http://www.pauci.org/file/cGF1Y2lfZmlsZXMyNzc3 by ntaxa

Інститут Реформ

ЕКОНОМІЧНІ ЕСЕ

ВИПУСК 18

Спеціальні економічні зони Польщі: досвід євроінтеграції

Київ, 2004

«Економічні Есе» – серія аналітич& них видань Інституту Реформ, що мають на меті висвітлення результатів досліджень сучасних економічних про& цесів в Україні та світі Над випуском працювали: Олег ВЕРБИЦЬКИЙ Маркіян ДАЦИШИН, керівник проекту Тимофій ІВАНОВ&МАЛЯВІН Олександр МЕГЕДА Олександр ОЛІЙНИК

У цьому випуску представлено результати дослідження польського досвіду управління спеціальними економічними зонами у контексті набуття Республікою Польща членства у Європейському Союзі. За додатковою інформацією звертайтеся за тел. (044) 239&2315 або по ел. пошті invest@ir.org.ua. З електронною версією цього та інших наших видань можна ознайомитися на сторінці Інституту Реформ www.ir.org.ua або порталі «Інвестуйте в Україну» www.ipa.net.ua. Цю публікацію здійснено за підтримки Польсько$Амери$ кансько$Української Ініціативи про Співпрацю (ПАУСІ), яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (АМР США) відповідно до Договору про співпрацю № 121$ A$00$00$00822$00. Погляди, викладені у цьому виданні авторами, є думками його авторів і не обов'язково співпадають з позиціями АМР США, Freedom House чи ПАУСІ.

ІНСТИТУТ РЕФОРМ є недержавним аналітичним центром, метою діяльності якого є сприяння прове$ денню ефективної економічної політики в Україні та утвердження цінностей громадянського суспільства. Голова Правління – народний депутат України Іван ВАСЮНИК. Директор – Олександр ОЛІЙНИК. Починаючи з 1997 року експерти Інституту забезпечують публічний діалог громадськості та органів влади, досліджують проблеми економічного розвитку та працюють у сфері економічної просвіти гро$ мадян. Результати нашої діяльності публікуються у таких форматах: • Щоквартальник Економічні Есе – матеріали досліджень сучасних економічних процесів; • Щомісячник Економічний Вісник – моніторинг поточного і перспективного законодавства України; • Часопис «Молода Економіка+» – видання для студентів, аспірантів та молодих науковців, які фахово займаються економічними дослідженнями. Інститут Реформ може не поділяти точки зору авторів публікацій. Відповідальність за підбір та подан$ ня статистичного матеріалу несуть автори публікацій. Передрук чи переклад без посилання на ЕКОНОМІЧНІ ЕСЕ не допускається. Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №5129 від 17.05.2001р. Розповсюджується безкоштовно в усіх регіонах України. Наклад 1000 прим.

ЗМІСТ ВСТУП

.................................................................................................................................

В. Проскурнін. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО$СХІДНОЇ ЄВРОПИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7 М. Блендовскі. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ПОЛЬЩІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІСЦЕВИЙ РОЗВИТОК ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ

.........................

Р. Гібула. ПОЛЬСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27 В. Ортиль. ІНФРАСТРУКТУРА СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ЯК СТИМУЛ ДЛЯ ІНВЕСТОРІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38 У. Коваль, І. Кульчицький. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ПОЛЬЩІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47 М. Блендовскі. РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАНЕПАДАЮЧОЇ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ ШЛЯХОМ ВСТАНОВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ НА ПРИКЛАДІ СЕЗ В МЄЛЬЦІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53 Р. Гібула. ВІДРОДЖЕННЯ КОЛИШНІХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРИТОРІЙ. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПАДКУ СЕЗ В ЛЄГНІЦІ

..........................................

В. Ортиль. ЛІКВІДАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН У ПОЛЬЩІ: ХТО ВИГРАЄ ВІД ЦЬОГО, А ХТО ВТРАЧАЄ? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .66

ВСТУП Європейський вибір України, задекларований на найвищому владному рівні, відкриває для вітчизняної економіки нові можливості і, водночас, ставить її перед серйозними викликами. Один із них полягає у необхідності забезпечення рівних конкурентних умов для бізнес$діяль$ ності на всій території країни, що, у свою чергу, вимагає критичного перегляду практики на$ дання державної допомоги (у формі податкових пільг, субсидій та інших преференцій) окре$ мим підприємствам чи цілим секторам економіки. Особливим випадком такої допомоги є спеціальні економічні зони (СЕЗ), які були започат$ ковані у більшості країн Центрально$східної Європи наприкінці 1980$х — на початку 1990$ х років. На сьогодні, зокрема, в Угорщині функціонує 33 такі зони, Польщі — 14 зон, Хор$ ватії — 12 зон, Болгарії — 7 зон. Україна не залишилася осторонь таких європейських тен$ денцій, створивши 11 СЕЗ та запровадивши спеціальний режим для інвестиційної діяльності на 66$и територіях пріоритетного розвитку (ТПР). У результаті, спеціальний податковий ре$ жим наприкінці 1990$х років поширився на 10% території України. Під час переговорів між представниками Єврокомісії та національних урядів, які відбувалися протягом 2003 — початку 2004 років, щодо приєднання до ЄС нових країн$членів питання адаптації спеціальних економічних зон до європейських стандартів виявилося одним з най$ складніших. Учасники переговорів зі сторони ЄС наголошували на тому, що режим СЕЗ не відповідає вимогам європейського законодавства щодо обсягів та форм державної допомоги, та вимагали негайних змін відповідних норм у національних законодавствах. Натомість, кон$ траргументом іншої сторони було те, що у рамках зон значна кількість інвесторів уже розпо$ чали свою діяльність, отримавши на тривалий період законодавчі гарантії незмінності пільго$ вих умов взамін на зобов'язання щодо вкладення обумовлених обсягів інвестицій та створен$ ня визначеної кількості робочих місць. Відповідно, дострокове позбавлення інвесторів набу$ тих прав на пільги буде незаконним та зумовить необхідність виплат значних сум компенсацій з державного бюджету. Зокрема, у випадку Польщі можливий обсяг таких компенсацій був оцінений на рівні 1 млрд. дол. США, що зумовило необхідність пошуку обома сторонами ком$ промісних рішень у цій сфері. Спостерігачі відзначають, що з$поміж країн Центрально$східної Європи найбільших успіхів у відстоюванні своєї позиції під час переговорів з ЄС домоглася Польща. На території нашо$ го сусіда протягом наступних 6 років продовжать функціонувати 14 СЕЗ, які, до речі, певною мірою будуть конкурувати на міжнародному рівні з українськими спеціальними зонами за

залучення нових інвесторів. Водночас, польські СЕЗ (особливо у прикордонних з Україною регіонах) можуть стати «воротами» на європейські ринки для українських компаній. З іншого боку, при підготовці цього видання ми намагалися проаналізувати успіхи та невдачі політики Уряду Польщі у сфері спеціальних економічних зон і вивчити можливість та доцільність адаптації позитивного польського досвіду в Україні. У цьому контексті слід відзначити певну подібність практики застосування СЕЗ у Польщі та Україні. Зокрема, при$ вертає увагу те, що обидві країни одночасно — у 1995 році — створили свої перші зони («Євро$Парк Мєлєц» та «Сиваш» відповідно). Порівняльними є і масштаби діяльності: у польських СЕЗ реалізовується 650 проектів, в українських СЕЗ і ТПР — 751. Натомість, ре$ зультативні показники суттєво відрізняються. Наші сусіди у рамках спеціальних зон залучи$ ли 4,8 млрд. дол. інвестицій та створили 63 тис. робочих місць у той час, як вітчизняні анало$ ги становлять 1,6 млрд. дол. та 46 тис. робочих місць. Ще більш вражаючим є порівняння об$ сягів наданих податкових пільг: 483 млн. дол. (Польща) і 832 млн. дол. (Україна). Таким чином, аналізуючи міжнародний досвід функціонування спеціальних економічних зон, можна зробити висновок, що для України особливої пріоритетності набуває питання підви$ щення ефективності застосування СЕЗ як інструменту інвестиційної та регіональної політи$ ки. Адже, досі зусилля державних органів, як правило, спрямовувалися на точкове «гасіння пожеж», ефект яких вичерпується у короткотерміновій перспективі. Натомість, ігнорувався системний підхід до вирішення проблеми. Сподіваємося, що критичне осмислення іноземно$ го досвіду підсилене комплексним аналізом стану справ у вітчизняних спеціальних зонах сприятиме виробленню адекватних заходів державної політики у цій сфері та сприятиме євроінтеграційним процесам в Україні.

Володимир ПРОСКУРНІН, експерт, АР Крим

СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО&СХІДНОЇ ЄВРОПИ Території з пільговими режимами для інвес$ тиційної діяльності, які створені практично на всіх континентах та у різних групах країн світу, є відомими як вільні економічні зони (ВЕЗ). В Україні такі території іменуються спеціальними економічними зонами (СЕЗ). Обидва ці терміни (СЕЗ та ВЕЗ) більшістю фахівців використовуються як синоніми для визначення обмеженої частини території держави, на якій встановлюється спеціаль$ ний економіко$правовий режим діяльності суб'єктів підприємництва з метою сприяння економічному розвитку та інтеграції у світо$ ве господарство [18]. ВЕЗ є одним з інструментів сучасних інтег$ раційних процесів і структурних перетво$ рень, залучення іноземних інвестицій. Віль$ на зона — це й найстаріший економічний інструмент: за два століття до нашої ери на острові Делос з метою пожвавлення торгівлі та виробництва місцева влада припинила стягувати податки [17]. Справжній бум ВЕЗ настав у другій половині ХХ століття, коли почали з'являтися «шенони», «сінгапури», «кіпри» та «сіліконові долини». За останні 30 років у світі, за різними оцінками, запро$ ваджено сотні пільгових режимів, які можна віднести до ВЕЗ [24]. Одні автори вважають, що до кінця 1990$х років загальна кількість ВЕЗ у світі набли$ зилася до 1000, інші говорять про 1200, 2000 і навіть понад 4000. Меншими є роз$

біжності в оцінках ролі ВЕЗ у світовій еко$ номіці. Вважається, що їхня частка у світо$ вому товарообороті збільшилася з 8% у 1960р. до 30% наприкінці 1990$х років. У рамках ВЕЗ зайнято більше 3 млн. осіб [9].

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН Іноземний досвід, перш за все, свідчить, що немає у світі двох однакових ВЕЗ — кожна є унікальною. Якщо ж вдатися до узагаль$ нення, то усі зони можна поділити на такі, що виникли історично (зони «де$факто») та штучно створені за останніх 30 — 40 років [21]. ВЕЗ останнього типу створювалися, зокрема в Європі, через різні причини, які можна представити такими двома типами: • для лібералізації зовнішньоекономічної діяльності (зони «розвитку»); • для підтримки депресивних регіонів (зони «виживання») [12]. Виходячи з цього зони створюються у таких двох форматах: • територіальні зони — ізольовані мит$ ним кордоном, за яким законодавство країни не діє, а діє особливе зональне законодавство (майже всі зони «де$ факто»); • режимні зони — коли підприємства не відділені митним кордоном, діють згідно національного законодавства країни розташування, але мають пільговий ре$ жим на умовно обмеженій території,

8 що відрізняється від загальнодержав$ ного.

забезпечити збільшення зайнятості в агро$ промислових депресивних районах [9].

Функціонально розрізняють такi типи зон: • зовнішньоторговельні, • торговельно$виробничі, • науково$технічні або технопарки (тех$ нополіси), • туристично$рекреаційні (курортополіси), • офшорні (банківські, митні).

Метою створення СЕЗ у вищеназваних країнах було посилення зв'язків зі світовою економікою на основі активізації зовнішньо$ економічної діяльності та вирішення таких завдань: • підвищення конкурентноздатності на$ ціонального виробництва, • збільшення притоку валюти як від екс$ порту товарів і послуг, так і від інозем$ них інвестицій, • скорочення витрат на отримання ім$ портної продукції.

Ця класифікація, звісно, не охоплює всієї різноманітності особливостей, які в дійсно$ сті поєднуються в нові комбінації і структу$ ри. ВЕЗ різних типів можуть переростати з однієї форми в іншу [18]. Таким чином одні автори вважають, що існує до 25$30 різно$ видів ВЕЗ, інші обмежуються 10 — 15 [9].

ХРОНІКА СТВОРЕННЯ СЕЗ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ І СХІДНІЙ ЄВРОПІ У країнах Центрально$східної Європи ство$ рення СЕЗ розпочато у 1960$х роках в Югославії. Пожвавлення цього процесу по$ значилося тільки у 1980$ті роки, зокрема, в 1982 р. — в Угорщині, в 1987 р. — в Бол$ гарії. Це було пов'язано з поступовою відмо$ вою урядів названих країн від курсу на само$ забезпечення, початком міжнародної інтег$ рації. В умовах планово$централізованої економіки СЕЗ розглядалися як елементи ринкової економіки, здатні залучити іно$ земні інвестиції [9]. Процес був недостатньо послідовним, стримувався невирішеністю проблем загальносистемного характеру і відсутністю єдиної державної політики в цій сфері [18]. У Болгарії та Румунії СЕЗ ство$ рювались на державній основі, у Польщі — на акціонерній, а в Угорщині на змішаній [9]. Починаючи з 1990р. наміри створення віль$ них зон було проголошено у республіках СРСР, зокрема, в Російській Федерації, Білорусі, Латвії, Литві, Молдові, Україні. За$ гальна кількість вільних зон, що були створені в цих країнах, становить понад 200. Значна кількість ВЕЗ в країнах з перехідною еконо$ мікою створювалася як зони вільного під$ приємництва, основне призначення яких — за$ безпечення виробничої діяльності національ$ них та іноземних господарських суб'єктів [24]. Крім експортно$виробничих зон діють СЕЗ інших типів, наприклад, такі, що мають

Спільним для створення ВЕЗ у цих країнах є їх анклавність, наявність пільг і переваг. (митних, податкових, фінансових, адміні$ стративних) порівняно із загальним режи$ мом для підприємців.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНО&СХІДНОЇ ЄВРОПИ Обсяг іноземних інвестицій у країни Цент$ рально$Східної Європи, зокрема, тих, які у травні 2004 р. вступили до Євросоюзу, поміт$ но зросли. За даними компанії Ernst & Young, список країн, що інвестують у Європу, очо$ лили США, Японія, Великобританія і Німеччина. Зросли капіталовкладення з Ки$ таю, Сінгапуру і Південної Кореї [3]. У пер$ шому півріччі 2004р. Угорщина, де, до речі, знаходиться найбільше ВЕЗ, залучила кош$ ти для 84 нових інвестиційних проектів порівняно з 40 за аналогічний період мину$ лого року. У Німеччині — 80 проектів. Чехія та Польща за кількістю проектів обійшли Іспанію, а Естонія випередила Італію. Якщо ця тенденція збережеться, карта надход$ ження європейських прямих іноземних інве$ стицій суттєво зміниться [3]. Слід зауважити, що в Європі є низка країн, які будують свою інвестиційну політику не спираючись на інструменти ВЕЗ (навіть як$ що такі були раніше створені). Переважає в цих країнах тенденція запровадження спри$ ятливого інвестиційного клімату шляхом удосконалення загального законодавства. Наприклад, у Словацькій республіці діють пільгові митні режими для переробки про$ дукції, яка постачається на експорт. Особ$ ливий режим має зовнішня торгівля Сло$

9 ваччини з Чехією в рамках митного союзу між цими країнами. Ліберальна грошово$ кредитна і бюджетна політика уряду Словач$ чини привела до збільшення обсягів інвес$ тицій, зокрема, іноземного походження [23]. У Боснії і Герцеговині діє Закон про інвес$ тиційну політику, щодо створення сприятли$ вих умов для іноземних інвесторів і захисту іноземного капіталу. Цей закон гарантує іноземним інвесторам ті ж права, що і підприємцям$резидентам щодо вкладення капіталу і реінвестування прибутку. Права і пільги, передбачені законом, не можуть бу$ ти змінені чи скасовані нормативними акта$ ми, прийнятими згодом [16]. Уряд Естонії звільнив від податку на прибу$ ток інвесторів, що не споживають прибутки у вигляді дивідендів [23]. Після приєднання Естонії до ЄС набули чинності зміни до За$ кону про прибутковий податок, згідно якого з дивідендів, що виплачуються юридичним особам — нерезидентам, прибутковий по$ даток не утримується, якщо участь нерези$ дента в естонському підприємстві складає не менше 20% статутного фонду [14].

УГОРСЬКА РЕСПУБЛІКА

Зараз законодавчо встановлені такі типи ВЕЗ: • зони підприємництва; • вільні безмитні території й зони; • вільні промислові зони і пріоритетні регіони. З метою розвитку економічно відсталих регіонів в 1996 р. був прийнятий Закон про зони підприємництва. Першу зону під$ приємництва було зареєстровано в 1997р. у місті Захонь, прикордонному з Україною та Словаччиною [4]. У рамках цієї зони перед$ бачене пільгове оподаткування інвестицій, амортизаційні пільги та виділення держав$ них дотацій [1]. Вільні безмитні території й зони Угорщи$ ни, як правило, мають чітко визначену й ого$ роджену територію та є юридичними особа$ ми. Частина з них діє як багатофункці$ ональні (уніфіковані) зони, а частина — як спеціалізовані (здійснюють обробку кількох визначених видів товарів). Прикладом ос$ таннього типу є Чепельська зона, яка спе$ ціалізується на зберіганні й транспортуванні електронної продукції [18]. Площа зон ко$ ливається в межах від 4 до 20 га, вони не мо$ жуть використовуватися для проживання або ведення роздрібної торгівлі, інвестиції у такі зони окуповуються на другий$третій рік з моменту введення в експлуатацію [18]. В Угорщині існує 112 вільних промислових зон, сім найбільших (забезпечують 80% обсягу виробленої промисловими зонами Ï³ëüãè ó ðàìêàõ â³ëüíèõ áåçìèòíèõ òåðèòîð³é ³ çîí Óãîðùèíè: •

Угорщина серед європейських країн з пе$ рехідною економікою має найбільший досвід функціонування ВЕЗ. Перша ВЕЗ тут була створена в 1982 р. у вигляді безмитної зони. ВЕЗ, для заснування яких використовували$ ся лише внутрішні (безмитна зона Апафай) або змішані інвестиції (Дьєр$Шопронська франко$зона), складають переважну біль$ шість. Хоча діє 5 зон, що створені на 100% коштів іноземних інвесторів, наприклад, ВЕЗ Сегеді, в яку були вкладені капітали англійського походження [18].

•

çíèæêà ïðè ñïëàò³ êîðïîðàòèâíîãî ïîäàòêó íà 20%, ÿêùî ³íâåñòîâàíà ó ÑÏ ÷àñòêà ³íîçåìíîãî ³íâåñòîðà ñêëàäàº íå ìåíøå 4,2 òèñ. äîë.; ïîäàòêîâà çíèæêà íà 60% ïðîòÿãîì ïåðøèõ ï'ÿòè ðîê³â (â ïîäàëüøîìó — 40%), ÿêùî â ñóêóïíèõ äîõîäàõ â³ä ðåàë³çàö³¿ ÷àñòêà ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿ äîð³âíþº 50%, à ÷àñòêà ³íîçåìíîãî ³íâåñòîðà â ïî÷àòêîâîìó êàï³òàë³ ÑÏ ñòàíîâèòü 30% â³ä ñóìè, íå ìåíøî¿ 104 òèñ. äîë.; â îñîáëèâèõ âèïàäêàõ íàäàºòüñÿ 100% ïîäàòêîâà çíèæêà íà ñïëàòó ïðÿìîãî ìàéíîâîãî ïîäàòêó òà ñèñòåìà ï³ëüã ïðè ñïëàò³ ïîäàòê³â íà äèâ³äåíäè; çâ³ëüíÿþòüñÿ â³ä ìèòà òîâàðè, ³ìïîðòîâàí³ äî çîíè ç-çà ìåæ ìèòíî¿ òåðèòîð³¿ Óãîðùèíè, àëå ï³äëÿãàþòü òðàíçèòíèì òà åêñïîðòíèì îáìåæåííÿì.

10 продукції) з яких розташовані на заході країни. Вільні промислові зони трактуються як іноземна територія (анклав у митній те$ риторії країни), а тому вироблена їхніми суб'єктами продукція, яка надходить в на$ ціональну економіку, розглядається як імпорт [5]. Пріоритетними вважаються ре$ гіони з рівнем безробіття вище 15%. Ï³ëüãè ó ðàìêàõ â³ëüíèõ ïðîìèñëîâèõ çîí ³ ïð³îðèòåòíèõ ðåã³îí³â Óãîðùèíè: •

• •

çâ³ëüíåííÿ â³ä ïîäàòê³â íà 100% íà òåðì³í äî 5 ðîê³â äëÿ ñòâîðåííÿ íîâèõ âèðîáíè÷èõ ïîòóæíîñòåé ³ áóä³âíèöòâà ãîòåë³â áåç ïîïåðåäíüîãî âèçíà÷åííÿ âàðòîñò³ ³íâåñòèö³¿; íîðìà àìîðòèçàö³¿ ïî áóäèíêàõ 10%, ìàøèíè é óñòàòêóâàííÿ ìîæóòü áóòè óìîâíî àìîðòèçîâàí³ íåãàéíî ï³ñëÿ ïðèäáàííÿ; ï³äïðèºìö³, ùî íå ï³äïàäàþòü ï³ä ä³þ ï³ëüã äëÿ çíà÷íèõ ³íâåñòèö³é, ìîæóòü ñêîðèñòàòèñÿ ï³ëüãîþ â ðîçì³ð³ 6% â³ä âàðòîñò³ ïðèäáàíèõ çàñîá³â. Öÿ ï³ëüãà ïîøèðþºòüñÿ â ïð³îðèòåòíèõ ðåã³îíàõ íà ïðèäáàííÿ ìàøèí ³ óñòàòêóâàííÿ, ó ïðîìèñëîâèõ çîíàõ — íà ìàøèíè, óñòàòêóâàííÿ ³ áóäèíêè; â îáîõ òèïàõ ðåã³îí³â — íà ³íâåñòèö³¿ ïî ìîäåðí³çàö³¿ ³ ðîçâèòêó ³íôðàñòðóêòóðè [2].

ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА

рюються за безпосередньою участю муніци$ пальних органів. Уряд Чехії витратив в 1999$2000рр. 24 млн. дол. на створення 51 промислової зони, максимально підготовле$ них для запровадження там інвесторами промислового виробництва [5]. Çàêîíîäàâñòâî ×åõ³¿ ïåðåäáà÷àº íàñòóïí³ çàãàëüí³ ï³ëüãè äëÿ ³íâåñòîð³â: • • • •

Çâ³ëüíåííÿ â³ä ïîäàòêó íà ïðèáóòîê íà 10 ðîê³â íîâîñòâîðåíèõ êîìïàí³é, à íà 5 ðîê³â — òèõ, ùî ðîçøèðþþòüñÿ; Ãðàíòè çà ñòâîðåííÿ ðîáî÷èõ ì³ñöü ó ðåã³îíàõ ç âèñîêèì ð³âíåì áåçðîá³òòÿ (äî 5 òèñ. äîë. çà îäíå ðîáî÷å ì³ñöå); Ãðàíòè íà ïðîôåñ³éíó ï³äãîòîâêó ³ ïåðåï³äãîòîâêó â ðåã³îíàõ ç âèñîêèì ð³âíåì áåçðîá³òòÿ (äî 35% âàðòîñò³ íàâ÷àííÿ); Íàäàííÿ çåìåëüíèõ ä³ëÿíîê íà ï³ëüãîâèõ óìîâàõ ³ ñóáñèäóâàííÿ ìóí³öèïàë³òåò³â ç ìåòîþ ðîçâèòêó ³íôðàñòðóêòóðè.

Обсяг прямих іноземних інвестицій у чеську економіку у 1999$2000 рр. склав 4,5 млрд. дол. щорічно, а всього за 10 років нерези$ дентами в економіку Чехії було вкладено 20 млрд. дол. Найактивнішими були інвестори з Нідерландів, Швейцарії, Бельгії, Німеччи$ ни, Італії, США. Найбільше інвестицій надійшло у сектори нерухомості і роздрібної торгівлі, а також у банківський та промис$ ловий сектор (виробництво автомобілів та електроніки). Компанія Philips закінчує спо$ рудження заводу з виробництва телевізорів вартістю 624 млн. дол. Цей інвестиційний проект є найбільшим в історії країни.

РЕСПУБЛІКА БОЛГАРІЯ

За часи існування Чехословаччини на тери$ торії Чехії було створено вісім зон вільної торгівлі, діяло декілька зон і в Словаччині. Законодавство сучасної Чеської Республіки не передбачало створення СЕЗ. Натомість створюються промислові зони підприєм$ ницької діяльності, у яких діють правила ве$ дення підприємницької діяльності аналогічні правилам ЄС. Промислові зони підприємницької діяль$ ності з розвиненою інфраструктурою ство$

Перша болгарська вільна зона була створена в 1987р. у місті Русе. Її суб'єкти отримували пільги тільки щодо мита і складування товарів

11 [24]. На 1990р. було створено вже сім вільних безмитних зон [8], а обсяги залучених до них іноземних інвестицій становили 5 млн. дол. [24]. Вибір регіонів для створення зон, як пра$ вило, обумовлювався такими критеріями: • розташування на узбережжі Чорного моря поблизу автошляхів (автострада Західна Європа — Туреччина ) та пря$ мий вихід на ринки України, Росії, Гру$ зії, Західної Європи, Близького Сходу, • відсутність конкуренції з боку повітря$ них і морських шляхів сусідніх країн, • сприятливі природнокліматичні умови [18]. Вільні безмитні зони у Болгарії були ство$ рені з ініціативи господарських організацій або державних органів прийняттям відповід$ ного рішення уряду. Керівництво здійснює міністр фінансів та торгівлі. У зонах можуть здійснюватися такі види діяльності: • виробництво товарів і послуг, призна$ чених на експорт; • розвантажувальні, навантажувальні операції і транспортне обслуговування безмитних товарів, призначених на екс$ порт (транзитна торгівля); • складування і обробка безмитно ввезе$ них товарів для реекспорту; • торгівельна, банківська, страхова ді$ яльність.

послуг, виробнича діяльність. Починаючи з 1990р. зона «Русе» стала прибутковою за рахунок зростання доходів від рентних пла$ тежів, орендної плати за користування ви$ робничими приміщеннями, обладнанням, платежів за послуги інфраструктури, послу$ ги зберігання та обробки товарів. На терито$ рії зони «Русе» у першій половині 1990$х рр. діяли 14 іноземних фірм, що забезпечували зайнятість 300 осіб. До 2001р. на території болгарських зон по$ будовано тисячі квадратних метрів виробни$ чих і складських приміщень. Середня рента$ бельність коливається між 30% і 50%. Створено тисячі робочих місць. Усі вироб$ ництва, що діють сьогодні в зонах, відрізня$ ються високою технологією і відповідають інтересам країни в сфері залучення високо$ технологічних інвестицій [8]. Для стимулювання залучення іноземних ін$ вестицій і пріоритетних інвестиційних про$ ектів створене Агентство іноземних інвес$ тицій як державний орган при Уряді Респуб$ ліки Болгарія [25].

РУМУНІЯ

Ï³ëüãè ó ðàìêàõ â³ëüíèõ áåçìèòíèõ çîí Áîëãàð³¿: • • • •

•

çâ³ëüíåííÿ â³ä ìèòà ³íîçåìíèõ ô³ðì òà ñï³ëüíèõ ï³äïðèºìñòâ; ïîäàòêîâ³ êàí³êóëè ñòðîêîì íà 5 ðîê³â; ïðèáóòîê îïîäàòêîâóºòüñÿ çà ñòàâêîþ 20% ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ïîäàòêîâèõ êàí³êóë; äåðæàâà ðåãëàìåíòóº ïîðÿäîê ðîçïîä³ëó âàëþòíèõ äîõîä³â òà ñï³ââ³äíîøåííÿ ïîäàòê³â, ùî íàäõîäÿòü äî áþäæåò³â ð³çíèõ ð³âí³â; äåðæàâà ãàðàíòóº îõîðîíó ³íîçåìíèõ ³íâåñòèö³é, ïåðåâåäåííÿ çà êîðäîí äîõîä³â ³ êàï³òàë³â, ó÷àñòü ì³æíàðîäíîãî ñóäó ó âèð³øåíí³ ãîñïîäàðñüêèõ ñïîð³â [18].

Вільна безмитна зона «Русе» — найвідомі$ ша зона Болгарії, — була створена в 1988 р. за рахунок державних і підприємницьких капіталовкладень. Площа зони — 100 га з можливостями подальшого розширення до 800 га [18]. Функціональна спрямованість зони «Русе»: обслуговування зовнішньої торгівлі, надання складських і транспортних

У Румунії сума іноземних інвестицій у 2000 р. була найнижчою за всі роки — мен$ ше 100 млн. дол. (у 1999 р. — 256 млн. дол.), що пояснюється непослідовною еко$ номічною політикою, обтяжуючим фінансо$ вим режимом, відсутністю довіри і частково тим, що це був рік виборів і інвестори, не бажаючи ризикувати, чекали зміни влади. Загальний обсяг іноземних інвестицій, що надійшли в країну з 1990 по 2001 р., склав 7,1 млрд. дол., з яких 4,9 млрд. мають участь у капіталі комерційних товариств, а інші є надходженнями від приватизації. Кількість комерційних фірм із іноземним капіталом

12 досягло 77,7 тис., зокрема, близько 150 фірм із повним іноземним капіталом. Голов$ ними інвесторами є Голландія, Німеччина і Кіпр, що вклали 32% у загальний обсяг ін$ вестицій [5]. Типовою для спеціальних економічних зон Румунії є СЕЗ «Констанца», створена у 1978 р. у портовому місті Констанца. Ï³ëüãè ó ðàìêàõ ÑÅÇ «Êîíñòàíöà» (Ðóìóí³ÿ): •

• •

²ìïîðò ìàòåð³àë³â áåç ñïëàòè ìèòíèõ çáîð³â ïðîòÿãîì 7 ðîê³â, ïðè ÷àñòö³ â ñòàòóòíîìó ôîíä³ ï³äïðèºìñòâà ³íâåñòèö³éíèõ êîøò³â íå ìåíø 60% ³ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìöÿ, ðîçðàõîâàíî¿ íà 14 ðîê³â. Çâ³ëüíÿºòüñÿ â³ä ïîäàòê³â íà 5 ðîê³â ³íøà ä³ÿëüí³ñòü. Ðå³íâåñòèö³¿ îáêëàäàþòüñÿ ïîäàòêîì çà ñòàâêîþ 50% â³ä âñòàíîâëåíî¿.

