МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мінпаливенерго України від 4 жовтня 2006 р. №367 ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА Глава 1.9 Зовнішня ізоляція електроустановок Київ Об'єднання енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» 2006
ПЕРЕДМОВА 1 ЗАМОВЛЕНО:
Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервноінвестиційний фонд розвитку енергетики» (ОЕП «ГРІФРЕ»)
2 РОЗРОБЛЕНО:
Державним підприємством «Науково-дослідний інститут високих напруг» (ДП «НДІВН»), м. Слов'янськ
3 РОЗРОБНИКИ:
Кім Єн Дар, С.В. Кукс
4 УЗГОДЖЕНО:
Першим заступником Міністра палива та енергетики України (В.П. Чупрун) Заступником Міністра палива та енергетики України (О.М. Шеберстов) Департаментом з питань електроенергетики Мінпаливенерго України (С.Я. Меженний) Департаментом ядерної енергетики та атомної промисловості Мінпаливенерго України (Н.Ю. Шумкова) Департаментом юридичного забезпечення Мінпаливенерго України (Г.Б. Пітік) Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервноінвестиційний фонд розвитку енергетики» (В.Т. Коданьова) Державним комітетом України з нагляду за охороною праці (Г.М. Суслов) Державною інспекцією з експлуатації електричних станцій і мереж (О.Т. Гутаревич)
5 ЗАТВЕРДЖЕНО:
Міністерством палива та енергетики України (Ю.А. Бойко), наказ від 4 жовтня 2006 р. №367
6 НАДАНО
з 4 грудня 2006 р.
ЧИННОСТІ: 7 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ 8 СТРОК ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ:
2011 рік
МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ 4 жовтня 2006 р. м. Київ №367 Про затвердження та введення в дію нормативного документа «Правила улаштування електроустановок. Розділ 1. Загальні правила. Глава 1.9. Зовнішня ізоляція електроустановок» З метою підвищення надійності роботи електричних мереж і розподільних пристроїв підстанцій та з метою введення в дію розділу 1 глави 1.9 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) НАКАЗУЮ: 1.Затвердити і ввести в дію нормативний документ «Правила улаштування електроустановок. Розділ 1. Загальні правила. Глава 1.9. Зовнішня ізоляція електроустановок» (далі- ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9), який набирає чинності через 60 днів з дати підписання цього наказу (додається). 2.Госпрозрахунковому підрозділу «Науково-інженерний енерго-сервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект» (Білоусов В.І.) внести ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9 до реєстру та комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго. 3.Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» забезпечити видання і надходження необхідної кількості примірників ПУЕ. Р.1. Гл. 1.9 до енергетичних компаній та підприємств відповідно до їх замовлень і фактичної оплати. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики України Шеберстова О.М. Міністр Ю. БОЙКО
Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ГЛАВА 1.9 ЗОВНІШНЯ ІЗОЛЯЦІЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Чинний з четвертого грудня 2006 р.
Сфера застосування. Визначення
1.9.1 Ця глава Правил визначає порядок вибору зовнішньої ізоляції діючих, споруджуваних і реконструйованих електроустановок змінного струму номінальною напругою 6-750 кВ незалежно від відомчого підпорядкування і форми власності. 1.9.2 Зовнішня ізоляція- частина ізоляційної конструкції, в якій ізолюючим середовищем є атмосферне повітря. Рівень ізоляції- характеристика класу напруги як сукупності випробувальних напруг, установлених НД для зовнішньої ізоляції даного обладнання. 1.9.3 Довжина шляху витоку ізоляції (ізолятора) або складової ізоляційної конструкції (L)- якнайменша відстань по поверхні ізолюючої деталі між металевими частинами різного потенціалу. Ефективна довжина шляху витоку- фактично використовувана частина довжини шляху витоку під час експлуатації ізолятора або ізоляційної конструкції за умов забруднення та зволоження. Питома ефективна довжина шляху витоку ( )- відношення ефективної довжини шляху витоку до найбільшої робочої міжфазової напруги мережі відповідно до класу напруг. 1.9.4 Коефіцієнт використання довжини шляху витоку (Ki)коефіцієнт, що враховує ефективність використовування довжини шляху витоку ізолятора або ізоляційної конструкції. 1.9.5 Ступінь забрудненості (СЗ)- характеристика забрудненої атмосфери за її впливом на роботу зовнішньої ізоляції. 1.9.6 Карта ступеня забруднення (КСЗ)- географічна карта, що районує територію за СЗ.
