2021\31\07 № 30 (4942)

2 000000 05173 4 >

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè! № 30 (4942) ТЕМИ НОМЕРА

31 липня 2021 року

Ціна договірна

ЯК ЗАКАРПАТЕЦЬ ДМИТРО ГРЕШКО СТАВ ДОКУМЕНТАЛІСТОМ НИНІ ЙОГО ФІЛЬМ ФІНАНСУЄ ДЕРЖАГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ КІНО

Пуп верховинського світу шукайте у Річці

4 стор.

Ц

е історія про те, що якщо чимось посправжньому захоплюєшся, то можеш досягти успіху навіть у «не своїй» сфері. Дмитро Грешко вчився в УжНУ на інженерно-технічному факультеті, однак за спеціальністю пропрацював недовго: на заводі було нудно й одноманітно. А от кіно його цікавило давно, особливо артхаус. І відколи побачив стрічку Йоргена Лета «66 сцен Америки» – не відпускало бажання зняти щось схоже про Ужгород. І зняв! Потім були різні курси, кіношколи, самовдосконалення та саморозвиток, нові стрічки й визнання. І зрештою його «Швидка на периферії» виявилася серед переможців пітчингу Держкіно України. «Що може бути кращим, ніж коли за хобі починають платити?» – жартує тепер Дмитро.

7 стор.

Велика вода і маленькі люди: вберегтися від паводків неможливо, але мінімізувати руйнівні наслідки – цілком реально

5 стор.

ПОГОДА За прогнозами Закарпатського гідрометцентру, по області передбачається: 31 ЛИПНЯ – мінлива хмарність, уночі без істотних опадів, удень короткочасні дощі, грози. Вітер південносхідний 5 – 10, під час грози подекуди пориви 15 – 20 м/с. Температура повітря вночі 15 – 20°, удень 25 – 30°, у горах місцями вночі 9 – 14°, вдень 19 – 24° тепла.

1 СЕРПНЯ – вночі короткочасні дощі, вдень без істотних опадів. Температура повітря вночі 12– 17°, удень 26 – 31°, в горах місцями 18 – 23° тепла.

2 СЕРПНЯ – місцями короткочасні дощі. Температура повітря вночі 13 – 18°, удень 23 – 28°, в горах місцями 15 – 20° тепла.

РОКІРОВКА В ОБЛРАДІ:

БІЛЬШІСТЬ ПЕРЕФОРМАТУВАЛИ, ТРИ ФРАКЦІЇ З НЕЇ ТЕПЕР В ОПОЗИЦІЇ На четвергову сесію Закарпатської облради прийшло всього 35 депутатів із 64-х, але оскільки кворум був, то вони здійснили резонансні, втім очікувані (значилися в порядку денному) кадрові перестановки. У сесійній залі зібралися представники «Слуги народу», «Партії угорців України КМКС», «Команди Андрія Балоги», «За майбутнє» та ОПЗЖ. «Рідне Закарпаття», «Батьківщина» і «Європейська солідарність», котрі до цього разом зі «СН» формували більшість, не прийшли, бо саме вони в підсумку перекочували в опозицію, а 5 перших утворили нову більшість у 38 голосів (необхідний мінімум – 33). Така рокіровка стала наслідком конфлікту між двома колишніми найбільшими союзниками – «Рідним Закарпаттям» та «Слугами народу». Відтак присутні депутати таємним голосуванням одностайно зняли з посад першого за-

ступника голови, представника «Батьківщини» Андрія Шекету та заступника Дениса Мана («Євросолідарність»). На останню посаду призначили Василя Іванча від «За майбутнє», котрий у часи президента Януковича очолював облуправління Міндоходів. А от місце першого заступника залишилося вакантним. Портал «Depo.Закарпаття» пише, що його бережуть для голови «Партії угорців України», екснардепа, а тепер депутата облради Василя Брензовича. Він сам поки перебуває на території Угорщини (торік у грудні СБУ провела в нього обшуки за підозрою в діяльності, спрямованій на порушення територіальної цілісності України). За неофіційною інформацією, представники «СН» пообіцяли вирішити питання з поверненням Брензовича, натомість «Партія угорців України» синхронно голосувала за всі кадрові рішення, що розглядалися в облраді.

НЗ-ФАКТИ На Закарпатті офіційно підтверджено 7 випадків «Дельти», загалом по Україні – 17, повідомив головний санітарний лікар України Ігор Кузін. До кінця року Україна отримає понад 47 мільйонів доз вакцини проти коронавірусу від різних виробників. Цього має вистачити для повного щеплення більшості дорослого населення вже у 2021-му. До початку осені тариф на електроенергію для населення залишатиметься на рівні 1,68 гривень за кВт·год. Кабмін змінив умови роботи шкіл після виходу із зеленої зони карантину (тобто потрапляння в жовту, помаранчеву чи червону). Продовжити роботу зможуть тільки ті освітні установи, де вакциновані не менше 80% співробітників.

29 липня у трьох т у ристів, що у складі групи йшли маршрутом у районі гори Кругла Боржавського хребта, влучила блискавка.

Травмованих доставили до лікарні в Міжгір’я. НАБУ і САП просять взяти експрезидента Януковича з сином під варту. Конгрес США пропонує виділити на допомогу Україні в 2022 році 481,5 млн доларів. Експерти прогнозують, що восени літр олії коштуватиме від 100 гривень. Серед причин подорожчання називають вартість сировини і сезонність продукту. Українські літаки «Антонов» планують збирати у Канаді. На Прикарпатті легкомоторний спортивний літак упав на приватний будинок, який загорівся, але людей там у момент аварії не було. Проте льотчик і троє хасидів зі США (2) та Британії (1) розбилися. Ціна на газ в Європі перевищила історичний максимум, досягнувши 495 доларів за тисячу кубометрів. У гривневому еквіваленті це понад 15,9 тис. грн.

Читайте «Новини Закарпаття» і беріть участь у лотереї! Передплатний індекс 09168 11168 (для підприємств, організацій)

Вартість, грн 1 міс. 3 міс. 5 міс.

19,90 59,70 99,50 29,70

89,10

148,50

Вартість приймання передплати в поштовому відділенні: 1 міс. – 4,00 грн; 3 міс.

– 9,00 грн; 5 міс. – 11,00 На сайті газети за посиланням www.novzak.uz.ua можна, не виходячи з дому, з картки передплатити електронну версію нашого видання. Для цього на верхній панелі слід вибрати рубрику «ПЕРЕДПЛАТА». Вартість – 15 грн на місяць.

ЧИТАЙТЕ НАС НА САЙТІ WWW.NOVZAK.UZ.UA

2 ЧАС МІСЦЕВИЙ ДОРОГИ, МОСТИ, ПІДПІРНІ СТІНКИ Й РЕКОНСТРУКЦІЯ ШКОЛИ

РОБОТИ ТИЖНЯ В РАМКАХ «ВЕЛИКОГО БУДІВНИЦТВА» На Закарпатті тривають активні роботи в межах програми президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво». ● Зокрема відповідно до запланованого поточного середнього ремонту на шляху Т-07-37 Хуст – Шаян – Буштино влаштовують асфальтне покриття у два шари. Щоб дорога служила довго, зміцнюють краї та комплексно підсилюють основу. Наразі між селами Велятино й Шаян підрядна організація проводить регенерацію полотна методом холодного ресайклінгу і ставить нижній шар крупнозернистого асфальтобетону. На іншій ділянці вже взялися й за верхній. Покращення дорожньої інфраструктури тут полегшить під’їзд до санаторно-курортних закладів та туроб’єктів краю. ● Тим часом у межах траси Хуст – Буштино є ще один масштабний етап робіт – початок ремонту мостових переходів, яких на маршруті протяжністю 23 км аж 12. Ще 2 мости виведені в окремі об’єкти, які також відновлять завдяки національній програмі. ● Стартували ремонти і в с. Плоске, на маршруті Т-07-12 Перечин – Свалява. Поблизу цього населеного пункту поклали вирiвнюючий шар крупнозернистого асфальтобетону товщиною 12 см. Активно триває робота на Оленівському перевалі, що є важливою туристичною артерією. Там уже з’явився вирівнюючий шар, триває облаштування водовідведення. У с. Свалявка ремонтують аварійний міст та монтують перехідні плити. Дорожники виконали армування монолітної плити та стінки з габіонів. У с. Оленьово мурують підпірну стінку вздовж річки Розтока – укріплювальна конструкція захищатиме асфальтівку від розмивів. Загалом Т-07-12 – це 53 кілометри шляху, прокладеного між трасами Львів – Самбір – Ужгород та Київ – Чоп, їх планують відремонтувати до кінця 2021-го.

● На шляху Н-09 Мукачево – Івано-Франківськ – Львів теж проводять не лише відновлення дорожнього покриття (на ділянках у межах Іршавщини, Мукачівського та Хустського районів основні роботи із прокладання конструктивних шарів асфальтобетонного покриття вже завершені), а й влаштування підпірних стінок. Як повідомив голова ОДА Анатолій Полосков, в урочищі Кузій на Рахівщині підрядна організація «ПБС» почала бетонування перших метрів укріплення. Загалом на цьому маршруті мурують 6 таких конструкцій. У кожну секцію стінки вмонтовують дренажні труби для відведення води, подбали і про дренаж із гравійної суміші. «Для гірського Закарпаття будівництво підпірних стінок

є важливим, оскільки вони захищають дорожнє полотно від розмиву земляного шару та зсувів ґрунту», – зауважує очільник облдержадміністрації. ● Ремонтують і автошлях М-23 Берегово – Виноградів – Велика Копаня. На кількох ділянках дорожнє покриття вже частково оновлене, оскільки роботи стартували ще минулого року. Зараз активно працюють на відрізку, що з’єднує Берегово та смт Вилок, поблизу якого замінюють і два мостові переходи через канали. З початку літа тут устигли зняти зношене покриття та місцями встановити шар суміші для вирівнювання профілю. Впорядкування М-23 дозволить

TT ЗНАХІДКА

НЕРУКОТВОРНИЙ ХРЕСТ ВИЯВИЛИ В ДЕРЕВИНІ ЛІСІВНИКИ

В Ужгородський грекокатолицький Хрестовоздвиженський кафедральний собор лісівники передали Хрест Господній, який вони виявили під час рубки лісу біля села Оріховиця на Ужгородщині. Як повідомляють у соборі, під час розпилювання бука ланцюг раптово став відскакувати від потрібного зрізу, тож деревину

забезпечити населення якісним дорожнім сполученням із країнами Європи та іншими шляхами, що ведуть до сусідніх областей. ● Та в межах президентської ініціативи Володимира Зеленського «Велике будівництво» ремонтують не лише транспортні артерії. В Рокосові Хустського району розпочалися масштабні роботи в сільській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів. Перший заступник голови Закарпатської ОДА Мирослав Білецький повідомив: «Проєктна документація передбачає реконструкцію трьох блоків: недобудованого корпусу для старших класів та корпусу актового залу. На існуючих фундаментах планують збудувати корпус для початкової школи. Навколо закладу пе-

редбачено оновити асфальтне покриття, поставити бруківку, зробити благоустрій території. На оновленому подвір’ї з’являться лавиці, смітники, висадять дерева». За його словами, завершити реконструкцію школи планують до кінця 2022 р. Для реалізації проєкту передбачено майже 37 млн грн. Лише цьогоріч на відновлення закладу освіти передбачено понад 14 млн грн, із них із Державного фонду регіонального розвитку – 10 млн 550 тис. грн, ще 2,5 млн грн спрямують на об’єкт завдяки субвенції. Водночас до втілення проєкту в життя долучилася і громада, передбачивши у 2021-му співфінансування на 1 млн 200 тис. грн. перерізали там, куди потягнуло ланцюг бензопили. Із цікавості, що там може бути таке тверде, майстри розкололи дерево сокирою, і в самій серцевині, на двох невеличких зрубах, помітили чіткі зображення Хреста Господнього. Оскільки чоловіки є вірниками кафедрального собору, то зателефонували пароху отцю Івану Тидіру й розповіли про свою знахідку. Він попросив хлопців доставити її до церкви. Після чого вирішили цей унікальний нерукотворний хрест встановити у храмі для загального огляду.

TT НЕ ЗАБУВАЄМО

ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ВАСИЛЯ ГАРАГОНИЧА: ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ ТА СПОГАДИ КОЛЕГ У Мукачеві відбувся вечір пам’яті доктора історичних наук, професора, шефредактора «Панорама Медіа Групи» Василя Гарагонича, якого не стало рік тому. На захід завітали численні друзі та колеги, родина. Розпочався він із презентації 400-сторінкової книжки «Світло далекого вирію…» (в-во «РІК-У»), що вміщує життєпис журналіста, спогади про нього та бібліографічний покажчик із понад 1500 його статей та праць. Упорядником

став старший син В. Гарагонича – головний редактор «Панорами» Іван. Допомогли А. Дурунда та М. Олашин, дизайн – О. Русина. Свою шану пам’яті Василя Васильовича висловив митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор. Добрі слова пролунали також із вуст багаторічного голов­ реда газети «Прапор перемоги» – «Панорама» Людвига Бучинчика, народного художника України Степана Шолтеса. До слова, В. Гарагонич провів інтерв’ю ледь не зі всіма знаковими по-

статями краю в образотворчому мистецтві, видав книжку «Туризм і мистецтво». «Людина-свято, а ще – людина слова. Я вдячний долі, що понад 40 літ мав честь дружити з Василем Васильовичем. Для нашої родини він був братом, другом, кумом», – каже Петро Варшавець, академік Академії будівництва України. З повагою відгукується й перший прем’єрміністр незалежної України Вітольд Фокін, своє відео на знак пошани записали відомі співаки Назарій та Дмитро Яремчуки.

№30 (4942)

31 липня 2021 року

НЗ

TT ОТАКОЇ!

ДИКА ЛИСИЦЯ В УЖГОРОДІ ЗОВСІМ НЕ БОЇТЬСЯ ЛЮДЕЙ У Боздоському парку в Ужгороді, прямо на центральній алеї, що веде від підвісного мосту до дерев’яної церкви, до людей почала підбігати дика лисиця. Тварина їх зовсім не боїться, може навіть смикнути за шнурок взуття, заграючи, але агресії не виявляє. Вона виглядає здоровою, має гарний пухнастий хвіст. У мережі вже є чимало фото й навіть відео з нею, причому перші згадки з’явилися ще у квітні. Цілком можливо, що такою «компанійською» її зробило частування від перехожих. Утім,

TT КОРОТКО

ФІГУРАНТА СПРАВИ ПРО ВБИВСТВО ПРИКОРДОННИКА ЗНОВУ ЗАТРИМАЛИ НА КОНТРАБАНДІ У ніч проти 28 липня прикордонники відділу «Ділове» запобігли спробі контрабанди сигарет у Румунію, затримавши мешканця рахівської Видрички з рацією та тепловізором. Його спільники втекли, залишивши пакунки з 9460 пачками сигарет. Це той самий чоловік, якого у 2018-му виявили на кордоні у водолазному костюмі з великою сумою грошей. «Саме його приїхав відвойовувати підозрюваний у вбивстві Вадима (Йдеться про начальника відділу «Ділове» В. Березенського, котрого один із контрабандистів переїхав автомобілем, від отриманих травм прикордонник помер.

– Ред.). Як ви вважаєте, той, хто переносив кошти, після того, що сталося, та адмінвідповідальності полишив незаконний промисел? Звісно, ні. Смерті людей ніщо у порівнянні з наживою», – прокоментував у фейсбуці голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко затримання фігуранта гучної справи, ак-

ветеринари попереджають, що лисиці – одні з основних переносників сказу, який у разі невчасного лікування неминуче призводить до смерті, тож краще триматися на дистанції від рудого звірятка. центуючи на необхідності повернення кримінальної відповідальності за контрабанду. Тим часом Рахівський райсуд визнав винним згаданого 23-річного закарпатця і за злісну непокору прикордонникам та спробу незаконного перетину кордону присудив…

13 діб адмінарешту, інформує пресслужба Мукачівського прикордонного загону.

П’ЯНИЙ ВОДІЙ ЗБИВ ТРЬОХ ПІШОХОДІВ – ОДИН ЗАГИНУВ Трагічна ДТП сталася близько півночі 28 липня в Ізі. 37-літній водій Opel Astra зачепив припаркований автомобіль, після чого вилетів на узбіччя й наїхав на трьох пішоходів. Один із них, 31-річний чоловік, загинув на місці, ще двох молодих жінок лікарі відпустили на амбулаторне лікування. У шофера були явні ознаки алкогольного сп’яніння, в нього відібрали кров для експертизи. Оскільки він теж отримав травми, то госпіталізований у спеціальну палату під постійною охороною. Відкрито кримінальне провадження за порушення правил безпеки дорожнього руху особою у стані сп’яніння, інформує відділ комунікації поліції Закарпаття.

Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, керуючись ст. 12 ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку», з метою одержання та врахування зауважень та пропозицій громадськості повідомляє про оприлюднення на офіційному веб-сайті за посиланням: https://rada-uzhgorod.gov.ua/ – проєкту містобудівної документації та звіту про стратегічну екологічну оцінку такого документа: – «Детальний план території, обмеженої вулицями Загорською, Єньківською, Гвардійською, Юрія Нікітіна». Строк громадського обговорення становить 30 днів із дня оприлюднення, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Ужгородської міської ради до 29.08.2021.

Ректорат, профспілкова організація, колектив юридичного факультету ДВНЗ «УжНУ» глибоко сумують з приводу передчасної смерті завідувача кафедри теорії та історії держави і права ГАЛАСА Володимира Івановича і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійного. Громадська організація «Союз Чорнобиль України» Закарпатської області глибоко сумує з приводу тяжкої втрати – смерті багаторічного очільника обласної організації УГРИНА Василя Павловича та висловлює щире співчуття родині та близьким покійного. Колектив Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області висловлює співчуття начальнику управління інформаційних систем та електронних реєстрів Павлу Гануличу з приводу непоправної втрати – смерті матері ГАНУЛИЧ Ганни Юріївни.

Щиро поділяємо Ваше горе та висловлюємо слова підтримки Вам та Вашим рідним. Нехай Господь прийме її світлу та щиру душу в Царство Небесне. Вічна і світла пам’ять. Ректорат, профспілкова організація, колектив ДВНЗ «Ужгородський національний університет» поділяють біль непоправної втрати і висловлюють сердечне співчуття інженеру служби радіаційної безпеки університету Василю Васильовичу Роману з приводу тяжкої втрати - смерті дружини РОМАН Надії Іванівни. Ректорат, профспілкова організація, колектив ДВНЗ «Ужгородський національний університет» глибоко сумують з приводу смерті начальника служби радіаційної безпеки університету УГРИНА Василя Павловича і висловлюють сердечне співчуття родині та близьким покійного.

НЗ

№30 (4942)

31 липня 2021 року

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПОЕТАПНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ФОРМИ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ Повідомляємо, що 4.06.2021 набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 1.06.2021 № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки», яким затверджено низку документів для поетапного переходу до електронних листків непрацездатності. Таким чином, вже з червня 2021 року деякі заклади охорони здоров’я почали роботу з формування та внесення медичних висновків про тимчасову непрацездатність до Реєстру медичних висновків у електронній системі охорони здоров’я. Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 затверджено Порядок організації ведення Електрон­ного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього. Реєстр формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому. Так, згідно з цим Порядком, листок непрацездатності – це сформований програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність (або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини) і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Таким чином, на підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність в Електронному реєстрі листків непрацездатності формуватиметься листок непрацездатності у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахо-

ваних осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Сформований листок непрацездатності у день створення стає доступним для перегляду в кабінетах страхувальника та застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, але до дати закінчення періоду його дії не може передаватися до страхувальника як підстава для нарахування матеріального забезпечення. Сформований листок непрацездатності з причиною непрацездатності «вагітність і пологи» передається страхувальнику як підстава для нарахування матеріального забезпечення в день створення. Враховуючи вищевикладене, електронний листок непрацездатності є такою ж підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, як і його паперова версія. На період перехідної моделі, до 1 вересня 2021 року, лікарі закладів охорони здоров’я матимуть право видавати паперові листки непрацездатності, а також формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність із подальшою трансформацією їх у е-лікарняний. Звертаємо увагу, що отримання е-лікарняного не впливає на процедуру призначення, розрахунку та виплати матеріального забезпечення. Комісія з соціального страхування на підприємствах продовжує свою роботу та зберігає весь обсяг функцій, передбачених Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженим постановою правління Фон-

ЧАС МІСЦЕВИЙ 3 ду соціального страхування України від 19.07.2018 №13. Фонд прийматиме заяви-розрахунки ОКРЕМО за кожним видом листків непрацездатності: • матеріальне забезпечення по листках непрацездатності, що продовжуватимуть надходити до роботодавців на звичайних бланках, необхідно оформляти за формою заяви-розрахунку, затвердженою Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12; • матеріальне забезпечення по е-лікарняних необхідно оформляти за формою заяви-розрахунку, затвердженою Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12, з урахуванням наступного.

1. У е-лікарняного відсутня серія, але йому присвоюється унікальний номер, який формується та присвоюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Реєстру, та за яким може бути ідентифіковано випадок тимчасової непрацездатності й усі пов’язані з ним документи в реєстрі.

2. В е-лікарняному оновилися причини непрацездатності – відомості щодо страхового випадку, настання якого зумовило тимчасову непрацездатність, які містяться в записі про тимчасову непрацездатність. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Закарпатській області

TT ЗНАЙ НАШИХ!

МУКАЧІВКА СТАЛА ПЕРШОЮ УКРАЇНКОЮ,

ЩО ВИЙШЛА НА ГОРУ-ВБИВЦЮ ЧОГОРІ 27 липня мукачівка Ірина Галай піднялася на другу за висотою вершину Землі – К2 (Чогорі, 8 611 м), що розташована в гірській системі Каракорум на північний захід від Гімалаїв. І стала першою українкою, яка її здолала. Своє сходження Ірина присвятила 30-річчю незалежності України. На своїй сторінці у фейсбуці Ірина розмістила відео з вершини, де вона у кисневій масці й комбінезоні тримає жовто-блакитний прапор. Разом із нею на Чогорі піднявся і Дмитро Семененко з Дніпра, причому без кисневої маски. Мукачівка розповіла, що спуск був не менш важким, ніж підйом. Вона не їла 38 годин і практично нічого не пила. Попри це, мала гарний настрій, дякувала всім за підтримку. А до цього сходження дівчина готувалася багато років. К2 вважається найскладнішою та

НАРОЩУВАННЯ ДОВІРИ ЛЮДЕЙ, СВІДЧИТЬ ОПИТУВАННЯ «РЕЙТИНГУ»

Рейтинг довіри до політиків очолюють Володимир Зеленський і Юлія Тимошенко. Водночас лідерка «Батьківщини» випереджає президента за динамікою збільшення довіри – за останні пів року вона додала до свого рейтингу 5%. На це вказують результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного протягом 23 – 25 липня 2021 року. Так, Зеленському довіряють 45% опитаних, а Тимошенко – 31%. Антирейтинг очолює Порошенко: 46% українців не проголосували би за нього за жодних обставин. Якби парламентські вибори проводилися наступної неділі, то серед тих, хто визначився і має намір голосувати, 24,1% опитаних підтримали би партію «Слуга народу», 14,3% – «Європейську солідарність», 12,8% – «Батьківщину», 12,4% – ОПЗЖ.

