2022\30\04 № 16 (4980)

2 000000 05173 4 >

Õàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 16 (4980)

30 квітня 2022 року

Ціна 7 гривень

«КОЛИ СМЕРТЬ ДУЖЕ БЛИЗЬКО, ТО СТАЄ ЯКОСЬ НЕ СТРАШНО», –

ТЕМИ НОМЕРА

КАЖЕ ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ІРПЕНЯ, ЯКА ВИРВАЛАСЯ З ОКУПАЦІЇ

3 стор.

Камери на трасах, вокзалах – та в усіх пунктах пропуску моніторитимуть тих, хто приїхав у наш регіон

4 стор.

Талановитий американський художник, який прославився… винайденням телеграфа й азбуки Морзе

6 стор.

Антихрист, демон і сатана на фресках XIV століття виявилися дуже схожими на путіна

8 стор.

О

Фото Еміліо Моренаті

The New York Times написала про нашу 128-му бригаду – на першій сторінці

лена – вимушена переселенка, втекла разом із родиною від війни в Ужгород із Ірпеня. Власне, там вона жила, а працювала в Києві. Нині згадує, що передчуття чогось страшного виникало – всі ж тільки й говорили про можливий напад Росії, – але про такі жахіття ніхто навіть не думав. Потім була окупація. У підвалі їхнього родинного будинку в певні періоди набиралося до 22-х людей: родичі, сусіди з дітьми. Думали, пересидять усе це, хоч під обстрілами, без світла та зв’язку доводилося важко. Але зрештою таки наважилися виїжджати…

5 стор.

ПІДТРИМКА Є, ЗБРОЯ БУДЕ! Керівники оборонних відомств України та США, а також представники сорока союзників із НАТО та поза блоком зібралися 26 квітня на американській базі Рамштайн у Німеччині, щоб обговорити військову допомогу нашій державі. Перемовини тривали 7 годин. У підсумку створили коаліцію, мета якої – «не просто стримати Кремль, а перемогти російську тиранію». Так у фейсбуці написав наш міністр оборони Олексій Резніков. Він повідомив, що на зустрічі розглянули три блоки питань. Передусім створено консультативну групу з питань оборони України, яка діятиме на постійній основі. Її робота дозволить оптимізувати та прискорити процеси отримання зброї, удосконалити логістику, забезпечити якнайкращу координацію. Крім того, ухвалили стратегічне рішення щодо переходу України на західні калібри та техніку, що відповідають стандартам НАТО. Резніков упевнений: це забезпечить повну сумісність ЗСУ з арміями країн Альянсу, що стане значним посиленням

його східного флангу. «Ще три місяці тому це завдання вважалося майже неможливим. Але завдяки мужності та професіоналізму українських захисників, стійкості українського народу все змінилося», – написав він. І наголосив, що йшлося не лише про постачання, багато говорили також про виробництво озброєнь та військової техніки, місце України в цих процесах. Ну й навчальні програми будуть масштабовані та поширені навіть на зразки озброєнь і техніки, які поки що не поставляються Україні. «Загальний висновок за підсумками зборів на базі Рамштайн – ідеться про справді історичні зміни, які найближчими тижнями – місяцями будуть матеріалізовані», – підсумував міністр. Водночас Резніков попередив: попереду – кілька дуже важких тижнів. Практична реалізація домовленостей, навчання та логістика потребують певного часу, Росія ж накопичила сили для масштабного наступу на сході України вже зараз. Ми мусимо вистояти й перемогти!

Триває передплата-2022 на «НЗ»! Знову буде лотерея!

Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 6 міс. 8 міс.

23,70 71,10 142,20 189,60 35,20

105,60 211,20

281,60

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 5,00 грн; 2 – 3 міс. – 10,00 грн; 4 – 6 міс. – 14 грн; 7 – 12 міс. – 22,00 грн. Через сайт Укрпошти передплату можна оформити з дому. На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

НЗ-ФАКТИ

Верховна Рада не змінюватиме Конституцію в частині вступу України до НАТО, сказав голова ВРУ Руслан Стефанчук. Сполучені Штати нададуть Україні додаткову безповоротну фінансову допомогу у розмірі 500 мільйонів доларів для стабілізації економіки та забезпечення захищених видатків в умовах воєнного часу. Верховна Рада поки не розглядатиме законопроєкт про заборону діяльності Української православної церкви московського патріархату на території України, оскільки це може призвести до розколу суспільства. Понад 80% поранених українських бійців після лікування повертаються в стрій. Британія вже скасувала всі мита та обмеження на український експорт згідно з угодою про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023-го. Єврокомісія запропонувала скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України до ЄС. Тепер це має узгодити Європарламент та Рада ЄС. Палата представників США ухвалила символічний законопроєкт, який закликає президента Джо Байдена продати заморожені предмети розкоші російських підсанкційних олігархів, а кошти спрямувати на допомогу Україні. Марку «Укрпошти» з крилатою фразою українського захисника острова Зміїний «Русский военный корабль, иди нах*й» продали на благодійному аукціоні від Prozorro за 5 млн грн. Гроші відправили ЗСУ. У травні Укрпошта випустить нову марку – «Русскій воєнний корабль… ВСЬО!», яка включатиме також купони із зображенням першої марки.

Загальний тираж складатиме 5 млн примірників із внутрішнім та міжнародним номіналами. Агентство ООН з питань біженців припускає, що до кінця року з України через війну може виїхати понад 8 млн людей. За час війни українські правоохоронці викрили в мародерстві 1 200 громадян (йдеться не про росіян), загалом за майновими злочинами розслідують понад 5,5 тисячі кримінальних проваджень. В Росії заявили, що «евакуювали» (тобто депортували) вже понад мільйон українців з початку повномасштабного вторгнення, у тому числі 183 тисячі дітей. За підрахунком 100% голосів виборців, у Франції на президентських виборах Еммануель Макрон переміг у 2-му турі, випередивши Марін Ле Пен на 17,1%. Світовий банк очікує, що в 2022-му енергоресурси подорожчають на 50%, а продукти харчування – на 23%. Британія готова вперше за 30 років відкрити вугільну шахту на тлі енергетичної блокади РФ. У ЄС вважають шантажем призупинення постачання російського газу деяким компаніям із Європи, але кажуть, що були готові до такого сценарію і планують скоординовану відповідь. У 119 років померла найстаріша людина світу (визнана такою в 2019-му) – японка Кане Танака. У Британії чоловік із ослабленим імунітетом установив рекорд за тривалістю захворювання на COVID-19 – 505 днів. В Ізраїлі цього року не проводитимуть традиційний офіційний парад ветеранів 9 травня через агресію Росії проти України.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ

№16 (4980)

30 квітня 2022 року

НЗ

TT ПРОБЛЕМА

TT ВІСТІ З ФРОНТУ

А ЧОЛОВІКИ, ЩО ХОЧУТЬ ВТЕКТИ, НЕ ПЕРЕВОДЯТЬСЯ

НАШІ ВОЇНИ ДОВЕЛИ НА ПРАКТИЦІ

У ПЕРЕПРАВНИКІВ – ПРИБУТКОВИЙ «БІЗНЕС» НА УХИЛЯНТАХ,

І

слід розуміти: те, що ми читаємо про затриманих чоловіків, котрі намагаються застрахуватися від мобілізації, виїхавши за кордон, та їхніх «помічників», – лише верхівка айсберга. Бо про кількість тих, хто за різними схемами, які практично відкрито пропонуються через інтернет за грубі гроші, усе ж досяг мети, можемо лише здогадуватися. Як і про те, скільки статків сколотили на нечистоплотному «воєнному бізнесі» окремі людці. Якби ж ці фінансові потоки – та в державний бюджет…

128 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ – ЗА ФЕЙКОВУ ДОВІДКУ Ось свіжі прик л а д и в т е м у. Чергову спробу незаконного перетину рубежу припинили прикордонники на Закарпатті. Потрапити до Румунії через пункт пропуску «Солотвино» намагався наш 24-річний військовозобов’язаний співвітчизник. На паспортний контроль надав довідку про отримання пільг за інвалідністю. Однак з’ясувалося, що вона недійсна. Згодом чоловік зізнався, що за 128 800 гривень придбав липовий папірець через один із Telegram-каналів, повідомили у пресслужбі Мукачівського ПЗ. За цим фактом направили повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення за двома статтями ККУ – щодо підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також за ухиляння від призову за мобілізацією.

А ЗА ПЕРЕПРАВКУ – ПО 4 500 ДОЛАРІВ Тим часом на Ужгородщині за процесуального керівництва Великоберезнянського відділу окружної прокуратури викрили організаторів незаконного каналу переправлення призовників через кордон. У рамках відкритого кримінального провадження затримали мешканця Харківщини та двох закарпатців.

Фото Мукачівського прикордонного загону

За даними слідства, один із учасників групи займався пошуком «клієнтів», готових заплатити за можливість перетнути кордон України в обхід офіційних пунктів пропуску. Такі чоловіки потягом прибували в Ужгород, потім їх розвозили по території району та надавали тимчасове житло. Надалі провідник забезпечував їм проходження лісами до рубежа зі Словаччиною. За це ділки одержували по 4 500 доларів США з людини. Правоохоронці затримали фігурантів минулого тижня на Перечинщині, й саме на гарячому – коли ті намагалися вчергове незаконно переправити трьох осіб. Проведено низку обшуків, зокрема і в помешканнях, де розміщували нелегальних мігрантів. Вилучено транспортні засоби, а також 13 500 доларів – оплату за незаконний перетин держкордону. Заходи із викриття правопорушення провели спільно з оперативниками міграційної поліції Закарпаття, управління Чопського прикордонного загону, слідчими Ужгородського РУП та спецпідрозділом КОРД, інформують у пресслужбі об-

TT КОРОТКО

ЖІНКА ВИКИНУЛА НЕМОВЛЯ НА СМІТНИК Нещодавно до поліції надійшло повідомлення, що на смітнику у Берегівському районі знайшли тіло немовляти. За цим фактом відкрили кримінальне провадження, призначили судмедекспертизу, яка встановила причини смерті. Наразі вже відомо, що до вбивства причетна мати дитини. Правоохоронці встановили, що це 39-річна мешканка Берегівщини. Вона ретельно приховувала від рідних вагітність та не перебувала на обліку в жодному медзакладі. Коли почалися перейми, пішла до господарського приміщення й там народила хлопчика. А потім, заподіявши малюку несумісні з життям травми, загорнула в простирадло й віднесла на місцевий смітник. Слідчі вже повідомили фігурантці про підозру у вчиненні умисного вбивства, інформує Національна поліція.

НА СВАЛЯВЩИНІ – СТРІЛЯНИНА ЧЕРЕЗ ПАРКАН Інцидент стався 26 квітня в селі Поляна, що неподалік Сваляви. Жінка зателефонувала в поліцію й розповіла, що до її помешкання проник сусід зі зброєю та поранив свекра. Правоохоронці затримали 52-річного нападника. Наразі відомо, що між чоловіками стався конфлікт через встановлення паркану. Порушник, перебуваючи в стані сп’яніння, взяв рушницю та почав стріляти. У підсумку постраждав 57-річний господар будинку, його доставили до лікарні. Зловмисника помістили в ІТТ, зброю вилучили та скерують на експертизу, інформує поліція Закарпаття.

ЗАКАРПАТЕЦЬ УБИВ РОДИЧА НА П’ЯНУ ГОЛОВУ Того ж дня, 26 квітня, близько 23-ї години до поліції надійшло повідомлення від жителя Плоскановиці Мукачівського району про те, що він виявив мертвим свого односельця.

ласної прокуратури. Згодом звідти ж повідомили, що всіх трьох чоловіків узяли під варту, їм обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Для двох підозрюваних її сума становить по 397 тис. грн, для третього – 248 тис. грн.

