*ДРУГА СТОРІНКА ОБКЛАДИНКИ
АЛЬТЕРНАТИВА —ЦЕ ЩОСЬ ІНШЕ, ЩОСЬ, ЩО Є НАСЛІДКОМ ВИБОРУ. А ВИБІР — ЦЕ ОДНА ІЗ НАШИХ НАЙФУНДАМЕНТАЛЬНІШИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, ТОМУ ДО НЬОГО СЛІД ПІДХОДИТИ ЗВАЖЕНО І ЗОСЕРЕДЖЕНО. ЩОБ ПОЛЕГШИТИ ВАШ ВИБІР АБО, НАВІТЬ, СПРОБУВАТИ ЗРОБИТИ ЙОГО ЗА ВАС, МИ СТВОРИЛИ І НАПОВНИЛИ РІЗНОМІНТНИМИ РУБРИКАМИ ЦЕЙ ЖУРНАЛ. НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ АЛЬТЕРНАТИВОЮ ВСЬОМУ! Редакція
04
АНТИТІЛА?
06 «БЕЗОДНЯ » 12 АЛЬТЕРНАТИВНА СТОЛИЦЯ 14 КОЛЬОРОВА АЛЬТЕРНАТИВА ЧОРНОМУ ШОКОЛАДУ 24 АЛЬТЕР-ЕГО САШІ БАРОНА КОЕНА 26 КАРНАВАЛ 28 Тарас Тополя — лідер гурту, поділиться таємницею безстрашності перед стоматологією та про те як вперше потрапив на радіо
Інтерв’ю з цікавим та досить альтернативним гуртом з Хмельницького
У 2009 році Львів було обрано культурною столицею України, причини такого вибору були ретельно вивчені нашим журналом
Вам доводилось куштувати ці різнокольорові цукерочки від M&M’s? А ви знали, що першими їх почали їсти солдати?
Ви просто не могли не чути про скандально відомих Алі Джі, Бората Сагадієва та Бруно! Насправді це одна особа!
Вам доводилось колись читати альтернативні казки? Готуйтесь, скоро починається карнавал! Такого ви ще не читали!
2009 — січень — Альтер
05
MR.FREEMAN 31 Альтернатива бездумним відеороликам. Претензія на філософський зміст? Чи просто вимахування?
КІНЕМАТОГРАФ — АЛЬТЕРНАТИВНЕ МИСТЕЦТВО? 32 ЛЬЮЇС КЕРРОЛ — ФОТОГРАФ? 33 GOOGLE — АЛЬТЕРНАТИВА БІБЛІОТЕЦІ? 34 ALTER:SLANG 36 Кінематограф непомітно для всіх став одним з найбільш альтернативних видів мистецтва. Вам відомо з чого все почалось?
Ви неодмінно знаєте казку«Аліса в країні чудес» А що відомо вам про Льюїса Керрола? Він любив фотографувати!
Інтернет-технології проти гігантського книгосховища. Сім раундів виснажливого змагання. Хто кого?
Ви вважаєте, що вивчили англійську мову? Готові до неформального спілкування? Ми знаємо альтернативу.
2009 — січень — Альтер
06
АНТИ Г
тіла?
урт «Антитіла» зробив свої перші кроки до всеукраїнської популярності піснею «Я не забуду першу ніч». З тих пір вони активно працюють над своєю творчістю. Ви точно чули їх новий хіт «Будувуду»! Вони — молода альтернатива в сучасній українській поп-рок сцені. Тож ми були просто вимушені поспілкуватися з солістом гурту — Тарасом Тополею про все на світі.
Можеш розповісти, звідки ваш гурт, хто ви? Я з Києва. Вітя Раєвський, наш басист — з Херсону, Микита Чухрієнко, гітарист — з Києва, а клавішник Сергій Вусик —з Жмеринки вінницької області. З чого все почалося? Офіційно все починається з «Перлин Сезону». Мабуть, для вас все почалося значно раніше? Все почалося взагалі з 13 років, коли я наслухався Земфіри і подзвонив своєму колезі по хору. І ми спробували щось творити. Перші намагання полягали у вирішенні, хто на чому буде грати. Але жоден з нас ні на чому не вмів. Я знав єдине, що я буду співати. Адже я пишу якісь пісні, тож їх потрібно буде реалізувати в тому гурті. Що ми й почали робити. Спершу було досить важко, і значний прогрес стався в класі лише 11 і то в другій половині. Це були підвальні репетиції з пивом, з дівчатами і, звісно ж, з музикою. Тобто більше відпочинок, ніж робота. Ви відразу грали свої власні твори? Так. Ми ніколи не грали «кавери». Чомусь такий принцип був, і, взагалі ті люди, які були зі мною поруч на той час підтримували те, що гурт має грати своє. Тим більше, що все було власне, готове. Тому не потрібно було десь шукати ні тексти, ні мелодії. Ти пишеш вірші як вірші чи як пісню? Вірші як пісню. Мої вірші досить важко читаються без мелодії. І рима досить дивна. Іноді здається, що її немає. Для мене – є. А до пісень музику теж ти пишеш? Я пишу тексти, мелодії, а аранжування робимо разом. Другий альбом, який скоро буде, буде більшою частиною зроблений гуртом на репетиціях. Перший альбом аранжував половину гурт, а половину наш аранжувальник Максим. Але, звичайно, під моїм контролем і з моїми корекціями. Що для тебе є муза? До мене вона приходить хаотично. В тролейбусі, вві сні, зранку, під час душу, в машині. Багато пісень я 2009 — січень — Альтер
ТЕКСТ: ЛЮДМИЛА ЗАХАРЧЕНКО,ОЛЕКСАНДР ГОНТАР; ФОТО: ОЛЕКСАНДР ГОНТАР
*Антитіла — білкові сполуки, які організм хребетних тварин виробляє у відповідь на чужорідні речовини, що потрапляють до організму з ціллю знищити або нейтралізувати потенційно небезпечні з них.
написав в тролейбусі. Допоки їздив в школу, університет. Ти починаєш додумувати ті думки, які ти не додумав до того в мішурі побуту. А тут є час наодинці з собою. Моя муза проявляється в піснях. Ти лідер гурту? Бути лідером — це не є самоціль. Якщо маєш якісь лідерські позиції, то повинен мати певну відповідальність. А в сенсі організації? Так. В сенсі якогось ідейного наповнення. А взагалі в цілому кожен з учасників приносить якісь свої ідеї. Тобто у вас повна «демократія»? Не зовсім, демократія — доки люди, які поруч абсолютно близькі по твоїм життєвим принципам, по ідеям і по музичним смакам. А от коли музичні смаки трохи різняться, то вже вступає в дію такий «імперіалізм», на кшталт «буде так, тому що так перевірено». Але, на щастя, зараз всі це розуміють. За 2 роки нового складу, всі вже досить вхавали ту стилістику музики, яка робиться, вхавали форму моїх текстів. Щодо музики ніяких суперечок не виникає. Лише іноді виникають суперечки якогось організаційного характеру, типу: «чому ми купили квиток у Львів не на десяту годину, а на дванадцяту годину вечора?» Куди ви далі плануєте рухатись: на схід чи на захід? Зараз їдемо на схід, от я зараз після концерту на поїзд — і в Харків. Приїжджаю, й відразу інтерв’ю на телеканалі, радіостанціях. А далі хлопці приїжджають післязавтра і ми даватимемо концерт. Тобто особисто ви в «авангарді» команди? Ага. Після Харкова у нас Тернопіль, далі Луцьк. А чи цікавить вас закордонна публіка? Знаєте, хочеться за кордон. В мене, взагалі, тітка з сім’єю мешкає в Нью-Йорку вже дванадцятий рік. Вже громадяни США. Вони мене постійно запрошують. Але коли вчився в школі то не їхав, бо вважав що є безліч справ, якими треба займатись. А коли була Академія то просто напросто не було часу, бо давали тільки три тижні відпустки і їх хотілось провести з близькими і рідними які тут є. А от тепер думаю вже поїхати, вони мене звуть постійно, і ображаються, що я до них не їду. Але хочу вже то так поєднати, щоб якщо їхати, то вже там і для діаспори виступити. А воно так цікаво, коли перший кліп — «Маямі» з’явився на М1, то його майже не крутили вдень.
07 Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла»
2009 — січень — Альтер
08
Звичайно, через те що ми — молодий гурт. Тому дуже обережно відносилися, і ставили його вночі. А М1 транслюється одночасно і на Америку, для діаспори. Тому завдяки різниці в часі, наша ніч для них якраз день. Тому відразу після початку показу «Маямі», за статистикою відвідувань нашого сайту Північна Америка була на першому місці. Тобто логічно, що це була діаспора, яка цікавилась і шукала в Інтернеті «Антитіла». Америку будеш покоряти з гуртом чи сам? Звичайно з гуртом. Я взагалі не вбачаю свою творчість окремо від гурту. Взагалі, було багато варіантів, наприклад,самотужки ще на саму першу «Фабрику» потрапити… Але для мене не є самоціллю реалізація амбіцій популярності. В першу чергу хотілося-б реалізовувати свої творчі амбіції, я це я хочу робити лише в команді, адже це зовсім інша енергетика. Якщо припустити, що я люблю, скажімо, перчене, і не люблю гірке, то для мене гірке — співати одному, а перчене — це співати в колективі. Якісь виконавці вплинули на твої музичні смаки? Насправді, коли все починалося, я слухав SOAD, я слухав Rammstein, Guano Apes. Власне, і досі це слухаю, але зараз це не дуже впливає на ту стилістику музики, яку ми граємо. Окрім того, я з дитинства слухав російський рок. А зараз Вітя (бас-гітарист — прим. автора), більше він вишуковує якісь музичні Сергій Вусик (клавішник) новинки і підкидує мені свіжу порцію музики. А взагалі я так: шо подобається — те і слухав. І, взагалі, коли ти береш перший раз в руки гітару: чистий звук нічого не грає, крім дисків. Так сталося, що ми просто — о класно, а дісторшн* — це взагалі. взяли і віддали пісню «Я не забуду першу ніч» в розВсе було — замилювали все дісторшом, «м’яса», силку на VDR. Є така компанія, яка займається роз«м’яса» більше. Але музики в тому було мало. А тепер силкою пісень по регіональним радіостанціям і по можна побачити, що відбувається, самий звичайний місцевим. Цю пісню взяли в ефір процес: хтось залишається там — в важкій музиці, і «ПростоРадіо». Мені почали дзвонити друзі, казати, об’єктивно, зрозуміло що в нашій країні це певний що вони чують «Я не забуду першу ніч» в ефірі радіневеличкий відсоТо було «Я слухав SOAD, я слухав Rammstein, останції. ток. Світова музика дуже приємно. Це — звичайно, там є Guano Apes. Власне, і досі їх слухаю». була перша радіосщо робити. А у нас танція, яка нас взяв Україні важка музика не є комерційною. А я не хочу ла. Це був 2007 рік. Я подзвонив тоді на радіостанцію, займатися нічим іншим окрім музики в житті, тому покликав, того хто відповідає за ротацію, Андрія Урідоводиться робити комерційну музику. ньова. Тоді я вперше мав з ним телефонну розмову. Я Тобто ти зробив вибір аудиторії слухачів? йому подякував, сказав, що це «АНТИтіла». Так, я робив вибір між аудиторією, і зараз роблю. Тобто це сталось майже випадково? Саме головне, я не йду проти себе і вже сто п’ятдесят Ну не так, щоб зовсім випадково. Просто людина мільйонів раз переконався, що одну й ту саму мелосумлінно зробила свою роботу. Взяла прослухала і дію можна заранжувати як «важко», так і «легко», від взяла в ротацію. Дуже активно — нашу пісню крутитого пісня не змінюється. Головне – яка енергетика і, ли 4-5 разів на день. Це денний ефір. Це досить гарвзагалі, яку ти ідею подаєш. Скажімо чи приємна ця но. І після того, я продовжував вчитися в універсимелодія на вухо, чи ні. От і все. теті, займався трохи іншими справами. Потім, вже Як вам вдалося вперше на потрапити радіо? коли випускався, ми підписали контракт з «Catapult Зараз є такий чудовий чувак, якого звати Андрій УреMusic». І почали чисто випадково з Сергієм пересіканьов. Який зараз являється директором телеканалу тися. На тому ж МТВ. Зараз ми з ним дуже гарні друМТВ, а на той час він був директором «ПростоРадіо». зі. Власне 102.5 це сама наша перша радіостанція, до Одна із тих радіостанцій, яка постійно в мене в мачого я і веду. шині грала, поки в мене не вкрали антену. Зараз вже Ви активно користуєтесь інтернетом? Я не дуже активний інтернет юзер. То моя була ідея * Дисторшн (англ. distortion — спотворення, викривлення) — ефект зробити ЖЖ, звичайно, там зараз досить неактивперевантаження, який найчастіше використовується у таких музичних но, але то через брак часу, і взагалі трохи не доходять стилях, як рок, метал та інші.
