ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ТЕХНІКА ПОЖЕЖНА МОТУЗКИ ПОЖЕЖНІ РЯТУВАЛЬНІ Загальні технічні умови ДСТУ 4016-2001 Держстандарт України 2001 ПЕРЕДМОВА 1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки МВС України 2 ЗАТВЕРДЖЕНО Е ВВЕДЕНО В Д/Ю наказом Держстандарту України від 30 березня 2001 р. № 145 3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 4 РОЗРОБНИКИ: С. Кухарішин (керівник розробки); М. Откідач; І. Харченко, канд. техн. наук; В. Авраменко; С. Міщенко ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ТЕХНІКА ПОЖЕЖНА МОТУЗКИ ПОЖЕЖНІ РЯТУВАЛЬНІ Загальні технічні умови ТЕХНИКА ПОЖАРНАЯ ВЕРЕВКИ ПОЖАРНЫЕ СПАСАТЕЛЬНЫЕ Общие технические условия FIRE ENGINEERING FIRE SAVING ROPES General technical specifications Чинний від 2002-01-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт поширюється на пожежні рятувальні мотузки (далі - мотузки), які призначені для оснащення підрозділів пожежної охорони, а також підрозділів інших міністерств та відомств для страхування пожежників під час гасіння пожеж та проведення пожежнорятувальних робіт. Стандарт встановлює технічні вимоги, методи випробувань, правила і порядок оцінки якості мотузок. Вимоги до якості мотузок, що викладені у 4.2, 5.1.1.1-5.1.1.3, 5.1.1.5-5.1.1.9, 5.1.3.1-5,1.3.3, 5.1.4.1, 5.1.4.3, 5.1.4.4, 5.4, розділі б стандарту, е обов'язковими. Обов’язкові вимоги до методів випробувань викладено в розділі 8 цього стандарту. Стандарт придатний для цілей сертифікації. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на такі стандарти: ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування
ДСТУ 2708-99 Метрологія, Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення ДСТУ 3004-95 Надійність техніки. Методи оцінки показників надійності за експериментальними даними ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції ДСТУ 3789-98 Піноутворювачі загального призначення для гасіння пожеж. Загальні технічні вимоги і методи випробувань ДСТУ 3979-2000 Техніка пожежна. Карабін пожежний. Технічні умови ГОСТ 2.601-95 ЕСКД. Эксплуатационные документы ГОСТ 8.207-76 ГСИ. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения. ГОСТ 9.301-86 ЕСЗКС. Покрытия металлические и неметаллические неорганические. Общие требования ГОСТ 9.302-88 ЕСЗКС. Покрытия металлические и неметаллические неорганические. Методы контроля ГОСТ 12.2.037-78 ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ГОСТ 15.001-88 Система разработки и постановки продукции на производство. Продукция производственно-технического назначения ГОСТ 27.410-87 Надежность в технике. Методы контроля показателей надежности и планы контрольных испытаний на надежность ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством ГОСТ 2875-88 Меры плоского угла призматические. Общие технические условия ГОСТ 3479-85 Бумага папиросная. Технические условия ГОСТ 7040-93 Пояс пожарный спасательный. Технические условия ГОСТ 7502-89 Рулетка измерительная металлическая. Технические условия ГОСТ 8030-80 Иглы для шитья вручную. Технические условия ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов ГОСТ 15150-69 Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды ГОСТ 16504-81 Система государственных испытаний продукции. Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения ГОСТ 16523-97 Прокат тонколистовой из углеродистой стали качественной и обыкновенного качества общего назначения. Технические условия ГОСТ 17299-78 Спирт этиловый технический, Технические условия ГОСТ 18300-87 Спирт этиловый ректификованный технический. Технические условия ГОСТ 18321-73 Статистический контроль качества, Методы случайного отбора выборок штучной продукции ГОСТ 19030-73 Коуши. Конструкция и размеры ГОСТ 20363-88 Бумага чертежная прозрачная. Технические условия ГОСТ 22352-77 Гарантии изготовителя. Установление и исчисление гарантийных сроков в стандартах и технических условиях. Общие положения
ГОСТ 22665-83 Нитки швейные из натурального шелка. Технические условия ГОСТ 24555-81 Система государственных испытаний продукции. Порядок аттестации испытательного оборудования. Основные положения ГОСТ 25552-82 Изделия крученые и плетеные. Методы испытаний ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования. З ВИЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ 3.1 Мотузка пожежна рятувальна - спеціальна мотузка, яка використовується під час гасіння пожеж та проведення пожежно-рятувальних робіт. 3.2 Мотузка пожежна рятувальна звичайного виконання (МПР) - мотузка, яка призначена для рятування людей, само врятування і страхування пожежників під час гасіння пожеж та проведення пожежно-рятувальних робіт, а також для піднімання на висоту пожежних рукавів та пожежного інструменту. 3.3 Мотузка пожежна рятувальна термостійка (МПРТ) - мотузка, яка призначена для проведення пожежно-рятувальних робіт під час гасіння пожеж в зонах можливого впливу на неї підвищеної температури. 3.4 Терміни щодо видів випробувань - згідно з ГОСТ 16504. 3.5 Терміни щодо показників надійності - згідно з ДСТУ 2860. 3.6 ПАР - поверхнево-активні речовини. 4 КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ 4.1 Пожежні рятувальні мотузки поділяються на: - мотузки звичайного виконання (МИР); - мотузки термостійкі (МПРТ). 4.2 Основні параметри і розміри мотузок наведено в таблиці 1. Таблиця 1 -Основні параметри і розміри мотузок Довжина мотузки, м
Діаметр шнура мотузки, мм
Маса мотузки, кг, не більше
З0+3
11 ± 1
2,7
50+5
11 ± 1
4,5
Примітка. За узгодженням із замовником допускається виготовлення мотузок іншої довжини. 5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ Мотузки повинні відповідати вимогам цього стандарту та виготовлятися за технічною документацією, що затверджена за встановленим порядком. Вимоги до мотузки конкретного типу повинні бути наведені у нормативному документі на неї. 5.1 Характеристики 5.1.1 Вимоги призначення 5.1.1.1 Мотузки за зовнішнім виглядом повинні відповідати контрольному зразку, затвердженому згідно з вимогами, наведеними в додатку А. 5.1.1.2 Поверхня мотузок повинна бути чистою, гладкою, без місцевих стовщень, зморшок та інших дефектів, що знижують міцність та погіршують якість і зовнішній вигляд виробу. 5.1.1.3 Мотузки повинні витримувати випробне статичне навантаження 3,92 кН (400 кгс) протягом не менше 180 с. 5.1.1.4 Відносне подовження шнура мотузок повинно бути не менше 11 % та не перевищувати 45 %. 5.1.1.5 Відносне залишкове подовження мотузок не повинно перевищувати 10 %.
