2022\29\01 № 3 (4967) by Новини Закарпаття

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 3 (4967) ТЕМИ НОМЕРА

Долгаї і Довге: захоплення чужих володінь та чвари між братами

7 стор.

Доки будемо нищити наші дерев’яні церкви?

11 стор.

29 січня 2022 року

«НЕЛЮДСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ЕСЕСІВЦІВ НЕМОЖЛИВО ЗАБУТИ, ТА В МЕНЕ НЕМА ОБРАЗИ НА НІМЕЦЬКИЙ НАРОД» ОДНА З ОСТАННІХ БРАНОК АУШВІЦУ РОЗАЛІЯ ФІЛІП ВІДЗНАЧИЛА СТОЛІТТЯ

аке довголіття – саме по собі рідкість, а зважаючи на те, що довелося пережити ювілярці, – взагалі диво. В ході Другої світової війни, коли нацисти почали вирішувати «єврейське питання», її батьків із п’ятьма дітьми забрали прямо з рідної хати в Копашнові. Розалія зі старшою сестрою тоді мешкали окремо в Мукачеві та Тячеві, тож їх концтабірна доля наздогнала пізніше. Голод, виснажлива праця, неймовірна жорстокість і смерть на кожному кроці – це те, що з 1944-го в Аушвіці стало для дівчини щоденною реальністю. Сама не раз опинялася за крок від загибелі, але й тоді залишалася доброю та порядною. Тяжкі випробування не поселили ненависть у серці Розалії Філіп. «Я поважаю людей будьякої національності, всі вони заслуговують на співчуття й любов», – каже вона нині.

ЦІНИ НА ХАРЧІ Хто із закарпатців поїде на зимові Олімпійські ігри в Пекін?

12 стор.

«Легше буде сказати, яких я мов не знаю», – жартував учений поліглот Агатангел Кримський

13 стор.

Стійку тенденцію до зростання цін практично на всі продукти харчування відзначає Інститут аграрної економіки. Це спричинене, передусім, урядовим збільшенням із січня- 2021 тарифів на електроенергію через скасування пільгового (+36,6%), водопостачання (+10,9%), водовідведення (+17,3%), подорожчанням енергоносіїв, оренди, транспортних витрат, зокрема бензину А-95 (+22%), підвищенням зарплат тощо. Відтак індекс інфляції на споживчому ринку 2021-го зріс удвічі, до 10%. На початку січня-2022 проти торішнього жовтня подорожчав борщовий набір: картопля – на 1% (8,76 грн /кг), капуста білокачанна – на 54% (12,09 грн/кг), цибуля – на 26% (12,09 грн/кг), морква – на 11% (9,98 грн/кг). За розрахунками ІАЕ, у І кварталі 2022-го очікується подальше підвищення цін, залежно від виду овочів, на 15 – 25 % порівняно з початком цього року. Вартість борщу у січні-2022 більш ніж удвічі перевищила минулорічну за аналогічний період. Тепличні

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 29 СІЧНЯ – хмарно, вночі часом сніг, удень подекуди в горах слабкий сніг. Місцями туман. На дорогах ожеледиця. Вітер південнозахідний 7 – 12 м/с. Температура повітря вночі 3 – 8° морозу, вдень -4° – +1°, в горах місцями вночі 7 – 12°, вдень 5 – 10° морозу. 30 СІЧНЯ – хмарно, вночі часом сніг, у горах переважно значний, вдень на низовині подекуди дощ, у

Ціна 7 гривень

горах значний мокрий сніг та сніг. Місцями туман, у горах хуртовини. На дорогах ожеледиця. Вітер південно-західний 7 – 12, подекуди пориви 15 – 20 м/с. Температура повітря вночі 1 – 6° морозу, вдень 1 – 6° тепла, в горах місцями вночі 9 – 11°, вдень 5 – 7° морозу. 31 СІЧНЯ – часом слабкий сніг, на низовині мокрий сніг. Температура повітря вночі 3 – 8° морозу, вдень 3° морозу – 2° тепла, в горах місцями вночі до -10°, удень 6 – 8° морозу.

4-5 стор.

ЗРОСТАЮТЬ

овочі теж можуть різко додати у вартості цього зимово-весняного періоду, причому настільки, що для великої частини українців стануть практично недоступними. Найменших змін за рік зазнали ціни на свинину – +6,8% (123,75 грн/кг). Сало – +19,8 % (90,24 грн/кг), а м’ясо птиці – +26,6% (тушка коштує 70,82 грн/кг). За прогнозами науковців, у І півріччі збережеться тенденція до подорожчання яловичини, свинини та птиці – як мінімум, на 15 – 20%. Середня ціна 1 кг хліба нині складає близько 30,65 грн, що перевищує торішні показники на 23%. Частка вартості енергоресурсів у виробництві хлібобулочних зросте з 5 – 7% до 15 – 20%, що з урахуванням інфляції призведе до подальшого подорожчання продукту на 10 – 25%. Олія на початку січня-2022 коштувала в середньому 61,43 грн/л, а до серпня може дотягнути до 75 грн/л. Гречка здатна подорожчати на 15 – 20% і сягнути 65 грн/кг, крупа ячна – на 10 – 12% (18 грн/кг), пшоняна – на 10 – 15% (20 грн/кг).

НЗ-ФАКТИ Українці, які зроблять бустерну, третю, дозу щеплення від коронавірусу, отримають через портал «Дія» ще 500 гривень у рамках програми «є-підтримка». А літні люди «ковідну тисячу» зможуть використати ще й на ліки та оплату «комуналки». 2021 року Україна вчетверте поспіль оновила історичний рекорд аграрного експорту. Верховна Рада дозволила членам добровольчих формувань тергромад використовувати при виконанні завдань особисту мисливську та стрілецьку зброю. Аналітичні центри просять народних депутатів не підтримувати законопроєкт про економічний паспорт (так звані «20 тисяч євро повнолітнім»), адже він несе низку економічних загроз. У середу ввечері посол США доставив у Москву відповідь Сполучених Штатів на безпековий ультиматум Росії, НАТО паралельно – теж.

Вимогу про нерозширення НАТО на Східну Європу відкинули. Україна піднялася на три сходинки у світовому рейтингу військової потужності та зайняла 22 місце (торік була 25-ю) серед 140 найпотужніших армій світу, свідчать дані Global Firepower Index 2022. Якщо українці не відступлять від своєї політики щодо угорської меншини, це дуже обмежить можливості уряду Угорщини надати будь-яку підтримку Києву у конфлікті з РФ, заявив міністр закордонних справ Петер Сійярто. МВФ погіршив прогноз зростання світової економіки на 0,5 в. п., до 4,4%, через поширення «Омікрону» та зростання цін на енергоносії. Вчені з Австралійського центру очних досліджень створили комп’ютерну програму, здатну по сітківці ока визначити біологічний вік людини та передбачити, які проблеми зі здоров’ям її можуть спіткати в майбутньому і навіть скільки вона проживе.

Стартувала передплата-2022 на «НЗ»! Знову буде лотерея!

Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 10 міс. 23,70 71,10 142,20 237 35,20

105,60 211,20

352

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 5,00 грн; 2 – 3 міс. – 10,00 грн; 4 – 6 міс. – 14 грн; 7 – 12 міс. – 22,00 грн. Через сайт Укрпошти передплату можна оформити з дому. На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ TT ЕПІДСИТУАЦІЯ

МИ ВЖЕ В ПОМАРАНЧЕВІЙ ЗОНІ, КІЛЬКІСТЬ КОВІДНИХ ХВОРИХ СТРІМКО ЗРОСТАЄ Закарпаття з 25 січня через збільшення кількості хворих на коронавірус перейшло в помаранчеву зону. Статистика говорить сама за себе: якщо 23 січня зафіксували 304 нові випадки й 1 летальний, то 24-го – відповідно 680 і 13, 25-го – 734 (на щастя, ніхто не помер), 26-го – 855 і 12. Узагалі за попередній тиждень спостерігалося стрімке погіршення ситуації. У принципі, ми вписуємося в загальнодержавну тенденцію: Україні в найближчі тижні прогнозують понад 60 – 70 тисяч хворих на COVID-19 щодоби. Для прийому пацієнтів у лікарнях області наразі є 1930

ліжок, наповненість тих, що з киснем, за даними МОЗ, становила на 27 січня 43,3%. На позаплановому засіданні регіональної комісії ТЕБ та НС рекомендували райдержадміністраціям, виконкомам місцевих рад прийняти рішення про переведення навчальних закладів на дистанційну форму навчання (проте частина з них перейшла на таку форму раніше) – бо темпи захворюваності серед дітей стають загрозливими. У нас однозначно вже «гуляє» дуже заразний штам «Омікрон», хоча 80% із досліджених взірців поки підтвердили циркуляцію «Дельти». Останню можна виявляти безпосередньо на Закарпатті, а «Омікрон» – наразі лише

TT КОРОТКО

БРАВ ХАБАРІ З ДАЛЕКОБІЙНИКІВ Поліцейському управління патрульної поліції повідомили про підозру у вимаганні й повторному одержанні неправомірної вигоди. Він вимагав від водія вантажного автомобіля неправомірну вигоду за проїзд поза чергою перед митним постом «Тиса». А місяць тому задокументовано одержання ним 200 євро та 5000 грн від тієї ж особи за безперешкодний проїзд до іншого пункту пропуску – «Ужгород». 25 січня чоловіка затримали при одержанні 3000 грн хабаря. Заходи із викриття правопорушення проведені спільно з управлінням внутрішньої безпеки Нацполіції України та слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, які й здійснюють подальше досудове розслідування, інформує пресслужба обласної прокуратури.

досліджуючи наші зразки в Києві. Вчергове нагадаємо, що врятувати від тяжкого перебігу недуги допоможе вакцинація, проте наш край досі пасе задніх у цьому плані. А щепитися можна спокійно – маєте на вибір 217 пунктів для цього. Зараз на Закарпатті посилено перевіряють, чи в закладах харчування та торгівлі перебувають вакциновані люди. Підприємці переважно нехтують дотриманням цих правил, але варто нагадати: з 1 лютого зросте адмінвідповідальність за порушення карантинних вимог, на керівників закладів накладатимуть до 170 тисяч гривень штрафу, а на відвідувачів – до 17 тисяч.

даря 1974 року народження – на жаль, без ознак життя. Вогонь знищив покрівлю та перекриття площею 30 кв.м, а також речі домашнього вжитку, повідомляють із ГУ ДСНС України в області.

ЗА ВИМАГАННЯ $500 ТА ПОГРОЗИ ВЗЯЛИ ПІД ВАРТУ ВИНОГРАДІВЦЯ

25 січня о 19.37 на «101» повідомили про пожежу в дачному будинку на вул. Північна Бічна в Мукачеві, де постійно мешкав її власник. Сусіди почули тріщання, вийшли надвір і побачили, що все помешкання охоплене полум’ям. Рятувальники оперативно локалізували загорання, а о 22.50 остаточно ліквідували пожежу. Однак при цьому виявили в будинку тіло госпо-

За доводами прокурора Закарпатської облпрокуратури взяли під варту жителя Виноградівщини, котрого підозрюють у вимаганні, поєднаному з насильством, яке вчинила за попередньою змовою група осіб. Можливість внесення ним застави виключена. За інформацією слідства, чоловік разом із невстановленим наразі спільником вимагали в закарпатця неіснуючий борг у розмірі 500 доларів США. При цьому вдавалися до психологічного насильства і погроз: мовляв, якщо не заплатиш... Підозрюваний кілька разів зустрічався із потерпілим на території с. Теково та у Виноградові й незаконно заволодів належними йому грошима на загальну суму 13 600 грн. Під час чергового такого вимагання його й затримали. Знайдені у фігуранта предмети, схожі на зброю, скерували на експертизу для подальшого дослідження. Розслідування здійснюють слідчі ГУ Нацполіції Закарпаття за оперативного супроводу співробітників УСБУ в Закарпатській області, інформує пресслужба прокуратури Закарпаття.

Колектив Управління СБ України в Закарпатській області та Рада ветеранів із глибоким сумом і невимовним жалем сприйняли звістку про смерть ветерана військової служби, підполковника у відставці – Колінько Валентини Іванівни, яка покинула нас на 73 році життя. Більша половина життя цієї чудової жінки-офіцера проходила на очах співробітників, адже у стінах Управління Служби безпеки України в Закарпатській області вона проходила військову службу і працювала понад 50 років. Валентина Іванівна вірно служила Батьківщині й обраній справі, впевнено й віддано виконувала покладені на неї обов’язки. Ця доброзичлива та мудра жінка завжди знаходила потрібні слова та вихід із, здавалося б, найскрутніших ситуацій.

У 2004 році, після звільнення з військової служби, Валентина Іванівна очолила Музей історії управління, в якому працювала до останніх днів. Кожен, хто мав змогу потрапити на другий поверх Управління, дивується охайності та затишку в музеї. Немає куточка, в який би не вклала свою любов та душу його керівник. У наших серцях Валентина Іванівна назавжди залишиться щирою, відкритою, завжди готовою прийти на допомогу та принциповою в питаннях служби та роботи. Висловлюємо щире співчуття близьким, друзям і всім, хто знав та поважав Валентину Іванівну. В цей скорботний час, ми з глибоким сумом поділяємо ваше горе та підтримуємо вас. Нехай земля буде пухом покійній. Пам’ятаємо, сумуємо.

НА ПОЖЕЖІ ЗАГИНУЛА ЛЮДИНА

Колектив Ужгородської спеціальної школи загальноосвітньої школи-інтернату (для дітей із порушенням слуху) висловлює щире співчуття директору школи Наталії Іванівні Бушко з приводу тяжкої втрати – смерті матері ПІЧКАР Олени Миколаївни. Ректорат, профспілкова організація, колектив хімічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті інженера кафедри органічної хімії ПОБЕРЕЖНОЇ Елли Миколаївни і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійної. Закарпатська облспоживспілка та обком профспілки споживчої кооперації висловлює щире співчуття голові

ревізійної комісії Закарпатської облспоживспілки Павлу Михайловичу Онуфрію з приводу тяжкої втрати – смерті матері ОНУФРІЙ Ольги Степанівни. Ректорат, профспілкова організація, колектив медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують із приводу смерті колишнього старшого викладача кафедри акушерства й гінекології ПОПА Федора Петровича і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійного. Правління Свалявської райспоживспілки та всі кооператори району висловлюють глибоке й щире співчуття голові ревізійної комісії облспоживспілки Павлу Михайловичу Онуфрію із приводу тяжкої втрати – смерті матері.

Розділяємо горе непоправної втрати. Обласне товариство терапевтів і колектив кафедри госпітальної терапії висловлюють співчуття доценту Йосипу Івановичу Пічкарю у зв’язку з тяжкою втратою – смертю матері. К ол е к т и в Б а с е й н о в о го управління водних ресурсів річки Тиса висловлює щире співчуття начальнику Тячівського міжрайонного управління водного господарства Сергію Степановичу Стойці з приводу тяжкої втрати – смерті батька СТОЙКИ Степана Васильовича. Словами дуже важко загоїти на серці страшну рану від утрати найріднішої людини. В цей скорботний час ми з глибоким сумом і скорботою поділяємо Ваше горе та підтримуємо Вас і Вашу родину. Світла пам’ять покійному.

№3 (4967)

29 січня 2022 року

НЗ

TT НЕ ПРОПУСТІТЬ!

ДО ДНЯ УГОРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ В Ужгородському скансені урочисто відкрили виставку робіт членів Творчого об’єднання митців ім. Міхая Мункачі «XIII Сarpathica art expo», приурочену до Дня угорської культури та 199-ї річниці з дня написання угорського гімну. Були присутні консул Генконсульства Угорщини в Ужгороді Ласло Віда, директор музею Василь Коцан, голова ЗО НСХУ Борис Кузьма, очільник Товариства угорської інтелігенції Закарпаття Юрій Дупко. Офіціоз розбавили угорські мелодії. Експозицію складають роботи 23-х крайових авторів у жанрі живопису та декоративно-прикладного мистецтва: Петра та

Фото Ярміли Туряниці

Габлієли Шолтесів, Яноша Рейті, Миколи Шете, Андреї Паук та інших. Виставка триватиме до 4-го лютого.

TT ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ

БОРЖАВУ ВІД СМІТТЯ

ЧИСТИЛИ УКРАЇНЦІ, УГОРЦІ Й РУМУНИ В минулому номері ми писали, як екоактивіст Віктор Бучинський відзначив Водохреще: занурився в Боржаву, переповнену пластиковими пляшками, й опублікував фото на сторінці очолюваної ним ГО «Кольорові баки», аби привернути увагу до забруднення довкілля. На річці багато таких заторів із різним непотребом, тож, активісти вирішили в межах

своїх можливостей виправити ситуацію. 21 – 22 січня близько 30 осіб розчищали «водне сміттєзвалище на Боржаві в селі Верхні Ремети на Берегівщині. Зі слів В. Бучинського, за 5 годин наповнили 12 контейнерів – загалом набралося півтора кубометра ТПВ. До роботи долучилися й волонтери з Угорщини та Румунії. Зібране сміття після сортування відправлять на переробку.

ПРОДАЄТЬСЯ цегляний будинок у Іршаві, розташований у центральній частині міста, в тихому мікрорайоні. Поблизу супермаркет, мінімаркети, школа. Збудований на початку 1980-х, 7 років тому поміняна покрівля з жерсті, є нові металопластикові вікна та вхідні двері, сучасна система газового опалення, а в одній із кімнат – ще й кахельна піч. Ділянка – 15 соток, на яких – город, виноградник, сад. Є літня кухня, гараж, приміщення для домашньої худоби й птиці, погріб. Центральне водопостачання та каналізація, газове опалення, колодязь. Будинок складається з кухні й семи кімнат (три на 1-му поверсі, чотири – на 2-му), висота стін – 2,75 м, є балкон і лоджія. Загальна площа двох поверхів – 194 кв.м, плюс цокольний (сухий і комфортний) – 95 кв.м. Загалом – 289 м2. За будинком на відстані 2 км закріплені 10 соток сільськогосподарської землі на околиці Іршави. Будинок повністю придатний для проживання, всі комунікації працюють, однак за бажанням у ньому можна зробити косметичний ремонт і поміняти старі міжкімнатні двері. Ціна 85 тисяч доларів США. Тел. 096 376 51 64 (Ярослав).

TT ПОДЯКА 7 січня цього року в нашому помешканні сталася велика біда – несподівано посеред ночі виникла пожежа. Близько першої години я прокинулася від першіння в горлі, розбудила чоловіка, ми відчули, що в хаті дим. Коли відкрили двері в коридор – на нас пішов їдкий клубок, ударило високою температурою. Горіли сусідні кімнати. Ми якось зуміли покинути приміщення та вийти на подвір’я. Зателефонували відповідним службам і сповістили, що палає будинок. Драчино – село приміське, тож пожежники зі Сваляви прибули за лічені хвилини. Їхня оперативність та професійність вразила, якби не співробітники Державної пожежної рятувальної частини № 12, ми би взагалі залишилися без даху над головою. Вже о 3-й ночі вогонь було локалізовано. Наша сім’я щиро дякує працівникам ДПРЧ-12 міста Сваляви, які проявили відвагу, мужність, надзвичайно високу фаховість та людяність – погасили пожежу, яка палахкотіла в нашому домі, а також усім, хто не байдужий до нашого лиха. Звісно, хвилюємося дотепер, ще довго будемо оговтуватися від такої неочікуваної біди, бо опинитися посеред зими на вулиці – це жах. Але заспокоює те, що ми живемо у світі небайдужих до чужого горя людей та професіоналів своєї справи. Любов Іванівна СЕМЕНОВА, 70 років, с. Драчино на Свалявщині

НЗ

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

№3 (4967)

29 січня 2022 року

«НАЙПЕРШЕ ЗАВДАННЯ ВЛАДИ –

ЗУПИНИТИ ЗРОСТАННЯ ЦІН», – КАЖЕ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Уряд допустив нечувану промислову інфляцію, яка вже за лічені місяці призведе до подорожчання усіх товарів та послуг. «Батьківщина» наполягатиме, аби вже з перших днів роботи Верховна Рада ухвалила пропозиції команди Юлії Тимошенко, які захистять людей від непрофесійних дій влади. Про це заявила голова партії «Батьківщина» Юлія Тимо шенко на офіційній сторінці у Facebook. «Я наполягатиму, аби парламент одразу після новорічних канікул виніс на розгляд та схвалив ініціативи «Батьківщини»: щодо стримування цін, підтримки виробників, зниження тарифів для населення та промисловості тощо», – наголосила вона.

TT СИТУАЦІЯ

Лідерка партії зазначила, що за офіційними даними Держстату, ціни на продукцію промисловості у 2021-му зросли на 62,2%. Це найбільше зростання за останні 25 років. Але, за словами політика, головна небезпека в іншому, бо фактично, це – реальний показник інфляції, яка вже за кілька місяців призведе до подорожчання всього. «Зростання промислових цін відіб’ється на вартості кожного товару, гаманці кожного громадянина, бюджеті кожної родини», – застерегла Юлія Тимошенко. У цей час, за словами голови «Батьківщини», уряд, замість активних дій, укотре доводить свою цілковиту розгубленість та нерозуміння процесів. «Виробникам по-

ЯКІ ПЕРСПЕКТИВИ Внаслідок впливу потужного антициклону та надходження холодної повітряної маси з півночі 21 – 25 січня в області відбулося зниження температури повітря в нічні години до 15 – 16°⁰С морозу в низинних районах, а на іншій території – до 18 – 22⁰ зі знаком мінус. Поверхня землі або снігу в цей час охолоджувалася до 17 – 32°⁰ морозу, ґрунт промерзав на глибину 1– 8 см. Такі дані наводить начальник Закарпатського центру із гідрометеорології Василь

трібні енергоносії за посильними цінами, а не чиновницькі приписи, а людям – гроші для підвищення купівельної спроможності, а не продуктові картки», – запевнила політик. Вона нагадала, що весь минулий рік «Батьківщина» намагалася напоумити владу, нагадуючи, що та обіцяла завершити епоху бідності, а не поглибити її; попереджала про всі небезпеки, пропонувала конкретні рецепти. «У нинішньому році ми продовжимо цю марну справу. Раптом у 2022-му трапиться диво, і здоровий глузд нарешті переможе: «слуги народу» зрозуміють, що їхні дилетантські експерименти дорого обходяться людям. У прямому та переносному значенні», – підсумувала Юлія Тимошенко.

МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ?

Манівчук. Водночас зазначає, що для зимуючих рослин шкідливих та небезпечних явищ не спостерігалося, оскільки поля були вкриті снігом: 5 – 13 см у низинно-передгірних районах та 14 – 54 см в гірських. Температура ґрунту на глибині вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав нижче -4°⁰ не опускалася, а це значно вище критичних температур вимерзання. Вони, за розрахунками агрометеорологів, у фазі утворення сходів – 3-го листка становлять для озимої пшениці від -11° до -12,5°С,

у фазі кущіння – мінус 14 – 14,5 °С; для озимого ячменю – від -9° до -10,2°С. Для плодових культур та винограду такі холоди теж не є критичними. Проте як позначилися сильні морози на рослинах, остаточно можна буде дізнатися після відрощування зимуючих культур. Зразки проб озимих зернових та багаторічних трав агрометеорологи Закарпатського ЦГМ відібрали 25 січня, другий забір запланований на 20 лютого, а от гілок плодових та винограду – на початку березня.

TT ОТАКОЇ!

МОЛОДА ДИКА КОСУЛЯ

ЗАБІГЛА НА УЖГОРОДСЬКЕ ПОДВІР’Я Цієї середи близько 11-ї години на лінію 102 зателефонувала ужгородка й повідомила, що на її подвір’я забігла… косуля. Оскільки тварина була налякана, жінка ніяк не могла її вигнати. Правоохоронці прибули на вулицю Василя Стефаника, де їх зустріла заявниця й одразу показала місце, куди забилася дика звірина. «Інспектори почали прикликати косулю та задобрювати її сухою травою. Згодом вона вже звикла до присутності патрульних і підійшла, щоб поласувати сіном. Тоді один із поліцейських узяв її на руки

TT БЛАГОДІЙНІСТЬ

й поніс до лісу, де відпустив», – повідомляє на своїй офіційній сторінці у фейсбуці патрульна поліція Закарпатської області.

КОМУ ШМАТОК Новенькі привабливі шарфи й рукавички можна було взяти собі у центрі Виноградова. Власників теплі зимові вироби, виставлені біля магазину «Гранд», знайшли собі за кілька годин. На кожному екземплярі білів папірець із написом: «Це не загублена річ! Це шматочок тепла, який ми даруємо тобі. Якщо по-

ТЕПЛА?

трібно зігрітися, візьми цю річ собі. Благодійність=любов». Це вже не перша така акція БФ «Виноградів», розповідає його керівник Віктор Альошин. У грудні зимові шарфи були виставлені біля міського фонтану. А невдовзі для тих, хто потребує, благодійники запропонують теплі светри. Василь ГОРВАТ

Шукаю роботу бухгалтера. Досвіт роботи, знання бухгалтерських програм, комунікабельна. Тел. (050)6939510. ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМ втрачений 21.02.2022, при невідомих обставинах, паспорт ВО 348751, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 27.11.1997 р. на прізвище Шпонтак Йосип Йосипович.

ПРОФЕСОРУ ВАСИЛЮ ВАСИЛЬОВИЧУ МАРИНЦЮ – 80 У чений у галузі математики (диференціальні рівняння), доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН вищої школи України по відділенню математики, заслужений працівник народної освіти України, лауреат Державної премії України в галузі освіти в номінації «Вища освіта», професор кафедри алгебри та диференціальних рівнянь Ужгородського національного університету Василь Васильович Маринець сьогодні святкує вісімдесятирічний ювілей.