2009 — січень — Альтер
09
руки. Дуже багато питань абсолютно типових. На які відповідь уже дана 50 разів до того. Мені розповіли що робити і які кнопки натискати. Тож я захожу собі, читаю, відповідаю. Але активне промо в інтернеті ми не робимо, тому що немає тієї людини, яка б серйозно тим займалася по-перше, а по-друге за цим необхідний постійний контроль, а я не достатньо компетентний. Я тебе знайшов «вконтакті» :) То не я! Моя сторінка насправді Тарас <приховано >. Я намагаюся змінити прізвище, але мені не дають це зробити, кажуть приклеїти якісь «голоси». Тому більшість знаходить мого «двійника», але то не я. Наприклад, коли хтось з знайомих додає якісь фотографії зі мною з концертів, то вони знають кого насправді слід відмітити на них. Тому мене «в друзі» додають хвилями. Я свою сторінку не використовую як рекламну площу. В мене немає своєї музики. Вона чисто виконує комунікативну та інформаційну роль. Якою мовою ти думаєш? Я зараз спілкуюся з тобою українською, думаю українською, а якщо спілкуюся російською мовою, в мене оточення російськомовне, то переключаюся. Твої думки з приводу недавньої «епідемії» свинячого грипу? Як лікувався/оберігався?
Ніяк. Я не п’ю — тому, як інші, не почав, як інші горілку глушити чи ще щось. Крім того ні разу маску не вдягав. Але я з самого початку вважав і знав, що це все дурня повна. Я знав чому, бо коли знаходишся близько до джерела інформації, то розумієш звідки «вітер віє». Ти не ходиш і не нюхаєш, звідки «гівном» пахне, а відразу бачиш де воно лежить. Багато людей, взагалі, мали бажання робити щеплення.. Я ж вважаю що це дурня, бо навіщо, якщо і є епідемія себе навмисно заражати вірусами. Що думаєш про нашу НЕК**? Я думаю що це профанація, це черговий бар’єр аби заробляти. Не більше. Хоча, коли Аліна Ґросу, дівчинка-бджілка, вийшла на «Міністерство прем’єр» з рабом і в латексному БДСМ вбранні та сказала що вже доросла… От в таких випадках ця комісія була б доречною. А загалом — вона ж така, ця комісія, не туди дивиться де справді потрібно. Я б взагалі заборонив би транслювати кліп «Сірожене пірожене», бо це якейсь гейсько-інцестно-педофілічне відео, яке абсолютно неприховано демонструє протиприродні акти, натяки на них, а це все запросто комісією допускається. Твоє ставлення до формату mp3 в контексті твоєї творчості? I ** Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі
Олексій Скурідін (ударник)
Віктор Раєвський (бас-гітара)
2009 — січень — Альтер
10 Тарас демонструє втрачений зуб
Та то таке — від цього нікуди не дінешся. Думаю, ще років п’ять і людство перейде на інтернет-продажі. Залишаться, звісно, такі фетишисти, які будуть купувати диски. І я в тому числі. Хоча, іноді за собою помічав, що коли хочеться побавитися в якісь комп’ютерні ігри, то мені ліньки іти їх купувати, я краще залізу на «торент» і скачаю. І так само люди — музику. Чи боїшся походів до стоматолога? Ні, абсолютно. В мене в житті сталась така ситуація. В мене цей зуб вибитий. Я впав з верхньої полиці купе, і вибив собі вві сні зуб. Я прокинувся: у мене застиг зубний нерв, тече кров і дуже боляче. Поки я доїхав до Києва, а потім потрапив до стоматолога, який вколов мені обезболююче, то мені стоматологічний кабінет був як за щастя. Після того як я нарешті вгамувався цей біль, стоматолог для мене — це усміхнена людина, яка приносить щастя. Якби ти міг обирати епоху в якій жити, що б ти вибрав? Я взагалі б не народжувався. Вакансія другої половинки вільна? Ситуативно. Тобто непостіна зайнятість? На пів-ставки Слава заважає, чи просто? Я людина непостійна. За гороскопом я «близнюк». Можливо, ще не знайшов свою другу половинку. Я задовольняюсь тим, що маю. Мене такий стан речей цілком влаштовує. Чи збираєтесь ви повним складом групи в позаробочий час? 2009 — січень — Альтер
Дуже багато! Останнім часом, правда, часу разом не багато проводимо. Спілкуємося про багато що в переїздах між містами, під час репетицій, якоїсь загальної роботи. А так збираємось, їздимо на майовки, просто збираємось — п’ємо. Зокрема ще чотири місяці назад це робили, а зараз вже ні. Граємо в «Монополію», іноді з Вусиком лабаємо в Starcraft. Найтупіше питання, яке тебе запитували? Я б сказав, найчастіше запитуване питання. Добре що я зараз його не чую. «Чому «АНТИтіла?» Окей не питатиму :) Яке походження назви гурту: філософське чи медицинське? Більше філософське. Медицина то вже похідне. Якщо ти мав можливість загадати одне бажання, яке здійсниться, що б ти загадав? Перейти на інший рівень існування. Подалі від планети Земля? Подалі від матеріального світу. Бувають дні, коли все йде шкереберть. Які курйози траплялися? Та їх купа, все пробігає якимось каламбуром. Сьогодні прийшли на концерт – немає електрики. Взагалі. Отаке. Маєш схильність до легковажних вчинків? Я така людина, що я здатен робити шалені кроки, але всеодно перед тим їх обдумую. Можливо, хіба що на п’яну голову. А так взагалі досить ретельно прораховую всі свої кроки, всі свої дії. Люблю екстрим. Якщо є можливість, люблю літати на паратрайку, от ще хочу з парашутом стрибнути. Але мені продюсер не дозволяє. Каже, що як розіб’єшся то … Якого кольору твоє життя? Чорно-білого. Якого кольору більше? Більше білого. Коли закоханість переростає у цинічні стосунки? Це залежить від характеру людей. В мене взагалі цинізм відношень в жорстокий побут ніколи не переростав. Для цього потрібно не менш ніж три місяці. А всі мої стосунки тривали завжди менше ніж 3 місяці. Який фільм ти можеш дивитися безліч разів? «Собаче серце», «Біжи лола біжи», «Джентельмени удачі». Коли я його дивлюсь в мене завжди такий новорічний настрій, і здається, ніби пахне мандаринами. Яка твоя улюблена книжка? Улюблений автор – Гюго. Мені радили Стругацьких читати, але не сподобалось. «99 франків» – з останніх. Мені намагалися втючити Карпу, але почав читати і не зміг — я не розумію такого стилю. Читаю езотеричну літературу. Чи не думав ти купити собі острів? Було б непогано, але рай на землі можна побудувати і у власному домі. Головне мати велике бажання. Що врятує світ? Любов. На цій славній ноті ми завершили розмову. Тарас ледь на запізнився на виступ, сперечаючись з охоронцями, котрі не хотіли пускати нас разом з ним.
11
ПЕРШ НІЖ ВИ ПРИДБАЄТЕ МЕБЛІ ФІРМИ « ІКЕА »*
*Магазин складаних меблів, популярний на Заході
ІЛЮСТРАЦІЇ: АНОНІМУС
2009 — січень — Альтер
12
БЕZОДНЯ:
«Ми живемо музикою, і з музикою, думаю, це — класно!»