Ï³ëüãè ó ðàìêàõ çîí â³ëüíîãî ï³äïðèºìíèöòâà Ìîëäîâè: •

çâ³ëüíåííÿ â³ä ñïëàòè ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ï³äïðèºìñòâ ïðîòÿãîì ïåðøèõ ï'ÿòè ðîê³â ç ìîìåíòó îäåðæàííÿ íèìè äîõîäó, âêëþ÷àþ÷è ïåðøèé ð³ê îäåðæàííÿ äîõîäó ó çîí³ â³ëüíîãî ï³äïðèºìíèöòâà — äëÿ ÑÏ çà ó÷àñòþ ³íîçåìíèõ þðèäè÷íèõ îñ³á ³ ãðîìàäÿí, ÿêùî ÷àñòêà ³íîçåìíîãî ó÷àñíèêà (ó÷àñíèê³â) ó ñòàòóòíîìó ôîíä³ ïåðåâèùóº 30%, ³ ï³äïðèºìñòâà, ùî ö³ëêîì íàëåæàòü ³íîçåìíèì ³íâåñòîðàì, âåñü âèòîðã ÿêèõ óòâîðþºòüñÿ ò³ëüêè çà ðàõóíîê ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò, ïîñëóã) âëàñíîãî âèðîáíèöòâà [13].

ЮГОСЛАВІЯ

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА

Закон про зони вільного підприємництва Молдови був прийнятий 25 травня 1993р. Вільні зони є відособленими частинами те$ риторії республіки, у яких на пільгових умо$ вах здійснюються окремі види підприєм$ ницької діяльності. Зонами вільного під$ приємництва можуть бути також окремі під$ приємства, організації й установи за винят$ ком тих, котрі мають стратегічне значення. Пільги і преференції, установлювані для підприємств, розташованих у зонах вільного підприємництва, мають індивідуальний ха$ рактер. Законодавчо визначено, що сумарна площа усіх СЕЗ у Молдові не може перевищувати 30% її території.

Югославія була першою з європейських країн з перехідною економікою, де з 1963 року почали створювати ВЕЗ у формі без$ митних зон в портах, які мають доступ до міжнародних морських шляхів. Засновни$ ком зони могло бути підприємство, у якого є портова інфраструктура, нерухомість та спеціальне обладнання. Рішення про ство$ рення вільної безмитної зони приймало Міністерство фінансів. З метою підвищення привабливості безмит$ них зон для іноземних інвесторів було вжито спеціальні заходи. Зокрема, за законом від 1967 року югославським підприємствам до$ зволялося вступати у тривале ділове та технічне співробітництво з іноземними ком$ паніями у безмитних зонах. Підприємствам з іноземними інвестиціями дозволялося буду$ вати складські приміщення та споруди, не$ обхідні для виробництва, але користуватися ними дозволялося лише засновнику зони або іншому національному підприємству. Та$ кож було прийнято рішення про звільнення

13 від мита всього устаткування, тимчасово ввезеного (імпортованого) на територію зон іноземними інвесторами для використання у виробництві.

1997 р. —

Порт Рієка, Загреб, Крапинсько$Загорська, Кукульяново, Осиєк, Поди,

1998 р. —

Обровач, Порт Спліт,

Протягом 1985$1990 років було створено 29 зон у Хорватії, Словенії, Сербії, Чорно$ горії, Македонії, Боснії та Герцеговині. Ре$ ально розпочали діяльність тільки вісім без$ митних зон: Рієка з підзоною Пулою, Спліт із Смоковніком, Плоце з Метковіцем, За$ дар, Бар, Белград та Нові Сад. У процесі розбудови югославських зон визначилась їх головна спрямованість на виробництво екс$ портних товарів, обробку вантажів, банків$ ську й фінансову діяльність.

1999 р. —

Сплітсько$Далматинська, Порт Плоче, Порт Пула,

2000 р. —

Буйє.

Типовою для країни є вільна митна зона «Белград», створена у 1985 р. на площі 20 км2. Витрати на формування ВЕЗ склали близько 400 млн. дол. Розпад федерації та військові конфлікти, що поглинули країну у 1990$х роках, призвели до створення нових незалежних країн, зокре$ ма, Хорватії, Словенії, Боснії та Герцегови$ ни. Тому подальший аналіз розвитку вище$ зазначених зон можливо розглядати в умовах інвестиційного законодавства цих країн. Ï³ëüãè ó ðàìêàõ â³ëüíèõ áåçìèòíèõ çîí Þãîñëàâ³¿: • • •

çâ³ëüíåííÿ â³ä ìèòà íà ââ³ç ñèðîâèíè, íàï³âôàáðèêàò³â, òåõíîëîã³é; çâ³ëüíåííÿ â³ä îïîäàòêóâàííÿ ³íâåñòèö³é; ãàðàíò³ÿ ñòàá³ëüíîñò³ åêîíîì³êî-ïðàâîâîãî ðåæèìó ïðîòÿãîì ïåðøèõ 10 ðîê³â.

ХОРВАТІЯ

У Хорватії існує 12 вільних економічних зон, створених у такій хронології:

Всього в цих ВЕЗ діє 397 підприємства, яки$ ми інвестовано 47,7 млн. євро. Компанії, що діють, в цих зонах можуть займатися про$ мисловим виробництвом, оптовою торгів$ лею, зовнішньоторгівельною діяльністю. Ï³ëüãè ó ðàìêàõ â³ëüíèõ åêîíîì³÷íèõ çîí Õîðâàò³¿: • •

•

çâ³ëüíåííÿ â³ä ìèòà òîâàð³â, ùî íå ïðèçíà÷åí³ äëÿ ïðîäàæó íà âíóòð³øíüîìó ðèíêó Õîðâàò³¿; çâ³ëüíåííÿ â³ä ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ïðîòÿãîì 5 ðîê³â êîìïàí³¿, ùî ñòâîðþþòü îá'ºêòè ³íôðàñòðóêòóðè íà òåðèòîð³¿ çîíè, ÿêùî âàðò³ñòü ³íâåñòèö³éíîãî ïðîåêòó ïåðåâèùóº 130 òèñ. ºâðî; ³íø³ êîìïàí³¿ â³ëüíî¿ åêîíîì³÷íî¿ çîíè ìàþòü 50% ï³ëüãó ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê.

Одна з найстаріших ВЕЗ — порт Рієка — найбільший порт Хорватії, що раніше був важливим вузлом залізничного, авто$ мобільного, повітряного і морського транс$ порту і потоків товарів із Центральної Євро$ пи і Західних Балкан. Протягом 1990$х років вантажообіг порту скоротився майже вдвічі, однак зараз поступово відновлю$ ється. Уряд Хорватії прагне повернути Рієці статус найбільшого порту Центральної Європи. У 2000 році Хорватія й Угорщина об'єднали свої зусилля, спрямовані на відро$ дження порту Рієка. Консорціум хорват$ ських і угорських компаній Ganz Port Rijeka розробив план з модернізації і спільної з ор$ ганами влади Хорватії експлуатації порту відповідно до концесійної угоди про спору$ дження нового терміналу, на що планува$ лось витрати у сумі 70$80 млн. дол. [5]. У 2000 році уряд Хорватії прийняв законо$ давчий пакет, що стимулює інвестиційну діяльність, який знизив рівень податків, по$ кращив законодавство у сфері приватизації. Тепер нерезиденти можуть набувати у влас$ ність нерухомість на території країни,

14 відкривати рахунки у валюті та перерахо$ вувати кошти закордон. Контроль вивозу інвесторами отриманого прибутку не здійснюється. У 1999 році прямі іноземні інвестиції склали рекордні 1,5 млрд. дол. Це було пов'язано з приватизацією телекомунікаційної компанії Hrvatske Telekomunikacije (HT). У наступних роках обсяг прямих іноземних інвестицій де$ що скоротився і склав у 2002 р. — 0,98 млрд. дол. Кумулятивно, починаючи з 1993 року, обсяг прямих іноземних інвестицій в Хорватію становить 8,44 млрд. дол [5]. Çàãàëüí³ ï³ëüãè äëÿ ³íâåñòîð³â ó Õîðâàò³¿: •

Ãðàíòè â ðîçì³ð³ äî 1900 ºâðî çà êîæíå íîâå ðîáî÷å ì³ñöå, à òàêîæ ï³ëüãîâ³ óìîâè ïîêóïêè (îðåíäè) íåðóõîìîñò³ äëÿ âèðîáíè÷èõ ïîòðåá. • Â³äøêîäóâàííÿ äåðæàâîþ äî ïîëîâèíè âèòðàò íà ïðîôåñ³éíó ï³äãîòîâêó ³ ïåðåï³äãîòîâêó êàäð³â. • Ñòàâêà ïîäàòêó íà äîõîäè ïðîòÿãîì ïåðøèõ 10 ðîê³â ñêëàäàº äëÿ êîìïàí³é: - 0% — 7,8 ìëí. ºâðî ³ 75 ðîáî÷èõ ì³ñöü; - 3% — 2,6 ìëí. ºâðî ³ 50 ðîáî÷èõ ì³ñöü; - 7%, ÿêùî ³íâåñòóâàëè 1,3 ìëí. ºâðî ³ ñòâîðèëè 30 ðîáî÷èõ ì³ñöü. .

ЛАТВІЯ

Лієпайська СЕЗ створена в 1997 році на 20 років на площі 3000 га (порт, промзона, ае$ ропорт і території колишньої військової ба$ зи). У 2000 році суб'єктами цієї СЕЗ були 28 підприємств. Основні інвестори — нерези$ денти з Данії, Німеччини, Швеції, Росії, Швейцарії та Литви. До 2001 року загальні інвестиції підприємств досягли близько 50 млн. дол. Один з найбільших інвестиційних проектів реалізований датською компанією Korn$Og Foderstofkompagnet щодо будів$ ництва терміналу для сипучих вантажів по$ тужністю 500 тис. т у рік. СЕЗ Резекне, створена у 1997 році, має орієнтацію на виробництво, оскільки розта$ шована на території комплексу колишніх ве$ ликих підприємств. Проблемою розвитку вільних зон у Латвії завжди були непрості відносини регіональ$ ної влади та керівництва СЕЗ з централь$ ними органами. З іншого боку, економісти Єврокомісії вказували, що податкові пільги в латвійських СЕЗ істотно вище, ніж у вільних зонах, що діють у країнах ЄС. При цьому усі зони працюють в основному на транзитний бізнес, тоді як у них повин$ не розвиватися і виробництво. Спроби держави внести зміни в законодавчі акти про СЕЗ мали активну протидію регіо$ нальної влади і підприємців, а також депу$ татів від цих регіонів у сеймі. На сьогодні процес адаптації місцевого законодавства Латвії до загальноєвропейського продов$ жується.

ЛИТВА

В Латвії було створено 4 спеціальні еко$ номічні зони, три з яких у портах (Лієпайя, Венпилс, Рига), а четверта — в м. Резекне. Ï³ëüãè ó ÑÅÇ Ëàòâ³¿: • • • •

80% çíèæêà ç ïðèáóòêîâîãî ïîäàòêó ï³äïðèºìñòâ, 80% àáî 100% çíèæêà ç ïîäàòêó íà íåðóõîì³ñòü, íóëüîâà ñòàâêà ÏÄÂ, çâ³ëüíåííÿ â³ä ìèòà ³ àêöèçó.

У Литві діє дві ВЕЗ: у Клайпеді та Каунасі. Знадобилося вісім років, щоб Клайпедська зона, ідея якої народилася ще в 1994 році, змогла залучити до себе першого інвесто$

15 ра. За цей час аналогічні починання в ін$ ших регіонах країни так і залишились на папері [27]. Товари, що знаходяться на території ВЕЗ, вважаються такими, що перебувають за ме$ жами митної території Литви. Для платежів може використовуватися як національна ва$ люта (літ), так і будь$яка іноземна конвер$ тована валюта. Ввіз і вивіз валюти з тери$ торії ВЕЗ регулюється так само, як і ввіз і вивіз валюти з території Литви [11]. Ï³ëüãè ó ÂÅÇ Ëèòâè: • •

• •

çâ³ëüíåííÿ ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ó ðîçì³ð³ 80% ïðîòÿãîì ïåðøèõ 5 ðîê³â ç ìîìåíòó ðåºñòðàö³¿ ³ 50% ïðîòÿãîì íàñòóïíèõ 5 ðîê³â; çâ³ëüíåííÿ ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ó ðîçì³ð³ 100% ïðîòÿãîì ïåðøèõ 5 ðîê³â ç ìîìåíòó ðåºñòðàö³¿ äëÿ þðèäè÷íèõ îñ³á, ùîíàéìåíøå 30% êàï³òàëó ÿêèõ íàëåæàòü ³íîçåìíîìó ³íâåñòîðó, ùî âêëàâ íå ìåíøå 1 ìëí. äîë.; çâ³ëüíåííÿ ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê â ðîçì³ð³ 50% ïðîòÿãîì íàñòóïíèõ 10 ðîê³â [15]. çâ³ëüíåííÿ â³ä ïîäàòê³â íà íåðóõîì³ñòü òà ³í.

Клайпедська ВЕЗ офіційно була відкрита на початку вересня 2002 року і буде діяти до 2045 року [7]. На території зони, що займає площу в 205 га, розпочато три інвестиційні проекти: датсько$ірландська компанія будує бізнес$центр вартістю 3 млн. євро і площею 4,2 тис кв. м., датська компанія «A.Espersen A/S» закінчила будівництво рибоперероб$ ного заводу, литовська компанія «Veritas stili» розпочала будівництво заводу з вироб$ ництва пластикових виробів. При здійсненні цих трьох проектів загальна сума інвестицій у Клайпедську ВЕЗ досягне 18 млн. євро, будуть створені 300 нових робочих місць. Уряд і міська влада у 2003 р. виділили 1,68 млн. євро для прокладення на території ВЕЗ дороги, а також обладнання каналізаційних систем. Прогнозується, що до кінця 2004 ро$ ку кількість діючих тут фірм може збільши$ тися в три рази. Інвестиції ж новачків мо$ жуть досягнути 120 млн. євро. А це більше, ніж інвестовано у сусідню Лієпайську ВЕЗ (Латвія) за останні п'ять років [27]. У 2004 році у Каунаській ВЕЗ було розпоча$ то перший проект вартістю 12 млн. євро: Одна з найбільших у Литві будівельних ком$ паній YIT Kausta розпочала будівництво

центру логістики загальною площею 23 тис. кв. м. Одночасно з підписанням договору з YIT Kausta, міські влади вирішили звернути$ ся до членів Сейму з проханням ініціювати зміни до Закону про Каунаську ВЕЗ. Справа в тім, що Клайпедська ВЕЗ має більш вигідні умови. Так, на узбережжі можна орендувати землю на 99 років, а в центрі країни — тільки на 49. Крім того, Клай$ педська ВЕЗ землю одержала від держави, а Каунаська ВЕЗ змушена викуповувати ділянки у багатьох приватних осіб [27]. Обсяг прямих іноземних інвестицій у Литву у 2002 році збільшився на 18% та склав по$ над 4,85 млрд. дол. Основні об'єкти — це га$ лузі переробної промисловості, сектор фінансових посередницьких послуг, торгівля, послуги зв'язку. Найактивнішими були інве$ стори з Швеції, Данії, Естонії, Німеччини, США, Фінляндії, Росії і Великобританії [11].

РЕСПУБЛІКА БІЛОРУСЬ

На території Білорусі у 1996$2002 рр. ство$ рено 6 вільних економічних зон — по одній у кожній області — «Брест», «Мінськ», «Го$ мель$Ратон», «Вітебськ», «Могильов» і «Гродно$інвест». Вони поєднують функції експортної, виробничої та вільної митної зон. Резиденти ВЕЗ мають особливий поря$ док регулювання підприємницької діяль$ ності та сплачують обмежену кількість по$ датків. Крім того, по ряду податків надають$ ся преференції в порівнянні з загальним по$ датковим режимом [20]. У ВЕЗ зареєстровані понад 280 підприємств, на яких працює понад 20 тис. осіб. Станом на 2003р. загальний обсяг інвестицій, що були залучені у ВЕЗ, становив 292 млн. дол., з них іноземних — 110 млн. дол. Інвестиції надхо$ дили, зокрема, з таких країн: Австрія, Англія,

16 Болгарія, Данія, Естонія, Ізраїль, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, США, Туреччи$ на, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція. Ï³ëüãè ó ðàìêàõ ÂÅÇ Á³ëîðóñ³: • • • • • • • • •

ïîäàòîê íà ïðèáóòîê — 50% — 60% â³ä ñòàâêè, âñòàíîâëåíî¿ çàêîíîäàâñòâîì; íå îáêëàäàºòüñÿ ïîäàòêîì ïðèáóòîê, ñïðÿìîâàíèé íà ³íâåñòèö³¿; ÏÄÂ — 50% â³ä ñòàâêè (äëÿ 4-õ ÂÅÇ); ïîäàòîê íà äîõîäè â³ä îïåðàö³é ç ö³ííèìè ïàïåðàìè — 50% â³ä ñòàâêè (äëÿ 4-õ ÂÅÇ); íå ñïëà÷óºòüñÿ ðåñïóáë³êàíñüêèé ºäèíèé ïëàò³æ; íå ñïëà÷óºòüñÿ ïîäàòîê íà íåðóõîì³ñòü; íàäçâè÷àéíèé ïîäàòîê ³ â³äðàõóâàííÿ â äåðæàâíèé ôîíä çàéíÿòîñò³ — 20% â³ä ñòàâêè; íå ñòÿãóºòüñÿ ìèòî ïðè ââîç³ ³íîçåìíèõ ³ â³ò÷èçíÿíèõ òîâàð³â íà òåðèòîð³þ çîíè íå ñòÿãóºòüñÿ ìèòî ïðè âèâîç³ ç òåðèòîð³¿ ÂÅÇ äî ìèòíî¿ òåðèòîð³¿ ðåñïóáë³êè òîâàð³â, ùî âèðîáëåí³ â ÂÅÇ â³äïîâ³äíî äî çàòâåðäæåíîãî óðÿäîì ïåðåë³êó ïðîäóêö³¿, ùî çàì³ùàº ³ìïîðò.

Серед галузевих пріоритетів інвестування переважали: будівництво й енергозбере$ ження, машинобудування, медицина, меблі і деревообробка, нові і високі технології, інформаційні технології, сільське господар$ ство, побутова хімія і косметика, наф$ тохімічна, електротехнічна, оптико$ме$ ханічна, харчова, легка промисловість, ту$ ристичний бізнес [20]. На розвиток інфраструктури ВЕЗ витра$ чається половина платежів, що надходять у бюджет від резидентів зон. У 2004 році на розвиток інфраструктури білоруських ВЕЗ планується виділити понад 8 млн. дол. бюд$ жетних коштів [6].

КАЛІНІНГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ, РОСІЯ

Вільна (пізніше — особлива) економічна зона в Калінінградській області — ВЕЗ «Янтар» — була створена у 1991 році. Усім компаніям, зареєстрованим в області, гаран$ тувалися пільги — в основному митні. Сьо$ годні такі пільги мають понад 50 тис. юри$ дичних осіб і приватних підприємств. Без$ митні валютні закупівлі на третину викорис$ товуються для тіньового перепродажу в По$ льщу і Литву, а дві третини ідуть у Росію з мізерними доробками. У результаті росте зовнішньоторговельний дефіцит і залеж$ ність від федерального бюджету при падінні податкової віддачі економіки регіону, а вало$ вий продукт на душу населення в області ледве більше половини від середньоросій$ ського. При збереженні орієнтованої на ім$ порт моделі росту нестабільність економіки області буде тільки наростати зі збільшен$ ням темпів економічного росту Росії. Незважаючи на те, що ВЕЗ «Янтар» вважа$ лася найбільш успішною зоною Росії, екс$ перти переконані, що закон від 1996 року свою задачу вже виконав. З огляду на те, що досвід функціонування всіх інших ВЕЗ у Росії взагалі негативний, урядом був розроблений новий законопроект про особливі економічні зони (ОЕЗ) з принципово новими підходами: • ВЕЗ повинні створюватися тільки на невеликих територіях — від 1 до 10 кв. км, а їхні межі не можуть збігатися з кордонами суб'єкта федерації. • Встановлено єдині правила для всіх но$ вих ВЕЗ. • Закон вимагає спільної участі феде$ ральної і регіональної влади в створенні умов для ВЕЗ. У законопроекті було спеціальне застере$ ження тільки щодо регіону, який відділений від основної території РФ — Калінінград$ ської області. Проект припускає участь мало$ го бізнесу, гарантії незмінності правил протя$ гом 25 років і збереження діючого безмитно$ го ввозу товарів на територію області [11]. Однак, протягом 2003 року рамковий закон про створення і функціонування ОЕЗ на те$ риторії Росії не був розглянутий парламен$ том. Тому подано на розгляд інший законоп$ роект — про особливу економічну зону в Калінінградській області, розроблений Адмі$ ністрацією Президента Росії. Його концепція передбачає скасування безмитної торгівлі,

17 розвиток виробництв глибокої переробки, залучення в область великих інвесторів і контроль з центру. Термін дії митних пільг в області обмежений 10 роками. Безмитний режим торгівлі замінюється режимом віль$ ної митної зони при ввозі товарів в область. При вивозі з області платити мито прийдеть$ ся менше настільки, наскільки глибше ступінь переробки завезеного товару. Роз$ ширюються податкові пільги: • інвестори в перші 6 років звільняються від податку на прибуток; • у наступні шість років податок спла$ чується в половинному розмірі (12%), при цьому 2,5% йде у федеральний бюджет, 8,5% — в обласний і 1% — у місцевий бюджет; • на перші шість років інвестори звільня$ ються також від податку на майно, створене чи придбане у рамках в ОЕЗ.

Не відбулося суттєвої розбудови югослав$ ських безмитних зон. Заважали цьому недо$ сконалість нормативно$правової бази та відсутність дієвої мотивації до інвестування. Практично у всіх країнах правила форму$ вання й діяльності ВЕЗ неодноразово змі$ нювалися.

Для того щоб скористатися розширеними порівняно з попереднім законом пільгами, необхідно надати гарантії на інвестування не менше 10 млн. дол. протягом трьох років. Якщо інвестиційні зобов'язання не будуть виконані, треба буде виплатити всі податки і пеню з моменту роботи в режимі ОЕЗ [11].

Враховуючі зазначені проблеми уряди прак$ тично всіх країн усвідомили, що тільки ор$ ганічне поєднання концепції вільних зон з державною економічною політикою забез$ печує отримання позитивних результатів, сприяє залученню іноземних інвестицій. На$ приклад, уряд Чехії у своїй економічній по$ літиці робить ставку на прямі іноземні інве$ стиції та створює промислові зони підпри$ ємницької діяльності, у яких діють правила ведення підприємницької діяльності, ана$ логічні правилам ЄС. Розуміючи, що надхо$ дження іноземних інвестицій стане вирі$ шальним фактором реструктуризації еконо$ міки, підвищення її конкурентноздатності і створення нових робочих місць, уряд Хор$ ватії теж вжив заходів з поліпшення інвес$ тиційного клімату в країні.

Якщо законопроект пройде в парламенті, новий режим ОЕЗ почне діяти в Калінін$ градській області з 2005 року. З цього часу режимом вільної економічної зони зможуть скористатися тільки великі інвестори. Для калінінградських компаній, зареєстрованих у регіоні раніше, пільговий митний режим збережеться протягом 10 років (а не 25, як у загальному законопроекті). Передбачене законопроектом федеральне агентство по ОЕЗ буде мати широке коло повноважень стосовно всіх регіональних ін$ вестиційних програм. Керівник агентства бу$ де призначатися на посаду главою держави.

ВИСНОВКИ Разом з прикладами успішної діяльності, досвід розглянутих вище ВЕЗ свідчить про наявність низки типових проблем. Зокрема, це політична нестабільність, незнання прин$ ципів роботи вільних зон, слабка підготовка керівників. Негативно впливали на стан ВЕЗ також мізерне поточне фінансування, високий рівень інфляції, висока вартість первісної інфраструктури, погане функці$ онування банківської системи.

Типовим недоліком усіх нині діючих ВЕЗ Прибалтики (та Калінінградської ОЕЗ) є індивідуальний характер режимів: регіони$ ініціатори створення ВЕЗ завжди торгува$ лися з урядом за пільги. Це призвело до то$ го, що сучасні Уряди йдуть на створення ВЕЗ тільки в тому випадку, якщо регіон, який є ініціатором створення ВЕЗ, зобо$ в'язується облаштувати всю необхідну ін$ фраструктуру. А сьогодні на таку діяльність потрібно, за різними оцінками, від 10 до 40 млн. дол. на 1 кв. км. [11], [17], [19].

Як наслідок, обсяги інвестицій, у т.ч. стра$ тегічних, у країни Центральної і Східної Європи зросли. Більшість великих інвес$ тиційних проектів пов'язано з привати$ зацією важливих підприємств. Сучасними лідерами у справі залучення інвестиційних капіталів є Польща (понад 42 млрд. дол.), Угорщина (понад 25 млрд. дол.), Чехія (по$ над 38 млрд. дол.) [5]. Певною мірою це пов'язано з їхнім передовим досвідом у роз$ будові ВЕЗ. Хоча частка інвестицій, залуче$ них в спеціальні зони, в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій практично в усіх країнах незначна і складає від 2,5% до 3,5% (рис.1 [5], [11], [20], [27]).

18 За даними компанії Ernst & Young, міжна$ родні компанії збільшують обсяг інвестицій у Східну Європу в міру того, як низькі зарп$ лати і дешева земля стимулюють зростання виробництва. Інша причина полягає в зрос$ таючому ринку нових членів (та кандидатів) ЄС. Для західних інвесторів також важли$ вою є невелика відстань поставок товарів в ці країни та їх традиції щодо структури ви$ робництва. Як значну перевагу інвестори також відзначають можливість швидкого відводу земельних ділянок, наявність інфра$ структури (забезпечення енергетичними джерелами) та, безумовно, підтримку місце$ вих органів влади.

Отже, як свідчить минулий досвід та останні події, пільги ВЕЗ, зокрема, митні (Таблиця 1), не завжди є головним стимулом для інозем$ ного капіталу. Більш істотними виявляють$ ся, зокрема, такі фактори як політична ста$ більність, інвестиційні гарантії, прозора нормативна база, спрощення адміністрати$ вних процедур, вартість землі, якість інфра$ структури, кваліфікація і вартість робочої сили та обсяг споживчого ринку. Тому є вип$ равданою тенденція вирівнювання умов оподатковування для всіх платників по$ датків, у першу чергу шляхом відмови від практики надання індивідуальних податко$ вих і митних пільг.

Рис. 1. Частки інвестицій у рамках ВЕЗ у загальних обсягах іноземних інвестицій у відповідній країні

4850

19 Таблиця 1

Пільги у вільних економічних зонах країн Центральної і Східної Європи Тип зони (кількість)

Примітки: * — Скорочення: ВЕЗ — вільна економічна зона; СЕЗ — спеціальна економічна зона; ВМЗ, ВБЗ — вільна безмитна зона; ЗВП, ЗП — зона вільного підприємництва; ПЗ — промислова зона. ** — Умови надання пільг.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. 2. 3. 4. 5.

6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

13. 14. 15.

16. 17. 18. 19. 20. 21.

22. 23. 24.

25. 26. 27.

