НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ Збірник методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної осв by Oleg Volzhev

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України Комунальний заклад «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ Збірник методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти

Харків 2015

УДК 374.7.091 (477)(06) «2015» ББК 74.200.52

Відповідальна за випуск: Підберезкіна Т. Є., заступник директора з навчально-методичної роботи Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»

Матеріали друкуються в авторській редакції, відповідальність за достовірність наведених фактів у матеріалах несуть автори

Новації позашкільної освіти // Зб. Методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти. — Харків, КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», 2015. — 184 с. У збірнику представлені педагогічні новації в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти, що з’явилися в позашкільних навчальних закладах України протягом останніх років, та статті з досвіду роботи в рамках Всеукраїнського семінару-практикуму для директорів обласних еколого-натуралістичних центрів (станцій юних натуралістів) «Екологічне виховання дітей та учнівської молоді з використанням об’єктів природно-заповідного фонду». Адресована педагогам позашкільних навчальних закладів, вчителям, студентам вищих навчальних закладів. УДК 374.7.091 (477)(06) «2015» ББК 74.200.52 © КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості», 2015

Вступне слово Розвиток системи освіти вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів навчання і виховання дітей. Відбором, теоретичним осмисленням, класифікацією педагогічних інновацій займається нова галузь педагогічного знан ня – педагогічна інноватика (лат. innovatio – оновлення, зміна). Її прогностичні розвитки, аналіз, оцінки конкретних реалій мають непересічну цінність і для педагогічної практики, особливо для налаштованих на творчість педагогів. Отже, подолання кризи сучасної освіти можливе завдяки інтенсивному реформуванню її відповідно до вимог часу, у процесі формування принципово нової системи загальної освіти, яка поступово замінюватиме традиційну. Найзначущішою особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної. Одним із шляхів підвищення ефективності системи освіти є впровадження в практику інновацій. Слід наголосити, що специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях. Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування високоадаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою педагога пізнала, створила себе, навчилася володіти собою. Володимир Вербицький, доктор педагогічних наук, професор, директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України 3

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностей Вербицький В. В., директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, доктор педагогічних наук, професор Вербицький В. В. Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностей. У статті обґрунтовано актуальність запровадження у навчально-виховний процес компетентнісного підходу, визначено сутність поняття екологічна, пізнавальна, практична, творча, соціальна компетентність, з’ясовано особливості формування даної характеристики у вихованців позашкільних еколого-натуралістичний навчальних закладів. Ключові слова: Національна стратегія, компетентність, компетентнісний підхід, екологічна, пізнавальна, практична, творча, соціальна компетентність.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки передбачає «виховання молодого покоління, здатного гармонійно співіснувати з природою, раціонально використовувати і відтворювати її багатства, психологічно готового оберігати природу... Сталий розвиток є новим принципом людського спільного життя: майбутні покоління повинні мати ті ж самі ресурсні можливості, що мають і нині існуючі. Отже, суспільство висуває потребу у компетентній особистості, яка на основі самостійного критичного мислення і відповідальності буде готовою і здатною не лише визначати екологічні проблеми, знаходити раціональні шляхи вирішення їх, а й попереджати виникнення останніх». У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти необхідною є розробка і впровадження нових підходів, що сприятимуть підвищенню її якості і доступності. Серед них важлива роль належить компетентнісному підходу. 5

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті базується на поєднанні теорії і практики. Реалізація компетентнісного підходу передбачає посилення практичної спрямованості освіти, формування в підростаючого покоління компетентностей, що допоможуть йому повноцінно самореалізуватися. Компетентнісний підхід забезпечує поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури. До структури компетентності входить як інтелектуальна, так і діяльнісна складова. Компетентність, як поняття, це – особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе у житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом та культурою. Актуальність застосування компетентнісного підходу в освіті, зокрема позашкільній, визначається необхідністю формування компетентностей особистості, її сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей, навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації. Також, як зазначають вчені, впровадження компетентнісного підходу обумовлено загальноєвропейською і світовою тенденцією інтеграції і глобалізації; необхідністю гармонізації європейської системи освіти; зміною освітньої парадигми, що відбувається в останні десятиліття. Компетентнісний підхід носить закономірний характер і виходить з узагальнення практики. Він виступає проти однобічного характеру і передбачає посилення практичної спрямованості освіти, засвоєння підростаючим поколінням компетентностей, що дозволить їм повноцінно реалізувати себе в сучасних умовах. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури. Водночас у процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислення, що учень – не лише «носій» певної групи «знань, умінь, навичок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі і вирішувати певне коло професійних і життєвих завдань. Сутнісними ознаками компетентнісного підходу є діяльнісний характер узагальнених умінь в поєднанні з предметними знаннями і уміннями в конкретних галузях, а також вміння здійснювати вибір, виходячи з адекватної оцінки себе в конкретній ситуації.

Сьогодні навчальні заклади мають готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Тому постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу, а отже – формування базових (ключових) компетентностей. Деякі дослідники до ключових, або життєвих компетентностей додають екологічну складову – екологічну компетентність, необхідність формування якої пов’язана із загостренням екологічних проблем України, актуалізацією процесів прийняття природобезпечних рішень і відповідальності за наслідки своєї діяльності в довкіллі. Основою формування екологічної компетентності особистості виступає екологізація освітньо-виховного процесу на всіх етапах розвитку особистості, як в школі так і за її межами. Переконливою стосовно безперервності освітньо-виховного процесу є соціально-педагогічна концепція екологічної освіти «Сім’я – дошкільна установа – школа – позашкільний та вищий навчальний заклад» [2]. Питання щодо вдосконалення системи освіти шляхом упровадження компетентнісного підходу активно розглядається у педагогічній науці. Праці Дж. Равена, A. Л. Андреєва, І. О. Зимньої, А. В. Хуторського, Г. Селевка, О. І. Пометун, Р. Пастушенка, О. В. Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дидактів стали першоосновою в розв’язанні окресленої проблеми. Осмислення методологічних засад компетентнісного підходу, досвід його впровадження в освіті представлено в дослідженнях Н. Бібік, Л. Ващенка, І. Єрмакова, І. Зимньої, О. Локшиної, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачевої, А. Хуторського та ін. На підставі аналізу психолого‑педагогічної літератури з окресленої проблеми ми з’ясували, що, незважаючи на активізацію досліджень з різних аспектів компетентнісного підходу, на жаль, значно менше уваги приділяється розумінню реалізації компетентнісного підходу у позашкільній освіті як важливого чинника модернізації освітньої сфери. Основні підходи щодо формування пізнавальних, практичних, творчих, соціальних екологічних компетентностей, сутність і структуру цього поняття, принципи формування у дітей різних вікових категорій визначено у працях О. О. Колонькової, В. В. Маршицької, О. Л. Руцакової, Н. А. Пусто-

віт, Л. Д. Руденко, С. В. Шмалєй, А. А. Макоєдова, Н. Ф. Казакова, Л. С. Чопенко, Ю. А. Шаронова, Д. С. Єрмакова. В умовах мінливого сьогодення перед школою та позашкіллям постає складне завдання, яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти). Це складне завдання для педагога, адже вимоги сучасного життя змінюються швидше, ніж дитина встигає закінчити школу. Реалізація нової освітньої парадигми в Україні викликає потребу в оновленні змісту навчання й виховання школярів. Особливе значення надається проблемі формування у них базових компетентностей. Потрібно не просто дати дітям базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство: ● здібність навчатися усе життя; ● комунікативність; ● творчість та креативність; ● самовдосконалення; ● здатність робити вибір та нести за нього відповідальність; ● високий рівень самостійності особистості. Сучасні освітні технології та інтерактивні методи навчання, що використовуються в позашкільних навчальних закладах керівниками гуртків на заняттях, формують ключові компетентності, надають навчанню природний характер, сприяють створенню для дитини комфортного місця для активного громадського життя. Заняття у гуртках еколого-натуралістичного спрямування стає засобом реалізації її потенціалу та розвитку особистих здібностей від рівня освітнього стандарту до дослідництва та творчості. Базова компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них дітей а також їх досвід, який дає змогу ці знання «вплести» в те, що вони вже знали, та їх спроможність збагнути життєву ситуацію,

у якій вони зможуть їх застосувати. Таким чином, кожна компетентність, що формується під час занять у гуртках, побудована на поєднанні пізнавальних ставлень і практичних навичок, знань і вмінь, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, тобто усього того, що можна мобілізувати для активної дії. Екологічна компетентність – це інтегрована якість особистості, яка складається з когнітивного, ціннісно-мотиваційного та діяльнісно-практичного компонентів. На думку О.В. Биковської, до складу будь-якої компетентності обов’язково повинен входи крім цих складових ще творчий та соціальний компонент [1]. Основні завдання що стоять перед педагогами полягають у формуванні таких базових компетентностей: 1. Пізнавальна компетентність є першою в основі реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті. Вона забезпечує оволодіння поняттями, знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство; сфери життєдіяльності людини; види, способи, засоби праці, матеріали та інструменти; морально-психологічні якості особистості; способи організації вільного часу тощо. Також ця компетентність сприяє засвоєнню учнями технічної, екологічної, економічної та іншої термінології. Відзначимо, що пізнавальна компетентність з урахуванням психофізичних особливостей дітей, передбачає їх ознайомлення зі світом сучасної техніки, технології, культури, довкілля. Водночас діти оволодівають системою знань про робочі інструменти та машини від найпростіших до найскладніших (лінійка, ножиці, верстати тощо); оброблювальні матеріали (папір, картон, тканина, деревина, метал, пластмаси тощо), їх фізико-механічні властивості, способи виготовлення виробів (моделювання, конструювання тощо). Сукупність морально-психологічних, емоційно-вольових, трудових понять, знань, переконань, якими оволодівають діти в процесі розвитку пізнавальної компетентності, є основою для формування в них принципів, світогляду, особистісних якостей. При цьому знання видів та способів організації вільного часу сприяє оволодінню дітьми правильним його використанням. Отже, засвоєння пізнавальної компетентності в позашкільній освіті озброює особистість поняттями, знаннями. При цьому особливе значення має не лише засвоєння окремих знань, а оволодіння ними

комплексно. Тому необхідним є не тільки відповідний рівень розвитку широкого кола знань, а й обов’язкове застосування їх у практичній діяльності. Пізнавальна компетентність – займає центральне місце в структурі екологічної компетентності. Її основу складають знання екологічних законів, понять, процесів, їх розуміння. Система отриманих в процесі навчання екологічних знань в подальшому житті стає орієнтиром для екологічної діяльності особистості. Для формування екологічної компетентності необхідно враховувати знання і вміння, здобуті учнями не з одного, а з кількох предметів, навіть – з кількох циклів предметів. Саме такі знання набувають діти в позашкільних закладах еколого-натуралістичного напряму. Насамперед, це знання з основ природничих наук, зокрема екологічних, біологічних, сільськогосподарських, лісогосподарських, медичних і хімічних. Учні отримують відомості з природознавства, екології, ботаніки, селекції, землеробства, ґрунтознавства, лісництва, медицини тощо. Знання ці мають інтегрувати та доповнювати базовий програмний матеріал. Пізнання це уміння спостерігати за навколишнім середовищем, знайомитися з пам’ятками природи, отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел, а саме – опрацьовувати наукову літературу, вільно орієнтуватись у електронних джерелах інформації, за допомогою керівника гуртка аналізувати навчальний матеріал і при цьому формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу. Цьому сприяють екскурсії в природу, екологічні походи, проведення фенологічних спостережень, участь вихованців у природоохоронних заходах – «В об’єктиві натураліста», «До чистих джерел», «Прибережні смуги», «Птах року», «Годівничка», «Первоцвіт», «Мурашка», «Біощит». Одним з головних компонентів навчальної діяльності є мотивація. Основною мотивацією в процесі навчання є пізнавальний інтерес. Процес пізнання в позашкіллі спрямований від дії до знань. Позашкільна освіта здійснюється в максимально сприятливих для розвитку особистості умовах, що пов’язано з добровільністю вибору дитиною виду діяльності, педагога, об’єднання. У еколого-натуралістичних позашкільних навчальних закладах реалізується право дитини

на опанування знаннями та вміннями в тому індивідуальному обсязі і темпі, який для неї є комфортним. 2. Практична компетентність спрямована на формування вмінь та навичок особистості застосовувати отримані поняття, знання на практиці. Серед них основні види пізнавальної, дозвільної діяльності, роботи з матеріалами та інструментами, виготовлення різноманітних виробів тощо. У сучасних умовах зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної діяльності. Причому знання, уміння і навички виконують функціюне стільки самостійних цілей, скільки засобів у процесі формування компетентної особистості. Введення практичної компетентності в позашкільну освіту дозволить вирішити типову для освіти проблему, коли учні, оволодівши набором теоретичних знань, зазнають значних труднощів у їх реалізації при вирішенні конкретних завдань або проблемних ситуацій. Водночас засвоєння практичної компетентності забезпечує лише застосування знань на практиці, оволодіння трудовими вміннями та навичками. В даному контексті переконливою є позиція Г. П. Пустовіта, на думку якого, до головних принципів діяльності позашкільних освітньо-виховних закладів відноситься принцип спрямованості на розвиток діяльнісно-практичної сфери особистості, що дає змогу створити сприятливі умови для безпосереднього залучення учнів у вільний від навчання час до вдосконалення практичних умінь екологічного спрямування, основою яких є творче використання ними набутих теоретичних знань у повсякденному житті; поєднання дослідницької діяльності школярів з їхньою практичною природоохоронною роботою в довкіллі; самостійної (індивідуальної) навчальної, дослідницької і природоохоронної роботи [5]. При цьому головною перевагою організації позашкільних форм практичної діяльності учнів можна вважати розширення безпосередніх контактів з природою та можливістю побачити результати своєї роботи. Розвитку діяльнісної складової екологічної компетентності в позашкільних еколого-натуралістичних закладах сприяє участь учнів у різноманітній суспільно-корисній масовій чи природоохоронній роботі (догляд за територією і зеленими насадженнями мікрорайону, висаджування або збереженні зелених

зон, участь в охороні тваринного світу; проведення трудових десантів, організація роботи учнівських агітбригад, створення екологічних стежин, шкільних лісництв) [6]. 3. Творча компетентність також лежить в основі реалізації компетентнісного підходу в позашкільній освіті і забезпечує розвиток творчої діяльності, майстерності, здібностей, нахилів та уяви особистості. Особливе значення творча компетентність має в сучасних умовах, коли творчий підхід до розв’язання будь-яких завдань, творча праця, постійне підвищення своєї майстерності, самоосвіта стали життєво необхідними кожному. Адже опанування знань та вмінь у готовому вигляді, за готовими зразками та шаблонами забезпечує лише репродуктивний, виконавський рівень. Необхідно відзначити, що творча компетентність в позашкільній освіті зумовлює навчання дітей творчості, формування у них з раннього віку досвіду творчої діяльності, майстерності, розвитку творчих здібностей, нахилів. Це здійснюється в процесі розв’язання учнями творчих завдань, пошуку раціональних шляхів і способів виконання роботи, внесення раціоналізаторських пропозицій, самостійного визначення технології виготовлення виробів тощо. При цьому необхідним постає розвиток творчої уяви, фантазії, креативного мислення, інтересу до видів творчості, а також формування естетичних смаків, художнього і технічного хисту. Отже, творча компетентність забезпечує творчу трудову, раціоналізаторську, винахідницьку діяльність, розвиток здібностей особистості. Водночас формування компетентної особистості неможливе без розвитку культури праці, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства. Практична сторона формування компетентності є участь в екскурсіях, експедиціях, акціях, конкурсах, виставках, пошуковій та дослідницькій роботі. Останнім часом набули розвитку масові форми екологічної просвіти – агітбригади. Діяльність цих колективів, зокрема пошук і постановка місцевих екологічних проблем, створення сценаріїв, виступи на підприємствах і організаціях є важливим чинником формування екологічної свідомості молодих громадян України.

4. Соціальна компетентність – компетентність, що забезпечує реалізацію компетентнісного підходу в позашкільній освіті, – спрямована на виховання та розвиток загальної культури особистості, здатності до співпраці, самореалізації та самовизначення. Також ця компетентність визначає сукупність якостей людини, що становлять її імідж, індивідуальний стиль діяльності. Соціальна компетентність у позашкільній освіті забезпечує формування активної життєвої позиції, адаптацію, готовність до безперервної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потребу ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, підприємницьку діяльність, її засвоєння, обумовлює прояв та розвиток важливих людських якостей і здібностей особистості, ставлення до праці; засвоєння соціального досвіду. Також соціальна компетентність характеризує взаємодію людини з суспільством, соціумом, іншими людьми. Ця компетентність як сукупна характеристика громадянської зрілості професіонала виступає одночасно як соціальна дієздатність, його уміння передбачати наслідки своїх дій, робити правильний вибір при їх виконанні, дотримуватися балансу загальних і особистих інтересів. He менш важливим є формування у дітей соціальної компоненти екологічної компетентності, яка спрямована на виховання та розвиток соціальної активності, загальної культури особистості, здатності до співпраці, самореалізації та самовизначення, формування кращих особистісних якостей (відповідальності, чесності, працелюбства), забезпечує формування активної життєвої позиції особистості. Також вона характеризує взаємодію людини з суспільством, соціумом, іншими людьми. Розвиток соціальної складової є досить важливим фактором формування особистості, яка має реалізуватися в майбутньому, виконувати соціальні ролі й вирішувати життєві і професійні завдання [1]. Отже, очікування суспільства щодо розвитку школи, проголошені в стратегічному документі української освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід освітньої системи на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентність у європейському та світовому освітніх просторах, формування покоління молоді, яке буде захищеним і мобільним на ринку праці, здатним ро-

бити особистий духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні якості для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися впродовж життя. Сучасна освіта в Україні спрямована передусім на надання учневі значної кількості знань, зокрема фактичних, і вироблення в нього предметних умінь та навичок. Школа сьогодні не достатньо навчає школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити, розв’язувати конфлікти, орієнтуватись на ринку праці тощо. На сьогоднішній день дану проблему може вирішити позашкільний навчальний заклад. Список використаних джерел 1. Биковська О. В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи Монографія / О. В. Биковська. — K. : ІВЦ AЛKOH, 2008. — 336 с. 2. Вербицький В. В. Методичні основи розвитку практичного розуму школярів / В. В. Вербицький. — K. : СМП «Аверс», 2007. — С. 74. 3. Маршицька В. В. Сутнісні характеристики екологічної компетентності учнів початкової школи // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. — 3б. наук, праць. Вип. 8. — Кн. 2. — K., 2005. — С. 20–24. 4. Пустовіт Н. А. Визначення потреб України в освіті в інтересах сталого розвитку / Н. А. Пустовіт // Екологічний вісник. — № 6 (листопад–грудень). — 2006. — С. 18–19. 5. Пустовіт Н. А. Оцінні параметри екологічної компетентності школярів // Освіта Донбасу. Науково-методичне видання. № 2. — 2007. — С. 33–37. 6. Пустовіт Г. П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1–9 класів у позашкільних навчальних закладах: Монографія. — Київ–Луганськ : Альма-матер, 2004. — 540 с. 7. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. — K. : «К. І. С.», 2004. — 112 с. 8. Рудь М. Компетентнісний підхід в освіті / М. Рудь // Вісник Львів, ун-ту. — Серія : Педагогіка. — 2006. — Вип. 21, ч. I. — С. 73–82. 9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции: технология конструирования / А. В. Хуторской // Народное образование. — 2003. — № 5. — С. 55–61. 14

Вербицький В. В. Формирование у воспитанников внешкольных учебных заведений базовых компетентностей. Национальный эколого‑натуралистический центр учащейся молодежи Министерства образования и науки Украины, ул. Вышгородская, 19, Киев, Украина. В статье обоснованно актуальность внедрения в учебно-воспитательный процесс компетентносного подхода, определенно сущность понятия экологическая, познавательная, практическая, творческая, социальная компетентность, выяснены особенности формирования данной характеристики у воспитанников внешкольных эколого-натуралистический учебных заведений. Ключевые слова: Национальная стратегия, компетентность, компетентносный подход, экологическая, познавательная, практическая, творческая, социальная компетентность. Verbytskyi V. V. Forming basic competencies of the students in non-formal educational institutions. National ecology and nature center of Ministry of Education and Science of Ukraine, 19 Vyshgorodska St., Kyiv, Ukraine. The article substantiates the relevance of introduction of competence approach as well as defines the essence of ecological, cognitive, practical, creative and social competences. The main features of forming such competences are elucidated. Key words: national strategy, competence, competence approach, ecological, cognitive, practical, creative, social competence.

НОВАЦІЇ НАЦОНАЛЬНОГО ЕКОЛОГО‑НАТУРАЛІСТИЧНОГО ЦЕНТРУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дистанційна освіта в НЕНЦ Питання віддаленої освіти зараз є одним із найактуальніших питань в сучасній освіті. Розвиток інформаційних технологій дозволяє значно розширити можливості навчання та зробити його більш цікавим. У Національному еколого-натуралістичному центрі впроваджено декілька різноманітних технологій для реалізації дистанційної освіти. Найперша – система для віддаленого навчання Moodle, яка дозволяє 15

легко провести тестування, опитування і т. п. Дана система використовується на Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «Крок до знань» з більш ніж 200 учасниками, обидва етапи якої проводилися віддалено з використанням технологій Moodle (заочний етап) та Skype (очний етап). Також Moodle використовується при проведенні «Всеукраїнської школи методиста-експерта позашкільного навчального закладу» та на курсах підвищення кваліфікації. В НЕНЦ розгорнуто платформу OpenMeetings для проведення вебінарів на базі Центру, яка підтримує до 20 учасників одночасно. Співпраця з Microsoft, а саме використання програми Sway з Office 365 в навчальному процесі дозволяє створювати інтерактивні онлайн-уроки. З метою розширення можливостей дистанційної освіти використовується Google Education, який має набір сервісів. В 2015 році Національний еколого-натуралістичний центр спільно з Інститутом проблем виховання НАПН України заснував Науково-дослідний віртуальний інститут позашкільної освіти. Віртуальний інститут створений з метою впровадження результатів наукових досліджень проблем позашкільної освіти, наукового супроводу і реалізації методичних ініціатив у позашкільній освіті України. Основою діяльності Інституту виступають сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології, що дозволяють взаємодіяти на відстані, без прямого, особистого контакту. Діяльність Інституту здійснюється за наступними напрямками: ● впровадження науково-методичних розробок інноваційного змісту в галузі позашкільної освіти і виховання; ● створення WEB – середовища дистанційної післядипломної педагогічної освіти; банку програмно-педагогічних засобів для використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі (електрон ні підручники, енциклопедії, моделюючі, демонстраційні, контро люючі та навчальні програми та інші); ● забезпечення участі педагогічних працівників області в Інтернет‑конкурсах, Інтернет-конференціях, Інтернет-проектах, віртуальних методичних семінарах; ● координація науково-методичної та інструктивно-методичної роботи вчених в галузі позашкільної освіти, викладачів вищих на-

вчальних закладів та інститутів системи післядипломної педагогічної освіти з підготовки й підвищення фахового рівня педагогічних кадрів та педагогів і методистів позашкільних навчальних закладів через створення мережевої комунікації суб’єктів фахового простору; ● науково-методична підтримка діяльності студентських груп, гуртків, секцій тощо, діючих у межах статуту і напрямів роботи Інституту; ● видання поліграфічної та електронної продукції; ● висвітлення наукової та практично-методичної діяльності Інституту у WEB – середовищі із збереженням авторських прав згідно чинного законодавства та засобах масової інформації; ● організація різних типів конференцій з використанням засобів телекомунікаційних мереж. До складу Інституту входять науковці НАПН України, викладачі вищих навчальних закладів, педагогічні працівники НЕНЦу, провідні спеціалісти з позашкільної роботи різних рівнів управління освітою, педагоги і методисти інших позашкільних навчальних закладів, вчителі базових шкіл м. Києва та України в цілому. В контексті соціально-економічних змін, які відбуваються в Україні та з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій дистанційна освіта та віртуальні ресурси перетворюються на необхідність. Реалізація зазначених проектів та впровадження новітніх технологій забезпечує підвищення кваліфікації та постійну сучасну інформаційно-методичну підтримку педагогічних працівників, створює платформи для швидкого обміну досвідом та інформацією, а також забезпечує модернізацію, інформатизацію та стабільний розвиток позашкільної освіти в цілому.

Екологічна лінія SOS Право на доступ до екологічної інформації є фундаментальною складовою права на безпечне для життя та здоров’я довкілля. Згідно з положенням чинного законодавства України громадськість має право отримувати екологічну інформацію від державних органів влади, органів місцевого самоврядування та спеціально уповноважених державних органів з охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

Гарантії дотримання цього права закріплені, насамперед, у нормах Конституції України та Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості у процесі прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція). З травня 2015 року на сайті НЕНЦ відкрито «Екологічну лінію – SOS» з метою оперативного отримування інформації та своєчасного реагування на неї. «Екологічна лінія – SOS» покликана не лише допомогти у цей тяжкий час, а й привернути увагу громадськості до нагальних екологічних проблем по всій території України. «Екологічна лінія – SOS» це віртуальна громадська приймальня для здійснення консультаційної допомоги усім категоріям громадян з питань, що стосуються довкілля. На сторінці сайту НЕНЦ усі бажаючі мають змогу розмістити власні фото-звинувачення, що свідчать про байдужість або безгосподарність до природних ресурсів, про забруднення довкілля, а також екологічні новини, які порушують проблемні питання, є актуальними та будуть цікавими іншим. На «Екологічній лінії – SOS» можна також поділитись досвідом з вирішення екологічних проблем у вигляді фото –допомоги, яка вже надана на той чи інший сигнал; порадами з енергозбереження (пристроями, розробками, новітніми технологіями тощо); розмістити та прокоментувати як свої, так і всесвітні інновації; залишити цікаві посилання (електронні адреси). Також можна звернутися online з конкретним питанням або пропозицією щодо стану довкілля в Україні; звернень громадян в установи з вирішення екологічних проблем (як правильно оформити заяву, куди краще її подати тощо); проведення заходів, акцій (як можна приєднатись/долучитись, зареєструватись, де подивитись положення тощо) та отримати кваліфіковану відповідь.

еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України започаткували створення громадських екологічних приймалень на базі обласних еколого-натуралістичних центрів. Серед основних завдань громадських екологічних приймалень: ● просвітницька діяльність щодо Орхуської конвенції та інших міжнародних угод щодо актуальних екологічних проблем та шляхів їх вирішення; ● надання екологічної інформації відвідувачам приймалень; ● проведення консультацій з громадськість, громадських слухань; ● проведення конференцій, семінарів, круглих столів тощо; ● організація просвітницьких виставок, роботу екологічних відеотек та відеолекторіїв, проведення різноманітних освітніх та виховних заходів. Обласні еколого-натуралістичні центри мають достатній ресурсний, інтелектуальний потенціал та багаторічний досвід організаційної роботи з школярами, молоддю, педагогічною громадськістю в напрямку екологічної просвіти і освіти.

Громадські приймальні На виконання положень Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції) та з метою допомоги кожній людині сформувати систему цінностей, особисте ставлення до захисту і активної участі в покращенні довкілля, заохочення молоді і громадськості до вирішення місцевих екологічних проблем, Національний

Всеукраїнський екологічний форум У 2015 році Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді започатковано щорічне проведення Всеукраїнського екологічного форуму «Екологічна освіта для сталого розвитку: проблеми, пошуки, інновації». Перший форум відбувся 4–5 березня за сприяння Національної екологічної Ради України. Мета заходу – формування бачення подальшого розвитку екологічної освіти в освіту сталого розвитку, підвищення рівня відповідальності та зацікавленості у міжгалузевому співробітництві, розроблення рекомендацій для комплексного розв’язання муніципальних і регіональних проблем у сфері екологічної освіти і виховання, сприяння співпраці навчальних закладі, науки, органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва у збереженні довкілля, впровадження засад збалансованого розвитку в Україні. В 2015 році у форумі взяли участь понад 120 педагогічних працівників загальноосвітньої, позашкільної та вищої освіти, науковці, фа-

хівці у галузі екології та охорони навколишнього природного середо вища, представники громадських екологічних та природоохоронних організацій з усіх областей України. В порядку денному форуму були розглянуті наступні питання: ● пріоритети екологічної освіти та освіти для збалансованого розвитку в Україні; ● екологічні освітні округи: необхідність, можливість, досвід створення; ● адаптація українського законодавства до європейських вимог та стандартів у сфері освіти сталого розвитку. На п’ятьох дискусійних майданчиках та круглому столі були обговорені питання: ● «Освіта і наукове забезпечення – ключовий чинник у сфері освіти сталого розвитку»; ● «Новітні технології навчання в еколого-освітній діяльності»; ● «Еколого-освітня діяльність на територіях природно-заповідного фонду»; ● «Міжнародні еколого-освітні програми – учасники, переможці, організатори і спонсори»; ● «Екологічна просвіта та участь громадськості у формуванні екологічної політики в Україні»; ● «Міжгалузеве співробітництво у сфері освіти збалансованого розвитку». Під час роботи форуму працювала тематична виставка «Науково‑методичне забезпечення екологічної освіти в Україні» та презентаційно-ділова зона «Візитівка практичних дій». Учасники форуму обмінялися думками стосовно подальшого розвитку Концепції екологічної освіти і виховання в Україні, регіональних концепцій екологічної освіти та висловили побажання з відновлення роботи Всеукраїнської координаційної ради з екологічної освіти та виховання. Еко- та енерготренінги З метою підготовки тренерів з екологічної освіти та виховання учнівської молоді розпочато проведення циклу екологічних семінарів-тренінгів з моніторингу навколишнього природного середовища. Перший семінар-тренінг за темою: «Моніторингові дослідження ста-

ну природних вод» відбудеться 20–22 жовтня 2015 року на базі Інституту гідробіології НАН України. У семінарі-тренінгу візьмуть участь завідуючі відділами екології, методисти та керівники творчих учнівських об’єднань екологічного напряму позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, керівники дитячих громадських екологічних організацій. Учасники тренінгу отримають сучасні методики оцінки якості природних вод із застосуванням фізико-хімічних методів, біотестування, біоіндексації та біомоніторингу; проведуть самостійні дослідження якості води головної водної артерії України – річки Дніпро, прилеглих озер та об`єктів питного водопостачання та ознайомляться з лабораторіями і відділами Інституту гідробіології НАН України – провідний науково-дослідний центр з дослідження стану природних вод. Питання енергозбереження сьогодні є одними з ключових в Україні. Нестача енергоресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, недостатнє використання альтернативних джерел енергії – ось далеко не повний перелік питань, котрий змушує українських педагогів відшукувати нові форми роботи з екологічної освіти. Як навчити дитину раціонально використовувати енергію і ресурси, як переконати її в тому, що від її особистих конкретних дій багато в чому залежить економічний і екологічний добробут в Україні? Ці складні питання допомагають вирішити тренінги з раціонального використання ресурсів та енергії. Їх мета – освіта в галузі енергозбереження і охорони навколишнього природного середовища, формування екологічної культури як основи мотивації енергозбереження та практично орієнтоване впровадження ідей SPARE за допомогою конкурсу «Енергія і середовище», а також привернути увагу громадськості до проблем використання і заощадження енергії та енергоресурсів. 11–13 вересня 2015 року у Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді Міністерства освіти і науки України відбувся тренінг для тренерів «Екологічна свідомість як провідна ідея сучасного освітнього процесу: діяльнісний підхід до впровадження тем енергозбереження в структуру роботи закладів освіти». З вчителями з майже усіх регіонів України протягом трьох днів працювали майстри своєї справи: вчені з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Інституту

енергозбереження та енергоменеджменту, а також досвідчені та високопрофесійні педагоги з екологічного клубу «Еремурус», ЦДЮТ Деснянського району м. Києва та НЕНЦ. Учасникам тренінгу були запропоновані сучасні інноваційні розробки та методики викладання предмету «Енергозбереження» в основній і початковій школі, рекомендації з організації позашкільної та позашкільної роботи з означеної тематики, основи енергоаудиту та енергоменеджменту та еко етичні підходи у навчанні школярів. Усі педагоги – учасники тренінгу по завершенні навчання отримали сертифікати МОН, що дають право кожному з них самостійно проводити тренінги в регіонах з означеної тематики.

з екологічної точки зору місця. Діти шукають або тільки «еко-мінуси» та «еко-проблеми», або тільки «еко-плюси», або в рівній кількості і те і інше. Педагог сам рішає в якому руслі гра піде далі. Все залежить від творчого підходу керівника. За допомогою екологічного геокешінга відбувається поширення нових інформаційних технологій та використання їх у позашкільній діяльності. Екологічний геокешінг розвиває активну життєву позицію, формує комунікативні уміння вихованців, культуру спілкування в життєвих ситуаціях; формує дослідницькі уміння; розвиває навики роботи в єдиній команді.

Гра «Екологічний геокешінг» Гра «Екологічний геокешінг» впроваджується в НЕНЦ як засіб розвитку інформаційно-комунікативних та дослідницьких навиків у вихованців. Слово геокешінг (geocaching) походить від грецького «geo» – Земля та англійського «cache» – кеш (дослівно скарб), сховок або тайник. Основна ідея полягає в тому, що одні гравці (команда), ховають тайники, далі за допомогою GPS-навігаторів визначають їх координати, наносять на Google-карту і повідомляють про них в Інтернеті своїх «суперників». Інші гравці (команда-суперник) використовують ці координати, «беруть» свої GPS-навігатори і починають пошук. Всі завдання у цій грі допомагає виконати прилад, який називається GPS-навігатор. Він приймає радіосигнали від супутників, що літають на низьких висотах. На підставі цих сигналів прилад сповіщає своєму користувачу координати точки у якій він знаходиться, швидкість руху, відстань до заданого об’єкту, траєкторію руху, пройдений шлях і ще багато іншого. Що собою представляє тайник? Це – контейнер (коробочка) з кришкою, в якому знаходяться «скарби» – кеш: дрібні предмети (диски, касети, іграшки, книги), а також блокнот для відміток. Екологічний геокешінг не являється точною копією туристичного геокешінгу. Сама ідея пошуку об’єктів в природному середовищі, і основа гри, звісно, збережені. Але в екологічному геокешінгу замість пошуку коробочки зі «скарбами» проводиться пошук природних екологічних об’єктів. Це можуть бути природні пам’ятки, або проблемні

Гра як метод активного навчання Проблема вибору методів навчання і виховання дітей та учнівської молоді – залишається актуальною як у теоретичному так і практичному плані. Залежно від її рішення, вибудовується сам навчально-виховний процес, діяльність педагога і учня, вихованця. Досягненню навчальних, виховних і розвиваючих цілей колективного характеру допомагає гра, яка містить в собі все нове і прогресивне, що з’являється в педагогічній теорії й практиці. В 2015 році НЕНЦ зініціював проведення Всеукраїнської дитячо‑юнацької еколого-патріотичної гри «Паросток» метою якої є посилення патріотичного виховання учнівської молоді та активізація засобів системи національно-патріотичного виховання, а основними завданнями: формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей, готовності до активної громадянської позиції та екологічної діяльності; розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення; виховання громадянина-патріота України, бережливого і шанобливого ставлення до традицій українського народу. Педагогічним працівникам при підготовці і проведенні гри в пригоді стануть: «Модель творчого проекту – гри «Паросток», «Модель виховання в позашкіллі» тощо. Застосування гри у навчально-виховному процесі характеризується високою мотивацією, емоційною насиченістю процесу навчання; рішення ситуаційних завдань; підготовкою до професійної діяльності, застосовуванням своїх знань і навичок на практиці; після ігрове обговорення сприяє закріпленню знань, розвитку творчих здібностей.

Дитячий екологічний парламент Дитячий екологічний парламент – недержавна, неприбуткова спілка дітей, які є представниками від дитячих громадських екологічних організацій. В березні 1999 року в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді вперше в Україні зібрались представники від дитячих громадських екологічних об’єднань на Всеукраїнський форум дитячої громадськості для обміну досвідом природоохоронної роботи. Під час роботи форуму його учасники дійшли згоди про негайну потребу створення Дитячого екологічного парламенту – органу, який би здійснював інформаційну підтримку та виконував координаційну роль в роботі всіх дитячих громадських екооб’єднань. Враховуючи багаторічний досвід роботи з екологічної освіти і виховання в школах та позашкільних закладах освіти України та побажання дитячої громадськості Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України взяв на себе відповідальність за організацію роботи Дитячого екологічного парламенту. Мета Парламенту – консолідація зусиль дитячих громадських і державних екологічних організацій на реалізацію міжнародних та національних екологічних програм, спрямованих на збереження, підтримку і відтворення природи та координація роботи дитячих громадських екологічних об’єднань в Україні. Основним завданням діяльності ДЕП є зібрання однодумців для навчання та обміну досвідом з природоохоронної та екологічної роботи. Перше скликання ДЕП відбувалося у січні 2000 року. Тоді представники 23 дитячих громадських організацій з різних областей України голову, Координаційний комітет, прес-центр. Засідання прес‑центру та координаційного комітету відбуваються систематично під час осінніх, зимових а весняних канікул. За час існування ДЕП провів Всеукраїнську трудову акцію «Вербиченька», конкурс малюнків на кращий твір-роздум на тему «Що говорить своя совість про забруднення річок», відкрив свою інформаційну сторінку в газеті «Зірка», в програмі Українського радіо «Школяда», а також має своє видання «Вісник ДЕП».

ДЕП своєрідна школа з формування громадської свідомості, для його членів постійно проводяться тренінги-навчання, зустрічі з депутатами Верховної Ради, урядом, активістами громадського екологічного руху. Члени ДЕП – учасники ІІІ і ІV Всеукраїнської конференції екологічної громадськості. 2015 рік став роком активності дитячого парламентаризму. Влітку у Всеукраїнському профільному таборі оздоровлення та відпочинку «Юннат» було проведено літній збір Дитячого екологічного парламенту. За тиждень перебування у Національному еколого-натуралістичному центрі посланці зі всіх областей відчули необхідність де активізувати, де відродити, а де й створити подібні дитячі громадські екологічні об’єднання – ДЕП. До цього їх надихнули голова Прес‑центру ДЕПу перших скликань – Олексій Василюк, що нині є заступником голови поважної і знаної у світі Всеукраїнської екологічної організації – Національного екологічного центру України, а також наставник перших ДЕПівців Юрій Іванович Самойленко, заступник Міністра екології та природних ресурсів України Сергій Іванович Курикін, ректор Одеського державного університету Сергій Миколайович Степаненко і, звісно, їх однолітки – сьогоднішні ДЕПівці з Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Сумської та Хмельницької областей, що поділилися досвідом своєї громадської природоохоронної роботи.

Проект »Навчальна література для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю» Головна ідея проекту »Навчальна література для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного профілю» полягає в тому, що розробка сучасних посібників, підручників допоможе створити повний цикл навчальної літератури та методичних матеріалів для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування, що буде сприяти підвищенню ефективності роботи освітнього середовища ПНЗ. У нинішніх умовах методична робота по створенню сучасних підручників, навчальних посібників та інших навчальних матеріалів повинна бути орієнтована в першу чергу на розкриття творчого потенціалу кожного педагога, педагогічного колективу в цілому; кожного учня позашкільної освітньої установи; на створення умов для

зростання професійної майстерності педагогів, на підвищення якості та ефективності позашкільного освітнього середовища; на створення сучасного освітнього середовища кожного учня, адекватного його здібностям і запитам. З метою реалізації проекту у 2015 році при НЕНЦ була створена лабораторія підручникотворення. Діяльність лабораторії направлена на виконання таких завдань як: вивчення та узагальнення інноваційного досвіду роботи педагогічних працівників позашкільних освітніх закладів з метою використання його для створення навчальних посібників; визначення пріоритетів паперових або електронних підручників та навчальних посібників; вивчення освітньої технології «навчання вихованців позашкільних навчальних закладів без використання підручників»; відбір найбільш пріоритетних програм і тем для створення підручників і навчальних посібників та інші. Співробітники лабораторії розробили концепцію ідеї підручнікотворення, схеми та систему роботи по створенню навчальних посібників для педагогів, підручників для вихованців ПНЗ та інших необхідних методичних матеріалів, створили електронний сайт навчальної літератури, зібрали велику кількість наукового, методичного та практичного матеріалу, який буде використовуватися при написанні відповідних розділів навчальної літератури. Всі основні матеріали розміщені на сайті НЕНЦ, де з ними можна ознайомитися. Ідеї та напрацювання співробітників лабораторії були обговорені під час круглих столів, що відбулися у Полтавській, Івано-Франківський і Хмельницької областей. У роботі круглих столів, окрім господарів, взяли участь педагоги та методисти з Сумської, Черкаської, Миколаївської, Чернівецької, Вінницької та Рівненської областей. Члени творчих груп схвалили подані матеріали і ідеї. Ця підтримка, з урахуванням зроблених зауважень, стала основою для подальшої роботи лабораторії. Очікуваним результатом діяльності лабораторії виступає узагальнений методичний і педагогічний досвід освітніх установ у формі підготовлених підручників, навчальних посібників та інших навчальних та методичних матеріалів для підвищення ефективності освітньої, виховної, наукової, профорієнтаційної, проектної роботи позашкільних навчальних закладів.