5.1.1.6 Мотузки повинні витримувати без руйнування динамічне навантаження, яке виникає під час падіння предмета масою 100 кг з висоти 2 м. 5.1.1.7 Розривне статичне навантаження мотузок повинно бути не менше 15 кН (1530 кгс). 5.1.1.8 Жорсткість шнура мотузок не повинна перевищувати 0,25 м. 5.1.1.9 Мотузки повинні вироблятися в кліматичному виконанні У для категорії розміщення 1 згідно з ГОСТ 15150. 5.1.2 Вимоги надійності 5.1.2.1 Гамма-відсотковий (у = 95 %) повний термін служби мотузок повинен становити не менше 6 років. 5.1.2.2 Імовірність безвідмовної роботи мотузок повинна становити 0,990. 5.1.3 Вимоги стійкості ДО ЗОВНІШНІХ впливів 5.1.3.1 Мотузки повинні зберігати міцність та зовнішній вигляд у межах граничних температур експлуатації, 5.1.3.2 Розривне статичне навантаження мотузок повинне становити не менше 11,25 кН (1147 кгс) після впливу на них; - температури 200 °С протягом 180 с ± 2 с - для мотузок типу МПР або температури 600 °С протягом 10 с ± 1 с - для мотузок типу МПРТ; - теплового випромінювання інтенсивністю 7 кВт * м'2 протягом 180 с ± 2 с; - полум'я протягом 30 с ± 1 с; - предмета, нагрітого до температури 450 °С, протягом 30 с ± 1 с. 5.1.3.3 Мотузки після впливу на них води та поверхнево-активних речовин (ПАР) повинні зберігати міцність та зовнішній вигляд. 5.1.4 Конструктивні вимоги 5.1.4.1 Мотузка повинна складатися з шнура, коушів та затискачів (гільз) вільного кінця шнура, що утворений після заправлення коуша. Кінці шнура повинні бути оплавлені або замарковані. 5.1.4.2 Конструкція шнура мотузки повинна забезпечувати можливість навивання її на пожежний карабін згідно з ДСТУ 3979. 5.1.4.3 Лінійні розміри коушів - згідно з ГОСТ 19030. 5.1.4.4 Зовнішня поверхня усіх металевих деталей мотузки повинна мати захисне антикорозійне гальванічне покриття згідно з ГОСТ 9.301. 5.1.4.5 Кожна мотузка повинна бути покладена до сумки-чохла. Конструкція чохла повинна забезпечувати оперативність застосування мотузки, мати карман для розміщення паспорта і мати ремінь Для носіння з регулюванням по довжині. 5.2 Вимоги до матеріалів та купованих виробів 5.2.1 Вимоги до матеріалів для виготовлення мотузок та сумок-чохлів повинні бути зазначені у нормативній документації на них. 5.2.2 Шнури для мотузок повинні виготовлятися з синтетичних, натуральних або змішаних волокон. 5.2.3 Коуші та гільзи повинні виготовлятися з металу, механічні та фізико-хімїчні властивості якого не гірші, ніж у сталі марки 08КП згідно з ГОСТ 16523. 5.2.4 Для виготовлення мотузок слід застосовувати нетоксичні матеріали, на застосування яких е дозвіл Міністерства охорони здоров'я України, 5.2.5 Матеріали, які використовуються для виготовлення мотузок, повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів (нитки для шнура мотузки, матеріали для коушів, затискачів тощо).
5.2.6 Відповідність матеріалів, з яких виготовляються мотузки, вимогам нормативних документів, повинна бути підтверджена результатами вхідного контролю або сертифікатом відповідності. 5.3 Комплектність До комплекту поставки повинні входити: - мотузка - 1 шт.; - сумка-чохол для носіння мотузки - 1 шт.; - паспорт згідно з ГОСТ 2,601 - 1 шт. 5.4 Маркування - На гільзі кожної мотузки повинне бути нанесене тиснене маркування, де зазначено: - товарний знак підприємства-виробника, зареєстрований за встановленим порядком; - умовне позначення мотузки; - позначення цього стандарту та (або) нормативного документу на конкретний тип мотузки; - довжина мотузки; - рік та місяць виготовлення; - заводський номер; - знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 про підтвердження факту сертифікації та реєстраційний номер у Системі УкрСЕПРО органу із сертифікації, що видав сертифікат відповідності. 5.4.2 Маркування повинне бути виразним, чітким та зберігатися протягом усього терміну експлуатації мотузки. 5.4.3 Позначення знаку відповідності згідно з ДСТУ 2296 про підтвердження факту сертифікації та реєстраційний номер у Системі УкрСЕПРО органу із сертифікації, що видав сертифікат відповідності, повинне бути нанесене на паспорт виробу, 5.4.4 Маркування транспортної тари для мотузок, які постачаються на внутрішній ринок, повинне відповідати вимогам ГОСТ 14192, а на експорт - вимогам контракту або договору. 5.5 Пакування 5.1.1 Пакування повинне захищати мотузки від механічних пошкоджень і забруднення. 5.5.1 Вид і спосіб пакування встановлюють за узгодженням між споживачем та виробником І зазначають у нормативному документі на конкретний тип виробу. 5.5.2 До кожного пакувального місця прикріплюють ярлик із зазначенням: - назви підприємства-виробника або його товарного знака та його юридичної адреси; - назви виробу; - позначення цього стандарту і нормативного документа на конкретний тип мотузки; - номера партії; - року та місяця виготовлення; - номера пакувальника; - кількості пакованих мотузок; - знака відповідності згідно з ДСТУ 2296, номера сертифіката відповідності, терміну його дії та органу, що його видав. 5.5.3 Ярлик повинен бути прикріплений до пакувального місця способом, що забезпечує його неушкодженість. 5.5.4 Керівництво з експлуатації згідно з ГОСТ 2.601, що додається до кожного пакувального місця, повинне бути запаковане таким чином, щоб забезпечити його неушкодженість під час транспортування та зберігання.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ Мотузки повинні відповідати «Правилам безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України» [1]. 