ПОВЕРНУТЬСЯ НА КУЛЬТУРНУ МАПУ

Д

ерев’яні храми – один із маркерів нашої національної ідентичності. Саме тому до 30-ї річниці Незалежності України втрачені пам’ятки мають повернутися в культурний простір і застерегти нас від подальших втрат. Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна платформа Закарпаття» й за підтримки УКФ та Мукачівської греко-католицької єпархії розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках якого побачать світ книжка відомого дослідника сакральної архітектури краю Михайла Сирохмана, онлайн-мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури. Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й каплиці. Здавалося б, немало. Але 156 об’єктів сакральної архітектури Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 таких же дзвіниць і 26 мурованих храмів, були втрачені назавжди упродовж цього й минулого століть. І випадкові пожежі є лише однією з причин. У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період багато з них стали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття пам’яткові храми нищать, аби збудувати замість

них «нові й гарні». Цей процес, як і «покращення» за допомогою бляхи, пластику та неоковирних прибудов, набирає обертів (так, навіть статус пам’ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях від самодіяльних втручань). Команда проєкту поставила собі за мету повернути втрачені пам’ятки з небуття бодай у вигляді світлин, малюнків, текстових описів – щоб вони знову, нехай віртуально, посіли своє місце на культурній мапі Закарпаття та України загалом. В основі лежить дослідження наукового керівника проєкту М. Сирохмана «Втрачені церкви Закарпаття». Його видадуть у вигляді книжки українською та англійською мовами. Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень – фото, малюнків, планів, чимало з яких будуть опубліковані вперше. «Коли я відкрив для себе світ дерев’яної архітектури, мені стало страшенно шкода, що ніхто не дізнається, а які ще існували форми, об’єми, елементи. Отож усе почалося з художнього інтересу. У 1980 – 1990-х я багато разів обійшов усі села, говорив зі старими людьми і нащадками майстрів-будівничих. Кожна здобута світлина викликала глибоке враження. Після 2000-го, коли

відшукати щось нове під час експедицій стало майже неможливо, займався архівами й фондами музеїв України та зарубіжжя. Але й сьогодні плекаю надію, що десь на горищі старої хати ще лежить якесь забуте фото – і, може, воно знайдеться саме завдяки нашому проєкту», – розповідає Михайло Сирохман. Важливою складовою проєкту є створення онлайн-мапи Закарпаття з позначеними на ній 156- ти втрачених об’єктів сакральної архітектури. Про кожен буде інформація. Для трьох маршрутів планується запис аудіоматеріалів, що уможливлять віртуальну мандрівку пам’ятками, яких уже не існує. «Не можна використовувати старі мапи, щоб досліджувати новий світ. Цифрова епоха завдяки картографічним сервісам Google Maps та Apple Maps змінює минулі уявлення про

найнебезпечнішою вершиною у світі. Через важкі технічні маршрути та дуже суворий клімат її називають горою-вбивцею – сходження кожного четвертого тут закінчувалося трагедією. За всю історію сюди піднялося 337 альпіністів, серед яких 20 жінок. Нагадаємо, що 2016-го Ірина Галай підкорила Еверест (8848 м) у Непалі і стала першою українкою, яка піднялася на нього. Оксана ШТЕФАНЬО

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО – ЛІДЕР ЗА ТЕМПАМИ

TT ПРОЄКТ

ВТРАЧЕНІ ЦЕРКВИ

Фото із ФБ

поширення інформації. Саме тому наша мета – публічно представити на глобальному картографічному сервісі архівні зображення унікальних об’єктів і зазначити в описі до кожного з них, як і хто спричинив їх знищення. Надіємося, це стримуватиме від подальших втрат, а Україна стане євролідером у сегменті релігійного туризму об’єктами сакральної архітектури», – зазначає керівник діджитальної складової проєкту, засновник ГО «Культурна платформа Закарпаття» Євген Забарило. В рамках проєкту М. Сирохман та завкафедри декоративноприкладного мистецтва ЗАМ Михайло Приймич прочитають курс із 5-ти відеолекцій. «Ми склали їх так, щоб вони були корисні й тим, хто лише починає знайомство зі світом сакральної архітектури, й тим, хто вже добре з ним обізнаний, – зазначає М. Приймич. – Свої лекції я почну з розповіді про найдавніші зразки іконостасів та стінопису, котрі збереглися на Закарпатті і які кожен може побачити на власні очі, а далі перейду до аналізу особливостей крайових іконостасів різних періодів», інформує пресслужба проєкту.

Новинозакарпатці щиро вітають колишнього постійного автора нашої газети Бориса Олександровича Гвардіонова із гарною датою – 95-літтям, яке відзначив 28 липня. Міцного Вам здоров’я, любові від рідних та поваги від людей, гідного поцінування Вашого внеску в розвиток Закарпаття! Нехай не згасає творчий ентузіазм, ніколи не покидають Вас оптимізм, гарний настрій та бадьорість духу. На многая і благая літ, шановний ювіляре!

Цими днями красну ювілейну дату святкувала листоноша ВПЗ с.Керецьки, що на Свалявщині, Оксана Михайлівна Пецко. З цієї нагоди сердечно бажаємо іменинниці любові від рідних, гармонії в душі та всіляких життєвих гараздів. Прийміть від нас такі віршовані рядки: Смійтеся більше та менше сумуйте, Щораз багатійте, ще краще ґаздуйте. Живіть щасливо, не знаючи бід, У добрім здоров’ї на многая літ! З повагою колеги

4 РІДНИЙ КРАЙ

№30 (4942)

31 липня 2021 року

НЗ

TT З ГЛИБИНКИ

ПУП ВЕРХОВИНСЬКОГО СВІТУ ШУКАЙТЕ У РІЧЦІ ГІРСЬКЕ СЕЛО, ДЕ ЧЕРПАЄ НАТХНЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКА ШКОЛА ЖИВОПИСУ, РОБЛЯТЬ ГУНІ ТА КРАЩЕ ЧУЮТЬ БОГА

Я

приїжджаю в Річку з художником, академіком Володимиром Микитою. Йому 90, він не був у цьому селі останніх 20 років, хоч із 1970-х саме тут активно шукав героїв для своїх полотен – тих самих, що зробили його знаменитим. Впізнаваний дід-вівчар із щойно народженим ягнятком на руках – це річанський Іван Хромик. Є дивна історія про те, як він спочатку митцеві наснився, потім випадково вони зустрілися на вулиці, познайомилися, з’явилася картина, а тоді дружили до кінця життя горянина. Саме тут у сільському клубі Микита підглядав за танцями – з чого народилася інша знаменита робота «За щастя внука». Тому з цим селом мені хочеться запізнатися саме через його призму. Адже він бачив у Річці те, чого не бачили інші, – її верховинську суть.

«БОЮСЯ ПОБАЧИТИ РІЧКУ, ЯКУ НЕ ВПІЗНАЮ» Спочатку академіка довелося вмовляти на поїздку. І справа не в тому, що красні роки й далека дорога. «Боюся побачити Річку, яку я не впізнаю. Зрозумійте, там нема більше тих хат – усе перебудували, нема отар – на Верховині зараз дуже мало овець, нема лісу на горах – порубали. А найбільше боюся, що люди в Річці тепер інші, що нема більше тих мудрих верховинців, які бережуть свої традиції та надихають інших». Але за день митець зателефонував зі словами: «А знаєте? Давайте поїдемо!» Звісно, дорогою ми говоримо про минувшину. В Річці, як свого часу в Барбізоні, черпали натхнення багато різних художників. «Востаннє їздив сюди у 2000-х зі світлої пам’яті Золієм Мичкою (Народний художник України. – Авт.). До того я бував тут на пленерах разом із групами колег, із дружиною та доньками, але найбільше – сам. Їздив сюди пізнавати Верховину, її людей, життя та звичаї. Любив такі села, що починаються біля головної дороги й ведуть убік аж під самі гори. Там люди не розбалувані туристичними потоками, живуть у своєму звичному середовищі. Вони набагато щиріші, не зіпсовані. Я їздив саме сюди, аби шукати героїв для композиційних полотен. У бідній хаті просився пожити. Як правило, мешкали в єдиній кімнаті разом із господарями. Часто взимку під столом та лавами грілися вівці з ягнятами. Я майже завжди готував – від мого баношу хазяйки мліли! Працювали спільно: на косовиці чи в кошарі, ходили взимку на верхні поля звозити сіно на санях. Я хотів пізнати їхнє життя та характери ізсередини», – згадує Микита. Академік весь час дивується, яка незвично рівна дорога. Звик, що на Верховині вона має бути вибоїстою і важкою, як тутешнє життя. «Пригадую єдиний випадок, коли потрапив на контроль до тоді ще міліціонерів. Зупинили нас із Мичкою на шляху з Річки за перевищення швидкості. (Треба сказати, що Володимир Васильович і зараз, у 90, їздить за кермом, причому не міняє свого вічного синього «Жигуля», якому вже добрих пів віку. – Авт.). Я знітився, бо не звик порушувати. Тут Золі вийшов і почав розмовляти з даішниками. Чи ви колись бачили живого академіка, каже. Так ось, це він, знайомтеся, Володимир Микита – народний художник. Закінчилося тим, що я дав їм автограф», – сміється митець. Дорогою до Річки мусимо виконати два ритуали. Зупинилися на перевалі перед Воловцем, де гарна панорама на Боржавські полонини, Вододільний хребет і його найупізнаванішу вершину Пікуй. Паркуємося,

Володимир Васильович забиває піпу: сказано ж – перекур! Друга обов’язкова зупинка – біля мінджерела в Келечині. Тутешня вода цілюща: має у складі двовалентне залізо, яке найкраще засвоюється людським організмом. Але саме через це її не можна розливати та продавати: залізо осідає на стінках ємності вже за якусь годину,

рі: коли йде дощ, то вода стікає долі вовною і не мочить сорочки та тіла», – розповідає В. Бігар. У пересічного туриста, який загуглить слова «Річка» і «гуня», складеться враження, що тут у них ходять цілорічно й у кожній хаті стоять кросна, а в селі бекають численні овечі отари. На жаль, попри всі сюжети й репортажі, гуня в Річці зараз – це розкручена медійно традиція, яка майже зникла: в селі набереться трохи більше п’яти майстринь, які тчуть їх постійно, і всі вони – поважного віку. «Гуня – річ не для масового туриста, це не магніти за 20 гривень. Її може купувати лише елітний турист. А елітний сюди не їде, бо тут нема для нього інфраструктури: дорогих готелів, ресторанів, ба навіть дороги, – пояснює пан Василь. – Річка свого часу втратила нагоду стати туристичним кластером, як, наприклад, Пилипець, де нині

~~Так виглядає річанське валило від чого вони стають яскравооранжевими. Словом, пити келечинську мінералку можна лише в Келечині! Ну, а далі – поворот на Річку, де починається традиційна розбита гірська дорога. «О, нарешті впізнаю нашу Верховину!»

– фіглює Микита і прикипає до вікна. За кожним другим метром чуємо: тут я малював, отут жив такий-то, ми в нього гостювали, а ось клуб, куди я ходив кілька тижнів на сільські танці й потім створив «За щастя онука». У голосі художника – то тепла ностальгія, то гіркі нотки через такий любий йому, але втрачений у ХХІ столітті верховинський побут. Слухаю його коментарі й самій цікаво, в що перетвориться наша подорож: у розчарування чи приємну щемливу поїздку місцями «бойової» слави?

ГУНЯ – ТО ДЛЯ ЕЛІТНОГО ТУРИСТА, А ЕЛІТНІ ТУТ НЕ ХОДЯТЬ Зустрічаємося в центрі села з колишнім головою Василем Бігарем. Саме його порадив дослідник Влад Товтин, який торік «піарив» Річку в рамках грантового проєкту «Шлях гуні». Тоді тут промаркували круговий піший маршрут, що дозволяє ближче запізнатися з селом, яке відоме виробництвом цього культового карпатського одягу. Нас кілька разів питають, чи не бажаємо придбати гуню. Відмовляємось: у Володимира Микити є кілька, а я віджартовуюся, що при собі не маю стільки грошей. «У Річці дійсно гуню завжди можна купити. Ціна у 100 доларів стабільна вже десятиліттями. Є вдвічі дорожчі коцовані – з довгим густим руном. Їх традиційно носили вівча-

гірськолижний курорт та центр парапланеризму. Хоча умови в нас однакові, ми знаходимося з іншого боку Боржавського хребта. Як це коло розімкнути? Починати треба з розвитку туризму в цілому. Ми відрізняємося від Пилипця, де вже шанхай із неадекватною забудовою і втрачена автентика. У нас вона ще є, а от інфраструктури – жодної. Тому відродити ремесло гуні так, як колись, – неможливо. Але що можна було, ми зберегли. Далі традицію треба підтримувати».

~~Володимир Микита на призьбі Петриканиної хати приймав ліків: вилізав на піч і накривався гунею. Може, тому й прожив стільки. Іще маємо цікавий обряд на весіллі: молоді, як уже їх звели й благословили, танцюють на гуні перший танець, аби жили у багатстві та здоров’ї. А ще є верховинський чоловічий танець у гунях – волошин». Пані Ольга переповідає нам процес виготовлення гуні. В традиції він тривав понад пів року: як весною обстригли овець перед вигоном на полонину, одразу працювали з вовною, а власне ткали гуні вже восени. Зараз у селі з гунями працюють переважно взимку, як правило, тчуть їх на замовлення. Вовну купують – своєї нема.

– А скільки гунь на сім’ю треба було зробити на рік?

– В залежності від потреби. Гуні довго не зношувалися, тому щороку собі нову не робили, але, разом із тим, були гуні робочі, сірі, ці швидше зношувалися. Святкові, білосніжні й пухнасті, були і дорожчі, й вишуканіші. Їх роблять і по сусідніх селах, але річанські вважаються найкращими, наші акуратніші та гарніше зіткані. Від нас, до речі, багато поважних людей їхали в гуні: Олександр Пономарьов, Ніна Карпачова...

ПРАЛКА-АТРАКЦІОН НА ГІРСЬКІЙ РІЧЦІ Далі йдемо дивитися валило. Це – справжній атракціон для немісцевих: пралка на гірській річці. Саме у валилі полоскали гуню після того, як її виткали та зшили. Його й досі використовують: перуть як не гуні, то домашні покрівці чи промислові килимки та килими, словом – ті речі, які не запхнеш у пральну машину. Цікавий момент: кожен турист мусить спитати у горян, чи сиплють вони у валило порошок. На що місцеві, сміючись,

із валилом поставили колибу й лишалися там спати – слідкували, аби гуні не збилися, щоб не викинуло їх великою водою. Бо якось трапилося, що з того нашого валила наверху села аж тут внизу знайшли чиюсь примулену гуню, яку вода понесла». Валило, яке зараз працює в Річці, зробив Іван Беля у 2007- му. Його сім’я займається виробництвом гунь на замовлення, тому воно потрібне їм самим, але доступне і для загального користування. Це підтверджують мокрі доріжки, що сохнуть на перилах. Господар вішає поруч свою гуню – біленьку, добре збиту і зшиту. Дає пізніше мені сфотографуватися на пам’ять. За принципом роботи це – гребля з кляузою (Загатою. – Ред.), яка регулює потік. Коли господар відкриває її – вода поступає по спеціальному жолобові в дерев’яну чашу діаметром 70 см і висотою 1,4 метра. Валило оживає, в ньому вирує вода та витікає гучним потоком – видовище вражає! Можна просто стояти, слухати шум гірського потоку й насолоджуватися. Але для місцевих це – справді пралка. Цікавлюся, чи має ґазда якийсь зиск від тих, хто також пере у його валилі. «Та ні, – дивується питанню. – У нас за таке гроші не беруть». І. Беля додає, що при пранні домашніх покрівців у валило раніше клали золу – так краще відходить бруд. А промисловим хімічним порошком не користуються!

ЦІЛЮЩА ВОДА З-ПІД БОРЖАВСЬКИХ ПОЛОНИН Звертаю увагу, що вода тут прозора, а узбіччя – чисті. Це доволі незвично, адже на Міжгірщині велика проблема зі сміттям: у більшості населених пунктів нема його централізо-

СУСІД УСЕ ЖИТТЯ ХОДИВ У ГУНІ Й БОСИЙ – ДО 100 ЛІТ ДОЖИВ Згодом ексголова знайомить нас із однією з ткаль – Ольгою Мись, котра донедавна вчила робити гуні при школі у майстерні від Міжгірського профліцею (її вже нема – реорганізували). Працювала на громадських засадах, діти приходили тричі на тиждень після уроків і вивчали процес від початку (робота з вовною, прядіння нитки, снування, ткання) і до кінця (прання готової гуні у валилі – спеціальному пристрої в гірській річці). Цікавлюся в неї, чи справді носять нині в Річці гуні? Не так, аби раз на рік для забави чи на фото для туристів, а як звичний одяг? «Носять, чому ж ні! Якщо в інших селах це вже щось дивне, то в нас таки кожен має гуню, ну хоча б одну в сім’ї, – відказує. – Щоб масово, то носять гуні переважно на великі свята, наприклад, на Різдво. А старші люди ще й тепер щонеділі йдуть у ній до церкви. У нас у сусідах був дід, який прожив понад 100 років – так він із початку весни до кінця осені ходив у гуні й босий. І коли на щось хворів, ніколи не

~~Пасіка отця Серафима відповідають: та де, то все – сила гірської води! Колись у Річці на потоках було кілька валил, зараз їх майже не лишилося. «І ми мали, але тепер воно неробоче, – каже Ольга Мись. – Мій прадід Василь Гонда був майстер на все село. Дружина наткала гунь – треба їх уваляти. У сусіднє село нести – довго, ще й більше дня стояти в черзі, ото він собі його вдома зробив. Мав трьох синів, то вони поруч

ваного вивезення. «І в нас також – сюди не хоче заїжджати жоден підприємець, бо дороги розбиті, – пояснює Василь Бігар. – Але ми свого часу привчили людей зносити відходи в кілька точок у селі, звідти їх періодично забирає вантажівка. Упродовж року 15 – 17 машин їде на звалище в Міжгір’я, тому тут немає сміття в річках та потоках». Колишній голова розповідає, що взагалі вода в них дуже

НЗ

СИТУАЦІЯ

№30 (4942)

31 липня 2021 року

якісна. Є 7 мінджерел, вони схожі за складом до знаменитого келечинського родовища. Місцеві називають цю мінералку «квасом», бо кисла. Цікаво, що Річка лишається одним із небагатьох сіл, де нема проблем із водою влітку, – тутешні потічки витікають із джерел на Боржавському хребті, які ніколи не пересихають, навіть на висоті понад 1000 метрів. Геологи припускають, що всі вони розташовані на лінії, де є якийсь водоносний розлом, це не поверхневі води, які залежать від опадів. Скуштувати цю воду зможемо згодом – у хаті річанських дауншифтерів-киян Олени та Олега (В Річці багато приїжджих: придбати тут ділянку або дім коштує від пів десятка тисяч доларів). Ми їдемо до них спеціально подивитися на найстарішу в селі Петриканину хату кінця ХІХ століття, яку вони викупили від власників, перенесли на свою ділянку під горою, обладнали та живуть там разом із собаками й котами. Прохолодна вода із джерела – перше, що пропонують господарі. То в містах та долинянських селах частують кавою, а в горах треба смакувати воду. А ще – неймовірні краєвиди з вікна чи ґанку. Їх можна «їсти» хіба очима, але саме заради них багато городян і переїжджають сюди. Перед цим В. Бігар нам показує кілька локацій у Річці, де з пагорбів село видно з різних сторін, і завжди з однієї стоять велюрові зелені Боржавські полонини. Захоплює їхня зелень, пасторальні схили зі щойно вкладеними копицями сіна, густі ліси на схилах. Володимир Микита каже: «Слава Богу, що не порубали, я боявся, що тут будуть лисі гори!» Такий «хліб для очей» – одночасно і єлей для душі. Спочатку дивує, захоплює, а тоді підносить, очищає, робить тебе справжнім. У горах людина стає ближчою до неба. Це підтверджує киянин Олег, який приймає нас у старій Петриканиній хаті. І додає: «Але ви не уявляєте, як у цій красі важко вижити, особливо взимку!». Мовчки погоджуюсь. А тим часом художник сідає на призьбі, неспішно запалює піпу, дістає альбом та олівець, вибирає ракурс – і на білій сторінці починають проростати обриси смерек, що хитаються на схилі навпроти. Спостерігати паралельно за його роботою і за природою – надзвичайно цікаво. Процес перетікання гармонії, створеної Богом чи Природою, у гармонію, створену людиною на малюнку, заворожує. Всі співрозмовники в селі, з ким зустрічаємося того дня, дивуються вигляду академіка Микити у 90. Жінки дають йому максимум 75, чоловіки допитуються секретів довголіття. Володимир Васильович радо ділиться, як він каже, «системою» – довгі роки практикує обливання холодною водою зранку, вживає лише просту селянську їжу, тримає «середи і п’ятниці»... Примітно, що зараз у Річці найстаршій мешканці – за 85 (населення тут – близько 900 осіб). Перевелися довгожителі на Верховині... Цікаво спостерігати, як легко знаходить спільну мову з річанцями В. Микита. Розпитує про старі хати, долю своїх героїв, скільки в селі зараз овець та чи роблять тут добру бриндзю. Дізнаємося, що овець не дуже багато –

отара налічує 250 голів разом із козами. Це теж проблема на Міжгірщині: занепадає вівчарство. Тримають вівці ті, хто вважає себе ґаздою та виробляє сир на продаж. Це непоганий зарібок: півлітрова банка бриндзі коштує від 80 до 120 грн. Попит на неї є, туристи беруть. Це не гуня: з’їв, і ще захочеться.

МОНАСТИР МІЖ ГОРАМИ, ДЕ КРАЩЕ ЧУТИ БОГА Наша остання зупинка в селі – чоловічий Свято-Троїцький монастир під схилами Боржавських полонин. Настоятелем тут – отець Серафим. Він розповідає історію, як постав цей храм: «Нижче стоять руїни великого туристичного комплексу. Тоді всі селяни почали продавати свої землі. Один чоловік теж виставив ділянку, але йому наснилося, що по цій землі ходять три монахи. Вони поклали три великі камені, встановили хрест і сказали, що тут має бути монастир. Чоловік їздив у Почаїв, Одесу до монахів, щоб витлумачили сон. Ті довго не думали, мовляв, тобі ж усе сказано: починай будувати храм! От він і почав. Звів коробку, далі ми вже спромагалися самі з братією та єпархією. Той чоловік ходить зараз до нас на богослужіння. Починав розбудовувати цей монастир не я, той монах помер торік молодим від раку, похований поруч із каплицею. Йому був до цього знак, коли їздив на Афон, – один зі старців дав книжку «Правила погребіння монахів» зі словами: «На, тобі знадобиться!». Він зрозумів той подарунок тільки коли дізнався про діагноз – лейкемію. Той монах був із Волині, я теж із Луцька, ми родичі. Я просто приїхав якось сюди до нього на зимові канікули з семінарії – і залишився. Крім мене, монахів більше немає, хіба два трудники. Але на богослужіння до нас приходять і з села люди, і з Міжгір’я, і з району: 70 – 100 вірників маю на літургіях. Іще тут бджолами займаюся – ходімо, покажу вам свою пасіку». Отець Серафим каже, що перші два вулики йому подарували кілька років тому місцеві пасічники, а далі вже сам розмножив бджіл. Учився за роликами в ютубі. «Як вам тут служиться?

– питаю. – Бо кажуть, що в горах до Бога ближче, краще його тут люди чують і слухають, аніж у долині». «О, тут така благодать, такі чудеса робляться! У нас ікони мироточать, Господь нам щось сказати хоче. На іконостасі от сльоза потекла на Казанській Богоматері, й у Феодосія Печерського сльоза з ока потекла, ідемо – покажу». Дивимося: справді, слід на іконах, наче від сльози. Вражає! Просимо на дорогу благословення від монаха, прощаємося з горами і їдемо: пора додому. «Тут художнику жити!» – каже Володимир Микита на прощання Річці. І задумливо додає: «Але пейзажисту! А мій шлях інший. Я завжди шукав гармонію – людини з природою, з тваринами, з людьми. Уже понад пів століття спостерігаю за тим, як вона страчається. Стратилося й у Річці – все перебудоване і наче якесь чуже... Але не зовсім. Тут досі багато щирих, правдивих і світлих людей. Не перевелися іще верховинці!» Тетяна КОГУТИЧ, Ужгород – Річка Фото автора та М. Дороговича

5

TT ТАКІ СПРАВИ

ВЕЛИКА ВОДА І МАЛЕНЬКІ ЛЮДИ НА ЗАКАРПАТТІ

ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ПОСТІЙНИХ ПАВОДКІВ НЕМОЖЛИВО, АЛЕ МІНІМІЗУВАТИ ЇХНІ РУЙНІВНІ НАСЛІДКИ ЦІЛКОМ РЕАЛЬНО

С

то шістдесят мільйонів гривень збитків, 93 підтоплені будинки, три будинки зруйновані. Пошкоджені 5 кілометрів доріг і понад 50 мостових переходів, 48 лісових мостів зруйновані. Одна людина пропала безвісти (чоловік, що намагався врятувати від стихії коня, ймовірно, загинув, але тіло поки не знайшли)… Така коротка статистика липневого паводка, що пронісся Рахівським районом. Цифри можуть здатися не надто вражаючими, особливо на фоні перших катастрофічних паводків, які Закарпаття пережило в 1998 та 2001-му. Але біда в тому, що за останні 10 – 12 років їх кількість помітно зросла – вони заливають область щороку, іноді й по двічі. І на фоні періодичних зведень про завдані стихією збитки виникає закономірне питання – чи реально вберегти Закарпаття від великої води? Відповідь – ні. А чи можливо мінімізувати її руйнівні наслідки? Безперечно – так.

цього буде мало. Рік тому, у червні 2020- го, Західну Україну також накрив руйнівний паводок. Тоді загальна сума збитків на Закарпатті склала 338 мільйонів гривень, а уряд виділив для компенсації всього 67 мільйонів із резервного фонду, тобто менше 20% від потреби. Та навіть ці смішні кошти обласна влада не спромоглася використати в повному обсязі. Загалом із 67 млн грн до кінця року не освоїли 23,7 млн, тобто 35%, і вони повернулися в держбюджет – край їх безповоротно втратив. І чомусь немає жодних сумнівів, що цьогоріч буде так само…

ЗБУДОВАНІ В ПОПЕРЕДНІ РОКИ БЕРЕГОУКРІПЛЕННЯ ВБЕРЕГЛИ СЕЛА

І СУПЕРБЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЛІСУ НЕ Є ГАРАНТІЄЮ ВІД НАСЛІДКІВ СТИХІЇ Думки експертів, науковців чи простих людей, висловлені в ЗМІ та соцмережах щодо мінімізації катастрофічних наслідків паводків у Карпатах, зводяться до двох головних тез. Перша – це зменшити (аж до повного припинення) вирубки лісу, друга – необхідність страхування (аж до примусового) житла в потенційно небезпечних районах. Однак обидва методи з об’єктивних причин не здатні врятувати область від стихійного лиха чи бодай вирішити питання компенсації за завдану шкоду. Теперішній паводок у Німеччині показав, що навіть супербережливе ставлення до лісу не є гарантією від катастрофічних наслідків стихії. Ліс сам по собі – відновлювальний ресурс, тому його можна й потрібно використовувати, це дає величезний економічний ефект. На Закарпатті в лісопереробній сфері задіяно близько 30 тисяч працівників та їхніх сімей, і якщо уявити, що ця галузь зупиниться, люди залишаться без засобів існування й поповнять армію заробітчан. Водночас жахливі кадри паводкової хвилі, яка несе вимиті з лісу відходи деревини, наочно демонструють, якими методами ведеться лісокористування в Карпатах. Парадокс у тому, що вимите річкою сміття не становить загрози, більше шкоди завдають ті покинуті лісниками чи селянами відходи деревини, що залишилися у верхів’ях течії. Саме вони, зібрані в купи бурхливими зливовими потоками, створюють загати й штучно піднімають рівень води, яка несеться на людське житло. Тому методи господарювання в лісі слід міняти, причому кардинально. Це певною мірою мінімізує руйнівні наслідки паводків, однак жодним чином не вплине на їх виникнення.