Формування навчальної колекції малопоширених сортів овочевих культур Світові генетичні ресурси рослин являються основним джерелом поліпшення сільськогосподарських культур. Тому створення колекції сортів за основними біологічними та селекційними ознаками забезпечує генетичну базу для реалізації як селекційних так і освітніх програм. Колекція Національного еколого-натуралістичного центру нараховує 148 видів та сортів овочевих культур. При формуванні колекції насамперед враховувалися: рівень продуктивності, прояв морфологічних ознак, стійкість до біо- та абіотичних факторів. В дану колекцію ввійшли зразки підібрані за окремими ознаками або їх поєднанням (забарвлення та форма плодів, висота рослин, стійкість до біотичних чинників, тощо). Як приклад варто відзначити колекцію цінних малопоширених сортів помідора з плодами різного забарвлення: фіолетового, чорного, зеленого, синього, білого рожевого, оранжевого та жовтого. На сьогодні вже виведено сорти з фіолетовим, синім і зеленим забарвленням та кожен рік з’являються нові сорти чорноплідних та білоплідних томатів, різного призначення, смаку і лежкості. До колекції входять такі сорти: «Де-барао чорний», «Циган», Блеве р20, «Чорномор», «Чорний Принц», білий помідор «Великий пломбір», «Сніжно-білий», «Лебедина Пісня», «Цукор білий», «Бичаче серце біле», «Ківі», «Болото», «Хурма», «Де-барао золотий», «Де-барао червоний», «Клондайк», «Лонг кіпер», «Новачок рожевий», «Рожевий фламінго» та ін. Ці сорти можуть бути донорами цінних ознак на селекційно-генетичному відділку навчально-дослідних земельних ділянок. Дана колекція може використовується на навчально-дослідних земельних ділянках як наочний посібник для курсу екологія рослин, для занять творчих учнівських об’єднань з рослинництва, овочівниц тва, селекції та генетики рослин відповідно навчальних програм. Створена колекція також може бути використана в навчальному процесі для студентів педагогічних, аграрних вищих навчальних закладів та технікумів.

Зоологічна школа вихідного дня З метою використання реабілітаційних, релаксаційних та пізнавально-естетичних можливостей мешканців живого куточка та аквакомплексу лабораторія зоології і гідробіології Національного еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді у вихідні дні проводить з дітьми молодшого віку та їх батьками роботу по ознайомленню відвідувачів з мешканцями куточка живої природи та аквакомплексу. Ця робота сприяє розвитку у дітей дбайливого ставлення до природи, формуванню умінь і навичок спостерігати, доглядати за тваринами і відчувати відповідальність за своїх вихованців. У зв’язку з цим у 2015–2016 навчальному році розпочала свою роботу «Зоологічна школа вихідного дня». «Зоологічна школа вихідного дня» передбачає використання активних форм і методів вивчення зоології (екскурсії, майстер-класи, конкурси) що сприятимуть підвищенню розвитку інтересу дітей до представників тварин різних зоогеографічних областей та регіону. Планом роботи «Зоологічної школи вихідного дня» передбачено проведення теоретичних та практичних занять з елементами зоорелаксації.

та їх внесення, 76 вчителів отримали сертифікати вчителя програми GLOBE, який пройшов тренінг. За результатами учнівських спостережень було створено інтерактивну карту України з місцями розташування шкіл-учасників, даними їх спостережень та посиланнями на сторінки шкіл на міжнародному веб-сайті GLOBE. На карті можна побачити де листочки почали розпускатися раніше та зробити висновки про те як вегетаційні цикли такої поширеної рослин як вишня відрізняються в різних куточках нашої країни.

Всеукраїнська учнівська кампанія «Вишнева Україна» В 2015 році в рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBE Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді вперше провів Всеукраїнську учнівську кампанію «Вишнева Україна», яка тривала з лютого по травень 2015 року. Метою кампанії було залучення учнів до дослідження вегетаційних циклів вишні звичайної (Prunus cerasus) та вишні повстистої (Prunus tomentosa). Загалом у кампанії взяло участь учнів та 90 вчителів з 71 навчальних закладів 16 областей України та м. Києва. Протягом трьох місяців учасники спостерігали за розпуском листя на вишні, фіксували температуру повітря у сонячний полудень та вносили дані на міжнародний веб-сайт програми GLOBE. В рамках акції був проведений онлайн-тренінг для вчителів по вивченню методик програми GLOBE за напрямками «Фенологія» та «Атмосферні спостереження». За результатами виконання трьох домашніх завдань, які включали реєстрацію на міжнародному веб-сайті програми GLOBE, роботу з даними

Одна з цілей кампанії було зацікавити нових вчителів і шкіл програмою GLOBE, особливо в сільських та віддалених районах, де вчителі не мають можливість відвідувати семінари. Участь вчителів була несподівано високою; багато з них не тільки проводили спостереження, але й взяли участь у вебінарі, який підготував Національний еколого-натуралістичний центр. Багато вчителів дізналися про новий практичний підхід до навчання. Учні також були дуже зацікавлені в дослідженні. Тема спостереження за розпуском листя на вишнях виявилися привабливою і простою для учнів усіх класів і навіть зацікавила місцевих жителів. Більшість учасників висловили бажання взяти участь у кампанії в наступному році, і запропонували учених, які могли б бути зацікавлені в проекті в 2016 році.

Кампанія залучила сотні учнів з усіх куточків країни і показала наскільки великою і активною є спільнота GLOBE в Україні. Кількість даних внесених на міжнародний веб-сайт прогарами з українських шкіл збільшилася з 17 600 до 22 000 в результаті кампанії, що служить прикладом успішного заходу для будь-якої країни. І учні, і вчителі були задоволені кампанією. Вони навчилися: ● Спостерігати за реакцією рослин на сезонні зміни; ● Передбачати початок вегетації на наступний сезон; ● Ділитися результатами з іншими школами в рамках програми GLOBE і відправляти дані в базу даних GLOBE. Кампанія «Вишнева Україна» була помічена і висвітлена на міжнародному рівні. Україна вдруге за весь час існування програми в Україні отримала GLOBE Зірку за успішний задум і втілення кампанії. 38 навчальних закладів, які брали участь у Всеукраїнський учнівській фенологічній кампанії «Вишнева Україна», отримали бронзові, срібні та золоті віртуальні нагороди за внесення даних фенологічних спостережень до міжнародної бази GLOBE.

За допомогою конкурсу кількість учасників, які цікавляться програмою щорічно зростає, а найактивніші учні та освітні установи мають змогу показати свою роботу.

Календар GLOBE Вже три роки поспіль Національний еколого-натуралістичний центр в рамках міжнародної науково-освітньої програми GLOBE проводить конкурс «Календар GLOBE». Мета конкурсу: висвітити і зафіксувати місцеві громади GLOBE по всьому світу. Кількість учасників конкурсу постійно зростає. За два роки кількість робіт, які надходили на адресу організаторів зросла з 206 до більше ніж 1600. В 2013 році українські учасники міжнародного конкурсу зайняли перші три призові місця з регіону Європа та Євразія, а їх роботи з жовтня по грудень 2014 р. знаходилися на виставці в Лабораторії Національного центру атмосферних досліджень (штат Колорадо, США). Більше 90 000 людей відвідують це місце щороку. В 2014 році на адресу організаторів надійшло понад 1600 робіт від 206 учасників з 83 навчальних закладів України. За найкращими роботами було створено український «Календар GLOBE 2015». Сім закладів з України взяли участь у європейському конкурсі «GLOBE at My School Picture Contest», а їх роботи були висвітлені в Європейському календарі GLOBE.

Проекти міжнародної співпраці за науково-освітньою програмою GLOBE З метою підвищення рівня екологічної освіти та заохочення міжнародної співпраці Національний еколого-натуралістичний центр в 2014–2015 рр. спільно з координаторами програми GLOBE Литви та Фінляндії розробив два міжнародні проекти співпраці в рамках науково-освітньої програми GLOBE. Мета співпраці – проведення спільних наукових учнівських досліджень на одну із тем програми GLOBE: гідрологія, фенологія, атмосферні дослідження, вивчення ґрунтів, наземний покрив/біологія. Метою проекту «Вивчаємо пори року разом» було порівняння початку і завершення вегетаційного періоду рослин типових для Литви і України. У проекті взяли участь Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (керівник Чебан Тетяна Никодимівна) та загальноосвітня школа з Литви «Anykščių distr. Troskunu K. Inciuros Secondary School» (керівник Rasyte Gaidiene). В результаті учні навчилися робити висновки про розбіжності локальних вегетаційних періодів та поліпшили знання фенологічних закономірностей в Україні та Литві. У проекті «Тиждень кліматичних спостережень» взяли участь вихованці гуртка «Юні метеорологи» комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради (керівник Гайдаченко Людмила Павлівна), учні 8 класу Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей – школа» Дубровицької районної ради Рівненської області (керівник Батан Олена Георгіївна) та учні 9С класу Школи Вііккі при Університеті Гельсінки, Фінляндія (керівник Зіркка Стафф). Протягом тижня учні проводили атмосферні спостереження на метеорологічних майданчиках своїх навчальних закладів за методикою програми GLOBE. На онлайн-зустрічах учні дізналися більше про кліматичні умови в своїх країнах та представили свої результати. В результаті учасники зробили порівняльний аналіз отриманих даних та загальні висновки про відмінність та подібність погодних

умов в Україні та Фінляндії. Учні навчилися проводити метеорологічні спостереження (вимірювання температури повітря з інтервалом 6 годин; вимірювання атмосферного тиску; визначення вологості повітря; вимірювання кількості опадів; визначення хмарності; визначення напряму вітру), робити висновки про залежність погоди від кліматичної зони, вносити дані до міжнародної бази даних GLOBE. Програма GLOBE створює широку базу для спостережень за навколишнім середовищем в різних куточках світу. Співпраця зі школами з інших країн – це один із найкращих способів показати дітям як взаємопов’язані між собою різні природні процеси та покращити їх знання про Землю як систему. Проекти надали можливість учасникам дізнатися більше про GLOBE разом з однолітками з іншої країни.

цінність»; «Матриця патріотичного виховання у сучасному вимірі»; «Партнерство у патріотичному вихованні»; «Технологічне забезпечення патріотичного виховання»; «Тренінг як ефективна інтерактивна форма навчання». Із 48 педагогів, які пройшли перший етап до участі у другому етапі були запрошені 22 педагога із 14 регіонів України, а саме: Закарпатської, Запорізької, Вінницької, Полтавської, Одеської, Тернопільської, Миколаївської, Дніпропетровської, Донецької, Хмельницької, Чернівецької, Херсонської, Київської областей та м. Києва. За результатами навчальної діяльності 22 педагога отримали свідоцтва тренера із національно-патріотичного виховання.

Підготовлено лігу тренерів із національно-патріотичного виховання Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.07.2013 № 2494-л та з метою підготовки сертифікованих тренерів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді протягом квітня–жовтня у м. Києві Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді спільно з Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України проведено навчання за тренінговою програмою. Програма реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України. Автором тренінгової програми є Інститут проблем виховання НАПН України. Тренінг проводився в два етапи. Перший етап включав проведення загального тренінгу з патріотичного виховання дітей та молоді. Навчальна програма тренінгу розрахована на 36 годин. Другий етап – проведення тренінгу з метою підготовки сертифікованих тренерів із національно-патріотичного виховання. Навчальна програма тренінгу розрахована на 14 годин. І етап тренінгу проводився в період квітень–червень; ІІ етап – 30 вересня – 2 жовтня ц. р. Навчально-тематичний план розрахований на 50 годин і складається із п’яти модулів: «Патріотизм як суспільна та особистісна

12 інновацій Донецького обласного еколого‑натуралістичного центру Александрова Н. П., в. о. директора ДОЕНЦ Бульбенко О. О., завідуюча відділом організаційно-масової роботи ДОЕНЦ Війна, яка ще не закінчилась в Донбасі, поставила нас перед такими реаліями: ● бойові дії в зоні АТО не припиняються, ● частина області знаходиться не під контролем української влади, ● переміщення населення обмежено пропускною системою та завеликою ціною на транспортні перевезення, ● велика кількість вимушених переселенців, Протяжність нашої області з півночі на південь – 255 км, із заходу на схід – 180 км. Все це надало великий поштовх на пошук нових форм та підходів в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти в області. 1. (управлінська діяльність) Створення освітніх осередків в різних районах Донеччини з методистами-кураторами на місцях. Це – Південний (м. Маріуполь, Володарський, Першотравневий рай они), Західний (Великоновоселківський р-н), Південно-західний (м. Добропілля, Добропільський, Олександрівський райони) та Північний (м. Красний Лиман, Краснолиманський р-н, м. Слов’янськ,

Слов’янський р-н, м. Краматорськ, м. Дружківка, м. Костянтинівка та Костянтинівський р-н) освітні округи. 2. (управлінська діяльність) Делегування адміністративних функцій методистам-кураторам. Вони організовують методичний супровід роботи гуртків Донецького обласного еколого-натуралістичного центру та еколого-натуралістичної освіти в навчальних закладах округу, контролюють проведення і якість гурткових занять, виконання програм, сприяють участі якомого більшої кількості учнів навчальних закладів, вихованців ПНЗ в обласних та Всеукраїнських масових заходах. 3. (методична діяльність) Створення опорних шкіл по освітнім округам, на базі яких працюють консультаційні пункти ДОЕНЦ. Загальне керівництво активізується виїзними семінарами-практикумами та роботою в он-лайн режимі з адміністрацією закладу. Для координації та візуалізації роботи було створено новий сайт обласного центру. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС 1. Організація навчально-виховного процесу вибудовується з максимальним використанням ІТ-технологій та мережі Інтернет. 2. Широко використовується дистанційна робота з обдарованими дітьми під час підготовки до обласних та Всеукраїнських конкурсів; 3. Проводяться віртуальні виставки творчих напрацювань гуртківців; екскурсії до віртуальних (створених в ДОЕНЦ) зоопарку, дендропарку, всесвітнього акваріуму, ботанічного саду квіткових рослин 4. Вивчення об’єктів природно-заповідного фонду проходить за допомогою програми Google Earth. 5. Активно використовується краєзнавчий підхід при вивченні екології, який включає комплексне вивчення природи рідного краю, збір і аналіз наглядної інформації з використанням програмного продукту Google Earth за допомогою якого в мережі Інтернет вивчаються супутникові фотографії земної поверхні, що активізує процес навчання, сприяє осмисленню актуальності і масштабності екологічних проблем, розвитку у школярів екологічно ціннісних орієнтацій, дає можливість осмислити необхідність збереження всього різноманіття життя, розкриває сутність і причинний взаємозв’язок екологічних 34

катаклізмів. Цій підхід доцільно поєднується зі збором фотоматеріалів щодо навколишнього середовища традиційними методами за допомогою цифрової техніки, а для збереження отриманої інформації використовувати програмну оболонку продукту Google Earth, що дозволяє прив’язати зібрані учнями відео- та фотодокументи до конкретної точки земної поверхні і вивчати їх за допомогою мережевих комп’ютерних технологій у взаємозв’язку зі супутниковими знімками. Значно збільшена кількість гуртків з екологічного краєзнавства. 6. В 2015 році особливій акцентуалізації в Донецькій області належало активне впровадження музейної педагогіки у екологічну освіту навчальних закладів. Музейна педагогіка – це відносно нова міждисциплінарна область наукового знання, що формується на перетині педагогіки, психології, і музеєзнавства. У кожному третьому навчальному закладі Донецької області є музеї та музейні кімнати. Майже в кожному є експозиції, присвячені природі рідного краю або навіть цілі природничі музеї. Як наприклад, у ЗОШ № 7 міста Дзержинська під назвою «Джерело життя». Гуртківці ДОЕНЦ – активні творці нових експозицій, в яких вони відтворюють свою роботу в природі . 7. Значним досягненням в реалізації сінергетичного ефекту екологічного виховання і освіти ми вважаємо складання загального плану масових заходів сумісно з громадськими організаціями «Екологічна варта» та «Роза вітрів». 8. Поновлення перерваної діями АТО багаторічної співпраці ДОЕНЦ та НПП «Святі гори» дозволяє нашим вихованцям і в такий неспокійний час вирішувати потрійне завдання: ● Допомога науковим працівникам в розрахунках рекреаційного навантаження зони річки Сіверський Донець. ● Проведення пошукової роботи. ● Одночасний відпочинок та оздоровлення. 9. Плідна співпраця з внз (навіть, якщо вони розташовані в інших областях, як, наприклад, ДонНУ); заповідниками: «Кам’яні могили», на базі якого учні Новокраснівської ЗОШ проводять свої наукові пошуки; регіональним ландшафтним парком «Краматорський», який після відновлення відкрив свої двері для екологічних екскурсій. 35

НОВАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ЕКОЛОГОНАТУРАЛІСТИЧНИХ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Головченко Л. Ю. директор Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Впродовж 2014–2015 н. р. педагогічний колектив ЧОЦЕНТУМ максимальну увагу приділяв двом напрямам роботи: розвитку проектної діяльності та вдосконаленню програмно-методичного забезпечення гурткової роботи. Проектні технології є ефективною формою формування екологічної компетентності учнів, поєднання теоретичних знань з практикою, дієвим засобом навчально-виховної роботи педагогів. Керуючись цим, колектив Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді спільно з кафедрою екології та біомоніторингу Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та 35-ма загальноосвітніми навчальними закладами області у 2012 році запровадили багаторічний проект «Етноекологічні особливості та дослідження екологічного стану Буковини». В проекті поєднується навчання, екологічна просвіта, наукові дослідження та безпосередня участь у вирішенні наріжних екологічних проблем краю. Значення його різностороннє: наукове, освітянське, виховне, профорієнтаційне, соціальне. Першою складовою проекту є дослідження екологічного стану Буковини. Особливістю цих досліджень є водозбірно-басейновий принцип їх реалізації. Друга складова проекту – комплексне вивчення етноекологічних аспектів матеріальної та духовної культури, у тому числі поселень, житла, господарсько-промислової діяльності, одягу, їжі, обрядів, народної медицини, сакральної сфери світогляду в си стемі природокористування та життєзабезпечення населення різних районів Чернівецької області. В рамках проекту протягом 2012–2015 рр. були проведені тренінги по забору проб, опрацюванню методик дослідження як у лабораторних умовах, так і у польових, безпосередньо на реперних точках моніторингу. Для підбиття підсумків певних етапів дослі-

джень, обміну досвідом, вивчення нових методик щорічно працює літня педагогічна школа учасників проекту. Періодично проводяться обговорення щодо виконання завдань проекту та оформлення звітів по певних етапах. Першим вагомим підсумком проекту стало видання результатів трирічного моніторингу річкових екосистем Чернівецької області з розробленими учасниками проекту методиками досліджень «CNP – моніторинг річкових систем (на прикладі Чернівецької області)» і «Ойконімія Буковини». Проект підтримано Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні, завдяки чому було проведено два навчальні семінар‑тренінги «Екологічна освіта та просвіта учнів загальноосвітніх шкіл» у 2013 та 2015 роках та опубліковані матеріали науково-практичних конференцій, що вібулися в рамках цих семінарів-тренінгів. Науковці університету на допомогу педагогам опублікували навчально-методичні посібники «Екологія в дослідах. Методичні рекомендації для науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах» (в 2-х частинах), «Екологічна науково-дослідна робота», «Екологія в схемах, таблицях та малюнках». Накопичений досвід учасників освітянсько-просвітницького екологічного проекту «Етноекологічні особливості та дослідження екологічного стану Буковини» свідчить про важливість застосування різних форм співпраці науковців та педагогів у справі збереження довкілля та екологізації освіти. Зокрема, це спонукало до створення авторської програми гуртка «Екологічна культура» (автор – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та біомоніторингу С. С. Руденко). Програма затверджена Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, проходить цього року апробацію в нашому закладі і розрахована на 72 години, що дозволить також вчителям загальноосвітніх навчальних закладів впровадити її в позакласну роботу. Під час занять у гуртку учні знай омляться з поняттям екологічної етики як духовної основи екологічної культури та вчаться застосовувати її щодня в родинному житлі. Головним завданням гуртка є передати учням життєво важливі знання про негативний вплив родинного житла на довкілля (власний екологічний слід) і навчити їх шукати шляхи його зменшення.

Система пошуку та організації роботи з творчо обдарованими дітьми в Чернівецькому ОЦЕНТУМ розпочинається з груп раннього творчого розвитку дитини «Малюк» для дітей дошкільного віку, програма якого передбачає розкриття перед дітьми багатогранної цінності природи через засвоєння курсів: «Світ навколо тебе», «Основи здоров’я», «Веселий букварик», «Мовленнєве спілкування», «Художня література», «Логічні вправи», «Умілі ручки». В основу програм покладено авторську технологію освітнього маршруту із дотриманням вимог навчання з дітьми дошкільного віку в позашкільному навчальному закладі (програми затверджені вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти). Опублікований навчальний посібник для керівників гуртків «Основи здоров’я для дошкільнят» (автор – методист вищої категорії В. В. Кузьмінська). Велику увагу педагоги Чернівецького ОЦЕНТУМ приділяють роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Саме для них розроблена авторська програма гуртка «Еколекторій «Природа – наш дім». Рекомендована програма розрахована на 18 занять упродовж навчального року. Кожне заняття є завершеним логічним блоком і проводиться за графіком у чотирьох паралельних групах. Саме це дало змогу щорічно залучати до гурткової роботи понад 300 учнів молодших класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Чернівців. Методика проведення занять гнучка й різноманітна і передбачає навчання активне, цікаве, раціональне. Планування роботи еколекторію складене так, щоб бесіда з дітьми переходила в казку чи тематичну гру, поєднуючись з демонстрацією слайдів, відеофільмів, практичною роботою – виготовленням саморобок чи малюнків, які відображали б власне бачення дітьми теми або вражень від екскурсії. Розв’язанню питань екологічного виховання найбільшою мірою сприяють творчі сюжетно-рольові ігри, щодає можливість кожній дитині оволодіти конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі, прийти до власного вибору взірця поведінки, найближчого до її інтересів, почуттів, переконань. Проблемою сьогодення в Україні та світі є збільшення кількості побутових відходів. Для залучення учнівської молоді до її вирішення у 2015 р. керівники гуртків міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Чернівецької міської ради розробили

програму «Екологічна майстерня». Актуальність програми полягає в тому, що вихованці в процесі вивчення сучасних технік декоративно-прикладного мистецтва набувають навички вторинного використання твердих побутових відходів, що частково вирішує проблеми забруднення навколишнього середовища. Розділи програми синхронізовані з державними та народними святами. У 2015 н. р. дві загальноосвітні школи м. Чернівців перейшли на нові умови харчування дітей 3–4 класів «Шведський стіл». Метою нововведення є покращення організації харчування учнів початкової школи, розширення асортименту сніданків, надання можливості вибору страв. Даний досвід запозичений у загальноосвітніх шкіл м. Кишинів республіки Молдова. При реалізації експерименту постало питання виховання морально-естетичної та екологічної культури харчування. Для його розв’язання педагоги міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Чернівецької міської ради розробили навчальну програму для учнів 3–4 класів «Екологія харчування», ідея створення якої полягає у сприянні запровадження основ свідомого ставлення дітей до здоров’я, раціонального харчування та формування навичок свідомої споживчої культури. Колектив Заставнівського еколого-натуралістичного центру цього року приділив значну увагувивченню місцевої природи, запровадивши в районі міні-проект «Екологічна абетка: Зелений пояс Заставни». Під час реалізації міні-проекту зібрано інформацію про дерева та кущі, які зростають на території м. Заставна. У ній подано біологічну характеристику, легенди, практичне застосування, зібрано фольклорний матеріал (загадки, прикмети, вірші). Педагоги впевнені, що знан ня місцевого матеріалу сприяють кращому засвоєнню основ ботаніки, підвищують інтерес до предмету, виховують в учнів дбайливе ставлення до природи рідного краю. Колектив Сторожинецького РЦЕНТУМ для популяризації екологічних знань та підтримки обдарованих дітей з вересня 2014 р. започаткував видання електронної газети «Екосвіт» з наступними рубриками: цікаві події, сторінка ерудита, юні таланти Сторожинеччини, екологічний календар, видатна дата тощо. Роботи юнатів – переможців та призерів конкурсів дослідницьких робіт різних рівнів видаються у вигляді збірки «Юні таланти Сторожинеччини».

Новації позашкільної освіти Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Управлінська діяльність 1. Створення і діяльність філій З метою виконання державної програми із розширення позашкільних навчально-виховних закладів, збільшення кількості педагогів та вихованців залучених до еколого-натуралістичної творчості, Закарпатським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді за фінансової та адміністративної підтримки управління (нині департаменту) освіти і науки створено три філії, а саме: у 2004 році Хустську філію, натуралістичну базу «Нарцис», що розташована в с. Нижні Кіреші; у 2007 році Рахівську філію, натуралістичну базу «Едельвейс», що розташована в с. Лазещина; у 2010 році, Воловецьку філію, натуралістичну базу «Арніка», що розташована в с. Нижні Ворота. Філії не мають статус окремої юридичної особи, вони є територіально відокремленими структурними підрозділами ЗОЕНЦ, розташованими в різних адміністративних районах області. Діють філії відповідно до Статуту ЗОЕНЦ, «Правил внутрішнього трудового розпорядку», наказу про їх створення та Положення про кожну конкретно філію. До штатного розпису філій входять керівники філій, що за посадами прирівнюються до завідувача відділом, штатні та позаштатні керівники гуртків, завідувачі господарством, сторожі. Педагоги філій беруть участь в роботі педагогічної ради, методичних днях, залучаються до обласних і всеукраїнських заходів. У певній мірі філії виконують і функції регіонального позашкільного закладу, оскільки деякі гуртки від філій працюють не тільки безпосередньо в будівлях філій, але і в навчальних закладах інших населених пунктів, що розташовані на територіях районів, де вони створені. На базах філій протягом навчального року діють учнівські об’єднання (гуртки, учнівські лісництва), проводяться окремі в гуртках та спільні масово-виховні заходи. У період літніх канікул на базах філій, ЗОЕНЦ із залученням педагогів та інших працівників прово-

дить обласні масово-виховні заходи («Золотий нарцис»), повністю, або частково реалізуються виїзні форми роботи (табір «Юннат», експедиція «Ойкос», «Польова практика юних орнітологів»). Підпорядковуються керівники філій безпосередньо дирекції ЗОЕНЦ, а курують їх роботу, сприяють в діяльності філій завідувачі відділів, у функціональних обов’язках яких є кураторство еколого-натуралістичної роботи в районах (містах), де адміністративно-географічно розташовані філії. 2. Співпраця із партнерами – позитивний фактор в управлінській діяльності закладу Концептуальне питання, над яким працюють педагоги Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді: «Співпраця – шлях до поліпшення ефективності роботи позашкільного закладу, підвищення фахового природничого, еколого‑природохоронного рівня та професійної майстерності педагогів». Колектив ЗОЕНЦ зумів налагодити корисні, дієві та взаємно вигідні зв’язки і протягом тривалого часу плідно співпрацює й вдосконалює їх. Зв’язки ці трьох напрямів: освітнього, природоохоронного та інформаційно-пропагандистського, зокрема із: ● Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації. Ці зв’язки – це не просто службова підпорядкованість, але в першу чергу вагома компетентна допомога з боку керівництва: консультації із різних управлінських, зокрема, адміністративно-правових і фінансово-господарських питань, організації навчально-виховного процесу, проведенні атестації педагогічних кадрів тощо. Директор департаменту, його заступники, керівники окремих відділів, провідні спеціалісти завжди відгукуються на запрошення до участі в державних, освітянських урочистостях, окремих тематичних масово-виховних натуралістичних заходах, що придає їх проведенню високий представницький і авторитетний рівень. Надзвичайно важливою є вчасна фінансова та моральна підтримка з боку департаменту, розуміння вагомості позашкільної освіти в цілому і, зокрема, еколого-натуралістичного напряму. ● Закарпатським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти /ЗІППО/. Співпраця налагоджена як на рівні ке-

рівників (директорів, заступників), що проявляється у взаємній підтримці в проведенні всеукраїнських освітніх заходів – педагогічних конференцій, семінарів-практикумів, так і з співробітниками окремих кабінетів (відділів, кафедр) зокрема, біології, географії, хімії, виховної роботи. Педагоги ЗОЕНЦ запрошуються до викладання лекцій і проведення практичних занять із курсантами, як на базі ЗІППО, так і в творчих лабораторіях еколого-натуралістичного центру в напрямі організації позаурочної, позакласної, позашкільної форм і методів дослідницької та природоохоронної роботи, екологічної освіти і виховання учнівської молоді, реалізації Концепції екологічної освіти в Україні, освітніх засад Сталого розвитку. Педагоги ЗІППО та ЗОЕНЦ систематично обмінюються власними видавничими матеріалами. Педагогічні працівники згаданих кабінетів, як і фахівці обласного департаменту освіти і науки, також часто є учасниками тематичних заходів, що проводить ЗОЕНЦ, де вони виступають із інформаціями щодо організації навчально-виховної роботи у контексті сучасних педагогічних технологій. ● Закарпатськими обласними центрами: туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту, та технічної творчості учнівської молоді, Закарпатським обласним палацом дітей та юнацтва /ПАДІЮН/, а також обласними, районними, міськими еколого-натуралістичними центрами та станціями юних натуралістів Закарпаття й інших регіонів України. Це найбільш споріднені партнери щодо впровадження позашкільної освіти. Зв’язки вирізняються оперативною компетентною підтримкою в реалізації основної статутної діяльності ЗОЕНЦ. Здійснюється обмін педагогічним досвідом роботи, видавничою продукцією. Характерними є спільна участь у науково-практичних конференціях, семінарах, педагогічних читаннях, практикумах «Світ творчості». Налагоджена взаємовиручка у забезпеченні матеріальними цінностями, туристичним інвентарем, технічними засобами навчання, комп’ютерною й демонстраційною технікою, транспортом на час проведення згаданих заходів та виїзних форм роботи: проведення таборів, польових практик, походів, експедицій, педагогічних конгрес-турів. ● Ужгородським національним університетом. Ці зв’язки близькі, зрозумілі й цілком логічні вже тим, що більшість педагогів

і є випускниками Ужгородського державного (нині національного) університету. Педагоги і юннати ЗОЕНЦ мають змогу протягом року систематично відвідувати зоологічний музей та ботанічний сад біологічного факультету, знайомитися з їх науково-дослідницькою роботою. У свою чергу науково-педагогічні працівники університету, зокрема біологічного, географічного факультетів проводять виробничу, частково і педагогічну практику із своїми студентами на базі творчих лабораторій ЗОЕНЦ (юннатівська пасіка, пташник і внутрішній куток живої природи, відеолекторій). Проводяться також консультації, обмін посадковим матеріалом між відділом біології та дослідницько‑експериментальної роботи та ботанічним садом. ● Карпатським біосферним заповідниом /КБЗ/, Національним природним парком «Синевир», Національним природним парком «Ужанський», Національним природним парком «Зачарований край», державним підприємством «Ужгородліс». Ці природоохоронні установи систематично надають можливість реалізовувати практичні аспекти навчально-виховного процесу, зокрема виїзні форми роботи на територіях /об’єктах/ природо- заповідного фонду Закарпаття. Керівники закріплюють за учасниками таборів, польових практик, експедицій наукових співробітників, що якісно підвищує зміст і ефективність роботи. ● Обласними краєзнавчим та етнографічним музеями. Управлінська діяльність – це створення умов і сприяння у всіх напрямах діяльності. Коли мова йде про виховання, дирекція ЗОЕНЦ вважає, що це не тільки екологічне виховання, але й повноцінне загальнолюдське, комплексне поліфонічне, тобто: національне, патріотичне, духовне, естетичне, фізичне та природоохоронне. Відвідання протягом року цих музеїв якраз і дає можливість глибоко знайомитися педагогам та учням з історико-культурними цінностями краю, архітектурою, звичаями, звичайно і з природними об’єктами, рослинним і тваринним світом, палеонтологією. ● Державними управліннями (департаментами) охорони природи, лісового й мисливського господарства, екологічною інспекцією, басейновим управлінням водними ресурсами річки Тиса, гідрометеолабораторією. Зв’язки з цими інстанціями дають можливість педагогам отримувати оперативні дані про стан навко-

лишнього природного середовища, екологічні проблеми та позитиви в охороні природи, як в цілому на планеті, в Україні, так і в різних районах області. Надають інформації про природно-заповідний фонд, консультації з питань оптимальної організації охорони природи в освітніх закладах, різні видавничі матеріали, кадастри, карти, буклети, сучасні технології ведення лісового та водного природо-ресурсного користування, юридично-правові консультації з екологічного законодавства. На засадах партнерства педагоги за фаховими біологічними спеціальностями /ботаніки, зоологи, орнітологи, дендрологи, іхтіологи, ентомологи/ неодноразово залучались ними до виконання грантових дослідницьких проектів. Суттєва допомога отримується в реалізації програми «Globe». ● Зарубіжними державними та громадськими освітніми закладами, природоохоронними організаціями. Зв’язки з цими партнерами дають змогу педагогам ЗОЕНЦ знайомитись, вивчати й переймати досвід колег-освітян, природоохоронців із сусідніх країн, що межують із Закарпатською областю: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Крім обміну методичними, видавничими матеріалами: буклетами, плакатами, фото- та відеоматеріалами, є можливість здійснювати виїзди педагогів та юннатів до колег, брати участь у вишколахтренінгах, роботі лісових шкіл, наметових освітньо-природоохоронних таборах. Практикується поміж партнерами й проведення такої виїзної форми, як конгрес-тури у складі окремих груп педагогів та спільних делегацій разом із учнями, студентами, членами громадських організацій /NGO/. Транскордонне партнерство дало можливість педагогам та юннатам ЗОЕНЦ брати участь в міжнародних екологічних конференціях, акціях та природоохоронних грантових проектах, що проводили Tacis, міжнародний фонд охорони природи WWF, Програма європейського союзу – «HUSKUA», «Interreg» та інші. ● Засобами масової інформації: пресою, радіо, телебаченням. Особливий вид співпраці. Адже через поширення інформації про діяльність позашкільних закладів, їх форми, методи роботи, здобутки, проблеми можна знаходити нових партнерів, розповісти про свої установи, окремі заходи, досягнення конкретних педагогів, кращих юннатів громадськості, батькам наших вихованців, колегам, звичайно, керівництву. Напрацювання в цьому напрямі попередніх років

дали змогу створити у 2008 році в ЗОЕНЦ спільно із Закарпатською держтелерадіокомпанією дитячу екологічну відеостудію «Дивосвіт», що стало якісним кроком у популяризації багатогранної позашкільної еколого-натуралістичної творчості, в тому числі і виїзних форм навчально-виховного процесу. Водночас, така корисна, позитивна, змістовна спрямованість і результативність партнерських стосунків зобов’язує у свою чергу і кожного педагога ЗОЕНЦ, від директора та його заступників, завідувачів відділами, методистів до керівників гуртків працювати якісно й сумлінно, добре володіти вітчизняними сучасними педагогічними формами й методами організації навчально-виховного процесу, працювати над рівнем особистої екологічної культури і освіченості, фахової педагогічної компетентності, щоб бути спроможним вчасно, максимально ефективно і кваліфіковано надавати взаємну методичну й практичну допомогу колегам педагогам, науковцям, викладачам ВУЗів, працівникам засобів масової інформації, партнерам-природоохоронцям у справі позашкільного еколого-освітнього навчання і виховання учнівської й студентської молоді, організації як пропагандистських екологічних акцій, так і проведення практичних природоохоронних заходів. Практика довела справедливість обраного шляху як для управлінської, так і педагогічної діяльності ЗОЕНЦ. Наведені приклади співпраці розвиваються, вдосконалюються й надалі, це додає впевненості, що і у майбутньому в реалізації навчально-виховного процесу, проведенні масово-виховних заходів, тих чи інших виїзних форм роботи, педагогічний колектив ЗОЕНЦ матиме належну підтримку, співучасть колег педагогів та фахівців-практиків природоохоронного, сільськогосподарського, науково-дослідницького напрямів діяльності, що в свою чергу даватиме бажаний результат у впливі на формування творчої особистості учнів, відтак, очікуваний позитивний педагогічний ефект.

Методична діяльність Проблемним питанням методичного напряму, над яким працює педагогічний колектив, є: «Упровадження в навчально-виховний процес новітніх теоретичних розробок, перспективного досвіду, сучасних педагогічних технологій».

