07 2013sayt by Modern Education Современное образование

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 37

01662044

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 50

01672010

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑÏ²ÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎÑÂ²ÒÀ, ²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ ÒÅÕÍ²ÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄÆ², Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜÍ² ÖÅÍÒÐÈ ØÊÎËÈ, Ë²ÖÅ¯, Ã²ÌÍÀÇ²¯ Ï²ÄÃÎÒÎÂ×² Â²ÄÄ²ËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222

00162215

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 31

00162216

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 07-08

01472089

01572007

01472090

01562027

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 38

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 34

05652007

02772009

01612036

21382002

¹ 07-08 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 33

22562003

03502009

00132013

01692015

04102010

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 07-08

ЗМІСТ ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ

ВИЩА ОСВІТА 6 Íîâèíè 7 Ñê³ëüêè êîøòóº íàâ÷àííÿ â ªâðîï³ äëÿ ³íîçåìö³â? 8 Äàí³ÿ ÷è Íîðâåã³ÿ? Ðîáèìî âèá³ð 13 ßê âñòóïèòè äî çàêîðäîííî¿ ìàã³ñòðàòóðè íå çà îñíîâíèì ôàõîì?

СЕРЕДНІ ШКОЛИ, ПРОГРАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ 14 Ñåðåäí³ øêîëè â Êàíàä³: ïåðåâàãè òà îñîáëèâîñò³

Á³çíåñ-àíãë³éñüêà çà êîðäîíîì: äîðîãî, àëå åôåêòèâíî

КОНКУРСИ, СТИПЕНДІЇ, ГРАНТИ 18

Ñòèïåíä³þ ³ì. Ìàðãàðåò Òåò÷åð îòðèìàòè ðåàëüíî

АГЕНЦІЇ ОСВІТИ ЗА КОРДОНОМ: 19-20 - Îñâ³òà â Ïîëüù³ - Îñâ³òà â ïðîâ³äíèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ ñâ³òó

Àêòóàëüíà òåìà: Ìàã³ñòðàòóðà,

äðóãà âèùà îñâ³òà

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА 21

Íîâèíè

Ðåôîðìà íå ðàäè áàëëîâ. Äìèòðèé Òàáà÷íèê: ïî÷åìó õîðîøàÿ ðàáî÷àÿ ïðîôåññèÿ ëó÷øå âûñøåãî îáðàçîâàíèÿ, ïî÷åìó îäèííàäöàòèëåòêà, î âàæíîñòè ñðåäíåãî áàëëà àòòåñòàòà...

(äîêëàäíà ³íôîðìàö³ÿ ïðî ñïåö³àëüíîñò³, óìîâè ïðèéîìó)

ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНІ МОВИ 42

Ïðî ìàã³ñòðàòóðó ÿê âèùèé ñòóï³íü îñâ³òè

Ùîäåííèê àá³òóð³ºíòà2013. Ïðî öèôðè äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ äëÿ ÂÍÇ

Óì³ííÿ ðîçìîâëÿòè ³íîçåìíîþ ìîâîþ. Ïîðàäè ïîë³ãëîòà

44-50

ПРОФЕСІЙНІ КУРСИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

ßê çíàéòè ðîáîòó ìîëîäîìó ñïåö³àë³ñòó? Ç äèïëîìîì, àëå áåç äîñâ³äó!

15 àêòóàëüíèõ ïèòàíü ïðî ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íó îñâ³òó â³ä äèðåêòîðà äåïàðòàìåíòó ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íî¿ îñâ³òè ÌÎÍÓ Âÿ÷åñëàâà Ñóïðóíà

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

ВІДПОЧИНОК І ДОЗВІЛЛЯ

31-40 Àêàäåì³¿, óí³âåðñèòåòè, ³íñòèòóòè, êîëåäæ³, òåõí³êóìè

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

a c. 52

ÀÁ²ÒÓÐ²ªÍÒÀÌ-2014

ÅÐ ÀÆ Ì ÎÄ ÍÎ Ð É ÓÏ . ð ÍÈ Å ÓÏ ²ÉÄ 013 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ ) Í .08 00 2 8 (1 ç

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅÐ²:

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇÌ²ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀË² e

Âèùå í³êóäè: íàéâèù³ êîíñòðóêö³¿ ³ ñïîðóäè ñâ³òó

ÃÎËÎÂÍÅ

po ce

- ßê ïðîéøëà âñòóïíà êàìïàí³ÿ-2013: ðåçóëüòàòè, íåäîë³êè, ïîáàæàííÿ

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ: - Íîâà Çåëàíä³ÿ ³ íå ò³ëüêè!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÎÑÂ²ÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ ОГОЛОШЕНО КОНКУРС НА ОТРИМАННЯ СТИПЕНДІЙ НА НАВЧАННЯ У ВНЗ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Інформ ємо, що Міністерство освіти і на и Литовсь ої Респ блі и о олосило онрс на отримання стипендій на навчання вищих навчальних за ладах Литви за прорамою освітньо- валіфі аційно о рівня маістра. Участь он рсі мож ть взяти ромадяни У раїни, я і спішно завершили навчання за освітньо- валіфі аційним рівнем ба алавра, вільно володіють ан лійсь ою або литовсь ою мовами. Стипендія в лючає плат за навчання та щомісячн фінансов допомо (близь о 370 євро). Витрати на проживання, транспорт, оформлення візи та медичне страх вання за рах но андидатів на навчання. Кандидати, бажаючі взяти часть онрсі, повинні подати наст пні до менти: 1. Нотаріально засвідчен опію диплома ба алавра з пере ладом на литовсь , ан лійсьабо російсь мови. 2. Нотаріально засвідчена опія за ордонноо паспорта. 3. Обрати спеціальність в одном із навчальних за ладів Литви та отримати офіційне підтвердження від обрано о навчально о за лад про прийняття на навчання за про рамою для ма істрів (списо вищих навчальних за ладів Литовсь ої Респ блі и можна отримати за посиланням: http://www.aikos.smm.lt/aikos/ entr_higher_schools.htm). 4. До мент, підтвердж ючий рівень володіння іноземною мовою, з нотаріально засвідченим пере ладом на литовсь , ан лійсь або російсь мови. 5. До мент, підтвердж ючий здоб т и в наовій або іншій діяльності, з нотаріально засвідченим пере ладом на литовсь , ан лійсь або російсь мови. 6. Конта тні дані (в азати домашню адрес , еле тронн пошт , онта тний телефон). Всі до менти андидати повинні надіслати до 15 липня 2013 ро на адрес Міністерства освіти і на и У раїни (пр. Перемо и, 10, м. Київ, 01135) або до 1 серпня 2013 ро безпосередньо на адрес Посольства Литовсь ої Респ блі и в У раїні (в л. Б слівсь а, 21, м. Київ, 01901).

Детальн інформацію можна знайти за посиланням: http://www.smpf.lt/en/statescholarships/ for_fulltime_master_degree_studies. www.mon.gov.ua

ПІДПИСАНО УГОДУ ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОСВІТИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РЕСПУБЛІКОЮ СЕРБІЯ 6-7 червня 2013 ро Президент У раїни Ві тор Ян ович здійснив офіційний візит до Респ блі и Сербія. Міністр освіти і на и У раїни Дмитро Табачни переб вав с ладі офіційної деле ації. У прис тності Глав держав підписано низдвосторонніх до ментів. Зо рема, між Міністерством освіти і на и У раїни і Міністерством освіти, на и і техноло ічно о розвит Респ блі и Сербія підписано У од про співробітництво в ал зі освіти. Головною метою У оди є по либлення двосторонньо о співробітництва сфері освіти. Та , передбачено можливість здоб вання ромадянами обох держав освіти вищих навчальних за ладах держав, вивчення раїнсь ої мови, літерат ри, історії та ео рафії Сербії та, відповідно, сербсь ої мови, літерат ри, історії та еорафії в У раїні, співробітництво в ал зі освіти шляхом розроб и спільних прое тів рам ах про рам Європейсь о о Союз , Ради Європи, ООН, ЮНЕСКО. "Співпраця в сфері вищої і аспірантсь ої освіти нас плідно розвивається і ця ода передбачає, що У раїна та Сербія б д ть обмінюватись щоро 20 державними стипендіями для здоб ття вищої освіти за про рамою під отови ба алавра... І 20 стипендій на про рам маістра", - повідомив ж рналістам Міністр освіти і на и Дмитро Табачни , передає ореспондент Національно о інформаційно о а ентства У раїни "УКРІНФОРМ". За словами Міністра, У ода та ож передбачає обмін п'ятьма стипендіями для під отови фахівців на ово о рівня, тобто проходження аспірант ри за державний ошт. Î Çà ³íôîðìàö³ºþ Îô³ö³éíîãî ³íòåðíåòïðåäñòàâíèöòâà Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

CÊ²ËÜÊÈ ÊÎØÒÓª ÍÀÂ×ÀÍÍß â ªâðîï³ äëÿ ³íîçåìö³â? Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ â³ä³ãðàº âàæëèâó ðîëü ó âèáîð³ çàêîðäîííîãî ÂÍÇ. Íà äîïîìîãó òèì, õòî çáèðàºòüñÿ íà íàâ÷àííÿ äî ªâðîïè, ìè ç'ÿñóâàëè âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ â ªâðîï³ äëÿ êàíäèäàò³â ç-ïîçà ìåæ ªâðîñîþçó ó ÂÍÇ 19-òè ºâðîïåéñüêèõ êðà¿í. КРАЇНИ ЄВРОПИ З БЕЗКОШТОВНОЮ АБО НЕДОРОГОЮ ОСВІТОЮ Норве ія Навчання в державних ВНЗ Норве ії без оштовне. Всі ст денти платять лише обов'яз овий збір розмірі 50-ти євро в семестр на ористь ст дентсь ої профспіл и, я ий натомість надає різні піль и ви ляді знижо на харч вання, проїзд ромадсь ом транспорті або дост п до посл , та их я допомо а в пош недоро о о житла. Лю семб р Навчання ВНЗ Лю семб р без оштовне, за винят ом дея их про рам навчання, вартість я их ошт є від 600 євро за семестр. Більшість же ст дентів платять тіль и реєстраційний збір розмірі 100 євро за семестр. Ісландія У державних ніверситетах і оледжах Ісландії освіта без оштовна для всіх, в том числі для ст дентів з-поза меж ЄС. Потрібно тіль и оплач вати щорічні збори, я і с ладають 100-250 євро на рі . Австрія У середньом , вартість навчання для іноземних ст дентів в Австрії становить 360 євро на семестр. Франція Вартість навчання в державних ніверситетах залежить від рівня

навчання: ба алаврат - 177 євро на рі , ма істрат ра - 245 євро на рі , до торант ра - 347 євро на рі . У спеціалізованих ВНЗ Grandes Ecoles вартість навчання від 500 до 20 тис. євро на рі . Словенія Ст денти з раїн, з я ими Словенії підписані двосторонні оди, за отримання освіти в державних ВНЗ не платять. Обов'язовим є тіль и реєстраційний збір розмірі 30-ти євро на рі . У приватних ВНЗ навчання обійдеться від 2-х до 10-ти тис. євро на рі .

КРАЇНИ ЄВРОПИ З ДОСТУПНОЮ ОСВІТОЮ Греція Вартість навчання залежить від ВНЗ і про рами навчання. Зазвичай, освіта в Греції обходиться іноземцям в 1 тис. євро на рі . Порт алія Ст денти ба алаврат та ма істрат ри щорічно платять середньом 950-1,5 тис. євро. Навчання в до торант рі ошт є в середньом 2,5-3 тис. євро на рі . Німеччина Вартість навчання в дея их ніверситетах Німеччини становить приблизно 500-750 євро на семестр. Існ є ба ато ніверситетів, де освіта без оштовна, але потрібно оплач вати семестрові збори і медстрахов . Чехія Про рами навчання чесь ою мовою - без оштовні. Вартість про рами навчання ан лійсь ою або іншою іноземною мовою в державних і приватних ВНЗ ошт є від 1 тис. євро на семестр. У орщина Вартість навчання варіюється залежно від ВНЗ і про рами навчання. Іноземці платять приблизно 1 тис. євро на семестр.

Швейцарія У ВНЗ Швейцарії ст денти з-за ордон оплач ють навчання та реєстраційні збори, я і разом с ладають 750-3 тис. євро в семестр в залежності від ВНЗ. Іспанія Вартість про рами навчання в Іспанії с ладається із вартості одно о редит . У ба алавраті, я ий в середньом в лючає 180 редитів, вартість одно о редит починається від 9,5 євро. У ма істрат рі, я а в середньом в лючає 90-120 редитів, вартість редит починається від 21 євро. Вартість редит в до торант рі починається від 27 редитів.

КРАЇНИ ЄВРОПИ З ДОРОГОЮ ОСВІТОЮ Вели обританія Євро омісія визнала вартість освіти ВНЗ Вели обританії найвищою в Європі. Залежно від ВНЗ, про рами навчання та спеціальності вартість навчання для іноземців може становити від 9-15 тис. ф нтів стерлін ів на рі . Нідерланди Ст денти з-поза меж ЄС оплач ють повн вартість навчання, а та ож реєстраційні збори. Витрати с ладають середньом 10-12 тис. євро на рі . Швеція Вартість навчання для ст дентів з-за ордон в шведсь их ВНЗ ошт є від 9,5 до 15 тис євро на рі . Данія Çà ìàòåð³àëàìè Вартість навчання залежить від про рами на- Ì. Àôçàëîâà, вчання. Для іноземців вона в середньом становить www.oncampus.ru 10 тис. євро на рі . Ірландія Іноземні ст денти з поза меж ЄС оплач ють повн вартість навчання ВНЗ, я а може становити іль а тисяч євро на рі . Фінляндія Навчання платне і становить іль а тисяч євро на рі в том випад , я що навчання ведеться не Î фінсь ою або шведсь ою мовою.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÄÀÍ²ß ×È ÍÎÐÂÅÃ²ß? Ðîáèìî âèá³ð

Äàí³ÿ - ìàëåíüêà ñêàíäèíàâñüêà êðà¿íà, àëå ¿¿ âèù³ îñâ³òí³ ãîðèçîíòè äîñèòü øèðîê³ äëÿ çàëó÷åííÿ ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â íà íàâ÷àííÿ.

Çà ìàòåð³àëàìè www.norginfo.com www.norge.ru. www.academconsult.ru www.excel.md www.norvegia.ru

Данія - особлива раїна, я а пропон є ромадянам і приїжджаючим до неї на навчання ст дентам з інших раїн висо я ість життя, чисте дов ілля і привабливий діловий лімат з висо ими стандартами в освіті та дослідженнях. Ці авий парадо с: найменша с андинавсь а раїна за площею - найбільша держава Європи. Вся справа в том , що найбільший світі острів Гренландія є територіальним володінням Датсь ої орони. Данія є раїною найщасливіших людей світі! На ове дослідження про природ щастя, я е проведене Лестерсь им ніверситетом Ан лії по азало, що в Королівстві Данія проживають найщасливіші люди світі. Саме в Копен а ені розташований пар Tivoli (Тіволі) - найбільший в Європі та найстародавніший світі пар розва . Коли Уолт Дісней відвідав Tivoli, він вирішив зробити щось подібне. У рез льтаті він створив знаменитий Діснейленд. Данець прид мав відомий всім дітям онстр тор LEGO (Ле о). Назва "LEGO" - це абревіат ра від двох дансь их слів "leg godt", що означає " райте добре".

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ Â ÄÀÍ²¯

У Данії ви отримаєте валіфі ацію, я а визнається роботодавцями всіх розвинених раїн. Данія надає іноземним ст дентам вели ий вибір про рам навчання, в том числі й ан лійсь ою мовою. Вищі

навчальні за лади Данії орієнтовані на світовий рино праці. Ба ато ВНЗ співпрацюють з діловими та дослідниць ими становами, що дає їм можливість надавати найс часніші та різноманітні про рами навчання. Дансь і вищі навчальні за лади з радістю приймають талановитих ст дентів з сьоо світ . Перева и навчання ВНЗ в Данії: • Більше 500 ніверситетсь их про рам проводиться ан лійсь ою мовою. • Професійна освіта в Данії має давні навчальні традиції, омбін ючи освітній процес з динамічною та інноваційної льт рою в дослідженнях і методи ах навчання. • Данія в рейтин OECD 2011 році названа най ращою раїною в світі для життя і роботи. • Висо і стандарти освіти, а тивне застос вання на пра тиці отриманих теоретичних знань, міждисциплінарні дослідження та а тивна розроб а ст дентами зав-

дань дослідниць о о хара тер . • Невисо а вартість навчання (6 000 - 16 000 євро на рі ). • Можливість працювати під час навчання (до 15 один на тиждень). • Після за інчення ВНЗ ви 6 місяців можете залишатися в Данії для пош роботи. • Данці лідир ють світі в рейтин "задоволеність життям" з ідно з дослідженням Gallup's 2010 World Poll.

ЯК ВСТУПИТИ ДО ВНЗ ДАНІЇ? Основні вимо и для вст п в Данії - 12 ро ів освіти, в лючаючи один з наст пних вип с них ш ільних іспитів або валіфі ацій: • studentereksamen (stx) - вип с ний іспит вищої середньої ш оли • hojere forberedelseseksamen (hf) - вищий під отовчий іспит • hojere handelseksamen (hhx) - вищий іспит з бізнес • hojere teknisk eksamen (htx) - вищий технічний іспит Зарах вання на про рами

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ба алаврат після нашої ш оли безпосередньо неможливе. Потрібний 1 під отовчий рі . Зарах вання на а адемічні професійні про рами та ож можливе на базі е вівалентних 3-4-річних професійних освітніх і навчальних про рам, доповнених аде ватними рсами. Альтернативне зарах вання на певні про рами на здоб ття ст пеня ба алавра можливе на базі е вівалентної освітньої валіфі ації (я правило, професійний ст пінь ба алавра) плюс 2-3 ро и пра ти и. Зарах вання на вели іль ість навчальних про рам залежить від ви онання специфічних вимо . До них мож ть вис ватися вимо и, що стос ються рівня предметів, отриманих рез льтатів, пра ти и і т.д. Зарах вання на про рами з певних областей, напри лад, мистецтва і м зи и, вима ає проходження вст пноо іспит , що оцінює талант. Міністерство відповідальне за те, щоб вищ освіт з певних ал зей на и мо ла отримати ма симальна іль ість ст дентів. Індивід ально інстит ти мож ть обмежити прийом на певні про рами з певних ал зей на и.

ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ДАНІЇ У Данії є три типи вищих навчальних за ладів, що пропон ють вищ освіт : • Професійні чилища Професійні чилища пропон ють 2річні про рами професійно о навчання (AP degrees) з та их ал зей, я : бізнес, техноло ії та інформаційні техноло ії. Вони омбін ють навчання теорії і дослідження із застос ванням отриманих знань на пра тиці. Зазвичай в інці навчання необхідно надати дипломн робот , розроб а я ої займає 3 місяці. • Коледжі Спеціалізовані оледжі та центри вищої освіти, а та ож ніверситетсь і оледжі пропон ють розраховані на 3-4 ро и про рами навчання в ал зі бізнес , освіти, інженерно о мистецтва. Теоретичні дослідження, навчання на пра тиці та дипломна робота для отримання ст пеня ба алавра завжди є невід'ємною частиною про рами навчання. • Університети Університети Данії навчають ст дентів і проводять дослідження на найвищом міжнародном рівні. Дея і ніверситети пропон ють навчання на де іль ох фальтетах із безлічі різноманітних дисциплін, а дея і ніверситети спеціаліз ються тіль и в я ихось певних ал зях.

ДИПЛОМИ І СТУПЕНІ УНІВЕРСИТЕТІВ ДАНІЇ рс

тривалість

ст пінь

Базовий

3-4 ро и

Ба алавр (ба алавр природничих на / ба алавр манітарних на )

Основний

2 ро и

Ма істр (ма істр природничих на /ма істр манітарних на )

Додат овий

3 ро и

До тор (до тор філософії)

Перші 3 ро и навчання вед ть до отримання диплома ба алавра або рівнозначноо диплома ніверситетсь о о центр . На цьом навчання може б ти завершене або продовжене до отримання ст пеня ма істра в ніверситеті або диплома вищої професійної ш оли для не ніверситетсь их спеціальностей (три ро и). Університетсь ий ци л може б ти завершений отриманням ст пеня до тора. Професійні інстит ти пропон ють безперервний 4-5-річний рс навчання з присвоєнням диплома Kandidaat.

ПРОГРАМИ ВСТУПУ Під отов до вст п до ВНЗ можна отримати в ніверситетсь их центрах, після за інчення під отовчо о рс можна здати спеціальний іспит Higher Preparatory Examination. Т т можна отримати під отов з дансь ої мови. Перелі до ментів для вст п в дансь ий ВНЗ Для вст п до вищих навчальних за ладів ніверситетсь о о тип необхідно подати до мент про середню освіт дансьо о зраз а або е вівалентні до менти (напри лад, до менти про середню освіт , видані раїнами Євросоюз ; до менти, що видаються Міжнародним офісом Женеві - international baccalaureate). Для вст п в професійні інстит ти необхідно подати технічний диплом (Higher Technical Examination). Подачня до ментів на осінній семестр - зазвичай до 15 березня, на зимовий семестр - до 1 вересня.

ЖИТТЯ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В ДАНІЇ Камп сів дансь их ніверситетів немає. Ст денти мож ть жити в ртожитах або вартирах. Вартість проживання близь о 6 000 - 10 000 євро на рі . Ба ато ст дентів перес ваються в Данії на велосипедах (вза алі це - поп лярний вид транспорт , 90% данців мають велосипед).

РОБОТА ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В ДАНІЇ Підробляти ст дент дозволяється до 15 один на тиждень протя ом а адемічно о ро і повний робочий тиждень вліт , і держава нама ається стежити за дотриманням цьо о правила.

УНІВЕРСИТЕТИ ДАНІЇ КОПЕНГАГЕНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ www.ku.dk/sa/ Копен а енсь ий ніверситет - перший вищий навчальний за лад, створений на території с часної Данії. Проте йо о історія ся ає середніх ві ів. Заснований в 1479 році ніверситет став центром вивчення римсь ої атолиць ої теоло ії та філософії, т т б ли засновані юридичний і медичний фа льтети. У 1537 році б в перетворений в Лютерансь Семінарію і лише через сторіччя отримав стат с світсь о о на ово о та освітньоо центр . Мета ніверситет - під от вати дипломованих фахівців з сіх ал зей, том ст дентам надається можливість вивчати різні дисципліни основними мовами світ . У Копен а енсь ом ніверситеті навчається 35 тисяч осіб, педа о ічний с лад - 8 тисяч співробітни ів. Щорічно

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

двері ВНЗ відчиняються для більш ніж семисот ст дентів з 65 раїн світ . Фа льтети ніверситет : теоло ії, соціальний, манітарний, медичний, природних на , юридичний. ВНЗ має 64 департаменти і 9 на ових центрів, на базі ніверситет існ ють м зеї, добре оснащені лабораторії, різні інстит ти та відділи. Заняття проводяться я в а диторіях, лабораторіях, та і на природі, в Ботанічном сад . Університет має навчальні орп си по всьом Копен а ен , за альна їх площа 630 тисяч вадратних метрів. ВНЗ співпрацює я з вищими навчальними за ладами Данії, та і з ба атьма на овими центрами всьо о світ , здійснює міжнародні обміни ст дентами, персоналом, на овими про рамами. УНІВЕРСИТЕТ ПІВДЕННОЇ ДАНІЇ www.sdu.dk Ютландія або Південна Данія розташована на півострові між Північним і Балтійсь им морями. Найбільше місто - Орх с, воно ж є і адміністративним центром Ютландії (204 тисячі жителів). Т т розташов вався ніверситет Південної Данії, що творений внаслідо злиття двох навчальних за ладів. Територіально ніверситет розташований в чотирьох о ремих ніверситетсьих центрах-містеч ах, три з я их є часни ами міжнародної про рами з вивчення ан лійсь ої мови. На базі ніверситет діють 32 інстит ти, 11 дослідних центрів, наявні добре обладнані лабораторії і ба аті бібліоте и. У ВНЗ ст дентам пропон ється вивчати різноманітні рси і про рами ан лійсь ою мовою. Т т навчаються іноземці, іль ість я их з ожним ро ом зростає. Університет бере часть про рамах з міжнародно о обмін ст дентами та педа о ічним с ладом, співпрацює з вищими навчальними за ладами раїн Європи, Північної і Південної Амери и, Азії та Австралії. Фа льтети ніверситет : медичний, природних на та інженерії, соціальний, манітарний. В ніверситеті Південної Данії навчається 16 тисяч ст дентів. Педа о ічний с лад - 4 тисячі осіб. Ст дентам за бажанням, надаються місця в ртожитах.

ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ Â ÍÎÐÂÅÃ²¯

Слово "Норве ія" означає "шлях на північ". Ба ато тисяч ро ів том величезний шар ри и по ривав раїн ... Можливо, ви д маєте про те, що ця північна раїна, досі по рита сні ом і

вічною ри ою? Я е ж б де ваше здив вання, оли ви потрапите в Норве ію вліт і побачите віт чі фр тові сади і пол ницю, що дости ає. Завдя и теплій течії Гольфстрім, лімат в Норве ії досить м'я ий і літо - тепле. Море біля бере ів північної Норве ії, розташованої за Полярним олом, не замерзає навіть взим , а вліт навіть північній частині раїни температ ра піднімається до 20 - 30 ° С. Норве ія - справжнє оролівство, з оролем і оролевою. Норве ія є монархією, але політичною владою володіє парламент. Девіз на ербі ороля Норве ії - "Все для Норве ії". Перехід вищої освіти на міжнародний рівень став важливою перед мовою для поширення в Норве ії про рам навчання ан лійсь ою мовою. Зараз більше 170 ма істерсь их про рам ан лійсь ою мовою дост пні для ст дентів різних спеціальностей. Дея і навчальні за лади та ож пропон ють ба алаврсь і про рами ан лійсь ою мовою. Норве ія - одна з провідних раїн, що відповідає принципам Болонсь о о процес про вищ освіт в Європі. Система на ових ст пенів, заснована на стр т рі: ба алавр, ма істр, до тор на , б ла спішно ведена разом із системою редитів (ЕСПЗБ). Європейсь ий стандарт вищої освіти поле ш є для ст дентів процес визнання їх диплома, я що вони хоч ть отрим вати освіт за ордоном. У Норве ії існ є близь о 70 ніверситетів та ніверситетсь их оледжів. Вони розташовані по всій раїні я містах, та і в сільсь ій місцевості. Мобільність ст дентів та міжнародне співробітництво основні завдання Норвезь о о Міністерства Освіти і На и. У норвезь их навчальних за ладах навчаються ст денти з сіх раїн світ . Іноземні ст денти мож ть подавати заяви на навчання за цілою низ ою про рам ан лійсь ою і норвезь ою мовами. Норвезь і вищі навчальні за лади із задоволенням приймають заяви на навчання від ст дентів всьо о світ , що мають достатній рівень під отов и. В даний час на цьом рівні освітньої системи Норве ії навчаються близь о 10 000 іноземних ст дентів. Іноземні ст денти мож ть подавати заяви на навчання за низ ою прорам, я і передбачають я отримання ст пенів більш низь о о, та і більш висо оо рівня. О ремі ніверситети та вищі навчальні за лади пропон ють навчання за про рамами, що під отовлені спеціально для іноземних ст дентів. У цьом випад-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ви ладання ведеться ан лійсь ою мовою, а для навчання за цими про рамами ст дентам немає необхідності мати дозвіл на постійне проживання в Норве ії. Іноземними ст дентами вважаються за визначенням всі ст денти, я их немає дозвол на постійне проживання в Норве ії. Виділяють три ате орії іноземних ст дентів: • ст денти, що фінанс ють свою освіт самостійно • ст денти, що бер ть часть прорамах обмін • ст денти, я і бер ть часть різних про рамах, за я ими передбачається виплата стипендій.

ВИМОГИ ДО ЗНАННЯ МОВИ Я що навчання за обраною вами прорамою здійснюється ан лійсь ою мовою, ви повинні підтвердити необхідний рівень знань до ментом про здач іспит з анлійсь ої мови - TOEFL (мінімальна іль ість балів: 500 на паперовом носії або 170 - на еле тронном ), IELTS (мінімальна іль ість балів - 5.0) або APIEL (мінімальна іль ість балів 3.0) або іспит з ан лійсь ої мови в останньом ласі середньої ш оли (вищий бал). Я що навчання здійснюється норвезь ою мовою, ви повинні підтвердити свої знання, здавши один з наст пних іспитів: - іспит з норвезь ої мови для іноземних ст дентів норвезь ом ніверситеті - рівень 3; - письмовий іспит з норвезь ої мови (Бер ентест) - іспит з норвезь ої мови та льт ри для іноземних ст дентів після 1 рс навчання ВНЗ.

Особи, я і бер ть часть про рамах обмін або про рамах, за я ими передбачається виплата стипендій, зазвичай визначаються на основі національних та ре іональних двосторонніх од і вимо за вотами. О ремі про рами, за я ими передбачається виплата стипендій, діють лише для андидатів з певних раїн. Норвезь і вищі навчальні за лади, я правило, самі набирають ст дентів і розЗаяви слід надсилати безпосередньо міщ ють інформацію на своїх домашніх сторін ах. Терміни подачі до ментів різні до ВНЗ, я ий ви обрали. - з 1 р дня до 15 березня. Почато заФІНАНСУВАННЯ нять серпні. Навчання в ніверситетах і вищих наДетальна інформація про навчан- вчальних за ладах Норве ії без оштовне. ня в Норве ії розміщена на сайті: Винят ом з цьо о правила може стати навчання о ремим професіям, про рами www.studyinnorway.no підвищення валіфі ації та спеціальні проВИМОГИ ДЛЯ ВСТУПУ рами, а та ож навчання в дея их приУ Норве ії немає вст пних іспитів до ватних ВНЗ. Стипендія на період навчанВНЗ. Щоб б ти зарахованим, треба відпо- ня надається тіль и іноземним ст дентам, відати встановленим вимо ам і подати я і навчаються в рам ах о ремих проціл низ до ментів. Навчання дер- рам, за я ими передбачається виплата жавних навчальних за ладах без оштов- стипендій. Ст денти, що фінанс ють свою не, одна , іноземні ст денти повинні оп- освіт самостійно, повинні до ментальлач вати своє проживання, їж , транспорт но підтвердити наявність них не менше і підр чни и. 80 000 норвезь их рон (NOK) з розрах н на ожен навчальний рі . (5,8 NOK Для наших абіт рієнтів, я і бажають = 1 USD; 10 NOK = 1.3 EUR) навчатися за про рамами ба алаврат , обов'яз овою вимо ою є наявність атесКлопотання про надання навчальної тата про за альн середню освіт з до- пози и або на отримання стипендії Дердат ом (табель підс м ових оціно ) плюс жавно о фонд освітніх пози Норве ії один рі навчання вітчизняном ВНЗ або мож ть отримати наст пні іноземні роатестат про середню професійн освіт мадяни: плюс один рі навчання ВНЗ. • Громадяни північних раїн Для навчання за про рамами ма іст• Громадяни Європейсь о о е онорат ри необхідно провчитися чотири ро и мічно о простор (ЄЕП) і с ласти іспити на ст пінь ба алавра або • Громадяни раїн Центральної та провчитися п'ять ро ів за про рамою Східної Європи, а та ож раїн, що розспеціаліста. Більш детальн інформацію виваються про визнання в Норве ії іноземної освіти • Політичні біженці та особи, я і отможна прочитати на сайті NOKUT римали посвід на проживання в Нор(Norwegian Agency for Quality Assurance ве ії на манітарній основі in Education). • Іммі ранти

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ (норв. Det kongelige Frederiks univeristet), тет, медичний фа льтет. Норвезь а ДЛЯ СТУДЕНТА названий на честь ороля Данії і Норве ії вища ш ола рибної промисловості (норв. В НОРВЕГІЇ Фредері а VI. Став др им за часом за- Norges Fiskerihogskole) та ож є фа льВ я ості за альної ре омендації, Державний освітній пози овий фонд Норве ії встановив за альн величин ст дентсьих витрат розмірі 92500 рон (за один навчальний рі , 2012/2013), я а по риває витрати на проживання, врахов ючи оплат житла. Витрати на житло Житло для ст дентів надається Фондом ст дентсь о о доброб т і йо о вартість незначно перевищ є вартість житла в інших європейсь их раїнах. Ст дентсь і ртожит и трим ються на висо ом рівні. Середньомісячна ціна за оренд поряд ованої вартири з хорошим обладнанням становить близь о 3500 норвезь их рон. Прод ти харч вання Ціни на прод ти харч вання в с пермар етах та інших ма азинах залишаються на висо ом рівні за європейсь ими стандартами, хоча низь ий рівень інфляції по аз є, що ціни на прод ти харч вання трохи зросли за останні ро и. Зниження ціни споживчо о оши а може призвести до зниження прожит ово о мінім м . Я ість всіх ате орій харчових прод тів Норве ії є висо ою. УНІВЕРСИТЕТ ОСЛО www.uio.no В Університеті Осло працювали п'ять ла реатів Нобелівсь ої премії Університет Осло (норв. Universitetet i Oslo) - найстаріший і найбільший ніверситет Норве ії. Розташований в столиці раїни Осло. Заснований в 1811 році я Королівсь ий ніверситет Фредері а

сн вання ніверситетом Данії-Норве ії (після Копен а енсь о о ніверситет ). Отримав нинішню назв в 1939 році. Університет Осло с ладається з наст пних фа льтетів: * Бо ословсь ий * Юридичний * Медичний * Г манітарний * Математи и і природничих на * Стоматоло ічний * С спільних на * На про освіт Університет Осло є одним з провідних ніверситетів С андинавії та всієї Європи. З ідно А адемічном рейтин ніверситетів світ за 2007 році він посів перше місце в Норве ії, 19-е в Європі та 69е світі. У 2005 році, з ідно з рейтин ом Times Higher Education Supplement, манітарний фа льтет ніверситет б в визнаний ращим в С андинавії, 5-м Європі та 16-м світі.

