2021\28\08 № 34 (4946)

Page 1

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè!   №  34 (4946) ТЕМИ НОМЕРА

28 серпня 2021  року

Ціна договірна

ТРИДЦЯТЬ ПАР ПОГЛЯДІВ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ЗАКАРПАТТЯ ЗАФІКСУВАВ УЖГОРОДСЬКИЙ ФОТОХУДОЖНИК МИХАЙЛО ДОРОГОВИЧ

Гігантський флагшток до Дня Незалежності: як освоїти бюджетні кошти?

4 стор.

Про полонини, вівчарство і... босоркань

7 стор.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 28 СЕРПНЯ – хмарно з проясненнями, вночі місцями дощі, вдень без істотних опадів. Вітер південно-східний 7 – 12 м/с. Температура повітря вночі 7 – 12°, удень 15 – 20°, в горах місцями 9 – 14° тепла. 29 СЕРПНЯ – хмарно з проясненнями, часом дощі, місцями значні. Вітер північно-східний 7 – 12 м/с. Температура повітря вночі 8 – 13°, удень 17 – 22°, в горах місцями вночі 11 – 16° тепла. 30 СЕРПНЯ – місцями дощі. Температура повітря вночі 7 – 12°, вдень 16 – 21°, у горах місцями 10 – 15° тепла.

Ц

ей проєкт, який зараз уже на стадії завершення й матиме назву «Погляд», ужгородець, по суті, започаткував ще в 2002-му, коли працював фотокором у «Фесті» й знімкував епатажного художника Ференца Семана. Потім була серія фотопортретів одного з найцікавіших митців краю Павла Бедзіра. Але згодом Михайло захопився альпінізмом, став багато подорожувати – і то якось забулося, пригальмувалося. Та почався пандемічний карантин, і Дорогович знову повернувся до тої ідеї. Проте зауважує: цей проєкт – про людей, про еліту Закарпаття, але без політики та без політиків. Про його «кухню» й мету фотограф розповів нашій журналістці.

5 стор.

ВІДКЛЮЧЕННЯ ВІД КОМПОСЛУГ ЗА БОРГИ ДОЗВОЛИЛИ ЗАБОРОНА ДІЯТИМЕ ЛИШЕ В ЧЕРВОНІЙ ЗОНІ

Набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж», яким також скасували заборону відключати від постачання компослуг громадян, котрі мають борги. У документі вилучили пункт про те, що на період дії карантину і протягом 30 днів від дня його скасування забороняється припинення або призупинення надання житлово-комунальних послуг населенню за їх несплату. Проте якщо в Україні введуть обмеження червоного рівня, така заборона діятиме, але тільки на період червоної зони і протягом 30 днів після її скасування. Втім, як і раніше, на час дії карантину заборонене нарахування та стягнення штрафів за несвоєчасну оплату ЖКП, а також примусове виселення таких боржників із належного їм житла під час виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості. До речі, за даними Держслужби статистики, борги українців за компослуги на кінець І півріччя становили 70,6 млрд грн.

~~Ференц Семан

НЗ-ФАКТИ

Україна отримала 2,7 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду. Президент В. Зеленський пропонує нардепам ухвалити законопроєкт, яким запровадять ще один святковий вихідний – День української державності (28 липня). Українські банки за 7 місяців заробили майже 40 мільярдів гривень – більше, ніж за аналогічний період торік. Мінфін почав розробку законпроєкту про непрямі методи визначення доходів громадян, документ може з’явитися до кінця року.

Президент ввів у дію рішення Ради нацбезпеки й оборони України щодо створення кібервійськ. Укрзалізниця і Deutsche Bahn Engineering&Consulting уклали договір щодо консалтингу у сфері пасажирських перевезень – у разі успішної співпраці вже у 2022 році німці можуть взяти в управління ці перевезення. Бронзова призерка Олімпіади в Токіо з вільної боротьби Ірина Коляденко вирішила віддати подаровану за перемогу квартиру тренеру Володимиру Яременку. У Вінниці серед вакцинованих жителів розіграють десятки телевізорів та велосипедів і автомобіль.

У Європейській комісії не бачать перспектив для запуску процедури членства України в ЄС у найближчі 3 – 5 років.

«Північний потік-2» програв суд у Німеччині щодо звільнення від правил Третього енергопакета Євросоюзу.

Для українців будуть доступні у додатку «Дія» два COVID-сертифікати, один з яких – міжнародний, а інший – внутрішній.

Польща має намір звести паркан заввишки 2,5 м на кордоні з Білоруссю, аби обмежити потік мігрантів.

Українських студентів позбавлятимуть ступенів бакалавра й магістра за плагіат – відповідний порядок затвердив Кабмін. При цьому самого міністра освіти Шкарлета звинувачували у плагіаті кількох наукових праць.

Угорщина планує в 2022 р. виробляти російську вакцину «Спутник V». У Кабулі поблизу аеропорта 26 серпня пролунали 3 вибухи за добу. Загинули щонайменше 60 осіб (серед них і американці), 140 отримали поранення.

Читайте «Новини Закарпаття» і беріть участь у лотереї! Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 4 міс. 19,90 59,70 79,60 29,70

89,10

118,80

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 4,00 грн; 3 міс. – 9,00 грн; 4 міс. – 11,00 На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA


2 ЧАС МІСЦЕВИЙ НА ЗАКАРПАТТІ ЗАПРАЦЮВАВ ПЕРШИЙ ЛІНІЙНИЙ ПРИСКОРЮВАЧ, А ДОРОГИ БУДУВАЛИ НАВІТЬ У ВИХІДНІ Попри свята, ремонтні й будівельні роботи в рамках програми президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво» тривали в режимі «нон стоп». • До 30-річчя незалежності України в Закарпатському протипухлинному центрі голова ОДА Анатолій Полосков разом зі своїми заступниками Мирославом Білецьким та Ігорем Шинкарюком відкрив оновлене відділення, де вперше запрацював сучасний лінійний прискорювач. Ще на початку року керівництво краю звернулося до Офісу президента щодо необхідності придбання такого обладнання, зобов’язавшись завершити проєкт до 30-річчя незалежності. І його включили до програми «Велике будівництво». Вартість апарата разом із будівельними роботами в медзакладі з облаштуванням спеціального бункера складає 65 млн грн. Завдяки новітнім технологіям вдасться врятувати багатьох людей: великими дозами опромінюватиметься лише пухлина, не зачіпаючи здорові тканини. ● Стосовно доріг, то продовжують ремонтувати трасу М-06 Київ – Чоп. Зокрема роботи відновили на ділянці від с. Розівка до середини Холмока. Раніше тут відфрезерували зношене покриття, підсилили основу та влаштували вирівнюючий шар із крупнозернистого асфальтобетону. І менш ніж за добу на одній зі смуг руху вже встановили кілька кілометрів нового покриття. Зараз упорядковують узбіччя, роблять бордюри та з’їзди. ● Фірма-підрядник уже працює й над розробкою проєктної документації щодо реконструкції шляху Верхній Студений – Пилипець, який планують відновити в межах амбітного проєкту «Мале карпатське коло». Згодом його хочуть з’єднати з новою дорогою. Очікується,

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT СТАТИСТИКА

ЖІНОК В ОБЛАСТІ ТРОХИ БІЛЬШЕ ЗА ЧОЛОВІКІВ, ХОЧА ДІВЧАТОК НАРОДЖУЄТЬСЯ НАВІТЬ МЕНШЕ, НІЖ ХЛОПЧИКІВ

Чисельність жінок у нашому краї становить 647 600, або 51,9 відсотка від загальної кількості населення. Це попри те, що при народженні хлопчики переважають. Такі дані наводить обласне управління статистики. Так, торік на Закарпатті з’явилося на світ 13 500 немовлят, із котрих 6 500 – дівчатка (48,4% від усіх новонароджених). Іншими словами, на 100 мащо ПКД із погодженнями та експертизою буде готова до кінця 2021-го. ● Триває також ремонт на трасі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород. Нещодавно в Перечині зняли старе покриття та влаштували основу. Нині тут кладуть останній шар асфальтобетону, облаштовують узбіччя, з’їзди та бордюри. На черзі – дорожня розмітка та встановлення знаків. Полагодять і мостовий перехід у Перечині. ● Навіть у святкові дні роботи не припинялися, зокрема цілодобово тривають вони на ділянці від Нижнього Бистрого до Березова на Р-21 Долина – Хуст. Тут встановлюють габіони, прокладають основу з крупнозернистого щільного асфальтобетону. Аби зробити покриття міцним, підрядник ліквідовує пучини, проводить підготовче фрезерування, влаштовує регенераційні конструктивні шари за технологією «холодний ресайклінг». Наступний етап – нанесення фінішних шарів для ідеально рівного покриття. ● Триває також поточний середній ремонт дороги Т-07-37 Хуст – Шаян – Буштино. Серед іншого поблизу с. Велятино ремонтують один із мостових переходів: якраз проводять армування та влаштовують опалубку. На цьому маршруті багато таких штучних конструкцій, які підрядник відновлює. На шляху протяжністю 23,2 км

TT КОРОТКО

ЖІНКА ЗАГИНУЛА ЧЕРЕЗ ОБВАЛ Сталася ця трагедія в Перечині 23 серпня близько 18-ї години. Господарі вирішили укріпити фундамент свого приватного будинку й викопали вздовж нього глибоку траншею. Однак під час робіт велика маса ґрунту несподівано обвалилася й засипала чоловіка та двох жінок, котрі йому допомагали. Викликані рятувальники разом із сусідами відкопали людей, однак одну потерпілу, на жаль, не вдалося привести до тями – вона померла. Двох інших передали лікарям. Усі деталі нещасного випадку вивчають правоохоронці, інформує ГУ ДСНС у Закарпатській області.

«ШТОВХАВ» НАРКОТИКИ ПОБЛИЗУ ШКОЛИ? За інформацією Мукачівської окружної прокуратури, чоловіка викрили при спробі збути згорток із порошкоподібною речовиною (її походження встановить експертиза) поблизу однієї зі шкіл міста над Латорицею. Крім того, йому інкримінують збут метамфетаміну на території автостоянки одного з торговельних центрів Мукачева – факт протиправної діяльності зафіксували наприкінці минулого місяця. За підозрою у збуті психотропних речовин у місцях масового перебування громадян мешканця Мукачівського району взяли під варту з можливістю внесення 90 800 грн застави. Досудове розслідування триває, повідомляє прес­ служба Закарпатської обласної прокуратури.

МИТНИКИ ЗАТРИМАЛИ ВАНТАЖ НА ПОНАД 3 МЛН ГРН Закарпатські митники попередили спробу незаконного ввезення в Україну вантажу на підставі підроблених документів. Так, відповідно до поданих до митного конт­ ролю документів, вантаж – меблі та фурнітуру до них, освітлювальні прилади, дзеркала і

також знімають зношене покриття, натомість укладають новий якісний асфальтобетон. ● У межах ремонту Т-07-37 з під’їздом до санаторію «Шаян» ведуться роботи й у с. Вишково Хустського району. Як інформує 1-й заступник голови ОДА Мирослав Білецький, тут монтують систему водовідведення, проводять попереднє підготовче фрезерування, влаштовують регенераційні конструктивні шари за технологією «холодний ресайклінг». Попереду – нанесення фінішних шарів покриття. ● Відновлення мостового переходу на дорозі Н-13 Львів – Самбір – Ужгород у с. Кам’яниця вже добігає завершення. Про це повідомив заступник голови ОДА Іштван Петрушка. Капремонт тут розпочали кілька місяців тому. За цей час демонтували існуюче асфальтобетонне покриття тротуарів та проїзної частини мосту, а також захисний шар плит прогонової будови об’єкта. Натомість для захисту плит влаштували новий укріплюючий шар покриття, два шари асфальтобетону на проїжджій частині. Задля безпеки змонтували металеве бар’єрне огородження. «Завдяки програмі Володимира Зеленського «Велике будівництво» ремонтуємо мости та зшиваємо Закарпаття якісно оновленими шляхами», – підкреслив Іштван Петрушка.

предмети декору – слідував від китайської компанії-продавця на адресу однієї з компаній, зареєстрованій у Донецькій області. Водночас країною походження цих товарів зазначався Європейський Союз, що підтверджувалося інформацією, зазначеною на маркуванні під час митного огляду. Закарпатські митники поставили під сумнів участь китайської компанії у вказаній оборудці та відправили запит колегам із Італії, аби перевірити заявлені відомості. Департамент боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби у максимально стислі терміни отримав від них усю необхідну інформацію та встановив не лише дійсних відправника та одержувача товару, а й його вартість, яка більш ніж у півтора раза перевищувала заявлену. Після складання протоколу про порушення митних правил товар вартістю понад 3 млн грн вилучили.

ВІДРАЗУ ТРИ АВТІВКИ ЗГОРІЛИ ЗА ОДНУ НІЧ В УЖГОРОДІ 26 серпня о 5-й год. 40 хв. до Служби порятунку надійшло повідомлення про загорання одразу кількох легкових автомобілів. Вони були припарковані поруч із кількаповерховою будівлею на вул. Гойди, що в Ужгороді. Найімовірніше, спочатку вогонь охопив машину марки ВАЗ-2112, після чого перекинувся на Audi Q7 та почав поширюватися на Volkswagen Passat CC. Бійці 3-ї та 4-ї державних пожежно-рятувальних частин за лічені хвилини локалізували загорання, при цьому перекривши газовий балон у ВАЗі, аби запобігти вибуху. Остаточна ж ліквідація пожежі тривала до 6.56. Полум’я повністю знищило ВАЗ, багажне відділення й салон Audi, а також пошкодило передній бампер, фару і лакофарбове покриття Volkswagen. Причину займання та суму завданих збитків встановлюють правоохоронні органи, інформує ГУ ДСНС України в Закарпатській області.

НЗ

лючок при пологах припадає 107 малюків. Однак із 35 літ починається чисельна перевага жінок над чоловіками в окремих районах краю, а з 55-ти – вже у всіх його територіально-адміністративних одиницях. Крім цього, середня тривалість життя закарпаток значно більша – 74,2 року, тоді як у мешканців області чоловічої статі – 69,6.

TT НЕ ЛЕГКОВАЖТЕ

ІДІТЬ ВАКЦИНУВАТИСЯ, ПОКИ НЕ ПІЗНО!

У НАШОМУ КРАЇ ПІСЛЯ СВЯТ ПОБІЛЬШАЛО НОВИХ ВИПАДКІВ КОВІДУ Зрозуміло, що під час свят і вихідних кількість нових зафіксованих хворих зменшується – це були буквально одиничні випадки. Однак потім пішло різке зростання: 26 серпня Закарпатський обласний центр здоров’я повідомив про +21-го зараженого коронавірусом. Здається, що це ще дрібниці, проте зверніть увагу: краяни практично перестали вдягати маски на ринках і в магазинах, загалом у людних місцях. За таких умов, та ще й із урахуванням «Дельти», передача вірусу відбувається надзвичайно швидко, а вакцинованих у нас досі дуже мало. І хоч Закарпаття не належить зараз до регіонів, де ситуація найгірша (критична вона в Чернівецькій області,

а високий ризик поширення COVID-19 – у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Тернопільській та Чернігівській, де рівень госпіталізацій із цією недугою перевищує рекомендовані ВОЗ 5%), та розслаблятися не варто. Хто ще не щепився – зробіть це. Насправді протипоказань дуже мало, вакцини в області є, причому різні, центри вакцинації працюють. Згідно з американським дослідженням, нещеплені люди приблизно в 29 разів частіше потрапляють до лікарні з ковідом і майже в 5 разів частіше заражаються ним, ніж вакциновані. Експерти прогнозують, що в першій половині вересня Україна вийде із зеленого рівня епідемічної небезпеки, і тоді ситуація вже не буде такою сприятливою…

TT ОТАКОЇ!

НА ВЕРШИНІ ГОВЕРЛИ ВЛАШТУВАЛИ НЕЛЕГАЛЬНИЙ МІНІБАЗАР

На найвищій горі України – Говерлі – підприємливі торговці влаштували справжній мінібазар. Про це написали у відкритій групі «Хочу в гори» у фейсбуці. На фотографії, зробленій на вершині, видно розкладені коробки та пакунки: туристам пропонують пиво, мінеральну та солодку воду, шоколадні батончики тощо. Менш ніж за добу пост набрав понад 1700 лайків (здебільшого розлючених), 355 поширень і понад п’ять сотень коментарів, (переважно обурених). Люди цікавляться, хто потім ту Говерлу прибиратиме від пластику й жерстянок, і радять гнати звідти підприємців, щоб духу їхнього більше там не було. «Найвищий базар країни, по ходу!» – іронізують. До речі, мінібазар на цій вершині – не така й дивина, вже роками тут можна купити чашку чаю чи кави, пляшку води й навіть символічну медальку «За

підкорення Говерли!». Однак такої масштабної торгівлі місцеві не пригадують. Зрозуміло, що мініринок влаштували незаконно. Коментатори просять звернути на це увагу екологів, лісівників, рятувальників та закрити «бізнес-проєкт» на найвищій горі України.

Керівництво та колектив ГУ ДМС України в Закарпатській області висловлює щире співчуття рідним і близьким у зв’язку з передчасною смертю провідного спеціаліста Ужгородського міського відділу ГУ ДМС КОВАЧ Анастасії Михайлівни. Вічна їй світла пам’ять і хай земля буде пухом!


НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT ЕКСПОЗИЦІЯ

КОЛИСЬ МУЗЕЙ БОКШАЯ ОЧОЛЮВАЛА ЖІНКА ДО 75-РІЧЧЯ ЗАКЛАДУ ТА ЗО НСХУ ОРГАНІЗУВАЛИ ВИСТАВКУ

«У барвистім вінку незалежної України» – виставку з такою назвою відкрили минулого тижня в обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая в Ужгороді до 75-річчя музею та крайової організації НСХУ й 30-річчя Незалежності України. Голова ЗО НСХУ народний художник України Борис Кузьма розповів, що експозицію розділили на частини: одну зайняли роботи корифеїв, дві інші – всіх закарпатських митців, які відійшли в засвіти, ще в одному залі – твори заслужених та народних художників України. Так було завжди, і традицію вирішили продовжити. Частина виставки крайових майстрів пензля представлена в галереї «Ужгород». Після вручення грамот всі розійшлися залами. Дуже цікава експозиція, розкриває яскраву картину становлення, розвитку і досягнень про-

фесійного образотворчого мистецтва Закарпаття. Тут полотна засновників нашої школи живопису А. Ерделі та Й. Бокшая, «шістдесятників» Ференца Семана, Павла Бедзіра з дружиною Єлизаветою Кремницькою, сучасних Олени Кондратюк, Наталії Сіми-Павлишин, Владислава Габди (він представив свіжу картину «Крим – це Україна»), кераміка Ендре Гіді, подружжя В’ячеслава Віньковського і Мирослави Росул. Тому йдіть і дивіться. Щодо ювілеїв, то ми спитали у директора музею Франциска Ерфана, котрий є внуком Бокшая, як усе починалося. «У червні 1945-го під виставку колишньої Земської картиннфої галереї передали декілька приміщень в Ужгородському замку, але відкрилися вони для відвіду­вачів у листопаді-1948, – каже він. – Ішли роки, фонди поповню-

TT АНОНСИ

ПАТРІОТИЧНИЙ ЗАБІГ УПЕРШЕ БУДЕ У ВИНОГРАДОВІ

28 серпня в рамках святкування Дня міста Виноградів вперше проводиться патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за героїв Виноградівщини». Це всеукраїнська акція, вона в нашій державі проводиться щороку на знак пам’яті про полеглих військовослужбовців. У нас кожен учасник матиме можливість бігти з символічною наліпкою, де буде вказане ім’я полеглого героя Виноградівщини. Старт від палацу Перені по вул. Копанській, звідти – до замку Канків. Саме там уперше розгорнуть найбільший прапор міста. Початок о 15.00. Аналогічний забіг буде і в Ужгороді. Старт о10-й із пл. Театральної (реєстрація – з 9-ї), дистанція – 2 км.

валися експонатами з приватних колекцій, а також із музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Харкова, Одеси, Львова. Для цього всього знадобилися нові площі, й восени 1979-го заклад переїздить у будівлю колишнього жупанату, пам’ятку архітектури 1809 р., де знаходиться й нині. В 1990-му музею присвоїли ім’я Йосипа Бокшая». Згадує також, що серед багатьох директорів була і єдина жінка (в радянський період) – Олена Чернега-Балла, чудовий фахівець. Саме вона почала займатися спадщиною Й. Бокшая, тримала заклад у порядку. Ф. Ерфан розповідає, що коли 2009-го він сам очолив музей, то будівля знаходилася у критичному стані, в окремих залах трималася мінусова температура. Разом із колективом та за сприяння тодішнього управління культури ОДА зробили опалення у правому крилі, підлогу, дах. «Нині пандемія практично паралізувала плани, бракує коштів, шкода, що втрачаємо час, – веде далі. – Це не тільки для музею, це й престиж області». Зараз фонди музею ім. Й. Бокшая налічують понад 10 тисяч робіт. Тут представлене західно- й центральноєвропейське, українське та власне крайове мистецтво (загалом є полотна від XVI до ХХ століть). Тепер щодо ЗО Національної спілки художників України. Як повідомив нам Б. Кузьма, нині вона нараховує 110 членів, із них 25 заслужених, 7 народних, один академік НАМУ (Володимир Микита) і 2 членкори (Борис Кузьма – Національної академії мистецтв України, мукачівець Аттіла Коприва – Угорської АМ). А першим очільником крайової Спілки був один із засновників закарпатської школи живопису Адальберт Ерделі. Оксана ШТЕФАНЬО Фото автора

ФЕСТ ЛЕКВАРУ

У ГЕЧІ – ЗІ ЗМАГАННЯМИ 28 серпня в с. Геча на Берегівщині відбудеться 11-й сливовий фестиваль. Організатори обіцяють гарну програму, де ви зможете взяти участь не тільки в довгому процесі варіння леквару, а й позмагатися в кулінарному конкурсі, пограти у футбол, потанцювати. Встановлюватимуть котли вже о 7-й ранку, а сам процес варіння триватиме до вечора – з постійним помішуванням леквару. Будуть і страви з ним, які зможете купити, – цібере, гомбовці зі сливами та вареники, вертуни і млинці, слив’янка. Заодно проведуть конкурс на приготування угорських національних страв. Змагатимуться у номінаціях «бограч-гуляш», «гуляш із квасолею», «голубці», «рибна юшка» (голаслий). І так упродовж дня. Офіційне відкриття фесту заплановане на 14.00, інформують із сільради. Ввечері о 17-й оголосять переможців гастрономічного конкурсу, а також кращих ґаздів і ґаздинь із приготування леквару.

TT ВЖЕ СКОРО

ЕЛЕКТРОННІ ЛІКАРНЯНІ

З ВЕРЕСНЯ ПОВНІСТЮ ВИТІСНЯТЬ ПАПЕРОВІ Завершується перехідний період від листків непрацездатності на паперових носіях до електронних. Він тривав із червня по серпень, у цей час паралельно видавали лікарняні обох форм. А з 1 вересня всі мед­ установи України повністю перейдуть на електронні. Е-лікарняний – це аналог паперового. Формується він в Електронному реєстрі листків непрацездатності (але туди не передається інформація щодо встановлених діагнозів) на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Лікар відкриває його в е-системі й

завіряє своїм електронним підписом (КЕП). На підставі цього в Реєстрі формується запис із унікальним номером – єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності. Відомості з електронної системи охорони здоров’я надходять до Пенсійного фонду України і містяться на вебпорталі електронних послуг ПФУ (https://portal. pfu.gov.ua). Отримати відповідну інформацію може як роботодавець, так і сама застрахована особа. Але для цього людина повинна зареєструватися на згаданому порталі, бути користувачем його послуг та мати

електронний кваліфікований підпис. На портал можна зайти й за допомогою банківської картки. Роздруковувати е-лікарняний не потрібно. Переведення лікарняних в електронний вигляд спростить процес оформлення листків непрацездатності, унеможливить зловживання під час їх обігу, а також суттєво скоротить період від оформлення е-документа до нарахування та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності. Станом на 26 серпня у краї вже сформовано 756 е-лікарняних, інформує ГУ ПФУ в Закарпатській області.