ТЕКСТ: ЛЮДМИЛА ЗАХАРЧЕНКО; ФОТО: АНОНІМУС
П
ЕРШЕ ДЕСЯТЕЛІТТЯ НОВОГО СТОЛІТТЯ. ТИПОВІ ПОМИЛКИ ЛЮДСТВА. НЕТИПОВИЙ ГУРТ З ВІДСУТНІСТЮ «ЗІРКОВОСТІ» З ХМЕЛЬНИЦЬКОГО. ЯК ПОВІДОМЛЯЄ ВІКІПЕДІЯ: «БЕЗОДНЯ» — БЕЗНАДІЙНО ЗАКОХАНА В МУЗИКУ. ЧИ ПЕРЕРОСЛА ЗАКОХАНІСТЬ В СПРАВЖНЮ ЛЮБОВ ЗА РОКИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗАНЯТТЯ МУЗИКОЮ? Переросла в шось більше за любов, в шось таке, що я не можу описати словами, як би не намагався... але при цьому початкова закоханість залишилась! Ми живемо музикою, з музикою і, гадаю, це — класно :) БЕЗОДНЯ БАЖАНЬ, МРІЙ, ДУМОК? ПРІРВА? ЧОМУ САМЕ ЦЯ НАЗВА, І ЯК ВОНА ХАРАКТЕРИЗУЄ ВАШУ ТВОРЧІСТЬ? Просто саме слово "Безодня" для нас здалось якимось сильним і близьким, а потім відчули, що воно з нашими піснями має якийсь потойбічний зв'язок. А взагалі наша Безодня — це не стереотипне значення прірви, а скоріше безкінечності. Безкінечність бажань, мрій, думок... РОЗПОЧНЕМО З ПОЧАТКУ. НЕСТАЧА ЯКІСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ, ЧИ БАЖАННЯ ДОВЕСТИ СВОЮ ТВОРЧУ УНІКАЛЬНІСТЬ СПОНУКАЛИ СТВОРИТИ ГУРТ? Частково і те й інше, але в більшості спонукало те, 2009 — січень — Альтер
що дуже хтілось донести до мас внутрішні переживання, амбіції, і взагалі нашу музику. Ми відносились з самого попочатку серйозно до нашої творчості, знали, шо це не якісь дитячі експерименти, і тому нам дуже хтілось просто бути почутими. І нам це вдалось ;)) ЯКУ ПІСНЮ ВИ ВИКОНАЛИ НА НАЙПЕРШОМУ ВИСТУПІ ГУРТУ? ЧИ ЗАЛИШИЛИСЬ СПОГАДИ ПРО ТЕ, ЩО ВИ РОБИЛИ НЕПРАВИЛЬНО(ЗАБУЛИ СЛОВА, ПЕРЕПЛУТАЛИ АКОРДИ ЧИ МІСЦЕ КОНЦЕРТУ)? Ого.. перший концерт??)) Він взагалі пройшов круто...) Виконували декілька пісень: "Загублені люди", "Навіщо", "Смертельна зброя", "Безодня".. ми за п'ять репетицій до нього підготувалися і кльово бабахнули. Запам’яталася ше така штука як "Зап'ястя Вольтрона" ;) про неї знають тільки наші близькі, то є пошлим тому не буду афішувати :) ФЕСТИВАЛЬ «ЧЕРВОНА РУТА — 2006». 1 МІСЦЕ. ЗМІНИ У ТВОРЧОМУ ЖИТТІ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ТА ВРАЖЕННЯ ВІД ПОДІЇ? Так, взяли 1ше місце, потім поїхали до Києва і зрозуміли, шо то все відбувається для того щоб поставити галочку "фестиваль пройшов". А як?, це вже інше питання. В той день в Києві виступали Muse, і мої думки були тільки про це )) Але все ж таки після Рути ми впевнились в тому, що потрібно досягати мети свої-
13
ми силами, і взялись за запис дебютного альбому! О КОТРІЙ ГОДИНІ ДНЯ(НОЧІ) ДО ВАС ПРИХОДИТЬ НАТХНЕННЯ ПИСАТИ(СЛОВА ЧИ МУЗИКУ)? Натхнення штука дуже непередбачувана, тому з’являється навіть в такі моменти, коли зовсім не чекаєш цього. Напевне цим воно і неповторне, але не тільки цим..! Я отримую задоволення від натхнення, інколи його не навиджу, але коли воно приходить.. і я на одинці, так краще :)!!! НА ЯКУ ПІСНЮ ВИ ЗАРАЗ ЗНІМАЄТЕ КЛІП ТА КОЛИ ЙОГО ОФІЦІЙНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ? Знімаєм, точніше вже відзняли кліп на пісню "Сила води". Це наше перше серйозне відео, тепер починається процес монтажу, клеїтимуть те все до купи..! А презентація обовязково буде, і не тільки в Хмельницькому, плануємо в двадцятих числах січня уже
2010р. :) ІСТОРІЯ, ЗГІДНО ЯКОЇ НАПИСАНИЙ СЦЕНАРІЙ КЛІПУ? Невже думаєш, шо я просто взяв і розказав все ще до презентації =)? Що можу сказати, так це те, що знімали ми кліп з молодим режисером, талановитою дівчиною Світланою Тарчинською, і вся сюжетна лінія — то є її фантазії стосовно бачення пісні... незабаром зможите зацінити )) ОЛЕКСАНДРЕ, ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ, ЩО Є ПОПСА: ROCK ЧИ POP МУЗИКА. НА СЬОГОДНІ 50\50 МОЛОДІ СЛУХАЮТЬ ЧИ ТЕ ЧИ ІНШЕ. ЧИ ЗМІНИТЬСЯ ЦЕ СПІВВІДНОШЕННЯ У МАЙБУТНЬОМУ НА ВАШУ ДУМКУ? Попса для мене це нікчьомна, смішна і неякісна музика. Це може бути як Rock, так і Pop. Важко сказати, шо молодь слухає більше. Мені б дуже хотілось, щоб все ж таки вони могли розрізняти рівень, якість, та дороге і круте звучання від попси ЯКИХ ВИКОНАВЦІВ ВИ СЛУХАЄТЕ З ВИЩЕЗГАДАНИХ СТИЛІВ МУЗИКИ? Пропускаю через себе регулярно багато різного музла, називаю те, шо чіпляє останнім часом: ROCK: Snow patrol, Arctic Monkeys, The Fray, Black Rebel Motorcycle Club, Incubus. POP: а-ha, Michael Jackson. ЧИ ПОГОДИЛИСЬ БИ ВИ ВИКОНАТИ НА НОВИЙ РІК ЗВИЧАЙНУ ДИТЯЧУ ПІСЕНЬКУ? І В ЯКОМУ СТИЛІ ЦЕ Б ВІДБУЛОСЯ? Звичайно погодився б! Було б кльово виступити на якомусь благодійному крутому концерті. Експери-
менти — це завжди шось но ве, тому ми шось замутили б експериментальне, в незвичному для нас стилі. ЯКІ ПОДАРУНКИ В ДИТИНСТВІ ЗАГАДУВАЛИ ДІДУ МОРОЗУ?) Снігуроньку ) ЯКОГО КОЛЬОРУ ВАШЕ ЖИТТЯ?
Різнокольорове! ОЛЕКСАНДР БАНАШКО, ЧИ ВЖИВАЄТЕ ВИ ПЕВНІ МІРИ, ЩОБ ВІДМЕЖУВАТИ СЕБЕ І СВОЮ ТВОРЧІСТЬ ВІД ПОПСОВОСТІ? Навіть ніколи і не думали на такі теми. Ми просто робимо те, що нам подобається, робимо це щиро і чесно. А такі міри хай вживає той, хто ставить себе в якісь певні музичні рамки :) ЯКИМИ ВИДАМИ МИСТЕЦТВА ВИ ЩЕ ЗАЙМАЄТЕСЬ?(ТЕАТР, БАЛЕТ, ГРАФІКА…) Ми люди взагалі активні, тому в мистецтві купаємось ;) Коля(басист) кльово малює, Женя(гітара) пише сонети :), Вова(драми) займається бойовим мистецтвом. Такі справи )) КІЛЬКА СЛІВ ПРО СЕБЕ (ЧИМ ЗАХОПЛЮЄТЕСЬ, КОГО НАСЛІДУЄТЕ, ЯК ВІДПОЧИВАЄТЕ….) Захоплюємось вічною класикою, дивами природи, талановитими людьми, їхніми творіннями, і деякими порно фільмами(якшо вульгарно останнє можна не писати, але я б залишив ))! Намагаємось нікого не наслідувати. Можливо, в когось з нас це не дуже виходить, але намагаємось ;) А відпочиваємо, м’яко кажучи, з кайфом і шикарно ... чого і усім бажаю.. цеж свого роду теж мистецтво ;) 2009 — січень — Альтер
14
ТЕКСТ ТА ФОТО: ОЛЕКСАНДР ГОНТАР
АЛЬТЕРНАТИВНА
СТОЛИЦЯ
2009 — січень — Альтер
15
В
Україні є такі міста, у котрі можна закохатися з першого ж погляду. Для цього не обов’язково народжуватися в них, чи постійно перебувати. Просто вони гармонують із станом душі. Вливаються в твою свідомість і своїм ритмом пульсують в унісон із серцебиттям. Таким містом натхнення для вас може стати західноукраїнське місто Львів. Воно має свій власний дух, стиль, котрий неможливо сплутати з будь-яким іншим. Це місто, котре здатне закохати вас у свою атмосферу. Достатньо хоча-б раз побувати в ньому і все. Можливо, Львів прийме ваші почуття навзаєм і тоді вам точно не вистачить одного візиту, щоб розібратися у власних враженнях. Ви захочете поїхати туди знову — перевірити чи ті враження не були вам навіяні станом зміненої свідомості чи алкогольного сп’яніння. ВОКЗАЛ Отже, для кожного середньостатистичного туриста знайомство із містом починається з вокзалу (аеропорт і власний транспорт не враховуємо). Слід зауважити, що львівський вокзал був першим вокзалом в Україні, адже Львів у 1861 році став першим містом України, в яке була прокладена залізниця. Його збудувало Віденське акціонерне товариство імені Карла Людвіга, котре займалося прокладанням та експлуатацією залізниць у АвстроУгорській імперії. Перш ніж будувати було оголошено конкурс проектів. Перемогу здобув проект Юліана Захаревича, відомого на той час львівського архітектора. Тож вокзал відкрили одночасно із залізницею — 4 листопада 1861 року. Нині в цей день українські залізничники святкують своє професійне свято. У 1905 році вокзал було модернізовано і збільшено, в зв’язку із зростанням пасажиропотоку. Тогочасний львівський вокзал був зразком технічних та інженерних досягнень. Перша та друга світові війни нанесли значні пошкодження вокзалу, але незважаючи на це, його відновлювали та реконструювали. В радянські часи «буржуазний» стиль внутрішнього оформлення було змінено на «сталінський ампір». Але вже після розвалу СРСР була здійснена ґрунтовна реконструкція, котра завершилась у 2001 році та повернула вокзалу оригінальний стиль. Вийшовши з вокзалу ви одразу ж
Трамвай став невід’ємним елементому Львову
потрапите на Площу Двірцеву. Вона містить в собі один з найважливіших львівських транспортних вузлів — маршрутки, трамваї, автобуси у всіх можливих напрямках Львову і області. Тут головне — не розгубитися, і відразу скористатися трамваєм, адже знайомство з Львовом ліпше почати саме з трамваю. ЛЬВІВСЬКІ ТРАМВАЇ — це єдина в Західній Україні трамвайна система і найбільша серед вузькоколійних трамвайних систем України. Перший в Україні кінний трамвай було відкрито саме у Львові, це сталося 3 травня 1880 року. Час минав, технології не стояли на місці, і тому вже у 1896 році на зміну кінному трамваю прийшов електричний. А в середині 80-х років XX ст. у Львові створили першу в СРСР автоматичну систему контролю за дотриманням графіку руху трамваїв за допомогою «штрих-кодів» — певних металевих рамок на даху вагонів. Систему впроваджували тривалий час, але згодом
від неї відмовились. Досі можна помітити специфічні металеві конструкції на деяких перехрестях вулиць, та рідше — на дахах трамваїв. Пройшло чимало часу, перш ніж на львівських вулицях з’явились сучасні трамваї, але вже здавна трамвай став невід’ємною частиною міста. Саме у трамваї можна дізнатися останні чутки та новини, послухати цікаві історії. Для цього достатньо сісти в нього та проїхати декілька зупинок. Ви дізнаєтесь чимало пліток. Можете бути певні, якщо ви потрапите до більшменш заповненого трамваю, у вас обов’язково виникне враження, що більшість пасажирів трамваю, кондуктор і водій знайомі між собою не один десяток років. Адже у поведінці львів’ян немає взаємної відстороненості характерної для мешканців великого міста. Особливо вишукано між собою спілкуються люди похилого віку, котрі пам’ятають і німецьку і совєцьку окупацію. 2009 — січень — Альтер
16
Типовий львівський дворик
2009 — січень — Альтер
17
Львів — місто релігійного різноманіття
Серед львів’ян, чимало віруючих людей (35% вірян — греко-католики), тому не дивуйтесь, якщо раптом проїжджаючи повз однин з костелів деякі пасажири почнуть хреститися. ЦЕНТР МІСТА Самий ласий шматочку Львова — це Старе Місто, його центральна частина. Перші відчуття які виникають, коли ти потрапляєш в центр — це відчуття європейськості. Під ногами — бруківка, довкола — безліч старовинних будинків. Характерною особливістю львівського центру є відсутність високих сучасних споруд, всі будинки в центрі є пам’ятками архітектури. Самовільне переплануван-
ня фасадів мешканцям заборонено, тому всі споруди тримають єдиний ансамбль у візуальному стилі. Тут ви не побачите безликих білих рамок дешевих метало-пластикових вікон, так само як і завішаних кондиціонерами стін. Все це доволі просто пояснити — Старе Місто внесене до Світової спадщини ЮНЕСКО. Тобто майже цілий район міста являє собою пам’ятку культури та архітектури. Це накладає певні обмеження на зміну зовнішнього вигляду центру міста, і водночас є тільки перевагою при розташуванні затишних кав’ярень і ресторанів. Серцем туристичного Львова безсумнівно можна вважати
