О.Сич "Нарис з історії Пласту" by Plastova banka

10-річчю відновлення Пласту в Україні присвячую. Автор

Івано-Франківськ - 1999

Видання "Пласт: нарис витоків, історії, сьогодення" не тендує на роль глибокого і самостійного

історичного

пречи

істори-

ко-педагогічного дослідження. Воно радше є спробою цільної систематизації того, що міститься в найрізноманітніших виданнях, то не доступних для пересічного читача, і покликане

час-

служити

ши-

рокій популяризації знань про Пласт. Огляд процесу заснування скавтінгу та його принципові ди, витоки Пласту із цих

засад,

динаміка

розвитку

рішньої структури і форм зовнішнього вираження, їх

його

засавнут-

особливості

різних регіонах України та в еміграції, роль Пласту і пластунів в історичних подіях, зокрема

національно-визвольних

змаганнях,

процес його відновлення в Україні та сучасний стан організаційної структури і виховної системи є змістом видання. Запропонована автором література до окремих змогу читачам при потребі самостійно поглибити

розділів свої

дасть

знання.

перелік, знову ж таки, далеко не є виключним, а лише таким,

Її

яким

користувався сам автор. Видання рекомендується для внутрішньопластових широкого кола читачів.

вишколів

та

Зміст

Розділ I. На зорі скавтінгу ............................3 Розділ II. "Розвідництво для хлопців" - перша книга для скавтів .....................................7 Розділ III. Поширення скавтського руху в світовому масштабі ...................................11 Розділ IV. Початки скавтського руху на Україні - Пласт .12 Розділ V.

Пласт у Визвольних Змаганнях 1911-1921 рр. . 16

Розділ VI. Пласт в Галичині під польською займанщиною ..20 Розділ VII. Пласт на тихоплинній Волині ................30 Розділ VIII. Заборона Пласту на Волині та в Галичині і його існування в умовах підпілля

.........32

Розділ IХ. Пласт на зеленій Буковині ...................34 Розділ Х. Українське скавтування

на "Срібній Землі"

Закарпаття ...................................36 Розділ ХI. Пласт у міжвоєнній еміграції ................45 Розділ ХII. Пласт і пластуни в часі Другої Світової Війни та національно-визвольних змагань ..........47 Розділ ХIII. На чужині - збережена нитка пластової ідеї 52 Розділ ХIV. Відновлення Пласту в Україні і процес його розвитку ...................................56 Розділ ХV. Сучасний стан організаційної структури та виховної системи Пласту в Україні ...........66 Література .............................................70

Розділ I. На зорі скавтінгу

Одного чудового літнього дня 1907 року на

англійському

ос-

трові Бравнс, що в графстві Дорсет, сталася цілком рядова і

неп-

римітна, здавалось би, подія. Проте вже у зовсім недалекому

часі

виявилось, що вона започаткувала явище, яке глибоко

вплинуло

на

розвиток людської спільноти. Саме в цей день і на цьому далекому від люського го ока клаптику землі метушилася невелика,

вкрай

різношер-

стна і дивна для споглядання юрба юнаків. Без великого

напружен-

ня уяви вгадувалося, що

до

цього

але

допитливо-

екзотичного,

суспільні мірки, товариства входили маленькі учні, діти міщан і,

що

найдивніше,

як

на

існуючі

жебраки,

ремісничі

лордів.

Виконуючи

нащадки

чітки команди стрункого і з військовою виправкою

чоловіка,

розставляли велике шатро. А потім поділилися

чотири

на

вони

загони,

кожен з яких отримав різну відзнаку кольоровою стрічкою і день за днем в напруженому темпі вправляються в руханці, теренових іграх, роблять походи в глибину лісу, будують плоти і

здійснюють

водні

мандрівки... Що звело цих таких різних дітей до спільного гурту? Яку роль поміж ними виконує цей немолодий вже військовик? Що за забаву вони проводять в цьому безлюдному місці? Чому...? Аби припинити

цю

довгу

вервечку

запитань,

відразу

відповім - так починав свою діяльність перший в світовій скавтський табір. Так, так! Не дивуйтеся. Саме так було

історії започат-

ковано скавтінг - рух молоді, що, без перебільшення, охопив

весь

світ. Оті 22 юнаки з різних суспільних прошарків - це перші скавти. А ставним і вже немолодим військовиком був перший скавтінгу скавтмайстер

армії лорд Бейден-Пауел,

його

засновник,

пізніше

широко

генерал

знаний

історії

британської

поміж

скавтів

всього світу як Бі-Пі. Отож засновником скавтінгу став англієць лорд

Бейден-Пауел.

Саме реалізація його ідеї вже ось майже на сотню років ла романтикою пригод і розвідництва ("скавт" в

заполони-

перекладі

глійської - "розвідник", "шукач пригод") серця мільйонів дітей та й дорослих прихильників скавтування. Адже

ан-

юнаків,

маленького

острівця Бравнс скавтський рух охопив на сьогоднішній

день

весь

світ і до нього входять більше 25 млн. скавтів з майже 170 національних скавтських організацій. Саме завдяки існуванню

скавтизму

десятки найбільших держав світу виховали в його

майбутніх

президентів,

генералів,

сенаторів

та

інших

рядах поважних

людей

супільства. То хто ж він такий, генерал лорд Роберт Бейден-Пауел, в голові якого зародилася така геніальна ідея? Народився Роберт Стефесон Сміт Бейден-Пауел 22

лютого

року в священничій родині. Його батьком був священник і Оксфордського університету Джордж Бейден-Пауел, дочка британського адмірала В. Т. Сміта. Її тато

його

дід

1857

професор мати

Роберта

Джозеф Брюер Сміт виїхав колоністом до Америки, одник вирішив повернутися до Англії і зазнав корабельної катастрофи. Отож

жи-

лах Роберта текла кров священника і нащадка колоніста - відважного шукача пригод. До того ж, ім`я Роберт Стефенсон - це ім`я го хресного тата, що був сином Джорджа Стефенсона

йо-

винахідника

залізниці. А кажуть, що хресні також передають своїм

похресникам

риси характеру. Вже раннє дитинство не сприяло тому, аби

Роберт

ріс

розніженим. Коли йому було лишень три роки, помер тато,

надто

залишив-

ши на руках у матері гурт маленьких дітей. Він сам був восьмим десяти дітей, найменшому з яких виповнилось

всього

три

місяці.

Однак всіх їх мама намагалася виховати життєво зарадними,

фізич-

но витривалими і самостійними. Довготривалі подорожі власним русним човном разом з чотирма іншими своїми братами

па-

водами

мор-

ського узбережжя в будь-яку пору року і будь-яку погоду, полювання в лісі та захоплюючий процес вистежування птахів і тварин но загартовували тіло і характер,

прививали

любов

до

ра-

природи,

пізнання основ виживання в ній. Роберт мав широку гаму захоплень: грав на піаніно, скрипці, мав акторські здібності,

організовував

першопрохідницькі експедиції в навколишні ліси. В школі

особливо

вирізнявся знанням природничих дисциплін та в спорті. Пізніше все це знадобилося при вступі на військову службу та й на самій службі. На відбірковому іспиті серед кандидатів він зайняв друге місце і зразу ж

був

кількасот

інших

призначений

гусарського полку, поминувши стажування в офіцерській школі. час службі в Індії Роберт спеціалізувався по військовій

до Під

розвідці

і запроваджував в ній свої оригінальні методи. Прийшлось йому також побувати в Афганістані, на Балканах, на Мальті,

Африці і, звичайно ж, брати участь

війнах,

які

постійно.

На-

буті в дитячі роки вміння удосконалювалися під час цих воєн,

по-

колоніальних

Англія, як велика колоніальна держава, вела майже

Південній

лювань в джунглях Індії та Африки, проживання серед лісовиків Ка-

нади. В Індії Роберт Бейден-Пауел здобув бажаний для всіх відважних мисливців трофей за полювання на дикого кабана (звіра,

якого

називали "той, що відважується пити воду з одної калабані з ром")

тільки

за

допомогою

незначної

зброї

малого

Тубільці Африки за його відвагу і розвідницькі вмілості Роберта "імпіза", тобто "вовк, що ніколи не

спить".

тиг-

списа. прозвали

Спритність,

загартованість, витривалість, знання місцевих природних умов дозволяли не тільки виживати, але й успішно просуватися по службі. Важливим періодом життя як для Бейден-Пауела в його розвідницьких методів,

так

для

застосуванні

заснування

майбутнього

скавтінгу стала англо-бурська війна в Південній Африці, що тривала з 1899 по 1902 роки. В ній Роберт Бейден-Пауел вже брав участь у чині полковника. Саме в екстремальних для англійського умовах тубільці

оборони

стратегічно

називали

важливого

"вуздечкою

Африки",

містечка

війська

Мейфінга,

яке

Роберт

Бей-

полковник

ден-Пауел зрозумів, яку роль для держави має відповідне

вихован-

ня молоді. 217 днів під його командою це

місто

війська. Прекрасно озброєні і вишколені, танули в своїй силі. Йому

завдавали

місцеві тубільці. Особливо їхня

втримували вони,

втрат

молодь

англійські

однак,

невпинно

примітивно

озброєні

вражала

загартованістю,

витривалістю та вмінням використовувати сприятливо для себе родні умови. Врешті до вишколювання юного англійці. І

незабаром

вихованці

поповнення

набраного

хлопчаків також почали показувати чудеса

вдалися

кадетського

героїзму

приі

гуртка

винахідли-

вості, особливо в розвідницьких справах. Оборона Мейфінга принесла Бейден-Пауелові високі почесті.

чині генерал-майора він повернувся в 1901 році до Англії. Однак в недалекому вже часі бойовий генерал вирішив більше не продовжувати військової кар`єри, а залишок свого життя присвятити

вихован-

ню молодого покоління. До того ж не просто вихованню, а виробленню такої його системи, щоб воно не було обтяжливим для вихованця, а органічно втягувало б юнака в захоплюючий світ гри

романтики

на лоні природи. "Я так радувався тим різнородним життям, що

сам

собі подумав - а чому хлопці вдома не могли б його попробувати? Я знав, що кожний хлопець, в жилах якого тече гаряча кров, ним на пригоди та життя на вільному повітрі",

писав

жад-

він

сам

пізніше. "Королева морів" Велика Британія відчула симптоми поступового занепаду своєї могутності.

Лорд

Бейден-Пауел

зрозумів

його

причини і побачив шлях порятунку своєї Батьківщини. Вона потребувала нового покоління патріотів - не розніжених

аристократів,

загартованих духовно і фізично в постійній боротьбі та

змаганнях

вірних синів вітчизни. Оскільки в буденному житті не завжди вало місця боротьбі і змаганням, то їх

слід

створювати

ста-

штучно,

запровадивши своєрідну гру, в якій би вони були. Таким чином життя молодої людини повинно перетворитися в суцільну "Велику Бажання держави і її великого патріота зіткнулися. Дещо в 1910 році, саме король Великої

Британії

Едвард

пізніше,

VII,

Байден-Пауелові покинути військову службу, вважаючи, що

гру".

порадив поширен-

ням своєї виховної методи він більше прислужиться вітчизні. Отож Бейден-Пауел бачив ціль і знав, яким осягнути. Священнича родина

привила

йому

шляхом

глибокі

її

можна

християнські

цінності і він знав, що цільну духовну особистість формує віра

Бога. Житя в природі, її знання і випробування на життєвому

шля-

ху надали йому фізичного гарту і витривалості. Батьківщина забезпечила йому блискучу кар`єру та почесті,

дозволивши

реалізувати

все те, що сам в собі він наполегливо виховував. Тому його досвід підказував, що Бог, Батьківщина, Життя в Природі,

Самовиховання,

Допомога Іншим повинні стати основними складовими елементами

за-

думаної "Великої гри". Той факт, що його книжка

про

основи розвідництва мала величезний успіх і

для

вояків

хлоп`ячих

Британії, де її використовували як читанку, додавав

школах

впевненості,

що він стоїть на правильному шляху. Чи Бейден-Пауел був єдиним, хто до цього часу

виробив

такі

погляди на виховання підростаючого покоління? Очевидно, що ні. Не тільки власний досвід, але й

кращі

набутки

європейських

педа-

гогів він використав для реалізації своїх ідей. Особливе місце серед них належить і сучаснику ла Ернесту Сетону Томпсону, що народився в 1860

Бейдена-Пауе-

році.

Таланови-

тий письменник та педагог в одній особі, він написав такі

захоп-

лююючі книги, як "Дикі звірята, котрі я пізнав", "Філософія тя серед природи", "Індіани пустелі". Саме

них

він

свої думки щодо пізнання природи і виховання серед

жит-

розвинув

неї.

Недарма

його називали "апостолом природи". Ці думки Сетон Томпсон випробував і на практиці, в Канаді, куди його родина

переїхала

Англії.

"індіанські організації", влітку проживав серед природи, вивчав з ними поведінку

птахів

Він

своїми і

проживаючи створював вихованцями

тварин.

Сетон

Томпсон був переконаний, що природа може позитивно виховувати людину, позбавляти її поганих рис характеру і сприяти переосмислен-

ню сенсу життя. Таким чином, саме він організував

властиво

ший скавтський гурток ще в 1902 році, який носив назву тво березової кори". Врешті, Сетон Томпсон в 1906

пер-

"Товарис-

році

заснував

"Лісову школу Америки", а коли почав поширюватися заснований Бейден-Пауелом скавтський рух, став шеф-скавтом Америки. Іншим сучасником і співвітчизником Бейден-Пауела був

Вільям

Сміт, який організовував в Англії т. зв. Бригади Хлопчаків Brigades). Байден-Пауел

зустрічався

ним

діяльністю Бригад. Він не погоджувався

підготовки і вважав, що

має

їй

на

зміну

та

спостерігав

мілітарним прийти

погідна і радісна атмосфера" співжиття в цих

(Вoys за

характером "невимушена,

утвореннях.

Погод-

жуючись з цим, власне Сміт і запропонував Бейден-Пауелу опрацювати відповідний проект.

Розділ II. "Розвідництво для хлопців" - перша книга для скавтів

Ось так Бейден-Пауел прийшов до першого на острові Бравнс і ось так розпочав він

скавтського

свою

"Велику

заснував організацію скавтів. Але ж ця гра, як і потребувала

правил.

Тому

паралельно

з видає

"Розвіднитво для хлопців"

for

(Skouting

гру"

будь-яка

початком

реалізації своїх намірів він пише та

табору

інша,

практичної

1908

boys").

та

році Саме

книгу

вона

містить основи скавтування, себто правила тої "Великої гри". Концепцією Бейден-Пауела зацікавився відомий видавець Артур

Пірсон,

який і посприяв у виданні книги. Вона мала шалений успіх. перший рік її видання було розпродано 200 відповідати

на

незліченні

запитання,

тис

Вже

примірників.

Бейден-Пауел

в Щоб

змушений

був відкрити спеціальне бюро. Бейден-Пауел в своїй книзі перш за все подає ті риси і навики, набути яких повинен прагнути кожен, хто хоче

стати

скавтом.

До них належать: 1) життя серед природи; 2) лісівництво; 3) лицарськість; 4) рятування життя; 5) витривалість; 6) любов до своєї батьківщини. Вступаючи до організації скавтів, кожен з

хлопців

перш

все мав скласти пробу учасника. Вона не була надто складною, нак показувала, що той, хто її склав, вже

таки

своїми особистими якостями. В подальшому вся

щось

участь

вартує у

на

одза

"Великій

грі" розвідництва була побудована на подоланні все вищого ню проб шляхом постійного самовдосконалення -

за

ступе-

ступінь

скав-

та-розвідника, а потім на ступінь скавта-скоба. Лише після проби учасника

проводилося

іменування

скавтом.

При цьому іменований складав Присягу такого змісту: На свою честь присягаю, що робитиму все, що

моїх

силах,

щоб: 1. Виконати свій обов`язок супроти Бога і Короля. 2. Повсякчасно помагати іншим. 3. Слухати Скавтського Закону. Сам факт складання Присяги діяв мобілізуюче і настроював, що

хоч

скавтування - це гра, але аж ніяк не легка та жартівлива. Очевидним є те, що ця

Присяга

вказувала

на

той

юнацький

ідеал, який повинен би плекатися в організації скавтів. В її першому пункті Бог уособлював християнські чесноти гуманності, а Король - рідну Батьківщину. Отож найперше саме цим символам гав віддавати всі свої здібності

та

себе

прися-

вдосконалювати

кожен

скавт. Другий пункт присяги вказував на те, що скавти жуть

шляхетні

традиції

європейського

свято

лицарства.

ньовічні лицарі готові були в будь-який час

Адже

прийти

тому, хто зазнав несправедливості і для них власна

бере-

на

серед-

допомогу

честь,

честь

Вітчизни і свого віровизнання були дорожчими за будь-що. Недарма і Скавтський Закон дуже нагадує

Лицарський

Кодекс.

Цей Закон складав зміст третього пункту Присяги і звучав так: 1. Честі скавта треба довіряти. 2. Скавт вірний королеві, тським провідникам,

своїм

своїй

батькам,

батьківщині, своїм

своїм

службовцям

скав-

своїм

підлеглим. 3. Обов`язок скавта - бути корисним і помагати іншим. 4. Скавт - приятель усіх і брат кожного

іншого

скавта

без

різниці його класової приналежності. 5. Скавт лицарський. 6. Скат - притель тварин. 7. Скавт слухняний без застереження наказам

своїх

батьків,

гурткового чи скавтмайстра. 8. Скавт посміхається серед всіх труднощів і не них. 9. Скавт ощадний. 10. Скавт чистий у думці, слові і ділі.

нарікає

на

В подальшому, коли скавтинг набув світового

поширення,

скавтські організації безумовно дотримувалися того, що ці

всі

пункти

Скавтського Закону повинні бути присутніми в Національному

Скав-

тському Законі. Вони могли доповнюватися, конкретизуватися

тощо,

але не відкидатися. Цілком логічно, що як і середньовічні своїм опікуном святого Юрія. Як

лицарі,

вона

скавти

мали

вживали

також

подібний клич - "Будь готовий!". Як і будь-яка організація,

організація

скавтів

мала

свої

символи та атрибути. Для скавтів відзнакою служила біла трилиста лілія, що вказувала на три пункти Скавтської Присяги. Окрім того, маючи стилізовану форму стріли, вона вказувала на правильну дорогу, все

вгору

- до нових висот самовдосконалення і до нових звершень. Ця

лілія

стала основою відзнаки всіх скавтів світу і будь-яке ня їх національних символів можливе тільки

відображен-

поєднанні

нею.

Окрім самої лілії, під нею також знаходиться зображення скрученої стяжки з гаслом "Будь-готов". ЇЇ кінці загнуті так, немов уст скавта, що будь-яку справу виконує

радо

стяжкою розміщено мотузок з вузликом, що

нагадує

кутики

усміхом. про

Під

обов`язок

скавта щоденно зробити добрий вчинок. Скавт діставав право носити відзначку тільки після здачі проби учасника. Мали скавти і свою розроблену форму однострою. Її варіант

також

запропонував

Бейден-Пауел,

вояцького досвіду. Однострій був зручний,

первісний

виходячи

свого

практичний

захищав

від всякої негоди. З невеликими змінами він прийнявся серед скавтів світу. Неодмінним атрибутом до

нього

була

також

всіх скав-

тська палиця. Як і весь однострій, вона мала неоціненне

практич-

не значення - в подоланні перешкод, вимірюванні відстані,

будови

переправи, ношів тощо. Оскільки кожен скавт мав однострій, то це зобов`язувало го і до відповідного поводження, що

мало

характер

йо-

військового.

При зустрічі він вітався піднесенням трьох пальців правої руки до свого капелюха, що теж нагадувало про три пункти Скавтської сяги. Відмінно вітаються скавти і при потиску руки -

При-

вони

стис-

кають один одному ліву долоню. Ще більшої романтики військовика та здисциплінованості

кож-

ного скавта надавала організаційна структура. Вона була побудована на гуртковій системі. Кожен гурток хлопців обирав з-поміж бе

лідера

гурткового.

ньому

скавти

відповідальність не тільки за себе особисто,

але

се-

відчували

за

спільну

гурткову справу. Гурток сприяв тому, що життєві перешкоди долалися з більшим успіхом. Він діяв на основах самоуправління

скавтмайстра, як старшого приятеля, зводилась

аби

до

того,

діяльність спрямовувати своїми порадами. Гурток мав назву, як правило, за іменем місцевих звірят

чи

роль цю

свою

власну

птахів,

прапо-

рець з його зображенням та гурткове гасло. Гуртки в свою чергу

об`єднувалися

більші

організаційні

одиниці - курені. Органом, що покликаний ним управляти, була да Гурткових, до якої входив скавмайстер і гурткові. випадках скавмайстер буває на сходинах

Ради

Гурткових,

багатьох але

приймає участі в голосуванні. Цим самим підкреслюється той що скавти самі управляють своїми справами, а в нього поради сять лиш при необхідності.

Ра-

не

факт, про-

В своїй книзі "Розвідництво для хлопців" Бейден-Пауел основи набуття всіх тих знань і навиків, якими

повинен

подав

володіти

скавт. До них належать: 1. Мандрівництво, а саме: - життя серед природи; - морський і повітряний скавтінг; - надання сигналів та наказів на далекі відстані. 2. Таборове життя, а саме: - піонерство, іншими словами - вміння першопрохідництва; - таборування; - таборове куховарство. 3. Стеження, а саме: - спостерігання "слідів", тобто помічання різних подробиць; - вистежування по слідах; - читання "знаків", тобто роблення висновків за поміченим. 4. Лісівництво, а саме: - підкрадання; - тварини, тобто найширші знання про них; - рослини, тобто найширші знання про них; 5. Витривалість скавта, а саме: - як стати дужим; - звички, що дають здоров`я; - як запобігати захворюванню. 6. Шляхетність лицарів, а саме: - лицарськість супроти інших; - самодисципліна; - самовдосконалення.

7. Рятування життя, а саме: - приготованість до нещасливих випадків; - як поводитись при нещасливих випадках; - допомога іншим. 8. Громадянські обов`язки, а саме: - державна приналежність; - обов`язки скавта-громадянина; - "приятель всього світу". Фактично поданий перелік

становить

оглядовий

Бейден-Пауела і хоч наскільки він є тезисним,

зміст

але

дає

книги

достатнє

уялення про те, який ідеал вихованця скавтінгу та шляхи його сягнення бачив перед собою Бі-Пі,

започатковуючи

Володіючи хистом

особисто

художника,

він

до-

"Велику

гру".

проілюстрував

книгу

200-ми малюнками. Якщо коротко підсумувати,

то

скавтська

система

виховання

має за мету сприяти всебічному розвиткові молоді, формувати з неї відповідальних громадян своєї національної

спільноти

місцевої і міжнародної спільноти. Вона базується на обширних принципах: "Обов`язок

перед

Богом",

та

членів

таких

трьох

"Обов`язок

перед

іншими", "Обов`язок перед собою". Методика цієї системи включає в себе такі складові елементи: - Присяга і Закон, як моральний кодекс, в

якому

об`єднанні

базові принципи скавтінгу; - діяльність на відкритому просторі, співжиття

природою,

частинкою якої є і сам скавт; - служіння іншим через плекання гуманістичних ідей, власної відповідальності за

інших,

намагання

зрозуміти

почуття інших,

участь в житті людської спільноти; - самовиховна праця в малих групах (пізніше їх назвуть

пат-

рулями), через які набирається перший життєвий досвід; - навчання в розрізі поступових і стимулюючих витку через діяльність в грі та

реальній

програм

ситуації,

де

роз-

мож-

ливість порівняти свої можливості з можливостями інших; - самовиховання і самодисципліна. Значно пізніше, в 1977 році, 26 ренція в Монреалі після довголітнього

Всевітня вивчення

Скавтська на

Конфе-

всесвітньому

рівні укладе офіційне формулювання "Фундаментальних Основ

Світо-

вого Скавтського Руху".

