НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ОДЯГ ЗАХИСНИЙ ДЛЯ ПОЖЕЖНИКІВ Методи випробування та вимоги до відбивального одягу пожежників (EN 1486:2007, IDT) ДСТУ EN 1486:2010 Видання офіційне Київ ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2014
ПЕРЕДМОВА 1 ВНЕСЕНО: Державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт»), Технічний комітет стандартизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Мухаровський, канд. техн. наук; Н. Матієнко-Купріянова, канд. техн. наук; Г. Некрашевич; Н. Озоліна; Л. Петрушевська; Н. Попова; В. Ример 2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 р. № 624 з 2012-01-01 3 Національний стандарт ДСТУ EN 1486:2010 ідентичний з EN 1486:2007 Protective clothing for fire-fighters - Test methods and requirements for reflective clothing for specialised fire-fighting (Одяг захисний для пожежників. Методи випробовування та вимоги до відбиваючого одягу пожежників) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь-яким способом залишаються за CEN Ступінь відповідності - ідентичний (IDТ) Переклад з англійської (en) 4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП Цей стандарт є тотожний переклад EN 1486:2007 Protective clothing for fire-fighters - Test methods and requirements for reflective clothing for specialized fire-fighting (Одяг захисний для пожежників. Методи випробовування та вимоги до відбивального одягу пожежників). Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, - ТК 135 «Безпека промислової продукції і засобу індивідуального захисту працюючих». Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
Під час перекладу структуру стандарту не змінювали, і до нього не вносили технічних змін. Додатки з позначенням «обов'язковий» є невід'ємною частиною цього стандарту, додатки з позначенням «довідковий» - наведено лише для інформації. До стандарту внесено такі редакційні зміни: - змінено нумерацію сторінок; - замінено слова «цей европейский стандарт» на «цей стандарт»; - вилучено попередній довідковий матеріал «Передмову»; - уведено структурний елемент «Національний вступ»; - структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять» та «Бібліографічні дані» - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України; - англійські терміни та назви переведено відповідно до термінології, прийнятої в Україні; - до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», виділене рамкою; - у розділі 9 приклад піктограми захисних засобів подано з посиланням на цей національний стандарт; - долучено національний додаток НА «Перелік національних стандартів України, згармонізованих із міжнародними стандартами»; - змінено познаки одиниць вимірювання фізичних величин: Позначення в EN EN 1486:2007
h
Позначення в цьому стандарті
год
г об
r/m об/м
km/h
min
км/год
mm/min
хв
J
kN
mm2 кРа
Дж
кН
мм2
кПа
мм/хв s
V
с (сек) В
N
N/mm
H
Н/мм
kg
Nm
кг Нм
mN мН
Q
W
г/min
mg/cm2h
Ом
Вт
об/х в
мг/см2 год
ВСТУП до EN 1486:2007 Цей стандарт визначає захисний одяг із відбивальними властивостями для пожежників, який забезпечує вищий рівень захисту від випромінюваного тепла ніж захисний одяг без відбивальних властивостей, описаний в EN 469. Цей захисний одяг із відбивальними властивостями для пожежників можна використовувати для певних методів спеціалізованої боротьби з пожежами. Однак захисний одяг, що відповідає EN 469, також можна використовувати для різних спеціалізованих методів боротьби з пожежами. Тип використовуваного захисного одягу повинен відповідати протипожежній тактиці. Потрібно визначити оцінку ризику для визначення чи одяг, який охоплений цим стандартом, призначений для очікуваного зовнішнього впливу. Під час оцінювання ризику потрібно розглянути засоби захисту органів дихання, які також можуть бути необхідними. Пожежники повинні навчитися використовувати, доглядати та ремонтувати захисний одяг, передбачений в цьому стандарті, а також знімати засоби індивідуального захисту після аварії. За умови оцінки ризику спецодяг, охоплений цим стандартом, можна використовувати і для іншої діяльності, ніж та, що визначена цим стандартом. Ніщо в цьому стандарті не призначено для того, щоб обмежити вимоги юридичні, покупця, виробника, перевищуючи ці мінімальні вимоги. ДСТУ EN 1486:2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ОДЯГ ЗАХИСНИЙ ДЛЯ ПОЖЕЖНИКІВ Методи випробування та вимоги до відбивального одягу пожежників ЗАЩИТНАЯ ОДЕЖДА ДЛЯ ПОЖАРНИКОВ Методы испытаний и требования к отражающей одежде пожарников PROTECTIVE CLOTHING FOR FIRE-FIGHTERS Test methods and requirements for reflective clothing for specialised fire-fighting Чинний від 2012-01-01 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт визначає вимоги до захисту всього тіла, зокрема голови, рук та ніг. Захисні засоби для голови та ніг, згідно з цим стандартом, можуть захищати лише тоді, коли їх носять разом з основними засобами індивідуального захисту, визначеними у відповідних стандартах, як зазначено у підрозділах 4.2 та 4.4 цього стандарту. Цей стандарт визначає методи випробовування та мінімальні вимоги до експлуатування для захисного одягу з відбивальними властивостями, що його використовують спеціально під час гасіння пожежі. Цей одяг забезпечує захист від полум'я та інтенсивного випромінювання тепла. Його носять лише протягом короткого періоду часу, для надання можливості входити в зони підвищеного ризику під час гасіння полум’я та спасіння з полум’я, також необхідно мати при собі протигаз. Цей стандарт стосується лише захисного одягу, із зовнішнім матеріалом, здатним відбивати інтенсивне випромінювання тепла. Цей тип одягу з відбивальними властивостями можна використовувати для промислового застосування, там де є високі рівні випромінюваного тепла. Одяг із відбивальними властивостями, визначений в цьому стандарті, не розглянуто в EN 469. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Наведені нижче нормативні документи обов’язкові для застосування в цьому стандарті. У разі датованих посилань застосовують лише наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватися останніми виданнями нормативних документів (разом зі змінами). EN 136:1998 Respiratory protective devices - Full face masks - Requirements, testing, marking EN 166:2001 Personal eye-protection - Specifications EN 171:2002 Personal eye-protection - Infrared filters - Transmittance requirements and recommended use EN 340 Protective clothing - General requirements EN 367 Protective clothing - Protection against heat and fire - Method of determining heat transmission on exposure to flame EN 397 industrial safety helmets EN 420:2003 Protective gloves - General requirements and test methods EN 443 Helmets for firefighters EN 702 Protective clothing - Protection against heat and flame - Test method: Determination of the contact heat transmission through protective clothing or its materials EN 14052 High performance industrial helmets EN 15090 Footwear for firefighters EN 24920 Textiles - Determination of resistance to surface wetting (spray test) of fabrics EN 25077 Textiles - Determination of dimensional change in washing and drying (ISO 5077:1984) EN ISO
