МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Доповідь на тему: “Природно-заповідний
фонд екологічної мережі Поділля в структурі адміністративно-територіального поділу” Доповідачі: Мудрак Г.В. Мудрак О. В.
Вінниця – 2009 (II Всеукраїнський з’їзд екологів)
ЕКОЛОГІЧНА МЕРЕЖА– єдина територіальна система,призначення якої- забезпечити екосистемну цілісність, ценотичну повноцінність, біомну репрезентативність через поєднання територій і об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища.
Теорія і практика екомережі - створення універсальної соціально-природної структури, яка б розв’язувала не лише проблеми збереження біотичного й ландшафтного різноманіття, а й постійно надавала систему послуг населенню, поліпшувала його соціальноекономічні та екологічні умови проживання закладала основи збалансованого розвитку певної території (регіону). Екомережа поєднує в єдине ціле всі попередні концепції і системи щодо охорони природи. Її мета – відновлення генетичної, середовищеохоронної й функціональнопросторової нерозривної єдності екосистем.
В основі екомережі лежить поєднання чотирьох ключових структурних елементів: ключових територій (природних ядер); сполучних територій (екологічних коридорів); буферних зон (територій); відновлюваних територій (зон ренатуралізації природних ландшафтів)
Структурні елементи екомережі (за Wetlands International)
Перспективні екологічні коридори (за Я. І. Мовчаном)
Екологічні коридори (за Ю. Р. Шеляг-Сосонко)
Зведена регіональна схема формування екомережі (за Я. І. Мовчаном)
Основні показники для областей Поділля пло щ а, % тер и- протям еж і чисельність 2 тис. км то рії ж ність, (з ким м еж ує) населення А Т П ** кр аїни км М* С* Щ* з пн н а зх– Л ьвівська, пд-зх – Т ер но 1 3,8 2 ,3 8 31 80 ,1 17 , 18 , п д – 195, Іван о-Ф ран ківська, 341 пільська із зх на п н–Р івн ен ська, пд– 1 7 , 1020 сх – 12 9 Ч ерн івец ька, сх– Х м ельн иц ька з пн н а зх –Т ер ноп ільська, Х м ель2 0,6 3 ,3 п д – 220, пн -зх– Рівн енська, 775,8 6 98,2 78 ,5 20 , 13 , н ицька із зх на пн -сх–Ж итом ир ська, 2 4 , 1417 сх – 12 0 пд–Ч ер нівецька, сх– В інн иц ька зх –Х м ельниц ька і з пн н а Ч ернівецька, пн– В інниц ька 2 6,5 4 ,5 п д – 204, Ж итом ирська, п д– 818,9 9 53,5 6 9 27 , 18 , із зх на О д еська і М о лд ова, 2 9 , 1466 сх – 19 6 сх– К иївська, Ч ер каська, К ір о вогр ад ська зх– Л ьвівська, пд-зх – Іван о-Ф ран ківська, 64 , 49 , з пн н а п н–Р івн ен ська і 1 935 ,7 2 482,7 75 ,8 7 0 , 3903 П о ділля 6 0,9 10 ,1 п д – 220, Ж итом ир ська, пніз зх на сх–К иївська, пд-сх– сх – 44 5 К ірово градська, пд– Ч ернівецька, О д еська і М о лдова М * – м іське н аселен ня (ти с. осіб); С * – сільське н аселен ня (ти с. осіб); Щ * – щ ільн ість н аселен н я (осіб/км 2 );**А Т П – адм ін істрати вн о-тери торіальн и й п оділ (кількість рай онів, м іст, сели щ м іського ти п у, сільських п оселен ь).
