БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ by Evgen Avramchuk

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ зі стихирами Тріоді, Октоїха та Мінеї

Цей проєкт здійснено у співпраці з Патріяршою Літургійною Комісією УГКЦ та завдяки фінансовій підтримці доброчинної організації «Церква в потребі» (Німеччина). Тексти Тріоді, Октоїха й Мінеї подано тут на правах пробного перекладу.

Якщо у Вас є зауваги, побажання чи коментарі до цього перекладу, пропонуємо відвідати нашу сторінку www.trypisnec.org.ua, на якій Ви зможете ознайомитися з оригінальними грецькими і церковнослов’янськими текстами, з яких здійснено цей переклад, і взяти участь в його обговоренні.

Усі права застережено.

ISBN 978-966-8197-55-0

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ Нове розширене видання зі стихирами Тріоді, Октоїха та Мінеї Текст Божественної Літургії Передосвячених Дарів передруковано, з мінімальними виправленнями та додатками, зі служебника Патріярха Йосифа, виданого в Римі 1984 року Стихири Тріоді, Октоїха й Мінеї з грецької та церковнослов’янської мов переклали Андрій Шкраб’юк, Тарас Тимо і Максим Тимо

Український Католицький Університет

Майстерня літургійних перекладів «Трипіснець»

Львів 2009

Переднє слово За те двадцятиліття, що минуло з 1989 року, коли Укра їнська Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля, було чимало зроблено в царині видання її літургійних книг. Зрозуміло, що найбільше уваги було зосереджено на текстах Божественної Літургії св. Йоана Золотоустого, як центрального і найважливішого богослужіння нашої Церкви, а також на текстах Требника. Можна з певністю сказати, що переклади Літургії Золотоустого та служб Требника, попри всі концептуальні розходження, було зроблено найретельніше, з великою увагою до ориґінальних грецьких текстів. Натомість величезний масив інших текстів – Октоїха, Тріодей, Мінеї – ще не дочекався такого майстерного опрацювання. Ті переклади, які є у всім відомому «Молитвослові» оо. Василіян або у виданнях УПЦ КП, хоч і стали важливим першим кроком у царині літургійних перекладів, не можуть уважатися прийнятними на довшу перспективу. Оцей розширений служебник Божественної Літургії Передосвячених Дарів з текстами змінних її частин ми видаємо як продовження тієї доброї праці, що колись була розпочата ще в діяспорних середовищах нашої Церкви – в колі Патріярха Йосифа та в колах оо. Василіян.

переднє слово

Дане видання ми готували, враховуючи такі потреби: • дати в руки духовенству і вірним новий служебник Літургії Передосвячених Дарів, адже попередні наклади вже практично вичерпалися і є важкодоступними; • зробити книжку зручною і для священика чи диякона, і для співців на крилосі, і для всіх тих благочестивих людей, що захочуть молитися текстами цієї служби; • явити красу і багатство візантійської гімнографії, яка, в молитовній атмосфері самої служби, в поєднанні з усіма її священнодіями, може справляти – в цьому ми впевнені! – глибокий євангелізаційний вплив. Тепер зупинимося докладніше на кожному з цих трьох пунктів. Нове видання служебника Літургії Передосвячених Дарів Текст цієї Літургії ми подаємо за виданням Патріярха Йосифа (Рим, 1984) з певними доконечними виправленнями і корекціями. Ми відмовилися від слова «Передшеосвячених», що його бачимо в тому римському виданні, як прикладу надмірної архаїзації мови. Переклад псалмів – 103-го, 18-ої катизми, ряду на «Господи, візвав я», 33-го – залишено без змін, тільки дано однаковий текст 129-го псалма у тих двох місцях, де він зустрічається, бо в попередніх виданнях бачимо дві різні версії перекладу цього псалма: одна у 18-ій катизмі, а інша на «Господи, візвав я», і цій різниці годі знайти якесь виправдання. Назагал треба зазначити, що вже назріла потреба нового фахового перекладу всього Псалтиря для церковно-літургійних цілей, перекладу з грецького тексту Септуаґінти. Той переклад псалмів, який ми передруковуємо в цьому виданні, ство-

переднє слово

рювався свого часу з доброю метою зберегти дух церковнослов’янської мови, її величність і виразистість, проте це не завжди мало добрі наслідки для мови української та й просто для зрозумілости і сенсовности фраз. Усі тайні молитви залишено без змін, хоч у майбутньому їх переклад потребував би – як і переклад псалмів – ґрунтовної редакції. Змінено закінчення піснеспіву «Світло тихе»; замість слів «Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе» подаємо інші слова, згідно з тією версією, яка тепер переважає в нашій Церкві: «Сину Божий, що життя даєш, тим-то світ Тебе славить». Додано деякі додаткові рубрики, зокрема для тих випадків, коли Літургія Передосвячених поєднується з полієлейним святом або служиться в перші три дні Страсного Тижня. Деякі рубрики задля зручности священнослужителів перенесено в інше місце. Зручна книжка і для священнослужителів, і для співців Видавання таких літургійних книг, які були б оптимально зручними для учасників богослужінь – добра традиція нашої Церкви, згадаймо хоча б довоєнні василіянські збірники «Вечірня і Утреня» церковнослов’янською мовою, що користувалися великим попитом і серед православних наших братів. Тож і ми задумували цей збірник як книжку, що містила б усе необхідне як для священнослужителя, так і «для дяка». Саме з цією метою більшу частину збірника складають стихири Тріоді, Октоїха та Мінеї, що поєднуються з Літургією Передосвячених (докладніше, з псалмами на «Господи, візвав

переднє слово

я»). Після кожного ряду стихир Тріоді подано два прокімени зі своїми стихами та біблійні координати паремій. Тексту самих паремій ми в цьому виданні не подавали з огляду на те, що, по-перше, існує гарне видання «Паремійника», по-друге, паремії, як і псалми, в майбутньому варто було б перекладати з грецького тексту Септуаґінти. З Октоїха тут вміщено ряди мученичних стихир кожного гласу, що співаються на Літургії Передосвячених Дарів по п’ятницях після самогласного Тріоді. Звертаємо увагу на новий переклад богородичних-догматів усіх восьми гласів, максимально пристосований до ірмологійних мелодій, вживаних у нашій Церкві (за Львівським Ірмологіоном 1904 року). Уміщено 20 вибраних нами служб місячної Мінеї, які можуть припасти на період Великого Посту, а також 10 служб загальної Мінеї – з неї взято, знову ж таки, ті чини, що можуть припасти на Чотиридесятницю. На полях стихир подано біблійні посилання. Цим ми прагнули показати глибоку закоріненість нашої гімнографії в Святому Письмі, заохотити багатьох вірних до паралельного молитовного читання стихир і Біблії, що стало б доброю практикою у Великому Пості (і поза ним). Переклад гімнографічних текстів Усі стихири Тріоді перекладено з грецької мови, з урахуванням стилістики давніх церковнослов’янських перекладів, якими впродовж століть молилася наша Церква. Взагалі, це наш основоположний принцип: перекладати з грецької почерез церковнослов’янську. Стихири загальної Мінеї перекладено тільки з церковно слов’янської мови. Причина цього – недоступність грецьких

переднє слово

ориґіналів (зрештою, в нас є обґрунтовані сумніви, що такі грецькі ориґінали взагалі коли-небудь існували). Більшість вибраних служб місячної Мінеї перекладено так, як і стихири Тріоді – з грецької мови почерез церковнослов’янську. В тих випадках, коли ми виявляли розбіжності в мінейних службах між грецькими та слов’янськими Мінеями, себто коли тексти стихир у грецькій Мінеї були зовсім інакші, ніж у слов’янській, ми вибирали один із варіянтів, з якого перекладали – або грецький, або церковнослов’янський – за якістю і глибиною самих текстів: • служби Полікарпа Смирнського, Тарасія Царгородського та Кассіяна Римлянина перекладено тільки з грецької мови; • служби апостола Онисима, Льва, Папи Римського, Льва Катанського, Йосифа Піснеписця та Мартина, Папи Римського, перекладено тільки з церковнослов’янської мови. У справі перекладу візантійських богослужбових текстів ми зустрілися зі значною концептуальною проблемою. Оскільки ці тексти вельми стародавні (більшість із них написана від вісімнадцяти до восьми століть тому), їх мова, образність, стилістика є часто-густо незвичними і незрозумілими для сучасної людини. З іншого боку, оскільки ми й далі використовуємо ці тексти у щоденній молитві Церкви, то вони повинні бути якомога зрозумілішими, близькими і рідними для людей. До того ж, ці тексти Церква не просто використовує для читання і роздумів – вона їх співає. Отже, їх переклад повинен бути добре пристосованим до молитовного співу. Все це ставить перекладача у «вимогливе» становище: як зробити текст цілком іншої епохи і культури зрозумілим і прийнятним для сучасної людини, при цьому максимально

переднє слово

зберігши його значення, приховані натяки та асоціятивні зв’язки, образи, спосіб вислову. Ясно, що досконало вив’язати ся з цього завдання неможливо, і кожен переклад – це ком проміс, приречений коливатися між двома полюсами: збереженням літери древнього тексту та передачею цього тексту в максимально доступній для сучасної людини формі. Ми теж намагалися балансувати на тонкій грані між максимально можливою для сучасної української мови передачею змістовних і стилістичних нюансів ориґіналу та зрозумілістю тексту, його природнім звучанням для наших сучасників. Будучи переконаними у глибині і красі літургійних текстів, ми зробили все від нас залежне, щоб зберегти лексичні і стилістичні особливості ориґіналу, його первісний, архаїчний біблійний дух і образність, передати його настрій, не зруйнувати риторичну й поетичну структуру... Водночас ми всіляко старалися уникати надміру незвичних слів і виразів, громіздких і невластивих нашій мові конструкцій, перевантаження тексту риторичними фігурами (що так характерне для візантійського письменства). Для цього нам не раз доводилося свідомо виходити за рамки усталеної «естетичної системи» візантійських і церковнослов’янських текстів та сягати до джерел біблійної, семітської образности й простоти вислову. В цьому нам допомагало певне знайомство зі східними невізантійськими християнськими традиціями, які повніше зберегли первісну біблійну природність і безпосередність. Подібним чином доводилося бути гнучкими у підборі слів і виразів, якими перекладаємо окремі усталені поняття чи звороти ориґіналу – не завжди можна і треба перекладати одне й те саме слово чи фразу тим самим українським відповідником, часто потрібно зважати на контекст і підбирати такі слова, які є найдоречнішими у кожному конкретному випадку.

переднє слово

Зрозуміло, що для досягнення такої мети нам не раз доводилося балансувати на межі можливостей сучасної української мови. В цьому перекладі читач знайде чимало слів, виразів, зворотів, образів, з якими ми рідко зустрічаємося у мові повсякденности. Дехто, мабуть, закине, що якогось слова чи виразу немає в українській мові або що воно незрозуміле для загалу. Проте, як сумлінні перекладачі тексту ориґіналу, мусимо сказати, що саме такими є грецькі і церковнослов’янські тексти: вони написані високим, поетичним і риторичним стилем, вони рясніють незвичними для пересічної людини словами, зворотами й образами. Мабуть, свого часу вони були досить важкими для розуміння, особливо тим, хто не надто прагнув у них заглиблюватися. В нашу компетенцію як перекладачів у жодному разі не входить піддавати ці особливості ориґіналу цензурі та змінам, ми лише хочемо вірно відобразити їх українською мовою. Для перекладу тексту такого високого рівня складности і художньої витончености доводиться користати з відповідного рівня виражальних засобів своєї мови. До таких самих засобів змушений вдаватися перекладач будь-якого високохудожнього твору світової літератури, інакше його переклад ризикує стати плитким і неадекватним щодо первотвору. Багато візантійських молитовних текстів є саме такими шедеврами церковного письменства, і їх переклад не може бути цілковито спрощеним, прозорим і доступним для читача – текст запрошує читача робити зусилля, щоб дорости до його сприйняття. Ще раз зазначимо, що в наших намаганнях передати змістовні і художні достоїнства первотвору, ми всіляко намагалися не вийти поза межі норм сучасної української мови. Проте під цими нормами ми розуміємо не приписи шкільних граматичних довідників, а те незліченне багатство

переднє слово

слова і образу, яке знаходимо в шедеврах українського письменства і найкращих досягненнях мистецтва перекладу українською мовою. Ми пильно стежили, щоб новотвори, які з’являються на цих сторінках, незвичні образи чи вислови, слова чи форми були засвідчені в найкращих словниках, творах класиків нашої літератури чи майстрів перекладу. Ми намагалися орієнтуватися на творчий розвиток виражальних можливостей української мови у таких письменників, поетів та перекладачів, як Василь Стус і Ліна Костенко, Валерій Шевчук і Олег Лишега, Леонід Махновець і Андрій Содомора, Микола Лукаш і Григорій Кочур, та багатьох інших. *** Наприкінці треба сказати, що цей молитовник має цілком практичне літургійне походження – перша версія перекладу готувалася впродовж Великого Посту ще 2007 року і відразу ж «випробовувалася» на службах Передосвячених Дарів в Українському Католицькому Університеті. Літургійний характер цього видання виявляється у дбайливій адаптації тексту перекладів до співу (врахування вимог мелодії при перекладі, розставлення наголосів у тексті, поділ тексту зірочками на музичні фрази відповідно до кожного конкретного самогласного чи подібного, невеликий нотний додаток). Це стосується й стислих та зручних вказівок щодо уставу, художнього оформлення книжки (стилізований шрифт, орнаменти та ілюстрації), його розміру та поліграфічного виконання. ***

переднє слово

Хочемо висловити особливу вдячність ієромонахові Ве недиктові (Алексійчуку), ігуменові Унівської Святоуспенської Лаври монахів Студитів, який з самого початку підтримав і послідовно заохочував наші перекладацькі починання. Велика подяка належить Преосвященному Стефанові Менькові, за головування якого в Патріяршій Літургійній Комісії і за підтримки якого ми розпочали працю над цим перекладом, Преосвященному Глібові Лончині, теперішньому голові Патріяршої Літургійної Комісії, який ласкаво дав згоду на публікацію цього перекладу під егідою очолюваної ним комісії, п. Уляні Головач, провідному фахівцеві з класичної філології в УКУ, яка своїми компетентними порадами й заувагами спричинилася до покращення тексту і не раз підтримувала нас у праці над ним. Дякуємо також панові Богданові Трояновському і видавництву «Свічадо» за організацію обговорень перекладу, які були не завжди легкими, але стимулювали нас до подальшої праці і вдосконалення. Щиро дякуємо також жертводавцям доброчинної організації «Церква в потребі» (Німеччина) та особисто панові Маркові Томашеку за фінансову підтримку цього видання. Особливо ж хочеться висловити вдячність усім нашим рідним і друзям, що терпеливо були поряд з нами під час цієї праці і надихали нас своїм прикладом і молитвою. Перекладачі та упорядники Неділя Православ’я, 8 березня 2009 р.

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ У святу і велику Чотиридесятницю, коли ієрей має служити Передосвячену, на проскомидії в неділю чинить, як звичайно: і як поріже перший хліб, і пожертвує, і проколе, ріже й інші хліби, кажучи над кожним з них се: На спо́мин…, Як овеча́…, і, Же́ртвується…, і, Оди́н з во́їнів… Тоді вливає у святу чашу вино і воду, кажучи, як звичайно; і покриває їх священними покровцями, і кадить, мовлячи молитву предложення. І так зачинає Божественну Літургію, і звершує її, як звичайно. Коли ж має назнаменувати хліби по призиванні Святого Духа, мовить: Хліб ото́ сей… в однині, тому що є один Христос, а Хліби́ сі в множині не казати. І коли має піднести, підносить усі разом, і роздроблює перший приношуваний хліб, і кладе частицю до святої чаші, і вливає теплоту, як звичайно. Тоді бере й інші та кладе їх всіх до кивоту. Після сього ієрей молиться, як звичайно, і причащається, як звичайно, і виконує божественне священнодійство за уставом. На читанні часів ієрей в епітрахилі, стоячи перед царськими вратами, починає: Благослове́н Бог наш… Читець:

божественна літургія передосвячених дарів

Амінь. По Отче наш… ієрей мовить виголос і входить у

святилище. І читається 3-й, 6-й і 9-й час, а також обідницю. При кінці обідниці ієрей входить у святилище й одягається в священичу одежу, тільки назнаменовуючи і цілуючи, не мовлячи при тім нічого, крім Господу помолімся над кожною одежею. Читець читає Трисвяте, Отче наш…, Го́споди, поми́луй 12 р., Всесвята́я Тро́йце… Після сього відкриваються царські врата. Ієрей мовить: Прему́дрість. Лик: Чеснішу від херуви́мів… Ієрей: Сла́ва Тобі, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі. Лик: Сла́ва: і ни́ні. Го́споди поми́луй. Тричі. Благослови́, і ієрей мовить відпуст. На відпусті поминає святого, якого є храм і якого є день. Царські двері зачиняються. Ієрей з дияконом поклоняються перед святою трапезою тричі, кажучи тільки: Боже, ми́лостивий будь мені грішному. І цілують святе Євангеліє, святу трапезу і напрестільний хрест. А диякон виходить і, ставши на звичайнім місці, виголошує:

Благослови́, влади́ко. Ієрей, стоячи перед святою трапезою у святилищі, голосно мовить:

Благослове́нне Ца́рство Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. І зараз читець:

божественна літургія передосвячених дарів

Прийдіте, поклонімся Царе́ві на́шому Бо́гу. Прийдіте, поклонімся Христо́ві, Царе́ві на́шому Бо́гу. Прийдіте, поклонімся і припадім до само́ г о Го́спода Ісу́са Христа́, Царя́ і Бо́га на́шого. (При тім творимо три малі поклони, сягаючи правою рукою до землі і знаменуючи себе знаком хреста.)

І читає 103-ій псалом. А ієрей, ставши з відкритою головою перед святими дверми, мовить світильничні молитви, cебто вечірні, починаючи від четвертої молитви, бо три перші читаються по єктеніях.

ПСАЛОМ 103 Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; * Го́споди Бо́же мій, Ти возвели́чився єси́ ве́льми. В ісповідання і ве́лич-красу́ загорну́в ся Ти: * одіва́єшся світлом, як ри́зою. Ти простира́єш не́бо, як ко́жу, * покрива́ючи во́дами височи́ни Свої. Ти кладе́ш о́блаки на схо́дження Своє́, * хо́дячи на кри́лах вітряни́х. Ти тво́риш вітри́ Ангелами Своїми * і слу́гами Своїми – по́лумінь вогне́нний. Ти осно́вуєш зе́млю на тве́рді її, * не похи́литься на віки віків. Безо́дня, як ри́за, одіння її, * на го́рах ста́нуть во́ди. Від погро́зи Твоє́ї побігнуть, * від го́лосу гро́му Твого́ зляка́ються.

божественна літургія передосвячених дарів

Зво́дяться го́ри і схо́дять поля́ на місце, * яке́ Ти оснува́в їм. Грани́цю Ти положи́в, яко́ї не пере́йдуть, * ні не пове́рнуться, щоб покри́ти зе́млю. Посила́єш джере́ла в яра́х, * по́серед гір пере́йдуть во́ди. Вони́ напо́юють усіх звірів пільних, * дожида́ють она́гри в спра́зі своїй. На них пти́ці небе́сні вита́ють, * з-по́серед скель ви́дадуть го́лос. Ти напо́юєш го́ри з височи́н Своїх, * пло́дом діл Твоїх насити́ться земля́. Ти виро́щуєш траву́ для ско́ту * і зе́ла на слу́жбу лю́дям: Щоб видава́ти хліб із землі, * і вино́ весели́ть се́рце чоловіка. Щоб намасти́ти лице́ єле́єм, * і хліб се́рце чоловіка укріпи́ть. Наситя́ться дере́ва пільні, ке́дри лива́нські, що їх Ти насади́в, * там пти́ці загніздя́ться. Журавли́не жили́ще пере́д веде́ між ни́ми, * го́ри висо́кі о́леням, ске́лі – прибіжище зайця́м. Ти сотвори́в місяць за́для ча́су, * со́нце пізна́ло за́хід свій. Ти положи́в те́мряву і наста́ла ніч, * що в ній прохо́дити бу́дуть усі звірі дібро́вні. Левеня́та рика́ють, щоб схопи́ти * і знайти́ від Бо́га пожи́ву для се́бе.

божественна літургія передосвячених дарів

Засія́ло со́нце, і зібра́лися, * і в лего́вищах своїх ля́жуть. Ви́йде чоловік на діло своє́ * і на пра́цю свою́ до ве́чора. Які то вели́чні діла́ Твої, Го́споди, все в прему́дрості сотвори́в Ти, * спо́внилася земля́ тва́рі Твоє́ї. Се мо́ре вели́ке і просто́ре, * там га́ди, яки́м нема́ числа́: Животи́ни малі з вели́кими, * там кораблі пере плива́ють. Змій сей, що Ти його сотвори́в, щоб насміха́тися з ньо́го. * Все на Те́бе чека́є, щоб да́ти їм пожи́ву у свій час. Коли́ Ти дав їм, зберу́ть, * коли́ Ти відкри́в ру́ку Твою́, все напо́вниться бла́гости. Коли́ ж Ти відве́рнеш лице́, вони́ затриво́жаться, * за бере́ш їхній дух, то ще́знуть і пове́рнуться у свій прах. Пошле́ш Ду́ха Твого́, і ство́рені бу́дуть, * і Ти обно́виш лице́ землі. Неха́й бу́де сла́ва Госпо́дня на віки, * возвесели́ться Госпо́дь діла́ми Своїми. Він спогля́не на зе́млю і чи́нить, що вона тря се́ться, * доторка́ється гір, і димля́ться. Заспіва́ю Го́сподеві в житті моїм, * Бо́гові моє́му співа́ю, по́ки я є. Неха́й соло́дкою бу́де Йому́ бе́сіда моя́,  * я ж возвеселю́ся в Го́споді. Неха́й ще́знуть грішники з землі, і беззако́нники, щоб їх не було́. * Благослови́, душе́ моя́. Го́спода.

божественна літургія передосвячених дарів

І знову:

Со́нце пізна́ло за́хід свій, * положи́в Ти те́мряву і наста́ла ніч. Які то вели́чні діла́ Твої, Го́споди, * все в прему́дрості сотвори́в Ти. Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на віки віків. Амінь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Бо́же. (Тричі,

з малими поклонами).

Молитва четверта Невмовка́ючими пісня́ми і безпереста́нними славо сло́вленнями святи́ми Си́лами оспівуваний, напо́вни уста́ на́ші хвалінням Твоїм, щоб возда́ти вели́чення Імені Твоє́му свято́му, і дай нам у́часть і насліддя з усіма́, що воістину боя́ться Тебе́ і зберіга́ють за́повіді Твої, моли́твами свято́ї Богоро́диці і всіх святи́х Твоїх. Бо Тобі нале́жить уся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Молитва п’ята Благослове́н єси́, Го́споди Бо́же Вседержи́телю, що відаєш ум лю́дський, що зна́єш, чого́ потре́буємо, бага́то більше, ніж про́симо або́ розуміємо. Сам, Чоловіколю́бче Ца́рю, в усьому благи́й, удовольни́ нас мно́жеством щедро́т Твоїх, щоб бездога́нною со́вістю призива́ти святе́ Ім’я́ Твоє́; і не введи́ нас у споку́су, але́ ізба́в нас

божественна літургія передосвячених дарів

від лука́вого, і Про́мислом Твоїм усе на ко́ристь на́шу учини́. Бо Тобі нале́жить уся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Молитва шоста Го́споди, Го́споди, що держи́ш усе́ пречи́стою Твоє́ю доло́нею, що довготерпи́ш із-за всіх нас і жалієш за зло́би на́ші, пом’яни́ щедро́ти і ми́лість Твою́, навідай нас Твоє́ю бла́гістю і дай нам уни́кнути і в оста́нок теперішнього дня різних підступів лука́вого, і життя́ на́ше збережи́ безпе́чним благода́ттю Всесвято́го Твого́ Ду́ха. Ми́лістю і чоловіколю́б ієм Єдиноро́ д ного Твого́ Си́на, що з Ним благослове́н єси́, з Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

Молитва сьома Бо́же вели́кий і ди́вний, що несказа́нною бла́гістю і бага́тим Про́мислом управля́єш усім і до́бра світу нам дарува́в, і дав нам запору́ку обіцяного ца́рства даро́ваними нам бла́гами. Ти вчини́в, щоб і мину́лу части́ну дня ми ухи́лилися від уся́кого зла; дару́й нам і оста́нок непоро́чно доверши́ти пе́ред свято́ю сла́вою Твоє́ю, оспівувати Тебе́, єдиного Благо́го й Чоловіколю́бного Бо́га на́шого. Бо Ти єси́ Бог наш і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

Молитва восьма Бо́же вели́кий і ви́шній, що єди́ний ма́єш безсме́ртя, що в світлі живе́ш непристу́пнім, що всю твар сотвори́в у прему́дрості, що розділи́в між світлом і те́мрявою, і поста́вив со́нце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподо́бив нас, грішних, і в тепе́рішній час ста́ти пе́ред лице́м Твоїм в ісповідуванні, і принести́ Тобі вечірнє славосло́в’я. Сам, Чоловіколюбче, справ моли́тву на́шу, як кади́ло пе́ред Тобо́ю, і прийми її, як приє́мний за́пах. Пода́й же нам сей вечір і надхо́дячу ніч ми́рну, одягни́ нас у броню́ світла, ізба́в нас від стра́ху нічно́го і вся́кої ре́чі, що в те́мряві прохо́дить. І дай сон, що його Ти дарува́ в на спочи́ н ок на́ ш ої не́мочі, вільний від уся́ких дия́вольських прима́р; так, Влади́ко, благи́х Пода́телю, неха́й і ми вночі на на́ших ло́жах ка́ючись спомина́ємо Ім’я́ Твоє́ і, просвічувані поу́ченням Твоїх за́повідей, вста́немо в душе́вній ра́дості на славосло́в’я Твоє́ї бла́гости, прино́сячи моли́тви й моління Твоє́му милосе́рдю за прогрішення на́ші і всіх людей Твоїх, яки́х, моли́твами свято́ї Богоро́диці, в ми́лості навісти́. Бо Ти Благи́й і Чоловіколю́бець Бог єси́, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь. По закінченні передпочаткового псалма диякон мовить єктенію:

В ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

божественна літургія передосвячених дарів

За мир з висо́т і спасіння душ на́ших Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

За мир усьо́го світу, добрий стан святи́х Бо́жих Церко́в і з’є́днання всіх Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

За святи́й храм сей і тих, що з вірою, благоговінням і стра́хом Бо́жим вхо́дять до ньо́го, Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

За святішого вселе́нського архиє́рея (ім’я), Па́пу Ри́мського, і за блаже́ннішого Патрія́рха нашого (ім’я), і за преосвяще́ннішого Митрополи́та на́шого кир (ім’я), і за преосвяще́ннішого Архиєпи́скопа на́шого кир (ім’я), боголюби́вого Єпи́скопа на́шого кир (ім’я), чесне́ пресвітерство, у Христі дия́конство, за ввесь при́чет і люде́й Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

За Бо́гом бере́жений наро́д наш, за правління і все во́їнство Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

За го́род сей (або За село́ се, або За святу́ оби́тель сю), і за вся́кий го́род (або вся́ке село́, або вся́ку оби́тель), країну, і за тих, що вірою живу́ть у них, Го́споду помолімся.

божественна літургія передосвячених дарів

Лик: Го́споди, поми́луй.

За до́бре поліття, за врожа́й плодів земни́х і часи́ ми́рні Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

За плава́ючих, подорожу́ючих (на землі і в повітрі), неду́жих, стражда́ючих, полоне́них, і за спасіння їх Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Щоб ізба́витися нам від уся́кої ско́рби, гніву, (біди́) і нужди́, Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту́, пречи́сту, преблагослове́нну, сла́вну Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і приснодіву Марію, з усіма́ святи́ми пом’яну́вши, самі себе́, і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо. Лик: Тобі, Го́споди. Виголос: Бо Тобі нале́жить уся́ка сла́ва, честь і по-

клоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

І, по виголосі, стихословиться 18-а катизма До Го́спода в скорбо́ті моїй взива́в я… з малими поклонами на Али́луя. На кожнім антифоні диякон мовить малу єктенію, а ієрей виголос. Як почнеться стихослов’я, ієрей відходить до святого предложення і, взявши передосвячений Хліб з хлібоносця, кладе його з великим благоговінням на святий дискос, вливши у святу чашу вино і воду, як звичайно, не кажучи нічого. І, взявши кадильницю, кадить звізду і покровці, і покриває їх, нічого більше не кажучи, тільки: Моли́твами святи́х отців на́ших, Го́споди Ісу́се Хри́сте Бо́же наш, поми́луй нас. Бо ся Жертва передосвячена і звершена. Якщо передосвячений Агнець зберігається на престолі, перенесення на жертовник звичайно відбувається так: Ієрей, взявши передосвячений Хліб з кивота, кладе його з великим благоговінням на святий дискос. І, покадивши звізду та перший покровець, покриває святий Хліб, не кажучи нічого. Після сього ієрей кадить престіл кругом, а диякон іде перед ним зо свічкою. І, зробивши доземний поклін святим Дарам, ієрей кладе дискос на свою голову і переносить його на жертовник, а перед ним іде диякон зо свічкою і кадильницею. І вливає у святу чашу разом вина і води, як звичайно, не мовлячи нічого. І, взявши кадильницю, кадить покровці і покриває їх, вже більше нічого не кажучи, ні молитви предложення, але тільки: Моли́твами святи́х отців на́ших, Го́споди

Ісу́се Хри́сте Бо́же наш, поми́луй нас.

божественна літургія передосвячених дарів

ВІСІМНАДЦЯТА КАТИЗМА Увага! На п’ятому тижні Великого Посту є інакший порядок катизм: у понеділок стихословиться 10 катизма, у вівторок 19, в середу 7, у четвер 12 і допіру в п’ятницю 18.

ПЕРШИЙ АНТИФОН Псалом 119 До Го́спода в скорбо́ті моїй взива́в я, * і Він ви́слухав мене́. Го́споди, ви́зволь ду́шу мою́ від уст непра́ведних * і від я́зика зрадли́вого! Що да́сться тобі або що прило́житься тобі * до я́зика зрадли́вого? Го́стрі стріли си́льного * з вугіллям, що ни́щить. Ли́хо мені, що по́дорож моя́ продо́вжилася; * осели́всь я між осе́лями кеда́рськими. До́вго подорожува́ла душа́ моя́: * з ти́ми, що нена́видять мир, був я суми́рний. Коли́ промовля́в до них, * вони́ без вини́ ворогува́ли про́ти мене́!

Псалом 120 Я звів о́чі мої в го́ри; * звідки при́йде по́міч моя́? По́міч моя́ від Го́спода, * що сотвори́в Не́бо та зе́млю. Не дай нозі твоїй захита́тися, * і не задріма́є Той, що охороня́є Тебе́! От, не задріма́є і не засне́ Той, * що оберіга́є Ізра́їля.

божественна літургія передосвячених дарів

Госпо́дь охоро́нить тебе́, * Госпо́дь – оборо́на твоя́ право́руч тебе́. Уде́нь со́нце не припече́ тебе́, * ані місяць уночі. Госпо́дь збереже́ тебе́ від уся́кого зла, * збереже́ ду́шу твою́ Госпо́дь. Госпо́дь збереже́ вхід твій і ви́хід твій * відни́ні і до віку.

Псалом 121 Зрадів я, коли́ сказа́ли мені: * «Підемо до до́му Гос по́днього.» Стоя́ли но́ги на́ші * у двора́х твоїх, Єрусали́ме! Єрусали́м, що буду́ється, як місто, * яко́го будівлі стоя́ть ра́зом. Бо туди́ прихо́дили покоління, покоління Госпо́дні, * за заповітом Ізра́їлевим, просла́вити Ім’я́ Госпо́днє. Бо там поста́влено престо́ли для су́ду, * престо́ли в до́мі Дави́да. Просіте ж ми́ру для Єрусали́му * і доста́тку для тих, що лю́блять тебе́! Тож неха́й бу́де мир у си́лі твоїй * і доста́ток у пала́тах твоїх! За́для братів моїх і бли́жніх моїх * говори́в я: «Мир тобі!» За́ д ля до́ м у Го́ с пода, Бо́ г а на́ ш ого, * шука́ в я добра́ тобі.

