Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк Rusyn - Saskatchewan Ruthenian Culture Association Inc. “Русин“ - Саскачеванске дружтво рускей култури Инк.
Haшa руска школа рошнє вєдно з нами
02/II March Марец 2008
Кельо знаме, тельо вредзиме. Научиц дацо вецей, нє на чкоду, алє препущиц нагоду, то може буц ище яка велька утрата.
Бавиме ше, рошнєме; Учиме ше, напредуєме.
Абрагам Линколн, америцки предсидатель: “Вше майце на розуме, же вашо особне опредзелєнє буц успишни, важнєйше од було чийого думаня.“
“Интердисциплинарни психолоґийно-линґвистични науково виглєдованя вецейнїсто потвердзели, же ученє двох або вецей язикох источашнє у вчасним периодзе дзецинства, у велїм доприноши коґнитивному розвою, т.є. же дво и вецейязичносц ма позитивну корелацию з интелектуалним напредованьом дзецох.” Мр. Гелена Медєши, линґвиста
... за главного редактора потвердзени Любомир Медєши зоз Саскатуна, а члени редакциї Йозефина Дервишевич зоз Норт Батлфорду, Кирил Мудри зоз Медицин Гед и о. Яким Рац зоз Кенори...
“САСКАЧЕВАНСКИ РУСКИ ГЛАСНЇК”: УТВЕРДЗЕНИ СОСТАВ РЕДАКЦИЇ
Редакция нашей новинки “Саскачевански руски гласнїк“ тераз попольнєна: на Рочней схадзки Дружтва, отриманей 29. марца того року у Норт Батлфорду, за главного редактора потвердзени Любомир Медєши зоз Саскатуна, а члени редакциї Йозефина Дарвишевич зоз Норт Батлфорду, Кирил Мудри зоз Медицин Гед и о. Яким Рац зоз Кенори. Суфинансованє за новинку обезпечене за 2007-2008 рок зоз фонду, а тиж так поднєшена вимога за дальше винансованє у 2008-2009 периодзе. Друкованє ше окончує у друкарнї Саскачеванского универзитету у Саскатунє, а тираж будзе завишиц од числа членох Дружтва (хтори доставаю новинку задармо) и од числа предплатнїкох. Єдно число новинки будзе, тиж, розпослате до библиотекох и наукових и културних институцийох у державох дзе єст интересованя за Руснацох. Кажда новинка завиши од сотруднїкох хтори до нєй пишу або посилаю илустрациї и од интересованя читачох за ню. И наш “Саскачевански руски гласнїк“ будзе мац успиху кед будземе мац цо вецей прилоги од цо вецей особох и кед у нїм буду таки написи хтори прицагню повагу. У першим чишлє зме мали 7 сотруднїкох зоз 6 местох, а од того 4 зоз Саскачевану, 2 зоз Алберти и 1 зоз старого краю. Писмени похвали и идеї о чим писац нам сцигли лєм зоз Краю, вироятно прето, же там нашо людзе звикли вецей писац, як цо ту у Канади. Постої добри потенциял за сотруднїцтво у нашей новинки. Ми ту у Саскачеванє, Алберти, Бритиш Колумбиї и Онтарию, як и у Зєдинєних Америцких Державох маме таких хтори познати медзи нашима людзми як добри публицисти, Page 2
писателє, уметнїки. Прецо би им нє були дати можлївосци за предлуженє такей активносци? Єст тиж и потреби же би ше нашо людзе витворели на планє култури, уметносци и информованя, бо ми Руснаци досцигли високи уровень у национално-културниом живоце, так же би таки трент могол буц од ище якого велького хасну за нашо нарастаюци и будуци поколєня. Нам, нашим дзецом и нашим потомком таке припознанє, же зме “нє спадли з древа“, будзе обезпеченє на америцким континенту и ширцом по швеце лєм теди, кед ше сами лапиме до роботи. Ми мушиме стваряц и жиц у култури и уметносци вибудованей на нашей традициї, вшелїяк зоз надбудову яку доставаме зоз живота людзох коло себе, бо иншак постанєме пре свою вину нїхто и нїч. Обчекуєме од читачох “Саскачеванского руского гласнїка“ же би нам писали и виражели свойо жаданє о чим би любели пречитац. Чекаме тиж и на зауваги, бо лєм так виправиме свою роботу по смаку векшини хтори би требали мац хасну од нашей новинки. Барз би було добре кед би ше кажде з нас лапел до ширеня новинки до каждого обисца дзе єст хто пречитац по руски, або єст интересованя за Руснацох. Новинку треба источашнє шириц и по канадских и институцийох щирцом швета. Треба нам таки адреси же би зме послали глас о себе, бо єдно то сам знац о себе, а друге кед и други видза же ми ту заш лєм нє препадли без шлюду и гласа.
....З окремним задовольством сом пречитал часопис. Пачи ше ми... Окреме бим видвоєл напис о паноцови Якимови Рацови. Нє знам хто писал, алє супер. Мудри и паноцец, а и тот хто о нїм написал. Тиж так добри и репортажи – драгописи, а цали часопис збогацени з литературнима творами... Часопис информативни, як за вас там, так и за нас ту, богато илустровани... ...Знам же часопис наменєни у першим шоре вам там, алє повем цо би у нїм могло буц патраци з нашого боку, нас цо там маме своїх, родзини або познатих. Наприклад, хто дзе жиє, роби, яку ма хижу, авто, дайце слики з винчаня, кресцинох, преславох, шветох, друженя... По моїм, мали би места и оглашки, винчованки, поради... А вшелїяк и тексти зоз Краю, нашо обичаї, же би их млади цо там вирастаю нє забули. Примце вельо подрави и жаданя за успих у роботи. Папс
Любомир Медєши, одвичательни редактор
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
`РУСКА ШКОЛА: З МАЛИМ КРОЧАЙОМ ҐУ ВЕЛЬКОМУ ДЇЛУ
Тот нам рок добре почал.
а єст можлївосц поглєдац средства за тоти цилї и на другим боку. Тиж направени список кнїжкох на анґлийским язику о Руснацох и рускей култури, та ше понукнє городскей и школским библиотеком поручиц таки виданя. Похаснує то заинтересованим Норт Батлфроцом презнац ше о нас, а нашим дзецом помогнє у їх школскей роботи кед буду писац о своїм народзе и своєй култури. Гоч яки тот перши початок мали, вон ма вельке значенє.
