15 Їжа богів. 15:10 Дике виживання. 16:10, 21:45 Життя після людей. 17:05 Дива природи. 18:00 Інженерні ідеї. 19:00 Містична Україна. 19:50 Гучна справа. 20:50 Крила війни. 22:25 Невідома Австралія.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 00:20 Новини німецькою, російською, китайською мовами.

13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 Т/с «Доктор Балатон». 21:20 «Exatlon Hungary». 00:00 Т/с «Приватні детективи».

14:20 Т/с «Дубль два». 15:30, 21:10 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 23:50 Т/с «Серед друзів». 19:00 Новини. 11:10, 23:25 Зона будівництва. 12:10, 17:55 Інженерні ідеї. 13:10 Код доступу. 14:10 Гучна справа. 15:05 Дике виживання. 16:05, 21:45 Життя після людей. 16:55 Дива природи. 18:55 Містична Україна. 19:55 Їжа богів. 20:50 Крила війни. 22:25 Невідома Австралія.

14:20 Т / с « Д у б л ь два». 15:30, 21:10 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 23:50 Т/с «Серед друзів». 19:00 Новини. 19:50 «Фокус».

19:50 «Фокус». 22:40 Т/с «Новий Амстердам». 00:40 «Легенди живуть із нами».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:00 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40 « Н а с ь о м о м у небі». 17:10, 00:30 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35, 22:40 «Інкогніто». 23:55 Т/с «Міністри».

10:05, 17:55 Т/с «Кедрова бухта». 10:55 Т/с «Східний парк 3». 11:50, 18:50 Телегра «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Фольклорика». 15:25 Т/с «Доктор Квін». 16:30 «Громадянин за дверима». 17:25 «Аромати світу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х / ф « М і ш о к мармуру». 23:20 «Репортери». 23:55 Нічні новини. 00:05 Т/с «Заправка».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30 «Енциклопедія словацьких спільнот». 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 «Віч-на-віч». 11:00 Т/ф «Альберт, Альберт». 22:40 Т/с «Новий Амстердам». 00:35 «Поза домом».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:00 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40 « Н а с ь о м о м у небі». 17:20, 00:45 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Нове життя 3». 22:40 «Тільки правду». 00:10 Т/с «Міністри».

10:10, 18:00 Т/с «Кедрова бухта». 11:00, 00:30 Т/с «Східний парк 4». 11:55, 18:55 Телегра «Дуель». 12:20, 19:30 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 «Фольклорика». 15:25 Т / с « Д о к т о р Квін». 16:35 «Світ у картинах». 17:25 Д/с «Аромати світу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Т/с «Розірвана любов». 23:20 «Новини та коментарі». 23:40 Т/с «Травма».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Польський т/ж. 11:00 «Енциклопедія словацьких спільнот».

12:35, 19:25 М/с. 13:30 «Велоподорожі». 13:45 «Орієнтація». 14:10 Телеклуб для людей із вадами слуху. 14:40 «Покоління». 15:15 «Автосалон». 15:40 Д/с «Спортивні надії». 16:05 Д/ф «Що таке життя: д-р Антон Нойвірт». 16:25 Польський т/ж. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки». 18:00 Новини з регіонів. 18:10 Новини. 18:25 Д/с «Гори, рюкзак, камера». 18:50 Гандбол. ЧС. 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/ф «Золота ліра». 22:10 Д/с «Владімір Дедечек». 22:35 Науково-популярна дискусія. 23:30 Х/ф «Полковник Редль».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:35 М/ф «Вруміз». 09:00, 10:00, 13:00 На часі. 09:15, 10:15, 13:15, 17:00, 19:50 Д/ф. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мистецький вимір. 12:05 «З вірою в житті». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Мій тиждень. 16:25 Євромах. 19:30, 20:30 Деталі. 21:30 «Улюблена географія». 21:55 «Давайте обсудимо!». 22:25 З тижня на тиждень. 22:50 «Карта». 23:20 «Портрет». 23:45 «Майстер своєї справи». 11:15, 14:15 Гірськолижний спорт. 12:30, 19:30 М/с. 13:35 «Велоподорожі». 13:45 Д/с «Владімір Дедечек». 15:40 Т/ж «ВАТ». 16:30 Русинський т/ж. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки». 18:10 Новини. 18:25 Д/с «Родина». 18:55 «Ангели-охоронці». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/ф «Куба: революція і світ». 22:10 Д/ф «Очима фотографки: Зузана Міначова». 23:25 Дискусії з Міхалом Гавраном. 00:45 Д/ф «Мірослав Валек».

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мій тиждень. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Жіночий час». 12:30 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Роман Сов’як - у мережі. 16:35 Завтра-сьогодні. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:30 Духовна година. 22:30 «Лісовими стежками». 22:55 «П’ять континентів». 23:20 «Ангел гастрономії».

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 27 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини. 08:05, 09:05, 12:01, 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 00:25 Т/с «Гранд готель». 10:55 Енеїда. 12:00 Хвилина мовчання: День пам’яті жертв Голокосту. 15:10, 21:35, 23:40 Спорт. 15:20, 21:45 Спецпроєкт «Голокост. Засвідчений злочин». 16:30 Т/с «Справжня гра престолів». 17:25 Наші гроші. 18:55 Д/ц «Тваринна зброя». 19:55, 23:45 Д/ц «Суперчуття». 20:25 Д/ц «Дикі тварини». 22:35 Д/ц «Боротьба за виживання».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 00:55 «Життя відомих людей». 11:00, 12:20 Х/ф «Анжеліка і султан». 13:25 Х/ф «Парфумер: Історія одного вбивці». 17:10 Т/с «Жінка». 20:30 Х/ф «Люсі». 22:05 Х/ф «Червоний горобець».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.». 11:05 Т/с «Мене звати Мелек 2».

ЧЕТВЕР 28 СІЧНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини. 08:05, 0 9 : 0 5 , 1 2 : 0 0 , 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30, 0 0 : 2 5 Т/с «Гранд готель». 10:55 Енеїда. 15:10, 2 1 : 3 5 , 2 3 : 4 0 Спорт. 15:20 UA Фольк. Спогади. 16:30 Т/с «Справжня гра престолів». 17:25 Програма з Майклом Щуром. 18:55 Д/ц «Тваринна зброя». 19:55, 23:45 Д/ц «Супер-чуття». 20:25 Д/ц «Дикі тварини». 21:45 Схеми. Корупція в деталях. 22:10 Д/с «Світ дивовижних тварин».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 00:25 «Життя відомих людей». 11:50, 12:20, 14:15 Х/ф «Інша жінка». 14:40 Х/ф «Ранковий підйом». 17:10 Т/с «Жінка». 20:30 Х/ф «Як викрасти хмарочос». 22:30 Сем Вортінгтон у трилері «На межі».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 « К о р и с н а прогр.».

12:25 Х/ф «Ательє Фонтана - сестри моди». 14:40, 15:35, 16:30, 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:05, 23:55 Слідство вели... 23:00 Док.проект «Аушвіц. Інструкція щодо НЕвикористання». 00:45 Т/с «Згадати молодість 7».

09:20 Х/ф «Той, що біжить лабіринтом: Випробування вогнем». 12:00 Х/ф «Той, що біжить лабіринтом: Ліки від смерті». 15:00 Х/ф «Хітмен». 16:50 Х/ф «Хітмен: Агент 47». 18:40 Х/ф «Викрасти за 60 секунд». 21:00 Х/ф «Викрасти й продати». 23:00 Х/ф «Тачка 19». 00:40 Т/с «Шлях чарівника».

11:05 Т/с «Мене звати Мелек 2». 12:25 Х/ф «Все або нічого». 14:35, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:05 Слідство вели... 23:55 Т/с «Згадати молодість 7».

08:20 Т/с «Надприродне». 10:10 Вар’яти. 11:00 Х/ф «На драйві». 13:00 Кохання на виживання. 15:00 Орел і решка. 17:00, 19:00 Хто зверху? 21:00 Х / ф « О в е р драйв». 23:00 Х/ф «16 кварталів». 00:50 Т/с «Шлях чарівника».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Назустріч сонцю. 09:30 Машина часу. 10:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло». 11:10 Д/с «Бойовий відлік». 12:30 Невигадані історії. 13:10 Д/с «Крила війни». 15:30 Час «Ч». 16:20 Таємниці війни. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Мисливці за нацистами». 19:20 Діючі особи. 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:30 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:30 Д/с «Щоденники Другої світової війни».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:15, 13:15 Х/ф «Політ Фенікса». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:00, 21:25 Т/с «Нюхач». 16:15 Х/ф «Кавалерія». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Секретний фронт. 23:15 Х/ф «28 тижнів потому».

13:30, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:55, 18:05 Т/с «Слід». 18:15 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Список бажань».

08:00 Моя правда. 08:50, 10:50 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:30 «Зіркові долі». 11:40 Х/ф «Лимерівна». 13:30 Х/ф «Назар Стодоля». 15:00 Х/ф «Генріх VIII». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Смутна історія».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Секретний фронт. 11:00, 13:15 Х/ф «Апполо 13». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 14:15, 16:15, 21:20 Т/с «Нюхач». 16:45 Х/ф «Злочинець». 18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Анти-зомбі. 23:15 Х/ф «Дівчина з тату дракона».

08:50 Битва екстрасенсів. 13:30, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:50, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 18:15 «СуперМама». 20:15, 22:50 Т/с «Любов з ароматом кави». 00:50 Т/с «Анна-детектив».

08:00, 0 8 : 5 0 , 0 9 : 3 0 , 11:25 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:50 «Спогади». 10:50 «Зіркові долі». 11:30 Х/ф «Пейзаж після битви». 13:30 Х/ф «Попіл і алмаз». 15:30 Х / ф « Д е ж а Вю». 17:30 Х/ф «Людина в зеленому кимоно». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 22:50 Х/ф «Я помщуся».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок». 09:00 Х / ф « Д у р н і помирають по П’ятницях». 11:00, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Таємниці кримінального світу». 14:40 «Речовий доказ». 16:50, 21:20 «Випадковий свідок». 18:20 «Вартість життя». 22:30 Т/с «Нарко-3». 00:50 «Легенди бандитської Одеси».

08:55 11:00 13:05 18:00

Х/ф «Крути». Х/ф «Пекло». «Загублений світ». Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків». 22:25 Х/ф «Колонія». 00:15 Т/с «Кістки-9».

08:55 Правда життя. 09:55, 00:20 Речовий доказ. 11:05, 23:25 Зона будівництва. 12:05, 17:55 Інженерні ідеї.

08:00, 16:50, 21:20 «Випадковий свідок». 08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00, 22:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Людина в зеленому кімоно». 10:30, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Вартість життя». 14:45 «Речовий доказ». 18:20 «Правда життя». 22:30 Т/с «Нарко-3». 00:35 «Легенди бандитської Одеси».

09:40 Х/ф «Кібер». 12:05 « З а г у б л е н и й світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Т/с «Звонар». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків». 22:30, 00:20 Т/с «Кістки-9».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:45 Свекруха чи невістка. 11:40 Реальна містика. 13:40, 1 5 : 3 0 А г е н т и справедливості. 17:00 Історія одного злочину. 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Жіночий лікар 5». 23:10 Слідами. 23:50 Т / с « Ч у ж и й гріх».

08:55 Правда життя. 10:00, 00:25 Речовий доказ. 11:10, 23:25 Зона будівництва. 12:10, 18:00 Інженерні ідеї.

13:05 14:05 15:00 16:00,

Ілюзії сучасності. Секретні території. Дике виживання. 21:45 Життя після людей. 16:55 Дива природи. 18:55 1377 спалених заживо. 19:55 Гучна справа. 20:50 Крила війни. 22:25 Дика природа Японії.

22:40 Т/с «Новий Амстердам».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:00 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40 « Н а с ь о м о м у небі». 17:20, 00:35 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Гора між нами». 00:00 Т/с «Міністри».

10:15, 18:00 Т/с «Кедрова бухта». 11:10 Т/с «Східний парк 4». 12:00, 18:50 Телегра «Дуель». 12:30, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 «Фольклорика». 15:30 Т / с « Д о к т о р Квін». 16:30 «Зведи дім, посади дерево». 17:25 Д/с «Аромати світу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Вбивства в Геранді». 23:05 «Новини та коментарі». 23:25 Лотерея. 23:30 Д/ф «Сутінки босів». 00:00 Х/ф «Нестерпний біль».

14:20 Т/с «Дубль два». 15:30, 21:10 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 23:50 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:35 Новини.

09:00, 12:55 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Русинський т/ж.

13:10 Ілюзії сучасності. 14:10, 19:55 Гучна справа. 15:05 Дике виживання. 16:05, 21:45 Життя після людей. 17:00 Дива природи. 19:00 Містична Україна. 20:50 Крила війни. 22:25 Політ над Землею.

13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 Т/с «Доктор Балатон». 21:20 « E x a t l o n Hungary». 00:00 Культурний т/ж. 00:35 Т/с «Приватні детективи».