1421:1998 Rubber- or plastics-coated fabrics- Determination of tensile strength and elongation at break (ISO 1421:1998) EN ISO 4674-1:2003 Rubber- or plastics-coated fabrics - Determination of tear resistance - Part 1 : Constant rate of tear methods (ISO 4674-1:2003) EN ISO 6942 Protective clothing - Protection against heat and fire - Method of test: Evaluation of materials and material assemblies when exposed to a source of radiant heat (ISO 6942:2002) EN ISO 13934-1 Textiles - Tensile properties of fabrics- Part 1: Determination of maximum force and elongation at maximum force using the strip method (ISO 13934-1:1999) EN ISO 13934-2 Textiles - Tensile properties of fabrics - Part 2: Determination of maximum force using the grab method (ISO 13934-2:1999) EN ISO 13935-2 Textiles - Seam tensile properties of fabrics and made-up textile articles - Part 2: Determination of maximum force to seam rupture using the grab method (ISO 13935-2:1999) EN ISO 13938-1 Textiles- Bursting properties of fabrics- Part 1: Hydraulic method for determination of bursting strength and bursting distension (ISO 13938-1:1999) EN ISO 15025 Protective clothing - Protection against heat and flame - Method of test for limited flame spread (ISO 15025:2000) EN ISO 20345 Personal protective equipment - Safety footwear (ISO 20345:2004) ISO 7000 Graphical symbols for use on equipment - Index and synopsis ISO 17493 Clothing and equipment for protection against heat- Test method for convective heat resistance using a hot air circulating oven. НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 340 Захисний одяг. Загальні вимоги EN 344 Вимоги та методи випробовування безпечного, захисного й професійного взуття промислового застосування EN 366:1993 Захисний одяг. Захист від нагрівання й вогню. Методи випробовування. Оцінка матеріалів і комбінацій матеріалів, які піддають впливу джерела теплового випромінювання EN 367 Захисний одяг. Захист від нагрівання й вогню Методи випробовування. Визначання теплопередачі у разі впливу полум'я EN 443 Пожежні каски EN 469:1995 Захисний одяг для пожежних. Вимоги та методи випробовування захисного одягу для гасіння пожежі EN 531:1995 Захисний одяг для робітників промисловості, які піддані впливу тепла (крім одягу для пожежі й зварювання) EN 532 Захисний одяг. Захист від тепла й полум’я. Методи випробовування для обмеженого поширення полум’я EN 659 Пожежні захисні рукавички EN 702 Захисний одяг. Захист від нагрівання й вогню. Методи випробовування. Визначання проходження контактного тепла крізь захисний одяг або його матеріали EN 25077 Тканини. Визначання зміни розмірів під час прання та сушіння (ISO 5077:1984) ISO 1421 Тканини з ґумовим або пластмасовим покривом. Визначання міцності на розрив і подовження у разі розірвання (ISO 1421:1998) ISO 4674:1977 Тканини з ґумовим або пластмасовим покривом. Визначання міцності на роздирання (ISO 4674-1:2003). З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У цьому стандарті застосовано такі терміни та відповідні їм визначення: 3.1 старіння (ageing)
Зміна експлуатаційних характеристик товару протягом певного часу використовування чи зберігання. Старіння спричиняється комбінацією кількох чинників: - чищення, обслуговування чи дезінфекційні процеси; - вплив видимого та ультрафіолетового випромінювання; - вплив високих і низьких температур чи зміна температур; - вплив хімічних речовин, зокрема вологість; - вплив біологічних чинників, таких як бактерії, грибок, комахи та інші шкідники; - вплив механічних дій, таких як абразивне стирання, згинання, тиск та розтягування; - вплив забруднювальних речовин, таких як бруд, масло, бризи розплавленого металу; - вплив носіння та розриву 3.2 чищення (cleaning) Процес, за допомогою якого особистий захисний одяг робиться знову придатним для експлуатування та(або) гігієнічно придатним для носіння, шляхом видалення бруду чи забруднювальних речовин. Цикл чищення містить у собі: прання та висушування чи сухе чищення, за якого, за потреби йде прасування чи інший вид завершення чищення 3.3 система замикання (closure system) Метод закріплення щілин в одязі, включаючи комбінації більше ніж одного методу для досягнення надійного закриття, наприклад застібка-блискавка звичайна або покрита напливом зажатим доторканням. Примітка. Цей термін не належить до швів 3.4 компоненти одягу (clothing assembly) Зовнішні та внутрішні частини одягу, які носять разом 3.5 комплект одягу (clothing ensemble) Комбінація двох чи більше частин одягу, які разом забезпечують захист тіла 3.6 вузловий компонент (component assembly) Комбінація всіх матеріалів у багатошаровому одязі, який представлений у вигляді закінченої конструкції одягу 3.7 кондиціювання (conditioning) Тримання зразків у стандартних температурних умовах та відносній вологості протягом мінімального періоду часу 3.8 предмет одягу (garment) Одна одиниця одягу, яка може складатися з одного чи кількох шарів 3.9 металеві вироби (hardware) Вироби не з тканини, які використовують для захисного одягу, зроблені з пластику чи металу, наприклад застібки, маркування виду, ґудзики тощо 3.10 капюшон (hood) Окремий елемент одягу чи складова частина куртки чи спецодягу, що покриває голову, шию чи плечі 3.11 основні шви (main seams) Шви, необхідні для цілісності одягу 3.12 попереднє обробляння (pre-treatment) Стандартний вид готування зразків перед випробовуванням. Він містить у собі кількість циклів очищання, підставлення зразка до тепла, механічні дії чи будь-який інший зовнішній вплив і закінчується кондиціюванням 3.13 маска (screen)
Прозора маска, приєднана до капюшона захисного одягу з відбивальними властивостями 3.14 шов (seam) Метод постійного кріплення двох і більше частин матеріалу 3.15 спеціалізоване гасіння пожеж (specialised fire-fighting) Обмежена кількість дій щодо гасіння пожеж, пов’язаних із високим рівнем радіації, конвекції, контактного тепла, таких як велика кількість горючого газу, пожежі через легкозаймисті рідини. 