7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 7.1 Для контролю відповідності мотузок вимогам цього стандарту проводять приймальні, приймально-здавальні, кваліфікаційні, періодичні, типові, сертифікаційні випробування та випробування на надійність. Приймальні випробування проводять згідно з ГОСТ 15.001 за програмою, що розроблена виробником і розробником мотузок. Приймально-здавальні випробування проводять згідно з цим стандартом з метою ухвалення рішення щодо придатності продукції для постачання споживачу. Приймальноздавальним випробуванням піддають 100 % продукції. На випробування подають результати вхідного контролю матеріалу, з якого виготовлено мотузки. Кваліфікаційним випробуванням піддають установчу серію (першу промислову партію), що витримала приймально-здавальні випробування, з метою визначення готовності виробництва до серійного випуску продукції на основі відпрацьованого технологічного процесу, що забезпечує стабільну якість продукції. Обсяг установчої серії встановлюється актом приймання дослідних зразків мотузок. Періодичні випробування повинні проводитися не рідше одного разу на рік з метою контролю стабільності якості продукції та можливості продовження її випуску. Випробуванням піддають 2 % від партії мотузок, але не менше ніж шість мотузок, які пройшли приймально-здавальні випробування. Типові випробування проводять з метою оцінювання ефективності і доцільності внесення змін в конструкцію мотузки або технологічний процес її виготовлення. Програму випробувань складають залежно від характеру змін і погоджують з розробником. Сертифікаційні випробування проводять згідно з ДСТУ 3413 у терміни, визначені органами з сертифікації, але не рідше одного разу на три роки. Випробування на надійність проводять згідно з ДСТУ 3004 та ГОСТ 27.410 не рідше одного разу на три роки. Результати випробувань на надійність додаються до результатів сертифікаційних випробувань. 7.2 Мотузки приймають партіями. Партією вважають кількість мотузок одного типу, одної довжини, що виготовлені з одної й тої самої партії вихідної сировини, матеріалів і супроводжуються одним супроводжувальним документом, в якому є посилання на сертифікат відповідності. 7.3 Обсяг партії встановлюють за погодженням між замовником та виробником. 7.4 Кожна партія мотузок повинна супроводжуватися документом із зазначенням: - назви підприємства-виробника, його товарного знака та юридичної адреси; - умовного позначення мотузок; - позначення цього стандарту і нормативного документа; - номера партії та дати виготовлення; - кількості мотузок у партії; - результатів проведених випробувань та підтвердження відповідності партії мотузок вимогам цього стандарту і нормативного документа на конкретний тип мотузки. 7.5 Показники, за якими перевіряють якість мотузок, наведено в таблиці 2 і позначено знаком (•).
7.6 Відбирання зразків мотузок для проведення приймальних, приймально-здавальних, кваліфікаційних, періодичних, типових випробувань та випробувань на надійність - згідно з ГОСТ 19321, а для проведення сертифікаційних випробувань - згідно з ДСТУ 3413. Таблиця 2 - Перелік показників для перевірки якості мотузок Показник якості
Види випробувань приймально- періо сертифі на здавальні дичні каційні надійність
Вимоги Метод контролю згідно 3 згідно 3
Зовнішній вигляд
•
•
5.1.1.1; 5.1.1.2; 5.1,4.1; 5.1.4.4; 5,1.4.5; 5.3.1; 5.4
8.1
Розміри: - лінійні розміри коушів; - довжина; - діаметр шнура
•
•
4.2; 5.1.4.3
8.2
Маса
•
•
4.2
8.3
•
5.1.1.8
8.4
5.1.1.4
8.5
Жорсткість шнура мотузок
•
Відносне подовження шнура мотузок *
•
Стійкість до дії випробного статичного навантаження
•
•
5.1.1.3
87
Відносне залишкове подовження
•
•
5.1.1.5
8.7
Стійкість до дії розривного статичного навантаження
•
•
5,1.1.7
8.12
Стійкість до дії динамічного навантаження
•
•
5.1.1.6
8.13
Міцність ПІСЛЯ ДІЇ гарячого предмета
•
•
5,1.3.2
8.6
Міцність в межах граничних температур експлуатації
•
*
5.1.3.1
8.8
Закінчення таблиці 2
Показник якості
Види випробувань приймалькоздавальні
Вимоги
періодичні
Метод контролю
сертифі- на надійність каційні
Міцність після дії підвищеної температури
•
•
5.1.3.2
8.9
Міцність після дії теплового випромінювання
•
•
5.1.3.2
8.10
Міцність після дії води та ПАР
•
•
5.1.3.3
8.11
Міцність після дії полум’я
•
•
5.1.3.2
8.14
Відповідність матеріалів та купованих виробів
•
5.2
8.15
Якість гальванічного покриття
•
5.1.4.4
8.16
Гамма-відсотковий повний термін служби
•
5.1.2.1
8.17
імовірність безвідмовної роботи
•
5.1.2.2
8.17
Примітка. * Випробування може здійснюватись на підприемстві-виробкику шнура мотузки, Протокол випробувань додається до результатів періодичних випробувань. Мотузки, відібрані для проведення випробувань, повинні мати позначення та бути зареєстрованими. 7.7 Обсяг приймальних, кваліфікаційних та типових випробувань визначають у програмі випробувань із переліку показників, наведеного в таблиці 2. 7.8. Випробуванням на надійність піддають мотузки, що відібрані методом випадкового відбирання з числа тих, які знаходяться в експлуатації. 7.9 У разі одержання незадовільних результатів під час проведення випробувань (крім сертифікаційних) принаймні за одним із показників проводять повторні випробування за цим показником на подвоєній вибірці мотузок, що береться з цієї ж партії. 7.10 Результати повторних випробувань поширюються на всю партію. 7.11 У разі незадовільних результатів повторних випробувань (крім сертифікаційних), приймання і відвантаження мотузок припиняють до з'ясування та усунення причин незадовільних результатів випробувань. 7.12 Технологічну схему проведення сертифікаційних випробувань мотузок наведено у додатку А. 8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Метою контролю є визначення відповідності мотузок вимогам цього стандарту. Методи контролю (випробувань) поширюються на приймальні, приймально-здавальні, кваліфікаційні, періодичні, типові, сертифікаційні випробування та випробування на надійність. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час контролю мотузок, повинні бути повірені згідно з ДСТУ 2708, а випробувальне обладнання - атестоване згідно з ГОСТ 24555. Під час проведення випробувань стенди повинні мати захисну огорожу. Згідно з ГОСТ 12.2.037 у місцях проведення випробувань повинні бути встановлені попереджувальні знаки «Обережно! Інші небезпеки» згідно з ГОСТ 12,4026 та пояснювальний напис «Ідуть випробування», а на робочих місцях випробувачів - вивішені інструкції з охорони праці. Під час проведення випробувань відповідно до 8.17 повинна використовуватись страхувальна мотузка. Перед проведенням випробувань мотузки кондиціонують за нормальних кліматичних умов згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 24 год. Випробування мотузок повинні проводитись за нормальних кліматичних умов згідно з ГОСТ 15150. 8.1 Перевірка зовнішнього вигляду 8.1.1 Проведення перевірки 8.1.1.1 Перевірці піддають три зразки мотузки під час проведення періодичних і сертифікаційних випробувань або кожний зразок мотузки під час проведення приймальноздавальних випробувань. 8.1.1.2 Зовнішній вигляд мотузок перевіряють візуально шляхом порівняння з контрольним зразком (додаток Б), 8.1.2 Оформлення результатів перевірки Результати перевірки оформлюють протоколом, який повинен містити такі дані: - назву і адресу випробувальної лабораторії; - місце проведення випробувань; - назву і адресу замовника (за умови сертифікації); - мету проведення випробувань; - характеристику і позначення зразка для випробувань; - дату отримання зразків і дату проведення випробувань; - опис процедури відбирання зразків або копію акта відбору зразків, якщо він проводився сторонньою організацією; - умови підготовки зразків до випробувань; - опис зразків для випробувань; - умови випробувань; - вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції; - критерії відповідності та правила прийняття рішення; - висновки; - підпис і посаду керівника випробувань та осіб, що проводили випробування. 8.1.3 Мотузку вважають такою, що витримала перевірку зовнішнього вигляду, якщо не виявлено видимих пошкоджень та порушень цілісності мотузки, антикорозійного гальванічного покриття металевих деталей, і вона відповідає вимогам 5.1.1.1, 5.1.1.2, 5.1.4.1, 5.1.4.4, 5.1.4.5, 5.3.1, 5.4, 8.2 Перевірка розмірів 8.2.1 Засоби перевірки Рулетка згідно з ГОСТ 7502 з ціною поділки 1 мм. Штангенциркуль згідно з ГОСТ 166 з ціною поділки 0,1 мм.
Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. Динамометр згідно з ГОСТ 13837. Папір згідно з ГОСТ 3479 або згідно з ГОСТ 20363. Голка згідно з ГОСТ 8030. Допускається застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, що мають метрологічні характеристики, не гірші за наведені. 8.2.2 Зразки для перевірки Перевірці піддають три зразки мотузки. 8 2.3 Проведення перевірки 8.2.3.1 Перевірка лінійних розмірів коушів Перевірку лінійних розмірів коушів проводять штангенциркулем згідно з ГОСТ 19030. 8.2.3.2 Перевірка довжини мотузки Довжину кожної мотузки вимірюють рулеткою після попереднього навантаження ЇЇ зусиллям величиною 50 Н ± 5 Н (5,1 кгс ± 0,5 кгс) протягом не менше 1 хв. Вимірювання проводять не пізніше 10 хв після знімання навантаження відповідно до додатка В. Вимірювання проводять п’ять разів. 8.2.3.3 Перевірка діаметра шнура мотузки Діаметр шнура мотузки повинен визначатися переважно шляхом вимірювання довжини кола. Однак вимірювання можуть бути проведені і прямим шляхом за допомогою штангенциркуля. Діаметр шнура мотузки визначається як діаметр перерізу шнура мотузки таким чином. Шнур мотузки щільно обертають по твірній стрічкою паперу згідно з ГОСТ 3479 або згідно з ГОСТ 20363 шириною 10 мм ± 1 мм так, щоб кінці стрічки перекривали один одного. Подвійний шар паперу проколюється голкою згідно з ГОСТ 8030, після цього стрічку паперу розгортають і вкладають на рівну поверхню та вимірюють відстань між центрами проколів штангенциркулем з точністю до 0,1 мм, що становить довжину кола. Вимірювання проводять у п’яти точках рівномірно по всій довжині мотузки. Діаметр шнуоа мотузки d (мм) обчислюють за формулою:
де с - довжина кола, мм. 8.2.4 Подання результатів контролю Дані вимірювань фіксують у тій же формі та послідовності, в яких вони були отримані, Попереднє групування, округлення даних та виключення окремих значень не допускається. 8.2.5 Опрацювання результатів контролю За результат беруть середнє арифметичне значення результатів п'яти вимірювань. Довірчі границі похибки результату вимірювань обчислюють згідно з ГОСТ 8.207. 8.2.6 Оформлення результатів контролю 8.2.6.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що містить такі дані: - назву і адресу випробувальної лабораторії; - місце проведення випробувань; - назву і адресу замовника (за умови сертифікаційних випробувань); - мету проведення випробувань; - характеристику і позначення зразка для випробувань; - дату отримання зразків і дату проведення випробувань;
- опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо він проводився сторонньою організацією; - умови підготовки зразків до випробувань; - опис зразків для випробування; - умови випробування; - вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції; - короткий опис процедури випробування; - засоби випробувань (обладнання та засоби вимірювальної техніки); - фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислень) та будь-які виявлені пошкодження; - довірчі границі похибки вимірювання; - критерії відповідності та правила прийняття рішення; - висновки; - підпис і посаду керівника випробувань та осіб, що проводили випробування. 8.2.6.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо лінійні розміри коушів відповідають вимогам 5.1.4.3 цього стандарту, довжина мотузки та діаметр шнура мотузки кожного з трьох зразків мотузки відповідають вимогам 4.2. 8.3 Перевірка маси 8.3.1 Засоби контролю Ваги для статичного зважування згідно з ГОСТ 29329 з границею зважування 10 кг І ціною поділки 0,01 кг, Допускається застосовувати інший засіб вимірювальної техніки, що має метрологічні характеристики, не гірші за наведені. 8.3.2 Підготовка до проведення контролю 8.3.2.1 Перевірці піддають три зразки мотузок. 8.3.2.2 Мотузку без чохла кладуть на платформу вагів. 8.3.3 Проведення контролю 8.3.3.1 Вимірюють масу мотузки без чохла. 8.3.3.2 Вимірювання маси мотузки проводять п’ять разів. 8.4 Опрацювання результатів контролю Вимоги щодо опрацювання результатів контролю - відповідно до 8.2.5. 8.3.5 Оформлення результатів контролю 8.5.3.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.5.3.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо її маса відповідає вимогам 4.2. 8.4 Перевірка жорсткості шнура мотузки 8.4.1 Засоби контролю Лінійка металева згідно з ГОСТ 427 з ціною поділки 1 мм. Вантаж масою 0,023 кг + 0,001 кг. Набір мірок плоского кута згідно з ГОСТ 2875. Нитки згідно з ГОСТ 22665. 8.4.2 Проведення контролю 8.4.2.1 Перевірці піддають три зразки, які являють собою фрагменти мотузки довжиною 0,50 м ± 0,01 м,
