2021\24\04 № 16 (4928)

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 16 (4928) ТЕМИ НОМЕРА

24 квітня 2021 року

Ціна договірна

«КОРОНА» НЕ «КОРОНА», А ЗЕМЛЮ ОБРОБИТИ ТРЕБА ЯКИМ БУДЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ СЕЗОН 2021 РОКУ?

Лідія Повх-Ходанич: «Маємо навчати молоде покоління бути щасливими»

5 стор.

Про моду та традиції жінок із табору найбагатших ромів України

6 стор.

Солдатське Євангеліє Юрія Курти, котрого 4 рази розстрілювали й двічі ховали, а він вижив

11 стор.

Найвезучіший дурень америки. Як невіглас Тімоті Декстер став успішним бізнесменом

16 стор.

П

ерспективи врожаю-2021 цікавлять не тільки сільгоспвиробників, а й усіх закарпатців, адже від цього значною мірою залежить, скільки платитимемо за продукти харчування, які, хоч-не-хоч, а купувати мусимо. Холодна весна в цьому плані багатьох налякала, проте фахівці заспокоюють: поки все гаразд. І сади від морозів не постраждали, й зернові гарно посходили, й лохину матимемо хоч пізніше, ніж зазвичай, та першими в Україні. А що стосується городини, так її мало не всю зараз вирощують під плівкою. Щоправда, оскільки тепло затрималося, на обігрів теплиць доводиться витрачатися значно більше. Тому й рання редискацибулька коштує десь удвічі дорожче, ніж торік. Тільки б погода не підкинула якихось сюрпризів…

4 стор.

ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК ЦЬОГО РОКУ КОШТУВАТИМЕ 780 ГРИВЕНЬ – ДОРОЖЧЕ, НІЖ 2020-го

Вартість великоднього кошика (за середніми цінами по Україні) на березень становила близько 780 грн. Це – розрахунки науковців Інституту аграрної економіки, які включили до нього традиційні паску, яйця, домашню ковбасу, буженину, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль. І обійдеться все це українцям на 160 грн, тобто на 25,8%, дорожче, ніж торік, коли аналогічний набір продуктів коштував 620 грн, поінформував директор згаданого інституту академік НААН Юрій Лупенко. За його словами, вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки – близько 120 грн за 1 кг. Це зумовлено подорожчанням яєць, цукру, борошна й вершкового масла. За десяток яєць, приміром, доведеться викласти 38 грн – на 90 % більше, ніж у березні-2020. Як завжди, недешеві домашня ковбаса (0,5 кг – 130 грн, +10,2% до минулого року) та буженина (0,5 кг – 135 грн, +22,7%). Сало обійдеться в 50 грн, твердий сир – 120, вершкове масло – 114 грн, м’який сир – приблизно 58 грн (усе – з розрахунку за пів кіло). Ціна хрону (250 г) – 14 грн. У разі наповнення великоднього кошика ще й необов’язковими складовими (помідори, огірки, яблука, червоне вино) його вартість зросте до 963 грн, що на 162 грн (на 20,2%) більше, ніж 2020-го, зауважив Ю. Лупенко. В цьому варіанті найдешевшим кошик буде в Тернопільській області (868 грн), а найдорожчим – у Києві (1060). На Закарпатті він обійдеться в 914 грн.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 24 КВІТНЯ – мінлива хмарність, місцями слабкі опади. Вночі та вранці на окремих ділянках гірських доріг ожеледиця. Вітер північно-західний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 0 – 5°, вдень 8 – 13° тепла, в горах подекуди вночі до 5° морозу, вдень 0 – 3° тепла.

25 КВІТНЯ – мінлива хмарність, місцями слабкий дощ. Вітер північно-східний 5 – 10 м/с. Температура повітря вночі 4° тепла – 1° морозу,

НЗ-ФАКТИ Президент В. Зеленський підписав закон, який дозволяє призивати на військову службу резервістів без мобілізації в особливий період. Кабінет міністрів продовжив режим надзвичайної ситуації через пандемію коронавірусу в Україні до 30 червня. Президент підписав указ про позбавлення українського громадянства трьох осіб відповідно до схвалених РНБО санкцій за контрабанду. Промислове виробництво в Україні за березень показало зростання на 2,1% – вперше від початку року. Уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть удвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників. «Нафтогаз» за підсумками 2020-го очікує отримати збиток в 11,8 млрд грн, хоча раніше сподівалися на прибуток у 11,5 млрд грн. Росія заявила про початок відведення військ, які скупчилися біля кордонів із Україною і в окупованому Криму, з 23 квітня. США додатково виділили $155 млн на підтримку України. Найбільше

коштів передбачено на протидію російській агресії. Ціни на квартири в Україні в першому кварталі 2021-го зросли в середньому на 11,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, інформує Держстат. Українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка включили до списку 50 людей, які змінюють світову гастрономію #50Next. МЗС Чехії повідомило про вислання з країни 18 російських дипломатів, котрі ідентифіковані як співробітники спецслужб, і є обґрунтовані підозри в причетності спецслужб РФ до вибухів складів боєприпасів у ЧР у 2014-му. Франція першою в ЄС віддасть частину вакцин бідним країнам. Адміністрація президента США Джо Байдена офіційно підтримала перетворення федерального округу Колумбія на 51-й штат. Чорногорія цього сезону скасовує всі обмеження на в’їзд для туристів із України. Глава Tesla Ілон Маск заявив про те, що заплатить $100 млн винахідникові, якому вдасться знайти спосіб протистояти глобальному потеплінню і перетворити вуглекислий газ у паливо.

Передплачуйте газету «НЗ» на 2021-й, влітку знову на вас чекає розіграш лотереї! Передплатний індекс

на високогір’ї до 4° морозу, вдень 7 – 12°, в горах подекуди до 4° тепла.

26 КВІТНЯ – вночі місцями слабкі опади, вдень без істотних опадів. Температура повітря вночі 3° тепла – 2° морозу, на високогір’ї до 5° морозу, вдень 7 – 12°, в горах подекуди до 2° тепла.

09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 8 міс.

19,90 59,70 119,40 159,20 29,70

89,10 178,20 237,60

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 4,00 грн; 3 міс. – 9,00 грн; 6 міс. – 11,00; 8 міс. – 16,80 На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT ЗНАЙ НАШИХ!

ЗАКАРПАТКА ЗДОБУЛА «СРІБЛО» Європейська математична олімпіада для дівчат (EGMO) – це міжнародне змагання, де держави-учасниці (а цьогоріч їх було 55, у тому числі 37 європейських) представляють команди з чотирьох школярок. У 2021- му захід планували провести у Грузії, але через пандемію він пройшов дистанційно: всі змагалися у своїх країнах, а бали присуджували члени журі олімпіади. Як інформує сайт Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, Україну вельми успішно представляли киянки Ліза Горох,

Фото з сайту ЗІППО

НА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МАТЕМАТИЧНІЙ ОЛІМПІАДІ ДЛЯ ДІВЧАТ Соня Рябчун, Роксолана Іванчук та ужгородка Кароліна Сусол – вони вибороли п’яте загальнокомандне місце з трьома срібними та однією бронзовою медаллю. До речі, це вперше в історії краю закарпатка потрапила на EGMO. Кароліна – учениця 11- го класу Ужгородської загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів, а математику в неї там викладає Олена Лешко (обидві – на фото). Дівчина здобула «срібло», з чим її і вітаємо.

TT МОНІТОРИНГ

ХВОРИХ МЕНШЕ, СМЕРТЕЙ – ТАКОЖ ВІДТАК ДОДАТКОВИХ ОБМЕЖЕНЬ, КРІМ ІСНУЮЧИХ, НА ВЕЛИКДЕНЬ ЗАПРОВАДЖУВАТИ НЕ БУДУТЬ На щастя, позитивна тенденція в ковідній епідемситуації триває: нових хворих менше, смертей – також. Пік третьої хвилі, схоже пройдений, і МОЗ не планує запровадження додаткових обмежень на Великдень. От тільки з вакцинацією в нас ніяк не складається. В Україні в середньому за тиждень від COVID-19 щепиться 0,2% населення, що в десять разів менше, ніж у європейських країнах. При цьому наша держава отримала й розподілила першу партію вакцини від Pfizer/ BioNTech (23 квітня вже прибула друга). Зокрема 19-го 1 170 доз (195 флаконів по 6 доз) приїхало й на Закарпаття – разом із розчином для розведення, шприцами та коробками для безпечної утилізації

медвідходів. Цей препарат бельгійського виробництва передбачений для людей, які проживають у соціальних установах та їхнього персоналу. Але довіра до щеплювальної кампанії загалом залишає бажати кращого. Та перейдемо до статистики. За останню семиденку в області зафіксували 873 нові випадки ковіду (перед тим – 1 200), а всього на 23 квітня – 59 284, із них летальних – 1 493, у тому числі за тиждень – 31 (за попередній – 49). Одужав 50 781 краянин. Проведено 284 831 дослідження методом ПЛР. Загалом у регіоні розгорнуто 2 540 ковідних ліжкомісць, їх заповненість – 31%, а забезпеченість киснем – 80,9%. За даними департаменту охорони здоров’я й обласного лабораторного центру МОЗ, за

ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ЦЕНТР З’ЯВИВСЯ В ОБЛАСТІ

пускає ініціативи правильно та показує хорошу віддачу. Наразі задіяно 13 кисневих концентраторів, для них люди зібрали 390 000 грн. Головний лікар ЗОКЛ ім. Андрія Новака Юрій Яцина відзначив високу роль волонтерів у забезпеченні базових потреб лікарень: «Ми почали співпрацювати з ними під час пандемії. І це як пазл, який швидко складався і допомагав закривати ті ніші, які в нас були відкриті. Все вирішувалося швидко та без суєти. За що ми щиро дякуємо закарпатцям, котрі відгукнулися й не залишили лікарів один на один із цією бідою». Меценат, представник ТОВ «Епіцентр К» Андрій Гуйо розповів, що підприємство давно бере участь у соціальних ініціативах та, фактично, підтримує волонтерів із 2014 року, коли потрібна була допомога на сході. Наразі включилися в роботу з подолання викликів пандемії. Перші респіратори, які надійшли в торговий заклад, віддали в обласну лікарню. Потім доєдналися до закупівлі першого кисневого концентратора для людей на дому. Представник ТОВ запевнив, що вони й надалі допомагатимуть волонтерам.

Керівництво та колектив ГУ ДМС України в Закарпатській області висловлюють щире співчуття заступнику начальника Хустського РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області Володимиру Бабцю у зв’язку з тяжкою втратою – смертю батька БАБЦЯ Івана Лукича. Вічна пам’ять покійному.

НЗ

TT НЕ ПРОПУСТІТЬ!

НА ВИХІДНИХ В УЖГОРОДІ – Вчора, 23 квітня, стартували «Дні сакури в Ужгороді-2021», які триватимуть до неділі. Заходи відбуватимуться з 10.00 до 22.00 на двох локаціях: у «Совиному гнізді» на вул. Ракоці та в Боздоському парку. І там, і там є ярмарок: м’ясні вироби, мед, сири, вина, напої та багато іншого пропонуватимуть місцеві виробники. У «Совиному гнізді» заплановане випікання бичка на

ДНІ САКУРИ

вертелі, приготування 400-літрового казана бограчу, а в Боздоському парку в суботу о 17.00 буде запуск повітряної кулі. 23-24 квітня о 12.00 влаштують безкоштовні екскурсії містом. 25-го в парку о 12-й театр ляльок «Бавка»покаже виставу, а в «Совиному гнізді» із 13.00 до 17.00 – дозвілля для дітей від центру розвитку «Сімейний простір». Головна ж фішка – почалося цвітіння сакур.

TT ЧЕМПІОНАТ

ХОЧ НАДВОРІ КВІТЕНЬ, А ЛИЖНИКИ ЩЕ ЗМАГАЮТЬСЯ І за нещастя буває щастя: хоч короновірусний карантин і загальмував старти лижників цього сезону, зате зима надовго «засиділася» в гірській місцевості, що й дозволило в середині квітня нарешті провести на Міжгірщині відкритий чемпіонат Закарпаття з лижних перегонів. На Боржавському нагір’ї, зодягнутому у снігову папаху, змагалися в шести вікових групах не тільки спортсмени цього району, Рахівщини, Хустщини та Воловечини, а й дві команди з Тернопільщини. До речі, голова тамтешнього відділення НОК України Олена Підгрушна передала грамоти та подарунки наймолодшим учасникам цієї першості в Пилипці – їх отримали Аделіна Коваль з Келечина, Богдана Штеля, Іванка Куртяк та Олександр Петканич із Н. Студеного. Суперництво, в якому брали участь і 6 майстрів спорту, виявилося напруженим. У підсумку в загальнокомандному

TT КОРОТКО

TT ДОБРА СПРАВА

Церемонія відкриття Закарпатського волонтерського центру відбулася 16 квітня, тоді ж пройшла і панельна дискусія на цю тему. Зокрема керівниця проєкту, голова ГО «Відродження України – Закарпатської області» Власта Рейпаші розповіла, що регіональна волонтерська мережа має понад 60 активних учасників із усіх куточків краю. Завдяки їх небайдужості з перших днів березня-2020 вдалося надавати допомогу лікарям та медустановам, які протистояли пандемії. Хтось почав виготовляти маски, хтось збирав кошти на дефіцитний тоді захисний одяг чи респіратори, кисневі концентратори тощо. Загалом зібрали допомоги на понад 9 млн грн. З нещодавніх ініціатив волонтерів – запуск пунктів безоплатного прокату кисневих концентраторів. Виявилося, що чимало пацієнтів, котрих виписують із медзакладів, все одно ще мають якийсь час кисневу недостатність. Тому важливо було зібрати кошти та організувати роботу. Власне, завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку та цього проєкту мережа за-

кількістю діагнозів «Covid-19» незмінно лідирує Ужгород – 11 702, у районі їх 6 354, на Тячівщині – 5 902. Далі йдуть Виноградівщина (4 973), Рахівщина (4 122), Мукачево (3 793), Берегівщина (3 746), Хустський (3 071), Іршавський (3 034), Мукачівський (2 774), Перечинський (2 772), Свалявський (2 369), Великоберезнянський (1 948), Міжгірський (1 770), Воловецький (954) райони. Натомість по Україні на цю п’ятницю кількість інфікованих уже становить 2 млн 4 630, ми повернулися у трійку лідерів Європи за поширенням коронавірусу. Вилікувалися 1 552 267 громадян, а померли – 41 700. Ну а у світі зафіксованих заражень – 145 млн 338 415, з них 3 085 284 випадків летальні, одужали 123 338 096 осіб. Мирослава ГАЛАС

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

ПОНАД 50 ГЕКТАРІВ ЗЕМЛІ ВИДІЛИЛИ НЕЗАКОННО Служба безпеки України викрила схему розкрадання державних земель за участі керівництва ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області. Правоохоронці встановили, що організував це колишній в. о. начальника установи, залучивши її новопризначеного очільника та деяких керманичів структурних підрозділів. Учасники оборудки виділяли з державної у приватну власність ділянки сільськогосподарського призначення поблизу Ужгорода, а до ДЗК вносили інші дані. Відтак замовники отримували землі з лісовими угіддями під виглядом сільськогосподарських. Слідчі СБУ задокументували, що в 2020-му таким чином було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою стосовно відведення у власність 26-ти ділянок загальною площею майже 54 га, інформують у відомстві. Водночас ці землі підлягали передачі в комунальну власність об’єднаній територіальній громаді. У пресслужбі крайової прокуратури додають, посилаючись на дані слідства, що фігуранти залучили фіктивних заявників, яким безоплатно надали по 2 га. В подальшому громадяни зобов’язалися перереєструвати землі загальною вартістю 780 тис. грн на ім’я визначеної службовцями особи. Наразі підозри отримали очільник обласного Держгеокадастру, колишній в. о. начальника, керівник одного з відділів та інженер-землевпорядник. Прокурори погодили клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів.

НА ХАБАРІ ПОПАВСЯ ЛІСІВНИК Співробітник одного з лісомисливських господарств Закарпаття одержав від місцевого мешканця 32 тисячі гривень. Загалом підозрюваний вимагав 2 000 доларів США або автомобіль на іноземній реєстрації такої вартості. Взамін обіцяв «не помічати» незаконну порубку деревини цінних порід на території ЛМГ та дозволити її подальше транспортування. 15 квітня оперативники управління стратегічних розслідувань у області з колегами-право-

заліку перемогли волівчани зі 1734 очками, які всього на два пункти випередили міжгірців (позначилася відсутність у складі господарів титулованої Маріанни Сегляник, котра у складі збірної країни наразі тренується у Буковелі). Третіми стали рахівчани. В індивідуальній боротьбі одно- і дворазовими чемпіонами виявилися Ігор Русин, Людмила Шутка, Дмитро Барнич (Міжгірщина), Наталія Васильчук, Настя Шаболдіна (Рахівщина), Валентин Кіс, сестри Тетяна та Вікторія Антоній (Воловечина), Артур Герхард (Хустщина), Захар Чайковський та Максим Підручний (Тернопільщина). Головний суддя змагань Василь Коваль відзначив чималі зусилля в належній організації чемпіонату голів Міжгірської та Пилипецької ОТГ Василя Щура та Віталія Пиринця, директора ОДЮСШ «Спартак» із зимових видів спорту Івана Костя. Цієї суботи, між іншим, тут знову пройдуть змагання лижників. Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ

охоронцями затримали чоловіка, 20 000 грн отриманої ним неправомірної вигоди вилучили. Раніше задокументовано факт отримання фігурантом першого «траншу» хабаря – 12 000 гривень. Досудове розслідування здійснюють слідчі теруправління ДБР, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської прокуратури, повідомляє департамент стратегічних розслідувань Нацполіції України.

200 ДОЛАРІВ – ЗА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ «П’ЯНОГО» ВОДІННЯ 22-річна мешканка смт Усть-Чорна, намагаючись уникнути відповідальності за керування автомобілем у нетверезому стані, запропонувала двом поліцейським 200 доларів США неправомірної вигоди. Правоохоронці навзамін повернули дівчині документи на користування транспортним засобом та не склали стосовно неї протокол про адміністративне правопорушення. Їхні дії кваліфіковано як одержання службовою особою неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а громадянки – як пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі. Усім трьом фігурантам повідомлено про підозру у корупційних злочинах, інформує прес­ служба обласної прокуратури.

ПОНАД 30 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ АЛІМЕНТІВ СТЯГНУЛИ З КРАЯН За І квартал-2021 відділи державної виконавчої служби Закарпатської області стягнули 30 млн 776 512 гривень аліментів на користь 2 932 дітей. При цьому найбільші суми стягнень забезпечили Тячівський райвідділ ДВС (5 865 897 грн); Мукачівський міськвідділ (3 220 513 грн); Хустський РВ (2 991 438 грн) та Ужгородський МВ (2 846 711 грн). У разі заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, держвиконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві: виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування вогнепальною зброєю, полювання, нагадує пресслужба Південно-Західного міжрегіонального управління Мін’юсту.

НЗ

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT ФРИСТАЙЛ

НА ЗАВЕРШЕННЯ СЕЗОНУ – ЄВРОКУБКОВІ МЕДАЛІ Хоч надворі вже другий місяць весни, але минулого тижня українські фристайлісти в дисциплінах слоупстайл та біг-ейр ще завершували сезон 2020/2021 на Кубку Європи у швейцарському Корвачі. Українці виступали доволі успішно. Зокрема Катерина Коцарь здобула бронзову нагороду на КЄ в біг-ейрі, а Наталія Казюк на відкритому юнацьк о м у ч е м п і о н а т і ~~Українці – серед кращих на п’єдесталі Швейцарії стала володаркою «золота» в слоупстайлі. Наставник наших спортсменів мукачівець Станіслав Кравчук зазначив: «Ми багато пропустили, було скасовано більшу частину міжнародних змагань – таких, як кубки світу та Європи. За відсутності тренувальної бази для фристайлистів у нашій країні нам майже не вдалось плідно попрацювати влітку та восени. Й усе ж ми не опустили руки – як і обіцяли, поставили солідну крапку наприкінці сезону». Михайло АРДАНИК

TT ДО СВЯТА

У ПАЛАЦІ ТЕЛЕКІ

БУДЕ «БОРЖАВСЬКА ПИСАНКА» В селі Довге на території палацу-фортеці графів Телекі, який збудований у 1712 – 1798 роках і є пам’яткою архітектури національного значення, 29 квітня відбудеться перша виставка-ярмарок «Боржавська писанка». Як повідомляють на сторінці у фейсбуці Довжанської ОТГ, всі охочі зможуть ознайомитись із творчістю місцевих мешканців, придбати для себе писанки чи великодній рушник, долучитися до майстер-класів із писанкарства. Буде й виставка малюнків наймолодших жителів громади

та оригінальні великодні дерева, прикрашені учасниками дійства. Нагадаємо, що 18 квітня на території палацу стартував перший із серії майстер-класів традиційних ремесел, започаткованих у рамках проєкту «Dovhe Castrum Art», який реалізовує ГО «Простір молоді» за сприяння Українського культурного фонду. Відвідувачі мали можливість спробувати себе у ткацтві, лозоплетінні, гончарстві, бісероплетінні, розписі по дереву, вишивці й навіть у ковальській справі.

TT ПОРАХУВАЛИ

92 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ

СПЛАТИЛИ КРАЯНИ ЗА ПЕРШИЙ КВАРТАЛ Протягом січня – березня закарпатці сплатили 92 млн грн військового збору для реформування української армії. У порівнянні з відповідним періодом 2020-го, це на 19,7 млн грн більше. Лише в березні-2021 в області зібрали 33,8 млн грн «па-

TT ФОТОФАКТ

тріотичного податку». Його платниками є фізособи-резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні; фізособинерезиденти, котрі отримують доходи в нашій державі; податкові агенти, нагадують у ДПС у Закарпатській області.

