інформаційна загальнополітична газета №2(9) лютий / 2013
На Березняках з'явилася ще одна "гаряча" будівельна точка. На Дніпровській Набережній, 9 ТОВ "Інтербізнесінвест" намагається розпочати будівництво 20-поверхового житлового будинку. І проти цієї забудови повстали мешканці прилеглих будинків. Наприкінці січня на місце будівництва вже почали завозити будівельні блоки, чим і спровокували активні протести громадян. Декілька сотень осіб із прилеглих до цієї території будинків розпочали акцію протесту, встановивши цілодобове чергування, аби не допустити на майданчик жодної машини з будівельними матеріалами. Біля "блок-посту" розгорнули також і намет "УДАРу". Під тиском громадськості київська прокуратура мусила реагувати і подала на забудовника позов до суду.
кандал: с й и н ь л е ів д у б ерговий На Березняках ч ують проти нової висотки ст мешканці проте бережній На на Дніпровській
а н ь л і в Сва
закінчення на 2 сторінці
ДЕПУТАТ КИЇВРАДИ АНДРІЙ СТРАННІКОВ: «Нам вдалось домогтися виділення у столичному бюджеті на 2013 рік майже 5,3 млн. гривень на розчистку та благоустрій озера Тельбін».
читайте на 2-ій сторінці
а в о д у б за і ш о р г і н т е ж Бюд я с ь т ю я н и ч з ро На вимогу депутата від Березняків, Київська міська рада затвердила бюджет, передбачивши продовження робіт з облагородження озера Тельбін, які розпочато у 2012 році.
Комунальна прірва Кияни оплачують «підігрів» підвалів і газонів замість власних квартир і ризикують щодня… опинитися в окропі читайте на 3-ій сторінці ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЖИТТЯ СВОГО РАЙОНУ НА ІНТЕРНЕТ СТОРІНЦІ
і т ь л а ф с а в
Дірки на столичних дорогах обіцяють полатати до травня. Але на якісне покриття коштів нема читайте на 3-ій сторінці
www.bereznyaki.in.ua
2
№ 2 ,
л ю т и й / 2 0 1 3
БИТВА ЗА БЮДЖЕТ (закінчення, початок на 1$й сторінці)
Не зважаючи на цьогоріч ний куций київський бюджет і скорочення багатьох видатків, депутату Київради Андрію Страннікову вдалось переко нати чиновників: роботи на Тельбіні необхідно продов жити.
Тому у 2013 му робота вестиметься на двох головних напрямках: понад 5 млн. гри вень виділено Київрадою на розчистку (чого не було вже по над 40 років) та продовження створення паркової зони нав коло озера. Нагадаємо, що у жовтні територія біля озера (від Новоапостольської церк ви до бювету) зазнала рекон струкції, а у січні 2013 го роз почато розчистку березняків ської перлини.
"Комуналка" хронічний головний біль і порохова боч ка для будь якого українсь кого міста. І надто для сто лиці, де ситуація в ЖКГ кри чуща. Кияни вже звикли до парадоксів "комунальної ре альності" до того, що опла чують вони не так теплі бата реї в своїх квартирах, як обі гріті підвали та землю біля теплотрас. Звикли вони і до постійних перебоїв з водою, регулярних аварій тепломе реж чи водогону. Більше то го, через катастрофічний стан "комуналки" кияни, що дня ідучи розмитим аварія ми асфальтом, ризикують… провалитися в окріп. А вла да при цьому виправдовуєть ся традиційно: "На оновлення ЖКГ у міста немає коштів".