Загальні положення 1.9.7 Вибір ізоляторів або ізоляційних конструкцій зі скла та фарфору повинен визначатися згідно з питомою ефективною довжиною шляху витоку залежно від СЗ в місці розташування електроустановки і її номінальної напруги. Вибір ізоляторів або ізоляційних конструкцій зі скла та фарфору може визначатися також згідно з розрядними характеристиками в забрудненому і зволоженому стані. Вибір полімерних ізоляторів або конструкцій залежно від СЗ і номінальної напруги електроустановок повинен визначатися згідно з розрядними характеристиками в забрудненому і зволоженому стані. Розрядні характеристики в забрудненому і зволоженому стані повинні визначатись згідно з чинними нормативними документами. Вибір рівня ізоляції повинен визначатися з урахуванням координації ізоляції ПЛ і ВРУ за умовами грозозахисту. 1.9.8 Визначати СЗ слід згідно з КСЗ. У разі відсутності КСЗ визначати СЗ треба залежно від характеристик джерел забруднення і відстані від них до електроустановки за табл.1.9.3-1.9.20. Поблизу промислових комплексів, а також у районах із забрудненнями від крупних промислових підприємств, ТЕС і джерел зволоження з високою електричною провідністю визначати СЗ, як правило, треба згідно з КСЗ. 1.9.9 Довжину шляху витоку гірлянд і ізоляційних конструкцій зі скла і фарфору потрібно визначати за формулою: , де - питома ефективна довжина шляху витоку згідно з табл. 1.9.1, см/кВ; U- найбільша робоча міжфазова напруга, кВ (згідно з ГОСТ 1516.3);
Ki- коефіцієнт використання довжини шляху витоку. Довжина шляху витоку міжфазової ізоляції повинна визначатися за формулою: . 1.9.10 Залежно від умов експлуатації конфігурація ізоляційної деталі підвісних ізоляторів і виконання полімерних ізоляторів повинні відповідати вимогам табл. 1.9.25, 1.9.26. У районах з питомими поверхневою густиною та провідністю шару забруднення, не меншими ніж відповідно 10 мг/см2 і 20 мкСм, можливе використання скляних тарілчастих ізоляторів лише з термічно стійкого ізоляційного скла.
Ізоляція ПЛ 1.9.11 Питому ефективну довжину шляху витоку підтримувальних гірлянд ізоляторів ПЛ на металевих і залізобетонних опорах залежно від СЗ і номінальної напруги (на висоті до 1000 м над рівнем моря) треба брати згідно з табл. 1.9.1. Питому ефективну довжину шляху витоку підтримувальних гірлянд і штирових ізоляторів ПЛ на висоті від 1000 м до 2000 м над рівнем моря треба збільшувати порівняно з нормованою в табл. 1.9.1 на 5 %. 1.9.12 Ізоляційні відстані по повітрю від струмоведучих до заземлених частин опор повинні відповідати вимогам глави 2.5. 1.9.13 Кількість підвісних тарілчастих ізоляторів у підтримувальних гірляндах і в послідовному ланцюзі гірлянд спеціальної конструкції (V-подібних, L-подібних, А-подібних, Y-подібних та ін., складених із ізоляторів одного типу) для ПЛ на металевих і залізобетонних опорах потрібно визначати за формулою: Таблиця 1.9.1- Значення ступенів забрудненості атмосфери і нормованої питомої ефективної довжини шляху витоку підтримувальних гірлянд ізоляторів, штирових ізоляторів ПЛ на металевих і залізобетонних опорах, зовнішньої ізоляції ВРП СЗ
, см/кВ, за номінальної напруги ПЛ, ВРП, кВ, не менше
Питома поверхнева провідність , мкСм, не більше
До 35 включно
110-750
1
1,90
1,60
5
2
2,35
2,00
10
3
3,00
2,50
20
4
3,50
3,10
30
5
4,20
3,70
50
де Li- довжина шляху витоку одного ізолятора за стандартом або технічними умовами на ізолятор конкретного типу. Якщо розрахунок т не дає цілого числа, то вибирають наступне ціле число. 1.9.14 На ПЛ напругою 6-20 кВ з металевими та залізобетонними опорами кількість ізоляторів у натяжних і підтримувальних гірляндах потрібно визначати згідно з 1.9.13, але вона повинна бути не менше двох незалежно від матеріалу опори.