Народився ювіляр 29 січня 1942-го в Мукачеві. Тут навчався в СШ №16, яку закінчив у 1959-му. Впродовж 1959 – 1964 рр. навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Ужгородського держуніверситету. Грудень-1964 по серпень 1965-го – служба в армії (м. Львів). Цього ж року вступив в аспірантуру на кафедру обчислювальної математики. З 1 вересня 1968 р. – асистент, а з 1 вересня 1969-го – старший викладач кафедри теоретичної механіки та диференціальних рівнянь УжДУ. 21 березня-1972 в Інституті математики АН УРСР м. Київ захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фіз.-мат. наук. Із вересня-1972 по липень-1975 – довгострокове відрядження в Алжир, де працює завідувачем кафедри вищої математики Аннабинського університету. З 1 вересня-1976 – доцент кафедри диференціальних рівнянь та математичної фізики. 12 жовтня 1977-го йому присвоєно вчене звання доцента. З 1 вересня 1978 р. – завідувач цієї ж кафедри. У зв’язку із закінченням терміну перебування на посаді з вересня-1983 – доцент кафедри диференціальних рівнянь та математичної фізики. 1 червня 1990-го його знову обрано за конкурсом завідувачем цієї кафедри, керівництво якою здійснював до 31 серпня 2021 року. 31 жовтня 1995 р.

в Інституті математики НАН України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фіз.-мат.-наук. Учене звання професора по кафедрі диференціальних рівнянь та математичної фізики йому присвоєно 24 жовтня 1996-го. З 1.02.1996 по 1.11.1999 та з 1.06.2013 по 29.05 2015 р. – декан математичного факультету. З листопада-1999 по липень-2004 – перший про ректор УжНУ. Науковий доробок. Для систем нелінійних диференціально-функціональних рівнянь у частинних похідних вищого порядку досліджені задачі Коші, Гурса, Дарбу, встановлені достатні умови існування єдності, регулярності та знакосталості їх розв’язків, побудовані конструктивні методи їх наближеного розв’язання, одержані апостеріорні оцінки їх розв’язків. У випадку областей із складною структурою краю запропоновано методи дослідження крайових задач для систем квазілінійних диференціальних рівнянь гіперболічного типу у випадку розривів правих частин рівнянь, а також розглянуто крайові задачі з передісторією. Для вказаних задач одержано умови існування регулярних або ірегулярних розв’язків, їх єдності та знакосталості, побудовано ефективні швидкозбіжні методи відшукання їх наближених розв‘язків.

З цієї тематики опубліковано 160 наукових робіт, серед яких шість монографій, остання «Аналітичні методи дослідження крайових задач». Ужгород: видво УжНУ «Говерла» 2019 р. 288 с., шість підручників із грифом МОН України, десять навчальних посібників та методичних розробок. Є патенти на вихід. Освітянський доробок. Упродовж роботи в УжНУ та за кордоном читав курси та проводив практичні заняття з вищої математики, звичайних диференціальних рівнянь, теорії функцій комплексної змінної, теорії рівнянь математичної фізики та курси за вибором: «Теорія крайових задач для звичайних диференціальних рівнянь», «Теорія стійкості», «Диференціальні рівняння з відхиляючим аргументом», «Аналітичні методи в теорії диференціальних рівнянь у частинних похідних гіперболічного типу», «Нелінійні задачі математичної фізики», «Крайові задачі в областях із складною структурою краю». Для методичного забезпечення вище наведених курсів

видано підручники, монографії, навчальні посібники й методичні розробки. За вагомі наукові здобутки та вклад у підготовку й виховання науково-педагогічних кадрів для нашої країни у квітні 2007 року проф. В. В. Маринця обрали академіком Академії наук вищої школи України. За весь період трудової діяльності проф. В. В. Маринець займає активну позицію в громадському житті колективу факультету й університету. Він обирався до керівних органів громадських організацій ВНЗ. Упродовж багатьох років був членом науково-методичної ради УжНУ, вченої та видавничої ради, членом науково-методичної комісії з математики та експертної ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Був головним редактором «Наукового вісника Ужгородського університету», серія «Математика і інформатика», головою вченої ради математичного факультету, протягом 50-ти років учасник хорової капели «Боян». У 2012 році Василь Васильович став лауреатом Державної премії в галузі освіти у номінації «вища освіта» за навчально-методичний комплект «Диференціальні рівняння» (авторський колектив у складі: академіків НАН України А. М. Самойленко., М. О. Перестюк та докторів фіз.мат. наук С. А. Кривошея, В. В. Маринець., М. П. Моклячук, І. О. Парасюк). У 2013 р. став почесним громадянином Ужгорода за вагомий внесок у соціальноекономічний розвиток міста, значні досягнення в науковопедагогічній ниві, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, високий професіоналізм,

творчу працю, активну участь у громадському житті краю. В. В. Маринець нагороджений дипломами та пам’ятними медалями М. В. Остроградського в 2001-му та М. М. Боголюбова у 2009-му. В 2017 р. рішенням Президії АН ВШ України нагороджений ювілейною медаллю «25 років Академії наук вищої школи України». Василь Васильович закордонний член Угорської Академії наук, голова закарпатського обласного представництва всеукраїнської благодійної організації «Фонд сприяння розвитку математичної науки», член секції математичної освіти Українського математичного товариства, президент Ужгородського регіонального відділення математичного товариства, член наукової ради МОН України (секція «Математика») (наказ МОН № 45 від. 22.01.2016 р.) західного наукового центру НАН і МОНУ, відділення фізико-технічних і математичних наук (секція «Математика і математичне моделювання», голова секції по Закарпатській області), науковий керівник редакційної групи з математики «Енциклопедії Закарпаття: визначні особи ХХ ст.». Має 3 захищених учнів кандидатів фізико-математичних наук (один із них доктор фіз.-мат. наук І. І. Король, конс. М. О. Перестюк.), член оргкомітетів низки міжнародних та українських наукових форумів з теорії диференціальних рівнянь (останні відбулися в 2018 році в м. Мішкольц, Угорщина, в 2019 р. – м. Київ, у 2020-му – м. Львів). Колектив факультету математики та цифрових технологій бажає Василю Васильовичу творчих успіхів та зичить здоров’я на многії благії літа.

4 ІСТОРІЯ В ОСОБИСТОСТЯХ

№3 (4967)

29 січня 2022 року

НЗ

TT ДОЛІ

«НЕЛЮДСЬКЕ СТАВЛЕННЯ ЕСЕСІВЦІВ НЕМОЖЛИВО ЗАБУТИ, ОДНАК У МЕНЕ НЕМАЄ ОБРАЗИ НА НІМЕЦЬКИЙ НАРОД»

ОДНА З ОСТАННІХ В УКРАЇНІ БРАНОК АУШВІЦУ РОЗАЛІЯ ФІЛІП ВІДЗНАЧИЛА 100-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ

толітній ювілей – визначне досягнення для будь-якої людини саме по собі, однак для Розалії Філіп із Мукачева це свято має особливе значення не тільки через круглу дату. В молоді роки їй довелося пережити страхіття, які історики згодом назвуть найжахливішими подіями ХХ століття. В ході вирішення нацистами «єврейського питання» молоду дівчину із Закарпаття разом із понад сотнею тисяч інших євреїв вивезли в концентраційні табори. Розалія Германівна потрапила в Аушвіц (Освенцим), зокрема в найгіршу його частину – Аушвіц-Біркенау. Те, що вона вижила, можна вважати справжнім дивом. На сьогодні в’язнів Аушвіцу у світі залишилися одиниці, тому їхні спогади мають особливу вагу.

НА КОЖНІЙ СТАНЦІЇ ОХОРОНЦІ ВІДКРИВАЛИ ВАГОН І ЗАБИРАЛИ ТРУПИ... Б а т ь к о Р о з а л і ї , Ге р м а н Гроссман, у 1930-ті займався підприємництвом – разом із компаньйоном мав кілька антикварних і книжкових крамниць у Берліні та Франкфурті. Його велика родина – дружина й семеро дітей – мешкали в с. Копашново Хустського району (наш край тоді входив до складу Чехословаччини). Рухля (так її ще називали) була третьою дитиною з-поміж п’яти сестер і двох братів. Як тільки в Німеччині нацисти почали переслідувати євреїв, Г. Гроссману вдалося втекти й

~~Розалія перед війною у своєму повернутися в рідне село, однак він не зміг узяти з собою ніякого майна, навіть особистих речей. А незабаром почалася Друга світова, Розалії тоді було всього 17 років. – Ще перед початком війни, у березні 1939-го, я вчилася в Мукачівському торговому училищі й бачила, як на Закарпаття вторглися угорські гортистські війська, вулицями міста їздили танки, – розповідає ювілярка. – А незабаром після окупації краю угорська влада, яка була союзницею гітлерівської Німеччини, взялася вирішувати «єврейське питання». Закарпатських євреїв почали забирати в 1941 році саме з Хустщини. Ми зі старшою сестрою Перою тоді жили в Мукачеві й Тячеві, а батьків ще з трьома сестрами й двома братами забрали прямо з

рідної хати в Копашневі. Потяг із євреями їхав через Тячів, і я, довідавшись про це, прибігла на перон із надією побачити рідних. Побачила батька – він стояв біля вікна вагона і, помітивши мене, став махати рукою, по його щоках текли сльози. Поїзд рушив, і після цього нікого зі своєї сім’ї, за винятком старшої сестри, я не бачила. Потім, уже через кілька років, довідалася, що частину пасажирів потяга спалили живцем у синагозі в Коломиї, а інших розстріляли біля якоїсь ріки. Досі, коли лягаю в ліжко, в голові виринають думки про рідних – якою страшною смертю вони загинули, де поховані. Ці думки не дають мені заснути… Дві сестри, залишившись самі, побоялися вертатися додому й знайшли підробіток у Хусті. До господарки, в якої вони жили, періодично приїжджало літнє подружжя лікарів із невеличкого містечка під Будапештом. Не маючи власних дітей, вони оформили опікунство над молодшою, Розалією, й забрали її до себе. Тут дівчина прожила понад три роки. Але в 1944-му євреїв за вказівкою нацистів стали забирати і з центральної частини Угорщини. – Навесні 1944-го в невеликому селі біля рідному селі Будапешта організували гетто, яке в народі назвали «Дім жовтої зірки», – продовжує пані Розалія. – Сюди зігнали близько тисячі євреїв із околиць, серед них були й ми з опікункою тіткою Ларисою (її чоловік на той час помер). Гетто охороняли угорські жандарми, й один із них якось, підкликавши мене, сказав: «Я допоможу тобі врятуватися – відправлю до своєї матері». Але я злякалася і втекла до опікунки. Наступного дня жандарм знову знайшов мене й запропонував тікати. Та я відмовилася вдруге. Можливо, той чоловік бажав мені добра, але тоді ходили чутки, що в армії молодих дівчат використовують як повій, тому я перелякалася. Хто міг припустити, що чекає мене попереду?.. Через кілька днів нас повантажили в товарний поїзд і відправили в Польщу.

~~Розалія із рідною сестрою Пірікою Дорога була дуже важкою. Місця у вагонах не вистачало, люди юрмилися в страшній тісняві, задихаючись від нестачі повітря. Старі не витримували й помирали, а міцніші, не маючи сил устояти на ногах, сідали прямо на трупи. Потяг охороняли німецькі солдати. На кожній станції вони відкривали вагон і забирали тіла померлих. Через добу ми зупинилися на якомусь цегельному заводі й стали чекати інший поїзд. Моя опікунка, не витримавши мук, уже майже помирала, але лікар, котрий їхав із нами, врятував її, зробивши якийсь укол. Наступного дня потяг нарешті прибув у Аушвіц.

«БАГАТО ЖІНОК КРИЧАЛИ І РВАЛИСЯ ДО ДІТЕЙ, РОЗУМІЮЧИ, ЩО БІЛЬШЕ НЕ ПОБАЧАТЬ ЇХ...» – Через віконце вагона я побачила чоловіків, які стояли за колючим дротом у жіночому одязі, – розповідає пані Розалія. – Подумала, що це божевільні, й лише придивившись, зрозуміла, що «чоловіки» – насправді стрижені наголо жінки. Вагон відкрили, і ми опинилися на невеликому плацу, з якого вів вузький коридор, утворений бетонною стіною й вагонами поїзда. Нам наказали залишити тут усі особисті речі. Люди кидали їх прямо на землю, незабаром на плацу виросла купа з жіночих сумочок, зубних щіток, фотографій, грошей, дитячих іграшок... Затим усіх вишикували в один ряд і повели по коридору, наприкінці якого стояла жінка у формі СС. Кожному, хто опинявся перед нею, вона показувала указкою – ліворуч або праворуч. Діти приблизно до 13 років, вагітні, хворі, а також люди похилого віку мали йти праворуч, а молоді та здорові – ліворуч. Серед в’язнів першої групи я раптом побачила свою опікунку і з криком: «Тітко Ларисо!» кинулася до неї. Якась жінка схопила мене за руку і штовхнула в інший бік. Серед прибулих було кілька полонянок із дітьми на руках. Охоронці відбирали малечу й давали на руки комусь зі старих, а матерів відправляли до здорових. Багато жінок кричали і рвалися до дітей, розуміючи, що більше не побачать їх...

Із усього поїзда придатними до роботи залишили близько 30 відсотків людей, інших забракували. Пізніше ми дізналися, що всіх їх прямо з плацу відвели в газові камери. Після сортування жінок відокремили від чоловіків, відвели до величезної зали й наказали повністю роздягнутися. В кінці зали сиділи троє чоловіків, котрі стригли новоприбулих наголо по всьому тілу. Побачивши наше збентеження, вони говорили: «Сестрички, не соромтеся, десятки тисяч жінок уже пройшли через наші руки…». Після стрижки та дезінфекції нам видали інший одяг, що залишився від колишніх в’язнів. Мені дісталася велика не за розміром спідниця, яку я перехопила мотузкою, і кофта з пишними мереживами на комірі й рукавах. Через кілька годин після зміни вбрання шия і зап’ястя стали свербіти. Мережива на кофті кишіли гнидами, тому я відпорола й викинула їх. На ногах усе ще залишалися мої босоніжки, але наступного дня наглядачка відібрала і їх, видавши натомість грубі дерев’яні платформи, перехоплені клаптиком шкіри. Я довго плакала після цього, адже босоніжки були єдиною річчю, що залишалася в мене з волі. Розалія потрапила в найстрашнішу частину Аушвіца – Біркенау, побудований на місці колишнього польського села Бжезинка. Ця частина призначалася для смертників, однак оскільки інші частини табору були переповнені, робочу силу почали селити й сюди. У Біркенау знаходилися газові камери й крематорії, до яких вантажівки щодня підвозили «відбракованих» людей. У 1944-му нацисти не встигали знищувати в’язнів, крематорії працювали з максимальним навантаженням, і в безвітряну погоду над табором стояв ядучий запах паленого волосся й нігтів.

«ДОКТОР МЕНГЕЛЕ ОЦІНЮВАВ В’ЯЗНЯ ШВИДКИМ ПОГЛЯДОМ І ВИРІШУВАВ – У ГАЗОВУ КАМЕРУ ЧИ НА РОБОТУ» – Перші півтора місяця ми жили в якомусь ангарі й ночували прямо на підлозі, – згадує пані Розалія. – Це був немов іспит на витривалість. Ті в’язні,

котрі мали золоті зуби, просили інших вирвати їх якимись підручними засобами й викинути, щоб охоронці не вбили їх через золото. Щодня нас, стрижених наголо, виганяли в спеку за територію табору прибирати школу гітлер’юргенда. Води практично не давали, а денний раціон складався із дволітрового казанка баланди на п’ятьох. Ложок не було, тому перший в’язень, надпивши трохи з казанка, передавав його другому і так далі. Люди, боячись, що їм не вистачить їжі, часто виривали казанок одне в одного, ледь не билися за нього. Найчастіше нас годували сушеною капустою, звареною прямо з піском. Лише одного разу табором пролетіла звістка, що готують картоплю в мундирах. Для нас це було майже свято. Обіцяна страва виявилася розвареною картоплею, яку зі шкуркою кидали черпаком у підставлений поділ плаття. Від виснажливої праці й нестачі їжі люди знемагали, і щоб відсіяти непрацездатних, кожні кілька тижнів проводилося сортування, котрим керував головний лікар Йосип Менгеле. Він сидів за столом, до якого вела черга повністю голих в’язнів, і, оцінивши кожного швидким поглядом, помахом указки вирішував – у газову камеру чи на роботу. Люди страшенно боялися «медогляду» й ішли на різні хитрощі, щоб уникнути газової камери. Жінка з нашого блоку перед оглядом натирала своїй доньці піском щоки, щоб на них виступив рум’янець і дівчина здавалася здоровішою. Також боялися потрапити у блок, де проводилися медичні експерименти. Бажаючи збільшити плодючість німок, лікарі проводили в таборі досліди над в’язнями, особливу увагу приділяючи дітям та жінкамблизнюкам. Восени наш блок перекинули на будівництво аеродрому. Похолодало, але теплий одяг не видавали. Пам’ятаю, перед роботою групи шикували біля будки із шевцем, котрий робив для в’язнів взуття з дерева та шкіри. У нього там була невеличка грубка для розігріву клею, тож коли випадала можливість, він непомітно совав нам кілька печених картоплин. Перед тим, як з’їсти їх, я клала гарячі картоплини в кишеню й гріла об них замерзлі руки. Наша група складалася з 25 жінок із різних країн, а оскільки я розмовляла німецькою, російською, чеською, угорською, польською та на івриті, мене зробили старшою. До місця роботи групу супроводжували двоє озброєних охоронців із собаками. Встежити за всіма в’язнями було важко, і якось, коли охоронців не виявилося поблизу, я дозволила одній знесиленій жінці трохи відпочити. Це побачив майстер. Не кажучи й слова, підійшов до мене й двічі з усієї сили вдарив рукою по обличчю. На моїх очах в’язнів неодноразово розстрілювали за найменшу провину (одну жінку вбили за те, що підібрала картоплину біля продуктового складу), тому таке покарання стало для мене великим щастям. За час перебування в таборі я кілька разів знаходилася за

НЗ

№3 (4967)

29 січня 2022 року

міліметр від вірної загибелі, однак щоразу якимось дивом уникала смерті. Одного разу, коли ми поверталися з роботи, охоронець із сусідньої групи (супроводжували нас не есесівці, а колишні цивільні), бачачи, як ми змерзли, кинув на землю невелику ковдру, а коли я проходила поряд, показав жестом підняти її. Тільки я взяла ковдру, як з’явився старший групи СС. Відгорнувши рукав на моїй кофті, він подивився на витатуйований номер і мовчки пішов. Це означало одне – смерть. Злощасну ковдру одразу відібрали, а після прибуття в табір черговий, назвавши мій особистий номер, наказав зайти в блок до начальства. «Хто з охоронців кинув ковдру?» – запитав есесівець, як тільки я переступила поріг. Я запам’ятала, що то був бельгієць, котрий відрізнявся від інших невисоким зростом, до того ж носив білу кепку, однак не видала його. «Не знаю, – відповідаю, – вони всі дуже схожі». Офіцер кивнув на двері, дозволяючи йти, а вранці знову з’явився перед нашою групою й наказав мені слідувати за ним. Ми підійшли до охоронців, що вишикувалися, і він знову допитувався: «Хто з них кинув ковдру?» «Не знаю, – кажу, – не можу їх розрізнити». Тоді наказав тим, що чергували вчора, вийти вперед. Кілька людей, у тому числі й бельгієць, вийшли, есесівець запитав: «І тепер не впізнаєш?» «Не впізнаю», – відповідаю. Він підійшов до бельгійця й сказав: «Ось цей!» Бельгієць здригнувся, сполотнів, однак я все одно не видала його. «Але той охоронець не носив білу кепку», – кажу есесівцю. Він зміряв мене поглядом і наказав: «Працювати!» Напевно, йому сподобалося, що я навіть під страхом смерті не видала охоронця, тож вирішив пощадити мене. А через кілька тижнів у мене відмовили ноги, і я не змогла піти на роботу. Якщо в’язень більше трьох днів не виходив із блоку, його автоматично відправляли в газову камеру, тому на четвертий день, зібравши всі сили, я пошкандибала на плац. Перед групою стояв той самий есесівець. Побачивши мій стан, він показав жестом – повертайся в блок. Того же дня мої ноги оглянув лікар – нечувана для в’язнів розкіш. Усього на нарах я провела аж два тижні, й коли пізніше розповідала про це іншим товаришам по нещастю, ніхто не хотів вірити. Після одужання мене навіть перевели на деякий час на легшу роботу – лагодити одяг…

УТІКАЧІВ ЛОВИЛИ І ВЛАШТОВУВАЛИ ПУБЛІЧНУ СТРАТУ – ПОТРІЙНЕ ПОВІШЕННЯ – Про те, що діялося в цей час на фронті, ми не знали, – веде далі пані Розалія. – Здогадувалися, що війна йде до завершення, про це говорили й нові в’язні, котрі весь час прибували в Аушвіц, але коли вона нарешті закінчиться, ніхто поняття не мав. Проте найгіршою була не відсутність інформації, а почуття безнадії, що охоплювало нас при вигляді машин, які щодня підвозили до газових камер усе нових і нових приречених. Іноді після газової камери хтось дивом виживав, і в’язні із зондеркоманди, котрі займалися прибиранням та спалюванням трупів, забігали у блок спитати, чи не помер хто-небудь, щоб замінити тіло і врятувати в такий спосіб чиєсь життя. Важка праця, жорстоке ставлення, нестача їжі й убивство багатьох тисяч людей, що відбувалося на наших очах, діяли дуже гнітюче, в’язні були наче одурманені цими жахами й ставали байдужими до власної долі – наче вівці на заклання.

ІСТОРІЯ В ОСОБИСТОСТЯХ куля. Ми стягли з трупів по ковдрі, обгорнулися й поповзли за гору в кущі, щоб перечекати день. Коли зійшло сонце, до урвища прийшли солдати з лопатами – закопувати вбитих. Дочекавшись ночі, ми попрямували через поле до лісу. По дорозі бачили розстріляні тіла у смугастій формі – напевно, деякі в’язні намагалися втекти від розстрілу. Нарешті серед дерев блиснуло світло, почувся гавкіт собак, і перед нами постала велика обгороджена будівля, у дворі якої було багато вантажівок. Ми, худенькі, протиснулися крізь сталеві прути у двір, щоб знайти якийсь сарай і зігрітися. Як раптом почули: «Halt!» (по-німецьки – «стій»!), і перед нами з’явився німецький солдат із автоматом...