Псалом 122 До Те́бе, що перебува́єш на Не́бі, * звів я о́чі мої. Так як о́чі слуг зверта́ються до рук госпо́дарів своїх, * як о́чі служни́ці – до рук господи́ні її:

божественна літургія передосвячених дарів

Так о́чі на́ші – до Го́спода, Бо́га на́шого, * по́ки поми́лує нас. Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, * бо на́дто спо́внені ми пого́рди. Надміру спо́внена душа́ на́ша ганьби́ від бага́тих * та знева́ги від го́рдих.

Псалом 123 Коли́ 6 не Госпо́дь був з на́ми, * – неха́й ска́же Ізра́їль, – коли́ б не Госпо́дь був з на́ми, як лю́ди про́ти нас повста́ли, * то, пе́вне, живи́х поже́рли б нас. Коли́ б розгорілась я́рість їх на нас, * то, пе́вне, вода́ потопи́ла б нас. Спра́вді че́рез потік перейшла́ душа́ на́ша; * спра́вді перейшла́ душа́ на́ша во́ду прудку́. Благослове́н Госпо́дь, що не відда́в нас * на здо́бич зуба́м їх! Душа́ на́ша, як пти́ця, * ви́зволилась із сіті ловців. Сіть розірва́лася, і ми ви́зволились; * по́міч на́ша в Імені Го́спода, що сотвори́в Не́бо та зе́млю.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на віки віків. Амінь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі, Боже. (Тричі,

з малими поклонами).

Диякон:

Ще і ще в ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

божественна літургія передосвячених дарів

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Молитва першого антифону:

Го́споди ще́дрий і ми́лостивий, довготерпели́вий і многоми́лостивий, почу́й моли́тви наші і зваж на го́лос моління на́шого, вчини́ з на́ми знаме́ння на бла́го, наста́в нас на путь Твою́, щоб ходи́ли ми в істині Твоїй. Возвесели́ серця́ на́ші, щоб боя́тися Імени Твого́ свято́го, бо вели́кий єси́ Ти і тво́риш чудеса́. Ти єси́ Бог єди́ний, і нема́є подібного Тобі між бога́ми, Го́споди: си́льний у ми́лості і благи́й у могу́тності, щоб помага́ти і утіша́ти, і спаса́ти всіх, що упова́ють на Ім’я́ святе́є Твоє́. Виголос:

Бо Твоя́ є вла́да і Твоє́ є ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

ДРУГИЙ АНТИФОН Псалом 124 Ті, що надіються на Го́спода, – як гора́ Сіон; * не захита́ється повік, хто живе́ в Єрусали́мі. Го́ри навко́ло ньо́го, * і Госпо́дь – навко́ло наро́ду Свого́ відни́ні і повік. Бо не зоста́вить Госпо́дь жезла́ грішників над до́лею пра́ в едних, * щоб не простягли́ пра́ в едні рук своїх до беззако́ння. Ущасли́в, Го́споди, * до́брих і пра́вих се́рцем. А тих, що схиля́ються до хи́трощів, * відведе́ Госпо́дь ра́зом з ти́ми, що чи́нять беззако́ння. Мир на Ізра́їля!

Псалом 125 Як утішені були́ ми, коли́ поверта́в Госпо́дь поло́н Сіо́ну; * тоді уста́ на́ші напо́внились ра́дістю і язи́к наш весе́лістю. Тоді говори́ли між наро́дами: * «Вели́ке Госпо́дь учини́в з ни́ми!» Вели́ке Госпо́дь сотвори́в з на́ми: * ми звесели́лись. Поверни́, Го́споди, поло́н наш, * на́че пото́ки за вітру півде́нного! Ті, що сіють у сльоза́х, * пожну́ть у ра́дості. Відхо́дячи, вони́ відхо́дили та пла́кали, * покида́ючи насіння своє́. А верта́ючи, при́йдуть у ра́дості, * збира́ючи снопи́ свої.

божественна літургія передосвячених дарів

Псалом 126 Коли́ не Госпо́дь збуду́є дім, * даре́мне будівни́чі тру ди́лись. Коли́ не Госпо́дь охороня́тиме місто, * даре́мне пильнува́в сто́рож. Даре́мне встає́те зрання́; ви, що їсте́ хліб журби́, * встава́йте після спочи́нку, коли́ Бог дасть сон улю́бленим Своїм. Отсе́ насліддя від Го́спода – сини́; * нагоро́да від Ньо́го – плід утро́би. Як стріли у руці си́льного, * так сини́-вигна́нці. Блаже́н, хто спо́внить ни́ми жада́ння своє́; * не осоро́мляться вони́, коли́ бу́дуть говори́ти з ворога́ми своїми у воро́тях.

Псалом 127 Блаже́ н ні всі, що боя́ т ься Го́ с пода, * хо́ д ять путя́ м и Його́! Трудо́м рук твоїх живи́тися бу́деш; * щасли́вий ти, і до́бре тобі бу́де! Дружи́на твоя́, як лоза́ плодови́та * біля до́му твого́. Сини́ твої, немо́в па́ростки оли́вні * круг стола́ твого́. Ось так благослове́ н бу́ д е чоловік, * що боїться Го́спода. Неха́й благослови́ть тебе́ Госпо́дь із Сіо́ну! * І щоб ти поба́чив добро́ Єрусали́му по всі дні життя́ твого́, і щоб ти поба́чив діте́й синів твоїх! * Мир на Ізра́їля!

Псалом 128 Ча́сто боро́лися зо мно́ю від молоди́х літ моїх, * – неха́й же ска́же Ізра́їль.

божественна літургія передосвячених дарів

Ча́сто боро́лися зо мно́ю від молоди́х літ моїх, * та не перемогли́ мене́. На хребті моїм будува́ л и грішники, * чини́ л и да́ л і беззако́ння своє́. Пра́ведний Госпо́дь * постина́в ши́ї грішників. Неха́й осоро́мляться і ве́рнуться наза́д усі, * що нена́видять Сіо́н. Неха́й бу́дуть, як трава́ на покрівлі, * що, пе́рше ніж її ви́рвали, засо́хла. Яко́ю не напо́внив руки́ своє́ї жнець * і па́зухи своє́ї той, що снопи́ збира́є. І не сказа́ли перехо́жі: * Благослове́ння Госпо́днє на вас! Ми благослови́ли вас * в Ім’я́ Госпо́днє.

з малими поклонами).

Диякон:

Ще і ще в ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Пресвяту́, пречи́сту, преблагослове́нну, сла́вну Влади́чицю на́шу Богоро́дицю і приснодіву Марію, з

божественна літургія передосвячених дарів

усіма́ святи́ми пом’яну́вши, самі себе́, і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо. Лик: Тобі, Го́споди.

Молитва

другого антифону:

Го́споди, не осу́джуй нас у Твоїй я́рості, а́ні в гніві Твоїм не кара́й нас, але́ вчини́ з на́ми по ми́лості Твоїй, лікарю і зціли́телю душ на́ших. Наста́в нас до пристано́вища во́лі Твоє́ї; просвіти́ о́чі серде́ць на́ших на пізна́ння Твоє́ї істини і дару́й нам оста́нок тепе́рішнього дня ми́рний і безгрішний, і уве́сь час життя́ на́шого, моли́твами Богоро́диці і всіх святи́х. Виголос:

Бо Ти благи́й і чоловіколю́бець Бог єси́, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

ТРЕТІЙ АНТИФОН Псалом 129 Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій. Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́. Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є. Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода. Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

Псалом 130 Го́споди, не пиша́лося се́рце моє, і не пиша́лися о́чі мої, * і не вхо́див я у вели́ке, ні в ди́вне, що ви́ще за ме́не. Коли́ не був я покірний і пиша́вся в душі своїй, * то як відлу́чена дити́на ма́тері своїй, так Ти відпла́тиш душі моїй. Неха́й надіється Ізра́їль на Го́спода * відни́ні аж до віку.

Псалом 131 Пом’яни́, Го́споди, Дави́да і всю ла́гідність його́, * як він кля́вся Го́сподеві, присяга́вся Бо́гу Якова: «Не ввійду́ до наме́ту до́му мого́, * не ля́жу на посте́лі ло́жа мого́.

божественна літургія передосвячених дарів

Не дам сну оча́ м моїм, і дрімо́ т и повікам моїм, * і відпочи́нку скро́ням моїм: По́ к и не знайду́ місця Го́ с подеві, * наме́ т у Бо́ г ові Якова!» Отсе́ чу́ли ми про Ньо́го в Євфра́ті, * знайшли́ Його́ на поля́х лісови́х. Увійдімо до наме́тів Його́, * поклонімося на місці, де стоя́ли но́ги Його́. Встань, Го́споди, на місце відпочи́нку Твого́, * Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї. Свяще́ники Твої зодя́гнуться в пра́вду * і преподо́бні Твої возра́дуються. За́для Дави́да, слуги́ Твого́, * не відверни́ лиця від По ма́заника Твого́. Кля́вся Госпо́дь Дави́дові істиною * і не відмо́виться від не́ї: «З пло́ду утро́би твоє́ї * посаджу́ на престо́лі твоє́му. Коли́ сини́ твої доде́ржать заповіту мого́ * і за́повідей моїх, яки́х я навчу́ їх, то й сини́ їх повік зася́дуть * на престо́лі твоїм». Бо ви́брав Госпо́дь Сіо́н, * побажа́в його́ на осе́лю Собі. «Отсе́ відпочи́нок мій повік-віки, * тут оселю́ся, бо я побажа́в його́. Здо́бич його́ ще́дро благословлю́, * убо́гих його́ нагоду́ю хлібом. Свяще́ників його́ зодягну́ в спасіння, * і преподо́бні його́ ра́дістю ра́дуватись бу́дуть. Там ви́плекаю си́лу Дави́дову, * приготува́в я світи́льник Пома́заникові моє́му. Ворогів його зодягну́ в со́ром, * і на ньо́му процвіте́ святи́ня моя́».

божественна літургія передосвячених дарів

Псалом 132 От що до́бре, от що га́рне, * се – коли́ бра́ття живу́ть ра́зом! Се як ми́ро на голові, що на бо́роду сплива́є, на бо́роду Ааро́на, * що сплива́є на край оде́жі його́. Се як роса́ єрмо́нська, * що схо́дить на го́ри Сіо́нські. Бо там заповів Госпо́дь * благослове́ння і життя́ повік.

Псалом 133 Благословіте ни́ні Го́спода, * всі слу́ги Госпо́дні, що стоїте́ у хра́мі Госпо́дньому, * у двора́х до́му Бо́га на́шого. Ноча́ми здійма́йте ру́ки ва́ші до святи́ні * і благословіте Го́спода. Неха́й благослови́ть тебе́ Госпо́дь із Сіо́ну, * що сотвори́в Не́бо та зе́млю!

з малими поклонами.)

Диякон:

Ще і ще в ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю.

божественна літургія передосвячених дарів

Лик: Го́споди, поми́луй.

Молитва

третього антифону:

Го́споди Бо́же наш, пом’яни́ нас, грішних і непотрібних рабів Твоїх, коли́ призива́ємо святе́ і поклоня́єме Ім’я́ Твоє́, і не осоро́м нас вичікуванням ми́лости Твоє́ї, але дару́й нам, Го́споди, все, чого́ просимо́, для спасіння, і сподо́би нас люби́ти і боя́тися Тебе́ з усьо́го се́рця на́шого, і чини́ти в усьо́му во́лю Твою́. Виголос:

Бо Ти єси́ Бог наш, Бог щоб ми́лувати і спаса́ти, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. По катизмі співається (на глас першої з ряду стихир) псалом 140 Го́споди, візва́в я до Те́бе…, і диякон кадить за уставом.

божественна літургія передосвячених дарів

ПСАЛОМ 140 Го́споди, візва́в я до Те́бе, ви́слухай мене́. Приспів: Ви́слухай мене́, Го́споди.

Го́споди, візва́в я до Те́бе, ви́слухай мене́. Почу́й го́лос моління мого́, коли́ я взива́ю до Те́бе. Приспів: Ви́слухай мене́, Го́споди.

Неха́й напра́виться моли́тва моя́, як кади́ло пе́ред Тобо́ю, підно́шення рук моїх, же́ртва вечірняя. Приспів: Ви́слухай мене́, Го́споди. І по чину стихи:

Положи́, Го́споди, охоро́ну уста́м моїм * і две́рі огоро́ди губа́м моїм. Не наклони́ се́рця мого́ до слове́с лука́вства, * щоб вига́дувати при́води для гріхів. З людьми́, що чи́нять беззако́ння, * і не бу́ду причи́сленим до ви́браних їх. Неха́й покара́є мене́ пра́ведник ми́лістю і обви нува́тить мене́, * а єле́й грішного неха́й не намасти́ть голови́ моє́ї. Бо ще й моли́тва моя́ в уподо́баннях їх, * поже́р твувані були́ при ка́мені су́дді їх. Почу́ють слова́ мої, бо були́ в си́лі. * Як то́вща землі розірва́лася на землі, розсіялися ко́сті їх пе́ред а́дом.

божественна літургія передосвячених дарів

Бо до Те́бе, Го́споди, Го́споди, о́чі мої, * на Те́бе упова́в я, не відійми́ душі моє́ї. Охорони́ мене́ від сіті, яку́ заста́вили на ме́не, * і від собла́зні тих, що чи́нять беззако́ння. Впаду́ть у сіть свою́ грішники, * єди́ний я, аж до́ки пройду́.

ПСАЛОМ 141 Го́лосом моїм до Го́спода візва́в я, * го́лосом моїм до Го́спода помоли́вся. Проллю́ пе́ред Ним моління моє́, * печа́ль мою́ пе́ред Ним сповіщу́. Коли́ іщеза́в від ме́не дух мій, * то Ти пізна́в стежки́ мої. На сій путі, по якій я ходи́в, * скри́ли сіть на ме́не. Диви́вся я на пра́во і спогляда́в, * і не було́, хто знав би мене́. Пропа́ла вте́ча для ме́не, * і нема́, хто б шука́в душі моє́ї. Візва́в я до Те́бе, Го́споди, я сказа́в: * Ти єси́ упо ва́ння моє́, Ти моя́ часть на землі живи́х. Зваж на моління моє́, * бо я ду́же упоко́рений. Ізба́в мене́ від гони́телів моїх, бо вони́ скріпи́лися більше ме́не. Звідси до кожного стиха приспівуються стихири:

Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му. Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.

божественна літургія передосвячених дарів

ПСАЛОМ 129 Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій. Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́. Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є. Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода. Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

ПСАЛОМ 116 Хваліть, Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди. Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, * і істина Госпо́дня перебува́є на віки. Коли ж співці почнуть Сла́ва: і ни́ні, відкриваються царські врата. Вхід з кадильницею. Коли ж має читатися Євангеліє, в празник храму, або святого, або Страсний Тиждень, тоді вхід з Євангелієм. Диякон говорить тихо до ієрея: Го́споду помолімся, а ієрей сю молитву входу:

божественна літургія передосвячених дарів

Уве́чорі і вра́нці і опівдні благословимо́, благодаримо́ і мо́лимось до Те́бе, Влади́ко всіх, Чоловіколю́бче Го́споди; напра́в моли́тву нашу як кади́ло пе́ред Тобо́ю, і не дай нахили́ти серде́ць на́ших до слів або по́мислів лука́вих, але ізба́в нас від усьо́го, що ло́вить ду́ші на́ші, бо до Те́бе, Го́споди, Го́споди, о́чі на́ші, і на Те́бе ми упова́ли, не посоро́м нас, Бо́же наш. Бо Тобі нале́жить уся́ка сла́ва, честь, і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь. По закінченні останньої стихири промовляє диякон або ієрей голосно:

Прему́дрість, про́сті. І народ співає:

Світло ти́хе свято́ї сла́ви Безсме́ртного Отця́ Небе́сного, Свято́го, Блаже́нного, Ісу́се Хри́сте, прийшо́вши на за́хід со́нця, поба́чивши світло вечірнє, оспівуємо Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, Бо́га; досто́їн єси́ у всі часи́ оспівуваним бу́ти голоса́ми преподо́бними, Си́ну Бо́жий, що життя́ дає́ш, тимто світ Тебе́ сла́вить. Диякон: Бу́дьмо ува́жні. Ієрей: Мир всім. Диякон: Прему́дрість. Бу́дьмо ува́жні. Читець, хор і народ виконують прокімен.

божественна літургія передосвячених дарів

Диякон: Прему́дрість. Читець: З кни́ги Буття́ (на Страсному Тижні: Ви́ходу)

чита́ння.

Диякон: Бу́дьмо ува́жні. Читець читає першу паремію. Коли ж закінчить, знову промовляє диякон: Бу́ д ьмо

ува́жні.

Співається другий прокімен. Після нього диякон виголошує:

Повеліте. Ієрей, держачи свічник зі свічею і кадильницю обома руками, дивлячись на схід, чинить знак хреста і голосно мовить:

Прему́дрість, про́сті. Обернувшись на захід до народу, знову чинить знак хреста і промовляє:

Світло Христо́ве просвіща́є всіх. Народ робить три великі (доземні) поклони. Читець: З кни́ги При́повідок (на Страсному Тижні:

Іова) чита́ння.

Диякон: Бу́дьмо ува́жні.

божественна літургія передосвячених дарів

І читець читає другу паремію. Царські врата зачиняються. Якщо наступного дня випадає свято знайдення голови Предтечі, або сорока севастійських Мучеників, або Благовіщення Пресвятої Богородиці, додаються також їхні паремії. По закінченні паремій ієрей тихо мовить читцеві: Мир

тобі.

Читець тихо відповідає: І ду́хові твоє́му. Диякон: Прему́дрість. Читець серед церкви, а звичайно ієрей у святилищі від передньої сторони святої трапези, співає:

Неха́й напра́виться моли́тва моя́, як кади́ло пе́ред Тобо́ю, підно́шення рук моїх, же́ртва вечірняя. По співі читця або ієрея лик співає те саме. Читець або ієрей, стоячи з південної сторони, співає стих 1-й:

Го́споди, візва́в я до Те́бе, ви́слухай мене́. Почу́й го́лос моління мого́, коли́ я взива́ю до Те́бе. Лик: Неха́й напра́виться… Читець або ієрей, стоячи зі східної сторони, співає стих 2-й:

божественна літургія передосвячених дарів

Положи́, Го́споди, охоро́ну уста́м моїм і две́рі огоро́ди губа́м моїм. Лик: Неха́й напра́виться… Читець або ієрей, стоячи з північної сторони, співає стих 3-й:

Не наклони́ се́рця мого́ до слове́с лука́вства, щоб вига́дувати при́води для гріхів. Лик: Неха́й напра́виться… І знову читець, або ієрей з передньої сторони святої трапези, співає:

Неха́й напра́виться моли́тва моя́, як кади́ло пе́ред Тобо́ю. І лик співає:

Підно́шення рук моїх, же́ртва вечірняя. По закінченні робимо три великі поклони. Треба знати, що, коли читець або ієрей співає Неха́ й

напра́виться моли́тва моя́, як кади́ло пе́ред Тобо́ю…,

кадить ієрей святу трапезу на початку і в кінці кожного стиха, який співається. Коли читець або ієрей співає, люди моляться навколішках, коли ж співає лик, ієрей і ті, що служать у святилищі, стають на коліна, молячись. Якщо є празник святого (святих), або храмове свято припаде в посні дні, тоді диякон або ієрей мовить: Бу́дьмо ува́жні, і

божественна літургія передосвячених дарів

читець – прокімен Апостола. Тоді читається Апостол, співається Алилуя і читається Євангеліє. У перші три дні Страсної Седмиці: Коли лик доспіває Неха́й напра́виться… і всі зроблять три великі поклони, диякон, прийнявши з рук ієрея святе Євангеліє, виходить царськими вратами на амвон, а перед ним ідуть свічконосці, і кладе його на аналой. Ієрей же, стоячи перед святою трапезою і дивлячись на захід, виголошує:

Прему́дрість, про́сті, ви́слухаймо свято́го Єва́н гелія. Мир всім. Лик: І ду́хові твоє́му. Диякон: Від Мате́я свято́го Єва́нгелія чита́ння. Лик: Сла́ва Тобі, Го́споди, сла́ва Тобі. Ієрей: Бу́дьмо ува́жні. Диякон читає відповідне зачало з Євангелія від Матея. По закінченні знову лик: Сла́ва Тобі, Го́споди, сла́ва

Тобі.

Диякон мовить єктенію:

Промо́вмо всі з усіє́ї душі і з усіє́ї ми́слі на́шої промо́вмо. Лик: Го́споди, поми́луй.

Го́споди Вседержи́телю, Бо́же отців на́ших, мо́ лимось Тобі, ви́слухай і поми́луй.

божественна літургія передосвячених дарів

Лик: Го́споди, поми́луй.

Поми́луй нас, Бо́же, по вели́кій ми́лості Твоїй, мо́лимось Тобі, ви́слухай і поми́луй. Лик: Го́споди, поми́луй. Тричі.

Молитва усильного благання:

Го́споди Бо́же наш, уси́льне се моління прийми́ від рабів Твоїх і поми́луй нас по мно́жеству ми́лости Твоє́ї, і щедро́ти Твої зішли́ на нас і на всіх люде́й Твоїх, що очікують від Те́бе бага́тої ми́лости. В приходських храмах:

Ще мо́лимось за святішого вселе́нського архиєре́я (ім’я), Па́пу Ри́мського, і за блаже́ннішого Патріярха на́шого (ім’я), і за преосвяще́ннішого Митрополи́та на́шого Кир (ім’я), і за преосвяще́ннішого архи єпи́ с копа на́ ш ого Кир (ім’я), або боголюби́ в ого єпи́скопа на́шого Кир (ім’я), за тих, що слу́жать і послужи́ли у святім хра́мі сім, і за отців на́ших духо́вних, і всю во Христі бра́тію на́шу. Лик: Го́споди, поми́луй. Тричі. В монастирях:

Ще мо́лимось за святішого вселе́нського архиєре́я (ім’я), Па́пу Ри́мського, і за блаже́ннішого Патріярха на́шого (ім’я), і за преосвяще́ннішого Митрополи́та

божественна літургія передосвячених дарів

на́шого Кир (ім’я), і за преосвяще́ннішого архи єпи́ с копа на́ ш ого Кир (ім’я), або боголюби́ в ого єпи́скопа на́шого Кир (ім’я), і за всечесніших отців на́ших архимандри́та (ім’я), протоігу́мена (ім’я), ігу́мена (ім’я), за тих, що слу́жать і послужи́ли у святій оби́телі сій, і за отців на́ших духо́вних, і всю во Христі бра́тію на́шу. Лик: Го́споди, поми́луй. Тричі.

Ще мо́лимось за Бо́гом бере́жений наро́д наш, за правління і за все во́їнство. Лик: Го́споди, поми́луй. Тричі.

Ще мо́лимось за предстоя́чих люде́й, що очікують від Те́бе вели́кої і бага́тої ми́лости, за тих, що тво́рять нам ми́лостиню, і за всіх правосла́вних христия́н. Лик: Го́споди, поми́луй. Тричі. Виголос:

Бо Ми́лостивий і Чоловіколю́бець Бог єси́, і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Знову диякон мовить єктенію:

Помоліться, оглаше́нні, Го́сподеві. Лик: Го́споди, поми́луй.

божественна літургія передосвячених дарів

Вірні, за оглаше́нних помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Щоб Госпо́дь поми́лував їх. Лик: Го́споди, поми́луй.

Огласи́в їх сло́вом істини. Лик: Го́споди, поми́луй.

Відкри́в їм єва́нгеліє пра́вди. Лик: Го́споди, поми́луй.

Приєдна́в їх до свято́ї Своє́ї собо́рної й апо́с тольської Це́ркви. Лик: Го́споди, поми́луй.

Спаси́, поми́луй, заступи́ й охорони́ їх, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Оглаше́нні, го́лови ва́ші Го́сподеві приклоніть. Лик: Тобі, Го́споди.

Молитва за оглашенних: Бо́же, Бо́же наш, Созда́телю і Створи́телю всьо́го, що хо́чеш, щоб усі спасли́ся і прийшли́ до розуміння істини, спогля́нь на Твоїх рабів оглаше́нних і ізба́в їх від да́вньої ома́ни і підступу супроти́вного; і призови́ їх до вічного життя́, просвіща́ючи їх ду́ші і тіла́, і приє́днуючи

божественна літургія передосвячених дарів

їх до слове́сного Твого́ ста́да, яке́ Ім’я́м Твоїм святи́м назива́ється. Виголос:

Щоб і вони́ з на́ми сла́вили пречесне́ і вели́чне Ім’я́ Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Диякон:

Всі оглаше́нні, ви́йдіть; оглаше́нні, ви́йдіть; всі оглаше́нні, ви́йдіть, щоб ніхто́ з оглаше́нних не залиши́вся, тільки вірні, ще і ще в ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Це кажеться тільки до середи четвертого тижня посту; а від середи четвертого тижня, як ієрей виголосить: Щоб і вони́ з на́ми сла́вили…, диякон мовить і сі прошення (звісно, тільки на службах Передосвячених Дарів, хоч би і в празничний день, крім субот і неділь):

Всі оглаше́нні, ви́йдіть; оглаше́нні, ви́йдіть; всі, що до просвічення, приступіть: помоліться ви, що до просвічення. Лик: Го́споди, поми́луй.

божественна літургія передосвячених дарів

Вірні, за братів, що до свято́го просвічення го ту́ються, і спасіння їх Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Щоб Госпо́дь Бог наш утверди́в їх і укріпи́в. Лик: Го́споди, поми́луй.

Просвіти́в їх просвіченням ро́зуму і благоче́стя. Лик: Го́споди, поми́луй.

Сподо́бив їх у нале́жну по́ру ку́пелі зновубуття́, відпу́щення гріхів і оде́жі нетління. Лик: Го́споди, поми́луй.

Новороди́в їх водо́ю і Ду́хом. Лик: Го́споди, поми́луй.

Дарува́в їм зве́ршення віри. Лик: Го́споди, поми́луй.

Приєдна́в їх до свято́го Свого́ і ви́браного ста́да. Лик: Го́споди, поми́луй.

Спаси́, поми́луй, заступи́ і охорони́ їх, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Ви, що до просвічення, го́лови ва́ші Го́сподеві приклоніть. Лик: Тобі, Го́споди.

божественна літургія передосвячених дарів

Молитва за тих, котрі готуються до святого просвічення:

Яви́, Влади́ко, лице́ Твоє́ на тих, що готу́ються до свято́го просвічення і пра́гнуть стрясти́ гріхо́вну скве́рну, озори́ їх по́мисел, упе́вни їх у вірі, утве́рди в надії, соверши́ в любо́ві, вчини́ чесни́ми чле́нами Христа́ Твого́, що дав Себе́ як ізбавління за ду́ші на́ші. Виголос:

Бо Ти єси́ просвічення на́ше, і Тобі сла́ву воз сила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Диякон:

Всі, що до просвічення, ви́йдіть; ви, що до просвічення, ви́йдіть; всі оглаше́нні, ви́йдіть, щоб ніхто́ з оглаше́нних не залиши́вся, тільки вірні, ще і ще в ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй. Досі те, що від середи четвертого тижня посту.

божественна літургія передосвячених дарів

Перша молитва за вірних: Бо́же вели́кий і хва́льний, що животворя́щою сме́ртю Христа́ Твого́ переста́вив нас від тління в нетління, Ти ви́зволь усі на́ші почуття́ від при́страсного умертвіння, поста́вивши їм за до́брого провідника́ вну́трішню розсу́дливість; і о́ко, о́тже, неха́й не приста́не ні на яки́й по́гляд лука́вий, а слух неха́й бу́де за́мкнений для пусти́х слів, язи́к же неха́й очи́ститься від слів непристо́йних; очи́сть же на́ші гу́би, що хва́лять Тебе́, Го́споди; учини́, щоб ру́ки на́ші зде́ржувалися від злих учи́нків, а діяли тільки те, що добровго́дне Тобі, утве́рджуючи всі на́ші чле́ни і ми́слі благода́ттю Твоє́ю. Диякон:

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй. Диякон: Прему́дрість. Ієрей виголошує:

Бо Тобі нале́жить уся́ка сла́ва, честь і поклоніння, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Диякон:

Ще і ще в ми́рі Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

божественна літургія передосвячених дарів

Друга молитва за вірних: Влади́ко Святи́й, Преблаги́й, мо́лимо Тебе́, бага́того в ми́лості, ми́лостивий будь нам, грішним; і сотвори́ нас досто́йними прийня́ти Єдиноро́дного Твого́ Си́на і Бо́га на́шого, Царя́ сла́ви. Ось бо Пречи́сте Його́ Тіло і Животворя́ща Кров, що в сей час вхо́дять у неви́димому су́ п роводі мно́ ж ества Во́ ї нства Небе́ с ного, ма́ ю ть предложи́тися на сій та́йній трапе́зі, а їх прича́стя неосу́дно нам дару́й, щоб ми, ося́яні ни́ми ми́сленним о́ком, ста́ли сина́ми світла і дня. Диякон:

За да́ром Христа́ Твого́, що з Ним благослове́н єси, з Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. І співає:

Ни́ні Си́ли Небе́сні з на́ми неви́димо слу́жать: ось бо вхо́дить Цар сла́ви, ось Же́ртва та́йна соверше́нна супрово́диться у сла́ві. З вірою і любо́в’ю присту-

божественна літургія передосвячених дарів

пім, щоб нам прича́сниками життя́ вічного бу́ти. Алилу́я, алилу́я, алилу́я. Як же се співається, входить диякон північною стороною у святилище, відчиняє царські врата, кадить святу трапезу тільки посередині тричі, і святе предложення, і ієрея, і ставши разом, мовлять: Ни́ні Си́ли Небе́сні… тричі. І, поклонившись тричі, відходять до предложення; і взявши ієрей воздух, кладе на рамено дияконові, святий же дискос з Божественними Тайнами бере правицею і кладе на свою голову; чашу ж із вином, узявши в свою лівицю, несе при грудях. А диякон, тільки з кадильницею, йде попереду і кадить часто; йдучи ж, нічого не мовлять. Увійшовши у святилище, кладе їх ієрей за звичаєм на святій трапезі, здіймає покровці зі Святих Дарів і покриває їх воздухом, не мовлячи над ними нічого, тільки їх кадить. І по вході зі Святими Дарами, як скінчиться спів Ни́ні Си́ли Небе́сні…, творимо три великі поклони. І зачиняються царські врата. Диякон виходить на звичайне місце і промовляє:

Спо́внім вечірню моли́тву на́шу Го́сподеві. Лик: Го́споди, поми́луй.

За предло́жені і передосвя́чені чесні Дари́ Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Щоб Чоловіколю́бець Бог наш, прийня́вши їх у святи́й і пренебе́сний і ми́сленний Свій Жерто́вник,

божественна літургія передосвячених дарів

як приє́мний за́пах духо́вний, зісла́в нам боже́ственну благода́ть і дар Свято́го Ду́ха, помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй.