8.4.2.2 Зразок укладають на горизонтальній плоскій поверхні (додаток Г, рисунок Г.1) таким чином, щоб один кінець зразка знаходився у точці А, а другий кінець у точці В. Вантаж закріплюють до кінця зразка у точці В ниткою згідно з ГОСТ 22665. Зразок переміщають у напрямку прямої AD зі швидкістю не більше 10 мм с-1 до тих пір, поки кінець зразка, що звисає, не досягне прямої лінії ВС, яка утворює з прямою BE кут 49° ±1°. Показник жорсткості шнура мотузки визначається як величина відрізка /, довжину якого вимірюють лінійкою згідно з ГОСТ 427. 8.4.3 Опрацювання результатів контролю Вимоги щодо опрацювання результатів контролю - відповідно до 8.2,5. 8.4.4 Оформлення результатів контролю 8.4.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.4.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо жорсткість шнура відповідає вимогам 5.1.1.8. 8.5 Перевірка відносного подовження шнура мотузки 8.5.1 Перевірку відносного подовження шнура мотузки проводять згідно з ГОСТ 25552. 8.5.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо отримана величина відносного подовження шнура мотузки відповідає вимогам 5.1.1.4. 8.6 Перевірка міцності мотузки після дії гарячого предмета 8.6.1 Засоби контролю Сталевий стрижень розмірами 10 мм х 10 мм х 200 мм. Камера тепла для нагрівання сталевого стрижня до температури 450 °С ± 10 °С. Стенд статичних навантажень або розривна машина відповідно до 8.12.1. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. 8.6.2 Підготовка до проведення контролю 8.6.2.1 Перевірці піддають три зразки, виготовлені відповідно до 8.12.2.1. 8.6.2.2 Прогрівають сталевий стрижень у камері тепла за температури 450 °С ± 10 °С протягом. 8.6.3 Проведення контролю 8.6.3.1 Зразки розкладають по всій довжині на горизонтальній поверхні. 8.6.3.2 Протягом часу не більше 5 с після прогрівання накладають стрижень у середній частині зразка перпендикулярно до повздовжнього напрямку зразка. 8.6.3.3 Через 30 с ± 1 с стрижень знімають зі зразка та проводять випробування на стійкість до дії розривного статичного навантаження відповідно до 8.12. 8.6.4 Оформлення результатів контролю 8.6.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.6.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривного статичного навантаження, отримане на трьох зразках відповідає вимогам 5.1.3.2. 8.6.4.3 Руйнування у вузлі закріплення другого кінця зразка мотузки (позаштатне заправлення) або на відстані до 50 мм від його закріплення на стенді або у розривній машині не є критерієм відмови. 8.7 Перевірка стійкості мотузки до дії випробного статичного навантаження та визначення відносного залишкового подовження мотузки 8.7.1 Засоби контролю Стенд статичних навантажень.
Рулетка згідно з ГОСТ 7502 з ціною поділки 1 мм. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. 8.7.2 Підготовка до проведення контролю 8.7.2.1 Перевірці піддають три зразки мотузки під час проведення періодичних і сертифікаційних випробувань або кожний зразок мотузки під час проведення приймальнодавальних випробувань. 8.7.2.2 Вимірюють довжину мотузки відповідно до 8.2.3.2. 8.7.2.3 Мотузку закріплюють за коуші на стенді статичних навантажень. 8.7.3 Проведення контролю 8.7.3.1 До мотузки прикладають статичне навантаження величиною 3,92 кН ± 0,05 кН (400 кгс ± 5 кгс). Швидкість збільшення навантаження повинна бути постійною і такою, щоб досягти кінцевого значення навантаження випробування протягом часу в діапазоні від 60 до 120 с. 8.7.3.2 Мотузку витримують під дією створеного прикладеного навантаження протягом 180+2 с, після чого навантаження знімають. 8.7.3.3 Перевіряють зовнішній вигляд мотузки відповідно до 8.1 та через 20 хв ± 1 хв після дії статичного навантаження вимірюють довжину мотузки відповідно до 8.2.3.2. 8.7.3.4 Відносне залишкове подовження мотузки ДL у відсотках від початкової довжини обчислюють за формулою;
де L0 - початкова довжина мотузки, м; L1- довжина мотузки після дії статичного навантаження, м. 8.7.4 Опрацювання результатів контролю Вимоги щодо опрацювання результатів контролю відповідно до 8.2.5. 8.7.5 Оформлення результатів контролю 8 7.5.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6,1. 8.7.5.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо після дії випробного статичного навантаження відсутні розриви окремих ниток шнура мотузки та вона відповідає вимогам 5.1,1.2, 5,1.1.3, 5.1.1.5. 8.8 Перевірка міцності мотузки в межах граничних температур експлуатації 8.8.1 Засоби контролю Камери холоду та тепла, які придатні створювати та підтримувати протягом випробування температуру випробування з точністю ± 2 °С. Стенд статичних навантажень або розривна машина відповідно до 8.12.1. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 хв. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. Штангенциркуль згідно з ГОСТ 166 з ціною поділки 0,1 мм. 8.8.2 Підготовка до проведення контролю 8.8.2.1 Перевірці піддають шість зразків, виготовлених відповідно до 8,12.2.1. 8.8.2.2 Встановлюють в камері холоду температуру мінус 45 °С ± 2 °С, в камері тепла температуру 40 °С ± 2 °С та витримують їх протягом не менше 30 хв. 8.8.3 Проведення контролю