На ПЛ напругою 35-110 кВ незалежно від конструкції опори (металеві, залізобетонні, дерев'яні із заземленими кріпленнями гірлянд та ін.) кількість тарілчастих ізоляторів у натяжних гірляндах усіх типів незалежно від СЗ слід збільшувати на один ізолятор у кожній гірлянді порівняно з кількістю, одержаною за 1.9.13. На ПЛ напругою 150-750 кВ на металевих і залізобетонних опорах кількість тарілчастих ізоляторів у натяжних гірляндах треба визначати за 1.9.13. 1.9.15 На ПЛ напругою 6-20 кВ з дерев'яними опорами або дерев'яними траверсами на металевих і залізобетонних опорах у районах з 1-2 м СЗ питома ефективна довжина шляху витоку ізоляторів повинна бути не менше ніж 1,5 см/кВ. 1.9.16 У гірляндах опор великих переходів потрібно передбачати по одному додатковому тарілчастому ізолятору зі скла та фарфору на кожні 10 м висоти опори понад 40 м по відношенню до основної кількості ізоляторів нормального виконання, визначеному для гірлянд перехідних опор за СЗ в районі переходу. 1.9.17 На конструкціях висотою більше ніж 100 м у гірляндах необхідно передбачати установлення ще двох додаткових ізоляторів згідно з 1.9.13, 1.9.16. Кількість ізоляторів у гірляндах цих опор повинна бути не менша від потрібної згідно з умовами забруднення в районах переходу. 1.9.18 Вибір ізоляторів ПЛ з ізольованими проводами повинен виконуватися згідно з 1.9.111.9.17. 1.9.19 Для захисту від пташиних забруднень ізоляції ПЛ 35-330 кВ незалежно від СЗ потрібно встановлювати в гірляндах першим від траверси ізолятор більшого діаметра з конічною або сферичною формою ізоляційної деталі або захисні екрани з діелектричних матеріалів. На опорах 6-10 кВ незалежно від СЗ за наявності пташиних забруднень слід установлювати штирові ізолятори з розвиненою боковою поверхнею.
Зовнішня ізоляція електроустаткування і відкритих розподільних установок 1.9.20 Питому ефективну довжину шляху витоку зовнішньої фарфорової, скляної ізоляції електроустаткування і ізоляторів ВРП напругою 6-750 кВ, а також зовнішньої частини вводів ЗРП залежно від СЗ і номінальної напруги на висоті до 1000 м над рівнем моря треба брати згідно з табл. 1.9.1. Питому ефективну довжину шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування і ізоляторів ВРП напругою 6-220 кВ, розташованих на висоті більш 1000 м, треба брати на висоті до 2000 м згідно з табл. 1.9.1. 1.9.21 У натяжних і підтримувальних гірляндах ВРП число тарілчастих ізоляторів слід визначати відповідно до 1.9.13, 1.9.14 з додаванням у кожен ланцюг гірлянди напругою 110150 кВ одного ізолятора, 220-330 кВ- двох ізоляторів, 500 кВ- трьох, 750 кВ- чотирьох. 1.9.22 У випадку відсутності електроустаткування (у тому числі ізоляторів і високовольтних уводів) із зовнішньою ізоляцією, нормованою в таблиці 1.9.1, для районів з 3-5-м СЗ, слід застосовувати ізолятори, покришки і т.д. з найбільшою довжиною шляху витоку відносно необхідної. При цьому необхідно забезпечувати проведення профілактичних заходів з очищення, гідрофобізації зовнішньої ізоляції згідно з чинними галузевими інструкціями. 1.9.23 У районах з умовами забруднення, що перевищують 4-й СЗ, як правило, слід передбачати ЗРУ.
1.9.24 ВРП напругою 500-750 кВ, а також ВРП напругою 110, 150, 220, 330 кВ за схемами із збірними шинами, ВРП 220-330 кВ за мостовими та блочними схемами, ВРП 110- 150 кВ за мостовими та блочними схемами та ВРП 35 кВ слід розташовувати в зонах із СЗ, не вищим 2го. 1.9.25 Питома ефективна довжина шляху витоку зовнішньої ізоляції електроустаткування і ізоляторів в ЗРП напругою 110 кВ і вище повинна бути не меншою ніж 1,6 см/кВ незалежно від СЗ і наявності фільтрової вентиляції. 1.9.26 КРПЗ і КТП 6-20 кВ зовнішньої установки треба застосовувати з ізоляцією за табл. 1.9.1 у районах із СЗ, не вищим 2-го. 1.9.27 Ізолятори на всіх гнучких і жорстких зовнішніх відкритих струмопроводів треба вибирати з питомою ефективною довжиною шляху витоку: - для струмопроводів 6 кВ на номінальну напругу 20 кВ з 1,67 см/кВ- у районах з 1- 5-м СЗ; - для струмопроводів 10 кВ на номінальну напругу 20 кВ з 1,67 см/кВ- у районах з 1- 3-м СЗ; - для струмопроводів 10 кВ на номінальну напругу 35 кВ з 1,7 см/кВ- у районах з 4- 5-м СЗ; - для струмопроводів 15 кВ на номінальну напругу 35 кВ з 1,7 см/кВ- у районах з 1- 5-м СЗ; - для струмопроводів 20 і 24 кВ на номінальну напругу 35 кВ з
2,2 см/кВ- у районах з 1- 5-м СЗ.