22 квітня відзначався День Землі. На нивах, що вже прокинулися смарагдовими травами й дихають теплом, коні тягнуть плуга, і леміш підрізує, а полиця перевертає скибу, слідом іде борона… Задоволені господарі! «Земля родить тоді, – розповідають Богдан та Іван Волощуки з с. Луг на Рахівщині, – коли орють добре, сіють вчасно, доглядають старанно». Коней своїх – Дереша та Пітьо – пан Богдан виростив із лошат. У парі вони трудяться третій рік. Звісно, й рілля, й худоба відчувають добру руку господаря. Батько Б. Волощука теж тримав коней, ремесло перейшло синові. Ось уже понад 20 років допомагає лужанам. Добра оранка навесні – щедра комора восени! Оксана ГОЛОВЧУК

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3 TT ПЕРШИЙ ЕТАП

ЛІТНІЙ СЕЗОН Минулої неділі на полях краю новий футбольний сезон розпочали з поєдинків першого етапу кубку Закарпаття. В 11-ти матчах, які були зіграні, суттєвих сенсацій не сталося. До прикладу, переможець зимової першості краю виноградівський «Севлюш» удома каменя на камені не залишив від великобичківської «Ялинки», у ворота якої влетіло 7 сухих м’ячів. Із них три – на рахунку кращого бомбардира зимової першості Михайла Чедрика. А от чинний чемпіон, іршавська «Бужора», здолала СК «Боржавське» лише реалізувавши два пенальті, які виконав Іван Веждел, тож 2:0 на користь першої. Перемогу на виїзді в Дубовому з місцевими «Карпатами» здобуває лінцівська «ЗіркаSPAR». Ця команда на початку другого тайму хоч і пропустила першою з пенальті, але в час, що залишився, зуміла не лише

СТАРТУВАВ 18 КВІТНЯ З КУБКА

зрівняти результат, а й здобути вікторію – 2:1. Тим часом фіналіст зимової першості – ФК «Терново» – продовжує кувати перемоги. У рідних стінах тернівці вже в першому таймі, фактично, оформили собі вагому заявку на лідерство, вколотивши три м’ячі у ворота «Заріччя». Натомість останнє відповіло лише одним влучним ударом. Тож 3:1 – перед матчем-відповіддю хороші шанси на потрапляння в наступний тур має саме «Терново». У матчі між «Невицьким замком» та «Вільхівцями» фаворитом зустрічі були останні. Представники Тячівщини підтвердили своє реноме й упевнено перемогли – 3:0. Натомість матч «Карпати» (Рахів) – «Тячів» вийшов рівним, як і сам результат, – 1:1. Нічиєю завершилося і протистояння «Золотарьово» (Драгівська ОТГ) – «Н. Коропець» (1:1), щоправда, гості відігралися завдяки пенальті. Тож хто піде

далі – вирішуватиметься в матчі-відповіді. Тересвянський «Авангард» удома мінімально поступився виноградівському ФК «JJ CLUB» – 0:1. «Поляна» на виїзді в Солотвині впевнено перемагає місцевий «Марамуреш» – 4:1. Хоча для «Поляни» все починалося не зовсім вдало, адже після першого тайму рахунок був 1:0 на користь господарів. Але у другій половині полянці зуміли 4 рази відзначитися у воротах «Марамурешу». «Медея» ж (Оноківська ОТГ) не мала жодних проблем у матчі з перечинським «Хіміком» – 4:0. Цікавим вийшов поєдинок у Руському Полі, де однойменна команда поступилася іванівському «Колосу», – 2:4. На першу роль вийшов кращий бомбардир останнього Михайло Лозинець, котрий тричі вразив ворота «Руського Поля». Загальний рахунок – 2:4. Роман СЕНИШИН

TT НАШІ ТАЛАНТИ

МАЙЖЕ СОТНЮ КАРТИН ТА ІКОН ІЗ БІСЕРУ ВИШИЛА МАЙСТРИНЯ З КАЛИН Майстриня-вишивальниця Тамара Магей із тячівських Калин добре знана. Напередодні Великодня вона вишила близько 20 пасхальних рушників і ще продовжує трудитися над двома. У всі вироби вкладає любов та доброту. Жінка займається рукоділлям із юних літ. А прищепила їй любов до такого ремесла мама. «Коли була малою, часто спостерігала за тим, як вона вишиває. І здавалося мені тоді справжнім дивом, як за допомогою нитки та голки «вимальовувала» на полотні квіти та візерунки. Мене зачаровував не тільки процес, а й атмосфера, що панувала в оселі, така невимушена та затишна», – пригадує. Тож коли Тамара Магей підросла, то й сама взялася за цю справу. Вишивала хрестиком, а згодом почала використовувати в роботі бісер. Перші роботи прикрашали оселю рукодільниці, згодом її талантом зацікавилися знайомі, з’явилися замовлення на виготовлення з бісеру весільних чи великодніх рушників, картин. Майстриня створювала різноманітні сюжети – при-

рода, ікони, казкові персонажі, тварини та люди. Вдома в жінки можна побачити лише частину творів – чимало інших прикрашають оселі рідних та друзів, а деякі знайшли власників за кордоном. Зокрема дві ікони подарувала відомій російській співачці Аніті Цой, у якої працювала як сезонна робітниця, ще дві передала до храмів у Вишньому Дубівцю та Калинах. Як розповідає Тамара Михайлівна, в її колекції понад 70 різних вишитих полотен, є чимало пасхальних та весіль-

них рушників. Вишила їх і для своїх синочків. Каже, як будуть женитися, аби мали подарунок від мами. «Працюю над картинами тільки тоді, коли маю настрій. У попередні роки я їздила на заробітки за кордон, так і там ще встигала вишивати», – розповідає. У рукодільниці ще чимало задумів. Ось нещодавно взялася за ікону «Тайна вечеря», що завдовжки 1,6 м. Як буде натхнення, то завершить її оз­ доблювати найближчим часом. Лідія БІЛАК, Тячівщина

TT СМАЧНЕ СВЯТО

ТИЖДЕНЬ УГОРСЬКОЇ КУХНІ

НА ЗАКАРПАТТІ ТРИВАТИМЕ З 14 ПО 16 ТРАВНЯ Цьогоріч Тиждень угорської кухні пройде в області вже вдев’яте і триватиме з 14 по 16 травня. Організатор – Закарпатська угорська туристична рада – має на меті популяризувати таким чином угорські традиційні страви серед місцевого населення та гостей краю – як із інших регіонів України, так і з-за кордону. У західноєвропейських країнах такі заходи тривають тільки один день, а в нас вирішили розширити подію на період з п’ятниці до неділі, вважаючи такий підхід більш ефективним. Основною умовою участі в Тижні є наявність

TT ПРИХОДЬТЕ

угорських страв у закладі та забезпечення акції на пропоноване меню в період програми: у п’ятницю знижка має бути 50%, в інші дні – 25%. Організатори пропонують долучитися до програми ресторанам, кав’ярням, цукерням, господарям сільських садиб, винних підвалів та іншим учасникам туристичного бізнесу! Також наголошують на необхідності дотримуватися карантинних вимог під час відвідин закладів. За подіями Тижня угорської кухні можна слідкувати на порталах www.kmtt.org та на фейсбуці Закарпатської угорської туристичної ради.

ДО ЮВІЛЕЙНИХ ДАТ – Із 3 травня до 30 червня в обласній медичній бібліотеці в Ужгороді діятиме виставка праць і світлин із нагоди ювілейних дат відомих організаторів охорони здоров’я на Закарпатті та науково-педагогічних працівників УжНУ професорів

ВИСТАВКА

Миколи Бакшеєва (до 110-річчя), Михайла Ганича (до 90-ліття), Олександра Кишка та доцента Юрія Бобика (в обох – до 95-річчя). Запрошують усіх бажаючих – у робочі дні, з дотриманням карантинних вимог.

4 ТЕМА

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT ПРОГНОЗИ

«КОРОНА» НЕ «КОРОНА», А ЗЕМЛЮ ОБРОБИТИ ТРЕБА ЯКИМ БУДЕ СІЛЬГОСПСЕЗОН 2021 РОКУ тже, що обіцяє поточний рік трудівникам ланів, а О значить, і всім, хто щодня споживає вирощені на закарпатській землі цибулю-картоплю-помідори? Питання актуальне, адже від дефіциту або надлишку сільгосп­ продукції залежить ціна, яку треба заплатити щодня за життєво важливі продукти.

ЦЬОГО РАЗУ САДИ НЕ ПОСПІШАЛИ ЦВІСТИ

Однозначно можна сказати, що урожай усіх культур буде, запевняє агроном Василь Яцканич. «Корона» чи не «корона», а люди продовжують обробляти землю, ставити теплиці й парники. Околиці Виноградова буквально біліють від тепличної плівки та агроволокна, поля засіяні зерновими, в садах теж триває робота. У березні було кілька теплих днів, стовпчики термометра в долині піднімалися до 20 градусів. На щастя, цей період був не настільки тривалим, щоб устигли зацвісти абрикоси, які зазвичай першими з дерев починають оживати. Вчасно настало похолодання, були нічні заморозки, тому ще не розквітлі кісточкові перенесли той місяць майже без втрат. Можливо, відсотків 10 урожаю абрикос пропало, припускає пан Василь, але в цілому цвітіння відбулося за стабільної плюсової температури. Ці попередні ознаки говорять про те, що персики, абрикоси, вишні та сливи можуть уліткувосени дати досить хороший урожай. Звичайно, якщо дерева заздалегідь обробляти від хвороб, слідкувати за достиганням. На Затисянщині та в селі Вербовець є кілька садів, які доглядаються за правилами агротехніки, збудовані холодильні ангари, й таким чином яблука зберігаються упродовж зими та без втрат потрапляють на стіл споживача. Йдеться, в першу чергу, про затисянські сади «Велла» і Ренет», закладені місцевими підприємцями. Порівняно невеликий сад заклав підприємець Володимир Драгун. Він має гарантоване джерело збуту для своїх яблук, адже є одночасно власником переробного мініпідприємства. Кількагектарна площа яблуневого саду розрахована виключно на потужності його мініцеху. Тут випускаються абсолютно натуральні соки, без усяких консервантів, розраховані для обмеженої кількості дитячих та інших закладів на Закарпатті. Як і інші садівники, пан Володимир стриманий у прогнозах, адже в будь-який момент погода може внести корективи. Та навіть успішний кінцевий результат щороку має свої особливості: одного натуральний сік виходить солодшим, іншого – з кислинкою.

ПОПИТ НА САДЖАНЦІ ЗРІС, БО Є ПРОБЛЕМА «ВІЛЬНОГО ЧАСУ»

Промислових масштабів садівництва в нас нема, каже садівник Іван Маршука, проте 2021-го досить непогано зріс попит на саджанці для особистих господарств. Коронавірус вніс свої корективи – багато закарпатців, повернувшись із Європи, раптом опинилися перед проблемою «вільного часу», й щоб заповнити його, звернули свою увагу на садівництво. Цього року, каже Іван Петрович, саджанці були нарозхват. Малину покупці забрали всю до стебла, добре пішли й фруктові дерева, користується популярністю й ківі. На жаль, торік із цією південною культурою не поталанило, погода зробила підступну підніжку. Приблизно в таку ж пору, коли внаслідок потепління молоденькі рослини почали розпускатися, І. Марушка переніс їх надвір, щоб адаптувати до зовнішніх умов. Аж тут під ранок ударив морозець, і з чотирьох сотень саджанців залишилося, може, десь 40. Крім того, що вирощує посадковий матеріал, пан Іван заклав собі фруктовий сад та виноградник. Стосовно урожаю, то поки все йде без несподіванок. Щоправда, весна трохи запізнилася, відповідно, цвітіння теж затрималося, й це може змістити терміни достигання. Але – як Бог дасть. Адже в садоводстві багато чого залежить від погоди.

НАША ЛОХИНА ВСЕ ОДНО ПЕРША Це, до речі, стосується й такої рослини, як лохина. За останні роки окультурена родичка яфин впевнено увійшла в асортимент ягід на ринках України та Європи. В період достигання роздрібні базари буквально чорніють від цієї справді цінної й вітамінної ягоди. Оптові та роздрібні потоки лохини свідчать про зростання як попиту, так і пропозиції. Мало того, вітчизняний ринок настільки наповнився нею, що виробникам уже час думати про експорт до ЄС, хоча й у тамтешніх країнах конкуренція зростає з кожним роком. Жорсткі умови на ринку збуту примушують краян шукати й демонструвати власні переваги в цьому сегменті. Й один із варіантів – вирощування ранніх сортів лохини. А в умовах закарпатського клімату додаються й

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 21.04.2021 р. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 2021337475. ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність Планована діяльність, згідно з робочим проєктом: «Розчистка русла р. Уж та р. Лютянка в с. Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області», розробленого ВКП «Закарпаттяводпроект» БУВР Тиси відповідно до завдання на проєктування, акта обстеження, полягає у відновленні функціонування русла р. Уж та р. Лютянка шляхом видалення твердих річкових наносів, очистки від деревних наносів та сміття загальною довжиною – 1093 м, у тому числі р. Уж ділянка №1 – 283 м, ділянка №2 – 265 м, р. Лютянка ділянка №3 – 545 м, із метою створення стійкого в плані русла задля збільшення пропускної спроможності річок у період підняття рівнів води. Створення умов для зменшення шкідливої дії паводкових вод, стабілізації берегової лінії та зменшення розмивної сили водного потоку.

2. Суб’єкт господарювання ФОП Данча Василь Васильович, РНОКПП 2766600097, 89000 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, смт Великий Березний, вул. Шевченка, буд. 41, кв. 19, тел. +38(099) 383-88-77.

3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення: Департамент екології та природних ресурсів За-

переваги погодних умов. Одне з господарств по вирощуванню лохини, «Угочо-беррі», знаходиться на Затисянщині. Директор підприємства Соболч Резеш розраховує, що й цього року ягоди будуть. У березневі дні провели профілактичну обробку, оскільки прохолода й висока вологість можуть сприяти хворобам. На урожай є сподівання, каже С. Резеш, проте через пізню весну достигання теж переноситься на тижденьдва. Утім, враховуючи, що прихід тепла затримався на всій території України, лохина дозріватиме пізніше скрізь. Отже, так чи інакше, наша закарпатська появиться на споживчому ринку раніше й може бути реалізована в бажаному обсязі. Знову- таки, якщо погода не принесе ще якісь сюрпризи.

ТЕПЛИЧНИЙ УРОЖАЙ – ЗА БУДЬ-ЯКОЇ ПОГОДИ Таким чином, садовина обіцяє принести потрібний урожай. Та й тримається вона в ціні, про що свідчать нинішні ціни на прилавках. Тим часом на сайті відомої фермерки Юлії Пелешкей подано оголошення про продаж за 15 тисяч доларів США (300 тис. грн) шестирічного саду. Це порівняно недорого, й закономірно викликало запитання до Юлії Іванівни – чи варто розлучатися з таким активом. Адже при такій вартості сад окупиться протягом одного сезону. Насправді, каже вона, це тільки перепост у соцмережах – сад продають на Ужгородщині (судячи зі змісту сторінки, господарі переїжджають в Угорщину). У неї ж самої підростає трирічний сад, яким опікуються діти. Про урожай-2021 говорити зарано. А взагалі, вважає Ю. Пелешкей, споживчий прилавок буде наповнений за будь-якої погоди.

карпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля отримання Висновку з оцінки впливу на довкілля, що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації.

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається в заголовку оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (в тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19),

Пам’ятаєте часи, коли почався процес аграрних реформ, роздержавлення радгоспів та паювання в колективних господарствах? Скільки виникало панічних запитань – хто нагодує народ, якщо не колгоспи? Як бачимо, ті позникали, людей на полях залишилося в десятки разів менше, але від цього магазини й базари не спорожніли. Скоріше, пустими полицями вони світили в еру колгоспів. Сьогодні є щонайменше дві причини, щоб не перейматися наявністю хліба-картоплі чи салату на столі, аргументує Юлія Іванівна. По-перше, відкритість кордонів не дасть закарпатцям «померти з голоду» – рання капуста, завезена з Балкан, ось уже другий місяць продається на наших прилавках, а вартість опустилася від 70 гривень на початку до 30 гривень на сере­ дину квітня. Місцева редиска, зелена цибуля теж є в продажу, щоправда, ціни явно вищі за тогорічні – щонайменше удвічі. «Букетик» редьки зараз продається по 10 гривень, але він є! По-друге, Закарпаття все більше переходить на тепличне господарювання. Плівкові конструкції нині заповнюють не лише традиційні території Великих Ком’ят – Заріччя – Боржавського, а й Оноку, Олешника, Оросієва, Рокосова… Захищені насадження менше залежать від погоди, а більшою мірою – від якості насіння й рівня технологій. Якщо й існує фактор погоди, то він впливає тільки на затрати по обігріву теплиць – приміром, цього року вони зросли. Відповідно собівартість огірків, капусти та інших ранніх овочів неминуче виявиться більшою, а отже, й городина коштуватиме дещо дорожче, ніж 2020-го. Сьогодні в теплицях уже вирощують мало не всі види городини, а крім того – полуницю, картоплю, розсаду тютюну…

спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів із дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період.

6. Державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

7. Орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, E-mail: central@ ecozakarpat.gov.ua, тел. (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного у абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 79 аркушах.

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними: в приміщенні Дубриницько – Малоберезької ОТГ у с. Дубриничі, вул. Центральна, буд. 55, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89210, із 23.04.2021 р., контактна особа – голова Дубриницько-Малоберезької ОТГ – Лавер Любов Іванівна.

НЗ

ТЮТЮННИЦТВО. ПРО «КОЛГОСПНІ ТЕХНОЛОГІЇ» – ЗАБУТИ

Вітчизняний тютюн знову починає привертати увагу тих, хто переробляє «доґан». Після того, як зарубіжні мегавиробники, скупивши тютюнову промисловість України, знищили тютюнництво, вітчизняні політики добилися прийняття законів, які дозволяють відроджувати галузь. Зрозуміло, щоб конкурувати із закордонними постачальниками сировини, доводиться забути про «колгоспні технології», а застосовувати новітні методи вирощування. Крім плантацій тютюнового «монополіста», які приписують Василеві Петьовці (він лобіював свого часу інтере­ си українських фермерів-тютюнників), є ще кілька менших господарств. Зокрема на Затисянщині на 5-ти га цю рослину вирощує фермер Калман Поп. Розсаду тютюна має із власного тепличного господарства, де використовує гідропоніку. Цей метод дає чимало переваг, зокрема в багато разів зменшує небезпеку захворюваності. Зновутаки, холодна весна примусила більше витрачатися на обігрів, констатує пан Калман. А крім того, доведеться дочекатися необхідного прогрівання ґрунту. Висаджуватиме розсаду після Орбана (в угорців так називається період похолодання з 11 по 13 травня, який несе загрозу заморозків). І врешті, для хорошого тютюну потрібне гарне літо, адже в наші краї ця культура мігрувала з сонячної Південної Америки. А от із садом не дуже поталанило, каже господар, бо 4 абрикоси таки підморозило.

КОВІД МОЖЕ ПОСПРИЯТИ АГРАРІЯМ На сприятливу погоду сподіваються і хлібороби. «Все залежне від нас ми робимо, – розповідає виноградівський фермер Михайло Агій. – Провели обробіток, підживлення, потім настає час вносити препарати для захисту рослин. Весна виявилася пізньою, але загалом і озимина, й весняні посіви мають стовідсоткове сходження. Зима була порівняно сніжною, тобто ґрунт має достатньо вологи. Тепер усе залежатиме від того, що вирішать у «небесній канцелярії», тому остаточний результат по зернових зможемо визначати, коли вони потраплять на склади». Як і в минулі роки, у Берегівському районі займаються полуницями. Більшість виробників теж переходять на тепличне вирощування – адже це гарантія бажаного урожаю. Немало аграріїв потребуватимуть робочих рук для його обробітку. Як і 2020-го, ковід може відіграти сприятливу роль для закарпатських фермерів-роботодавців. Епідемія так чи інакше стримує виїзд краян на заробітки, а отже, знайти робочі руки буде легше. Василь ГОРВАТ

Чопська міська рада оголошує конкурс на заміщення: - вакантної посади начальника відділу «Трудовий архів» Чопської міської ради Ужгородського району Закарпатської області. У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту за освiтньоквалiфiкацiйним рівнем спеціаліста, магістра, вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки. Стаж роботи на службі в органах місцевого самоврядування, на посадах державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше 2 років у сфері ведення архівної справи. Документи, що подаються для участі у конкурсі: заява про участь у конкурсі, заповнена особова картка (форми П-2ДС) з відповідними додатками, дві фотокартки розміром 3х4 см, копія документа, який посвідчує особу, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (кандидата на посаду), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, копії документів про освіту (підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня), копія військового квитка (для військовозобов’язаних). Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається начальником відділу кадрової роботи за адресою: м. Чоп, вулиця Берег, 2, кабінет №17 або за телефоном (0312) 71-12-42. Термін, протягом якого приймаються заяви, становить 30 днів із дати опублікування оголошення.

НЗ

ОСОБИСТОСТІ 5

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT ДО ЮВІЛЕЮ

ЛІДІЯ ПОВХ-ХОДАНИЧ: «МАЄМО НАВЧАТИ МОЛОДЕ ПОКОЛІННЯ БУТИ ЩАСЛИВИМИ» ІНТЕРВ’Ю З ПИСЬМЕННИЦЕЮ, ПЕДАГОГОМ, НАУКОВЦЕМ І ОДНОКУРСНИЦЕЮ

25

квітня святкуватиме гарний ювілей відома українська поетеса Лідія Ходанич (у літературі – Повх). Її твори введені у програми для дошкільних закладів, підручники та хрестоматії для дитячого читання в початковій школі. Лідія Петрівна – лауреат всеукраїнських премій «Благовіст» (2012), імені Зореслава (2009) та Наталі Забіли (2015), обласної – ім. Ф. Потушняка (2016, 2020), міської – ім. П. Скунця (2018). Та ще й кандидат педагогічних наук, доцент; відмінник освіти України, лауреат всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-1997»; член НСПУ. Ми разом навчалися на філологічному факультеті УжДУ, який, без сумніву, відіграв для кожного з нас доленосну роль. Тому й розмову починаємо зі спогадів про студентські часи.

ПЕРШІ ВІРШІ НАПИСАЛА ЩЕ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Твій перший виступ на університетській літстудії ім. Гойди мав ефект бомби. Усі ми були в захопленні. Ти явно проминула період учнівства. Кому й чому завдячуєш?

– Пам’ятаю наші літстудійні засідання. Здається, це було найцікавіше, найбільш хвилююче з усього, що відбувалося з нами в університеті. Нехай вибачають наші наставники, їхні лекції і практичні заслуговують на високу оцінку, особливо завдячую неординарному Павлові Чучці, строгому, монолітному Кирилові Галасу, заглибленому у своє Йосипу Дзендзелівському, а найбільше – світлому й ліричному Василеві Попу, водночас і керівникові літстудії… Однак так уже влаштований одержимий творчістю молодий розум. Я ж закінчила школу з золотою медаллю, виш – із відзнакою, словом, синдром відмінниці. Мені подобалося навчатися. Ці особливі години в університетській бібліотеці, колишній єпископській резиденції, де тоді ще були – пригадуєш? – старі столи, котрі пам’ятали, може, й Лучкая, а в коридорі висів старовинний канделябр, у якому кожен, наче крізь димку часу, бачив себе не менше, ніж ті, що на портретах у тогах… І учнівство було. Десь і донині в мене зберігаються десятки товстих зошитів, дрібно списаних віршами. Перші я написала ще в початковій школі й щиро принесла своїй першій вчительці на суд. Вдячна, що Ірина Йванівна не почала виправляти помилки, а сприйняла зміст, і головне – схвалила й передала знайомому, тоді вчителю з Великих Лазів Юрію Шипу. Так з’явилися кілька віршів дитини в районній газеті. І я багато читала, тепер мало хто так читає у школі.

«ЦЕ ЯК ДВІ КОПИЦІ: ГОРІТИ ВЕСЕЛІШЕ» Ти бачила себе після ~~Ким університету – письмен-

ницею чи педагогом?

– Звичайно, письменницею. У школу йти не хотіла: ще свіжою була пам’ять про сіру рутину. Ця праця здавалася нецікавою. Однак коли настав час розподілу, в мене вибору не залишалося: маленький син, хвора мама, творчий чоловік… Скільки було таких митей, коли доля чи то випробовувала на міцність, чи то по-справжньому зіштовхувала з письменницької стежки. Однак тепер уже розумію: все, що відбувалося зі мною, це, як у вірші М. Рильського, «два рівних є крила» – поезія і педагогіка, творчість і праця, що злилися для мене воєдино. Ти поєднала свою долю з Петром Ходаничем – художником і письменником, причому дипломованим письменником.

~~

Наскільки це вплинуло на творче мислення?

– Це як дві копиці: горіти веселіше. А якщо серйозно, то Петро був старшим, він на час нашого знайомства закінчив Московський літературний інститут і мислив якось широко, масштабно. Його навчали ті, за чиїми підручниками ми тут навчалися, чиї твори обговорював весь Радянський Союз. Його однокурсники стали літературною елітою в Молдові, Киргизстані, Росії… До думок Петра я прислухалася й сьогодні це роблю. Його оцінки точні, судження – далекоглядні. Та й він звик прислухатися до мене, бо ж є таке жіноче чуття, що дається без дипломів. Емоційний інтелект, таке модне сьогодні поняття, а по-нашому – інтуїція.

108 000 ЕКЗЕМПЛЯРІВ ПЕРШОЇ КНИЖКИ РОЗКУПИЛИ ЗА 2 ТИЖНІ публікації Твоїх ~~Попри «дорослих» віршів, пер-

шою була книжечка для дітей «Йшла ворона по перону», якою захоплювалися і батьки. Чи надходили тобі усні відгуки або листи?

– Я була дуже щирою мамою, тож писала для сина, а потім і для доньки від усього серця. Василь Поп на літстудії підтримав мій запал. Мені ж дитяче давалося так легко! Творила свій світ, де ростуть груші, говорять жабки, в діда живе баранець… Це тому, що я стала мамою в 20 років і добре розуміла малечу. А з іншого боку, моя мама саме тоді лікувалася в онкодиспансері, і я усвідомлювала, що вона нас покидає. Я дуже страждала від того, й між радістю життя та невблаганністю смерті світ дитинства видавався сонячним острівцем. Дитяча література для мене, крім усього іншого, ще й релакс. Перша книжка йшла до читача понад 7 років – через Київ. Завдячую Івану Малковичу, тодішньому редактору «Веселки», який уподобав мій ігровий стиль, відчув «запах Карпат» і не вимагав, щоб у виданні для дітей обов’язково були вірші про червоні прапорці чи дідуся Леніна. Рецензентом став відомий поет Василь Герасим’юк. А ось ужгородські редактори… На жаль, із відомих причин для них головною значилася червона атрибутика. Зате 1989-го моя прем’єрна книжка вийшла накладом у 108 000 примірників і роз’їхалась Україною. Таких тиражів в Ужгороді не було. Та й гонорар – піврічна зарплата вчителя! Коштувала «Йшла ворона по перону» 20 копійок, а найменша шоколадка – 27 коп. Ото батьки й купували малечі не шоколадку, а книжку. Ідеш містом – ось вона в руках хлоп’яти, ось дівчинка з нею… За кілька тижнів усі примірники розібрали. Моя колега привезла кілька аж із Черкащини – на підпис від

Е. Левадської… Важливо не розгубити, не розвіяти, бо ж не хлібом єдиним. Певний час Ти вчителювала. Чи задоволена результатом? Ким виросли Твої учні?