Латка на латці Статистика річ уперта. А вона свідчить: "комунальний" Київ живе від аварії до аварії, які б'ють по кишені передовсім звичайного мешканця столиці. За даними інформаційно го агентства "Україна комуналь на", у Києві вже своє відпрацю вало 20% водопровідних, 30% каналізаційних і більше полови ни тепломереж. Ще гірша си туація із теплопунктами та во дозабірними станціями 70 75% з них давно вже мали би "піти на пенсію". Як результат, в середньо му на 6% щороку зростає кіль кість аварій на теплотрасах (а їх лише в 2011 році було понад 8 тисяч!). П'ята частина води не добігає до споживачів, вили
інформаційна загальнополітична газета
Свавільна забудова На Березняках черговий будівельний скандал: мешканці протестують проти нової висотки на Дніпровській Набережній (закінчення, початок на 1$й сторінці)
"Ми – проти! Але нашої думки ніхто не питав" Любов Іванівна, представ ник ініціативної групи, яка вис тупає проти забудови, мешкає у найближчому до будівельно го майданчика будинку. Приєд налася вона до протесту, бо майбутня будова, каже жінка, виросте якраз перед її вікнами. "Наш будинок експеримен тальний, зведений на шести па лях замість потрібних десяти дванадцяти. І ми боїмося за свою безпеку. Хто нам гаран туватиме, що наш будинок не почне руйнуватися? Уже сьо годні в багатьох квартирах є тріщини, адже поруч залізни ця. А тут "під носом" має бути ще й 20 поверховий будинок", обурюється мешканка. Хмарочос ще не зведений, а вже завдає незручностей меш канцям сусідніх будинків. На місці цієї ділянки раніше була автостоянка. "Тепер же добра сотня машин паркується біля наших під'їздів, каже Любов Іванівна. Нашим дітям ніде гра тися, а машина, яка вивозить сміття, не може потрапити у под вір'я через покинуті автівки". Окрім того, зведена багатопо верхівка може вдарити по кише
Важко не помітити місце, де теплотраса виходить із бойлерної на вул. Березняківській. Особливо взимку…
ні мешканців: вона зіпсує крає вид із вікон сусідніх будинків, квартири в яких продавалися значно дорожче звичайних. Непокоїть березняківців і той факт, що черговий буди нок ще більш ускладнить їхнє життя. "Наш район перенасе лений, перевантажений. Уже за раз у громадський транспорт не можливо "влізти" стільки на Березняках жителів, каже Любов Іванівна. Чергова ви сотка лише погіршить ситуацію". Також обурює мешканців і той факт, що будівництво роз починають без проведення обов'язкових громадських слу хань. "Нашої думки ніхто не пи тав. А ми проти", запевняють активісти.
Суд усе вирішить? Такий будівельний скандал став можливий через уже звич ну інертність місцевої влади. Як пояснив заступник голови фракції "УДАР" у Київраді Анд рій Странніков, ще у 2011 році Київрада скасувала рішення про відведення земельної ділян ки ТОВ "Інтербізнесінвест". Цим же рішенням Київській міськдержадміністрації було доручено підготувати позов до суду про розірвання догово ру оренди землі. Втім, цей по
Мешканці будинку №9 по Дніпровській Набережній чергують також вночі з метою недопущення несанкціонованого будівництва
зов так і не було подано, оскіль ки КМДА і Київрада не можуть між собою порозумітися, хто з них має виступити стороною в судовому процесі. Як результат, забудовник, маючи не оскаржений у суді до говір оренди, здійснює спроби розпочати будівництво. "На справді цей випадок непооди нокий. Через мляву участь (або неучасть взагалі) київських чи новників у судових процесах, не лише втрачаються мільйо ни бюджетних коштів, а й зав дається непоправна шкода нав колишньому природному сере довищу, як у випадку на Дніп ровській Набережній. В резуль таті програє київська громада. Кількість судових справ, у яких стороною є київська міська влада, вже сягнула 2,5 тисяч ", підкреслив Странніков. Одначе на запит депута та Страннікова відреагувала прокуратура Києва не чекаю чи поки Київрада та міська ад міністрація розберуться між собою, вона самостійно заяви
ла до Господарського суду по зов до ТОВ "Інтербізнесінвест" про розірвання договору орен ди землі та повернення ділянки вартістю понад 800 тис. грн. на Дніпровській набережній, 9. Крім цього, прокуратура Дніп ровського району Києва зобо в'язала контролюючі органи пе ревірити законність видачі доз вільних документів на початок будівельних робіт. Доручення про проведення перевірки ске ровано до Інспекції державного архітектурно будівельного контролю в місті Києві. Обнадієні першою пере могою, мешканці активісти все ж розслаблятися не збира ються. Вони обіцяють не згор тати свій "штаб" і продовжува ти чергування біля конфліктної ділянки, допоки питання із за будовою остаточно не закри ють. "Ми готуємося до суду, каже Любов Іванівна. Будемо брати в ньому участь як третя сторона, зараз шукаємо юрис та, який би нам допомагав. І зда ватися не збираємося".