тетом ніверситет . В рам ах ніверситет та ож діє ряд на ових центрів, та их я : Центр саамсьих досліджень, Центр полярних досліджень імені Ам ндсена, Центр досліджень в ал зі нав олишньо о середовища і розвит , Центр по либлених досліджень в ал зі теоретичної лін вісти и (CASTL) та ін.

НОРВЕЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРИРОДНИЧИХ ТА ТЕХНІЧНИХ НАУК www.ntnu.no Норвезь ий ніверситет природничих та технічних на (норв. Norges teknisk-naturvitenskapelige universitet, NTNU) - др ий за іль істю ст дентів ніверситет Норве ії. Розташований в Тронхеймі. Університет є оловним центром технічної та інженерної освіти в раїні, проте він надає освіт і з інших ал зей. Утворений в 1996 році шляхом злиття Норвезь ої вищої технічної ш оли (заснована в 1910 році), Коле ії на і мистецтв, М зею природУНІВЕРСИТЕТ ТРОМСЕ ної історії та археоло ії, Медично о www.uit.no Університет Тромсе (норв. фа льтет і Тронхеймсь ої м зичної Universitetet i Tromso, с орочено UiT (ра- онсерваторії. ніше UiTo), пн.-саамсь е. Romssa universitehta) - один з семи ніверситетів Університет розподіляється на сім Норве ії. Розташований місті Тромсе. фа льтетів: архіте т ри і витончених Є найпівнічнішим ніверситетом світі. мистецтв, інженерно-технічний, маніРішення про створення ніверситет тарний, природничих на і техноло ій, прийняте в 1968 році, а в 1972 році ні- інформаційних техноло ій, математи и та верситет б в рочисто від ритий оролем еле троні и, медичний, с спільних на Норве ії Улавом V. В с лад ніверситет та техноло ічно о правління. входять іль а фа льтетів: манітарних на , с спільних на , математично-приСеред відомих вип с ни ів - два лародничий фа льтет, юридичний фа ль- реати Нобелівсь ої премії.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ßÊ ÂÑÒÓÏÈÒÈ ÄÎ ÇÀÊÎÐÄÎÍÍÎ¯ ÌÀÃ²ÑÒÐÀÒÓÐÈ íå çà îñíîâíèì ôàõîì? Íàïåâíî äåÿê³ ç âàñ ï³ñëÿ îòðèìàííÿ ñïåö³àëüíîñò³ ó ÂÍÇ ðîç÷àðîâóâàëèñÿ â í³é àáî ïåðåñòàëè áà÷èòè ïîäàëüø³ ïåðñïåêòèâè ðîçâèòêó â îáðàíîìó íàïðÿìêó ³ òåïåð çàìèñëþºòåñÿ ïðî çì³íó ïðîôåñ³¿. À âè í³êîëè íå çàìèñëþâàëèñÿ ïðî òå, ùî âñòóï â çàêîðäîííó ìàã³ñòðàòóðó ìîæå íå ò³ëüêè äîïîìîãòè âàì ï³äâèùèòè âàøó ö³íí³ñòü íà ðèíêó ïðàö³, à é òàêîæ çì³íèòè ïðîôåñ³þ? Стрім ий розвито рин ів, поява зовсім нових інд стрій, а таож е ономічні ризи зм ш ють вели іль ість людей замислюватися про змін ар'єри. Але часто для цьо о потрібно отрим вати нов освіт . Я що ви вирішили вст пити до ма істрат ри за ордоном з метою змінити ал зь професійної діяльності, вам доведеться пере онати приймальн омісію за ордонно о ніверситет в серйозності ваших намірів. Роз лянемо, я це можна зробити. 1. Добре дослідж йте нов ал зь Дізнайтеся про ал зь, я а вас заці авила, я омо а більше: слід йте за новими трендами, д м ами е спертів, вивчіть історію розвит ал зі та продемонстр йте ці знання в аплі аційних до ментах, там де це доречно, напри лад, в мотиваційном листі. 2. По ажіть мотивацію Приймальна омісія хоче б ти впевнена, що андидат добре обізнаний про нов для ньо о ал зь і досить мотивований, щоб продовжити в ній професійн ар'єр . Щоб ваші ар менти не б ли олослівними, попрацюйте волонтером в обраній ал зі, знайдіть стаж вання, відвідайте літні ш оли за ордоном або тренін и. 3. Знайдіть "спол чн лан" Добре с ладений мотиваційний лист завжди містить зв'язо між олишнім досвідом і новими

цілями. По ажіть, я ваші інтереси, базова вища освіта і попередній професійний досвід під от вали вас до ар'єри в новій ал зі та до навчання в ма істрат рі он ретно о ВНЗ. Напри лад, існ ючі навич и і знання, та і я вміння добре писати, п блічно вист пати, план вати бюджет, ер вати прое тами, мож ть та ож б ти застосовні в новій професійній ал зі. Для фахівців ал зі природничих, технічних і точних на це може виявитися трохи с ладнішим, том що ці ал зі часто вима ають д же он ретних навичо . Можна перерах вати дея і просл хані рси, щоб по азати, що вас є базові знання, близь і до нової ал зі. Необхідно та ож пояснити, я ви прийшли до рішення змінити ар'єр - та ви продемонстр єте необхідний рівень зрілості для прийняття та о о рішення. Та им чином, приймальна омісія хоче б ти впевнена, що андидат свідомлено підійшов до вибор нової ар'єри, що він має вже арне явлення про нов для ньо о ал зь, а йо о освіта і досвід дозволять йом спішно за інчити про рам навчання. Врахов йте це при під отовці заяв и і ви підвищите ваші шанси на зарах вання. Хочемо на адати, що існ є іль а способів отримати освіт за ордоном без оштовно. Всі вони пов'язані з тією або іншою формою без оштовної фінансової допомои від навчальних за ладів, держа-

ви, приватно о або ромадсь о о фонд . З пинимося на дея их з них.

ДОСЛІДНИЦЬКІ СТИПЕНДІЇ (FELLOWSHIPS) Ця форма фінансової допомо и дозволяє отримати без оштовн освіт в ма істрат рі або до торант рі за ордоном або реаліз вати дослідний прое т. Залежно від про рами навчання, може надаватися фінанс вання витрат на проживання від де іль ох місяців до де іль ох ро ів із зниж ою або без зниж и вартості навчання. Джерелом фінанс вання мож ть б ти держава, приватні та ромадсь і фонди. Критерієм оціни претендентів мож ть б ти а адемічні дося нення, дослідниць ий потенціал або йо о фінансове становище. Іноді заяв на дослідниць стипендію можна подати безпосередньо через навчальний за лад, а іноді вона подається о ремо через фонд або інш ор анізацію, я а адміністр є стипендіальн про рам .

АСИСТЕНТУРА (ASSISTANSHIPS) Ця форма фінансової допомо и та ож я і дослідниць і стипендії дост пна тіль и ст ден- Çà ìàòåð³àëàìè там до торант ри, рідше - ма істрат ри. Вона Ì. Àôçàëîâà, прип с ає, що ст дент отрим є зниж на на- www.oncampus.ru вчання чи зарплат , підробляючи вільний від навчання час в я ості асистента професора. Напри лад, асистент може читати вст пні рси за своєю спеціальністю ст дентам 1-2 рс (teaching assistanship) або брати часть дослідниць ом прое ті, реалізованом на фа льтеті (research assistanship). Я ий спосіб підійде саме вам, залежить від вашої Î освіти, дося нень і рівня вибрано о навчання.

ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ•ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ Â ÊÀÍÀÄ²: ïåðåâàãè òà îñîáëèâîñò³

Ñèñòåìà ñåðåäíüî¿ îñâ³òè â Êàíàä³ â çíà÷í³é ì³ð³ ñõîæà íà àìåðèêàíñüêó: 95% êàíàäñüêèõ ä³òåé â³äâ³äóþòü áåçêîøòîâí³ äåðæàâí³ øêîëè, 5% ïðèâàòí³ øêîëè. Ó âñ³õ øêîëàõ â Êàíàä³ íàâ÷àííÿ ïðîäîâæóºòüñÿ 12 ðîê³â, çà âèíÿòêîì ïðîâ³íö³¿ Îíòàð³î ³ ôðàíêîìîâíîãî Êâåáåêà (13 ðîê³â). У Канаді дві офіційні державні мови і, відповідно з цим, дві про рами навчання в середній ш олі - ан ломовна і фран омовна. Державні ш оли в Канаді без оштовні тіль и для анадців, ш олярів з інших раїн світ бер ть на платній основі (вартість навчання від 11000 анадсьих доларів (CAD) на рі . Орієнтовний рс: 1 USD = 1,00 CAD). У державних ш олах Канаді наші діти мож ть вчитися від одно о семестр до отримання повної середньої освіти в Канаді. За я істю навчання і оснащення державні ш оли неба ато чим пост паються приватним, і це пов'язано з тим, що держава щоро в ладає значні ошти в розвито системи освіти. На сьо однішній день за цим по азни ом Канада лідир є серед раїн "Вели ої вісім и". Альтернатива державній освіті в Канаді - навчання в приватних ш олах. Дея і з цих ш іл пропон ють повний пансіон, інші - тіль и денне навчання, більшість - і те, і інше. Почато занять ш олах, я правило, вересні, але дея і ш оли мож ть проводити зарах вання 2-3 рази на рі .

ЯК ВСТУПИТИ В КАНАДСЬКУ ШКОЛУ? Бать и повинні зареєстр вати дитин в ш ільном офісі (school board office) за місцем проживання. При записі в ш ол ви повинні принести з собою та і до менти: ¾ іммі раційн віз ; ¾ свідоцтво про народження дитини; ¾ довід про щеплення; ¾ найостанніший табель з оцін ами. При записі дітей до ш оли, їх тест ють на знанÇà ìàòåð³àëàìè ня мови і математи и. Залежно від рез льтатів тесwww.kursor.org.ua т , визначається лас. До вашої дитини б де приwww.lsm.ru ріплений вчитель, я ий спеціально займається з дітьми іммі рантів ан лійсь ою або франц зь ою мовою. Зв'яжіться з навчальним за ладом, в я ом ви хочете вчитися, і Вам надад ть потрібн форм заяви для заповнення та роз аж ть про: ¾ витрати на роз ляд заяви; ¾ плат за навчання; ¾ медичн страхов ; ¾ вартість проживання в Канаді; ¾ мовні тести.

Отримавши всі ці інстр ції, заповніть та подайте форм заяви на навчання. Я що ш ола зарахов є Вас до числа чнів, то Ви отримаєте лист про зарах вання (letter of acceptance). Цей лист необхідний для то о, щоб отримати Дозвіл на навчання.

ПЕРЕВАГИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ У КАНАДСЬКИХ ШКОЛАХ: ¾ Кіль ість приватних ш ілпансіонів в Канаді значно менша, ніж Вели обританії і США, що надає їм е с люзивність. Майже ожна з них відома всій Канаді. Всі приватні ш оли-пансіони оснащені раще, ніж б дья і державні та більшість британсь их і, найчастіше, америансь их ш іл. ¾ Приватні ш оли в Канаді значно дешевші б дь-я их швейцарсь их, британсь их і більшості амери ансь их. ¾ Вип с ни и відомих приватних ш іл в Канаді без тр днощів вст пають провідні ніверситети в Канаді, Вели обританії та США. ¾ Канада - ба атонаціональна раїна. На відмін від Вели обританії і навіть США, людина, що оворить з а центом, не вважається а тсайдером і відч ває себе я вдома. ¾ Найвищий серед раїн "Вели ої вісім и" рівень інвестицій в освіт . Канада витрачає на освіт ожної людини наба ато більше, ніж б дь-я а інша раїна.

ЗВЕРНІТЬ УВАГА: Кожном чневі, я що він не є ромадянином Канади, за за оном необхідний опі н, я ий бере на себе відповідальність за дитин під час навчання в Канаді, в необхідних випад ах заміщаючи бать ів при вирішенні ряд питань ( разі неможливості оперативно зв'язатися з ними). Крім то о, ожній ш олі в Канаді, я а приймає іноземних ст дентів, працює онс льтант, до я о о діти мож ть зверн тися з б дь-я им питанням.

ОСОБЛИВОСТІ ШКІЛ У КАНАДІ: ¾ Навчання в Канаді в більшості ш іл - спільне, для хлопчи ів і дівчато , але ряд приватних ш іл пропон є і роздільне навчання. ¾ Значн ва ш оли приділяють самостійній роботі. Кожен чень от є персональне завдання (Independent Study Project, ICP), в рам ах я о о він повинен зібрати інформацію по заданій темі та написати реферат. Підс м и цієї роботи він оформляє ви ляді сної презентації перед ласом. ¾ Оцін и в ш олах виставляються відсот ах. За один предмет можна отримати від 7 до 10%, за інший 15-20% і т.д. Напри лад, 50-60% - це приблизно відповідає "трійці", 65-75% - це "чотири", 8090% - "відмінно". У середньом , для вст п до ніверситет потрібно набрати 75%. Я правило, іспити проводяться письмовій формі. Це або тест з питаннями з

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ÑÅÐÅÄÍ² ØÊÎËÈ•ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

рес до знань і під от вати чнів до майб тньо о. В чнів середньої ш оли заняття поб довані за принципом а тивно о сприйняття матеріал . Кожном чневі старшої ш оли пропон ється широ ий вибір занять, що в лючають я природні, та і манітарні на и, рім то о, з ожним чнем старшої ш оли працює фахівець-психоло , та званий, Advisor, я ий допома ає чням з вибором майб тньої професії, ВНЗ, з подачею до ментів на зарах вання. Основний принцип ш оли: "Кожен чень має право б ти поч тим". Ст денти проживають імнатах на двох. У ожній імнаті є дост п в Інтернет для тих, хто привозить з собою персональний омп'ютер або но тб . Хлопчии жив ть в New House Residence (1983), а дівчат а в Firth House (відреставрований в 1998). Обидві б дівлі добре обладКАНАДСЬКІ ШКОЛИ нані, для відпочин ст дентів передбаШКОЛА-ІНТЕРНАТ чені телевізори, імнати відпочин , а СПІЛЬНОГО НАВЧАННЯ та ож пральні для самостійно о орист (CO-ED BOARDING SCHOOL) вання. Вартість навчання - 49500 CAD Pickering College (Newmarket, Ontario) Pickering College розташована в місті ШКОЛА-ІНТЕРНАТ Ньюмар ет, провінція Онтаріо в 30 хвилиСПІЛЬНОГО НАВЧАННЯ (CO-ED BOARDING SCHOOL) нах їзди від міжнародно о аеропорт в Albert College (Belleville, Ontario) Торонто. Камп с займає територію в 42 Заснована в 1857 році в містеч а ра. Pickering College б ла заснована в 1842 році я ш ола-пансіон для хлопчи ів, Belleville, провінції Онтаріо, Albert College але пост пово стала однією з найпрестиж- стала першою ш олою-пансіоном в Канаді. ніших ш іл-пансіонів спільно о навчання. Сьо одні традиції пансіонно о виховання Коледж має право пишатися своїми тра- т т спішно поєдн ються з с часними диціями і висо ою я істю навчання. Т т підходами до навчання ст дентів. Пропопропон ють насичен а адемічн про ра- новані ви ладачами навчальні про рами м , я а арант є вст п до ращих нівер- ма симально адаптовані до інтересів ожситетів Канади, США та Європи. В даний но о он ретно о ст дента. Ви ладання в ш олі ведеться в невечас т т навчається 320 чнів. Кожен день в Pickering College наси- ли их ласах, середня іль ість ст дентів я их не перевищ є 14 осіб. Ви ладачі чений ці авим захоплюючим життям, в чнях заохоч ється роз риття творчо о т т не просто навчають, вони та ож пропотенціал , допитливість, пра нення дос- б дж ють вір ст дентів свої сили, вилідж вати і вчитися. Принципи ш оли: хов ють сильний хара тер і спон ають 4F (Faith, Freedom, Friendship, Fun) - до дося нення цілей. Весь процес навчанДовіра, Свобода, Др жба, Радість. Вчи- ня розробляється і онтролюється телі ш оли нама аються ви ли ати інте- відповідності зі ш ільною про рамою-дев-

пройдено о матеріал , або написання есе, або аналіз на задан тем . Втім, з дея их предметів з ал зі мистецтва дається творче завдання. ¾ Навіть звичайних державних ш олах Канаді вели а іль ість один відводиться на заняття мистецтвом - театральною майстерністю, рою на м зичних інстр ментах, малюванням, ремеслами. Ба ато час діти проводять спортивних залах і на свіжом повітрі. ¾ Приватні ш оли в Канаді, я правило, працюють за системою пансіон , оли ст денти жив ть ш ільних б динах- ртожит ах. Діти, я і навчаються в державних ш олах, жив ть в анадсь их сім'ях. Проживання в сім'ї дозволяє повністю зан ритися в анадсь ий спосіб життя і анадсь льт р .

ізом Learning Strategies Program. Я рез льтат, вип с ни и ш оли вст пають до ращих ніверситетів світ . Іноземні ст денти т т приймаються з 12 ро ів. Втім, вип с ни и залишають стіни Albert College отовими не тіль и до а адемічної ар'єрі, але і до тр днощів б денно о життя. Відомі нині всьом світ вип с ни и Albert College пишаються спеціальними шпиль ами бронзово о, срібно о та золото о ольорів, отриманими ними в на ород за часть різноманітних ромадсь их роботах (напри лад, озелененні приле лих до оледж територій). Історії спіх Albert College і йо о вип с ни ів доводять, що зайвих знань і мінь ні оли не б ває. Одним з оловних завдань Albert College є прищеплення ст дентові омандно о д х . Висо о валіфі овані тренери, ба ато з я их мають досвід часті в Олімпійсь их і рах, вед ть наст пні спортивні напрями: ф тбол, бас етбол, теніс, ольф, ле атлети , волейбол, плавання, бадмінтон, хо ей на траві, ре бі та ла рос. Ш ола пропон є широ і можливості для льт рно о розвит . Ст денти мають можливість брати часть ш ільном хорі, рати в ор естрі, навчатися сценічном мистецтв , танцю і живопис . Та ож ст денти мож ть проявити себе в соціальній сфері (допомо а літнім людям, часть ромадсь ом житті міста та ін.) Вартість навчання - 53300 CAD У вартість входять: - навчання; - проживання протя ом сьо о період переб вання, за винят ом різдвяних і вели одніх ані л; - посл и опі на; - моніторин (звіти про спішність); - навчальні матеріали; - ш ільна форма; - трансфер в обидві сторони (з стріч і проводи в аеропорт ); - всі необхідні до менти для переÎ б вання в Канаді.

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

Á²ÇÍÅÑ-ÀÍÃË²ÉÑÜÊÀ çà êîðäîíîì: äîðîãî, àëå åôåêòèâíî Á³ëüø³ñòü ñåðéîçíèõ ìîâíèõ øê³ë ó âåëèêèõ â³ò÷èçíÿíèõ ì³ñòàõ ïðîïîíóþòü ïðîãðàìó ä³ëîâî¿ àíãë³éñüêî¿. Àëå, íà æàëü, ÷àñòî ¿õ âèïóñêíèêè áóâàþòü íåçàäîâîëåí³: âèêëàäà÷ äîáðå çíàº ìîâó, ïîñ³áíèêè íà÷åáòî çðîçóì³ë³... Îäíàê "á³çíåñó" â öüîìó "³íãë³ø" ³íîä³ áóâàº íå òàê áàãàòî: îáãîâîðþâàí³ òåìè íåàêòóàëüí³, äîäàòêîâó ³íôîðìàö³þ âèêëàäà÷ íàñèëó ïîäàº, òà é îäíîêóðñíèêè âñ³ ð³çíîøåðñò³ ÿê³ñü - á³çíåñîì îñîáëèâî ³ íå çàéìàþòüñÿ... Що робити? Один з виходів - їхати в раїн мови і проходити спеціальні рси для іноземних бізнесменів. Ш оли та їх про рами розвит навичо ділово о спіл вання б вають різні, але них є спільні риси.

УЧНІ Відраз обмовимося: навчання - доро е задоволення. Напевно воно виявиться дорожче, ніж просто відпочино е оном- лас в тій же раїні. Вартість р пово о рс (тіль и навчання та навчальні матеріали) оливається в проміж від 500 до 3000 євро за тиждень. Звичайно, з андидатами ніхто не проводить співбесіди на предмет відсів "небізнесменів", але все ж шанс з стріти випад ових людей малий. Я правило, рси бізнес-мови за ордоном вибирають ерівни и середньої і вищої лан и, а таож власни и бізнес , я і план ють вихід або вже вийшли на міжнародний рівень. Невмотивовано о ст дента чи людини, я ій б де н дно об оворювати ейси, т т не з стрінеш. Середній ві чнів - 30-35 ро ів. Важливо й те, що ор анізатори нама аються сформ вати р пи та , щоб до них не потрапили ромадяни однієї і тієї ж раїни. Тобто сл хачів є можливість отримати досвід між льт рно о спіл вання і не піддаватися спо сі оворити по- раїнсь и. Хоча треба пам'ятати, що олишні респ блі и СРСР теж тепер "інші раїни". Є шанс потрапити в омпанію російсь омовних представни ів Росії, Çà ìàòåð³àëàìè Вірменії, Прибалтійсь их держав. À. Áàá³íî¿ ВИКЛАДАЧІ "Îñîáèñòèé Дея і люди повертаються з мовних рсів за Áþäæåò", www.global- ордоном в розчар ванні: с ажімо, р п веде асиdialog.ru мільований итаєць, індієць або росіянин, з відповідною вимовою і рівнем мови (та , висо им, але все ж це не носій мови і льт ри). Для ви ладання бізнес-ан лійсь ої наймають людей з бізнес-досвідом і лін вістичним сертифі атом одночасно. Навіщо їм потрібно працювати в ніверситеті, я що і та все ОК? Та просто подобається! Ба ато хто любить поєдн вати по одинн ви ладаць діяльність з основ-

ною роботою. А дея им просто ці аво поспіл ватися саме з іноземцями. Крім досить ідної оплати вони отрим ють задоволення від спіл вання з людьми. Досить часто ор анізатори рс запрош ють іль а різних педа о ів, щоб ст денти зви ли до а центів різних раїн і областей. Б ває, що ви ладачі працюють в тандемі: спеціаліст з бізнес плюс лін віст.

УМОВИ ПРОЖИВАННЯ Вони завжди ідні - нія их ртожит ів і том подібно о. Можливе проживання в родині, але вона б де ціл ом забезпеченою, а зовсім не сімейство, я е живе за рах но ст дентів (та е нерід о з стрічається на звичайних виїзних рсах). Приміром, сл хачів рсів досить часто приймають себе британсь і пенсіонери, я і мають хороший достато : спіл вання з а тивними діловими іноземцями допома ає їм поч вати себе "в тон сі", та й остю це орисно, щоб "роз оворитися". Ш ола може та ож зняти для вас отельний номер або апартаменти. Є ш оли, я і ор анізов ють

проживання та навчання на базі замісь их центрів відпочин . У цьом випад можна порин ти навчальне середовище без відволіання на зовнішні подразни и, а вільний час відпочивати на природі. Та о о принцип , напри лад, дотрим ється ш ола Ceran, я а своїх філіях по всьом світ влаштов є заняття в замісь их маєт ах - зроз міло, вони обладнані найс часнішою техні ою. А ось Communicaid, навпа и, розташована в серці Лондона, в с часном бізнес-центрі, в я ом ипить ділова а тивність. У дея их ш олах "спеціалізація" має просторове розмеж вання. Та , напри лад, в портсм тсь ій Language Specialists International (LSI) " ерівні працівни и" навчаються на о ремом поверсі, а на інших поверхах р пи більш молодих ст дентів займаються за альною анлійсь ою.

ПРОГРАМИ Більшість про рам розраховані на хоч трохи під отовлених часни ів, я і вже мають я сь мовн

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

баз . Існ ють і ціл ом ефе тивні рси для почат ово о рівня, але все ж найбільш пра тичн ористь від за ордонно о навчання отримають ті, хто володіють ан лійсь ою на середньорозмовном рівні (intermediate). Їм не доведеться витрачати час і зайві роші на вивчення основ рамати и та за ч вання слів, без я их спіл вання неможливе. Та баз можна з тим же спіхом освоїти і вдома. Що входить звичайно в про рам занять? Найбільш поширені та дост пні за ціною рси за альноділової ан лійсь ої. Т т вчать с ладати і вести ореспонденцію, розбирають за альні ейси, рають ділові і ри на ніверсальном матеріалі. По с ті, про рами та і ж, я і вдома. Різниця в зан ренні середовище: розмовна пра ти а триває 16-18 один на доб , а ви ладач - носій мови. Є і більш спеціалізовані варіанти. Можна вибрати напрямо з мови й бізнес для певної ал зі або род діяльності: це ан лійсь а не тіль и "для менеджерів", але і для юристів, меди ів, працівни ів т рбізнес і т. д. Іноді вибирають рси із заданої темати и, напри лад ведення бізнес з Китаєм або Індією. У та их спеціалізованих про рамах все навчання б де поб доване на потрібном матеріалі. По с ті це бізнес-тренін іноземною мовою, та що ористь виходить подвійна. Заняття зазвичай тривають з дев'яти або десяти ран до п'яти вечора (в лючаючи ланч, я ий нерід о проходить разом з ви ладачем і є частиною навчання - цьо о раз поб тово о спіл вання), а потім ст дентам пропон ють різні види діяльності для подальшо о зан рення в мов . Дея і ш оли ор анізов ють спільні походи чнів і ви ладачів до місцевих пабів, хтось возить ст дентів на е с рсії

або влаштов є пере ляди і об оворення х дожніх фільмів. Ба ато хто пропон є витратити вечір на рольові та бізнес-і ри. У ожної ш оли є і своя методична родзин а. Напри лад, Ceran славиться ні альною методи ою поліпшення фоносемантичес о о сл х - тобто здатності роз міти мов на сл х і видавати арн вимов . У Berlitz роблять пор на те, щоб людина почала д мати по-ан лійсь и, минаючи стадію пере лад . У LSI нормою вважають робот з р пою ст дентів однієї омпанії - та і орпоративні ро и б д ються на їх он ретних робочих матеріалах.

КРАЇНИ

Д бая або ПАР, що розташовані прямо пор ч з збережжям. Ретельно займалися цілий день, а потім - на пляж.

ФОРМА ЗАНЯТЬ Т т пан є різноманітність. Є можливість вчитися індивід ально з тьютором - це, зроз міло, доро о. Індивід альні заняття ефе тивніші в плані підвищення мовно о рівня. Гр пи значно е ономічніші та більше підходять для ом ні абельних людей, я і ці авляться льт рою різних раїн, хоч ть завести нові знайомства. Зазвичай в р пі 6-8 чолові , хоча залежно від про рами іль ість часни ів може б ти і більша (або менша). Розмір р пи - важливе питання, я им треба поці авитися в а ентстві заздале ідь.

Існ ють ш оли міжнародні, з філіалами в іль ох раїнах, є чисто британсь і, амери ансь і, австралійсь і навчальні центри, де можна освоїти особливості місцевої вимови та рамати и. Традиційно висо им рівнем відрізняються британсь і ш оли. Висо а я ість і в Австралії, а ціни там нижчі, що може омпенс вати переліт, я що вибирається рс тривалістю 2-4 тижні. У амери ансь их і анадсьДо речі, іноді можливі й "змішані их ш іл своя специфі а, там досить ба- форми", оли за о рем плат після р ато місцево о " олорит " і матеріал про пових занять зі ст дентом займається бізнес-процеси в цих раїнах. особистий тьютор. Можливі й зовсім персональні заняття за ні альною проА ось на Мальті серйозних бізнес- рамою - доро е задоволення, але нерсів мало, це місце для вивчення роз- рід о вибирають саме йо о, я що дозмовної мови і розважально о відпочин . воляють ошти, а мета їх виправдов є. Поєднати відпочино і навчання можна на Серйозні ш оли пропон ють всі перерарортах, напри лад мовних ш олах ховані форми занять. Î

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÊÎÍÊÓÐÑÈ, ÑÒÈÏÅÍÄ²¯, ÃÐÀÍÒÈ оплат навчання. Щорічно десятеро людей із б дь-я ої раїни світ змож ть претенд вати на стипендію іменитої вип с ниці - Тетчер. Відомо, що опі ються фондом Михайло Горбачов, Джон Мейджор, Тоні Блер, Кондоліза Райс, старший Джордж Б ш, Роберт Гейст та Генрі Кіссінджер. Про рама наб де чинності з 2015 ро . Варто додати, що сво о час Мар арет Тетчер подавала заяв на отримання стипендії саме в цьом виші, бо рошей на навчання неї не б ло. Тоді ст дентці відмовили. Тим не менш, Тетчер вст пила до обрано о навчально о за лад і отримала диплом ба алавра сфері природничих на . Спочат працювала хімі ом. Потім зайнялася політичною ар'єрою. Каж ть, саме в цьом оледжі Мар арет Тетчер здоб ла ті знання і навич и, я і спон али її до то о, щоб змінити щось раїні, де вона жила.

ПРЕМІЯ БІЛА (THE BEAL PRIZE) ЗА ВИРІШЕННЯ МАТЕМАТИЧНОГО РІВНЯННЯ (ГІПОТЕЗА БІЛА) Країна: USA Область на : фізи о-математичні Тип рант : competition Веб-сайт: www.ams.org/profession/prizes-awards/

ГРАНТИ 2013 ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ У НІМЕЧЧИНІ (ПРЕМІЯ ІМЕНІ СОФІЇ КОВАЛЕВСЬКОЇ) Країна: Germany Область на : за альнона ові Тип рант : for studying abroad; for scientific researches; internship Веб-сайт: www.humboldt-foundation.de

Амери ансь ий бан ір Ендрю Біл (№ 131 лобальном рейтин мільярдерів Forbes, стат и - 8,5 млрд дол.) запропон вав премію в розмірі 1 млн дол. том , хто вирішить математичне рівняння, рішення я о о нама аються знайти з 1980 ро , повідомляється на сайті Амери ансь о о математично о товариства. Ендрю Біл, відомий своєю любов'ю до математи и, заявив, що хоче підштовхн ти молодь до спроби вирішення рівняння. Вперше бан ір запропон вав премію за вирішення завдання в 1997 році. Тоді він пропон вав вина ород в розмірі 5000 дол. З тих пір с ма іль а разів підвищ валася, а сама задача стала відома я " іпотеза Біла". Рівняння ви лядає та : Ax + By = Cz. Відомо, що A, B, C, x, y і z - позитивні цілі числа, x, y і z більше 2-х, а і A, і B, і C діляться на одне і теж число.

Фонд Оле сандра Г мбольдта запрош є спішних іноземних молодих вчених висо о о рівня, я і захистили дисертацію (PhD) в останні шість ро ів, що п блі ються в престижних міжнародних на ових ж рналах і видавництвах, взяти часть рантовій про рамі імені Софії Ковалевсь ої (The Sofja Kovalevskaja Award). Стипендіати про рами отрим ють можливість створити дослідниць оманд і протя ом п'яти ро ів відповідності з власним вибором працювати над інноваційним дослідницьим прое том на передньом раї на и вибраном дослідном інстит ті в Німеччині. До часті в про рамі запрош ються вчені, я і спеціаліз ються я природних, та і в манітарних дисциплінах. Фонд план є виділити в 2013 році вісім рантів. Розмір рант - приблизно 1,65 мільйонів євро.

Том , хто знайде рішення рівняння необхідно оп блі вати рішення в авторитетном математичном виданні, після чо о йо о перевірять незалежні е сперти. Çà ìàòåð³àëàìè Представни спільноти Май л Брін повідомив Associated www.ped- Press, що це рівняння с ладніше "теореми Ферма", до аз я ої presa.com.ua не мо ли знайти з XVII століття до 1995 ро . www.sciencecommunity.org CТИПЕНДІЮ ІМЕНІ МАРГАРЕТ ТЕТЧЕР

Крайній термін подачі заяво - 31 липня 2013 ро . Î

ОТРИМАТИ РЕАЛЬНО

Керівництво оледж Сомервілль, що входить до с лад О сфордсь о о ніверситет , вирішило засн вати стипендію імені Мар арет Тетчер. Саме в цьом оледжі навчалася жін а-політи . Керівництво за лад план є виділяти ошти для підтрими молоді з малозабезпечених родин, я их немає рошей на

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

00281004

99991004

20371004

99992028

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ Навчання за кордоном. Мовні курси в школах International House – 150 шкіл у 45 країнах світу Навчання у провідних навчальних закладах світу. Академ. підготовка, вища освіта, приватні школи для дітей

3-6 років

від 1 тижня до 1 року

від 100 євро

Знижки з 12 тижнів та за раннє оформл.