14:50 Т/с «Дідусь». 15:30, 21:10 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 23:50 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:35 Новини. 19:50 «Фокус». 22:40 Т/с «Новий Амстердам».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:35, 16:00 «Судові справи». 12:00 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40 « Н а с ь о м о м у небі». 17:20, 00:05 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Нове життя 3». 22:40 П р о г р . «На межі». 23:30 Т/с «Міністри».

10:10, 17:55 Т/с «Кедрова бухта». 11:00 Т/с «Східний парк 4». 11:55, 18:50 Телегра «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Фольклорика». 15:25 Т/с «Доктор квін». 16:35 «Словаччина в картинах». 17:25 Д/с «Аромати світу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Золоті часи». 22:35 Д/с «Подорожі». 23:05 «Новини та коментарі». 23:30 Т/ф «Brexіt».

09:00, 12:55 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Угорський т/ж. 11:00 Т/ф «Американська трагедія». 12:30, 19:25 М/с. 13:25 Д/ф «Куба: революція і світ».

11:00 Т/ф «Американська трагедія». 12:30, 18:55 М/с. 13:20 «Велоподорожі». 13:30 Д/ф «Очима фотографки: Зузана Міначова». 14:50 Д/ф «Захор». 15:55 Т/ж «Лабода». 16:20 Угорський т/ж. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки». 18:10, 21:00 Новини. 18:20, 21:20 Гандбол. ЧС. Чвертьфінали. Чоловіки. 23:15 Д/ф «До хреста». 00:05 «Кінорама». 00:30 Т/ж «Мистецтво».

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:40 Романо лав. 08:55, 16:00 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 10:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 20:05 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Я прийшов для того...». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 17:00 Д/ф. 19:50 На часі. 21:30 «Постаті». 21:55 «Угорська хроніка». 22:25 «Карпатський басейн». 22:45 Т/ж «Спадщина». 23:10 «Карта». 23:35 «Лісовими стежками».

14:25 Д/ф «Квіти для Європи». 15:30 Т / ж « М и с т е цтво». 16:00 «Історична панорама». 16:25 Ромський т/ж. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки». 18:10 Новини. 18:25 Д/с «Родина». 18:55 «Ангели-охоронці». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/с «Мій діагноз». 21:40 Д/ф «Століття легендарного мандрівника Мірослава Зікмунда». 23:15 Д/с «Експеримент». 23:45 «Найгучніші кримінальні справи Словаччини». 00:10 «Ніч в архіві». 08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 На часі. 09:35, 10:35, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 21:00 Новини. 12:05 «Портрет». 12:35, 23:00 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:30 «Угорці, які змінили світ». 22:20 «Сім’я 2021». 22:40 «Жива церква». 23:30 «Література та книга».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 29 СІЧНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:15 Новини. 08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія. 09:30 Т/с «Гранд готель». 10:55 Енеїда. 15:10, 21:35, 23:40 Спорт. 15:20 UA Фольк. Спогади. 16:30 Т/с «Справжня гра престолів». 17:25 Перша шпальта. 18:55 Д / ц « Т в а р и н н а зброя». 19:55, 23:45 Д/ц «Суперчуття». 20:25 Д/ц «Дикі тварини». 21:45 Д/ц «Боротьба за виживання». 22:10 «Герої України. Крути. Перша Незалежність». 00:25 Д/ф «Вибір». 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25 «Життя відомих людей». 11:45, 12:20, 14:15 Х/ф «Ранковий підйом». 14:45 Х/ф «Блондинка в ефірі». 17:10 Т/с «Жінка». 20:10, 22:10 Ліга сміху. 00:15 Х/ф «Червоний горобець». 08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

СУБОТА 30 СІЧНЯ

08:00,

09:00, 21:00, 23:45 Новини. 08:05 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 09:05 Відтінки України. 09:40 Т/с «Снігопад». 11:25, 13:55 Біатлон. 12:15, 17:20 Д/ц «Дикі тварини». 14:55 UA Фольк. Спогади. 16:00 Міста та містечка. 16:20 Полювання (Природнича історія). 18:00 Х/ф «Ісус. Бог і людина» 2 с. 19:50 Д/ц «Світ дикої природи». 21:25 Д/ц «Боротьба за виживання». 22:00 Х/ф «Тюльпани для Роуз». 00:10 Д/ф «Блаженніший». 08:00 «Сніданок». 10:00 Світ навиворіт. 17:30, 20:15 Вечірній квартал. 19:30 ТСН. 21:50 Жіночий квартал. 23:15, 00:15 Світське життя. 09:00

«Готуємо разом. Домашня кухня». «Корисна прогр.». Х/ф «Самотня жінка бажає познайомитися». 12:50 Х/ф «Перш, ніж розлучитися». 14:20 Х/ф «Вийти заміж за капітана». 16:00 Х/ф «Здрастуй і прощавай». 10:00 11:00

НЕДІЛЯ 31 СІЧНЯ

08:00, 08:55, 21:00, 23:40 Новини. 08:20, 16:25 Д/ц «Дикі тварини». 09:00 Божественна літургія Православної церкви України. 11:00 Недільна літургія Української ГрекоКатолицької церкви. 12:30 Недільна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні. 13:30 Міста та містечка. 13:55, 15:15 Біатлон. 16:05 Студія «Біатлон». 17:00 Древні невидимі міста. Стамбул. 18:20 Д/ц «Незвіданий океан». 19:20 Д/с «Масштабні інженерні помилки». 20:20 Д/ц «Світ дикої природи». 21:25 Програма з Майклом Щуром. 22:00 Х/ф «Герой мого часу». 00:05 «Справа «Рифи». 08:00 «Сніданок». 09:00 «Лото-забава». 09:30 Світ навиворіт. 15:40 Х/ф «Люсі». 17:30 Х/ф «На межі». 19:30 ТСН. 21:00 «Голос країни 11». 23:05 Х/ф «Блондинка в ефірі». 09:00 «Готуємо разом». 10:00, 11:00, 12:00 «Інше життя». 13:05 Речдок.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.». 11:05 Т/с «Мене звати Мелек 2». 12:25 Х/ф «Подруги мимоволі». 14:35, 15:30, 16:25 Речдок. 18:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Т/с «Шерлок». 08:20 Т/с «Надприродне». 10:10 Вар’яти. 11:00 Х/ф «Тачка 19». 12:40 Суперінтуїція. 17:50 Х/ф «Викрасти за 60 секунд». 20:00 Х/ф «Солт». 22:00 Х/ф «Особливо небезпечний». 00:10 Х/ф «24 години на життя».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 08:15 Форшмак. 08:45 Натхнення. 09:30 Машина часу. 10:10, 14:10 Д/с «Нижче тільки пекло». 11:10, 16:10 Д/с «Бойовий відлік». 12:30 На власні очі. 13:10 Д/с «Крила війни». 15:30 Срібне століття. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Мисливці за нацистами». 19:20 «Політклуб з Віталієм Портніковим». 18:00, 20:30 Т/с «Несолодка пропозиція». 20:00 «Подробиці». 22:20 «Ювілейний вечір Валерія Леонтьєва «Кращий назавжди». 00:30 Х/ф «Тільки любов». 08:20, 08:22 10:02 12:00 14:00 16:00

10:00 Kіds’ Tіme. М/ф «Феї». Орел і решка. У кого більше. М/ф «Тачки 3». Т/с «Сторожова застава». 19:10 Х/ф «Подорож до центру Землі». 21:00 Х/ф «Подорож 2: Таємничий острів». 23:00 Х/ф «Круті стволи». 00:50 Т/с «Шлях чарівника». 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 20:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:15 Д/с «Топ 10: Таємниці й загадки». 08:40 Натхнення. 08:50, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 09:30 Машина часу. 10:10 Медекспертиза. 10:30 Майстри ремонту. 11:10 Гончаренко рулить. 11:35, 15:40 На власні очі. 12:15 Індійський фільм «Незрівнянний». 15:10 Є сенс. 16:10 Д/с «Бойовий відлік». 17:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:15 Невигадані історії. 18:30 Vоїн - це я!

18:00 Т/с «Детектив Ренуар». 20:00 «Подробиці тижня». 22:00 Т/с «Шерлок». 09:50 Kіds’ Tіme. 09:52 М/ф «Гербі: Шалені перегони». 11:50 Т/с «Сторожова застава». 15:00 Х/ф «Подорож до центру Землі». 16:50 Х/ф «Подорож 2: Таємничий острів». 18:40 Х / ф « Ш е р л о к Холмс». 21:00 Х / ф « Ш е р л о к Холмс: Гра тіней». 23:40 Х/ф «Особливо небезпечний». 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 16:00, 17:00, 20:00, 21:00 Час новин. 08:15 Невигадані історії. 08:35, 15:45 Vоїн - це я! 08:45 Натхнення. 09:25 Хроніка тижня. 10:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 11:10 Д/с «ТОП-10: таємниці й загадки». 12:15 Індійський фільм «Калія». 15:25 Медекспертиза. 16:10 Д/с «Бойовий відлік». 17:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:00 Час. Підсумки тижня з Ганною Мірошниченко. 19:00 Д/c «Любов, ненависть і пропаганда». 20:10 Машина часу. 20:35 Стоп Реванш. 21:25 Вечірній преЗЕдент.

21:40 Час-Tіme. 00:30 Д/с «Щоденники Другої світової війни». 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10, 20:10 Дизель-шоу. 11:35 Т/с «Вижити за будь-яку ціну». 12:45, 15:45 Факти. День. 13:15, 22:50 Скетч-шоу «На трьох». 13:25, 16:15 Х/ф «Кавалерія». 16:20 Х/ф «Каратель». 18:45 Факти. Вечір. 00:50 Факти. 14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини». 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа». 20:15, 22:50 Т/с «Сонячні дні». 00:55 Т/с «Анна - детектив». 08:00, 08:50, 10:00 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:50 Х/ф «Потоп». 16:20 Х/ф «Поїзд поза розкладом». 17:45 Х/ф «Де 0-42?». 19:15 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:15 Т / с « З а г а д к о в і вбивства Агати Крісті». 23:05 Х/ф «Вимушені обставини».

11:00, 19:30 Т/с «Коломбо». 12:50 «Правда життя». 14:40 «Речовий доказ». 16:50 «Наші права». 17:25, 21:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Таємниці світу». 22:30 Т/с «Нарко-3». 00:30 «Легенди бандитської Одеси».

11:05 «Загублений світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ». 19:25 Х/ф «Поліцейські». 21:25 Х/ф «Місія неможлива: Протокол Фантом». 00:05 Х/ф «Її звали Нікіта». 08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:50 Т/с «З мене вистачить». 14:40, 15:30 Т/с «Згадати себе». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Свобода слова Савіка Шустера. 00:00 Т/с «Після зими».

Мега

08:30, 12:30, 16:30, 19:00, 22:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Нічний патруль».

09:00 Правда життя. 10:05, 00:25 Речовий доказ. 11:15, 23:25 Зона будівництва. 12:15, 18:05 Інженерні ідеї. 13:15 Ілюзії сучасності. 14:15, 19:55 Секретні території. 15:10 Дике виживання. 16:10, 21:45 Життя після людей. 17:10 Невідома Австралія. 19:05 Містична Україна. 20:50 Крила війни.

19:00

Д/c «Любов, ненависть і пропаганда». 20:10 Рандеву. 21:20 Вечірній преЗЕдент. 21:35 Вікно в Америку. 22:00 Д/с «Мисливці за нацистами». 23:10 Суботній ПОЛІТКЛУБ. 00:10 Кінозлива. 00:15 Х/ф «Зрадник».

13:10

08:25, 10:00 «На трьох». 09:30 Т/с «Вижити за будь-яку ціну». 10:50, 13:00 Т/с «Нюхач». 12:45 Факти. День. 16:40 Х/ф «Місія нездійсненна» 1-3. 18:45 Факти. Вечір. 23:50 Х/ф «Ешер».

08:55 13:55 16:20

10:50 13:10 17:00 19:00

Т/с «Кафе на Садовій». Т/с «Сонячні дні». «Хата на тата». «Звана вечеря».

08:00, 08:50, 09:30 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 10:20 Х/ф «Фантоцці йде на пенсію». 12:10 Х/ф «Фантоцці бере реванш». 13:40 Т/с «Секретний фарватер». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 23:00 Х/ф «Небезпечна гра». 08:50 11:20

Х/ф «Чекаю та сподіваюсь». Х/ф «Торпедоносці».

21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 22:00 Д/с «Мисливці за нацистами». 23:10 Кінозлива. 23:25 Х/ф «Зрадник». 08:00 Громадянська оборона. 08:55 Т/с «Таємні двері». 11:50, 13:00 Х/ф «Місія нездійсненна» 1-3. 12:45 Факти. День. 18:45 Факти тижня. 21:15 Х/ф «Американський снайпер». 23:45 Х/ф «28 днів потому». 09:45 Х/ф «Вечори на хуторі поблизу Диканьки (Ніч перед Різдвом) «. 11:05 «СуперМама». 19:00 «Слідство ведуть екстрасенси». 20:00 «Один за всіх». 22:05 «Я соромлюсь свого тіла». 00:05 «Таємниці ДНК». 08:00, 08:50, 09:30, 09:30 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 10:20 Х/ф «Віслюча шкіра». 12:10 Х/ф «ФанфанТюльпан». 14:10 Х/ф «Есенія». 16:50 Х/ф «Принцеса на бобах». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 23:00 Х/ф «Як три мушкетери».