– Так, я працювала вчителькою української мови та літератури в ужгородських школах №8 та №19. Мої колеги – молоді Наталка Ребрик, Алла Галас, Ірина Даньків, Богдана Баглай, Клара Рінгер – імена, відомі в освіті нашого краю. У час зміни цінностей ми вкладали душу в усе, що робили. Організовували вечори, оформляли кабінети, розвивали знання і плекали любов до рідного. Петро Ходанич у майстерні готував стенди, малював портрети до уроків, Іван Ребрик спрямовував нас у краєзнавчій ниві… У 1997-му я стала лауреатом всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», отримала звання «Відмінник освіти України». Я шанувала кожного учня – вони шанували мене. Повір, це приємно, коли тебе окликають на вулиці й кажуть: «Ви були моєю улюбленою вчителькою», або ж: «Ми з вас брали приклад, тепер зізнаюся». Пам’ятаю, як Ти запросила на засідання літстудії свого вчителя. Тобто роль педагога для тебе завжди була важливою. А ким він є нині – в умовах переходу на «дистанційну», стрімкого прогресу, коли діти і внуки вчать старших користуватися гаджетами?

– Ого, яка в тебе пам’ять! Так, це був Олександр Угрин, унікальна людина, світла йому пам’ять. Син священника, своєрідна енциклопедія знань про культуру Закарпаття та світу, морально-етичний ідеал. Він багато читав і головне – розумів своїх учнів. Знаєш, як починав урок? Із театрального прийому. Заходить після дзвінка у клас і виголошує монолог Фамусова. Поки ми думаємо, що це відбувається, він закінчує ремаркою: «Ключі падають» – і кидає їх на стіл. А вже тоді вітається й називає тему уроку. Повір, не було в класі учня, який не побіг би після того шукати п’єсу Чехова. З ним радилися з усіх питань. І не було добріших людей від нього та його дружини Софії Федорівни. У час ґаджетів діти не горнуться так душею до вчителів, для них авторитет – інтернет, який все знає. Тому й живого спілкування тепер мало. А жаль. Бо педагог здатен змінити долю учня, професійно його спрямувати. А дистанційне – це, знаєш, на безриб’ї й рак риба. Які основні орієнтири має отримати молоде покоління в умовах світових катаклізмів?

– Письменники, вчителі, батьки – ми всі маємо навчати бути щасливими. Це не залежить від епохи, для цього й приходимо у світ. Як знайти гармонію між матеріальним і духовним, між своїм і чужим? Як реалізувати те, що дано людині в задатках? Як освітити цей світ добром і красою? Педагогіка – найконсервативніша з наук. І це добре. Головне її завдання – прищепити дитині вічні моральні цінності, решта – технології. Духнович писав грифликом, ми – кульковою ручкою, нові покоління – комп’ютером. Однак цінності не міняються: бути Людиною, стати ковалем свого щастя. Запитував Василь ГОРВАТ

~~

автора, для дитсадків. У мене були тисячі вдячних читачів, я ходила тоді окрилена, мені заглядало у вічі рожеве майбутнє. На першій презентації я так розхвилювалася, що вибігла із залу в сльозах. Звідки могли знати вчителі-організатори, що за кожним веселим безтурботним твором – сумні очі моєї хворої мами… Як сприймали мамину поезію Твої діти? Який вірш був найбільш рейтинговим?

– Знаєш, я в повсякденні намагаюся бути толерантною, нікому себе не нав’язую. Діти знали, що пишу, дещо читали, однак без фанатизму. Приходиш із уроків із другої зміни з купкою зошитів у портфелі, а донька з порога радісно: «Мамо, тут твій віршик у новому журналі!». Найкраще читав «Росла на груші грушка» син, здається, тоді третьокласник. На шкільному святі, в одязі козака. Сценку зіграв, як ті груші падали всім на голови. Бацав себе по маківці, аж шапка падала, і всі сміялися. А в дитсадку найбільшою популярністю користувалася, звичайно, «Жабка»: Журилась під осінь Малесенька жабка: Уже потемніла У соняха шапка І жовтими стали Листочки у клена, А я іще й досі Зелена-зелена!.. Якось читала лекцію про дитячу літературу вихователям дитсадків. На закінчення декламую «Жабку», а в залі добра половина повторює напам’ять зі мною: виявилося, вони вивчають «Жабку» за програмою. Її вже кілька разів друкували в журналі «Малятко». Є з десяток віршів, які без мого відома мандрують із книжки в книжку, з сайту на сайт, добре, хоч під прізвищем автора. Приємно, коли в підручниках для початкової школи, в читанках та хрестоматіях раптом знаходиш свої вірші. Я їх не «піарю», вони самі, як ті голопузики, пробивають собі шлях у люди.

~~

«ЛЮБЛЮ ЖИТТЯ, СПРАВЖНЄ, З ПОТОМ І ГІРЧИНКОЮ» року Ти отримала ~~Цього премію ім. Потушняка за

прозову книжку. Що тут підштовхує до вибору тої чи іншої теми?

– Мабуть, така закономірність: дуже дорослій людині до лиця щось серйозне. До прози я звернулася, щоб обговорити складні проблеми, з якими стикається кожен: сенс життя, цінність сім’ї і традицій, добро і зло, своє та чуже, сила духовного в матеріалізованому світі, – все те, що залишається з тобою до кінця, до останнього порога. Не

люблю витрачати час на розрекламовану порожню макулатуру чи то проповідницького, чи то менторського типу. Люблю життя, справжнє, з потом і гірчинкою. Усі мої герої – закарпатці, сучасники, а ситуації відомі й зрозумілі кожному, хто тут живе. Кожна епоха віддзеркалюється в знакових книжках – «Сусіди», «Птахи полишають гнізда»… Якою вона має бути про наше покоління?

– Можу продовжити: «Міст через Тису», «Чаша», «Перон», «Сейсмічна зона», «Дозоване повітря»… Це дуже суб’єктивно, письменник пропонує, а обирає світ. Я таку книжку пишу під символічною назвою «Битий Іван». Мій герой – закарпатець, через долю якого проноситься складна епоха. Заробітчанин, син скупої гірської землиці, недолюблений і недовчений, сім’янин і «легкар» водночас, чесний перед собою і в міру грішний перед світом. У нього є діти і предки, він не завжди відповідальний чи великодушний. Одне важливо: він не руйнівник! Це інтроверт-муравель, описаний ще Духновичем. Людина з поту і крові. Я бачу цю книжку наче картину з пазлів. Сьогодні такий тип мислення. Один пазл – місто, інший – село, цей – у вчорашньому, той – у майбутньому, або у творчості, в сім’ї, світі, громаді…

~~

ПЕДАГОГІКА – НАЙКОНСЕРВА­ТИВНІША З НАУК. І ЦЕ ДОБРЕ – ще один ~~Педагогіка бік Твого творчого й на-

укового життя. Має чим гордитися наш край у цій сфері?

– О, так! Уже кілька років працюю в колективі дослідників над «Педагогічною енциклопедією Закарпаття». Без перебільшення, це тисячі імен і фактів культурно-освітнього життя. Цікаво спостерігати, як одна людина чи якась подія тягнуть за собою появу новацій, і вже раптом – якісно інший рівень. А ще на тлі політичних змін. Ось, наприклад, був собі Антал Абт, випускник Віденського університету, викладав якийсь час у середині ХІХ ст. у гімназії, а потім виїхав у Румунію. Любив спорт, запалив ним гімназистів. І ось він – уже зачинатель спортивних гуртків в Ужгороді! Або ж пан Ігнатков: скромний учитель, який наприкінці того ж століття створив першу граматику ромської мови. Чи Олена Каневська, Олександр Угрин – педагоги-новатори, їхній досвід широко вивчався в Україні. Або наша гордість Олеся Калинич: за її методикою сьогодні працюють тисячі вчителів в Україні. А ще – авторські школи З. Жофчака , З. Баконія, Л. Гайду,

~~

~~

6 НАШ КОЛОРИТ

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT НА ВЛАСНІ ОЧІ

ПРО МОДУ ТА ТРАДИЦІЇ ЖІНОК ІЗ ТАБОРУ НАЙБАГАТШИХ РОМІВ УКРАЇНИ

Н

а Закарпатті в порівнянні з іншими регіонами країни ромів найбільше: тут проживає понад 100 тисяч представників цієї національності. Компактні поселення, або ж табори, є чи не в кожному місті або районі. Але серед усіх виділяються ті, що в Королеві та Підвиноградові неподалік румунського кордону. Насамперед – одягом: ви не побачите тут жінку в джинсах чи спортивних штанях – вони завжди у традиційних кольорових пишних сукнях, обшитих стрічками, паєтками або стразами. Огрядні чи мініатюрні, ці жіночки завжди виділяються в натовпі. Коли йдуть вулицею й на спідницях похитуються сотні складокхвиль – це просто заворожує! Стає цікаво: чому їх не торкається прогрес і не носять щось зручне та сучасне?

ЧУЖИХ ТУТ НЕ ЛЮБЛЯТЬ Днями випала нагода про це дізнатися. Нам вдалося потрапити в Підвиноградів, де громадський активіст Давид Богар розповів про традиційний одяг місцевих ромів. Виявляється, таких дійсно більше немає в Україні, та й серед закордонних вони виділяються прискіпливістю й повагою до традицій. Жінки та їхні сукні тут справді – на вагу золота (і в тому сенсі, що дуже дорогі, – вартість вимірюється в тисячах доларів, і в тому, що саме жінки тут передають традиції роду). У підвиноградівське поселення (налічує 3 000 осіб), потрапити непросто, хоча всім хотілося би привезти звідси репортаж. Річ у тім, що це – «закарпатська Конча-Заспа», тут живуть найбагатші роми України: великі маєтки, де кімнати облицьовані білим мармуром та позолотою, двори з ландшаф-

дізнатися більше. Згодом побачу дівчаток, які тримають за руку малечу, – також в об’ємних спідницях у складку. Дивуюся спершу: я таки вважала, що це – парадний одяг, і вдома його не носять. Як виявилося, ні. Таке ж пишне вбрання, хіба що не так густо розшите блискітками та стрічками, носять і в хаті, в ньому готують їжу та доглядають за дітьми. В маєтку Давида Богара нас зустрічає його дружина Катя. Знайомимося, кажу жартома, що приїхали робити репортаж про її та доньчин гардероб. «А, так, проходьте, ми вам приготували виставку», – каже молода жінка і проводить у будинок для гостей. Заходимо. Тут посеред мармуру й позолоти нас справді чекає ціла експозиція. Манекени на підставках, розташовані півколом, на них – десяток суконь 25-літньої Каті та її старшої доньки, 11-річної Принцеси. Тут заведено, що дівчатка дуже рано виходять

музей традиційного ромського одягу – у Підвиноградові чи Виноградові. «Якби Міністерство культури посприяло нам, то я сам надав би експонати до нього – ці ж сукні. Так роми ставали би відкритішими, й про нас люди знали би як про народ, котрий має свою культуру, зберігає її та продовжує традиції, – ділиться він. – Ми готові сприяти наповненню музею, я би й приміщення виділив. Готовий із душею в це вкластися. Чому це цікаво? Ромська нація дуже давня, але наші традиції, на жаль, згасають на очах. Ану погляньте: зараз із усіх ромів Закарпаття, а табори є всюди по області, тільки в Підвиноградові та Королеві ромські жінки ще носять традиційний одяг. На решті територій – уже давно ні. Перестали ще в 50-х роках минулого сторіччя. І це сумно. Саме тому нам дуже важливо це зберегти. От мені це дуже важливо!»

«УЯВІТЬ: НА СПІВБЕСІДУ ЙДЕ РОМКА В СУКНІ!»

тним дизайном та фонтанами... Звісно, людей цікавить цей парадокс – звідки в ромів, яких за стереотипом у нас вважають бідними, такий достаток?! Ну, але в Україні ніхто не любить, коли його запитують про джерело доходів, чи не так? Підвиноградівські мешканці – не виняток, тому доводиться деякий час переконувати юриста, голову місцевого правового центру для ромів та благодійного фонду «Роми Виноградівщини» Давида Богара (до речі, представника одного з давніх поважних родів у поселенні) допомогти нам зробити репортаж. Власне, чіпляюся за його фразу: «В нас люди не люблять, коли їх розпитують про будинки та дорогі меблі, тому буде важко знайти когось, хто би вас захотів прийняти. Ну, хіба я вам покажу сукні моєї дружини та доньки й розкажу про них». Так ми й опинилися у Підвиноградові.

«ПРОХОДЬТЕ, МИ ПРИГОТУВАЛИ ВАМ ВИСТАВКУ!» Приїжджаємо зранку. На вулицях іще небагато людей, діти доїдають свої сніданки й не висипали юрбами надвір. Дене-де біля воріт на стільчиках сидять жінки – в широких спідницях, про які мені так кортить

заміж, тому для неї саме час збирати придане. Дорогою жінка встигає розповісти, що це – святкові наряди, їх вдягають на весілля, хрестини чи ювілеї. Часом у ході однієї урочистої події встигають змінити й два наряди – аби все своє добро показати іншим. Для них із донькою ці сукні шили на замовлення в київському ательє. Фасони, колір, оздобу, як правило, ромки придумують самі – ідеї шукають в інтернеті. А от домашні виготовляють самотужки або в місцевих майстринь чи у Виноградові. Самі спідниці можна купити на тутешньому базарі, а вже далі оздобити їх стрічками чи паєтками-стразами – у знайомої швачки або самій, вручну. Догляд за таким убранням вимагає прискіпливості. Прати це все можна тільки вручну, й самій же доводиться лагодити, якщо десь щось зачепиться і відірветься. За кілька хвилин приходить Давид Богар, ми розмовляємо, а Катя йде готувати каву та чай і каже між іншим, мовляв, піду перевдягнуся з домашнього.

«ХОЧУ СТВОРИТИ МУЗЕЙ РОМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ» Починаємо, власне, з того, що в Давида є ідея створити

Цікавлюся, як же так сталося, що тутешні роми – єдині, хто зберіг традицію так одягатися?

– Справа у прогресі та процесі інтеграції ромів – от усе через нього і згасає, – відповідає Давид Богар. – Річ у тім, що ці традиції як цінності не кожен розуміє. Не те, що поза ромською громадою, а й навіть власне роми! Я сам займаюся їх інтеграцією: громадська організація, правовий центр, які очолюю, сприяють цьому. Але ми стараємося так інтегрувати ромів у суспільство, щоб ці цінності не загубилися. Аби все було на своїх місцях – щоб і роботу мали, і традиції зберігали. Два роки тому вперше вдалося офіційно працевлаштувати жінку із селища – на консервний завод у Ніжині.

– Ого, так далеко! Невже тут, вдома, так важко знайти роботу?

– Її завжди важко знайти ромам. А у випадку з жінками ми стикаємося ще й із дискримінацією: сучасний роботодавець не дуже хоче, аби вони працювали в традиційному вбранні. Так-от, із директором того заводу ми домовилися, що вона приходитиме на територію в сукні, а вже в самому цеху перевдягатиметься. Факт, що її прийняли, – дуже важливий. Бо коли до тебе на співбесіду заходить така жіночка в широкій спідниці до землі – одразу виникає тисяча думок: як вона збирається виконувати роботу? Тому так, нашим жінкам дійсно складно працевлаштуватися, – каже Д. Богар.

ДІД ІГНАТ, ШПОРИ ТА ЕРА РОМСЬКОГО ДОБРОБУТУ Утім, значна більшість підвиноградівських ромок не ходять на роботу. Вони доглядають дітей (сім’ї тут традиційно багатодітні) та дім. Працюють чоловіки – переважно на заробітках: їдуть на кілька місяців у Росію, будують та облицьовують маєтки всередині. Давид каже, що в Підвиноградові (роми тут мешкають уже понад 300 років, це одне з найдавніших на Закарпатті їхніх поселень) не прийнято бути бідним. Хто працює – заробить і на гарний дім, і на сукні дружині та донькам.

– Колись і тут роми жили бідно, вони продавали вироби із бляхи (водостічні труби, дека) в українських чи мадярських селах. Але то були дуже невеликі заробітки. Власне, започаткував добробут у селі мій дід Ігнат після Першої світової. Він навчив наших робити шпори (Залізні печі. – Авт.). Тут поблизу завжди селяни мали теплиці, ґазди стали купувати їх від ромів – так і почалася ера добробуту. Один шпор продавали за 50 рублів – на той

час добрі гроші. Ну, а потім почалися заробітки. Зараз люди мають свої бізнеси – у мене, наприклад, кілька магазинів, а ще підприємство, де виготовляють гіпсові колони та інший декор для інтер’єру.

«У ВАС МОДА НА БРЕНДИ, А В НАС СВОЯ, РОМСЬКА» Нарешті до зали повертаються святково вбрані Катя та її доньки: Принцеса й молодша Софійка, років п’яти. Заходять також хлопці – старшому на вигляд років 6, меншому – два. У Каті загалом п’ятеро дітей. Йдемо розглядати колекцію суконь. Говорить Давид, дівчата мовчки кивають, усміхаються.

НЗ

Він показує сукні. Каже, що це все вихідний одяг старшої доньки та дружини – таке вбрання дівчатка починають носити, коли їм виповнилося 7. З того часу батьки починають справляти такий гардероб і для них, не лише для дружини. Розповідає, що вдома все це нема де складати в шафах, для нас на виставку відібрали тільки найкраще та найдорожче: «Ці речі шили на замовлення в Києві, у студії бальних суконь, із тими швачками ми давно співпрацюємо. Це все ручна робота. Є сукні нові, модні, а є традиційні». Пояснює, що традиційні вони, насамперед, за кроєм. Тобто низ із задньої спідниці та своєрідного фартуха-запаски спереду і блуза з рукавами. Це, фактично, костюм-трійка: низ, верх та фартух.

– Іще має бути хустка?

– Не обов’язково, це вже як собі жінка захоче. В нас до церкви навіть не вимагають носити хустки, – каже Давид Богар. Хоча на вулиці зауважую, що жінки, яким за 40, – усі в хустках, молоді та дівчата – переважно простоволосі. Питаю у Принцеси, яка з цих суконь її улюблена. Дівчинка показує на білу з червоними вставками та сором’язливо усміхається. Батько зауважує, що вона свого часу зробила справжній фурор серед місцевих жінок – це новий фасон, має вставки з хутра білої норки, такої досі тут ще ні в кого не було! Питаю, як таку красу оцінюють чоловіки. Не секрет, що жінки гарно вдягаються і для того, аби привернути їхню увагу.

– У вас у суспільстві мужчини реагують на бренди – Дольче Габана там чи Валентіно вражають. А в нас своя мода. Ми по сукні одразу бачимо: о-о-о!

– В сенсі – файна дівка?

– Або її батько. Чи чоловік. Тобто вони мають досить грошей, аби донька чи жінка виглядали якнайкраще.

– Вам як батькові та чоловіку, певно, доводиться також розкошелюватися – на сукні для своїх дружини та доньки? Давид усміхається. «Я справляюся», – каже коротко.

– А от якщо, наприклад, ваша Принцеса захоче вчитися, піде в коледж, а там усі дівчата ходять у джинсах і футболках...

– От як захоче, то ходитиме в університет, але – в сукні. Вона ромка, і має себе захищати. Вона не має цього заперечувати. Я така, як є, і приймайте мене такою. Це не погано, щоб ви розуміли! Просто треба ламати ці стереотипи, що роми – якась нижча нація, крадуть, не хочуть працювати... Ні, ми маємо свою культуру та традиції. І гордимося цим. Це ромська мода – а чого би й ні? Адже світ стає прекрасним, коли в ньому є різні люди й різні традиції, вони відкриті й діляться одне з одним, і ми живемо мирно разом у нашому краї. Тетяна КОГУТИЧ, Ужгород – Підвиноградів Фото Сергія Гудака

НЗ

КарпатАРТ 7

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT МЕЛЬПОМЕНА

TT ЗАРИСОВКА

РЕЖИСЕРСЬКИЙ ДЕБЮТ РУДОЛЬФА ДЗУРИНЦЯ ТА ПІДЛІТКІВ

ЗНАЄ МИХАЙЛО ГЛЮДЗИК

«ПЕС, ЯКИЙ ЗІРВАВСЯ З ЛАНЦЮГА»: А

ктор Закарпатського академічного українського муздрамтеатру ім. братів Шерегіїв, лауреат однойменної обласної премії в галузі театрального мистецтва Рудольф Дзуринець вам добре відомий завдяки ролям Ганса Кіфера у виставі «Краще залишайся мертвим», Лео у «Спадкоємці», Біла в «Ідеальному весіллі». Нещодавно він дебютував у ролі режисера: поставив хореографічну драму «Пес, який зірвався з ланцюга». Глядач її поки не бачив, але ми вирішили вивідати деталі, адже матеріал виявився складним. Утім, із ним добре впоралися вихованці Рудольфа з театральної студії «Дар», котра вже 5-й рік діє при головному храмі Мельпомени краю. хто запропонував ~~Рудольфе, взятися за постановку?

– Директор театру Василь Марюхнич. Якось ще перед першим локдауном зателефонував і попросив зайти. Вже в кабінеті сказав, що має для мене серйозну пропозицію: театр виграв грант (Мова про українсько-польський проєкт «Дві культури – одна Європа» Програми транскордонного співробітництва. – Авт.) і отримав право на постановку вистави. «Я би хотів, щоби ви це зробили, ви ж керівник студії», – резюмував. Єдина умова – вистава мала бути польського драматурга. Матеріал довго довелося шукати?

– Дуже важко знайти щось на просторах інтернету. По допомогу звернувся до знайомої, директорки київського театру «Берегиня» Ільїни Генсіцької. Вона скинула перелік п’єс польських драматургів. Зупинився на «Казці про пса, який зірвався з ланцюга» (У нас назва – як у заголовку) Петра Ровіцького. Мій друг актор і режисер Михайло Фіщенко сказав, що дуже філософська п’єса, мовляв, «тобі буде важко поставити» і «такий матеріал ставлять на професійних акторах».

~~

зрадів, коли Фіщенко сказав: «Приємно здивований. Виходить, навіть зі студійцями можна поставити такий матеріал, який добре читається». Директору теж дуже сподобалося. Казав, що у виставі «читав символи й не розумів, як можна таку серйозну драматичну постановку зробити». Додав, що нашому театру не завадили б постановки таких казок, які вчать і дітей, і батьків. Я чекав також на критику, бо це стимул рости й рухатися далі. Словом, досить із дітей робити дітей…

– В моїй студії не діти, а підлітки (Сміється – Авт.). Найстарший – Андрій Карпій, йому 17. Решті – 14 – 15 років. Дорослі діти, які багато чого не розуміли у п’єсі, задавали купу запитань. І це мені дуже подобається. Бо я ж актор, і в мене теж завжди виникало чимало запитань до режисера, зокрема як виправдати свій образ. Був приємно вражений, що діти ходять у театральну студію не тільки для того, щоб покривлятися, насправді вони розуміють, чому прийшли. Й найприємніше – з 20-ти вихованців половина хоче вступати в театральний виш чи відділення. Тому сподіваюся, що ви-

~~

у чорні трико, щоб створити відчуття біомаси, яка, у свою чергу, створює довкола Пса певні обставини. А діти ж у мене різні – є худенькі, повніші, високі, менші. Одягли, й потім половина плакала, почали писати у приват: «Не буду, я соромлюся». Я пояснив: розумієш, ти на сцені не Тіна, не Макс, не Еріка, ти – той персонаж, якого граєш, і мусиш розуміти, як би він поводився в запропонованих обставинах. Ми створюємо продукт, який хочемо показати людям, тому не повинні думати, в чому вдягнені. Казали, що зрозуміли. Не важко було переключатися з актора на режисера?

– Я зрозумів, що режисером бути класно, якщо ти актор. Одна справа, коли режисер дає тобі завдання й ти виконуєш, і зовсім інша, коли ти на його місці й можеш показати, чого від студійців хочеш. Ти переносиш на себе ті події, образ, думаєш, як би це зробив сам. От у мене є Андрій із велосипедом, котрий грає у виставі Блудного лицаря. Було важко, бо він, катаючись, мав одночасно виконувати трюки й говорити. Я намагався йому показати, але в мене нічого не вийшло з велосипедом (Сміється – Авт.). Такими діями й зацікавив підлітків ходити у студію?

– Головне те, що вони мені довіряють. Бачив, як горять цим матеріалом і хочуть показати щось серйозне, заодно довести батькам, що можуть і ось заради чого ходять на заняття. Бо, чесно, батькам важко пояснити, що таке театральна студія. Нерідко думають, що це прийти, розповісти віршик, поаплодувати. А коли береш серйозну психологічну п’єсу, то це захоплює дітей. Тепер вони кажуть, що наступна буде ще «жоще», гратимуть трагедію. Ми й раніше робили з ними постановки, але тільки уривки з вистав нашого театру, а тут – ціла п’єса. Я поставив її сам, не звертався по допомогу до режисерів, сам шукав музику. Оцінили й сказали, що вона підібрана грамотно. Режисерська робота Тебе захопила?