Територіальна організація національної екомережі (за В. Пащенком)
Антропогенна зміненість ландшафтів (за В. А. Барановським)
Складові структурних елементів регіональної екомережі 1. Території та об’єкти ПЗФ: а) натуральні (природні): заповідники, НПП, РЛП, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; б) антропогенні (штучні): ботсади, дендропарки, зоопарки, парки пам’ятки садово-паркового мистецтва; 2. Землі водного фонду: а) водоохоронні зони; б) прибережні захисні смуги; в) берегові смуги; г) смуги відведення; д) зони санітарної охорони; е) ВБУ; 3. Землі лісового фонду (ЛФ): а) ліси першої групи; б) ліси другої групи; в) захисні лісові насадження лінійного типу площею не менше 0, 1 га; 4. Полезахисні лісосмуги й інші захисні насадження, які не віднесені до земель ЛФ; 5. Землі лікувально-оздоровчого й рекреаційного призначення з їх природними ресурсами; 6. Інші природні території та об’єкти – ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам’яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, що мають особливу природну й наукову цінність; 7. Земельні ділянки на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; 8. Території, які є місцями перебування чи зростання видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; 9. Частково землі аграрного призначення екстенсивного використання: пасовища, луки, сіножаті тощо; 10. Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.
Проект екологічної мережі Поділля
Перелік ключових і сполучних територій екомережі Поділля
Структура екомережі Поділля 13 ключових територій національного рівня (площею 571,4 тис. га) 12 ключових територій регіонального рівня (площею 33,05 тис. га) 26 ключових територій місцевого рівня (площею 6,37 тис. га) 7 сполучних територій національного рівня (площею 882,5 тис. га) 14 сполучних територій регіонального рівня (площею 1028,8 тис. га).
Карта природно-заповідного фонду Поділля в межах адміністративно-територіальних одиниць
Розподіл територій і об'єктів ПЗФ Поділля за значенням, типами Категорія територій і об’єктів ПЗФ
**Західне Поділля Центральне Поділля Східне Поділля Все Поділля З** М** З** М** З** М** 1** 2** 1** 2** 1** 2** 1** 2** 1** 2** 1** 2** 1** 2** ПЗ* 1 10516,7 – – – – – – – – – – 1 10516,7 НПП* – – – – 1 261316 – – – – – – 1 261316 РЛП* – – 3 42997,0 – – 1 16919,4 – – 1 3452,7 5 63369,1 Заказники, всього: 14 11702 104 49599,5 25 9660,8 132 27084,89 21 13548,7 73 8345,49 369 119947,97 ландшафтні 1 818 3 63,4 9 4232,2 16 4238,8 4 1208 14 1304,32 46 11864,72 лісові 2 5720 1 30 1 1778 27 3858,2 1 295 6 83,3 37 11764,5 ботанічні 8 3487 51 1346,44 9 2599,7 23 5180,31 14 7954 37 4807,57 144 25375,02 загальногеологічний – – – – – – 1 6,60 – – – – 1 6,60 загальнозоологічні – – 32 47405,4 – – 5 1065,5 2 4091,7 2 630,3 42 53192,5 орнітологічні 1 321 8 255,3 – – 10 3689,09 – – 2 208 21 4473,39 ентомологічні – – – – – – 3 155,5 – – 1 13,3 4 168,8 іхтіологічні – – 3 90,22 – – – – – – 1 780 4 870,22 гідрологічні 2 1356 6 408,8 6 1050,9 47 8897,5 – – 10 518,7 70 12231,9 Пам’ятки природи: 11 126 385 1040,35 5 173,2 254 1445 10 295,7 173 325,23 838 3405,48 комплексні 1 5 – – – – 15 692,9 2 143 1 0,5 19 841,4 ботанічні 3 121 254 814,96 1 15 183 489,15 2 12,5 94 235,27 537 1687,88 зоологічні – – 3 21,7 – – 2 59,7 2 69 4 77,8 11 228,2 гідрологічні – – 53 54,55 1 8,2 8 55,85 – – 60 1,11 122 119,71 