Поліграфія №6(10)

всеукраїнська галузева газета

№6 (10)

червень 2010 року

Газетний бізнес по-українськи

Продовження на с. 6, 7 Щоб вижити в умовах сучасної жорсткої конкуренції, та ще й у несприятливий для економіки країни період, видавці газет змушені робити свої видання привабливішими для потенційних рекламодавців і читачів, у тому числі за допомогою нових технологій і можливостей газетного друку. Останніми роками вимоги до якості газет в Україні постійно зростали, а в найближчому майбутньому українським видавництвам доведеться підтягуватися до європейських стандартів

Виживають оптимісти… Нині найменшої скрути зазнають компанії з гнучкою тактикою, готові до змін і старту гри на ринку за новими правилами. Такі структури добре відчувають тренди як вітчизняного, так і глобального бізнессередовища і спроможні, зокрема, завдяки вдалим інвестиціям (ми ж бо, як кажуть, не настільки багаті, аби купувати дешеві речі), створити стійку платформу нарощування потужностей та збільшення загальної вартості бізнесу. Яскравий приклад – тернопільська друкарня «А-Прінт», де під час кризової

хвилі не лише зберегли провідні позиції у своєму сегменті, а й разом із нечисленною низкою інших друкарень («Новий мир» (Донецьк), « В и с о к и й замок» (Львів), Вадим Перець «Кераміст» (Запоріжжя), «Таврида» ( Сімферополь) торік інсталювали нову одиницю устаткування. За більше ніж сім років існування «А-Прінт» створив собі добру репутацію та ім’я, а починалося все – подумати лишень! – зі зривання графіків, непевної співпраці з іншими друкарнями… Після чергового «непорозуміння» вирішили – досить: хочеш пропонувати споживачеві якісний продукт – подбай про контроль над усіма ланками виробництва. Як це було – про перші кроки, проблеми, стрімкий злет і загалом про перспективи газетного друку – «Поліграфія» розпитувала у команди «А-Прінта». Закінчення на с. 4

«IPEX 2010»: перезавантаження індустрії друку

Паперові гроші. Чи можливе стабілізування цін? с. 5

с. 9 cmyk

інсталяції

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Iнсталяція у «Ніза-Прінт» Засновник Василь Масюк –––––––––––– Головний редактор Володимир Нетак Поштова адреса: а/с 5922 м. Львів 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244–59–49 e–mail: polygraphy@prominfo. com.ua Передплатний індекс:

37820

ТзОВ «Промінфо», 2010 ©Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №15381–3953Р від 03.07.2009 р.

Періодичність – один раз на місяць. Тираж – 5 000 примірників. Ціна договірна.

–––––––––––––– Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції ––––––––––– Газета «Поліграфія» є учасником медіа–групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ––––––––––– Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Лазаренка, 6Б) Замовлення №

Технічні характеристики прес ML 1100

Висікальний прес «ML 1100» формату 1100х800 мм і водно-клейовий промисловий ламінатор «SRFM 900» придбала друкарня «Ніза-Прінт» (Харків). У експлуатацію його ввела компанія «Вікторія Трейдинг». За словами Віталія Скорнякова, директора друкарні, що спеціалізується на виготовленні упакувань (кольорові, ламіновані, висікальні) переважно для взуттєвої, кондитерської та інших галузей, обсяг замовлень суттєво зріс, тож для їхнього якісного і вчасного виконання потрібно було поповнити парк машин.

Машина серії SRFM (габарити, мм – 2500х215; 1700х215; 1800, вага – 900 кг) оснащена пневматичним механізмом поданням паперу, клейовими й ламінувальними секціями, системою підрізування плівки й перемотування паперу, детектором подавання подвійного аркуша й відсутності паперу. Для таких ламінаторів надаються екологічно безпечні воднодисперсні клеї й поліпропіленова плівка.

Своєю чергою, висікальний прес ML 1100 призначений для висікання по контуру, внутрішнього висікання, перфорації й бігування, для надсікання на різноманітних матеріалах: одно й багатошаровому папері, щільному картоні, пластику й шкірі. Машина – міцна масивна конструкція з якісного чавуну, доволі проста й надійна в обслуговуванні, оскільки оснащена пультом керування з таймером, централізованою системою змащування,

Макс. розмір

1100х800 мм

Швидкість

23 циклів/хв

Потужність

4 кВт

Довжина ножів

32 м

Вага Розмір

4500 кг 1900х2030х1850 мм

Потужність двигуна Напруга Макс.розмір паперу Щільність паперу

40 м/хв 3 кВт 220/50 В/Гц 900 мм 80–500 г/ м2

чутливою електромагнітною муфтою й електронним лічильником. Завдяки використанню

в системі приводу косозубих і конічних коліс помітний ефект зменшення шуму.

Вдале рішення для виготовлення продукції Iнсталяція з низькою собівартістю – ZH 800G «Liyu PY 3212 XL» у Херсоні Харківська поліграфічна компанія «Гуров і К», що існує на ринку з 2007 року і спеціалізується на виготовленні упаковки та етикетки, у травні інсталювала новеньку фальцювально-склеювальну машину серії ZH 800G (Китай). Покупку допомогла здійснити компанія «Вікторія-Трейдинг». За словами директора Дмитра Гурова, при вибо­ рі устаткування керувалися, насамперед, потребою забезпечувати попит клієнтів на продукцію із низькою собівартістю. Машина серії ZH, призначена для склеювання коробок з однією точкою склеювання, а також цукеркової коробки (дві точки склеювання) і з самоскладним дном (три точки склеювання), може працювати у високошвидкісному режимі, оскільки обладнана секцією префолдингу.

Компанія «Гіфтек-Україна» інсталювала широкоформатний принтер «Liyu PY 3212 XL» у друкарську компанію у м. Херсон.

Технічні характеристики ZH 800G Швидкість

до 220 м/хв

Товщина

210-600 г/м2

Кількість точок склеювання

«Зелене» чорнило для широкоформатного друку від «HP»

Технічні характеристики ламінатора «SRFВM 900» Продуктивність

1-3

Плотер «Liyu PY 3212 XL» призначений для сольвентного друку, котрий використовують у виробництві зовнішньої реклами. Принтери «Liyu» серії PY мають 12 друкувальних головок XAAR128/40-W(128/360 PLUS), які забезпечують високу швидкість і високу якість друку. Висока якість зображень і низька собівартість друку у поєднанні з високою швидкістю друку, а також вигідною ціною самого принтера, роблять принтер

«LIYU PY-3212XL» вельми конкурентоздатним пристроєм для зовнішньої реклами серед подібних апаратів, представлених на ринку сучасного широкоформатного друку. Відбитки, отримані на прин­ терах «Liyu» серії PY, мають високу стійкість до агресивних умов експлуатації, що забезпечується використанням чорнила на основі жорсткого сольвенту. Принтери «Liyu» серії PY – вигідне придбання для сольвентного друку.

новини

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Український дистриб’ютор широкоформатних принтерів і витратних матеріалів для широкоформатного друку, компанія «Paper HOUSE» у травні організувала семінари, де фахівці компанії розповіли про новинки у галузі друку.

Так, семінар під гаслом «Рестартуйте свій бізнес із новими рішеннями від HP!» відбувся 12 травня в одному з конференц-залів київського виставкового центру «Акко–Iнтернейшенл». Про нову технологію друку латексним чорнилом від «HP» розповіли безпосередньо співробітники компанії «Hewlett Packard» – маркетингменеджер Йорг-Петер Кобер (Mr. Joerg–Peter Kober), підрозділ графічних рішень для бізнесу (Німеччина), і Михайло Денисов, менеджер із продажу, підрозділ графічних рішень для бізнесу (Бельгія). А 27 травня «Paper HOUSE» разом із компанією «Sihl Diatec Group» організували семінар уже в Харкові, у Журавлівському гідропарку міста, у клубі «Британія». За словами організаторів, цьогоріч учасники були особливо активними – приїхали не лише з Харкова, але й із сусідніх областей. Доповідачами на цьому семінарі виступили співробітники компанії «PaperHOUSE», а з боку партнера «Sihl Diatec

Group» (Швейцарія, Німеччина, Італія) – Райнар Мільке (Mr. Rainar Mielke) – експортменеджер департаменту Inernational Sales і Мартін Вольтер (Mr. Martin Walther) – керівник центру тестування матеріалів, а також представник компанії «LG Hausys» (Росія) Олексій Бойко – менеджер з продажу. Програма складалася з 19 пунктів, присвячених як устаткуванню, так і витратним матеріалам для сольвентного, УФ- і латексного друку. Впродовж другої половини дня учасники мали змогу по­спілкуватись у неформальній обстановці. Певна частина семінару стосувалася нової технології друку латексним чорнилом від «HP Latex». Ця власна розробка компанії «HP» – нове покоління екологічно безпечного «зеленого» чорнила для широкоформатного друку. Латексне чорнило не має запаху, оскільки складається з фарбувального пігменту й води, що випаровує на розігрітому носії, а част­ ки полімеру сприяють

закріпленню фарбувального пігменту на поверхні матеріалу. На основі латексної технології й була розроблена модель «Designjet L25500».

«HP Designjet L25500» – це шестифарбовий принтер, конфігурація якого доступна у двох ширинах друку – 60 дюймів (1524 мм) і 42 дюйми (1067 мм), розширення – 1200 х 1200 dpi, швидкість друку – від 3,4 до 22,8 м2/год, собівартість одного квадратного метра друку по чорнилу – $ 3-4; 13 режимів односпрямованого та двоспрямованого друку, кількість проходів – від 4 до 18. Орієнтовна вартість такого устаткування в Україні – $ 25 000 за 1067 мм і $ 35 000 за апарат із шириною друку 1524 мм. Модель створена відповідно до сучасних тенденцій максимального спрощення у використанні й обслуговуванні.

«HP» також представить перший широкоформатний принтер «HP Scitex», що використовує чорнило «HP Latex»: 3,2-метрову модель «HP Scitex LX800» і 2,6-метрову «HP Scitex LX600».

«HP» також розширює лінію принтерів з УФзакріпленням. «HP Scitex FB500», новий планшетний УФ-принтер, дасть змогу цифровим і трафаретним друкарям, сайнмейкерам, виробникам упакування та великим репро-бюро друкувати на твердих матеріалах. Маючи ширину 163 см та опцію друку білим чорнилом, принтер «HP Scitex FB500» адресований широкому колу додатків. Він дає змогу додатково здійснювати дистанційова-

ний моніторинг через «HP Embedded Web Server» і вбудовану камеру. Відтепер можна забути про ціноутворення в широкоформатному друці, що розраховували відповідно до квадратних метрів. Нині для того, щоб бути успішним, необхідно створювати готовий продукт за допомогою відповідного устаткування. Епоха гуру в поліграфії закінчується, з кожним роком керування широкоформатним друкарським устаткуванням спрощується, тому навіть непрофільні організації, що можуть використовувати у виробництві широкоформатний друк, купують його. А «зелений» широкоформатний принтер набуває ще більшої доступності. Учасники семінару висунули низку ідей. Зокрема, пропозицію освоїти за допомогою латексного чорнила виробництво інтер’єрних шпалер на замовлення, адже відсутність шкідливих випарів і запаху дасть змогу виготовляти екологічно безпечні шпалери, наприклад, для лікарень, дитячих садків та інших установ. Ще одна ідея була продемонстрована на прикладі фірмової сумки із застосуванням латексного друку. Компанії «НР» і «Sihl Diatec Group» наприкінці семінару запросили усіх на «FESPA 2010», що відбудеться в Мюнхені з 22 по 26 червня 2010 р. На майбутній виставці «НР» демонструватиме чималу кількість устаткування на вражаючому за площею стенді, а компанія «Sihl Diatec Group», своєю чергою, проведе презентацію новинок матеріалів.