ВОЗИВ УХИЛЯНТІВ… ІЗ НАЦІОНАЛЬНОЮ СИМВОЛІКОЮ Ще один організатор каналу цинічно використовував автомобілі з національною символікою та написами «гуманітарна допомога», «капелан». П’ятьох його підопічних затримав 17 квітня прикордонний наряд відділу «Яблунівка» за інформацією оперативників Мукачівського ПЗ. Чоловіки незаконно прямували з України в Румунію, щоб уникнути призову на військову службу під час мобілізації. Прикордонникам удалося встановити організатора незаконного переправлення – тому 32 роки, він переїхав на Закарпаття з Маріуполя. За повідомленням стражів кордону було розпочато кримінальне провадження за ч.3. ст. 332 ККУ. Міжвідомча група офіцерів оперативно-розшукового відділу Мукачівського ПЗ та співробітників Хустського РУП НП Головного управління Нац­ поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Хустської окружної прокуратури провела обшуки за місцем проживання фігуранта в селі Угля Тячівського району. Правоохоронці вилучили речі, які можуть стати доказами протиправної діяльності. Зокрема – блокнот із чорновими записами підозрюваного, мобільні телефони та стартові пакети мобільних операторів, флешносії, два транспортні засоби та гроші – 10 700 доларів США. У разі доведення вини чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років, кажуть у пресслужбі Мукачівського прикордонного загону. Мирослава ГАЛАС

Під час огляду тіла загиблого правоохоронці виявили сліди насильницької смерті – поріз у ділянці грудної клітки. Провівши слідчі дії, вони встановили обставини трагедії. З’ясувалося, що того вечора між загиблим і його родичем, котрі розпивали алкогольні напої, виник конфлікт, у ході якого 52-річний чоловік схопив ніж і вдарив ним 57-літнього. Той від поранення помер. Зловмисника затримали, за скоєне йому загрожує до 15 років позбавлення волі, повідомляє відділ комунікації поліції Закарпатської області.

НА ЗАКАРПАТТІ СУДИТИМУТЬ АГЕНТА ФСБ Обласна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно громадянина Росії за фактом пособництва в діях, вчинених з метою захоплення державної влади. За даними слідства, фігурант діяв як агент ФСБ РФ, виконуючи завдання щодо збору та передачі ворогу інформації про суспільно-політичні та економічні процеси в Україні. За це регулярно отримував матеріальну винагороду, яка надходила на банківські рахунки його співмешканки. Щодо останньої вже є вирок суду: вона отримала 5 літ ув’язнення з іспитовим терміном 3 роки. З початком активного наступу російських військ на Україну обвинувачений погодився підготувати низку фейкових публікації у ЗМІ з тиражуванням закликів до «вигнання націоналістичних угруповань задля порятунку великих міст», критики тих, хто евакуює свої сім’ї в інші регіони нашої держави чи за кордон. Крім того, агент ФСБ РФ мав поширювати думку, що «деструктивні дії української влади призводять до мародерства та загибелі військових». На початку березня осіб затримали в одному з населених пунктів Мукачівського району, на період слідства вони перебували під вартою без права внесення застави. Обвинувачений і зараз знаходиться під арештом. Досудове розслідування здійснювали слідчі УСБУ в області, повідомляє пресслужба Закарпатської прокуратури.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАКОРДОННОЇ ЗБРОЇ Наочною демонстрацією ефективності закордонної допомоги бійцям ЗСУ став цього тижня знищений штурмовиками 128-ї ОГШЗБ російський Т-72. Танк наші воїни поцілили із ПТРК NLAW виробництва Великобританії та Швеції. Ракета кумулятивної дії пробила броню Т-72 згори і знищила ціль, екіпаж загинув миттєво. Відео з дрона, розміщене на офіційній сторінці бригади у фейсбуці, фіксує, як підбитий танк горить ізсередини, дим іде навіть через ствол гармати. А за кілька секунд здетонував боєкомплект – Т-72 вибухнув, його башту відірвало

й відкинуло на кілька метрів. Феєричне нічне відео вибуху російського танка, який палає в лісопосадці, ефектніше за будь-яку комп’ютерну графіку голлівудських блокбастерів. Воно показує реальну вражаючу силу протитанкової ракети NLAW, яка разом із американськими Javelin та українською «Стугною» стала справжнім жахіттям для екіпажів і десантів ворожої броньованої техніки, пише у фейсбуці майор 128-ї бригади Ярослав Галас. До слова, перед тим за п’ять днів бійці Закарпатського легіону знищили два російські танки Т-72, один БТР і одну БМП.

TT ВТІЛЕНА МРІЯ

ГАЛЕРЕЮ «УКРИТТЯ» ВІДКРИВ У НАС ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ Максим Забродський – із Києва, в Ужгороді опинився через війну. Він втілив власну мрію й нещодавно відкрив арт-галерею «Укриття» на площі Театральній, 19 б (у куточку). Назва не випадкова: за задумом, тут можна втекти від реальності у мистецтво. Або, іншими словами, – в укриття.

У галереї представлені роботи українських, грузинських та інших зарубіжних художників. Першими відвідувачами закладу стали вимушені переселенці, котрі наразі перебувають у нашому обласному центрі. Їх спільнота доволі активна та прагне реалізації власних ініціатив, інформує «Турінфоцентр Закарпаття».

TT СЕЗОН

ЗАБІР ІКРИ ФОРЕЛІ РОЗПОЧАЛИ В «СИНЕВИРІ» У Національному природному парку «Синевир» на Міжгірщині вже понад 50 років діє форелеве господарство, розташоване в мальовничій місцині поміж горами на Чорній Ріці. Відомо, що форель живе лише в чистій, холодній, проточній воді, тому тут подбали, щоб вона саме такою, джерельною, і була. На жаль, ця риба самостійно не розмножується в ставках, потрібно робити штучні маніпуляції. Брати ікру – дуже складний процес, делікатна ручна праця. У період нересту форель треба вчасно «доїти», каже начальник Синевирського ПОНДВ Василь Сятиня. Про сам процес розповів інспектор ПЗФ І категорії Іван Субота: «Береш у руки рибину й акуратним легким погладжуванням видавлюєш ікру, а з самця – молочко. Для полегшення та зручності краще це робити з помічником. Потім усе акуратно пір’їнкою вимішуємо й закладаємо до інкубаційного обладнання. Через певний період в ікринок (інкубаційний період проходить більше місяця) з’являються очі. Розселяти малька треба кілька разів, усе залежить від

його ваги. Догляд за розвитком зародків потребує чимало часу, після чого працюємо з личинкою, мальком…». Форель надто чутлива до несприятливих антропогенних чинників, тому інколи дуже прим­хлива, часто хворіє. Треба добре її доглядати. Кажуть, у природі вона набирає до 5 – 10 кг, але в штучних водоймах таких ніхто не тримає, хіба що маточне поголів’я. Риба живе до 12-ти років, а найкращу ікру дає у віці від 3-х до семи. Годувати її слід спеціальними кормами щодня по три-чотири рази, а взимку – двічі. Нині в господарстві є близько 300 одиниць рибоносного матеріалу, який цієї весни видав понад 45 тисяч ікринок, інформує НПП «Синевир».

TT БЕРЕЖІТЬСЯ!

ПІСЛЯ ВІЗИТУ ЛИСИЦІ НА МУКАЧІВЩИНІ ВИЯВИЛИ СКАЗ Ще 18 квітня в с. Ганьковиця Неліпинської тергромади на людські обійстя проникла лисиця та покусала кількох домашніх тварин. При дослідженні патологічного матеріалу у випробувальному центрі Закарпатської регіональної держлабораторії Держпродспоживслужби вия-

вили збудник сказу. Після цього при сільраді провели засідання ТЕБ та НС й затвердили відповідний план протиепізоотичних заходів. Комісія вирішила ввести карантинні обмеження в Ганьковиці, там вакцинували проти сказу 82-х собак і 12 котів, повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в області.

НЗ

№16 (4980)

30 квітня 2022 року

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3

TT КРУТО!

THE NEW YORK TIMES НАПИСАЛА ПРО НАШУ 128-му БРИГАДУ – НА ПЕРШІЙ СТОРІНЦІ Про 128-му окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду написала навіть американська газета The New York Times – одне з найвпливовіших видань світу. «Українські воїни б’ються, щоб відкинути наступ росіян», – ідеться в статті. Кореспонденти NYT працюють у зоні бойових дій, висвітлюють війну України проти російського агресора і наприкінці минулого тижня побували на передовій у одного зі штурмових підрозділів Закарпатського легіону. Репортаж про 128-му бригаду був опублікований у п’ятницю вночі за північноамериканським східним часом або ж над ранок у суботу за київським (у нас різниця з Нью-Йорком 7 годин). Матеріал називається Dug in on the front lines, Ukrainian soldiers fight to repel the Russian onslaught («Окопані на передовій: українські солдати б’ються, щоб відкинути наступ росіян»). Кілька годин стаття висіла на першій сторінці сайту як

ЩЕ ОДНОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ, ВЖЕ 7-го, МАЄ ЗАКАРПАТСЬКИЙ ЛЕГІОН

головна тема. Її автори дуже відомі журналісти. Лінсі Аддаріо – воєнний фотокор, працювала в різних гарячих точках – Афганістані, Іраку, Пакистані, Сирії. Пережила кілька викрадень терористами й бойовиками, бачила смерть колег по ЗМІ. За свої роботи удостоєна найвищої журналістської відзнаки – Пулітцерівської премії. Натомість Майкл Швірц працював власкором «Нью-Йорк Таймс» у

РФ. За серію своїх матеріалів, які викривають злочинну діяльність російської влади й Путіна (зокрема в отруєнні опонентів за кордоном), удостоєний Пулітцерівської премії. До речі, Нью-Йорк Таймс вигравала цю премію більше, ніж будь-яке інше видання у світі. Тому матеріал про Закарпатський легіон на її сторінках – це дуже й дуже круто, пише у фейсбуці майор 128-ї бригади Ярослав Галас.

TT ЩО МАЄМО?