1. Методичний день Методичні дні є апробованою ефективною формою методичної роботи, націленою на підвищення рівня педагогічних компетентностей керівників гуртків, методистів, що сприяє покращенню ефективності всього навчально-виховного процесу. Засідання методичного дня проводиться 1 раз на місяць, за навчальний рік – 8 засідань. Тематика методичних днів розробляється на кожен рік і охоплює різні напрями еколого-натуралістичної, природоохоронної, дослідницько-експериментальної роботи. Під час засідань методичних днів педагогами розглядаються наступні питання: – Роль цільових екскурсій для розвитку пізнавальних інтересів і спостережливості у дітей молодшого шкільного віку на гуртку «Юні друзі природи»; – Організація та проведення масово-виховних заходів у гуртках на базі загальноосвітніх шкіл та позашкільних закладів освіти; – Використання інноваційних освітніх технологій для формування екологічних компетентностей юннатів при вивченні розділу «Охорона навколишнього середовища, як потреба особистості і суспільства» програми гуртка «Юні екологи». Розробка заняття; – Упровадження ігрових форм у роботу гуртків екологічного профілю, як важливої умови забезпечення ефективності навчально-виховного процесу; – Застосування сучасних інноваційних освітніх технологій для формування екологічних та дослідницьких компетентностей юннатів у гуртках біологічного та с/г профілів ЗОЕНЦ; – Виховання бережливого і відповідального ставлення до природи під час вивчення розділу «Охорона природи» в програмі гуртка «Юні друзі природи»; – Використання дидактичних ігор під час проведення екскурсій на гуртку «Юні зоологи»; – Використання сучасних інноваційних технологій для формування екологічної свідомості юннатів на заняттях гуртка «Юні друзі природи»; – Формування екологічних компетентностей юннатів при вивченні тем: «Ліс – зелене багатство країни, його збереження та охорона», в програмі гуртка «Юні друзі природи»;

– Використання інноваційних освітніх технологій для формування екологічних компетентностей юннатів при вивченні розділу: «Екологічні фактори» в програмі гуртка «Основи екологічних знань»; – Набуття практичних знань і навичок на заняттях гуртка «Юні рибоводи» необхідних для отримання у майбутньому професії рибовод; – Виховання бережливого і відповідального ставлення до природи під час вивчення теми «Рідкісні тварини та рослини, що зникають» в програмі гуртка «Юні охоронці природи»; – Розробка практичного заняття: «Фази розвитку дерев і кущів» в програмі гуртка «Юні лісівники-дендрологи»; – Формування природоохоронніх та екологічних компетентностей юннатів при вивченні розділу: «Охорона навколишнього середовища як потреба особистості і суспільства » у програмі гуртка «Юні екологи»; – Виховний захід в позашкільному навчальному закладі як засіб вивчення результативності роботи гуртків. Технології проведення виховних заходів; – Методика проведення екскурсій у природу з юннатами молодшого шкільного віку; – Використання сучасних освітніх технологій в програмі гуртка «Юні користувачі персонального комп’ютера»; – Формування практичних знань, умінь і навичок на заняттях гуртка «Юні екологи». Практична робота: Грунт. Дослідження складу і властивостей ґрунту. 2. Тиждень педагогічної майстерності Тиждень педагогічної майстерності проводиться з метою вивчення системи роботи педагогів ЗОЕНЦ, впровадження у навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій, теоретичних розробок та вивчення фахового, методичного рівня педагогів, їх досвіду і майстерності, підвищення рівня самоосвіти, збагачення перспективного педагогічного досвіду з урахуванням креативних здібностей педагогів та їх вихованців. З метою вивчення системи роботи педагогів, впровадження у навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій, удосконалення навчально-виховного процесу проводився Тиждень педагогічної майстерності, який представив собою калейдоскоп відкритих гурткових занять, круглих столів, тренінгів та масово-виховних за-

ходів, під час яких педагоги прагнули показати свою майстерність і знання опанованих інтерактивних, проектних та інформаційно-комунікативних технологій. Протягом Тижня проводяться відкриті гурткові заняття, масово‑виховні заходи, огляд методичних доробок педагогічних працівників, взаємовідвідування занять гуртків із наступним обговоренням; ознайомлення з творчими лабораторіями керівників гуртків, методистів та завідувачів відділів. Педагоги демонструють свою майстерність і знання опанованих інтерактивних, проектних та інформаційно-комунікативних технологій. В 2015 році у рамках Тижня проведено: – засідання методичного дня; – виставку педагогічних доробок та напрацювань «Педагогічний вернісаж – 2015» (методичні матеріали, розробки занять, поширені конспекти занять, презентації, експериментально-дослідницькі роботи, тематичні папки із дидактичними, ілюстративними, демонстраційними матеріалами для гурткових занять); – масово-виховний захід до Всесвітнього дня лісів; – круглий стіл на тему «Успіхи та проблеми освітньої діяльності Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді»; – тренінг для педагогів: «Як заповнити дефіцит у власні сили»; – відкриті заняття, взаємовідвідування; – творчі звіти педагогів, які атестуються. 3. Круглий стіл на тему: «Роль позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладів та громадських природоохоронних організацій в охороні зелених насаджень». Закарпатським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді спільно із обласною організацією Товариства охорони природи на базі Мукачівського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді та Мукачівської лісодослідної станції арборетум «Березинка» проведено круглий стіл на тему: «Роль позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладів та громадських природоохоронних організацій в охороні зелених насаджень». Учасниками проведення круглого столу стали дирекція, педагоги ЗОЕНЦ та Мукачівського міськЕНЦ, представники обласної органі-

зації Товариства охорони природи та Всеукраїнської екологічної ліги, дирекція, педагоги, науковці Карпатської лісодослідної станції, представники ЗМІ. Після завершення засідання учасники круглого столу здійснили екскурсію-огляд арборетуму «Березинка» державного підприємства «Мукачівське лісове господарство». Було відзначено актуальність охорони зелених територій. Сьогодні, коли відчутні швидкоплинні зміни в кліматі, парниковий ефект, масштабні викиди в атмосферу газів техногенного походження, коли зростають потреби людей у використанні деревини, як ніколи важливо берегти і примножувати зелені насадження як для довкілля в цілому, так і для життя людини. Інформації науковців лісодослідної станції, фахівців арборетуму «Березинка» з інтродукції, розмноження й охорони зелених насаджень дадуть змогу педагогам ЗОЕНЦ підготувати методичні матеріали на допомогу вчителям біології, зокрема керівникам учнівських лісництв, керівникам гуртків еколого-натуралістичних закладів щодо правильного екологічно грамотного поводження з лісовими, парковими насадженнями та проведенням в зелених зонах дослідницьких робіт. 4. Всеукраїнський семінар-тренінг для координаторів програми «GLOBE» в Україні. З 3 до 5 червня 2015 року у Закарпатській області проведений Всеукраїнський семінар-тренінг для координаторів програми «GLOBE» в Україні. «GLOBE» – «Глобальне вивчення та спостереження з метою поліпшення довкілля» – це міжнародний практичний науково‑освітній проект, який об’єднує спостереження та дослідження учнів, учителів і вчених-дослідників про навколишнє середовище шляхом збору даних, підготовки звітів, внесенні даних на сайт та подальше їх використання для співпраці з вченими та школярами з усього світу. Основною метою зустрічі було поширення найкращих практик розвитку програми «GLOBE» між учасниками, визначення планів та пріоритетів на 2015–2016 рр., підвищення професійного рівня вчителів «GLOBE» через участь у навчальних тренінгах, створенні світової спільноти учнів, вчителів, науковців та громадян для кращого розуміння, підтримання і покращення середовища Землі на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Учасниками семінару-тренінгу

стали 16 педагогів з різних областей України, для яких проведені наступні навчальні тренінги: – вебінар з головним директором програми «GLOBE», щорічне звітування координаторів про роботу за минулий рік програми в областях; – методика проведення польових вимірювань для дослідження та характеристики ґрунту; – методика проведення гідробіологічних досліджень; – знайомство з роботою автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи прогнозування паводків і управління водними ресурсами в басейні р. Тиса; – навчально-пізнавальний практикум: Візуальне спостереження за рослинним і тваринним світом, проведення виміру швидкості течії у процесі здійснення сплаву р. Тиса на гумових катамаранах; – тренінг щодо користування сайтом та внесення даних по програмі «GLOBE»; – практичне заняття із забору проби повітря для подальшого лабораторного визначення вмісту забруднюючих речовин; – засідання круглого столу, підведення підсумків проведеної роботи. Навчально-виховна робота 1. Проведення психологічних тренінгів Цілеспрямований розвиток інтелектуальної та емоційної сфери дитини створює умови для розкриття її природних здібностей та успішного навчання. Саме тому для висвітлення екологічних проблем ми обрали психологічний тренінг. Цей вид роботи широко застосовується для навчання дорослих, молоді та підлітків. Педагоги Закарпатського обласного екологічного центру учнівської молоді проводять тренінги з дітьми молодшого та середнього шкільного віку. Екологічний тренінг «Твоя планета у твоїх руках» дозволяє успішно вирішувати завдання, пов’язані з формуванням навичок спілкування, керування емоційним станами, усвідомленням своїх емоцій і вираженням їх, самопізнанням та самосприйняттям. Тренінг складається із 2 блоків: «Рятуємо світ» та «Земля на якій ми живемо». 50

Мета екологічного тренінгу: ● Ознайомити учнів з екологічними проблемами, сприяти розумінню того, що стан природи і здоров’я людини взаємопов’язані. Сформувати вміння розв’язувати екологічні задачі, враховуючі взаємозв’язок природник компонентів; ● Навчати осмислювати проблемну ситуацію. Формувати вміння робити узагальнення та висновки; ● Вчити працювати з таблицями та малюнками. Формувати основні уявлення й поняття про розвиток світу, його наукове пізнання; ● Переконати учнів у необхідності охорони природи, дати основи екологічної грамотності. Формувати в учнів навички колективної роботи. Розвивати самосвідомість і самопізнання; ● Сприяти усвідомленню власних емоційних станів. Розвивати навички емпатійного реагування. Відпрацювати конструктивну взаємодію з однолітками. Розвивати вміння приймати рішення. Тренінг проводиться 1 раз в місяць (5 занять). 2. Проведення майстер-класів З метою естетичного та екологічного виховання, участі у конкурсах, акціях, зльотах та фестивалях, підготовки робіт до виставок на природоохоронну тематику педагоги Закарпатського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді організовують та проводять майстер-класи для вихованців гуртків різного профілю. Заняття майстер-класу – це оригінальний спосіб організації діяльності у складі малої групи (7–15 учасників). До проведення майстер‑класів залучаються як педагоги екоцентру, так і фахівці різних галузей. Так, було проведено майстер-класи за наступною тематикою: ● Техніка декупаж для виготовлення виробів на виставку «Друге життя побутовим відходам»; ● Виготовлення листівки «Весняні ефемероїди» до свята 8 Березня (техніка квілінг); ● Виготовлення безкінечної новорічної листівки; ● Вирощування ківі в умовах відкритого ґрунту Закарпаття; ● Щеплення плодових дерев; ● Виготовлення ялинкової іграшки з побутових відходів; ● Виготовлення годівничок із одноразового посуду та ПЕТ пляшок; ● Виготовлення квітів, овочів та фруктів із солоного тіста. 51

3. Еколого-просвітницька робота дитячого лялькового екологічного театру «Екознайки». Еколого-просвітницька робота театру спрямована на формування творчої, гармонійно розвиненої, екологічно освіченої особистості, здатної до самореалізації, самовдосконалення та активних дій, спрямованих на захист рідної природи і охорони довкілля; висвітлення екологічних проблем краю, країни і планети засобами театралізованого лялькового мистецтва. Дитячий ляльковий екологічний театр виховує любов до природи, до всього живого на землі, відповідальність за майбутнє планети і людства, повагу до життя людини і навколишнього середовища, розвиває інтерес до біологічних та екологічних наук, пам’ять і увагу юннатів. Театр постійно бере участь у масово-виховних заходах різного спрямування, на яких проводить просвітницьку та пропагандистську роботу для юннатів ЗОЕНЦ. Так, вихованцями театру було підготовлено наступні вистави: «Мода на лісовій галявині»;«Друг мій вихований»; «Новорічна пригода»;«Новорічні пригоди лісових звірів»; «Ялинка»; «Пригоди ведмедика»;«Сорока-поштарка»;«Цариця-жаба»;«Про річку Тису…». До участі у виступах театру «Екознайки» також долучались і керівники гуртків закладу, які підготували лялькову виставу «Колобок у новій казці» і показали її на святі у День відкритих дверей. Новацією є проведення виїзних пропагандистських акцій для вихованців дошкільних навчальних закладів та учнів загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода в поєднанні з виступами лялькового екологічного театру. Так, протягом 2014–2015 року було проведено акції «Не рубай ялинку», «Вода – це наше життя». З 2014/2015 навчального року на базі Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді почав роботу гурток «Народна іграшка», під час занять якого діти виготовляють іграшки для дитячого лялькового екологічного театру «Екознайки». Театр тісно й продуктивно співпрацює із дитячою екологічною відеостудією «Дивосвіт», вихованці якої знімають їх вистави і виготовляють відеофільми. Вистави повністю або частково (фрагмен-

тально) стають тематичними складовими пропагандистських природоохоронних відеофільмів та телепередач, що демонструються на телеканалі «Тиса-1» Закарпатської облдержтелерадіокомпанії. Ляльковий театр «Екознайки» повністю виправдав себе як багатогранний атрактивний елемент нетрадиційної просвіти і виховання. Адже ляльковий екологічний театр – це легкий, ненав’язливий педагогічний засіб впливу на дитину, через гру лялькових персонажів, для висвітлення та висловлення пропозицій щодо вирішення екологічних проблем навколишнього середовища. Кожна вистава має музичне оформлення відомими дитячими піснями та музичними творами, яке посилює сильне емоційне сприйняття вистави. Керівник лялькового театру Біляк Оксана Василівна ділиться досвідом роботи театру, проводячи майстер-класи та демонструючи вистави для слухачів курсів підвищення кваліфікації при Закарпатському інституті післядипломної освіти. 4. Виїзні форми роботи В літній період з юннатами проводяться навчально-польові практики з екології та біології. Мета практик: закріплення знань, отриманих під час занять протягом навчального року, проведення дослідницької та практичної роботи безпосередньо в природі, виховання в юннатів любові до природи, формування екологічної свідомості, активної природоохоронної позиції відповідальності за свої дії у довкіллі. В основу практики закладено програму польових досліджень, природоохоронної, краєзнавчої, виховної роботи з юннатами. Під час практики юннати проводять практичну роботу на навчально-дослідній земельній ділянці, в кутку живої природи; під час екскурсій вивчають флору і фауну рідного краю; беруть участь у практичній природоохоронній діяльності, навчаються правилам безпечної поведінки в природі.

Всеукраїнський експедиційно-польовий збір команд юних ботаніків З 23 до 26 червня 2015 р. у Закарпатській області було проведено ІV Всеукраїнський експедиційно-польовий збір команд юних ботаніків «Природно-заповідні території як осередки збереження природної

та інтродукованої флори». У зборі взяли участь команди із 16 областей України. У рамках заходу проведено наукові дослідження рослинного світу Закарпаття, екскурсії, польові практикуми, фотовиставка «Червонокнижні рослини нашого регіону», конкурс-захист науково-дослідницьких робіт на тему «Природно-заповідний фонд та його роль у збереженні фіторізноманіття», захист навчальних проектів учасників за результатами ботанічних практикумів. Учасники захищали власні науково-дослідницькі роботи із вивчення рідкісних рослин та об’єктів природно-заповідного фонду свого краю. Згідно програми було проведено наступні ботанічні практикуми: «Різноманіття природних та інтродукованих деревних і чагарникових рослин» (на базі дендрарію «Березинка» державного підприємства «Мукачівське лісове господарство»);«Рідкісні та інтродуковані рослини» (на базі арборетуму Кам’яницького лісництва державного підприємства «Ужгородське лісове господарство»);«Лісоутворюючі породи Карпат» (на базі державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», с. Кам’яниця). Також учасники Збору відвідали дендрарій Мукачівського еколого-натуралістичного центру (об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення), ботанічний сад Ужгородського національного університету, ознайомилися з об’єктами природно-заповідного фонду м. Ужгород (ботанічна пам’ятка природи місцевого значення ясен Масарика, липова алея, сад Лаудона); а також побували у Мукачівському, Ужгородському та Невицькому замках, на українсько-словацькому кордоні. Аналізуючи проведений практикум, з впевненістю можна сказати, що мету його – екологічне виховання молоді, залучення їх до вирішення екологічних проблем – було досягнуто. І учасники експедиційно-польового збору в подальшому свідомо, зі знанням справи, долучатимуться до збереження різноманітності рослинного світу у своїх областях.

Новації позашкільної освіти, що застосовуються педагогічними працівниками Полтавського обласного еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді Технологія оптимізації навчальної діяльності Упровадження стратегій різних інноваційних технологій навчання, використання оптимальних методів і прийомів, дає можливість проводити більшість занять у нестандартній формі. Проведення таких занять завжди є подією для вихованців. Прийшовши на заняття гуртка, діти повинні заглиблюватись в атмосферу творчості, пошуку, піддавати сумнівам сталі істини. Вихованці отримують низку дослідницьких, творчих завдань, створюють власні проекти, проводять екскурсії, відвідують музеї, виставки, користуються глобальною мережею Інтернет, електронними засобами навчального призначення, а головне вони пишуть, виготовляють вироби, створюють власні проекти, презентують, сперечаються, тобто навчаються в цікавій, невимушеній, творчій атмосфері, оволодіваючи при цьому не тільки теоретичними знаннями, але й вміннями застосовувати та здобувати їх самостійно. «Стартовим майданчиком» для застосування технології оптимізації навчальної діяльності є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового: високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів; високого рівня активного мислення; високого рівня організованості і цілеспрямованості пізнавальних процесів. Особистісно-орієнтовані технології Особистісно-орієнтовані технології, які передбачають індивідуальний підхід до кожного, демократичний стиль управління, гуманістичну спрямованість навчання, педагогічне співробітництво, колективну мислитель ну діяльність. Вони побудовані на удосконаленні змісту навчального матеріалу (авторські програми). Увесь навчально-виховний процес у Полтавському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді спрямований на формування соціально-зрілої людини, яка буде успішною в майбут55

ньому. Навчання озброює її знаннями і вміннями, а виховання формує життєву компетентність. Найпростішою ланкою, з яких складається особистісно орієнтована технологія є педагогічна ситуація. Це така навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосовувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку. Таке завдання не можна вирішити тільки на рівні знань та репродукції. Тут немає простих відповідей, рішень та істин. Проживання та вихід з такої ситуації – це сучасне учня. Проектні технології Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу школярів до нових знань, на розвиток дитини через розв’язання проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Вони орієнтовані на самостійну діяльність школярів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин заняття до декількох тижнів, а іноді й місяців). Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її розв’язання. Основна складова – самостійність дитини. Важливим є структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Наріжним каменем технології є використання дослідних підходів у проекті, При використанні проектної технології кожен вихованець учиться отримувати знання самостійно й використовувати їх для вирішення нових пізнавальних та практичних завдань; набуває комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі («лідер», «виконавець», «посередник»); опановує практичні вміння дослідницької роботи, бачить результати власної праці. Асоціативна технологія Асоціативність мислення, творчої уяви, фантазії дітей використовуються у розробках асоціативних методик з метою розвитку творчої діяльності та художньо-образних здібностей вихованців. Асоціативний метод полягає у легкому утворенні неочікуваних асоціацій, природний монтаж різних, часто безпосередньо не пов’язаних у реальному житті фрагментів світу в ім’я знаходження нового істотного сенсу. Цей метод спрямований на розвиток художньо-творчих здібностей у дітей, які працюють творчо.

Асоціативна технологія досить широко використовується у мистецтві тістопластики, яке не вимагає нагромадження знань та вмінь, а розробляє такі методичні технології, в основі яких закладено постійне збагачення учнів творчим досвідом, формування у них механізму самоорганізації, саморозвитку. Використання таких методів як «Асоціативний кущ», «Асоціативна зарядка», «Асоціативні вправи» розвивають у вихованців ініціативу, логіку мислення, допомагають встановлювати зв’язки між об’єктами, розкривають їх індивідуальні творчі здібності, також служать поштовхом до пробудження їх сприйняття, фантазії та допомагають створити певний емоційний настрій, який співпадає з образом майбутнього об’єкту художньо-творчої діяльності. До переваг даної технології можливо віднести: глибокий інтерес до розкриття на занятті внутрішнього світу кожної дитини; посилення мотивації пізнавальної діяльності; поєднання інтелектуальних та емоційних начал; перетворення вихованця із об’єкта навчання у суб’єкт; виховання гуманіста, формування естетичної позиції молодої людини. Здоров’язберігаючі технології Застосовуючи на заняттях здоров’язберігаючі технології, а саме вправи енергізатори; дихальні, звукові гімнастики; інтерактивні, рухові ігри; кольоротерапію, ароматерапію, – ми направляємо дитину до активного способу життя, гармонійного розвитку та дбайливого ставлення до власного здоров’я. Суть технології: використання елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті (порівняльний аналіз виразу облич дітей, використання методу кольорової діагностики, оцінка часу виконання вихованцями певного виду завдань тощо); зменшення втоми у дітей (використання дидактичних ігор, інтерактивної діяльності (робота в групах, парах, трійках); включення в заняття динамічних пауз, фізкультхвилинок; використання творчих завдань; введення мистецького матеріалу, застосування якого благотворно впливає на емоційну сферу; емоційна подача навчального матеріалу; використання наочності, гумору тощо; створення необхідного психологічного клімату, «ситуації успіху» тощо); здійснення індивідуального та диференційованого підходу до вихованців; дотримання санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процесу.

Інтелектуальні ігри Навчальні ігри стимулюють формування практичних навичок під час занять, розвивають уяву та допомагають засвоїти матеріал. Ігрова модель навчання реалізовує, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виявлення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; сприяння і допомога у розвитку творчої уяви; надання можливості вдосконалення навичок співпраці у соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки. Учасники навчального процесу згідно з ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Вихованцям надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Діти самі обирають свою роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язування, покладаючи на себе обране рішення. Керівник в ігровій моделі може виступати в різних ролях: інструктора (ознайомлення з правилами гри, консультації під час її проведення), судді-рефері (корегування і поради стосовно розподілу ролей), тренера (підказки учням з метою прискорення проведення гри), ведучого (організатор обговорення). Тренінг Тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з педагогом. Тренінг є ретельно спланованим процесом надання чи поповнення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів і переконань. Тренінг не схожий на класичні гурткові заняття. Учні не сидять за партами, вони сідають півколом або колом, щоб добре бачити одне одного і керівника, який сидить поруч. На тренінгу всі звертаються один до одного на ім’я, це допомагає налагодити контакт з групою і усунути психологічні бар’єри. Під час такого заняття діти розкриваються, згуртовується коллектив і покращується атмосфера і, звичайно, краще засвоюється новий матеріал. Тренінг передбачає використання активних методів групової роботи (наприклад, групових ігор). Саме такі заняття дуже подобаються вихованцям і створюють у них

відчуття свята, хоча під час їх проведення можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку. Інтерактивне навчання Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх вихованців. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і вихованець, і педагог є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмо сфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивний метод навчання «робота в парах» Роботу в парах ми розпочинаємо відразу після оголошення теми заняття. Цей метод є різновидом роботи в малих групах. Тому діти розподіляються по двоє і сідають біля своєї пари після оголошення цього керівником. Така взаємодія дітей продовжується до кінця заняття. Під час занять діти читають або прослуховують завдання до його виконання; визначають між собою, хто і коли буде говорити; вчаться виробляти спільну думку; поважають свою пару, не перебивають один одного. Для ефективного спілкування в парах потрібно: говорити чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки; сідати обличчям до того, з ким говорите; встановлювати контакт очима; допомагати партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу посмішку, вигук «так-так»). Нестандартні заняття Заняття-подорожі, заняття екскурсії, брейн-ринги, КВК тощо. Під час таких занять діти з цікавістю вивчають та закріплюють новий

матеріал. Таким чином, вони набувають навичок співробітництва та вміння висловлюватися.

Новації Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді І. Управлінська діяльність 1. Оновлення змісту еколого-натуралістичної освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, з урахуванням світового досвіду та принципів сталого розвитку. 2. Проводити осучаснення навчального закладу шляхом впровадження інноваційних навчально-виховних технологій та ефективних методів управління. 3. Розвивати мережу гурткової роботи, здійснювати моніторинг контингенту вихованців, виконання навчальних планів та програм. 4. Сприяти розвитку та створенню умов для вихованців Центру на засадах мотиваційного розвитку, її самореалізації і професійного самовизначення особистості. 5. Розвивати дієвий механізм взаємодії адміністрації Центру, сім’ї, дитячих та молодіжних організацій, державно-громадської си стеми управління. ІІ. Навчально-методична робота 1. Запроваджувати: 1.1. програми інтегрованих, профільних творчих об’єднань школярів. 1.2. інформативно-комунікаційні педагогічні технології та проектну діяльність. 1.3. роботу літніх шкіл еколого-натуралістичного та агробіологічного профілів на базі навчальних та інших закладів, установ. 2. Забезпечити рівноправний доступ дітей-переселенців із зони АТО до позашкільної освіти: 2.1. Поширювати різні форми дистанційного навчання (проведення інтернет-занять, онлайн консультацій, онлайн-конференцій тощо); 60

2.2. Створювати в закладах освіти тимчасові консультативні пункти з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму. 3. Підвищувати якість наданих освітніх послуг на інноваційній основі, створювати сучасний психолого-педагогічний та науково-методичний супровід навчального процесу. 4. Упроваджувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховний процес, поширювати перспективний досвід роботи з питань еколого-натуралістичної творчості. 5. Здійснювати системну допрофільну роботу по спрямуванню на екологічні та агробіологічні професії: 5.1. Розробити профорієнтаційну Карту учнівських ініціатив; 5.2. Співпрацювати з Центром зайнятості. Спільно розробити та провадити «профі-квест», професійні форуми («День поля», круглі столи тощо). ІІІ. Виховна робота 1. Створювати умови для гармонійного розвитку національно свідомої, високоосвіченої, життєво компетентної, творчої особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення, готової до життя та праці в інформаційному середовищі. 2. Здійснювати ефективну соціалізацію вихованців творчих учнівських об’єднань через: 2.1. залучення членів дитячого та юнацького самоврядування до суспільно корисної природоохоронної роботи; 2.2. програмно-методичне забезпечення органів учнівського самоврядування; 2.3. педагогічний супровід діяльності органів учнівського самоврядування. 3. Залучати учнівську молодь до громадських справ, впроваджувати механізм самоврядування в учнівське середовище, сприяти співучасті в управлінні на рівні міжнавчальних самоврядних об’єднань – гуртків «Лідер», клубів старшокласників «Точка зору». 4. Співпрацювати з батьківською громадськістю, піклувальною радою установи, учнівським самоврядуванням.

Новації Мелітопольського еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді

2. Екологічний конкурс для молодших школярів міста «Вартові довкілля» – проводиться у три етапи. Тематику кожного етапу задає Фея Екологія, у фіналі всі учасники запрошуються на велике свято. 3. Еколого-краєзнавчий зліт – традиційно проводиться у квітні до дня Землі за участю команд шкіл міста 8–10 класів. Команди долають 10 етапів, які розташовані на території Центру та отримують бали за знання тваринного та рослинного світу, об’єктів ПЗФ регіону.

Проект «Екоканікули» – це організація роботи двох профільних таборів влітку. 1.Профільний табір «ЮННАТ» – функціонує 20 днів у червні для 75-ти вихованців 1–4 класів у приміщеннях Центру. Формується три загони по 25 дітей, очолюють роботою загонів керівники гуртків, які проводять заняття, два рази на тиждень, готують дітей до участі у виховних заходах, супроводжують їх на екскурсіях до природних об’єктів,проводять екскурсії по екологічній тропі «Куточок рідної землі», яка створена на території Центру. Кожний загін має на території тропи живі об’єкти догляду – рослини, кущі, квіти. 2. Профільний еколого –краєзнавчий наметовий табір «ПРОСТІР» – функціонує 14 днів у червні для вихованців 5–10 класів. Формується три експедиційних загони по 15 дітей. Керівники гуртків у таборі очолюють науково – дослідницьку діяльність по вивченню заповідних територій Північного Приазов’я, приймають участь у оздоровчих, екологічних, розважальних заходах табору, ведуть тренінги з метою підготовки учасників табору до фінальної гри «Робінзонада». Протягом роботи табору діти спілкуються з науковцями – представниками Національного природного парку «Приазовський», МДПУ. Проект «Юннати – діти сонця» – це організація тематичних ігрових програм як для вихованців Центру, так і для молодших школярів міста. Тематичні програми проводяться три рази на навчальний рік та включають в себе власні розробки казок, масовок, ігор на екологічну тематику. Проект «В гармонії з природою» – це організація та проведення зльотів, еколого – біологічних ігор з учнівською молоддю міста. 1. Еколого-біологічна гра «Біолог - практик» – традиційно проводиться у жовтні кожного року на території Центру за участю команд шкіл міста 5–7 класів. Команди проходять 10 етапів, на яких отримують бали за знання представників рослинного світу Запорізького краю.

На сучасному етапі реформування освіти в Україні позашкільна освіта відіграє особливу роль у духовному, інтелектуальному і фізичному розвитку особистості, здобутті знань, умінь, навичок та задоволенні потреб у творчій самореалізації. Ось чому актуальною лишається проблема модернізації освіти для ефективної організації навчально-виховного процесу у позашкільному закладі. Нові педагогічні технології навчання потребують впровадження в освітню практику як нетрадиційних методик, так і оригінальних засобів навчання. Для цього необхідно оновлювати зміст навчального матеріалу, методичної роботи та управлінської діяльності. 1. Новації у навчально-виховному процесі 1.1. Створення та використання робочих зошитів з друкованою основою для вихованців гуртків. Робочі зошити – це набори завдань для організації самостійної роботи вихованців, складені згідно з чинною навчальною програмою. Методичним відділом Центру розроблені навчальні посібники для гурткової роботи та експедиційних виїздів. Навчальні посібники для гурткової роботи являють собою робочі зошити для занять гуртка «Основи біології» та «Юні медики», які охо-

Педагогічні новації в галузі еколого‑натуралістичної освіти у 2015 році в Херсонській області Мудрак Т. О., Палічева Г. В., Валікова О. В., Українець Л. В. методичний відділ комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради

плюють всі розділи чинної навчальної програми гуртків. Кожна тема містить мету, обладнання, зміст заняття та домашнє завдання, яке сприяє узагальненню та поглибленню знань. В запропонованих розробках занять міститься стислі лекції, опорні конспекти, різнорівневі завдання, а також лабораторні та практичні роботи. До зошитів додаються диски з відеоматеріалами до занять. Використання даного виду посібника дозволяє оптимізувати робочий час заняття, орієнтує на бажані результати навчання, сприяє творчому підходу до засвоєння знань. Навчальні посібники для експедиційних виїздів створені у формі робочих зошитів-путівників відповідно плану роботи Центру з науково-дослідницької роботи, а саме робочі зошити «Дослідження біорізноманіття Національного природного парку «Олешківські піски», «Дослідження міграційного скопища журавля сірого у Великому Чапельському поді», «Пристосування організмів до умов степової зони» на базі біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц‑Фейна. Зошити-путівники в своєму змісті мають завдання підготовчі та під час проведення експедиції, теоретичні відомості, карти, схеми та малюнки. Зміст зошита-путівника створений таким чином, що кожний новий розділ починається з нової сторінки та містить зупинки, які позначені на карті маршруту експедиції. Формат робочих зошитів‑путівників становить А5, що забезпечує зручність при використанні під час експедиції. 1.2. Інтелектуальні карти в навчально-виховному процесі Різноманітність предметів і явищ об’єктивного світу в сукупності з їхніми властивостями, ознаками, якостями, а також їхньою специфікою відображається у формі понять. Наука представляє собою систему понять, які взаємопов’язані між собою. Правильне їх формування складає в свідомості дітей сучасну картину світу, яка відповідає дійсності. Об’єктивний світ невід’ємно пов’язаний з такою наукою як біологія, який в шкільному курсі становить окремий предмет, а в позашкільній освіті виділяється в окремий напрямок – еколого-естетичний. Особливістю шкільної освіти є те, що вона формує базові поняття і не завжди їх поєднує в єдину цілісну систему. Позашкільна освіта завдяки своїй специфіці має змогу формувати поняття безперервно та системно. В педагогіці активно використовують метод інтелектуальних карт для формування біологічних понять. Поштовхом

до розвитку даного методу в педагогіці на теренах СНД стали статті М. Е. Бершадського в науково-практичному журналі «Шкільні технології» в 2010 році. Інтелектуальна карта – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Інтелектуальні карти мають такі особливості: ієрархічне відображення даних; наявність перехресних зв’язків; приклади подій та об’єктів, які допомагають усвідомити значення представлених об’єктів. Методичним відділом Центру розроблені інтелектуальні карти понять для занять гуртка «Основи біології». Наведемо приклад формування поняття в рамках гуртка «Основи біології». На протязі всієї програми гуртка відбувається формування та поглиблення поняття «Клітина». Поняття «Клітина» є структурним поняттям, його починають розглядати з перших тем занять, та при подальшому вивчені зміст та обсяг їх поглиблюється. Вивчення поняття «Клітина» розпочинається у розділі «Біологія рослин», що відповідає шкільному курсу «Ботаніка». В цьому розділі формується визначення поняття, наводяться приклади основних органели та процесів життєдіяльності. Така система вибудовується в інтелектуальну карту. Поняття поглиблюється в розділі «Біологія тварин», що відповідає шкільному предмету «Зоологія». У вихованців формується новий обсяг поняття «Клітина» і відповідно доповнюється інтелектуальна карта поняття «Клітина». З розділу «Біологія людини», що відповідає шкільному предмету «Анатомія людини» зміст та обсяг даного поняття поглиблюється на молекулярному рівні. Аналізуючи інтелектуальну карту вихованці можуть виділити відмінності та подібності в будові тваринної та рослинної клітини, визначати причини їх специфічної будови. Завдяки карті формується зміст та ієрархія обсягу поняття. Таким чином відбувається економія часу на запис теоретичного матеріалу, карта візуально легше запам’ятовувається тому, що між основними графами наявні логічні зв’язки, на які до речі необхідно привертати велику увагу при складанні карти. Перевагою такого методу є те, що вихованці мають змогу проявити себе як творчу особистість. На занятті гуртка карту вони записують схематично на па-

пері, а вдома вони її заносять до програми CmapTools, де додають до кожної складової на свій розсуд малюнки, відеоматеріал, теоретичний матеріал. Тобто створюють свій власний «підручник». Потім на занятті відбувається їх представлення та захист, вихованці обговорюють кожну карту, визначають недоліки або помилки. В результаті цього відбувається закріплення та узагальнення знань. 1.3. Технології індивідуальної роботи над власними проектами під час роботи на територіях природно-заповідного фонду

З метою розкриття наукового потенціалу учня, розвитку його пошукових, пізнавальних та аналітичних навичок, на гуртках вищого рівня практикується індивідуальна робота під час екскурсії до заповідних куточків Херсонщини. Вихованцям гуртків пропонується робота над темою, яка викладається в загальному курсі, але при роботі в природі поглиблюються окремі її аспекти. Учень самостійно добирає до неї матеріал та систематизує його. На початку роботи в експедиції керівник гуртка роздає картки, на яких вказана схема маршруту, основні зупинки та орієнтовний список видів, які можуть тут зустрічатися. Учням слід запропонувати зроби-

ти власні списки побачених грибів, лишайників, рослин та тварин, замалювати їхні ескізи, зробити фотографії, відеозаписи, аудіозаписи голосів тварин. Особливу увагу слід приділити видам, занесеним до Червоної книги України. Основна цінність даної технології полягає в тому, що вона орієнтує вихованців гуртків на створення певного матеріального або інтелектуального продукту. На шляху до мети школярі актуалізують або здобувають нові необхідні знання, вчаться самостійно здобувати інформацію, застосовувати її для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; розвиваються комунікативні навички, формується уміння користуватися дослідницькими прийомами. 1.4. Фоторепортажі та фотосафарі, як засіб екологічного виховання учнів під час екскурсій до об’єктів природно-заповідного фонду Головний принцип роботи у заповідниках – невтручання у перебіг природних процесів, неможна вилучати жодні живі об’єкти для гербаріїв та колекцій. Незамінним при цьому для збору інформації, створення звітів та обробки даних є метод фоторепортажів. Зокрема, яскравим прикладом даного методу є робота у Великому Чапельському поді біосферного заповідника Асканія-Нова при обліках копитних тварин, що знаходяться на напіввільному утриманні. Під час експедицій гуртківці повинні зробити якомога більше фото про побачені види і підготувати звіти з цікавою інформацією про сфотографовані об’єкти чи явища. У подальшому оформлюється дитяча виставка фоторобіт, на яку запрошується почесне журі, визначаються переможці. При підведенні підсумків конкурсу діти повинні сформулювати поняття про роль заповідних територій в збереженні біорізноманіття степового Причорномор’я. 1.5. Природотерапія Новокаховська міська станція юних натуралістів працює в міській Асоціації освітніх закладів сприяння здоров’ю. Інноваційна діяльність педагогічного колективу СЮН направлена на впровадження нових технологій навчання, впровадження здоров’язбережувальних технологій, формування здорового способу життя та негативного ставлення до шкідливих поведінкових звичок, підтримка і розвиток національних та родинно-сімейних традицій здорового способу жит-

тя та виховання здорової дитини; широке залучення батьків до цього процесу, а також залучення учнівської молоді до активної участі у просвітницькій роботі з пропаганди здорового способу життя в середовищі однолітків. В рамках експерименту використовується природотерапія як специфічна технологія корекції здоров’я та активізації пізнавальної діяльності молодших юннатів на засадах впливу на них об’єктів природного оточення. 2. Новації у методичній діяльності 2.1. Розробка методологічних карток Методичної службою Центру для якісної підготовки керівників гуртків до проведення експедиційної роботи на заповідних територіях розроблена методологічна карта. Карта адаптується до роботи на різних заповідних територіях. Схематичний приклад методологічної картки: А. Змістовна схема аспектів активної діяльності . І. Спеціальна самопідготовка ІI. Професійна самопідготовка: ІІІ. Організаційно‑навчальна підготовча робота з юннатами Б. Змістовне планування активної діяльності за аспектами І. Спеціальна самопідготовка 1. Опанування інформаційних джерел за тематичною характеристикою заповідника «Асканія-Нова» (список, конспекти, інформаційна електронна база): 1а. Історія створення та розвитку; 1б. Відомості про ботанічні об’єкти: цілинний степ та дендропарк; 1в. Відомості про зоологічні об’єкти: фауна степу, колекція зоопарку. 2. Знайомство з аутекологічною характеристикою рослин і тварин степу по музейним експонатам міста, гербарним зразкам, колекціям (створення фото інформаційної бази). 3. Перегляд відеофільмів про «Асканію-Нова» у різні періоди року. 4. Ознайомлення зі змістом робочих зошитів ЦЕНТУМ. 2.2. Сайт КЗ «ЦЕНТУМ» ХОР, як інструмент інноваційного методу підвищення рівня фахової майстерності педагогів Стратегічне завдання методичної служби закладу є ефективне використання потенціалу соціально-педагогічного сервісу мережі Інтернет. Так з метою пропаганди, поширення та впровадження педагогічного досвіду, сприяння підвищення професійної майстерності керівників гуртків нами було запроваджено систему роботи з сайтом Центру. Створений розділ «Методично робота», який допомагає пе-

дагогам у підготовці занять та участі у фахових конкурсах, заходах. У розділі «Гурткова робота» кожен керівник презентує роботу своїх гуртків, надає конспекти відкритих занять, ділиться з колегами цікавими дидактичними та методичними прийомами та методами. 2.3. Визначення готовності педагогічного колективу до інноваційної діяльності Процес оновлення позашкільної освіти вимагає не лише реконструкції її змісту, навчання і виховання, але і вдосконалення науково-методичної роботи , що здійснює інноваційну освітню діяльність. Методична служба повинна забезпечити підтримку належного професійного рівня кожного з педагогів і колективу в цілому; формувати високу загальну і професійну культуру педагога , його готовність до творчості, прагнення до нововведень, самовдосконалення, бажання оволодівати інноваційними педагогічними технологіями. Одним із сучасних напрямів у змісті науково-методичної роботи експериментальних навчальних закладів є формування готовності педагога до інноваційної діяльності. Продуктивне вирішення цього завдання передбачає створення педагогічних умов ефективності науково-методичної роботи в експериментальних навчальних закладах. Для визначення готовності до інноваційної діяльності педагогів комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради використовувались діагностичні картки: «Карта діагностика рівня готовності вчителя до інновації», «Карта вивчення та оцінки рівня інноваційної культури педагогічного працівника (за Макагон Є. В.)», «Карта експертизи та оцінки вмінь творчої та дослідно-пошукової діяльності (за Макагон Є. В.)», Карта експертизи та оцінки професійної готовності вчителів до експериментальної роботи (за Макагон Є. В.) Дослідження надали можливість виявити рівень готовність педагогів до інноваційної діяльності та визначити шляхи формування цієї готовності різноманітними методичними прийомами. 3. Новації в управлінській діяльності 3.1. Експериментальна робота Всеукраїнського рівня КЗ «ЦЕНТУМ» ХОР Дослідно-експериментальна робота на базі комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді»

Херсонської обласної ради за темою: «Екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно-заповідного фонду». Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу та об’єктів природно-заповідного фонду.  Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес позашкільного закладу.  Предмет дослідження: екологізація дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного навчального закладу із об’єктами природно – заповідного фонду. Для досягнення мети вирішуються наступні завдання: досліджуються сучасні підходи екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного закладу і об’єктів природно – заповідного фонду в педагогічній теорії та практиці; визначаються педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного закладу і об’єктів природно – заповідного фонду; аналізується рівень використання ПЗФ Херсонщини позашкільними закладами області; узагальнюються та систематизуються методики організації польових практик експедиційного характеру з використанням ПЗФ Херсонщини Центром; вперше будуть визначені педагогічні умови екологізації дослідницької діяльності учнівської молоді у взаємодії позашкільного закладу і об’єктів природно-заповідного фонду; уточнено сутність поняття «екологізація» стосовно позашкільної діяльності учнівської молоді. дістануть подальшого розвитку принципи і методи формування екологічної свідомості. Будуть визначені компоненти, критерії, показники рівня сформованості заданої якості. 3.2. Експериментальна робота обласного рівня Генічеської станції юних натуралістів Генічеська райСЮН проводить експериментальну роботу обласного рівня « Ресурсне забезпечення системи раннього творчого розвитку дитини в освітньому закладі». В умовах профільного навчального закладу організовано роботу студії раннього творчого розвитку дитини екологічного напрямку. Враховуючи те, що однією з педагогічних

умов ефективного розвитку дітей дошкільного віку є створення розвиваючого творчого середовища, а це можливо за наявності ресурсів: підготовлених кадрів, матеріально-технічної бази, інформаційного та науково-методичного забезпечення, діяльність педагогічного колективу здійснювалась у цьому напрямку. Результативність висока. Контингент вихованців збільшився на 30 %. У вересні 2015 року відкрито 5 гуртків на госпрозрахунковій основі. В структурі Генічеській райСЮН: гуртки, студія декоративно-ужиткового мистецтва «Ромашка», клуб-студія раннього творчого розвитку «Краплинки», КЖП. Станція юннатів задовольняє потреби учнів і батьків у виборі напрямів діяльності. 3.3. Відкриття гуртків на базі установ природно-заповідного фонду Маючи багаторічний досвід співпраці, співробітники Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна та Херсонського Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді розпочали спільну роботу у рамках педагогічного експерименту. Створено 2 гуртки екологічного напрямку: «Основи екологічних знань» для молодших школярів та «Юні друзі природи» для учнів 5–6 класів. Гуртки працюють з 2014 року два рази на тиждень на базі сектора екологічної пропаганди. Головною метою роботи гуртків є формування екологічної свідомості у вихованців, правил поведінки людини в природі, любові та бережливого ставлення до довкілля регіону Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Діти повинні мати почуття особистої відповідальності за стан середовища, в якому вони живуть. Юннати будуть залучатися до науково-дослідницької роботи, братимуть участь у Всеукраїнських та обласних акціях, заходах, конкурсах. Маємо надію на те, що серед вихованців гуртків знайдуться «зірочки», які у майбутньому стануть досвідченими екскурсоводами-пропагандистами екологічних знань нашого регіону!