геологічні 7 0 75 149,14 3 150 46 147,4 4 71,2 14 10,55 149 528,29 Заповідні урочища – – 4 476,2 – – 18 1291,5 – – 30 735,5 52 2503,2 Ботанічні сади: 1 200 2 58,3 1 17,5 – – – – – – 4 275,8 Дендропарки: 2 74 7 35,7 – – – – – – – – 9 109,7 Зоопарки: – – 1 10 – – 1 1,57 – – – – 2 11,57 *ППСПМ 4 65 9 42,6 9 197,7 29 813,11 11 392,87 25 367,5 87 1878,78 Всього: 33 22683,7 515 94259,65 41 271365,2 435 47555,47 42 14237,27 302 13226,42 1368 463334,31 Примітка. *ПЗ (Природний заповідник) “Медобори” пораховано з філіалом Кременецькі гори, НПП – національні природні парки, РЛП – регіональні ландшафтні парки, ППСПМ – парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. До ПЗ, НПП, РЛП включено заповідні об’єкти **Для Західного і Центрального Поділля ПЗФ подано згідно даних на 01.01.2008, для Східного Поділля – на 01.01.2009; З – об’єкти загальнодержавного значення; М – об’єкти місцевого значення; 1 – кількість об’єктів (одиниць), 2 – площа об’єктів (га)
Кількість й площа територій і об'єктів природнозаповідного фонду Поділля за категоріями Категорія територій і об’єктів природно-заповідного фонду
**Західне Поділля Центральне Поділля Східне Поділля % площі окреВсе Поділля кільплоща, кількість, площа, кіль- площа, кіль- площа, мих категорій до заг. площі ПЗФ шт га кість, шт га кість, шт га кість, шт га Природні заповідники* 1 10516,7 – – – – 1 10516,7 2,27 Національні природні парки – – 1 261316 – – 1 261316 56,40 Регіональні ландшафтні парки 3 42997,0 1 16919,4 1 3452,7 5 63369,1 13,67 Заказники: 118 61301,5 154 36745,69 94 21852,82 366 119900 25,88 загальнодержавного значення 14 11702,0 25 9660,8 21 13548,7 60 34911,5 7,54 місцевого значення 104 49599,5 129 27084,89 73 8304,12 306 84988,5 18,34 Пам’ятки природи: 396 1166,35 259 1618,2 183 620,93 838 3405,48 0,74 загальнодержавного значення 11 126 5 173,2 10 295,7 26 594,9 0,13 місцевого значення 385 1040,35 254 1445,0 173 325,23 812 2810,58 0,61 Заповідні урочища 4 476,2 18 1291,5 30 735,5 52 2503,2 0,54 Ботанічні сади: 3 258,3 1 17,5 – – 4 275,8 0,06 загальнодержавного значення 1 200,0 1 17,5 – – 2 217,5 0,046 місцевого значення 2 58,3 – – – – 2 58,3 0,014 Дендрологічні парки: 9 109,7 – – – – 9 109,7 0,02 загальнодержавного значення 2 74,0 – – – – 2 74,0 0,016 місцевого значення 7 35,7 – – – – 7 35,7 0,006 Зоологічні парки: 1 10,0 1 1,57 – – 2 11,57 0,002 загальнодержавного значення – – – – – – – – – місцевого значення 1 10,0 1 1,57 – – 2 11,57 0,002 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва 13 107,6 38 1010,81 36 760,37 87 1878,78 0,41 загальнодержавного значення 4 65,0 9 197,7 11 392,87 24 655,57 0,14 місцевого значення 9 42,6 29 813,11 25 367,5 63 1223,21 0,27 Всього: 548 116943,35 473 318920,67 344 27422,32 1365 463286,33 100 Примітка. *Природний заповідник “Медобори” пораховано з філіалом Кременецькі гори **Для Західного і Центрального Поділля ПЗФ подано згідно даних на 01.01.2007, для Східного Поділля – на 01.01.2009
Структурні особливості природно-заповідного фонду Поділля
Розподіл земель об’єктів ПЗФ Поділля за угіддями (на 01.01.2009)
сільськогосподарські землі – 27% ліси та інші лісовкриті площі – 43% забудовані землі – 2% відкриті заболочені землі – 6% сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом – 2% відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 3% води – 17% (внутрішні води – 4% та моря – 13,0%).