TT ДО ДАТИ

УЖГОРОДСЬКА МІСЬКРАДА СВОГО ЧАСУ

ПЕРШОЮ ЗАСУДИЛА ТАК ЗВАНИЙ ГКЧП З нагоди Дня Незалежності України депутати Ужгородської міськради І скликання та представники тодішньої муніципальної влади минулого тижня ділилися спогадами за круглим столом у ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка. Модерував захід перший мер нашого обласного центру часів незалежності Еміл Ландовський. Той період, до речі, він описав у книжці «Ужгород на зламі епох». Депутатів тоді було 125, у тому числі й представники демократичних сил, відомі у краї люди, зокрема Олексій Корсун, Володимир Фленько, Осип Лобода, Людмила Григаш та інші. Важливо, що саме цей депкорпус першим не тільки на Закарпатті, а й в Україні та всьому колишньому Радянському Союзі засудив так званий ГКЧП (самопроголошений орган,

створений 18 серпня 1991-го з метою збереження СРСР шляхом усунення від влади президента Михайла Горбачова). Висловити таку думку відразу в день державного перевороту, не вичікуючи, «чия візьме», вимагало неабиякої мужності. Оглядаючись на пройдений шлях, депутати міськради І скликання підготували відозву, в якій вітають ужгородців із 30-ю річницею незалежності України й наголошують: «Розуміємо, що за три десятиліття зроблено і багато, і мало. І це залежить не тільки від депутатського корпусу. Це залежить і від вас, від того, кому ви делегуватимете право відстоювати ваші інтереси не тільки в міській раді, а й у обласній та Верховній! Тож бажаємо вам завжди мудрого і зваженого вибору на користь міста, області, країни».

TT БУЛО СВЯТО

ПІЦУ З ЧОРНИЦЕЮ

ПРОПОНУВАЛИ НА «ЯФИНА-ФЕСТІ»

24 серпня в рамках 30-річчя Дня Незалежності України в Дубовому відбувся гастрономічний «Яфина-фест». Гамірно й велелюдно було біля дегустаційних лавок, де кондитери, кафе, піцерії та ресторани громади частували гостей десертами, канапками, наливкою, солодкими напоями й навіть піцою із яфиною. Буквально всі страви на святі були з символом фестивалю – чорницею. Свою продукцію представили й місцеві сировари. Найбільший солодкий символ свята – торт із яфинами та національним стягом – приготувала Марія Вурста. Поруч зі сценою розмістили символічну фотозону. У рамках відзначення Дня Незалежності були й офіційні події, патріотичний концерт, а біля Центру зайнятості проходила арт-подія «Молодь in

UA»: випускники та вихованці Дубівської школи мистецтв під керівництвом викладачки Надії Черевко створювали макет муралу. Дубівська громада є однією з двох на Закарпатті, які взяли участь у всеукраїнській акції, що відбулася і в маленьких селах, і у великих містах. Молодь об’єдналася в команди у своїх громадах і через масштабний спільний малюнок показала, чим пишається в незалежній Україні та виразила своє бачення напрямку, в якому слід рухатися. За умовами конкурсу, роботи з усіх куточків держави покажуть онлайн у інтернеті, а потім програма «Мріємо та діємо» запустить онлайн-голосування, за результатами якого оберуть три найкращі малюнки, які стануть муралами у громадах. Ліда БІЛАК, Дубове

TT ПІДТРИМАЙТЕ

ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ,

АБИ ВОНА МОГЛА СТАТИ НА НОГИ

«Моєму племіннику Євгену Яблонському завдяки вашій, друзі, допомозі зроблено першу операцію з протезування кульшового суглоба. Наразі триває відновлення після операції. Дякуємо лікарю Михайлу Василинцю, який проявив високу професійність і добре серце. За кілька місяців можна проводити протезування другого суглоба, а воно потребує значних коштів, яких у нас нема. Операція та реабілітація коштують близько 100 тис. гривень. Як і раніше, звертаюся до вас, щоб допомогти моєму племіннику стати на ноги й вести повноцінне життя», – пише працівниця Закарпатської обласної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка Надія Яблонська, яка разом із мамою опікується хлопчиком, який із 10 років має діагноз – ревматоїдний артрит. Реквізити для перерахунку коштів: 5168757398058463 Приватбанк Яблонська Надія Михайлівна.


4 У ФОКУСІ

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

НА ЮВІЛЕЙНИЙ ДЕНЬ СЕЛА В СОЛОВКУ З ПОДАРУНКАМИ ЗАВІТАЛИ ПРЕДСТАВНИКИ СТОВ «АГРО-ЛУЧКИ» У дружній родинній атмосфері минув ювілейний, 25-й, День села Соловка Чопської територіальної громади. Дуже приємно було бачити щирі усміхнені обличчя та сяючі очі людей, які скучили і за святами, і один за одним. На захід завітали численні гості: депутати районної ради, старости Чопської громади,

представники консульства Угорщини в Берегові, Ужгородського консульства. Привітав місцевих жителів чопський міський голова Валерій Самардак, староста Соловківського старостинського округу Олександр Біро. З нагоди головного свята села представили цікаву культурну програму. Вихованці місцевого дитсадка подарували

~~Начальниця відділу соціального розвитку СТОВ «Агро-Лучки» Євгенія Керча (праворуч) разом із очільницями дитсадків та їх вихованцями, для яких передали іграшки від підприємства

~~Подарунки від СТОВ «Агро-Лучки» для наймолодших жителів

глядачам урочистий вальс. Пісні та танцювальні номери продемонстрували молодіжні гурти Соловківського будинку культури. Виступали також артисти з Чопа, Соломонова, Тисаашвані та Есені. Проведення Дня села відбулося завдяки фінансовій підтримці СТОВ «Агро-Луч-

ки» Українського аграрного холдингу. Його представники мали нагоду розділити свято разом із місцевою громадою. Приїхали з теплими привітаннями та цінними подарунками начальниця відділу соціального розвитку Євгенія Керча та її заступник Руслан Фешко. Була на заході й адміністра-

НЗ

торка підприємства по Соловківському старостинському округу Еріка Койса. Від імені всього колективу СТОВ «Агро-Лучки» вони привітали соловчан із їхнім святом, побажали добробуту, достатку в кожній родині, миру та добра. Від аграрного підприємства вони вручили іграшки для садочків сіл Соловка та Петрівка. Приймали подарунки маленькі вихованці, завідувачка Соловківського дитсадка Діана Біро та заві­дувачка Петрівського дошкільного навчального закладу Наталія Прошак. Малеча щиро раділа барвистим пакункам. Тут були і машинки, й ляльки, косметичні та професійні набори, різноманітні розвиваючі ігри, м’ячі, іграшкова побутова техніка та багато іншого. Тепер дозвілля діток стане ще більш цікавим та змістовним. Керівники дитсадків були щиро вдячні за увагу та подарунки колективу СТОВ «Агро-Лучки». Програма Дня села розтяглася допізна. Увінчалося свято запальною дискотекою, яка зібрала до гурту представників усіх поколінь. Нехай же схожих свят і приємних моментів буде якомога більше в громаді! Валентина СМАЛЬ

TT ПРИМУДРИЛИСЯ

ГІГАНТСЬКИЙ ФЛАГШТОК ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В УЖГОРОДІ: ЯК ОСВОЇТИ БЮДЖЕТНІ КОШТИ? НЕВИПРАВДАНО ДОРОГУ КОНСТРУКЦІЮ В ЦЕНТРІ МІСТА ДО ТОГО Ж ВСТАНОВИЛИ КРИВО

В

Ужгороді на площі Хмельницького до Дня Незалежності України облаштували 30-метровий флагшток. Цей громіздкий і сумнівний із естетичної точки зору об’єкт – черговий приклад, як заради того, щоб догодити столичному начальству й помпезно відзначити національне свято, в центральній частині міста встановлюють абсолютно зайву, непотрібну конструкцію. І витрачають на це невиправдано великі бюджетні кошти, тобто гроші платників податків – простих громадян.

УЖЕ ПІСЛЯ ТЕНДЕРА ВАРТІСТЬ РОБІТ ЗБІЛЬШИЛИ НА 1,2 МЛН ГРН Ідею з флагштоками по всій Україні до Дня Незалежності регіонам озвучили в січні цього року на нараді в Адміністрації президента. При цьому головам ОДА пояснили, що це побажання «першого», яке необхідно виконати, жодні відмовки не спрацюють. Неурядова організація StateWatch проаналізувала будівництво флагштоків і визначила, що загалом на ці роботи по всій Україні збиралися витратити понад 170 мільйонів бюджетних гривень! На ці гроші можна було би купити 338,6 тисячі доз вакцини від COVID-19, на яку через нестачу фінансів уряд вимушений залучати кредити. Однак насправді названа StateWatch сума в 170 млн значно вища, бо деякі регіони у процесі «освоєння бюджетних коштів» суттєво підвищили вартість будівництва. В тому числі й Закарпатська область. У квітні цього року управління капітального будівництва Ужгородської міськради замовило проєкт «Реконструкція існуючого фундаменту під влаштування флагштока на пл. Б. Хмельницького». А на початку травня відбувся тендер на виконання робіт, у якому взяли участь два підприємці. Переміг ФОП «Форгачі Михайло Іванович», котрий запропонував свої послуги за 5,1 мільйона гривень (хоча його опонент брався виконати роботи на 10 тис. грн дешевше). До речі, ФОП «Форгачі» неодноразово перемагав на оголошуваних міськрадою тендерах із будівни-

цтва чи ремонту різних бюджетних об’єктів, це давній її партнер. Ужгородська міська рада виділила під флагшток 2,85 млн грн, а Закарпатська облрада – 2,45 мільйона. Однак пізніше загальну вартість будівництва з незрозумілих причин підвищили – до 6,3 млн гривень. Саме таку суму озвучив на сесії міськради 8 липня мер Богдан Андріїв. За ці гроші підрядник зобов’язався встановити 30-метровий флагшток із верхньою системою повороту, підйомним механізмом, кріпленням, блоком управління, кабелем та фундаментною закладкою, а також облаштувати освітлення й вимостити бруківкою територію. 6,3 мільйона гривень – це 236 тисяч доларів США. Нагадуємо, що це навіть не будівництво з нуля, а реконструкція вже існуючого фундаменту. Вартість робіт однозначно завищена, причому дуже сильно. До того ж, флагшток встановлений криво або похилився вже після монтажу – це визначили ужгородці, додавши фото з відповідною горизонтально-вертикальною сіткою. У понеділок, 23 серпня, на кривому флагштоці урочисто підняли Державний Прапор України – ця подія увійшла у програму святкування Дня Незалежності. У соцмережах перед тим навіть висловлювали побоювання, чи не впаде похила конструкція на багатолюдній площі так, як упав щойно встановлений флагшток у Херсоні.

7 ОБЛАСТЕЙ НЕ СТАЛИ БУДУВАТИ НОВІ ФЛАГШТОКИ Випадок із облаштуванням флагштока в Ужгороді дуже на-

гадує минулорічну історію з двома туалетами на КПП «Тиса», що на українськоугорському кордоні. Нагадує не за самими об’єктами, звісно, а за безсовісним освоєнням бюджетних коштів і явно завищеною вартістю. Тоді на реконструкцію двох уже існуючих туалетів (загальною площею кілька десятків квадратних метрів) викинули 8,5 мільйона гривень! Флагшток в Ужгороді обійшовся навіть дорожче, бо він один, а туалетів два. На Закарпатті багато професійних будівельників, котрі працюють по всій Європі. І будь-хто з них підтвердить, що за 236 тисяч доларів в Ужгороді можна купити ділянку в хорошому мікрорайоні й спорудити повністю з нуля великий ~~Флагшток із лінійною сіткою будинок площею 300 квадратних метрів із усіма в Ужгороді без флагштока? комунікаціями. А потім ще й Звичайно. Сім областей узагалі обладнати його побутовою техвідмовилися від цих робіт, тому нікою та меблями. Флагшток на що флагштоки в них є. На Заплощі Хмельницького й близько карпатті вони теж є практично не коштує витрачених на нього в кожному місті, а в Ужгороді грошей. їх кілька. Головний – потрійОсобливо сумно, коли такі ний – на площі Народній перед величезні суми викидаються будівлею ОДА. Тут величезна на фоні скорочення в області територія (більша, ніж пл. Б. соціальних програм і ліквідації Хмельницького), призначекомунальних освітянських та на для різних урочистостей, оздоровчих закладів, на утрина якій завжди відзначали мання яких немає ресурсів. День Державного Прапора і Цього року навіть учасникам День Незалежності. Тому гіАТО удвічі зменшили одногантський флагшток на площі разову матеріальну допомогу Хмельницького не потрібен, (зараз вона становить усього він зовсім зайвий. Тим більше 1 тисячу гривень), а виплати за за такі величезні гроші, та ще й станом здоров’я здійснюють із встановлений криво. І це думка запізненням на чотири місяці, не тільки автора цих рядків, «бо в бюджеті не вистачає а багатьох людей. Під новикоштів». ною Ужгородської міськради Чи можна було відсвяткуу фейсбуці про «найвищий на вати 30-ліття Незалежності Закарпатті прапор до 30-річчя

Незалежності» від 12 серпня було близько 80 коментарів. І жодного позитивного, тільки негативні. Ось лише деякі: «Абсолютно безглузда трата грошей»; «І для чого? Чим гірший прапор, котрий нижче? Гроші лишіть на щось більш потрібне»; «Трансгалактический громоотвод!»; «А благоустрою скількох парків коштує цей флагшток? А для чого він такий великий? Яка мета цієї гігантоманії?»; «А не можна би до річниці найчистіше місто в країні?»; «Вот бы и уровень жизни, и достаток, и защищённость горожан да на такой уровень!»; «В місті стільки онкохворих діток!!! От за що би люди подякували – це за допомогу цим ужгородцям!»; «Перш ніж щось масштабне будувати в місті, треба радитись із жителями, адже це за їхні кошти весь цей непотріб будують»; «Під таку висоту і бабла немало зняли))»; «Ну це «правильно»: чим бідніша країна – тим більші прапори...»; «А ще якісь бовдури вимагають переловити бродячих псів по «європейському» місту, відкрити громадські вбиральні, спорудити багаторівневі паркінги та організувати крематорій! Зупинки та перила мостів вже пофарбували у національні кольори? Прапор – буде? Ось і все 30-річчя Дня Незалежності...». Зате обласне начальство відзвітує Києву, що побажання «першого» виконане. Воно навіть не уявляє, що День Незалежності – не совок і не помпа, його можна і треба відзначати зовсім по-іншому, без зайвої показухи і з мінімальними витратами… Ярослав ГАЛАС, «Депо Закарпаття»


НЗ

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО 5

TT ПРОЄКТ

ТРИДЦЯТЬ ПАР ПОГЛЯДІВ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ЗАКАРПАТТЯ ЗАФІКСУВАВ УЖГОРОДСЬКИЙ ФОТОХУДОЖНИК МИХАЙЛО ДОРОГОВИЧ з фотохудожником та альпіністом Михайлом ДороговиІгірськими чем, який ось уже 15 років здійснює одиночні поїздки системами світу, наш читач знайомий. Ми

писали і про його трекінг на Камчатку, коли піднімався на найвищий діючий вулкан Ключевська сопка (4850 м), і про Карпати, словацькі Татри, г. Ельбрус (5621 м) на Кавказі, Алтай у Сибіру, льодовики Памиру, гори Тянь-Шаню в Південній Азії. Але тепер зовсім інша тема – вже кілька місяців Михайло фотографує відомих і цікавих особистостей краю. Його проєкт, який матиме назву «Погляд», на стадії завершення. Тому погодився розповісти нам про закулісся й деталі фотозйомок. ще з часів ~~Михайле, нашої роботи в газеті «Фест» запам’ятала твої

фото художника Ференца Семана. Може, вже тоді був старт? – Насправді так і є. Вважаю, що цей проєкт розпочався у 2002-му, коли я працював фотокореспондентом у «Фесті». Тоді й зазнімкував епатажного та цікавого митця Ичі Семана, який і надихнув мене. Там Семан оголений. Як удалося його вмовити? – Якось він сказав, що не соромиться власного тіла, хоча був доволі худорлявим. Тоді я запропонував зняти майку, сорочку, а він роздягнувся догола. В той момент у кімнату зайшла його дружина Катя. Бачили би ви її очі. Я мав тоді всього 22 роки, хто мене знав як фотохудожника? Вона хотіла зупинити процес, але… Нині я їй дуже вдячний, що цього не зробила й дала мені шанс. Коли побачила світлини, то була вражена, бо зрозуміла, що це художні світлини, а не якась вульгарщина. Потім робив серію портретів ще одного цікавого графіка, одного з лідерів мистецького авангарду «шістдесятників» на Закарпатті Павла Бедзіра. Словом, усе почалося з художників, бо вважаю, що вони – одні з найцікавіших персон у краї. Потім це обірвалося, бо я почав багато подорожувати. Робив переважно комерційні фото, щоб оплачувати мандри. Й тут почався карантин?! – … І я задумався. Мене вразила творчість скульптора з Мукачева Івана Бровді. Подумав: чом би його не сфотографувати?! Дуже цікавий типаж і людина. Так через довгі 20 років почалася друга серія мого проєкту. Ми зробили кілька фотосесій. Колись це буде представлено ширше. Після Ичі Семана Бровді став другим, хто мене зацікавив як митець. Тому дуже важливо, щоб були ті, котрі надихають на фотографію. Бо цей проєкт про людей, про еліту нашої області, цей проєкт – без політики. І без політиків?

~~

знайомий особисто, але знав про них. Тому можна сказати, що приходив на зустріч із ними знайомитися. До того шукав їхні номери телефонів через знайомих, зв’язувався, коротко розповідав про проєкт. Обов’язково надсилав їм власні роботи, аби бачили, що це серйозно. Бо траплялися й такі, що ставилися скептично. Бо вже фотографовані-перефотографовані…

старий, вибачте». Навіть аргументи, що знімки залишаться для історії, не спрацювали. А я вже собі намалював фотосесію в голові. Ти наперед продумовуєш деталі? – Так, як світло виставити, де зніматиму. Для мене дуже важливо, щоб це не були стандартні студії, а місце, де кожному моєму герою чи героїні комфортно, в їхньому середовищі – лікарні,

~~

˜

~~

~~Н. Сіма-Павлишин

го представника шоу-бізнесу. Кілька днів тому фотографував відомого актора театру та кіно Олександра Мавріца. Дуже скромний і працьовитий. Ми мило побесідували за кавою. Словом, це проєкт про творчість, спорт, про досягнення й людей, які творять Закарпаття. Як робив відбір? Адже достойних чимало. – Це було складне завдання, бо є набагато більше претендентів, ніж я міг би відзняти. Але все ставалося само собою. Адже зустрічаюся, спілкуюся з багатьма людьми, й іноді в розмові випливають імена, розповіді про когось. То як ти «втирався в довіру»? – Чесно, в цьому проєкті 90 відсотків людей, із якими не був

~~

~~

радів і не вірив, яким популярним став вівчарський альбом із ним у соцмережі, – понад 200 поширень. І я щасливий, що ми їх застали тоді на полонині, де пробули всього один вечір, а далі помандрували з вівцями на інші. Бачила, що ти був і в Буківцьові? – Там я знімав цілителя, майстра східних єдиноборств Петра Ганчака. Колись він подався жити в гори, де оселився в маленькому будиночку. Він вартий уваги, бо зумів об’єднати довкола себе учнів, сильних духом людей. Буківцьово, можна сказати, мертве село, а вони тут побудували глинянки, розводять овець, кіз. Мешкають через перегородку з курочками, під одним дахом. Щодня спорт, медитації. Все ж левова частка твоїх героїв – митці. – Так і є. От, до прикладу, ужгородець В’ячеслав Віньковський усе життя віддав кераміці. Його не цікавлять гроші, він дуже скромна людина. Я зрозумів, що хочу його сфотографувати. А коли приніс світлини, то побачив, що в нього заблищали очі. Є ще письменники, журналістка, туризмознавець, музиканти. Я дуже вдячний художній керівниці нашого заслуженого академічного Закарпатського народного хору Наталії ПетійПотапчук, яка в карантин зуміла зібрати майже весь колектив. Фотосесію робили у філармонії. До речі, як реагували на фото? – Стопроцентне потрапляння – в чоловіків, а з жінками – не завжди. Тут можна трохи прибрати, казали. Але я одразу попереджав, що це оптичні зображення, я не фотошоплю. Тому під час зйомок виставляв світло. Навіть до вівчаря привіз мобільні софтбокси на акумуляторах. Інакше ввечері було би видно тільки його силует, а так є небо, містика, жанровість. Ти теж для себе, переконана, щось почерпнув від проєкту? – Звісно. Головне те, що я розвиваюся в цьому проєкті, він дозволяє мені творити, радіти. Плюс залишаю світлини в історії Закарпаття. Це не сфотографувати пейзаж чи оголених жінок, це знімки людей із власною історією, у яких за плечима чималий багаж. Із окремими навіть потоваришував. Хтось став відкриттям для тебе? – Так, Лариса Бровді – дружина скульптора Івана Бровдія. Саме завдяки проєкту я дізнався про її безмежний талант. Ти бачила її кількаметрові гобелени?! Бачила. Були такі, що телефонували й пропонували себе? – Були, здалека заходили. Але я не люблю людей, які мають тільки звання. То скільки «назбирав» героїв? – Буде 30. Залишилося кількох сфотографувати. Я планую зроби­ти виставку, де покажу фото метрового розміру. Проєкт називатиметься «Погляд. Художні портрети відомих і цікавих особистостей Закарпаття». Якщо ти помітила, то майже всі вони дивляться в камеру. Глядач прийде на виставку, а на нього дивитимуться одразу 30 пар очей, навіть тоді, коли вже покидатиме залу. Гадаю, добре би влаштувати фотовиставку в атріумі ОДА, щоб чиновники бачили, хто насправді є елітою краю (Усміхається. – Авт.). А потім хочу показати виставку в містах області. Ще одне – планую видати каталог, який презентую кожному учаснику. Й це тільки початок… Оксана ШТЕФАНЬО Фото Михайла Дороговича

~~

~~

~~

~~В. Віньковський

~~П. Лазарчук

~~

~– ~Жодного політика, жодно-

– Треба бути трохи психологом, бо десь гумор потрібен, десь – відверті розмови. Бо тоді людина розслабляється й починає тобі довіряти. Без цього ніяк. Якщо ти прийдеш із словами «Добрий день» і мовчки фотографуватимеш, то це відштовхує й лякає. Я ніколи не переживаю із приводу зустрічі з людиною, навіть якщо би це був сам Папа Римський. Більше переймаюся технічними моментами. Можу спітніти, коли уявив собі одну схему, а виходить зовсім інше. Але все одно підтримую контакт із тими, кого фотографую. Адже знаю, до кого йду, володію інформацією про них. Чесно, рада бачити серед інших марафонця-візочника Сашка

майстерні, спортзалі. Фотообладнання привозив із собою й на місці облаштовував студію. Скільки займав процес? І чи були випадки, коли доводилося приходити повторно? – Так. Іноді мені не подобалися власні фото або я відчував, що людині не дуже імпонують. Траплялося, що не були готові, бо не думали, що все настільки серйозно. Й мова переважно про жінок. До речі, їх у твоєму проєкті можна на пальцях порахувати. – Так уже вийшло, що мене більше зацікавили фототипажі чоловіків. Із ким було найважче?