«Легенди карного розшуку». 15:35 «Випадковий свідок». 18:05 «Переломні 80-ті». 19:00 «Свідок». 19:30 Х/ф «За двома зайцями». 21:00 Х/ф «Поганий лейтенант». 23:20 Х/ф «Круті стволи».

19:00 21:40 00:30

«Загублений світ». Х/ф «Джек Річер». Х/ф «Місія неможлива: Протокол Фантом». Х/ф «Місія неможлива: Нація ізгоїв». Х/ф «Місія неможлива: Наслідки». Х/ф «Литовське весілля».

11:00

Т/с «Замок на піску». 14:50, 15:20 Т/с «Будинок, який...». 15:00, 19:00 Сьогодні. 20:00 Головна тема. 21:00 Шоу «Маска». 23:00 Т/с «Забудь і пригадай».

22:25 Політ над Землею. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 Т/с «Доктор Балатон». 21:20 «Exatlon Hungary». 00:00 Т/с «Приватні детективи». 14:50 Т/с «Дідусь». 15:30, 21:10 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 23:50 Т/с «Серед друзів». 19:00, 00:45 Новини. 19:50 «Фокус». 22:40 Т/с «Новий Амстердам».

13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 11:15 «Новий дизайн». 11:45 «Тренди». 12:20 «Для тих, хто будується». 12:50 «Багаж». 13:25 «Гунгарікум». 13:55 Т/ж «Все хочу знати». 14:30 Х/ф «Останній кіногерой». 17:20 Т/с «Коломбо». 19:00 Факти. 19:55 Факти плюс. 21:00 Х/ф «Робін Гуд». 23:55 Х/ф «Чудова сімка».

09:55 Речовий доказ. 11:05, 00:00 Гучна справа. 12:00 Вирішальні битви 2 світової. 13:00, 21:00 Людство: забута історія. 16:00 Дика природа Японії. 17:00 Політ над Землею. 18:00 Там, де нас нема. 00:55 Містична Україна.

10:35 «Телешоп». 11:35 Т/с «Дідусь». 12:10 Т/ж автолюбителів. 12:55 Т/с «Нюхач». 15:45 Х / ф « Б о й о в и й кінь». 19:00 Новини. 20:00 «Фокус плюс». 21:00 Т/с «Учитель». 21:55 Х/ф «Вартові галактики». 00:35 Х/ф «Мерзенна вісімка».

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

09:05 Т/с «Канікули 2». 10:25, 21:35 Т/с «Бодка».

Мега

TV JOJ

00:55 Містична Україна. 08:20 «Страх у твоєму домі». 12:00 Х/ф «За двома зайцями». 13:30 Х/ф «Снігова королева». 15:05 Х/ф «Морозко». 16:45 Х/ф «Поганий лейтенант». 19:00 Х/ф «У небі «Нічні відьми». 20:35 Х/ф «Очікування полковника Шалигіна». 22:15 Х/ф «Новий апокаліпсис: блискавка долі». 00:10 Х/ф «Круті стволи». 08:00 13:50 16:15 19:00 21:10 23:20

«Загублений світ». Х/ф «Бог війни». Х/ф «Робін Гуд». Х/ф «22 кулі». Х/ф «Леон-кілер». Х/ф «Работоргівля».

09:50

Т/с «Спадкоємиця мимоволі». 16:50 Т/с «Діамантова корона». 19:00 Сьогодні. 21:00 Т/с «Діамантова корона». 23:00 Т/с «Забудь і пригадай».

Мега 09:55 Речовий доказ. 11:05, 00:00 Секретні території. 12:00 Вирішальні битви 2 світової. 13:00, 21:00 Людство: забута історія. 16:00 Політ над Землею. 18:00 Там, де нас нема.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 10:20 Кулінарна. 10:50 «Більше, ніж охоронець». 11:20 Т/ж автолюбителів. 11:55 «Стиль життя». 12:25 «Бренди». 13:00 «Дизайнерські тренди». 13:30 Х/ф «Сім років у Тибеті». 16:25 Х / ф « Д ж е й м с Бонд: Завтра не помре ніколи». 19:00 Факти. 19:50 Х/ф «Кохання не за розміром». 22:00 Х/ф «Рокетмен». 00:30 Х/ф «Дещо про Мері». 10:35 «Телешоп». 11:35 Т/с «Дідусь». 12:05 Муз. 12:30 «Готель року». 13:15 «Легенди живуть із нами». 13:50 «Поза домом». 14:25 Т/с «Болота».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:05 «Судові справи». 11:55 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40 «На сьомому небі». 17:20, 00:50 Т/с «Синій код». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Людина-мураха та Оса». 00:20 Х/ф «Орлиний зір». 10:10, 17:55 Т/с «Кедрова бухта 2». 11:00 Т/с «Східний парк 4». 11:55, 18:50 Телегра «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Фольклорика». 15:25 Т/с «Доктор Квін». 16:20 «Таємниця моєї кухні». 17:25 Д/с «Аромати світу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Люблю Словаччину». 22:55 Прогр. «Борис і Брамбор». 23:25 Х/ф «Убити Білла 2».

09:00, 13:00 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Ромський т/ж. 11:25 Анім/с «Сімпсони 15». 13:00 Х/ф «27 весіль». 15:25 Анім/ф «Принцеса і Жаба». 17:25 Х/ф «Шанхайські лицарі». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 22:40 Х/ф «Таксі 2». 00:35 Х/ф «Хороші хлопці». 09:25 «Фідлібум». 09:55 «Смайлики». 10:25 Розважальна прогр. «Не поспішай». 10:55 Т/с «Jams». 11:20 Т/с «Мерлін 3». 11:35 Т/ж «Культура». 12:15, 21:30 «Таємниці тіла». 13:45 «В ефірі». 14:10 Т/с «Аромат кохання». 15:50 Х/ф «Хондо». 17:20 «Люблю Словаччину». 18:50 Д/с «Подорожі». 19:30 «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:13 Лотерея. 22:30 Т/с «Заправка». 23:00 «Пізно ввечері». 23:55 Прогр. «Борис і Брамбор». 08:55 09:25

«Жива панорама». Т/ж «Екстрим у горах». 09:50 «Енциклопедія словацьких спільнот». 10:05 «Велоподорожі». 10:20, 11:45, 13:20 Гірськолижний спорт. 11:15 Т/ж лижних видів спорту. 14:30 Паралімпійський т/ж.

16:45 Х/ф «Поліцейська академія». 19:00 Новини. 20:00 Х/ф «Пірати Карибського моря: На дивних берегах». 22:50 Х/ф «Ілюзія обману».

TV JOJ 09:50 Х/ф «Людина-мураха та Оса». 12:30 Х/ф «Шанхайські лицарі». 15:00 Х / ф « Р е а л ь н а сталь». 17:50 «Поради власникам будинків». 18:50 Новий дизайн. 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Сніговик». 00:10 Х/ф «Аризона». 09:30 «Дивовижне ательє». 09:55 «Теревені». 10:15 «Веди здоровий спосіб життя»: Європейський олімпійський фестиваль». 10:35 Т/ж «Автосалон». 11:05 Д/с «Японія зверху». 12:00 «Словаччина в картина». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12». 14:00 «Громадянин за дверима». 14:35, 00:15 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 3». 16:25 «Золоті часи». 17:50 Х/ф «Фанати в офсайді». 19:15 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

11:00

Т/ф «Американська трагедія». 12:30, 18:55 М/с. 13:25 Д / ф « С т о л і т т я легендарного мандрівника Мірослава Зікмунда». 15:10 «Віч-на-віч». 15:35 «Саме тут». 15:45 Т/ж нацменшин. 15:55 Футзал. Кваліфікація на ЧЄ-2022. Азербайджан - Словаччина. 18:20, 21:20 Гандбол. ЧС. Півфінали. 21:00 Новини. Лотерея. 23:15 «Трохи інакше з Аделою». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Вруміз». 08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Культурна стежка». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00, 21:30 Романо лав. 16:15 Концерт. 17:00, 20:05 Д/ф. 19:50 На часі. 21:45 «12 місяців у лісі». 22:05 «Стежками батьківщини». 22:30 «Новум». 22:55 «Як це було?!». 23:50 «Ти вдома». 14:55 Д/с «Шлях». 15:35 «Покоління». 16:00 Фольклорний хітпарад «Капура». 16:45 «Фермерське ревю». 17:15 Т/ж «Галялі». 17:40 Т/ж споживачів. 17:50 Т/ж «ВАТ». 18:20 «Ретро-новини». 18:50 Д/ф «Квартет». 19:30 М/с. 21:00 Новини. 21:10 «Ангели-охоронці». 21:40 Х/ф «Польові лілії». 22:55 Х/ф «Величні Медічі 3». 09:00, 10:00 Деталі. 09:20, 16:00, 17:30 Т/с. 10:20 На часі. 10:35, 19:30 Д/ф. 11:00, 21:00 Новини. 11:05 М/ф. 11:30 «З дитиною та про дітей». 11:55 Події. 12:00 «Ромашка». 12:25 Анонси. 12:30 «Карпатська кулінарія». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Natura». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Замерзла планета». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 17:00, 19:00 Дайджест. 21:10 «Давайте обсудимо!». 21:40 «Затерті історії». 21:50 «12 місяців у лісі». 22:10 Т/с «Hactіon». 23:05 Т/с «Робочі справи». 23:30 Т/с «Товт Янош».

21:15 Лотерея. 21:30 Д/ф «Словацький пантеон: Йозеф Габчик». 22:10 Х/ф «Лідіце». 08:30 «Жива панорама». 09:05 М/с. 09:15 «Фермерське ревю». 09:45 Т/ж «Галялі». 10:20, 11:45, 13:20 Гірськолижний спорт. 11:30 Т/ж споживачів. 14:30 «Орієнтація». 14:55 «Слово Боже». 15:20, 18:20 Гандбол. ЧС. 17:45 «Хто за дверима». 20:45 Хокей. Екстраліга. 23:50 Х / ф « Б о н н і і Клайд». 08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест. 08:30, 16:10, 18:30 Т/с. 10:30, 20:30 Д/ф. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 Т / ж « П р и р о д н і скарби Будапешта». 11:30 «З вірою в житті». 11:55, 12:25 Події. 12:00 «В сім’ї». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Прибуток». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 Д/ф «Замерзла планета». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 З тижня на тиждень. 21:40 «Безмежно угорець». 22:05 «Стежками батьківщини». 22:30 Т/с «Робочі справи». 22:55 Т/с «Hactіon». 23:50 «Ти вдома».

НЗ

№3 (4915)

23 січня 2021 року

ІСТОРІЯ В ОСОБИСТОСТЯХ 11

TT ПОСТАТІ

«ПОЧУВАЮ СЕБЕ УКРАЇНЦЕМ, ТОМУ ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ ДЛЯ МЕНЕ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ»

і слова належать нащадкові однієї з колись наймогутніших монарших династій Європи Вільгельмові Габсбургу Лотаринзькому. Він, «блудний син» для своїх кровних батьків, під новим іменем – Василь Вишиваний – зі зброєю в руках боровся за звільнення українського народу з-під ярма двох найбільших імперій – АвстроУгорської та Російської. Мова про нього зайшла, коли ми з друзями, в яких я гостював у Відні, згадували дотичні, що пов’язували Україну з народами інших держав. Мій давній приятель, візаві по дипломатичній роботі в Угорщині Стефан Кузміч, котрий протягом довгих років був радником посольства Австрійської Республіки з питань культури і культурного співробітництва та має слов’янське коріння (його батько був сербом), акцентував: торік під час візиту в Австрію президента України В. Зеленського, серед іншого, йшлося і про прохання назвати іменем Василя Вишиваного площу у Відні, розташовану перед храмом Української греко-католицької церкви Святої Мучениці Варвари. Цей майдан уже 246 літ належить українській діаспорі, але досі не має назви. Тут понад 10 років тому встановили погруддя нашому класикові Івану Франку, котрий з осені 1892-го в Інституті славістики й германістики Віденського університету завершував роботу над своєю докторською дисертацію, а потім блискуче захистив її німецькою мовою. Тоді він опублікував у австрійській пресі чимало матеріалів (як українською, так і німецькою) на різноманітну тематику, заробляючи в такий спосіб кошти на прожиття та повернення до Львова. Так-от, Стефан Кузміч розповів багато цікавого про Вишиваного – ідеаліста-романтика, професійного військового, поета-лірика й реального претендента на булаву гетьмана України, який часто фігурує в українській та зарубіжній пресі доби визвольних змагань 1917 – 1921 рр., у пізнішій мемуарній, публіцистичній та науковоісторичній літературі. Але про все по-порядку.