Структура мережі ПЗФ Поділля в розрізі основних категорій за їх площею (станом на 01.01.2009)
Структура мережі ПЗФ Поділля в розрізі основних категорій за їх кількістю (станом на 01.01.2009) 0,14%6,38% 0,07% 0,66% 0,07% 0,37% 0,29% 3,81%
26,82%
61,39% Природні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники Пам’ятки природи Заповідні урочища Ботанічні сади Дендрологічні парки Зоологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва
Проводячи ранжування ПЗФ 64 районів Поділля визначено: 1) у територіальному відношенні кількість об’єктів ПЗФ розподілено так: а) до 10 заповідних об’єктів має 18 районів (28,1% від загальної кількості); б) 11-20 заповідних об’єктів має 20 районів (31,3% від загальної кількості); в) 21-30 заповідних об’єктів має 14 районів (21,9% від загальної кількості); г) 31-40 заповідних об’єктів має 7 районів (10,9% від загальної кількості); д) 41-50 заповідних об’єктів має 2 райони (3,1% від загальної кількості); е) 51-60 заповідних об’єктів має 1 район (1,6% від загальної кількості); є) 61 і > заповідних об’єктів має 2 райони (3,1% від загальної кількості); 2) рівень заповідності території (% від загальної площі району) такий: а) катастрофічний- до 1% (22 райони, 34,4% від загальної кількості); б) дуже низький- від 1% до 2 % (14 районів, 21,9% від загальної кількості); в) низький - від 2% до 3 % (8 районів, 12,5% від загальної кількості); г) задовільний - від 3% до 4 % (4 райони, 6,3% від загальної кількості); д) добрий - від 4% до 10 % (11 районів, 17,2% від загальної кількості); е) дуже добрий - від 10% до 15 % (3 райони, 4,7% від загальної кількості); є) оптимальний - понад 15 % (2 райони, 3,1% від загальної кількості);
3) розподіл природно-заповідних об’єктів за площею такий: а) до 1 га - 514 об’єктів (37,6% від загальної кількості); б) 1-5 га - 250 об’єктів (18,3% від загальної кількості); в) 5,1-10 га - 110 об’єктів (8,0% від загальної кількості); г) 10,1-25 га - 140 об’єктів (10,2% від загальної кількості); д) 25,1-50 га - 98 об’єктів (7,2% від загальної кількості); е) 50,1-100 га - 81 об’єкт (5,9% від загальної кількості); є) 100,1-250 га - 69 об’єктів (5,0% від загальної кількості); ж) 250,1-500 га - 40 об’єктів (2,9% від загальної кількості); з) 500,1-1000 га - 25 об’єктів (1,8% від загальної кількості); и) 1000,1-2500 га - 19 об’єктів (1,4% від загальної кількості); ї) 2500,1-5000 га - 14 об’єктів (1,0% від загальної кількості); к) > 5000,1 га - 4 об’єкти (0,3% від загальної кількості).
Принципи забезпечення екологічної безпеки об’єктів ПЗФ 1) необхідно здійснити систематизацію (класифікацію) територій за відповідними показниками антропогенного навантаження від меншого до більшого чи навпаки; 2) площа ПЗФ повинна становити не менш як 10-12 % території, оптимум – 20%; 3) ділянки ПЗФ повинні максимально дистанціюватися від ареалів з високим антропогенним навантаженням – міст, промислових і транспортних вузлів, магістралей,інженерно-технічних систем і споруд; 4) перехід від природоохоронних ділянок до ареалів з інтенсивним господарським навантаженням і навпаки має бути ешелонованим – поступовим щодо до рівня антропогенного навантаження; 5) ділянки ПЗФ повинні мати виділені межі в натурі і буферні зони, які захищатимуть їх від безпосереднього контакту з територіями, що перебувають в інтенсивному господарському використанні; 6) ділянки з максимальним антропогенним навантаженням і “гарячі точки” – звалища, місця спуску стічних вод, склади міндобрив і пестицидів, тваринницькі ферми повинні мати буферні СЗЗ, які зменшуватимуть (в ідеалі нейтралізуватимуть) негативний вплив таких ділянок на довкілля; 7) об'єкти ПЗФ повинні бути пов'язані між собою ділянками відносно малопорушеної природи – екологічними коридорами, які зазвичай мають видовжену (лінійну) форму і проходять долинами річок, озер, лісовими угіддями, горбистими пасмами, ланцюгами боліт і т. д. Екокоридори забезпечують необхідні біологічні комунікації та міграцію тварин і рослин, просторову взаємопов'язаність і цілісність біогеохімічних процесів. Створення екомережі потребує якісно нової екобезпечної організації території. Тому необхідно не лише “сконструювати” екомережу, а обґрунтувати раціональну організацію території на основі екологічної мережі.