язик и руски прикмети, ми би з того нє мали нїч цо пренєсц на свойо потомки. Були би зме оцудзени. Як родичи, вщелїяк же жадаме нашим дзецом най би у живоце посцигли найвецей цо можу. Любели би зме кед би у шицким надросли нашо досцигнуца. Любели би зме най прекрашнє бешедую по анґлийски и най науча цо найвецей зоз швета и часу у хторим жию. Жадаме и дали зме ше до того, тиж так, же би нашо дзеци мали можлївосц нє буц
Отворели зме годзини пестованя руского язика и рускей традицийней култури. Дали зме дзецом можлївосц през бависко збогацовац свой фонд руских словох и висловйованя. Дата им можлївосц вецей упознац дзепоєдни културни здобутки руских предкох. А, цо тиж барз значне, оможлївене нашим дзецом дружиц ше медзи собу од наймладших рокох, бо познанство и приятельство розпочате у таким возросту тирва найдлужей. У Норт Батлфорду, У Норт Батлфорду ше у остатнїм чаше число руских понайвецей зоз закладаньом Весни фамилийох значно звекшало. Вше єст вецей потреби за стварянє Фа и Любици Павловичовей, а з даякей форми орґанизованя. На питанє, же яка форма орґанизованя у помоцу нашого Дружтва рускей тим городзе би була найприкладнєйша, Весна Фа, єден з иницияторох култури, медзи родичами догварене одвитовала: же треба почац зоз отримованьом “Думам же би за тераз найлєпше було орґанизовац, конар, годзинох за руски дзеци шицких подружнїцу Саскачеванского дружтва рускей култури. Ми затераз возростох. Место за порядне, маме лєм годзини руского язика, а особи хтори ше коло того нєдзелю пополадньове отримоване анґажую робя на волонтерскей основи. Медзитим, указує ше потреба орґанизованя и других катеґорийох наших новоприселєнцох, нє лєм обезпечене у Notre Dame Catholic дзецох. О тим би ше требало порадзиц на наступней схадзки School. До руководства за руску Саскачеванского дружтва.” школу вибрани Александар Колошняї, Фесна Фа, Дюра Годзини руского язика ше отримує нєдзелями пополадню, од 3 по 5 годзин. Папуґа, Соня Сечуйски и Златка О своїх обчекованьох, планох и програми роботи зоз дзецми, учителька Любица Югик, а за учительку поставена Павлович нам гварела: Любица Павлович. Такой на “Жадам же би дзеци нє забули свой мацерински язик и руске писмо, обичай и початку, 28 януара того року, културу. Источасно ту витворюєм свою професийну приявено було 23 дзеци. сатисфакцию з оглядом же сом учителька. Написани план и Нашей школи будзе програму ище нє маме. Зоз дзецми предшколского возросту потребна велька помоц, з каждого робота заснована на розвиванє рускей бешеди през бависко, боку. Терха би нє требала буц зложена лєм на родичох, учительку шпиванку, приповедки. Од родичох обчекуєм же би приводзели и тих особох хтори ше прияли буц у дзеци на тоти годзини, а кажде їх анґажованє , або суґестия у роботи будзе велька помоц. Од Дружтва обчекуєм руководстве школи. Кажде може допринєсц, кед нє вецей, та голєм з обезпечованє наставних средствох нєобходних за отримованє тих активносцох.” подпору и добру дзеку. Школи Призначела Йозефина Дервишевич треба будзе виданя по руски: нашо Дружтво уж предплацело школу на “Заградку“ и дзепоєдни людзе Прешвечели зме ше же нам як цалком одтаргнути од свойого подаровали кнїжки, маґнетофонски родичом обовяска своїм дзецом дац национално/културного кореня. През пантлїки и ЦД. Дзецом будзе требац таку можлївосц яку ми мали од своїх. Руску школу дзеци маю нагоду научиц рижни ствари за ученє, та Дружтво Кед би нашо родичи занєдзбали руски тото, ище кус вецей. єдну часц заплаци зоз своїх средствох, Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 3
Organization Rusyn - Saskatchewan Ruthenian Culture Association Inc.
P.O. Box 21133 Saskatoon, Saskatchewan S7H 5N9
Phone: (306) 244-8455 Lou Medjesi, editor, Email: lubo@sasktel.net
Our newsletter is on the internet: http://w.w.w.rusnak.info
РОДИЧОМ ДЗЕЦОХ У НОРТ БАТЛФОРДУ ХТОРИ ДЗБАЮ ЗА СВОЙ РУСКИ ЯЗИК И КУЛТУРУ На инициятиву ґрупи родичох, у Нортбатлфорду порушана инициятива за пестованє руского язика и култури за нашо дзеци. Таку инициятиву дзечнє потримало руководство школи North Dame Catholic School и Саскачеванске дружтво рускей култури. На сходзе отриманим 20. януара того року, оценєне же би зоз таку активносцу требало цо скорей розпочац и поступнє стваряц цо лєпши условия же би нашо дзеци (а єст их коло 70), могли цо квалитетнєйше препровадзиц час нєдзелями пополадню и цо вецей научиц. Зоз дзецми буду робиц нашо учительки, а помоц будзе и з боку поєдинцох хтори маю притоку за дзепоєдни културни и спортски активносци. Потребне створиц и одредзену подлогу за уключованє ширшей дружтвеней заєднїци до тей акциї, у першим шоре треба обовязац одредзени Саскачевански власци и просвитни орґанизациї, а тиж так и варош и институциї у Норт Батлфорду. Прето треба написмено виражиц порихтаносц руских фамилийох же сцу и буду свойо дзеци приводзиц на годзини руского язика и култури, а цо би требало буц преткане зоз спортом и другима активносцами за яки дзеци укажу интересованє. На таки способ, сцело би ше за нашо дзеци витвориц таки условия (квалитетну наставу, реквизити, школски простор) яки маю и други националносци ширцом Саскачевана, а хтори пестую свой язик и културу, и отримую так волани “викенд“ годзини (Китайци, Шпанци, Нємци, Українци...). Ми мушиме колективно указац же нам то потребне и же то сцеме, а провинцийни и локални институциї нам вец дзечнєйше у тим помогню. Зоз подписованьом Потримовки и вимоги за стварянє условийох за пестованє руского язика и култури, даваце свой глас же єст медзи нами Руснацами такей потреби, бо нашо дзеци по анґлийски барз добре науча през порядне школованє и каждодньови живот, а же би научели цо вецей и о своєй власней култури, мушиме ше сами остарац.
Мая Медєши Предсидатель Саскачеванского дружтва рускей култури
Our Sponsors Нашо спонзоре Члени Русина – Саскачеванского дружтва рускей култури “Саскачевански руски гласнїк“ виплацую як часц своєй рочней членарини. Предплата за шицких других на єден рок виноши 20 долари (штири числа), а у тим урахованє и посиланє. За лєм 20 долари рочно дакому з ваших можеце предплациц нашу новинку. Людзе любя знац цо ше ту медзи нами случує, як жиєме, як напредуєме. Вашо у Краю би вам були барз подзековни на предплати за нїх. Page 4
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Людзе поприходзели зоз местох хтори далєко 700 та и 900 километри. Пришли указац чесц парохови Де Паса, о. Дюрови Малїкови, хтори служи як мисионер у Сиверней Америки уж 25 роки.