«Новації позашкільної освіти – 2015» (з досвіду роботи позашкільних навчальних закладів Дніпропетровської області) Обласна природнича школа учнівської молоді (комунальний заклад освіти «Обласний еколого‑натуралістичний центр дітей та учнівської молоді») З 2012 року на базі комунального закладу освіти «Обласний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді» (далі – КЗО «ОЕНЦДУМ») працює обласна заочна хіміко-біологічна щкола (з 2015 року – Природнича школа учнівської молоді (далі – Школа)) для учнів 9–11 класів, які мають бажання удосконалити, поглибити, систематизувати свої знання з природничих наук. Мета діяльності Школи: надати учнівській молоді додаткову освіту в галузі природничих наук; створити умови для всебічного інтелектуального і духовного розвитку учнів; залучити їх до науково-дослідницької діяльності; організувати оздоровлення та дозвілля учнів; сприяти усвідомленому вибору майбутньої професії. Школа працює за секціями: біології; екології; агрономії; ветеринарії та зоотехнії; хімії; психології, соціології; сучасних біотехнологій; флористики та зеленої архітектури. Педагоги КЗО «ОЕНЦДУМ» та вчені провідних вузів міста надають учням Школи додаткову освіту, яка сприяє якісній підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до вищих навчальних закладів. Форма навчання – очно-заочна: Школа працює за 2-х річною формою навчання. Навчання проводиться в аудиторіях і лабораторіях відповідно до укладених угод про співробітництво КЗО «ОЕЦДУМ» й вищих навчальних закладів:  Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара;  Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету;  Українського державного хіміко-технологічного університету. Учні, які навчаються в Школі, набувають навичок лабораторних досліджень, навчаються методів оцінки, аналізу й обробки інформації; отримують поглиблені знання з предмета, що їх цікавить. 72

Висвітлення результатів науково-дослідницьких робіт проходить на конференціях, семінарах, на обласному конкурсі-захисті науково‑дослідницьких робіт Дніпропетровського відділення Малої академії наук України. Під час канікул молодь бере участь у комплексних еколого-крає знавчих експедиціях, науково-просвітницьких та польових практиках в рамках програми «Вивчаємо заповідні території України», які проводяться на базі Канівського та Дніпровсько - Орільського природних заповідників, Карпатського біосферного заповідника, Миколаївського зоопарку, Запорізького дитячого ботанічного саду та інших організацій природоохоронного спрямування. Перспективи подальшого навчання:  учні 9–10-х класів, які на відмінно закінчили І курс навчання та показали високий рівень знань, направляються для навчання до Всеукраїнської природничої школи учнівської молоді на базі Національного еколого-натуралістичного центру (м. Київ) за рахунок бюджетних коштів КЗО «ОЕНЦДУМ»;  проведення довузівської підготовки учнів 11 класів на базі Регіонального центру моніторингу освіти довузівської підготовки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету відповідно до вибраного факультету за фахом навчання;  за результатами навчання учням видається свідоцтво про позашкільну освіту з рекомендаціями до вступу до вищого навчального закладу по профілю. Майже 98 % випускників школи стають студентами обраних факультетів вищих навчальних закладів. Щорічний обласний конкурс «Лелека» (комунальний заклад освіти «Обласний екологонатуралістичний центр дітей та учнівської молоді») В 2015 році в області з метою залучення дітей та молоді до заходів з охорони білого лелеки, за ініціативи Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (далі – ПАТ), спеціалістами ПАТ, орнітологами Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара та працівниками комунального закладу освіти «Облас73

ний еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді» був започаткований щорічний обласний конкурс «Лелека», для організації і проведення якого було розроблено положення, зареєстроване в Головному управлінні юстиції Дніпропетровської області. Метою проведення Конкурсу є розширення знань учнівської молоді з наукової інформації про стан популяції білого лелеки в області, активізація громадської позиції молоді щодо збереження природи рідного краю, розвиток естетичних відчуттів при спілкуванні з природою. Основними завданнями Конкурсу є: організація спостережень за гніздами білого лелеки; ознайомлення учнівської молоді з річним циклом життя білого лелеки; дослідження кормових територій та особливостей живлення білого лелеки в умовах регіону; організація фенологічних спостережень за лелеками; візуальне та інформаційне виявлення гнізд білого лелеки, особливо тих, що розташовані на стовпах ліній електропередач. Конкурс проводиться серед учнів та вихованців загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів освіти. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (комунальний заклад «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району») – пріоритетний напрям роботи педагогів комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району» (далі Центр). Нові технології відкривають як педагогам, так і учням доступ до нових джерел інформації, підвищують ефективність роботи. Для активного впровадження сучасних технологій Центр має відповідне матеріально-технічне забезпечення на базі створеного інформаційно-ресурсного центру. Впровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес – це не зробити навчання комп’ютерним, а зробити навчання ефективнішим. З цією метою у закладі розроблено Програму впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес Центру, основні напрямки якої: матеріально-технічне забезпечення; програмне забезпечення; інтернет-забезпечення; кадрова

Організація науково-дослідницької та пошукової діяльності обдарованих учнів (комунальний заклад «Центр еколого‑натуралістичної творчості учнівської молоді Дніпропетровського району») Основою роботи з обдарованими дітьми повинно стати реальне знання їхніх можливостей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості. Відповідно до цілей державної політики щодо підтримки здібної і талановитої молоді як найбільш актуальних для освітньої діяльності нашого закладу визначені наступні завдання:  своєчасне виявлення творчих задатків, забезпечення психолого-педагогічної підтримки обдарованої молоді;  створення умов для духовного, інтелектуального саморозвитку особистості учнів;  вибір старшокласниками майбутньої професійної діяльності як єдності фізичних, соціальних закономірностей;  інтеграція науково-дослідної роботи учнів, органічний зв’язок навчального процесу з поза навчальною діяльністю. Важливого значення набуває системне впровадження нових інформаційних технологій: спеціалізовані гуртки і наукові товариства;

підготовка; психолого-педагогічні дослідження та санітарні вимоги; якісна оцінка і методи діагностики. Серед базових складових мережі інформаційного середовища Центру є використання мультимедійних засобів навчання, що виступають як ілюстрації основних ідей навчально-виховного матеріалу та для перевірки якості знань та навичок вихованців закладу. Перспективним напрямком роботи з обдарованою молоддю є дистанційне навчання. Воно особливо ефективне для учнів сільської місцевості, які віддалені від Центру. Використання інноваційних технологій відіграє велику роль в діяльності закладу та навчально-виховному процесі, сприяє розвитку мислення, здібностей, спонукає дітей до самостійних досліджень і творчих робіт, дає можливість реалізувати себе як неординарну, креативну особистість, свої пізнавальні здібності, прагнення до самовдосконалення й самореалізації.

природні лабораторії; інтернет – класи; проекти раціоналізаторів та винахідників; пробні захисти науково-дослідницьких робіт; вебінари; конкурси в он-лайн режимі; науково-практичні конференції; дистанційна форма роботи. Використання здоров’язбережувальних технологій на екологічних стежках (комунальний заклад «Дитячий екологічний центр м. Дніпродзержинська») Навчально-виховна екологічна стежка є одним з найбільш доцільних методів застосування ЗЗТ в позашкільному закладі еколого-природничого напряму. Навчально-виховна стежка як метод здоров’язбережувальних технологій: ● має за основу комплексний характер збереження здоров’я; ● бере до уваги більшість факторів, що впливають на здоров’я; ● активно залучає вихованців до здоров’язберігаючого навчально-виховного процесу, формує в них активну позицію щодо зміцнення і збереження власного здоров’я; ● заохочує вихованців до участі в плануванні оздоровчої діяльності та аналізі виконаної роботи; ● практикує особистісно-зорієнтований стиль навчання та стосунків з вихованцями; ● формує позитивне ставлення вихованців до навчального закладу, взаємоповагу та взаєморозуміння між педагогами й вихованцями та вихованців між собою; ● залучає батьків до збереження та зміцнення здоров’я дітей. Перелік ЗЗТ, які можуть бути застосовані на маршруті навчально‑виховної екологічної стежини: 1. Фізичні навантаження (піший перехід, підйоми на піщані пагорби, присідання, стрибки та ін.). 2. Природні системи закалювання: сонце, повітря, вода, ґрунт. 3. Босоходіння. 4. Звукотерапія (послухати птахів, тишу, биття свого серця, плескіт води, гудіння комах). 5. Кольоротерапія (подивитися на небо, листя, сніг, траву, воду, квітучі схили). 6. Світлотерапія. 7. Трудотерапія. 8. Релаксація. 9. Ароматерапія (запахи живиці у сосновому лісі, квітучого рясту у байраках, водоростей на берегу водойм, квітучих акацій, терену, бузини по схилах балок, чабрецю та полину у степу). 76

10. Застосування психологічного розвантаження (неформальна обстановка). 11. Адаптивна фізична культура на свіжому повітрі. 12. Елементи здорових систем харчування. 13. Колективні спортивні ігри (з м’ячем, естафети, бадмінтон та ін.). 14. Інтелектуально-розважальні ігри на тему здоров’я та ін. Пошукова робота для фондів Міжшкільного екологічного музею під час експедицій по об’єктах ПЗФ Дніпропетровщини (комунальний заклад «Дитячий екологічний центр м. Дніпродзержинська») Виходячи із стратегічних завдань Концепції національно-патріотичного виховання, в закладі приділяється особлива увага вивченню природи рідного краю. Природа є потужним засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості. З метою формування у вихованців почуття любові до природи, рідного краю у навчально-виховний процес закладу включені пізнавальні тематичні екскурсії в поле, в ліс, на берег озера чи річки, на території об’єктів природо-заповідного фонду. Під час таких екскурсій, польових експедицій учні знайомляться як з найпоширенішими видами рослин, тварин, грибів і лишайників, так і з рідкісними та червонокнижними видами місцевої флори і фауни. Всі знахідки фіксуються за допомогою фото- та відеокамер. Складаються інвентаризаційні та тематичні списки. Також вихованцями Дитячого екологічного центру збирається наглядно-демонстраційний матеріал (без завдання шкоди природі) для 4-ї зали Міжшкільного екологічного музею, яка називається «Дніпропетровщина заповідна». Експозиція зали присвячена природі Дніпропетровщини. В ній широко представлені фотографічні матеріали, вологі препарати, чучела риб, птахів, ссавців, ентомологічна колекція метеликів, гербарії різних рослинних угрупувань. Окремі стенди присвячені Червоним книгам України, природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський», Дніпровським порогам. Працюють діорами «Скіфський степ» та «Байрачний ліс».

Музей природи як засіб поширення екологічних знань (Нікопольський міський еколого-натуралістичний центр дітей та учнівської молоді) З метою урізноманітнення методів та форм екологічної освіти та виховання учнів в Нікопольському міському еколого-натуралістичному центрі була створена кімната-музей охорони природи. Матеріали для створення експозиції збираються юннатами та працівниками центру у походах по вивченню рідного краю. У 2015 році музей нараховує більше 400 експонатів, які висвітлюють різноманітність тваринного та рослинного світу степової зони Нікопольщини. Основною формою роботи у музеї є навчально-пізнавальні екскурсії: «Птахи Нікопольщини», «Водний світ», «Особливості степової флори», «Чарівний світ комах» та інші. На базі музею проводяться різноманітні масові заходи для дітей, молоді та педагогів, які постійно оновлюються: конференції, відкриті уроки, екологічні ігри «Еко-квест» тощо. Новою формою роботи музею є пересувні натуралістичні виставки «Вивчаємо природу рідного краю». Завдяки роботі по створенню музею учнівська молодь залучається до вивчення та збереження видового складу тваринного та рослинного світу свого краю, активізується пошукова та науково-дослідницька робота еколого-натуралістичного спрямування, ведеться пропаганда екологічних знань серед населення міста. «Вільна лабораторія «FreeLab-Eco» (комунальний позашкільний навчальний заклад «Станція юних натуралістів Жовтневого рай ону» м. Кривого Рогу) –це маленький старт у «велику науку». Основними завданнями вільної лабораторії є: організація і проведення тренінгів; круглих столів; майстер-класів, семінарів; онлайн‑конференцій; проведення експериментів і лабораторних дослідів; вивчення оточуючого середовища (екологічний моніторинг); природоохоронна і просвітницька діяльність; підготовка та написання учнівських науково-дослідницьких робіт. Під керівництвом вчених і педагогів СЮН учні проводять дослідження з анатомії та фізіології рослинних організмів, ставлять досліди, проводять різномантні експерименти. Як правило, такі ґрунтовні дослідження, лягають в основу написання пошукових та науково-дослідницьких робіт.

Створення Дитячого екологічного прес – центру «Junik Eko news» (комунальний позашкільний навчальний заклад «Станція юних натуралістів Жовтневого району» м. Кривого Рогу) В закладі реалізований інноваційний проект створення Дитячого екологічного прес – центру «Junik Eko news». Мета прес-центру – розвиток творчих здібностей учнів, інформаційної культури, формування активної життєвої позиції, пропаганда та популяризація природоохоронної діяльності через видавничу діяльність – буклети, газети, бюлетені, плакати. Результатом діяльності прес-центру є перемога на Всеукраїнському конкурсі науково-методичних розробок з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти хіміко-біологічного профілю: програма «Юні екожурналісти» (автор Качалов І. А.). На Позашкільних педагогічних читаннях-виставці видавничої продукції з питань позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму були відмічені дипломами переможців методичні видання прес-центру: методичні посібники «Методичні та правові засади організації та функціонування «Дитячого екологічного прес-центру «Junik Eco News», та «Класичний та електронний гербарій. Сучасні тенденції», Екологічний бюлетень «Junik News Eco» (Новини юннатів-еко), буклет «Збереження біорізноманіття», інформаційний буклет «Первоцвіти під охороною», буклет «Гурток «Юні акваріумісти», буклет «Основи науково-дослідницької діяльності», буклет «Дитячий екологічний прес-центр «Junik Eco News», буклет «Комунальний позашкільний навчальний заклад «Станція юних натуралістів Жовтневого району».

«Міська Літня біологічна школа» (комунальний позашкільний навчальний заклад «Станція юних натуралістів Жовтневого району» м. Кривого Рогу) На СЮН започаткована педагогічна новація – міська літня біологічна школа. Це – один із етапів створення системи екологічної освіти та виховання, яка забезпечує потребу учнівської молоді в здобуті знань, умінь і навичок у галузі природничих наук. У рамках ЛБШ реалізуються дослідницькі, експериментальні, експедиційні, екскурсійні види діяльності, проведення лекційних за-

нять та польових досліджень на території СЮН, міста і Криворізького району та Криворізького Ботанічного саду НАН України. Мета і завдання ЛБШ: організація безперервної природничої освіти дітей у межах експедиційної та проектної діяльності; сприяння формуванню освітнього простору для виховання екологічної культури учнів засобами природи; створення умов для розвитку пізнавального інтересу до природи краю, формування свідомого ставлення до екологічних проблем людини в промисловому місті; відпрацювання практичних досліджень заа єдиними скоординованими методиками. Учасники Літньої біологічної школи – учні шкіл міста, за бажанням обирають профільні напрямки: зоологічний; ботанічний; дендрологічний; квітникарство; ландшафтний дизайн; овочівництво; екологічний. Підведення підсумків навчання у ЛБШ проводиться на підсумковій конференції Влітку 2015 року навчанням в школі було охоплено 479 учнів, чимало з них в подальшому презентували свої наукові дослідження на різноманітних конкурсах і акціях еколого-натуралістичного напрямку. Як результат – 23 учні літньої школи стали переможцями Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

було обладнано електричним таймером, який дає змогу вмикати світло в будь-який час. На СЮН зібрана колекція з 70 сортів фіалок та орхідних рослин (вид – фаленопсис). На базі сенполярію юннати займаються живцюванням та розсаджуванням квітів, створюють проекти озеленення подвір’я, проводять дослідницьку роботу з вирощування рослин в різних світлових умовах та ґрунтових сумішах.

Створення сенполярію (Павлоградська міська станція юних натуралістів) З метою розширення знань вихованців про квітково-декоративні рослини закритого ґрунту, прищеплення навичок проведення дослідницької роботи з квітникарства, формування у дітей та молоді естетичних почуттів на СЮН розроблено і обладнано стелаж для вирощування фіалок та орхідей з люмінесцентними лампами. Висота його 2,5 м, є 6 поличок, на верхніх 3-х по одній балці з лампами, а на нижніх 3-х – по 2. Глибина поличок 50 см, довжина 1,5 м. На кожній з таких поличок добре розміщуються по 10 дорослих рослин фіалок узумбарських (сенполій). Відстань між поличками 40 см. Для рясного і тривалого цвітіння рослина повинна отримувати достатньо світла протягом 10–12 годин на день. При меншому світловому дні повноцінного цвітіння домогтися не вдасться. Тому стелажі

Екологічний марафон (Павлоградська міська станція юних натуралістів) Найефективніший спосіб екологічного виховання та освіти школярів – практика. Тому в закладах освіти міста започаткована така форма екологічного виховання, як “Екологічний марафон». Екологічний марафон проводиться в місті за ініціативою міського відділу освіти та СЮН з метою екологічного виховання учнів, формування у них любові та бережливого відношення до природи. Під час марафону учні не тільки поглиблюють свої теоретичні знання з екології, але й мають можливість внести посильний практичний внесок у справу збереження природи рідного краю, покращити екологічну ситуацію. Учасники акції: юннати СЮН та учні учбових закладів (18 шкіл міста, ПМЛ), а це близько 9 тис. дітей Акція проводиться з 01 по 30 квітня кожного року В школах розробляються заходи щодо проведення марафону за напрямками: І. Екологічні проблеми міста – очима дітей. ІІ. Виконання міської програми «Чисте місто». ІІІ. Участь шкіл в обласних конкурсах та акціях. В межах марафону кожен рік школи виконують нові завдання: Анкетування учнів шкіл з питань питної води; Складання екологічої карти мікрорайону школи; Виховні години «Натисни на сміття», «Відходи, як з ними боротися», «Вода – джерело життя»; Конкурс екопроектів за напрямами: «Екологічні проблеми міста»; «Проблеми природних екосистем»; Конкурс проектів озеленення інтер’єру та ландшафтного дизайну. Під час проведення марафону в школах створюються екологічні бригади «Зелена хвиля», які проводять агітаційні

виступи з метою пропаганди захисту рослин та тварин рідного краю та охорони навколишнього середовища. Реєстр добрих справ екологічних бригад: трудові рейди по благоустрою території шкіл та міста, охорона зелених насаджень, акція «Лісам, паркам, скверам бути чистими», операція «Дах для птаха», збір зимуючих гніздувань комах-шкідників зелених насаджень, творчий конкурс «Природа – це казка, яку треба читати серцем». Голуб’ятня – вікно у світ птахів (Павлоградська міська станція юних натуралістів) З метою проведення дослідницької роботи із зоології, птахівниц тва, організації участі вихованців у профільних масових заходах, прищеплення навичок догляду за свійськими та декоративними птахами на подвір’ї СЮН створено голуб’ятню. Видовий склад голуб’ятні у 2015 році представлений такими видами голубів: монахи хрестові, павичі, миколаївські поштові, якобіни, спортивні – всього близько 70 особин. На СЮН ведеться дослідницька робота за напрямом – вирощування та догляд за голубами. Робота юннатів, представлена в обласному конкурсі досягнень юних зоологів та тваринників за темою: «Спостереження за розмноженням голубів породи ростовські кольорові (качуни) та розвитком пташенят» отримала ІІ місце. В голуб’ятні налічується 16 порід декоративних, м’ясних та льотних порід голубів. Це дає можливість змістовно проводити заняття гуртків зоологічного профілю. В майбутньому на базі голуб’ятні планується проводити селекцію голубів. Станція юних натуралістів з успіхом презентує свою роботу з голубівництва на регіональній виставці голубів в міському парку.

Проектування як вектор інноваційного розвитку регіональної позашкільної освіти Нестерук Т. В. директор Комунального закладу Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» Минзар С. А. завідувач методичного відділу Комунального закладу Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» Наукову і технологічну основу інноваційного розвитку позашкільної освіти регіону складає комплекс соціально-педагогічного проектування як способу нормування та трансляції інновацій, джерела інноваційних змін, інноваційної форми організації та змісту освітнього простору, спрямованого на реалізацію стратегічних цілей і завдань позашкільної освіти у контексті сучасних викликів. Підґрунтям для визначення пріоритетів проектування освітнього простору є закономірності та тенденції розвитку позашкільної освіти регіону. Модернізація змісту освітнього простору здійснюється шляхом запровадження комплексу інноваційних соціально-педагогічних проектів. Інноваційний проект як змістовий програмний компонент соціально-педагогічного проектування освітнього простору реалізує модем-концепцію розвитку регіональної позашкільної освіти за визначеними напрямами, зокрема, з метою систематизації роботи з патріотичного виховання у навчальних закладах Київщини реалізується освітньо-виховний проект «Моя країна – Україна, Київщина – серце України», провідною ідеєю якого є формування у особистості ціннісного ставлення до суспільства, держави та самої себе; відчуття свої належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни; активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Проектом передбачено проведення циклу різноманітних за формою і змістом заходів: акцій, флеш-мобів, патріотичних експедицій, туристських походів, святкових і пізнавальних програм, конкурсів, фестивалів, цікавих зустрічей тощо. В рамках проекту в області започатковано проведення обласної історико-краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Київщина козаць83

ка». Метою експедиції є виховання в учнівської молоді патріотичних почуттів і любові до рідного краю на засадах козацько-лицарських традицій, шанобливого ставлення до історії рідного краю та спадщини українського козацтва. Створення нової якості навколишнього простору навчального закладу, забезпечення екологічної безпеки, естетичного задоволення та гармонії з природою у рамках реалізації обласного проекту «Ландшафтний сад – від ідеї до втілення». Прогнозованим результатом реалізації проекту є упровадження сучасних технологій ландшафтного дизайну у внутрішньому та зовнішньому озелененні приміщень та територій навчальних закладів, що робить навчальні заклади Київщини екологічно безпечнішими, комфортними, сучасними та естетично привабливими. З метою розвитку екологічної освіти у регіоні у 2015 році запроваджується екологічний проект «Природоохоронний атлас Київщини». Проект сприятиме формуванню в учасників проекту екологічної культури, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до довкілля як до цінності, адже території природно-заповідного фонду потребують значних зусиль для збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, охорони популяцій, колоній, гнізд, місць зростання видів, занесених до Червоної книги України. Один з масштабних проектів, реалізований Комунальним закладом Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини» – «Київщина юннатівська». Реалізація проекту спрямована на формування екологічної культури особистості, підвищення рівня трудового виховання дітей та учнівської молоді, навчання дітей принципам охорони природи, покращення ефективності дослідницької роботи. Розвиток дитячого лідерського руху на Київщині відбувається шляхом реалізації проекту «Самоврядування дітей та молоді Київщини». Ідея проекту – створення в області єдиного простору дитячої демократії, волевиявлення, самореалізації, генерування творчих ідей; формування особистості дитини, її суспільно-громадського досвіду, розвиток соціальної ініціативи, лідерських якостей. Упровадження інклюзивної освіти, забезпечення доступності освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами відбу-

ваються у рамках соціально орієнтованого проекту «Кроки до успіху». Мета проекту: сприяти соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини з особливими потребами для того, щоб вона відчула себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя, сприяти обміну інформацією між громадськими організаціями та органами державної влади щодо стану вирішення проблем дітей з особливими потребами у регіоні та державі в цілому. Створення віртуального методичного кабінету – важливий компонент інформаційно-освітнього середовища системи позашкільної освіти області. Концептуальна ідея проекту «Віртуальний методичний кабінет» – максимальне запровадження технологій відкритого навчання як сучасної форми професійного та особистісного зростання педагогів в умовах інформаційного суспільства на основі самоосвіти, саморегуляції, самоконтролю. Мета проекту – створення сучасного мережевого інформаційно-ресурсного центру забезпечення якості науково-методичних послуг педагогам позашкільних навчальних закладів. Навчання основам безпеки життєдіяльності засобами позашкільної освіти здійснюється у рамках реалізації проекту «Центр безпеки життєдіяльності». Пріоритети проекту: популяризація безпеки життєдіяльності, цілеспрямована робота щодо попередження травматизму, запобігання ризикам для життя і здоров’я дітей та учнівської молоді; запровадження інноваційних технологій навчання основам безпеки життєдіяльності дітей засобами позашкільної освіти, підготовка педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів до системної профілактичної роботи щодо попередження травматизму серед учнівської молоді. Запровадження інноваційних моделей роботи з обдарованими дітьми та талановитою учнівською молоддю в системі позашкільної освіти у рамках реалізації проекту «Таланти, твої Київщино!». Пріоритетним напрямом діяльності Центр творчості дітей та юнацтва Київщини є створення інноваційного освітнього простору для пошуку, виявлення та підтримки юних талантів та обдарувань шляхом розробки низки регіональних інноваційних цільових проектів. У рамках реалізації довготривалого проекту «Таланти твої, Київщино!» щорічно проводиться обласний фестиваль дитячої та юнацької творчості

та комплекс регіональних творчих конкурсів, фестивалів, виставок, експедицій, чемпіонатів, змагань з усіх напрямів позашкільної освіти. Справжніми творчими майданчиками для демонстрації талантів, здібностей, обдарувань вихованців стали обласний фольклорно-етнографічний фестиваль «Дитинства пісня Великодня», фестиваль-конкурс дитячих хореографічних колективів «Терпсихора запрошує…», огляд-конкурс дитячих та юнацьких духових оркестрів «Фанфари юності», дитячо-юнацький конкурс виконавців сучасної пісні «Калиновий дзвін», фестиваль-огляд дитячих театральних колективів «Театральні обрії» тощо. Продуктом соціально-педагогічного проектування та реалізації низки інноваційних цільових проектів у системі позашкільної освіти області є формування інноваційної освітньої політики в регіоні, руйнування стереотипів професійного мислення, створення атмосфери суспільної значущості освітніх нововведень, ефективність розгортання інноваційних процесів, створення поліваріативної моделі інноваційного освітнього простору системи позашкільної освіти області як відкритої соціально-педагогічної системи. Сутнісною характеристикою системи позашкільної освіти області є інноваційність як здатність до оновлення, відкритість новому, а суттєвими показниками якості інноваційного розвитку є плановість, прогнозованість та системність.

Позашкільні навчальні заклади є важливою складовою системи неперервної освіти і виховання підростаючого покоління. Вони надають додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля, сприяють всебічному й гармонійному формуванню особистості дитини. Привнесення нового в педагогічну систему дає можливість сучасному педагогу-поза-

шкільнику розробляти та застосовувати освітні інновації, створювати цілеспрямований процес поступових часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог. До навчання у гуртках педагогічні колективи Ізмаїльської міської станції юних натуралістів та Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Іллічівської міської ради Одеської області залучили дітей з особливими потребами (в основному це діти з проблемами мови, діти з порушенням психофізичного розвитку, тощо). Заняття проводились по адаптованих програмах «Рік до школи» у «Юннатах» та «Природа і творчість», які корегувались за консультаційною допомогою медиків-спеціалістів. Для цього гуртки формувались таким чином, що б заняття відвідували як з дітей з особливими потребами, так і звичайні учні. Це дало змогу більш якісно проводити соціальну адаптацію обох груп дітей. Наявність Музеїв живої природи на Ізмаїльській СЮН та ЦЕНТУМ Іллічівської міської ради, дає можливість впроваджувати у закладах елементи анімалотерапії з дітьми з особливими потребами, адже вона вважається однією з найефективніших методик допомоги таким дітям, яка допомагає «особливій дитині» емоційно розкритися. Наявність коней поні на Ізмаїльській СЮН дало змогу використовувати іпотерапію. По ефективності та силі терапевтичної дії кінь поступається тільки дельфінам. Все це розширило коло навчання для дітей з особливими можливостями. У навчальній роботі гуртків педагоги позашкільних закладів Одеської області використовують своєрідні посібники для учнів – «Робочі зошити», як для організації занять за програмами, що розроблені особисто (керівники гуртків КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» Настасьєва С. М. та Гнопко Н. Я., Одеського обласного гуманітарного центру Дьяченко В. В. та інші), так і до програм, що увійшли до збірника «Навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль» рекомендованих Міністерством освіти і науки України (К. : «НЕНЦ», 2013. — 336 с.). Наприклад, керівник гуртків Котовської міської СЮН Бєлова В.А. використовує на заняттях гуртків робочий зошит «Цікава ботаніка» до програми «Юні ботаніки».

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ОДЕЩИНИ. Дьяченко В. В. методист еколого-натуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання.

У навчально-виховній роботі з учнями молодшого віку керівниками гуртків Одеського обласного гуманітарного центру Дьяченко В. В., КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» Гнопко Н. Я. та Настасьєва С. М. використовуються елементи технології казкотерапії, як у навчальному процесі, так і для корекції поведінки учнів за допомогою терапевтичної метафори. У навчальному процесі використовуються різноманітні форми технології казкотерапія: заздалегідь підготована керівником гуртка казка, яка допомагає вивчити навчальний матеріал, казка яку учні за допомогою керівника гуртків спільно складають безпосередньо на занятті (може використовуватись, як для повторення попередньої теми, так і для закріплення нового матеріалу). Творча робота «Малюємо казку» проводиться за тематичними розмальовками – учні не тільки розмальовують, а й складають казку самостійно. Під час розповіді керівник гуртка може не тільки відзначати знання учнів, а й аналізувати та м’яко проводити корекцію поведінки учня. Досвід набутий керівниками гуртків планується вивчити та провести тренінги на обласних семінарах-тренінгах керівників гуртків. Керівник гуртків ЕНЦ «Афаліна» Самойленко І. В. використовує на заняттях гуртка «Основи біології» (збірка «Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів» 2004 р.) модульну технологію навчання, яка є сьогодні новим перспективним напрямком позашкільного навчання учнів старших класів – слухачів гуртків. Навчальна робота за модулями активізує самостійну роботу слухачів гуртка та сприяє успішному досягненню високого рівня знань, сприяє засвоєнню складних тем у курсі загальної біології. Головними завданнями у використанні модулів керівник гуртків Самойленко І. В. визначила: впровадження модулів-блоків циклів занять в навчальний процес гуртка; розробку та використання критеріїв рівня повного засвоєння навчального матеріалу; розробку завдань підсумкового матеріалу; навчання слухачів самостійно оволодівати окремими термінами, поняттями і закономірностями відповідно до програми «Основи біології»; надання алгоритму рішення задач з генетики, екології та еталонів рішень для організації контролю знань слухачів як з боку керівника, так і для організації самоконтролю, взаємоконтролю знань слухачів гуртка; профорієнтація випускників позашкільного навчального закладу на

біологічні професії та підготувати слухачів гуртка до навчання у вищій школі. Гуртки «Квітникарство та фітодизайн» КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» включили до програми та вивчають технологію фітостін, запропонованою для озеленення Патріком Бланком. Учні вивчають: видовий склад рослин, як правильно провести ексклюзивне проектування та підготувати технічні рішення, вибрати освітлення, підготувати та установити фітостінку, фітоблок чи фітокартину, яким чином проводити обслуговування (підтримка умов росту рослин, підготовка розчинів, тощо). КПНЗ ОЕНЦ «Афаліна» запустився новий проект «Екоклас», який схожий на факультатив еколого-натуралістичної спрямованості в рамках гуртків для екологічного активу шкіл Суворовського району. Першими учасниками стали учні ОНВК № 49 і ОСШ № 40. Цей проект має публічну сторінку https://vk.com/eco_class. На ній, крім актуальної інформації (розклад занять, контакти з керівниками, заплановані заходи), розміщується соціальний паспорт учасників проекту, завдання для участі в різних конкурсах, рекомендації щодо участі у конкурсах, рекомендована література і посилання на ресурси. Публічна сторінка дозволила додати елемент дистанційного навчання. У гуртківців з’явилася можливість отримувати консультацію, обмінюватися думками, коригувати свої рішення в режимі групових повідомлень офф‑лайн та он-лайн. Команда «Перлина» в цьому режимі виграла заочний етап Всеукраїнського конкурсу «Турнір юних натуралістів» та посіла ІІ місце на очному конкурсі 2015 року. Використання соціальних мереж у навчальному процесі має велике значення і у організації роботи гуртка «Юний науковець з елементами дистанційного навчання». Протягом 2014–2015 навчального року керівник гуртка еколого-натуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання Немерцалов В. В. апробував програму другого року навчання та створив каталог проведених дистанційних відео лекцій та занять. Додано до ресурсної бази групи (http://vk.com/club59586132) різноманітні технічні засоби дистанційного навчання: відео-уроки (http:// interneturok.ru/ua), інтерактивні підручники (http://www.ebio.ru/), навчальні екологічні ігри, дистанційні лабораторії (на зразок дистанцій-

ної лабораторії МАН). Слухачі гуртка та учасники відкритої (сьогодні це 133 учасника) мають можливість у будь який час повернутись до вивченої теми, самостійно вивчити методику наукової роботи, через спілкування з керівником гуртка отримати кваліфіковану консультацію від науковця, тощо. Таким чином соціальні мережі не тільки допомагають організувати дистанційне навчання слухачів гуртка, а й через відкриту групу надавати консультаційну допомогу творчо обдарованим учням що проживають у сільській місцевості та їх педагогам, популяризувати біологічну освіту та науково-дослідну роботу серед учнів старших класів. Підготовка методичного супроводу до занять гуртків створює умови самоосвіти, підвищення фахового рівня педагога-позашкільника, організації системи навчально-виховної роботи з використанням інноваційних, сучасних технологій. Свої напрацювання педагоги оформлюють у методичні розробки, посібники та зошити для учнів, які направляють для участі у фахових конкурсах. Так протягом 2014–2015 навчального року пройшла апробацію програма гуртка «Юний науковець з елементами дистанційного навчання» другого року навчання (автори педагоги Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання керівник гуртків Немерцалов В. В. та методист Дьяченко В. В.). Керівник гуртків Котовської міської СЮН Бєлова В. А. підготувала робочий зошит «Цікава ботаніка» до програми «Юні ботаніки» (програма зі збірки «Навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму: еколого-біологічний профіль» рекомендованих Міністерством освіти і науки України). Узагальнено досвід проведення обласних семінарів-тренінгів та підготовлена методична розробка «Технологія проведення семінарів‑тренінгів для педагогів позашкільних навчальних закладів». Це дасть змогу методистам (заступникам директорів, завідуючим відділами, керівникам гуртків-методистам) позашкільних закладів освіти після участі у обласних тренінгах, вивчивши технологію та опанувавши необхідний теоретичний та практичний матеріал самостійно підготувати та провести тренінги з педагогами свого позашкільного закладу. До методичної розробки додаються CD з прикладами презентацій, що використовувались на обласних семіна-

рах‑тренінгах, тренінгах на КПК педагогів позашкільних навчальних закладів. Результатом проведення тренінгів з організації методичної роботи педагогів позашкільних навчальних закладів області є те, що керівники гуртків які працюють за навчальними програмами складеними особисто готують їх методичний супровід – навчально-методичні комплекти. Такі комплекти містять навчальну програму на рік та літній період, планування навчальних практик, програму виховної роботи, планування роботи з батьківською громадою, методичні рекомендації щодо організації роботи гуртка, поурочні плани, сценарії заходів, аналіз роботи гуртка. Наприклад, навчально-методичний комплект до програми «Перші уроки з метеорології» (учні 3–4 класів) керівника гуртків Пахольчук О.С. Будинку дитячої творчості Татарбунарського району; методичний посібник до програми «Природа і творчість» керівника гуртків КПНЗ ЕНЦ «Афаліна» Гнопко Н.Я. Важливою ланкою підвищення фахового рівня є проведення тематичних виїзних семінарів-тренінгів по запрошенню від міських та районних відділів освіти, що стали практикуватись у 2015 році. На обласних семінарах-тренінгах присутні тільки представники від позашкільних закладів освіти чи з загальноосвітніх закладів. Якщо тематика та досвід проведення обласного тренінгу цікавий для відповідного відділу освіту то до обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання надходить запрошення що до проведення виїзного семінару-тренінгу. Так у 2015 році проведено тренінг щодо планування особистої методичної роботи керівником гуртків позашкільного навчального закладу у м. Ізмаїл, а за запрошенням від відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради проведено тренінг для керівників екологічних агітбригад «Організація роботи екологічної агітбригади». Така організація роботи дає змогу підвищити рівень позашкільної та позакласної роботи більшої кількості педагогів.

Новації у галузі позашкільної еколого‑натуралістичної освіти Сумської області у 2015 році Навчально-виховний процес 1. Регіональний освітньо-виховний проект «Перемога 2015: від «Я» до «Ми». У скрутний для нашої країни час, ураховуючи події, що відбуваються на сході України, обов’язок кожного громадянина нашої держави жити, працювати, творити на засадах національної гідності, високої самосвідомості та активної громадянської позиції і цим самим вносити свій внесок у загальну справу, Перемогу. Мета проекту – виховання в дітей та учнівської молоді любові до Батьківщини, готовності до саморозвитку, самовдосконалення задля її становлення та євроінтеграції, захисту честі, гідності, суверенітету, шанобливого ставлення до героїчного минулого і сьогодення. Завдання проекту: залучення дітей та учнівської молоді до активної навчально-виховної, соціально значущої, творчої діяльності; формування в них почуття ідентифікації себе з українською нацією; єдності, відповідальності за загальну справу, усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді; розвиток ініціативи, спонукання до самовідданої праці на благо національного відродження України. Очікувані результати: сформованість у вихованців почуття патріотизму, єдності, персональної та колективної відповідальності за розвиток міст, районів області, забезпечення суверенітету Української держави; упровадження в практику роботи навчальних закладів інноваційних форм навчально-виховної роботи, спрямованої на задоволення потреб дітей та учнівської молоді в самореалізації, самоствердженні. 2. Дитячо-юнацька спілка «Вартові безпечного довкілля». Базовим у системі екологічних прав є право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Це право означає, насамперед, можливість жити в такому навколишньому природному середовищі, яке не спричиняє шкоди здоров’ю. Разом з тим слід зазначити, що кожна людина несе особисту відповідальність за чистоту і безпеку навколишнього середовища. 92

Розв’язання існуючих екологічних проблем можливе лише за умови об’єднання зусиль державних органів влади, громадських організацій та окремих громадян. Актуальною є допомога дітей і підлітків, які в складі дитячих організацій приєднуються до екологічного природоохоронного руху. Мета діяльності спілки – формування нового екопланетарного природоохоронного світогляду громадян України. Завдання спілки: сприяння розвитку особистості дитини та набуття нею практичних умінь і навичок громадської природоохоронної роботи; залучення вихованців до пошуково-дослідницької роботи, практичної природоохоронної роботи. Очікувані результати: підвищення рівня екологічної свідомості всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, сприяння розв’язанню завдань творчої особистості; забезпечення соціально-освітніх умов, необхідних для особистісного розвитку дитини; сприяння засвоєнню моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм суспільства; участь у практичній природоохоронній діяльності; посилення виховного та розвивального потенціалів родини. 3. Природоохоронна акція «Здав батарейку – врятував їжачка». Проблема забруднення навколишнього середовища батарейками, що містять важкі метали, кислоти і луги, є досить актуальною у нашому суспільстві. Лише одна батарейка, викинута людиною з побутовим сміттям, здатна забруднити важкими металами 20 м2 ґрунту, 400 л води, зробити непридатними для життя середовища існування в першу чергу рослин, дощових черв’яків, кротів, їжаків. За статистичними даними одна українська сім’я за рік купує близько 12 таких батарейок. Ураховуючи важливість розуміння персональної відповідальності за збереження безпечного довкілля, дотримання норм збалансованого розвитку суспільства в еколого-натуралістичному відділі було започатковано акцію «Здав батарейку – врятував їжачка». За час проведення акції вихованцями, педагогами, батьками зібрано і передано на утилізацію понад 1000 батарейок. Збір батарейок організовано у всіх навчальних відділах закладу.

4. Освітньо-виховний проект «Витоки мого роду». Одним із засобів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання підростаючого покоління в системі позашкільної освіти є залучення його до різних видів мистецтв, творчої діяльності, що є важливою умовою формування національних почуттів, творчого ставлення до навколишнього світу, світоглядних уявлень, самовираження. Педагогічний аспект цієї проблеми знаходить своє відображення в єдності національного, морального, родинного виховання, що забезпечує формування національно свідомої, гармонійно розвиненої особистості. Мета проекту – залучення вихованців, їхніх батьків, педагогів до дослідження родинних реліквій (сімейні світлини, предмети мистец тва та побуту, одягу тощо), виховання поваги до своєї родини, створення умов для формування позитивного емоційного клімату в родинах вихованців, національної свідомості особистості. Очікувані результати: упровадження нових форм роботи з вихованцями за декоративно-ужитковим напрямом навчально-творчої діяльності, спрямованої на задоволення потреб дітей та учнівської молоді в самореалізації, самоствердженні; сформованість у вихованців почуття національної гідності, патріотизму, єдності Української держави; відродження національних традицій у дитячій творчості; популяризація сімейних мистецьких традицій; налагодження позитивного емоційного клімату в родинах дітей; формування естетичної культури вихованців.

тування; висвітлення і обговорення роботи еколого-натуралістичного відділу Сумського ОЦПО та РТМ, обмін досвідом; інформування про проведення природоохоронних заходів, акцій, свят, конкурсів, виставок тощо. 6. Започаткування гри «Біокешинг». Біокешинг – це гра, розроблена на основі геокешингу – туристичної гри із застосуванням GPS, сутність гри полягає в пошуках і знаходженні схову, створеного іншими учасниками гри. На даному етапі зміст гри «Біокешинг» полягає у знаходженні за картою-схемою двокрокових схованок вихованцями гуртків еколого-натуралістичного відділу на території відділу. Фінальні контейнери (розміри «micro», «small») розміщуються виключно біля біологічних об’єктів. У контейнері, крім листка ідентифікації учасника гри, містяться фішки, що слід розмістити на карті-схемі. Таким чином гравець зазначає своє відвідування схованки. Підготовка і закладання схованок, позначення їх на карті-схемі забезпечуються педагогами відділу. Після апробації гри на території відділу планується її поширення серед навчальних закладів області, урізноманітнення типів і форм схованок, використання сайту Центру для створення і функціонування інтерактивної карти гри.

5. Екологічний клуб «Дивосвіт». Екологічний клуб «Дивосвіт» – це відкрита спільнота еколого‑натуралістичного відділу Комунального закладу Сумської обласної ради – Обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю у соціальній мережі «Вконтакте» (club 42777988). Кількість учасників – 269 осіб. До спільноти пропонується долучатися активним, ініціативним, творчим людям (від 1 до 101 року) – свідомим жителям планети Земля. які живуть і працюють заради збереження довкілля нашого рідного краю, планети. Мета творчого об’єднання: формування екологічної культури дітей і дорослих; активне спілкування з актуальних питань раціонального природокорис-

Методична діяльність 7. Впровадження навчальних програм інтегрованих за змістом «Я пізнаю світ», «Природа навколо нас». Охорона та збереження навколишнього середовища є однією з найактуальніших проблем людства. Потреба переосмислення відносин у системі «природа – людина – суспільство» зумовлює актуальність проблеми формування екологічної компетентності підростаючого покоління. Для розв’язання зазначеного завдання важливою є спільна діяльність захисників навколишнього середовища з різних держав. Володіння іноземною мовою сприяє розширенню контактів і забезпечує соціальну мобільність. Метою навчальних програм є формування у вихованців комунікативної, соціокультурної, екологічної компетентностей у процесі навчально-творчої діяльності. Новизна навчальних програм полягає в екологічній спрямованості комунікативно-твор-

чої діяльності вихованців у процесі розв’язання навчальних завдань. Зміст навчання в гуртку містить виховний і розвивальний аспекти, що сприяє розвитку таких якостей особистості, як ініціативність, уміння працювати в колективі, висловлювати свою точку зору і поважати думку співрозмовника; розвитку активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення. 8. Формування єдиного інформаційно-методичного простору. Методика навчально-виховної роботи в позашкільній освіті сформована на основі узагальнення досвіду діяльності позашкільних навчальних закладів. Як складова сучасної психолого-педагогічної науки вона передбачає науково-методичне обґрунтування використання організаційних форм, методик і технологій освітньо-виховної, розвивальної, дозвіллєво-оздоровчої роботи, що здійснюється в позашкільному навчально-виховному середовищі. З метою реалізації вищезазначеного на сайті ОЦПО та РТМ створено інформаційно‑ресурсний центр, в якому розміщено науково-методичні матеріали, навчальні програми за напрямами позашкільної освіти, матеріали методико-педагогічних заходів, перспективного педагогічного досвіду, інформаційно-методичного збірника «Позашкільна освіта Сумщини: регіональний аспект». Очікувані результати: підвищення ефективності роботи позашкільних навчальних закладів щодо організації навчально-творчої діяльності дітей та учнівської молоді у сфері вільного часу, їх всебічного розвитку і соціалізації; впровадження нових методик і технологій навчально-виховної роботи, розроблених на основі досягнень сучасної психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду; забезпечення системи навчально-методичної, інформаційно‑методичної та атестаційної роботи, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

і методів організації навчально-виховної роботи, розроблення нових педагогічних технологій щодо вдосконалення системи перевірки знань і вмінь дітей, набутих у процесі навчання в гуртках та інших творчих об’єднаннях закладу. Тижні контролю проводяться 5 разів упродовж навчального року. Вибір форм проведення підсумкових контрольних заходів здійснюється у відповідності до завдань позашкільної освіти щодо створення умов для формування та розвитку творчих здібностей вихованців, їх вікових особливостей, специфіки профілю роботи гуртка; покликаний сприяти створенню атмосфери творчої співпраці педагога і вихованців. Відповідно до Положення про проведення тижнів контролю за формуванням програмних знань, умінь, навичок вихованців графіки та порядок проведення підсумкових заходів затверджуються адміністрацією Центру. За наслідками їх проведення готуються підсумкові накази.