~~Останніми роками за Розалією доглядає її сестра по вірі Моніка Однак і серед них іноді зустрічалися відчайдушні голови, котрі зважувалися на втечу під час роботи. Їх, як правило, виловлювали і влаштовували публічну страту, найчастіше – потрійне повішення. Утікача на заповненому бранцями плацу двічі вішали, в останній момент виймаючи з петлі, а втретє – остаточно. Після споглядання таких сцен надії вибратися з цього пекла практично не було. Залишалося лише сподівання на витривалість організму – прожити хоча б цей один день… Наприкінці 1944-го лінія фронту сильно просунулася на захід, і німці почали спішно розформовувати Аушвіц. В’язнів, які не встигали пройти через газові камери, перекинули в інші табори. Розалія потрапила в Штуттгоф, що недалеко від Данціга (Гданська). – Старшим у кухонному блоці був чех, – розповідає Розалія Германівна. – Відразу після прибуття він підійшов до мене й дав трохи їжі, в наступні дні теж видавав додаткову порцію, яку я ділила з подругами. Ще через кілька днів той чоловік знайшов мене в бараку й сказав: «Незабаром вас будуть забирати звідси невеликими групами. То ти постарайся залишитися, сховайся денебудь». Його слова здалися мені підозрілими, й коли через два дні дійсно почали формувати групу, я стала в перший ряд. Але вийти з табору не вдалося, наглядачка, показавши на мене, наказала повернутися в барак (напевно, її попросив про це чех). Це ще більше насторожило мене, і наступного дня при формуванні нової групи, незважаючи на те, що решта полонянок ховалися хто куди (їх теж хтось попередив), я непомітно для наглядачки стала в середній ряд. Нас під охороною повели в новий табір і поселили в бараки з іншими жінками. За бараками здіймалися якісь безформні купи, присипані першим снігом. Спочатку я прийняла їх за дрова, й лише придивившись, побачила, що це трупи. Тут ми пробули п’ять днів, а потім в’язнів вишикували в колону з п’ятсот осіб і повели через Кенігсберг на нове місце. Йти було важко, але того, хто падав і не міг піднятися, відводили на узбіччя й убивали пострілом

у потилицю. За містом усе узбіччя було встелене тілами розстріляних. Нашу частину колони супроводжувала есесівка з пістолетом. Недалеко від мене йшли три сестри, й коли одна з них упала та не змогла піднятися, вони зупинилися разом. Есесівка відвела їх убік і розстріляла всіх трьох... Увечері колону привели на якийсь закинутий завод, дали повечеряти, а опівночі знову вишикували й погнали далі. Ми минули зоране й замерзле поле, через яке було дуже важко йти, і нарешті підійшли до моря. З одного боку майданчика, на якому зупинилася колона, піднімалася стрімка скеля, а з іншого – двометрове урвище, відразу за яким починалася вода. Люди відчули скору смерть, ряди заворушилися, почулися занепокоєні голоси. Тоді всім наказали сісти на землю. Охоронці чекали якогось сигналу. Нарешті в небо злетіла ракета, й солдати, взявши зброю напереваги, оточили нас із трьох боків і стали штовхати в урвище. А коли всі опинилися внизу, відкрили вогонь із автоматів. Мене хтось штовхнув на землю, зверху посипалися інші тіла, але я відчула, що не поранена. Автоматні черги не припинялися, люди все падали й падали, поки не залишилося нікого. Після цього постріли затихли, чулися лише крики поранених: «Я ще жива, добийте мене». Люди, не в змозі терпіти болю від поранень, самі просили смерті. А я лежу й молюся. Пройшов якийсь час, знову почулися постріли – рідкісні, одиночні. Це солдати перевіряли, хто вижив, і добивали їх. Голоси все ближче й ближче, я з жахом чекаю свою другу смерть. Нарешті підійшли до нашої купи, розкидали тіла. Хтось узяв мене за руку, й пролунала фраза російською мовою: «Она еще жива». Від страху я не рухалася, щосекунди очікуючи кулі, але Богу було завгодно залишити мене живою. Солдат лише вдарив мене у спину прикладом і пішов далі. Напевно, в нього скінчилися патрони. Через якийсь час небо почало сіріти, й за кілька десятків метрів від мене почулися стогони. Я поповзла на голос і біля самої води знайшла дівчину з Польщі, яку теж не зачепила

нена радянськими військами на території Польщі. Вони змогли зустрітися в 1948-му й із тих пір намагалися не розлучатися. Певний час Розалія працювала в Хусті на маслозаводі, потім вийшла заміж за священника й жила в Ужгороді. Після смерті чоловіка в 1995 р. вона переїхала до сестри в Мукачево, а коли не стало й Піріки, віддала все своє майно церкві й мешкає в релігійній громаді в будинку, який колись належав її сестрі. Останніми роками за іменинницею доглядає сестра Моніка. «Незважаючи на поважний вік, Розалія встає о 6-й ранку, сама себе обслуговує, стелить ліжко, миє посуд і ще питає, чим може допомогти, – розповідає жінка. – Кілька десятиліть тому вона перейшла винятково на вегетаріанську їжу, можливо, це «Я ПОВАЖАЮ і є однією з причин довголіття. ЛЮДЕЙ БУДЬ-ЯКОЇ Щоправда, ось уже кілька років НАЦІОНАЛЬНОСТІ» її починає підводити пам’ять… Дівчата випадково натрапили Але загалом вона дуже гостинна місце дислокації німецького на, її знає багато людей, тому батальйону, який саме готуваввітання зі 100-літнім ювілеєм ся до евакуації. Їм пощастило, 15 січня були з усієї України й що це були фронтовики, котрі закордону. А ще Розалія дуже звикли воювати на передовій, жертовна. Коли отримувала а не в тилу. компенсацію від німецького – До нас поставилися поуряду за Аушвіц (це були немалі людськи, – розповідає пані суми), то казала: «Це гроші на Розалія. – Охоронець, зрозукрові, я їх не хочу». І роздала мівши, хто перед ним (ми були всім, хто просив. Люди це не обстрижені, в тюремних робах забули, тому приходять, цікавіз нашитими зірками), дав нам ляться здоров’ям, пропонують буханку хліба й відвів на кухню, допомогу». де працювали німки. Підійшов Упродовж останніх кількох офіцер років 50-ти, котрий роздесятків років Розалія Філіп питав нас про все, затим якась мала чимало можливостей жінка принесла їжу й теплий виїхати в Німеччину чи Ізраїль, одяг. Вона плакала й примовляоднак вона вирішила залишила: «Сьогодні ви, а завтра ми». тися. Колишня бранка не була Після евакуації батальйону навіть у музеї-меморіалі, поколишні бранки залишилися з будованому на місці Аушвіца, куди неодноразово організовувалися туристичні поїздки. Відвідала лише колишнє гетто біля Будапешта, звідки почалася її жахлива дорога в АушвіцБіркенау. – Жорстоке, нелюдське ставлення есесівців, котрі відзначалися особливою люттю, неможливо забути, – каже пані Розалія. – Однак у мене немає образи за пережите на німецький народ, це дуже хороша нація. Пам’ятаю, коли нас вели на розстріл через Кенігсберг, на кожному розі, на кожнім містку стояли люди з бідонами і, незважаючи на невдоволення охорони, намагалися дати в’язням хліб і ~~Розалія з чоловіком – 1960-ті роки молоко. Після взяття міста раіншими польськими полоненидянські солдати ставилися до ми, котрі працювали в місцевих місцевих мешканців не дуже допоміщиків. Тут Розалія перебре, але я як могла допомагала жила масовані бомбардування їм – працюючи в комендатурі, союзницької авіації, двомісячну оформляла документи, давала битву за Кенігсберг і прихід продукти. Я поважаю людей Червоної армії. Якийсь час дібудь-якої національності, всі вчина перебувала в таборі для вони заслуговують на співчуття переміщених осіб, а затим їй й любов. Тільки сповідуючи ці запропонували роботу перепринципи можна сподіватися, кладача в комендатурі. З прищо пережите нами ніколи не ходом цивільної влади Розалія повториться... працювала в їдальні та Союз Ярослав ГАЛАС утилі, а на Закарпаття змогла Фото автора та з сімейного повернутися лише в 1947 році. альбому Розалії Філіп У рідному селі її чекала приP. S. 27 січня 1945-го радянємна несподіванка – лист від ська армія звільнила в’язнів старшої сестри Піріки, котра Освенцима, й тепер цього дня намагалася дізнатися, чи вив музеї, розташованому на жив хтось із рідних. Виявилося, місці одного з найбільших нащо сестра так само пережила цистських концтаборів, щороку Аушвіц, Штуттгоф і була звільпроводять меморіальні заходи.

6 КарпатАРТ

№3 (4967)

29 січня 2022 року

TT ПРОЄКТ

Віктор МАРУШКА: «У ХРАМАХ БЕЗДОГАННА АКУСТИКА, А ТАКОЖ – ОСОБЛИВО ВДЯЧНА АУДИТОРІЯ»

еред музичних колективів, які готуються стати номінантами на обласну премію імені Д. Задора, – виноградівський народний аматорський оркестр зі своїми «Різдвяними мелодіями оркестру». Мистецьке життя краю неможливо уявити без його яскравих виступів, які прикрашають майже всі культурницькі акції району. Про цей багаторічний проєкт, а також про музичне життя взагалі розмовляємо з художнім керівником та диригентом колективу Віктором Марушкою, членом Національної ліги композиторів, заслуженим працівником культури України.

балансують на межі між музикою небесною і земною, випромінюють лагідну радість. Це чудова робота, яка, без сумніву, стала прикрасою нашої цьогорічної програми. Усі інструментування, переклади та аранжування виконуваних нами музичних творів і колядок створюю сам, адже мушу адаптувати їх під власне бачення, своє переосмислення творів відповідно до наявних у оркестрі інструментів та фахового рівня майстерності виконавців, пропустити їх через свою творчу лабораторію, через серце. Якому репертуару надаєте перевагу? – З роками виробився свій стиль та напрям. Хоч оркестр у нас народних інструментів, та поряд із творами народного спрямування виконуємо і сучасного модерністського, естрадно-джазового, а ще – симфонічну класику, танцювальну музику й із кінофільмів тощо. Всього понад 75 творів. Якісь новинки з’явилися?

~~Оркестр особливо любить виступати у храмах

«ВІДЛУННЯ НАЗДОГАНЯЛО ЗВУК, І НАМ ЗДАВАЛОСЯ, ЩО ВСЕ ЗІРВЕТЬСЯ»

Івановичу, як ~~Вікторе виникла ідея «Різдвяних

мелодій?» – Сам задум проведення новорічно-різдвяних концертів з’явився ще в 1990-х, коли я лише розпочинав свою роботу з оркестром як керівник. Разом із колегами розробляли ідею програми, накопичувався матеріал із інструментувань, перекладів та аранжувань колядок і творів, так чи інакше пов’язаних із новорічно-різдвяним циклом. У той час ця ніша в концертній галузі була ще не зайнята та мало вивчена. Разом із Наталією Сорводі (завуч нашої школи) створили цікавий та доступний для глядача сценарій. Починали ми свої виступи у Виноградівському римо-католицькому костьолі францисканців, який обрали через акустичні дані його старовинної будівлі. Там добра аура, надзвичайна акустика, чудовий зал і прекрасне звучання в ньому. Проте на репетиції спробували грати, коли людей ще не було в церкві, – відлуння наздоганяло звук, і нам здавалося, що все зірветься. Та коли з’явилася публіка – акустика перевершила всі наші сподівання! Розкажіть про ваш оркестр.

– Він з’явився не на голому місці. Під керівництвом моїх попередників Євгена Гудачка, а потім Анатолія Кравця були створені цікаві колективи. Базою для сучасного оркестру став гурт домристів. (На жаль, цей інструмент уже не побутує в нашому краї). Змінювалися склади, й наразі в оркестрі 22 виконавці: замість аматорів-домристів прийшли професіонали високого рівня. Незмінною ведучою та партнером з організаційної складової є Наталія Сорводі. У виступах оркестру бере участь також камерний хор викладачів мистецьких шкіл «Глорія» під керівництвом Світлани Гнетило.

«У МУЗИЦІ Я – ЛЮДИНА ПЕРШОГО ВРАЖЕННЯ» Ви формуєте репер~~Як туар?

– У музиці я – людина першого враження. Тішуся, що вийшов на новий твір, – симфонічну сюїту талановитого львівського композитора Юрія Саєнка «Різдвяні фантазії» та зробив переклад під наш склад оркестру 4 ч. «Темненькая нічка», 5-ї «Христос родився» та 6-ї «Колискова над яслами». У ній звучать мелодії на теми українських колядок, зачаровують глядача казковою прозорістю, неповторною легкістю та насиченістю. Вони абсолютно

– Цього року підготували спільно з хором чудову колядку репресованого й забутого в радянські часи Василя Барвінського «Що то за предиво» для солістки (Світлана Гнетило), хору та оркестру, а також «Десь у моїй пам’яті» Джона Вільямса з кінофільму «Один вдома». Обидва твори стали прем’єрою цьогорічного циклу з чотирьох концертів та заслужили хвилю овацій у вдячного глядача. Також у виконанні хору звучали «Колядка» (В. Гогенко) та хоровий варіант «Щедрика» (М. Леонтович – Д. Едлман). Загалом оркестр підготував оновлену програму з 12-ти творів. Вікторе Івановичу, у яких залах вам приємніше виступати? – Ми з готовністю приходимо і в шкільні аудиторії, і в актові зали, й у виставкові, але віддаємо особливу перевагу храмовим. Тому що там прекрасна акустика й особливо вдячна та уважна аудиторія. Це відчувається порівняно з тими світськими залами, де відбуваються концерти з нагоди якоїсь дати чи події, коли частина глядачів сидить, «бо треба». Загалом, починаючи з 1990-х, було представлено вже 25 циклів концертів «Різдвяні мелодії оркестру» в різних населених пунктах області. 25-й закінчився буквально недавно, 16 січня, у грекокатолицькому храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Виноградові. Запитувала Олександра БЕРЦИК

TT НЕПОГАНО!

НАШІ АЛІНА ПАШ ТА CLOUDLESS

ПРОЙШЛИ У ФІНАЛ НАЦВІДБОРУ НА «ЄВРОБАЧЕННЯ-2022» Всього за можливість представляти Україну на «Євробаченні» боротимуться 8 виконавців, і серед них двоє – пов’язані із Закарпаттям: співачка Аліна Паш родом із Буштина (з піснею «Тіні забутих предків») та гурт Cloudless – із All be alright (колектив позиціонується як київський, але один із учасників, Юрій Каналош, – із нашого краю). Раніше, до речі, серед претендентів був ще й мукачівський гурт «Анця».

Разом із ними у фінал нац відбору на «Євробачення» пройшли Kalush Orchestra, LAUD, Michael Soul, Our Atlantic, ROXOLANA та WELLBOY. Тим часом Аліна Паш звинуватила одного зі своїх конкурентів, групу Kalush, у плагіаті: мовляв, у своїй щедрівці вони скопіювали аранжування її пісні. Дівчину обурило, що гурт використовув звук контрабаса, який максимально схожий на той, який є у неї в Bosorkanya. «Не знаю, як назвати це, – нахабне копіювання або шанобливе запозичення? Навіть тональність

та ж», – заявила Аліна. У Kalush не стали сперечатися й визнали: мелодія схожа. Саундпродюсер Стас Чорний пообіцяв виправити непорозуміння й запевнив, що це вийшло абсолютно випадково. Хто з українських артистів представлятиме Україну на наймасштабнішому пісенному конкурсі – стане відомо12 лютого: фінал національного відбору на «Євробачення-2022» відбудеться у форматі телеконцерту о 19.00 у прямому ефірі суспільного каналу UA:ПЕРШИЙ.

НЗ

TT АНОНС

В УЖГОРОДІ БУДУТЬ СТРІТЕНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ 1 лютого о 18. 30 у барімузеї «Під замком», що на вулиці Ольбрахта, «Гниле яблучко» організовує «Стрітенські вечорниці». У програмі заплановані жива музика на волинці від Олексія Шкуропадського з

Києва, майстер-клас із виготовлення свічки-громниці, який влаштує Катерина Мікла. Будуть і традиційні обряди від Вероніки Вітерець. Вхід лише за наявності сертифіката про вакцинацію або негативного ПЛР-тесту!

TT ДОЗВІЛЛЯ

«БАДІ ХАБ» ДЛЯ ПЕНСІОНЕРІВ

ВІДКРИЛИ У ПРИБОРЖАВСЬКОМУ Фольк-простір діятиме в частині приміщень Приборжавського клубу. Задум щодо відкриття «Баді хабу» реалізований завдяки проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості», що співфінансується ЄС та Британською радою в Україні в партнерстві з ГО «Молодіжна платформа».

«Баді хаб» став ще одним комфортним простором у громаді для організації дозвілля, спілкування та взаємодії людей поважного віку, і не тільки (баді – це від «бабадідо», в той же час buddy – це друзяка, товариш). Усіх присутніх колядками та гостиною зустріла господарка закладу Ольга Кукла, інформує Довжанська ОТГ.

TT ОГЛЯД

ЩО НАШОГО МОЖНА ПОСЛУХАТИ У ВІЛЬНИЙ ЧАС? Ось кілька мукачівських гуртів, які співають так, що захочеться прослухати ще раз. Вони виросли на нашій землі, на Закарпатті, тож про них варто знати! «БЕZ ОБМЕЖЕНЬ» Почнемо з відомих хлопців, яких знає майже вся Україна, але не всі в курсі, що вони народилися в Мукачеві. Гурт уперше дав про себе знати саме тут у вже далекому 1999-му. Відтоді вони випустили 6 альбомів, у одному з них зібрали свої найвідоміші пісні. Майже завжди співають українською, є три пісні російською та одна англійською. Люди називають їх «рок-романтиками», бо ніхто в Україні не співав про кохання в рок-форматі, як вони. В них немає рамок, за які не можна переходити. Їх дуже люблять, тому в «Беz обмежень» є вже чотири нагороди: M1 Music Awards і «Золоту Жар-Птицю» отримали в 2019-му, останню ще раз – через рік, а 2021-го – Yuna. «РОКАШ» або ROCK-H Їхні пісні сподобаються всім, хто обожнює наш закарпатський діалект. Самі музиканти називають його «русинською бесідою», а свій стиль – «підкарпатським роком». Гурт заснований у 2008-му. З того часу вийшли 4 альбоми. На відміну від вищезгаданих колег, які продовжують кар’єру у столиці, вони подорожують Закарпаттям. Напевно, через те, що не всі зрозуміють таку рідну нам говірку. У 2019 році в них вийшов спільний кліп із групою Brevis на пісню «Під дубиною». За основу взята народна пісня, але кожен гурт додав якусь свою атмосферу.

BREVIS Це маленький акапельний вокальний гурт, який теж заснований у Мукачеві (Ви подивіться скільки в нас талантів!). Уперше вони оголосили про себе в 2012-му. Ці семеро дівчат та хлопців не є такими популярними, але їхні пісні – то нова українська музика. В їхньому виконанні вже звучать сотні різноманітних творів, і деякі можна почути тільки в них! За ці роки їм вдалось поєднати різні стилі та створити власний, який дійсно захоплює. Зараз вони подорожують не тільки Україною, а й по всьому світу, щоби більше людей знало про них. На день Незалежності гурт оригінально заспівав гімн України, про це потім іще довго говорили. «АНЦЯ» Колектив заявив про себе 2016-го, його керівником є Віктор Янцо, котрий належить до гурту «Рокаш». Зараз ці молоді дівчата потрапили в національний відбірковий тур Євробачення – захопили всіх яскравою шаленою закарпатською енергетикою! Чому ж співають саме закарпатським діалектом? Ось що сказала Ірина, одна із трьох учасниць: «Ми обрали цю мову, бо нам вона рідна, і тільки нею можемо щиро висловити свої почуття». У 2021-му «Анця» здобула перемогу на Ukrainian Song Project, а буквально минулої п’ятниці, 21 січня, презентувала на своїй сторінці в ютубі пісню, призначену для участі в конкурсі Євробачення, – це зрозуміло з самої назви композиції: Antsya – Bomba (for Eurovision 2022). Підготувала Юліанна СЕВЧ, студентка ЛНУ

27 січня день народження святкувала ужгородка Ангеліна Бланяр. Дорога, мила наша донечко, Твій ювілей, твої 20 років – це прекрасний час розквіту краси, жіночності, час пізнання себе. Бажаємо Тобі щасливої долі, взаємного щастя в любові й безлічі відкриттів. Нехай кожен Твій день буде яскравим і незабутнім. Будь неповторною. Батьки та рідні

НЗ

НАША ІСТОРІЯ 7

№3 (4967)

29 січня 2022 року

TT ДОСЛІДЖЕННЯ

ДОЛГАЇ І ДОВГЕ

ЗАХОПЛЕННЯ ЧУЖИХ ВОЛОДІНЬ ТА ЧВАРИ МІЖ БРАТАМИ

роки тому директор Іршавського історико-краєзнав2 чого музею Андрій Світлинець почав детально вивчати в архівах та джерелах історію села Довге, яке відоме

палацом графів Телекі. Дослідження готував для проєкту Dovhe Castrum Art, і хоч воно досі триває, вже є чимало цікавої інформації. Окремі деталі ми випитали для газети.

Пане Андрію, то коли в історичних документах вперше згадується Довге? – У 1383 році як Госсумезо («Hozyowmezew» в оригіналі) від угорського Hosszumezo, що в перекладі означає «довге поле». Із 1404-го вживається назва Dovha (Dolha). У деяких документах за 1463-й трапляється назва Naghdolha або Nagh Dovha. У другій половині XIII – поч. XIV ст. стартувала «волоська колонізація» гірської і передгірської території сучасного Закарпаття. Волохи, яких витісняли тюркські племена, поступово просувалися на північ і асимілювалися з русинським населенням, яке їх слов’янізує. Водночас початок XIV ст. характеризується феодальною роздрібненістю Угорщини, а відповідно й нашого краю, який тоді входив до її складу. Угорські королі, шукаючи підтримки та опори у дворянському середов ищі, щедро обдаровують підлеглих величезними маєтками, особливо на гірському прикордонні. З одного боку, це була можливість переманити чи схилити феодала на свій бік, а з іншого – дозволяло залюднювати пустинні території. Це сприяло створенню й розвитку великих феодальних маєтків, розширенню площ земель, що оброблялися, активному розвитку ремесел та скотарства у поміщицьких господарствах, бо головним багатством в епоху Середньовіччя була земля. Все це призвело до появи значної кількості нових сільських поселень, особливо в рівнинній та передгірській частині історичного Закарпаття. Тоді й з’явилося Довге? Знаю про братів Довгаїв. – Я вже казав, що в історичних джерелах село вперше згадується у 1383 році. Тоді угорська королева Єлизавета дарує своїм воїнам Яношу, Шандору та Іштвану, синам кенеза (спеціальні люди, котрі вербували охочих і на відведених феодалом землях засновували нові поселення) Станіслава із Лазів, села Броньку, Керецькі, Кушницю, Задня, Довга, Лисичово. На цій території вони збирали п’ятидесятину, з якої половину віддавали в королівську казну. У 1389-му ці троє братів перебралися в Довге й із того часу почали називатися Довгаями. Тоді ж порівну поділили між собою всю отриману територію. Цю інформацію підтверджує й угорський дослідник Ласло Деже, який, спираючись на нечисленні документи, пише: на кінець XIV ст. в Марамороській долині річки Боржави фіксується Приборжавське (Zadnya), Довге (Dolha) Кушниця (Kusnica), Керецькі (Kerezke). Є відомості, що з Довгаями пов’язаний і Корятович? – Наприкінці ХIV ст. угорський король Жигмонд дарує великі ділянки в долині Латориці й Боржави подільському князю Федору Корятовичу та його брату Василю. Ті роздаровують частину земель своїм родичам та вірним воїнам. Відомо, що 1398-го згадані князі звертаються до короля з проханням формально підтвердити дарування кількох сіл зі своїх маєтків у долині Боржави на користь Станіслава та його братів Івана, Петра, Георгія і Богдана з Довгого. Справа, видно, затяглася, бо в 1409-му Ф. Корятович повторно видає документ про дарування села родині Довгаїв за військові заслуги. Тоді ж Довге внесли в загальний дер-

жавний реєстр. Ця королівська грамота на право володіння дозволила Довгаям піднятися із стану кенезів до нямешів (чи немеші – дрібні дворяни, шляхта в Угорському королівстві). Цікава грамота від 5 лютого 1404 р., видана королем Сигизмундом у Кошицях, якою він дарує Станіславу, Івану, Георгію та Богдану de Hozywmezew (із Довгого Поля) частину володінь їхнього дядька Олександра і Степана, котрі повстали проти короля, тоді як брати в бандеріумі (військовий загін) князя Федора залишилися вірними королю. Саме починаючи з 1404-го ціла родина починає писатися за назвою осередку їхніх володінь – «де Долго» (з Довгого), тобто Довгаями (Долгої). Це правда, що Довгаї відбирали чуже майно? – Так. Ставши власниками навколишніх територій, вони поступово починають насильно відбирати частину майна, що належало іншим дворянам. Тому були численні скарги й суди. Зокрема документ від 20 лютого 1410 р., складений у м. Лампертсас (сучасне Берегово), говорить: «… доводимо до вашого відома, що на наші загальні збори дворян комітату Берег прибула дворянка, яку звуть Маргарита з Довгого, яку колись залишив без допомоги Стефан, що його називають «воєвода» з Довгого. Вона попередньо мала половину володінь, про що публічно заявлялося, та була якимось чином позбавлена своїх прав із сторони Станіслава, Богдана й Георгія з того ж села Довге, і це вже восьмий раз за рік вони самовільно приєднали до своїх володінь майно, прибутки й господарський інвентар, а потім і частину самих володінь, що знаходилися у селах Довге та Заднє. Порушники не мають права самовільно подвоювати розміри своїх володінь або приєднувати до них будь-яку частину в тому ж селі Довгому, за винятком смерті власника, але це має бути зроблено лише на законній основі й закріплено відповідними постановами…». І хоча судова ухвала заборонила Довгаям привласнювати чуже майно, але остаточно це питання так і не вирішилося. Ще один документ датований 27 червня 1410 року, коли король Сигизмунд (Жигмонд) на прохання березького ішпана князя Федора (Корятовича) знову віддає у володіння села Довге і Шаркадь (нині с. Горбок) синам Яноша Довгая, котрі забули підтвердити дарчу грамоту на володіння, тож усе їхнє майно автоматично повернулося у власність короля. У 1411-му родина Довгаїв отримує від короля документ на право володіння низкою сіл: Розавлю (в Румунії), Шайов, Сурдок, Петрову, Мордіні, Оросфалу (пізніше Феделешивці, тепер с. Крите Мукачівського р-ну), Руську Поляну і Когню. Після цього загальна кількість земель перевищила 200 тисяч угрів (угор, або гольд = 0,432 га). Наступного року до своїх володінь вони приєднали село Макарово (нині Макарьово), Іршаву, Карасло (Гребля), Комлуш (Хмільник) та інші. Велику роль у цих розширеннях відіграло насильство. Один із дослідників Мараморощини пише: «У XV ст. Довгаї всіх перевищили у насильствах, вміючи збройно і самовправно захоплювати маєтки інших нямешів. Не було ні одного десятиліття в XV столітті, коли б вони не зробили якогось насильства…». Згадане судове рішення загальних дворянських зборів у м.