ЮВИЛЕЙНИ 25 РОКИ РОБОТИ: МИСИОНЕР о. ДЮРА МАЛЇК
У канадскей провинциї Манитоба, на єй сиверу, там дзе безмерни лєси, вельки озера и влада шнїх осем мешаци до рока, там под ноцним розбавеним поларним шветлом и дньовим радосним слунком, находзи ше варош Де Пас, а у нїм Українска греко-католїцка церква Святого Духа. Всоботу, 12. априла 2008. року тота церква ше почала польнїц вельо скорей як то звичайно. Людзе поприходзели зоз местох хтори далєко 700 та и 900 километри. Пришли указац чесц парохови Де Паса, о. Дюрови Малїкови, хтори служи як мисионер у Сиверней Америки уж 25 роки.
местох усовершел свой анґлийски язик и администрацию на коледю у Де Пасу.
Шлїдзело менованє о. Дюру до Ню Арку у держави Ню Джерси, ЗАД. Медзитим, у юлию 1990 року Митрополит Максим Германюк го поволал назад и назначел до парохиї Ґимли ґу хторей припадаю вецей населєни места зоз мисийнима церквами. Два роки потим, 1. авґуста 1992. року о. Дюра меновани за пароха у Винипеґозису, а мал ше тиж старац за Етелберт, Роркетон и мисийни церкви у околини. Знова, 1. юлия 1994. року о. Дюра премесцени за пароха у Сенди о.Дюра ше народзел 14. юлия 1953. року Лейку до хторого спадаю Ериксон, у Коцуре у Войводини. Основну школу Етелберт, Елфинстон, Сол Лейк и Окбурн. Там службовал 11 роки, по 1. закончел у месце народзеня, а вец авґуст 2005. року кед є знова поставени предлужел школованє у Українскей за пароха у месту Де Пас, а ґу хторому папскей малей семинариї у Риме як цо то зробели и велї други його парняци з припада Флин Флон 140 киломентри далєко и цалком на сиверу варош Коцура и Керестура. Там матуровал у класичней ґимназиї 1973 року и врацел Томпсон, 400 километри од Де Пасу, а ше до Югославиї одслужиц войску. тельо и од Флин Флону. Треба то буц Потим знова предлужел школованє у шмели часто препутовац таки далєки Риме дзе посцигнул Бакалауреат з драги у шнїговей “пустинї“ кед филозофиї 1976 року и Бакалауреат зоз теолоґиї 1980 року. О два роки постал маґистер Духовней теолоґиї.
температута пада и по минус 50 ступнї! Одже, напольнєла ше церква того дня, 12. априла того року, з благодарнима людзми. Службу Божу предводзел Митрополит Канади и Надвладика Винипеґу Лаврентий Гуцуляк. Отец Дюра и Митрополит Гуцуляк дараз були школски товарише у Риме. Тиж були 12 священїки, векшина з нїх греко-католїки и даскельо католїки. На означованю 25 роки священїцкей служби о. Дюри Малїка були присутни и паноцове з нашого Краю, а його школски товарише: о. Владимир Мудри, коцурец, Ґенерални викар и Декан Саскатунски зоз Саскатуна, o. Янко Колошняї, керестурец, Канцелар и Декан Принц Алберту зоз Норт Батлфорду, и о. Яким Рац, керестурец, Декан Йорктонски зоз Канори, шицки троме зоз провинциї Саскачеван.
После прекрасного Богослуженя, шицки госци ше зишли у прикладно декорованей готелскей дворани на полудзенок провадзени зоз красну, обсяжну програму. Там ше до дружтва приключел и Римокатолїцки надвладика Силван Лавой. Шлїдзели Пред 25 роками, доберани бешеди точнєйше 23. януара винчованя о. Дюрови, а на 1983. року Митрополит концу ше и сам ювилант Канади Максим задзековал, у першим шоре Германюк пошвецел го за Богови за старосц над нїм, священїка у Катедрали як и своїм наймилшим, Святого Владимира и своїм професором, Олґи у Винипеґу, приятельом, терашнїм и Манитоба. Там о. Дюра и бившим парохияном зоз почал свою священїцку велїх местох у Манитоби, роботу як помоцни парох та виповед: “Най Господь у Катедрали. За пароха у Бог благослови шицких тих Де Пасу и Флин Флону На слики: Ювилант о. Дюра Малїк стої на право од Митрополита хтори ми помогли постац поставени є 15. априла Канади и Надваладики Винипеґу Лаврентия Гуцуляка, а при ньому o. Янко священїк и хтори ме 1984. року. За штири Колошняї, док з лївого боку перши о. Яким Рац и при ньому о. инспировали зоз свою виру, роки службованя у тих надїю и любову“. Владимир Мудри.
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 5
ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ: ШКОЛИ ПЕСТОВАНЯ РУСКОГО ЯЗИКА
АП ВОЙВОДИНА, РЕПУБЛИКА СЕРБИЯ
место Порядна настава
Пестованє
Page 6
школа
наставнїк
1. Руски Керестур
ОШ и Ґ. „Петро Кузмяк”
2. Коцур
ОШ „Братство єдинство”
3. Дюрдьов
ОШ „Йован Йованович Змай”
4. Петроварадин
ОШ „Йован Дучич”
Мария Бесерминї
5. Нови Сад
ОШ „Жарко Зренянин” ОШ „Иво Лола Рибар” ОШ „Душан Радовиич” ОШ „Перша войводянска бриґада” ОШ „Йожеф Атила”
Мария Бесерминї
6. Сримска Каменїца
ОШ „Йован Йованович Змай” Мария Бесерминї
7. Нови Сад
ОШ „Доситей Обрадович “ ОШ „Никола Тесла” ОШ „Петефи Шандор” ОШ „Koста Трифкович” ОШ „Светозар Маркович Тоза” ОШ „Васа Стаїч” ОШ „Бранко Радичевич” ОШ „Јован Попович”
Мелания Сабадош
8. Ветерник
ОШ „Михайло Пупин”
Мелания Сабадош
9. Вербас
ОШ ОШ ОШ ОШ
10. Kула
ОШ „Иса Баїч” ОШ „Петефи бригада”
Maрия Стрибер
11. Нове Орахово
ОШ „18. oктобер”
Сенка Славчев
12. Бачка Тополя
ОШ „Чаки Лайош”
Сенка Славчев
10. Kоцур
ОШ „Братство єдинство”
Мария Полдруги
11. Господїнци
ОШ „Жарко Зренянин”
Наташа Макаї Мудрох
„Светозар Милетич” Славица Мали „20. oктобер” „Петар Петрович Нєґош“ „Братство єдинство”
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Пестованє
место
школа
наставнїк
12. Суботица
ОШ „Соня Маринкович”
Наташа Ґрунчич
11. Савино Село
ОШ „Бранко Радичевич”
Сенка Ґубаш Бенце
13. Бачинци
ОШ „Бранко Радичевич”
Златица Сивч Здравич
14. Беркасово
ОШ „Сримски фронт”
Златица Сивч Здравич
15. Бикич Дол
ОШ „Сримски фронт”
Златица Сивч Здравич
16. Шид
ОШ „Сримски фронт” ОШ „Бранко Радичевич”
Златица Сивч Здравич
16. Сримска Митровица
ОШ „Йован Попович”
Драґана Ненадич
17. Бeoґрад
ОШ „Кирил и Методий”
Олена Папуґа Агнета Буила Маслар
18. Нови Сад
Технїчна школа „Йован Вуканович”
Наташа Перкович Шайтош
РЕПУБЛИКА ГОРВАТСКА
Пестованє
место
школа
наставнїк
19 Миклошевци
ОШ (Toмпоєвци)
Мария Хома
20 Петровци
ОШ (Вуковар)
Мария Хома
КАНАДА
Пестованє
место
школа
наставнїк
21. Kichener, Ontario
St. Louis Leraing Centre
Славка Макаї
22. North Battleford, Saskatchewan
North Dome Catholic School
Любица Павлович
Нови Сад, 27. 01. 2008. року И. Папуґа
Дзекуюци Иринки Папуґовей зоз Нового Саду, предсидательки Скупштини Дружтва за руски язик и литературу, достали зме список школох у хторих ше школска робота одвива на руским язику и школох у хторих ше пестує руски язик. Виходзи же ше у трох державох нєшка хаснує руски язик у школи: у Сербиї єст три школи дзе порядна настава по руски (Руски Керестур, Коцур и Дюрдьов), а у Горватскей и Канада єст лєм годзини пестованє руского язика. Шицко вєдно єст 23 школи у хторих ше пестує руски язик и зоз тима школярами робя 16 учительки. Лєм у Руским Керестуре, у Сербиї, єст штредня школа зоз руским викладательним язиком.