– Так, але в театрі бачу себе тільки актором, бо мені подобається ця діяльність, сам процес. Я працюю не для звання чи медалей, а для себе й для глядача. Хочу постійно дивувати, щоб глядач розумів, що я – різноплановий, а не актор певного амплуа. Тому постійно вчуся, самовдосконалююся. А режисерська робота – так, це для театральної студії окей, певний досвід. Я й справді по-іншому починаю розуміти, чого від мене хоче режисер. Я пишаюся студійцями, здивований їхньою витримкою. Після допрем’єрного показу телефонували батьки, дякували, бо діти повернулися додому, переповнені емоціями. Директор теж їх хвалив. Ти казав, що не міг спати кілька днів перед показом.

–Так. Пригадую, якось Фіщенко перед однією з прем’єр ділився, що не може спати. Я тоді співчутливо махав головою, але тільки тепер, коли вдягнув на себе режисерське пальто, зрозумів, що це таке. Останній тиждень взагалі не спав, Леся заспокоювала (Дружина Олеся теж акторка театру, – Авт.). Попросив її прийти на репетиції, щоб сказала свою думку. Від коментарів утримувалася, але запевнила: ти рухаєшся правильно. Мені снилося, що я музику не доробив, десь образ не той створив. Найважче дійти до того моменту, коли маєш показати готовий продукт. Бо доти ти контролюєш процес, направляєш дітей, думаєш над світлом, музикою. А коли приходить день показу, то ти за пультом і вже не можеш сказати: «Максе, голосніше» чи «Владо, дай більше характеру». Діти беруть процес у свої руки. Й вони зробили це так круто, що вау! То все, Ти вже заспокоївся, «народив» п’єсу?

– Ні, бо прем’єру ще не бачив глядач, а він – головний критик. Принаймні для мене й вихованців.

P.S. Показ прем’єри запланований 8-го травня на великій сцені. За деталями стежте на сайті театру. Розмовляла Оксана ШТЕФАНЬО

тоді саме «Псу…» надав ~~Чому перевагу?

– Знаєш, дуже глибока ідея в ній проглядається. То, скоріше, не казка, а філософська притча. Якщо коротко, то це історія пса, який постійно жив на прив’язі й якось випадково зірвався. Ланцюг і Будка (також дійові особи) пропонують йому: йди, ти можеш спробувати волю, а якщо набридне, то повернешся. На його шляху зустрічаються різні персонажі, трапляються різні пригоди: Кліщі, які хочуть випити з нього кров; Королева сміття, котра закриває його в клітку й продає на аукціоні; Скакова лошиця, яка, як і він, постійно в неволі й скаржиться, що жокей ганяє її по арені, тому і втекла; Дятел, якого батьки змушують працювати в сімейному бізнесі, а він не хоче. Фінал – Пес повернувся назад… Я використовував тут елементи біомеханіки Меєрхольда. Й от головне завдання моєї постановки – людина, народжена в неволі, ніколи не зможе бути вільною. Той пес ніби відчув волю, але не знає, що з нею робити. Цікаво. Що сказала художня рада?

– Це був допрем’єрний показ, тільки для колег. Грали на малій сцені, хоча вистава для великої, але там тоді тривав ремонт. Над нею працювали пів року – з перервами через локдауни й карантин. Художниця п’єси Віра Степчук, одна зі «студійок» Тіна Легеза асистували мені, колега Дмитро Сньозик допомагав із пластикою. Ми дуже переживали, бо я як головний режисер поєднав у собі функції освітлювача сцени та звукорежисера. Словом, я

~~

ховуємо потенційних акторів нашого театру. Як же Ти пояснив, що від них хочеш?

– Спочатку прочитав п’єсу я, потім – діти й сказали, що нічого не зрозуміли. Ми почали розбирати, про що йдеться, аби зрозуміти, де зерно, що хочемо донести, які емоції викликати у глядача. Як не крути, але всі ми певною мірою є заручниками: роботи, обставин і т. п. Я пояснив вихованцям: дивіться, ви ж не можете піти кудись після школи, не повідомивши про це батькам? У кіно чи з подругою погуляти. Ви завжди «тікаєте» з дому й кажете: от закінчу школу, поїду вчитися, й «мам, ти мені не будеш розказувати, що робити». Хоча в мене трохи інша ситуація, ніж у них, бо я з інтернату. Потім їдуть учитися й телефонують додому, приїжджають до батьків, бо сумують. Навіть тоді, коли вже мають власні сім’ї, все одно тягне додому. Навіть якщо взяти Україну. Все життя боролися за волю, а коли отримали, то не знали, що з нею робити. Але ми сильна духом нація, волелюбна. Так само й цей Пес. У мене в танцювальному пролозі є момент, коли народжуються його брати-песики. Я це не показую, але трьох втопили й одного поклали на ланцюг... Пса грає Макс Луцик, а ще на ролі Патриція Ватуля. Я вже згадував Тіну Легезу, котра чи не найдавніше у студії. Якось сказала мені: «Я постійно граю бабусь». Пояснив, що в неї така харизма, їй це пасує. Чому важко з підлітками працювати? В них дуже багато комплексів. Віра Степчук запропонувала такий художній хід: одягнути всіх

~~

Н

аш край здавна відомий багатими традиціями пісенного та інструментального фольклору, де поєднуються риси багатьох національних культур – української, угорської, словацької, чеської, румунської, єврейської тощо. У процесі історичного розвитку їх синтез викристалізувався в єдину мистецьку палітру Закарпаття, яка складається з елементів різних етнічних культур, а також західних та східноєвропейських професійних музичних традицій.

~~

~~

~~

Фото надав Р. Дзуринець

СОТНІ ПІСЕНЬ

~~

~~

До носіїв і пропагандистів нашої духовної спадщини треба зарахувати й Михайла Глюдзика, котрий зберігає у своїй пам’яті сотні народних пісень. Він народився 30 серпня 1941-го в с. Худльово на Ужгородщині в багатодітній селянській родині. Талант успадкував від батька, якого Всевишній наділив гарним голосом і тонким музичним слухом, тож заспівував у роті під час служби в чехословацькій армії. Його син Михайло співав уже в лавах радянської, потім – у полі, на роботі, будь-де, коли мав таку можливість. Каже, що поповнював свій репертуар протягом десятиліть. Пригадую кінець 1970-х. Я навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, а Мішко-бачі (саме так ми його називали), працював там столярем і був своєрідною зіркою закладу. Викладачі нерідко просили його щось заспівати. Художники тягнулися до нього, з ним було цікаво поговорити на будь-яку тему. Особливо зблизилися з ним і неодноразово гостювали в нього Василь Тимко, Іван Маснюк, Михайло Шваб, Іван Небесник та інші педагоги, які глибоко поважали М. Глюдзика й цінували його талант. До слова, він був активним учасником хору викладачів училища «Цімборове», виступи якого й мені пощастило чути. Донині його часто запрошують бути старостою на свальбах, бо знають, що й заспіває, і пожартувати вміє. Пан Михайло добре пам’ятає весільний обряд рідного села, який свого часу записав із його вуст відомий фольклорист Іван Хланта – разом із піснями включив до збірника «Вчора була неділенька». Ще підлітком М. Глюдзик навчився грати на губній гармошці. Їх має вже цілу колекцію, в тому числі й унікальні екземпляри, яким, мабуть, не один десяток літ. Вечорами в селі на місточку, що в центрі, неподалік хати Михайла, збиралися двоє-троє музикантів і віртуозно грали ансамблем на тих гармошках. Довкола збирався чималий гурт дітей та молоді – із задоволенням слухали їхній імпровізований концерт. Навчаючись у Мукачівському училищі червонодеревників, яке закінчив 1960-го, продовжував займатися музикою, грав у духовому оркестрі, згодом, в армії, – на трубі у складі полкового. Відслуживши, влаштувався у навчальній майстерні УжДУ. Але його творча натура тягнулася до творчих людей, тож 1969-го став майстром виробничого навчання відділу художньої обробки дерева в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. З уже згаданим хором «Цімборове», організованим у 1987-му, часто й успішно виступали на різних культурно-мистецьких заходах, їздили навіть у Рим. Понад 20 літ Михайло Глюдзик співає у церкві рідного села, а в останні роки виконує обов’язки провідного дяка. Він досконало знає церковний канонічний спів. Особливим розмаїттям у його репертуарі відзначаються колядки і щедрівки світського характеру. Зокрема – «Вганяла Ганька яру пшеничку», «Заказав Іван коня сідлати» та інші. А також церковні колядки «Небо і земля», «Нова радість стала», «Нині, Адаме, розвеселися», «По всьому світу стала новина» тощо. Чимало знає й духовних пісень, які «збуджують високі почуття й думки. Слухачі проймаються радісними відчуттями й емоційним піднесенням. Бо ж прилучитися до співу – означає скупати душу в золотому промінні сяйва, відчути повноту життя і радість єднання з Богом», – пише Іван Хланта у своїй вступній статті про пісенну творчість карпатського самородка Михайла Глюдзика. Володимир МИШАНИЧ

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 26 КВІТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:05 Новини.

08:05 Суспільна студія. Головне.

09:05 Д/ф «Розщеплені на атоми».

12:00 Хлилина мовчання: День чорнобильської трагедії.

12:01, 13:10, 18:20 Суспільна студія.

15:10, 21:25, 00:30 Спорт.

15:20, 18:55 Д/п «Чорнобиль. Відродження».

16:30 Т/с «Гордість».

17:25 Д/ц «Дикі тварини».

20:00 Спецпроєкт «Люди Зони».

21:35 «Зворотний відлік».

23:30 Перша шпальта.

00:40 Д/ц «Світ дикої природи».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 18:30, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:20, 1 2 : 2 0 , 14:15 «Одруження наосліп».

15:50 «Мисливці за нерухомістю».

17:10 Х / ф « Н а в ч и мене кохати».

20:45 Х/ф «Трансформери: Помста полеглих».

23:45 Х/ф «Кінець світу».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного».

12:25 Х/ф «Візит інспектора».

ВІВТОРОК 27 КВІТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05 Суспільна студія. Головне.

09:30 Х/ф «Самсон і Даліла».

11:05 Солодка дача.

12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія.

15:10, 21:35, 00:10 Спорт.

15:20 UA:Фольк.

16:30 Т/с «Гордість».

17:25 Схеми. Корупція в деталях.

18:55 Д/ц «Супер - чуття. Особливий загін».

19:55 Д/ц «Боротьба за виживання».

21:55, 00:20 Спорт. Аспект.

22:00 Д/ц «Робота в дикій природі».

23:00 Наші гроші.

00:30 Д/ц «Світ дикої природи».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 18:30, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:20, 1 2 : 2 0 , 14:15 «Одруження наосліп».

15:50 «Мисливці за нерухомістю».

17:10 Х / ф « Н а в ч и мене кохати».

20:45, 21:45 Свати.

22:50, 23:50 Т/с «Кухня».

00:50 Х/ф «Сусіди: на стежці війни».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

14:15 Х/ф «Трьох потрібно прибрати».

16:05 «Чекай на мене. Україна».

20:00 «Подробиці».

21:00 Речдок.

22:05 Слідство вели...

23:55 Т/с «Любов за законом».

08:30 Т/с «Надприродне».

11:10 Х/ф «Вірус».

12:50 Х / ф « С к а й лайн».

14:40 Х/ф «Скайлайн 2».

16:50 Х/ф «Бамблбі».

19:00 Від пацанки до панянки.

21:20 Х/ф «Метелик».

00:00 Х/ф «Щоденники Чорнобиля».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 00:00 Час новин.

08:10 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30 Машина часу.

10:10, 18:10, 00:10 Д/c «Найбільші танкові битви».

11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

12:40 Д/с «Історія навколо нас».

13:00 Час. Підсумки тижня з Анною Мірошниченко.

14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки».

15:30 Автопілот.

16:10 Д/с «Злочини в тилу війни».

17:10 Д/с «Таємнича світова війна».

19:30 «Кондратюк у Понедельник».

20:30 Вечір з Яніною Соколовою.

20:55 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

11:00 «Позаочі».

12:25 Х/ф «Сіссі».

14:35, 15:30, 16:30, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:05 Слідство вели...

23:55 Т/с «Любов за законом».

08:30 Т/с «Надприродне».

11:00 Х/ф «Повітряна в’язниця».

13:10 Екси.

15:10 Хто зверху?

19:00 Де логіка?

20:00 Improv Lіve Show.

21:00 Х/ф «11 друзів Оушена».

23:20 Х/ф «Мистецтво обману».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 00:00 Час новин.

08:10 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30 Машина часу.

10:10, 18:10, 00:10 Д/c «Найбільші танкові битви».

11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

12:40 Д/с «Історія навколо нас».

13:10 Д/с «Бойовий відлік».

14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки».

15:30 Автопілот.

16:10 Д/с «Злочини в тилу війни».

17:10 Д/с «Таємнича світова війна».

19:30 «Дійові особи».

20:55 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

22:00, 23:00 Т/с «Епоха честі».

22:00, 23:00 Т/с «Епоха честі».

08:45 Факти. Ранок.

09:10, 19:20 Надзвичайні новини.

10:05, 13:15 Х/ф «Той, хто біжить по лезу - 2049».

12:45, 15:45 Факти. День.

13:40 Секретний фронт.

14:40, 16:15 Х/ф «Людина з залізними кулаками».

16:55 Х/ф «Центуріон».

18:45, 21:00 Факти. Вечір.

20:05 Теорія змови.

21:25 Т/с «Пес».

22:35 Свобода слова.

00:00 Х/ф «Ешер».

09:25 Т / с « Д ж е й н Ейр».

13:25, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:45 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама».

19:05 Детектор брехні.

20:15, 22:45 Т/с «Метелики».

08:00 «Невідома версія».

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Звичайний Чорнобиль».

10:55 «Зіркові долі».

11:25 «Моя правда».

12:15 Х/ф «Тіні забутих предків».

13:55, 19:00, 00:45 Т/с «Суто англійські вбивства».

15:40 Х/ф «Безбатченки».

17:20 Х/ф «Мачуха».

20:55 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:45 Т/с «Профайл».

08:05, 16:50 «Випадковий свідок».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10 Т/с «Смертельна зброя».

11:55, 13:15, 21:25 Т/с «Пес».

12:45, 15:45 Факти. День.

13:45, 16:15, 22:40 Т/с «Розтин покаже».

17:00 Х/ф «Початковий код».

18:45, 21:00 Факти. Вечір.

20:15 Г р о м а д я н с ь к а оборона.

10:25 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:25, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:40 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама».

19:05 «Таємниці ДНК».

20:15, 22:45 Т/с «Папаньки».

23:00 Т/с «Доньки-матері».

08:00 «Невідома версія».

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Спеція».

10:20 «Зіркові долі».

10:50 «Моя правда».

11:40 Х / ф « Ч о р н а Рада».

14:20, 19:00, 00:45 Т/с «Суто англійські вбивства».

16:05 Х/ф «Хід конем».

17:30 Х/ф «Раз на раз не приходиться».

20:50 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:40 Т/с «Профайл».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

08:40 Х/ф «Розпад».

10:35, 19:30 Т/с «Коломбо».

12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

12:50 Х/ф «Атака Юрського періоду».

14:40 «Легенди карного розшуку».

17:50 «Таємниці світу».

18:20 «Свідок. Агенти».

23:10 «Саша. Дитина Чорнобиля».

00:00 Х/ф «Афера під прикриттям».

15:15, 19:50 Їжа богів.

16:10, 21:45 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом.

17:05, 20:50 Він і вона.

18:00 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна.

22:35 Народження континентів.

23:30 Друга світова війна: свідчення війни.

00:30 Таємниці королівських вбивств.

09:40 Х/ф «Чорний яструб».

12:15 «Цілком таємно-2017».

12:55 «Загублений світ».

18:00 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом».

20:25 Т/с «Опер за викликом-5».

22:30 «Гроші».

23:45 «Дубинізми».

00:15 Х/ф «Крижані акули».

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Світ».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

09:50 Мисливці за дивами.

10:45 Місія: краса.

11:45 Реальна містика.

13:50, 15:30 Т/с «Жіночий лікар 4».

17:10 Т/с «Виклик 2».

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Чужі гріхи».

23:10 Т/с «Чорна квітка».

08:45 Правда життя.

10:15 Речовий доказ.

11:25 Код доступу.

12:25 Містична Україна.

13:20 Природа сьогодення.

14:20, 18:55 Ігри імператорів.

09:00 Х/ф «Загін особливого призначення».

10:40, 12:50, 19:30 Т/с «Коломбо».

14:40 «Легенди карного розшуку».

16:50 «Випадковий свідок».

17:50 «Будьте здорові».

18:30 «Акцент».

23:15 Х / ф « У б и т и «Шакала».

00:40 «Реальні злочинці».

08:25 Х/ф «Кікбоксер-2».

10:15 Х/ф «Кікбоксер-3».

12:05 «Загублений світ».

18:00 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом».

20:25 Т/с «Опер за викликом-5».

22:30, 00:05 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

09:50 Мисливці за дивами.

10:45 Місія: краса.

11:45 Реальна містика.

13:50, 15:30 Т/с «Жіночий лікар 4».

17:10 Т/с «Виклик 2».

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Чужі гріхи».

23:10 Т/с «Ніколи не здавайся».

08:55 Правда життя.

10:30 Речовий доказ.

11:40 Код доступу.

12:35 Містична Україна.

13:30 Природа сьогодення.

14:25, 19:00 Ігри імператорів.

15:20, 19:55 Їжа богів.

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 5».

15:35 Т/с «Дарую тобі життя».

16:40 Т/с «Донька».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:40 «Exatlon Hungary».

23:40 Церемонія вручення премії «Оскар».

13:00 Т/с «Клятва».

14:10 Т/с «Приватний детектив Магнум 3».

15:25, 20:40 Т/с «Хрещена мати».

16:55 Т/с «Касл».

18:05 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:45 Новини.

19:55 «Фокус».

16:15, 21:45 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом.

17:10, 20:50 Він і вона.

18:05 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна.

22:35 Народження континентів.

23:30 Друга світова війна: свідчення війни.

00:30 Таємниці королівських вбивств.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Сім’я-2021».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 5».

15:35 Т/с «Дарую тобі життя».

16:40 Т/с «Донька».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:40 «Exatlon Hungary».

23:40 Х/ф «Розкрадачка гробниць: Лара Крофт».

13:00 Т/с «Клятва».

14:10 «Серед акул».

15:25, 20:40 Т/с «Хрещена мати».

16:55 Т/с «Касл».

18:05, 00:55 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:20 Новини.

19:55 «Фокус».

22:05 Т/с «Наше мале село».

23:15 «Історія нашого життя».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки».

10:45 «Судові справи».

11:55 Т/с «Поліцейські в дії».

13:00, 18:30 Новини.

13:30 «Суперзірка».

13:50 Х/ф «Зоонаглядач».

16:00 «Звана вечеря».

17:00 «Сонце, сіно, село 2».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35, 22:40 «Інкогніто».

23:45 Т/с «Мафсторія 11».

00:20 Д/с «Понівечені тіла 2».

10:10, 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс».

10:55 Т / с « Д о к т о р Квін 4».

11:50, 18:45 «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

15:00 «Фольклорика».

15:25 Т/с «Дон Маттео».

16:30 «Громадянин за дверима».

17:25 Д/с «Шовковий шлях».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Те найкраще ще попереду».

23:25 «Репортери».

00:00 «Нічні новини».

00:10 Т/с «Заправка».

00:40 Д/с «Подорожі».

09:00 «Жива панорама».

09:30 Д/с «Тіні руїн».

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:30 «Віч-на-віч».

11:00 Т/ф «Емоційні вправи».

12:15 «Пісенні хвилини».

22:05 Т/с «Наше мале село».

23:15 «Поза домом».

23:50 «Легенди живуть із нами».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки».

10:45 «Судові справи».

11:55 Т/с «Поліцейські в дії».

13:00, 18:30 Новини.

13:30 «Суперзірка».

14:00 «Нове житло».

15:00 «Поради власникам будинків».

16:00 «Звана вечеря».

17:00 «Сонце, сіно, село 2».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «Нове життя 3».

23:35 Т/с «Гробарі».

10:10, 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс».

10:55 Т/с «Доктор Квін 4».

11:50, 18:45 «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

15:00 «Фольклорика».

15:25 Т/с «Дон Маттео».

16:35 «Словаччина в картинах».

17:25 Д/с «Шовковий шлях».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Відпочинок на Тенеріфе».

23:00 Новини та коментарі.

23:25 Т/с «Перш ніж помремо 2».

00:25 Х/ф «Те найкраще ще попереду».

09:00, 12:50 «Жива панорама».

09:30 Новини з регіонів.

09:45 «Життя в регіонах».

12:30, 19:30 М/с.

13:15 «Велоподорожі».

13:30 «Орієнтація».

13:55 Д/с «Шлях».

14:25 «Покоління».

14:50 Д/ф «Відомий словацький фотограф Карол Каллаї».

15:20 Д / ф « П а м ’ я т і Чорнобиля».

15:55 «Автосалон».

16:25 Російський т/ж.

16:50 Д/с «Маленькі секрети великих картин».

18:00 Новини з регіонів.

18:10 Новини.

18:25, 22:05 Д/с «Родина».

18:55 Д/с «Спортивні надії».

19:15 Фестиваль з Банської Бистриці.

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 Д/ф «Чорнобиль: Остання битва Радянського Союзу».

22:35 Науково-популярна прогр.

23:25 Х / ф «Мама Рома».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:35 М/ф «Дуда і Дада».

09:00, 10:00, 13:00 На часі.

09:15, 10:15, 13:15, 17:00, 19:50 Д/ф.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Мистецький вимір.

12:05 «З вірою в житті».

12:30 «Печери Угорщини».

12:58 Анонси.

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Т/с «Еліза».

16:00 Мій тиждень.

16:25 Євромах.

19:30, 20:30 Деталі.

21:30 «Улюблена географія».

21:55 «Свідки».

22:25 З тижня на тиждень.

22:50 «Карта».

23:20 «Портрет».

23:45 «Майстер своєї справи».

10:30 Російський т/ж.

11:00 Т/ф «Пані Берта Гарлан».

12:30, 19:45 М/с.

13:15 «Велоподорожі».

13:25 Д/ф «Чорнобиль: Остання битва Радянського Союзу».

14:20, 18:30 Д/с «Родина».

15:00 Т/ж «ВАТ».

15:25 Д/ф «Іменини, або Розповіді про телебачення».

15:55 Український т/ж.

16:45 Футбол.

19:00 «Ангели-охоронці».

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 Д/ф «Чаплін проти Гувера».

22:05 Д/ф «Герой нашого часу: Павел Бранко».

23:00 Дискусійна прогр.

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Дуда і Дада».

08:40 Територія спорту.

08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Мій тиждень.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 Т/ж «З дитиною та про дітей».

12:30 «Академія кожного».

12:58 Анонси.

13:20, 14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Т/с «Еліза».

16:00 Роман Сов’як - у мережі.

16:35 Завтра-сьогодні.

17:00, 19:50 Д/ф.

21:30 Духовна година.

22:30 «Лісовими стежками».

22:55 «П’ять континентів».

23:20 «Ангел гастрономії».

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 28 КВІТНЯ

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05 Суспільна студія. Головне.

09:30 Х/ф «Самсон і Даліла».

11:05 Солодка дача.

12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія.

15:10, 21:35, 00:10 Спорт.

15:20 UA:Фольк.

16:30 Т/с «Гордість».

17:25 Наші гроші.

18:55, 22:00 Д/ц «Робота в дикій природі».

19:55 Д/ц «Боротьба за виживання».

21:55, 00:20 Спорт. Аспект.

23:00 Програма з Майклом Щуром.

00:30 Д/ц «Світ дикої природи».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 18:30, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:20, 1 2 : 2 0 , 14:15 «Одруження наосліп».

15:50 «Мисливці за нерухомістю».

17:10 Х / ф « Н а в ч и мене кохати».

20:45, 21:50 Свати.

22:55, 23:55 Т/с «Кухня».

00:55 Х/ф «Сусіди 2».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 «Позаочі».

12:25 Х/ф «Сіссі - молода імператриця».

ЧЕТВЕР 29 КВІТНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:35 Новини.

08:05, 09:05 Суспільна студія. Головне.

09:30 Х/ф «Цар Соломон. Наймудріший з-поміж мудрих».

11:05 Зроблено в Україні. Пасха.

12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія.

15:10, 2 1 : 3 5 , 0 0 : 1 0 Спорт.

15:20 UA:Фольк.

16:30 Т/с «Гордість».

17:25 Програма з Майклом Щуром.

18:55, 22:00 Д/ц «Робота в дикій природі».

19:55 Д/ц «Світ дикої природи».