Управлінська діяльність 9. Тижні контролю за формуванням програмних знань, умінь, навичок вихованців. Тижні проводяться з метою вдосконалення контролю за засвоєнням вихованцями змісту навчальних програм, удосконалення форм

10. Тиждень навчального відділу в позашкільному навчальному закладі. Тиждень навчального відділу Комунального закладу Сумської обласної ради – обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю – це комплекс навчально-виховних, методико-педагогічних заходів, спрямованих на створення позитивного іміджу відділу, підвищення ефективності його діяльності, формування мотивації вихованців і педагогів до ефективної навчально-виховної, пізнавально-творчої діяльності, презентацію її результатів, пропаганду можливостей позашкільного мікросоціума. Тиждень навчального відділу проводиться з метою підвищення професійно-творчої компетентності педагогів, формування пізнавальної та творчої активності вихованців. Завдання Тижня: привернення уваги громадськості до можливостей і проблем позашкільного навчального закладу; удосконалення професійної майстерності педагогів у процесі підготовки, організації та проведення відкритих занять і виховних заходів, виставок, концертних програм, змагань тощо; залучення вихованців, їхніх батьків до спільної навчально-творчої діяльності. Підсумкові матеріали проведення Тижня: ілюстративні інформаційно-аналітичні, методико-педагогічні (текстові, графічні, відео –

тощо) матеріали, що висвітлюють результати діяльності відділу, перспективи подальшої роботи відділу з виконанням основних функцій діяльності: організаційно-координаційної, навчально-виховної, методико-педагогічної. ПЕДАГОГІЧНІ НОВАЦІЇ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Остафійчук Т. В. директор комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради Власик Н. Ф. заступник директора з навчально- методичної роботи, Мороз Є. П. методист Навчально-виховний процес Школа лідера-еколога Навчитися самим та навчити інших мислити «екологічно» такий девіз слухачів Школи лідера-еколога, яка створена на базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради. В школі навчаються діти різних вікових категорій. Формування екологічних знань здійснюється через розроблені спеціальні диференцій овані завдання – ігрові елементи для молодшого та середнього віку, дискусійні форми – для гуртківців старшого віку. Педагоги прагнуть, щоб граючись, відповідаючи на питання вікторин, беручи участь в масових заходах, дитина починала формувати своє бачення навколишнього світу, приходила до думки, що потрібно ціннісно ставитися до оточуючої нас природи В популяризації екологічних знань використовуються нестандартні форми роботи: еколабіринт, екомарафон, екологічний мітинг, екологічний бумеранг, екологічний турнір знавців природи.

родного заповідника (Білоозерське лісництво) Володимирецького району є своєрідною лабораторією в природі. Юні екологи вивчають групи фітоценозів і зооценозів, їх систематичний склад, ознайомлюються з особливостями біології та поширенням окремих видів тварин та рослин Білоозерського масиву, працюють на пробних ділянках та складають морфолого-біологічні описи деревних та трав’янистих рослин місцевої флори за програмою GLOBE, проводять самостійні спостереження за живими об’єктами, вивчають методику непрямого обліку тварин за слідами їх життєдіяльності, визначають птахів їх за співом, голосовими сигналами та особливостями зовнішнього вигляду, самостійно проводять орнітологічні обліки, беруть участь у тренінгу «Про що розкажуть сліди?» Члени експедиції досліджують гідрологічні об’єкти місцевості, визначають прозорість, солоність, вміст розчиненого кисню, хімічний склад, кислотність та лужність води озера Білого, знайомляться, з методикою закладання та складання паспорта пробної площі, проводять моніторинг лісової та рекреаційної пробних площ на території Білоозерського лісництва. Під час роботи експедиції працює студія «Природа в об’єктиві». Експедиція завершується науковою конференцією, учасники якої звітують про систему польових досліджень у галузі ботаніки, зоології та екології. Як результат діяльності експедиції накопичується банк даних, що слугує цінним матеріалом для опрацювання під час навчального року. До роботи в експедиції задіюють науковців з вузів Києва, Львова, Рівного.

Лабораторія в природі Екологічна експедиція ЮНЕКО, яка створена на базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, наметовий табір якої розташовується на території Рівненського при-

Країна «Юннатія» Країна «Юннатія» добровільна організація учнів комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, яка забезпечує право і надає можливість в межах Статуту здійснювати регулювання і управління справами, в інтересах учнів навчального закладу. Учнівське самоврядування здійснює свою діяльність у співробітництві з адміністрацією та колективом педагогів, а також з батьківським комітетом. Очолює роботу рада в складі: президента країни, голів комітетів, секретаря. Координують роботу дитячого самоврядування педаго-

ги‑радники. Найвищий орган самоврядування – Конференція. Скликається не рідше одного разу на рік. Шляхом відкритого голосування на конференції затверджують структуру і склад органів країни «Юннатія». Школа – маленька держава – республіка. Її громадяни – вихованці, батьки, педагоги, а отже, за визначенням, вони є рівними в своїх правах. Країна «Юннатія» має свою газету «Палітра». В газеті висвітлюються новини з життя Станції юних натуралістів, публікуються результати юннатівських досліджень і спостережень, друкується інформація про цікаві факти з життя тварин, творчі доробки членів усіх гуртків. Належна організація роботи допомогає у організації позашкільного життя. Організувати цікаве та ефективне життя можна тільки за умови налагодження взаємодії між всіма трьома сторонами «трикутника»: учнівським самоврядуванням, педагогами, батьками. Творча майстерня за інтересами На базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради екологічне виховання школярів здійснюється в позаурочний час засобами дизайну, тобто через творчу діяльність вихованців гуртків у творчих майстернях за інтересами: «Орігамі», «Паперові витівки», «Чарівний пензлик», «Країна бісеру», «Сувенірна майстерня», «Чарівна стрічка», «Всяка всячина», «Розпис по тканині», «Вербова гілка». Керівниками гуртків складено кілька оригінальних методичних розробок, в яких наголос зроблено на утилітарне, практичне пізнання світу. Переробляючи, використовуючи в новій якості старі речі та предмети, діти водночас навчаються дбайливому ставленню до довкілля, протистоять забрудненню своєї оселі, подвір’я, міста. Проект «Вперед – в минуле!» – це відродження народних культурних традицій, формування в підростаючого покоління зацікавленості й поваги до художнього промислу, культурних цінностей та спадщини українського народу. Нововведенням при цьому є застосування в якості сировини сучасного штучного матеріалу. Творча діяльність дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, дисциплінує, сприяє підвищенню самооцінки, здатності усвідомлювати свої відчуття і почуття, розвиває дизайнерське мислення. 100

Крок до майбутнього В процесі проведення гурткових занять на базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради, є можливості ознайомити учнів із різними професіями. Якщо керівник гуртка визначає, що учень має нахили до однієї з професій, з ним проводиться індивідуальна робота, щоб поглибити знання і уміння, ще більш зацікавити професією, яка йому подобається. Важливе значення має, якщо керівник гуртка підбирає і пропонує учням прочитати відповідну літературу по даній професії. На екскурсіях створюються умови для ознайомлення учнів з матеріалом, який виходить за межі навчальної програми. Це можна використати для профорієнтації. Учневі який визначився з напрямом профілізації: суспільно-гуманітарний, природничо-науковий, художньо-естетичний, фізико-математичний, набагато легше ознайомитись з майбутньою професією, вивчаючи поглиблено курси за вибором, профільні дисципліни тощо. Готовність учня до профільного навчання має базуватися на орієнтації в світі професії та вимогах з їх боку до особистості. 1. Людина-природа: природничо-науковий, хіміко-біологічний, медичний, екологічний, сільськогосподарський, географічний тощо. 2. Людина-техніка: технічний, технологічний, транспортний, комп’ютерно-інформаційний, виробничий, дизайнерський тощо. 3. Людина-людина: гуманітарний, філологічний, економічний, спортивний, історичний, правознавчий, педагогічний тощо. 4. Людина-знак: природничо-науковий, фізико‑математичний, інформаційний, лінгвістичний тощо. 5. Людина‑художній образ: естетичний, образотворчий, музичний, хореографічний, театральний, дизайнерський тощо.Таким чином, спираючись на пізнавальні інтереси учнів до відповідної професії можна зорієнтувати їх на доцільний профіль навчання, і навпаки, знаючи здібності і нахили учнів до деяких предметів навчально-виховного циклу, можна запропонувати відповідний профіль, а в подальшому і саму професію. Методична діяльність Центр молодіжних інновацій На базі комунального закладу «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради створено Центр молодіжних інновацій. 101

Головною метою якого є здійснення науково-просвітницької діяльності, заохочення інноваційних та інтеграційних технологій розвитку особистості дитини, підтримка талановитої учнівської, допомога у задоволенні їх наукових інтересів та особистісної самореалізації. Вступити до центру може кожен бажаючий старшокласник з навчальних закладів області, вступ базується на принципі добровільності. Основні напрями діяльності: здійснення консультативно-інформаційної підтримки учнівської молоді за різними напрямами навчальної, наукової, соціальної, громадської та інших видів інноваційної діяльності; моніторинг потреб та проблем українського соціуму; інформування про діяльність Центру, популяризація його діяльності за допомогою засобів масової інформації, офіційного сайту Станції юних натуралістів. Види діяльності: 1. Створення «Банку ідей» молодих науковців загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів освіти області. 2. Організація круглих столів. 3. Створення дискусійного клубу (Платформи захисту проектів та ідей). 4. Пошук можливих майданчиків втілення ідей. 5. Організація презентацій проектів та обміну ідеями. 6. Зустрічі з переможцями обласних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів. 7. Ініціювання, організація та проведення благодійний акцій, ярмарків, фестивалів, концертів, чемпіонатів талантів (мистецьких, комп’ютерних, дизайнерських, краєзнавчих тощо). 8. Проведення тренінгів, майстер-класів. 9. Проведення щорічного Форуму інноваційних ідей молодих науковців Рівненщини.

Методичні читання є продуктивною формою методичної роботи. Цінність її полягає в тому, що керівники гуртків самостійно опрацьовують методичну літературу з актуальної проблеми, аналізують власний та передовий педагогічний досвід.

Методичні читання Методичні читання які проводяться в комунальному закладі «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради сприяють підвищенню педагогічної майстерності керівників гуртків і мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Вони продяться щосереди з актуальної педагогічної тематики. На них обговорюються новинки методичної літератури, керівники гуртків впродовж певного періоду працюють над окремими темами науково‑методичної проблемної теми і доповідають про результати свого дослідження.

Управлінська діяльність Моніторинг якості навчально-виховного процесу Моніторинг якості навчально-виховного процесу в комунальному закладі «Станція юних натуралістів» Рівненської обласної ради – найважливіша умова підвищення ефективності управління системою освіти, удосконалення процесів навчання і виховання. Він є систематичним, планомірним і систематизованим. У рамках моніторингу ставляться такі завдання: 1. Виявлення досягнень вихованців, зокрема перемоги у еколого-натуралістичних конкурсах та акціях. 2. З’ясування причин відмінностей досягнень у різних категоріях вихованців. 3. Виявлення факторів, які суттєво впливають на стан досягнень; 4. Корегування навчального процесу і його навчально-методичного забезпечення на основі аналізу результатів вимірювань і досліджень. 5. Підготовка позашкільного навчального закладу до широкого застосування різних засобів діагностування. 6. Впровадження сучасних технологій, проведення підсумкового контролю у вигляді творчих звітів гуртків. Моніторингові дослідження навчально-виховного процесу дозволяють одержати такі результати: 1. Об’єктивно оцінити стан навчально-виховного процессу. 2. Одержати об’єктивну інформацію про якість роботи кожного керівника гуртка. 3. Розбудити бажання до творчої роботи в керівників гуртків, прагнення підвищити свій методичний рівень, досягти найбільш високих результатів у сво їй роботі. 4. Сформувати групу однодумців із педагогів, що бажають творчо працювати над проблемою підвищення рівня підготовки вихованців. 5 Створити союз однодумців: заступник директора – керівники гуртків – вихованці. 6 Підвищити інтерес вихованців до гурткової роботи та результативність участі вихованців у еколого-натуралістичних конкурсах різного рівня. 7. Проводити порівняння результатів моніторингу з аналогічними результатами минулих років. 8. Прогнозувати подальшу роботу з управління навчально-виховним процесом у позашкільному навчальному закладі.

102

103

ПЕДАГОГІЧНА ІННОВАТИКА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ В ЖИТОМИРСЬКОМУ РЕГІОНІ Лабунська В. М. директор ЖОЦЕНТУМ, заслужений працівник освіти України Педагогічна інноватика належить до системи загального наукового і педагогічного знання. Вона виникла і розвивається на межі загальної інноватики, методології, теорії та історії педагогіки, психології, соціології і теорії управління, економіки освіти і є однією з фундаментальних дисциплін, яка суттєво прискорює процеси оновлення освіти. Динаміка соціально-економічних процесів у інформаційному світі радикально актуалізувала проблему інноваційного потенціалу нації як однієї з гарантій стабільних її позицій у світовому співтоваристві, успішного реагування на різноманітні цивілізаційні виклики. Інноваційність є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства [1]. З урахуванням цього освітньо-виховна система позашкільних навчальних закладів Житомирщини вибудовується на засадах збереження і розвитку творчого потенціалу вихованців, її спрямованості на самовизначення, стабільно активної життєдіяльності у змінних соціальних умовах, готовності до сприймання і розв’язання нових завдань. З огляду на це, серед проблем організації вдосконалення навчально-виховного процесу, досягнення оптимального рівня освіти, всебічного підвищення науково-теоретичного, загальнокультурного рівня учнівської молоді пріоритетними є проблеми педагогічної інноватики як складової для створення умов гармонійного розвитку особистості, задоволення потреб у додатковій освіті, виявленні, підтримці та розвитку юних талантів. Так, інструктивно-методичний відділ ЖОЦЕНТУМ, відповідно до плану роботи над проблемною темою центру «Розробка концепції розвитку ЖОЦЕНТУМ та її реалізація через впровадження принципів гуманістичної парадигми освіти», підготував та розпочав втілення в освітньо-виховний простір спільно з вихованцями дитячих творчих об’єднань та учнями загальноосвітніх навчальних закладів,

батьками та громадськістю проект «З Україною в серці». Метою проекту є: сприяти пробудженню інтересу підростаючого покоління до вивчення та поширення культурної спадщини українського народу, історії та культури рідного міста; формування переконання у власній цінності в суспільстві та становлення активної життєвої позиції; сприяти розвитку пізнавальних інтересів, пошуково-дослідницьких здібностей, навичок роботи з архівними джерелами, літературою та іншими науковими матеріалами; бережливого ставлення до історичних надбань (пам’яток, творів мистецтва, культури та ін.), творчого та естетичного мислення, умінь і звичок поведінки, пов’язаних з активною діяльністю особистості у сфері реальних життєвих ситуацій; сприяти вихованню у молоді поваги до культурної спадщини власного народу, традицій, праці людей, родини, власного здоров’я. Основні завдання: залучити юннатів, батьків та педагогів до пошуково-дослідницької роботи по вивченню культурної спадщини українського народу, історії та культури рідного міста та регіону; розробити та втілити науково-дослідницькі, пошукові та творчі проекти націлені на виховання у молоді поваги до культурної спадщини та державної символіки власного народу, традицій, праці людей, родини, власного здоров’я та формування умінь і звичок поведінки, пов’язаних з активною діяльністю особистості у сфері реальних життєвих ситуацій; створення загального банку даних «Еколого-патріотичні справи юннатів Житомирщини». Житомирський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді забезпечує та удосконалює безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу творчих педагогів і освітнього рівня навчального закладу. З огляду на це, для підвищення професійної компетентності педагогів, становлення, розвитку та вдосконалення творчих вмінь та навичок учнівської молоді на базі ЖОЦЕНТУМ працюють очно-заочні школи підвищення педагогічної професійної майстерності педагогів: обласна школа аранжування з природного матеріалу та штучних квітів (керівник – Ковальчук О. А.); школа-майстерня лозоплетіння (керівник – Човнюк Л. С.); обласний клуб акваріумістів (керівник – Лятушинський С. В.); обласна школа фітодизайну (керівник – Піддубна З. М.); творча майстерня керівників гуртків «Школа дослідника» (керівник – Стадник О. О.).

104

105

Основна мета шкіл – удосконалення змісту та розширення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників з організації інноваційної діяльності вихованців, поширення передового педагогічного досвіду, актуальних педагогічних ідей, залучення можливостей та інтелектуальних здібностей керівників гуртків, методистів до розвитку професійної майстерності освітян області. Світ, що оточує дітей і дорослих, постійно змінюється, ускладнюється. Екологічні і соціальні умови вимагають від людини значно більшого обсягу знань і умінь, ніж ті, які передбачають шкільні програми. Для підвищення творчого потенціалу особистості дитини, виховання його високої пізнавальної культури, розвитку розумових здібностей, значну роль відіграють позашкільні установи. Кожен педагог Житомирського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді працює над створенням і вдосконаленням на своїх заняттях емоційної атмосфери, розвиває інтерес до предмету, формує потребу розширення природничо-біологічних знань. Ефективно реалізувати ці завдання можна лише за умови використання педагогами різноманітних форм і методів залучення гуртківців у навчально-виховний процес. Найбільш дієвими є використання інтерактивних технологій. Так, в навчально-виховний процес ЖОЦЕНТУМ впроваджено такі педагогічні технології.

Два-чотири-всі разом. Цю технологію застосовують для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій; для збирання інформації з певної теми; для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань; для розвитку вміння аргументувати свою позицію.Організація роботи Розставляються стільці для вихованців у два кола. Вихованці, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, що в зовнішньому – обличчям до центру. Отже, кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець вправо, опиняючись перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Робота в парах Технологія сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують тривалого часу. Організація роботи Пропонується вихованцям завдання, ставиться запитання для невеличкої дискусії чи аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, виділяється їм 1–2 хв. для обміркування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єднуються вихованці у пари, визначаються, хто з них буде висловлюватися першим, і пропонуються обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усією групою. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Робота в малих групах. Роботу в групах застосовують для розв’язання складних проблем, що потребують колективного розуму. Пропонуюється вихованцям об’єднатися у групи. Усі члени групи мають добре бачити одне одного. Повідомляються їм про ролі, як вони мають розподілити між собою й виконувати під час групової роботи. Дається кожній групі конкретне завдання та інструкція щодо організації групової роботи. При цьому інструкції мають бути максимально чіткими. Дається групам достатньо часу на виконання завдання. Забезпечуються нагороди за групові зусилля. Пропонуюється учням подати результати роботи. Запитуюється у вихованців, чи була виконана робота корисною й чого вони навчилися. Коментуюється робота груп з погляду її навчальних результатів та організації процедури групової діяльності. Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту подання групами результатів колективної діяльності. Ролі: Головуючий (спікер) запитує завдання групи; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі; заохочує групу до роботи; підбиває підсумки роботи; за згодою групи визначає доповідача. Секретар: веде стисло і розбірливо записи результатів роботи своєї групи; як член групи має бути готовим висловити думку групи під час підбиття підсумків або допомогти доповідачу. Посередник: стежить за часом; заохочуює групу до роботи. Доповідач: чітко висловлює спільну думку, якої дійшла група; доповідає про результати роботи групи.

106

107

Коло ідей. Метою технології є вирішення гострих суперечливих питань, створення переліку ідей та залучення всіх до обговорення проблеми. Цю технологію застосовують, коли всі групи мають виконувати одне й те саме завдання, що складається з кількох питань, які групи представляють по черзі. Порядок проведення: ставлячи дискусійне питання, пропонуюється обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє лише один аспект обговорюваної проблеми; групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складають перелік зазначених ідей; коли всі ідеї щодо розв’язання проблеми буде висловлено, звертаються до розгляду проблеми в цілому і підбиваються підсумки роботи. В умовах позашкільного закладу, де дитячий колектив формують діти з різних шкіл, класів, різного віку перед керівниками гуртків на першому етапі виступають завдання: допомогти вихованцям адаптуватися до нових умов життєдіяльності; допомогти вихованцям познайомитися один з одним, створити на базі гуртка колектив, здружити вихованців, сприяти розвитку добрих відносин; створити комфорт доброго емоційного настрою. Творча діяльність вихованця – вища форма його активної самостійної навчальної діяльності. Її специфіка полягає в тому, що учні не відкривають нових законів, явищ, зв’язків між ними, а під керівництвом педагога вчаться застосовувати вже відомі людству знання. Діяльність можна вважати творчою, якщо юннат виявив ініціативу, самостійність, одержав невідомий раніше результат. Творчу діяльність дітей можна організувати за допомогою нестандартних технологій навчання (завдання, які вимагають активності та самостійності думок, кмітливості, вміння швидко оцінювати ситуацію). Існує безліч інтерактивних технологій, за допомогою яких можна розвивати творче мислення та пізнавальну активність, сприяти формуванню навчально-пізнавальної та дослідницької компетентностей юннатів [2]. Так, керівник гуртка ЖОЦЕНТУМ «Юні квітникарі» Головень Л. Г. у своїй педагогічній діяльності використовує наступні інноваційні педагогічні технології.

бляють усі діти незалежно від віку, тому під час гри можна зацікавити предметом навіть найбільш байдужого й пасивного учня. Активізація пізнавальної активності та розвиток творчого мислення – це ті питання, які вирішуються в процесі гри, в радісній атмосфері, в стані емоційного піднесення. Перевірка знань на занятті, яка відбувається у формі гри, має ненав’язливий характер, не викликає неприємних відчуттів та напруженості. Проте гра в свою чергу висуває щодо дитини й певні моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, формує доброзичливе ставлення один до одного. Ігри можна використовувати на різних етапах заняття. Тривалість гри може бути різною – це залежить від мети, якої хоче досягти педагог. Наприклад, гру «Ланцюжок» доцільно використовувати під час вивчення різноманітності живих організмів. Так, під час вивчення квіткових рослин учні по черзі називають родину та вид рослин. Перемагає той, хто назвав рослину останнім: родина Розоцвіті – троянда садова, родина Капустяні – матіола духмяна , родина Пасльонові – Петунія гібридна. Гру «Четвертий зайвий» можна використати на заняттях з різних тем: слова або зображення згруповані за певною ознакою, але одне з них не має цієї ознаки, тому є зайвим. Учні повинні вибрати і викреслити зайве. Наприклад, при вивченні теми «Різноманітність багаторічних квіткових рослин» пропонуються дітям наступні групи слів: агератум, матіола, ешольція, кохія; хоста, чорнобривці.

Гра як інноваційна технологія навчання. Гру також використовують як інтерактивний метод навчання. Як відомо, бавитися полю-

Технології колективно-групового (фронтального) навчання. Під час використання технології колективно-групового навчання педагоги застосовують такі інтерактивні методи: «мозковий штурм»; незакінчені речення; «велике коло»; «мікрофон»; вирішення ситуаційний задач; «дерево рішень»; «навчаючи – навчаюсь». «Мозковий штурм» допомагає розвивати творчість, уміння швидко аналізувати ситуацію. За досить короткий термін (до 3 хвилин) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці чи ватмані). На завершальному етапі цієї вправи всі пропозиції систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, які допоможуть розв’язати проблему. Перед виконанням завдання вихованці гуртка ознайомлюються з правилами «мозкового штурму»: треба висловлю-

108

109

вати все, що спаде на думку; не можна обговорювати і критикувати думки інших; можна повторювати ідеї, запропоновані іншими; можна доповнювати вже озвучені пропозиції. Метод «навчаючи – навчаюсь» використовуємо при узагальненні та повторенні вивченого матеріалу. Метод дає можливість учням поділитися своїми знаннями з товаришами. «Велике коло». Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення. «Мікрофон» – ця технологія є різновидом великого кола. Перед юннатами ставиться запитання. Учням дається уявний мікрофон, який вони будуть передавати один одному по черзі, коли братимуть слово. Говорити може тільки той, хто тримає мікрофон. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. Як було сказано вище, використовуючи технологію «Мікрофон», можна підбити підсумок заняття, швидко повторити основні поняття заняття. Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднують із «мікрофоном». Він дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім можливість долати стереотипи, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо. Порядок організації роботи: визначити тему, з якою юннати будуть висловлюватися в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, сформулювати незакінчене речення і запропонувати учням закінчити його, наприклад: «На сьогоднішньому занятті для мене найважливішим відкриттям було...»; «Ця інформація дає нам підстави для висновку, що...»; «Це рішення було прийнято, бо...» тощо. Кожен наступний учасник обговорення має починати свій виступ із запропонованої формули.

є доцільним на будь-якому етапі заняття: перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми, або під час вивчення нової теми в поєднанні з розповіддю чи бесідою, закріплення вивченого матеріалу. Враховуючи особливості навчально-виховного процесу в позашкільному навчальному закладі, доцільно застосовувати різні форми проведення базових розділів заняття гуртка. Як відомо, основними базовими розділами гурткового заняття є: повторення вивченого матеріалу; пояснення нового матеріалу; закріплення, тренування, відпрацювання вмінь; домашнє завдання; підведення підсумків заняття. Кожен із розділів може бути проведений у різних формах, із застосуванням різноманітних педагогічних прийомів. Наприклад, повторення вивченого матеріалу можна провести в формі взаємоопитування, кросворду, вікторини, застосовуючи загадки, ребусів, щоб зацікавити гуртківців. Безумовно, кожне заняття вимагає вдумливого планування такого компоненту, як мотивація навчальної діяльності, коли педагог повинен створити позитивний настрій і зацікавленість матеріалом. Пошук того, що може зацікавити, примусити вихованців дитячих творчих об’єднань замислитися чи просто налаштувати їх до сприйняття нової теми, відіграє значну роль у підготовці до заняття. У цьому допомагають прийоми «Приваблива мета», «Здивуй», «Відстрочена відгадка».

Інформаційні технології навчання. Модернізація системи освіти неможлива без упровадження сучасних інформаційних технологій у всіх сферах освітнього процесу, й насамперед у навчанні. Використання на заняттях мультимедійних презентацій дозволяє побудувати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам’яті, гуманізації змісту навчання й педагогічних взаємодій. Застосування мультимедійних презентацій

Прийом «Приваблива мета». Перед вихованцем постає проста, зрозуміла та приваблива для нього мета, у разі досягнення якої він хоч-не-хоч виконує ту навчальну дію, яку планує педагог. Приклад. Під час вивчення лупи і мікроскопа перед гуртківцями постає проста мета: навчитися користуватися збільшувальними приладами, розуміти принцип їхньої роботи й можливості використання. Прийом «Здивуй». Педагог знаходить такий кут зору, щоби навіть повсякденне стало дивовижним. Це можуть бути цікаві факти (краще – ілюстровані) про організми чи процеси, що вивчаються. Приклад При вивченні теми «Будова квіткової рослини» Чи знаєте ви що … верблюжа колючка має корінь довжиною 25 м; коренева система секвої гігантської займає площу 1–1,5 га; листки пальми тейсманії з Бірми мають довжину 3 м і слугують людям парасольками; найбільша квітка у тропіках – рафлезія Арнольді з діаметром 1 м і масою 7 кг, яка пахне тухлим м’ясом.

110

111

Пояснення нового матеріалу – найбільш відповідальний розділ заняття. Якщо новий матеріал зацікавить учнів, то і вивчення його буде успішним. Позитивний настрій у вивченні нового матеріалу може надати і ілюстративний матеріал (перегляд відеофільмів, фотографій, мультимедійних презентацій, творча художня робота), екскурсії і ситуаційні ігри. Пожвавить процес повторення і прийом «Злови помилку», коли педагог (або вихованець) зачитує інформацію, твердження з навмисними помилками, які юннати повинні розпізнати. Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності учнівської молоді є технологія навчання у дискусії. Ця технологія дає можливість викласти різні точки зору щодо тієї чи іншої проблеми. Сучасна дидактика визнає велику освітню й виховну цінність дискусії, адже вона сприяє глибокому розумінню проблеми, формуванню самостійної позиції, оперуванню аргументами, розвитку критичного мислення, вмінню зважати на думку інших, визнавати доречні аргументи, краще розуміти товариша. Використовуючи технологію «Мікрофон», можна підбити підсумок заняття, швидко повторити основні поняття заняття. Використання активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів. На заняттях, де використовуються ці технології, діти почуваються впевнено, вільно висловлюють свої думки та спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Використання інтерактивних технологій у процесі навчання створює продуктивне, творче середо вище, атмосферу пошуку нового, що сприяє формуванню в учнів інтересу та готовності до творчої діяльності. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення [3]. В своїй роботі керівники гуртків Житомирської райСЮН широко використовують технологію особистісно орієнтованого навчання. В основі цієї технології лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтере сів, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності,

поведінці. Цілі особистісно орієнтованого навчання: розвиток пізнавальних здібностей учня, максимальне розкриття індивідуальності учня. Так, Данилюк Г. Д. практикує проведення колективних творчих справ, Остапчук С. Ю. проводить групові дискусії, Рибак Т. О. застосовує тренінгове спілкування. Для найбільшої ефективності загального розвитку молодших школярів керівники гуртків, які працюють з цією категорією учнів використовують елементи розвивального навчання. Адже під час використання цього методу враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, самокерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно-практичної сфер. Керівник гуртка «Юні друзі природи» Бондарчук Т. О. проводить уроки мислення в природі, взаємопов’язує мовленнєву, розвивальну та трудову діяльність. Досить успішно в своїй роботі керівники гуртків райСЮН застосовуються технології інтерактивного навчання. Використання цих методів дає змогу створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Під час проведення занять з вихованцями керівники гуртків Іванюк Н. М. та Ярова-Боровик М. Я. користуються низкою інтерактивних методів: мозковий штурм, круглий стіл, дискусія, ситуаційний аналіз. Метод проектів, який активно застосовують педагоги райСЮН, дає змогу навчити вихованців здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки. Вихованці гуртів працювали над проектом «А світ такий прекрасний! Геть сміття» (керівник Остапчук С. Ю.), «Первоцвіти» (Ярова-Боровик М. Я.), «Веселковий дивосвіт» (Чемоданова В. М.), «Мурашка» Катеринчук Л. О..

112

113

Модульно-розвивальна технологія навчання є одним із видів особистісно орієнтованого навчання. Модульне навчання – це технологія навчання, сутність якого полягає в тому, щоб той, хто навчається, міг самостійно працювати із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичні рекомендації щодо виконання завдань. Так, гурток «Формування здорового способу життя», який очолює Рибак Т.М., розроблено з застосуванням модульно-розвивальної технології. Керівник формує з учнів тьюторів, які мають змогу самостіно працювати та навчати інших. В міжнародному дослідженні PISA освітніх досягнень учнів, яке проводиться в 30 країнах світу через певний проміжок часу, українські школярі знаходяться в другій частині списку. І це не означає, що вони мало знають, наша освіта дає багато навчального матеріалу, але не формує компетентність дітей, тобто уміння застосовувати ці знан ня на практиці, в побуті, для вирішення проблем, співвідносити та інтегрувати знання з різних галузей науки. Уміння легко адаптуватись до змін оточення є основою соціальної успішності. Проектна діяльність, яка належить до інноваційних дяльнісних технологій навчання є ефективною у формуванні життєвих компетентностей дітей. У відділенні еколого-натуралістичного напряму центру позашкільної освіти ім.. Разумкова м. Бердичева в 2014–2015 н. р. реалізувались декілька проектів. Серед них – проект «Доторкнімось серцем до природи». Метою даного проекту є: моніторинг стану популяції первоцвітів; охорона рідкісних ранньоквітучих рослин; еколого-просвітницька та пропагандистська робота по збереженню первоцвітів.Це довгостроковий проект, різноплановий. В межах проекту гуртківці проводять науково-дослідницьку діяльність: моніторингові дослідження. Результати представлені у вигляді таблиць та діаграм; 2007 р.– на території відділення розпочали створювати розсадник ранньоквітучих рослин. В 2011р він вже нараховував більше 100 рослин підсніжника білосніжного, дещо менше проліски дволистої та інших первоцвітів; 2009р. – провели дослідницьку роботу «Поновлююча здатність підсніжника звичайного та проліски дволистої в природних та штучно створених умовах»; 2011 р. – почали досліджувати оптимальні способи розмноження ранньоквітучих рослин; 2012–2013 рр. – провели реінтродукцію підсніжника білосніжного та проліски дво-

листої в лісовий масив околиць м. Бердичева; 2014–2015 р. – вивчали стан реінтродукованих рослин та їх приріст в природдніх умовах. Еколого-просвітницька робота проходить у формі: конкурсу плакатів, конкурсу на кращий дитячий вірш та дитячу казку про первоцвіти; дитячої радіолінії «Первоцвіти будуть жити»; показу слайдфільму «Знай, люби, оберігай первоцвіти й рідний край»; брейн-рингу «Первоцвіти та їх охорона»; випуску екологічного вісника «Першоквіти». Такий практико-зорієнтований проект дає можливість дослідити основні шляхи та умови відтворення популяції ранньоквітучих рослин, які потребують охорони. В плані розвитку дітей – це формування уміння бачити проблему та спланувати свої кроки для вирішення цієї проблеми, це розвиток проектного, дивергентного мислення та виховання свідомої екологічно правильної поведінки в довкіллі.

114

115

Створення та впровадження виховної системи «Сім джерел освіти для серця» Говорячи про оновлення змісту освіти, необхідно зазначити вагомість місії позашкільної освіти у вихованні, створенні та адаптації в нових умовах сучасних методик виховної роботи. Специфіка організації навчально-виховної діяльності позашкільного закладу створює потужні можливості для виховання соціально-активної особистості. Так, визначний громадський діяч Софія Русова, виступаючи з лекціями на позашкільному факультеті Київського педагогічного університету, зазначила «Визначаючи усе віковічне значення школи, шкільної освіти для розвитку дітей, не можливо не бачити, що найкраща школа без позашкільної освіти та її допомоги не має великих корисних результатів. Позашкільна освіта потрібна для культурного поступу країни як найкращий засіб виховання гармонійно розвиненої особистості, індивідуальності, а не того одноманітного гурту, який не здатен ні захистити свою волю, ні спрямувати її на загальне добро.» Надзвичайно важливим на сьогодні є завдання сформувати у позашкільному навчальному закладі потужну творчу виховну систему, яка б стала результатом усвідомлення нових викликів часу, концептуального осмислення нових підходів до виховання сучасної дитини. Такий підхід зумовлений соціальним замовленням на створення та реалізацію виховної системи, яка б ставила в пріоритеті виховання

компетентного громадянина України – особистості, яка б мала такі психосоціальні якості, які б забезпечили її ефективну взаємодію з оточуючим середовищем, а з іншої сторони цей напрям виховання повинен передбачати розвиток екологічно культурної, здорової, працелюбної особистості, яка б берегла та шанувала сімейні, родинні цінності, проявляла діяльнісну любов до рідного краю – маленької частинки нашої країни – України. Враховуючи державні цілі, соціальні виклики сьогодення та педагогічну спрямованість роботи Центру позашкільної освіти ім. О. Разумкова (педагогічна проблема закладу на 2013–2015 н.р. «Виховна система сучасного позашкільного навчального закладу: шляхи розвитку, удосконалення та ресурсне забезпечення») у відділенні еколого‑натуралістичного напряму створена та реалізується соціально‑педагогічна виховна система «Сім джерел освіти для серця». Дана виховна система передбачає виховання через проектну діяльність, оскільки саме проектна діяльність розвиває уміння пристосовуватись до змін в сучасному світі, що і є основою соціальної успішності особистості. Передумовою запровадження проектів стали результати анкетування дітей за методикою М.Рокича «Ціннісні орієнтації». Перші місця визначили такі цінності як: щаслива родинна, сімейне щастя; здоров`я; любов; наявність гарних вірних друзів (індивідуально орієнтовані); середні позиції займають такі цінності: цікава робота, суспільне визнання, краса природи ( суспільно орієнтовані, ціннісне ставлення до природи); останні позиції займають: воля, активне життя, пізнання, продуктивне життя. Щаслива родина, сімейне щастя є найвищою цінністю для 73 % респондентів. З однієї сторони, це є свідченням того, що діти розуміють важливість мати щасливу сім`ю, а з іншої є підтвердженням великої кількості неповних сімей і сигналом для педагогів про необхідність проведення на належному рівні сімейного, родинного виховання; 68 % дітей вказали на здоров`я як найвищу цінність; 49 % вказали на важливість мати вірних друзів Серед цінностей-засобів на першому місці виділяють освіченість – 84 % дітей, чесність – 63 % респондентів; життєрадісність – 40 %, на останньому місці – незалежність, ретельність. Аналізуючи результати діагностування соціальної спрямованості дітей, необхідно зазначити, що на перше місце висту-

пають конкретні життєві цінності (здоров`я, сім`я, здоров`я мами), на питання про скарб 96 % дітей віддали б його іншим, які потребують допомоги, тобто для них важливі соціально-моральні цінності («допоможу бідним», «поділюсь з усіма друзями», «віддам батькам», «допоможу бідним і тоді багатим віддячиться в сто раз»), лише декілька дітей ставлять на перше місце власне збагачення; значний відсоток дітей (36 %) акцентують увагу на неспокій в країні, для них важливим є мир в Україні.

116

117

Проект «Школа безпеки», керівник Соболь Тетяна Георгіївна, гурток «За здоровий спосіб життя» (середній та старший шкільний вік) Мета: пропагувати здоровий спосіб життя, розкрити дітям необхідність дотримання правил особистої гігієни, експериментально продемонструвати дітям ефективні засоби догляду за чистотою рук, дати рекомендації щодо правильного використання миючих засобів; навчити учнів робити вільний вибір при повній поінформованості; розвивати навички експериментально – дослідницької роботи; розвивати життєві компетенції учнів; виховувати бережливе ставлення до здоров`я. Етапи реалізації проекту: віднайти, вивчити літературу та ознай омитись з іншими джерелами інформації з даного питання; провести експериментально-дослідницьку роботу «Вивчення ступеню мікробіологічного забруднення повітря в школі та дослідження засобів для очищення поверхні рук від мікроорганізмів»; актуалізувати результати дослідницької роботи «Зубна паста – міф чи реальність?»; провести анкетування щодо дотримання правил особистої гігієни в класах з учнями різного віку; провести в класах бесіди щодо необхідності дотримання правил особистої гігієни з демонстрацією отриманих посівів мікрофлори; провести тренінгові заняття «Твоє життя – твій вибір»; скласти буклет та пам’ятку щодо необхідності дотримання правил особистої гігієни; провести науково-практичну конференцію з питань здорового способу життя «Юні дослідники. Рушаємо далі». Прогнозований результат: чітка мотивація на здоровий спосіб життя, сформовані цінності здоров`я; навики ведення здорового способу життя, уміння знаходити та робити правильний ви-

бір в житті на користь здоров`я, сформовані здоров`язберігальні компетентності. Проект «Листок. В тобі життя планети», керівник Рощенюк О. А, гурток «Юні екологи-краєзнавці» (середній шкільний вік) Мета: активізувати роботу з дітьми щодо формування у них екологічного світогляду. формування вмінь і навичок природоохоронної роботи, уміння бачити екологічні проблеми та проектувати шляхи їх вирішення. Етапи реалізації проекту: робота з літературою по даній темі; ознайомлення із значенням рослин природі та в житті людей; провести дослідницьку роботу «Визначення ступеня забрудненості повітря по стану листкової маси дерев». Актуалізувати результати роботи «Парки та зелені зони м. Бердичева»; налагодити співпрацю з екологічною інспекцією міста. Провести спільну з державними установами практичну роботу «Озеленення міста»; науково-практична конференція «Правильний вибір сьогодні – запорука щасливого завтра»; виготовити буклет «Опале листя – не сміття» Прогнозований результат: ціннісне ставлення до природи, уміння вирішувати екологічні проблеми, високий рівень екологічної культури.