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 7
OUR LITERARY CREATIVENESS НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ
Судзене нєзабудзене Док стала нєрухомо, патраци до чола улїци хтора реже єй судьбу, задумовала свою подобу у билих каруцох хтори лєца за вранима коньми и сцискала перши у хторих трепецело младе, а уж зламане шерцо. Лєтни, майови витрик заплюсковал керестурски улїчки, любопитлїво закруцаюци желєну младосц и бавяци ше зоз длугима власами. Вона була циха, змирена, благого погляду хтори скривал мриї яки ше нєпреривно роя у єй глави. Випатрала когош. У громадки людзох ю нїхто нє обачовал, и шицки обчековали цошка цо ше мало зявиц зоз истого болу улїци. Поприберани у святочних тоалетох, зоз поставеним ошмихпм на лїцу, нараз почали аплаудовац, а єй рушела лєм єдна слиза зоз белавого як нєбо ока, нєбо на хторим ше помали гаша гвизди. Швитко ю зотарла зоз билу хусточку, же би ю други нє замерковали, и придружела ше дружеству ошмихох. Правда, єй бул боляци, алє то други нє знали. Мали хлапчик, хтори стал пар крочаї од нєй,скричал наглас: “Цошка ше чарнєє. Иду. Дораз су ту.“ Злєкла ше, а очи ше знова заблїщали, док елеґантни кас, оквицених зоз повиплєтанима гривами, вичесанима шерсцами парал єй шерцо. Аплауз вше гласнєйши, а слизи вше швидши. Нє жадаюци вериц до подїйох хтори ше збуваю, на хвильку спущела главу и зоз молитву на устох пожадала им щиро щесце, хторе єй уж од нєшкайшого дня за навше обраци хрибет. Вон, хтори єй бул перша, велька, права любов, зоз хторим препровадзела найкрасши днї своєй младосци, дочекала телї рана и слухала його мили глас, глас хтори єй обецал персцень и вичне присуство, тераз пришага пред олтаром любов другей дзивки. Зоз вельку одлучносцу одвитовал, без огляду же ше очи давних любовнїкох стретли на икони святого. Здогадли ше прешлосци, алє уж позно. Вон претаргнул нїтку и рушел далєй ношаци зоз собу лєм памятки. Нє могла вецей витримац. Боль бул превельки, а здогадованя вше баржей гучали як знємирена рика залапена зоз моцним витром. Позберала тото кус шмелосци же би им ище раз винчовала и нєстала без шлїду. Нїхто нє обрацел главу за ню, нїхто ше нє питал хто вона, кого ту глєдала, нїкому нє хибела. Спаковала до куфра роки, подарти поруки, його подобу и рушела шветом. Шацуюци преглядни, пезкрайни пейзаш, слухала шкрипанє шинох и зоз намиру ошлєбодзиц свойо шерцо, же би безбрижно лєцело, през одхилєни облачок ваґона випущовала и остатню слику хтора ше ище нашла скрита у єдним куцику скоряного бутєлара, алє даремно, у шерцу записани памятки остали. Прешли роки док ше вона нє прилагодзела иншакому способу живота, нєпознатим людзом, язику. Упартосц ше виплацела. Здобула нових приятельох, нашла занїманє (яке, таке) скрацовало єй час самоти, алє любови вецей нє було за нових преходнїкох. Пробовала любиц, алє нє могла, чувствовала же то нє тото цо було дакеди и свидома того, до нових биткох, успихох и падох рушела сама, нє доставаюци анї єдну вистку о його живоце. Ношел и вон криж на своїм хрибце, трапел ше, дзвигал и падал, цешел и смутковал, алє вше полни оптимистичних думкох и попатрункох на швет рушел далєй. Жил звичайни параски живот, прелїваюци враци зной на чарней жеми, трешуци ше од подумки на нєпогоди хтори знїщовали урожай и брали хлєб зоз устох малим, гладним чадом за столом. Роки у цудзини помали преходзели, шпотали ше охабяюци ранцу на твари и приношаци першу вистку, хтора виволала гевтот ошмих младей охабеней дзивки зоз полну кошарку обецункох. Вистку, хтора розуми ше спрела ище гевтого дня. Пожадала ознова ше врациц на Панонске морйо и стретнуц гевту подобу моцного, гордого чловека. Ношена на кридлох прешлосци, водзена зоз каждоноцнима снами, охабела шицко богатство здобуте у цудзим краю и пришла ґу своїм. Тераз ше єй здогадли велї, зрадовали родичи, шестри, браца, родзина, а видзи ше єй же и вон. Припатрал ше на єй подобу без слова на ґамбох зоз хторих дакеди коштовал росу. Нєсподзивани тримал двойо чада на руки. Чекал же би вона виповедла перши слова, алє их нє було. Помали зоз лєгким крочайом рушели єдно ґу другому и нєодлуга ше нашли у младосци и єх чарох. Нє забул ю. Запечацуюци прешлосц допущели будучносци же би започала. Даниєла Дюдяр
Page 8
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
OUR LITERARY CREATIVENESS НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ
На рижней драги нє лєгко найсц гевту праву Одходзиц! А прецо, нє знаш анї сам! Твойо крочаї ше злїваю зоз одгуком мойого шерца. Завераш за собу дзвери и одходзиш. Одходзиш дзешка до нєпознатого, наздаваюци ше же иснує други швет, други бок живота хтори ши ище нє спознал. Понагляш ґу ньому. А я, я стоїм и лєм патрим за тобу, ослухуюци остатнї звуки твоїх крочайох и мегкого билого шнїгу як жалошнє шкрипи под нїма, Нєт вецей часу, остала сом сама по хто зна хтори раз. Сама, самачка под тим белавим нєбесним зводом, на крижней драги, без анї єдного знака. И цо тераз, кадзи рушиц, цо почац? Превельо питаня у глави, а нїґдзе одвити. Алє найдзем я их, та гоч будзем блукац днями и ноцами, преврацаюци жем и нєбо, алє их найдзем. Найдзем рику прешлосци по хторей зме вєдно плївали и виплївам зоз того горкого моря дзе ши ме зохабел же бим ше зачирела. Пребач, думам же ши рукиплах хтори ше бал плївац далєй, брал вецей як цо давали, найбаржей жадал тото цо нємал. Людзе гваря: “ Нє треба жалїц за тим цо нє маме, алє ценїц тото цо маме“. Ти то нє знал. А чи, може буц, я ци нє значела нїч и була сом лєм преходна хмарка у твоїм живоце, хтора ци на хвильку прикрила слунко ґу хторому ши тераз рушел? Нє, на тото питанє нє жадам мац одвит, гоч знам. Алє ти нє знаш, нє знаш же ши бул часц мойого мозаика живота, мозаика хтори сом так помали и зоз сцерпезлївосцу складала. Каждого нового дня слика була вше векша и лєпша, док раз нє задул моцни витор и нє вирвал ми з рукох бисер, хтори спаднул на жем вєдно зоз цалу слику. Припатрам ше на розруцани мозаик под моїма ногами, ґажим по нїм, а од горе наньго падаю капки диждю, Нє, то нє диждь. То мойо слизи. Гоч як ше намагам застановиц их, даремно чухам червени очи и заш лєм патрим на твою слику. Слику хтору ши охабел пред твоїм одходом. Слику щешлївого, младого чловека пред хторим живот полни мрийох, обчекованьох, жаданьой и, розумлїво, їх випольнєньох. Алє, спреведаш ше. Заданя яки ти пестуєш випольнює лєм русалка, а ти и далєй жиєш у швеце баснох. Зобуц ше уж раз. Отвор очи, и огляднї ше за собу. Може буц то нє жадаш, нє жадаш остатнїраз видзиц мнє и мою осамену подобу хтору охабяш у цмоти януарскей ноци. Та идз, нос до горе и напредок панє! Алє нє сцигнєш так далєко, пошпоциш ше на найменшим каменчку и спаднєш. Будзе ци требац помоц, будзе кричац, а ширцом доокола нє будзе нїкого. Хто ци теди помогнє кед русалки щезню? Здогаднєш ше може буц мнє, хтору ши руцел як ружу до блата и зґажел єй ище нє цалком розквитнуте пупче? За тобу буду исц други, вежню ю и вона будзе квитнуц далєй, алє стараци свой пах и свою красоту. Прешли мешаци и знова сом стретла твойо очи. На лїцу ми затанцовал ошмих. Шедзел ши сам. Твойо єдини товарише тераз лєм хмарки шивого диму, стол з напойом и єдним погаром. Та чи ци тот швет так хибел, чи ши ґу ньому так понаглял? Обрацам главу на други бок и понагляюци виходзим вонка. Чувства ше зменюю: радосц, боль, любов. Заш лєм тота любов! Цошка ме цага назад, врациц ше чи нє? Даниєла Дюдяр
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 9
Место послеслова НАЙ ШЕ НЄ ЗАБУДЗЕ Любомир Медєши, “Руска традиция“ Видало Дружтво за руски язик и литературу Нови Сад 2007, 519 боки Кнїжку Любомира Медєша “Руска традиция“ пречитал сом урядово, у пририхтованю рукописа до друку, алє тиж так, читал сом и з вельким задовольством. Кнїжку написал фаховец, етнолоґ, алє и чловек з народу, котри и сам вельо того зна и позна цо ше збуло и як ше жило у блїскей и дальшей прешлосци Руснацох на тих южнопанонских просторох. Нєшкайша млада ґенерация нє може анї задумац яка длугока и чежка драга була од зарна жита по хлєб. Кельо трапези и зною преляте у роботи з конопи на полю, та по виткани руски червени парток на столє. Кельо нїтки и сцерпеня требало положиц за вишивани вибилєни ручнїки на рускей свадзби. Тоти цо нєшка на крилатицох одходза на Сиверноамерицки континент може буц нє знаю же велї нашо предки тижнями путовали на шифох у подпалублю до того истого швета, та аж и до Южней Америки, же би у лєсох и цмих рудокопох зарабяли горку педу за обецани нови живот. Поняца як цо то порвисла, марадики, трешка, церлїца, шпуляр, щец, клоче, вимичка, пачески и велї други подобни, уж давно щезли з нашого каждодньового словнїка. Кудзель и кросна, котри нашим бабом и прабабом були состойна часц руского обисца и способ живота, нєшка мож найсц лєм у музею, даґдзе служа за украс, або су одложени на пойдзе. Пасово сукнї и руски танци нєшка мож видзиц лєм на фестивалох, а стародавни руски єдла на даєдних балох. Слава Богу, же ше свадзебни обичаї кельо-тельо затримало и по нєшка, гоч у скраценей и дакус вименєней форми. То лєм даєдни виривки з прешлосци, часточки з богатей рускей традициї, котри Любомир Медєши схопно поскладал до пацеркох и фахово зложел до правдивей сказки же би була однята од забуца. Най ше нє забудзе. Let not be forget. У Новим Садзе 14. децембра 2007. року Юлиян Пап
Виривок зоз кнїжки, бок 254 Главни часци кудзелї то вершнїк на котрим стої влакно, вреценко на котре ше накруца цверна, лабка котра ше прициска з ногу, циґанка прейґ котрей вертикални ход преходзи до кружного на колєше и далєй прейґ шнура на вреценко. Накруцованє цверни на вреценко реґулує ше и зоз пиром. Предзенє на кудзелї бул части мотив поетичней творчосци: „Шпива дзивче, гонї кудзель — влакно припущує, а златна ше єй нїточка з рукох вишлїскує, И округло на вреценку ценка омотує, шпива дзивче, гонї кудзель — нїтки приспорює." Бачвански Руснаци хасновали ище єдну файту кудзелї, такволану „швабску кудзель" лєбо „кудзель зоз шрубом". Пре огранїчени можлївосци у роботи и пре мали димензиї, така кудзель пошвидко постала орудиє за мали дзивчата котри ше учели пресц.