МАСОВО ОХОПИТИ СТРАХУВАННЯМ ЖИТЛО В РИЗИКОВИХ ЗОНАХ НЕМОЖЛИВО Не може бути панацеєю від стихії й страхування, яке є лише одним зі способів компенсації за вже завдану шкоду. Масово охопити ним помешкання в ризико-

вих зонах Закарпаття неможливо з кількох причин. Перша – від паводків страждають переважно високогірні, найбідніші райони області, де в людей банально немає грошей. Друга – страхові компанії дуже неохоче страхують житло і майно в ризикових зонах, а якщо і йдуть на це, то за підвищеними ставками. Нарешті, третя причина, про яку майже ніхто не говорить, – маса будинків у високогірних районах зведені нелегально або напівлегально: без дозволу сільрад (хоча ті залюбки видають дозволи на будівництво безпосередньо на берегах річок – і це теж велика проблема), на землі неправильного призначення, не здані в експлуатацію тощо. А документально не оформлене житло не тільки не можна застрахувати, на нього навіть матеріальну допомогу важко

Світовий досвід (у першу чергу таких країн, як Нідерланди) показує, що найбільш ефективний спосіб захисту від великої води – це будівництво берегоукріплень, дамб, польдерів, систем водовідведення, регулювання русел. Після катастрофічного паводка 1998-го, внаслідок якого загинуло 17 закарпатців, майже 2700 будинків було зруйновано вщент, а в зоні стихійного лиха опинилася третина населення області, уряд створив комплексну державну програму протипаводкового захисту «Тиса». Однак більш-менш задовільно вона фінансувалася лише до 2010-го, далі коштів ставало все менше й менше. Цього року на «Тису» передбачили близько 20 млн грн, тоді як для повноцінного виконання програми необхідно близько 150 мільйонів щороку. Паспорти програми досі не розписані, гроші в кращому випадку надійдуть у жовтні чи листопаді, тому їх або не встигнуть використати, або ж виконані наспіх роботи будуть неякісними. При тому, що роботи, проведені в перші роки програми «Тиса», довели свою ефективність. У березні-2001 Закарпаття накрив другий катастрофічний паводок, і хоча рівень води піднявся значно вище, ніж у листопаді 1998- го, руйнівні наслідки виявилися на-

видати. Будівництво в ризикових зонах – дуже давня проблема, яку сільські, селищні чи міські ради принципово не хочуть вирішувати, щоб не сваритися зі своїми виборцями. З цієї ж причини вони не спонукають людей принаймні почистити канави й рівчаки біля городів, щоб швидше пропустити стічні води. А коли приходить паводок, найбільше страждають самі ж виборці… Непрофесіоналізм влади часто стає додатковим негативним «бонусом» до стихійного лиха. ОДА вже заявила, що звернеться до уряду по допомогу в подоланні наслідків паводка, однак досвід показує, що користі від

багато меншими. Тому що практично всі збудовані дамби й берегоукріплення витримали натиск води і вберегли села й міста від затоплень. Фахівці підрахували: превентивні протипаводкові заходи коштують у сім разів дешевше, ніж ліквідація наслідків стихії. Що може бути кращим аргументом? Необхідні гроші для захисту гірських територій від паводків у держбюджеті є, в межах країни це не такі вже й великі суми. Однак їх воліють витрачати на інші проєкти, так звані «повітряні замки». Утім, про це іншим разом… Ярослав ГАЛАС, портал «Депо» Фото ГУ ДСНС у області

6 У ФОКУСІ

№30 (4942)

31 липня 2021 року

НЗ

TT ВИБРИКИ АДМІНРЕФОРМИ

НАД ПРІРВОЮ ОПИНИВСЯ КОЛЕКТИВ КОЛИШНЬОЇ ІМСТИЧІВСЬКОЇ ДОПОМІЖНОЇ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ РАЗОМ ІЗ ВИХОВАНЦЯМИ

Ц

я школа має досить довгу й невеселу історію, бо починалася вона на тлі злочину тоталітарного режиму: Свято-Михайлівський монастир ЧСВК ліквідували, монахів вигнали, дітей – вселили на все готове, хіба-що парти та дошки довелося придбати. Немало майна розікрали. Приміщення церкви зробили складом, келії – класами та спальнями. Так тяглося довго: ніхто нічого майже не будував, та й навіщо – спадок від монастиря був багатий. Правда, один із директорів, П. Лях, гнітився тим, що школа, крім якихось халабуд, не має нічого власного. Він за короткий час господарським способом звів навчальний корпус і, як виявилося згодом, наче у воду глядів. У часи горбачовської перебудови греко-католицьку церкву реабілітували, до святої обителі знову повернулися ченці. Декілька з них, у тому числі й перший ігумен відновленого монастиря о. Павло Мадяр, були з числа тих, кого комуністична влада вигнала звідси в 1949-му. Перед школою постала дилема – як бути далі? Тодішній директор Ю. Попович зумів знайти спільну мову з о. Павлом та іншими монахами. Школа потіснилася, більшість келій віддали монастирю, залишивши за собою кілька спальних кімнат. Щоб розв’язати остаточно

питання, вирішили спорудити нове приміщення. Будівництво розпочалося майже 30 років тому, але з семи запланованих корпусів звели тільки один і заклали ще три фундаменти інших. Потім роботи припинилися – через безгрошів’я. На цю школу санаторного типу передбачалося 32 мільйони, потім об’єкт хотіли перепроєктувати і здешевити – для цього Кабмін виділив 200 тисяч гривень. Приїздили якісь спеціалісти з Луцька, цілий день ходили з геодезичним приладом і зникли. Разом із ними зникла й передбачена сума на переробку проєкту, а його самого ніхто ніколи і в очі не бачив. На цьому й закінчилися всі потуги. А над учнями і вчителями нависла нова біда: років 10 тому Імстичівську школу-інтернат надумали закрити. Але тоді сільський голова М. Вашкеба та очільник Іршавської РДА В. Феєр знайшли вихід: приєднали заклад до Ільницької школи-інтер-

нату. Все було збережено, нікого не звільнили, фінансування залишилося на рівні. Але адмінреформа, здійснена торік, поставила хрест на Імстичівській школі, бо Ільницька школа-інтернат опинилася на території Іршавської ОТГ, а Імстичово – у складі Білківської. Природно, що Іршава відмовилася фінансувати «чужий» об’єкт. Місяць тому всім 43-м працівникам закладу (із них 26 – педагоги) видали на руки трудові книжки й порадили стати на облік у центр зайнятості. На хазяйстві залишили тільки заступника директора з господарської частини Ю. Добру. «Я розумію, – каже Юрій Петрович, – що іршавчани нас утримувати не можуть, але вони теж злукавили, коли написали довідку, скільки коштів потрібно на ці класи: збили докупи всі видатки по Ільниці та Імстичову, щоб бути більш переконливими. Цим вони налякали й білківчан». Го л о в а Б і л к і в с ь к о ї О Т Г В. Зейкан зустрівся з розформованим колективом інтернату, поспівчував людям і обіцяв подумати, як бути далі. «Ми вже підготували для розгляду на сесії сільради реальні, а не захмарні розрахунки, необхідні для утримання закладу, – каже. – Але боїмося одного: тут навчаються діти з усієї області,

ЯК МОЖНА «ПОДОЇТИ» ВЛАСНИХ ГРОМАДЯН, АБО ЩО ТАКЕ НАСПРАВДІ АМНІСТІЙНЕ «НУЛЬОВЕ ДЕКЛАРУВАННЯ»?

З

1-го вересня стартує президентський закон щодо запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізособами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету. Президентська ініціатива стане справжнім механізмом фінансового грабунку громадян, і передусім малого та середнього бізнесу. Декларування статків громадян – як добровільна явка з повинною. Триватиме воно рік: із 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022 року. Фіз­ особи та самозайняті мають право, чи то пак повинні, один раз «добровільно» задекларувати свої активи, набуті з доходів, із яких не сплачені взагалі або не сплачені в повному обсязі податки і збори в Україні, чи які в порушення податкового та валютного законодавства не були задекларовані до 1 січня 2021 р. ЩО ВИМАГАЄ ЗАКОН?

Декларуванню підлягають: • валютні цінності (банківські метали, гривні та іноземна валюта); • нерухоме майно (земельні ділянки, житлова й нежитлова нерухомість, об’єкти незавершеного будівництва); • рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва); • частки (паї) у майні юридичних осіб, корпоративні права; • цінні папери; • права на отримання дивідендів, процентів. Не підлягає декларуванню готівка та активи, набуті кримінальним шляхом (крім податкових злочинів). ЩО НЕ ПОТРІБНО ДЕКЛАРУВАТИ?

1. Нерухоме майно в Україні: • квартира до 120 кв. м.; • житловий будинок до 240 кв. м.; • об’єкти нежитлової нерухомості (комерційна тощо) загальною площею до 60 кв. м.; • земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі (для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га; для садівництва – не більше 0,12 га; для будівництва і

обслуговування жилого будинку в селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га).

2. Один некомерційний транспортний засіб (окрім літака, гелікоптера, яхти; автівок для перевезення 10 і більше осіб або об’ємом двигуна понад 3 тис. см куб. чи середньою ринковою вартістю 2 250 тис. грн, мотоцикла з об’ємом двигуна понад 800 см куб.).

3. Інші активи сумарною вартістю до 400 тисяч гривень (15 тисяч доларів) – гроші; антикваріат, банківські метали тощо. ЧИМ ЦЕ ВСІМ НАМ ЗАГРОЖУЄ?

Закон розділяє громадян на всіх, хто має віддати останнє, та «недоторканних». Закон розділяє суспільство на тих, хто нічого не повинен сплатити з набутого «непосильною працею», і тих, хто повинен заплатити за те, з чого уже сплачено, витягти останнє з кишені, підтвердити доходи, показати чеки… Чиновники та депутати й низка інших категорій звільняються від такого диво-декларування. По суті, закон виходить із презумпції вини та недобросовісності платників податків, незалежно від сумлінності сплати податків. З 1 вересня 2022 р. усі фізичні особи автоматично вважатимуться такими, що підтвердили сплату податків із усіх своїх доходів і з усього майна. Тобто майно й доходи мільйонів пересічних громадян вочевидь потрапляє в зону уваги контролюючих та правоохоронних органів.

~~Імстичівський монастир свого часу віддали під школу то чи проголосують у Білках за функціонування школи?». Тут треба дещо пояснити. До школи-інтернату в Імстичові учнів направляють спеціальні медико-педагогічні комісії, а тутешні вчителі мають спеціальну педагогічну освіту. Діти, виховуючись у специфічному середо­ вищі, виростають міцними й здоровими, знаходять своє місце в житті. Знаю особисто кілька дуже успішних випускників цієї школи, а в загальноосвітній вони би виросли невдахами. От що потрібно мати на увазі, коли розглядатиметься питання про подальшу долю інтернату в Імстичові. Керівництву ОТГ, очевидно, треба апелювати до області та району, тобто в Ужгород і Хуст. Без держдопомоги тут не обійтись. Якщо громада не має грошей на утримання закладу,

це повинна взяти на свої плечі держава, бо вона гарантує право на освіту, в тому числі й дітям із особливими потребами. Цих нюансів не врахувала адмінреформа. Закриваються школи, все більш недоступною стає меддопомога, і все це «валять» на громади. Не могли ж не знати творці, що такі проблеми виникнуть! Те, що люди втратять роботу, діти залишаться недовченими, хворі – недолікованими, замикаються клуби й бібліотеки – нікого не хвилює. Виходить, що це реформа заради реформи, а не для людей? Надіємося, що за підтримки районних і обласних чиновників та депутатів, які живуть на території Білківської громади, проблему з інтернатом усе ж удасться вирішити… Михайло ЦІЦАК

TT В НОГУ З ЧАСОМ

ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ – У ПОМІЧ ОСВІТІ

У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ДВОХ ШКІЛ НА ТЯЧІВЩИНІ ВПРОВАДЖУЮТЬ НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

У

нашій області втілюють унікальний для всієї України проєкт «Віртуальна реальність єднає Карпати: інтерактивні шкільні лабораторії». Його вдалося започаткувати завдяки співпраці Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» з румунськими партнерами за фінансової підтримки Євросоюзу. Про що цей проєкт і чим він корисний для крайової освіти, розпитуємо директора згаданого АРР Михайла Данканича. розкажіть ~~Михайле, коротко про ма-

теріальну частину і зміст проєкту із впровадження нових технологій у 2-х школах Тячівщини.

– Матеріальна частина – це 40 VR-окулярів, кілька десятків потужних комп’ютерів, принтери, віртуальні дошки, парти, які ми з румунськими партнерами закупили, щоб створити віртуальні лабораторії у Нижньоапшанській середній школі І – ІІІ ступенів та Солотвинському ліцеїінтернаті з румунською мовою навчання ім. М. Емінеску. Загальний бюджет проєкту – 330 тисяч євро. Гроші пропорційно розподілили між двома тячівськими школами та двома закладами румунського Сату-Маре. Саме зараз проводять навчання для педагогів, а діти оцінять усі можливості цієї техніки вже з вересня. Як виникла ідея впровадження у навчальний процес таких новітніх технологій?

– Ми відштовхувалися від того, що на Закарпатті вже кілька років поспіль –

~~

один із найнижчих в Україні показників за складанням ЗНО. Відтак хотіли якось зарадити такому стану справ. Поспілкувавшись із вчителями, викладачами та нашими румунськими партнерами, вирішили, окрім запрограмованого скретч-програмування (полегшена мова програмування для початкових класів), попрацювати над впровадженням окуляр доповненої реальності у навчальний процес. Чи правда, що така технологія в Україні впроваджується вперше?

– Так і є. Ми досліджували цю тему і знайшли лише окремі згадки про використовування такого обладнання у школах лише з метою демонстра-

~~

ції. У школах Нижньої Апші та Солотвина окуляри AR (доповненої реальності) застосовуватимуться в навчальному процесі на постійній основі. Які предмети можна вивчати за допомогою технології AR і як вона безпосередньо працює?

– Перелік предметів досить широкий: хімія, біологія, математика, географія та інші. Окуляри працюють таким чином, що вчитель із того чи іншого предмета обирає тему й інформацію у вигляді доповненої або віртуальної реальності до неї, яка вже закладена в самих окулярах, що під’єднані через WI-FI до глобальної мережі. Таким чином можна заглибитися як у закутки океану, так і в нетрі людського організму або в структуру певної речовини… Чи планується розширення проєкту на інші навчальні заклади Закарпаття?

– Так, однозначно, ми би хотіли продовження, але до того плануємо проаналізувати результати цього пілотного проєкту, аби бачити його ефективність та зрозуміти, що зі зробленого потребує коригування. Катерина КОСТЕЦЬКА, студентка відділення журналістики УжНУ

~~

~~

НЗ

КарпатАРТ 7

№30 (4942)

31 липня 2021 року

TT СВІТ ЗАХОПЛЕНЬ

ЯК ЗАКАРПАТЕЦЬ ДМИТРО ГРЕШКО СТАВ ДОКУМЕНТАЛІСТОМ НИНІ ЙОГО ФІЛЬМ ФІНАНСУЄ ДЕРЖКІНО УКРАЇНИ І

з режисером, оператором і сценаристом у одній особі Дімою Грешком вже давно хотіла зробити матеріал – як тільки прочитала, що зняв документальний фільм «66 сцен Ужгорода». Зовні сором’язливий і скромний, а тут – фільм! За 2 роки має їх уже 5, нині працює над черговим. І теми актуальні – такі, що зачіпають. Якщо раніше краудфандив, то нині його підтримує Державне агентство України з питань кіно. Спілкуємося із Дмитром онлайн (відправила запитання), оскільки перехопити в Ужгороді, де пробув кілька днів, не встигла, – поїхав у Київ. зізнайся, які філь~~Дімо, ми полюбляв у дитин-

стві? Де навчався?

– Я народився в селі Страбичово, що на Мукачівщині. У принципі, дивився те, що показували по телебаченню. Але бойовики з часом набридли, тому поступово почав дивитися різний артхаус. Вчився на інженерно-технічному факультеті в УжНУ, проте за спеціальністю працював недовго: робота на заводі мені не дуже сподобалася, було нудно й одноманітно. Тоді за яких обставин ти зацікавився саме документальним кіно? Надихнула книжка Роберта Родрігеса?

– Все ж більше надихнув мандруючий міжнародний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays». Якось робили покази в Ужгороді, то захотілося самому щось зняти, але тоді в мене не було навіть камери, не те що якихось навичок. А відколи побачив стрічку Йоргена Лета «66 сцен Америки» (1982) – бажання знімати не відпускало. Тоді подумав, що щось схоже зняти простіше простого. Насправді це зайняло рік (Сміється. – Авт.). Спочатку мені допомагав знімати ужгородський радіоведучий та кіношник Олексій Уманський, а потім уже й сам купив простеньку камеру. Та й загалом, із того часу почав читати про кіновиробництво й усе, що з ним пов’язано. Роберто Родрігес тільки підтведив мої здогади про те, що головне почати, а далі вже воно піде. Ну і, звісно, важливо ніколи не зупинятись і не здаватися. Ти почав знімати після кіношколи «Скалка» Закарпатської фільмкомісії та курсів документального кіно в Харківській академії візуального мистецтва. Що почерпнув там для себе?

– Ну, не зовсім, бо вже мав «66 сцен Ужгорода». Просто захотів рухатися далі, й навчатися – також. Довго думав, про що зняти наступну стрічку. З курсів багато почерпнув: зрозумів, як будувати структуру фільму, на що найперше звертати увагу, багато дізнався про кіноіндустрію, як це все працює. А от кіношколи рекомендую всім. Відео нині можна зняти, якщо маєш якісний айфон і вмієш кадрувати. Але це ж «документалка», потрібно більше ресурсів. Де шукав гроші?

– Можна й на айфон, але це має бути дуже унікальний матеріал. До речі, ще в кіношколі дізнався, що документалісти не люблять, коли про їхні стрічки говорять «документалка» (Сміється. – Авт.). А гроші вкладав свої та краудфандив на фейсбуці у друзів. Виходило десь 50/50. Забігаючи наперед скажу, що потім представник Закарпатської фільмкомісії В’ячеслав Єгоров познайомив мене із продюсеркою Поліною Герман, і ми пробували подаватися на гранти. Згодом пройшли конкурс від Держкіно України, яке профінансувало

~~

~~

~~

наступний проєкт. Так моє хобі переросло в роботу. Перейдемо власне до фільмів. Пригадую презентацію твоєї першої роботи, здається, це був 2019-й, – «66 сцен Ужгорода». Розкажи про якісь цікавинки з кіношного процесу.

– Та все було цікаво, оскільки я повністю копіював стрічку Йоргена Лета. Процес фільмування виявився нескладним, просто довго шукав схожі кадри в Ужгороді. Ну і якось усе затягнулося на рік, хоча розраховував зняти за кілька місяців. До речі, окремі кадри вдавалося зняти випадково. Взагалі добре, що є такий фільм, бо він зафіксував Ужгород у часі. Мабуть, буде цікаво його подивитися через 10 – 20 років. На презентації ти казав, що іноді тобі було важко підходити до людей і розпочинати розмову. До прикладу, з таксистами.

– В цілому так, люди не дуже люблять, щоб їх знімали. Але чомусь саме таксисти категорично цього не хотіли. Казали, що вони лише підробляють і не хочуть, аби хтось дізнався, що таксують (Сміється. – Авт.). Як сприйняли фільм ужгородці? Там фігурує чимало моїх знайомих, митців.

– Загалом позитивно. Шкода, звісно, що не надіслав стрічку на якісь кінофестивалі, бо тоді хотілося дуже швидко її всім показати. Друга твоя робота називалася «Каучсерфери» й стосувалася відповідного сервісу, який юзають туристи. Ти часто мандруєш і користуєшся ним?

– Зараз пригадую, що, мабуть, із цього фільму й почав знімати, просто на деякий час роботу над ним відклав. Доробив уже після стрічки про Ужгород. Якраз орендував будинок і майже щотижня приймав гостей із усього світу. Були деякі цікаві персонажі, тож захотілося поділитися з людьми їхніми історіями. Гарна ідея. Потім ти переключився на зовсім іншу тему – з’явилися «Сніжні барси Карпат» та короткометражка «72 години» про гірських рятувальників.

– На той час це була дуже актуальна тема. Багато туристів губилося в Карпатах, хтось гинув під лавинами. Все тому, що нехтували застереженнями ДСНСників, сприймали гори, як забавку. Я сам любитель походів, і мене дуже цікавило, як відбувається порятунок людей. Із іншого боку, траплялися випадки, коли, розшукуючи заблукалих, гинули самі рятувальники. Ти знімав узимку. Якихось НП не траплялося?

– Тоді я мав ще не важку камеру (Сміється. – Авт.). Зараз весь комплект важить у 3-4 рази більше, уже було би важко підніматись у гори. Хоча й тоді

~~

~~

~~

~~

~~

~~

доводилося нелегко, особливо тримати темп і не відставати від рятувальників, а іноді ще й випереджати їх, щоб зняти потрібний ракурс. Найважче далися кадри з люльки, в якій перевозять потерпілих. Я попросив хлопців спустити мене на ній з гори, й поки тримав камеру, ледь рука не відмерзла. Та якихось катастроф не було, загалом намагаюся бути обережним, тому в халепи потрапляю рідко. У ютубі фільм уже набрав майже 20 тисяч переглядів, чимало коментарів. Люди пишуть про власні пригоди в горах, тобто тема «зайшла».

– Для певної аудиторії – так. Але якщо порівняти з переглядом контенту інших людей, то це не дуже високі показники. В цілому радує, що стрічка може врятувати комусь життя. Сьогодні один режисер мені сказав, що коли йшов у зимові гори, його друг порекомендував переглянути мій фільм. Це приємно. Де шукаєш теми? У нас, журналістів, їх переважно підкидує життя.

– Та ідей для фільмів у мене вже десь сотня назбиралася. Так, життя їх постійно підкидує. Тут головне реалізувати ту ідею, яка матиме більший соціальний вплив та значущість. Бо, чесно, не дуже хочеться витрачати рік свого життя на посередні теми. Усі твої фільми зняті впродовж 2-х років…

– Не дуже люблю довго знімати одне й теж чи варитися в якійсь темі по кілька років. Якщо є всі можливості розкрити її, то нема сенсу розтягувати процес. До речі, як ти опинився в Києві?

– Я якось подався ще на одну кіношколу – лабораторію з кіновиробництва для молодих митців «Інді Лаб», де продовжив

~~

~~

~~

~~

учитися процесу створення документальних фільмів. Потім познайомився з дівчиною, котра живе в Києві. Так слово за слово й… залишився там жити (Усміхається. – Авт.). Оскільки за основним місцем роботи я працюю віддалено, то наважитися на це не було дуже складно. У столиці створив документальну короткометражну стрічку про працівників швидкої допомоги «Врятуйте мене, лікарю!» (2020). За цей фільм ти вже отримав головний приз на львівському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів «Wizart»…

– Так, стрічку визнали «Найкращим українським фільмом». Це було неочікувано і дужедуже приємно. Вона також отримала спецвідзнаку журі на кінофесті «Молодість» у Києві. Це й стало моїм вхідним квитком у світ професійного кіно та надихнуло займатися цією справою далі. Торік в Ужгороді відбувся перший «Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль». Ти став його співорганізатором…

– Коли я шукав, куди би відправити «72 години», то зауважив: майже кожна країна, де є гори, має по кілька гірських кінофестивалів, а в Україні – жодного. Оскільки гори дуже люблю, то захотілося бути причетним до фесту і заповнити вільну нішу в Україні. Дуже допомогли мені народити цей 10-денний проєкт Олександр Мерявчик і В’ячеслав Єгоров. Тоді показали 80 фільмів, надісланих із 45-ти країн. Закарпаття завжди було цікавим для кіношників. Як вважаєш, зараз яка роль у цьому процесі Закарпатської фільмкомісії, створеної кілька років тому?