Прогнозований результат: ціннісне ставлення дітей до природи, сформоване почуття прекрасного, створення колекції квітників, які відображають українську символіку. Проект «Твори добро», керівник Лелях О. А., керівник гуртка «Любителі домашніх тварин» (для молодшого шкільного віку) Мета проекту: розширити і узагальнити поняття дітей про поведінку між людьми, про вихованість і чемність, людську доброту, милосердя; формувати вміння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; розвивати почуття відповідальності за свої вчинки і викликати бажання робити добро; виховувати у дітей бажання бути добрими по відношеню до людей та проявляти ці якості до тваринного світу. Етапи реалізації проекту: Теоретичне визначення значимості проблеми. Формування доброзичливого ставлення до людей. Виховний захід «Твори добро». Віртуальна виставка тварин «До тварин по-людськи». Створення власної міні-книги « Пригоди тварин». Створення власної книги честі «Я – людина». Проект «Все в житті починається з малого – з зернини хліб…», керівник гуртка вищого рівня навчання Красовський Л. А. (для старшокласників)

Проект «Заквітчаю рясно українську землю», керівник Сторожук О. М., гурток «Юні квітникарі-аранжувальники» (середній шкільний вік) Мета: формування почуття прекрасного, екологічної культури особистості, практичних навиків створення прекрасного власними руками. Етапи реалізації: Проведення круглого столу»Чи врятує краса світ» Виховна справа « Виховуємо в праці, виховуємо в красі.» Моделювання квітника «Герб Бердичева». Виховний захід «Бал хризантем». Виховна година «Заквітчаю рясно одяг український» Виставка дитячих робіт «Заквітчало рясно українську землю» Виготовлення буклету «Створення ландшафтних композицій в українському стилі»

Мета: підвищення рівня екологічної освіти, формування екологічної культури, набуття навичок с/г праці, трудове і екологічне виховання підлітків, посилення уваги до розвитку натуралістичної, екологічної сільськогосподарської діяльності учнівської молоді; виховання у дітей відповідального ставлення до навчання як запоруки формування життєво важливих компетенцій ; формування вміння визначення власних здібностей, цілей та нахилів, виховання ціннісного ставлення до себе та до праці. Етапи реалізації проекту: організація проведення дослідницької роботи в галузі с/г; налагодження зв’язків з науковими установами; проведення тренінг-курсу «Як стати успішним в житті»; проведення психолого-педагогічного тренінгу «Вибір професії або задача з багатьма невідомими»; ділова гра «Рецепти успіху в житті»; день самоврядування «Знаю, вмію, роблю».

118

119

Прогнозований результат: сформовані професійні, життєтворчі компетентності дітей. Проект «Береги любові», керівник Ваховська Ніна Олександрівна (середній та старший шкільний вік) Мета: створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяє вільному та повному розкриттю здібностей дітей; формування дружнього колективу, єдиної родини, як виховного середовища; формування стійких уявлень про своє місце у суспільстві для самовизначення та самореалізації; виховання особистісних, родинних цінностей; розвиток навиків вивчення та передачі із покоління в покоління культурних, сімейних, духовних цінностей. Етапи реалізації проекту: Дослідження українського побуту та культури родинних стосунків в історичному аспекті, на рівні міста та родин вихованців. Дослідження формування та дотримання народних традицій в родинах вихованців. Діагностика культури родинних стосунків вихованців. Виховний захід з батьками «В пошуках щастя» Акція «Подаруй тепло сердець». Масовий природоохоронний захід з батьками «Береги любові». Прогнозований результат: сформовані цінності родинного буття, морально-етичні цінності, створена родинна світлиця, створення бібліотеки для батьків «Виховуємо в любові».

Тому вивчення цієї проблеми та впровадження педагогічних новацій в галузі позашкільної еколого-натуралістичної освіти є потребою сучасного суспільства. Список використаної літератури 1. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання, як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. — 2002. — № 5–6. — с.7–10. 2. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун.— К. : Видавництво А. С. К., 2004. — 192 с. 3. Закарпатський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Режим доступу : http://zoenc.edukit.uz.ua/biblioteka/ materiali_ndzd/zastosuvannya_suchasnih_innovacijnih_osvitnih_tehnologij_ dlya_formuvannya_navchaljno-piznavaljnoi_ta_doslidnicjkoi_kompetentnostej_ yunnativ_u_gurtkah_biologichnogo_ta_siljsjkogospodarsjkogo_profiliv_zoenc/.

ПЕДАГОГІЧНІ НОВАЦІЇ ХАРКІВЩИНИ ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАЛАКЛІЙСЬКОЇ СТАНЦІЇ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Пурдя Л. А. директор Балаклійської СЮН

Як видно із вищезазначених виховних проектів, виховна система «Сім джерел освіти для серця» враховує напрямки діяльності кожного керівника гуртків відділення еколого-натуралістичного напряму та спрямована на формування життєвих компетентностей, що неможливо без знань, які діти отримують під час навчання в гуртку. Виховні проекти, які реалізуються у закладі в своїй сукупності відображають еколого-натуралістичний напрям роботи відділення. Тому знання, які отримують діти під час занять гармонійно доповнюють і допомагають розвитку особистості дитини. Виховання неможливе без навчання, а освіта без виховання втрачає сенс. Отож, можна зробити висновок, що в умовах інформаційно-технологічного світу застосування педагогічних новацій для навчання і виховання є засобом формування самостійного, творчого активного громадянина правової держави.

На Балаклійській станції юних натуралістів створені належні умови для забезпечення рівного доступу для здобуття якісної позашкільної еколого-натуралістичної освіти, що сприяє реалізації комплексного особистісно-розвивального підходу до освіти молодої людини, доцільному й ефективному впровадженню інноваційних технологій у педагогічний процес і допомагає досягти загальної мети діяльності закладу – виховання конкурентноспроможної молодої людини, компетентної особистості, якій притаманні мобільність, творчість, критичне мислення, здатність брати на себе відповідальність, а головне – готовність до повноцінної самореалізації в суспільній і подальшій професійній діяльності. Досвід роботи Балаклійської СЮН дає можливість відокремити ключові аспекти діяльності закладу з досягнення зазначеної мети: ме-

120

121

тодологічний, організаційно-методичний, процесуально-результативний, соціально значущий. Методологічний аспект передбачає: створення умов для ефективного науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної діяльності педагогів станції юних натуралістів, підвищення рівня їх готовності до сприйняття і реалізації педагогічних інновацій через розробку і впровадження системи фасилітаційної діяльності керівництва закладу з удосконалення професійної компетентності педагогів. Науково-методичний аспект полягає: в організаційно-методичному забезпеченні реалізації інноваційної моделі позашкільного освітнього закладу і передбачає як розробку та впровадження авторських, так і обґрунтоване використання наявних у сучасній науково-методичній літературі комплексів інформаційно-методичного забезпечення навчальних курсів, форм колективної та індивідуальної освітньої діяльності. Процесуально-результативний аспект: відображається в здійсненні освітнього процесу через впровадження інноваційних педагогічних технологій, комунікування та інформаційної мовленнєвої дії, використання інтерактивних методів у навчально-виховному процесі, проведення моніторингу ефективності діяльності закладу з урахуванням даних педагогічної та психологічної діагностики як самої діяльності, так і її суб`єктів (педагогів, вихованців, учнів, слухачів). Соціально-значущий аспект: діяльності закладу пов`язаний з організованим гуманізуючим впливом на суспільне середовище через презентацію результатів педагогічної діяльності на різних заходах та на шпальтах наукових видань і ЗМІ, відкрите поширення досвіду педагогів СЮН за межами району, області, укорінення в організаційнозакладовій структурі міста і району інституції, яка цілеспрямовано забезпечує гуманістичну соціалізацію дітей різного віку, різного статку, різного рівня академічної успішності. Інноваційна модель позашкільного навчального закладу екологонатуралістичного спрямування – це система принципів, форм, технологій, організаційно-методичних умов та цілей діяльності закладу, в якій поєднані зусилля адміністрації, педагогів, учнів та їхніх батьків, громади щодо створення, засвоєння, використання та поширення нововведень, які допомагають перевести систему позашкільної освіти з режиму функціонування в режим розвитку.

Основними засадами діяльності в Моделі виступають принципи партнерства, цілісності, розвитку і саморозвитку. Партнерство передбачає консолідацію можливих соціальних партнерів, примноження системного ефекту за рахунок взаємодії їх потенціалів. Цілісний підхід означає стратегію скоординованого розвитку всіх суб`єктів і структурно-складових елементів освітньої діяльності СЮН. Саморозвиток означає орієнтацію на самодостатність позашкільної освіти, пріоритетне спирання на внутрішні джерела її зростання. В основу створення інноваційної моделі Балаклійської станції юних натуралістів покладені ідеї саморозвитку, самовизначення, самовдосконалення, ефективного використання ресурсів, гуманізації, диференціації, демократизації, особистісно розвивального, аксеологічного та компетентнісного підходів, орієнтації на впровадження розробок, структурно-змістової варіативності позашкільної еколого‑натуралістичної освіти. Головними завданнями розвитку позашкільної освіти на Балаклійській станції юних натуралістів є : доступність, інноваційність, якість, результативність навчання та виховання. На станції юних натуралістів створені належні умови для збереження рівного, безпечного доступу для здобуття якісної позашкільної еколого-натуралістичної освіти. Навчально-виховний процес здійснюється безкоштовно в 52 гуртках біологічного, сільськогосподарського, фенологічного, природоохоронно-краєзнавчого профілів, у яких навчається 933 учня. Гурткова роботи проводиться як у приміщеннях закладу, так на базі 18 загальноосвітніх закладів району. Ми активно залучаємо до позашкільної освіти дітей з 14 шкіл сільської місцевості, що складає 62 % вихованців. Гуртки розподіляються за напрямами: – еколого-натуралістичний – 31 гурток, 639 дитини – 59 %; – туристсько-краєзнавчий – 6 гуртків, 120 дітей – 11,5 %; – дослідницько-експерементальний – 9 гуртків, 45 дітей – 17 %; – оздоровчий – 5 гуртків, 105 дітей – 9,5 %; – соціально-реабілітаційний – 1 гурток, 24 дитини – 3 %.

122

123

Особливу увагу приділяємо охопленню гуртковою роботою дітей пільгового контингенту. Для організації навчально-виховного процесу в закладі працюють: 33 педагога, з них 9 основних – 3 завідувача відділами, 1 культорганізатор, 5 керівників гуртків; 25 керівників гуртків – сумісники. Розподіл педагогічних працівників СЮН за фаховим рівнем у 2015 році представлено на слайді. 9 % – педагог-майстер (педагог-наставник) 21 % – педагог-фахівець (педагог-спеціаліст) 64 % – педагог-початківець 6 % педагог-аутсайдер. Вважається аксіомою, що лише особистість може виховувати особистість, тому професійна майстерність педагогів та їх компетентність є важливим чинником розвитку дитини. Основним завданням методичної роботи закладу є поліпшення методичного забезпечення навчально-виховного процесу, яка впроваджується на діагностичній основі, та залучення педагогів до інноваційної діяльності. Метою моделі інноваційної діяльності станції юних натуралістів є оновлення навчально-виховного процесу педагогічними інноваціями, а саме: ● науково-методична робота по формування науково-компетентнісного педагога; ● програма Розвитку закладу; ● науково-методичний супровід формування компетентнісної моделі вихованця; ● реалізація проекту «Моніторинг освітнього процесу»; ● державно-громадська модель управління закладом; ● розбудова виховної системи закладу в умовах формування превентивного виховного середовища; ● створення здоров’язбережувального освітнього середовища – пріоритетне завдання СЮН в рамках моделі «Школа сприяння здоров’ю» Система методичного забезпечення включає основні форми роботи закладу: творчі конкурси, круглі столи, майстер-класи, тренінги, школа педагогічної майстерності, інструктивно-методична рада, семінари-практикуми, школа молодого педагога, портфоліо.

Інноваційним засобом, що дозволяє не тільки відслідковувати, а й мотивувати професійне зростання педагога є створення персонального «Портфоліо» та впровадження педагогічних інноваційних технологій, до яких залучаються і керівники гуртків. Протягом десяти років станція юних натуралістів впроваджує моніторингові дослідження в освітній процес, який допомагає удосконалити його, сприяє розвитку особистості вихованців, дає можливість спрогнозувати розвиток її творчих здібностей та в цілому покращити якість позашкільної освіти, який проводиться за напрямами з використанням кваліметричної моделі, а саме: моніторинг охоплення дітей: за рівнями навчання; за напрямами діяльності. Аналіз відвідування занять гуртків дітьми, моніторинг стану формування екологічної свідомості, моніторинг рівня успішності, моніторинг участі вихованців у всеукраїнських, обласних еколого-натуралістичних заходах МАН, моніторинг рівня вихованості вихованців, динаміка підвищення професійної компетентності педагогів На Балаклійській станції створено система та власна модель виховної роботи. Одним з ефективних сучасних технологій, яка впроваджується протягом 5 років в закладі є педагогічна технологія «створення ситуації успіху», в результаті якої спостерігається зростання сформованості в учнів успішної діяльності у пізнавальному процесі. Впровадження інноваційної моделі діяльності закладу давали і дають вагомі досягнення: Балаклійська СЮН увійшла до національної

124

125

мережі «Школи сприяння здоров’ю»; у 2011 р. директор закладу стала лауреатом Премії Верховної Ради України в галузі освіти; природничо-краєзнавчий музей СЮН у 2012 р. отримав звання «Зразковий музей»; щорічні перемоги у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН. Тільки цього року 4 вихованці посіли призові місця в секціях ветеринарія та зоотехнія, селекція та генетика, історичне краєзнавство, релігієзнавство; ІІ місце та срібна медаль за участь у четвертій Національній виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» в номінації «Упровадження здоров’язбережувальних інноваційних технологій у навчально-виховний процес закладів освіти»; у 2014 р. видана книга з історії освіти району – «Освіта Балаклійщини: історичні розвідки». В рамках соціального партнерства заклад співпрацює з вищими навчальними закладами м. Харкова, комунальними закладами освіти обласного підпорядкування, НЕНЦом, природоохоронними об’єктами, музеями, архівами Харкова, Києва, науковими бібліотеками, видавництвами, недержавними організаціями екологічного напряму та громадскісттю. В сучасних скрутних економічних умовах має тенденція до скорочування кількості позашкільних навчальних закладів. Багаторічний досвід роботи Балаклійської СЮН дає нам підстави стверджувати, що постійна наполеглива праця сприяє формуванню позитивного іміджу позашкілля на місцевому та обласному рівнях і є запорукою подальшого збереження закладу. НОВАЦІЇ ПОКОТИЛІВСЬКОЇ СТАНЦІЇ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ ХАРКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ 1. Всебічне екологічне навчання дітей та підлітків у живій лабораторії, до складу якої входить ботаніко-рослинницький та зоолого‑тваринницький відділи з великою кількістю тварин та рослин, представників різних систематичних груп. 2. Використання технології інтерактивного навчання, ситуативного моделювання та проективного навчання. Інтерактивне навчання передбачає дві форми: кооперативну та фронтальну. 126

Кооперативне навчання: робота в парах, змінювати трійки, два – чотири – усі разом, карусель, робота в малих группах, акваріум. Фронтальне навчання: обговорення проблеми в загальному колі, за «круглим столом», мікрофон, мозковий штурм, аналіз ситуації, навчаючи-вчуся. 3. Проведення занять гуртків у природному просторі – «навчальному кабінеті просто неба». Значна пошукова, еколого-природоохоронна робота, за різними напрямками, ведеться на навчально-дослідній земельній ділянці та на навчальній екологічній стежці. 4. Впровадження самостійних практичних робіт, розподіл конкретних індивідуальних занять з урахуванням особистих якостей вихованців відповідно до теми заняття. 5. Визначення пошукових проблемних завдань, що носять нестандартний характер, з впровадженням тривалої екологічної гри, пригоди, де головний учасник гри – сам юннат. 6. Використання методу проектів під час занять на екологічній стежці. Вихованці гуртка співпрацюючи з педагогом на рівні проективної діяльності вирішують різноманітні екологічні проблеми. 7. Впровадження мультимедійних технологій, зокрема навчальних комп’ютерних технологій, моделювання екологічних ситуацій, обробки результатів спостереження. 8. Налагодження співпраці з вищими навчальними закладами м. Харкова: Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна, Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди, в лабораторіях яких юннати проводять різноманітні дослідження, спілкуються зі студентами та науковцями, отримують поради щодо написання наукових робіт. Продовжено також співпрацю з музеєм природи, станцією лісозахисту, санстанцією, місцевим лісництвом, КЗ «Харківський зоологічний парк», тощо.

127

Новації еколого-натуралістичного відділу Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» Овелян В. К. завідувач еколого-натуралістичного відділу Науково-дослідницький проект « Демонстраційний полігон» Останнім часом стає популярною органічна система землеробства, що забезпечує високу якість продукції, зменшує забруднення навколишнього природного середовища, зберігає та підвищує родючість грунту. Екологічне землеробство є частиною програми сталого розвитку сільського господарства і ця ідея ґрунтується на розумінні людиною значного, а іноді руйнуючого впливу на навколишнє сере довище і спрямована на збереження природних ресурсів. Педагогічний колектив еколого-натуралістичного відділу вже третій рік поспіль співпрацює з Харківським клубом органічного землеробства, представники якого беруть активну участь у семінарах‑практикумах для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму, під час яких засвоюються методи обробки грунту, методику вирощування розсади овочів за технологією екологічного землеробства, навчають боротьбі зі шкідниками, хворобами рослин біологічними методами. На території відділу створено навчальний полігон з вивчення технологій органічного землеробства, проводиться науково-дослідницька робота з овочевими культурами. Протягом останніх років відділ активно співпрацює з Інститутом овочівництва та баштанництва УААН – провідного центру з селекції овочевих культур в Україні, завдяки чому створено демонстраційний полігон овочевих культур на навчально-дослідній ділянці відділу, що не тільки забезпечує високий рівень сільськогосподарського дослідництва, а й виховує у дітей любов до праці.

у відділі працює контактний зоопарк та живий куточок, де діти та їх батьки мають можливість спілкування з тваринами. В літній період традиційно проводяться екскурсійно-розважальної програми для дітей «Увійди в природу другом», у рамках яких відбуваються тематичні екскурсії (ботанічна, зоологічна, на екологічну стежку), розважальні концертні програми для вихованців дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. Вже другий рік у відділі впроваджується проект «Щасливе життя на планеті» з біоетичного виховання спільно Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди, КЗ «Харківський зоологічний парк». Проект «Біологія в моєму житті» Для вихованців навчальних закладів інтернатного типу обласного підпорядкування організовано роботу гуртків еколого-натуралістичного, декоративно-прикладного, оздоровчо-фізкультурного напряму. У вихідні дні проводяться клуби вихідного дня. Діти відвідають контактний зоопарк, живий куточок, для них проводяться майcтер-класи з декоративно-прикладного, художньо-естетичного напряму. Feldman Ecopark як новація еколого‑натуралістичної освіти України

Біоетичне виховання Важливість виховання у дитини любові до природи, всього живого неможливо переоцінити. Протягом останніх десяти років у відділі проводяться «Уроки добра», обласні конференції з біоетики, екологічної етики спільно з КЗ «Харківський зоопарк». Для дітей та їх батьків

Feldman Ecopark – це масштабний і унікальний для України благодійний проект МБФ «Фонд Олександра Фельдмана», що з 2012 року впроваджується на Харкіщині. Основною місією Feldman Ecopark є створення соціально активного середовища, в якому і дорослий, і дитина відчують, що все живе на Землі є однією великою сім’єю, в якій немає місця агресії, а є тільки любов, дружба і взаємодопомога. Напрямками реалізації проекту є: – створення умов для розвитку науково-дослідної та освітньої бази у сфері еколого-натуралістичної роботи; – надання соціально-психологічної допомоги дітям з особливими потребами, з багатодітних сімей;

128

129

– збереження і розвиток фауни і флори регіоні; інтегрування Харківського регіону в міжнародні природоохоронні програми. З перших днів роботи Feldman Ecopark існування працює клуб юннатів, в основу якого покладені теоретичні та практичні заняття дітей шкільного віку, спостереження за природою, науково-дослідницька робота. Сьогодні це багаточисленні гуртки юннатів, що працюють за напрямками еколого-натуралістичної освіти: юннати (діти від 3-х років); зоологи, Театр дітей і тварин, юні коняри. У Кінному комплексі дітей навчають олімпійським та неолімпійським видам спорту, працює поні-клуб, кінний театр, впроваджується європейський проект природного утримання коней «Paddockparadise». Щорічно юннати беруть активну участь та перемагають у міжнародних, всеукраїнських фестивалях, конкурсах з еколого-натуралістичного напряму. На базі Feldman Ecopark вперше в Україні впроваджується проект створення позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного напряму приватної форми власності. Великої уваги Feldman Ecopark приділяє роботі Центру психосоціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними розладами, де проводяться заняття з іппотерапії, анімалотерапії; реалізуються проекти «Діти з вулиці», «Діти слухають серцем» (для дітей з вадами зору), «Канікули в Екопарку», різноманітні реабілітаційні програми для дітей, сімей із зони антитерористичної операції на Сході України. У жовтні 2015 року на базі Feldman Ecopark відбулася Міжнародна наукова конференція за участю провідних фахівців психіатрії, неврології та наркології, присвячена пам’яті основоположника віт чизняної психіатрії та неврології, харків’янина Петра Бутковського. У науковому заході взяли участь провідні фахівці не тільки з України, а й Молдови, Польщі, Росії, Швейцарії та Ізраїлю. Перші засідання вчених відбулися на базі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, в рамках якої учасники виступили з доповідями та поділилися результатами власних досліджень в галузі наукової та практичної медицини, обговорили вплив ситуації на Сході України на загальне психічне здоров’я підростаючого покоління. Один із проектів, представлених у рамках цієї теми, реалізує Центр психосоціаль-

ної реабілітації на чолі з головним спеціалістом Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальностей «Медична психологія» і «Психотерапія», завідувачем кафедри психотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктором медичних наук, професором Борисом Михайловим. У Feldman Ecopark фахівці Центру не тільки поділилися теоретичними знаннями з учасниками конференції, а й провели майстер-клас з комплексної анімалотерапії. «У наш нелегкий час багатьом дорослим, не те, що дітям і підліткам, дуже непросто зберегти свою душевну рівновагу і спокій. Спеціально для вирішення цього питання ми і створили перший в Україні Центр психосоціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними розладами. Проект не має аналогів в Україні та світі, і всі сили співробітників Центру спрямовані на вирішення проблем психічного здоров’я підростаючого покоління. Я дуже радий, що ми змогли поділитися досвідом і напрацюваннями з іншими фахівцями», – підсумував народний депутат України Олександр Фельдман.

130

131

З досвіду роботи

Контактні зоопарки при позашкільних навчальних закладах – одна з форм соціально-педагогічної роботи з дітьми і їх батьками, спосіб залучення вихованців до занять у гуртках зоологічно-тваринницького напряму і реклама закладу позашкільної освіти. Контактний зоопарк – місце спілкування відвідувачів з такими тваринами, які спеціально адаптовані до щільного контакту з людьми. Популярність цієї форми спілкування з природою викликана тим, що в умовах сьогодення все більше спостерігається відхід дорослих і дітей від природи, прискорення ритму життя, передозування інформації, що призводить до перманентних стресів та перенапруження нервової системи дитини. Уся історія культурного та технічного прогресу людства нерозривно пов’язана з його взаємовідносинами з природою. Поступово ці відносини ускладнювалися по мірі збільшення кількості населення планети і технічного озброєння. Життя сучасної дитини важко уявити без новітніх досягнень технічної думки. На жаль, часто компютер замінює дитині справжніх друзів, живе спілкування. Існування контактних зоопарків (зоомайданчиків) надає можливість вихованцям отримувати життєву енергію і позитивні емоції від спостереження за тваринами і безпосереднього спілкування з ними, позитивно впливає на психіку і самопочуття дітей. Безперечним є той факт, що саме спілкування з тваринами сприяє формуванню у дітей гуманного та відповідального ставлення до живої природи, зокрема тваринного світу і виховує у дитини кращі людські якості: доброту, любов, турботу. Також спілкування дітей з тваринами є одним з вагомих факторів гармонійного розвитку особистості. Тварини є джерелом перших знань про природу, стимулом розвитку сенсорики і логічного мислення, тобто роль тварин є важливою не тільки в якості аспекту формування морального виховання,

а і стимулює інтелектуальний розвиток дитини. Відвідування дітьми контактного зоопарку стимулює їх цікавість і часто викликає бажання отримати більше інформації про тваринний світ. Видовий склад тварин, що задіяні в контактному зоопарку, має певні особливості. Це тварини, що не потребують спеціальних умов утримання і складного догляду. Для утримання в подібних зоомайданчиках підходять тварини та птахи з стійкою нервовою системою, з сангвінічним або флегматичним типом темпераменту. З тварин, яких можна порекомендувати, це безрогі кози, вівці, кури, качки, індики, морські свинки, кролі. При підборі видового складу необхідно орієнтуватися на індивідуальні якості темпераменту і характеру тварин. М’ясоїдних тварин, таких як єноти, носухи, тхорі, в контактному зоопарку можна використовувати тільки під постійним наглядом працівника. Не бажано використовувати самців копитних, якщо вони не стерилізовані, так як самці достатньо часто бувають агресивні. Також небажано використовувати тварин, які мають роги. Безумовно, тварини мусять бути абсолютно здоровими, без зовнішніх і внутрішніх паразитів. Окремо хотілося б відмітити особливості контингенту відвідувачів контактних зоопарків. На відміну від постійних вихованців, які знають, як спілкуватися з тваринами, і не наносять тваринам навмисної чи ненавмисної шкоди, відвідувачі зоомайданчиків не завжди коректно поводяться з тваринами. Діти можуть ненароком травмувати тварину, так як не знають, як з нею поводитися. Особливо це відноситься до дрібних тварин, таких як морські свинки і молодняк птахів. Також необхідно враховувати, що маленькі діти лякаються тих тварин, які одного з ними росту, або вищі за них. Тому персонал контактного зоопарку має ретельно контролювати ситуацію на майданчику, і вчасно запобігати нестандартним ситуаціям. На майданчику контактного зоопарку необхідно проводити роз’яснювальну роботу з дітьми і їх батьками, пояснювати, що спілкування дітей з тваринами має проходити в позитивному настрої як одних так і других. Деяким дітям достатньо просто зблизька спостерігати за поведінкою тварин, а деякі з задоволенням годують і гладять їх. Отже перспективність даного напряму роботи обумовлена широкими можливостями, які надає наявність зоомайданчика. При мі-

132

133

КОНТАКТНИЙ ЗООПАРК − ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Сидоренко І. В. зав. лабораторії тваринництва НЕНЦ

Історія юннатівського руху на Черкащині починається з утворення у січні 1954 року Черкаської області, коли вже в лютому цього року була створена обласна станція юних натуралістів. До 1970 року станція юннатів знаходилась в невеликому одноповерховому приміщенні по вул. Комсомольській (нині Смілянська), 100/1, де зараз розміщений обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді. З 1970 року обласна станція юних натуралістів знаходиться в мальовничому куточку міста, де займає площу 5 га землі, з двоповерховим учбовим корпусом, площею 2500 м2, з кабінетами та лабораторіями для занять, актовим залом на 200 місць. У господарстві – теплиця, парники та допоміжні споруди, сад. Започаткований юннатами у 1970 році живий куточок станції, який налічував близько тисячі видів різних тварин, згодом переріс в Черкаський міський зоопарк У 1975 році на території станції них натуралістів було створено стаціонарний профільний табір «Юннат», який щороку приймав на відпочинок в літній період 240 дітей, вихованців учнівських шкільних лісництв, виробничих бригад, переможців екологічних конкурсів. А нині це гуртожиток «Мрія» для працівників закладів освіти. В літній період він відкриває двері як оздоровчий заклад для дітей педагогічних працівників області. В 2003 році обласна станція юннатів була перейменована в обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, а з грудня 2006 року рішенням обласної ради – заклад реорганізований в обласний центр еколого-натуралістичної творчості, мала академія наук учнівської молоді. У грудні 2013 року заклад реорганізовано в комунальний заклад «Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради. Про-

тягом всіх цих років заклад гідно виконує місію методичного Центру з питань позакласної роботи з учнівською молоддю, екологічного виховання учнів міста і області, її професіонального самовизначення, розвиває і підтримує юні таланти, обдарування, надає методичну допомогу загальноосвітнім школам та позашкільним закладам області. За роки існування позашкільного закладу школу юннатівського гарту пройшли тисячі вихованців навчальних закладів Черкащини. Сьогодні в області діють 3 позашкільних заклади еколого-натуралістичного спрямування: Черкаська районна станції юних натуралістів, Уманський міський еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді, Шполянська районна станція юних натуралістів. Черкаська районна станція юних натуралістів створена 1991 року як центр роботи з учнівською молоддю. З 2007 року станцію очолює директор Насонова Ганна Олексіївна, вчитель вищої категорії, керівник гуртка-методист. Протягом навчального року в закладі працює 26 гуртків (роботою охоплено 433 учні), керівництво якими здійснюють чотири основних та чотири керівники гуртків-сумісники, серед них є один керівник гуртків-методист. Вихованці станції юннатів є активними учасниками обласних та Всеукраїнських конкурсів. В 2011 році в м. Вінниця під час проведення Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад вихованець гуртка «Юні генетики» посів перше місце в секції рослинництво, вихованці гуртка «Юні лісівники-дендрологи» були учасниками ІV Всеукраїнського зльоту юних лісівників, що проходив у м. Чернівці. Вони є активними учасниками обласних конкурсів шкільних лісництв та переможцями різних еколого‑натуралістичних конкурсів. Вихованці гуртків активно залучаються до туристичних змагань та походів. Ось уже декілька років поспіль вихованці туристсько-краєзнавчого гуртка (керівник Вовченко О. В.) є переможцями районного та учасниками обласних туристичних змагань різного рівня. В закладі до послуг вихованців обладнано шість кабінетів і серед них кімната-музей побуту українського народу. Робота над його створенням розпочалася ще в 2008 році і триває до цього часу. У 2000 році на станції юннатів створено куточок живої природи. Щорічно проводиться значна робота по озелененню прилеглої території, облаштовуються квітники та навчально-дослідницькі ділянки. У закладі працюють творчі люди, які віддають свої знання та вміння

134

135

німальних вкладеннях коштів, праці і правильній організації роботи – користь контактних зоопарків для підростаючого покоління є безсумнівною. Черкащина – перлина юннатівського руху Давиденко Л. В. директор комунального закладу «Черкаський обласний центр роботи з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради»

для розвитку творчих здібностей учнів, виховання підростаючого покоління. Найголовнішим принципом виховання молоді в Уманському центрі еколого-натуралістичної творчості є прийняття дитини такою, яка вона є насправді. Тільки в такому випадку у керівника гуртка з вихованцем буде підтримуватись контакт, що є єдиною умовою плідної взаємодії обох учасників виховного процесу. Головне завдання керівника гуртка – розкрити перед вихованцями весь широкий спектр можливостей, які не помічаються підлітками через брак життєвого досвіду. Екологічна освіта і виховання підростаючого покоління спрямовані на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглиблення та розширення шкільних базових знань. Екологічні знання нічого не варті, якщо вони не торкаються душі дитини. Тому життя в позашкільному закладі має відрізнятись від школи зацікавленістю, емоційною насиченістю, має давати задоволення, створювати комфортні умови, взаємозбагачувати дітей і дорослих знаннями і враженнями. Саме поза межами уроку учень самореалізується, саморозкривається повною мірою. Позашкільний навчальний заклад – це той інститут виховання дитини, який забезпечує гармонійний розвиток особистості. Позашкільна освіта набагато повніше враховує потреби дитини у спілкуванні з природою, пізнавальні та інтелектуальні можливості, дає змогу застосувати здобуті знання, уміння та навички в практичній діяльності по охороні природного середовища. Головними напрямками роботи Уманського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді є: підвести дитину до глибокого естетичного розуміння природи, розбудити бажання жити в гармонії з зовнішнім світом, у відповідності до його законів; виховувати громадянина, відповідального за долю України; відроджувати кращі традиції українського народу у взаємовідносинах з довкіллям; виховувати почуття особистої відповідальності за стан довкілля; гармонізувати зв’язки людина – природа, особистість – суспільство, матеріальне – духовне. Пріоритетними напрямками роботи Уманського міського центру еколого-натуралістичної творчості є впровадження різних форм позашкільної екологічної освіти та виховання. Шполянська районна станція юних натуралістів є навчально-методичним центром, завданням якої є організація і спрямування всієї позакласної роботи з біології

і основ сільського господарства та підготовки учнів до свідомого вибору професії. СЮН бере активну участь в проведенні методичних об’єднань, семінарах вчителів біології, керівників гуртків, надає рекомендації щодо ведення документації по дослідницькій роботі на навчально-дослідних ділянках та природоохоронній роботі. Надається методична допомога керівниками гуртків в гуртковій роботі в плануванні та оформленні журналів гурткової роботи підготовці до занять і надають медичну допомогу в складанні творчих, індивідуальних планів. Надається методична допомога у підготовці та проведенні обласних, міських та районних конкурсах. Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти посідає провідне місце в формуванні екологічної культури особистості та є прикладом інтеграції різних напрямків позашкільної освіти у діяльності загальноосвітніх навчальних організацій. Тому колектив СЮН спрямовує свою діяльність на вдосконалення дослідницької, еколого‑натуралістичної, природоохоронної (з використанням її в навчально-виховному процесі), гурткової роботи та вихованні дітей і учнівської молоді за інтересом в позаурочний час, використовуючи різні форми та методи діяльності. Шполянська районна станція юних натуралістів працює згідно типових та творчих планів, в основі яких висвітлено питання природознавства та подальший його розвиток шляхом удосконалення діючих і розробки нових навчальних планів. В установі працює 26 гуртків, які своєю роботою охоплюють 415 дітей (16 гуртків працює в м. Шпола, а 9 філій (10 гуртків) у школах району. Елементи екологічного виховання червоною ниткою проходять через весь виховний процес. Щоб прищепити любов до природи і оберігати її, керівники гуртків на занятті дають багато цікавої і пізнавальної інформації. Діти займаються пошуковою діяльністю. У становленні екологічної культури дітей особливе значення надається ігровій діяльності. Головна їх особливість полягає в тому , що пізнавальні задачі приховані. Дитини навчається саме граючись. Навчально-вихований процес у позашкільному закладі здійснюється диференційовано відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей вихованців, учнів, слухачів з урахуванням їх вікових особливостей, стану здоров’я з використанням різних форм роботи: заняття, гурткова робота, клубна робота, уроки-лекції, інди-

136

137

відуальні заняття, конференції, семінари, читання, вікторини, концерти, змагання, навчально-тренувальні запитання, походи, екскурсії, експедиції, практичні заняття в теплицях, на навчально-дослідних ділянках, у природі. Педагоги організовують діяльність дітей так, щоб через самостійні відкриття, розв’язання проблемних завдань, різноманітні дії з природними об’єктами вони оволоділи новими знаннями, вміннями та навичками, для цієї мети створена мала екологічна стежка. Головною метою екологічної стежки є: формування екологічної культури учнів, гармонії їх відносин з природою; пізнавання різноманітності рослинного світу. Центр роботи з обдарованим дітьми як позашкільний навчальний заклад робить вирішальний внесок у розвиток творчих здібностей учнів, формування екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок у спілкуванні з природним і антропогенним середовищем. Центр постійно оновлює зміст і методи проведення еколого-натуралістичної роботи, критично оцінює її якісний стан, спрямовує на самореалізацію та життєствердження особистості кожного учня. Основними завданнями позашкільної еколого-натуралістичної роботи в Центрі є: методичне забезпечення та координація роботи керівників учнівських творчих об’єднань; робота з обдарованою учнівською молоддю; розробка і вдосконалення навчальних планів позашкільної еколого-натуралістичної роботи; розробка і видання методичних рекомендацій з позакласної та позашкільної роботи по біології, сільського господарства, екології для позашкільних еколого‑натуралістичних закладів, шкіл, дошкільних установ; розробка сценаріїв тематичних, еколого-натуралістичних заходів; залучення талановитої молоді до просвітницької діяльності серед широких верств населення через клубну роботу; виховання учня, громадянина України; формування у школярів бажання і вміння захищати і зберігати єдність екосистеми Землі, приділяючи особливу увагу біологічній різноманітності та природним процесам, що підтримують життя. Не дивлячись на те, що заклад неодноразово реорганізовувався, мережа гуртків еколого-натуралістичного профілю повністю збережена. На сьогодні в обласному Центрі роботи з обдарованими дітьми працює 45 гуртки еколого-натуралістичної творчості 20 профілів, роботою яких охоплено 675 дітей. З них 10 гуртків (150 учнів) працюють

у сільській місцевості. Крім цього в закладі працює 15 гуртків художньо-естетичного профілю, роботою в яких охоплено 225 учнів. Щороку профільність гуртків змінюється з урахуванням зацікавленості та інтересів дітей. Сьогодні Центр роботи з обдарованими дітьми – обласний позашкільний заклад, діяльність якого здійснюється в трьох напрямах: еколого-натуралістичному, художньо-естетичному та робота Малої академії наук. Результатом творчої діяльності еколого-натуралістичного відділу є організація та проведення обласних семінарів з методистами природничих дисциплін районних відділів освіти, керівниками учнівських шкільних лісництв, гуртків еколого‑натуралістичного профілю, директорами Будинків дитячої та юнацької творчості та позашкільних навчальних закладів області. Спільно з Обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників проводяться семінари-тренінги, майстер класи, заняття з курсової перепідготовки керівників гуртків, вчителів загальноосвітньої школи. Педагогічними працівниками Центру згідно річного плану видаються навчально-методичні збірники, посібники, рекомендації на основі досвіду позашкільної роботи, які представляються на щорічній обласній виставці передового педагогічного досвіду «Освіта Черкащини». Узагальнений педагогічний досвід висвітлюється в публікаціях педагогічних видань «Освіта України», «Педагогічний вісник», «Позашкілля», «Рідна школа», «Юний натураліст», а також – у брошурах, альбомах, буклетах. Налагоджена співпраця з вищими навчальними закладами області, дослідними лабораторіями, позашкільними закладами іншого спрямування, загальноосвітніми закладами області і України. Вихованці Центру неодноразово були призерами всеукраїнських етапів екологічних конкурсів, акцій. Щороку переможці конкурсів нагороджувалися безкоштовними путівками до Всеукраїнського табору «Юннат» Національного еколого-натуралістичного Центру в м. Києві та цінними подарунками. З 2006 року в Центрі діє відділ Малої академії наук. Науково-дослідницькою діяльністю в МАН щороку охоплюється близько 700 учнів 8–11 класів навчальних закладів області. У рамках діяльності названих відділень МАН функціонують 56 наукових секцій – на базі Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету, Центру, інших навчальних закладів, установ обласного

138

139

центру та 31 наукова секція – на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (на підставі укладених угод про співпрацю). Поєднуючи зусилля досвідчених педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, провідних науковців Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Черкаського державного технологічного університету, Мала академія наук задовольняє потреби обдарованих дітей у їх творчій реалізації. З 2008 року на базі закладу проводиться оздоровлення вихованців. Для переможців обласних, всеукраїнських еколого-натуралістичних конкурсів, акцій, операцій проводиться оздоровчий табір «Мальва», для обдарованої учнівської молоді – оздоровчий табір «Еврика». Програмою роботи оздоровчих таборів передбачалось створення сприятливого оздоровчого середовища для дітей, робота в гуртках еколого‑натуралістичного напряму за інтересами, виховання в учнів навичок здорового способу життя, розвиток дитячої творчості, виховання екологічної культури школярів та їх готовності до активних дій в сфері охорони природи. З 2014 року значно поліпшилася матеріальна база Центру. Учбовий корпус загальною площею підземних та наземних приміщень 4,5 м2 з навчальними кабінетами, лабораторіями, актовою залою на 180 посадкових місць. Працюючі 2 теплиці загальною площею 252 м2, в яких зібрана колекція з 30 родин квіткових рослин. Зроблено ремонт в навчальних аудиторіях, частково замінені вікна, відремонтована мережа водовідведення та водопостачання. На сьогодні справжньою прикрасою закладу є поновлений живий куточок, в якому зібрана колекція орнітофауни (папуги розели, нерозлучники, німфи, хвилясті, японські амадини, гульдові амадини, канарки), колекція з 200 видів акваріумних риб, колекція комах (мадагаскарські, єгипетські таргани, тарган принцисія, палочники). В тераріумах мешкають 3 види черепах, шпорцеві жаби, гігантські равлики ахатини. Улюбленцями живого куточку є шиншили, морські свинки, сірійські та джунгарські хом’ячки, піщанки, пацюки, декоративні кролики, тушканчики та дресирований тхір. Близько 35 років в Центрі роботи з обдарованими дітьми функціонує Музей хліба, який у 2007 році після часткової реекспозиції був зареєстрований в переліку музеїв, що перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України.

Щороку Музей хліба приймає тисячі відвідувачів та являється справжнім координаційно-методичним центром по залученню молоді до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природо-охоронної роботи.

140

141

Роль природно-заповідних територій у формуванні екологічної свідомості юннатів Трегубова Л. А. директор комунального закладу «Чернігівська обласна станція юних натуралістів» На межі тисячоліть розвиток цивілізації при існуючій позитивній інтелектуальній динаміці набув негативного значення щодо взаємовідносин Людина – Природа. Україна нині перебуває серед країн, в яких збереглися протиріччя суспільної моделі, орієнтованої на нераціональне природокористування. Інвестиції і технології, які заходять в Україну, не спрямовані на кардинальне розв’язання існуючих протиріч. Водночас, наш природоресурсний потенціал оцінюється як один із найбільших на планеті. 94 види корисних копалин мають промислове значення. За умов ефективного користування українські землі здатні прогодувати в 6 разів більше населення, ніж маємо сьогодні. Займаючи менше 6% території Європи, Україна, має понад третину її біорізноманіття. Розумно скористатися цим потенціалом в інтересах добробуту нинішнього і прийдешніх поколінь українських громадян – одне з найголовніших наших завдань. Україні потрібен збалансований розвиток, який передбачає розробку і впровадження інноваційної моделі економічного розвитку, пов’язаної з розвитком науки, сучасних наукоємних високотехнологічних галузей, прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, застосування екологічно обґрунтованих принципів ведення сільського господарства. Збалансований розвиток потребує формування соціальної держави та системних інвестицій в Людину, підвищення рівня екологічної освіти та культури, формування нового природоохоронного світогляду громадян України.