коротко У ДП «Коніка Мінолта Україна» новий голова 26 травня 2010 року посаду керуючого директора ДП «Коніка Мінолта Україна» обійняв Роман Тихелка (Roman Tihelka). В українському представ­ ництві «Konica Minolta Business Solutions Europe Gmb» відбу­ лися кадрові зміни – пост гене­ рального директора залишив Володимир Совенко, що очо­ лював ДП «Коніка Мінолта Україна» із квітня 2006 року. На посаду керуючо­ го директора ДП «Коніка Мінолта Україна» призначе­ ний Роман Тихелка (Roman Tihelka). Свою кар’єру в корпорації «Minolta» пан Тихелка розпочав у Чехії з посади керівника відділу логістики в 1991 році. Невдовзі Роман Тихелка став керуючим дирек­ тором «Minolta Romania», відтак – регіональним мене­ джером із продажу принтерів у Східній Європі. Від часу всесвітнього злиття корпорацій «Konica» і «Minolta» (2003 рік) Роман Тихелка був керуючим директором «Konica Minolta Czech Republic», а у січні 2008 року обійняв посаду керуючого директора «Konica Minolta Hungary». У квітні 2009 року його призначили регіональним менеджером Центральної та Східної Європи. За словами пана Тихелки, головною метою його роботи як керуючого директора ДП «Коніка Мінолта Україна» є виведення компанії на якісно новий рівень продажу й обслуговування техніки «Konica Minolta», а також зміцнення її позицій на ринку пристроїв для друку. Другим пріоритетом є переорієнтування компанії в IT-структуру, що буде спеціалізуватися на пропозиції комплексних рішень у галузі організації та керування друкарським документообігом.

Інстальовано першу «Goss Universal» нового покоління Італійська друкарня «Union Printing», що спеціалі­ зується на друці видань за контрактом, поповнила парк устаткування машиною «Goss Universal XL (4/1)». Відтак частина напівкомерційних тиражів для знижен­ ня собівартості продукції буде переведена на друк без сушіння. Конфігурація «Universal XL» для «Union Printing» налічує дві 4Hi вежі зі шириною полотна 1700 мм і довжиною рубки 578 мм, два одноворонкові фальц­ апарати (1:3:3 і 1:2:2) з пристроями третього ударного фальца для роботи на швидкості до 40 000 відб./год, системи змивання офсетних полотен, приведення фарб. Додаткові поворотні штанги над вежами дають змогу розрізати полотно на чотири стрічки. Ергономіч­ ні рулонні зарядки, розташовані під прямим кутом до друкованих модулів (конфігурація – Т90), оптимізува­ ли логістику друкованого цеху.

cmyk

підприємство

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Степан Поворозник

Закінчення. Початок на с. 1

Сподівайся лише на себе

Тернопіль важко зарахувати до тих обласних центрів, де промисловість, малий і середній бізнес добре стоять на ногах. Поліграфія не виняток – свого часу перспективним видавався видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», але всі намагання перетворити його на гіганта галузі у підсумку так і не відзначились успіхом. Була ще жменька невеличких друкарень і, звісно, відоме видавництво «Навчальна книга – Богдан», також «Джура», «Підручники і посібники». «У 1996-му з колегами я заснував безкоштовне рекламне видання «У кожен дім». Мали і добрі інвестиції, і професіоналів, співпрацювали з підприємцями з усього Тернопілля. Не вистачало хіба власної друкарні, тому змушені були постійно кидатися від одних до інших – починаючи з місцевого «Поліграфіста» до «Експресу», «Високого замку», через що газета не могла вчасно потрапити до читача, – розповідає Вадим Перець, директор ТзОВ «Дім», структурним підрозділом якого є «А-Прінт». – Вреш­ті, терпіти стало незмога, зрозуміло було, що з таким підходом до спра-

Ми вдячні конкурентам!

Начальник виробництва Степан Поворозник проводить невеличку екскурсію друкарським цехом: «Завдяки обладнанню шведської фірми «Solna», ми виготовляємо високоякісну повноколірну продукцію форматів А4, А3, А2. У виробництві задіяні стекери «Muller Martini» та паперорізальні машини. Це дає змогу

поєднати невисоку собівартість продукції зі швидким і якісним виконанням замовлення. Друкуємо на «газетці», але можемо, якщо цього бажає замовник, перейти на крейдований папір. «Heatset» задіяний не так часто, особливо зараз, після кризи». Приблизно два роки тому в «А-Прінті» зрозуміли, що настав час збільшувати виробничу потужність. Ринок західних регіонів, як зазначає Вадим Перець, потребував оперативнішого та якіснішого виробництва газетної продукції 4+4. Тому ми й вибрали в Данії «Man Uniman 4/2S». Машина у чудо-

Василь Павлінський

вому стані та ще й із лічильнокомплектувальним пристроєм «Shur Thorsted A600», завдяки якому можна пришвидшити й автоматизувати виробництво. Завдяки можливостям «Uniman» (друк 64 сторінки 4+1 або 32 – 4+4) «А-Прінт» домігся співпраці зі щоденною газетою «Комсомольська правда. Західноукраїнський випуск». Друкуємо на імпортованому переважно з Росії папері ще понад півсотні періодичних видань Тернополя, Луцька, Львова, Хмельницького, ІваноФранківська, Рівного, Житомира та Вінниці. «Загальна тенденція спаду тиражності ці видання майже не зачепила, – зазначає комерційний директор «А-Прінт» Василь Павлінський. – Окремі з них, щоправда, зменшили кількість сторінок, кольоровість, а ще всі стали вимогливішими до продукції (особливо рекламні газети). Криза, можна сказати, мобілізувала до креативних ідей, нестандартних рішень, пошуку нових прибуткових ніш на ринку». «Замовники у вас, як розуміємо, роззосереджені у кількох областях. Як налаго­ джена логістична система?» – цікавимось. «Річ у тім, що маємо зручне розташування – відстань від Тернополя до сусідніх центрів не перевищує 160 км (або двох годин їзди транспортним засобом). Це дає змогу швидко, дешево та вчасно достави-

подія

«IPEX 2010»: перезавантаження індустрії друку

Виживають оптимісти… ви про авторитет серед колег і партнерів й мови не буде. З тих часів я переконався – найліпше розраховувати лише на себе. Тепер у нас навіть кур’єрська служба власна». У 1999-му вже було підготовлене приміщення цеху, а через рік у Франції придбали першу друкарську машину – вживану «Solna d30». Слід віддати належне засновникам «А-Прінта» – мабуть, потрібно було точно ідентифікувати потреби споживачів, аби зважитись на такий недешевий крок, маючи під рукою лише одного (!) досвідченого друкаря. Що й казати, зухвало! На шляху до сьогоднішнього рівня були, як зізнаються у друкарні, терикони видрукованого зіпсованого паперу. Та й зараз кожного новачка потрібно ще довго навчати, адже практичних навичок роботи з друкарськими машинами вчорашні студенти чи то ПТУ, чи навіть ВНЗ не мають. У поліграфії, на думку Вадима Перця, кадровий голод, тим часом як у бізнесформулі «клієнти – обладнання – інвестиції – кадри» остання ланка найважливіша. Якщо у працівників немає жвавого зацікавлення справою, підходу до клієнта, підприємство навіть із висококласною технікою приречене.

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

«IPEX» – перша в світі поліграфічна виставка, започаткована ще далекого 1850 року. У ній беруть участь усі великі світові виробники техніки, представляючи найцікавіші новинки в галузі устаткування і технологій. Цьогорічна виставка викликала неабиякий інтерес у світі, адже інновації і рішення, презентовані на ній, мали дати відповідь на запитання: якою ж стане поліграфія після кризи?

Виробничі потужності «А-Прінта»:

«ФНА Purup Maestro RS2»; друкарські машини: «Man Uniman 4/2S», «Solna D30» (coldset), «Solna D30» (heatset); різак «Seypa». Рулонна машина «Solna D 30» – журнально-газетна ротація, чотири друкарські секції, УФ-сушка, фальцапарат, рубка 630 мм, стекер, конвеєр, пакувальний автомат.

«Man Uniman 4/2S» – вживана рулонна друкарська машина з можливістю друку 64 аркушів, фарби – 4+1 або ж 32 – 4+4, укомплектована лічильним пристроєм «Shur Thorsted A600», 1993 р.в. Ширина рулона: 1590 мм. Продуктивність: 60 тис. відб./год. Термін окупності такого устаткування, безперечно, залежить і від замовлень, і від місця розташування підприємства тощо. Тобто, як розповідають в «А-Прінті», поки ви дасте раду з технічними параметрами, сформуєте клієнтську базу для машини, про прибуток не варто й думати. Недарма ж кажуть – перший рік ти годуєш бізнес, другий – бізнес годує себе сам, третій – бізнес годує тебе. ти друковані видання в призначене місце, – каже Василь Павлінський. – Не пригадую випадку, щоб котрийсь із наших партнерів вирішив скористатися бодай разово послугами іншої друкарні. Хоч конкурентів нам не бракує – і ми вдячні їм за якість, бо їхній успіх є для нас стимулом до активної роботи».

Подбайте про імунітет!