– Фільмкомісія – це каталізатор, який запускає процес заохочення режисерів приїхати сюди. Якби ще на це виділяли гроші, як у деяких областях, то Закарпаття могло би стати хорошим прикладом регіону, де кіно приносить не тільки гроші у бюджет, а й викликає інтерес туристів. Для прикладу, саме завдяки фільмкомісії (до того вона організувала «Скаут-тур» для режисерів і кінопрофесіоналів із усієї України й не тільки, щоб показати

~~

~~

~~

цікаві локації у краї) в Ужгороді почали знімати «Ла Пасіаду» Філіпа Сотниченка. Коштів на такі активності треба не дуже багато, а результат колосальний. Шкода, що місцева влада досі не усвідомлює потенціал таких ініціатив. Адже це популяризує Закарпаття й загалом збільшує інтерес у туристів та інвесторів. На жаль, культура нині на останньому місці в пріоритетах теперешньої обласної влади і країни загалом. Почали би виділяти якийсь щорічний бюджет фільмкомісії, і наш край із його потенціалом міг би стати новим українським Голлівудом. Це точно. Торік ти зі сценарієм докфільму «Швидка на периферії» виявився серед переможців пітчингу Держкіно України, тобто на його виробництво отримаєш державні кошти. Про це мріє кожен режисер…

– Що може бути кращим, ніж коли за хобі починають платити?! Насправді, гроші – це просто ресурс, за який можна залучити спеціалістів і зробити достойний світовий кінопродукт. До роботи я взявся ще на початку 2021-го. Так вийшло, що в процесі зйомок у Іршаві мені трохи забракло нашого колориту. Лікарка тутешньої «швидкої» (Й одночасно реаніматолог Міжгірської РЦЛ. – Авт.) Наталія Кинів була схожою на київських медиків, а мені хотілося більшої різниці, щоб герої фільму говорили по-закарпатськи. Так опинився в Колочаві. Це ідеальне місце, щоб показати, як живуть наші люди в горах. Там і зняв весь матеріал. А Наталія мені весь час допомагала порадами та у вирішенні різних організаційних питань. До речі, документалістика на Закарпатті й Україні загалом нині переживає занепад чи розвиток?

– Балансує між зрадою і перемогою. Звісно, все залежить від експертів щорічного конкурсу. Але радує, що держава й надалі продовжує вкладати великі кошти в кіно і рухати індустрію вперед. Нехай зі ста фільмів буде один шедевр, але про нього знатимуть у всьому світі. Не хочеш знімати повнометражні стрічки чи сам зіграти в кіно?

– Зіграти – не дуже… А от зняти ігрове кіно, звісно, хочу. Залишилося тільки написати сценарій. Розпитувала Оксана ШТЕФАНЬО Фото надав Д. Грешко

~~

~~

~~

TT ПРИХОДЬТЕ!

90-ЛІТТЮ ІВАНА ДОЛГОША ПРИСВЯТИЛИ КНИЖКОВУ ВИСТАВКУ «Народний літературний музей Закарпаття», що є філіалом ЗОХМ ім. Й. Бокшая, запрошує на книжкову виставку «Його Недеї…», присвячену 90-річчю від дня народження відомого письменника, журналіста, депутата Ужгородської міськради І скликання Івана Долгоша (21.07.1931 – 16.01.1992). Назва асоціюється з романом автора «Моя Недея». Це – висока, стрімка, омріяна вершина. І кожна книжка письменника – його Недея. Організували експозицію разом із ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка та донькою літератора – знаною художницею, доценткою ЗАМ, заслуженим діячем мистецтв України Одаркою Долгош. Цей захід продовжує цикл аналогічних у серії «Із когорти перших будівничих Незалежності України». Представлені численні книжки І. Долгоша. Його творчий період припав на складні

часи: дебютна «Квіти в цеху» вийшла 1965-го, а завершальна «Страшний суд» – у 1991-му. Це 26 років невпинної праці, адже літературний труд доводилося поєднувати з роботою редактора в ужгородській районній газеті, республіканському видавництві «Карпати», «Закарпатській правді». Багато літ виношував Іван Долгош мрію щодо створення тижневика Ужгорода й області «Карпатський край». І в роки перебудови зробив усе, щоб він таки з’явився. Це був журнал-газета з додатком «Поличка «Карпатського краю». Книжки крайових майстрів красного слова, що склали його бібліотечку, – вже раритетна цінність. Побачити їх та ознайомитися глибше з життєвим і творчим шляхом письменника можна, відвідавши згадану виставку, яка триватиме до 10 серпня. Василь ЧОРНОГОР

8 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ ПОНЕДІЛОК

22:45 Слідство вели...

00:30 Х/ф «В’язень замка Іф».

10:30, 1 6 : 3 0 С т у д і я Олімпійські ігри.

11:00, 18:20, 22:00 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00, 00:30 Новини.

21:40 Доба Олімпійських ігор.

00:00 Перша шпальта.

09:30 Т/с «Надприродне».

12:55 Х / ф « О д н окласники».

14:55 Х / ф « О д н о класники 2».

16:55 Т/с «Будиночок на щастя».

19:00 «Хто зверху?».

21:00 Х/ф «Повстання».

22:50 Х/ф «Окупація».

2 СЕРПНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:15, 12:20, 14:05 Твій день.

14:45 «Одруження наосліп».

17:00 Т/с «Величне століття. Роксолана».

20:18 «Проспорт».

20:20 Х/ф «100 тисяч хвилин разом».

22:20 Т / с «СидОренкиCидорЕнки - 2».

00:05 Х/ф «Атака кобри».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

10:05, 1 8 : 0 0 , 1 9 : 0 0 «Стосується кожного».

12:25 Х/ф «Великий переполох».

14:10 Х/ф «Фантомас проти Скотланд-Ярду».

16:05 «Чекай на мене. Україна».

20:00 «Подробиці».

21:00 Х / ф «Д’Артаньян і три мушкетери».

08:35 Д/с «Історія навколо нас».

09:30 Машина часу.

10:10 Д/с «Бойовий відлік».

11:10, 17:10, 23:10 Д/с «Таємнича світова війна».

12:50 Вечірній преЗЕдент.

14:10 Д/с «Великі танкові битви».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

18:10, 22:00 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни».

19:20 Лінійка художніх фільмів.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

08:45 Факти. Ранок.

09:10, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10 Х/ф «Ультрафіолет».

11:55, 13:15 Х/ф «Той, хто біжить по лезу».

12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День.

14:55, 16:15 Х/ф «Той, хто біжить по лезу 2049».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

ВІВТОРОК

22:55 Слідство вели...

00:45 Х/ф «В’язень замка Іф».

10:30, 1 6 : 3 0 С т у д і я Олімпійські ігри.

11:00, 1 8 : 2 0 , 2 2 : 0 0 , 00:30 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00 Новини.

21:40 Доба Олімпійських ігор.

00:00 Д/ц «Світ дикої природи».

09:55 Т/с «Надприродне».

12:35 «Аферисти в сітях».

14:35 Х/ф «Кучерявка Сью».

16:50 Т/с «Будиночок на щастя».

19:00 «Хто зверху?».

21:00 Х/ф «Напролом».

23:00 Х/ф «Пастка».

3 СЕРПНЯ

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:15, 12:20, 14:05 Твій день.

14:45 «Одруження наосліп».

17:00 Т/с «Величне століття. Роксолана».

20:18 «Проспорт».

20:20 Х/ф «100 тисяч хвилин разом».

22:20 Т / с «СидОренкиCидорЕнки - 2».

00:05 Х/ф «Атака кобри 2».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

09:50 Т/с «Дамське щастя».

12:25 Х/ф «Живи та дай померти іншим».

15:00, 15:45, 16:30 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

21:00 Х / ф «Д’Артаньян і три мушкетери».

08:35, 12:40 Д/с «Історія навколо нас».

09:30 Машина часу.

10:10 Д/с «Бойовий відлік».

11:10, 17:10, 23:10 Д/с «Таємнича світова війна».

14:10 Д/с «Великі танкові битви».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

18:10, 22:00 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни».

19:20 Лінійка художніх фільмів.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10, 21:25 Дизельшоу.

11:40, 1 3 : 1 5 , 2 2 : 5 5 Скетч-шоу «На трьох».

12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День.

13:35, 1 6 : 1 5 Т/с «Пес».

16:40 Х/ф «Дикий, дикий Вест».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

20:05, 2 1 : 2 5 Х/ф «Анаконда».

22:15 Анаконда-2.

00:10 Г р о м а д я н с ь к а оборона.

10:20 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:15, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід».

19:05 «Супербабуся».

20:15, 22:50 Т/с «Я все тобі доведу».

08:00, 12:25 «Невідома версія».

08:50, 09:30 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

11:00 «Зіркові долі».

11:35 «Моя правда».

13:15 Х/ф «Тримайся козаче!».

14:30 Х / ф « З і р к и Егера».

17:25, 00:25 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:05 Т/с «Мері Хіггінс Кларк».

22:45 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

08:55 Х / ф « П е р е вертень у погонах».

10:35, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі».

12:30, 1 6 : 3 0 , 1 9 : 0 0 «Свідок».

14:50, 17:00 «Випадковий свідок».

17:50 «Таємниці світу».

18:20 «Свідок. Агенти».

23:00 Т / с « С л і п а зона».

00:45 Х/ф «11.6».

10:35 Х/ф «Ікс Ікс Ікс».

20:20 Г р о м а д я н с ь к а оборона.

00:00 Х/ф «Від сутінків до світанку».

10:20 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:20, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:45, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід».

19:05 «Супербабуся».

20:15, 22:50 Т/с «Я все тобі доведу».

08:00, 11:55 «Невідома версія».

08:50, 09:30 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

10:30 «Зіркові долі».

11:05 «Моя правда».

12:45 Х/ф «Лимерівна».

14:25 Х/ф «Полковник Редль».

17:15, 00:30 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:10 Т/с «Мері Хіггінс Кларк».

22:50 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок».

09:00 «Страх у твоєму домі».

10:50, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі».

14:50, 17:00 «Випадковий свідок».

17:50 «Будьте здорові».

23:00 Т / с « С л і п а зона».

00:40 «Легенди бандитського Києва».

08:55 Х/ф «Великий солдат».

10:50 Т/с «Мисливці за реліквіями».

12:55 Х/ф «Три ікси2: Новий рівень».

14:55 « З а г у б л е н и й світ».

17:55 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 «Спорт Тайм».

19:30 «Гроші 2021».

20:20 Т/с «Ментівські війни. Харків».

22:30, 00:05 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

10:30 Агенти справедливості.

14:30, 15:30 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00, 23:10 Т/с «Біле-чорне».

00:10 Велика деолігархізація.

09:00 Правда життя.

09:55 Речовий доказ.

11:05 Скептик.

12:05 Містична Україна.

13:00 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна.

14:00 Велика одіссея людства.

15:00, 19:50 Фантастичні історії.

15:55, 20:50 Шукачі неприємностей.

16:50, 2 1 : 4 5 Н А С А : нез’ясоване.

17:50 Дива природи.

18:50 Неймовірні винаходи.

22:35 Арктика з Брюсом Перрі.

23:30 Вирішальні битви 2 світової.

00:25 Крила війни.

12:45 « З а г у б л е н и й світ».

17:55 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 «Спорт Тайм».

19:30 «Джедаі 2021».

20:30 Т/с «Ментівські війни. Харків».

22:40, 00:15 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

10:30 Агенти справедливості.

14:30, 15:30 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Біле-чорне».

23:10 Т/с «Втрачені спогади».

09:05 Правда життя.

10:05 Речовий доказ.

11:15 Скептик.

12:15 Містична Україна.

13:05 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна.

14:00 Повітряні воїни.

15:00, 19:50 Фантастичні історії.

16:00, 20:50 Шукачі неприємностей.

16:55, 2 1 : 4 5 Н А С А : нез’ясоване.

17:50 Дива природи.

18:50 Неймовірні винаходи.

22:35 Арктика з Брюсом Перрі.

23:30 Вирішальні битви 2 світової.

00:30 Крила війни.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 1 4 : 2 0 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень».

14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 1 6 : 1 5 , 1 7 : 1 5 , 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер».

15:35 Т/с «Холостяк із доньками».

16:40 Т/с «Дочка посла».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:55 Т/с «Доктор Балатон».

21:40 Г р а « К о л е с о щастя».

22:55 Шоу «Базар закривається!».

00:30 Т/с «Ординатор».

12:40, 22:40 Т/с «Вчитель 3».

14:00 Т/с «Різзолі та Айлз».

15:00, 21:20 «Фермер одружується».

16:25, 17:40 Т/с «Кохання Мер’єм».

19:00 Новини.

19:55 «Фокус».

23:55 «Серед акул».

TV JOJ 09:30, 19:00 «Звана вечеря».

10:30 «Судові справи».

13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень».

14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 1 6 : 1 5 , 1 7 : 1 5 , 18:15 «Тепер відбувається».

18:54 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер».

15:35 Т/с «Холостяк із доньками».

16:40 Т/с «Дочка посла».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:55 Т/с «Доктор Балатон».

21:40 Г р а « К о л е с о щастя».

22:55 Шоу «Базар закривається!».

00:30 Т/с «Ординатор».

12:50, 22:40 Т/с «Вчитель 3».

14:00 Т/с «Різзолі та Айлз».

15:05, 21:20 «Фермер одружується».

16:25, 17:40 Т/с «Кохання Мер’єм».

19:00, 00:55 Новини.

19:55 «Фокус».

23:55 Шоу «Заходьте!».

TV JOJ 09:25, 19:00 «Звана вечеря».

10:30 Т/с «Рятувальники».

11:15 Т/с «Поліцейські в дії».

11:30 Т/с «Поліцейські в дії».

12:30 Ш о у « М а м о , ожени мене!».

13:55 Т/с «CSI: Місце злочину: ЛасВеґас».

16:00 «Без серветки».

17:00, 00:55 Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 «Інкогніто».

00:00 «Понівечені тіла 5».

10:05, 1 7 : 5 5 Т/с «Сім’я доктора Клайста».

10:55 Т/с «Розмарі і Тайм».

11:55, 18:45 «Дуель».

12:20, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:21 Т/с «Гранд готель 2».

14:50 Т/с «Дурень для кохання».

15:45 «Таємниця моєї кухні».

16:10 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 2».

17:25 Д/с «Без багажу».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Х/ф «Ресторан пана Септіма».

22:55 Т/с «Редл».

00:10 Д/с «Подорожі».

00:40 Х/ф «Суперники» 1-2 с.

10:50, 1 3 : 1 0 , 1 6 : 0 0 , 17:40, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

11:00, 1 1 : 4 5 , 1 2 : 3 5 , 18:30 Спортивна гімнастика.

11:35, 19:30 Спортивна стрільба.

12:20, 19:10 Шосейні велогонки.

12:15 Шоу «Моя мама готує ліпше, ніж твоя».

13:50 Т/с «CSI: Місце злочину: ЛасВеґас 3».

15:50 «Без серветки».

16:50 Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «Голова Медузи».

00:10 Х/ф «Спартанець».

10:00, 1 7 : 5 5 Т/с «Сім’я доктора Клайста».

10:50 Т/с «Розмарі і Тайм».

11:50, 18:50 «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 19:10, 20:00 Новини.

13:19 Т/с «Гранд готель 2».

14:35 Т/с «Дурень для кохання».

15:55 «Таємниця моєї кухні».

15:30 Т/с «Правдиві історії з Каткою Бріхтовою».

16:10 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 2».

17:25 Д/с «Без багажу».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 Т/с «Капітан Марія».

23:10 Т/с «Мистецтво злочину».

00:05 Т/с «Таксистка».

09:15, 1 3 : 2 0 , 1 5 : 5 5 , 17:40, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

09:25, 20:05 Стрибки у воду.

10:30, 22:25 Волейбол. Чвертьфінали.

13:20, 14:05, 20:35 Легка атлетика.

13:40, 16:40 Важка атлетика.

17:10 Пляжний волейбол.

17:50, 22:15 Олімпійський фестиваль.

18:00, 20:00 Бадмінтон.

22:25 Волейбол. Росія - Туреччина. Жінки.

23:15 Футбол.

00:15 Баскетбол. Австралія - Пуерто-Рико. Жінки.

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:35 М/ф «Вруміз».

09:00, 1 3 : 0 0 , 1 7 : 0 0 Д/ф.

10:00, 14:00, 18:00 Т/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Мистецький вимір.

12:05 «Улюблена географія».

12:30 «Природні скарби Будапешта».

12:58 Анонси.

15:10 Т / с « С е л ф рідж».

16:00 Мій тиждень.

16:25 Євромах.

19:30 Х/ф.

21:00 «З вірою в житті».

21:25 «Жіночий час».

21:50 «Затерті історії».

22:30 З тижня на тиждень.

22:55 «Карта».

23:20 «Постаті».

23:45 «Майстер своєї справи».

11:00, 1 1 : 5 0 , 1 2 : 3 0 , 18:55 Спортивна гімнастика.

11:35, 12:20, 19:40 Шосейні велогонки.

13:05 Бокс. Чоловіки (69 кг). Фінал.

13:30, 1 4 : 0 5 , 1 4 : 4 0 , 20:35 Легка атлетика.

13:55, 14:30, 16:45 Підсумки.

16:05 Б а с к е т б о л . Чвертьфінали. Чоловіки.

16:55 Важка атлетика.

17:50, 22:15 Олімпійський фестиваль.

18:00 Пляжний волейбол. Чвертьфінали. Жінки.

18:40 Каное.

23:15 Футбол.

00:15 Гандбол. Чвертьфінали.

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Вруміз».

08:40 Територія спорту.

09:00, 19:30 Х/ф.

10:30, 14:00, 18:00 Т/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Мій тиждень.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 «Лісовими стежками».

12:30 «Ромашка».

12:58 Анонси.

13:00, 17:00 Д/ф.

15:10 Т / с « С е л ф рідж».

16:00 Роман Сов’як - у мережі.

16:35 Завтра-сьогодні.

21:00 Духовна година.

22:30 «З дитиною та про дітей».

23:00 «П’ять континентів».

23:25 «Ангел гастрономії».

ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ 9 СЕРЕДА 4 СЕРПНЯ

10:30, 1 6 : 3 0 С т у д і я Олімпійські ігри.

11:00 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00 Новини.

18:20, 2 2 : 0 0 , 0 0 : 3 0 ХХХII літні Олімпійські ігри.

21:40 Доба Олімпійських ігор.

00:00 Д/ц «Світ дикої природи».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:15, 12:20, 14:05 Твій день.

14:45 «Одруження наосліп».

17:00 Т/с «Величне століття. Роксолана».

20:18 «Проспорт».

20:20 Х/ф «100 тисяч хвилин разом».

22:20 Т / с «СидОренкиCидорЕнки 2».

00:05 Х/ф «Вулиця Монстро, 10».

08:00, 0 9 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

09:50 Т/с «Дамське щастя».

12:25 Х/ф «Людина із золотим пістолетом».

15:00, 15:50, 16:30 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

ЧЕТВЕР 5 СЕРПНЯ

10:30, 16:30 Студія Олімпійські ігри.

11:00, 18:20, 22:00 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00 Новини.

21:40 Доба Олімпійських ігор.

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:15, 12:20, 14:05 Твій день.

14:45 «Одруження наосліп».

17:00 Т/с «Величне століття. Роксолана».

20:18 «Проспорт».

20:20 Х/ф «100 тисяч хвилин разом».

22:20 Т / с « С и д О ­ р е н к и CидорЕнки 2».

00:05 Х/ф «Тихе місце».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

09:50 Т/с «Дамське щастя».

12:25 Х/ф «Шпигун, який кохав мене».

15:00, 15:50, 16:30 Речдок.

18:00, 19:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

21:00 Х/ф «Іван Васильович змінює професію».

22:45 Слідство вели...

20:00 «Подробиці».

21:00 Х/ф «Д’Арт­ аньян і три мушкетери».

22:25 Слідство вели...

00:15 Х/ф «Людинаамфібія».

10:05 Т/с «Надприродне».

12:45 «Аферисти в сітях».

14:50 Х/ф «Шалена П’ятниця».

16:50 Т/с «Будиночок на щастя».

19:00 «Хто зверху?».

21:00 Х/ф «Привид в обладунках».

23:05 Х/ф «Залізне небо: Нове пришестя».

00:50 «Вар’яти».

08:35, 12:40 Д/с «Історія навколо нас».

09:30 Машина часу.

10:10 Д/с «Бойовий відлік».

11:10, 17:10, 23:10 Д/с «Таємнича світова війна».

14:10 Д/с «Великі танкові битви».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

18:10, 22:00 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни».

19:20 Лінійка художніх фільмів.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

13:30, 16:20 Т/с «Пес».

16:25 Х/ф «Малавіта».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

20:20 С е к р е т н и й фронт.

00:00 Х/ф «Від сутінків до світанку-2: Криваві гроші Техасу».

10:05 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:10, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід».

19:05 «Супербабуся».

20:15, 22:50 Т/с «Я все тобі доведу».

08:00 Моя правда.

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Зіркові долі».

10:00 «Моя правда».

10:50 «Невідома версія».

11:40 Х/ф «Запорожець за Дунаєм».

13:30 Х/ф «Ромео і Джульєтта».

17:30, 00:45 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:25 Т/с «Мері Хіггінс Кларк».

23:05 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10, 21:25 Дизельшоу.

11:40, 1 3 : 1 5 , 2 2 : 5 5 Скетч-шоу «На трьох».

12:45, 1 5 : 4 5 Ф а к т и . День.

08:30, 1 2 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 19:00 «Свідок».

09:00 «Страх у твоєму домі».

10:50, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі».

14:50, 17:00 «Випадковий свідок».

17:50 «Вартість життя».

23:00 Т / с « С л і п а зона».

00:45 «Легенди бандитського Києва».

00:30 Х/ф «Балада про доблесного лицаря Айвенго».

00:00 Х/ф «Від сутінків до світанку-3: Дочка ката».

09:40 Т/с «Надприродне».

13:05 «Аферисти в сітях».

15:00 Х/ф «Залізне небо: Нове пришестя».

16:50 Т/с «Будиночок на щастя».

19:00 «Хто зверху?».

21:00 Х / ф «Хан Соло».

23:50 Х/ф «Медовий місяць».

10:20 «Слідство ведуть екстрасенси».

13:15, 14:50 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».

15:40, 1 8 : 0 5 Т/с «Слід».

19:05 «Супербабуся».

20:15, 22:50 Т/с «Я все тобі доведу».

08:35, 12:40 Д/с «Історія навколо нас».

09:30 Машина часу.

10:10 Д/с «Бойовий відлік».

11:10, 17:10, 23:10 Д/с «Таємнича світова війна».

14:10 Д/с «Великі танкові битви».

15:30 Час «Ч».

16:10 Таємниці війни.

18:10, 22:00 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни».

19:20 Лінійка художніх фільмів.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:20 Надзвичайні новини.

10:10, 21:25 Дизельшоу.

11:40, 1 3 : 1 5 , 2 2 : 5 5 Скетч-шоу «На трьох».

12:45, 15:45 Факти. День.

13:30, 1 6 : 2 5 Т/с «Пес».

16:35 Х/ф «Грошовий поїзд».

18:45, 21:05 Факти. Вечір.

20:20 Анти-зомбі.

08:00, 10:45 «Моя правда».

08:50, 09:30 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

10:10 «Зіркові долі».

11:35 «Невідома версія».

12:25 Х/ф «Сватання на Гончарівці».

13:55 Т/с «Хрестоносці».

17:05, 00:20 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:00 Т/с «Мері Хіггінс Кларк».

22:40 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

09:00 «Страх у твоєму домі».

10:50, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі».

14:50, 17:00 «Випадковий свідок».

17:50 «Правда життя».

23:00 Т / с « С л і п а зона».

00:45 «Легенди бандитського Києва».

08:35 Х/ф «Післязавтра».

10:55 Т/с «Мисливці за реліквіями».

08:45 Х/ф «Іноземець».

10:55 Т/с «Мисливці за реліквіями».

12:50, 19:30 «Загублений світ».

17:55 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 «Спорт Тайм».

20:30 Т/с «Ментівські війни. Харків».

22:45, 00:20 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 1 5 : 0 0 , 1 9 : 0 0 , 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

10:30 Агенти справедливості.

14:30, 15:30 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Біле-чорне».

23:10 Т / с « Р е ф е рент».

08:45 Правда життя.

09:50 Речовий доказ.

11:00 Скептик.

12:00 Містична Україна.

12:50 Дикі Філіппіни Найджела Марвіна.

13:50 Повітряні воїни.

14:50, 19:50 Фантастичні історії.

15:50, 20:50 Шукачі неприємностей.

16:50, 2 1 : 4 5 Н А С А : нез’ясоване.

17:50 Дива природи.

18:50 Неймовірні винаходи.

22:35 Арктика з Брюсом Перрі.

23:30 Вирішальні битви 2 світової.

00:30 Крила війни.

12:50 « З а г у б л е н и й світ».

17:55, 19:30 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 «Спорт Тайм».

20:30 Т/с «Ментівські війни. Харків».

22:45, 00:20 Т/с «CSI: Місце злочину».

08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

10:30 Агенти справедливості.

14:30, 15:30 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

21:00 Т/с «Біле-чорне».

23:10 Т/с «Замок на піску».

08:45 Правда життя.

09:55 Речовий доказ.

11:05 Скептик.