1140 АВТО ЗА ПІЛЬГОВОЮ СХЕМОЮ

РОЗМИТНИЛИ ЗА ДВА ТИЖНІ В КРАЇ. ОЧІКУЮТЬСЯ ЗМІНИ Минулої п’ятниці в зоні діяльності Закарпатської м и т н и ц і в і д б у л а с я в и ї зна пресконференція, де йшлося про митні спро щення при оформленні транспортних засобів, ввезених в Україну, на період дії воєнного стану та можливість самостійного електронного декларування легковиків громадянами. Начальник МП «Ужгородвантажний» Павло Герасимюк розповів медійникам, що згідно з законом, введеним 5 квітня цього року, передбачається «нульове розмитнення» транспортних засобів. Тепер при ввезенні в Україну машин, придбаних співвітчизниками за кордоном, не потрібно сплачувати при оформенні ПДВ, ввізне мито й акцизний податок. Відтак із 9 квітня по 22-ге закарпатські митники вже оформили 1140 автівок, із яких 1085 – легкові, 33 – вантажні,

TT НАШІ ЗАХИСНИКИ

15 – пречепи, 5 – мотоцикли і 2 – автобуси. В середньому процедура документування одного транспортного засобу тут займає від 30 хв. до півтори години, за одну зміну (12 год.) їх проходить від 30 до 90. Економія при «нульовому» оформленні складає 140 – 160 тис. грн на одному транспортному засобі. Отож за два тижні умовні платежі до Держбюджету лише в зоні діяльності Закарпатської митниці становлять майже 160 млн грн. Тим часом у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №7311, яким пропонується повернути мита на ввезені в Україну авто для власного користування (ЗМІ пишуть, що в пільговому режимі в нашу державу вже прибуло понад 19 тисяч авто, й це спричиняє проблеми для ввезення гумдопомоги та зброї. Оформлення нових ТЗ займає багато часу, через що в чергах простоюють

Щирому патріоту, члену правління Громадської організації «Закарпатський край», кандидату сільськогосподарських наук, заслуженому природоохоронцю України Миколі Юрійовичу Бігуну завтра виповнюється 80 ювілейних літ. Є що згадати, бо літа були виповнені працею, радісними подіями і клопотами, бо Ти не розгубив по життєвій дорозі людяність і доброту, душевну щедрість і любов до життя, до людей. Від рядового дереворуба до першого начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Незалежної України – такий шлях на твоєму життєвому шляху. Приємно, що і в такому поважному віці Ти не сидиш без діла, багатолітній досвід і визнання передаєш нинішньому та майбутнім поколінням. У Тебе є чого повчитися. Можна по-доброму позаздрити, що після виходу на заслужений відпочинок не сидиш без діла. Ти видав п’ять актуальних книг на важливі теми охорони навколишнього природного середовища, збереження і примноження лісу краю: «Зелене золото Карпат», «Ціль життя», «Лісам Закарпаття зеленіти вічно», «Ліси Закарпаття» і «Лісове господарство». Та нехай у віддяку за все зроблене доля обдарує Тебе гараздами, а на серці, наперекір літам, квітне молода весна. Многая і благая тобі літ, мирного неба! З повагою голова Громадської організації «Закарпатський край» Василь Кузьо

волонтери з гуманітарними вантажами та військовою допомогою. Не кажучи про те, що бюджет недоотримує величезні кошти). В документі, який ініційований головою та членами податкового комітету ВРУ, йдеться також про низку інших змін, зокрема – збільшення військового збору вдвічі, з 1,5% до 3%, та дозвіл на відшкодування податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). В частині митних платежів парламент пропонує відновити оподаткування, яке діяло до початку квітня для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, а також для транспортних засобів, що ввозяться громадянами для вільного обігу. Крім того, «старе» оподаткування хочуть повернути для підприємств, що не сплачують ввізне мито.

2 травня красний життєвий ювілей, 75-річчя, відзначає заслужений учитель України Антон Васильович Ледней – надзвичайно добропорядна й шанована людина, відмінний фахівець своєї справи, який аж пів століття сповна віддавав себе фізичному вихованню юні в Міжгірській ЗОШ І – ІІІ ст. №1 і розвитку спорту в гірському краї. Лише файні слова можна сказати про нашого надійного приятеля-ювілянта, котрому притаманні життєрадісність, товариськість, інтелігентна ввічливість, безкорисливість і т. д. Отож із нагоди світлої славної особистої дати віншуємо Тобі в колі цімборів передусім олімпійського спокою в цей непростий час і мирного неба для нашої держави, марафонського довголіття, Божого благословення. Хай завжди й у всьому щастить, друже, Тобі й родині! З глибокою повагою Василь Пилипчинець та ракаш друзів

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України із врученням ордена «Золота Зірка» заступнику командира 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади полковнику Денису Чаюку. Оголошуючи про це, глава держави зазначив, що така нагорода – «за особисту мужність та результативність у боях із окупантами, за знищення техніки й живої сили ворога».

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – 24 лютого цього року – бійці 128-ї бригади стоять на передових позиціях лінії фронту, боронячи Україну від агресора. За цей час найвищої державної відзнаки – Героя України – були удостоєні вже семеро військових Закарпатського легіону. Троє з них – посмертно, йдеться на офіційній сторінці нашої ОГШБ у фейсбуці.

TT ФОТОФАКТ

ВОЄННО-ПОЛЬОВА ПАСКА: ВЕЛИКДЕНЬ НА ФРОНТІ У світле свято Воскресіння Христового бійці 128-ї окремої гірськоштурмової Закарпатської бригади, котрі захищають Україну в зоні бойових дій, приймали вітання від своїх рідних (дистанційно), командирів і бригадного капелана. Отець Андрій приїхав на передову, щоб освятити паски для наших воїнів, і хоча теперішній Великдень вони відзначають далеко від своїх сімей, а в ролі лозових кошиків часто виступали захисні шоломи, свято від цього не стало меншим. Ще одна особливість – гуркіт канонади від ворожої артилерії, через яку більшість освячень доводилося проводити в закритих приміщеннях. Утім, незважаючи на такі воєнно-польові «родзинки»,

кожен боєць Закарпатського легіону отримав шматок смачної паски та інші традиційні великодні страви, які доставили на передову тилові підрозділи бригади, волонтери, рідні та близькі військових, пише у фейсбуці майор 128-ї бригади Ярослав Галас.

TT МЕЛЬПОМЕНА

СІМ ВИСТАВ НА ТИЖДЕНЬ У ТРАВНІ

ГРАТИМЕ НАШ ОБЛМУЗДРАМТЕАТР Із травня Закарпатський академічний облмуздрамтеатр імені братів Шерегіїв відновлює повноцінну роботу на великій і малій сцені на регулярній основі. Відтепер у вівторок та четвер о 18.00 працюватиме мала сцена для дорослого глядача. У середу о 12-й на малій показуватимуть безкоштовно вистави для дітей тимчасово переміщених осіб. А в суботу та неділю на великій о 12-й – п’єси для юних глядачів, о 18-й – для дорослих. Таким чином найбільший

театр краю показуватиме сім власних вистав на тиждень. Окрім того, у п’ятницю відбуватимуться покази київської молодіжної «Театральної біржі», яка тимчасово знаходиться на Закарпатті. Цієї суботи, 30 квітня, о 18.00 шерегіївці зіграють відновлену музичну драму «Мати-наймичка» за Тарасом Шевченком. У неділю, 1 травня, о 12.00 – оновлену дитячу казку Юрія Чорі «Цвіт папороті», а о 18-й – французьку комедію Андрія Курейчика «Обережно, жінки!».

TT АНОНС

ФОТОВИСТАВКА НА ПІДТРИМКУ ЗСУ

БУДЕ В БІБЛІОТЕЦІ ім. ПОТУШНЯКА Черговий благодійний проєкт стартує в Ужгороді. Цього разу – в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка. Там 2 травня о 17.00 відкриють благодійну виставкупродаж світлин на підтримку Збройних сил України. Її учасниками стануть Володимир

Гор, Володимир Хила, Катерина Кіш, Олександр Рокосовик. Окрім візуального задоволення, ви отримаєте ще й музичне, адже фотографів прийде підтримати музикант Роман Етюд. Експозиція діятиме з 3-го по 6 травня з 9.00 до 19.00. Отож приходьте і внесіть свою посильну частку в підтримку ЗСУ!

4 У ФОКУСІ

№16 (4980)

30 квітня 2022 року

TT НЮАНСИ

ВСТУПНА КАМПАНІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ АБІТУРІЄНТАМ-2022? Через повномасштабне вторгнення Росії багато українських учнів мусили покинути свої домівки і школи. В частині регіонів організувати традиційне ЗНО неможливо, оскільки це дуже небезпечно. В умовах війни здоров’я і життя випускників є набагато ціннішими за іспити чи бали в атестаті. Щоб усі абітурієнти мали рівні можливості, Міністерство освіти і науки спростило вимоги до цьогорічного вступу. До чого готуватися одинадцятикласникам, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЛЬТИПРЕДМЕТНИЙ ТЕСТ ЗАМІСТЬ ЗНО У 2022-му випускники шкіл складуть лише один підсумковий іспит – національний мультипредметний тест (НМТ). Таке рішення запропонувало МОН і його ухвалив парламент. НМТ складатиметься із трьох дисциплін: української мови, математики та історії України. З кожного предмету буде по 20 питань. Загалом екзамен триватиме 80 хвилин. Міносвіти планує провести його у формі онлайн-тестування в навчальних закладах. Фізична присутність учасників обов’язкова. Профільний міністр Сергій Шкарлет допускає можливість дистанційної участі, але лише за умови, коли технології дозволять чітко ідентифікувати особу.

28 СПРОБ СКЛАСТИ ТЕСТ Як і раніше, передбачено три екзаменаційні сесії: основну, додаткову (липень) і спеціальну (серпень). Цьогорічна відмінність полягає в тому, що тестування можна буде пройти впродовж двох тижнів, не

рахуючи додаткову сесію. Й учасники матимуть можливість зареєтруватися на 28 спроб, тобто двічі на день, щоб скласти НМТ. Голова Комітету з питань освіти і науки Сергій Бабак пояснив, що велика кількість спроб пов’язана з можливими повітряними тривогами чи обстрілами. Причому «щодня іспити оновлюватимуться (змінюватимуть завдання) для того, щоб не було можливості недоброчесно скласти їх». Варто зауважити, що учасники матимуть лише одну спробу із зарахуванням результату. Тобто пройти мультипредметний тест іще раз заради вищих балів не дозволяється. Щоб підготувати випускників, МОН планує провести пробне НМТ в онлайн-форматі в червні.

БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ІСПИТІВ Один із найбільших викликів цього року – безпека. Центри тестування розташовуватимуть у школах, де є укриття, в безпечних регіонах. На тимчасово окупованих територіях іспити проводитися не будуть, випускникам доведеться приїхати у пункт тестування на підконт­ рольну уряду територію. За інформацією МОН, екзамен призупинятимуть на час

повітряної тривоги. Усі учасники матимуть можл и в і с т ь п ерейти в бомбосховище, а після відбою повітряної тривоги НМТ продовжиться. Абітурієнти, які через війну виїхали з України, зможуть взяти участь у ньому за кордоном. У столицях країн ЄС або їхніх університетах будуть розміщені пункти тестування.

СПРОЩЕНА ПРОЦЕДУРА ВСТУПУ Цього року зарахування до вищих навчальних закладів відбуватиметься за спрощеною процедурою. Для вступу на бакалаврат необхідно буде подати заяву, мотиваційний лист і результати національного мультипредметного тесту. На контрактну форму навчання достатньо лише заяви і мотиваційного листа. Якщо йдеться про творчі спеціальності – потрібні мотиваційний лист і проходження творчого конкурсу. Рейтинг абітурієнтів із однаковою кількістю балів визначатиме мотиваційний лист. Тому до його написання слід поставитися серйозно. Не братимуться до уваги середній бал атестату, медалі чи призові місця на олімпіадах. Пільги при вступі матимуть військовослужбовці, добровольці батальйонів територіальної оборони, рятувальники і правоохоронці, які брали участь у війні. Пріоритетними будуть військові та правоохоронні спеціальності, а також набори до закладів профтех­ освіти.