Розділ III. Поширення скавтського руху в світовому масштабі

Заледве книга "Розвідництво для хлопців" з`явилася в книгарнях, як почали масово по всій Англії та за її межами засновуватися скавтські гуртки і курені. І сильніші, і слабші країни ли в скавтингу потребу. Одні прагнули

зберегти

свої

відчу-

позиції

світі, інші - здобути їх собі. Але в обох випадках для цього слід було виховати нове покоління громадян-патріотів, а скавтинг показував шлях до цього. В скорому часі книгу було перевидано

на

мов світу. Сам Бейден-Пауел закликав скавтів у всьому світі: "Думайте передовсім про те, як можна допомогти

своєму

краєві,

щоб

він здобув належне місце в змаганнях народів світу". В 1912 році Бейден-Пауел вирішив здійнити кругосвітню

подо-

рож, щоб зустрітися зі скавтами різних країн світу. Це дало початок переходу скавтингу з етапу

заснування

окремих

національних

організацій до етапу поєднання його в світове братерство. На

не-

щастя Перша Світова Війна перервала на деякий час цей процес. Та все ж після її завершення в 1920 році скавти всього світу таки зібралися в Лондоні на свій перший збір - Джемборі. На му весела ватага різномовних скавтів проголосила Бі-Пі

ньо-

Начальним

Скавтом Світу. І хоча пізніше заслуги Бейден-Пауела король Англії Юрій V відзначив титулом лорда, однак для всіх скавтів він назавжди лишився, як Бі-Пі. До речі,

він

прийняв

титул

лорда

Бей-

ден-Пауела оф Гілвела від назви закладеного ним міжнародного вишкільного центру. За цим Джемборі в 1924 році настала черга вже другого, відбувався в Данії, потім третього - 1929 року в Англії, того - 1933 року в Угорщині, п`ятого - 1937 року

який

четвер-

Голландії...

Врешті Джемборі перетворилися на регулярну форму світового

скав-

тського спілкування. Наприкінці 20-х років у всьому світі скавтів вже нараховувалось понад 2

млн. членів

членкинь.

Адже

ден-Пауел заснував в 1909 році також рух скавток, а його

Бей-

дружина

стала провідницею скавток у всьому світі. Тому, окрім Джемборі, в 1929 році виник і такий орган для координації руху, як не Скавтське Бюро з осідком в Лондоні. Самозрозуміло,

Міжнародщо

очолив

його також Бейден-Пауел. А завершуючи свою стежку життя в 1941 році і маючи 83-літній вік, Байден-Пауел знав, що його дітище вже не зітре ніякий

вітер

людської історії. До цього часу він ще написав ряд посібників для скавтування: "Підручник для вовченят" (1916 р.), "Мої пригоди

на

службі розвідника" (1916 р.), "Підручник для скавтмайстрів" (1920 р.), "Що скавти вміють робити" (1921 р.), "Мандрівка за

успіхом"

(1922 р.). А всього йому належить авторство 32 книг. Окрім про нього також говорять, як про знаменитого вояка, митця-маляра, актора, прекрасного

організатора.

добрим графіком і живописцем, цікавився різьбою фільмами, був почесним докторо шести

письменника,

Він та

також

був

аматорськими

університетів,

закордонних та 19 скавтських нагород і відзнак.

того,

Чим

отримав не

наочний

приклад різностороннього самовиховання для скавтів! У своєму редсмертному листі він написав,

звертаючись

до

скавтів

пе-

всього

світу: " Дійсний спосіб,... як досягти щастя - це роздавати

щас-

тя іншим. Намайгайтеся залишити цей світ трохи кращим, ніж ви його знайшли...". Не виникає сумніву в тому, що

сам

Бейден-Пауел,

помираючи, залишив цей світ кращим!

Розділ IV. Початки скавтського руху на Україні - Пласт

Перший активний

сплеск

до

поширення

скавтського

руху

світовом масштабі припадає на 1911-1912 роки. Чому саме на ці роки? Очевидно, з декількох причин. До таких належить і

той

факт,

що після видання книги Бейден-Пауел "Розвідництво для хлопців"

1908 році потрібен був деякий час

для

широкого

ознайомлення

світі з її змістом. Однак не менш важливою була і та причина,

що

світ готувався до великої війни. Кожна з

що

війна торкнеться і її, потребувала для

країн,

захисту

яка своїх

знала,

інтересів

загартованих фізично і духовно громадян-патріотів.

Скавтизм

да-

вав для цього якнайкращі можливості. Тому на цьому

першому,

пе-

редвоєнному, етапі поширення він набирав дещо мілітарного влення.

забар-

Серед інших країн світу не винятком була

Україна.

Після

появи скавтського руху відомості про нього появляються в обох частинах,

розділених

поміж

Російською

та

Австро-Угорською

імперією. Разом з відомостями виникають і спроби заснувати ну скавтську організацію. Перші скавтські осередки Східній

Україні - в

Бахмацькому

повіті

на

ною долею умовності можна було назвати українськими

діяльності

російським

керувалися

варіантом

вони

"Юньій

бейден-пауелівського

Ізюмі,

величез-

національни-

скавтських

книгою

на

Катеринославщині

Слов`янську. За винятком хіба бахмацького оередку, їх з

своїй

влас-

виникають

(1909 рік), а в наступні роки також в Харкові, Луганську,

ми тільки з огляду на склад учасників цих

її

дружин.

разведчик",

"Розвідництва

для

хлопців", і мали проросійський мілітарний характер. З об`єктивних обставин перші середки українського

скавтингу

пустили глибоке коріння в врешті прижилися в Галичині -

визнано-

му "П`ємонті" національного відродження. Подих передвоєнного

ча-

су також поклав на них свій відбиток мілітаризованості. І це

за-

кономірно, адже основною проблемою для

української

суспільності

було об`єднання нації та створення власної міцної держави. Перший скавтський гурток у Львові восени 1911 року

заснував

студент Львівської Політехніки Іван Чмола. До нього входили

учні

Академічної гімназії,

Тор-

студенти

Львівського

Університету,

гівельної школи, Головної державної семінарії, Жіночої Українського Педагогічного Товариства

та

Семінарії

силіянок. Характерно, що від перших сходин сам тка заявив: "Наш скавтінг не має бути забавкою, зродитися наше рідне українське військо". І Іван

Семінарії Сестер

організатор а

Чмола

нього

Вагурмає

дотримав

своєї настанови - програма діяльності гуртка включала стріляння з кріса та бравнінга, сигналізування, стеження, військові вправи маршами тощо. Володіючи англійською мовою, Чмола робив з праці Бейден-Пауела і тому,

попри

мілітарний

гурток таки дотримувався основоположних засад підсумком його діяльності став двотижневий

характер,

скавтингу.

це

був

раїнький скавтський табір. Сучасники дещо пізніше ток Івана Чморли

"першим

тайним

військовим

Організатором другого скавтського Петро Франко - син

славетного

табір

української

Академічній

укгур-

"Пласт".

Львові

став

літератури.

Вчителюючи, він дещо пізніше за Івана Чмолу, в грудні 1911 створив таємний скавтський гурток при

на

перший

гуртком у

його

Першим

називали

осередку

класика

переклади

вишкільний

Говерлі влітку 1912 року. До слова сказати,

року,

гімназії,

якого ввійшли учні її старших класів. Згодом він створив ще

до

один

такий гурток при Жіночій Семінарії Українського Педагогічного Товариства. В своїй праці він також опирався на англійський підручник Бейден-Пауела, а також на переклад польського автора

Мелков-

ського. Його гуртки переросли в достатньо широку організацію, яка нараховувала біля 120 членів

проіснувала

до

початку

Першої

Світової Війни. На відміну від гуртка Івана Чмоли, основою рами діяльності своїх

гуртків

Петро

Франко

поставив

прог-

фізичний

вишкіл. Саме в гартуванні тіла він бачив основне покликання скавтингу. Видається, що саме Петрові Франку українських

скавтів

відників-пластунів

пластунами

за

належить

аналогією

ідея

назвати

назвою

роз-

у війську українських козаків.

При тій же Академічній гімназії у Львові

заснував

ще

скавтський осередок, але вже цілком легальний, її викладач

один Олек-

сандр Тисовський. Його не задовільняла

існуюча

рутинна

виховання і в своїх пошуках кращої він зипинився

на

система

скавтській.

Володіючи англійською мовою, він мав змогу перекладати працю Бейден-Пауела "Розвідництво для хлопців", популяризувати її

пуб-

ліцистичних статтях та в практичних виховних цілях намагався синтезувати її ідеї з українськими особливостями. На прохання

Олек-

сандра Тисовського дирекція гімназії

скав-

дозволила

заснувати

тський гурток при ній. На відміну від Чмоли і Франка, які в заняттях з своїми тками

головну

увагу

засередили

відповідно військового та вділяли на інші, з Олександр

фізичного

їхньої

Тисовський

саме

точки

дотримувався

ідеї і 12 квітня 1912 року

прийняв

Скавта у 40 активних членів свого

на

змістовну

вишколу

зору,

недостатньо

пробу гуртка.

учасника Цей

день

основою.

моменти,

Присягу

історії Оче-

українського

Започатковані

скавтські гуртки з уваги на методику їх ведення

та

народження.

видно, що його найбільшою заслугою стало збагачення методичною

її

бейден-пауелівської

Українського Пласту прийнято вважати днем його

скавтського руху

частину

формалістичні

"букви"

гур-

Тисовським

пізніше

назвуть

"класично скавтськими". Виникнувши у Львові, пластові осередки досить рюються по всій Галичині. До початку Першої Світової

швидко

поши-

Війни

вони

вже існували майже в усіх більших її містах. Однак їх постання не носило організованого характеру, отож годі було сподіватися і однозгідності в їх діяльності. Цьому

процесові

слід

було

надати

ціспрямованого і систематизованого характеру. Завдяки зусиллям Петра Франка пластові осередки Львова нала-

годжують контакти з такими ж провінційними осередками. За його

ініціативою 6 квітня 1913 року у Львові відбувається З`їзд

плас-

тових впорядників. Він вніс певну одностайність у розвиток

плас-

тового руху, якого вимагала теорія

скавтінгу

Бейден-Пауела.

З`їзді були прийняті запропоновані Олександром Тисовським Пласту та вимоги до трьох пластових проб, а також Петром Франком

проект

пластового

глійського зразка. З`їзд

також

однострою,

сформував

На

Статут

запропонований

близький

перший

до

зародок

анцен-

тральної пластової влади - Інформативний Пластовий Комітет, головою якого було обрано Олександра Тисовського, а його

заступником

Петра Франка. Після

З`їзду

пластових

впорядників

процес

утворення

діяльності пластових осередків значною мірою унормувався. ментально для цього також послужила книга Олександра

та

Фунда-

Тисовського

"Пласт", яка вийшла в 1913 році, та видані в той же час

посібни-

ки Петра Франка "Пластовий однострій", "Пластові гри та

забави",

"Пластові відзнаки". Власне саме вони сприяли поєднанню

основних

скавтських засад Бейден-Пауела і українських особливостей та витворенню на цьому грунті української національної ганізації. Слід зауважити, що для українського

скавтської скавтського

орруху

"Пласт" Олександра Тисовського був тим же, що для британського

загалом світового "Розвідництво для хлопців" Бейден-Пауела. В недалекому часі

стало

зрозумілим,

що

пластових впорядників носять перехідний характер

постанови і

створення повноцінної центральної пластової влади. З

час цією

З`їзду вимагає метою

12 лютого 1914 року у Львові відбувається II Пластовий з`їзд,

на

якому в якості такого органу створено Осередню Пластову Управу. В

сучасній термінології "Осередня" читається як "Центральна". Осередня Пластова Управа

провела

переєрестрацію

осередків, почала розподіл всього терену Галичини на вих округ та формування відповідних

Окружних

видавництво власних друкованих органів, які

пластових 11

Управ,

пласто-

налагодила

переважно

редагував

Петро Франко, більш докладно систематизувала пластовий

однострій

та відзнаки, почала підготовку до

державної

реєстрації

Статуту

Пласту. За своїм змістом і зовнішніми формами Пласт почав набирати

яскраво

виражених

ознак

європейського

скавтингу.

Однак

більшість цих починань лишила незавершеними війна. Окрім Львова численні і сильні пластові осередки ся в Стрию, Самборі, Станиславові, Перемишлі тощо.

устійнили-

Загалом

поза

межами Львова Пласт був міцно пов`язаний з сокільсько-січовим рухом і в його програмі діяльності поряд з

пластовим

вишколом

на

перше місце ставився і вишкіл військовий. Тому провінційний Пласт часто називають "стрілецьким Пластом". Під впливом Галичини напередодні Першої Світової Війни Пласт починає вкорінюватись також

недалекій

від

Ініціатором його створення тут стає українське

неї

Буковині.

студентство

нівецького Університету. Навесні 1914 року було засновано винський II полк Українського Пласту ім. Івана Богуна". ми темпами зростало його членство і напередодні

війни

Чер"Буко-

Активнивоно

вже

нараховувало біля 800 членів. Апогеєм передвоєнного

розросту

Пласту

стала

участь

його

відділів у величавому Сокільсько-Січовому здвизі 28

червня

1914

року у Львові з нагоди 100-річчя з дня народження Тараса

Шевчен-

ка. В загальній колоні пластовий відділ, яким безпосередньо керу-

вав Петро Франко, справив ефектне

враження

на

українську

гро-

мадськість та зарубіжних гостей. Здавалося б доля йому готує перспективу високого злету та широкого організаційного розвою. Однак через місяць розпочалася Перша Світова Війна, яка вмить перекреслила всі ці веселкові надії.

Розділ V. Пласт і пластуни у Визвольних Змаганнях 1914-1921 рр.

Влітку 1914 року вибухнула Перша Світова Війна.

Передбачаю-

чи її ще в ході Балканської війни 1912 року політичний провід українців

Галичини

прийняв

рішення,

Австрією і Росією український нарід

що

на

виступить

випадок проти

війни

між

Російської

імперії, як свого найжорстокішого визискувача. Передбачуваний час настав і вихованці Пласту також поспішили виконати

свій

зок супроти того, аби в цій війни відвоювати кращу долю

обов`яУкраїні.

Адже задля цього вони себе і готували. Від самого початку зорганізування Лєгіону Українських

Січо-

вих Стрільців пластуни прийняли найактивнішу участь у цьому

про-

цесі. Так організатор першого пластового гуртка Іван Чмола вже 30 липня 1941 року ввійшов в склад організаційного Комітету, а ниславівський пластун Дмитро Вітовський - до

Української

Управи, яку для управління організацією власного війська

ста-

Боєвої створи-

ла Головна Українська Рада. Кола ж Боєва Управа спільно з Головною Українською Радою видали зазив до

українського

народу

зголошуватися

Українські

Січові Стрільці, то серед найперших добровольців виявилися чи

не

всі пластуни. На поборових військових комісіях вони відразу ж ви-

казували

перевагу

серед

інших

новобранців

ваністю та початковим військовим вишколом. А

своєю

дисципліно-

першим

відділів

УСС, що постав з львівських добровольців була саме сотня одного з засновників Пласту Івана Чмоли. Коли ж сформувалися

вже

інші

сотні, то з них було утворено два курені і першим з них, що нараховував 848 стрільців, командував знову ж таки пластун

Дмитро

Вітовський. Коли ж австрійське командування замість обіцяних

100

стар-

шин відпустило до Лєгіону УСС тільки 16 та кількох підстаршин, то в ньому виникла проблема з організацією вишколу. У великій нагоді тут став пластовий вишкіл багатьох стрільців. А в саме

пластуни

стали

тими

старшинами

ряді

випадків

Українських

Січових

Стрільців, яких так бракувало в Лєгіоні. Найвідоміші Дмитро Вітовський, Іван Чмола, Петро Франко, Роман Черник, Осип Яримович, С.

Яремкевич,

Василь

них

це:

Сушко,

Федір

Кучабський,

Олена

Степанівна, Софія Галечко, Ганна Дмитерко та інші. В військових діях проти російських військ пластуни відбули в складі УСС бої на Бескидах, горі

Маківці,

під

Семиківцями,

на

горі Лисоні тощо. В будь-яких труднощах вони трималися

якнайкра-

щим чином, були незамінними розвідниками.

втішалися

Нераз

вони

перемогою над своїм одвічним ворогом, яка притлумлювала декількасотлітній біль за Полтавську поразку, але й густо клали свої лоді голови за неї, або ж попадали в полон. В тому, що війська так і не змогли перейти Карпати та змушені були

мо-

російські відкочу-

ватися з них, була і їхня заслуга. Коли в 1915 році російські війська залишили Львів, ньому

починає

відновлювати

знову

свою

діяльність.

Пласт При

Ака-

демічній гімназії самочинно виникають чотири пластові гуртки. Вони заправляють

всім

громадським

життям

Відня, куди він виїхав з початком війни, Тисовський. Оскільки інші визначні

Невдовзі

повертається Пласту,

Олександр от

Петро

Франко та Іван Чмола, беруть участь в бойових діях, то

він

бере

на свої плечі ношу по

активізації

діячі

гімназії.

діяльності

як

Пласту

умовах

війни. Як вислід цього, в жовтні 1917 року створено керівний ган Пласту - Головна Пластова Рада. Очолив

її

Олександр

ор-

Тисов-

ський. Поступово пластові осередки відновлюються і при

інших

нав-

чальних закладах Львова. Так при гімназії Сестер Василіянок виникає II пластовий полк імені Марти Борецької,

при

українській

Жіночій Семінарії - III полк імені княгині Ярославни.

Активність

пластунів у громадському житті виходить поза межі навчальних закладів. Вони беруть активну участь в зустрічі

митропилита

Шептицького, який повернувся з російської неволі та

Андрея

похоронах

Івана Франка. В той же час їхні старші друзі-пластуни в стрілецьких одностроях

переходять

Збруч

ступають

на

землю

омріяної

Великої

України. В часі української революції це бойове військо

водночас

перетворюється і в носія культурно-просвітницької Стрільці засновують українські школи,

праці.

просвітницькі

Січові

товариства,

стрілецькі і пластові осередки. Не дивина отож, що в Наддніпрянській Україні

активно

рюються скавтські осередки, подібні за своїм змістом

до

ствоПласту.

"Перший Білоцерківський курінь українських юнаків-скавтів"

ство-

рив колишній скавт-інструктор з Галичини Євген Слабченко. Він

же

написав посібник "Український скавт", який

користувався

попитом. Достатньо широко розвинула свою мережу

широким

своєрідна

скав-

тська українська організація "Молода Січ" в Кам`янець-Подільському. В цьому місті, що на якийсь навіть

створено

скавтські

Головну

організації

час

стало

Пластову

також

Раду.

Києві,

Вінниці, Житомирі, Ізмаїлі, Умані,

столицею

УНР,

Виникали

українські

Катеринославі,

Жмеринці.

було

Каневі,

Галичани

часто

цьому процесі надавали організаційну допомогу, на втіху

тутешнім

скавтам передавали їм посібники Тисовського, іншу пластову ратуру українською мовою. Однак змоги повноцінно розвинутись

більшовицька

цим

паросткам

окупація

літе-

не

дала

українського

скав-

тінгу на Наддніпрянщині. Активну участь взяли пластуни, що велінням воєнної долі опинилися в російському полоні, у здійсненні на Великій Україні. Зокрема,

історія

цієї

найбільш боєздатною українською військовою Січових Стрільців, який був створений

української

революції

революції частиною

вихідцями

знає, був

що

Корпус

Галичини

складався з галичан і яким командував Євген Коновалець.

та

рево-

люційному морі анархії і отаманії він чітко вирізнявся своєю дисципліною та військовим вишколом. А таким його створили спільно

Коновальцем бойові побратими - старшини Лєгіону Українських Січових Стрільців. Першими серед них ми знову бачимо пластунів

Івана

Чмолу - команданта II сотні, Василя Кучабського - команданта пасного куреня, Романа Сушка - команданта I сотні та Федора ника - команданта двох сотень

скорострілів.

Всі

вони

Чер-

поряд

Євгеном Коновальцем та його заступником Андрієм Мельником ли до складу Стрілецької Ради.

за-

входи-

Не менш важливу роль

видіграли

пластуни

Західно-Української Народної Республіки. Зокрема,

становленні

військову

цію листопадового зриву готував і нею керував Дмитро

ак-

Вітовський.

На противагу нерішучості політичним чинникам з Національної Ради, Дмитро Вітовський, який очолював Військовий Комітет, взяв ініціативу в свої руки. Силами всього 1400 українських стрільців та

старшин він за день до прибуття польської місії, яка мала

переб-

рати владу від австрійського намісника, опанував столицю

Галичи-

ни - Львів. В доленосну ніч 1 листопада

1918

року

розвідницьку

службу у Львові активно здійнювали близько 80 пластунів. На лінне виконання обов`язку їх особисто наставляв Олександр ський. Пластунок в помочі українським воякам

сумТисов-

організувала

Олена

Степанівна. За львівським сценарієм перебрання влади українцями здійснювалося і в провінції. За браком українських вояків скрізь

актив-

ну участь у цьому процесі приймали пластуни: в Станиславові, Тернополі, Перемишлі, Стрию, Коломиї, Теребовлі тощо. В Стрию, рема, серед основних сил були 33

пластуни

місцевого

зок-

пластового

куреня. Пізніше вони стали основою для сформованої окремої тунської сотні. Вона охороняла штаб, пошту, телеграф,

Плас-

здійснюва-

ла розвідку. Коли Українська Національна Рада звернулася

відозвою

народу "Під зброю", а державний секретар військових справ

до

Дмитро

Вітовський оголосив про формування Галицької Армії, як і у випадку з Лєгіоном УСС пластуни

масово

почали

зголошуватися

рядів. Багато з них було зараховано до старшинський шкіл

до і

її

вони

таким чином з успіхом заповнювали кадрові військові прогалини.

пластун Петро Франко, який чотарем воював в сотні УСС Романа Сушка, був нагороджений медаллю за хоробрість та закінчив

летунські

школи в Вінернойштадті та Райлові біля Сараєва, зумів організувати Летунський відділ УГА, що розміщувався в Красному біля Львова. Спочатку він складався з 20 літаків, а на початок 1919

року

Ле-

тунський полк вже нараховував 80 бойових машин. Аж тепер він

мав

змогу сісти за штурвал літака і зробити біля 50 бойових вильотів, бо до того австрійське командування не воліло довіряти бойову машину галичанинові. Вже під час бойових дій на Великій Україні Симон Петлюра надав Петрові Франку чин полковника. Загалом історики підраховують, що тоді біля учнів 6-8 класів гімназій, взяли кріса в свої ще

600

пластунів,

незміцнілі

тячі руки і більшість з них віддали свої юні життя в

боротьбі

польським завойовником. Однак вони свідомо йшли на такий бо до цього готувалися

диз

подвиг,

в часі пластового вишколу.

Розділ VI. Пласт в Галичині під польською займанщиною

Попри

напружені

зусилля

перші

Визвольні

Змагання

сторіччі завершилися поразкою для української нації. Вона таки не спромоглася зберегти жодного з державних утворень, які виникали в процесі їх ведення. Становище

навіть

погіршилось

тим,

що

ук-

раїнські землі, колись розшматовані поміж двох імперій, тепер були поділені між чотирьох держав: Велика Україна і далі ла під Російською окупацією (тільки вже не

білою,

перебувачервоною),

Галичина і Волинь - під відродженою Польською державою, Закарпаття приєдналося до Чехословаччини, а Буковина стала занедбаною ру-

мунською провінцією. Зрозуміло, що це також стало і на

перешкоді

подальшого розвитку одноцілого українського скавтського руху, а в підбільшовицькій Україні його взагалі унеможливило. Як і в час зародження Пласту, так і тепер

об`єктивно

суспільні умови для його відродження існували диція невпокорення і організованого

національного

кращі

Галичині.

Тра-

захисту

дала

змогу йому тут і надалі активно розвиватися, незважаючи на ний спротив польської влади. Навіть у роки осередків

зуміли

відновити

свою

війни

діяльність

пластових

після

російських військ з Галичини і легально діяли інших навчальних закладах. Але з її

ряд

при

окупацією

шале-

відступу

гімназіях

новим

та

займанцем,

Польщею, така можливість знову припинилася. Край ніби опинився стані облоги. Пластове життя на деякий час знову йде в

підпілля.