4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 4.1 Комплект одягу Захисний одяг пожежників, який розглядається в цьому стандарті, повинен забезпечувати захист від інтенсивного випромінювання тепла та полум’я всього тіла, зокрема голови, рук та ніг, як визначено у розділах 4-8. До його складу входить: - костюм; - капюшон (може бути цільним, а може бути й окремо від костюму); - рукавиці; - бахіли. Матеріал не повинен містити токсичні, канцерогенні, мутагенні, алергенні речовини, а також ті, що негативно впливають на репродуктивну функцію чи шкодять іншим чином. Металеві вироби (не беручи до уваги маску), які розміщуються на зовнішній частині матеріалу, не повинні бути вразливі на внутрішній поверхні комплектів. Виконання цієї вимоги повинно бути оцінено візуально. Вироби не повинні містити гострі чи тверді крайки, які можуть завдати шкоди користувачу, наприклад кінці проводу чи інші елементи, за які можна зачепитися Виконання цієї вимоги повинно бути оцінено візуально чи вручну. Усі вироби повинні мати покрив, який захищає частини тіла від ураження під час виконання роботи, пов'язаної з вправами під час ергономічного чи практичного виконання випробовування (див. наприклад EN 340 та додаток Д), а також у будь-якій позиції частин тіла будь-яких рухів під час цих вправ. Усі частини виробу повинні лишатися на місці під час виконання роботи, пов’язаної з вправами під час ергономічного чи практичного виконання випробовування (див. наприклад EN 340 та додаток Д), яка б не була позиція частин тіла чи рухів під час цих вправ. Так як цей тип одягу розроблено для використовування з респіратором, потрібно взяти до уваги, що дихальні апарати можна носити під чи на захисному одязі. Сумісність оцінюють під час носіння одягу відповідного розміру користувачем. 4.2 Одяг 4.2.1 Загальні положення До складу захисного одягу, розглянутого цим стандартом, повинно входити таке: a) один костюм; b) компонент одягу; c) комплект одягу. Комплект одягу використовують для досягнення визначеного цим стандартом строку використання, різні костюми повинні бути чітко позначені, щоб їх завжди використовували в комбінації (див. розділ 9). Капюшон може бути невід'ємною частиною куртки чи комбінезону (спецодягу). 4.2.2 Кармани
Зовнішні кармани, вони повинні бути зроблені з зовнішнього матеріалу та закріплені смужкою тканини, яка повинна бути шириною не менше ніж 2,5 см із кожної сторони, ширше за карман. Кармани повинні бути пристосовані до висушування від вологи. 4.2.3 Позначення розміру Розміри одягу повинні бути визначенні згідно з EN 340, перевірені візуально. Відповідність розмірів оцінюють під час носіння одягу користувачем відповідного розміру. 4.3 Захист голови 4.3.1 Загальні положення Капюшон повинен відповідати нормативам, наведеним у розділах 6, 7 та 8. Маски, які використовують із капюшонами, повинні відповідати нормативам, наведеним у 4.3.2 та 6.5. Капюшон як окрема чи невід’ємна частини одягу повинен бути зроблений так, щоб підходити до однієї чи більше касок згідно з EN 443, EN 397 чи EN 14052. Відповідні каски повинні бути визначені в інформації, яку подає виробник. Якщо капюшон не є об’єднаною частиною куртки, жакета, комбінезона, він також повинен підходити до цього одягу. Одяг оцінюють під час носіння та використовування користувачем відповідного розміру. Розмір капюшона повинен бути розроблений відповідно до розміру каски і він повинен бути оцінений візуально. Капюшон повинен кріпитися до призначеної каски так, щоб повністю повторювати всі рухи голови та не обмежувати надмірно рух чи видимість. Каску потрібно оцінювати з маскою під час виконання роботи, пов'язаної з вправами під час ергономічного та практичного виконання випробовування (див. наприклад EN 340 та додаток Д), за будь-якої позиції тіла чи за будьяких рухів під час цих вправ. 4.3.2 Маска 4.3.2.1 Загальні положення Маска повинна підходити до капюшону так, щоб маска лишалася на місці під час випробовування за виконання роботи, пов’язаної з вправами під час ергономічного та практичного виконання випробовування (див. наприклад EN 340 та додаток Д), за будь-якої позиції частин тіла та будь-яких рухів під час цих вправ. Коли маски випробовують відповідно до 4.3.2.2-4.3.2.9, вони повинні відповідати вимогам EN 166. 4.3.2.2 Поле зору Поле зору потрібно випробовувати згідно з 7.1.1 EN 166. Потрібно проводити випробовування всього комплекту, капюшона з невід'ємною маскою. 4.3.2.3 Сферична, астигматична та призматична здатність переломлення Під час випробовування відповідно до 7.1.2.1.2 EN 166 маска повинна відповідати оптичному класу 2. 4.3.2.4 Варіації в пропускній здатності Зміни пропускної здатності потрібно перевіряти згідно з 7.1.2.2.3.1 EN 166. 4.3.2.5 Світлорозсіювання Дифузію світла потрібно перевіряти згідно з 7.1.2.3 EN 166. 4.3.2.6 Якість матеріалу та поверхні Якість матеріалу та поверхні потрібно випробовувати згідно з 7.1.3 EN 166. 4.3.2.7 Експлуатаційна надійність Експлуатаційну надійність потрібно випробовувати згідно з 7.1.4.2.2 EN 166 4.3.2.8 Опір частинкам високої енергії
Опір частинкам високої енергії потрібно випробовувати згідно з 7.2.2 EN 166 зі швидкістю 120 м/с. 4.3.2.9 Стійкість до розплавленого металу та гарячих твердих порід Стійкість до розплавленого металу та гарячих твердих порід потрібно перевіряти відповідно до 7.2.3e) та g) EN 166. 4.3.2.10 Пропускання інфрачервоного випромінювання та коефіцієнт проходження Під час випробовування відповідно до розділу 4 EN 171:2002, цифрова шкала пропускання інфрачервоного випромінювання та коефіцієнт проходження повинні бути в рамках 4-2,5 та 45. 4.3.2.11 Займистість Займистість випробовують відповідно до 8.5.2 EN 136. 4.3.2.12 Марковання Маски маркують відповідно до 9.2 EN 166. 4.4 Захист рук Засоби для захисту рук повинні відповідати вимогам цього стандарту відповідно до розділів 6, 7 та 8. Потрібно застосовувати загальні вимоги EN 420; для функційних можливостей потрібно досягти хоча б 1 рівня відповідно до 5.2 EN 420. Розміри рукавичок повинні бути визначені згідно з EN 420, окрім мінімальної довжини, яка повинна становити 350 мм. Розмір напульсника, вимірюють по лінії зап'ястя, повинен відповідати ширині кінців рукавів куртки (плаща, комбінезона), та носитися на/чи під рукавами, як зазначено виробником. Оцінка повинна бути зроблена під час носіння та використовування цього одягу користувачем відповідного розміру. 4.5 Захист ніг Розмір бахіл визначено відповідно до розміру взуття. Бахіли повинні відповідати вимогам розділів 6, 7 та 8. Вони повинні бути зроблені так, щоб їх носити поверх взуття і щоб вони забезпечували додатковий захист згідно з EN 15090 та EN ISO 20345, і кріпилися до взуття регулювальними кріпленнями. Взуття з яким є сумісність, повинно бути визначене в інформації, наданій виробником. Розмір халявки, виміряної на лінії щиколотки, повинен підходити ширині штанини (комбінезону) та повинен носитися на/чи під штаниною, як визначено виробником Оцінка повинна бути зроблена під час носіння та використовування цього одягу користувачем відповідного розміру. 5 ВІДБИРАННЯ ЗРАЗКІВ, ПОПЕРЕДНЄ ОБРОБЛЯННЯ ТА ЗМІНА ВЛАСТИВОСТЕЙ ВНАСЛІДОК СТАРІННЯ 5.1 Відбирання зразків Зразок для випробовування потрібно відбирати з матеріалів, що використовуються в комплекті одягу. Зразок можна також відрізати від самого костюму але він не повинен містити такі конструктивні риси як шви, системи закривання чи металеві вироби, окрім випробовування, описаного в 6.1 та 7.5. Кількість та розміри випробних зразків наведено в стандарті з описанням методів випробовувань у розділах 6, 7 та 8. Примітка. Вимоги щодо техніки безпеки для окремих типів поширюються й на матеріали, які використовуються для захисту голови, рук і ніг. 5.2 Попереднє обробляння 5.2.1 Загальні положення Перед випробовуванням захисний одяг потрібно попередньо очистити.