Великобританія, Німеччина, Іспанія, США, Нова Зеландія та ін. Сім’ї, студ. резиденція, готель та ін. Для дітей та дор., протягом усього року Великобританія, Швейцарія, Італія, США, Канада, Австрія, Чехія та ін. Сім’ї, студентські резиденції. Для дітей та дорослих

International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Тåл.: 238-98-70, 238-97-96 International House abroad@ih.kiev.ua, www.ih.kiev.ua\abroad Тåл.: 238-98-70, 238-97-96

99994103

ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

Àãåíö³¿ îñâ³òè çà êîðäîíîì Â îñòàíí³ ðîêè ³ñòîòíî çðîñëî ïðàãíåííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè îòðèìàòè îñâ³òó çà êîðäîíîì. Ï³ä³éòè äî âèð³øåííÿ öüîãî ïèòàííÿ ìîæëèâî çâåðíóâøèñü äî ²íòåðíåòó, äðóêîâàíèõ ÇÌ², â³äâ³äóþ÷è îñâ³òí³ âèñòàâêè é ïðåçåíòàö³¿. Öå ïåðåäáà÷àº ñåðéîçíó ñàìîñò³éíó ðîáîòó íàä îòðèìàíîþ ³íôîðìàö³ºþ, à òàêîæ êîíòàêòè ç ïðåäñòàâíèêàìè ïîñîëüñüêèõ ³ êîíñóëüñüêèõ â³ää³ë³â çàêîðäîííèõ êðà¿í. Â íàøîìó âèïàäêó çäîáóâà÷ çàëèøàºòüñÿ íàîäèíö³ ç³ ñâî¿ìè ïèòàííÿìè, ñóìí³âàìè, ïîìèëêàìè. Çðîáèòè ïðàâèëüíèé âèá³ð íàâ÷àëüíî¿ ïðîãðàìè ³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, óíèêíóòè òðóäíîù³â ³ ïîìèëîê ï³ä ÷àñ îôîðìëåííÿ äîêóìåíò³â, ìîæíà çâåðíóâøèñü äî êâàë³ô³êîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â àãåíòñòâ îñâ³òè çà êîðäîíîì, øèðîêî ïðåäñòàâëåíèõ íà ðèíêó îñâ³òí³õ ïîñëóã Óêðà¿íè. Â àãåíòñòâàõ îñâ³òè çà êîðäîíîì íàäàþòü íå ëèøå êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè, àëå é çä³éñíþþòü ïîâíèé ñóïðîâ³ä íà åòàï³ ï³äãîòîâêè äî âñòóïó â çàêîðäîííèé ÂÍÇ, ÷àñòî íàäàþòü äîïîìîãó â ïðîöåñ³ íàâ÷àííÿ. Ç íàïðÿìàìè ä³ÿëüíîñò³ ³ êîîðäèíàòàìè îñâ³òí³õ àãåíö³é âè çìîæåòå îçíàéîìèòèñü íà ö³é ñòîð³íö³ íàøîãî æóðíàëó.

ÀÃÅÍÖ²¯ “International House”

EUROSTUDY

"Alekom Tour"

"DEC"

"Excel education"

"²çðà¿ëüñüêèé êóëüòóðíèé öåíòð ïðè Ïîñîëüñòâ³ Äåðæàâè ²çðà¿ëü â Óêðà¿í³"

ÏÐÎÃÐÀÌÈ Мовні рси для дорослих. Мовні рси для дітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освіта та під отов а до ніверситет . Післядипломна та професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес . Корпоративне навчання. Гарантований вст п в польсь і ВНЗ. Можливість вст п на бюджет. 25 рейтин ових ВНЗ, 500 фа льтетів. Допомо а в отриманні Карти поля а

ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ. Вели обританія, Канада, Австралія, Ірландія, Швейцарія, Італія, Німеччина, Мальта, Нідерланди та ін.

Польща

ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈ м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 7 Тел.: (044)238-98-70, 238-97-96 E-mail: abroad@ih.kiev.ua м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info м. Київ, пр-т П. Гри орен а, 39б Тел.: (044)578-16-00, (096)096-16-00, (063)578-16-00, (050)416-16-00 www.eurostudy.info

К рси польсь ої мови. Ре лярні освітні т ри по ВНЗ Польщі. Допомо а в отриманні Карти поля а

Польща

Про рами для під отов и для вст п до за ордонних ВНЗ. Середня і вища освіта в за орднонних приватних ш олах та ніверситетах. Мовні рси протя ом ро для дорослих.

Вели обританія, Германія, Австрія, Франція, Іспанія, Швейцарія, Канада, США, Кіпр, Мальта та ін.

м. Київ, в л. Уриць о о, 14/18, оф.13 Тел.: (044)245-13-04, (050)861-85-26 www.alekom.kiev.ua

Мовні рси для дітей та дорослих. Елітні приватні ш оли та оледжі. Вст п до за ордонних ВНЗ. Інстит ти отельно о менеджмент . Про рами ВВА, PRE-MBA, MBA.

Вели обританія, Германія, Швейцарія, Франція, Кіпр, США, Ірландія, Іспанія, Мальта, Японія, Нова Зеландія, Австралія.

м.Київ, в л.Підвисоць о о, 16 Тел.: (044)390-76-24, 286-97-14 Web-site: www.dec-edu.com

• іноземні мови за ордоном; • ані лярні про рами для ш олярів і ст дентів; • навчання ш олі за ордоном; • під отов а до вст п та вст п до ращих ніверситетів світ ; • професійна та бізнес-освіта, про рами МВА; Молодіжні про рами: Про рама НААЛЕ (навчання в 9-12 ласах ізраїльсь их ш іл сіх типів). Освітня про рам МАСА: “Менеджмент та міжнародний мар етин ”, “Ре лама та зв’яз и з ромадсь істю”, “Медицина”.

Британія, Європа, Амери а, Австралія.

Ізраїль.

м. Київ, в л. С рі ова, 3-А, 3-й поверх Тел: (044)248-96-41, 248-96-42, E-mail: international@excel.co.ua м. Київ, Тел.: 285-68-36, 285-48-66 www.iluu.org.ie

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

2121

ÎÑÂ²ÒÀ Â ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ КОМАНДА ENACTUS ВНТУ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕМОЖЕЦЬ-2013 Команда Вінниць о о національно о технічно о ніверситет втретє поспіль стала переможцем щорічних Національних зма ань Enactus У раїна. Саме ст денти ВНТУ представлятим ть У раїн на Всесвітньом б Enactus в Кан ні (Ме си а). Enactus - Entrepreneurial - Action - Us. Нині ор анізація охоплює понад 57 тисяч ст дентів з понад півтори тисячі ніверситетів світ . Про рама має на меті об'єднати ст дентів, ви ладачів та представни ів бізнес для реалізації наб тих вищих навчальних за ладах знань для навчання ромадсь ості сво о ре іон принципам ринової е ономі и, особисто о спіх та підприємництва, фінансовій рамотності тощо. Ст денти самостійно обирають цільові а диторії, методи роботи, іль ість прое тів, їхню тривалість та масштаби. Головне, вони повинні роз міти, я им чином прое ти мають б ти реалізовані та я і рез льтати принес ть. О рім то о, я що для прое т необхідні ошти, ст денти повинні вміти їх знайти, зал чивши спонсорів або заробивши роші в процесі омерційної діяльності. С ддями фінал вист пили ерівни и знаних в У раїні омпаній, я им належало оцінити прое ти оманд та обрати Національно о переможця Enactus У раїна-2013. www.mon.gov.ua

"КОСМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ШКОЛИ" 19 червня 2013 ро відб лася з стріч заст пни а Міністра освіти і на и У раїни Бориса Жебровсь о о з заст пни ом Генерально о онстр тора Ра етно- осмічної орпорації "Енер ія" ім. С.П. Корольова (Російсь а Федерація) Оле сандром Чернявсь им. Під час з стрічі об оворювалися питання провадження в систем за альної середньої освіти вивчення на , пов'язаних з осмічними техноло іями. Заст пни Міністра освіти і на и Борис Жебровсь ий зазначив: "Та ий напрямо я осмічна діяльність є одним з пріоритетних в інноваційном розвит У раїни, том і в раїнсь их ш олах мають широ о ви ористов ватися на оємні техноло ії, я і дозволятим ть педа о повною мірою донести до чнів на ові та пра тичні знання".

Борис Жебровсь ий поінформ вав остя про провадження в У раїні на ово-педа о ічно о прое т "Космічні техноло ії - в ш оли". На адаємо, що метою прое т є розроб а та впровадження моделі ви ористання нових інформаційно-освітніх техноло ій прийом та оброб и осмічної інформації в режимі реально о час в навчальном процесі за альноосвітніх станов. www.mon.gov.ua

ЩОДО ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА ПІДГОТОВКУ РОБІТНИЧИХ КАДРІВ ТА МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ У ПТНЗ У 2013 РОЦІ Кон рсною омісією з відбор ви онавців державно о замовлення затверджені по азни и під отов и робітничих адрів та молодших спеціалістів ПТНЗ 2013 році У 2013/2014 навчальном році план ється прийняти на навчання до професійно-технічних навчальних за ладів за державним замовленням майже 180 тис. робітничих адрів за 35 напрямами е ономічної діяльності та 5,3 тис. молодших спеціалістів розрізі 21 ал зі знань за 51 спеціальністю. Розподіл державно о замовлення 2013 році за ал зями та ий: для промисловості - 57 тис. осіб; б дівництва - 29 тис. осіб; транспорт та зв'яз - 20 тис. осіб; ле ої промисловості - 12 тис. осіб; ромадсь о о харч вання та тор івлі - 34 тис. осіб; сфери обсл ов вання - 12,4 тис. осіб; сільсь о о осподарства - 14,3 тис. осіб. У порівнянні з мин лим ро ом план ється збільшити прийом для промисловості (на 590 осіб); для б дівництва (на 2465 осіб); ле ої промисловості (на 1144 особи). Під час об оворення члени он рсної омісії пор ш вали питання щодо забезпечення рин праці новими робітничими професіями, том числі, для сфери інформаційних техноло ій. Вносилися пропозиції стосовно розширення під отов и за техноло ічно с ладними професіями на третьом ст пені професійно-технічної освіти. Î www.mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

Ðåôîðìà íå ðàäè áàëëîâ Ìèíèñòð îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Äìèòðèé Òàáà÷íèê ðàññêàçàë "Ýêñïåðòó", ïî÷åìó õîðîøàÿ ðàáî÷àÿ ïðîôåññèÿ ëó÷øå ïëîõîãî âûñøåãî îáðàçîâàíèÿ, ïðèâåë ñâîè àðãóìåíòû â ïîëüçó îäèííàäöàòèëåòêè, "ëèíãâèñòè÷åñêîé ðåâîëþöèè" è âàæíîñòè ñðåäíåãî áàëëà àòòåñòàòà - По вашей инициативе была внедрена обязательная дош ольная под отов а. При этом в не оторых ш олах она платная. Да и детс их садов на всех не хватает. Н жна ли здесь обязалов а? - Это - европейс ий и мировой опыт, то, что в Вели обритании и США называется pre-school. Две про раммы дош ольно о воспитания - "Ребено " и "Уверенный старт" - интересны тем, что их разрабатывали не толь о сотр дни и министерства, но и ченые из А адемии педа о ичес их на , педа ои-пра ти и, воспитатели. "Уверенный старт" прошел о оло тысячи р лых столов, онференций, обс ждался в пол тысяче олле тивов младшей ш олы и дош ольных чреждений. А детс ий сад дороже из-за про раммы не стал. Почем очередь еще сохраняется? Потом что, слава бо , в У раине а тивно плюс ет демо рафия. Но за последние три ода в детс их садах было создано 204 тысячи новых мест. В 2013-м перед нами стоит задача создать 52 тысячи, а онц след юще о ода - сто тысяч новых мест в дош ольных чреждениях всех типов. Мы начинали 2010 од с охвата дош ольным воспитанием 63 процентов детей, се одня эта цифра составляет 85,5 процента при европейс ой норме 80. А среди детей пятилетне о возраста 99 процентов имеют возможность посещать детсад. Если ваш ребено живет в ми рорайоне, де расположена средняя ш ола, е о обязаны т да принять. И тестирование при приеме - это нар шение за онодательства. Конечно, в л чшие средние ш олы очередь. Вот, например, 153-я имназия имени П ш ина. Ее предельная проп с ная способность, читывая старое здание, - 56 челове в од, то есть два ласса по 28

Ìàðèíà Áåðäè÷åâñêàÿ www.expert.ua (ïå÷àòàåòñÿ â ñîêðàùåíèè)

челове . Даже по 30 детей в ласс принимать невозможно: лишняя парта не поместится. А в этом од было подано 186 заявлений. Точно та же и имназия имени Молчанова, и Кловс ий лицей, и лицей "Лидер" обязаны прежде все о принять детей, оторые проживают в их ми рорайоне, а для остальных необходимо проводить он рс. Это и есть он ренция на рын е образовательных сл . И поэтом дире тора ш ол в др их ми рорайонах та же стараются отбирать детей, оторые б д т хорошо читься, частвовать в творчес их и интелле т альных он рсах. - Зачем н жны целых четыре ода об чения в младшей ш оле? Разве про рамма подотов и ардинально отличается от традиционной трехлетней? - Во-первых, это дает возможность более равномерно распределить на р з . Настоящая реформа - это повышение ачества образования через новые стандарты, новое содержание. Остальное - пяти- или двенадцатибалльность оцено , одиннадцать или двенадцать лет об чения, та ие ро и или др ие - это всё виньет и, р жева, рюши и. Модель остюма или платья от них не зависит. Эффе тивность четырехлетне о ци ла подтверждена э сперимен-

тальными достижениями наших ш ол, имназий, лицеев. Он позволяет нам проводить межд народные мониторин и ачества образования вместе со всей Европой. Например, раз в четыре ода проводится межд народное исследование TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study) с целью проанализировать, а ш ольни и на ровне четвертоо и восьмо о лассов осваивают математи и естественные на и. Та ая обязательная поша овость позволяет мир объе тивно исследовать ачество раинс о о, ан лийс о о, немец о о или бол арс о о средне о образования. Во-вторых, это соответств ет новым чебным стандартам, оторыми мы не без основания ордимся. Даже Совет Европы назвал то, что происходит в У раине, спешным началом "лин вистичес ой революции": теперь перво лассни и обязательно из чают иностранный язы , второ лассни и - информати , а пяти лассни и - второй иностранный язы . Важно, что введение обязательно о иностранно о язы а по всем социоло ичес им опросам поддержали от 83 до 92 процентов родителей. Конечно, имназии и э спериментальные ш олы давно преподавали иностранный язы с перво о ласса. Но теперь это обязательный стандарт и в селе Шпитьи, и в Одессе.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

- Но то за это возьмется? Явно не все чителя младшей ш олы справятся. Остались ли в селе Шпить и специалисты, оторые смо т преподавать ан лийс ий и информати ? - Всюд , де в селах есть средняя ш ола второй-третьей степени (средняя и старшая ш ола. - "Э сперт"), есть таие специалисты. Эти часы в младшей ш оле возьм т на себя филоло и-предметни и и чителя информати и, пол чая дополнительный заработо .

ШКОЛЬНАЯ ФОРМУЛА - Оправдала ли себя одиннадцатитилетняя система об чения? Не раз и не два оворилось о том, что 17- и 18-летние старше лассни и же взрослые м жчины и женщины, и им не место за ш ольной партой. - Это общая тенденция для демо ратичес их стран: толь о в тоталитарном обществе детей можно более жест о онтролировать. Но хоч заметить, что подрост и стремятся само тверждению, и о да проводится любой соцопрос, то свои "взрослые подви и" мно ие из них пре величивают. Если переходить по-настоящем профильной ш оле, то есть оставлять толь о четыре-шесть обязательных предметов, а остальные рсы читать по твержденным авторс им про раммам, оторые самостоятельно выбирает аждый пед олле тив, то одиннадцатилетняя ш ола необходима. Она дает ма симальн ю отовность пол чению или профессии, или высше о образования по избранной специальности. Одиннадцатилетнее раинс ое образование по интенсивности чебных про рамм не ст пает ни одной европейс ой системе и имеет наибольшее оличество чебных часов среди стран Европы, за ис лючением Вели обритании.

- Это хорошо или плохо? - Без словно, хорошо. Раньше ш ольная про рамма делилась та : 70 процентов содержания определяло ос дарство (это была инвариантная часть) и лишь о оло 30 процентов приходилось на вариативн ю. В новом стандарте - тот же объем часов, но теперь соотношение 49:51. Конечно, вариативн ю часть нельзя за рывать за счет бальных танцев, рсов рой и и шитья или онно о спорта. Но можно выбрать любой предмет и сделать пор на авторс ие, фа льтативные рсы по нем . Представьте: вы - дире тор ш олы. У вас есть блестящий читель биоло ии - андидат на , методист или автор чебни ов. И вы можете постепенно дрейфовать в сторон биоло ичес о о лицея. В ином сл чае можно ввести шесть ро ов химии в неделю, ежедневный второй иностранный язы и третий иностранный. Можно брать тр довые техноло ии и в сельс ой ш оле привязывать об чение, например, а робиоло ичес ом ци л предметов, в манитарных лицеях - ло альной истории. И полная свобода ш олы в этой части а раз помо ает рас рывать способности педа о ичес о о олле тива. Профильная ш ола без это о невозможна. Это и есть ачество образования. А дости ать е о без творчества и без чета специфи и невозможно. Сейчас в сотр дничестве с Министерством доходов и сборов мы разрабатываем очень интересн ю про рамм для 9-11 лассов - "Основы нало овых и э ономичес их знаний". Если вас э ономичес ий лицей, а дети собираются пост пать на э ономи , берите и читайте этот рс. Вариативная часть позволяет родителям и чени ам определять, в а ю ш ол идти. Поэтом я рат ю за онтра ты с дире торами ш ол. Если в ш ол

не ид т, значит, там нет форм лы спеха, а ни а ая ш ола без это о невозможна. А дире тор - это лавный онстр тор форм лы спеха.

ДЛИННАЯ ШКАЛА - Вы верн ли чет средне о балла аттестата при пост плении в ВУЗ. Педа о и тверждают, что чем больше дельно о веса он б дет занимать в среднем проходном балле, тем больше б дет дис редитирована сама идея внешне о независимоо оценивания. - В первые оды абс рдно-навязчиво о введения тестирования и полной отмены чета балла аттестата две мои племянницы о анчивали ш ол . Обе девоч и чились хорошо. Мо вам с азать, что это тра едия, о да в последние три ода чебы они забрасывают все предметы, роме тех дв х или трех, оторые собираются сдавать на тестировании. Я то да спросил младш ю племянниц : "Почем ты не чишь биолоию и химию, тебе же нравятся эти предметы?" Она ответила: "Но ведь мне тестированию н жно отовить толь о иностранный язы , раинс ю литерат р и математи ". Спрашивается: зачем ос дарство еже одно тратит миллиарды ривен на предоставление обязательноо по Констит ции средне о образования? А вот теперь и математи а, и химия, и биоло ия дают возможность наапливать баллы. Смотрите, в 2008 од тестирование давало до 600 баллов - по рез льтатам трех тестов, а аттестат, 11 лет работы, давал лишь 12 баллов! Н то же б дет заниматься в ш оле? Л чше чить днем и ночью толь о три предмета, на аждом из тестов набрать по пять дополнительных баллов и за три месяца репетиторства пере рыть всё, что было в аттестате.

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 453-35-11

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

24 В та ой системе сельс ий ребено и ребено из небла опол чной семьи сраз летает на обочин жизни, пос оль е о тр д в течение 11 лет ни во что не ставится. А при новой системе, если не о хороший аттестат, он пол чит о оло 200 баллов, и это омпенсир ет отс тствие не о репетитора при под отов е тестированию. По райней мере, это социально справедливо. - Учителя сет ют: старше лассни и заходят на сайт, проходят пробное тестирование, пол чают приемлемый балл и в с не д ют, но в рез льтате не меют оворить, отстаивать свою точ зрения. - Я не считаю тестирование панацеей от всех бед. Любой инженер и математи вам подтвердит, что чем длиннее ш ала, тем точнее измерение. Если бы "профессионалы" из оппозиции не мешали, мы же вышли бы на наиболее длинн ю ш ал - тысяч баллов. Из них 600 баллов давало бы тестирование, 200 баллов - аттестат и до 200 баллов - творчес ое испытание, эссе-мотивация. Та ая система пра ти ется во всём мире. Но дема о и и полити аны мешают нам это сделать. - Ка ой эт ш ал видят ваши оппоненты? - Всё зачер н ть и перейти одном тестированию. То есть все болезни, в лючая инс льт и ра р ди, лечить асторой. Это - средневе овое шаманство.

МАТЕМАТИКА ОБОШЛА ИСТОРИЮ - Дмитрий Владимирович, педао и давно призывают дать автоно-

мию не толь о ВУЗам, но и средним ш олам, сделав финансирование под шным: чтобы день и шли за чениом, а в медицине за пациентом, а оплат тр да чителя привязать рез льтатам чени а. Почем вы выст паете против это о? - Потом что ос дарство должно финансировать под отов специалистов с высшим образованием - и на ровне баалавра, и на ровне маистра - по тем направлениям, де наблюдается дефицит специалистов в стране. Вот сейчас в стране не хватает дорожных инженеров, с доводителей, теплоэнер ети ов, механи ов эле трообор дования. А если за репить за аждым абит риентом не ю с мм , достаточн ю для пол чения высше о образования, нас ипотетичес и сто процентов ст дентов б д т читься на юристов и э ономистов. Госза аз меняется еже одно - например, в прошлом од под отов а э ономистов была со ращена на 39,5 процента, а рост осза аза на специальности "материаловедение", "металл р ия", "развед а подземных ис опаемых", "теплоэнер ети а" составил от 50 до 70 процентов. - Система профессиональной под отов и по рабочим специально-

стям находится в за оне. О оло 80 процентов ст дентов становятся маистрами, оторые на заводах работать не б д т. Что министерство отово этом противопоставить? - Да, сейчас родители атастрофичес и влечены навязчивой идеей - их дети обязательно должны пол чить высшее образование. Но осознания то о, что хорошая профессия л чше, чем плохое высшее образование, в обществе еще нет. Мы пытаемся исправить эт сит ацию: разработали целый ряд про рамм и до оворов с р пными орпорациями. Хими и, машиностроители, металл р и сами определяют содержание про рамм

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

25 - О Болонс ой системе в последние оды почти не слышно. Не оторые европейс ие э сперты тверждают, что болонс ая реформа в Европе исчерпала себя, выполнив лишь формальные задачи, но та и не решив проблем рын а тр да. Вы со ласны с этим?

в профессиональных техничес их чилищах (ПТУ) и обеспечивают пра ти чащихся. Уже се одня стартовая зарплата вып с ни ов не оторых ПТУ может составлять четыре тысячи ривен. Чтобы повысить он рентоспособность профтехобразования, мы работаем над новыми чебными стандартами. Раньше было шесть стандартов для сварщи а, четыре - для строительно о монтажни а. Сейчас для этих специальностей разработан один а ре ированный стандарт. Это дает вып с ни ам возможность ле че пол чить работ и больше зарабатывать, пос оль одн очень з ю специальность сменил целый омпле с знаний и мений. В нынешнем од , со ласно оличеств заре истрировавшихся, впервые за семь лет работы внешне о независимоо оценивания на второе место после раинс о о язы а вышла математи а (61,5 процента), оставив позади историю (60 процентов). Значит, есть не ий поворот общества осознанию то о, что инженерные специальности в перспе тиве помо т сделать л чш ю арьер , чем среднень ое манитарное образование.

ИЗБЫТОК АВТОНОМИИ - Почем вы запретили пере рестное пост пление в ма истрат р ? Ведь это позволяло пол чать мно опрофильное образование не толь о в У раине, но и за р бежом. Э сперты сходятся во мнении, что та ое решение лишь отдаляет систем высше о образования от европейсих стандартов. - Пере рестное пост пление не запрещено. Оно становится возможным, если разрабатывается инте рирован-

ный чебный план, оторый позволяет соединять политоло ию и философию или льт роло ию и историю. Но вместе с тем не может инженер- еоло или ми робиоло с ход пост пить на ма истерс ю про рамм по философии, а истори а нельзя принять на термодинами или опти . Например, межд математи ой и психоло ией а адемичес ая разница составляет 24 предмета и три пра ти и. Ведь по созданной национальной рам е валифи аций мы определяем ровень маистра не толь о а образовательный, но и а первый на чный. Давайте без полити и вд маемся: пример , вы четыре ода чились на отделении астрономии, а в ма истрат р пришли на археоло ию... Я хоч посмотреть, а ой из вас пол чится ма истр. А вот в рам ах инте рированной про раммы - на историю У раины или на историю льт ры после археоло ии - пожал йста.

- Опыт внедрения Болонс ой системы в Европе и в У раине по азал не толь о ее яр ие положительные стороны, но и серьезные недостат и (см. "Танец с образованием", СО№1-2,2012). Самая яр ая положительная сторона это а адемичес ая мобильность, о да дипломы разных ниверситетов становятся знаваемыми, и вы можете продолжить об чение выбранной специальности в др ой стране. Именно поэтом свыше 70 раинс их ниверситетов развивают стабильное сотр дничество с за раничными ВУЗ и даже выдают двойные дипломы. Например, Харь овс ий национальный э ономичес ий ниверситет имеет о оло четверти вып с ни ов ма истрат ры с двойным дипломом - раинс им и франц зс им - знаменито о Лионс о о ниверситета и очень поп лярно о в Европе Страсб рс о о ниверситета. Недостато в том, что мы пытались всё нифицировать, а любая нифи ация па бна для высшей ш олы. Чтобы сформировать про рамм для инженера по тепломехани е или эле трообор дованию, достаточно по азать нижнюю раниц : с оль о н жно часов физи и, математи и и др их предметов. А вот верхнюю план не надо о раничивать, это - творчество и рост аждо о ниверситета. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÏÐÎ ÌÀÃ²ÑÒÐÀÒÓÐÓ ÿê âèùèé ñòóï³íü îñâ³òè

У с часном світі відповідності з європейсьМа істерсь і про рами поб нові, а що ще більш важливо - оими стандартами ма істрат ра - це др ий рівень довані та им чином, щоб давати тові транслювати їх іншим особам. вищої освіти. За встановленим поряд ом для зара- по либлені знання в цілом омпПри переході на дворівнев сих вання до ма істрат ри необхідно мати вищ осві- ле сі дисциплін. Ст денти отрим стем д же важлива та ож а адет , тобто володіти дипломом спеціаліста ( нас), ють навич и дослідниць ої та ви мічна мобільність. Ст дент не поба алавра або ма істра за іншою спеціальністю. ладаць ої роботи, вміють системавинен "варитися в одном со ", Після переход вітчизняних ВНЗ на дворівнев сис- тиз вати і за альнювати інформавін повинен повчитися в різних нітем навчання вип с ни ам присвоюються ст пені цію. В рез льтаті ст дентів форверситетах. У Болонсь ом проба алавра або ма істра. При цьом для продовжен- м ється аде ватне явлення про цесі це д же важливий елемент: ня навчання в ма істрат рі ст дент необхідно зда- с часн на . ст дент вибирає іль а ВНЗ, щоб ти вст пні іспити на он рсній основі. Ма істерсь і про рами Áîëîíñüêèé ïðîöåñ çàìèñëþâàâñÿ íàïðèê³íö³ ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ орієнтовані на рино праці та ÿê â³äïîâ³äü íà âèêëèêè ãëîáàë³çàö³¿ ó ñôåð³ îñâ³òè. Ñôîðìîâàíèé на тісн співпрацю з роботоäî òîãî ÷àñó â ªâðîï³ ºäèíèé åêîíîì³÷íèé, ô³íàíñîâèé ³ ïîë³òè÷íèé давцями. Крім то о, вони враïðîñò³ð âèìàãàâ òàêîæ îñâ³òíüî¿ óí³ô³êàö³¿. Àäæå ÿêùî ëþäèíà хов ють мови входження íàðîäèëàñÿ ³ çàê³í÷èëà øêîëó â îäí³é êðà¿í³, îòðèìàëà äèïëîì вітчизняної вищої ш оли в заâ ³íø³é, à çíàéøëà ðîáîòó â òðåò³é, çðîçóì³òè, ÷îãî âàðò³ ¿¿ êâàальноєвропейсь систем ë³ô³êàö³¿, ìîæíà, ëèøå íàâ÷èâøèñü ïîð³âíþâàòè ¿õ ç òèìè, ùî вищої освіти. îòðèìàí³ ïðåòåíäåíòàìè ç ³íøèõ ÷àñòèí îá'ºäíàíî¿ ªâðîïè. À Ма істрат ра - це, перш äëÿ öüîãî òðåáà íå ò³ëüêè âèçíàâàòè äèïëîìè òà ñåðòèô³êàòè за все, на ова ш ола, по лиîäèí îäíîãî, àëå ³ ç³ñòàâëÿòè íàâ÷àëüí³ ïðîãðàìè òà êóðñè, ùî ана під от вати вип с ни ів âèâ÷àþòüñÿ â ðàìêàõ îäí³º¿ ñïåö³àëüíîñò³ â ð³çíèõ êðà¿íàõ. до на ових досліджень, озброїти їх с часною методолоією і методи ою на ово о пізнання. Ма істрат р не має сенс від ривати там, де немає на и.

ЯКІ Ж ПЕРЕВАГИ ДАНОЇ БАГАТОРІВНЕВОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ? ¾ У ма істрат ри є й одна з важливих ф н цій - приймати свої лави дорослих людей, що пра н ть отримати др (або більше) освіт . ¾ Ма істрат ра здатна виробити вип с ни а ВНЗ ніверсальний підхід до он ретної професійної діяльності. У порівнянні з іншими формами вищої освіти в ма істрат рі більше один і з силь Çà ìàòåð³àëàìè відводиться на дисципліни спеціалізації, дослідwww.know- ниць і прое ти та виробнич пра ти . Завдя и цьоledge.allbest.ru м ма істерсь і про рами значною мірою націлені на потреби омпаній-роботодавців. Ма істри отрим ють омпле с омпетенцій, що дозволяють відраз валіфі овано ви он вати певні ф н ції, з ідно певної спеціалізації. ¾ Ма істрат ра дозволяє зробити плавний перехід з однієї спеціальності на інш або доповнити базов освіт . Завдя и осмисленом вибор спеціалізації, людини підвищ ється мотивація до навчання, а значить, і спішність.

Вип с ни ма істрат ри - це професіонал в обраній спеціалізації, більш під отовлений до професійної діяльності, ніж ба алавр або спеціаліст. Специфі а під отов и ма істрів поля ає в розвитінте рованих омпетенцій, тобто здатності приймати рішення, брати на себе відповідальність, проводити аналіз, здійснювати ом ні ативні ф н ції. Вип с ни и не тіль и вміють орист ватися отовими знаннями, але й виробляють

рі повчитися в одном , потім рі - в іншом і т.д., набираючи при цьом досвід різних ш іл. У Європі це часто пра ти ється. На д м фахівців, ідея поділ рівнів навчання поля ає в том , що людина повинна мати більш вільн трає торію освіти, щоб, отримавши базов освіт в одном місці, продовжити її в іншом . З рах ванням вище с азаноо, не можна не з адати про перева и знання фахівцями

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

іноземної мови, і в перш чер , ан лійсь ої мови, я а стала міжнародною, ос іль и більшість вчених з різних раїн, що працюють над одним спільним прое том, ви ористов ють при об оворенні та вирішенні своїх завдань, я правило, саме ан лійсь мов . С часні тенденції освіти, розвито нових ом ні ативних систем, стрім ий розвито Інтернет , міжнародні прое ти, я і освоюють нові е ономічні та ео рафічні простори - всі ці ал зі та напрями вже давно не просять, а вима ають від своїх співробітни ів і претендентів на робот чіт их і стабільних знань не тіль и ан лійсь ої, а й іспансь ої, німець ої, франц зь ої. Ст денти ма істрат ри, я і володіють іноземними мовами, мають вели і привілеї на відмін від їх оле , я і не знають мови. Є маса при ладів то о, що в наших ВНЗ ст денти-ма істранти мають можливість протя ом одно о семестр навчатися в ніверситетах Франції, Німеччини, Вели обританії, Іспанії та інших європейсь их раїн. Неможливо не по одитися з тим, що претендент із західним дипломом ма істра в очах роботодавця отрим є додат ові бали. На за інчення хочеться с азати, що часи, оли ма істрат ра вважалася чимось е зотичним, проходять. Ст денти починають роз міти, що вона дає можливість підвищити рівень освіти, при необхідності змінити напрям під отов и, піти в престижніший ВНЗ або продовжити навчання за ордоном. Роботодавці теж пост пово зви ають до то о, що ма істри, я правило, раще під отовлені, ніж ба алаври і фахівці. З ожним ро ом іль ість бажаючих вст пити до ма істрат ри зростає. Ос іль и, я що людина хоче отримати по либлені, повні знання зі сво о предмета, то вона має можливість вибирати напрямо , я ий її ці авить. Нерід о трапляється та , що людина отримала певний ба аж знань, попрацювала, зроз міла, що володіє недостатнім арсеналом мінь і навичо , і вона має право далі свідомлено продовжити навчання, та я нова ба аторівнева система дає більш свобод вибор . У сьо однішньом світі немає системи освіти "на все життя". С часний ритм зм ш є людин підвищ вати свій освітній рівень протя ом сьо о її життя. І система "ба алавр-спеціалістма істр" - це я раз ро до більш висо о о рівня освіти. Î

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПОЧОМУ В ЦЬОМУ РОЦІ ОБІЙДЕТЬСЯ НАВЧАННЯ У ВНЗ УКРАЇНИ? Найдорожче стати юристом, а найдешевше - фізи ом і хімі ом. КНУ ІМ. ШЕВЧЕНКА Володимир Б ров, проре тор Київсь о о національно о ніверситет ім. Т. Шевчен а, повідомив, що ціни з всіх напрям ів ВНЗ залишилися на рівні мин ло о ро . Найпоп лярніші, а значить, і найдорожчі профілі - це "Міжнародні відносини" і "Право" (30 тис. рн на рі для ба алаврів). Майб тні пере ладачі іноземних мов і ж рналісти заплатять за навчання по 25 тис. рн на рі , а за навчання на спеціальності "Міжнародна е ономі а" потрібно заплатити 23 тис. рн. Трохи дешевше отримати освіт в сфері т ризм (20 тис. рн на рі ), омп'ютерної та про рамної інженерії (18 тис. рн на рі ). Найдешевше отримати диплом педа о а чи фахівця з природничих на - 15 тис. рн. Ціни на навчання більшості ВНЗ цьом році порівняно з мин лим не змінилися, а в дея их навіть знизилися. Ре тори пояснюють це низь им рівнем інфляції та он ренцією між ВНЗ. Цю д м підтрим є заст. першо о проре тора КПІ Володимир Тимофєєв: "Е ономічних підстав для підвищення цін цьо о ро немає. Та й ре тори роз міють, що висо а ціна навряд чи приверне вели іль ість абіт рієнтів". Керівни и інших ВНЗ оворять, що ба ато чо о залежить від держзамовлення Міносвіти, я ий цьо о ро здійснюється на підставі он рс з рах ванням профільності ВНЗ і ре іонально о підход . "Поведін а МОН може б ти повністю непередбач ваною, - оворить ре тор Національно о ніверситет "Києво-Мо илянсь а а адемія" Сер ій Квіт. - Напри лад, два ро и том Мо илянсь а ш ола ж рналісти и б ла повністю позбавлена держзамовлення. Тенденція до зниження цін є і нас, том що ми хочемо мати ращих абіт рієнтів, і не всі з них мож ть платити за навчання".