Лиш подекуди з мовчазної згоди дирекції гімназій він від 1920 року починає діяти напівлегально. Від самого початку повоєнного відродження Пласту і остаточної заборони польською владою в 1930 тійна боротьба за його існування. Щоби

році

юридично

до

його

ведеться

пос-

устійнити

своє

становище, провідники Пласту намагаються добитися чіткого

визна-

чення його статусу. Намагання зареєструвати власний статут чи всепольському державному рівні, а чи на рівні

окремих

послідовно і під різними причинами відкидаються

на

воєводств

польськими

уря-

довцями. Існування Пласту при навчальних закладах також є нетривким, оскільки Львівська шкільна кураторія та галицькі час від часу

таке

існування

забороняють,

за

воєводства

приналежність

гімназистів до Пласту позбавляють права продовжувати навчання. Єдиним прийнятним, хоч і не остаточно надійним,

для

Пласту

залишається той вихід, аби його відділи існували

при

УКТОДОМ

Українському Крайовому Товаристві Охорони Дітей та Опіки над лоддю. Його

статут

був

існування

Автрійської держави, 28 червня 1918 року, і без змін

перезатвер-

років

ще

польською

Мо-

час

джувався на початку 20-х

зареєстрований

владою

воєводствах. Формально він давав підстави для вих відділів при цьому товаристві, визначалась, як "охорона

та

оскільки

опіка

над

на

місцях

існування його

дітьми

пласто-

головна і

мета

молоддю

ук-

раїнської національності" та йому дозволялося в своєму складі мати різні секції і відділи. Але жодного слова в ньому не було сказано про існування при УКТОДОМ конкретно Пласту. І тому, хоч ка дискусійна правова ніша і використовувалася завжди було причиною для його заборони.

Але

Пластом, до

та-

але

це

остаточного

її

здійснення інше правне становище для Пласту так і не було

вироб-

лене. Отож перші кроки до легального відновлення Пласту в Галичині здійнювалися у вкрай несприятливих умовах. І хоч вже в 1920

році

було відновлено Верховну Пластову Раду, як окрему секцію УКТОДОМ, і її очолив Олександр Тисовський, але коли те, аби він став ще

командантом

постало

Пласту,

питання

він,

як

про

державний

польський службовець, не захотів ризикувати своїм становищем. Натомість цю посаду зайняв його брат, Степан Тисовський, який з величезною енергією приступив до відбудови структур Пласту. В короткому часі відновили

свою

діяльність

такі

пластові частини, як I Пластовий Полк ім. гетьмана дачного при Львівський Академічній Гімназії,

визначні

Петра Пластовий

ім. Марти Борецької при Гімназії Сестер Василіянок,

СагайПолк

Пластовий

Полк ім. княгині Слуцької при Перемишльському дівочому

інституті

тощо. За період 1920-1923 рр. створюється також ряд нових пластових частин по всій Галичині: в Станиславові, Стрию, Рогатині, Коломиї, Золочеві, Косові, Коломиї тощо. До праці в

Пласті

таються його колишні засновники та вихованці, які

пройшли

воєнну завірюху Визвольних Змагань в складі

Українських

поверкрізь Січових

Стрільців та Галицької Армії. Надзвичайну роль в методичному

на-

лагодженні пластової праці видіграла така подія, як вихід в році в світ чергового посібника Олександра Тисовського Пласті". Ще й до сьогодні в Українському

Пласті

"Життя

він

вується як основний. В той же рік почав виходити

1921 в

використо-

друкований

ор-

ган Пласту журнал "Молоде життя". В скорому часі він переріс свій вузько пластовий рівень і аж до своєї заборони в

1930

році

був

загальновизнаним серед української громадськості часописом. Організаційна структура Пласту та його виховна методика зуються на вже виробленому в довоєнний період досвіді. структурною ланкою для Пласту служить

гурток.

ба-

Найнижчою

Гуртком

порядкує

обраний гуртковий та провід. Його сходини відбуваються строго регулярно один-два рази

тиждень.

Програма

занять

гуртка

ба-

зується на вимогах трьох пластових проб. Через занятя в ньому шляхом самовиховання кожен пластун готується до іспиту, здає

та йо-

го, осягає таким чином все вищої проби, а разом з нею і пластового ступеня. Спочатку

пластун-прихильник

здає

першу

пластову

бу і складає Пластову Присягу. Лише після цього та ще

про-

підписання

"Слова честі" він стає пластуном-учасником. Зміст Пластової

При-

сяги є надзвичайно близьким до змісту класичної Скавтської Прися-

ги. Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі щоб: 1. Бути вірним Богові й Україні, 2. Помагати іншим, 3. Жити за пластовим законом слухатись

та

пластового проводу.

Неодмінним атрибутом складання Пластової Присяги є також виголошення Пластового Обіту. В пожежах всесвітніх, у лунах кривавих, Під громом гармат, у важкій боротьбі, На

лицарську честь і на предківську славу

Вітчизні

обіти

складю такі:

Плекатиму силу і тіла, і духа Щоб нарід

мій

вольним, могутнім зростав,

Щоб в думах журливих невольнича

туга

Замовкла, а гордо щоб спів наш лунав. Красу я і щастя

по всій Україні

Ширитиму, власний забуду

свій

труд,

Щоб чола розхмарив і випрямив спини, Щоб зір зняв

до

неба відроджений люд.

Я працю й невдачі, всі злидні й

недолю

Прийму як завдання великої гри, З життям поборюся,

як

Мину обережно зрадливі А

летом

з трудами у полі, яри.

крил скоба під хмари полину

І бистро розгляну всю землю мою, Промірю тернисті шляхи України,

До щастя Вітчизну мою поведу. Слова Цього Пластового Обіту в

час

Першої

склав Олександр Тисовський, на що вказує кожна

наступна

відповідає

літерам

його

Світової перша

пластового

Війни

строфа.

СКОБ

гасла

"Сильно", "Красно", "Обережно", "Бистро". Одночасно за поєднанням початкових літер гасла воно дає і з назвою гірського орла-скоба

символу

співпа-

пластунів.

трічаючись, пластуни вітають один одного саме цим гаслом

Зус-

та

по-

дають, як це прийнято серед скавтів, ліву руку. Після складання другого пластового іспиту пластун відповідно отримує ступінь пластуна-розвідника, а третього - пластуна-скоба. Вимоги до іспитів на пластову пробу детально

розробив

посібнику "Життя в Пласті" Олександр Тисовський. Цілорічна рама занять до

здачі

іспиту

органічно

завершується

пластового табору, де всі набуті вмілості є змога

своєму прог-

відбуттям

апробувати

на

практиці. Романтика таборування, а особливо таборування на знаменитому Соколі, є цілорічною мрією кожного пластуна. Окрім вказаних пластових ступенів існували також почесні титулування на "Гетьманського пластуна-скоба" та "Почесного пластуна". А додатковим елементом до іспитів існує також система т. зв. "почесних" іспитів вмілостей. Вони служили для того, аби стимулювати кожного пластуна мати якусь "практичну вартісність в від пластування: слюсарство, токарництво, городництво, ництво, різноманітні хоббі тощо. До часу

заборони

переплет-

Пласту

таких спецільних іспитів зросло до ста. Здача 12 іспитів тей поряд зі здачею іспиту третьої пластової проби

житті"

давали

число вмілосправо

на іменування "Гетьманським пластуном-скобом", а іменований плас-

тун вписувався до "Золотої книги". Слід зауважити,

що

до

кінця

20-х років існувало всього 9 "Гетьманських пластунів-скобів". Пластові

проби

тєдіяльності спрямовані

загалом на

вся

програма

формування

пластової

всесторонньо

особистості. Прикмети її характеру подані

за

жит-

розвиненої

загальноскавтським

зразком в Пластовому Законі. Він містить такі 14 пунктів: 1. Пластун словний. 2. Пластун сумлінний. 3. Пластун точний. 4. Пластун ощадний. 5. Пластун справедливий. 6. Пластун ввічливий. 7. Пластун братерський і доброзичливий. 8. Пластун зрівноважений. 9. Пластун корисний. 10. Пластун слухняний пластовій старшині. 11. Пластун пильний. 12. Пластун дбає за своє здоров`я. 13. Пластун любить красу і дбає за неї. 14. Пластун завжди доброї гадки. По

внутрішньопластовій

структурі

пластові

гуртки

об`єднуються в більші пластові частини - сотні та полки

(пізніше

- курені). В них також порядкує обраний пластунами провід і окрім нього - досвідчений старший пластун, зв`язковий. У своєму посібнику Олександр Тисовський запропонував також і форму пластового однострою. За розпорядженням ВПК в 1921 році всі пластові

частини

зобов`язано

дотримуватися

саме

цієї

форми.

Пізніше до неї вносилися корективи. Але назагал вона загальноприйнятому скавтському однострою: захисного

відповідала кольору

со-

рочка, штанці чи спідничка, темного кольору гетри і черевики, кавового кольору пластовий капелюх,

хустинка

кольору

куреня,

якого належав пластун, та поверх неї на оливково-зеленому

до

плете-

ному шнурі свисток і компас. Важливою частиною однострою були поміщені на ньому відзнаки, які вказували на приналежність до Пласту (пластова лілейка) та до окремої пластової частини і гуртка, досягнення пластуна та займане ним діловодство. Пластун, окрім них міг мати

також

нагороди.

Найвища з них - "Свастика Заслуги Українського Пластового Уладу", а також "Свастика вдячності" та "Золотий Хрест". Окремо слід зазначити про Пластовий Герб - лілейку. В

ньому

знайшло відображення органічне пов`язання класичного скавтінгу його українськими особливостями - трилиста скавтська

лілія

тецьки переплелася з українським гербом - Тризубом. Спосіб го переплетення запропонував один з

перших

пластових

Мирон Федусевич - учитель середніх шкіл у Львові.

мистако-

приятелів його

задум

втілив на практиці маляр Роберт Лісовський. Відповідно до скавтських приписів кожен гурток мав свій гуртковий прапорець, а більша

пластова

частина

(полк,

курінь) - свій прапор з відповідною загальнопластовою

пізніше

символікою

та символікою частини. Посвячення прапора пластової частини

було

надзвичайно святковою подією для неї. До пластових символів входить також загальноприйнятий

серед

скавтів - патроном Пласту є св. Юрій. Серед інших зовнішніх символів

Пласт

послуговувався

також

своїм гімном. Цвіт України і краса, Скобів орлиний ми рід, Любимо сонце, рух, життя, Любимо волю і світ. Пласт - наша гордість і мрія, Любій Отчизні - наш труд, Буйний в нім порив, надія, В Пласті росте новий люд. Браття, пора нам станути в ряд, Стяг пластовий підійняти, Славу Вкраїні придбать! Сонце по небі колує, Знають і хмари свій шлях, Вітер невпинно мандрує По України полях. Ми ж сонця ясного діти, Вольного вітру брати, Мали б в безділлі змарніти, Цілі життя не знайти?! Браття, пора нам станути в ряд, Стяг пластовий підійняти, Славу Вкраїні придбать! Першу частину його тексту також написав Олександр

Тисовський,

друга - це перероблений дещо вірш Івана Франка "В дорогу".

Як

пізніше до Гімну Закарпатських Пластунів, музику до

склав

львівський композитор Ярослав Ярославенко.

нього

Процес відновлення Пласту відбувається якраз в

час

найгос-

тріших польських репресій. Особливо сильними вони були по шенню до всього українського суспільства в рацію ним перших

сеймових

виборів.

1922

Пластові

ліквідовуються, їх майно конфісковується, а заарештовуються. Польські владні чинники

році

Пласт

потрактовують.

провідники

Аж в 1926 році Львівська шкільна кураторія

як

ор-

"шпигунська",

Найгостріших

зазнають пластуни Львова, Станиславова, Сокаля,

ігно-

насильно

інакше,

ганізація "мілітарна", "підривна", "терористична", "протидержавна" тощо і не

за

відділи

пластові

відно-

репресій

Коломиї,

визнала,

що

Стрия. УКТОДОМ

мав право провадити Пластом тільки в шкільних межах, де він повинен перебувати під пильним В

таких

умовах

для

адміністраційним визначення

контролем.

подальших

шляхів

жит-

тєдіяльності Пласту збирається у Львові 6 квітня 1924 року його I Верховний пластовий з`їзд. Серед ініціаторів його проведення

ак-

тивну роль видігравав відомий в майбутньому провідник Пласту

Се-

верин Левицький ("Сірий Лев"). 22 відпоручники

пластових

визначили основні напрями реформування Пласту. З`їзд

частин

обрав

вищі

керівні органи - Верховну Пластову Раду на чолі з Олександром Тисовським та Верховну Пластову Команду на

чолі

Северином

Ле-

вицьким, який отримав титул Верховного Отамана Пласту. Саме Северину Левицькому та очолюваній ним

Верховній

Плас-

товій Команді із-за бездіяльності ВПР довелося впроваджувати визначене з`їздом

реформування

структури

та

напрямів

діяльності

Пласту. Хоча в складі ВПК і доводилося часто проводити зміни шляхом

докооптації

її

членів

на

місце

поліцією, але її чітка структура діяла

арештованих

польською

безвідмовно.

Секретаріат

та організаційна, виховна, преси та пропаганди, економічна

рефе-

рентури ВПК зуміли налагодити централізоване керівництво вими відділами та їх ефективний захист від

польських

пласто-

пересліду-

вань. Сама структура пластових

частин

також

зазнала

змін.

травня 1924 року Верховна Пластова Команда прийняла рішення бити її більш гнучкою.

Замість

полків

головним

входили до складу 3-7 гуртків. Кожен курінь обирав числа

раїнської історії), реєструвався в ВПК

та

зро-

організаційним

осередком мав стати курінь, до якого входило біля 50

до наслідування патрона (як правило з

Від

членів, собі

видатних

отримував

що

гідного осіб

від

ук-

нього

свій порядковий номер. Діяльність куреня спрямовувала його команда, що складалася з зв`язкового, курінного, пластового судді, писаря та скарбника. При потребі обиралися також домівкар, текар та референти з окремих ділянок праці. Одначе до

бібліо-

остаточної

заборони Пласту таке реформування до кінця так і не було завершено. В гострому протистоянні

української

суспільності

владі деяким пластовим частинам більше імпонувало

польській

називати

себе

полками. Для впорядкування територіального управління Пластом Верховна Пластова Команда ввела той поділ на округи, який так і не ло довершено в передвоєнний період. Однак, якщо

тоді

весь

букрай

планувалося розбити на 11 округів, то тепер лише на шість: Пограничний (з центром у Перемишлі), Осередній (Львів), (Стрий, згодом Дрогобич), Дністровий (Коломия) та Подільський (Бережани,

Верховинський

(Станиславів), згодом

Гуцульський

Тернопіль).

додатково Осередню округу поділено на Львів-місто та

Пізніше

Львів-окру-

гу. Відповідно до Верховної Пластової Команди виконавчою владою в кожній окрузі визначалися Окружні Пластові Команди. Оскільки формальна відповідальність за діяльність

Пласту

боку органів влади покладалася на старше громадянство, то в

ньо-

му введені інститути зв`язкового та опікуна. Їхня діяльність регламентувалася спеціальними

правильниками.

Зв`язковим

міг

бути

пластун зрілого віку, що склав третю пластову пробу. Він здійснював керівництво пластовими відділами (куренями) і тримав звязок з вищою пластовою владою та відповідав перед нею. Опікуном була, як правило, особа з позапластового середовища українського громадянства, яка дбала про захист

пластових

відділів

перед

польською

владою, надавала йому всіляку допомогу і підтримку та

здійснюва-

ла зв`язок відділу Пласту з іншими громадськими інституціями. До війни та в перші післявоєнні роки Пласт був організацією, що охоплювала виключно шкільну молодь. Однак

потреба

збереження

решту неохопленої молоді від польських впливів привела

до

що в Пласті почали

ремісничі

культивуватися

окремі

робітничі,

того,

частини та частини Село-Пласту. Значного поширення Село-Пласт набув на Станиславівщині, ремісничі частини

виникали,

як

правило

при відповідних професійних товариствах, а робітничі - в

промис-

лових центрах. Для розвитку пластового руху в

робітничо-ремісни-

чих середовищах велике значення мала книга його ініціатора

Васи-

ля Кархута "Друга й третя проба пластуна". В Українському Пластовому Уладі Галичини в 20-х роках

виро-

билася також та вікова структура Пласту, яка визначає його лице і дотепер і яка, в якійсь мірі, навіть вплинула на інших національних скавтських організацій.

структуру

ряду

Спочатку своє логічне завершення знайшов процес пошуку поєднання інтересів Пласту і тих його вихованців, які

форм

вийшли

межі юнацького віку. Завершивши навчання в середній школі,

за

вони,

однак, не хотіли поривати з організацією, що дарувала їм світ романтики та власного самоствердження. Вони і надалі хотіли б не тільки корисними їй, сприяти їй, аде й

бути

неї. Це стосувалося не тільки випускників

гімназій,

бути

приналежними але

членів Пласту, що з його рядів вирушили в воєнну завірюху вати кращу долю Україні, а власна доля була прихильними

до тих

здобудо

них,

бо дарувала життя. Отож спочатку під час мандрівки в Карпати пластунів "непластового" віку був ними створений легендарний в майбутньому

курінь

"Лісових Чортів". Невдовзі для назви таких пластунів став побутувати термін "почесні". Львівські "почесні" пластуни в

1923

році

провели перші свої сходини і вирішили заснувати Український

Улад

Почесних Пластунів. Його створення відбулося на з`їзді 24

квітня

1923 року. Новий улад дістав назву Український Улад Старших Пластунів. Членом Уладу міг стати пластун (або непластун за

рекомен-

дацією двох пластунів віком старше 18 років), який склав

"прире-

чення" виконувати відповідні обов`язки.

Для

керівництва

створювалася окрема управа. Його члени мали право носити вий однострій. Отож на відміну від

англійських

покоління,

але

пласто-

"олд-скатів"

"ровер-скавтів", українські пластуни не просто сприяли підростаючого скавтського

Уладом

самі

чи

вихованню

належали

до

"Пласту". В результаті довгорічних

дискусій

Улад

виробив

внутрішню

структуру та визначив цілі свого існування. Його члени об`єднува-

лися в гуртки та курені і ставили перед собою завдання стати

ос-

новною провідною силою Пласту як у виробленні його ідеології, так і в провадженні практичного пластування.

І,

до

слова

сказати,

Улад такою силою став. Недаремно його називали "альфою

омегою

Пласту". Отож роль зв`язкових, інструкторів та опікунів в

Пласті

почали переважно виконувати

старші

пластуни.

Старшопластунські ряди динамічно зростали і до часу ни Пласту вже було створено понад 30

окремих

заборо-

старшопластунських

відділів. Найвідоміші з них: вже названий курінь "Лісові

Чорти",

"Чорноморці", "Орден Залізної Остроги", "Червона Калина". Історики підраховують, що загалом до заборони Пласту в його рядах нараховувалось серед більше як 6 тис. пластунів і 435

старших

плас-

тунів. Органічно зі створенням Уладу Старших Пластунів назріла потреба і створення всередині Пласту Уладу, найменшеньких нащадків українських родин.

який

би

Адже

об`єднував

саме

процесі

своєї виховної праці старші пластуни виявили ту виховну ну, що ними ніхто організовано не займається. Але ж

прогаливиховання

цих найменшеньких будується міцний фундамент українства загалом і Пласту зокрема. Активне обговорення цього питання припало також на 1923 рік. Так в Пласті появився ще один Улад - Новаків.

Він

об`єднував

своїх рядах "вовченят" і "лисичок", які також гуртувалися в

гур-

тки та зв`язки. Їхню працю спрямовували пластуни-юнаки, які пройшли відповідний вишкіл. Головною метою цього Уладу була підготовка дітей, які не досягли 14-річного віку, до вступу в Пласт. робота велася за програмою "Сім проб".

Керувала

Уладом

Вся

Новаків

"Наказна Управа", призначена Верховною Пластовою Командою.

Оста-

точного оформлення Улад Новаків набув на своєму I З`їзді в

люто-

му 1928 року, коли його чисельність досягнула 400 членів. До цього часу для виховної праці була вже й напрацьована методична база. З оформленням цих Уладів цілком логічним

поставало

питання

про формальне означення того "основного" Уладу, який існував

від

самого створення Пласту. Отож в 1927 році Верховна

Ко-

манда з "юнацьких" (на відміну від

Пластова

"старшопластунських"

"но-

вацьких") пластових відділів створила Улад Пластунів-Юнаків. Зрозуміло, що цей Улад складав основну масу членів Пласту і до

часу

заборони Пласту мав у своєму складі 93 зареєстровані та 20 підготовчих (в стані підготовки до реєстрації) куренів. Завершенням системи вікових Уладів Пласту стало створення 1930 році Уладу Пластунів Сеніорів. після досягнення

ними

25-річного

До

нього

віку

та

відповідними рекомендаціями. В січні 1930 єдиний в Галичині сеніорський

курінь

входили

інші

року

ім.

Степана

пластуни

громадяни Львові

за

виник

Тисовського,

який очолив один з засновників Пласту Іван Чмола. До його

складу

входили 40 членів. У липні цього ж року вони провели свій

єдиний

табір в Підлютому. Серед його учасників

були

Северин

Левцький,

Іван Чмола і, що цікаво, навіть сімдесятирічний корабельний лікар з Рогатина п. Вербенець, які ні в руханці, ні в будь-чому

іншому

не поступався ативністю іншим. Матеріальні основи існування Пласту були неможливі без

пос-

тійної підтримки і допомоги з боку українського громадянства. не найперше місце

серед

багатьох

громадських

сприяли Пластові, належить Українській

інституцій,

Греко-Католицькій

Чи які

Церкві

і, особливо, її митрополитові Андрею

Шептицькому.

благословення і на дарованій ним землі

постав

Саме

табір

його

Сокіл,

став "Меккою" для всіх українських пласутнів. Небайдужі до

спра-

ви сприяння Пластові активісти громадського життя в березні року об`єдналися в "Товариство приятелів

пластової

що

1930

молоді",

як

окремої секції УКТОДОМ. Таким чином в структурі Пласту виникла ще одна важлива ланка - "Пласт-Прият". Від самого початку свого заснування діяльність Пласту валася на принципах скавтингу, розроблених його

базу-

основником

Бей-

ден-Пауелом. Тому зрозуміло, що Пласт вважав себе органічною частиною світового скавтського братерства. Послідовно в та 1929 роках його

провід

подавав

прохання

про

1923,

1924

прийняття

Всесвітньої Організації Скавтського Руху. Однак так же

до

послідов-

но це прохання відхилялося з тих мотивів, що українська нація

не

є державною. Цікавою сторінкою пластової історії є участь тунів в чинній підпільній боротьбі з польською

старших

плас-

окупаційною

дою. Її безнастанні переслідування всіх українських

національних

інституцій загалом та Пласту зокрема робили велику "ведмежу лугу" польській державі. Це польського

спротиву,

тільки

сприяло

активізувало

витворенню

процеси

чином

революційної

боротьби.

тійний контроль з

боку

шкільної

адміністрації

пластових відділів підштовхував до його

приклад, над

панували

за-

діяльність а

пос-

діяльністю

наслідування.

отож, що романтика підпілля та конспірації

анти-

молодь

Бойова

Української Військової Організації давала тому

пос-

українському

суспільстві стану щоденного протиборства. Особливо ж хоплювалась

вла-

Не

дивно

плас-

товій організації. Більше того, велика кількість старших належала

до

членства

УВО

та

творила

пластунів інші

паралельно

молодіжні

націо-

налістичні організації. Такі старші пластуни і в майбутньому

ви-

датні діячі ОУН, як Богдан Кравців, Степан Охримович, Іван Габрусевич стояли біля

джерел

утворення

Групи

Української

ницької Молоді у Львові. А Степан Бандера, Роман Коссак,

Ярослав

Карпинець,

Володимир

Янів

Держав-

Шухевич,

та

інші

Зенон

творили

Організацію Вищих Кляс Українських Гімназій. Пізніше, в 1925 році ці

дві

організації

об`єдналися

Спілку

налістичної Молоді. Вона ж, у свою чергу, була

Української одним

торів скликання Конгресу Українських Націоналістів

Націо-

та

ініціастворення

Організація Українських Націоналістів, а сама ОУН в Краю розбудовувала свою мережу переважно на основі мережі СУНМ. Її перша Крайова Екзекутива на Західно-Українських

Землях

складалася

майже

виключно з членів проводу СУНМ, а серед перших її Провідників були Богдан Кравців та Степан Охримович. Після утворення ОУН в

1928

році

серед

старших

пластунів

сформувалася дуже впливова група, яка виступала за перехід шого пластунства до рядів ОУН. Виразником її

інтересів

Степан Охримович. Однак їй опонувала

частина

значна

виступав пластового

проводу на чолі з Олександром Тисовським. І тим не менше, пластуни приймали активну участь в діяльності ОУН, в

стар-

її

акціях. Коли ж за таку діяльність вони поставали перед

старші бойових

польським

судом, то намагалися всіляко вигороджувати Пласт і доказувати його непричетність до революційної роботи. А заборона Пласту в 1930 році тільки сприяла зміцненню ОУН пластовими кадрами.