5.2.2 Чистка Перед кожним випробовуванням, наведеним у розділах 6, 7 та 8.1 чищення захисного одягу повинно бути відповідно до інструкції виробника на основі застандартованої процедури. Якщо кількість циклів чищення не визначено, потрібно проводити п'ять циклів очищання 5.2.3 Механічне попереднє обробляння Перед проведенням випробовування з випромінюванням тепла потрібно попередньо обробити металізовані матеріали відповідно до додатка А. 5.3 Зміна властивостей внаслідок старіння Перевіряти експлуатаційні характеристики відповідно до розділів 6, 7 та 8.1 потрібно також після максимальної кількості миття, зазначеної виробником. 6 ТЕПЛОВІ ВИМОГИ 6.1 Обмеження поширення полум’я 6.1.1 Кожний окремий шар комплекту одягу повинен відповідати наступним вимогам, під час випробовування згідно з EN ISO 15025, процедурі А. Елемент комплекту зовнішньої сторони костюму потрібно випробовувати з застосуванням полум’я до поверхні зовнішньої сторони матеріалу та до поверхні внутрішньої підкладки. - Жоден зразок не повинен загоратися зверху чи з будь-якого краю бокової сторони. - На жодному зі зразків не повинні з’являтися дірки. - Жоден зразок не повинен горіти чи виділяти розплавлене залізо. - Середнє значення часу після горіння повинно становити < 2 с. - Середнє значення часу після тління повинно становити < 2 с. 6.1.2 Випробовувати зовнішню сторону матеріалу потрібно на трьох зразках, включаючи вертикальний шов у центрі випробовувального зразка. Якщо комплект одягу містить різні типи швів, потрібно випробовувати кожен із типів швів. Шви не повинні розходитися. Метод випробовування та вимоги відповідно до 6.1 потрібно застосовувати до капюшона, рукавиць та бахіл. 6.2 Теплопередача (випромінювальне тепло) Коли елемент комплекту одягу випробовують згідно з EN ISO 6942 із щільністю теплового потоку кВт/м2, RHTI 24 повинен бути > 120. Цей метод випробовування та вимоги відповідно до 6.2 потрібно застосовувати до капюшона, рукавиць та бахіл. 6.3 Теплопередача (конвективне тепло) Коли елемент комплекту одягу випробовують ЗГІДНО З EN 367, НТІ24 повинно бути > 21. Цей метод випробовування та вимоги відповідно до 6.3 потрібно застосовувати до капюшона, рукавиць та бахіл. 6.4 Контакт із теплом Коли елемент комплекту одягу випробовують згідно з EN 702 за контактної температури 300 °С, часова межа повинна бути > 15 с. Цей метод випробовування та вимоги відповідно до 6.4 потрібно застосовувати до капюшона, рукавиць та бахіл. 6.5 Теплостійкість Кожен матеріал, що використовується в комплекті одягу, включаючи маску та будь-який компонент системи закривання, який підпадає під вплив і/чи знаходиться в контакті з тілом не повинен плавитися, капати чи запалюватися і не повинен збігатися на більше ніж 5 % у повздовжньому та поперечному напрямку, коли його випробовують за температури 255 °С (+ 10 °С) відповідно до методу, вказаного в ISO 17493.