У 14 РОКІВ ПОТАЙ ВІД РІДНИХ МАНДРУВАВ ГАЛИЧИНОЮ Народився Вільгельм 10 лютого 1895-го в містечку Пула на узбережжі Адріатичного моря (сучасна Хорватія) в родовому маєтку батька – ерцгерцога Карла Стефана Габсбурга. Саме ця гілка Габсбургів-Лотарингів дала світові кількох австрійських королів та імператорів, зокрема й Франца Йосифа, який доводився хлопчикові троюрідним дядьком. У різні часи Габсбурги були володарями Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Чехії, Угорщини, Хорватії, Португалії, Мексики, Сицилії, Трансильванії, Галіції, Неаполітанського королівства, провінції Модена в Італії та ще кількох менших територій. Карл був адміралом австрійського військово-морського флоту, й завдяки цьому шестеро його дітей змалечку багато подорожували Адріатичним морем. З десятилітнього віку наймолодший, Вільгельм, мандрує не лише країнами Європи, а й Африки, Америки та Азії. А в 14 протягом кількох днів він таємно від родини оглядав Гуцульщину. Через Львів і Станіслав прибув у Ворохту, де мешкав у одного гуцула, з яким випадково познайомився, ходив по крутих горах, їздив на

конях, побував у Жаб’ю (сучасна Верховина), допоки його не розшукали й не повернули додому. Пізніше згадував, що так зміг познайомитися з життям простих українців. Хлопець отримав дуже добру освіту – в сім’ї діти спілкувалися італійською мовою, завдяки батькові вільно опанували німецьку, а приватні педагоги навчили їх французької та англійської. В 1915-му Вільгельм закінчив Віденську військову академію й майже зразу потрапив на фронти Першої світової. Його призначили до 13-го уланського полку, який складався переважно з галичан Золочівського повіту (сучасна Львівщина). Ерцгерцог дуже швидко українізував свою частину, перевівши в інші підрозділи поляків та угорців. Сам же за допомогою освіченого вояка, уродженця Тернопільщини, у вільний час поглиблено вивчав мову й незабаром вільно читав свою першу книжку українською – «Історію України» Грушевського, потім – твори Федьковича, Стефаника, Франка, Шевченка.

ВИШИВАНИМ СТАВ ЗАВДЯКИ ПОДАРУНКУ СВОЇХ СОЛДАТ Глибока повага та любов вояків до свого командира проявилася в їхньому дарунку – вишитій сорочці. 4 лютого 1917-го «Вісник Союзу визволення України» опублікував фото Вільгельма Габсбурга у вишиванці, що й зумовило появу прізвиська «Вишиваний». І він сприйняв цю ідентифікацію як своєрідний обряд ініціації. Шана, яку мав від солдат-українців, була обернено пропорційною сприйняттю поляками, – ті називали його «червоним князем», маючи на увазі «Червону Русь» – Галичину, що постійно боролася за волю. Перший офіційний виступ архікнязя в українській справі відбувся восени 1917 р., коли від імені Габсбурського імператора Карла йому доручили вітати у Львові митрополита Андрія Шептицького, котрий повертався на батьківщину з російського полону. Але ще раніше, будучи членом сенату, ерцгерцог познайомився з українськими парламентарями, які високо оцінили долучення Вільгельма Габсбурга до позитивного вирішення їхніх проблем. Вважається, наприклад, що не без його впливу призначили першим міністром народного здоров’я тодішньої Австро-Угорщини українця Івана Горбачевського. Зрозуміло, що у всьому допомогти українським політикам він не міг, та дуже багато робив у цьому напрямі, особливо, коли його призначили керівником «Військової групи ерцгерцога Вільгельма», до якої належав і курінь Українських січових стрільців, котрим командував. На Півдні України Вільгельм Габсбург узяв під свою опіку окремих отаманів, котрим із різних, у тому числі й надуманих, причин загрожувала німецька кара. Пізніше генерал-полковник армії УНР, командант Української галицької армії Михайло Омелянович-Павленко згадував про це

в мемуарах: «Моя думка, що зовсім не романтизм і не якісь особливі егоїстичні, політичні комбінації приваблюють до нашої справи полк Василя Вишиваного, а щось більше, й настільки істотне, що навіть наша мілітарна і політична поразка не зупиняє його при всяких можливих випадках виступати зі своїм незмінним ад’ютантом, сотником Ляришенком, в обороні нашої справи. Навіть в умовах, коли в Європі українство було синонімом «більшовизму другого сорту», архікнязь завжди прикрашав себе нашою національною стрічкою. Полковник Василь Вишиваний і на Катеринославщині лишив по собі добру згадку і як людина, і як старшина, і як політик. Тож, хоч і не одразу, але справа наших отаманів була ним захищена, знову взята під розгляд і закінчилася для них розмірно лагідно…»

ЙОМУ ПРОПОНУВАЛИ ОЧОЛИТИ УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ, АЛЕ ВІН ВІДМОВИВСЯ Полк Українських січових стрільців під командуванням Вільгельма Габсбурга після боїв у різних місцях ще багато разів передислоковувався. Він побував у Олександрівську (Запоріжжя), Кам’янці-Подільському, Жмеринці. Саме до нього приїздили відомі воєначальники, полковники армії УНР Петро Болбочан та Іван Гнатів, майбутній воєнний міністр УНР Всеволод Петрів із пропозицією повалити уряд гетьмана Павла Скоропадського. До останнього керівництво Центральної Ради та УНР ставилося упереджено, розглядаючи його як можливого суперника в боротьбі за владу, й не вірило, що ця впливова фігура Російської імперії щиро захищатиме інтереси Української Народної Республіки. А сам Скоропадський, відчуваючи, що високий авторитет Вишиваного може йому дуже завадити, спецпосланцем тричі направляв до Берліна офіційні зверненняноти з домаганням відкликати з України архікнязя Вільгельма. Тому доводилося тричі письмово пояснювати свою позицію в українському питанні імператорам Австро-Угорщини та Німеччини. Врешті-решт його разом із січовиками відправили з Наддніпрянщини до Чернівців. Попри своє невтручання у політичні події, Василь Вишиваний, який зразково виконував військову службу, вкотре опинився на перехресті міжусобиць і знову зустрівся з проханням громадян Буковини очолити українську владу. Але він тактовно, аби не образити

нікого, відмовився. І все ж після проголошення ЗахідноУкраїнської Народної Республіки уряд ЗУНР, побоюючись за нього, запропонував ерцгерцогу побути певний час при Бучацькому монастирі ордена отців Василіан УГКЦ, подалі від виру політичних подій. Правда, він не захотів ховатися. Востаннє послугами Вільгельма Габсбурга скористалася директорія УНР. Головний отаман Симон Петлюра прийняв його у своєму робочому кабінеті під іменем Василя Вишиваного і надав ранг полковника армії УНР. Втім, військова катастрофа вже назрівала... Він командував полком Українських січових стрільців до 3 листопада 1918- г о. Саме тоді офіційно припинила існування АвстроУгорська імперія, а Габсбурги втратили королівські титули. За часів директорії, що прийшла на зміну гетьманату і стала найвищим органом влади відродженої УНР із 14 листопада 1918-го до 10.11.1920 р., Вишиваний став на якийсь час киянином, працював у секретаріаті міністерства військових справ УНР, був особистим дорадником Симона Петлюри з багатьох важливих питань. Проте коли голова директорії долучився до альянсу з тодішнім прем’єр-міністром Польщі Юзефом Пілсудським, архікнязь, як і більшість його колеггаличан, негативно сприйняв цей крок. Він не схвалював підписану ними угоду, що передбачала залишення Галичини у складі Польщі в обмін на допомогу польської армії в боротьбі з більшовиками. Габсбург-Вишиваний вважав це зрадою Петлюри й вирішив піти у відставку, хоча частина українського політикуму вважала, що не гоже у складних умовах критикувати гетьмана, навпаки, треба дати йому можливість урятувати хоча б клаптик державності.

ПОДАВ У ВІДСТАВКУ Й ЗАЙНЯВСЯ ЛІТЕРАТУРОЮ Прибувши до Австрії, Вільгельм зайнявся журналістською та літературною працею, видавав у Відні українською мовою часопис «Соборна Україна». В цей період тут мешкали й контактували з ним голова ЦР Михайло Грушевський з родиною, державний діяч і письменник Володимир Винниченко, поет, перекладач та драматург Олександр Олесь, низка інших яскравих діячів із України, які опинилися в еміграції. Саме у Відні 1921-го, рівно 100 років тому, Василь Вишиваний видав свою поетичну збірку «Минають дні…», що містила майже 30 віршів. Пригнічення та сум, вкладені у заголовок, передають моральний стан автора після поразки українських визвольних змагань: Минають дні розкішного кохання, Минають дні журби, Минають дні великого страждання, Важкої боротьби. У цій книжці він велику увагу приділив і недавнім своїм бойовим товаришам – січовим стрільцям.

Видаючи «Соборну Україну», Вільгельм Габсбург зустрічався у Відні, Берліні, Лейпцігу та Парижі з відомим філософом і публіцистом, ідеологом українського консерватизму В’ячеславом Липинським, гетьманом Павлом Скоропадським, засновником ОУН Євгеном Коновальцем, президентом ЗУНР Євгеном Петрушевичем, у Лондоні – з американським промисловцем і банкіром Джоном Морганом, а на французькій Рів’єрі – з власником автозаводів Генрі Фордом. Вишиваний був членом Австрійської народної партії. Мав у Відні лакофарбний завод, із прибутків від якого жив сам і допомагав багатьом українським емігрантам.

ВИШИВАНОГО ВИВЕЗЛИ В СРСР І ЗАСУДИЛИ НА 25 РОКІВ Під час Другої світової Вільгельм Габсбург став членом антифашистської організації й кілька разів перебував під арештом у гестапо. Та попри це, після війни, у вересні 1947-го, оперативники контррозвідки Центральної групи радянських військ в Австрії таємно захопили його в м. Баден, перетрусили помешкання, заарештували й переправили до Львова, а згодом у Київ, до сумнозвісної Лук’янівської в’язниці, де утримувалися жертви політичних репресій. Вишиваному інкримінували, що «походячи з правлячої австрійської династії Габсбургів, 1918 року він очолив одну з груп австрійської окупаційної армії (будучи полковником Українських січових стрільців) в Україні, готувався стати її президентом», служив в уряді Петлюри, а в «1944 – 1945 роках був агентом англійської та французької розвідок, мав безпосередні контакти з членами ОУН». Василь Вишиваний не визнав себе винним, проте в 1948-му, після 8-місячного перебування у в’язниці, його засудили до 25-ти років виправно-трудових таборів. Москва вирішила, що цього замало, і призначила стільки ж у найсуворішому Володимирівському централі, російській тюрмі для особливо небезпечних злочинців, шпіонів, диверсантів, терористів, націоналістів... Однак доля позбавила колишнього ерцгерцога і архікнязя подальших мук. До краю виснажений майже щоденними допитами, він помер у в’язничній лікарні 18 серпня 1948-го. Є припущення, що його прах лежить у Биківні поблизу Києва – там покояться тисячі невинно засуджених і таємно похованих жертв. Про феноменальну постать Василя Вишиваного довго ходили легенди серед сучасників. Він сам себе увінчав крилатими словами, коли ще за часів Першої світової на донос колеги, який звинувачував його у проукраїнських настроях, відповів: «Почуваю себе українцем, тому інтереси України для мене на першому місці». P. S. В Україні його вшанували, видавши низку науково-біографічних досліджень, а також назвавши на його честь вулиці в кількох містах, у тому числі й Ужгороді. І найсвіжіше: мої австрійські приятелі повідомили, що їхній столичний муніципалітет таки готується присвоїти ім’я Василя Вишиваного площі перед храмом Св. Варвари у Відні. У церкві з 1998-го вже є меморіальна дошка-барельєф із надписом німецькою та українською: «Вільгельм фон Габсбург Льотринген (Лотаринзький) – Василь Вишиваний». І нижче: «В пам’ять замученому воїнові за волю України». Іван ВАШКЕБА, заслужений журналіст України

12 СПОРТ

№3 (4915)

23 січня 2021 року

TT ЗИМОВІ ВИДИ

ПОПРИ КАРАНТИН – ПРОГРЕС ВІДЧУТНИЙ ПРО УСПІХИ ФРИСТАЙЛІСТІВ РОЗПОВІДАЄ СТАНІСЛАВ КРАВЧУК езважаючи на пандемію та певні обмеження, у предН ставників зимових видів спорту сезон у розпалі. Звісно, змагань не так багато, як раніше, проте вони є. Зокрема й у таких ще нових для України (культивуються в нас лише кілька років) дисциплінах фристайлу, як слоупстайл та біг-ейр, зі спортсменами в яких працює закарпатець Станіслав Кравчук, старший тренер збірної України. І вже маємо серйозні здобутки. Про них та перспективи на майбутнє й розмовляємо.