~~

~~І. Бровді ~~П. Лазарчук – Можливо. Але коли бачили світлини інших, то змінювали думку й казали, що теж хочуть бути в проєкті. Зізнайся, були такі, котрі відмовили? – Єдина людина, що відмовила, Майнек Антал (Єпископординарій Мукачівської дієцезії римо-католицької церкви. – Авт.). Я хотів мати у проєкті одну релігійну особу й зупинився на ньому – він вкладав гроші не так у будівництво церков, як у соціальні проєкти. Я намагався виходити на нього через знайомих, але останні порадили зустрітися особисто й повідомили тільки, коли буде в Ужгороді. Після служби я підійшов у захристію, привітався. Він відповів: «З великою повагою ставлюся до вас, але я вже

~~

~~

Сухана, з яким ми з тобою у 2000-му піднімалися на Говерлу… – Завдяки Бровдію я зняв двох цікавих особистостей – коминаря Бертібачія і спортсмена Олександра Сухана. Якось Бровді зателефонував: «Міша, я відкриваю пам’ятник Турянчику в Мукачеві. Ти би не міг це зняти?». Я приїхав і там побачив Сашу, якого безмежно поважаю й підйом якого на Говерлу знімкував. Словом, підійшов і кажу: «Саша, ти, напевно, мене не пам’ятаєш, але…», «Ні, але пригадую, ~~Б. Товт що ви фотограф». Ця людина достойна проєкту. Я фотографував його у власній квартирі, зробив кадр знизу, де Саша на візку на фоні нагород, яких у нього чимало. А щодо Берті-бачія, то мене завжди вражала скульптура в центрі Мукачева. Й коли я дізнався, що прототип – реальна людина Берталон Товт, то попросив Івана Бровдія організувати зустріч. Вдалося?

~– ~Так, разом із художником

Олександром Мондичем організували дахи й сажотруса. Я приїхав і пофотографував. Бертібачі дуже колоритний, він ще той роботяга. Вівчарі – теж частина проєкту? – Хотів, щоб були представлені люди різних професій, із різних сфер. Вівчарити – це великий труд. Їздив на Розу Вітрів на Рахівщину. Друг порадив, де можна знайти вівчарів. Ми приїхали до них на джипі під вечір, і це було дуже круто. Хотіли фотографуватися?

~– ~З 91-річним академіком ˜

Володимиром Микитою. Багато людей йому телефонувало. А він, виявляється, не любить фотографуватися. З нейрохірургом Володимиром Смоланкою теж процес затягнувся, він надзвичайно зайнятий. Але коли ми нарешті зустрілися, то виявилося, що це дуже цікава людина, в нас були дві чудові години фотосесії. Як налаштовуєш людей? Бесідуєш?

~~

~– ~Вони, звичайно, не розуміли,

чого від них хочуть. Але коли я через фейсбук надіслав фото вівчарю Паші Лазарчуку, то він

~~

~~

~~ ~~


6 ТАКІ СПРАВИ

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

ЗАМОВНИК ПІДПАЛУ УГОРСЬКОГО ОФІСУ ТУКЗ – КМКС В УЖГОРОДІ ПОМЕР

АЛЕ В ЧЕРГОВИЙ ГЛУХИЙ КУТ У ВЗАЄМИНАХ ІЗ УГОРЩИНОЮ УКРАЇНУ ЗАГНАЛИ НЕВМІЛІ МАНІПУЛЯЦІЇ З ПЕРЕФОРМАТУВАННЯМ БІЛЬШОСТІ ОБЛРАДИ роки він керував своїм виданням дистанційно, поки не помер 18 серпня через проблеми з серцем. «Мануель був пристрасним і невтомним журналістом, – написали його колеги в некролозі на сайті «Zuerst». – Єдина втіха в тому, що наш друг, який у своєму неспокої вже прожив не одне життя, тепер може відпочити від земного марафону. Мануеле, ти зробив себе безсмертним як хороша людина і як німецький патріот!».

М

инулого тижня в Москві від серцевої хвороби помер 45-річний німецький журналіст Мануель Охсенрайтер (на фото). Про це повідомило праворадикальне видання «Zuerst» (у перекладі з німецької «Спочатку»), яке він очолював останнє десятиліття. Охсенрайтер був натхненником однієї з найбрудніших провокацій, яка три з половиною роки тому відбулася в Ужгороді й мала на меті остаточно розсварити Київ і Будапешт. Тоді завдяки професіоналізму правоохоронців цього вдалося уникнути, однак напруження між двома сусідніми країнами досі не зникло.

ПРОВОКАЦІЯ МАЛА ОСТАТОЧНО ЗІПСУВАТИ ВЗАЄМИНИ ДВОХ КРАЇН Нагадаємо: в ніч на 4 лютого 2018-го в обласному центрі на Православній набережній підпалили офіс «Товариства угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ) – головної громадської й політичної структури крайових угорців. Це був перший із двох підпалів приміщення ТУКЗ, які відбулися того місяця. Час для провокації підібрали дуже вдало. Після внесених Верховною Радою восени-2017 поправок до «Закону про освіту», якими українська мова ширше впроваджувалася в навчальний процес у загальноосвітніх закладах, між Україною та Угорщиною виникло, висловлюючись дипломатично, «певне напруження». Закарпатські угорці звинуватили Київ у обмеженні своїх прав і порушенні укладених раніше між двома країнами міждержавних угод (у чому їх підтримав офіційний Будапешт). Із іншого боку, через піднятий у медіа резонанс Україною прокотилася антиугорська хвиля – праворадикали називали угорців посіпаками Москви, сепаратистами й зрадниками України. Не дивно, що під підозрою в підпалі офісу ТУКЗ у першу чергу опинилися вітчизняні праві. Акція «українських націоналістів» мала зіграти роль запаленого сірника в пороховій діжці, вибух якої остаточно зіпсував би відносини між Україною й Угорщиною, – саме таким був задум її організаторів. У тому, що цього не сталося, заслуга обласного управління СБУ й тодішнього начальника Олега

Воєводіна. Злочин розкрили буквально за кілька днів. Слідчі встановили, що офіс підпалили двоє громадян Польщі – 22-річний Адріан Марґлевскі із Кракова та 25-літній Томаш Рафал Шімков’як із Бидгоща, члени праворадикальної польської організації «Фаланга». Напередодні поляки через Словаччину приїхали в Ужгород, оселилися в хостелі, а сам процес «роботи» знімали на смартфон для відеозвіту, який одразу переслали замовнику. Однак останнього побачене не вразило (вогонь не розгорівся й не завдав видимої шкоди), тому він наказав повторити підпал. Відтак виконавці змушені були шукати автозаправку, купувати пальне, повертатися до офісу й повторно підпалювати його, вкинувши в розбите вікно облиту бензином куртку. Усе це встановили оперативники СБУ. За лічені години після скоєного обидва поляки встигли виїхати автобусом за кордон і повернутися додому. Утім, через кілька днів на підставі отриманих із СБУ матеріалів їх затримали польські правоохоронці. Ще за кілька – пов’язали й одного з організаторів підпалу – 29-річного Міхала Прокоповіча, також «фалангіста» і члена проросійської польської партії «Zmiana». Саме він дав вказівку продублювати «акцію» після першого відеозвіту. Усіх трьох заарештованих звинуватили в тероризмі, й під час слідства Прокоповіч прямо вказав, що організував підпал в Ужгороді на замовлення німецького журналіста Мануеля Охсенрайтера, головного редактора видання «Zuerst» та

СЛІДЧИМ, ЩО ВЕДУТЬ СПРАВУ БРЕНЗОВИЧА, В УГОРЩИНУ ЗАСЬ помічника депутата Бундестагу від правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» Маркуса Фронмайєра. «Zuerst» регулярно підтримувало «ЛНР» та «ДНР» у своїх публікаціях, а сам Охсенрайтер навіть був на організованих бойовиками в листопаді-2014 виборах «як іноземний спостерігач». Перед поїздкою в Ужгород виконавці отримали від Прокоповіча 500 євро, а після повернення – ще по тисячі злотих (по 6,5 тисячі гривень за теперішнім курсом). Загалом же на цю акцію Охсенрайтер, за словами М. Прокоповіча, виділив 1500 євро. У березні минулого року суд у Кракові виніс вирок у справі підпалу офісу ТУКЗ. Усіх трьох підсудних визнали винними в тероризмі. Прокоповіч як організатор отримав 3 роки ув’язнення, а виконавці Марґлевскі та Шімков’як – по 2 й 1 рік відповідно. Під час судового розгляду прокурор наголосив, що акція в Ужгороді «була спрямована на підрив української політичної системи і поглиблення національних міжусобиць між українцями та угорцями». Замовник підпалу Охсенрайтер ще в період слідства заперечив свою причетність до злочину, однак як тільки ним зацікавилася прокуратура Німеччини, звільнився з посади помічника депутата Бундестагу й виїхав (фактично, втік) у Росію, звідки вже не повернувся. Останні два

У 2018-му масштабній сварці України й Угорщини вдалося запобігти, однак напруження між двома країнам нікуди не поділося. Більше того, тепер дров у вогонь непорозумінь підкидують уже самі сторони. Найяскравіші приклади цьому мали місце під час минулорічних місцевих виборів на Закарпатті. Тоді угорські офіційні особи в Будапешті взялися відкрито агітувати за кандидатів від ТУКЗ навіть у день голосування. За що послу Угорщини вручили ноту протесту, а кільком угорським високопосадовцям заборонили в’їзд в Україну. Через місяць Україна зробила «крок у відповідь» – СБУ провела обшуки в голови ТУКЗ Брензовича, підозрюючи його в причетності «до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України, втручанні у внутрішні справи та заподіяння шкоди держбезпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни». У результаті Брензович спішно виїхав в Угорщину й поки не повернувся. Спецоперація СБУ «за дивним збігом обставин» відбулася під час формування більшості в новообраній обласній раді, і вуха теперішнього голови облради Петрова (колишнього начальника департаменту контррозвідки СБУ) стирчать за нею так само, як стирчали вуха ФСБ у підпалі офісу ТУКЗ.

НЗ

Щоправда, останнім часом відносини між угорцями і владою на Закарпатті ніби нормалізуються. У кінці минулого місяця в ході переформатування більшості в облраді угорська партія з опозиції де-факто перейшла у владну більшість і голосувала за всі питання, запропоновані «Слугами». За це угорцям пообіцяли вирішити проблеми Брензовича з СБУ й навіть зарезервували за ним посаду першого заступника голови облради. Участь у домовленостях «префекта Закарпаття від президента Зеленського» нардепа Тищенка мала би свідчити, що ці питання узгоджені на рівні Офісу президента. Однак насправді все далеко не так просто й легко. «Непорозуміння» між двома країнами зайшли надто далеко. Як вдалося дізнатися автору цих рядків із достовірного джерела, Угорщина заборонила в’їзд до себе всій слідчій групі СБУ, яка веде справу Брензовича, – безпрецедентний крок у взаєминах двох держав. І це автоматично означає заборону в’їзду на територію всього Євросоюзу. Тепер слідчі не зможуть виїхати в ЄС у жодному іншому кримінальному провадженні, якщо виникне така необхідність. До того ж вирішити проблеми Брензовича з СБУ, як це обіцяють угорцям Тищенко й Петров, дуже непросто. Поперше, надто серйозні підозри, озвучені цим відомством. Подруге, спуск справи на гальмах дуже вдарить по авторитету СБУ й особливо тих людях, які займаються провадженням. А по-третє, це буде прямим доказом того, що СБУ або переслідує Брензовича безпідставно (на чому з самого початку наполягають угорці), або ж готове заради однохвилинної вигоди закарпатських «Слуг» в обласній раді торгувати державними інтересами України. З іншого боку, якщо проблему Брензовича в СБУ не вирішать і таким чином «кинуть» угорців, Будапешт однозначно не вибачить цього Києву. Невмілі маніпуляції через переформатування більшості в облраді, фактично, загнали Україну в ще один глухий кут у взаєминах із Угорщиною. І це не дивно, адже коли за міжнаціональну політику й дипломатію беруться такі «профі», як Тищенко й Петров, нічого хорошого чекати не слід. Тут навіть втручання німецьких журналістів і польських радикалів не потрібне. Ярослав ГАЛАС, «Депо Закарпаття»

TT РЕКОНСТРУКЦІЯ «В МІНУС»

ІЗ ВИШУКАНОЇ СТОРІЧНОЇ САДИБИ – «ПРЯНИКОВИЙ БУДИНОЧОК» 2010 році я вперше поУ бачив цей будинок у Балажері й був зачарований його

скромною красою, яку дивом вдалося зберегти в умовах оголошеної колись більшовиками «війни палацам». Про нього я згодом написав у «НЗ» статтю «Яноші та Балажер – туристичне передмістя Берегова»: «Справжньою окрасою села є маєток, побудований орієнтовно в 1920-х, що належав заможній сім’ї Чебі Погань. Місцеві називають цю садибу угорським словом «каштей» (палац), і знаходиться вона на однойменній вулиці. Після Другої світової тут розташували школу, а потім – центр для військової підготовки старшокласників. Той період негативно відобразився на маєтку: значну частину великого парку вирубали (кажуть, що під одним із уцілілих дерев за заповітом розвіяли прах представника роду власників помешкання), на звільнених місцях звели низку будиночків для літнього таборування молоді, яка готувалася до призову в армію. До палацу же з тилу приєднали недоречні прибудови, які сильно псують його задню частину, тому урочисто і шляхетно він виглядає лише з фасаду. Але й зараз ця стильна садиба цікава, насамперед, як

взірець смаку тодішніх багатіїв – наскільки вона відрізняється від кричущих новобудов сучасних скоробагатків! На початку 2000-х приміщення отримала Закарпатська реформатська церква і влаштувала в ньому Центр конференцій «Бейтел». Тепер тут проводять семінари та лекції з релігійної тематики, а влітку в колишньому маєтку відпочиває позмінно понад тисяча підлітків реформатського віросповідання з Берегівщини та Мукачівщини. Живуть вони в зручних кімнатах на 6 – 8 ліжок із усіма вигодами, розміщеними як у палаці, так і в ексбудиночках «курсантів», а також у переробленому на комфортний гуртожиток колишньому стрілецько-

му тирі. В міжсезоння частина приміщень використовується як хостел». Нещодавно один із берегівських читачів повідомив додаткову інформацію з історії будівлі: в цьому палаці з часу побудови й аж до приходу радянської влади його прадід Янош Греба був управляючим у сім’ї По-

гань. Власник будинку вчинив самогубство у підвалі й був похований у парку, зліва від входу в палац, під колишнім парканом. Прадід до кінця життя потайки від радянської влади доглядав могилу. Тепер на її місці стоїть будівля колишнього колгоспного харчового комбінату. А дружина власника маєтку була двоюрідною сестрою Міклоша Хорті, очільника (регента) Угорського королівства в 1920 – 1944 роках. 2013-го інформацію про садибу Погані я вніс у довідник «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини». Її фото розмістили на обкладинці книжки, адже я був упевнений – це один із найкращих взірців панських маєтків у районі. А нещодавно отримав інформацію, що його реконструюють, і дуже невдало. Перші світлини з місця побачив у нашого відомого краєзнавця Олександра Богданова, котрий зараз плідно працює над проєктом «Координаты Закарпатья» і вніс на інтерактивну мапу понад 1000 (!) цікавих об’єктів області. Невдовзі я оцінив ту реконструкцію на власні очі. Побачене і на фото, і наживо просто шокувало:

з елегантної, вишуканої садиби зробили кітчевого кольору «пряничний будинок». Найгірше, що при цьому найцікавіші елементи споруди знищили, натомість до неї приробили якісь нові, геть недолугі деталі... Краєзнавці, яким показав ці знімки, шоковані не менше. Із відкритих, хоча й не легкодоступних джерел удалося з’ясувати, що в 2017-му на реконструкцію маєтку уряд Угорщини через Фонд Габора Бетлена виділив грант у розмірі 91 мільйон форинтів. Вочевидь, на ці кошти і здійснили повну «перелицьовку». Власники (Закарпатська реформатська церква) вирішили остаточно поріднити оригінальну садибу з радянською прибудовою (хоча логічно було зробити якраз навпаки, від’єднати її, повернувши споруді первісний вигляд), оформивши їх у єдиному стилі. Для чого при цьому змінювали фасад – пояснення знайти неможливо. На жаль, пам’ятка не мала охоронного статусу, відтак ніяких санкцій для горе-реконструкторів не буде. Фактичне знищення фасаду історичної будівлі, яку можна викреслювати зі списку архітектурних цінностей, просто залишиться на їхній совісті. Олег СУПРУНЕНКО


НЗ

ПО ДІЛУ 7

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT З ГЛИБИНКИ

ПРО ПОЛОНИНИ, ВІВЧАРСТВО І… БОСОРКАНЬ, ЯКИХ У МИНУЛОМУ СТОЛІТТІ ОПИСУВАЛИ ФЕДІР ПОТУШНЯК ТА ІВАН ОЛЬБРАХТ

У

с. Керецьки колишнього Свалявського, а нині Хустського району, де мешкає близько 5 тисяч людей, є чимало ґаздів, котрі займаються вівчарством. Його розвитку сприяло сусідство з гірським пасовищем – полониною Боржава. Сюди женуть худобу не тільки з цього села, а й із Березників, що поруч.

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПАНСТВО ЦІНУВАЛО НАШІ ПОЛОНИНИ Іван Сакаль, якому вже 75 років, вівчарством займається з діда-прадіда. Нині в сільській отарі, яку випасає, налічується 440 овець і кіз та 170 ягнят. Кожні 2-3 дні він спускається з полонини (1400 – 1600 метрів над рівнем моря), аби віддати ґаздам сир, вурду. Там, високо в горах, знаходиться не сам: із ним вівчарять онуки Михайло, Юрій, Іван, Славко. Це – поміч, бо роботи чимало. Доводиться, зокрема, тричі на день доїти овець. Загалом виходять 40 – 42 дерев’яні посудини (гелетки), кожна з яких вміщує 12 літрів молока. Далі його зливають у путини, які, до речі, виготовляють лише з дуба чи бука. Туди кладуть кілька ложок клягу – його роблять із шлунка молодого ягняти або козеняти, що п’є лише молоко і яке ріжуть на п’ятий день. У дерев’яній посудині молоко час від часу помішують дерев’яною палицею, і через дві години на дні утворюється бринза, а жентиця піднімається поверх неї. Її зливають у металеву посудину й варять на вогні. За деякий час отримують схожу на сир вурду. Такі молочні екологічно чисті продукти мають неповторний смак і цілющі властивості. Адже вівці й кози на полонині та в лісі пасуть траву, медоносні й лікарські рослини, з’їдають

листки, суцвіття, плоди суниці, малини, білі гриби. Голландський і швейцарські сири, які виготовляють із коров’ячого молока, не порівняти з бринзою чи овечим сиром. Європейські делікатеси не є такими корисними й поживними, як наші, рідні. Ще у 30-х роках ХХ століття, як описують деякі автори, високе панство з усієї Західної Європи часто піднімалося на полонини до вівчарів і залюбки смакувало молочними продуктами.

БОЯТЬСЯ НЕ ЛИШЕ БОСОРКАНЬ, А Й … КОЛЕСА Вівчарство, як не дивно, – справа небезпечна. Отари доводиться охороняти від вовків і ведмедів. Для цього Іван Сакаль має за помічників відразу п’ятьох великих псів. Та дошкуляють не тільки хижі звірі. Чимало капостей, стверджує вівчар, можуть наробити… відь­ ми, особливо 6 травня (День святого Юрія). Аби вберегти овець, на кожен кут кошари кладуть драчку (колюче гілля). Тоді босорканя не зможе зайти до худоби і не відбере молоко. Відомий етнограф, фахівець із демонології Федір Потушняк наприкінці 1930-х описував, що в ніч на Юрія надворі розкладали вогонь, в який кидали зелень, аби відлякувати босоркань. Із смолоскипами оббігали отару, щоб до худоби не бралася якась нечисть, яка може нашкодити. А

Фото з мережі

ще переганяли овець через вогонь. Нечисті духи у присутності вогню не мають таку силу, як під час темної ночі. Ватра та навіть лампа, свічка чи вуглинка в люльці (піпі) охороняли не лише худобу, а й вівчаря. Посилаючись на оповідки старожилів, Ф. Потушняк писав, що відьма може бути дводушною (людина спить, а її друга душа ходить). Вона здатна перетворюватися на демонічних звірят (кішку, пса, кажана, або, як кажуть у народі, лилика), ба навіть на предмети – колесо, кочергу. Як розповідали вівчарі, якось на Боржавську полонину до овець прикотилося колесо. Один із чоловіків узяв ніж і двічі його штрикнув. А коли спустився в село, аби віддати ґаздам продукцію, почув новину: одній жінці хтось порізав ножем руку й ногу. Вівчарі зрозуміли, хто то був, і відтоді почали її боятися. «Задокументував» схожі факти і на Мараморощині чеський письменник Іван Ольбрахт: «Місячними ночами молоді відьми скачуть верхом, перетворивши сплячого чоловіка на коня. Нерідко на пасовищах бачили, як

зла босорканя посипає сіллю три коров’ячих сліди, аби зникло молоко». Пов’язують нечисту силу також із перевертнями, коли жінка стає оленем, а дівчина – вовком. Знову цитата з твору Ольбрахта: «У вузьких закарпатських сільських долинах, які зеленіють кукурудзяними полями і жовтіють соняшниками, живуть перевертні. Вони тільки й чекають вечірні сутінки, аби перевернутися через колоду, перекинутися вовком, а на ранок знову прийняти людську подобу. Людям у той момент краще не потрапляти їм на очі». Обидва згадані етнографи, Потушняк і Ольбрахт, певний час жили в селянському середо­ вищі, чудово володіли демонологією, народною культурою. Викладений ними матеріал відноситься до першої половини минулого століття й відповідає реальним розповідям людей, тут немає кабінетної вигадки. Я не настільки обізнаний із міфологією, як вищеназвані народознавці. Проявляти інтерес до неї та духовної культури загалом,

вивчати її, збирати польовий матеріал почав із другої половини минулого століття. Але повернемося до того, що каже І. Сакаль. Із його слів, бували такі ночі, коли вівці до кошари вчасно не поверталися, приходили зморені аж під ранок. А ще Іван Михайлович розповів, що на їхній полонині нібито один вівчар на власні очі бачив, як жінка, перекинувшись через пень, стала оленем. Помітивши, що свідком цього став сторонній, вона попередила чоловіка: якщо її здасть, то вся його родина буде на оленячих рогах. Після того випадку він навіть у ліс зайти боїться…

НАВІЩО ВІВЧАРЮ ЄС? Розраджують себе вівчарі грою на трембіті. Якщо зробити це на вершині полонини, то мелодію інструмента чути у приполонинських селах колишніх Свалявського, Міжгірського та Воловецького районів. Однак нині трембіти замінила сопілка і дримба. І. Сакаль зізнається, що музика зігріває душу. Та вівчарі цікавляться не лише вівцями. Іван Михайлович слухає новини по радіо, дивиться телевізор. Може назвати прізвища багатьох прем’єрів і президентів країн Західної Європи. Чекає, аби Україна чимскоріше вступила в Євросоюз. Сподівається, що тоді отримуватиме субсидію від європейської спільноти – як його колеги у сусідніх Словаччині та Польщі. Хоча І. Сакаля насторожує високий пенсійний вік у ЄС. Утім, якби країни Західної Європи понизили його, то тоді не були би такими багатими. Це однозначно. Ілля ГРИБАНИЧ

TT НА ПРАКТИЦІ

ЯК ДБАТИ ПРО ДОВКІЛЛЯ І ЗАРОБЛЯТИ НА ЦЬОМУ ГРОШІ: ДОСВІД НИЖНЬОВОРІТСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ С

тихійні звалища – чи не найбільша проблема гірських сіл на Закарпатті. Люди продовжують вивозити сміття до лісу або ж викидати просто в річку. Нижньоворітська територіальна громада пішла іншим шляхом. І, окрім збереження довкілля, щороку зароблятиме до 300 тисяч гривень на продажу вторсировини. Виручені гроші спрямовуватимуть на благоустрій та інші важливі місцеві проєкти. ГО «Екосфера» відвідала ОТГ та звітує про ситуацію на сьогодні.