21:55, 00:20 Спорт. Аспект.

22:20 Д/ц «Дикі зграї».

23:00 Схеми. Корупція в деталях.

00:30 Д/ц «Супер-чуття».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 18:30, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021».

11:20, 1 2 : 2 0 , 1 4 : 1 5 «Одруження наосліп».

15:50 «Мисливці за нерухомістю».

17:10 Х / ф « Н а в ч и мене кохати».

20:35 Чистоnews.

20:40 Свати.

21:45 Право на владу.

00:45 Х/ф «Телефонна будка».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

14:35, 15:30, 16:25, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:05 Слідство вели...

23:55 Т/с «Любов за законом».

08:30 Т/с «Надприродне».

11:10 Х/ф «Пікселі».

13:00 Екси.

15:10 Хто зверху?

19:00, 20:00 Вар’яти.

21:00 Х/ф «12 друзів Оушена».

23:40 Х/ф «Екстрасенси».

08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 00:00 Час новин.

08:10 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30 Машина часу.

10:10, 18:10, 00:10 Д/c «Найбільші танкові битви».

11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

12:40 Д/с «Історія навколо нас».

13:10 Д/с «Бойовий відлік».

14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки».

15:30 Автопілот.

16:10 Д/с «Злочини в тилу війни».

17:10 Д/с «Таємнича світова війна».

19:30 «Велика політика».

20:55 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

22:00, 23:00 Т/с «Епоха честі».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 «Позаочі».

12:25 Х / ф « С і с с і : Важкі роки імператриці».

14:35, 15:35, 16:30, 21:00 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

22:05 Слідство вели...

23:55 Т/с «Любов за законом».

08:30 Т/с «Надприродне».

10:50 Х/ф «Простачка».

12:50 Екси.

15:10, 19:00 Хто зверху?

21:00 Х/ф «13 друзів Оушена».

23:40 Х/ф «Номіс».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 0 : 0 0 , 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 00:00 Час новин.

08:10 Д/с «Світ завтрашнього дня сьогодні».

09:30 Машина часу.

10:10, 18:10, 00:10 Д/c «Найбільші танкові битви».

11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

12:40 Д/с «Історія навколо нас».

13:10 Д/с «Бойовий відлік».

14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки».

15:30 Автопілот.

16:10 Таємниці війни.

17:10 Д/с «Таємнича світова війна».

19:30 « П р я м и м т е к стом».

20:55 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

22:00, 23:00 Т/с «Епоха честі».

10:10 Т/с «Смертельна зброя».

11:55, 13:15, 21:25 Т/с «Пес».

12:45, 15:45 Факти. День.

13:30, 16:15, 22:40 Т/с «Розтин покаже».

17:05 Х/ф «Найманий вбивця».

18:45, 21:00 Факти. Вечір.

20:15 Секретний фронт.

10:45 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:25, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:45 Т/с «Слід».

18:00 «СуперМама».

19:00 «Мій секрет».

20:20, 22:45 Т/с «Папаньки».

23:05 Т/с «Доньки-матері».

08:00 Моя правда.

08:50, 0 9 : 3 0 « М у л ь тфільм».

09:00 «Телемагазин».

10:00 «Спеція».

10:50 «Зіркові долі».

11:40 «Моя правда».

12:30 Х/ф «Цвітіння кульбаби».

13:50, 19:00, 00:50 Т/с «Суто англійські вбивства».

15:50 Х/ф «Мачуха».

17:20 Х/ф «Ти - мені, я - тобі».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Т/с «Профайл».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Сімнадцятий трансатлантичний».

10:45, 12:50, 19:30 Т/с «Коломбо».

14:45 «Легенди карного розшуку».

16:50 «Випадковий свідок».

17:50 «Вартість життя».

18:30 «Акцент».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10 Т/с «Смертельна зброя».

11:55, 13:15, 21:25 Т/с «Пес».

12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День.

13:30, 16:15, 22:40 Т/с «Розтин покаже».

16:25 Х/ф «Код доступа «Кейптаун».

18:45, 21:00 Факти. Вечір.

20:15 Анти-зомбі.

00:30 Х/ф «Людина з залізними кулаками».

10:55 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:25, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:45 Т/с «Слід».

18:05 «СуперМама».

19:05 «Як вийти заміж».

20:15, 22:45 Т/с «Папаньки».

23:00 Т/с «Доньки-матері».

08:00, 11:25 «Моя правда».

08:50, 0 9 : 3 0 « М у л ь тфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:45 «Спеція».

10:35 «Зіркові долі».

12:15 Х/ф «Заради сімейного вогнища».

13:55, 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

15:50 Х/ф «Раз на раз не приходиться».

17:10 Х/ф «Небезпечно для життя».

21:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:50 Т/с «Профайл».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

23:10 Х/ф «Акселератка».

00:55 «Реальні злочинці».

09:20 Х/ф «Атлантичний рубіж: Воскресіння».

11:05 «Загублений світ».

18:00 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом».

20:25 Т/с «Опер за викликом-5».

22:30, 00:05 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

09:50 Мисливці за дивами.

10:45 Місія: краса.

11:45 Реальна містика.

13:50, 15:30 Т/с «Жіночий лікар 4».

17:10 Т/с «Виклик 2».

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Чужі гріхи».

23:10 Т/с «Мій любий знайда».

09:00 10:25 11:35 12:30 13:25

Правда життя. Речовий доказ. Код доступу. Містична Україна. Природа сьогодення.

14:25, 19:00 Ігри імператорів.

15:20, 19:55 Їжа богів.

16:15, 21:45 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом.

17:10, 20:50 Він і вона.

18:05 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна.

22:35 Народження континентів.

23:30 Стежина війни.

00:30 Таємниці королівських вбивств.

09:00 Х/ф «Ніагара».

10:45, 12:50, 19:30 Т/с «Коломбо».

14:45 «Легенди карного розшуку».

16:50 «Випадковий свідок».

17:50 «Правда життя».

18:30 «Акцент».

22:50 Х/ф «Таємниця «Чорних дроздів».

00:40 «Реальні злочинці».

08:20 Х/ф «Храм черепів».

10:15 Х/ф «Кришталеві черепи».

12:05 « З а г у б л е н и й світ».

18:00 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Т/с «Опер за викликом».

20:25 Т/с «Опер за викликом-5».

22:35, 00:10 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

09:50 Мисливці за дивами.

10:45 Місія: краса.

11:45 Реальна містика.

13:50, 15:30 Т/с «Жіночий лікар 4».

17:10 Т/с «Виклик 2».

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Чужі гріхи».

23:10 Слідами.

23:50 Т/с «За законами воєнного часу 2».

08:50 10:20 11:30 12:25 13:20

Правда життя. Речовий доказ. Код доступу. Містична Україна. Природа сьогодення.

14:20, 00:30 Ігри імператорів.

15:15, 19:55 Їжа богів.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Блакитна планета».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 4».

15:35 Т/с «Дарую тобі життя».

16:40 Т/с «Донька».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:40 «Exatlon Hungary».

23:40 Т/с «Бальтазар 2».

00:50 Т/с «Приватні детективи 2».

13:00 Т/с «Клятва».

14:10 Т / с « Б а т ь к о тигр».

15:25, 20:40 Т/с «Хрещена мати».

16:55 Т/с «Касл».

18:05 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:35 Новини.

19:55 «Фокус».

22:05 Т/с «Наше мале село».

23:15 «Класний номер».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки».

10:45 «Судові справи».

11:55 Т/с «Поліцейські в дії».

13:00, 18:30 Новини.

13:30 «Суперзірка».

16:10, 21:45 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом.

17:05, 20:50 Він і вона.

18:00, 22:35 Народження континентів.

18:55 ТОП 10: Таємниці та загадки.

23:30 Стежина війни.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 Т/ж ЄС.

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 4».

15:35 Т/с «Дарую тобі життя».

16:40 Т/с «Донька».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:40 « E x a t l o n Hungary».

23:40 Т/с «Бальтазар 2».

00:50 Т/ж «Пропаганда».

13:00 Т/с «Клятва».

14:10 «Класний номер».

15:25, 20:40 Т/с «Хрещена мати».

16:55 Т/с «Касл».

18:05, 00:50 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:20 Новини.

19:55 «Фокус».

22:05 Т/с «Наше мале село».

23:15 Т/с «Приватний детектив Магнум 3».

14:00 «Нове житло».

15:00 «Поради власникам будинків».

16:00 «Звана вечеря».

17:00 «Сонце, сіно, село 2».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «Слов’яни».

22:30 Х/ф «Перевізник».

00:30 Т/с «За склом 2».

10:10, 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс».

10:55 Т / с « Д о к т о р Квін 4».

11:50, 18:45 «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

14:45 «Фольклорика».

15:10 Т/с «Дон Маттео».

16:20 «Зведи дім, посади дерево».

17:25 Д/ф «Шовковий шлях».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. Лотерея.

21:30 Х/ф «Вбивства в Юра».

23:05 «Новини та коментарі».

23:30 Д/ф «Історія мафії».

00:30 Т/с «Мафія вбиває тільки влітку».

09:00, 12:50 «Жива панорама».

09:30 «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО на Словаччині».

09:45 Д/с «Цехи і мануфактури».

10:30 Український т/ж.

11:00 Х/ф «Подруга для нас двох».

12:00 «Пісні з архіву».

12:30, 19:30 М/с.

13:15 «Велоподорожі».

13:30 Д/ф «Чаплін проти Гувера».

14:25 Д/ф «Герой нашого часу: Павел Бранко».

15:25 «Мій діагноз».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки».

10:45 «Судові справи».

11:55 Т/с «Поліцейські в дії».

13:00, 18:30 Новини.

13:30 «Суперзірка».

13:50 «Нове житло».

15:00 Поради власникам будинків.

16:00 «Звана вечеря».

17:00 « С о н ц е , с і н о , село 3».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 «Інкогніто».

22:40 «На межі».

23:30 Інформ. прогр. «Сім».

00:30 Д/с «Понівечені тіла 2».

10:10, 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс».

10:55 Т / с « Д о к т о р Квін 4».

11:50, 18:45 «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

14:55 «Фольклорика».

15:25 Т/с «Дон Маттео».

16:30 «Гайда на город».

17:25 Д/с «Шовковий шлях».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Золоті часи».

22:35 Д/с «Слабкості суспільства очима жінок».

23:20 Новини та коментарі.

23:45 Т/с «Поки ти не спиш».

00:40 Х/ф «Вбивства в Юра».

09:00, 12:50 «Жива панорама».

09:30 «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО на Словаччині».

09:45 Д/с «Цехи і мануфактури».

10:30 Угорський т/ж.

11:00 Х/ф «Подруга для нас двох».

11:50 Популярні мелодії.

15:55 Угорський т/ж.

16:25 Футбол.

18:25 Д/с «Родина».

18:55 «Ангели-охоронці».

21:00 Новини.

21:10 Д/ф «Іспанія - рай між двома світами».

22:00 Д/ф «Мікробіом: Дивовижна сила черевної порожнини».

23:00 Д/ф «До хреста».

23:55 «Кінорама».

00:20 Т/ж «Мистецтво».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 1 1 :1 0 Дит яч ий простір.

08:15 М/ф «Дуда і Дада».

08:40 Романо лав.

08:55, 16:00 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20, 20:05 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Європейське перепуття.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 «В сім’ї».

12:30 «Печери Угорщини».

12:58 Анонси.

13:20, 14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Т/с «Еліза».

16:10 Мистецький вимір.

16:35 Територія спорту.

17:00 Д/ф.

19:50 На часі.

21:30 «Постаті».

21:55 «Угорська хроніка».

22:25 «Карпатський басейн».

22:45 Т/ж «Спадщина».

23:10 «Карта».

23:35 «Лісовими стежками».

12:30, 19:30 М/с.

13:25 Д/ф «Іспанія, рай між двома світами».

14:20 Д/ф «Мікробіом: Дивовижна сила черевної порожнини».

15:30 Т/ж «Мистецтво».

16:00 Д/ф «Ромська община: З вами вдома».

16:25 Ромський т/ж.

16:50 Д/ф «Малі таємниці великих картин».

17:20 «Життя в регіонах».

18:00 Новини з регіонів.

18:10 Новини.

18:25 Д/с «Родина».

18:55 «Ангели-охоронці».

21:00 Новини. Лотерея.

21:10 «Мій діагноз».

21:45 Футбол.

00:05 Т/ф «Ніколи не траплялося».

08:00, 11:00, 15:00 Докладно.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Дуда і Дада».

08:35 Територія спорту.

08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20 На часі.

09:35, 10:35, 13:20 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Роман Сов’як - у мережі.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:00, 21:00 Новини.

12:05 «Ромашка».

12:35, 23:00 «Академія кожного».

12:58 Анонси.

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Т/с «Еліза».

16:00 Європейське перепуття.

16:25 Концерт.

17:00, 19:50 Д/ф.

21:30 «Угорці які змінили світ».

22:20 «Сім’я 2021».

22:40 «Жива церква».

23:30 «Література та книга».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 30 КВІТНЯ

08:05, 09:05 Суспільна студія. Головне.

09:30 Х/ф «Цар Соломон. Наймудріший з-поміж мудрих».

11:05 Солодка дача.

12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія.

15:10, 21:35, 00:10 Спорт.

15:20 UA:Фольк.

16:30

Т/с «Гордість».

17:25 Перша шпальта.

18:55 Д/ц «Робота в дикій природі».

19:30, 22:00 «Дикі зграї».

19:55 Д/ц «Світ дикої природи».

21:55, 00:20 Спорт. Аспект.

23:00 Д/ц «Боротьба за виживання».

00:30 Д/ц «Супер-чуття».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 18:30, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:20, 12:20, 14:15 «Одруження наосліп».

15:50 «Мисливці за нерухомістю».

17:10 Х/ф «Навчи мене кохати».

20:10 Чистоnews.

20:15 Ліга сміху.

23:15 Вечірній квартал.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 «Позаочі».

СУБОТА 1 ТРАВНЯ

08:05 Д/ц «Дикуни. Дикі забави в зоопарку Сан-Дієго».

09:05 Відтінки України.

09:40 #ВУКРАЇНІ.

10:10 Люди Зони.

11:05, 16:55 Древо. Писанки.

11:25, 16:05 Солодка дача.

12:00 Х/ф «Легенда про княгиню Ольгу».

15:00 Країна пісень.

17:25 Х / ф « П р и г о д и Жуль Верна. Загадковий острів».

19:10, 21:25 Х/ф «Ісус. Бог і людина».

23:00 Урочисте богослужіння Православної Церкви України з нагоди Світлого Христового Воскресіння.

08:00 «Сніданок».

10:00, 18:20 Світ навиворіт.

14:00, 15:05, 16:10, 17:15 Свати.

19:30 ТСН.

20:10 Чистоnews.

20:15 Вечірній квартал.

22:15 Жіночий квартал.

23:20, 00:20 Світське життя.

09:00 «Готуємо разом».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 Х/ф «Королева бензоколонки».

12:40 «Сходження Благодатного вогню в Храмі Гроба Господня».

14:20 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика».

НЕДІЛЯ 2 ТРАВНЯ

11:00 12:00 14:35 15:45 16:35 17:45 19:15 20:20 21:00, 21:25 22:00 00:25

Недільна Свята меса Римсько-Католицької Церкви в Україні. Концерт. Пісні про кохання. Концерт Романа Скорпіона. Концерт. Наталія Валевська. Д/ф «Бовсунівські бабусі». Х/ф «Сватання на Гончарівці». Дивні створіння. Д/ц «Боротьба за виживання».

23:55 Новини. Д/ц «Дикі тварини». Х/ф «Пригоди Жуль Верна. Загадковий острів». Спецпроєкт «Зупини мене, якщо зможеш».

08:00 «Сніданок».

09:00 «Лото-Забава».

09:45, 10:55 Світ навиворіт.

18:15 Українські сенсації.

19:30 ТСН.

21:00 Х/ф «Лара Крофт -розкрадачка гробниць: Колиска життя».

23:15 Х/ф «Трансформери: Помста полеглих».

09:00 «Готуємо разом».

10:00, 11:00, 12:00 «Інше життя».

12:50 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика».

14:40 Т/с «Джерело».

12:25

Х/ф «Зорро».

14:45, 15:40, 16:30, 00:40 Речдок.

18:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

21:00 Х/ф «Татусі без шкідливих звичок».

22:55 Слідство вели...

09:30

Т/с «Надприродне».

11:10 Від пацанки до панянки.

13:20 Вар’яти.

15:20 Де логіка?

16:20 19:10 21:00 23:20

Х/ф «Метелик». Х/ф «Васабі». Х/ф «8 подруг Оушена». Х/ф «Кілер-псих».

08:10, 20:55 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

08:15 Форшмак.

08:45 Натхнення.

09:30 Машина часу.

10:10, 18:10, 00:10 Д/c «Найбільші танкові битви».

11:10 Д/с «Найнебезпечніші польоти».

12:40 Д/с «Історія навколо нас».

13:10 Д/с «Бойовий відлік».

14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки».

15:30 Автопілот.

16:10 Д/с «Злочини в тилу війни».

17:10 Д/с «Таємнича світова війна».

19:20 «ПОЛІТКЛУБ з Віталієм Портніковим».

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

22:00, 23:00 «Епоха честі».

16:15 Т/с «Джерело».

20:00 «Подробиці».

20:30 «Місце зустрічі».

22:00 Д/п «Паломництво на Святу землю».

23:00 «Великоднє богослужіння. «.

10:15,

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10, 20:05 Дизель-шоу.

11:45, 13:15 Х/ф «Колонія».

12:45, 15:45 Факти. День.

14:10, 16:15 Х/ф «Важка мішень».

16:35 Х / ф « Р а п т о в а смерть».

18:45 Факти. Вечір.

22:50 «На трьох».

23:50 Т/с «Вижити за будь-яку ціну-3».

12:00 «Як вийти заміж».

13:10,

14:50, 18:05 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

19:00, 22:45 «Холостяк».

00:10 «Мій секрет».

08:00, 11:40 «Моя правда».

08:50, 09:30 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

10:00 «Спеція».

10:50 «Зіркові долі».

12:30 Х/ф «Руда фея».

13:40, 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

15:20 Х/ф «Ти - мені, я тобі».

16:50 Х/ф «Принцеса на бобах».

20:55 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

22:35 Х/ф «Людина в зеленому кімоно».

23:55 Х/ф «Заручниця».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

09:00 Х/ф «Посейдон» поспішає на допомогу».

лотоверхого собору ПЦУ.

08:10, 10:00 Kіds’ Tіme.

08:15 Х/ф «Помста пухнастих».

10:05 Орел і Решка.

12:10 У кого більше?

14:00 М/ф «Суперсімейка» 1-2.

18:40 Х/ф «Месники» 1-2.

00:20 Х/ф «Погнали».

Х/ф «Назад у майбутнє-3».

12:00, 13:00 Х/ф «Парк юрського періоду».

12:45 Факти. День.

14:45 Х/ф «Парк юрського періоду-2».

17:00 Х/ф «Парк юрського періоду-3».

18:45 Факти. Вечір.

19:10 Х/ф «Світ юрського періоду».

21:35 Х/ф «Ріддік».

23:40 Х/ф «Альфа».

08:15

08:00

Д/с «Неймовірні винаходи».

08:40 Натхнення.

08:50, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

09:10 Автопілот.

09:30 Майстри ремонту.

10:15 Форшмак.

10:35 Медекспертиза.

11:10 Гончаренко рулить.

11:30 Бла-бла Таксі.

12:15 Індійський фільм.

15:15 Концерт.

17:10, 23:10 Д/c «Друга світова війна: свідчення війни».

18:20 Невигадані історії.

19:00 Д/c «Майстри війни».

20:10 Рандеву.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:20 Вечірній преЗЕдент.

21:35 Вікно в Америку.

22:00 Д/c «Загадки нацистських злочинів».

00:00 Пасхальна утреня і Літургія святителя Івана Золотоустого з Михайлівського Зо18:10 Х/ф «Агент Лев».

20:00 «Подробиці».

21:00 Х/ф «Школа гарних дружин».

23:00 Х/ф «Королева бензоколонки».

00:30 Х/ф «Приходьте завтра».

08:10 08:15 10:20 12:20 15:10 18:00 21:00 00:40

Kіds’ Tіme. М/ф «Суперсімейка 2». Х/ф «К-9». Х/ф «Месники». Х/ф «Месники: Ера Альтрона». Х/ф «Месники: Війна нескінченності». Х/ф «Месники: Завершення».

Improv Lіve Show.

09:50

«Неймовірна правда про зірок».

10:50 «Мій секрет».

12:05 Т/с «Папаньки».

17:00 «Хата на тата».

19:00 «Майстершеф».

21:50 «Звана вечеря».

23:45 «СуперМама».

08:00 08:50, 09:50 10:40 11:30 15:15

Зіркове життя.

09:30 «Мультфільм». «Моя правда». «Невідома версія». Х/ф «Генріх VIII». Т/с «Чорний трикутник».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

22:50 Х/ф «Біля тихої пристані».

00:05 Х/ф «Доброго ранку!».

08:45 Х/ф «Два капітани».

12:55 «Випадковий свідок».

14:05 Х/ф «Текумзе».

16:05 Х/ф «Бінго Бонго».

09:00

Х/ф «Містер і місіс Сміт».

11:10, 13:00 Т/с «Пес».

12:45 Факти. День.

18:45 Факти тижня.

21:15 Х/ф «Тілоохоронець кілера».

23:35 Х/ф «Найманий вбивця».

08:45

Х/ф «Закоханий до безтями».

10:45 «Майстершеф Професіонали».

13:25 «Хата на тата».

15:15 «СуперМама».

19:00 «Слідство ведуть екстрасенси».

20:00 «Один за всіх».

23:10 «Таємниці ДНК».

12:50, 19:30 Т/с «Коломбо».

13:40, 16:50 Х/ф «Секретний фарватер».

21:30 «Мир чи війна».

23:30 Х / ф « Ї м б у л о дев’ятнадцять...».

08:10 10:00

Х/ф «Ліквідатори». Х/ф «Прибрати Картера».

12:00 «Загублений світ».

18:00 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 Х/ф «Перевізник».

21:15 Х / ф «Перевізник-2».

23:00 Х/ф «Леді Кривавий бій».

08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

09:50 Мисливці за дивами.

10:45 Місія: краса.

12:45, 15:30 Т/с «Жити з Надією».

17:10 Т/с «Виклик».

20:10 21:00

00:00

«Говорить Україна». Свобода слова Савіка Шустера.

Т/с «За законами воєнного часу 2».

Мега 09:20 10:15 11:25 12:20 13:15 14:15, 15:10, 16:05, 17:00,

Правда життя. Речовий доказ. Код доступу. Містична Україна. Природа сьогодення.

00:30 Ігри імператорів.

17:55, 19:50 Їжа богів.

21:45 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом.

20:50 Він і вона.

18:05 «Переломні 80-ті».

19:00 «Свідок».

19:30 Х/ф «Білі роси».

21:15 Х/ф «Закони привабливості».

23:00 Х/ф «Авраам: Хранитель віри».

08:00 «Джедаі 2020».

08:30, 00:45 «Загублений світ».

12:30 Х/ф «В ім’я БенГура».

14:20 Х/ф «Король Артур і лицарі круглого столу».

16:05 Х / ф « К а п і т а н Грім».

18:15 Х/ф «Робін Гуд».

21:00 Х / ф « С о л о м о н Кейн».

22:55 Х/ф «Мега-акула проти Крокозавра».

09:00 Т/с «Чорна квітка».

13:00, 15:20 Т/с «Назавжди».

15:00, 19:00 Сьогодні.

17:10, 21:00 «Чесна гра».

20:00 Головна тема.

23:00 Т/с «Я ніколи не плачу».

Мега

08:00 Зіркове життя.

08:50, 09:30 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:55 «Моя правда».

10:45 «Невідома версія».

11:35 Х/ф «Ісус. Бог і людина».

15:05 Т/с «Пригоди Електроніка».

19:00 Т/с «Суто англійські вбивства».

22:45 Х/ф «Тегеран-43».

09:15 Х/ф «Текумзе».

11:20 Х/ф «Закони привабливості».

13:05 Х/ф «Білі роси».

14:50 Х/ф «Старий знайомий».

16:25 Х/ф «Троє в човні, якщо не рахувати собаки».

19:00 Х/ф «Бережіть жінок».

21:40 Х/ф «Один шанс на двох».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер 5».

15:35 Т/с «Дарую тобі життя».

16:40 Т/с «Донька».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

20:40 «Exatlon Hungary».

23:40 00:55

Х/ф «Арго 2». Т/с «Приватні детективи 2».

13:00 Т/с «Клятва».

14:10, 23:35 Т/с «Приватний детектив Магнум 3».

15:25, 20:40 Т/с «Хрещена мати».

16:55 Т/с «Касл».