Станіславе, яким видався сезон непростого 2020-го? – Незважаючи на складний рік, прогрес таки є. Звісно, можна було добитися більшого, та через змазану підготовку, адже пропустили тренувальні збори впродовж усього літа, вдалося провести лише 20-денний збір. Важко порівнювати сезон-2020 із попереднім, адже тоді ми мали планомірний літній підготовчий цикл у три фази – в Чехії, Австрії та Швейцарії на льодовику. Все ж на цьогорічному етапі кубку світу в Австрії результати непогані… – Для наших лідерів ці змагання стали першими офіційними після відновлення. Катерина Котцар тривалий час (6 місяців) проходила реабілітацію після операції на хрестоподібних м’язах, лише в жовтні знову почала тренуватися. Орест Коваленко (на фото) також

був після посттравматичної реабілітації – мав тріщину стопи. Враховуючи ці обставини, оцінюю виступ своїх підопічних у біг-ейрі досить високо. Хоча до цього вони демонстрували серйозні результати, зокрема на кубку Європи здобували перші сходинки, на етапах кубку світу серед юніорів О. Коваленко став 9-м, у 2020-му на ІІІ юнацьких Олімпійських іграх у швейцарській Лозанні був бронзовим призером. Тепер нам дуже важливо взяти участь у більшості етапів кубків світу, щоб здобути ліцензію на Олімпійські ігри. Як розцінюєш шанси наших спортсменів на потрапляння до Пекіна? – З великою вірогідністю путівку здобуде Катерина Котцар, думаю, що потрібну кількість фіс-балів набере й Орест Коваленко, маємо надії і на молодь – Івана Хоменка. Але дуже багато офіційних змагань через пандемію скасували, тож

це також позначиться на кількості набраних рейтингових балів. Якщо Олімпіаду перенесуть на рік, то шанси зростуть? – Навіть якщо не перенесуть, то по одному представнику від чоловіків і жінок матимемо в Пекіні. Орест і Катерина виступатимуть одразу у двох дисциплінах – слоупстайлі та біг-ейрі, тож коли змагатимуться в одній із них, їм паралельно зараховуються бали й у іншій. А чим відрізняються слоупстайл від біг-ейру? – У першому траса складається з трьох невеликих трамплінів і трьох джиблінгових секцій спеціальних перил, а в біг-ейрі – це один великий трамплін. Останній чимось схожий на фристайл-акробатику, але тут техніка виконання стрибків зовсім інша. Чи є інфраструктура в Україні, де можна розвивати ці дисципліни? – Поки що це можливо лише в одному місці – на базі спортивного гірськолижного курорту «Буковель», де збудували трасу для занять з біг-ейру та слоупстайлу. 17 – 19 лютого готуємося провести тут міжнародні фісівські змагання з цих дисциплін, які, до слова, будуть

в Україні вперше. А за день до них тут пройде чемпіонат України. До яких найближчих змагань готуєтеся? – Щодня через пандемію календар змінюється: щось скасовують, десь організовують. Був запланований спільний чемпіонат із фристайлу і сноуборду зі слоупстайлу та біг-ейру в Китаї, однак його відмінили, та днями з’явилася інформація, що таки проведуть його, – вже в Канаді, в кінці лютого. Тепер доводиться займатися оформленням візових документів. Будемо готуватися саме до цих стартів, далі візьмемо участь у етапах кубків світу у Франції та Швейцарії зі слоупстайлу. Ходили чутки, що на базі гірськолижного курорту «Синяк» відкриється центр літньої підготовки фристайлістів… – У планах поставити тут повітряну подушку, де фристайлісти відшліфовуватимуть

TT КРАПКИ НАД «І»

СПРАВЖНЯ ІСТОРІЯ

ВОЛОВЕЦЬКОГО ТРАМПЛІНА

и дійсно, як стверджують закарпатські масмедіа, «150 Ч років тому у Волівці знаходився найбільший в АвстроУгорщині лижний трамплін, на якому катався навіть імпе-

ратор Франц Йосиф з герцогами Естергазі та Шварценбергом», а австрійські багатії їхали сюди «на лижі»? Невже справді, як розповідають верховинські екскурсоводи, «у 1850-х імператор особисто щедро інвестував у розвиток лижного курорту» в селі, де тоді мешкало заледве кількасот людей та не було навіть школи й залізниці?

150 РОКІВ ТОМУ ПРО ЛИЖНИЙ СПОРТ ЗНАЛИ ЛИШЕ СКАНДИНАВИ Відповіді на ці запитання легко знаходимо в інтернеті в численних матеріалах із історії лижного спорту. Так, у статті «Schanzenrekord am Himmelhof!» (автор Walter Öhlinger), розміщеної 19.01.2020 у Wien Museum Magazin, читаємо: «На всесвітній виставці, що проходила влітку 1873-го у Відні, увагу привернули «снігоступи», представлені в норвезькому павільйоні. До того лижі не були відомі в наших широтах…» Незабаром уже чимало охочих спробували свої сили на на схилах Віденського лісу: сніжна зима дала новому виду спорту величезний поштовх. Тобто півтора століття тому у світі, за винятком Скандинавських країн, навіть не чули про існування лижного спорту! Лише в 1887-му в Празі відкривається перший у центральній Європі лижний гурток, у лютому 1891-го у Відні з’являється лижний клуб, а на альпійських курортах – гірські лижі. У 1893 р. чехи першими на території Австро-Угорської імперії проводять змагання. Вже за 10 років у Чеському королівстві, а 1905-го і в Австрії, створили перші на планеті національні федерації лижного спорту.

ШТУЧНИЙ ТРАМПЛІН ЛИЖНИКИ ВИПРОБУВАЛИ 1911-го У 1908-му лижний клуб заснували й у Будапешті, 28 лютого наступного року він організував у парку Нормаф перші загальноугорські змагання з цього виду. До програми входили лижні гонки, спуск крутими схилами та стрибки з трампліна, за який слугував стрімкий пагорб. Тактак, у ті часи ні про які спеціальні

трампліни й мови ще не було. Навіть на батьківщині лижного спорту, в Норвегії, де перші задокументовані змагання провели 1862-го, стрибки спочатку вважалися частиною бігових гонок, їх довжина не вимірювалася, оцінювали лише стиль виконання. Окремі стрибкові турніри дебютували в цій країні в 1866 р. Стрибали з високих природних уступів, розташованих на гірських схилах. З 1892-го ці щорічні змагання перенесли в Голменколлен, який із тих пір вважається світовою Меккою лижного спорту. Але й там спочатку обходилися підвищеннями, створеними природою, які, втім, постійно вдосконалювали: десь підкопували, десь підсипали, робили стрімкішими … Перший на планеті спеціалізований трамплін зі штучною надбудовою звели в 1911-му в чеському Цвічині. Через 2 роки такий з’явився і в Голменколлені: це було дерев’яне риштування заввишки 9,5 метра. А ось в Угорському королівстві (у склад якого до 1918-го входило й Закарпаття) справжній трамплін встановили лише в 1919-му – й також на будапештському Нормафі.

ПЕРША ЗГАДКА ПРО ВОЛОВЕЦЬКИЙ ТРАМПЛІН – У 1929-му Повертаючись до воловецького «трампліна Франца Йозефа», запитаємо себе: розповсюджуючи нічим не підтверджені відомості про його 150-річчя, ми, українці, намагаємося переписати історію світового спорту? Стверджуємо, що не скандинави, не альпійські країни, а саме ми, закарпатці, подарували світу лижний спорт? Ви це серйозно? Такої маячні не

знайти в жодному закордонному виданні, але вона вже кілька років постійно передруковується і поширюється в нашій країні. Щодо справжньої історії воловецького трампліна, то вона не менш цікава за вигадану. Першу згадку про нього знаходимо в річному звіті голови лижної секції Мукачівського клубу туристів, надрукованому в січневому номері 1930 р. журналу «Zimní Sport» – органі Союзу лижників Чехословаччини, до складу якої у міжвоєнний період входило Закарпаття: «У літні місяці (1929- го) керівництво клубу готувало будівництво першого лижного трампліна у Волівці. Знайшли місце, розробили плани і створили фонд…» У аналогічному звіті за наступний рік читаємо: «Функціонери клубу старанно підготували будівництво жупного (тобто крайового) лижного трампліна, яке здійснюється біля Волівця за суттєвої допомоги технічної роти 19-го піхотного полку й буде завершено цього (1931-го) року. Трамплін будується за проєктом архітектора Яролімка, передбачається, що з нього буде можливо стрибати на дальність до 50 м». На жаль, поки не вдалося знайти результатів змагань, що проходили на цьому трампліні в чехословацький період. Відомо тільки, що на чемпіонаті краю в лютому-1932 через великий мороз і сильний вітер частина

лижників зійшла з бігової дистанції і турнір припинили.

НАШ ТРАМПЛІН – В УГОРСЬКІЙ КІНОХРОНІЦІ У березні 1939-го Закарпаття було анексоване Угорщиною. Її федерація лижного спорту та туристичні агенції скористалися новими можливостями й почали масово вивозити у високі засніжені Карпати спортсменів та туристів. Трамплін у Волівці реконструювали, на ньому провели декілька представницьких турнірів. Повне уявлення, як виглядав тоді закарпатський трамплін, можемо отримати з угорської кінохроніки – навесні 1940-го Magyar Világhíradó підготувала репортаж про туристичні можливості краю і до нього потрапили кадри зі змагань у Волівці, що відбулися 15 березня. Й хоча там ідеться лише про відкриття реконструйованого трампліна, більше можна дізнатися зі статті в будапештській газеті «Nemzeti sport» (№53, 1940), що вийшла напередодні старту: «Найкращі угорські стрибуни на лижах зібралися у Волівці, щоб поборотися на незвично великому трампліні. Спортсмени наполегливо тренувалися, але через примхи погоди його урочисте відкриття й самі змагання довелося переносити: в четвер пішов дощ і змив сніг. Але в суботу випало 15 см свіжого снігу й темпе-

НЗ

майстерність із акробатики та біг-ейру. Якби це вдалося, ми би не їздили на дороговартісну підготовку до Австрії та Швейцарії, а тренувалися вдома. Поки цей проєкт ще на стадії перемовин. Були кілька зустрічей із ексголовою ОДА, а нині очільником облради Олексієм Петровим, проводилися спільні зустрічі за участі голови Федерації лижних видів спорту Закарпаття Василя Гісема, міністра молоді та спорту Вадима Гутцайта та інших функціонерів. Сподіваюся, що ці плани будуть реалізовані, хотілося б якнайскоріше. Окрім тренерської роботи, ти ще віднедавна й віцепрезидент Федерації лижних видів спорту. Встигаєш займатися адміністративною рутиною? – Основну масу часу в мене забирає тренувальний процес, адже це нові дисципліни, тому ще сам багато чому вчуся. Відзначу, що слоупстайл і біг-ейр дуже популярні, вони значно масовіші як за кількістю учасників, так і за географією. Певен, що з часом стануть популярними і в Україні. Розмову записав Роман СЕНИШИН P. S. Як повідомив «НЗ» Василь Гісем, для будівництва спортивно-тренувального комплексу підготовки фристайлістів у с. Синяк уже виготовлена проєктно-кошторисна документація. Її розробив Юрій Серьогін, автор проєктування НСК «Олімпійський» у Києві.

ратура понизилася до 5 градусів морозу. Тож невдовзі змагання відбудуться! Фаворитом є, безумовно, Дарабош, але холоднокровність і розсудливість Ваньї можуть дати шанс на перемогу і йому. Найвірогіднішим претендентом на третю медаль є Козма. Ми з нетерпінням чекаємо на результат». Шандор Дарабош на той момент був 4-разовим чемпіоном Угорщини, учасником чемпіонату світу-1935; Пал Ванья – чемпіон Угорщини 1931 – 1933 та 1938–1939 років, пізніше переміг і в чемпіонатах 1941 та 1943 рр. та стартував на зимових Олімпійських іграх 1948-го. Ласло Козма у Волівці був уже 5-разовим чемпіоном Угорщини в командному заліку. Серйозна компанія! Чи були серед учасників тих змагань закарпатці? Ймовірно, що так. Адже волівчани Микола Асталош, Юрій Баганич, Михайло Берегі, Томаш Білек, брати Михайло і Павло Дубовичі, Франтішек і Томаш Філіпі, Михайло Ільницький, Франтішек Гребік, Йосиф Куля, Іван Лаврович, Франтішек Вагнер та брати Євген і Слава Зіндулки у 1930-х часто були серед призерів обласних змагань, хто серед юніорів, хто серед дорослих. Можливо, там стартували й представники найпотужніших у краї клубів із Ужгорода та Мукачева? Складно зараз, після всіх окупацій, еміграцій та депортацій відшукати протоколи змагань того періоду. Достеменно відомо тільки, що жодних великих міжнародних змагань (а тим паче двох чемпіонатів Європи, як розповідали у свіжому рекламному фільмі про Закарпаття) у Волівці не проводилося: детальна інформація про всі ЧЄ виставлена на сторінках Міжнародної федерації лижного спорту. Що сталося з воловецьким трампліном? Можливо, він, як і схожий у Голменколлені, розсипався від старості, не виключено також, що його знищили під час бойових дій у 1944-му. Та якщо норвезький трамплін замінили того ж року, збудувавши ще більший і кращий, то від воловецького на згадку залишилися тільки кілька листівок, хвилинний ролик та низка бетонних блоків, що тримали дерев’яне риштування. Олександр ЦЕПУРДЕЙ, тренер Мукачівського КСО «Товариш»

НЗ

№3 (4915)

23 січня 2021 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 13

TT ДАТА ТИЖНЯ

«ДОЛЯ ЖІНКИ – ТРИ «К»: KINDER, KÜCHE, KIRCHE? ТАК ХОЧ НЕХАЙ КУХНЯ БУДЕ ДЛЯ НЕЇ ЗРУЧНИМ МІСЦЕМ» Т

ак казала перша австрійська жінка-архітектор Маргарете Лігоцкі, котра народилася 23 cічня 1897-го, а померла 18-го цього ж місяця у 2000- му, зовсім трохи не доживши до 103 років. При цьому вона активно боролася за звільнення співвітчизниць від гніту згаданих у заголовку трьох німецьких «к», які українською перекладаються як «діти, кухня, церква». І власним прикладом довела, що не від статі залежить, чого людина варта. Отож цього тижня рубрику «Дата тижня» присвячуємо їй.