Адрианов В.П. «Специальные экономические зоны в мировой экономике», ЭКО, М, 1997. Алмаші Л.В. / Створення сприятливого інвестиційного клімату в Угорщині та використання цьо$ го досвіду по залученню іноземних інвестицій в Україні. Восточная Европа Инвестиции / Данные исследования компании Ernst & Young, — ИноСМИ.ru./ 21.10.2004. Захонь и регион Зона предпринимательства / Программа оживления экономики и строительст$ ва международных экономических связей Венгерской республики. Инвестиционные портреты Венгерской Республики, Польши, Чешской республики, Хорватии, Румынии. Общий обзор экономики 2001 г. (материалы Европейского банка реконструкции и развития) Интернет$сайт «Полпред». Инвестиционный климат Республики Беларусь: Интернет$сайт «Полпред» и Президента РБ. Клайпеда. Успешное развитие СЭЗ будет полезным для порта / www.fez.lt . Казаков Йордан, исполнительный директор СЭЗ «Русе» / Свободные зоны Болгарии: состояние и перспективы. 2003. Максаковський В.П. Вільні економічні зони. // Економіст $К.,1999. Лиепайская СЭЗ. Свободные экономические зоны «Полпред». Калининградцам придется отработать таможенные льготы // Татьяна Рыбакова, Илья Стулов, Интернет$сайт ИноСМИ.ru. 2004 Місто та економіка (або місцевий економічний розвиток). Посібник для працівників органів місцевого самоврядування /Д. Баддс, Северська М., Губа М. Костенок І., Проскурнін В., Труш$ кевич І., Огієнко В., Хоменко Я., Шевчук О. — К.: Академпресс, 2003. $152с. Молдова (СЭЗ)// Интернет$сайт «Полпред». Налог с оборота после присоединения Эстонии к Европейскому Союзу / Интернет$сайт Эстон$ ской Торгово$промышленной палаты, 2004. Мау Владимир: В Калининградской области Россия обладает большим полем возможностей для вовлечения Евросоюза «в игру по созданию единого таможенного пространства» Интернет$сайт ИноСМИ.ru. 20.12.2002. Общий обзор экономики Боснии и Герцеговины // Интернет$сайт «Полпред». Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика; Навчальний посібник — Київ, 1998. $328с. Пила В.І., Чмир О.С. Особливі територіально$господарські утворення: СЕЗ і ТПР; Навчальний посібник — Київ, 2000. $312с. Письмак В.П. Региональные аспекты специального режима инвестирования: теория и практика, проблемы и решения. — Донецк, 2000. $256с. Портал СЭЗ Республики Беларусь. www.fezbrest.com., www.gomelraton.com, www.fez$ vitebsk.by.ru., www.fezminsk.by, www.invest.grodno.by, www.region.mogilev.by. Практичні аспекти інвестиційної політики на місцевому рівні / Колектив авторів: П. Вдович, Ю. Григоренко, І. Гурняк, В. Проскурнін, К. Ревчук, керівник М. Дацишин. Посібник. /Видання Інституту Реформ, — Київ, 2003. $44с. Прогноз развития отраслей экономики Словении в 2004 году // Slovenian Business Report, Spring 2004 Податки Естонії // Интернет$сайт «Полпред». Пугачевська К.Й. Тенденції сучасного розвитку вільних економічних зон //Матеріали Міжнарод$ ної науково$практичної конференції. Науковий вісник Ужгородського державного університету № 4, — Ужгород: Патент, 2000. $360с. Условия инвестиционной деятельности Республики Болгария Источник: Интернет$сайт Центра промышленности РБ. Фондовый рынок Словении после вступления в ЕС // Slovenian Business Report Summer 2004. Шахов А. Первый жилец в Каунасской СЭЗ, Вильнюс // Бизнес & Балтия N 175 от 14.09.2004.

Маріуш БЛЕНДОВСКІ, виконавчий директор СЕЗ «Євро Парк Мєлєц»

СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ПОЛЬЩІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІСЦЕВИЙ РОЗВИТОК ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ У Польщі спеціальною економічною зоною (СЕЗ) вважається однозначно окреслена, виокремлена територія, на якій польськими та закордонними підприємцями ведеться різноманітна економічна діяльність. Під$ приємці користуються державною допомо$ гою у вигляді звільнення від податку на при$ буток та деяких інших податків. Зона функціонує під особливим державним на$ глядом, який полягає у тому, що держава має більшість голосів в найвищих органах управління товариств, які керують зоною, – зборах співвласників (ТзОВ) або загальних зборах (АТ).

МЕТА СТВОРЕННЯ ЗОН Під час розробки концепції функціонування спеціальних економічних зон в Польщі її ав$ тори замислювались, яким передусім інтере$ сам повинно служити створення таких зон в польській економічній реальності? З одного боку, зони можуть служити суто комерційним цілям, коли СЕЗ налаштовані тільки на зиск, а з іншого – реалізовувати важливі для дано$ го регіону соціальні цілі. Було прийнято рішення на користь другого варіанту. Автори визнали, що найістотнішим є створення на території зон нових робочих місць та викори$ стання існуючих промислових потужностей, технічної інфраструктури та ресурсів. Процес трансформації викликав різке зрос$ тання безробіття на територіях, які до того

часу були промислово розвиненими та мали в розпорядженні значний промислово$тех$ нічний фундамент. Тому було визнано, що ви$ користання цього потенціалу та забезпечен$ ня новими робочими місцями осіб, що стали безробітними в результаті системних змін, вимагає особливої підтримки держави, яка буде реалізуватись за допомогою спеціальних економічних зон. Тож перед зонами постави$ ли як і економічні, так і соціальні завдання. Законодавчо створення зон було визнано доцільним для: • розвитку експорту, • підтримки нових технічних та техно$ логічних рішень, • розвитку певних сфер економічної діяльності. Вважалось, що функціонування СЕЗ при$ скорить економічний розвиток шляхом збільшення інвестиційної привабливості регіонів. Пільгові умови ведення еко$ номічної діяльності в межах СЕЗ мали за$ охочувати до розміщення інвестиційних про$ ектів саме в межах зони. При створенні СЕЗ розраховували, що вони будуть інструментом, який зробить можли$ вим вирішення різноманітних проблем: • СЕЗ як інструмент обмеження безробіття Інвестиції на території СЕЗ будуть ба$ зою для нової діяльності з виробництва та надання послуг. Тим самим робочі

22 місця, що створюються в зоні, дозво$ лять подолати частину безробіття в регіоні. • СЕЗ як інструмент в процесі рест1 руктуризації Зони, з огляду на пропозицію нових ро$ бочих місць в галузях економічного ус$ піху, можуть відіграти істотну роль в регіонах, де до того часу функціонували непристосовані до ринкових вимог сек$ тори економіки (вугільна, металургій$ на, оборонна, хімічна, текстильна про$ мисловість). Функціонування зон та пов'язані з цим перспективи перемі$ щення секторів працевлаштування мо$ жуть бути умовою для початку реструк$ туризаційних процесів. • СЕЗ як інструмент впровадження сучасних технологій Через відповідно спрямований підбір видів економічної діяльності, що заохо$ чуються в межах зони, можна сформу$ вати осередки експансії сучасної тех$ ніки. Це б відбувалось внаслідок кон$ центрації та розвитку проектної і вироб$ ничої діяльності, діяльності по наданню послуг, необхідних для виробництва ви$ сокотехнічних виробів та впровадження нових технологічних рішень. • СЕЗ як інструмент регіонального розвитку Розміщення СЕЗ в промислових ре$ гіонах, які переживають економічні проблеми, буде запобігати деградації регіону, а створення нових, «здорових» підприємств в СЕЗ викличе попит на послуги в оточенні зони. Міста й райо$ ни, які не мають традицій великої про$ мисловості, добиваючись створення зо$ ни, мусять виконати велику підготовчу роботу, яка вимагає командної праці різноманітних спеціалістів. Вони по$ винні підготувати територію для інвес$ торів, впорядкувати справи в юридичній сфері та сфері власності, подбати про тренінги для майбутніх працівників, розв'язати ряд проблем. Результат такої діяльності зазвичай виходить поза межі зони та позитивно діє на регіон в цілому.

ЗМІНА ХАРАКТЕРУ ДІЯЛЬНОСТІ У процесі створення перших СЕЗ у Польщі керувались правилом, за яким зони були ут$ ворені там, де існує: • особливо високе безробіття або загро$

за його виникнення внаслідок процесів реструктуризації; • скупчення постіндустріального майна, технічної інфраструктури та інших ре$ сурсів (Мєлєц – занепадаюче авіабуду$ вання, Катовіце – реструктуризація вугільного та металургійного секторів). Першою польською СЕЗ стала зона у м. Мєлєц (СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц»), яка, на відміну від інших зон, була створена на суцільній компактній території. Наступні зо$ ни мали переважно «розпорошений» харак$ тер, тобто складалися з кількох несуміжних територій$підзон (Катовіце, наприклад, складається з чотирьох підзон, Сувалки – з трьох). Тепер вже кожна СЕЗ Польщі вклю$ чає території, які знаходяться в кількох або в кільканадцяти місцевостях, розташованих у різних регіонах. Чотирнадцять діючих зон мають свої підзони в близько 130 містах та районах. Такий стан речей є наслідком еволюції цілей, які реалізуються при використанні інстру$ ментів СЕЗ. Початковою метою зони було притягнення інвестиційних проектів до чітко визначеного місця, розташованого в межах СЕЗ. Вже кілька років зона нібито «слідує» за інвестором. Анклави СЕЗ виникають там, де інвестор знаходить найкращі умови для інвестування. Метою таких дій є залучення іноземних інве$ сторів в польську економіку, пропонуючи їм практично будь$яку обрану ними місцевість для реалізації інвестиційного проекту. На$ дання такій місцевості статусу СЕЗ передба$ чає одночасно надання можливості викорис$ товувати державну допомогу у формі, що практикується у рамках зон. Проведення та$ ких дій обмежене законодавчо визначеною максимальною площею територій, які мо$ жуть займати усі СЕЗ. Отож створення підзони у якомусь новому місці передбачає необхідність виключення рівноцінної по площі території (незадіяної в економічному плані) із режиму зони.

СЕЗ У ПОЛЬЩІ СЕЗ створювались в Польщі протягом 1995$1997рр. Першою стала СЕЗ «Євро$ Парк Мєлєц». В 1996 було організовано Катовіцьку СЕЗ з підзонами в Тихах, Глівіцах, Домбровє Гурнічей і Ястшембю$

Рис. 1. Спеціальні економічні зони Польщі.

Жорах, а також Сувальську СЕЗ, розміще$ ну в трьох містах північно$східної Польщі. У 1997 році було запроваджено наступні 14 СЕЗ. Дві з них ніколи не розпочали діяль$ ність та були ліквідовані. Дві інші об'єднали$ ся і тепер в Польщі функціонують 14 СЕЗ, серед них одна, розміщена в Кракові, має характер технологічного парку. Ліквідація 2 зон у 2000 році спричинило те, що решта СЕЗ змогли збільшити свої території на площу, рівну території ліквідованих зон. Всі зони були встановлені окремими розпо$ рядженнями Ради Міністрів Польщі на термін 20 років. До 2000 року функціону$ вання зон (а особливо розмір податкових пільг) спиралось на Закон про СЕЗ від 1994 року. Під час переговорів з Європейською Комісією, пов'язаних зі вступом Польщі до ЄС, було погоджено зміну умов для інвес$ торів, що розпочнуть діяльність у рамках СЕЗ після 2000 року. Новий закон, який діє від початку 2001 року, узгодив величину на$ дання допомоги в зонах зі стандартами ЄС. Це спочатку призвело до значного скоро$ чення інвестування в СЕЗ, однак з моменту набуття Польщею членства в ЄС (з 1.05.2004р.) спостерігається зріст зацікав$ лення іноземного капіталу інвестуванням у Польщу, в тому числі й в СЕЗ. Всі зони діють спираючись на плани розвит$ ку, видані в формі розпорядження міністра

економіки, за підсумками реалізації яких ор$ гани управління зон складають річні звіти.

РЕЗУЛЬТАТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕЗ В ПОЛЬЩІ Сумарна територія всіх СЕЗ Польщі стано$ вить 6325 га. Після 7$9 років функціонуван$ ня зон рівень загального економічного ос$ воєння інвестиційних територій становить близько 50%. Найнижчим цей показник є у Вармінсько$Мазурській СЕЗ (21%), а най$ вищим – в СЕЗ «ЄВРО$ПАРК Мєлєц» (72%). Слід зазначити, що під час створення зон багато територій були непридатними для залучення інвесторів. Бракувало технічної інфраструктури та під'їздних шляхів. Вважа$ лось, що кошти для будови необхідної інфраструктури будуть отримані від продажу інвесторам привабливих ділянок. Введення нового юридичного регулювання від 2001 року, а особливо відновлення обов'язку сплати податку на нерухомість органами уп$ равління СЕЗ (гроші пішли на податки, а не на інвестиції), як також спад напливу інвес$ торів в 2001$2002 рр. (зменшені надходжен$ ня від продажу нерухомості), не дозволили реалізувати плани технічного переоз$ броєння цих територій. Між іншим, це є причиною заміни територій в зонах. Виклю$ чаються непридатні території, а включають$ ся ті, якими цікавляться інвестори.

24 Таблиця 1

Розподіл дійсних дозволів та інвестиційних затрат у СЕЗ Польщі, на 31.03.2004 р.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Зона

Кількість дійсних дозволів

Камєнногурска СЕЗ Катовіцька СЕЗ Костшинсько"Слубіцька СЕЗ Краківська СЕЗ Лєгніцька СЕЗ Лодзька СЕЗ СЕЗ «Євро"Парк Мєлєц» Поморська СЕЗ Слупська СЕЗ Стараховіцька СЕЗ Сувальська СЕЗ Тарнобжезька СЕЗ Валбжизька СЕЗ Вармінсько"Мазурська СЕЗ Разом

20 104 51 18 39 34 62 57 18 33 74 59 36 45 650

З часу видачі в Мєлєцькій зоні першого до$ зволу на ведення економічної діяльності в квітні 1996 року, у всіх польських зонах вже видано понад 800 дозволів, з яких дійсними на даний момент є 650 (див. табл. 1). Деякі підприємці відмовились від реалізації про$ ектів, збанкрутували або втратили дозвіл на діяльність в СЕЗ (наприклад, не виконали умови дозволу) і ведуть діяльність без дозво$

Передбачувані інвестиції згідно дозволів (млн. злотих) 131 4 621 758 404 431 989 730 1 130 60 185 190 437 881 147 11 094

Фактичні інвестиції (млн. злотих) 94 6 211 661 330 2 065 751 1 920 715 83 171 363 513 1 694 104 15 675

лу. Перелік всіх виданих дозволів розміщено на Інтернет$сторінці Міністерства еко$ номіки та праці Польщі. Кількість підприємців, які вже реалізували свої проекти та ведуть діяльність, систематич$ но зростає і на кінець 1$го кварталу 2004 року становить 395. Найбільше підприємств діє в Катовіцькій, Мєлєцькій та Сувальській зонах. Таблиця 2

Розмір території і розподіл нових робочих місць у СЕЗ Польщі, на 31.03.2004 р.

25 Порівнюючи реальні результати з очікува$ ними (тобто згідно умов, записаних в дозво$ лах на ведення діяльності), можна стверд$ жувати, що у випадку підприємців, які ве$ дуть діяльність за «старими» дозволами (тобто виданими перед 2001р.), в більшості зон інвестиційні затрати перевищують запи$ сані в дозволах в середньому в два рази. Це виникає з того, що підприємці не бажаючи ризикувати втратою дозволу, дуже обереж$ но оцінювали як інвестиційні затрати, так і кількість необхідного персоналу. На кінець березня 2004 року в усіх зонах вартість інве$ стицій становила понад 15 млрд. злотих (4,5 млрд. дол.) (див табл. 1).

«нових» дозволів, тільки розпочинаються (зокрема інвестиції фірм Ceramika Paradyz i G$K (товариство групи ATLAS) в Лодзькій СЕЗ, International Paper в Поморській СЕЗ, Krono$Invest в Костшинсько$Слубіцькій СЕЗ, нова інвестиція RR Donnelley в Краківській зоні)

Сумарно на кінець березня 2004 року в зо$ нах створено майже 63 тис. нових робочих місць (див. табл. 2). Кількість працівників, яких наймають підприємці, діючі на підставі дозволу, збільшується щороку приблизно на 20%. Найбільше робочих місць виникло в двох зонах: Катовіцькій та Мєлєцькій. В цих зонах розташувались кілька великих інвес$ торів, які працевлаштовують по 1000 і більше осіб кожен (у Катовіцькій – Opel, Isuzu, Lear Corporation, Duda$Bis, FIAT$ GM Powertrain; у Мєлєцькій – Lear Automotive, BRW i KAMAX Мєлєц).

На підставі «нових» дозволів (тобто виданих від 1.01.2001р.) до кінця 1$го кварталу 2004р. найбільші інвестиції були в Валб$ жиській зоні (в основному Toyota), Кост$ шинсько$слубіцькій (в основному за раху$ нок фірми Faurecia Гожув), Поморській (Polpharma) та Лєгніцькій (Sai Automotive).

Темп росту інвестиційних затрат є меншим, ніж в випадку робочих місць. Більшість ве$ ликих інвестицій на підставі ще «старих» до$ зволів вже реалізовано. Великі інвестиційні проекти підприємств, діючих на підставі

Найбільші інвестиції були здійснені в Краківській зоні: компаніями Opеl, Fiat$GM Powertrain, Isuzu, Delphi. Обсяг інвестицій в Катовіцькій зоні в три рази вищий, ніж в Лєгніцькій, яка за цим показником знахо$ диться на другому місці. Найменші інвес$ тиційні затрати мали місце у Слупській та Камєньогурській зонах.

У галузевій структурі інвестицій впевнено лідирує автомобільна галузь (понад 42% всіх затрат). В цьому секторі найбільші інве$ стиції реалізовано в Катовіцькій, Валбжизькій та Лєгніцькій зонах. Майже 13% в реалізованих інвестиціях займає об$ робка штучних матеріалів, а 8 % – дерево$ обробна промисловість. Понад 7% затрат зробили підприємці, які виробляють товари з неметалічної сировини. Частка інших галу$ зей не перевищує 6%. Рис. 2

Галузева структура інвестицій, здійснених у рамках усіх СЕЗ Польщі, на 31.03.2004 р.

26 Рис. 3

Розподіл інвестицій у всі СЕЗ Польщі за країнами походження, на 31.03.2004 р.

Найбільшу частку в інвестиціях, реалізова$ них до кінця 1 кварталу 2004 року, мають фірми з американським капіталом (25,5%). На другому місці інвестиції підприємств з польським капіталом (22,3%). Значну част$ ку мають інвестиції фірм з німецьким капіталом (майже 17%).

В другому і третьому кварталі 2004 р. до зон ввійшли такі значні інвестори як Bosh, Gillette i Merloni в Лодзькій зоні, Whirlpool i Electrolux у Валбжизькій зоні, Sanden у Лєгніцькій, Michelin у Вармінсько$Ма$ зурській, Krono$Invest, Barlinek i Petro Nova в Костшинсько$слубіцькій зоні.

Фірми з американським капіталом в основ$ ному інвестували в Катовіцькій зоні (понад 85% від загальних американських інвес$ тицій), а з німецьким – в Лєгніцькій (понад 60%). Найбільші інвестиції фірм з іта$ лійським капіталом були реалізовані в Ка$ товіцькій та Костшинсько$Слубіцькій зонах. Фірми з австрійським капіталом інвестували в основному у Мєлєцькій зоні, а з японським капіталом – у Валбжизькій (74% від за$ гальних японських інвестицій в зонах) та Ка$ товіцькій (21%). Найменша частка затрат, які мали фірми з закордонним капіталом (менше 20% інвестицій) спостерігались у Сувальській та Слупській зонах, а най$ більша – понад 90% – в Костшинсько$ Слубіцькій та Лєгніцькій зонах.

Обговорюючи результати функціонування зон, не можна оминути їх впливу на прилеглі території. Це важко окреслити в цифрах, але можна відповідально ствердити, що задово$ лення потреб, пов'язаних з будовою та функціонуванням нового промислового підприємства, стимулює розвиток всіх сфер економічного життя регіону. Збільшується кількість робочих місць в будівельних фірмах, розвивається ціла гама побутових, транспорт$ них, освітніх, фінансових та культурних послуг, а також з'являються нові робочі місця на фірмах, що співпрацюють з новим інвестором. Оцінюється, що 100 нових робочих місць, створених в зоні, генерує – залежно від га$ лузі – від 50 до 100 нових робочих місць на прилеглих територіях.

Ришард ГІБУЛА, Голова правління АТ «Лєгніцька СЕЗ»

ПОЛЬСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Одним з інструментів залучення іноземних інвестицій, який застосовується з 1950$х років минулого століття і дотепер, є спеціальні економічні зони (СЕЗ). Згідно оцінки Міжнародної організації праці в 1997 році у світі діяло 850 СЕЗ, з них біля 80% функціонувало на території Північної Аме$ рики та Азії 1. Поняття СЕЗ має багато значень, які опису$ ють різні види територій з особливим режи$ мом. При цьому експортно$орієнтоване ви$ робництво залишається головної метою більшості зон 2. Центр Транснаціональних Корпорацій ООН (UNCTC — United Nations Centre on Transnational Corpora$ tions) називає 23 терміни, що описують СЕЗ. Між іншим, вони визначають безмитні зони торгівлі, СЕЗ, експортні зони перероб$ ки, вільні зони виробництва, зони закордон$ ної торгівлі. Всі форми характеризуються тим, що пропонують підприємцям кращі економічні та організаційні умови діяль$ ності, ніж доступні поза межами зони, при$ чому перелік пільг та заохочень залежить від цілей, які переслідує відкриття даної зони 3.

1 2 3

СЕЗ В ПОЛЬЩІ — ГЕНЕЗА, МЕТА ТА ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ Формулюючи у 1993 році концепцію ство$ рення СЕЗ, міністр промисловості та торгівлі Польщі доручив зробити докладний техніко$економічний аналіз доцільності створення такої зони в Мєльці ірландській фірмі International Development Ireland Ltd. Розроблений документ був представлений в липні 1993 року Економічному комітетові Ради Міністрів, який, визнаючи СЕЗ одним з істотних чинників пожвавлення в еко$ номіці, прийняв рішення про необхідність їх законодавчого врегулювання з окресленням основних засад та умов створення зон 4. На$ прикінці 1994 року набрав чинності Закон про СЕЗ від 20 жовтня 1994 р., що надавав можливість створювати різнопланові зони. Протягом 1995$1997 рр. на цій юридичній підставі польський уряд встановив 17 зон, серед них 2 технологічні парки. На сьогодні у Польщі функціонує 14 СЕЗ.

Krynska E., red.,Polskie specjalne strefy ekonomiczne, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar 2000, s. 18 World Investment Report 2002: Transnational Corporations and Export Competitiveness, Chapter VII.F, UNCTAD 2003, s. 214. Poland. Special Economic Zones a unique investment opportunity, Warszawa: PAIZ 2002, s. 5.

28 Таблиця 1

Умови звільнення від податку на прибуток підприємств у польських СЕЗ, чинні до кінця 2000 року Зона 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Мєлєц Катовіце Лодзь Лєгніца Валбжих Сувалкі Ченстохова* Тарнобжег Костшинь"Слубіце Стараховіце Тчев** Жарновєц** Слупск Камєнна Гура Ольштин Технопарк Модлін* Технопарк Краків

Мінімальна сума інвестиції, євро 2.000.000 2.000.000 2.000.000 850.000 500.000 350.000 1.500.000 2.000.000 1.000.000 1.000.000 1.000.000 1.000.000 700.000 400.000 350.000 2.000.000 2.000.000

Мінімальна кількість нових робочих місць 100 100 100 100 50 40 100 100 50 100 100 100 50 40 50 " "

* Зони закриті в 2000р. тому, що не розпочали діяльність (відсутність інвесторів) ** Зони об»єднані в одну під назвою Поморська СЕЗ в 2000р. Джерело: Specjalne strefy ekonomiczne w Polsce, Warszawa: PAIZ 1999

Закон про СЕЗ окреслює органи, які можуть встановлювати зони, засади розроблення планів розвитку окремих територій, правила розробки статуту зони, а також правила ви$ дачі дозволів для підприємців на ведення економічної діяльності на території СЕЗ. Та$ кий дозвіл визначає предмет економічної діяльності та умови, виконання яких дає підприємцю право користатись податковими пільгами 5: пільги з податку на прибуток, ве$ личиною до 100% нарахованих податків у перші 10 років ведення діяльності та 50% у наступні роки існування окремих зон 6.

ньому прояви нерівної конкуренції. Система державної допомоги, яку отримували під$ приємці в СЕЗ, суттєво відрізнялася від засад ЄС та суперечила підписаному Польщею у 1991 році Європейському Меморандуму, який в статті 63.1. стверджує неприпус$ тимість жодної державної допомоги, яка «нівелює або загрожує нівелюванням конкуренції шляхом надання переваги де яким підприємствам або виробництву певних виробів», якщо ця допомога «може мати негативний вплив на торгівлю між Польщею та Європейським Союзом» 7.

ПОЛЬСЬКІ СЕЗ І СТАНДАРТИ ЄС ПРО ДЕРЖАВНУ ДОПОМОГУ

Терміном державна допомога окреслюють$ ся всілякі засоби допомоги 8, які походять з державних джерел, та безпосередньо нада$ ються економічним суб'єктам державою або іншими організаціями чи органами, такими як регіональна або місцева влада, гро$

Від часу встановлення СЕЗ у Польщі Євро$ пейський Союз висловлював своє незадово$ лення з цього приводу, оскільки вбачав у 4 5 6 7 8

Див. Specjalne strefy ekonomiczne w Polsce..., materialy ze szkolenia Piechowice, wyd.cyt., s. 2. Закон про СЕЗ від 20 жовтня 1994 р. ( Список законів з 1994 р, № 123, поз. 600 з пізнішими змінами), 4 розділ, пар. 16, пункт 2. Зони були встановлені на 20 років, отож останні з них перестануть діяти в 2017. Європейський Меморандум про співпрацю між Польщею та ЄС був укладений в Брюселі 16 грудня 1991р. (Список законів 1994 №11, поз. 38) Jankowski B., Pomoc publiczna w prawie Unii Europejskiej — Implikacje dla Polski, Warszawa: UKIE 2001, s. 19$20.

29 мадські та приватні інституції, фізичні осо$ би, що уповноважені державою на уп равління державними коштами. Надання таких коштів має на меті підтримку діяль$ ності окремих підприємств, секторів еко$ номіки, регіонів чи певної продукції, що в результаті має призвести до збільшення економічної ефективності суб'єктів, їх швид$ шого розвитку та подолання труднощів, що цей розвиток гальмують. Допомога держави може порушувати засади чесної конкуренції та бути причиною дис$ кримінації решти учасників ринку. З метою запобігання такій ситуації слід було встано$ вити спільні канони конкуренції, які б регу$ лювали правила надання державної допомо$ ги в ЄС. Записи про конкуренцію з'явились у Римському трактаті, створюючи підставу для подальшого врегулювання. Основні за$ сади конкуренції були окреслені в Трактаті про ЄС та численних розпорядженнях і ди$ рективах 9. Законодавство ЄС забороняє надання дер$ жавної допомоги 10, однак в деяких випадках можливі винятки. Такою, що відповідає заса$ дам спільного ринку, може визнаватись 11, між іншим, допомога слабо розвиненим регіонам, допомога для розвитку, яку надають для реалізації заходів загальноєвропейського характеру, чи допомога з метою підтримки де$ яких економічних секторів або регіонів. Метою надання державної допомоги в ЄС є нівелювання міжрегіональних відмінностей або підтримка конкурентноздатності ре$ гіонів. Це передусім стосується інвестицій в основні засоби при створенні нових су$ б'єктів, розвитку існуючих чи діяльності, пов'язаної з фундаментальною зміною ви$ робничого профілю або процесу. Метою інвестиції може бути теж створення нових робочих місць 12. Натомість, забороненою є державна допомога для підтримки експорту. 9 10 11 12 13 14 15

Державна допомога не може мати постійного характеру. Як правило, її обсяг повинен змен$ шуватися аж до повного її припинення. В іншо$ му випадку державна допомога втратила б ста$ тус інструменту надзвичайного трактування. Державну допомогу слід надавати згідно чо$ тирьох ключових принципів ЄС 13: 1. принцип прозорості — означає, що джерела та обсяги допомоги є прозори$ ми, їх легко встановити, облік таких фінансових потоків ведеться окремо (окрема бухгалтерія та звітність під$ приємств$отримувачів допомоги), до$ ступною є уся документація, пов'язана з такою допомогою; 2. принцип субсидіарності — згідно з ним зовнішнє втручання (центральних органів держави чи ЄС) допускається тільки тоді, коли отримувач не в змозі самостійно впоратись з економічними труднощами, користуючись загально$ доступними інструментами; 3. принцип єдності або принцип євро$ пейської солідарності, який передбачає необхідність ініціювання та підтримки процесів, що сприяють єдності всередині спільноти; країни ЄС зобов'язуються ре$ алізовувати цілі ЄС та постанови Тракта$ ту про ЄС, одночасно намагаючись вирівняти міжрегіональні відмінності у рівні життя та економічного розвитку 14; 4. принцип пропорційності — означає, що допомога повинна бути пропор$ ційною рангу важливості проблеми так, щоб негативні наслідки застосування державної допомоги (порушення пра$ вил чесної конкуренції) не перевищува$ ли їх позитивні результати. Створені на підставі Закону від 1994 року польські СЕЗ не відповідали багатьом вимо$ гам ЄС щодо надання державної допомоги. Зони створювались без дотримання норм ЄС щодо поділу країни на регіони згідно кла$ сифікації NUTS 15 та розрахунку ВВП на ду$ шу населення на рівні воєводства та гміни 16.

Д TWE, art. 81$89 . TWE, art. 87 pkt. 1. TWE, art. 87 pkt. 3 lit. a$e. Guidelines on National Regional Aid, Official Journal of the European Communities 98/C 74/06. Див. Jankowski B., wyd.cyt., s. 35$40. Warbinski M., Pomoc panstwa dla przedsiebiorstw w ramach UE, UKIE 2002. NUTS Nomenclature of Statistical Territotial Units. В ЄС існує поділ території на 3 групи статистично$географічних регіонів NUTS I — найбільші регіони, величиної цілої країни, NUTS II — середньої величини (воєводства, провінції) i NUTS III $найменші регіони (підрегіони). Див. Plowiec U., wyd.cyt., s. 604.