7 ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВИМОГИ 7.1 Зміна розмірів Якщо виробник вказує очисні властивості одягу, розміри матеріалів елементів комплекту одягу повинні змінюватися на < 3 % у повздовжньому та поперечному напрямках, якщо випробовують згідно з EN 25077 із використовуванням процедур очищання, зазначених у 5.2.2. 7.2 Міцність на розривання Матеріали, які використовують під час виготовляння комплекту одягу, повинні мати межу міцності на розрив, вказану в таблиці в повздовжньому та поперечному напрямку, під час визначеного випробовування. Таблиця 1 - Пружно-міцностне навантаження матеріалів Матеріал
Метод випробовування
Вимога
Металізована зовнішня сторона матеріалу
EN ISO 1421, методі
>600 H
Внутрішня підкладка
EN ISO 13934-1
> 350 H
7.3 Міцність на прочавлювання Трикотажні матеріали, використовувані під час виготовляння комплекту одягу, повинні мати стійкість до прочавлювання, вказану в таблиці 2, за визначеного випробовування з використовуванням 7,3 см2 площі випробовування та часу випробовування на прочавлювання (30 ± 10) с. Таблиця 2 - Стійкість матеріалів до прочавлювання Матеріал
Метод випробовування
Вимога
Металізована зовнішня сторона матеріалу
EN ISO 13938-1
> 600 КПа
Внутрішня підкладка
EN ISO 13938-1
> 350 КПа
7.4 Міцність на роздирання Трикотажний зовнішній матеріал, використовуваний у комплекті одягу, повинен витримувати роздиральне зусилля принаймні 25 Н під час випробовування в повздовжньому та поперечному напрямках згідно з методом В EN ISO 4674-1 7.5 Міцність шва Усі основні шви потрібно перевіряти згідно з EN ISO 13935-2 зі швидкістю 300 мм/хв і потрібно досягти таких результатів: - там, де шви зовнішнього матеріалу прориваються і видно внутрішні шари, костюм, що носиться під низом чи тіло людини, силу потрібно прикладати > 300 Н. Коли зовнішній верхній одяг складається з металізованого трикотажного матеріалу, шви потрібно випробовувати згідно з EN ISO 13938-1 і стійкість до розривання повинна бути > 300 КПа; - там, де шви внутрішніх шарів прориваються і видно наступний внутрішній шар, костюм, що носять під низом чи тіло людини, силу потрібно прикладати > 180 Н. Коли внутрішні шари верхнього одягу складаються з трикотажного матеріалу, шви потрібно випробовувати згідно з EN ISO 13938-1 і стійкість до розривання повинна бути >180 КПа; - усі інші шви потрібно випробовувати згідно з EN ISO 13935-2 зі швидкістю 300 мм/хв і вони повинні мати пружно-міцностне навантаження > 90 Н. 8 ІНШІ ВИМОГИ
8.1 Зволоження поверхні Коли зовнішній матеріал тестують згідно з EN 24920 за температури 20 °С оцінка розпилювання повинна бути > 4. 8.2 Випробовування всього комплекту захисного одягу (необов’язкове) Готові компоненти костюму чи багатошаровий захисний одяг, призначений для забезпечення захисту згідно з вимогами цього стандарту, можна додатково випробовувати. Якщо проводять це додаткове випробовування, то його проводять на оснащеному манекені і в жодному разі не проводять на людині. До випробовування також долучають додаткові складові прилади, які використовують із захисним одягом. Цей метод випробовування описано в EN ISO 13506:2004, інформацію щодо цього наведено в додатку Е. 9 МАРКОВАННЯ Якщо вимоги цього стандарту виконуються лише у разі використовування комплекту одягу, це повинно бути вказано на етикетках цих виробів, костюмів чи застосованих шарів. Усі інші вимоги до маркування повинно бути вказано в EN 340. Маски потрібно маркувати так, як зазначено у вимогах до 4.3.2.12. Захисний одяг із відбивальними властивостями, що відповідає вимогам цього стандарту, потрібно маркувати піктограмою з ISO 7000 (див. рисунок 1): номер та рік цього стандарту, наприклад EN 1486:2007. Приклад:
ДСТУ EN 1486:2010 Рисунок 1 -Піктограма захисних засобів для пожежників (ISO 7000) 10 ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ НАДАЄ ВИРОБНИК 10.1 Виробник захисного одягу повинен надати інформацію, визначену в EN 340. Повинна бути додаткова інформація щодо маски. 10.2 Виробник повинен надати примітку щодо захисту торсу, шиї, рук, ніг, а також голови, кисті рук та ступні, які повинні бути захищені згідно з вимогами цього стандарту. 10.3 Виробник повинен зазначити у засторозі інформацію щодо забезпечення захисту голови, а саме обов'язкове носіння каски, що відповідає вимогам EN 443, EN 397 чи EN 14052, також виробником повинно бути визначено відповідний капюшон. Виробник повинен вказувати з яким типом каски можна носити капюшон. 10.4 Виробник повинен зазначити у засторозі інформацію щодо захисту ніг, а саме обов'язкове носіння взуття, що відповідає вимогам EN 15090 та EN ISO 20345, також виробником повинно бути визначено відповідні бахіли, що найбільш підходять Виробник повинен вказувати з яким типом взуття захисний одяг можна носити.
10.5 Виробник повинен долучити інформацію у засторогу, що у випадку поглинання полум’я чи випадкових бризок хімічних речовин чи легкозаймистих рідин на захисний одяг, розглянутий в цьому стандарті, користувач повинен одразу ж зняти та видалити костюми, які потім потрібно почистити у службі обслуговування. 10.6 Виробник повинен долучити інформацію, що цей захисний одяг призначений для використовування лише під час коротких періодів часу. 10.7 Якщо було проведено додаткове випробовування відповідно до 8.2 всього костюму, виробник повинен надати завершальну інформацію, яка повинна містити результати відповідно до вимог, вказаних у d) додатка Е. 10.8 Особистий захисний одяг потрібно носити поверх іншого одягу. 10.9 Метод, який потрібно застосовувати для перевіряння правильності відрегульованості та функціювання захисного особистого одягу під час носіння користувачем. 10.10 Спеціальні предмети, які потрібно використовувати одночасно, наприклад, який тип дихальної апаратури можна використовувати. ДОДАТОК А (обов'язковий) ПОПЕРЕДНЄ МЕХАНІЧНЕ ОБРОБЛЯННЯ МЕТАЛІЗОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ А.1 Основні положення Ефективність металізованого покриву під час відображування випромінюваного тепла може бути радикально зменшена внаслідок впливу користувача. Цей метод розроблено для стимулювання ефекту повторюваного використовування. Зразки проходять механічне попереднє обробляння з використовуванням випробовувального приладу, який одночасно скручує та з тискає зразок. А.2 Вибір зразків Зразки, розміром 280 мм на 280 мм потрібно брати з матеріалу чи костюму. Зразки можуть містити шви, якщо неможливо взяти зразок необхідного розміру без шва. Примітка. Такий розмір зразка необхідний для того, щоб обмотати по колу диски, але диски повинні бути охоплені з кожного кінця. Лише середню частину зразка використовують для наступного випробовування. Таким чином два зразки (230 мм на 70 мм) можна взяти з кожного зігнутого зразка для подальшого випробовування згідно з EN ISO 6942 А.3 Апаратура Випробовувальна апаратура складається з (див. рисунок 1) двох дисків, діаметром (90 ± 1) мм та (12 ± 0,5) мм товщиною. Один диск зафіксований, а інший диск установлений на валу з пазом, так, щоб він рухався по напрямку до зафіксованого диску в дві стадії: a) рух уперед (90 ± 5) мм із ротацією (450 ± 10)°, за яким слідує; b) рух уперед, без ротації, Коли початкове розділювання дисків установлене на (190 ± 1) мм, розділення дисків у завершальному русі вперед повинно бути (35 ± 2) мм. Рух обертових дисків повинен бути рівномірним, окрім періоду, коли проходить зміна від ротації до руху вперед і навпаки. Один цикл повинен складатися з одного руху вперед та одного зворотного руху. Прилад повинен виконувати (40 ± 4) циклів за хвилину. А.4 Порядок проведення
Перевірте дистанцію між двома дисками, вона повинна бути до (190 ± 1 ) мм. Прикріпіть зразок до дисків без його натягування, з покривом зовнішньої сторони та висовуванням зразка за краї двох дисків. Зразок повинен проходити до 2500 циклів. Забирайте зразок після кожних 500 циклів (приблизно 12,5 хв), поверніть його на 90° та перезакріпіть його. Розміри у міліметрах
Умовні познаки: 1 - зафіксований диск; 2 - ротація (оберт) на 450°; 3 - рухливий диск; 4 - дерев'яний штифт; 5 - вал пазом.