Молитва по поставленні Святих Тайн: Бо́же невимо́вних і неви́димих та́їн, у Те́бе є схо́вані скарби́ прему́дрости і ро́зуму; Ти відкри́в нам служіння сіє́ї слу́жби і з-за бага́того Твого́ чоловіколю́бія поста́вив нас, грішних, прино́сити Тобі дари́ і же́ртви за на́ші гріхи́ і лю́дські невідання; Ти Сам, неви́димий Ца́рю, що тво́риш діла́ вели́кі і недослідні, сла́вні і надзвича́йні, яки́м нема́є числа́, спогля́нь на нас, недосто́йних рабів Твоїх, що стоя́ть пе́ред святи́м сим жерто́вником, як пе́ред херуви́мським Твоїм Престо́лом, на яко́му Єдиноро́дний Твій Син і Бог наш спочива́є під страшни́ми Та́їнствами, що лежа́ть пе́ред на́ми; ви́зволивши і нас, і вірних люде́й Твоїх, від уся́кої нечистоти́, освяти́ ду́ші і тіла́ всіх нас освя́ченням невід’є́мним, щоб ми з чи́стим сумлінням, з незасоро́мленим лице́м, з просвіченим се́рцем причаща́ючися сих боже́ственних свя́тощів і оживотво́рювані ними, з’єдна́лися з Сами́м Христо́м Твоїм, істинним Бо́гом на́шим, що сказа́в: «Хто їсть моє́ тіло і хто п’є мою кров, у ме́ні перебува́є і я в ньо́му»; щоб ми, як посе́литься і жи́тиме в нас Сло́во Твоє́, Го́споди, ста́ли хра́мом пресвято́го і поклоня́ємого

божественна літургія передосвячених дарів

Твого́ Ду́ха, ви́зволені від уся́кого дия́вольського підступу, що доко́нується ділом, або сло́вом, або по́мислом, і оде́ржали обіцяні нам бла́га, з усіма́ святи́ми Твоїми, що від віку Тобі благовго́дні були́. Диякон:

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Ве́чора всьо́го зве́ршеного, свято́го, ми́рного і безгрішного у Го́спода просім. Лик: Пода́й, Го́споди.

Ангела ми́ру, вірного наста́вника, хорони́теля душ і тіле́с на́ших, у Го́спода просім. Лик: Пода́й, Го́споди.

Про́щення і відпу́щення гріхів і прогрішень на́ших у Го́спода просім. Лик: Пода́й, Го́споди.

До́брого і пожито́чного ду́шам на́шим і ми́ру для світу у Го́спода просім. Лик: Пода́й, Го́споди.

Оста́лий час життя́ на́шого в ми́рі і покая́нні скінчи́ти у Го́спода просім. Лик: Пода́й, Го́споди.

божественна літургія передосвячених дарів

Христия́ н ської кончи́ н и життя́ на́ ш ого, без бо́лісної, бездога́нної, ми́рної, і до́брого одвіту на стра́шнім су́дищі Христо́вім просім. Лик: Пода́й, Го́споди.

Єдність віри і прича́стя Свято́го Ду́ха ви́просивши, самі себе́, і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо. Лик: Тобі, Го́споди. Ієрей виголошує:

І сподо́би нас, Влади́ко, зі сміли́вістю, неосу́дно сміти призива́ т и Тебе́ , Небе́ с ного Бо́ г а Отця́ , і мо́вити: Лик:

Отче наш, Ти, що єси́ на Небеса́х, неха́й святи́ться Ім’я́ Твоє́, неха́й при́йде Ца́рство Твоє́, неха́й бу́де во́ л я Твоя́ , як на Не́бі, так і на землі. Хліб наш насу́щний дай нам днесь; і прости́ нам довги́ на́ші, як і ми проща́ємо довжника́м на́шим; і не введи́ нас у споку́су, але́ ізба́в нас від лука́вого. Ієрей виголошує:

Бо Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

Ієрей: Мир всім. Лик: І ду́хові твоє́му. Диякон:

Го́лови ва́ші Го́сподеві приклоніть. Лик: Тобі, Го́споди. Ієрей, схилившись, молиться: Бо́же, єди́ний благи́й і милосе́рдний, що живе́ш на висо́ т ах і спогляда́ є ш на смире́ н них, спогля́ н ь милосе́рдним о́ком на всіх люде́й Твоїх і захорони́ їх; і сподо́би всіх нас неосу́дно причасти́тися сих Твоїх Животворя́щих Та́їн, бо пе́ред Тобо́ю ми схили́ли свої го́лови, очікуючи від Те́бе бага́тої ми́лости. Виголос:

Благода́ттю і щедро́тами і чоловіколю́бієм Єди норо́дного Си́на Твого́, що з Ним благослове́н єси́, з Пресвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, нині і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Ієрей молиться: Згля́ н ься, Го́ с поди Ісу́ с е Хри́ с те, Бо́ ж е наш, від свято́го жили́ща Твого́ і від Престо́лу сла́ви Ца́рства Твого́ і прийди́, щоб освяти́ти нас, Ти, що вгорі з Отце́м сиди́ш і тут з на́ми неви́димо перебува́єш, і сподо́би нас

божественна літургія передосвячених дарів

могу́тньою Твоє́ю руко́ю пода́ти нам пречи́сте Твоє́ Тіло і чесну́ Кров, а че́рез нас усім лю́дям. По молитві ж ієрей і диякон поклоняються тричі, мовлячи: Бо́же, ми́лостивий будь мені, грішному. А ієрей, коли ще покриті Божественні Дари, вложивши руку, доторкається животворящого Хліба з благоговінням і великою пошаною. І, коли диякон мовить:

Бу́дьмо ува́жні. Ієрей виголошує:

Передосвя́чене святе́є святи́м. Лик:

Єди́н Свят, єди́н Госпо́дь, Ісу́с Христо́с, на сла́ву Бо́га Отця́. Амінь. Ієрей відкладає святий воздух, диякон же входить у святилище і, ставши коло ієрея, мовить: Роздроби́, влади́ко, святи́й Хліб. Ієрей роздроблює його з великою увагою на чотири часті, мовлячи: Роздро́блюється і розділюється Агнець Бо́жий, роз дро́блюваний і нероздільний, що його́ завжди́ їдя́ть і ніко́ли не з’їда́ють, але́ прича́сників він освя́чує. І вкладає частицю в чашу, нічого не кажучи; диякон вливає теплоту до чаші, не мовлячи нічого, і стоїть оподалік.

божественна літургія передосвячених дарів

Лик же співає причасний:

Вкусіте і ви́діте, що благи́й Госпо́дь. Алилу́я, али лу́я, алилу́я. Якщо читалося Апостол і Євангеліє святого або храму, співається також його причасний. Ієрей же мовить: Дия́коне, приступи́. І диякон, прийшовши, творить поклін благоговійно, просячи прощення, і мовить: Ото́ прихо́джу до Безсме́ртного Царя́ і Бо́га на́шого. І: Пода́й мені, влади́ко, чесне́ і святе́ Тіло Го́спода і Бо́га і Спа́са на́шого Ісу́са Христа́. Ієрей же, взявши одну частицю Святих Таїн, дає дияконові, мовлячи: (Ім’я) священнодия́конові подає́ться чесне́ і святе́ і пречи́сте Тіло Го́спода і Бо́га і Спа́са на́шого Ісу́са Христа́ на відпу́щення гріхів його́ і на життя́ вічне. І диякон, поцілувавши руку, що подає йому, відходить і стоїть за святою трапезою; і, схиливши голову, молиться, як і ієрей, кажучи: Вірую, Го́споди… і проче. Подібно і ієрей, взявши одну частицю Святих Таїн, мовить: Чесне́ і пресвяте́ Тіло Го́спода і Бо́га і Спа́са на́шого Ісу́са Христа́ подає́ться мені, (ім’я) ієре́єві, на відпу́щення гріхів моїх і на життя́ вічне. Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

І, схиливши голову, молиться, кажучи: Вірую, Го́споди, і ісповідую, що Ти єси́ воістину Христо́с, Син Бо́га живо́го, що прийшо́в у світ грішників спасти́, з яки́х пе́рший я. Також: Вече́ р і Твоє́ ї та́ й ної днесь, Си́ н у Бо́ ж ий, мене́ прича́сника прийми́, бо ворога́м Твоїм та́йни не повім і поцілу́нку не дам Тобі, як Юда, але́, як розбійник, сповіда́юся Тобі: Також: Пом’яни́ мене́, Го́споди, коли́ при́йдеш у Ца́рстві Твоїм. Пом’яни́ мене́, Влади́ко, коли́ при́йдеш у Ца́рстві Твоїм. Пом’яни́ мене́, Святи́й, коли́ при́йдеш у Ца́рстві Твоїм. Неха́й не на суд і не в осу́дження бу́де мені прича́стя Святи́х Твоїх Та́їн, Го́споди, а на зцілення душі і тіла. Бо́же, ми́лостивий будь мені грішному. Бо́же, очи́сти мої гріхи́ і поми́луй мене́. Без числа́ нагріши́в я, Го́споди, прости́ мені. І так причащаються Святих Таїн зі страхом і всякою дбайливістю. Ієрей, взявши губку, обтирає руку, кажучи: Сла́ва Тобі, Бо́же тричі. І поцілувавши губку, кладе її на місце. Диякон же, взявши святий дискос, підносить над святу чашу і спрятує святе, не кажучи нічого; і, поклонившись тричі, відчиняє царські врата і, взявши святу чашу, мовить:

божественна літургія передосвячених дарів

Приступіте. Лик співає:

Благословлю́ Го́спода на вся́кий час. Алилу́я. Причастя вірних відбувається, як на Літургії Йоана Золотоустого. Ієрей, причащаючи, мовить: Чесно́го і пресвято́го і пречи́стого Тіла Го́спода і Бо́га і Спа́са на́шого Ісу́са Христа́ причаща́ється раб Бо́жий або раба́ Бо́жа (ім’я), на відпу́щення гріхів своїх і на життя́ вічне. Амінь. Тоді ієрей кадить святе, віддає кадило дияконові і, взявши святий дискос, кладе на голову диякона; а диякон, узявши його з благоговінням, звертається до народу, нічого не мовлячи, відходить до предложення і кладе його. Ієрей же, поклонившись, узявши святу чашу і обернувшись до людей, мовить тихо: Благослове́н Бог, що просвічує і освя́чує нас. І голосно:

За́вжди, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. І відносить святе до предложення. Лик: Амінь.

Благодаримо́ Тебе́, Хри́сте Бо́же наш, що сподо́бив єси́ нас бу́ т и прича́ с никами Твого́ пречи́ с того Тіла і Твоє́ї чесно́ї Кро́ви, проли́тої за ввесь світ на

божественна літургія передосвячених дарів

відпу́щення гріхів, та́їнства Твого́ Про́мислу. Алилу́я, алилу́я, алилу́я. Диякон мовить:

Про́ с ті, прийня́ в ши Боже́ с твенних, Святи́ х , Пречи́стих, Безсме́ртних, Небе́сних і Животворя́щих, страшни́х Христо́вих Та́їн, досто́йно благодарім Го́спода. Лик: Го́споди, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бо́же, Твоє́ю благода́ттю. Лик: Го́споди, поми́луй.

Ве́чір весь зве́ршений, святи́й, ми́рний і безгрішний ви́просивши, самі себе́, і оди́н о́дного, і все життя́ на́ше Христу́ Бо́гові відда́ймо. Лик: Тобі, Го́споди. Ієрей промовляє тихо молитву благодарення: Благодаримо́ Тебе́, Спаса́, всіх Бо́га, за всі бла́га, які Ти пода́в нам, і за прича́стя свято́го Тіла і Кро́ви Христа́ Твого́, і мо́лимось до Те́бе, Влади́ко Чоловіколю́бче: захорони́ нас під покро́вом крил Твоїх і дай нам аж до оста́ннього на́шого віддиху досто́йно причаща́тися Твоїх свя́тощів, на просвічення душі і тіла, у насліддя Небе́сного Ца́рства.

божественна літургія передосвячених дарів

Виголос:

Бо Ти єси́ освя́чення на́ше і Тобі сла́ву возсила́ємо, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Ієрей: В ми́рі ви́йдім. Лик: В Імені Госпо́днім. Диякон: Го́споду помолімся. Лик: Го́споди, поми́луй. Під час святої Чотиридесятниці ієрей виголошує заамвонну молитву:

Влади́ко Вседержи́телю, Ти всю твар прему́дрістю створи́в і невимо́вним Твоїм Про́мислом, і вели́кою бла́гістю ввів нас у сі свяще́нні дні на очи́щення душ і тіле́с, на зде́ржання при́страстей, для надії воскресіння; Ти в сорока́ днях вручи́в скрижа́лі, богопи́сані письмена́, уго́дникові Твоє́му Мойсе́єві; пода́й і нам, Благи́й, до́брим по́двигом подвиза́тися, час по́сту заверши́ти, віру неподільну зберегти́, го́лови неви́димих зміїв сокруши́ти, і перемо́жцями гріха́ яви́тися, і неосу́дно дости́гнути поклони́тися свято́му воскресінню. Бо благослови́лося і просла́вилося пречесне́ і вели́чне Ім’я́ Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свято́го Ду́ха, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

божественна літургія передосвячених дарів

Лик: Амінь. [У перші три дні Страсної Седмиці можна брати інші заамвонні молитви; тут на сс. 203-206]

Будь Ім’я́ Госпо́днє благослове́нне від ни́ні і до віку. Тричі. Ієрей мовить молитву на споживання святих Дарів: Го́споди Бо́же наш, що ввів нас у сі свяще́нні дні і зроби́в нас прича́сниками страшни́х Твоїх Та́їн, приєдна́й нас до Твого́ слове́сного ста́да і вчини́ нас наслідниками Твого́ Ца́рства, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь. Лик одразу після Будь Ім’я́ Госпо́днє… співає псалом 33, а ієрей виходить і, ставши на звичайнім місці, роздає антидор.

Псалом 33 Благословлю́ Го́спода на вся́кий час, * завжди́ хвала́ Його́ в уста́х моїх. У Го́споді похва́литься душа́ моя́, * неха́й почу́ють ла́гідні і возвеселя́ться. Возвели́чте Го́спода зо мно́ю * і вознесімо Ім’я́ Його́ вку́пі. Я шука́в Го́спода, і Він ви́слухав мене́, * і від усіх скорбо́т моїх ізба́вив мене́. Приступіть до Ньо́го і просвітіться, * і ли́ця ва́ші не постида́ються.

божественна літургія передосвячених дарів

Отсе́й убо́гий візва́в, і Госпо́дь ви́слухав його́, * і від усіх скорбо́т його́ спас його́. Ополчи́ться Ангел Госпо́день навкру́г тих, що боя́ться Його́, * і ізба́вить їх. Вкусіте і ви́діте, що благи́й Госпо́дь; * блаже́н муж, що упова́є на Ньо́го. Бійтеся Го́спода, всі святії Його́, * бо нема́ недо ста́тку в тих, що боя́ться Його́. Бага́ті збідніли і зголодніли, * а тим, що шука́ють Го́спода, не забра́кне нія́кого добра́. Прийдіте, ча́да, послу́хайте мене́, * стра́ху Гос по́дн ього навчу́ вас. Хто є той чоловік, що, лю́блячи життя́, * бажа́є ви́діти дні благі? Стри́май язи́к твій від зла * і гу́би твої, щоб не говори́ти ле́сти. Відхили́ся від зла і твори́ добро́, * шука́й ми́ру і біжи́ за ним. Очі Госпо́дні на пра́ведних, * а ву́ха Його́ на моли́тву їх. Лице́ ж Госпо́днє про́ти тих, що тво́рять зло, * щоб ви́коренити з землі па́м’ять їх. Візва́ли пра́ведні, і Госпо́дь ви́слухав їх, * і від усіх скорбо́т їх ізба́вив їх. Близьки́й Госпо́дь до сокру́шених се́рцем, * і смире́нних ду́хом спасе́. Бага́то скорбо́т у пра́ведних, * і від усіх них із ба́вить їх Госпо́дь.

божественна літургія передосвячених дарів

Охороня́є Госпо́дь усі ко́сті їх, * ні одна́ з них не сокруши́ться. Смерть грішників лю́та, * і ті, що нена́видять пра́ведного, згріша́ть. Ізба́вить Госпо́дь ду́ші рабів Своїх, * і не згріша́ть усі, що упова́ють на Ньо́го. Роздавши антидор, ієрей, як скінчать співати псалом 33, виголошує:

Благослове́ння Госпо́днє на вас, Того́ благода́ттю і чоловіколю́бієм, за́вжди, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Лик: Амінь. Диякон: Прему́дрість. Лик: Чеснішу від Херуви́мів і незрівня́нно слав-

нішу від Серафи́мів, що без зотління Бо́га Сло́во породи́ла, су́щу Богоро́дицю, Тебе́ велича́ємо. Ієрей: Сла́ва Тобі, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше,

сла́ва Тобі.

Лик: Сла́ в а: і ни́ н і. Го́ с поди, поми́ л уй. Тричі.

Благослови́.

Христо́с, істинний Бог наш, моли́твами пречи́стої Своє́ї Ма́тері (і інші належні поминання свята чи святого, якого є храм і якого є день), і всіх святи́х, поми́лує і спасе́ нас, як Благи́й і Чоловіколю́бець.

божественна літургія передосвячених дарів

Лик: Амінь. Так твориться відпуст до Страсного Тижня, бо у Страсний Тиждень є свій відпуст:

Госпо́дь, що гряде́ на во́льну страсть спасіння на́шого ра́ди, Христо́с істинний Бог наш, моли́твами пречи́стої Своє́ї Ма́тері, святи́х сла́вних і всехва́льних Апо́столів, святи́х пра́ведних богоотців Йоаки́ма і Анни, і всіх святи́х, поми́лує і спасе́ нас, як Благи́й і Чоловіколю́бець. Кінець Літургії Передосвячених Дарів

МОЛИТВИ ПО СВЯТІМ ПРИЧАСТЮ Коли гідно запричастишся Животворящих Таїнственних Дарів, заспівай зараз з радости, вельми благодари й отсе тепло з душі говори Богові:

Сла́ва Тобі, Бо́же. Сла́ва Тобі, Бо́же. Сла́ва Тобі, Бо́же. Тоді отсю благодарну молитву:

лагодарю́ Тебе́, Го́споди Бо́же мій, що Ти не відки́нув мене, грішного, але́ сподо́бив мене́ бу́ти прича́сником Твоїх Свя́ т ощів. Благодарю́ Тебе́ , що Ти сподо́ б ив мене́, недосто́йного, причасти́тися Твоїх пречи́стих і небе́сних Дарів. Але́, Влади́ко Чоловіколю́бче, Ти, що ра́ди нас уме́р і воскре́с та дарува́в нам сі страшні і Животворя́щі Та́їнства на благодія́ння й освя́чення душ і тіл на́ших, – дай, щоб вони́ були́ й мені на зцілення душі і тіла, на прогна́ння всьо́го супроти́вного, на просвічення оче́й мого́ се́рця, на мир моїх душе́вних сил, на віру непости́дну, на любо́в нелицемірну, на повноту́ му́дрости, на доде́ржування Твоїх за́повідей, на збільшення Твоє́ї Боже́ственної благода́ті і на присво́єння Твого́

божественна літургія передосвячених дарів

Ца́рства, щоб я, ни́ми охоро́нюваний у Твоїй свя́тості, за́вжди пам’ята́в про Твою́ благода́ть і вже жив не для се́бе, але́ для Те́бе, на́шого Влади́ки і Доброчи́нця, і так, відійшо́вши з сьо́го життя́ в надії на життя́ вічне, досягну́в непромина́ючого спо́кою, де безнаста́нний го́лос тих, що торжеству́ють, і безконе́чна насоло́да тих, що огляда́ють невимо́вну красу́ Твого́ обли́ччя. Бо Ти єси́ істинне пра́гнення і несказа́нна ра́дість тих, що Тебе́ лю́блять, Хри́сте Бо́же наш, і Тебе́ оспівує все творіння на віки. Амінь.

ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО

лади́ко, Хри́сте Бо́же, Ца́рю віків і Тво́рче всьо́го, благодарю́ Тебе́ за всі бла́га, яки́ми Ти мене́ обдарува́в, і за прича́стя Твоїх Пречи́стих і Животворя́щих Та́їнств. Тому́ блага́ю Тебе́, Благи́й і Чоловіколю́бче: охорони́ мене́ під Твоїм покро́вом і в тіні крил Твоїх та обдару́й мене́ чи́стою со́вістю, щоб я аж до мо́го оста́ннього віддиху досто́йно причаща́вся Твоїх Свя́тощів на відпу́щення гріхів і на життя́ вічне. Бо Ти є Хліб життя́, Джерело́ свя́ т ости, Пода́ т ель благ, і Тобі сла́ в у возсила́ є мо з Отце́м і Святи́м Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

ЙОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

аїнстве́ н но удосто́ ї вшись бу́ т и прича́ с ником Твого́ пречи́стого Тіла і чесно́ї Кро́ви, оспівую і благословля́ю, поклоня́юся і сла́влю, і велича́ю спасіння Твої, Го́споди, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

божественна літургія передосвячених дарів

ЙОАНА ДАМАСКИНА

о́же, Бо́же мій, непостійний і неви́димий Вогню́, Ти, що чи́ниш Ангелів Своїх вогне́м пала́ючим, Ти, що в Своїй несказа́нній любо́ві переда́в мені на пожи́ву Твоє́ боже́ственне Тіло і прийня́в мене́ за прича́сника Свого́ Божества́ ра́ди прийняття́ Твого́ пречи́стого Тіла і чесно́ї Кро́ви: прони́кни усе́ моє́ тіло і дух, крізь мої ко́сті і мо́зки! Гріхи́ мої спали́, ду́шу мою́ просвіти́ й ум мій проясни́! Тіло освяти́ й оби́тель у ме́ні сотвори́ ра́зом із благослове́нним Твоїм Отце́м і Всесвяти́м Ду́хом, щоб і я був у Тобі завжди́, зара́ди молито́в Твоє́ї пречи́стої Ма́тері і всіх святи́х Твоїх. Амінь.

ІНША МОЛИТВА

о́споди, Ісу́се Хри́сте, Бо́же наш! Неха́й Твоє́ святе́ Тіло бу́де мені на життя́ вічне і Твоя́ чесна́ Кров на відпу́щення гріхів! А отсе́ благода́рення неха́й бу́де мені на ра́дість, здоро́в’я і потіху. На Твоє́му ж страшно́му і дру́гому прише́сті сподо́би мене́, грішного, досто́йним ста́ти право́руч сла́ви Твоє́ї, моли́твами Твоє́ї всепречи́стої Ма́тері і всіх Святи́х. Амінь.

МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

ресвята́ я Влади́ ч ице Богоро́ д ице, світло моє́ ї затьма́реної душі, надіє, покро́ве, прибіжище, потіхо і ра́досте моя́! Благодарю́ Тебе́, що Ти сподо́била мене́, недосто́йного, бу́ти прича́сником пречи́стого Тіла і чесно́ї Кро́ви Си́на Твого́. Але́ Ти, що породи́ла

божественна літургія передосвячених дарів

Істинне Світло, просвіти́ духо́вні о́чі мого́ се́рця. Ти, що породи́ла Джерело́ Безсме́ртя, оживи́ мене́, уме́ртвленого гріхо́м. Ти, ми́лостивого Бо́га милосе́рдна Ма́ти, поми́луй мене́, і дай мені говіння й сокру́шення в се́рці моїм, і смире́ння в ми́слях моїх, і ви́зволення з поло́ну думо́к моїх. І сподо́би мене́ аж до оста́ннього віддиху неосу́дно прийма́ти Свя́тощі пречи́стих Та́їнств на зцілення душі і тіла. Дай мені теж сльо́зи покая́ння і сповіді, щоб я велича́в і сла́вив Тебе́ по всі дні мого́ життя́, бо Ти благослове́нна і препросла́влена на віки. Амінь. Кінець молитов по святім причастю

СТИХИРИ ТРІОДІ В СЕРЕДУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 8. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

о́стячи, бра́ття, тіле́сно, * постімо і ду хо́вно: * розв’яжімо вся́кі у́зи непра́вд и, * розірвімо пу́та наси́льницьких уго́д, * уся́кий до́говір несправедли́вий роздерімо; * да́ймо голо́дним хліб і зли́дарів безприту́льних уведімо в домівки * – щоб прийня́ти нам од Христа́ Бо́га вели́ку ми́л ість. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Постячи, браття, тілесно… І мученичний.

Іс 58:6-7

стихири тріоді

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій. Фил 4:8

Пс 17:10 Фил 2:7 Пс 50:3

кщо́ яка́ чесно́та і якщо́ яка́ похвала́ * – нале́ ж ить вона́ святи́ м ! * Під мечі бо приклони́ л и вони́ ши́ ї  * – ра́ д и Те́ б е, що приклони́в Небеса́ і зійшо́в; * проли́ли кров свою́ * – ра́ди Те́бе, що Себе́ зубожи́в і вид слуги́ прийня́в; * смири́лися аж до сме́рти * – убо́гість Твою́ наслідуючи. * Їх же моли́твами, по мно́жеству щедро́т Твоїх, * Бо́же, поми́луй нас. І господина Йосифа. Глас 2 [подібний «Яко явися»]. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

Мк 4:16; Лк 1:79; пор. Йо 1:5

вітлопромінних вас, як бли́ с кавки, * у ввесь світ Ісус * – ми́ с ленне воістину Со́нце – посла́вши, * відігна́в ся́йвом ва́шої боже́ственної про́повіді те́мряву полу́ди, * Богови́дці Апо́столи, * і просвіти́в тих, кого́ трима́в лихи́й мо́рок невідання. * Його́ ж і моліте * низпосла́ти і нам просвічення та вели́ку ми́лість. Інший, його ж. Глас [і подібний] той же. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

стихири тріоді

есно́тами Ілля́, * зійшо́вши на колісни́цю боже́ственну, * по́стом просвічений, * вознісся на висоту́ Небе́сну. * Його́ ре́вно наслідуй, смире́нная душе́ моя́, * і пости́ од уся́кої зло́би, * і за́здрости, і сва́рів, * і соло́дкости теку́чої і сла́сної; * і бо́лю лю́того уни́кнеш * – вічнопа́льної Геє́ни, * вола́ючи до Христа́: * Го́споди, сла́ва Тобі. Інший, господина Теодора. Глас 5, подібний «Преподобне отче». Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

по́столи боже́ственні, * за світ найтеплі́ші молільники і правосла́вних захисники́, * ма́ ю чи дерзнове́ н ня си́ л у до Христа́ Бо́ г а на́шого,1 * за нас моліться, вас мо́лимо, всечеснії, * щоб ми по́сту благи́й час світло зверши́ли, * і Єдиносу́щної Тро́йці благода́ть прийняли́. * Великопроповідники сла́вні, * моліться за ду́ші на́ші. І чотири стихири з Мінеї.

Часто повторювана у літургійних текстах тема «дерзновення», тобто особливої сміливості, особливого «доступу» до Бога, даного святим, що догодили Йому своїм життям і служінням і, відтак, можуть заступатися за нас.

2 Цар 2:11

Мк 9:43

стихири тріоді

Прокімен, глас 5: Ти, Го́споди, захоро́ниш нас і збереже́ш нас від ро́ду сьо́го і повік (Пс 11:8). Стих: Спаси́ мене́, Го́споди, бо не ста́ло пра́ведного (Пс 11:2). З книги Буття читання 1:24-31; 2:1-3. Прокімен, глас 6: Згля́нься і почу́й мене́, Го́споди, Бо́же мій (Пс 12:4). Стих: Доки́, Го́споди, забува́тимеш мене́ до кра́ю? До́ки відверта́тимеш лице́ Твоє́ від ме́не? (Пс 12:2). З книги Приповідок читання 2:1-22.

В П’ЯТНИЦЮ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 5. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му. Рим 13:13 Іс 58:6 Рим 14:13

рийдіте, вірнії, * чинімо у світлі вчи́нки світла; * як уде́нь, пово́дьмося добропоря́дно; * вся́ку непра́ведну уго́ду з бли́жнім від се́бе відки́ньмо, * не кладучи́ нічо́го пе́ред ним на спотика́ння і падіння; * поли́шмо пло́ті догоджа́ння, * плека́ймо душі дарува́ння; * да́ й мо потребу́ ю чим хліб, * і приступімо

стихири тріоді

до Христа́, в покая́нні кли́чучи: * Бо́же наш, поми́луй нас. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Прийдіте, вірнії, чинімо у світлі вчинки світла… Відтак співаємо й чотири мученичні Октоїха чергового гласу. Відтак чотири самогласні, святого Теодора Тирона. Глас 2. Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́ ж і * неха́ й упова́ є Ізра́ ї ль на Го́спода.

рийдіте, мучениколю́бці всі, * духо́вно возвеселімся і торжеству́ймо: * днесь бо влашто́вує тра́пезу та́йну му́ченик Теодо́р, * яко́ю веселіємо ми, святолю́бці, * і викли́куємо до ньо́го: * Ра́дуйся, страстоте́рпче непобо́рний, * що погро́ з и мучи́ т елів на зе́ м лю пове́ р г; * ра́дуйся, що отсе́ тіло з пра́ху за Христа́ відда́в на му́ки; * ра́дуйся, що в розмаїтих бідах * ви́ п робуваним во́ ї ном Небе́ с ного Во́ ї нства ви́ я вився. * Тому́ мо́ л имо тебе́ , му́ ч еників окра́со: * моли́ся за ду́ші на́ші.2 2

Ця і наступні стихири оспівують подвиги, заступництва і чудотворіння св. мученика Теодора Тирона, черпаючи різноманітні образи і сюжети з його Житія.

стихири тріоді

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

огодаро́ваною благода́ттю чуде́с твоїх, * му́чениче Теодо́ре, * яку́ простяга́єш ти всім, хто з вірою до те́бе прибіга́є, * – нею хва́лимо тебе́, гово́рячи: * Полоне́них ізбавля́єш ти, * зціля́єш боля́щих, * убо́гих збага́чуєш; * і спаса́єш морепла́вців, * стри́муєш даре́мну вте́ ч у домоча́ д ців, * і виявля́ є ш зага́ р бане крадія́ м и, подви́ ж нику, * і во́ ї нів навча́ є ш грабу́ н ку цура́ т ися, * младе́ н цям дару́ є ш ласка́во їх про́шення, * палко́го знахо́дять у то́бі засту́пника * ті, що тво́рять твоє́ свяще́нне помина́ння; * з ни́ми ж і для нас, стра́днику свяще́нніший, * співців тво́го му́чеництва, * ви́проси у Христа́ вели́кої ми́лости. Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

а́ р ом Бо́ ж им щонайви́ щ им показа́ в ся єси́, * му́чениче Теодо́ре: * бо і по кон чи́ н і як живи́ й  * усім, хто прибіга́ є , дає́ ш про́шення. * Ти́м-то, коли́ си́на о́ноді у жінки ви́ к рали * – полони́ л и іновірні во́ ї ни, * – і предста́ л а вдови́ ц я, і сльоза́ м и храм твій зро́шувала; * ти ж, як співчутли́вий, на коні білому з’яви́ в шись, * її о́ т рока неви́ д имо поверну́в, * і пото́му з ним діяти чудеса́ не

стихири тріоді

перестава́в єси́; * але́ моли́ Христа́ Бо́га, * щоб спасли́ся ду́ші на́ші. Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

к боже́ственним дара́м однойме́нного, тебе́ вшано́вую, * три́чі блаже́нний Теодо́ре: * бо Світла Боже́ственного незаходи́мим світи́лом яви́вшись, * освіти́в єси́ по́двигами твоїми все творіння; * і од вогню́ сильнішим показа́вшись, * по́лум’я згаси́в єси́, * й облу́дного змія го́лову сокруши́в єси́; * тому́ в змага́ннях твоїх Христо́с, схили́вшись, * увінча́в боже́ственну го́лову твою́. * Великому́чениче, подви́жнику, * ма́ючи дерзнове́ння до Бо́га, * ре́вно моли́ся за ду́ші на́ші.

Слава, глас 6:

к знаря́ддя ви́користав во́рог * співвід сту́пника мучи́теля в у́мислі лю́тому: * люде́й благочести́вих, що посто́м очища́лися, * оскве́рненою їжею од скве́рних жертв зазіха́в оскверни́ти; * але́ ти його́ підступ мудрішим зруйнува́в єси́ за́мислом, * уві сні предста́в єси́ тодішньому архиєре́єві * – і глибину́ ума́ одкрива́ючи, * і безу́мство то́го почина́ння викрива́ ю чи; * і ми, тобі подя́ ч ний спів прино́сячи, * рятівнико́м імену́ємо, * щорічний спо́мин коли́шнього чу́да тво́рячи, * та

Бт 3:15; Одкр 12:9

стихири тріоді

мо́лимося, щоб і нада́лі од у́мислів лука́вого нам неушко́дженими спаса́тися * твоїми до Бо́га моли́твами, му́чениче Теодо́ре. І нині, богородичний-догмат чергового гласу. Прокімен, глас 5: Почу́є тебе́ Госпо́дь у день печа́лі (Пс 19:2). Стих: Захисти́ть тебе́ Ім’я́ Бо́га Якова (Пс 19:2). З книги Буття читання 2:20-3:20. Прокімен, глас 6: Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю! У пісня́х і псалма́х оспіва́ємо вла́ду Твою (Пс 20:14). Стих: Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар (Пс 20:1). З книги Приповідок читання 3:19-34.