ПЛОЩУ РИНОК та міську Ратушу, котра є яскравим прикладом австрійського класицизму в архітектурі. Цікаво знати, що площа Ринок, як тільки її заснували, називалася «Рінґ» (з німецької — кільце, замкнений простір). У місцеву слов’янську вимову це трансформувалося як «Ринок». Тобто площа дала назву базарові, а не базар — площі. Зі Львова ця назва — синонім слову «базар» — поширилася на українську і польську мови. На Площі Ринок багато «кам’яниць» збудованих у 16-17ст. Всі вони досі експлуатуються, деякі, навіть, житлові. Також можна піднятися на верхівку ратуші — звідти вам відкриється чудова панорама старовинного Львова. Цінителів архітектури Львів порадує різноманіттям архітектурних стилів. В архітектурі Львова, який зазнав незначних руйнувань під час воєн ХХ століття, відображено чимало європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Рекомендуємо розшукати Латинську катедру (готичний стиль) та Домініканський собор (українське бароко). Насправді це не складно — біля них завжди натовпи туристів. У Львові більшість під’їздів прохідні — тобто, крім сходів на поверхи ведуть у внутрішній дворик, часто оточений з усіх чотирьох сторін будинком. Це створює унікальні можливості для мешканців будинку — спільні внутрішні яруси балконів, на яких запросто можна попліткувати ввечері з сусідами або банально розвішати прання. Саме в таких двориках варто побувати, окремо від натовпу, випадково чи навмисно, щоб отримати неповторні враження про місто. МІСТО ОБШАРПАНОЇ КРАСИ Загалом, Львів без жодної іронії можна назвати «містом обшарпаної краси». На відміну від класичноєвропейських міст, таких як Відень або Прага він не є досконало «вилизаним». Фасади більшості будинків давно не відновлювалися, стіни «цвітуть», подекуди відвалюються шматки штукатурки. У вологу або дощову погоду можна відчути, що місто набуває запаху вологого льоху.А якщо зважити на те, що у Львові зосереджено 55 % від всіх пам’ятників архітектури України, то виникає резонне питання, чому деякі з них досі в такому стані. 2009 — січень — Альтер
18
Елемент внутрішнього оздоблення «Гасової Лямпи» На Площі Ринок завжди велелюдно, навіть вранці
КАВ’ЯРНІ ТА РЕСТОРАНИ Саме вони своєю оригінальністю та затишком приваблюють значну кількість гостей міста. Є навіть музей-кнайпа* «Гасова лямпа», котрий займає три поверхи і терасу. Заклад присвячений винайденню гасової лампи в 1853 році саме у Львові. У ресторані знаходяться експонати близько 200 гасових ламп, а також копія оригіналу найпершого винаходу. Назви страв у меню справді оригінальні, тому нелякайтесь, якщо вам порекомендують скуштувати «бензинівку», «нафтівку» чи «гасівка». Це одна з ресторацій мережі «!ФЕСТ»,концептуальних авторських ресторанів, в котру також входять «Криївка», «Мазох-café», «Під Золотою Розою» та багато інших. Характерною особливістю ресторації цієї мережі є наявність унікальної «родзинки» в кожній з них. Наприклад, «Криївка» — заклад пабного типу із «бандерівською» музикою, * Кнайпа (від нім. Kneipe) — гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої
2009 — січень — Альтер
оздоблений під справжню партизанську криївку, схрон. Кухня — українська, польова. Страви подають у військовому посуді. У ресторані є тир та вільне користування бутафорною зброєю. Традиція входу до закладу передбачає знання гасла, та перевірку чаркою медовухи. Або ще «Мазох-café», воно відтворює камерну атмосферу у стилі творів Леопольда фон Захер-Мазоха, на стінах розміщені цитати та предмети пов’язані із мазохізмом, двері до ресторану виконані у вигляді замкової шпарини, яка символізує вуаєризм. Спитайте будь-кого з тих, хто бував у Львові — вони обов’язково порекомендують вам один з цих закладів. Часто буває наявність відсутності місць, тому рекомендуємо заздалегідь резервувати столик. Головна відмінність львівських ресторацій і кав’ярень від столичних — це значно менша ціна, та якісно вищий рівень обслуговування, котрий рідко трапляється у Києві в недорогих рестораціях. Офіціанти
справді поводять себе як офіціанти, ґречні** та чемні впізнають постійних відвідувачів. Звісно, бувають і винятки, але у Києві ці «винятки» у переважній більшості. Знайти хорошу кав’ярню у Львові не становить значної проблеми. Особливо, якщо почати пошуки поряд із Площею Ринок. Якщо ви хочете скуштувати у Львові філіжанку справді хорошої кави і посидіти у приємній атмосфері, вам неодмінно слід завітати у «Світ кави». Саме ця кав’ярня є улюбленим місцем зустрічі багатьох представників львівської інтелігенції та мистецьких кіл. Ця кав’ярня спокушає своєю аристократичністю та простотою. Особливого настрою додають і картини на кавову тематику Іванки та Сашка Войтовичів. Влітку відвідувачі цієї кав’ярні мають нагоду насолоджуватись горнятком гарячої кави, сидячи у зручних плетених кріслах на літньому майданчику поруч з кав’ярнею. При цьому затишок у провулку біля середньовічної ** Ґречний — ввічливий.
Кав’ярні завжди мають в запасі щось смачненьке
19
2009 — січень — Альтер
20 Панорама міста з верхівки міської ратуші
2009 — січень — Альтер
21
2009 — січень — Альтер
22
2009 — січень — Альтер
23
каплиці Боїмів створює неповторну львівську атмосферу. ЖИТЛО Якщо ви вагаєтесь між готелем та короткотерміновою орендою житла, радимо зробити вибір на користь останнього варіанту. Перевірено на власному досвіді. За ціною стандартного номеру тризіркового готелю ви отримаєте пристойну одно-/двокімнатну квартиру з усім необхідним. Якщо уважно підійти до питання вибору, то можна знайти житло навіть на Площі Ринок чи суміжній вулиці. Сайтів, присвячених оренді квартир у Львові, доволі багато, тому завжди є можливість обрати найкраще, керуючись відгуками, цінами та географічним розташуванням. МОВА Навіть, якщо вивикориствуєте українську мову в повсякденному житті і вважаєте себе справжнім українцем — підготуйтесь поповнити свій словниковий запас новими словами та реченнями. У львів'ян є свої погляди на українську мову. Наприклад, під час розрахунку на касі вас може спантеличити продавець питанням «Що то має бути?» — еквівалентом звичного питання «Що ви хочете купити?» Проте через декілька годин до цього можна з легкістю звикнути. Навіть якщо ви звернетесь російською мовою — вас зрозуміють. Дах одного з будинків (вид з Ратуші)
Львів'яни дуже толерантні. Не вірте побрехенькам — російську мову тут чудово розуміють і бити не будуть :)
перевагу натовпам на вулиці та гучним концертам у центрі міста — приїжджайте, буде весело!
КУЛЬТУРА В 2009 році Львів було визнано Культурною столицею України. У Львові діє 32 музеї, 12 бібліотек та 12 театрів. Але якщо ви турист, то ця інформація для вас навряд-чи буде вам корисною. Для відчуття сучасного львівського мистецького андеґраунду варто почути гурт «Мертвий Півень». Він деякою мірою став символом міста і тому сувенірні футболки з текстами їх пісень дуже популярні серед туристів. Радимо при нагоді зазирнути в декілька галерей сучасного мистецтва — «Дзиґу» (яка також має власну кав’ярню) або «LvivArt». Там буде на що подивитись цінителям сучасного мистецтва. Якщо ви бажаєте придбати сувеніри на згадку, то особливої різниці в асортименті та цінах в різних кутках міста ви не побачите, але найбільше скупчення різноманіття можна знайти на базарі, котрий на Вічевій площі, відразу за Національним Музеєм ім. Шептицького. Асортиментом він приблизно нагадує Андріївський узвіз, але окрім стандартних вишиванок-футболок-матрьошок там є деякі цікаві дрібнички, котрі можна відшукати тільки у Львові. Першого тижня травня святкується день Львову, тому, якщо ви надаєте
ЦІКАВІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ zz В Львові дуже багато аптек. Принаймні в центрі так точно. Є навіть музей-аптека. При першому їх надмірну кількість особливо помітно. Дві різні аптеки можуть бути в одній будівлі, але з протилежних боків, або просто одна навпроти іншої, через вулицю. Невідомо з чим це пов’язано, але радимо звернути увагу на різноманітність аптечних вивісок. zz Поза центром доволі важко знайти сміттєвий бак, якщо ви вихований турист і не будете розкидати сміття довкола, то вам доведеться доволі тривалий час шукати урну. zz У Львові майже всіма трамваями керують жінки. Тільки кожен десятий водій — чоловік. Не вірите? Покатайтесь трамваєм і порахуйте! zz У Львові є єдина в Україні лабораторія паранромальних явищ. В неї навіть вивіска відповідна. zz Львівські пішоходи не ускладнюють своє життя пошуком пішохідних переходів — вони переходять вулицю де їм заманеться. Будьте обачними, водії також не надто звертають увагу на знаки. zz В центрі міста на площі навпроти Оперного театру завжди можна знайти гравців у шахи, котрі займають більшість вільних лавок.
Фонтан «Посейдон»
2009 — січень — Альтер
24
mm: &
’s
ТЕКСТ: ЛІЗА ВАЛІЗА ФОТО: ОЛЕКСАНДР ГОНТАР
кольорова альтернатива чорному шоколаду!
2009 — січень — Альтер
25 ри читанні цієї статті, ви обов’язково П повинні куштувати різнокольорові кульки “M&M’s”. Бо мова піде про історію виникнення саме цих ласощів.
Батьком цих цукерок був звичайний солдат іспанської армії Форест Марс. Він помітив, що під час відпочинку його товариші по службі їли дивні солодощі. Це були кульки з шоколаду, котрі солдати посипали цукром, щоб шоколад не танув. Ця обставина надзвичайно зацікавила Фореста і він вирішив започаткувати власне виробництво таких солодощів. Але для того, щоб виробляти цей продукт під час війни Форесту Марсу були необхідні додаткові інвестиції. Тому він почав пошуки партнера для справи. Ним став Брюс Мюрьє. Саме прізвища двох власників компанії утворили назву нових солодощів — «M&M’s (Марс і Мюрьє). Згодом партнери вирішили розділитися і Марс викупив частку Мюрьє в компанії, проте назву солодощів було вирішено не змінювати. 1941 року в США з’явилися перші цукерки M&M’s . Ласощі пакували в невеликі картонні коробки та відсилали армії військам союзників. Тому, коли війна закінчилася цукерки вже були популярними. Згодом упаковку було змінено, на звичний нам, темно-коричневий
пакуночок. В 1954 році з’явилися перші M&M’s з арахісом, а згодом і славетний рекламний слоган- «The milk chocolate that melts in your mouth, and not in your hands («молочний шоколад, який тане у вашому роті, а не в долонях») і відомі рекламні герої бренда —червоний та жовтий чоловічки-цукерки. Доречі, перші цукерки M&M’s були коричневими, кольору справжнього шоколаду, а різнокольорові M&M’s з’явилися лише в 1960 році (червоні, жовті, зелені). А в 1981 року цукерки M&M’s навіть побували в космосі! Астронавти одного з шатлів виявили бажання додати солодощі до їхнього раціону на борту. Тому M&M’s стали частиною експозиції музею космосу «National Air & Space Museum» у Вашингтоні, США. Взагалі, 80-ті роки здійснили кольорову революцію в історії бренду. Саме тоді компанія вперше почала виробляти святкові цукерки — червоні та зелені M&M’s до Різдва та M&M’s нейтральних кольорів до Великодня. В 1987 році до палітри цукерок повернули червоний колір, а в 1995 році компанія провела опитування серед американців щодо того, який новий колір слід додати, і 5.4 мільйона проголосували за те, щоб додати цукерки синього кольору. Цікаво, що в пачці M&M’s —30% цукерок коричневого кольору, 20% — жовтого і червоного і по 10% — синього, зеленого і оранжевого, а для M&M’s з арахісом пропорція інша: по 20% — коричневих, жовтих, червоних і синіх і по 10% — зелених і оранжевих. На жаль, ця статистика є достовірною тільки для західних цукерок. РЕДАКЦІЄЮ НАШОГО ЖУРНАЛУ БУЛО ПРОВЕДЕНО ЕКСПЕРИМЕНТ: Шоколадні цукерки M&M’s, придбані в звичайному київському супермаркеті, були ретельно підраховані та розділені по кольорам. Виявлено повну відсутність синіх цукерок. Ймовірно, вони ще не доступні для мешканців східної Європи. Пропорція наявних кольорів виявилась такою: 3/9 — коричневі; 2/9 — жовті; 2/9 — червоні; 1/9 — зелені та 1/9 оранжеві. Так що, тепер чекаємо появи синіх цукерочок!