ЩЕ СТУДЕНТКОЮ ПОКРАЩУВАЛА ЖИТЛО РОБОЧИХ Вона походить із заможної віденської сім’ї (тоді це була Австро-Угорщина). Її тато Ервін, ліберально налаштований держслужбовець, дотримувався пацифістських поглядів і вітав кінець історії Габсбургів та заснування республіки в 1918-му. Мати Джулі доводилася родичкою Вільгельму фон Боде (одна з центральних постатей культури в Німеччині), працювала в суді у справах неповнолітніх. Захоплення Маргарете сформувалися досить рано. Ліберальні погляди близьких вплинули на рішення вступити до знаменитої цісарсько-кайзерівської Школи прикладного мистецтва (нині Академія образотворчих мистецтв). Туди був конкурс 5 чоловік на місце, а жінок у такі заклади майже не приймали. Отже, батьки вирішили підстрахувати доньку. Джулі вмовила близьку подругу попросити у відомого художника Густава Климта рекомендаційного листа. Той подивився на роботи Грете (так її називали друзі) і написав потрібний папір. Отож вона стала першою австрійською жінкою, котра отримала вищу архітектурну освіту. Ще студенткою дівчина взяла участь у конкурсі «Квартира для робочих». Вона відвідує квартали трудяг у Відні, щоб познайомитися з їхнім життям. Побачивши, як юрмляться люди по 7-8 чоловік у одній кімнатці без елементарних умов, Лігоцкі вирішила посвятити себе покращенню умов простих людей. Також до отримання диплома співпрацювала з Оскаром Штрнадом, одним із перших архітекторів, які розробляли проєкти «соціального житла». Це був особливий період в австрійській столиці – через те, що правили соціал-демократи, його назвали «Червоний Відень», і під таким йменням він увійшов у історію Європи й архітектури. Оскільки влада соціал-демократів поширювалася лише на це місто, то помешкання реально було зводити тільки на муніципальній землі. Аби знайти для цього кошти, ввели суттєвий податок на розкіш, а також – житловий. Це стосувалося людей, які мали дорогі машини, конюшні, домашню прислугу. На будинках тої епохи досі збереглися написи – «Збудовано коштом житлового податку». Перша світова війна викликала глибокі соціальні потрясіння в постімперському Відні, який ледве справлявся з потоком біженців. Маргарете брала участь у багатьох проєктах, спрямованих на полегшення існування переселенців, що осідали на окраїнах, допомагаючи їм налагодити постачання води й електроенергії. У тому ж таки 1918-му світом пройшлася епідемія іспанського грипу, яка забрала 20 мільйонів життів. Від «іспанки» дівчина вбереглася, але заразилася туберкульо-

вала час, потрібний для цього господині, і зрозуміла: багато його витрачається даремно. Лігоцкі спроєктувала свою «франкфуртську кухню» на площі 6,5 м² (для однієї людини), яка складалася з модульних секцій і не мала жодно-

зом. Від цієї недуги невдовзі померли її батьки. Зі скандально відомим Адольфом Лоосом Лігоцкі працювала над створенням ~~Маргарете ледь-ледь не дожила до 103-х помешкань для ветеранів та інвалідів (одна го «нецільового» квадратного з найкращих споруд «Червоносантиметра. Тут був стандартго Відня» – багатоповерховий ний, жорстко закріплений набір комплекс «Винарська-Хофф»). меблів: зліва – подвійна мийка, Ще за часів імперії один заправоруч – плита, навісні шафи можний банкір замовив йому з ковзаючими дверцятами, а комерційну будівлю в центрі біля короткої стіни з вікном – міста навпроти імператорробочий стіл. Тут же – обертова ського палацу. Але архітектор табуретка й лампа над нею. А виявився функціоналістом. ще – 18 практичних «шютенок» «Не будуй живописно» – його – щось середнє між висувними лозунг. Споруда вийшла такою, ящиками, контейнерами для як уявлялася автору: зручною, зберігання запасів та мірними практичною, без звичної ліпгорнятками. Невелика ширина нини над вікнами. В народі її не лише дозволяла заощадити прозвали «будинок без брів», площу, а й мінімізувала кількість а імператор Франц Йосиф кроків, які доводилося робити. більше ніколи не заходив у свій Архітекторка запроєктувала розсувні двері, щоб матір мала можливість спостерігати за дітьми. Ще запропонувала встановити над плитою витяжку. Тут уже не було печі – тож обійшлося без місця для складування вугілля. Панувала «чиста» техніка, що працює на газі й електриці, живлячи перші побутові прилади. Для зберігання продуктів передбачалася спеціальна комора, в якій завдяки подачі вуличного повітря підтримувалася прохолодна температура (бо ж холодильник прийшов до Європи тільки після Другої світової війни). Колір із білосніжного ~~Та сама «франкфуртська кухня» перейшов у зелений і світло-сірий – ввапалац із боку цієї вулиці та зажалося, що такі відтінки відлявішував вікна, аби її не бачити. кують мух, хоча доказів цьому не було. «ФРАНКФУРТСЬКІ В кінці 1920-х лише у ФранкКУХНІ» СПЕРШУ фурті побудували близько НЕ ОЦІНИЛИ 10 000 квартир із такими кухПісля навчання Грете перенями, які увійшли в історію манює архітектор Ернст Май, під назвою «франкфуртські». котрий зводив у Франкфурті Н е з в а ж а ю ч и н а к р и т и к у, нові райони типового помешпов’язану з тіснотою й аскекання для робочих. Для одного тичністю, проєкт мав комерз таких, під назвою «Ремерційний успіх і дозволив задштадт», вона мала спроєктубезпечити доступним житлом вати кухню. Враховуючи форбагатьох. Цю ідею підхопили мулу про три «к», яка панувала Америка та Японія. Однак в Німеччині за часів Бісмарка користувачі не надто оцінили (політичний діяч), тодішня кухня нове приміщення. Часто не займала в побуті значно більше могли зрозуміти, як там готумісця, ніж зараз. Як правило, вати. Дизайн називали негнучквартира робітників складалася ким, простір – недостатнім. з 2-х кімнат. Більша використоЯщики для продуктів часто вувалася як вітальня та їдальня. використовували не за приДруга була кухнею, де снідали, значенням, до того ж, до них вмивались, а на ніч усією сім’єю легко могли дотягнутися діти. лягали спати. Маргарете вваБула ще одна проблема: двоє жала, що це негігієнічно, й задорослих у цих кухнях просто пропонувала виділити окреме не вміщалися. І все ж, це стало приміщення для приготування основою для їх створення у їжі. Взяла секундомір, прорахудругій половині XX століття.

У СРСР ПРОЄКТУВАЛИ НОВІ СОЦМІСТА – ВУГІЛЛЯМ НА ФАНЕРІ

У 1927-му Грете вийшла заміж за архітектора Вільгельма Шютте. А через три роки група німецьких і австрійських будівничих на чолі з Ернстом Маєм отримала запрошення попрацювати в СРСР. У Європі на той час панувала криза, тому Маргарете з чоловіком теж увійшла до її складу. Їхнім завданням стала участь у зведенні нових соціалістичних міст, переважно в промислових районах, зокрема тривалий час трудилися в Магнітогорську, пізніше – в Макіївці тощо, всього ж заклали 20 населених пунктів. Ернст Май славився не лише спорудженням зручного помешкання для простих людей, а й незнаною на той час оптимізацією виробництва, коли деталі будинків виготовляли поточним методом і збирали, як конструктор, упродовж усього року, а не лише сезонно. Термінова забудова дозволяла задіяти під’їзні шляхи та монтажні крани. Також уперше активно освоювали нові матеріали – залізо, бетон, скло. На жаль, багато з цих новацій губилися в плутанині й штурмівщині перших п’ятирічок. Про це Май написав листа Сталіну, та відповіді не отримав. Група проєктувала на перекладних, вугіллям для самоварів на шматку фанери, дорогою у вагонах, що тряслися. Та ще й мерзли в степу при -41°, коли локомотив ламався… В 1933-му Е. Мая відсторонили з посади головного інженера зі зведення міст і селищ СРСР. Простий стиль архітекторів-раціоналістів почали критикувати. Однак ще декілька років, до «освоєння класики» і запровадження сталінського ампіру, будівництво проводили. Багато з тих, хто працював під його началом, постраждали від арештів і репресій, але це вже інша історія. Маргарете з чоловіком, в основному, займалася проєктуванням для дитячих установ, включаючи дизайн меблів та іншого устаткування. В Академії архітектури її ескізи хвалили, виплатили гонорар, але ніхто не міг сказати – що далі? І тоді їй порадили звернутися до Микити Хрущова. Він у той час був секретарем Московського міськкому і прийняв гостю добродушно, вник у проблему. Її проєкти одразу ж запустили у виробництво. Та восени 1937- го в подружжя закінчилася віза, і вони виїхали з СРСР. Ще перебуваючи там, відвіду вали Китай і Японію.

ПІД ЧАС 2-ї СВІТОВОЇ АРХІТЕКТОРКА 4 РОКИ БУЛА В КОНЦТАБОРІ Грете з чоловіком запрошують викладати в Академію витончених мистецтв у Стамбулі, де жінка познайомилася з архітектором Гербертом Айхольцером, членом групи австрійського антифашистського опору, та вступила в тамтешню комуністичну партію. А вже в 1941-му її схопило гестапо, й лише завдяки активним клопотанням різних впливових осіб отримала 15 років каторжної в’язниці – всіх інших стратили. Вона пробула 4 роки в концентраційному таборі, аж до приходу американських військ. У підсумку в Маргарете знову відкрився туберкульоз, тому після звільнення їй довелося деякий час лікуватися.

1946-го вона проєктує дитячий садок у Софії, куди до неї зі Стамбула приїхав чоловік, і вони разом повернулися до Відня. А вже у 1951 році Грете і Вільгельм розійшлися… Через свою прихильність до комуністичних ідей Лігоцкі практично не отримувала великих замовлень і працювала, в основному, над приватними помешканнями. Вона залишалася прихильницею соціалізму, їздила на Кубу й будувала там, брала участь у всіх міжнародних архітектурних конгресах і багатьох виставках, у тому числі в Парижі, нерідко як дизайнер. Особливо багато уваги приділяла дитячим установам. У 1950 – 1960-ті звела два дитсадки у Відні, читала лекції й консультувала. Стала помітною фігурою в жіночому русі, публікувала статті, випустила 2 книжки. В Україні її виставку вперше презентували на архітектурному фестивалі в Києві у травні-2016, а в листопаді – в Чернівцях (із цим містом Маргарете пов’язана через свого дідуся, який звідти

~~М. Лігоцкі в молодості родом. В юності він поїхав учитися у Відень на юриста, а опісля залишився там працювати). Пізніше експонувалася в Київському національному університеті будівництва й архітектури.

СТОРІЧЧЯ СВЯТКУВАЛА, ВАЛЬСУЮЧИ З МЕРОМ У 1980-х заслуги Лігоцкі були високо оцінені, вона отримала безліч призів і нагород. Вищі школи в Мюнхені, Відні, Гамбурзі присвоюють їй звання «Почесний доктор». Також вручають почесний знак за внесок у науку й мистецтво. В 1997-му Маргарете відсвяткувала своє століття вальсом із мером Відня. Згадуючи тодішнє рішення обрати професію, зазначила: «В ті часи ніхто й уявити собі не міг, що жінці доручать звести будинок, – навіть я. Батьки боялися, що залишуся без роботи». А ще ювілярка тоді казала: «Ви будете здивовані, але до того, як задумала «свою кухню», я ніколи не готувала сама. Вдома це робила мама, у Франкфурті ходила в ресторани. Проєктувала як архітектор, а не як домогосподарка. Знала би, що мене не будуть запитувати (в інтерв’ю) ні про що інше, ніколи би не стала будувати ту кухню». Також зізналася, що не змогла би навіть добре зварити каву. Та замість любові до ополоників у неї була непохитна віра в науку. 18 січня 2000 року, за п’ять днів до свого 103-го дня народження, М. Лігоцкі померла від ускладнень після грипу. Її поховали у Відні, в почесній могилі на Центральному кладовищі. Підготувала Оксана НАНАШІ

14 ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ TT НА УВАЖНІСТЬ Серед купи цих портфелів один – не такий, як усі. Знайдіть його упродовж 20-ти секунд.