В СЕРЕДУ ДРУГОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 1. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Рим 14:13

ухо́вний, бра́ття, розпоча́вши піст, * язи ко́м не мо́вте облу́ди * і не підклада́йте спотика́ння бра́тові на падіння; * але́, покая́нням

стихири тріоді

просвіти́вши душі свічу́, * сльоза́ми взива́ймо до Христа́: * прости нам гріхопадіння на́ші, * як Чоловіколю́бець.

85 Мт 25:1 і наст.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Духовний, браття, розпочавши піст… Мученичний самоподібний. Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

сехва́льнії му́ченики, * вас земля́ не затаїла, * але́ Не́бо прийняло́; * відчини́лися вам бра́ми Ра́ю, * і, всере́дині перебува́ючи, * Де́ревом Життя́ ви насоло́джуєтеся. * Христо́ві молітеся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість. Інші стихири, господина Йосифа. Глас 3, подібний «Велія Креста». Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́.

оже́ственних Апо́столів, Го́споди, молін нями * сподо́ б и нас постови́ й час * у скру́сі по́мислу до́бре зверши́ти, * як Благи́й і Осере́ддя бла́га, * щоб ми, спаса́ючись, * Тебе́ прославля́ли всі.

Бт 2:9; Одкр. 2:7; 22:14

стихири тріоді

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Мт 25:3146

ели́ке і страшне́ бу́де Твоє́, Го́споди, при ше́стя, * коли́, возсівши, Ти суд пра́ведний зверши́ш! * Не осуди́ мене́, осужде́нного, * але́, як Бог, пощади́ мене́, * Апо́столів Твоїх * благоприє́мними моли́твами. Інша стихира, господина Теодора. Глас 6, подібний «Всю отложивше». Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

ристо́ві Апо́столи, * земля́нам світи́ла, * скарби́ , що світ збага́ ч уєте всему́ д рим знання́ м Бога́ на́ ш ого, * ва́ ш их співців од споку́с ізба́вте * святи́ми ва́шими моли́твами, * і допоможіть нам по́сту час провести́ ю́но, * спрямо́ в уючи в ми́ р і життя́ на́ ш е, * щоб ми на благовго́дному передпу́тті Страсте́й Христо́вих3 * зі сміли́вістю прино́сили співи * Бо́гові на́шому. І чотири стихири з Мінеї. 3

Називаючи Великий Піст «передпуттям Страстей Хрис тових», ця стихира представляє час посту як шлях, що готує нас до Страсного тижня – днів особливого поминання Господніх страждань і смерті.

стихири тріоді

Прокімен, глас 6: Веселітеся у Го́споді і ра́дуйтеся, пра́ведні (Пс 31:11). Стих: Блаже́ н ні, кому́ про́ щ ено беззако́ н ня (Пс 31:1). З книги Буття читання 4:16-26. Прокімен, глас 1: Будь, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас, бо упова́ли ми на Те́бе (Пс 32:22). Стих: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді (Пс 12:2). З книги Приповідок читання 5:15-6:3.

В П’ЯТНИЦЮ ДРУГОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 4. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

и́ні – час сприя́тливий, * ни́ні – день спасіння; * у мно́жестві ми́лости Твоє́ї посіти́ мою́ ду́шу, * і тяга́р беззако́нь моїх осла́би, * Єди́ний Чоловіколю́бче. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Нині – час сприятливий… Відтак співаємо 4 мученичні Октоїха чергового гласу, потім 4 стихири з Мінеї,

2 Кор 6:2

стихири тріоді

Слава: святому або святим з Мінеї, якщо мають наславник, якщо не мають – покойний Дамаскина з Октоїха, чергового гласу. І нині: богородичний-догмат чергового гласу. Прокімен, глас 4: Ми́лість Твоя́ і істина Твоя́ хай завжди́ захища́ють мене́ (Пс 39:12). Стих: Терпели́во надіявся я на Го́спода (Пс 39:2). З книги Буття читання 5:32-6:8. Прокімен, глас 6: Я сказа́в: «Го́споди, поми́луй мене́, зціли́ ду́шу мою́» (Пс 40:5). Стих: Блаже́н, хто ду́має про бідного і вбо́гого (Пс 40:1). З книги Приповідок читання 6:20-7:1.

В СЕРЕДУ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 4. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

лу́дно розтра́тив я отцівське моє́ бага́тство, * пусти́м став, * у країну всели́вся лука́вих громадя́н, * і безслове́сністю став подібний * до безду́ м ної скоти́ н и, * і ого́ л ений був з

стихири тріоді

уся́кої боже́ственної благода́ті; * ось чому́, поверта́ючись, вола́ю до Те́бе, * Благоутро́бного і Ще́дрого Отця́: * Согріши́в я! Прийми́ мене́, ка́янника, Бо́же, * і поми́луй мене!

Лк 15:11-32

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Повторюємо попередню стихиру. Мученичний, подібний «Дал єси знаменіє». Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

е́ртви одушевле́нні, * всепа́лення сло ве́сні * – му́ченики Госпо́дні, * зако́лення доскона́лі Бо́гові, * ове́чки, які Бо́га зна́ють і яки́х Бог зна́є, * – у ва́шу коша́ру вовка́м нема́ вхо́ду; * моліться і за нас * – щоб і нам па́стися з ва́ми * на воді упоко́єння.

Рим 12:1; Еф 5:2 Йо 10:1-16 Пс 22:1-2

Інші стихири, господина Йосифа. Глас 6, подібний «Всю отложивше». Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́.

о́нця ми́сленного * зірни́цями яви́лись ви, * Богови́дці Апо́столи; * просвічення ви́просіть ду́шам на́шим * і ви́зволення од при́страстей похму́рої те́мряви, * і помоліться, щоб ми узріли день спаси́тельний, * очи́стивши по́стом і моліннями серця́, які лука́вий зра́нив; *

Іс 49:8; 2 Кор 6:2

стихири тріоді

щоб ми вас, вірою спаса́ючись, вшано́вували за́вжди * – тих, що всему́дрим проповідуванням * світ спасли́. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

В Лк 15:11-32

країну зли́днів, * блу́дний, відійшо́в я * і зле стра́ т ив бага́ т ство, * яке́ Ти, Отче Добросе́рдий, дав мені, * і від го́лоду благи́х діл знемага́ю, * і в ганьбу́ пере́ступу ось зодягну́вся я, * з благода́ті Бо́жої оголи́вшись, * і кли́чу до Те́бе: * согріши́в я! – але́ зна́ю Твою́ доброту́; * прийми́ мене́, Ще́дрий, як одно́го з на́ймитів Твоїх, Хри́сте, * моліннями Апо́столів, * що возлюби́ли Тебе́. Інша стихира, господина Теодора. Глас той же [подібний «Одесную Спаса»]. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Пс 18:5

по́столи Спа́сові, * світи́ла вселе́н ної і доброчи́нці і рятівники́, * Бо́жої сла́ви – як Небеса́ – повідателі, * і го́йно прикра́шені зо́рями чуде́с * та знаме́ннями зцілень, * усе́рдно за нас мольби́ Го́сподеві принесіте, * щоб Він прийня́в як па́хощі чи́сті – молитви́ на́ші, * і щоб сподо́билися всі ми * Живоно́сний Хрест

стихири тріоді

і цілува́ти, і ви́діти у стра́сі. * Йому́ поклонінням * низпошли́ нам ми́лості Твої, Спа́се, * як Чоловіколю́бець. І чотири стихири з Мінеї. Прокімен, глас 4: Упова́ю на ми́лість Бо́жу повіки (Пс 51:10). Стих: Чого́ хва́лишся у зло́бі, си́льний? (Пс 51:3). З книги Буття читання 7:6-9. Прокімен, глас 4: Коли́ пове́рне Госпо́дь із поло́ну люде́й Своїх (Пс 52:7). Стих: Сказа́в безу́мець у се́рці своїм: «Нема́є Бо́га!» (Пс 52:2). З книги Приповідок читання 9:12-18.

В П’ЯТНИЦЮ ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 7. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

к блу́дний, відступи́в я від благода́ті Твоє́ї, Го́споди, * і бага́тство розтра́тив бла́гости; * до Те́бе, Благоутро́бного, прибіг я, * взива́ючи Тебе́, Бо́же: * согріши́в я, поми́луй мене.

Лк 15:11-32

стихири тріоді

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Як блудний, відступив я… Відтак співаємо 4 мученичні Октоїха чергового гласу, потім 4 стихири з Мінеї, Слава: святому або святим з Мінеї, якщо мають наславник, якщо не мають – покойний Дамаскина з Октоїха, чергового гласу. І нині: богородичний-догмат чергового гласу. Прокімен, глас 4: Дай нам по́міч у скру́ті, бо марне́ спасіння лю́дське (Пс 59:13). Стих: Бо́ ж е! Ти відки́ н ув нас і низложи́ в нас (Пс 59:3). З книги Буття читання 8:4-21. Прокімен, глас 6: Почу́й, Бо́же, моління моє́, воньми́ блага́нню моє́му (Пс 60:2). Стих: Від кра́ю землі до Те́бе взива́ю (Пс 60:3). З книги Приповідок читання 10:31-32; 11:1-12.

стихири тріоді

В СЕРЕДУ СЕРЕДНЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 4. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

іст, до благ гости́нний,4 * увів ни́ні своє́ переполови́нення; * пере́йденими дня́ми благоугоди́в він * і ре́шту для використа́ння пода́в, * бо зуси́ллям у до́брому примно́жується благодія́ння. * Ти́м-то, вся́кого добра́ Пода́телю Христо́ в і догоджа́ ю чи, взива́ є мо: * Ти, що по́стив нас ра́ди * і Хрест перетерпів, * удосто́й неосу́дно причасти́тися і Боже́ственної Па́схи Твоє́ї * нас, що в ми́рі живу́ть * і досто́йно з Отце́м і Ду́хом Тебе́ сла́влять. Інший самогласний. Глас 5. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́ диш мене́.

і, що в та́йні чесно́ти чи́нять, * духо́вних воздая́нь чека́ють, * не по́серед то́ржищ і роздоріж їх виставля́ють, * а ра́дше всере́дині 4

Дещо незвичний вислів, у якому піст образно представлений господарем, що радо відкриває свій дім для гостей – різних благ і чеснот, котрими під час посту можуть збагатитися ті, хто духовно його переживає.

Пор. Мт 4:2

Мт 6:1-18

стихири тріоді

се́рця плека́ють; * і Той, Хто ба́чить усе́, що стає́ться в та́йні, * винагоро́ду стри́маности подає́ нам. * Піст зве́ршуймо не з сумни́ми обли́ччями, * але́, в поко́ях душ на́ших мо́лячись, безнаста́нно взива́ймо: * Отче наш, Ти, що єси́ на Небеса́х, * не введи́ нас у споку́су, блага́ємо, * але ізба́в нас од лука́вого. Мученичний. Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

невсити́мій любо́ві душі * Христа́ ви не зрекли́ся, святії му́ченики; * лю́ті й різнорідні торту́ р и страсте́ й перетерпіли, * мучи́телів горди́ню низложи́ли; * непохи́тну й неушко́джену віру зберігши, * на Небеса́ ви переста́вилися. * Ти́м-то й відва́гу ма́ючи до Ньо́ г о, * просіте дарува́ т и нам вели́ к у ми́лість. Інші стихири, глас 1. Подібний «Всехвальнії Мученици». Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

о́сту всі водо́ю * ду́ші оми́ймо * і, при ступи́вши до Чесно́го і Животворя́щого Хреста́ Госпо́днього, * з вірою поклонімся, * Боже́ственне просвічення черпа́ючи * і вічне

стихири тріоді

спасіння ни́ н і здобува́ ю чи, * мир і вели́ к у ми́лість. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

по́столів похвало́, Хре́сте, * тебе́ ото́чують Нача́ла, Си́ли, Арха́нгели; * нас, що по клоня́ємося тобі, од уся́кої згу́би спаса́й, * і Боже́ственний пере́біг стри́маности * удосто́й нас до́бре зверши́ти, * до Дня Спаси́тельного приспіти, * яки́м і спаса́ємося. Інший, глас 7 [подібний «Днесь бдит Юда»]. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

несь Хресту́ Госпо́дньому поклоня́ючись, закли́чмо: * ра́дуйся, Де́рево Життя́, а́ду руїннику; * ра́дуйся, ра́досте світу і тління губи́ т елю; * ра́ д уйся, що де́ м онів уро́ з тіч оберта́єш твоїм непору́шним утве́рдженням, * що си́лою твоє́ю дає́ш вірним незбори́мий за́хист, * – тих, що цілу́ють Тебе́, збережи́, * освяти́, мо́лимося. І чотири стихири з Мінеї. Слава: і нині: самогласний, глас 8:

Бт 2:9

Іс 61: 1; Лк 4:18; 7:21; Мт 15:30 Мк 14:65; 15:15. Пс 44:3 Іс 53:2

Лк 2:35

стихири тріоді

несь непристу́пний Істо́тою * присту́пним для ме́не стає́ * і стражда́є Стра́сті * Той, Хто визволя́є мене́ од страсте́й, * Хто світло подає́ сліпи́м  * – уста́ми беззако́нників опльо́вується * і дає́ пле́чі за поло́нених на бичува́ння. * Його́ Чи́стая Діва і Ма́ти, * на Хресті ба́чачи, * збо́лено голоси́ла: * Го́ре мені, Дитя́ моє́! * Що се вчини́в Ти? * Кра́сний красо́ю над усіх люде́й * – бездиха́нний, безви́глядний явля́єшся, * не ма́єш ні ви́ду, ні краси́; * го́ре мені, моє́ Світло, * не мо́жу ба́чити, як спиш Ти, * утро́бою зра́нююся, * і лю́тий меч се́рце моє́ прошива́є. * Оспівую Твої Стра́сті, * поклоня́юся благоутро́бію Твоє́му; * Довготерпели́вий Го́с поди, сла́ва Тобі. Прокімен, глас 4: Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлів, що тво́рить чудеса́ єди́ний (Пс 71:18). Стих: Бо́же, суд Твій царе́ві дай і пра́вду Твою́ – си́нові царя́ (Пс 71:1). З книги Буття читання 9:18-10:1. Прокімен, глас 4: Мені ж горну́тися до Бо́га – бла́го єсть (Пс 72:28). Стих: Яки́ й благи́ й Бог до Ізра́ ї ля, до пра́ в их се́рцем (Пс 72:1). З книги Приповідок читання 12:23-13:9.

стихири тріоді

В П’ЯТНИЦЮ СЕРЕДНЬОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 7. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

ри́страстям понево́ливши душі моє́ї гід ність, * скоти́ною став я, * і не мо́жу по гля́нути на Те́бе, Ви́шнього; * але́ до́лу схи ли́вшися, Хри́сте, як ми́тар, * молю́ся, взива́ючи до Те́бе: * Бо́же, очи́сти і спаси́ мене. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Пристрастям поневоливши душі моєї гідність… Відтак співаємо 4 мученичні Октоїха чергового гласу, потім 4 стихири з Мінеї, Слава: святому або святим з Мінеї, якщо мають наславник, якщо не мають – покойний Дамаскина з Октоїха, чергового гласу. І нині: богородичний-догмат чергового гласу. Прокімен, глас 4: Па́стирю Ізра́їля, воньми́! – Ти, що води́в, на́че ове́чку, Йо́сифа (Пс 79:2). Стих: Ти, що сиди́ш на херуви́мах, яви́ся (Пс 79:2).

Лк 18:13

стихири тріоді

З книги Буття читання 12:1-7. Прокімен, глас 4: Ра́дуйтеся Бо́гові, Помічнико́ві на́шому (Пс 80:2). Стих: Візьміте псало́м і да́йте тимпа́н (Пс 80:3). З книги Приповідок читання 14:15-26.

В СЕРЕДУ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 8. Стих: Впаду́ть у сіть свою́ грішники, * єди́ний я, аж до́ки пройду́.

Лк 10:30-42

оїми по́мислами між розбійників по па́вши, * полони́вся я, окая́нний, умо́м * і, тяжки́х побо́їв зазна́вши, всю мою́ ду́шу пора́нив, * і відтоді лежу́ обде́ртий з чесно́т на життє́вім шляху́. * Свяще́ник же, поба́чивши мене́ ,  * ра́ н ами боля́ щ ого, незціле́ н ного, * на́віть не гля́нув на ме́не, презре́нного, * і левіт, не зно́сячи душетлінної бо́лісті, * так са́мо, гля́нувши на ме́не, пройшо́в ми́мо. * Але́ Ти, що благоволи́в не з Самарії, * а з Марії воплоти́тися, Хри́сте Бо́же, * чоловіколю́бством Твоїм пода́й мені зцілення, * вилива́ючи на ме́не вели́ку Твою́ ми́лість.

стихири тріоді

Стих: Го́лосом моїм до Го́спода візва́в я, * го́ло сом моїм до Го́спода помоли́вся. Моїми помислами між розбійників попавши… Мученичний. Стих: Проллю́ пе́ред Ним моління моє́, * печа́ль мою́ пе́ред Ним сповіщу́.

кщо́ яка́ чесно́та і якщо́ яка́ похвала́ * – на ле́жить вона́ святи́м! * Під мечі бо при клони́ли вони́ ши́ї * – ра́ди Те́бе, що приклони́в Небеса́ і зійшо́в; * проли́ли кров свою́ * – ра́ди Те́бе, що Себе́ зубожи́в і вид слуги́ прийня́в; * смири́лися аж до сме́рти * – убо́гість Твою́ наслідуючи. * Їх же моли́твами, по мно́жеству щедро́т Твоїх, * Бо́же, поми́луй нас.

Фил 4:8

Пс 17:10 Фил 2:7

Інші стихири, господина Йосифа, глас 8 [подібний «Господи, аще і на судищі»]. Стих: Коли́ іщеза́в від ме́не дух мій, * то Ти пі зна́в стежки́ мої.

о́споди, Ти свяще́нних Учнів Твоїх * сло ве́сними Небеса́ми показа́в єси́; * їх свя ще́нним засту́пництвом * од земни́х зол мене́ ізба́в, * стри́маністю ро́зуму підно́сячи за́вжди * до Страсте́й по́мисел мій, * як Ще́дрий і Чо ловіколю́бець.

Пор. Пс 18:2

100

стихири тріоді

Стих: На сій путі, по якій я ходи́в, * скри́ли сіть на ме́не.

а́ючи всі час постува́ння,  * що співдіє Бо же́ственним добродійствам, * пла́чмо од усьо́го се́рця * і Спа́сові голосімо: * Зара́ди у́чнів Твоїх, Го́споди Многоми́лостивий, * спаси́ тих, що у стра́сі оспівують * премно́ге чоловіколю́біє Твоє́. Інша стихира, господина Теодора, глас той же [подібний «Славную і Пречистую»]. Стих: Диви́вся я на пра́во і спогляда́в, * і не було́, хто знав би мене́.

по́столи всехва́льнії, за світ молільники, * не́мічних ціли́телі, здоро́в’я охоро́нці, * зоба́біч оберіга́йте нас, що постува́ння час прохо́димо, * у боже́ственному ми́рі по́між собо́ю, * ум незбу́рений при́страстями охо роня́ючи, * щоб співа́ли всі ми пісню Христо́ві Воскре́слому, * як Перемо́жцеві. Інші стихири, Великого Канону, за грецьким алфавітом – 24. Творіння господина Андрея Критського. Глас 4, подібний «Хотіх слезами». Стих: Пропа́ла вте́ча для ме́не, * і нема́, хто б шука́в душі моє́ї.

101

стихири тріоді

Все життя́ моє́ * з блудни́цями та ми́ тарями стра́ т илося, * тож чи змо́ ж у хоча́ б на ста́рість пока́ятися * у всьо́му, що согріши́в я? * Будівни́чий усіх і Лікарю неду́жих, * – Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́. На кожній із сих стихир творимо доземний поклін (або, як приписують старі Тріоді, три малі поклони)

Стих: Візва́в я до Те́бе, Го́споди, я сказа́в: Ти єси́ упова́ння моє́, * Ти моя́ часть на землі живи́х.

Тяга́р недба́льства держи́ть мене́, * у тва́ні валя́юся, * стріло́ю підстре́лений Велія́ла, * й оскверня́ю те в мені, що за Образом. * Ми недбайли́ в і – Ти наверта́ є ш, ми прогріши́ли – Ти визволя́єш: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Бт 1:26-27

Стих: Зваж на моління моє́, * бо я ду́же упо ко́рений.

Став я спотика́нням для люде́й, * ро́блячи як земни́й – земне́; * подру́жжям зв’яза́вся я за Твоїм велінням * – і переступи́в його, оскверни́вши ло́же моє́. * Ти, що з землі мене́ сотвори́в, – не погорду́й творінням Твоїм; * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Бт 1:27-28 Бт 2:7

102

стихири тріоді

Стих: Ізба́в мене́ від гони́телів моїх, * бо вони́ скріпи́лися більше ме́не. Рим 13:14

Ка́том став я для душі моє́ї, * пло́ті моїй догоджа́ючи, * де́монів посміхо́виськом став я * – насоло́д і неподо́бств нево́льник. * Благоутро́ б ієм Твоїм пощади́ , Про гони́телю де́монів; * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Пор. Рим 8:6

Власновільно согріши́в я над усіх, * ти́м-то й поли́шено мене́; * ма́ю проти́вника душі моє́ї – пло́тське мудрува́ння, * і затьма́рює мене́. * Просвічення су́щих у те́мряві і Провіднику́ заблу́ к аних, * – Го́ с поди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Пс 118: 175-176 Пор. Мт 18:12

Жи́тиме, – говори́в проро́к, – душа́ моя́, Го́споди, і восхва́лить Тебе́, * знайди́ овеча́ заблука́ле – мене́, * і причи́сли мене́ до ста́да Твого́; * дай мені час покая́ння, * щоб, сто́гнучи, вола́в я до Те́бе: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

103

стихири тріоді

Согріши́в, согріши́в я, * зне́хтувавши повеління Твої, Хри́сте Бо́же, * ми́лостивий бу́дь мені, Доброчи́нцю, * щоб прозрів я вну́трішніми очи́ма, * і уни́к те́мряви, і зо стра́хом завола́в: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

103

Пор. Мк 10:51

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́.

Звірі мене́ хи́жі оточи́ли, * але́ з їхніх пазурів ви́рви мене́, Влади́ко: * Ти бо хо́чеш, щоб спасли́ся * та до пізна́ння істини прийшли́ всі лю́ди, як Творе́ць, * і з усіма́ й мене́ спаси́; * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

1 Тим. 2:4

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Ліком будь мені, Доброчи́нцю, Ізбави́телю, Спа́се мій, * і не відки́нь мене́; * погля́нь – лежу́ я в беззако́ннях, * і піднеси́ мене́ як Усеси́льний, * щоб і я ісповів дія́ння мої і вола́в до Те́бе: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Пор. Йо 5:2-9

104

Мт 25:14-30

стихири тріоді

Схова́вши тала́нт, да́ний мені, * я, мов нему́дрий слуга́, в зе́млю закопа́в; * і мене́, як негодя́щого, осу́джено, * і не дерза́ю нада́лі проси́ти Тебе́: * як Незлоби́вий, уще́дри мене́, щоб і я візва́в: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́с пода.

Мт 9:20-22; Мк 5:25-34; Лк 8:43-48.

Ти, що ви́сушив джерело́ стражда́нь * кровоточи́вої, коли́ та доторкну́лася до країв оде́жі Твоє́ї, * дай мені відпу́щення прогрішень * – то́му, хто з безсумнівною вірою до Те́бе прибіга́є, * і прийми́ мене́, як і її, і зціли́ мою́ бо́лість; * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. І Той ізба́вить Ізра́їля * від усіх беззако́нь його́.

Μ Одкр 20:11-15; Мт 25:3146

Бу́деш сидіти на престо́лі, * Ти, що со твори́в сло́вом Не́бо і зе́млю; * бу́демо всі предстоя́ти, * ісповідуючи Тобі гріхи́ на́ші; * пе́ред днем оти́м у покая́нні мене́ прийми́, * – Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

105

стихири тріоді

105

Згля́нься по́глядом добросе́рдим, * і будь до ме́не ми́лостивий, Єди́ний Спа́се, * стру́мені зцілень дару́й * бідній моїй і окая́нній душі, * відми́й від бру́ду діл моїх, щоб заспіва́в я: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

Мечі приготува́ в Велія́л, * уполюва́ ти поспіша́ючи смире́нну мою́ ду́шу; * чу жи́м учини́в він мене́ просвіченню * від пізнання́, Ще́дрий, Лиця́ Твого́. * Си́льний у кріпості, з тене́т його́ ви́тягни мене́, * – Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Стих: До Те́бе, що перебува́єш на Не́бі, звів я о́чі мої. Так як о́чі слуг зверта́ються до рук госпо́дарів своїх, як о́чі служни́ці – до рук господи́ні її: Так о́чі на́ші – до Го́спода, Бо́га на́шого, * по́ки поми́лує нас.

Уве́сь став я рабо́м при́страстей, * по ки́нувши Зако́н та Боже́ственні Писа́ння, * – всьо́го мене́ зціли́, Доброчи́нцю, * що став таки́м, як я, ра́ди ме́не, Благи́й; * наверни́ мене́, Ще́дрий, при́страстей Очисти́телю: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

2 Кор 6:15

106

стихири тріоді

Стих: Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, бо на́дто спо́внені ми пого́рди. Надміру спо́внена душа́ на́ша ганьби́ від бага́тих * та знева́ги від го́рдих. Лк 7:37-39

Блудни́ця сльоза́ми змо́чує * пречи́сті і чесні но́ги Твої, * всіх заклика́ючи прибіга́ти * і прийма́ти звільнення від гріхів своїх. * Її віру пода́й і мені, Спа́се, щоб голоси́ти до Те́бе: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́. До решти стихир приспівуємо:

Ρ Σ

Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Скве́рну очи́сти душі моє́ї, * Ти, що мене́ ра́ди зубожів і младе́нствував пло́ттю, * кра́плю ми́лости Твоє́ї низпосла́вши * не́мічному й окая́нному, Хри́сте: * оми́й од скве́рни, ви́лікуй неду́жого, * – Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́. Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Утверди́, Влади́ко, ду́шу мою́ * до Те́бе при біга́ти і Тобі за́вше служи́ти, * Ти бо Покро́в мій єси́ і Хорони́тель, * і засту́пництво, і допомо́га; * сподо́би мене́, Бо́же-Сло́ве, взива́ти у дерзнове́нні: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́. Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

107

стихири тріоді

Τ Υ

Φ Χ

107

Стіно́ ю непохи́ т ною будь нам, Ісу́ с е Спа́се, * і Ми́лостивий Бо́же, * бо ло́жжю зви́чаїв і діл упа́ли ми; * але́ піднеси́, як Доброчи́нець, творіння * і примири́ся, як Ще́дрий. * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́. Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Си́ н ом блу́ д ним став я, розтра́ т ивши бага́тство, * від го́лоду ни́ні та́ну. * Під за́хист Твій прибіга́ю: * прийми́ мене́, як і то́го, Отче Благи́й, * і прича́сником тра́пези удосто́й бу́ти, щоб голоси́в я до Те́бе: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Лк 15:11-24

Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Із за́здрости позба́вив Ра́ю * первозда́нного злонача́льник; * сказа́вши «Пом’яни́!» на Дре́ві, розбійник поверну́в Рай. * А я, вірою і стра́хом, * «Пом’яни́ мене́!» вола́ю до Те́бе; * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Бт 3:1-24 Лк 23:42

Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Ру́ку мені простягни́, як Петро́ві, * і возведи́ з глибини́, Бо́же, * благода́ть і ми́лість мені пода́й, * моли́твою Всенепоро́чної Ма́тері, що Тебе́ породи́ла без сімені, * і

Мт 14:2732

108

стихири тріоді

святи́х Твоїх усіх: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Йо 1:29

Сла́ва Тобі, Бо́же наш, сла́ва Тобі.

Співця́ Твого́ кожноде́нного – прийми́ мене́, * Агнче, що бере́ш гріх мій; * ду́шу і тіло всеціло * в ру́ки Твої передаю́, * і вночі, і вдень спра́гло взива́ю до Те́бе: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові.

О, невимо́вне Твоє́ благоутро́біє, * Пре благи́й, Незлоби́вий Го́споди! * О Без грішний і Ще́дрий, не відки́нь мене́ від Лиця́ Твого́! * – щоб і я подя́чно, * радіючи й співа́ючи, взива́в до Те́бе: * Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́.

І ни́ні, і повсякча́с, і на віки віків. Амінь.

О,

невимо́вне схо́дження! * О, небува́лого Різдва́ пречу́дність! * О, як Діва Младе́нця Тебе́ но́сить * в обіймах своїх – Творця́ і Бо́га! * Ти, що з Не́ї воплоти́тися зво́лив, Доброчи́нцю * – Го́споди, пе́рше, ніж до кінця́ заги́ну, спаси́ мене́. Прокімен, глас 4: Бог по́мсти Госпо́дь, Бог по́мсти яви́вся відкри́то (Пс 93:1).

109

стихири тріоді

Стих: Піднеси́ся, Судде́ землі, відда́й відпла́ту го́рдим! (Пс 93:2). З книги Буття читання 17:1-9. Прокімен, глас 4: Заспіва́йте Го́сподеві пісню нову́ (Пс 95:1). Стих: Заспіва́йте Го́сподеві, благословіте Ім’я́ Його́ (Пс 95:2). З книги Приповідок читання 15:20-33; 16:1-9.

У ЧЕТВЕР П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 8. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

е́ршим моїм пере́ступом * самовла́дно ски́нув з се́бе я красу́ чесно́т, * але́ че́рез зіше́стя Твоє́ до ме́не зодягну́вся в не́ї зно́ву, Сло́ве Бо́жий. * Бо не знева́жив Ти мене́, упа́лого під лю́тих при́страстей нава́лою * і розбійниками на шляху́ пове́рженого, * але́, всекріпкою Твоє́ю си́лою наділи́вши, * засту́пництва мене сподо́бив, Многоми́лостивий. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Першим моїм переступом…

Бт 3:7; 3:21

Лк 10:3037

110

стихири тріоді

Мученичний. Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

у́ ч еники Госпо́ д ні, * вся́ к е місце ви освя́чуєте * і вся́ку неду́гу виго́юєте; * і ни́ні моліте, * щоб ви́зволені були́ із тене́т воро́жих * ду́ші на́ші, мо́лимося. Інші стихири, глас 1. Подібний «Всехвальнії Мученици». Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́.

Пор. Йо 19:34

а Хресті пригвожде́нний, * Ти, Го́споди, Ада́мове рукописа́ння * боже́ственним копіє́м розде́р єси́; * ти́м-то й мої пу́та розірви́, Сло́ве, * щоб я Тобі же́ртву хвале́ння поже́ртвував вірою, радіючи * і час сприя́тливий по́сту ни́ні отри́мавши, * яки́й Ти всім на спасіння дав єси́. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Пор. Вих 34

остува́ння ся́йвом * у давнину́ ся́ючи, * Мойсе́й сла́ву Бо́жу ви́дів; * його́ ре́вність наслідуючи, смире́нная душе́ моя́, * догоджа́й То́му, Хто зара́ди те́бе в бла́гості на Хресті просте́р доло́ні, * діла́ми, стри́маністю та моли́твою, * щоб здобула́ ти боже́ с твенну насоло́ д у.