Під впливом Галичини в більшій чи

меншій

мірі,

але

Пласт

знаходить свій розвиток і в інших українських теренах, що перебували поза межами більшовицької окупації: на Волині,

Буковині

та

Закарпатті. Верховна Пластова Команда зі Львова намагалася тримати тісний контакт з

цими

краями,

надавати

пластовою літературою, забезпечувати

методичну

кадрами,

допомогу

здійснювати

цен-

тралізоване управління, або ж координацію дій.

Розділ VII. Пласт на тихоплинній Волині

Волинь також перебувала під польською окупацією. Поміж та Галичиною польська влада намагалася

втримувати

нею

штучний

"Со-

кальський кордон", ізолювавши таким чином від "ворохобного" впливу останньої. А оскільки до

цього

Російською імперією, то в ній

часу

Волинь

збереглися

Отож так об`єктивно склалося, що на Волині

перебувала

відповідні сильні

під

впливи.

позиції

мали

угодовські сили, що прагнули до співпраці з окупаційною польською владою та прокомуністичні елементи, що орієнтувалися в інший - на радянський режим. Тому в такій тихій і

байдужій

до

бік

націо-

нального життя окраїні саме виникнення Пласту було вкрай небуденним явищем. Своєрідністю волинського Пласту було те, що

правовим

прик-

риттям для своєї легальної діяльності він обрав існування при товаристві "Просвіта". Її статут передбачав таку вання Пласту на правах секції.

Першу

вдалу

можливість

спробу

організації

Пласту при "Просвіті" вчинив в 1922 році її провідник Олександр Дмитриченко. В цей же час Я. Вербівський

існу-

Острозі

створив

сек-

цію Пласту також при Здолбунівський "Просвіті". Після цього пластові відділи виникають і в багатьох інших

містах

краю:

Ковелі,

Володимирі-Волинському, Луцьку, Радивилові, Олександрії, Рівному, Клевані тощо. Від самого початку платовий вишкіл набрав

переваж-

ного фізичного спрямування. Часто і секції

товарис-

Пласту

при

твах "Просвіти" існували, як спортивні секції. Найвищого

рівня

розвитку

Пласт

набув

на

Рівненщині.

Рівненське повітове товариство "Просвіта" в 1924 році для провадження ним призначає спеціального референта Семена Семенюка, 1925 - при ній створюється і Повітова Пластова

Команда.

Семенюк

доклав активних зусилль до розвитку пластової організації на всій Волині

тому

заслужено

вважається

найвизначнішим

пластовим

провідником краю. Верховна Пластова Команда у Львові в цей час надає в розвитку пластової структури і для цього посилає Кравціва та Степана Охримовича. Однак відразу ж

допомогу

сюди

по

Богдана

прибутті

їх

арештовує польська поліція. Та це не стало завадою в тому, аби подальшому ВПК призначила спеціальним

референтом

по

Остаповича, а потім Володимира Яніва. Окрім того вона

Волині

В.

намагалася

регулярно призначати зв`язкових для волинських пластових куренів, надавала їм порядкові номери, надсилала пластову літературу. До існуючого в Галичині поділу пластової організації на округи,

ВПК

два окремі округи виділила і на Волині - Рівненський та Луцький. Однак, незважаючи на всі ці зусилля, Пласт на Волині не

на-

був такого розвитку, як в Галичині, а його структура до часу

за-

борони так і залишилася незавершеною. Пластові відділи в основному належали до

Уладу

Пластунів-Юнаків.

Намагання

організувати

осередки інших пластових Уладів залишилися на рівні спроби, що Улади так і не переросли.

Та

кількісному

відношенні

сельність Пласту до часу його заборони на Волині виявилась

в чи-

неви-

сокою - в межах 500 членів. Як і в Галичині, польська влада гострим переслідуванням, йому

піддавала

чіплялись

ті

Пласт

таким

ярлики,

так

же же

піддавалися арешту пластові провідники, а його відділи ліквідовувались. Знаменно, що в унісон польській поліції врай негативно до Пласту ставилася і

прокомуністична

Селянсько-Робітнича

Партія.

Розділ VIII. Заборона Пласту на Волині та в Галичині і його існування в умовах підпілля

Зрозумілим ставало, що польська влада шукає

тільки

зручної

нагоди для того, аби заборонити Пласт на офіційному рівні. нагодою на Волині стало проведення загальнопластової

Такою

зустрічі

Олександрії 18-19 серпня 1927 року, що набула характеру пластового з`їзду. Польська поліція потрактувала цю подію, як антидержавний вишкіл

тому

на

основі

рівненський повітовий староста 18 грудня

цих

військовий

доносів

цього

року

спочатку наказав

ліквідувати в тижневий термін всі пластові гуртки, а потім вже волинський воєвода 21 лютого 1928 року розпорядився

тритижне-

Галичині.

вий термін ліквідувати Пласт загалом на Волині. Трохи довше довелося чекати відповідної нагоди

Однак і вона виникла в наскрізь наелектризованому політичним протистоянням суспільстві. 13 липня 1930 року під Бібркою ми ОУН був здійснений напад на поштову карету

метою

бойовиказдобуття

польських державних грошей для потреб діяльності Організації. При переслідувані було вбито одного з учасників нападу, що був зодягнутий в

пластовий

однострій.

Ним

виявився

випускник

Станис-

лавівської гімназії, Гетьманський пластун-скоб Гриць Пісецький. В польській пресі, немов за командою,

відразу

розпочалася

шалена

кампанія антипластового змісту. У її висліді 23 вересня 1930 року Львівське староство

вида-

ло розпорядження Головному Відділу УКТОДОМ приступити до негайної ліквідації Пласту, мотивуючи тим, що його

статут

не

передбачає

можливості для існування при ньому Пласту. Під загрозою

заборони

самого УКТОДОМ на ліквідацію відводилося всього два тижні.

Неза-

баром аналогічні розпорядження та відповідні накази поліції трьома

галицьками

воєводствами

Львівська кураторія також

були

розіслані

отримала

наказ

по

всіх

припинити

повітах. діяльність

Пласту при навчальних закладах. Обшуки пластових домівок, побої, нищення

пластового

майна,

арешти, а за ними і іспіровані судові процеси супроводжували процес ліквідації. Вдалий

момент

використовувався

поспіхом. Для Пласту навіть не було

надано

надзвичайним

можливості

для

са-

моліквідації. Ось так він і припинив своє легальне існування

під

польською займанщиною. Однак, незважаючи на тиск, шельмування та судові

пересліду-

вання, плластовий провід не розгубився в таких умовах і відразу ж зробив такі кроки, які б дозволилиі подальше, хай навіть і гальне,

існування

Пласту.

Верховна

Пластова

Команда

таємний наказ про те, що не припиняє своєї діяльності і

нелевидала

зобов`я-

зала не розпускати пластових осередків. Для легальної оборони ко-

лишніх пластунів

перед

адміністративною

владою

та

збереження

пластового майна вона створила Ліквідаційну комісію, яка но складалася з членів останньої

вибраної

ВПК.

Для

фактич-

здійснення

контактів з пластовими осередками в складі Ліквідаційної

комісії

до липня 1934 року діяв Виконавчий Відділ, а потім було

створено

Пластовий центр на чолі Северином Левицьким. Для забезпечення існування пластової структури в нових

умо-

вах Виконавчий Відділ та Пластовий Центр здійснили ряд

принципо-

во важливих заходів. Зокрема, відразу ж після заборони

Пласту

Галичині було засновано пластове видавництво "Вогні", що ло і однойменний

журнал.

Це

був

значний

крок

видава-

вперед

навіть

порівняно з часом легального існування, коли Пласт на власне давництво так і не спромігся. А журнал "Вогні" аж

до

став ідеологічним осердям нелегального Пласту. В відновила своє існування також кооператива з "Пласт", що слугувала для нього головною базою. Незважаючи на часті

та

регулярні

ви-

1939

року

недовгому

часі

однойменною

назвою

фінансово-господарською перевірки

закриття

польською поліцією, вона успішно виконувала своє завдання. Зрозуміло, що в умовах підпільного ганізація не могла так ефективно

існування

виконувати

свої

раніше. Однак, тим не менше, вона їх виконувала

пластова

ор-

завдання,

досить

як

успішно.

Виконавчий Відділ та Пластовий Центр координують діяльність пластових осередків, призначають для них зв`зкових. Продовжують

свою

діяльність курені старших пластунів "Лісові Чорти", "Чорноморці", Орден Залізної Остроги", "Загін Червоної Калини".

нелегальних

юнацьких відділах і надалі реалізовувалась програма підготовки до пластових проб, здавалися іспити, проводилося таборування.

Причому саме таборування стало найефективнішою із форм пластового вишколу. Адже проведення табору в лісових чи гірських умовах польській поліції було важче сходини в населеному

пункті.

проконтролювати,

Для

ніж

цілеспрямованого

цією ділянкою роботи при УКТОДОМ було

створено

керівництва

окрему

виховних осель і мандрівних таборів". Правильник

для

склав Олександр Тисовський. Активно відновлюються дуються нові табірні помешкання, знову кипить

пластові

"Комісію неї

старі

бурхливе

також та

бу-

пластове

життя на Соколі. Невдовзі після заборони Пласту для його нелегального

прово-

ду стало зрозумілим те, що таємна структура може складатися переважно зі старшого пластунства та сеньйорату, а новацтво та тво не повинно піддаватися небезпеці. Тому з цією метою воно ло спрямоване для

участі

інституціях, в які повинен

легальних вноситися

українських дух

юнацбу-

громадських

пластової

ідеології.

Деякі такі інституції створювалися для цього спеціально під іншою назвою. Так, зокрема, в 1936 рці при Товаристві "Рідна школа" було створено т.зв. "Доріст". Правильники та інструктивні

матеріа-

ли для нього розробив Олександр Тисовський.

керувала

спеціально створена при "Рідній школі" майже суціль із старших пластунів

та

"Доростом"

комісія,

яка

сеньйорів.

Для

складалася цієї

ор-

ганізації спеціально видавався часопис "Шлях молоді". Правда

вже

в 1937 році "Доріст" заборонила польська влада. Після заборони не припиняє своєї діяльності і

пластова

ор-

ганізація на Волині. Для налагодження її розгалуженої коспіративної структури ще до часу власної заборони активно сприяють чани. Вже наприкінці 1928 року в

Луцьку

створюється

гали-

підпільний

Пластовий Центр. Він намагається не тільки зберегти старі осередки, а й заснувати нові. Для тісніших зв`язків Волинської

пласто-

вої організації зі Львовом Верховна Пластова Команда,

пізніше

її нелегальні наступники призначають від себе зв`язкових. далі найактивнішою на Волині є Рівненська

пластова

на-

організація,

якою керує Степан Семенюк. Як в Галичині, так і на

Волині

після

заборони

існування значно активнішими стають тенденції пластунства до ОУН. Воно активно включається

легального

переходу в

чинну

старшого підпільну

боротьбу і видіграє в ній далеко не останню роль. В польських судових процесах імена пластових вихованців Василя Біласа, Бандери, Ярослава Карпинця, Катрусі Зарицької гучно

Степана

лунають

для

всієї української суспільності і миттєво стають легендою та прикладом до наслідування.

Розділ IХ. Пласт на зеленій Буковині

Лиха доля у міжвоєнний час немов вділила Буковині ті

перед-

воєнні чужинецькі напасті, що мало тоді Закарпаття. Різниця

була

хіба лиш в тому, що не мадяр, а румун був у якості чужоземного брутального наїзника, який змагав до

суцільної

корінних українців. Зрозуміло, що

таких

денаціоналізації

суспільно-політичних

умовах і Пласт на Буковині не мав належного простору для ку.

Отож,

коли

на

весні

1921

року

гімназисти

розвит-

Чернівецької

гімназії здійснили спробу відновити Пласт, то влада не дала на це дозволу. Лишень під кінець 20-х років національні

утиски

проти

ук-

раїнців дещо послабились. Але на цей час вже

українські

гро-

мадські інституції стали також надзвичайно слабкими. Тому в

1928

році ініціативу на себе взяли високоорганізовані чернівецькі студенти. Зустрівшись з галицькими пластунами

над

Черемошем,

вони

отримали від них конкретні поради та необхідну пластову літературу, а

пізніше

пластові

однострої.

Для

в місцевій пресі було поміщено ряд статей

популяризації

про

скавтинг.

зультаті цих дій у 1929 році при козацькому товаристві ре" виник студентський пластовий гурток

чисельністю

ідеї В

ре-

"Чорномо15

членів.

Він підтримував тісні контакти з Верховною Пластовою

Командою

Львові. Саме її представник Кульчицький в 1930

році

заприсягнув

перших двох пластунів з цього гуртка. В цьому ж році

буковинські

пластуни відбули спільне з галичанами таборування на Писаному Камені в Карпатах. З 1931 року Пласт

поволі

починає

поширюватися

ньошкільну молодь. В цьому році під проводом

Б.

на

серед-

Сірецького

при

Чернівецькій гімназії створено пластовий курінь з 30 членів.

Не-

забаром при ньому виник і гурток новаків. Але через

брак

кадрів

подальшого розширення ця тенденція не набула. Деякий поступ у своєму зростанні отримав студентський Пласт. В 1931 році вже сформувався курінь з чотирьох гуртків під "Довбуш" (пізніше "Верховинці"). Гімназистів до

куреня

назвою приймали

неохоче, бо студенти не хотіли за них відповідати. Невдовзі з його складу вийшли

дівчата-пластунки

"Ясні зорі". Водночас утворився і курінь

створили старших

власний

курінь

пластунів

ім.

Івана Мазепи, який і став репрезентантом пластової ідеї в краї. Таким чином на Буковині

появилися

зародки

трьох

основних

вікових Уладів Пласту - Новаків,

Юнаків

та

Старших

Пластунів.

Однак подальшого розвитку вони так і не набули, як не набув і загалом Пласт в Буковині. Ті

декілька

створених

напівлегальному стані проіснували до 1934 охопила внутрішня криза. покінчили студії в

Брак

Чернівцях,

кадрів,

року,

зумовили

Намагання створити окрему пластову

їх

самоліквідацію. Опісля, в 1937 році,

при

дали

відновити Пласт на Буковині, однак

вона

які

спортивному

успішних

прийняли

знову

їх

занепад.

зультатів. Тому, щоб не дискредитувати ідею українського вання вцілілі пластуни в жовтні 1934 року

чого

пластунів,

секцію

товаристві "Довбуш" та легалізувати Пласт не

осередків

після

роз`їзд

його

була не

ре-

пласту-

рішення

спроба мала

про

втретє

позитивних

наслідків. Причиною такого стану справ з Пластом на Буковині

став

за-

гальний занепад українського національного життя в краї.

Розділ Х. Українське скавтування на "Срібній Землі" Закарпаття

Як і на Волині, в Закарпатті до існувало

українських

скавтських

Першої

Світової

відділів.

мадяризації мало чим поступався ступеню

Війни

Ступінь

русифікації

не

його

на

Волині.

Однак по війні ситуація радикально змінилася. Закарпаття

ввійшло

до складу Чехословацької державі на основі Сен-Жерменського року, а згодом Тріянонсього договорів, добровільно та отримати від неї автономію "Підкарпатської Русі".

на

Загалом

1919 умовах же

поблизьких держав-сусідів саме в Чехословаччині українці знаходили найбільше розуміння в своїх національних прагненнях і

змаган-

нях. Таке розуміння в значній мірі проектувалося і на справу

ук-

раїнського Пласту на Закарпатті. Як і на інших українських теренах, пластовий рух патті формувався під значним впливом

та

на

допомогою

Закар-

Галичини.

Власне сюди його ідею занесли емігранти з Галичини Андрій

Дідик,

Остап Вахнянин, Леонід Бачинський (з Великої України), Корнило та Богдан Заклинські. Закарпатський пластовий провід з часом

налад-

нав чітки контакти з Верховною Пластовою Командою Львова,

узгод-

жував з нею напрями організаційного та ідеологічного навіть надсилав їй свої звіти. Здіснювалися

достатньо

контакти між самими пластунами в гірських Однак в значній

мірі

(назва

прижилася

"Пласт"

закарпатський аж

1927

таборах.

скатський

року)

регулярні

прикордонних

український

після

розвитку

рух

мав

свої

особливості, що відповідали місцевим умовам. Перший

осередок

українських

скавтів

при

Берегівській

гімназії заснував 1 жовтня 1921 року проф. Андрій Дідик. Він раховував на початках 6 членів, однак за короткий час, 1922 року, вже зріс кількісно до 34 членів.

Лишень

до

січня

майже

через

рік, 15 вересня 1922 року, наступний український скавтський редок було засновано в Хусті Володимиром Комаринським. на початку ввійшло 18 учнів "горожанської"

школи,

на-

осе-

До

нього

вже

після

кількох сходин ще 18 дівчаток тієї ж школи та 20 учнів і

уче-

ниць Хустської гімназії. Хоча, майже відразу ж директор гімназії, москвофіл Василь Сулинчак,

заборонив

їм

належати

українського

скавтського відділу, а коли пізніше така заборона була знята - то всіляко перешкоджав. Ще майже через півроку, 7 лютого 1923 року, проф. Остап Вах-

нянин заснував аж 6 хлоп`ячих та

один

дівочий

гуртки

Рисі, Соколи, Орли, Медведі, Вовки і Ластівки)

при

(

Леви,

Ужгородській

гімназії. Цього ж року скавтські гуртки були засновані при Торговельній Академії та Учительській семінарії і всі вони

об`єднали-

ся в Пластовий Полк ім. князя Теодора Корятовича. В цьому ж

році

появляється перший пластовий посібник Остапа Вахнянина "Пласт" та інша його цінна праця

"Пласт - історія

пластове

виховання".

Наступного року, але вже після його смерті,

появиться

один його посібник - "Пластовим

красою

шляхом

за

знайде широке визнання в пластовому середовищі не паття і у виховному процесі стане поряд

також

життя". тільки

посібниками

ще Він

ЗакарОлексан-

дра Тисовського. Отож від самого початку

заснування

рух на Закарпатті розвивався достатньо

український бурхливо.

скавтський

Це

зумовлюва-

лось не протидією, а навіть і підтримкою чеської влади. Адже карпаття до складу Чехословацької

держави

ввійшло

Окрім Берегова, Хуста та Ужгорода

українські

добровільно.

скавтські

засновано також в Ясіні, Сваляві, Виноградові, Великому Перечині, Мукачеві, Рахові. В 1928 році перший із 70 членів засновано також і в Пряшеві

відділи Бичкові,

пластовий

(сьогодні

відділ

Словаччина),

що на умовах вище згаданого Сен-Жерменського договору мала входити до автономії "Підкарпатської

Русі",

при

школі та Учительській Семінарії. До 1928 року на

За-

також

"горожанській" Закарпатті

нараховувалсь 37 пластових відділів, які охоплювали

768

вже

членів.

Умовно цей часовий період, від 1921 по 1928 роки, можна виокремити, як перший і найактивніший в розвитку Пласту на Закарпатті. Окрім українських скавтів,

тут

також

існують

національні

скавтські

відділи

жидівські

("Кадіма-Гашомер"

близько

членів), чеські ( "Юнак" - понад 100 членів) та мадярські

400

("Чер-

кейс" - більше 60 членів). Всі вони входили до так званого Жупного Союзу Скавтів Підкарпатської Русі і представник кожної іменувався Референтом. Головою Жупної Управи завжди був займав якусь значну посаду в державній

адміністрації

патті (з чеського боку - "на Підкарпатті"). Дійсним

з чех,

на же

них що

Закар-

головою,

командантом віх національних скавтських груп, і зв`язковим з

Го-

ловною Управою Скавтів Чехословаччини був Жупний Звітодавець. Від 1923 по 1928 рік цю

посаду

Алиськевич, виходець з

займав

Галичини.

українець. Після

1928

Ним року

був

Андрій

його

знову

замінив чех. Від цього часу український Пласт на Закарпатті почав вати утисків. Поясненням цьому є зріст свідомості в краї. І

до

цього

часу

української

зазна-

національної

чехи

намагалися

затирати

будь-які національні відмінності, вимагаючи

проведення

спільних

таборів, видання спільного часопису "Пластун-Юнак-Черкейс" Тепер же Жупна

Управа

почала

поборювати

будь-які

тощо.

національні

прояви Пласту: поліція переслуховує пластових провідників,

виси-

лає їх за межі держави, робить обшуки, конфіскує

речі,

пластові

бібліотеки тощо. З 1926 року занепадає тримовний скавтський кований орган "Пластун-Юнак-Черкейс", який залежав від

дру-

державної

підтримки. Провадити Пластом стає небезпечно, поступово починає ватися брак фахових сил. В той же час в 1929 році

відчу-

москвофіли

на

Закарпатті створюють свій "Русскій Скавт". Він отримує щедрі державні субсидії, переманює до себе пластунів і через свій друкова-

ний орган "Підкарпатські гласи" відкрито закликає Пласту. Займаючи чільні позиції в середніх москвофіли переслідують пластунів. Пласт

до

ліквідації

навчальних переживає

закладах,

стан

Його посилює і той факт, що в 1924 році трагічно і

кризи. безглуз-

до загинув його видатний провідник і теоретичний натхненник Остап Вахнянин. Іншого видатного пластового діяча, невтомного організатора пластового руху, Леоніда Бачинського чеська влада висилає

1929 році за межі держави. З цим закарпатський Пласт втратив найбільших його натхненників та чинних діячів. Ще в 1924 році

проф.

Леонід Бачинський заснував пластову видавництво "Ватра", яке гулярно і з року в рік видавало пластові посібники

та

ре-

методичні

матеріали. Він сам також уклав посібники "Порадник пластуна" першої пластової проби), "Вовченята і лисички", та ряд інших

методичних

матеріалів.

Слід

"Основи

зауважити,

(до

Пласту" що

ана-

логічне видавництво "Вогні" по видавництву пластової літературі в Галичині постало, як про це згадувалося вище, значно його від`їздом перестало діяти і видавництво. Окрім чинського, з Закарпаття також висилаються приятелі

Пласту,

як

Богдан

такі

Заклинський,

пізніше. Леоніда

Ба-

організатори

Василь

та

Пачовський,

Марійка Підгірянка. А Спиридон Черкасенко, маючи паспорт Нансена, змушений виїхати до Праги. В такій ситуації провідники Закарпатського

Пласту

створити власну незалежну управу - Краєву Пластову очолює аж до 1934 року Андрій Алиськевич, а потім Володимиру Бірчаку. Крім голови до

КПС

також

вирішили

Старшину. передає

входили

Її

проф.

Краєвивй

Звітодавець (так перейменовано посаду Референта від

національної

організації до Жупної Управи Скавтів Підкарпатської

Русі),

його

заступник, скарбник та референти культурному,

пресовому,

по

напрямах:

іспитовому,

Краєва Пластова Старшина

організаційному,

спортовому,

переводить

таборовому.

організаційну

реформу

Пласту, подібну до тої, що й аналогічна 1924-1925 років

чині: змінено

інститут

структуру

пластових

зв`язкових, весь край поділено

відділів,

на

округи

введено

Гали-

Ужгородський,

Му-

качівський, Берегівський, Виноградівський, Хустський, Тячівський, Рахівський. Відповідно в кожній окрузі Пластом провадила

Окружна

Пластова Старшина. Пластові відділи почали поширюватися на східну частину Закарпаття. Відновлюється

видання

тепер

вже

суто

ук-

раїнського часопису "Пластун". В 1933

році

посади

Начальника

Жупного

Союзу

Підкарпатської Русі зрікся чех і його місце заступив

Скавтів

Звітодавець

Українського Пласту Юліан Ревай. Таким чином, закарпатський Пласт з честю переборов внутрішню кризу після першого етапу свого

роз-

витку. Він гостро виступив з засудженням заборони Пласту в чині і навіть в 1934 році

відмовився

посилати

ників на загальноскавтський з`їзд до Варшави,

своїх аби

Гали-

представ-

не

їхати

"в

гості до ката свого народу". Однак здолавши першу кризу, закарпатський

Пласт

відразу

ввійшов в не менш важкий стан другої. З огляду на тотальний туп

підохоченого

державною

владою

москвофільства

пластові провідники змушені стати до політичної

нас-

дотеперішні

роботи

краї.