30 Отож, не створено підстав для адекватної оцінки регіональних диспропорцій та можли$ вості протидії їх наслідкам шляхом правиль$ ного розміщення територій з особливим ре$ жимом. Це суперечило принципу єдності. Однак найсуттєвіші претензії до польських СЕЗ були пов'язані з природою та величи$ ною державної допомоги, яка там надава$ лась. Це стосувалось таких аспектів 17: • надання операційної допомоги, пов'я$ заної не з величиною інвестицій, а з по$ точною діяльністю фірм (такого роду допомога заборонена у ЄС 19); • відсутність чітко визначених лімітів до$ помоги: підприємство могло викорис$ товувати допомогу держави безконт$ рольно, єдиною границею були отри$ мані доходи та відповідний податок, не дотримувався принцип пропорційності і принцип прозорості; • відсутність достатньої прозорості й мож$ ливості моніторингу допомоги, також надання допомоги авансом (ex ante) у формі податкових пільг ще до початку діяльності (особливо для великих інве$ сторів), що порушувало правило про$ зорості; • відсутність диференціації інтенсивності допомоги для вразливих секторів, а та$ кож малих та середніх підприємств; • відсутність нормативних актів, що виз$ начають спосіб розрахунку загальної су$ ми державної допомоги, що надходить з різних джерел до одного отримувача; • концентрація допомоги на невеликих територіях, замість загальної доступ$ ності на усіх територіях, які відповіда$ ють певним вимогам; • можливість застосування допомоги для підтримки експорту (Мєлєцька зона 20), що категорично заборонено в ЄС; 17 18

19 20 21

• можливість надання т.зв. операційної допомоги. Закони, що регулюють створення та функ$ ціонування польських СЕЗ, суперечили теж іншим міжнародним угодам, в яких були пункти щодо державної допомоги. Зокрема, йдеться про вимоги Світової організації торгівлі (СОТ), зафіксовані в Меморандумі щодо субсидій та коштів на вирівнювання диспропорцій 21. СОТ не забороняє застосо$ вувати інвестиційні заохочення, якщо «ця політика не призводить до дискриміна ційного трактування виробів». В цій сфері політики, як і в інших, підпорядкова$ них Меморандумам СОТ, істотним є від$ повідність фундаментальним засадам СОТ — прозорості, рівності трактування, прин$ ципу найбільшої привілейованості та дис$ циплінування політики. Згідно з Меморандумом щодо субсидій та коштів на вирівнювання, польські СЕЗ трактувались би як субсидія, якщо б викону$ вались такі вимоги: • географічна цілісність регіону, якому надається субсидія; • окреслення максимальної межі суб$ сидій; • диференціація інтенсивності допомоги в залежності від рівня розвитку/відста$ лості окремого регіону; • чітке офіційне уточнення умов отри$ мання допомоги, яка вимірюється рівнем розвитку регіону на основі се$ редньодушового ВВП (нижче 85% се$ реднього у Польщі) або рівнем без$ робіття (понад 110% середнього рівня у Польщі). Польські СЕЗ не виконували всіх умов Мемо$ рандуму. Передусім, більшість із СЕЗ мають розпорошений характер, тобто не відповіда$ ють принципу географічної цілісності. Окрім

Див. Krynska E., wyd.cyt., s. 41. Згідно стандартів ЄС регіональна допомога допускається тільки тоді, коли вона пов'язана з інвестиціями в основні засоби (земля, будинки, машини й обладнання, деякі нематеріальні та юридичні цінності); в польських зонах цього не було, слід було перевищити мінімальні розміри інвестицій (від 350 тис. до 2 млн євро) та працевлаштування (від 40 до 100 осіб), щоб отримати багаторічне звільнення з податку на прибуток. Тож отожнювано цю допомогу з операційною, тобто пов'язаною з поточною діяльністю. ЄС теж дозволяє операційну допомогу, але вона мосить відповідати умовам, яких не дотримуються в польських СЕЗ. За певними винятками, напр. в межах регіональних програм допомоги промисловості, з метою подолання структурних труднощів. Запис про експортні пільги був викреслений під час внесення змін до розпорядження про встановлення СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц» у вересні 1997 р., цього запису не було в правилах, що регулюють діяльність решти 16 СЕЗ у Польщі Повідомлення Міністра зовнішніх справ від 4 грудня 1995 р. в справі публікації додатків до Меморандуму про приєднання до СОТ, Сп.зак.. Nr 9, поз.. 54 від1996 р.

31 того, межі субсидій не були диференційовані та не було окреслено максимальну величину підтримки державою, тим більше, що допомо$ га з різних джерел не додавалася для отриман$ ня сукупної величини допомоги. Беручи до уваги претензії ЄС та зважаючи на початок переговорного процесу про членство Польщі в ЄС (31 березня 1998 ро$ ку), Економічний комітет Ради Міністрів Польщі опрацював і передав Європейській Комісії на початку 1999 року пропозицію для обговорення, яка передбачала подальші дії уряду у сфері СЕЗ. Розглядалось теж пи$ тання дотримання т.зв. набутих прав інвес$ торів, які отримали дозволи на діяльність в зонах перед внесенням змін до рамкового Закону про СЕЗ 22. Внаслідок досягнутих під час переговорів до$ мовленостей і всіх прийнятих змін і доповнень до законодавства, на території польських СЕЗ встановлено різні умови надання державної допомоги для таких категорій підприємств: • група малих і середніх підприємств, які мають дозволи на діяльність у рамках СЕЗ, видані до завершення 2000 року; • група великих підприємств, яка має до$ зволи, видані до завершення 1999 року; • група підприємств з автомобільного сектору, яка має дозволи, видані до за$ вершення 2000 року; • решта підприємств, які функціонують на загальних підставах законодавства ЄС 23.

ЗМІНА ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО СЕЗ У ПОЛЬЩІ Членство в ЄС вимагає прийняття всього її юридичного доробку (acquis communau 22

23 24 25

26 27 28

taire) 24. Країни$кандидати, у т.ч і Польща повинні були зробити ряд змін у своєму за$ конодавстві, адаптуючись до вимог ЄС. Вся законодавча сфера, яка підлягала адаптації, була поділена на 30 переговорних розділів, які відповідали окремим ділянкам законо$ давства ЄС 25. Проблематика державної допомоги розгля$ далась в розділі «Політика конкуренції». Він став одним з тих, де розглядались важливі переговорні проблеми секторного характе$ ру 26. Позиція ЄС у сфері «Політика конку$ ренції», як й у інших сферах, була однознач$ ною. Вона вимагала цілковитої адаптації польських юридичних норм до європейського законодавства. Не передбачалось жодних послаблень чи перехідних процесів 27. Польща задекларувала готовність схвален$ ня та впровадження acquis communautaire з моменту отримання членства в ЄС, не ви$ магаючи перехідного періоду, за винятком певної державної допомоги для діючих на те$ риторії СЕЗ підприємств. Польща в рамках сегменту регіональної допомоги звернулась про можливість надання в перехідному періоді до кінця 2017 року підприємствам, які діють в існуючих в Польщі СЕЗ, екс$ портної та операційної допомоги, недотри$ мання правила підсумовування допомоги, лімітів допомоги та обмежень, що виника$ ють з засад надання допомоги сектору авто$ мобілебудування 28. Така позиція обумовлю$ валась необхідністю забезпечення «набутих прав» підприємств, з якими держава вже підписала інвестиційні угоди. У протилеж$ ному випадку необхідно було проводити виплати значних сум компенсацій цим під$ приємствам.

Ograniczenia stosowania fiskalnych instrumentow wspierania inwestycji w specjalnych strefach ekonomicznych na rzecz instru$ mentow rozwoju regionalnego zgodnych z zasadami obowiazujacymi w krajach Unii Europejskiej, Warszawa: Ministerstwo Gospodarki czerwiec 1999, s. 3. Raport: Specjalne strefy ekonomiczne, stan na dzien 31 marca 2004 r., Ministerstwo Gospodarki i Pracy, Warszawa, pazdziernik 2004, str.2. Acquis communautaire — французький термін, вживається для окреслення законодавства ЄС; прав та обов'язків, що виникають з трактатів, законів та угод ЄС у всіх сферах діяльності; визначення з www.negocjacje.gov.pl 1) Вільне переміщення товарів, 2) Вільне пересування людей, 3) Свобода надання послуг, 4) Вільне переміщення капіталу, 5) Закон спілок, 6) Політика конкуренції, 7) С/г, 8) Рибальство, 9) Транспортна політика, 10) Податки, 11) Економічно$ валютний союз, 12) Статистика, 13) Суспільна політика та працевлаштування, 14) Енергія, 15) Виробнича політика, 16)МСП, 17) Наука і дослідження, 18) Освіта й молодь, 19) Телекомунікації та інформаційні технології, 20)Культура й аудіо/відео політика, 21) Регіональна політика і координація структурних інструментів, 22)Середовище, 23) Захист споживачів та здоров'я, 24) Співпраця в судовій сфері, 5)Митний союз, 26) Зовнішні відносини, 27)Спільна закордонна політика та безпека, 28)Фінасовий контроль, 29)Фінанси та бюджет i 30) Інституції. Mayhew A., Rozszerzenie Unii Europejskiej: analiza negocjacji akcesyjnych z panstwami kandydujacymi z Europy Srodkowej i Wschodniej, Warszawa: UKIE 2002, s. 43. Raport na temat rezultatow negocjacji o czlonkostwo Rzeczpospolitej Polskiej w Unii Europejskiej, Rada Ministrow, Warszawa: grudzien 2002. Stanowiska Polski w ramach negocjacji o czlonkostwo Rzeczpospolitej Polskiej w Unii Europejskiej, Pelnomocnik Rzadu do Spraw Negocjacji o Czlonkostwo RP w Unii Europejskiej, Kancelaria Prezesa Rady Ministrow, czerwiec 2000, s. 101.

32 Польща звернулась з проханням про визнан$ ня принципу еластичності у формі додат$ кової угоди до Трактату про вступ до ЄС, об$ грунтовуючи це «необхідністю врахуван ня потреб країни, яка знаходиться в процесі економічної трансформації» 29. Прохання стосувалось визнання «трансфор$ маційної припустимості» застосування пев$ них інструментів державної допомоги, які по$ передньо застосовувались в промисловості, охороні здоров'я та розвитку регіонів. Вимагаючи перехідного періоду для застосу$ вання вже існуючих засад надання державної допомоги для підприємств в СЕЗ, які отрима$ ли дозвіл на економічну діяльність до кінця 2001 року, Польща водночас декларувала цілковиту відповідність засад надання цієї до$ помоги, починаючи з 2001 року. Декларації стосувались впровадження законів, які «мали гарантувати прозорість державної до помоги та постійний моніторинг цієї до помоги згідно усталених принципів» 30. Це пов'язувалось з необхідністю внесення змін до Закону про СЕЗ 31, а також новим законом, регулюючим надання державної допомоги. Польща зобов'язалась також не створювати нові СЕЗ і не збільшувати території існуючих, а також не надавати державну допомогу в СЕЗ фірмам з т.зв. вразливих секторів 32. ЄС відкинув пропоновані перехідні періоди як необґрунтовані і як такі, що можуть нега$ тивно впливати на функціонування єдиного ринку. При цьому вказав, що Польща ство$ рювала СЕЗ, порушуючи раніше підписані документи з ЄС. Європейська комісія теж не визнала необхідності застосування щодо Польщі принципу «еластичності», визнаю$ чи дозволені інструменти державної допомо$ ги, передбачені в acquis communautaire, 29 30 31 32 33

34 35 36 37 38

достатніми засобами підтримки економіки в період трансформації 33. Наприкінці листопада 2002 року було дося$ гнуто компромісу, який відобразився у зміні Закону про СЕЗ від 2.10.2003 р. З одного боку, було дозволено в основному зберегти набуті права інвесторів у СЕЗ, а з іншого — захистити спільний ринок від перешкод у сфері функціонування правил конкуренції. Він містив наступні варіанти дій для під$ приємців, які отримали дозволи на діяль$ ність в СЕЗ до 1.01.2001 р. 34: 1. застосування перехідного періоду для ма$ лих (за критерієм ЄС) 35 підприємств до 31.12.2011р. та перехідного періоду для середніх (за критерієм ЄС) підприємств до 31.12.2010р.; це означає, що в цей період підприємства зможуть використо$ вувати державну допомогу на незмінних умовах, згідно отриманих дозволів; зміна стосується лише тривалості використан$ ня податкових пільг; однак, якщо зміниться статус фірми внаслідок прода$ жу, об'єднання чи іншої події зі схожим результатом, тоді припиняється надання державної допомоги такій фірмі 36 37; 2. впровадження обмеження інтенсив$ ності регіональної допомоги для вели$ ких підприємств до рівня: • 75% обсягу інвестицій, здійснених до 31.12.2006 р., за умови, що підприє$ мець отримав дозвіл до 1.01.2000 р.; • 50% обсягу інвестицій, здійснених до 31.12.2006 р., за умови, що підприє$ мець отримав дозвіл після 31.12.1999 р. (протягом 2000 р.); • 30% обсягу інвестицій, здійснених до 31.12.2006 р., за умови, що підприє$ мець діяв в секторі автомобілебудуван$ ня 38. Польща зобов'язалась надавати

Див. Mayhew A., wyd.cyt., s. 47. Див. wyd.cyt., czerwiec 2000, s. 101. Закон про СЕЗ 20.10.1994 r., Сп.з. № 123, поз. 600 з 1994 р. До вразливих секторів зараховано: виробництво штучних волокон, автомобілебудівна промисловість, верфі, металургійна промисловість. Informacja Rzadu RP dla Sejmu Rzeczpospolitej Polskiej o Przebiegu Negocjacji o Czlonkostwo RP w Unii Europejskiej, Pelnomocnik Rzadu do Spraw Negocjacji o Czlonkostwo RP w Unii Europejskiej, Kancelaria Prezesa Rady Ministrow, styczen 2000, s. 32. Див. Raport na temat rezultatow negocjacji o czlonkostwo..., wyd.cyt., grudzien 2002, s. 15. Див. Zalecenie Komisji 96/280/WE z dnia 3 kwietnia 1996 r. dotyczacym definicji malych i srednich przedsiebiorstw ( Dz.U. L 107 z 30.04.1996, str. 4). European Union Common Position, Conference on accession to the European Union $ Poland, CONF$PL 90/02, Bruksela: 14 listopad 2002, Chapter 6: Competition Policy. Див. Dziennik Urzedowy WE L 10 z 13.01.2001r. Визначення автомобільного сектора є в розпорядженні Ради Міністрів від 30.03.2004 р., що змінює постанови про встановлення СЕЗ, які надалі звуться «розпорядженнями», та відповідає додатку С багатосекторних рамок спільноти регіональної допомоги для великих інвестиційних проектів (Dz. Urz. WE C 70 z 19.3.2002).

піврічні звіти про допомогу підприєм$ ствам в цьому секторі; підрахунок допустимої величини держав$ ної допомоги, отриманої на підставі до$ зволів та в межах інтенсивності допомо$ ги, вказаної вище, почнеться 1.01.2001р.; це означає, що всіляка допомога, в то$ му числі перевищення встановлених лімітів, надана до цієї дати, не буде за$ раховуватися до дозволених квот допо$ моги і не буде підлягати поверненню навіть при перевищенні меж, встанов$ лених Трактатом; при встановленні допустимих меж дер$ жавної допомоги беруться до уваги ко$ шти, які можна кваліфікувати як ті, що надаються для надання допомоги, які визначені згідно з acquis 39 та з враху$ ванням виду допомоги (регіональна, го$ ризонтальна і тд), причому до затрат будуть зараховуватися кошти, витраче$ ні до 31.12.2006р. на підставі дозволу; при встановленні допустимих меж дер$ жавної допомоги підсумовуванню під$ лягає будь$яка державна допомога, от$ римана підприємцями, без огляду на її розмір та джерело походження (ло$ кальне, регіональне, загальнодержав$ не), яку підприємець отримав, почина$ ючи з 1.01.2001 р.; всіляка допомога, отримана згідно За$ кону про СЕЗ до 1.01.2001 р., не змо$ дифікована з вищепереліченими умова$ ми перед датою вступу Польщі до ЄС, буде вважатися «новою допомогою» 40 згідно статті 88 Трактату ЄС та діючим механізмом надання допомоги; це ви$ магає тоді отримання нового дозволу і дотримання умов цього дозволу (напр. деяких інвестиційних затрат) 41.

Підприємці, які інвестували в СЕЗ після 31.12.2000 р. або інвестуватимуть в май$ бутньому, отримують дозволи, які дозволя$ ють отримувати державну допомогу згідно нових правил, які відповідають засадам кон$ куренції в ЄС. Ці засади містяться в Законі 39 40

41 42

«Про допустимі умови державної допомоги та нагляд за нею для підприємств» від 2002 р. 42, а також новому законі про СЕЗ.

ПОЗАТРАКТАТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМЦІВ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ДОЗВІЛ ДО 01.01.2001 РОКУ Беручи до уваги обмеження розміру держав$ ної допомоги, на яку претендують більшість підприємств, що отримали дозволи протя$ гом 1995$2000 рр., Закон «Про зміну Зако$ ну про СЕЗ та деяких Законів» від 2.10.2003 р. впроваджує певні рішення про компен$ сацію втрачених вигод. Необхідною умовою для застосування нових рішень є зміна на прохання підприємця дозволу згідно статті 6 цього закону. Підприємцям, які зробили ви$ щенаведені зміни, буде надаватись: 1. можливість зміни умов дозволу на вигідніші без обґрунтування причин; 2. право на т.зв. «спеціальний засіб» — нагромадження сум сплачених податків на прибуток, після перевищення допус$ тимих лімітів державної допомоги, на спеціальному рахунку та використання акумульованих таким чином коштів на нові інвестиції, що будуть здійснювати$ ся таким платником податку або по$ в'язаною з ним організаційно або ка$ піталом (мінімум 25% статутного фон$ ду) фірмою; 3. великі підприємства звільняються від податку на нерухомість згідно стану та діючих ставок з 2000 р. Втрачені внас$ лідок цього надходження до місцевих бюджетів будуть компенсуватись з дер$ жавного бюджету. Зміна умов дозволу затверджується мініст$ ром економіки на підставі ст.19 Закону про СЕЗ від 20.10.1994 р. У цьому сенсі зміна має бути обумовлена обставинами, незалеж$ ними від підприємця, при чому не може сто$ суватись зменшення рівня працевлаштування. Це досить суворі вимоги, отож створення

Див . Dz.U. WE C 74 z 10.03.1998, str.9. Поняття «нової допомоги» окреслює Розпорядження Європейської комісії №659/99, пар. 1 (c) в справі правил застосування пар. 88 TWE (опубліковано в OJ L 83/1 27 березня 1999 р.). Це всіляка допомога, що не є допомогою, вже існуючою перед вступом у ЄС, включно з її змінами. ЄС наказав польському урядові зробити списки всіляких заходів, проведених в Польщі перед вступом в ЄС, які згідні з acquis. Вони будуть вважатися за продовження допомоги, що не призведе до необхідності виконання умов, що випливають з отримання "нової допомоги" після дати вступу (напр. створення робочих місць, інвестиційні затрати). European Union Common Position, wyd.cyt., CONF$PL 90/02. Закон про допустиму державну допомогу для підприємців і нагляд за нею від 27.07.2002. Сп.З. № 141, поз. 1177 з 2002 р.

34 можливості зміни умов дозволу, практично без обґрунтування причин, дає багатьом підприємцям шанс коректувати бізнес$пла$ ни та продовжувати інвестування. Запроваджений Законом від 2.10.2003 р. про зміни до Закону про СЕЗ та деяких інших законів, «спеціальний засіб» є новою допомогою, у зв'язку з чим він буде пе$ ревірений Європейською Комісією згідно діючої в цій сфері процедури. Як вже згадувалось, право на «спеціальний засіб» мають підприємці, які змінюють дозвіл згідно ст. 6 закону. Сплачувані ними, після досягнення припустимого ліміту дер$ жавної допомоги, суми податку на прибуток накопичуються на спеціальному індивіду$ альному рахунку. Ці кошти призначені на дофінансування нових інвестицій (або ство$ рення нових робочих місць, пов'язаних з цією інвестицією), які будуть здійснені на території Польщі не пізніше, ніж до 2023 р. самим платником податку або фірмою, кот$ ра пов'язана з ним капіталом або ор$ ганізаційно. Невикористані до цієї дати кош$ ти перейдуть у державний бюджет. Підтрим$ ку надає міністр економіки з подачі під$ приємства, на умовах, які відповідають про$ грамі допомоги Європейської Комісії. Робота над правилами надання «спеціаль$ ного засобу» серйозно проводились ще в червні 2004р., але з огляду на рішення уря$ ду про ліквідацію в бюджеті всіх спеціальних коштів була припинена, аж до внесення відповідних змін до Закону про СЕЗ від 2.10.2003р. Замість «спеціального засобу» передбачається запровадження технічно простішого рішення — створення «фонду СЕЗ», який буде формуватися подібним чи$ ном. Однак, кошти такого фонду не вимага$ ють, як при застосуванні «спеціального за$ собу», створення бюджетного резерву. Тому час від подачі прохання про дофінансування нової інвестиції до його задоволення скоро$ чується на рік. Зміна Закону про СЕЗ у цій сфері реалізу$ ється в рамках обговорення проекту Закону про державні фінанси. Передбачається, що Закон про державні фінанси буде ухвалено в листопаді 2004р., отож виконавчі приписи щодо «фонду СЕЗ» будуть видані до кінця 2004р. Акумульовані на сьогодні суми по$ датку на прибуток у форматі «спеціального

засобу» будуть перераховані на рахунок «фонду СЕЗ» після його утворення. Закон «Про місцеві податки і збори» від 12.01.1991 р. у редакції, чинній до 1.01.2001 р., передбачав звільнення від по$ датку на нерухомість власників земельних ділянок, будівель та будинків, які розташо$ вані на території СЕЗ і використовуються для ведення, згідно дозволу, економічної діяльності на території зони (у т.ч. майно, що перебуває у власності чи розпорядженні ор$ ганів управління зоною). Починаючи з 2001 року Законом «Про доходи органів місцево$ го самоврядування у 1999$2000 рр.» та дея$ кими іншими законами відмінено таку пільгу як для підприємців, так і для керуючих зона$ ми. Таке рішення для багатьох товариств, які керували зонами, зумовило виникнення фінансових проблем, оскільки вони мали на балансі практично все майно, що знаходило$ ся на території СЕЗ на момент її створення (напр. орган управління Мєлєцькою СЕЗ володів усіма будівлями, інфраструктурою та земельними ділянками колишнього вій$ ськового аеродрому). Необхідність сплати податку на нерухомість органами управління СЕЗ поставило частину з них на грань бан$ крутства. Зрозуміло, що за таких умов відбулося різке зменшення витрат на розбу$ дову інфраструктури усіх СЕЗ Польщі. Запроваджені Законом від 2.10.2003р. піль$ ги, що зумовлюють необхідність компен$ сацій з державного бюджету для місцевих бюджетів, були «призначені» для підприєм$ ців, які першими прийняли рішення про інвестування в зонах, не підозрюючи про можливі зміни правил гри у рамках СЕЗ. Так, звільнення від податку на нерухомість стосується будинків та будівель, відданих у користування до початку 2000р., а земель$ них ділянок — придбаних до грудня 2000р. Таке звільнення надається з моменту зміни дозволу згідно ст.6 Закону від 2.10.2003р. на аналогічних умовах до виникнення податко$ вого зобов'язання згідно Закону «Про місцеві податки та збори». Звільнення від податку на нерухомість та компенсація втрат місцевих бюджетів є, як і звільнення від податку на прибуток, регіо$ нальною допомогою для нових інвестицій, що здійснені після отримання дозволу. Цей вид допомоги не був передбачений у Трак$

35 таті щодо вступу до ЄС. Відповідно така програма допомоги була розглянута Євро$ пейською комісією у квітні 2004р. у рамках процедури переговорів щодо вступу до ЄС.

СУЧАСНИЙ ЮРИДИЧНИЙ СТАН ТА ЙОГО НАСЛІДКИ На сьогодні основним інструментом регіо$ нальної допомоги у Польщі є СЕЗ. Держав$ на допомога надається у рамках СЕЗ згідно Закону від 20.10.1994 р. Питання державної допомоги в Польщі регулюють Закон «Про державні фінанси» від 26.11.1998 р. 43 та Закон «Про можливість отримання під$ приємцями державної допомоги та нагляд за нею» від 27.07.2002 р. Перший з них запро$ ваджує принцип прозорості шляхом окрес$ лення «засад і способів гарантування до кументальності та прозорості держав них фінансів», у т.ч. в стосунках між держа$ вою та отримувачами допомоги. Однак юри$ дичні рамки системи надання та контролю державної допомоги створив лише Закон «Про можливість отримання підприємцями державної допомоги та нагляд за нею», змінений 2002 р. 44. Це перше комплексне врегулювання юридичних засад надання державної допомоги в Польщі, яке значною мірою відповідає принципам ЄС. Згідно Закону всіляка державна допомога, яка перешкоджає вільній конкуренції, забо$ ронена. Допускаються тільки окремі винятки, за якими державна допомога ділиться на три види (регіональна, секторна, горизонтальна). Визначено окремі засади надання допомоги у вразливих секторах економіки. Вони допус$ кають втручання держави тільки тоді, коли воно «пришвидшує необхідні зміни або розвиток певних секторів, відновлює довгострокове функціонування, або зменшує суспільні та економічні втрати від цих змін» в даних секторах. 43 44

47 48

Інтенсивність допомоги в інших секторах ко$ ливається залежно від її роду, а також мак$ симальної інтенсивності дозволеної допомо$ ги на окремих територіях країни. На підставі регіонального критерію (NTS 45) була виок$ ремлена регіональна допомога, припустима для територій, які визнаються середніми за величиною регіонами рівня NTS II 46, в яких показник ВВП на одну особу є нижчий, ніж 75% середнього рівня середньодушового ВВП у країнах ЄС. Закон «Про можливість отримання під$ приємцями державної допомоги та нагляд за нею» впроваджує у польське законодавство найважливіші союзні принципи: прозорості, субсидіарності, єдності й пропорційності 47. Істотною новацією у польському законодавстві є обов'язок моніторингу допомоги. Наглядовим органом призначено Голову Управління захис$ ту конкуренції та прав споживачів (УЗКПС), який отримав повноваження контролювати державну допомогу. Тільки в новому Законі по$ даткові адміністрації зобов'язані надавати звіти про державну допомогу, надану в формі звільнення від податку на прибуток. На цій ос$ нові УЗКПС складає річний звіт про державну допомогу, надану підприємцям у Польщі та пе$ редає його Раді Міністрів. Названі Закони та умови впорядкували пра$ вила надання в Польщі державної допомоги. Питання деяких рішень щодо самих СЕЗ та управління ними були врегульовані чергови$ ми змінами Закону про СЕЗ від 20.10.1994 48. Змінений 16.11.2000 р. та дійсний з 1.01.2001 р. рамковий Закон про СЕЗ був опрацьований на базі Закону «Про можливість отримання підприємцями державної допомоги та нагляд за нею». Його зміст було розширено Поста$ новою Ради Міністрів від 15.10.2002 р. на тему допустимої регіональної допомоги для підприємців 49. До Закону про СЕЗ були роз$

Dz.U. Nr 155, poz. 1014 z 1998 r. z pozn. zmianami. «Закон про можливість отримання підприємцями державної допомоги та нагляд за нею» від 30.06.2000р. був скасований в 2002р, замість нього ухвалили закон про можливість отримання підприємцями державної допомоги та нагляд за нею від 27.07. 2002 р Поділ країни на статистичні одиниці NTS, за прикладом NUTS в ЄС, був впроваджений Розпорядженням РМ від 13.07.2000 у справі введення Номенклатури територіальних одиниць для статистичних завдань ,Сп.З.. Nr 58, поз. 685, на підставі пар. 40 зак.2 закону про державну статистику від 29.06.1995 (Сп.З.. Nr 88, поз. 439 від1996 р. з пізнішими змінами) в результаті пристосування польського законодавства до союзного у сфері «Статистика». Регіональний рівень охоплює: рівень I — територія всієї держави, рівень II — воєводства, рівень III — підрегіони, Zalacznik do Rozporzadzenia Rady Ministrow z dnia 13 lipca 2000 r. w sprawie wprowadzenia Nomenklatury Jednostek Terytorialnych do Celow Statystycznych (NTS). Засади містяться в пар. 9 пункти 1$5 закону про можливість отримання підприємцями державної допомоги та нагляд за нею від 30.06.2000р. та пар. 10 пункти 1$5 закону від 27.07.2002 р. Сп.З. № 123 поз. 600 від 1994 р. з пізнішими змінами.