Вибір ізоляції за розрядними характеристиками 1.9.28 Гірлянди ПЛ напругою 6-750 кВ, зовнішня ізоляція електроустаткування та ізолятори ВРП напругою 6-750 кВ повинні мати 50 %-ні розрядні напруги промислової частоти в забрудненому та зволоженому стані не нижче значень, наведених у табл. 1.9.2. Таблиця 1.9.2- 50 %-ні розрядні напруги гірлянд ПЛ 6-750 кВ, зовнішньої ізоляції електроустаткування та ізоляторів ВРУ 6-750 кВ у забрудненому та зволоженому стані Номінальна напруга електроустаткування, кВ
50 %-ні розрядні напруги, кВ (діючі значення)
6
8
10
13
35
45
110
110
150
150
220
220
330
315
500
460
750
685
Питому поверхневу провідність шару забруднення треба брати (не менше), мкСм: для 1-го СЗ- 5, 2-го- 10, 3-го- 20, 4-го- 30, 5-го СЗ- 50.
Визначення ступеня забрудненості атмосфери 1.9.29 До районів з 1-м СЗ відносяться території, що не потрапляють у зону впливу джерел промислових і природних забруднень (болота, високогірні райони, райони із слабозасоленими ґрунтами, сільськогосподарські райони). 1.9.30 У промислових районах можна застосовувати ізоляцію з більшою питомою ефективною довжиною шляху витоку, ніж нормована в таблиці 1.9.1, для 4-го СЗ- за наявності обґрунтованих даних. 1.9.31 Ступінь забруднення поблизу промислових підприємств треба визначати за табл. 1.9.31.9.12 залежно від вигляду і розрахункового обсягу продукції, що випускається, і відстанню до джерела забруднень. Розрахунковий обсяг продукції визначають підсумовуванням усіх видів продукції, що випускається промисловим підприємством. СЗ в зоні викидів діючого або споруджуваного підприємства повинен визначатися за найбільшим річним обсягом продукції з урахуванням перспективного плану розвитку підприємства (не більше ніж на 10 років вперед). 1.9.32 Ступінь забруднення поблизу ТЕС і промислових котелень треба визначати за табл. 1.9.13 залежно від виду палива, потужності станції і висоти димових труб з урахуванням рози вітрів. 1.9.33 Межі зони з даним СЗ слід коригувати з урахуванням рози вітрів за формулою:
де S- відстань від межі джерела забруднення до межі району з даним СЗ, скоригована з урахуванням рози вітрів, м; S0- нормована відстань від межі джерела забруднення до межі району з даним СЗ за кругової рози вітрів, м; W- середньорічна повторюваність вітрів даного румба, %; W0- повторюваність вітрів одного румба за кругової рози вітрів, %. Значення S/S0 повинні бути в межах 0,5 S/S0 2. 1.9.34 У разі відліку відстаней за табл. 1.9.3-1.9.13 межею джерела забруднення є крива, що огинає всі місця викидів у атмосферу на даному підприємстві (ТЕС). 1.9.35 У разі перевищення потужності ТЕС порівняно із зазначеними в табл. 1.9.13 слід збільшувати СЗ не менше ніж на один ступінь. 1.9.36 Обсяг продукції, що випускається, за наявності на одному підприємстві декількох джерел забруднення (цехів), потрібно визначати підсумовуванням обсягів продукції окремих цехів. Якщо джерело викиду забруднюючих речовин окремих виробництв (цехів) розташоване від інших джерел викиду підприємства на відстані, більшій ніж 1000 м, річний обсяг продукції треба визначати для цих виробництв і частини решти підприємства окремо. У цьому випадку розрахунковий СЗ слід визначати згідно з 1.9.43. 1.9.37 Якщо на одному промисловому підприємстві випускають продукцію кількох галузей (або підгалузей) промисловості, зазначених у табл. 1.9.3-1.9.12, то СЗ слід визначати згідно з 1.9.43.