Не таємниця, що нестабільне бізнес-середовище значною мірою сприяло загостренню у багатьох друкарнях демпінгової «недуги». Керівники, мабуть, не усвідомлюють, наскільки це небезпечно – практика знає чимало випадків, коли навіть справжні профі, балансуючи на ціновій межі, опинялися без копійки. Взагалі питання дражливе. Адже з іншого боку – так, у кожного своя собівартість. Хтось має кредити, хтось – ні, хтось використовує дешеві фарби, має проблеми з податками. У будь-якому разі Вадим Перець колегам радить виробляти імунітет до цієї «недуги». Завжди можна знайти кілька інших рецептів привернення уваги замовників. Це, наприклад, ваша якісна технологічна база, оперативність виконання, старанність тощо. «А якщо не можете цього запропонувати, – каже директор ТзОВ «Дім», – якщо бізнес

неефективний – необхідно його або диверсифікувати, тобто освоїти виробництво нових товарів, видів послуг, або піти з ринку, поки ще не втратили все. Що поробиш – правила гри справді суворі. Причому для всіх, хто має стосунок до галузі поліграфії». Як завше, гостра проблема – рентабельність видань. Газети повинні пропонувати ліквідний сучасний продукт, йдеться ж бо про зміну смаків аудиторії – дедалі менше будуть затребуваними щоденні інформгазети, адже інтернет значно швидше подасть «гарячі» факти, натомість зросте популярність якісних аналітичних, спеціалізованих видань. На думку Вадима Перця, преса, як і раніше, матиме читача, – але у тому разі, якщо враховуватиме його нові запити. «Вивчивши всі підводні течії у своєму сегменті, чи не плануєте розширювати виробництво і взятись, наприклад, за глянець чи книжку?» – запитуємо наостанок. «Ні. Розпорошувати сили та кошти – річ невдячна, тож будемо вдосконалюватись в обраному напрямі. Майбутнє бачиться оптимістично. І конкурентоспроможно. До слова, під час кризи, кажуть, виживають не найсильніші і не найбагатші. Виживають оптимісти…»

Організатори виставки зафіксували найбільші групи відвідувачів з Німеччини, Франції і країн Бенілюксу. А порівняно з 2006 роком зросла кількість відвідувачів зі Східної Європи, Близького Сходу, Африки, Китаю й Індії. І, звичайно ж, найголовніше – укладено багато контрактів на купівлю обладнання. Організатори «IPEX 2010» відзначили, що галузь вражає стійкістю, незважаючи на те, що стагнація в економіці триває. Крім того, за словами експонентів, уперше поліграфісти відвідують виставку разом зі своїми клієнтами, що свідчить про позитивну тенденцію на ринку. Вибирати було з чого. На понад 1000 виставкових стендів із 40 країн світу було влаштовано приголомшливе шоу найкращого друкарського обладнання, workflow-рішень і витратних матеріалів. Проте, як відзначив Тревор Кроуфорд, директор «IPEX 2010», попри велику кількість інноваційних рішень, виставка запам’ятається, перш за все, тим, що «вона повернула поліграфістам упевненість в завтрашньому дні спонукала їх інвестувати в технології майбутнього». Серед десятки найбільших експонентів «IPEX 2010» лише дві компанії пропонують традиційні рішення для поліграфії, – офсетне і післядрукарське обладнання. Другий за площею стенд мав «Heidelberg», сьомий – маловідомий в нашій країні постачальник післядрукарських рішень з Великобританії «Freidheim International». Якщо в 2006 році найбільший стенд належав компанії «Xerox», а «срібло» було у «Heidelberg», то цьогоріч першість належить компанії «HP» – площа її стенда сягнула 3 тис. м2, що на 39% більш ніж у 2006-му. За нею – «Heidelberg», що зайняв 2448 м2. Проте порівняно з попередньою «IPEX» стенд німецького концерну зменшився на 52%. Ще два найбільших стенди належали «Canon» і «Fuji», при цьому обидві компанії на нинішній виставці займали великі площі. З новачків найширший розмах (1432 м2) продемонструвала компанія «Ricoh», а «Konica Minolta» збільшила свій стенд на 395% (до 1086 м2). Таким чином, під цифрові друкарські системи

і технології, що належать до них, відвели 38% виставкових площ, а частка офсету становила всього 25%, що на 41% менше порівняно з 2006 р. Більшість експонентів першої десятки пропонували рішення для цифрового друку – «HP», «Xerox», «Canon», «Fujifilm», «Kodak», «Ricoh», «Konica Minolta», «Oce». Майже всі «цифровики» мають у портфоліо рішення для друку, що за якістю не відрізняються від офсетних. Загалом така тенденція і не здивувала, адже потребу мати обладнання для роботи з малими тиражами за останній період зрозуміли у більшості друкарень. А вибрати стає дедалі складніше – розширюється спектр пропонованих технологій для друку матеріалів і форматів, кількість виконуваних у лінію операцій. Серед пропозицій з новітніми технологіями найбільш очікуване – «Kodak Prosper 5000XL». Ця машина виконує швидкий друк на крейдованому папері високої якості. Інша цікава пропозиція від «Kodak» – газетна цифрова рулонна «Versamark VL 4200». Двох років після «Drupa2008» вистачило і обом «новачкам» («Screen» і «Fujifilm»), щоб удосконалити свої агрегати. Новачки вони тому, що представили перші у світі аркушеві ЦДМ формату B2 і взагалі перші аркушеві ЦДМ. Машини струминні, з дуже близькими характеристиками за продуктивністю. Але одна дає змогу друкувати в дуплексі, а в іншій підвищує якість спеціальний зв’язуючий агент, що не дає чорнилу глибоко проникнути в папір. Освоїли великий формат і в «Xeikon». Після років вагань вони все ж зважилися випустити рулонну ЦДМ для друку етикеток шириною до 512 мм – «Xeikon 3500». Творці сподіваються, що машина сприятиме зростанню кількості їх постійних клієнтів, а також, цілком можливо, стане першою ЦДМ для флексодрукарень з відповідним пакетом замовлень. У компанії запевняють, що збільшений формат дає помітний приріст продуктивності в широкому спектрі етикеткової та пакувальної продукції. А ще дає змогу в певних завданнях перегнати головного конкурента – «HP Indigo WS6000».

З’явилася друга модель у лінійці «HP Color Inkjet Web Press». Найкомпактніша – T200 з шириною друку 521 мм. Модернізовано проведення паперової стрічки, щоб зробити машину ще компактнішою. Швидкість – 821 А4 аркушів на хвилину в кольорі. Друк дуплексний. Як і в попередній моделі, використовують Bonding Agent для якіснішого кольорового друку на некрейдованому папері. На стенді «Konica Minolta» уперше в Європі була продемонстрована нова високошвидкісна повноколірна система друку «Konica Minolta bizhub PRESS C8000». Ця система є флагманом у лінійці виготовлених компанією пристроїв для друку, що стане ідеальною заміною офсетним машинам. Зі швидкістю друку 80 повноколірних аркушів формату А4 за 1 хвилину пристрій буде незамінним помічником як для професіоналів, так і для новачків у поліграфічному бізнесі. До слова, продуктивна система «Konica Minolta bizhub PRESS C8000» зчинила справжній фурор на виставці – за один день представники компанії зареєстрували удвічі більше потенційних покупців пристрою, аніж було заплановано на період проведення виставки. Фахівці «Konica Minolta» також представили комплексні рішення для будь-яких поліграфічних завдань: від творчих (друк фотокниг і різноманітних рекламних матеріалів, друк «на потребу» тощо) до бізнес-додатків (підготовка бізнес-звітів, прямих маркетингових розсилань та ін.) На стенді були продемонстровані і «Printgroove POD» та «Printgroove Jt» – для більш ефективного керування всіма друкарськими процесами: від обробки завдання до виставлення рахунка. Відвідувачі виставки змогли оцінити переваги системи керування кольором «Color Care», яка визначає і встановлює стандарти якості для цифрових повноколірних систем.

На стенді площею 2000 м2 був показаний практично повний спектр технологій «Xerox» для цифрового друку, в тому числі новітні повноколірні цифрові друкарські машини «Xerox Color 800/1000», вдосконалені версії тих, що вже здобули гідне місце на ринку друкарських машин сімейств «Nuvera» і «iGen4», а також розробки на найближчу перспективу – зразок промислової струминної друкарської машини. Всі представлені рішення – від високошвидкісних пристроїв із рулонним подаванням до широкоформатних принтерів, від монохромних промислових систем друку до автоматизованих пакувальних комплексів – демонструвалися на реальних роботах, наданих користувачами «Xerox» зі всього світу. Загалом на стенді показали більше 100 таких застосувань, як рекламна продукція, прямі маркетингові комунікації, книги і посібники, упаковка, фотопродукція, зовнішня реклама, а також багато інших продуктів і послуг, що належать як до сегмента В2В, так і до споживчого ринку. Головною прем’єрою стала нова повноколірна друкарська машина «Xerox Color 800/1000», оснащена п’ятою секцією для вибіркового або суцільного нанесення прозорого тонера «Clear Dry Ink», що забезпечує ефект лакування. Відмінна продуктивність пристрою визначається високою швидкістю друку – 80 або 100 сторінок А4 на хвилину, а високе розширення 2400 х 2400 dpi, новий тонер і матовий відбиток EA гарантують високу якість друку. Зацікавили відвідувачів виставки й інструменти автоматизації та web-to-print, без яких неможливий розвиток сучасного бізнесу в цифровому друці. Демонструвалися комплексні системи, в яких компоненти «Xerox FreeFlow» інтегрували з рішеннями від «Avanti» й «ePrint Direct». Були показані варіанти реалізації для підприємств різного масштабу – від малих до середніх і великих.

На виставці «Horizon» представив 10 нових систем. У центрі уваги була лінія клейового скріплення CABS 6000, що складається з трьох оновлених модулів: стекера MG-600, 17кареткового термобіндера SB-17 і НТ-110 для трибічного обрізання. Ця система відрізняється від попередниць насамперед збільшеною до 6000 книг/год продуктивністю, розширеним діапазоном форматів аркуша (при портретному подаванні від 148х105 мм до 385х275 мм), можливістю переходити із звичайного термоклею (EVA) на поліуретановий (PUR) і навпаки. Крім того, сенсорний екран на кожній підбиральній станції в CABS 6000 входить у стандартну конфігурацію, тоді як для моделей-попередників на всю машину пропонується як опція лише один такий монітор. На додаток з’явилася функція неробочого ходу для ручного подавання; була вдосконалена процедура транспортування зошитів, а позиціонування опційної ПЗСкамери змінене так, щоб уможливити прочитання характеристик аркушів формату А6; стало реальним встановлення cтекера в лінію. І це далеко не весь перелік оновлень, спрямованих на підвищення ефективності і зручності експлуатації лінії. Ще дві дебютантки – комплекс для шиття внакидку «StitchLiner6000 Digital» і фальцмашина «AF-566F Digital» – цікаві насамперед тим, що їх можна встановлювати в лінію з цифровим друкарським устаткуванням. Решта характеристик відповідає аналогічним моделям «StitchLiner6000« і «AF-566F». А в зоні виробництва фото­ книг уперше було продемонстровано системи бігування обкладинки Сrb-160/сrs-36, що працюють у комплексі з однокаретковим термобіндером BQ-160.

