Welcom to Poltava (Добро пожаловать в Полтаву)

Будинок зв’язку

КРУГЛА ПЛОЩА Коли в 1802 році Полтава стала губернським містом, почалася забудова нового центру, велась вона під керівництвом вихованця Московської архітектурної школи Михайла Амвросимова. Проект передбачав перевлаштування міста з метою зробити з нього маленький Санкт-Петербург. Цей амбітний план був утілений у життя лише частково: у центральній частині міста вулиці перетинаються тільки під прямим кутом, а від Круглої площі, діаметр якої 345 м, до прямокутної сітки кварталів відходять вулиці-радіуси. В архітектурі, зведених по колу площі, втілилися ідеали класицизму. Зведені в одному стилі будинки, кожний з яких індивідуальний,

Будинок Дворянського зібрання

Будинок поштамту

а вся площа в цілому – видатний пам’ятник класицизму початку ХІХ століття, творіння блискучих архітекторів А. Захарова, Є. Соколова, М. Казакова, Л. Руська. Ансамбль площі складається з будівель: Малоросійського поштамту (1809р.), Полтавського Дворянського зібрання (1810р.), Полтавських губернських присутственних місць (1811р.), Полтавських повітових присутственних місць (1811р.), Малоросійського генерал-губернатора (1811р.), Полтавського віце-губернатора (1811р.), Полтавського цивільного губернатора (або старогубернаторський; 1811р.), Петровського Полтавського кадетського корпусу (1840р.).

Будинок генерал-губернатора

Кадетьский корпус

КРУГЛАЯ ПЛОЩАДЬ Когда в 1802 году Полтава стала губернским городом, началась застройка нового центра города, которая велась под руководством воспитанника московской архитектурной школы Михаила Амвросимова. Проект предусматривал переустройство города с целью сделать из него маленький Санкт-Петербург. Этот амбициозный план был воплощен в жизнь лишь частично: в центральной части города улицы пересекаются только под прямым углом, а от Круглой площади, диаметр которой 345 м, к прямоугольной сетке кварталов отходят улицы-радиусы. В архитектуре зданий, сведенных по кругу площади, воплотились идеалы классицизма. Построенные в одном стиле дома, каждый из которых индивидуален, а вся площадь в целом — выдающийся памятник классицизма начала XIX века, творение блестящих архитекторов А. Захарова, Е. Соколова, Г. Казакова, Л. Русько. Ансамбль площади

Віце-губернаторський будинок

Губернські пристутственні місця составлял восемь зданий: Малороссийского почтамта (1809 г.), Полтавского дворянского собрания (1810 г.), Полтавских губернских присутственных мест (1811 г.), Полтавских уездных присутственных мест (1811 г), Малороссийского генерал-губернатора (1811 г.), Полтавского вице-губернатора (или старогубернский; 1811 г.), Петровского Полтавского кадетского корпуса (1840 г).

THE ROUND SQUARE The project was designed to rearrange the city for the purpose of making a small Saint-Petersburg out of it. Architects — A. Zakharov, Y. Sokolov, M. Kazakov, L. Rusko.

Старогубернаторський будинок

БІЛА АЛЬТАНКА В 1909 році під час святкування 200-річчя Полтавської битви була урочисто відкрита Біла Альтанка. У 1954 році на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією була побудована «Ротонда дружби народів» за проектом архітектора Л.С. Вайнгорта. Вона являє собою напівкруглу в плані колонаду з 8 колон на стилобаті. Існує легенда про те, що в цьому місці бойовий кінь Петра І загубив свою підкову, чим і визначається форма цієї споруди.

БЕЛАЯ БЕСЕДКА На крайней точке Ивановой горы, откуда открываются заворсклянские дали, поднялась Ротонда Дружбы народов. Архитектор — Л. Вайнгорд, 1954 год.

THE WHITE PAVILION Rotunda of Friendship of the Peoples.

Architect — L. Vinegord. 1954.

СОБОРНИЙ МАЙДАН Соборний майдан розташований на високому плато у південно-східній частині міста, з трьох боків оточений ярами. Це був центральний майдан Полтавської фортеці, з східного боку якого розташувався підковоподібний бастіон, посилений дерев’яною сампсонівською вежею. Саме тут йшли найзапекліші бої у 1709 році. А через 200 років на честь захисників на місці бастіону було споруджено Білу Альтанку. На Соборному майдані також розташована садиба І.П. Котляревського.

СОБОРНАЯ ПЛОЩАДЬ Отсюда начиналась Полтава. Занимая властвующее положение над местностью, окруженная с трех сторон крутыми оврагами, эта территория была удобным местом для поселения. Здесь несколько веков стояла крепость, защищенная с равнинной стороны земляным валом и рвом с водой. В начале XVII века она насчитывала 10 башен, 5 из которых служили воротами.

THE SOBORNA SQUARE Used to be the central square of the Poltava fortress.

There was a horseshoe shaped bastion on its eastern side, reinforced with the wooden Samson tower.

Адміністративний будинок (КОЛИШНІЙ російський СЕЛЯНСЬКИЙ БАНК) За проектом інженера С. Носова та архітектора О. Кобелєва у 1906-1909 роках було споруджено будинок Дворянського і селянського банку. Це був мурований, двоповерховий, Т-подібний у плані будинок. В оздобленні фасадів застосували художній метал, скульптуру, різнокольорові мозаїчні пано. В цьому відзначався так званий “руський стиль” – течія стилю модерн, в якому використовувались стилізовані форми російської архітектури XVII ст. Сьогодні тут знаходиться Управління Служби Безпеки України в Полтавській області.

Административное здание (ПРЕЖНИЙ русский КРЕСТЬЯНСКИЙ БАНК) По проекту инженера С.Носова и архитектора О.Кобелева в 1906-1909 гг. был сооружен дом Дворянского и крестьянского банка. Это было двухэтажное Т-образное здание. В обрамлении фасадов применили художественный металл, скульптуру, разноцветные мозаичные панно. Этим и отметился так называемый “русский стиль” – течение стиля модерн, в котором использовались стилизованные формы русской архитектуры XVII века. Сегодня здесь находится Управление Службы Безопасности Украины в Полтавской области.

KGB BUILDING (FORMER RUSSIAN PEASANT BANK) 1909. Architect — O. Koblev, engineer — S. Nosov.

БУДИНОК ЗЕМЕЛЬНОГО БАНКУ (АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ) У 1907 році за проектом архітектора О.І. Ширшова був споруджений будинок земельного банку, що сьогодні міститься на Першотравневому проспекті. В архітектурі використані елементи ренесансу. Нині у цьому приміщенні знаходиться аграрний коледж.

ЗДАНИЕ ЗЕМЕЛЬНОГО БАНКА (АГРАРНЫЙ КОЛЛЕДЖ) В 1907 году по проекту архитектора О.И. Ширшова было построено здание земельного банка, которое сегодня расположено на Первомайском проспекте. В архитектуре использованы элементы ренессанса. Сейчас в этом здании находится аграрный колледж.

LAND BANK BUILDING (THE AGRARIAN COLLEGE) 1907. Architect — O. Shirshov.

ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ Перший Палац піонерів та жовтенят було відкрито у грудні 1934 року в приміщенні теперішнього будинку обласної телерадіокомпанії “Лтава”. А з 1945 року Палац містився у переобладнаних колишніх соляних складах. Одну частину приміщення займав Палац піонерів, а другу – Ляльковий театр. Сучасне приміщення Палацу – пам’ятка архітектури. Ця будівля була зведена за проектом губернського архітектора Т.Я. Тарасевича у 1916 році для музичного училища Полтавського відділенння Російського музичного товариства. Урочисте відкриття Палацу відбулось лише у 1961 році. Цей триповерховий будинок має спеціалізовані навчальні кабінети, а також концертний зал на 500 глядацьких місць. Окрім гуртків технічної творчості, діти мають можливість займатися живописом, фотографією, художнім словом, театральним і кіномистецтвом, і звичайно мистецтвом співу і танцю. Колективи палацу неодноразово ставали лауреатами різноманітних премій та конкурсів.

ДВОРЕЦ ДЕТСКОГО И ЮНОШЕСКОГО ТВОРЧЕСТВА Первый Дворец пионеров и октябрят был открыт в декабре 1934 года в помещении нынешнего здания областной телерадиокомпании “Лтава”. А с 1945 года Дворец располагался в переоборудованных бывших соляных складах. Одну часть помещения занимал Дворец пионеров, другую – Кукольный театр. Современное помещение дворца – памятник архитектуры. Это здание было построено по проекту губернского архитектора Т.Я. Тарасевича в 1916 году для музыкального училища Полтавского отделения Российского музыкального общества. Торжественное открытие Дворца состоялось только в 1961 году. Это трехэтажное здание со специализированными учебными кабинетами и концертным залом на 500 мест. Кроме кружков технического творчества, дети имеют возможность заниматься живописью, фотографией, художественным словом, театральным и киноискусством, и конечно, искусством пения и танца. Коллективы Дворца неоднократно становились лауреатами разнообразных премий и конкурсов.

THE CHILDREN AND YOUTH CREATIVE WORK PALACE Built from 1914 to 1916. Architect — T. Tarasevich.

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ, ЗЕМСЬКА БІБЛІОТЕКА Земська бібліотека була споруджена у 1901 році за проектом архітектора О. Зінов’єва у стилі модерн. Крім бібліотеки, в приміщенні містився книжковий склад і частина експонатів земського краєзнавчого музею. Нині у цьому приміщенні на перехресті вулиць Пушкіна і Гоголя міститься Державний архів Полтавської області.

ПОЛТАВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АРХИВ, ЗЕМСКАЯ БИБЛИОТЕКА Земская библиотека была построена в 1901 году по проекту архитектора О. Зиновьева в стиле модерн. Кроме библиотеки, в помещении размещался книжный склад и часть экспонатов земского краеведческого музея. Сейчас в этом здании на перекрестке улиц Пушкина и Гоголя размещается Государственный архив Полтавской области.

THE POLTAVA STATE ARCHIVES, ZEMSTVO LIBRARY 1901. Architect — O. Zinovyev.

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імЕНІ Юрія кондратюка У 1818 році за ініціативою княгині В.О. Репніної, дружини малоросійського генерал-губернатора М.Т. Репніна, відкрився новий навчальний заклад – Полтавський інститут шляхетних дівчат. За проектом архітекторів О. Штауберта та М. Шарлеманя у 1832 році побудували новий інститут. Під час війни будинок був зруйнований. Повністю його відновили лише у 1955 році за проектом архітектора М. Зацепіна, інженерів Я. Майліса та І. Доценка. З 1961 р. споруда мала назву Полтавський інженерно-будівельний інститут, а з 1995 – Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

ПОЛТАВСКИЙ национальный ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ имЕНИ юрия кондратюка Главный корпус построен в 1832 году для института Благородных девиц по проекту архитектора Людвига Шарлеманя.

POLTAVA NATIONAL TECHNICAL YURI KONDRATYUK UNIVERSITY The main building was built in 1832 for the Institute for Noble Maidens, according to architect Ludwig Sharleman’s design.

ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР Влітку 1650 року з ініціативи полтавців вихідцями Мгарського (Лубенського) Спасо-Преображенського монастиря на чолі з ігуменом Калістратом неподалік Полтави був заснований монастир на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Кошти на його розбудову надали полтавські міщани та козацька старшина на чолі з Іваном Іскрою, Іваном Крамарем, полковником Мартином Пушкарем. У полтавський період Великої Північної війни, у квітні-травні 1709 року, монастир стає резиденцією шведського короля Карла XII. Після Полтавської битви обитель відвідав Петро I. Упродовж 2-ї половини XVIII століття монастир стає значним просвітницьким центром Південної Гетьманщини, у витоків якого стояв Слов’яно-Херсонський архієпископ Євгеній Булгаріс – особистий приятель Вольтера, колишній бібліотекар Катерини II. Остаточно монастир було збудовано в кінці XVII – початку ХVIII століття. Зведення головного храму обителі велося коштами полтавських полковників та гетьманів І.Самойловича та І. Мазепи. Храм являє собою взірець українського бароко, має шість опорних пілонів, які тримають циліндричну систему з семи бань, розташованих у вигляді хреста.

ПОЛТАВСКИЙ КРЕСТОВОЗДВИЖЕНСКИЙ ЖЕНСКИЙ МОНАСТЫРЬ Летом 1650 года по инициативе полтавчан выходцами Мгарского (Лубенского) Спасо-Преображенского монастыря во главе с игуменом Калистратом не далеко от Полтавы был основан монастырь в честь Воздвижения Честного и Животворящего Креста Господнего. Средства на его строительство предоставили полтавские мещане и казацкая старшина во главе с Иваном Искрой, Иваном Крамарем, полковником Мартыном Пушкарем. В полтавский период Северной войны, в апреле-мае 1709 года монастырь становится резиденцией шведского короля Карла XII. После Полтавской битвы обитель посетил Петр I. На протяжении 2-ой половины XVIII века монастырь становится значительным просветительским центром Южной Гетманщины, у истоков которого стоял Славяно-Херсонский архиепископ Евгений Булгарис – личный приятель Вольтера, бывший библиотекарь Екатерины II. Окончательно монастырь был достроен в конце XVII – начале XVIII века. Возведение главного храма обители велось средствами полтавских полковников и гетманов И. Самойловича и И. Мазепы. Храм представляет собой образец украинского барокко, имеет шесть опорных пилонов, которые несут цилиндрическую систему из семи бань, расположенных в виде креста.

THE POLTAVA CONVENT OF THE EXALTATION OF THE CROSS In the summer of 1650, on the Poltavites’ initiative, in honor of the Exaltation of the Lord’s Precious and Life-giving Cross, not far from Poltava, a monastery was founded by the people of the Mgarski (Lubny) Savior’s Transfiguration Monastery origin, headed by Father Superior Calistrat. The means for its construction were provided by the Poltava petty bourgeois and the Cossacks detachment headed by Ivan Iskra, Ivan Kramar, Colonel Martyn Pushkar. In the Poltavian period of the Great Northern War, in April - May 1709, the convent becomes the residency of the Swedish King Charles XII. After the Poltava battle, the cloister was visited by Peter I.

ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ МОНАСТИР Хрестовоздвиженський, ще Воздвиженський або в ім’я Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього собор Полтавського монастиря є одним із кращих зразків архітектури, яку одні називають візантійською, інші – українським бароко. У соборі було 2 престоли: головний, на честь воздвиження Хреста Господнього і боковий — на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Особливою окрасою собору був чотириярусний різьбляний іконостас. Дзвіниця монастиря збудована в 1786 році. Вона має 4 яруси висотою 47 метрів. Стиль її – пізнє бароко. На дзвіниці було 10 дзвонів, найбільший – вагою 400 пудів був відлитий у 1797 році. Своїм величним виглядом вона нагадує дзвіницю Києво-Печерської Лаври. У середньому ярусі дзвіниці було влаштовано престол на честь Печерської ікони Божої Матері. В 1750 році на південь від собору споруджено одноповерхову муровану трапезну Троїцьку церкву, яка була перебудована в 1864 році, але до наших днів не збереглася в первозданному вигляді.

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР Дерев’яна церква в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці була відома ще з 80-х років XVII століття. Біля її стін у 1687 році гетьманський загін І.Самойловича зустрічав протопоп Іван Величковський, український поет, син якого Паісій Величковський, уродженець Полтави, став засновником Іллінського скиту на горі Афон в Греції. Будівництво кам’яного собору під керівництвом архітектора Стефана Стабанського велося з 1748 по 1770 роки. Зведення дзвіниці завершене в 1801 році. Відновлений у 2004 році.

УСПЕНСКИЙ СОБОР Деревянная церковь во имя Успения Пресвятой Богородицы была известна еще с 80-х годов XVII века. У ее стен в 1687 году гетманский отряд И. Самойловича встречал протопоп Иван Величковский, украинский поэт, сын которого Паисий Величковский, уроженец Полтавы, стал основателем Эллинского скита на горе Афон в Греции. Строительство каменного собора под руководством архитектора Стефана Стабанского велось с 1748 по 1770 годы. Возведение колокольни завершено в 1801 году. Восстановлен в 2004 году.

THE ASSUMPTION CATHEDRAL Built by architect Stefan Stabanski from 1748 to 1770.

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР Успенський Собор посідав особливе місце в історії старої Полтави. Це була перша кам’яна церква в межах фортеці. Будування цього собору тривало 22 роки – з 1748 по 1770 роки. Засновниками його були полтавський полковник А. Горленко, обозний А. Руновський, полковий суддя Г. Сахновський, а будував знаменитий на той час «мурар» Стефан Стабанський з Києва. Поруч з собором у 1801 році звели чотирьохярусну дзвіницю, увінчану куполом з високим шпилем, яка була виконана у стилі класицизму. До наших днів збереглася лише ця дзвіниця. Поруч з собором знаходився дім полкової канцелярії, де розташувалась місцева адміністрація, будівлі військового гарнізону, а також численні торгівельні ряди. Всередині дзвіниці був великий чотирьохярусний іконостас, також виконаний у стилі класицизму. А у першій половині XIX ст. територію собору було обнесено мурованою огорожею з кованою залізною граткою і двома невеликими купольними капличками з західного боку обабіч дзвіниці. На третьому ярусі дзвіниці висів дзвін «Кизикермен». Ця визначна реліквія сьогодні експонується в Полтавському краєзнавчому музеї. Під час своєї подорожі по Україні у 1845 р., перебуваючи в Полтаві, Успенський собор змалював Т. Г. Шевченко. Сьогодні ця картина належить Національному музею Т. Г. Шевченка в м. Києві. Доля Успенського собору у 30-х рр. була такою ж трагічною, як і багатьох церков колишнього Радянського Союзу. У 1934 році він був зруйнований за винятком дзвіниці, де до 1992 року розміщалась експозиція з історії архітектури Полтави, яка згодом була передана УПЦ.

СПАСЬКА ЦЕРКВА Дерев’яна церква збудована у 1706 році. За народними переказами, саме тут Петро І молився після перемоги у Полтавській битві 27 червня 1709 році, а недалеко від церкви поховали захисників фортеці. У 1845 році за проектом архітектора А.Тона спорудили мурований футляр у вигляді однобанної церкви. Пізніше перед західним входом побудували і освятили двохярусну дзвіницю, а територію обвели огорожею з мурованими стовпчиками і кованими гратками. Тут збереглися старовинні книжки, зокрема, Євангелія друку 1644, 1698 рр.; «Анфологіон» Львівського видання 1651 р. та інші. А також збереглося 7 ікон, написаних у 1676 р. іконописцем Герасимом Німим.

СПАССКАЯ ЦЕРКОВЬ Небольшая деревянная церковь построена в 1706 году. По преданию, в церкве прошел торжественный молебен Петра I по случаю победы в Полтавской битве над войсками шведского короля Карла XII. По инициативе цесаревича Александра II, который со своим наставником Василием Жуковским в 1837 году посетил Полтаву, с целью сохранения памятника истории, была открыта благотворительная подписка по сбору средств на реконструкцию церкви. На собранные деньги в 1845 году по проекту архитектора А. Тона над деревянным сооружением возвели каменный футляр-копию первичной церкви.

CHURCH OF THE SAVIOR Built in 1706. According to legend, in this church, a solemn public prayer of Peter I took place on the victory in the Poltava battle over the armies of the Swedish king Charles XII. In 1845, according to architect A. Ton’s design, above the wooden construction they erected a stone case-copy of the original church.

САМПСОНІВСЬКА ЦЕРКВА На Полі Полтавської битви, біля Братської могили загиблих російських солдат, у 1852 - 1856 роках зведена церква в ім’я Сампсонія Странноприїмця, в день пам’яті якого була здобута перемога над армією шведського короля Карла ХІІ. Будівельні роботи велися під керівництвом петербурзького архітектора Адольфа Шарлеманя. 1895 року здійснена реконструкція храму за проектом архітектора М.Ніконова.

САМПСОНОВСКАЯ ЦЕРКОВЬ На поле Полтавской битвы, возле Братской могилы погибших русских солдат, в 1852 – 1856 годах возведена церковь во имя Сампсония Странноприимца, в день памяти которого была одержана победа над армией шведского короля Карла XII. Строительные работы велись под руководством петербуржского архитектора Адольфа Шарлеманя. В 1895 году осуществлена реконструкция храма по проекту архитектора М. Никонова.

SAMPSON’S CHURCH In the field of the Poltava battle, near the Common grave of the fallen Russian soldiers, in 1852 - 1856, a church in the name of Venerable Sampson, “Father of the Poor”, was built, on whose memorial day victory over the army of the Swedish king Charles XII was won. The construction work was conducted under the direction of Petersburg’s architect Adolf Sharleman. In 1895, the reconstruction of the temple was accomplished according to architect M. Nikonov’s design.

ЦЕРКВА ВЕЛИКОМУЧЕНИКА І ЦІЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА Зведена в 1999 році до 1100-річного ювілею Полтави на знак пам’яті про земляків, які спочивають у Полтавській землі. Автори проекту: В. Трегубов, О. Білявська.

ЦЕРКОВЬ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА И ЦЕЛИТЕЛЯ ПАНТЕЛЕЙМОНА Построена в 1999 году к 1100-летнему юбилею Полтавы в честь памяти о земляках, покоящихся в Полтавской земле. Авторы проекта: В. Трегубов, О. Белявская.

ST. PANTELEYMON’S CHURCH 1999. Architects — V. Тregubov, О. Belyavskaya.

ХРАМ СВЯТИХ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ Автор проекту — заслужений художник України, архітектор Анатолій Чорнощоков. Збудований у 2002 р.

ХРАМ СВЯТЫХ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦ ВЕРЫ, НАДЕЖДЫ, ЛЮБВИ И МАТЕРИ ИХ СОФИИ Автор проекта – заслуженный художник Украины, архитектор Анатолий Чернощеков. Построен в 2002 году.

THE TEMPLE OF THE HOLY MARTYRS VERA, NADEZHDA, LYUBOV AND THEIR MOTHER SOPHIYA 2002. Architect — А. Сhernoshchyokov.

ПАМ’ЯТНИК СЛАВИ Героям Полтавської битви в центрі міста споруджений величний Монумент Слави. Саме тут 28 червня 1709 року після переможної баталії відбулась зустріч військ Петра І з гарнізоном і населенням міста. Будівництво пам’ятника почалося в 1804 році, відкритий 27 червня 1811 року. Загальна висота монумента — 17 м, висота колони – 11 м. У гранітному остові вмонтовано 18 чавунних гармат, 10 із них узяті з бастіонів Полтавської фортеці, 8 – бойові трофеї, відбиті у шведів. Вершина колони увінчана позолоченим орлом із лавровим вінком у дзьобі і з гострими стрілами в кігтях. Погляд орла направлений у бік Поля Полтавської битви. Висота скульптури орла разом із півсферою – 2,11 м, розмах крил – близько 3 м. Архітектор пам’ятника Слави – Тома де Томон, скульптор – професор Ф. Щедрін. Знаходиться на Круглій площі.