Page 10
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
ИНФОРМАЦИЯ о трох вимогох за 2007 и єдней зa 2008 рок Остатнї дзень за подношенє дзепоєдних вимогох за финансованє активносцох у 2007 року, яки би могло окончовац и нашо Руске дружтво, бул 15. и 18. април 2007. З цильом же би зме нє виостали у тим финансованю з боку провинцийних и федералних власцох, я ше лапела и направела три вимоги: два вимоги провинцийним и єдну вимогу федералним власцом. За кажди з тих проєктох требало назначиц же хто з боку нашого Дружтва будзе одвичательни за витворенє. 1.) Вимога за суфанансованє Дзецинского руского кампу у 2007 року: З оглядом же зме прешлого року успишно отримали Дзецински руски камп, єст основи же би нам и того року провинцийни власци (SaskCulture Inc.) финансийно помогли коло тогорочного Кампа. Вираховала сом же би нашо трошки могли буц 9230 долари, а глєдаме помоц од 5980 долари. Додзелєна нам менша сума пенєжу, 2475 долари. 2.) Вимога за суфинансованє нашей новинки “Гласнїк“: Новинка “Гласнїк“ виходзи од 1995 року, алє нє поряднє прето же нєт порядни средства за пририхтованє и видаванє. Понеже єст основи же би нашо Дружтво за тоти намени достало помоц, направела сом вимогу SaskCulture Inc. за средтва од 4250 долари. Додзелєне нам 2524 долари. 3.) Вимога за орґанизовану помоц Руснацом и другим приселєнцом коло ученя анґлийского язика и находзеня роботи: Тот проєкт на перши попатрунок випатра же премахує можлївосци нашого Дружтва, цо и правда кед ше така обсяжна робота окончує на волонтерскей основи, алє велї орґанизациї за таку роботу доставаю значни средства. Прецо би и нашо Дружтво нє пробовало зробиц исте, а ище и ефикаснєйше за наших людзох и других уселєнцох, бо ми и сами преходзели през тот чежки процес прилагодзованя? Од Human Resources and Social Development Canada зме глєдали 158.843 долари за цали таки сервис, а ище требало поднєс вимоги до Diversification Canada и до Immigration Canada за досуфинансованє у одредзеней суми. Вигляди же би зме достали глєдани средства були мали, алє кеди-теди треба розпочац глєдац, же би ше єдного дня заш лєм дацо достало и з тим помогло тим хтори дзечни твардо робиц и чесно жиц у Канади под истима условиями як и други Канадянє, а нє лєм на нїзко плацених и чежких роботох. Остатнї рок за подношенє вимоги за средства од Human Resources and Social Development Canada бул 18. април, а нам ше поспишело шицко порихтац и послац зоз препоручену пошту у остатнєй хвильки – 17. априла. Нїяки зме средства нє достали, алє зме голєм реґистровани и стим блїжей ґу цилю же дaкеди и ми придземе нa шор кед обновиме вимогу. 4.) Вимога за порядну дїялносц у 2008 року: За порядну дїялносц нашого Дружтва у 2008 року направела сом и поднєсла вимогу за 10.564 долари. Додзелєне нам 3.700 долари. То лєм трецина од глєданих средствох, алє кед ше ма у оглядзе же то по першираз глєдане суфинансованє нашей порядней роботи, вец и така сума яка нам одобрена, то барз значни успих. Рекапитулация Саскачеванске дружтво рускей култури “Русин“ у 2007. року за свойо проєкти од SaskCulture Inc. достало 5.000 долари и за 2008. по тераз 3.700 долари. Под час отримованя нашого лєтного Кампа за дзеци и Пикника 2007 назберано 1960 долари. Тиж так, 850 долари на Дружтво даровали тройо члени. Шицко вєдно, у мандату терашного руководства Дружтва за 2007/2008. рок, вкупна сума за дїялносц була обезпечена у суми од 11.510 долари. Мож повесц, же нашому Дружтву обезпечена солидна основа за порядну дїялносц и за окремни проєкти. Дружтву отворени дзвери официйно наступиц пред фонди зоз хторих ше финансую проєкти яки може и треба же би запровадзовало и нашо Дружтво з оглядом же наша етнїчно/културна заєднїца у Саскачевану заслужела участвовац у резултатох економского розвою, хторому у нашей провинциї и ми допомагаме як чесни и роботни людзе. Источасно, то и обовяска нашого Дружтва, же би и надалєй витирвало у змоцньованю своєй дїялносци и високо, алє оправдано поставених цильох. Лєм на таки способ и ми, обєдинєни коло рускей култури, будземе уживац плоди труду и роботи хтори укладаме на своїх роботних местох.
Мая Медєши Предсидатель Саскачеванского дружтва рускей култури
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 11
1. Язични куцик: ЧОМ ШЕ ГВАРИ “АДАМОВО ЯБЛУЧКО”
Велї вирази до нашей каждодньовей бешеди вошли зоз библийних приповедкох и маю свойо коренї у Святим писме (Старого або Нового завиту). Познати нам вирази як цо: смоквово лїсце, гвизда водзачка, Юдов поцилунок, исц од Понтия до Пилата, умивац руки, ношиц (свой) криж, Содома и Гомора, Евов костим итд. Ми ше з тей нагоди затримаме на виразу Адамово яблучко. Адамово яблучко, по словнїцких одредезеньох, означує вонкашнє випупченє щитовей хрупки ґаґра хторе окреме характеристичне при хлопох, односно вистирчену хрупку у гарлє на уходзе до душнїка. Латинска назва му pomum Adami, цо и буквално значи - Адамово яблучко. Прецо яблуко (або яблучко), хторе нам ше треше под гарлом док лїґаме, повязане праве з меном праоца Адама? Одвит на тото питанє мож найсц у библийней приповедки о живоце перших людзох на жеми - Адама и Еви. Кед створел Адама - зоз праху жемского - и удихнул му живот, Бог, як пише у Старим завиту, засадзел заграду на востоку у Едену и до нєй змесцел чловека хторого направел. Теди Господь зробел же би зоз жеми посходзели вшелїяки стебла - прицагуюци за попатрунок и добри за єдзенє - и стебло живота на штред загради и стебло спознаня добра и зла. Так, по Библиї, настала Еденска заграда (жемски рай), же би Адам у нєй навики уживал, лєм з єдним огранїченьом односно забрану хтору му Бог висловел так:
Зоз каждого стебла у загради шлєбодно єдз, алє зоз стебла спознаня добра и зла же биш нє єдол! Того дня кед з нього скоштуєш, насправди умреш! Адам ше тримал тей заповиди доґод го Ева нє нагварела потупиц Божу забрану. Тота подїя у Старим завиту описана так: Гад бул найлукавши од шицких животиньох польских хтори створел Господь Бог. Вон гварела жени: "Чи вам Бог гварел же нє шмеце єсц анї з єдного древа у загради?" Жена одвитовала гадови: "Плоди зоз шицких стеблох у загради шмеме єсц. Лєм за плод з древа цо на штред загради Бог гварел: "Же бисце го нє єдли! И нє рушайце го, же бисце нє умарли!" На тото гад гварел жени: "Нє, нє умреце! Алє, зна Бог: того дня кед з нього будзеце єсц, отворя ше вам очи и ви будзеце як богове хтори розлучую добре и зле." Видзела жена же плод на древе добри за єдзенє, на очи красни, а за мудросц жадани: старгла плод и жедла. Дала и свойому мужови, хтори бул з ню, та и вон єдол. Адамови ше, по розширеним вереню у народзе, кед похопел яки грих зробел и яки го клопоти прето у будучносци знайду, застановел фалаток яблука у гарлє, та так настало випупченє на гарлє зоз хторим и нєшка означени шицки Адамово потомки, т.є. хлопи. Ниа, так з єдней библийней приповедки и народней фантазиї настал устаємнєни вираз (и анатомски термин) Адамово яблучко (або яблуко). Гелена Медєши
2. Язични куцик: ПО РУСКИ, ЯК ТО КРАШНЄ ЗВУЧИ...