111

стихири тріоді

Інша стихира, глас 6 [подібний «Архангельски воспоїм»]. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

ивотворя́щому Твоє́му Хресту́ покло ня́ючись * – невимо́вній та безмірній Твоїй до нас бла́гості, Хри́сте, * – і сим просвіти́вши ду́ші, * оспівуємо Тебе́ безпереста́нно, * про́сячи благоду́ ш но, * щоб у ра́ д ості скінчи́ л и ми пере́біг по́сту * і приспіли Стра́сті Твої оспіва́ти, Го́споди, * яки́ми спас єси́ нас. І чотири стихири з Мінеї. Прокімен, глас 7: Возносіте Го́спода Бо́га на́шого, і поклоня́йтеся підніжжю ніг Його́, бо святе́ воно́ (Пс 98:5). Стих: Госпо́дь воцари́вся, неха́й гніваються лю́ди (Пс 98:1). З книги Буття читання 18:20-33. Прокімен, глас 6: Воскли́кніте Го́сподеві, вся земля́ (Пс 99:1). Стих: Служіте Го́сподеві в весе́лості (Пс 99:2). З книги Приповідок читання 16:17-33; 17:1-17.

111

112

стихири тріоді

У П’ЯТНИЦЮ П’ЯТОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 6. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Лк 10:30-37

к із Єрусали́му Твоїх Боже́ственних за́повідей ви́йшовши * і до при́страстей Єрихо́ну дійшо́ в ши, * сла́ в ою безче́ с тя жите́ й ських турбо́т прива́блений, * у розбійницькі впав я по́мисли, * яки́ми ри́зу благода́ті синівства з се́бе здер, * і в ра́нах, бездиха́нний, лежу́. * Свяще́ник же, прохо́дячи * і падіння ба́чачи, не згля́нувся; * і левіт – і той, цура́ючись, пройшо́в ми́мо. * Ти ж, Го́споди, що з Діви невимо́вно воплоти́вся * і що проли́в із спаси́тельного ребра́ Твого́ * – во́льним пролиття́м – кров і во́ду, * мов єле́ю кра́плями, Хри́сте Бо́же, * стру́пи ура́з моїх ко́рпією стягни́ * і до небе́сного приєдна́й хо́ру, * як Милосе́рдний. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Як із Єрусали́му… Мученичний. Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

113

стихири тріоді

113

у́ченики Твої, Го́споди, * не відрекли́ся Тебе́, * не відступи́ли від за́повідей Твоїх;  * їх моли́твами поми́луй нас. Стихири подібні Пресвятій Богородиці. Глас той же, подібний «Всю отложивше». Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́.

а́ду предвічну * відкрива́ючи Тобі, Отро кови́це, * Гавриїл предста́в, Тебе цілу́ючи й звіща́ючи: * «Ра́дуйся, Зе́мле незасіяна; * ра́дуйся, Купино́ неопали́ма; * ра́дуйся, Глибино́ непрогля́дна; * ра́дуйся, Мо́сте, що на Небеса́ перево́диш, * і Ліствице недося́жна, яку́ Яків ви́дів; * ра́дуйся, Боже́ственний Сосу́де ма́нни; * ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття; * ра́дуйся, Ада́мове Покли́кання, * – з Тобо́ю Госпо́дь!» Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є. Ра́ду предвічну… Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Ра́ду предвічну… Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Лк 1:26-28 Вих 2:2

Бт 28:12

114

стихири тріоді

«Я

Лк 1:34

вля́ є шся мені як люди́ н а, * – гово́ рить Нетлінна Отрокови́ця до Архи страти́га, * – і як же віща́єш слова́ надлю́дські? * Бо сказа́в єси́, що бу́де Бог зо мно́ю * і все́литься в утро́бу мою́. * І як же ста́ну я, скажи́ мені, кра́єм безкра́йнім * і місцем свяще́нним * То́го, Хто над Херуви́мами? * Не мани́ мене́ ома́ною, * бо не пізна́ла я насоло́ди, * не посвя́чена я в та́йну подру́жжя, * як же змо́жу я Дитя́ роди́ти?» Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́. «Явля́єшся мені як люди́на…» Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

«Т Лк 1:38

ам, де хо́че Бог, * перемага́ється поря́док приро́ди, * – гово́рить безпло́тний, * – і те, що по́над люди́ну, сподіюється. * Моїм віруй істинним слова́м, Всесвята́ Пренепоро́чная». * Вона́ ж воскли́кнула: * «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му, * і наро́джу Безпло́тного, * що плоть од ме́не при́йме, * щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну * до пе́рвісного досто́їнства, * як Єди́ний Си́льний». Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас, * і істина Госпо́дня перебува́є на віки. «Там, де хо́че Бог…»

115

стихири тріоді

Слава: і нині:

Теофана Начертанного, єпископа Нікейського. Глас 2.

д віку скри́те та́їнство * днесь одкрива́ється, * і Син Бо́ ж ий стає си́ н ом лю́ д ським, * щоб, гірше прийня́вши, пода́ти мені ліпше. * Обману́вся в давнину́ Ада́м * і, забажа́вши ста́ти бо́гом, не став. * Люди́ною стає́ Бог, щоб Ада́ма бо́гом учини́ти. * Хай ра́дується творіння, * хай лику́є приро́да, * бо Арха́нгел пе́ред Дівою стоїть зо стра́хом * і «Ра́дуйся!» прино́сить їй взамін печа́лі. * З найгли́бшої ми́лости вочоловічився Ти, * Бо́же наш, – сла́ва Тобі! Прокімен, глас 4: Ще́дрий і ми́лостивий Госпо́дь, довготерпели́вий і многоми́лостивий (Пс 102:8). Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і все нутро́ моє́ – Ім’я́ святе́є Його́ (Пс 102:1). З книги Буття читання 22:1-18. Прокімен, глас 4: Які то вели́чні діла́ Твої, Го́с поди, все в прему́дрості сотвори́в Ти (Пс 103:24). Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, Го́споди Бо́же мій, Ти возвели́чився єси́ ве́льми (Пс 103:1). З книги Приповідок читання 17:17-28; 18:1-5.

Пор. Бт 3:5

Лк 1:28

116

стихири тріоді

В СЕРЕДУ ПЕРЕД ПАЛЬМОВОЮ (КВІТНОЮ) НЕДІЛЕЮ ВВЕЧОРІ Самогласний дня. Глас 5. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

Лк 16:19-31

ага́тий я на при́страсті, * обволіка́є ме не́ ома́нливий о́дяг лицемірства, * насо ло́джуюсь я злом невозде́ржности * і безмірне немилосе́рдя пока́зую, * зневажа́ючи мій ум, що лежи́ть при воро́тях покая́ння, * жаду́щий вся́кого бла́га і боля́щий неува́гою моє́ю. * Але́ Ти, Го́споди, * Ла́зарем мене́ вчини́, вбо́гим на гріхи́, * щоб не ста́лося, що, блага́ючи, * не отри́маю я па́льця, * яки́й прохолоди́ть мо́го язика́, збо́леного в невгаси́мому по́лум’ї; * на ло́ні ж Патрія́рха Авраа́ма осели́ мене́, * як Чоловіколю́бець. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Багатий я на пристрасті… Мученичний. Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

117

стихири тріоді

невсити́мій любо́ві душі * Христа́ ви не зрекли́ся, святії му́ченики; * лю́ті й різнорідні торту́ р и страсте́ й перетерпіли, * мучи́телів горди́ню низложи́ли; * непохи́тну й неушко́джену віру зберігши, * на Небеса́ ви переста́вилися. * Ти́м-то й дерзнове́ння ма́ючи до Ньо́го, * просіте дарува́ти нам вели́ку ми́лість. Інші стихири, господина Йосифа. Глас 5, подібний «Радуйся». Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

о той бік Йорда́ну * пло́ттю перебува́ючи, Ісу́се, * до су́щих з Тобо́ю взива́в єси́: * «Друг Ла́зар уже́ поме́р * і в гріб отсе́ кладе́ться; * ти́м-то радію, дру́зі мої, за вас, * бо пізна́єте, що все я відаю, * бу́дучи Бо́гом Нерозлу́чним, * хоча́ й яви́вся я ви́димою люди́ною. * Ходім же оживи́ти його́, * щоб смерть відчу́ла над со́бою перемо́гу * й остато́чну руїну, * яку́ я́вно вчиню́ я, * подаючи́ світові вели́ку ми́лість». Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

а́ р ту і Марію, вірні, наслідуючи, * до Го́спода пошлім боже́ственні дія́ння, як блага́ння, * щоб Він, прийшо́вши, воскреси́в

Йо 11

118

Пор. Йо 11

стихири тріоді

наш ум, * що ме́ртвий лежи́ть стра́шно * у гро́бі недба́лости, нечу́лий, * стра́ху боже́ственного нітро́ х и не відчува́ є  * і сил життє́ в их ни́ н і не ма́є, * і закли́чмо: Погля́нь, Го́споди, * і так, як дру́га Твого́ Ла́заря о́ноді, Ще́дрий, * предста́нням страшни́м воздви́г єси́, * так усіх оживотвори́, * Пода́телю вели́кої ми́лости. Інша стихира, господина Теодора. Глас 6 [подібний «Господи, на гроб»]. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Д Пор. Йо 11

воєде́нствує Ла́зар у гро́бі, * ба́чить су́щих од віку поме́ р лих, * зрить там страхи́ потойбічні, * мно́жество незліче́нне, яке́ Ад де́ржить в око́вах; * ти́м-то ро́дичі рида́ють гірко, * ба́чачи пе́ред собо́ю гріб його́. * Христо́с же йде оживи́ти дру́га Свого́, * єди́не од усіх зверши́ти суголо́сся: * благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас. І чотири стихири з Мінеї. Прокімен, глас 4: Бу́ду ходи́ти пе́ред Го́сподом у країні живи́х (Пс 114:9). Стих: Возлюби́в я Го́спода, бо почу́в Він го́лос блага́ння мого́ (Пс 114:1).

119

стихири тріоді

З книги Буття читання 43:26-31; 45:1-16. Прокімен, глас 4: Обітниці мої Го́сподеві ви́конаю пе́ред усім наро́дом Його́ (Пс 115:5). Стих: Вірував я, тому́ й каза́в: «Я ду́же неща́сний» (Пс 115:1). З книги Приповідок читання 21:23-22:4.

У П’ЯТНИЦЮ ПЕРЕД ПАЛЬМОВОЮ (КВІТНОЮ) НЕДІЛЕЮ ВВЕЧОРІ На світильничній службі звичайне стихослов’я. На Господи, візвав я співаємо стихів 10. І співаємо самогласний дня двічі і мученичний, і праведного Лазаря самогласних 5, розподіляючи їх на сім стихів. Самогласний дня. Глас 8. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

ушекори́сну зверши́вши Чотиридеся́т ницю, * про́ с имо, Чоловіколю́ б че, * і святу́ седми́цю Стра́сти Твоє́ї ви́діти, * щоб просла́вити в ній вели́чні діла́ Твої * і невимо́вний Твій за́для нас Про́мисел, * єдиноми́сленно співа́ючи: * Го́споди, сла́ва Тобі.

119

120

стихири тріоді

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Душекорисну звершивши Чотиридесят ницю… Мученичний: Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

у́ченики Госпо́дні, * моліть Бо́га на́шого, * і ви́просіть ду́шам на́шим мно́жество щедро́ т  * і очи́ щ ення мно́ г их прогрішень, мо́лимося. Відтак співаємо 5 самогласних святого Лазаря. Творіння царя Льва Премудрого. Глас 6. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

Йо 11:34

о́споди, бажа́ючи Ла́зарів гріб ви́діти, * Ти, що добровільно мав у гріб всели́тися, * пита́в єси́: Де покла́ли ви його́? * А як дізна́вся те, що знав уже́,  * то́го, кого́ люби́в, покли́кав Ти: * Ла́ з арю, ви́ й ди звідти! * І послу́ х ав бездиха́нний * свого́ ди́хання Пода́теля * – Тебе́, Спа́са душ на́ших. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є. Господи, бажаючи Лазарів гріб видіти…

121

стихири тріоді

о́споди, на гріб чотириде́нного прийшо́в єси́, на моги́лу Ла́заря, * і, над дру́гом сльо́зи проли́вши, * мерця́ чотириде́нного возста́вив єси́, Ко́лосе Життя́. * І так смерть була́ зв’я́зана го́лосом, * пелени́ – розв’я́зані рука́ми. * Тоді ра́дістю спо́внилася грома́да у́чнів, * і всі в єди́ному служи́ли суголо́ссі: * Благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас.

Йо 11 Йо 12:9-19; Лк 19:37-38

Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́с пода. Господи, на гріб чотириденного прийшов єси… Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

о́споди, го́лос Твій зруйнува́в а́дове ца́рство, * і сло́во вла́ди Твоє́ї воздви́гнуло з гро́бу чотириде́нного, * і став Ла́зар зновубуття́ передвіщенням спаси́тельним. * Усе́ можли́во Тобі, Влади́ко, всіх Царе́ві, * дару́й раба́м Твоїм очи́щення * і вели́ку ми́лість. Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

Йо 11:43-44

122

стихири тріоді

Г Йо 11:43-44

о́споди, Твоїм у́чням завіря́ючи * Твоє́ із ме́ р твих Воскресіння, * на гріб Ла́ з арів прийшо́в єси́; * і як закли́кав Ти його́, Ад був роззбро́єний * і відпусти́в чотириде́нного, що взива́в до Те́бе: * Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі. Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

о́споди, взя́вши у́чнів Твоїх, * у Вита́нію прийшо́в єси́, * щоб воскреси́ти Ла́заря; * і, просльози́вшися над ним, за зако́ном лю́дської приро́ди, * Ти як Бог його́, чотириде́нного, воздви́ г нув, * і взива́ в він до Те́ бе, Спа́ с е: * Благослове́нний Го́споди, сла́ва Тобі.

Слава, глас 8:

е́ред гро́бом Ла́заревим ста́вши, Спа́се наш, * і закли́кавши ме́ртвого, * на́че зі сну, Ти воскреси́в його́: * він тління обтруси́в – Ду́хом нетління * і Сло́вом ви́йшов – пелена́ми зв’я́заний. * Все мо́жеш Ти, все Тобі слу́жить, Чоловіколю́бче, * все підкоря́ється Тобі, * і ми Тебе́, Спа́са на́шого, сла́вимо.

І нині, інший самогласний, Андрея Сліпого; глас той же:

ушекори́сну зверши́вши Чотиридеся́тницю, закли́ ч мо: * ра́ д уйся, го́ р оде Вита́ н іє, вітчи́зно Ла́зарева; * радійте, Ма́рто і Маріє,

123

стихири тріоді

його́ се́стри, * за́втра бо Христо́с прихо́дить * оживи́ти глаго́лом поме́рлого бра́та; * го́лос же Його́ почу́вши, гірки́й та ненаси́тний Ад, * стра́хом затрепета́вши й ве́льми застогна́вши, * відпу́стить Ла́заря, пелена́ми обв’я́заного; * чу́до ж Його́ наро́д євре́йський подивля́ючи, * з па́льмовим віттям Його́ зустріне, * і ви́йдуть прославля́ти діти * То́го, Кому́ за́здрять батьки́. * Благослове́н, Хто йде в Ім’я́ Госпо́днє, Цар Ізра́їлів. Прокімен, глас 6: По́міч на́ша в Імені Го́спода, що сотвори́в Не́бо та зе́млю (Пс 123:8). Стих: Ду́ша на́ша, як пти́ця, ви́зволилась із сіті ловців (Пс 123:7). Із книги Буття читання 49:33, 50:1-26. Прокімен, глас 4: Ті, що надіються на Го́спода, як гора́ Сіо́ н : не захита́ ю ться повік (Пс 124:1). Стих: Бо не зоста́вить Госпо́дь жезла́ грішників над до́лею пра́ведних (Пс 124:3). Із книги Приповідок читання 31:10-31.

123

Йо 12:9-19; Лк 19:37-38 Мт 21:15; Мт 27:18

124

стихири тріоді

У СВЯТИЙ І ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК УВЕЧОРІ По передпочатковому псалмі звичайне стихослов’я: До Господа в скорботі моїй взивав я. На Господи, візвав я ставимо стихів 10 і співаємо стихири самогласні дня, 4 – по двічі, а 2 – по одному разу. Глас 1. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му. Йо 10:18

Мт 20:17-19 Йо 11:16

Йо 20:17 Євр 12:22; Одкр 21:10

ряде́ Госпо́дь на во́льну Страсть * і Апо́столам гово́ р ить у путі: * «Отсе́ восхо́ д имо в Єрусали́м, * і ви́даний бу́де Син Чоловічий, як напи́сано про Ньо́го.» * Ходімо ж і ми, очи́щеними думка́ми * розділимо Його́ путь, і з Ним розпне́мося, * й умертвимо́ себе́ ра́ди Ньо́го для жите́йських насоло́д, * щоб і ожи́ти з Ним, і почу́ти, як Він виголо́шує: * «Вже не в земни́й Єрусали́м восхо́джу, щоб постражда́ти, * але́ до Отця́ мо́го і Отця́ ва́шого, * і до Бо́га мо́го і Бо́га ва́шого, * і вас із собо́ю вознесу́ в го́рній Єрусали́м, * у Ца́рство Небе́сне». Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. Гряде Господь на вольну Страсть…

125

стихири тріоді

125

Глас 5. Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

ійшо́вши, вірні, * до спасе́нного стражда́ння Христа́ Бо́га, * невимо́вне Його́ довготерпіння просла́вмо, * щоб Він милосе́рдям Своїм * воздви́г із Собо́ю і нас, * уме́ртвлених гріхо́м, * як Благи́й і Чоловіколю́бець. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́. Дійшовши, вірні… Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

о́ с поди, йдучи́ на стражда́ н ня * і Своїх утве́рджуючи у́чнів, * говори́в Ти їм, осібно взя́тим: * «Як ви слів моїх не пам’ята́єте, * які я раніше сказа́в вам, * що вся́кому проро́ку * пи́сано не деінде, * тільки в Єрусали́мі бу́ти вби́тим? * Ни́ні ж наста́в час, про яки́й я сказа́в вам: * бо отсе́ я видаю́ себе́ в ру́ки грішників на нару́гу; * і вони́, до Хреста́ мене́ пригвозди́вши * і на погребе́ння відда́вши, * за мерзе́нного вважа́ т имуть, як ме́ртвого. * Одна́к бу́дьте му́жні, * триде́нним бо воста́ну я на ра́дість вірним * і на життя́ вічне!»

Мт 20:17 і наст. Іс 14:19 Йо 16:33

126

стихири тріоді

Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Господи, йдучи на страждання… Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́ ж і * неха́ й упова́ є Ізра́ ї ль на Го́спода.

Г Мт 20:20-28

о́споди, не осяга́ючи * незбагне́нного та́їнства Твого́ Про́мислу, * ма́ти синів Заведе́євих проси́ла Тебе́, * щоб по́честі доча́сного ца́рства були́ даро́вані дітям її; * але́ за́мість то́го обіця́в Ти, * що ча́шу сме́рти пи́тимуть дру́зі Твої, * ту ча́шу, про яку́ Ти говори́в, * що пе́ред ни́ми Сам пи́тимеш її – очи́щення нас од гріхів. * Тому до Те́бе взива́ємо: * Спасіння душ на́ших, сла́ва Тобі. Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́. Господи, не осягаючи… Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

о́ с поди, у найдоскона́ л ішій му́ д рості * наставля́ючи у́чнів Твоїх, Ти говори́в їм, * щоб не уподібнювалися до язи́чників у бажа́нні нача́льствувати над ме́ншими: * «Не так ма́є

127

стихири тріоді

бу́ти у вас, моїх у́чнів, * бо сам я – вбо́гий по во́лі своїй. * Тож пе́рший се́ред вас хай бу́де всім слуга́; * нача́льник же – як піднача́льний, * а найви́ б раніший – як найоста́ н ніший. * Адже́ й сам я прийшо́в зубожілому Ада́му послужи́ти * і да́ти ду́шу мою́ * на ви́куп за багатьо́х, вопію́щих мені: * Сла́ва Тобі!»

Мт 20:20-28

Глас 8. Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

ока́ри убоя́вшись, бра́ття, * всо́хлої за безпліддя смоко́вниці, * досто́йні плоди́ покая́ння принесімо Христо́ві, * Яки́й подає́ нам вели́ку ми́лість.

Мт 21:18-22 Мт 3:8

Слава, і нині: глас той же:

ру́гу Єву в єгиптя́нці знайшо́вши, * стара́вся Змій через її уле́сливі намо́ви * привести́ до падіння Йо́сифа; * та він, зали́шивши оде́жу, втік од гріха́, * і, наги́й, не соро́мився, * як первозда́нний до непо́слуху. * Його́ моли́твами, Хри́сте, поми́луй нас. Прокімен, глас 6: Благослови́ть тебе́ Госпо́дь із Сіо́ну, і поба́чиш добро́ Єрусали́му (Пс 127:5). Стих: Блаже́нні всі, що боя́ться Го́спода, що хо́дять путя́ми Його́! (Пс 127:1).

Бт 3:1; Одкр. 12:9; Бт 39:7-12 Бт 2:25; 3:10

128

стихири тріоді

З книги Виходу читання 1:1-20. Прокімен, глас 6: Ми благослови́ли вас в Ім’я́ Госпо́днє (Пс 128:8). Стих: Ча́сто боро́лися зо мно́ю від молоди́х літ моїх (Пс 128:1). З книги Іова читання 1:1-12.

У СВЯТИЙ І ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК УВЕЧОРІ На Господи, візвав я ставимо стихів 10 і співаємо стихири самогласні. Глас 1. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му. Пс 109:3

Мт 22:11-13

світлій пишно́ті святи́х Твоїх * як увійти́ мені, недосто́йному? * Адже́ якщо́ нава́жуся ввійти́ з ни́ми в черто́г, * – о́діж мене́ ви́криє, бо не є весільною, * і, зв’я́заного, ви́кинуть мене́ Ангели. * Очи́сти, Го́споди, скве́рну душі моє́ї * і спаси́ мене́, як Чоловіколю́бець. Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́. У світлій пишноті святих Твоїх… Глас 2.

129

стихири тріоді

129

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

д душе́вного недба́льства задріма́вши, * не придба́в я, Жениху́ Хри́сте, світи́льника, запа́ л еного чесно́ т ами, * і уподібнився до нерозу́мних дів: * у по́ру дії – ма́явся. * Се́рця Тво́ г о чу́ й ного не зачини́ пе́ р едо мно́ ю , Влади́ко, * але́ струси́вши з ме́не сон похму́рий, * воздви́гни і з му́дрими дівами введи́ у весільний покій Твій, * де чи́стий го́лос тих, хто святку́є і взива́є безнаста́нно: * «Го́споди, сла́ва Тобі!»

Пс 41:5 Мт 25:1-13

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́. Од душевного недбальства задрімавши… Глас 4. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́спо ди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

ро засу́дження то́го, хто схова́в тала́нт, * почу́вши, душе́, не хова́й сло́ва Бо́жого, * возвіща́й чудеса́ Його́, * щоб, примно́живши дар, * увійшла́ ти в ра́дість Го́спода твого́. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Про засудження того, хто сховав талант…

Мт 25:14-30

130

стихири тріоді

Глас 6. Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́ ж і * неха́ й упова́ є Ізра́ ї ль на Го́спода.

П Мт 25:14-30

1 Пт 4:10

рийдіте, вірні, * потрудімося ре́вно для Влади́ки, * бо Він уділя́є раба́м бага́тство; * і хай ко́жен співрозмірно примно́жить бла года́ті тала́нт: * оди́н му́дрість неха́й набува́є че́рез до́брі діла́, * інший – слу́жбу світлости неха́й зве́ршує. * Неха́й же прилуча́є до Сло́ в а вірний невтаємни́ ч еного, * і неха́ й роздає́ бага́тство неіму́щим інший: * бо так ми да́не нам у борг примно́жимо, * і як вірні управи́телі благода́ті * – удосто́їмося ра́дости з Влади́кою. * Її нас сподо́би, Хри́сте Бо́же, * як Чоловіколю́бець. Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́. Прийдіте, вірні, потрудімося… Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

К Йо 10:14

оли́ при́ й деш у сла́ в і з Ангельськими Си́лами * і ся́деш, Ісу́се, на престо́лі роз су́джування, * не розлучи́ мене́ з Собо́ю, Па́стирю До́брий: * бо відаєш Ти путі пра́ві, * а ліві – облу́дні. * Не погуби́ ж мене́ з козла́ми, згрубі-

131

стихири тріоді

лого у грісі, * але́, до ове́ць, що по прави́ці, мене́ причи́сливши, * спаси́ як Чоловіколю́бець.

131 Мт 25:31-46

Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

ениху́, квіту́чий красо́ю над усіх люде́й, * що призва́в нас на у́чту духо́вну у весільнім поко́ї Твоїм! * Незуга́рний мій ви́гляд – лахміття пере́ступів – скинь * прича́стям стражда́нь Твоїх * і, о́діжжю сла́ви мене́ прикра́сивши – Твоє́ю красо́ю, * співтрапе́зником світлим яви́ мене́ у Твоїм Ца́рстві, * як Милосе́рдний!

Пс 44:3

Мт 22:1-14 Прип 9:1-6

Слава: і нині: Глас 7:

тсе́ довіря́є тобі Влади́ка тала́нт, душе́ моя́. * Зі стра́хом прийми́ дар, * принеси́ відсо́тки Позикода́вцеві, * роздава́й убо́гим і придба́й дру́га – Го́спода, * щоб ста́ти право́руч Ньо́го, коли́ Він при́йде у сла́ві, * і почу́ти блаже́нний глас: * «Увійди́, слуго́, в ра́дість Го́спода твого́!» * Досто́йним її вчини́, Спа́се, і мене́, заблу́длого, * за́для вели́кої Твоє́ї ми́лости. Прокімен, глас 6: Встань, Го́споди, на місце від почи́нку Твого́, Ти і киво́т святи́ні Твоє́ї (Пс 131:8). Стих: Пом’яни́, Го́споди, Дави́да і всю ла́гідність його́ (Пс 131:1). З книги Виходу читання 2:5-10.

Мт 25:14-30

Мт 25:31-46

132

стихири тріоді

Прокімен, глас 4: От що до́бре, от що га́рне, се – коли́ бра́ття живу́ть ра́зом! (Пс 132:1). Стих: Се як ми́ро на голові, що на бо́роду сплива́є, на бо́роду Ааро́на (Пс 132:2). З книги Іова читання 1:13-22.

У СВЯТУ І ВЕЛИКУ СЕРЕДУ УВЕЧОРІ На світильничній службі звичайне стихослов’я від Трисвятого без поклонів. Стихословимо і катизму 18 без поклонів. На Господи, візвав я ставимо стихів 10 і співаємо самогласні. Глас 1. Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.

У Лк 7:34-50

То́ б і, Си́ н ові Діви, впізна́ в ши Бо́ г а, * блудни́ця промовля́ла, * у пла́чі блага́ючи, * як така́, що досто́йне сліз учини́ла: * «Відпусти́ борг, як я – розпусти́ л а ко́ с и, * возлюби́ лю́блячу, справедли́во знена́виджену, * і я Дру́гом ми́тарів Тебе́ проголошу́, * Доброчи́нцю Чоловіколю́бче!» Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки наго ро́диш мене́.

ногоцінне ми́ро * блудни́ця зміша́ла зі сльоза́ми * і ви́лляла на пречи́сті но́ги

133

стихири тріоді

Твої, їх цілу́ючи. * Її одра́зу ж оправда́в єси́ * – і нам про́щення дару́й, * Ти, що постражда́в за нас, * і спаси́ нас.

133 Лк 7:36-38; Мт 26:6-7; Мк 14:3

Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

оли́ грішниця прино́сила ми́ро, * тоді у́чень змовля́вся з беззако́нними. * Та – раділа, витрача́ючи многоцінне, * а сей – поспіша́в прода́ти Безцінного; * та – Влади́ку пізнава́ла, * а сей – від Влади́ки віддаля́вся; * та визволя́лася, * а Юда става́в рабо́м во́рога. * Страшне́ – збайдужіння, * вели́ке – покая́ння: * його дару́й мені, Спа́се, * що постражда́в за нас, * і спаси́ нас.

Мт 26:6-16; Мк 14:3-11

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́ лосу моління мого́.

Юдине окая́нство! * Ба́чив він блудни́цю, що цілува́ла сто́пи, * – і замишля́в підсту́пно поцілу́нок зра́ди. * Вона́ воло́сся розв’яза́ла – а він лю́ттю себе́ зв’я́зував, * но́сячи за́мість ми́ра – злово́нну зло́бу: * бо за́здрість не вміє обира́ти кори́сне. * О Юдине окая́нство! * – від ньо́го ж ізба́ви, Бо́же, * ду́ші на́ші. Глас 2. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Мт 26:6-16; Мк 14:3-11

134

Лк 7:34

стихири тріоді

рішниця бігла ми́ро купи́ти, * щоб пома́зати Многоцінне Ми́ро – Доброчи́нця, * і до мирова́рника взива́ла: * «Дай мені ми́ро, щоб і я пома́зала * То́го, Хто згла́див усі мої гріхи́!» Глас 6. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Лк 7:34

отопа́юча в гріху́ знайшла́ Тебе́, При́стань спасіння, * і, ми́ро зі сльоза́ми вилива́ючи, до Те́бе вола́ла: * «Згля́нься, Ти, що чека́єш покая́ння грішників! * Спаси́ ж мене́, Влади́ко, з кругове́рті гріха́ * за́для вели́кої Твоє́ї ми́лости!» Стих: Від ра́нньої сторо́жі до но́чі, від ра́нньої сторо́жі * неха́й упова́є Ізра́їль на Го́спода.

Д Лк 7:36-50

несь Христо́с прихо́дить у дім фарисе́я, * і жона́-грішниця, приступи́вши, * упа́ла в но́ги, вола́ючи: * «Погля́нь на ме́не, * що потону́ла у гріху́ і впа́ла у відчай че́рез свої дія́ння! * Та не обри́дилася мно́ю доброта́ Твоя́, * і дай мені, Го́споди, відпу́щення зол моїх, * і спаси́ мене́!» Стих: Бо в Го́спода ми́лість і бага́те в Ньо́го ізбавління. * І Той ізба́вить Ізра́їля від усіх беззако́нь його́.

ростягну́ла блудни́ця воло́сся до Те́бе, Влади́ки, * простягну́в Юда ру́ки до без

135

стихири тріоді

зако́нних: * та – щоб прийня́ти відпу́щення, * сей же – щоб узя́ти срібники. * Тому́ взива́ємо до Те́бе, * Яко́го прода́ли і Яки́й ви́купив нас: * «Го́споди, сла́ва Тобі!»

Мт 26:6-16; Мк 14:3-11

Стих: Хваліть Го́спода, всі наро́ди, * хваліть Його́, всі лю́ди.

риступи́ла жона́ злово́нна і оскве́рнена, * сльо́зи пролива́ючи на но́ги Твої, Спа́се, * і Стра́ с ті звіща́ючи: * «Як піднесу́ я о́чі на Те́бе, Влади́ку? * Але́ Ти Сам прийшо́в спасти́ блудни́цю! * Мене́ з глиби́н, поме́рлу, воскреси́, * Ти, Яки́й Ла́заря воздви́г із гро́бу на четве́ртий день. * Прийми́ мене́, окая́нну, Го́споди, * і спаси́ мене́!»

Мт 26:6-16; Мк 14:3-11 Йо 11

Стих: Бо утверди́лася ми́лість Його́ на нас * і істина Госпо́дня перебува́є на віки.

невірена життя́м своїм * і всім відо́ма своїм но́ровом, * ми́ро несучи́, приступи́ла до Те́бе і візва́ла: * «Не відки́нь мене́, блу́дну, Наро́джений Дівою! * Не погорду́й слізьми́ моїми, Ра́досте Ангелів! * Але́ прийми́ мене́ ка́янницею, яку́ не відкида́в Ти і грішницею, Го́споди, * зара́ди вели́кої Твоє́ї ми́лости!» Слава, і нині: Глас 8. Творіння інокині Кассії.