18:05 Т/с «Серед друзів».

19:00, 00:40 Новини.

19:55 «Фокус».

22:05 «Серед акул».

11:45

Х/ф «Епохи від епохи».

14:25 Х/ф «За бортом».

16:55 Х/ф «Ми ніколи не помремо».

17:20 Т/с «Коломбо».

19:00 Факти.

19:55 Факти плюс.

21:00 Х/ф «Паппа Пія».

23:30 Х/ф «Чоловік за викликом 2».

23:45 Х/ф «Казка про жінку та чоловіка».

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

08:45 Т/с «Чужі гріхи».

17:00, 21:00 Т/с «Майже вся правда».

19:00 Сьогодні.

23:00 Т/с «Без вагань».

08:45 09:35 10:45 11:55, 12:50 14:20 15:15

Містична Україна. Правда життя. Речовий доказ.

00:00 Їжа богів. У пошуках істини. Бойовий відлік. Розгадка таємниць Біблії.

18:15 Мадагаскар.

21:00 Таємниці Ісуса.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

20:05 Т/ж «Ти - вдома!».

21:25 Спорт. Погода.

Т/с «Поліцейські в дії».

13:00, 18:30 Новини.

13:30 «Суперзірка».

14:00 «Нове житло».

15:00 Поради власникам будинків.

16:00 «Звана вечеря».

17:00 «Сонце, сіно, село 3».

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 23:50

Х/ф «Жага смерті». Х/ф «Хітмен».

10:40 Кулінарна.

11:15 Т/ж жінок.

11:45 «Більше, ніж охоронець».

12:20 Т/ж автолюбителів.

12:50 «Стиль життя».

13:25 Т/ж «Формула Е».

13:55 Т/с «У пастці».

14:30 Анім/ф «Мадагаскар 2».

16:25 Х/ф «Свідок».

19:00 Факти.

19:50 Х/ф «Дора і загублене місто».

22:15 Х/ф «Дитина Бріджит Джонс».

00:55 Х/ф «Око в небі».

10:00 «Телешоп».

11:00 Муз.

11:35 «Рідний дім».

12:20 «Готель року».

13:05 «Легенди живуть із нами».

13:40 «Поза домом».

14:15 Анім/ф «Чарівний світ Белль».

16:25 Х/ф «Стильна штучка».

19:00 Новини.

20:00 Т/с «Батько-тигр».

21:00 Х/ф «День матері».

23:35 Х/ф «Йолопи-розбійники».

TV JOJ 08:55 М/с «Качині історії».

09:25 Анім/ф «Льодовиковий період 2».

11:20 Х/ф «Пригоди Паддінгтона».

13:20 Х/ф «Післязавтра».

16:00 Т/с «Домашні улюбленці».

11:55 «8 з 1/2».

12:30, 19:30 М/с.

13:30 Д/с «Оздоровчі купелі».

13:45 Д/с «Таємниці археології».

15:05 Прогр. «Сейф».

15:40 «Кінорама».

16:10 Т/ж Ліги Європи.

16:35 «Віч-на-віч».

17:00 «Саме тут».

17:10 Т/ж нацменшин.

18:10 Новини.

18:25, 21:10 Д/с «Родина».

18:55 «Ангели-охоронці».

21:00 Новини. Лотерея.

21:35 23:40

10:10, 10:55

17:55 Т/с «Хадсон та Рекс». Т/с «Доктор Квін 4».

15:15

Т/с «Дон Маттео».

23:55

Х/ф «Сто днів у Палермо».

11:50, 18:45 «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:20 «Дамський клуб».

14:55 «Фольклорика».

16:20

«Таємниця моєї кухні».

17:25 «Шовковий шлях».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Що я знаю».

23:00 «Новини без краватки».

23:20 Прогр. «Борис і Брамбор».

09:00, 13:00 «Жива панорама».

09:30, 18:00 Новини з регіонів.

09:45, 17:20 «Життя в регіонах».

10:30 Ромський т/ж.

11:00

Х/ф «Подруга для нас двох».

TV JOJ 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Сума».

21:25 Новини спорту.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

10:05 Т/с «Матуся».

10:45 «Бренди».

11:35 Х/ф «33».

14:15 Х/ф «Красиве життя».

16:45 Х/ф «Бразильці».

19:00 Новини.

20:00 «Фокус плюс».

21:00 Т/с «Наше мале село».

22:05 Х/ф «Нічого втрачати».

00:05 Х/ф «Погані вірші».

08:00 «Джедаі 2020».

09:05 «Загублений світ».

11:55 Т/с «Перевізник-2».

15:25 Х/ф «Перевізник».

17:15 Х / ф « П е р е в і зник-2».

19:00 Х/ф «Вихід: Боги та царі».

21:55 Х/ф «Придорожній заклад».

00:05 Х/ф «Наутилус: Повелитель океану».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Без серветки».

10:45 «Судові справи».

11:55

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

20:05 «Угорські фермери».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

08:25 Містична Україна.

09:10 Правда життя.

10:10 Речовий доказ.

11:20, 00:00 Їжа богів.

12:15 У пошуках істини.

14:15 Бойовий відлік.

15:10 Ритуали.

19:10 Народження континентів.

21:00 Розгадка таємниць Біблії.

00:55 Справжня гра престолів.

Мега 12:00, 15:00, 17:00, 20:00, 23:00, 00:00 Час новин.

12:15 Індійський фільм.

15:15 Концерт Концерт Оксани Білозір «Сповідь».

17:10, 23:10 Д/c «Друга світова війна: свідчення війни».

18:00 Час. Підсумки тижня з Анною Мірошниченко.

19:00 Д/c «Майстри війни».

20:10 Машина часу.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:20 Вечірній преЗЕдент.

21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум.

21:30 Вечір з Яніною Соколовою.

22:00 Д/c «Загадки нацистських злочинів».

00:10 Д/с «Найбільші танкові битви».

18:50 ТОП 10: Таємниці та загадки.

22:35 Мадагаскар.

23:30 Стежина війни.

08:20 М/с «Качині історії».

09:15 Т/с «Наші 2».

11:25 Т/с «Близнюки».

13:00 Х/ф «Мій друг містер Персіваль».

15:20 Х/ф «Пригоди Паддінгтона».

17:20 Х/ф «Мумія».

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Т-34».

00:30 Х/ф «Щось не так із тобою».

09:40 «Фідлібум».

10:05 «Смайлики».

10:30 «Не поспішай».

11:00 «Операція АУ! 4».

11:30 Т/с «Знайди мене в Парижі 2».

11:55 Т/ж «Культура».

12:25 «В ефірі».

12:50, 21:30 «Таємниці тіла».

13:50 «Що я знаю».

15:25 Т/с «Замок Олив».

17:10, 00:35 Х/ф «Хайді».

18:45 Д/с «Подорожі».

19:20 «Зведи дім, посади дерево».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода.

22:35 Т/с «Заправка».

23:05 «Пізно ввечері».

00:00 «Борис і Брамбор».

08:50 Жива панорама.

09:20 Т/ж «Телевікенд».

09:45 «Метрополіс».

10:00 «Велоподорожі».

10:15 «Історія».

10:20 «Ніч в архіві».

11:20 Т/ж «ВАТ».

11:50 Телеклуб для людей із вадами слуху.

12:15 Д/ф «Осадне».

16:40 «Новий сад».

17:50 «Поради власникам будинків».

18:50 Новий дизайн.

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Плейбой під прикриттям».

23:40 Х/ф «24 години на життя».

08:00 М/с.

09:45 «Дивовижне ательє».

10:15 «Теревені».

10:35 Т/ж «Автосалон».

11:00 Д/ф «Жерар Депардьє та смаки Європи».

12:00 «Словаччина в картинах».

12:25 «Світ у картинах».

12:55 «Без п’яти 12».

14:15 «Громадянин за дверима».

14:50, 00:25 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 8».

15:45 «Золоті часи».

17:05 Х/ф «Повість про справжню людину».

18:45 «Гайда на город!».

19:15 «Таємниця моєї кухні».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода.

21:32 Т/с «Світ у вогні».

23:30 Х/ф «Філармонія», 4/6».

09:00 «Жива панорама».

09:35 Фольклорний хітпарад «Капура».

10:25 «Фермерське ревю».

10:50 Т/ж рибалок.

11:20 Т/ж споживачів.

11:30 Д/с «Загублений світ».

12:00 Д/с «Родина».

Т/с «Геніальна подруга 2». Х/ф «На межі».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15

М/ф «Дуда і Дада».

08:35 Глобал 3000.

09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі.

09:20, 10:20, 13:20 Д/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Карпатське рибалля.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 «Прибуток».

12:30 «Карпатська кулінарія».

12:55 Анонси.

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Т/с «Еліза».

16:00 Романо лав.

16:15 Концерт.

17:00, 20:05 Д/ф.

19:50 На часі.

21:30 Романо лав.

21:45 «12 місяців у лісі».

22:05 «1100 років у центрі Європи».

22:30 «Новум».

22:55 «Як це було?!».

23:50 «Ти вдома».

13:20

Д/ф «З тобою мене радує Словаччина».

14:15 Фольклорна прогр. про весільні традиції.

14:40 «Фермерське ревю».

15:10 Т/ж рибалок.

15:35 Т/ж споживачів.

15:50 Т/ж ЄВРО.

16:15 Футбол.

18:45 Д/ф «Повернення сокола».

19:30 М/с.

21:00 Новини.

21:10 «Ангели-охоронці».

21:40 Х/ф «Жорстоке кохання».

23:00 Т/с «Роки й роки».

23:55 Д/ф «Десять хвилин кохання».

09:00, 10:00 Деталі.

09:20, 16:00, 17:30 Т/с.

10:20 На часі.

10:35, 19:30 Д/ф.

11:00, 21:00 Новини.

11:05 М/ф.

11:30 «Жіночий час».

11:55 Події.

12:00 «Портрети».

12:25 Анонси.

12:30 «Карпатська кулінарія».

13:00 Новини, новини культури.

13:05 «Natura».

13:30 Європейське перепуття.

13:55 Д/ф «Мистецтво Скандинавії».

15:35 Роман Сов’як.

17:00, 19:00 Дайджест.

21:10 «Затерті історії».

21:20 «1100 років у центрі Європи».

21:35 «Новум».

22:00 «12 місяців у лісі».

22:25 Т/с «Hactіon».

23:10 Т/с «Робочі справи».

23:35 Т/с «Товт Янош».

12:25 Д/с «Історії з-під Карпат».

13:05 Т/ф «Таємниця щастя».

14:30 «Орієнтація».

14:55 «Слово Боже».

15:10 «Актори-легенди».

15:30 Т/ф «Маскарад».

17:20 Гала-програма «Яношик - це свобода, а свобода - вічна!».

18:30 Д/с «Сезон».

18:45 Д/ф «В обіймах сонця».

19:30 М/с.

21:00 Новини.

21:10 Т/ж Ліги Фортуни.

21:45 «Про спорт».

22:15 Х/ф «Летять журавлі».

08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест.

08:30, 16:10, 18:30 Т/с.

10:30, 20:30 Д/ф.

11:00, 13:00, 21:00 Новини.

11:05 М/ф «Дивні пригоди сім’ї Мезга».

11:30 «З вірою в житті».

11:55, 12:25 Події.

12:00 «Я прийшов сюди для того...».

12:30 «Карпатська кулінарія».

12:55 Анонси подій.

13:05 «Культурна стежка».

13:30 Дитячий простір.

14:00 Карпатське рибалля.

14:25 Д/ф «Мистецтво Скандинавії».

15:35 Мистецький вимір.

16:00 Шлях до істини.

21:40 « Б е з м е ж н о у г о рець».

22:05 «Стежками батьківщини».

22:30 Т/с «Робочі справи».

22:55 Т/с «Hactіon».

23:50 «Ти вдома».

НЗ

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

ІСТОРІЯ В ОСОБИСТОСТЯХ 11

TT ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

СОЛДАТСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ МОГО БАТЬКА, КОТРОГО 4 РАЗИ РОЗСТРІЛЮВАЛИ Й ДВІЧІ ХОВАЛИ, А ВІН ВИЖИВ

кричати, що він займається антисовєтською пропагандою. А був це полковник КГБ Шльома Фішер, котрий приїхав із Москви й інспектував табір для військовополонених. Він покликав Івана П’яткіна та заявив, що від завтрашнього дня відправляє його на фронт: дорікав офіцеру, що той, буцімто, влаштував підопічним санаторно-курортні умови. А тоді наказав йому відвести няня на берег річки, там застрелити, а тіло скинути у Волгу. Мовляв, хоче побачити, як Ісус Христос буде рятувати його від кулі. Й при цьому віддав приреченому на смерть Євангеліє.

П

рочитавши в «Новинах Закарпаття» за 10 квітня статтю про долю Євангелія з села Пушкіно, згадав розповідь мого батька Юрія Курти (на фото), колишнього мадярського вояка, а потім військовополоненого, про солдатське Євангеліє. Колись я докладно виклав її під назвою «Сповідь старого руснака, котрого чотири рази розстрілювали» в одній зі своїх перших книжок. Тут перекажу коротко лише ту частину, яка стосується саме історії зі Святим Письмом. Отже…

ЄВАНГЕЛІЄ В ПОЛОНІ ЗДОБУВ, ВИМІНЯВШИ НА СИГАРЕТИ

Не є рекламою послуг ворожіння і гадання

…Втретє розстрілювали батька за таких обставин. Було це в таборі для військовополонених, розташованому в російській глибинці аж біля Волги, де нянько «курортився» з 1942-го по 1947 рік. Одного разу їх вишикували перед бараками, зачитали наряд, дали команду: «З піснею вперед!» і погнали на каторжну роботу. Хлопці-заспівувачі Качур з Давидкова, Михайло Данканич із Анталовців завели модну тоді походово-маршову пісню «Ми гайдамаки», яку батько не знав. Офіцер «під градусом» накинувся на нього й почав бити ногами-руками через те, що не співав. А тоді витяг пістолю й зі словами: «Я тебе навчу, суко!» притулив до чола й натиснув на гачок. Щось там цокнуло, але вистрілу не було. Тоді він повторив спробу – і знову осічка. За третім разом – ситуація аналогічна. Тільки уявіть, що творилося тоді в бідній голові полоненого. Потім з’ясувалося, що зброя виявилася незарядженою. Наглядач витягнув із кишені набої й почав вставляти до пістолі. Це побачив його колега, підбіг і собою застелив нянька. Між офіцерами почалася сварка, та така, що вони ледве не повбивали один одного. Другий казав п’яному: «Якщо ти такий сміливий, то йди на фронт і там стріляй, скільки хочеш!». Зрештою хмільного наглядача якось вгамували й кудись повели. А той, котрий урятував батькові життя, Іван П’яткін, відвів його вбік і почав розпитувати – звідки він, хто його чекає вдома, чим займався до війни. Відтак той розповів, що має велику родину: батьків, братів, дружину, сина. А ще –

«Сильно гуляв і пив у мене чоловік. Ніякими силами не могла його зупинити, поки доля не привела на прийом до спасительки моєї Надії – в нагороду, видно, за мої страждання. Знахарка довго шептала над фотографією чоловіка стародавні молитви. З вірою в душі пішла я від Надії, вирішивши зробити все так, як вона навчила.Вже пройшло

декілька гектарів землі, на якій влітку працював, плюс вивчився у Празі на кравця, тому взимку теж має заробіток. Через декілька днів П’яткін покликав мого тата до себе й запитав, чи не зміг би йому пошити до свята цивільний костюм. Відповів: пошити може, але не має ні голки, ні машинки, ні ножиць. Офіцер запевнив, що це не проблема, й приніс машинку «Зінгер» та все інше, необхідне для роботи. Військовополонений показав опухлі від морозу пальці й пояснив, що швидко впоратися не вдасться. Той дав на це десять днів. Костюм вдався так, ніби на Іванові виріс, чим залишилася дуже задоволена його дружина. За роботу П’яткін дав батькові повні кишені сигарет. Він не хотів брати, бо, по-перше, не курив, а по-друге – був вдячний офіцеру за врятоване життя. Але той наполіг щоб узяв, мовляв, цигарки зможе обміняти на щось інше. Коли хлопці побачили так багато сигарет, то, як маленькі діти, просили, аби дав їм хоча б одну на трьох. А Мішо Коваль із Березнянщини запропонував обміняти сигарети на Євангеліє, на що мій няньо з радістю пристав.

СВЯТЕ ПИСЬМО ЯК «АНТИСОВЄТСЬКА ПРОПАГАНДА» Скоро й інші офіцерські дружини почали приносити щось шити, перешивати. А оскільки тканин тоді бракувало, то часто в хід ішли трофейні німецькі мапи, які були намальовані на полотні. З них виходили гарні строкаті жіночі сукні. Батько згадував, як пошив одну таку дружині майора, але якось так вийшло, що спереду посере­дині, там де в неї ноги сходяться, опинився кружечок із написом «Берлін». Ото було сміху! Але жінка не

розсердилася, навіть демонстративно гордилася тим. Коли ж хтось, сміючись, показував пальцем на «Берлін» і питав: « А Гітлер де?», вона казала: «Десь там глибше, в бункері сидить». З того часу тато інколи мав можливість трохи перепочити від важкої праці, сидячи за машинкою. Інколи за свій труд отримував винагороду у вигляді кількох картоплин у мундирах, але таке траплялося рідко. Та він цьому не дивувався, бо тоді й офіцерські сім’ї переважно жили впроголодь, користуючись сухими пайками. Жирували тільки ті, хто мав доступ до продуктових складів. Одного разу військовополонених погнали на залізничну станцію розвантажувати цемент. Коли прийшли на місце, то вагони ще не були подані. Довелося трохи почекати. Поставали біля одного мура, щоб погрітися на сонці. Іван П’яткін дозволив сісти на якусь колоду. Батько витягнув із кишені Євангеліє й почав собі читати. Іншим разом на це просто не вистачало часу, та й світла в дощатих бараках не було. Хлопці попросили, аби читав уголос, щоб і вони чули. Всі слухали, аж роти повідкривали. П’яткін зробив вигляд, що пильно дивиться в другий бік, хоча теж уважно слухав. Ніхто навіть не помітив, як із протилежного боку стіни-огорожі прийшов якийсь чоловік у цивільному. Він вихопив із рук тата книжку, а коли побачив, що то Євангеліє, страшенно розлютився. Почав

На численні прохання жителів Закарпаття індивідуальний прийом веде Ваша землячка

НАДІЯ

20 років Надія пропускає чужий біль через своє серце, змінює долі людей, дарує їм щастя. За допомогою стародавніх молитов вона позбавить негативного впливу, завдяки чому проходять багато найтяжких недуг. Надія відновлює біополе, знімає і встановлює захист від заздрісників, невдачі, приворотів, будь-яких видів причини, пристріту і родового прокльону. Надія з’єднує розбиті долі, улагоджує конфлікти в родині, повертає коханих та чоловіків, захищає від зрад, знімає «віночок безшлюбності» з дівчат та жінок, відкриває вічне джерело жіночності та краси. пів року, а чоловік і не думає про других жінок, зовсім кинув пити. Я ще до цього часу не вірю своєму щастю. Кланяюся Надії в ноги, що допомогла зберегти сім’ю». Юлія 3. «Кланяємося в ноги нашій рятівниці всією родиною. Багато років страждали від псування! Діти хворіли, старший син двічі розлучився, у господарстві повний крах. Після зустрічі зі знахаркою Надією ми, начебто, заново на світ народилися. Вона не

тільки зняла з нас порчу, але і навчила, якдомівку травою заговореною очищати, оберіг дала для захисту усього господарства. До сина дружина повернулася через чотири дні після прийому, молодші діти перестали хворіти, стали спокійними. Навіть мої суглоби зараз не тріскотять, бігаю як молодуха... В господарстві порядок. Уперше за багато років родина полегшено зітхнула, неприємності почали обходити нас стороною...». Сім’я Панько

Надія чекає на Вас: Ужгород, СК «Юність» вул. М. Заньковецької,5. 26, 27, 28, 29, 30 квітня, 1 травня. Години прийому: 10.00 – 14.00. Мукачево, вул. Августина Штефана (Горького), 25. 2 поверх, 21 офіс. 3, 4, 5, 6 травня. Години прийому: 10.00 – 14.00

ПОЛКОВНИК ЗАГУБИВ ЧИМАЛО НЕВИННИХ ДУШ І САМ СТАВ ЖЕРТВОЮ РЕПРЕСІЙ Це була книжечка невеликого формату, яку зазвичай вояки буржуазних армій носили в нагрудних кишенях. Батько згадував, що в нього земля під ногами почала обертатися. П’яткін витягнув зброю і наказав іти в бік Волги – вона протікала метрів за триста. Полонений ішов і шептав молитву. Дякував за те, що тричі

ставляться до фашистських недобитків, тобто до полонених. …Татові знову почулося, що хтось іде. Зачаївся межи поламаними помпами, затамував дихання. Прислухався: дійсно, це чиїсь кроки. З переляку хотів скочити в холодну річкову воду. Хтось приглушено крикнув: «Юра, виходь!» Подумав, що все, пропав. Тоді знову: «Юра! Виходь, не бійся, немає більше Фішера». Виявилося, це прийшов Іван П’яткін. Він розповів, що як тільки повернувся на станцію, з’явилися якісь люди в цивільному, заарештували Шльому Фішера й відправили до Москви. Нібито звідти прислали телеграму, що Фішер є фашистським агентом. У головах бранців не вкладалося, як так може бути, що Шльома, представник єврейського народу, який так невинно й жахливо постраждав від нацизму, раптом є фашистським агентом. Тут щось не те. Насправді це на всю потужність працювала сталінська січкарня, яка молола і трощила людські долі, незважаючи на національність, заслуги й навіть фанатичну відданість «вождю народів». На станції табірні хлопці вітали батька, як прибульця з того світу. Вагони з цементом того дня чомусь так і не подали. Коли добре наговорилися та обсудили все, що сталося за останню годину,

~~Юрій Курта – третій справа у верхньому ряду його розстрілювали й не розстріляли, просив Бога, аби і вчетверте врятував. Коли зайшли в густі зарослі, набагато вищі за них, офіцер показав якусь стару розбиту водокачку й порадив там заховатися до завтра – перечекати. Коли вранці Шльома Фішер від’їде до Москви – тоді можна буде повернутися до табору. Іван двічі вистрелив у небо й повернувся на станцію, а няньо залишився сидіти між розбитими мурами водокачки, поміж іржавими водяними помпами. При кожному поруху сухої трави з великим страхом підскакував і озирався на всі боки. Правду люди кажуть, що у страха очі великі й вуха довгі, як у зайця. Зашелестів вітер, а йому здавалося, що то Фішер іде. Той полковник за тиждень перебування в таборі багато невинних душ відправив на той світ. У тому числі й не одному офіцеру зірвав погони з пліч і відправив під трибунал – нібито за те, що вони занадто лояльно Великодобронська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області оголошує конкурс на заміщення вакантної посади провідного спеціаліста-бухгалтера Великодобронської сільської ради. Кваліфікаційні вимоги: • громадянство України; • вища освіта відповідного професійного спрямування з освітньокваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра; • досконале володіння державною мовою; • знання законів, нормативно-правових актів із питань діяльності місцевого самоврядування, щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування, знання законодавчих та нормативно-правових актів; • вміння працювати на комп’ютері з відповідними програмними засобами; • cтаж роботи за фахом у державній службі не менше 2 років або стаж роботи за фахом в інших сферах економіки не менше 3 років.

хтось сказав: «Юрку, читай». Той подивився на Івана П’яткіна. Офіцер ледве помітно усміхнувся, але не промовив ні слова. Тато це сприйняв як згоду. Дістав із нагрудної кишені маленьку книжечку – Євангеліє – і на всі свої сухі, як у когута, груди прочитав: «Спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було – Бог… У ньому було життя, і життя було світлом для людей»…

P. S. Юрію Курті довелося з 1939-го по 1942-й служити в трьох арміях: чехословацькій, угорській та СРСРівській, він двічі потрапляв у радянський полон і раз – у мадярський. Крім того, що його чотири рази збиралися розстріляти, ще й двічі «поховали» – про це рідних сповіщали двома похоронними листами з інтервалом у пів року. І, попри все, нарешті в 1947-му 35-літній закарпатець повернувся додому живим. Щоправда, важив тоді 45 кілограмів... Омелян КУРТА, с. Червеньово Перелік документів: заява про допуск до конкурсу, в якій зазначається, що заявник ознайомлений із встановленими законодавством обмеженнями щодо прийняття на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження; заповнену особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками; автобіографія; копія паспорта (1, 2, 11); копія ідентифікаційного номера; копія документів про освіту; декларація про доходи за 2020 рік; копія військового квитка (для військовозобов’язаних); довідка про допуск до державної таємниці (в разі наявності); дві фотокартки розміром 4х6 см. До документів можна подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації. Документи приймаються протягом 30 календарних днів із дня оприлюднення оголошення за адресою: Ужгородський р-н, с. Велика Добронь, вул. Чонгорська, 2. Конкурс проводиться у формі іспиту. Телефон для довідок: 71-42-56.