«Agfa» не залишила без уваги й зацікавлення поліграфістів технологією CTсP. Спільно з компанією «Luscher», «Agfa» просуває створені для цієї технології негативні і позитивні пластини Aluve N і Aluve P. За роздільною здатністю вони впритул наблизилися до термальних пластин. На них можна відтворювати точки 1–99% при растрі 200 lpi та працювати зі стохастикою. Звісно, що написати одразу про всі прем’єри й інновації неможливо. Тому очікуйте в наступних номерах детальні статті про новинки «IPEX 2010». Уляна Шеленг

Уляна ГАВРИШКІВ

Партнери – про досвід співпраці

Марія Макаренко, директор з виробництва компанії «КП Медіа», що впродовж 2008-2009 років випускали безкоштовну газету «15 хвилин»: «Наш проект охоплював кілька великих міст України – Одесу, Дніпропетровськ, Львів, Харків, Донецьк, Київ. У Львові чомусь не знайшлося жодної друкарні, яка б мала змогу виконати наші технічні потреби – друк 16 шпальт формату 210 х 285 щодня, та ще й подбати про певні організаційні моменти. Натомість у тернопільському «А-Прінті», окрім якісного друку, нам забезпечили щоденну доставку готової газети до Львова. Вони швидко реагували, якщо у нас відбувались якісь зміни і виконували все чітко за графіком, жодного разу не було казусів. На жаль, співпраця тривала недовго – приблизно рік. «15 хвилин» з’явилися у доволі невдалий період, проект ще й на ноги міцно не зіп’явся, як уже й криза вдарила. Довелося згортати роботу і зосередити увагу на прибутковішому сегменті глянцю. Але щодо «А-Прінта» – якби виникла потреба, не роздумуючи, ми б знову співпрацювали». cmyk

тенденції галузі

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Газетний бізнес по-українськи Закінчення. Початок на с. 1

На відміну від інших друкованих видань, саме газети найвідчутніше конкурують не лише одна з одною, а й з іншими засобами масової інформації. Тому газетам необхідно по максимуму використовувати переваги друкованої форми носія інформації. Велику роль тут покликані, безумовно, відігравати фахівці з поліграфії, оскільки їхні експертні оцінки і пропозиції роблять можливим впровадження ефективних інновацій. Деякі газети тепер значно більше матеріалів присвячують аналітиці, а під новини залишають не більше чверті своїх шпальт. Локальні видання в цьому сенсі перебувають у кращій ситуації, оскільки вони публікують переважно новини місцевого значення, котрі завжди є цікавими й актуальними для читача Але, поряд із цим, газетні видання не застосовують можливостей друку для того, аби пропонувати як своїм читачам, так і потенційним рекламодавцям додаткові бонуси. Для рекламодавців може стати способом привернути увагу до їхньої продукції поліпшення якості друку. Наприклад, видання може перейти з газетного на легкокрейдований папір, використовуючи ротаційний друк зі сушінням, або застосовувати для друку особливі фарби чи спеціальні папери для рекламних вставок. Без­умовно, подібні кроки призводять до зростання собівартості друку, тому в разі відсутності чіткого маркетингового плану з просування нових можливостей для рекламодавців ці кроки, як правило, відкидає керівництво. При цьому видавці не помічають, що реклама в інтернеті й телевізійна реклама, на відміну від реклами у друкарській індустрії, ведуть боротьбу саме за якісний контент, оскільки у них немає тих можливостей, які можуть запропонувати друковані видання за рахунок використання, наприклад, ароматних фарб або напівпрозорого паперу. Багато видавців пішли шляхом децентралізації виробництва. Це допомагає збирати малобюджетну рекламу, знижувати витрати на доставку видань у регіони і частково фокусуватися на локальному контенті. У той же час це дає змогу рекламодавцям точніше планувати розміщення реклами за географічною ознакою. Проте для видавця це водночас означає зростання витрат на виробництво і зміну всієї організації робочого процесу – починаючи від

Газетні друкарні в регіонах України

логістики і закінчуючи продажем рекламних площ. Але насправді все це стає першим кроком на шляху до персоналізації контенту. Якщо все організувати правильно, то в результаті з’явиться можливість дуже чітко фокусувати контент залежно від демографічних особливостей різних регіонів поширення газети. Поки що надто дорого друкувати окремий екземпляр газети для кожного читача індивідуально на запит. Але така можливість з’явилася з використанням можливостей цифрового друку, який поступово стає економічнішим, паралельно збільшуючи швидкість і якість друку. І видавцям газет слід готуватися до цього вже зараз. Інша тенденція серед видавців газет – створення інтернет-ресурсу видання з окремою передплатою і використанням додаткових цифрових пристроїв, які допомагають доносити інформацію до передплатників. Наприк­ лад, у Німеччині багато видань розсилають передплатникам спортивні новини безпосередньо на їхні мобільні телефони. Швидше за все, з часом газета перетвориться з окремого видавничого продукту на комплекс електронних і друкованих версій, націлених на різні аудиторії. У будь-якому випадку саме гнучкість у пристосуванні до змінних умов стане головним чинником успіху при виданні газет в найближчому майбутньому. Обов’язковим стане комбінування різних друкарських технологій, наприклад, вкладення у віддрукований рулонним офсетом з сушінням на крейдованому папері тираж регіональних

Інсталяція рулонних газетних машин (coldset), 2008 рік Друкарня

Постачальник

«Миколаївська обласна друкарня»

«Поліграфічні системи»

Grafitek Fast-300

8 (8)

915/578; 30 тис.

«Камертон» (Гайсин, Вінницька обл.)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

32 (32)

850/578; 35 тис.

«СТПресс» (Кривий Ріг)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

8 (8)

850/578; 35 тис.

«Пресс Корпорейшн Лімітед» (Вінниця)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

24 (24)

915/578; 35 тис.

«Нова Ера» (Сімферополь)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

24 (24)

915/578; 35 тис.

«Експрес» (Львів)

«Інтертехнодрук дистрибуція»

Solna C800

16 (16)

1000/630; 55 тис.

«Буковинський видавничий дім» (Чернівці)

«Crestwood, Швеція»

Solna D25

16 (0)

840/560; 25 тис.

«Solna, Швеція»

Solna D280

«Інтертехнодрук дистрибуція»

Solna D390

«Херсонська міська друкарня» «Мега-Поліграф» (Київ)

Бренд, модель

с. А3 (з них 4+4)

рулон/рубка(мм); швидкість (відб./год.)

випусків, виконаних рулонним офсетом без сушіння на газетному папері та персоналізованих рекламних вкладок, виготовлених на дизайнерському папері цифровим друком. Усе це зробить щоденні видання привабливішими. Також поліпшення якості газет допоможе рекламодавцям, для яких важлива висока поліграфічна якість носія, уникнути витрат на виготовлення вкладок і дасть змогу розміщувати рекламу безпосередньо на сторінках видань. Крім того, можна буде підняти ціну на рекламу у виданні на 25–30%, оскільки для багатьох виробників товарів преміумкласу немає альтернативи друкованій рекламі, якщо для просування потрібен носій із відповідним візуальним і тактильним компаундом. Згідно з даними держкомстату в Україні налічується 163 газетні друкарні. Звісно, рівень оснащення і виробничі потужності їхні різні, адже до них належать районні друкарні, обладнані технікою ще часів колишнього СРСР, і сучасні друкарні з найновішим обладнанням. Що можна знайти у регіональних друкарнях? Варіантів небагато: ● потужності, що залишилися з часів СРСР (а потужності в ті часи були), в т.ч. машини «Zirkon», «ПОГ»; ● так зване «адаптоване виробництво», коли газети намагаються друкувати на простих аркушевих машинах; ● газетні машини з Азії, що з’явилися останнім часом; ● вживане обладнання з Європи: «Solna», «Manroland», «Goss»; ● подекуди нове сучасне обладнання провідних компаній виробників. Проте всі друкарні, як регіональні, так і столичні, за останні 2 роки зіткнулися з досить типовими проблемами: закриття всіх щоденних безкош­ товних рекламних газет, котрі жили тільки за рахунок одного джерела над-

ходження – реклами, але водночас досить добре завантажували виробничі потужності друкарень. Також закрилися кілька регіональних видань, скоротилися тиражі всіх інших. Звісно, в період кризи видавці запровадили і нові цікаві проекти, котрі почали нарощувати тиражі, але в більшості випадків негативні тенденції на ринку призвели до закриття кількох підприємств і суттєвого зменшення завантаження на інших. Цікавим виглядало і чимале, як на такий час,оновлення обладнання у друкарнях, що відбулося за останні 2 роки. Проте всі інсталяції газетних машин за 2008–2009 роки – це були фактично наслідки угод, підписаних ще до кризи, коли всі відчували потребу в нарощенні виробничих потужностей. Цікавим виглядає і той факт, що всі останні оновлення відбувалися у регіонах. Так, упродовж 2008 року в експлуатацію було введено 9 газетних машин, а упродовж 2009 року – 7 (йдеться як про нові, так і про вживані машини). Такий «вибух» виробничих потужностей залишив свій слід і на ціноутворенні на ринку, адже регіональні друкарні тепер можуть давати якість таку ж, як і у столичних, а далеко не повне завантаження потужностей спонукає усіх до боротьби за клієнтів різними методами: хтось займається демпінгом, хтось береться за тиражі, котрі раніше навіть і не розглядав. Не на жарт загострилася конкуренція між друкарнями зі суміжних областей, адже відстань у 150–200 км не така вже й визначальна для логістики при демократичних цінах на друк. Звісно, перевагу нині має той, у кого сучасне обладнання з високою автоматизацією. Це дає змогу оперативно виконувати переналагодження і забезпечувати високу якість замовлень, а низький брак і менша кількість приладних відбитків суттєво знижують собівартість друку. Варто також врахувати, що з 2011 року багато хто прогнозує відновлення безкоштовних щоденних рекламних газет. Також слід звернути увагу на тенденцію до розвитку регіональних видань, адже читачі завжди проявляють більший інтерес до подій у себе в регіоні. Щодо центральних видань, то тут можна простежити ситуацію до стабілізації тиражів Можливо, відбудеться й певне зростання нових амбіційних проектів, котрі вміло подаватимуть ринку такий контент, котрий важко знайти у сучасних оперативних засобах масової інформації. Звісно, багато видавничих домів велику увагу почали приділяти онлайновим версіям своїх видань, створенню можливості гнучкого перегляду видання у новому форматі за допомогою iPod або мобільного телефону, що, відповідно, також знаходить свого читача. Проте для більшості людей друкований паперовий варіант і надалі залишається найзручнішими для читання, і саме з нього людина найкраще засвоює інформацію. Варто врахувати, що на ринок України продовжують і надалі виходити великі торговельні

Інсталяція рулонних газетних машин (coldset), 2009 рік

16 (16) 32 (32)

Друкарня

Постачальник

«АСМІ», (Полтава)

«Поліграфічні системи»

«Від і До» (ПП Ключук) (Чернівці)

с. А3 (з них 4+4)

рулон/рубка(мм); швидкість (відб./год.)

Grafitek Fast-300

32 (8)

915/578; 30 тис.

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

24 (16)

915/578; 35 тис.

«Регіна Лтд» (Вінниця)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

24 (8)

915/578; 35 тис.

«Черноморьє», (Одесса)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

8 (8)

915/578; 35 тис.

«Прес Лайн» (Харків)

«MacHOUSE»

Manugraph CityLine Express 35

8 (8)

915/578; 35 тис.

«Новый мир» (Донецьк)

«MacHOUSE»

Manugraph HiLine 45

32 (16)

1067/578; 45 тис.

Самостійно

Man Uniman 4/2S

64 (32)

1590; 60 тис.

915/578; 35 тис.

900/578; 50 тис.