а) Рух диска Умовні познаки: 1 - зразок; 2 - закріплення у диск. b)Початкова позиція зразка
с) Зразок повністю стиснутий Рисунок А.1 - Попереднє механічне обробляння приладом ДОДАТОК В
(довідковий) ЗАСТОРОГА! ПОГЛИНАННЯ ПОЛУМ'Я Дані записи не розглядають ні як рекомендації, ні як частину стандарту по захисному одягу чи методам їх створено для унеможливлення впливу певних умов на потенційного користувача цього одягу. Рекомендовано без захисного одягу не підпадати під вплив полум’я у зв'язку із небезпекою для життя. З усіх видів спеціального захисного одягу, який використовують пожежники, охоплених серією стандартів щодо захисного одягу (EN 15614, EN 531 та EN 469) лише захисний одяг, визначений у цьому стандарті має найвищий рівень захисту. Цей вид захисного одягу не рекомендовано використовувати як захист від поглинання вогнем. Рекомендовано, щоб люди, що носять захисний одяг згідно з EN 1486, під час прямого впливу полум’я на них розміщувалися на безпечній відстані від джерела полум’я. Захисний одяг, що був під впливом вогню потрібно обережно обстежити та, за потреби, звернутися до лікаря. Якщо після огляду виявилося, що він не відповідає вимогам цього стандарту, його потрібно вивести з експлуатування. Якщо після оцінювання ризику вирішено, що нема ніякого іншого варіанту як робота в умовах короткотривалого чи довготривалого поглинання вогню, потрібно застосовувати найуніверсальніші процедури убезпечення, а також фахівців (рятувальний та медичний персонал) та придатне устатковання. Довготривалий вплив шкідливіший від конвективного ніж від випромінюваного тепла/полум’я, тому не потрібно використовувати захисний одяг із відбивальною поверхнею, так як більшість матеріалів такого типу мають високий рівень теплопровідності, тому існує великий ризик передавання тепла внутрішнім шарам захисного костюму. ДОДАТОК С (довідковий) ВКАЗІВКИ ЩОДО КОНСТРУКЦІЇ ОДЯГУ Властивості одягу важливі для захисту користувача під час тушіння пожеж. Надано такі рекомендації для розробляння одягу, охопленого цим стандартом. Там, де комплекти використовують для досягнення визначеного рівня якості згідно з цим стандартом, різний захисний одяг повинен обов’язково мати взаємодію всіх шарів у всіх ситуаціях. Система закривання повинна бути розроблена так, щоб не впливати на експлуатаційні характеристики та характеристики цілісності захисного одягу. Захисний одяг повинен бути розроблений так, щоб не унеможливлювати рух. Він не повинен заважати іншим засобам індивідуального захисту, які одночасно можуть застосовувати. Конструкція захисту руки повинна підходити до захисного одягу і унеможливлювати проникання палаючих осколків через зап'ястя. Конструкція захисту голови повинна підходити до захисного одягу і унеможливлювати проникання палаючих осколків через комір. Конструкція захисту ніг повинна підходити до захисного одягу і унеможливлювати проникання палаючих осколків. Захисний одяг повинен підходити до відповідного респіраторного захисного обладнання. Для підтвердження відповідності та конструктивних особливостей можна застосовувати комплекс вправ та методів оцінювання, які наведено в додатку Д. ДОДАТОК D (довідковий) ПЕРЕВІРЯННЯ ОСНОВНИХ ЕРГОНОМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗАХИСНОГО СПЕЦОДЯГУ. ПРАКТИЧНЕ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБОВУВАНЬ
Цей додаток не призначено для заміни спеціального ергономічного випробовування, яке необхідне користувачу, щоб оцінити захисний одяг на конкретному робочому місці. Загалом проведення ергономічного оцінювання може допомогти покращити захисний одяг та визначити основні недоліки. Загалом, один чи більше досвідчених експертів з оцінки повинні перевіряти захисний одяг після ознайомлення з інформацією, наданою виробником. Випробний одяг відповідного розміру потрібно покласти разом зі звичайним одягом, призначеним для носіння і потім перевіряти певні ергономічні властивості, пов’язані з практичними характеристиками захисного одягу (наприклад, перевіряти обмеження руху). Деякі з актуальних питань, які можуть виникнути, розміщено нижче і бажано, щоб відповіді на них були позитивні. Примітка Експерт з оцінювання може мати складнощі щодо рішення чи підходить виріб, чи ні. Рекомендовано порівнювати дану продукцію з подібними виробами на ринку. Якщо даний виріб значно гірше за ергономічними властивостями, без таких позитивних якостей як підвищений захист, його можна розглядати як занадто незручний Потрібно бути особливо обережним, коли передбачено захист від смертельної небезпеки, а «високий рівень розвитку техніки» не надає комфортних умов користувачам. Проведення (індивідуальною) ергономічного оцінювання стане, як правило, результатом рекомендацій щодо змін, пов'язаних із покращенням захисного одягу радше ніж невідповідність стандарту Питання: Чи нема на захисному одязі гострих чи твердих країв, грубих поверхонь чи інших предметів на внутрішній чи зовнішній стороні одягу, що можуть завдати шкоди користувачеві? Захисний одяг потрібно перевіряти вручну та візуально, щоб переконатися, що ніяких шкідливих предметів нема; наприклад, ніяких виступальних кінців проволки та інших предметів, які можуть завдати серйозної шкоди людині. Питання: Чи можна одягти та зняти захисний одяг без складнощів? Потрібно взяти до уваги таке: Легкість зняття та одягання захисного одягу з чи без допомоги залежить від типу одягу. Якщо одяг не занадто тісний і не заважає глибокому диханню, кровообігу та не створює дискомфорту. Характерні риси конструкції одягу, наприклад, пройми та клини розташовані правильно та пропорційно. Питання: Чи можуть застібки, регулятори та фіксувальні системи працювати без проблем? Потрібно врахувати таке: - рівень відповідності вимогам регулювання; - зручність та безпечність замків та регуляторів. Застібки, регулятори та фіксувальні системи повинні протистояти впливу, якому їх піддають під час рухів тіла. Питання: Чи можна без складності виконувати такі рухи? Стояти, сидіти, ходити, підійматися по сходах. Піднімати обидві руки над головою. Згинатися та торкатися землі двома руками. Потрібно врахувати таке: - рукави та штати захисного одягу не настільки довгі, щоб заважати рухам ніг та рук;