ПАМЯТНИК СЛАВЫ Героям Полтавской битвы в центре города построен величественный памятник Славы. Именно здесь 28 июня 1709 года после победной баталии состоялась встреча войск Петра I c гарнизоном и населением города. Строительство памятника началось в 1804 году. Открытие состоялось в 1811 году. Общая высота монумента — 17 м, высота колоны — 11 м. В гранитную основу вмонтировано 18 чугунных пушек, 10 из них взяты из бастионов Полтавской крепости, 8 – боевые трофеи, завоеванные у шведов. Вершина колоны увенчана позолоченным орлом с лавровым венком в клюве и с острыми стрелами в когтях. Взгляд орла направлен в сторону поля Полтавской битвы. Высота скульптуры орла вместе с полусферой – 2,11 м, размах крыльев — около 3 м. Архитектор памятника – Тома де Томон, скульптор — профессор Ф. Щедрин. Находится на Круглой прощади.

THE GLORY MONUMENT Was opened on 27 June 1811. The total height of the monument - 17 meters, the height of the column - 11 meters. 18 cast-iron canons are built into the granite foundation. 10 of them are taken out of the bastions of the Poltava fortress, 8 are trophies captured from the Swedes. The column is topped with a gilded eagle, whose wingspan is about 3 meters.

Architect — Тоma de Tomon, sculptor — professor F. Shchedrin.

ПАМ’ЯТНИК КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ Панянський бульвар Полтави прикрашає пам’ятник Козацької Слави. На зеленому пагорбі встановлено козацький хрест із написом “Українським загиблим козакам” і двома бунчуками. Скульптор – В.Білоус, художник – В.Батурін. 1994 рік.

ПАМЯТНИК КАЗАЦКОЙ СЛАВЫ Панянский бульвар Полтавы украшает памятник Казацкой славы. На зеленом холме установлен казацкий крест с надписью «Украинским погибшим казакам» и двумя бунчуками. Скульптор — В. Билоус, художник — В. Батурин. 1994 год.

THE MONUMENT TO THE COSSACKS’ GLORY Sculptor — V. Bilous, artist — V. Baturin.

КОЗАКИ І ПОЛТАВА У період з 1648-1782 рр. Полтавщина була ядром гетьманської держави. На території сучасної Полтавської області були створені Полтавський, Миргородський, Лубенський, Гадяцький полки. Як відомо, першим полтавським полковником був Мартин Пушкар. Козаки Полтавських полків брали активну участь у найбільш тривалій війні Росії проти Туреччини. Наприкінці XVII — початку XVIII ст. Полтавщина стає центром антигетьманської опозиції старшин, очоленої генеральним суддею Василем Кочубеєм та полковником Іваном Іскрою. З Полтавщиною пов’язане не тільки ім’я В. Кочубея, але й багатьох гетьманів, полковників, кошових атаманів. Два гетьмани козацької України народилися на Полтавщині. Серед них: Іван Мартинович Брюховецький — гетьман Лівобережної України. Данило Павлович Апостол – видатний український військовий і державний діяч кінця XVII — першої пол. XVIII ст., гетьман Лівобережної України. Народився в с. Великі Сороченці. Матвій Гладкий — полковник миргородський, фундатор церкви у Миргороді, учасник Корсунської i Пиляжської битв, походів на Львів і Замостя. Петрик Іваненко (Петро Івано-

вич Іваненко; Петро Петрічевський) — український політичний діяч кінця XVII — першої пол. XVIII ст., претендент на гетьманство. Народився у Нових Санжарах на Полтавщині. Калнишевський Петро Іванович – останній кошовий отаман Запорізької Січі, талановитий полководець і дипломат. Походить із козацького старовинного роду.

ПАМ’ЯТНИК КОМЕНДАНТУ ПОЛТАВИ ПОЛКОВНИКУ О. С. КЕЛІНУ І ЗАХИСНИКАМ ФОРТЕЦІ З нагоди відзнаки 200-річчя Полтавської битви 27 червня 1909 року був відкритий пам’ятник славним захисникам Полтави і кoменданту фортеці Олексію Степановичу Келіну. Авторами його стали архітектор О. Більдерлінг та скульптор-анімаліст О. Обер. Встановлений на місці розташування 4-го бастіону Полтавської фортеці біля колишніх Мазурівських воріт.

ПАМЯТНИК КОМЕНДАНТУ ПОЛТАВЫ ПОЛКОВНИКУ А. С. КЕЛИНУ И ЗАЩИТНИКАМ КРЕПОСТИ Установлен в 1909 году на месте расположения 4-го бастиона Полтавской крепости возле бывших Мазуровских ворот. Архитектор — О. Бильдерлинг, скульптор – А. Обер. Обелиск выполнен из розового гранита.

THE MONUMENT TO THE POLTAVA GOVERNOR COLONEL A. KELIN AND THE DEFENDERS OF THE FORTRESS 1909. Architect — O. Bilderling, sculptor — O. Ober.

ПАМ’ЯТНИК Т. Г. ШЕВЧЕНКУ 12 березня 1926 року з нагоди річниці з дня смерті Великого Кобзаря був урочисто відкритий пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Пам’ятник було споруджено за проектом І.П. Кавалерідзе із залізобетону.

ПАМЯТНИК Т. Г. ШЕВЧЕНКО К 65-летию со дня смерти Тарасу Григорьевичу Шевченко 12 марта 1926 года в Петровском парке установлен памятник Великому Кобзарю работы скульптора И. П. Кавалеридзе. Монумент несет в себе элементы конструктивизма и кубизма – стилей, в которых отразились 20-е годы ХХ столетия.

THE MONUMENT TO TARAS SHEVCHENKO 1926. Made by I. Kavaleridze.

ПАМ’ЯТНИК О. С. ПУШКІНУ (Березовий сквер) Скульптор — М. Коган, архітектор — В. Вадимов, Г. Зільберблік.

ПАМЯТНИК А. С. ПУШКИНУ (БЕРЕЗОВЫЙ СКВЕР) Скульптор — Г. Коган, архитектор — В. Вадимов, Г. Зильберблик.

THE MONUMENT TO ALEXANDER PUSHKIN (BIRCH PUBLIC GARDEN) Sculptor - M. Kogan, architects - V. Vadimov, H. Zilberlik.

ПАМ’ЯТНИК О. С. ПУШКІНУ Під час святкування Дня народження великого російського поета в 1987 році в Березовому сквері був урочисто відкритий пам’ятник О. С. Пушкіну. Серед берез та молодих ялинок на гранітному постаменті встановлений бронзовий бюст поета роботи скульптора М. Когана та архітекторів В. Вадимова та Г. Зільберблік. Це одне з найулюбленіших місць відпочинку полтавців. Життя і творчість О. С. Пушкіна значною мірою пов°язані з Україною і Полтавщиною зокрема. У 1820 та у 1824 роках поет відвідав Кременчук, Хорол, села Переволочне та Веселий Поділ. Загальносвітову популярність нашому місту О. С. Пушкін приніс, написавши свою геніальну поему «Полтава». Вона побачила світ у березні 1829 року і з тих пір входить у всі різноманітні збірники вибраних творів Пушкіна і збірники його творів. Таким чином, пам’ятник творцю поеми «Полтава» у місті, що дало ім’я цьому прекрасному твору – ще одне свідчення пошани і любові до великого поета.

ПАМ’ЯТНИК І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОМУ Важливою подією в культурному житті міста і України стало відкриття пам’ятника Івану Петровичу Котляревському 31 серпня 1903 року. В урочистостях брали участь Панас Мирний, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський та інші діячі культури. Загальна висота монумента – 4,5 м. Автори: скульптор – Л.В. Позен, архітектор – О.І. Ширмов.

ПАМЯТНИК И. П. КОТЛЯРЕВСКОМУ Важным событием в культурной жизни города и Украины стало открытие памятника Ивану Петровичу Котляревскому 31 августа 1903 г. В торжествах принимали участие Панас Мирный, Леся Украинка, Василий Стефанык, Михаил Старицкий, Елена Пчилка, Михаил Коцюбинский и другие деятели культуры. Общая висота монумента — 4,5 м. Авторы: скульптор — Л. В. Позен, архитектор — А. И. Ширмов.

THE MONUMENT TO IVAN KOTLYAREVSKI 1903. Authors: sculptor — L. Pozen, architect — O. Shirmov.

ПАМ’ЯТНИК НА МОГИЛІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО Іван Петрович Котляревський помер 29 жовтня (10 листопада) 1838 року і був похований на краю міського кладовища поблизу дороги на Кобеляки. Справжній пам’ятник був встановлений 1898 року (автори – Л. Позен і В. Волков).

ПАМЯТНИК НА МОГИЛЕ И. П. КОТЛЯРЕВСКОГО Иван Петрович Котляревский умер 29 октября (10 ноября) 1838 года и был похоронен на краю городского кладбища близ дороги, ведущей на Кобеляки. Настоящий памятник был установлен в 1898 году (авторы — Л. Позен, и В. Волков).

THE MONUMENT ON IVAN KOTLYAREVSKI’S TOMB Authors: L. Pozen, V. Volkov

ПАМ’ЯТНИК М. В. ГОГОЛЮ На перехресті вулиць Леніна і Гоголя розташований пам’ятник видатному українсько-російському письменнику Миколі Васильовичу Гоголю. Бронзову скульптуру митця, який сидить у задумі, поклавши одну руку на коліно з розгорнутою книжкою, а в другій руці тримає олівець, виготовлено за проектом скульптора Л.В. Позена, який у 1915 році подарував її місту. У 1934 році пам’ятник встановили на сучасному місці на залізобетонному постаменті висотою 3,5 м. До 150-річчя з дня народження письменника було проведено реконструкцію, а саме поліпшено архітектурні форми п’єдесталу і встановлено бронзову дошку з написом: «М.В. Гоголь. 1809-1852».

ПАМЯТНИК Н. В. ГОГОЛЮ В 1934 году в сквере неподалеку от областного музыкально-драматического театра был открыт памятник Николаю Васильевичу Гоголю работы скульптора Л. Позена. Автор «Ревизора» и «Мертвых душ» изображен в размышлении над раскрытой книгой.

THE MONUMENT TO NIKOLAI GOGOL 1934. Sculptor — L. Pozen.

М. В. ГОГОЛЬ НА ПОЛТАВЩИНІ Родовід Миколи Васильовича Гоголя по батькові кровно пов’язаний із знатними козацькими родами в Україні за часів гетьманщини. Так, бабуся Гоголя, Тетяна Семенівна Лизогуб (1743 – 1835) була правнукою гетьмана Лівобережної України Івана Ілліча Скоропадського (1646 – 1733) і праправнукою Правобережного гетьмана Петра Дорофійовича Дорошенка (1627 – 1698). Бабуся Гоголя походила з дворян і була представницею сузір’я старовинних українських родин: Лизогубів, Дорошенків, Скоропадських, Танських і Забел. М. В. Гоголь народився 20 березня 1809 року в містечку Великі Сорочинці Полтавської губернії Миргородського повіту в хаті 79-річного лікаря Михайла Яковича Трахимовського, котрий прийняв пологи в Марії Іванівни Гоголь-Яновської (до заміжжя – Косяровська (1791 – 1868)). Її чоловік Василь Опанасович Гоголь-Яновський (1777 – 1825) був колезьким асесором. Колись Марія Іванівна пообіцяла в родинній церкві Кочубеїв у Диканці, що дасть синові ім’я Миколи. Хлопчика так і назвали на честь Святого Миколи Чудотворця. Первісток став першим дворянином у роду Гоголів-Яновських. Хрестили Миколку в Сорочинській Спасо-Преображенській церкві. М. В. Гоголь, одинак і вічний мандрівник, майже все життя прожив за кордоном. Письменник належав до статської служби – колезький асесор, чиновник 8-го рангу. Помер М. В. Гоголь 21 лютого 1852 року у Москві. Поховали його 24 лютого в огорожі Данилова монастиря. Перепоховали письменника 31 травня 1931 року на Новодівочому кладовищі.