«А-Прінт» (Тернопіль)

Бренд, модель

тенденції галузі

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

мережі, котрі розбудовують сітку своїх маркетів в нових містах, а основним джерелом донесення інформації про актуальні акції та пропозиції у таких маркетах є друкований варіант газети або листівки. Аналізуючи тенденції в оновленні обладнання за останні роки спостерігаємо значний інтерес до індійської техніки, котра, в першу чергу, приваблює своєю ціною. Так, для прикладу одна башта «Sharpline 4 Hi-Tower», роботу якої можна вже тривалий час спостерігати в одній з черкаських друкарень коштує всього-навсього 100 тис. у.о. Проте найбільший інтерес у наших друкарень викликала техніка виробництва «Manugraph», а саме модель «CityLine Express 35», котра за відгуками користувачів оптимально поєднує співвідношення ціна-якість, а також відзначається стислими термінами виготовлення і доставки в Україну. Більшість друкарень, які успішно експлуатують названу модель, відзначають її, як оптимальний варіант для друкування середніх тиражів, а ціна моделі найкраща для друкарень середньої рентабельності і продуктивності. Також непогані позиції має і бренд «Grafitec». Якщо розглядати інноваційні технології газетного друку, то слід відзначити технології друку із сушінням, з ультрафіолетовим і електронним затвердінням. До недавнього часу в газетній індустрії широко застосовувалося тільки устаткування з термічним сушінням (окрім друку без сушіння), але останнім часом повільніші газетні машини почали комплектуватися ультрафіолетовими системами. Якість друку залежить не тільки від виду паперу і використовуваних фарб, а й від самого механізму сушіння/затвердіння – цими параметрами і визначаються витрати на друк видання. Багато одинарних газетних друкарських машин все частіше оснащуються пристроями сушіння гарячим повітрям. При цьому друкарські машини подвійної ширини обладнані ними набагато рідше. Своєю чергою, газетні друкарні змушені робити ставку на технологічно гнучке устаткування, яке, окрім високої швидкості друку, дає змогу ефективно працювати з рулонами різної ширини і характеризується мінімальним часом налаштування на різний формат. Для цього друкарські машини подвійної ширини мають або проводити розрізання задруковуваного полотна на дві частини після друку і центрування кожної з цих частин щодо фальцювальних воронок (за рахунок їх зсуву

Наталія Балюк, голова правління Видавничого дому «Високий Замок» і головний редактор однойменної газети: «Читач за своєю суттю – консерватор. Газетам рідко зраджує…»

поворотними штангами), або змінювати положення обох фальцювальних воронок щодо полотна, проводячи розрізання задруковуваного полотна на дві частини після друку, або здійснювати розрізання задруковуваного полотна на дві частини перед друком і центрувати кожну з цих частин щодо фальцювальних воронок. Частенько газетні машини одинарної і подвійної ширини об’єднують в єдину виробничу систему. Це забезпечує випуск різноманітної рекламної та видавничої продукції (багатофарбовий друк із сушінням обкладинок, друк рекламних вкладок на крейдованому папері і т.д.). Машини при цьому можуть працювати в автономному режимі з перемиканням між фарбами для друку з сушаркою і без неї. Нові технологічні можливості обіцяють сушарки з ультрафіолетовим й електронним закріпленням. Як вже наголошувалося, найважливіше – це те, що вони дають змогу працювати з крейдованим папером. Але, на жаль, вартість фарб з УФ- або електронним затвердінням поки-що набагато вища за вартість олійних фарб, проте є тенденція до зниження вартості в міру зростання обсягу ринку. Крім того, друк доданої вартості (Value-added printing) для газет – це рішення, що підвищує рентабельність виробництва. У тому числі це підвищення рівня автоматизації, скорочення часу на переналагодження, вживання дешевших матеріалів без втрати якості. При цьому ускладниться підрахунок того, наскільки вигіднішим стане використання нових технологій для видавців. Якщо раніше розрахунок був відносно простий: прибуток вважався різницею між сумою всіх очікуваних надходжень (реклама, передплата і роздрібні продажі) і сумою всіх витрат (витрати на друк видання, заробітна плата, накладні витрати), то тепер розрахунки стануть набагато складніші. Потрібно оцінити додаткові прибутки від реклами і відмінусувати додаткові виробничі витрати, необхідні для поліпшення якості видання. Окрім цього, важливо правильно оцінити збільшення або навіть утримання тієї читацької аудиторії, яка не цікавилася виданням до поліпшення його якості або хотіла відмовитися від нього саме з цієї причини. Таким чином, необхідно створити продукт, який ефективно конкурує за своєю прибутковістю з прямими поштовими розсилками, рекламою в інтернеті й на телебаченні. Володимир Нетак

Щоденна інформаційноаналітична газета «Високий Замок» не потребує особливого представлення – має ж бо прихильників не лише на заході, а загалом у цілій Україні і навіть за її межами. Історія стрімкого злету видання тісно пов’язана з політичними п е р и петіями в державі. Газета майже ровесниця української незалежності. Народилась 7 вересня 1991 року. «Після здобуття незалежності молодим українським політикам, вчорашнім дисидентам, потрібна була трибуна для виголошення своїх ідей, донесення правди про нашу історію, зокрема, до тієї частини аудиторії, яка ніколи не знала цієї історії, не до кінця розуміла, для чого Україні незалежність. Тодішній голова Львівської обласної ради В’ячеслав Чорновіл перейнявся ідеєю створення на технічній базі колишньої партійної «Львовской правды» нової, української за духом газети, – розповідає Наталія Балюк, головний редактор «Високого Замку». – В’ячеслав Чорновіл вважав, що газета мала би виходити лише російською мовою, аби здобути прихильність російськомовних львів’ян і поступово змінювати їхні погляди. Але, ви­явилося, що суто російськомовне видання на ринку Галичини не має шансів стати тиражним і впливовим. Перший редактор «Високого Замку» Степан Курпіль переконав В’ячеслава Чорновола, що доцільно випускати україномовну версію видання, зберігши при цьому російськомовний варіант. Відтак газета значно збільшить свою читацьку аудиторію і водночас не втратить російськомовного читача. З того часу тираж україномовного варіанта почав різко зростати. Але з нами залишилися і російськомовні читачі, які не переключилися на інші російськомовні газети. Наші читачі за кордоном мають змогу читати «Високий Замок» завдяки нашій веб-сторінці, де продубльовано всі матеріали газетних шпальт, окрім реклами. Щодня сайт – безкоштовно – відвідують 8–9 тис. користувачів мережі. Мене часом запитують, чи не боїмося, що інтернет «відвоює» у друкованої версії більшу частину читацької аудиторії. Думаю, що ні. Інтернет дає змогу лише розширити коло читачів. В он-лайн ми з’явилися десять років тому, і це досі не заважає нам здобувати нових передплатників, не впливає на продаж газети. Отже, чутки про те, що з появою інтернету паперові версії газет зникнуть, дуже перебільшені. Інформацію на папері зручніше читати і вона ліпше сприймається». Сучасний читач, на думку редактора, – консерватор – звикнувши до певного формату або конкретного видання, зазвичай не зраджує йому. Звісно, якщо ЗМІ щоразу забезпечує його якісним цікавим

продуктом. Досить лише раз-два себе скомпрометувати і все, читач відвернеться, більше не довірятимуть. Так трапилось, наприклад, з «Молодою Галичиною», яка після виборів 2004 року взагалі припинила існування. Молодим виданням утвердитися на газетному ринку нині складно, але якщо ніша й аудиторія обрані вдало – можна сподіватися на успіх. Про це, зокрема, свідчить популярність низки проектів Видавничого дому «ВЗ» – «Добрий господар», «Львівська реклама», «Телезамок», журнал «Замок кросвордів». Щойно з’явилось ще одне дочірнє видання від «Високого Замку» – «Добре здоров’я». Перспективи мають і кілька регіональних випусків «Високого Замку». Принагідно зазначимо, що попри такі очевидні успіхи, видавничий дім криза не оминула. «Особливо важко було з листопада 2008-го по квітень 2009 року, – зізнається Наталія Балюк. – Працювати у звичному форматі без скорочення тиражів і штату допомогли фінансові заощадження. Якби цей кризовий період тривав довше, тоді б довелось міркувати, як оптимізовувати витрати». Комерційний директор Богдан Балковий розповідає, що й зараз відчутне зменшення обсягів реклами – це закономірно через закриття підприємств, спад виробництва,

але на тлі інших ЗМІ, оскільки «ВЗ» займає велику частку ринку, становище тут поліпшується. Торік парк машин у друкарні поповнили manroland MEDIAMAN і KBA Compacta S60, адже «Solna D30» уже вичерпала свій ресурс. «Машина вживана, працювала в Італії. Конфігурація дає змогу друкувати одразу 160 сторінок формату А3, з них 96 повноколірних. Витрачатися на нове обладнання не могли собі дозволити та й навіщо, – каже Богдан Балковий. – Поміркуйте, скільки потрібно часу, аби машина себе окупила, якщо витратні матеріали купуємо за кордоном за відповідними цінами, а газета в нас коштує у разів десять дешевше від зарубіжних видань. І причина навіть не у тім, що люди не розуміють справжньої вартості нашої праці. Просто рівень прибутків, зарплати пересічного українця такий, що доводиться думати – купити хліб чи газету. Українська поліграфія відстає чи не на 20 років порівняно з рівнем розвитку галузі в інших країнах…»

з перших уст

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Гостя з майбутнього, або Чого хоче читач від сучасної газети Нині медійники змушені переглядати напрацьовані протягом сторіч моделі поведінки на ринку, адже нові технологічні платформи для передання інформації зчинили, без перебільшення, справжню революцію. Читачі вже не шукають «смажених» фактів у газетах – новини в інтернеті з’являються ж бо у рази швидше. Це, певна річ, не означає, що люди почали менше читати або зникає потреба в якісній журналістиці. Якраз навпаки – оскільки мережа щораз більше перетворює інформаційний потік на те, що фізики називають «білим шумом», ЗМI, за словами аналітиків, повинні стати, окрім суб’єкта, який формує розуміння дійсності в суспільства, ще й модератором інформаційного обміну. «Якщо читач вже не орієнтований на одне-два перевірених джерела інформації, то видавнича компанія повинна запропонувати необхідну йому інформацію за допомогою всіх зручних для нього каналів: від публікацій на сайті, Facebook, Twitter, ЖЖ до сюжетів на ТБ, статей у газеті, журналі», – пише генеральний директор УАВПП Олексій Погорєлов. Відтак, можна припустити, що бізнес–модель нових ЗМI базуватиметься на справді необхідних людям інформаційних сервісах, яким вони довірятимуть і за які охоче платитимуть. Окремі українські видавці до таких віянь часу поставились скептично, не виявивши ані найменшого бажання звертати з добре второваної стежки, інші ризикнули й створили мультимедійні редакції, що працюють з інформацією по-новому.

«Інформатор» – Агенція журналістських розслідувань: тижневик, телепередача, місцева рекламно-інформаційна газета в одному обличчі (Львів) За два неповних роки існування «Інформатор» уже зумів увійти до числа авторитетних регіональних ЗМІ, про що свідчить довіра чималої читацької аудиторії та визнання у середовищі мас–медіа. Так, цьогоріч наприкінці травня «інформатори» здобули на міжнародному конкурсі в Москві три нагороди – за найкраще використання документального матеріалу, найкращий інформаційний пакет і графічний дизайн. «Інформатори» переконують: таємниця такого успіху дуже проста – у колективі зібралися однодумці, люди, які знаються на ринкових тенденціях і спільно вирішують, не лише яким має бути інформаційний продукт, а й як його поширити, найвигідніше подати. Тут навіть головного редактора немає, натомість – колегіальне управління. «Агенцію було засновано у складний період, коли тільки-но розпочиналася негода на ринку масмедіа, і перші кризові труднощі почали відчувати навіть поважні ЗМІ. Успіх, зрозуміло, залежав від того, що запропонуємо читачеві, – розповідає відповідальний редактор, член редакційної ради Оксана Пахолко. – Інформаційних, розважальних видань у нас не бракує, тому, набравшись сміливості і віри у власні сили, ми обрали окрему спеціалізацію – журналістське розслідування, жанр дуже популярний за кордоном, а у нас по суті й не представлений. ЗМІ, які б працювали виключно над розкриттям різноманітних зловживань, законопорушень, принаймні у західних регіонах України не було. Ми ризикнули і не помилилися. Газета, родзинками якої є, окрім змістового наповнення, дизайн і повноколірність, одразу припала до смаку читачам. Відтак постало питання про присутність в інтернет-просторі. Хотілося, щоб паперова та онлайн-версії існували в якісному поєднанні, навіть у взаємному доповненні. Щоправда, нам бракувало знань про організацію сучасних мультимедіа, ньюсрумів нового покоління, тому ми не пошкодували часу для навчання, і кілька наших працівників стали активними учасниками тренінгів із нових медіа, де мали можливість ознайомитись із досвідом закордонних колег. Наразі сайт Агенції журналістських розслідувань, який поєднає всі наші медійні продукти, на стадії розробки. Сподіваємось, що цей проект теж буде цікавим для читачів». Має популярність і телепередача «інформаторів», де журналісти простежують подальший розвиток подій після журналістського розслідування.

