Секретаріат Міністра
Варшава, 15 грудня 2010 р.
Виступ Міністра Радослава Сікорського на відкритті конференції «Україна 2010+ - зміна чи продовження у стосунках з Польщею та Німеччиною?» (Варшава, 16 грудня 2010 року)
Шановні Президенти! Пані та панове! Дякую організаторам за заохочення до роздумів над перемінами в Україні та їхнім значенням для стосунків з європейськими партнерами. Реформи, які здійснюються у цій країні в останні роки, а також цьогорічна зміна керівництва підтвердили, що Україна заслуговує на підтримку зі сторони Європейського Союзу та його членів з огляду на свій соціальний, економічний та геополітичний потенціал. Польське бачення співпраці з Україною визначає консенсус усіх політичних сил, який передбачає, що наша держава зацікавлена підтримкою демократичних та ринкових реформ в Україні та співробітництвом з урядом в Києві незалежно від політичних барв. Тому не можна дивуватись, що під час зустрічей Yalta Strategy Group можна зустріти польських політиків як з лівої так і з правої сторони політичної сцени. Не дивує також і те, що присутній тут президент Алєксандр Кваснєвський у рейтингу Інституту Світової Політики згадується як один із найбільших промоутерів ідеї включення України в євроатлантичні структури. Ми вважаємо, що зміна влади в Україні та створення парламентської коаліції сприяли стабілізації внутрішньої ситуації, відкрили нові можливості виходу з кризи та проведення економічних реформ. Незважаючи на тривожне явище «стомлення від України», яке можна спостерігати у деяких європейських колах, ми надалі підтримуватимемо політичну й економічну трансформацію в Україні. Ми готові по мірі наших можливостей включатись в процеси всесторонньої модернізації. Масштаб участі Польщі залежатиме однак від наполегливості політичної еліти України у побудові громадянського суспільства, трансформації держави у демократичному напрямі та зміцнення демократичних механізмів. Як підкреслив Президент Коморовський, «раніше слабкістю польської політики щодо України було те, що ми легко вірили деклараціям та плутали їх з реальними діями». Зараз критеріями змін мають стати реальні досягнення. Нас наповнює надією програма українських реформ на 2010 – 2014 рр., яку красномовно названо «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Серед них особливо важливими є пенсійна реформа, реформа сільськогосподарського сектора, лібералізація та дерегуляція економіки, продовження реформи
1
паливно-енергетичного сектора, покращення інвестиційного клімату завдяки приязному та партнерському ставленню до інвесторів та однакове відношення до усіх інвесторів. Пані та панове! Польща як держава не збирається нікого робити щасливим силоміць. Проте ми вважаємо, що Україні потрібен сильний та процвітаючий Європейський Союз, а ЄС потребує стабільної та демократичної України, яка швидко розвивається. Finalité європейської інтеграції обумовлено участю в ній України. Отже, ми із задоволенням приймаємо декларацію президента Віктора Януковича, який ствердив, що європейська інтеграція, а у перспективі членство України в Європейському Союзі є стратегічною метою нової влади у Києві. Не повинно бути суперечності між європейським напрямком та українсько-російським зближенням, якщо не буде порушено нормативну основу стосунків України з Європою, тобто пошанування принципів демократії, верховенства права та ринкових механізмів. Покращенням стосунків України з Російською Федерацією зацікавлені обидві держави, зацікавлена цим також Європа. При цьому треба підкреслити, що модернізаційний імпульс та кошти на його реалізацію не прийдуть з Росії, про що нещодавно згадував Януш Онишкєвич. Це стосується як економіки так і оборонного сектора. Що стосується останнього, великий вплив у цій сфері в останніх роках мав Північноатлантичний Альянс. Вшановуючи вибір стратегії безпеки суверенної держави, залишається сподіватись, що Україна й надалі перейматиме ефективні моделі, які пропагуються євроатлантичними інститутами. Ми знаємо, наскільки складним є процес гармонізації законодавства даної країни з acquis ЄС, оскільки самі цього сробували. У заявах представників нинішньої влади України ми спостерігаємо розуміння європейської інтеграції не як питання цивілізаційного вибору, а як питання прагматичної гри інтересів. У цьому місці звертаємо увагу наших українських друзів, що угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі має значення не лише в контексті взаємного розширення доступу до ринків. Справді, вона забезпечить відкриття ринку ЄС, який складається з півмільярда споживачів, для українських виробників та збільшить інвестиційну привабливість України – за умови, якщо Україна покращить свій інвестиційний клімат. ЇЇ доданою вартістю однак є супроводжувальний пакет вагомих реформ. Це – потужний адаптаційний стимул на дорозі до європейської інтеграції. Неефективність пострадянських моделей становить головну перешкоду на шляху модернізації України. Надзвичайно добре це видно в енергетичному секторі. Підписання Україною у вересні поточного року Протоколу про вступ до Європейської Енергетичної Спільноти дає підставу сподіватися на проведення реформи ринку газу. Польща усвідомлює значення України для енергетичної безпеки Європи. Саме тому ми прийняли рішення внести фінансовий вклад до шведської Ініціативи Покращення Енергетичної Ефективності у рамках Східного Партнерства. Пропагування енергозбереження стане одним із пріоритетів польської програми співробітництва заради розвитку, на який ми плануємо призначити в бюджеті, який реалізовуватиметься наступного року, приблизно 13 млн. злотих. Пані та панове! Саміт Європейський Союз – Україна, котрий відбувся минулого місяця в Брюсселі,