12:05 Містична Україна.

13:05, 17:50 Дива природи.

14:05 Повітряні воїни.

15:00, 19:50 Фантастичні історії.

15:55, 20:50 Шукачі неприємностей.

16:50, 21:45 НАСА: нез’ясоване.

18:50 Неймовірні винаходи.

22:35 Політ над Землею.

23:30 Вирішальні битви 2 світової.

00:30 Крила війни.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 1 4 : 2 5 , 1 8 : 1 5 «Сьогодні вдень».

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 1 5 : 3 0 , 1 6 : 3 0 , 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 1 6 : 1 5 , 1 7 : 1 5 , 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер».

15:35 Т/с «Холостяк із доньками».

16:40 Т/с «Дочка посла».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:55 Т/с «Доктор Балатон».

21:40 Гра «Колесо щастя».

22:55 Шоу «Базар закривається!».

00:30 Т/с «Ординатор».

12:50, 22:40 Т/с «Вчитель 3».

14:00 Т/с «Різзолі та Айлз».

15:00, 21:20 «Фермер одружується».

16:25, 17:40 Т/с «Кохання Мер’єм».

19:00, 00:50 Новини.

19:55 «Фокус».

23:55 Ш о у «Топсписок».

TV JOJ 09:25, 19:00 «Звана вечеря».

10:20 Т/с «Рятувальники».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 2 3 : 3 5 , 0 0 : 5 5 «Сьогодні вночі».

13:30 Т/с «Техаський рейнджер».

15:35 Т/с «Холостяк із доньками».

16:40 Т/с «Дочка посла».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:55 Т/с «Доктор Балатон».

21:40 Гра «Колесо щастя».

22:55 Шоу «Базар закривається!».

00:30 Т/с «Ординатор».

12:50, 22:40 Т/с «Вчитель 3».

14:00 Т/с «Різзолі та Айлз».

15:00, 21:20 «Фермер одружується».

16:25, 17:40 Т/с «Кохання Мер’єм».

19:00, 00:50 Новини.

19:55 «Фокус».

23:55 «Бос у інкогніто».

TV JOJ 09:30, 19:00 «Звана вечеря».

10:30 Т/с «Рятувальники».

11:25 Т/с «Поліцейські в дії».

12:25 Шоу «Моя мама готує ліпше, ніж твоя».

11:20 Т/с «Поліцейські в дії».

12:20 Шоу «Моя мама готує ліпше, ніж твоя».

13:50 Т/с «CSI: Місце злочину: ЛасВеґас».

15:50 «Без серветки».

16:50 Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Стажери».

00:10 «Понівечені тіла 5».

10:05, 17:55 Т/с «Сім’я доктора Клайста».

10:55 Т/с «Розмарі і Тайм 2».

11:55, 18:50 «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:21 Т/с «Гранд готель 2».

14:45 Т/с «Дурень для кохання».

15:45 «Таємниця моєї кухні».

16:10 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 2».

17:25 Д/с «Без багажу».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода.

21:32 Х/ф «Вбивство в Альпійському передгір’ї».

23:05 Х/ф «Смерть кадетки».

00:35 Д/с «Найгучніші кримінальні справи Словаччини».

09:15, 1 2 : 0 5 , 1 6 : 0 0 , 17:40, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

09:20, 0 9 : 5 5 В о д н е поло. Чвертьфінали. Чоловіки.

13:55 Т/с «CSI: Місце злочину: Лас-Веґас 2».

15:50 «Без серветки».

17:00 Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35 Т/с «911 служба порятунку 4».

23:30 «Понівечені тіла 5».

10:05, 1 7 : 5 5 Т/с «Сім’я доктора Клайста».

10:55 Т/с «Розмарі і Тайм».

11:55, 18:45 «Дуель».

12:25, 19:15 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

13:21 Т/с «Гранд готель 2».

14:55 Т/с «Дурень для кохання».

15:50 «Таємниця моєї кухні».

16:15 Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 2».

17:25 Д/с «Без багажу».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Ніхто не досконалий».

22:40 Шоу «З усмішкою Словаччиною 2».

23:35 Т/с «Жулі Леско 8».

09:15, 10:45, 13:50, 17:40, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

09:20, 1 0 : 0 0 В о д н е поло. Півфінали. Жінки.

09:50 Дистанційне плавання.

10:30 Бокс. Чоловіки (57 кг).

09:50, 13:10, 20:35 Легка атлетика.

10:25, 20:00 Бокс. Чоловіки (81 кг).

10:40, 22:15 Волейбол. Чвертьфінали.

11:20, 12:20, 00:05 Баскетбол. Чвертьфінали.

16:10 Важка атлетика.

16:50 Шосейні велогонки.

17:05 Кінний спорт.

17:50, 22:15 Олімпійський фестиваль.

18:00 Синхронне плавання.

18:40 Пляжний волейбол. Чвертьфінали. Чоловіки.

19:30 Підсумки.

20:15 Дистанційне плавання. Жінки.

23:15 Гандбол. Чвертьфінали.

08:00, 1 1 : 0 0 , 1 2 : 0 0 , 15:00, 22:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Вруміз».

08:40 Романо лав.

09:00, 17:00 Д/ф.

10:00, 1 3 : 2 0 , 1 4 : 0 0 , 18:00 Т/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Європейське перепуття.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 «Постаті».

12:30 «Природні скарби Будапешта».

12:58 Анонси.

15:10 Т / с « С е л ф рідж».

16:10 Мистецький вимір.

16:35 Територія спорту.

19:30 Х/ф.

21:00 «В сім’ї».

21:25 «Прибуток».

21:50 «Затерті історії».

21:30 «Угорська хроніка».

22:55 «Карпатський басейн».

23:15 Т/ж «Спадщина».

23:40 «Жива церква».

11:00, 1 1 : 5 5 , 1 5 : 5 0 Гандбол. Півфінали. Чоловіки.

11:40, 14:00, 20:15, 23:30 Легка атлетика.

12:35 Стрибки у воду.

13:15 Каное.

16:35 Хокей на траві. Чоловіки. Фінал.

17:10 Волейбол. Півфінали. Чоловіки.

17:50, 22:15 Олімпійський фестиваль.

18:00 Шосейні велогонки.

18:20 Карате. Фінал.

18:45 Підсумки.

19:15 Настільний теніс.

22:25 Баскетбол. Півфінали. Чоловіки.

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15 М/ф «Вруміз».

08:35 Територія спорту.

09:00, 1 3 : 0 0 , 1 7 : 0 0 Д/ф.

10:00, 1 4 : 0 0 , 1 8 : 0 0 Т/с.

11:15 Уроки тітоньки Сови.

11:25 Роман Сов’як - у мережі.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 «Література та книга».

12:35, 23:20 «Академія кожного».

12:58 Анонси.

15:10 Т / с « С е л ф рідж».

16:00 Європейське перепуття.

16:25 Концерт.

19:30 Х/ф.

21:00 «Ромашка».

21:25 « Я п р и й ш о в сюди для того...».

21:50 «Затерті історії».

22:30 «Угорці, які змінили світ».

23:45 «Карта».

10 ПРОГРАМА ТЕЛЕБАЧЕННЯ П’ЯТНИЦЯ 6 СЕРПНЯ

10:30, 16:30 Студія Олімпійські ігри.

11:00 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00 Новини.

18:20, 22:00, 00:50 ХХХII літні Олімпійські ігри.

21:40 Доба Олімпійських ігор.

00:00 Д/ц «Світ дикої природи».

08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН.

08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1».

09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021».

11:15, 12:20, 14:05 Твій день.

14:45 «Одруження наосліп».

17:00 Т/с «Величне століття. Роксолана».

20:13 «Проспорт».

20:15 «Одруження наосліп 7».

22:15 00:10

Х/ф «Євротур». Х/ф «Три ікси».

08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини.

08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».

09:50 12:25

Т/с «Дамське щастя». Х/ф «Місячний гонщик».

15:00, 15:45, 16:30 Речдок.

18:00 «Стосується кожного».

20:00 «Подробиці».

СУБОТА 7 СЕРПНЯ

10:30, 16:20 Студія Олімпійські ігри.

11:00, 18:20, 21:50, 00:50 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00, 00:00 Новини.

21:30 Доба Олімпійських ігор.

00:35 Земля, наближена до неба.

08:00 «Сніданок. Вихідний».

10:00 Х/ф «100 тисяч хвилин разом».

18:20 Світ навиворіт.

19:30 ТСН.

20:13 «Проспорт».

20:15 Вечірній квартал.

21:50 Жіночий квартал.

23:30 Світське життя.

00:30 Х/ф «Євротур».

09:00 «Готуємо разом».

10:00 «Корисна прогр.».

11:00 «Позаочі».

12:00 Х/ф «За сімейними обставинами».

14:40 Х/ф «Велика перерва».

20:00 «Подробиці».

20:30 Концерт Гаріка Кричевського «Поїхали».

22:15 Т/с «Батьківський інстинкт».

08:10, 10:00 «Kіds tіme».

08:15 М/ф «Бі Муві: Медова змова».

НЕДІЛЯ 8 СЕРПНЯ

11:30 Студія Олімпійські ігри.

13:15, 18:20, 21:50 ХХII літні Олімпійські ігри.

18:00, 21:00 Новини.

21:30 Доба Олімпійських ігор.

08:00 «Сніданок. Вихідний».

09:00 Світ навиворіт.

18:30 Світське життя.

19:30 ТСН.

20:15 Х/ф «Час».

22:25 Х/ф «Людина, що біжить».

00:25 Х / ф « Б і й ц і в ський клуб».

08:00 «уДчний проект».

09:00 «Готуємо разом. Домашня кухня».

10:00, 11:00, 12:00 «Інше життя».

13:00, 00:35 Речдок.

17:40 Х/ф «Професіонал».

20:00 «Подробиці».

20:30 Х/ф «Агент Лев».

22:30 «Бенефіс Софії Ротару».

08:00 «Kіds tіme».

08:05 Х/ф «Небесні гінці».

09:55 М/ф «Луїс і прибульці».

11:40 Х / ф « Н а п р о лом».

21:00 Х/ф «Професіонал».

23:10 Слідство вели...

18:45 Факти. Вечір.

22:55 С к е т ч - ш о у « Н а трьох-10».

09:20 «Аферисти в сітях».

08:00 «Врятуйте нашу сім’ю».

15:30 18:15

Х/ф «Хан Соло». Х/ф «Зоряні війни: Останні Джедаї».

21:15 Х/ф «Зоряні Війни: Скайвокер. Сходження».

00:10 Х/ф «Повстання».

08:15, 12:30 Форшмак.

08:45 Натхнення.

09:30 Машина часу.

10:10 Д/с «Бойовий відлік».

11:10, 17:10, 23:10 Д/с «Таємнича світова війна».

14:10 Д/с «Великі танкові битви».

15:30 Час «Ч».

16:10 Д/с «Божевільний світ. Гарантоване взаємознищення».

18:10, 22:00 Д/с «Вирішальні битви Другої світової війни».

19:20 Лінійка художніх фільмів.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:40 Час-Tіme.

00:15 Д/с «Бойові кораблі».

08:45 Факти. Ранок.

09:15, 19:25 Надзвичайні новини.

10:10, 20:10 Дизель-шоу.

11:40, 13:15, 00:00 Скетчшоу «На трьох».

12:45, 15:45 Факти. День.

14:10, 16:15 Х/ф «Малавіта».

17:00 Х/ф «Ультрафіолет».

10:05, 14:25 16:55 19:00

11:10 Орел і решка. Х/ф «Окупація». Х/ф «Еволюція». Х/ф «Сусіди на стрьомі».

21:00 Х/ф «Стартрек».

23:40 Х/ф «Інший світ: Повстання ліканів».

08:15 Д/с «Неймовірні винаходи».

08:40 Натхнення.

09:15 Автопілот.

09:30 Майстри ремонту.

10:15, 18:30, 00:35 Невигадані історії.

10:35 Медекспертиза.

11:10 Д/с «Таємнича світова війна».

12:15, 22:00 Концерт.

15:15 Індійський фільм.

19:00 Д/c «Вердикт історії».

20:10 Рандеву.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:20 Вечірній преЗЕдент.

21:35 Вікно в Америку.

23:30 Гончаренко рулить.

00:10 Є сенс.

08:55, 12:25, 13:00 Т/с «Вижити за будьяку ціну».

10:05, 14:00 Скетч-шоу «На трьох».

11:15 Дизель-шоу.

12:45 Факти. День.

15:05 Х/ф «Анаконда».

16:50 Анаконда-2.

18:45 Факти. Вечір.

19:10 Х/ф «Конан-варвар».

21:30 Х/ф «Троя».

00:40 Х/ф «Горець».

13:40 Х/ф «Привид в обладунках».

15:45 Х/ф «Стартрек».

18:15 Х/ф «Стартрек: Помста».

21:00 Х/ф «Стартрек: За межами Всесвіту».

23:35 « I m p r o v e L і v e Show».

08:05 Невигадані історії.

08:25 Vоїн - це я!

08:35 Натхнення.

09:00 Божественна літургія ПЦУ.

11:00 Божественна літургія УГКЦ.

12:15, 15:15 Індійський фільм.

16:10, 22:00 Концерт.

19:00 Д/c «Вердикт історії».

20:10 Машина часу.

21:00 Час новин. Підсумки дня.

21:20 Вечірній преЗЕдент.

21:30 Вечір з Яніною Соколовою.

00:15 Д/с «Бойовий відлік».

08:35 Громадянська оборона.

09:40, 13:00 Т/с «Пес».

12:45 Факти. День.

13:15 Х/ф «Конан-варвар».

15:30 Х/ф «Троя».

18:45 Факти. Вечір.

19:10 Х/ф «Втікач».

21:50 Х/ф «Служителі закону».

00:20 Х/ф «Ігри патріотів».

13:15, 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа».

14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини».

22:50

Т/с «Садівниця».

08:00, 10:15 «Моя правда».

08:50, 0 9 : 3 0 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:45 «Зіркові долі».

11:05 «Невідома версія».

11:55

Х/ф «Мартин Боруля».

13:40 Х/ф «Генріх VIII».

17:25, 00:40 Т/с «Суто англійські вбивства».

21:20 Т/с «Мері Хіггінс Кларк».

23:00 Т / с « З а г а д к о в і вбивства Агати Крісті».

08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».

09:00 «Страх у твоєму домі».

10:50, 13:00, 19:30 Т/с «CSI: Маямі».

14:45, 17:00 «Випадковий свідок».

23:00

Т/с «Сліпа зона».

00:45 «Легенди бандитського Києва».

09:00

Х/ф «Кінг Конг».

12:45 «Загублений світ».

17:55 Секретні матеріали.

18:15 «Спецкор».

18:50 «Джедаі».

19:25 «Спорт Тайм».

10:55 Т/с «Слід».

13:55 «Супербабуся».

18:40, 23:40 «Звана вечеря».

21:00 « М а й с т е р ш е ф .

CELEBRITY».

08:40 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Моя правда».

10:20 «Невідома версія».

11:10 Х/ф «Таємничий острів».

12:50 Т/с «Мері Хіггінс Кларк».

19:10 Т/с «Суто англійські вбивства».

23:00 Т/с «Загадкові вбивства Агати Крісті».

00:40 Х/ф «Сім днів до весілля».

10:50 «Легенди карного розшуку».

12:40 «Випадковий свідок. Навколо світу».

13:50 Т/с «Смерть у раю».

18:05 «Круті 90-ті».

19:00 «Свідок».

19:30 Х/ф «Легіонер».

21:30 Х/ф «Ласкаво просимо в джунглі».

23:20 Х/ф «Замкнутий ланцюг».

11:25 Х/ф «Три дні на втечу».

14:10 Х/ф «Кікбоксер».

16:05 Х / ф « К і к б о к сер-2».

17:55 Х / ф « К і к б о к сер-3».

12:20 « М а й с т е р ш е ф .

CELEBRITY».

15:00 «СуперМама».

19:00 «Слідство ведуть екстрасенси».

20:00 «Один за всіх».

23:40 «Я соромлюсь свого тіла».

08:00 «Зіркові долі».

08:50 «Мультфільм».

09:00 «Телемагазин».

09:30 «Моя правда».

10:20 «Невідома версія».

11:10 Х / ф « З д и в у й мене».

12:50 Т/с «Ярмарок марнославства».

19:40 Т/с «Суто англійські вбивства».

23:40 Х/ф «Таємничий острів».

09:55 Т/с «Смерть у раю».

14:05 Х/ф «Легіонер».

16:00 Х/ф «Ласкаво просимо в джунглі».

17:50 «Легенди карного розшуку».

19:00 Т/с «Третього не дано».

22:40 Х / ф «Tри дев’ятки».

00:50 Х/ф «Замкнутий ланцюг».

12:45 Х/ф «Ліквідатори».

14:40 Х / ф « Ч о р н и й яструб».

17:30 Х/ф «На межі».

19:45 Х/ф «Команда А».

19:30 21:10 23:05

Х/ф «211». Х/ф «Людина президента». Х/ф «Людина президента-2».

08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні.

08:15 Ранок з Україною.

09:00 Зірковий шлях.

10:40

Х/ф «Коли мене полюбиш ти».

12:30, 15:30 Т/с «Алмазна корона».

17:00 Історія одного злочину.

20:10 «Говорить Україна».

23:00 Перші. Шоу Василя Голованова.

00:15

Т/с «Після зими».

Мега 08:45 Правда життя.

09:55 Речовий доказ.

11:05 Скептик.

12:05 Містична Україна.

12:55 Дива природи.

13:55 Повітряні воїни.

14:55, 19:50 Фантастичні історії.

15:55, 20:50 Шукачі неприємностей.

16:50, 2 1 : 4 5 НАСА: нез’ясоване.

17:50 Арктика з Брюсом Перрі.

18:20 Неймовірні винаходи.

22:35 Політ над Землею.

23:30 Вирішальні битви 2 світової.

00:30 Крила війни.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 19:50 Х/ф «П’ятий вимір».

22:00 Х/ф «Хижак».

00:05 Х/ф «Колектор».

08:30 Т/с «Поверни моє життя».

12:40, 15:20 Т/с «Я тебе знайду».

15:00, 19:00 Сьогодні.

17:00, 21:00 Т/с «Таксистка».

20:00 Головна тема.

23:00 Т/с «Сліди у минуле».

Мега 09:20 Містична Україна.

10:15, 14:20 У пошуках істини.

11:25 Речовий доказ.

12:35, 00:00 Фантастичні історії.

13:35 Прихована реальність.

15:20 Вирішальні битви 2 світової.

16:20 Загадкові древні міста.

19:05 Арктика з Брюсом Перрі.

20:05 Політ над Землею.

21:00 Людина і Всесвіт: протистояння.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

22:00 Х/ф «Хижак-2».

00:05 Т/с «Рекс-2».

08:40 Т/с «Біле-чорне».

17:00, 20:00 Т/с «Добра душа».

19:00 Сьогодні.

22:00 Т/с «Дружина за обміном».

Мега 08:55 Містична Україна.

09:50, 14:00 У пошуках істини.

11:00 Речовий доказ.

12:10, 00:00 Фантастичні історії.

13:10 Прихована реальність.

15:10 Вирішальні битви 2 світової.

16:10 Людина і Всесвіт: протистояння.

19:10 Політ над Землею.

21:00 Загадкові древні міста.

13:35, 19:25 Міжнародні спортновини.

13:50, 22:25 V4 новини.

13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень».

14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

20:05 Т/ж «Ти - вдома!».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

22:00, 23:00, 00:00 Новини.

15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається».

18:54, 19:45 «Сьогодні ввечері».

21:25 Спорт. Погода.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

13:50 Т/с «CSI: Місце злочину: Лас-Веґас 3».

15:50 «Без серветки».

17:00 Муз. прогр. «Чехія та Словаччина мають таланти».

18:30 Новини.

20:00 Кримінальні новини.

20:30 Спорт. Погода.

21:35

13:30 Т/с «Техаський рейнджер».

15:35 Т/с «Холостяк із доньками».

16:40 Т/с «Дочка посла».

17:45 Т/с «Вітер кохання».

19:00 Факти.

19:45 Факти плюс.

20:55 Т/с «Доктор Балатон».

21:40 Гра «Колесо щастя».

22:55 Шоу «Базар закривається!».

00:30

Т/с «Ординатор».

12:50, 22:40 Т/с «Вчитель 3».

14:00 Т/с «Різзолі та Айлз».

15:00, 2 1 : 2 0 « Ф е р м е р одружується».

16:25, 17:40 Т/с «Кохання Мер’єм».

19:00 Новини.

19:55 «Фокус».

23:55 Прогр. «Історія нашого життя».

TV JOJ 09:35, 19:00 «Звана вечеря».

10:30 Т/с «Рятувальники».

11:25 Т/с «Поліцейські в дії».

12:25 Т/с «Сімейні справи».

18:54, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері».

21:25 Новини спорту.

22:30 Новини світу.

22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».

10:25 «Дизайнери: Історія реконструкції одного будинку».

11:05 Т/ж «Перебільшення».

11:40 Т / ж « Б у д и н о к мрій».

12:20 Т/ж «Чисте життя».

12:55 «Багаж».

13:25 «Стиль життя».

14:10 Т/с «У пастці».

14:50 Х/ф «Диво».

17:20 Т/с «Коломбо».

19:00 Факти.

19:55 Факти плюс.

21:00 Х/ф «Малюк-каратист».

00:00 Х/ф «Хеллбой».

10:10 «Телешоп».

11:10 Т/с «Матуся».

11:50 Т/ж автолюбителів.

12:35 Т/с «Приватні детективи 2».

13:45 Х/ф «Інша сестра».

16:45 Х/ф «10 речей, які я в тобі ненавиджу».

19:00 Новини.

20:00 «Фокус плюс».

21:00 Анім/ф «Тачки 2».

23:15 Х/ф «Шанхайські лицарі».

00:20

Х/ф «Чорна Пантера». Х/ф «В’язень».

10:00, 17:55 Т/с «Сім’я доктора Клайста».

10:50 Т/с «Доктор Квін 6».

11:50, 18:50 «Дуель».

12:20, 19:20 «5 проти 5».

13:00, 17:00, 20:00 Новини.

09:40 Кулінарна.

10:15 «Більше, ніж охоронець».

10:55 Т/ж автолюбителів.

11:30 «Стиль життя».

12:45 Т/ж «Формула Е».

13:25 Х/ф «Шматочок мого серця».

15:55 Х/ф «Трансформери».

19:00 Факти.

19:55 Х / ф « Ч у м о в а П’ятниця».

22:00 Х/ф «Весілля Уайлд».

00:15 Х/ф «П’ятдесят відтінків чорного».

10:30 «Телешоп».

11:30 Муз. прогр.

12:15 Т/с «Матуся».

12:50 « В і д п о ч и в а є м о вдома: літо в Гайдусобосло».

13:35 Х/ф «Король Артур».

16:20 Т/с «Пес».

19:00 Новини.

20:00 Т/с «Кобра 11».

21:00 Х/ф «Щоденники принцеси 2: Як стати королевою».

23:35 Х/ф «Трейсери».

TV JOJ 08:15 М/с «Щенячий патруль 3».

09:40 Анім/ф «Блиск».

11:40 Х/ф «Чорна Пантера».

14:30 Х/ф «Крута компанія».

16:55 «Новий сад».

08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 22:00 Новини.

08:10, 11:10 Дитячий простір.

08:15

М/ф «Вруміз».

13:20 Т/с «Гранд готель 2».

14:45 Т/с «Дурень для кохання».

08:35 09:00, 10:00, 11:15

16:15

11:25 Карпатське рибал-

15:45 «Таємниця моєї кухні». Т/с «Інспектор Лінлі розслідує 2».

17:25 Д/с «Без багажу».

20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода.

21:30 «Що я знаю».

23:05 «Новини без краватки».

23:20

Х/ф «Взвод».

10:50, 14:40, 17:40, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

11:00, 12:00, 23:15 Гандбол. Півфінали. Жінки.

11:40, 14:50, 18:00, 20:15 Легка атлетика.

12:35 Пляжний волейбол. Фінал.

13:00 Х/ф «Земля тролів».

15:20 Х/ф «Відьмина гора».

17:30 Х/ф «Шанхайські лицарі».

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 «Міс Словаччина 2021».

23:40 Х/ф «Кохання без зобов’язань».

08:05 М/с.

09:10 «Фідлібум».

09:35 «Гномики».

10:20 Т/с «Сафарі».

10:45 Т/с «Пригоди на канікулах».

11:15 Т/с «Знайди мене в Парижі 2».

11:50 «Ніхто не досконалий».

13:05 «Що я знаю».

14:45, 00:55 Т/с «Комісар Мегре».

16:30 Т/с «Жулі Леско 8».

17:55 Прогр. «З усмішкою Словаччиною 2».

18:50 Д/с «Подорожі».

19:25 Т/ж «Стиль життя: побут, дизайн, архітектура».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода.

21:32 Х/ф «Нафтовий принц».

23:00 «Пізно ввечері».

23:55 Муз прогр. «3 подіуми».

TV JOJ 09:00 Анім/ф «Блакитне слоненя».

10:55 Т/с «Наші 3».

12:05 Т/с «Професіонали 8».

13:25, 1 9 : 4 0 С у ч а с н е п’ятиборство. Жінки.