36 роблені також детальні настанови у вигляді Постанов Ради Міністрів, які регулювали діяльність окремих СЕЗ. Більшість (12 зон) польських СЕЗ будуть діяти до 2017 р., інші (Євро$Парк Мєлєц та Катовіцька СЕЗ) будуть ліквідовані у 2015$ 2016 рр 50. Тим часом підприємства, які от$ римали дозвіл після 1.01.2001 р. 51, зобо$ в'язані дотримуватись змінених Законів. Во$ ни передбачають такі умови функціонування інвесторів в СЕЗ: • підприємець може використовувати ре$ гіональну допомогу, яка надається з ме$ тою підтримки нових інвестицій або створення нових робочих місць 52; • інтенсивність регіональної допомоги для більшості територій, де містяться зони, становить 50% обсягу інвестицій 53; • якщо допомога надається малим чи се$ реднім підприємствам, інтенсивність допомоги збільшується на 15% (інтен$ сивність допомоги залежить від розміру підприємства); • державна допомога у вразливих секто$ рах обмежується згідно законами ЄС; максимальні розміри: 30% для авто$ мобільного сектору 54 та 10% в секторі кораблебудування; в секторі синтетич$ них волокон та металургійному не пе$ редбачено надання допомоги на нові інвестиції; • мінімальний розмір інвестицій встанов$ лено на рівні 100 тис. євро, причому підприємець мусить за рахунок власних коштів профінансувати принаймні 25% обсягу інвестицій; підприємець пови$ нен принаймні протягом 5 років збе$ рігати незмінними форму власності 49 50

51 52

53 54

майна та кількість робочих місць, з яки$ ми пов'язана допомога; • державна допомога надається у формі звільнення від податку на прибуток від економічної діяльності на території зон. Змінений Закон про СЕЗ 55 містить більшість положень Закону про СЕЗ від 24.10.1994 р. з пізнішими змінами. Основною метою змін до Закону було впровадження для всіх під$ приємців, які мають видані до 1.01.2001 р. дозволи, нових правил використання звіль$ нень від податку на прибуток, отриманих на підставі ведення економічної діяльності, визначеної у дозволі, згідних з умовами пе$ реговорів з ЄС. Закон також впроваджує пакет рішень, які мають на меті часткову компенсацію підприємцям втрачених від зміни Закону вигод. Це стосується, між іншим, створення рахунку спеціальних кош$ тів для вже згадуваного «фонду СЕЗ». Як Закон, так і виконавчі розпорядження про встановлення окремих СЕЗ, впрова$ джують певні зміни також й щодо нових інвестицій, які діють чи будуть діяти на підставі Законів, діючих після 31.12.2001р. Зміни стосуються передусім мінімально не$ обхідного розміру інвестицій. У нових зако$ нодавчих актах немає лімітів щодо розміру цих затрат, які б на практиці обмежували розмір інвестицій, що були б підставою до нарахування державної допомоги цьому підприємству на підставі отриманого дозво$ лу 56. Згідно з новою редакцією Закону, всі перелічені в Законі затрати кваліфікуються до надання допомоги. До 30.05.2004 р. загальна площа зон не могла перевищити площі, встановленої

Сп.З. № 186 поз. 1544 від 2002 р. Це набагото більше, ніж Європейська спільнота надала для своїх зон. В грудні 1997 р. ЄС прийняв рішення про поступове закриття власних зон протягом 5$7 років, тобто союзні СЕЗ мали б закритись в 2000$2002 рр, Analiza Doswiadczen Krajow Unii Europejskiej w zakresie pomocy publicznej. Wnioski dla Polski, red. U. Plowiec, Warszawa: IKiCHZ 1999, s. 600. Підприємства, які отримали дозвіл до цієї дати, підлягають окремим процедурам в силу погоджень, досягнутих Польщою та ЄС. Ці процедури описані в попередньому пункті даної праці. Нові інвестиції, згідно 2Закону про можливість отримання інвесторами державної допомоги та нагляд за нею", стосуються інвестицій у тривалі засоби, пов"язані з відкриттям,розбудовою або купівлею підприємства, проведення в існуючому підприємстві істотних змін у виробництві, виробах чи виробничому процесі, інвестиції в нематеріальні цінності та юридичні, пов"язані з придбанням патентів, ліцензій та know how. Створення нових робочих місць означає приріст нетто тих місць в певному часовому проміжку після інвестування у підприємство. Винятком є Краківський технологічний парк, Підзона Краків, де максимальний розмір допомоги становить 40% кваліфікованих інвестиційних коштів. Стосується підприємств, які виробляють двигуни згорання, легкові авто та інші механічні засоби пересування для перевезення людей та товарів, та елементи механічних засобів пересування, за винятком причепів, пар.2.1 постанови РМ від 15.10.2002 р. у справі допустимої державної допомоги в автомобілебудівному секторі, Сп.З. № r 186, поз . 1550 від 2002 р. Тут йдеться про закон про СЕЗ від 2.10.2003 р.

37 31.12.2000 р., тобто 6325 гa. Обмеження сумарної площі зон було введене зміною від 16.11.2000 р. до Закону про СЕЗ, як втілен$ ня позиції Польщі у переговорах у лютому 1999 р., в яких обіцяно пристосувати прави$ ла надання державної допомоги до союзних та не збільшувати загальної площі зон, взамін за збереження набутих прав інвесто$ рами. Попри те, що набуті права не вдалося зберегти, ліміт сумарної площі зон залиши$ вся — це призводить до того, що кожна зміна кордонів зони вимагає збалансування розмірів включених територій у режим СЕЗ з виключеними з такого режиму. Пожвавлення зацікавлення інвесторів ді$ яльністю в зонах після закінчення перего$ ворів створило необхідність перегляду актів, що лімітують загальну площу зон. З метою задоволення очікувань великих закордонних концернів, які хочуть інвестувати в Польщі значні кошти, у травні 2004 року до Закону внесено зміну про можливість збільшення сумарної площі польських зон на 1675 гa. Причому ця територія може призначатись тільки на великі інвестиційні проекти, вартістю не менше 40 млн. євро або при працевлаштуванні понад 500 осіб.

ВИСНОВКИ СЕЗ в Польщі були утворені в правовому полі, яке не відповідало нормам ЄС. Зони виникли вже після підписання Польщею в 1992 році Європейських Угод, які забороня$ ють всіляку допомогу, яка перешкоджає конкуренції. Зміна Законів та необхідність чергової зміни польських законодавчих актів виникали з того, що в них не було союзних обмежень щодо СЕЗ. Однак були на те свої причини. Державна допомога в формі дотацій з дер$ жавного бюджету може надаватись в бага$ тих державах, які мають централізовані ко$ шти, достатні для їх вільного використання. Натомість Польща знаходилась в процесі трансформації економіки та володіла обме$ женим бюджетом, й прийняла рішення, що відповідні форми надання державної допо$ моги можуть бути єдиним інструментом інвестиційної політики, який можна викори$ стати на території створених СЕЗ. 56

Допомога у вигляді пільг в центральних та місцевих податках значно ускладнює ство$ рення системи, що обмежує рівень допомо$ ги, його лімітування та пропорційність щодо різних груп підприємств (різні сектори еко$ номіки, в т.ч. й вразливі) та сферу дії (розмір підприємств). Теперішні рішення, як у сфері державної до$ помоги, так й умов функціонування СЕЗ уз$ годжені з законодавством ЄС. ЄС погодився на перехідні періоди для сектору малих і се$ редніх підприємств у зонах, а також більшої ставки допомоги для деяких великих фірм, які отримали дозволи перед 2000 роком. З 2001 року для інвесторів діють правила про державну допомогу, які мали суттєвий вплив на використання різних форм допомоги. Нові Закони були орієнтовані на союзні та мали виключно перехідний характер. З моменту вступу Польщі у ЄС, державна допомога на$ дається згідно правил, що діють в країнах ЄС. Закони про державну допомогу є новими для польської правової системи, що на практиці створює великі проблеми. Законодавство ЄС, а особливо багаторічна практика Євро$ пейської Комісії та ухвали Європейського Суду Справедливості будуть мати основний вплив на доступність державної допомоги для польських фірм. Всі погодження з ЄС у сфері державної до$ помоги та СЕЗ знайшли відображення в Трактаті про вступ, і після вступу Польщі у ЄС стали для інвесторів гарантією, що їх права та привілеї не будуть обмежуватись у подальші роки функціонування СЕЗ. Нові підприємці, що починають діяти в польських СЕЗ, таку гарантію вже мають, оскільки до$ зволи, які вони отримують, відповідають За$ конам ЄС. Тим самим функціонуванню польських СЕЗ в об'єднаній Європі ніщо не загрожує аж до кінця функціонування цих територій у 2017 році. Після цього тери$ торії СЕЗ будуть перетворені, найімо$ вірніше, на промислові парки та станови$ тимуть один з інструментів регіонального розвитку, даючи змогу використовувати структурні фонди ЄС, призначені на цілі регіонального розвитку.

В попередніх правилах були обмеження по визнанню коштів інвестиційними затратами в СЕЗ, напр. вартість купівлі землі можна було зарахувати до цих затрат лише у межах 5% загальних інвестиційних затрат. Якщо вартість землі перевищувала цю межу, тоді це перевищення не зараховувалось до інвестиційних коштів, зменшуючи тим самим підставу для нарахування державної допомоги.

Владислав ОРТИЛЬ, Мєлєцька Агенція регіонального розвитку

ІНФРАСТРУКТУРА СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ЯК СТИМУЛ ДЛЯ ІНВЕСТОРІВ Для ефективного функціонування та розвит$ ку спеціальних економічних зон (СЕЗ) без$ умовно необхідною є «тверда» інфраструк$ тура у вигляді багатих ресурсами територій, добрих доріг, комунікацій, але також потрібною є «м'яка» інфраструктура у виг$ ляді інституцій інфраструктури бізнесу ра$ зом з інструментарієм, що служить для підтримки підприємств. Для залучення інве$ сторів має значення стан довкілля, гро$ мадська безпека в широкому значенні, якість громадських послуг та інфраструкту$ ра пов'язана з туризмом та відпочинком. Суспільна інфраструктура важлива не тіль$ ки для власників, але й для працівників та менеджерів. Ця стаття має на меті показати, яку роль відіграє та може відігравати інфраструктура бізнесу, пов'язана з інституціями, які підтри$ мують підприємства в зоні і поза зоною. Ця позитивна роль — сума дій неурядових ор$ ганізацій, які можуть давати поради під час всього часу функціонування фірми, а також у справах впровадження фінансової допомо$ ги для фірм. Попри те, що стаття стосується інфраструктури бізнесу пов'язаної з СЕЗ, закони та проблематика дуже близька тери$ торіям, котрі позбавлені таких привілеїв. Інфраструктура бізнесу (в широкому ро$ зумінні) даної території не може виключно підтримувати фірми, які функціонують на території СЕЗ, але мусить в такій самій, а

може й навіть більшій мірі, підтримувати фірми, що функціонують поза зоною. Такі дії мають на меті розвинути гідних партнерів по співпраці та кооперації для фірм зони, оскільки фірми з$поза зони не володіють пільгами та перевагами, які дає зона. Фірми, які намагаються увійти в зону або аналізують таку можливість, звертають ува$ гу, чи така інституція існує, а також оціню$ ють можливість її створення, оскільки це має вплив на оцінку потенціалу та мобіль$ ності даної території. Інфраструктура бізне$ су в СЕЗ може мати вплив на її розвиток, а також бути стимулом для інвестування, оскільки впливає на такі сфери: • планування і впровадження стратегії розвитку та інших стратегічних доку$ ментів даної території; • володіння інструментами фінансового впливу як на економічний розвиток да$ ної території, так і на розвиток фірм; • позитивний вплив на ринок праці; • промоція території, на якій функціонує зона та промоції фірм, які функціону$ ють на території та в зоні; • створення сприятливого для еконо$ мічного розвитку клімату. Розвиток зони, як і пов'язаної з нею тери$ торії, вимагає відповідного насичення різно$ манітними інституціями бізнесової інфраст$ руктури. Ця інфраструктура повинна склада$ тися з таких видів інституцій та організацій:

39 • регіональні організації, консультативні, інноваційні, освітні, інкубатори під$ приємництва; • фінансові та страхові інституції, тобто банки, кредитні спілки, гарантійні чи капітальні, страхові компанії; • науково$дослідні інституції, які є міс$ цем створення нових технологій; • організації економічного самовряду$ вання та репрезентації бізнесу; • інші інституції та фірми з надання по$ слуг, наприклад сертифікаційні, кур'єр$ ські, охорони майна, нотаріальні, геоде$ зичні, проектні, харчові, готельні і т.д. Дії по підготовці запуску СЕЗ повинні перед$ бачати процес створення інфраструктури бізнесу. Стимулюванням таких дій повинні зайнятись органи самоврядування — місцева влада та приватні особи, які вбачають ніші на ринках консультаційних та освітніх послуг. Місцева влада теж входить в сферу дій як оточення бізнесу, гарантуючи клімат для інвестування і готуючи інфраструктуру, яка є в її розпорядженні.

ПРОГРАМНІ ІНСТРУМЕНТИ Для систематичного економічного розвитку даної території основним плановим та про$ грамним завданням є опрацювання програ$ ми реструктуризації, а також стратегії ре$ гіонального чи локального розвитку. Про$ грама та стратегія окреслюють концепцію регіонального розвитку, яка є визначальною для прийняття економічних рішень регіо$ нальною чи локальною владою. Такі дії не$ обхідні, оскільки створення програми дозво$ ляє спрямувати та впорядкувати процес прийняття рішень, активізує та інтегрує ін$ ституції регіону і дозволяє координувати та оцінювати процеси розвитку. Документи по$ винні брати до уваги пріоритети та дії, які є в документах вищого рангу, наприклад стратегії розвитку воєводства. Опрацювання програм$ них та планових документів необхідне теж для прийняття інвесторами інвестиційних рішень і стосується не тільки інвесторів, які намага$ ються отримати пільги в СЕЗ. Частина програмних документів та дослід$ жень мусить бути підготована перед запус$ ком зони. Серед них: програма реструктури$ зації, стратегія розвитку (регіональна та ло$ кальна), дослідження стану МСП (звіт про стан) та дослідження ринку праці.

Програми реструктуризації визначають діагноз стану регіону та напрямок перетво$ рень даного регіону; пропонують зміни в сфері власності та майна; окреслюють не$ обхідність існування різних типів інституцій, що надають послуги бізнесу; визначають завдання для інституцій самоврядування та недержавних інституцій. Для прикладу, пер$ ша ідея щодо виникнення СЕЗ в Мєльці з'явилась власне в Програмі реструктури$ зації Мєлєцького регіону, розробленій в 1992 році. Стратегія регіонального та локального розвитку є документом, який окреслює на$ прямки та пріоритети розвитку, спираючись на аналіз стану (діагноз) та SWOT$аналіз даної території, визначає пріоритетні тери$ торії, спираючись на які буде розвиватись регіон. Представляє теж прогноз фінансів, які необхідні для досягнення задуманої мети. Стратегія виконує різноманітні функції, з яких основною є інтеграція суспільства і регіональних інституцій, координація дій та інформування регіональних організацій про бажані напрямки розвитку, а також запла$ новані рішення регіональних чи місцевих органів самоврядування. Звіт про стан малого і середнього бізнесу в регіоні показує потенціал і можливості коо$ перації, також перелік послуг, які можуть надати фірми, які функціонують на даній те$ риторії. Звіт також відповідає на питання, пов'язані з динамікою змін цього сектора економіки. В звіті окреслені труднощі, з якими зустрічаються підприємства в даній сфері діяльності. Дослідження ринку праці показує стан кад$ рів та кадровий потенціал працівників, ви$ пускників, безробітних, які можуть з'явити$ ся на ринку праці найближчим часом. Дослідження в своєму висновку представля$ ють наявні в регіоні професії в кількісному та якісному зрізі. Представлені також по$ зиції працюючих, як і безробітних, пов'язані з професійною мобільністю. Програма промоції містить конкретні зав$ дання та дії, які сконцентровані на ефек$ тивній промоції природних, туристичних, культурних та економічних плюсів даної те$ риторії. Дії мають на меті створення умов для наступальної промоції регіональної мар$ ки та продуктів регіону, залучення капіталу та зовнішніх інвесторів.

40 Програма (стратегія) розвитку туризму в аналогічний спосіб до стратегії регіонально$ го розвитку описує ключові для розвитку ту$ ризму сфери. Цими сферами є: туристичний продукт, туристичні принади, туристичні по$ слуги та інфраструктура, туристичний мар$ кетинг, кадри. Стратегія розвитку інновації окреслює стан і визначає напрямки, пов'язані з дослід$ ницькою діяльністю та діяльністю розвитку, пов'язані з підготовкою випуску нових та модернізованих виробів, впровадженням нових технологій та купівлею ліцензій і па$ тентів. Стратегія є основним стимулятором економічного розвитку та зростання конку$ рентноздатності регіону. Пріоритети та дії в сфері інновацій мають давати плоди у виг$ ляді впровадження на ринок нових продуктів вищої якості та функціональності. Окрім згаданих документів, слід провести дослідження на тему потреб, пов'язаних з консультаційними послугами для малих й се$ редніх фірм, а також великих інвесторів зо$ ни. Такі дослідження слід готувати циклічно та на підставі поточних консультацій вивчати думку підприємців. Це дозволяє окреслити потребу у бізнес$послугах та оцінити якість фірм і якість послуг, які вони надають, що може призвести до цікавих висновків.

ІНСТИТУЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ БІЗНЕСУ Для успішного досягнення задумів, пов'яза$ них зі створенням інфраструктури бізнесу, потрібно виконання розпочати так, щоб на старті провідною консультативною інсти$ туцією було Агентство регіонального роз$ витку. Цій інституції слід надати дуже широ$ кий формат діяльності — від завдань, по$ в'язаних зі справами регіональної політики, аж до інвестиційної та консультативної до$ помоги для підприємців. Ця широка сфера навколобізнесових послуг дозволить утво$ рення інших фірм$конкурентів, а функції та завдання, необхідні на початковому етапі, будуть виконані. Таку інституцію як Агент$ ство регіонального розвитку відзначає пев$ ний універсалізм, що на початку діяльності є досить корисним явищем. Формат цих інсти$ туцій сьогодні легко впізнається в середови$ щах бізнесу та самоврядування.

Розвиток зони і пов'язаної з нею території очевидно вимагає відповідного насичення різноманітними інституціями та підприєм$ ствами, які мають характер інфраструктури бізнесу. Однак неможливо вказати кіль$ кісно, які фірми та інституції мають знаходи$ тись в інфраструктурі зони. Як стверджува$ лось раніше, рішення в даній сфері у кожно$ му місці будуть інші, і виникають вони згідно специфіки даного місця, даного регіону. Можна тільки пропонувати, що оточення повинно складатись з таких типів орга$ нізацій та фірм : • регіональні інституції, інкубатор під$ приємництва, консультативні, іннова$ ційні, освітні; • фінансові та страхові інституції, тобто банки, кредитні спілки, гарантійні чи ка$ пітальні фонди, а також страхові фірми; • організації економічного самовряду$ вання та представлення бізнесу; • організації безробітних; • інші інституції та фірми з надання послуг, наприклад сертифікаційні, кур'єрські, охорони майна, нотаріальні, геодезичні, проектні, харчування, готельні і т.д.

РЕГІОНАЛЬНІ ІНСТИТУЦІЇ Ці інституції найчастіше створюються у форматі Агентства регіонального розвитку та реалізують завдання для економічної ак$ тивізації регіону, заповнюють незадіяний простір між органами місцевого чи регіо$ нального самоврядування та урядовою вла$ дою, а також фірмами, що діють на даній те$ риторії. Завдання, які вони реалізують : • впровадження фондів допомоги; • підтримка розвитку підприємництва; • управління інкубатором підприємництва; • пошук та обслуговування місцевих та закордонних інвесторів; • співпраця з місцевим самоврядуванням; • підтримка впровадження інновацій та передачі технологій; • розвиток міжнародної співпраці; • промоція регіону і його фірм. В рамках регіональних інституцій в їх управ$ лінні часто перебуває інкубатор підприєм$ ництва, який є безпосереднім знаряддям під$ тримки підприємництва. В інкубаторі мо$ жуть функціонувати фірми з надання послуг, які кооперуються та співпрацюють з фірма$ ми зони. Фірми інкубатора також можуть

41 стати потенційними фірмами, які перейдуть та отримають переваги в СЕЗ. Як інкубатор, так і його фірми, слід зараховувати до інфра$ структури бізнесу зони. Регіональні інституції мають також торго$ вельні і промоційно$виставкові центри. Од$ ним з завдань підтримки розвитку бізнесу є активна політика економічної промоції.

КОНСУЛЬТАТИВНІ ІНСТИТУЦІЇ Функції консультативних інституцій викону$ ють центри підтримки підприємництва (ЦПП), які допомагають розпочати економічну діяльність та підтримують вже існуючі фір$ ми, особливо з сектора МСП. Ці інституції надають послуги передусім в консульта$ тивній, освітній, інформаційній та фінансо$ вій сферах.

ОСВІТНІ ІНСТИТУЦІЇ Роль освітніх інституцій виконують приватні школи бізнесу, мовні школи, освітні центри та державні заклади, якими є центри підви$ щення кваліфікації та професійної освіти. Етап реструктуризації, як і розвитку, харак$ теризується великим попитом на різно$ манітні освітні курси та курси підвищення кваліфікації або перепрофілювання як для працюючих, так і для безробітних. Спочатку ці завдання виконують фірми ззовні, але од$ ночасно будуть виникати приватні школи бізнесу. Освітній ринок легко підкоряється ринковим законам.

ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ

Консультативні послуги можуть надаватися як на комерційних умовах, так і з частковим фі$ нансуванням з різноманітних фондів допомоги.

Основну роль фінансових інституцій викону$ ють комерційні банки, які пропонують ком$ плексний пакет фінансових послуг. Однак, доступність всіх фінансових інструментів об$ межена. Особливо це стосується заходів інноваційного та розвиткового характеру, а також фінансування, яке надається на пільгових (преференційних) умовах. Роль фінансової інституції виконує також агент$ ство, яке розпоряджається фондами допомо$ ги — інвестиційними дотаціями для малих та середніх фірм. Необхідними інструментами та інституціями є гарантійні фонди, оскільки вони розширюють банківські пропозиції та становлять для них конкуренцію.

ІННОВАЦІЙНІ ІНСТИТУЦІЇ

ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО

Ці інституції існують також в формі центрів підтримки бізнесу (ЦПБ), виконують ті ж завдання, що й ЦПП, надаючи послуги в оп$ рацюванні бізнес$планів та різних заявок на фінансову підтримку. Іншим видом консультативних інституцій є центри обслуговування інвестора, основною метою діяльності яких є обслуговування за$ кордонних та місцевих інвесторів.

До них зараховують науково$дослідні цент$ ри, які є джерелом створення нових техно$ логій, дослідницькі й інноваційні центри, осередки, пов'язані з ВУЗами. Інноваційні інституції функціонують також у форматі центрів трансферу технологій, головним завданням яких є фінансова підтримка інно$ ваційних процесів чи нових технологій, які впроваджують фірми. Як етап розвитку інституцій інфраструктури бізнесу слід сприймати створення та функ$ ціонування технологічного парку, іннова$ ційного центру та центру досліджень й роз$ витку. Це завдання — дуже складний еле$ мент підтримки фірм, який не є безумовно необхідним на початку діяльності зони. Його найкраще доручити ВУЗу або дослідному інституту і трактувати в майбутньому як підняття технологічного рівня зони.

САМОВРЯДУВАННЯ

Цими організаціями є палати та економічні асоціації, які на основі добровільного член$ ства об'єднують діючі підприємства. Такі іні$ ціативи створення палат, асоціацій, клубів з метою представлення їх інтересів ззовні, ма$ ють особливо важливе значення як голос локального бізнесу, який на початковій фазі функціонування, а навіть старту зони, по$ милково побоюється конкуренції. Напевно, кориснішими є розмови про ці проблеми з представництвом підприємців, а не з індиві$ дуальними підприємцями.

ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗРОБІТНИХ До цих інституцій зараховуємо клуби праці, асоціації безробітних, інституції посеред$ ництва пошуку роботи та протидії безро$ біттю. Вони надають посередницькі послуги при пошуку роботи та інші альтернативні

42 форми протидії безробіттю як реалізацію завдання активного пошуку роботи. Теж ор$ ганізовують освітні курси для безробітних, які хочуть розпочати діяльність на свій кошт.

ФІРМИ ПО НАДАННЮ ПОСЛУГ Для ефективного функціонування та розвит$ ку фірм необхідні різноманітні послуги, які надають сертифікаційні фірми, юридичні консультації, кур'єрські, охорони майна, но$ таріальні, геодезичні, проектні, харчування, готельні і т.д. Власниками цих підприємств є приватні особи. Вони діють в інфраструктурі зони і є одним з місць, де створюються до$ даткові робочі місця. Функціонування фірм в зоні вимагає дуже ре$ тельної підготовки, ведення різних фінансових та справ, пов'язаних з умовами, які містяться у дозволі на діяльність в зоні. Помилка у цій сфері чи погана інтерпретація призводить до втрати фірмою пільг, і як наслідок — великі фінансові проблеми, тому існує попит на спеціалізовані послуги для фірм зони (такі як інтерпретація польських та європейських законів про державну допомогу, аналіз умов дотримання підприємцями умов отриманого дозволу і т.д), а також спеціальні податкові консультації (такі як дослідження податкових звітів, експертна допомога у випадку спорів з контрольними чи податковими органами і т.д), які можуть мати ключове значення для фірм, функціонуючих в зонах. Цей вид послуг надають фірми з визнаною репутацією та позицією за шкалою країни чи Європи. Послуги цього виду тим більш складні, бо закон у сфері функціонування СЕЗ зазнає змін. На сьогоднішній день в Польщі існує загаль$ нодержавна система послуг (ЗСП) для ма$ лих та середніх фірм. Функціонуючі в ній фірми та інституції мають відповідний по$ тенціал та користуються відповідним рівнем довіри. Загальнодержавна система пільг для МСП функціонує при Польському агентстві розвитку підприємництва в Варшаві. Це унікальна сітка осередків цього типу в Поль$ щі і в Європі. Центри ЗСП беруть участь у реалізації про$ грам, які фінансуються в рамках «Phare», що мають на меті розвиток підприємництва в Польщі. Впроваджувані дії — це, між ін$ шим, промоція експорту, промоція підпри$

ємництва, впровадження нових технологій та систем гарантування якості. Основною метою ЗСП є підвищення конкурентноздат$ ності фірм, а також краща підготовка їх до функціонування на європейському ринку.

ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ Джерелами фінансування (пов'язаними з державною допомогою) можуть бути кошти державного бюджету, пов'язані з дотаціями, які надаються на безповоротній основі під$ приємствам на діяльність, пов'язану з кон$ сультуванням (промоція та участь у торгах), як й з інвестиційними дотаціями. Державний бюджет є теж джерелом дофінансування тренінгів по підвищенню кваліфікації пра$ цівників малих й середніх фірм та безро$ бітних, по перепрофілюванню для праців$ ників. Бюджетні кошти можуть бути джере$ лом вигідних кредитів для створення робо$ чих місць, які надаються за посередництвом центрів зайнятості. В розпорядженні цент$ рів зайнятості є також фонди на стажування випускників, наймання працівників на тим$ часову роботу. Державний бюджет є також джерелом дофінансування кредитних та га$ рантійних фондів, які підприємці можуть ви$ користовувати на вигідних умовах. Однак найбільша допомога надходить з фон$ дів підтримки майбутніх членів ЄС та струк$ турних фондів ЄС. Ними на державному рівні управляє Польське агентство розвитку підприємництва в Варшаві, а в воєводствах коштами розпоряджаються Регіональні інституції фінансування. В Підкарпатському воєводстві такою інституцією є Агентство регіонального розвитку МАРР в Мєльці. Допомогу, яка надається, можна в загально$ му розділити на безповоротні дотації (25$ 50% від вартості інвестиції) та дофінансу$ вання консультацій і тренінгів в різних сфе$ рах. Наприклад, програма PHARE 2002 на$ дає підтримки між іншим в таких: • розвиток та модернізація підприємства на базі нових технологій; • вступ до якості (ISO); • стежка від інновацій до бізнесу з почат$ ком інноваційної діяльності; • стратегічне планування; • доступ до інноваційних послуг (прото$ типи, оптимізація та автоматизація тех$ нологічних процесів).

43 Фонди ЄС теж можуть дофінансовувати тренінги та перекваліфікацію для працівни$ ків фірм та безробітних.

Агентством регіонального розвитку АТ МАРР в Мєльці.

ІНСТРУМЕНТИ ТА ІНСТИТУЦІЇ СЕЗ «ЄВРО&ПАРК МЄЛЄЦ»

Розробки, які стосувалися стратегічних справ на рівні воєводства, — це суспільно$ економічні програми, програми промоції, стратегії регіонального розвитку, стратегії розвитку туризму та інноваційні стратегії.

Програмні інструменти

Фінансовий інструментарій

Найбільшими документами планування та програмними документами, підготованими в Мєлєцькому регіоні були такі: 1. Програма реструктуризації Мєлєцько$ го регіону — розроблена в 1992 р. ТзОВ Економічна Група у Варшаві та Агентством регіонального розвитку АТ МАРР в Мєльці.

До найбільших джерел фінансування проце$ су реструктуризації та регіонального роз$ видку слід зарахувати наступні фонди та програми по допомозі: 1. Реструктуризаційний фонд Мєлєць& кого регіону — безповоротна допомо$ га уряду Японії у сумі 3 млн. злотих (910 тис. дол.США).

Ця програма є першим документом плану$ вання, який представляє діагноз і прогноз ситуації Мєлєцького регіону в ситуації краху промислової монокультури, якою було під$ приємство «Заводи комунікаційного облад$ нання для літакобудування «Державні авіа$ підприємства Мєлєц» (ЗКО «ДА$Мєлєц»). Програма окреслює також напрямки і мето$ ди реструктуризації.

Реструктуризаційний фонд Мєлєцького ре$ гіону був названий Японським фондом. Створений на базі тих коштів, він підтриму$ вав реалізацію великих проектів, пов'язаних з регіональною інфраструктурою, та ство$ рення інституцій, які підтримували малі та середні підприємства. В межах тих коштів було вчинено перші кроки, що мали харак$ тер венчурного інвестування — створення фондів капіталу в сільських місцевостях.

ПРОГРАМНІ, ФІНАНСОВІ

Автори програми вперше представляють концепцію утворення АТ Мєлєцька про& мислова зона. Вказані теж джерела зовніш$ нього фінансування та податкових послаб$ лень і пільг для інвесторів. Програма намітила стратегічні дії з розвит$ ку Мєлєцького регіону, пропозиції однора$ зових та стратегічних дій, до реалізації яких були залучені місцеві економічні еліти. На підставі цієї програми отримано безпово$ ротну допомогу від уряду Японії з так звано$ го Японського Фонду і від програми Phare$ STRUDER, що була допомогою ЄС. Додат$ ково заходи, описані в програмі, були роз$ міщені в програмах Жешівського воєвод$ ства, отримуючи фінансування на воєводсь$ кому та центральному рівні. 2. Дослідження ринку праці Мєлєцького регіону зроблено в 1995 ТзОВ Еко$ номічна група в Варшаві. 3. Стратегія розвитку міської гміни Мєлєц на 2000$2006 рр. написана в 2000 році Агентством регіонального розвитку АТ МАРР в Мєльці. 4. Стратегія Мєлєцького повіту на 2000$ 2010 рр. — розроблена в 2000 р.