в майбутньому істотно вплинула на історичний та культурний розвиток всього мінірегіону, більш відомого зараз як Верховина. Розкажіть про походження назви села Заднє, яке згадувалося. – Маємо документ, який спростовує народний переказ про походження назви с. Заднє (тепер Приборжавське) від того, що воно було останнє в Марамороському комітаті. Село вже існувало й мало назву «Задня» майже за 70 років до того, як було включене до складу Mараморощини. До речі, старожили Приборжавського згадували, що за переказами перше дерев’яне укріплення Довгаїв було в Задньому. Але після того, як було спалене, вони збудували нове в Довгому. Історичні документи свідчать, що у 1460 році угорський король Матяш дозволяє своєму вірному слузі Амбрушу Довгаю, який відзначився у війні проти турків за часів правління Яноша Гуняді, побудувати в Довгому кам’яний будинок (domum lapideam). Але натомість той зводить кам’яне укріплення. Де воно знаходилося, можна лише припускати, але більшість дослідників сходяться на думці, що в районі старого цвинтаря, у центральній частині села біля річки Боржави (Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. угорський військовий інженер Шош Елемер займався описом фортець і бойових укріплень на території нашого краю. Побував і в Довгому та зробив висновок, що замок Довгаїв спорудили на невеликому острові в місці злиття Боржави та її притоки Свинки). Які були кордони маєтностей родини Довгаїв? – У 1463-му за наказом короля державна комісія провела черговий їх опис, обмір та затвердження. Того ж року Амбруш Довгай отримує від короля ще й остаточне офіційне підтвердження на володіння селами Кушниця й Керецьки, які він отримав взамін Шаркаді та Макарова, відданих у власність Мукачівського замку. Та незабаром войовничий Амбруш знову показав, що для нього закони не існують. Внаслідок якогось невідомого конфлікту він утопив у Тисі одного зі своїх родичів Ґергеша Сарвасої. Судовий документ свідчить, що у 1465-му за скоєний злочин Амбруш втрачає у Матяша довіру, той своїм указом відібрав у нього велику кількість худоби, а землі та всі населені пункти, що знаходилися у Боржавській долині, перейшли у власність Ержебет Сіладі – матері короля. Спроби повернути їх силою закінчилися невдачею. Коли згадується «castellum Dolha»? – Зараз до цього дійдемо. Окремі історики пишуть, що за Довгая кілька разів перед королем клопотала сама королева, й через деякий час Матяш пробачив Довгаю вбивство. 1471-го у власності Довгаїв згадується «castellum Dolha», тобто «фортеця Долга» – у грамоті від 18 вересня 1471 р., де йдеться, що за рішенням Національних зборів Угорщини фортеця має бути зруйнована протягом 25 днів. Деталі справи знаходимо і в історика Тиводара Легоцького, згадується, що це «покарання за невірність». Чи виконали вирок – невідомо, можливо навіть, що «руйнацію» провели тільки на папері. Вже наступного року король Матяш скасовує свій попередній указ, і Амбруш та його сини знову отримують у володіння половину Довгого та низку маєтків у долині Боржави. Але не пройшло й кількох років, як Довгаї знову почали захоплювати майно інших дворян… Розмовляла Оксана ШТЕФАНЬО Ілюстрації надані А. Світлинцем

~~Родовий герб Довгаїв з гербівника та його сучасна кольорова реконструкція на основі історичного блазонування Лампертсас від лютого-1410 категорично заборонило Довгаям привласнювати чуже майно, але вже в 1416-му вони знову поширюють свій вплив на с. Задній, і це викликає нові судові тяганини між дворянами – власниками земель та майна на території поселення. Тоді сини Iвана Довгая пишуть прохання на ім’я короля Угорщини Жигмонда про визнання їх законними спадкоємцями села. Один із них побував у Будапешті, й суперечка вирішилася на їхню користь. Грамота від 30 листопада 1417 р. свідчить: «Наказую названим дворянам Станіславу, Івану, Георгію і Богдану, синам Івана з Довгого, вступити (як цього вимагає закон) у спільне володіння селом, яке зветься Довге, а також передати їм спільне право збирати податки. Також приєднати до названого села Довге (у майно) розташовані недалеко полонину Кук і село Задній, а також село, що зветься Шаркадь (Тепер Горбок – Авт.) і річку, що зветься Романпоток, які розташовані у Березькому комітаті і знаходяться під його юрисдикцією. Зробити, як і в інших випадках і як цього вимагає закон, письмовий запис про наші нові дарування… Наша людина повинна, згідно закону, прибути на місце та оголосити про загальні розміри володінь та податків, запросити власників для спільного погодження, а після того оголосити про те, що вони вступають у спільне володіння і управління вище названими селами, якщо немає ніяких заперечень…». Цікаво, що не чекаючи королівського рішення на право законного володіння вищеназваним майном, Янош Довгай споруджує в селі дерев’яну церкву та самовільно будує дерев’яне укріплення (замок), яке обнесли земляними валами та ровом. Наступного року один із Довгаїв, Богдан, вчергове захоплює майно інших дворян. Комісію, яка прибула, щоб розібратися у проблемі, зустрів вороже налаштований Юрій Довгай . Слуги з луків обстріляли комісію, і якби ті не втекли, їх би вбили. Цього разу реакція короля не забарилася: Богдана покарали тимчасовою конфіскацією усіх маєтків і земель на користь короля. Це засвідчив документ, датований 27 вересня 1418 р., складений королівськими урядниками. Для нас він цікавий тим, що збереглися описи тодішніх сіл. Деталізуйте, що цікавого? – Зокрема в маєтку Довге налічувалися 23 двори кріпосних селян, 2 садиби нямешів (вільні дворяни), одна русинська дерев’яна каплиця з цвинтарем та місцем поховань, митниця (пункт збору податків), млин на одне колесо на потоці Свинка, який ніколи не пересихає. У с. Задній – 12 дворів кріпосних селян, земля під ораницею, косовиця, ліси, луки гірські та альпійські на віддалі 10 плугів.

Крім того, був водяний млин на потоці Бистрий, а тодішні сільські землі налічували 15 000 гольдів (близько 7 500 га). Вже в той час у районі гори Діл згадується «вапнярка», що належала Богдану Довгаю, тощо. Між братами знову почалася боротьба за те, хто стане власником помість. Лише у 1420-му вони уклали договір примирення. Згідно з ним Станіслав отримує с. Довге і його нащадки почали писатися Довгаями; Іван поселився в Леординові, його діти отримали прізвище Леординаї, або Урда; Петро на той час уже помер; Георгій став кастеляном замку Хуст, а молодший брат Богдан осів у с. Петрово, його нащадки стали Петроваї. На цьому чвари між ними припинилися? – Ні, між Довгаями і надалі триває боротьба за землі та майно сіл у долині річки Боржава. Свідченням цьому є документ від 1 серпня 1427го: «… повідомляємо про те, що вище згаданий Станіслав, син Івана з Довгого, з одної сторони, а з другої його рідні брати Іван та Богдан, були викликані сюди і в присутності благородних дворян Станіслав добровільно признався нам, що тепер, а також і в минулому, самовільно обклав надмірними роботами, службами, поборами й податками населення сіл.., тому повинен повернути братам Івану і Богдану з Довгого… в повному обсязі всі роботи, повинності й податки, які взяв із поселень Шаркадь і Романпоток.., а також частину села Заднє, а також половину чудової ділянки дубового лісу, що граничить із селом. Ці володіння мають бути передані Станіславом із Довгого своїм братам і їхнім спільним спадкоємцям у нероздільну власність і в майбутньому вони не можуть бути її позбавлені…». Що далі кажуть архівні джерела? – У 1452-му до влади прийшов новий король Угорщини – Ласло V (Ладислав). Амбруш Довгай, тодішній ішпан Марамороського комітату та власник сіл у Боржавській долині, що адміністративно відносилися до Березького комітату, подав прохання про об’єднання своїх земель в одному комітаті. За ініціативою Яноша Гуняді король підтверджує право на володіння селом за родиною Довгаїв, а також переводить боржавські села до іншого комітату. Грамота свідчить: «1454 pік. 12 лютого. Буда. Ласло V Михайлу і Амбрушу Довгаям, за вiрність королю, вилучає села Довгое, Задня, Керецьки, Кушниця, Броньку з жупи Берег, куди належали доти, і віддає їх до Марамороської для легшого господарювання». Таким чином низка сіл у верхів’ї Боржави опиняються у складі гірського Марамороського комітату з центром у МараморошСігеті. Ця, на перший погляд, незначна адміністративна зміна

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК 31 СІЧНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 00:00 Новини. 08:10 Д / ц «Девід Рокко. Індія на смак». 09:05 Т/с «Вигнанці». 10:05 Д/ц «Епоха великих котів». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 UA:Фольк. Спогади. 15:10, 2 1 : 3 0 , 0 0 : 2 5 Спорт. 15:20 Концерт. Квартет Гетьман. 16:20 Д/с «Особливий загін. Супер - чуття». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/с «Дикі тварини». 20:00 Д/ц «Африка. Звір на звіра». 21:45 «Зворотний відлік». 23:30 Перша шпальта. 00:40 Т / с « І с т о р і ї Шерлока Холмса».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30, 22:55 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 1 0 : 2 0 « Ж и т т я відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп - 6». 17:10 Х/ф «Крила кохання». 20:35 Х/ф «Папік». 21:50 Х/ф «Дім Бобринських». 23:05 Х/ф «Чотири кімнати».

ВІВТОРОК 1 ЛЮТОГО

08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 23:30 Новини. 08:10 Д/ц «Девід Рокко. Індія на смак». 09:05 Т/с «Вигнанці». 10:05 Д/ц «Епоха великих котів». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 Країна пісень. 15:10, 21:40, 00:05 Спорт. 15:20 Концерт. Арсен Мірзоян. 16:30 Д/с «Боротьба за виживання». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/с «Дикі тварини». 20:00 Д/ц «Африка. Звір на звіра». 21:55 Полюси. 23:00 Бігус Інфо. 00:25 Т / с « І с т о р і ї Шерлока Холмса».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30, 22:50 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп - 6». 17:10 Х/ф «Крила кохання». 20:35 Х/ф «Папік». 21:45 Х/ф «Дім Бобринських». 23:00 Х/ф «Убити Білла».

08:00, 09:00, 12:00 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом».

08:00, 09:00, 12:00 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:05, 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 12:25 Х/ф «Махнемось тілами». 14:15, 15:10 Речдок. 16:05 «Чекай на мене. Україна». 17:40 «Новини». 20:00 «Подробиці». 21:00 Т/с «Провінціал». 22:00 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Підозри містера Вічера». 09:25 Т/с «Мерлін». 12:10 Х/ф «Готель Артеміда». 14:05 Х / ф « Т е м н а Вежа». 15:55, 20:00 «Хто зверху?». 17:55 Т/с «Будиночок на щастя». 22:00 Х/ф «Парочка копів». 00:10 Х/ф «Донька Вовка».

08:15, 17:10 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:00 Підсумки тижня з Анною Мірошниченко. 10:10, 16:10, 23:15 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10, 14:10, 15:30 Час «Ч». 17:30 Лінійка художніх фільмів. 19:40 «5 копійок». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Апокаліпсис».

08:45 Факти. Ранок. 09:10, 19:20 Надзвичайні новини. 10:00 «Корисна прогр.». 11:00 «Інше життя». 12:25 Х/ф «Близнючки». 14:30, 15:25, 16:25 Речдок. 17:40 «Новини». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Т/с «Провінціал». 22:00 Слідство вели... 23:45 Х/ф «Перемагаючи час».

09:20 Т/с «Мерлін». 12:10 «Діти проти зірок». 13:45 Х/ф «Смертельний лабіринт». 15:45, 20:00 «Хто зверху?». 17:45 Т/с «Будиночок на щастя». 22:05 Х/ф «Армагеддон».

08:15, 17:10 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:30 Д/с «Найекстремальніший». 10:10, 16:10, 23:15 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10, 14:10, 15:30 Час «Ч». 17:30, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 19:40 «Дійові особи». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Апокаліпсис».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 Прихована небезпека. 11:20, 13:15 Х/ф «Двійник». 12:45, 15:45 Факти. День. 14:00, 16:25, 22:40 Т/с «Нюхач». 16:35, 21:25 Т/с «Пес». 17:50 Т/с «Коп з минулого». 18:45, 21:05 Факти. Вечір.

10:15 Х/ф «Два стволи». 12:30, 13:15, 16:20 Т/с «Коп з минулого». 12:45, 15:45, 18:45 Факти. День. 20:20 Прихована небезпека. 21:05 Факти. Вечір. 21:25 Т/с «Пес». 22:45 Свобода слова. 00:00 Х/ф «Арена».

11:30, 1 4 : 3 0 , 1 7 : 3 0 , 22:00 «Вікна-Новини». 11:50, 1 4 : 5 0 , 2 0 : 1 5 , 22:50 Т/с «Папаньки». 18:10 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 23:05 Т/с «Доньки матері».

08:00, 10:40 «Моя правда». 08:50, 0 9 : 3 0 « М у л ь тфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:50 «Зіркові долі». 11:30 Х/ф «Загін особливого призначення». 12:50 Х/ф «Остання справа Ламарки». 14:50 Х/ф «Король говорить». 17:00, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:00 Т/с «Пуаро». 21:00 Т / с « Д о к т о р Блейк».

09:05 Х/ф «Беремо все на себе». 10:35 Т/с «Коломбо». 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 13:00, 18:00 «Випадковий свідок». 14:10, 21:15 Менталіст. 15:50, 17:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 23:00 Т/с «Ганнібал». 00:45 Х / ф « Н і ч н а бригада». 20:20 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 00:35 Х/ф «Примарний шторм».

08:55, 11:50 Битва екстрасенсів. 11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 13:10, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:45, 18:05 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Папаньки». 23:05 Т/с «Доньки матері».

08:00, 10:30 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 11:20 Х/ф «Розмах крил». 13:00 Х/ф «Собор Паризької Богоматері». 15:10 Х/ф «Таємниця Бургундського двору». 17:10, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Пуаро». 21:00 Т/с «Доктор Блейк».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Вантаж без маркування». 10:50 Т/с «Коломбо». 13:00, 18:00 «Випадковий свідок». 14:10, 21:15 Менталіст. 15:50, 17:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 23:00 Т/с «Ганнібал». 00:45 «Легенди карного розшуку».

08:05 Х/ф «Останній замок». 10:50 Т/с «Звонар». 12:50 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали.

10:40 Х/ф «Важка мішень». 12:40 Х/ф «П-ятий вимір». 14:50 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Гроші 2022». 20:20, 00:05 Т/с «Звонар-2». 23:45 «Дубинізми». 08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 10:20 Т/с «Я ніколи не плачу». 14:30, 15:30 Т/с «Водна поліція». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Надія». 23:10 Т/с «Розколоті сни».

09:00 Страх у твоєму домі. 09:55 Речовий доказ. 11:05 Таємниці глибин з Джеремі Вейдом. 12:05 Містична Україна. 12:55 Заборонена історія. 13:55 Божевільний світ. 14:55 Довідник дикої природи. 15:55 Еволюція зброї. 16:55, 23:40 Як влаштований Всесвіт. 17:55 Крила війни. 18:55 Прихована реальність. 19:50, 22:40 Шукачі неприємностей. 20:50 Глобальна наука. 21:50 Герої будівельного майданчика. 00:40 Мисливці на нацистів. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 18:15 18:50 19:25 20:20 00:30

«Спецкор». «Джедаі». «Джедаі 2021». Т/с «Звонар-2». Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 11:15 Історія одного злочину. 14:30, 15:30 Т/с «Водна поліція». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Надія». 23:10 Т/с «Розколоті сни».

13:55, 14:20, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:33 «Ти - вдома». 16:33 «Планета 22». 17:33 «Угорські фермери». 18:33 «Шанс». 18:50, 19:45, 20:03 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Якщо нам дозволять». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 21:00 «Exatlon Hungary: All Star». 23:30 Шоу «Піраміда». 13:05 Т/с «Жінка». 15:10, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 16:30 Т/с «Полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:15 Новини. 19:55 «Фокус». 22:10 Т / с « Г о т е л ь Маргарет». 23:50 «Легенди живуть із нами». 00:25 Т / с « М і с ц е злочину: НьюЙорк».

TV JOJ 09:30 «Судові справи». 10:30, 18:50 «Без серветки». 11:40 «Неймовірне перетворення 3». 12:30 «Мисливці островів», 11/22. 13:00, 18:00 Новини. 13:30 «Суперзірка». 18:33 «Угорські фермери». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Якщо нам дозволять». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 21:00 « E x a t l o n Hungary»: All Star». 23:30 Шоу «Піраміда».

12:50 Т/с «Жінка». 13:50, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 15:10, 22:10 Т/с «Готель Маргарет». 16:30 Т/с «Полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:15 Новини. 19:55 «Фокус». 23:50 «Поза домом». 00:25 Х/ф «Пірати Карибського моря: Помста Салазара».

TV JOJ 09:30 «Судові справи». 10:30, 18:50 «Без серветки». 11:40 «Неймовірне перетворення 3». 12:30 «Мисливці островів», 17/22. 13:00, 18:00 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:40, 21:35 Т/с «Лікарня». 14:50 «Шопінгомани». 16:00 «Звана вечеря». 17:00 Т/с «Я мама». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода.

13:50, 21:35 Т/с «Кордон». 14:50 «Шопінгомани». 16:00 «Звана вечеря». 17:00 Т/с «Я мама». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 22:40, 23:50 «Інкогніто». 00:50 Новини тижня «Сім». 10:05, 17:55 Т/с «Гірський лікар 14». 10:50 Т/с «Східний парк». 11:50, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 14:50 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Кандіс Ренуар 7». 16:30 Т/с «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Дивовижні сади. 20:45 Новини та коментарі. 21:00 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Справа Колліні». 23:35 Т/ж «Репортери». 00:10 Нічні новини. 00:20 Т / с « Д о к т о р Мартін». 09:30 Т/ж «Від витоків». 10:00 Міжнародні новини. 10:05 Д/с «Портрет особистості: Вероніка Дуцакова». 10:15, 17:30 Т/ж «Життя в регіонах». 10:55 Т е л е к л у б д л я людей із вадами слуху. 11:25 Т/ф «Глибина різкості». 12:35, 19:30 М/с. 13:00 «Жива панорама». 13:15 «Велоподорожі». 13:25 «Орієнтація». 22:40 «Важке життя мільйонерів: родина Гейссенів». 23:45 Т/с «Кістки 12». 00:45 «Авіакатастрофи».

10:05, 17:55 Т/с «Гірський лікар 14». 10:50 Т/с «Східний парк». 11:50, 18:40 «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 14:55 Д/с «Життя словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Кандіс Ренуар 7». 16:30 Т/с «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Д/с «Світ з висоти пташиного польоту 3». 20:45 Новини та коментарі. 21:00 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Т/с «Повернення у Прованс». 23:00 «Гроші». 23:25 Нічні новини. 23:35 Х/ф «Філармонія».

09:05 Русинський т/ж. 09:30 Т/ж «Від витоків». 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 Т/ж «Життя в регіонах». 10:55 Прогр. «З вами вдома». 11:25 Т/ф «Справа поручика Зіборна». 12:55, 19:30 М/с. 13:10 «Жива панорама». 13:25 «Велоподорожі». 13:40 Д/ф «Мокрадь». 14:30 «Експеримент». 15:05 Д/ф «Мон СенМішель». 16:00 Д/с «Промислові споруди Словаччини: Зброярня в Дубліці».

13:50 «Ангели-охоронці». 14:15 «Покоління». 14:45 «Гроші». 15:15 Д/с «Історія Європи». 17:00 Д/с «Дива дикого світу». 18:10 Новини з регіонів. 18:30 « Ф е р м е р с ь к е ревю». 18:55 Т/ж «Галялі». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/ф «Промислові споруди Словаччини: Зброярня в Дубріці». 21:40 Д/ф «Мон СенМішель». 22:35 «Експеримент». 23:05 Х/ф «Сільвіо та інші 2».

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:35 М/ф «Дуда і Дада». 09:00, 10:00, 13:00 На часі. 09:15, 1 0 : 1 5 , 1 3 : 1 5 , 17:00, 19:50 Д/ф. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мистецький вимір. 12:05 «Улюблена географія». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т / с « С е л ф рідж». 16:00 Мій тиждень. 16:25 Євромах. 19:30, 20:30 Деталі. 21:00 «З вірою в житті». 21:25 «З дитиною та про дітей». 21:50 «Затерті історії». 22:30 З тижня на тиждень. 22:55 «Карта». 23:20 «Постаті». 23:45 «Ти вдома». 16:30 Д/с «Дизайн будинку». 16:40 Д/с «Портрет особистості: Штефан Светко». 17:00 Д/с «Дива дикого світу». 18:30 Т/ж споживачів. 18:35 «Автосалон». 19:00 Т/ж «ВАТ». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/ф «Каталог Герінга». 22:05 Д/ф «Сірі еміненції історії». 23:00 Дискусійна прогр. з Гавраном. 00:10 Д/ф «Сім гріхів цивілізації».

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Дуда і Дада». 08:40 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Мій тиждень. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Лісовими стежками». 12:30 «Академія кожного». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т / с « С е л ф рідж». 16:00 Роман Сов’як - у мережі. 16:35 Завтра-сьогодні. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:00 Духовна година. 22:30 «З дитиною та про дітей». 23:00 «П’ять континентів». 23:25 «Ангел гастрономії».

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 2 ЛЮТОГО

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:30 Новини. 08:10 Д / ц « Д е в і д Рокко. Індія на смак». 09:05 Т/с «Вигнанці». 10:05 Д/ц «Епоха великих котів». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 Країна пісень. 15:10, 2 1 : 4 0 , 0 0 : 0 5 Спорт. 15:20 Концерт «Твоя музика. Тетяна Піскарьова». 16:30 Д/с «Боротьба за виживання». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/с «Дикі тварини». 20:00 Д/ц «Африка. Звір на звіра». 21:55 Полюси. 23:00 Перша шпальта. 00:25 Т/с «Історії Шерлока Холмса».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30, 22:55 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп - 6». 17:10 Х/ф «Крила кохання». 20:35 Х/ф «Папік». 21:50 Х/ф «Дім Бобринських». 23:05 Х /ф « Уби т и Білла 2».

ЧЕТВЕР 3 ЛЮТОГО

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 15:00, 18:00, 21:00, 23:30 Новини. 08:10 Д / ц « Д е в і д Рокко. Італія на смак». 09:05 Т/с «Вигнанці». 11:00 Прозоро: про соціальне. 12:00, 1 8 : 2 0 «Полюдськи». 13:10 Прозоро: про актуальне. 14:00 Країна пісень. 15:10, 2 1 : 4 0 , 0 0 : 0 5 Спорт. 15:20 Концерт «Твоя музика. Анатолій Матвійчук». 16:30 Д/с «Боротьба за виживання». 17:00 Прозоро: про головне. 19:10 Д/с «Дикі тварини». 20:00 Д/ц «Африка. Звір на звіра». 21:55 Полюси. 23:00 Схеми. Корупція в деталях. 00:25 Т/с «Історії Шерлока Холмса». 08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30, 00:45 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп - 6». 17:10 Х/ф «Крила кохання». 20:30 Х/ф «Папік». 21:45 Право на владу. 00:55 Х/ф «Закону тут не місце». 08:00, 09:00, 12:00 Новини.

08:00, 09:00, 12:00 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00 « К о р и с н а прогр.». 11:00 «Інше життя». 12:25 Х/ф «Чоловік нарозхват». 14:30, 15:30, 16:25 Речдок. 17:40 «Новини». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Т/с «Провінціал». 22:00 Слідство вели... 23:50 Х/ф «Неможливе». 09:20 Т/с «Мерлін». 12:00 «Діти проти зірок». 13:40 Х/ф «Нерв». 15:40, 20:00 «Хто зверху?». 17:45 Т/с «Будиночок на щастя». 22:00 Х/ф «Останній бойскаут». 00:10 Х/ф «Прокляття». 08:15, 17:10 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:30 Д/с «Найекстремальніший». 10:10, 16:10, 23:15 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10, 14:10, 15:30 Час «Ч». 17:30 Лінійка художніх фільмів. 19:40 «Велика політика». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Апокаліпсис». 08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00 « К о р и с н а прогр.». 11:00 «Інше життя». 12:25 Х/ф «Ласкаво просимо на борт». 14:25, 15:25, 16:25 Речдок. 17:40 «Новини». 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00 Т/с «Провінціал». 22:00 Слідство вели... 23:45 Х/ф «Викрадення». 09:55 Т/с «Мерлін». 11:50 «Діти проти зірок». 13:20 Х/ф «Дорога хаосу». 15:30, 20:00 «Хто зверху?». 17:40 Т/с «Будиночок на щастя». 22:00 Х/ф «Погана компанія». 00:30 Х/ф «Прокляття Анабель».

08:15, 1 7 : 1 0 Д/с «Спецназ: ближній бій». 09:30 Д/с «Найекстремальніший». 10:10, 23:15 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10, 14:10, 15:30 Час «Ч». 16:10 Таємниці війни. 17:30, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 19:40 «Прямим текстом з Юрієм Луценком». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Апокаліпсис».

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10 С е к р е т н и й фронт. 11:45, 1 3 : 1 5 Х/ф «С.В.О.Т.: Пе-

10:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона. 11:40, 13:25 Х/ф «Пацієнт Зеро». 12:45, 1 5 :4 5 Ф а к т и . День. 13:55, 16:20, 22:50 Т/с «Нюхач». 16:35, 2 1 : 2 5 Т/с «Пес». 17:45 Т/с «Коп з минулого». 18:45, 21:05 Факти. Вечір. 20:20 С е к р е т н и й фронт. 00:45 Х/ф «Фортеця-2: Повернення». 08:45, 11:50 Битва екстрасенсів. 11:30, 1 4 : 3 0 , 1 7 : 3 0 , 22:00 «Вікна-Новини». 13:10, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:45, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Папаньки». 23:05 Т/с «Доньки матері». 08:00 08:50 09:00 09:30 10:10 11:00

Моя правда. «Мультфільм». «Телемагазин». «Зіркові долі». «Моя правда». Х/ф «Капітан Немо». 14:50, 21:00 Т/с «Доктор Блейк». 17:10, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Пуаро». 08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Акселератка». 10:45 Т/с «Коломбо». 13:00, 18:00 «Випадковий свідок». 14:10, 21:15 Менталіст. 15:50, 17:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 23:00 Т/с «Ганнібал».

12:45, 14:00, 16:40, 17:45 18:45, 20:20 00:45

рехресний вогонь». 15:45 Факти. День. 16:25, 22:40 Т/с «Нюхач». 21:25 Т/с «Пес». Т/с «Коп з минулого». 21:05 Факти. Вечір. Анти-зомбі. Х/ф «Втеча задля порятунку».

08:40, 11:50 Битва екстрасенсів. 11:30, 1 4 : 3 0 , 1 7 : 3 0 , 22:00 «ВікнаНовини». 13:10, 14:50 Т/с «Сліпа». 15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід». 19:05 «Супербабуся». 20:15, 22:50 Т/с «Папаньки». 23:05 Т/с «Доньки матері».

08:00, 10:10 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 11:00 Х/ф «Якщо є вітрила». 12:20 Х/ф «Секретний фарватер». 14:50, 21:00 Т/с «Доктор Блейк». 17:10, 23:20 Т/с «Суто англійські вбивства». 19:10 Т/с «Пуаро».

08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок». 09:00 Х/ф «Прощальна гастроль «Артиста». 10:40 Т/с «Коломбо». 13:00 «Випадковий свідок». 14:10, 21:15 Менталіст. 15:50, 17:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі». 18:00 « В и п а д к о в и й свідок. Навколо світу».

00:45 «Легенди карного розшуку». 08:15 Х/ф «Безодня». 11:50 Т/с «Звонар». 13:50, 19:25 «Загублений світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 20:15 Т/с «Звонар-2». 00:20 Т/с «CSI: Місце злочину». 08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 11:15 Історія одного злочину. 14:30, 15:30, 17:00 Т/с «Водна поліція». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Надія». 23:10 Т/с «Розколоті сни».