«Тобто можна сказати, наш кінцевий продукт – не сюжет і не матеріал на шпальті газети. Це ті зміни, які відбулися в суспільстві завдяки впливу «Інформатора», – продовжує розмову журналістка. – Щодо прибутковості проекту, то, думаю, про це ще рано говорити, адже газету в перші кілька років існування заледве чи можна вважати вигідним бізнесом. Усе приходить із часом і залежить від редакційної політики. Як і всі ЗМІ, ми залучаємо рекламодавців. Це, звісно, нині складно, але маємо непоганий гарт – починали ж бо у важчих умовах. Вдалим у контексті прибутків від реклами є наш безкоштовний додаток для мешканців Сихова (один із районів Львова). До «інформаторів» ідею створення такої газети у Львові ніхто не брався реалізовувати. А дарма, бо формат місцевих новин завжди буде актуальним – людині ж цікаво читати про те, що діється у сусіда, буквально в її дворі. Якщо ж говорити загалом, то створювати велике інформаційне газетне видання нині не надто перспективно. Для інформування існують оперативніші ЗМІ. Тобто газетярам час задуматися про пошук своєї ніші, зміну форматів, насичення матеріалів глибинною аналітикою. Потрібно, аби кожний заголовок, кожний лід настільки був продуманим, що змушував читача по–новому подивитися на речі і оцінити події. Це складний підхід, який вимагає високої кваліфікації журналістів. Цього, на жаль, не навчають в університетах. У нас, до речі, коли зіткнулися з проблемою нестачі добрих журналістів, народилася ідея виховувати кадри для себе самотужки. Плануємо заснувати при газеті школу молодого журналіста і зосереджувати увагу на практичних аспектах фаху».

Василь Масюк, засновник медіа-групи «Промінфо»: «Фінансова успішність – чітка оцінка вашої корисності для людей. Тож забезпечуйте споживача потрібним йому якісним продуктом – знаннями у найприйнятнішій для нього формі – і гідне місце на ринку вам гарантовано» Відлік історії розвитку компанії, до активу якої нині входять кілька галузевих видань – «Харчовик», «Електротема», «Будексперт» та ін., розпочався 2000-го, коли була заснована газета «Деревообробник». «Серед українських деревообробних підприємств тоді активно розповсюджували російськомовне видання з польськими інвестиціями. Природно, подумалось, що й ми для своїх же фахівців можемо створити такий проект – як кажуть, найліпше, коли діє правило свій до свого по своє. Стартували доволі скромно – з кількох десятків тисяч гривень інвестицій. За півроку діяльності ці кошти закінчились, уже здавалось, що втрапили у глухий кут, однак рекламодавці оцінили широку розповсю­ джуваність нашого видання й активно розпочали в нас рекламуватись. Наступного року ріст склав 300%, ми посіли значну частку ринку. Відтак постало питання – що ж далі? Чітку відповідь годі було знайти. Все вирішив випадок. Мені поталанило взяти участь у стажуванні в США й подивитися, як функціонують їхні галузеві видавництва. Саме там зрозумів, що в нішевому сегменті майбутнє за тими, хто об’єднує кілька видань спільною інфраструктурою. Це вирішує купу

організаційних проблем, економить кошти і час. Ось за такою американською бізнес-моделлю ми з партнерами й вирішили працювати. У 2002 році започаткували газету «ЕлектроТЕМА», ще через два роки до нас приєднався журнал «Меблеві технології», і так далі… Торік, хоч більшість галузей промисловості зазнали кризових збитків і це відповідно позначилось на становищі «Промінфо», нам вистачило ресурсу, аби зберегти майже всі наші проекти. Навіть стартував новий – газета «Поліграфія», яка дуже швидко знайшла свого читача і претендує на роль наймасовішого аналітичного видання галузі. Жодної таємниці успіху і популярності немає. Все до банального просто – ЗМІ повинні давати його величності ЧИТАЧУ те,

чого він прагне, відтак з’явиться і рекламодавець, і прибуток. Місію ж усіх наших видань я б окреслив як задоволення потреби конкретних людей у конкретних знаннях. При цьому автори-журналісти заледве чи мають право на суб’єктивну думку, бо жоден з них не може похвалитися досвідом працівника чи то поліграфічної галузі, чи деревообробної. Їхнє завдання – відфільтрувати певний масив інформації і якомога точніше, об’єктивніше передати читачеві за допомогою різних інфо-платформ. Їхній контент – це не лише тексти, від репортажу до ясного і точного аналізу й прогнозу, але і фотографії, інфографіка, відео- та аудіо касти. Тобто йдеться про необхідність створення мультимедійної, конвергентної (буквально – зближення різних джерел інформаційних потоків, високий рівень кооперації працівників різних відділів) редакції. Наразі як медіа-група робимо до цього перші кроки. Тут важливо врахувати важливий нюанс – «мирне» і взаємовигідне співжиття двох версій одного видання можливе, якщо ключові, знакові аналітичні матеріали зосереджуватимуться лише у газеті, а все решта – в її он-лайн варіанті. Тоді кожен гравець ринку, що поважає себе, передплачуватиме цю газету.

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

ринок паперу

Паперові гроші. Чи можливе стабілізування цін? Український ринок друкованої преси важко переживає кризу. Лише торік припинили своє існування близько двох десятків газет та журналів, тим же, що залишилися, доводиться тугіше затягати пасок – прибутки від реклами скоротилися на 30–40% порівняно з докризовим періодом, тенденція до скорочення рекламних полос надалі триває. Ще однією перевіркою на міцність стало подорожчання паперу – витратного матеріалу №1 для газетярів. Постачальники, також опинившись у невигідному становищі, почали диктувати суворіші умови співпраці – без відтермінувань для сплати або й узагалі з передоплатою послуг. Чого поліграфістам слід очікувати у найближчі місяці на ринку, ми вирішили поцікавитись у тих, хто відчуває динаміку та проблеми економіки ліпше від будь-яких фахових аналітиків, адже постійно перебуває у грі й, можна сказати, забезпечує життєдіяльність системи «дистриб’ютор – друкарня – замовник». Отож, про зміни на ринку, попит, пропозицію та загалом бізнес-становище розповідають представники кількох відомих компаній-трейдерів паперу.

Володимир Малишко, «Сервісопторг», Дніпропетровськ: – Друкарні традиційно досить насторожено сприй­ мають зростання цін на папір – збільшення хоча б на 10% називають безпрецедентним і вважають свідченням жадібності постачальника. Насправді ж зрозуміло, що все залежить від валютного курсу, який нині стабільним не назвеш. У серпні аналітики ринку взагалі прогнозують «обвал» гривні. Окрім того, на зростання цін упродовж найближчого часу впливатимуть інші внутрішні і зовнішні чинники. Це, наприклад, відплив прибутків із ЗМІ, інертність рекламодавців. Значну роль відіграє російський фактор – росіяни знизили ввізні мита на найважливіші для поліграфістів види крейдованого паперу. Відтепер крейдований чистоцелюлозний у рулонах й аркушах (WFC), легко­ крейдований (LWC) і рулонний крейдований з деревною масою (MWC) папір будуть ввозити до Росії з митом 5%. Завдяки такому кроку росіяни здобули чимало нових клієнтів. Загалом грошей у поліграфістів зараз немає, замовлень меншає. Навіть провідним концернам, що виготовляли папір, не до жартів. Криза, гадаю, дала змогу оцінити надійність створених бізнес-структур, зрозуміти, хто на ринку справді сильний гравець. Так, більшість заробляє менше. Однак що, населення зовсім перестало споживати? Ні, просто змі-

нилася структура споживання. Може час згортати бізнес взагалі? Теж ні. Є певна ситуація, в якій потрібно жити – і дивитися, які можливості вона відкриває. Наша компанія зуміла зберегти належний рівень продажу – 4,5 тис.т на місяць, прибуток отримуємо переважно завдяки розширенню асортименту. Відтерміновувати оплату послуг постійним клієнтам дозволяємо, але по­ступово беремо курс на зміни умов співпраці.

Олександр Сухачов, «Інтерпап», Дніпропетровськ:

– Рік виробників – так, вважаю, варто б назвати нинішній 2010-й. Азіатські компанії оголосили про підвищення цін вже на початку року. Причиною стрибка цін спершу стало подорожчання морських перевезень, а у лютому-березні – ще й зростання ціни целюлози. Важливим фактором подальшого ціноутворення став і землетрус у Чилі… Адже саме там розташовані целюлозно-паперові комбінати концернів «Arauco» й «Empresas CPMC». Обидві компанії вимушені були призупинити

діяльність через стихію. Це одразу по­значилось на світовому ринку, адже частка Чилі у виробництві целюлози сягає близько 8%! Усі ці фактори певним чином вплинули й на формування рівня цін на продукцію європейських виробників. Так, уже з кінця березня вартість їхньої продукції також суттєво збільшилась. Отож, крейдований та офсетний папір на ринку подорожчав на 15–20%, самоклейка – на 10%. І це ще не межа. Гадаю, на стабілізування цін влітку-восени не варто сподіватися. Виробники аргументують це і подорожчанням сировини, і нестабільністю валютного курсу. Правду кажучи, ще одна важлива причина подорожчання паперової продукції – намагання виробників будь-що поліпшити власні фінансові показники. Скрутно всім, і великі компанії зі світовим ім’ям – не виняток. Що ж до українського ринку друкованої преси, то зрозуміло, що видавці змушені певним чином оптимізовувати роботу, переходити на дешевші витратні матеріали. І так усюди в Україні, судячи з отримуваних нами замовлень, не простежується тенденції, аби в окремих регіонах нині був, наприклад, більший або менший попит. Ну й, звичайно, якщо несолодко клієнтам – важкувато й постачальникам. У невигідне становище трейдерів ставить й вимога квотувати обсяг імпортованого з Росії та Фінляндії офсетного паперу. Тобто потрібно укласти контракт щодо постачань лише певної кількості продукції на місяць. Офсету часто просто не вистачає… Щоб розуміти потреби ринку та клієнтів і формувати відповідні складські запаси, ми – особливо під час кризи – стали ближчими до наших замовників. Довелося змінити фінансові умови – схиляємося до передоплати чи оплати за фактом, якщо конче необхідно – можливе відтермінування, але не більше ніж 5–7 днів. Щодо наших партнерів, то компанія «Інтерпап» співпрацює з такими відомими виробниками паперової продукції, як «International paper», «Stora Enso», «Torraspapel», «Arctic paper», «Hansol», «Oji Paper», «Roxcel», «Chenming», ВАТ «Кондопога». Але зараз розширювати асортимент нашої продукції вважаю недоцільним, адже спад попиту на ринку очевидний, та й на ту продукцію, яку ми пропонуємо, все ж таки наразі є попит.