TT ЦИФРОВА ПЛАТФОРМА

КАМЕРИ НА ТРАСАХ, ВОКЗАЛАХ – ТА В УСІХ ПУНКТАХ ПРОПУСКУ

МОНІТОРИТИМУТЬ ТИХ, ХТО ПРИЇХАВ У НАШ РЕГІОН 27 квітня в області запрацював Ситуаційно-аналітичний центр (САЦ), створений на базі Закарпатської ОВА. Йдеться про високотехнологічну цифрову платформу, яка дозволяє отримувати інформацію про можливі загрози, аналізувати ризики та гарантувати оперативне реагування правоохоронних органів, військових формувань, екстрених служб та інших компетентних органів у нашому регіоні. Як повідомляє офіційний сайт ОВА, система передбачає швидкий пошук і виявлення через фіксацію та розпізнавання облич осіб із «групи ризику» та тих, хто може бути причетним до розвідувально-підривної та кримінальної діяльності на території області. Для цього на всіх об’єктах критичної інфраструктури, основних транспортних артеріях, пунктах пропуску, місцях в’їзду та виїзду на Закарпатті, вокзалах і станціях встановлюють високотехнологічні камери. Вони забезпечуватимуть збір даних про кожну особу чи транспортний засіб, котрі приїхали в регіон або рухаються транзитом. Інформація передається до Ситуаційно-аналітичного центру ОВА, де спеціальний модуль розпізнавання об-

лич автоматично ідентифікує людину за відеозображенням та аналізує, порівнюючи із заздалегідь створеною базою електронних файлів, які накопичують у відповідній бібліотеці. Аналогічний процес відбувається й із транспортними засобами. Водночас до цієї системи інтегрують загальнообласне «Безпечне Закарпаття» й інші системи відеоспостереження краю, перелік яких визначить обласна військова адміністрація. Це, своєю чергою, забезпечить надходження максимального обсягу аналітичних даних. Для ефективної роботи САЦ створили ще й Центр обробки даних». Велика система зберігання даних (СЗД) дає можливість силовим структурам якісніше та більш детально проводити кримінальний аналіз, створювати картотеки, завдяки яким здійснюватимуть оперативні й контррозвідувальні заходи. Військові формування в зоні територіальної оборони регіону отримали потужний інструмент у сфері контролю об’єктів критичної інфраструктури. Водночас це дало можливість створити протоколи реагування на події та інциденти. САЦ допомагає здійснювати оперативне управління і конт­

роль у будь-якій складній та позаштатній ситуації, кажуть у ОВА. Шляхом взяття під нагляд і контроль усіх об’єктів критичної та загальної інфраструктури керівники силових структур (ЗСУ, СБУ, НПУ, ДСНС та інші) зможуть створювати власні ситуаційні центри другого рівня, які дозволять отримати додаткові інструменти та суттєво прискорять швидкість реагування на події. Для прикордонників збираються інтегрувати найдосконалішу на сьогодні систему тепловізійного контролю, яка працює зі спеціалізованими камерами, що дасть можливість у найближчий місяць оптимізувати роботу з охорони державного кордону. Закарпатська обласна військова адміністрація однією з перших в Україні прийняла рішення про побудову системи управління інформаційною безпекою для захисту інформресурсів у регіоні на період воєнного стану, запевняють у відомстві. Для реалізації задуму залучили висококваліфікованих фахівців у цій сфері. Також рішенням ради оборони області ввели спеціальну посаду радника голови ОВА з питань забезпечення захисту інформації в інформаційноаналітичних системах.

НЗ

TT РЕЗОНАНС

ДБР ВРУЧИЛО ПІДОЗРУ ЩЕ ДЕСЯТИ МИТНИКАМ ЗА СПРИЯННЯ МЕДВЕДЧУКУ Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ще 10 працівникам митного посту «Мукачево» за сприяння незаконному імпорту нафтопродуктів компаніями, близькими до народного депутата Віктора Медведчука. Про це повідомляє прес­ служба ДБР. А раніше, 16 квітня, вони інформували про підозру трьом особам із цього ж МП, через дії яких держбюджет втратив 7,8 млн грн. За інформацією слідства, протягом 2017– 2018 років компанія Медведчука імпортувала нафтопродукти – легкі й середні дистиляти. Однак

у документах значилося, що в цистернах знаходиться непідакцизний газовий конденсат. Працівники МП «Мукачево» Закарпатської митниці «не помічали» підміни й розмитнювали нафтопродукти як конденсат. У підсумку – ухилення від сплати акцизного податку на понад 24 млн гривень. Десятьох митників підозрюють у неналежному виконанні службових обов’язків через недобросовісне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для державних інтересів, повідомляє ДБР. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

TT ПОРАХУВАЛИ

ЗА 2 ВОЄННІ МІСЯЦІ

В КРАЇ ОФОРМИЛИ МАЙЖЕ 15 000 ЗАКОРДОННИХ ПАСПОРТІВ Підрозділи міграційної служби України в Закарпатській області за два місяці, від початку воєнного стану, видали закордонні паспорти 5 945 особам, ще 14 792 – оформили. Також люди звертаються щодо оформлення паспортів громадянина України, й за згаданий період Головне управління ДМС та його територіальні підрозділи видали 3 650 IDкарток, інформує сайт ОВА. Міграційна служба також опрацьовує запити від вимушено переміщених осіб, котрі проживають на території Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до Звіту про СЕО до проєкту «Детальний план території для комерційного призначення за адресою смт Вилок, вул. Виноградівська, 55, 57, 59, 61 на землях житлової та громадської забудови Вилоцької селищної ради» Повна назва документа державного планування: «Детальний план території для комерційного призначення за адресою смт Вилок, вул. Виноградівська, 55, 57, 59, 61 на землях житлової та громадської забудови Вилоцької селищної ради» Головна мета розробки детального плану території – уточнення планувальної структури і функціонального призначення території; просторової композиції, параметрів забудови земельної ділянки. Детальний план території розроблено на підставі: 1. Рішення Вилоцької селищної ради від 12 лютого 2021 року №47.

2. Завдання на розроблення детального плану території. Розробник проєкту детального плану території – ФОП Ольховик Олександр Ігорович. Головний архітектор проекту – Віровбал В. Й. Виконавець звіту про стратегічну екологічну оцінку – ФОП Ольховик Олександр Ігорович. Орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування: Вилоцька селищна рада Процедура громадського обговорення. Дата початку та строки здійснення процедури Відповідно до ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» громадське обговорення звіту зі стратегічної екологічної оцінки до детального плану території «Детальний план території для комерційного призначення за адресою смт Вилок, вул. Виноградівська, 55, 57, 59, 61 на землях житлової та громадської забудови Вилоцької селищної ради», розпочато з дня їх оприлюднення, а саме: 28 квітня 2022 року на сайті Вилоцької селищної ради: https:// vylocka.gromada. org.ua та триватиме до 29 травня 2022 р. включно.

регіону. «Гаряча лінія» ГУ ДМС в області працює з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00 за стаціонарним і мобільним телефонними номерами: 03126-40-565, 050-810-63-65. Отож за потреби звертайтеся. Способи участі громадськості Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати в письмовій формі зауваження та пропозиції до звіту зі стратегічної екологічної оцінки та проєкту документа державного планування. Всі зауваження і пропозиції до проєкту звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження або вмотивовано їх відхиляє. Дата, час і місце проведення запланованих громадських слухань 31 травня 2022 року об 11-й годині в залі засідань Вилоцької селищної ради за адресою: 90351 Закарпатська область, смт Вилок, вул. Гагаріна, 8. Ознайомитися з проєктом Звіту про стратегічну екологічну оцінку «Детальний план території для комерційного призначення за адресою смт Вилок, вул. Виноградівська, 55, 57, 59, 61 на землях житлової та громадської забудови Вилоцької селищної ради» можна в приміщенні Вилоцької селищної ради за адресою: 90351 Закарпатська область, смт Вилок, вул. Гагаріна, 8, тел. (0314) 6-11-63. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштова та електронна адреси та строки подання зауважень і пропозицій Зауваження і пропозиції до Звіту зі стратегічної екологічної оцінки до проєкту Детального плану території подаються до Вилоцької селищної ради за адресою: 90351 Закарпатська область, смт Вилок, вул. Гагаріна, 8. Відповідальна особа: начальник відділу земельних ресурсів та просторового планування Вилоцької селищної ради Яцкевич Сергій Петрович, тел.

(0314) 6-11-63 , e-mail: zem.viddil. sr@gmail.com. Строк подання зауважень і пропозицій становить не менше 30 днів, тобто до 29 травня 2022 року. Пропозиції та зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються. Необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проєкту документа державного планування відсутня.

НЗ

ДОЛІ 5

№16 (4980)

30 квітня 2022 року

TT ПЕРЕЖИТЕ

«КОЛИ СМЕРТЬ ДУЖЕ БЛИЗЬКО, ТО СТАЄ ЯКОСЬ НЕ СТРАШНО», –

КАЖЕ ВИМУШЕНА ПЕРЕСЕЛЕНКА З ІРПЕНЯ, ЯКА ВИРВАЛАСЯ З ОКУПАЦІЇ

О

ленку я зустріла на волонтерстві. У команді Руху підтримки закарпатських військових усміхнена молода жінка закликала допомагати нашим бійцям, грати у безпрограшну лотерею, а за хвилину вже оперативно складала майки. Потім я дізналася, що вона з Ірпеня. З сім’єю та сусідами 8 днів мешкали в підвалі родинного будинку в окупації, а потім вирішили виходити. Їхня історія закінчилася щасливо. Жінка погодилася розповісти нам про пережите.

«ДО ЦЬОГО НЕ МОЖНА ПІДГОТУВАТИСЯ»

Вона народилася в Горішніх Плавнях на Полтавщині. Тоді це місто називалося Комсомольськ і було російськомовним, бо тут мешкали люди з усього СРСР і приїздили із-за кордону. Там і познайомилися її батьки (мама родом із Донеччини, а тато – з Чернігівщини). Згодом вирішили переїхати в Бучу до бабусі, котра встигла померти до початку війни. «Вона мала 91 рік, пережила Другу світову, де загинув дідусь, пам’ятала розкуркулення», – каже Оленка. Спочатку жили у «хрущовці», тут пройшло дитинство, її кімната мала всього 6 м2. Потім батько купив ділянку в Ірпені й довго зводив величезний дім, де нині мешкає кілька сімей. Моя співрозмовниця закінчила КНУ ім. Т. Шевченка, за освітою викладачка психології. Винаймала помешкання в Києві. «Тоді в нас не було системи практичної психологічної освіти. Виш давав тільки теоретичну базу. А оскільки економіка розвивалася, була потреба в менеджерах із персоналу. Я в ту струю потрапила й усе життя працюю в цьому напрямі. Тепер ця компанія – національний дистриб’ютор. Коли вийшла заміж і з сім’єю оселилася в родинному маєтку, маршрут Ірпінь – Київ став щоденним. Ірпінь до війни, хоч і розташований недалеко від столиці, був невеликим спокійним містечком. Активна забудова почалася років 10 тому. Це відома рекреаційна зона, як і Ворзель, Буча та Гостомель: дитячі табори, санаторії, Будинок письменників, ліс. Тут багато переселенців із 2014 року, «нормальні й адекватні люди, які виїхали з Росії, бо зрозуміли, що там відбувається фігня». Оленка – учасниця Майдану, намагалася долучатися до волонтерства, щось робити. «Це була частина життя – значна й дуже важлива. Мене оточували люди з такими ж цінностями й переконаннями, тому я була там», – каже. Вона добре пам’ятає тиждень – два до 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Що щось трапиться – відчували, на роботі постійно про це говорили, але не знали, що саме. Переважно очікували наступу на сході, але не бомбардування різних міст. «Я не готувалася. Хіба що купили каністру бензину, невеликий запас продуктів. У будинку в Ірпені маємо льох із картоплею, вином, «заморозками». Жити можна, – посміхається. – Тато ж дуже нервував, усіх смикав, мовляв, чому ви такі спокійні. Я тоді казала й зараз упевнена: до цього неможливо підготуватися. Якщо щось почнеться, ми все одно будемо не готові».

24 лютого було звичайним днем, брат Оленки мав на кілька днів відлітати до родичів у Естонію. «Я прокинулася десь о пів на шосту, бо вайбер сходив із розуму. Вже й не пам’ятаю, чи чула вибухи, бо так усе змішалося, – згадує. – Всі мої кияни інформували: у нас тут вибухнуло, там було чутно, і на роботу не йдемо. Окремі все ж прийшли – за інерцією, бо так звикли». Брат нікуди не полетів, а сама жінка зосереди­лася на доньці, бо в неї через стрес почалася панічна атака: 17- річна дівчина перші півтори доби ридала, серцебиття було прискореним.