8 РОКІВ СВІДОМОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТПВ За розв’язання проблеми взялися сільські голови гірських Верхніх Воріт та Абранки ще в 2013-му. «Екосфера» допомогла громадам налагодити систему селективного збору твердих побутових відходів, залучивши грантові кошти. У селах встановили спеціальні контейнери для збору та сортування сміття, в Абранку закупили гідравлічний прес, призначений для зменшення об’єму пластику. Однак це була лише частина роботи. Запровадження роздільного сортування ТПВ неможливе без усвідомлення самими жителями небезпеки спалення та викидання в річку непотребу. Відтак у 2013-му «Екосфера» провела семінартренінг для вчителів Верхньоворітської та Абранської шкіл за методикою «Азбука поводження з твердими побутовими відходами». Серед дошкільнят поширили розмальовки «Як Всезнайко вчив Незнайка сортувати сміття». Часто населення спалює ПЕТ-пляшки на городах, не знаючи, що таким чином вивільняє в атмосферу небезпечні

канцерогенні хімічні сполуки – діоксини та фурани, які осідають і акумулюються в ґрунті. Справа зрушила з мертвої точки. Введення практики роздільного збору ТПВ дозволило збирати чисту тару для переробки, звільнивши село від сміття й створивши в такий спосіб джерело доходу до місцевого бюджету.

ЕКОНОМІЧНІ ВИГОДИ ДЛЯ ГРОМАДИ Верхньоворітська сільрада придбала прес за власні кошти, адже тюкована на професійному обладнанні вторсировина продається підприємцям за вищою ціною. Наразі у всій територіальній громаді, яка об’єднує Верхні та Нижні Ворота, Абранку та ще 4 сусідні села, налагоджене глибоке сортування ТПВ, тобто пластик, скло і метал збираються в контейнери і згодом за кольорами досортовуються на складах. Система налагоджена таким чином, що вторсировина займає 80% від усього сміття, яке утворюється в ОТГ. Решту, 20%, забирають у людей окремо та вивозять на полігон. Це

логічно, адже аналіз морфології відходів, які накопичуються в гірських селах, свідчить про те, що в основному це – пластикові упаковки та скло, а також поліетиленові плівки та картон. Отже, майже 80 – 85 відсотків можна утилізувати. На виручені кошти, а це близько 100 тис. грн на рік, розвивають благоустрій села: встановили дитячий майданчик, вуличні вказівники, сміттєві урни тощо. Після об’єднання громад вторсировини збиратимуть більше. Очільник Нижньоворітської ОТГ Іван Грига планує переобладнати складські приміщення в Нижніх Воротах, поставити обидва преси та облаштувати там основний пункт зберігання, сортування й пресування відходів. За попередніми прогнозами, в майбутньому громада зможе заробляти на продажу вторсировини до 300 тис. грн за рік. За словами екологині ГО «Екосфера» Оксани СтанкевичВолосянчук, система роздільного збору сміття наразі діє в гірських Синевирській та Колочавській громадах, де також організація активно попрацювала у 2019-му і 2020 роках, а також у багатьох ОТГ на Рахівщині та Хустщині. «Однак, на відміну від інших, Нижньоворітська тергромада чи не єдина, яка спромоглася на продажі вторсировини залучати кошти у свій бюджет та вкладати їх у подальший розвиток. Тут контейнерами охоплені всі села й усією логістикою в

ланцюжку поводження з ТПВ займається сільрада. У цій громаді за 8 років підросло покоління, яке іншого поводження зі сміттям, аніж сортування, і не знає. Це дає надію, що люди почнуть сприймати побутові відходи як цінний ресурс для всієї громади», – зазначила пані Оксана.

ЗРАЗОК ДЛЯ ІНШИХ Сьогодні в Україні використані скло та пластик розцінюються як важлива сировина для виробництва. Наприклад, тонна ПЕТ-пляшок коштує від 1,5 до 2 тис. грн, а скло – 0,4 – 0,5 тис. грн. Впровадження практики роздільного збору цих видів ТПВ дозволили би збирати чисту тару для переробки (ціна на неї є значно вищою, ніж на відібрану зі стихійних звалищ),

звільнивши населені пункти від сміття та створивши у такий спосіб стабільну статтю доходу до місцевого бюджету. Організація системи роздільного збору ТПВ у Верхніх Воротах має не тільки позитивне екологічне значення для громади, а й соціальне та економічне. Адже система працює завдяки активній участі населення, а гроші, залучені від продажу вторсировини, успішно працюють на розвиток ОТГ. Це допомагає ліквідувати стихійні звалища та очистити річки Абранка й Латориця. А кожному жителю громади – усвідомити його унікальну роль у зламі усталених руйнівних процесів, що призводять до засмічення природних перлин Закарпаття. Тетяна МОСКАЛЬ


8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 30 СЕРПНЯ

16:30 Студія Паралімпійські ігри. 18:00, 21:00, 00:05 Новини. 18:20 XVI літні Паралімпійські ігри. 21:35 «Зворотний відлік». 23:30 #ВУКРАЇНІ. 00:40 Д/ц «Дикуни».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 2 1 : 4 5 Х/ф «Моя улюблена Страшко». 22:40 Х/ф «Рідня». 00:45 Х/ф «Пульс».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:15 «Ранок з Інтером». 10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 12:25 Х/ф «Укол парасолькою». 14:10 Х/ф «Втеча». 16:05 «Чекай на мене. Україна». 20:00 «Подробиці». 21:00 Х/ф «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона». 00:55 Слідство вели...

09:50 Т/с «Надприродне». 12:45 Х/ф «Конго». 14:55 Х/ф «Сьомий син». 16:55 «Хто зверху?». 21:00 Х / ф « Ш і с т ь днів, сім ночей». 23:00 Х/ф «Подружки нареченої».

08:35 Д/с «Історія навколо нас». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Великі танкові битви». 11:10, 17:10 Д/с «Таємнича світова війна». 12:50 Вечірній преЗЕдент. 13:10 Д/с «Найекстремальніший». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:10, 00:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 18:10 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни». 19:15, 22:00 Х/ф. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme.

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:05 Скетч-шоу «На трьох». 11:20, 1 3 : 1 5 Х/ф «Вбивство у Східному експресі». 12:45, 15:45, 18:45 Факти. День. 14:10, 16:10 Т/с «Розтин покаже-2». 20:25 Прихована небезпека. 21:10 Факти. Вечір.

21:30 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 23:30 Х/ф «Судний день». 08:55 Т/с «Мама». 13:10, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Полонена». 23:00 Т/с «Все не випадково». 08:10 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Т/с «Право на захист». 11:30 Х/ф «Марія Терезія». 15:40 Х/ф «Генріх VIII». 19:05 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 22:45 Т/с «Падіння». 10:50, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 14:50, 23:00 Т/с «Сліпа зона». 17:00 «Випадковий свідок». 18:20 «Свідок. Агенти». 00:40 Х/ф «Порятунок». 10:40 Х/ф «Люди Ікс: Дні минулого майбутнього». 13:05 Х/ф «Люди Ікс: Апокаліпсис». 15:55, 16:55 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Спорт Тайм».

ВІВТОРОК 31 СЕРПНЯ

09:50 Т/с «Надприродне». 12:45 «Кохання на виживання». 15:00 Х/ф «Моя суперколишня». 17:00 «Хто зверху?». 21:00 Х/ф «Міс Конгеніальність». 23:30 Х/ф «Крок вперед: Все або нічого».

09:45 «Майстершеф». 13:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Полонена». 23:00 Т/с «Все не випадково».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 « О д р у ж е н н я наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 2 1 : 4 5 Х / ф «Моя улюблена Страшко». 22:45 Х/ф «Рідня». 00:55 Х / ф «Ім’я Рози».

08:35, 12:40 Д/с «Історія навколо нас». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Великі танкові битви». 11:10, 17:10 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10 Д/с «Найекстремальніший». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:10, 00:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 18:10 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни». 19:15, 22:00 Х/ф. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme.

08:10 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 Т/с «Право на захист». 11:30 Х/ф «Марія Терезія - жінка на війні». 15:00 Х/ф «Віктор Гюго: Ворог держави». 19:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 22:40 Х/ф «Змова проти корони».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 « К о р и с н а прогр.». 12:25 Т/с «Детектив Ренуар». 14:40, 15:35, 16:30 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Х/ф «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона. Собака Баскервилів». 00:00 Слідство вели...

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:05 Скетч-шоу «На трьох». 11:25, 1 3 : 1 5 Х/ф «Сингулярність». 12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День. 13:55, 1 6 : 1 0 Т/с «Пес». 16:50, 2 1 : 3 0 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:25 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 23:40 Х/ф «Оселя зла».

16:30 Студія Паралімпійські ігри. 18:00, 21:00, 00:30 Новини. 18:20, 2 2 : 0 5 X V I літні Паралімпійські ігри. 21:45 Доба Паралімпійських ігор. 00:00 Д / ц «Дикі Дива».

08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок». 09:00, 17:00 «Випадковий свідок». 10:45, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:45, 23:00 Т/с «Сліпа зона». 18:20 «Будьте здорові». 00:45 «Легенди бандитського Києва». 08:40 Х/ф «Знамення». 11:00 Т/с «Мисливці за реліквіями». 12:55, 16:55 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Спорт Тайм». 19:30 «Джедаі 2021». 20:30, 2 1 : 3 5 Т/с «Плут».

19:30 «Гроші 2021». 20:25, 2 1 : 3 0 Т/с «Плут». 22:35, 00:35 Т/с «CSI: Місце злочину». 00:10 «Дубинізми». 08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. Новий сезон. 10:30 Т/с «Виходьте без дзвінка». 13:30, 15:30 Історія одного злочину. 16:00 Т/с «Хід прокурора». 18:00 Т/с «Люся. Інтерн». 20:10 «Говорить Україна». 21:00, 23:10 Т/с «Клятва лікаря». 00:10 Велика деолігархізація.

09:10 Правда життя. 10:20 Речовий доказ. 11:30 Вирішальні битви 2 світової. 12:30 Україна: забута історія. 13:15 Скарб.UA. 14:10 Дикі тварини. 15:10, 19:55 Їжа богів. 16:10, 21:50 Друге життя звичайних речей. 17:05, 22:45 Шукачі неприємностей. 18:00 Таємниці акул. 18:55, 23:40 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом. 20:50 Дикі Кариби. 00:35 Адольф Гітлер. Шлях. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30,

22:40, 00:15 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. Новий сезон. 10:30, 1 8 : 0 0 Т/с «Люся. Інтерн». 11:30 Т/с «Виходьте без дзвінка». 14:30, 15:30 Історія одного злочину. 16:00 Т/с «Хід прокурора». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Клятва лікаря». 23:10 Т / с « В і к н о життя».

09:10 Правда життя. 10:20 Речовий доказ. 11:30 Вирішальні битви 2 світової. 12:30 Україна: забута історія. 13:15 Війна всередині нас. 14:10 Дикі тварини. 15:10, 19:50 Їжа богів. 16:10, 21:50 Друге життя звичайних речей. 17:05, 22:45 Шукачі неприємностей. 18:00 Таємниці акул. 18:55, 23:40 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом. 20:50 Дикі Кариби. 00:35 Адольф Гітлер. Шлях.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Холостяк із доньками». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 Т/с «Взірцеві татусі». 21:40 «Тотем». 23:55 Шоу «Базар закривається!». 12:50 Т/с «Різзолі та Айлз 3». 13:45 Т/с «Наше мале село». 14:55, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 16:25 Т/с «Кохання Мер’єм». 17:40, 23:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус». 22:20 Шоу «Гра на виживання «Survіvor»: знаменитості проти звичайних людей.

TV JOJ 09:30 «Звана вечеря». 10:30 Т/с «Перший відділ». 11:00 Т/с «Рятувальники». 11:50 Т/с «Поліцейські в дії». 12:55 Шоу «Моя мама готує ліпше, ніж твоя».

15:25, 1 6 : 1 5 , 1 7 : 1 5 , 18:15 «Тепер відбувається». 18:54 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Холостяк із доньками». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 Т/с «Взірцеві татусі». 21:40 «Тотем». 23:55 Шоу «Базар закривається!». 13:05 Т/с «Няня». 13:40, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 15:00, 22:20 Шоу «Гра на виживання «Survіvor»: знаменитості проти звичайних людей. 16:25 Т/с «Кохання Мер’єм». 17:40, 23:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус».

TV JOJ 09:35 «Звана вечеря». 10:40 Т/с «Перший відділ». 11:10 Т/с «Рятувальники». 12:05 Т/с «Поліцейські в дії». 13:10 «Королева інстаграм Зузана Плачкова». 14:40 Т/с «CSI: Місце злочину: ЛасВеґас 4». 16:40 Анім/ф «Секрети домашніх тварин». 18:25 Новини.

14:05 Т/с «CSI: Місце злочину: ЛасВеґас 4». 16:10 Х/ф «101 далматинець». 18:25 Новини. 18:50 «Без серветки». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 «Інкогніто». 23:55 «Понівечені тіла 6». 00:55 «Королева інстаграм Зузана Плачкова». 09:55, 17:55 Т/с «Сім’я доктора Клайста». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік». 11:55, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:21 Т/с «Гранд готель 3». 14:45 Т/с «Дурень для кохання». 15:45 «Таємниця моєї кухні». 16:15 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 4». 17:25 Д/с «Без багажу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Людинаоркестр». 22:50 Т/с «Детективи з площі Святої Трійці». 00:00 Д/с «Подорожі». 00:30 Х/ф «Втеча від мафії». 09:00 Жива панорама. 09:30 Д/с «Мій діагноз». 10:00, 13:00, 19:00 Паралімпійські ігри. Токіо-2020. 10:45 Т/ф «Острів». 12:00 Т/с «Супергерої». 12:30, 19:50 М/с. 13:50 «Велоподорожі».

18:50 «Без серветки». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Лікарня». 22:35 Т/с «Служба порятунку 9-11: Техас 2». 23:35 Х / ф « Д у ж е страшне кіно 5». 10:00, 1 7 : 5 0 Т/с «Сім’я доктора Клайста». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік». 11:55, 18:40 «Дуель». 12:20, 19:10 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:21 Т/с «Гранд готель 3». 14:55 Т/с «Дурень для кохання». 16:10 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 4». 17:20 Д/с «Без багажу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Т/с «Двоє дітей, дружина і донька». 23:00 Т/с «Мистецтво злочину 2». 23:55 Т/с «Детективи з площі Святої Трійці». 09:00 Жива панорама. 09:30 Д/с «Мій діагноз». 09:55 «Покоління». 10:25 Т/ф «Цікаві чоловіки». 11:30 «Нестаріючі мелодії». 12:00 Т/с «Супергерої». 12:30, 19:50 М/с. 12:40, 1 3 : 4 5 , 1 9 : 0 0 Паралімпійські ігри. Токіо-2020. 14:35 «Велоподорожі». 14:45 Д/ф «Історія одного документа». 15:30 «Кілька років тому...».

14:00 Д/ф «Пам’ять залишається». 15:00 Д/с «Історична панорама». 15:35 «Кілька років тому...». 16:05 Д/с «Словацькі родини: Франтішек Турзо». 16:30 Д/с «Загублений світ». 17:00 Д/ф «Теплічканад-Вагом». 17:25 Д/с «Незвичайні історії словацьких поселень». 17:55 «Божі храми з Вандалом». 18:30 «Ти не самотня». 21:00 Лотерея. 21:10 Д/ф «Тінь ягуара». 22:10 Д/ф «Канатний ходок над Прагою». 23:05 « Є в р о п е й с ь к а кав’ярня: Братислава». 23:30 Х/ф «Привіт, Терезко!». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:35 М/ф «Дуда і Дада». 09:00, 13:00, 17:00 Д/ф. 10:00, 14:00, 18:00 Т/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мистецький вимір. 12:05 «Улюблена географія». 12:30 «Печери Угорщини». 12:58 Анонси. 15:10 Т/с «Полдарк». 16:00 Мій тиждень. 16:25 Євромах. 19:30 Х/ф. 21:00 «З вірою в житті». 21:25 «З дитиною та про дітей». 21:50 «Затерті історії». 22:30 З тижня на тиждень. 22:55 «Карта». 23:20 «Постаті». 23:45 «Майстер своєї справи».

16:00 «Словацькі родини: Алексей Турзо». 16:30 Д/с «Загублений світ». 17:30 Д/с «Незвичайні історії словацьких поселень». 18:00 «Божі храми з Вандалом». 18:15 Новини. 18:30 «Ти не самотня». 21:00 Лотерея. 21:10 Т/ф «Моє повстання 3». 21:35 Д/ф «Нацистський проєкт». 23:20 Х / ф « Н е м а спокою для безбожних».

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Дуда і Дада». 08:40 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 19:30 Х/ф. 10:30, 1 3:20, 14:00, 18:00 Т/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мій тиждень. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Лісовими стежками». 12:30 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 13:00, 17:00 Д/ф. 15:10 Т/с «Полдрак». 16:00 Роман Сов’як - у мережі. 16:35 Завтра-сьогодні. 21:00 Духовна година. 22:30 «Жіночий час». 23:00 «П’ять континентів». 23:25 «Ангел гастрономії».


ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА

23:55 Слідство вели...

1 ВЕРЕСНЯ

16:30 Студія Паралімпійські ігри. 18:00, 21:00, 00:30 Новини. 18:20, 22:05 XVI літні Паралімпійські ігри. 21:45 Доба Паралімпійських ігор. 00:00 Програма з Майклом Щуром.

09:20 Т/с «Надприродне». 12:15 «Кохання на виживання». 14:25 Х/ф «Чого хочуть жінки». 17:00 «Хто зверху?». 21:10 Х/ф «Міс Конгеніальність 2: Озброєна і легендарна». 23:40 Х/ф «Поки ти спав».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:05 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп», серія. 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45, 2 1 : 4 5 Х/ф «Моя улюблена Страшко». 22:40 Х/ф «Рідня». 00:55 Х / ф «Ім’я Рози».

08:35, 12:40 Д/с «Історія навколо нас». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Великі танкові битви». 11:10, 17:10 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10 Д/с «Найекстремальніший». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:10, 00:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 18:10 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни». 19:15, 22:00 Х/ф. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 « К о р и с н а прогр.». 12:25 Т/с «Детектив Ренуар». 14:40, 15:35, 16:25 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Х/ф «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона. Скарби Агри».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:05 Скетч-шоу «На трьох». 11:25, 1 3 : 1 5 Х/ф «Шоу починається». 12:45, 15:45 Факти. День. 13:55, 1 6 : 1 5 Т/с «Пес». 16:50, 2 1 : 3 0 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 18:45, 21:05 Факти. Вечір.

ЧЕТВЕР 2 ВЕРЕСНЯ

16:30 Студія Паралімпійські ігри. 18:00, 21:00, 00:30 Новини. 18:20, 22:05 XVI літні Паралімпійські ігри. 21:45 Доба Паралімпійських ігор. 00:00 Схеми. Корупція в деталях. 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:05 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана». 20:43 «Проспорт». 20:45 Х/ф «Моя улюблена Страшко». 21:45 Право на владу. 00:45 Х / ф «Ім’я Рози». 08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 « К о р и с н а прогр.». 12:25 Т/с «Детектив Ренуар». 14:40, 15:35, 16:25 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Х/ф «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона. Двадцятий вік починається». 00:00 Слідство вели...

10:00 Т/с «Надприродне». 12:55 «Кохання на виживання». 14:55 Х/ф «Поки ти спав». 17:00, 19:00 «Хто зверху?». 21:05 Х / ф «Свекрухамонстр». 23:05 Х/ф «Почни спочатку». 08:35, 12:40 Д/с «Історія навколо нас». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Великі танкові битви». 11:10, 17:10 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10 Д/с «Найекстремальніший». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:10 Таємниці війни. 18:10 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни». 19:15, 22:00 Х/ф. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme. 00:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:05 Скетч-шоу «На трьох». 11:15, 1 3 : 1 5 Х/ф « С у д н и й день». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:00, 1 6 : 1 0 Т/с «Пес». 16:50, 2 1 : 3 0 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 Анти-зомбі.

20:20 С е к р е т н и й фронт. 23:35 Х/ф «Оселя зла-2: Апокаліпсис».

10:00 «Майстершеф». 13:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Полонена». 23:00 Т/с «Все не випадково».

08:10, 10:50 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:20 «Зіркові долі». 11:40 Т/с «Право на захист». 13:40 Х/ф «Естер прекрасна». 15:20, 22:40 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00, 17:00 «Випадковий свідок». 10:45, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:50, 23:00 Т/с «Сліпа зона». 18:20 «Вартість життя». 00:45 «Легенди бандитського Києва».

08:00 Х/ф «Зелена миля». 11:50 Т/с «Мисливці за реліквіями». 13:50, 16:55 «Загублений світ». 23:35 Х/ф «Оселя зла-3: Вимирання». 09:35 «Майстершеф». 13:05, 14:50 Т/с «Сліпа». 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Все не випадково». 08:10, 1 0 : 4 5 « М о я правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:20 «Зіркові долі». 11:35 Х/ф «Право на захист». 13:35 Х/ф «Пророк Ієремія. Викривач царів». 15:15, 2 2 : 4 0 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00, 17:00 «Випадковий свідок». 10:45, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:45, 23:00 Т/с «Сліпа зона». 18:20 «Правда життя». 00:40 «Легенди бандитського Києва». 08:40 Х/ф «Росомаха. Безсмертний». 11:00 Т/с «Мисливці за реліквіями». 12:55, 16:55 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Спорт Тайм». 19:30 «Воїни доріг».

17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Спорт Тайм». 19:30 «Воїни доріг». 20:25, 2 1 : 3 0 Т/с «Плут». 22:35, 00:10 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. Новий сезон. 10:30 Т/с «Люся. Інтерн». 11:30 Т/с «Виходьте без дзвінка». 14:30, 15:30 Історія одного злочину. 16:50 Футбол. 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Клятва лікаря». 23:10 Т / с « В і к н о життя».