Валерій Шевченко, «Талант Трейдинг», Харків: – Наша компанія має десятирічний досвід успішного продажу і постачання поліграфічного устаткування, крейдованого й офісного паперу, картону для упакування та ін. Це продукція знаних концернів «Tjiwiкimia» (Індонезія), «Goldeastpaper» (Китай), «Mondi business paper» (Росія), «International Paper» (Росія). Із замовниками у нас партнерські відносини – надаємо високоякісну продукцію за адекватну ціну, вони ж повинні дотримуватись принципів плановості й платоспроможності (від початку працюємо на умові передоплати). Прогнозувати цінові тенденції важко, але зважаючи, що дефіциту паперу немає, навпаки – навіть надлишок, схиляємося до думки, що ціни не зростатимуть. Ми представляємо свою продукцію клієнтам з усієї України, тому можемо відслідковувати, аналізувати певні ринкові тенденції. Так, помітно, що попит на папір більший у центральних, східних регіонах держави, у зв’язку з виборами восени 2010 року можливий ще активніший продаж. Хоча з іншого боку, під час виборчих кампаній друковані ЗМІ тепер заробляють менше – рекламодавці надають перевагу телебаченню. Загалом ми сподіваємося на кращі часи й надалі пропонуватимемо найвигідніші, найякісніші й потрібні споживачам позиції в асортименті.

Дмитро Лакейчук, «Прем’єр-Папір», Київ: – У нашій країні про стабілізування цін на ринку загалом, а не лише у поліграфічній галузі, говорити складно. Надто непередбачувана «поведінка» долара і євро. А компанії-трейдери гостро

відчувають коливання валюти. Ось, наприклад, наші конкуренти закуповують папір за ціною в євро, ми – у доларах. Відповідно, ціни їхні відрізняються від наших і наразі вони у вигіднішому становищі. Хоча і ми маємо певну перевагу – нашими незмінними партнерами від часу заснування (1996 р.) є провідні виробники з представництвами в Україні («Stora Enso», «Manter», «Artic Paper», «APP», «Cascades», «International Paper – Kwidzyn S.A.», «Raflatac», «SCA» та ін.). Через те, що не потребуємо послуг посередників, можемо трохи більше виявляти гнучкості в ціноутворенні, підлаштовуватись під кожного окремого замовника. Бізнес-відносини під час кризи зберегли зі всіма клієнтами, хоч обсяги замовлень скоротилися, особливо щодо крейдованого, офсетного видів паперу. Найбільший попит на папір нині у центральних областях – тамтешні друкарні у трохи ліпшому становищі. Восени, у разі виборів, очікуємо певного пожвавлення на ринку, а поки що пропозиція паперу переважає попит. Загалом майбутнє поліграфії, зокрема, сегмента друкованих ЗМІ, не вселяє особливого оптимізму. Формати й тиражі газет зміняться, зацікавлення читачів та й рекламодавців інтернет-мережею щоразу зростатиме, тому чимало видань «переїдуть» в онлайновий вимір, що позначиться й на наших прибутках. Це – у перспективі, а наразі потрібно працювати. Розширювати асортимент не плануємо. Ідеальний клієнт для нас – той, що гарантує передоплату. У кризовий 2009 рік ми одними з перших змінили фінансові умови співпраці, продовжуючи працювати на умовах відтермінування лише з найбільш лояльними, перевіреними клієнтами. Уляна ГАВРИШКІВ

P.S. За даними RISI, упродовж II кварталу 2010 р. в Європі зафіксоване значне підвищення цін провідними виробниками. На чистоцелюлозні сорти: «Arctic Paper» – з 1 квітня на 5–8% (UWF – некрейдована), а з 1 червня – ще на 10–12% (крейдований і некрейдований); «M–real» – з 15 квітня на 15% (UWF); «APP Europe» – з квітня на 10% (UWF і CWF); «Lecta Group» – з 1 червня на 10% (CWF); «Mondi» – з 1 червня на 5–8% (UWF). Не відстають і виробники паперу з деревною масою: «Norske Skog» з 1 квітня підвищила ціну на 35 євро/т на крейдований папір, аналогічно вчинила «Myllykoski», з 1 квітня встановивши ціну 40 євро/т, а «Burgo» у травні збільшила ціни на 6–8%. Щодо інших сортів паперу й картону підвищення у квітні-травні становить 60–120 євро/т – від 3 до 15%.

cmyk

10

обладнання

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Новий УФ-принтер від «OCE» На початку цього року «OCE Technologies» оголосила про випуск нової моделі широкоформатних УФ-принтерів «OCE ARIZONA». Високошвидкісний планшетний УФпринтер «OCE ARIZONA 550 GT» нині є найшвидшим у модельному ряді ARIZONA: швидкість в режимі експрес-друку 67 м2/год; швидкість друку в режимі production удвічі вища, ніж у попередньої моделі 350 GT і становить 40,2 м2/год. За розрахунками виробника, це дає змогу видрукувати близько ста аркушів матеріалу 1,25х1,5 м за одну восьмигодинну робочу зміну.

За словами менеджера з маркетингу компанії «OCE Technologies» Воутера Дерікса, працювати з такою продуктивністю стало можливим завдяки новим технологіям для режиму production, котрий уже використовували у попередніх моделях «OCE ARIZONA 250/350 GT/XT». В.Дерікс наголошує, що клієнти «OCE Technologies» потребували режимів друку з більшою продуктивністю. Це було досягнуто завдяки новій розробці – системі УФ-затвердіння, котра дає змогу безпечно висушувати чорнило з більшою швидкістю на одиницю площі. Вбудована вакуумна система міцно утримує матеріал на плоскій поверхні, забезпечуючи точність навіть при друкуванні в декілька проходів. А це дає змогу користувачу друкувати на предметах неправильної форми, важких матеріалах, наприклад, склі, або на матеріалах із нерівною поверхнею, приміром, на дереві. Ще одна можливість застосування принтера – друк 3D-зображень на лентикулярних матеріалах. В «ОСЕ» очікують, що друк зі швидкостями 67 м2/год і 48,7 м2/год будуть застосовувати в основному для виробництва банерів, котрі розглядатимуть з великої відстані. Інші ж режими, наприклад, fine art, традиційно забезпечать для продукту максимальну якість і перегляд з дуже близьких відстаней. Для цього «ОСЕ» використовує технологію VariaDot.

VariaDot – це запатентована п’єзоструминна технологія цієї компанії, що позиціонується як унікальна розробка для створення відбитків високої якості у кольоровій моделі CMYK без використання додаткових кольорів. Унікальність VariaDot полягає у можливості варіювати розмір краплі в широкому діапазоні – від 6 до 42 піколітрів, завдяки чому можна отримати чітке зображення, плавність градієнтів і напівтонів при суцільному фоні заливки. Описані переваги дають змогу зменшити собівартість порівняно з аналогами, котрі працюють з 6 кольорами і більше, без втрати якості. Новий «OCE ARIZONA 550 GT» передбачає можливість поступового доукомплектування деякими важливими опціями. За потреби на нього можна встановити систему для друкування рулонних гнучких матеріалів (шириною до 2,2 м). Також можна додати опцію друкування білим покривним чорнилом, що дуже актуально при роботі на кольорових матеріалах.

виробничий цех

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

Дофальцьовування газет на українському обладнанні Якщо проаналізувати парк газетних друкарських машин в Україні, то можна побачити, що лише незначна їхня частина комплектується пристроями, що роблять третій фальц. Беручи до уваги останні тенденції у видавництві преси, друкарні, що не мають технологічної змоги оперативно виконувати дану операцію, втрачають замовлення, котрі підбирають конкуренти.

Замовлення, котрі потребують третього фальцю, – це друкування різноманітних тижневиків (телепрограм, розважальних газет, недорогих коміксів) або рекламної продукції (каталогів, рекламних буклетів із великими тиражами). Безумовно, будь-яку проблему можна вирішити. Не виняток і третій фальц – можна докупити новий модуль від виробника рулонної машини, або скористатися технікою стороннього заводу-виробника обладнання. Перший варіант прийнятний у тому випадку, якщо вам по­трібне синхронізоване з друкарською машиною за швидкістю рішення. Такі пристрої зазвичай працюють за ударно-ножовим або барабанним принципом дії. Але якщо для власників нової техніки покупка такого модуля – не проблема, були б гроші, то для друкарень, оснащених вживаними машинами типу «Harris», «Rondoset», «Solna», «ПОГ» (досить поширеними в нас у країні), це питання може затягнутися надовго. Причини банальні – моделі частенько вже зняті з виробництва, а знайти такі пристрої на вторинному ринку вельми і вельми складно. Ймовірно, вам запропонують аналог з іншої моделі або ж рішення від зовсім іншого виробника, але ніхто не гарантує стабільності роботи. До

того ж більшість таких модулів для третього фальца мають привід від рулонної машини, що також вимагає певної специфіки. Хорошим рішенням цього питання виступають машини ФГА, розроблені компанією «ЯВА-ІН». Сьогодні в модельному рядові представлено три машини: ФГА-3 (для фальцювання з формату А3 на А4), ФГА-4 (для фальцювання з А4 на А5) і ФГА-3/4 (з можливістю налаштування на різні формати – А3 і А4). У цьому випадку формати А2, А3 і А4 є умовними, оскільки в машинах передбачена можливість роботи з певним діапазоном розмірів продукції. Також устаткування працює з переважною більшістю матеріалів й успішно експлуатується як в українських, так і в російських друкарнях. Машини є класичними off-line системами і обслуговуються одним-двома операторами. Особливістю всіх моделей ФГА є їх універсальність і пристосованість до вимог вітчизняних друкарень. Крім того, вартість машин набагато нижча від західних аналогів. Причому йдеться саме про аналогічні off-line рішення, для яких теж потрібні оператори і великі площі. Своєрідним бонусом є і той факт, що ці фальцювальні машини не прив’язані винятково до газетно-

го виробництва. Наприклад, ФГА-3 (напівавтоматична фальцювальна машина, спроектована в 2001 р.) призначена для виконання третього фальца газет формату А3 або близького до нього, але також працює з обкладинками щільністю 220-240 г/м2, форзацами, зошитами, віддрукованими на рулонних машинах. Як бачимо, такі можливості актуальні при випуску книг, шкільних зошитів, щоденників і різноманітної білової продукції. Машина працює на швидкості до 80 циклів за хвилину з продукцією формату від 320х200 до 440х320 мм. Машини ФГА-3 – уже довгий час успішно використовують на таких підприємствах в Україні, як «Видавництво «Київська Правда», друкарня «Нормальні ціни» (Харків), «Зоря» (Дніпропетровськ), «Чорномор’я» (Одеса)

Вирішення проблеми відмарювання Відмарювання – неминучий процес, якщо папери і фарби підібрані неправильно. Якщо фарба за час виведення аркуша не встигає закріпитися, то відмарювання відбувається одночасно з торканням наступного аркуша. Але набагато частіше ми стикаємося з окремим випадком відмарювання, а саме з перетискуванням, яке відбувається не під час друку, а пізніше, під дією тиску в стопі. Традиційно друкарі намагаються запобігти відмарюванню двома способами.