Збалансований розвиток не можливий без формування громадянського суспільства, впровадження механізмів громадянського конт ролю за діяльністю органів державної влади, залучення громадян до прийняття екологічно важливих рішень. Низький рівень екологічної культури населення формує неекологічні моделі поведінки щодо споживання. Стратегія переходу до збалансованого розвитку має ґрунтуватися на аналізі тих дисбалансів, які існують в економічній, соціальній та екологічній сферах, і на подальшому визначенні шляхів їх подолання. Гострота сучасних екологічних проблем поставила перед навчальними закладами важливе завдання – виховувати молодь, здатну по‑новому вирішувати проблеми охорони, перетворення та раціонального використання природи. Велика роль у розв’язанні цих завдань відводиться позашкільним навчальним закладам еколого-натуралістичного спрямування. Формуванню знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності; розумінню сучасних проблем навколишнього природного середовища і усвідомленню їх актуальності для себе; формуванню екологічної свідомості та культури особистості сприяє залучення учнів до роботи на об’єктах природно-заповідного фонду. Такі природоохоронні об’єкти, як заповідники, національні природні парки, зоопарки, ботанічні сади, регіональні ландшафтні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є базою для проведення еколого-освітніх та виховних заходів. Освітньо-виховна діяльність організацій природно-заповідного фонду спрямована на формування нових етичних стосунків людини з природою, сприяння сталому розвитку суспільства та природи, формування екологічної свідомості та екологічної культури всіх верств населення, виховання розуміння сучасних екологічних та природоохоронних проблем та вирішенню їх на регіональному та державному рівнях, підтримку природно-заповідної справи широкими верствами населення як необхідної умови виконання ними своїх природоохоронних функцій. Так, педагогами Чернігівської обласної станції юних натуралістів напрацьований значний досвід по проведенню польової екологічної

практики, екскурсій, занять серед природи, екологічних спостережень та дослідів. Щоліта проводяться еколого-краєзнавчі практики для вихованців станції юннатів на території Мезинського національного природного парку, Державного дендрологічного парку «Тростянець» НАНУ, регіонально-ландшафтного парку «Ялівщина», Менського зоопарку. Під час екологічної практики поєднується навчальна діяльність та наукові дослідження з біоекології, з інтродукції і введення в культуру рідкісних, екзотичних та інших корисних рослин. На навчально-дослідній земельній ділянці станції проводиться різноспрямована діяльність, зокрема: вирощування аборигенних та інтродукованих видів рослин різних життєвих форм; впровадження нових агротехнічних принципів догляду за рослинами; розробка методик з вирощування корисних, рідкісних та видів, занесених до Червоної книги України; визначення насіннєвої продуктивності і вивчення способів розмноження. При спілкуванні з живою природою гуртківці пізнають зв’язки між різними організмами, мають уявлення про складність і вразливість природних процесів. В учнів розвивається пізнавальний інтерес, виробляється бережне ставлення до природи, без чого неможлива її охорона, формуються в подальшому елементи екологічної культури і виховання, пробуджується в них почуття до прекрасного, розвитку поняття краси та гармонії життя і природи, формування гуманного ставлення до всіх живих організмів. Це дозволяє учням більш глибоко засвоїти теоретичний навчальний матеріал, формує в них практичні вміння і навички, дозволяє уявити сферу використання отриманих знань. На практиці учні знай омляться з різноманітними об’єктами та явищами живої природи, пізнають закономірності її розвитку, особливості організації тварин, рослин, грибів та інших організмів Учасники екологічно-краєзнавчих практик навчаються визначати і відрізняти рослини, тварини, будувати дослідження, проводити спостереження за ними, визначати риси адаптованості в їх будові, поведінці до життя в тому чи іншому середовищі. Результати дослідницької роботи школярі представляють на щорічній науково-практичній конференції «Вивчаємо, щоб зберегти».

142

143

заняття на природі, екологічні ігри та конкурси, навчання практичним навичкам польових наукових досліджень, а також бесіди, круглі столи, лекції. Залучення дітей до такої діяльності сприяло набуттю навичок поведінки в природних умовах, орієнтуванню на місцевості, ознайомленню в природних умовах з рослинним світом, фауною тощо. Отже, на основі інтеграції позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування і об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється реалізація ідей освіти збалансованого розвитку.

Юні натуралісти, займаючись у профільних гуртках, мають можливість долучатись до створення заповідних об’єктів шляхом підготовки клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, беручи участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчимося заповідувати». Юннати можуть підготувати та направити клопотання до уповноваженого органу (центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, наукові установи, природоохоронні громадські об’єднання або інші зацікавлені підприємства, установи, організації), обґрунтувавши пропозицію про створення заповідного об’єкту на визначеній території, яка є цінною в природоохоронному відношенні. Тобто школярі можуть брати участь у підготовці матеріалів, а повнолітні особи чи вчителі. батьки, представники сільської ради направляти їх на розгляд. Участь школярів у підготовці клопотань може включати в себе виявлення ділянок, що зберігаються у природному стані; привернення уваги дорослих до їх вивчення; проведення власних спостережень та досліджень; участь у тематичних конкурсах. Залучення дітей до заповідання природи сприятиме підвищенню їх екологічної обізнаності про рідний край, формуванню дбайливого ставлення до природи, отриманню вмінь та навичок досліджувати природні комплекси та процеси Другий рік на базі дитячого табору «Юний турист» у с. Количівка Чернігівського району працює обласна літня школа для обдарованих та талановитих дітей Чернігівської області з метою всебічної підтримки обдарованої молоді, сприяння модернізації змісту науково-дослідницької, пошукової, експериментальної та практичної діяльності учнівської молоді, впровадження інноваційно-освітніх методів і технологій. Педагоги ОБЛСЮН відповідно до програми та робочого зошиту практичних занять з природничого профілю вчили школярів розробляти та оформлювати екологічні проекти. Вихованці табору провели облік та спостереження за птахами, вивчали видовий склад лікарських рослин та комах в околицях табору та в регіонально-ландшафтному парку «Ялівщина», здійснили моніторинг рідкісних видів та угрупувань, що мають статус охорони на рівні Червоної книги та Зеленої книги України. Для вихованців еколого-натуралістичної зміни табору використовувалися такі форми занять, як екскурсії екологічними стежками та туристичними маршрутами заповідних об’єктів,

Природа Вінниччини досить різноманітна. Натуральна рослинність Вінниччини представлена лісовими, степовими, лучними, болотними і водними угрупуваннями. Багатовікова господарська діяльність людини істотно змінила її. Переважаючі колись ліси тепер займають лише 14,1 % території, а степова рослинність в умовах надмірної розораності області збереглася, виключно на важкодоступних для освоєння ділянках (крутосхили ярів, балок, долин, річок). Така ситуація спонукає до збереження існуючих і створення нових природоохоронних об’єктів включаючи і штучно створені, зокрема визначні та цінні зразки паркового будівництва. На даний час на Вінниччині нараховується 15 заказників загальнодержавного значення (14 ботанічних і 1 лісовий) і 42 місцевого значення (36 ботанічного і 6 лісового), 94 пам’яток природи і 92 місцевого значення, 36 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (11 загальнодержавного і 26 місцевого значення) та 32 заповідних урочищ. Область має власну Червону книгу Вінниччини. Продовжується робота по охороні заповідних територій, залучення юннатів до роботи по збереженню біорізноманіття, вивчення методів оцінки ста-

144

145

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДНИЦТВО В ПРИРОДІ ЧЕРЕЗ СПІЛЬНУ ЕКСПЕДИЦІЙНУ НАУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ В ОБ’ЄКТАХ ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ВІННИЧИНИ Драгомирецька О. А. директор Вінницької обласної станції юних натуралістів, Заслужений працівник освіти України

ну природоохоронних об’єктів та негативного впливу антропогенних факторів, привернення уваги місцевих органів влади на необхідність дотримання правил природокористування та збереження природоохоронних територій. Спільно з державним управлінням екології та природних ресурсів у Вінницькій області створений реєстр природно-заповідного фонду Вінницької області в розрізі районів. Необхідність індивідуальної охорони окремих видів викликала потребу їх старанного обліку, вивчення, створення спеціальних реєстрів тих, які особливо потребують заходів для збереження. Охорона рідкісних та зникаючих видів рослин є невід’ємною складовою частиною загальної проблеми – охорони, відновлення, збагачення й раціонального використання рослинного світу. Ефективна індивідуальна охорона окремих біологічних видів у природі можлива тільки за умови збереження достатніх ділянок рослинного покриву, як середовища життя цих видів. Саме тому вона може бути дієвою тільки на територіях, що підлягають охороні, які складають тільки 1 % площі області. Лише на території Чечельницького району створено 7 об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 4809,57 га., що становить 6,34 % від загальної площі області. У зв’язку із цієї причини і було створено Національний природній парк «Кармелюкове Поділ ля», з яким Вінницька обласна та Чечельницька районна станцію юннатів плідно співпрацюють. На особливу увагу заслуговують зростання таких видів із Червоної книги України, як коручка пурпурова, сон великий, тюльпан дібровний, в’язіль стрункий, відкасник татарниколистий, вишня степова горицвіт весняний, ковила волосиста та ін. Гуртківці Чечельницької районної СЮН провели дослідження по виявленню рідкісних рослин. Реліктом та рідкісним видом є в’язіль стрункий. Це субсередземноморсько-балканський зі розірваним ареалом вид. Відомо на Вінниччині 2 місцезростання. Був знайдений у Червоногребельській дачі у складі ценозу скельно-дубового лісу кизилово-парвськоосокового. Він знаходиться в єдиному локалітеті в даному лісництві. Коручка пурпурова – рідкісна субсередземноморська-балканська орхідея. Тюльпан дібровний був уперше виявлений у Бритавській дачі. Цей східний вид – ефемероїд дібров знаходиться

тут на крайній західний межі поширення, утворює багаточислені популяції, місцями зростає масово, рясно квітує. Сон великий був виявлений у Британській дачі на остепневій смузі узлісся та в урочищі «Вишенька» (с. м. Чечельник). Зусіллями юннатів Вінницької області виявлено ряд регіонально рідкісних видів, які повинні охоронятися на Вінниччині – це ряст Маршаллів, ломиніс цілолистий, згубниця п’ятилиста, півники угорські, косарики перетинчасті, лазурник трилопатевий, чемериця чорна, чина панянська, зірочник гайовий. Фауна області також дуже різноманітна, оскільки територія характеризується поєднанням лісових і степових ділянок. Тут типово степові види поєднуються і співіснують з типово лісовими представниками. На території можна зустріти такі червонокнижні види тварин – лось сохатий, кіт лісовий, журавель сірий, чапля сіра, чорний лелека, сова вухата та інші. У Бершадському районі з питань заповідування кращими є Сумівська ЗОШ І–ІІІ ст. – природно-заповідний об’єкт – віковий дуб, Баланівська ЗОШ І–ІІІ ст. – природно-заповідний об’єкт віковий дуб, Яланецька ЗОШ І–ІІІ ст. природо-заповідний об’єкт – заповідна територія «Лиса гора». Колектив учнів Гаївької ЗОШ І–ІІ ст. Барського р-ну вивчили заповідне урочище місцевого значення «Жолоби», створеного рішенням 11 сесії 23 скликання облради від 17.12.1999 року. Воно розміщується на території Гаївської сільської ради. Загальна площа урочища «Жолоби» 5,72 га. Заповідний об’єкт входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання. Ділянка природної лучно-степової рослинності під назвою «Жолоби» розташована в Барському районі на захід від міста Бар на відстані 2,5 км. Грунти території представленні сірими опідзоленими чорноземами. Рослинність представлена такими видами рослин: хвощ польовий, полин гіркий, м’ята, звіробій. Із тваринного світу – бабки, джмелі, ласиці, миша польова, вуж звичайний, лисиця. В Козятинському районі за результатами роботи на природоохоронних територіях закладів освіти району проведено науково-практичну конференцію «Заповідними стежками малої Батьківщини – Козятинщини». У конференції брали участь і професор, доктор педагогічних наук, вчений секретар відділення загальної педагогіки та філософії педагогічних наук України Григорій Пустовіт (уродженець

146

147

смт Глухівці цього ж району), представники Вінницької обласної станції юних натуралістів, завідуюча відділом інформаційно-методичної роботи Шмаль Н. А. і завідуюча відділом екології Побережнюк І. Г., відповідальний секретар районної ради Українського товариства охорони природи, керівник науково-методичної асоціації вчителів природничих дисциплін Борівський В. І. та перший заступник голови Козятинської РДП, голова Президії районної ради Українського товариства охорони природи Микола Купчик. Активну участь у конференції за сприянням Бібліо інтнртетцентру ЦРБ (бібліотекар Таїсія Вакса), брали юні природолюби зі шкіл району та їх наставники, які презентували екологічні проекти на прикладі своїх територіальних громад – заказник і ботанічний «Курочка», державний ботанічний «Урочище Сестринівська дача», гідрологічний «Опустя», ентомологічний «Титусіївський ліс», боброві поселення у Кашперівці та Безіменному, показували на екрані у вигляді слайдів, пам’ятки природи – Кашперівський парк «Лісова пісня» та мальовничі куточки Жежелівщини. Гості були приємно вражені презентованими проектами та висловили думку стосовно створення природних мікро заказників місцевого значення. Після чого Валерій Бобрівський провів презентацію проекту «Заповідники малої Батьківщини Козятинщини». Кращою роботою, що ведеться школярами на природоохоронних територіях в рамках Всеукраїнського конкурсу «Вчимося заповідувати» у 2015 році є Тульчинський, Чечельницький, Ямпільський, Немирівський, Шаргородський райони, міста – Вінниця, Козятин, позашкільних закладах – Вінницькій обласній станції юних натуралістів, Тульчинській районній СЮН. Потреба охорони природних багатств – є важливою і дуже потрібною справою. Саме тому працівники Вінницької обласної станції юннатів досліджують та розширюють мережу природоохоронних територій. Крім того досить важливим є робота на тих природоохоронних територіях, які увійшли в реєстр заповідних територій, їх майже 24 тисячі. Експедиційні походи вихованців є тим шляхом яким вивчаються рідкісні рослини, тварини є обгрунтуванням для створення заказників місцевого значення. Щороку юннати закладу разом зі своїми педагогами розширюють знання про рослинний та тваринний світ заповідних територій та створюють базу даних рідкісних та зни-

каючих видів. Не винятком був і 2015 рік. Так експедиційний похід в с. Сосонка Вінницького району до Буго-Деснянського заказника загальнодержавного значення мав за мету дослідити колонію сірої чаплі. Значна робота ведеться працівниками обласної станції юних натуралістів з метою створення нових заповідних територій. 2014–2015 роки були у цьому плані досить продуктивні. З ініціативи відділу охорони природи народився новий проект «Подільські релікти», який буде діяти в період 2015–2016 рр. За підсумками його буде стоврена карта ресурсів даних рослин. Педагоги відділу екології та охорони природи розпочали активну роботу по дослідженню рідкісних та зникаючих видів рослин П’ятничанського лісу, який є найближчою лісовою екосистемою, що прилягає до м. Вінниці. В цьому році досліджувались представники родини Орхідних, які є червонокнижними видами. Було з’ясовано, що в даній екосистемі проростають любка дволиста, коручка пурпурова та гніздівка звичайна. Крім того в П’ятничанському лісовому масиві проростають червонокнижні представники ефемероїдів, розташована ділянка лісу у віці 200 років, не зміненого діяльністю людини та два красені дуба так звані «плюсові дерева» – виділені лісівниками як найкращі за всіма спадковими ознаками – все це є вагомою підставою для роботи по створенню заповідної території. Завдання для педагогів закладу та активістів природоохоронного руху серед юннатів на наступний рік – підготовка відповідної документації по створенню заповідної території на базі П’ятничанського лісу. У 2015 році педагоги станції юннатів (керівники – Побережнюк І. Г., Чупринко І. М., Черній В. А.) організували та провели ряд експедиційних походів стежками рідного краю. В поточному році було організовано та проведено 3 виїзних експедиційних походів (в минулому році 5) та 4 походи місцевого значення. Ця цифра говорить про те, що така форма роботи не лише подобається гуртківцям, але має позитивні результати в різних напрямках природоохоронної роботи. Експедиційні походи (їх було 3) були спрямовані на дослідження колоній сірої чаплі, ведення фенологічних спостережень, дослідження видового складу рослин Лядівського ботанічного заказника місцевого значення. Колектив Вінницької обласної станції юних натуралістів є координаційним центром, який опікується роз-

148

149

В результаті людської діяльності та техногенного впливу відбуваються незворотні зміни природних екологічних систем. У зв’язку з цим особливого значення набувають підтримання природного ходу основних екологічних процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, всього різноманіття генетичних ресурсів біосфери, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію природних ресурсів. «Нині вже ні в кого не викликає сумніву, що негаразди в соціально – економічній сфері держави згубно впливають на стан довкілля. На жаль низький рівень екологічної культури дорослого населення та недостатня увага саме до вирішення цієї проблеми у навчальних закладах різних типів може в найближчому майбутньому призвести до катастрофічних наслідків у стосунках суспільства і природи… За цих умов набуває безперечного значення як для сьогоднішнього, так і для майбутнього покоління збереження навколишнього середовища і зокрема – природоохоронних територій…» [4, ст. 121]. Проблема збереження і оновлення цінних природних ресурсів, підтримання загального екологічного балансу охорони рідких та зникаючих видів диктує необхідність створення заповідних територій.

Закон «Про природно‑заповідний фонд України», прийнятий Верховною Радою 16.06.1992 року, визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно – заповідного фонду України, відтворення цінних і унікальних природних комплексів та об’єктів [6, с.17]. Концепція розвитку заповідної справи в Україні передбачає зростання її суспільного значення для держави та народу, оптимізацію і розширення системи територій і об’єктів природно‑заповідного фонду з метою забезпечення охорони біологічного різноманіття, типових та унікальних ландшафтів України, сприяння підтриманню екологічної рівноваги на її території, зміцнення бази для проведення моніторингу навколишнього природного середовища,наукових досліджень, екологічного та патріотичного виховання громадян. У відповідності до Закону «Про природно‑заповідний фонд України» до природно – заповідного фонду належать: природні території та об’єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об’єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки – пам’ятки садово‑паркового мистецтва [2, стаття 3]. На сьогодні Україна має невеликий відсоток заповідності – лише 4,5 %, але темпи його зростання цілком задовільні. Площі територій та об’єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді України мають такі параметри: природних заповідників – 6 %, біосферних заповідників – 8 %, національних природних парків – 22 %, заказників – 38 %, пам’яток природи – 1 % , регіональних ландшафтних парків – 21 %, заповідних урочищ – 3 %, штучно створених об’єктів ПЗФ (ботанічних садів, зоологічних парків, дендрологічних парків, парків – пам’яток садово-паркового мистецтва) – лише 1 %. Розвиток мережі природно‑заповідного фонду забезпечується у поєднанні з оптимізацією структури інших територій, що перебувають під особливою охороною і мають екологічні, захисні функції (ліси І групи, зелені зони міст та селищ міського типу, водоохоронні зони тощо). Створення заповідного об’єкта в межах населеного пункту, а саме на території позашкільного навчального закладу еколого‑натуралістичного спрямування є актуальним питанням сьогодення та одним найефективніших засобів охорони малопоширених, рідкіс-

150

151

ширенням мережі заказників місцевого значення в області, що сприяє отриманню додаткових знань, стверджує філософію патріотичного відношення до багатств країни. Роль позашкільних навчальних закладів еколого‑натуралістичного спрямування в оптимізації та розширенні природно‑заповідної мережі Манійчук Т. Л. директор Шепетівського міського ЦЕНТУМ Філюк О. В. заступник директора з навчально-виховної роботи Ключові слова публікації: природно-заповідний фонд, заповідний об’єкт, дендрологічний парк, біосфера, екологічна культура.

них та зникаючих видів рослинного світу певного регіону. Це сприяє підвищенню екологічної свідомості громадськості, формуванню наукового природничого світогляду учнівської молоді. Однією з інноваційних форм організації природоохоронної діяльності на базі позашкільного навчального закладу може бути створення дендрологічного парку. «Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дереві чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання…» [2, стаття 33]. Така робота дозволяє залучити до різних аспектів природоохоронної діяльності майже весь учнівський колектив позашкільного навчального закладу, а саме: упорядкування території дендропарку, створення картосхем обліку рослин, що ростуть на його території, висадки та догляду за деревами та кущами, науково – дослідницької та пропагандистської діяльності тощо. У процесі роботи в повному обсязі враховуються вікові можливості й інтереси дітей, їхніх батьків, діяльність громадських та державних природоохоронних організацій та установ. За такого підходу вся робота педагогічного колективу спрямовується на формування екологічної культури особистості у процесі вивчення й охорони як окремих видів рослин, так і рослинних угрупувань місцевості в цілому. Керуючись діючим чинним законодавством України з охорони навколишнього природного середовища та з метою дієвої пропаганди збереження довкілля та формування екологічної свідомості учнівської молоді [3] на території Шепетівського міського центру еколого‑натуралістичної творчості учнівської молоді створено дендрологічний парк «Шепетівський», колекція якого нараховує близько ста видів рослин. У 2013 році рішенням сесії Хмельницької обласної ради дендропарк включено до заповідного фонду області. Відповідно до діючого Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України в дендрологічному парку встановлено інформаційний і інформаційний знак.На території, яка підлягає заповіданню, зростають рослини, занесені до Червоної книги України: цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, скополія карніолійська [7], а також рослини, що потребують охорони на регіональному рівні в Хмельницькій області та зане-

сені до обласної «Червоної книги»: анемона лісова, плющ звичайний, проліска дволиста, конвалія травнева, ялівець звичайний, барвінок малий [5, ст. 4]. На території дендропарку ростуть малопоширені для регіону рослини: лаванда колоскова, горіх манчжурський, лимонник китайський, магонія падуболиста, дерен білий, дерен відприсковий, бруслина крилата, падуб Мезерва, калина гордовина, ялівець китайський, ялівець козацький та інші. Унікальною для регіону є колекція верби, яка налічує 12 видів: верба пурпурова, верба прутовидна, верба тритичинкова, верба п’ятитичинкова, верба бузулукська, верба уральська, верба конопляна, верба лавролиста, верба козяча, верба вавилонська, краснотал, верба Матсудана. Дендрологічний парк Шепетівського міського ЦЕНТУМ виконує ряд важливих функцій: по‑перше, є базою еколого‑просвітницької роботи. Адже здійснення екологічного виховання і природоохоронної освіти, так як і збереження генофондів, еталонів природних екосистем – одне із основних завдань природно‑заповідних об’єктів. Визначені головні завдання еколого‑просвітницької роботи: інформування учнівської молоді та населення міста про реальну екологічну обстановку в регіоні; роз’яснення значення природоохоронних територій та об’єктів для збереження генофонду рослинного світу; формування доброзичливого ставлення населення до заповідної справи; виготовлення листівок та буклетів на природоохоронну тематику і розповсюдження у навчальних закладах міста. В дендропарку проводяться тематичні та оглядові екскурсії для учнів навчальних закладів Шепетівки та району, а також для гостей міста. Метою таких екскурсій є знайомство з різноманітністю природного світу, рідкісними та зникаючими видами рослин України і Хмельниччини зокрема, вивчення сортового різноманіття декоративних дерев і кущів та правилами їх композиції. По-друге, ряд практичних занять гуртків закладу організовуються саме на території дендропарку «Шепетівський». Зокрема, проводиться вивчення видового складу декоративних дерев і кущів, особливостей вирощування та догляду за деревними рослинами, вирощування садивного матеріалу (самшит, сосна, ялівці тощо), проведення трудових десантів з озеленення території закладу. Це сприяє набуттю навичок організації і проведення практичних заходів зі створення дендрологічних колекцій, планування території для посадки зелених насаджень та догляду за дендрологічни-

152

153

ми колекціями. На колекційній ділянці верби здійснюється заготівля робочого матеріалу для гуртків «Плетіння з верби», «Юні майстри народних ремесел». По-третє, дендропарк є полігоном для науково‑дослідницька робота вихованців закладу та учнів шкіл міста. Науково‑дослідницька робота проводиться з а такими напрямами: розроблення критеріїв наукової, екологічної, рекреаційної і соціальної оцінки територій природно–заповідного фонду; розробка наукових основ охорони навколишнього природного середовища; поглиблення наукових основ збереження і розведення в штучних умовах рідкісних видів рослин з метою їх подальшої реінтородукції та введення в культуру; організація та проведення всеукраїнських, обласних і міських природоохоронних конкурсів, акцій. По-четверте, розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов: очищення повітря, абсорбування забрудників; відпочинок серед природи, спостереження за об’єктами природи збагачують і прикрашають життя людини, знімають стрес, підвищують ефективність у роботі навчанні; оздоровлення (на території дендропарку зростає ряд хвойних та ефіроолійних рослин, що сприятливо діють на здоров’я людини). Оскільки дендрологічний парк – це осередок різноманітності дендрофлори природної та культивованої, йому необхідний професійний догляд. Таким чином планується створити адміністрацію парку та штатний розклад робітників за доглядом та охороною. Таким чином, роль природно‑заповідного фонду в житті біосфери і суспільства надзвичайно важлива та багатогранна. Реальний стан заповідної справи в Україні нині викликає велике занепокоєння, оскільки владна діяльність в цій сфері суттєво ослабла і є недостатньо ефективною. Це призвело до відсутності стратегічного бачення розвитку заповідної справи, недоліків в системі управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, відвертих зловживань, пов’язаних з землевідведенням й нехтуванням чинним природоохоронним законодавством. Причин немало, але визначальною все ж є недостатня екологічна свідомість і необізнаність громадян, представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо необхідності збереження природного середовища, байдужість суспільства до проблем навколишнього природного середовища, майбутнього рослинного і тва-

ринного світу. «Сучасне суспільство своїм споживацьким ставленням і байдужістю до всього , що відбувається навколо, схоже на первісних людей, ставлення до себе, власного здоров’я, батьків, інших людей, живої природи, Батьківщини завжди визначають долю й майбутнє кожної людини….реальним виходом із цієї ситуації може стати найкращий лікар і учитель – Природа. Вона дає людині необмежені можливості для розуміння, пізнання, загартування, збереження та зміцнення здоров’я. Бути серед неї кожну вільну хвилину повинно стати життєвим принципом для кожного з нас» [1, с. 15]. Зараз у нашій державі стала необхідністю зміна стосунків людського суспільства з природою, утвердження рівноправності усього живого. Це можливо лише за умови формування суспільства з новим екологічним світоглядом і невиснажливою системою природокористування, спрямованою на збереження екологічної рівноваги. Це потребує організації професійного, науково–обґрунтованого ведення заповідної справи, охорони і розширення мережі територій та об’єктів природно заповідного фонду, дотримання вимог чинного законодавства України. А як відомо – все починається з малого. Виховувати екологічно грамотну особистість, небайдужу до оточуючого світу потрібно з дитинства. Саме це і є покликанням сучасного позашкільного закладу еколого‑натуралістичного спрямування. Тому створення заповідних об’єктів а межах населеного пункту на базі навчальних закладів є однією з найефективніших форм охорони навколишнього природного середовища, рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини, здійснення еколого‑етичного виховання та природоохоронної освіти і всебічного розвитку особистості.

154

155

Література 1. Кілька слів про мораль і людину екологічну // Біологія в школі. — 2010. — с. 15. 2. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. №2456-ХІІ. 3. Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 6 травня 2001 р. № 433.

4. Пустовіт Г. П. Екологічне виховання учнів 5–9 класів у позашкільних навчальних закладах : Навчально-методичний посібник. — Кіровоград, поліграфічний видавничий центр ТОВ «Імекс ЛТД», 2003. — 146 с. 5. Рідкісні рослини Хмельниччини (по сторінках «Червоної книги України»). — Хмельницький обласний краєзнавчий музей. — 2002. — 44 с., іл. 6. Фурдичко О. І., Сівак В. К., Солодкий В. Д. Заповідна справа в Україні : Підручник. — Чернівці : Зелена Буковина, 2005. — 336 с. 7. Червона книга України. Рослинний світ. — К., Українська енциклопедія, 1996. — 608 с.

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ З ЕКОЛОГІЇ (з досвіду роботи екологічного гуртка Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді) Джура Н. М. доцент кафедри екології ЛНУ ім. І. Франка, Кулецька Н. А. методист Львівської МАН

слідження; визначення завдань і методів дослідження, джерел інформації, вибір методології; висування гіпотез розв’язання поставленого завдання, розробку шляхів його розв’язання, зокрема експериментальних, дослідних; реальне проведення дослідження; обговорення та оформлення отриманих результатів; формулювання висновків; визначення нових проблем для подальшого дослідження. Вимоги до тем наукових досліджень: актуальність, новизна, практична цінність (економічна ефективність), впровадження в практику. Найважливішим чинником наукової роботи учнів є самостійність. Найважливішим етапом роботи є опрацювання наукової літератури. Виписки, анотації, конспекти – це основні шляхи збору інформації. На основі запропонованої методичної концепції надруковано навчально-роздатковий матеріал для вчителів і методистів з екології «Основні вимоги до написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідницьких робіт» МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ Волинський обласний еколого-натуралістичний центр м. Луцьк, Волинська область

Позашкільна екологічна освіта як одна зі складових частин си стеми безперервної освіти, спрямована на розвиток здібностей, самовизначення та самореалізацію особистості, розширення зони індивідуальної активності учнів шляхом залучення їх до пошукової, експериментальної та дослідницької роботи. Гурткові заняття відкривають великі можливості для творчої самореалізації школярів, їх професійної орієнтації. З метою покращення позашкільної екологічної освіти пропонуємо проводити з учнями дослідницько-пошукову роботу за різними напрями: широкомасштабні дослідження місцевих екосистем (річок, ґрунтів, мікрорайону тощо), локальні і практичні дослідження (виявлення фізіологічних особливостей рослин, біоіндикацію окремих вулиць тощо). Кожна робота має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні результати досліджень, спостережень тощо. Науково-дослідна робота має відображати наступні аспекти: актуальність теми; формулювання проблеми, предмета й об’єкта до-

Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об’єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти; гуманістично-зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Важливе місце у навчально-виховній діяльності Центру займає участь у міжнародних освітніх проектах, конкурсах, програмах. Метою такої діяльності є об’єднання зусиль учнів, вчителів, вчених-дослідників, спрямовані на отримання додаткової інформації про навколишнє середовище, обмін досвідом роботи, щодо моніторингу та збереження довкілля, оволодіння новими технологіями відновлення природи. Колектив Волинського обласного еколого-натуралістичного центру для досягнення поставленої мети виконує ряд важливих завдань: прикордонне розташування Волині передбачає участь у регіональних

156

157

міжнародних орнітологічних програмах. Цікавими є українсько‑польські спостереження за популяцією лелеки білого. Юннати беруть участь у спостереженнях за місцями гніздування птахів, прильотом, появою пташенят та відльотом. Результати спостережень юні дослідники обговорюють на спільних українсько-польських зустрічах. Не перший рік в області триває регіональних українсько-німецький проект по спостереженню за популяцією очеретянки прудкої в ме жах Національного парку «Прип’ять-Стохід»; вже четвертий рік в області розвивається українсько-польський проект з обміну досвідом трудового виховання «Фарм». Юннати ЗОШ І–ІІІ ступенів с. Устилуг Володимир-Волинського району разом з учнями школи села Лужков (Республіка Польща), вирощують сільсько-господарські культури, проводять дослідження із акліматизації рослин, ведуть фенологічні спостереження; набувають поширення онлайн-зустрічі юннатів обласного еколого-натуралістичного центру із харцерами навчальних закладів Польщі. Висновки. Таким чином залучення вихованців до міжнародних проектів, програм, конкурсів сприяє утворенню форуму учнів, які за допомогою спілкування із своїми однолітками з різних країн зміцнюють зв’язки між школярами, поглиблює розуміння екологічних проблем та шляхів їх вирішення, виховує почуття належності до єдиної Європейської співдружності. ФОРМИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ ВИХОВАНЦІВ Ківерцівський районний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді м. Ківерці Волинська область Методи активного навчання, це сукупність способів, що активізують організацію і керування навчально-пізнавальною діяльністю вихованців в позашкільному навчальному закладі. У навчально-виховному процесі закладу активне навчання припускає використання системи методів і прийомів, що спрямовані головним чином не на повідомлення вихованцям готових знань, їхнє запам’ятовування і відтворення, а на організацію вихованців для самостійного одержання знань, засвоєння умінь і навичок у процесі активної пізнавальної 158

і практичної діяльності. Педагоги закладу використовують методи активного навчання, зокрема: проблемну лекцію, евристичну бесіду, навчальну дискусію, пошукову лабораторну роботу, самостійну роботу за рекомендованими джерелами, рольові, ділові ігри, аналіз різноманітних ситуацій, «мозкова атака» тощо на різних етапах навчання: при первинному оволодінні знаннями, при їхньому закріпленні і удосконаленні, при формуванні умінь і навичок вихованців. Використання методів активного навчання робить процес навчання більш творчим, сприяє кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, розвитку навичок роботи в групах, мислення, кращій взаємодії між вихованцями, формування їх життєвих компетентностей. Проектна діяльність педагогів та вихованців є новою формою організації навчально‑виховного процесу в закладі, яка забезпечує продуктивний зв’язок теорії і практики в процесі навчання і виховання; сприяє формуванню в учнів базових компетенцій, вчить їх здобувати знання самостійно та застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. Через проектну діяльність створюються умови для творчої самореалізації вихованців, учнів, слухачів, стимулюється розвиток інтелектуально-творчих здібностей. Реалізація інноваційних проектів має на меті всебічне та систематичне дослідження певних проблем, розробку способів досягнення поставленої мети та отримання конкретного кінцевого результату. Проектування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив, спроектував, здійснив). Педагоги закладу активно застосовують проектну технологію навчання. Вихованці під керівництвом педагогів розробили проекти: «Дослідження видового різноманіття лісової водойми», «Екологічні проблеми річки Конопельки», проект притулку для тварин «Притулок моєї мрії», «Фізико-географічна характеристика озера Молодіжне», «Проект озеленення території закладу», «Красивий парк – окраса міста», проект квітника «Серце моє Україна! Хай буде мир віднині і довіку на твоїй землі!» та ін.. Проектна діяльність характеризується як навчальний процес, в якому осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.

159

ПИОНЕР ЮННАТСКОГО ДВИЖЕНИЯ Григорьев А. Я. директор Харьковского зоопарка, профессор Юннаты – особая гордость нашего зоопарка. Наш кружок – первый в Украине, в этом году ему исполнилось 90 лет. Множество радостных открытий, многие сотни выкормленных и выращенных питомцев – будни кружка юных биологов Харьковского зоопарка. Здесь ребята не только учатся ухаживать за питомцами, но и активно приобщаются к исследовательской работе. Они ведут наблюдения, углубленно работают с научной литературой, выступают с сообщениями и докладами. Накопленный материал старшие юннаты оформляют в исследовательские работы. Их работы – это начало серьезных исследований в биологической науке, развитии зоопарковского дела. Понять другого, сделать его жизнь счастливой и здоровой – трудная задача, и она гораздо тяжелее, когда речь идет об уходе за дикими животными. Отрадно, когда подрастающее поколение отдает большее предпочтение летучим мышам или сохранению лесов, чем компьютерным играм; когда юные исследователи природы понимают, что тигр или слон гораздо интереснее современных гаджетов. История кружка юных биологов зоопарка (КЮБЗ) неразрывно связана с судьбой примечательного и незаурядного человека – Николая Петровича Эвальда, при участии одного из виднейших деятелей охраны природы Украины профессора В. Г. Аверина. В начале 20-х годов ХХ столетия Харьковский зоопарк переживал трудные времена, связанные с некомпетентным руководством столь сложной и специфичной организацией. Назрела безотлагательная необходимость найти компетентного человека, достойного столь ответственной работы. Тогдашний председатель Всеукраинского союза охотников и рыболовов (ВУСОР) профессор В. Г. Аверин нашел подходящую кандидатуру нового заведующего зоосадом. В послереволюционные годы, во время поездок по республике он встречался с такими же, как и он сам, энтузиастами, привлекал их к активной природоохранной работе. В городе Ахтырка (ныне Сумская область) состоялось знакомство ученого с начальником отдела всеобуча местного

уездного военкомата Николаем Петровичем Эвальдом, который оказался страстным охотником и большим знатоком биологии диких животных. К тому времени за плечами Эвальда был Петербургский кадетский корпус, Елизаветградское кавалерийское училище, служба в качестве офицера на границе с Австро-Венгрией, участие в боевых операциях на фронтах Первой мировой войны. После победы революции ротмистр Эвальд перешел на сторону восставшего народа, вступил добровольцем в Красную Армию, принимал участие в разгроме частей Деникина и Шкуро. В редкие свободные часы боевой офицер старательно штудировал университетский курс зоологии. Убедившись в обширной эрудиции Н. П. Эвальда, Аверин предложил ему приехать в Харьков и заняться возрождением зоологического сада. Николай Петрович с энтузиазмом принял это предложение. Кандидатура Эвальда была согласована с Харьковским губисполкомом, и вскоре, 15 сентября 1924 г., уволившись из армии, Н. П. Эвальд со всей семьей переезжает в Харьков. Осенью того же года зоосад перешел под эгиду горкомхоза и отныне стал именоваться зоопарком. Была поставлена задача создать в первой столице Украины зоопарк, отвечающий запросам трудящихся в отношении культурно-просветительской и научно-образовательной работы. В зоопарк еще до начала описываемых событий приходило много учащихся местных школ. Школьники проявляли большой интерес к питомцам зоопарка. Некоторые из них приходили после занятий, по своей инициативе заводили знакомство с сотрудниками зоопарка, предлагая помощь в их весьма хлопотной работе, получая возможность общения с животными. Энтузиазму подрастающего поколения следовало придать какие-то организованные формы. В 1925 году по инициативе Эвальда при зоосаде начинает действовать первый в Украине и второй в мире кружок юннатов. В числе первых юннатов была его дочь Галина. Первый руководитель Нина Георгиевна Серова долгое время преподавала биологию в школе. Поскольку она привыкла к определенному регламенту отношений учителя и учащихся, такой же сухостью отличалась и ее работа с юннатами. От ребят требовалось регулярное

160

161

ведение рабочих дневников, наблюдение за поведением прикрепленных животных и, наконец, дежурство возле своих питомцев по выходным дням, когда шел основной поток посетителей. Ни о каких поездках за город или совместных экскурсиях не было и речи. Разительные перемены наступили после прихода в кружок выпускницы биологического факультета Харьковского университета Маргариты Михайловны Лашиной. Эта симпатичная юная девушка с обаятельной улыбкой и яркими лучистыми глазами обладала отличной биологической подготовкой и могла блестяще преподнести школьникам, не имевшим соответствующих знаний, самый сложный теоретический материал. Кроме того, Лашина была прекрасным лектором и экскурсоводом, каждая ее встреча с посетителями зоопарка надолго оставалась в памяти людей. Первое время занятия проходили в одной из комнат дирекции зоопарка, потом Маргарита Михайловна сумела убедить администрацию, что для кружка юннатов требуется особое помещение и соответствующая материальная база. Н. П. Эвальд выделил для ребят сооружение дореволюционной постройки, которое располагалось неподалеку от входа в зоопарк со стороны Госпрома на месте нынешних вольер для хищных птиц. Здесь была оборудована комната для теоретических занятий, под навесом во дворе содержались кролики. В других клетках находились различные птицы. Ребята вели наблюдения за животными, выполняли подсобные работы в аквариуме, террариуме и зоомузее, приручали молодняк, несли по очереди дежурство возле своих питомцев, наблюдая, чтобы посетители не заходили за изгородь, не кормили и не дразнили животных. На заседаниях кружка юннаты докладывали о своих исследованиях. Республиканская газета «Комсомолец Украины» в выпуске от 21 августа 1926 года впервые рассказала о работе юных биологов в красных галстуках. В статье был напечатан рассказ о рыжем юннате Васе, который подружился с волом; о том, что злющая лисица Доба из всего обслуживающего персонала признает только девочку-юннатку Маню. А об успехах румянощекой Зины, которая с удовольствие ухаживает за кроликами, свидетельствовали письма крестьян, успешно освоивших разведение ее ушастых питомцев в самых отдаленных селах Харьковщины.

В 20–30-х годах в кружке юннатов было много талантливых неординарных ребят. Это был период «вольницы», когда юннаты часто под руководством М. М. Лашиной, но нередко и самостоятельно, ездили по тогда глухим и малоисследованным урочищам Харьковщины и прилегающим районам Сумской области. Неоднократно бывали юннаты зоопарка в Аскании-Нова, где они не раз самостоятельно на повозке выезжали в степь. К сожалению, сталинские репрессии 30-х годов и последовавшая за ними война исковеркали судьбы большинства из них и «разметали» по просторам СССР. После освобождения Харькова от немецко-фашистских захватчиков в зоопарке вновь стали регулярно приходить местные школьники, но только в 1945 году возобновил свою работу кружок юннатов. Вскоре уже до 40 учеников местных школ стали регулярно приходить на занятия, вести наблюдения за жизнью животных, выполнять подсобные работы в различных секциях, помогать создавать живые уголки в детских учреждениях. Работой кружка юннатов в этот период руководила сотрудница зоопарка Л. И. Сахарова. В 1948 году по инициативе тогдашнего директора А. Н. Шадрина впервые принимается положение о клубе юных зоологов (КЮЗ). Этим документом предусматривался прием учащихся 6–10 классов с письменным разрешением родителей, справкой об успеваемости в школе и рекомендацией школьного преподавателя биологии. После испытательного срока в 2–3 недели новичок становился кандидатом. Только через несколько месяцев, подготовив письменный отчет и доклад о своих наблюдениях, юннат становился полноправным членом КЮЗа. Следует отметить, что этот документ, регламентирующий все стороны юннатской деятельности, сам по себе очень важен. Ведь со временем было осознано, что зоопарки относятся к объектам повышенной опасности, назрела необходимость как-то ввести в правовые рамки пребывание и деятельность в условиях зоопарка несовершеннолетних. В кружке с 1948 года работали три секции: орнитологическая, териологическая и аквариумистов. У ребят развивали любовь к природе, воспитывали наблюдательность, формировали материалистическое понимание явлений окружающей действительности, знакомили с биологией животных.