о́споди, жона́, що у мно́гі гріхи́ впа́ла, * Твоє́ відчу́ла Божество́ * і, прийня́вши чин мироно́сиці, * рида́ючи, прино́сить Тобі ще

Лк 7:36 Мк 16:1; Лк 24:1

136

136 Мт 26:12; Мк 14:8; пор. Йо 12:7

Йов 36:27 Фил 2:7; Пс 17:10 Лк 7:38 Бт 3:8-10 Пс 35:7

стихири тріоді

до погребе́ння ми́ро, * – «Го́ре мені! – про мовля́ючи, * – бо ніччю є для ме́не жага́ роз пу́сти * і пітьмо́ю безмісячною – пожада́ння гріха́! * Прийми́ мої джере́ла сліз, * Ти, що з хмар виво́диш во́ду мо́ря. * Прихили́сь до моїх сто́гонів серде́чних, * Ти, що прихили́в Небеса́ невимо́ в ним Твоїм умалінням. * Обцілу́ю пречи́сті Твої но́ги, * ще й обітру́ їх голови́ моє́ї воло́ссям * – ті, шум од яки́х Єва в Раю́ пополу́дні почу́вши у ву́хах, * зі стра́ху схова́лася. * Гріхів моїх мно́жества * і судів Твоїх безо́дню – хто досліди́ть? * Душеспаси́телю, Спа́се мій, * не погорду́й же мно́ю, Твоє́ю рабо́ю, * Ти, що ма́єш безмірну ми́лість!» Прокімен, глас 4: Ісповідайтеся Бо́гові Небе́сному, бо Він благи́й, бо повік ми́лість Його́ (Пс 135:26). Стих: Ісповідайтеся Бо́гові богів, бо повік ми́лість Його́ (Пс 135:2). З книги Виходу читання 2:11-22. Прокімен, глас 4: Го́споди, ми́лість Твоя́ повік, діла́ми рук Твоїх не погорди́ (Пс 137:8). Стих: Ісповімся Тобі, Го́споди, всім се́рцем моїм і пе́ред Ангелами заспіва́ю Тобі (Пс 137:1). З книги Іова читання 2:1-10.

137

МУЧЕНИЧНІ, ПОКОЙНІ ТА БОГОРОДИЧНІ-ДОГМАТИ ОКТОЇХА ГЛАС ПЕРШИЙ Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

оли́твами, Го́споди, * всіх святи́х і Бо горо́диці * Твій мир дай нам * і поми́луй нас, * як Єди́ний Ще́дрий. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

а́ше на аре́ні ісповідання, святії, * де́монів потопта́ л о си́ л у * і від облу́ д и люде́ й ви́зволило. * Ти́м-то, коли́ і го́лови стина́ли вам, взива́ли ви: * «Хай бу́де, Го́споди, же́ртва душ на́ших * благоприє́мна пе́ред Тобо́ю, * ми бо, Тебе́ возлюби́вши, * не жури́лися про доча́сне життя́, * Чоловіколю́бче».

Фил 4:18 Мт 6:25-34

138

стихири октоїха

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є. Мт 13:45-46

Євр 12:2223

до́бре ва́ше купе́цтво, святії! * Бо кров ви дали́ – і Небеса́ наслідували, * і по ко роткоча́сній ви́пробі * – вічно радієте. * Воістину до́бра ва́ша купівля! * Тлінне бо зали́шивши – нетлінне ви прийняли́ * і, з Ангелами лику́ючи, * співа́єте безнаста́нно * Тро́йці Єдиносу́щній. Самоподібний: Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Пс 117:20 Бт 2:9; Одкр 22:14

сехва́льнії му́ченики, * вас земля́ не затаїла, * але́ Не́бо прийняло́; * відчини́лися вам бра́ми Ра́ю, * і, всере́дині перебува́ючи, * Де́ревом Життя́ ви насоло́джуєтеся. * Христо́ві молітеся, * щоб даро́вано ду́шам на́шим * мир і вели́ку ми́лість. І чотири стихири з Мінеї. Слава, покойний Йоана Дамаскина, самогласний:

Пс 145:4 Пс 89:7-10

ка́ жите́йська насоло́да бува́є вільна од пе ча́лі? * Яка́ сла́ва стоїть на землі незмінна? * Усе́ од тіні сла́бше, усе́ од снів прима́рніше; * одна́ мить, і все се смерть забира́є. * Але́ в світлі, Хри́сте, лиця́ Твого́ * і в насоло́ді Твоє́ї

139

стихири октоїха

139

краси́   * кого́ Ти ви́ б рав єси́ , упоко́ й , * як Чоловіколю́бець.

І нині, богородичний-догмат:

сесвітню сла́ву, що од люде́й процвіла́ і Влади́ку породи́ла, Небе́сну Бра́му – оспі ва́ймо Марію Діву, Безпло́тних пісню і вірних окра́ с у. Вона́ бо яви́ л ась Не́ б ом і Хра́ м ом Божества́; Вона́, перегоро́ду ворожне́чі зру йнува́вши, мир ввела́ і Ца́рство відкри́ла. Її, о́тже, трима́ючись, як віри я́коря, Оборо́нцем ма́ємо од Не́ї зро́дженого Го́спода. Дерза́й же, дерза́й, наро́де Бо́жий, бо Він перемо́же ворогів, як Всемогу́тній.

Єз 44:2-4

Еф 2:14-16 Євр 6:19 Мт 9:2,22; Мр 10:49

ГЛАС ДРУГИЙ Подібний «Єгда от Древа»: Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

емно́ї соло́дкости не возлюби́вши, стра стоте́рпці, * Небе́сних благ ви сподо́билися * і Ангелів співгромадя́нами ста́ли. * Го́споди, моли́твами їх поми́луй і спаси́ нас. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

оли́ святі му́ ч еники мо́ л яться за нас * і Христа́ оспівують * – тоді вся́ка облу́да

Еф 2:19

140

стихири октоїха

припиня́ється, * і лю́дський рід вірою спа са́ється. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Пс 23:10

о́ри му́чеників проти́вилися мучи́телям, промовля́ючи: * «Ми во́їнствуємо Царе́ві Сил; * якщо́ й на вого́нь і на торту́ри віддасте́ нас * – не відрече́мося Тро́їчної си́ли!». Самогласний: Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

ели́ка сла́ва, * яку́ придба́ли ви, святії, вірою: * бо не тільки в стражда́ннях во́рога перемогли́, * але й по сме́рті ду́хів проганя́єте, * неду́жих зціля́єте. * Душ і тіл лікарі, * моліться до Го́спода * про поми́лування душ на́ших. І чотири стихири з Мінеї.

Слава, покойний Йоана Дамаскина:

го́ре, яке́ боріння ма́є душа́, * коли́ роз луча́ється з тілом! * О го́ре, як тоді пла́че вона́ * – і нема́ ніко́го, хто поми́лував би її! * До Ангелів о́чі підно́сить – даре́мно мо́литься; * до люде́й ру́ки простяга́є – і нема́, хто поміг би. * Ти́м-то, возлю́блені мої бра́ття, * поми́сливши

141

стихири октоїха

141

про коро́тке на́ше життя́, * просім у Христа́ упоко́ є ння для переста́ в лених, * а ду́ ш ам на́шим – вели́кої ми́лости.

І нині, богородичний-догмат:

ину́ла тінь Зако́ну з Благода́ті прише́стям: бо як купина́ не згора́ла, охо́плена по́ лум’ям, – так Ти, Діво, породи́ла єси́ і Дівою зоста́лася єси́; за́мість стовпа́ вогне́нного – за ся́яло Со́нце пра́вди, за́мість Мойсе́я – Христо́с, спасіння душ на́ших.

Євр 10:1 Вих 2:2 Вих 13:22 Мал 3:20; Мт 17:2

ГЛАС ТРЕТІЙ Подібний «Велія Креста»: Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

ели́ка му́чеників Твоїх, Хри́сте, си́ла! * бо і в гроба́х ле́жачи – ду́хів проганя́ють, * і унева́жнили всю воро́жу вла́ду, * вірою Тро́їч ною по́двиг зверши́вши з благоче́стя. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

роро́ки і апо́столи Христо́ві, і му́ченики * навчи́ ли нас оспівувати Тро́ йцю Єди носу́щну, * і просвіти́ли язи́чників ома́нених, * і соприча́ с никами Ангелів учини́ л и синів лю́дських.

Пор. 2 Пт 1:4

142

стихири октоїха

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

М 1 Кор 9:25; 2 Тим 4:8;

у́ченики Твої, Го́споди, * вірою утвер ди́вшись і надією укріпи́вшись, * у любо́ві Хреста́ Твого́ душе́вно з’єдна́вшись, * воро́же мучи́тельство зруйнува́ли і здобули́ вінці: * з Безпло́тними мо́ляться вони́ за ду́ші на́ші. Самоподібний: Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Мт 4:21-22

ели́ка Хреста́ Твого́, Го́споди, си́ла! * бо поста́влений на місці, він діє у світі; * і яви́в з-по́серед рибаків – апо́столів, і з-по́серед язи́чників – му́чеників, * щоб моли́лися за ду́ші на́ші. І чотири стихири з Мінеї. Слава, покойний Йоана Дамаскина, самогласний:

Пс 38:6

се́ те суєта́ лю́дська, * що не зали́шиться по сме́рті: * не зали́шиться бага́тство, не супрово́дитиме сла́ва, * бо смерть, прийшо́вши, се все погу́бить. * Тому́ до Христа́, Безсме́ртного Царя́ , воззовімо: * переста́ в лених від нас упоко́й * там, де всіх, що веселя́ться, осе́ля. І нині, богородичний-догмат:

143

стихири октоїха

к же не подивля́ти нам богочоловіче Різдво́ Твоє́, Всесвяще́нна? Співжиття́ бо з чоловіком не звідавши, Всенепоро́чная, породи́ла Ти без отця́ Си́на у пло́ті – пе́ред віка́ми від Отця́ наро́дженого без ма́тері, і ні в чо́му не зазна́в Він переміни, а́ні зміша́ння, а́ні розділення, але́ обо́х приро́д власти́вості в цілості зберіг. Тому́, Ма́ти-Діво, Влади́чице, Його́ моли́, щоб спасли́ся ду́ші тих, що правосла́вно Богоро́дицею ісповідують Тебе́.

ГЛАС ЧЕТВЕРТИЙ Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

и, що прославля́єшся * в па́м’ятях святи́х Твоїх, Хри́ сте Бо́же, * і що їхні мольби́ прийма́єш, * низпошли́ нам вели́ку ми́лість. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

и, що святи́х му́чеників * прийня́в терпіння, * і від нас прийми́ оспівування, Чоловіколю́бче, * – дару́й нам їх моли́твами вели́ку ми́лість. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

143

Лк 1:34

144

144 Еф 3:12; Євр 10:19; 1 Йо 2:28; 3:21; 4:17

стихири октоїха

а́ючи сміли́вість до Спа́са, святії, * моліте Його́ безнаста́нно за нас, грішних, * відпу́щення прогрішень про́сячи * і ду́шам на́шим – вели́кої ми́лости. Подібний «Дал єси знаменіє»: Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Рим 12:1; Еф 5:2 Йо 10:1-16 Пс 22:1-2

е́ртви одушевле́нні, * всепа́лення слове́с ні * – Му́ченики Госпо́дні, * зако́лення доскона́лі Бо́гові, * ове́чки, які Бо́га зна́ють і яки́х Бог зна́є, * – у ва́шу коша́ру вовка́м нема́ вхо́ду; * моліться і за нас * – щоб і нам па́стися з ва́ми * на воді упоко́єння. І чотири стихири з Мінеї. Слава, покойний Йоана Дамаскина, самогласний:

Пс 102:14 Пс 143:4

е є мирська́ при́страсть? * Де мрія про до ча́сне? * Де зо́лото і срібло? * Де мно́жество рабів і га́мір? * Усе́ – по́рох, усе́ – по́піл, усе́ – тінь. * Але́ прийдіте, закли́чмо до Безсме́ртного Царя́: * Го́споди, вічних Твоїх благ сподо́би переста́влених від нас * і упоко́й їх у нестаріючім блаже́нстві. І нині, богородичний-догмат:

145

стихири октоїха

145

ва́ний че́рез Те́бе Богоотце́м, проро́к Дави́д піснею про Те́бе возгласи́в Твоє́ї ве́личі Творце́ві: «Предста́ла Цари́ця право́руч Те́бе». Тебе́ бо Ма́тір’ю, Носійкою Життя́ учини́в Бог, що від Те́бе без отця́ вочоловічитися бла говоли́в, щоб Свій віднови́ти о́браз, знівечений при́страстями, і заблу́кану, го́рами зма́нену знайшо́вши ове́чку, на пле́чі взя́вши, до Отця́ принести́, і за Своє́ю во́лею з Небе́сними злу чи́ти Си́лами, і спасти́, Богоро́дице, світ – Христо́с, що ма́є вели́ку і бага́ту ми́лість.

Пс 44:10

Мт 18:12-14

ГЛАС П’ЯТИЙ Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

емне́ все понева́живши * і на му́ки му́ж ньо нава́жившись, * у блаже́нній надії ви не схи́били, * але Небе́сного Ца́рства спад коє́мцями ста́ли, * всехва́льнії му́ченики; * ма́ючи дерзнове́ння до Чоловіколю́бця Бо́га, * світові ми́ру просіте * і ду́шам на́шим – вели́кої ми́лости.

Рим 8:17

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

ито́м віри захисти́вшись * і знаме́нням Хре́ с ним себе́ укріпи́ в ши, * на му́ к и му́ ж н ьо пішли́   * і дия́ в ольську ома́ н у й

Еф 6:16

146

стихири октоїха

горди́ню * позба́вили си́ли святі Твої, Го́споди; * їх моли́твами, як Усеси́льний Бог, * світові мир низпошли́ * і ду́шам на́шим – вели́ку ми́лість. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

оліться за нас, святії му́ченики, * щоб ви́ зволилися ми од беззако́нь на́ших; * вам бо да́но благода́ть * моли́тися за нас. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Лк 12:9

Еф 3:12; Євр 10:19;

невсити́мій любо́ві душі * Христа́ ви не зрекли́ся, святії му́ченики; * лю́ті й різно рідні торту́ри страсте́й перетерпіли, * мучи́ телів горди́ н ю низложи́ л и; * непохи́ т ну й неушко́джену віру зберігши, * на Небеса́ ви переста́вилися. * Ти́м-то й відва́гу ма́ючи до Ньо́го, * просіте дарува́ти нам вели́ку ми́лість. І чотири стихири з Мінеї.

Бт 18:27; Сир 10:9; 17:32

Слава, покойний Йоана Дамаскина:

гада́в я проро́ка, що кли́кав: * Я є земля́ і по́піл. * І ще розгля́нув я у гроба́х і поба́чив ко́сті обна́жені, і сказа́в: * Хто ж тут цар, або́ во́їн, * або́ бага́тий, або́ вбо́гий, * або́ пра́ведник, або́

147

стихири октоїха

грішник? * Але упоко́й, Го́споди, з пра́ведними рабів Твоїх, * як Чоловіколю́бець.

147 Пс 68:29

І нині, богородичний-догмат:

Черво́нім мо́рі Невісти, що подру́жжя не спізна́ла, о́браз написа́вся в давнину́. Там – Мойсе́й, розділи́тель води́, тут же – Гавриїл, служи́тель чу́да. Тоді глибину́ пройшо́в, не змочи́вши ніг, Ізра́їль, ни́ні ж Христа́ зроди́ла безсіменно Діва. Мо́ р е по прохо́ д женні Ізра́їля зоста́лось непрохідне, Непоро́чная по наро́дженні Еммануїла зоста́лась нетлінна. Су́щий і Передсу́щий, яви́вся Ти як Чоловік – Бо́же, поми́луй нас.

Вих 14:2122 і наст. Лк 1:26-38

ГЛАС ШОСТИЙ Подібний «Всю отложивше»: Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

у́ченики Твої, Го́споди, * не відрекли́ся Тебе́, * не відступи́ли від за́повідей Твоїх;  * їх моли́твами поми́луй нас.

Пор. Йо 14:15

Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

аму́чені Тебе́ ра́ди, Хри́сте, * мно́гі торту́ри перетерпіли * і доскона́лі прийняли́ вінці в Небеса́х * – хай же мо́ляться за ду́ші на́ші.

1 Кор 9:24

148

стихири октоїха

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є. Еф 2:19

трастоте́рпці му́ченики, * Не́ба громадя́ни, * на землі подвиза́вшись, * мно́гі му́ки перетерпіли; * засту́пництвом, Го́споди, і моли́твами їх * всіх нас сохрани́. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

рест Твій, Го́споди, * для му́чеників став ору́жжям неперемо́жним: * бо ба́чили вони́ попе́ р еду смерть, * та передба́ ч или буду́че життя́, * надією на Те́бе укріпля́лися; * їх моли́твами поми́луй нас. І чотири стихири з Мінеї. Слава, покойний Йоана Дамаскина, самогласний:

П Бт 2:7 Пс 114:9; Пс 117:15

оча́тком мені і у́строєм ста́ло тво́рче Твоє́ веління, * бо Ти схотів з неви́димого і ви́димого єства́ живи́м мене́ устро́їти: * із землі тіло моє́ утвори́в єси́, * а ду́шу дав мені Твоїм боже́ственним * і животворя́щим по́дихом; * тому́, Спа́се, рабів Твоїх * у країні живи́х і в ша́трах пра́ведних упоко́й. І нині, богородичний-догмат:

149

стихири октоїха

то Тебе́ не ублажи́ть, Всесвята́я Діво? Хто ж не оспіва́є дівственне наро́дження від Те́бе? Бо Той, Хто по́за ча́сом від Отця́ возсія́в, Син Єдиноро́дний – Він же і від Те́бе, Чи́стої, ви́йшов, несказа́нно вопло́чений. По приро́ді – Бог Він, і за́для нас ста́вши по приро́ді люди́ною, Він не на дві осо́би розділя́ється, але́ у двох не зли́тих приро́дах пізнає́ться. Його́ моли́, Свяще́нная, Всеблаже́нная, щоб поми́лував Він ду́ші на́ші.

ГЛАС СЬОМИЙ Подібний «Не ктому возбраняєми єсми»: Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

ла́ва Тобі, Хри́сте Бо́же, * апо́столів похвало́ і му́ ч еників ра́ д осте; * їх про́ п овідь * – Тро́йця Єдиносу́щна. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

вятії му́ченики, * ви сла́вно стражда́ли і вінча́лися; * тож моліться до Го́спода, * щоб поми́лував ду́ші на́ші. Самогласні:

149

150

стихири октоїха

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́с поди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Н 1 Кор 9:24

е жури́вшися про все земне́, святії му́че ники, * і на аре́ні му́жньо Христа́ проповідавши, * нагоро́ду за муки від Ньо́го ви прийняли́. * Але́ як ті, що ма́ють дерзнове́ння, * Його́ ублага́йте, як Бо́га Всеси́льного, * ду́ші на́ші спасти́, * – до вас прибіга́ючи, мо́лимося. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.

Йо 10:1-16 Рим 12:1; Еф 5:2 Рим 12:1; Фил 4:18 Євр 12:22

сехва́льнії му́ченики, * ове́чки духо́вні, * всепа́лення слове́сні, * же́ртви приє́мні, благовго́дні Бо́гові, * вас земля́ не затаїла, але́ Не́бо прийняло́, * Ангелів соприча́сниками ста́ли ви, * – з ни́ми ж, блага́ємо вас, моліте Спа́са і Бо́га на́шого * умиротвори́ти світ * і спасти́ ду́ші на́ші. І чотири стихири з Мінеї.

Слава, покойний Йоана Дамаскина:

поко́й, Спа́се наш, Життєда́вче, * кого́ пере ста́вив єси́ від доча́сности * – братів на́ших, що кли́чуть: * Го́споди, сла́ва Тобі. І нині, богородичний-догмат:

151

стихири октоїха

151

а́тір’ю Ти пізна́лася єси́ – по́над приро́ду, Богоро́дице, бо зоста́лася Ти Дівою – по́над сло́во і ро́зум, і чу́да, як зроди́ла Ти, поясни́ти мо́ва не мо́же. Бо як преди́вне було́ зача́ття, Чи́стая, незбагне́нний і спо́сіб наро́дження, – адже́ там, де хо́че Бог, перемага́ється поря́док приро́ди. Тому́ ми всі, визнаючи́ Тебе́ Ма́тір’ю Бо́жою, мо́лимось Тобі ре́вно: блага́й спасіння ду́шам на́шим.

Мт 1:18-25

ГЛАС ВОСЬМИЙ Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.

у́ченики Госпо́дні, * вся́ке місце ви освя́ чуєте * і вся́ку неду́гу виго́юєте; * і ни́ні моліте, * щоб ви́зволені були́ із тене́т воро́жих * ду́ші на́ші, мо́лимося. Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.

у́ченики Госпо́дні, * моліть Бо́га на́шого, * і ви́просіть ду́шам на́шим мно́жество щедро́ т  * і очи́ щ ення мно́ г их прогрішень, мо́лимося. Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́спо ди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.

Пс 30:5

152

стихири октоїха

у́ченики Твої, Го́споди, * забу́вши жите́й ське і не вважа́ючи на торту́ри * ра́ди бу ду́чого життя́ * – його́ спадкоє́мцями яви́лися, * тому́ і з Ангелами ра́дуються. * Їх моли́твами * дару́й лю́дям Твоїм вели́ку ми́лість. Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода. Фил 4:8

Пс 17:10 Фил 2:7

Пс 50:3

кщо́ яка́ чесно́та * і якщо́ яка́ похвала́* – нале́жить вона́ святи́м! * Під мечі бо при клони́ли вони́ ши́ї * – ра́ди Те́бе, що приклони́в Небеса́ і зійшо́в; * проли́ли кров свою́ * – ра́ди Те́бе, що Себе́ зубожи́в і вид слуги́ прийня́в; * смири́лися аж до сме́рти * – убо́гість Твою́ наслідуючи. * Їх же моли́твами, по мно́жеству щедро́т Твоїх, * Бо́же, поми́луй нас. І чотири стихири з Мінеї.

Бт 1:26

Бт 3:19

Слава, покойний Йоана Дамаскина:

ла́чу і рида́ю, * коли́ помишля́ю смерть, * і ба́чу, як у гроба́х лежи́ть * на о́браз Бо́жий сотво́рена на́ша краса́ * – потво́рна, і безсла́вна, і не ма́є ви́гляду. * О ди́во, що се за таїнство з на́ми ста́лося! * Як переда́лися ми тлінню? * Як припрягли́ся сме́рті?  * – воістину повелінням Бо́га, як напи́сано; * Він же подає́ тим, що преста́вилися, упоко́єння.

153

стихири октоїха

153

І нині, богородичний-догмат:

ар Небе́сний з чоловіколю́бства на землі яви́вся і з людьми́ пожи́в; од Діви бо Чи́стої плоть прийня́вши і з Неї ви́йшовши з сіє́ю пло́ттю, Він єсть єди́ний Син, двоїстий приро́ д ою, але́ не іпоста́ с сю. Ти́ м -то, воістин у упо́ в ні Бо́ г ом і упо́ в ні чоловіком Його́ проголо́ ш уючи, ісповідуємо Христа́ Бо́гом на́шим. Його́ блага́й, Ма́ти Неневісная, поми́лувати ду́ші на́ші.

Вар 3:38

Кол. 2:9

157

СТИХИРИ ВИБРАНИХ СВЯТИХ МІНЕЇ 12 (25) лютого Святого отця нашого Мелетія, архиєпископа Великої Антіохії Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»:

рему́дро навча́в ти, всему́дрий, * що Сло́во Безпло́тне, з Отце́м Собезнача́льне, * з пло́ттю по іпоста́сі з’єдна́лося * без переміни і злиття́, * з подвійною дією обо́х приро́д, * із яки́х склада́ється і в яки́х спогляда́ється * – Єди́ ний Су́щий, * єство́м нероздільний * і в обо́х приро́дах пізна́ваний.

оучи́вшись, блаже́нний, * святи́телю Ме ле́ т ію, * в зако́ н і спасе́ н ному, * яви́ в ся ти, як напи́сано, * де́ревом, що стоїть при во́дах подви́жництва * і плоди́ чесно́т нам

158

158 Пс 1:3

Псн 1:10

стихири мінеї

прино́сить * благода́ттю То́го, Хто ду́шу святу́ твою́ просвіти́в * і до всіх ося́янь духо́вних * відкри́тою учини́в.

рикра́шені, Всему́дрий, * були́, по сло́ву Писа́ння, що́ки твої * – мов го́рлиці, що лю́блять возде́ржність * і розкошолю́бство відк ида́ ю ть * зара́ д и пра́ г нення розко́ ш ів духо́вних, Меле́тію; * сі розко́ші Христо́с тобі дару́є; * прийня́вши премно́гі труди́ твої і вогне́нну ре́вність, * яко́ю пала́в ти, * за́для віри стражда́ючи.

озде́ржністю погаси́в ти * завору́шення пло́ті, * і при́страсті, Меле́тію, опанува́вши, * безстра́стя світлістю себе́ просвіти́в, * і чи́сто й непоро́ ч но для Христа́ священнодіяв; * тож моли́ Його́, * щоб від скве́рни й бід були ізба́влені * ті, що в вірі зве́ршують * всесвяще́нну па́м’ять твою́.

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

и, що в моли́тві не усипа́єш * і в блага́нні все перебува́єш, * Пречи́стая, до Го́спода, * на́пасті приспи́, збу́рення утихоми́р * окая́нної душі моє́ї * і скорбо́тою пойня́те се́рце моє́ * потіш, Отрокови́це, молю́ Тебе́, * і облагода́тствуй ум мій, * щоб я досто́йно Тебе́ просла́вив.

159

стихири мінеї

15 (28) лютого Святого апостола Онисима Глас 1, подібний «Небесних чинов»:

о́ г ом усино́ в леного * благода́ т тю че́ р ез віру * і наро́дженого вірою Павло́вою, * боже́ственного Апо́стола Они́сима, * бого му́ченика, восхваля́ємо, * днесь свяще́нну його́ па́м’ять * пісня́ми вшано́вуючи. Двічі.

вільни́вшись від понево́лення * гріхо́вного, му́ д рий, * ти дити́ н ою Бо́ ж ою став по благ ода́ т і, * Ду́ х ом Святи́ м і вірою Хрис то́вою; * до Павло́вих боже́ственних і пре хва́льних * приєдна́вся ти у́чнів, * Они́симе, благодітелю.5

чнем Сло́ва ста́вши * завдяки́ проповідни кові й Апо́столові * – боже́ственному Павло́ ві всехва́льному, * Они́симе, три́чі блаже́нний, * потрійний віне́ць у Христі прийма́єш ти: * як свяще́ник і як проповідник, * і як стра́дник вінча́ючись, прехва́льний. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же: 5

Ім’я Онисим з грецької означає «добротворець», «доброчинець».

159

160

стихири мінеї

езло́м Твого́ засту́пництва, * Богоро́дице Чи́стая, * звіри́ні стра́сті окая́нної душі моє́ї прожени́, * в ми́рі до життя́ мене́ спряму́й * і до свято́го ста́да * ви́браних Твоїх ове́ць * ме не́ причи́сли. 18 лютого (3 березня) Святого отця нашого Льва, Папи Римського Глас 8, подібний «Что ви наречем»:

им імену́ємо тебе́, богонатхне́нний? * Чи главо́ю правосла́вної Це́ркви Христо́вої? * Чи о́ком се́рця благоче́сним, * що я́сно му́дрість духо́вну спогляда́є? * Чи богопи́саним суво́єм віри пра́вої, * що до всіх кінців землі * сло́вом життя́ промовля́є? * – Моли, щоб спаслися душі наші! Двічі.

к назву́ тебе́ ни́ні, дивови́жний? * Чи про повідником істини * і підва́линою її не похи́тною? * Чи ж старійшиною верхо́вного Собо́ру всечесно́го, * зразко́м віри пра́вої * і міри́лом пра́вильности вче́ння, * що Несто́рієве «розділення» і Євти́хієве «злиття́» відсіка́є * своїм богонатхне́нним уче́нням?

к назву́ тебе́ ни́ні, дивогля́дний? * Чи вла даре́м і царе́м над тіле́сними при́страс

161

стихири мінеї

161

тями, * що душі верхове́ н ство здійснював світло? * Боже́ственної ми́лости знаря́ддям, * любо́ви доскона́лої осе́лею? * Ти лю́дяно тим, що согріша́ють, співчува́в * і їх наве́рнення чека́в * – моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші!

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

о ко́го уподібнилася ти, окая́нная душе́, * на покая́ння не спромігшись * і вогню́, для злих угото́ваного, не страха́ючись? * Воста́нь, і єди́ну ско́ру * Засту́пницю призови́, і закли́ч: * Діво Ма́ти, * моли́ Твого́ Си́на і Бо́га на́шого * ізба́вити мене́ од сіті обле́сника. 19 лютого (4 березня) Святого апостола Архипа Глас 8 [подібний «Мученици Твої, Господи»]:

вітлом сло́ва Архи́п наро́д просвіти́в * і від те́мряви невідання ізба́вив. * По́двиг боротьби́ прийня́вши * і во́рога подола́вши, * він зійшо́в до Світла, що не вечоріє, * і з Ангелами ни́ні радіє. * Його́ моли́твами, Влади́ко, * пода́й усім вели́ку ми́лість. Двічі.

яга́ннями по землі, блаже́нний, і проко́ люваннями, * і вся́кими іншими ви́дами

Мк 4:16; Лк 1:79

162

стихири мінеї

торту́р ото́чений, * не відрікся ти Христа́, * ані бовва́нам рукотво́рним не відда́в че́сти. * Тимто вінцено́сцем став єси́ * і за́вжди мо́лишся, * щоб усім була́ даро́вана вели́ка ми́лість.

ро́ви боже́ственними пото́ками, му́чени че, * освяти́в ти зе́млю, богому́дрий, * і зра́нив ра́нами твоїми бе́зліч де́монів лука́ вих. * Вито́ ч уючи невпи́ н но зцілення, * ти уздоро́влюєш неду́г и найлютіші. * Тим-то моли́твами твоїми ви́проси всім, блаже́нний, * вели́ку ми́лість.

Слава, і нині: богородичний, глас [і подібний] той же:

и́рви мене́, Влади́чице, * з руки́ змія-ду шогу́ба, * що пра́гне мене́ лука́вством до кін ця́ погли́нути. * Сокруши́ його́ щеле́пи, молю́ тебе́, * і підступи зруйну́й, * щоб уни́кнувши кігтів його́ * велича́в я засту́пництво Твоє́. 20 лютого (5 березня) Преподобного отця нашого Льва, єпископа Катанського Глас 8 [подібний «Господи, аще і на судищі»]:

о́споди, Ти яви́в у світі святи́теля, * Апо́столів преє́мника діла́ми і слова́ми, * пра́вих уче́нь проповідника; * ра́ди сьо́го зроби́в Ти його́

163

стихири мінеї

163

наста́вником святи́телів * і соприча́сником сла́ви Твоє́ї нетлінної. Двічі.

к живу́ опо́ру * і ре́чника пра́вих уче́нь Сло́ва, * Христо́ва Це́рква тебе́ вшано́вує, * ба́чачи в то́бі непохи́тного свідка істини * – сама́ непохи́тною перебува́є * і Влади́ку прославля́є всіх і Го́спода, * Яки́й тебе́ просла́вив.

о́споди, Ти яви́в сло́во святи́теля * як го́ст рий меч супро́ти злочести́вців * – ворогів правосла́вної Твоє́ї віри. * Посіка́ючи ним ло́жні мудрува́ння, * примно́жив ти у світі * благочести́ве вче́ння, влади́ко.

Слава, і нині: богородичний, глас [і подібний] той же:

гля́нься на мого́ се́рця скру́ху, * і рида́ння, Бог оневісная, прийми́ , Діво Маріє, * і не відки́ н ь, Всенепоро́ ч ная, * рук моїх во зно́шення, * Пречи́ста, як боголюби́ва, * щоб оспівував я і звели́чував Тебе́ * – Звели́чницю ро́ду на́шого.

Євр 4:12

164

стихири мінеї

23 лютого (8 березня) Святого священномученика Полікарпа, єпископа Смирнського

Йо 12:24

Глас 2, подібний «Єгда от Древа»:

оли́ Плід Діви й Зерно́ життєнача́льне * упа́ло в зе́млю, * тоді тебе́ – многоплід6 ний ко́лос ви́ростило, * що вірних ко́рмить слова́ми * і догма́тами благочести́вими, * і очища́є їх боже́ственною кро́в’ю му́чеництва * і омива́є ми́ром свяще́нства. Двічі.