N. GOGOL, THE WRITER OF DISTINCTION, IN THE POLTAVA REGION Nikolai Gogol was born on March 20, 1809, in a small town Velyki Sorochyntsi of the Poltava province, Myrgorod district. The boy was so called in honor of Saint Mykola, “the Wonder-worker.”

Н. В. ГОГОЛЬ НА ПОЛТАВЩИНE Родословная Николая Васильевича Гоголя по отцовской линии кровно связана со знатными казацкими родами в Украине времен гетманщины. Бабушка Гоголя Татьяна Семеновна Лизогуб (1743 - 1835) являлась правнучкой гетмана Левобережной Украины Ивана Ильича Скоропадского (1646 - 1733) и праправнучкой Правобережного гетмана Петра Дорофеевича Дорошенко (1627 - 1698). Бабушка Гоголя была потомственной дворянкой, представительницей созвездия украинских родов: Лизогубов, Дорошенко, Скоропадских, Танских и Забел. Н. В. Гоголь родился 20 марта 1809 года не в родовом имении, а в селе Великие Сороченцы Полтавской губернии Миргородского уезда, в доме 79-летнего врача Михаила Яковлевича Трахимовского, принявшего роды у Марьи Ивановны Гоголь-Яновской, урожденной Косяровской (1791 - 1868), бывшей в замужестве с 1808 г. за коллежским асессором Василием Афанасьевичем Гоголем-Яновским (1777 - 1825). Когда-то Мария Ивановна пообещала в семейной церкве Кочубеев в Диканьке, что даст своему сыну имя Николая. Мальчика так и назвали в честь святого Николая Чудотворца. Первенец стал первым дворянином в роду Гоголей-Яновских. Крестили Николая в Сороченской Спасо-Преображенской церкве. Н.В. Гоголь – холостяк и вечный странник, большую часть своей жизни прожил за границей. По статской службе – коллежский асессор, чиновник 8 класса. Скончался Гоголь в Москве в 1852 году 21 февраля. Похоронен 24 февраля в ограде Данилова монастыря. Перезахоронен 31 мая 1931 года на Новодевичьем кладбище.

ПАМ’ЯТНИК М. В. СКЛІФОСОВСЬКОМУ Микола Васильович Скліфосовський неодноразово робив складні операції у Полтаві. На околиці міста в селі Яківці знаходилась невелика садиба, де з 1871 року хірург відпочивав щоліта, а з 1900 року оселився тут назавжди. Похований у Яківцях. Пам’ятник відкритий у 1979 році, скульптор — М. Чернецький.

ПАМЯТНИК Н. В. СКЛИФОСОВСКОМУ Николай Васильевич Склифосовский неоднократно делал сложные операции в Полтаве. На окраине города в селе Яковцы находилась небольшая усадьба, где с 1871 года хирург отдыхал каждое лето, а с 1900 года поселился здесь навсегда. Похоронен в Яковцах. Памятник открыт в 1979 году, скульптор — М. Чернецкий.

THE MONUMENT TO NIKOLAI SKLIFOSOVSKI 1979. Sculptor — M. Chernetski.

Полтавський факультет Національної юридичної академії імЕНІ Ярослава Мудрого Реконструйований з добудованим корпусом Полтавський факультет Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого прийнято в експлуатацію в 2004 році. Архітектор — Карюк Микола Всеволодович.

ПОЛТАВСКИЙ ФАКУЛЬТЕТ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЮРИДИЧЕСКОЙ АКАДЕМИИ ИМЕНИ ЯРОСЛАВА МУДРОГО Реконструированный с достроенным корпусом Полтавский факультет Национальной юридической академии имени Ярослава Мудрого принят в эксплуатацию в 2004 году. Архитектор — Карюк Николай Всеволодович.

POLTAVA DEPARTMENT OF THE NATIONAL YAROSLAV MUDRY LAW ACADEMY Architect — N. Karyuk.

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «ПОЛЕ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ» 1909 року з ініціативи викладача історії Полтавського кадетського корпусу І. Ф. Павловського було відкрито музей на Полі Полтавської битви.

1981 року музей історії Полтавської битви і комплекс пам’ятників, пов’язаних із Полтавською баталією оголошено Державним історикокультурним заповідником “Поле Полтавської битви” з охоронною зоною історичного поля загальною площею 771,5 га. В охоронній зоні цього заповідника розташовані чотири старих поселення та понад 30 курганів, які археологи датують І тис. до н. е. Заповідник “Поле Полтавської битви” єдиний в Україні входить до ІАМАМ – Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту. З історією Полтавської битви пов’язано ряд пам’ятників: десять гранітних обелісків на місці колишніх редутів (1939 р.), шведам від росіян (1909 р.), шведам від шведів (1909 р.), на місці переправи російської армії через річку Ворскла (1959 р.), пам’ятний знак на місці командного пункту Петра І (1973 р.), Братська могила загиблих російських воїнів (1894 р.), Сампсонівська церква (1852-1856 рр., реконструйована 1895 р.), Петру І перед будинком Музею історії Полтавської битви (1915 р.), захисникам фортеці Полтава і коменданту О. С. Келіну (1909 р.), пам’ятник Слави (1811 р.), на місці відпочинку Петра І (1849 р.), Спаська церква (1705-1706 рр., реконструйована 1845 р.), Хрестовоздвиженський монастир (1650 р., де була штаб-квартира Карла ХІІ), українським загиблим козакам (1994 р.). Нині в експозиційних залах Музею історії Полтавської битви представлені безцінні історичні реліквії: холодна і вогнепальна зброя, медалі, монети, живописні полотна, портрети, ікони, гравюри, бойові прапори, обмундирування, старовинні книги, карти та інші історичні документи 1-ї половини XVIII століття.

ПАМ’ЯТНИК ПЕТРУ І Бронзова скульптура на повний зріст царя Петра І висотою 2,04 м була виготовлена у 1915 році скульптором Л. Г. Адамсоном. До 1917 року пам’ятник знаходився у приміщенні Петровського кадетського корпусу Полтави, де кожний кадет міг помірятися зростом із царем. Нині знаходиться перед Музеєм історії Полтавської битви.

ПАМЯТНИК ПЕТРУ I Бронзовая скульптура во весь рост царя Петра I (2,04 м) была изготовлена в 1915 году скульптором Л.Г. Адамсоном. До 1917 года памятник находился в помещении Петровского кадетского корпуса Полтавы, где каждый кадет мог померяться ростом с царем. Сейчас находится перед Музеем Истории Полтавской битвы.

THE MONUMENT TO PETER I Was made to his full height of 2,04 m by sculptor L. Adamson in 1915.

ПАМ’ЯТНИК НА МІСЦІ ВІДПОЧИНКУ ПЕТРА І У 1817 році неподалік від Спаської церкви за розпорядженням малоросійського генералгубернатора князя Репніна був споруджений пам’ятник Петру І. За історичними даними тут відпочивав Петро І після Полтавської битви. В червні 1879 р. за наказом царя Миколи І був відкритий новий пам’ятник, який створив відомий архітектор професор О. П. Брюллов. Це був обеліск у вигляді масивного прямокутного стовпа на гранітному постаменті загальною висотою 7,2 м. Зверху на стовпі лежали щит і меч – як символи воїна, на щиті — шолом і лаври полководця. З західного боку пам’ятника зроблено напис: «Петр І покоился здесь после подвигов своих 27 июня 1709 года». На початку 50-х років ХХ сторіччя пам’ятник було реконструйовано в майже первісному вигляді за винятком бронзової дошки.

ПАМЯТНИК НА МЕСТЕ ОТДЫХА ПЕТРА I Построен на месте дома казака Магденко, у которого жил комендант Полтавской крепости А. С. Келин. На второй день после Полтавской битвы в этом доме останавливался Петр I. Восстановлен в 1849 году. Изготовлен в СанктПетербурге по проекту архитектора А. П. Брюллова, брата известного живописца Карла Брюллова. На памятнике надпись: «Петр I покоился здесь после подвигов своих 27 июня 1709 года». Находится возле Спасской церкви.

THE MONUMENT AT PETER I RESTING PLACE Designed in St. Petersburg according to the project of architect O. Bryullov, the famous painter’s brother, and artist Hamburger.

БРАТСЬКА МОГИЛА РОСІЙСЬКИХ ВОЇНІВ 28 червня 1709 року, наступного дня після Полтавської битви, відбулося поховання 1345 полеглих російських воїнів. Пам’ятник було встановлено в 1894-1895 роках за проектом архітектора М. М. Ніконова під керівництвом скульптора М. І. Баринова. На верхній майданчик діаметром 10,65 м ведуть 39 гранітних сходинок. В центрі встановлено гранітний хрест висотою 7,5 м. В 1909 році всередині пагорба влаштовано склеп і відкрито храм в ім’я св. апостолів Петра і Павла.

БРАТСКАЯ МОГИЛА РОССИЙСКИХ ВОИНОВ 28 июня 1709 года, на следующий день после Полтавской битвы, состоялось захоронение 1345 павших русских воинов. Памятник был установлен с 1894 по 1895 гг. по проекту архитектора М. М. Никонова под руководством скульптора М. И. Баринова. На верхнюю площадку диаметром 10,65 м ведут 39 гранитных ступени. В центре установлен гранитный крест высотой 7,5 м. В 1909 году в середине холма устроен склеп и открыт храм во имя св. апостолов Петра и Павла.

THE COMMON GRAVE OF THE RUSSIAN SOLDIERS The monument was erected in 1894-1895 according to the project of architect M. Nikonov under the direction of sculptor M. Barinov.

ПАМ’ЯТНИК НА МІСЦІ ПЕРЕПРАВИ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ ЧЕРЕЗ РІЧКУ ВОРСКЛУ На високому пагорбі правого берега річки Ворскла, неподалік від місця переправи російської армії з лівого на правий берег у 1909 році був встановлений бетонний обеліск, увінчаний бронзовим орлом (був знятий після революції 1917 року). У 1959 році за проектом архітекторів І.Л. Шмульсона і В.А. Пасічного замість старого обеліска було зведено новий, гранітний.

ПАМЯТНИК НА МЕСТЕ ПЕРЕПРАВЫ РУССКОЙ АРМИИ ЧЕРЕЗ РЕЧКУ ВОРСКЛА На высоком холме правого берега речки Ворскла, недалеко от места переправы русской армии с левого на правый берег в 1909 году был установлен бетонный обелиск, увенчанный бронзовым орлом (был снят после революции 1917 года). В 1959 году по проекту архитекторов И.Л. Шмульсона и В.А. Пасичного вместо старого обелиска был возведен новый, гранитный.

THE MONUMENT ON THE SITE OF THE VORSKLA RIVER CROSSING OF THE RUSSIAN ARMY 1959. Architect - I. Shmulson, V. Pasichny.