Єден арабски школярик у Тунису, у чиєй держави урядови язик, як пошлїдок колониялней власци - французки, виявел раз так: “По французки ше учим же бим бул успишни у живоце, а по арабски – же бим пошол на нєбо“. Вислов того бистрого хлапчика, гоч як дзецински наївни, дава барз красни приклад хтори нєзвичайно поучни за шицки штредки дзе людзе хасную два, три, та и вецей язики источашнє. Наша, руска етнїчна заєднїца (гоч у хторей жеми жиє, понеже є нїґдзе нє векшина) би ше могла упатриц як треба язик штредку (у Сербиї – сербски, у Канади – анґлийски) научиц пре власни просперитет, а мацерински язик, кед нє прето же би ше пошло на нєбо, вец прето же би ше спознало свой власни национални идентитет хторому, медзи иншим, єдно з иманентних означеньох язик. Page 12
У науки о язику ше звичайно керує хасновац поняце мацерински язик, понеже линґвисти нє єдинствени коло його дефинованя. За єдних то перше научене и основне средство комуникованя, други наглашую же доминуюци язик тот на хторим бешедни представитель зна нє лєм бешедовац, алє и писац, треци рушаю од ступня панованя з язиком. Познате же велї людзе на своєй животней драги, пре рижни обставини, “страца“ язик своїх родичох и зошицким прейду на други, нови язик. Хтори за нїх будзе мацерински – тот зоз хторим вони, практично, вецей нє паную, чи тот котри совершено звладали и котри кажди дзень хасную? Подобни случай и з дзецми зоз национално мишаних малженствох, при котрих приходзи до розличних типох хаснованя язика: од складного розвою двоязичносци, по конкретни ситуациї Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
чий резултат звийано єдноязичносц. Як мацерински язик би, заш лєм, требало тримац тот язик хтори ше зна лєпше як други и на хторим мож нє лєм шлєбодно комуниковац у вербалних интеракцийох, алє на хторим ше одвива и думкови процес. Интердисциплинарни психолоґийно-линґвистични науково виглєдованя вецейнїсто потвердзели же ученє двох або вецей язикох источашнє у вчасним периодзе дзецинства у велїм доприноши коґнитивному розвою, т.є. же дво и вецейязичносц ма позитивну корелацию з интелектуалним напредованьом дзецох. З тим ше превозишло дакедишнє твердзенє же придзе до “мишаня“ язикох, до баланс-ефекту, односно же дзеци анї єден язик нє буду знац як спада. Тото може буц лєм преходна фаза, алє накадзи бешедни представитель увежба модел двоязичного функционованя “з двома преклопнїками“, двоязична особа будзе преходзиц з єдней язичней системи на другу, а язики нє буду єден другому завадзац. Значи, вимаганє же би ше одвитовало на одредзеним язику приведзе до автоматского уключованя
системи кодованя за тот язик, а за исти язик система декодованя нєактивна. Тиж ше такой автоматски и нєзависно уключує и инпут-система другого язика, на хторим слово стимуловане. На тот способ обидва язики источашнє активовани. Тото неуролоґийно-психолоґийне пояшнєнє процесу функционованя двоязичносци закончиме, як зме и почали, з єдним красним руским висловом: “А нашо руске слово, наш мацерински язик, то наша матична жем, нашо отечество хторе нам нїхто нє може вжац.“ Велї припаднїки ткв. цивилизованих културох аж у своїх позних рокох починаю виглєдовац свою прешлосц, националну припадносц и уча язик своїх предкох. Руски дзеци у Саскачеванє нє муша чекац старосц: маю єдинствену нагоду, на фахови способ, научиц руски мацериснки язик вєдно з анґлийским язиком як язиком штредку. Сцели ми то або нє – по руски заш лєм найкрасше звучи! Гелена Медєши
3. Язични куцик: РУЦАЮ СВЯТ:
На швето Святей Еухаристиї процесия людзох зоз своїм священїком идзе коло церкви. На предку иду дзивчата пооблєкани до билих кабатох, зоз розплєценима и побренованима власами. На шиї маю повишани окреме направени и украшени кошарочки. Зоз тох кошарочкох руцаю лїсцочка з квиткох - руцаю “Свят“. Так ше то наволує прето, же ше шпива “Свят, свят, свят...“, та по тим настала и народна назва же ше “руца свят“. На фотоґрафиї керестурски дзивчата концом 1920-тих рокох “руцаю свят“.