2
відкрив нові можливості у сфері європейської інтеграції. Із задоволенням підкреслюємо поступ у переговорах щодо угоди про асоціацію та передачу Україні Плану дій щодо лібералізації візового режиму. Польща підтримувала надання цього Плану, а отже розглядаємо це також як наш успіх. Ми переконані, що реалізація пропозицій Східного Партнерства може значно прискорити процес інтеграції України з Європою. У понеділок під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС та країн-партнерів ми говорили про потребу швидкого втілення флагманських проектів. Підкреслюємо це, оскільки, на мою думку, при більшій волі та динаміці зі сторони Європейської Комісії справи могли б піти швидше. Потрібним є поглиблений польсько-німецько-український діалог, який створив би можливість прислухатись до сподівань та уявлень наших українських партнерів стосовно Східного Партнерства, а також допоміг би розпочати нові проекти. Про добрий клімат для такої тристоронньої співпраці може свідчити наша сьогоднішня зустріч, а також мій візит до Києва, який відбувся у червні 2009 р. спільно з міністром Штайнмайером. Європейський Союз відмічає, що однією з перешкод у розвитку держав-партнерів та їхньої співпраці з Брюсселем є неефективні державні установи. Ми хочемо подолати цю проблему. В жовтні ЄС та Україна підписали угоду щодо початку Всесторонньої програми інституційного розвитку, який допоможе провести реформу української центральної адміністрації. На це призначено 40 млн. євро. У цьому контексті бажаною була б польськонімецька співпраця для піднесення професійних кваліфікацій українських чиновників. Це могла б бути навчальна програма, яка здійснювалася б у польських та німецьких адміністраціях за підтримки з боку навчальних закладів. Ми із задоволенням сприйняли декларацію президента Януковича щодо наближення законодавства України до європейських стандартів, в тому числі створення сучасного виборчого законодавства. Польща готова передати свій досвід у сфері трансформації виборчого права, адміністративної реформи, зокрема й проведення місцевих виборів, адже це великий успіх 20 років польської свободи. Гадаю, що разом із нашими німецькими колегами ми могли б запропонувати українським друзям обмін досвідом у цих сферах, а також у сфері регулювання діяльності державних засобів масової інформації, що забезпечує прозорість ринку ЗМІ. Вшановуючи реформаторське натхнення нової влади у Києві ми не можемо закривати очі на «тривожні ознаки зменшення пошани до демократії та плюралізму» (цитуючи зміст резолюції Європейського Парламенту), які можна спостерігати в останньому часі. Тривогу викликає критична оцінка підготовки та проведення передвиборчої кампанії під час місцевих виборів, у тому числі внесення в останню мить змін до виборчого законодавства. Це завжди викликає погані асоціації. Міжнародна спільнота також підкреслила спроби обмеження незалежності ЗМІ. Продовження таких практик може зашкодити іміджеві України – лідера демократичних перемін у своєму регіоні. Не дозвольмо здійснитись пророцтвам Касандри, яка представляє образ України як держави, у якій діють непрозорі зв’язки між бізнесом та політикою, яку роз’їдає корупція. Аби уникнути повчального тону, варто сказати прямо: нам потрібна сильна та демократична Україна (між цими поняттями нема суперечності), яка стане взірцем для інших держав регіону. Україна, яка сприятиме європейській безпеці, в тому числі
3
розв’язанню конфлікту в Придністров’ї, згідно із дорученим їй головуванням в ОБСЄ у 2013 р. Я хотів би ще раз підкреслити питання Придністров’я, адже це проблема, на яку українська влада має великий вплив. Те, що Україна могла б зробити для вирішення конфлікту, було б помічено та належно оцінено в Європі. Пані та панове! Майбутній рік принесе сприятливі умови для продовження діалогу України з Європейським Союзом завдяки головуванню у Раді ЄС Угорщини, а пізніше Польщі. Для України це будуть визначні події, адже головування здійснюватимуть двоє сусідів та партнерів, які зацікавлені у наближенні Європейського Союзу до України, та які послідовно це підкреслюють. Якщо Київ не використає цієї кон’юнктури, наступні головування можуть виявитись менш сприятливими для української справи. Пам’ятаймо про це. Дякую за увагу!
4