Фото О. Бурмагіна

У ПІДВАЛІ – 22 ЛЮДЕЙ Оскільки у будинку є великий підвал, до них поз’їжджалися родичі (один навіть із Чернігова), знайомі з дітьми, сусіди. «Сподівалися, що в передмісті спокійніше, ніж у Києві. Сюди до батьків тікали діти. Якби мислили логічно, зрозуміли б, що на підступах до столиці буде погано, але тоді про це не думали, а вже потім виявилися в пастці, – ділиться. – Всім відомі страшні історії з Бучі й Ірпеня, коли сім’ї, що намагалися вийти з окупації, розстрілювали. Нам пощастило». В Ірпені, який досить близько біля Гостомеля, почало щодня бахкати. Вже навіть звикли до вибухів, постійно спускалися в підвал. Але потім, коли був перший авіаналіт, стало страшно. Літаки пролітали над будинком, скинувши бомби в іншій частині міста. Після цього брат Оленки зумів вивезти її доньку, свою дружину й дитину та ще кілька сімей, які в них жили. «У нас є баптистська церква, ми не є їхніми вірниками, але велика їм подяка, вони весь час займалися евакуацією: збирали машини, дізнавалися безпечні маршрути, супроводжували. Так виїхали й мої родичі – серед останніх, хто зміг вибратися в перші дні вторгнення». Моя співрозмовниця залишилися, бо тато їхати відмовився. Це було 4 березня. А 5-го їхній житловий сектор обстріляли з мінометів. «Це страшно, здавалося б. Але коли смерть дуже близько, то стає якось не страшно. Не знаю, як це описати. Мабуть, якийсь викид адреналіну. Я жодного разу не плакала, стала зібраною. Кілька днів ще бігали з підвалу й наверх, але потім з укриття вже не виходили, – каже. – Росармія обстрілювала по квадратах весь приватний сектор, ми чули: трохи далі, ближче й опа – по нас. Міна не влучила прямо в будинок, але поруч розірвалося їх аж 3». Це вони потім досліджували. Відчули дим, боялися, що будинок загориться. Батькові хоч і 75, але сміливий: вийшли з чоловіком Оленки назовні. Горів сарай і дерев’яна огорожа, існувала небезпека перекидання полум’я на дім, тож вони вибивали дошки з паркана. «У сараї стояли коктейлі Молотова, думаю, туди попав уламок, і це пришвидшило горіння, припускає жінка. – Якби знайшли, було б погано». До всього, у них переховувалися два хлопці з тероборони. Окупована була саме їхня частина міста. «Потім дізналися від сусідів, що зганяли всіх із приватних будинків. Не знаю, як нас не дістали. Вони до нас приходили після того, як обстріляли. Поки ми сиділи в підвалі, то думали, що хати вже нема: гаражні ворота потужною вибуховою хвилею зняло з петель, пробило уламками, дім аж хитало. Я тоді у відчаї написала СМС: «Донечко, ми тебе дуже любимо». Знала, що вони доїхали до Вінниці, а потім зв’язок зник», – пригадує Олена. Тероборонівці радили їм виїжджати: мовляв, спершу заходить росармія, а потім – орки, які мають установку тероризувати місцеве населення, й буде тільки гірше. «Їхні солдати намагалися зайти в будинок, він у нас на кілька входів. Нашу частину сильно побило, без вікон залишилася, а другу, дядькову, – менше. Але в московитів нічого не вийшло:

у двері з гранатомета лупили, а ми весь час сиділи в підвалі. Коли знаходишся в окупації, почуваєшся не дуже добре, – не приховує жінка, – бо нічого не вдієш. Можна кидаться на автомат, коли ти сам, а якщо поруч близькі й ти за них відповідальна, то важче». А якось до них прийшла мама сусідки – підвіз хлопець, котрого потім забрали. Окупантам сказала, що хоче побачити доньку (дівчина ховалася в будинку моєї співрозмовниці з дідусем і бабусею). У жінки забрали телефон, 400 доларів, дорогий алкоголь, який прихопила про всяк випадок, і тому дозволили пройти, але привели, з її слів, під автоматами. Підвал загалом прихистив 22-х людей, зібралася різношерста публіка, тому іноді ставало психологічно важко. «Згадана мама сусідки пережила війну у своїй країні і 30 років мешкає в Україні. І я не знаю, як можна не розуміти того, що відбувається. «Одесу вже взяли», – лякала. «Не може такого бути», – не вірила я. Якоюсь мірою вона була двигуном, що треба йти». Але про це згодом. Поки сиділи тут, усі перехворіли – підозрюють, що на ковід. Оленка мала температуру 38,5. Цікавлюся, чим харчувалися. «Спасибі брату, залишив пакет із печивом, сушеними бананами. В перші дні взагалі не хотілося їсти. Було дуже холодно, бо вночі надворі – -8о С. Хотілося випити чогось гарячого. На 3-й день прибіг сусід, який вміє з усіма знайти спільну мову, і сказав, що можна вмикати генератори. Але треба їх попередити. У хаті навпроти ворожий пост був, весь наш двір як на долоні, – веде далі Оленка.

– Коли увімкнули генератор, хоч води закип’ятили. А будиночок сусідки захований між іншими, то вона надворі розкладала мангал, варила нам супи. Свята жінка».

«МИ СТРЄЛЯТЬ НЄ БУДЕМ, А ТАМ КТО ЗНАЄТ» Жінка каже: щодня думали, як вибратися, але поки в тебе нема зв’язку, то сидиш і не знаєш, що відбувається. На старенький телефон їм удалося зловити радіо. Виявилося, що це – єдина штука, яка працює в таких умовах, дізналися хоч якісь новини. Почули, що евакуація відбувалася тільки з сусідньої Романівки, а це не такий і близький шлях, родинну ж машину побили уламки. Єдиний варіант – іти пішки, але як, куди і чи можна, ніхто не знав. «В якийсь день чуєш, що з Ірпеня нема коридорів, бо весь час чути вибухи. Жахливо знати, що від нас лупили по Києву. До того, як прийшли москалі, ми розуміли, що луплять наші, це гріло душу. Ми навчилися розрізняти звуки вибухів», – каже. На вихід таки наважилися 13 березня. За кілька днів до цього Оленці вдавалося перекидуватися СМС із братом, але не знала, чи відправлені й коли надходять, бо були тільки проблиски зв’язку, подзвонити – неможливо. Написали просто, що живі. Брат інформував, що спілкується з

волонтерами, як виїхати. Так само шукали вихід для тітки з Маріуполя, яка опинилася в окупованій частині. Але люди не ризикуватимуть життям, хоча були й сміливці. «Спитали в тих на вежі, чи можна вийти, у відповідь почули: «Ну, ми стрєлять нє будем, а там кто знаєт». У них же нема зв’язку, щоб між собою контактувати. Сказали, щоб не вдягали чорне чи кольору хакі. Бо чорне для них – одразу бандеровец, стріляють. Смішно і страшно водночас», – каже. Тому вбралися у яскраве й біле. Найважчим було рішення для тата Оленки: в нього коліно хворе, не ходив давно на такі відстані. 8 чоловік вирушили, решта сусідів залишилася. «Ти просто йдеш і не розумієш, стрілятимуть чи ні. Це як рулетка, – ділиться Оленка.

– Два тижні ми не бачили місто, тільки те, що поруч. А тепер побачили, що зробили з Ірпенем. Гнітюче враження: згорілі машини, могила на зупинці з номером, десь убитий собака, голуби, які загинули від уламків міни чи гранатомета, побиті будинки. Весь час бахкало, але дороги назад не було». Мама сусідки мала квартиру посере­дині маршруту, запропонувала зайти перепочити. Головне – там був зв’язок, удалося зателефонувати брату. Він і порадив, якими вулицями йти можна, а де небезпечно. Головне – дійти до центральної вулиці, а там сіра зона, волонтери, ризикуючи власним життям, збирали людей в автівки й везли. «Були версії, що це перевдягнені в цивільне хлопці з «Азова». Дуже багато волонтерів загинуло, це я вже потім читала. В той день, коли ми виходили, вбили американського репортера», – каже Оленка. Нині їй важко описати ті емоції, коли ти опиняєшся в чиїйсь машині, а потім бачиш уже наших військових. Було важко не розплакатися. «Міст, який ви, можливо, бачили на фото, постійно обстрілювали. Тому ми за командою то рухалися вперед, то поверталися, то сиділи в окопі. Поки перейшли його, кілька разів падали на землю. А там стільки репортерів! Можу показать і моє фото, хтось зробив. Дімка (чоловік) знайшов у київській групі. Ще була «швидка», команда «запихуємося». Дорогою розділилися: маму в одній групі повезли, а я повернулася за татом і ми застрягли – міст почали обстрілювати. Батько був на такому адреналіні – мав аж чорні губи. Потім заліз у окоп, а там наш вояк, зовсім юний. Питав тата, скільки йому років. «А мені 18», – гордо каже. Дідо розплакався», – згадує.

«УСІМ ВІДПИСАЛА, ЩО ЖИВА» Вже потім усі зустрілися в Києві, куди їх довезли на «швидкій». Оленка показує фото і, чесно, я не впізнаю її. «Це обличчя людини, яка вийшла з того жаху. Дивишся й не віриш, що це ти. Що пройшла цей шлях і жива. Невже все закінчилося?! Ти не можеш повірити. Весь пережитий жах

тебе наздоганяє, – ділиться.

– Бо там ти весь час концентруєшся на короткій дії, яку треба зробити прямо зараз: поїсти, змусити себе щось зробити і т. д. І це дуже добре. Як казав Віктор Франкл (австрійський психолог, колишній в’язень нацистського Терезієнштадта), в концтаборах вижили не ті, хто очікував, що все скоро закінчиться, а ті, які зосереджувалися на тут і тепер». Потім хлопці з церкви довезли їх до Вінниці, де мають родину. «Вийшла на вулицю, люди гуляють, говорять, а ти почуваєшся інопланетянкою. Бо якщо в тебе стріляли або ти вбивав – неможливо, щоб сліду не лишилося в тобі», – каже. СМС, яку писала доньці у відчаї, дійшла… в день виходу з окупації. Оленка відкрила соцмережі, й виявилося, що подруги її розшукують, мовляв, зникла, нема зв’язку з нею. Всім відписала, що жива. Наступні кілька днів у Вінниці її прорвало, весь час плакала: і коли побачила наших військових, і як зайшла в магазин... Потім почало попускати. Батьків, щоб почувалися в безпеці, відправили в Італію, там знайомі, церковна місія підгодовує.