ОБЕЛІСКИ НА МІСЦІ РОЗТАШУВАННЯ РЕДУТІВ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬК Встановлені до святкування 200-річчя Полтавської битви у 1909 році на місці вірогідного розташування редутів, прикрашені бронзовими двоголовими орлами, що були зняті після революції 1917 року. У 1939 році обеліски були замінені на гранітні.

ОБЕЛИСКИ НА МЕСТЕ РАСПОЛОЖЕНИЯ РЕДУТОВ РУССКИХ ВОЙСК Установлены к празднованию 200-летия Полтавской битвы в 1909 году на месте вероятного расположения редутов, украшенных бронзовыми двухголовыми орлами, которые были сняты после революции 1917 года. В 1939 году обелиски были заменены на гранитные.

THE OBELISKS ON THE SITE OF THE RUSSIAN TROOPS’ REDOUBTS Built in 1909. In 1939, were substituted for the granite ones.

ПАМ’ЯТНИК ШВЕДАМ ВІД ШВЕДІВ Пам’ятник “Шведам від шведів” серед 28 пам’ятників, присвячених Полтавській битві, посідає особливе місце. У 1909 шведи привезли зі своєї Батьківщини вже витесаний пам’ятник і встановили на честь 200-річчя битви. На невисокому кургані серед поля стоїть шестиметрова піраміда неправильної форми, витесана з рожевого граніту. Пам’ятник знаходиться на місці захоронення шведських солдатів, полеглих в Полтавському бою. З двох боків моноліта – написи російською та шведською мовами: “В память шведам, павшим здесь в 1709 году, воздвигнут соотечественниками в 1909 г.” Верхня частина моноліта має невеликий покос на північ, що у скандинавських народів символізує тугу. Пам’ятник оточують 12 гранітних тумб круглої форми, з’єднаних залізним ланцюгом. З пам’ятником пов’язано чимало легенд та розмов, ніби-то навколо нього в окремий час виникають таємничі зображення. Одні говорили, що у перших променях сонця саме 22-23 червня в химерних строкатостях каменя виникає зображення шведського воїна, який наступає на російського солдата. Інші розповідали, що в місячних променях виникає зображення богині-перемоги шведів. Але ці розмови залишались лише міфом, витвором фантазії і вірою в чудеса. Та одного разу полтавський художник Євген Путря зміг довести справжність цієї легенди. Йому вдалося побачити і навіть змалювати видіння, що протрималось майже 18 хвилин. Отже, вночі при боковому освітленні на гранітній брилі він побачив напівпрофіль воїна у трикутному капелюсі, а над ним нахилену голову жінки, що своїм амоформом ніби покриває його. Спеціалісти-художники пояснюють таке явище лише частковою природністю. При обробці граніту на зламах часто виникають лінії, в яких при достатній уяві можна побачити фрагменти або й цілі малюнки. Невідомий майстер помітив це та закріпив ударами зубила дивовижну гру природи. В Швеції цю мистецьку техніку застосовували, зокрема, на скелях, що обрамляють фіорди. В Україні таких аналогів немає, тому про цей пам’ятник можна говорити не тільки як про унікальний істоpичний символ, а і як про цінний витвір мистецтва.

ПАМЯТНИК ШВЕДАМ ОТ ШВЕДОВ Привезен и установлен в 1909 году в урочище Побиванка, где, по приданию, похоронено 9 тыс. шведских воинов, погибших в 1709 году. Высота гранитной глыбы 6 метров. На памятнике надпись на русском и шведском языках: «В память шведам, павшим здесь в 1709 году. Воздвигнут соотечественниками в 1909 году».

THE MONUMENT TO SWEDES FROM SWEDES Was erected by compatriots in 1909.

МЕМОРІАЛ СОЛДАТСЬКОЇ СЛАВИ Знаходиться в парку І. П. Котляревського, де вічним сном сплять більше трьох тисяч солдатів і офіцерів Радянської Армії, які загинули, звільняючи місто від фашистських загарбників. Поряд з 22-метровим обеліском і 6-метровою фігурою воїна-визволителя горить вічний вогонь. Автори пам’ятника — скульптор Є. Кунцевич, архітектори Л. Вайнгорт, Г. Кислий, І. Мезенцев.

ПАМЯТНИК СОЛДАТСКОЙ СЛАВЫ Находится в парке И. П. Котляревского, где вечным сном спят более трех тысяч солдат и офицеров Советской Армии, которые погибли, освобождая город от фашистских захватчиков. Рядом с 22-метровым обелиском и 6-метровой фигурой воина-освободителя горит вечный огонь. Авторы памятника: скульптор Е. Кунцевич, архитекторы — Л. Вайнгорт, Г. Кислий и И. Мезенцев.

THE SOLDIERS’ GLORY MEMORIAL Architects — L. Vaingort, H. Kisly, I. Mezentsev.

ПАМ’ЯТНИК НЕСКОРЕНИМ ПОЛТАВЧАНАМ Пам’ятник увіковічує подвиг підпільників, активних учасників антифашистського руху в Полтаві, під час окупації. На постаменті скульптурний портрет Лялі Убийвовк – Героя Радянського Союзу, керівника підпільної комсомольсько-молодіжної групи. Відкритий у 1967 році недалеко від школи, в якій навчалась Ляля Убийвовк. Автори – Л. Жуковська, К. Посполітак, Д. Сова, архітектор – В. Пасічний.

ПАМЯТНИК НЕПОКОРЕННЫМ ПОЛТАВЧАНАМ Памятник увековечивает подвиг подпольщиков, активных участников антифашистского движения в Полтаве, в период оккупации. На постаменте – скульптурный портрет Ляли Убийвовк – Героя Советского Союза, руководителя подпольной комсомольско-молодежной группы. Открыт в 1967 году недалеко от школы, в которой училась Ляля Убийвовк. Авторы – скульпторы Л. Жуковская, К. Посполитак, Д. Сова, архитектор — В. Пасичный.

THE MONUMENT TO THE UNSUBDUED POLTAVITES 1967. Authors: L. Zhukovskaya, K. Pospolitak, D. Sova; architect — V. Pasichny.

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК ОПЕРАЦІЇ «ФРЕНТІК» Встановлено на честь 50-ї річниці авіаційної операції “Френтік”, що здійснювалась авіацією США у 1944 році з Полтавської авіабази. Відкрито у 1994 р.

ПАМЯТНЫЙ ЗНАК ОПЕРАЦИИ «ФРЕНТИК» Установлен в честь 50-й годовщины авиационной операции «Френтик», которая осуществлялась авиацией США в 1944 году с Полтавской авиабазы. Открыт в 1994 г.

THE MEMORIAL SIGN OF THE “FRANTIC” OPERATION Set up in honor of the 50th anniversary of the “Frantic” aviation operation, which was carried out by the USA aviation in 1944 from the Poltava aviation base. Opened in 1994.

ПАМ’ЯТНИК О. І. ЗИГІНУ Командуючий 4-ю гвардійською армією генерал-лейтенант Олексій Іванович Зигін загинув, звільняючи Полтаву від німецько-фашистських загарбників, в 1943 році. Пам’ятник відкритий у 1957 році. Скульптори — Л. Кербель і В. Цигаль.

ПАМЯТНИК А. И. ЗЫГИНУ Командующий 4-й гвардейской армией генерал-лейтенант Алексей Иванович Зыгин погиб, освобождая Полтаву, в 1943 году. Памятник открыт в 1957 г. Скульпторы — Л. Кербель и В. Цигаль.

THE MONUMENT TO OLEKSI ZYGIN 1957. Sculptors — L. Kerbel and V. Tsigal.

ДЗВІН «КИЗИКЕРМЕН» Відлитий у 1695 році майстром А. Петровим із трофейних гармат, захоплених при штурмі турецької фортеці Кизикермен українськими козаками. Вага — близько двох тонн. Для поліпшення тембра звуку було додано більше 400 кг срібла. Прикрашав дзвіницю Успенського собору. Нині виставлений у Гетьманському залі Полтавського краєзнавчого музею.

КОЛОКОЛ «КЫЗЫКЕРМЕН» Отлит в 1695 году мастером А. Петровым из трофейных пушек, захваченных при штурме турецкой крепости Кызыкермен украинскими казаками. Вес — около двух тонн. Для улучшения тембра звука было прибавлено более 400 кг серебра. Украшал колокольню Успенского собора. В настоящее время выставлен в Гетманском зале Полтавского краеведческого музея.

BELL “KYZYKERMEN” Founded in 1695 by a craftsman A. Petrov from cannons, captured during the storm of the Turkish fortress Kyzykermen by the Ukrainian Cossacks. Weight is about two tons.

БУДИНОК ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Першим прикладом українського архітектурного стилю став будинок Полтавського губернського земства. Будинок музею – це програмний витвір архітектури в стилі українського модерну, нині – пам’ятка архітектури державного значення. Споруджений в 1903-1908 рр. Автору, художнику-архітектору В. Г. Кричевському, вдалося створити цілісну композицію, в якій органічно поєдналися традиції народного будівництва, український орнамент і будівельно-конструкторські форми. Художньооформлювальні розписи у вестибюлі і центральному залі виконали відомі українські художники С. Васильківський та М. Самокиш. Будинок перші 12 років функціонував як адміністративно-музейна споруда. У 1920 році його було передано під центральний пролетарський музей Полтавщини. Під час Великої Вітчизняної війни при відступі з Полтави його спалили фашисти. У 60-ті роки будинок відновили за проектом архітекторів П. Костирка, В. Крачмера, Н. Квітки та інших. Загалом збереглася більшість форм, проте змінені деякі частини даху та його колір на червоний.

ПОЛТАВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ Заснований у 1891 році з ініціативи видатного вченого, професора В. В. Докучаєва, який передав із власної колекції 4000 зразків ґрунтів, 500 гірських порід, 800 листів гербарію. Першим директором музею був М. О. Олеховський (1855 - 1909), який і прийняв від В. В. Докучаєва цю колекцію, що стала основою зібрання. У 1906 році уродженка Полтавської губернії К. М. Скаржинська (1854 - 1932) подарувала музею понад 20 тисяч експонатів і наукову бібліотеку Круглицького музею у Лубнах. Свої цінні колекції східних старожитностей передав у дарунок закладу в 1894 - 1916 роках П. П. Бобровський. У різні роки тут працювали:

етнограф і археолог І. А. Зарецький (1857 - 1936), ботанік В. Ф. Ніколаєв (1889 - 1973), орнітолог М. І. Гавриленко (1889 - 1971), археолог і мистецтвознавець В. М. Щербаківський (1876 - 1957), етнограф і мистецтвознавець Н. Х. Онацький (1875 - 1937), поет М. Г. Філянський (1873 - 1938). Із музеєм тісно співпрацював великий вчений-природознавець В. І. Вернадський (1863 - 1945). У роки Великої Вітчизняної війни будинок музею був значно пошкоджений. У 1964 році відкрито реконструйоване приміщення музею. Зібрання музею нараховує близько 300 тис. експонатів. У музеї знаходиться чимало реліквій козацького часу, давньоєгипетська колекція, група пам’яток античного і східного мистецтва, колекції полтавської народної вишивки, ткацтва, килимарства, церковних речей, археологічні, нумізматичні речі. Найбільш унікальні — зібрання полтавської писанки ХІХ-ХХ ст. Заклад – учасник міжнародних виставок, у т. ч. в Австрії, Польщі, Болгарії, Німеччині, Індії, Італії. Щорічно музей відвідують понад 350 тис. чоловік.