12 СПОРТ

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT ТАКІ СПРАВИ

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ТЕНІС ПОТРЕБУЄ НОВИХ ПІДХОДІВ

На думку відомого в минулому тенісиста, збірника СРСР, багаторазового чемпіона незалежної України Степана Сербайла (на фото), стимулом для ренесансу цього виду спорту в Ужгороді може стати створення тенісного клубу та будівництво критого манежу з кортами. Однак, за його словами, епопея з проєктом встановлення спеціалізованого тенісного залу шатрової конструкції чомусь не цікавить ні представників бізнесу, ані владу. С. Сербайло сподівався, що оскільки понад 20 років захищав честь Закарпаття та міста, а потім і держави, на різноманітних змаганнях, то матиме підтримку в цьому, функціонери підуть йому назустріч… Однак не так сталося, як гадалося. Спочатку Степан Степанович намагався створити тенісний клуб, але чомусь керівництво відповідної обласної федерації не вельми схвально поставилося до цього. А для майбутнього проєкту зі встановлення тенісного залу вдалося навіть знайти інвестора, однак у 2013-му тодішня влада краю до цієї ідеї поставилася негативно, тож її не вдалося реалізувати. «Зараз у державі для тенісистів склалася така ситуація,

коли проведення зборів у Криму неможливе, тож Ужгород міг би стати альтернативою. Я готовий передати свій досвід молоді, відкрити тенісну школу, а крім цього, спорудити свій зал, – ділиться мій співрозмовник. – Тим паче, що в єдиному великому тенісному залі спорткомплексу «Юність» через завантаження спортсмени не можуть планомірно проводити тренувальний процес. А надворі в такому залі можна тренуватися практично цілорічно». Поки що С. Сербайло, попри відмовки, невтомно продовжує шукати інвестора, якому буде цікавий цей проєкт. Але наскільки в нього вистачить сил і терпіння?.. «Відверто, в мене вже опускаються руки, – каже. – Дуже шкода, що в Ужгороді немає інтересу, щоб великий теніс по-справжньому розвивався, а не існував. За останні 10 років практично всі кваліфіковані тренери з обласного центру роз’їхалися в пошуках кращої долі за кордон, залишилися одиниці. Тож як за таких умов можемо сподіватися на результати?». У свою чергу очільник федерації тенісу Закарпаття Володимир Алексій зазначив: нічого

готових кортах позаду спорткомплексу «Юність», саме там, де тренуються вихованці нашої ДЮСШ. Тим паче, там є певні проблеми з технічними умовами, які можуть ускладнити або взагалі унеможливити будівництво критого манежу – це я вам говорю як архітектор за професією. По-друге, це бізнес-проєкт, і вже наші дітки навряд чи матимуть безкоштовний доступ до кортів, аби провести тренування чи заплановані змагання. Ще в 2015-му під час виборів на посаду голови федерації Фото з мережі

В

останні десятиріччя закарпатський теніс порівняно зі здобутками минулого століття пригальмував свій розвиток. Якщо в дитячій категорії ще маємо певні досягнення, то серед дорослих давно не чули про гучні перемоги закарпатців.

не має проти, аби в Ужгороді з’явився такий критий зал із кортами, але до пропозиції Степана Степановича має зауваження. «Нехай пан Сербайло шукає землю, будує корти й там конструює цей зал. Але проблема в тому, що він це все хоче реалізувати на вже

Довідково. С. Сербайло вперше взяв у руки ракетку у 8 років: на тенісний корт його привів батько (на жаль, уже покійний, він був відомим футболістом, по завершенні ігрової кар’єри вчителював, потім перейшов на роботу в Ужгородську СДЮШОР з футболу, де пізніше став директором). Через 2 місяці тренувань Степан уже поїхав до Тячева на першість області серед ровесників – і виграв! У 1981-му мав на рахунку перемогу на всесоюзному огляді-конкурсі, завдяки якій потрапив до складу молодіжної збірної СРСР і входив до неї 10 років. У цей час жив в Ужгороді, навчався в СШ №1, але з 12-ти літ по пів року – в роз’їздах по всьому Союзу й не тільки. У 8-му класі його навіть звільнили від випускних іспитів, бо відправився на Чемпіонат Європи. Після школи вступив на факультет іноземних мов УжДУ. Володіє англійською, німецькою, угорською і, звісно, українською та слов’янськими мовами, які схожі між собою,

НЗ

тенісу С. Сербайло конкурував зі мною й тоді також розповідав про будівництво залу, йому навіть запропонували відкрити такий у Берегові або Виноградові, але він відмовився. Чомусь хоче, щоб манеж був зведений саме в Ужгороді. Ми як федерація не є власниками жодних кортів, всі вони знаходяться в чиїйсь власності. Ті, що біля СК «Юність», – у комунальній, тож нехай звертається в державні структури, в яких вони на балансі, й проходить усі відповідні процедури згідно з законом. На маю думку, краще би Степан Степанович ділився своїм досвідом і проводив відкриті тренування чи майстер-класи з нашими юними тенісистами. Багато разів його запрошував, певен, що з цього була би більша користь, однак він чомусь цього не хоче», – каже В. Алексій. Семен МИХАЙЛИК

– опановував їх за тиждень-два на змаганнях. Грав на чемпіонаті СРСР у 1988-му, який проводився на Закарпатті. Та прийшов час іти до армії. «Керівник Прикарпатського військового округу прислав за мною 31-шу «Волгу», на якій тоді їздили перші секретарі обкомів. Я поїхав у частину, прийняв присягу, побув там тиждень, і мені дали змогу продовжувати спортивну діяльність», – ділився в одному з інтерв’ю С. Сербайло. На рік у нього набігало 25 – 30 турнірів. Причому на всесоюзних за тиждень треба було виграти 5-6 матчів у одиночному розряді, плюс парні, змішані. Двічі брав участь у турнірах«мільйонниках». Був 5-разовим чемпіоном України. А потім – ДТП й невдала операція, тривала реабілітація… Проте він знову вийшов на корт, у 2010 й 2011-му виграв усеукраїнські ветеранські турніри і продовжив виступати, зокрема брав участь у міжнародному турнірі ІІ категорії в Будапешті.

TT ПРОФЕСІОНАЛИ

TT ТУРНІР

ТИМ ЧАСОМ «УЖГОРОД» ТА МФА ТАКОЖ ЗАЗНАЮТЬ ФІАСКО

У МУКАЧІВСЬКИХ «КАРПАТ»

«МИНАЙ» СПЕРШУ ПЕРЕМАГАЄ, А ПОТІМ ПОСТУПАЄТЬСЯ, В

продовж чотирьох днів закарпатський «Минай» зіграв два матчі в чемпіонаті української прем’єр-ліги з футболу. 17 квітня в рідних стінах минайці приймали одного з претендентів на єврокубки – чернігівську «Десну». хлопці його здолали, це значно покращило би їхнє турнірне становище, але вийшло якраз навпаки. Може, закарпатці віддали забагато сил у домашньому протистоянні з «Десною», але у Львові зуміли реалізувати свою нагоду лише господарі. На 39-й хвилині навіс із флангу від львів’ян не дістав кіпер «Минаю» Андрій Попович. А на другому поверсі верхову боротьбу виграв півзахисник «Львова» Олексій Довгий, котрий влучив у стійку, м’яч відскочив у ноги нашому оборонцю Шеммі Маємбе, а від того закотився у ворота. ~~Епізод матчу «Львів» – «Минай» Закарпатці мали кілька нагод, щоб зрівняти рахунок, але Цей поєдинок став одним із не вийшло. Господарі ж могли й найяскравіших у цьому сезоні для збільшити голевий гандикап, проте ужгородської команди. Вже на результат не змінився – 1:0, «Львів» 23-й хвилині господарі повели, перемагає й залишає «Минай» Рустам Ахмедзаде змусив обоборотися за прописку позаду себе. ронця «Десни» сфолити у власному Турнірне становище: «Динакарному майданчику, а з пенальті мо» (Київ) – 55 очок; «Шахтар» (Довідзначився капітан Анатолій Нурінецьк) – 45; «Зоря» (Луганськ) – 38; єв. Далі ж на 39-й хв. Нурієв після «Ворскла» (Полтава) – 37; «Десна» чудово розіграної комбінації від(Чернігів) – 36; «Колос» (Ковалівка) значився вдруге. А на старті друго– 34; «Олександрія», «Дніпро-1» – го тайму рахунок 3:0 робить Василь по 26; «Маріуполь» – 22; «Львів» Пиняшко, котрий із правого кута – 21; «Інгулець» (Петрово) – 20; потужним ударом відправляє м’яч «Олімпік» (Донецьк), «Минай» – по під поперечину. Гості спромоглися 18; «Рух» (Львів) – 17. відповісти лише голом престижу Наступний матч «Минай» гравід Максима Імерекова. Тож впевтиме на виїзді в Дніпрі 24 квітня з нена перемога – 3:1. місцевим «Дніпро-1». Однак уже в середу, 21 квітня, Ще один крайовий професійний минайці проводили перенесений клуб, друголіговий ФК «Ужгород», виїзний матч 1-го туру з одним із вкрай невдало провів виїзний тур конкурентів у боротьбі за збереіз вінницькою «Нивою». Фактично, ження місця в еліті вітчизняного упродовж першої частини сезону футболу – ФК «Львів». Якби наші «Нива» була явним аутсайдером, а

от уже в другій частині ця команда вдома є справжньою грозою для лідерів. Зазнав нищівної поразки у Вінниці й «Ужгород»: у кожному з таймів закарпатці пропустили по два м’ячі, у відповідь спромоглися відповісти лише голом престижу. Тож поразка – 1:4, як наслідок, ужгородці втрачають одноосібне лідерство. Турнірне становище: «Ужгород», «Поділля» (Хмельницький), «Карпати Галич» – по 38 очок; «Діназ» (Вишгород) – 34; «Епіцентр» (Дунаївці) – 28; «Буковина» (Чернівці) – 22; «Чайка» (Петропавлівська Борщагівка) – 21; «Нива» (Вінниця) – 19; «Рубікон» (Київ) – 15; «Чернігів» – 13; «Оболонь-2» (Київ) – 11; «Волинь-2» (Луцьк), «Карпати Львів» – по 10. У понеділок, 26 квітня, «Ужгород» удома зіграє важливий матч саме в аспекті визначення лідера проти хмельницького «Поділля». Початок зустрічі – о 17.00. Ще одна команда краю, яка виступає на всеукраїнському рівні в аматорській лізі України й прагне вже з наступного сезону стати професіональною, – мукачівська «Мункач футбольна академія» – також приймала в 10-му турі вдома «Ниву» з Теребовлі. Вийшов цікавий поєдинок, де то одні, то інші вели в рахунку. А от у кінці, за 2:2 на табло, теребовлянці таки зуміли провести переможний м’яч і здобути три залікові бали – 2:3. Турнірне становище: «Юність» (Верхня, Нижня Білка) – 26 очок; «ОДЕК» (Оржів) – 21; «Вотранс» (Луцьк) – 18; «Нива» (Теребовля) – 17; «Довбуш» (Чернівці) – 15; «Карпати» (Львів), МФА (Мукачево) – по 12; «Агрон» (Великі Гаї) – 9; «Варатик» (Коломия) – 1. Наступний 11-й тур МФА пропускатиме. Роман СЕНИШИН

КУБОК ВАСИЛЯ ТУРЯНЧИКА – У Мукачеві 18 квітня з нагоди дня народження «залізного капітана» київського «Динамо», гравця львівського СКА, ужгородського «Спартака» та екстренера й начальника команди ФК «Закарпаття» Василя Турянчика відбувся кубок його імені серед футбольних ветеранів краю. Ще перед стартом турніру голова обласного осередку Асоціації спортивних журналістів України Василь Гаджега організував невелику фотовиставку про історію розвитку футболу та гандболу на Закарпатті. В ході урочистого відкриття він зауважив, що в 1997- му перший віцепрезидент, виконавчий директор ФК «Закарпаття» Ю. Гецко, начальник команди О. Іщенко, головний тренер В. Ряшко, старший тренер В. Ходукін та капітан колективу О. Когутич запропонували провести Кубок імені Василя Турянчика, й відтоді він щороку відбувається в місті над Латорицею. Першим переможцем турніру стала команда «Лісівник» (Перечин), яка тричі поспіль вигравала цей трофей. На свято завітав і голова Перечинської міської ОТГ Іван Погоріляк, котрий щиро привітав Василя Турянчика з днем народження і вручив йому, крім оригінального подарунка, книжку «Майстер спорту СРСР Юрій Сусла з Перечина», яку торік видав «Патент», де є і сторінки з життя «винуватця» турніру. Участь у змаганнях узяли 4 команди ветеранів: «Бужора» (Іршава), «Берегвідейк» (Берегово), два ФК«Карпати» – з Волівця та Мукачева. У півфіналах ветерани «Бужори» через дещо курйозний гол на старті матчу поступилися «Берегвідейку» – 0:1, а в протистоянні мукачівських і воловецьких «Карпат» вікторію святкували господарі – 3:1. У матчі за «бронзу» зійшлися ветерани Іршавщини та Воловеччини, основний час завершився внічию – 1:1. А от у серії післяматчевих пенальті перемогла «Бужора» – 2:1. У фінальному протистоянні вікторію святкували мукачівці, які впевнено здолали команду з Берегівщини, – 3:1. У церемонії нагородження взяли участь іменинник Василь Турянчик та його син Юрій, віцепрезидент Закарпатської асоціації футболу Мирослав Щербей. Під час виступу Василь Юрійович зазначив: дуже радий, що присутні привітали його таким спортивним святом, та побажав усім здоров’я, щастя й успіхів. Він вручив медалі командам-учасницям турніру та кубок переможця – капітану мукачівських «Карпат» Олександру Пересті. Також були визначені кращі футболісти у складах усіх колективів. Семен МИХАЙЛИК

НЗ

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 13

TT ДАТА ТИЖНЯ

«МРІЮ, ЩОБ БІЛЯ КОЖНОЇ СЕЛЯНСЬКОЇ ХАТИ, ПОРЯД ІЗ ВИШНЕЮ І ЯБЛУНЕЮ, РІС ПЕРСИК», – КАЗАВ МИКОЛА КАЩЕНКО ОПІКУВАВСЯ АКЛІМАТИЗАЦІЄЮ НА 12 ГЕКТАРАХ

М

икола Кащенко (на фото з дружиною) – один із перших українських академіків. Цей доктор медицини та зоології й біолог належав до тієї частини української інтелігенції, яка на зламі ХІХ – ХХ століть відіграла важливу роль у відродженні національної науки й культури. На жаль, сьогодні його ім’я, на відміну від І. Мічуріна, маловідоме. Проте вони працювали в галузі акліматизації й селекції в ті самі роки, часто використовуючи однакові методи. Так склалося, що Мічуріна підтримала влада, надавши можливість працювати, а Кащенку було складніше, проте саме йому ми зобов’язані тим, що на півночі України ростуть сорти персиків, які не поступаються зимостійкістю аборигенним видам рослин.

БАТЬКИ НЕ МОГЛИ ПРИДБАТИ ДЛЯ СИНА ПІДРУЧНИКИ Його звали чарівником… Щоправда, титул цей йому не подобався, адже досягти успіхів міг тільки наполегливою працею і вірою у свою справу. Народився Микола Кащенко 25 квітня 1855- го в селі Веселе тоді Катеринославської губернії (нині – Вільнянський район Запоріжжя) у дворянській родині. Був восьмою дитиною. Читати навчився від старших сестер, змалку виявляв неабиякий інтерес до природознавства. Улюбленою книжкою був «Світ Божий», написаний першим редактором журналу «Вокруг света» Олексієм Разіним. Подарований дядьком фоліант містив чимало відомостей саме з природознавства. Він зберігався в професорській родині навіть після смерті видатного вченого. Коли навчався в Катеринославській чоловічій гімназії, батьки не могли собі дозволити придбати для сина підручники. Попри це, закінчив її зі срібною медаллю і вступив на медфак Московського університету. Тут захопився зоологією, що зумовило майбутній вибір спеціалізації. Через матеріальну скруту перевівся на другий курс у Харків, де навчатися було набагато дешевше. Удосконалював навички, лікуючи солдатів, котрі прибували з фронтів Російськотурецької війни 1877 – 1878 рр. По закінченні вишу отримав ступінь лікаря. Його направили в Імператорський університет у ембріологічний кабінет професора Стрельцова з річним бюджетом… 150 рублів. За рік став стипендіатом. Невдовзі професор улаштував свого протеже домашнім лікарем у приватний жіночий пансіон мадам Бауман. Але правдолюб Кащенко виступив проти роботодавиці, котра наживалася за рахунок підопічних, обмежуючи їх у харчах та ліках. Тож мусив шукати інше місце. Він читає курси анатомії, гістології, ембріології, веде акушерську практику, завдяки чому мав можливість брати людські атрофічні зародки і вивчати їх для підготовки дисертації, яку захистив 1884-го й отримав диплом доктора медицини. У дворічному закордонному відрядженні в Німеччині та Італії слухав лекції і працював у лабораторіях університетів Берліна, Єнському та Мюнхенському. Коли повернувся в Україну, викладав на медфаці та фізико-математичному, опублікував 17 наукових робіт.

У СИБІРУ ВИРОЩУВАВ І СПАРЖУ, І ТРОЯНДИ 1888-го Микола Кащенко одружився на 18-річній Ользі, питання коштів стало гостро... Тож прийняв посаду екстраординарного професора кафедри зоології, порівняльної анатомії та фізіології в щойно відкритому Томському університеті. Восени того ж року пара вирушила

туди, а дісталася лише… в березні-1889 – довелося долати 4000 км. Чому ж Кащенка запроторили у ведмежий кут Західного Сибіру? В автобіографії він прояснив: «Замолоду я брав участь у так званих «студентських заворушеннях» і часом опинявся під арештом. До приват-доцентури мене ледве допустили, а коли постало питання щодо професури, міністр народної освіти Делянов визнав за неможливе дати мені катедру в європейській Росії, а заслав до Томська, хоч ні в якій політичній партії я не перебував». Тут усе довелося починати з нуля. Микола Феофанович став до роботи на кафедрі зоології та порівняльної анатомії, яка мала одного професора, тоді як на медфаці їх було 8! Він занурився у вивчення флори й фауни Сибіру. У 1902 р. на пустирі поряд із купленим для родини будинком на 15 сотках заклав садок, який постійно поповнював новими саджанцями, повертаючись із численних експедицій на Алтай, Барабинські озера, р. Об тощо. Завдяки його самовідданій праці тут, де морози сягали 50 С°, прижилися яблуні, вишні, малина, аґрус, обліпиха, а також помідори, кукурудза, спаржа, артишоки, троянди, тюльпани та багато іншого. Як це вдалося, пояснив у своїх «Біографічних відомостях»: «Ідею акліматизації пробудила в мені суворість сибірського клімату, і я спочатку намагався акліматизувати тварин, але мав перейти на рослини, оскільки перші вимагали величезних коштів». Професор наголошував, що він, як справжній українець за походженням, палав пристрастю до садівництва, хоч і пов’язав свої найкращі роки життя із Західним Сибіром. Як зазначила його донька Марія, батько був не просто садівником, а «цікавим, освіченим і самодостатнім експериментатором». Він також усіляко сприяв, аби у виші виник зоологічний музей, який відкривали для студентів не лише за розкладом, а й вечорами, у вихідні та свята.

БУВ РЕКТОРОМ, ТА ПОСАДИ СПЕКАВСЯ М. Кащенко відвідував Неаполь і Рим, Київ та Харків, інші європейські міста. До Томська привіз майже 100 фахових книг і збірок наукових статей із зоології. У 1894-му його призначили ректором вишу, посаду обіймав рік. Пізніше згадував: «Цей бік діяльності особливо важкий, забирав багато часу, зрідка потребував моїх спеціальних знань. Та адміністративної роботи я ніколи не любив і за першої же нагоди позбувся обтяжливих обов’язків». Він першим у Сибіру почав науково-дослідні роботи в галузі паразитології. У 1901 р. учена

рада МУ надала Миколі Феофановичу ступінь доктора зоології. Упродовж шести місяців тоді ж працював у Імператорській академії наук у Санкт-Петербурзі. В автобіографії він наводить факт: «Коли в 1894-му вирішувалося питання про надання мені права викладати наступні п’ять років, було організовано закрите балотування кулями. Причім факультет виказав мені величезну довіру, бо в балотувальному ящику не виявилося жодної чорної кулі, лише білі». А кандидат історичних наук Олена Готра відзначає, що вченого нагороджували орденами й медалями. А ще отримав чин дійсного статського радника, що відповідав військовому званню генерал-майора та надавав права привілейованого спадкового дворянства. З огляду на Валуївський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), які в Російській імперії повністю заборонили українську мову, брати участь у громадському житті маленької української громади Томська не було можливості. Навіть на засланні діяли суворі закони: ні національних шкіл, ні українських товариств, ні видань рідною мовою, ні «малоруської науки». Доводилося задовольнятися тим, що дозволялося, – бурхливою діяльністю в науковій, педагогічній та просвітницькій царинах.

КОЛИ ХВОРІВ, ЛЕКЦІЇ ЧИТАВ НАПІВЛЕЖАЧИ Тим часом суворий клімат Західного Сибіру, інтенсивна діяльність, шалені перевантаження, велика родина – п’ятеро дітей, лише 3000 рублів платні на рік, скромний харчовий раціон підкосили здоров’я М. Кащенка. Під час чергової наукової експедиції дослідник захворів на невралгію сідничного нерву (ішіас). Відтепер читати лекції мусив у напівлежачому стані, на спеціально пристосованому кріслівізку. В 1912-му, після раптового загострення недуги, лікарі наполягли на поверненні пацієнта в Україну. Негайно належало змінити континентально-циклонний клімат на м’якший. І в серпні того ж року, розбитий після інсульту паралічем, він прибув із родиною до Києва. Лише 1913-го підвівся з візка. Невдовзі вже працював професором кафедри зоології на агрономічному факультеті Київського політехнічного інституту, поволі відновлюючи громадську та просвітницьку діяльність, подеколи виступав із публічними лекціями.

Чи зупинився у свої 60? Ні! На проданих йому інститутом 30 сотках землі – «у тимчасове користування для домашнього садочка» – відновив роботу з акліматизації рослин, звичайно, з іншим набором порід і сортів. Результати виявилися вражаючими. Матеріал виписував із ботанічних садів та відшуковував у монастирських чи приватних колекціях, дикі рослини отримував від друзів, які поверталися з експедицій. У січні 1915 р. запропонував керівництву вишу базовим осередком у цій справі зробити сад КПІ. І вперше на урядовому рівні, на потреби саду царське Мінземлеробства виділило 4,5 тис. рублів, за які звели огорожу, упорядкували штат, викопали басейн. У перший рік зібрали понад 100 видів рослин. Масштаби швидко росли, й за кілька років учений опікувався акліматизацією рослин у 4-х київських розплідниках загальною площею 12 га. Прикметно, що крім фруктових дерев, вирощував лікарські рослини (близько 150 видів), тому невдовзі перетворився на знаного фахівця в тій царині. Новий напрям у медицині Микола Феофанович вважав перспективним, і невдовзі задумав у Києві тримісячні безкоштовні курси з вивчення лікарських рослин. Розробив план лекцій, написав тексти, але Мінземлеробства… проєкт відхилило. Тоді за допомогою ботаніка Василя Пашкевича домігся їх відкриття у приміщенні КПІ. Коли створили Українську академію наук, М. Кащенка ввели в число її дійсних академіків і запропонували дві кафедри – зоології та акліматизації. Вчений вибрав останню. Акліматизаційний сад невдовзі став однією з наукових установ АН. У Києві Микола Феофанович зблизився з українським зоологом та мандрівником Володимиром Караваєвим. У 1919-му вони створили Зоологічний музей АНУ, директором якого аж до 1927-го був М. Кащенко.

«ДЕРЕВА ЗНИЩИТИ, СПІВРОБІТНИКІВ – ЗВІЛЬНИТИ» З 1921 р. він відмовився від викладання, аби повністю зосереди­тися на акліматизації рослин. Але після Української революції 1917 – 1920 рр. та Громадянської війни на що міг сподіватися? З усього штату залишився один робітник та сам академік зі своїми дітьми. Тоді не лише наука, все народне господарство потонуло в безкінечних реорганізаціях, чистках, репресіях. Поки міг, М. Кащенко всіляко ухилявся від адмінпосад, уникаючи контактів із владою. Цього йому не подарували. Й от у 1920 – 1921 рр. у КПІ почала працювати організаційна рада, головним завданням якої була пролетаризація вишу: «колишніх» викидали на вулицю. І 66-річного академіка звільнили, попри те, що в Держархіві Києва знайдена заява робітників та службовців Акліматизаційного саду з проханням залишити його на посаді. Отже, зробили оргвисновки і призначили нового ректора, інженера-технолога Івана Кухаренка. Той заявив, що має намір використати землю саду для корисних потреб інституту, тому дерева слід… знищити, а всіх співробітників – звільнити. Ситуація завмерла, бо чекали на рішення згори, і врешті-решт надійшла телеграма від наркома

освіти УСРР Григорія Гринька, котрий зажадав негайно повернути сад КПІ та припинити «приватне господарювання Кащенка». АНУ підтримала політичне рішення, і родина видатного науковця опинилася на межі виживання.