2009 — січень — Альтер
26
Я
кщо ви хоч трошки слідкуєте з новинами шоу-бізнесу, то ви неодмінно чули бодай щось про скандальні кінофільми «Борат» або «Бруно». Чи хоча б про їх заборону в деяких країнах. Одним із найбільш шокуючих світ акторів та шоуменів є британський комедійний актор Саша Барон Коен. Нещодавно він сів голим задом на обличчя відомому реперу Емінему безпосередньо під час вручення премії MTV. Таким способом він зробив чималу рекламу своєму новому фільму про австрійського журналіста-гея «Бруно». Саша Барон Коен народився 13 жовтня 1971 року в єврейській сім’ї в Хаммерсміті, Лондон. Батьки — Джеральд і Даніелла Барон Коен. Батько тримав магазин чоловічого одягу. Саша почав грати на сцені ще в час навчання в коледжі. У 1994 році з’явився в телепередачі «The Word» на Channel 4 в образі албанського репортера Крісто, який пізніше трансформувався в казахського журналіста Бората Сагдієва. Найпопулярнішим сценічним образом Коена є реппер Алі Джі. У його образі артист веде свою телепередачу на MTV та багато разів брав участь в зйомках фільмів. Також він озвучував лемура Джуліана в анімаційній стрічці «Мадагаскар». Іншим сценічним персонажем Коена є австрійський гомосексуаліст Бруно — ведучий fashion-шоу. «Бруно» — фільм-провокація, котрий висміює так звану «толерантність» європейської спільноти по відношенню до гомосексуалістів і викликає агресивну реакцію з боку і тих, хто вважає себе толерантними, і тих, хто вважає себе «голубими». Звісно, дітям цей фільм показувати зовсім не варто. Та і про художню або культурну цінність такого фільму складно говорити, адже присутня наявність повної її відсутності. Тут більш доречне поняття «провокативної» цінності, адже цей фільм створено не з метою тупого заробітку грошей, а з ціллю викликати реакцію суспільства. Всі фільми Коена вирізняються непристойністю жартів. Демонстрація фільму «Бруно» в Україні була заборонена НЕК* через те, що у фільмі міститься багато моментів, які відверто демонструють статеві органи та гомосексуальні збочення. * Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі
2009 — січень — Альтер
ТЕКСТ: КОЛОМІЄЦЬ АНДРІЙ, ОЛЕКСАНДР ГОНТАР; ФОТО: АНОНІМУС
27
Саша Барон Коен в образі Бората
Саша Барон Коен в образі Бруно
Подібна доля спіткала і попередню стрічку Коена «Борат» — його також заборонили. Барон Коен в цій стрічці є актором та сценаристом водночас. Фільм був задуманий так, що в ньому знімаються реальні люди, які про це навіть і не здогадуються. Приїхавши до США та спілкуючись з людьми, Саша відзняв багато матеріалу. У людей брали згоду на те, що відео буде використаний у його телевізійному шоу. За сценарієм фільму актор є журналістом з Казахстану, котрий разом із своїм асистентом Азаматом проводить дослідження на теренах США і таємно мріє про одруження з Памелою Андерсон. А насправді він веде гумористичну передачу для телебачення Великобританії, котра майже невідома в США. На перший погляд «Борат» виглядає як грубе знущання з казахів сповнене «туалетного» гумору на межі дозволеного та перемішане з «абракадаброю» кириличними літерами. Звісно, з цього також можна посміятись. Але істинна сутність гумору значно глибша. Хоча фільм розповідає про Казахстан, він знімався не в Казахстані, а у Румунії. І масовка в кадрі румунська. В титрах прямо повідомляється, що при зйомках жоден казах не постраждав та не потрапив у кадр. Але й досі залишається загадкою, чому саме Казахстан був обраний для, так званого, «стьобу». Проте показ фільму викликав доволі значний ажіотаж серед туристів західних країн, і наразі Казахстан відчуває справжній наплив довірливих туристів, котрі наївно бажають побачити кадри із фільму власними очима. При детальному розгляді, цей фільм являє собою жорстке висміювання американського способу життя. Це чітко виражено у моментах, коли в кадрі з’являються пересічні американці. Борат викликає у них неймовірну щиру реакцію своїми дивними вчинками та поглядами. Деякі з них ціпеніють, деякі демонструють тупе нерозуміння. Але саме завдяки цим моментам, ми бачимо справжніх, «живих» американців. Особливої уваги заслуговує епізод, коли Борат переконує повний стадіон американців підвестись та почати співати фальшивий гімн Казахстану. Саша Барон Коен першовідкривач власного жанру кінофільмів з глибоко прихованими філософськими натяками, котрі не залишать байдужими навіть справді толерантних естетів! 2009 — січень — Альтер
28
КАРНАВАЛ СЬОГОДНI ЦЕНТР МIСТА ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА ЯСКРАВИЙ! ФЕЄРИЧНИЙ! НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ КАРНАВАЛ! АКТОРИ, МIМИ, I ВОГНЯНЕ ДIЙСТВО НЕ ЛИШАТЬ ВАС БАЙДУЖИМИ! СВЯТО, ЯКЕ ТИ НIКОЛИ НЕ ЗАБУДЕШ!
О
голошення саме такого змісту з’явилися на стінах будинків, стовпах, магазинах, навіть деревах приблизно о п’ятій ранку, поки ще усі спали. Втім навіть двірники, які встали приблизно о цій порі, не могли згодом пригадати, хто ж розклеював ті яскраві афіші, що так безсоромно визирали зараз з-за кожного рогу. істо не було столицею, але й провінційності у ньому було також надто мало, щоб зреагувати на обіцяну подію ажіотажем: люди механічно перечитували текст та роздумували куди краще піти на вихідних: до філармонії, до батьків, чи просто до кав’ярні, а може справді глянути на той, як там його Карнавал… Усі ці плани мали шанс на здійснення, однак беручи до уваги погоду, що панувала в місті, більшість жителів зізналося собі щиро, що у суботу вони й носа на вулиці не покажуть. Та й не купиш їх вже такими дешевими середньовічними розвагами — заради бога, ніби в місті мало театрів… Та й навіть факіри з їхнім вогняним шоу також не були новиною тут, дихання вогнем вже встигло усім набриднути. Тільки дітей це ще якось вражало. ак, діти були єдиними, хто по справжньому зацікавились майбутньою імпрезою. Малюків неможливо було відтягнути від зображених на афішах страхітливих мумій, згаданих факірів, та фокусників, що звично розрізали чиєсь тіло у ящику. А підлітки, яким вже не пасувало цікавитися такими речами, захоплено перемигувались при погляді на звабну красуню у червоному платті на ходулях, що всміхалась наче кожному з них. Дивним було те, що афіші з’явилися в день самого карнавалу, і заздалегідь ні у пресі, ні по місцевому телебаченню не було жодної згадки про анонсований захід. Можливо, це було
М
Т
2009 — січень — Альтер
Текст: Iнна Анісімова
пов’язано з бюрократичною тяганиною, що супроводжується отриманням купи дозволів на усе — починаючи від продажу алкоголю на території, закінчуючи дозволом на музику після одинадцятої. Карнавал , як і належить таким таємничим подіям мав відбуватися у темряві: від восьмої вечора і аж до світанку. Ось організатори й вирішили не анонсувати, поки не буде остаточної гарантії, що фестиваль таки відбудеться (а може просто вирішили не витрачатись на рекламу, яка зрештою різниця). Багато хто сумнівався, що взагалі щось відбудеться, бо не було помітно жодних приготувань до свята метушні, що його зазвичай супроводжує . ле, десь перед сьомою, в місто в’їхав невеличкий фургон. О сьомій звідти виліз понурий молодий чоловік. В нього було коротке руде волосся, голубі очі та розсип веснянок на світлій, не дуже чистій шкірі, але не дивлячись на цей канонічно життєрадісний образ, його вираз обличчя не виявляв особливого щастя. Але й не свідчив про протилежне — слідів відчаю на ньому також не було помітно. Проте, відчай, можливо, слугував би більш природнім відбитком на обличчі молодої людини, ніж ця маска смертельної нудьги і майже огиди, яку міг би зауважити випадковий перехожий, якби озирнувся. Та ніхто не озирнувся, і рудий юнак почав швидко витягати з фургону театральні декорації, яскраві намети, клітки з тваринами, ходулі, і ще якісь причандалля. Останнім він витягнув манекен фокусника у чорному плащі і білих рукавичках. Потім він зазирнув до фургону, наче щось наостанок перевіряючи. Більше усередині нікого не було. Годинник на старовинній ратуші пробив пів на восьму. А ЯКІСЬ ГОДИНИ МІСТО Й СПРАВДІ ЗМІНИЛОСЬ: НАЧЕ СТРУСИЛО З СЕБЕ ПИЛ, І ПЛЮНУВШИ НА КІЛЬКІСТЬ РОКІВ ПОЗАДУ, – КИНУЛОСЯ В ПРИШЕЛЕПКУВАТО-ВЕСЕЛИЙ ТАНЕЦЬ. МІСТО, ЯКЕ НІКОЛИ НЕ ЗНАЛО ВІЙН, РІЗНІ, ПОГРОМІВ, РЕВОЛЮЦІЙ, МІСТО, ДЕ УСІ МЕРЦІ БУЛИ НА КЛАДОВИЩАХ, А УСІ ЖИВІ – У ЗРУЧНИХ І ТЕПЛИХ БУДИНКАХ. МІСТО, ЯКЕ НЕ БАЧИЛО СЕБЕ МЕРТВИМ, НЕ ЛЕЖАЛО В РУЇНАХ І ЧОМУСЬ ВВАЖАЛО, ЩО ЦЕ ДАЄ ЙОМУ ЯКУСЬ ПРИВІЛЕЮ ПОРЯД З МАГДЕБУРЗЬКИМ ПРАВОМ.