В рамках Реструктуризаційного фонду Мє$ лєцького регіону були реалізовані такі про$ екти: • станція озонування води — міська ін$ фраструктура; • частки капіталу в товариствах — ство$ рено товариства в двох гмінах на базі с/г спілок, товариство по виготовлен$ ню стильних авто та товариство по ви$ готовленню колготок; • тренінги — для тих, кому загрожувало безробіття та працівників ЗКО «ДА$ Мєлєц»; • фонд позичок та лізінгу — для фірм регіону й інкубатора; • сучасний поліграфічний заклад — який діє в структурі Агентства; • інкубатор підприємництва — най$ складніший і водночас найважливіший проект. Всі заходи, співфінансовані Японським фон$ дом, окрім реальних результатів у вигляді зростання кількості працівників та виготов$ леної продукції, були також практичною

44 перевіркою функціонування механізмів ло$ кального заохочення економічної активності. Окрім того, що проекти завершились ус$ пішно, вони були досконалою підготовкою кадрів Агентства та регіону по управлінню програмами з надання допомоги. 2. Програма Phare STRUDER — фонди по допомозі, які походять з ЄС, на суму 12 млн злотих (3,7 млн.дол.США). Програма PHARE STRUDER була першою доступною в Польщі програмою, яка по$ вною мірою служила підтримці регіонально$ го розвитку. Кошти цієї програми (76, 7 млн. Євро) було скеровано в 6 воєводств Польщі, в яких були наявні: велике структурне без$ робіття, роздрібнене с/г, крах промислових монокультур та затримка в економічному розвитку. Причиною вибору як одного з ше$ сти отримувачів Жешівського воєводства був приклад Мєльця. Впровадження програми в даному Жешів$ ському воєводстві було доручено Агентству регіонального розвитку АТ МАРР в Мєльці. Це рішення було визнанням досвіду та нави$ чок команди працівників агентства. Використання європейських коштів вимага$ ло окреслення пріоритетних завдань у регіоні. В стратегічному плані воєводства окреслено такі пріоритети: • фінансова підтримка для розвитку і створення МСП; • покращення бізнесового середовища в сфері інфраструктури та послуг; • створення більш позитивного іміджу регіону; • піднесення рівня вміння розвивати бізнес. Програма STRUDER містила 4 головні складові: • підтримка регіональних дій та структур; • тренінги та надання консультацій; • дотаційний фонд; • малі інфраструктурні проекти. Результати програми для регіону Мєльця: • дотації до інвестицій отримали 59 під$ приємств з Мєлєцького регіону, загалом більше 1 млн. Євро, створено близько 450 нових робочих місць; • дофінансування до інфраструктурних інвестицій отримало 5 гмін з Мєлєць$

кого регіону, найважливіші з підпри$ ємств — це оптиковолоконна телефон$ на мережа в Мєльці та інкубатор під$ приємництва; • близько 900 осіб брало участь у тре$ нінгах (повна бухгалтерія, як створити власну фірму, управління та маркетинг, ISO, митний агент, мовні та комп'ютер$ ні курси); • кільканадцять інституцій отримали ко$ шти на закупівлю комп'ютерного та аудіо/відеообладнання; • на підтримку структур та регіональні операції призначено суму більш, ніж 560 тис. Євро. Ці дії полягали, між ін$ шим, в організації зустрічей, семінарів, обробці промоційних матеріалів регіо$ ну, складанню звітів про стан економіки регіону, консультаціях місцевої адміні$ страції та функціонуючих на цих тере$ нах інституцій (були опрацьовані: «Про$ грама реструктуризації Мєльця», «Дос$ лідження ринку праці», «Звіт про ма$ лий бізнес»). Однією з більших складових програми в рамках консультацій був реалізований про$ ект «Промоції СЕЗ «ЄВРО$ПАРК Мєлєц» на суму 57100 Євро. В рамках цього проек$ ту було проведено семінар у Франкфурті$на$ Майні для представників СЕЗ та підприєм$ ців з околиць Мєльця, та представлення зо$ ни в Рурському регіоні Німеччини, зроблено теж ряд тренінгів для представників зони, між іншим на тему оцінки інвестиційних проектів. На реалізацію цих проектів Мєлєцький регіон отримав від програми Phare STRUD$ ER допомогу в сумі 3 млн. Євро. Це був пілотний проект, в якому максимально ви$ користано засади й інструменти, притаманні структурним фондам ЄС. З огляду на те, що програма складалася з багатьох різних дій, вона була орієнтована на всіх, хто займався регіональним розвитком та консультуван$ ням, джерелом цінного досвіду. 3. Програма Phare RAPID — кошти ЄС на суму 0,2 млн. злотих. В 1996$98 рр. Агентство реалізувало на те$ риторії Мєлєцького регіону і в деяких гмінах Жешівського воєводства програму Phare Rapid. Основною метою цієї програми було

45 зменшення регіональних відмінностей шля$ хом підтримки інфраструктури, де суспільно$ економічний розвиток відстає від середньос$ татистичного в країні. Найбільшою інвестицію, яка співфінансува$ лась з коштів програми на території Мєль$ ца, була будова Виставково$промоційного центру. Це один з найбільших та найгарні$ ших об'єктів цього типу в Підкарпатському воєводстві, який використовується для ор$ ганізації заходів не тільки регіонального, але й загальнодержавного характеру. Його охо$ че використовують фірми розташовані в зоні та мєлєцькі інституції, які організовують промоційні, культурні та економічні заходи. 4. Програма Мєлєц 2000 — кошти з дер$ жавного бюджету й Державного бюро праці, скеровані для працівників ЗКО «ДА$Мєлєц», яким загрожує безробіття, на суму 0,3 млн злотих (90 тис. дол.). 5. Програма Фірма 2000 USAID — кош$ ти по допомозі від уряду США на суму близько 0,5 млн злотих (150 тис. дол.). 6. Різні менші програми як Leonardo da Vinci, Socrates, STEP. FIESTA, ADRUSE та інші — кошти з європейських фондів на суму близько 1,1 млн. злотих (330 тис. дол.).

Навколобізнесові інституції Найбільші навколобізнесові інституції, які працюють на користь СЕЗ в Мєльці : 1. Агентство регіонального розвитку АТ МАРР в Мєльці. Договір про заснування АТ (першого у ре$ гіоні) підписали 16.12.1991 р. представники таких фірм та інституцій: • ЗКО «ДА$Мєлєц»; • АТ «Агентство розвитку промисловос$ ті» в Варшаві; • Міська гміна Мєлєц; • осередок досліджень й розвитку облад$ нання для зв'язку ЗКО «ДА$Мєлєц»; • заводська комісія НСЗЗ «Солідар$ ність» ЗКО «ДА$Мєлєц». Після підписання акту про заснування вклад в товариство вніс також Жешівський воєвода. Статутний капітал товариства становив 377,000 злотих (116 тис. дол.США), його внесли; • готівкою — 24000 злотих;

• майном — будинок, що став рези$ денцією агентства, вартістю 137 000. В 2000$2001 рр. власники Агентства збіль$ шили вартість капіталу до 1 567 000 злотих (482 тис.дол.США) внесенням майнового внеску: • друкарського верстату; • нерухомості в Мєльці. На 16 грудня 2001 структура капіталу Агентства згідно судового реєстру така: • міська гміна Мєлєц 58,9% • АТ «АРП» в Варшаві 39.4% • збанкрутіле АТ «ЗКО ДА$Мєлєц» 1.6% • KM НСЗЗ «Солідарність» 0,1% 2. Інкубатор підприємництва IN&MARR Інкубатор є одним з інструментів підтримки розвитку Мєлєцького регіону і був заснова$ ний на кошти Японського фонду 19.12.1992 р. Це один з найстарших польських інкуба$ торів — другий заснований в країні. Розпо$ чав свою діяльність на площі 2875 кв. м. Інкубатор підприємництва IN$MARR полег$ шує виникнення та функціонування малих та середніх підприємств з виробництва та на$ дання послуг, які створюють локальну еко$ номіку. Ці цілі реалізують шляхом: оренди добре «озброєних» виробничих та офісних приміщень, консультацій в сфері ведення економічної діяльності, впровадження інно$ вацій та нових технологій, організації спіль$ ної допомоги фірмам на ярмарках, участь у тренінгах та семінарах, полегшення доступу до виробничих та торгових пропозицій. Інку$ батором керує Агентство регіонального роз$ витку АТ МАРР в Мєльці. 3. Центр підтримки бізнесу — на даний час ліквідований. 4. Фонд «Міжнародний центр освіти та економічного розвитку» — інсти$ туція, що займається тренінгами й кон$ сультаціями. 5. Мєлєцька економічна палата — на даний час ліквідована. 6. Мєлєцька школа бізнесу — займаєть$ ся тренінгами. Центр практичної освіти — курси і пе$ рекваліфікації. 7. Клуб праці — ліквідований, на даний час функціонує асоціація сприяння без$ робітним. 8. Вища школа економіки та управління в Мєльці.

46 9.

Відділ Агентства розвитку промисло& вості в Мєльці — керує СЕЗ.

ку як у фінансовому, так і в загальному ро$ зумінні.

Представлене вище спирається як на досвід функціонування СЕЗ «ЄВРО$ПАРК Мєлєц», так й на досвід, пов'язаний з наданням підтримки для МСП і фірм зони Агентством регіонального розвитку в Мєльці.

Характерною рисою фірм на початку діяль$ ності є те, що вони не потребують консуль$ тацій чи тренінгів, оскільки вважають, що самі дадуть собі раду. Однак з часом ця по$ зиція змінюється, а дофінансування цих кон$ сультаційних та освітніх послуг з фондів до$ помоги є чинником, який долає цей бар'єр.

Процес створення інфраструктури бізнесу є неперервним процесом. Сьогодні спокійно можна дивитись у майбутнє та реалізовува$ ти завдання, бо наявним є таке потужне джерело фінансування, як структурні фонди ЄС. До часу приходу цих коштів від ЄС, на$ вколобізнесові інституції були вимушені постійно боротися за своє існування на рин$

Ефективні навколобізнесові інституції га$ рантують регіону ефективне поглинання до$ поміжних коштів, які мають суттєвий вплив на розвиток регіону та фірм. На даний мо$ мент, коли Польща є членом ЄС, дотації з програм підготовки до вступу, як і структур$ них фондів, стають дуже популярною фор$ мою допомоги для фірм.

ВИСНОВКИ

Уляна КОВАЛЬ, Іван КУЛЬЧИЦЬКИЙ, Львівський Центр науково технічної та економічної інформації

СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ПОЛЬЩІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ При запровадженні спеціальних еконо$ мічних зон (СЕЗ) у Польщі акцент було зроблено на створенні нових робочих місць та включенні у господарський обіг не$ задіяних виробничих площ. При цьому було визначено, що таких цілей неможливо дося$ гнути без створення сприятливих умов для інноваційної діяльності. У законодавстві про СЕЗ вказано, що пріоритетними завданнями зон є розвиток експорту, підтримка нових технічних і технологічних рішень, розвиток визначених галузей економіки. Відтак, спос$ терігається логічний зв'язок між розвитком СЕЗ та розвитком інноваційної діяльності як в самих зонах, так і поза ними. На жаль, на сьогодні ще не проведено детального дослідження кількісних параметрів таких взаємозв'язків. У даній статті ми зупинимо$ ся на деяких спостереженнях, прикладах та прогнозах майбутнього розвитку подій. Під час самміту в Лісабоні у 2000 році стра$ тегічною метою розвитку Європейського Союзу було визначено перетворення євро$ пейської економіки в найбільш конкуренто$ спроможну економіку світу, яка базується на знаннях і спроможна до підтримання сталих темпів зростання, створення більшої кількості кращих місць праці, а також збе$ реження суспільної згуртованості. У Ліса$ бонській декларації інноваційність відіграє 1

ключову роль. Свідченням цього є уточнен$ ня так званої барселонської цілі — дося$ гнення країнами$членами ЄС у 2010 році середнього рівня видатків на науку і дос$ лідження у розмірі 3% від ВВП. Причому 2/3 таких видатків повинен здійснювати приватний сектор. На сьогодні польська економіка за рівнем розвитку значно відстає від країн ЄС, що суттєво ускладнює досягнення цілей Ліса$ бонської декларації. Протягом 1994$2002 років частка ВВП на наукові дослідження і розробки у Польщі систематично зменшува$ лась з 0,82% до 0,59% 1. Водночас, середнє значення цього показника для країн ЄС у 2001 році становило 1,98%. Зокрема, у Швеції цей показник дорівнював 4,3% (2001р.), Фінляндії — 3,5% (2002 р.), Німеччині — 2,5% (2002 р.). Окрім рівня видатків важливою обставиною є також їх структура. Частка бюджетного фінансування в загальних видатках на на$ укові дослідження і розробки у 2002 році в Польщі становила 61%, що значно переви$ щувало аналогічний показник країн ЄС (34% у 2001 р.). Такий розподіл не відпо$ відає параметрам Лісабонської декларації, яка визначає, що при оптимальній структурі джерел фінансування науково$технічних досліджень частка бюджетних ресурсів не

Кшиштоф Гулда «Нові інструменти підтримки інноваційності», Матеріали XV$ої щорічної конференції Польської асоціації бізнес$інкубаторів та інноваційних центрів. Красічин, Польща, 14$16.11.2004р.

48 повинна перевищувати 33%. Переважання приватних джерел фінансування певним чи$ ном гарантує використання результатів тео$ ретичних досліджень на практиці. Для дося$ гнення оптимальної структури видатків не$ обхідними є умови, при яких інвестиції під$ приємств в інноваційну діяльність стимулю$ ються державою, а інституції науково$дос$ лідної сфери та інфраструктури підтримки підприємництва вмотивовані до співпраці з економічними суб'єктами. У національному плані розвитку Польщі на 2004$2006 роки передбачено збільшення видатків на наукові дослідження і розробки до 1,5% ВВП. Реалізувати цю мету надзви$ чайно важко без значного збільшення зацікавлення підприємств можливостями покращення своєї конкурентної позиції зав$ дяки використанню результатів наукових досліджень і розробок. Існує декілька підходів до визначення харак$ теру інноваційності економіки на рівні підприємств. Одним з найвідоміших є визна$ чення частки інноваційних підприємств у за$ гальній кількості підприємств. Цей показник у Польщі знизився з 37,6% протягом 1994$ 1996 років до 16,9% у 1998$2000 роках. Для порівняння, в країнах ЄС цей показник становить в середньому 51%, причому спо$ стерігається значна розбіжність від 26% в Португалії до 74% в Ірландії. Інший підхід передбачає визначення рівня інноваційності промислових підприємств на основі оцінки новизни впроваджуваних тех$ нологій (світовий рівень, національний рівень, рівень підприємства). За цим показ$ ником польські підприємства також суттєво відстають від своїх колег з ЄС. В Польщі в 1995$1999 роках частка підприємств, які впроваджували новації світового рівня ста$ новила лише 1,9%. Для 14% це були но$ вації національного рівня, всі інші мали ло$ кальний характер. Частка підприємств, створення яких відбувається завдяки появі передових технологій, також є незначною. Малі і середні підприємства у Польщі мають багато труднощів з впровадженням інно$ ваційних рішень, які зумовлені необхідністю великих витрат на адаптацію і впроваджен$ ня інновації. Такі витрати, як правило, знач$ но перевищують інвестиційні можливості 2

більшості підприємств. Ускладнює проблему слабка інфраструктура підтримки комерціа$ лізації результатів науково$технічних дос$ ліджень та низький рівень співпраці між еокномічними агентами і виробниками інно$ вацій. Так, за даними опитувань у 2001 році 90% підприємств не співпрацювало із сфе$ рою науково$технічних розробок. Критична оцінка інноваційності польської економіки урядовими структурами призвели до започаткування ряду програмних дій, що мають на меті покращення конкурентної по$ зиції Польщі у процесі інтеграції до ЄС. Інноваційна політика Польщі, за даними Мі$ ністерства економіки, праці і соціальної по$ літики 2, сформована до 2006 року і включає такі напрямки діяльності: • зміцнення зв'язків в національній сис$ темі інновацій; • формування і розбудова спроможнос$ тей до впровадження інновацій, як в га$ лузі техніки і технологій, так і в сфері управління і навчання; • оптимальне використання інновацій як чинника економічного росту, а також зростання кількості місць праці; • здійснення структурних технічних, тех$ нологічних змін у промисловості; • використання міжнародної співпраці, а також глобалізаційних процесів в еко$ номіці.

ЦІЛІ ТА ІНСТРУМЕНТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ У КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ СЕЗ На початку розвитку СЕЗ у Польщі деякі зо$ ни особливу увагу приділили формуванню осередків впровадження нових технологій, надаючи перевагу інвестиційним пропо$ зиціям з новими технологічними рішеннями. Цьому також сприяв акцент на проектні, творчі елементи, які є необхідними для впро$ вадження результатів науково$технічної діяльності. Однак, зусилля, що докладалися у рамках окремих зон не мали до цього часу вагомого впливу на процеси вищого рівня. Відтак, постає необхідність формування та розвитку національної і регіональних систем інновацій у вигляді комплексу інституцій, спроможностей і стимулів (податкових, кре$ дитних і інших) для впровадження інновацій.

http://web.mg.gov.pl/portalout/cig_First.jsp?parameters=(primaryMenu=(CIGWWW.TEM.04))

49 Очікуваними результатами стануть збіль$ шення конкурентоспроможності економіки і поліпшення якості життя суспільства; зміни орієнтації науково$дослідного сектору з по$ треб внутрішнього розвитку на потреби країни, а також зміни економіки, яка ба$ зується на праці, капіталі і сировині, на еко$ номіку, яка базується на знаннях; посилення взаємних зв'язків між наукою, технікою, ринком, державною і місцевою владою, не$ державними організаціями та освітою. Така ціль інноваційної політики потребує відповідних засобів та інструментів з різних сфер діяльності: • навчання та перепідготовка кадрів на різних рівнях; • розвиток науки завдяки грантам, дер$ жавним науковим програмам і т.д.; • розбудова інфраструктури, яка підтри$ мує інноваційну діяльність — техно$ логічні парки, мережа технічної і техно$ логічної допомоги для малих і середніх підприємств; центри інновацій і транс$ феру технологій; • інформація — осередки та інфор$ маційні мережі, бібліотеки; • спеціалізовані консультаційні послуги для МСП; • фінанси — позики, податкові пільги, кредитні гарантії; • право та регуляторний контроль за мо$ нополіями, охорона інтелектуальної власності. Інноваційна система на регіональному рівні є специфічним середовищем співпраці різного виду локальних організацій та інсти$ туцій, для яких метою або однією з цілей є розвиток підприємництва та інноваційності в регіоні 3. До таких інституцій належать ор$ гани державної влади і місцевого самовря$ дування, агенції регіонального розвитку, вищі навчальні заклади, науково$дослідні інститути, центри інновації і підприємниц$ тва, консалтингові фірми, галузеві асоціації, фінансові структури, підприємств виробни$ чої сфери і сфери послуг, а також їх науково$ дослідні підрозділи. У такому середовищі ут$ ворюється певна мережа, яка поєднує всі суб'єкти, що діють у сфері інновацій і транс$ феру технологій, формуючи регіональну си$ стему інновацій. 3

Регіональна система інновацій є для від$ повідної території джерелом внутрішньої і зовнішньої інтеграції науки та економіки, а також важливим елементом спроможності регіону до участі і вміння отримати вигоди з процесів європейської інтеграції. Ця систе$ ма повинна бути зорієнтована на задоволен$ ня попиту на інновації і враховувати різнорідні і специфічні галузеві характерис$ тики регіональних підприємств, а також міжрегіональні зв'язки. В цілому система перш за все зорієнтована на підтримку інно$ ваційного потенціалу підприємств, особливо малих і середніх. Для стимулювання розвитку інновацій за$ стосовують інструменти, які з однієї сторони впливають на науково$дослідну сферу, а з іншої — на економіку. Такі інструменти за$ пропоновано в урядовому документі «Збіль$ шення інноваційності економіки Польщі до 2006 року», а способи їх реалізації пропону$ ються в секторних операційних програмах «Ріст конкуренційності економіки» і «Роз$ виток людських ресурсів». Ці програми в першу чергу зорієнтовані на організаційно$ інституційну сферу та освітню сферу. На основі аналізу сильних сторін польської економіки основні зусилля сконцентровано за такими напрямками: • сприяння розвитку малих і середніх ін$ новаційних підприємств, в т.ч. таких, які базуються на передових технологіях; • навчання і перепідготовка кадрів з точ$ ки зору інноваційності та підготовка до вимог інформаційного суспільства; • інвестиції в інноваційні проекти, в т.ч. в галузі передових технологій. Інноваційна політика реалізується шляхом створення механізмів і структур для сприян$ ня інноваційній діяльності; збільшення рівня впровадження в економіку сучасних науко$ вих досягнень; зміни типів і моделей про$ дукції польських підприємств для досягнен$ ня тривалого і сталого розвитку з поєднан$ ням зусиль в досягненні економічних, сус$ пільних і екологічних цілей. Реалізація інноваційної політики повинна призвести до перенесення основних акцен$ тів на регіональний рівень. Необхідно відій$ ти від стимулювання пропозицій результатів

www.mg.gov.pl/struktur/DSG/sq_innow/index.htm, Ministerstwo Gospodarki, Zwiekszanie innowacyjnosci gospodarki do 2006 roku. Program rzadowy przyjety przez Rade Ministrow.

50 науково$дослідних праць, а застосовувати інструменти, які стимулюють інновації. В цьому контексті велике значення мають малі і середні підприємства, а також місцева вла$ да. Інноваційна політика, перш за все, пе$ редбачає активне сприяння інноваціям зі сторони органів місцевого самоврядування. Майбутній рівень конкуренційності регіонів в значній мірі залежить від того, яке місце в регіональних стратегіях буде мати інно$ ваційність. На національному рівні необхідно об'єднати зусилля інституцій які надають підтримку малим і середнім підприємствам з інститу$ ціями, які безпосередньо націлені на реалі$ зацію інноваційних проектів. Наприклад, передбачається розширити перелік завдань Польської агенції розвитку підприємництва в сфері підтримки інновацій. В ці завдання передбачається включити: • підтримку основних засад національної інноваційної політики; • підтримку і промоцію національних і регіональних заходів в сфері розвитку інноваційності; • підготовку і реалізацію власних про$ грам підтримки інноваційної діяльності; • допомогу органам державної влади і місцевого самоврядування в зборі і об$ робці даних про потреби національної економіки в інноваційній сфері; • підтримку діяльності інфраструктурних інституцій, таких як науково$дослідні інститути, центри трансферу техноло$ гій, інкубатори підприємництва та тех$ нологічні парки; • міжнародну співпрацю у сфері промоції і розвитку інноваційності; • розробку, підтримку та фінансування заходів у сфері трансферу нових техно$ логій; • координацію і підтримку Національної мережі інновацій. Базовим інструментом реалізації іннова$ ційної політики у Польщі стали Регіональні стратегії інновацій (РСІ), метою яких є підвищення рівня використання нових тех$ нологій, а також формування на цій основі конкурентних переваг регіону. У регіонах Європейського Союзу розробка РСІ сприя$ ла росту значення інновації на політичному 4

http://www.integris.net.pl

рівні, створення тривалого партнерства між ключовими регіональними інституціями, які працюють у сфері інновацій (утворюють регіональну систему інновацій) і підпри$ ємствами, а також розвиток інноваційної культури. Проекти РСІ мобілізують розріз$ нені регіональні ресурси з метою досягнення синергічного ефекту, який призводить до ро$ сту конкурентоспроможності регіону завдя$ ки комплексним інструментам впливу. Перехід від стратегічних документів до ефективних дій не є простим завданням. При знаходженні відповідних засобів фінансу$ вання необхідна наявність ефективних структур управління, а також об'єктивного моніторингу запроваджуваних дій. Регіо$ нальні інноваційні програми отримують підтримку з структурного фонду ЄС в рамках спеціальної програми Regional Programmes of Innovative Action. В рамках Європейсько$ го фонду регіонального розвитку фінан$ сується також програма INTERREG III, яка включає компонент міжрегіональної спів$ праці INTERREG III C. На сьогодні у Польщі виконуються 15 дос$ лідницьких проектів, метою яких є розробка регіональних стратегій інновацій. П'ять про$ ектів фінансуються Європейською комісією відповідно до конкурсу П'ятої Рамкової Програми, а решта 10 — Комітетом науко$ вих досліджень разом з органами місцевого самоврядування. Загалом у цих проектах бе$ руть участь біля 60 польських науково$ дослідних колективів. Для ефективної реалізації проектів РСІ в ок$ ремих регіонах створена мережа IntegRIS 4, яка є платформою співпраці і обміну дос$ відом між різними реалізаторами РСІ і вхо$ дження в європейську мережу дослідниць$ ких структур, які працюють у цій сфері. Ме$ режа також підтримує різні дії, які виходять за межі регіонів: • міжнародна наукова співпраця; • обмін експертами, інформацією і дос$ відом між інституціями і регіонами; • налагодження мережевих зв'язків між реалізаторами, а також організація навчальних семінарів, тренінгів і кон$ ференцій для партнерів мережі; • поширення позитивного досвіду з інших регіонів;

51 • поширення результатів РСІ на націо$ нальному рівні; • поширення і використання напрацю$ вань європейських тематичних мереж. Спеціальна економічна зона в умовах пере$ ходу до інноваційної моделі економіки по$ винна бути науково$виробничим комплек$ сом, де вже діють високотехнологічні під$ приємства, які мають висококваліфіковану робочу силу. А це означає, що позитивний соціально$економічний ефект забезпечу$ ється тут шляхом вкладення інвестицій тіль$ ки в ноу$хау і високі технології. Саме виз$ нання таких необхідних характеристик СЕЗ як інструменту регіональної політики може стати основою переходу до інноваційної мо$ делі економічного зростання.

ІНФРАСТРУКТУРА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СЕЗ «ЄВРО&ПАРК МЄЛЄЦ» Одним з принципів функціонування СЕЗ є надання преференцій для створюваних на певній території підприємств. Відкриття європейських кордонів для руху товарів і очікувана конкуренція з іншими європей$ ськими державами, визначає пріоритети регіональних стратегій інновацій та розвитку інфраструктури підтримки підприємницької діяльності. У цьому плані, як з'ясувалось, СЕЗ Польщі мають певні позитивні напра$ цювання. З розвитком СЕЗ набули великого досвіду і місцеві елементи інфраструктури підтримки підприємницької діяльності. Органом управління СЕЗ «Євро$Парк Мє$ лєц» є філія Агенції розвитку промисловос$ ті. А в самому Мєльцу однією із найпотуж$ ніших консалтингових структур, в т.ч. на на$ ціональному рівні, стала АТ «Мєлєцька Аген$ ція регіонального розвитку» (MARR S.A.) (www.marr.com.pl). Ця агенція сприяла за$ лученню міжнародних та національних фінансових ресурсів через програми PHARE і національні програми підтримки підпри$ ємств. На місцевому рівні найбільший прак$ тичний досвід у Польщі з бізнес$інкубації має інкубатор «IN MARR» (www.inkuba$ tor.mielec.pl). Саме ці організації є ключови$ ми у розробці і втіленні регіональних стра$ тегій інновацій не тільки в СЕЗ «Євро$Парк 5

Мєлєц» 5, але й у всьому Підкарпатському воєводстві. У цьому напрямку цікавими є пропозиції інкубатору «IN MARR» до спів$ праці з українськими консалтинговими структурами : • передача досвіду та співпраця в рамках роботи та реалізації регіональних інно$ ваційних стратегій, особливо в межах визначення та аналізу інноваційних по$ треб підприємств які працюють на те$ риторії регіону; • впровадження інновацій та трансфер технології до малих та середніх під$ приємств — обмін інформацією з сфе$ ри інновацій та нових польських та ук$ раїнських технологій які можуть бути застосовані в роботі МСП в обох країнах; • встановлення коопераційних контактів не тільки в сфері продукції, співпраця в створенні інноваційних фірм з викорис$ танням польських та українських інку$ баторів; • створення польсько$українського бізнес$ інкубатора, що базується на досвіді і можливостях обох сторін. Особливу увагу слід звернути на останню з наведених пропозицій — започаткування польсько$українського бізнес$інкубатора. У рамках такої ініціативи українські підпри$ ємства шляхом реєстрації у бізнес$інкуба$ торі (тобто на території Польщі) спільного підприємства зі своїми польськими партне$ рами можуть отримати унікальну мож$ ливість виходу на ринки ЄС як зі своєю про$ дукцією, так і зі своїми інноваційними роз$ робками. З іншого боку, резиденти України через згадане спільне підприємство зможуть претендувати на отримання фінансування інноваційних проектів з фондів ЄС. Загалом такі пропозиції сприятимуть фор$ муванню механізмів налагодження спів$ праці між підприємцями, науковцями, мене$ джерами та іншими фахівцями з обох країн.

ВИСНОВКИ При передачі досвіду важливо зрозуміти, що саме є таким позитивним прикладом, який можна використати в Україні, а також яким чином передати цей досвід конкретним ук$ раїнським регіонам, підприємствам, науковим

СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц» розташована за 150 км до кордону з Україною

52 інституціям, консалтинговим структурам і т.п. Певні позитивні приклади відображені в інших статтях цього видання. Ми прагнемо більше сконцентруватись на механізмах пе$ редачі досвіду. Традиційні способи як от нав$ чальні семінари, ознайомчі поїздки, інфор$ маційні брошури є ефективними для невели$ кої кількості рецепієнтів інформації. Польська асоціація бізнес$інкубаторів та інноваційних центрів у співпраці з Націо$ нальним контактним пунктом Польщі Шос$ тої Рамкової програми ЄС та Львівським ЦНТЕІ вийшла з ініціативою розробки ме$ ханізму поширення актуальної і достовірної інформації для відповідних цільових груп, яка була підтримана Міністерством закор$ донних справ Польщі. Проект, який на сьо$ годні проходить підготовчу стадію, отримав назву «Підтримка розвитку економіки Ук$ раїни через розвиток регіонів». Проект пе$

редбачає збір інформації про позитивні при$ клади інноваційної діяльності в польських регіонів, які можуть бути безпосередньо адаптовані до умов українських регіонів, створення групи регіональних представ$ ників$консультантів, розробка платформи в мережі Інтернет, яка б забезпечувала обмін інформацією, пропозиціями співпраці за спільними проектами та надання конкретних відповідей на конкретні питання. У цьому аспекті, в першу чергу, з польської сторони будуть представлені позитивні при$ клади вирішення місцевих проблем за допо$ могою інструментів СЕЗ, а також досвід національних і регіональних структур під$ тримки підприємницької та інноваційної діяльності. Саме за допомогою цих структур позитивний досвід СЕЗ та регіональних стратегій інновацій буде передаватись ре$ гіонам України 6.