1.9.38 Ступінь забруднення поблизу відвалів матеріалів, складських будівель і споруд, каналізаційно-очисних споруд слід визначати за табл. 1.9.14. 1.9.39 Ступінь забруднення поблизу автодоріг з інтенсивним використанням у зимовий час хімічних протиожеледних засобів слід визначати за табл. 1.9.15. 1.9.40 Ступінь забруднення в побережній зоні морів, солоних озер і водоймищ треба визначати за табл. 1.9.16 залежно від засоленості води і відстані до берегової лінії. Розрахункову солоність води визначають за гідрологічними картами як максимальне значення засоленості поверхневого шару води в зоні до 10 км углиб акваторії. СЗ над поверхнею засолених водоймищ слід брати на один ступінь вище, ніж у табл. 1.9.16 для зони до 0,1 км. 1.9.41 У районах, схильних до вітрів Із швидкістю, більшою ніж 30 м/с, з боку моря (періодичністю не рідше одного разу в 10 років) відстані від берегової лінії, наведені в табл. 1.9.16, слід збільшувати в три рази. Для водоймищ площею 1000-10000 м2 і менше СЗ допускається знижувати на один ступінь порівняно з даними табл. 1.9.16. 1.9.42 Ступінь забруднення поблизу градирень або брязкальних басейнів треба визначати за табл. 1.9.17, якщо питома провідність циркуляційної води менша ніж 1000 мкСм/см, і за табл. 1.9.18, якщо питома провідність становить від 1000 мкСм/см до 3000 мкСм/см. 1.9.43 Розрахунковий СЗ у зоні забруднень від двох незалежних джерел, визначений з урахуванням рози вітрів, слід визначати за табл. 1.9.19 незалежно від виду промислового або природного забруднення. Таблиця 1.9.3- СЗ поблизу хімічних підприємств і виробництв Розрахунковий обсяг СЗ за відстані від джерела забруднення, м продукції, що від випускається, тис. від 500 від 1000 від 1500 2000 від 2500 від 3000 т/рік до 500 до більше 5000 до 1500 до 2000 до до 3000 до 5000 1000 2500 До 10
1
1
1
1
1
1
1
1
Від 10 до 500
2
1
1
1
1
1
1
1
Від 500 до 1500
3
2
1
1
1
1
1
1
Від 1500 до 2500
3
3
2
1
1
1
1
1
Від 2500 до 3500
4
3
3
2
2
1
1
1
Від 3500 до 5000
5
4
3
3
3
2
2
1
Таблиця 1.9.4- СЗ поблизу нафтопереробних І нафтохімічних підприємств І виробництв СЗ за відстані від джерела забруднення, м
Підгалузь
Розрахунковий обсяг продукції від від від що випускається, до від 1000 1500 2000 500 до тис. т/рік 50 до до до 1000 1500 2000 3500
більше 3500
Нафтопереробний завод
Нафтохімічний завод або комбінат
Завод синтетичного каучуку
Завод гумотехнічних виробів
До 1000
1
1
1
1
1
1
Від 1000 до 5000
2
1
1
1
1
1
Від 5000 до 9000
3
2
1
1
1
1
Від 9000 до 18000
3
3
2
1
1
1
До 5000
3
2
1
1
1
1
Від 5000 до 10000
3
3
2
1
1
1
Від 10000 до 15000
4
3
3
2
1
1
Від 15000 до 20000
5
4
3
3
2
1
До 50
1
1
1
1
1
1
Від 50 до 150
2
1
1
1
1
1
Від 150 до 500
3
2
1
1
[
1
Від 500 до 1000
3
3
2
1
1
1
До 100
1
1
1
1
1
1
Від 100 до 300
2
1
1
1
1
1
Таблиця 1.9.5- СЗ поблизу підприємств з виробництва газів і перероблення нафтового газу Розрахунковий обсяг продукції, що випускається
Підгалузь
СЗ за відстані від джерела забруднення, м до 500
від 500 до 1000
більше 1000
Виробництво газів
Незалежно від обсягу
2
1
1
Перероблення нафтового газу
Незалежно від обсягу
3
2
1
Таблиця 1.9.6- СЗ поблизу підприємств з виробництва целюлози і паперу
Підгалузь
Виробництво целюлози і напівцелюлози
СЗ за відстані від джерела забруднення, м
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається, тис. т/рік
до 500
До 75
1
1
1
1
Від 75 до 150
2
1
1
1
від 500 від 1000 до 1000 до 1500
більше 1500
Виробництво паперу
Від 150 до 500
3
2
1
1
Від 500 до 1000
4
3
2
1
Незалежно від обсягу
1
1
1
1
Таблиця 1.9.7- СЗ поблизу підприємств і виробництв чорної металургії СЗ за відстані від джерела забруднення, м Розрахунковий обсяг від від продукції, що від 500 від 1000 1500 2000 випускається, тис. до до більше 2500 500 до 1500 до до т/рік 1000 2000 2500
Підгалузь
Виробництво чавуну і сталі
До 1500
2
1
1
1
1
1
Від 1500 до 7500
2
2
2
1
1
1