Держава повністю відмовляє в матеріальній підтримці Пласту, забороняє поширення між молоддю журналу "Пластун". В 1931 році го у віці 40 років

помер

основоположник

закарпатського

всьоПласту

проф. Андрій Дідик - "Соколине Око". Знову відчувається брак

фа-

хових сил, відчувається відтік української

молоді

до

"Русского

скавта". Та, напруживши останні зусилля, закарпатський Пласт і з цієї кризи вийшов також зміцнілим

та

ідейно

зконсолідованим.

Знову

відновлюється видання літографічним способом (щоб оминути державну цензуру) пластового часопису "Пластун". Тепер дить аж до часу свого занепаду в 1935 році

на

склад

Краєвої

вже

вихо-

літературній

раїнський мові і має соборницько-націоналістичне 1937 році обрано новий

він

ук-

спрямування.

Пластової

Старшини.

Він

проіснував аж до часу постання держави Карпатська Україна, в умовах якої вже було обрано Головну Команду Українського

Пластового

Уладу Карпатської України. Пластові ряди знову почали активно поповнюватися. Відмітною рисою закарпатського Пласту є ширше, аніж в

Гали-

чині, поширення структур Село-Пласту. Традиційно розпочавшись початку 20-х років в середовищі

середніх

закладів

освіти,

раїнський скавтський рух під їх кінець знайшов сприятливий в зденаціоналізованому

спраглому

на

раїнському селі. Перший курінь ім. князя

просвітні Теодора

на ук-

грунт

послуги

ук-

Корятовича

із

селянських хлопців зорганізував в 1929 році в Великих Лучках вчитель Дмитро Остапчук. Він був достатньо чисельним і

складався

120 членів. Того ж року учні Торговельної Академії Мукачева

зас-

нували також гурток Село-Пласту в недалекому від міста Підгороді. Вони й надалі активно займалися цією справою по інших селах. А вже в 1931-1932 роках великий прорив у цій

справі

зробив

Юрій Шерегій-Грім, який заснував кілька сільських куренів

Пласту

на Хустщині та Рахівщині. За браком фахівців йому активно до

по-

мочі

стали

вчителі

народних

шкіл,

випускники

Учительської

Семінарії Ужгорода. В своєму чергу відрадно було спостерігати, як і пластуни трудилися на просвітянській ниві -

вчили селян

чита-

ти і писати, організовували національні свята, випускали для часописи тощо. На Ужгородщині на цій ниві активно

працював

них Іван

Курлюк з Дравець. Систематичності в організації відділів

Село-Пласту

році надав тодішній Краєвий Звітодавець

Степан

наказом зобов`язував кожного

що

пластуна,

був

тельської Семінарії чи старших класів гімназії,

1937

Пап-Пугач,

який

студентом

Учи-

зорганізувати

своєму чи сусідньому селі курінь селянської молоді і самому ти його курінним. В цій справі між курінними встановилося

станавіть

своєрідне змагання. Про

наслідування

зразків

організації

Пласту

Галичині

свідчить і розбудова його вікової структури уладів. Хоч і пізніше, ніж в ній, але і в закарпатській

пластовій

виникає Улад Старшого Пластунства. Початок йому

організації

дало

заснування

20 жовтня 1926 року в Празі куреня старших пластунів Вахнянина. Майже всі його

учасники

були

значно

ім.

вихованцями

Остапа

покійного

Вахнянина. Отож закінчивши середню школу, вони відчули брак старшопластунської організації і

вирішили

цю

прогалину

заповнити,

взявши за основу своєї діяльності організацію і ведення

інструк-

торських таборів. Перший такий табір курінь організував і

провів

1929 року в Лугах біля Сваляви. Він вніс великий вклад

розви-

ток

закарпатського

Пласту,

став

його

легендою.

Однак

після

закінчення студій цей курінь сам собою розпався. Вже значно пізніше, 2 лютого 1929 року, в Ужгороді було зас-

новано новий старшопластунський курінь -

ім.

Івана

Франка.

нього входило 16 пластунів і по закінчення студій він також

До роз-

пався. Специфічне спрямування мав третій курінь, заснований 4 лютого 1934 року в Хусті під назвою "Нова Сцена". Фактично

це

був

пластовий хор з драматичною секцією, яка пізніше переросла в

са-

мостійну групу театральних

аматорів

замінила

на

Закарпатті

ліквідований Народний Театр. І власне в 1936 році в Хусті з ініціативи Степана ча постав старшопластунський курінь "Самітні Рисі",

Пап-Пуга-

який,

поряд

"славних Вахнянинців", залишив помітний організаційний слід в закарпатському Пласті. Курінь поставив собі за актуальних

пластових

проблем:

відновити видання пластового

згуртувати

часопису,

мету

вирішити

старших

ряд

пластунів,

постаратися

за

видання

пластових підручників, налагодити роботу інструкторських таборів, ширити Пласт між селянську і ремісничу молодь. Виконання цих завдань йому надавалося якнайкраще, бо перш, ніж дорости до старшопластунського куреня, його члени в

далекому

1927

році

починали

своє пластування ще з гуртка "вовченят"-новаків "Рисі". Отож саме курінь "Самітні Рисі" у

1938

році

зробив

перші

кроки до офіційного зорганізування Уладу Старших Пластунів. Однак відомі політичні події осінню цього року на Закарпатті

покликали

їх до активного політичного життя і задум лишився нездійсненним. Курінь зорганізував в 1938 році першу українську

самостійну

"Лісову Школу" для вишколу пластових провідників. До

цього

Головна Управа Скавтів у Празі відмовляла

причини відсутності потрібної кількості стримуючи підготовку до цього

ступеня

українцям

скавтмайстрів,

часу

цьому

навмисно

кандлидатів-українців.

на той час дійсно в Закарпатті був тільки один офіційний скавмайстер - Леонід Бачинський. Тому

українські

пластові

змушені були вишколюватися тільки у чеських і

інструктори

словацьких

"Лісо-

вих Школах". А саме після їх успішного проходження надавався тул скавтмайстра. Організована ж врешті Головною Управою перша "Лісова Школа" біля Солочина на Закарпатті, але для українців, а й для

всіх

національностей

невдачею. Тому "Самітні Рисі"

вирішили

не

краю,

ти-

Скавтів тільки

закінчилася

самостійно

вирішити

проблему і її вирішили, успішно провівши в тому ж Солочині ну "Лісову школу" та вишколивши в ній 60 пластунів.

цю

влас-

Очивидно,

їхня заслуга є в тому, що на 1939 рік закарпатський Пласт в своїх рядах вже мав 10 скавтмайтрів та 80 пластунів-скобів. В 1938 році курінь відновив вихід

пластового

часопису

під

назвою "Молоде життя", видав посібники "Ведення гуртка", "Пластовий впоряд і руханка". Завдяки його старанням значно структура Село-Пласту

(адже

згадуваний

вище

розвинулась

Пап-Пугач

курінним цього куреня), поряд з своїм існуванням

заклав

був ще

і три

старшопластнські курені в Королеві, Буштині, Хусті. Старшопластунський курінь "Самітні Рисі" сприяв також зародженню Новацького Уладу. Ще в 1927 році заснував при

народній

тунів-новаків,

школі

"вовченят"

проф.

Ужгороді

"лисичок",

Леонід

перший який

Бачинський

відділ

плас-

нараховував

членів. Наступного року невеличкі відділи появилися також

60 на-

родних школах Хуста, Бичкова, Севлюша, Мукачева. А вже в 1938 саме "Самітні

Рисі"

зорганізували

провели

перший

табір

но-

ваків-вовченят. Ще в 1929 році були

також

вчинені

намагання

організувати

Пласт-Прият. Леонід Бачинський звернувся Пласту", аби організувати підтримку відозва так і залишилася відозвою.

відозвою

широкого Лишень

"Приятелям

громадянства. 1937

році

Але

Степан

Пап-Пугач зумів організувати нечисленну групу Пласт-Прияту. Хоча, як і Улади Старших Пластунів та Пластунів Новаків (намагання

ор-

ганізувати Улад Сеніорів були взагалі відсутні) цей інститут так і не набув повноцінного розвитку. Хоча ідеологія та зовнішня символіка

закарпатського

Пласту

базувалася на вже давніше опрацьованих здобутках Пласту галицького, але умови Закрпаття нострій закарпатських

зумовили пластунів

і був

її

своєрідності.

пристосований

Так

до

од-

зразків

чського скавтінгу. Як вже згадувалося вище, сама назва Пласт прижилася аж після 1937 року. Найбільш оригінальних змін зазнав гімн. Точніше навіть

ска-

зати, що закарпатські пластуни отримали свій власний

гімн.

Спо-

чатку, до 1923 року, вони, як і галицькі, виконували

гімн

"Цвіт

України і краса". Однак він не зовсім відповідав карпаття. Адже воно

за

рівнем

національної

обставинам

свідомості

відставало, його відродження відбувалося поступовим, шляхом. Тому на початках

навіть

слова

"Україна",

значно

еволюційним "українець",

"український" звучали не зовсім звично, а чеська влада через ку термінологію вбачала намагання українських пластунів до ратизму. Тому на

замовлення

провідників

закарпатського

відомий наддніпрянський поет-емігрант Спиридон сав їм новий гімн "Гей, пластуни! Гей юнаки!". Гей, пластуни! Гей юнаки! Ми діти сонця і весни,

За-

Черкасенко

тасепа-

Пласту напи-

Ми діти матері природи, До нас шумить зелений бір, В ліси ж, поля, до вільних гір, На ясні зорі, тихі води! Гей, пластуни! Гей, юнаки! Життя не жарти, не казки, А праця, бурі і негоди, Гартуймо ж наш юнацький дух, Юнацьке гасло - воля й рух, Ніщо нам лихо і пригоди! Гей, пластуни! Гей, юнаки! Народу рідного сини, Сини краси, сини природи, Не зломим ми своїх присяг, Веде нас гордо вільний стяг, До щастя, слави і свободи! На їх же прохання львівський композитор

Ярослав

Ярославенко

до

слів написав музику. І таким чином цей гімн відобразив чинну

со-

борність українських земель - написав його наддніпрянець, на

му-

зику поклав галичанин, а співали закарпатці. І

ук-

раїнські пластуни поряд з гімном "Цвіт

України

до і

сьогодні краса"

вико-

закарпатських

плас-

нують також Гімн Закарпатських Пластунів. Оригінального поетичного звучання

для

тунів набула і Пластова Присяга. З відродженням світу, у великій добі, Складаю присягу, народе, Тобі: Плекатиму силу ума свого й тіла,

Як гордість народна позве нас до діла, Щоб я до чину для всіх був готов. Злелію красу непорочну душею, Як зорі заблиснуть у нас над землею, Щоб я не впав, а стояв у рядах. І бистро огляну з вершин усі дороги, Як мій люд стане на розпуттю тривоги, Щоб я вказав йому соняшний шлях. На славу народу і всіх поколінь, Так допоможи мені, Боже, амінь. Її текст склав для них поет др. Василь

Пачовський,

який

деякий

час після війни професорував у Берегові. В той же час є відомості, що закарпатські пластуни

викорис-

товували також і інший текст Присяги, написаний Спиридоном Черкасенком. Присягаю на стяг пластовий У пориві святого чуття, Що Вкраїні віддам кожен день трудовий В вірній службі до скону життя. Присягаю на совість і честь Вірність Пласту законам на все, Бо Закон пластовий запорукою єсть, Що народ волі стяг піднесе. Присягаю на братню любов З Пластом в долі і недолі іти І віддати усе, і здоров`я, і кров, Як на поміч покличуть брати.

Виконували її на мотив "Не пора, не пора..." Івана Франка. Власним шляхом закарпатські пластуни підійшли і до інтерпретації Скавтського Закону. Спочатку вони перейняли його з

чеських

підручників і він мав 14 пунктів. Відтак у 1926 році проф. Леонід Бачинський звів його до 10 пунктів на

взірець

Десять

Заповідей

Божих. А вже в 1938 році Краєвий Звітодавець Степан Пап-Пугач переоформив його в новій редакції. В ній

Пластовий

Закон

звучить

так: 1. Пластун вірний син своєї Батьківщини і гідний

син

свого

народу. 2. Пластун характерний, словний, точний і чесний. 3. Пластун лицарський. 4. Пластун карний. 5. Пластун приятель

усіх

людей

доброї

волі

брат

ук-

раїнських пластунів. 6. Пластун працьовитий, радо

всім

допомогає

старається

щодня зробити добре діло. 7. Пластун любить і шанує природу, є приятелем звірят і рослин. 8. Пластун завжди доброї гадки. 9. Пластун ощадний і господарний. 10. Пластун чистий у думках, мові, учинках і на тілі,

бере-

же свого здоров`я, не п`є алкоголю і не курить. Цей текст є незначним редагуванням тексту Леоніда Бачинського. Зовсім новим у ньому є тільки п. 5, а п. 10 деталізований недопущенням пити алгкоголь і курити. Слід

зауважити,

"чеський", варіант був вкрай лаконічним і, подібно до

що

перший,

"галицько-

го", кожен його пункт складався тільки

двох

слів,

лишень

12-14 - з 5-6 слів. Від найпростіших вимог і

до

загострено

складних

перейшли

поступову трансформації і проби закарпатських пластунів. Для го, щоб пластуни набували через систему пластових

проб

то-

хорошого

практичного і теоретичного рівня пластування подбав Леонід Бачинський -"Прижмурене Око". Було їх на всьому протязі три:

на

пені Учасника, Розвідника та Скоба. А

відбуття

після

успішного

сту-

інструкторської "Лісової школи" надавася титул Скавтмайстра. На відміну від галицького Пласту, делегації або ж ники закарпатського брали також участь в

міжнародних

заходах: в Ціломоравському з`їзді чеських скавтів Всесвітньому Джемборі в

Англії

Кость Подільський та Богдан

1929

представ-

року

1928

(Леонід

Алиськевич-Канюк),

скавтських року,

Бачинський, Слов`янському

Джемборі в Празі 1931 року, в Всесвітньому Джемборі

Мадярщині

1933 року, в румунському Джемборі в Брашов-Поляні 1936 року та

Всесвітньому Джемборі в Голландії 1937 року. До кінця 30-х років Пласт на Закарпатті охопив

своєю

широ-

кою мережею його міста і села від Ужгорода і до Ясіня та до року вже складав десь біля 3 тис. членів, які

гуртувалися

куренях. Основи українського скавтування

перебрав

лицького Пласту, внісши елементи своєї

він

неповторності.

1939 в

від

га-

Однак

на

відміну від галицького Пласту, він мав змогу розвиватися в

знач-

но сприятливіших умовах. Зате й

більш

спрямованість

його

була

"пацифістського" характеру. Закарпатський Пласт намагався скавтувати "мирно"

"правильно",

тяжіючи

до

класичної

сетон-том-

псонівської методики співжиття з природою. В елементах зовнішньої

символіки це проглядає дуже рельєфно. Зрештою на це вказує і ликий перелік перевиданих

пластовим

видавництвом

творів

на-Томпсона. Також на відміну від Пласту Галичини і не впав жертвою адміністративної заборони, а

Сето-

Волині,

дочекався

ве-

він

постання

власної держави Карпатської України і розділив її трагічну

долю,

з честю виконавши обов`язок, до чого і плекав своїх вихованців. З загарбанням земель Карпатськї України мадярами,

Пласт

на

Закарпатті припинив своє існування.

Розділ ХI. Пласт у міжвоєнній еміграції

Нещасливий вислід Визвольних Змагань 1914-1921

років

зумо-

вив і те, що широка еміграційна хвиля українців принесла з

собою

в різні країни чужини і зародки

руху.

українського

скавтського

Поряд з іншими громадськими інституціями українців він був покликаний зберегти їх національну ідентичність в

чужому

культурному

середовищі. Перші українські скавтські осередки появилися вже в українських

військовополених

світового скавтінгу це є

або

унікальним

табірних умовах повторять його

знову

Війни. А наразі

таборі

польському

інтернованих явищем, і

раїнськими вояками було створено "Школу

однак

після Щипйорно

таборах

вояків. українці

Другої

Світової

полоненими

українських

Для

ук-

пластунів".

Вона мала власну домівку, "Пластову Січ", проводила теотеричні і, особливо, практичні вишколи, які вчили виживати в існуючих нелегких умовах. Подібні осередки українського Пласту виникали також і в інших таборах - Ланцуті, Тарнові тощо.

З бігом

часу

українські

скавтські

осередки

виникають

різних країнах Європи та Америки - скрізь, де є поважні ня української громади. Ідею їх створення заносять як

скупченвихідці

Галичини, так і з Наддніпрянської України. Так завдяки зачинателям

українського

скавтського

руху

визначним

Наддніпрянській

Україні Євгену Слабченку та Осипові Яремченкові

започатковуються

українські скавтські осередки у Франції.

Донька

Симона

Наталія в 1925 році створює в Парижі перший пластовий

Петлюри

гурток.

1928 році Морський пластовий гурток виникає в Ліоні. Важливу роль в

цій

справі

видіграв

також

Союз

емігрантських

Франції, а зокрема його Пластова Референтура. Два

організацій

пластові

редки виникають також в Німеччині - в 1923 році гурток

осе-

"Хортиця"

в Берліні та в 1925 році старшопластунський гурток в Данцігу.

На

терені корінної Польщі існує єдиний пластовий осередок в Кракові. Українські скавтські осередки на початку 20-х років появляються і на Американському контитенті. Однак найкращі умови Пласт на еміграції, як зрештою українські громадські інституції,

мав

"Українські скавтські дружини" були Празі (1921 рік) та Подєбрадах (1923

Чехословаччині.

засновані рік).

Перші

наддніпрянцями

Спочатку

діяльність базували на засадах чеського скавтінгу та козацькій традиції. Так невдовзі виник "Загін

інші

вони

свою

українській

українських

ших січових пластунів". В 1923 році в Празі також на

стар-

англійський

взірець засновано "Третій клуб олд-скавтів". Серед

його

ників бачимо знову

скавтінгу

активних творців

українського

Наддніпрянщині Євгена Слабченка та Юрія

Гончаренка.

засновна

Переломними

роками стають 1923-1924. Саме в ці роки окрім старшого членства в

пластових осередках гуртуються також новаки

юнаки - виникають

їх осередки в Подєбрадах та Ржевницях. В 1925 році в Празі кає прообраз керівного пластового центру Команда. Вона видає

свій

друкований

Українська

орган

"Вісті

вини-

Пластова

Української

Пластової Команди". Пласт в Чехословаччині знаходить сприяння від національної скавтської організації "Юнак" і автономно входить до її складу. Таким чином в 20-х роках українськ скавтські осередки кають нецентралізовано в різних країнах світу. Раніше чи

винипізніше

в них приживається назва "Пласт". Ними намагається опікуватися та ідеологічно і організаційно спрямовувати Верховна Пластова Команда.

якійсь

мірі

їй

це

вдається.

Українського Пласту в підпольській

Однак

займанщині

після

заборони

актуально

питання виникнення єдиного координаційного центру

для

постає

Пласту

еміграції. Зважаючи на більшу концентрацію пластових осередків та загалом українського громадського життя

Чехословаччині

такий

осередок виникає саме там. Безпосереднім каталізатором для

цього

стало

погіршення

ганізацією

"Юнак",

відносин

зумовлене

чехословацькою відповідним

скавтською

впливом

ор-

на

неї

польських "Гарцежів". Отож 7 червня 1931 році в Празі створено на

з`їзді

Українських Пластунів Емігрантів. Лише за третім поданням влада зареєструвала

його

статут.

СУПЕ

намагався

Союз чеська

впорядкувати

ідеологічний та організаційний розвиток окремих осередків

Пласту

на еміграції і зобов`язав їх вести свою працю

на

основі

посібників Олекандра Тисовського "Життя в Пласті", Остапа

Вахня-

тільки

нина "Пластовим шляхом за красою життя", усіма виданнями

Леоніда

Бачинського тощо.

відповідності

до

класичного

скавтінгу було внесено зміни до Пластового

англійського

Закону

та

Пластової

Присяги. Зокрема Пластова Присяга звучала таким чином: Присягаю на свою честь, що: 1. Любитиму свою Батьківщину, свій нарід і в кожному часі їм буду служити; 2. Душею і тілом буду завжди готовий допомагати ближньому; 3. Буду поводитися згідно з Пластовим Законом. Після постання СУПЕ пластовий рух в Чехословаччині та державах набув нового імпульсу. Часто саме українські які

виїхали

Чехословаччини,

засновували

інших

емігранти,

осередки

інших

країнах: в Бельгії, Австрії, за океаном тощо. Слід зауважити, що майже в усіх країнах своєї собливо у Франції, Німеччині, США, підтримку

розуміння

місцевих

ганізацій: в проведенні

власних

пластові

осередки

національних національних

еміграції,

на еміграції не міг мати

таких

умов

знаходили

скавтських заходів,

провідників, таборуванні. Зрозуміло, що незважаючи на розвитку,

як

вишколі

це, на

ор-

Пласт

власній

землі. Однак до часу окупації більшості європейських країн Німеччиною він тут

існував

продовжував

живу

нитку

традиції

історії українського скавтського руху. А після захоплення

нею

та і

Чехословаччини СУПЕ припинив свою діяльність.

Розділ ХII. Пласт і пластуни в часі Другої Світової Війни та національно-визвольних змагань

Історична доля розпорядилась так, що саме

на

Закарпатті

саме закарпатські пластуни першими

вступили

до

оборони інтересів своєї землі і свого народу.

нової

збройної

Осінню

1938

тут постала а складі Чехословаччини автономна держава

року

Карпатська

Україна. На її чолі став прем`єр о. Августин Волошин, а

одним

двох його заступників - чільний провідник пластового руху на карпатті Юліян Ревай. Однак в

скорому

часі,

зайнявши

За-

Австрію,

Німеччина заміряється і на Чехословаччину, а її союзниця Мадярщина - на закарпатську

землю.

результаті

Віденський

арбітраж

вділяє їй великий шмат Закарпаття. Карпатська Україна змушена перенести свою столицю з Ужгорода до Хуста. В Хусті формується

На-

родня Оборона, що потім стає основою для Карпатської Січі. На початках пластовий курінь "Самітніх Рисів" творить її штаб, а

інші

два старшопластунські курені вступають до її складу і стають першими відділами. Першим в боротьбі з мадярськими та що розбишакували на терені

Карпатської

польськими України,

терористами, поліг

пластун-скоб куреня "Самітні Рисі" Іван Кость.

Також

тих березневих днях 1939 року, коли

війська

мадярські

старший

першими

перейшли

кордони Карпатської України, виступили пластуни, насильно здобувши собі зброю від чеських військових відділів, що отримали

наказ

відступати перед мадярами. Вже потім їм на допомогу прийшли січовики. Спочатку це був відділ із 20-ти старших пластунів мандаю кошового Михайла Козичаря, а потім

ще

під

ко-

пластунів

під

проводом Якова Голоти. Почергово вони боронять Виноградово, Королево, берег Тиси, аж поки не опиняються на Красному Полі - останньому рубежі перед Хустом. Біля двадцяти з них там і поклали свої голови.