Для отримання детальнішої інформації просимо звертатись за адресою ivanppp@cstei.lviv.ua та на сайт www.cstei.lviv.ua

Маріуш БЛЕНДОВСКІ, виконавчий директор СЕЗ «Євро Парк Мєлєц»

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАНЕПАДАЮЧОЇ ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОСТІ ШЛЯХОМ ВСТАНОВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ НА ПРИКЛАДІ СЕЗ В МЄЛЬЦІ Розвиток промисловості у м. Мєльці був за$ початкований у 1938 році, коли у рамках розбудови Центрального Промислового Ок$ ругу (що обіймав міста південно$східної Польщі), тодішній польський уряд прийняв рішення про будівництво у Мєльці фабрики по виробництву літаків. Перші літаки (бом$ бардувальники «Лось») були зібрані ще пе$ ред початком другої Світової війни. У повоєнний час фабрика, яка змінила назву на Заводи комунікаційного обладнання «Державні авіапідприємства Мєлєц» (ЗКО ДА$Мєлєц), продовжила свою авіабудівну діяльність. Розвиток виробництва до 1989 року відбувався у тісній співпраці з кон$ структорськими бюро Мікояна, Антонова, Іллюшина та авіапідприємствами СРСР (зо$ крема у Києві та Воронежі). Крім того, ви$ роблялись літаки, розроблені польськими інженерами (наприклад, тренувальний літак «Іскра» або сільськогосподарський М$18 «Дромадер»). Особливо інтенсивна розбу$ дова ЗКО ДА$Мєлєц відбувалась на початку п'ятдесятих років, в період війни у Кореї, ко$ ли в Мєльці за радянською ліцензією виго$ товляли винищувачі Міг$15 та Міг$17. У шістдесяті роки, за прикладом багатьох авіаційних та оборонних підприємств, фаб$ рика почала розширювати свій виробничий потенціал, спрямовуючи його на інші, ци$ вільні види діяльності. Було розпочато ви$ робництво двигунів за ліцензією англійської

фірми «Leyland» (в основному призначених для вантажівок, автобусів та будівельних механізмів), а також насосів для дизельних двигунів. На початку 1970$х рр. розпочалось вироб$ ництво електромобілів «Melex» для голь$ фу, які постачалися на американський ри$ нок. Пізніше до асортименту увійшли транспортні, пасажирські та авто спеціаль$ ного призначення, що мали популярність у багатьох країнах світу. Однак основним ви$ робничим профілем залишилась авіація. Підприємство розросталось і в 1980$ті ро$ ки на ньому працювало понад 20 тис. пра$ цівників (рис.1). У 1980$ті роки місто Мєлєц нараховувало близько 60 тис. мешканців і було типовим осередком промислової монокультури, у якому домінувало велетенське підприємство в умовах центрального планування еко$ номікою. Доля переважної більшості меш$ канців міста залежала від стану ЗКО ДА$ Мєлєц. З 1945 року при підприємстві функціонува$ ла школа, що надавала передусім спеціалі$ зовану (пов'язану з авіапромисловістю) професійну освіту, в основному для підго$ товки власних кадрів. Це теж впливало на профіль навчання в місцевих державних школах. У зв'язку з цим значна частина працівників отримала базову професійну

54 Рис. 1

Кількість працівників ЗКО ДА&Мєлєц у 1983&1993 рр., осіб

освіту, середню технічну або економічну у сферах, безпосередньо пов'язаних з авіабу$ дуванням. Тільки 11% працівників у 1992 році мали вищу освіту, з них більшість політехнічну (рис. 2). У той період основним споживачем літаків та авіавузлів ЗКО ДА$Мєлєц був СРСР, а також інші країни соцтабору, які належали до Ради Економічної Взаємодопомоги. Спо$ живчі (невійськові) товари теж потрапляли на ці ринки, однак частіше в сукупності з продукцією, яку виробляли інші польські підприємства (наприклад, будівельні ме$ ханізми).

До 1989 року на ЗКО ДА$Мєлєц було виго$ товлено близько 15 тис. літаків, серед них найбільшу у мирні часи кількість літаків ти$ пу Aн$2. Продаж продукції ЗКО ДА$Мєлєц, зазвичай, базувався на багаторічних торго$ вельних угодах уряду, які реалізовувались за посередництвом трестів закордонної торгів$ лі, тому підприємство не мало спеціальних маркетингових підрозділів.

ВПЛИВ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ Трансформація державного устрою, яка роз$ почалась у Центрально$Східній Європі на початку 1990$х рр., означала системні зміни в економіці. В Польщі, яка взяла на озбро$ Рис. 2

Рівень освіти працівників ЗКО ДА&Мєлєц, % від загальної чисельності

55 Таблиця 1

Спад продажу ЗКО ДА&Мєлєц за основними видами продукції

Джерело: Zalozenia ustanowienia SSE w Polsce

Таблиця 2

Використання виробничих потужностей ЗКО ДА&Мєлєц 1989

1992

Виробничі можливості (млн. год)

12,7

Частка використання виробничих можливостей (%)

77,3

17,5

Кількість машин та пристроїв до використання (шт.)

500

1700

Джерело: Zalozenia ustanowienia SSE w Polsce

єння радикальну економічну програму, нова ситуація торкалась всіх секторів економіки та всіх підприємств. Проблеми пристосу$ вання до умов ринкової економіки дуже гос$ тро виникли в осередках промислової моно$ культури. В умовах центрально планованої економіки вони були економічно сильні та певною мірою привілейовані, але трансфор$ мація «оголила» їх слабі місця. Такими осе$ редками виявилися, між іншим, міста та регіони, де були розташовані підприємства військово$промислового комплексу, в тому числі й у межах Центрального Промислово$ го Округу. Монокультурні осередки завдяки концент$ рації виробництва та зайнятості могли зни$ зити виробничі затрати, але водночас їм за$ грожувала небезпека зміни економічної кон'юнктури. Найбільша небезпека загро$

жувала містам, які розвивалися, спираю$ чись на одне велике підприємство. Тут існу$ вала подвійна залежність — долю міста ви$ рішував один працедавець, на якого, у свою чергу, впливала ситуація у даній галузі. Трансформаційні процеси негативно впли$ нули на функціонування ЗКО ДА$Мєлєц. Настало раптове обмеження традиційних ринків збуту, а ситуація на фабриці стала критичною як з фінансової точки зору, так і в плані використання виробничих потуж$ ностей. Спад продаж та зменшення використання виробничих потужностей представляють таблиці 1 і 2. Кризова ситуація на фабриці спричинила ша$ лений ріст безробіття в Мєльці та регіоні. Вузька професійна спеціалізація працівників,

56 Рис. 3

Рівень безробіття у Польщі та у м. Мєлєц протягом 1990&1995 рр., %

Джерело: Загальнодержавний центр зайнятості, Повітовий центр зайнятості в Мєльці

тісно пов'язана з авіабудуванням, нестача спеціалістів з маркетингу, фінансів, менедж$ менту та бізнесу у широкому розумінні, а та$ кож погане економічне становище цілого регіону, різко обмежували можливість само$ реалізації звільнених людей в нових еко$ номічних умовах. За короткий час рівень безробіття в Мєльці став одним з найвищих у Польщі (рис.3). Також тривожною була структура без$ робіття в регіоні. У 1995 році понад 63% за$ реєстрованих безробітних становили молоді люди віком до 24 років (таблиця 3).

Занепад ринку праці проявлявся також у значній частці людей, які довго залишались без роботи (таблиця 4). Рішенням уряду Польщі в серпні 1992 ро$ ку місто було зараховане до регіонів, яким загрожує структурне безробіття, що спри$ чинило можливість залучення додаткових фінансів для допомоги безробітним, але не вирішувало проблеми безробіття в май$ бутньому. Кардинальні програми реструктуризації ЗКО ДА$Мєлєц були започатковані у 1993 році, коли було виокремлено окремі товариства, в яких ЗКО мали 100% акцій. Таблиця 3

Вікова структура безробітних в 1995 році Вік (роки) до 24 25"34 35"44 45"54 55 i старші

Польща (%) 34,6 26,9 25,1 11,3 2,1

Мєлєц (%) 63,1 27,1 22,4 12,3 2,2

Джерело: Головне статистичне управління, Повітовий центр зайнятості в Мєльці

Таблиця 4

Структура безробітних згідно часу перебування без роботи (1995 р.) Час перебування без роботи 3 місяці і менше 3"6 6"12 12"24 Більше 24 місяців

Польща (%) 21,0 17,2 24,4 19,6 17,8

Джерело: Головне статистичне управління, Повітовий центр зайнятості в Мєльці

Мєлєц (%) 17.2 13,6 24,1 24,0 21,1

57 Перші чотири це: • Підприємство з виробництва паливної апаратури, • Підприємство з виробництва двигунів, • Підприємство з виробництва транспорту, • теплоенергоцентраль. Цей процес продовжувався у наступні роки, створюючи товариства: авіаційне, з вироб$ ництва приладів й устаткування, інтен$ дантсько$складове та інші. Вважалось, що мен$ ші організми, тобто товариства з однорід$ ним, вузьким профілем діяльності, зі своїм спеціалізованим керівним складом, швидше пристосуються до нової економічної реаль$ ності. Ці очікування справдились тільки в незначній мірі. Надалі зменшувались обсяги виробництва та звільняли працівників. У результаті всіх цих явищ були отримані значні резерви виробничих площ та складів, надлишок виробничих потужностей та енер$ гетичних ресурсів. Тоді ж оцінювалось, що з 405 тис. кв. метрів площ в існуючих будівлях резерв становив 116 тис. кв. метрів.

СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗОНИ В МЄЛЬЦІ Під час підготовки до початку реструктури$ зації ЗКО виявилось, що товариства, які бу$ дуть виділені з ЗКО, не використають всього майна, яким володіє підприємство, та не ви$ рішать проблеми безробіття. Отож виникла потреба в інший спосіб використати майно ЗКО, технічну інфраструктуру та надлишок енергоресурсів, а передусім гарантувати ро$ боту тисячам звільнених працівників та мо$ лоді, що закінчувала навчання у школах. У 1992 році зародилась ідея створення СЕЗ в Мєльці, яка використовуючи існуючий місцевий людський і ресурсний потенціал, підтриманий фінансовими заохоченнями з боку уряду, притягне інвесторів, і, як наслі$ док, створить нові робочі місця. Формально ідея створення була записана в погоджувальному протоколі урядової комісії та представників колективу ЗКО ДА$Мєлєц від 20.11.1992 року. З цього моменту розпо$ чалась робота по втіленню задуму. Для про$ ведення робіт у ЗКО була створена спе$ ціальна команда. Міністр промисловості та торгівлі встановив повноважного представ$

ника у справах СЕЗ, керуючого роботою, яка мала за мету підготування базису для ство$ рення зон у Польщі. АТ «Агентство розвитку промисловості» у Варшаві (товариство зі 100% державного капіталу, яке займається реструктуризацією державних підприємств) найняло ірландську консалтингову фірму, яка мала досвід управління зоною в Шенон. В результаті роботи команд опрацьовано: • основні припущення експерименталь$ ної економічної зони та вільної безмит$ ної території в Мєльці (між 1992 р. та 1993 р.) • принципи встановлення СЕЗ в Польщі (документ був представлений у липні 1993р. урядовим органам, внаслідок чого було прийнято рішення про поча$ ток роботи над Законом про СЕЗ), • детальний техніко$економічний аналіз доцільності встановлення СЕЗ в Мєль$ ці (аналіз зробила фірма Shanon Develop$ ment в 1994 р.), • концепцію організації зони та управ$ ління нею (1995 р.). Прийняття польським парламентом Закону про СЕЗ у 1994 році відкрило шлях до ство$ рення зони в Мєльці. Після кількох місяців подальшої роботи уряд прийняв рішення про запровадження першої в Польщі СЕЗ «Євро$ Парк Мєлєц» (постанова Кабінету Мі$ ністрів від 5.09.1995 р.). СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц» займала 575 га, з них 350 — аеродром. Вона мала в розпоря$ дженні вільні території під промислову забу$ дову, пропонувала існуючі цехи, склади та будівлі під офіси, мала надлишок енергоре$ сурсів та власну залізничну гілку. Ма$ теріальна та людська база за державної підтримки у вигляді звільнення від податку на прибуток від економічної діяльності та податку на нерухомість (земля, будинки, будівлі), мала заохочувати інвесторів розмі$ щувати свої проекти у цій зоні. До середини 1996 року це було єдине місце в Польщі, що користувалось такими інструментами під$ тримки підприємців. Інвестор, який бажав скористатись податко$ вими пільгами, мусів отримати від органу управління СЕЗ дозвіл на ведення еконо$ мічної діяльності в зоні. Органом управління СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц» було визначено АТ «Агентство розвитку промисловості» у

58 Варшаві (АРП). Агентство взяло надлишко$ ве для ЗКО майно (землю, будівлі та інфра$ структуру) і тим самим стало власником значної частини території в зоні та майже всієї технічної інфраструктури у вигляді до$ ріг, залізничної гілки, електроенергетичних мереж, систем центрального опалення, во$ догону та каналізації, станції очищення стоків та звалища промислових відходів.

500 млн злотих. Основні завдання — це створення 7 тис. нових робочих місць в зоні та використання промислового майна та еко$ номічної інфраструктури, які залишились після реструктуризації ЗКО ДА$Мєлєц. План теж передбачав диверсифікацію ви$ робничої діяльності на території зони, щоб запобігти відновленню промислової моно$ культури.

Для поточного управління зоною Агентство створило свій відділ в Мєльці, що відповідав за промоцію регіону, безпосередні контакти та співпрацю з інвесторами та адміністру$ вання зони. Інвестор, який приходить у зону, має гарантоване комплексне обслуговуван$ ня на місці і не мусить ходити по кабінетах місцевих чиновників з метою залагодження різних справ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ СЕЗ

Агентство, як власник технічної інфраструк$ тури в зоні, створило декілька товариств (самостійно або за участі інших підприєм$ ців), завданням яких є постачання енергоре$ сурсів (електроенергії, води, тепла) фірмам, які діють на території зони, а також відве$ дення стоків та вивезення відходів. Заліз$ ничний транспорт теж обслуговується това$ риством за участю АРП. Функціонування товариств базується на комерційних заса$ дах, вигідних як клієнтам, так і акціонерам. Діяльність керуючого зоною, а особливо ін$ вестиції в інфраструктуру, фінансується пе$ редусім з коштів від продажу землі інвесто$ рам, але також і з коштів від надання в кори$ стування технічної інфраструктури. Розроблений план розвитку зони (виданий розпорядженням міністра промисловості та торгівлі у 1996 р.) передбачав, що при вико$ ристанні існуючих ресурсів можна буде за$ лучити інвестиційні проекти на суму близько

«ЄВРО&ПАРК МЄЛЄЦ» СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц» є найстарішою СЕЗ Польщі, а підсумки її 9$тирічної діяль$ ності можуть бути підставою для формулю$ вання вірогідних оцінок. Розвиткові Мєлєцької зони у перший період існування сприяла зростаюча економічна кон'юнктура в Польщі, добре підготована інвестиційна пропозиція, відсутність конку$ ренції інших зон та рішучість керівників СЕЗ в реалізації завдань, визначених в плані розвитку зони. Основним завданням Агент$ ства розвитку промисловості як керуючого зоною, було залучення інвесторів, які, вкла$ даючи власний капітал, створять нові робочі місця. Та щоб цього досягнути, необхідно бу$ ло виконати велетенську працю, яка поляга$ ла в організації бази під інвестиції та ство$ ренні клімату, який заохотить інвесторів розміщувати свої проекти в СЕЗ «Євро$ Парк Мєлєц». Всі кошти, виручені від про$ даж земельних діяльнок та іншого майна інвесторам, Агентство спрямовувало на інфраструктурні інвестиції, будуючи дороги, стоянки, електроенергетичні, водні, теплові та каналізаційні мережі. На це витрачено близько 40 млн злотих (12 млн. дол.), що створило сприятливі умови для залучення наступних інвесторів. Рис. 4

Джерела інвестицій у СЕЗ «Євро&Парк Мєлєц»

59 Рис. 5

Галузі промисловості, представлені у СЕЗ «Євро&Парк Мєлєц»

Інвестори, що бажають користуватись по$ датковими пільгами суб'єктів зони, мусять отримати так званий дозвіл на ведення еко$ номічної діяльності в СЕЗ, який видає ке$ рівництво зони. За час діяльності зони вида$ но 96 дозволів на ведення економічної діяль$ ності на теренах СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц». Інвестори, які ввійшли в зону, інвестували на цей час понад 2,1 млрд злотих (636 млн. дол.). Це у 4 рази перевищує показники по$ чаткового плану розвитку зони. При цьому більшість інвестицій (70%) були іноземного походження (рис.4). Станом на 30.09.2004р. кількість нових ро$ бочих місць, створених на території зони за$ реєстрованими інвесторами сягнула 9,1 тис. Водночас, на підприємствах, які виникли внаслідок реструктуризації ЗКО ДА$Мєлєц, зайнятість зменшилась до рівня 3200 пра$ цівників. Розвиток зони відбувається не тільки завдяки пошуку нових інвесторів, але й через інтен$ сифікацію діяльності підприємців, які почали реалізовувати свої проекти ще перед 2001 роком. Створюючи сприятливий клімат в зоні, співпрацюючи з інвесторами при рішенні різноманітних юридичних, митних, логістичних та інфраструктурних проблем, адміністратори СЕЗ заохочують інвесторів до виходу поза межі своїх зобов'язань, про які вони заявляли при прийнятті рішення інвес$ тувати в зону. Результатом такої діяльності є досягнення кращих результатів, ніж закладе$ но в плані розвитку: замість запланованих 7 тис. робочих місць створено вже понад 9 тис.

Одночасно шукаючи інвестиційні проекти з різноманітних галузей, досягнуто ефект ди$ версифікації економічної діяльності на тери$ торії зони. Традиційні для Мєльця мета$ лургійна, авіаційна та автомобільна галузі були доповнені новими видами продукції (рис.5). Окрім фірм, які мають дозвіл на діяльність в зоні, на території СЕЗ функціонує багато інших виробничих компаній та фірм, які на$ дають послуги іншим підприємствам. Оцінюється, що загалом в регіоні виникло 4$5 тис. нових робочих місць в сфері надан$ ня послуг, торгівлі та кооперації. З 2001 року СЕЗ «Євро$Парк Мєлєц» роз$ ширила свою діяльність на інші місцевості, зараз вона розміщується у 7 містах та райо$ нах Підкарпатського та Малопольського воєводств. В місцевостях поза Мєльцем перші інвестори вже діють, а інші готуються розпочати виробництво.

ВПЛИВ СЕЗ «ЄВРО&ПАРК МЄЛЄЦ» НА ОТОЧЕННЯ За 9 років функціонування зони її територія радикально змінила своє обличчя. В мину$ лому, коли функціонувало одне велике дер$ жавне підприємство, ця місцевість мала ха$ рактер замкненого, самодостатнього ор$ ганізму. Зараз тут функціонує більше 100 виробничих підприємств та фірм по наданню послуг, а також філії кількох банків (загалом в Мєльці діють представництва 10 банків) та митні агенства.

60 Поза тим істотним є економічне пожвавлен$ ня як у самій зоні, так і в місті та регіоні, викликане інвестиційним розмахом. Спос$ терігається зростання оборотів фірм, що займаються будівництвом та продажем буд$ матеріалів. Під час спорудження найбіль$ ших фабрик було водночас задіяно близько 1600 будівельників. Значно збільшились потреби на різного ро$ ду послуги: транспортні, зв'язку, кур'єрські, катерінг, охорони (охоронні агенства, що обслуговують фірми в зоні, дають роботу близько 300 особам), освітні (останнім ча$ сом засновані Вища школа економіки та уп$ равління в Мєльці, Центр практичної ос$ віти, Колегія іноземних мов), інформаційні (спостерігається п'ятикратне зростання тих, хто пропонує на ринку комп»ютерне облад$ нання, програмне забезпечення, копіюваль$ ну техніку, факси, касові апарати). Важливим показником розвитку СЕЗ є кон$ центрація руху автомобільного транспорту. Щоденно на її територію в'їжджає близько 1000 вантажівок і майже 2000 легкових ав$ то. Крім того, залізничною гілкою, що роз$

ташована в межах СЕЗ, щороку прибуває близько 13000 вагонів (в минулому було не більше 2000). За час функціонування зони кількість рес$ торанів та барів збільшилася вдвічі, побудо$ вані нові готелі, розгалуженою стала мере$ жа турфірм. Зазнала значного розвитку роз$ дрібна торгівля, а нещодавно відкрився пер$ ший за межами столиці воєводства гіпер$ маркет. На завершення слід додати, що виробнича діяльність в СЕЗ у Мєльці відбувається згід$ но з вимогами охорони довкілля (досліджен$ ням впливу економічної діяльності в зоні на навколишнє середовище та контролем до$ тримання вимог охорони навколишнього се$ редовища займається Воєводський Інспек$ торат охорони довкілля в Жешові). Оцінка стану забруднення, наприклад повітря, по$ казала, що концентрація нижча від допусти$ мих норм. Керівництво зони як під час оцінювання проектів, так і під час їх реаліза$ ції, старанно вивчає ступінь загрози для на$ вколишнього середовища, а також заплано$ вані заходи в сфері його охорони.

Ришард ГІБУЛА, Голова Правління АТ «Лєгніцька СЕЗ»

ВІДРОДЖЕННЯ КОЛИШНІХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕРИТОРІЙ. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИКЛАДУ СЕЗ В ЛЄГНІЦІ Наприкінці 1994 року набув чинності Закон про спеціальні економічні зони 1, який давав можливість створення зон різного характеру у Польщі. Протягом 1995$1997рр, польський уряд встановив 17 зон, серед них два технологічні парки. На даний час діють чотирнадцять з них 2. Серед них й Лєгніцька СЕЗ, створена терміном на 20 років (1997 — 2017рр.). Згідно принципу сталого розвитку СЕЗ трак$ тувались як інструмент підтримки регіональ$ ного розвитку і мали встановлюватись на те$ риторіях з особливою загрозою суспільної та економічної деградації. Такими територіями у деяких випадках були цілі воєводства (Валбжиське — ліквідація вугільної промис$ ловості, Лодзьке — ліквідація текстильної промисловості, Жешівське — ліквідація оборонної промисловості, Катовіцьке — ре$ структуризація вугільної та металургійної га$ лузей промисловості). Під час прийняття рішень щодо створення СЕЗ також бралась до уваги можливість майбутнього занепаду деяких промислових монокультур, наприклад, мідної промисло$ вості в колишньому Лєгніцькому воєводстві. Тому, щоб запобігти передбаченим еко$ номічним труднощам, пом'якшити суспільні 1 2 3

наслідки трансформаційного процесу та ди$ версифікувати існуючу мідну монокультуру, вирішено встановити Лєгніцьку СЕЗ. У 1997 році на підставі розпорядження Ради Міністрів від 15.04.1997 р. була встановлена Лєгніцька СЕЗ 3. Зона мала «розпороше$ ний» характер, з підзонами в Лєгніці, Пол$ ковіцах, Кшиві. Пізніше межі зони змінили та розширили, внаслідок чого виникли підзо$ ни в Злоториї, Любіні та Лєгніцькому Полі. Підзона Кшива, площею 156,8 га, займає територію колишнього військового аеродро$ му (залишеного ще німцями), який після 1945 року використовувався Радянською армією, а потім Російською Федерацією, чиї повітряні сили перебували там до 1991 року. Територія аеродрому Кшива знаходиться безпосередньо біля міжнародної автостради A$4, що з'єднує Берлін та Катовіце. У 1991 році Воєводське управління в Лєгніці від імені Державного казначейства взяло на баланс територію аеродрому, яку залишили російські війська. З метою його економічно$ го освоєння було створено АТ «Кшива». Ця спілка на території колишнього військового аеродрому мала створити цивільний аерод$ ром для вантажних перевезень.

Закон від 20.11.1994 р. про СЕЗ (Сп.законів 1994 р. № 123, поз. 600 з пізнішими змінами). Були ліквідовані Ченстоховська СЕЗ та Технопарк Модлін, а зони в Жарновці та Тячеві були з'єднані в одну Поморську СЕЗ. Див. розпорядження Ради міністрів від 15.04.1997 р. в справі встановлення ЛЄГНІЦЬКОЇ СЕЗ, Сп.з. №44/97, поз. 247.

62 Відсутність раціонального бізнес$плану, стратегічного інвестора, достатніх фінансо$ вих коштів на втілення проекту та високі ви$ трати на функціонування товариства спри$ чинили його банкрутство. Неможливість за$ безпечити відповідну охорону території в свою чергу призвела до грабунків та плюнд$ рування технічної інфраструктури та інших об'єктів на території всього аеродрому. Шукаючи спосіб економічного освоєння те$ риторії колишнього аеродрому (це співпало в часі зі встановленням Лєгніцької СЕЗ), було вирішено, що включення цих територій до Лєгніцької СЕЗ буде шансом для їх еко$ номічного використання. Разом з переданою територією Лєгніцька СЕЗ отримала частко$ во зруйновану військову інфраструктуру, до якої належали: ангари, гаражі для ванта$ жівок, склади, адмінбудівлі, в т.ч. госпіталь, школу, будівлі соціального призначення. Технічна інфраструктура на цій території бу$ ла значною мірою знищена, за винятком внутрішніх доріг, які все ж вимагали ремонту. Існуючі залишки водозабору та комуніка$ ційних мереж, які були розташовані вздовж доріг, не підлягали модернізації. Трансфор$ маторні станції були сплюндровані, а забез$ печити електроенергією можна було лише з існуючої розподільчої підстанції 20 кВ шля$ хом будови нової лінії електропередач. На території, переданій підзоні Кшива, бу$ ли ділянки, забруднені нафтопродуктами (спадок після радянських військ), що під$ тверджується документами експертиз від 1993 року.

ОПИС ТЕРИТОРІЇ Підзона Кшива розмішена на території Плейстоценської височини. Протягом 2,5 км поверхні знаходяться на висоті 203$206 м над рівнем моря. Територія була змінена під час будівництва аеродрому та внаслідок його ліквідації: виникли яри навколо колишніх резервуарів, земляні вали та глибокі ями. Стік вод з переважної частини аеродрому відбувався до басейну річки Одер. На даній території існують два водоносні шари: трьох$ та чотирьохрядний. Трьохрядні води досягаються в околицях глибокими колодяз$ ними свердловинами. На території аеродро$ му теж існують колодязі, які беруть воду з цього шару. Ґрунтові води розташовані на

глибині 14,5$15,5 м. Колодязі на території аеродрому беруть підземні води з глибини 40 м. Система циркуляції підземних вод є складною, що зумовлює складний характер розповсюдження забруднень нафтопродук$ тами зі значним вертикальним і поверхне$ вим поширенням та істотними просторови$ ми ускладненнями. Джерелами задокументованих нафтових за$ бруднень, а особливо геометрії плям нафто$ продуктів на поверхні підземних вод, є пере$ дусім: паливні резервуари і елементи палив$ них конструкцій на території складів пально$ го, рампи для розвантажень, місця заправ$ лення та розігрівання літаків. Перший звіт про забруднення ґрунтів та під$ земних вод нафтопродуктами та хімічними субстанціями на аеродромі був опрацьова$ ний у 1993 році на замовлення Воєводсько$ го управління в Лєгніці. Згідно звіту сумар$ на площа, забруднена нафтопродуктами, становила близько 39 га. Об'єм ґрунту, за$ брудненого нафтопродуктами, становив 3702 тис. куб. м. До глибини 10 м знаходиться 1510 тис. куб. м забруднених грунтів (близько 40%). В ме$ жах глибин 10$20 м знаходиться 1780 тис. куб. м забруднених ґрунтів (близько 48%), натомість нижче 20 м — 432 тис. куб. м (близько 12 %). Підраховано, що сумарна кількість нафтоп$ родуктів, яка міститься у забрудненому се$ редовищі, становить близько 22,1 тис. куб. м. Вміст нафтопродуктів значний і сягає 32400 мг/дм3 . Поза тим оцінюється, що на площі близько 18 га в підземних водах є до 0,166 мг/дм3 фенолу та дуже високий вміст марганцю та заліза. В результаті відсутності першого водонос$ ного рівня (тут наявні стоячі води, які утво$ рюють водні резервуари, просочування яких визначене видом ґрунту) настав виразний поділ забруднених зон в глибинному діапа$ зоні 2 — 18 м, який уможливлює міграцію продукту по поверхні дзеркала води. Існуючі дані про геологічну будову та гідроге$ ологічні умови не дозволяють однозначно ок$ реслити, чи поточні об'єми палива в грунто$ во$водному середовищі можуть спричинити забруднення водоносних рівнів, які викорис$ товуються. Існує теж загроза воді в колодязях

63 у навколишніх місцевостях та колодязя на те$ риторії аеродрому, який постачає водою жит$ лові комплекси, розташовані з іншого боку автостради.