ТОП-3 НАЙ-НАЙ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УКРАЇНІ Найдорожчі 1. Міжнародни и та юристи 2. Пере ладачі та ж рналісти 3. Політоло и та архіте тори Найдешевші 1. Інженери 2. Фізи и 3. Хімі и-техноло и Ціни на онтра тне навчання в раїнсь их ВНЗ в 2013 році варіюються від 3550 рн до 30 000 рн на рі для майб тніх ба алаврів. Фахівцям або ма істрам рі навчання обійдеться на 1000-3000 рн дорожче, ніж ба алаврам. Î Çà ìàòåð³àëàìè www.segodnya.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

Ùîäåííèê àá³òóð³ºíòà - 2013 ОСНОВНІ СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО 2013 РОКУ: Äî 7 ëèïíÿ - îãîëîøåííÿ ðåçóëüòàò³â òåñòóâàííÿ; 4 ëèïíÿ - 11 ëèïíÿ - äîäàòêîâà ñåñ³ÿ çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ; 4 ëèïíÿ -Ðîñ³éñüêà ìîâà, ãåîãðàô³ÿ; 5 ëèïíÿ - Óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà; 8 ëèïíÿ - ²íîçåìí³ ìîâè (àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, ôðàíöóçüêà, ³ñïàíñüêà), õ³ì³ÿ; 9 ëèïíÿ - Ô³çèêà, ñâ³òîâà ë³òåðàòóðà; 10 ëèïíÿ - Ìàòåìàòèêà, á³îëîã³ÿ; 11 ëèïíÿ - ²ñòîð³ÿ Óêðà¿íè, âñåñâ³òíÿ ³ñòîð³ÿ; äî 16 ëèïíÿ - îãîëîøåííÿ ðåçóëüòàò³â òåñòóâàííÿ; 17 ëèïíÿ - ïî÷àòîê ðîçãëÿäó àïåëÿö³é. ОСНОВНІ СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНОЇ КАМПАНІЇ 2013 РОКУ: Ç 1 ëèïíÿ 2013 ð. - ïðèéîì çàÿâ òà äîêóìåíò³â â³ä âñòóïíèê³â äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â; 20 ëèïíÿ 2013 ð. - çàê³í÷åííÿ ïðèéîìó çàÿâ òà äîêóìåíò³â â³ä îñ³á, ÿê³ ìàþòü ïðîõîäèòè òâîð÷³ êîíêóðñè ó âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ; 11-31 ëèïíÿ 2013 ð. - ñòðîêè ïðîâåäåííÿ âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì òâîð÷èõ êîíêóðñ³â (ìîæóòü ïðîâîäèòèñü ó ê³ëüêà ñåñ³é); 20 ëèïíÿ 2013 ð. - çàê³í÷åííÿ ïðèéîìó çàÿâ òà äîêóìåíò³â â³ä îñ³á, ÿê³ ìàþòü ñêëàäàòè âñòóïí³ åêçàìåíè, ùî ïðîâîäèòü âèùèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä; 21-31 ëèïíÿ 2013 ð. - ñòðîêè ïðîâåäåííÿ âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì âñòóïíèõ åêçàìåí³â; 31 ëèïíÿ 2013 ð. - çàê³í÷åííÿ ïðèéîìó çàÿâ òà äîêóìåíò³â â³ä îñ³á, ÿê³ íå ñêëàäàþòü âñòóïíèõ åêçàìåí³â ³ íå ïðîõîäÿòü òâîð÷³ êîíêóðñè; äî 12.00 ãîä. 1 ñåðïíÿ 2013 ð. - òåðì³í îïðèëþäíåííÿ ðåéòèíãîâîãî ñïèñêó âñòóïíèê³â; 11 ñåðïíÿ 2013 ð. - òåðì³íè çàðàõóâàííÿ âñòóïíèê³â çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì; 25 ñåðïíÿ 2013 ð. - òåðì³íè çàðàõóâàííÿ âñòóïíèê³â çà Çà ìàòåð³àëàìè êîøòè ô³çè÷íèõ òà þðèäè÷íèõ îñ³á - ï³ñëÿ çàðàõóâàííÿ íà www.pedpresa.com.ua ì³ñöÿ äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ â³äïîâ³äíîãî íàïðÿìó ï³äãîwww.mon.gov.ua òîâêè (ñïåö³àëüíîñò³). ВТРУЧАННЯ БУДЬ-ЯКИХ СУБ'ЄКТИВНИХ ЧИННИКІВ ДО ПРОЦЕСУ ЗАРАХУВАННЯ У ВНЗ НЕМОЖЛИВО 29 òðàâíÿ 2013 ðîêó Ì³í³ñòð îñâ³òè ³ íàóêè Äìèòðî Òàáà÷íèê ï³ä ÷àñ áðèô³íãó â Êàá³íåò³ Ì³í³ñòð³â Óêðà¿íè ïî³íôîðìóâàâ ïðî îðãàí³çàö³þ ïðîâåäåííÿ âñòóïíî¿ êàìïàí³¿-2013 òà öüîãîð³÷íèé ðîçïîä³ë äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ äëÿ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè.

Ì³í³ñòð íàãîëîñèâ: "Ç ìåòîþ àáñîëþòíîãî óíåìîæëèâëåííÿ âòðó÷àííÿ áóäü-ÿêèõ ñóá'ºêòèâíèõ ÷èííèê³â äî ïðîöåñó çàðàõóâàííÿ, ðåéòèíãîâ³ ñïèñêè òà íàêàçè ïðî çàðàõóâàííÿ âñòóïíèê³â ôîðìóâàòèìóòüñÿ ïðèéìàëüíèìè êîì³ñ³ÿìè âèêëþ÷íî â ªäèí³é äåðæàâí³é åëåêòðîíí³é áàç³ ç ïèòàíü îñâ³òè". Çàãàëîì, çà ñëîâàìè Äìèòðà Òàáà÷íèêà, î÷³êóºòüñÿ îð³ºíòîâíî íà 350-360 òèñÿ÷ âñòóïíèê³â ç óðàõóâàííÿì âñòóïíèê³â íà ñêîðî÷åíèé òåðì³í íàâ÷àííÿ íà áàç³ îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà. Îêð³ì òîãî, Ì³í³ñòð íàãîëîñèâ, ùî äåðæàâíå çàìîâëåííÿ âæå â öüîìó ðîö³ áóäå ðîçì³ùóâàòèñÿ íà êîíêóðñíèõ çàñàäàõ. Òàêèì ÷èíîì, ãîëîâíîþ îñîáëèâ³ñòþ ö³º¿ âñòóïíî¿ êàìïàí³¿ áóäå ðîçì³ùåííÿ äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ âñ³ìà äåðæàâíèìè çàìîâíèêàìè (öåíòðàëüíèìè îðãàíàìè âèêîíàâ÷î¿ âëàäè, ùî ìàþòü ó ï³äïîðÿäêóâàíí³ âèù³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè) íà êîíêóðñíèõ çàñàäàõ. Â³í òàêîæ çàçíà÷èâ, ùî Óðÿä çàòâåðäèâ îáñÿãè äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ íà 2013 ð³ê. Îêðåìî, Äìèòðî Òàáà÷íèê ðîçïîâ³â, ùî ó öüîìó ðîö³ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íó îñâ³òó çà êîøòè äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ çìîæóòü çäîáóâàòè íà ðîá³òíè÷èõ ñïåö³àëüíîñòÿõ 179,5 òèñ. îñ³á ³ ìàéæå 5,5 òèñ. - íà ïðîãðàì³ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà. Çà ñëîâàìè Ì³í³ñòðà, öå çðîáëåíî äëÿ òîãî, "ùîá ñòâîðèòè ñîö³àëüíèé ë³ôò - ò³, õòî êðàùå áóäå â÷èòèñÿ â ïðîôåñ³éíîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ çìîæóòü îäåðæàòè íå ëèøå ñâ³äîöòâî ³ äîêóìåíòè ïðî îòðèìàííÿ ïðîôåñ³¿, à é äèïëîì ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà. ² öåé ñîö³àëüíèé ë³ôò ìè áóäåìî ùîðîêó çá³ëüøóâàòè ç òèõ ñïåö³àëüíîñòåé, ÿê³ º ïð³îðèòåòíèìè â äåðæàâíîìó çàìîâëåíí³". Ì³í³ñòð òàêîæ íàçâàâ öèôðè äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ äëÿ âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â: "Äåðæàâíå çàìîâëåííÿ íà ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà - 76,6 òèñ. ì³ñöü. Âîíè áóäóòü íàïðàâëåí³ ïî êîíêóðñó ó êîëåäæ³. Íà áàêàëàâðà - ìàéæå 123 òèñ. ì³ñöü äåðæàâíîãî çàìîâëåííÿ. Ñïåö³àë³ñò³â - 63 òèñ. 885 ì³ñöü íà îñíîâ³ áàêàëàâðàòóðè, ³ ùå ìàéæå 5 òèñ. - íà îñíîâ³ ïîâíî¿ ñåðåäíüî¿ îñâ³òè, äëÿ òîãî, ùîá ç îáðàíî¿ ñïåö³àëüíîñò³ âèïóñêíèêè êîëåäæ³â ìîãëè ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ çà ñêîðî÷åíîþ ïðîãðàìîþ. Íà ìàã³ñòðàòóðó - ìàéæå 41 òèñ. Îêð³ì òîãî, ó æîâòí³ 2013 ðîêó, çã³äíî ç äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì, ïåðåäáà÷àºòüñÿ â³äêðèòè 7 òèñ. 528 ì³ñöü â ñòàö³îíàðí³é àñï³ðàíòóð³ òà 570 ì³ñöü - ó ñòàö³îíàðí³é äîêòîðàíòóð³".

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

International Trade Regulation Àíãëîìîâí³ ìàã³ñòåðñüê³ ïðîãðàìè â³ä ÊÍÓ ³ì. Ò. Øåâ÷åíêà óêðà¿íñüêèì òà ³íîçåìíèì ñòóäåíòàì

Êè¿âñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò ³ìåí³ Òàðàñà Øåâ÷åíêà ïîâ³äîìëÿº ïðî ïîäàëüøèé ðîçâèòîê ìàã³ñòåðñüêèõ àíãëîìîâíèõ ïðîãðàì, ÿê³ ïðîïîíóþòüñÿ óêðà¿íñüêèì òà ³íîçåìíèì ñòóäåíòàì.

В Інстит ті міжнародних відносин 2013 - 2014 році б де запропоновано сім ан ломовних прорам. Зо рема, ма істерсь прорам International Trade Regulation ("Правове ре лювання міжнародної тор івлі") започат овано на відділенні "Міжнародне право". Про рама є ні альним освітнім прое том на території Східної Європи, я ий пропон є ст дентам висо оя існ юридичн освіт сфері міжнародної тор івлі - однієї з найперспе тивніших сфер діяльності для с часно о юриста. Учасни ами про рами мож ть стати я раїнсь і ст денти, я і мають диплом ба алавра з міжнародно о права, та і іноземні ст денти, я і мають до мент про отримання освітньо- валіфі аційноо рівня "ба алавр" за спеціальністю "право", "політоло ія", "історія", "е ономі а", "соціоло ія" та ін. і вільно володіють ан лійсь ою мовою. Про рама під отовлена з рах ванням досвід ращих юридичних ш іл Європи, я і спеціаліз ються на під отовці фахівців а-

л зі міжнародної тор івлі, а саме, World Trade Institute Бернсь о о Університет (Швейцарсь а Конфедерація) і про рами IELPO Університет Барселони (Іспанія). Ма істерсь а про рама Intеrnational Trаde Regulation триватиме три семестри, а омпле с предметів, передбачений про рамою, забезпечить ст дента ґр нтовними знаннями я з е ономічних, та і правових аспе тів міжнародної тор івлі. До читання ле цій та проведення пра тичних і семінарсь их занять ан лійсь ою мовою зал чаються досвідчені ви ладачі Інстит т міжнародних відносин, знайомі з пра ти ою міжнародної тор івлі. Та ож до часті про рамі запрошені відомі фахівці-пра ти и з права міжнародної тор івлі, я і бер ть часть вирішенні інвестиційних і арбітражних спорів, пере оворном процесі з питань зони вільної тор івлі з ЄС, антидепін ових та спеціальних розслід ваннях. На овим ратором про рами є доцент афедри міжнародно о права Інстит т міжнародних

відносин С. Козья ов, один із авторів За он У раїни "Про зовнішньое ономічн діяльність". Крім то о, С. Козья ов має ба аторічний досвід адво атсь ої діяльності сфері міжнародної тор івлі, неодноразово представляв інтереси раїнсь их та іноземних часни ів антидемпін ових і спеціальних розслід вань. У вітні 2013 ро рейтин ове видання Best Lawyers International визнало Сер ія Козья ова Юристом ро в сфері міжнародно о тор ово о права. Ма істерсь а про рама Intеrnational Trаde Regulation має на меті під от вати висо о валіфіованих та спішних спеціалістів з права міжнародної тор івлі, я і, з одно о бо , я існо захищатим ть інтереси лієнта на рин приватних юридичних посл , а з іншо о бо - ефе тивно відстоюватим ть державн позицію з питань міжнародної тор івлі. Попри вели іль ість юристів в У раїні і в світі, на рин фахівців саме з питань міжнародної тор івлі Çà ³íôîðìàö³ºþ спостері ається величезний попит. ÊÍÓ ³ìåí³ Òàðàñà Вип с ни и ан ломовної ма істерсь ої про ра- Øåâ÷åíêà ми "Правове ре лювання міжнародної тор івлі" www.pedpresa.com.ua (Intеrnational Trаde Regulation) змож ть спішно працювати в профільних ор анах державної влади і правління, в юридичних департаментах вели их державних і приватних підприємств, а та ож асоціаціях, я і об`єдн ють підприємства, що здійснюють е спортно-імпортні операції. Крім то о, вип с ни и про рами змож ть війти в оманд провідних приватних юридичних фірм, я і спеціаліз ються в пра тиці міжнародної тор івлі. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ßê çíàéòè ðîáîòó ìîëîäîìó ñïåö³àë³ñòó? Ç äèïëîìîì, àëå áåç äîñâ³äó! ТАКТИКА ПОШУКУ

Позад держіспити, захист дипломно о прое т , а поперед ? Два місяці засл жено о відпочин або старт повноцінно о доросло о життя? На почат осені тисячі вип с ни ів ВНЗ завалюють потенційніх наймачів своїми резюме, в той час я їх більш далео лядні побратими вже влашт валися на робот . Але, нажаль, зіт нення з с ворими реаліями ринможе повалити вчорашньо о ст дента в зневір незалежно від час розпочатих пош ів: дале о не ожна омпанія з стрічає з роз ритими обіймами фахівця, що тіль и за інчив ВНЗ і не всти придбати навіть мінімальний стаж.

Çà ìàòåð³àëàìè Âàäèìà Ñóì³íà, Æóðíàë «Îáó÷åíèå &êàð’ýðà»

"Досвід роботи від півро " - ця фраза з стрічається сьо одні в переважній більшості о олошень про ва ансії. З одно о бо , наймачів можна зроз міти: а адемічні знання та освітні стандарти часом настіль и сильно розходяться з повся денними завданнями та вимо ами с часно о бізнес , що навіть один рі бойових мовах нерід о означає більше, ніж п'ять ро ів стінах альма-матер. Одна для молодих фахівців ця вимо а не просто стає аменем споти ання, а створює справжнє зам нене оло: щоб наб ти досвід , потрібно десь попрацювати, але для працевлашт вання необхідна наявність хоча б мінімально о стаж . На щастя, сит ація не настіль и безнадійна, я здається на перший по ляд. Навіть я що єдиним а тивом є диплом і отримані ВНЗ знання, знайти місце ціл ом можливо, правда, вам знадобиться затратити наба ато більше з силь, ніж ш ачам із значним посл жним спис ом. Крім то о, сперш доведеться прибор ати власні пра нення і влашт ватися на рядов посад з мінімальними вимо ами до андидата і більше ніж с ромною оплатою. До речі, сама завищена зароз мілість, надмірні фінансові запити і необґр нтована амбіційність о ремих вип с ни ів ВНЗ є основними причинами, чом ба ато омпаній з таим небажанням бер ть штат молодих фахівців.

За рез льтатами опит вання, проведено о дослідниць им центром портал Superjob.ru, 58% роботодавців отові прийняти в штат молодих фахівців. У більшості випад ів це вели і орпорації, політи а я их передбачає під отов лінійно о персонал за рах но омпанії. У о ремих ор анізаціях оло обов'яз ів співробітни ів настіль и специфічне, що знайти підходящо о андидата на адровом рин просто неможливо. З точ и зор роботодавців, оловні плюси вип с ни ів - висо ий рівень мотивації, отовність навчатися і відносна дешевизна. Але 32% наймачів принципово не роз лядають андидатів без досвід . Компанії пояснюють свою ате оричність відс тністю час і рес рсів для під отов и молодих фахівців. А 10% опитаних ва аються з однозначною відповіддю: хоча потенційно вони отові працевлашт вати вчорашніх ст дентів, с ептичне ставлення до недосвідчених працівни ів найчастіше переважає над ар ментами на їх ористь. При виборі позиції почат овоо рівня слід виявляти певн обачність. Справа в том , що ба ато ва ансій спочат не прип с ають б дь-я о о сл жбово о зростання і придбання орисних навичо . Запис "роз леювальни об'яв" або " р'єр" навряд чи стане прирасою тр дової ниж и дипломовано о юриста або фінансиста. І хоча Інтернет і др овані видання з працевлашт вання рясніють подібними пропозиціями для молоді, але не варто роз лядати подібний досвід в я ості ар'єрно о трамплін . У цьом сенсі наба ато ращі лінійні посади орпоративної "піхоти" - позиції менеджера по роботі з лієнтами, асистента ерівни а, помічни а юриста та ін. Ще одна можливість придбати стаж - с ористатися про рамами масово о набор персонал на посади почат ова рівня, я і ре лярно проводять вели і омпанії, що працюють сфері ритейл та FMCG (товари повся денно о попит : прод ти харч вання, поб -

това хімія та ін.). Солідне реноме та чне ім'я та ої ор анізації виявиться ціл ом ва омим бон сом для юно о фахівця надалі. Не заб вай відвід вати ярмари ва ансій або ар'єрні фор ми. Нарешті, задіюйте особисті онта ти, родинні зв'яз и. Можете запропон вати потенційним наймачам своєрідн од : ваш з од працювати за мінімальн (навіть менш , ніж середня ал зі) оплат обмін на привабливий запис тр довій нижці. Між іншім, невели им фірмам та ий варіант напевно здасться привабливим.

ОБЕРЕЖНО, ШАХРАЇ! Новач и рин праці традиційно є ласою здобиччю для різних аферистів і нечистих на р роботодавців. На жаль, повністю безпечити себе від шахраїв та передбачити всі ризи и с ладно винахідливість с часних Остапів Бендерів воістин безмежна. Візитною арт ою аферистів є о олошення про ва ансії, що містять явно завищен зарплат за відс тності вимо до андидата: людині б дь-я о о ві , без освіти та стаж . Аферисти обіцяють позамежний щомісячній о лад. Улюблений трю лохотронни ів - вимо а внести передоплат нібито за проходження навчання, надання дея их інформаційних посл та ін. Роз олоти шахраїв та ій сит ації просто: запропон йте їм відрах вати необхідн с м з вашої першої зарплати - і вони миттєво втратять інтерес до вашої персони. Нарешті, дея і непорядні наймачі нама аються б дь-я ою ціною ни н ти бюро ратії, вважаючи за раще ладати сні до оди з працівни ами б дь-я ою ціною відтяючи офіційне оформлення. Ні в я ом разі не вірте пре раснод шним заявам на шталт: "Н хіба я мож о ось ин ти? Ти працюй, а вже рошима не ображ ". Пам'ятайте: відношення з наймачем, а та ож оло обов'яз ів повинне б ти зафі соване письмово. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

"ß ñêëàâ ÇÍÎ! ß - Ñóïåðãåðîé!" Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 072916 â³ä 16.10.2012

Ñóïåðãåðî¿ çíîâó â íàøîìó ì³ñò³! Öå íå âèãàäêà é íå ðåêëàìà ÷åðãîâî¿ ãîëë³âóäñüêî¿ ê³íîñòð³÷êè. Ñïðàâæí³ìè ãåðîÿìè, ÿê³ ïðîéøëè ñêëàäí³ âèïðîáóâàííÿ, çìîãëè â³ä÷óòè ñåáå âèïóñêíèêè øê³ë ï³ä ÷àñ àêö³¿ "ß ñêëàâ ÇÍÎ! ß - Ñóïåðãåðîé!". Îðãàí³çàòîðè öüîãî ñâÿòà - ñòóäåíòè Óí³âåðñèòåòó "ÊÐÎÊ", ÷ëåíè ñòóäåíòñüêî¿ ïðîåêòíî¿ ãðóïè "SPG". Âîíè íå âïåðøå ãîòóþòü îðèã³íàëüíå ïðèâ³òàííÿ äëÿ ó÷àñíèê³â çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ, äàðóþ÷è õîðîøèé íàñòð³é ³ ïðèºìí³ ïîäàðóíêè. Ïðîåêò ðåàë³çóºòüñÿ ç 2011 ðîêó ³ ç³áðàâ ÷èìàëî ïðèõèëüíèê³â. Ïðîåêòíà ãðóïà "SPG" - â³äïîâ³äàëüíà, êðåàòèâíà òà ö³ëåñïðÿìîâàíà êîìàíäà, ÿêà ñòâîðþº ³ ðåàë³çîâóº îñâ³òí³, ñîö³àëüí³, êîðïîðàòèâí³ ïðîåêòè ç ìåòîþ ôîðìóâàííÿ ÿê³ñíîãî ïðîôåñ³éíîãî ñåðåäîâèùà. Ì³ñ³ÿ ãðóïè: "...Áóòè òèì ïðîôåñ³éíèì ñåðåäîâèùåì, ÿêå ìè õî÷åìî áà÷èòè íàâêîëî ñåáå". Öüîãî ðîêó â ðàìêàõ àêö³¿ á³ëÿ á³ëüøîñò³ êè¿âñüêèõ ïóíêò³â òåñòóâàííÿ â÷îðàøí³ îäèíàäöÿòèêëàñíèêè îòðèìóâàëè â ïîäàðóíîê âæå òðàäèö³éí³ çíà÷êè Ñóïåðãåðî¿â, à òàêîæ êàëåíäàð³ ³ç çàçíà÷åííÿì äàò ïðîâåäåííÿ ÇÍÎ ³ ëèñò³âêè ç äåòàëüíèì îïèñîì àêö³¿. Íåçàáóòí³é âèïóñêíèé Àêö³ÿ ìàº ê³ëüêà åòàï³â. Ïåðøèé åòàï ï³ä íàçâîþ "Ì³é Ñóïåðâèïóñêíèé" - öå, âëàñíå, êîíêóðñ ôîòîãðàô³é âèïóñêíèê³â. Âèïóñêíèé âå÷³ð - îñîáëèâà ïîä³ÿ, äî ÿêî¿ ðåòåëüíî ãîòóþòüñÿ. Òîìó "ÊÐÎÊ³âö³" íàäàëè ìàéáóòí³ì ñòóäåíòàì ìîæëèâ³ñòü ïðîäåìîíñòðóâàòè ñâî¿ íàéêðàù³ ñâ³òëèíè, ïîä³ëèòèñÿ ïðèºìíèìè ñïîãàäàìè ïðî øêîëó ³ øê³ëüíèõ äðóç³â. Àæ 150 àâòîð³â íàéêðàùèõ ôîòî, çàâàíòàæåíèõ äî ãðóïè "ß - Ñóïåðãåðîé!" â îäí³é ³ç ñîö³àëüíèõ ìåðåæ, îòðèìàþòü ïîäàðóíêè â³ä îðãàí³çàòîð³â. Çà ðåçóëüòàòàìè êîíêóðñó

áóäå îðãàí³çîâàíî ôîòîâèñòàâêó "Ñóïåðâèïóñêíèêè 2013 ðîêó". ß - Ñóïåðãåðîé! Äðóãèé åòàï àêö³¿ òàêîæ ïîâ'ÿçàíèé ³ç âèáîðîì íàéêðàùîãî ôîòî. Öüîãî ðàçó - çïîì³æ ôîòîãðàô³é ó÷àñíèê³â òåñòóâàííÿ, çðîáëåíèõ ç³ çíà÷êîì "ß ñêëàâ ÇÍÎ! ß - Ñóïåðãåðîé!". Íàãîðîäà äëÿ ïåðåìîæöÿ, îáðàíîãî çà ðåçóëüòàòàìè ãîëîñóâàííÿ êîðèñòóâà÷³â ò³º¿ æ ñîö³àëüíî¿ ìåðåæ³, - ïëàíøåòíèé êîìï'þòåð. Äî ðå÷³, ÿêùî ç ÿêèõîñü ïðè÷èí âèïóñêíèê íå îòðèìàâ çíà÷êà á³ëÿ ïóíêòó òåñòóâàííÿ, â³í ì³ã çàáðàòè éîãî â Óí³âåðñèòåò³ "ÊÐÎÊ". Òàê³ ïàì'ÿòí³ ïîäàðóíêè é äîñ³ ìîæå îäåðæàòè êîæåí ó÷àñíèê ÇÍÎ 2013 ðîêó çà àäðåñîþ: ïóñêíèêè îòðèìóþòü äåðæàâí³ äèïëîìè áàì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32, êàá. 316 (äåïàð- êàëàâð³â, ñïåö³àë³ñò³â, ìàã³ñòð³â. Ïðè Óí³òàìåíò çâ'ÿçê³â ³ç ãðîìàäñüê³ñòþ). âåðñèòåò³ ïðàöþþòü òðè êîëåäæ³, ê³ëüêà ³íñòèòóò³â, á³çíåñ-øêîëà. Â³ä Ñóïåðãåðîÿ äî ñòóäåíòà - îäèí êðîê Ó ðàìêàõ àêö³¿ "ß ñêëàâ ÇÍÎ! ß - ÑóïåðÒðåò³é åòàï - ñïåö³àëüíà ïðîïîçèö³ÿ äëÿ ãåðîé!" ï³äòðèìêó "ÊÐÎÊ³âö³â" îäíàêîâîþ âñòóïíèê³â äî "ÊÐÎÊó": êîæåí ó÷àñíèê àêö³¿, ì³ðîþ ìîãëè â³ä÷óòè ³ àá³òóð³ºíòè Óí³âåðñèÿêèé îáðàâ Óí³âåðñèòåò ì³ñöåì ñâîãî íàâ÷àííÿ òåòó, ³ âñòóïíèêè äî ³íøèõ íàâ÷àëüíèõ çàê³ ïðèéøîâ ç³ çíà÷êîì Ñóïåðãåðîÿ â ïðèéìàëüíó ëàä³â. Îðãàí³çàòîðè àêö³¿ - öå ñòóäåíòè, ÿê³ êîì³ñ³þ çàêëàäó äî 14 ëèïíÿ, îòðèìóº çíèæêó ëèøå ê³ëüêà ðîê³â òîìó òàêî¿ æ ë³òíüî¿ ïîðè íà îïëàòó íàâ÷àííÿ ïðîòÿãîì ïåðøîãî ðîêó òàê ñàìî áóëè ñïîâíåí³ õâèëþâàíü ³ ñóìí³â³â, â ðîçì³ð³ 15%. ïîâ'ÿçàíèõ ç³ âñòóïîì. ² âîíè ÿê í³õòî ðîçóÒàêà ï³äòðèìêà ìàéáóòí³õ ñòóäåíò³â, ÿê³ ì³þòü, íàñê³ëüêè âàæëèâà áóäü-ÿêà äîïîìîâèð³øèëè ïîºäíàòè ñâîº æèòòÿ ç "ÊÐÎÊîì", ãà â öåé â³äïîâ³äàëüíèé ïåð³îä. Ïîñì³øêà, - ëèøå ÷àñòèíà âåëèêî¿ ïðîãðàìè ëîÿëüíîñò³ ñïåö³àëüí³ ïîäàðóíêè, ñòâîðåí³ ñàìå äëÿ ó÷àñÓí³âåðñèòåòó. Áóòè "ÊÐÎÊ³âöåì" - öå â³äïî- íèê³â òåñòóâàííÿ, òåïë³ ñëîâà - öå òå, ÷èì ùåäðî â³äàëüíî ³ öå íàçàâæäè. Àäæå "ÊÐÎÊ" - âåëèêà ä³ëèëèñÿ "ÊÐÎÊ³âö³" ç ó÷àñíèêàìè òåñòóâàííÿ. ñ³ì'ÿ, äîáðîçè÷ëèâà òà îá'ºäíàíà ñï³ëüíèìè Ïîïåðåäó â àá³òóð³ºíò³â-2013 - âñòóïíà ö³ííîñòÿìè. êàìïàí³ÿ, à äàë³, ùèðî ñïîä³âàºìîñÿ, ùàñëèâå ñòóäåíòñòâî. Íåõàé âîíî âèïðàâäàº î÷³êóâàííÿ Óí³âåðñèòåò "ÊÐÎÊ" - âèùèé öüîãîð³÷íèõ Ñóïåðãåðî¿â ³ ñòàíå ïåðøîþ íàâ÷àëüíèé çàêëàä ²V ð³âíÿ àêðå- ñõîäèíêîþ äî ¿õí³õ ìàéáóòí³õ ïðîôåñ³éíèõ äèòàö³¿. Çä³éñíþº ï³äãîòîâêó ïåðåìîã òà âåëèêèõ îñîáèñòèõ äîñÿãíåíü. ôàõ³âö³â ç åêîíîì³êè ï³äïðèºìñòâà, ïðàâîçíàâñòâà, ìàðêåòèíãó, "Øòàá" Ñóïåðãåðî¿â çíàõîäèòüñÿ êîìï'þòåðíèõ íàóê, ô³íàíñ³â ³ çà àäðåñîþ: êðåäèòó, îáë³êó ³ àóäèòó, ìåíåäæì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30-32 ìåíòó, ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí, (ñò. ì. "Áåðåñòåéñüêà"), ì³æíàðîäíî¿ åêîíîì³êè, ïñèõîÓí³âåðñèòåò "ÊÐÎÊ" ëîã³¿. Âïðîâàäæåíî ñïåö³àë³çîâàí³ îñâ³òí³ ïðîãðàìè (íàâ÷àííÿ àíãÊîíòàêòí³ òåëåôîíè: ë³éñüêîþ, çäîáóòòÿ îñâ³òè çà (044) 455-57-57, 455-57-07 ñï³ëüíèìè ç ³íîçåìíèìè óí³âåðñèÅëåêòðîííà àäðåñà: krok@krok.edu.ua òåòàìè ïðîãðàìàìè òà ³í.). Âè²íòåðíåò-ñàéò: www.krok.edu.ua 0016