Комунальна прірва
між іншим...
Енергозбереження: що треба робити? Експерти говорять про три складові, де потрібно про водити енергозберігаючі за ходи: у нас є котельні, які ви робляють тепло, тепломере жі, які його транспортують, і будинок, який тепло спожи ває. В усьому світі зберіга ти енергію починають з бу динку. Якщо поміняти котел, максимально економимо до 20%, на трубах близько 12%. А 45 60 % енергії мож на зекономити в самому бу динку. Для цього у будинках слід встановити індивіду альний тепловий пункт у ньо го входять теплообмінник, який просто в будинку нагрі ває воду, насоси, лічильники води та тепла, регулятор. Як що ще провести термомо дернізацію стін всього будин ку, то вдасться ще більш сут тєво зекономити на тарифах і теплі.
ваючись через дірки у трубах. Так само 17% відпущеного, і що важливо, оплаченого киянами тепла, обігріває надра землі й столичне повітря.
За що квитанція? І за усі ці "вигоди" платить пересічний киянин. Представ ники Громадського комітету захисту прав громадян пора хували: мешканці столиці що року переплачують за тепло близько півтисячі гривень. За галом йдеться про зайве спла чені щонайменше 700 мільйо нів гривень. Більша частина цих коштів йде на покриття недоп лат та на компенсацію витрат тепла вздовж шляху від ТЕЦ до споживача, через зношені теплові системи. Норматив до зволяє до 12% втрати тепла, але насправді ця цифра часто сягає 80%. Отож і не дивно, що
ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЖИТТЯ СВОГО РАЙОНУ НА ІНТЕРНЕТ СТОРІНЦІ
найтеплішим місцем у столич них будинках часто є підвал, че рез відсутність ізоляції на тру бах", зазначає експерт. Але не тільки фінансові за трати "з кінцями в воду" несуть кияни! Щодня через зношеність мереж вони ризикують власним життям. Щороку в столиці трап ляються НП, коли у провали ас фальту, які утворюються внас лідок пошкодження тепломе режі, "пірнають" машини (навіть вантажівки!), а в "комунальний" окріп провалюються люди і важ ко травмуються. Ми вже не го воримо про банальні незруч ності для мешканців, які вини кають під час аварій тепломе реж: комунальники, як відомо, щедро розкопують місце про риву і не надто поспішають по вернути первинний вигляд роз ритій місцевості.
Коли влада згадає про труби? Київська влада старанно робить вигляд, що ситуація в ЖКГ її дуже турбує: у КМДА пос тійно звітують про чергову "ко пієчку", виділену на комуналь ну трубу, пошук партнерів та численні програми розвитку. Тим часом опоненти ки ївської влади зауважують: не тільки дірявий столичний бюд жет винен і жахливому стані ЖКГ. На думку директора ана літично дослідницького цент ру "Інститут міста" Олександра
між іншим...
Масштаб проблеми Загалом в Україні налі чується 33 тисячі кіломет рів тепломереж. За підра хунками експертів, на їхній ремонт потрібно близько 34 млрд. доларів це 272 млрд. гривень. Для порівнян ня, дохідна частина мину лорічного бюджету склала 370 млрд.