ПОЛТАВСКИЙ КРАЕВЕДЧЕСКИЙ МУЗЕЙ Музей основан в 1891 году по инициативе выдающегося ученого, профессора В. В. Докучаева, который передал из собственной коллекции 4000 образцов грунтов, 500 горных пород, 800 листов гербария. Первым директором музея был Г. О. Олеховский (1855 - 1909 гг.), который и принял от В. В. Докучаева эту коллекцию, ставшую основой собрания. В 1906 году уроженка Полтавской губернии К. М. Скаржинская (1854 - 1932 г.) подарила музею свыше 20 тыс. экспонатов и научную библиотеку Круглицкого музея в Лубнах. Свои ценные коллекции восточных старожитностей передал в дар музею в 1894 – 1916 годах П. П. Бобровский. В разные годы здесь работали: этнограф и археолог И. А. Зарецкий (1857 - 1936 гг.), ботаник В. Ф. Николаев (1889 - 1973 гг.), орнитолог Г. И. Гавриленко, (1889 - 1971 гг.), археолог и искусствовед В. М. Щербаковский (1889 - 1973 гг.), этнограф

и искусствовед Н. Х. Онацкий (1875 - 1640 гг.), поэт Г. Г. Филянский (1876 - 1938 гг.). С музеем тесно сотрудничал великий ученый-искусствовед В. И. Вернадский (1863 – 1945 гг.). В годы Великой Отечественной войны здание музея было повреждено. В 1964 году было открыто реконструированное помещение музея. Собрание музея насчитывает около 300 тыс. экспонатов. В музее находится немало реликвий казацкого времени, древнеегипетская коллекция, группа античного и восточного искусства, коллекции полтавской народной вышивки, ткачества, церковных вещей, археологические, нумизматические вещи. Наиболее уникальные – собрание полтавской писанки ХIX – XX столетий. Заведение – участник международных выставок, в т. ч. в Австрии, Польше, Болгарии, Германии, Индии, Италии. Ежегодно музей посещают свыше 350 тыс. человек.

THE POLTAVA LOCAL HISTORY MUSEUM Was founded in 1891 by the initiative of the famous scientist, professor V. Dokuchayev. The museum’s

building is built in the style of the Ukrainian art nouveau. Artist and architect — V. Krichevski.

ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК НА ЧЕСТЬ ПЕРШОЇ ПИСЬМОВОЇ ЗГАДКИ ПРО ПОЛТАВУ Перша письмова згадка про Лтаву-Полтаву зустрічається в Іпатіївському літописі під 1174 роком. У 1974 р. на Червоній (Соборній) площі був встановлений пам’ятний знак, що представляє собою гранітну брилу, на якій висічені слова з Іпатіївського літопису: «Ігорь Святославичь поеха противу половцемъ и перееха Въросколъ оу Лтавы…».

ПАМЯТНЫЙ ЗНАК В ЧЕСТЬ ПЕРВОГО ПИСЬМЕННОГО УПОМИНАНИЯ О ПОЛТАВЕ Первое письменное упоминание о Лтаве-Полтаве встречается в Ипатиевской летописи под 1174 годом. В 1974 году на Красной (Соборной) площади был установлен памятный знак, который представляет собой гранитную глыбу, на которой высечены слова из Ипатиевской летописи: «Игорь Святославичь поеха противу половцемъ и переха Въросколъ оу Лтавы…».

THE MEMORABLE SIGN IN HONOUR OF THE FIRST RECORD OF POLTAVА The first record of Ltava (Poltava) was found in the Ipatievskaya chronicle under 1174.

САДИБА ІВАНА ПЕТРОВИЧА КОТЛЯРЕВСЬКОГО

САДИБА І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО У 1969 році в 126 країнах світу відзначалися 200-ті роковини від дня народження І. П. Котляревського. В Полтаві в ці святкові дні був відкритий меморіальний комплекс – Музей-садиба І. П. Котляревського. Найцінніша реліквія меморіального будинку – це дерев’яний сволок, на якому кожен може прочитати історичний напис: “Создался дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа, Аминь, року 1705 месяца августа”. Цей сволок із дідівської хати, в якій народився, прожив все життя, написав свої безсмертні твори І. П. Котляревський.

УСАДЬБА И. П. КОТЛЯРЕВСКОГО В 1969 году в 126 странах мира отмечалась 200-я годовщина со дня рождения И. П. Котляревского. В Полтаве в эти праздничные дни был открыт мемориальный комплекс – Музей-усадьба И. П. Котляревского. Самая ценная реликвия мемориального дома – это деревянный сволок, на котором каждый может прочитать историческую надпись: «Создался дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа, Аминь, року 1705, месяца августа». Этот сволок из дедовского дома, в котором родился, прожил всю жизнь, написал свои бессмертные произведения И. П. Котляревский.

IVAN KOTLYAREVSKI’S MANSION In 1969, the 200th anniversary of Kotlyarevski’s birthday was celebrated in 126 countries of the world. Those festive days the memorial complex — I. Kotlyarevski’s museum-mansion — was opened.

ПОЛТАВСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО В одному з мальовничих куточків Полтави на колишньому Келінському, а нині Першотравневому проспекті, у старовинному особняку, що за переказами з початку 19 ст. належав видатному поету і громадському діячу Василю Капністу, розташований Полтавський літературномеморіальний музей Івана Петровича Котляревського, який уже більше ніж півстоліття гостинно відчиняє двері для шанувальників творчості славного полтавця. За час свого існування музей зібрав багату колекцію унікальних документів, пов’язаних з життям і творчістю родоначальника нової української мови та літератури, цікавих матеріалів про Полтаву 18-19 ст., що надихала письменника на створення літературних героїв – вічно юної Наталки, хороброго козака Енея, які і сьогодні асоціюються з образом древньої Полтави. Нині музейна колекція нараховує більше 6 тисяч експонатів. Найдорогоціннішим скарбом у фондовій збірці музею є рукописний архів письменника, що започаткував видову колекцію і був переданий до музею в рік його заснування з Санкт-Петербурзької публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна. Літературна експозиція музею розміщена в шести залах за тематико-хронологічним принципом і дає повну картину життєвого і творчого шляху митця. Експозиція створена групою полтавських художників: В.Батуріним, А.Щербаком та Є. Путрею.

ПОЛТАВСКИЙ ЛИТЕРАТУРНО-МЕМОРИАЛЬНЫЙ МУЗЕЙ И. П. КОТЛЯРЕВСКОГО В одном из живописных уголков Полтавы на бывшем Келинском, а в настоящее время Первомайском проспекте, в особняке, который по преданию с начала XIX столетия принадлежал поэту и общественному деятелю Василию Капнисту, расположен Полтавский литературно-мемориальный музей Ивана Петровича Котляревского, который уже более чем полвека гостеприимно раскрывает двери для почитателей творчества славного полтавчанина. За время своего существования музей собрал богатую коллекцию уникальных документов, связанных с жизнью и творчеством родоначальника нового украинского языка и литературы, интересных материалов о Полтаве XVIII – XIX столетия, вдохновлявшей писателя на создание литературных героев – вечно юной Наталки и храброго казака Энея, которые и сегодня ассоциируются с образом древней Полтавы. В настоящее время музейная коллекция насчитывает более 6 тыс. экспонатов. Самым ценным сокровищем в фондовой музея является рукописный архив писателя, положивший начало видовой коллекции и переданный музею в год его основания из Санкт-Петербургской публичной библиотеки им. Салтыкова-Щедрина. Литературная экспозиция музея размещена в шести залах по тематико-хронологическому принципу и дает полную картину жизненного и творческого пути художника. Экспозиция создана группой полтавских художников: В. Батуриным, А. Щербаком и Е. Путрей.

POLTAVA I. KOTLYAREVSKI LITERARY-MEMORIAL MUSEUM The museum of Ivan Kotlyarevski for more than half a century has been opening its doors to the admirers of the works of the renowned Poltavite. At the present time, the museum’s collection numbers more than 6 thousand exhibits. The most precious treasure in the fund of the museum is a handwritten archive, which initiated the generic collection and in the year of its foundation was passed to the museum from Saint-Petersburg’s Saltykov-Shchedrin public library.

САДИБА-МУЗЕЙ ПАНАСА МИРНОГО На затишній полтавській околиці розташована садиба-музей класика української літератури Панаса Мирного (П. Я. Рудченка, 1849 – 1920). Одноповерховий дерев’яний побілений будинок ховається за тополями та бузком. У музеї зберігається понад 150 рукописів Панаса Мирного та його старшого брата Івана Білика (І. Я. Рудченка), разом з яким написаний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, понад 280 аркушів епістолярної спадщини письменника та його родини, першодруки творів Панаса Мирного, спогади про нього сучасників, архів часопису “Рідний край”. Музей відкритий 1940 року. Оселя Панаса Мирного пам’ятає голоси Лесі Українки й Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського й Василя Стефаника, Гната Хоткевича й Володимира Самійленка. Клавішів фортепіано торкалися руки Марії Заньковецької та Миколи Лисенка.

УСАДЬБА-МУЗЕЙ ПАНАСА МИРНОГО На уютной полтавской окраине расположена усадьба-музей классика украинской литературы Панаса Мирного (П. Я. Рудченко, 1849 - 1920). Одноэтажный деревянный дом прячется за тополями и сиренью. В музее сохраняется свыше 150 рукописей Панаса Мирного и его старшего брата Ивана Билыка (И. Я. Рудченко), вместе с которым написан роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», свыше 280 листов эпистолярного наследия писателя и его семьи, первопечати произведений Панаса Мирного, воспоминания о нем современников, архив журнала «Рідний край». Музей открыт в 1940 году. Дом Панаса Мирного помнит голоса Леси Украинки и Елены Пчилки, Михаила Коцюбинского и Василия Стефаныка, Игната Хоткевича и Владимира Самойленко. Клавишей фортепиано касались руки Марии Заньковецкой и Николая Лысенко.

MANSION-MUSEUM OF PANAS MIRNY Mansion-museum of the Ukrainian literature classic Panas Mirny (P. Rudchenko, 1849-1920).

ПАМ’ЯТНИК ПАНАСУ МИРНОМУ Знаходиться на його садибі. Архітектор — М. Вронський, скульптор — О. Олійник. 1951 рік.

ПАМЯТНИК ПАНАСУ МИРНОМУ Находится на его усадьбе. Архитектор — М. Вронский, скульптор — О. Олийник. 1951 год.

THE MONUMENT TO PANAS MIRNY 1951. Architect — M. Vronski, sculptor — O. Oleynik

ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІТЕРАТУРНОМЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ В.Г. КОРОЛЕНКА Ошатний білий будинок із дерев’яною верандою розташувався у тихому зеленому куточку колишньої Малосадової вулиці. В ньому Володимир Галактіонович Короленко жив упродовж 18-ти останніх років свого життя (1903 - 1921 рр.). Нині вулиця названа на його честь. З Полтави, яку Короленко величав “містом-садом”, вийшли в світ такі його відомі публіцистичні твори, як “Сорочинська трагедія”, “Побутове явище”, “Торжество переможців”, “Листи до Луначарського”, “Землі! Землі!”, автобіографічна повість “Історія мого сучасника”, якій судилося стати культурно-історичним пам’ятником суспільного життя України і Росії другої половини ХІХ століття, художні твори “Мороз”, “Феодали”, “Государеві ямщики”, літературно-критичні твори “Трагедія великого гумориста”, “О. І. Гончаров і молоде покоління” та багато інших. Володимир Галактіонович ініціює створення Полтавської спілки допомоги військовополоненим Першої Світової війни (1917 р.), бере активну участь у діяльності Політичного Червоного Хреста і бореться за скасування смертної кари за політичні погляди (1918 р.), виступає публічно проти безсудових розстрілів, погромів,

утисків мирних людей. За його підтримки створюється впливова недержавна організація допомоги безпритульним і знедоленим дітям – Ліга порятунку дітей (1918 – 1926 рр.), відкривається перша дитяча трудова колонія його імені (1919 р.). В різні роки гостями короленківського дому були такі визначні особистості, як Іван Тобілевич (Карпенко-Карий), Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Валентин Катаєв, Іван Козловський.