Показники забезпеченості мешканців Поділля просторовими ресурсами Складові структури земельного фонду
Оптимальні умови Реальні умови для (за Ю. Одумом) мешканців Поділля га % га % Землі для потреб селитебного 0,2 10 0,06 4,5 й промислового будівництва Землі для потреб аграрного 0,6 30 0,57 66,4 виробництва Землі природних ландшафтів для підтримання екологічної 1,2 60 0,37 29,1 рівноваги
Основні шляхи оптимізації природно-заповідної мережі Поділля 1. створення кадастру існуючих природно-заповідних об’єктів та територій з виділенням меж в натурі; 2..збільшення площ природних охоронних об’єктів з поступовим відновленням прилеглих територій або окремих малоантропогенізованих ландшафтів з перспективою їх ренатуралізації; 3..взяття під охорону антропогенних ландшафтних комплексів, особливо геолого-геоморфологічної , гідрологічної й біотичної групи, що дасть можливість створення ландшафтних і комплексних заповідних об’єктів; 4..дослідження і взяття під охорону історико-культурних пам’яток регіону, зокрема: історичні центри містечок, різні релігійні споруди з прилеглими земельними ділянками, млини на воді, гути, поташні, садовопаркові ансамблі, які утворюють ландшафтно-технічні групу охоронних об’єктів; 5..збільшення відсотку заповідних об’єктів загальнодержавного значення та створення об’єднаної мережі (природних і антропогенних) заповідних територій; 6..введення нової категорії заповідних об’єктів, зокрема біосферних заповідників; 7..проведення паспортизації заповідних об’єктів і природних систем, визначивши ступінь їх цінності (репрезентативності); 8..розробити механізм проведення незалежного екологічного аудиту за впровадженням пропонованих схем землекористування в межах просторових елементів екомережі; 9..з’ясувати репрезентативність природних умов перспективних і обмежених природних територій запланованих об’єктів “Подільського Полісся”, “Середнього Побужжя”, “Подільського Придністров’я” з метою виявлення і включення цих територій до об’єктів заповідання; 10..встановлення місцезростань видів рослин, занесених до “Червоної книги” та фітоценозів “Зеленої книги” України, а також уточнення списку рослин і тварин (встановлення їх чисельності) з метою видання “Червоної книги” та “Зеленої книги” Тернопільської, Хмельницької й Вінницької областей; 11..враховуючи збільшення субпопуляції зубра європейського на базі мисливського господарства створити генетично-селекційний відділ Національного природного парку “Подільське Полісся”, площею 46 тис. га для відтворення, відлову й переселення частини субпопуляції в інші угіддя, що сприятиме поверненню тварини в природне середовище й створенню суцільного ареалу в межах України; 12..збільшити лісистість до 20% за рахунок заліснення низькопродуктивних і деградованих земель і неугідь, а також відновлення лісових масивів, що були пошкоджені стихійним лихом в листопаді 2000 року; 13..підвищити рівень екологічної освіти, виховання та інформованості населення щодо значення й охорони біоландшафтного різноманіття, підтримуючи екологічну рівновагу та забезпечуючи збалансований розвиток регіону.
Дякую за увагу !