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ "ÓÊÐÀ¯ÍÀ" ÃÎÒÓª ÔÀÕ²ÂÖ²Â, ßÊÈÕ ÏÎÒÐÅÁÓª ÐÈÍÎÊ ÏÐÀÖ² Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ÀÅ ¹ 270101 â³ä 10.04.2013 ð. Â³äêðèòèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò ðîçâèòêó ëþäèíè "Óêðà¿íà" ÏÅÐÅË²Ê ÍÀÏÐßÌ²Â, ÇÀ ßÊÈÌÈ ÇÄ²ÉÑÍÞªÒÜÑß º êëàñè÷íèì âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì íåäåðæàâíî¿ ôîðìè âëàñÏ²ÄÃÎÒÎÂÊÀ ÔÀÕ²ÂÖ²Â ÎÊÐ "ÁÀÊÀËÀÂÐ" íîñò³. Â îðãàí³çàö³¿ íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó äîòðèìàíî âñ³õ íåîáõ³äÒåðì³íè íèõ ñòàíäàðò³â ùîäî ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íîãî çàáåçïå÷åííÿ, ë³öåííàâ÷àííÿ, ðîêè Íàçâà íàïðÿìó ï³äãîòîâêè çóâàííÿ àêòóàëüíèõ íàïðÿì³â òà ð³âí³â ï³äãîòîâêè, ôîðìóâàííÿ äåííà çàî÷íà âèñîêîêâàë³ô³êîâàíîãî ïðîôåñîðñüêî-âèêëàäàöüêîãî ñêëàäó òîùî. Çäîðîâ'ÿ ëþäèíè 4 4 Áàçîâó ñòðóêòóðó óí³âåðñèòåòó ôîðìóþòü ø³ñòü ³íñòèòóò³â (²íñòè- Äîêóìåíòîçíàâñòâî òà ³íôîðìàö³éíà 4 4 òóò ô³ëîëîã³¿ òà ìàñîâèõ êîìóí³êàö³é, ²íæåíåðíî-òåõíîëîã³÷íèé ä³ÿëüí³ñòü ³íñòèòóò, ²íñòèòóò åêîíîì³êè òà ìåíåäæìåíòó, ²íñòèòóò ïðàâà Äèçàéí 4 4 òà ñóñï³ëüíèõ â³äíîñèí, ²íñòèòóò êîìï'þòåðíèõ òåõíîëîã³é, ²íñòè- Ô³ëîëîã³ÿ (óêðà¿íñüêà ìîâà òà ë³òåðàòóðà) 4 4 òóò ñîö³àëüíèõ òåõíîëîã³é), Ôàêóëüòåò á³îìåäè÷íèõ òåõíîëîã³é, Ô³ëîëîã³ÿ (ïåðåêëàä) 4 4 à òàêîæ Êîëåäæ "Îñâ³òà". Ô³ëîëîã³ÿ (ñõ³äí³ ìîâè òà ë³òåðàòóðà: 4 4 Â Óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà ôàõ³âö³â çà 45 ïðîãðà- ÿïîíñüêà, êèòàéñüêà, àðàáñüêà, òóðåöüêà) ìàìè ð³çíèõ îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèõ ð³âí³â: êâàë³ô³êîâàíèé ðî- Ïñèõîëîã³ÿ 4 4 á³òíèê, ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò, áàêàëàâð, ñïåö³àë³ñò, ìàã³ñòð. Ìîæ- Ïîë³òîëîã³ÿ 4 4 íà îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó ç ïñèõîëîã³¿, ïðàâîçíàâñòâà òà íèçêè Ì³æíàðîäí³ â³äíîñèíè 4 4 åêîíîì³÷íèõ íàïðÿì³â ï³äãîòîâêè, ïðîéòè íàâ÷àííÿ íà êóðñàõ ï³äâè- Æóðíàë³ñòèêà 4 4 ùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ ç ìåíåäæìåíòó òà àäì³í³ñòðóâàííÿ, äîëó÷èòèñÿ Âèäàâíè÷à ñïðàâà òà ðåäàãóâàííÿ 4 4 äî âèâ÷åííÿ ïåâíî¿ ³íîçåìíî¿ ìîâè (àíãë³éñüêî¿, í³ìåöüêî¿, ³ñïàíñüÏðàâîçíàâñòâî 4 4,6 êî¿, êîðåéñüêî¿) ó Ë³íãâ³ñòè÷íîìó öåíòð³ óí³âåðñèòåòó, íàáóòè íàâè÷îê Ìàðêåòèíã 4 4 âîä³ÿ â àâòîøêîë³ ²íæåíåðíî-òåõíîëîã³÷íîãî ³íñòèòóòó òîùî. Ô³íàíñè ³ êðåäèò 4 4 Ñåðåä ìèíóëîð³÷íèõ âñòóïíèê³â Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" ïîïèòîì Îáë³ê ³ àóäèò 4 4 êîðèñòóâàëèñÿ ñïåö³àëüíîñò³: "Ìàðêåòèíã", "Ì³æíàðîäíà ³íôîðìàö³ÿ", Ìåíåäæìåíò 4 4 "Ïðàâîçíàâñòâî", "Ïñèõîëîã³ÿ", "Ô³çè÷íà ðåàá³ë³òàö³ÿ". Çíà÷íå ïîïîâíåííÿ Á³îëîã³ÿ 4 4 ëàâ íîâèìè ñòóäåíòàìè ïåðåäáà÷àºòüñÿ â ²íñòèòóò³ ô³ëîëîã³¿ òà ìàñî- Åêîëîã³ÿ, îõîðîíà íàâêîëèøíüîãî âèõ êîìóí³êàö³é çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: "Æóðíàë³ñòèêà", "Âèäàâíè÷à ñïðàâà ñåðåäîâèùà òà çáàëàíñîâàíå 4 4 òà ðåäàãóâàííÿ" é "Îðãàí³çàö³ÿ òóðèñòè÷íîãî îáñëóãîâóâàííÿ". Ï³äâèùåíà ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ óâàãà äî öüîãî ³íñòèòóòó çóìîâëåíà â³äêðèòòÿì êàôåäðè ñõ³äíèõ ìîâ, Êîìï'þòåðí³ íàóêè 4 4 íà ÿê³é âèêëàäàþòü êèòàéñüêó, ÿïîíñüêó, àðàáñüêó ³ òóðåöüêó. Êîìï'þòåðíà ³íæåíåð³ÿ 4 4 Íàéìåíøèé ïîïèò ñåðåä âñòóïíèê³â äî Óí³âåðñèòåòó "Óêðà¿íà" Ïðîãðàìíà ³íæåíåð³ÿ 4 4 ìàëè òàê³ ñïåö³àëüíîñò³, ÿê³ "Õ³ì³÷íà òåõíîëîã³ÿ" é "Åëåêòðîíí³ Åëåêòðîíí³ ïðèñòðî¿ òà ñèñòåìè 4 4 ïðèëàäè òà ïðèñòðî¿"; íåâåëèêèì áóâ ïîïèò ³ íà ³íø³ ³íæåíåðí³ ñïåö- Õ³ì³÷íà òåõíîëîã³ÿ 4 4 ³àëüíîñò³. Öå ìîæíà ïîÿñíèòè çðîñòàííÿì ê³ëüêîñò³ áþäæåòíèõ ì³ñöü Âèäàâíè÷î-ïîë³ãðàô³÷íà ñïðàâà 4 çà ïðèðîäíè÷î-òåõí³÷íèìè íàïðÿìàìè ó äåðæàâíèõ ÂÍÇ. Õàð÷îâ³ òåõíîëîã³¿ òà ³íæåíåð³ÿ 4 4 Çá³ëüøåííÿ ïðîõ³äíîãî áàëó ç ïðîô³ëüíîãî ïðåäìåòó äî 140 ñòàëî Àâòîìîá³ëüíèé òðàíñïîðò 4 4 îäí³ºþ ç ïðè÷èí ïîïóëÿðíîñò³ êîëåäæ³â, êóäè ìîæíà áóëî âñòóïèòè Ñîö³àëüíà ðîáîòà 4 4 ç ìåíøèì ïðîõ³äíèì áàëîì. Òàê, äî Êîëåäæó "Îñâ³òà" ïðè Óí³âåðñèòåò³ Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ: "Óêðà¿íà" ïîäàëà äîêóìåíòè íåî÷³êóâàíî âåëèêà ê³ëüê³ñòü àá³òóð³ºíò³â, ì. Êè¿â, âóë. Ëüâ³âñüêà ,23, êîðï. 1, êàá. 104. ïðè âñòóï³ íà äåÿê³ ñïåö³àëüíîñò³ áóâ êîíêóðñ 4 îñîáè íà ì³ñöå. Òåë.: (044) 409-27-62, 424-70-08. Ñàéò: vmurol.com.ua 0155

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ

²ÍÑ ÒÈÒÓÒ Ï²ÑËßÄÈÏËÎÌÍÎ¯ ÎÑÂ²ÒÈ ²ÍÑÒÈÒÓÒ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 270281 â³ä 05.06.2013 ð. Ð³ê çàñíóâàííÿ - 1989 IV ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè (²ÏÎ) îêðåìèé íàâ÷àëüíèé ï³äðîçä³ë Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ³íñòèòóòó òåõíîëîã³é òà äèçàéíó. Îñíîâí³ íàïðÿìè ä³ÿëüíîñò³ ²ÏÎ: Î ïåðåï³äãîòîâêà êàäð³â íà áàç³ âèùî¿ îñâ³òè III-IV ð³âí³â àêðåäèòàö³¿ (äðóãà âèùà îñâ³òà); Î ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ êåð³âíèê³â ³ ñïåö³àë³ñò³â ï³äïðèºìñòâ òà îðãàí³çàö³¿, âèêëàäà÷³â òåõí³÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â; Î íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè çàìîâíèêà, ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ íà äåííèõ ³ âå÷³ðí³õ êóðñàõ ó ãàëóç³ òåõíîëîã³¿, åêîíîì³êè, îáðàçîòâîð÷îãî ìèñòåöòâà, êîìï'þòåðíîãî íàâ÷àííÿ, ³íîçåìíèõ ìîâ, ïîáóòîâîãî îáñëóãîâóâàííÿ. Ïåðåï³äãîòîâêà êàäð³â (äðóãà âèùà îñâ³òà - ñïåö³àë³ñò), çä³éñíþºòüñÿ çà áàçîâèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè óí³âåðñèòåòó: Î Äèçàéí (Õóäîæíº ìîäåëþâàííÿ êîñòþìà) (âå÷³ðíÿ ôîðìà - 3 ðîêè) Î Äèçàéí (Ôîòâ³äåîäèçàéí) (âå÷³ðíÿ ôîðìà - 3 ðîêè) Î Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà (çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³) (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é ³ àäì³í³ñòðóâàííÿ (çà âèäàìè åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³) (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Ô³íàíñè ³ êðåäèò (çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè) (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Ìàðêåòèíã (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Îáë³ê ³ àóäèò (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Î Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà (çàî÷íà ôîðìà - 2 ðîêè) Âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà.

Óìîâè ïðèéîìó. Äðóãà âèùà îñâ³òà - çà ðåçóëüòàòàìè ñï³âáåñ³äè (ïðèéìàþòüñÿ îñîáè, ÿê³ ìàþòü âèùó îñâ³òó). Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà êîíòðàêòîì. Ïðè ³íñòèòóò³ ïðàöþþòü: Öåíòð íàâ÷àííÿ çà ñïåö³àë³çîâàíèìè ïðîãðàìàìè: Î Òðåí³íãè ç ³íîçåìíî¿ ìîâè (Öåíòð ªâðîïåéñüêèõ ìîâ "Learn and Travel", www. let.in.ua) Î Àçáóêà ³íôîðìàòèêè Î Àâòîìàòèçàö³ÿ óïðàâë³ííÿ ï³äïðèºìñòâîì Î Áþäæåòóâàííÿ íà ï³äïðèºìñòâ³. Ïðàêòè÷íèé àñïåêò Î Âèâ÷åííÿ ïðîãðàìàìè 1Ñ. Áóõãàëòåð³ÿ 8 äëÿ Óêðà¿íè Î Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê çà ì³æíàðîäíèìè ñòàíäàðòàìè Î Ôîòîâ³äåîäèçàéí, â³äåîäèçàéí Î Íàâ÷àííÿ çà ïðîãðàìàìè çàìîâíèêà Öåíòð ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ âèêëàäàöüêèõ êàäð³â òåõí³÷íèõ çàêëàä³â (ï³äâèùåííÿ ôàõîâî¿ ìàéñòåðíîñò³ âèêëàäà÷³â ÂÍÇ, òåõí³êóì³â, êîëåäæ³â çà áàçîâèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè óí³âåðñèòåòó). Öåíòð êîìï'þòåðíîãî íàâ÷àííÿ (ï³äãîòîâêà êîðèñòóâà÷³â ÏÊ, ôàõ³âö³â ç êîìï'þòåðíîãî äèçàéíó ìåáë³â òà ³íòåð'ºðó). Îäíèì ³ç ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â ²ÏÎ º Â³ää³ëåííÿ ³íòåíñèâíèõ òåõíîëîã³é íàâ÷àííÿ (Â²ÒÍ). Àäðåñà: ì. Êè¿â, âóë. Á³ëîðóñüêà, 22, ê³ìí. 218. Òåëåôîí: (044)483-72-16, (044)483-71-99

Îñâ³òí³ ïîñëóãè ç ïåðåï³äãîòîâêè (äðóãà âèùà îñâ³òà - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò) çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: Î Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî òà äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà Î Äèçàéí (îäÿãó, ñòèëþ) Î Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ Î Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê (Îáë³ê òà àóäèò - ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿) Î Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ Êóðñîâå íàâ÷àííÿ òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ çà ïðîôåñ³ÿìè: Î ïåðóêàð-ìîäåëüºð Î ìàí³êþðíèöÿ (ðîçïèñ, íàðîùóâàííÿ í³ãò³â, àïàðàòíèé ìàí³êþð) Î ïåäèêþðíèöÿ (àïàðàòíèé ïåäèêþð) Î êîñìåòèê (åï³ëÿö³ÿ), â³çàæèñò-ñòèë³ñò (íàðîùóâàííÿ â³é) Î êðàâåöü Î çàêð³éíèê Î ôîòîãðàô Ïðàöþº ³ì³äæ-øêîëà ³íäèâ³äóàëüíîãî ñòèëþ (ï³äãîòîâêà ³ì³äæìåéêåð³â). Â³äêðèòî íîâèé êóðñ ç ìåä³àö³¿. Âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äîêóìåíòè äåðæàâíîãî çðàçêà. ²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè ÊÍÓÒÄ: 01601, ÌÑÏ, ì. Êè¿â-11, âóë. Íåìèðîâè÷à-Äàí÷åíêà, 2, êîðïóñ 1, III ïîâåðõ, ê³ì. 1-0351 Òåë.: 288-5013; 256-8446; Òåë./ôàêñ: 256-2934 E-mail: ipo@knutd.com.ua

0350

99994101

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

Âïðîâàäæåííÿ ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ÏÐ²ÎÐÈÒÅÒÈ ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ÏÐÀÂÀ ÍÀÍ ÓÊÐÀ¯ÍÈ Ë³öåíç³ÿ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ÀÄ ¹072657 â³ä 10.09.2012 ð.

íàâ÷àííÿ ìîæíà çíà÷íî ï³äâèùèòè åôåêòèâí³ñòü þðèäè÷íî¿ îñâ³òè. Ó ðàìêàõ îïòèìàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ çàñîá³â ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é äëÿ íàâ÷àííÿ þðèäè÷íèì äèñöèïë³íàì ó öüîìó íàâ÷àëüíîìó ðîö³ âèêëàäà÷³ ÊÓÏ ÍÀÍÓ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ïðàêòè÷íî¿ ðåàë³çàö³¿ ñïîñîá³â îïòèì³çàö³¿ íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó ïðè âèêîðèñòàíí³ çàñîá³â ²Ò äëÿ êîìïëåêñíîãî ðîçâ'ÿçàííÿ îñâ³òí³õ, âèõîâíèõ ³ ðîçâèâàþ÷èõ çàâäàíü. Öå - âèêîðèñòàííÿ ð³çíèõ òèï³â åëåêòðîííèõ çàñîá³â íàâ÷àëüíîãî ïðèçíà÷åííÿ, ÿê³ àêòèâ³çóþòü íàâ÷àííÿ; ôîðìóâàííÿ ó ñòóäåíò³â íàâèê³â ñàìîñò³éíîãî îïàíóâàííÿ çíàíü, ðîçâèòîê íàâèê³â ïîøóêó, çáîðó ³ îáðîáêè ³íôîðìàö³¿ â ìåðåæ³ ²íòåðíåò; ñòèìóëþâàííÿ ïîçèòèâíî¿ ìîòèâàö³¿ ñòóäåíò³â çà ðàõóíîê ³íòåãðàö³¿ âñ³õ ôîðì íàî÷íîñò³, çä³éñíåííÿ íàâ÷àëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ç íåãàéíèì çâîðîòí³ì çâ'ÿçêîì ³ ðîçâèíåíîþ ñèñòåìîþ äîïîìîãè òîùî. Ôîòî íà çãàäêó ïî çàâåðøåíí³ Âñåóêðà¿íñüêî¿ íàóêîâî-ïðàêòè÷íî¿ êîíôåðåíö³¿ "Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ïðàâîòâîðåííÿ â ñó÷àñí³é Óêðà¿í³" Íèí³ íà ðèíêó ïðàö³ îñîáëèâå çíà÷åííÿ ìàþòü çíàííÿ, íàâè÷êè òà äîñâ³ä. Ôàõ³âåöü XXI ñòîë³òòÿ - öå ëþäèíà, ÿêà â³ëüíî âîëîä³º ñó÷àñíèìè ³íôîðìàö³éíèìè òåõíîëîã³ÿìè, ïîñò³éíî ï³äâèùóº ³ âäîñêîíàëþº ñâ³é ïðîôåñ³éíèé ð³âåíü. Êè¿âñüêèé óí³âåðñèòåò ïðàâà ÍÀÍ Óêðà¿íè (ÊÓÏ ÍÀÍÓ) ïîñò³éíî íàìàãàºòüñÿ â³äíàéòè øëÿõè êàðäèíàëüíîãî îíîâëåííÿ îðãàí³çàö³¿ òà çì³ñòó íàäàííÿ îñâ³òí³õ ïîñëóã ó ãàëóç³ ïðàâà òà ì³æíàðîäíèõ â³äíîñèí, âïðîâàäæóâàòè íîâ³òí³ òà êðåàòèâí³ ï³äõîäè â îñâ³òÿíñüê³é ä³ÿëüíîñò³. Ñó÷àñíèé ÊÓÏ ÍÀÍÓ æèâå â ÿê³ñíî íîâèõ óìîâàõ, ó ñâ³ò³ åëåêòðîííèõ òåõíîëîã³é. Á³ëüø³ñòü íàøèõ ñòóäåíò³â ðîçóì³þòü ³ â³ä÷óâàþòü âïëèâ íîâîãî åëåêòðîííîãî ñåðåäîâèùà. ¯õ ³íòåðåñ, çàõîïëåííÿ êîìï'þòåðíèìè òåõíîëîã³ÿìè íåîáõ³äíî âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ ³íòåãðàö³¿ ìåä³à-îñâ³òè ó íàâ÷àëüíèé ïðîöåñ. Ðàçîì ³ç òèì âêëþ÷åííÿ ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ó öåé ïðîöåñ äîïîìîæå âèêëàäà÷àì îðãàí³çóâàòè ð³çí³ ôîðìè íàâ÷àëüíî-ï³çíàâàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ íà ëåêö³ÿõ ³ç âèâ÷åííÿ ð³çíèõ ãàëóçåé ïðàâà, çðîáèòè àêòèâíîþ ³ ö³ëåñïðÿìîâàíîþ ñà-

ìîñò³éíó ðîáîòó ñòóäåíò³â. Öå é çàñ³á äîñòóïó äî íàâ÷àëüíî¿ ³íôîðìàö³¿, ùî çàáåçïå÷óº ìîæëèâîñò³ ïîøóêó, çáîðó òà ðîáîòè ç äæåðåëàìè ³íôîðìàö³¿, ó òîìó ÷èñë³, ó ìåðåæ³ ²íòåðíåò, à òàêîæ ñïîñ³á äîñòàâêè ³ çáåð³ãàííÿ ³íôîðìàö³¿. Âèêîðèñòàííÿ ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ó æèòò³ Óí³âåðñèòåòó, çîêðåìà ó íàâ÷àëüíîìó ïðîöåñ³ äàº çìîãó ï³äâèùèòè ÿê³ñòü ï³äãîòîâêè òà âèêëàäàííÿ íàâ÷àëüíîãî ìàòåð³àëó, ï³äñèëèòè îñâ³òí³ åôåêòè, ñòâîðèòè âèêëàäà÷ó äîäàòêîâ³ ìîæëèâîñò³ äëÿ ïîáóäîâè ³íäèâ³äóàëüíèõ "îñâ³òí³õ òðàºêòîð³é" ñòóäåíò³â. ²íôîðìàö³éí³ òåõíîëîã³¿ äàäóòü çìîãó ðåàë³çóâàòè äèôåðåíö³éîâàíèé ï³äõ³ä äî ñòóäåíò³â ç ð³çíèì ð³âíåì ï³äãîòîâêè. Ñàìå ³íòåðàêòèâí³ íàâ÷àëüí³ ïðîãðàìè, çàñíîâàí³ íà ã³ïåðòåêñòîâ³é ñòðóêòóð³ é âèêîðèñòàíí³ ìóëüòèìåä³éíèõ êóðñ³â, ñïðèÿþòü ñòâîðåííþ àäàïòèâíî¿ ñèñòåìè îäíî÷àñíîãî íàâ÷àííÿ ñòóäåíò³â-ïðàâîçíàâö³â, ùî ìàþòü ð³çí³ çä³áíîñò³ òà ìîæëèâîñò³. Çà óìîâè ñèñòåìíîãî âèêîðèñòàííÿ ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ó íàâ÷àëüíîìó ïðîöåñ³ ó ïîºäíàíí³ ç òðàäèö³éíèìè ìåòîäàìè

Íà ëåêö³ÿõ äëÿ á³ëüøî¿ åôåêòèâíîñò³ âèêëàäà÷³ óí³âåðñèòåòó ìàþòü ìîæëèâ³ñòü âèêîðèñòîâóâàòè íàî÷í³ ìàòåð³àëè, â³äåîåêñêóðñ³¿, ³íòåðàêòèâí³ ìîäåë³, ôîòîãðàô³¿, ³ëþñòðàö³¿ îá'ºêò³â, ïðîåêòóþ÷è ¿õ íà âåëèêèé åêðàí çà äîïîìîãîþ LCD-ïðîåêòîð³â, ÿê³ ðîçì³ùåíí³ ó âñ³õ ëåêö³éíèõ àóäèòîð³ÿõ. ²íøèé íàïðÿì âèêîðèñòàííÿ ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é ïîâ'ÿçàíèé ç ìîæëèâ³ñòþ âèêîðèñòàííÿ ìåðåæ³ äëÿ çä³éñíåííÿ â³ðòóàëüíèõ çàíÿòü ç ð³çíèõ ãàëóçåé ïðàâà, ìîæëèâ³ñòþ ñïîñòåð³ãàòè çà ïðîâåäåííÿì ñóäîâèõ çàñ³äàíü òà â ðåæèì³ îí-ëàéí ñï³ëêóâàòèñÿ ç âèêëàäà÷àìè ç ³íøèõ óí³âåðñèòåò³â ÿê â Óêðà¿í³, òàê ³ çà êîðäîíîì, ïðîâåäåííÿ îí-ëàéí ìàéñòåð-êëàñ³â âèäàòíèõ â³ò÷èçíÿíèõ òà çàêîðäîííèõ íàóêîâö³â, ÿê ó ñàìîìó óí³âåðñèòåò³, òàê ³ çà éîãî ìåæàìè. Ç 2010 ðîêó ìè ïðîâîäèìî ùîð³÷íî ø³ñòü âñåóêðà¿íñüêèõ òà ì³æíàðîäíèõ íàóêîâî-ïðàêòè÷íèõ êîíôåðåíö³é, ÿê³ òðàíñëþþòüñÿ â ðåæèì³ îí-ëàéí. Óñ³ êîìï'þòåðè óí³âåðñèòåòó îá'ºäíàí³ ó ºäèíó ñòðóêòóðîâàíó ëîêàëüíó ìåðåæó, ÿêà çâ'ÿçàíà ç³ ñâ³òîâîþ ìåðåæåþ ²íòåðíåò ç âèñîêîþ øâèäê³ñòþ äîñòóïó äî ³íôîðìàö³éíèõ ðåñóðñ³â. Ôóíêö³îíóþòü 4 ïóáë³÷í³ òî÷êè

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

äîñòóïó äî ìåðåæ³ Wi-Fi, çàáåçïå÷åíî ïîñò³éíèé ³ áåçêîøòîâíèé äîñòóï äî ìåðåæ³ ²íòåðíåò ñòóäåíò³â, âèêëàäà÷³â òà ïðàö³âíèê³â óí³âåðñèòåòó. Ñâîº÷àñíå ³íôîðìóâàííÿ ïðî ïîä³¿, çàõîäè òà äîñÿãíåííÿ ÊÓÏ ÍÀÍÓ çàáåçïå÷óº ïîáóäîâàíà òåëåìåðåæà ïëàçìîâèõ ïàíåëåé. ²íäèâ³äóàëüíó ðîáîòó ñòóäåíò³â íà êîìï'þòåðàõ, ïðîâåäåííÿ ïðàêòè÷íèõ ðîá³ò â óí³âåðñèòåò³ çàáåçïå÷óþòü êîìï'þòåðí³ êëàñè. Êð³ì òîãî, ñòâîðåí³ ìóëüòèìåä³éí³ ëåêö³éí³ àóäèòîð³¿, ÿê³ îñíàùåí³ ñó÷àñíèìè òåõí³÷íèìè çàñîáàìè íàâ÷àííÿ: ìóëüòèìåä³éíèìè ïðîåêòîðàìè, àêóñòè÷íèìè ñèñòåìàìè, àâòîìàòèçîâàíèìè ðîáî÷èìè ì³ñöÿìè âèêëàäà÷à òà ñòóäåíò³â, çàáåçïå÷åíî ìîæëèâ³ñòü äåìîíñòðàö³¿ íàâ÷àëüíèõ ìàòåð³àë³â íà áóäüÿêèõ íîñ³ÿõ, êîæíå ðîáî÷å ì³ñöå ï³äêëþ÷åíå äî ìåðåæ³ ²íòåðíåò.

Çàâäàííÿìè ñòâîðåííÿ êàá³íåò³â ñòàëî çàáåçïå÷åííÿ òåõí³÷íèõ ³ ìåòîäè÷íèõ ïåðåäóìîâ äëÿ ôîðìóâàííÿ ³íôîðìàö³éíî¿ êóëüòóðè ñòóäåíò³â, íàâ÷àëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ñòóäåíò³â çàñîáàìè íîâ³òí³õ òåõíîëîã³é, íàñòóïíîñò³ ì³æ ð³âíÿìè îñâ³òè, ºäíîñò³ ì³æ òåîðåòè÷íèìè ³ ïðàêòè÷íèìè ñêëàäîâèìè çì³ñòó îñâ³òè.

Êàá³íåò ³íòåðàêòèâíîãî òåñòóâàííÿ ñïðèÿº: ìîæëèâîñò³ Ï³ä ÷àñ ìîäóëüíîãî êîíòðîëþ â àóäèòîð³¿ ³íòåíñèâíîãî ïåðåñêëàäàòè ïðîïóòåñòóâàííÿ ùåí³ çàíÿòòÿ ó çðó÷Ó ðåæèì³ ìóëüòèìåä³éíèõ ïðåçåíòàö³é íèé ÷àñ (çàë³êè, êîíÂ óí³âåðñèòåò³ øèðîêî âèêîðèñòîâóºòüïðîâîäÿòüñÿ ëåêö³¿, â³äáóâàºòüñÿ çàõèñò äèï- òðîëüí³), åêîíîì³¿ ÷àñó âèêëàäà÷³â íà ëîìíèõ òà ìàã³ñòåðñüêèõ ðîá³ò. ïðèéìàííÿ ïðîïóñê³â (ïåðåñêëàäàíü), çà- ñÿ åëåêòðîííà (äèñòàíö³éíà) ôîðìà íàâ÷àíîùàäæåííþ ÷àñó íà ïðîâåäåííÿ êîíò- íÿ, ÿêó ÷àñòî íàçèâàþòü "îñâ³òîþ ïðîòÿãîì Â³äïîâ³äíî äî Çàêîíó Óêðà¿íè "Ïðî ðîëüíèõ îïèòóâàíü ñòóäåíò³â, óñóíåííþ óñüîãî æèòòÿ" ÷åðåç òå, ùî á³ëüø³ñòü òèõ, îñíîâí³ çàñàäè ðîçâèòêó ³íôîðìàö³éíîãî "ëþäñüêîãî" ôàêòîðó ó ïðîâåäåíí³ îö³íþ- õòî íàâ÷àºòüñÿ, - äîðîñë³ ëþäè. Áàãàòî õòî ñóñï³ëüñòâà â Óêðà¿í³ íà 2007-2015 ðîêè" âàííÿ çíàíü ñòóäåíò³â. Ó êàá³íåò³ âèêî- ç íèõ âæå ìàº âèùó îñâ³òó, ïðîòå ÷åðåç íåòà Êîíöåïö³¿ ðîçâèòêó ÊÓÏ ÍÀÍÓ ó ðèñòîâóºòüñÿ ïðîãðàìà òåñòóâàííÿ íà áàç³ îáõ³äí³ñòü ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ àáî ðîçøèðåííÿ ñôåðè ä³ÿëüíîñò³ ó áàãàòüîõ âèöüîìó ðîö³ â³äáóëîñÿ ñòâîðåííÿ äâîõ ñèñòåìè "Moodle". íèêàº ïîòðåáà øâèäêî ³ ÿê³ñíî çàñâî¿òè íîâ³ ìóëüòèìåä³éíèõ àóäèòîð³é äëÿ óïðîâàäÊàá³íåò ³íôîðìàö³éíî-êîìóí³êàö³éíèõ çíàííÿ ³ íàáóòè íàâè÷êè ðîáîòè. Åëåêòðîííà æåííÿ ³ííîâàö³éíèõ êîìï'þòåðíèõ òåõíîëîã³é, ÿê³ â³äïîâ³äàþòü âèêëèêàì ñó- òåõíîëîã³é ïðèçíà÷åíèé äëÿ ôîðìóâàííÿ ôîðìà íàâ÷àííÿ òà äîñòóï äî îñâ³òí³õ ðå÷àñíîãî ³íôîðìàö³éíîãî ñóñï³ëüñòâà: êà- ³íôîðìàö³éíî-îñâ³òíüîãî ³ êóëüòóðíîãî ñå- ñóðñ³â óí³âåðñèòåòó ðåàë³çóºòüñÿ ÷åðåç á³íåò ³íòåðàêòèâíîãî òåñòóâàííÿ ³ êàá³- ðåäîâèùà, ÿêå ñòâîðþºòüñÿ ç âèêîðèñòàííÿì îñâ³òí³é âåá-ïîðòàë, íà ÿêîìó ðîçì³ùåíå íåò ³íôîðìàö³éíî-êîìóí³êàö³éíèõ òåõ- àïàðàòíî-ïðîãðàìíèõ çàñîá³â ³íôîðìàö³éíî- â³ðòóàëüíå íàâ÷àëüíå ñåðåäîâèùå Moodle. íîëîã³é, ùî çàáåçïå÷óº âèñîêèé ð³âåíü êîìóí³êàö³éíèõ òåõíîëîã³é òà ³íøèõ ñó÷àñíèõ Ó òðàâí³ â³äáóëîñÿ â³äêðèòòÿ ùå îäÿêîñò³ þðèäè÷íî¿ îñâ³òè, äîïîìàãàº ïî- çàñîá³â íàâ÷àííÿ, çàáåçïå÷óº iíòåðàêòèâíó ë³ïøèòè êîíòðîëü çà ð³âíåì ï³äãîòîâêè âçàºìîäiþ âèêëàäà÷iâ òà ñòóäåíòiâ íà ðiçíèõ íîãî êîðïóñó íà òåðèòîð³¿ ÊÓÏ ÍÀÍÓ, åòàïàõ íàâ÷àííÿ i ñàìîñòiéíó ðîáîòó ç ÿêèé òàêîæ ï³äêëþ÷åíî äî ìåðåæ³ W³-F³. ñòóäåíò³â. ì à ò å ð i à ë à ì è Òóò ðîçì³ùåí³ ²íòåðíåò-êàôå, ñó÷àñíèé i í ô î ð ì à ö i é í î ¿ êîï³-öåíòð, þðèäè÷íà êë³í³êà "Ôåí³êñ", ìåðåæi. Çàíÿòòÿ ó ñòóäåíòñüêèé ïàðëàìåíò òà êíèæêîâèé öüîìó êàá³íåò³ çà- ìàãàçèí. áåçïå÷óþòü ôîðìóÒ³ëüêè ïðè ïîñò³éíîìó, ñèñòåìíîìó òà âàííÿ ó ñòóäåíò³â ñó÷àñíî¿ ³íôîðìà- ìåòîäè÷íîìó ïîøóêó øëÿõ³â îïòèì³çàö³¿ ö³éíî¿ êàðòèíè îñâ³òíüî¿, íàóêîâî¿, ³íôîðìàö³éíî¿ ñêëàäîâî¿ ñâ³òó, óì³íü ³ íàâè- Êè¿âñüêîãî óí³âåðñèòåòó ïðàâà ÍÀÍ Óêðà¿íè ÷îê âèêîðèñòàííÿ ìè ìîæåìî ìàéáóòí³é ðîçâèòîê óí³âåðñèòåòó ³ í ô î ð ì à ö ³ é í è õ ðîáèòè êåðîâàíèì. ² â öüîìó àñïåêò³, áåç ñóìòåõíîëîã³é ÿê âàæ- í³âó, êåðîâàíèì ïîâèíåí áóòè é ïðîöåñ ðîçëèâî¿ ñêëàäîâî¿ âèòêó þðèäè÷íî¿ îñâ³òè. ïðîäóêòèâíî¿ Àäðåñà: 03142, ì. Êè¿â, ä³ÿëüíîñò³ ãðîìàâóë. Àêàäåì³êà Äîáðîõîòîâà, 7-à, äÿíèíà â ñó÷àñíîñò. ì. «Æèòîìèðñüêà» ìó ³íôîðìàö³éíîìó ñóñï³ëüñòâ³, Òåë.: 424-33-35, 239-64-38 òâîð÷î¿ îñîáèñÌàéñòåð-êëàñ Å. Ñîìåðñà, äèðåêòîðà Ìîðñüêîãî ³íñòèòóòó òîñò³, ðîçâèòîê ó E-mail: kul@kul.kiev.ua Óí³âåðñèòåòó ì. Ãåíò, çàâ³äóâà÷à êàôåäðè ì³æíàðîäíîãî ñòóäåíò³â òåîðåwww.kul.kiev.ua òè÷íîãî ìèñëåííÿ. ìîðñüêîãî ïðàâà Ãåíòñüêîãî óí³âåðñèòåòó (Áåëüã³ÿ) 0277

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ, ÎÁË²ÊÓ ÒÀ ÀÓÄÈÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ÀÄ ¹ 072941 â³ä 16.10.2012 ð.