09:00 Правда життя. 10:10 Речовий доказ. 11:20 Вирішальні битви 2 світової. 12:20 Україна: забута історія. 13:15 Війна всередині нас. 14:10 Дикі тварини. 15:10, 19:50 Їжа богів. 16:10, 21:50 Друге життя звичайних речей. 17:05, 22:45 Шукачі неприємностей. 18:00 Таємниці акул. 18:55, 2 3 : 4 0 К р і з ь простір і час з Морґаном Фріменом. 20:50 Дикі Кариби. 00:35 Апокаліпсис: Нескінченна війна.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 20:25, 2 1 : 3 0 Т/с «Плут». 22:35, 00:10 Т/с «CSI: Місце злочину». 08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. Новий сезон. 10:30 Т/с «Виходьте без дзвінка». 13:30, 15:30 Історія одного злочину. 16:00 Т/с «Хід прокурора». 18:00 Т/с «Люся. Інтерн». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Клятва лікаря». 23:10 Слідами української екології. 23:50 Т / с « В і к н о життя». 09:05 Правда життя. 10:00 Речовий доказ. 11:10 Вирішальні битви 2 світової. 12:10 Україна: забута історія. 13:05 Війна всередині нас. 14:05 Дикі тварини. 15:05, 19:50 Їжа богів. 16:05, 21:50 Друге життя звичайних речей. 17:05, 22:45 Шукачі неприємностей. 18:00 Таємниці акул. 18:55, 2 3 : 4 0 К р і з ь простір і час з Морґаном Фріменом. 20:50 Дика Індія. 00:35 А п о к а л і п с и с : Нескінченна війна. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30,

13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Блакитна планета». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Холостяк із доньками». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 Т/с «Взірцеві татусі». 21:40 «Тотем». 23:55 Шоу «Базар закривається!».

13:05 Т/с «Няня». 13:40, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 15:00, 22:20 Шоу «Гра на виживання «Survіvor»: знаменитості проти звичайних людей. 16:25 Т/с «Кохання Мер’єм». 17:40, 23:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус».

TV JOJ 08:30 Анім/ф «Секрети домашніх тварин». 10:20 Х/ф «101 далматинець». 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж ЄС. 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:35 Т/с «Холостяк із доньками». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Вітер кохання». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55 Т/с «Взірцеві татусі». 21:40 «Тотем». 23:55 Шоу «Базар закривається!». 13:05 Т/с «Няня». 13:40, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 15:00, 22:20 Шоу «Гра на виживання «Survіvor»: знаменитості проти звичайних людей. 16:25 Т/с «Кохання Мер’єм». 17:40, 23:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус».

TV JOJ 09:35, 18:50 «Без серветки». 10:50 Т/с «Поліцейські в дії». 13:00, 18:00 Новини. 13:45 Т/с «Кістки 8». 15:40 Х/ф «Зачарована». 18:30 «Суперзірки». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т/с «Лікарня».

12:30 Х/ф «Серце дракона 5: Помста». 14:50 Х/ф «Чаклунка». 16:45 Анім/ф «Ваяна». 18:50 «Без серветки». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Крижане серце 2». 23:35 Х/ф «Під сонцем Тоскани».

10:25 Казка «Довгий, широкий, яснозорий». 11:30 Х/ф «Людинаоркестр». 12:50 Х/ф «Аромат апельсинів». 14:20 Казки братів Грімм: «Принц у ведмежій шкурі». 15:20 Казка «Красна дівиця». 16:20 Казка «Сім одним ударом». 17:50 Х/ф «Собор Паризької Богоматері». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:20 Футбол. 00:20 Д/с «Найгучніші кримінальні справи Словаччини». 00:45 Т/с «Двоє дітей, дружина і донька».

08:40 «Жива панорама». 09:10 Д/ф «Млини Словаччини». 10:05 П р е м і я « З о лотий Амос»: «Учитель року». 11:15, 1 4 : 2 0 , 1 6 : 5 0 Словацький день викрою. 11:30, 19:00 Паралімпійські ігри: Токіо-2020. 14:30 Х/ф «Кам’яна доріжка». 22:35 Т/с «911 служба порятунку: Техас 2». 00:35 «Понівечені тіла 6». 10:35 Т/с «Інспектор Деррік». 11:55, 18:40 «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д / с « Ж и т т я словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 4». 16:25 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Без багажу». 17:55 Т / с « С і м ’ я доктора Клайста». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Прогр. «Золоті часи». 22:35 Д/с «Слабкі місця суспільства поглядом жінок». 23:15 «Новини та коментарі». 23:40 Т/с «Жулі Леско 9». 09:00 «Жива панорама». 09:30, 21:10 Д/с «Мій діагноз». 10:00 «Покоління». 10:30 Т/ф «Кукурудзяні кільця». 12:00 Т/с «Супергерої». 12:30, 19:50 М/с. 13:00, 19:00 Паралімпійські ігри: Токіо-2020. 13:50 «Велоподорожі». 14:05 Д/с «Нацистський проєкт». 16:05 Т/с «Словацькі родини: Юрай Турзо». 16:30 Д/с «Загублений світ».

15:25 Д/ф «Братислава - місто посеред природи». 16:20 Д/с «Загублений світ». 17:00 Д / ф « М і с ц е народження та долини». 18:15 Д/с «Перша: етнограф Соня Ковачевич». 19:50 М/с. 20:50 Новини. 21:00 Д / с « К р а с а Словаччини». 21:30 С в я т к о в а д о Дня Конституції СР. 22:30 Народні пісні. 00:25 Д/ф «Основні етапи словацького парламентаризму».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Дуда і Дада». 08:40 Романо лав. 09:00, 17:00 Д/ф. 10:00, 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Постаті». 12:30 «Печері Угорщини». 12:58 Анонси. 15:10 Т / с «Полдрак». 16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 19:30 Х/ф. 21:00 «В сім’ї». 21:25 «Прибуток». 21:50 «Затерті історії». 21:30 «Угорська хроніка». 22:55 «Карпатський басейн». 23:15 Т/ж «Спадщина». 23:40 «Жива церква». 17:00 Д / с « К р а с а Словаччини». 17:30 Д/с «Незвичайні історії словацьких поселень». 18:00 «Божі храми з Вандалом». 18:15 Новини. 18:30 Д/с «Родина». 21:00 Лотерея. 21:35 Д/ф «Безнадійна справа Хаммаршельда». 23:40 Х/ф «Людина на мосту». 00:50 «Хвилини поезії». 08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Дуда і Дада». 08:35 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 17:00 Д/ф. 10:00, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 22:00 Новини. 12:05 «Література та книга». 12:35, 23:20 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 13:00, 1 4 : 0 0 , 1 8 : 0 0 Т/с. 15:10 Т / с «Полдрак». 16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 19:30 Х/ф. 21:00 «Портрет». 21:25 « Я п р и й ш о в сюди для того...». 21:50 «Затерті історії». 22:30 «Угорці, які змінили світ». 23:45 «Карта».


10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 3 ВЕРЕСНЯ

16:30 Студія Паралімпійські ігри. 18:00, 21:00, 00:30 Новини. 18:20, 22:05 XVI літні Паралімпійські ігри. 21:45 Доба Паралімпійських ігор. 00:00 Д/ц «Дикі Дива». 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:05 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп». 17:10 Т/с «Величне століття. Роксолана».

20:13 «Проспорт». 20:15 «Одруження наосліп 7».

22:20 Х/ф «Чорний лицар». 00:15 Х/ф «Бійцівський клуб» (18+).

22:55 Слідство вели... 09:30 «Аферисти в сітях».

13:50 Х/ф «Ангели Чарлі». 16:10 Х/ф «Ван Хельсинг». 18:50 Х/ф «На драйві». 21:00 Х / ф «Агенти А.Н.К.Л.». 23:35 Х/ф «Цифрова радіостанція».

08:15, 12:30 Форшмак. 08:45 Натхнення. 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Великі танкові битви». 11:10, 17:10 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10 Д/с «Найекстремальніший». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:10, 00:10 Д/с «Світ Гітлера: післявоєнний план». 18:10 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни». 19:15, 22:00 Х/ф.

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.».

12:25 Т/с «Детектив Ренуар».

14:45, 15:40, 16:30, 00:40 Речдок. 18:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00

Х/ф «21 міст».

СУБОТА 4 ВЕРЕСНЯ

16:30 Студія Паралімпійські ігри. 18:00, 21:50 XVI літні Паралімпійські ігри. 21:00, 00:00 Новини. 21:30 Доба Паралімпійських ігор. 00:25 Д/ф «Северин Наливайко. Остання битва!». 08:00 «Сніданок». 10:00, 18:30 Світ навиворіт. 19:30 ТСН. 20:13 «Проспорт». 20:15 Вечірній квартал. 22:15 Жіночий квартал. 00:20 Світське життя. 09:00 «Готуємо разом. Домашня кухня». 10:00 «Корисна прогр.». 10:55 Х/ф «Вечори на хуторі біля Диканьки». 12:20 Х/ф «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона. Собака Баскервилів». 15:15 Х/ф «Д’Артаньян і три мушкетери». 20:00 «Подробиці». 20:30 «Всі зірки в Юрмалі». 22:10 Д/п «Гибель Нахімова. Врятуйте наші душі». 23:00 Х/ф «Екіпаж». 08:00, 10:00 «Kіds tіme». 08:05 М/ф «Татко гусак».

НЕДІЛЯ

5 ВЕРЕСНЯ 13:00 Студія Паралімпійські ігри. 13:30 XVI літні Паралімпійські ігри. Церемонія закриття. 16:30, 21:50 XVI літні Паралімпійські ігри. 21:00, 00:30 Новини. 21:30 Доба Паралімпійських ігор. 00:00 Програма з Майклом Щуром. 08:00 «Сніданок. Вихідний». 10:00, 11:00 Світ навиворіт. 18:30 Світське життя. 19:30 ТСН. 21:00 Танці з зірками. 00:05 Х/ф «Знайомтеся, Джо Блек». 08:00 «уДачний проект». 09:00 «Готуємо разом». 10:00, 11:00, 11:55, 12:50 «Інше життя». 13:35 Речдок. 18:05 Х/ф «Підозри містера Вічера: за межами пристойності». 20:00 «Подробиці тижня». 22:00 «Ювілейний концерт Михайла Шуфутинського «Lovestory». 00:10 Х/ф «Вечори на хуторі біля Диканьки».

21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:40 Час-Tіme. 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:25 Надзвичайні новини. 10:10, 20:10 Дизель-шоу. 11:45, 13:15, 23:00 Скетчшоу «На трьох». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:00, 16:15 Т/с «Пес».

10:05, 11:00 Орел і решка. 12:00 «Хто зверху?». 14:05 Х/ф «Свекрухамонстр». 16:15 Х/ф «Шість днів, сім ночей». 18:35 Х / ф «Земне ядро». 21:10 Х/ф «Всесвітня війна Z». 23:40 Х/ф «Потяг смерті». 08:15 Д/с «Неймовірні винаходи». 08:40 Натхнення. 09:15 Автопілот. 09:30 Майстри ремонту. 10:15, 18:30, 00:35 Невигадані історії. 10:35 Медекспертиза. 11:10 Д/с «Таємнича світова війна». 12:15, 22:00 Концерт. 15:15 Х/ф. 19:00 Д/c «Вердикт історії». 20:10 Рандеву. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:20 Вечірній преЗЕдент. 21:35 Вікно в Америку. 23:50 Д/с «Історія навколо нас». 00:10 Є сенс. 08:25 Т/с «Розтин покаже-2». 12:20, 13:05 Х/ф «Нестримні». 12:45 Факти. День. 14:25 Х/ф «Нестримні-2». 16:15 Х/ф «Нестримні-3». 18:45 Факти. Вечір. 19:10 Х / ф « П е р е в і зник-3». 21:10 Х/ф «Перевізник: Спадщина».

09:30 «Kіds tіme». 09:35 Х/ф «Щоденники принцеси» 1-2. 14:05 Х/ф «Міс Конгеніальність» 1-2. 18:50 Х/ф «Пасажири». 21:00 Х/ф «Містер та місіс Сміт». 23:30 «Improv Lіve Show». 08:05 Невигадані історії. 08:25 Vоїн - це я! 08:35 Натхнення. 09:00 Божественна літургія ПЦУ. 11:00 Божественна літургія УГКЦ. 12:15 Індійський фільм «Нерівний шлюб». 15:15, 22:00 Концерт. 19:00 Д/c «Вердикт історії». 20:10 Машина часу. 21:00 Час новин. Підсумки дня. 21:20 Вечірній преЗЕдент. 21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 23:50 Д/с «Історія навколо нас». 00:15 Д/с «Бойовий відлік». 08:45 Громадянська оборона. 09:45, 13:00 Т/с «Дільничний з ДВРЗ». 12:45 Факти. День. 16:30 Т/с «Пес». 18:45 Факти тижня. 21:15 Х/ф «Погоня за ураганом». 23:25 Х/ф «Автобан». 09:25 «Майстершеф». 14:25 «Супербабуся».

16:50 Т/с «Дільничний з ДВРЗ».

19:30 Х/ф «Логан». 22:10 Х/ф «Люди Ікс: Темний Фенікс «.

11:35, 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа».

08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. Новий сезон.

18:45 Факти. Вечір.

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

20:15, 22:50 Т/с «Слід». 00:45 Х/ф «Без особливих прикмет».

08:10, 10:55 «Моя правда». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:30 «Зіркові долі».

11:45 Т/с «Право на захист». 15:30, 22:50 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т / с « З а г а д к о в і вбивства Агати Крісті».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00, 17:00 «Випадковий свідок». 10:50, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 14:50, 23:00 Т/с «Сліпа зона».

18:20 «Таємниці світу». 00:50 «Легенди бандитського Києва». 09:10 Х/ф «Люди Ікс: Апокаліпсис». 12:00 Т/с «Мисливці за реліквіями».

10:00

Т/с «Намалюй мені маму». 14:00, 15:30 Т/с «Гра в долю».

20:10 «Говорить Україна». 21:00 Свобода слова Савіка Шустера.

00:00 Т/с «Тростинка на вітрі».

Мега 08:50 Правда життя. 10:00 Речовий доказ. 11:10 Вирішальні битви 2 світової. 12:10 Україна: забута історія. 13:10 Війна всередині нас. 14:05 Дикі тварини. 15:05, 19:50 Їжа богів. 16:00, 21:50 Друге життя звичайних речей. 17:00, 22:45 Шукачі неприємностей. 17:55 Дикі Кариби. 18:55, 23:40 Крізь простір і час з Морґаном Фріменом. 20:50 Дика Індія. 00:35 Коза ностра.

13:55 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15, 00:35 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Спорт Тайм».

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30,

23:00 Х / ф часу».

21:10 Х/ф «Співучасник». 23:40 Х/ф «Вулкан».

«Петля

10:55 Т/с «Полонена». 16:40, 00:00 «Звана вечеря». 19:00 «Майстершеф». 08:00 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Невідома версія». 10:20 Х / ф « Я л и н к а , кролик і папуга». 12:00 Х/ф «А життя продовжується». 13:40 Х / ф « К о р о л ь Дроздовик». 15:30 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Пуаро». 23:10 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 08:00 Х/ф «Поводир». 10:20 «Легенди карного розшуку». 12:15 «Випадковий свідок. Навколо світу». 13:35 Т/с «Смерть у раю - 9». 18:05 «Круті 90-ті». 19:00 «Свідок». 19:30 Х/ф «Розплата». 21:20 Х/ф «Напролом». 23:10 Х/ф «Грінго». 11:10 Т / с « П е р е в і зник». 15:10 Х/ф «Експансивна куля». 17:00 Х/ф «Харлей Девідсон і ковбой Мальборо». 19:00 Х/ф «Лицар дня».

19:00 «Слідство ведуть екстрасенси». 21:00 «Один за всіх». 22:10 «Таємниці ДНК». 08:00 «Моя правда». 08:50, 0 9 : 3 0 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:40 «Невідома версія». 10:30 Х/ф «Сім днів до весілля». 12:15 Х/ф «Сімейний каламбур, або Хто кому хто». 13:55 Х / ф « К о р о л ь Дроздобород». 15:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Пуаро». 23:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті». 09:50 Т/с «Смерть у раю - 9». 14:20 Х/ф «Розплата». 16:10 Х/ф «Напролом». 18:00 «Легенди карного розшуку». 22:10 Х/ф «Смертельна стежка». 23:55 Х/ф «Грінго». 09:00, 00:10 «Загублений світ». 13:00 Х/ф «Логан». 15:50 Х/ф «Люди Ікс: Темний Фенікс «. 18:00 Х/ф «Королі вулиць». 20:10 Х/ф «День, коли Земля зупинилась». 22:10 Х/ф «Майстер тай-цзи».

08:40 Т/с «Люся. Інтерн». 10:45 Т/с «Встигнути все виправити». 14:40, 15:20 Т/с «Любов матері». 15:00, 19:00 Сьогодні. 20:00 Головна тема. 21:35 Футбол. 23:50 Т/с «Відкрите вікно».

Мега 08:40 Україна: забута історія. 09:30, 20:10 У пошуках істини. 10:25 Речовий доказ. 11:35, 00:00 Їжа богів. 12:35 Таємнича світова війна. 13:35 Історія Британських островів з Семом Віллісом. 16:35 Дикі Кариби. 17:35 Дика Індія. 18:35 Історія українських земель. 21:00 Світ Бірми з Саймоном Рівом. 23:00 Останній день Помпеї. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

09:15 Т/с «Клятва лікаря». 17:00, 21:00 Т/с «Аквамарин». 19:00 Сьогодні. 23:00 Т/с «Встигнути все виправити».

Мега 08:40 Україна: забута історія. 09:35, 20:05 У пошуках істини. 10:25 Речовий доказ. 11:35, 00:00 Їжа богів. 12:35 Таємнича світова війна. 13:35 Світ Бірми з Саймоном Рівом. 15:35 Останній день Помпеї. 16:35 Дика Індія. 18:35 Історія українських земель. 21:00 Історія Британських островів з Семом Віллісом. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж «Ти - вдома!». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Угорщина сьогодні». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 15:30 Т/с «Подолай нелюбов». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:55

Т/с «Взірцеві татусі».

21:40 «Тотем». 23:55 Шоу «Базар закривається!». 13:05 Т/с «Няня». 13:40, 21:00 Т/с «Хрещена мати».

15:00, 22:20 Шоу «Гра на виживання «Survіvor»: знаменитості проти звичайних людей.

16:25 Т / с « К о х а н н я Мер’єм». 17:40, 23:40 Т/с «Постукай у мої двері».

19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус».

TV JOJ 09:35, 18:50 «Без серветки». 10:50

Т/с «Поліцейські в дії».

18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сума». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 09:15 М/с «Смурфики». 10:15 Т/ж «Перебільшення». 10:55 «Усе про сім’ю». 11:30 Т / ж « Д о м і в к а мрій». 12:45 Т/ж «Чисте життя». 13:25 «Багаж». 14:00 Т/ж «Конструктив». 14:40 Х/ф «П’ятий елемент». 17:20 Т/с «Коломбо». 19:00 Факти. 19:55 Факти плюс. 20:45 Муз. прогр. «Зірка стане зіркою!». 23:00 Х / ф «Сексконтроль». 10:25 «Телешоп». 11:25 Т/с «Няня». 11:55 Т/с «Приватні детективи 2». 13:10 Т/ж автолюбителів. 13:55 Х/ф «Смертельна зброя». 16:20 Х/ф «Принц Персії: Піски часу». 19:00 Новини. 20:00 «Фокус плюс». 21:00 Т/с «Наше мале село». 23:25 Х/ф «Таксі 5».

TV JOJ 08:40 Анім/ф «Крижана лихоманка». 08:50 Т/с «Наші 3».

08:45 М/с «Смурфики». 09:15 Т/ж «Школа собак». 09:50 Т / ж « І с т о р і я площ». 10:30 «Більше, ніж охоронець». 11:05 Т/ж автолюбителів. 11:45 «Стиль життя». 13:00 «Бренди-2021». 13:35 Х/ф «Сержант Білко». 15:40 Х/ф «Трансформери: Останній лицар». 19:00 Факти. 19:55 Факти плюс. 20:30 Муз. прогр. «Зірка стане зіркою!». 22:55 Х/ф «Ґеміні, або Двійник». 10:25 «Телешоп». 11:25 Муз. прогр. 12:05 Т/с «Няня». 13:30 «Відпочиваємо вдома». 14:15 Х/ф «Крістофер Робін». 16:45 Х/ф «102 Далматинці». 19:00 Новини. 20:00 Шоу «Маска». 23:00 Х/ф «8 подруг Оушена».

TV JOJ 09:05 Т/с «Домашні улюбленці». 09:45 Анім/ф «Відважна». 11:35 Анім/ф «Король Лев» (2019). 14:00 Х/ф «Родина за хвилину». 16:45 «Новий сад». 17:45 «Поради власникам будинків».

13:00, 18:00 Новини. 13:45

Т/с «Кістки 8».

15:45 Анім/ф «Крижане серце 2». 18:30 «Суперзірки». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 21:35 Т / ф « К о р о л ь Лев». 00:00 Х/ф «Незбагненне».

09:55, 17:50 Т/с «Сім’я доктора Клайста». 10:45 Т/с «Інспектор Деррік».

11:55, 18:40 «Дуель». 12:25, 19:10 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 15:00 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:25

Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 4».

16:20 «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Без багажу». 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Прогр. «Люблю Словаччину». 22:55 «Новини без краватки». 23:15 Х/ф «Недоторканні».

09:00 «Жива панорама». 09:30 Д/с «Мій діагноз». 10:15 Х/ф «Людина на мосту».

11:30, 13:00, 17:00 Паралімпійські ігри: Токіо-2020. 12:30

Т/с «Супергерої».

10:05 Т/с «Професіонали 8». 12:00 Х/ф «Білий полон». 14:35 Х/ф «Хроніки Нарнії: Принц Каспіан». 17:45 Х/ф «Попелюшка». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Родина за хвилину». 00:05 Х/ф «Дівчина без комплексів». 08:45 М/с. 09:00 «Фідлібум». 10:10 М у з и ч н о - р о з в а жальна. 10:40 «Дуель» (юніори). 11:15 Т/с «Мамо, купи мені собаку!». 12:00 Т/ж «Культура». 12:40 «В ефірі». 13:00 «Ніхто не досконалий». 14:15 Прогр. «Люблю Словаччину». 15:45 Т/с «Комісар Мегре». 17:10 Т/с «Жулі Леско 9». 18:45 Д/с «Подорожі». 19:20 «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:50 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:20 Футбол. 00:20 Прогр. «Борис та Брамбор»: спецвипуск. 09:05 «Велоподорожі». 09:20, 13:00, 19:00 Паралімпійські ігри: Токіо-2020. 11:00 «Історія».

18:50 «Новий дизайн». 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода. 21:35 Х/ф «Подольські курсанти». 09:10 «Дивовижне ательє». 10:00 «Теревені». 11:00 Т/ж «Автосалон». 11:30 Дивовижні сади. 12:00 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12». 14:00 «Громадянин за дверима». 14:35, 00:20 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 13». 16:05 Прогр. «Золоті часи». 17:10, 00:25 Х/ф «Стережись!». 18:45 «Гайда на город!». 19:15 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 22:30 Т/с «Втеча від мафії». 09:00 «Жива панорама». 09:35 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 10:05 Д/ф «Осколки». 10:10 Т/ж «Галялі». 10:35 Д/с «Природні багатства». 10:45 Т/ж споживачів. 11:00 Д/ф «Бронко» замість готелю». 12:00 Д/с «Загублений світ». 12:30 «Орієнтація». 13:00, 19:00 Паралімпійські ігри: Токіо-2020.

13:50 Д/ф «Видатний етнограф, педагог Мартін Сливка». 15:30 « К і л ь к а р о к і в тому...». 15:55 Д/ф «Професор Александер Мойзес». 16:25 Д/с «Загублений світ». 17:50 В о л е й б о л . Ч Є . Жінки. Півфінали. 19:50 Волейбол. ЧЄ. Чоловіки. Словаччина - Франція. 22:02 Лотерея. 22:05 Легка атлетика. 00:05 Д/ф «Поп-гурт «Дюран Дюран». 08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15

М/ф «Дуда і Дада».