Сергієнка, якого цитує радіо "Свобода", столичні тепломе режі тримають у злиденному стані навмисне, з метою зба гачення певних осіб. "Якби вла да мала намір зберегти тепло мережі, вона би планомірно вкладала у це кошти, каже він. А так відбувається боротьба за те, хто отримає мережі у власність. Влада навмисне їх банкрутує, щоб майбутній влас ник купив за безцінь". Для то го, щоб замінити половину теп ломереж у Києві, потрібно 3 міль ярди гривень, каже Олександр Сергієнко. Для прикладу, як ком пенсацію різниці у тарифах за минулий, 2012, рік "Київенерго" отримає 2 мільярди 300 міль йонів гривень. "Якщо в уряду є кошти, щоб виплатити цю ком пенсацію, тоді питається, чому в уряду немає коштів, щоб про вести термінову необхідну за міну мереж", риторично запи тує експерт.
www.bereznyaki.in.ua
№ 2 ,
інформаційна загальнополітична газета
Бюджетні гроші розчиняються
в асфальті Дірки на столичних дорогах обіцяють полатати до травня. Але на якісне покриття коштів нема Здавалося б, зовсім не щодавно на столичних доро гах кипів дороговартісний "єв роремонт" із нагоди міжна родного футбольного чемпіо нату, а вже вигляд у київських "трас мужності" знову типово український яма на ямі. Во дії сумно жартують: "Знову в Києві сходить сніг разом із ас фальтом" і мусять раз у раз ремонтувати пошкоджені на столичних вибоїнах автівки. Комунальники традиційно ки вають на відсутність грошей (хоча витрати на латання до ріг це завжди левова частка столичного бюджету!). Тим ча сом кияни справедливо обу рюються: за що ж ми плати мо побори і коли вже в столи ці нарешті дороги стануть нор мальними?
У вибоїнах винна погода? Столичні чиновники, які від повідають за стан київських до ріг, визнають: дорожнє покрит тя у місті й справді погане. Але одразу знаходиться й купа ви правдань. Гендиректор "Київав тодору" Георгій Глінський каже: "Дороги не витримують зиму, бо взимку спостергіається най більше перезволоження, воло га потрапляє в нижні шари пок риття. А потім при замерзанні і таненні "розриває" асфальт. Але основна причина в тому, що 80% столичних доріг відслугували свій нормативний термін. Якщо не вкладати гроші в дороги, то така ситуація продовжиться". Столичні шляховики запев няють, що активно чаклують над ямами ще з 14 січня. За слова ми керівництва корпорації, по чати роботу раніше було прос то неможливо, як через погод ні умови, так і через те, що всі приватні заводи (а державних чи комунальних просто не за лишилося), що виробляють ас фальтобетон, просто не працю вали взимку. "Якщо дороги зно ву не завалить снігом і ми не бу демо змушені припинити робо ти з ліквідації ямковості, то в найближчий час з "аварійною ям ковістю" ми покращимо ситуа цію", обіцяє Георгій Глінський.
між іншим... Капітальний ремонт всієї мережі вітчизняних доріг, за нинішнього обсягу фінансування, затягнеться щонайменше на 127 років. За словами голови Держав ної служби автомобільних доріг України Вадима Гур жоса, сьогодні на капіталь ний ремонт 1 кілометра до роги потрібно витратити 1 млн доларів. Зважаючи на те, що 75% доріг потре бують капітального ремон ту, його загальна вартість складе близько 127,5 міль ярдів доларів.