Перший спосіб полягає в тому, щоб використовувати швидковисихаючі фарби, які пропонують практично всі виробники фарб. Швидковисихаюча фарба – непоганий спосіб вирішення проблеми відмарювання при високій температурі навколишнього середовища, коли використання противідмарювального порошку небажане. Одна з таких фарб – тріада «Universon» від «SiColor GMBH». Проте використання швидковисихаючих фарб можливе далеко не завжди, а частенько вони навіть створюють друкарям нові проблеми. Засохши в банці, така фарба вимагає застосування аерозолю. Другий спосіб – це використання високопігментних фарб, сподіваючись, що при меншій товщині фарбового шару відмарювання не відбудеться. Проте це не так, оскільки інтенсивні фарби відмарюються ще більше.

Оптимальне вирішення проблеми відмарювання – використання пристрою типу «графопил». Він має спеціальний резервуар з противідмарювальним порошком, магістраль і компресор. Відмарювання можна уникнути за допомогою противідмарювального порошку. Первинне закріплення фарби на відбитку відбувається за рахунок окислювальної полімеризації з утворенням еластичної плівки на поверхні шару фарби. Шар противідмарювального порошку розділяє у стопі аркуші, що сприяє прискоренню висихання фарби, оскільки дозволяє повітрю проходити між аркушами. Противідмарювальні порошки бувають стандартні і спеціальні. Стандартні порошки володіють фізико-хімічними властивостями, що запобігають відмарюванню за стандартних умов друкування. Для специфічних умов друкування або при технологіч-

ному процесі з додатковими вимогами до порошку, або до якісних показників кінцевої продукції використовують спеціальні порошки, що розчиняються, розщеплювані у фарбах або антистатичні. Порошок на цукровій основі розчиняється у зволожувальному розчині, присутньому на офсетному полотні. Розчинні порошки не накопичуються на офсетній гумі, що важливо, оскільки це забезпечує можливість безпроблемного подальшого лакування або ламінування відбитків. Щонайкраще такі противідмарювальні порошки підходять для друку в декілька прогонів. Порошки з покриттям розщеплюються в масляних фарбах. Вони придатні для друку в два прогони або для одного прогону на чотирьохфарбовій машині. Їх використання дозволяє уникнути ефекту «наждачного» паперу і отримати гладку на дотик продукцію. Антистатичні порошки містять спеціальні добавки, які запобігають електризації сопел розпилювальних пристроїв від дії струменя повітря з порошком, що міститься у ньому. При виборі величини

зерна необхідно враховувати масу і геометрію поверхні паперу, а також дотримуватися рекомендацій фахів­ ців і виробників порошку. Неправильно вибраний розмір зерна може значно збільшити час висихання фарби. При виборі стандарт­ ного противідмарюваль­ ного порошку слід керу­ ватися такими рекомен­ дованими співвідношен­ нями: порошок зернистістю 10 мкм – папери до 150 г/м2; порошок зернистістю 15 мкм – папери до 170 г/м2; порошок зернистістю 20–30 мкм – папери від 150 до 300 г/м2; порошок зернистістю 30–60 мкм – папери від 200 г/м2 і картонів.

11

КIЛЬКА ПОРАД ДЛЯ ЯКIСНОГО ТРАФАРЕТНОГО ДРУКУ У трафаретному друці не завжди можна досягти чіткого продруковування рівномірних тонких ліній, тому намагайтеся уникати дрібних шрифтів із зарубками. При друкуванні «виворітки» товщина ліній повинна бути не нижчою 0,3 пт. Лініатура растрових зображень залежить не лише від номера сита, а й від кута, під яким експонують зображення. Якщо продукція кольорова – важливо погоджувати колір. При цьому треба враховувати, що, навіть якщо ви підібрали колір фарби, то через якийсь час він може змінитися. На відтінок може вплинути матеріал основи, номер сита, швидкість сушіння і навіть кут нахилу ракеля. Тому важливо робити кольоропробу з урахуванням цих факторів, хоча це може й забрати більше часу на виконання замов­ лення. Шовкотрафаретні сітки можна виготовляти із поліефірних, модифікованих поліефірних і поліамідних ниток. При виборі сітки важливо враховувати такий показник, як лініатура – кількість ниток на дюйм. Грубі сітки (до 50 ниток на дюйм) потребують більшої товщини фарби й вищої покривної здатності. Тонкі сітки використовують, щоб уникнути ефекту утворювання пилу і проблем «муару» при напівтоновому друці.

Основні властивості сіток

Міцність на розрив Серед сучасних синтетичних монониток поліамідні й поліефірні – найміцніші. За розривним зусиллям вони майже рівноцінні. Наприклад, розривне навантаження стандартних ПЕФ-ниток діаметром 31, 34, 40 і 48 мкм становлять 0,44; 0,57; 0,75 і 1,17 Н, а поліамідних діаметром 30, 35, 38 і 44 мкм – 0,46; 0,62; 0,73 і 0,91Н відповідно. Міцність на розтяг Стандартні ПА-мононитки діаметрів 30, 35 і 44 мкм подовжуються на 2% навантаження 0,04; 0,05 і 0,09 Н, а стандартні поліефірні діаметрів 31, 34 і 48 мкм – навантаження 0,17; 0,22 і 0,44Н. Саме через ці розбіжності ПЕФ-сітки і називають твердими, пружними, малорозтяжними порівнянно з поліамідними. Крім того, їх потрібно туго натягувати, коли бажаним є різкий відрив сітки від субстрату, точна приводка, чіткі контури. При друкуванні тиражу сітка лежить на субстраті, тому ці розбіжності не мають такого значення. Швидкість досягнення рівномірного натягу й ста­ більність натягування Величина натягу сітки на рамі при зберіганні і зі зростанням кількості відбитків зменшується внаслідок втоми полімеру залежно від виду нитки й первинного натягу. Тому виробники сіток особливо виділяють асортимент (групу) матеріалів сит, що витримують великі тиражі без істотних змін. Полімерні сітки реагують на зміну температури і вологості. Особливо це помітно в поліамідних ситах. Тому в приміщенні для натягування потрібно підтримувати постійні кліматичні умови.

cmyk

12

наостанок

Поліграфія №6 (10) червень 2010 року

«Konica Minolta» налагоджує випуск інноваційної системи «bizhub PRESS C8000» «Konica Minolta» розпочинає випуск «bizhub PRESS C8000» – першої моделі з інноваційної лінійки продуктивних систем друку «Konica Minolta» «bizhub PRESS». Новинка відрізняється від своїх попередниць чудовою точністю передавання кольору, простотою в керуванні й здатністю задруковувати різні типи носіїв, демонструючи при цьому вражаючу швидкість і продуктивність.

Цифрові системи друку «bizhub PRESS» створені спеціально для професійних виробників як офсетного, так і цифрового друку й гарантують високу роздільну здатність та якість кольо­ рового друку на швидкості до 80 аркушів на хвилину. Як стверджують у компанії «Маркрафт», «bizhub PRESS C8000» – ідеальний вибір для комерційного друку й добра заміна повноколірних систем офсету.

Особливості «bizhub PRESS C8000»: ● швидкість кольорового друку – 80 арк./хв на різних носіях; ● Simitri HD+ кольоровий полімеризований тонер забезпечують більш натуральні й насичені кольори порівнянно з офсетними друкарськими машинами; ● сенсор IDC (Image Density Control) регулює щільність кольорового зображення в режимі реального часу; ● новий режим регулювання щільності зображення;

● робота з папером щільністю до 350 г/м2; ● вакуумний механізм подавання забезпечує обробку широкого діапазону носіїв; ● гібридний механізм запобігає скручуванню паперу; ● завдяки O.R.U.M. (Operator Replaceable Unit Management) оператор може виконувати рутинні операції за значно коротший час; ● автоматичний дуплексний друк на папері щільністю до 300 г/м2; ● обробка даних при розширенні 1200dpi/ 8–bit; ● висока точність від-

битків із розширенням 1200x1200 dpi; ● надійність і міцність в експлуатації забезпечує тверда сталева рама, вузли й витратні матеріали із тривалим терміном експлуатації; ● новітня технологія обробки зображення S.E.A.D. II (ScreenEnhancing Active Digital Process) поєднає технічні інновації, що гарантують точне передавання кольо­ ру на високих швидкостях і високу якість відбитка; ● широкий вибір убудованих фінішних опцій сприяє підвищенню продуктивності.

Найшорсткіші сорти паперу в асортименті «Munken Design» Асортимент «Munken Design» від «Arctic Paper» презентує три нових види паперу з шорсткою поверхнею, яка забезпечує високу якість повноколірного друку і відтворення зображень, а також унікальне природне відчуття паперу. «Munken» «Polar Rough», «Munken Lynx Rough» та «Munken Pure Rough» мають три відтінки – хрусткий білий, натуральний білий і кремовий.

Раніше дизайнерам, щоб знайти дуже шорст­ кі поверхні, доводилось використовувати папір з вмістом деревної маси. Відтепер це у минулому.

«Arctic Paper» пропонує дизайнерський папір без деревної маси з унікальною текстурою. «Іноді важливо – хоч у цьому буває важко переконати видавців – інвестувати в більш товстий, некрейдований папір. Наприклад, у наших кулінарних збірниках папір має «пасувати» до змістового наповнення книги, давати відчуття глибини і автентичності, – розповідає Хелена Окессон Лідберґ, графічний дизайнер, ілюстратор і стиліст, власниця компанії «Bokform» зі Швеції. – Новинки від «Munken» – справжня спокуса для мене. Пухкі види паперу нині доволі популярні, адже кольо­ рові ілюстрації на них виглядають по-іншому, та

й товщина і відчуття такі, яких бракує крейдованому паперу». Бренд-менеджер «Munken» на «Arctic Paper» Єва-Лєна Петерссон зауважила, що багато компаній вибирають різні сорти некрейдованого паперу для своїх рекламних продуктів – наприклад, для одягу та текстильних виробів. Насправді ж, тканина, що має власну структуру, ліпше пасує до паперу з більш вираженою структурою. «Сьогодні дизайнери багато працюють з поєднанням різних поверхонь паперу і графічного дизайну. Сподіваємося, що вони будуть задоволені виразними можливостями трьох нових сортів Munken Rough, – зазначає Єва-Лєна Петерссон. – Новинки доступні клієнтам – без проблем їх можна придбати через оптових продавців».

На

«Munken Rough» уже на­друкована серія художніх світлин «Rough Roads» («Нерівні дороги») шведського фотографа Єнса Йоханссона. Зображення великим планом асфальтованої дороги якнайліпше відповідає унікальній шорсткій текстурі паперу. Пряма поштова розсилка охоплює 45000 митців, друкарів та видавців усієї Європи. Директмейл дає змогу замовити коробку з 15 репродукціями художніх фотографій Єнса, надрукованих на всіх 6 сортах паперу серії «Munken Design». Зразки і макети асортименту «Munken Design» доступні у майстерні макетів «Dummyshop».