08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00 Деталі. 09:20, 10:20, 13:00 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Академія кожного». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдрак».

16:00, 21:30 Романо лав. 16:15 Концерт. 17:00 Д/ф. 19:30 Х/ф.

21:00 «Прибуток». 21:25 «В сім’ї». 21:50 «Затерті історії». 22:45 «Новум». 23:35 «1100 років в центрі Європи». 11:05 Прогр. «ТБ за дверима». 11:30 Т/ж «ВАТ». 12:00 «Покоління». 12:30 Телеклуб для людей із вадами слуху. 13:55, 18:50 Д/с «Портрет особистості». 14:25 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 14:55 Т/ж «Галялі». 15:20 Д/с «Природні багатства». 15:30 Т/ж споживачів. 15:50 Волейбол. ЧЄ. Чоловіки. Естонія Словаччина. 19:50 М/с. 20:50 Волейбол. ЧЄ. Жінки. Фінал. 23:00 Х / ф «Вибір Софі». 08:35, 19:30 Д/ф. 09:20, 17:30 Т/с. 10:00, 16:00, 19:30 Х/ф. 11:00, 21:00 Новини. 11:05, 23:10 «Академія кожного». 11:30 «Жіночий час». 11:55 Події. 12:00 «Портрети». 12:25 Анонси. 12:30, 21:20 «Страви наших предків». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Зелений чай». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Звеличення жінки». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 19:00 Дайджест. 21:10 «Затерті історії». 21:50 «Новум». 22:15 «Угорці, які змінили світ». 23:35 «Майстер своєї справи».

17:05 М у з и ч н о - р о з в а жальна прогр. «Хто за дверима?». 17:55 «Трохи інакше з Аделою». 19:50 М/с. 20:50 «Слово Боже». 21:00 Новини. 21:40 Д/ф «Гурт «Квін»: Дні нашого життя» 1-2 с. 23:40 Х/ф «Боротьба за вогонь». 08:00, 17:00, 19:30 Х/ф. 09:30 Д/ф. 10:30, 16:10, 18:30 Т/с. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 «Академія кожного». 11:30, 21:45 «З вірою в житті». 11:55, 12:25 Події. 12:00 «Я прийшов сюди для того...». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Культурна стежка». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 Д/ф «Кров і золото. Становлення Іспанії». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 «Затерті історії». 21:20 «Страви наших предків». 22:10 З тижня на тиждень. 22:35 «У руках Божих». 22:55 «Угорці, які змінили світ». 23:50 «Ти вдома».


НЗ

УЖЕ ІСТОРІЯ 11

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT РЕТРОСПЕКТИВА

ПОШТА, ТЕЛЕГРАФ ТА ТЕЛЕФОН НА ПОДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ В ПЕРІОД ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

П

очнемо з того, що жодна країна не могла обійтися без пошти, телеграфу й телефону. Так було прийнято, що в населеному пункті будівля пошти вважалася основною, тому її споруджували в центрі – звідси вівся відлік відстані до сусідніх міст та міст інших країн. Зрештою, це один із видів міжнародних контактів.

ВЛАДА МІНЯЛАСЯ, А ПОШТА ЗАЛИШАЛАСЯ Змінювалися часи й держави, до яких входив наш край, але поштовий зв’язок діяв, незалежно від того, хто приходив до влади. Мукачево за Угорщини наприкінці 1790-го першим включили в загальнодержавну поштову організацію, тут з’явився поштовий уряд. Наступним містом, де його утворили, 1798-го став Севлюш, і тільки через 7 років – Берегово, Вилок, Хуст, Тячів. А от найстаріша пошта Ужгорода розташовувалася колись на вул. Собранецькій, 5. Саме тут легендарний листоноша Федір Фекета (1789 – 1839) колись брав кореспонденцію, аби потім пішки віднести її за 30 км, до Тур’їх-Ремет. І так кілька разів на тиждень. Вдячні нащадки встановили йому в Перечині двометровий пам’ятник авторства Михайла Беленя. Друга будівля пошти була на пл. Театральній біля колишнього рабінату, де нині банк «Аваль». А ще одну вдало розмістили на

який здійснював оперативне керівництво та контроль. Однак і він наприкінці березня-1922 був ліквідований. А наш край у цій сфері перейшов під протекторат Управління пошти та телекомунікацій у Кошицях. Під час згаданої реорганізації не обійшлося без певних проблем. Окремі працівники пошти та телеграфу відмовлялися прийняти присягу на вірність ЧСР, хоча продовжували займати свої посади. Зрештою їх замінили фахівцями з Чехії та Моравії, а діяльність малих відділень припинили, аж поки не заповнили вакансії новими службовцями, а старих позвільняли.

ПРАЦЮВАТИ НА ПОШТІ БУЛО ПРЕСТИЖНО Із наявних інформджерел дізнаємося, що одразу після входження ПР до складу Чехословаччини Міністерство пошти і телекомунікацій у Празі вже на початку 1919-го відновило роботу 94-х поштових відділень, які з розпадом АвстроУгорської імперії були закриті. З

~~Нове приміщення ужгородської пошти, збудоване чехами тодішній вул. Сечені біля центрального ринку. Вона жваво обслуговувала місцевих комерсантів. Зараз це вул. Фединця, 32 (навпроти хімфаку УжНУ). Споруда є цікавим архітектурним об’єктом. За угорської влади вона називалася «Мадярська королівська пошта», її перенесли у приміщення, де нині «Енергонагляд». Тут вона працювала до 1932-го, коли перейшла в новий поштовий будинок на тодішній вулиці Самовольського (нині пл. Поштова, 4). А на вул. Сечені відкрили другу міську пошту.

РЕОРГАНІЗАЦІЯ НЕ ОБІЙШЛАСЯ БЕЗ ПРОБЛЕМ У книжці словацького автора Владіміра Куштека «Чехословацький світ у Карпатах 2» (Братислава, 2019) читаємо, що державне підприємство Чехословацької пошти в період Першої республіки підпорядковувалося Міністерству пошти й телекомунікацій у Празі. Поштовими та телеграфними послугами керували відповідні управління по округах. На Підкарпатській Русі наприкінці 1919-го в Ужгороді створили Поштовий і телеграфний уряд (реферат), який став своєрідним центром управління цією галуззю по всьому краю. Але ненадовго, бо вже 1 квітня 1921 року з метою економії коштів його ліквідували. Натомість у Берегові залишили інспекторат пошти та телеграфу,

них 48 мали лише пошту, 7 – на додачу до неї телеграф, а 42 – до цього ще й телефон. Чехословацька влада надавала великого значення службі зв’язку. В тому числі шукала шляхи вдосконалення діяльності поштового відомства, у складі якого були телеграф і телефон. Тутешні працівники мали статус держслужбовців і були внесені до списку престижних професій. За державний кошт вони отримували гарну форму та мали досить високе грошове забезпечення. Ці люди, особливо в селах, вважалися поважними особистостями та відносилися до інтелігенції.

ПОНАД ПІВ МІЛЬЙОНА ЛИСТІВОК ІЗ НАШИМИ КРАЄВИДАМИ ТА «РОДЗИНКАМИ» Ще в ХХ столітті для значної маси населення листування було єдиним загальнодоступним варіантом спілкування на відстані. Можна вважати, що окремим винаходом у цій справі стали поштові листівки. Й хоча їх уперше запустили 1 жовтня 1869-го австрійська та угорська пошти, в чехословацький період вони й надалі друкувалися та користувалися великим попитом. І в ЧСР не забували пропагувати наш край шляхом випуску поштової продукції, зокрема листівок та марок. Так, у 1928-му на честь святкування 10-ї річниці заснування Чехословацької Республіки видали марку вартістю

~~Ужгород на старій листівці 1920-х років 60 гелерів (100 гел. = 1 крона) з мотивами Струківської церкви в Ясінях. Другу, вже ціною 3 крони, випустили в березні-1939 на честь засідання першого сойму Карпатської України (на фото). Складовою частиною серії «Країна: міста, замки» стала марка 1936 року вартістю 1,20 крон із зображенням Мукачівського замку. Як ми вже згадували, в ті часи люди активно спілкувалися за допомогою поштових листівок. Краяни теж залюбки користувалися цим видом зв’язку. Особливо в пошані були листівки з краєвидами та визначними місцями Підкарпатської Русі. За словами дослідника цієї сфери Олександра Волошина, в чехословацький період таких випустили понад 500 тисяч екземплярів. З-поміж інших одна – з видом Медведівської дерев’яної церкви Святого архістратига Михаїла, збудованої в моєму рідному селі 1625-го. У 1929-му її продали й перевезли в Прагу, де встановили на пагорбі Петержін неподалік парку графа Кінських. Великий інтерес громадськості викликала й серія з восьми кореспондентських відкриток із марками, які зображали культурні та етнографічні пам’ятні місця від Ужгорода до Ясіня. Її видали в 1934-му на честь 15-ліття приєднання Підкарпатського краю до ЧСР.

УЖГОРОДСЬКА ПОШТА МАЛА ДИЛІЖАНС, КАРЕТУ Й АВТОМОБІЛЬ А тепер повернемося до поштових споруд. Точніше, до нової імпозантної будівлі на тодішній вулиці Самовольського, 9 (нині Поштова, 4), яку Ужгород, будучи столицею ПР, отримав 1932-го. На першому поверсі розмістили операційну залу та абонентські скриньки, які добре збереглися донині. Одне приміщення обладнали для міжнародної кореспонденції. Передбачили й великий сортувальний зал. На другому поверсі працювали поштовий та телеграфний уряди. За вже згаданою книжкою В. Куштека, Ужгородська пошта для доставки кореспонденції й іншого свого вантажу мала кінний екіпаж типу «диліжанс», поштову карету та легковий автомобіль. На жаль, автор не згадує про їхні маршрути доставки. На наш погляд, адресатами могли бути села: Доманинці, Оноківці, Сторожниця, Радванка, Горяни, Дравці, Баранинці, Барвінок.

ВАНТАЖІВКАМИ, ЗАЛІЗНИЦЕЮ, А ПОТІМ – АВІАЦІЄЮ... За свідченням В. Куштека, перевезення поштових відправлень із Кошиць до Ужгорода до 14 жовтня 1919-го здійснювалося військовими вантажівками. Потім, після ремонту залізничного мосту через річку Бодрог біля словацького Нового Міста, – залізницею. Основні марш-

рути пролягали так: Кошице – Ужгород – Мукачево – Севлюш – Хуст – Ясіня, ну й у зворотному напрямку; Тересва – Кошице; Ужок – Чоп – Мукачево – Свалява – Воловець: Севлюш – Берегово – Кушниця тощо. З 1923 року, після появи «Чехословацьких авіаліній», перевезення поштових відправлень здійснювалося, в основному, літаками, в яких для цього відвели окремі місця. Перевагою в цьому випадку була швидкість. Маршрути доставки збігалися з діючими рейсами: Прага – Братислава – Кошице – Ужгород; потім у 1933-му відкрили міжнародний Ужгород – Бухарест, а в 1936-му через Ясіня – Київ – Брянськ – Москва.

ТЕЛЕГРАФНА ТА ТЕЛЕФОННА МЕРЕЖА РОЗРОСТАЛАСЯ Одразу після входження ПР до складу Чехословаччини центральна влада звернула увагу на слабо розвинуту телеграфно-телефонну мережу на всій території краю. Відтак уже на початку 1919-го на Підкарпатську Русь відрядили військові будівельні загони, які до червня-1920 здійснювали реконструкцію діючих та зведення нових об’єктів. Того ж року й місяця в Ужгороді та Берегові на заміну військо-

вим створили цивільні будівельні структури, які продовжували зміцнювати матеріальну базу галузі. В підсумку телеграфна мережа збільшилася з 534 км у 1924-му до 781 км 1934-го. Великий інвестиційний проєкт був освоєний того часу на лінії Салдобош (Стеблівка) – Тересва – Слатінське доли (Солотвинські шахти) – Великий Бичків, Велика Копаня – румунський кордон. Певний прогрес відбувся і в телефонізації. Упродовж 1919 – 1935-го заснували 29 нових телефонних станцій до сорока вже існуючих. У 1928-му започаткували телефонний зв’язок із Угорщиною, а в 1931-му – з Румунією та Польщею. Телефонна мережа на лінії Ужгород, Мукачево, Берегово, Севлюш, Хуст, Воловець, Іршава, Солотвино, В. Бичків була переоснащена новим обладнанням із переведенням у новозведені або орендовані приміщення пошт. У 1932 – 1934 роках відомство відмовилося від повітряних дротових ліній. Продовжуючи далі будівництво, здали в експлуатацію нові підземні телефонні кабелі на трасі Кошице – Ужгород – Мукачево – Берегово – Хуст – Солотвино – В. Бичків. У той час телефонізували Перечин та Великий Березний. Швидкими темпами зросла кількість діючих телефонних станцій: із 200 в 1920-му до 2 250 у 1935 році, що сприяло зниженню тарифів за підключення приватних абонентів (із 221 крони до 140). Скромнішими стали розцінки й за телефонні розмови між Ужгородом і Прагою та окружними містами краю: замість 20 крон за 3 хвилини стало 16. В. Куштек у своїй книзі навіть поіменно згадує поштових урядовців та інших службовців із Кошицького управління, які керували відомчими об’єктами на Підкарпатській Русі станом на 1937-й, однак ми не будемо наводити списки цих прізвищ – на Закарпатті вже практично не залишилося людей, які можуть їх пам’ятати. Однак, без сумніву, вони багато зробили для того, аби підняти галузь на вищий рівень. Юрій ТУРЯНИЦЯ, краєзнавець, член НСЖУ

TT ФОТОФАКТ

ШПУНТИ ЛАРСЕНА

В ОСНОВІ МОСТУ МАСАРИКА

«Ці профільовані металеві палі винайшов інженер Тріґве Ларсен у 1910 році. Їх забивали у ґрунт під водою, з’єднуючи між собою в замок, і поступово формували вільну від води робочу зону. Така водонепроникна металева коробка – кесон – давала змогу закласти фундамент мосту на локально осушених ділянках річки, – пише на своїй сторінці у фейсбуці дослідник історії Ужгорода та Закарпаття Олег Олашин. – Міст Масарика має 564 такі шпунти. Щоб увігнати металеві палі в кам’янисте русло Ужа, паровий копер гатив по кожній із них близько 20 тисяч разів, і палебійні роботи тривали цілих вісім місяців далекого 1935 року». Фото автора


12 СПОРТ +

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT ФУТБОЛ

TT ЗНАЙ НАШИХ

ДЛЯ ПРОФЕСІЙНИХ КРАЙОВИХ КОМАНД

НА ПАРАЛІМПІАДІ В ТОКІО

«ЧОРНИЙ ТУР»

По-справжньому невдалим видався 5-й тур у професійних лігах для закарпатських клубів. «Минай» у чемпіонаті української прем’єр-ліги на виїзді поступився новачку УПЛ рівненському «Вересу». Причому у ворота закарпатців гол на 56-й хвилині забив колишній гравець «Минаю» Роберт Гегедош, якого торік відрахували з команди за порушення спортивного режиму. Ось так сповна він «віддячив» колишнім одноклубникам і приніс перемогу своєму «Вересу». Хоча минайці мали шанс врятувати цю гру: на 66-й хвилині заробили право ~~Епізод матчу МФА – «Лівий берег» на пенальті, та Рустам Ахмедзаде не зміг переграти воротаря талій Рева, у якого за спиною чимарівнян Богдана Когута. Тож фіаско лий професійний досвід та виступи «Миная» – 0:1. У турнірній таблиці за національну збірну; а ще такі надцей колектив із 4-ма заліковими досвідчені гравці, як Павло Ксьонз, балами вже опустився на 11-ту схоЄвген Морозенко, Микола Іщенко, динку. А попереду домашня зустріч із Андрій Запорожан). Мабуть, через віце-чемпіоном країни – донецьким це в першій половині матчу мукачівці «Шахтарем», у якій важко сподівавиглядали дещо розгублено. Вже на тися на позитивний результат для третій хвилині П. Ксьонз струсонув краян. Поєдинок «Минай» – «Шахближню стійку, а на 18-й він опитар» відбудеться у неділю, 29 серпня. нився там, де треба, і в дотик точно Початок – о 17.00. пробив – 0:1. Ще через 4 хвилини Після виїзної нічиєї в минулому гості подвоїли перевагу – передачу турі з луцькою «Волинню» першоз кутового головою результативно ліговий «Ужгород» дав певні спозамикає Євген Морозенко, рахунок дівання, що зумів пройти «чорну став 0:2. Лише після цього господарі смугу», і вже вдома в протистоянні зуміли зібратися з силами й почали з «ВПК-Агро» (с.Вишневе) були грати дещо уважніше. Та на перер­ надії на першу перемогу. Господарі ву пішли саме за такого рахунку. навіть першими реалізували свою Друга половина зустрічі стала ціканагоду – вже на 7-й хвилині відзнавішою – МФА додала у швидкості, чився новачок ужгородців Микола і в лівобережців почали виникати Гайдучик. Та перевага була недовпроблеми. Щоправда, після замін гою: на 12-й хв. вишневці зрівняли на 68-й хв. гості забили втретє. Вірахунок, а в другій половині матчу ктор Берко, котрий вийшов на старті ще двічі засмутили ужгородських другого тайму, вдало відкрився на уболівальників і здобули переконпередачу з флангу й удотик точно ливу перемогу. Тож 1:3 – прикра замикає – 0:3. поразка, яка вартувала головному Лише через 10 хвилин господарі тренеру команди Михайлові Іваниці зуміли відповісти: нападник МФА посади. Відтак «Ужгород» поки що з Максим Гірний змусив порушити у єдиним очком продовжує замикати власному карному майданчику оботурнірну таблицю в першій лізі. Далі ронця гостей. Одинадцятиметровий колектив готуватиме помічник М. бездоганно виконав Вадим Лучка. Іваниці Богдан Блавацький, якому Ще 10 хвилин знадобилося мукачівдопомагатиме ще діючий гравець цям, аби забити другий гол, – після команди Олег Допілка. Наступний навісної передачі головою завдав поєдинок ужгородці зіграють сьоудару Максим Гірний, воротар відгодні, 28 серпня, на виїзді в Крамабиває, а на підборі вдало зіграв торську проти однойменного клубу. півзахисник МФА Назар Грицак, Не вдалося зачепитися за очки який уже воротарю «Лівого берега» в домашньому протистоянні 5-го шансів не залишив – 2:3. Але щоб туру й мукачівській МФА, яка призрівняти рахунок, господарям займала лідера другої ліги групи А – бракло часу. Тож МФА зазнає другої київський «Лівий берег». Можливо, поразки поспіль і опускається на гравці МФА знітилися перед автори7-му сходинку в турнірній таблиці. тетними футболістами, адже в скла27 серпня цей колектив зіграв виді «Лівого берега» виступають ледь їзний матч 7-го туру з дунаївським не легенди вітчизняного футболу «Епіцентром». (чого вартий 46-річний воротар ВіРоман СЕНИШИН

НЗ

НАДІЯ ДЬОЛОГ ПОЗМАГАЄТЬСЯ Із 24 серпня в Токіо стартували 6-ті Паралімпійські ігри, які триватимуть до 5 вересня. Україна представлена 143-ма спортсменами в 15-ти дисциплінах. Приємно, що у складі паралімпійської збірної є й закарпатка – майстер спорту міжнародного класу Надія Дьолог. До слова, для неї це дебютна Паралімпіада, тож сподіваємося, що вона стане для неї ще й успішною. 29 серпня Надя розпочне свій виступ у командних змаганнях із фехтування на рапірах. Уже в перший день, 25 серпня, збірна України встигла здобути 8 медалей (1 золоту, 5 срібних та 2 бронзові), що одразу ж у медальному заліку вивело нашу державу на 5-ту сходинку. Прем’єрне «золото» Україні на Паралімпіаді принесла плавчиня Єлизавета Мерешко на дистанції 50 метрів вільним стилем. Вона – прапороносець України на церемонії відкриття Ігор у Токіо. «Срібло» вибороли плавець Антон Коль на дистанції 100 метрів на спині у класі S1 та Максим Кріпак – на дис-

танції 50 м (вільний стиль) у класі S10. Також медальним став заплив Олексія Вірченка, котрий фінішував другим на дистанції 100 метрів (батерфляй) у класі S13. «Срібло» Україні принесли і 35-річна фехтувальниця Олена Федота та Артем Манько у фехтуванні на візках. Бронзові медалі в загальнокомандну копилку вибороли фехтувальниця Євгенія Бреус, яка першою з українок підійнялася на п’єдестал пошани ~~Н. Дьолог із тренеркою Е. Фазекош у Токіо, та плавчиіз чемпіонською світовою нагородою ня Анна Гонтар на дистанції 50 метрів вільним комітету – 6 (3 «золота», 1 стилем. «срібло», 2 «бронзи»), на Лідерами же станом на четвертій сходинці йде Італія 26 серпня є австралійські з 5-ма медалями (дві золоті, паралімпійці – вони мають 1 срібна, дві «бронзи»). 10 нагород (6 золотих, одна Загалом у Паралімпіаді срібна, 4 бронзові), на друберуть участь 168 країн, гому місці Китай – 8 медалей 4 400 спортсменів, які змага(5 золотих, одна срібна, 2 тимуться у 22-х видах спорту бронзові), третє – в команди за 540 комплектів нагород. російського олімпійського Семен МИХАЙЛИК

TT СИЛОВИЙ СПОРТ

НАЙСИЛЬНІШИМ СТРОНГМЕНОМ

СТАВ ПРЕДСТАВНИК ІЗРАЇЛЮ

21 серпня на Майдані Незалежності в центрі Хуста відбулося масштабне спортивне дійство – чемпіонат світу зі стронгмену у ваговій категорії до 110 кг. Участь у змаганнях силачів взяв 31 атлет із 9-ти країн світу – Ірану, Литви, Польщі, Киргизстану, Туреччини, Ізраїлю, Азербайджану, Угорщини та власне України. Це вже вдруге Хуст приймає світовий форум зі стронгмену. Головним рефері змагань працював володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша

людина планети» Василь Вірастюк. Спочатку пройшли кваліфікаційні змагання, після яких визначилися десять «геркулесів», котрі між собою ще в 4-х вправах виборювали титул найсиль-

нішого у світі в цій ваговій категорії. Тільки чотирьом із них удалося впоратися з виснажливою, а в умовах спеки – направду пекельною вправою «овер-хед» (естафета з 6 снарядів, які потрібно було підняти упродовж 90 секунд) і перейти до найбільш видовищного випробування – «армовер-арм» (тяга вантажівки масою 8,5 тонни за канат, сидячи в упорі, на дистанцію 20 метрів). Інтрига тривала до останнього, і для багатьох розв’язка запеклої боротьби стала несподіванкою. Адже чимало вболівальників тримали кулаки за минулорічного переможця – українського спортсмена, ветерана АТО Олександра Кочергіна. Однак за підсумками змагань чемпіоном світу зі стронгмену в категорії 110 кг став атлет із Ізраїлю Давид Шамей. Він на півтора бала випередив українця, котрий посів другу сходинку п’єдесталу. Титул бронзового призера підтвердив спортсмен із Польщі Патрік Пшебила. Михайло АРДАНИК

ЗМАГАННЯ З ГОРОДКІВ – ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В Ужгороді пройшли змагання з городків, присвячені 30-річчю Незалежності України й організовані обл­ федерацією з городкового спорту та Центром фізичного здоров’я «Спорт для всіх». Турнір стартував із того, що голова Закарпатської обл­ профради Іван Зелінський вручив почесні грамоти ветеранам спорту М. Ухалю та В. Кушнірчуку за активну роботу з розвитку масового спорту. За підсумками змагань перше місце завоював Владислав Кушнірчук, на другому – Євген Гомба, третій – Михайло Решетар. Нев’янучу майстерність показав найстарший учасник змагань – 89-річний Олександр Сітовський. Відбулися також командні змагання з городків, а майстер-клас продемонстрував к. м. с. Михайло Ухаль. Призери нагороджені медалями та грамотами. Сергій БАРАНЧИКОВ


НЗ

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 13

TT ДАТА ТИЖНЯ

МИКОЛА ЛУКАШ – ПОЛІГЛОТ, ЖАРТІВНИК ТА ДИВАК ПЕРЕКЛАДАЧ, ЯКИЙ ВІДКРИВ УКРАЇНЦЯМ «ФАУСТА» Й «ДЕКАМЕРОНА», ПОМЕР У БІДНОСТІ Й САМОТНОСТІ

М

икола Лукаш – поет, перекладач, мовознавець, який подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів. «Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса, «Декамерон» Джованні Боккаччо, «Пані Боварі» Гюстава Флобера, поезії Бернса та Гейне, Шиллера й Верлена, Рільке, Гюго, Міцкевича… Помер він 29 серпня 1988 року в бідності й самотності, бо, крім книжок, нічого матеріального не вважав за цінне. Про Миколу Лукаша казали, що знає 30 мов. А він уточнював: добре – лише 18. Себе вважав не перекладачем, а поетом. Маючи неймовірне відчуття слова та талант лінгвіста, міг стати геніальним письменником, але все ж обрав переклад. При цьому його улюбленою лайкою було: «Ви, перекладачі!».