Від 7500 до 12000
3
2
2
2
1
1
До 2000
1
1
1
1
1
1
Від 2000 до 5500
2
1
1
1
1
1
Від 5500 до 10000
3
2
1
1
1
1
Від 10000 до 13000
3
3
2
1
1
1
До 5000
2
2
2
2
2
1
Від 5000 до 12000
3
2
2
2
2
1
До 500
1
1
1
1
1
1
Від 500 до 700
2
2
1
1
1
1
Від 700 до 1000
3
3
2
1
1
1
Виробництво Незалежно від обсягу магнезійних виробів
3
2
2
2
1
1
Прокат і оброблення чавуну та сталі
2
1
1
1
1
1
Гірничозбагачувальний комбінат
Коксохімвиробництво Виробництво феросплавів
Те саме
Таблиця 1.9.8- СЗ поблизу підприємств і виробництв кольорової металургії
Підгалузь
Виробництво алюмінію
СЗ за відстані від джерела забруднення, м Розрахунковий від від від від обсяг продукції що від до 1000 1500 2000 2500 випускається, тис. 500 до більше 3500 500 до до до до т/рік 1000 1500 2000 2500 3500 До 100
1
1
1
1
1
1
1
Від 100 до 500
2
2
1
1
1
1
1
Від 500 до 1000
3
3
2
2
1
1
1
Від 1000 до 2000
3
3
3
2
2
1
1
Від 1 до 5
1
1
1
1
1
1
1
Від 5 до 25
2
2
1
1
1
1
1
Від 25 до 1000
3
2
2
1
1
1
1
Виробництво рідкісних металів
Незалежно від обсягу
5
4
3
3
2
2
1
Виробництво цинку
Те саме
3
2
1
1
1
1
1
Виробництво і оброблення кольорових металів
»»
2
1
1
1
1
1
1
Виробництво нікелю
Таблиця 1.9.9- СЗ поблизу підприємств з виробництва будівельних матеріалів
Підгалузь
СЗ за відстані від джерела забруднення, м Розрахунковий обсяг продукції до від 250 від 500 від від 1500 від 2000 більше 3000 що випускається, 250 до 500 до 1000 1000 до 2000 до 3000 до тис. т/рік 1500 До 100
1
1
1
1
1
1
1
Від 100 до 500
2
2
1
1
1
1
1
Від 500 до 1500
3
3
2
1
1
1
1
Від 1500 до 2500
3
3
3
2
1
1
1
Від 2500 до 3500
4
4
3
3
2
1
1
Від 3500
5
5
4
3
3
2
1
Виробництво азбесту та ін.
Незалежно від обсягу
3
2
1
1
1
1
1
Виробництво бетонних виробів та ін.
Те саме
2
1
1
1
1
1
1
Виробництво цементу
Таблиця 1.9.10- СЗ поблизу машинобудівних підприємств і виробництв Розрахунковий обсяг продукції, що випускається Незалежно від обсягу
СЗ за відстані від джерела забруднення, м до 500
більше 500
2
1
Таблиця 1.9.11- СЗ поблизу підприємств легкої промисловості
Підгалузь
Оброблення тканин
СЗ за відстані від джерела забруднення, м
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається
до 250
Незалежно від обсягу
3
2
1
Те саме
2
1
1
Виробництво штучних шкір і плівкових матеріалів
від 250 до більше 500 500
Таблиця 1.9.12- СЗ поблизу підприємств з видобування руди і нерудних копалин Підгалузь
Розрахунковий обсяг продукції, що випускається
Залізняк та ін. Вугілля*
СЗ за відстані від джерела забруднення, м до 250
від 250 до 500
більше 500
Незалежно від обсягу
2
1
1
Те саме
3
2
1
* Розповсюджується на визначення СЗ поблизу терикона
Таблиця 1.9.13- СЗ поблизу ТЕС і промислових котелень СЗ за відстані від джерела забруднення, м
Потужність МВт
Висота димової труби, м
ТЕС і котельня на вугіллі за Незалежно зольності, від меншої ніж 30%, потужності мазуті, газі
Будь-яка
1
1
1
1
1
1
ТЕС і котельня До 1000 на вугіллі за Від 1000 до зольності, 4000 більшої ніж 30%
Будь-яка
1
1
1
1
1
1
До 180
2
2
2
1
1
1
Від 180
2
2
1
1
1
1
ТЕС і котельня на сланцях
До 500
Будь-яка
3
2
2
2
1
1
Від 500 до 2000
До 180
4
3
2
2
2
1
Від 180
3
3
2
2
2
1
Вид палива
до від 250 250 до 500
від 500 від 1000 від 1500 до до 1500 до 3000 1000
більше 3000
Таблиця 1.9.14- СЗ поблизу відвалів матеріалів, складських будівель і споруд, каналізаційноочисних споруд
СЗ за відстані від джерела забруднення, м до 200
від 200 до 600
більше 600
3
2
1
Таблиця 1.9.15- СЗ поблизу автодоріг з інтенсивним використовуванням у зимовий час хімічних протиожеледних засобів СЗ за відстані від автодоріг, м до 25
від 25 до 100
більше 100
3
2
1
Таблиця 1.9.16- СЗ у прибережній зоні морів і озер площею, більшою ніж 10000 м2 Розрахункова Відстань від берегової засоленість води, г/л лінії, км
Тип водоймища Незасолене
До 2
Слабозасолене
Від 2 до 10
Середньозасолене
Від 10 до 20
СЗ
До 0,1
1
До 0,1
2
Від 0,1 до 1,0
1
До 0,1