Подивугідний приклад подав старший пластун Іван Попович. Полонивши його з групою друзів та привівши для розстрілу на

урвис-

тий берег Тиси, мадярський офіцер, розв`язавши руки, наказав

йо-

му власноруч кинути в річку свого раненого провідника Козичаря. А по відмові почав його бити. Тоді кремезний Іван Попович

згріб

свої руки самого офіцера і кинувся з ним разом в річку. Там

його

і втопив, хоч і самого його мадяри застрілили з берега. Безперечно, що в обороні Карпатської України брало участь немало галицьких пластунів. Перебуваючи

вже

складі

ОУН, вони, як і шеф штабу Карпатської Січі Михайло та його заступник Роман Шухевич, прибули сюди на

членства

Колодзінський наказ

Крайової

Екзекутиви ОУН і стали в обороні цієї окраїни українських земель. Слід зауважити, що якщо командантантом Карпатської Січі був уродженець Закарпаття Дмитро Климпуш, то її штаб творився

на

прибулих з Галичини кадрів

вихованців

ОУН,

більшості

своїй

основі

Пласту. Так шефом штабу був підполковник і пластун Михайло Колодзінський-"Гузар", а його помічниками - також вихованці

галицько-

го Пласту Роман Шухевич-"Щука" та Зенон Коссак-"Тарнавський". складу штабу також входили пластуни

Осип

Карачевський-"Свобода"

та Євген Врецьона-"Волянський". Саме тут, на Закарпатті, референт Крайової Екзекутиви ОУН

на

Західно-Українських

Роман Шухевич здобуде перший досвід не збройної боротьби з ворогом, який

йому

До

підпільної, надзвичайно

бойовий Землях

відкритої знадобиться

тоді, коли він очолюватиме героїчну Українську Повстанську

Армію

в протистоянні з німецьким та більшовицьким загарбницькими

режи-

мами. Відколи Німеччина окупувала

Польщу

почала

підтовку

до

війни з СРСР, Організація Українських Націоналістів під Степана Бандери, в недалекому минулому члена

проводом

старшопластунського

куреня "Червона Калина", на смужці українських земель, що

опини-

лися під німецькою окупацією, також веде активну військову підготовку свого членства до майбутньої війни. Цим

знову

таки найчільніше займається військовий референт Проводу ОУН(р)

вчорашній пластун

Роман

Шухевич.

Він

же

питанням

очолив

один

ба-

тальйонів сформованих Дружин Українських Націоналістів. З початком німецько-радянської війни на схід України вирушили заздалегідь підготовлені Похідні Групи ОУН. Одну з ких Груп,

саме

Північну,

очолив

також

трьох

вихованець

та-

станис-

лавівського Пласту Микола Климишин. Відразу ж після початку війни зусиллями ОУН(р) у Львові проголошено акт відновлення Української Держави, сформовано уряд під керівництвом

Ярослава

нього входять і вихованці Пласту. Зокрема,

Лев

Стецька.

Ребет

До

другим

заступником голови Українського Державного Правління, Роман Шухевич та Олександер Гасин - заступники міністра

оборони

Всеволода

Петріва, Микола Лебедь - міністр державної безпеки, Ярослав

Ста-

рух - державнй секретар міністра інформації

Іван

пропаганди,

Климів-"Легенда"- міністр політичної координації тощо. З відновленням власної держави активізуються намагання пластунів відновити повноцінне функціонування Пласту. Один по

одному

виникають пластові відділи, налагоджують проведення занять за вимогами проб і навіть організовують підпільний Пластовий Центр покликав

проведення до

життя

Центральному Комітеті у Львові засновану на

таборів. при

1942

Українському

пластових

принципах

організацію "Виховна Спільнота Української Молоді" під

керівниц-

твом К. Паліїв та Р. Олесницького. В діяльність цієї

організації

включилося багато пластунів. Подекуди до неї вступали цілі збережені в підпіллі пластові курені, як от

"Ті,

що

греблю

рвуть".

Можна стверджувати, що Виховні Спільноти поширили свою мережу всю Галичину. Їх провід творили

референт

ВСУМ

та

на

підреференти

Племені Новаків і Новачок, Племені Юнаків і Юначок та Племені Передових. Того ж року в Криниці під керівництвом Кикилії

Паліїв-"Цьо-

пи" відбувся табірний вишкіл майбутніх організаторів проходив за всіма правилами та

зовнішніми

ВСУМу.

атрибутами

Він

пластових

таборів. Інструкторами в таборі виступали старші пластуни та запрошені спеціалісти. І цей табір не був єдиним. Відомо, принаймні, що ще один вишкільний табір також відбувався в 1944 році луччі, від 1941 по 1944 роки табори для юначок

переводив

Розкурінь

"Ті,що греблю рвуть". Виховні Спільноти існували при школах легально, з відома дирекції і в якійсь мірі навіть були підконтрольній їй та

надавали

допомогу в проведенні організаційних заходів. ВСУМ проіснували до 1944 року, тобто до часу приходу на західноукраїнські землі "других совітів". Перед їх небезпекою ряд членства

виїхало

разом

батьками на схід, а інші поповнили ряди УПА та Дивизії "Галичина". За влучним висловом учасниці тих подій Лесі Храпливої-"Щур", "ВСУМ - це була сконцентрована туга за Пластом". Провідники організації намагалися передати весь романтизм власного

цієї

"клясич-

ного пластування" та свій ентузіазм. Адже хоч ВСУМ будувалася пластових принципах, однак ні назви його не перейняла, ні не

на ма-

ла одностроїв, відзнак, прапорів - всього того, що додавало блис-

ку романтиці пластування. Навіть Гімн та Присяга звучали інакше. Вірлине в нас око і готура слух, Летіти здіймаються крила, До згідного такту рівняєм наш рух, Ростуть в нас характер і сила... Ось так звучали слова гімну ВСУМу. І хоч вони аніж

пластового,

але

внутрішня

сутність

були

інакші,

підказує

їхню

спорідненість. Про це ж свідчить і Присяга Всумівців: На кров, що пролилась з жертовника волі, На муки скатованих наших братів, На смомин і

жаху,

й надій, і недолі

Клянусь перед сяйвом

прийдешніх

віків:

Ні віри, ні роду ніколи не кину, Вкраїнського племені гордий

я внук.

За діло святе мені жить чи загинуть, Стягу

товариства не випущу з рук...

Ну як при перших словах цієї Присяги, писаної в роки Світової Війни, не згадати такі ж перші слова

Другої

Пластового

Обіту,

також писані Тисовським в роки Світової Війни, але ще Першої: В пожежах всесвітніх, у лунах кривавих, Під

громом гармат, у важкій боротьбі...

Німецьке

командування

вороже

поставилося

до

відновлення

Української Держави і тому наступним етапом дій ОУН(р) було гортання масової боротьби

проти

німецьких

окупаційних

військ.

Проводиться активний вишкіл старшинських кадрів у підпільних борах. Цікав, що один з них, який базувався в лісах між селами Гуцульщини Микуличин

та

Космач,

називався

роз-

та-

великими

"Чорні

Чор-

ти" - надзвичайно співзвучно з назвою відомого старшопластунського куреня "Лісові Чорти".

ось

одна

сташинських

шкіл

на

Поліссі - то таки носила назву "Лісові Чорти". Врешті формується Українська Повстанська Армія. У часі, з 1943 року, її Головним Командиром стає Роман шефом Штабу Дмитро Грицай-"Перебийніс", член

Шухевич,

старшопластунського

куреня "Чорноморці". Спочатку вона організаційно УПА-Північ та УПА-Південь. Командиром

недовгому

поділяється

УПА-Південь

на

вихованець

празького Пласту Омелян Грабець. Коли в західному регіоні України постала потреба сформувати відділи Української Народної рони, то керівником УНС Крпатського краю

Самообо-

(Станіславська,

бицька та згодом і Чернівецька бласті) став

член

Дрого-

старшопластун-

ського куреня "Червона Калина" Олекса Гасин-"Лицар",

ром УНС Львівського Краю (Львівська і

області)

Тернопільська

команди-

член Пласту у Сокалі та Перемишлі Василь Сидор-"Шелест".

Пізніше

обидва ці Краї переформуються в УПА-Захід під єдиною командою останнього. А Олекса Гасин

після

загибелі

Дмитра

Грицая

посяде

місце шефа Штабу УПА. В свою чергу і після загибелі Романа вича пост Головного Командира УПА також посяду вихованець

ШухеПласту

Василь Кук. До чільних провідників обох відламів ОУН та ників національно-визвольної

боротьби

належали

активних також

Олег Кандиба, Микола Арсенич (керівник СБ), Зіновій Катруся

Зарицька

(керівник

жіночої

сітки

ОУН

пластуни

Тершаковець, та

основниця

Українська Червого Хреста) тощо. Чого лишень значить також ка про колишнього пластуна, а потім

легендарного

учас-

командира

згадУПА

Степана Стебельського-"Хріна", неперевершеного тактика підпільної

збройної боротьби. Однак цей перелік

лишень

прикладним,

стало зрозумілим, що вихованці Пласту, не просто взяли нових Визвольних

Змаганнях

під

червоно-чорним

люційної боротьби, а властиво стояли у Щодо кольорів революційного

стягу,

то

її

деякі

участь

прапором

витоках

аби в

рево-

організації.

сучасні

пластуни

схильні допускати, що вони запозичені з курінних кольорів

або

"Червоної Калини", тобто старшопластунського куреня, до якого належали і Степан Бандера, і ряд його друзів

по

боротьбі,

або

куреня "Лісових Чортів". У підсумку сміливо можна стверджувати, що тисячі

вихованців

Пласту на різних старшинських, підстаршинських щаблях, в

рядово-

му строю, або ж глибокому підпіллі взяли в цих Визвольних Змаганнях

участь і виконали

України".

Їхній

свій

святий

загартований

обов`язок

дух,

супроти

військовий

"Бога

вишкіл,

роз-

відницький хист, широкі знання, залізна дисципліна та самовладання дозволили це успішно здійснити.

Розділ ХIII. На чужині - збережена нитка пластової ідеї

Знову нещасливо для українського народу звершилися і Другі в ХХ столітті Визвольні Змагання. Майже всі

його

землі

опинилися

під окупацією найжорстокішого декількасотлітнього поневолювача

Російської імперії, що виступала від початку ХХ століття під червоною маскарадою радянської держави. Невеликі смужки опинилися поза її осягом, але в межах сателітних їй цього постраху сотні тисяч

українців

землі. А ще ж в роки війни

велика

їх

ринули

за

кількість

цієї

землі

держав.

кордони була

Від

своєї

вивезена

іншим поневолювачем, фашистською Німеччиною, на роботи Третього Райху, або була

запроторена

до

концентраційні

табори.

Отож після капітуляції Німеччини у Другій Світовій Війні маса українців опинилася на чужині. Когось

радянські

змогли депортувати назад додому,

зумів

участі. І таким чином

понад

200

хтось тисяч

свого

вся

ця

спецслужби

уникнути

українців

цієї

опинилися

Німеччині по так званих таборах ДіПі (так скорочено називали статус "переміщених осіб"). Українцям вже не було

первиною

творити

своє

організоване

життя в таких умовах. Тому дуже скоро в таборах ДіПі

запровадже-

но власне самоврядування, засновано школи, бібліотеки, громадські товариства. Ініціатори, учасники пластового руху на

Рідних

Зем-

лях, відновлюють в таборових умовах осередки Пласту. Невдовзі не в кожному таборі вже було засновано пластову станицю. вання в таборах не було короткочасним, а тривало

до

Перебу-

кінця

років. Тому для централізованого управління пластовими ми постає потреба створення відповідного

керівного

40-х

осередка-

органу.

спочатку в жовтні 1945 року відновлюється Союз Українських тунів Емігрантів (пізніше, в 1947

році,

перейменовано

Головна

Пластова

Старшина. Пласт

на

Карлсфельді ньому

трьох

західних

зон

Австрії. Як і більшість з українських структур, вона має свій осідок

окупації

вирішено

вже

називати

Німеччини

громадських

Союз

обирається

"Пласт - організація української молоді". Він об`єднує 4 організації

Так

Плас-

на

Українських Пластунів) та обирається Тимчасова Команда, а квітні 1946 року на Пластовому з`їзді

чи

крайові та

політичних

Мюнхені.

Від цього часу організаційне життя та виховна програма окре-

мих пластових осередків централізовано унормовуються,

започатко-

вуються пластові видання, ведеться пластове таборування.

Віднов-

лено видання

життя",

пластових

журналів

"На

сліді",

"Пластове життя". В 1947 році в Міттенвальді

"Молоде

нагоди

35-ліття

Пласту проведено Ювілейне свято весни. Після празького святкування 25-ліття Пласту це було першим урочисто відзначеним ювілеєм. За час свого масового

побуту

таборах

Німеччини,

Пласт

зумів також нав`язати контакти з міжнародним скавтінгом. Це ло можливим тому, що Міжнародне Скавтське Бюро не могло вати великої маси скавтської молоді, ДіПі. В

його

осіб". Тому,

складі в

ньому,

створено як

перебувала

"Відділ

скавтів, зареєструвався також

яка

зігнорув

таборах

скавтів - переміщених

представництва Пласт.

ста-

інших

Українські

екзильних

пластуни

мали

змогу в серпні 1947 року взяти участь в Шостому світому Джемборі, яке відбувалося в Муасоні біля Парижа. Ряд європейських та заокеанських

країн

виявили

прийняти в себе "переміщених осіб" з таборів ДіПі. року починається їх масовий виїзд з економічно війни Німеччини. Виїзджають в місця нових

готовність

Тому

виснаженої

поселень

1948 після

українці.

Звісно, що вони везуть з собою також і набутий досвід організації громадського життя і,

зокрема,

Пласту.

Однак

тралізовано і настановчо подбати, аби зародки

слід

було

Пласту

не

відродилися в місцях нових поселень українців, але й не

центільки

втратили

ідеологічного та організаційного зв`язку з цілістю Пласту. З цією метою в березні 1948 року

Ашаффенбурзі

було

зібрано

Пластовий Конгрес. Він якнайкраще виконав свою роль

та

Перший спорядив

від`їзджаючих пластунів "ідейним вирядом" та господарськими

нас-

тановами про те, як розбудовувати Пласт в нових умовах. На

ньому

також обрано Головну Пластову Раду на чолі з Северином Левицьким. Вже в часі масового виїзду, в червні 1949 році, в Цуффенгавзені Пласт також проводить свій

останній

еміграційний

з`їзд

Європі. Проведення перед масовим від`їздом українців з Європи в нові місця свого поселення настановчого Пластового Конгресу дало позитивний

результат. В

скорому

часі

пластові

організації

Німеччини та Австрії виникають в тих місцях - в Англії, Італії, Бельгії, США, Канаді, Бразилії,

Аргентині,

окрім

Франції,

Австралії

навіть в Тунісі. У більшості з них він зберігся і надалі та рісся до рівня крайових організацій. Всі ці однаково повели свою

організаційну

крайові

розбудову,

придбання пластових домівок та осель.

підпорядковувалися Крайовій Пластовій Старшині.

роз-

організації

постаралися

Поодинокі

станиці Юнацькі

про

них

та

но-

вацькі гуртки намагалися "правильно", тобто раз на тиждень, ти свої вишкільні заняття, а в час

канікул

пластові

вес-

табори.

Пластприят дбав про їх матеріально-фінансову підтримку. Щодва роки крайові організації

проводили

крайові

пластові

з`їзди,

де

підсумовували свої здобутки та обирали новий склад Старшини. Після закінчення етапу "великого переселення", коли життя

нових місцях поселення хоч трохи устійнилося, на початку 1954 року крайовими пластовими організаціями керівний

центр

світовому

створено

засягу.

Українських Пластових Організацій для життя на V Пластовому З`їзді ми-засновниками КУПО

стали

Ним

правно

стала

молоді.

Ніягара

новий

Фалс

оформлені

Її

пластовий Конференція

покликано

(Канада). в

країнах

до

Членасвого

посідання крайові пластові організації Австралії, Аргентини, ликої Британії, Сполучених Штатів Америки,

Канади

Ве-

Німеччини.

Керівними органами КУПО визначено Головну Пластову Булаву

(вико-

навчий орган) та Головну Пластову Раду (перевірний і судовий

ор-

ган). Саме вони і повинні давати напрямні

ор-

ганізаційного розвитку всього Пласту

для

однозгідного

втримання

його

ідейних

підстав та виховних методів. Власне з їх ініціативи удосконалюється методичне забезпечення для ведення виховного процесу в Пласті. Для підготовки створюється Пластова Кадра Виховників з Орлиним

кадрів

Кругом

для

но-

вацьких виховників та Скобиним Кругом для юнацьких. Для

них

ГПБ

видає спеціальні журнали: "Вогонь Орлиної Ради" та

"В

юнацтвом". Окрім них з бігом часу також появляються різних уладів: "Готуйсь" для новацтва в

1953

дорогу

видання

для

"Юнак"

для

році,

юнацтва в 1963 році та "Пластовий шлях" для старшого

пластунства

і сеніорату в 1950 році. На терені США та Канади організовано регулярне проведення інструкторських вишколів "Лісова Школа",

"Зо-

лота Булава", "Школа Булавних", "Рада Орлиного Вогню". Пізніше, в 1950 році, групою

пластунів

сеніорів

було

укладено

"Посібник

зв`язкового", що поряд з "Життям в Пласті" Олександра

Тисовсько-

го, має важливе значення для пластових

практичній

виховників

роботі. Воно ж, до речі, присвячене пам`яті Олександра Тисовського - "Дрота", який помер незадовго до цього - в 1968 році.

раніше, в 1962 році помер також інший видатний організатор

плас-

тового руху, перший Начальний Пластун Северин Левицький -

ще

"Сірий

Лев". Формою святкового поєднання в одному гурті українських плас-

тунів з різних країн світу стало проведення регулярних

Ювілейних

Міжкрайових Пластових Зустрічей. Спочатку вони деякими

крайовими

організаціями проводилися, як крайові, однак

скоро

переросли

форму Міжкрайових. Перша з них відбулася в 1957 році

на

відзна-

чення 45-ліття Пласту в Пластовій Оселі "Пластова Січ" в

Канаді.

Спочатку вони

проходять

Канаді

та

США,

потім

також

Австралії та Німеччині. Вони були достатньо чисельними,

адже

1969 рік загальна кількість українських пластунів у світі

в на

досяг-

ла майже 7.5 тис. членів. Пласт намагається і надалі підтримувати можливі

контакти

Міжнародним Скавтським Бюро. Після французького Джемборі 1947 року його делегації брали участь також в англійському Джемборі 1957 року в Саттен Колдфілді, філіппінському 1959

року

Манілі

та

грецькому 1963 року в Маратоні тощо. Однак всі ці організаційні та

виховно-методичні

досягнення

давалися нелегко. В скорому часі після утвердження крайових пластових організаціях та окремих станиць в країнах кання українців

почали

відчуватися

кризові

масового процеси.

взнаки існування в чужому культурному середовищі

замешДавалося

видірваність

від рідної землі. Упадок кількості членства, його якісні характеристики, брак виховників, проблеми з вживанням

української

мови

тощо супроводжували цей процес. Це зумовило пластовий провід знову звернутися до такої форми вироблення

ідеологічних

напрямних,

як проведення Пластового Конгресу. Саме з цих причин в 1965 було скликано Другий Пластовий Конгрес.

Його

сесії

1970 року. Він напрацював ряд рекомендацій. Однак

це

тривали

році

не

до

вивело

організацію з кризи, бо з різних причин вони не були втілені.

Стан погіршувався і ставало зрозумілим, що

за

10-20

років

Пласту може загрожувати взагалі припинення існування в еміграції. Відсоткове відношення повнолітнього та неповнолітнього членства в Пласті ставало загрозливим - 51% до 49%. Ставало зрозумілим, що в Пласті в "велику гру" бавляться старші віком люди, в той час,

як

його ряди не поповнюють власне ті, для кого ця "велика гра" призначена - діти. Це виявилось наслідком того, що в еміграції законсервувалася та уладова структура, яка тільки почала вироблятися в Галичині в кінці 30-х років і яка не мала змоги логічно тись та практично апробуватися часом. Отож вона

доверши-

законсервувалась

в незавершеному стані. Про це, зокрема, свідчило і те, що

старші

пластуни послуговувалися тими ж "правилами гри", що й юнаки. ж завдання їх в Пласті були далеко "Пласт - організація української

не

однаковими!

молоді"

Та

однієї

Але

назва

сторони

не

відбивав того стану, що в його складі окрім молоді був ще й значний відсоток старших людей, а з другої - не відображав

її

скав-

тської природи. І, як видається, насправді Пласт в своє існуваання на скавтських

еміграції

принципах,

більше

аніж

декларував

змістовно

таких

дотримувався. В такому стані в 1984 році знову скликано вже Третій Пластовий Конгрес. На протязі 10 років скликалися три

його

сесії,

де

гостро обговорювалися актуальні проблеми. В якості таких були

до

обговорення винесені ідеї "Планувати на далеку мету: Пласт в 2000 році" та концепція "Вічної Діаспори". таким чином, що для збереження

Питання

існування

почало

Пласту

слід

поставати виробити

якусь принципово нову концепцію його подальшого розвитку.

Остан-

ня сесія Конгресу завершила свою роботу одночасно з Зборами КУПО в 1991 році. Одначе саме в

цей

час

Одинадцятими

політична

туація в світі радикально змінилася і обговорювані зміни в

сижиття

так і не впроваджувалися, бо стало можливим відновлення Пласту на Рідних Землях та в ряді інших країнах підрадянського режиму

Польщі, Чехословаччині, Латвії, деяких інших. Існуючи в чужому еміграційному середовищі, Пласт собою ціль виконати два основні завдання: зберегти

мав

перед

нащадків

ук-

раїнських родин від асиміляції та зберегти живу нитку своєї ідеології і традиції для потреби власного Українській Державі.

відновлення

Напружуючи останні зусилля,

в він

Незалежній зумів

завдання виконати, хоча і з відчутними втратами для своєї вартісності. Притосовуючись до умов чужого

середовища

це

повно-

та

бувши

відірваним від Рідних Земель, він об`єктивно не міг в своєму розвитку піти в ногу з часом, в ногу з розвитком світового гу. До того ж, в еміграційному

Пласті

принцип

скавтин-

"збереження

раїнської молоді для України" підмінив принцип її

ук-

"елітарності".

Якщо так, то на зміну елітарності прийшла пересічність. Все це, а також, законсервованість організаційних та устроєвих засад ту на рівні 20-30-х років викликали великі труднощі у

Плас-

визначенні

його перспектив при відновленні знову в Україні в роках 90-х.

Розділ ХIV. Відновлення Пласту в Україні і процес його розвитку

Як тільки з початком розвалу радянської iмперiї настала перша

змога

повернення

на

Рідні

Землі,

Пласт

відновив

свою

діяльність на Україні, як одна з перших, тоді званих "новітніми",

громадських організацій.

Імперія

билася

передсмертних

кон-

вульсіях і час від часу ще доста сильними ударами хвицькала його. Однак він вижив завдяки підтримці масових політичних рухів та української громадськості. Заходи щодо відновлення діяльності Пласту в Україні предметно розпочалися на самому початку 1989 року у Львові. місяця цього року перший пластовий осередок

вже

До

березня

нараховував

осіб і на його базі було засновано курінь юнацтва ім. Романа хевича. У селі Царківна

на

Івано-Франківщині

пробний пластовий табір. Його очолював Р.

проведено

Чекальський.

Шу-

перший До

літа

цього року чисельність Пласту вже зростає до 120 членів. Біля хутора Паланки (біля села Велика Горожанка Городоцького Львівщини) в липні місяці Зрозуміло, що для

проводиться

всюдисущих

другий

радянських

тивізація по відновленню "бандерівського"

району

пластовий

спецорганів Пласту

табір.

така

не

ак-

залишилася

непоміченою. По відношенню до цих перших пластових паростків ни

за

традицією

необмеженої

вседозволеності

примітивно. На пластовий табір біля хутора

діють

Паланки

напад з побиттям деяких його учасників, ряд пластунів

на

во-

грубо

здійснюється піддаються

арешту, в слухняну пресу виплеснулась доза брутальної фальші. На захист Пласту піднімається ряд громадських організацій та авторитетних діячів культури і науки. З ініціативи Народного ху України за перебудову сформовано ініціативну групу по

віднов-

ленню Пласту. Раду його опікунів в жовтні 1989 року очолив ритетний науковець академік Ігор Юхновський, а став

Олесь

Криськів.

Робляться

кроки

його

виведення

Ру-

авто-

заступником Пласту

підпільної форми існування та його легалізації. В результаті,

з 18

грудня 1989 року в приміщенні Західноукраїнського наукового тру офіційно проголошується відновлення

Пласту

Україні.

завершення процесу його організаційної розбудови обрано ву Крайову Пластову Раду на чолі з Олесем Криськовим. в січні

1990

року,

Львівська

міська

Рада

цен-

тимчасоНезабарам,

затверджує

Львівської міської організації Пласту. Створюються

Для

статут

курені

Плас-

тприяту та Пластового Сеніорату. 18-19 травня 1990

року

Брюховичах

відбуваються

Всеук-

раїнські Установчі Збори Пласту. На них присутній також представник діаспорного Пласту пл. сен. Володимир Базарко. Від цього су

ГПБ

спочатку

відслідковує

Пласту

підтримку.