ДОДОМУ ХОЧЕТЬСЯ... Цікавлюся, як Оленка з сім’єю опинилася в Ужгороді. «Брат сюди приїхав, роззнайомився із Рухом підтримки закарпатських військових. Каже, треба їхати, тут двіжняк. А мені важливо щось робити». Із житлом проблем не було, волонтерка Люба допомогла. Оленка, виявляється, на Закарпатті не вперше, раніше приїжджала як туристка. Були в Шаяні, на Синевирі, в «Селиській сироварні». З чоловіком Прикарпаття об’їздили. Зізнається, що тоді в нас чула дуже багато російської, й це її вразило, а на Прикарпатті – завжди українська: «В Києві до 2014-го мала переважно російськомовне середовище. Столиця дуже змінилася після Майдану. Багато моїх знайомих свідомо перейшли на українську. Зараз же взагалі трансформація серйозна, народження цілої нації, не окремих пасіонарних елементів. Десь одна дівчина писала: «Треба було здатися, й жили б собі нормально». Людей, для яких не є цінністю свобода, воля, самовизначення, на жаль, купа. Це просто інакший спосіб мислення. Не український, а кацапський. Пристосування – класний захисний механізм, він має бути в певних ситуаціях, але є ціннісні речі – або воля, або смерть». Ужгород мешканці Ірпеня сподобався: любить містечка, де «все ногами можна обходити». До всього, люди, які зараз поруч, – з тими цінностями, що для неї важливі. «В перемозі я не сумнівалася й не сумніваюся жодної секунди. Це тільки питання розмірів наших втрат. Але нема жодних варіантів, у яких росія може перемогти», – каже. Волонтерство приносить їй внутрішнє задоволення. Хоча шкодує, що не має навичок кризової психології, – могла би зараз допомогти людям. Переживала за сусідку в Ірпені, яка прихистила її котів та собаку брата, бо не виходила на зв’язок. Потім та зателефонувала, казала, що в родинному будинку Оленки робили обшук, все перекидали. Брат нещодавно їздив, пофотографував уламки снарядів надворі, шибки розбиті. «Каже, що з хати не винесли нічого, шукали гроші й коштовності, а в мене їх нема. Мої глиняні прикраси їм були не цікаві. Брат нічого не чіпав, бо хтозна, що там залишили», – сумно констатує. Наостанок резюмує: «Ми перейшли із стадії гострого стресу в хронічний. Треба думать, як ладнати життя. Мер просить поки не повертатися, але додому дуже хочеться. От наші в Італії кажуть, що гарна країна, але нема внутрішнього ресурсу на екскурсії. Бо ти не турист, а біженець, тебе насильно вирвали зі звичного життя. Хочеться нормалізуватися. Там, де тебе приймають, – це тимчасово»…. Оксана ШТЕФАНЬО

6 ЦІКАВИЙ СВІТ

№16 (4980)

30 квітня 2022 року

НЗ

TT ДАТА ТИЖНЯ

ТАЛАНОВИТИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ ХУДОЖНИК, ЯКИЙ ПРОСЛАВИВСЯ… ВИНАЙДЕННЯМ ТЕЛЕГРАФА Й АЗБУКИ МОРЗЕ квітня 1791-го в містечку Чарльзтаун (штат Масса27 чусетс, США) поблизу Бостона народився справді талановитий портретист, автор чудових історичних полотен і пейзажів Семюел Фінлі Бріз Морзе. Однак для далеких від мистецтва людей він передусім асоціюється з винайденням коду, названого його іменем. Напевно, ви вже здогадалися, що йдеться про азбуку Морзе, якою зокрема подається й відомий усім сигнал SOS.

ЙОГО ЦІКАВИВ ЛИШЕ ЖИВОПИС. НУ Й ЛЕКЦІЇ ПРО ЕЛЕКТРИКУ

Він був первістком у родині проповідника, кальвіністського священника Джедіда Морзе, чий предок емігрував до Америки в 1635-му. До речі, «за сумісництвом» батько хлопця став і автором першого американського підручника з географії. Вже в ранньому дитинстві Семюел проявляв здібності до малювання. Щоправда, за це у школі йому діставалося на горіхи, бо ж прикрашав меблі у класі зображеннями людей та звірів, що вчитель розцінював як псування. Та вже у 15 Морзе написав маслом картину, яка згодом висіла в міській ратуші. У 16 допитливий юнак-непосида – вже студент Єльського коледжу. До науки ставився досить байдуже, приваблювали його хіба лекції про електрику та живопис – тут за вчителя й наставника мав Вашингтона Олстона, знаменитого американського художника і поета. Отримавши диплом, Семюел працював дрібним клерком у Бостоні, однак така робота явно не надихала – він мріяв малювати. І хоч батьки не дуже це схвалювали, та профінансували навчання сина в Англії. Т у д и Морзе відправ ив ся в 1811-му разом із Олстоном та успішно відточував майстерність у Королівській академії мистецтв і студії Б. Уеста. Під час війни-1812 між Великобританією та США Семюел проявив себе запеклим американським патріотом, проте його картину «Вмираючий Геркулес», виставлену в Лондонській АМ, 1813-го удостоїли золотої медалі.

ПИСАВ ПО 4 ПОРТРЕТИ НА ТИЖДЕНЬ, ДРУЖИВ ІЗ КУПЕРОМ Морзе мешкав у Лондоні ще два роки, познайомився з багатьма відомими митцями, поетами та громадськими діячами. Однак богемне життя коштувало немало, фінанси вичерпалися, тож у 1815-му мусив повернутися на батьківщину. І тут із прикрістю відчув, що американці вважають його англійським художником та мало цікавляться мистецтвом. Так, його історичні полотна викликали захоплення, але погано розкуповувалися: сучасники воліли увічнювати в портретах себе. Відтак Семюел, по суті, надовго став мандрівним живописцем. Невдовзі вже отримував 60 доларів за портрет і міг писати їх по 4 на тиждень. Здійснивши поїздку Півднем, 27-річний молодий чоловік повернувся з трьома тисячами доларів, що дозволило йому одружитися на Лукреції Уокер з Конкорду. Разом прожили всього 7 літ – вона померла від інфаркту невдовзі після третіх пологів. Щоб завершити тему особистого життя, скажемо: вдруге Морзе взяв шлюб у 1848-му, з Елізабет Грісуолд. У них народилося троє синів і донька.

А тоді, в 1818-му, з першою дружиною переїхав до Чарльстона (штат Південна Кароліна), закинув портрети і наступні 1,5 роки працював над величезним історичним полотном для палати представників у Вашингтоні. Картину, втім, продати не вдалося, гроші скінчилися – і Морзе знову вирушив до Нью-Йорка. Непересічний талант дозволив йому намалювати кілька дійсно видатних оригінальних робіт. Активний і товариський, він став визнаним лідером молодих американських художників, 1825-го заснував Національну академію дизайну та був її першим і незмінним президентом аж до 1845-го. Власне саме цей заклад відрядив його в 1829-му до Європи для підвищення кваліфікації, так би мовити. Три роки він подорожував і навчався: відвідав Італію, Швейцарію, Францію, в Парижі потоваришував із письменником Джеймсом Фенімором Купером. Серед його відомих знайомих були також генерал Лафайєт та майбутній президент США Авраам Лінкольн. А все тому, що мав добру вдачу й умів спілкуватися з людьми. До речі, поставивши собі за мету створити картину, яка би зацікавила Америку (де в той час не бачили ні в копії, ні в першотворі «Мону Лізу», «Таємну вечерю» тощо), Морзе написав «Галерею Лувру» й на задньому її плані розмістив чимало шедеврів. Отож глядач дивився на одну картину, а бачив одразу кілька.

ІНТЕРЕС ДО ТЕЛЕГРАФУ – ЧЕРЕЗ ВИПАДКОВІСТЬ Повернувшись, Семюел присвячував майже весь свій час живопису, викладанню в нещодавно створеному університеті Нью-Йорка (в 1835-му його призначили там професором), зацікавився політикою. А у вересні-1837 нарешті показав свій винахід. Тут слід сказати, що в ході вищезгаданої другої подорожі до Європи Морзе познайомився з Луї Дагером (французький художник, хімік і винахідник, один із творців фотографії) та зацікавився новітніми відкриттями в галузі електрики. А на винахід телеграфу Семюела надихнула випадкова бесіда при поверненні зі Старого Континенту на пароплаві в 1832-му. Якийсь пасажир під час розмови про недавно винайдений електромагніт сказав: «Якщо електричний струм можна зробити видимим на обох кінцях дроту, то я не бачу жодних причин, чому повідомлення не можуть бути ним передані». Хоча ідея електричного телеграфу висувалась і до Морзе, він вважав, що був першим, і повністю віддав себе винахідництву. Тільки в 1836 році в університеті йому показали опис моделі телеграфу, запропонованої Вільгельмом Вебером 1833-го.

Утім, є версія із трохи іншими деталями. Згідно з нею, 1 жовтня-1832 з Гавра в Hью-Йорк вийшов вітрильник «Саллі». Його пасажирам знаменитий лікар тих часів, винахідник наркозу й нових методів знеболювання в медицині Чарльз Т. Джексон у

салоні першого класу демонстрував фокус-дослід: стрілка компаса починала обертатися при піднесенні до неї шматка провідника, приєднаного до гальванічного елемента. За цим уважно спостерігав Семюел. Побачене наштовхнуло його на думку про створення системи передачі сигналів по дротах із використанням поєднання передачі імпульсів. Ідея просто заполонила митця. За місяць плавання він накидав кілька креслень. Наступні три роки, працюючи на горищі в будинку свого брата Річарда (мав ще й сестру), присвятив будівництву за власними кресленнями відповідного апарата, проте робота посувалася повільно – бракувало досвіду.

ПЕРША ТЕЛЕГРАМА ВИЯВИЛАСЯ… НЕЧИТАБЕЛЬНОЮ За задумом, прилад складався з важеля на пружині й олівця, прикріпленого до одного з його кінців. При подачі струму олівець опускався і грифель залишав на паперовій стрічці лінію, а при відключенні піднімався, тож виходив пробіл. Нарешті у вересні-1837 Морзе продемонстрував свій винахід. Сигнал відправили по дроту завдовжки 1700 футів (518 метрів), та ба – прийняту з передавача телеграму прочитати виявилося неможливо, довелося допрацьовувати реле. Але Семюел і не збирався здаватися та через пів року разом із Альфредом Вейлом розробив ще й систему передачі літер точками й тире, що стала відомою у світі як код Морзе. Ви спитаєте, хто такий Альфред і звідки він узявся? Річ у тім, що великий американський промисловець Стів Вейл зацікавився роботою Морзе й погодився пожертвувати 2 тисячі доларів та надати приміщення для подальших дослідів, але тільки за однієї умови – якщо Семюел візьме в помічники його сина Альфреда. Вдарили по руках, і цей союз, як бачимо, виявився плідним.

ПАРТНЕР-КОНГРЕСМЕН, СУБСИДІЯ В $ 30 000 І 10 РОКІВ ПО СУДАХ Та все ж до практичної реалізації винаходу було ще далеко. Морзе вперто робив спроби зацікавити ідеєю створення телеграфних ліній конгрес США, і якось чергова з них дала результат. Залучивши на свою сторону конгресмена, в 1843-му він отримав субсидію в 30 000 доларів – величезні на той час гроші – для будівництва першої телеграфної лінії від Балтімора до Вашингтона. Й нарешті 24 травня-1844 її завершили. Морзе послав депешу з біблійним текстом «Дивні

справи Твої, Господи» із зали Верховного суду в підвалі будівлі капітолію США у Вашингтоні до готелю Mount Clare Station у Балтіморі. Для передачі даних використовувався ключ, винайдений німецько-російським науковцем Б. С. Якобі, а для прийому – електромагніт, якір якого управляв переміщенням чорнильного пера на папері. Але якщо ви думаєте, що винахіднику залишилося спокійно пожинати лаври, то помиляєтеся. Буквально відразу він погруз у юридичні чвари – і з партнерами, і з конкурентами. Тільки в 1854 році Верховний суд нарешті визнав його авторські права на телеграф. А в 1858-му від десяти європейських держав Морзе отримав за свій винахід 400 000 франків і на додачу світову славу. Він купив маєток у Покіпсі поблизу Нью-Йорка та провів там залишок життя з великою родиною, серед дітей і онуків. На старості став філантропом: опікувався школами, університетами, церквами, біблійними товариствами, місіонерами й бідними художниками. Помер 80-річним 2 квітня 1872-го від гострого інфаркту міокарда. Маєток художника став національною пам’яткою, а його телеграф 1837 року досі зберігається в Національному музеї США.