айшо́в ти, мов со́нце, зі світу до Бо́га, * променіючи бли́ском твого́ му́чеництва; * зійшо́ в до верши́ н и лю́ д ських порива́ н ь, * осягну́ в ши жа́ д ане, преподо́ б ний, і ся́ й ва блаже́нства спо́внився: * моли́ся ж, щоб його́ прича́сниками ста́ли * всі, хто всесвяще́нну твою́ па́м’ять святку́є, * блаже́нний Поліка́рпе. Йо 15:1,5 Йо 12:32 Іс 18:5

оли́ істинна Лоза́ Виногра́дна, * на Дре́ві Хре́ с ному ви́ с ячи, * була́ вго́ р у піднята, * тоді тебе́, плодови́ту галу́зку, із се́бе про рости́ла, * стя́ту пізніше серпо́м свято́го му́ чеництва * і в точи́лі мук розча́влену. * Плід її в ча́ші весе́лости * з вірою зміша́вши, Отче, * чесні твої стражда́ння * прославля́ємо. 6

Ім’я Полікарп грецькою означає «многоплідний, пло довитий».

165

стихири мінеї

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

сіх пригно́блених Ра́досте * і кри́вджених Засту́ п нице, * голоду́ ю чих Пожи́ в о * і чужи́нців Утіхо, * бу́рями гна́них При́стане, * неду́жих Відвідання, * знемо́жених Покро́ве і Засту́пнице, * Па́лице сліпи́х, * Ма́ти Бо́га Ви́шнього, * Ти єси́ Пречи́стая, * поспіши́, мо́лимося, * ізба́вити рабів Твоїх. 24 лютого (9 березня) Перше і друге знайдення чесної голови Предтечі Устав для тих випадків, коли ця служба поєднується з Літургією Передосвячених у середу і п’ятницю: 1. У суботу 1-ої седмиці Посту (Теодора Тирона): У п’ятницю ввечорі звичайна катизма, на «Господи, візвав я» 10 стихир: 3 Тріоді, 3 Предтечі і 4 Теодора Тирона, Слава: Теодора, І нині: богородичний-догмат гласу, що віддається. Два читання Тріоді зі своїми прокіменами і три читання Предтечі, відтак «Нехай направиться» і далі служба за чином. 2. У четвер 2-ої або 3-ої седмиці Посту: В середу ввечорі 10 стихир: 6 Тріоді і 4 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: богородичний-догмат «Хто Тебе не ублажить».Читання Тріоді 2 і Предтечі 3.

165

166

стихири мінеї

3. У суботу 2-ої або 3-ої седмиці Посту: В п’ятницю ввечорі 10 стихир: самогласний Тріоді двічі, 4 мученичні Октоїха чергового гласу і 4 Предтечі, Слава: Предтечі, І нині: богородичний-догмат чергового гласу (що віддається). Читання Тріоді 2 і Предтечі 3. Увага! Тут розглянено тільки ті випадки, коли свято припадає на четвер або на суботу, однак устав приписує завжди служити службу Передосвячених у навечір’я полієлейних свят. Щодо цього випадку, як і щодо інших, про які тут не сказано, дивись «Типик».

Глас 5, подібний «Радуйся»:

Р Мт 13:3-11

Йо 1:15-33

а́дуйся, свяще́нная главо́, * світлоно́сна і Ангелами шано́вана, * що ко́лись мече́м була́ відсічена, * і го́стрим ле́зом карта́нь * со́ р ом розпу́ с ти посікла́ ;  * джерело́ , яке́ чудеса́ми вірних напо́ює, * главо́, що Спа́са спасе́нне прише́стя провісти́ла * і злет Ду́ха коли́сь прозріла. * До Ньо́го пересели́вшись, * ти, посере́днице Ве́тхої і Ново́ї Благода́ті, * Христа́ умоли́, * щоб дарува́в ду́шам на́шим вели́ку ми́лість.

В Мт 3:13-16

посу́дині коли́сь захо́вана, * Предте́чі глава́ з’яви́лася, * на́драми землі віддана на світ, * чуде́с пото́ки вилива́ючи; * бо він у во́дах оми́в главу́ Того́, * Хто Небеса́ покрива́є во́дами * і, мов дощ, злива́є на люде́й боже́ственне відпу́щення. *

167

стихири мінеї

Її ж бо ублажа́ймо * як істинно пресла́вну, * і її зна́йдення ра́дісно святку́ймо, * Христа́ блага́ючи * дарува́ти світові вели́ку ми́лість.

лава́, що возвісти́ла Агнця Бо́жого, * у пло́ті я́вленого, * і боже́ственними повча́ннями * всім прокла́ла спасе́нні стежки́ покая́ння; * глава́, що раніше ска́ртала беззако́ння Ірода * і че́рез те була́ від тіла відтя́та * і тимчасо́вого укриття́ зазна́ла, * зася́яла нам, як ясне́ со́нце, звіща́ючи: * «Пока́йтеся і в умилінні душе́вному до Го́спода прили́ньте, * що подає́ світові вели́ку ми́лість».

Слава: глас 6:

карбни́ця боже́ственних дарів, * Бо́гом бере́жена глава́ твоя́, Предте́че, * із надр земни́х зася́яла; * її ми вірно прийма́ючи * і їй поклоня́ючись, сла́вний, * отри́муємо че́рез те́бе, Хрести́телю Христо́вий, * чуде́с пресла́вних бага́тство і гріхів про́щення. І нині: богородичний-догмат 6 гласу «Хто Тебе не ублажить» (або догмат чергового гласу, якщо в п’ятницю ввечорі). Паремії: З книги пророка Ісаї читання 40:1-3,9; 41:17-18; 45:8; 48:20-21; 54:1. З книги пророка Малахії читання 3:1,2-3,5-7,12,17-18,22-23. З книги Мудрости читання 4:7,16-17; 5:1-7.

Йо 1:29 Мк 1:4 і наст. Мт.13:3-11

168

стихири мінеї

25 лютого (10 березня) Святого отця нашого Тарасія, архиєпископа Царгородського Глас 1, подібний «Небесних чинов»:

о́над життя́ воліючи смерть, усеблаже́нний, * за́для поклоніння іконі Христа́ і всіх свя ти́х, * загоро́джував ти згідно з во́лею Бо́жою уста́ єретиків, * спо́внені вся́кого нече́стя.

ріблолю́бства неду́ги позбу́вшись, пре подо́ б ний, * скарб Небе́ с ного Ца́ р ства прийня́ в єси́ , богому́ д рий, * тому́ і гріб із моща́ми твоїми * богодосто́йно подає́ зцілення * тим, хто з вірою до ньо́го приступа́є, * о́тче всеоспіваний.

ивучи́ за за́повідями Госпо́дніми, * став ти, о́тче Тара́сіє всеблаже́нний, * при́кладом для па́стви твоє́ї; * тому́ й пони́ні повча́ння твої нас оберіга́ють, * одна́к не перестава́й моли́тися за нас, * що па́м’ять твою́ світло зве́ршуємо.

стинного Христо́вого святи́теля і служи́теля, * що від Ньо́ г о отри́ м ав благода́ т ь Ду́ х а, * вшану́ймо ни́ні досто́йно Тара́сія, * му́дрого архипа́стиря, * бо сміли́вість він ма́є пе́ред Бо́гом моли́тися, * щоб ми спасли́ся.

169

стихири мінеї

169

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

ід Твою́ ми́лість прибіга́ю за́вжди, * на Твоє́ поклада́юся милосе́рдя повсякча́сно, * оспівуючи Тебе́ і благословля́ючи, * і незмірну терпели́вість Си́на Твого́ подивля́ючи * до всіх моїх зол, Богоневісто. 29 лютого (13 березня) Преподобного отця нашого й ісповідника Кассіяна Римлянина Глас 2 [подібний «Ангел єже “Радуйся”»]:

о-а́нгельски життя́ земне́ прожи́вши, * богому́дрий і блаже́нний, * приєдна́вся ти до Ли́ків Ангельських: * хрест бо на пле́чі взя́вши, преподо́бний, * за Бо́гом усіх послідував єси́ * і душетлінні при́страсті труда́ми стри́мання умертви́вши, * Ду́ха осе́лею і чи́стою посу́диною став єси́. * Тому́ взива́ємо до те́бе: * моли́ся за всіх, що тебе́ прославля́ють. Двічі.

поста́х і нічни́х чува́ннях до Бо́га завжди́ припада́ ю чи, * яви́ в ся ти, блаже́ н ний, ви́ щ им по́ н ад усі насоло́ д и, * і до́ б рим уго́ р у схо́ д женням безнаста́ н но просвітлюваний, * ви́ т очив ти вчень пото́ к и, * що напува́ють серця́ вірних * і знання́ дару́ють, *

Мт 16:24

170

стихири мінеї

Кассія́не, богому́дрий і спаси́тельний. * Тому́ взива́ємо до те́бе: * моли́ся за всіх, що тебе́ прославля́ють.

висо́т просвічений му́дрий ро́зум твій, о́тче, * ся́йво вче́ння випромінює, * яке́ світло прова́дить мона́шествуючих грома́ду, * від мо́року при́страстей ізбавля́ючи. * Тому́ й святку́є вона́ завжди́ святу́ па́м’ять твою́, * Го́спода Сла́ви прославля́ючи, * Яки́й навіки просла́вив тебе́, * що по́двиг зверши́в і переміг змія вселука́вого.

Слава, і нині: богородичний, глас той же, самогласний:

се упова́ння моє́ на Те́бе поклада́ю, * Ма́ ти Бо́ ж а, * бережи́ мене́ під покро́ в ом Твоїм. 9 (22) березня Святих сорока мучеників, у Севастійському озері замучених Устав для тих випадків, коли ця служба поєднується з Літургією Передосвячених у середу і п’ятницю 1. У суботу 1-ої седмиці Посту (Теодора Тирона): У п’ятницю ввечорі звичайна катизма, на «Господи, візвав я» 10 стихир:

171

стихири мінеї

3 Тріоді, 3 Мучеників і 4 Теодора Тирона, Слава: Теодора, І нині: богородичний-догмат гласу, що віддається. Два читання Тріоді зі своїми прокіменами і три читання Мучеників, відтак «Нехай направиться» і далі служба за чином. 2. У четвер 2-ої або 3-ої седмиці Посту: В середу ввечорі 10 стихир: 6 Тріоді і 4 Мучеників (перша – один раз, друга – двічі, третя – один раз), Слава: знову перша стихира Мучеників, І нині: богородичний-догмат «Минула тінь Закону». Читання Тріоді 2 і Мучеників 3. 3. У четвер 4-ої седмиці Посту: Устав такий самий, як для 2-ої і 3-ої седмиці, тільки в кінці стихир, на І нині: стихира Хреста «Днесь неприступний Істотою», глас 8. 4. У суботу 2-ої, 3-ої або 4-ої седмиці Посту: В п’ятницю ввечорі 10 стихир: самогласний Тріоді двічі, 4 мученичні Октоїха чергового гласу і 4 сорока Мучеників (перша – один раз, друга – двічі, третя – один раз), Слава: перша стихира сорока Мучеників, І нині: богородичний-догмат чергового гласу (що віддається). Читання Тріоді 2 і Мучеників 3. Увага! Тут розглянено тільки ті випадки, коли свято припадає на четвер або на суботу, однак устав приписує завжди служити службу Передосвячених у навечір’я полієлейних свят. Щодо цього випадку, як і щодо інших, про які тут не сказано, дивись «Типик».

171

172

стихири мінеї

М Кол 3:9 Пор. 2 Тим 2:5

Глас 2, самогласні Йоана Монаха:

у́жньо перено́сячи тепе́рішнє * і радіючи надією прийде́шнього, * промовля́ли оди́н до о́дного святії Му́ченики: * «Не о́діж ми з се́бе скида́ємо, * а стару́ люди́ну відклада́ємо. * Лю́та зима́, але погідний Рай; * болю́че замерза́ння, але соло́дке воздая́ння. * Ото́ж не відступа́ймо, о во́їни! * Малу́ му́ку потерпімо, * щоб вінка́ми перемо́ги увінча́лися ми од Христа́ Бо́га * і Спа́са душ на́ших». Один раз.

С Бт 3:21 Рим 6:5

кида́ючи оде́жі всі * і вхо́дячи безтре́петно в о́зеро, * промовля́ли оди́н до о́дного святії Му́ченики: * «За Рай, який ми втра́тили, оде́ж тлінних днесь не жаліймо; * че́рез змія тлінотво́рного коли́сь в оде́жу зодягну́вшись7 * – роздягнімся ни́ н і за́ для всіх воскресіння; * знева́жмо лід, що та́не, * і плоть знена́видьмо, * щоб вінка́ми перемо́ги увінча́лися ми од Христа́ Бо́га * і Спа́са душ на́ших». Двічі.

Д Мт 10:28

и́влячись на му́ки, як на насоло́ду, * і бі жучи́ до о́зера студе́ного, як до теплоти́, * промовля́ли святії Му́ченики: * «Не ляка́ймося пори́ зимо́ в ої – і вогню́ страшно́ ї Геє́ н ни уни́ к немо; * хай спа́ л ена бу́ д е нога́ , щоб 7

Йдеться про «шкіряні одежі», в які зодягнулися Адам і Єва після гріхопадіння, що сталося з намови змія.

173

стихири мінеї

танцюва́ла вічно, * рука́ ж – відсічена, щоб піднесла́ся до Го́спода! * І не жаліймо приро́ди, що вмира́є, * оберімо смерть, * щоб вінка́ми перемо́ги увінча́лися ми од Христа́ Бо́га * і Спа́са душ на́ших». Один раз. Слава: Мужньо переносячи теперішнє… І нині: Богородичний-догмат 2 гласу «Минула тінь Закону» (або чергового, якщо у п’ятницю ввечорі). Паремії: З книги пророка Ісаї читання 43:9-14. З книги Мудрости читання 3:1-9. З книги Мудрости читання 5:15-23; 6:1-3. 11 (24) березня Святого отця нашого Софронія, патріярха Єрусалимського Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»:

ровидінням Бо́жим * прозорли́во на́званий Софро́ н ієм * – однойме́ н ний цілісній му́дрості, * – цілому́дренним був ти діла́ми * і справедли́вим, му́жнім і му́дрим, * іменни́ми твоїми чесно́тами досто́йно увінчаний, * му́дро вмів ти відда́ти нале́жне обо́м * – і душі, і тілові, * як суддя́ і розпоря́дник найуміліший.8 Двічі. 8

Зміст цієї стихири важко зрозуміти, не беручи до уваги значення імені святого – Софроній, «ціломудренний».

173

Мт 5:29-30

174

стихири мінеї

з уст богослове́сних * прогримів ти бого сло́вськими вче́ннями, * Софро́ніє всебла же́нний, * богосло́вивши якнайясніше Отця́ Безнача́льного, * і Собезнача́льного Си́на, * і Ду́ха Свято́го, співвічно Су́щого, * в Одності – Тро́йцю * і Одність – у Тро́йці: * Бо́га, єди́ного тото́жністю Істоти.

Пор. Йо 1:14

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

ма́рами Ду́ха Пресвято́го, * Пречи́стая, ми́слі мої зроси́, * бо Ти Кра́плю зроди́ла – Христа́, * що незліче́нні і безмірні беззако́ння люде́й щедро́тами змива́є! * Ви́суши джерело́ при́страстей моїх * і сподо́би мене́ пото́ку пожи́ви живо́ї завжди́, * моли́твами Твоїми. «Ціломудріє», важкий для точного перекладу термін, це важлива для ранньохристиянського світогляду чеснота, суть якої бачили у вмінні гармонійно, справедливо і мудро поєднувати потреби душі і тіла, не завдаючи кривди жодному з них.

175

стихири мінеї

175

14 (27) березня Преподобного отця нашого Венедикта Глас 2, подібний «Єгда от Древа»:

ірою і любо́в’ю істинною світу зрікшись, Отче, * від младе́нства, преподо́бний, * ра́дісно послідував ти за розп’я́тим Христо́м, * і мно́гими по́двигами плоть умертви́вши, * благода́ть зцілень го́йно прийня́в єси́, * тамува́ти розмаїті не́мочі і ду́хів лука́вства проганя́ти, * ста́вши для всіх вели́ким ди́вом. Двічі.

Мт 16:24

кра́сою мона́шества ста́вши, * згуртува́в ти незліченну рать, * щоб оспівувати Го́спода, преподо́бний о́тче наш, * і на Небе́сну стезю́ всіх наста́вив єси́, * хто гідно за боже́ственними твоїми вче́ннями послідував * і життя́ твоє́ доброче́сне наслідував, Блаже́нний; * їх ти зно́ву воєди́но зібра́в у твоє́му переста́вленні, Венеди́кте.

к у давнину́ Ілля́, Отче, * ти дощ боже́ст венним молінням з не́ б а спрова́ д ив, * вчини́в, щоб гле́чик вито́чував із се́бе оли́ву, * і ме́ртвого воскреси́в єси́, * і бе́зліч інших чуде́с зверши́в єси́ * на по́вну сла́ву Бо́га і Спа́са, преподо́бний; * тому́ твою́ в Бо́зі па́м’ять * святку́ємо з любо́в’ю, Венеди́кте.

1 Цар 17

176

стихири мінеї

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

тихоми́р ума́ мого́ блука́ння * і чуттів бродіння, * і загла́дь цілкови́то сліди́ душетлінних при́страстей, * і душі моє́ї збу́рення ути́ ш , Отрокови́ ц е, * щоб велича́ в я Твою́ бла́гість, * адже́ Тебе́ ма́ю Засту́пницею всьо́го життя́ мого́, Діво, * і Помічни́цею в не́мочах моїх. 17 (30) березня Преподобного отця нашого Алексія, чоловіка Божого Глас 1, подібний «Всехвальнії мученици»:

на́ємо тебе́ як Чоловіка Бо́жого * за покли́ канням і в дійсності * бо чесно́тами зася́яв ти: * вбо́гість безмірну і знего́ди на землі досвідчив * і чудеса́ми вірних у вірі утверди́в. * Тим-то моли́ся, щоб даро́вані були́ ду́шам на́шим * мир і вели́ка ми́лість. Двічі.

юбо́ви боже́ственної росо́ю * пожада́ння пло́ті погаси́в ти, Але́ксію, * Світли́цю над світли́цями обра́в ти благоче́сно, * а над соло́дкість тіле́сну * – боже́ственне уподібнення до Ангелів, * тож із ни́ми моли́ся, щоб даро́вані були́ ду́шам на́шим * мир і вели́ка ми́лість.

177

стихири мінеї

177

и жив невпізнаним, му́дрий, * при воро́тах благоро́дних твоїх батьків, * терпів до́вгий час знуща́ння вла́сних слуг, * а поме́рши, чу деса́ми * об’яви́в свій по́двиг, * зціля́ючи не ду́ги * і проганя́ючи ду́хів нечи́стих. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

ю́то незду́жає * при́страстями лука́вими душа́ моя́; * зціли́ її, Пресвята́я, * що зроди́ла Ціли́теля і Спа́са всіх, Христа́, * Яки́й зціли́в уся́ку ра́ну люде́й, * зра́нених злим у́мислом дия́вольським * і зі сме́рти нас ви́вів. 18 (31) березня Святого отця нашого Кирила, архиєпископа Єрусалимського Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»:

ов зоря́ возсія́в єси́ * і вірних ося́яв * свя ще́нним промінням догма́тів твоїх, * і є́ресі затьма́рив * і як мо́рок розсіяв; * мов раб вірний ти да́ний тобі тала́нт примно́жив, * і Влади́ці до́бре послужи́в, богому́дрий, * і в ру́ки Його́ переда́в ти ду́ха свого́ * блаже́нного, Кири́ле. Двічі.

рему́дрістю слів твоїх * і світлістю жит тя́, * немо́в зоря́ пресвітла, * заяснів ти,

Мт 25:14-30

178

стихири мінеї

преди́вний, * по́серед собо́ру отців, * безбо́ж ному Македо́нієві * загороди́в ти уста́, * що на Свя́того Боже́ственного Ду́ха, * Яки́й усе́ оживля́є, * хулу́ виріка́ли безу́мно * і відкри́то навча́ли беззако́ння.

м па́губний посоро́мив ти * безу́много Ма не́нта, * ви́кривши прони́кливо й прему́дро * нече́ с тя його́ безу́ м них уче́ н ь, * учителів Провіднику́, * ієре́їв окра́со, * боже́ственний побо́рнику Христо́вої Це́ркви! * Тому́ ра́дісно зве́ршуємо * святе́ твоє́ успе́ння.

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

окая́ння найщиріше * і спасе́нний лік дару́й мені, * Роди́телько Бо́га і Спа́са мого́, * і сліз пото́ки, * і ду́мку про страшни́й, грізний час та про суд непідку́пний, * і дай, щоб я уни́к моли́твами Твоїми, о Діво, несте́рпної му́ки * і боже́ственну прийня́в благода́ть. 24 березня (6 квітня) Передсвяття Благовіщення Пресвятої Богородиці Устав для тих випадків, коли ця служба поєднується з Літургією Передосвячених у середу і п’ятницю

179

стихири мінеї

179

1. У середу ввечорі, коли передсвяття у четвер: 10 стихир: 6 Тріоді і 3 передсвяття (першу двічі), Слава, і нині: передсвяття. 2. У суботу 3-ої або 4-ої седмиці Посту: 10 стихир: самогласний Тріоді двічі, 4 мученичні Октоїха чергового гласу і 3 передсвяття, Слава: передсвяття, І нині: богородичний-догмат чергового гласу (що віддається). 3. У четвер 4-ої седмиці Посту (хрестопоклонний): 6 стихир Тріоді і 4 передсвяття, Слава: Хреста («Днесь неприступний Істотою»), І нині: передсвяття. 4. В Акафістову суботу: 7 стихир Тріоді (двічі повторюємо самогласний дня і «Раду предвічну…») і 3 передсвяття, Слава: передсвяття, І нині: Акафісту («Од віку скрите таїнство…»). Увага! Тут розглянено тільки ті випадки, коли передсвяття випадає на четвер або на суботу, однак устав приписує завжди служити службу Передосвячених у це передсвяття. Щодо цього випадку, як і щодо інших, про які тут не сказано, дивись «Типик».

Глас 4. Подібний «Яко добля во мучениціх»:

окрове́нне та́їнство * і для Ангелів незбаг не́нне * завіря́є Гавриїл Арха́нгел * і до Те́бе ни́ні прихо́дить, * Єди́ної Неторка́нної * і До́брої Голуби́ці * – ро́ду на́шого Покли́кання, * і взива́є

Лк 1:26-38 Псн 6:9

180

стихири мінеї

до Те́бе, Всесвята́я: «Ра́дуйся! * Приготу́йся че́рез сло́во прийня́ти Бо́га Сло́во * у Твоє́ ло́но!» Двічі.

вітлоно́сна Пала́та * угото́вилася для Те́бе, Влади́ко, * – утро́ба чи́стая Богоотрокови́ці; * гряди́ до не́ї і зійди́, * зжа́лься над творінням Твоїм: * яке́ Зломе́сник з за́здрости зага́рбав * і в ра́бстві утри́мує, * і яке́ красу́ ра́нню втра́тило, * і Твого́ спаси́тельного очікує зіше́стя.

Г Іс 19:1

Лк 1:28

Бт 3:1-6

авриїл Арха́нгел * до Те́бе, Всенепоро́чная, я́вно при́йде * і візве́ до Те́бе: * «Ра́дуйся, Звільнення від прокля́ття, * па́дших Воста́ння; * ра́дуйся, Єди́на, що придба́ла Богоо́браність; * ра́ д уйся, одушевле́ н на Со́ н ця Хма́ р о, * – прийми́ Безтіле́сного, що в утро́бі Твоїй * хо́че осели́тися!»

Слава, і нині: богородичний, глас 2, самогласний:

лаговісту́є Гавриїл Благода́тній днесь: * «Раду́йся, Діви́це, що невістою не ста́ла і подру́жжя не зна́ла! * Не чуду́йся з ди́вного мого́ ви́гляду * і не жаха́йся, бо Арха́нгел я! * Змій коли́сь Єву ошука́в * – ни́ні ж я благовісту́ю Тобі ра́дість, * і зоста́нешся нетлінна * і наро́диш Го́спода, Пречи́стая!»

181

стихири мінеї

25 березня (7 квітня) Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії 1. Загальний устав цього свята на пісні дні Святої Чотиридесятниці: Катизми нема, на «Господи, візвав я» 10 стихир: 5 Тріоді і 5 свята (всі стихири Тріоді по разу, а стихири Благовіщення – перші дві по двічі, а третя один раз), Слава, і нині: свята. Два читання Тріоді зі своїми прокіменами і три свята, відтак «Нехай направиться» і далі служба за чином. 2. У суботу 3-ої, 4-ої і 5-ої седмиці Посту: Катизми нема. 10 стихир: самогласний Тріоді двічі і 8 свята (перша і друга по тричі, третя двічі), Слава, і нині: свята. 2 читання Тріоді і 5 читань свята, відтак «Нехай направиться» і далі за чином Передосвячених. 3. У Лазареву суботу: Катизми нема. 10 стихир: самогласний Тріоді двічі, 3 свята і 5 Лазаря, Слава: Лазаря, І нині: свята. 2 читання Тріоді, 5 читань свята і все інше Передосвячених. 4. У Великий Понеділок та у Великий Вівторок увечорі: Катизми нема. 10 стихир: 5 Тріоді і 5 свята, Слава: Тріоді, І нині: свята. Вхід з Євангелієм, 5 читань: 2 Тріоді і 3 свята, після «Нехай направиться» – Євангеліє Великого Вівторка або Великої Середи.

181

182

стихири мінеї

Увага! Тут подано устави тільки на найпоширеніші випадки. Щодо інших випадків – дивись «Типик».

Глас 6, подібний «Всю отложивше»:

Р Вих 2:2 Бт 28:12 Вих 16:33 Бт 3:15 Лк 1:28

«Я Пс 131:8; Пс 17:11

«Т

183

стихири мінеї

Вона́ ж воскли́кнула: * «Хай ста́неться зо мно́ю ни́ні по сло́ву твоє́му, * і наро́джу Безпло́тного, * що плоть од ме́не при́йме, * щоб Він че́рез злиття́ привів люди́ну * до пе́рвісного досто́їнства, * як Єди́ний Си́льний».

Лк 1:38

Слава, і нині: глас той же, самогласний Йоана Монаха:

о́сланий був з Не́ба Гавриїл Арха́нгел * благовісти́ти Діві зача́ття * і, прийшо́вши в Назаре́т, * розду́мував у собі, чу́дові диву́ючись: * О, як Неося́жний, що перебува́є в Ви́шніх, – од Діви наро́джується? * Той, Хто ма́є за престо́л Не́бо і за підніжжя зе́млю * – в утро́бі вміща́ється діви́чій? * Той, на Ко́го шестикри́лі й многоо́кі диви́тися не мо́жуть * – по сло́ву єди́ному од Не́ї воплоти́тися благоволи́в; * Сло́во Бо́же – Той, Хто тут явля́ється! * Чого́ ж я стою́ і не говорю́ Діві? * – «Ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь, з Тобо́ю; * ра́дуйся, Чи́стая Діво; * ра́дуйся, Невісто Неневісная; * ра́дуйся, Ма́ти Життя́, * благослове́н Плід ло́на Твого́!» Паремії: 1. З книги Буття читання 28:10-17 2. З книги пророка Єзекиїла читання 43:27; 44:1-4 3. З книги Приповідок читання 9:1-11 4. З книги Виходу читання 3:1-8 5. З книги Приповідок читання 8:22-30

Іс 66:1 Іс 6:2; Ез 10:12; Одкр 4:8

Лк 1:42

184

стихири мінеї

(Увага: коли устав говорить брати тільки три читання свята, а не п’ять, то треба брати з вище поданих перше, четверте і п’яте).

30 березня (12 квітня) Преподобного отця нашого Йоана, що написав «Ліствицю»

Пс 149:6

Глас 8, подібний «О преславнаго чудесе»:

тче Йоа́не преподо́бний, * Ти завжди́ воістину * велича́ння Бо́га в горта́ні носи́в, * навча́ючись діє́вості * богонатхне́нних слів, Всему́дрий, * і благода́ттю, що з них струму́є, збагати́вшися, * блаже́нним став єси́, * всіх нечести́вих за́міри руйну́ючи. Двічі.

тче Йоа́не усла́влений, * струмка́ми сліз ду́шу очи́стивши * і всенічними стоя́н нями * Бо́га умилости́вивши, * окри́лено зле тів єси́, блаже́нний, * до любо́ви Його́ і кра си́; * не́ю ж досто́йно ни́ні насоло́джуєшся, безнаста́нно радіючи * зі сподви́жниками твоїми, * богому́дрий і преподо́бний.

О Мт 16:24

тче Йоа́не усла́влений, * просте́рши вірою кри́ла ума́ до Бо́га, * ти непостійности світського сум’я́ття відцура́вся * і, Хрест на се́бе взя́вши, * за Всеви́дцем послідував єси́, * тіло невгамо́вне по́двигами стри́маности ро́зумові підкори́вши * че́рез Боже́ственного Ду́ха.

185

стихири мінеї

Слава: подібний той же:

она́хів собо́ри * як наста́вника тебе́ вша но́вують, * о́тче наш Йоа́не: * твоє́ю бо стезе́ю воістину ходи́ти в правді ми навчи́лися. * Блаже́ н єси́ , що для Христа́ труди́ в ся * і воро́жу ви́крив си́лу, * Ангелів співбе́сіднику, преподо́бних соприча́снику і пра́ведних * – з ни́ми ж і моли́ся до Го́спода * про поми́лування душ на́ших.

І нині: богородичний, подібний той же:

рийди́, душе́ моя́, рида́ючи, * і пото́ки сліз із се́ рця прино́сячи, * і до Діви й Ма́тері * Бо́га на́шого закли́ч: * Мно́жеством щедро́т Твоїх, Чи́стая, * страшни́х мене́ позба́в мук * і всели́ мене́ там, де упоко́єння * і ра́дість вічносу́ща, * і насоло́да. 1 (14) квітня Преподобної матері нашої Марії Єгипетської Глас 6, подібний «Всю отложивше»:

е допуска́ла тебе́ * до огляда́ння святи́ні * скве́рна раніше сподіяних блудодійств, * одна́к чуття́ твоє́ і Бо́гом да́ний ро́зум, * і тяга́р на сумлінні від усьо́го вчи́неного * привели́ тебе́ до наве́рнення. * А на іко́ну погля́нувши

185

186

стихири мінеї

Благослове́нної Богоотрокови́ці, * і ви́знавши всі дотепе́рішні падіння, Всехва́льна, * ти зі сміли́ в істю чесно́ м у Дре́ в у * поклони́ л ася. Двічі.

оклони́вшися * святи́м місця́м ра́дісно, * ти спасе́нне напу́ття чесно́ти оде́ржала в них, * і бадьо́ро ви́рушила в до́бру путь. * Че́рез Йорда́нську те́чію пройшо́вши, * ти з завзя́ттям в осе́лі Хрести́телевій осели́лася, * і лютува́ння при́страстей своїм життя́м за гну́здала, * ви́снаживши возде́ржністю тіла пло́тські збу́рення, * приснопа́м’ятная ма́ти.

пусти́ні осели́вшись, * при́страсні о́брази ти в со́бі благоче́сно ви́нищила, * о́браз богоподібности * в душі ви́писавши різнорідністю чесно́т, * і настільки заясніла, * що й по во́дах ле́гко прохо́дила стопа́ми * і від землі здійма́лася, * Бо́гові прино́сячи моління; * і ни́ні зі сміли́вістю * пе́ред Христо́м стоячи́, * всесла́вна Маріє, * моли́ся за ду́ші на́ші.