8.8.3.1 Три зразки розміщують в камері холоду та витримують за температури мінус 45 °С ± 2 °С протягом не менше 4 год. Інші три зразки розміщують в камері тепла та витримують за температури 40 °С ± 2 °С протягом не менше 4 год. При цьому зразки розміщують в камерах холоду та тепла так, щоб вони не торкалися один одного та стінок камери. 8.8.3.2 Після цього зразки виймають з камери холоду та тепла. 8.8.3.3 Протягом часу не більше 2 хв після того, як зразки були вийняті з камери холоду або тепла, проводять випробування їх розривним статичним навантаженням відповідно до 8.12. 8.8.4 Оформлення результатів контролю 8.8.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.8.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривого навантаження, що отримане на трьох зразках, відповідає вимогам 5.1.3.2, при цьому виконані вимоги 8.6.4.3. 8.9 Перевірка міцності мотузки після дії підвищеної температури 8.9.1 Засоби контролю Камера тепла, яка придатна створювати та підтримувати протягом випробування температуру випробування з точністю ± 5 °С. Стенд статичних навантажень або розривна машина відповідно до 8.12. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. 8.9.2 Підготовка до проведення контролю 8.9.2.1 Перевірці піддають три зразки мотузки, виготовлені відповідно до 8.12.2.1. 8.9.2.2 Встановлюють у камері тепла температуру 200 °С ± 5 °С для МИР або 600 °С ± 5 °С для МПРТ відповідно до 5.1.3.2 та витримують протягом не менше 30 хв. 8.9.3 Проведення контролю 8.9.3.1 Зразки розміщують у камері тепла, при цьому вони не повинні торкатися один одного та стінок камери, та витримують за цієї температури протягом 180 с ± 1 с для МПР або 10 с ± 1 с для МПРТ відповідно до 5.1,3,2, 8.9.3.2 Після цього зразки виймають з камери тепла І охолоджують за температури навколишнього середовища та проводять перевірку зовнішнього вигляду зразків мотузки відповідно до 8.1. 8.9.3.3 Протягом часу не більше 10 хв після того як зразки були вийняті з камери тепла, проводять випробування їх розривним статичним навантаженням відповідно до 8.12. 8.9.4 Оформлення результатів контролю 8.9.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом» що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.9.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривного навантаження, що отримане на трьох зразках, відповідає вимогам 5.1.3,2, при цьому виконані вимоги 8.6,4,3. 8.10 Перевірка міцності мотузки після дії теплового випромінювання 8.10.1 Засоби контролю Джерело радіаційного тепла, ефективна поверхня якого повинна бути не менше як 150 мм2 та інтенсивність випромінювання відповідно до 8.10.2,2. Радіометр повинен мати неселективну спектральну чутливість у межах ± 3 % в діапазоні від 1 до 10Г1 мкм і загальну точність зчитування ± 10 %. Стенд статичних навантажень або розривна машина відповідно до 8.12.1. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с.
8.10.2 Підготовка до проведення контролю 8.10.2.1 Перевірці піддають три зразки мотузки, виготовлені відповідно до 8,12.2.1, мінімальна довжина яких становить не менше 0,8 м. 8.10.2.2 Радіометр розташовують перед випромінювальною поверхнею джерела радіаційного тепла на такій відстані від джерела радіаційного тепла, щоб одержати на поверхні зразка мотузки рівномірне опромінювання інтенсивністю 7 кВт - м‘2 ± 0,7 кВт * м'2, при цьому середина чутливої поверхні радіометра повинна знаходитися на осі, перпендикулярній середині випромінювальної поверхні. Стабільність випромінювання досягається тоді, коли його інтенсивність змінюється не більше як на ± 10 % протягом 3 хв. 8.10.3 Проведення контролю 8.10.3.1 Радіометр замінюють зразком, що випробовується, який розташовують паралельно випромінювальній поверхні, так, щоб середина зовнішньої поверхні зразка знаходилася на місці середини чутливої поверхні радіометра. Опромінювання зразка здійснюють протягом 180 с ± 2 с. 8.10.3.2 Після закінчення опромінювання зразок видаляють та проводять випробування розривним статичним навантаженням відповідно до 8.12. 8.10.4 Оформлення результатів контролю 8.10.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.10.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривного навантаження, що отримане на трьох зразках відповідає вимогам 5.1.3.2, при цьому виконані вимоги 8.6.4.3. 8.11 Перевірка міцності мотузки після дії води та ПАР 8.11.1 Засоби контролю Дві ємності розмірами, достатніми для розміщення в них зразків: діаметр - не менше 400 мм, висота - не менше 100 мм, Стенд статичних навантажень або розривна машина відповідно до 8.12. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 хв. Пристрій для вимірювання часу з точністю + 1 с. 8.11.2 Підготовка до проведення контролю Перевірці на міцність після дії води та ПАР піддають шість зразків, які виготовлені відповідно до 8.12.2.1 . 8.11.3 Проведення контролю 8.11.3.1 Три зразки розміщають у ємкість, у яку заливають воду згідно з ГОСТ 2874 до рівня, достатнього для повного занурення зразків. Інші три зразки розміщають у ємкість, у яку заливають 6 %-й розчин піноутворювача згідно з ДСТУ 3789 до рівня, достатнього для повного занурення зразків. Витримують зразки протягом не менше 1 год. Після витримування зразки виймають з ємностей. Зразки, що витримувались у розчині піноутворювача, промивають у воді згідно з ГОСТ 2874 протягом не менше 1 хв. Після цього зразки витримують за нормальних кліматичних умов згідно з ГОСТ 15150 протягом не менше 24 год. 8.11.3.2 Зазначений цикл проводять 12 разів, після цього проводять випробування на стійкість до дії розривного статичного навантаження відповідно до 8.12. 8.11.4 Оформлення результатів контролю 8.11.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1.