ПОЛІГЛОТ НАРОДИВСЯ НІМИМ Хлопчик прийшов на світ 19 грудня 1919-го в Кролевці на Сумщині. Він був сином ткача козацького роду й онуком шляхетної бабусі-польки. Важко повірити, та народився німим і до 4-х не вимовив і слова, однолітки з нього насміхалися. Пізніше згадував: «Я все розумів, але сказати нічого не міг». Якось у його рідне містечко заїхав циганський табір. Виявилося, що ромські діти могли гратися і спілкуватися з Миколкою. А коли табір виїхав, зник і він. Родина не надто наполегливо шукала малюка, бо вважали його калікою. Через два роки мандрів Україною хлопчик утік від циган і повернувся додому. Він навчився жебрати і… говорити. Щоправда, ромською мовою. Лише згодом опанував українську. До школи потрапив випадково. У перший клас батьки віддали старшого сина – Івана. Микола пішов разом із братом і сів поруч за парту. Ні батьки, ні вчителі так і не спромоглися змусити наполегливого учня зректися своїх намірів.

Під час Другої світової знання мов допомогло йому вижити. Лукаш мав зламану ногу, яку потім знову дуже сильно пошкодило під час авіанальоту. Лікувався у рідному Кролевці, справа була за німецької окупації. Офіцер, який побачив його в хаті, сказав сам до себе, що цьому хлопцеві залишилося небагато, помре від гангрени. Сказав угорською, а Микола йому відповів. Здивований почути рідну мову так далеко від батьківщини, офіцер приніс юнакові ліки й цим, можливо, врятував життя. У 1945 – 1947 рр. майбутній перекладач вчиться в Харківському педуніверситеті іноземних мов, пізніше викладає в ньому.

ЄДИНИЙ У СВІТІ, ХТО ЗМІГ ПЕРЕКЛАСТИ «ФАУСТА» ДО КІНЦЯ Першим творчим здобутком Миколи Лукаша став переклад «Фауста» Гете. Досконалістю тексту молодий майстер вразив навіть метра професійного цеху Максима Рильського, з чийого благословення і вийшла книжка, хоч і пролежала в рецензентів три роки. Докоряли, що його «Фауст» стилізований під козаччину, бо лиш козаки

легко опинитися там, де кінець географії, – в Сибіру серед «буржуазних націоналістів». Та зліпити з нього ідеологічного ворога було непросто. Бо всі мали його хоч і за геніального, але дивака, чиї дотепні діалоги ставали легендарними, швидко поширювалися й були в усіх на язиці. В Ірпені Лукаш зустрічає прозаїка С. і запитує: «А що ви зараз робите?» – «Пишу мемуари». – «А ви вже нарешті дійшли до того місця, де позичили в мене 200 карбованців?». Микола сварився з головним редактором «Барвінка» за те, що дитячий журнал почали видавати в нас і російською. «Так ви тоді грамотно, за словником, перекладіть і свою назву, – наполягав. – Знаєте, як квітка «барвінок» називається угро-фінською московською мовою?» «Ні», – здивувався той. «Могільнік!» Іншого разу на загальних зборах зобов’язали Лукаша вибачитися перед М. М. за те, що публічно послав його в гузно. «Гаразд, – каже той. – Добродію, я вас послав, аби ви йшли в гузно, то тепер можете з нього вийти!» Коли партійним діячам викрикували «ура», Лукаш лише лукаво посміхався, бо знав, що в перекладі з тюркської це означає «бий!». Коли кегебістські провокатори віталися з ним «Христос воскрес», він відповідав: «Слава КПСС». Ще одна бувальщина, яка шириться інтернетом як анекдот, насправді – з життя Лукаша: «Було це на пло­щі Калініна, біля головпошти, на зупин-

ЗНАННЯ МОВ УРЯТУВАЛО ЖИТТЯ Він захланно читав книжки, виміняні принагідно за ткані вдома знамениті кролевецькі рушники. Батьки лаяли за випалений гас. Щоб не слухати дорікань, у місячні ночі начищав до блиску каструлю, місячного зайчика направляв на книжку – і читав. Змалку виявляв лінгвістичні здібності. У семирічці опанував німецьку, французьку та англійську мови. До революції у Кролевці чверть населення становили євреї. Тож Микола самотужки вивчив ідиш – за надгробками на цвинтарі та газетами, в які вчитель німецької, єврей за національністю, загортав бутерброди. Якось у студентські роки його запросила до себе однокурсниця Фаїна, напівєврейка-напівгрузинка. Її бабуся необачно на ідиш сказала: «Мало нам твого тата-грузина, а тут ще цей слов’янинплебей!» Лукаш тут же відповів давньоєврейською і завершив на ідиш. Бабуся остовпіла, а він гордо забрався геть. Микола отримав дві освіти – історика й педагога. У 1937-му вступив до Київського національного університету. Через неподілене кохання до однокурсниці Олени Біличенко полишив навчання та пішов учителювати в сільській школі на Київщині. За рік біль улігся, й він повернувся в університет.

зверталися одне до одного «пане-брате». А він мовчки показував на рядок оригіналу – «Herr-Bruder». Лукашів переклад «Фауста» Німецька академія наук визнала найкращим у світі. Утім, премію, яку німці присудили за це, Микола забрати не зміг – за кордон його не випускали. Гете писав твір понад 40 років, і ніхто не спромігся перекласти його до кінця. Утруднювали роботу різностиль, віршований розмір та використання Гете брутальної німецької лайки. А фантасмагорію другої частини цього шедевра не могли розшифрувати самі німецькі дослідники. Лукаш працював над «Фаустом» майже 20 літ і єдиний у світі переклав його повністю.

БУНТАР І ЖАРТІВНИК Микола Лукаш жив у час, коли українську спрощували й уніфікували до мови московитів. А перекладач, навпаки, вважав російську запозиченою українською. І казав, що пора позичене забирати. Навіть хрущовська «кузькина мать» – наш вислів, і нічий більше, казав він. Із такими думками він міг

ці таксі. Я зайняв чер­г у та й щось собі читаю. Коли це бачу, двоє хлопчаків втислися переді мною. Я їх відшив, читаю далі. Дивлюсь, аж двоє дам пе­реді мною з’явилися поза чер­гою. Я поглянув на них та й питаю: «Цікаво, куди це такі гарні жіночки квапляться?» А одна з них: «А ми на етом хохляцком тєлячьєм язикє нє поні­маєм». «Хорошо, я вам переве­ду: «Куда вы, бл*ди, претесь?» Черга репнула з реготу, а їх як корова язиком злизала. Симпа­тія черги була на моєму боці».

ОСТАННІЙ РОМАНТИК Про свої «справи сердечні» Лукаш ніколи нікому не хвалився. В нього були юнацькі пристрасті, але по-справжньому й безнадійно закохався в Олену Біличенко, котра також вчилася в Київському університеті. Жили в одному гуртожитку, але дівчина любила іншого. Вона була замужем 4 рази й мала четверо дітей. Коли залишала третього чоловіка-п’яницю й Микола вчергове їй освідчився, відповіла, сміючись: «Навіщо тобі чужі діти?» – «Це наші діти, Оленко! Виховаю і в люди виведу». Не погодилася, але до

самої смерті приязнилася з ним і підтримувала дружні стосунки. Коли він тяжко захворів і лежав у лікарні, Олена, яка сама тоді лікувалася там від запалення легенів, відвідала давнього друга. Він зрадів невимовно. Жінка сипала дотепами, розповідала анекдоти, вся палата реготала. Наступного дня один хворий сказав їй: «Ви потрясна жінка! Він уже не вставав. А це сам устав, йому перестелили постіль, пішов до туалету, ожив чоловік». За якийсь час Лукаша виписали додому, щоб підхарчувався, зміцнів і повернувся на операцію. Biн нічого з того не зробив. Хвороба посилилася...

БЕСПУТНИЙ ГЕНІЙ Протягом життя Лукаш за будь-яких морозів ніколи не вдягав пальта, шокуючи всіх, хто бачив його вперше. Коли вчителював, якось його покликав директор школи і питає: «Миколо Олексійовичу, ви матеріаліст?» – «Так, а що?» – «А чого ж ви поширюєте ідеалізм серед населення?» – «Як?» – «А от послухайте, що кажуть у селі: «Він або святий, або з ним нечиста сила, якщо в такий мороз так ходить...» Здатність обходитися без теплого одягу зберігав навіть за часів нетривалих матеріальних гараздів, коли отримував чималенькі гонорари за свої блискучі епохальні переклади. Тремтіти над грошима було не в натурі Миколи, бо вони йому ніби муляли в кишенях. У Лукашеві поєднувалося непоєднуване. Так, він обідав у ресторанах. Переважно в «Інтуристі» або в ресторані готелю «Дніпро». Не був гурманом, але лише там «невиїзний» перекладач міг чути живу мову іноземців. Голився лише в перукарні. Водночас проявляв байдужість до побуту, вдягався благенько, але екстравагантно, був душею компанії та мовчазним самітником. Він виніс із дому газову плиту, бо бракувало місця для книжок і величезної картотеки української лексики, яку зберігав у ящичках, означених певними літерами. У ящичку на літеру «Г» нібито тримав гроші, які не так часто, але траплялися. У кімнаті меблі вичерпувалися ліжком і столом. Був азартним чоловіком. Серед улюбленого – футбол, більярд і доміно. «Гляньте лишень, – говорив Лукаш, – яке море емоцій. Де ще чистокровний русак після вдалого для динамівців матчу може тикати в бік Москви дулі й щосили кричати: «На!.. Викуси!». Працював несамовито. Перекладав тільки з оригіналу й ніколи – на замовлення. Але траплялося і йому байдикувати, що породило популярний у творчих середовищах термін «злукашитися», тобто за відсутності натхнення впадати в неробство. За це у Спілці письменників його називали безпутним генієм. Після виходу в 1964 році його перекладу «Декамерона» вся українська література розділилася на до- й післялукашівську. В «Декамероні» він відрестав-

рував українську мову середніх віків, до всіх приказок і афоризмів Боккаччо знайшов точні наші відповідники – переклав їх лемківськими та бойківськими діалектами. Микола Лукаш створив шість словників, зокрема фразеологічний. Свого часу уклав і словник українських матюків «Моя матюкологія». Коли його не стало, сестра, викладачка української мови та літератури, знайшла цю роботу і спалила.

БІЛЬШЕ ЧИ МЕНШЕ – МИ ВСІ ДОН КІХОТИ За лист на підтримку Івана Дзюби, якого засудили за дослідження «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Лукаша називали українським Дон Кіхотом. Він написав: «Прошу ласкаво дозволити мені відбути замість вищевказаного Дзюби І. М. визначене йому судом покарання». Заяву не прийняли, проте Спілці письменників згори наказали виключити Лукаша зі своїх членів. Кілька разів голосували, але не могли набрати більшості голосів. Тоді його виключили наказом. Невибагливий у побуті, непристосований до життя, він виявився здатним на мужній вчинок, коли йшлося про гідність та честь. Хоча й сам про себе іронізував: «Гей, Миколо, і охота з себе корчить Дон Кіхота?». Він таки був дисидентом, але і в цьому відрізнявся від інших учасників опору: легковажний, самоіронічний і дотепний. Та й не могло бути інакше, бо перекладач – за своєю природою космополіт, а за родом занять – націоналіст. Два десятиліття вимушеного безробіття ерудит світової слави носив на барахолку безцінні книжки зі своєї бібліотеки, ходив напівголодним. Допомагали справжні нечисленні друзі й підробітки під чужим ім’ям. Саме в цей час у Лукаша з’явився потяг до «пляшкипузашки, відради душі». Але навіть у цьому знав свою міру й дотримувався певних принципів: належну йому дозу горілки виливав у фужер, примовлячи: «Ми з тобою не п’яниці, цяпати чарками нам не годиться». Тільки в 1979-му Лукашу зняли «заборону на професію» і знову дозволили публікувати переклади. Його тричі висували на здобуття Шевченківської премії і стільки ж разів кандидатуру відхиляли. 1984-го вийшла збірка його перекладів віршів Гійома Аполлінера, про яку традиційно зіронізував, що поезії Аполлінера «самі французи не можуть перекласти французькою». Ще через два роки з’явилася остання велика робота Миколи – переклад п’єси Вільяма Шекспіра «Троїл і Крессіда». Він започаткував «барокову» традицію українського перекладу і довів, що є постаттю світового рівня. Перекладацька спадщина Миколи Лукаша спростувала московитський міф про «меншовартість», загумінковість і вторинність української культури. Підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА


14 ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ TT КРОСВОРД 1

2

3

4

5

6

7

10

9 11 12

14

13 17

16

15

20 21

18 19 22

23

25

24

27

26

28

29 32 33

31

30

34 35

37

36 38

39 40

42 43

41 45

46

47

50

49

44

48 52

51 54

53 55 57

56 58

Горизонтально: 3. Птах з мішком у дзьобі. 9. Італійський гоночний автомобіль. 10. Улюблений прийом піратів при зустрічі з торговим судном. 11. Давня назва артилериста. 12. Автор п’єси “Три сестри». 14. Лідер племені. 15. Транспорт біатлоніста. 16. Урочистий вірш. 17. Ім’я кіногероя Рембо. 18. Лялька, друг Барбі. 20. Баскетбольна ліга Північної Америки, 22. Представник великого промислового і фінансового капіталу. 26. Хижий птах, який каменем падає на свою здобич. 29. Найбільший літаючий птах. 30. Провідник суден, який добре знає навігаційні умови. 32. «Парасолька» над лампочкою. 34. Розіграш призів за придбаними білетами, 35. Місто в Іспанії, в якому мешкав Лопе де Вега. 37. Пояс для жіночої талії. 38. Горбун з роману Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері». 39. Фініш у реченні. 42. Волокно для виготовлення колготок. 45. Титул середньовічного правителя Венеції. 47. Наркотик на городі. 49. Парфумерний презент. 50. Отруйна змія. 51. Кличка собаки з відомого паліндрома. 53. Органічна речовина – основа життя. 54. Заячий рятівник. 55. Найвища гора у світі. 56. Найменше значення. 57. Товарна еміграція. 58. Трискладова віршова стопа. Вертикально: 1. Семиколір над хмарами. 2. Сяйво над головою святого. 3. Трапеза на природі. 4. Учасник групи «Бітлз». 5. Танець із «Мулен Руж» 6. Діловий обмін думками. 7. Хімічний елемент, інертний газ. 8. Французьке побачення, 13. Зброя для селянського повстання. 14. Щетина килима. 19. Золотоносна міфічна країна. 21. Футбольний клуб, за який трішки виступав українець Дмитро Чигринський. 22. Ударний столярний інструмент. 23. Карпатська українка. 24. Династія китайських імператорів. 25. Автор картини «Чорний квадрат». 26. Історичний роман Юрія Мушкетика. 27. Постановник вистави. 28. Мідний духовий музичний інструмент. 31. Брат Зевса і Посейдона. 33. Життя у древніх греків. 36. Права притока Волги. 37. Фахівець з приготування макаронів по-флотськи. 40. Перевірка фінансової діяльності. 41. Птах родини воронових. 43. Найменша неподільна частинка речовина. 44. Хутровий гризун. 45. Необхідність вибору між двома можливостями. 46. Швейцарське місто, у якому народився Жан-Жак Руссо. 47. Широкий ніж для рубання цукрової тростини. 48. Холодна зброя, підсилювач ударного кулака. 49. Грошові надходження. 52. Автор книги про пригоди барона Мюнхгаузена. (дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Реєстру, не зазначається суб’єктом господарювання) реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 2021487658 ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної у пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності. 1. Планована діяльність Планована діяльність полягає у новому будівництві копальні (руднику) з подальшим видобуванням золотовмісних руд на базі родовища «Сауляк» Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Ділове. З метою реалізації проєкту будівництва копальні, буде проведено дві штольні на горизонт +395 м, які будуть забезпечувати необхідне функціювання рудника. Планованою діяльністю передбачається будівництво порталів штолень №3а, №3б на проммайданчику №3, буріння двох водних свердловин та будівництво протипожежних резервуарів на проммайданчику №4, буріння однієї водної свердловини на проммайданчику №5 ТОВ «Сауляк». Будівництво двох штолень №3а та №3б передбачається з північно-західної сторони с. Ділове в районі повороту дороги, що веде до діючого кар’єру «Трибушани». З західної сторони проммайданчика №3 передбачається ПС 110/10 кВ згідно з проєктом «ДПВіНДІ «Укренергомережпроект» Львіський філіал. Планована діяльність відбуватиметься на земельних ділянках, які надані ТОВ «Сауляк» в оренду та у власність. Вертикальне планування територій проммайданчиків виконане в ув’язці з існуючою територією та із забезпеченням організації стоку атмосферних опадів. Планується улаштування покриття проїздів і виробничих ділянок (асфальтобетон і щебень) та благоустрій території проммайданчиків. Покриття проїзної частини прийняте капітального та перехідного типу, ширина проїздів – 4,5 м. 2. Суб’єкт господарювання ТОВВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САУЛЯК» Код згідно з ЄДРПОУ – 31880159

НЗ

TT ШОКОЛАДНА КОРОБКА

TT ЗАГАДКА

8

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

Ви прокидаєтеся в підвалі будинку з примарами і не розумієте, як туди потрапили. Раптово запускається таймер, і ви побачили троє дверей – єдиний можливий вихід з підвалу. За першими дверима знаходиться серійний убивця, який в 1890 році жорстоко вбив понад 80 людей. За другими – бездонна яма, де можна відразу загинути. За третіми – великий чан із кислотою, який розчиняє все, що туди потрапить. Голос з темряви говорить про те, що вам залишилося 10 секунд, щоб вибрати двері, або вони всі закриються, і ви залишитеся всередині, померши від голоду. Які двері ви оберете?

Завдання зі США для дітей 12-13 років: «У коробці 50 шоколадок. З них 30 з карамеллю, 25 – з кокосом, 10 – із карамеллю і кокосом, а решта взагалі без начинки. Питання: Яка діаграма правильно відображає вміст коробки?».

Відповіді на завдання минулого номера  До «що тут не так»

Університет Дитячий садок Офіс Ліцей Школа Офіс не є освітньою установою На обведеній картинці ліва рука

 До «потопаючого корабля» Використати соломинку як дихальну трубку здається непоганою ідеєю, але як тільки вода досягне стелі, вам не пощастить. Золотий перстень – теж марно, хіба що хочете добре виглядати, поки тонете. Однак якщо ви використаєте відро, то зможете вижити. Перевернувши й одягнувши його як шолом, створите повітряну пробку, яка дасть достатньо повітря, щоб дочекатися допомоги.  До кросворда

На відміну від інших квітів, на обведеній картинці троянду спочатку повернули, а потім дзеркально відобразили

Місцезнаходження юридичної особи: 90625, Закарпатська обл., м. Рахів, Привокзальна площа, буд. 13 Контактний номер телефону: (03132) 2-56-28 E-mail: office@saulyak.com.ua 3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Адреса: вул. Митрополита Василя Липківського, 35 м. Київ, 03035, відділ оцінки впливу на довкілля, тел. (044) 206-31-40, (044) 206-31-50 Контактна особа: Котяш Лада Павлівна, заступник директора Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів – начальник відділу формування державної політики в сфері екологічного контролю, e-mail: OVD@mepr.gov.ua. 4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження такої планованої діяльності (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»), що видається Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. 5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) з моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається у назві оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування

На обведеній картинці VIII повторюється двічі  До «обчислення» 15+15+15=45, 4+4+15=23, 4+3+3=10, 2+3+3х11=38

та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період. 6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Адреса: вул. Митрополита Василя Липківського, 35 м. Київ, 03035, відділ оцінки впливу на довкілля, тел. (044) 206-31-40, (044) 206-31-50 Контактна особа: Котяш Лада Павлівна, заступник директора Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів – начальник відділу формування державної політики в сфері екологічного контролю, e-mail: OVD@mepr.gov.ua. 7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Адреса: вул. Митрополита Василя Липківського, 35 м. Київ, 03035, відділ оцінки впливу на довкілля, тел. (044) 206-31-40, (044) 206-31-50 Контактна особа: Котяш Лада Павлівна, заступник директора Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів – начальник відділу формування державної політики в сфері екологічного контролю, e-mail: OVD@mepr.gov.ua. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення. 8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності; повідомлення про плановану діяльність. 9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними: Ознайомлення зі змістом звіту ОВД можливе щоденно з пн-пт, крім вихідних, із 27.08.2021р. в приміщенні Діловецької сільської ради, що знаходиться за адресою: 90625 Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Ділове, вул. Трибушанська, буд. 51. Контактна особа: Полянчук Таїсія Евстахівна – землевпорядник. Контактний телефон: 0976473852.

Підготував В. Стрібнєв на основі матеріалів із мереж та журналу «Кросворди по-українськи»

Вважати недійсними ● Втрачений диплом серії АК №25706198 спеціальність «Лікувальна справа», виданий 25 червня 2004 року Ужгородським національним університетом на прізвище Потокій Андрій Олександрович; ● утрачене посвідчення дитини з багатодітної сім’ї, видане Ужгородською райдержадміністрацією на прізвище Балла Евелін Ференцівна; ● втрачене посвідчення дитини з багатодітної сім’ї, видане Ужгородською райдержадміністрацією на прізвище Балла Ференц Ференцович.

КУПЛЮ радіодеталі, радянські прилади, відеомагнітофони, калькулятори, ЕВМ, АТС, радіостанції, плати. Тел. 067450-22-82 (Микола).


НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№34 (4946)

28 серпня 2021 року

TT ПСИХОЛОГІЯ

TT ЗАКРУТКИ

З ЯКОГО ВІКУ ДИТИНУ

СМАЧНЕ ВАРЕННЯ З КАВУНОВИХ СКОРИНОК

МОЖНА ЗАЛИШАТИ ВДОМА САМУ Вважається, що залишати дитину саму вдома можна вже з 5-6 років. Це, звичайно, дуже індивідуально, адже одні в 5 здатні самостійно проводити час, а дехто і в 12 таке влаштує вдома, що батькам доведеться довго розбиратися. Отже, перш ніж залишати чадо саме вдома, до цього варто підготуватися.  Дайте дитині велику свободу поруч із вами. Наприклад, ви протягом години займаєтеся своїми справами, а вона – своїми. Потім можете обговорити, що вона робила.  Ненадовго залиште малечу саму, але зоставайтеся в межах дому. Можете лягти відпочити або прийняти ванну. Це вчить покладатися на себе й допомагає звикнути до тимчасової відсутності допомоги та контролю з боку дорослих.  Учіть дитину побутової самостійності. Наприклад, щоб уміла налити собі води або молока, зробити бутерброди. В такому віці рано вчити користуванню гострим ножем або плитою, тому всі інгредієнти повинні бути нарізані й не вимагати нагрівання.

ДИТИНА ВПЕРШЕ САМА ВДОМА: ЩО РОБИТИ? Не варто зразу відлучатися надовго. Можна, наприклад, сходити до магазину. Перед відходом варто пояснити дитині, скільки вас не буде, показати, де будуть стрілки годинника, коли повернетеся. І обіцянку треба виконати. У цій ситуації можна використовувати казки. Розкажіть, що мама-ведмедиця піде в ліс по ягоди, а дитині-ведмедику потрібно буде залишитися самому. Запитайте, чим би займалося чадо за відсутності батьків, що його лякає в само-

Із скоринки кавуна можна приготувати дуже смачне варення. Інгредієнти:1 кг чищених кавунових кірок; 1 кг цукру; 1 літр води; 2 пачки ванільного цукру; 3 шт. гвоздики; пів лимона. Приготування. Очищуємо кірки від товстої зеленої шкірки та нарізаємо на шматки, замочуємо в содовому розчині (2 ст. ложки соди на 2 л води) на 3 години, добре промиваємо перед варінням. Готуємо в 3 етапи. У каструлю вливаємо літр води, висипаємо цукор. Доводимо до кипіння та додаємо кірки кавуна. Варимо на середньому вогні до закипання та потім ще 10 хвилин на маленькому вогні. Залишаємо настоюватися на 8 – 10 годин. Знову повторюємо варіння так само й даємо остигнути 1,5 – 2 год. Опісля додаємо ванільний цукор, гвоздику та лимон. Варимо на маленькому вогні годину і 10 хвилин. Зверніть увагу – сироп не маєбути густим, бо зацукрується взимку. Розкладаємо варення по стерильних банках та закручуємо або викорстовуємо одразу.

стійному перебуванні вдома. Проговоріть страхи, щоб дитина перестала боятися того, що малює її уява.

ІНСТРУКТАЖ ПЕРЕД ВІДХОДОМ Варто нагадати дитині, що не можна в жодному разі робити.  Нікому не можна відкривати двері, навіть знайомим. У найближчих є ключі від будинку, і вони можуть самі увійти.  Не можна говорити незнайомцям, що знаходишся сам удома та довго розмовляти з ними. Найкраще сказати, що батьки зайняті.  Не можна відкривати вікна та кидати щось із них. Перед відходом краще закрити всі вікна і поставити на них спеціальні блокатори, щоб чадо не могло їх відкрити.  Не можна гратися з електричними приладами і розводити вогонь. Починати залишати дитину вдома варто з нетривалого часу, хвилин із 15-ти, щоразу збільшуючи цей відрізок. Потрібно навчити її користуватися телефоном і залишити номери: свій і тих родичів та друзів, кому може передзвонити в екстреному випадку.

TT СПРОБУЙТЕ! ЛІТНЯ НАМАЗКА З КАБАЧКІВ ДЛЯ БУТЕРБРОДІВ Інгредієнти: 2 кабачки; 1 морква; 1цибуля (велика головка); 1 пучок зелені; 2 плавлені сирки; сіль, перець – за смаком; соняшникова олія. Приготування. Окремо нарізаємо дрібними кубиками цибулю і кабачки. Моркву натираємо на тертці. На розігрітій з олією сковороді обсмажуємо цибулю до напівпрозорого кольору, додаємо моркву. Добре перемішуємо, при необхідності додаємо тро-

хи олії, солимо, перчимо і тушкуємо до готовності. До овочів відправляємо кабачки і перемішуємо. Тримаємо 2-3 хв. на відкритій сковороді, потім 10 – 12 хв. під кришкою, не забуваючи час від часу помішувати. В

кінці додаємо сіль, перець і ще пару хвилин обсмажуємо без кришки, весь час помішуючи, щоб випарувалося якомога більше вологи. Даємо охолонути й настоятися 1 год. Дрібно нарізаємо зелень, розрізаємо на великі кубики сирки. Остиглі овочі (за необхідності зливаємо з них сік), сирки й зелень перемішуємо блендером до однорідності на максимальних обертах 3-4 хвилини.

БАКЛАЖАНИ З НІЖНОЮ КИСЛИНКОЮ Й АРОМАТОМ ШАШЛИКУ Інгредієнти: 2 кг баклажанів; 500 г цибулі; 1 ч. л (з гіркою) приправи для шашлику; 1 головка часнику; 1 ст. л. (із невеликою гіркою) солі; 2 ст. л. цукру; 150 мл води; 80 мл оцту (9%); олія. Приготування. У баклажанів обрізаємо хвостики, нарізаємо навпіл, якщо вони у вас великі, якщо дрібні – можна різати кільцями. Робимо шматочки як для шашлику. Додаємо столову ложку солі, перемішуємо і залишаємо хвилин на 20. Цибулю нарізаємо півкільцями і відправляємо в мисочку, сюди ж додаємо приправу для шашлику, часник, пропущений через прес. Усе перемішуємо, даємо постояти.

Обсмажуємо баклажани з усіх боків у невеликій кількості олії до готовності. Даємо охолонути. Робимо маринад: склянку води, ст. л. солі і 2 ст. л. цукру перемішуємо та відправляємо на плиту, щоб вода закипіла. Акуратно вливаємо оцет. Даємо трохи охолонути. Частину цибулі розсипаємо на дні ємності, викладаємо баклажани – і так шар за шаром. Зверху виливаємо маринад, притискаємо тарілкою, ставимо важок. Відправляємо в

холодильник мінімум на 6 годин, але краще на ніч (після такого тривалого маринування можна відразу подавати до столу, вони неймовірно смачні). Складаємо все в простерилізовані банки, щільно трамбуємо, розливаємо маринад, що залишився. Виходить чотири баночки по пів літра. Стерилізуємо. Баклажани відмінно зберігаються.

ЧАСНИКОВІ ОГІРКИ: ЯК ЗАКУСКА І НА ЗИМУ

Інгредієнти: 3 кг огірків; 1 головка часнику; 70 г солі; 110 г цукру; 110 мл оцту (6%); 100 мл олії; 1-2 ст. л. гірчиці (насіння). Приготування. Огірки очищаємо від шкірки, промиваємо, нарізаємо тонкими кружечками міліметра по два. Засипаємо цукром, сіллю, додаємо часник, заливаємо оцтом і олією. Перемішуємо і даємо постояти хвилин 40. Перекладаємо в попередньо стерилізовані в духовці при температурі 100° банки. У кожну додаємо 1/3 чайної ложки насіння гірчиці й закриваємо поки що не щільно. Для стерилізації беремо каструлю, кладемо на дно рушник і заливаємо воду по плечики банок, тобто не доходячи сантиметра 3-4. Як тільки вода закипить, через 12 – 15 хв. – вимикаємо. Закручуємо банки, вкриваємо ковдрою і чекаємо, поки охолонуть.

TT САД ТА ГОРОД

ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ, Попри відому невибагливість, огірок усе ж таки досить делікатна рослина. Якщо йому щось не подобається, то дуже швидко нижня частина овоча, а потім і вся шкірка з м’якоттю, стають гіркими.

ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ? Рослини, як і люди, можуть відчувати стрес, і реагують на нього по-своєму. Зокрема огірок за несприятливих умов починає виробляти кукурбітацин – токсичну органічну сполуку, що надає плодам гіркоту. Вона синтезується в листі, потім розподіляється по всій культурі, накопичуючись у корінні. Через таку особливість у XVIII ст. огірки навіть вважали отруйними і не їли! У звичайних ця речовина теж є, але в мінімальній кількості. Сьогодні огірок навіть вважається лікарською рослиною. Завдяки вмісту кукурбітацину він покращує роботу печінки й кишківника, знижує ризик виникнення злоякісних пухлин. Альтернативна медицина приписує гірким плодам протигельмінтні та протизапальні властивості. Коливання температури, нестача вологи, спека, бідний ґрунт, переважно глинистий або піщаний, – достатньо лише одного з цих факторів, щоб рослини почали накопичувати кукурбітацин. У групі ризику – недостиглі плоди й перестиглі, які плануєте використати для

розмноження. Тому під час посадки обирайте стійкі до гіркоти сорти та гібриди. Якщо самі збираєте насіння, спробуйте листочок із куща. Відчувається гіркота? Тоді й огірки будуть гіркими! На солодкість овоча впливають і терміни посіву. Якщо рослина не встигла звикнути до поступового збільшення сонячного дня та високих температур – гіркота дасть про себе знати.

ЯКЩО ГІРЧАТЬ ОГІРКИ У ВІДКРИТОМУ ҐРУНТІ Основні причини можуть бути такими:  брак вологи й підгодівлі;  занадто великі коливання між денною та нічною температурами;  «гіркий» сорт;  помилки в догляді (неправильний посів, загущеність і т. д.);  напад шкідників. Брак води позначиться не лише на смаку, а й на вигляді плода: він буде довше дозрівати, розмір зменшиться, а шкірка потемнішає. Нестача поживних речовин додасть до картини неправильну форму і хворий вигляд у цілому. Тому не лийте воду й добрива на око, користуйтеся перевіреними дозуваннями. Чим їх полити, щоб не гірчили? У першу чергу – теплою водою, і лише коли не холодно. За несприятливої погоди грядки варто накрити плівкою або лутрасилом. Також не забувайте підгортати кущі, щоб

ЩОБ ПРИБРАТИ ГІРКОТУ ОГІРКІВ уникнути загнивання коріння, інакше плід зазнає великий стрес. Попелиці, білокрилки, трипси, нематоди, капустянки, павутинні кліщі та інші шкідники можуть стати причиною гіркоти в огірках. Рослина буде захищатися від навали комах і почне виробляти відлякуючу речовину. Тому проводьте профілактику та дотримуйтеся правил агротехніки. Також не зайвими будуть заходи зі зміни структури ґрунту, підвищення його родючості. Але краще не вносити під огірки свіжий гній. Перевагу надавайте добре перепрілому (перегною) або пташиному посліду.

... І В ТЕПЛИЦІ Найчастішою причиною є відсутність регулярного поливу. Якщо їхніх побратимів у відкритому ґрунті може іноді врятувати дощ, то парникові огірки частіше відчувають стрес через нестачу вологи. Є й інші причини, чому вони гірчать, а також способи усунення проблем. Мало світла. Встановіть додаткове освітлення. Занадто багато світла. Побіліть стінки теплиці або накиньте на неї білий нетканий матеріал. Нестача калію та азоту. Підгодуйте рослини калійною селітрою (20 – 30 г на 10 л води) і сечовиною (25 – 30 г на 10 л). Різкі коливання температури. Регулярно провітрюйте теплицю (температу-

ра всередині має бути не вищою за 28° С) і закривайте її на ніч та в холодні дні. «Гірка» спадковість. Обирайте гібриди огірків, які фізіологічно не гірчать: Герасим F1, Єгоза F1, Хоровод F1 і ін. Низька вологість. Поставте у теплиці бочку з водою, періодично поливайте доріжку, зрошуйте посадки. Ушкодження огіркових батогів. Встановіть опори та підв’яжіть батоги. Багато перерослих зеленців. Збирайте врожай кожні 2-3 дні. Нашестя шкідників. Проводьте регулярний огляд посадок, видаляйте бур’яни, замульчуйте ґрунт. За появи комах обприскайте листя настоєм тютюнового пилу або цибулиння. Також регулярно розпушуйте ґрунт, щоб поліпшити його повітрообмін, і прищипуйте огіркові батоги.

ЩО РОБИТИ? Оскільки кукурбітацин переважно міститься у шкірці, можна очистити огірок і відрізати кінчик. Залишиться солодкий м’якуш. Якщо й він гіркий, то трохи присипте часточки сіллю. Ще допоможе вимочування в теплій воді (близько 3 год.) або теплова обробка – такі огірки йдуть на консервацію (можна перед тим вимочити). Й не забувайте: в незначних кількостях кукурбітацин корисний! Підготувала Оксана НАНАШІ


ЧИ ВИКРАДАВ ПІКАССО «ДЖОКОНДУ»?

Легке пальто Подару­ нок

Частина шляху Одиниця електр. ємності Нава ... Во­ диця Фінська баня

DZIDZIO

... Балог

Батько невістки Анти­ чний муз. інстр. Рибна юшка Комора для зерна

Гілка Кип’яток

Знаряд­ дя для лову риби

Пірнає за перлами Обробка фото Англ. міра площі

Кулан

Поле

Відбиток графіч­ ного твору Стол. Ємену

Праця

Харч для тварин

Укр. народна респу­ бліка Пухкий сніг

Матушка Марія, яка має Дар Божий, знімає порчу, зурочення, вінець безшлюбності, допомагає в бізнесі, з’єднує родини, повертає чоловіка або дружину в сім’ю, дарує жінкам щастя материнства та ставить захист на все життя єрусалимськими свічками. Живе на Закарпатті – в Мукачеві.

Вона з великою любов’ю ставиться до людей. У руках Марії є Божа сила на допомогу людства. Звертатися до неї на прийом Ви можете за телефонами: (099) 710-48-41, (097) 058-17-69 (Viber, WhatsApp). Якщо ж Вам не вдається приїхати, вона надає послуги на відстані. Діяльність здійснюється згідно зі ст. 42, 43, 44 Господарського кодексу України. Ліц. №19-08

Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції, бухгалтерія: 61-52-61

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №1532. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 27.08.2021 р. о 12.00.  Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Матеріали, що друкують­ ся на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою.

Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

Онуфрій був такий самотній, що замість кота гладив свою волосату ногу...

Скільки жінку не годуй, вона все одно собі бікіні купить. – Любимий, я вже готова на дітей! – А я ще нєт! – Но, што поробиш! Літо ся кон­ чає, мусай їх забирати уд бабки із села! – Наталко, а ти пробувала хоча би 100 гривень на місяць у «заначку» ховати? – Пробувала... Знаходжу! – Як можна називати мене боя­ гузом, якщо я п’ю ліки, незважаючи на те, що вже прочитав про всі їхні побічні ефекти? Останній закон Архімеда: «Чим товщим я стаю, тим дешевше при­ ймати ванну». – Мені потрібно 18 людей, які можуть подивитися зі мною кіно... Я збирався дивитися сам, але там написано 18+... – Все, Марійко! Завтра карди­ нально змінюю своє життя! – Та ти що! Ляжеш на телевізор і будеш дивитися на диван? З’їли на ніч херсонський кавун. Тепер знаємо, чому місто так на­ зивається. – Што’сь такий сумний? – Жона од ня втікла... – Боває і хуже. Моя ся вернула. Вчора наш опуко поїхав у коман­ діровку. Зрана склав велику ташку, закрив на цібзар та й пушов. Через пів години вернувся, виверг із таш­ ки мацура і поїхав опять. Редакція не має можливості відповідати на листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу. Гонорари авторам не виплачуються.

МАТУШКА МАРІЯ

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

Р

Байкал. тюлень 2 музи­ канти

щоб розібрати папери. Уваж­ но стежте за харчуванням. КОЗЕРІГ. Ті, хто зараз у відпустці, прекрасно проведуть час. Добре відпочинете й набере­ теся сил. Тим, хто пра­ цює, зірки радять набратися терпіння – роботи буде бага­ то. Доброзичливі колеги скра­ сять ваші дні. ВОДОЛІЙ. З’явиться можливість піднятися ще на одну кар’єрну сходинку. Але врахуй­ те: обов’язків і відпові­ дальності додасться. Нама­ гайтеся уникати сварок і роз­ біжностей. Частіше посміхай­ теся, гасіть конфлікти – і бу­ дете у виграші. РИБИ. Зараз не варто смітити грошима. Якщо є можливість, почніть відкладати фінанси «на чорний день». Не реко­ мендується розповідати про свої далекосяжні плани. Ліп­ ше візьміться до їх здійснен­ ня. Гарний час для боротьби зі шкідливими звичками.

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС

О К Р І П

ОВЕН. Ви непогано попрацювали остан­ нім часом, пора й від­ почити. Вирушайте на свіже повітря. Самот­ нім зірки обіцяють удачу на особистому фронті. Зустрі­ нете людину, яка може стати вашою долею. Водіям реко­ мендується бути уважнішими в ці дні. ТЕЛЕЦЬ. Нарешті от­ римаєте винагороду за свою працю. Це може буде похвала від шефа або премія. Останню без вагань витратьте на себе. Декому буде непросто з дру­ гими половинками. Не пере­ живайте, ви просто обидва втомилися. БЛИЗНЮКИ. Все йти­ ме так, як ви заплану­ вали. Пустіть справи на самоплив. Повірте, удача вас не залишить. Будь­

змінам, вони будуть щасливи­ ми. Ті, хто працює на керівних посадах, будьте поблажливі­ шими до підлеглих. ТЕРЕЗИ. Ймовірно, найближчим часом роз­ чаруєтеся в комусь із вашого оточення. Не беріть усе близько до серця. Слідом за поганими новинами прийдуть і радісні. На вас че­ кає приємна звістка, якої ви не сподівалися отримати. СКОРПІОН. Емоційно непростий період. Можливі догани від начальства, негаразди в сім’ї, безпідставні образи друзів. Скоротіть на деякий час спілкування. Можливо, у вас попросять грошей у борг, але зараз їх краще не давати – можуть не повернути. СТРІЛЕЦЬ. Цього тиж­ ня близькі родичі не дадуть вам спокою. Тримайте себе в руках і не зривайтеся ні на кого. На роботі з’явиться трохи вільно­ го часу – витратьте його на те,

Рік заснування 1990

С У К

НА 30 СЕРПНЯ – 5 ВЕРЕСНЯ

те поблажливішими до своїх дітей. Зайвий раз поцікавте­ ся, як у них справи, щоб не пропустити нічого важливого в їхньому житті. РАК. З начальством і колегами будуть скла­ датися прекрасні від­ носини, а от з домаш­ німи – ні. Компроміси не до­ поможуть, навпаки, відстоюй­ те свою позицію. Напруга спаде в кінці тижня. Від при­ вабливих пропозицій зараз варто відмовитися. ЛЕВ. Дні, коли все буквально валиться з рук, треба просто пережити. Загалом же справи йтимуть чудово. Очікуються зустрічі з друзями, успішні вирішення проблем і феєричний відпочинок. Прав­ да, організувати його дове­ деться самим. ДІВА. Може надійти пропозиція, що стосу­ ється серйозних пово­ ротів у вашому житті: заміжжя, зміна робо­ ти... Не бійтеся йти назустріч

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

Е Р П А Т Л А Р А Д П У Щ А С Р С А К В Л О С А К Р Т А М

ГОРОСКОП

Минуло два роки. Одного дня директор флорентійської галереї Уффіці отримав листа від такого собі Вінченцо Перуджа, який повідомляв, що «Джоконда» знахо­ диться в нього. 32-річного злодія одразу заарештували. Він розповів слідству, що на момент крадіжки працював у Луврі й безперешкодно виніс картину з музею вранці 21 серпня. Як йому це вдалося, достеменно не з’ясовано. Ходили чут­ ки, ніби він сховав її під білим халатом працівника музею. Але з огляду на його невисокий зріст (160 см) і немаленькі розміри картини (53х77 см), це навряд чи було можливо. Найімовірніше, Перуджа просто загорнув «Мону Лізу» в халат. Спочатку він стверджував, що викрав шедевр і милувався ним на самоті впро­ довж двох років, бо закохався в усмішку Джоконди, яка йому нагадувала «усмішку його подруги дитинства». Та згодом підготував потужну ​​ патріотичну лінію за­ хисту. Перуджа переконував, що просто хотів повернути «Джоконду» на батьків­ щину, звідки її вивіз негідник Наполеон.

(Насправді вивіз «Джоконду» сам да Вінчі, але інтернет на початку XX ст. працював погано, тому злодій був не в курсі). Не на користь цієї версії свідчили й листи Вінченцо рідним, у яких писав, що скоро вся сім’я збагатиться за рахунок вигідної угоди. Проте суд чомусь усе ж узяв до відома патрі­ отичну версію. В результаті італієць отримав лише рік і 15 днів тюремного ув’язнення, які на практиці перетворилися на 7 місяців. А вже репутація патріота виявилася для Перуджа безцінною. Після в’язниці він узяв участь у Першій світовій війні, одру­ жився, став батьком, потім непатріотич­ но повернувся до Франції, де працював як художник і декоратор. Упродовж двох років публікації про викрадений шедевр не сходили з газет­ них сторінок. Із кожним новим накладом слава картини росла. Навіть далекі від мистецтва люди обговорювали її неперевершені півтони, композицію і, звичайно ж, загадкову усмішку Джо­ конди. «Мона Ліза» зажила слави, якої не мала не тільки за життя свого творця, а й за кілька століть після його смерті. Вона стала найвідомішим і найціннішим твором мистецтва у світі. Лише в перші два дні після повернення «Джоконди» до музею у січні 1914-го подивитися на неї прийшли 100 000 чоловік. Це був один із наймасовіших напливів відвідувачів Лувру.

Н У Е Ф А У А Х М А Л А А А А Н А Р М Е С О Б О Т А А У Н О Р О Ш А

Н

авряд чи знайдеться серед нас людина, яка не чула про знамениту картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». Кожен, хто вважає себе хоч трохи причетним до живопису, мріє постояти в черзі «на Джоконду» в Луврі й стати одним із мільйонів її шанувальників. Але так було не завжди... Звичайно, портретом жінки із загад­ ковою усмішкою захоплювалися з часу його створення, тобто з першої поло­ вини XVI століття. Проте божеволіти від «Джоконди» людство почало відносно недавно, всього якихось сто років тому. Відома навіть точна дата... 22 серпня 1911-го художник Луї Беруд зайшов до зали Лувру, де останні п’ять літ висіла «Мона Ліза», і виявив, що на стіні замість картини сиротливо стирча­ ли лише чотири цвяхи, на яких кріпилася рама. Беруд негайно повідомив про зникнення. Сполошені працівники музею спочатку припустили, що полотно просто забрали фотографувати для рекламних цілей. Та за кілька годин довелося визна­ ти страшну правду – «Джоконду» вкрали. Почалося розслідування, яке тривало багато місяців. За цей час під підозру потрапляли найрізноманітніші люди. Заарештували навіть поета Гійома Апол­ лінера та його друга художника Пабло Пікассо. Справа в тому, що за кілька ро­ ків до того останній мав необережність придбати вкрадені з Лувра іберійські скульптури ІІІ і ІV століть. Звичайно, це привернуло увагу до постаті митця, й нищівні звинувачення посипалися на його лису голову. Не гаючи часу, вони з Аполлінером вивозять скульптури з Па­ рижа. Художник не на жарт розхвилював­ ся, бо навіть для його епатажної натури мати репутацію злодія було занадто. На щастя, прямих доказів причетності авангардистів до зникнення шедевра не знайшли, тож їх незабаром відпустили.

Є Д И Н О Р І Г

ЯК ШЕДЕВР ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ СТАВ НАЙВІДОМІШОЮ КАРТИНОЮ У СВІТІ


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.