Любомир Медєши
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 13
Пише Любомир Медєши:
ЖИВОТ ЯК ПРИПОВЕДКА: ДАЛЄКА ДРАГА З ДОМУ ПАНЇ КОЧИШОВЕЙ Вєшенї, такой на початку кед найкрасша час рока у Онтарию, першираз сом сцигол до милионского Торонта. Було то 1986. року. Першираз у Торонту, першираз у Канади. Людзох вшадзи, авта, улїци и улїци, алє було чисте и пезпечне. Такой таке вельке место, а нєт шмеца по драже, та анї таких хтори патра наце якош спод ока, так же маш чувство яґод кед би ци зняли и скору зоз хрибта, а нє лєм обрац це од пенєжу. Зачудовал сом ше же вивирки у каждим, та аж и найменшим парку. У европских метрополох голуби, а ту вивирки. Нє лєм там по паркох, алє аж и по дворох и заградкох. Вельо вивирки, чарни, шиви, и тоти малючки, кафово-жовкасти цо их тутейши наволуюч чикманк. Торонто, найвекше место у Канади, а у нїм шицкого, та аж и наших людзох, Руснацох: нина Гардийова, панї Кочишова, тета Аранка Орловичова Фетьова, Марленка... Панї Кочишова! Звикнул сом на титулованє “нина“, “тета“, алє “панї“?! По наших руских валалох було “панї“, так як “панї учителька“, “панї апатикарка“, панї матка“. Шицко якош повязане за даяке “висше“ положенє медзи людзми, алє же би дахто бул меновани зоз “панї“ и лєм презвиско, тото нє знам же би було. Спадло ми до оч же нашо людзе теди у Торонту, та аж и околних других местох, як цо то Гамилтон, Кичинер, боме и далєки Монтреал, точно так знаю и наволую же хто “нина“, хто “тета“, и лєм єдна “панї“ – панї Кочишова. Цалком нєузвичаєне у нашим народзе. Перши стретнуце Сцел сом вшелїяк упознац панї Кочишову як єдну з наших людзох у тим далєким новим швеце. Требало то даяк порихтац, а нє лєм так попросто, стануц на дзвери и наявиц ше, же я, ето, ту. То анї нє крашнє, а анї нє безпечне у цудзини, бо до обисца ше нє пуща гоч кого, лєм того кого познаш. Прето, мушело ше наявиц и даскельо днї напредок пририхтац нашу нащиву до панї Кочишовей. Одведли ме до нєй тета Аранка и Марленка, єй дзивка. Кед нєшка патрим на тоти здобуца, видзи ше ми же озда нє було таких хтори би пришли до Торонта и околїска, а же би нє були на даяки способ подпомогнути з боку тети Аранки и Марленки: дочекац на аеродроме, попровадзиц зоз паперами, найсц змесценє, першираз одвесц до церкви дзе єст и наших людзох... Одкаль ше муши почац же би ше дошло же чи єст дакого з наших, дзе дахто бива, аке число телефону, а тета Аранка и Марленка вше були найсиґурнєйши, голєм тот парши, першучки початни крочай. Та так то було и у поглядзе першей информациї, а з їх нєсебичну помоцу и до першей нащиви панї Кочишовей. Здогадуєм ше добре, було вечаром, кед слунко уж зашло, алє ище вше нє цма же би ше попалєли шветла на улїцох. Замарковал сом же то звичайно найлєпщи час за нащиви, бо роботни людзе по роботи можу скорей того дакус оддихнуц, а и кед нащива потирва, цо би нїяк нє требало буц вецей як два годзини, заш лєм нє такой так позно, же би ше рано знова нє пошло ошвижени до роботи. Сцигли зме на паркинґ пред будинком на два поверхи, таким дзе людзе маю свою часц, з предку заградку, у прижемлю дньово просториї, а на поверху спальнї и купатила. Уход з боку будинка, оталь од паркинґу, а на уходзе интерфон наявиц ше. Уж кед домашнї записка же дзевери одомкнути, уходзи ше до длугокого конку та треба знац число квартелє дзе зме упутени. Алє, по писканю же уходни дзвери одомкнути, дзешка скоро на половки того конку як гурка розцагнути, на дзеверох уж стала особа поприберана як до церкви, або театру. Панї Кочишова! Вишла опрез дзверох до конку, з привитуюцим приємним ошмихом на твари и якош з цалим целом указуюци же нас чека, тих познатих госцох и єдного нєпознатого зоз Краю. То добри знак, алє чловек на самим початку ище вше нє зна до чого єдна така нащива до конца приведзе.
Предлуженє будзе у идуцим чишлє.
Page 14
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
ДОПОЛЬНЄНЕ РУКОВОДСТВО: РОЧНА СХАДЗКА РУСИНА – САКАЧЕВАНСКОГО ДРУЖТВА РУСКЕЙ КУЛТУРИ
Всоботу, 29. марца 2008. року у Норт Батлфорду отримана Рочна схадзка Русина – Саскачеваснксого дружтва рускей култури. Предшедаваюци на схадзки бул о. Янко Колошняї, схопно витворююци точки прилапеного дньового шора же би ше нє трацело час на празну бешеду. Три важни поради, потвердзени зоз одлуками, окреме значни.
У першим шоре, попольнєне руководство нашого Дружтва, так же у нїм тераз Мая Медєши, предсидатель, Весна Фа, подпредсидатель, Таня Будински, о. Янко Колошняї, Александар Колошняї, Любица Павлович и Славко Перепелюк. На таки способ обезпечене векше присуство особох зоз Норт Батлфорду, з оглядом на число Руснацох у тим месце, а тиж так обезпечене векше єдинство за активносц руководства з оглядом на опредзелєносц вибраних людзох же буду у роботи першенствено брац до огляду интереси Дружтва и шицких Руснацох у Саскачевану. Важна одлука, на основу розписаного конкурса, принєшена у виборе особох хтори буду руководзиц зоз проєктами за хтори ше обезпечую наменково средства, так же, у складзе зоз планом проєкта, таки места часточно буду плацени: за учительку школи пестованя руского язика и култури поставена Любица Павлович, а за єй помоцнїкох Златка Югик, Весна Венчельовски и Фесна Фа. За директора Дзециньского кампу за 2008. рок ше приял Славко Перепелюк, а за главного редактора новинки “Саскачевански руски гласнїк“ Любомир Медєши. Дружтво тераз розполага и зоз наменковима средствами за порядну дїялносц, достатих од Saskculture Inc., так же потримане закладанє же би таки трошки, яки потераз зношели найактивнєйши у Дружтве, нє були зоз “власней кишенки“, алє поряднє надокнадзени кед трошок у складзе зоз цилями и одобренима активносцами Дружтва.
Saskatchewan Ruthenian Messenger Саскачевански руски гласнїк
Page 15
Родительска схадзка: Порада 20. януара 2008. року у Норт Батлфорду о отвераню нєдзельней школи за пестованє руского язика и култури. У Канади перши годзини пестованя руского язика и рускей култури були орґанизовани у Саскатунє. Потим настала прерва пре одход учительки. Прешлого року пестованє руского язика обезпечене у Кичинеру, Онтарио, а од того року тиж так руски язик ше пестує у шпколи у Норт Батлфорду, Саскачеван.
Совит: Перша схадзка Совиту школи за пестованє руского язика отримана такой истого дня кед порадзене же зоз отримованьом годзинох руского язика треба такой розпочац.
Схадзка руководства: Директоре и дзепоєдни члени Саскачеванского дружтва рускей култури ше зишли 17. фебруара 2008. року у Норт Батлфорду и медзи иншим принєшена одлука о розписованю конкурса за роботни функциї хтори часточно буду финансовани и з боку Дружтва на основи одобрених проєктох, и то за учительку хтора одвичательна за роботу зоз дзецми, за директора Дзециньского кампу 2008 и за главного редактора новинки Дружтва.