Центральний районний суд міста Миколаєва Позивач
: Розенталь Аліна Русланівна 54055, м. Миколаїв, вул. Севастопольська, 47, кв. 75, тел. __________
В особі представника
: Розенталь Наталії Юріївни 54055, м. Миколаїв, вул.Севастопольська, 47, кв. 75 тел. __________
Відповідач
: Чорноморський державний університет ім. Петра Могили 54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, тел. 0512 50 05 54
ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ВИЗНАННЯ НЕЗАКОННОЮ ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСНОМУ ВІДБОРІ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДОПУСТИТИ ДО УЧАСТІ У КОНКУРСНОМУ ВІДБОРІ ДЛЯ ВСТУПУ НА НАВЧАННЯ ДО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І. Фактичні обставини справи Позивач - Розенталь Аліна Русланівна виявила намір реалізувати своє право на освіту та вступити до вищого навчального закладу. У зв’язку з цим __ липня 2011 року Позивач звернулась до приймальної комісії Чорноморського державного університету імені Петра Могили (далі – ЧДУ) із заявою про прийом документів для участі у конкурсі для вступу на очну форму навчання за напрямом підготовки «екологія» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. До заяви Позивачем було додано необхідні для вступу документи, у тому числі сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти з наступними балами: українська мова та література – 113 балів, історія України – 144 бали, математика – 124 бали, географія – 125 балів. Проте, розглянувши надані Позивачем документи, приймальна комісія ЧДУ відмовила Розенталь Аліні Русланівні у допуску до участі у конкурсному відборі для вступу на навчання у ЧДУ. Відмова була мотивована тим, що відповідно до Додатку 2 Правил прийому до ЧДУ у 2011 році для участі в конкурсному відборі мінімальна кількість балів з непрофільного предмету - української мови та літератури, дорівнює 124 бали. Приймальна комісія посилалась на те, що Позивачем подано сертифікат з кількістю балів з визначеного предмету нижчою встановленої мінімальної кількості балів. Позивач вважає, що відмова приймальної комісії ЧДУ прийняти документи для вступу до вищого навчального закладу є незаконною та порушує її право на освіту, гарантоване Конституцією, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. ІІ. Юридична кваліфікація спору та компетенція Центрального районного суду міста Миколаєва Частина 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) гарантує кожній особі право на звернення до суду в порядку, встановленому цим Кодексом, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Частиною 2 статті 109 ЦПК України закріплено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Цією позовною заявою Розенталь Аліна Русланівна, зокрема, оскаржує незаконну відмову приймальної комісії ЧДУ прийняти документи для вступу до вищого навчального закладу та порушення внаслідок цього гарантованого їй Конституцією та законами України права на освіту. Отже, справа за цією позовною заявою підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та підсудна, відповідно до частини 2 статті 109 ЦПК України Центральному районному суду міста Миколаєва. ІІ. Правове обґрунтування вимог Стаття 53 Конституції України гарантує кожному право на освіту. Даною статтею також закріплено, що держава, зокрема, забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. На розвиток даного положення статтею 4 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньокваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності. Гарантуючи право на освіту, закон «Про освіту» визначає основні принципи освіти в Україні, одним із яких є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України України від 04 березня 2004 року (справа про доступність і безоплатність освіти), доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання. Отже, доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право. Зміст наведених правових норм свідчить, що держава в особі її уповноважених органів зобов’язана забезпечити дотримання права на освіту. Стаття 18 Закону України «Про вищу освіту», закріплюючи повноваження Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в галузі освіти (далі – МОН України), визначає зокрема повноваження затверджувати умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів. На виконання даного положення наказом МОН України № 961 від 19.10.2010 року затверджено Умови прийому до вищих навчальних закладів України (далі – Умови прийому до ВНЗ). Згідно з пунктом 1.2. Умови прийому до ВНЗ України ці Умови є обов'язковими для вищих навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування. Крім цього, пунтом 4.1. Умов прийому до ВНЗ України визначено, що правила прийому до вищого навчального закладу розробляються відповідно до законодавства України, у тому числі цих Умов, затверджуються керівником вищого навчального закладу не пізніше 15 листопада календарного року, що передує року прийому на навчання вступників, і погоджуються з Міністерством освіти і науки України. Отже, приймальна комісія ЧДУ, вирішуючи питання, пов'язані з прийомом до вищого навчального закладу, повинна керуватись Конституцією, законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Умовами прийому до ВНЗ України та Правилами прийому до ЧДУ у 2011 році. Частиною 1 статті 44 закону «Про вищу освіту» визначено, що прийом осіб на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел його фінансування. Даній нормі кореспондує пункт