-одяг не настільки вільний, щоб він розвівався чи переміщався самостійно, чи(щоб) у ньому було незручно; -будь-який момент, коли неочікувані та ненавмисні щілини з’являються між(або) в компонентах одягу; -будь-які обмеження рухів. Питання: Чи захисний одяг покриває ділянки тіла, які повинні бути захищені під час руху? Потрібно врахувати таке: - покриття спеціальних захисних зон, призначених для ділянок поверхні тіла, захисним матеріалом чи спеціальними конструкціями; - покривають поверхні тіла під час рухів у крайньому випадку, так як воно зробить користувача передбачуваним. Питання: Чи захисний одяг сумісний з іншими засобами індивідуального захисту? Потрібно врахувати таке: -захисний одяг, як правило, носять як частину комплекту одягу, і він повинен підходити до типових зразків решти комплекту; -одягання та знімання інших засобів індивідуального захисту, наприклад, рукавиць, взуття повинно бути можливе без ускладнень; - підстави для висновку, що виріб не придатний для використовування. Наступні очевидні причини для рішення, що продукція захисного одягу неприйнятна для використовування та не підходить користувачу: 1) суб'єкт не може його носити. 2) застібка не закривається чи не стоїть на місці, 3) порушує дихання; 4) не можливо виконувати найпростіші завдання в цьому одязі; 5) внаслідок болю суб’єкт відмовляється проводити оцінювання; 6) заважає носінню інших важливих засобів індивідуального захисту ДОДАТОК Е (обов'язковий) УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ ОПІКІВ НА ПРИКЛАДІ ОСНАЩЕНОГО АПАРАТУРОЮ МАНЕКЕНА Інформація щодо результатів випробування повинна містити принаймні таке: a) назву та адресу лабораторії, в якій проводили випробовування відповідно до 8.2; b) документальне підтвердження наведеного нижче: 1) що випробовування проводили щоб оцінити захисний одяг; 2) що елемент чи комплект одягу, який випробовували відповідно до 8.2, було вироблено з тих самих матеріалів, які використовували для досягнення сертифікації відповідно до цього стандарту і було розроблено та виготовлено згідно з вимогами цього стандарту. c) інформацію, а саме: 1) опис спеціального попереднього оброблення будь-яких частин компонента чи комплекта захисного одягу перед випробовуванням відповідно до 8.2, в іншому випадку підтвердження того, що комплект захисного одягу не проходить попереднє обробляння; 2) опис будь-яких дірок чи порізів, які було необхідно зробити на елементі чи комплекті захисного одягу для розміщення кабельних з'єднань чи інших необхідних частин манекена, на якому будуть проводити випробовування; 3) документальне підтвердження загальної кількості та загальної схеми розміщення газових ріжків для створення пожежі;
4) документальне підтвердження номінального рівня щільності теплового потоку, тривалість впливу та тривалість часу для збирання даних під час випробування; d) результати випробування: 1) прогнозована площа опіку другого ступеня (%) манекена; 2) прогнозована площа опіку третього ступеня (%) манекена; 3) прогнозована загальна площа опіку манекена (сума другого та третього ступенів опіку % та коливання статистичних даних, таке як стандартний відхил); f) коментарі щодо: 1) інтенсивності та тривалості остаточного полум’я; 2) кількість диму, виробленого під час та після випробування, якщо її виміряно; 3) стійкість елемента чи комплекту захисного одягу під час та після випробування з конкретним посиланням на зміну розміру, яка повинна бути перерахована у таблиці Е.1. Таблиця Е.1 - Результати випробування Розміри у сантиметрах Колонка 1
Колонка 2
Розміщення Розміри оснащеного обладнанням манэкена
Колонка 3
Колонка 4
Зразок перед Різниця. випробовування Колонка 3 м відповідно до мінус 2 6.15а
Колонка 5
Колонка 6
Зразок після випробування відповідно до 6.15аЬ
Різниця: Колонка 3 мінус 5Ь
Ширина обхвату грудної кліки Об'єм талії (куртки) Довжина руки Ширина руки Довжина куртки Внутрішня довжина ноги Ширина ноги Об'єм талії (штанів) Будь-яку іншу інформацію, пов’язану з випробовуванням, можна долучати для сприяння інтерпретації результатів випробування. Примітка. Результати випробування всього захисного одягу, що його проводили в різних лабораторіях не можна повністю порівнювати, оскільки існує багато варіантів у результатах між різними лабораторіями на даний момент. 3 Вимірювати потрібно внутрішню та зовнішню сторони підкладки 6 Після випробування можливо й таке, що матеріали зразків настільки сильно пошкоджені, що точно виміряти просто неможливо У цьому випадку необхідно заповнити колонки 5 та
6 і спостерігати потрібно зміни в стабільності розмірів у результаті випробування. ДОДАТОК F (довідковий) ВАЖЛИВІ ТЕХНІЧНІ ЗМІНИ МІЖ ЦИМ СТАНДАРТОМ ТА EN 1486:1996 Було впроваджено важливі технічні зміни, наведені нижче! a)нормативні посилання, особливо посилання на стандарти за методами випробовувань, змінено; b) змінено поняття, різні типи спеціалізованого гасіння вогню більше не виділяють; c) вимоги щодо комплекту одягу змінено, різні типи більше не визначають: вимоги до випромінювання тепла, конвективного тепла та контакту з гарячою поверхнею відповідають приблизно шаблону 3; 1 та 2 типи потрібно видалити, d) вимоги до закотів у карманах; e) вимоги до сумісності захисту для голови зі спеціально призначеною каскою, f) вимоги до захисту ніг змінено; g) вимоги до захисту рук змінено; h) визначено вимоги до масок; i) зношування через прання (максимальну кількість процедур чищення визначено виробником); j) змінено вимоги до теплостійкості; к) визначено вимоги до стійкості шва; І) визначено вимоги до зволоження поверхні; m) змінено вимоги до маркування; n) видалено довідковий додаток із розмірами; о) визначено нормативний додаток «Попереднє механічне обробляння металізованих матеріалів»; р) визначено довідкові додатки В, С та D. ДОДАТОК ZA (довідковий) ПУНКТИ ЦЬОГО СТАНДАРТУ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ВАЖЛИВИХ ВИМОГ ЧИ ІНШИХ ПОЛОЖЕНЬ ДИРЕКТИВИ ЕС 89/686/ЕЕС Цей стандарт було підготовлено згідно з наказом Європейської Комісії та Європейської асоціації вільної торгівлі Європейському Комітету по стандартизації, він відповідає основним вимогам Директиви 89/686/ЕЕС Європейського Союзу по співставленню законів Країн учасниць, пов’язаних із засобами індивідуального захисту. Цей стандарт цитують у Офіційному Журналі Європейського Економічного Співтовариства під цією Директивою і введено в дію як національний стандарт, хоча в одній країні-учасниці відповідність із пунктами цього європейського стандарту подано в таблиці ZA.1 подано з обмеженнями сфери дії цього європейського стандарту і надано презумпцію відповідності Важливим Вимогам Директиви та пов’язаним із нормативними вимогами Асоціації Вільної Торгівлі. Таблиця ZA.1 Пункт(и)/підпункт(и) цього стандарту 4.1