ЗАХОДИ У РАМКАХ ЛЄГНІЦЬКОЇ СЕЗ Протягом останніх семи років АТ «Лєгніцька СЕЗ» як товариство, яке керує територією підзони Кшива, проводила різноманітні заходи для економічного ос$ воєння території колишнього військового аеродрому. Не всі заходи були успішними, і неодноразово розміри проблеми перевищу$ вали можливості товариства. Діяльність у рамках СЕЗ можна згрупувати таким чином: 1. Заходи, пов'язані з моніторингом забруд1 нення та обмеженням процесів міграції. Орган управління Лєгніцькою СЕЗ функці$ онує на основі польського законодавства, а Закон «Про охорону навколишнього сере$ довища» (з 2001 року) стверджує, що якщо забруднення середовища спричинив попе$ редній користувач, то теперішній власник не зобов'язаний проводити очисні роботи за власний рахунок. Це створює юридичну си$ туацію, коли теперішнє Дольносльонське воєводське управління, як юридичний спад$ коємець колишнього воєводського уп$ равління в Лєгніці, що від імені держави пе$ рейняло територію аеродрому Кшива після військ Російської Федерації, є тим, яке теж перейняло відповідальність за ліквідацію за$ бруднення середовища нафтопродуктами. Істотним елементом на шляху до ліквідації забруднення є його постійний моніторинг, на який, на жаль, ніколи не було коштів. Висо$ ка ціна всіх заходів, пов'язаних з моніторин$ гом, а потім і з ліквідацією забруднення, призводить до того, що існують труднощі з отриманням із державного бюджету достат$ нього фінансування. За час, який забруднені території належать Лєгніцькій СЕЗ, наказано опрацювати спро$ щену геологічно$інженерну документацію з метою оцінки явища міграції забруднення. Спираючись на існуючі документи, з метою обмеження міграції забруднень, Лєгніцька СЕЗ реалізує спільний проект з фірмою, яка в рамках тестування своїх пристроїв прово$ дить проби можливості відкачки вільних

нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод, які знаходяться на великих глибинах. У межах узгодженої співпраці ця фірма надасть ре$ зультати аналізу, які окреслюють швидкість напливу рідких вуглеводнів до робочих свер$ дловин та оцінку їх продуктивності. У випадку позитивних результатів, наступ$ ним кроком Лєгніцької СЕЗ буде пошук фірм, зацікавлених відкачуванням вільних нафтопродуктів з поверхні ґрунтових вод. Серед форм розрахунку розглядається пали$ во, відкачане із забруднених територій. Керуючий Лєгніцької СЕЗ усвідомлює, що заходи щодо покращення ситуації, які про$ водились до цього часу, не є комплексними та достатніми з огляду на фінансові обме$ ження. Однак вони проводяться як не$ обхідні, з метою затримання процесу міграції забруднення на чисті території, поки не почнеться повний процес очищення тери$ торії підзони Кшива. 2. Заходи, спрямовані на отримання фінансових коштів на рекультивацію. У минулому прохання про фінансування зав$ дання, пов'язаного з ліквідацією забруднень від нафтопродуктів на території колишнього аеродрому Кшива, подавались до: • Народного Фонду охорони навколиш$ нього середовища та водного господар$ ства — 2001 р., • Багатолітньої програми «Освоєння от$ риманого майна та рекультивація тери$ торій, сплюндрованих військами Росій$ ської Федерації» — 2002 р., • Воєводського Фонду охорони навко$ лишнього середовища та водного гос$ подарства у Вроцлаві — 2003 р., • Міністерства економіки, праці та сус$ пільної політики, як проект офсетної пропозиції, пов'язаної з купівлею бага$ тофункціонального літака для збройних сил Польщі — 2003 р. З огляду на дуже високі фінансові затрати (від 2,5 до 250 млн. дол.) та відсутність без$ посередньої загрози забруднення отруйними засобами, позитивне вирішення прохань відклали на пізніший термін. Слід підкреслити, що істотною перешкодою у пошуку фінансових коштів для цих про$ ектів була вимога внесення власного внеску в розмірі близько 50% вартості завдання,

64 що значно ускладнювало, або навіть уне$ можливлювало їх отримання. В останні роки багато сподівань було по$ в'язано з можливістю отримати кошти з до$ тацій ЄС, спрямованих на охорону навко$ лишнього середовища у Польщі. В прохан$ нях про допомогу намагалися показати, що існуюче місцеве забруднення через систему гідрологічних сполучень може загрожувати річці Одер, і, як наслідок, Балтійському мо$ рю. Незважаючи на активну участь інсти$ туцій$посередників, ці проекти реалізувати не вдалося. Зараз готується чергове клопотання на фінансування проекту очищення забрудне$ них територій, що має спричинити обмежен$ ня процесу міграції нафтопродуктів. Воно спрямоване до Міністра внутрішніх справ, який розпоряджається коштами в межах Ба$ гаторічної програми на 2005$2007 роки під назвою «Освоєння отриманого майна та ре$ культивація територій, сплюндрованих вій$ ськами Російської Федерації». У рамках цієї програми заплановані такі роботи : • очищення грунту в зоні аерації від наф$ топродуктів з метою мінімізації міграції до підземних вод, • вичерпання максимальної кількості вільних нафтопродуктів, нагромадже$ них на поверхні першого рівня підзем$ них вод, • вичерпання нафтопродуктів на другому рівні підземних вод. 3. Дії, спрямовані на забезпечення те1 риторії технічною інфраструктурою. Лєгніцька СЕЗ в рамках підготовки інвести$ ційних територій в підзоні Кшива до прода$ жу витратила кошти на впорядкування тери$ торії, усунення зруйнованих будівель та ре$ шток старої інфраструктури, а також на створення нової інфраструктури, тобто стан$ ції очищення води, водогінної та каналіза$ ційної мереж, мережі дощової каналізації ра$ зом з резервуаром для води; та підготувала технічну документацію на будову газопрово$ ду високого та середнього тиску. Загальна сума інвестиційних затрат на да$ ний час становить близько 3 млн дол. Пере$ важно інвестиції були реалізовані за раху$ нок банківського кредиту, який мав сплачу$ ватись за рахунок отриманих доходів від продажу впорядкованих територій.

Вигідне географічне розташування підзони Кшива (близько до кордону з Німеччиною, Чехією, пряме сполучення з автострадою), можливість інвестування в території великої площі (де наявні технічні засоби), навіть до 200 га, були істотними аргументами, які приваблювали поважних світових інвес$ торів, великі промислові концерни, особли$ во з автомобілебудівної галузі. Автомобільними концернами, до цього часу потенційно зацікавленими інвестуванням в підзоні Кшива, між іншим, були: BMW, Toyota, Peugeot$Citroen, Kia$Hyundai. Цих інвесторів, на жаль, вже на початковій стадії переговорів відлякував факт існування за$ бруднення нафтопродуктами поблизу місця запланованої інвестиції, незважаючи на те, що запропоновані місця не містили забруд$ нених ділянок.

ВИСНОВКИ Необхідність очищення підзони Кшива від забруднення нафтопродуктами з одного боку виникає з необхідності охорони навколиш$ нього середовища, але з іншого — з потреби повного освоєння зони, тим самим створення нових робочих місць та економічного розвит$ ку регіону. Умовою повного освоєння підзони Кшива є цілковита ліквідація існуючого за$ бруднення, яке, на жаль, через гідрологічні умови постійно збільшує свою територію. Про те, що існують шанси на повне освоєн$ ня підзони Кшива, свідчить факт, що вигідне розташування зони, безпосередньо біля ав$ тостради A$4, близько кордону з Німеччи$ ною та Чехією, та наявність нової технічної інфраструктури вже притягнули кількох польських та закордонних інвесторів. Тут розмістили інвестиції польські й німецькі фірмі : «Urzedowski», Zaklady Produkcyjne Atlas Sudety Sp. z o.o., Mlynpol, Impel Rental Sp. z o.o., Hoermann Legnica Sp. z o.o. З обережності великих автомобільних кон$ цернів при виборі місць під інвестиції слід припускати, що неможливо знайти для підзони Кшива великого стратегічного інве$ стора, поки не буде ліквідована проблема з забрудненням навколишнього середовища. Одночасно, як показує практика, доціль$ ність запровадження СЕЗ на забруднених територіях є, принаймні, сумнівною, оскіль$ ки західні інвестори рішуче відкидають таке

65 розташування, а території одного разу диск$ валіфіковані великими міжнародними кон$ цернами та міжнародними консалтинговими фірмами, які з ними співпрацюють, мають невеликий шанс викликати чергову зацікав$ леність у стратегічного інвестора. Освоєння покинутих військових територій для промислових потреб пов'язане з дуже ве$ ликими фінансовими витратами. В ситуації, коли під проекти, пов'язані з освоєнням таких територій, не виділені достатні фінанси, ра$ ціональніше відмовитись від їх виконання, а наявні кошти концентрувати на підготовці до інвестицій «чистих» промислових територій. Раціональність такої точки зору додатково зміцнює факт понад тринадцятирічного пе$ ріоду невдалих спроб повного освоєння за$ брудненої території підзони Кшива. Польський досвід показує, що факт залишен$ ня армією військових територій та передання їх для цивільного освоєння повинно випере$ джати прийняття та впровадження в життя комплексних законодавчих рішень, які окрес$ лять юридичні рамки та організаційні заходи, пов'язані з освоєнням колишніх військових територій. На плановані заходи слід виділити кошти у держбюджеті, бо практика показує, 1.

2. 3.

4 5

що фінансові потреби у таких припадках пе$ ревищують можливості регіонального бюд$ жету, а тим більше місцевого. Заходи, пов'язані з рекультивацією та від$ новленням забруднених територій, слід вжи$ вати негайно після відходу армії в зв'язку з міграцією забруднення. Залишення таких територій у незмінному стані загрожує пос$ тійним збільшенням забруднених територій і, відповідно, значно більшими затратами на очищення цих територій. Прийняття законів, що регулюють права та обов'язки окремих органів та інституцій у сфері охорони довкілля, які звільняють май$ бутнього власника від обов'язку рекультивації за власний рахунок забруднених територій 4, якщо забруднення сталось за попереднього власника, не вирішує існуючих проблем в си$ туації однозначної нестачі законодавчого за$ безпечення коштів для цієї мети 5. Прийняті закони повинні однозначно окрес$ лювати суб'єктів, відповідальних за освоєння колишніх військових територій та докладно вказувати джерела фінансування дій по від$ новленню, з моменту їх початку аж до дося$ гнення стану, що відповідає стандартам ЄС.

ДЖЕРЕЛА Rozpoznanie stanu zanieczyszczen i skazen gruntu i wod powierzchniowych substancjami chemicznymi, bojowymi srodkami trujacymi oraz substancjami promieniotworczymi — WAT — lip$ iec 1993 r. Wycena szkod ekologicznych spowodowanych przez Wojska Federacji Rosyjskiej — PIOS, WAT — lipiec 1993 r. Projekt prac geologicznych majacych na celu wykonanie otworow eksploatacyjnych dla szczerpywa$ nia wolnego produktu naftowego ze zwierciadel wod podziemnych na terenie magazynow paliw nr 1 i nr 2 i plyty tankowania bylego lotniska wojsk Federacji Rosyjskiej «KRZYWA» — Centrum Informacji Ekologicznej i Gospodarczej — Polkowice 1997 r. Dokumentacja geologiczno$inzynierska uproszczona dla dzialek 256/31 i 326/36 z ocena stanu zanieczyszczenia podloza na obszarze «KRZYWA» — «GEOTEST — Wroclaw», Uslugi Wiertnicze, kwiecien 2000 r.

Див. Закони про охорону навколишнього середовища (Сп.з. 2001 р. № 62, поз. 627 зі змінами ) Див. Розпорядженні щодо якості грунту та землі (Сп.з. 2002 r. № 165, поз.. 1359)

Владислав ОРТИЛЬ, Мєлєцька Агенція регіонального розвитку

ЛІКВІДАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН У ПОЛЬЩІ: ХТО ВИГРАЄ ВІД ЦЬОГО, А ХТО ВТРАЧАЄ? Аналізуючи варіант ліквідації спеціальних економічних зон (СЕЗ) в Польщі, у цій статті будуть представлені умови функціону$ вання зон, результати їх діяльності, аргумен$ ти «за» і «проти» зон. На даний час не про$ ведено повного та детального дослідження, що дозволяло б дати обґрунтовану оцінку СЕЗ у Польщі.

ШАНСИ ТА ЗАГРОЗИ ДЛЯ ЗОН У ПОЛЬЩІ СЕЗ Польщі були встановлені згідно Закону від 20.10.1994 р. Перша польська СЕЗ — «Євро$Парк Мєлєц» — була створена у 1995 році на термін 20 років. Основна пільга, яка надавалась у цій зоні, — звільнення від податку на прибуток на 100% у перші 10 років та 50% в наступні 10 років. Фірми також були звільнені від місцевого податку на нерухомість, який сплачувався органам місцевого самоврядування. Запровадження та початок діяльності СЕЗ відразу викликало дискусію, а основним пи$ танням, що виникало, було питання балансу між інвестованим фірмами капіталом, ство$ реними робочими місцями у зонах та сумою фіскальних пільг. Під час дискусії також постійно обговорювалися ризики втручання у засади ринкової конкуренції. Ці сумніви, в міру розвитку зон, були розвіяні досягнення$ ми та фактами, але вступ у ЄС та переговори знову викликали дискусії по старих темах.

Нагадаємо, що основними цілями створення СЕЗ були: • розвиток певних галузей економічної діяльності, • впровадження нових технічних та тех$ нологічних засобів і їх використання в економіці, • розвиток експорту на світові ринки, • підвищення конкурентноздатності ви$ робів та послуг, • економічне освоєння існуючого про$ мислового майна та інфраструктури, • створення нових робочих місць, • економічне освоєння ще невикориста$ них природних ресурсів за умов збере$ ження екологічної рівноваги. Рішення про запровадження СЕЗ мало еко$ номічне підґрунтя, але також було обумов$ лене суспільною ситуацією. Велике значен$ ня мав тиск з боку місцевих інституцій та регіональної влади. Органи місцевого само$ врядування вбачали в зонах шанс на пере$ лом «економічного маразму» та зменшення безробіття. Зони відразу викликали застереження інституцій ЄС. Союз, який не підтримує на$ дання державної допомоги, критикував те, що в польських зонах не дотримуються принципів рівної конкуренції. Така позиція ЄС обіцяла важкі переговори. В міру набли$ ження переговорів про вступ Польші до ЄС, постійно повертались до питань про СЕЗ.

67 Чи будуть існувати СЕЗ? Чи після зменшен$ ня, скасування пільг інвестори не покинуть зони? Ці сумніви загальмували процес при$ току інвестицій у зони. Тим часом фірми не приймали рішень про інвестування. Наст$ рій, який панував серед інвесторів та керую$ чих зонами, був радше песимістичний. Сьогодні загрози ліквідації СЕЗ вже немає. Під час переговорів про вступ, під впливом великого натиску Європейської комісії, по$ годжено, що Закон про СЕЗ від січня 2001 р., буде пристосований до стандартів та законів ЄС, які окреслюють рівень держав$ ної допомоги у вигляді надання безпосеред$ ньої фінансової підтримки до 50% вартості реалізованих інвестицій для великих фірм та 65% для малих і середніх. Ця допомога мож$ лива, якщо середнє значення ВВП на одного мешканця даного регіону не перевищує 60% середнього по країнах ЄС показника ВВП у розрахунку на одного мешканця. Ці регулювання стосуються інвесторів, які хочуть отримати дозвіл на функціонування в зоні після 2001р. До інвесторів, які вже функціонують в зоні (близько 700 підпри$ ємств), застосовуються попередні засади, за винятком звільнення від податку на неру$ хомість. Цю пільгу відмінили зміни до Зако$ ну про доходи органів місцевого самовряду$ вання Польщі, які були прийняті одночасно із Законом про державну допомогу для підприємств. Тепер надання згоди інвесто$ рам на діяльність у СЕЗ контролює Комітет захисту конкуренції та споживачів. Слід також зазначити про «замороження» загальної території усіх СЕЗ в Польщі ста$ ном на 31.12.2000р. — на рівні 6325 га. Це рішення стало наслідком переговорів, в яких Польща зобов'язалась не збільшувати за$ гальної площі СЕЗ, натомість зберігала пільговий статус суб'єктів СЕЗ. Початок діяльності зони на новій території вимагає виключення такої самої території з іншої зо$ ни, де дана територія не використовується. Як виняток, у травні 2004р. було досягнуто домовленості про можливість збільшення площі зон на додаткових 1675 га, але вик$ лючно тоді, коли інвестиції становлять не менше 40 млн. євро або коли кількість нових робочих місць не менша, ніж 500 одиниць. Це є своєрідним компромісом, який, на думку ЄС, не вирішує проблеми до кінця. Під час пе$

реговорів польська сторона вказувала, що збереження СЕЗ буде важливим інструмен$ том регіональної політики. Позиція ЄС була такою: нова редакція згаданих Законів має бу$ ти обов'язковою для всіх, а не тільки для «но$ вих» інвесторів у СЕЗ. Контраргументом польської сторони була оціночна вартість ком$ пенсацій «старим» інвесторам за втрату отри$ маних прав (близько 925 млн. дол.). Ця сума теж була б державною допомогою, яку фірми могли використати для власного розвитку. Під час переговорів з Європейською комі$ сією, як і в перший рік функціонування но$ вих Законів (у 2001 р.), в усій країні спос$ терігався «застій» у видачі дозволів на діяльність в зонах. Тільки наприкінці 2002 р. було помітним виразне пожвавлення. За$ кінчення переговорів та підписання По$ льщею Трактату про вступ до ЄС значно по$ кращили атмосферу навколо зон. Ця ситу$ ація означала, що після періоду невпевне$ ності та вичікування, з'явилися нові можли$ вості для підприємців, зацікавлених пільга$ ми у рамках СЕЗ, які надаються згідно нових законів. Цей сигнал доводить, що потенційні інвестори найбільше очікують стабільної си$ туації в юридичній сфері. В черговий раз ви$ явилось, що підприємці, які приймають інвестиційні рішення, набагато більше ціну$ ють належну інфраструктуру, розбудовану мережу якісних доріг, безперебійний теле$ фонний зв'язок, стабільне законодавство, кваліфіковані кадри, ніж просте звільнення від податків, якого, у випадку зміни законів, може не стати. Отож зони й надалі залиши$ лись інструментом стимулювання економіч$ ного розвитку в регіонах, яким загрожує ви$ соке безробіття. Аналізуючи допомогу, яку країни ЄС нада$ ють підприємцям, слід зазначити, що сума цієї допомоги для фірм (від надання безпро$ центних чи частково неповоротних кре$ дитів, призначення безпосередніх консуль$ таційних чи освітніх дотацій) знаходиться на такому рівні, що на даний час Польща не може виділити такі кошти на допомогу для підприємців. Розмір цієї допомоги збільшу$ ють кошти на будову інфраструктури на те$ риторіях, призначених для інвестицій. Тому неважко помітити, що в цій рішучій та твердій позиції ЄС, яка, атакуючи засади СЕЗ, захищає принципи вільного ринку, існує суперечність.

68 Відсутність коштів, обмеженість державно$ го бюджету спричинили необхідність задіян$ ня інструменту регіонального розвитку, який має характер негрошової допомоги. Не було зон — не було податків. Є зони — немає податків, але є інвестиції, використовується майно та є нові робочі місця. Звичайно, ЄС в своїх програмних принципах інфраструктурної допомоги не забороняє до$ помогу чи інвестиції, які безпосередньо до$ помагають підприємцям, наприклад для роз$ витку дорожньої інфраструктури чи охорони навколишнього середовища, але у випадку PHARE було застереження, щоб ця допомо$ га не потрапляла у зони. Програма вимагала доказів, що підтримані інвестиції не спрямо$ вуються у СЕЗ. Щоб докладно зрозуміти баланс недоліків і переваг функціонування зон, потрібно пред$ ставити, що думають противники зон. Вони стверджують, а власне звинувачують, що: • інвестори, в яких за 20 років (або навіть раніше) закінчаться пільги, покинуть зону у пошуках інших привабливих те$ риторій і від'їжджаючи навіть не прибе$ руть за собою. • фірми приходять у зону з іншого місця з тим самим виробництвом і змінюється тільки те, що фірма 20 років не платить податки та користується іншими піль$ гами. На попередньому місці маємо звільнення працівників, тобто безро$ біття переноситься в інше місце. • фірма витісняє інші підприємства (своїх конкурентів) з цієї самої галузі, не пла$ тить податків, що, у свою чергу, підви$ щує її конкурентноздатність. • початок діяльності у зоні є умовністю, бо фірма так чи інакше розпочала б свою діяльність, а тут додатково корис$ тується ще й податковими пільгами. • противники твердять, що в економіці, яка ґрунтується на знаннях, фінансова підтримка не є суттєвою. Вважають, що вона є навіть шкідливою, бо фірми не витрачають достатньо зусиль у напрям$ ку застосування нових технологій та інновацій, а це (розглядаючи у велико$ му часовому проміжку) зменшує їх кон$ курентноздатність та мобільність. • твердять, що в польських зонах є мало інноваційних фірм, та що, попри заохо$

чення та пільги, не вдалося створити жодного технологічного парку, навіть в таких привабливих та вигідних місцях, як Варшава і Краків. Звичайно, не можна заперечити, що явища такого роду не можуть існувати або не існу$ ють в зонах, але напевно вони є маргіна$ льними відносно позитивних зрушень, тим більше, що появі таких ефектів може за$ побігати керуючий зоною, котрий мусить ве$ сти політику, закладену у програмі розвитку зони. Проведені дослідження показують, що явища, названі противниками СЕЗ, можна звести до поодиноких прикладів. Прихильники зон як інструменту регіональ$ ного розвитку на основі майже 10$ти років функціонування зон у Польщі стверджують таке: • наступає пожвавлення економічної діяльності на даній території, що спри$ чиняє притягнення зовнішнього, в тому числі й закордонного, капіталу. • створення кожного робочого місця на підприємстві зони генерує щонаймен$ ше одне робоче місце в фірмах, які з ним співпрацюють в оточенні зони. • виникають зв'язки між фірмами всере$ дині зони, між зоною та її зовнішнім от$ оченням. Ці зв'язки стимулюють ви$ никнення економічних комплексів, по$ в'язаних кооперативно всередині, що призводить до синергічних результатів. • наступила реструктуризація галузей економіки, оскільки перед виникнен$ ням зон у тих регіонах найчастіше існу$ вали промислові монокультури, яких на сьогодні немає • було використане майно реструктури$ зованих монокультур, використано нові інвестиційні території. • зони позитивно вплинули на місцевий ринок праці, результатом чого було впровадження нових способів орга$ нізації роботи, зростання дисципліни працівників та продуктивності праці. • працівники усвідомили, що необхідна зміна або підвищення власних нави$ чок та кваліфікації; це підвищує здатність пристосування до нових умов праці, зростає професійна мо$ більність. Сьогодні не є проблемою зміна місця роботи всередині зони чи в фірмах з її оточення.

69 • фірми, інвестуючи в будинки та будівлі, верстати чи технологічні лінії, розпочи$ наючи виробничі процеси, робили це на базі найновіших технологій. Цей про$ цес підвищує інноваційний рівень в регіоні, а також має позитивний вплив на шанси розвитку та конкурентноз$ датність регіону в цілому.

ЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ ЗБИТКИ ВІД ЛІКВІДАЦІЇ ЗОН? Щоб відповісти на це питання, слід подиви$ тись на кілька основних показників, які ха$ рактеризують стан розвитку СЕЗ у Польщі (Табл. 1). Економічне освоєння зон згідно даних Міністерства економіки та праці становить майже 50% території, призначеної для їх функціонування. Ці результати не можна визнати цілком задовільними, але існуюча кон'юнктура дає шанс на краще втілення за$ планованих цілей. Пам'ятаймо, що перего$ ворне сум'яття, пов'язане із вступом у ЄС, було причиною значного застою у розвитку зон та в пошуку нових інвесторів. Мож$ ливість обміну територій СЕЗ в межах «за$ мороженої» на сталому значенні площі та$ кож дає шанс на зростання заповнення зон інвесторами. Такі зміни та встановлення пільг у новому регіоні є можливими у випад$ ку виразного зацікавлення інвесторів.

КОМУ НЕВИГІДНА ЛІКВІДАЦІЯ ЗОН? По$перше, втратить суспільство, регіони і місцевості, де розташовані зони. Економічні проблеми знову повернулися б на порядок денний органів місцевого та регіонального самоврядування. З суспільної та економічної точок зору ва$ ріант розпуску чи ліквідації СЕЗ не брався до уваги. Насправді такого наміру не було. Правда теж, що такого варіанту, який завер$ шувався б ліквідацією зон, не припускав на$ віть Брюссель, а став він плодом уяви жур$ налістів. Слід пам'ятати, де саме і в якій складній суспільно$економічній ситуації ви$ никали зони. Це були промислові монокуль$ тури з суспільно$економічними проблема$ ми. Компенсації, втрата довіри і, напевне, припинення діяльності — це наслідки, які легко передбачити.

Щоб мати повну картину позитивних наслідків функціонування зон, не слід оми$ нати впливу, який вони мають на найближче економічне оточення. Є різні оцінки у цьому питанні, але вважається, що одне робоче місце в зоні генерує одне нове робоче місце в оточенні зони. Ці оцінки важко точно ок$ реслити, але напевно відомо, що вже сам початок інвестування вимагає задоволення потреб, пов'язаних з будовою, а функціону$ вання промислового підприємства стимулює розвиток багатьох галузей та сфер еко$ номічного життя регіону. Виникають нові робочі місця в фірмах, які кооперуються, розвиваються транспортні послуги, юри$ дичні, фінансові, освітні, консультативні та виникають фірми типово побутових послуг.

З економічної точки зору поведінку інвесто$ рів, можна також передбачити, з великою ймовірністю це будуть негативні наслідки для державної та регіональної економіки. В ре$ зультаті збитків зазнає уся економіка. Компенсації могли б знекровити бюджет, а фірми з компенсаціями підуть, куди хочуть. Найімовірніше, виберуть околиці Варшави або інших розвинутих агломератів поза ме$ жами Польщі.

Таблиця 1

Показники функціонування усіх СЕЗ Польщі, на 31.03.2004 р. Кількість дійсних дозволів на діяльність у рамках СЕЗ Кількість підприємств, які діють у СЕЗ Створені робочі місця Здійснені інвестиції, млн. дол.

Загальна кількість 650

У т.ч. згідно нових правил 141

395

62 894 4 823

5 577 250

* Дані на 31.03.2004 р. зі звіту Міністерства економіки та праці.

70 В категорії втрат та нових проблем слід розг$ лядати питання, що зробити з цією новою інфраструктурою у вигляді територій, оз$ броєних для теперішніх та майбутніх інвес$ тицій? Часто є так, що ця інфраструктура до$ датково фінансується державою, в тому числі і з програм допомоги для регіонів з високим безробіттям. Слід пам'ятати, що тим часом інфраструктура вже сучасна та становить солідне майно у даному регіоні. Наведені дані показують, що зроблено і що можна втратити, але це не стосується всьо$ го, чого досягнуто. Важко окреслити рівень відтоку фірм із зон, не всі покинуть зони і не всі зменшать кількість працівників та інвес$ тиційні затрати, але це явище мало би місце.

ВИСНОВКИ ТА КОМЕНТАРІ Готуючи зміни у законодавстві, пов'язані із СЕЗ, слід їх так конструювати і планувати, щоб вони якнайменше відрізнялися від прин$ ципів допомоги, які діють в інших країнах. Зони, звичайно, не можна позбавляти конку$ рентноздатності на основі статусу місць з по$ датковими та інвестиційними пільгами. Конкурентна боротьба за інвестора — це гра, яка не розпочинається і не вирішується на рівні регіону. В першу чергу інвестор приймає рішення, в яку країну може спря$ мувати свою інвестицію, а лише потім — в якому місці чи регіоні вона буде реалізову$ ватись. Тут може виникнути ситуація на рів$ ні регіонів, коли зони, що конкурують між собою та відчувають нестачу інвесторів, приймають кожну пропозицію, яка відпо$ відає основним вимогам. Шукаючи інвесторів, видаючи їм дозволи, слід пам'ятати (наскільки це можливо) про такий вибір фірм, щоб уникнути випадково$ го сусідства підприємств, які не мають жод$ ної взаємовигоди від співпраці або шансів на неї, а профілі їх діяльності взаємно виключа$ ються. Керуючий СЕЗ повинен дбати про синергічний результат між суб'єктами, які функціонують в зоні та її оточенні. Цей под$ війний зовнішній та внутрішній ефект дозво$ ляє сподіватись, що навіть після відміни по$

даткових пільг, підприємці не змінять місця функціонування. Засади функціонування зон передбачають, що одним з наслідків залучення нових інвес$ тицій є надання регіональної допомоги у виг$ ляді звільнення від податку на прибуток. За$ гальна сума цього виду пільг протягом 1997$ 2003 рр. становила біля 483 млн. дол. Для порівняння слід додати, що виплата можли$ вих компенсацій тільки за період до 2001 р. становила б близько 925 млн. дол. Для прикладу, з підрахунків Міністерства фінансів випливає, що в 1997$98 рр. звільнен$ ня від податку сягнули 15 млн. дол., коли дохо$ ди бюджету від ПДВ, пов'язані з діяльністю підприємств в зонах, сягнули 16 млн. дол. Зросли також надходження від податку на до$ ходи фізичних осіб, який є доходом як держав$ ного, так і регіонального та місцевого бюд$ жетів. Ці порівняльні дані свідчать на користь обґрунтованості функціонування зон, а також показують, що можна втратити у випадку ліквідації з точки зору державних фінансів. Для повнішої картини варто додати висновки з колективної праці за редакцією Ельжбєти Криньскєй під назвою «Польські спеціальні економічні зони — наміри та результати», ви$ даної у 2000 році. Автор представляє обереж$ ний баланс втрат та вигод, які принесло функціонування зон до 2000 р. З представлених даних можна зробити висновок, що цей баланс виходить на нуль, тобто більш$менш стільки са$ мо отримано, наприклад, від необтяження бюд$ жету виплатами по безробіттю, як і втрачено від недоотриманих податків. Проведеного аналізу не можна оцінити в сенсі його прозорості. Сьо$ годні рівновага створює надію, що динаміка розвитку зон буде зберігатися, а фірми, які до$ тепер не розпочали своєї діяльності у повну си$ лу, покращать цей баланс. Перспектива напев$ но принесе позитивні результати. На завершення ще раз слід повторити: не було зон — не було податків, є зони — не$ ма податків, але є інвестиції, використову$ ється майно та є нові робочі місця.