Ð³ê çàñíóâàííÿ: 1986 Àêàäåì³ÿ ìàº ñó÷àñíó ìàòåð³àëüíî-òåõí³÷íó áàçó: íàâ÷àëüí³ êîðïóñè, á³áë³îòåêó, êîìï’þòåðí³ êëàñè, îá’ºäíàí³ ó ëîêàëüíó îá÷èñëþâàëüíó ìåðåæó ç âèõîäîì äî ³íôîðìàö³éíî¿ ìåðåæ³ ²íòåðíåò, àêòîâó çàëó, ñïîðòèâíèé êîìïëåêñ. Äî ïîñëóã ñòóäåíò³â: àóäèòîð³¿, ë³íãâ³ñòè÷í³ ëàáîðàòîð³¿, ìåäïóíêò, òðåíàæåðí³ çàëè, ñïîðòèâíî-îçäîðîâ÷èé ìàéäàí÷èê, ¿äàëüíÿ, ãóðòîæèòêè. Àêàäåì³ÿ ìàº ó ñâîºìó øòàò³ êâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â - äîêòîð³â, êàíäèäàò³â íàóê òà ³íøèõ íàóêîâî-ïåäàãîã³÷íèõ ïðàö³âíèê³â. Äî íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó çàëó÷àþòüñÿ ïðîâ³äí³ â÷åí³, ñïåö³àë³ñòè ì³í³ñòåðñòâ ³ â³äîìñòâ, àóäèòîðñüêèõ ô³ðì, áàíê³â Óêðà¿íè. Âèêëàäà÷³ Àêàäåì³¿ º àâòîðàìè ï³äðó÷íèê³â, ìîíîãðàô³é, íàâ÷àëüíèõ ïîñ³áíèê³â, íàóêîâèõ ðîçðîáîê. Íàö³îíàëüíà àêàäåì³ÿ ñòàòèñòèêè, îáë³êó òà àóäèòó ãîòóº ôàõ³âö³â äëÿ óñòàíîâ òà îðãàí³çàö³é Äåðæàâíî¿ ñëóæáè ñòàòèñòèêè Óêðà¿íè, Ì³í³ñòåðñòâà ô³íàíñ³â, Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè, Äåðæàâíî¿ ñêàðáíèö³, êîíòðîëüíî-ðåâ³ç³éíî¿ ñëóæáè, äåðæàâíèõ ³ êîìåðö³éíèõ áàíê³â òà ³íøèõ ñóá’ºêò³â ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ Óêðà¿íè.

Ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ - IV Òåðì³í íàâ÷àííÿ â³ä 1,5 äî 5,5 ðîê³â çàëåæíî â³ä áàçîâî¿ îñâ³òè òà ôîðìè íàâ÷àííÿ. Îñîáè ç äèïëîìàìè ìîëîäøèõ ñïåö³àë³ñò³â çàðàõîâóþòüñÿ äî Àêàäåì³¿ íà ²² àáî ²²² êóðñ â çàëåæíîñò³ â³ä çäîáóòî¿ ñïåö³àëüíîñò³ ÎÊÐ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà. Îñîáè ç âèùîþ îñâ³òîþ ìîæóòü îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê Ñòàòèñòèêà Òåðì³í íàâ÷àííÿ - 2 ðîêè. Â Àêàäåì³¿ ä³º àñï³ðàíòóðà, äîêòîðàíòóðà òà ñïåö³àë³çîâàí³ â÷åí³ ðàäè ³ç çàõèñòó äèñåðòàö³é íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ äîêòîðà òà êàíäèäàòà åêîíîì³÷íèõ íàóê çà ñïåö³-àëüíîñòÿìè: Ñòàòèñòèêà Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê, àíàë³ç òà àóäèò Ïðè Àêàäåì³¿ ôóíêö³îíóº â³éñüêîâà êàôåäðà. Àêàäåì³ÿ çä³éñíþº ï³äãîòîâêó òà ïåðåï³äãîòîâêó áóõãàëòåð³â òà àóäèòîð³â äî ñêëàäàííÿ ³ñïèò³â â Àóäèòîðñüê³é ïàëàò³ Óêðà¿íè äëÿ îòðèìàííÿ ñåðòèô³êàòó àóäèòîðà. Ìåðåæà ì³æðåã³îíàëüíèõ ï³äðîçä³ë³â Àêàäåì³¿ îõîïëþº Á³ëîöåðê³âñüêèé, Äðîãîáèöüêèé òà Ê³ðîâîãðàäñüêèé êîëåäæ³ ñòàòèñ-

ÎÃÎËÎØÓª ÏÐÈÉÎÌ ÑÒÓÄÅÍÒ²Â ÍÀ 2013-2014 ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ Ð²Ê ÇÀ ÎÑÂ²ÒÍÜÎ-ÊÂÀË²Ô²ÊÀÖ²ÉÍÈÌÈ Ð²ÂÍßÌÈ ÁÀÊÀËÀÂÐ, ÑÏÅÖ²ÀË²ÑÒ, ÌÀÃ²ÑÒÐ Ñïåö³àëüí³ñòü

Ïðèêëàäíà ñòàòèñòèêà Îáë³ê òà àóäèò Ô³íàíñè Áàíê³âñüêà ñïðàâà Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà (ëèøå î÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ) Ìåíåäæìåíò çàâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³

Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ íà äåíí³é ôîðì³ (çà ð³ê):

Âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ íà çàî÷í³é ôîðì³ (çà êóðñ):

7000 ãðí 8500 ãðí 8500 ãðí 8500 ãðí

4000 ãðí 5000 ãðí 5000 ãðí 5000 ãðí

8000 ãðí

8500 ãðí

5000 ãðí

òèêè, à òàêîæ ô³ë³¿ ó Á³ëãîðîä³Äí³ñòðîâñüêîìó, Äîíåöüêó, Ëóöüêó, Ïîëòàâ³, Ð³âíîìó, Õåðñîí³, ×åðêàñàõ, ×åðí³- Ðåêòîð - Ïèëèïåíêî ²âàí ãîâ³. ²ñàêîâè÷, äîêòîð Ç æîâòíÿ äî åêîíîì³÷íèõ íàóê, òðàâíÿ Àêàäåì³ÿ ïðîôåñîð, àêàäåì³ê ÀÅÍ ïðîâîäèòü áåç- Óêðà¿íè, çàñëóæåíèé ïëàòí³ ï³äãî- åêîíîì³ñò Óêðà¿íè, ÷ëåí òîâ÷³ êóðñè äëÿ Àóäèòîðñüêî¿ ïàëàòè Óêðà¿íè. àá³òóð³ºíò³â. Íà êóðñàõ çä³éñíþºòüñÿ ï³äãîòîâêà äî çîâí³øíüîãî íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ çíàíü. Äîêóìåíòè ïðèéìàþòüñÿ íà äåííó ôîðìó íàâ÷àííÿ - ç 1 äî 31 ëèïíÿ, íà çàî÷íó ôîðìó íàâ÷àííÿ òà çà ñêîðî÷åíîþ ïðîãðàìîþ íà áàç³ ÎÊÐ ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà - ç 15 ëèïíÿ äî 14 ñåðïíÿ. Ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ âèäàºòüñÿ äåðæàâíèé äèïëîì. Ôîðìà âëàñíîñò³ - äåðæàâíà Êîíêóðñ àá³òóð³ºíò³â 2012 ðîêó - 1,5 îñîáè íà ì³ñöå. Íàøà àäðåñà: âóë. Ï³äã³ðíà, 1, ì. Êè¿â, 04107. Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ: òåë. (044) 484-47-78 Òåë. ïðèéìàëüíî¿ ðåêòîðà: (044) 484-49-41 E-mail: pr_com@dasoa.edu.ua Ñàéò: www.dasoa.edu.ua

ÇÀÏÐÎØÓªÌÎ ÄÎ ÍÀÂ×ÀÍÍß Â ÀÊÀÄÅÌ²¯!

0562

99994102

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

99991024

00401616

99991009

ÍÀÏÐßÌÈ Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈ ÔÀÕ²ÂÖ²Â Ó ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ñåð³ÿ ÀÄ ¹ 073188 â³ä 08.01.2013 ð.

Інстит т веде під отов фахівців рівня ба алавр, спеціаліст, ма істр та молодший спеціаліст. Під отов а ба алаврів проводиться за напрямами: фінанси і редит, мар етин , менеджмент, соціоло ія. С тність цих напрямів: Фінанси і редит - створення, розподіл і ви ористання фінансових рес рсів з метою дося нення висо их рез льтатів діяльності підприємства. Цей напрям в лючає наст пні спеціалізації за професійним спрям ванням: фінансовий менеджмент, бан івсь ий менеджмент, страховий менеджмент. Посади, я і може займати баалавр з фінансів: ерівни мало о підприємства, омерційний дире тор, фахівець в ал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер, страховий а ент, інспе тор подат ової сл жби. Мар етин - забезпечення вип с прод ції та надання посл з рах ванням вимо рин на основі стан і динамі и попит , потреб споживачів. Вип с ни ам присвоюється валіфі ація ба алавр з мар е-

тин і він може займати посади: помічни ерівни а підприємства, тор овець з обсл ов вання бізнес та ре лами, техні з план вання, ма лер біржовий, товарознавець, тор івельний бро ер, тор овець омерційний, а ент ре ламний. Менеджмент - правління діяльністю ор анізації та її персоналом з метою прийняття оптимальних правлінсь их рішень для дося нення висо о о рівня доброб т . Спеціалізації: менеджмент зовнішньое ономічної, омерційної, отельної, ресторанної та т ристичної діяльності. Посади, я і може займати ба алавр з менеджмент : завід вач се ції в тор івлі, завід вач виробництва (ресторани, отелі), заст пни завід вача, інспе тор тор івельний, інспе тор з адрів, менеджер отельном осподарстві, менеджер ресторан , менеджер з персонал . Соціоло ія - соціально-педа о ічна діяльність різних соціальних ор анізаціях, підрозділах ор анів правління справах сім’ї та молоді. Під отов а спеціалістів та ма істрів про-

водиться за спеціальностями: менеджмент ор анізацій, менеджмент зовнішньое ономічної діяльності, фінанси та мар етин . Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , для ма істрів - 1,5 ро . В інстит ті ведеться перепід отов а та надання др ої освіти зі спеціальностей: фінанси, менеджмент ор анізацій. В інстит ті ф н ціон є е ономі о- правлінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спеціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”, “Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”. Вип с ни и оледж приймаються до інстит т на 3 рс рівня ба алавр. В інстит ті ф н ціон є аспірант ра за спеціальністю: “Е ономі а та правління підприємствами”. 03057 м. Київ, в л. Смоленсь а, 31-33, орп. 36 (м. “Ш лявсь а”) Тел.: (044)456-72-64, 456-88-02 E-mail: ecoman@kv.ukrtel.net, ecomankiev@mail.ru www.ecoman-university.kiev.ua 0166

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

²ÍÑÒÈÒÓÒ Ï²ÑËßÄÈÏËÎÌÍÎ¯ ÎÑÂ²ÒÈ ÊÈ¯ÂÑÜÊÎÃÎ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ÁÓÄ²ÂÍÈÖÒÂÀ I ÀÐÕ²ÒÅÊÒÓÐÈ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ÀÅ ¹ 270151 â³ä 07.05.2013 ð.

Ïðîâ³äíèé çàêëàä ç ï³äãîòîâêè ôàõ³âö³â äëÿ áóä³âåëüíî¿ ãàëóç³ ²ÏÎ ÊÍÓÁÀ ÇÀÏÐÎØÓª ÇÄÎÁÓÒÈ ÂÈÙÓ ÎÑÂ²ÒÓ Äëÿ âñòóïó íà íàâ÷àííÿ ïðèéìàþòüñÿ âñòóïíèêè, ÿê³ ìàþòü ïîïåðåäíþ áàçîâó îñâ³òó, ùî â³äïîâ³äàº âèáðàíîìó (ñïîð³äíåíîìó) íàïðÿìó íàâ÷àííÿ, ³ îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèé ð³âåíü ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà, áàêàëàâðà, ñïåö³àë³ñòà, ìàã³ñòðà, àáî çàê³í÷åí³ òðè êóðñè âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ²²², ²V ð³âí³â àêðåäèòàö³¿. Ïðèéîì â ²ÏÎ ÊÍÓÁÀ çä³éñíþºòüñÿ çà íàïðÿìàìè òà ñïåö³àëüíîñòÿìè: ÍÀÏÐßÌ: ÁÓÄ²ÂÍÈÖÒÂÎ Ñïåö³àëüíîñò³: - “Ì³ñüêå áóä³âíèöòâî òà ãîñïîäàðñòâî”; - “Ì³ñüêå áóä³âíèöòâî òà ãîñïîäàðñòâî” (ñïåö³àë³çàö³ÿ: “Îõîðîíà ïðàö³ â áóä³âíèöòâ³”); - “Òåïëîãàçîïîñòà÷àííÿ ³ âåíòèëÿö³ÿ”; - “Âîäîïîñòà÷àííÿ òà âîäîâ³äâåäåííÿ”. Òåðì³í íàâ÷àííÿ: äëÿ îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ «áàêàëàâð» – 3 ðîêè; «ñïåö³àë³ñò» ç ïðèñâîºííÿì êâàë³ô³êàö³¿ «³íæåíåð-áóä³âåëüíèê» – 1 ð³ê. ÍÀÏÐßÌ: ÃÅÎÄÅÇ²ß, ÊÀÐÒÎÃÐÀÔ²ß ÒÀ ÇÅÌËÅÓÑÒÐ²É: Ñïåö³àëüí³ñòü: “Çåìëåóñòð³é òà êàäàñòð” òåðì³í íàâ÷àííÿ: äëÿ îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ «áàêàëàâð» – 2,5 ðîêè; «ñïåö³àë³ñò» ç ïðèñâîºííÿì êâàë³ô³êàö³¿ «³íæåíåð-çåìëåâïîðÿäíèê» –1 ð³ê . ÍÀÏÐßÌ: ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒ Ñïåö³àëüí³ñòü: “Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é ³ àäì³í³ñòðóâàííÿ” òåðì³í íàâ÷àííÿ: äëÿ îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíîãî ð³âíÿ «áàêàëàâð» – 2 ðîêè;«ñïåö³àë³ñò» ç ïðèñâîºííÿì êâàë³ô³êàö³¿ «ìåíåäæåð-åêîíîì³ñò» – 1 ð³ê; «ñïåö³àë³ñò» ç ïðèñâîºííÿì êâàë³ô³êàö³¿ «ìåíåäæåð-åêîíîì³ñò áóä³âíèöòâà» – 1,5 ðîêè. ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÒÀ ÏÀÐÀËÅËÜÍÀ ÂÈÙÀ ÎÑÂ²ÒÀ ²ÏÎ ÊÍÓÁÀ ïðîâîäèòü ïåðåï³äãîòîâêó ñïåö³àë³ñò³â çà ë³öåíçîâàíèìè íàïðÿìàìè (ñïåö³àëüíîñòÿìè). Òåðì³í íàâ÷àííÿ – â³ä 2,5 äî 4 ðîê³â çàëåæíî â³ä íàïðÿìó ïîïåðåäíüî¿ âèùî¿ îñâ³òè âñòóïíèêà.

Âñòóïíèêè, ÿê³ çàê³í÷èëè äðóãèé êóðñ âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó òåõí³÷íîãî ñïðÿìóâàííÿ, ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ïàðàëåëüíî îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó çà âèùåçàçíà÷åíèìè ñïåö³àëüíîñòÿìè. ÍÀÂ×ÀÍÍß ÇÀ ÂÀÓ×ÅÐÀÌÈ – öå ìîæëèâ³ñòü îòðèìàòè â ²ÏÎ ÊÍÓÁÀ âèùó ÷è äðóãó âèùó îñâ³òó, îòðèìàòè íîâó ñïåö³àëüí³ñòü àáî ï³äâèùèòè êâàë³ô³êàö³þ äëÿ òèõ, õòî ñòàðøå 45 ðîê³â ³ ñòðàõîâèé ñòàæ ñòàíîâèòü íå ìåíøå 15 ðîê³â. Âàó÷åðè âèäàþòüñÿ òåðèòîð³àëüíèìè îðãàíàìè Äåðæàâíî¿ ñëóæáè çàéíÿòîñò³ äëÿ ï³äòðèìàííÿ êîíêóðåíòîñïðîìîæíîñò³ îñ³á íà ðèíêó ïðàö³. Ïî çàê³í÷åíí³ íàâ÷àííÿ âèïóñêíèêè îäåðæóþòü äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó áóä³âíèöòâà ³ àðõ³òåêòóðè ç ïðèñâîºííÿì â³äïîâ³äíî¿ êâàë³ô³êàö³¿. Ôîðìà íàâ÷àííÿ – çàî÷íà (äèñòàíö³éíà). Âñòóïí³ ôàõîâ³ âèïðîáóâàííÿ òà çàðàõóâàííÿ äî ³íñòèòóòó íà ï³äãîòîâêó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèì ð³âíåì «áàêàëàâð» ³ «ñïåö³àë³ñò» â³äáóâàþòüñÿ äâà ðàçè íà ð³ê – â áåðåçí³ òà ñåðïí³ ì³ñÿö³ ïîòî÷íîãî êàëåíäàðíîãî ðîêó. ²ÏÎ ÊÍÓÁÀ ïðîâîäèòü äëÿ ôàõ³âö³â áóä³âåëüíî¿ ãàëóç³ ïîñò³éíî ä³þ÷³ ÊÓÐÑÈ Ï²ÄÂÈÙÅÍÍß ÊÂÀË²Ô²ÊÀÖ²¯ ÇÀÏÐÎØÓªÌÎ ÄÎ ÍÀÂ×ÀÍÍß òà ÑÏ²ÂÏÐÀÖ²! Àäðåñà: 03680, ì. Êè¿â, âóë. Îñâ³òè, 4 Òåëåôîíè äëÿ äîâ³äîê:(044) 245-48-56, 244-96-63 e-mail: office@ipo-knuba.edu.ua www.ipo-knuba.edu.ua

22801001

99991141

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

0565

00401618

99991138

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

05621010

00401617

Äîâ³ðÿé, àëå ïåðåâ³ðÿé! ßê óáåðåãòèñÿ â³ä âñòóïó äî âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó, â ÿêîãî íåìàº ë³öåíç³¿. Ùîðîêó Äåðæ³íñïåêö³ÿ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â (Ä²ÍÇ) âèÿâëÿº ìàñó ïîðóøåíü ó ä³ÿëüíîñò³ ïåâíèõ âèø³â ³ â³äáèðàº ë³öåíç³¿ ïîâí³ñòþ àáî çà ê³ëüêîìà ñïåö³àëüíîñòÿìè. Áåç ë³öåíç³¿, ÿêó âèäàº ÌÎÍ, ÂÍÇ íå ìàº ïðàâà ïðîäîâæóâàòè ñâîþ ä³ÿëüí³ñòü. Àëå â³äîì³ âèïàäêè, êîëè âèø³ ³ãíîðóâàëè çàêîí ³ íå ïðèïèíÿëè íàáèðàòè ³ íàâ÷àòè ñòóäåíò³â áåç äîçâîëó Ì³íîñâ³òè. Обравши для себе ВНЗ, не соромтеся попросити представни а приймальної омісії по азати ліцензію та інші до менти. Я і саме - розповідає заст пни дире тора департамент вищої освіти Міністерства освіти і на и У раїни Ми ола Фомен о: - Ліцензія на здійснення освітньої діяльності; - Сертифі ати про а редитацію спеціальностей; - Довід а про внесення ВНЗ до Державно о реєстр навчальних за ладів; - Стат т вищо о навчально о за лад ; - Коле тивний до овір; - Правила прийом до вищих навчальних за ладів; - Про рами для під отов и для вст пни ів до ВНЗ. Перевірити до менти абіт рієнт має повне право, а навчальний за лад, свою чер, не має права відмовити в цьом проханні. До менти на здійснення освітньої діяльності повинні б ти вільном дост пі: оловном навчальном за ладі - ори інали, філіях нотаріально завірені опії. Та ож ліцензія та інші до менти повинні б ти оп блі овані на

сайті ВНЗ і вивішені на інформаційном стенді в приміщенні навчально о за лад . У ліцензії повинні б ти в азані та і дані: - Назва напрям та спеціальності; - Освітньо- валіфі аційний рівень та обся и під отов и; - Термін дії ліцензії; - Юридична адреса вищо о навчально о за лад ; - Відо ремлені стр т рні підрозділи (філії) ВНЗ і їх юридичні адреси. Та ож необхідно перевірити, чи має виш право навчати за обраною вами спеціальністю, бо іноді ВНЗ позбавляють ліцензії не повністю, а за о ремими напрямами. Для цьоо слід ознайомитися з сертифі атом про а редитацію спеціальностей, в я ом повинно б ти зазначено: - Назва напрям або спеціальності; - Освітньо- валіфі аційний рівень та обся и під отов и; - Термін дії сертифі ата; - Юридична адреса вищо о навчально о за лад ; - Філії ВНЗ і їх юридичні адреси. Я що ж за лад позбавляють ліцензії вже після набор ст дентів, то ерівництво зобо-

в'язане взяти на себе завдання розформ вати ст дентів по інших ВНЗ. Ми ола Фомен о ре оменд є зверн ти ва на те, що ВНЗ не має права зарахов вати ст дентів без проведення он рсно о відбор вст пни ів. Тобто я що виші вам обіцяють вст п поза он рсом, не вірте: та і посередни и зажадають з вас роші за "допомо вст пі" і безслідно зни н ть, не вионавши обіцян и, ос іль и це поза за оном. Ми ола Фомен о аже, що можливість втр чання в проведення он рс ззовні ви лючена, ос іль и вст п до ВНЗ онтролює Єдина державна еле тронна база з питань освіти (ЄДЕБО), в я вносяться персональні дані про абіт рієнта і в я ій автоматично обчислюється йо о рейтин овий бал. Отже, раще не ризи вати і не сподіватися на авось, бла о вибрати є з чо о: сьо одні в У раїні діють 823 державні і Î приватні вищі навчальні за лади.

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

Çà ìàòåð³àëàìè ÑÅÃÎÄÍß.ua www.pedpresa.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÊÎÌÓ ÍÅÎÁÕ²ÄÍÅ ÎÒÐÈÌÀÍÍß äðóãî¿ âèùî¿ îñâ³òè Äðóãà âèùà îñâ³òà íà ñüîãîäí³øí³é äåíü íàé÷àñò³øå º íàãàëüíîþ íåîáõ³äí³ñòþ äëÿ êàð'ºðíîãî çðîñòàííÿ àáî óñï³øíîãî âåäåííÿ á³çíåñó. Ëþäèíà ç îäíèì äèïëîìîì ìàº âóçüêó ñïåö³àë³çàö³þ, ÿêà îáìåæóº ÿê ìîæëèâîñò³ ïðîñóâàííÿ ïî ñëóæá³, òàê ³ ïîòåíö³àë äëÿ ðîçâèòêó ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³. Ло і а проста - "фізи " може не вистачати правлінсь их навичо , "ліри " - технічних, і та далі в різних омбінаціях. С часні мови вима ають с часних рішень. Врахов ючи про рес юч на ово-технічн сфер і розширення е ономічних зв'яз ів, без широ их пізнань на певном етапі вже не обійтися. Є іль а ате орій фахівців, для я их а т альне отримання др ої освіти. Це: • Керівни и середньої і вищої лан и, що не мають освіти менеджера. Знання с часних методів адміністр вання дозволяє ефе тивно правляти вели ими оле тивами; • Підприємці без бізнес-освіти. Питання найбільш а т альне для ділових людей, що виходять на федеральний або міжнародний рівень е ономічних взаємин. Знання рин ових механізмів і лобальне роз міння бізнес-процесів допомаає плідно розвивати свій напрямо ;

• Фахівці, чия професія в дипломі не відповідає сфері їх зайнятості або отриманих знань виявляється недостатньо для ар'єрно о зростання; • Фахівці, я і бажають змінити профорієнтацію з тих чи інших причин; • Претенденти на престижн робот або хорош посад . У даном випад вели роль віді рає наявність відповідно о досвід , одна додат ова " ороч а" в чималом ст пені здатна впливати на рішення відповідальних за призначення осіб. Особливо остро це питання стоїть в іноземних омпаніях, я і визнають дале о не всі раїнсь і дипломи; • Люди з потя ом до саморозвит , для я их отримання др ої освіти - швидше вн трішня потреба. Др а вища освіта не стає "палич ою-вир чалоч ою", але ви он є ф н цію надійної опори для тих, хто бажає дося ти висот бізнес .

ÙÎ ÂÈÁÐÀÒÈ: äðóãó âèùó îñâ³òó àáî êóðñè ïåðåï³äãîòîâêè? Çà ìàòåð³àëàìè www.ibda.ane.ru, Ãàííà Ëóç³íà, ìåíåäæåð â³ää³ëó ïåðñîíàëó www.âòîðîåâûñøååîáðàçîâàíèå.ðô

ßê ðîáîòîäàâö³ ñòàâëÿòüñÿ äî ïðîôåñ³éíî¿ ïåðåï³äãîòîâêè ç òåõí³÷íî¿ ñïåö³àëüíîñò³? ×è çíà÷íà â³äì³íí³ñòü â îö³íö³ êàíäèäàò³â ÷åðåç òå, ùî âîíè ïðîéøëè êóðñè ïåðåï³äãîòîâêè çàì³ñòü òîãî, ùîá îòðèìàòè äðóãó âèùó îñâ³òó? Певна відмінність між др ою вищою освітою і професійною перепід отов ою дійсно є. Б дь-я а вища освіта, я ою би вона не б ла за рах н ом, дає в перш чер базові теоретичні знання, в той час я професійна перепід отов а передбачає оволодіння знаннями пра тично знач щими і в зь опрофесійними, без ф ндаментальної бази. Я що Вам потрібні он ретні навич и для вже певної роботи, і Ви маєте базов технічн освіт , то я б порадила пройти в зь оспрямован професійн перепід отов . Я що ж Ви не маєте технічної освіти, або Ваша спеціальність не нале-

жить до ал зі ІТ, можливо, має сенс отримати др вищ освіт . Для роботодавця насамперед важливі професійні знання потенційно о співробітни а. І те, я им способом вони отримані (самонавчанням, на рсах перепід отов и або за рах но др ої вищої освіти), має, я правило, вторинне значення. Точно визначитися з системою подальшо о навчання Ви зможете, оли відповісте на запитання: "Я мет я переслід ю, отрим ючи освіт : мені потрібні широ і ф ндаментальні знання або в зьоспеціалізовані либо і професійні навич и?" Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

Ïðîôåñ³éí³ êóðñè êðîþ òà øèòòÿ. Òåõíîëîã³ÿ ïîøèòòÿ òà êðîþ â³ä À äî ß! Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÂ ¹ 159012 â³ä 04.08.2006 ðîêó.

²²² ð³âåíü àêðåäèòàö³¿

Âèãëÿäàòè ïðèâàáëèâî â ³äåàëüíî ñøèò³é ñóêí³ àáî êîñòþì³ - ÷è íå öå ìð³ÿ êîæíî¿ ïðåäñòàâíèö³ ïðåêðàñíî¿ ñòàò³? À ÿêùî òàêîãî âáðàííÿ òî÷íî íåìàº á³ëüøå í³ â êîãî? Òîä³ îäÿã ñòàº ïðåäìåòîì ãîðäîñò³ âëàñíèö³ ³ çàõîïëåííÿ îòî÷óþ÷èõ. Îäíàê â³äøóêàòè ï³äõîäÿùå ïëàòòÿ â ìàãàçèíàõ ÷àñòî äîñèòü ñêëàäíî, òà é âàðò³ñòü ãîòîâèõ âèðîá³â, îñîáëèâî â³ä â³äîìèõ ìîäåëüºð³â, ìîæå áóòè çàíàäòî âèñîêîþ. ² âñå æ âèõ³ä º! Êóðñè êðîþ òà øèòòÿ, ï³ñëÿ ÿêèõ áóäü-ÿêèé áàæàþ÷èé çìîæå ñàìîñò³éíî ñòâîðþâàòè ñâ³é âëàñíèé ãàðäåðîá! Êð³ì òîãî, êóðñè øèòòÿ - ÷óäîâà ìîæëèâ³ñòü îñâî¿òè íîâó, âèñîêîîïëà÷óâàíó ³ ïîïóëÿðíó ïðîôåñ³þ, ÿêà ñòàíå íåïîãàíèì äæåðåëîì äîõîäó äëÿ âñ³º¿ ðîäèíè. Ïëþñàìè ïðîôåñ³¿ øâà÷êè, êðàâöÿ òà çàêð³éíèêà º: - Ïîïóëÿðí³ñòü íà ðèíêó ïðàö³. Â óñ³ ÷àñè ëþäè â³ääàâàëè ïåðåâàãó øèòè îäÿã ó ìàéñòð³â ñâîº¿ ñïðàâè, ùîá ãàðàíòîâàíî îòðèìàòè âèñîêîÿê³ñíèé, óí³êàëüíèé

Íàçâà êуðñу

Â³çàæèñòñòèë³ñò

Â³çàæ äëÿ ñåáå (ïî ñóáîòàõ)

Почàтоê çàíÿть Тåðм³í íàâчàííÿ Îплàтà çà âåñь êуðñ íàâчàííÿ

05.08.2013

Íàçâà êуðñу Почàтоê çàíÿть Тåðм³í íàâчàííÿ Îплàтà çà âåñь êуðñ íàâчàííÿ

âèð³á, ñòâîðåíèé ç óðàõóâàííÿì âñ³õ ³íäèâ³äóàëüíèõ ïîòðåá ³ îñîáëèâîñòåé ô³ãóðè; - Ìîæëèâ³ñòü ïðàöþâàòè íà äîìó. Êóðñè êðîþ òà øèòòÿ äîçâîëÿþòü îòðèìàòè äîäàòêîâå äæåðåëî çàðîá³òêó íàâ³òü ìîëîäèì ìàìàì, ÿê³ ïåðåáóâàþòü ó äåêðåòí³é â³äïóñòö³, çíàéòè çàìîâíèê³â ñåðåä äðóç³â ³ çíàéîìèõ íå âèêëèêàº ïðîáëåì, à â³ëüíèé ãðàô³ê º ÿâíèì ïëþñîì òàêî¿ ðîáîòè; - Ñòâîðåííÿ îäÿãó - ïðîöåñ, áåçñóìí³âíî, òâîð÷èé, ùî äîçâîëÿº ðîçâèíóòè òàëàíò äèçàéíåðà ³ ìîäåëüºðà, ÿêèé, ö³ëêîì ìîæëèâî, ÷åêàº ò³ëüêè øàíñó, ùîá ðåàë³çóâàòèñÿ ³ âèëèòèñÿ â çàõîïëåííÿ âñüîãî æèòòÿ. Ïåðåâàãè íàâ÷àííÿ íà êóðñàõ â ²íñòèòóò³ ï³äãîòîâêè êàäð³â ïðîìèñëîâîñò³: 1. Íàø³ êóðñè º îäíèìè ç íåáàãàòüîõ ë³öåíçîâàíèõ êóðñ³â â Óêðà¿í³. 2. Ó íàñ âèêëàäàþòü ïðîôåñ³îíàëè-ïðàêòèêè âèùî¿ êâàë³ô³êàö³¿ ç áàãàòîð³÷íèì äîñâ³äîì ðîáîòè. 3. Ìè âèêîðèñòîâóºìî ó íàâ÷àíí³ òåõí³êè Ìþëëåðà ³ Ë³í Æàê, ÿê³ ââàæàþòüñÿ îäíèìè ç êðàùèõ.