НА ЗАБОЛОЧЕНІЙ ДІЛЯНЦІ – УСЕ З НУЛЯ Проте невтомний дослідник самотужки вирішив почати все з нуля. На Лук’янівці безробітний академік знайшов заболочену ділянку з комарами та жабами, де заклав новий Акліматизаційний сад. Придбавши ділянку землі біля залізничної станції Клавдієве, разом із іншими ентузіастами влаштував плантацію лікарських рослин. Але невдовзі працювати стало нікому – насувалися жахливі часи першого радянського Голодомору 1921 – 1923 рр. Аби власній справі бодай якось надати прискорення, М. Кащенко писав оголошення, що лікує хворих травами. Рідні та знайомі розклеювали їх по Києву. Поволі до його квартири потягнулися пацієнти, та виправити матеріальну скруту не пощастило: він точно визначав діагноз, проте хворі не мали чим платити, тож часто безкоштовно давав їм трави. Невдовзі знайшлися «доброзичливці», які доповіли президенту УАН В. Вернадському, мовляв, академік Кащенко промишляє знахарством. Його викликали «на килим» і зажадали пояснень. Спересердя написав доповідну про лікування рослинами як перспективну галузь медицини майбутнього. Ситуація змінилася лише 1923-го, коли несподівано Акліматизаційний сад отримав фінансування з Москви – цільовим призначенням. Можна було повернути частину колишніх працівників і запросити нових. В 1930-му сад сягнув максимального розквіту. Тоді виділили 5 ділянок загальною площею 12 га; кількість видів і сортів, не рахуючи однорічників, перевищила 500. Попри свої 75, учений надихав оточення бурхливою енергією. Щодня, іноді від 4-ї ранку, бував у саду, керуючи роботами, приймаючи відвідувачів, влаштовуючи екскурсії. Особливий інтерес викликала його селекційна робота з плодовими культурами. Це – виведення нових сортів бросквин (персики – «Серпневий Кащенко», «Київський ранній»), абрикосів, груш, хурма віргінська з айвою, виноград (сіянець №247, що успадкував зимостійкість лози амурської, але давав великі смачні ягоди) тощо. Навіть наприкінці життя академік стежив за новинками художньої літератури, сам написав 4 п’єси, 2 повісті, оповідання та вірші, прекрасно малював, опанував мистецтво фотографії, знався на музиці, любив подорожі на велосипеді. Та найбільше його захоплював доглянутий сад. Зокрема писав: «Зрошення та лісівництво зможуть пустелю перетворити на квітучу країну». Микола Феофанович помер 29 березня 1935-го від крововиливу в мозок. Поховали його на Лук’янівському цвинтарі – за пів кілометра від його будинку (не зберігся; у 1980-х там збудували Київську вищу партійну школу) і неподалік від його улюбленого Лук’янівського розсадника. Там, згідно із заповітом, рідні посадили ялинку. Як на могилі його колишнього наукового керівника – харківського професора Зосима Стрельцова. Підготувала Оксана НАНАШІ

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№16 (4928)

24 квітня 2021 року

TT ЛАЙФХАКИ

TT ВАРТО СПРОБУВАТИ

ХИТРОЩІ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ЛЕГКО ЇХ УНИКНУТИ

ЦІКАВА ТА ПРОСТА ТЕХНІКА

КУЛІНАРНІ ПОМИЛКИ: Кухня – не те місце, де варто вчитися лише на своїх помилках. Щоб їжа була смачною, а її приготування приносило задоволення, слід засвоїти кілька кулінарних хитрощів Секрет приготування стейків і відбивних. Завжди нарізайте м’ясо впоперек волокон. Інакше воно втратить форму і вироби не будуть соковитими. Помідорам – особлива увага. Готуючи перші страви або овочеве рагу, ніколи не додавайте помідори відразу. За рахунок кислоти, яка в них міститься, час приготування збільшиться. Оптимально додавати їх у самому кінці. Про вироби з тіста. Бабусі привчили нас обов’язково промивати макарони. В Італії такої помилки не допускають, більш того, навіть воду, в якій варилася паста, використовують для приготування соусів. Також макаронні вироби, пельмені та вареники при недостатній кількості рідини будуть злипатися й навіть приставати до дна. Готуйте бульйон правильно! Завжди опускайте м’ясо в холодну воду, тоді він вийде більш насиченим і смачним. А ось солити його необхідно в кінці варіння, інакше у міру википання води стане пересоленим. Секретне призначення солі та цукру. Нехтувати цукром при приготуванні солоних страв не варто. Всього щіпки достатньо, щоб їх смак став насиченішим. Нюанси гасіння соди. Щоб тісто було максимально повітряним, окремо змішуємо з 50 мл води соду і відмірюємо 1 ч. л. лимонного соку. Далі залишається одночасно влити вміст двох ємностей. Підготовка картоплі до запікання і не тільки. Попередньо замочіть на кілька годин нарізану часточками картоплю. Вміст крох-

ОРИГІНАЛЬНІ ПИСАНКИ:

малю, а разом із ним і калорійність страви, зменшаться. Це можна робити і при приготуванні інших страв із картоплі. Коли блендер стає ворогом. Не варто збивати ним картопляне пюре. Наявність крохмалю забезпечить ефект клейстеру, а пюре замість повітряного стане тягучим. Кількість начинки в піці. «Перебір» позначається на результаті не кращим чином. Її надлишок може стати причиною нерівномірного пропікання тіста. Крім того, начинка з такої піци буде випадати. Секрети цибулі. Подрібнена, вона дуже швидко починає гірчити. Ось чому нарізати її треба безпосередньо перед відправкою в страву. Робота тупим ножем також може стати причиною появи гіркоти. А ще вона готується довше за моркву, тож додавати останню на сковороду слід, коли цибуля стала прозорою і м’якою. Готуємо овочі правильно. Час їх термічної обробки різний. Для деяких достатньо навіть бланшування, 1-2 хвилини в окропі дозволять зберегти не тільки смак, а й більшість корисних речовин.

Хочете прикрасити святковий стіл, а заодно здивувати домочадців і гостей? Тоді розмалюйте великодні яйця по техніці Grace-Ebru Art – це дуже красиво і зовсім не складно. До того ж фарба з готових виробів не береться на руки й не проникає через шкаралупу. Вам потрібні: лак для нігтів декількох кольорів; ємність (таку, щоб опісля не шкода викинути) із водою, діаметр якої приблизно відповідає робочій зоні малюнка; зубочистка. В центр ємності з водою по одній краплі дадаємо лак, нарощуючи тим самим робочу поверхню. Дуже важливо вводити наступну краплю (теж посередині) лише коли попередня добре розійшлася. Таким чином, чергуючи кольори, створюємо заготовку з кільцями. Беремо зубочистку й творимо малюнок, наприклад, квітку. Спочатку розводимо майбутні пелюстки в напрямку до краю, важливо, щоб

ЯК У СТАРІ ЧАСИ ГОТУВАЛИ ЧЕТВЕРГОВУ СІЛЬ Здавна сіль вважалася дуже потужним оберегом, який здатен захистити вас і вашу родину від проблем. Готували її лише в Чистий четвер.

ЯКУ РОЗСАДУ НЕ МОЖНА ПІКІРУВАТИ, А ЯКУ ВАРТО Й НАВІТЬ КОРИСНО Також украй небажано пікірувати слабку і хворобливу розсаду, адже це призведе до додаткового стресу. Потрібно почекати, поки сіянці зміцніють, і акуратно відправити кожен у простору ємність. Важко переносять зміну місця перці. Їм не на користь заглиблення й ушкодження коріння. У садової суниці можуть постраждати паростки, що погано позначиться на подальшому розвитку. Селері протипоказано прищіпування кореня. Гранична

обов’язково має бути сухою. Працювати краще в рукавичках. Ось і все, барвисті великодні яйця готові! Не бійтеся експериментувати і створювати різні малюнки в цій техніці. Навіть якщо вам здається, що щось пішло не так, не поспішайте починати знову, адже лак на воді досить податливий, і ви, швидше за все, зможете виправити ситуацію.

TT ДО ВЕЛИКОДНЯ

TT САД І ГОРОД

Про пікірування розсади сперечаються давно. Проте затяті його прихильники мають знати: є культури, які взагалі не можна пікірувати. Багаторічний досвід показує, що абсолютно ні до чого піддавати такому випробуванню паростки огірків, баклажанів, гарбузів, кавунів, дині, а ще деякі квіти – мальви, штоктроянди, мак і аквілегії. Їх слід відразу сіяти окремо у велику тару з живильним ґрунтом і не допускати в приміщенні протягів.

вони не приклеїлися до стінок. Потім зводимо малюнок до центру. Готовому візерунку даємо трохи закріпитися (на це потрібно близько 15 секунд) й опускаємо варене яйце в ту воду. Малюнок сам прилипне до поверхні, яка

обережність не завадить при пікіровці білокачанної пекінської та савойської капусти, не обов’язково розсаджувати також базилік, фенхель і чорнобривці. А добре проводити таку процедуру з томатами, цибулею-пореєм, розмарином і екзотичним пепіно (з вигляду – помідор, а за смаком щось середнє між грушею, динею і бананом). Позитивно позначиться пересадка й на деяких квітах: агератумі, алісумі, братках, лобелії і петунії.

Спочатку сіль змішували в пропорції п’ять до одного з цілющими травами типу материнки. Туди кришили трохи житнього хліба і ставили на вогонь на кілька годин (краще в духовку). Чекали, поки сіль не почорніє. Найголовніша умова – це потрібно було зробити до вечора, поки світло. Цю сіль святили разом із пасками і яйцями в суботу перед Великоднем. Тільки після того вона набувала особливу силу.

Вважається, що найбільше така сіль оберігає дітей. Трохи можна класти їм під подушку – від недуг і наврочень. Кажуть, якщо купати малюка у воді з такою сіллю, він буде менше хворіти і плакати. Також це оберіг від злих людей. Треба трохи розсипати її перед вхідними дверима, щоб такі не ризикнули зайти до вас у будинок. Трохи четвергової солі домогосподарки завжди тримали на середині столу, бо це приваблює щастя й удачу, а також гроші. Подушечку з такою сіллю варто тримати в автомобілі. Вона допомагатиме в подорожах і поїздках. Те ж саме стосується і сумки, портфеля, рюкзака, з якими постійно ходите. А ще можна розсипати трохи по кутах будинку, підсипати в питну воду, щоб бути здоровішими. Її краще використовувати повністю до наступного Великодня.

TT ПРИГОДИТЬСЯ

ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ:  Досвідчені городники ствер­д жують, що картопля полюбляє три десятки: глибина посадки – 10 см; температура ґрунту на цій глибині – 10° C; середньодобова температура під час посадки – не нижче 10° C.  Вважається, що її не можна висаджувати у Вербний тиждень і в «жіночі дні» (середу, п’ятницю й суботу): зібраний урожай буде швидко псуватися й довго не пролежить.  Колись час посадки визначали за березою: «На березі лист із копійку – саджай картоплю швиденько». Монети в позаминулому столітті були трохи іншого розміру, але сенс полягав у тому, що посаджена в холодну землю, вона не зростатиме. Тому підходящий час визначали за листям берези, квітками бузини та черемхи. До речі, вважалося, що коли черемха завершує цвітіння, садити бульби вже пізно.

 Є ще один народний спосіб визначити час посадки «на око»: взяти жменю землі з глибини приблизно 30 см і стиснути в кулаці. Якщо вона не розсипається, то ще як слід не прогрілася і садити рано, а якщо розсипається на великі грудочки, то саме пора. Головне – не проґавити вологу, бо пізніше вона «втече» з верхніх шарів ґрунту, і рослини доведеться поливати щодня. До речі, це стосується й усіх інших культур, посаджених на початку літа.  У червні можна посадити бульбу в соломі – так вона достигне й набере гарну масу, бо виключається загроза поворотних заморозків. Щоб садити пізно, необхідно застосовувати метод мульчування, а для цього потрібен матеріал – солома підійде. Треба лише пам’ятати, що вона добра для нейтральних і лужних ґрунтів, тому що трохи підвищує кислотність. Під час

НАРОДНИЙ ДОСВІД І ПРИКМЕТИ

розкладання солома виділятиме вуглекислий газ, корисний для росту картоплі. Отже, викладіть на рівну очищену від бур’янів землю бульби, трохи присипавши їх землею, а потім укрийте соломою шаром приблизно в 30 см. Вона утримуватиме вологу, і посаджену пізно картоплю не доведеться

поливати щодня, за винятком посушливих періодів. Якщо соломи або іншого матеріалу для мульчування мало, садіть у лунки, а зверху присипте невеликим шаром землі. Тоді вам знадобиться менший шар мульчі. Викопувати урожай буде набагато простіше, а коренеплоди виходять рівними й великими.

Звертайте увагу на посадковий матеріал. Він не має бути старим. Спробуйте посадити одразу кілька сортів із різним терміном дозрівання. Беріть бульби середньої величини або поділяйте великі так, щоби на кожній частині залишалося по кілька очок. У великих є ймовірність, що врожай буде поганим.  Не вирощуйте картоплю кілька років на одному й тому ж місці. У ґрунті з часом накопичуються інфекції, знижується родючість.  Оптимальна глибина посадки від поверхні бульби до поверхні ґрунту має становити 7 – 8 см. Якщо занадто глибоко, урожай вийде дрібним.  Коли листя починає чорніти від фітофторозу, бадилля потрібно зрізати і спалити, класти його в компост не можна. Сторінку підготувала Оксана НАНАШІ

НАЙВЕЗУЧІШИЙ ДУРЕНЬ АМЕРИКИ ЯК НЕВІГЛАС ТІМОТІ ДЕКСТЕР СТАВ УСПІШНИМ БІЗНЕСМЕНОМ

Звертатися до неї на прийом Ви можете за телефонами: (099) 710-48-41, (097) 058-17-69 (Viber, WhatsApp). Якщо ж Вам не вдається приїхати, вона надає послуги на відстані.

кормової патоки й були з чималим прибутком продані власникам цукрових плантацій. Заздрісні дотепники не вгамовувалися й переконали Декстера, що в англійському м. Ньюкасл є великий попит на антрацит. Правда, не повідомили, що там розташована одна з найбільших вугільних шахт. Тож Тімоті закупив кілька тонн антрациту й вирушив у дорогу. Коли прибув у місто, виявилося, що через постійні страйки шахта не працювала. Щасливчик продав усе привезене вугілля з величезною націнкою і знову повернувся переможцем. На той час Дакстер опанував різні методи торгівлі й відтоді, як зазначав один із біографів, його дії перестали бути схожими на «акти дурості й невігластва». Проте вибір товару нерідко виявлявся досить дивним. Якось він закупив близько 340 тонн китової кістки, став монополістом на ринку й продав її майстрам із виготовлення жіночих корсетів, комірів, батогів, іграшок і друкарських машинок із 75-процентною націнкою. Хитрун не гребував і брудними прийомами. Завдяки одному з таких зумів продати у Вест-Індії 21 тисячу примірників Біблії. Пізніше у своїй книжці написав про це так: «Я розіслав текст, у якому було сказано, що в кожної сім’ї повинна бути Біблія, інакше вони потраплять у пекло».

ЛОРД ТІМОТІ ДЕКСТЕР Наслідуючи своїх багатих сусідів, Декстер придбав розкішну бібліотеку, але жодного разу в житті не тримав у руках книжку більше 10 хвилин. А коли

слугам звертатися до нього відповідно. Однак ставлення сусідів не давало йому спокою. Щоб зрозуміти, що пани Ньюберіпорта думають про нього насправді, вирішив інсценувати власну смерть. До цієї справи підійшов ґрунтовно. Підготував могилу – велике добре провітрюване приміщення в підвалі літнього будиночка на задньому дворі. Найняв найкращого столяра-червонодеревника, щоб той змайстрував труну. Вона вийшла настільки зручною, що Декстер кілька тижнів у ній спав. Потім розповів дружині й дітям про свій задум і зажадав, щоб вони теж брали участь у виставі. У день «поховання» в його маєток приїхали кілька сотень шановних людей. Сам «винуватець торжества» тим часом переховувався в підвалі й спостерігав за тим, що відбувається, через щілину в дерев’яній підлозі. Все йшло чудово, допоки Тімоті не побачив своєї усміхненої дружини. Розлючений, він вибрався з могили, викликав її на кухню й почав шпетити за веселий настрій. Там його й виявили гості. Після цього «небіжчик» любенько приєднався до товариства святкувати власний похорон.

«НІСЕНІТНИЦЯ ДЛЯ ЗНАВЦІВ» Наприкінці життя Декстер вирішив залишити мемуари для нащадків. Він написав книжку «Нісенітниця для знавців», у якій скаржився на політиків, духовенство та свою дружину. Твір містив 8 847 слів та 33 864 літери без жодних розділових знаків. Спочатку Тімоті роздавав книжку безкоштовно, але вона стала такою популярною, що її перевидавали вісім разів. У другому виданні автор на прохання редактора додав у кінці сторінку з 11-ма рядками розділових знаків, щоб кожен читач міг розставити їх так, як вважав за потрібне. У 1806-му, через кілька років після публікації мемуарів, Декстер помер – цього разу по-справжньому. В останні дні життя він розділив усе майно між своїми дітьми, дружиною, членами екіпажів власних суден та близькими друзями, не забув і про персонального поета. В 1815 році сильний шторм зруйнував більшість статуй на будинку Декстера. Вцілілі продали на аукціоні за ціною від 50 центів до 5 доларів.

Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

– Скільки тобі років?

– Не важливо...

– Ну, двадцять... із чим?

– Двадцять із п’ятнадцятьма.





























































– Ой, та ми ще двічі подивимося, що там за літо! Може, й худнути не варто... Дружина покинула мене з трьома малолітніми дітьми (сташому синові 7 років, доньці – 4, а меншому – 3 тижні) й пішла на кухню пити чай... Що мені робити? Пів ночі чекала на чоловіка, хвилювалася... Потім згадала, що незаміжня, заспокоїлася і заснула. Навесні моду започатковує той, хто раніше прокинувся, тому що всі дивляться у вікно, бачать, хтось у светрику йде... Ага, я також у светрику піду!

– У вас такі тонкі пальці... Піаніст?

– Ні, лаборант. Пробірки мию. Виконроб Михайло не може добудувати собі дачу, бо краде в себе цеглу й будує баню...

– Мам, що в нас є їсти?

– Суп, гречка, смажена картопля, котлети, сирники...

– Клас! Я буду макарони! Знайшла валізу з грошима. Почала шукати, хто її загубив. Їздила всюди: Париж, Лондон, Дубай, Барселона... Так і не знайшла... Коли твоя дружина подобається ще комусь, не варто ревнувати. Гордитися треба, що в тебе в печінках сидить чиясь мрія.

– Піди поникай, чим там мачка гримить на кухні.

– А ти її годувала?

– Ніт.

– Но та товди... лиш їсти варить. Наголошуємо, що редакція не має можливості відповідати на ваші листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу.

жив на 9 кораблів і рушив у подорож. Коли дістався до Вест-Індії і виявив, що грілки не мають попиту в місцевих жителів, він провів «ребрендинг»: грілки перетворилися на ковші для промислового виробництва

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №654. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 23.04.2021 р. о 12.00.  Відповідальність за достовірність і зміст реклами несе рекламодавець. Розрахунковий рахунок редакції:

Шановні читачі!

Вона з великою любов’ю ставиться до людей. У руках Марії є Божа сила на допомогу людства.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

П

Матушка Марія, яка має Дар Божий, знімає порчу, зурочення, вінець безшлюбності, допомагає в бізнесі, з’єднує родини, повертає чоловіка або дружину в сім’ю, дарує жінкам щастя материнства та ставить захист на все життя єрусалимськими свічками. Живе на Закарпатті – в Мукачеві.

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС

бухгалтерія: 61-52-61

НАЙБІЛЬШИЙ ФІЛОСОФ ЗАХІДНОГО СВІТУ

МАТУШКА МАРІЯ

Рік заснування 1990

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції,

місто Ньюберіпорт, штат Массачусетс.

Тут він купив кілька торгових кораблів, стайню та шикарну карету з вибитими на ній ініціалами власника, а потім побудував розкішний будинок із видом на море. Декстер найняв, як він вважав, розумних європейських архітекторів із хорошим смаком. Вони вирізали з дерева й розмалювали понад 40 гігантських статуй, що зображали видатних американців, котрі, на думку Тімоті, зробили значний внесок у розвиток різних галузей науки та техніки. Тут були Вашингтон, Джефферсон, індіанські вожді, а також генерали, філософи, політики, державні діячі та... богині Слави й Доброти. Останньою встановили статую самого Декстера з підписом «Я перший на Сході, перший на Заході, найбільший філософ Західного світу». Сусіди почали з цікавістю поглядати на нього. Але коли він оголосив про намір вести міжнародну торгівлю, стали відверто з нього підсміюватися. В надії, що Декстер збанкрутує й поїде з Ньюберіпорта, один із жартівників

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

Е Т А П

Новими сусідами Декстера були губернатор штату Массачусетс і бізнесмени, котрі входили до числа найбагатших людей країни. Вони належали до «вершків» суспільства і, звичайно, не вважали простолюдина, який одружився з розрахунку, рівнею собі. Декстер вирішив: аби ввійти у вищий світ, йому необхідно отримати високу посаду в держустанові. Настирливий молодик відправив десятки листів керівництву сусіднього містечка Малда й таки змусив вигадати для себе посаду – «контролер оленів». Основний його обов’язок полягав у відстежуванні популяції цих тварин. Однак в архівах того періоду зазначалося, що… «останній олень зник із міста близько 19 років тому». В той же час Декстер узявся примножувати статки своєї дружини, проте обраний ним спосіб був, м’яко кажучи, дивним. У 1775-му, перед початком Війни за незалежність, у обіг ввійшла перша американська валюта – континентальний долар. За час війни він істотно знецінився. Тімоті нічого не розумів у валютних махінаціях, але зауважив, що континентальні долари можна купити дуже дешево. І купив – на всі заощадження дружини… Завдяки неймовірному збігу обставин авантюра виявилася вдалою! Після прийняття в 1787 році Конституції США

довідався про пристрасть дворян до колекціонування картин, «не знаходив собі місця, поки не зібрав найкращу в Ньюберіпорті галерею». Крім того, завів собі власного поета – цього звання удостоївся простий хлопець, який торгував на ринку рибою. Незабаром Тімоті дарував собі титул лорда й наказав усім

П

КОНТРОЛЕР ОЛЕНІВ

порадив йому продавати грілки (широкі мідні каструлі з довгими ручками, які використовували в той час для зігрівання ліжка) у Вест-Індії – колоніальній території зі спекотним кліматом. Тімоті закупив їх щонайменше 42 000, заванта-

Ж Н А І К К А Н Г У Т Т А А З

вартість цих грошей виросла в кілька разів, що вмить перетворило Декстера на астрономічно багату людину. Тімоті був упевнений, що тепер його нарешті вважитимуть «свої м » у в и щ их колах. Проте кепський характер, невміння тримати язика за зубами, незнання правил етикету й на д м і р на дивакуватість завадили йому ввійти в пристойне товариство. Тоді він вирішив переїхати в прибережне

М Т С А Н Е М О Н О С Р О Г У Л Я Н И О О А Ф А І Г О Ф О Н Р Е Г А Д А К О О Л О В Л П І К Н І К А Н І З К А Т І О Н

К

ажуть, що дурням завжди щастить… Це підтверджує історія Тімоті Декстера –дивакуватого американського підприємця XVIII століття. Він народився в родині простих робітників у 1748 році поблизу Бостона. І хоча не мав ані багатства, ні видатних розумових здібностей, проте з раннього віку не сумнівався, що стане великою людиною. Тімоті вивчився на лимаря в місцевій майстерні й вирішив почати власний бізнес із виробництва шкіряних рукавичок та бриджів для полювання на оленів. Для цього переїхав у містечко Чарльстон. Саме тут молодому заповзятливому хлопцеві вперше усміхнулася удача – він познайомився з багатою вдовою Елізабет Фротінгем. Та була старшою за нього на 10 років і мала четверо дітей, але її статки так зачарували Декстера, що він освідчився.