09:00 Страх у твоєму домі. 10:15 Речовий доказ. 11:25, 21:50 Герої будівельного майданчика. 12:20 Містична Україна. 13:15 Заборонена історія. 14:10 Божевільний світ. 15:05 Довідник дикої природи. 16:05 Еволюція зброї. 17:05, 23:40 Як влаштований Всесвіт. 18:00 Крила війни. 19:00 Прихована реальність. 19:50, 22:40 Шукачі неприємностей. 20:50 Глобальна наука. 00:40 Мисливці на нацистів. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 23:00 Т / с « Г а н н і бал». 00:40 «Легенди карного розшуку». 08:15 Х/ф «3 дні на вбивство». 10:50 Т/с «Звонар». 12:50 « З а г у б л е н и й світ». 17:55 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «Джедаі». 19:25 «Воїни доріг» 1. 20:15 Т / с «Звонар-2». 00:25 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 11:15 Історія одного злочину. 14:30, 15:30, 17:00 Т/с «Водна поліція». 20:10 «Говорить Україна». 21:00 Т/с «Надія». 23:10 Слідами аграрних баронів. 23:50 Т/с «Розколоті сни».

09:00 Страх у твоєму домі. 10:10 Речовий доказ. 11:20, 21:50 Герої будівельного майданчика. 12:15 Містична Україна. 13:15 Заборонена історія. 14:10 Б о ж е в і л ь н и й світ. 15:05 Довідник дикої природи. 16:05, 20:50 Глобальна наука. 17:05, 23:40 Як влаштований Всесвіт. 18:05 Крила війни. 19:05 Прихована реальність. 19:55, 22:40 Шукачі неприємностей. 00:40 Мисливці на нацистів.

13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:33 «Карпатський басейн». 16:33 «Шанс». 17:33 «Сума». 18:33 «Світ». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Якщо нам дозволять». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 21:00 « E x a t l o n Hungary»: All Star». 23:30 Шоу «Піраміда». 12:50 Т/с «Жінка». 13:50, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 15:10, 22:10 Т/с «Готель Маргарет». 16:30 Т/с «Полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:15 Новини. 19:55 «Фокус». 23:50 Т / с « М і с ц е злочину: НьюЙорк».

TV JOJ 09:30 «Судові справи». 10:30, 18:50, 00:40 «Без серветки». 11:40 «Неймовірне перетворення 3». 12:30 «Мисливці островів», 18/22.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень». 14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 1 9 : 0 0 , 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:33 «Шанс». 16:33 Т/ж ЄС. 17:33 «Планета 22». 18:33 «Сім’я 2022». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 21:30 «48 хвилин». 22:30 Новини світу. 22:40, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі». 13:30 Т/с «Техаський рейнджер». 14:30 Т/с «Спадкоємці дель Монте». 15:35 Т/с «Якщо нам дозволять». 16:40 Т/с «Дочка посла». 17:45 Т/с «Одного разу в Чукурові». 19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 21:00 « E x a t l o n Hungary»: All Star». 23:30 Шоу «Піраміда». 12:50 Т/с «Жінка». 13:50, 21:00 Т/с «Хрещена мати». 15:10, 22:10 Т/с «Готель Маргарет». 16:30 Т/с «Полум’я». 17:40 Т/с «Постукай у мої двері». 19:00, 23:15 Новини. 19:55 «Фокус». 23:50 Т / с « М і с ц е злочину: НьюЙорк». 00:50 Т/с «Місце злочину: Маямі».

TV JOJ 09:30 «Судові справи». 10:30, 18:50 «Без серветки».

13:00, 18:00 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50, 21:35 Т/с «Кордон». 14:50 «Шопінгомани». 16:00 «Звана вечеря». 17:00 Т/с «Я мама». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 22:40 «Важке життя мільйонерів: родина Гейссенів». 23:35 «Сім»: новини тижня. 10:05, 17:55 Т/с «Гірський лікар 14». 10:50 Т/с «Східний парк». 11:50, 18:40 «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 14:55 Д / с « Ж и т т я словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Кандіс Ренуар 7». 16:25 Т/с «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Дивовижні сади. 20:45 Новини та коментарі. 21:00 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Х/ф «Вбивства в провінції Олерон». 23:10 Нічні новини. 23:15 Лотерея. 23:20 Х/ф «Загублений у Марселі». 00:50 Т/с «Повернення у Прованс». 09:05 Угорський т/ж. 09:30 Т/ж «Лабода». 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 Т/ж «Життя в регіонах». 10:55 Прогр. «З вами вдома». 11:25 Т/ф «Край світу Стамбул». 12:35, 19:30 М/с. 13:00 «Жива панорама». 11:40 «Неймовірне перетворення 3». 12:30 «Мисливці островів», 19/22. 13:00, 18:00 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:50, 21:35 Т/с «Лікарня». 14:55 «Шопінгомани». 16:00 «Звана вечеря». 17:00 Т/с «Я мама». 20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода. 22:45 Дуель політиків «На межі». 23:30 Т/с «Мислити як злочинець 10». 00:30 «Авіакатастрофи». 10:05 Т/с «Гірський лікар 14». 10:55 Т/с «Східний парк». 11:50, 18:45 «Дуель». 12:20, 19:20 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 Т/ж «Дамський клуб». 14:55 Д / с « Ж и т т я словаків за кордоном». 15:30 Т/с «Кандіс Ренуар 7». 16:30 Т/с «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою». 17:25 Дивовижні сади. 17:50 Т/с «Крок з неба 4». 20:45 Новини та коментарі. 21:00 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 Т/с «...коні на бетоні». 23:05 Д/с «Подорожі». 23:35 Нічні новини. 23:45 Т/с «Комісар Мегре». 09:05 Ромський т/ж. 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 Т/ж «Життя в регіонах». 10:55 Прогр. «З вами вдома». 11:20 Х/ф «Стіл для чотирнадцяти». 12:45, 19:30 М/с.

13:30 «Велоподорожі». 13:50 Д и с к у с і й н а прогр. з Гавраном. 15:10 Д/ф «Сірі еміненції історії». 16:00 Д/ф «Каталог Герінга». 17:00 Д/с «Дива дикого світу». 18:30 Д/ф «Діабет та його лікування». 18:55 «Мій діагноз». 21:00 Новини. 21:10 Д/ф «Чудеса Північної Європи: Швеція». 22:05 Д/ф «Великі винаходи». 22:55 «До хреста». 08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Дуда і Дада». 08:40 Романо лав. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 9 : 3 0 , 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 20:05 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Постаті». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси. 13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т / с « С е л ф рідж». 16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 17:00 Д/ф. 19:50 На часі. 21:00 «В сім’ї». 21:25 «Прибуток». 21:50 «Затерті історії». 22:30 «Угорська хроніка». 22:55 «Карпатський басейн». 23:15 Т/ж «Спадщина». 23:40 «Жива церква». 13:10 «Жива панорама». 13:45 Прогр. «Сейф». 14:10 «До хреста». 15:10 Д/с «Великі винаходи». 16:05 Д/ф «Чудеса Північної Європи: Фінляндія». 17:00 Д/с «Дива дикого світу». 18:30 «Ретро-новини». 18:55 Д/с «Загублений світ». 21:00 Новини. Лотерея. 21:10 Д/ф «Наше століття». 21:20 Д/ф «Адольф Гітлер та його особистий архітектор Альберт Шпеєр». 22:55 Д/ф «Сильний склад». 23:45 Х/ф «Південна пошта». 08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15 М/ф «Дуда і Дада». 08:35 Територія спорту. 09:00, 1 0 : 0 0 , 1 3 : 0 0 , 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 На часі. 09:35, 10:35, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 22:00 Новини. 12:05 «Література та книга». 12:35, 21:00 «Ходімо зі мною!». 12:58 Анонси. 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т / с « С е л ф рідж». 16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:25 «Прибуток». 21:50 «Затерті історії». 22:30 «Академія кожного». 22:55 «Угорці, які змінили світ». 23:45 «Карта».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 4 ЛЮТОГО

08:00, 09:00, 13:00, 18:00, 21:00, 00:00 Новини. 08:10 Д/ц «Девід Рокко. Італія на смак». 09:05

11:00 12:25

«Інше життя».

Х/ф «Вулкан пристрастей».

14:10, 15:00, 15:45, 16:30, 00:30 Речдок. 17:40 «Новини». 18:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 21:00

22:55

Х/ф «21 міст».

Слідство вели...

Т/с «Вигнанці».

11:00

Прозоро: про соціальне. 12:00 «По-людськи». 13:10 Студія Олімпійські ігри. 13:55 XXIV зимові Олімпійські ігри 2022 року (Пекін, Китай). Церемонія відкриття. 16:10, 18:20 XXIV зимові Олімпійські ігри 2022 року (Пекін, Китай). 21:35 Д/ц «Африка. Звір на звіра». 22:30 Д/ц «НЛО: Загублені свідчення». 23:25 Д/с «Дикі тварини». 00:35 #ВУКРАЇНІ. 08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:15, 12:20, 14:15 Твій день. 14:45 «Одруження наосліп - 6». 17:10

Х/ф «Крила кохання». Х/ф «Падіння Лондона». Х/ф «Помпеї». Х/ф «1+1».

20:15 22:15 00:20

09:25 14:35 16:55 19:00 21:00 00:00

СУБОТА 5 ЛЮТОГО

09:40, 17:00 Студія Олімпійські ігри. 10:30, 18:45, 21:45 XXIV зимові Олімпійські ігри 2022 року (Пекін, Китай). 18:00, 21:00, 00:00 Новини. 18:15 Дайджест «Гримерка Євробачення». 21:25 Доба Олімпійських ігор. 00:25 Д/с «Світ дикої природи». 08:00

«Сніданок. Вихідний». 10:00, 18:30 Світ навиворіт. 19:30 ТСН. 20:15 Вечірній квартал. 22:10 Х/ф «Дикі». 23:15 Х/ф «Помпеї». 09:00

«Готуємо разом. Домашня кухня». «Корисна прогр.». Х/ф «Людина з Ріо». 13:30 Х/ф «Дайте книгу скарг». 15:20 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика». 17:20, 20:30 Т/с «Провінціал». 20:00 «Подробиці». 22:00 «Любов Успенська. Ювілейний концерт». 23:30 Т/с «Зозуля». 10:00 11:10

08:00, 10:00 «Kіds tіme». 08:05 Х/ф «Бетховен». 10:05 Орел і решка.

НЕДІЛЯ 6 ЛЮТОГО

10:40, 17:00 Студія Олімпійські ігри. 11:20, 22:15 XXIV зимові Олімпійські ігри 2022 року (Пекін, Китай). 18:00 Новини. 18:25 Чемпіонат Європи УЄФА з футзалу 2022. Фінал. 21:00, 00:25 Тиждень на Суспільному. 21:55 Доба Олімпійських ігор. 00:00 Програма з Майклом Щуром. 08:00 10:00 18:30 19:30 21:00 23:15

«Сніданок. Вихідний». Світ навиворіт. Світське життя. ТСН. «Голос країни 12». Х/ф «Падіння Лондона».

09:00 «Готуємо разом». 10:00, 11:00, 12:00, 12:50 «Інше життя». 13:45 Речдок. 18:05 Х / ф « П і д о з р и містера Вічера: за межами пристойності». 20:00 «Подробиці тижня». 22:00 Х/ф «Операція «И» та інші пригоди Шурика». 00:00 Х/ф «Міміно». 08:05 08:10 10:05

«Kіds tіme». М/ф «Королівські канікули». М/ф «Феї і легенда загадкового звіра».

11:30, 14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини». 11:50 12:45,

20:15,

13:15, 23:55 Т/с «Вижити за будь-яку ціну».

12:45, 15:45 Факти. День. 13:50 16:15

Т/с «Нюхач». Т/с «Пес».

11:55

Х/ф «Армагеддон». Х/ф «Пірати Карибського моря: Прокляття чорної перлини». Х/ф «Пірати Карибського моря: Скриня мерця». Х/ф «Пірати Карибського моря: На краю світу». Х/ф «Зловісні мерці: Чорна книга».

15:05 18:00 21:00 00:40

08:00 Форшмак. 08:25 Натхнення. 09:00, 10:10, 14:10, 15:15, 19:00 Лінійка художніх фільмів. 11:40 Медекспертиза. 12:15, 22:00, 00:10 Концерт. 16:30 «Небайдужа». 18:00 «Час за Гринвічем». 20:10 Рандеву. 21:15 Особливий погляд. 21:30 Вікно в Америку.

08:00, 08:50 09:00 09:30 10:40

12:10 14:50, 17:10 19:10 23:20

Т/с «Вижити за будь-яку ціну». 10:50 С к е т ч - ш о у « Н а трьох». 11:55, 13:00 Х/ф «Захоплення підземки 123». 12:45 Факти. День. 14:10 Х/ф «Ван Гельсинг». 16:50 Х / ф « С ь о м и й син». 18:45 Факти. Вечір. 19:10 Х/ф «Примарний вершник». 21:25 Х/ф «Примарний вершник-2: Дух помсти». 23:05 Х/ф «Особлива думка». 11:40 14:45 18:10 21:00 23:45

Х/ф «Пірати Карибського моря: Скриня мерця». Х/ф «Пірати Карибського моря: На краю світу». Х/ф «Пірати Карибського моря: На дивних берегах». Х/ф «Пірати Карибського моря: Помста Салазара». «Improv Lіve Show».

08:10 08:25 09:00

Невигадані історії. Натхнення. Божественна літургія ПЦУ. 11:00, 12:05 Божественна літургія УГКЦ. 12:50, 15:15 Індійській фільм. 16:10, 17:10, 22:00 Концерт. 18:00 Підсумки тижня з Анною Мірошниченко. 19:00 «Прямим текстом з Юрієм Луценком». 20:10 Машина часу. 20:35 Особливий погляд. 21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 00:10 Д/c «Найнебезпечніші польоти». 08:25 09:25 10:25 12:45 13:00 18:45 20:55 22:40 00:35

Т/с «Комісар Рекс». 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа». 22:50 Т/с «Сніг посеред літа».

Секретний фронт. Громадянська оборона. Х/ф «С.В.О.Т.: Спецназ міста янголів». Факти. День. Т/с «Нюхач». Факти тижня. Х/ф «Від колиски до могили». Х/ф «Викрадена-2». Х/ф «Фортеця-2: Повернення».

09:50 «Моя правда». «Мультфільм». «Телемагазин». «Зіркові долі». Х/ф «Акваланги на дні». Х/ф «Секретний фарватер». 21:00 Т/с «Доктор Блейк». Т/с «Суто англійські вбивства». Т/с «Пуаро». Х/ф «Кримінальний талант».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок». 09:00 10:45

13:00

Х/ф «Версія полковника Зоріна». Т/с «Коломбо».

«Випадковий свідок». 14:10, 21:15 Менталіст. 15:50,

18:00 00:45 08:20 10:45

12:50 17:55 18:15 18:50

17:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі».

«Випадковий свідок. Навколо світу». Т/с «Ганнібал».

«Легенди карного розшуку». Х/ф «Заручник». Т/с «Звонар».

«Загублений світ». Секретні матеріали. «Спецкор». «Джедаі».

10:55 Т/с «Папаньки». 17:00, 23:10 «Хата на тата». 19:00 «Майстершеф. Битва сезонів». 08:00, 10:40 «Моя правда». 08:50, 0 9 : 3 0 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:50 «Зіркові долі». 11:30 Х/ф «Борсаліно». 13:55 Х/ф «Пригоди Електроніка». 17:50 Т/с «Пуаро». 19:50 Т / с «Доктор Блейк». 22:10 Х/ф «Сенсація». 23:50 Х/ф «Дрібні шахраї». 08:00 10:40 13:50 15:05

08:25

21:45

17:00 19:00 20:00 22:40 00:30 08:20 12:15 15:45 17:35 19:35 22:00 00:05

Х/ф «Чекаю та сподіваюсь». Х/ф «Через Гобі та Хінган». «Випадковий свідок». Х/ф «Пограбування казино». Х/ф «Легіонер». «Свідок. Субота». Х/ф «Знову невловимі». Х/ф «Гнів». Х/ф «Світло мого життя». «Загублений світ». Х/ф «Австралія». Х/ф «Робінзон Крузо». Х/ф «Старскі та Гатч». Х/ф «П-ятий елемент». Х/ф «Грім у тропіках». Х/ф «По сліду».

09:20

18:00

20:10 21:00 00:00

13:50 18:40 21:00 22:10

«Майстершеф. Битва сезонів». «Супербабуся». «Щасливі за сім днів». «Один за всіх». «Таємниці ДНК».

08:00, 10:25 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Зіркові долі». 11:15 Х/ф «Ім’я троянди». 13:50 Х/ф «Небезпечно для життя». 15:30 Х/ф «Бережіть жінок». 18:00 Т/с «Пуаро». 20:00 Т / с «Доктор Блейк». 22:20 Х/ф «Матч Поінт». 00:40 Х/ф «Прокляття нефритового скорпіона». 08:30 12:40 14:35 17:20 19:00 20:55 22:35 00:10 08:50 12:45 14:40 16:55

Т/с «Смерть у раю». Х/ф «Гнів». Х/ф «Знову невловимі». Х/ф «Проект «Альфа». Х/ф «Білоруський вокзал». Х/ф «Очікування полковника Шалигіна». Х/ф «Драконові оси». Х/ф «Світло мого життя». «Загублений світ». Х/ф «Бої в бронежилетах». Х/ф «Ідентифікація Борна». Х/ф «Перевага Борна».

Т/с «Птаха у клітці». 15:30 Т/с «Дім, де серце». Т/с «Водна поліція».

«Говорить Україна». Свобода слова Савіка Шустера. Т/с «Розколоті сни».

Мега 09:00 Страх у твоєму домі. 09:55 Речовий доказ. 11:05, 21:50 Герої будівельного майданчика. 12:00 Містична Україна. 13:00 Заборонена історія. 14:00 Дика Бразилія. 15:05 Довідник дикої природи. 16:05, 20:50 Глобальна наука. 17:05, 23:40 Як влаштований Всесвіт. 18:00 Крила війни. 19:00 Прихована реальність. 19:55, 22:40 Шукачі неприємностей. 00:40 Мисливці на нацистів. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:33

16:00

«Звана вечеря».

16:33

«Угорські фермери». «Угорщина сьогодні». 17:33 Т/ж ЄС. 18:33 «Планета 22». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

20:00 20:30

Кримінальні новини. Спорт. Погода.

00:35

«Інкогніто».

13:30 14:30 15:35 16:40 17:45

19:00 19:45 21:00 23:30 12:50 13:50, 15:10, 16:30 17:40 23:50

Угорські народні казки. 10:30, 14:40 М/с «Смурфики». 11:35 «Тренди».

21:25 00:05

Х/ф «Ультиматум Борна». Х/ф «Спадок Борна». Х/ф «Робінзон Крузо».

09:20

Т/с «Сонячний листопад». 17:00, 2 1 : 0 0 Т/с «Дерев’яний гребінець». 19:00 Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютой. 23:00 Т/с «Потрібен чоловік».

Мега 10:00, 18:10 У пошуках істини. 12:00 Заборонена історія. 13:00 Загадкові древні міста. 16:05 Дика Бразилія. 17:10 Дикий і живий. 20:00 Таємниці акул. 21:00 Безжальний Всесвіт. 23:35 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:22 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:33 «Сім’я 2022». 16:33 «Карпатський басейн». 17:33 «Угорщина сьогодні». 18:33 «Сума». 18:50, 19:45, 20:03 «Сьогодні ввечері». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:40, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

Т/с «Жінка». 21:00 Т/с «Хрещена мати». 22:10 Т/с «Готель Маргарет». Т/с «Полум’я». Т/с «Постукай у мої двері». Х/ф «Джон Рембо».

TV JOJ

13:50, 14:50

21:35 Т/с «Кордон». Т/с «Сімейні справи».

12:15

Дизайнерська майстерня. «Багаж». Т/с «У пастці». М/с «Смурфики 2». Т/с «Коломбо». Факти. Факти плюс. Х/ф «Одного разу в Римі». Х/ф «Сніговик».

23:00

08:20

Факти. Факти плюс. «Exatlon Hungary»: All Star». Шоу «Піраміда».

09:30 «Судові справи». 10:30, 18:50 «Без серветки». 11:40 «Неймовірне перетворення 3». 12:30 «Мисливці островів», 20/22. 13:00, 18:00 Новини. 13:30 «Суперзірка».

Мега

Т/с «Техаський рейнджер». Т/с «Спадкоємці дель Монте». Т/с «Якщо нам дозволять». Т/с «Пані Фазілет та її доньки». Т/с «Одного разу в Чукурові».

19:00, 23:15 Новини. 19:55 «Фокус».

12:50 13:30 14:45

09:00 Речовий доказ. 10:10, 18:00 У пошуках істини. 12:10 Заборонена історія. 13:10 Безжальний Всесвіт. 15:55 Дика Бразилія. 17:00 Дикий і живий. 20:00 Таємниці акул. 21:00 Загадкові древні міста. 00:05 Природа сьогодення.

17:00 22:40

10:00, 11:00

09:10, 15:20 Т/с «Сонячний листопад». 15:00, 19:00 Сьогодні. 17:15, 21:00 Т/с «З почуття боргу». 20:00 Головна тема. 23:50 Т/с «Я ніколи не плачу».

19:00 09:45

Х/ф «Ідентифікація Борна». Х/ф «Перевага Борна». Х/ф «Поліцейські».

08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях. 13:20,

23:00

08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10, 20:05 Дизель-шоу.

19:25 23:50

«Аферисти в сітях».

Х/ф «Парочка копів». Х/ф «Останній бойскаут». Х/ф «Дракула». Х/ф «Пірати Карибського моря: Прокляття чорної перлини». Х/ф «Прокляття Анабель 2».

08:15, 17:10 Д/с «Спецназ: ближній бій». 08:50 Натхнення. 09:30 Д/с «Найекстремальніший». 10:10, 16:10, 23:15 Д/с «Таємнича світова війна». 13:10, 14:10, 15:30 Час «Ч». 17:30, 19:15 Лінійка художніх фільмів. 19:40 «Час за Гринвічем». 21:00 Час новин. Підсумки дня. 22:00 Час-Tіme. 22:15 Д/с «Апокаліпсис».

11:55,

08:00, 09:00, 12:00 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з ІНТЕРом». 10:00 «Корисна прогр.».

17:30, 22:55 Скетч-шоу «На трьох». 18:45 Факти. Вечір.

16:55 19:00 19:55 21:00

10:10 11:10 11:45 12:55 13:40 16:20 19:00 20:00 21:00 22:05

«Телешоп». Т/с «Няня». Т/с «Приватні детективи». Т/ж автолюбителів. Т/с «Нюхач 4». Х/ф «Як бути латинським коханцем». Новини. «Фокус плюс». Т/с «Учитель». Х/ф «Месники».

TV JOJ

08:15

11:50, 12:20, 13:00, 13:20 14:50 15:30 16:25

17:25 20:45 21:00 21:30 23:00 23:15

11:25

12:30,

12:55 13:20 14:20 15:25

«Фідлібум».

16:45

09:40 10:40 11:15

М/с «Смурфики». «Школа собак». «Більше, ніж охоронець». Т/ж автолюбителів. «Стиль життя». «Гункарікум довкола світу». Т/ж «Зірки у моєму житті: Дженніфер Маґа». Х/ф «Макс 2: Герой Білого дому». Х/ф «Післязавтра». Факти. Муз. шоу «Зірка в ролі зірки». Х/ф «Богемна рапсодія».

09:10

14:30 15:30 17:25

18:45 «Дуель». 19:19 «5 проти 5». 17:00, 20:00 Новини. Т/ж «Дамський клуб». Д/с «Життя словаків за кордоном». Т/с «Розмарі та Тайм». Т/с «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою».

Дивовижні сади. Новини та коментарі. Голи. Очки. Секунди. Погода. «Люблю Словаччину». Новини без краватки.

Х/ф «Смерть на Нілі».

Х/ф «Пригоршня зітхань». 19:30 М/с.

«Жива панорама». Д/ф «Зловживання інтернетом». Д/с «Сильний склад». Д/ф «Адольф Гітлер та його осо-

Розважальна прогр. Вікторина «Дуель юніорів». 10:55 Д/с «Історія річки Горнад». 11:15 Т/с «Джемс». 11:40 Т/с «Знайди мене в Парижі». 12:35 Т/ж «Культура». 13:05 «В ефірі». 13:30, 21:30 Прогр. «Таємниці тіла». 14:35 Х/ф «Перевал до серця». 16:10 Т/с «Комісар Мегре». 17:40 Т/с «Доктор Мартін». 18:35 Анім/с. 18:45 Д/с «Подорожі». 19:20 «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 22:35 «Пізно ввечері». 23:30 «Ніхто не досконалий». 00:45 «Люблю Словаччину».

09:10

12:25

17:50 Т/с «Крок з неба 4». Т/с «Східний парк».

09:35 10:25

20:00 21:25 21:35 00:20

09:05 10:20 10:50

Х/ф «Обладунки Бога 3: Місія Зодіак».

09:05 Угорський т/ж. 10:00, 18:10 Новини з регіонів. 10:15, 17:30 Т/ж «Життя в регіонах». 10:55 Прогр. «З вами вдома».

М/с «Щенячий патруль 4». М/с «Губка Боб Квадратні Штани 7». Т/с «Наші». Т/с «Містер Бін». Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти». «Важке життя мільйонерів: родина Гейссенів». Д/с «Пікантні історії 2». Х/ф «Шеф». Х/ф «Містер і місіс Сміт». Новини. Спорт. Погода. Х/ф «Салют-7». Х/ф «Хітмен».

08:40

Т/с «Я мама».