А
З
29
Н
аче хтось перемістив якийсь перемикач у положення «включено». З усіх боків гримнула гучна музика,чулися сміх, стогони, крики, нявкання, вулиці заповнили танцюючі пари, ховаючись у мерехтливими світлі вогнів, з жовтооранжевої тіні яких, то тут, то там виринали перевдягнуті актори в масках. Під ноги кидалися коти: по-європейському стримані, місцеві коти-аристократи, втративши усю свою котячу гідність і ліниву байдужість, бігли за натовпом таких самих шалених і збуджених передчуттям свята людей. Хто зна, де поділася уся їхня ранкова стриманість і холодна зверхність. Тепер вже діти захоплено, та трохи перелякано оглядалися на дорослих, яким в одну мить перестало пасувати це слово. Вони сміялися, танцювали, обнімали один одного, знайомилися, пили вино і підкріплювали нові знайомства вигуками, стрибками чи одразу поцілунками.
К
арнавал був у розпалі, і очі просто розбігалися: на розі однієї з вулиць фокусник ковтав ножі, інший зосереджено і вправно метав ними в ту саму красуню в червоному платті з афіші, поки вона блискуче танцювала танго у парі з рудим юнаком. Навколо бродили міми на ходулях, періодично боляче зачіпаючи когось із людей внизу. Поруч розігрувалась якась сцена за участю великої кількості акторів (трохи не для дитячого ока сцена, на погляд консерватора), скоріше за все це була альтернативна модернова постановка з залученням глядачів у дійство. А може це й зовсім не була ніяка вистава. Факіри демонстрували насправді віртуозні трюки, такого ніхто раніше не бачив – вони перекочували вогняні кулі по оголеному тілу один одного, вони не просто дихали вогнем, але й ковтали його, цілували, віддавались йому. На помості вверху показували знаменитий трюк з розрізанням людини навпіл. Фокусник у чорному плащі і білих рукавичках попрохав добровольця піднятися на сцену.
У
ЦЕЙ ЖЕ ЧАС ДЕСЬ ВГОРІ, НАД НАТОВПОМ МОЖНА БУЛО ПОБАЧИТИ ПОВІТРЯНОГО ГІМНАСТА, СТРАХУЮЧИХ ШНУРІВ У НЬОГО НЕ БУЛО, ХОЧ ЗНИЗУ ЦЬОГО Й НЕ БУЛО ВИДНО. ВІН ШВИДКО І РВУЧКО ЙШОВ ПО КАНАТУ ТРИМАЮЧИ В РУКАХ ПЛЯШКУ З ВИНОМ, ЧАС-ВІД-ЧАСУ ВІДПИВАЮЧИ З НЕЇ. ВИДОВИЩЕ БУЛО ЗАВОРОЖУЮЧЕ, АЛЕ НА НЬОГО МАЙЖЕ НІХТО НЕ ДИВИВСЯ, БО УСЯ УВАГА ГЛЯДАЧІВ ЗОСЕРЕДИЛИСЯ НА ТОМУ, ЩО ВІДБУВАЛОСЬ НА СЦЕНІ. ВІДЧАЙДУШНИЙ ДОБРОВОЛЕЦЬ ВЖЕ ЗНАЙШОВСЯ.
СЬОГОДНI МИ ВIДСТУПИМО ВIД КЛАСИЧНИХ ПОСТАНОВОК, I ВСIМ ВIДОМИХ ДЕШЕВИХ ЦИРКОВИХ ТРЮКIВ! — вів тим часом фокусник, —
СПРАВЖНЄ МИСТЕЦТВО — IМПРОВIЗАЦIЯ, ТIЛЬКИ ЧИСТА IМПРОВIЗАЦIЯ Є СИМВОЛОМ і ДУХОМ НАШОГО ФЕСТИВАЛЮ! ДАВАЙТЕ ПОМIНЯЄМОСЯ РОЛЯМИ, ДАВАЙТЕ ВЗАГАЛI ВIДКИНЕМО РОЛI ЯК ТАКI — ЦЕ ВЖЕ НЕ АКТУАЛЬНО! ЗВIЛЬНИМО СВОЄ СПРИЙНЯТТЯ ВIД ЛАНЦЮГIВ УМОВНОСТЕЙ, БРАВО ЧИСТОМУ РОЗУМУ!
В
ін говорив дзвінким, добре поставленим голосом ще хвилин п’ять. Юнак років двадцяти, що зголосився на участь у спектаклі віддихувався, стоячи на сцені. Щойно він танцював з нею. З дівчиною у червоному. Ця думка крутилася у голові і перекочувалась усіма можливими способами: танцював в червоному, з нею, з дівчиною, щойно у червоному... Вона притискалась до нього усім тілом, не торкаючись, вона змушувала задихатися і вкриватись холодним потом. Він кохав її ці останні двадцять хвилин. Вона не казала ні слова, але він зрозумів, що якщо він зараз підніметься на цю сцену, вона буде його. Це було логічним і правильним.
им часом фокусник зняв свій плащ і Т рукавички, передав юнакові і спокійнісінько влігся у ящик. Зосереджений на сво-
їх думках, доброволець не одразу зрозумів, що від нього хочуть та й слухав промову вкрай неуважно, тому дуже здивувався, коли побачив фокусника у коробці. Врешті рудий юнак, вочевидь його асистент, пояснив, що від нього вимагається всього лише самому розрізати коробку. І подав карикатурно велику пилку. Вона виглядала не дуже загрозливою, оскільки була дерев’яною. Коробка у якій лежав фокусник була також з картону, тож усіх справ було лише розрізати коробку. Юнак знав, що у ній є два резервуари: в одному з яких буде фокусник, а з іншого за сигналом вискочать штучні ноги, ну і власне увесь фокус. Та навіть, якщо припустити, що він не встигне підігнути ноги, то все одно пилка дерев’яна. Найбільш ймовірно, що суть трюку буде якраз у відкритті секрету як це робиться, — прийшло раптом на думку юнакові, це було би стильно і пасувало б до загальної атмосфери фестивалю. З цим він впевнено взявся до справи. 2009 — січень — Альтер
30
Ю
нак не одразу зрозумів що це: фокусник впевнено щось говорив далі про авангардне циркове мистецтво, але весь одяг хлопця чомусь був заляпаний кров’ю. Чи чимось схожим на кров. Якийсь трюк – гарячково подумав він, відкриваючи коробку. Там теж була кров і щось схоже на нутрощі. Пилка здалась йому заважкою, як на дерев’яну. Фокусник затих. Але ж це не міг бути він у коробці... З’явилось якесь нехороше передчуття, але раціональна частина мозку відмовлялася повірити в те, що він щойно розрізав людину. Тим часом трохи далі в натовпі почулися крики. Він озирнувся: це вже було надто ірреально, цього не могло бути, це якась інсинуація — жорстокий розіграш, не інакше… Підкосилися ноги – вона, його жінка, з якою він щойно танцював була в усьому червоному. Зовсім в червоному, і з ножем у горлі. Хтось не влучив. Він хотів вирватись з натовпу, помчати їй на допомогу, ні, вбити цього покидька, що застромив у неї ножа, наче в манекен! Але у цю ж хвилину прямо поперед нього, з жахливим плямкаючим звуком впав канатоходець. Його тіло, вдарившись об землю та кілька разів перевернувшись, заклякло, зупинившись біля ніг юнака. натовпі почалось якесь заворушення. Частина людей ще нічого не встигла зрозуміти і слухняно чекала появи фокусника, якого щойно розрізали дерев’яною пилкою. Інші приголомшено дивились на мертвого канатохідця, не встигаючи оговтатись і вкласти в голові ці всі події (усе найстрашніше завжди встигає статись за лічені секунди). Інші, що стояли далі, з протилежного боку площі, поблизу фонтану, з криками розбігались перед жахливою фігурою охопленою полум’ям. Один з факірів під час танцю необережно зачепив ногою і перекинув на себе пляшку з горючою речовиною. Мить — і з повелителя вогню він перетворився на шматок плоті, страшний палаючий смолоскип, що пронизливо верещав від болю. Ще кілька хвилин покатавшись по землі, він згас і затих. Дощ, що до того просто накрапав, вирішив залити все всерйоз. І тут нарешті паніка густою і гарячою хвилею накрила натовп… Люди розбігались хто куди, ридали та кричали в нестямі, намагаючись знайти і винести з цього пекла своїх дітей, жінок, чоловіків, друзів. Міми на ходулях боляче били людей по спинах і збивали їх з ніг. Божевільний метальник ножів тепер навіть не цілився, він просто кидав ножики будь-куди і щоразу влучав.
У
2009 — січень — Альтер
ікому не прийшло в голову виН кликати швидку, міліцію, чи пожежників. Втім, і викликати не було
кому і для кого. Всі хто змогли втекти — втекли, а інші, хто не врятувався, їх було не так багато — усього людей десять, в тому числі й хлопець, що танцював танго, вже нікого і нічого не потребували. Їх тіла були обережно накриті матерією, з якої у минулому були зроблені карнавальні палатки. Хлопець, що танцював танго, обіймав жінку у червоному. Хоча дощ змив з них обох усе червоне.
Р
удий юнак натягнув на закоцюблі руки рукавички і сахнувся від ранкового холоду. Обережно заніс жінку у червоному в фургон, вона була доволі крихкою і легко могла поламатися. Він ще раз перерахував усіх манекенів, кинув погляд на догораюче багаття. Він знову думав про те, як йому набридло, набридло усе це, він не міг більше цього стерпіти. Але попереду чекало інше місто, чергове місто, мале чи велике, брудне, яке нічим не буде відрізнятися від цього. Де так мало цінують життя, хоч би й як багато про нього не думали,чи говорили; де архітектурні форми заміняють людей, що у них живуть; де розівчилися любити, та й ненавидіти по-справжньому не вміли; де ніхто не спить уночі; де давно немає навіть справжніх жебраків; де звикли думати, що горе трапляється з ким завгодно лише не з ними; де не знають, що таке життя і навіщо воно, бо ніколи не бачили на очі смерті.
ТЕКСТ: КОЛОМІЄЦЬ АНДРІЙ; ІЛЮСТРАЦІЇ: mr. Freeman
Я
кщо ви живете без всесвітньої мережі, то вам, напевно, не довелось ще познайомитись з містером «Вільна Людина». У вересні Мережу заполонили провокативні анімаційні-ролики про чорно-білого чоловічка без обличчя. Філософ-соціаліст, голос покоління чи просто черговий телепень, досить таки голосно озвучує свої радикальні погляди на дійсність. Кількість переглядів мультиків цього загадкового персонажа росте з шаленою швидкістю. На сьогодні існує вже 6 серій: «Part 0. Появление», «Part 64. Онанизм», «Part 63. Ты слишком блондин!», «Part 3. Продамся дорого», «Part 4. Мясоеды», «Part 5. Новый год?» Спільне та загадкове в мультах те, що в кожному можна розгледіти знамення на картинках, різні цифри, тощо. І у будь-якому маленькому кадрі, дрібниці можна розшифрувати якесь послання чи то натяк на щось. Анімація виготовлена на досить професійному рівні. Картинка чорно-біла і без напівтонів, класно намальована: твердо, впевнено, дико, стильно та похмуро. Всі спантеличені: скільки народу працювало над мультиком? Хто цим займався? А головне, хто придумав Freeman'а, і чий це голос за кадром? Зміст — злободенні монологи маленького чоловічка. Йому жахливо не подобаються люди. Саме ті, які сидять в Інтернеті, переглядають його ролики, посилають їх один одному… І нічого в своєму житті не роблять реального, оригінального. Freeman, цифрова людина, вважає себе більш реальним, ніж ці живі люди, ми з вами. Тобто, ставить під сумнів, чи справді ми живі. «Ідея — революція свідомості людей, здатних на цей подвиг». Розбудити людство. Боротися з загальною лінню та тупістю за теплоту та ніжність. Freeman хоче знайти тих небагатьох, хто здатен глибоко мислити, хто бачить не поверхньо… «Мова йде
31
не про політику, а про більш високі субстанції, ніж всезагальне колупання паличкою у власному шлаці». З його слів, немає різниці, яким саме чином він потрапляє в цей світ, за допомогою яких інструментів. Цим він відокремлює себе від якоїсь певної людини з плоті та крові, яка стоїть за цією ідеєю. Дуже популярна думка, що за особистістю Фрімена стоїть Френкі з радіо «Серебряный Дождь», надто голоси та інтонації схожі. Однак і Френкі, і сам Фрімен від цієї версії відрікаються, говорячи «так вийшло випадково». Можливо, що це аніматор Павло Мунтян. За його словами в ЖЖ, у них з Френкі на осінь планувався спільний вибуховий проект. Так чи інакше, але наразі остаточно і вперто заявити, хто саме створив образ Вільного, не можна. Відкрите питання щодо ідейної цінності продукту Freeman. Чи це й справді революціонер, що змушує людей замислитись над своїм способом життя, чи це далеко не першовідкривач Америки, який кричить про загально відомі факти. Кричить голосно та відкрито. Але кому? Вірусна реклама? А пізніше буде відкритий бренд?