АЗБУКА МОРЗЕ Й ДОСІ АКТУАЛЬНА

GА, GE і GN для англійської – це good morning, good afternoon, good evening і good night (побажання доброго ранку, дня, вечора й ночі). PSE (від please) – «будь ласка»; R (від received) – «вас зрозумів», «прийнято». Є і числові коди, скажімо, 73 означає найкращі побажання, а 88 – поцілунок. До речі, розшифровку сигналу SOS як Save our souls («Рятуйте наші душі») або Save our ship («Рятуйте наш корабель») придумали лише для кращого запам’ятовування. Насправді він обраний як стандартний через простоту передачі й розпізнавання: є комбінацією «. . . – – – . . .» і відтворюється без пауз, на відміну від інших сигналів. Його подають лише у випадку неминучої загрози для життя людей або для судна.

ГОБЕЛЕН ТА ПОП-ХІТ ІЗ «МОРЗЯНКОЮ» Ну й насамкінець дві історії з «морзянкою». Цікавий хід із нею придумала в 2011-му колумбійська влада: вони вирішили підняти бойовий дух солдатів і поліцейських, яких узяли в полон повстанці. Ув’язнені не мали доступу до новин, але зазвичай їм дозволяли слухати музичні радіостанції. Тож спеціально для них написали поп-хіт, у якому біт передавав повідомлення на азбуці Морзе. В закодованому посланні йшлося про те, скільки людей уже вдалося визволити з полону, і звучав заклик не падати духом. Пісня була в ротації багатьох колумбійських радіостанцій протягом декількох місяців. А ось історія британського майора Алексіса Касдаглі, в’язня чотирьох нацистських таборів.

Свого часу азбука Морзе удостоїлася статусу основної мови телеграфії на планеті. Зараз її називають «Вікторіанським інтернетом», оскільки використовувалася практично по всьому світу для передачі повідомлень протягом багатьох десятиліть. Потім, щоправда, телеграф потіснили телефон, радіо й телебачення, не кажучи вже про сучасні засоби зв’язку. Однак навіть сьогодні при підготовці розвідників та шпигунів цю азбуку використовують. Морзянку також знають авіапілоти всіх країн, бо це найдоступніший спосіб передати інформацію в разі виходу техніки з ладу. Радіоаматори стверджують, що на її вивчення не піде багато часу: майже кожен за 2 – 6 місяців може освоїти переда- ~~Портрет старшої доньки роботи Морзе чу повідомлень зі швидкістю 60 – 90 знаків на Щоб не втратити розум, він там хвилину, а рекордна – 260 – 310 вишивав хрестиком. Нитки визнаків. Уявіть собі, зараз є навіть смикував зі старого одягу. Вийспецифічний спорт по швидкошов, зокрема, чудовий гобелен сті передачі та розпізнавання із символічно зображеними тексту азбукою Морзе – швидкраїнами – учасницями Другої кісна телеграфія. А в 2007-му світової війни. Полотно нагляяпонська компанія випустила дачі не вилучили й навіть залинаручний годинник з «морзяншили висіти на стіні барака – на кою» – він повідомить час за їхній розсуд, воно свідчило про її допомогою після натискання порядок. Але мучителі Касдаглі кнопки play. були неуважними: подвійну Варто зауважити, що вихідна рамку між символами свастики таблиця «коду Морзе» разюче на гобелені заповнював візевідрізнялася від тих, які звучать рунок із крапок і тире, причому на аматорських діапазонах нині. не абстрактний. Азбукою Морзе Кодування тоді й тепер збігатам було написано: «Боже, беються тільки для приблизно режи короля». Друга фраза, де половини букв і не збігаються безпосередньо йдеться про Гітдля жодної цифри! Сучасний лера, взагалі з ненормативною варіант з’явився в 1939-му, коли лексикою – вона передавала, провели останнє коректування, що думає автор про фюрера. що стосувалося, в основному, Це відмінний приклад того, як не розділових знаків. втратити глузд і почуття гумору Для прискорення радіообміну в нелюдських умовах. До слова, створили величезну кількість Касдаглі звільнили, він дожив до абревіатур, жаргонізмів і так глибокої старості. званих Q-кодів, причому кожна Підготувала мова має свої. Наприклад, GM, Мирослава ГАЛАС

НЗ

АНТИСТРЕС 7

№16 (4980)

30 квітня 2022 року

20.04.2022, 14:00

TT ЗАНОТУЙТЕ

ЩО ТАКЕ РІДКИЙ ХЛОРОФІЛ,

Travel Maze Puzzle | Free Printable Puzzle Games

TT ЛАБІРИНТ

НАВІЩО ВІН УЗАГАЛІ ПОТРІБЕН ТА КОМУ САМЕ?

Х

лорофіл здатний впливати на організм подібно до гемоглобіну – підвищує рівень кисню в тканинах, прискорює азотистий обмін, сприяє відновленню ушкоджених тканин і повноцінному живленню здорових.

ЩО ЦЕ ДАЄ? Регулярне вживання сирої зелені й овочів, завдяки наявності в них хлорофілу, попереджає розвиток ракових захворювань, запобігає розвитку сечокам’яної недуги, покращує роботу нирок, сприятливо впливає при порушеннях щитоподібної залози, цукровому діабеті, зміцнює нервову систему, підвищує стійкість до стресів, уповільнює процеси старіння. При регулярному прийманні хлорофілу зникає неприємний запах із рота і від шкіри, послаблюється специфічний запах сечі, поту. Цей лікувальний засіб практично нетоксичний, випадки отруєння ним невідомі. Також він надає терапевтичну дію при анемії, нестачі кровотворення, підвищує рівень гемоглобіну. Крім того, зелена «кров» підсилює імунний захист організму, має бактерицидні властивості, протизапальний і ранозагоювальний ефект, підтримує нормальну мікрофлору кишечника. Для лікування і профілактики бактеріальних захворювань у офіційній медицині застосовують препарат із листя евкаліпта кулькового – хлорофіліпт. Таблетки, спиртовий і олійний розчин ефективні проти стафілококів, у тому числі тих, які не піддаються лікуванню антибіотиками. За допомогою хлорофіліпта лікують стафілококовий сепсис, пневмонію, трофічні виразки, фарингіти, ларингіти і трахеїти. Добре піддаються

загоєнню опіки, флегмони. Також у профілактичних цілях застосовують біологічно активні добавки на основі хлорофілу (рідкий хлорофілін, одержуваний із люцерни), хлорофілін форте – у вигляді капсул. Ці засоби покращують роботу імунної системи, стан слизових оболонок, сприяють регенерації тканин, загоєнню ран і виведенню токсинів з організму, мають загальнозміцнювальну дію, підвищують вироблення молока в годуючих матерів.

НАПОЇ З ХЛОРОФІЛУ Цілющі зелені коктейлі можна готувати і в домашніх умовах. Найкраще для цього використовувати овочі, фрукти і зелень,

що містять не тільки чимало хлорофілу, а й багатий набір вітамінів, мінеральних речовин та клітковини. У блендер завантажте кілька жмень добре вимитої та нарізаної зелені, шматочки овочів, фруктів, додайте кип’яченої води й добре все подрібніть. Співвідношення зелені і фруктів та овочів – приблизно 2:3, води – до бажаної густоти. Можна присмачити напій парою чайних ложок меду. Особливих дозувань для приймання коктейлів немає, але зазвичай для дорослих це одна-дві склянки в день, залежно від переносимості й наявності тих чи інших патологій в організмі. Зелень можна використовувати найрізноманітнішу. Одна з найцінніших рослин, яка, крім високого вмісту хлорофілу, багата кальцієм, магнієм, натрієм, калієм, кремнієм – люцерна посівна. Сік із її трави й коктейлі з додаванням зелені люцерни допомагають зберегти здоров’я та енергію до глибокої старості, надають лікувально-профілактичну дію щодо серцево-судинних захворювань, порушень дихальної системи, збоїв імунного захисту організму. Крім люцерни, високим вмістом хлорофілу вирізняються листя салату, капуста броколі, кропива, зелень злаків. Велику користь можуть принести коктейлі з додаванням бадилля моркви, листя буряка, трави сниті, споришу, конюшини, медунки, настурції, хризантеми тощо. Але вживати такі напої слід тільки свіжоприготованими і в перший час дуже обережно, стежачи за реакцією шлунковокишкового тракту.

TT СУДОКУ 3

9

6 5

2

3

6

1

9

www.supercoloring.com/puzzle-games/travel-maze-puzzle

2 6

5

5

1

8

4

5

8

9

7

5

1

6

6

8

3

4

TT САД І ГОРОД

ЙОШТУ МОЖНА ПРИЩЕПЛЮВАТИ НА СМОРОДИНУ ЧИ АҐРУС На постійне місце йошту висаджують і навесні, й восени. Для отримання хорошого врожаю ягід потрібна сонячна ділянка з родючим, багатим органічними добривами ґрунтом. Поряд із йоштою варто посадиті кущ аґрусу або смородини. У порівнянні з чорною смородиною, плодові гілки йошти більш довговічні, рослини не вимагають сильної обрізки, оскільки утворюють менше нових пагонів. Зимують добре, стійкі до кліща, борошнистої роси і деяких вірусних хвороб. Ростуть майже на будь-якому типі ґрунту. Перед висаджуванням в ямку вносять відро компосту, 150 г перфосфату, 70 г сульфату калію і склянку золи. Відстань між кущами – 1,5 – 2 м. У перші 3 роки під кожен кущ вносять 0,5 – 1 відро перегною, 50 г суперфосфату, 40 г сірчанокислого калію, наступні роки норми внесення добрив збільшують. Ягоди дозрівають у різний час і можуть довго висіти на кущі. Суцільний збір можна починати в кінці липня, коли плоди досягнуть біологічної зрілості. Розмножують йошту живцями, відводками (горизонтальними, дуговими, вертикальними) і

діленням куща. Іноді прищеплюють на золотисту смородину чи аґрус і вирощують у штамбовій формі – такі рослини виглядають досить екзотично, але вони недовговічні.

ТАТАРСЬКА ЦИБУЛЯ Так називають цибулю-батун. А ще – піщаною, зимовою і навіть дудчастою. Це багаторічна ранньостигла та холодостійка культура. У їжу вживають тільки зелене перо. Вирощувати татарську цибулю не­складно, якщо знати, що вона любить ретельно підготовлений ґрунт. Перекопувати його, внісши при цьому перегній, треба заздалегідь, щоб дати йому осісти. І тільки після цього можна висівати насіння в рядки, які розміщуються на відстані 20 – 30 см один від одного, на глибину 2 – 3 см. Висівають насіння навесні, але краще це роби­ти в червні або липні. Тоді невелику кількість зелені можна буде одержати наступної весни. При догляді особливу увагу треба звертати на необхідність регулярного видалення стрілок і підживлення перегноєм, розведеною гноївкою, пташиним послідом. Проріджувати цибулю не потрібно: при загущених посівах вона дає більш тонку й ніжну зелень. Не поспішайте зрізати її восени – так рослини краще перезимують.

1

1

8

СОЛОДКИЙ ДЕСЕРТ ІЗ МАНКИ На сході такі солодощі називають домашньою халвою. Кашу варити не доведеться, користуватися духовкою теж. А ось сковорода стане в пригоді. Приготування займе всього 15 хвилин. Інгредієнти: 1 склянка манки; 100 г вершкового масла; 1 скл. води; 1 скл. цукру. Приготування. В каструлі варимо сироп із цукру й води. Кип’ятити його не обов’язково, достатньо, щоб цукор повністю розчинився. На початку помішуємо вміст, аби він не прилип до дна. У розтоплене на сковороді масло висипаємо манку і відразу починаємо помішувати протягом 7 хвилин – вміст має придбати легкий

пісочний відтінок. Рівномірно розподіливши манну крихту по поверхні сковороди, вводимо сироп, але не відразу, а в 3 етапи. Перш ніж влити чергову порцію, перемішуємо все до однорідності. Варимо ще 5 – 7 хвилин. На цьому етапі помішувати потрібно набагато рідше. До кінця рідини в сковороді не залишиться, а маса набуде насиченого світло-коричневого відтінку. За бажанням тепер можна додати кунжут або подрібнені горіхи, але й без добавок буде смачно. Перекладіть вміст сковороди на таріль і сформуйте. За консистенцією десерт нагадує мокрі тістечка. При подачі до столу його можна прикрасити кокосовою стружкою або меленими горіхами. Відмінно поєднується також із корицею або какао. Хочете – додайте родзинок, в’яленої журавлини або цукатів.