09:00 09:30 09:55 10:10 10:25 10:30 11:30 11:55 12:20 12:30 13:00 13:25 14:05 15:00 15:35 16:15

«Жива панорама». Т/ж «Телевікенд». «Словаччина епохи Відродження». «Велоподорожі». «Історія». «Ніч в архіві». Т/ж «ВАТ». «Автосалон». Т/ж споживачів. «Покоління». Д/с «Шлях». «Мій діагноз». Д/с «Майстри бджолярства». Д/ф «З Левоче до Брюсселя». Д/ф «Країна лугів». «Фермерське ревю». Т/ж рибалок.

16:55 18:30 18:55 19:10 21:00 21:10 21:35 22:10

23:00 00:00

11:55 12:30 13:10 13:45 14:25 16:20 19:00 19:55 23:30 09:50 10:50 11:30 12:05 12:40 15:50 19:00 19:50 21:20 23:50

«Телешоп». Муз. «Легенди живуть із нами». «Поза домом». Х/ф «Месники». Х/ф «Чорне золото». Новини. «Серед акул». Х/ф «Розлом СанАндреас». Х/ф «Матриця».

TV JOJ 08:35 10:20 12:45 15:00 17:50 18:50 20:00 21:25 21:35 00:00

Анім/ф «Чудоюдо». Х/ф «Я, робот». Х/ф «Обладунки Бога 3: Місія Зодіак». Х/ф «Салют-7». «Поради власникам будинків». «Оновлене житло». Новини. Спорт. Погода. Х/ф «Інша жінка». Х/ф «Морський піхотинець».

09:00 09:40 10:10 10:35 11:00 12:30 12:50 13:45 14:15 14:30 14:55 15:25 16:30 17:00

«Жива панорама». «Фермерське ревю». Т/ж рибалок. Т/ж споживачів. Богослужіння. Концерти камерної музики. Казка «Пані Зима». «Ангели-охоронці». «Божі храми» з Вандалом. Д/ф «Місцями паломництва Словаччини». «Орієнтація». «Горегронські дні пісні й танцю». Д/с «Малі таємниці великих картин». Д/с «Ікони».

Т/с «Геній: Пабло Пікассо».

Концерт гурту «Take That»: найпопулярніші хіти. Братиславські дні джазу.

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір. 08:15

М/ф «Дуда і Дада».

08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 13:20 Д/с. 11:15 У р о к и т і т о н ь к и Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Академія кожного». 12:30 « С т р а в и н а ш и х предків». 12:55 Анонси. 14:00, 15:10

18:00 Т/с. Т/с «Селфрідж».

16:00, 16:15 17:00, 19:50 21:00 21:25 21:50 22:45 23:35

22:30 Романо лав. Концерт. 20:05 Д/ф. На часі. «Прибуток». «В сім’ї». «Затерті історії». «Новум». «1100 років в центрі Європи».

17:20 17:35

«Актори-легенди». Прогр. «Тата»: Станіслав Штепка та Радошинський театр. М/с. Новини. «Ангели-охоронці». Т/с «Віват, Беньовський!». Д/с «Радість життя». Т/с «Розповідь служниці 3». Х/ф «Дванадцять розгніваних чоловіків».

19:30 21:00 21:10 21:40 22:35 23:05 23:55

09:00, 09:20, 10:20 10:35, 11:00, 11:05,

10:00 Деталі. 16:00, 17:30 Т/с. На часі. 19:30 Д/ф. 21:00 Новини. 22:15 «Академія кожного». 11:30 «Жіночий час». 11:55 Події. 12:00 «Портрети». 12:25 Анонси. 12:30, 21:20 «Карпатська кулінарія». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Лісовими стежками». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Антарктида». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 17:00, 19:00 Дайджест. 21:10 «Затерті історії». 21:50 «Новум». 22:40 «Угорці, які змінили світ». 23:35 «Угорська хроніка». 17:25

«Дивовижне ательє». 09:35 «Теревені». 10:05 Розважальна прогр. 10:35 «Автосалон». 11:00 Д/с «Італія - країна скарбів 2». 12:00 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12-та». 14:05 «Громадянин за дверима». 14:35 «Гроші». 14:55 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 11». 16:30 П р о г р . « З о л о т і часи». 17:40, 00:15 Х/ф «Поклик демонів». 19:15 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:30 Т/с «Сповідь». 22:35 Х/ф «Бунт невинних».

бистий архітектор Альберт Шпеєр». Д/с «Дива дикого світу». Т/ж «Телевікенд». «Словаччина епохи Відродження». «Велоподорожі». Новини. Лотерея. «Мій діагноз». Д/с «Родина».

17:50 18:50 19:30 21:00 21:10 22:05 23:45

Д/с «Дизайн будинку». Популярно-наукова дискусія. Т/с «Пригоди на канікулах». М/с. Новини. Д/ф «Захоплення вершинами: крутий Еверест». Х/ф «У білому полоні». «Концерт з архіву».

08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест. 08:30, 16:10, 18:30 Т/с. 10:30, 20:30 Д/ф. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 «Я прийшов сюди для того...». 11:30, 21:45 «З вірою в житті». 12:00 Події. 12:05 «НаукоМанія». 12:30, 21:20 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Культурна стежка». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 Д/ф «Азія». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 «Затерті історії». 22:10 З тижня на тиждень. 22:35 «У руках Божих». 23:00 «Угорці, які змінили світ».

НЗ

№3 (4967)

29 січня 2022 року

ЗНИКАЮЧІ ПАМ’ЯТКИ 11

TT КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

ДОКИ БУДЕМО НИЩИТИ НАШІ ДАВНІ ДЕРЕВ’ЯНІ ЦЕРКВИ? ТІЛЬКИ ЗА ХХ СТОЛІТТЯ МИ ВТРАТИЛИ 267 ХРАМІВ І ДЗВІНИЦЬ С

віжий факт. 18 січня у селі Стужиця згоріла дерев’яна церква св. Миколи Чудотворця (УПЦ). За місцевим переказом, датується 1905-м, перебудована. Нині розглядається версія – коротке замикання. У теперішньому столітті ми втратили дерев’яний храм 1808 року у Тюшці, який згорів 2000-го, у 2003-му вогонь знищив церкву в Нересниці, а в 2005-му – в Петрусовиці та Росішці. Розібрали храми у Пузняківцях (2002), Лузі (2004), Білині (2005), Домашині (2011) та з десяток дерев’яних дзвіниць. Такі дані знаходимо у книзі «Втрачені церкви Закарпаття» дослідника сакральної архітектури краю Михайла Сирохмана, яка видана торік у рамках однойменного проєкту, що реалізовується Закарпатською академією мистецтв разом із ГО «Культурна платформа Закарпаття». Партнером проєкту є Мукачівська греко-католицька єпархія, саме апостольський адміністратор Ніл (Лущак) її нам і презентував. Ми дослідили 300-сторінкову книжку, й чесно, хочеться плакати від втрат. Сам автор називає видання «поминальником церковної архітектури Закарпаття – своєрідною енциклопедією втрат і єдиною шаною, яку можемо віддати неіснуючим уже святиням». Розпочнемо із сумної статистики. У книзі зафіксовано 156 об’єктів (101 дерев’яна церква, 29 таких же дзвіниць і 26 мурованих храмів), які перестали існувати впродовж ХХ – ХХІ століть. Відомості про долю втрачених пам’яток М. Сирохман зібрав у численних експедиціях селами нашого регіону, які тривали з кінця 1970-х до середини 2000-х. Розмовляв із людьми, будівничими чи їхніми нащадками. Водночас тут і архівні розвідки 1990 – 2021 років, які дослідник провів у бібліотеках, архівах та музейних фондах України,

тячівській Новоселиці в один рік (1928) згоріла греко-католицька церква 1798 р. та дзвіниця ХІХ ст., плюс тут розібрали православні храм та дзвіницю 1925 року. Ми втратили лемківські, бойківські пам’ятки, середньогуцульського стилю, готичні, барокові та близькі до них. Тепер можемо бачити їх тільки на приблизно 250-ти рідкісних зображеннях – фото, малюнках, планах, чимало з яких опубліковані вперше. Тут також є мапа втрачених святинь. М. Сирохман визначає три періоди нищення дерев’яних церков краю у ХХ столітті. Перший тривав від його початку до 1945-го: в цей час продовжувалася розпочата в кінці ХVІІІ та в ХІХ ст. заміна дерев’яних культових споруд мурованими. Дослідник пише в передмові: «Згідно із протоколами візитації єпископа Михайла Мануїла Ольшавського, в середині ХVІІІ століття усі церкви ще не поділеної Мукачівської греко-католицької єпархії були дерев’яними, за винятком кількох міських та монастирських храмів (загалом на 1774-й налічувалося 800 церков). У 1779 році в єпархію надійшов лист із Найвищої королівської губерніальної ради, в якому було запропоновано три проєкти мурованих церков, за якими мали будуватися всі муровані церкви в селах Закарпаття. Саме відтоді форми церкви уніфікуються, і вона набирає рис типового однонавного храму з вежею на західному фа~~Така церква св.арх.Михаїла ХVIII ст. колись була саді». Тут же є у Волосянці (фото В. Шухевич, поч. ХХ ст.) відомості, що в ХІХ ст. тільки в Чехії, Словаччини й Угорщини. одному Березькому комітаті Тут зафіксовані втрачені церкви перестало існувати близько різних конфесій – греко-като100 дерев’яних храмів. Тоді не лицької, православної, римойшлося про охорону пам’яток, і католицької та реформатської. спорудження мурованої церкви Ми порахували, що у списку було мрією кожного села. Повні втрачених дерев’яних храмів та розпачу слова священника, вчедзвіниць лідирують Тячівський ного Василя Гаджеги: «Пам’ятаю район (43), Рахівський (37) та ще хлопцем, молодим гімназисМукачівський (31), далі йдуть том, стару мохнату дерев’яну із Виноградівський, Міжгірський, превисокою турнею в готичному Хустський (Усюди йдеться про стилі збудовану церкву в селі дореформенний адмінподіл). Иза коло Хуста. Тоді мені не Щодо давніх мурованих, то тут снилося, що вона із ХVІ століттрійка лідерів – Мукачівщина, тя походить, не прийшло мені Ужгородщина та Іршавщина. на гадку, же 300 – 400 років До речі, дуже часто один надивляться на мене з тих стін! А селений пункт фігурує по кілька тепер дармо глядати її! – Не є, разів, тобто в ньому по кілька минулося!». нищень. До прикладу, в мукачівУперше питання про захист та ських Пузняківцях у різні періоди популяризацію дерев’яних храрозібрані два греко-католицькі мів постало за часів, коли наш храми, які датують ХVІІІ ст. та край входив до складу Чехос1943-м, а ще римо-католицьловаччини (1919 – 1939). Тоді кий 1924-го. Чи, скажімо, в публікуються статті, організо-

~~Церкву і дзвіницю Вознесіння Господнього (1926 р.) у Волівці розібрали люди (В.Фухс, 1930-ті. Листівка Клубу чехословацьких туристів) вуються виставки та фотовиставки архітектури, а 5 церков, яким загрожувало руйнування, перевезли в Чехію, ще 3 – у межах нашого регіону. Наступний період нищення культових споруд розпочався після Другої світової, коли Закарпаття увійшло до складу СРСР. «Проводиться антирелігійна кампанія, ліквідовується греко-католицька церква, її майно забирає російська православна, в селах створюються ініціативні групи із нищення храмів. Під керівництвом голів сільрад та директорів шкіл розбирають на дрова безцінні церкви в селах Ганичі, Підплеша, Руське Поле, Плав’я, Розтоки, Пузняківці, Перехресний, підпалюють шедеври народної архітектури у Майдані та Соймах, але людям вдається перешкодити підпалам у Репинному та Гукливому», – пише дослідник і наводить дані: з 1945 до 1985 року знищено 29 дерев’яних та 32 муровані церкви (деякі частково), понад 10 дзвіниць, стільки ж каплиць, 100 хрестів. Найбільше – греко-католицьких. Після перебирання православними громадами мурованих храмів греко-католиків було розібрано кілька десятків православних дерев’яних церков – цікаві зразки народного будівництва. Багато сакральних споруд перетворили в музеї атеїзму, склади, спортзали. Парадоксально, але чимало церков зберегли свій первісний вигляд завдяки тому, що були закриті. Третій період нищення припадає на кінець ХХ ст. – «століття охорони пам’яток», і навіть на початок ХХІ, коли в умовах релігійної свободи більшість дерев’яних зразків зодчества передали в користування громадам. «Із практичних міркувань люди переробляють старовинні храми на власний розсуд, не розуміючи, яких втрат завдають собі та нащадкам. Ситуація погіршується через низький культурний рівень багатьох священників та громад, недотримання Закону про охорону культурної спадщини та відсутність за це покарання, – вважає Михайло Сирохман. – Кількасотрічні архітектурні перлини, що не мають собі рівних у світі, вкривають бляхою (Гусний, Сухий, Івашковиця, Ізки, Подобовець, Репинне, Торунь, Прислоп, Тишів, Котельниця – Бистрий, Лазещина – Плитоватий), вульгарно перебудовують (Чорна Тиса, Стебний). У Воловецькому районі химерними прибудовами спотворили церкви верхоріччя Латорці, що належать до цікавої підгрупи дерев’яних храмів останньої хвилі бароко (Біласовиця, Задільське, Яловий). Навіть статус пам’ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях від самодіяльних втручань. Майже в усіх діючих храмах переробляють інтер’єри, а перемальовування старих іконостасів та стінопису набуло такого розмаху,

що можемо говорити про крах закарпатського іконопису»… Кричущий факт, що стався влітку 1994-го в Кобилецькій Поляні на Рахівщині, сколихнув усю Україну. Мова про спалення греко-католицької церкви Вознесіння Господнього ХVІІІ ст. і дзвіниці ХІХ ст. За місцевим переказом храм походить із 1502-го, але напис на охоронній табличці каже про ХVІІІ. Споруда первісно була греко-католицькою, а в радянський час, коли цю конфесію заборонили, відійшла православним і перестала вдовольняти церковну громаду. Впритул до неї, на відстані з метр, почали будувати величезну цегляну. М. Сирохман якраз їздив селами, й у 1992 році там був і фотографував. «Розумів до чого йде, то звернувся в Ужгородський скансен із ідеєю перенесення пам’ятки, але там сказали, що начебто нею цікавився львівський. Поки тривали перемовини, селяни розібрали стару церкву, а дерево поскидали на купу, – розповідає. – Тоді за відновлення храму мала намір узятися греко-католицька громада, але цього вже не могла стерпіти православна, тож купу дров, які нещодавно були перлиною дерев’яної архітектури, після Служби Божої урочисто спалили. Геростратові лаври дісталися священнику Сметанюку та голові селища Халусу». Долю церкви розділила й дерев’яна дзвіниця, що стояла на південний захід від неї. Каркасна споруда мала два яруси – широкий нижній і вужчий верхній, вкритий шатровим верхом, отвори голосниць обрамляли фігурно вирізані дощечки. Ми були в селі 2 – 3 роки тому, тут дотепер згадують цю страшну історію й показують, де стояв храм. У 2002-му разом із колегами й Михайлом Сирохманом ми їздили в с. Білин цього ж району. І стали свідками (зафіксували й на фото) нищення греко-католицької церкви св. арх. Михаїла (1870 р.), збудованої в так званому середньогуцульському стилі. Так-от, тоді довкола старого храму вимуровували новий, православний священник (до цієї конфесії належала споруда) відмовився з нами говорити. «Дивним чином львівський інститут «Укрзахідпроектреставрація» дав дозвіл на знищення церкви, мотивуючи це обстеженням, що виявили значне пошкодження деревини, – каже дослідник. – Місцевий священник Михайло Шутко відмовився робити будь-які кроки задля збереження храму. Нам не вдалося домогтися ані його перенесення на територію Карпатського біосферного заповідника, ані передати греко-католицькій громаді в селі Видричка». Влітку 2005-го вежу старої церкви розібрали, щоб спорудити бані мурованої, а 1 серпня 2007 р. винесли розпиляні шматки 155-річної пам’ятки.

А ви знали, що в іршавському с. Білки була колись цікава дерев’яна церква святих Петра і Павла? Поруч стояла така ж дзвіниця. Її розібрали в 1939-му, коли в селі збудували великий мурований храм. Тут же була й реформатська церква, що датувалася другою половиною ХІХ ст. У 1977 р. під приводом реконструкції центру села її зруйнували, а натомість збудували дільничну лікарню. А в Ужгороді вже не маємо греко-католицького храму Святого Серця Ісусового монастиря ЧСВВ (1786). Із приходом радянської влади його закрили, а приміщення передали УжДУ. У 1960-му вежу церкви розібрали, будівлю перетворили на склад, а потім на аудиторію. На території обласної лікарні в Ужгороді була колись римокатолицька каплиця св. Йосипа (1900). Все тому, бо 1879-го догляд за хворими в місті довірили чернечому орденові сестер милосердя ім. св. Вікентія. Храм розібрали з приходом радянської влади. Римо-католицьку ж каплицю Воздвиження Хреста Господнього (1826) на цвинтарі Кальварія… перебудували на відділення космічних досліджень університету, яке стоїть і досі. Кучава на Мукачівщині більше не має римо-католицької церкви св. Венделіна і дзвіниці ХІХ століття. Перші німецькі поселенці прийшли у безлюдне внаслідок воєн та епідемії село, яке належало до володінь графа Шенборна, в 1758 році. Невеличкий костел збудували й освятили на честь патрона селян, пастухів та робітників – поденників св. Венделіна. Стіни вимурували з вальків, а а двосхилий дах та невеличку двоярусну вежу з бароковим завершенням укрили гонтом. 5 січня 1931-го окружний уряд у Мукачеві звернувся до відділу шкільництва (до його компетенції належали й пам’ятки) крайового уряду із клопотанням про збереження старого костелу в Німецькій Кучаві (така назва до 1946 р.) та пропозицією перевезти «в якесь чеське село». Комісія, на жаль, не визнала споруду пам’яткою, її розібрали в 1932-му, а дзвіницю – в кінці 1940-х. Німецька Мокра на Тячівщині могла би похизуватися цінною пам’яткою народної архітектури німців Закарпаття – оригінальною дерев’яною дзвіницею римо-католицького костелу (1924 року). Після Другої світової всіх німців виселили в Сибір, костел, який довго стояв зачиненим, у 1989-му перебрала та відремонтувала греко-католицька громада, а от дзвіниця стояла занедбаною, служила складом для магазину. У 1986 р. її розібрали. Те, що у Підвиноградові (Ардовець) діяв реформатський храм ХV століття, ви побачите тільки на світлинах. Належав він до групи мурованих готичних костелів ХІV – ХV ст., розташованих в угорських селах Берегівського та Виноградівського районів. У ХVІ столітті став реформатським. У 1864-му єпископ Сатмарської єпархії Мігай Гаас закликав до порятунку цієї будівлі, історія якої закінчиться аж у 1964-му, коли її зруйнувала важка техніка... P. S. На Закарпатті нині є близько 60-ти дерев’яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (у Ясінях і Ужку). Бережіть те, що колись нам залишили предки. Оксана ШТЕФАНЬО Фото із книги М. Сирохмана

12 СПОРТ

№3 (4967)

29 січня 2022 року

НЗ

TT ОЛІМПІАДА

ЧЕТВЕРО ЗАКАРПАТЦІВ ЗМАГАТИМУТЬСЯ НА ЗИМОВИХ ІГРАХ 4

лютого в Пекіні стартують XXIV зимові Олімпійські ігри, тож минулого тижня НОК затвердив склад збірної України, яка поїде туди. Нашу державу представлять 45 спортсменів у 12-ти дисциплінах: біатлоні, бобслеї, гірськолижному спорті, лижному двоборстві, лижних гонках, санному спорті, скелетоні, сноубордингу, стрибках на лижах з трампліну, фігурному катанні, фристайлі та шорт-треку. Приємно, що серед них буде четверо представників Закарпаття: сноубордистка Аннамарі Данча-Чундак, яка виступатиме в слаломі-гіганті та слаломі, гірськолижники Іван Ковбаснюк (супергігант, швидкісний спуск, комбінація, слалом-гігант та слалом) та Анастасія Шепіленко (супергігант, слалом та слалом-гігант), а також фристайліст Олександр Окіпнюк (акробатика). Нагадаємо, що кандидатами до складу олімпійської збірної були шестеро краян, однак Катерина Пирожко не зуміла вибороти ліцензію, а біатлоністка Анастасія Меркушина потрапила до «олімпійського резерву». Щоправда, в команді лижниць-біатлоністок таки проявиться закарпатський слід – там виступатиме дружина ексолімпійця з Міжгірщини Івана Білосюка – Олена Білосюк. А командою фристайлістів керуватиме головний тренер із Мукачева Енвер Аблаєв. Відзначимо, що вперше в історії зимових Ігор Україна буде представлена у змаганнях змішаних команд із фристайлу (акробатика) та в жіночому бобслеї (монобоб). Після перерви у два олімпійські цикли до складу нашої збірної повернулися представники шорт-треку, причому одразу з двома перепустками на Ігри, та фігуристи в командних змаганнях. Востаннє українські стрибуни на лижах із трампліна їздили на зимову Олімпіаду у Ванкувер 2010-го. Й ось через 12 років у

Пекіні ми побачимо виступ одразу трьох наших спортсменів. Покращили позиції і фристайлісти, збільшивши своє представництво у порівнянні з минулими Іграми з 2-х до 5-ти. Склад олімпійської команди-2022 нараховує чотирьох олімпійських чемпіонів – це біатлоністки Олена Білосюк (Підгрушна), Юлія Джима й Валентина Семеренко та фристайліст Олександр Абраменко. А також трьох призерів юнацьких олімпійських ігор – це фігуристи Олександра Назарова – Максим Нікітін та Іван Шмуратко. До складу делегації, відповідно до звернень національних федерацій, увійшли 26 тренерів, 10 лікарів та масажистів, 7 представників технічного персоналу. З огляду на те, що всі олімпійські об’єкти зимових Ігор-2022 будуть поділені на 3 кластери – Пекін, Яньцин та Чжанцзякоу, – учасників розташують у трьох олімпійських селищах. Вирішення всіх організаційних, управлінських, комунікаційних та логістичних питань, пов’язаних із перебуванням команди та її інформаційним забезпеченням, здійснюватимуть сім представників адміністративного персоналу. XXIV зимова Олімпіада в Пекіні відбуватиметься з 4 по 20 лютого. Столиця Китаю стане першим містом, що прийме як літні, так і зимові Ігри. Загалом близько трьох тисяч атлетів із усього світу розігра-

ють 109 комплектів нагород у 15-ти видах програми. Вперше до програми Ігор-2022 увійшли 7 нових дисциплін: монобоб у жінок, змішана естафета в шорт-треку, змішані командні змагання зі стрибків на лижах із трампліна, змішані командні змагання з акробатичного фристайлу, жіночий та чоловічий біг-ейр вільним стилем, змішані командні змагання зі сноуборд-кросу. Все це дає можливість із впевненістю сказати, що зимова Олімпіада в Пекіні стане найзбалансованішою в гендерному плані за всю історію. В порівнянні з Пхьончханом-2018 відсоток жінок збільшився з 41 до 45. Загалом за роки незалежності українці на зимових Іграх здобули 8 медалей: 3 золоті, 1 срібну та 4 бронзові. «Золото» – Оксана Баюл (фігурне катання, Ліллехаммер-1994); Юлія Джима, Віта Семеренко, Валентина Семеренко, Олена Підгрушна (біатлон, естафета, Сочі-2014); Олександр Абраменко (фристайл, акробатика,

~~Анастасія Шепіленко Пхьончхан-2018). «Срібло» – Олена Петрова (біатлон, Нагано-1998). «Бронза» – Валентина Цербе (біатлон, Ліллехаммер-1994); Лілія Єфремова (біатлон, Турин-2006); Олена Грушина–Руслан Гончаров (фігурне катання, Турин-2006); Віта Семеренко (біатлон, Сочі-2014). Щодо графіку змагань за участю закарпатських спортсменів, то в сноубордингу в паралельному слаломі-гіганті старти серед жінок відбудуться 8 лютого о 10.40. 10 лютого розпочнуться командні змагання з фристайлу в лижній акробатиці (фінал). 13- го у кваліфікації виступа-

TT ДО ТЕМИ

Хто із закарпатського квартету матиме шанси поборотися за олімпійські нагороди, ми спробували спрогнозувати з головою обласної федерації лижних видів спорту Василем Гісемом. – Вважаю, що найбільший шанс потрапити на п’єдестал має наш фристайліст – олімпійський дебютант Олександр Окіпнюк у командних змаганнях, – каже В. Гісем. – В індивідуальних змаганнях, якщо Сашко, насамперед, буде готовий психологічно, також можна розраховувати на нагороду. Адже стрибки такої складності, які виконує він, у світі піддаються ще трьом-чотирьом атлетам. В разі, якщо таки наважаться з наставником піти ва-банк і виконати подібний стрибок, цілком можемо мати ще одного олімпійського чемпіона в індивідуальних змаганнях.

тимуть жінки, 14-го в них відбудеться фінал. 15 і 16 лютого о 19.00, відповідно, виступають чоловіки (кваліфікація та фінал). Гірськолижний спорт: 6 лютого об 11.00 – швидкісний спуск (чоловіки); 7-го в 10.15 і 13.45 – гігантський слалом (жінки); 8-го в 11.00 – супергігант (чоловіки); 9 лютого в 10.15 та 13.45 – слалом (жінки); 10-го в 10.30 і 14.15 – комбінація (чоловіки); 11 лютого об 11-й – супергігант (жінки); 13-го в 10.15 і 13.45 – гігантський слалом (чоловіки); 16-го в 10.15 та 13.45 – слалом (чоловіки); 19 лютого об 11-й – змішані команди. Роман СЕНИШИН

Нагоду має й досвідчена Аннамарі ДанчаЧундак, для якої це вже четверта за ліком Олімпіада. Вона стала срібною призеркою кубку світу, а це серйозне досягнення, тож маємо надію на успіх і в цьому виді. Щодо гірськолижників, то для Івана Ковбаснюка й Анастасії Шепіленко вже саме потрапляння на Олімпіаду – вагоме досягнення. Адже в Україні, де є чудові гори для спортсменів такого рівня, на жаль, досі немає належного місця та інфраструктури для підготовки. Загалом потрапляння чотирьох закарпатських спортсменів до складу олімпійської команди – вагомий прогрес для нас. Сподіваюся, це стане стимулом у перспективі задля подальшого розвитку зимових видів спорту в нашому регіоні.