TT ПОДУМАЙТЕ

З’єднайте ці 9 точок чотирма прямими лініями, не відриваючи руки.

TT ЗАГАДКА

«РИМСЬКІ ЦИФРИ» Із сірників склали приклад римськими цифрами. Тільки от вийшло, що 6-4+9... Пересуньте 1 сірник так, щоб рівність стала правильною.

Відповіді на загадки в колонці з минулого номера: 1. 87. Спробуйте повернути картинку на 180 градусів. 2. 13 трикутників. 3. Можна. Одному з товаришів дають яблуко з кошиком. 4. Летіли одна за одною три качки. 5. Двоє підійшли до різних берегів річки. Тому спочатку переправився один, а потім у тому ж човні другий. Відповідь на загадку-малюнок. Що не так? Здається, що вітер дме у різних напрямках: дим із димаря спрямований вправо, в той час як гілки найвищого дерева схиляються вліво. Відповідь до задачки з квітами. З першого рядка випливає, що червона квітка – це цифра 20. З другого – що синя=5.Далі – увага: жовтих квіткок у третьому рядку дві, тому одна жовта=1. В останньому рівнянні зверніть увагу на порядок дій (спершу множення, потім – додавання) і на те, що в синьої квітки не 5 пелюсток, а 4, тому тут вона дорівнює 4 (кожна пелюстка – 1). Зрештою отримуємо: 1 + 20 x 4 = 81.

TT МАТЕМАТИЧНІ ЖАРТИ Один школяр скаржиться іншому: – Уже не знаю, чи вірити нашому викладачу математики... Учора він сказав, що 6+4=10, а сьогодні, що 7+3 теж =10... *** Педагог: – Якщо в тебе є долар і твоя мати дасть тобі долар, скільки в тебе буде грошей? – Один долар, учителю.

TT ВІДГАДАЙТЕ

1. Коли післязавтрашній день стане вчорашнім, то сьогодні буде так же далеко від неділі, як той день, який був сьогодні, коли позавчора було завтра. Про який день тижня мова? 2. Як збільшити число 66 у півтора раза, не виконуючи ніяких дій? 3. Шерлок Холмс ішов по вулиці й раптом побачив на землі мертву жінку. Він підійшов, відкрив її сумку й дістав мобілку. Знайшовши номер чоловіка покійної, зателефонував: – Терміново їдьте сюди. Ваша дружина померла. Через деякий час той приїжджає. Дивиться на дружину й вигукує: – О, люба, що з тобою трапилося?! Потім прибуває поліція. Шерлок Холмс показує на чоловіка мертвої жінки й каже: – Заарештуйте цю людину. Це він убив її. Як Холмс дійшов такого висновку? 4. Сім сестер знаходяться на дачі, кожна зайнята якоюсь справою. Перша читає книжку, друга готує їжу, третя грає в шахи, четверта розгадує судоку, п’ята пере, шоста доглядає за рослинами. А чим займається сьома сестра? 5. Горіло 7 свічок. 2 погасли. Скільки свічок залишилося? 6. Перечисліть 5 днів поспіль, не називаючи чисел і днів тижня. 7. Двоє батьків і двоє синів поділили між собою порівну 30 грн, причому кожен отримав по 10 грн. Як це могло трапитися?

№3 (4915)

23 січня 2021 року

НЗ

Яким шляхом мавпа дійде до бананів?

До якої щілини підходить ключ?

Чому дорівнює кожна фігура?

Сторінку підготувала Ганна ОНОФЕР

– Так ти просто не знаєш арифметики! – Це ви не знаєте моєї матері. *** Викладач математики, заглянувши в зошит учня, був вражений мудрими обчисленнями: – Один із нас збожеволів, Сидоров! Наступного дня Сидоров кладе на стіл конверт. – Що в ньому? – запитує вчитель. – Довідка про те, що я не божевільний.

Сюртівська об’єднана територіальна громада повідомляє про проведення громадських слухань містобудівної документації «Детального плану території для розміщення міжнародного пункту пропуску Паладь-Комаріці – Руське». Громадські слухання відбудуться в залі Паладь-Комарівської загальноосвітньої школи 28 січня о 13.00 (о 12-й за центральноєвропейським часом), адреса: с. Паладь-Комарівці, вул. Перемоги, 13. Холмківська об’єднана територіальна громада повідомляє про проведення громадських слухань містобудівної документації «Детального плану території в с. Коритняни, по вул. Миру, 1б». Громадські слухання відбудуться в залі Холмківської сільської ради 28 січня о 10.00 за адресою: с. Холмок, вул. Свободи, 50. Повідомлення про оприлюднення рішення другої сесії восьмого скликання, першого засідання Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області від 23.12.2021 р. №1 «Про виконання бюджету міста за січень – вересень 2020 року». УКРАЇНА ЧОПСЬКА МІСЬКА РАДА УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ друга сесія восьмого скликання, перше засідання РІШЕННЯ від 23 грудня 2020 року №1 м. Чоп

Про виконання бюджету міста за січень – вересень 2020 року

Керуючись пунктом 4 статті 80 Бюджетного кодексу України та пунктом 23 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заслухавши інформацію начальника фінансового управління про підсумки виконання бюджету міста за січень – вересень 2020 року, Чопська міська рада ВИРІШИЛА: 1. Затвердити звіт про виконання бюджету міста за січень – вересень 2020 року: по доходах загального фонду в сумі 66 017,6 тис. грн, в тому числі субвенцій 13617,6 тис. грн; по доходах спеціального фонду в сумі 707,2 тис. грн; по видатках загального фонду в сумі 54 091,0 тис. грн; в тому числі субвенцій та дотацій 19 800,7 тис. грн; по видатках спеціального фонду в сумі 19 590,3 тис. грн. 2. Додатки 1, 2, 3, 4 є невід’ємною частиною даного рішення. Міський голова В. САМАРДАК З додатками до рішення другої сесії восьмого скликання, першого засідання Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області від 23.12.2020 р. №1 «Про виконання бюджету міста за січень – вересень 2020 року» можна ознайомитися на офіційному сайті Чопської міської ради за посиланням: :http://chop-rada.gov.ua/archives/taxbase/ рішення-міської-ради.

НЗ

БУДЬМО ЗДОРОВІ 15

№3 (4915)

23 січня 2021 року

TT АКТУАЛЬНО

ЯК НЕ ВТРАПИТИ В ХАЛЕПУ Ось прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.  Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки мають бути не зайняті сумками. Поспіх збільшує небезпеку впасти.  У разі порушення рівноваги швидко присядьте – це реальний шанс утриматися на ногах.  Якщо все ж падаєте – то з мінімальною шкодою для здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. Згрупуйтеся, напружте м’язи, а торкнувшись землі, обов’язково перекотіться – удар, спрямований на вас, подовжиться й утратить силу в обертанні.  Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, а й травм, особливо переломів.  Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, можуть бути погано закріплені й перевертатися, що додає ризику.  Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини. Це небезпечно завжди, а

TT ВАРТО ЗНАТИ

на слизьких шляхах – особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, або ж автомобіль занесе на тротуар.  Не перебігайте дорогу під час снігопаду та в ожеледицю: в цей період значно збільшується гальмівний шлях машини, а падіння перед нею нічого доброго не обіцяє.

ЕФЕКТИВНІ СПОСОБИ

ПІД ЧАС ОЖЕЛЕДИЦІ

 Небезпечні також прогулянки в ожеледицю у нетверезому стані. В такому разі травми часто важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. Під впливом алкоголю люди менш чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що потім додає проблем.  Якщо ви впали й через деякий час відчули запаморочення, головний біль, нудоту, біль у суглобах, на місці забиття утворилися пухлини – терміново зверніться у травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення.  Тримайтеся подалі від будинків – ближче до середини тротуару. Взимку велику небезпеку становлять бурульки, особливо в період танення льоду та снігу. Підготувала Інна ІЛЬНИЦЬКА, методист обласного методкабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області

ПИЙТЕ БІЛЬШЕ ЗЕЛЕНОГО ЧАЮ того, помітно покращиться стан шкіри та загальне самопочуття. Цей напій сприяє прискоренню метаболізму.

ДОДАТКОВА КЛІТКОВИНА Саме взимку слід доповнити раціон вівсяними висівками, бобами, цвітною капустою, коричневим рисом, горіхами, артишоком, сушеними грибами й бататом. Замініть шкідливе печиво корисним яблуком, у ньому теж багато клітковини!

МЕДИТУЙТЕ Знайдіть свою форму медитації, адже для гарного

самопочуття важливо вміти розслаблятися. Можна також зайнятися дихальною гімнастикою або динамічними медитаціями, йогою… Словом, підберіть те, що подобається конкретно вам.

ВАЖЛИВО НЕ ПЕРЕОХЛОДЖУВАТИСЯ Адже через переохолодження наш організм відчуває стрес, і обмін речовин сповільнюється. Отже, вдягайтеся за погодою, приймайте розслаблюючі ванни з аромаоліями, відвідуйте лазні та робіть собі масаж.

TT ПОРАДИ

НА РОБОТУ ПІСЛЯ КАНІКУЛ:

ЯК БЕЗ СТРЕСУ ВТЯГНУТИСЯ У ЗВИЧНИЙ РИТМ? У це важко повірити, але різдвяні та новорічні канікули радують не всіх. Хтось уже вийшов на роботу, в когось поки триває зимова відпустка, в інших – вимушені «канікули» через локдаун. Найбільше побоювання серед тих, хто не в захваті від відпочинку, викликає необхідність потім різко налаштовуватися на робочий ритм. Як розв’язати цю проблему та із задоволенням приступити до виконання своїх обов’язків? Якщо у вас тривалі канікули, не потрібно присвячувати їх

ЩО ВАРТО РОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ШКІРИ ЗИМОВОЇ ПОРИ

 Обмежте час у душі та понизьте температуру води Іноді хочеться прийняти тривалий гарячий душ після морозу. Адже це звучить так заманливо. Але різкі перепади температур шкодять судинам, а гаряча вода може видалити зі шкіри захисний ліпідний бар’єр, залишивши її беззахисною перед вітром, морозом і сухим повітрям у приміщеннях. Усе це призводить до сухості й роздратування. Тому 5 – 10-хвилинного теплого душу (або ванни) буде достатньо.

ТРОХИ ПРИШВИДШИТИ ОБМІН РЕЧОВИН

Взимку залишатися у формі й не повніти? Запросто! Швидкість метаболізму можна підтримувати та регулювати навіть у період, коли фізична активність знижується. Ось кілька порад, які вам у цьому допоможуть.

Найкраще вибрати натуральний, без ароматизаторів та інших добавок. У зеленому чаї міститься багато антиоксидантів, що сприяють виведенню токсинів із організму. Крім

TT ГОЛОВНІ ПРАВИЛА

перегляду телевізора. Свята та застілля – не привід забути про активності. Річ у тім, що довга бездіяльність перетворює вихід на роботу в сильний стрес як у фізичному, так і в психологічному плані. Тому чим раніше ви згадаєте, що за межами квартири є життя, тим швидше відновите свій робочий потенціал. Більше гуляйте, сходіть на каток із друзями чи в кіно з дітьми. Знайти собі заняття по душі легко – було би бажання. Адже відпочинок – це не лише лежання на дивані, а зміна сфери діяльності.

Я к о м о г а швидше треба згадати про режим. Звичайно, є спокуса лягати спати під ранок, а вставати опівдні. Але поступово потрібно повертатися у звичне русло, інакше потім буде дуже складно. І, нарешті, якщо ввечері напередодні виходу на роботу ви все-таки не відчуваєте приплив сил і бажання працювати, прийміть розслаблюючу ванну з морською сіллю та ефірною

олією. Увімкніть ваш улюблений новорічний або різдвяний фільм, бажано легку комедію, і спробуйте заснути якомога раніше. Адже завтра вранці потрібно відправитися на улюблену роботу свіжими. По суті, нічого не змінилося, просто закінчилися свята.