між іншим... При цьому він підкреслив, що до рожньо експлуатаційним управ лінням суворо заборонено "про водити ямний ремонт доріг у до щову погоду". "Зараз це дуже ре тельно контролюється, щоб у дощ не робити ямний ремонт, не втрачати дорогоцінний ас фальт", зазначив Глінський. Прес служба "Київавтодо ру" звітує: шляховики активно ви являють ушкодження й після про ведення попередньої обробки пломбують їх за допомогою хо лодного асфальтобетону. Ці пре вентивні заходи виконуються для того, щоб до весни ями не розростались у розмірах. Такі ро боти вже проведені на Бровар ському проспекті, Русанівській набережній, вулицях Раїси Окіп ної, Курнатовського, Жмаченка, Празькій, Ольжича, Теліги, Ма лопідвальній, на Московсько му мосту. У комунальній корпо рації наголошують, що за низь ких температур можна працю вати тільки з холодними ас фальтобетонними сумішами. Проте ці заходи тимчасові, до настання тепла. До поточного ремонту із застосуванням гаря чих асфальтобетонних сумішей дорожники приступлять навес ні, за температури повітря +8С0.
Новий асфальт – рожева мрія Загалом же шляховики обі цяють залатати діри на дорогах до початку травня. Тож столич ним водіям доведеться мирити ся з "горбатим" асфальтом що найменше кілька місяців. І особ ливо не розраховувати на пок ращення доріг. Адже в міста на якісне покриття шляхів немає грошей. "На ремонт столичних доріг виділяють мінімум грошей, бідкається головний інженер КК "Київавтодор" Василь Мель ниченко. У минулому році фі нансування було досить обме жене. Воно становило близько 16 млн. грн. Це тільки 6% від нор мативу фінансування на поточ ний ремонт". А на капітальний ремонт столичних доріг потрібно понад 20 млрд. грн., що більше ніж річ ний бюджет столиці. Тому все, що зараз можуть зробити шля ховики, лише сяк так латати діри. Отож про новий асфальт киянам доведеться лише мріяти.
Куди зникають «дорожні» гроші? Дороги одвічна біда на шої держави. Але невже проб лема криється лише в поганому фінансуванні? Щороку держав
Поганий асфальт до суду доведе У "Київавтодорі" зізна ються, що за два останні ро ки з ними судилися шість водіїв, які змушені були ре монтувати свої автомобілі після їзди дорогами столи ці. Одному водієві ремонт автомобіля компенсували (близько 10 тис. грн.), ще п’я теро продовжують судитися.
ний та столичний бюджет "худ не" на кругленьку суму, яка при значена на латання доріг. Лише до Євро 2012 на новий асфальт було виділено близько 2 мільяр дів доларів. Додайте до "дорож ньої скарбниці" ще так званий "транспортний" податок, який стягують із пересічних україн ців (тепер він, як відомо, закла дений у вартість бензину). У цей же час, за даними інформацій ного агентства "Україна кому нальна", у багатьох областях Ук раїни на ремонтні роботи доріг виділяють у рази менше коштів, ніж зібрано "транспортного" по датку. Куди діваються гроші пи тання відкрите. Нещодавно якістю доріг, а вірніше її відсутністю заціка вилася сама Генпрокуратура. "У 18 регіонах виявлено випад ки надання незаконних переваг під час здійснення державних закупівель. Завищення обсягів вартості робіт склало 177 міль йонів гривень", заявив генпро курор Віктор Пшонка. У тому, що асфальт часто не доходить до кінцевого пунк ту призначення дороги днями переконалися і журналісти од ного з провідних каналів вони провели у Києві експеримент: журналіст під виглядом приват ної особи підійшов до бригади авторобочих, які ремонтували одну зі столичних доріг, та зап ропонував купити у них щебеню. І з'ясувалося, що за тисячу гри вень можна купити цілу машину матеріалу, яким латають дороги. Що робити з таким госпо дарюванням і розтринькуван ням космічних сум невідомо. Хоча варіанти вирішення проб леми є. І досить радикальні. "Щоб були нормальні дороги, тре ба… ліквідувати "Укравтодор", оскільки щороку на нього йде щонайменше 5 млрд грн із держ бюджету, запевняє відомий екс перт, кандидат економічних наук Андрій Новак. Ми гроші бюдже ту зариваємо в асфальт, якого немає. Покажіть мені хоч одну нормальну дорогу, трасу. Для по рівняння, вся авіакосмічна га лузь отримує з бюджету 700 млн. грн, а суднобудування взагалі нуль".
ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЖИТТЯ СВОГО РАЙОНУ НА ІНТЕРНЕТ СТОРІНЦІ
л ю т и й / 2 0 1 3
3
Київраду людям!!! Вранці 7 лютого близько 400 пред& ставників громадських організацій разом з представниками УДАРу, «Батьківщини» та «Свободи» провели масові заходи біля КМДА з метою привернути увагу до вирішення соціальних питань і внесення відповідних змін Київрадою в бюджет Для того, щоб потра пити в будівлю, активісти виламали двері і побили ся з охороною Київради. Після цього мітингуваль ники зайняли зал засідань Київради, вимагаючи осо бистої зустрічі з головою КМДА Олександром Попо вим і секретарем Київра ди Галиною Герегою.
У результаті до про тестувальників вийшов Попов і зобов’язався за безпечити вільний доступ усіх киян до Київради. Також на вечірній зуст річі громадських та пар тійних активістів з секре тарем Київради Галиною Герегою була досягнута домовленість про ство
рення робочої групи, яка до 1 березня опрацює пи тання спрощеного досту пу киян до приміщення Ки ївради та її пленарних за сідань. Лише після цього мітингувальники зняли облогу з будівлі Київради. Фракція партії УДАР у Київраді вже зареєстру вала відповідний проект
рішення, який озвучила на пленарному засіданні Ки ївради 8 лютого. Секрета рем Київради було нада но протокольне доручен ня регламентній комісії невідкладно опрацювати зазначений проект і під готувати його розгляд на одному із найближчих за сідань Київради.
оголошення
ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ! з 05.02.2013 року в приміщенні ЖРЕО №418, за адресою вул. Шумського, 6б
відкривається громадська приймальня народного депутата України ЧУМАКА ВІКТОРА ВАСИЛЬОВИЧА Графік прийому громадян: Вівторок: з 17:00 до 19:00; четвер з 10:00 до 12:00 Довідки за тел.: 294/20/60 Віталій Валерійович
www.bereznyaki.in.ua
4
№ 2 ,
л ю т и й / 2 0 1 3
інформаційна загальнополітична газета
анекдоти
УВАГА! Шановні березняківці! ПОТРІБНА ДОПОМОГА ДИТИНІ!
*** Чиновник у ворожки: Буде в тебе багато гро шей... Без тебе знаю, та давай про «казенний дім».
КРАМАР НАСТЯ, 11.01.2010р.н. хвора на злоякісну пухлину. Госпіталізована у відділення дитячої онкології 28.01.2013 р. Проживає за адресою: вул. Березняківська, 22, кв. 10 Контактні телефони: Мама Валентина Євгеніївна 550 99 15, (067) 649 47 82 Завідуючий ДНЗ №166 Руднікова Тамара Іванівна (067)426 20 10.