162

163

Для юннатов проводились лекции-беседы и экскурсии по зоопарку, их знакомили с новинками научно-популярной литературы, учили готовить рефераты и доклады. В свою очередь юные биологи помогали в уходе за животными (в первую очередь выкармливание молодняка), вели дневники наблюдений, участвовали в проведении встреч со сверстниками на детских площадках, регулярно выпускали бюллетень «Юный натуралист», участвовали в организации Дня птиц и в областном слете юных натуралистов Харьковщины. Темами докладов были: «Защитная окраска у животных», «Регенерация у холоднокровных животных в сравнении с регенерацией теплокровных», «Развитие земноводных», «Размножение пресмыкающихся в неволе», «Влияние звуковых волн разной частоты на животных», «Наблюдение за жизнью птиц и рыб в неволе». История сохранила имена некоторых из юннатов тех лет. Мы знаем, что Маргарита Рибик и Вита Янушевская наблюдали за птицами, кормили голубей, попугаев, перепелов, изучали схему весенней линьки пятнистого оленя. Ира Резникова изучала регенерацию конечностей у тритона, Лида Семакова работала с морскими свинками, Анатолий Красевич изучал регенерацию хвоста ящерицы, Леонид Гутнев регенерацию панциря черепахи, Валентин Кошнаровский руководил экскурсиями в лесопарке и сделал чучело совы, Виталий Галайда исследовал влияние звуковых волн на животных. Юннаты ездили в загородный зоопитомник для сбора муравьиных яиц, которыми кормили павлинят, наблюдали за поведением полевок, рыжих и серых мышей. Для областной выставки ребята изготовили аквариумы, в которых экспонировали рыбу, аксолотлей, различные виды растений. К этому периоду относится и организация традиционных для зоопарка тематических праздников, непременными участниками которых всегда были юннаты. Наибольший размах принимала организация праздника «День птиц» во время весенних каникул, который сохраняет популярность и сегодня. Двадцать лет, начиная со второй половины пятидесятых годов ХХ столетия, в Харьковском зоопарке работала Ирина Константиновна Лисецкая (Туранская), которой суждено было сыграть выдающуюся роль в становлении Харьковского зоопарка, как современного научно-просветительского учреждения. Большую часть этого периода

Ирина Константиновна проработала методистом, но временами ей приходилось руководить КЮБЗом. Она оказывала школьникам информационную поддержку. Наиболее серьезным из юннатов предоставляла возможность пользоваться сокровищами из своей личной обширной библиотеки. При ней традицией стало проведение зооелок в дни зимних школьных каникул с активным участием юннатов зоопарка. Елки оформляли чучелами различных животных из коллекции музея зоопарка и биофака университета. В кинолектории зоопарка на сценическом возвышении устанавливалась елка. На ее ветвях крепили чучела сурков, зимородка, снегирей, щеглов, свиристелей, дятлов. К стволу прикрепляли чучела куницы, белки, хорька, на нижних ветвях располагались тигровые питоны, амурские полозы, ужи. Под елкой располагались чучела медведя, львенка, косули, дрофы, цапли, бобра, зайца, которые декорировали хвойными ветвями и ватой. Тут же устанавливались клетки с прирученными животными. Вторую половину прошлого столетия по праву можно считать ренессансом в жизни Харьковского зоопарка. В этот период территория напоминала большую строительную площадку. Почти одновременно строились антилопник с аквариумом и бегемотник, реконструировались многие здания и сооружения, сносились одряхлевшие домики, в которых долгие годы жили служители, а их семьи переселялись в новые благоустроенные дома в новостройках города. Самым большим подарком для юннатов, безусловно, стало открытие «Площадки молодняка» летом 1960 г. Юннаты здесь помогали ухаживать за многочисленными зверятами, в том числе медвежатами, львятами, лисятами, волчатами, козлятами. Детвора любила дежурить на площадке, ведь необходимость следить за порядком никак не могла помешать общению со своими любимцами. Все новые поколения по-прежнему изучали видовой состав местной флоры и фауны; учились определять птиц в полете и по голосам; приобретали навыки в полевой работе. На практических занятиях ребята овладевали приемами снятия шкур, изучали строение внутренних органов, делали тушки птиц, участвовали в заготовке веточного корма. В юннатском зооуголке были представлены коллекции перьев птиц, выставки рисунков, фотографий, тушек животных. На специ-

164

165

альной витрине под стеклом размещалась стенгазета «Юннат зоопарка», которую с интересом читали. Весной 1967 г. на работу в зоопарк поступила Зинаида Георгиевна Дмитриева (З. Г. Лоб). Ее по праву можно назвать ученицей Ирины Константиновны. Именно ее воспитанникам 60-х годов было суждено на долгие годы стать ядром коллектива Харьковского зоопарка. Даже поверхностный перечень юннатов тех лет о многом говорит – Леша Григорьев, Таня Золотарева, Саша Демченко (Цеханская), Митя Стрелков, Юра Цеханский, Ира Третьякова (Проскурина), Саша Перец, Марина Кузнецова, Мила Ганулина (Сидоренко), Илюша Власюк, Саша Богуславский и другие. Все они многому научились не только от своего руководителя, но и в первую очередь от И. К. Лисецкой. В те годы была возобновлена традиция регулярных поездок юннатов на природу, в первую очередь на Биостанцию ХГУ (Гайдары, Змиевской р-н). Почти ежегодно стали ездить в заповедники. Уже с первых лет работы Дмитриевой юннаты успели побывать в Аскании-Нова, Беловежской Пуще и Воронежском заповеднике. По поручению областного отделения общества охраны природы ездили в Великий Бурлук на учет поселений байбаков. Руководитель клуба юных зоологов З. Г. Дмитриева существенно дополнила положение о клубе техникой безопасности для юннатов зоопарка. И по ее инициативе его стали называть кружком юных биологов зоопарка, изменив аббревиатуру на КЮБЗ. С этим документом постоянно работала А. Ф. Цеханская, внося изменения в соответствии с требованиями быстро меняющегося времени. С приходом Л. И. Сидоренко в 2004 г. на должность заведующей научно-образовательной частью «Положение о КЮБЗе Харьковского зоопарка» было окончательно отредактировано и утверждено. Сейчас этот документ стал интеллектуальной собственностью зоопарка. Трудно найти аналог, подробно регламентирующий деятельность подрастающего поколения в условиях столь сложной организации, как современный зоопарк. Неслучайно многие зоопарки Украины и ряд зарубежных охотно используют наработки нашего «Положения» для регламентации деятельности своих детских внешкольных учреждений. С осени 1967 года в зоопарке начал работать бывший цирковой дрессировщик Владимир Константинович Кульченко. По его предло-

жению подобрали группу животных, которых он стал дрессировать. В составе этой труппы были лисицы, попугаи, павлины, фазаны, еноты, кошки, собаки, медвежата Томка и Макс, львята Инга и Рица. За короткое время Кульченко изготовил реквизит: тумбы, шары, карусель, обручи, барьеры и клетки для транспортировки животных. Была построена особая эстрада для выступления зооцирка. Здесь же стала работать бывшая юннатка Нина Макаренко – воспитанница Ирины Константиновны. Через год харьковчане впервые увидели выступления молодого коллектива. Программа была рассчитана на 45 минут. Номера выполнялись под музыку. Помощниками Кульченко стали юннаты Нина Стребнева, Женя Иваницкий, Саша Демченко и Таня Золотарева. Ребята убирали клетки, кормили животных, шили для них поводки, амуницию. Представления проходили дважды в день по субботам и воскресеньям. С 1974 г. наступил четырехлетний период, когда руководителем юннатов была З. А. Чуприна, которую временами сменяла Н. П. Ефремова. Недолгое время проработал А. Г. Перец, бывший юннат зоопарка. Наконец на должность руководителя КЮБЗа была переведена А. Ф. Цеханская, проработавшая с редкими и непродолжительными перерывами вплоть до ноября 2003 г., когда она стала заместителем директора по работе. Повышение по службе не мешает ей и сегодня работать с детворой, отбирать наиболее одаренных и выводить их в люди. За прошедшие годы многое изменилось. Главное – стало традицией активное участие юннатов во всесоюзных конкурсах юннатских работ им. П. А. Мантейфеля, проводимых Московским зоопарком. На них представляли работы по искусственному выращиванию верблюжат и молодняка бурых медведей, по биологии и содержанию канадских вапити, содержанию и поведению каменных куниц и сов. Все эти работы были отмечены памятными дипломами и почетными грамотами. Наши юннаты неизменно занимали призовые места на этих конкурсах. В течение учебного года стали проводиться до 40 теоретических занятий в форме лекций, бесед, конференций, заочных (сейчас бы сказали виртуальных) путешествий по заповедникам, заказникам, природным зонам, континентам. С учетом возрастных особенностей и уровня восприятия материала школьники были раз-

166

167

делены на старшую и младшую группы. Традиционными стали заключительные конференции, на которых подводились итоги работы за год, проходили защиты исследовательских работ, смотры лучших реферативных докладов, дневников наблюдений, полевых дневников, отчетов по поездкам и экскурсиям, фотографий, альбомов, рисунков, плакатов, заметок. Жюри учитывало личное участие кружковцев в научно-просветительской работе. Как правило, конференции завершались зоовикторинами. Во время занятий изучались правила и особенности проведения наблюдений за животными: за особенностями их содержания, акклиматизации, кормления, размножения, выращивания молодняка, сезонными линьками, гнездованием, поведением в условиях неволи. Важное внимание уделялось правилам ведения дневников наблюдений, полевых дневников, составлению реферативных докладов, работе с научно-популярной литературой, составлению картотеки библиотечки юннатов, отчетов, подготовке статей и заметок. На практических занятиях каждый юннат учился методике препарирования мелких животных, правилам изготовления тушек и чучел, умению пользоваться определителем животных, технике фотографирования в природе и в условиях зоопарка, правилам изготовления искусственных гнездовий, кормушек, сбору коллекций (перьев, вредителей) и подготовке их к экспонированию, оформлению фотоальбомов, стенных газет, рукописных журналов. Ежегодно юннаты выезжали на экскурсии в пригородные леса и другие естественные биотопы для изучения растительного и животного мира Харьковщины, памятников природы и эндемиков области, наблюдения за фенологическими изменениями в природе. По различным разделам систематики животных и растений проходили тематические экскурсии в Музей природы и оранжереи ботанического сада ХГУ, а также на выставки певчих и декоративных птиц, кошек, служебных, охотничьих и декоративных собак. Серьезные работы проводили на базе Великобурлукского сурчиного заказника, Липковатовского степного заказника, Краснокутского дендропарка. Ребята побывали в ряде заповедников: Беловежской пуще, Аскании-Нова, Астраханском, Воронежском, Хоперском, Окском и других. Благодаря этим поездкам ребята углубляли свои теоре-

тические знания и отрабатывали практические навыки, полученные на занятиях в кружке. Иногда по заданию зоопарка и по договоренности с дирекцией заповедников юннаты принимали участие в отлове и доставке некоторых животных для пополнения коллекции зоопарка. Следует отметить, что с 80-х годов ХХ столетия до наших дней отмечается любопытная закономерность: среднее количество постоянно учащихся юннатов в составе КЮБЗа составляло около 40 человек. Вероятно, эту цифру и следует считать оптимальной для наших дней, в то время как общее число нерегулярных аматоров колеблется около 300 человек. В эти годы стала формироваться богатая библиотека биологической и природоохранной литературы. Все это богатство вместе с детворой и прирученными животными ютилось в ветхом, давно ставшем тесным, финском домике. Надежда на то, что КЮБЗу Харьковского зоопарка удастся обрести достойное пристанище, возникла в 1987 г., когда по инициативе известного журналиста В. М. Пескова был организован «Фонд помощи зоопаркам», логотипом которого стала зебра. Харьковский зоопарк тогда подал заявку на финансирование строительства помещений «Дома юннатов» и «Острова белых медведей». К сожалению, распад СССР и экономические неурядицы, возникшие в странах СНГ, повлекли за собой бешеную инфляцию. Поэтому, чтобы спасти выделенные средства, было решено потратить их на строительство загонов для копытных животных в яру и вольерного комплекса для хищных птиц. Перспектива лучшей жизни для детворы снова отодвинулась на неопределенный срок. Новый (современный) этап в жизни КЮБЗа, как и Харьковского зоопарка в целом, наступил в 2003 году, когда 31 октября приступил к своим обязанностям новый директор – кандидат ветеринарных наук Алексей Яковлевич Григорьев. В связи с повышением А. Ф. Цеханской в должности кружком юннатов руководили, сменяя друг друга, молодые сотрудницы, но, благодаря тому что их работу контролировали такие опытные специалисты, как Т. А. Золотарева, Т. В. Таранцева, Л. И. Сидоренко, снижения уровня подготовки не произошло. Этому способствовало привлечение к руководству при подготовке конкурсных работ ветеранов,

168

169

таких как Д. Г. Стрелков и В. И. Гук. В этот период начались работы по проектированию и строительству нового Дома юннатов. Каким он будет, спорили и взрослые и дети, возникали фантастические идеи. К удивлению, почти все они воплотились в жизнь. В 2009 г. был торжественно открыт и введен в строй новый Дом юннатов. На должность ведущего методиста был переведен лектор Е. А. Киося. Блестящий эрудированный специалист, кандидат биологических наук Евгений Александрович с этого времени выполняет роль научного куратора. Обширный живой уголок с многочисленными разнообразными обитателями, просторные хорошо оснащенные помещения для занятий и главное высококвалифицированное руководство позволило перевести работу с детьми на качественно иной уровень. Этому способствовало и приход на работу бывшей нашей воспитанницы А. С. Прилуцкой (Гукасовой). Кандидаты биологических наук. Е. А. Киося (ведущий методист) и А. С. Прилуцкая (лектор-педагог) работают над повышением научного уровня преподавательской работы. Начиная с 2012 года они стали приобщать к работе с детьми студентов и научных сотрудников Харьковского национального университета (ХНУ имени В. Н. Каразина), а также сотрудников национальных природных парков Харьковской области. В нашем КЮБЗе дети получают хорошую возможность компенсировать «огрехи» школьного образования, причем, не только в области биологии. При работе с юннатами выяснилось, что детвора практически не знает географию нашей области, а что где растет и кто где живет для них загадка. Очень жаль, ведь в программе наших школ есть замечательный предмет – «Харківщинознавство». Возникает ощущение, что его просто никто не умеет преподавать. За последние годы юннаты побывали в трех национальных природных парках (НПП) Харьковской области (НПП «Гомольшанские леса», НПП «Слобожанский», НПП «Двуречанский»), где принимали участие в научных исследованиях и образовательной работе. Посещая территории национальных парков, они знакомились с заповедным режимом и структурной организацией этих учреждений, учились понимать, в чем заключается ценность той или иной территории, как ведется борьба с браконьерством и образовательная работа с местным населением. Находясь в лесу, степи, на побережье и непосредственно

наблюдая за изменениями природы и жизнью животных, юннаты проникались любовью и пониманием необходимости сохранения природных экосистем в первозданном виде. Ведение научной биологической работы начинается с собственных наблюдений и выработки алгоритма действий. Легче научить этому на конкретном примере, поэтому юннатам предлагали присоединиться к уже начатым исследовательским проектам, либо же организовывали специальные обучающие выезды. Например, поздней осенью 2012 г. была организована поездка в урочище Черный лес (окрестности пос. Васищево, Змиевской район) под руководством кандидата биологических наук Влащенко Антона Сергеевича и орнитолога Яцюка Егора Александровича. Ребят разделили на две группы и определили для каждой маршрут, по которому нужно было пройти по карте и записать всех встреченных по пути птиц в полевой дневник. Юннаты получили первичные навыки ориентирования на местности и определения птиц. Каждая из групп желала увидеть большее число птиц, что стимулировало интерес и внимание к окружающему лесу. На финише группы встретились и обсудили, кто кого увидел и встретил в лесу. Юннаты побывали в Липцевских каменоломнях для мониторинга зимовочной популяции рукокрылых; на Чугуево – Бабчанской даче (Чугуевский район), где провели учет копытных животных по следам; в окрестностях с. Яремовка (Изюмский район) для наблюдения за нерестом миноги украинской; в окрестностях с. Гайдары, Иськов пруд (Змиевской район) приняли участие в изучение нереста серых жаб и в университетской программе мечения жаб (под руководством кандидата биологических наук Д. А. Шабанова). Харьковский лесопарк является постоянным местом наблюдений юннатов и научных исследований зоологов. В течение летнего сезона юннаты изучали фауну рукокрылых – это ночные отловы при помощи паутинных сетей, прослушивание звуков при помощи бэт-детектора и изучение дупел с колониями рукокрылых. Под руководством Егора Александровича юннаты участвовали в осенней и весенней проверке совятников – специальных домиков для сов, учились искать и определять состав погадок сов, подыматься к совятнику по дереву при помощи альпинисткой системы. В зимнее время в лесопарке юннаты проводили учеты

170

171

млекопитающих по следам маршрутным способом несколькими группами. С целью ознакомления с луговой флорой, энтомофауной и орнитофауной неоднократно совершали полевые выезды с ведущим научным сотрудником зоопарка Д. Г. Стрелковым в региональный ландшафтный парк «Ольховая балка» (Дергачевский район, Харьковская область). В среде мегаполиса проводились исследования по орнитологии, в частности весной 2013 и 2014 гг. юннаты участвовали в ежегодном учете водоплавающих птиц вдоль р.Лопань (под руководство орнитолога ХНУ М. В. Баника), пройдя маршрут в 15 км, а также приняли участие в учете дневных хищных птиц в Харькове (под руководством орнитолога, кандидата биологических наук С. Г. Витера). Юннаты с руководителями совершили поездки по природоохранным территориям Украины и России: посетили региональный ландшафтный парк (РЛП) «Краматорский» участок «Белокузьминовка» (Донецкая обл.), Черноморский биосферный заповедник (Херсонская обл.), биосферный заповедник «Аскания-Нова» (Херсонская обл.), НПП «Великий луг» (Запорожская обл.). Зимой 2013 года юннаты приняли участие в ежегодных учетах диких копытных животных в заповеднике «Белогорье», участок «Лес на Ворскле» (Белгородская обл., Россия). Подобные учеты позволяют увидеть копытных животных вблизи, узнать больше об особенностях экологии этих видов. Юннатам посчастливилось принять участие в настоящей экспедиции в дальние регионы нашей страны и России. Так, в 2012 году Алексей Парфилов принял участие в экспедиции в заповедник «Горганы» (Ивано-Франковская обл.) с целью изучения фауны рукокрылых; в 2013 году Алексей Парфилов и Елена Роденко приняли участие в месячной полевой экспедиции по изучению рукокрылых в заповеднике «Брянский лес» (Россия) и национальном парке «Смоленское Поозерье» (Россия). А. С. Влащенко в июле 2013 года проводил исследования по поиску самого редкого вида рукокрылого Европы – гигантской вечерницы и для этого отправился в экспедицию в Воронежский заповедник и Окский заповедник (Россия), юннат Дмитрий Кононенко присоединился к этой работе. По результатам отдельных поездок выполняются юннатские научно-исследовательские работы на конкурс юных натуралистов

им. П. А. Мантейфеля и конкурс Малой академии наук (МАН). Если есть интерес к изучаемой проблеме, то и работа пишется легко и успешно. Юннаты представляют отчеты о поездках и научной работе на ежегодных осенних и весенних юннатских конференциях в Харьковском зоопарке. А. С. Влащенко и А. С. Прилуцкой была начата работа по реабилитации летучих мышей в городе Харькове в зимнее время. Работа имела как практическое значение, так и научный и образовательный аспект. Собранные данные позволили понять причины гибели рукокрылых в городе и спасти часть зимующей популяции. Юннаты также вовлечены в эколого-образовательную работу, проводимую среди жителей города, о рукокрылых и необходимости их охраны. Юннатка Елена Роденко принимала активное участие в этой работе. Ею зимой 2013 года был снят образовательный ролик о проделанной работе и представлен на Всеукраинский юннатский фестиваль «В объективе натуралиста», где ролик занял 2 призовое место. В 2014 году она заняла первое место в конкурсе имени профессора П.А. Мантейфеля за лучшую исследовательскую работу в области зоологии и охраны живой природы. В рамках лекционных занятий КЮБЗа проводили научные семинары о различных аспектах зоологии: посвященные научным исследованиям на заповедных территориях с докладами о поездке в Беловежский национальный парк (Białowieskim Parku Narodowym, Польша), об изучении касаток Авачинского залива (Камчатка), об изучении наземных моллюсков Харьковской области, о радиации и природе Чернобыльской зоны отчуждения. В ходе каждого из семинаров юннаты принимали активное участие в обсуждении различных аспектов биологии и живо интересовались перспективой принять участие в подобных исследованиях. Юннатом Екатериной Рубленко была начата работа по изучению наземных моллюсков в харьковском лесопарке. Живя в городе, мы часто не замечаем птиц и млекопитающих, которые живут рядом с нами, когда они появляются и куда улетают в разные сезоны. Мы заметили, что после полевых выездов и тематических семинаров юннаты стали больше внимания обращать на птиц, живущих в городской среде, интересоваться их экологическими особенностями и с большим интересом рассказывать о встрече необычного вида птиц или каких-то других подробностях их жизни.

172

173

Вирішення глобальних екологічних проблем розглядається сьогодні в системі глибоких соціальних змін, під якими мають на увазі зміну системи цінностей людини, типу мислення, світогляду, перебу-

дову свідомості. У цьому випадку проблема вирішення екологічної кризи розглядається вже як проблема психолого-педагогічна. У центрі її знаходиться корекція суб’єктивного (особистісного, емоційного) ставлення до природи та природних об’єктів. В психології екологічну свідомість аналізують з декількох позицій. Так, перший напрямок розглядає екологічну свідомість особистості як передумову формування екологічного світогляду людини. Другий напрямок вважає екологічну свідомість складною психічною структурою, що, передусім, висвітлює ставлення людини до оточуючої дійсності, діяльності інших суб’єктів, суспільства в цілому, а також наслідків цієї діяльності. Зокрема, екологічну свідомість характеризують як сукупність узагальнених уявлень про природу, переконання та ідеали, що відображають та великою мірою зумовлюють ставлення людини до природи, її законів, відповідні оцінки взаємозв’язків з нею тощо. В. О. Скребець вважає екологічну свідомість «найвищим рівнем психічного відображення природного та штучного середовища, власного внутрішнього світу, рефлексією відносно місця і ролі людини в біологічному, фізичному і хімічному світі, а також саморегуляцією цього відображення». О. В. Овсянникова, А. В. Гусєва, О. В. Яковенко визначають екологічну свідомість як сукупність поглядів, теорій і емоцій, що відображують проблеми взаємостосунків людини (суспільства) і природного середовища в плані оптимального їх розв’язання. При цьому активна за формою прояву екологічна свідомість охоплює як розумову, так і емоційну сфери психіки людини, якщо наукові аргументи активізують свідомість даного суб’єкта і будуть сприйняті ним як особисте переконання у необхідності змінити своє ставлення до навколишнього середовища з огляду на набуті екологічні знання. С. Д. Дерябо та В. А. Ясвін під екологічною свідомістю розуміють «сукупність екологічних уявлень людини, існуючого ставлення до природи, а також відповідних стратегій і технологій взаємодії з нею». Вчені визначають три основні канали формування суб’єктивного ставлення індивіда до природи: 1) перцептивний – в процесі побудови перцептивного образу; 2) когнітивний – на основі переробки інформації, яку отримує реципієнт;3) практичний – під час безпосередньої практичної взаємодії суб’єктів між собою та об’єктами оточуючої дійсності. О. С. Мамешина також вважає екологічну свідомість найвищим рівнем психіч-

174

175

Многие юннаты планируют поступать на биологический факультет ХНУ им. В. Н. Каразина и на факультет биотехнологий Харьковской государственной зооветеринарной академии (ХГЗВА), однако они практически не знают о том, что преподают на факультете и как построена научно-исследовательская работа, какие направления наименее изучены. Поэтому мы решили привлекать к поездкам и лекциям наиболее активных студентов, чтобы юннаты имели возможность пообщаться с ними и узнать больше о будущей профессии. Ежегодно мы ходим на День открытых дверей в ХНУ им. В. Н. Каразина и на кафедру биологии, водных биоресурсов и охотничьего хозяйства ХГЗВА, совершаем поездки на биологическую станцию ХНУ в с. Гайдары (Змиевской район, Харьковская область). В Московском КЮБЗе есть традиция: юннаты-выпускники после окончания кружка продолжают приходить и проводить занятия, выезды, экскурсии и берут юннатов в свои исследовательские проекты. Надеемся, что в нашем кружке сложится подобная традиция. У юных биологов нынешнего поколения есть огромные возможности самореализации, надеемся, что интерес к природе, заложенный в кружке, будет сохранен на всю жизнь. Научным сотрудникам, биологам-полевикам и студентам-биологам важно и интересно передавать свои знания и опыт юным биологам, это залог того, что исследовательский интерес останется традицией нашего кружка. Еколого-психологічний тренінг як технологія формування екологогічної свідомості учнівської молоді Ритенко О. В. практичний психолог Троїцька Т. Б. директор Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді

ного відображення природного і штучного середовища, внутрішнього світу особистості, рефлексією відносно місця і ролі людини у світі Природи, саморегуляцією означеного відображення тощо. Екологічна свідомість, на думку науковця, зумовлюється зовнішніми екологічними чинниками і реалізується через різноманітні взаємодії людини з навколишнім середовищем. У корекції суб’єктивного ставлення до природи використовуються такі методи: Метод екологічних асоціацій (від лат. – з’єднання) – встановлення певної аналогії, асоціативних зв’язків між образами природних об’єктів і образами соціального життя. Метод екологічної лабілізації (від лат. – нестійкий) – такий спосіб впливу на особистість, в результаті якого виникає психологічний дискомфорт від розуміння неефективності сформованих стратегій індивідуальної екологічної діяльності і потреба у зміні попередньої стратегії на більш ефективну. Метод художньої репрезентації природних об’єктів (від франц. – представництво) – актуалізація художніх компонентів сприйняття світу природи за допомогою літературних творів, образотворчого мистецтва, музики. Метод екологічної ідентифікації (від лат. – ототожнювати) – постановка особистістю себе на місце того чи іншого природного об’єкта, занурення в ситуацію, простір, обставини, в яких об’єкт знаходиться, психологічне моделювання стану природного об’єкта. Метод екологічної емпатії – (від грец. – співчуття) – співпереживання особистістю стану природного об’єкта, співчуття йому через ототожнення з ним, а також переживання власних почуттів та емоцій з приводу природних об’єктів. Метод екологічної рефлексії (від лат. – звернення) – аналіз особистістю своїх дій і вчинків, спрямованих на світ природи з точки зору їх екологічної доцільності, усвідомлення особистістю того, як її поведінка могла б «виглядати» з погляду тих природних об’єктів, «інтереси» задіяних осіб. Метод екологічної експектацій (від англ. – очікування) – актуалізація емоційних очікувань майбутніх контактів особистості зі світом природи. Метод ритуалізації екологічної діяльності – організація ритуалів і традицій, пов’язаних з діяльністю, спрямованою на світ природи. Метод екологічної турботи – актуалізація екологічної активності особистості, спрямованої на надання допомоги та сприяння благу природних об’єктів, прояв співчуття, співучасті, підтримки, піклування, тобто діяльної участі в життєвій

ситуації природних об’єктів. На основі психолого-педагогічних принципів і методів розвитку та корекції суб’єктивного ставлення до природи розроблена модель еколого-психологічного тренінгу. Еколого-психологічний тренінг – одна з технологій екологічної освіти і виховання, що знаходиться на межі педагогіки, екології та психології. Незважаючи на зовнішню простоту, тренінг являє собою систему корекційно-педагогічних прийомів, які допомагають розвинути суб’єктивне, особистісне ставлення до природи та природних об’єктів. Екологічний тренінг – комплексна форма екологічної освіти. Вона заснована на загальній методології соціально-психологічних тренінгів і спрямована на корекцію і розвиток ставлення учня до себе (в першу чергу до свого духовного здоров’я) і до навколишнього середовища. Екологічний тренінг дозволяє вирішувати наступні завдання: корекція і розвиток екологічних установок особистості, насамперед подолання антропоцентрического прагматичного ставлення до природних об’єктів; розширення цілей взаємодії школяра з навколишнім соціоприродним середовищем; формування умінь, необхідних для екологічно грамотної взаємодії з навколишнім соціоприродним середовищем; розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості; розширення індивідуального екологічного простору, формування в людини здатності відчувати себе частиною природи, суспільства, колективу; формування позитивного погляду на себе і навколишній світ в цілому; корекція і формування цілей взаємодії людини з природними об’єкта. Тренінг може проводитися в групах з 8–12 чоловік під керівниц твом ведучого‑тренера. Групи як правило комплектуються з учнів, починаючи з 10‑річного віку. Також тренінг можно проводити для студентів, вчителів. Особливо ефективно проведення тренінгу в групах, що складаються з декількох сімей (3–4), де діти і батьки разом виконують вправи. Система тренінгу побудована таким чином, що від учасників не потрібно якихось спеціальних знань про природу. Більшість вправ не вимагає спеціального технічного обладнання і може, в принципі, проводитися в самих звичайних умовах. Основною метою будь-яких екологічних заходів є формування екологічної культури людей. Базисом екологічної культури є система екологічних знань, умінь і нави-

176

177

Еколого-психологічний тренінг «Я – частинка світобудови, відповідальна за мир» Мета: виховання в учнів: згоди з самим собою, людьми і природою; відповідальності за мир як системоутворюючої якості екологічно-культурної людини. Завдання програми тренінгу: прищеплення учасникам тренінгу усвідомлення себе як частини природи, яка наділена розумом і відповідальністю за світ; формування в учнів ставлення до природи як цінності і об’єкту краси, охорони, пізнання; розвиток емпатїї, співчуття, розуміння себе, інших людей, тварин і рослин; розвиток емоційно‑чуттєвої сфери психіки, набуття навичок роботи в групі, успішного спілкування та вміння вирішувати завдання спільно; розвиток емпатії до об’єктів навколишньої природи, вміння співпрацювати, для досягнення спільних цілей У групі учасників повинно бути не більше 16 чоловік. Заняття проводяться в приміщенні, в якому можна поставити стільці в коло. Робота під час тренінгу проходить у три етапи. І етап. Підготовка до роботи, розминка. 1. Вправа «Дерево». Мета вправи – виявити настрій учасників групи. Інструкція: «Заплющіть

очі і уявіть себе якимось деревом. Подумайте, яке воно, яка погода, як себе почуває ваше дерево? » Аналіз: учасники групи по колу розповідають про свої враження. Вправа займає 15 хвилин. 2. Вправа «3 стихії». Мета вправи – посилення домінантності відношення до природи, зосередження уваги. Матеріали: м’яч. Інструкція: «Зараз ми будемо кидати один одному м’яча. Той, хто кидає м’яч, каже, одне з трьох слів: «вода», «повітря», «земля». Той, хто ловить м’яч, каже, якщо прозвучало слово «повітря» – назва птиці, в другому випадку «земля» – тварина, якщо було сказано «вода» – назва риби. Реагувати потрібно якнайшвидше. Аналіз: Група розповідає, які складнощі виникли в ході вправи. Вправа розрахована на 15 хвилин. ІІ етап. Основна частина. 1. Вправа «Природа в моєму житті». Мета – дізнатися відносини учасників тренінгу до навколишнього їх природі. Матеріали: аркуш паперу і ручка. Інструкція: кожному учаснику пропонується написати в стовпчик цифри від 1 до 10 і десять разів письмово закінчити вислів: «Природа для мене ...», («Природа в моєму житті ...»). Наприклад – «Природа моєму житті – це: 1) спосіб насолоди, 2) джерело натхнення, 3) занурення в гармонію, 4) усвідомлення моєї відповідальності, 5) предмет моєї турботи, 6) проведення дозвілля, 7) спосіб самореалізації, 8) сфера мого пізнавального інтересу, 9) стимул для розширення кругозору, 10) можливість відновлення душевного спокою ». Аналіз: після того, як учасники напишуть свої висловлювання, їм пропонується розповісти групі про свій досвід спілкування з природою, про свої думки з цього приводу. Розповісти наскільки легко чи важко було кожному учаснику впоратися з цим завданням. Вправа займає 30 хвилин. 2. Вправа «Звернення». Мета – можливість звернутися до світу з важливим посланням або проханням. При цьому учні можуть потренуватися у формулюванні екологічних вимог та у співпраці один з одним. Матеріали: папір і олівці, великі аркуші паперу, кольорову крейду або фломастери – за кількістю групи. Інструкція: об’єднайтеся в групи по чотири людини і виберіть тему, яка вам подобатися, наприклад: Як можна зберегти воду? Як можна зберегти ліс? Яким чином можна захистити права тварин? і т. д. Потім приготуйте всі разом промову, з якою потім виступить один з вас. Якщо хочете, ви можете зробити це всі разом. Ви можете написати і намалювати плакат, в якому повідоміте світові про свої вимоги, або ж всі

178

179

чок. Відповідальна поведінка – це складне утворення. В її становленні та розвитку в рівній мірі беруть участь і знання, і почуття. Щоб стати основою повсякденної діяльності та поведінки, знання повинно усвідомлювати. Це усвідомлення приходить в процесі їх емоційного «переживання», «співчуття». Для підлітків, які виросли в сільській місцевості, знання і емоційне ставлення до довкілля їх природою є частиною їх повсякденного життя. На відміну від них, діти з міст отримують абстрактні знання, які не мають застосування в їхньому щоденному житті. Дані знання їм необхідні, оскільки взаємодія з природою є важливим аспекто життя кожної людини. Але як бути, якщо діти щодня бачать урбанізоване середовище проживання? Для міських підлітків знання, отримані на уроках, екскурсіях, в походах, в результаті проектної діяльності, необхідно закріпити ще й виконанням спеціально розроблених вправ і практичних занять, що забезпечують особисту значимість знань, їх осмислення і формує суб’єктне ціннісне ставлення особистості до світу природи.

разом покажете невеличку виставу, яка приверне увагу до обраної вами темі. Можна виконати дану вправу в жанрі соціальної реклами або відеокліпу. У вас є 20 хв. на підготовку. Дайте можливість кожній четвірці представити своє послання. Аналіз: Як проходила робота в твоїй групі? Чи важко було знайти спільну тему? Чи задоволений ти результатами роботи Чому важливо, щоб діти цікавилися світовими проблемами? Чи був ти коли-небудь на демонстрації? Брав чи хтонебудь з твоєї родини хоч раз участь в тій чи іншій громадянської ініціативи? Вправа розрахована на 40 хвилин. Вправа – мозковий штурм «Моя особиста допомога природі». Мета – розвиток емпатії до об’єктів навколишньої природи. 3. Основні технології взаємодії із природою, посилення емоційного і практичного компонентів особистісного ставлення до природи. Матеріали: фліпчарт, фломастери. Інструкція: «Давайте поговоримо про те, що кожен з вас повинен робити, для поліпшення стану навколишнього середовища. Чим ви можете допомогти природі? Пропонуйте свої ідеї, які ми зараз запишемо. Після того, як учасники висловляться, вони повинні зробити загальний висновок. Аналіз: учасники розповідають, за що найчастіше були відповідальні члени групи? Кому було важко визначити, якого роду відповідальність він повинен нести? Якщо було важко прийти до спільного висновку, то чому? і т. д. Вправа розрахована на 35 хвилин. ІІІ етап. Висновок. Наприкінці тренінгу слід запитати, чи є у кого-небудь з членів групи бажання висловитися з приводу виконаної роботи. Закінчити тренінг слід вправою «Дерево». Мета вправи – дізнатися, чи змінилося настрій учасників групи після тренінгу. Інструкція: «Закрийте очі і уявіть себе якимось деревом. Подумайте, яке воно, яка погода, як себе почуває ваше дерево? » Аналіз: учасники групи по колу розповідають про свої враження. Вправа займає 15 хвилин.

які цар не повинен робити. Після виконання: обговорення. Мозковий штурм. «Хто і за що повинен отримувати від царя саму високу заробітну платню?» Інформаційне повідомлення. Легенда про маленького наступника. Завдання по колу: «Програма виховання маленького царя». Після виконання: представлення програм. Обговорення питання: яку роботу виконував при царі золотар? Пояснення про професію золотаря. Відповіді на питання: хто повинен бути золотарем у царя природи – людини? Творче завдання по підгрупах: Модель сучасної людини. Написання сінквейну: (обирається слово – іменник, яке відобразило тему «ХХІ ст. Природа. Людина». Потім пишуться 2 прикметника, що характеризують обраний іменник. Потім пишуться 3 дієслова, що характеризують обраний іменник. Потім пишеться фраза з 4 слів, що характеризує обраний іменник. Наприкінці пишеться іменник з протилежним значенням до обраного іменника.) Після закінчення: афішування сінквейнів.

Сценарний план екологічного тренінгу-майстерні «Цар‑золотар» 1. Мета: допомога учням в усвідомленні ролі людини в світі природи, виявити стан розуміння учасниками тренінгу своєї майбутньої ролі в сучасній екосистемі. Привітання. Правила роботи групи. Мої очікування. Інформаційне повідомлення: Притча про виховання дитини. Складання казкової атмосфери. Завдання для індивідуальної роботи: написати справи,які можна вважати царськими і ті справи, 180

181

ЗМІСТ Вербицький В. Вступне слово ……………………………………... 3 НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ Вербицький В. В. Формування у вихованців позашкільних навчальних закладів базових компетентностей …………………… 5 Новації нацонального еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді міністерства освіти і науки україни …………... 15 Александрова н. П., Бульбенко о. О. 12 Інновацій донецького обласного еколого‑натуралістичного центру ……………………… 33 Головченко л. Ю. Новації педагогічних колективів еколого‑натуралістичних позашкільних навчальних закладів чернівецької області ………………………………………………… 36 Новації позашкільної освіти закарпатського обласного еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді ……………... 40 Новації позашкільної освіти, що застосовуються педагогічними працівниками полтавського обласного еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді …………………………………………… 55 Новації тернопільського обласного центру еколого‑натуралістичної творчості учнівської молоді ……………. 60 Новації мелітопольського еколого‑натуралістичного центру учнівської молоді ……………………………………………………. 62 Мудрак т. О., Палічева г. В., Валікова о. В., Українець л. В. Педагогічні новації в галузі еколого‑натуралістичної освіти у 2015 році в херсонській області …………………………………. 63 «Новації позашкільної освіти – 2015» (З досвіду роботи позашкільних навчальних закладів дніпропетровської області) … 72 Нестерук т. В., Минзар с. А. Проектування як вектор інноваційного розвитку регіональної позашкільної освіти ………. 83 Дьяченко в. В. Новації позашкільної освіти одещини …………… 86 Новації у галузі позашкільної еколого‑натуралістичної освіти сумської області у 2015 році ……………………………………….. 92 Остафійчук т. В., Власик н. Ф., Мороз є. П. Педагогічні новації у позашкільному навчальному закладі …………………………….. 98 182

Лабунська в. М. Педагогічна інноватика як необхідна умова розвитку позашкільних навчальних закладів еколого‑натуралістичного спрямування в житомирському регіоні 104 Пурдя л. А. Педагогічні новації харківщини. Інноваційна діяльність балаклійської станції юних натуралістів харківської області ………………………………………………………………...121 Новації покотилівської станції юних натуралістів харківської районної ради ………………………………………………………... 126 Овелян В. К. Новації еколого-натуралістичного відділу Комунального закладу «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» ………………………………………………128 Feldman Ecopark як новація еколого-натуралістичної освіти України ………………………………………………………………..129 З досвіду роботи Сидоренко і. в. Контактний зоопарк − перспективи розвитку …... 132 Давиденко л. В. Черкащина – перлина юннатівського руху ………134 Трегубова л. А. Роль природно-заповідних територій у формуванні екологічної свідомості юннатів …………………….. 141 Драгомирецька о. А. Експериментальне дослідництво в природі через спільну експедиційну наукову діяльність в об’єктах заповідного фонду вінничини ………………………………………145 Манійчук т. Л., Філюк о. В. Роль позашкільних навчальних закладів еколого‑натуралістичного спрямування в оптимізації та розширенні природно‑заповідної мережі ………………………. 150 Джура н. М., Кулецька н. А. Методологія науково-дослідної роботи з екології (з досвіду роботи екологічного гуртка львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді) …….. 156 Міжнародний аспект екологічного виховання …………………….. 157 Форми активного навчання вихованців ……………………………. 158 Григорьев а. Я. Пионер юннатского движения …………………….160 Ритенко о. В., Троїцька т. Б. Еколого-психологічний тренінг як технологія формування екологогічної свідомості учнівської молоді …………………………………………………………………174

183

Навчально-методичне видання

НОВАЦІЇ ПОЗАШКІЛЛЯ Збірник методичних матеріалів з еколого-натуралістичного напряму позашкільної освіти

Комп’ютерна верстка:

О. Б. Мальцев

Підписано до друку 26.10.2015. Формат 60 х 84 1/16. Умов. др. арк. 10,7. Об. вид арк.10,9. Зам. № 63. Тираж 100 прим. Видавництво ТОВ «С. А. М.» Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 1105 від 31.10.2002 р. Україна, м. Харків, вул. Пушкінська, 51-б. Телефон: (057)752-47-90 Віддруковано у друкарні ТОВ Видавництво «С. А. М.» Україна, 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 51-б