Відповідність цього європейського стандарту та Директиви 89/686/ЕЕС Важливі вимоги Директиви 89/686/ЕЕС, Додаток II 1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.1
1.2.1.1 Підходящі елементи матеріалів 1.2.1.2 Задовільні умови поверхні всіх частин засобів індивідуального захисту при контакті з користувачем
4.2.1
1.2,1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.2.1
1.4 Інформація, надана виробником
4.2.2
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.3.2.2
2.3 Засоби індивідуального захисту для обличчя, очей та дихальних шляхів
4.3.2.3
2.3 Засоби індивідуального захисту для обличчя, очей та дихальних шляхів
4.3.2.4
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.3.2.5
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.3.2.6
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.3.2.6
2.3 Засоби індивідуального захисту для обличчя, очей та дихальних шляхів
4.3.2.7
1.3,2 Легкість та міцність
4.3.2.8
1.3.2 Легкість та міцність
4.3.2.8
3.1.1 Вплив, спричинений паданням чи проектуванням предметів та зіткненням частин тіла з перешкодою
4.3.2.9
1.3.2 Легкість та міцність
4.3.2.10
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
4.3.2.10
2.3 Засоби індивідуального захисту для обличчя, очей та дихальних шляхів
4.3.2.10
3.9.1 Неіонізувальна радіація
Кінець таблиці ZA.1 Пункт(и)/підпункт(и) цього стандарту
Важливі вимоги Директиви 89/686/ЕЕС, Додаток II
4.3.2.11
3.6.1 Складові компоненти матеріалів та інші компоненти засобів індивідуального захисту
4.3.2.12
2.12 Маркування засобів індивідуального захисту, пов’язане зі здоров'ям та безпекою
5.2.2
1.4 Інформація, надана виробником
5.2.3
1.3.2 Легкість та міцність
5.3
2.4 Засоби індивідуального захисту піддають зношуванню
6.1
3.6.1 Складові компоненти матеріалів та інші компоненти засобів індивідуального захисту
6.2
3.6.1 Складові компоненти матеріалів та інші компоненти засобів індивідуального захисту
6.2
3.6.2 Завершені засоби індивідуального захисту, готові до використовування
6.3
3.6.1 Складові компоненти матеріалів та інші компоненти засобів індивідуального захисту
6.3
3.6.2 Завершені засоби індивідуального захисту, готові до використовування
6.4
3.6.2 Завершені засоби індивідуального захисту, готові до використовування
6.5
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
7.1
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
7.2
1.3.2 Легкість та міцність
7.3
1.3.2 Легкість та міцність
7.4
1.3.2 Легкість та міцність
7.5
1.3.2 Легкість та міцність
8.1
1.2.1 Відсутність ризиків та інших «внутрішніх» шкідливих чинників
9
2.12 Маркування засобів індивідуального захисту, пов'язане зі здоров'ям та безпекою.
10
1.4 Інформація, надана виробником
ЗАСТОРОГА! Інші вимоги та інші директиви ЕС, охоплені цим стандартом, можна застосовувати до цього виробу(-ів), входячи в межі застосування цього стандарту. ДОДАТОК НА (довідковий) ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ, ЗГАРМОНІЗОВАНИХ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ, ЯКІ ВПРОВАДЖЕНО В УКРАЇНІ ЯК НАЦІОНАЛЬНІ ДСТУ EN 388:2005 Рукавички для захисту від механічних ушкоджень. Загальні технічні вимоги та методи випробовування (EN 388:2003, IDТ)
ДСТУ EN 12568:2006 Засоби захисту стопи і ноги. Вимоги і методи випробовування підноска та сталевої прокладки, тривкої до проколювання (EN 12568:1998, IDТ) ДСТУ ISO 2023-2001 Взуття гумове. Черевики гумові з підкладкою робочі. Технічні умови (EN 2023:1994, IDТ) ДСТУ ISO 4643-2001 Взуття лите з пластичних мас. Чоботи робочі з полівінілхлориду з підкладкою або без неї. Технічні умови (EN 4643:1992, IDТ) ДСТУ ISO 5423-2001 Взуття лите з пластичних мас. Чоботи робочі з поліуретану з підкладкою або без неї. Технічні умови (EN 5423:1992, IDТ). БІБЛІОГРАФІЯ EN 469 Protective clothing for firefighters - Performance requirements for protective clothing for firefighting EN 531 Protective clothing for workers exposed to heat EN 20811 Textiles - Determination of resistance to water penetration - Hydrostatic pressure test EN ISO 3175-2 Textiles - Dry-cleaning and finishing - Part 2: Procedures for tetrachloroethene (ISO 3175-2:1998) prEN ISO 13506 Protective clothing against heat and flame - Test method for complete garments Prediction of burn injury using an instrumented manikin (ISO/DIS 13506:2004) EN 15614 Protective clothing for firefighters - Laboratory test methods and performance requirements for wildland clothing EN ISO 6330 Textiles - Domestic washing and drying procedures for textile testing (ISO 6330:2000) EN ISO 15797 Textiles - Industrial washing and finishing procedures for testing of workwear (ISO 15797:2002) НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 469 Захисний одяг для пожежників. Експлуатаційні вимоги до захисного одягу пожежників EN 531 Захисний одяг для робітників, які знаходяться під впливом високих температур EN 20811 Текстиль. Визначання стійкості до проникання води. Випробовування гідростатичним тиском EN ISO 3175-2 Текстиль. Сухе очищення та остаточне оброблення. Розділ 2: Методи для тетрахлоретилену (ISO 3175-2:1998) prEN ISO 13506 Захисний одяг від високих температур та полум'я. Метод випробування готового захисного одягу. Для попередження опіків використовують манекени (ISO/DIS 13506:2004) EN 15614 Захисний одяг для пожежників. Лабораторні методи випробування та експлуатаційні вимоги до захисного одягу, який ще не одягався ні разу EN ISO 6330 Текстиль. Методи домашнього прання та висушування для випробування текстилю (ISO 6330:2000) EN ISO 15797 Текстиль. Промислове прання та методи кінцевого оброблення для випробування спецодягу (ISO 15797:2002). Код УКНД 13.340.10 Ключові слова: одяг, захисний одяг, випробування фізико-механічних показників, розміри, теплові вимоги