На

з`їзді обрано Крайову Пластову Раду на чолі з Олегом Гринівим

та

Україні, а згодом починає

процеси

надавати

Крайову Платову Старшину на чолі

відновлення

ча-

конкретну

Богданом

статут "спортивно-просвітницької організації

Генегою, "Пласт".

ухвалено Установчі

Збори звернулися до Головної Пластової Булави з проханням прийняти засновану організації в КУПО. Створюється Координаційна Підготовча Рада по скликанню Установчого З`їзду. У травні ж

тах

пластових

відбувається

перший

пробний

вишкільний

провідників, а в липні такий же табір

під

відбувається згідно всіх встановлених

пластових

табір

назвою

Карпа-

"Відродження" приписів.

комендантом був Богдан Генега, а бунчужним Богдан

Гасюк.

дяться заприсяження перших пластунів з України за кордоном

Його

Провота

самій Україні. Не зовсім вдало закінчилася перша

спроба

скликання

раїнського Установчого З`їзду Пласту. Він відбувався

19-21

тня 1990 року в Моршині. На ньому схвалено проект Статуту,

Всеукжовсклад

тимчасових КПР та КПС. Відбуті засідання визнано лише першим етапом

Першого

З`їзду.

Пласт

правно

оформляється

на

території

Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. вже 23 гуртки юнаків та 5 гуртків юначок,

зареєстровано

Існує

три

їх

перші курені у Львові. Ось так завершується перший, організаційний, етап відновлення Пласту на Україні. В значній мірі він відбувається

на

роман-

тичному піднесенні, але дещо хаотично і наосліп. Бракує пластової літератури, а з нею чіткого бачення організаційної

структури

та

ідеологічної бази Пласту. Це логічно призводить і до браку однозгідності в думках серед активістів відновлення Пласту. На ках він твориться не стільки по змісту

на

принципах, скільки по формі. За

слугує

зміст

класичних

почат-

ідея

скавтських підготувати

юнацтво до того, щоб стати в обороні перших паростків ня вільної України. За віднайденою в архівах пластовою

відродженлітерату-

рою пластові частини часто творяться за зразком навіть не

кінця,

початку 20-х років

умовах

полки,

сотні,

політичної невизначеності така назва

чети.

існуючих

пластових

частин

кордоном

почав

багатьом

навіть імпонувала. В подальшому пластовий провід за

поступово

проникатися розумінням проблем становлення Пласту в Україні. ди активно надходить методична допомога пластовою літературою кадрами для проведення правильних вишколів.

Отож

вже

Сюта

лютому

1991 року в Славську голова ГПБ пл. сен. Орест Гаврилюк стає

ко-

мендантом Ради Орлиного Вогню - вишколу впорядників Уладу Пластового Новацтва. Тут же у квітні цього року Петро Содоль

проводить

вишкіл і впорядників УПЮ. Наслідком цих вишколів стало те, що вже

влітку по Україні проведено ряд юнацьких

та

новацьких

таборів.

Поволі формується вже добре усталена в еміграційному Пласті руктура вікових уладів. З відбуттям Першого з`їзду Уладу

сту-

Старших

Пластунів вона рухається до свого завершення. Методичне сприяння Головної Пластової Ради та Головної Пластової Булави знайшло свій відбиток і

на

загальноорганізаційному

процесі. 12-13 квітня 1991 року в Івано-Франківську

відбувається

вже повноцінний Перший Крайовий Пластовий З`їзд. На з`їзді є присутніми

впливові

представники:

Олександр

Бондар

(Москва) від

Світового Скавтського Бюро та Голова Головної Пластової Ради

пл.

сен. Любомир Романків і Головний Булавний УПЮ пл. сен. Петро

Со-

доль.

Підсумком

роботи

з`їзду

стало

затвердження

Статуту

Української Скавтської Організації "Пласт" та обрання її керівних органів: Крайової Пластової Ради на чолі з

Богданом

Крайової

Олегом

Пластової

Старшини

на

чолі

Чітікіша ідеологічна визначеність проглядається

Генегою

та

Покальчуком.

навіть

назві

організації. Розріст структур Пласту набирає все відчутніших розмірів. На кінець 1991 року в Україні нараховується вже близько тунів. Чисельні осередки діють в Львівській, Тернопільській, Рівненській та

Волинській

1800

плас-

Івано-Франківській,

областях.

Започатко-

вуються вони також в Закарпатті та на Буковині. На сході

України

існують поки що поодинокі прихильники Пласту. Пласт починає видавати свій перший друкований орган - газету "Цвіт України". В

та-

кому статусі вона видавалася до лютого 1995 року. Поволі Пласт

уконституйовується

структурі

українського

суспільства. Він активно пропагує себе і одночасно до нього

при-

ходить все чіткіше усвідомлення належності до властиво скавтингу. Однак це не означає, що це приводить до

внутрішнього

коєння. Провідні кола Пласту нуртують в дискусіях.

самозаспо-

Ще

не

минув

рік після Першого З`їзду в Івано-Франківську, а вже найвпливовіші станиці подають до Крайової Пластової Ради пропозиції про бу скликання позачергового з`їзду. В днях 4-5

квітня

потре-

1992

року

в Тернополі відбувається Другий Крайовий Пластовий З`їзд. На ньому розробляється

остаточний

варіант

Статуту

Пласту

для

його

реєстрації. В результаті гострих дискусій настають зміни в складі керівних органів. Крайову Пластову Раду очолює Олег Покальчук, Крайову Пластову Старшину - Олесь Криськів. Серед резолюцій, з`їз приймає також рішення "Про

ряду

важливих

відзначення

80-річчя

"Пласту" в Україні". Делегація Пласту бере

також

Українців, який відбувається в днях

участь

14-24

Всевітньому серпня

Форумі

1992

року

Києві і виголошує єдине від молоді привітання на адресу Форуму. Цього ж, 1992 року,

листопаді

місяці

вається З`їзд Уладу Пластунів Сеніорів, який

Львові

остаточно

формування структури пластових уладів в Україні. останіх днях року Міністерство Юстиції Української Скавтської Організації

України

Пласт.

відбузавершив

буквально

реєструє

Процес

Статут

легітимізації

відновленого в Україні Пласту завершено. В 1993 році Пласт організаційно і методологічно скріплює основи свого існування. Якщо на першому етапі його становлення

го-

ловну роль в

ак-

цьому

сенсі

грало

проведення

тивістів відновлення Пласту, то з часом в його вується значна когорта юнацтва, яка сама

вже

вишколів рядах потребує

для вже

вихо-

вишколів

вищого ступеня. Тому в

цьому

році

Україні

проводиться

ряд

відповідних Міжкрайових Вишкільних Таборів для нього: "Золота Булава" для юнаків і юначок окремо, "Лісова Школа", вишколи

Булав-

них та Бунчужних. Значним кроком вперед в устійненні свого ження Пласту стало заключення

квітня

суспільного

1993

співпрацю між Крайовою Пластовою Старшиною та

року

поло-

Угоди

про

Міністерством

ос-

віти України. Він, таким чином, виходить на обрії всенаціонального і державного життя. 6-9 серпня 1993 року вперше на

Україні

Пласту проводиться Ювілейна Міжкрайова Пластова

нагоди

80-річчя

Зустріч.

Власне

вона є другим етапом ЮМПЗ - перший пройшов роком раніше в США.

цьому величавому святкуванні взяло участь більше 700 пластунів

України, США, Канади, Австралії, Аргентини, Бразилії,

Великобри-

танії, Німмеччини та Польщі і весь склад ГПБ на чолі з Любимиром Романківим. З цієї нагоди також

відновлено

пл.

сен.

видання

Україні часопису пластової думки "Пластовий шлях". Цього ж року, 19-21 листопада у Львові відбувся Третій

Кра-

йовий Пластовий З`їзд. На ньому черговий і не останній раз внесено зміни до Статуту. Цей факт

відобразив

стан

тих

шукань

дальшого поступу, які почали назрівати все сильніше після етапів відновлення Пласту в Україні, розбудови його легітимізації

на

всеукраїнському

рівні.

За

по-

перших

структур

більшістю

ганізаційних та ідеологічних компонентів Пласт вже досягнув

та ортого

ж рівня, що й еміграційний і тому опинився в тому становищі, яке і слід було прогнозувати. Досягнувши того ж рівня, що й Пласт еміграції, він постав перед тією ж

проблемою,

яка

на

визначається

тривіальним "А що ж далі?", які

подальші

перспективи

розвитку.

Така непевність спричиняла послаблення імунітету. Отож не

дивно,

що в його внутрішньому організмі постала "фронда"

Пласту

відсепарувалася Левандівська станиця, офіційно як

Українська

Національно-Патріотична

З`їзд засудив такий

сепаратизм.

Він

від

зареєструвавшись,

Організація також

"Пластун".

обрав

новий

склад

керівних органів: Крайову Пластову Раду очолив Олесь Криськів,

Крайову Пластову Старшину - Віталій Окуневський. До кінця 1993 року членство Пласту вже складало

2800

осіб.

Отож не дивно, що вже наступного, 1994 року, проводиться декілька десятків таборів та вишколів різного рівня.

На

Україні

активно

розбудовуються курені УПС-УСП "Лісові Чорти", "Вовкулаки", "Сіроманці",

Бурлаки",

"Чорноморці",

"Орден

Карпатські

Хрестоносців", вовки",

Перші

"Спартанки",

"Орликівці" тощо. Після закінчення формування уладів Пласту черга приходить на

предметне

стежі",

"Войнарівці",

структури

вікових

розширення

структур

Пластприяту. На протязі 1994 року його осередки охопили близько 1 тис. активістів. 8-10 жовтня 1994 року, якраз

через

сорок

створення, в Нью-Йорку відбулися Дванадцяті поряд з представництвами шістьох крайових участь в них взяли

також

ганізацій з України, Польщі

післанці та

років

Збори

КУПО.

її

Вперше

організацій-засновниць

новостворених

Словаччини.

крайових

Членство

світовому засягу на той час становило 6609 членів і членів належало до крайової організації в Україні. В терігачів перебували крайові пластові організації та Бразилії. Як очікувалося, Збори мали

після

Пласту

них

ролі

Литви,

прийняти

ор-

якусь

3000 спосЛатвії нову

концепцію розвитку Пласту. Адже і сама КУПО була створена в огляду на потреби еміграційного існування. А як бути тепер, коли існує пластова організація у власній незалежній державі? Тим че, що вона готується стати

членом

національною організацією, не може

ВОСР

і,

будучи

па-

незалежною

підпорядкуватись

такій

над-

структурі, як КУПО. Одначе очікуваного не відбулося. Вирішено, що принципові питання статутового характеру слід залишити на розв`язок Четвертого Пластового Конгресу. Збори прийняли 43 резолюції і серед них - розширення акції допомоги Пласту в Україні. Єдине - радувала

активність,

на

відміну

від

попередніх

Зборів, при кандидуванні в керівні органи. Збори КУПО обрали

но-

вий склад Головної Пластової Булави на чолі з пл. сен. Юрієм Слюсарчуком та Головної Пластової Ради на чолі з пл. сен. О.

Гаври-

люком, а також постановили наступні Збори КУПО провести в Україні. 24-26 грудня 1995 року у Львові проведено

Четвертий

вий Пластовий З`їзд. В ньому брали участь вже

170

від 45 станиць та малих пластових груп України,

що

представників в

кількості нараховують 3500 членів. Гостями на з`їзді представники

інших

скавтських

організацій

крайо-

загальній

також

України:

були

асоціація

Дніпровських скавтів СКІФ, Запорізька скавтська організація "Хортиця", Південноукраїнська регіональна скавтська Костя

Гордієнка

"Чиста

криниця"

міста

скавтів Криму, а також гості від Асоціації З`їзд знову вніс зміни до своїх

керівних

організація

Херсона, білоруських

органів.

ім.

Федерація скавтів.

Головою

КПР

став Олесь Рокіцький, а Головою КПС - Віталій Стебницький. В процесі свого розвитку Пласт вилонює з досвіду го існування в Галичині та існування на еміграції все

мімжвоєннонові

кру-

пинки досвіду і намагається

ними

закрити

ідеологічні прогалини, що все частіше

ті

організаційні

актуальніше

та

виникають.

Зокрема такою прогалиною постає відсутність прив`язання

структу-

ри Пласту до існуючого адміністративного поділу України.

Це

ут-

руднює стосунки місцевих осередків Пласту з органами влади, особливо в питанні надання ними матеріального сприяння. Адже між

ба-

зовими осередками, станицями і малими пластовими групами, та Крайовою Пластовою Старшиною відсутні інші статутно передбачені ланки. Навіть в умовах підпольської займанщини роль таких мали виконували пластові округи та їхні керівні органи. Тому перший крок у цьому напрямі був зроблений Крайовою Пластовою Старшиною. розпорядженнями в 1995 та в 1996 роках

вона

призначає

Своїми

обласних

уповноважених. Однак крок цей не був до кінця послідовним, бо

їх

статус передбачав чисто координаційно-організаційні фукції і, будучи статутно непередбаченим, не міг мати значення для

офіційних

стосунків місцевих осередків Пласту з українською владою. Спромігся також Пласт продублювати хороший приклад міжвоєнного Пласту в проведенні загальнопластових на Другому Крайовому Пластовому З`їзді в

традиції

зустрічей.

Тернополі

Ще

представники

закарпатського Пласту виступили з пропозицією організувати

широ-

ке відзначення 75-річчя Пласту на Закарпатті. Саме з цєї нагоди і було організоване 15-25 серпня 1996 року біля с. Невицьке, що

за

8 км від Ужгорода, Перше Всеукраїнське Джемборі. Його відміна від інших загальнопластових зустрічей

міжвоєнного

часу

полягала

міжнародному складі учасників. На ньому були присутні представники крайових пластових організацій Польщі, Словаччини,

Німеччини,

США та Канади. Окрім українських пластунів, в Джемборі взяли

та-

кож участь і гості - представники

інших

скавтських

організацій

України: "Хортиця" з Запоріжжя, СКІФ з Дніпропетровська, "Дракон" з Києва та скаути Молдови, Швеції, Данії, Франції, Австрії. Джемборі мало надзвичайно святковий і масовий характер. Адже

на

той

час Пласт в Україні охопив 126 населених пунктів в 22 областях та Криму і нараховував понад 5000 членів. В цьому ж році на горі Соколі біля одне масове пластове святкове збір з нагоди

85-ліття

торжество

Пласту.

Понад

Підлютого -

проведено

Ювілейний

640

Служби Божої за участю Гетьманського

пластовий

учасників

України заполонили схили гори. Вона стали свідками

ще

усієї

архиєрейської

пластуна-скоба

Преосвящен-

ного Любомира Гузара та присяги Начального Пластуна пл. сен.

Лю-

бомира Романківа. Саме на Соколі дійшов свого фінішу

ви-

процес

борів пластунами світу свого третього по черзі після Северина Левицького та Юрія Старосольського, Начального Пластуна. Ці

вибори

було заряджено ще на початку 1995 року і лише 6 травня 1997 року, в день св. Юрія, Головна Пластова Рада оприлюднила їх

остаточний

результат, а "пластова Мекка", гора Сокіл, став свідком його заприсяження. Черговим етапом розвитку Пласту в Україні

був

його

П`ятий

Крайовий Пластовий З`їзд. Він відбувався 27-30 листопада 1997 року в Брюховичах біля Львова і планувався виключно, як З`їзд

Ста-

тутовий, що мав остаточно відобразити в новій редакції свого Статуту реалії, які посідає та перспективи, до

прагне.

Однак

Пласт ще не вийшов зі стану пошуків цих перспектив, отож і

з`їзд

видався нелегким. Він прийняв нову редакції

яких

Статуту,

однак

без

надто великих принципових змін. До переліку керівних органів про-

понувалося добавити також спеціальний контрольний орган ву Раду Честі. Однак ця пропозиція

не

знайшла

Крайо-

підтримки

деле-

гатів з`їзду. Натомість в Статуті легімітовано існування пластових

округ,

але, на думку автора, не зовсім вдало. Поєднавши в одну округу по декілька областей, Статут утруднює реєстрацію Пласту на

обласно-

му рівні. Не передбачено також їх реєстрацію і на рівні

районно-

му. Тому проблема офіційних контактів з

органами

рівнях і надалі є актуальною. Відповідно до

влади

на

нововведень

цих

Статуту

Крайова Пластова Старшина всю Україну поділила умовно на 11 пластових округ: Західну, Карпатську, Подільську, Північну, Київську, Північно-Східну, Центральну,

Східну,

Дніпровську,

Кримську. Від 1 лютого 1998 року у Львові почав

Південну

Діяти

та

Ресурсний

Центр Пласту, який покликаний різнобічно сприяти створенню регіональних структур Пласту. Менш, як за 10 років після часу свого відновлення на Україні Пласт повністю зумів також відновити всі набутки свого

існування

в міжвоєнний період, а також ті зміни, що були впроваджені, ри консервацію стану кінця 20-х років,

Пластом

після цього Пласт в Україні також досягнув рівня

поп-

еміграції.

безвиході,

ред якою опинився свого часу і Пласт еміграції. Зазвичай,

пета-

ких випадках на еміграції він збирав ідеологічні Пластові Конгреси. Окрім Першого, вони, по великому рахунку, так і не змогли дати відповіді на

запитання,

які

перед

Пластом

ставило

життя.

Рішення про скликання чергового, Четвертого, Пластового Конгресу Головна Пластова Булава оприлюднила 22 Вирішено, що його перша сесія

відбудеться

лютого

під

час

1996

року.

Тринадцятих

Зборів КУПО. Організаційна відмінність Четвертого Конгресу

поля-

гала в тому, що якщо на попередніх трьох їх організатори запрошували виголосити доповіді по проблемних питаннях заслужених

плас-

тунів чи фахівців, а після їх переслухання присутні делегати носили свої підсумки і приймали рішення, то підготовка

ви-

Четверто-

го Конгресу розпочалася з обговорення актуальних пластових

проб-

лем в низових осередках Пласту. На завершення такого етапу підготовки до

Конгресу

кожна

крайова

організація

переводила

свої

"мініконгреси" і таким чином визначалися теми для розгляду на його сесіях. В ході підготовчого

періоду

визначено,

завданням Конгресу є підготувати Пласт до умов

що

головним

існування

ХХI

столітті, а одною із найактуальніших постала тема погодження потреб Пласту на Україні і в діаспорі. Отож 11-13 жовтня 1997 року в Іст Ганновері (США) Тринадцяті Збори КУПО, а в їх рамках

перша

Пластового Конгресу. На час проведення Зборів діяльність

дев`яти

крайових

пластових

сесія КУПО

Четвертого

координувала

організацій:

Австралії, Аргентини, Великої Британії, США,

відбулися

Канади,

України, Німеччини,

Польщі і Словаччини. Всі разом вони об`єднували 9122 членів Пласту і

них

Україна - 4414,

причому

крайових

організаціях

Австралії, США та Великої Британії кількість членства продовжувала хоч і незначно, але зменшуватися (як, зрештою, і

новоутво-

доцільне

покликати

реній крайовій організації Польщі). Серед інших резолюцій Збори визнали

за

Статутову Комісію у складі Крайових Пластових Старшин для розгляду питання про потреби змін в Статуті. Вперше на Зборах КУПО ловою ГПБ обрано жінку. Нею стала пл. сен.

Галина

Го-

Дармограй.

Головою ГПР знову обрано пл. сен. Ореста Гаврилюка. А сесія Четвертого Конгресу для обговорення обрала такі теми: "Пласт у світі: одність і єність

чи

плюралізм"

(

дві

зумінні "одність" - однаковість, "єдність" - спільна мета,

ро-

"плю-

ралізм" - різні шляхи) та "Ідейні основи Пласту - сучасна

інтер-

претація". Вже у вступному слові на відкритті Конгресу Голова його Підготовчої Комісії пл. сен. Лариса Залеська-Онишкевич

засте-

регла від небезпеки вчинити на Конгресі

КУПО".

"кінець

історії

Сесія заслухала двох доповідачів по кожному з питань: Юрія Савицького (США)

В`ячеслава

Стебницького

першому та Андрія Гарматія (Україна) і Маркіяна

відповідно

(Україна)

Гаврилюка

по

(США)

по другому, а також коментаторів до кожного з питань. Сесія Конгресу прийняла резолюції по цих питаннях. зводиться до того, що ідейні засади Пласту

витримують

Їх

суть

перевірку

часу і далі залишаються основою пластування; ідеали і мета

Плас-

ту є незмінними і основою єдности пластових організацій; пластові організації об`єднуються і надалі в КУПО; з уваги на відмінні обставини в краях вони можуть вибирати і відмінні

шляхи

пряму-

ванні до мети, ставлячи про це до відома ГПБ; в Пласті є обов`язковим вживання української мови. Одночасно сесія

Четвертго

Кон-

гресу в своїх рекомендаціях визначила доцільність

створення

ГПБ комісії для дослідження потреби введення змін

та

при

підвищення

вікової планки для складання Пластової Присяги. Однак переведення Конгресових дискусій щодо подальших шляхів розвитку Пласту в ХХI столітті

на

цьому

не

завершилося.

Адже

відбулася тільки перша сесія Четвертого Конгресу. Укрему увагу слід вділити розгляду питання про вступ

Пласту

до Всесвітньої Організації Скавтського Руху. В цьому аспекті слід відмітити, що контакт представників ВОСР з

Пластом

здійснювався

регулярно, починаючи від Першого Крайового

Пластового

З`їзду

Івано-Франківську. ВІд 1992 року починаючи, Пласт відновив

скла-

дені в минулому прохання Українського Пластового Уладу про

прий-

няття його до складу ВОСР. Він є частим гостем на

інших

заходах

національних скавтських організацій та рівно ж часто запрошує і на свої, тобто веде активне спілкування в середовищі

їх

світового

скавтингу. В квітні 1993 році з відвідинами

Україні

побував

ральний Секретар ВОСР Жак Морельйон. Він зустрічався з том України Леонідом Кучмою, Міністром Спорту і Борзовим Анатолієм

та

Головою

Матвієнком,

парламентського представниками

ганізацій України, в т. ч. і Пласту. Жак Президента України

Президен-

Молоді

Валерієм

Справ

Молоді

Комітету різних

Гене-

скавтських

Морельйон

ор-

отримав

запевнення в підтримці Пласту і в баченні

від йо-

го перспективи, як єдиної скавтської організації України. Між ними було домовлено про відкриття представництва ВОСР потім і в Києві. Таке представництво в Криму

було

Криму,

вікрито,

воно діяло під керівництвом Олександра Бондаря, керівника маційного центру ВОСР в Москві. Всі його

видання

та

його

але

інфор-

інформації

поширювалися виключно російською мовою і жодної згадки в них Пласт не містилося. Отож є підстави судити про

про

тенденційну

проросійську і явно не сприятливу для українського Пласту політику. Це є прояв великоросійської iмперської політики і грубо суперечить одному з фундаментальних принципів скавтування його позаполітичності.

принципу

Тим не менше, в 1995 році участь в черговому

Світовому

Пласт

отримав

Скавтському

запрошення

Джемборі.

29 членів у складі делегації українських скавтів, до

взяти

Отож

його

якої

також

входили представники СКІФу (7 членів) та Асоціації скавтів

Криму

(11 членів), взяли участь в цьому Джемборі, яке відбувалося серпня 1995 року в Нідерландах. Всього ж у Джемборі брало

1-11 участь

25 тис. скавтів, що репрезентували 168 країн світу. Головна Пластова Булава підготувала для ознайомчих

цілей

гарно

ілюстроване

видання "Український Пласт" англійською мовою, що містило

інфор-

мацію про історію, традиції Пласту, методику його виховної ти і його 5-тисячний наклад розійшовся

дуже

швидко.

раїнських пластунів відвідав Генеральний Секретар

робо-

Табір

ук-

Жак

Мо-

ВОСР

рельйон. Він висловив сподівання бачити на наступному Джемборі

Чилі делегацію українських пластунів повноправним членом ВОСР. Надаючи Пласту методичні сприяння через отримання скавтської літератури та різноматнітні вишколи, Світове Скаутське Бюро, не менше, гальмує вирішення питання про його прийняття В той же час невдовзі до неї були прийняті скавтські

до

тим

ВОСР.