TT НА СТАРТ!

TT ДО СЕЗОНУ

РОЗПОЧАЛИ ПІДГОТОВКУ ДО ФУТБОЛЬНОЇ ВЕСНИ

ЦЕ ВЕСЕЛО, АЛЕ Є РИЗИКИ

ПРОФЕСІЙНІ КОМАНДИ КРАЮ

~~ФК «Ужгород» проводить двосторонню гру Після новорічно-різдвяних свят розпочали підготовку до другої частини сезону всі три професійні команди нашого краю. «Минай» втягуючий збір проводить в Ужгороді й уже вчора (28 січня) зіграв другий спаринг із ФК «Ужгород». Перший контрольний поєдинок після 5-ти днів тренувань хлопці зіграли з угорським «Дебреценом» – і поступилися з рахунком 0:1. У кадровому плані в «Миная» також зміни – команду залишили двоє молодих футболістів: захисник Андрій Семенко та півзахисник Роман Бодня. Андрій перейшов до закарпатського клубу влітку 2021-го, за цей час зіграв 6 матчів. Роман у колективі також із літа, мав одну гру за основний склад. А ще ФК віддав у оренду «Ужгороду»

форварда U-19 Івана Станковича, який перебрався до «Минаю» минулого літа з мукачівського «Мункача». «Мені сподобалося, як грала команда. У першому таймі ми переглядали потенційних новачків, у другому грали ті, хто зараз здоровий. Адже деякі футболісти прихворіли, деякі отримали травми. Новачків поки що ніяк не оцінюю. Деякі залишаться з нами та продовжать тренувальний збір», – зазначив новий наставник «Минаю» Володимир Шаран після першого спарингу. Нагадаємо, що «Минай» посідає передостанню, 15-ту, сходинку в турнірній таблиці вітчизняної прем’єр-ліги з 10-ма очками, маючи на два залікові бали більше від аутсайдера «Маріуполя». ФК «Ужгород», який виступає в першій лізі, проводить цикл

підготовки в рідному місті й теж має кадрові втрати – його лави залишив воротар Михайло Готра, котрий перебрався до угорської «Кішварди», та нападник Сергій Машталір – пішов до столичної «Оболоні». Щодо поповнення, то, окрім півзахисника Івана Станковича з «Минаю», контракт із містянами підписав ще один хавбек Олександр Глагола, який першу половину сезону провів у житомирському «Поліссі». Команда б’ється за збереження прописки в першій лізі й наразі знаходиться на передостанній сходинці з 16-ма очками. 24 січня відновили тренувальний процес у «Мункачі», який виступає в другій лізі. «Впродовж шести днів триватиме втягуючий цикл, а вже в неділю, 30 січня, зіграємо перший спаринг із ФК «Ужгород». Потім переглянемо низку новачків, а з наступного тижня планово готуватимемося до старту в другій частині чемпіонату. Після спарингу з ужгородцями вже маємо попердню домовленість про контрольні матчі в лютому з івано-франківським «Прикарпаттям», луцькою «Волинню» та «Любомиром» (Ставище). Стосовно кадрів – поки зарано щось казати з цього питання, йде звичний процес: одні футболісти залишають команду, натомість приходять інші. Нам потрібна конкуренція, щоб хлопці прогресували й зростав рівень колективу», – розповів головний тренер «Мункача» Віталій Шумський. Михайло АРДАНИК

ОБЕРЕЖНО, ТЮБІНГ! З такою новинкою, як тюбінг, життя любителів лиж і сноубордів стало більш насиченим, а малюки отримали прекрасну іграшку, яка набагато зручніша від санок. На «ватрушках» із задоволенням катаються і діти, й дорослі, але треба знати про ризики, бо багато людей отримують травми. Небезпека в тому, що «ватрушки» здатні розвивати дуже велику швидкість, вони некеровані, закручуються навколо своєї осі під час спуску і не мають гальм. Будь-яка перешкода на шляху є серйозною загрозою, тому використовувати їх можна лише на спеціально підготовлених трасах – із ухилом, що не перевищує 20 градусів, на них не має бути рослинності, а спеціальні жолоби запобігають виїзду за межі траси. Крім того, слід дотримуватися безпечного режиму катання – тільки по одному. Не можна садити з собою в тюбінг малят: є ризик, що просто не утримаєте їх або травмуєте вагою свого тіла. Взагалі дітей до такого виду розваг допускають із 6 років, але тільки під наглядом дорослих. Дуже небезпечно кататися по нерівній поверхні (включно з трамплінами), на льоду, зчепившись із іншими «ватрушками», стоячи, підстрибуючи, удвох, прив’язуючи до автомобіля тощо. Тюбінг розвиває швидкість, порівнянну з гірськими лижами або сноубордом, проте ви нечасто зустрінете дітей, що катаються з гірки в захисних шоломах. А його використання для них обов’язкове! Перш ніж купувати своєму чадові «ватрушку», подумайте: чи є доступна підготовлена гірка для тюбінгу; чи зможете ви ходити туди з сином чи донькою; чи є в них відповідний за розміром непошкоджений зимовий захисний шолом? Повірте, це того варте, аби уникнути дитячого травматизму, пов’язаного з використанням тюбінгу. Підготувала Інна ІЛЬНИЦЬКА, методист облметодкабінету НМЦ ЦЗ та БЖД

НЗ

№3 (4967)

29 січня 2022 року

ЦІКАВИЙ СВІТ 13

TT ДАТА ТИЖНЯ

«ЛЕГШЕ БУДЕ СКАЗАТИ, ЯКИХ Я МОВ НЕ ЗНАЮ», –

ЖАРТУВАВ УЧЕНИЙ-ПОЛІГЛОТ АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ, КОЛИ ЙОГО ПИТАЛИ, СКІЛЬКОМА Ж ВОЛОДІЄ

січня 80 років тому помер, ставши жертвою сталінських репресій, історик, мовознавець, орієнталіст, письменник і перекладач, один із організаторів Української академії наук Агатангел Кримський. У нього не було ні краплі української крові генетично, в сім’ї розмовляли російською, проте він свідомо обрав українство. І зробив на цій ниві стільки, що диву даєшся. А стосовно його поліглотства досі точаться суперечки: у дослідженнях варіюються цифри від 56 до 100. Кажуть, навіть побачивши текст мовою, якої формально не знав, усе одно міг зрозуміти зміст – допомагала величезна лексична база споріднених…

ЧИТАТИ ВМІВ ІЗ ТРЬОХ РОКІВ

Засновник роду Кримських – татарин-мулла з Бахчисарая, який десь у 80-х роках ХVІІ століття нібито після конфлікту з ханом утік до Литви. У Мстиславі (нині Могильов, Білорусь) він перейшов із ісламу в християнство, одружився, мав 13 дітей. А вже батько майбутнього вченого, учитель історії та географії, переїхав на Волинь, діставши посаду в одній із російських шкіл. І саме тут, у Володимирі-Волинському (тоді це була Волинська губернія), з’явився на світ 15 січня 1871-го Агатангел. Його мама, литовська полька, займалася домашнім господарством. «Я знацця, ані кровинки вкраїнської не маю, тільки що вродився та виріс на Вкраїні. Хоч я родом не вкраїнець, але цілком проукраїнився», – писав потім сам. Він мав молодшого брата й двох сестер. Дуже скоро батьки переїхали до Звенигородки (зараз Черкаська область), де придбали будинок. Хлопчик змалечку проявляв феноменальні здібності: ще трилітнім навчився читати, а в 5 уже пішов до місцевого училища. В 1881-му його віддали до протогімназії в Острозі, де жив у старенької тітки, котра завідувала чималою публічною бібліотекою. І вже 1884-го – до Другої київської гімназії, в якій затримався всього на рік, бо в тому ж місті вступив за конкурсом до колегії Павла Ґалаґана. Тут викладало багато видатних професорів, серед яких – і Павло Житецький, котрий на все життя зацікавив Агатангела україністикою.

РОЛЬ ДИСЕРТАЦІЙ ПОЛЯГАЛА В ТОМУ, ЩОБ ВІДВОЛІКТИСЯ ВІД ОСОБИСТИХ КРИЗ

З 1889-го було навчання в Лазаревському інституті східних мов у Москві. Після його закінчення Кримський залишився при кафедрі арабської філології для підготовки на професуру, та ще й вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. У 1896-му тут склав магістерські іспити зі слов’янської філології, а в Петербурзькому – з арабістики. Й тоді ж його на спеціальну інститутську стипендію відрядили на два роки до Сирії та Лівану, де співпрацював із арабськими науковими часописами, зібрав багато документів і матеріалів у рукописних сховищах і бібліотеках. Після повернення до Росії викладав арабську, перську та турецьку мови в Лазаревському інституті аж до 1918-го, став професором, але з дисертацією довго затягував. Власне накидав їх чотири різні, та, як пише Соломія Павличко, «Кримський ніяк не міг систематизувати свої знання, закінчений продукт його не приваблював». Хоча за цей час видав цілу купу власних академічних підручників із філології та історії Близького Сходу, про Коран, мусульманство тощо. А формальної академічної кар’єри не прагнув. І взагалі, «роль дисертацій полягала в тому, щоб відволіктися від особистих криз». Власне це – цитата з праці згаданої С. Павличко «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Крим-

ського». Саме посилаючись на її дослідження у вікіпедії безапеляційно пишуть: «Агатангел Кримський був геєм. Його орієнтація підтверджується текстами з циклу віршів «Нечестиве кохання», в яких рефлексує над своєю гомосексуальністю». Авторка дійсно досліджувала зокрема й цю тему в контексті аналізу наукового доробку, творчості, та епістолярію вченого, але так категорично, як подає вікіпедія, ніде не висловлюється. На жаль, книжку пані Соломія дописати не встигла – раптово померла на 42-му році життя: знепритомнівши через чадний газ від несправної колонки, захлинулася у ванні. Роботу після редакторського допрацювання випустило у світ видавництво «Основа». Так-от, про «особисті кризи». На прикладі Кримського С. Павличко демонструє: людина – істота недосконала, часто ірраціональна. Визнаючи титанічну працездатність ученого, авторка показує і його неврози, комплекси, запальну вдачу. У своїх сходознавчих студіях він звертав увагу на амбівалентну й розкутішу сексуальну культуру тюрків, арабів та іранців, що було незвичним наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Дослідниця доводить (через його листування), що художні твори письменника-вченого наскрізь автобіографічні, в них ідеться, в тому числі, й про одностатеву любов. Але Павличко, скоріше, підводить до тези, що Кримський не сприймав традиційної сексуальності, тож якби він прийняв свою сексуальність, то сьогодні ми могли би назвати його гомосексуалом. Душевні муки головного героя його роману «Андрій Ляговський» – це його муки. Авторка пише: неможливо встановити реальні думки й почуття Агатангела Юхимовича. Його листи до брата достатньо відверті, але не настільки… «Чи був у Кримського (гомо) сексуальний досвід на Сході? Невідомо. Ми тільки знаємо, що Кримський був, як ніколи й ніде, щасливий у своєму східному відрядженні, а також як ніколи мало скаржився на свої нерви й здоров’я». От і все. Але особисте життя науковця справді не було щасливим. Деякі дослідники вважають його єдиним так і не реалізованим коханням Лесю Українку – мовляв, про це свідчить їхнє тепле дружнє листування та натяки Павла Тичини в поезії, написаній до 60-ліття Агатангела Юхимовича, про «вічно мрійливу Лесю Українку» (Вона, до речі, присвятила свою драму «В катакомбах» «шановному побратимові А. Кримському»). Але Соломії Павличко така версія здається малоймовірною: ці двоє зустрічалися всього кілька разів, і до освідчення не дійшло. А вчений у підсумку всиновив хлопчика, який народився від випадкового зв’язку його заарештованого помічника й названого сина Миколи Левченка (про нього потім згадаємо детальніше). Той батьківство заперечував і довів це в суді, але вчений усе ж вирішив дати своє прізвище дитині. Утім, джерела в інтернеті говорять про «вагітну дружину Левченка», з якою Агатангел Юхимович нібито навіть одружився.

ІЗ МОСКВИ ДО КИЄВА ВІЗ ВАГОН… КНИЖОК

Однак повернемося до наукової біографії Кримського. Після жовтневого перевороту-1917 влада в Росії перейшла до більшовиків, і він, не маючи особливих симпатій до них, скористався можливістю осісти в Києві. В 1918-му гетьман Іван Скоропадський запросив академіка Вернадського для створення Української академії наук, а той, у свою чергу, – Агатангела Юхимовича, якого знав особисто. Першого обрали президентом УАН, а другого – «неодмінним секретарем». До речі, Кримський поставив умову: переїде лише якщо може взяти свою бібліотеку. І дійсно привіз цілий вагон книжок – понад 50 000 томів. Впродовж десятиліття він, по суті, керував академією: Вернадський на початку 1920-го виїхав до Петрограда, а обраний на його місце чудовий ботанік В. Липський не мав адміністраторського хисту. За непростих воєнних часів і постійної турбулентності влади Агатангелу Юхимовичу довелося проявляти чудеса дипломатичності, щоб утримати установу на плаву. Він випрошував пайки та одяг для співробітників, домігся виділення ділянки, де вчені власноруч вирощували овочі й заготовляли дрова – приміщення академії не опалювалося, там навіть чорнило замерзало. Але напівголодні ентузіасти складали плани розбудови української науки, на звороті календарів та старих театральних афіш розчиненими у воді хімічними олівцями писали свої праці. З часом завдяки старанням і наполегливості Кримського та його колег УАН розросталася, поліпшувався матеріальний стан, установи та приватні особи передавали їй свої книгозбірні, друкувалися наукові записки, праці всіх наукових відділів, окремі монографії. Сам Кримський був відповідальним редактором переважної більшості цих видань, жертвуючи часом на шкоду власним дослідженням. Спочатку більшовики хотіли продемонструвати українському народові й світові можливість розвитку національної науки й освіти за нової влади. Восени-1921 Рада народних комісарів УРСР навіть прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», згідно з якою низці вчених, у тому числі й Кримському, дозволили видання за держкошт наукових праць; звільнили від сплати податків; заборонили реквізицію та ущільнення помешкань, які вони займали; гарантували матеріальне забезпечення.

СПЕРШУ РЕПРЕСІЙ УНИКНУВ ЗАВДЯКИ СТІЙКОСТІ ЛЕВЧЕНКА Агатангел Юхимович у 1918 – 1921-му, крім секретарства, ще й працював професором всесвітньої історії в Київському університеті, а потім став дирек-

тором Інституту української мови. І, попри неймовірну адміністративну завантаженість, писав і видавав власні праці. З віком він уже майже втратив зір (мав катаракту), тож його помічникомсекретарем і його очима став згадуваний Микола Левченко, з яким познайомилися, коли тому було 18, – жили в сусідніх квартирах. Пізніше Кримський із перспективним філологом та етнографом продовжували трудитися разом. Але тодішні світила науки вже були обплутані мережею донощиків та провокаторів, Агатангел Юхимович – теж. Його вважали небезпечним ще й тому, що заступався за десятки безвинно покараних учених, розсилав звернення задля їх помилування. Ну й поглядами своїми ніколи не вписувався до «благонадійних». Зокрема заперечував теорію «колиски трьох братніх народів», висуваючи натомість гіпотезу про українську мову, яка вже в ХІ столітті постала «як цілком рельєфна, цілком означена, яскраво-індивідуальна одиниця». Все ускладнилося в 1929-му, коли влада почала репресії, пов’язані з процесом над «Спілкою визволення України». Того року Кримського не затвердили неодмінним секретарем академії, заарештували багатьох співробітників, в тому числі й академіка Єфремова, з яким мав товариські стосунки, і Левченка, що стало особливо тяжким ударом. Соломія Павличко у своїй книжці пише: останнього за 3 роки до того ГПУ завербувала як інформатора (невідомо, чи знав про це А. К.), однак він, під тиском погодившись надавати усну інформацію про академію, категорично відмовився писати наклепи. Тож його, крім участі в СВУ, звинуватили ще й у тому, що дурив ГПУ. На допитах Левченко послідовно відмітав причетність Агатангела Юхимовича до СВУ і, можливо, цим урятував його від арешту. Учений усіляко добивався помилування названого сина, але безрезультатно. Щоправда, свої 10 років молодий чоловік не відсидів, його випустили в 1934-му, та повернувся він із таборів психічно хворим, а згодом повісився через пресинг чекістів. Тим часом Кримський залишався в опалі, в нього відібрали не лише посади, а й аспірантів, він жив упроголодь то в Києві, то у Звенигородці (там мешкали і прибраний син Микольця з матір’ю, а також сестра Маша та брат Юхим із родиною). Здоров’я його гіршає.

ДОПИТ ВЧЕНИЙ ВИТРИМАВ ГІДНО, НІКОГО НЕ ОБМОВИВ Від 1935-го секретаркою Кримського стала Наталія Полонська-Василенко, вдова колишнього колеги, і це дозволило йому написати низку нових книжок. А через 2 роки вже працював у Інституті мовознавства АН УРСР. Після приєднання західноукраїнських земель влада вирішила використати його задля зміцнення власного авторитету й почала заохочувати поїздки до Львова, де виступав із доповідями та брав участь у організації наукових установ. 1940-го йому навіть присвоїли звання заслуженого діяча науки УРСР, а 15 січня-1941, до 70-річного ювілею, нагородили орденом Трудового Червоного Прапора. Однак ця біла смуга в житті виявилася короткою. На початку червня 1941-го Кримський повернувся зі Львова, де проходила сесія АН, і поїхав із прийомним сином до Ялти. Там його застала звістка про оголошення війни. Він поспішив із Криму до Звени-

городки, хоча дуже переймався долею численних рукописів, що залишилися в Києві. А в липні в село приїхали енкаведисти, й ученому наказали негайно збиратися – нібито в Саратов, куди вже евакуювали Академію наук. Але насправді заарештували й інкримінували багаторічну антирадянську діяльність, зв’язки з Винниченком, Петлюрою та закордоном, редагування «націоналістичного» російськоукраїнського словника, участь в організації СВУ тощо. На допитах він поводився гідно, ні на кого не зводив наклепи й винним себе не визнав. Та все ж став «ідеологом українських націоналістів». Академіка відправили етапом у холодних вагонах до Казахстану. Там у кустанайській в’язниці НКВС 25 січня 1942-го 71-літній Агатангел Кримський помер. За офіційною версією – від виснаження в тюремній лікарні, за іншою – від тортур. Проте є і третя: можливо, професор так і не доїхав до Кустанаю й загинув дорогою, як чимало товаришів по нещастю, адже досі невідоме місце його поховання. С. Павличко подає першу версію, посилаючись на свідчення співкамерника вченого – селянина, котрого посадили за баптизм. Реабілітували вченого в 1957-му завдяки клопотанню Л. Булаховського і після повторного допиту свідків, які змінили свої свідчення.

ЮНЕСКО ВНЕСЛО ЙОГО В ПЕРЕЛІК ВИДАТНИХ ДІЯЧІВ СВІТУ А тепер підведемо підсумки. Кримського вважають одним із найвизначніших сходознавців у світовій філології і фактично засновником української та російської наукової арабістики та всієї сходознавчої науки в СРСР. За своє життя він написав понад 1000 наукових праць із історії мов, літератури, мистецтва, релігії народів Близького та Середнього Сходу, а також Кавказу та Європи. Під його керівництвом готували й видавали словники та наукові збірки, які й досі є основою для роботи перекладачів. Іще раз підкреслимо, що не маючи ні краплі української крові й походячи зі зросійщеної сім’ї, він зрештою свідомо обрав українську мову і для спілкування, і для наукової роботи, і для творчості. «Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», – писав Агатангел Кримський у своїй автобіографії. Він працював по 18 годин на добу. Мав феноменальну пам’ять і часто скаржився знайомим, що взагалі нічого не може забути, навіть коли хоче. Зате це допомагало освоювати мови. Досі тривають суперечки, скількома ж володів. За різними даними – від 56 до 100 (якщо враховувати діалекти). Сам із цього приводу жартував: «Легше буде сказати, яких я мов не знаю». У дитячі роки досконало вивчив німецьку, французьку та англійську, в юнацькі – турецьку, грецьку, італійську, арабську, санскрит, давньоєврейську. Й цей список поповнював до кінця життя. Навіть у 70 вивчав вавилонську і абиссинську. Недарма ім’я академіка в 1970-му внесли у затверджений Генасамблеєю ЮНЕСКО перелік видатних діячів світу. А вже за незалежної України, в 1991-му, стараннями одного з його найкращих учнів Омеляна Пріцака заснували Інститут сходознавства НАНУ, який носить ім’я Агатангела Кримського. Підготувала Мирослава ГАЛАС

14 ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ TT КРОСВОРД

Розділіть жовту частину квадрата на 4 абсолютно рівні частини

TT ЗАГАДКИ

Горизонтально: 3. Спеціаліст з водіння літальних апаратів. 9. Автор роману «Тріумфальна арка». 10. Шквал аплодисментів. 11. «Міністр культури» серед олімпійських богів. 13. Постійний представник однієї країни на території іншої. 14. Прісноводна риба родини коропових. 15. Великий літературний твір епічного жанру про значні історичні події. 16. Вино для Причастя. 18. Частина туші тварини – лопатка або стегно. 21. Лікувально-оздоровча процедура. 26. Легкий береговий вітер, який змінює напрям руху. 28. Болгарський національний суп. 29. Випічка на день народження. 30. Географічна карта. 31. Річ на голову. 32. Пристрій для виловлювання мін. 33. Підводний працівник. 34. Їжа для тварин. 35. Дівоче прізвище Вікторії Бекхем. 38. Муза, покровителька любовної поезії. 40. Невеликий легкий кінний екіпаж. 45. Легкий китайський човен із тупим носом. 46. Бог у скандинавській міфології. 48. Літній місяць. 49. Багатодітна професія. 50. Місто в Івано-Франківській області. 51. Гетьманська булава з металевою кулькою на кінці. 52. Вінець з дорогоцінними каменями. Вертикально: 1. Рідне місто Ромео і Джульєтти. 2. Лейтенант із шекспірівського «Отелло». 3. «Лінійка» цінностей. 4. Фехтувальна кульмінація. 5. Автор Вінні-Пуха. 6. Ансамбль із дев’яти виконавців. 7. Перська водойма. 8. Знак абетки. 12. Транспорт біатлоніста. 16. Критий візок у циганів. 17. Скривлений вираз обличчя. 19. Траса від кухні до спальні. 20. Супутник по-іншому. 22. Аверс або реверс монети. 23. Обласний центр України. 24. Трава, що виросла після скошеної. 25. Герой роману Даніеля Дефо. 27. Велике приміщення. 29. Майданчик для осушення і очищення зернових. 36. Число дванадцять. 37. Металевий грошовий знак. 39. Газ, який входить до складу повітря. 41. Місто у Київській області. 42. Лінія, що окреслює форму предмета. 43. Три хвилини боксу. 44. Ранкова пісня у трубадурів. 46. Ріка на Закарпатті. 47. Автоматичний пристрій, що замикає і розмикає електричне коло.

Не є рекламою послуг ворожіння і гадання

Діяльність здійснюється згідно зі ст. ст. 42, 43 і 44 Господарського кодексу України

Сторінку підготував В’ячеслав Стрібнєв. Матеріали використано із мереж та журналу «Кросворди по-українськи»

1. Семеро сестер приїхали на дачу, і кожна зайнялася якоюсь справою. Перша любовний роман почала читати, друга – оладки смажити, третя – в шахи грати, четверта – кросворди розгадувати, п’ята прання затіяла, шоста город поливати пішла. А чим зайнялася сьома сестра? 2. Коли йде дощ, кішка сидить у кімнаті чи у підвалі. Коли кішка в кімнаті, мишка сидить у нірці, а сир лежить у холодильнику. Якщо сир на столі, а кішка у підвалі, то мишка у кімнаті. Наразі йде дощ, а сир лежить на столі. Тоді де кішка та мишка? 3. Викладач на іспиті дав студентці в руки стегнову кістку і запитав: – Скільки таких кісток у тебе? – П’ять! – Неправильно. Стегнових кісток у тебе лише дві. Але студентка була права. Як таке може бути? 4. В один келих налита вода, в інший – така сама кількість вина. З келиха з вином беруть чайну ложку вина та переливають у келих із водою. Після чого ретельно перемішують вміст келиха з водою. Потім беруть чайну ложку зі змішаного келиха і переливають у келих із вином. Чого більше – вина у келиху з водою чи води в келиху з вином? 5. Ви зайшли в кімнату, там стоять 2 ліжка, на них лежать 4 кішки і 2 собаки. Під ліжком сидять 5 кроликів. Із кута в кут бігають 6 хомячків. Скільки всього ніг у кімнаті?

№3 (4967)

29 січня 2022 року

TT ЗНАЙДИ СЛОВА П І М П Е З Й Л З Ь Щ К І І Ї Ї М Г Ї Я

Р П А К М Е А В М Ц Ж А Ч Х ЖМ І Ю Щ А Ш С Я Б Ї Я Д Е У Щ Б Й Е Н В Й Ь І Х О

Я Л Т Ч Й Ф Н К П У Е Й С Я Л О Г Ч Н Д

Ц И Н Б ЖМ Р О Щ Й Е Е Н А В Ф Н З И М Д Л А В О Д П Н І В И Е Е С Ц Д Л Р Н Ш К О Й Ч Ю Р Ш Й О Л А І З Ї Є У Ї Ю Е А

И І З Ї Ч Ф І І А Е К Р О Л Ь И С Б М Ї

Р Д П А А К Р А Б Р Д А Б У О Ї Н К Г К

К Ь О Ц Н Ц І Т П С Н Ф Е Т Б Ч Я Ц Р М

Понад 20 років Надія пропускає чужий біль через своє серце, змінює долі людей, дарує їм щастя. За допомогою стародавніх молитов вона позбавить негативного впливу, завдяки чому проходять багато найтяжких недуг. Надія відновлює біополе, знімає і встановлює захист від заздрісників, невдачі, приворотів, будь-яких видів причини, пристріту і родового прокльону. Надія з’єднує розбиті долі, улагоджує конфлікти в родині, повертає коханих та чоловіків, захищає від зрад, знімає «віночок безшлюбності» з дівчат та жінок. Позбавляє від пагубних звичок (алкоголізм, ігроманія), допомагає у вирішенні проблем у бізнесі.