22 грудня 1921 року перестало битися серце справжнього лицаря честі і моралі. Похований В. Г. Короленко неподалік від своєї садиби, у міському парку культури та відпочинку “Перемога”. 24 січня 1922 року вийшла урядова постанова про увічнення пам’яті письменника, в якій йшла мова і про організацію музею В. Г. Короленка. До музейного комплексу входять будинокмузей, флігель, меморіальна садиба, могила письменника і його дружини. У музеї зібрано понад 10 000 експонатів. Це автографи відомих письменників, книги та газети з особистої бібліотеки письменника, його літературні та публіцистичні твори, предмети етнографії, твори образотворчого мистецтва, меморіальні речі, які пощастило зберегти у роки Великої Вітчизняної війни.

ПОЛТАВСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЛИТЕРАТУРНО-МЕМОРИАЛЬНЫЙ МУЗЕЙ В. Г. КОРОЛЕНКО Нарядный белый дом с деревянной верандой разместился в тихом зеленом уголке бывшей Малосадовой улицы. В нем Владимир Галактионович Короленко жил 18 последних лет своей жизни (1903 – 1921 гг.). В настоящее время улица носит его имя. Из Полтавы, которую Короленко называл «городом-садом», вышли в свет такие его известные публицистические произведения, как «Сорочинская трагедия», «Бытовое явление», «Торжество победителей», «Письма к Луначарскому», «Земли! Земли!», автобиографическая повесть «История моего современника», которой суждено было стать культурно-историческим памятником общественной жизни Украины и России 2-й половины XIX века, художественные произведения «Мороз», «Феодалы», «Государевы ямщики», литературнокритические произведения «Трагедия великого юмориста», «А. И. Гончаров и молодое поколение» и много других. Владимир Галактионович инициирует создание Полтавского союза помощи военнопленным Первой Мировой войны (в 1917 г.), активно участвует в деятельности Политического Красного Креста и борется за отмену смертной казни за политические взгляды (в 1918 г.), выступает публично против бессудовых расстрелов,

погромов, притеснений мирных людей. При его поддержке создается влиятельная негосударственная организация помощи беспризорным и бездомным детям – Лига спасения детей (1918 – 1926 гг.), открывается первая детская трудовая колония его имени (в 1919 г.). В разные годы гостями короленковского дома были такие выдающиеся личности, как Иван Тобилевич (Карпенко-Карый), Панас Мирный, Михаил Коцюбинский, Валентин Катаев, Иван Козловский.

22 декабря 1921 года перестало биться сердце настоящего рыцаря чести и морали. Похоронен В. Г. Короленко неподалеку от своей усадьбы, в городском парке культуры и отдыха «Победа».

24 января 1922 года вышло правительственное постановление об увековечивании памяти писателя, в котором велась речь об организации музея В. Г. Короленко. В музейный комплекс входят доммузей, флигель, мемориальная усадьба, могила писателя и его жены. В музее собрано свыше 10000 экспонатов. Это автографы известных писателей, книги и газеты из личной библиотеки писателя, его литературные и публицистические произведения, предметы этнографии, произведения изобразительного искусства, мемориальные вещи, которые удалось сохранить в годы Великой Отечественной войны.

POLTAVA STATE VLADIMIR KOROLENKO LITERARY-MEMORIAL MUSEUM V. Korolenko (1853-1921) — a famous democratic writer and humanist.

ПАМ’ЯТНИК ШВЕДАМ ВІД РОСІЯН Споруджений 1909 року на полі Полтавської битви. Має форму усіченої гранітної піраміди, яка увінчана масивним гранітним хрестом на постаменті. Загальна висота — близько 9 м. На меморіальній дошці написи російською і шведською мовами: “Вечная память храбрым шведским воинам, павшим в бою под Полтавой 27 июня 1709 года”.

ПАМЯТНИК ШВЕДАМ ОТ РОССИЯН Построен в 1909 году на поле Полтавской битвы. Имеет форму усеченной гранитной пирамиды, увенчанной массивным гранитным крестом на постаменте. Общая высота — около 9 метров. На бронзовой мемориальной доске надписи на русском и шведском языках: «Вечная память храбрым шведским воинам, павшим в бою под Полтавой 27 июня 1709 года».

THE MONUMENT TO THE SWEDES FROM THE RUSSIANS Built in 1909 in the field of the Poltava battle.

КАПЛИЦЯ НА МІСЦІ ЗУСТРІЧІ ПОЛТАВЦІВ З МИКОЛОЮ ІІ У 1911-1919 роках була збудована каплиця на честь зустрічі представників Полтавської губернії з російським імператором Миколою ІІ під час урочистостей 1909 року з нагоди 200-річчя Полтавської битви. За проектом студента Петербурзького архітектурного інституту І.А. Кальбуса спорудили цю муровану, стовпоподібну, квадратну в плані каплицю.

КАПЛИЦА НА МЕСТЕ ВСТРЕЧИ ПОЛТАВЧАН С НИКОЛАЕМ II Построена в 1911 г. Архитектор — И. Кальбус.

THE CHAPEL AT TSAR NICOLAS II MEETING PLACE WITH THE PEOPLE OF POLTAVA Built from 1911 to 1916. Architect — I. Kalbus.

Музей ІсторіЇ ПолтавсЬкої битви Музей історії Полтавської битви було відкрито 26 червня 1909 року до 200-річного ювілею видатної події. Засновником музею і його першим директором був відомий історик і краєзнавець, вчитель історії Петровського Полтавського Кадетського корпусу, дійсний статський радник, підполковник Іван Францевич Павловський. Експозиція музею нараховувала багато експонатів, серед яких холодна і вогнепальна зброя, портрети, гравюри, полкові прапори і зразки військової форми, що поступили з Артилерійського музею Санкт-Петербургу, музеїв Москви, Стокгольмського Королівського архіву та Генштабу, приватних осіб м. Полтави та повітових міст Полтавської губернії.

Музей истории Полтавской битвы Музей истории Полтавской битвы был открыт 26 июня 1909 года накануне 200-летнего юбилея выдающегося события. Создателем музея и его первым директором был известный историк и краевед, преподаватель истории Петровского Полтавского Кадетского корпуса, действительный статский советник, подполковник Иван Францевич Павловский. Экспозиция музея насчитывала много экспонатов, среди которых холодное и огнестрельное оружие, портреты, гравюры, полковые флаги и образцы военной формы, которые поступили из Артиллерийского музея Санкт-Петербурга, музеев Москвы, Стокгольмского Королевского архива и Генштаба, отдельных частных лиц Полтавы и уездных городов Полтавской губернии.

THE MUSEUM OF THE HISTORY OF THE POLTAVA BATTLE In 1909, in the field of the Poltava battle a museum was opened.

Reserve “The Field of the Poltava Battle” is the only one in Ukraine included in IOMHM – The International Organization of MilitaryHistorical Museums under the aegis of UNESCO. Included into the world tourist itinerary.

ПОЛТАВСЬКИЙ МУЗЕЙ АВІАЦІЇ ТА КОСМОНАВТИКИ Полтавський музей авіації та космонавтики відкритий 23 вересня 2001 року. Експозиція присвячена вченим, конструкторам, фахівцям аерокосмічної галузі, творчий і життєвий шлях яких пов’язаний із нашим краєм.

ПОЛТАВСКИЙ МУЗЕЙ АВИАЦИИ И КОСМОНАВТИКИ Полтавский музей авиации и космонавтики открыт 23 сентября 2001 года. Экспозиция посвящена ученым, конструкторам, специалистам аэрокосмической отрaсли, творческий и жизненный путь которых связан с нашим краем.

THE POLTAVA MUSEUM OF AVIATION AND COSMONAUTICS The exposition is devoted to scientists, designers, and experts in the field of aerospace, whose life and creative development are connected with our land.

ПОЛТАВСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ (ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ) Полтавський художній музей було відкрито 27 квітня 1919 року. Основу музейної збірки склала колекція відомого художника-передвижника, уродженця Полтави М. О. Ярошенка, передана за його бажанням рідному місту. Сьогодні збірка Полтавського художнього музею належить до числа визначних в Україні. Заклад пишається своїми колекціями західноєвропейського живопису, представленого іменами Клари Петерс, Марчелло Бачечіареллі, Франческо Гварді, Жана-Батіста Грьоза, зразками мейсенського фарфору, французької бронзи, декоративної пластики, меблів (XVIII-поч. XIX ст.), а також іменами художниківпередвижників Григорія Мясоєдова, Івана Шишкіна, Опанаса Сластьона. Музей розміщено в будинку Галереї мистецтв (1999 рік, архітектор — Ю. Олійник).

ПОЛТАВСКИЙ ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ МУЗЕЙ (ГАЛЛЕРЕЯ ИСКУССТВ) Полтавский художественный музей был открыт 27 апреля 1919 года. Основу музейного собрания составила коллекция известного художника-передвижника, уроженца Полтавы Н. А. Ярошенко, переданная по его желанию родному городу. Сегодня собрание Полтавского художественного музея принадлежит к числу выдающихся в Украине. Музей гордится своими коллекциями западноевропейской живописи, представленной именами Клары Петерс, Марчелло Бачеччиарелли, Франческо Гварди, Жанна-Батиста Греза, образцами мейсенского фарфора, французской бронзы, декоративной пластики, мебели (XVIII – нач. XIX столетия), а также именами художников-передвижников Григория Мясоедова, Ивана Шишкина, Афанасия Сластиона. Музей размещен в доме Галлереи искусств (1999 год, архитектор — Ю. Олийник).

THE POLTAVA ART MUSEUM (ART GALLERY) The Poltava Art Museum was opened on 27 April 1919. The establishment is proud of its collections of Western European paintings represented by the names of Klara Peters, Marcello Bacecciarelli, Francesco Guardi, Jean-Batist Groeusa, Russian painters Grigori Myasoyedov, Ivan Shyshkin, Opanas Slastion, examples of Meissen china, French bronzes, ornamental plastic arts, furniture. The museum is located in the building of the Art Gallery (1999, architect — Y. Oleynik).

МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ім. М. В. ГОГОЛЯ Споруджений в 1958 р. Архітектори – А. Крилова, О. Малишенко.

МУЗЫКАЛЬНОДРАМАТИЧЕСКИЙ ТЕАТР им. Н. В. ГОГОЛЯ Построен в 1958 г. Архитекторы – А. Крылова, О. Малышенко.

GOGOL MUSIC AND DRAMA THEATRE 1958. Architect — A. Krylova, O. Malyshenko

КІНОТЕАТР “КОЛОС” У 1901 році за проектом архітектора О. Трамбицького був споруджений Полтавський просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя. Витриманий в стилі неоренесансу. Його сцена нагадувала в мініатюрі сцену знаменитого Ла Скала, а глядацький зал з балконами і ложами, оркестровою ямою і сценічною коробкою вміщував до 1100 чоловік. До відкриття будинку поставили виставу “Ревізор” М.В. Гоголя.