3
Від 0,1 до 1,0
2
Від 1,0 до 5,0
1
Таблиця 1.9.17- СЗ поблизу градирень і бризкальних басейнів з питомою провідністю циркуляційної води, меншою ніж 1000 мкСм/см Відстань від градирень (бризкального басейну), м
СЗ району
до 150
більше 150
1
2
1
2
3
2
3
4
3
4
5
4
Таблиця 1.9.18- СЗ поблизу градирень і бризкальних басейнів з питомою провідністю циркуляційної води від 1000 до 3000 мкСм/см СЗ району
Відстань від градирень (бризкального басейну), м до 150
від 150 до 600
більше 600
1
3
2
1
2
4
3
2
3
5
4
3
4
5
5
4
Таблиця 1.9.19- Розрахунковий СЗ у разі забруднень від двох незалежних джерел СЗ у разі забруднення від другого джерела СЗ у разі забруднення від першого джерела
2
3
4
5
Розрахунковий СЗ 2
2
3
4
3
3
5
5
4
4
5
5
5
5
5
Таблиця 1.9.20- СЗ залежно від відстані від масивів засолених ґрунтів Позначення масивів (вміст водорозчинних солей більший ніж 1,5 %)
Відстань від масивів засолених ґрунтів, км посеред масиву
0-5
Середньозасолені (дефелюючі, недефелюючі), Сильнозасолені (недефелюючі)
2
2
1
1
Сильно засолені (дефелюючі), Дуже сильно засолені (недефелюючі)
2
2
2
1
Дуже сильно засолені (дефелюючі)
3
2
2
1
більше 5-10 більше 10
Коефіцієнти ефективності ізоляторів та ізоляційних конструкцій (скляних, фарфорових) 1.9.44 Коефіцієнти ефективності підвісних тарілчастих ізоляторів із слаборозвиненою нижньою поверхнею ізоляційної деталі слід вибирати залежно від відношення довжини шляху витоку ізолятора до діаметра D його ізоляційної деталі згідно з табл. 1.9.21. 1.9.45 Коефіцієнти ефективності підвісних тарілчастих ізоляторів спеціального виконання слід вибирати згідно з табл. 1.9.22. 1.9.46 Коефіцієнт ефективності штирових ізоляторів (лінійних, опорних) із слаборозвиненою поверхнею дорівнює 1,0, із сильнорозвиненою поверхнею- 1,1. Таблиця 1.9.21- Коефіцієнти ефективності ізоляторів із слаборозвиненою поверхнею Конфігурація ІД
Відношення Lі /D
Кі
3 ребристою нижньою поверхнею
Від 0,9 до 1,05 включно
1,00
Понад 1,05 до 1,10 включно Понад 1,10 до 1,20 включно Понад 1,20 до 1,30 включно Понад 1,30 до 1,40 включно
1,05 1,10 1,15 1,20
-
1,0 (1 СЗ) 0,9 (2-3 СЗ)
Зі сферичною або конусоподібною поверхнею
Таблиця 1.9.22- Коефіцієнти ефективності ізоляторів спеціального виконання Конфігурація ІД
Кі
Двокрилий
1,20
Із збільшеним вильотом ребра на нижній поверхні
1,25
Дзвоноподібний з гладенькою внутрішньою і ребристою зовнішньою поверхнями
1,15
1.9.47 Коефіцієнти ефективності зовнішньої ізоляції електроустаткування зовнішнього установлення, виконаної у вигляді поодиноких ізоляційних конструкцій, зокрема опорних ізоляторів зовнішньої установки на номінальну напругу до 110 кВ включно, підвісних ізоляторів стрижньового типу на номінальну напругу 110 кВ, слід визначати залежно від відношення довжини шляху витоку до будівельної висоти Н ізолятора (табл. 1.9.23). Таблиця 1.9.23- Коефіцієнти ефективності зовнішньої ізоляції, виконаної у вигляді поодиноких ізоляційних конструкцій Відношення Lі/H До 2,0 включно Понад 2,0 до 2,30 включно Понад 2,30 до 2,70 включно Понад 2,70 до 3,20 включно Понад 3,20 до 3,50 включно
Кі 1,0 1,10 1,20 1,30 1,40
1.9.48 Коефіцієнт ефективності одноланцюгових гірлянд і поодиноких опорних колонок, складених із ізоляторів з коефіцієнтами Кі1 і Кі2, визначають за формулою: , де L1 і L2- довжини шляху витоку ділянок конструкцій із ізоляторів відповідного типу. Аналогічно визначають коефіцієнт ефективності для конструкцій вказаного вигляду за кількості різних типів ізоляторів, більшої ніж два. 1.9.49 Коефіцієнт ефективності ізоляційних конструкцій, складених з однотипних ізоляторів, слід визначати за формулою: де Кк- коефіцієнт ефективності складової конструкції з паралельними або послідовнопаралельними гілками. 1.9.50 Коефіцієнт ефективності Кк одноланцюгових гірлянд і одностоякових опорних колонок, складених з однотипних ізоляторів, дорівнює 1,0.