«В

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

есільна у́чта * Небе́сного Жениха́ при гото́вана!» * – вісники голо́сять. * Чом власновільно зволіка́єш, затьма́рена душе́? * Всі оде́жі твої воістину забру́днені безпу́тністю. *

187

стихири мінеї

Як же, злоща́сна, ду́маєш ти ввійти́? * Тож припади́ пе́ред кінце́м, * се́рцем до Приснодіви кли́чучи: * Іссо́пом моли́тви окропи́вши, * очи́сти, Чи́стая, і весільного поко́ю * мене́ удосто́й, * щоб велича́в я Тебе́.

187 Мт 22:2-14 Пс 50:9

4 (17) квітня Преподобних отців наших Йосифа Піснеписця і Георгія, що в Малеї

Глас 2, подібний «Єгда от Древа»:

зяв ти на раме́на хрест і розп’я́вся для світу, * і пішо́в по стопа́х Бо́жого Сло́ва, * що все із небуття́ створи́в, як ска́зано, * а любо́в жите́йську і прив’я́заності всі відки́нув; * тому́ й чесно́тами просія́в ти, * а че́рез діла́ боже́ственні насліддя вічне, * о́тче, ти отри́мав. Двічі.

урмо́ю показа́в ти себе́ таїнстве́нною, * що до духо́вного співу всіх підніма́є, * і лірою боготорка́ н ною, * що боже́ с твенні полки́ восхваля́є і всіх святи́х прославля́є, * і їхні звитя́ги проповідує, * – ти бо з джере́л спаси́тельних почерпну́в слів безо́дню, * що Бо́жий дім напо́ює.

оказа́вся ти скарбни́цею чесно́т, * бо всіх, що в житті Бо́гові благоугоди́ли, * ти, любо́в’ю розпа́люваний, шука́в, * оспівую-

Мт 16:24

188

стихири мінеї

чи свяще́нними пісня́ми * і вірою наслідуючи їх боже́ственні зве́ршення; * а що був ти прича́сником їх боже́ственного о́бразу, * то й насоло́ди соприча́сником яви́вся.

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

им тебе́ ни́ні, Марти́не, проголо́симо? * Правосла́вного вче́ння наста́вником усе сла́вним? * свяще́нних повелінь боже́ственних верхо́вником нело́жним? * олжі викриваче́м істинним? * Сло́ва сора́тником до́блесним? * священнодійником богопосвя́ченим? * чудодійником, людьми́ шано́ваним? * – блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші! Двічі.

189

стихири мінеї

им тебе́ ни́ні, Марти́не, нарече́мо? * Ду хо́вною ріко́ю повново́дою, * що за́вше напо́ює ду́ші для доброплідности розу́мної? * свічнико́м, що ся́є світлом благоче́стя? * горо́ю, що вито́чує боже́ственну весе́лість? * богода́них слів укорінювачем? * уся́кої є́ресі викорінювачем? * – блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші!

им тебе́ ни́ н і, Марти́ н е, прорече́ м о? * Істинної Ски́ н ії священнослужи́ т елем усехва́льним? * боголіпним засту́пником за творіння пе́ред Бо́гом? * ча́шею, що боже́ственне пиття́ вито́ ч ує? * світи́ л ьником, що сло́ в о життя́ но́сить? * – на За́ході зійшо́в ти * і на Схо́ді просія́в, * – блага́й, щоб спасли́ся ду́ші на́ші!

Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

ому́ ти уподібнилася, окая́нная душе́, * до покая́ння нітро́хи не прокида́ючись * і вогню́ не жаха́ючись, яки́й злих очікує? * Воста́нь, і єди́ну Ско́ру на засту́пництво * при зови́, і заголоси́: * Діво Ма́ти! * Блага́й Твого́ Си́на й Бо́га на́шого, * щоб ізба́вив мене́ од сіті Обле́сника!

189

190

стихири мінеї

СТИХИРИ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ МІНЕЇ АПОСТОЛАМ Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»: Лк 1:2

Бт 2:10 і наст.

к самови́дців і свідків * вопло́ченого Сло́ ва, * вас, у́чні пребага́ті, * блаже́нними велича́ють, * бо мов ся́йво блискави́ці, світові ви яви́лися, * і мов го́ри духо́вні, ро́сите соло́дкістю; * мов вічнопли́нні ра́йські ріки, розділи́вшись, * ви Церкви́ язи́чників * бо же́ственними напо́юєте во́дами. Двічі.

Вих 24:12

к проме́ні, що збли́скують * зірни́цями духо́вними, * у весь світ ви були́ по́слані * дію чуде́с щиросе́рдо подава́ти, * бо ста́ли слу жи́телями Христо́вих та́їн * і богопи́саними скрижа́лями Бо́жої благода́ті, * змере́женими Зако́ном – Божим ученням, * священнотаїнники пребага́ті.

иба́льська ву́дка * перекре́слила буруни́ лю бому́дрів і пото́ки красномо́вців * уче́нням богому́дрости і накре́сленням догма́тів, * я́сно

191

стихири мінеї

пода́вши нам Єва́нгеліє благи́х та́їн, * і прича́стя вічнопли́нної пожи́ви, * і а́нгельську насоло́ду, * і непромина́льну сла́ву. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

а́дуйся, бісів уме́ртвлення; * ра́дуйся, до́чко Ада́мова, * що цвітом процвіла́ воістину нев’я́нучим; * ра́дуйся, сла́во рабів Твоїх; * ра́дуйся, Всенепоро́чная, ви́зволення од лиходійства; * ра́дуйся, да́ре спаси́тельний, од Бо́га даро́ваний світові; * ра́дуйся, шано́вана ти́ми, що призива́ють Тебе́; * ра́дуйся, Влади́чице, * сла́во тих, що сла́влять Тебе́.

СВЯТИТЕЛЕВІ Глас 6, подібний «Всю отложивше»:

есь освя́чений, * Богоно́сцем яви́вся ти, * пома́заник Бо́жий святи́й, * Святи́м Ду́хом ого́рнутий, * і світло вхо́дячи завжди́ у Святе́є святи́х, * богонача́льними світлостями ося́ю ваний, * причаща́ в ся ти благода́ т і Святи́ х Та́йн, * як істинний святи́тель пресла́вний, * зі сміли́вістю мо́лячись * за ду́ші на́ші. Двічі.

росвіти́лося * життя́ твоє́ світлістю чес но́т, * і вірних просвіти́в єси́, і облу́д и

191

192

192 Мк 4:16; Лк 1:79 1 Сол 5:5

стихири мінеї

те́мряву розігна́в єси́ * – бо істинним яви́в ся ти світлося́йним со́нцем, * святи́телю пре блаже́нний (ім’я), * і ни́ні осели́вся ти там, де ся́є Світло Невечірнє, * і си́ном світла благода́ттю Ду́ха Свято́го став. * Тим-то, твою́ боже́ственну і світлоно́сну па́м’ять * з по́честями зве́ршуючи, приснопа́м’ятний, * любо́в’ю вшано́вуємо.

м твій, підня́вшись * до Бо́га, богому́дрий, * вірою прикра́шений, * світлом яви́вся, всесла́вний, у ме́ртвенному і тлінному тілі; * ти, велему́дрий, навчи́вшись нетління, * осягну́в ся́йво безпло́тних * і, вільний од страсте́й, * безстра́стям прикраси́вся, * (ім’я), о́тче святи́телю прему́дрий, * світлий світи́льнику і молільнику * за тих, що вшано́вують * з любо́в’ю па́м’ять твою́. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

Р Іс 6:6 Вих 25:23 Псн 2:10 Лк 1:35

а́дуйся, Зако́ну спо́внення; * ра́дуйся, хра́ме Свято́ї Тро́йці; * Невісто нетлінна. * Ра́дуйся, боже́ственна Носійко всіх Царя́. * Ра́дуйся, що Ву́гіль з Вогню́ неорече́вленого, * як у кліща́х, но́ с иш на рука́ х Твоїх; * нови́ й Ра́ ю , Са́ д е затворе́нний, * Трапе́зо боже́ственна пресвітла, * Голу́бко нескве́рна, * Престо́ле Ви́шнього, * Ло́же боже́ственне духо́вне, * яке́ Дух Святи́й отіни́в, * – Тебе́, отрокови́це!

193

стихири мінеї

ПРЕПОДОБНОМУ Глас 1, подібний «Небесних чинов»:

аста́ла, богоно́сний, * світліша від со́нця па́м’ять твоя́; * тих, хто прихо́дить до Те́бе, ося́ює вона́ вірою * і безсме́ртям одухмя́нює, * і ду́шам вито́чує зцілення, * (ім’я), молільнику * за ду́ші на́ші. Двічі.

уттє́ві при́страсті тіле́сні * переміг ти возде́р жности вуди́лами, * чудодійнику (ім’я), * і горли́вістю показа́в ти на землі Безпло́тних, * всі жада́ння пло́тські ду́хові підкори́в єси́; * тим-то, ни́ні в небе́сних ша́трах перебува́ючи, * моли́ за ду́ші на́ші.

лаже́нний (ім’я), * ти покла́в єси́ осно́ву чесно́т, * зо старо́го чоловіка і пожада́нь його́ роздягну́вшись * і в Христа́ зодягну́вшись воістину; * тому́ й ви́крив єси́, преподо́бний, мно́гі воро́жі підступи, * наста́вником іноків бу́вши; * моли́ про спасіння душ на́ших. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

вятіша від святи́х всіх Сил, * чесніша від усьо́го творіння, * Богоро́дице, Влади́чице світу, * спаси́ нас, Спа́са Роди́телько, * від бе́злічі прогрішень і бід, як Блага́я, * блага́ннями Твоїми.

193

194

стихири мінеї

МУЧЕНИКОВІ Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»:

порфіру, багря́ну * кро́в’ю пло́ті твоє́ї, * зодягну́вся єси́, сла́вний, * че́рез боже́ственну благода́ть, * і на главі твоїй ма́єш віне́ць нетління і життя́. * Хреста́ ж перемо́гу, му́чениче всему́дрий, * у прави́ці, як бе́рло, но́сячи, * з Христо́м царю́єш * у немину́щій весе́лості. Двічі.

о́їном непобо́рним * пізна́ли тебе́, сла́вний, * бо, обладу́нком Хреста́ ого́рнений, * ти на протибо́рство ви́йшов з борце́м-во́рогом * і низложи́в єси́ його́ в борні, світліший, * і прийня́в віне́ць звитя́ги * від єди́ного Влади́ки, * що Стра́сті перетерпів * і завжди́ царю́є.

есни́ми твоїми стражда́ннями, * сла́вний стра́днику (ім’я), * о́браз чесни́х Страсте́й яви́в єси́ * і, побідоносцем ста́вши, * в вишній Митропо́лії9 * з усіма́ живе́ш, страстоте́рпче, радіючи * і обожи́вшись, як прича́сник Божества́. * За́для сьо́го чесне́ твоє́ і святе́є * зве́ршуємо торжество́. 9

Митрополія – тут, «місто-мати», тобто «головне місто, столиця»; йдеться про небесний град, небесний Єрусалим (пор. Євр 12:22, Одкр 3:12), що є матір’ю всіх вірних (Гал 4:20).

195

стихири мінеї

Слава, і нині: богородичний, глас той же, самогласний:

льо́ з и дай мені із се́ р ця * і зітха́ н ня з глибини́, Отрокови́це, * і душі скру́ху, * і ісповідання вчи́нених мно́ю у житті прогрішень, * щоб із Твоє́ю по́міччю, Всечи́стая, * в покая́нні пройшо́в я життя́ моє́ * і знайшо́в осла́бу.

МУЧЕНИКАМ Глас 8, подібний «О преславнаго чудесе»:

у́ченики Христо́ві всехва́льнії, * гони́телів на́ п ади і немину́ ч у смерть * ви ні за що ма́ли * і в до́брій відва́зі ви́рушили, * як му́дрі мужі, на змага́ння; * ви в побідоно́сну сла́ву зодягну́лися, * і причи́слено вас до всіх пра́ведних, * з яки́ми вас, за́вжди хва́лячи, * ублажа́ємо. Двічі.

у́ченики Христо́ві всеблаже́ннії, * на добровільну же́ртву * ви самі себе́ відда́ли * і зе́млю кро́в’ю ва́шою освяти́ли, * і повітря просвіти́ли переста́вленням, * а ни́ні живете́ на Небеса́х, * у Світлі Невечірньому, * за нас за́вжди мо́лячись, * Богови́дці.

у́ченики Христо́ві неперемо́жні, * торту́р ро́зпал * перейшли́ ви неушко́джено *

195

196

Пс 22:2

стихири мінеї

росо́ю боже́ственної благода́ті * і на воді супокійній жи́ти сподо́билися, * вінці перемо́ги прийня́вши. * Тому́ ми, днесь радіючи, * святу́ ва́шу па́м’ять святку́ємо, * Христа́ сла́влячи. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

неми́слиме чу́до! * Як Ти всіх Бо́га в утро́бі вмісти́ла? * Як усіх Творця́ Младе́нцем но си́ла? * Воістину диву́є ум і ду́мку * Твоє́ Рож де́нного но́шення * по́над уся́ке сло́во, * о все блаже́нная Богоро́дице Пречи́стая! * Тому́ завжди́ Його́ моли́ * про поми́лування душ на́ших.

СВЯЩЕННОМУЧЕНИКАМ Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»:

вяще́нним пома́занням * і му́ченицькою кро́в’ю * сла́вні священному́ченики * набли́ зилися до Бо́га, * як квіти приро́ди, * красота́ духо́вна, * верши́на прему́дрости * і пра́ведности богосло́в’я, * пра́вило віри, гармонійний про́ від * і Це́ркви окра́са. Двічі.

тра́дників сла́ву * і му́чеників велича́ння підтри́муючи, * ви, Богому́дрі, запе́внили собі незла́мну відва́гу * на різні му́ки: * кайда́ни й темни́ці, * наготу́ й в’язни́ці * та лю́ті моро́

197

стихири мінеї

зи, * вре́шті ж на ра́ни * і на смерть, священ ному́ченики.

рино́сячи, всеси́льні, * Влади́ці Христо́ві * священнослужіння й непоро́чну же́ртву, * ви, як стра́дники, принесли́ Йому́ доскона́лі всепа́лення, * блаже́нні священнонача́льники. * Моліть Його́, * щоб ви́зволив від тлінности і бід * тих, що з вірою зве́ршують * всечесну́ па́м’ять ва́шу. Слава, і нині: богородичний, глас той же, самогласний:

и то пла́ваю по мо́рю, * чи доро́гами я хо́джу, * а вночі сиджу́ в огоро́жі й чува́ю, * обдару́й, Всенепоро́чна, благода́ттю мене́ і мій ум. * Зволь мені вико́нувати Госпо́дню во́лю, * щоб, прибіга́ючи під Твою́ охоро́ну, * знайти́ в день суду про́щення * усіх, сподіяних мно́ю за життя́, про́гріхів.

ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКАМ Глас 8, подібний «Что ви наречем»:

е́льми подвиза́вшись, преподо́бні, * му чи́телів підступи перетерпіли ви му́жньо, * ду́ші з любо́в’ю віддали́ під меч; * му́ченичі одягли́ ви вінки́ * і з Ангелами лику́єте до

197

198

стихири мінеї

сто́йно. * Вели́кі ва́ші терпіння, * а ще більші дарува́ння, * – моліться за ду́ші на́ші. Двічі.

о́бре прожили́ ви, святії, * і наслідували му́ченичі по́двиги до́блесно: * ви бо му́ки му́жньо зне́хтували, * по́стом тіла́ освяти́ли * і з любо́в’ю кров пролили́, * щоб ра́зом зо дягну́тися * у вінки́ ва́ших стражда́нь, * – моліться, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.

реподо́бні му́ченики Христо́ві, * ви до́бре подвиза́лися, доча́сне життя́ зне́хтувавши * і во́лі пло́тську му́дрість му́жньо підкори́вши; * і так у Христі сконча́вшись, * з Ангелами пере бува́єте досто́йно. * Ра́ди сьо́го ва́шу па́м’ять * вшано́вуючи, про́симо: * моліться Го́сподеві * про поми́лування душ на́ших.

Слава, і нині: богородичний, глас той же, самогласний:

окро́в Твій, Богоро́дице Діво * – лік ду хо́вний: * під ньо́го бо прибіга́ючи, * од душе́вних неду́г ізбавля́ємося.

МУЧЕНИЦІ

Глас 2, подібний «Єгда от Древа»:

оли́, духо́вним світлом го́йно просвічена, * ти світ знена́виділа, * єди́не возлюби́вши

199

стихири мінеї

Ца́ р ство, * тоді й на безмірні стражда́ н ня зва́жилася. * Тим-то, во́рога низложи́вши, * віно́к перемо́ги собі сплела́ єси́, * му́ченице (ім’я) пресла́вная. Двічі.

199 Лк 14:26

оли́ пожада́ння пло́тське і гріхо́вне по́лум’я, чи́стая, * погаси́ла ти росо́ю Боже́ственного Ду́ха – твого́ Спобо́рника, * тоді звіра прибо́р кала єси́ по́серед аре́ни, * тіло своє́ му́жньо відда́вши на ра́ни. * Тим-то, во́рога низло жи́вши, * віно́к перемо́жний собі сплела́ єси́, * о (ім’я) всеблаже́нная!

і меч, ні вого́нь, ні ра́ни, * ні скорбо́та, ні го́лод, а́ні всі ви́ди мук * – не притупи́ли твого́ жада́ння Го́спода, * бо, пала́ючим се́рцем Його́ шука́ючи, * все ви́диме знева́жила єси́, му́ченице. * І в Черто́г Боже́ственний все́лена, * невістою всіх Царя́, (ім’я), перебува́єш ти. Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

и єси́ Ангелів ра́дість, * Ти єси́ люде́й сла́ва, * Ти вірних надія, Влади́чице всеоспівана, Засту́пниця на́ша; * і до Те́бе прибіга́ємо в уся́кій потре́бі, * щоб мольба́ми Твоїми од стріл воро́жих, * що несу́ть погу́бу душетлінну, * та од уся́ких скорбо́т урятува́лися всі ми, * співці Твої, Богоневісная.

Рим 8:38-39

200

стихири мінеї

ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИЦІ Глас 4, подібний «Дал єси знаменіє»:

е́рше бу́вши по́сницею * і пло́тські заво ру́шення * возде́ржністю ви́моривши, * ти пото́му стражда́нням воро́жі підступи зруй нува́ла * і перемо́ги віно́к прийня́ла, * о (ім’я) богоблаже́нна; * тому́ увінча́в тебе́, подви́жницю подвійну, * Ісу́с Чоловіколю́бець * і Спас душ на́ших. Двічі. 2 Кор 3:3

Йо 12:24

а скрижа́лях се́рця * сім’я Боже́ственне ти ви́плекала, * як живлю́ща земля́ бо гонатхне́ н н а, * і стокра́ т ним коло́ с сям му́ чеництва * процвіла́ єси́ воістину, * і в жи́тницях духо́вних воно́ заска́рбилося * си́лою Ду́ха, що перетвори́в тебе́ * і кра́щою зміною благода́тно зміни́в, * (ім’я) всехва́льна.

удеса́ ти зверши́ла * животво́рним твоїм повелінням, * (ім’я) всехва́льна, * у вся́кій му́ д р ості умертви́ в ши бо́ л ями стражда́ н ь тіле́сні при́страсті, * і тепе́р живе́ш на Небеса́х із му́чениками, * путь му́чеництва гідно скін чи́вши * за співдією Ду́ха. * За нас, що вірно тебе́ оспівуємо, * не перестава́й моли́тися.

201

стихири мінеї

Слава, і нині: богородичний, глас той же, самогласний:

ебе́, Чеснішу Пала́ту всіх Царя́, * молю́, многооспівана: * очи́сти ум мій, оскве́рнений уся́кими гріха́ми, * і зроби́ житло́м красни́м Пребоже́ственної Тро́йці, * а я, спаса́ючись, Твою́ си́лу і безме́жну ми́лість возвели́чу, * негодя́щий раб Твій.

ІСПОВІДНИКОВІ Глас 4, подібний «Яко добля во мучениціх»:

и – істини опо́ра * і віри тверди́ня, * тебе́ всі зна́ємо як видатно́го віровчи́теля * і благоче́стя побо́рника; * ти став оби́теллю і о́браним начи́нням чистоти́, * духмя́ністю Ду́ха * і превели́ким ска́рбом уче́нь, * підва́линою Це́ркви Христо́вої і явлінням свяще́нного, * богонатхне́нний (ім’я). Двічі.

ебе́ восхваля́ємо, * що возсів на престо́лі апо́столів, * що зрівня́вся о́бразом зі страсто те́рпцями, * що горів горінням по́сників, * і став учителів печа́ттю і боже́ственною іко́ ною, * Христо́вим тайнови́дцем, Богоно́сцю всехва́льний, * і богопли́нною ріко́ю знань, * що потопля́є у́мисли беззако́нників і ху́льників, * прему́дрий (ім’я).

201

202

Мт 25:21-23

стихири мінеї

ала́ н т прему́ д рости * примно́ ж ивши, всехва́льний, * ти удосто́ївся ра́дости Го́с пода твого́; * прикра́шений благода́ттю * бо же́ственного ся́йва, * і зоре́ю духо́вною умо гля́дно ясніючи, * ти стоїш ни́ні по Життєно́сній Прави́ ц і, * і звідти променіє крізь те́ б е зореся́йність, * сла́вний (ім’я). Слава, і нині: богородичний, глас і подібний той же:

а́дуйся, світлося́йне Со́нце * – Ти, що носи́ла Со́нце Незаходи́ме * і возсія́ла Со́нцем незбагне́нно! * Ра́дуйся, у́ме, що розлива́єш боже́ с твенне ся́ й во ясни́ м промінням, * яке́ осява́є кінці землі! * Ти воістину Зоря́ золота́, * вся до́бра і пренепоро́чна; * Ти Світло Невечірнє * вірним запали́ла!

203

МОЛИТВИ ЗААМВОННІ У ПЕРШІ ТРИ ДНІ СТРАСНОЇ СЕДМИЦІ

Молитва заамвонна у Святий і Великий Понеділок Ца́рю віків і всьо́го творіння ви́димого й неви́димого Сотвори́телю, Хри́сте Бо́же наш, Ти з невимо́вного до нас співчуття́ добровільно зубожи́в Себе́, ста́вши, як ми, люди́ною, але́ без гріха́; і від ло́на Отчого не відлучи́вся, але́ в непору́шній тверди́ні Свого́ Божества́ і Ца́рства залиши́вся, убо́гу приро́ду на́шу прийня́вши, за нас постражда́ти і вме́рти пра́гнучи, щоб стражда́ннями і сме́ртю ви́зволити рід наш, че́рез вла́сну неува́жність осу́джений; Сам бо Ти перебува́в непристу́пним для стражда́нь боже́ственною приро́дою, якби́ не зодягну́вся добровільно у стражде́нну і сме́ртну приро́ду на́шу. Тим-то, страсть Свою́ яви́ти забажа́вши, о Влади́ко, і йдучи́ на не́ї, Ти сло́вом могу́тнім безплідну смоко́вницю

204

Молитви заамвонні

сухо́ю вчини́в, сим вказа́вши на поги́бель юде́їв від невір’я і гріха́. Нас же, що відаємо Тебе́ і поклоня́ємося влади́цтву Твоє́му, сподо́би, Го́споди, вірою чи́стою і непоро́чною, неосу́дними діла́ми і доброче́сними зве́ршеннями розквітлою, Тобі плодоно́сити. Ти бо па́хощі страсте́й Твоїх вклав у чле́ни на́ші, щоб прийня́ти нас як прича́сників сла́ви Воскресіння Твого́. Вознеси́ ж ріг христия́нський і від ярма́ ра́бського, що над на́ми тяжи́ть, ви́зволь нас! Благослови́ наро́д Твій, що для поклоніння спасе́нному Хресту́ Твоє́му і животворя́щому Воскресінню тут зібра́вся, і вчини́ всіх нас Твого́ Ца́рства прича́сниками, засту́пництвом благослове́нної Твоє́ї Ма́тері, на́шої ж Влади́чиці, і моли́твами святи́х. Бо Твоя́ є сла́ва і вічне Ца́рство із Безнача́льним Твоїм Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Молитва заамвонна у Святий і Великий Вівторок Го́споди Ісу́се Хри́сте, Бо́же наш, Ти сподо́бив нас досягти́ отсьо́го дня страсте́й Твоїх, яки́ми Ти немічний рід нас, грішних, що коли́сь став здо́биччю дия́вола, ви́зволив від похму́рого мо́року гріха́. Сам і ни́ні, Чоловіколю́бче Го́споди, укріпи́ нас, щоб ми, у моли́твах прещи́рих і в надбанні чесно́т чува́ння зве́ршуючи і плід прино́сячи, і за́повіді Твої в па́м’яті зберіга́ючи, і сосу́ди душ на́ших, мов дзба́нки, єле́ю по́вні, трима́ючи, подібно до розу́мних дів, що примно́жили

205

Молитви заамвонні

205

для Те́бе довірений їм тала́нт і вся́кими оздо́бами чесно́т себе́ прикра́сили, – ввійшли́ безборо́нно і неоспа́ло у несказа́нну насоло́ду весільного поко́ю Ца́рства Твого́ і почу́ли велегла́сний Твій і лю́бий нам по́клик: «Прийдіте, благослове́нні Отця́ мого́, наслідуйте угото́ване вам Ца́рство!» – його́ ж хай усі дося́гнемо благода́ттю і чоловіколю́бієм Нетлінного і Безсме́ртного Твого́ Отця́, із Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

Молитва заамвонна у Святу і Велику Середу Хва́лимо і благода́рно превозно́симо незглиби́му безо́дню Твоє́ї бла́гости; поклоня́ємося, Хри́сте, Твоє́му невимо́вному низхо́дженню у смире́нні, бо, Божество́м непристу́пний і для Сил Небе́сних недоторка́нний, Ти не цура́вся і довготерпели́во зно́сив доторка́ння скве́рних лю́дських рук і цілува́ння: спе́ршу грішної жони́ доло́нь благорозу́мний до́тик і обійма́ння ніг Твоїх, а відта́к – і зра́дника лука́вих губ поцілу́нок. Тож сподо́би і нас, Серцевідче Хри́сте, Бо́же наш, жагу́ грошолю́бства від се́бе відігна́ти, щоб ра́зом з Юдою не впа́ли ми у про́пасть відчаю, але дай нам у покая́нні наслідувати христолюби́ву во́лю і рішу́чість жони́ тіє́ї, щоб, як і їй, даро́вано нам відпу́щення прогрішень і з Тобо́ю, Творце́м на́шим, бли́зькість. Учини́ та́кож, щоб ми при́страсного і розкошолю́бного життя́ зрекли́ся, і сподо́би нас ме́ртвість Твою́ повсякча́с у тілі носи́ти, щоб ми і сла́ви Твоє́ї прича́сниками та спільни-

206

Молитви заамвонні

ками яви́лися, – си́лою Твого́ за́для нас добровільного розп’я́ття, і благоприє́мними моліннями Влади́чиці на́шої Богоро́диці і всіх святи́х. Бо Тобі від нас нале́жить поклоніння і безнаста́нне славосло́в’я, із Безнача́льним Твоїм Отце́м, і Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твоїм Ду́хом, ни́ні і повсякча́с, і на віки віків.

нотний додаток

207

208

нотний додаток

209

210

нотний додаток

211

212

нотний додаток

213

214

нотний додаток

215

216

нотний додаток

217

218

нотний додаток

219

220

нотний додаток

221

222

нотний додаток

223

224

нотний додаток

225

226

нотний додаток

227

228

нотний додаток

229

230

нотний додаток

231

232

нотний додаток

233

Зміст Переднє слово...........................................................................7 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ. .............................................19 Молитви по святім причастю.............................................73

СТИХИРИ ТРІОДІ Середа Першої Седмиці......................................................77 П’ятниця Першої Седмиці.................................................80 Середа Другої Седмиці........................................................84 П’ятниця Другої Седмиці ..................................................87 Середа Третьої Седмиці .....................................................88 П’ятниця Третьої Седмиці..................................................91 Середа Середньої Седмиці.................................................93 П’ятниця Середньої Седмиці . ..........................................97 Середа П’ятої Седмиці.........................................................98 Четвер П’ятої Седмиці . ....................................................109 П’ятниця П’ятої Седмиці .................................................112 Середа перед Пальмовою (Квітною) Неділею.............116 П’ятниця перед Пальмовою (Квітною) Неділею .......119 Святий і Великий Понеділок............................................124 Святий і Великий Вівторок ..............................................128 Свята і Велика Середа........................................................132

236

зміст

МУЧЕНИЧНІ, ПОКОЙНІ ТА БОГОРОДИЧНІ-ДОГМАТИ ОКТОЇХА Глас перший.........................................................................137 Глас другий............................................................................139 Глас третій.............................................................................141 Глас четвертий......................................................................143 Глас п’ятий............................................................................145 Глас шостий..........................................................................147 Глас сьомий...........................................................................149 Глас восьмий.........................................................................151

СТИХИРИ ВИБРАНИХ СВЯТИХ МІНЕЇ 12 (25) лютого. Святого отця нашого Мелетія, архиєпископа Великої Антіохії.......................................157 15 (28) лютого. Святого апостола Онисима...................159 18 лютого (3 березня). Святого отця нашого Льва, Папи Римського...................................................................160 19 лютого (4 березня). Святого апостола Архипа..........161 20 лютого (5 березня). Преподобного отця нашого Льва, єпископа Катанського....................162 23 лютого (8 березня). Святого священномученика Полікарпа, єпископа Смирнського................................164 24 лютого (9 березня). Перше і друге знайдення чесної голови Предтечі.......................................................165

237

зміст

237

25 лютого (10 березня). Святого отця нашого Тарасія, архиєпископа Царгородського........................168 29 лютого (13 березня). Преподобного отця нашого й ісповідника Кассіяна Римлянина..................169 9 (22) березня. Святих сорока мучеників, у Севастійському озері замучених..................................170 11 (24) березня. Святого отця нашого Софронія, патріярха Єрусалимського................................................173 14 (27) березня. Преподобного отця нашого Венедикта...............................................................175 17 (30) березня. Преподобного отця нашого Алексія, чоловіка Божого..................................................176 18 (31) березня. Святого отця нашого Кирила, архиєпископа Єрусалимського.......................................177 24 березня (6 квітня). Передсвяття Благовіщення Пресвятої Богородиці.........................................................178 25 березня (7 квітня). Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії......181 30 березня (12 квітня). Преподобного отця нашого Йоана, що написав «Ліствицю»........................184 1 (14) квітня. Преподобної матері нашої Марії Єгипетської................................................................185 4 (17) квітня. Преподобних отців наших Йосифа Піснеписця і Георгія, що в Малеї.....................187 14 (27) квітня. Святого отця нашого і ісповідника Мартина, Папи Римського................................................188

238

зміст

СТИХИРИ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ МІНЕЇ Апостолам.............................................................................190 Святителеві...........................................................................191 Преподобному.....................................................................193 Мученикові............................................................................194 Мученикам............................................................................195 Священномученикам..........................................................196 Преподобномученикам.....................................................197 Мучениці...............................................................................198 Преподобномучениці.........................................................200 Ісповідникові........................................................................201

МОЛИТВИ ЗААМВОННІ У ПЕРШІ ТРИ ДНІ СТРАСНОЇ СЕДМИЦІ Молитва заамвонна у Святий і Великий Понеділок...203 Молитва заамвонна у Святий і Великий Вівторок......204 Молитва заамвонна у Святу і Велику Середу...............205

Нотний додаток I. Головні незмінні піснеспіви .

Головні незмінні піснеспіви Літургії Передосвячених Дарів...................................207 II. Богородичні-догмати восьми гласів. Богородичні-догмати . ........................220 во III. Стихира входу на Благовіщення. Стихира ................................232 входу на Благовіщ

БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ зі стихирами Тріоді, Октоїха та Мінеї

Упорядники Андрій Шкраб’юк, Тарас Тимо і Максим Тимо Літературний редактор Андрій Шкраб’юк Технічний редактор Надія Стахур

Підпиcано до друку 25.03.2009. Формат 60х84/16. Папір офс. Офс. друк. Ум. друк. арк. 14,0. Ум. фарбовідб. 28,3. Обл.-вид. арк. 12,5. Зам. 0122.