ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВСИХАННЯ СМЕРЕКИ У ПОХІДНИХ ЛІСАХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ М.Козловський, В.Крамарець Інститут екології Карпат НАН України Національний лісотехнічний університет України 1
Ступінь пошкодження смерекових лісів (на прикладі лісогосподарських підприємств гірської частини Львівської обл.)
Підприємство ДП “Боринське ЛГ” ДП “Дрогобицьке ЛГ” НПП “Сколівські Бескиди” ДП “Самбірське ЛГ” ДП “Сколівське ЛГ” ДП “Славське ЛГ” ДП “Ст.Самбірське ЛГ” ДП “Турківське ЛГ”
Разом
Площа обстеження, га
Площа пошкоджених насаджень, га
% пошкоджених насаджень
1836,4 464,3 3487,4 215,9 3938,1 6407,4 1000,2 2599,5 19649,2
1836,4 182,5 2880,9 33,8 3543,8 6203,4 56,0 243,2 14980,0
100 39 83 16 97 97 6 9 76
2
Кореневі гнилі смереки
n
Поширенню кореневих гнилей сприяє поверхнева коренева система смереки
3
Ураження смереки кореневою губкою n
n
Коренева гниль швидко переходить у стовбурову, та тривалий час розвивається без виразних зовнішніх ознак, на останніх стадіях хвороби спостерігається швидке відмирання дерева
4
Заболонні кореневі гнилі спричинені опеньком n
n
Швидко поширюються з допомогою ризоморф та плівок від хворих дерев до здорових Особливо небезпечні для молодих насаджень 5
Ураження лісостанів урочища “Маківка” кореневими гнилями
6
n
Кількість сухостійної деревини в насадженнях урочища “Маківка”
7
Площа, га
125,3
140
n
120 100 80
44,4
60 40 20
2,3
0 1980 р.
1991 р.
2006 р. Рік проведення обстеження
Запас, м 3
а
2740
3000 2500 2000 930
1500 1000 500
50
Обсяг захаращеності в лісових насадженнях урочища “Маківка” (а – за площею, б – за запасом пошкодженої деревини)
0 1980 р.
б
1991 р.
2006 р. Рік проведення обстеження
8
СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ ТРОФІЧНИМИ ГРУПАМИ ҐРУНТОВИХ БЕЗХРЕБЕТНИХ У КОРІННИХ БІОГЕОЦЕНОЗАХ, % Гірськососнина чорницево різнотравна (9,4 кДж/м кв. за добу)
Смеречина чорницева (9,0 кДж/м кв. за добу) 0,6
5,8
2,0
3,3
97,4
Ялицево-смерекова бучина квасеницева (15,5 кДж/м кв. за добу) 1,1
93,7
Букова яличина безщитникова (20,5 кДж/м кв. за добу) 1,1
8,6
2,2
96,7 90,3
сапрфаги
фітофаги
хижаки 9
СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ ТРОФІЧНИМИ ГРУПАМИ БЕЗХРЕБЕТНИХ У КОРІННИХ І ПОХІДНИХ БІОГЕОЦЕНОЗАХ, % (тип біогеоценозу: волога мезотрофна ялицево-смерекова бучина квасеницева) Ялицево-смерекова бучина квасеницева (15,5 кДж/м кв. за добу) 1,1
8,6
90,3
Біловусник (7,8 кДж/м кв. за добу)
Смеречник (27,9 кДж/м кв. за добу) 1,6 40,2
сапрфаги
сапрфаги фітофаги
58,2
6,0 фітофаги
31,0
хижаки
хижаки
63,0
10
СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ ТРОФІЧНИМИ ГРУПАМИ ГРУНТОВИХ БЕЗХРЕБЕТНИХ (Q, Дж на м кв. за добу) 100%
1331
875
80%
80 870
446 11238
60% 40%
13986
11713 16244
20% 0%
8270
165
253
Ялицевосмерекова бучина квасеницева
Буковосмерековий яличник квасеницевий
Фітофаги
Сапрофаги
Смеречник ожиковий
Смеречник ожиковий (Маківка)
Хижаки
11
СХЕМА ЗАРАЖЕННЯ ХВОЙНИХ ПОРІД СТОВБУРОВИМИ НЕМАТОДАМИ
12
ЖИВЛЕННЯ ДОРОСЛОГО ВУСАЧА
13
Кількість особин / 1 г а.с.с.
„свіжий сухостій” модель 1 350 300 300 250 200 128
150
101
100 50 0 0
0
3
0
0 1
3
5
7
9
11
13
15
17
19
21
23
25
Кількість особин / 1 г а.с.с.
Висота стовбура, м
модельознак 2 „без всихання”
109
120 100 80 60
30
40 20
0 1 2
2
1
5
0
0
3
9
11
13
28 2
2
1
0
0
19
21
23
25
27
0 3
7
15
17
Кількість особин / 1 г а.с.с.
Висота стовбура, м
„всихаючі” модель 3 50
46
Кількість стовбурних нематод Bursaphelenchus mucronatus у деревині смереки, особин/1 г деревини в абсолютно сухому стані
38
40 30 20 10
8
5 0
0
0
0
1
2
0 1
3
5
7
9
11
13
15
17
19
21 23 25 27 Висота стовбура, м
14
ХЛОРОЗ ВЕРХІВКИ СМЕРЕКИ
15
Захворювання смереки n
n
За даними Львівської експедиції “Ліспроект” площа смерекових деревостанів, уражених кореневими гнилями, у гірських лісгоспах Львівської обл. за останні 10 р. збільшилася в 1,62,0 рази При сучасному веденні лісового господарства через 20-25 років усі смерекові насадження можуть бути уражені кореневими гнилями 16
Поновлення смереки n
В умовах Українських Карпат смерека добре поновлюється, не залежно від її походження та генетичних особливостей 17
Перспективи смеречняків n
На місці насаджень, які загинули від кореневих гнилей, формуються такі ж малостійкі смерекові молодняки 18
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВСИХАННЯ СМЕРЕКИ У ПОХІДНИХ ЛІСАХ n
n
Зміна функціонування паразитарних систем (стовбурових нематод, фітопатогенних грибів) та комах-ксилофагів. Діяльність угруповань ґрунтових фітофагів у тому числі й фітогельмінтів (пригнічує розвиток кореневої системи смереки, знижується її здатність до засвоєння і транспортування поживних речовин з ґрунту, створює додаткову небезпеку проникнення в коріння смереки патогенних організмів).
n
Комплексна дія ґрунтових фітофагів, фітопатогенних грибів, стовбурових нематод, комах-ксилофагів. 19
ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ n
n
n
На рівні державних управлінь лісового та мисливського господарств провести обстеження вогнищ всихання хвойних порід на наявність стовбурових нематод, фітопатогенних грибів,комахксилофагів, ґрунтових фітофагів; За результатами спеціалізованих науково-дослідних робіт організувати моніторинг на локальному та регіональному рівні щодо причин всихання похідних смерекових лісів. Виходячи з екосистемологічної точки зору, розробити стратегію реконструкції смеречняків з урахуванням їх походження, санітарного стану, ступеня стійкості до дії абіотичних чинників та патогенних організмів. 20
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ
21