4. Äîñòóïíà ö³íà - âèñîêà ÿê³ñòü íàâ÷àííÿ. 5. ²íäèâ³äóàëüíèé ï³äõ³ä äî êîæíîãî ñëóõà÷à. 6. Ïðîôåñ³éíî îáëàäíàí³ ìàéñòåðí³, äå ñëóõà÷³ ïðîõîäÿòü ïðàêòè÷íó ï³äãîòîâêó. 7. Ïî çàê³í÷åííþ âèäàºòüñÿ ñâ³äîöòâî òà ñåðòèô³êàò äåðæàâíîãî çðàçêà ç ïðèñâîºííÿì êâàë³ô³êàö³¿ â³äïîâ³äíîãî ðîçðÿäó. 8. Ñïðèÿºìî ïðàöåâëàøòóâàííþ. 9. Ó íàñ ïàíóº äóæå ïðèºìíà àòìîñôåðà íà çàíÿòòÿõ. Éäå ïîñò³éíèé íàá³ð ó ãðóïè! (Äåíí³, âå÷³ðí³, âèõ³äíîãî äíÿ, åêñïðåñ-êóðñ) ËÀÑÊÀÂÎ ÏÐÎÑÈÌÎ ÄÎ ÍÀØÎÃÎ ²ÍÑÒÈÒÓÒÓ!!!

ÃÐÀÔ²Ê ÎÐ²ªÍÒÎÂÍÎÃÎ ÏÎ×ÀÒÊÓ ÇÀÍßÒÜ Ç² ÑÏÅÖ²ÀËÜÍÎÑÒÅÉ Ïåðóêàðóí³âåðñàë

Ïåðóêàðìîäåëüºð

Ìàí³êþðïåäèêþð (äåííà)

Ìàí³êþðïåäèêþð (âå÷³ðíÿ)

Êóõàð (²²² ð.)

Êîíäèòåð (²²² ð.)

Êóõàð (²V-VI ð.)

Êîíäèòåð (²V-VI ð.)

05.08.2013

22.07.2013

12.08.2013

02.09.2013

07.08.2013

17.07.2013

26.08.2013

28.08.2013

2 ì³ñ

8 ñóáîò

3 ì³ñ.

1,5 ì³ñ.

4 ì³ñ.

1 ì³ñ.

2000 ãðí.

1000 ãðí.

3000 ãðí.

2300 ãðí.

2200 ãðí.

4000 ãðí.

1500 ãðí.

ËÔÊ òà ìàñàæ (äåííà)

ËÔÊ òà ìàñàæ (âå÷³ðíÿ)

Êîñìåòèê (äåííà)

Êîñìåòèê (î/çàî÷íà, ïî ñóáîòàõ)

Àäì³í³ñòðàòîð

Áàðìåí ( ²²² ð.)

Ìîëîäøà ìåäè÷íà ñåñòðà (äåííà)

Ìîëîäøà ìåäè÷íà ñåñòðà (âå÷³ðíÿ)

15.07.2013

26.08.2013

15.07.2013

12.07.2013

29.07.2013

05.08.2013

29.07.2013

07.08.2013

2 ì³ñ.

3 ì³ñ

12 ñóáîò

2 ì³ñ.

3 ì³ñ.

2 ì³ñ.

2000 ãðí.

3000 ãðí.

2000 ãðí.

2400 ãðí.

2000 ãðí.

04071, ì. Êè¿â, âóë. Ëóê'ÿí³âñüêà, 65/67. Òåë.: 417-05-88, 417-57-15, http://ipkprom.com.ua

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

0008

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÓÌ²ÍÍß ÐÎÇÌÎÂËßÒÈ ²ÍÎÇÅÌÍÎÞ ÌÎÂÎÞ Ïîðàäè ïîë³ãëîòà

Ï³ä óì³ííÿì ðîçìîâëÿòè ìè, ïî ñóò³, ðîçóì³ºìî ïîºäíàííÿ äâîõ ð³çíèõ óì³íü - ç îäíîãî áîêó, ðîçìîâëÿòè ñàìîìó, ç ³íøîãî - ðîçóì³òè ÷óæå óñíå ìîâëåííÿ. Ðîçìîâëÿþ÷è ³íîçåìíîþ ìîâîþ â ïîâñÿêäåííèõ óìîâàõ, ìè âèêîðèñòîâóºìî îáèäâ³ ö³ íàâè÷êè.

З ЧОГО ПОЧАТИ? Найбільшою переш одою для то о, щоб почати розмовляти іноземною мовою, д же часто є навіть не невміння розмовляти, а саме невміння сл хати співрозмовни а, тобто сприймати і роз міти те, що овориться. У всіх випад ах необхідна певна част а самовпевненості. Я ба ато разів сти ався з сит ацією, оли людини начебто є все для то о, щоб за оворити - і все ж чо ось не вистачає. З моєї точ и зор , я що певний ф ндамент вже за ладено, то мовно о спіл вання боятися не слід. Цей ф ндамент ми називаємо "а тивним мінім мом". На адаємо, що йо о с ладають наст пні омпоненти: 1. Вимова задовільна або, щонайменше, зроз міла. 2. Вивчені напам'ять приблизно 200-300 найважливіших слів. 3. Вивчені 25-50 повся денних виразів. 4. Грамати а освоєна на рівні, достатньом для найпростішо о діало . Для то о щоб за оворити, д же орисно мати найосновніші навич и с ладання словоспол чень, а та ож сприйняття повільної мови. Проте не потрібно д мати, що це абсолютно необхідно для то о, щоб почати спіл ватися іноземною мовою.

Çà ìàòåð³àëàìè Åð³êà Â. Ãóííåìàðêà, øâåäñüêîãî ïîë³ãëîòà, çàñíîâíèêà Ì³æíàðîäíî¿ àñîö³àö³¿ "Amici "СЛУХАТИ І НАСЛІДУВАТИ" Linguarum" ("Äðóç³ ЩЕ НЕДОСТАТНЬО ìîâ") Існ є помил ова д м а, що доросла людина www.bigben.su може самостійно вивчити іноземн мов тіль и шляхом просл хов вання записів - і подальшо о наслід вання. Мені хотілося б застере ти читачів від цієї омани.

Ймовірно тіль и діти при ціл ом певних обставинах мож ть вивчити іноземн мов , обмеж ючись сним спіл ванням з її носіями. Доросла ж людина пра тично не може відраз розч ти все, що овориться, і звичайно не може наслід вати ч ж мов із задовільною вимовою. Ця тр дність с ладнюється, я що людина до то о ж не знайома з принципами вивчення іноземних мов і неї немає ви ладача, я ий мі би поправити вимов і поставити хоча б найосновніші навич и мовно о спіл вання.

ШЛЯХ ДО УСНОГО МОВЛЕННЯ - УСНЕ МОВЛЕННЯ Ба ато чнів, а іноді і вчителів, вважають, що спочат потрібно освоїти читання іноземною мовою - тоді й сне мовлення б де освоєне. Але читання - це пасивний нави . Найчастіше, навчившись читати азети, ж рнали і ни и, люди на том з пиняються і не доходять до наст пної мети - сно о мовлення. Для то о щоб освоїти розмовн мов , потрібно с ттєво посилити робот з сіх напрям ів, важливих для засвоєння мови. Необхідно добре опан вати а тивним словни овим запасом, а та ож потрен ватися с ладанні словоспол чень і речень. З іншо о бо , потрібно визнати, що читання може надати т т певн допомо , - втім, с оріше я допоміжний засіб. Щоб оволодіти сним мовленням, потрібно нама атися оворити та часто і ба ато, я тіль и можливо. Не біда, я що ви б дете оворити з раматичними помил а-

ми. Знадобиться занадто вели е на ромадження помило , щоб зробити ваш мов абсолютно незроз мілою. Насамперед радж взятися за запам'ятов вання слів і виразів. Грамати ою теж не слід нехт вати, хоча найчастіше її значення перебільш ється.

ВЧИТИ СЛОВА ЩЕ НЕ ОЗНАЧАЄ ВЧИТИСЯ РОЗМОВЛЯТИ Вчити слова і вирази - це вели ий ро до то о, щоб почати розмовляти. Одна не д майте, що, зба атившись словни овим запасом, ви відраз ж опан єте на додач і сною мовою. У ращом випад це - під отов а до оволодіння сним мовленням. Підстроюємо спіл вання під свій словни овий запас! Най оловніше - не те, с іль и слів ви вивчите, а те, я ви їх застосов єте. Людина може підтрим вати розмов зі шведами, вивчивши іль а тисяч слів їхньою мовою. Зате для більш простої розмови німець ою її може знадобитися не більше тисячі слів, італійсь ою всьо о іль а сотень, і та далі. Іншими словами, різними мовами вона б де б д вати спіл вання на різних рівнях, в мір своїх сил дома аючись задовільно о, а іноді і повноцінно о спіл вання. "Спочат оворимо - потім д маємо!" - та порад я тепер часто даю почат івцям. Ба ато людей бояться здатися смішними або нез рабними при спіл ванні іноземною мовою. Щоб позб ти-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

Насправді, зовсім не рід існі сит ації, ся цьо о страх , потрібно просто висловлювати свої д м и я доведеться, а вже оли роз міння мови різ о поліпш ється, потім з ад вати, що ж саме ви с азали. я що ви дивитеся на рот співрозмовниа. В принципі, новачо при навчанні розРОЗМОВЛЯТИ ЛЕГКО, А мовної мови мав би отрим вати більш СЛУХАТИ СКЛАДНО детальн інформацію про те, я стежити При оволодінні сною мовою сл ха- за р хами б. ти - і ч ти - інший раз б ває важче, ніж ТЕЛЕФОННА розмовляти самом . Ось чом я всіля о РОЗМОВА ре оменд ю ви ористов вати всі можлиДля с часної людини стає все більш і вості не тіль и розмовляти, але й сл хабільш важливим володіти навич ами розти с азане іноземною мовою. Займаючись просл хов ванням мови мови по телефон . До теперішньо о мосистематично, насамперед за допомо ою мент в Європі вже розроблені рси наплеєра, ви майже завжди можете розра- вчання "телефонної ан лійсь ої". Створені хов вати на спіх. У дея их випад ах для і самовчителі з доданими дис ами. цьо о доведеться до ласти чимало завОсновна тр дність т т поля ає в том , зятості, та я зроз міти до останньо о слова все, що записано на носії, часом що, розмовляючи по телефон , ми позвиявляється зовсім не простим завдан- бавлені можливості спостері ати за р ням. Одна повірте, що витрачені з сил- хом б співрозмовни а. З цієї причини роз міння зверненої до нас промови б де ля не пропад ть дарма. істотно страждати. І я що з простими Роз міння розмовної мови в її нор- питаннями і відповідями тр днощів замальном темпі часто є вирішальним для звичай не вини ає, то для більш інфороволодіння сним мовленням вза алі. мативно о спіл вання необхідний спеціАдже те, що ми впізнаємо тисячі слів на альний нави . листі або при їх д же повільном про оУ б дь-я ом випад потрібно мати лошенні не дає нам нія ої арантії, що ми б демо роз міти розмовн мов в нор- хоча б мінімальні "домашні за отів и". Перш за все, в ба атьох розмовнимальном темпі. ах відс тнє пояснення то о, я читаєтьВУХО ПОВИННЕ ся цифра "0". Радж вам відраз ж пере"ДОЗРІТИ" вірити, чи є вашом розмовни цифра Пристос ватися до сво о словни о- "н ль", і я що ні, то відраз вписати її во о запас , оли ми розмовляємо самі, разом з транс рипцією в розмовни , я им зовсім неваж о. Але оли нам треба сл - ви орист єтеся. Досить орисно та ож хати - артина змінюється. Адже т т нам дізнатися, я прийнято читати "по літедоводиться пристосов ватися до словни- рах" о ремі слова при їх передачі по теово о запас співрозмовни а, вибирати лефон . з йо о промови лючові для нас слова - і Напри лад, по-ан лійсь и - обмежиробити це д же оперативно. мося тіль и цією мовою - н ль читається Коли ми сидимо вдома і день за днем та ож, я літера "о", тобто [оu]. Відповідсл хаємо радіопередачі мовою, що вив- но, "1-0-5" по-ан лійсь и б де читатися чається, то, я правило, швид о о, відч т- я "[wAn] - [ou] - [faiv]". но о "прорив " не відб вається. Т т важ- Для літер теж є свої заливо не падати д хом і не залишати своїх альноприйняті позначенз силь. І тоді, рано чи пізно, неодмінно ня. Напри лад, "А" при прийде день, оли, абсолютно несподі- передачі "по літерах" б де вано для себе, ви відч єте, що вас не- читатися я "Alfred" (іноді наче вийняли з в х "бер ші". Ви сл хаєте - "Andrew"); "В" - я "С" я - і раптом починаєте ч ти і роз міти. У "Benjamin"; та ом випад залишається визнати: "Charles" (або "Charlie"), і та далі. "В хо "дозріло" для мови". Втім, при розмові з ЧИТАННЯ ан лійсь им співрозмовПО ГУБАХ ни ом можна спростити Дивно, але методичні посібни и рід о собі завдання і, не м др з ад ють про ористь та о о нави , я ючи л аво, просто вимовчитання по бах (по-ан лійсь и "lip- ляти б ви та , я зв чать reading"). Адже воно може посл жити їхні назви в ан лійсь ом неабия ою підмо ою при спіл ванні іно- алфавіті - [ei], [bi:], [si:] і та далі. земною мовою.

43 Рівні володіння сною мовою 1. Базовий (поро овий) рівень: 400 слів, 50 виразів. На цьом рівні ви можете висловити найнеобхідніше і роз мієте звернен до вас мов , я що оворять зовсім повільно (втім, вже освоївши 150200 слів і близь о 25 виразів, ви можете спроб вати спіл ватися з іноземцями). 2. "Міні-рівень" (основний словниовий запас для сно о мовлення): 800 слів, 100 виразів. На цьом рівні ви можете задовільно оворити і роз мієте звернен до вас мов - щонайменше, повільн мов . 3. "Меді-рівень": 1500 слів, 200 виразів. На цьом рівні ви оворите задовільно, а іноді - навіть пра тично вільно і роз мієте звернен до вас мов нормальної швид ості.

УСНЕ МОВЛЕННЯ У ВІДСОТКАХ 40 найбільш частотних слів по ривають приблизно 50% слів, житих при повся денном сном спіл ванні; 200 слів - близь о 80%; 300 слів - до 85%; 400 слів - приблизно 90%; і 800-1500 слів не менше 95%. Наведемо при лад та о о розрах н. Я що обся сно о те ст с лав 1000 слів, то приблизно 500 слів, або 50 відсот ів с азано о, б д ть по риватися соро а вивченими заздале ідь словами з базово о спис . За важимо, що всі ці відсот и тіль и приблизний орієнтир на початовом етапі навчання мови. Іноді, правильно відібравши від 400 до 800 слів, можна зроз міти пра тично 100 відсот ів сно о те ст . В інших же сит аціях 400 слів допомож ть вам зроз міти не більше 80 відсот ів то о, що б ло с азано. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

44 ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

ÊÎÌÏ’ÞÒÅÐÍ² ÊÓÐÑÈ Web-äèçàéí

ñò. ì. “Ïîëèòåõíè÷åñêèé èíñòèòóò”, ïåðåóëîê Êîâàëüñêèé, 13, îô. 2; www.contact.com.ua

1200 ãðí ÒÅÐÌ²Í ÍÀÂ×ÀÍÍß

ÍÀÇÂÀ ÊÓÐÑÓ

ÂÀÐÒ²ÑÒÜ ÊÓÐÑÓ

ÄÎÄÀÒÊÎÂÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß

Ó÷åáíыé öåíòð «Êîíòàêò» Òåë.: 277-42-05, 277-40-42 ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ, ÒÅË.

²ÍÎÇÅÌÍ² ÌÎÂÈ îò 1 ñåìåñòðà äî 3-õ ëåò

Àíãëèéñêèé ÿçыê

â³ä 1 ì³ñ. (³íòåíñèâ) äî 1 ðîêó

Àíãë³éñüêà ìîâà

Àíãë³éñüêà, í³ìåöüêà, ôðàíöóçüêà, ³ñïàíñüêà, êèòàéñüêà òà àðàáñüêà ìîâè

â³ä 3-õ äî 9 ì³ñÿö³â

îò 500 äî 700 ãðí/ìåñ.

â³ä 1200 ãðí

380 ãðí/ì³ñ.

óë. Åðåâàíñêàÿ, 20 www.epicures.com.ua

Êóðñы àíãëèéñêî ãî ÿçыêà «Эïèêóð», òåë.: (068)201-92-22, 242-56-65

Óêðà¿íñüê³ òà àìåðèêàí. âèêëàäà÷³. Íîâ³òí³ ìåòîäè âèêë., ñåðòèô. ÂÌÓÓ ïî çàê³í÷. ì. Êè¿â, âóë. Òóðãåíºâñüêà, 8\14, ê. 1-4 wiuu@wiuu.kiev.ua, www.wiuu.edu.ua

ÓÀÃ² “Â³ñêîíñ³íñüêèé ì³æíàðîäíèé óí³âåðñèòåò (ÑØÀ) â Óêðà¿í³” (Ë³ö. ÌÎÍÌÑÓ ÀÃ № 582478 â³ä 14.12.2011 ð.) Òåë.: 486-06-66, 236-19-16

Çàíÿòòÿ - äâ³÷³ íà òèæäåíü ïî 2-3 ãîäèíè çà àäðåñîþ: âóë. Ëüâ³âñüêà, 23. Ãðóïè – äî 12 ÷îë. òà ³íäèâ³äóàëüíî www.vmurol.com.ua

Ë³íãâ³ñòè÷íèé öåíòð Óí³âåðñèòåòó «Óêðà¿íà» Ë³ö. ÌÎÍÌÑ Óêðà¿íè ñåð. ÀÄ № 041450 â³ä 13.07.2012 ð. Òåë.: (044)428-84-59, (063) 430-29-70

Áóõãàëòåðñüê³ êóðñè Áóõãàëòåð âõîäèòü äî ï'ÿò³ðêè íàéá³ëüø çàòðåáóâàíèõ ïðîôåñ³é. Îòðèìàòè öþ ïðîôåñ³þ ìîæíà ïðè áóäü-ÿê³é áàçîâ³é îñâ³ò³. Âåäåííþ áóõãàëòåð³¿ çäàòíèé íàâ÷èòèñÿ áóäü-õòî. НАВІЩО ПОТРІБНІ БУХГАЛТЕРИ? Затреб ваність б х алтерсь ої професії безпосередньо пов'язана з її ф н цією. Б х алтер веде аналіз сіх осподарсь их операцій омпанії. Я ий би вид діяльності не вела ор анізація, без б х алтерії їй не обійтися. Ще за часів Петра Першо о б ли затреб вані б х алтери. Саме тоді і з'явилося сама назва професії. У мір розвит е ономі и зростає і роль б х алтерії я о ремої дисципліни і затреб ваної професії. Сьо одні б х алтер - це професіонал, що володіє знаннями з де іль ох с міжних областей. Б ти б х алтером - значить розбиратися в останніх змінах подат ово о за онодавства, володіти с часними методами облі та спеціалізованими омп'ютерними про рамами. Основні вимо и до б х алтера на ринпраці: • досвід ведення б х алтерії в он ретній ал зі;

дом. Навчання на б х алтерсь их рсах - це можливість стислі терміни придбати найа т альніші знання ал зі, відраз ввійти в рс поточної за онодавчої та е ономічної сит ації. Б х алтерсь і рси, спрямовані на підвищення валіфі ації, не менше затреб вані. Ефе тивність навчання на та их рсах вельми висо а. У стислі терміни т т можна підвищити рівень професійної омпетентності, отримавши найа т альніші знання с онцентрованом ви ляді. Весь на опичений пра тичний досвід онретно о б х алтера співвідноситься з систематизованим досвідом цілої ал зі. Це дозволяє впоряд вати власні знання і придбати нові. Атестат, що видається після рсів підвищення валіфі ації, значно підвищ є професійн цінність працівни а. Цей до мент сл жить ЩО ДАЄ НАВЧАННЯ додат овим підтвердженням то о, що б х алНА БУХГАЛТЕРСЬКИХ тер переб ває в рсі поточних змін подат оКУРСАХ? вом за онодавстві, володіє с часними принÎ Оволодіти професією б х алтера можна на ципами ведення б хоблі . рсах. Головне - отримати солідн теоретичн www.cep-gasis.ru баз і під ріпити свої знання пра тичним досві-

• володіння спеціалізованими про рамами б х алтерсь о о облі ; • либо і знання подат ово о за онодавства; • нави мінімізації подат ової бази; • постійне навчання та підвищення валіфіації. Б х алтер одночасно рир є і ло альні методи облі , і лобальні процеси осподарсь ої діяльності. На ло альном рівні б х алтер повинен валіфі овано онтролювати всю первинн до ментацію і от вати її до подальшої рах н ової оброб и. На лобальном рівні валіфі ований фахівець здатний виявляти резерви підприємства, відстеж вати невиправдані втрати і вчасно їх с вати.

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

22791001

21301004

01371027

18951001

22821001

03951057

22781001

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

15841001

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

15 ÀÊÒÓÀËÜÍÈÕ ÏÈÒÀÍÜ ïðî ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íó îñâ³òó Â óñüîìó ñâ³ò³ çäîáóòòÿ ïðîôåñ³éíèõ íàâè÷îê ó ñòàðø³é øêîë³ äàâíî ñòàëî îñâ³òíüîþ íîðìîþ. À â íàñ ³ äîñ³ äî ÏÒÍÇ ³íîä³ ñòàâëÿòüñÿ äåùî çâåðõíüî. À äàðìà. Ïðî ñó÷àñí³ ïðîôòåõó÷èëèùà, ïðî òå, ÿê ³ ÷îãî òàì íàâ÷àþòü, ñê³ëüêè ³ çà ùî ïëàòÿòü ñëîâîì, ïðî âñå, ùî âè õîò³ëè çíàòè ïðî ÏÒÍÇ, ï³ä ÷àñ îíëàéí-÷àòó íà ³íòåðíåò-ïîðòàë³ ÏåäÏÐÅÑÀ ðîçïîâ³â äèðåêòîð Äåïàðòàìåíòó ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íî¿ îñâ³òè Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè Â'ÿ÷åñëàâ Ñóïðóí.

- Чом в ПТНЗ за альн середню освіт здоб вають три ро и? - Ми ви он ємо по одинно те саме, що вивчається ш олі - стандарт одна овий. Просто в нас заальноосвітня під отов а поєднана з предметами професійно о ци л . Зменшити термін навчання не маємо ні права, ні можливості. ПТНЗ не повинні б ти " рсами" під отов и до вст п ВНЗ. - Чи є обмеження на вст п до ПТНЗ за ві ом і ромадянством? - Обмеження доп с аються за медичними та ві овими, а та ож по азни ами професійної придатності, що визначаються Кабінетом Міністрів У раїни. В нових правилах прийом ми навіть внесли зміни щодо навчання іноземних ромадян: при вст пі до ПТНЗ особи, я их визнано біженцями або особами, я і потреб ють додат ово о захист , мають одна ове право з ромадянами У раїни на освіт .

ПРО СТИПЕНДІЇ І ЗАХИСТ - Чом розмір стипендії ПТНЗ відрізняється від стипендії в оледжах? - У ПТНЗ стипендія ординарна, а адемічна 275 ривень, з рах ванням інде сації на інфляцію. Коледж належить до системи вищої освіти, а Çà ìàòåð³àëàìè ПТНЗ - професійно-технічної, том стипендії різні. www.ped- В оледжах їх отрим ють ті ст денти, знання я их presa.com.ua і поведін а відповідають певним ритеріям, а наші чні - всі. Мені подобається ідея диференціації виплати стипендій чням ПТНЗ відповідно до рівня знань і відвід вання. Але в нашом с спільстві це по и що не поп лярно. Учні ПТНЗ отрим ють одна ов стипендію, отже, вони соціально захищені. Адже досить часто це діти з різних сімей, я правило, небла опол чних. Вони мають певні тр днощі. За я існі рез льтати є надбав и до стипендії. Але ми доповнюємо за онодавство, щоб тих, хто

не відвід є занять, по ано навчається, позбавляти стипендії.

ПРО ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ І ПЕРЕПРОФІЛЮВАННЯ

- Я що я сирота, чи забезпечить мене чилище, рім ртожит , одя ом, обідом? Чи допоможе з працевлашт ванням? - У цьом може допомо ти не лише чилище - ми стежимо за цим. Для дітей піль ових атеорій обов'яз овий без оштовний обід, а там, де є та а змо а - 3-4-разове харч вання. Проживання в ртожит без оштовне, працевлашт вання та ож забезпеч ється. Всьом цьом сприятим ть на місцях. Ми отові надати допомо , я що б д ть вини ати питання.

- Хто має оплач вати навчальн пра ти - держава чи ор анізація? - За чинним за онодавством є два варіанти. Я що з роботодавцем ладено од на безоплатн пра ти , то вона не оплач ється. А я що ладена ода з оплатою праці, то вона сплач ється за рах но роботодавця - замовни а під отов и адрів. У нас є при лади, оли підприємства навіть заохоч ють най ращих чнів, дають надбав и до стипендії і відповідні матеріальні вина ороди майстрам і ви ладачам. Одна не всі роботодавці заці авлені в я існом проходженні виробничої пра ти и. Дійшло до парадо са - освіта повинна сплач вати за це! Наша позиція та а: я що робота нея існа, вона не повинна оплач ватися. Але ж чень має знати і відч вати те обладнання, той верстат, з я ими працюватиме. Виниає ланцю : чилище - замовни робоче місце для пра ти и і подальшо о працевлашт вання. Та ми хочемо відродити наставництво, персональн опі , я і в нас б ли раніше. Без цьо о не отримати валіфі овано о фахівця. До речі, під час пра ти и за онодавство зобов'яз є роботодавця оплач вати фа тично ви онан робот - здійснен техноло ічн операцію чи ви отовлен прод цію. А я що просто стаж вався, ходив, дивився, б в на робочом місці - це не оплач ється.

- Я оздоровлюються діти піль ових ате орій? Чи є можливість зробити це безоштовно? - Для ате орії дітей-піль ови ів оздоровлення без оштовне, і навчальний за лад зобов'язаний це зробити. Але ми зорієнтовані на те, щоб літнє оздоровлення б ло без оштовним для всіх чнів. - Я що чень бере а тивн часть рт ах і є переможцем обласних он рсів, чи має він право на премію від дире тора чилища? - Учні, я і бер ть а тивн часть самодіяльності, орисній роботі та с спільном житті ПТНЗ, мож ть заохоч ватися ерівництвом. Передбачаються різні варіанти заохочення, в том числі і матеріальні - з ідно зі стат тною діяльністю навчальних за ладів.

- Я 2013 ро заверш ю навчання ПТНЗ з професії "Опе-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ратор омп'ютерно о набор ". Врахов ючи тр днощі, я і вини ають при працевлашт ванні за професією, чи змож я вдр е здоб ти робітнич професію за ошти державно о бюджет ? Чи мож ть мені відмовити в ПТНЗ? - Та а професія є в перелі , але вона своє віджила. З нею важ о працевлашт ватись, адже б дь-я ий чень - орист вач омп'ютера вже є оператором омп'ютерно о набор . На жаль, інш робітнич професію без оштовно отримати неможливо. З ідно з чинним за онодавством, первинна професійна під отов а за рах но держави надається лише раз. Але варіанти є. Можна зверн тися до Державно о центр зайнятості - вони мають мереж своїх навчальних за ладів, а та ож до тих самих чилищ, з я ими ладено відповідні оди, - і вони мож ть посприяти в одержанні др ої професійної освіти на базі першої. - Я отримав диплом харя в Оле сандрійсь ом професійном чилищі. Чи мож знов без оштовно навчатися в іншом чилищі, але на бармена? - Це можна зробити тіль и за власні ошти або за ошти роботодавців - замовни ів адрів через підвищення валіфі ації чи рсов форм під отов и. Ваша професія теж ці ава і близь а до тієї, я хочете отримати. Ось я би ви раніше визначилися... Ми проводимо інте рацію р п вання професій, напри лад, офіціантбармен- хар- ондитер.

ПТНЗ І ВНЗ - Чи мають вип с ни и професійно-технічних чилищ я ісь перева и при вст пі до вищих навчальних за ладів? - Та . О рім одна ової іль ості балів, вип с ни ПТНЗ, я ий отримав атестат про за альн середню освіт та диплом валіфі овано о робітни а, може вст пити до виш і за рез льтатами співбесіди - одраз на др ий рс. До то о ж в У раїні працюють 196 профтех чилищ, я і разом з атестатом про за альн середню освіт і дипломом валіфі овано о робітни а видають і диплом молодшо о спеціаліста - тобто дають почат ов вищ освіт . - Чи можна вст пати до ВНЗ, навчаючись за ошти держбюджет в ПТНЗ? Чи не б де проблем з отриманням необхідних для вст п доментів рідном ПТНЗ? - Держава не може фінанс вати дві під отов и одночасно. Плюс вини ає питання фізично о навантаження. Я навчатись одраз в двох за ладах? Потрібно обирати різні форми навчання: десь денна, а десь - заочна чи е стерном. - Уточню: навчаємось на денній формі ПТНЗ, а ВНЗ план ємо на заочн за ошти фізичних осіб. - У та ом разі проблеми вза алі немає. В поза рочний час можна навчатися б дь-де за свої ошти.

- Я що я маю вищ освіт , але хоч здоб ти інш професію, чи мож вст пити до ПТУ? - В цьом разі треба звертатися до Державної сл жби зайнятості. Там під аж ть, я правильно вчинити. Є ба ато таих випад ів: люди з вищою освітою перенавчаються і йд ть працювати на робітничі місця. - Чи мож ть б дь-я і спеціалізовані рси замінити вищ освіт ? - Жодні рси не замінять вищої освіти. Всі ті знання, вміння, навич и, обся матеріал , я і дає вища ш ола, навряд чи отримаєш на рсах. - А хто з нинішніх можновладців починав з ПТУ? - Я мож назвати ба ато та их людей. Напри лад, ре тор КНУКіМ Михайло Поплавсь ий отримав освіт машиніста еле тровоза підземно о. Констр тор Сер ій Корольов, осмонавт Павло Попович теж за інч вали чилище, я і співач а Єв енія Мірошничен о, нинішній президент Казахстан Н рс лтан Назарбаєв. До речі, під час йо о переб вання в У раїні ми домовилися, що з 1 вересня 2013 ро в Дніпродзержинсь ом вищом професійном чилищі, я е він за інчив, б д ть навчатися азахсь і чні. Там є лас Назарбаєва, він подар вав і навчальний омп'ютерний омпле с. Тож ПТНЗ от ють не лише валіфіованих працівни ів, а й президентів. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÏÐÎÔÅÑ²ÉÍÎ-ÒÅÕÍ²×ÍÈÉ ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ “Ì²ÆÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÖÅÍÒÐ ÞÂÅË²ÐÍÎÃÎ ÌÈÑÒÅÖÒÂÀ ì. ÊÈªÂÀ” Ë³öåíç³ÿ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè ÀÃ ¹ 582295 â³ä 25.10.2011 ð.

Äîðîãîö³íí³ ìåòàëè, äîðîãîö³ííå êàì³ííÿ, òâîð÷å íàòõíåííÿ, ÷èñò³ äóø³, äîáð³ ñåðöÿ... ² çîëîòî, ³ ñð³áëî, ³ êîæíèé ç ìåòàë³â çàðîäæóºòüñÿ â çåìë³ â³ä íåáåñíèõ áîã³â, â³ä ïàäàþ÷îãî ç ãîðè âèïðîì³íþâàííÿ òîìó òàê ³ âåäåòüñÿ, ùî çîëîòî íàëåæèòü Ñîíöþ, ñð³áëî - Ì³ñÿöþ, ñâèíåöü - Ñàòóðíó, çàë³çî - Ìàðñó, Þâåë³ð - ñòâîðþº ç øìàòêà ìåòàëó íàéïðåêðàñí³ø³ ïðèêðàñè ÷èì ³ óâ³êîâ³÷óº ñåáå òà ñâ³é òðóä “Ì³æðåã³îíàëüíèé öåíòð þâåë³ðíîãî ìèñòåöòâà ì. Êèºâà” - öå ñó÷àñíèé äåðæàâíèé ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä. ßêèé îòðèìàâ ñâîþ íàçâó 29 ëèïíÿ 2005 ðîêó çàâäÿêè ñï³ëüíîìó ð³øåííþ Ì³í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè òà Àñîö³àö³¿ þâåë³ð³â Óêðà¿íè. Äíåì íàðîäæåííÿ öåíòðó ââàæàºòüñÿ 29 òðàâíÿ 1968 ðîêó çã³äíî ç íàêàçîì ¹ 224 â³ä 29.05.1968 ð. íà÷àëüíèêà Ì³æîáëàñíîãî óïðàâë³ííÿ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íî¿ îñâ³òè

“Ïðî â³äêðèòòÿ ó ²²² êâàðòàë³ 1968 ðîêó â ì. Êèºâ³ ÌÏÒÓ ¹ 54 íà áàç³ Êè¿âñüêî¿ ôàáðèêè ç âèðîáíèöòâà ä³àìàíò³â Ì³í³ñòåðñòâà ô³íàíñ³â ÑÐÑÐ” ïî âóëèö³ Àâòîìàã³ñòðàëüí³é (òåïåð Õàðê³âñüêèé ðàéîí ñòîëèö³) â³äêðèëîñÿ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íå ó÷èëèùå ¹ 54 äå ï³ä êåð³âíèöòâîì äèðåêòîðà Ôåäîðà Òèìîô³éîâè÷à Ïîçíÿêà ðîçïî÷àëàñÿ ï³äãîòîâêà ðîá³òíèê³â çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: “ðîçïèëþâàëüíèê”, “îáòî÷óâàëüíèê”, “îãðàíóâàëüíèê àëìàç³â ó ä³àìàíòè”.