«Дякую Надії за повернення чоловіка в сім’ю. Після Чехії мій Іван ходив сам не свій, і ми порозуміли, що в дім прийшла біда. Надія злила віск і розповіла, хто й коли приворожив його, щоб роботящий чоловік полишив родину.Таємний амулет зробив своє діло, і через молитву наша сім’я знову разом. Ганна, Міжгір’я». «Ми вже 10 років живемо за кордоном. Колись нашій родині напророчила сама пані Надія, а тепер приїхали за допомогою для свого онука – він зовсім відірвався від нас, день і ніч сидить в інтернеті, не хоче навіть на вулицю вийти, закінчивши вуз ніде не працює. Зараз ми в обряді. І вже на Новорічні свята побачили покращення.

Почав виходити в магазин, допомагає по господарству. Розуміємо, що це тільки початок, але дякуємо за цей початковий результат. Марта, Будапеш». «Приїхали з відпочинку і під порогом хижі чоловік побачив розсипані гроші копійками. Викинули в смітник, а через день упало дзеркало у ванні й почалось у домі щось неймовірне – сварки, лайка, пролежали обоє в лікарні. Хто нам це підкинув – дізнались на прийомі в знахарки Надії. Вона навчила, як захиститись від людської заздрості й наврочень. Наразі ми маємо й обереги, і молитву від недоброзичливих сусідів. Надовго. Олена, Ужгород».

Надія чекає на Васі з 10.00 по 14.00 – м. Берегово, вул. Мукачівська, 36 готель «Уют» (неподалік музичної школи) – 2, 3, 4, 5 лютого; м. Ужгород, вул. М. Заньковецької, 5 Спорткомплекс «Юність» (за універмагом «Україна») – 6, 7, 8 лютого. Тел. 0632983613.

З Ц Є Ш Я Б П Р Т Т Р Х Ж Р А Ч К В Х У

Б Т Б Ї Ч Р Ф А Є Е Т П Д П Є Ї Ш Я Щ Д

М О П Г Ь З З Й И Т Б И У Р Л Т Я І Й М

Й А Б Р Е В І А Т У Р А Д Н О Ф Е Л Е Т

Ф Ї Ж З Щ Т Р О Р У К Ч Л И Ш Я И У З З

Х С Б Й І Ж І Л Б П Е Ь Ж Л І Ф Х Я Ц Т Ч С Ф І И М Ф Ж І І Т Т Г К Ш А ФЮ Л Г

Л У К Ц Й Я Т С І М Д Е Р Е П Н Є Ь О К

А К У Р А Ж Р И Ч З С О М А Ф Л Ї Д Б Б

Список слів: притулок, курорт, передмістя, університет, навчання, клавіатура, телефон, абревіатура, криниця, метро, небо, міст, дім, кураж. Допоможіть фермеру знайти втрачені предмети

Відповіді на завдання минулого номера  До «порахуйте» 89,4 г х 1 000 = 89,4 кг, тому що кілограм у тисячу разів більший за грам. Далі: 89,4 кг х 1 000 = 89,4 т, тому що тонна в тисячу разів більша за кілограм. Шукана вага – 89,4 т.  На уважність 1) 2) Якщо придивитися, то можна помітити, що бутерброд № 6 має три різні начинки: оливку, скибочку шинки і скибочку сиру. Всі інші бутерброди мають лише дві різні начинки.

На численні прохання жителів Закарпаття індивідуальний прийом веде Ваша землячка знахарка і спасителька

НАДІЯ

П Ї О Х Н Ц Е У М И Е Ч Н И И Г Ц Ч К В

НЗ

3) Маска №3 зайва. На решті масок загострений край вирізу для очей спрямований назовні, а в третій – всередину. Чопська міська рада оголошує конкурс на заміщення: - вакантної посади інспектора праці відділу бухгалтерського обліку та праці Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради. У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу юридичну освіту за освiтньо-квалiфiкацiйним рівнем спеціаліста, магістра, вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки. Стаж роботи на службі в органах місцевого самоврядування, на посадах державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше 2 років. Документи, що подаються для участі у конкурсі: заява про участь у конкурсі, заповнена особова картка (форми П-2ДС) з відповідними додатками, дві фотокартки розміром 3х4 см, копія документа, який посвідчує особу, копія довідки про присвоєння іден-

тифікаційного номера, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (кандидата на посаду), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, копії документів про освіту (підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня), копія військового квитка (для військовозобов’язаних), копію документа про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни); або копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, що видається національною комісією зі стандартів державної мови. Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається головним спеціалістом із кадрової роботи відділу кадрової роботи за адресою: м. Чоп, вулиця Берег, 2, кабінет № 10 або за телефоном (0312) 71-12-42. Термін, протягом якого приймаються заяви, становить 30 днів із дати опублікування оголошення.

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№3 (4967)

29 січня 2022 року

TT ПСИХОЛОГІЯ

ЧИ НЕ ЗАВАЖАЄТЕ ВИ ДИТИНІ ДОРОСЛІШАТИ Ми хочемо для своїх чад найкращого, проте часто прагнення виростити щасливу дитину обертаються протилежним результатом. Ось типові помилки.

ЗАЙВИЙ КОНТРОЛЬ Зазвичай жорстким контролем зловживають батьки, якими керує страх. Вони можуть боятися втра тити дитину, хвилювати ся, що скажуть інші, або ж просто – за її майбутнє. Чи варто говорити, якою тривожною й несамостій ною може вирости малеча в таких умовах? Важливо пам’ятати, що страх іс нує лише в нашій голові, реальності він у більшості випадків не стосується. Отож почніть із себе – бо ріться зі своїми фобіями, не перекладаючи їх на синів і доньок.

ВИ ПОРІВНЮЄТЕ ДИТИНУ З ІНШИМИ Багато мам і тат люблять навішувати ярлики і, при родно, в кожному віці їхні чада мають відповідати очікуванням. Якщо дитина

лише пішла до школи, то буквально з першого дня вона зобов’язана вміти чи тати й рахувати, інакше за смутить батьків. Або ж інша ситуація, коли на молодшо го школяра перекладають відповідальність за малечу, вва жаючи, що йому варто дорослі шати. Зрештою отримуємо таку ж тривожну ди тину, як і в пер шому нашому пункті. А силь на тривожність змушує сумніва тися в собі й від мовлятися від шансів, які даватиме життя в дорослому віці. Саме тому важливо припинити себе порівнювати.

ЗМУШУЄТЕ ДИТИНУ ВІДЧУВАТИ ПРОВИНУ Дуже часто батьки уни кають відповідальності за негативні почуття, перекла даючи її на сина чи доньку. Діти стають винуватцями мало не всіх негараздів. Все це призводить до того, що вони перебувають у по стійному напруженні – як не засмутити маму чи тата. За цими переживаннями пропускають своє життя, чекаючи, що ось їх, на решті, оцінять, адже усе роблять, щоб рідні не за смучувалися. Таким чином розвивається жага до по шуку батьківської любові, яка штовхає вже дорослу дитину в нездорові стосун ки з майбутнім партнером.

TT РАДЯТЬ ФАХІВЦІ

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ,

ПЕРШ НІЖ УЗЯТИ СОБІ ПІДРОБІТОК Якщо у вас улюблена робота, прекрасні колеги, але недостатньо висока зарплата, не обов’язково звільнятися, ходити по співбесідах і болісно пристосовуватися до нових обставин. Якщо є час і бажання, просто візьміть підробіток. Працівники онлайнсервісу побутових послуг розповіли, як правильно розставляти пріоритети, вибирати завдання і спілкуватися з клієнтами.  Сформуйте список послуг Перша складність із підробіт ком – ризик нахапати складних замовлень і в підсумку не впо ратися. Зазвичай він викликаний надмірною мотивацією заробити більше і зайвою впевненістю у власних силах. Ви багато вмієте, не боїтеся труднощів, готові діяти – це чудово! Але краще відразу тверезо оцінити можливості та потреби. Складіть список своїх умінь і виберіть із нього те, що дається легко й не вимагає багато часу. Наприклад, ви підготуєте юри дичні документи, але допомагати замовнику з їх реєстрацією в потрібних відомствах не будете. Або придивитеся за домашніми тваринами на час від’їзду госпо даря, але брати собаку або кішку надовго не готові.  Установіть правила Крім списку послуг, вам зна добляться орієнтири, за якими вибиратимете потрібну роботу, щоб відсіяти невідповідні про єкти і замовників. Вони можуть бути такими: • я витрачаю на підробіток не більше двох годин на день;

• він повинен бути вдома або поруч із будинком; • я беруся тільки за те, в чому розбираюся. Наприклад: «Я молода мама, іноді підробляю нянею. Щоб гарантувати якість, беру тільки разові замовлення на кілька годин». А ще можуть бути пріоритети: я готова працювати за мінімальну оплату, щоб навчитися новому; вибираю тільки цікаві творчі про єкти, і ніякої рутини. Але правила мають бути ваші, не копіюйте чужі.  Відсіюйте клієнтів Вибираючи роботу, звертайте увагу не на дружність замовника, а на чітко прописане завдання, яке враховує всі деталі. Чим зрозуміліше описана задача, тим простіше її виконати. Навіть якщо клієнт говорить сухо і лише по справі. Занадто доброзичливе спілкування легко переходить у фамільярне й навіть призводить до конфліктів. Особливо, якщо в кінці роботи з’ясується, що ви з замовником по-різному уявляли її результат. «Швидше й вигідні ше виконати два-три прості за вдання зі зрозумілими умовами, ніж довго з’ясовувати в одного клієнта, що йому все-таки потріб но. Навіть якщо це оплачується вище, – вважає дизайнер. – Якщо

TT ЛАЙФХАК

TT ПОРАДИ

ЧОМУ ВЗИМКУ ВЕСЬ ЧАС ХОЧЕТЬСЯ СПАТИ І ЩО З ЦИМ РОБИТИ?

Відрегулювати постійний стан сонливості можна, якщо знати, як правильно налаштувати внутрішній «годинниковий механізм». Взимку ми вважаємо за краще більше їсти й сидіти перед телевізором. У резуль таті швидко набираємо зайві кілограми. І справа навіть не в тому, що холодна погода не сприяє тривалим прогулянкам. Винен наш біологічний годинник, який збивається через нестачу сонячного світла. На зимову депресію страждає близько 20% людей, переважно жінки. Вони схильні до неї в 4 рази частіше, ніж чоловіки. Брак

присутні ще й «гарячі» терміни, ризик появи проблем зростає в рази. Напевно, доведеться вно сити численні правки та вислу ховувати нервування замовника. Такого краще уникати».  Надайте прайс-лист Щоб не пояснювати кожному, з чого складається вартість ваших робіт, підготуйте прайс-лист. Пропишіть розмір надбавки за терміновість, зробіть кілька «па кетних» пропозицій. Вкажіть мі німальні та максимальні терміни виконання. Прайс-лист викликає більше довіри в замовника, допомагає не витрачати час на неплато спроможних клієнтів і швид ше домовитися з тими, кого розцінки влаштовують. Якщо знадоблятьс я додаткові по слуги, вони відразу зрозуміють їх вартість. «Докладний прайслист неодноразово допомагав мені продати клієнту більше послуг, оскільки вже на стадії ознайомлення з вартістю робіт він знаходив ще два-три цікаві для себе пункти і включав їх у за мовлення», – ділиться секретом успішних продажів фотограф.  Підвищіть ціни Щоб краще заробляти, не завжди потрібно більше працю вати. Іноді достатньо підвищити вартість своїх послуг. Їх неважко обґрунтувати за наявності хоро шого портфоліо й позитивних відгуків. Підніміть ціни на 30 – 50% і подивіться на реакцію за мовників. Можливо, вони бачать у вас хорошого фахівця й готові платити більше. Якщо вам психологічно неком фортно підвищувати вартість, поставте собі кілька питань: які проблеми замовника я допома гаю вирішувати, скільки він може заробити або заощадити завдяки мені, як я покращую його життя? Відповіді допоможуть поглянути на свою роботу з іншого боку й повною мірою відчути власну цінність.

сонячного проміння обертається й недо статнім утворенням у організмі вітаміну D. Саме він сприяє засвоєнню кальцію та фос фору, що позначається на міцності кісток і здоров’ї зубів, а також регулює секрецію інсуліну та знижує в крові рівень поганого холестерину. Що ж робити? Допоможе фототерапія. Світло, що подається під час таких про цедур, не містить УФ-випромінювань, тому не обпікає і не шкодить очам. Із цією ж ме тою можна відвідати солярій, але обереж но. Слухайте енергійну музику протягом дня. Вона допоможе підбадьоритися. Випийте чашку зеленого чаю з до даванням гуарани або склянку свіжого

соку з цитрусових. Це додасть сил. Під тримуйте в будинку температуру не вище 18°C. Слідкуйте, щоб у вашому раціоні на вечерю були вуглеводи (каша, ма карони, банан) і білок (сир, риба, пісне біле м’ясо). Це підтримає вироблення мелатоніну. Випивайте щодня мінімум 2 літри ріди ни. Найкраще, щоб це були мінеральна вода, зелений або фруктовий чай. Їжте супи, вони також постачають нам воду. Не забувайте про косметичні засоби, які захищають шкіру від пересихання й мо розу. Щодня гуляйте на свіжому повітрі. Одягайтеся тепло, відповідно до погоди. Не забудьте про шарф і шапку :)

ЯК ПРАВИЛЬНО ДОДАВАТИ СІЛЬ ПРИ ПРАННІ ОДЯГУ

Додавання солі при пранні речей – маленька хитрість, яка допоможе вирішити купу проблем. Досвідчені господині кажуть, що цей простий спосіб не тільки позбавить від неприємного запаху в машинці, а й зробить білизну приємнішою на дотик. Щоб додавання солі було по-справжньому ефектив ним, засипати її потрібно у відсік для прального по рошку, а не в барабан. А ось якщо змішати з кондиціоне ром для білизни, то порошок буде випиратися краще, без повторного полоскання. Крім того, речі не пахнути муть засобом для прання, а махрові рушники стануть м’якими й пухнастими. Сіль також допомагає тка нині сохнути значно швид ше, що особливо актуально взимку. Це дозволить вирі шити проблему з нестачею місця для сушіння. А ще такий розчин поверне біло сніжний вигляд пожовклим речам. Для цього потрібно змішати сіль із водою й на нести на такий одяг за 20 хвилин до прання в машинці. Підготувала Оксана НАНАШІ

При будівництві космічних кораблів американські конструктори розраховують їхній діаметр, беручи до уваги ширину залізничної колії. Справа в тому, що космольоти перевозять на місце збирання залізницею, а відстань між рейками стандартна – 4 фути 8,5 дюйма. Звідки взялася ця цифра? Виявляється, залізниці у Штатах будували за англійськими стандартами, а в Англії

відстань між рейками саме така, бо перші поїзди в них виробляли на заводі, що спеціалізувався на вагонетках для шахт. А довжина осі найбільшої вагонетки становила 4 фути 8,5 дюйма. Чому? Бо це стандартна довжина осі англійських диліжансів. А їх робили з таким розрахунком, щоб колеса потрапляли в колії на дорогах (так колеса менше зношуються). А відстань між коліями по всій Англії… 4 фути 8,5 дюйма. Звідки ж це загадкове число? Перші дороги у Великоританії прокладали

Агл. міра площі Шматок паперу Плодова сумка гриба

Апостолзрадник Сильний дощ Франц. філософ

В’юнка рослина Вогні сцени

Регіональний союз у ФРН

Веселка Зібрання колективу Розпорядчий документ Дубльований переклад

Козак-бандурист

Амер. актор ... Рівз Гніт

Зібрана смужка тканини

Сере дина

Начинка для кіфликів

Ріжучий інструм. Київ. князь Страхув. канат акробата

римляни, а точніше, їхні бойові колісниці, довжина осі яких дорівнювала 4 футам 8,5 дюйма. Однак у жодній відомій системі мір ця довжина не є числом цілим. Чому ж римляни робили осі колісниць саме такими? Бо в колісницю зазвичай запрягали двох коней. А 4 фути 8,5 дюйма – це якраз середній розмір двох кінських дуп. Отже, навіть тепер, коли людина вийшла в космос, її технічні досягнення залежать від розміру кінської дупи 2000 років тому.

ГОРОСКОП

Касовий документ

Острів у Греції

кою вигукнув: «Боги! Дайте нам краще померти, ніж стати рабами!» – глядачі зустріли його оваціями. А наступного дня всі революціонери почали обрізати волосся à la Titus – у стилі Тита – на підтримку його гасла та революційних ідей. Приклад чоловіків одразу ж наслідували й жінки: вони, як відомо, були дуже активними учасницями Французької революції. «Стрижку Тита» підтримали й ті, хто повстав проти численних страт революційних часів, коли позбавили життя тисячі протестантів – усіх на гільйотині. Перед тим, як вивести засудженого на ешафот, йому дуже коротко зрізали волосся на потилиці та

Турецький горох

Негній-дерево

НА 31 СІЧНЯ – 6 ЛЮТОГО ОВЕН. Не стримуйтеся в прояві почуттів до своєї половинки. Чому б не влаштувати романтичний вечір? На вас чекають насичені вихідні. Клопоти будуть приємними й корисними. ТЕЛЕЦЬ. Цими днями вам категорично не можна поспішати. На роботі не відволікайтеся на сторонні речі, є ризик зробити помилку. Вдома можливі неприємності та розбіжності з рідними. БЛИЗНЮКИ. Будете як ніколи вразливі. Намагайтеся стримуватися, наскільки це реально. Можна ставити нові цілі та обмірковувати шляхи їх реалізації. Матимете особливий успіх у протилежної статі. РАК. Вас явно хочуть обдурити. Зведіть до мінімуму спілкування із малознайомими людьми. Не витрачайте гроші на забаганки, потім пошкодуєте. Сприятливий час, щоб позбутися шкідливих звичок. ЛЕВ. Позитивні зміни чекають на вас. Щоправда, для цього доведеться докласти трохи зусиль. За потреби звертайтеся по допомогу до друга. Затьмарити цей період можуть проблеми у стосунках із дітьми. ДІВА . Серйозно проаналізуйте події минулого. На основі цього доведеться скоригувати сьогодення. Не піддавайтеся емоціям і не давайте жодних обіцянок. Вихідні проведіть із користю.

ТЕРЕ ЗИ. Скористайтеся теперішнім гарним настроєм, щоб вирішувати різні питання та влаштовувати зустрічі. Великі шанси закохатися! На початку тижня вам може надійти вигідна пропозиція. СКОРПІОН. Будьте уважні до здоров’я. З ним усе гаразд, але профілактика не стане зайвою. На роботі постарайтеся не братися за важливі проєкти. Займіться краще рутинними завданнями. СТРІЛЕЦЬ. Стосунки з родичами дещо напружені. Поміняйте своє ставлення до них – і ситуація зміниться. Важливо зараз не брати гроші в борг. Краще киньте всі сили на додатковий заробіток. Шанси отримати його високі. КОЗЕРІГ. Планування майбутнього поки не на часі. Будьте готові до гонки на роботі та до серйозних, але приємних домашніх завдань. Ставтеся до всього з усмішкою. Будьте уважнішими за кермом. ВОДОЛІЙ. Дієту для схуднення перенесіть на інший час. Бо сил витратите багато, а результат радості не принесе. У понеділок на вас чекає зустріч із людиною, яка може багато чого змінити у вашому житті. РИБИ. На роботі можливі не дуже приємні сюрпризи. Не будьте надто відвертими з колегами. Зверніть увагу на власну сім’ю – там потребують вашої любові та турботи. Але й себе не забудьте потішити теплою ванною, улюбленою книжкою…

 Тел.: (098)265-43-80 (У робочі дні з 8.00 до 17.00). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8000 примірників. Замовлення №178. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 27.01.2022 р. о 18.00.  Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Матеріали, що друкуються на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою. Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ЄДРПОУ – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

– Лікарю, щось у мене з оком погано... – А ви собі думаєте, що без ока буде ліпше?



– Но, чоловіче, нись не можеш ми вповісти, ош обід недобрий! – Пак што’сь наварила? – Нич! Тепер і вихід на пенсію будемо відзначати двічі: в 60 – по-старому, в 65 – по-новому. Розраховуючи дохід на душу населення, уряд, здається, не враховує тіло... – Мамо, я виходжу заміж! – Куди ти виходиш? – Заміж! – Куди ти виходиш заміж? Знову в нашу квартиру? – Мені вчора запропонували руку, серце й любов до гроба. – Від гробу відмовляйся одразу! Хлопець залицяється до дівчини: – Як ся маєте? – Дякую, добре. – А як ся має ваша мама? – Дякую, добре. – А як ся мають ваші брат і сестра? – Дякую, добре. Хлопець не знає, що далі говорити... Дівчина: – Я маю ще діда й бабу. – Шукаю першого чоловіка своєї дружини. – Нащо він тобі? – Хочу в нього дізнатися, як він її позбувся. Отак поцілуєш жіночці руку, а вона, між іншим, цією рукою «не» з дієсловами пише разом...

Сторінку підготувала Оксана ЮРКОВЕЦЬКА

Редакція не має можливості відповідати на листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу. Гонорари авторам не виплачуються.

ЯК ПОВ’ЯЗАНІ КОСМІЧНІ КОРАБЛІ ТА КОНІ?

~~Портрет мадам Фулер із зачіскою а-ля Тит. Луї Леопольд Бойя, 1810 р.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

З Л І С А Н М А А К І Г Л О

ною п’єсою Вольтера. Цей твір не йшов у театрі майже 60 років, із дня прем’єри в 1730-му. У ньому йшлося про історичний факт: як один із засновників Римської Республіки Люцій Юній Брут засудив до смертної кари власних синів. Парубки змовилися й хотіли скинути батька. Військову підтримку їм обіцяв цар етрусків Тулла, в доньку якого був закоханий старший син Брута – заколотник Тит. Його й стратили одним із перших за наказом батька і на його ж очах. У п’єсі Вольтера заколотник представлений як закоханий борець проти єдиновладдя. Для французьких революціонерів образ Тита став символом боротьби за свободу.  Стрижка не рабів Про вольтерівський образ Тита згадали французькі революціонери й у 1791 році відновили виставу «Брут». Його зіграв відомий тоді актор Франсуа-Жозеф Тальма. Коли він у фінальній сцені в костюмі римлянина з короткою стриж-

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС

К Р Е В Е Т К А

 Коротко про довге волосся Довге жіноче волосся споконвіку вважалося незмінним і невід’ємним символом жіночності. Його пов’язували не лише із вродою, а й із гідністю та силою. Відмовитися від довгого волосся вважалося чимось диким – таке могло статися лише як знак наруги або самозречення. Причому не лише в Україні, а й у цілому світі. Що ж тоді підштовхнуло жінок піти на такий «акт» самовільно? Є дві версії появи коротких дамських стрижок, і обидві пов’язані з Французькою революцією XVIII століття… Хтозна, скільки би ще жінки берегли свої локони, якби 1789-го в Парижі не взяли Бастилію – подія, з якої почалися великі революційні процеси, громадянські й соціальні зміни, сутички та акції протестів, зокрема й серед тодішньої «культурної еліти». Митці поставили в одному з найбільших театрів Парижа виставу «Брут» за одноймен-

Рік заснування 1990

А К Р С Ю К У Ш С Н Т Р У Р Т И Р З Ц Б Л Я Ж О Р И

Коротка жіноча стрижка в наш час – це щось звичне й буденне. Кожна друга сміливо обрізає волосся – під настрій, під сезон чи вік – і носить зачіски на кшталт «боб», «гарсон», «каре» або коротенький «їжачок». А неповних триста років тому коротка стрижка не мала стільки гарних назв, лише одну – гільйотинна, або волосся «а-ля Тит». Уперше жінки насмілилися обтяти кучері зовсім не заради краси, а заради… політики.

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

О Р Д Е Р

З ЯКОЇ ПОЧАЛАСЯ ЖІНОЧА МОДА ОБРІЗАТИ ВОЛОССЯ

обв’язували шию червоною стрічкою – щоб позначити катові, де відсікати голову. Противники терору засуджували такі розправи й демонстрували це обтятим волоссям – символічними гільйотинними стрижками. До того ж одягали лахміття і влаштовували так звані «бали жертв», на які учасники приходили з обрізаним волоссям, що було своєрідним театралізованим докором монархії за невинно страчених.  Щодруга стрижка у світі Французька революція тривала до 1799-го. За цей час коротке волосся вподобали не лише активістки революції, а й звичайні жінки. Мода на такі стрижки позбувалася політичного підтексту. Француженки оцінили, що за коротким волоссям легше доглядати, з ним «гігієнічніше», воно не заважає не лише дертися на барикади, а й поратися по дому. «Із зачіскою а-ля Тит ваше обличчя матимете значно витонченіший вигляд!» – таке оголошення розмістив у газеті невідомий перукар на початку XIХ ст., рекламуючи свої послуги. Він навіть не здогадувався, що наприкінці того ж сторіччя вже четвертина європейок обріже волосся, а в XXІ – кожна друга жінка у світі. Навіть не підозрюючи про зв’язок із революціями та гільйотиною… За матеріалом із сайту ukrainky.com.ua

Ю О Д А И А Ц Р Р А А З М Й П Д У А Н У І Г О Н Ж А

ГІЛЬЙОТИННА СТРИЖКА,