Також слід уникати використання занадто гарячої води – при умові, що вона викликає почервоніння епідермісу. Згідно з дослідженнями, умивання прохолодною не тільки зміцнює судини й розганяє лімфу, прибираючи набряклість, а й ефективніше видаляє мікроби. Крім того, менше дратує шкіру.  Уникайте жорстких очищувальних засобів Відмовтеся від усіх очищувальних засобів для обличчя, в складі яких є спирт і віддушки. Вони шкодять не тільки взимку, а й цілий рік. Вибирайте такі продукти для вмивання, які містять зволожуючі компоненти. Наприклад, екстракт алое, ромашки, цераміди, або ж використовуйте бальзами, молочко та гідрофільні олії. Ніжний засіб не позбавить шкіру її натурального захисного шару. Це перший крок у запобіганні сухості й лущенню.  Замініть легкий зволожуючий крем на живильний Будь-якому типу шкіри необхідне додаткове живлення, особливо взимку. У кремах мають бути вітаміни, антиоксиданти, мінерали, ліпіди або жиророзчинні інгредієнти. Наприклад, рослинні олії, холестерол, цераміди, вітамін Е. Такі компоненти посилять її захисну функцію і покращать природну регенерацію клітин. Крім того, вони допомагають захищати клітини від вільних радикалів, запобігаючи прискореному старінню. Якщо у вас масна або комбінована шкіра, не варто боятися поживних кремів. Це раніше вони були щільними та жирними, залишаючи товсту плівку на обличчі. Сучасні технології дозволяють додати натуральні рослинні олії та інші ліпіди до їх складу і при цьому зберегти формулу легкою. Шукайте трансдермальні креми з високою концентрацією живильних компонентів. Вони глибоко проникають, а не залишаються на поверхні. Тому від них не буде запалень. Також вони мають містити зволожуючі складники. Мабуть, найкориснішими є цераміди і гіалуронова кислота, що допомагають у захисті епідермісу, який легко руйнується взимку. Сонячні ультрафіолетові промені можуть проникати крізь хмари й завдавати шкоду шкірі. Використовуйте крем широкого спектра дії з SPF 15 або вище перед виходом на вулицю. Крім захисту від УФ-променів, він послужить ще одним шаром зволоження. Сторінку підготувала Оксана НАНАШІ

Пам’ятаєте, що було десять років тому, а що трапилося вчора, пригадати не можете? Трапляється, що в найвідповідальніші моменти ми постаємо беззахисними перед дією часу. Загадки людської пам’яті вже розгадані, існують і способи її поліпшити... Але спочатку дізнаймося, наскільки вона в нас добра. Дайте відповіді на кілька запропонованих нижче питань, щоб це зрозуміти. Кожну відповідь оцінюємо за 4-бальною системою: ніколи – 0, рідко – 1, час від часу – 2, часто – 3, дуже часто – 4. Підсумуйте бали і прочитайте коментарі. Питання: 1. Я забуваю номери телефонів. 2. Забуваю, куди що поклав. 3. У книжці мені складно знайти місце, яке читав. 4. Складаю список справ, щоб нічого не забути. 5. Я забуваю про призначені зустрічі. 6. Забуваю, що планував зробити дорогою додому. 7. Я забуваю імена старих знайомих.

8. Мені важко зосередитися. 9. Мені важко переказати зміст телепередачі. 10. Я не впізнаю знайомих людей. 11. Мені важко зрозуміти сенс того, що говорять оточуючі. 12. Я швидко забуваю імена людей, із якими знайомлюся. 13. Забуваю, який сьогодні день. 14. Коли хтось говорить, я не можу зосередитися. 15. Перевіряю ще раз, чи закрив двері та вимкнув плиту. 16. Я нерідко пишу з помилками. 17. Легко відволікаюся.

Дорогі наші Юрію Івановичу та Людмило Миколаївно Брунцвики! 28 січня 2021-го ви святкуєте 60 років спільного життя. Ми вітаємо вас із діамантовим ювілеєм, назва якого означає, що ваш шлюб міцний, як діамант, та бажаємо, щоб ваше майбутнє було таким світлим, як це свято! Не всім Господь дарує прожити 60 літ у шлюбі. Ваш шлях не був усіяний лише квітами, ви розділили один із одним усі труднощі, але при цьому зберегли свою любов, дітей та родину. Бо вам обом притаманні мудрість, почуття відповідальності, відданість сім’ї, а ще – доброта, щедрість душі, висока людська порядність. Будьте, дорогі наші, завжди здорові й щасливі в колі рідних та друзів! З любов’ю доньки та вся велика родина Ніс слона

60 штук Солодкий продукт

Бос Капела Бугай М’який табурет Богиня правосуддя

Осіння оранка Морський лід

Світлина Виїмка

Запалення вуха

Вирва Кисла приправа Од. випромінювання

Викликає інфекцію Ринок

Сорт яблук

Пошесть

Шифр Бараняча шкура

Угор. поет

Чародій

Розряд у карате Товстий млинець

Фіно-угор. народ

Насел. пункт 365 днів Комаха з талією

Репутація Настільна гра Культова купа каміння

НАСКІЛЬКИ ВОНА У ВАС ДОБРА?

... і Лебідь (міф)

Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

18. Перед новою справою мене треба проінструктувати кілька разів. 19. Мені важко зосередитися, коли читаю. 20. Я відразу забуваю, що мені сказали. 21. Відповідальне рішення дається важко. 22. Я повільно працюю. 23. Моя голова буває порожньою. 24. Я забуваю, яке сьогодні число. Відповіді: До 24. У Вас добра пам’ять. Для того, щоб зробити її ще кращою і зберегти те, що маєте, слід стежити за режимом дня і харчуванням. Від 24 до 41. Зверніть серйозну увагу на стан здоров’я. Ви вже втрачаєте свої природні здібності. Самим харчуванням і вітамінами пам’ять не поправити. Потрібно робити спеціальні вправи для її поліпшення. 42 і більше балів. Вам необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, тому що для збереження і поліпшення пам’яті може знадобитися серйозна терапія.

ГОРОСКОП НА 25 – 31 СІЧНЯ

ОВЕН. Виникнуть нові перспективи в кар’єрі та бізнесі. Можливо, доведеться багато вчитися, підвищувати професійний рівень і наполегливо працювати. Уникайте конфліктів із колегами. Наприкінці тижня варто зробити паузу. ТЕЛЕЦЬ. Ситуація на роботі й удома стабілізується, але будьте готові до ком промісів. Невеликий дефіцит енергії не завадить вам відгукнутися на вигідні пропозиції ділових партнерів. Сприятливий час для весіль, романтичних знайомств, поповнення в сімействі. БЛИЗНЮКИ. Якщо не хочете зіпсувати стосунки з близькими, тримайте емоції під контролем. На роботі неспокійно, але вам удасться заручитися підтримкою впливових персон, запустити грандіозні проєкти і пристойно заробити. РАК. Обстановка на роботі й удома буде сприятливою, проте з фінансовими проєктами варто почекати. Нові привабливі пропозиції можуть значно змінити вашу долю. Звертайтеся за підтримкою до партнерів. Не забувайте про повноцінний відпочинок. ЛЕВ. Тримайте себе в руках, намагайтеся мислити позитивно – тоді зможете розраховувати на приємні зміни і в кар’єрі, і в особистому житті. З’явиться шанс поліпшити матеріальне становище та досягти успіху. Тільки не будьте егоїстами. ДІВА. Спробуйте не допускати помилок у роботі й будьте обережні з технікою: є ризик травм і аварій. Удача буде на вашому боці, особливо якщо ви готові допомогти іншим людям. Зможете по праву пишатися своїми дітьми.

Остерігайтеся інтриг суперників. ТЕРЕЗИ. Приділяйте більше уваги дітям і коханим, інакше можуть виникнути непорозуміння. У робочому колективі вам доведеться взяти на себе роль миротворця. Під кінець тижня кар’єра піде в гору, з’явиться можливість непогано заробити. СКОРПІОН. Деяка напруженість у стосунках із близькими поступово зійде нанівець. Ви енергійні й заповзятливі, що дозволяє швидко вирішувати складні питання та диктувати свої умови, незважаючи на заздрісників. Варто діяти дуже обдумано. СТРІЛЕЦЬ. Відчуєте прилив енергії, однак через розсіяність ризикуєте втратити чудові шанси на успіх і даремно витратити гроші. Нікого не слухайте і приймайте тільки самостійні зважені рішення. Загалом у справах і особистому житті буде більше позитиву. КОЗЕРІГ. Спілкування з новими знайомими може обернутися як великою удачею, так і фінансовими труднощами. Головне, не втрачайте здорового глузду. Сприятливий період для вирішення фінансових питань, а проте слід чітко планувати бюджет. ВОДОЛІЙ. Відчуєте приплив свіжих сил та оптимізму, маєте всі шанси кардинально змінити життя на краще. Можуть загостритися стосунки з братами, сестрами, знайомими. Зараз ви здатні навіть розірвати старі ділові або любовні зв’язки задля фінансового благополуччя. РИБИ. Намагайтеся не реагувати на критику. Ймовірні непередбачені витрати на поїздки, ремонт, лікування. Будьте обережні й завбачливі, нікого не посвячуйте в свої плани і пам’ятайте – неприємності не вічні.

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції, бухгалтерія: 61-52-61

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №95. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 22.01.2021 р. о 12.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

В аптеці: – Дайте мені таблетку. – Яку? – Білу. – Слухайте, це – аптека. В нас багато білих таблеток. – Одну дайте.



Немолода пара в ліжку. Чоловік дрімає, дружина ластиться до нього: – Коли ти до мене залицявся, то любив тримати за руку... Чоловік неохоче бере її за руку, тримає кілька секунд і знову намагається заснути. Дружина: – А потім тобі ще подобалося цілуватися... Чоловік, трохи роздратований, повертається, чмокає її в щічку і знову заплющує очі. За пів хвилини дружина мрійливо промовляє: – А ще ти любив іноді куснути мене в шийку... Чоловік сердито відкидає ковдру й устає з ліжка. – Ти куди, коханий? – За зубами! Одна людина може нагодувати мільйон комарів. Ніколи не могла зрозуміти, чому в мене з чоловіками – або жодного, або відразу двоє. Нарешті мене осінило: біда не приходить сама! Амбідекстр – це людина, якій усе одно, в якій руці тримати піпідастр. Як важко самій виховувати сина, якого народила тобі свекруха... Розумна жінка завжди знає, коли треба бути дурною, а дурепа – вона дурепа завжди. – Думай, коли говориш! – Я пробувала... Це заважає мені говорити. – Чай! Нарешті чай!!! – радісно вигукнула печінка і... знепритомніла. Наголошуємо, що редакція не має можливості відповідати на ваші листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу.

ПЕРЕВІРИМО ПАМ’ЯТЬ

Рік заснування 1990

Шановні читачі!

присудили автору такого: «О, Боже, – вигукнула королева, – я вагітна й не знаю, від кого!» Класичний приклад лаконічності стародавніх часів знаходимо в листі до

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

З Я М Б А Г М О С Р Е Л Л О

на Землі сиділа в кімнаті. У двері постукали…» Уїльям Сінді Портер, якого весь світ знає як видатного американського письменника О. Генрі, переміг у конкурсі на найкоротше оповідання, котре має всі складові традиційної розповіді – зав’язку, кульмінацію і розв’язку. Ось його шедевр: «Шофер закурив і нагнувся над бензобаком подивитися, чи багато залишилося бензину. Небіжчикові було двадцять три роки». Англійці теж організовували конкурс на найкоротше оповідання. За його умовами, у творі мали були бути згадані королева, Бог, секс і присутня таємниця. Перше місце

О Р Т И К Т О Д Р Р У С А Н Д О К

Деяким письменникам достатньо кілька слів, щоб створити повноцінну розповідь, яка спонукає людину задуматися й викликає масу емоцій. Якось видатний американський письменник і журналіст Ернест Гемінґвей побився об заклад, що напише оповідь усього з кількох слів, здатну зворушити будь-якого читача. Він виграв суперечку, бо написав: «Продаються дитячі черевички. Неношені». Фредрік Браун, також американець, майстер фантастичних і детективних творів, вигадав найкоротшу з коли-небудь написаних страшну історію: «Остання людина

Х О Б О Т

НАЙКОРОТШІ ЛІТЕРАТУРНІ ШЕДЕВРИ

спартанців царя Македонії Філіппа II, який завоював багато грецьких міст: «Раджу вам здатися негайно, бо якщо моя армія ввійде у ваші землі, я знищу ваші сади, поневолю людей і зруйную місто». На це ефори – колегія з п’яти вищих посадових осіб у Спарті, яким, фактично, належало керівництво державою, – відповіли одним словом: «Якщо». Класик французької літератури Віктор Гюґо надіслав видавцеві рукопис роману «Знедолені» з супровідним листом: «?» Відповідь була не менш лаконічною: «!» У конкурсі на найкоротшу автобіографію перемогла одна літня француженка, яка написала: «Раніше в мене було гладке обличчя й пом’ята спідниця, а тепер – навпаки».

К Ш О Ц Е Л П У Ф П А К Ф А О Ц Е З А Р М Д В І Р І К Д А О Л А Н О М Е Е Б І Д Ь Т О А

СТИСЛІСТЬ – СЕСТРА ТАЛАНТУ