13:50, 16:55 Підсумки.

14:05 Шосейні велогонки.

17:15 Карате.

18:30 Хокей на траві.

19:00 Настільний теніс.

20:00 Бокс. Чоловіки (91 кг).

17:50, 22:15 Олімпійський фестиваль.

22:25 Волейбол. Півфінали. Жінки.

00:05 Баскетбол. Півфінали. Жінки.

11:40, 13:10, 18:00, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

11:50, 19:10 Каное.

12:20 Cучасна гімнастика.

17:55 «Поради власникам будинків».

18:55 Новий дизайн.

20:00 Новини.

21:25 Спорт. Погода.

21:35 Х/ф «Хмарочос».

23:40 Х/ф «Рембо 4».

08:40 М/с.

09:45 «Дивовижне ательє».

10:10 «Теревені».

10:40 Т/с «Сафарі».

11:10 Т/с «Пригоди на канікулах».

11:40 Д/ф «Фетиші ТБ».

12:15 Д/с «На крилах: Нова Зеландія».

13:10 «Словаччина в картинах».

13:35 «Світ у картинах».

13:55 Х/ф «Нафтовий принц».

15:30, 00:45 Т/с «Агата Крісті: Пуаро 2».

17:10 Х/ф «Смерть на замовлення».

18:45 «Гайда на город!».

19:15 «Таємниця моєї кухні».

20:00 Новини.

20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода.

21:32 Х/ф «Зниклі».

11:00, 12:25, 13:50, 17:00, 21:15 Олімпійські ігри: «Студія Токіо».

11:40 Бокс. Фінал.

12:35 Шосейні велогонки.

13:10 Сучасна гімнастика.

Глобал 3000.

17:00 Д/ф.

13:00 Д/с. Ур оки ті тоньки Сови.

ля.

11:50, 16:50 Візерунок дня.

12:05 «Академія кожного».

12:30 «Карпатська кулінарія».

12:55 Анонси.

14:00, 18:00 Т/с.

15:10 Т/с «Селфрідж».

16:00, 21:30 Романо лав.

16:15 Концерт.

19:30 Х/ф.

21:00 «Прибуток».

21:25 «В сім’ї».

21:50 «Затерті історії».

22:45 «Новум».

23:35 «1100 років в центрі Європи».

13:25 С у ч а с н е п’ятиборство.

13:55, 16:30 Легка атлетика.

14:25 Футбол.

15:15, 23:45 Гандбол. Фінал.

15:55, 22:25 Волейбол. Фінал.

18:10, 22:15 Олімпійський фестиваль.

18:20 Підсумки.

18:50 Карате.

19:40 Шосейні велогонки.

20:00 Їзда верхи.

20:25 Баскетбол. Фінал.

08:35 Д/ф.

09:20, 17:30 Т/с.

10:00, 16:00, 19:30 Х/ф.

11:00, 21:00 Новини.

11:05, 23:10 «Академія кожного».

11:30 «Жіночий час».

11:55 Події.

12:00 «Портрети».

12:25 Анонси.

12:30, 21:20 «Страви наших предків».

13:00 Новини, новини культури.

13:05 «Зелений чай».

13:30 Європейське перепуття.

13:55 Д/ф «Останній шанс побачити».

15:35 Роман Сов’як - у мережі.

21:10 «Затерті історії».

21:50 «Новум».

22:15 «Угорці, які змінили світ».

23:35 «Майстер своєї справи».

14:00, 23:25 Церемонія закриття Олімпійських ігор.

17:10, 22:15 Олімпійський фестиваль.

17:20 Легка атлетика.

17:50 Баскетбол. Фінал. Жінки.

18:40 Волейбол. Фінал. Жінки.

19:30 Водне поло. Фінал. Чоловіки.

20:10 Гандбол. Фінал. Жінки.

08:00, 17:00, 19:30 Х/ф.

09:30 Д/ф.

10:30, 16:10, 18:30 Т/с.

11:00, 13:00, 21:00 Новини.

11:05 «Академія кожного».

11:30, 21:45 «З вірою в житті».

11:55, 12:25 Події.

12:00 «Я прийшов сюди для того...».

12:30, 21:20 «Страви наших предків».

12:55 Анонси подій.

13:05 «Культурна стежка».

13:30 Дитячий простір.

14:00 Карпатське рибалля.

14:25 Д/ф «Останній шанс побачити».

15:35 Мистецький вимір.

16:00 Шлях до істини.

21:10 «Затерті історії».

22:10 З тижня на тиждень.

22:35 «У руках Божих».

22:55 «Угорці, які змінили світ».

23:50 «Ти вдома».

НЗ

№30 (4942)

31 липня 2021 року

НАША ІСТОРІЯ 11

TT ТАК БУЛО

РЕПАТРІАЦІЯ МЕШКАНЦІВ ЗАКАРПАТТЯ ІЗ КРАЇН ЄВРОПИ: З ОДНИХ ТАБОРІВ У ІНШІ – РАДЯНСЬКІ вальних груп Олекси Борканюка та Ференца Патакі стало можливим через певне нехтування учасниками вимогами конспірації, надто широке залучення до нелегальної роботи місцевих мешканців та вчинення двох терористичних актів. Заарештували близько 300 чоловік, із яких засудили до страти 33-х, всіх інших – на довічне ув’язнення та інші строки. О. Борканюка стратили 3 жовтня 1942- го в Будапешті, Патакі зазнав такої ж долі. Інших вивезли до угорських тюрем, згодом перевели до німецьких. Із часом усі, котрі вижили, повернулися на Закарпаття.

ешканці нашого краю з нетерпінням чекали наблиМ ження Червоної армії і звільнення від німецько-фашистських окупантів. Сподівалися, що таким чином для

них відкриється не лише «вікно», а «ворота» в Європу. Вийшовши на вулиці, вони радісно вигукували: «Руські прийшли!». Але таке доброзичливе ставлення до «виз­ волителів» різко стало змінюватися, коли вже на початку листопада-1944 проти ні в чому не винних закарпатців запрацювала репресивна машина 4-го Українського фронту.

ЗАДОКУМЕНТОВАНІ ТРАГЕДІЇ І ДРАМИ НА 804-х АРКУШАХ

Для цього з перших днів були задіяні військові трибунали фронту, суди прикордонних військ та МВС Закарпатського округу, Лінійний суд Львівської залізниці та залізничних військ НКВС. Окремі справи розглядав і суд військового трибуналу Київського військового округу. А до цього всього Народна рада Закарпатської України створила ще й Спеціальний суд із правом засудження до ув’язнення на 10 років або до смертної кари. Для них успішно «шили» справи слідчі управлінь «Смершу», МВС, КДБ області, слідчі комісії при спецсуді НРЗУ та інші представники репресивних структур. Та це була лише перша хвиля довготривалих репресій. Краян чекала ще й друга, що стосувалася репатріантів. На цю тему нещодавно у видавництві «Карпати» побачив світ ґрунтовний збірник архівних документів під назвою «Депортація мешканців Закарпаття з країн Європи: з одних таборів у інші – радянські (1944 – 1953 рр.)», присвячений пам’яті жертв Голокосту, сім’ям великої єврейської громади нашого регіону (понад 100 тисяч осіб), вивезеним у травні – червні 1944-го за національною ознакою у гітлерівські концтабори на примусові роботи в Німеччині та на знищення. А також тисячам постраждалих закарпатських угорців, русинів-українців, ромів та представників інших народностей. У цей фундаментальний збірник на 804-х аркушах увійшли 573 текстові документи (з Держ­а рхіву Закарпатської області, ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, Центрального архіву Міноборони РФ, Держархіву РФ та з інших джерел) і 74 фото. У бібліографічний покажчик книжки включено 70 використаних джерел, а в іменний – понад 1000 прізвищ. Тут є свідчення того, як тисячі краян різних

національностей під час війни були мобілізовані в угорські робочі батальйони та трудові табори, де втрачали здоров’я, а окремі – й життя у складі угорських військових формувань (як підсобна робоча сила) на Східному фронті поблизу міст Миколаїв, Первомайськ, Дніпро, Воронеж, Курськ, Тернопіль, Коломия, а також на території Білорусі, Польщі, Угорщини. У збірнику є й багато документів про безвихідне становище єврейського населення в німецьких концтаборах. Тут люди очікували неминучої смерті, перетворюючись на живі скелети.

ЩО ЧЕКАЛО ЗАКАРПАТЦІВ УДОМА? Після повернення репатріантів до своїх осель із гітлерівських таборів на них чекали численні допити, які проводили представники органів НКВС – МДБ. Йшла перевірка, фільтрація, а потім багатьом краянам довелося відбувати покарання в радянських таборах ГУЛАГу. Окрему групу репатріантів складали закарпатські німці, котрі на вимогу німецького й угорського командування під час будівництва оборонної «лінії Арпада» мусили у вересні – жовтні 1944-го покинути свої оселі. Водночас ці люди, небезпідставно побоюючись можливих репресій із боку радянських військ, що вже вели бої в Карпатах, та «червоних» партизанів, поспішно виїжджали в Німеччину, Словаччину, Угорщину й Австрію, де жили до 1948 року, очікуючи дозволу на повернення в рідний край від радянських репатріаційних установ. Варто нагадати, що тоді близько 700 німецьких сімей (загалом 2700 осіб), котрі не виїхали зі своїх домівок, за розпорядженням НКВС на початку 1946-го та в 1949-му були назавжди депортовані в Томську область РФ. Щоправда, Верховна Рада СРСР у грудні-1955 скасувала їм обмеження у правах, але… без права повернення в місця, звідки їх виселили.

РЕПАТРІАНТИ – ВТІКАЧІ ДО СРСР ТА КОМУНІСТИПІДПІЛЬНИКИ

До категорії репатріантів віднесли і приблизно кількадесят тисяч мешканців краю, які в 1939 – 1941-му нелегально переходили угорсько-радянський кордон і всі були засуджені в СРСР на різні строки ув’язнення. Відтак як громадян Чехословаччини їх амністували, звільнили з таборів і понад 10 000 здатних до служби направили в частини 1-го Чехословацького військового корпусу Л. Свободи. Вкотре слід наголосити, що закарпатці під час Другої світової на різних фронтах воювали хоробро. У збірнику документально висвітлена й підпільна діяльність напередодні та під час Другої світової прокомуністичних диверсійно-розвідувальних груп, що складалися з наших краян. Вони також входили у групу репатріантів. Ними керували спецслужби Радянського Союзу, але конспіративно вони були незахищеними, тож уже навесні-1942 заарештували 137 таких активістів. Із них 11 засудили до страти, по 15 – до довічного ув’язнення та каторжних робіт на 15 років. Тоді ж на території Угорщини затримали понад 600 осіб, із них 450 звинуватили у зраді, їхні справи передали суду військового трибуналу. За дослідженням керівника редакційно-видавничої групи редколегії «Реабілітовані історією» Олексія Корсуна, викриття диверсійно-розвіду­

ПЕРЕВІРЯЮЧІ НЕ ДОВІРЯЛИ РЕПАТРІАНТАМ Перевірку тих, хто повертався з різних країн Європи на Закарпаття, здійснювали офіцери крайової міліції у взаємодії з відповідним відділом облвиконкому. Їхню роботу координував відділ у справах репатріації при Раді міністрів УРСР. Ця ж структура обмежувала право «підо­ зрюваним репатріантам» на проживання у прикордонній зоні в нашому регіоні. Якщо перевіряючий у своєму звіті зазначав, що репатріант «знаходиться під моїм спостереженням і взятий на оперативний облік», це нерідко означало «ізоляцію органами державної безпеки». А висновок «залишити на оперативному контролі» обертався позбавленням права навчатися у вишах, займати певні посади, виїздити за кордон тощо. Нерідко їх підозрювали як можливих носіїв «буржуазних ідей». На такий облік частенько потрапляли особи, «звільнені з таборів військами союзників». Під час перевірки слідчі ставили репатріантам провокативні питання, на які вони, як правило, відповідали так, як цього хотів перевіряючий. Із документів, вміщених у збірнику, бачимо й безтактність слідчих стосовно звільнених із німецьких концтаборів євреїв та інших жертв. Непоодинокими були й випадки, коли перевіряючі навмисно, без пояснення причин затримували видачу дозволів на повернення додому. Ось цитата з листа від 26.09.1945 р.

репатріантки з Франції Раїси Погорєлової до керівництва 304-го збірно-пересильного пункту КДБ по Закарпатській області, що є справжнім криком душі: «Мої батьки вже старі і хворі, сестра Серафима лежить у польській землі, залишився тільки один куркульський елемент нашої сім’ї – це я, так що вішайте мене, стріляйте, відправляйте в Сибір. Можливо, там я дам більше користі. Не треба цю справу затягувати, а покінчити»…

ШОСТИЙ ЗБІРНИК – ОСТАННІЙ… На жаль, згаданий збірник, який є шостим із випущених редколегією обласної книги «Реабілітовані історією», – водночас і останній. На початку 2021-го редколегія припинила роботу. Крім «Репатріації…», упродовж 2011 – 2018 років у «Карпатах» вийшли такі збірники, упорядником яких є О. Корсун: «Закарпатські втікачі в СРСР», «Закарпатські угорці і німці», «Колективізація на Закарпатті», «Посилення політичних репресій проти мешканців Закарпаття», «Взаємодія обласного партійно-радянського керівництва з репресивними органами». За цей період до складу редколегії входили відомі науковці вишів, керівники державних архівних установ, краєзнавці, журналісти, окремі репресовані закарпатці, очільники товариств угорської, німецької, словацької та єврейської культур, представники духовенства. Слід віддати належне заступнику голови редколегії, керівнику редакційно-видавничої групи всіх шести збірників Олексію Корсуну, котрий у численних обласних, українських і зарубіжних архівах, бібліотеці ім. Ф. Потушняка у співпраці з крайовими товариствами політв’язнів і репресованих, різних національних меншин та «Просвітою» дослідив тисячі документів, що лягли в основу книжок. Там є і багато спогадів жертв тих трагічних для закарпатців подій, членів їхніх сімей, що розкривають свавілля радянських та угорських каральних органів. Все це разом висвітлює історичні турбулентні процеси, які відбувалися в області з 1938-го по 1953 рік. Усі видання добре ілюстровані фотодокументами. Упорядник із нагоди завершення роботи від імені редколегії щиро дякує всім, хто особисто чи опосередковано долучився до пошуку важливих документів. А ми бажаємо Олексію Михайловичу, великому патріоту Закарпаття, нових проєктів і творчих успіхів у пошуку маловідомих фактів із історії Срібної Землі. Юрій ТУРЯНИЦЯ, краєзнавець, член НСЖУ

TT ДО ЮВІЛЕЮ

ВШАНУВАЛИ ОСТАННЬОГО В ОБЛАСТІ ДУХІВНИКА-ПОЛІТВ’ЯЗНЯ «СОВЕЦЬКОЇ» ЕПОХИ У

греко-католицькому храмі, що на вул. Шевченка в Берегові, з нагоди 90-ліття отця Володимира (В. Маргітича) пройшла архієрейська літургія. Вшанувати знакового духівника прийшли єпископ Ніл, чимала кількість священників, мер Золтан Бабяк та численні віряни. Отець Маргітич уже кілька років на пенсії, але парафіяни про нього не забувають. Що й не дивно, адже він є символом стійкості та мужності: тоталітарний режим у 1950-х засудив його за буцімто «антирадянщину» до 13 літ позбавлення волі. Заслання відбував у одному з таборів Мордовії. Маючи вищу освіту та добре володіючи іноземними мовами (французькою в тому числі), які після школи штудіював у Львівському держуніверситеті, Володимир Іванович працював у Берегівському райвиконкомі та потроху підпільно молився. Це не подобалося партії та КДБ, ось і «склепали» справу, кинув-

ши молодого чоловіка за ґрати. Думали, що за колючим дротом уродженця свалявського Неліпина, а згодом жителя берегівських В. Реміт зламають. Але він не скорився, згуртовував довкола себе прогресивно налаштованих арештантів. Багато хто разом із ним таємно молився, слухав розповіді про Біблію. Адміністрація табору за це суворо карала, але знаходилися там і такі, хто нишком сприяв. Коли ж В. Маргітич довідався, що в одному з бараків продовжить відбувати 25-річне заслання митрополит Йосип Сліпий (доти сидів у інших таборах неозорого Сибіру), це його неабияк окрилило – чув не раз

про цю легендарну особистість. І таки з патріархом зустрівся – на Великдень. Привітав його з релігійним святом, чому той безмежно зрадів, і між ними зав’язалася табірна дружба. У 1960-му Йосип Сліпий прямо поміж нарами підпільно висвятив Володимира Маргітича на священнослужителя. Ризами слугували підбої рукавів старого пальта. Про цей епізод ювіляр зі сльозами на очах згадав і на архієрейській службі. Слід сказати, що берегівчанин не припиняв писати скарги до Москви, просячи переглянути його справу, в якій усе було шито білими нитками. І ось рішення ще раз перевірили у президії Верховної Ради СРСР та на початку 1960-х звільнили в’язня. Дали якісь гроші на дорогу й дозволили поїхати додому. Звісно, посприяла цьому хрущовська відлига – ставлення до «політичних» арештантів стало дещо

ліберальнішим, ніж у епоху сталінізму. Реабілітували В. Маргітича аж у 1991-му, знявши всі обвинувачення. Але це вже була доба Української незалежності, за яку він боровся на всіх етапах свого життя. Зазначимо, однак, що на цьому його поневіряння не припинилися: роками не міг знайти роботи, хіба що таємно займався пастирською працею. Що ж, режим старався! Потім удалося влаштуватися вихователем у школу-інтернат, тут згодом і вчителював. А коли УГКЦ вийшла з підпілля, отець Володимир із чистою совістю, бо за віру сповна пізнав «принади» табірного життя, гордо став за олтар. Священником служив донедавна, коли естафету передав молодшому колезі Віктору Сабову. Володимир Маргітич на сьогодні – останній політичний

арештант «совецького» режиму серед краян-духівників. Через свою скромність не дуже хотів велелюдних почестей. Про це сказав мені в телефонній розмові, коли вітав його з ювілеєм. Але все-таки чудово, що під час нинішньої архієрейської літургії він вийшов до мирян: бадьорий, світлий, усміхнений, інтелігентний. Саме такою знаємо цю чудову людину десятиліттями. Михайло ПАПІШ

12 СПОРТ +

№30 (4942)

31 липня 2021 року

НЗ

TT ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛ

TT ЛІТНІ ІГРИ

ТА ІСТОРИЧНА ПЕРЕМОГА МФА «МУНКАЧ»

ТІЛЬКИ БРОНЗОВІ МЕДАЛІ НА ОЛІМПІАДІ

НЕВДАЛИЙ СТАРТ «УЖГОРОДА» ФК

«Ужгород» вкрай невдало дебютував у першій лізі чемпіонату країни з футболу, розгромно поступившись у першому домашньому матчі нового сезону іванофранківському «Прикарпаттю» – 0:6.

~~Епізод матчу МФА – «Чернігів» Уже після першого тайму рахунок був 0:5 на користь гостей. У другій половині прикарпатці провели ще один м’яч, так і не дозволивши господарям відповісти бодай голом престижу. Тож прикра поразка, яка, сподіваюся, стане уроком для «Ужгорода» і в наступних зустрічах він покаже значно кращу гру. Наступний матч цей колектив зіграє на виїзді 1 серпня з харківським «Металістом». А от дебют у другій лізі мукачівської МФА став значно кращим. У домашньому поєдинку з ФК «Чернігів» команда Віталія Шумського здобуває історичну перемогу, обіграв-

ши суперника з рахунком 1:0. Єдиний гол провів нападник «Мункача» Максим Гірний із асисту Петра Луціва. «Чернігів», хоч і більше контролював м’яч, використати свої нагоди не зміг. Насамперед – завдяки надійній грі кіпера господарів Олександра Чернятинського, який здійснив кілька сейвів та відвів загрозу від власних володінь, та якісній командній взаємодії в обороні. Дебютну перемогу в статусі профе­ сіоналів мукачівці присвятили екснаставнику Віктору Ряшку, котрий торік загинув у жахливій автотрощі. Ця вікторія яскраво перервала 25-річну паузу міста над Латорицею

без професійного футболу. Матч 2-го туру колектив зіграє сьогодні, 31 липня, на виїзді в Чернівцях із місцевою «Буковиною». Також після процедури жеребкування мукачівці довідалися про свого суперника в першому етапі Кубка України сезону-2021/22. Це буде «Фенікс» (Підмонастир, Львівська обл.), який виступає в чемпіонаті Львівщини й наразі посідає 4-ту сходинку в турнірній таблиці. Кубковий поєдинок відбудеться на їхньому полі 4 серпня. Інші пари учасників першого етапу Кубку України: «Карпати» (Львів) – Академія футболу «Київ»; «Лівий Берег» (Київ) – СК «Полтава»; «Скорук» (Томаківка) – «Тростянець» (Сумська обл.); «Олімпія» (Савинці, Полтавська обл.) – «Любомир» (Ставище). В разі перемоги МФА потрапляє до другого попереднього етапу Кубку, в якому візьмуть участь клуби першої та другої ліг (39 команд) та 5 переможців І етапу. Базовий день проведення матчів другого етапу Кубку України-2021/2022 – 18 серпня. Ще один представник Закарпаття, який виступає на найвищому рівні вітчизняного футболу, – «Минай» – стартовий тур прем’єр-ліги пропустив. Тож у 2-му турі 31 липня удома на ужгородському стадіоні «Авангард» прийматиме «Олександрію». Початок матчу – о 17.00. Михайло АРДАНИК

TT ВПЕРШЕ

ТУРНІР ПАМ’ЯТІ ВІКТОРА РЯШКА ВИГРАЛА КОМАНДА, В ЯКІЙ КОЛИСЬ ВІН ГРАВ

Не є рекламою послуг ворожіння і гадання

Діяльність здійснюється згідно зі ст. ст. 42, 43 і 44 Господарського кодексу України

25 липня на мукачівському стадіоні «Харчовик» відбувся перший турнір пам’яті з мініфутболу серед ветеранських команд на честь Віктора Ряшка за участі колективів із Волівця, Берегова, Іршави та Мукачева. Із найкращими побажаннями до присутніх звернулися

«Приїхали з відпочинку і під порогом хижі чоловік побачив розсипані гроші копійками. Викинули на смітник, а через день упало дзеркало у ванній кімнаті й почалося в домі щось неймовірне – сварки, лайки; захворіли – пролежали обоє в лікарні. Хто це нам підкинув, дізналися на прийомі в знахарки Надії. Вона навчила, як захиститися від людської заздрості і наврочень: тепер ми маємо й обереги, й молитву від недоброзичливих сусідів надовго. Мар’ яна, Рокосово».

вдова Віктора Івановича Тетяна Ряшко, один із організаторів Олександр Переста та інші поважні гості. У перших півфінальних зустрічах ветерани Іршави здолали берегівців – 1:0, а господарі турніру обіграли волівчан – 2:1. У боротьбі за третє місце тільки в серії післяматчевих пенальті

вікторію святкували футболісти з Берегівщини. А в фіналі з рахунком 2:0 перемогу в протистоянні з іршавцями здобуває місто над Латорицею. Саме за мукачівських ветеранів виступав і покійний Віктор Ряшко, тож символічно, що вони стали володарями кубку його імені. Роман СЕНИШИН

На численні прохання жителів Закарпаття індивідуальний прийом веде Ваша землячка знахарка і спасителька

НАДІЯ

УКРАЇНА ПОКИ МАЄ

~~Плавець Михайло Романчук Станом на 29 липня українські спортсмени на Олімпійських іграх у Токіо зуміли здобути вже 4 «бронзи». В медальному заліку наша держава на п’ятий день змагань посідала 53-тє місце. Нагадаємо, що першу нагороду для України принесла дзюдоїстка Дарія Білодід, наступну виборов фехтувальник-шпажист Ігор Рейзлін, бронзовими призерами стали також Олена

Костевич та Олег Омельчук у кульовій стрільбі на 10 метрів із пневматичного пістолета. Окрім того, «бронзу» здобув плавець Михайло Романчук, який у фіналі показав олімпійський рекорд на дистанції 800 метрів, однак для медалі ще кращого гатунку у фіналі цього не вистачило: він поступився американцю Роберту Фінку (чемпіону) та італійцю Ґреґоріо Палтріньєрі (друге місце). Вчора, 30 липня, в командних змаганнях із фехтування на шпагах у боротьбу вступив і наш земляк Анатолій Герей. Збірна України в чвертьфіналі за вихід до півфіналу змагалася зі збірною Китаю. Про виступ Анатолія читайте в наступному номері «НЗ». Михайло АРДАНИК

TT ФОТОФАКТ

ЗАСЛУЖЕНІ ПРИЗИ ОТРИМАЛИ ПЕРЕМОЖЦІ НАШОЇ «ОЛІМПІЙСЬКОЇ ВІКТОРИНИ» Як ми вже повідомляли, переможцями «олімпійської вікторини», яку ми проводили за ініціативи Аркадія Гендлера спільно з Закарпатським відділенням НОКУ, стали Сніжана Долгіна з Хуста та Петро Гаврилко з с. Баранинці (Ужгородський район).