«Я — НЕ PR-АКЦІЯ, Я — НЕ ЛОКШИНА НА ВУХА СВОЇХ СЛУХАЧІВ, Я — НЕ РЕКЛАМА ЗУБНОГО ПОРОШКУ ЧИ ТАБЛЕТОК ВІД СИФІЛІСУ. ДУМАЙТЕ ШИРШЕ, ВДИВЛЯЙТЕСЬ ГЛИБШЕ, ЗНАЧНО ГЛИБШЕ, ЗОВСІМ ГЛИБОКО!» — КАЖЕ МІСТЕР FREEMAN.
2009 — січень — Альтер
32
КІНЕМАТОГРАФ.
ТЕКСТ: КОЛОМІЄЦЬ АНДРІЙ; ФОТО: АНОНІМУС
СТВОРЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВИ? Мистецтво яскраво та красиво жити ще ніхто не відміняв! Дехто вміє це робити, а дехто – ні. Водночас існують люди, котрі створюють це красиве життя і роблять це також красиво. Мова йде про кінематограф та його творців.
Ц
е мистецтво іноді змушує плакати, іноді надривати живіт від сміху, а іноді замислюватись над глибинним сенсом буття. Саме в цьому полягає сила кіно — викликати у людини найрізноманітніші емоції, допомагати пережити чуже життя і, водночас, провести паралель із власним. Сучасна техніка тішить нас шансом полоскотати нерви переживаннями, пов'язаними з різними глобальними катастрофами, побачити спецефекти жахливих руйнувань чи неймовірних подій та подивуватися фантастичним персонажам. А з чого ж все почалось? Хто саме, коли, для кого і з якою метою вирішив дати світу кіно? Чи сталось це випадково, чи навмисно — для маніпуляції людьми? Ще в далекому 1685 році була винайдена така штука як камера-обскура. Її ще називають чарівним ліхтариком. Складалось це чудо техніки зі збільшувальної трубки та світильника всередині. Позаду цього світильника знаходився рефлектор, між трубкою та ящиком була щілина, де ставився намальований тушшю кадр. Це давало змогу проектувати на екран зображення з тіней. У XVIII ст. Європа захотіла оживити картинку. Необхідність технічної реалізації цього задуму спонукала в 1791-му році Фарадея та Макса Роджера винайти фінакситаскоп. Принцип роботи був частково подібний до камери-обскури, але до нього додавався набір послідовних картинок. Дуже цікава річ відбулась в 1839-му, коли губернатор Каліфорнії Леонард Стефард та фотограф Едвард Мьюбрідж побились об заклад на тему того, чи відриває під час галопу кінь ноги від землі чи ні. Як наслідок, був проведений експеримент. Розташували 60 фотокамер по обидві сторони бігової доріжки. Напроти камер — будиночки в яких люди керували фото процесом . А між будинками та фотокамерами були шнурки, які кінь чіпляв під час бігу. Так отримували зображення одної з фаз руху коня. В подальшому Морреєм була винайдена фоторушниця, целулоїдна плівка Бондаревим, оптичний театр Емілем Рено. В 1894 під керівництвом Томаса Едісона Генріх Уілкес сконструював кінескоп. А, власне, дату народження кінематографу вважають 28 грудня 1895 року. Вже минуло 114 років як на бульварі Капуцинок в одному з за2009 — січень — Альтер
лів «Гранд Кафе» відбувся перший сеанс кінематографу. Такий, який дуже близький за принципом влаштування сучасного . Його заснували брати Люм‘єр, які і ввійшли в історію в якості творців кіно, як жанру мистецтва. Ось така неймовірна історія створення кінематографу… Іноді постає питання, чи можна назвати кінематограф продовженням, вдосконаленням одного з видів древніх мистецтв? Чи це нова незалежна альтернатива? Поруч з кінематографом можна провести будь-яку паралель. Кіно — це видима література? Кіно — це образотворче мистецтво? Можливо, це живопис, що говорить? Чи таки просто фотографія, що рухається? Але ж слова в ній… А скільки спільного має з театром? Кіно — це суміш різного мистецтва чи таки вдосконалена альтернатива?
Томас Едісон (праворуч) демонструє «сінематограф»
33 ТЕКСТ: ОКСАНА ДРУЧЕНКО; ФОТО: ЛЬЮЇС КЕРОЛЛ
Всі ми давно звикли говорити про Льюїса Керрола як про великого письменника, який змінив наше дитинство на казку. Незабутні образи, безкінечно цікаві сюжети, завжди надзвичайно гарні ілюстрації. Так, все це про нього.
А
ле, як на мене, найвірніші найвідданіші прихильники творчості Льюїса (а я сподіваюсь, серед вас таких чимало) просто зобов’язані знати про його хобі та захоплення. Можливо, мало хто з вас чув, що Льюїс Керрол був ще й фотографом. Він поринав у світ фотографії усім тілом та душею і досяг великих успіхів у цьому мистецтві. Саме він був першим з портретистів, хто подарував фотографії природність та невимушеність. Льюїс був дуже терплячою людиною та з головою віддавався найменшим дрібницям у роботі, що робило його творіння по-своєму ідеальним. А саме ці і якості і були обов’язковими для фотографа п’ятидесятих. У знімках відбивався його власний погляд на красу — він бачив її в звичайних маленьких дівчатах,
вим чорнилом писали свої імена на звороті світлин, включаючи ті знімки, де вони були напівоголені. Треба відзначити, що Керрол зображував дівчаток без так званого «вікторіанського символізму», характерного для інших художників епохи, а такими, якими вони й були. Проте з появою теорій віденського паскудника й шарлатана, Керролівський інтерес до маленьких дівчаток, у яких він баЛьюїс Керолл
чив моральну чистоту й фізичну досконалість, став трактуватися як педофілічний. На жаль, таке вульгарне ставлення до його робіт зберігається й понині. Проте смаки модернізму дозволили людству забути про Керрола-фотографа практично до 1960-х. На щастя, у наші дні, незважаючи ні на що, він визнаний одним із кращих фотографів вікторіанської епохи. Улюблена фотомодель Керолла — Аліса Ліделл
ЛЬЮІС КЕРРОЛ — ФОТОГРАФ?
з якими дружив та для яких писав свої книжки. Вперше він взяв у руки фотоапарат у 1856 році під впливом свого дядька Скеффінгтона Лютвіджа, а також під враженням робіт свого оксфордського друга Реджинальда Сауті й піонера художньої фотографії Оскара Реджландера. Олександра «Ексі» Кітчін була другом Керрола й, мабуть, його улюбленою «фотомоделлю»: він знімав її близько 50 разів – і коли їй було чотири роки, і коли їй було чотирнадцять. У 1880 році, їй виповнилося 16, він хотів сфотографувати дівчину в купальному костюмі, але йому не дозволили подібну вільність. На більшій частині фотографій дівчата власноруч кольоро-
Портрет доньки фабриканта зроблений Кероллом у 1857 році
нову в об’єктиві Керолла Аліса З Ліделл, але вже шістнадцятирічна
2009 — січень — Альтер
34
ЧИ БІБЛІОТЕКА? ТЕКСТ: КРИВКО ЛЮДМИЛА; ФОТО: АНОНІМУС
Х
то володіє інформацією,той володіє світом. А от хто нею володіє і в кого її можна позичити? Отже пошукаємо альтернативний варіант. На порядку денному розглядаються два найбільш поширені джерела інформації: Google і бібліотека. «Бібліотека вже не в моді», — скажете Ви. А давайте влаштуємо поєдинок і визначимо лідера. Зараз ми матимемо змогу дізнатися хто ж має рацію. У нашому експерименті беруть участь інтернетпошукова система Google та найбільша бібліотека України.
РАУНД 3. ВПОРЯДКОВАНІСТЬ
Інформація в Google досить не впорядкована. І щоб знайти потрібну — інколи доводиться докласти немало зусиль і терпіння. Інформація у «Вернадці» займає 27 поверхів книгосховища і 10 читальних залів. Усі книжки, журнали, брошури впорядковані і мають власний номер, а бібліотекарі точно знають де знаходиться або де шукати той чи інший том. РАХУНОК 1:2 НА КОРИСТЬ БІБЛІОТЕКИ.
РАУНД 1. ПОПУЛЯРНІСТЬ
«Гуглити» = «дізнаватися» . Щороку Інтернет загарбує в свою мережу надзвичайну кількість користувачів і стає чи не єдиним джерелом інформації для людини. Найбільші бібліотеки світу вираховують свої фонди гектарами площі і мільйонами томів. Проте кількість відвідувачів бібліотек не зрівняється з кількістю запитів у Google. РАХУНОК 1:0 НА КОРИСТЬ ІНТЕРНЕТУ.
Так виглядає сайт бібліотеки Вернадського
РАУНД 4. НОВИНКИ
Google має власні каталоги
РАУНД 2. МАТЕРІАЛЬНЕ ВТІЛЕННЯ
У віртуальному сховищі інформації — Інтернет, зовсім не має матеріального втілення, проте знайдеться все. І це все у вигляді ноутбука чи телефону можна носити за спиною в сумці так само, як книжку чи журнал. Бібліотека — досить матеріальна річ. Національна бібліотека України імені Вернадського — один з 10 найбільших бібліотечних центрів в світі. Фонд бібліотеки на сьогоднішній день дорівнює майже 15 млн. це книги, журнали, періодичні збірники і таке інше. Читати їх безпечніше, аніж з монітора. До того ж книгу можна подарувати. РАХУНОК 1:1 2009 — січень — Альтер
Інформація про найновіші книжки в мережі з’являються одразу, але повних текстів немає. Хіба що автор опублікує його сам. Але всесвітнє павутиння має 100% перевагу у галузі новин. Тут можна знайти усі сьогоднішні газети і журнали українською, російською, англійською та іншими мовами. Новинки бібліотеки одержують не від усіх видавництв, особливо велика проблема з приватними видавництвами. РАХУНОК 2:2
РАУНД 5. ПРАВА ДОСТУПУ ДО РЕСУРСУ
Для пошуку і читання в Інтернеті потрібен доступ (подбайте про те, щоб заздалегідь його отримати) і найголовніша річ котрою вам доведеться себе забезпечити — комп’ютер. Щоправда, за деякі матеріали доведеться заплатити, а інші можуть виявитись запакованими в зіпсований архів. Але все одно тут простіше. Знайшов, роздрукував — маєш.