8.11.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривного навантаження, що отримане на всіх зразках відповідає вимогам 5.1.1.7 і при цьому - виконані вимоги 5.1.3.3, 8.6.4.3. 8.12 Перевірка стійкості до дії розривного статичного навантаження 8.12.1 Засоби контролю Стенд статичних навантажень або розривна машина, що придатні для створення, підтримування та визначення (фіксації) навантаження випробування з точністю не гірше 3 %, Швидкість пересування пересувного затискача не повинна перевищувати 250 мм ■ хв"1. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. 8.12.2 Підготовка до проведення контролю 8.12.2.1 Перевірці піддають три зразки, які являють собою фрагменти мотузки. Один кінець фрагмента мотузки повинен бути виготовлений заводським способом відповідно до 5.1.4.1. Довжина зразка визначається залежно від конструкції стенда статичних навантажень або розривної машини для проведення випробування. 8.12.2.2 Мотузку закріплюють на стенді або в розривній машині, 8.12.3 Проведення контролю Перевірка стійкості мотузки до дії розривного статичного навантаження проводиться на зразках шляхом почергового навантаження їх до руйнування (розриву) або до моменту досягнення величини розривного статичного навантаження, наведеного в 5.1.1,7 (під час проведення періодичних та сертифікаційних випробувань). Величину навантаження, за якої стався розрив мотузки, позначення місця розриву заносять до протоколу випробування. 8.12.4 Оформлення результатів контролю 8.12.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відовідно до 8.2.6.1. 8.12.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривного навантаження з трьох випробуваних зразків відповідає вимогам 5.1.1.7 і при цьому виконані вимоги 8.6.4.3, або не відбулось їх руйнування під дією статичного навантаження відповідно до 5.1.1.7. 8.13 Перевірка стійкості до дії динамічного навантаження 8.13.1 Засоби контролю Стенд динамічних навантажень. 8.13.2 Підготовка до проведення контролю Перевірці піддають три зразки, виготовлені відповідно до 8,12.2.1 завдовжки 2,00 м ± 0,05 м (додаток Д, рисунок Д.1). 8.13.3 Проведення контролю Почергово здійснюють скидання предмету масою 100 ± 5 кг на кожному зразку, що закріплений на стенді. 8.13.4 Оформлення результатів контролю 8.13.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8,2,6.1. 8.13.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо не сталося обриву жодного зразка мотузки після дії на них динамічного навантаження, і вона відповідає вимогам 5.1.1.6. 8.14 Перевірка міцності мотузки після дії полум'я 8.14.1 Засоби контролю Випробувальний пристрій для випробувань мотузки дією полум’я (додаток Е, рисунок Е.1). Як паливо використовується етанол згідно з ГОСТ 18300 або ГОСТ 17299.
Стенд статичних навантажень або розривна машина відповідно до 8.12.1. Пристрій для вимірювання часу з точністю ± 1 с. 8.14.2 Підготовка до проведення контролю 8.14.2.1 Перевірці піддають три зразки мотузки, виготовлені відповідно до 8.12.2,1, мінімальна довжина яких становить не менше 0,8 м. 8.14.2.2 Встановлюють зразок, який випробовується, на пристрій. 8.14.2.3 Заливають у ємність, яка розташована по центру пристрою, етанол у кількості 10 см 3 ± 1 см3 за температури 20 0 С ± 5 0 С. 8.14.3 Проведення контролю 8.14.3.1 Підпалюють етанол та протягом ЗО с ± 1 с витримують зразок під дією полум'я. 8.14.3.2 Проводять перевірку стійкості до дії розривного статичного навантаження відповідно до 8.12. 8.14.4 Оформлення результатів контролю 8.14.4.1 Результати контролю оформлюють протоколом, що повинен містити дані відповідно до 8.2.6.1. 8.14.4.2 Мотузку вважають такою, що витримала контроль, якщо мінімальне значення розривного навантаження, що отримане на трьох зразках, відповідає вимогам 5.1.3.2, і при цьому виконані вимоги 8,6.4.3. 8.14.5 Перевірка відповідності матеріалів та купованих виробів Відповідність матеріалів та купованих виробів вимогам нормативних документів на них відповідно до 5.2 підтверджують результатами вхідного контролю або сертифікатом відповідності, які подають на приймально-здавальні та сертифікаційні випробування. 8.14.6 Контроль якості гальванічного покриття 8.14.6.1 Контролю піддають три зразки мотузки, 8.14.6.2 Контроль гальванічного покриття металевих деталей мотузки на відповідність вимогам 5.1.4.4 проводять згідно з ГОСТ 9.302. 8.14.6.3 Контроль зовнішнього вигляду покриття металевих деталей мотузки проводять згідно з ГОСТ 9.301. 8.14.7 Перевірка показників надійності 8.14.7.1 Показник гамма-відсоткового повного терміну служби мотузки контролюють згідно з ДСТУ 3004 за такими вихідними даними: - довірча ймовірність q = 0,99; - нормована ймовірність у /100 = 0,95; - кількість випробуваних зразків N = 65; - кількість відмов r = 0. Перевірку гамма-відсоткового повного терміну служби проводять шляхом збирання та опрацювання Інформації, отриманої в умовах підконтрольної експлуатації мотузок згідно з ДСТУ 3004. Критеріями граничного стану слід вважати: - появу нерівностей, місцевих стовщень, зморшок шнура мотузки; - порушення заправлення коуша мотузки. 8.14.7.2 Показник імовірності безвідмовної роботи мотузки контролюють згідно з ГОСТ 27,410 одноступінчастим методом за такими вихідними даними: - ризик виробника а = 0,1; - ризик споживача Р = 0,1; - приймальний рівень Ра (t) = 0,999; - бракувальний рівень Pp(t) = 0,990;