23 липня з нагоди відкриття ХХХІІ літніх Олімпійських ігор у Токіо в ужгородському спорткомплексі «Юність» відбулося урочисте підняття олімпійського прапора та регіональна філателістична виставка «Закарпатолімпфіл-2021» із погашенням олімпійської марки. Під час цих заходів пройшло й нагородження наших переможців. На церемонію зміг приїхати тільки

П. Гаврилко, який посів друге місце, тож він із рук очільника ЗВ НОКУ отримав подарунки, а от пані Сніжана отримає свій приз поштою. Семен МИХАЙЛИК

TT ПОДІЯ

«ІСТОРІЯ СПОРТУ ЗАКАРПАТТЯ» В УЖГОРОДІ

Багато років Надія пропускає чужий біль через своє серце, змінює долі людей, дарує їм щастя. За допомогою стародавніх молитов вона позбавить негативного впливу, завдяки чому проходять багато найтяжких недуг. Надія відновлює біополе, знімає і встановлює захист від заздрісників, невдачі, приворотів, будь-яких видів причини, пристріту і родового прокльону. Надія з’єднує розбиті долі, улагоджує конфлікти в родині, повертає коханих та чоловіків, захищає від зрад, знімає «віночок безшлюбності» з дівчат та жінок, відкриває вічне джерело жіночності та краси. «Прийшла до пані Надії, бо чоловік постійно їздив на заробітки, додому приходив, як на відпочинок – пиячив із друзями, і ті гроші, що заробляв, усі йшли на дружків. Про мене, як жінку – забув, а дітям – що випрошу і того не давав. Надія зробила розклад над сімейним фото та виявила причину всіх наших бід. Дякую за повернення батька в родину. Він після обряду сам носить при собі заговорений талісман і, слава Богу, перестав пити. Мирослава, Перечин».

«Побралися з чоловіком 7 років тому. Живемо в достатку, та мали велику біду – не було діточок. Куди тільки не зверталися. Лікарі говорили, що все добре, протипоказань немає, а я не могла завагітніти. До пані Надії мені порадила звернутися свекруха. Вона років із 20 тому зверталася до Надії і та їй допомогла. Ми довго не наважувалися приїхати до неї. Та таки зважились. Дякуючи Богу та пані Надії, маємо синочка Василька. Єва Б, Берегово».

Надія чекає на Вас із 10.00 до 14.00 – 2, 3 ,4 серпня м. Берегове, вул. Мукачівська 36, готель «Уют» (біля музичної школи). Раніше вела прийом у районній бібліотеці. 5, 6, 7серпня – м. Хуст, вул. І. Франка, 107, готель «Атлант» (навпроти Автовокзалу). 9, 10, 11, 12 серпня – м.Ужгород, вул. М. Заньковецької, 5, «Спорткомплекс «Юність» (за універмагом «Україна»). Тел.063 298 36 13.

~~Василь Гаджега відкриває ініційовану ним виставку 27 липня в ужгородському скансені відкрили виставку «Історія спорту Закарпаття». Експонатами послужили речі з особистої колекції голови обласного осередку Асоціації спортивних журналістів України В. Гаджеги та інших мешканців краю. Власне, Василь Михайлович і відкрив захід. Представлено чимало тематичних стендів, серед яких і «125 років закарпатському футболу», «100 найкращих спортсменів краю». Присутні могли ознайомитися з історич-

ними світлинами, афішами, брошурами, книжками, екіпіровкою тощо та сповна оцінити досягнення закарпатців у галузі фізкультури та спорту. В. Гаджега зауважив: «Цією експозицією я намагався дещо розворушити інтерес краян до спорту, щоб у майбутньому створити постійно діючий «Музей спорту Закарпаття», питання про який порушую вже з 2005 року. Думаю, що цей захід дещо підштовхне функціонерів до його створення». Виставка триватиме до 15 серпня. Семен МИХАЙЛИК

НЗ

ЦІКАВИЙ СВІТ 13

№30 (4942)

31 липня 2021 року

TT ДАТА ТИЖНЯ

ЛЕГЕНДА МУЗИКИ ХХ СТОЛІТТЯ ГОЛОВНА ТРАГЕДІЯ МАЕСТРО СВЯТОСЛАВА РІХТЕРА вятослав Ріхтер визнаний одним із найвидатніших С піаністів XX століття. Прославився віртуозною технікою гри, великим репертуаром і дивовижними інтерпретаціями. Цей талант належить усьому людству, але батьківщина його – Україна, рідне місто – Житомир, де дуже пишаються знаменитим земляком. До наших днів зберігся будинок, де він народився. Із 1998-го тут за участю майстрів музики з багатьох країн проводять фестиваль пам’яті С. Ріхтера. А помер він 1 серпня 1997-го в Парижі.

«КРИЧИ-КРИЧИ, БУДЕШ КРИЧАТИ НА ВЕСЬ СВІТ!»

Святослав народився 20 березня 1915-го в сім’ї емігрантів. Батько – Теофіл Ріхтер – був піаністом, органістом, композитором. Мати, обдарована акторським талантом, часто виступала в аматорських спектаклях, грала на роялі. Тому малий зростав у родині з музичними та театральними традиціями. Дядько Семен, не набагато старший за племінника, згадував, що коли немовля принесли з пологового будинку, в метушні не знали, куди його покласти, і знайшли місце… на роялі! Малюк сильно кричав, і хтось вигукнув: «Кричи-кричи, будеш кричати на весь світ!» Невідомо, що мав на увазі, але слова виявилися пророчими. Коли Свєтіку – так називали рідні майбутнього маестро – виповнився рік, сім’я переїхала до Одеси, де тато отримав посаду викладача консерваторії. Вже з п’яти літ хлопчик проявляв інтерес до музики, постійно вдосконалювався, а у вісім почав пробувати рояль – із програвання опер Верді та Вагнера. Він був, у основному, самоучкою. Батько дав йому тільки базові знання. Ріхтер згадує, що мав щасливе дитинство, поки в 11 років не пішов до школи. «Я її ненавидів, і навіть зараз найменша згадка про неї змушує мене тремтіти. Все в ній відвертає, і перш за все те, що була обов’язковою». Тут його вважали дуже ледачим. За словами вчителів, у математиці нічого не тямив. Одного разу зробив вигляд, що пішов до школи, а сам вирушив гуляти містом. Того дня в нього виникло відчуття, що відкрив для себе світ. «Я дізнався з цих прогулянок незрівнянно більше, ніж відвідуючи уроки». Та через 4 роки почав навчатися вдома. У нього з’явилося багато часу, щоб займатися музикою. Вже в 14 став піаністом-акомпаніатором у Палаці моряків, у гуртку співаків-аматорів. Вони мали жахливі голоси, але хлопцеві було цікаво, до того ж вивчив там багато нових творів. У 15 йому запропонували виступати акомпаніатором на невеликих концертах у клубах. Умови були досить важкими: жодних репетицій, ноти доводилося розбирати прямо на сцені, іноді там не вистачало сторінок, а часом мусив працювати під справжньою зливою. Проте у Слави з’явилася можливість заробляти гроші, а одного разу з ним розплатилися мішком картоплі, чому дуже зрадів. Потім батько познайомив його зі своїми старовинними приятельками – сестрами-дивачками, котрі жили й одягалися так, ніби й не було ніякої революції. Дами мешкали в чудовому особняку з колонами, вони стали першою публікою Святослава, в якої мав успіх. Саме тоді вирішив обрати шлях професійного піаніста. Далі влаштувався в театр балетним акомпаніатором, через рік там же пройшов його перший сольний концерт. У 22 вирушив до консерваторії, щоб навчатися в знаменитого педагога Нейгауза. Той був шокований: «Ріхтер не отримав жодної музичної освіти, ніде не вчився, і мені

сказали, що такий ось юнак хоче вступити до консерваторії. Зіграв Бетховена, Шопена, і я, не стримавшись, прошепотів: «Здається, він геній». Славу прийняли до вишу, взявши обіцянку, що складе іспити й відвідуватиме всі предмети. Майбутній музикант не виконав ані того, ані іншого. В підсумку його двічі відраховували, але обидва рази Нейгауз наполягав, щоб той повернувся, і під свою відповідальність дозволив навчатися поза програмою. Як державний іспит Ріхтеру зарахували один із його численних концертів у Великому залі консерваторії. В цей же час на талановитого музиканта звернув увагу Прокоф’єв і попросив виконати свій П’ятий концерт. Приголомшливий успіх став початком його легендарної кар’єри.

СПАВ НА ПІДЛОЗІ ПІД РОЯЛЕМ У СВОГО ПЕДАГОГА У воєнний період Слава жив у Москві, але як – постійно ховаючись, напівтаємно. Мало того, що був етнічним німцем, а тоді все чоловіче населення депортували в так звану «трудову армію», в концтабори ГУЛАГу, так ще й розстріляли батька. Та це все станеться через роки. А зараз він – син «ворога народу». Крадучись темними вулицями, приходив до свого педагога Нейгауза і вночі спав у його квартирі на підлозі під роялем, підстилаючи собі газети. Після смерті Сталіна залізна завіса відкрилася, його випустили грати на Заході. Концерти в Нью-Йорку в 1960-му викликали справжній фурор. За виконання Другого фортепіанного концерту Брамса Ріхтера, першого в СРСР, удостоїли престижної «Греммі». Хоча стосунки з політикою в піаніста залишалися складними – він нічого в ній не розумів, що призводило до небезпечних курйозів. Розповідають про комічний факт розмови з міністром культури Фурцевою. Вона поскаржилася йому на Ростроповича – мовляв, у нього на дачі живе опальний Солженіцин. Святослав Теофілович її гаряче підтримав, погодившись, що це неподобство, – у Мстислава жахливо тісна дача, тож Солженіцину краще жити в самого Ріхтера. Просто не знав, у чому річ і чому такий вислів небезпечний. Він стає бажаним гостем у будь-якій країні, в найвідоміших концертних залах, виступає з видатними диригентами та найкращими оркестрами. Італійська газета «Епока» писала: «Будь-який інший піаніст грає десятьма пальцями, в Америці писали, що Ріхтер грає десятьма руками, французи стверджували, що грає десятьма головами. Але це не так: грає всією своєю сутністю!» Дає безплатні концерти і в Україні. Та жодні рецензії, схвальні відгуки чи овації прихильників не впливають на митця – він, попри всесвітню славу, сприймає себе як виконавця волі великих композиторів, ніби відсуваючись на другий план. Музиканту присвячено багато статей, книжок зі спробами проаналізувати виняткове виконавське мистецтво, що не має аналогів. Кожен дослід-

ник намагався осмислити це унікальне явище. Яку б музику маестро не виконував, він стає ніби її співавтором, розкриваючи глибинне, що явилося її творцю. Але сам при цьому вважав, що виконавець не може бути геніальним, геніями є творці шедеврів. Ріхтер майже не спілкується з пресою, відповідаючи: «Мої інтерв’ю – мої концерти». І максимально допустима для себе похвала: «Здається, цього разу щось вийшло…»

ШЛЮБ БУВ ФІКТИВНИМ? Про особисте життя Ріхтер не розповідав нічого, хоча про його орієнтацію ходили небезпечні для громадянина СРСР чутки. Був одружений на оперній співачці Ніні Дорліак, стосунки з якою почалися з того, що запропонував їй виступити разом. Згодом не раз давали спільні концерти. Пара прожила разом 50 років. Однак на пересуди це не вплинуло. Віра Прохорова, з якою музикант дружив багато десятиліть, стверджувала, що шлюб був фіктивним. Підозри ці виправдані – взаємини між подружжям далеко відходили від стандартів. Вони спали в різних кімнатах, зверталися один до одного на «ви», дітей не мали. Прохорова некомпліментарно відгукувалася про Ніну Львівну, вважаючи її домашнім тираном. Нібито забирала в Ріхтера гроші, і коли той хотів допомогти вдові Михайла Булгакова, мусив зичити в друзів. Проте все життя він говорив про дружину зі щирою теплотою, називаючи не диктатором, а принцесою.

ЗРАДА НАЙРІДНІШОЇ ЛЮДИНИ СТАЛА ДЛЯ НЬОГО КАТАСТРОФОЮ Віра Прохорова розповіла й про найголовнішу трагедію Ріхтера... Зрада матері стала для нього катастрофою. «Батько був на 20 років старшим за маму. Вона росіянка – Анна Москальова. Дуже красива жінка каренінського типу – повненька, руда, з граціозними рухами. Коли її запитували, чому фарбує волосся, підкликала Славу, і він вибігав «червоненький, як апельсинчик». Була для малого всім. Сім’я, в основному, жила на гроші, які вона своєю майстерністю заробляла. Вранці шила, вдень прибирала й готувала, а ввечері знімала халат, одягала плаття, зачісувалася і приймала гостей. Серед друзів будинку був якийсь Сергій Кондратьєв – зовні дуже схожий на Леніна. Інвалід, який міг пересуватися тільки по квартирі. Обіди йому приносила Анна. Він був музикантом-теоретиком і займався з Ріхтером. Слава розповідав, що дратувала його солодкуватість…

23 червня 1941-го хлопець мав летіти до Одеси. Через війну всі рейси скасували. Він устиг отримати кілька листів від матері, що в тата все нормально, а вона ходить до Сергія Дмитровича і думає перевезти його до них, бо пересуватися по місту з кожним

днем стає складніше. Ріхтер захоплювався мамою: «Вона по 20 кілометрів проходить, щоб доглядати за хворим». Потім Одесу захопили німці, і листування припинилося. Весь цей час юнак розповідав про маму, мріяв, як приїде до нього. Коли місто звільнили, туди поїхав його знайомий і передав їй листа. Повернувшись, повідомив: «Погані новини. Батька Свєтіка розстріляли. А Анна вийшла заміж за Кондратьєва й пішла з німцями». Виявилося, що той був до революції великою людиною, і його справжнє прізвище мало не Бенкендорф. У 1918-му йому вдалося поміняти ім’я. Понад 20 літ прикидався інвалідом. А мати мала з ним роман. Зрадила і чоловіка, і сина. Адже віддала Теофіла на смерть. Святослав розповідав: «Це не доведено, але кажуть, що Кондратьєв на тата й доніс». Батькам Ріхтера запропонували евакуюватися. Але оскільки Кондратьєва з ними не брали, Анна їхати відмовилася, тим самим підписавши чоловікові смертний вирок. Коли в місто увійшли німці, Кондратьєв оприлюднив, хто він насправді. Одружився на Анні й узяв її прізвище. Коли через багато років Свєтік приїхав до матері в Німеччину й побачив на дверях напис «С. Ріхтер», йому стало зле. Є версія, що, напевно, справа була в гіпнозі. Адже в Анни відбулася повна зміна особистості. Що на неї міг подіяти гіпноз, свідчить такий епізод. Молодою поїхала відвідати свою подругу. В купе навпроти неї сидів молодий чоловік, інтелігентний, із цікавим обличчям. І пильно на неї дивився. «І раптом я зрозуміла, що він мені дає якісь вказівки. Поїзд уповільнив хід, ми під’їжджали до станції перед Житомиром. Чоловік встав із місця, я теж встала і пішла за ним, – пригадувала Віра Прохорова. – Відчувала, що просто не можу не йти. Ми вийшли в тамбур. І в цей час із сусіднього купе з’явилася моя приятелька і звернулася до мене: «Аня, ти з глузду з’їхала! Житомир же наступна станція!» Я повернулася в її сторону, а ця людина як у повітрі розтанула, більше його не бачила. Поїзд тим часом рушив далі». «Коли німці йшли, прийшла до мене з маленькою валізою, абсолютно бліда, дивилася кудись удалечінь і говорила: «Я йду». Її намагалися напоумити, але стояла на своєму», – розповіла вона.

«ДЛЯ МЕНЕ МАМА ПОМЕРЛА ВЖЕ ДАВНО» У жовтні 1962-го в журналі «Музичне життя» вийшла стаття Пола Мура, де американець розповідає, як став свідком зустрічі Ріхтера з мамою. Так вийшло, що саме він зробив усе, аби вона відбулася. Дізнавшись, що в невеликому німецькому містечку Швебіш-Гмюнд живе якась фрау, яка називає себе матір’ю піаніста, відправився до неї. До

того у всіх розмовах сам Ріхтер казав, що батьки померли. Журналіст захотів розібратися, що ж це за жінка. Зустріч тривала недовго: «Фрау, в основному, намагалася витягнути з мене будь-які новини про Славу». Тоді ж передала коротку записку для сина, яка починалася зі слів: «Мій найулюбленіший!» І закінчувалася: «Люблю тебе, Анна». Мур зумів переслати її в Москву. А зустріч маестро з матір’ю відбулася восени 1960-го в Нью-Йорку, де імпресаріо Сол Юрок улаштував концерт Ріхтера. Тоді ж його запитали, чи збирається домагатися реабілітації батька. На що відповів: «Як можна реабілітувати невинну людину?». Після цього Анну Павлівну від імені Фурцевої запросили в Москву – в гості чи назовсім. Але жінка відмовилася. Вона покликала в гості сина. Візит став можливий через два роки. Скромна двокімнатна квартира, по суті, виявилася музеєм Святослава Ріхтера. Всі стіни були покриті його фотографіями з дитинства і до зрілих літ. На одній був зображений загримований під Ференца Ліста, роль якого йому довелося якось зіграти в радянському фільмі про Михайла Глінку. Разом із Ріхтером приїздила і його дружина. Вони пробули в Німеччині кілька днів. Про що востаннє розмовляли мати з сином, Пол Мур не знає, бо залишив їх наодинці. Він підійшов до фрау Ріхтер, лише коли потяг рушив. «Вона, сумно усміхаючись, прошепотіла: «Ну ось, скінчився мій сон». «Коли Свєтік повернувся, – розповідає В. Прохорова, – я запитала його, як пройшла зустріч. «Кондратьєв не залишав нас ні на хвилину. А замість мами – маска. Ми ні на мить не залишилися наодинці. Але я і не хотів. Ми поцілувалися, і все», – сказав Слава. Ніна намагалася відволікти чоловіка Анни, наприклад, просячи показати будинок, але той не піддався. Після цього піаніст іще кілька разів виїжджав до Німеччини. Газети писали: «Ріхтер їде до матері», все виглядало дуже мило. Але говорили вони тільки про мистецтво. Коли Анна Павлівна тяжко захворіла, Слава всі зароблені на гастролях гроші витратив на її лікування. Його відмова здати гонорар державі викликала тоді великий скандал. Про смерть матері він дізнався від Кондратьєва за кілька хвилин до початку свого концерту у Відні. Це був його єдиний невдалий виступ. «Кінець легенди», – писали наступного дня газети. Їздив він і на похорон. Мені надіслав листівку: «Віпа, ти знаєш нашу новину. Але ти також знаєш, що для мене мама померла давно. Може, я бездушний. Приїду, поговоримо...»

«Я ДУЖЕ ВТОМИВСЯ» До останніх днів Ріхтер гастролює, усюди возячи за собою улюблений рояль «Yamaha». Грав він у темних залах, із однією лампою, яка висвітлювала тільки ноти. Ніщо не мало відволікати від музики. Або, може, музикант найкомфортніше почувався в темряві. За спогадами, він був дуже сором’язливою людиною, досить скуто поводився на сцені. Але, як тільки торкався клавіш, – перетворювався. За свою творчу кар’єру піаніст отримав велику кількість нагород. Постійно розширював репертуар – до кінця життя міг грати вже 80 різних програм. Ріхтер невпинно працював, не скаржачись на хвороби. І помер, готуючись до чергового виступу. Його прах перевезли до Москви, поховали на Новодівочому кладовищі. Причиною смерті став серцевий напад, а останніми словами були: «Я дуже втомився». Підготувала Оксана НАНАШІ

14 ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ Знайдіть за 20 секунд 5 відмінностей

TT ХИТРІ ЗАГАДКИ

№30 (4942)

31 липня 2021 року

НЗ

Знайдіть пару, яка відрізняється від інших

1. Уявіть собі, що ви перебуваєте в кімнаті, яка швидко наповнюється водою. У ній немає вікон і дверей. Як ви з неї виберетеся?

2. Той, хто це робить, не потребує цього. Той, хто купує, не використовує це. Той, хто використовує це, не відчуває і не бачить цього. Що це?

3. Якщо я у вас є, ви хочете мною поділитися. Але якщо мною поділитися, мене у вас не буде. Що це?

4. Дві дівчинки народились у однієї матері в один і той же день та час, у той же місяць і рік, але вони не близнята. Як таке можливо?

5. Ви викидаєте зовнішню оболонку і готуєте внутрішню, потім їсте зовнішню оболонку, і викидаєте внутрішню. Що ви їсте?

Яке коло найменше?

З’єднайте 9 точок 4 прямими лініями

TT РЕБУСИ З ГЕОГРАФІЇ 1

2

Підготував В. Стрібнєв на основі матеріалів із мереж

НА ЧИСЛЕННІ ПРОХАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ ПАНІ ТАЯ Відповіді на завдання минулого номера  До загадок: 1. Множення їхнього віку дає 36, тобто це одна з восьми таких комбінацій: 36=2×3×6 (додавання цих цифр дає 11); 36 = 2×2×9 (сума – число 13); 36=4×9×1 (додавання дає 14); 36=4×3×3 (сума виходить 10); 36=18×2×1 (відповідно 21); 36=12×3×1 (сума – 16); 36=6×6×1 (якщо додати, матимемо 13); 36=36×1×1 (38). Тобто залишаються два варіанти відповіді, оскільки 2+2+9 дорівнює 13, і 6+6+1 – теж. Зауваження: «Старша – блондинка» дозволяє дізнатися, що є старша донька, яка не має близнюка. Отже, нам підходить тільки перша формула. Рішення: старшій сестрі – дев’ять років, двом близнятам – по два. 2. Вони не грали один із одним. 3. 4100. 4. 10. Усі рибки залишились в акваріумі. 5. Якщо Катя незаміжня, тоді Іван дивиться на незаміжню людину. Якщо Катя одружена, тоді вона дивиться на Петю, який не одружений. У будь-якому випадку одружена людина дивиться на неодружену. 6. Лікарі були сестрами Василя.

2, 3, 4, 5, 6, 7 серпня м. Ужгород, спорткомплекс «Юність» (вул. Заньковецької, 5)

Прийом – 100 грн.

– Пані Тая, скажіть, з якими проб­лемами до Вас приходять люди і чому?

– По-різному буває. Хто йде з бідою, а хто за порадою. У когось у сім’ї нема миру й спокою, а когось удача минає, у когось син чи чоловік п’є, когось хвороба мучить. Дівчата йдуть, бо заміж хочуть, чоловіки – з проблемами по роботі, по бізнесу. Матері приходять із дітьми, які від ляку погано сплять уночі, заїкаються, страждають від нетримання сечі. Людина за своє життя заробляє гріхи, а коли приходять негаразди – згадує за Господа Бога. Господь прощає

1

6

4

8

2

9

5

7

і помагає, я молитвою очищаю людей і передаю їм його силу, що зцілює душу й тіло. Плачу за це своїм здоров’ям, але люди йдуть до мене зі своєю бідою, я маю їм допомогти. Так Господь Бог велить мені, так учила мене моя бабка, коли передавала мені свої знання і свій дар. ТАЯ з допомогою молитви і викочування яйцем витягає з людини причину, її вроки. Зливає на віск і ставить захист від будь-яких проклять, навіть родових та на смерть.* На прийом приносити: три свічки і три яйця; фотографію не більше 5‑ти років давнини.

Діяльність здійснюється згідно зі ст. 42, 43, 44 Господарського кодексу України. Серт. №А-1143

3

Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Реєстру, не зазначається суб’єктом господарювання) Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності – 20214157696 Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної у пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність. Планована діяльність полягає у видобуванні кам’яної солі, придатної в якості солі другого гатунку для промислової переробки в металургійній, нафтогазовій, енергетичній, хімічній, целюлозно-паперовій, текстильній галузях промисловості та для використання підприємствами ЖКГ і дорожньо-експлуатаційними службами, а також геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та подальшим видобуванням методом вилуговування із свердловин з метою отримання ропи для виробництва солі марки екстра. Намічається провести на західній частині ліцензійної площі, яка потребує додаткового геологічного вивчення, гео-

Пані ТАЯ чекає на вас з 10.00 до 14.00:

логорозвідувальні роботи (дорозвідка з дослідно-промисловою розробкою). В рамках цього етапу намічається пробурити 5 розвідувальних свердловин глибиною 500 – 600 м з повним вилученням керну по всьому розрізу та передачі його до спеціалізованої лабораторії для вивчення. Під час проведення дослідно-промислової розробки в режими гідророзмиву солі в масиві створюються підземні камери, з яких буде вестися видобуток солі у вигляді ропи, а також відпрацьовуються режими подальшого промислового вилучення розчину кондиційної якості для виробництва солі сорту «Екстра» ДСТУ 3583-97(ГОСТ 13830-97) «Сіль кухонна. Загальні технічні умови». Тереблянське родовище кам’яної солі розроблятиметься методом підземного вилуговування через бурові свердловини з поверхні землі. Будується солепромисел із річною потужністю видобутку 330 тис. м3 ропи, або 80 тис. т сухої кам’яної солі в рамках першої черги будівництва з подальшим розвитком та нарощування обсягу виробництва 650 тис. м3 ропи, або 150 – 160 тис. т сухої солі. Під час експлуатації солепромислу на родовищі буде пробурено понад 10 свердловин. Одночасно в роботі буде задіяно 3 – 4 свердловини.