2.6. Умов прийому до ВНЗ України, яким також передбачено прийом до до вищих навчальних закладів за конкурсом незалежно від форми власності вищого навчального закладу та джерел фінансування. Приймальна комісія, як закріплено пунктом 6.11. Умов прийому до ВНЗ України, розглядає документи вступників та приймає рішення про допуск до участі в конкурсному відборі для вступу на навчання до вищого навчального закладу. При цьому приймальна комісія вищих навчального закладу повинна керуватись пунктом 13.1. Умов прийому до ВНЗ України, яким закріплено, що інваліди I та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю), відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", зараховуються поза конкурсом. Крім цього, відповідно до пункту 8.1. Умов прийому до ВНЗ України право брати участь у конкурсі за результатами вступних екзаменів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі або за результатами зовнішнього незалежного оцінювання за їх вибором мають особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди I та II груп, діти-інваліди). Позивач є дитиною-інвалідом (інвалідои 1, 2 групи), тому має право бути зарахованою до Чорноморського державного університету імені Петра Могили поза конкурсом за результатами вступних екзаменів. Системний аналіз зазначених вище положень Конституції України, законів, рішення Конституційного Суду України та Умов прийому до ВНЗ України дають підстави стверджувати, що відмова приймальної комісії ЧДУ прийняти документи Розенталь Аліни Русланівни для вступу до вищого навчального закладу є незаконною і такою, що позбавляє Позивача можливості реалізувати її право на освіту. Частина 1 статті 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, частина 1 статті 9 Конституції визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» 17 липня 1997 року встановив, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі – Європейський Суд) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Після прийняття Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Держава Україна взяла на себе позитивні зобов’язання щодо гарантій та захисту конвенційних прав, свобод та інтересів, у тому числі – права на освіту, яке захищене статтею 2 Протоколу № 1 до Конвенції. Зазначене положення Конвенції передбачає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Відтак перше речення статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції гарантує передовсім право доступу до освітніх закладів, які існують на даний момент. Отже, на думку Суду, викладеній у рішенні в справі «Лейла Шахін проти Туреччини» від 10 листопада 2005 року, «на будь-який вищий навчальний заклад, який існує у відповідний час, поширюються гарантії першого речення статті 2 Першого протоколу, оскільки право доступу до таких закладів є невід'ємною частиною права, проголошеного в цьому положенні».
Крім цього, у рішенні в справі «Мюрсел Ерен проти Туреччини» від 07 лютого 2006 року Європейський Суд наголосив, що право на освіту, гарантоване першим реченням статті 2 Першого протоколу до Конвенції, "по своїй суті вимагає регулювання з боку держави, регулювання, яке може змінюватись у часі і просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та індивідів. Абсолютно очевидно, що таке регулювання ніколи не повинно спотворювати суть права на освіту чи суперечити іншим правам, проголошеним у Конвенції". Отже, позиція Європейського Суду полягає у тому, що кожна держава-член Ради Європи повинна гарантувати особам, що перебувають в межах її юрисдикції право користуватися такими можливостями освіти, які існують на даний момент. Це означає, що держава не може втручатися у здійснення особою її права на освіту -,наприклад, перешкоджаючи їй у використанні існуючих у державі можливостей отримати освіту. Позивач також вважає за необхідне наголосити на тому, що стаття 13 Конвенції передбачає, що кожен, чиї права, викладені у цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи. Таким чином, Держава Україна несе позитивний обов’язок перед Позивачем 1 забезпечити ефективний засіб порушеного права власності, зокрема – через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Позивач підкреслює, що спосіб захисту судом порушеного права та інтересу має бути ефективним та забезпечити реальне поновлення порушеного права та інтересу. Зокрема у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року (Справа про призначення судом більш м'якого покарання) вказується, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, у тому числі, судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів людини у державі. Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 30 січня 2003 року (Справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. За інших умов існує небезпека того, що закріплені та встановлені права, свободи та інтереси осіб стануть просто ілюзорними. Таким чином, належним ефективним способом захисту та відновлення порушеного права Позивача є визнання рішення відповідача про відмову прийняти документи Позивача для участі у конкурсному відборі для вступу до вищого навчального закладу незаконним та покладення на відповідача обов’язку допустити Позивача до участі у конкурсному відборі (термін якого завершується 06 серпня 2010 року) для вступу на навчання до ЧДУ за напрямом підготовки «екологія» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. ІV. Позовні вимоги Беручи до уваги положення статей 8, 9, 53 Конституції України, статей 3, 15, 109 Цивільного процесуального кодексу України, статті 6 Закону України «Про освіту», статей 4, 18, 44 Закону України «Про вищу освіту», статті 13 та статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ПРОШУ СУД: 1. Визнати незаконним рішення приймальної комісії ЧДУ від 22. 07. 2011 про відмову у прийнятті документів Розенталь Аліни Русланівни для участі у конкурсному відборі для вступу до вищого навчального закладу за напрямом підготовки «екологія» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. 3. Зобов’язати приймальну комісію ЧДУ допустити Розенталь Аліну Русланівну до участі у конкурсному відборі для вступу за напрямом підготовки «екологія» освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. ІV. Додатки 1. Сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти. 2. Документ про сплату судового збору.
3.Документ про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 5. Копія свідоцтва про народження. 6. Копія довідки про інвалідність. 7. Копія паспорта. 8. Одна копія позовної заяви та усіх документів, що додаються до неї. «»_________ 2011 року
_________________________ Розенталь Н. Ю.