Çãîäîì 29.08.1969 ð. ÌÏÒÓ-54 çì³íèëî íîìåð ³ ñòàëî ÌÏÒÓ-34, à â 1970 ð. ó÷èëèùå ðîçïî÷àëî ï³äãîòîâêó ðîá³òíèê³â çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: “þâåë³ð”, “êîíòðîëåð õóäîæí³õ âèðîá³â”, “ñîðòóâàëüíèê àëìàç³â”, “ñîðòóâàëüíèê ä³àìàíò³â”. À 01.07.1971 ð. çì³íèëàñü ³ íàçâà ó÷èëèùà âîíî ñòàëî òåõí³÷íèì ó÷èëèùåì ¹ 8. Â 1973 ð. ó÷èëèùå ïåðåì³ñòèëîñÿ â íîâ³ áóä³âë³ - íà âóëèö³ Ñ³ì’¿ Ñîñí³íèõ, 13 íàâ÷àëüíèé êîðïóñ íà Ñ³ì’¿ Ñîñí³íèõ, 15 - ãóðòîæèòîê. Ç 25.06.1985 ð. ó÷èëèùå ïåðåéìåíîâàíî íà ÑÏÒÓ ¹ 38, à çãîäîì 20.01.1995 ð. íà ÏÒÓ-38. Ç ñåðåäèíè 90-õ ðîê³â ðîçïî÷àëàñÿ ï³äãîòîâêà çà ñïåö³àëüí³ñòþ “îãðàíóâàëüíèê âñòàâîê äëÿ þâåë³ðíèõ òà õóäîæí³õ âèðîá³â”. Ç 19 áåðåçíÿ 2003 ð. ÏÒÓ ¹ 38 ì. Êèºâà ïåðåéìåíîâàíî â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé þâåë³ðíîãî ìèñòåöòâà, â ëèïí³ 2004 ðîêó ë³öåé ñòàº ÷ëåíîì Àñîö³àö³¿ þâåë³ð³â Óêðà¿íè, ³ ñàìå öÿ ïîä³ÿ ñïðèÿëà â³äêðèòòþ íîâî¿ ñòîð³íêè â æèòò³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó - öå ³ îíîâëåííÿ ìàéñòåðåíü âèðîáíè÷îãî íàâ÷àííÿ, ³ ó÷àñòü ó ñïåö³àë³çîâàíèõ âèñòàâêàõ þâåë³ðíèõ âèðîá³â, à íàéãîëîâí³øå òå, ùî íàâ÷àëüíèé çàêëàä ï³äâèùèâ ñâ³é ïðîôåñ³éíèé ³ì³äæ, çì³íèâ òèï ³ ïî÷àâ íàçèâàòèñü - Äåðæàâíèì ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì “Ì³æðåã³îíàëüíèé öåíòð þâåë³ðíîãî ìèñòåöòâà ì. Êèºâà”.

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

Ïåäàãîã³÷í³ ïðàö³âíèêè íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ìàþòü âèñîêèé ïðîôåñ³éíèé ïîòåíö³àë, òîìó ³ çàâäàííÿ, ÿê³ ñòàâëÿòüñÿ ïåðåä êîëåêòèâîì, º äîñèòü âèñîê³. Öå â ïåðøó ÷åðãó: ¯ âïðîâàäæåííÿ íîâèõ ïðîôåñ³é äëÿ þâåë³ðíî¿ ãàëóç³, ÿê³ ïðîäèêòîâàí³ ÷àñîì òà äîïîìîãà ³íøèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäàì ó ë³öåíçóâàíí³ ðîá³òíè÷èõ ïðîôåñ³é; ¯ îçíàéîìëåííÿ, âïðîâàäæåííÿ, âèâ÷åííÿ íîâ³òí³õ òåõíîëîã³é âèðîáíèöòâà äîðîãîö³ííèõ ïðèêðàñ òà àêñåñóàð³â; ¯ íàäàííÿ ìàêñèìàëüíî¿ ïð³îðèòåòíîñò³ ó÷íÿì â íàâ÷àëüíî-âèðîáíè÷îìó ïðîöåñ³, ðîçðîáêà ³íäèâ³äóàëüíèõ çàíÿòü ç ó÷íÿìè þâåë³ðíîìó ìèñòåöòâó â êîæí³é âèðîáíè÷³é ìàéñòåðí³; ¯ êóðñîâå íàâ÷àííÿ íåçàéíÿòîãî íàñåëåííÿ çà ðàõóíîê êîøò³â ô³çè÷íèõ îñ³á, îñê³ëüêè â öåíòð³ ïðàöþþòü ïðîòÿãîì íàâ÷àëüíîãî ðîêó êóðñè ïåðåï³äãîòîâêè òà ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ ó òàêèõ ïðîôåñ³ÿõ: “þâåë³ð-ìîíòóâàëüíèê, þâåë³ð-çàêð³ïíèê”, “êîíòðîëåð õóäîæí³õ âèðîá³â, ñîðòóâàëüíèê àëìàç³â, ñîðòóâàëüíèê ä³àìàíò³â”. Ïðàö³âíèêàìè öåíòðó âïðîâàäæåíî ³ ðîçðîáëåíî ïàêåò íàâ÷àëüíî-ïëàíóþ÷î¿ äîêóìåíòàö³¿ ç íîâî¿ äëÿ þâåë³ðíî¿ ãàëóç³ ïðîôåñ³¿ - “þâåë³ð (þâåë³ð-ìîäåëüºð)”. Êð³ì âèùå çãàäàíèõ ïðîôåñ³é óæå áàãàòî ðîê³â â öåíòð³ ïðîâîäèòüñÿ ï³äãîòîâêà ïðàö³âíèê³â äëÿ ñôåðè ïîñëóã: “àäì³í³ñòðàòîð, ñåêðåòàð êåð³âíèêà (ï³äïðèºìñòâà, óñòàíîâè, îðãàí³çàö³¿)”, “àãåíò ç ïîñòà÷àííÿ”, “àãåíò ç îðãàí³çàö³¿ òóðèçìó, åêñêóðñîâîä”, “êîíòðîëåð îùàäíîãî áàíêó, êàñèð â áàíêó”, “êàñèð íà ï³äïðèºìñòâ³ (îðãàí³çàö³¿, óñòàíîâ³)”. Íàâ÷àëüíèì çàêëàäîì óêëàäåíî äîãîâîðè ïðî ñï³âïðàöþ ç Àñîö³àö³ºþ þâåë³ð³â, Äåðæàâíîþ ïðîá³ðíîþ ñëóæáîþ, íàâ÷àëü-

íèìè çàêëàäàìè âèùî¿ øêîëè “Òîðãîâåëüíîåêîíîì³÷íèì êîëåäæåì”, Êè¿âñüêèì íàö³îíàëüíèì óí³âåðñèòåòîì êóëüòóðè ³ ìèñòåöòâ, ïðîôåñ³éíèì êîëåäæåì ì. Ñòàìáóë. Çàâäÿêè óêëàäåíèì äîãîâîðàì ïðî ñï³âïðàöþ ó÷í³ þâåë³ðíèõ ïðîôåñ³é ìàþòü çìîãó îçíàéîìèòèñÿ ³ç ïðîâ³äíèìè ï³äïðèºìñòâàìè þâåë³ðíî¿ ãàëóç³, ³äåíòèô³êóâàòè ñåáå ç ïðåäñòàâíèêàìè ãàëóç³, çðîçóì³òè ìåõàí³çì çàïî÷àòêóâàííÿ á³çíåñó. Ç ìåòîþ ïðàöåâëàøòóâàííÿ âèïóñêíèê³â öåíòðó ùîð³÷íî óêëàäàºòüñÿ á³ëüøå 140 óãîä äëÿ ïðîõîäæåííÿ âèðîáíè÷î¿ ïðàêòèêè íà ðîáî÷èõ ì³ñöÿõ ï³äïðèºìñòâ òà ïîäàëüøîãî ¿õ ïðàöåâëàøòóâàííÿ. Ïîñò³éíèìè ïàðòíåðàìè öåíòðó º: ÒÎÂ “Ãàðàçä”, ÒÎÂ “ÔÎÇ²”, “Òîðãîâà ìåðåæà “Ôóðøåò”, ÒÎÂ “Ìàêñàë³íà”, ÒÎÂ “Ä³àìîíä”, “Ïðèâàòáàíê”, àëå íàâ÷àëüíèé çàêëàä ïîñò³éíî çíàõîäèòüñÿ ó ïîøóêó íîâèõ ïàðòíåð³â. Àëå íàéá³ëüøå äîñÿãíåííÿ öåíòðó - º éîãî ó÷í³, âèïóñêíèêè, ÿêèõ çà ÷àñ ³ñíóâàííÿ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó âèïóùåíî ïîíàä 22 òèñÿ÷³, àäæå ñàìå âîíè óâ³êîâ³÷óþòü ïðàöþ ìàéñòð³â, âèêëàäà÷³â, ÿê³ ïðàöþþòü â öåíòð³,

òà ïðèíîñÿòü íîâ³ çäîáóòêè ÿê þâåë³ðí³é ãàëóç³, òàê ³ ñôåð³ ïîñëóã. Ç ìåòîþ ðîçâèòêó òâîð÷îñò³, ïðîôåñ³îíàë³çìó, ï³äâèùåííÿ ð³âíÿ ñîö³àë³çàö³¿ ó öåíòð³ ïðàöþþòü ãóðòêè: õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³, äåêîðàòèâíî-ïðèêëàäíîãî ìèñòåöòâà, ó÷àñíèêè ÿêèõ çäîáóâàþòü ïðèçè íà êîíêóðñàõ ì³ñòà òà ðåã³îíàõ Óêðà¿íè. Ùîð³÷íî ó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ïðîâîäÿòüñÿ êîíêóðñè ïðîôåñ³éíî¿ ìàéñòåðíîñò³ ç ïðîôåñ³é: “þâåë³ð-ìîíòóâàëüíèê”, “àãåíò ç îðãàí³çàö³¿ òóðèçìó”, “ñåêðåòàð”, “àãåíò ç ïîñòà÷àííÿ”. Ó÷í³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó ïðèéìàþòü ó÷àñòü ó êîíêóðñàõ þâåë³ðíèõ åñê³ç³â, ùî ïðîâîäÿòüñÿ â ðàìêàõ þâåë³ðíèõ âèñòàâîê â ì³ñòàõ: Êè¿â, Îäåñà, Õàðê³â ³ çàéìàþòü ïðèçîâ³ ì³ñöÿ. Äâåð³ íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó çàâæäè â³äêðèò³ íàçóñòð³÷ ìîëîä³, ÿêà ïðàãíå ñòàòè ñïðàâæí³ì ñó÷àñíèì ïðîôåñ³îíàëîì. Àäðåñà öåíòðó: ì. Êè¿â, âóë. Ñ³ì’¿ Ñîñí³íèõ, 13 E-mail: kiev.plum@gmail.com www.jewelart.kiev.ua Òåëåôîíè: 402-08-99, 402-86-93, 40287-03 Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ: 502-41-64

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

0113

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÏÐÎÔÅÑ²ÉÍÈÉ Ë²ÖÅÉ ÑÔÅÐÈ ÏÎÑËÓÃ

Êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ñòü ãàðàíòîâàíà! Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍ Óêðà¿íè ÀÂ ¹420287 â³ä 01.07.2008 ð. ï³øíî ïðàöþþòü â ñôåð³ ïîáóòó òà ó ñôåð³ åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³.

Íàâ÷àëüíèé çàêëàä ñòâîðåíèé ó æîâòí³ 1944 ðîêó. Â 2013 ð. áóâ ðåîðãàí³çîâàíèé â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã, ÿêèé î÷îëþº, îñü óæå ìàéæå 20 ðîê³â, ÷àð³âíà æ³íêà, ìóäðèé êåð³âíèê - ×óãàºâñüêà Ëþáîâ ²âàí³âíà. Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã - îäèí ³ç íàéêðàùèõ ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â ì³ñòà Êèºâà, ÿêèé ãîòóº êîíêóðåíòîñïðîìîæíèõ ðîá³òíèê³â íà ðèíêó ïðàö³ ç òàêèõ ïðîôåñ³é: Î Àäì³í³ñòðàòîð, ïðîäàâåöü íåïðîäîâîëü÷èõ òîâàð³â - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êàñèð (ó áàíêó), îïåðàòîð êîìï'þòåðíîãî íàáîðó - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êîíòîðñüêèé ñëóæáîâåöü (áóõãàëòåð), îáë³êîâåöü ç ðåºñòðàö³¿ áóõãàëòåðñüêèõ äàíèõ - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Ïðîäàâåöü íåïðîäîâîëü÷èõ òîâàð³â, êàñèð òîðã³âåëüíîãî çàëó - íà áàç³ 9-11 êë.; Î Êðàâåöü, çàêð³éíèê - íà áàç³ 9-11 êë. Íàâ÷àëüíî-ìàòåð³àëüíà áàçà ë³öåþ â³äïîâ³äàº ñó÷àñíèì âèìîãàì ï³äãîòîâêè ñïåö³àë³ñò³â ç íàçâàíèõ ïðîôåñ³é. Â ðîçïîðÿäæåíí³ ó÷í³â îáëàøòîâàí³ ìàéñòåðí³, íàâ÷àëüí³ êàá³íåòè, çàëè äëÿ çàíÿòü ç õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³ òà ñïîðòèâíèõ çàíÿòü. Íàâ÷àííÿ â Êè¿âñüêîìó ïðîôåñ³éíîìó ë³öå¿ ñôåðè ïîñëóã ïðîâîäèòüñÿ çà íàâ÷àëüíèìè ïðîãðàìàìè, çàòâåðäæåíèìè Ì³í³ñòåðñòâîì îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè, ÿê³ âðàõîâóþòü ñó÷àñí³ òåíäåíö³¿ ðîçâèòêó âèðîáíèöòâà. Â íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ Âè ìàºòå ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñü çà ³íòåãðîâàíèìè ïðîãðàìàìè ï³äãîòîâêè ðîá³òíè÷èõ êàäð³â äëÿ ï³äïðèºìñòâ ð³çíèõ ôîðì âëàñíîñò³. Ó ÊÏËÑÏ Âàñ ï³äãîòóþòü äî ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ òà íàäàäóòü çíàííÿ, ÿê³ äîïîìîæóòü Âàì ïðàöåâëàøòóâàòèñü àáî â³äêðèòè âëàñíó ñïðàâó. Íàø³ âèïóñêíèêè âæå óñ-

Ìè ãàðàíòóºìî: - âèñîêèé ð³âåíü ï³äãîòîâêè çà îáðàíîþ ïðîôåñ³ºþ; - ìîæëèâ³ñòü áóòè êîíêóðåíòîñïðîìîæí³ì ôàõ³âöåì. Íåìàëèé â³äñîòîê íàøèõ ó÷í³â íàâ÷àºòüñÿ â âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ. Äèïëîì òà îñâ³òà, ùî îòðèìàí³ â ÊÏËÑÏ íàäàþòü ìîæëèâ³ñòü íàøèì âèïóñêíèêàì ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ, âñòóïèâøè äî âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â íà 2-é êóðñ. Íàâ÷àííÿ çàðàõîâóºòüñÿ äî çàãàëüíîãî ñòàæó ðîáîòè. Íàø³ ó÷í³ ìàþòü ìîæëèâ³ñòü ðåàë³çîâóâàòè ñåáå ó òâîð÷îìó íàïðÿìêó. Ç ö³ºþ ìåòîþ ó ë³öå¿ ïðàöþþòü ð³çíîìàí³òí³ ñåêö³¿ òà ãóðòêè õóäîæíüî¿ ñàìîä³ÿëüíîñò³, êëóáè çà ³íòåðåñàìè. Íàâ÷àëüíî-âèõîâíèé ïðîöåñ îðãàí³÷íî ïîºäíóº ð³çí³ ôîðìè îñâ³òíüî¿ ä³ÿëüíîñò³ ç îðãàí³çàö³ºþ çì³ñòîâíîãî äîçâ³ëëÿ ó÷í³â. Â ÊÏËÑÏ òåáå íàâ÷àòü íå ò³ëüêè òâîº¿ ìàéáóòíüî¿ ïðîôåñ³¿. Òóò òè ï³çíàºø ãîëîâíó íàóêó - íàóêó æèòòÿ. Â íàøîìó ë³öå¿ Âè çíàéäåòå íåï³äðîáíó ëþáîâ òà ïîâàãó, ºäí³ñòü äóìîê, ïî÷óòò³â ³íòåðåñ³â. Ìè äîïîìîæåìî Âàì íàâ÷èòèñü àíàë³çóâàòè ñâî¿ â÷èíêè, ñï³ëêóâàòèñü, ðîáèòè ïðàâèëüí³ âèñíîâêè. Ó íàøîìó íàâ÷àëüíîìó çàêëàä³ ïðàöþþòü êðàù³ âèêëàäà÷³ òà ìàéñòðè ç âåëèêèì äîñâ³äîì ðîáîòè òà âèñîêèìè ïåäàãîã³÷íèìè çíàííÿìè. Çàïðîøóºìî íà íàâ÷àííÿ â Êè¿âñüêèé ïðîôåñ³éíèé ë³öåé ñôåðè ïîñëóã. Ïðèéîì äîêóìåíò³â ç 20.05.2013 ð. 26.08.2013 ð. Äëÿ âñòóïó ïîäàþòü òàê³ äîêóìåíòè: - Äîêóìåíò ïðî îñâ³òó (îðèã³íàë); - ²äåíòèô³êàö³éíèé êîä (3 êîï³¿); - Ôîòî - 6 øò.; - Ñâ³äîöòâî ïðî íàðîäæåííÿ (îðèã³íàë ³ êîï³ÿ); - Ïàñïîðò (îðèã³íàë ³ êîï³ÿ); - Äîâ³äêà ç ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ (ÿêùî íåìàº ïàñïîðòà). Âèïëà÷óºìî ñòèïåíä³þ. Âèäàºìî äèïëîì äåðæàâíîãî çðàçêà. Äîïîìàãàºìî ó ïðàöåâëàøòóâàíí³.

Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ ÊÏËÑÏ ðîçòàøîâàíà çà àäðåñîþ: ì. Êè¿â, âóë. Íèæí³é Âàë, 37, ¿õàòè: ìåòðî "Êîíòðàêòîâà ïëîùà". Ëàñêàâî ïðîñèìî! Òåë. (044) 425-01-92, 425-21-60, 425-15-50 e-mail: lkplsp@bigmir.net ñàéò: www.kplsp.com.ua 0167

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ

· 2013

ÂÈÙÅ Í²ÊÓÄÈ: Íàéâèù³ êîíñòðóêö³¿ ³ ñïîðóäè ñâ³òó НАЙВИЩИЙ МАЯК СКАНДИНАВІЇ, БЕНГТШЕР Б в поб дований Фінляндії більше ста ро ів том на вході Фінсь зато . На острові нав оло ньо о розміром близь о двох е тар немає жодно о дерева - тіль и с елі та вода, зате є невели ий отель і ресторан. Дістатися до мая а д же просто: потрібно пливти один з авані Хан о на невели ом поромі. ХМАРОЧОС "БУРДЖ-ХАЛІФА" В ДУБАЇ Побив відраз де іль а ре ордів це не тіль и найвищий хмарочос світі (828 метрів), а й б дівля з найбільшою іль істю поверхів (163), найшвидшим ліфтом і найвищим рестораном "Атмосфера" на 122 поверсі. ОБСЕРВАТОРІЯ "СФІНКС" У ШВЕЙЦАРСЬКИХ АЛЬПАХ Розташована на висоті в 3571 метр над рівнем моря. Вище неї в Європі спор д немає. Дістатися т ди можна тіль и на ліфті. На орі - чотири лабораторії і о лядовий майданчи . СІНГАПУРСЬКЕ КОЛЕСО ОГЛЯДУ Висотою 165 метрів - найбільше в світі. Повний оберт олеса займає пів одини. Спочат воно оберталося в одн сторон , але після онс льтації з фахівцями в області фен-ш ю напрямо змінили. НАЙВИЩИЙ КІННИЙ МОНУМЕНТ

На честь восьмисотліття Мон олії вдячні нащад и поставили Чин исхан в 50 ілометрах від Улан-Батора найвищий інний мон мент світі - 40 метрів. За пере азами юний Чин ісхан знайшов на цьом місці золотий баті . На олові оня розташований о лядовий майданчи . ВАНТОВИЙ ВІАДУК МІЙО Проходить через долин річ и Тарн на півдні Франції. Найвища з семи опор цьо о мост майже на 20 метрів вище Ейфелевої вежі та становить 343 метри. Проїзд по мост для ле ово о автомобіля ошт є близь о восьми євро. НАЙВИСОКОГІРНІША ЗАЛІЗНИЦЯ Спол чає місто Лхас в Тибеті з Пе іном - це рівно дві доби в дорозі. Найвища точ а залізниці 5072 метри над рівнем моря, трохи нижче базово о табор на Евересті. Просто та виходити на платформ Тан ла-Пас пасажирам заборонено: повітрі занадто низь ий вміст исню. НА ХМАРОЧОСІ "ОСКОЛОК" Лондоні знаходиться найвищий о лядовий майданчи Європі на висоті близь о 300 метрів. Автор прое т - Ренцо Піано, я ий створив раніше паризьий Центр Помпід . 72 поверхи з офісами, вартирами і невели ими садами облицьовані с лом. НАЙВИЩИЙ У СВІТІ СОБОР Б в за ладений в німець ом Ульмі в 1377 році. Йо о б дівництво б ло повністю завершене лише через іль а століть в 1890 році. Висота намет дзвіниці дося ає майже 162 метри. Незважаючи на сильне бомбард вання центр міста в 1944 році, собор майже не постраждав. НАЙВИЩИЙ У СВІТІ БАСЕЙН Розташований на дах отелю "Марина Бей Сендс" Сін ап рі. Він

вміщ є в себе 1440 бометрів води. Для відвід вачів при отовані шезлон и біля борти а. Басейн працює з шостої ран до 11 вечора. НЕБЕСНЕ ДЕРЕВО - саме та назвали японці найвищ в світі телевеж , від рит навесні 2012 ро в То іо. Її висота 634 метри. Крім прямо о призначення - теле- і радіомовлення - вона ви ористов ється я вели ий центр відпочин . У вежі працюють ма азини, а варі м, планетарій і театр. НАЙВИСОКОГІРНІШИЙ КАТОК Знаходиться на території Казахстан . Розташований "Медео" на висоті близь о 1700 метрів 15-ти ілометрах від міста Алма-Ата. Лід на цій овзанці надзвичайно слизь ий: та висо о в орах в повітрі немає пил , а воді - домішо солей. Т т б в поставлений не один світовий ре орд. П'ЯТИЗІРКОВИЙ ГОТЕЛЬ "РІТЦ КАРЛТОН", В ГОНКОНЗІ Розташ вався вище всіх світі: з 102- о по 118-ий поверх Міжнародном омерційном центрі. Ві на в імнатах займають ціл ом одн або дві стіни. НАЙВИЩИЙ ДЕРЕВ'ЯНИЙ БУДИНОК У 1993 році Хорас Берджесс почав б д вати найвищий дерев'яний б дино світі, після то о, я за йо о словами, йом б ло божественне бачення. На б дівництво пішло двадцять ро ів і 250 тисяч цвяхів і воно досі не за інчилося. НАЙВИЩИЙ РЕСТОРАН У ЄВРОПІ Знаходиться в Мос ві, в одній з башт "Федерації". Çà ìàòåð³àëàìè Він розташов ється на 62-м поверсі. З ві он від ри- www.geo.ru вається панорамний вид на центр столиці. НАЙБІЛЬШІ КРУЇЗНІ ЛАЙНЕРИ "ОАЗИС МОРІВ" І "ЧАРІВНІСТЬ МОРІВ" Кр їзна омпанія "Ройял Каррібіан Кр ізіс" володіє двома найбільшими р їзними лайнерами - "Оазис морів" і "Чарівність морів". Їх довжина розрізняється лише на п'ять сантиметрів. Кожен з них здатний перевозити по 6400 пасажирів, при цьом їх е іпажі становлять більше двох тисяч людей. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ ¹ 07 - 08 ËÈÏÅÍÜ - ÑÅÐÏÅÍÜ 2013

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2013 ¹ 7-8 (99) 2013 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-453-35-11, 044-453-35-12

íà æóðíàë "Ñó÷àñíà îñâ³òà " – òâ³é êðîê äî óñï³õó! Ñêîðèñòàéñÿ âñ³ìà ïåðåâàãàìè ïåðåäïëàòè! Зр чно Вам не доведеться ш ати ж рнал

іос ах – Вам по лад ть йо о в поштов с ринь . Ви ідно ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" надходить до Вашої поштової с ринь и – Ви вст паєте до ВНЗ! Корисно Усі номери люблено о ж рнал завжди під р ою. Наші п блі ації завжди а т альні.

Кро 1 – Заповніть передплатний

пон поштовом відділенні.

Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за аталоРе лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с Дире тор Ш мей о Г.В. 06222, а та ож атало ах та на сайтах передплатних а ентств “Періоди а” Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................ 06222, “Самміт” 13316, “KSS” 10750. Відділ розповсюдження: тел.: 044-453-35-11 Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"! Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ на місяць - 6,70 рн. на півро - 37,35 рн. Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» на вартал - 19,50 рн. на рі -73,50 рн. Підписано до др 28.06.2013 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів Оформивши передплат на ж рнал ........................................................................ "Ñó÷àñíà îñâ³òà", Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо, Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність найважливішо о саме для Вас! за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори. Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти на ........................................................................ сайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами. за тел.: (044)453-35-00

ßÊ ÐÎÇÌIÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ ÀÁÎ ÏÓÁËIÊÀÖI Þ

ØÀÍÎÂÍI ÄÐÓÇI !

Ре ламний відділ ж рнал : (044)453-35-00 poisk@optima.com.ua

Ви завжди можете замовити попередні вип с и ж рнал в реда ції, я що не всти ли їх пити. Зателефон йте: (044)453-35-11.

Детальна інформація про мови розміщення ре лами та інформації – на сайті www.s-osvita.com.ua Реда ція:

тел./фа с (044)453-35-11, (044)453-35-12

ÄÅ ÊÓÏÈÒÈ? ÆÓÐÍÀË ”ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂIÒÀ” ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ: В ма азинах та іос ах преси м. Києва: * мережа іос ів преси “ Союздр ”; * мережа іос ів “Преса” Києва та області; * оптовий ниж овий ма азин (станція метро “Петрів а”). На роз лад ах ст. м. Київсь о о метрополітен . На оптовом азетном рин (ст. м. “Ш лявсь а”). В ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРАХ, МАГАЗИНАХ ТА СУПЕРМАРКЕТАХ: м. Біла Цер ва .......... в л. Ярославсь а, 40, “Ма елан” ТЦ м. Б ча ............................... Нове Шосе, 48, “Сімпаті ” м. Вінниця ......... с. Зарванці, 0,5 м Хмельниць о о шосе, “МЕТРО” ТЦ м. Вінниця .............. в л. Козиць о о, 51, “Ма і Центр” ТЦ м. Вінниця ................. в л. 600-річчя, 17, “Ме аМолл” ТЦ м. Дніпропетровсь ..... Запорізь е шосе, 63, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь ........ в л. Каштанова, 1, “МЕТРО” ТЦ м. Дніпропетровсь в л. Нижня Дніпровсь а, 17, “Караван” ТЦ м. Дніпропетровсь .......... в л. Ком нарівсь а, 8, “Білла” м. Дніпропетровсь ..................... пр. Героїв, 2, “Білла” м. Донець ....................... пр. Кірова, 90, “Ма елан” ТЦ м. Донець .................. пр. Ленінсь ий, 148, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ........................ в л. Взлітна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Донець ................ в л. Антонова, 4, “Вели а Кишеня” м. Житомир ................... в л. Київсь а, 77, “Караван” ТЦ м. Житомир ................................ пр. Мир , 15, “Білла” м. Запоріжжя ............. Орєховсь е шосе, 7а, “МЕТРО” ТЦ м. Запоріжжя ............................ в л. Яцен а, 2, “Білла” Івано-Фран івсь а обл. .......... с. Вовчинець, “МЕТРО” ТЦ

м. Київ ........................ пр. Гри орен а, 43, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .......................... в л. Кільцева, 1В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ........................ в л. Саб рова, 2-а, “МЕТРО” ТЦ м. Київ .................... пр. Мос овсь ий, 26В, “МЕТРО” ТЦ м. Київ ......... в л. Червоноармійсь а/Басейна, 1-3/2А, “Арена Сіті” ТЦ м. Київ ........................... в л. Л ова, 12, “Караван” ТЦ м. Київ .................................... в л. Гриш а, 3, “Білла” м. Київ ........................ в л. Петропавлівсь а, 2, “Білла” м. Київ ........................... пр. Мая овсь о о, 85, “Білла” м. Київ ............................ в л. Бессарабсь а, 2, “Білла” м. Київ ............................... в л. Гетьмана, 46-Б, “Е о” м. Київ ..................... пр. Героїв Сталін рада, 14-Г, “Е о” м. Київ ............. в л. Лебедєва-К мача, 7, “Е о” (“Сер о”) м. Київ ....................... в л. Л ашевича, 15А, “Сімпаті ” м. Київ ......................... в л. Я. Коласа, 10, “Континент” м. Київ ......................... пр. Свободи, 26-А, “Континент” м. Київ ........................ в л. Уборевича, 23, “Континент” м. Київ ...................... в л. Вели а Кільцева, 12, “Нов с” м. Краматорсь ................... в л. Ювілейна, 50А, “Білла” м. Кременч .................... в л. Воровсь о о, 4а, “Білла” м. Кривий Рі .................... в л. Би ова, 31, “МЕТРО” ТЦ м. Кривий Рі ............... пр. 30-річчя Перемо и, 1 _NEW_, “Солн. алерея” ТЦ м. Л бни ...................... в л. Радянсь а, 98, “Ве тор” ТЦ м. Л ансь ........... в л. Андрія Ліньова, 120, “МЕТРО” ТЦ м. Л ць .......................... в л. Бенделіані, 2, “Колібріс” м. Львів ...................... в л. Городсь а, 174, “МЕТРО” ТЦ м. Ма іїв а ................... в л. Те стильна, 7, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............. Володарсь е шосе, 4, “МЕТРО” ТЦ м. Марі поль ............... в л. Митрополитсь а, 59, “Білла” м. Марі поль ............ в л. Ен ельса, 28, “Вели а Кишеня” м. Ми олаїв ........ в л. Героїв Сталін рада, 9д, “МЕТРО” ТЦ м. Ми олаїв ...... в л. Героїв Сталін рада, 13, “Ма елан” ТЦ

м. Ніжин ................ в л. Шевчен а, 7А, “Вели а Кишеня” м. Одеса ...................... в л. Овідіопольсь а, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ................... в л. Аеропортсь а, 29, “МЕТРО ТЦ м. Одеса ............ в л. Корольова-Левітана, 15, “Білла” м. Одеса ................. пр. Добровольсь о о, 122/1, “Білла” м. Полтава ................... Київсь е шосе, 1А, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне ........................ в л. Ма арова, 21, “МЕТРО” ТЦ м. Рівне .................. в л. Ма арова, 24, “Вели а Кишеня” м. Рівне ................................ в л. Га аріна, 16, “Край” м. Сіверодонець ......... пров. Радянсь ий, 46, “Джаз” ТЦ Сімферопольсь ий район с. Мирне, в л. Євпаторійсь а, 125, “МЕТРО” ТЦ м. С ми ............................... в л. Хар івсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .................... в л. Героїв Праці, 7, “Караван” ТЦ м. Хар ів ..................... в л. Га аріна, 187/1, “МЕТРО” ТЦ м. Хар ів ............................ в л. Клоч овсь а, 9, “Білла” м. Хар ів .......................... в л. 23 Серпня, 33-а, “Білла” Хар івсь а область смт Данилів а, в л. Кільцевий шлях, 8, “МЕТРО” ТЦ м. Херсон .................. в л. 200-річчя Херсона, 5, “Білла” м. Чер аси .................. в л. Хімі ів, 74, “Вели а Кишеня” м. Чер аси ........... в л. Сталін рада, 34, “Вели а Кишеня” м. Чернівці ................... в л. О.Вільшин, 1д, “МЕТРО” ТЦ м. Чернівці .................. в л. Хотинсь а, 43, “Караван” ТЦ У поштових відділеннях по всій території У раїни. На омерційних роз лад ах преси по ре іонах У раїни.

ÆÓÐÍÀË "ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ", ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓÅÅÒÜÑß ÁÅÇÊÎØÒÎÂÍÎ: ÐÎÇÏÎÂÑÞÄÆÓ в ш олах, по ш ільних і місь их бібліоте ах Києва, на спеціалізованих вистав ах, в обласних правліннях освіти (разово).

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02852007

01962010

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 41

00082054

02312010

¹ 07-08 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 32 01552018

01922007

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 07-08

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02702032

09292005

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 48-49

01132020

¹ 07-08 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01992010

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ 2013 ð. ¹ 07-08

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî ÊÂ ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997. The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222. For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000. Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 07-08 2013 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂ²ÒÀ