1.9.51 Коефіцієнт ефективності Кк складових конструкцій з електрично паралельними гілками (без перемичок), складеними з однотипних елементів (дволанцюгових і багатоланцюгових підтримувальних і натяжних гірлянд, багатостоякових колонок (гілок), слід визначати згідно з табл. 1.9.24. За кількості паралельних гілок, більшої ніж 5, а також для конструкцій з перемичками значення коефіцієнта Кк слід визначати за наслідками досліджень або розрахунків. Таблиця 1.9.24- Коефіцієнт ефективності складових конструкцій Кількість паралельних гілок
Кк.
1
1,00
2
1,05
3-5
1,10
1.9.52 Коефіцієнт ефективності Кк складових конструкцій з послідовно-паралельними гілками (гірлянд типу або Y, опірних колонок з різним числом паралельних гілок на висоті, а також апаратів підстанцій з розтяжками), складеними з ізоляторів одного типу, слід брати таким, що дорівнює 1,1. 1.9.53 Рекомендовані сфери застосування підвісних ізоляторів різної конфігурації наведено в табл. 1.9.25.
Таблиця 1.9.25- Сфери застосування підвісних ізоляторів Конфігурація ІД Тарілчастий зі слаборозвиненою нижньою ребристою поверхнею (Li/D 1,4) Тарілчастий аеродинамічний (Li/D
Характеристика району забруднення Район з 1- 2-м СЗ за будь-яких видів забруднення
1,4) Район з 1- 2-м СЗ за будь-яких видів забруднення, район із засоленими ґрунтами і з промисловими забрудненнями, які не перевищують 3-го СЗ
Тарілчастий двокрилий (Li/D > 1,4)
Райони з 2- 5-м СЗ з промисловими забрудненнями і засоленими ґрунтами
Тарілчастий з витягнутим ребром на нижній поверхні (Li/D > 1,4)
Райони з 2- 5-м СЗ на узбережжі морів і солоних озер
1.9.54 Залежно від умов експлуатації за СЗ і видів забруднень виконання полімерних ізолюючих конструкцій потрібно вибирати з урахуванням рекомендацій табл. 1.9.26. Таблиця 1.9.26- Рекомендовані виконання лінійних полімерних ізоляторів для різних видів забруднень Характеристика району за СЗ і видом забруднення Район 1-го СЗ за будь-яких видів забруднень
Рекомендоване виконання ізоляторів Ізолятор з індексом 2 або 3
Район 1-2-го СЗ:- підприємство з видобування корисних копалин;- із Ізолятор засоленими ґрунтами без промислових забруднень з індексом 2, 3 Район 2- 3-го СЗ:- із засоленими ґрунтами і промисловими забрудненнями;- відвал матеріалів, що порошать (шлаковідвал та ін.),- територія ТЕС, хімічного виробництва
Ізолятор з індексом 2, 3 або 4
Район 4-го СЗ на узбережжі морів, засолених водоймищах без промислових забруднень
Ізолятор з індексом 4
Район 3- 5-го СЗ:- цементне виробництво без викидів із засолених водоймищ і ґрунтів;- нафтопереробне, хімічне виробництво; ТЕС
Ізолятор з індексом 5
Район 3- 5-го СЗ:- чорна і кольорова металургія;- виробництво цементу поблизу морів і засолених водоймищ
Те саме
УДК 621.31.048 (083.15) Редагування, верстку виконав ГП «Науково-інженерний енергосервісний центр» Інституту «Укрсільенергопроект» Мінпаливенерго України 04112 Київ-112, Дорогожицька, 11/8, тел. 205-49-38