2. Суб’єкт господарювання. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТІОН ІНВЕСТ». Код згідно з ЄДРПОУ 39508760. Місцезнаходження юридичної особи: 90550, Закарпатська область, Тячівський район, село Тере-

бля, вул. Центральна, буд 100. Контактний номер телефону: +38097 887 70 67. E-mail: s.kondratiev@kationinvest.com 3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, e-mail central@ecozakarpat. gov.ua, тел.: (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля. Відповідно до законодавства, рішенням про провадження цієї планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження такої планової діяльності (ч.3 ст. 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»), що видається Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації.

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце всіх запланованих громадських слухань. Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) із моменту офіційного опублікування цього оголошення (вказується у шапці оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на до-

вкілля та іншої додаткової інформації, що передається для видачі висновку про оцінку впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів із дня ск асування к арантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період.

6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, e-mail: central@

ecozakarpat.gov.ua, тел.: (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович.

7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, 88008, м. Ужгород, пл. Народна 4, e-mail central@ecozakarpat. gov.ua, тел.: (0312) 61-67-01, контактна особа Урись Ігор Омелянович. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності. Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 248 аркушах з додатками.

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, із якого громадськість може ознайомитися з ними. Ознайомлення зі змістом звіту ОВД можливе в понеділок – четвер з 8.00 до 17.15; п’ятниця – з 8.00 до 16.00; обідня перерва – з 12.00 до 13.00 к. ч. за адресою: 90556, Закарпатська область, Тячівський район, смт Буштино, вул. Головна 91, буд. у приміщенні Буштинської селищної ради. Контактна особа: Паш Іван Юрійович, тел. 38 03134 60 444.

НЗ

¥АЗДИНЬКА 15

№30 (4942)

31 липня 2021 року

TT ПОРАДИ

ЯК ВИБРАТИ ІДЕАЛЬНИЙ КУПАЛЬНИК ДЛЯ ЖІНОК ІЗ ПИШНИМИ ФОРМАМИ Жінкам з апетитними формами не завжди просто вибрати купальник. Важливо враховувати нюанси фігури, звертати увагу на всі деталі, нехай навіть найнесуттєвіші.  Купуйте роздільні купальники з плавками на середній посадці, щоб приховати боки та живіт і підкреслити талію. Багато жінок вважають, що плавки з високою посадкою приховають живіт, боки, а тканина підтягне всі зайві складки. Насправді варто вибирати варіанти з середньою посадкою, бо саме вона допоможе збалансувати фігуру. Перші моделі тільки підкреслять усі проблемні зони та привернуть до них непотрібну увагу. Також точно варто уникати мікротрусиків, які на контрасті візуально збільшать стегна.  Вибирайте моделі зі щільних і еластичних матеріалів, щоб тримали форму. Тканина здатна розтягуватися і не повертатися в колишню форму. Якщо виріб буде виконаний із неякісного або тонкого матеріалу, повна фігура не виглядатиме красиво, навіть у потрібній посадці всі недоліки тіла виділятимуться. Та й носити його ви не зможете довго. Тому варто уважно вибирати матеріал.

 Купуйте моделі з діагональними, вертикальними принтами, асиметрією, щоб здаватися стрункішою і вищою. Вертикальні, діагональні смуги, вирізи, асиметричні принти – все це створює потрібні графічні лінії на пишній фігурі. Не менш цікавим варіантом будуть вироби з геометричними малюнками в талії, які повторюють силует «пісочний годинник».

 Уникайте моделей із рюшами, оборками та об’ємним декором, щоб не здаватися більшою. Оборки, рюші, пишні рукави та інші варіанти декору купальників якраз на піку популярності, але жінкам із об’ємними формами потрібно від них відмовитися. Вони зроблять тіло значно більшим за рахунок тканин і фактур, особливо якщо йдеться про яскраві кольори.  Вибирайте моделі з вирізами на талії та іншими акцентами, щоб врівноважити силует. Оригінальні вирізи стал и о д н и м і з н а й ц і к а в іших трендів, тому вони зіграють на руку жінці з пишними формами, яка хоче скоригувати фігуру й приховати недоліки. Вони створюють акцент на талії, представляючи його у вигляді чітких графічних ліній. Можна вибрати моделі з вирізом на грудях і будь-якій іншій ділянці тіла, до якої хочете привернути увагу, тим самим відволікаючи від проблемних. Тут працюють ті ж правила, що і в доборі одягу: компенсуємо обсяги, добиваємося балансу і гармонії, кажуть стилісти.

TT НА ЗАМІТКУ

ДЛЯ ЧОГО СИПАТИ СІЛЬ НА ВУГІЛЛЯ У ПРОЦЕСІ СМАЖЕННЯ ШАШЛИКУ НА МАНГАЛІ Не можна просто так узяти й насадити шма ток м’яса на шампур та кинути на вугілля. Один із найважливіших етапів якісного приготування шашлику – це підтримка стабільної та рівномірної температури грані при відсутності спалахів вогню. Підтримувати жар можна досить довго за рахунок акуратного перемішування й організації припливу повітря. Однак як тільки над вугіллям з’явиться м’ясо, нанизане на шампури, в усій цій схемі трапляється дисгармонія. З шашлику починає текти й капати жир, у підсумку з’являються ті

с а м і с п а л а х и . Є з агроза нерівномірного прожарювання, а якщо полум’я вчасно не збити, м’ясо може пригоріти. Більшість вирішує цю проблему старим і роками перевіреним методом – пляшкою з водою. Однак її використання також є не кращим варіантом, бо через пару, яка рясно піднімається, м’ясо перестає смажитися й починає тушкуватися. Щоб цього уникнути, готовий жар для смаження необхідно рівномірно посипати сіллю. Для цього достатньо 100 – 200 грамів. Але варто дотримуватися

обережності: сіль на вугіллі почне «вибухати» й може обпекти шкіру людини, якщо та виявиться занадто близько. Як тільки бурхлива реакція солі на високу температуру пройде, можна сміливо починати смажити шашлик. І ніяких спалахів через жир, що капає, не буде.

TT ВАРТО ЗНАТИ

ВОДА З ПЕТРУШКОЮ І ЛИМОНОМ: КОМУ ЦЕ КОРИСНО? Лимон є найкращим спалювачем жиру, а також сечогінним засобом. Петрушка ж допомагає очищати організм і теж спалює жир.

При регулярному їх вживанні можна позбутися накопичених токсинів, через які людина опухає і збільшується в обсягах. Але, перш ніж приступити до такої дієти, потрібно проконсультуватися з лікарем. У лимоні є кислота, пектини, флавоноїди, магній, калій і фосфор, завдяки цьому можна схуднути. Його кислоти стимулюють вироблення шлункового соку, тож їжа перетравлюється швидше. Також допомагає впоратися з такими проблемами, як диспепсія і важке травлення. Флавоноїди дозволяють швидше позбутися від накопиченого жиру, тому

що вони прискорюють обмін речовин і виводять поганий холестерин. Вживати лимон із петрушкою необхідно на порожній шлунок. Ці інгредієнти бажано готувати з водою. Петрушка не допоможе швидко схуднути, оскільки діє м’яко і поступово. При щоденному її вживанні упродовж місяця можна буде скинути від 3 до 5 кг. Щоб швидше схуднути, потрібно їсти коріння і листя петрушки та обмежити споживання жирів і вуглеводів. При цьому важливо ще займатися спортом. То як приготувати воду з лимоном і петрушкою? Вам знадобиться 1 літр води; сік із 1 лимона; 1 ст. л. дрібно нарізаної свіжої петрушки. В окріп додати петрушку, кип’ятити 5 хвилин, опісля процідити і додати лимонний сік. Коктейль необхідно пити упродовж 5-ти днів щоранку відразу після пробудження. Зробити перерву на 10 днів і знову почати курс. Пити лимонну воду з петрушкою не рекомендується тим, у кого є виразкова хвороба шлунка і гастрит.

TT РЕЦЕПТИ

МОРОЗИВО В ДОМАШНІХ УМОВАХ: СМАЧНО І ПРОСТО Для цього не обов’язково мати спеціальний пристрій. Лише кілька інгредієнтів – і смачний літній десерт готовий.

МОРОЗИВО, ЩО НАГАДУЄ ЗА СМАКОМ ПЛОМБІР 1 банка згущеного молока; 500 г сметани 20%; щіпка ваніліну. З’єднайте всі інгредієнти за допомогою міксера. Продукти мають бути кімнатної температури. Перелийте морозиво в контейнер або розлийте в пор­ційні форми і приберіть у морозильну камеру на 6 – 8 год.

ДЕСЕРТ ІЗ СИРУ 1 пачка сиру 9%; 100 мл молока; 1 ст. л. із гіркою какао-порошку; 2 ст. л. з гіркою цукру; щіпка ваніліну; жменя родзинок. У сотейник із товстим дном налийте молоко, додайте какао і цукор. Варіть на малому вогні до повного розчинення

какао. Як тільки суміш почне закипати, приберіть остигати. Пачку сиру доведіть до кремоподібного стану, додайте туди шоколадну масу. Наповніть пор­ц ійні форми наполовину, додайте родзинки й повністю заповніть. Залиште в морозилці до повного застигання. Десерт має ніжний шоколадний смак і в міру солодкий.

ОСВІЖАЮЧЕ МОРОЗИВО З БАНАНІВ Наріжте банани на кружечки і покдадіть у морозильну камеру на 3 – 3,5 год. Доведіть до однорідного стану у блендері. В результаті вийде м’яке морозиво з кремоподібною структурою.

TT ПСИХОЛОГІЯ СТОСУНКІВ

БРЕХНЯ, ВПЕРТІСТЬ, БАЖАННЯ КОНТРОЛЮ ТА ІНШЕ, НЕ КРАЩЕ ЗА ЗРАДУ Зрада може стати кінцем багатьох взаємин, але правда полягає в тому, що є речі, не менш шкідливі, ніж вона.

ВИКОРИСТАННЯ СИЛИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ У деяких стосунках у одного з пари може бути більше грошей, статусу або влади. Дехто застосовує цю силу до партнера шкідливими способами – навмисно чи ні. Це в більшості випадків потенційно набагато руйнівніше, ніж обман.

БУДЬ-ЯКИЙ ВИД ФІЗИЧНОЇ ШКОДИ Бійка або насильство між подружжям ніколи не бувають нормальними. Стосунки, в яких відбувається таке, вимагають серйозної уваги, включаючи перерву, щоб охолонути. При небезпечній поведінці єдиний

вихід – створити фізичну дистанцію, аж поки все не вирішиться.

ВІДСУТНІСТЬ ВІДВЕРТОСТІ Спілкування є ключем до щасливих і здорових взаємин, але відкритість у почуттях не всім під силу. Деякі люди просто бояться відлякати партнера, здатися занадто наполегливими або агресивними тощо.

ЗАЛИШАТИСЯ З ТИМ, ІЗ КИМ ВАМ ПОГАНО Є кілька причин, через які люди залишаються з кимось, хто більше не робить їх щасливими. Наприклад, це спільні діти, проблема житла або просто побутова комфортність і звичка. Але це може мати погані наслідки для всіх. Чим довше ви залишаєтеся разом,

тим більше буде психологічних травм.

БРАТИ Й НІКОЛИ НЕ ДАВАТИ Велика частина стосунків – це віддача і прийняття в усіх аспектах життя. Але коли ви або ваш партнер постійно берете й ніколи не віддаєте, це може бути не менш шкідливо за зраду.

БРЕХАТИ ПАРТНЕРУ Навіть якщо ви робите це з любові, щоб захистити свої почуття, це може вирости у велику проблему, бо викликає недовіру, яка руйнує стосунки.

ПРИХОВУВАННЯ ОБРАЗ На той час, коли образа нарешті виражається, шкоду стосункам уже завдано. Вона почина-

ється тихо, але з часом накопичується, що і робить її такою руйнівною.

ВПЕРТІСТЬ Якщо вам хтось подобається, ви повинні бути готові піти на компроміс. Люди, які можуть упоратися з ситуацією тільки в тому випадку, якщо йдуть своїм шляхом, в основному, перебувають у взаєминах тільки з самими собою.

ХРОНІЧНІ СУПЕРЕЧКИ ЧЕРЕЗ ПОВСЯКДЕННІ ПРОБЛЕМИ Звичайно, суперечка про те, чия черга виносити сміття, здається зараз не такою вже важливою. Але це така річ, яка з часом стає великою пробле-

мою, і, що ще гірше, стає «боє­ припасами» для серйозніших сварок у майбутньому.

ПОБЛАЖЛИВІСТЬ Говорити з партнером зверхньо – це просто ще один спосіб зробити себе сильнішим. А дисбаланс влади – це останнє, чого ви хочете в тривалих здорових взаєминах. Поблажливість гірша за обман, тому що робить самооцінку заниженою. Сторінку підготувала Оксана НАНАШІ

ВТІЛЕННЯ МУДРОСТІ ТА МОГУТНОСТІ СЛОНИ – НАЙДИВОВИЖНІШІ СТВОРІННЯ НА ЗЕМЛІ

ЩО У ВАС НА ДУШІ, ДОПОМОЖЕ ЗРОЗУМІТИ ТЕСТ

Якщо хочете дізнатися, в якому стані зараз перебуваєте, подивіться на малюнок і скажіть, що ви побачили в першу чергу.

Отруйна змія Еластичний матеріал

Гроно

Річка в Лондоні Розжар. вугілля Драп, кармазин Бджол. продукт

Заключна част. муз. твору

Куля для рушниці Дружина Зевса Ейрена, Пакс Бойовий заклик Збройна група Десерт. вино

Яскрав. птах

ЖІНКА

Всезнайко Ушкодж. тіла Роки життя

Заміський будинок Транспортне підприємство

Афр. антилопа

Наталка, Натуся

Це добре обличчя з привабливим виразом. Жовтий – колір щастя й радості. До того ж, він може притягувати успіх у справах, бо це колір золота, грошей, благополуччя. Якщо ви першим побачили цей символ, у найближчому майбутньому на вас чекає успіх. Головне – налаштуватися на позитивну хвилю.

Західні «ворота» України

Косий штрих над літерою

Сторінку підготувала О. ЮРКОВЕЦЬКА

Якщо ви побачили саме її – символ гармонії та порядку – отже, ви вже зробили все можливе. Залишається розслабитися й насолоджуватися. Не дозволяйте зовнішнім факторам зруйнувати цю гармонію. Жінка – це квітка, за якою треба доглядати, щоб вона цвіла. Так і за гармонією в душі треба слідкувати, щоб ніхто й ніщо не могли її порушити.

Розрахунковий рахунок редакції: р/р UA363006140000026000500334100 код ОКПО – 20443975 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Ужгород.

Нас читають у всіх районах Закарпаття!

СміЙмОся РаЗоМ!

Щоб не сидіти без грошей, я приліг...









































































– Любий, давай цього року забудемо все погане!

– Давай. Жіночко, ви хто?

– Петре, ти де? Тебе шеф уже годину шукає.

– Передай шефові, що хорошого працівника важко знайти... Оленка пішла від чоловіка, коли дізналася, що він купив два алмазні диски для якоїсь там болгарки! Сьогодні вранці мій бідний термометр постукав у вікно й попросився жити в холодильник. Від любові до ненависті – один крок. Один крок брудними черевиками по вимитій підлозі... Добрі, што не йде сніг. Представте, в таку жару його одметувати! Заміж категорично не хочу! Але так бісить, що ніхто не кличе...

– Говоріть, говоріть! Я завжди позіхаю, коли мені цікаво.

ЖОВТЕ ОБЛИЧЧЯ

Повість Гоголя

рекламодавець. Матеріали, що друкуються на рекламній основі, беруться в рамку або маркуються відповідною рубрикою.

Все життя їв сосиски, а боїться щепитися, бо не знає складу вакцини... Самка богомола вбиває самця одразу після спарювання, щоб потім не переживати, зателефонує ця тварюка чи ні.

ЛАМПОЧКА Це – символ світла. Наразі ви перебуваєте в пошуку себе. Все, що вам треба, – це постаратися не зійти з обраного шляху. Йдіть за світлом у вашій душі – й у вас точно все вийде. Не дозволяйте оточенню загасити його. Якщо відчуваєте, що воно починає тьмяніти, зупиніться, зробіть паузу і наберіться сил. Не сприймайте цей тест надто серйозно. Але якщо він підняв вам настрій – повірте йому.

– Доброго дня, Цилю. Щось ваш чоловік давно до нас не заходив...

– Він помер...

– Слава Богу, бо ми вже подумали, що образився! Справжній байкер розрізняє близько 30 видів комах... На смак. Наголошуємо, що редакція не має можливості відповідати на ваші листи й друкує тільки ті, які вважає цікавими для загалу.

Гарак

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ЗТ №715/307 ПР від 11.01.2019 р. Наш індекс – 61168. Номер набрано й зверстано в комп’ютерному центрі ТОВ “Редакція газети “Новини Закарпаття”. Видрукувано в поліграфічному видавництві «A-Прінт» ТОВ «Дім», 46010 м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28. Тираж 8500 примірників. Замовлення №1337. Офсетний друк. Умов. друк. арк. 4. Підписано до друку 30.07.2021 р. о 12.00.  Відповідальність за зміст реклами несе

Шановні читачі!

Ізраїльська коп.

бухгалтерія: 61-52-61

О

8 біт

 Тел./факс: 615347  Відділ реклами та комерції,

Н А Т А

Вельможна пані

Їжа тварин

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ 88000 м. Ужгород, вул. Руська, 13 (2й поверх)  Email: NOVZAK@GMAIL.COM Рекламний відділ: REKLAMANOVZAK@GMAIL.COM Веб: WWW. NOVZAK.UZ.UA

Д А М А

Чоло

КОЗЕРІГ. Сприятливий час, щоб вкласти гроші у великий бізнес або нерухомість. Будьте організованими, щоб не втратити нагоди. Всі фінансові проблеми вирішаться, якщо ви не пропустите ділової пропозиції. Допоможіть рідним, їм зараз дуже важлива ваша підтримка. ВОДОЛІЙ. Удача на вашому боці. Дуже ймовірний несподіваний сюрприз і великий виграш. Чудовий період, щоб вкласти великі гроші в нерухомість або акції. Сплануйте свій час і вирішуйте поставлені завдання. Виведіть комунікабельність на новий рівень. РИБИ. Життєвий тонус і енергія зараз на піку. Не давайте недоброзичливцям зіпсувати цей період. Намагайтеся уникати конфліктних ситуацій, вони можуть призвести до фінансових проблем. Вихідні, проведені з коханою людиною, виведуть ваші стосунки на новий рівень.

Головний редактор

Мирослава ГАЛАС

Р О З М А Р И Н

ОВЕН. На вас чекають приємні бесіди з колегами та начальником. Ваше підвищення практично неминуче. Чудовий період, щоб знайти роботу, якщо ви цього ще не зробили. Саме час узятися вивчати щось нове. Величезна можливість відкрити прихований талант. ТЕЛЕЦЬ. Будьте уважними та обережними при прийнятті рішень, вони можуть змінити ваше життя. Зірки наділять вас силою, щоб маніпулювати людьми, але робити це чи ні, вирішувати лише вам. Успіх гарантований абсолютно в усьому, за що тільки не візьметеся. БЛИЗНЮКИ. Отримаєте великий приплив любові та добра з боку людей, які вас оточують. Проведіть романтичний вечір з коханою половинкою. Життєва енергія

ймовірні серйозні зміни, будьте готові змінити тиху гавань. ТЕРЕЗИ. Всі перепони на вашому шляху будуть подолані, головне доводити справи до кінця. На вас чекають серйозні зміни на роботі. Дійте самостійно, інакше удача покине вас. Не намагайтеся комусь щось довести. На вас покладають великі надії близькі та родичі. СКОРПІОН. Дорога до успіху буде довгою та складною, але вас неодмінно чекає успіх і вирішення всіх фінансових проблем. Працюйте – й досягнете всього, що бажаєте. Приділіть увагу собі та близьким, це зіграє ключову роль. С ТРІЛЕЦЬ. Ваша доля і удача на висоті. Неодмінно досягнете успіху в усьому, за що зараз візьметеся. Робіть те, чого від вас чекають близькі, й будете винагороджені. Будьте уважними на дорозі. Інтимні стосунки вийдуть на принципово новий рівень.

Рік заснування 1990

К Г О Р Е М Ф А К О У Д Р А А

НА 2 – 8 СЕРПНЯ

на висоті. Поставтеся уважно до фінансів. Вкладіть гроші в щось цінне, щоб їх не втратити. РА К . Прекрасний період для нової покупки. Всі питання з нерухомістю зараз знайдуть своє рішення. Цікаві зустрічі та нові знайомства дуже вас порадують. Двері в нове життя ось-ось відчиняться. ЛЕВ. Будьте відкриті до нових знайомств, вони вам дуже допоможуть. Найкращий час, щоб піти на побачення з коханою людиною. Всі ваші зусилля за останні роки будуть зараз винагороджені сповна. Отриманий прибуток вас обрадує. Начальник буде максимально прихильним. ДІВА. Зірки радять приділити увагу рідним. Ваша доброта принесе велику вдячність. Витрачайте гроші з розумом, це може вирішити частину фінансових проблем. Успіх у творчості не забариться. В коханні

Íåõàé ó âàø ä³ì ïðèõîäÿòü ò³ëüêè äîáð³ íîâèíè

О Б А І Й Т О Ж Г А Е Р Р А Ч О Е П

ГОРОСКОП

Мозок у гіганта великий і важкий – до 7 кг. Слони мають прекрасну пам’ять. В основі процесу їхнього навчання лежить наслідування. Після дресирування здатні розрізняти й виконувати понад 60 команд. А ще вони добре запам’ятовують дресирувальників – можуть пригадати їх через багато років. І ніколи не забувають своїх ворогів. Слони мають чудовий слух. Вони не тільки чують звук, а й можуть визначити напрямок, звідки він іде. Здатні почути грім на відстані близько 100 км. Африканські до того ж уловлюють тремтіння землі за допомогою спеціальних чутливих клітин на ступнях ніг. Як це не дивно, але найближчий родич слона схожий… на морську свинку. Це сірі дамани – маленькі, пухнасті, живуть у гористій місцевості в Африці та вздовж узбережжя Аравійського півострова. Біологи вважають, що у них був загаль-

ний предок, який жив приблизно 60 млн років тому, відтак у цих тварин чимало спільного в будові пальців на ногах, зубів і черепа. Довжина бивнів у африканських слонів може сягати до півтора метра. Власне, це – подовжені різці. Третина такого зуба прихована в тілі під черепом. Тому щоб добути слонову кістку, тварину доводиться вбивати. Зараз узагалі немає слонів із величезними бивнями, оскільки всіх особин із такими вибили мисливці ще століття тому, а довжина бивнів – генетично успадковувана ознака. У слонів товста, але надзвичайно чутлива шкіра. Настільки, що відчувають, коли їм на спину сідає... муха. До того ж вона дуже вразлива. Ці гіганти можуть обгоряти на сонці, тому ховаються в тіні або кидають пісок на голову та спину, щоб захиститися. Це дуже товариські й соціальні тварини. Живуть стадом, яке складається з 15 – 30 слоних із слоненятами, молодих слонів і зазвичай одного старого самця. Ватажком, як правило, є стара слониха. Самці по досягненні зрілості (12 – 15 років) залишають стадо й повертаються лише для того, щоб злучитися з самкою. До речі, процес виношування потомства в них – найдовший серед сухопутних тварин: вагітність триває 22 місяці. Самки здатні до продовження роду у віці від 8 до 50 років.

Л А В Г А С У К Н М Е Д В А Т А І Я К А Г О К Д К У Д У Т Д

Е

кзотичний для нас слон у багатьох народів уособлює мудрість, силу та розсудливість. В Індії, Китаї та Африці він є емблемою царської влади й символізує гідність, проникливість, інтелект, терпіння – якості, необхідні для доброго правителя. В країнах Азії та Африки слон як емблема відіграє ту ж роль, що й орел чи лев у Європі та Америці. Середня вага цього велета – близько 4-х тонн. Найбільша зафіксована – 7,5 тонни! Довжина хобота дорослої особини становить у середньому близько 2-х метрів. «Управляти» ним слоненя навчається майже пів року. А дорослий слон може підняти хоботом предмет розміром, як шпилька. Тварина використовує цей свій орган і на водопої – він здатний утримати 7,5 літра води. Слон наповнює хобот, згортає і запихає кінець у рот – вода біжить прямо в горло. До речі, п’ють вони багато – від 140 до 230 літрів на день. Відомі випадки, коли використовували хоботи як дихальні трубки для пірнання. Бо хоча тварини дуже важкі, вони чудово плавають. І взагалі люблять воду: можуть визначити її запах на відстані до 8 км. З огляду на розміри, не дивно, що більшу частину доби вони їдять. За цим заняттям щодня проводять 16 – 18 годин. Решту часу мусять пересуватися, щоб не натрапити на хижаків, на сон же залишається дві-три години. Дорослі слони не вміють стрибати. Цієї навички не мають також лінивці, гіпопотами й носороги. Правда, два останні види можуть під час бігу одночасно відривати від землі всі чотири ноги.