2

7

5

7

6

2

3

5

1/1

8

3

4

4 6

6

6

2

3

4

8

8

5

2

2

8

3 5

3

6

7

5

8

6

1

4

5

7

3

6

2

Який із розділів правильно показує алгоритм відповіді?

А 5 14 17

B 15

7

10 13 16

9

12

?

11

?

? 20

C 15 14 17

18

D 15

13 16 19 22

14 18

15 18

Чи можете ви знайти відсутнє число?

5 9

10

11 6

9

10

2

8

18

2

7

4 81

24 7

1 ?

36

13

8 4

TT РЕЦЕПТ

5

?

15

64

Відповіді на завдання минулого номера Р Т У Т Ь

О Б Е Н

С

І М

С О Р Т А К Ь С Е Л О Л Я Т О Р П Л К Н И Г Т О Р

А В О М

Р И С

С І Н

П У Н К Т

Ш А

Сторінку підготували В’ячеслав Стрібнєв та Оксана Нанаші

АНТИХРИСТ, ДЕМОН І САТАНА НА ФРЕСКАХ ДУЖЕ СХОЖИМИ НА ПУТІНА XIV СТОЛІТТЯ ВИЯВИЛИСЯ У мережі почали активно розпові з’явилося це перше

Рік заснування 1990 Головний редактор

Мирослава ГАЛАС АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

 Тел.: (098)265-43-80 (У робочі дні з 8.00 до 17.00). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8000 примірників. Замовлення №700. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 2. Підписано до друку 28.04.2022 р. о 15.00.  Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Матеріали, що друкуються на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою. Розрахунковий рахунок редакції:

диявольським. Сталося це 1310 року у французькому місті Руан. Власне, саме колір покривала та зовнішність сатани привертають увагу сучасників. А от у російському Санкт-Петербурзі, в музеї образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Ермітаж», зберігається бронзова статуя диявола ще з ХІІ століття. Виглядає вона, як собака з обличчям людини. Обличчя якої саме людини – видно неозброєним оком. З огляду на трагічні події останнього часу хоч-не-хоч починаєш вірити у пророчі здібності художників. І саме українцям випала нелегка доля стати рятівником, який зітре антихриста-путіна з лиця землі та знищить усіх його сектантів.

р/р UA363006140000026000500334100 код ЄДРПОУ – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

ЯК МОСКОВЩИНА ВКРАЛА ЧИ ПЕРЕКРУТИЛА

– Для мене важливо, щоб чоловік був розумніший за мене.

– Ну, я вільно володію шістьма мовами, кандидат юридичних наук, пишу книжки...

– Ой, фе, зануда!























































– Чому в Європі країни одна за одною закривали свої порти для рашистських кораблів?

– Ніхто не хоче, щоб інші думали, ніби їхня країна є саме тим місцем, куди послали руський корабль. «Ой, та ну їх, тих гостей – купу посуду мити, срач кругом... – думала Анжелка. – І це ж вони ще не прийшли...» Вів я вчора здоровий спосіб життя... у генделик. Джонсону заборонили в’їзд до росії. Він так плакав, аж Темза вийшла з берегів. Крик нашої продавчині після запитання: «Єсть лі у вас в продаже кулічі?» – визнано втричі гучнішим за звук повітряної тривоги.

– Мар’яно, ти шукаєш нового чоловіка, а щи’сь ся не розойшла з типирішнім...

– Любко, ти коли збирашся у бовт за новими топанками, та йдеш боса? Українська мова – єдина в світі, де є буква Ї... Така, з двома яйцями. Вам сумно, нудно й ви самотній? Симпатична жінка з чотирма дітьми зробить вам весело.

Х А Р Ч О

Д О Г

Й О К Н О В П И И В Е О Л

Редакція не має можливості відповідати на листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу. Гонорари авторам не виплачуються.

О

Н

Ніколи не сміши людину, яка гризе печиво. Зачекай, поки вона почне запивати його чаєм.

С О С Д И О К Б А Р О З Т А А Л

К

ді більш відома «Їхали козаки» або «Пісня про Галю». З давніх-давен відомо, що наші пращури-козаки славилися сміливістю і відчайдушністю, були захисниками жінок та дітей, віддавали життя в боях із ворогом, рятуючи їх із полону. Про козаків складали легенди, пісні, які кобзарі несли у співах крізь сторіччя, закарбовуючи в пам’яті нації. Саме тому зміст таких пісень часто підступно спотворювали на догоду ворогам української нації. І вони набували нового, вже негативного змісту. Те ж відбулося і з «Піснею про Галю». Підманули й підпалили Галю зовсім не козаки, а хозари. Дружина відомого українського кобзаря Василя Литвина, котрий виконав твір, де замість слів «Їхали козаки» лунає «Їхали хозари», Антоніна Гармаш-Литвин розповідала, що оригінал пісні вони з чоловіком почули від старої жінки у с. Гребені на Полтавщині. «Вот кто-то с горочки спустился» – в оригіналі український романс XIX ст. «В саду осіннім айстри білі». Був дуже популярним аж до 60-х років минулого століття. В 1961-му його опублікували у збірнику «Українські народні романси» з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики відсутні, тому романс і вважається народним. Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився «автор». Відомий радянський композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості «свій» хіт «Вот кто-то с горочки спустился». До речі, незабаром після цього він став заслуженим діячем мистецтв РРФСР. Ми навели лише кілька прикладів привласнення авторства українських пісень чи їх спотворення. Маємо повертати собі своє. Тож шукайте оригінальні тексти і співайте на здоров’я!

О Н А О Н К Р А І С К Т О К Д А Ї О Н

пісні в роки громадянської війни (1918–1920 рр.) у російській більшовицькій армії ультура українського народу має дуже давню існе існувало. торію. Музичний фольклор нашої нації пройшов «Любо, братці, любо» довгий шлях крізь віки, переживши війни, окупації, – відома повстанська пісня репресії. Останні 300 років українські народні пісні часів визвольних змагань співали інші народи, свідомо або несвідомо забува1917 – 1921 років, щось на ючи вказати їхню належність. зразок махновського гімну. В оригіналі завжди звучала українською мовою, адже в Так, скажімо, була вкраВідома в радянські часи армії Нестора Махна 98% бійдена мелодія відомої радян«Там вдали, за рекой» – таців були етнічними українцяської пісні «Вставай, стракож фальсифікат. Оригінал ми. Однак російська вікіпедія на огромная». Письменник «Розпрощався стрілець» не збирається поступатися Юрій Андрухович стверджує, належить до поширених і поправом на неї. Там кажуть, що що насправді її створили пулярних пісень українських пісня виникла ще в 1783-му, в 1919-му криворізькі посічових стрільців. Її написавстанці Української Народної ли за мотивами й на музиколи донські козаки билися з ногайцями. Хоча ніяких Республіки. «Текст написав ку народної пісні у 1914 р. російський поет Васілій ЛєбБільшовики запозичили медоказів не наводять. До того єдєв-Кумач. І це справді так. А лодію цього стрілецького ж, якщо вважати, що пісню створили в XVIII ст., то логічно от мелодію вкрадено», – розреквієму, переробили текст повів він. У будь-якому разі, відповідно до тогочасних думати: написали її мовою, пісня зі схожою мелодією ідеологічних потреб і викориякою розмовляли люди в тій місцевості, де ця композиції побутувала в Україні під назстали для створення начебто творилася – на етнічних ковою «Повстань, народе мій» революційної «Там вдали, за задовго до 1941-го. рекой». Хоча насправді такої зацьких землях у Тмутаракані в Приазов’ї. Етнографи також були схильні вваБорис ... жати, що пісня, найімовірніше, «написана на малоросійській мові». У стаГруба Чутливе ТремБезрубавоврому радянському фільмі ставлентяча кавка няна ня тополя Олександра Пархоменка тканина «Любо, братці, любо» виконують російською, але з українським акцентом, і використовують українБілявий Корачоловік Висота ські слова: «порубаних», бельний тіла Антисепкухар «не доводиться», «куля», тик «тужити». Великий струнний Те ж саме можна скаінструзати й про українську мент народну «Ой, мороз, Велике ВторНаркомороз…». Вікіпедія примігнення тик щення стверджує, що вона роПорода сійська, написала її наКінцівка собак чебто Марія Уварова, ЗазнайШтучне дружина першого викоство волокно навця твору, в 1954 році, Літера Фізіотелаоської але авторство не підрапія абетки тверджене. Насправді Фріда .... ж, і це підтверджено, Кандали (мексик. пісня була популярною художРимська ниця) кіннота на Він­ниччині ще на поСтолиця чатку 1900-х. Відомо, що 1935-го її включили до збірника «Українські народні пісні», упорядковаГрузинЕлекТераса ський ного А. Хвилею і надрукотрод суп ваного в Держлітвидаві в Харкові у 1936-му. Пінний «Їхали хозари», саме напій так називається насправ-

Д Ж И Б Л Е Н Т А В І А Л А А Н О Н Д

УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ СПАДОК

С П А

зображення головної людини, яка перебуває на службі сатани. Залишається лише гадати, чому ж воно так схоже на рашистського лідера… Почесне місце серед багатоликого збіговиська пекельних сутностей посідає демон Баал. У «пекельному словнику» – книзі про ієрархію демонів – він зображений з головами жаби й кота, а замість ніг має павучі лапи. Найцікавіше, що на нього надіта корона, оскільки він вважався головним королем у підземному царстві. Справді, когось нагадує. У кафедральному соборі Верони в Італії серед безлічі чудових середньовічних фресок є одна особливо цікава. Її створено в XIV ст. Вона називається «Похорон сатани» і зображує ворога роду людського, що лежить під смугастим покривалом на смертному одрі. У середні віки до смугастого одягу ставилися вкрай негативно. Був навіть випадок, коли шевця засудили до смерті через те, що носив смугасте вбрання, – воно в ті часи вважалося

Н

сюджувати зображення антихриста зі старовинної італійської фрески XIV століття, що знаходиться в бенедиктинському монастирі Помпоза. Така увага до твору мистецтва має свою причину. Справа в тому, що інтернет-користувачі знайшли неймовірну схожість рогатої істоти з кремлівським диктатором. Антихриста боялися. Було заказано промовляти його ім’я, а зображати взагалі суворо заборонено. Перший «портрет» антихриста з’явився аж у XIV столітті. То хто ж був тим сміливим автором і як йому дозволили це намалювати, незважаючи на всі забобони? На півночі Італії є монастир Помпоза, який у IX ст. заснували ченці-бенедиктинці. Згодом, уже на межі переходу темного Середньовіччя до епохи Відродження, він перетворився на місце зібрання людей мистецтва. Тоді серед них і опинився художник Вітале да Болонья. Як це часто буває, де мистецтво та творчість, там – свобода духу. Ченці замовили майстру картину «Страшний суд». Він дуже хотів додати яскравості у свої релігійні полотна, його тягнуло до зловісних сюжетів. Адже там можна по-справжньому виявити всю бурю емоцій! І Вітале да Болонья розписав стіни, а під приводом реалістичності додав туди й антихриста. Так

Õàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè!

Сторінку підготувала О. ЮРКОВЕЦЬКА