КИНОТЕАТР “КОЛОС” Бывший просветительский дом им. Н.В. Гоголя. Построен в 1901 г., архитектор — О. Трамбицкий.

“THE KOLOS” CINEMA Built in 1901.

Architect — O. Trambitski.

ВОКЗАЛ СТАНЦІЇ “ПОЛТАВА ПІВДЕННА” Значним поштовхом для розвитку промисловості в Полтаві стало залізничне будівництво. У 1880 році замість тимчасового вокзалу збудовано новий капітальний, який у 1937 році був перебудований. На місці зруйнованої фашистами під час війни будівлі тільки у 1947 році збудували новий вокзал за проектом архітектора Є. Лимаря.

ВОКЗАЛ СТАНЦИИ “ПОЛТАВА ЮЖНАЯ” Значительным толчком к развитию промышленности в Полтаве стало железнодорожное строительство. В 1880 году вместо временного вокзала был построен новый капитальный, который в 1937 году был перестроен. На месте разрушенного фашистами во время войны здания только в 1947 году был построен новый железнодорожный вокзал по проекту архитектора Е. Лимаря.

THE “POLTAVA PIVDENNA” RAILWAY STATION Built in 1871, reconstructed in 1947. Architect — Y. Lymar.

МІСЦЯ КУЛЬТУРНОГО ДОЗВІЛЛЯ

Кінотеатр «Колос»

Полтавський обласний український музично-драматичний театр імені М.В. Гоголя

Кінотеатр імені І.П. Котляревського

Міський Будинок культури (виставково-дискотечна зала)

Палац дозвілля «Листопад» Торгівельно-розважальний центр «КОНКОРД»

ГОТЕЛІ ПОТАВИ

«Турист» ** вул. Миру, 12, 8 (0532) 572761, факс 57-25-77.

«Галерея» **** вул. Фрунзе, 7 8 (0532) 56 16 97, 56 16 66, факс 56-31-21. «Алмаз» * вул. Київське шосе, 60 8 (05322) 3 84 00.

«Інтурист-Полтава» вул. Грушевського, 1, 8 (0532) 60-57-10, 60-57-07, 60-57-08.

«Гармонія» вул. Степового Фронту, 29 8 (05322) 3-85-49.

«Палаццо» **** вул. Гоголя, 33, 8 (0532) 61 08 50 - ресторан, 61 12 05 - готель.

«Рів’єра» пров. Рибальський,16 8 (0532) 57-23-44, 52-02-41.

«Київ» вул. Сінна 2, 8 (05322) 24286, 24281.

Вищі навчальні заклади міста № 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Назва навчального закладу

Адреса навчального закладу

Телефон закладу

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка Полтавський університет споживчої кооперації України Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка Полтавська державна аграрна академія

м. Полтава, вул. Шевченка, 23

60-20-51

м. Полтава, проспект Першотравневий, 24 м. Полтава, вул. Коваля, 3 м. Полтава, вул. Остроградського, 2

2-28-50

м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3

50-02-73

Військовий інститут телекомунікації і інформатизації Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Приватний вищий навчальний заклад «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» Полтавська філія Державної академії статистики, обліку та аудиту Полтавський факультет Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Полтавський інститут економіки і права вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

м. Полтава, вул. Зіньківська, 44

53-42-18 (комутатор)

м. Полтава, вул. Н.-Левицького, 10

50-28-78

м. Полтава, вул. Монастирська, 6

7-26-94

м. Полтава, проспект Першотравневий, 14 м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27

56-01-48

м. Полтава, вул. Сінна, 7

50-81-78

м. Полтава, вул. Алмазна, 2 а

63-24-62

м. Полтава, вул. Сакко, 19 а м. Полтава, вул. Гоголя, 7

67-41-53

Полтавський інститут бізнесу Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю. Бугая 12. Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет» Полтавська філія 13. Полтавський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом 14. Полтавський факультет менеджменту і бізнесу Київського університету культури

50-91-70 56-23-13

50-99-64

60-60-06

Банки міста Акціонерний банк «Полтава - банк» вул. Паризької Комуни, 40а Філія «Полтавське головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» вул. Шведська, 2

2-78-63 2-57-88 50-09-50 51-70-02 51-70-51

Полтавська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» вул. Монастирська, 8

51-87-07 51-87-22

Управління Національного банку України у Полтавській області вул. Жовтнева, 17

2-16-01 50-37-03 50-37-02 Філія - Полтавське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк 7-32-96 України» 50-36-00 вул. Котляревського, 22 50-36-02 Філія Октябрського відділення № 43 ВАТ «Ощадбанк» вул. Леніна, 1/23

7-32-39 7-06-56

Філія ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в м. Полтава, вул. Фурманова, 8а

50-89-73 58-09-71 58-25-24

Філія відділення «Промінвестбанку» в м. Полтава вул. Котляревського, 1/27

7-17-35 7-28-76

Центральний регіональний департамент акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» вул. Пушкіна, 45 Полтавська обласна філія акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» вул. Жовтнева, 43

50-32-00

Акціонерний комерційний банк «Золоті ворота», філія в м. Полтава вул. Пушкіна, 103

7-91-35 50-93-06

Полтавська філія ВАТ АБ «Укргазбанк» вул. Жовтнева, 19

56-56-80 56-56-81 56-56-80

2-15-07 50-05-71 2-15-07

Відділення Полтавської обласної дирекції акціонерного комерційного банку 50-63-80 «Правекс-банк» майдан Незалежності, 20 Полтавське відділення Харківська філія акціонерного банку «Експрес-банк» 57-21-38 вул. Гайового, 5 57-21-73 Філія Полтавської вул. Шевченка, 52

дирекції

«Індустріально-експортний

банк» 61-15-00 61-15-01 61-15-04

Полтавська філія регіонального управління ВАТ банк «Фінанси та кредит» вул. Жовтнева, 77 Полтавська філія ВАТ банку «БІГ Енергія» вул. Спаська, 11

61-12-70 61-12-80 50-62-15 50-62-16

Полтавська філія відкритого акціонерного товариства «Мегабанк» вул. Комсомольська, 17

50-15-05 50-62-09

Полтавська філія відкритого акціонерного товариства акціонерного банку 50-67-24 «Приватінвест» вул. М. Бірюзова, 32 Філія ВАТ «Морський транспортний банк» у м. Полтаві вул. М. Бірюзова, 32

50-67-24

Філія відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в 50-63-77 м.Полтаві Полтавське регіональне управління 50-63-77 вул. Шевченка, 80 Відділення №1 Кременчуцької філії АКБ «Індустріалбанк» вул. Ватутіна, 9/68 Полтавська філія ТОВ «Український промисловий банк» пров. Клубний, 4а

50-90-68 50-90-68 61-10-33

Полтавська філія відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський 61-28-51 акціонерний банк (Ві ЕйБіБанк) 61-28-61 вул. Комсомольська, 23 Філія АКБ «Імексбанк» у м. Полтаві вул. Котляревського, 1/27

50-62-70

Полтавська філія ВАТ ВТБ Банк вул. Жовтнева, 19

61-08-34

ВАТ АКБ «Автокразбанк» Полтавське відділення №7, вул. Жовтнева, 22

60-62-83

Відділення «Полтавське Регіональне управління ВАТ Родовід Банк», вул. Сінна, 2/49

61-50-32 61-50-31 61-50-33

Відділення ВАТ «Банк Демарк» у м. Полтава вул. Леніна, 7

60-63-58

Полтавська філія АКБ «ТАС - Комерц банк», вул. Остапа Вишні, 2

61-21-30 50-37-90

Полтавська філія ВАТ КБ «Хрещатик», вул. Артема, 7/22

50-01-31

Відділення №1 в м. Полтава ЗАТ «Про Кредит Банк», вул. Котляревського, 19/10 (безбалансове відділення, м. Київ) Філія ЗАТ «ОТП Банк» у м. Полтава, вул. Пушкіна, 28

50-36-89

Полтавська філія акціонерного комерційного банку «Форум», вул. Гоголя, 28

61-34-10 61-34-11

ВАТ «Інпромбанк» відділення №3 у м. Полтава, вул. Енгельса, 2а

50-22-44

Полтавська філія АБ «Київська Русь» вул. Паризької Комуни, 28

50-01-76 50-01-73

Полтавська регіональна дирекція ВАТ «Ерсте–Банк», вул. Сінна, 15а

50-81-23 50-81-24 50-81-27

61-31-61 61-11-22

Туристичні об’єкти міста Полтави Адреса, контактний телефон Полтавський літературно-меморіальний музей вул. Панаса Мирного, 56 Панаса Мирного 8 (0532) 59 68 53, 59 69 08 Об’єкт

Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського

Першотравневий проспект, 18 8 (05322) 7 41 60

Садиба І. П. Котляревського

Соборний Майдан, 3 8 (05322) 7 20 73

Державний історико - культурний заповідник “Поле Полтавської битви»

вул. Шведська Могила, 32 8 (0532) 52 74 27

Полтавський літературно-меморіальний музей вул. Короленка, 1 В.Г. Короленка 8 (05322) 7 92 82

Полтавський художній музей (Галерея мистецтв)

вул. Фрунзе, 5 8 (0532) 56 35 40

Краєзнавчий музей

пл. Конституції,2 8 (05322) 7 42 34

Музей авіації і космонавтики

Першотравневий проспект, 16 8 (05322) 7 25 82

Хрестовоздвиженський монастир

вул. Свердлова, 2а 8 (05322) 7 90 59

Основні туристичні підприємства, що надають екскурсійні послуги Назва закладу ПП «Віл мат»

Адреса м. Полтава, вул. Р. Люксембург 63а, оф.1

Телефон 52 34 52

ПП «Аруна»

м. Полтава, пр-т Першотравневий, 19, оф.14 7 32 42

ПП «Кленовий міст»

м. Полтава, вул. Жовтнева, 29/15

50 85 50

ПП „Всесвіт –тур»

м. Полтава, вул. Шевченка, 56, оф. 212

61 18 80

ТОВ „Рава Авіас»

м. Полтава, вул. Короленка, 17/53

56 42 22

ТОВ «Європа –тур»

м. Полтава, вул. Гоголя, 25, оф. 1а

56 37 51

ОТСТ «Полтава –Супутник»

м. Полтава, вул. Зигіна, 1

2 49 26, 7 22 40

ЗАТ «Полтаватурист»

м. Полтава, вул. Леніна, 91

2 09 09

ФО Флока С.В

м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, оф. 415

61 16 49

ПП Лазька О.В.

м. Полтава, вул. Шевченка, 44

2 96 07

ПП Март’янова Л.В.

м. Полтава, вул. Куйбишева, 45, к. 3

7 07 75

Ресторани міста Назва закладу

Адреса

Контактний телефон

«Палаццо»

вул. Гоголя, 33

«Мотель «Полтава»

вул. Грушевського, 1

«Каштанова алея»

вул. Жовтнева, 58-а

«Турист»

вул. Миру, 12

61-08-50 61-05-40 60-57-11 60-57-16 56-21-12 50-04-57 7-89-23

«Ворскла»

майдан Незалежності, 16

2-16-70

«Іванова Гора»

Соборний майдан, 2

«Галерея»

Фрунзе, 7

2-15-04 56-32-21 56-16-97 56-31-21

Таксі на замовлення («Сервіс-таксі»): 005, 006, 052, 058, 055, 056, 067, 063, 074, 082, 087, 054, 057, 565555, 525155, 606060.

Довідкові служби: 003, 004, 009, 09, 565-555.