35
Що треба пересічному читачеві аби отримати позаминулорічний журнал і томи будь-якої книги? Спочатку реєстрація. Треба заповнити бланк, заплатити близько 20 грн., і тоді отримаєте читацький квиток. Далі вам відкривається шлях до каталогів і читальних залів. Але забрати книгу з собою не пощастить . Це лише для наукових співробітників, кандидатів та докторів наук. Літературу можна читати тільки у залі, але і це дозволяється не всім. РАХУНОК 3:2 НА КОРИСТЬ ІНТЕРНЕТУ
РАУНД 6. ЧАС ВИТРАЧЕНИЙ НА ПОШУК
Що пропонує нам книгосховище? Ви замовляєте книгу, книгар шукає її, і ви нарешті одержуєте цю книгу. Чекання на книжку в національній бібліотеці мінімізоване до 1 год. Якщо ви шукаєте стародруки минулого століття, то інформація у вас в руках з’явиться через 3-4 години. А скільки часу знадобиться щоб знайти це саме у пошуковику? Зараз перевіримо. Ось наприклад, на запит «стандарт краси» Google витрачає 0,2 секунди і пропонує 50 тис. джерел українською мовою. Звісно відсіювання зайвого займе понад годину, а то навіть і більше (залежить від швидкості Інтернету). Але чим конкретніший запит, тим точніший результат і додаткові джерела з посиланням на додачу. РАХУНОК 4:2 НА КОРИСТЬ ІНТЕРНЕТУ
РАУНД 7.ДОСТОВІРНІСТЬ
Якщо вам необхідна достовірна інформація, то при пошуці її в інтернеті слід бути дуже ретельним. Адже Інтернет лише спосіб пошуку і якщо необхідна вам інформація знайдеться на якомусь форумі чи сайті, то це ще не означає, що вона правдива. Користувачі Інтернету здатні розміщувати та змінювати за своїм побажанням інформацію на деяких довідкових ресурсах, серед яких є і славнозвісна Wikipedia. Тому, якщо немає підтвердженого першоджерела інформації і ви маєте сумніви з приводу достовірності, то рекомендуємо навідатись в бібліотеку — тут в кожного документа є свій автор, жодної анонімності та обману. РАХУНОК 4:3 НА КОРИСТЬ ІНТЕРНЕТУ. Як бачите, Google випереджає, але, щоб не пасти задніх бібліотека Вернадського теж вийшла в Інтернет і має близько 4 мільйонів публікацій в електронному вигляді. Частину їх можна знайти через той же Google, решту — зайшовши на сайт комп’ютерної мережі бібліотеки. Тому можна сказати, що перемога Інтернету умовна. Обирайте те, що Вам до душі. Успіхів у пошуках!
Іноді пошук потрібної книги в бібліотеці може тривати декілька годин
2009 — січень — Альтер
36 ТЕКСТ: ГОНТАР ОЛЕКСАНДР; ІЛЮСТРАЦІЇ: БЕНКСІ
ALTER:SLANG Як сказав хтось відомий «скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина». Так і є, але мова не може перебувати у стані цеглини, вона жива, і весь час змінюється та розвивається, адже нею користуються. Тому завжди є чому повчитися, навіть якщо ви вже думаєте, що все вивчили. Цього разу вашій увазі пропонується невеличкий мінісловник живої, сучасної сленгової англійської мови. УВАГА! Переклад англійського сленгу здійснюється не менш живим українським сленгом!
cellhole
5-second rule
dinner whore
Неписане правило, яке стверджує: будь-який харчовий продукт що впав на підлогу може бути піднятий та з’їдений протягом п’яти секунд. Обґрунтовано теорією, що для того щоб на їжу перенісся бруд або мікроби потрібно 6 секунд. ПРИКЛАД: Oops, I’ve dropped ice-cream. Five-second rule! (Proceeds to pick up an ice-cream and lick it.) Ой! У мене випало морозиво. Правило п’яти секунд! (Підхоплює його і облизує.)
arm biter
Уявіть, що ви прокидаєтесь вранці з страшенним похміллям після вечірки . Особа, з якою ви знаходитесь в ліжку і, здається, переспали, неймовірно потворна. Ваша рука притиснута цією особою до ліжка. В такий момент ви ліпше відгризете собі руку, аніж випадково розбудите її і нарветесь на обійми. ПРИКЛАД: That girl is arm biter … coyote ugly. Ця дівка справжній рукогриз… потворна, мов шакал!
beer emergency
Надзвичайна ситуація, коли закінчилась наявність всього доступного для споживання пива. Виникає у самий несподіваний момент і здатна спричинити жахливі наслідки. ПРИКЛАД: Dude, we’ve got a beer emergency! We need to go on a beer run immediately. Чувак, в нас пивна тривога! Слід негайно махнути за пивом. 2009 — січень — Альтер
Особа, котра балакає по мобільному телефону в момент вирішення особливо термінових або важливих справ і цілком ігнорує інших людей. ПРИКЛАД: The ring tone in the theater indicated there was a cellhole in the audience. Невимкнений дзвінок побілки у театрі вказував на наявність мобіраста серед глядачів.
Дівчина, котра активно ходить на побачення з заможними чоловіками, котрі добровільно пригощають її в дорогих ресторанах. Зазвичай достатньо приваблива, щоб причарувати чоловіків. Спить тільки з тими, хто витратить на неї певну суму грошей. Розмір цієї суми нікому достовірно не відомий, тож чоловіки продовжують тратитись на цю особу. ПРИКЛАД: While I’m a student living on a stipend it is impossible to find a date in New York, which is saturated with dinner whores. Поки я студент і живу на стипендію, неможливо піти з кимось на побачення в Нью Йорку, котрий переповнений обідніми повіями.
to evoid
Використовувати технології для уникнення спілкування з людьми. ПРИКЛАД: I saw Jim headed in my direction and evoided him with my iPod. Я побачив Джима, котрий прямував назустріч, тож відморозився від нього слухаючи плеєр.
fat jacket
Шар жирку, котрий вкриває торс середньостатистичного мешканця Північної Америки. Складається з чоловічих цицьок, спинного жиру та сала під пахвами. Може бути корисним взимку, проте знижує рухливість та збільшує незграбність, негативно впливає шанс зайнятись сексом. ПРИКЛАД: The bulkiness of my fat jacket makes it difficult for me to tie my shoes. Громіздкість мого жиро-жилета заважає мені зав’язувати шнурки.
37
Googlectual
Особа, котра використовує google.com для того, щоб здаватися розумнішою ніж є насправді. Популярно серед користувачів більшості інтернет-форумів. ПРИКЛАД: A noted Googlectual, Tom often pasted massive articles he`d never actually read. Знаний гугловод, Том часто кидав цілі статті, котрі сам ніколи толком і не читав.
house elf
Особа, котра робить по дому все, що їй кажуть батьки. Навіть перепрасувати гору одягу, пропилососити автомобіль, чистити овочі і т. д. Деякі з них навіть мають мобільний телефон, котрий дзвонить довільним чином, щоразу, коли батьки хочуть дати нові завдання. Це словосполучення ввійшло у повсякденний обіг з книжок про Гаррі Поттера, де були хатні ельфи, котрі не могли відмовитись від будь-яких доручень. ПРИКЛАД: Why does Johnny always iron the clothes, vacuum, and fix the vegetables when he could just refuse? He’s such house elf!
Йоркширський тер’єр. ПРИКЛАД: I went to her house and she had three squirrelly kicker dogs running around in living room. Я прийшов до неї додому,а в її вітальні бігали три дрібні, білко-подібні шавки.
lockblock
Ситуація, коли пасажир намагається відкрити двері автомобіля ззовні, водночас з тим водій намагається їх відімкнути зсередини. Це призводить до повторного замикання дверей і залишає пасажира за бортом. ПРИКЛАД: Guy1: Hey man, get in the car already. It’s cold out there! Guy2: I’ve been trying to, but you’ve lockblocked me like five times in a row now! Чел1: Ей, мужик, залазь вже нарешті в машину. Там холодно ззовні! Чел2: Я намагаюсь, але ти перезамкнув мене вже п’ятий раз поспіль!
Чого Джонні завжди прасує, прибирає і чистить овочі якщо він міг би просто відмовитись? Він такий хатній ельф!
Internet hobo
Особа, яка використовує чужий безпровідний доступ до Інтернету. ПРИКЛАД: My friend just bought a new high power wi-fi card, so he can connect to the neighbor’s network and is now an official Internet hobo. Мій друг прикупив собі новий бездротовий адаптер, тож тепер він може ходити в Інтернет через сусідську мережу і тепер він офіційний Інтернет-бомж.
job job
Основна робота, з медичною страховкою. Використовується для означення справді успішного і повноцінного працевлаштування. ПРИКЛАД: I’m an editor — primarily of technical documentation for my job job, but also dabble in things like web site authoring on the side. Я редактор — в першу чергу технічної документації для моєї Роботи, проте я іноді копирсаюсь у написанні сайтів «на стороні».
kicker dog
Будь-яка собака, за розміром близька до футбольного м’яча, наприклад Чіхуахуа або 2009 — січень — Альтер
38
НАД НОМЕРОМ ПРАЦЮВАЛИ*:
Олександр Гонтар Організовував, генерував ідеї, верстав, редагував, всіх підганяв і в останню мить все доробляв
3842
Брала інтерв’ю, шукала «знаменитостей» і знайшла найбільшу кількість чужих помилок
ЛЮДМИЛА ЗАХАРЧЕНКО1987 ІННА АНІСІМОВА1783 Талановита казкарка зі Львова
Писав багато, а допомагав ще більше
АНДРІЙ КОЛОМІЄЦЬ1473 Малювала і вигадувала
ЛЮДМИЛА КРИВКО700 Таємнича Ліза Валіза, дослідниця M&M’s
ЄЛИЗАВЕТА ДАНИЛОВСЬКА442 Знавець Льюїса Керрола
КСЕНІЯ ДРУЧЕНКО337 Морально підтриували:
ВАСИЛІНА СУХЕНКО МАЙЯ ГАЛАН
Шукала помилки в режимі «он-лайн»
АЛІНА ВОВЕНКО
ОСОБЛИВА ПОДЯКА ОРГАНІЗАТОРАМ ТА СПІКЕРАМ ШКОЛИ ЖУРНАЛІСТИКИ КПІ ЗА ДЕЯКІ КОРИСНІ ПОРАДИ ТА ТРЕНІНГИ І СПАСИБІ АНОНІМУСУ ЗА КЛАСНІ ФОТКИ КОТРІ ВАЛЯЮТЬСЯ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ В ВІЛЬНОМУ ДОСТУПІ АМІНЬ.
* Поряд із прізвищем — загаль кількість слів написана автором в наш журнал. Враховано лише своєчасно надіслані статті, котрі пройшли жорстку цензуру та задовольнили критерії відбору встановлені головним редактором-тираном.
2009 — січень — Альтер
39
СТРУКТУРНА СХЕМА ЖУРНАЛУ (ЛИСТОПАД 2009)
2009 — січень — Альтер
Тут могла бути * реклама
* Але ми цінуємо ваш час!