- приймальне число відмов Са = 0; - кількість випробувальних зразків N = 5; - кількість циклів n = 50. Перевірку ймовірності безвідмовної роботи мотузки здійснюють за таким методом. Циклом вважається спускання випробувача по мотузці з використанням карабіна згідно з ДСТУ 3979 та пояса згідно з ГОСТ 7040 з четвертого поверху учбової вежі (з висоти не менше 13 м) способом саморятування відповідно до вимог [2]. Перед початком випробувань на п’яти зразках мотузки, після навантаження їх зусиллям 50 Н ± 5 Н протягом не менше 1 хв, в робочій зоні мотузки відмічають контрольну ділянку L1 довжиною 10,00 м ± 0,01 м. Після виконання 50 спусків (циклів) вимірюють довжину L2 контрольної ділянки і визначають відносне залишкове подовження А (%) за формулою: е - довжина контрольної ділянки перед випробуваням, м; L2 - довжина контрольної ділянки після випробувань, м. Потім з ділянок робочої зони мотузки виготовлюють три зразки відповідно до 8.12.2.1. Кожний зразок піддають перевірці на стійкість до дії розривного статичного навантаження відповідно до 8.12 до руйнування. Мотузка вважається такою, що витримала випробування з імовірністю не менше 0,990 згідно з ГОСТ 27.410, якщо за час випробувань не відбулося жодної відмови. Критеріями відмови вважаються: - величина розривного навантаження на всіх зразках менше 11,25 кН (1147 кгс); - відносне залишкове подовження більше 10 %. 9 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 9.1 Умови транспортування \ зберігання мотузок у частині дії кліматичних чинників повинні відповідати вимогам ГОСТ 15150. 9.2 Транспортування мотузок може здійснюватися будь-яким видом транспорту за умови дотримання вимог перевезення вантажів, що діють на транспорті цього виду. 9.3 Мотузки повинні зберігатися на стелажах у критих сухих складських приміщеннях на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів в умовах, що дають змогу запобігати механічному пошкодженню, дії прямих сонячних променів. 9.4 Забороняється зберігати мотузки разом з речовинами, що забруднюють або руйнують їх. 9.5 Забороняється зберігати мотузки поблизу радіоелектронного обладнання, здатного виділяти озон, а також штучних джерел освітлення, які виділяють ультрафіолетові промені. 9.6 Під час транспортування та зберігання упаковані мотузки повинні бути захищені від впливу вологи, агресивних середовищ та механічних пошкоджень. 10 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 10.1 Під час отримання мотузок перевіряють їх зовнішній вигляд, комплектність, наявність ярлика підприємства-виробника. 10.2 Експлуатація мотузок повинна здійснюватися відповідно до [1 і 2], а також з інструкцією з експлуатації підприємства - виробника. 10.3 Мотузки під час експлуатації повинні періодично піддаватися контролю. Види та періодичність контролю під час експлуатації наведено в таблиці 3. Забороняється експлуатація мотузок, що мають пошкодження або не пройшли контроль. Таблиця 3 - Види та періодичність контролю під час експлуатації
Вид контролю
Періодичність контролю
Перевірка зовнішнього вигляду
Під час отримання, перед та після використання в роботі, та не рідше одного разу на 10 днів
Перевірка міцності
Перед використанням у роботі
Перевірка стійкості до дії випробного статичного навантаження
Під час отримання та один раз на 6 місяців
Перевірка міцності мотузок повинна проводитись шляхом підтягування та зависання на розмотаній та закріпленій одним кінцем мотузки трьох чоловік одночасно протягом 1 - 2 с. Перевірка стійкості до дії випробного статичного навантаження проводиться відповідно до 8.7 цього стандарту. Для створення навантаження під час цих випробувань може застосовуватись вантаж масою 400 кг. 10.4 Після кожного використання перевіряють зовнішній вигляд мотузок та в разі необхідності очищують від забруднень та просушують, після цього їх вкладають в чохли. 11 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА 11.1 Виробник гарантує відповідність мотузок вимогам цього стандарту за умови дотримання вимог зберігання, транспортування та експлуатації, 11.2 Гарантійний термін зберігання згідно з ГОСТ 22352 - 24 місяці з моменту виготовлення. 11.3 Гарантійний термін експлуатації згідно з ГОСТ 22352 - 18 місяців з моменту введення в експлуатацію в межах гарантійного терміну зберігання. ДОДАТОК А (обов'язковий) ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЙНИХ ВИПРОБУВАНЬ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПОЖЕЖНИХ РЯТУВАЛЬНИХ МОТУЗОК
Рисунок А.1
ДОДАТОК Б (обов'язковий) ВИМОГИ ДО КОНТРОЛЬНОГО ЗРАЗКА ПОЖЕЖНОЇ РЯТУВАЛЬНОЇ МОТУЗКИ 1. Контрольний зразок являє собою відрізок пожежної рятувальної мотузки (далі - мотузки) з коушами довжиною 1,50 м ± 0,01 м, на якому нанесено марковання відповідно до вимог цього стандарту. 2. Мотузку відбирають від партії, що виготовлена відповідно до вимог нормативного документу на конкретний тип мотузки та пройшла приймальні, типові або сертифікаційні випробування. 3. До контрольного зразка приєднують опломбований ярлик, на якому повинно бути зазначено: - умовне позначення мотузки; - назва заводу-виробника та його юридична адреса; - номер сертифіката відповідності, термін його дії та орган, що його видав (у разі проведення сертифікаційних випробувань); - гриф «ЗАТВЕРДЖЕНО», дата та підпис головного інженера заводу-виробника, що підтверджені круглою печаткою; - гриф «ПОГОДЖЕНО», дата і підпис керівника організації-замовника (основного споживача) що підтверджені круглою печаткою. 4. Контрольні зразки обновляють у разі внесення змін до конструкції мотузки або технології її виготовлення, що може вплинути на показники мотузки, після проведення відповідних випробувань (типових, кваліфікаційних, сертифікаційних тощо) партіі мотузок, виготовлених за відкоригованою документацією. 5. Контрольні зразки зберігаються на заводі-виробнику та в органі з сертифікації продукції протипожежного призначення. ДОДАТОК В (обов’язковий) СХЕМА ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ МОТУЗКИ
L -довжина мотузки Рисунок В.1 ДОДАТОК Г (обов’язковий) СХЕМА ВИПРОБУВАННЯ З ПЕРЕВІРКИ ЖОРСТКОСТІ ШНУРА МОТУЗКИ
Р - зусилля, і - величина відрізка, яка характеризує жорсткість шнура мотузки Рисунок Ґ.1 ДОДАТОК Д (обов'язковий) СХЕМА ВИПРОБУВАННЯ МОТУЗКИ ДІЄЮ ДИНАМІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
1 - силовий елемент стенда; 2 - вантаж; 3 - зразок, що випробовується Рисунок Д.1 ДОДАТОК Е (обов'язковий)
ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ МОТУЗКИ ДІЄЮ ПОЛУМ’Я
1 - зразок, що випробовується; 2 - опори; 3 - ємкість для палива; L - відстань між опорами; Р - зусилля; Н - відстань від мотузки до ємкості Рисунок Є.1 ДОДАТОК К (довідковий) БІБЛІОГРАФІЯ 1. «Правила безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України», затверджені МВС України 05.12.2000 2. «Наставление по пожарно-строевой подготовке», затверджене МВС СРСР 11.09.72 Ключові слова: пожежна рятувальна мотузка, статичне навантаження, динамічне навантаження, технічні вимоги, правила приймання, методи контролю.