організації

таких держав, як Хорватії, Румунії, Таджикистану, Вірменії,

Мол-

дови тощо. Для оправдання Міжнародне Скавтське Бюро заявляло, Пласт до такого вступу ще не готовий, оскільки не став

що

загально-

національною скавтською організацією. Вихід - йому слід поєднатися з іншими скавтськими

організаціями

України

єдину

націо-

нальну організацію. Виходячи з цього,

Пласт,

як

найчисельніша

скавтська

ганізація України, ініціював процес створення Національної тської Організації "Пласт". Поряд

ним

відповідну

орСкав-

декларацію

підписали

також

Асоціація

Дніпровських

Скавтів

ворізький скавтський клуб "Беркут", Донецька ганізація "Екоскаут",

Південноукраїнська

СКІФ,

Кри-

дитячо-юнацька

регіональна

ор-

скавтська

організація ім. Костя Гордієнка "Чиста Криниця", Запорізька скавтська організація "Хортиця". Процес створення Національної

Скав-

ської Організації "Пласт" триває вже від 1995 року. В свій черговий етап він вступив в 1997 році, коли 12 червня цього року Пласт УСО,

Асоціація

скавтів

Асоціація Дніпровських

України, Скавтів

Асоціація

СКІФ,

та

гайдів

України,

Українське

нацьке товариство "Січ" підписали нову Декларацію

дитячо-ю-

про

створення

Координаційної Ради скавтських організацій України. Отож, виконуючи вимоги

ВОСР,

Пласт-УСО

кроки щодо об`єднання різних

скавтських

єдину Національну

Організацію

Скавтську

послідовно

організацій на

базі

робить

України Пласту.

томість, за підтримкою генерального представника ВОСР

на

в На-

терені

СНД Олександря Бондаря, прихильника створення в Україні федерації скавтів різних національних груп, керівник молодіжної організації "Січ" Борис

Скрепцов

ініціював

створення

Красноперекопську

(Крим) Скавтів України і вже проект її статуту розсилає не тільки по інших скавтських організаціях України, а й по

пластових

осе-

редках. Обіцянки Жака Морельйона вирішити питання вступу Пласту в ВОСР на протязі 2-4 років не здійснилися. Зате заходами

Олексан-

дра Бондаря робляться спроби апробувати на Україні черговий після Польщі варіант створення і прийняття

до

ВОСР

масового

"комсо-

мольського скавтингу". З 25 грудня до 6 січня 1999 року відбувалося чергове

Джем-

борі в Чілі. На Зустріч з`їхалися понад 3 тис. дітей та молоді

майже 160 країн світу. Попри всі колізії взаємовідносин Пласту Світового Скавтського Бюро делегація українських пластунів взяла участь в його проведенні. Однак

висловлені

на

також

попередній

Зустрічі в Нідерландах багатообіцяючі "сподівання" Жака Морельйона про те, що на черговій Зустрічі в Чилі Пласт

виступатиме,

як

делегація повноправного члена ВОСР, так і залишилися сподіваннями.

Розділ ХV. Сучасний стан організаційної структури та

виховної системи Пласту в Україні

Отож, в переддень десятиліття свого відновлення

на

Україні

Пласт нараховує вже біля 8 тис членства та розширив свої структури на всі області України і Крим. Число його лось до цифри 100. Його сьогоднішня

осередків

організаційна

наблизи-

структура

та

виховна система стали підсумком всієї більш як 85-літньої історії розвитку на Рідних Землях та в еміграції. Статут Пласту - Української Скавтської Організації (саме такою є офіційна назва відповідно

до

останньої,

З`їзді, редакції Статуту) визначає себе, як раїнську громадську організацію дітей

та

прийнятої

"добровільну

молоді,

на

всеук-

створену

для

сприяння всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню засадах християнської моралі". Пласт ставить перед собою "виховання доброго громадянина, провідника суспільства

мету на

на -

ідей-

них засадах Пласту, з`ясованих у Трьох Головних Обов`язках, Пластовій Присязі та Пластовому Законі". Вони ж залишилися

незмінни-

ми від часу його заборони на Рідних Землях польською владою. Все членство Пласту поділяється на чотири вікові Улади: Улад

Пластунів Новаків та Пластунок Новачок (6-11 проків), Улад тунів Юнаків та Пластунок

Юначок

(12-17

років),

Улад

Плас-

Старших

Пластунів та Пластунок (18-30 років) та Улад Пластового

Сеніора-

ту (після 30 років). Окрім того, приятелі Пласту, що досягли віку 18 років, об`єднуються в

осередки

Пластприяту.

особам,

які

здійснюють вагомий внесок в розвиток Пласту, надається титул

По-

чесного пластуна. Таким чином, в Пласті розрізняють чайних (Улади Новаків/Новачок та Юнаків/Юначок),

членів

дійсних

(Улади

Сташого Пластунства та Сеніорату), приятелів та почесних Голосувати на пластових зібраннях та бути

обраними

зви-

членів.

до

керівних

органів Пласту мають право тільки дійсні члени. Відповідно до скавтських принципів, пластуни-новаки та пластуни-юнаки свою діяльність здійснюють в малих групах 8-10

осіб. В

скавтінгу

такі

групи

переважно

чисельністю

мають

"патруль". В Пласті групи юнаків називають гуртками.

назву

Кожен

гур-

ток обирає собі провід в особі лідера - гурткового та інших діловодів: заступника гурткового, писаря, скарбника, господаря Діяльність гуртків

спрямовують

старші

пластуни

впорядники.

Два-чотири юнацькі гуртки об`єнуються в більші одиниці а новацькі гуртки - в зв`язки. Діяльністю куреня також самоуправний орган - рада гурткових.

складі

тощо.

ради

курені,

провадить обираються

курінний, суддя, писар. Діяльність куреня спрямовує старший пластун - зв`язковий куреня. Новаки свою діяльність провадять у роях, що об`єднуються в гніздах. Діяльність пластових осередків здійснюється на основі одинакової затвердженої

програми.

Завершенням

річної

відбуття пластового табору. Щороку Пласт проводить

діяльності біля

є та-

борів різних профілів: водні, летунські, мистецькі, спортивні, мандрівні тощо. Табір,

як

правило,

30-50 осіб. Окрім таборів щороку проводяться

лещетарські,

має

чисельність

різноманітні

плас-

тові зустрічі з чисельністю по 200-300 учасників. Структурними підрозділами Пласту є малі пластові групи, станиці та пластові округи.

Правами

юридичної

особи

тільки станиці та пластові округи. Керівними

користуються

органами

Крайовий Пластовий З`їзд, що скликається один раз

на

Пласту два

роки,

Крайова Пластова Рада ("контрольно-ревізійний орган") та

Крайова

Пластова Старшина ("воконавчий

до

вікових

Уладів, в своєму складі вона має, окрім Голови КПС, його

заступ-

орган").

Відповідно

ника та інших діловодів, комендантів Уладу Пластунів Уладу Пластунів Юнаків та

Булавних

Уладу

Старших

Новаків

та

Пластунів

Пластового Сеніорату. Відповідно до цього складу Окружний Пластовий З`їзд формує склад окружного Проводу, а провід станиці

скла-

дається з таких органів: Загальний Збір, Станична Рада та Станична Старшина. Станиця формується при наявності в її складу не менше 7 дійсних пластунів. У місцевостях, де немає можливості

ство-

рити пластову станицю, КПС затверджує Уповноваженого, який

ство-

рює малу пластову групу. Пластова виховна методика формувалася протягом всієї історії існування Пласту і тому вона за час 85-літньої апробації має добре відшліфований характер і легка до також

базується

на

принципах

застосування.

скавтингу

та

Ця

поєднує

методика в

собі

оригінальні українські особливості. Вона основується на таких основних положеннях: - добровільність - тільки вона може зобов`язати пластуна

до

праці над самим собою, до намагання стати кращим; - самовиховання - пластун мусить мати сам переконання в му, що йому потрібне осягнення вщих цілей,

виховник

то-

видіграє

тільки спрямовуючу роль; - гурткова система праці, як мала автономна ватага юнаків, в якій є природний лідер і кожен

відповідає

за

інтереси

гуртка,

маючи в ньому свої обов`язки; - індивідуальний підхід - спрямовуюча функція виховника враховує особливості характеру кожного юнака (тому і гуртки не є дуже чисельні); - якісний відбір через селекцію -

система

пластових

проб,

відзначень, пересторог спонукують юнака до наполегливої праці над собою і відсівають з рядів Пласту тих, кому його

вимоги

даються під силу (до третьої проби та старшого пластунства

не

надохо-

дять добре вишколені юнаки); - підтримка ініціативи пластуна; - постійний поступ в

самовиховному

процесі

через

систему

пластових проб; - спрямовуючий виховний вплив через позитивний приклад, а не шляхом заборон; - підтримка природного ідеалістичного наставлення юнацтва до шляхетності, лицарськості, високих

прикладів

героїзму,

почуття

честі та погорди до фальші і несправедливості; - прищеплення духу змагальництва та виховання через гру; - життя в природі; - романтизм і символізм процесу перебування в організації; - прищеплення дисципліни і самодисципліни;

- прищеплення оптимімзму, життєвої зарадності

та

постійної

готовності до випробувань. До випробуваних на практиці та

ефективних

ності використання виховних засобів в Пласті

по

результатив-

належать:

праця

гуртку чи рою (щотижневі сходини, гутірки на них, ігри та змагання), збірки куреня чи гнізда, прогульки дрівки (1-3 дні), теренові змаги,

(декількагодинні),

таборування,

пластові

ман-

проби,

ношення однострою з відзнаками, відзначеннями тощо. Маючи за своїми плечима складну історію, що багата не тільки надбаннями, але й труднощами, Пласт зумів попри всі негаразди

на

своєму шляху дочекатися відновлення в незалежній Українській Державі. Процес його

сьогоднішнього

становлення

також

простий та однозначний. Його супроводжують пошук

далеко

свого

місця

стуруктурі українського суспільства та шляхів подальшого ку. Однак проблеми внутрішнього характеру пісилюються і ним зовнішнім впливом. В супільстві

сили,

існування Пласту, що має могутній потенціал вання добрих його громадян

та

провідників.

яким

розвитнегатив-

невигідне

патріотичного На

не

вихо-

противагу

йому

створюються інші скавтські об`єднання проросійського спрямування, штучно гальмується вирішення питання про прийняття Пласту в Всесвітню Організацію Скавтського Руху, а в останній переживає етап грубих бандитських нападів на свої

час

він

офіси,

також прово-

кацій тощо. Однак це тільки в черговий раз засвідчує наявність нього існуючої вже сили та потенціалу на майбутннє.

Слабкими

в бо

не цікавляться! А нам, пластунам, залишається шляхи свого розвитку віднайти і свій потенціал гадки".

розкрити.

"Пластун

завжди

доброї

СКОБ!

Література

Розділ I. На зорі скавтінгу

1. Бейден-Пауел оф Гілвел. Скавтінг для хлопців. - Мюнхен,

Плас-

тове видавництво "Молоде життя". - 1950. 2. Skauting swiatowy. Maly informator/ Oprac. Leon Warszawa: naklad Gebether i Ska, 1991 (в

Marszalek.

перекладі

ст.

пл.

Ірини Шумади). 3. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 4. Андрухів Ігор. Західноукраїнські молодіжні товариства "Сокіл", Січ", "Пласт", "Луг". - Івано-Франківськ. - 1992.

Розділ II. "Розвідництво для хлопців" перша книга для скавтів

1. Бейден-Пауел оф Гілвел. Скавтінг для хлопців. - Мюнхен,

Плас-

тове видавництво "Молоде життя". - 1950. 2. Летенко Сергій. Методи виховання в скавтських організаціях

Пластовий шлях. - 1998. - Ч. 2. 3. Фундаментальні основи світового скавтського руху //

Пластовий

шлях. - 1993. - Ч. 4.

Розділ III. Поширення скавтського руху в світовому масштабі

1. Бейден-Пауел оф Гілвел. Скавтінг для хлопців. - Мюнхен,

Плас-

тове видавництво "Молоде життя". - 1950. 2. Skauting swiatowy. Maly informator/ Oprac. Leon Warszawa: naklad Gebether i Ska, 1991 (в

Marszalek.

перекладі

ст.

пл.

Ірини Шумади). 3. Фундаментальні основи світового скавтського руху //

Пластовий

шлях. - 1993. - Ч. 4. 4. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996.

5. Бачинський Леонід. З поїздки на Jamboree // Пластовий шлях. 1995. -

Ч. 2.

Розділ IV. Початки скавтського руху на Україні - Пласт

1. Франко Петро. Пластуни // Пластовий шлях. - 1994. - Ч. 4. 2. Тисовський Олександр. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва. - Нью-Йорк - Торонто. - 1969. 3. Тисовський Олександр. Підвалини Пласту //

Пластовий

шлях.

1994. - Ч. 1. 4. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 5. Пласт // Енциклопедія Українознавства. Т. 6. - Львів. - 1996. 6. Підручна книжечка пластуна і пластунки. - Ню Йорк, видання Головної Пластової Булави. - 1990. 7. Якубовський Іван. Наша гордість - Пласт // Пластовий шлях. 1995. - Ч. 3. 8. Чемеринський Андрій. Співосновник Пласту Іван Чмола // Пластовий шлях. - 1996. - Ч. 1.

Розділ V. Пласт і пластуни у Визвольних Змаганнях 1914-1921 рр. 1. Содоль Петро. Пластуни у

визвольних

змаганнях

Пластовий

шлях. - 1993. - Ч. 1. 2. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 3. Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. - Львів,

видавнича

фірма "ОЛІР". - 1995. 4. Українські Січові Стрільці (репринтне відтворення

видання:

Львів, 1935). - Львів, "Слово". - 1991. 5. Шанковський Лев. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, видавництво "Дніпрова хвиля". - 1958 6. Ханас Зеновія. Закон, за яким

творилась

нація

Пластовий

шлях. - 1998. - Ч. 1. 7. Володимир Окаринський. Вплив Українського

Пласту

на

ОУН

Пластовий шлях. - 1997. - Ч. 4. 8. Костюк Богдан. Минуле і сучасне української авіації // Пластовий шлях. - 1997. - Ч. 1.

Розділ VI. Пласт в Галичині під польською займанщиною

1. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 2. Пласт // Енциклопедія Українознавства. Т. 6. - Львів. - 1996. 3. Горбовий Михайло. Пласт у

Косові

на

Гуцульщині.

Торонто

Дітройт - Клівленд. - 1972. 4. Андрухів Ігор. Західноукраїнські молодіжні товариства "Сокіл", Січ", "Пласт", "Луг". - Івано-Франківськ. - 1992. 5. Тисовський

Олександр.

Життя

Пласті.

Посібник

для

ук-

раїнського пластового юнацтва. - Нью-Йорк - Торонто. - 1969. 6. Ласка Василь. Табір Старших Пластунів у Підлютому 1930 року // Пластовий шлях. - 1997. - Ч. 3. 7. Тройлєр Вільгельм. Подорож Союзу Німецьких Скавтів на (Східна Галичина) // Пластовий шлях. - 1996. - Ч. 2.

Україну

8. Луцький Ярослав. З

історії

туристично-краєзнавчої

роботи

Пласті. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1998.

Розділ VII. Пласт на тихоплинній Волині

1. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 2. Пласт // Енциклопедія Українознавства. Т. 6. - Львів. - 1996. 3. Луцький Ярослав. З

історії

туристично-краєзнавчої

роботи

Пласті. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1998.

Розділ VIII. Заборона Пласту на Волині та в Галичині та його існування в умовах підпілля

історії

туристично-краєзнавчої

роботи

Пласті. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1998.

Розділ IХ. Пласт на зеленій Буковині

історії

туристично-краєзнавчої

Пласті. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1998.

роботи

Розділ Х. Українське скавтування на "Срібній Землі" Закарпаття

1. Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах з нагоди

п`ятдесятиріччя

Українського Пласту на Закарпатті. - Рим, видання ЮГ. - 1976. 2. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 3. Пласт // Енциклопедія Українознавства. Т. 6. - Львів. - 1996. 4. Коць-Григорчук Лідія. Погляд у минуле

Пластовий

шлях.

1996. - Ч. 1. 5. Бажанський Михайло. Значна роля Українського Пласту у

відрод-

женні Карпатської України // Пластовий шлях. - 1993. - Ч. 4. 6. Довгович Левко. З історії Пласту на Пряшівщині (Словаччина) // Пластовий шлях. - 1996. - Ч. 2. 7. Сітницький Богдан. "До скону життя"// Пластовий шлях. -

1995.

- Ч. 4. 8. Бачинський Леонід. З поїздки на Jamboree // Пластовий шлях. 1995. -

Ч. 2.

Розділ ХI. Пласт у міжвоєнній еміграції

1. Савчук Борис. Український Пласт 1911-1939. - Івано-Франківськ, "Лілея-НВ". - 1996. 2. Пласт // Енциклопедія Українознавства. Т. 6. - Львів. - 1996. 3. Андрухів Ігор. Західноукраїнські молодіжні товариства "Сокіл", Січ", "Пласт", "Луг". - Івано-Франківськ. - 1992.

6. Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах з нагоди

п`ятдесятиріччя

Українського Пласту на Закарпатті. - Рим, видання ЮГ. - 1976. 5. Підручна книжечка пластуна і пластунки. - Ню Йорк, видання Головної Пластової Булави. - 1990.

Розділ ХII. Пласт і пластуни в часі Другої Світової Війни та національно-визвольних змагань

1. Содоль Петро. Пластуни у

визвольних

змаганнях

Пластовий

шлях. - 1993. - Ч. 1. 2. Володимир Окаринський. Вплив Українського

Пласту

на

ОУН

Пластовий шлях. - 1997. - Ч. 4. 4. Шанковський Лев. Історія українського війська. Українська Повстанська Армія. - Київ, "Панорама". - 1991. 3. Пап-Пугач Степан. Пластовий альманах з нагоди

п`ятдесятиріччя

Українського Пласту на Закарпатті. - Рим, видання ЮГ. - 1976. 4. Бедрій Анатолій. ОУН і УПА. - Ню-Йорк-Лондон-Мюнхен-Торонто. 1983. 5. Храплива-Щур Леся. Одинока

засуджена

за

ВСУМ

6. Коць-Григорчук Лідія. Погляд у минуле

Пластовий

шлях. - 1996. - Ч. 1. шлях.

1996. - Ч. 1. 7. Содоль Петро. Гетьманський пластун-скоб Роман Шухевич // Пластовий шлях. - 1993. - Ч. 1. 9. Соханівський Володимир. У п`ятдесятиліття

відходу

засвіти

Олега Кандиби-Ольжича. // Пластовий шлях. - 1994. - Ч. 1. 10. Бажанський Михайло. Значна роля Українського Пласту у відрод-

женні Карпатської України // Пластовий шлях. - 1993. - Ч. 4. 11. Кузьмович Марта. Ті, що греблю рвуть

Пластовий

шлях.

1997. - Ч. 1. 12. Пластунка - член УПА: Марія Лабунька з Ровенчуків //

Пласто-

вий шлях. - 1997. - Ч. 1. 13. Ханас Зеновія. Закон, за яким творилась

нація

Пластовий

шлях. - 1998. - Ч. 1. 14. Гладкий Яро. Гандзя чічка невеличка - але фасон має //

Плас-

товий шлях. - 1998. - Ч. 1. 15. Зарицька Ольга. Пластуни в ОУН // Пластовий шлях. -

1997.

1993.

Ч. 3. 16. Богдан Кравців: поет і пластун // Пластовий шлях. Ч. 2. 17. Костюк Богдан. Минуле і сучасне української авіації //

Плас-

товий шлях. - 1997. - Ч. 1.

Розділ ХIV. На чужині - збережена нитка пластової ідеї

1. Пласт // Енциклопедія Українознавства. Т. 6. - Львів. - 1996. 2. Тисовський Олександр. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва. - Нью-Йорк - Торонто. - 1969. 3. Посібник зв`язкового. Торонто - Нью-Йорк. - 1970. 4. Франів Іван. Батькам про Пласт. - Видання ГПБ. - 1986. 5. Підручна книжечка пластуна і пластунки. - Ню Йорк, видання Головної Пластової Булави. - 1990. 6. Купчинський Юрій. Джемборі 1947 // Пластовий шлях. Ч. 2.

1995.

7. Марченко Олесь. Ще трохи про Світове

Джемборі

1947

року

Пластовий шлях. - 1996. - Ч. 1. 8. Онишкевич Любомир. Думки про пластові

Конгреси

Пластовий

шлях. - 1993. - Ч. 1. 9. Ювілейні Міжкрайові Пластові Зустрічі

Пластовий

шлях.

1993. - Ч. 1. 10. Самотулка Теодосій. Бездоріжжя діяспорного Пласту

вий шлях. - 1996. - Ч. 1, ч. 2; 1997. - Ч. 1, ч. 2;

Пласто-

1998.

Ч. 1, ч. 2. 13. Гаврилюк Орест. Причинки до історії КУПО // Пластовий шлях. 1997. - Ч. 3.

Розділ ХIV. Відновлення Пласту в Україні і процес його розвитку

1. Стецько Володимир. Історія "Пласт"-УСО (1989-1996) (на правах рукопису). - Ямниця. - 1997. 2. Ювілейні Міжкрайові Пластові Зустрічі

Пластовий

шлях.

1993. - Ч. 1. 3. Пластуни на Всесвітньому Форумі Українців в Києві

Пласто-

скавтських

видань:

вий шлях. - 1993. - Ч. 1. 4. Бурбеза Григорій. У дзеркалі Україну і Пласт не видно //

"офіційних"

Пластовий шлях. - 1993. - Ч. 3.

5. Міндюк Юрій. "Це школа, Школа Лісова"

Пластовий

шлях.

1993. - Ч. 4. 6. Гаврих Ярослав. Пласт і Світова Організація // Пластовий шлях. - 1993. - Ч. 4.

Скавтського

Руху

7. Крижанівський Юліан. Кудою блукаємо // Пластовий шлях. - 1994. - Ч. 1 8. Звіт

Голови

Головної

Пластової

Булави

за

час

14.10.1991-31.5.1994 // Пластовий шлях. - 1994. - Ч. 2. 9. Онишкевич Любомир. Дванадцяті

Збори

Конференції

Українських

Пластових Організацій (КУПО) // Пластовий шлях. - 1994. - Ч. 3. 10. Романків Любомир. Офіційна

делегація

України

вперше

взяла

участь у Світовому Скавтському Джемборі // Пластовий шлях. 1995. - Ч. 3. 11. Гасюк Богдан. Майбутнє Пласту // Пластовий шлях.

1997.

Ч. 2. 12. Генега Богдан. Лісова Школа: п`ять років в Україні // Пластовий шлях. - 1997. - Ч. 3. 13. Гарматій Андрій. Пластові округи // Пластовий шлях. - 1998. Ч. 1. 14. Березовський Ігор. Ресурсний Центр Пласту // Пластовий

шлях.

- 1998. - Ч. 1. 15. Четвертий Пластовий Конгрес // Пластовий шлях. -

1997.

- Ч. 4. 16. Гарматій Андрій. ХIII Збори КУПО // Пластовий шлях. 1997. -

Ч. 4.

17. Резолюції і рекомендації ХIII Зборів КУПО // Пластовий

шлях.

- 1998. - Ч. 1. 18. Барановський Роман. Чому Пласт досі не є членом Скавтського бюра? // Пластовий

Міжнародного

шлях. - 1998. - Ч. 2.

Розділ ХV. Сучасний стан організаційної структури

та

1. Тисовський

виховної системи Пласту в Україні

Олександе.

Життя

Пласті.

Посібник

для

ук-

раїнського пластового юнацтва. - Нью-Йорк - Торонто. - 1969. 2. Посібник зв`язкового. Торонто - Нью-Йорк. - 1970. 3. Старосольський Юрій. Велика гра. -

Дітройт,

пластове

видав-

ництво "Молоде життя". - 1979. 4. Франів Іван. Батькам про Пласт. - Видання ГПБ. - 1986. 5. Підручна книжечка пластуна і пластунки. - Ню Йорк, видання Головної Пластової Булави. - 1990. 6. Статут Пласт-УСО. 7. Гарматій Андрій. Сучасний стан Пласту в Україні

Пластовий

шлях. - 1998. - Ч. 2. 8. Кульчицький Євген. Підстави пластового виховання // Пластовий шлях. - 1997. - Ч. 2, ч. 3.