*** Не знаю про інших, а я б із радістю платив "податок на розкіш". Так ти його і платиш. Тіль ки не за свою розкіш...
***
Cучасні пральні порошки так званого другого покоління містять більш як два десятки компонентів. Один з основних діючих складників, про який ще кілька років тому активно згаду вали у телерекламі, поверхне во активні речовини. Вони, ПАР, послаблюють зв'язок між ткани ною і брудом на ній та переш коджають його повторному "при липанню". "ПАР надзвичайно активні хімічні сполуки не лише щодо бруду, пояснює канди дат хімічних наук Ольга Цигуль ова". Будучи певним чином хі мічно спорідненими з окремими
зивається «випередженням». Здійснювати обгін по правому уз біччю заборонено. Правила визначають пріо ритет дорожніх знаків перед роз міткою. Так, буде введено низку нових дорожніх знаків: «Пункт зу пинки трамвая», «Кінець пункту зу пинки трамвая», «Культова спо руда», «Промислова зона», «Фото ,
Новою редакцією правил вводиться поняття «газон» («ді лянка однорідної території з дер новим покриттям, який штучно створюється шляхом посіву й ви рощування дерностворюючих трав»). Зупинка й стоянка на га зонах заборонена. Також водіям пояснили від мінність між «обгоном» та «випе редженням». Так, обгоном є випе редження автомобіля, який ру хається в тому ж напрямку зліва та із заїздом на смугу зустрічно го руху (у випадку, якщо це доз волено). Якщо водій обігнав ав томобіль по правій смузі, це на
відеофіксація порушень». Крім бі лої та жовтої дорожньої розміт ки, буде введено блакитну розміт ку (позначатиме місця парковки на проїжджiй частині) та жовто гарячу (тимчасова розмітка). Радикальні зміни до ПДР уряд не затвердив. Так, не буде чітко визначено, з якого числа во дії мають «перевзувати» автомо біль (вказується лише, що водіям «рекомендується використовува ти шини, що відповідають стану проїжджої частини»). Також водіїв не зобов’яжуть перебувати в тем ну частину доби на трасі в жилеті зі світловідбивними елементами.
*** Що німцеві смішно, то ук раїнцеві зарплата.
*** дини втрачає з часом свою свi жiсть, зморщується, бо пiд ста рiсть ми все менше плачемо? Як доведено дослiдами американських учених, зi сльо зами з органiзму людини виво дяться численнi отруйнi речо вини, якi утворюються в резуль татi значних фiзичних i психiч них навантажень. Щоправда, за висновком фахівців, привселюдний плач, швидше за все, є видом iстери ки i користi не приносить. Нав паки, такий плач загострює стре совий стан, пiдвищує тиск i по слаблює самоконтроль. А ось ти хий плач просто необхiдний. Вiн має терапевтичний ефект, є про фiлактикою вiд iнфарктiв, iнсуль тiв, виразок, гастритiв, рiзнома нiтних спазмiв i навiть астматич них нападiв.
Зупиняє даішник "донець кого" на "Мерседесі": Права є? Є. Талон техогляду є? Є. А чому ремінь не надів? Е е е, братан, хто ж ре мінь надягає на спортивний кос тюм?
*** У селі фельдшер зашиває чоловікові розсічену брову: Ну як ти, Миколо, примуд рився з велосипеда так упасти? Руки то в тебе на що?! Ге, Гнатовичу! Якби я впав на руки, то Василь із Петром за дві розбиті півлітри мене вза галі б поховали...
*** Путіна запитують: «Володи мире Володимировичу, а можна по святах ми будемо називати вас Йосип Віссаріонович?»
и м а т а ф с о ф з К О ПороШ Напевно, кожна господи ня хоч краєм вуха чула про шко ду синтетичних пральних по рошків із фосфатами. Ці не видимі речовини на візуаль но чистих простирадлі, наво лочці, сорочках, футболках і сукнях можуть спричиняти у того, хто ними постійно корис тується, високий рівень холес терину або цукру у крові, за хворювання легенів, розлади нервової системи, алергії. За кордоном, у країнах Євро пейського Союзу, обмеження фосфатних мийних засобів, як і зниження викидів небез печних хімічних сполук у нав колишнє середовище, регу люються на законодавчому рівні.
З 15 квітня вступає в дію нова редакція Правил дорож нього руху, прийнята 11 люто го на засіданні Кабміну. Згід но з новими правилами всі ав томобілі мають iз 1 жовтня по 1 травня їздити за межами на селених пунктів з увімкненим ближнім світлом фар або хо довими вогнями.
Насправді можна бути ба гатим і чесним. Але для цього спочатку потрібно стати бага тим, а вже потім бути чесним.
СЛЬОЗИ ЛІКУЮТЬ Досить цікавий факт вста новлений росiйськими вчени ми: виявляється, сльози не ли ше полегшують страждання, а ще й лiкують. Експериментатори вирi шили порiвняти, як загоюються ранки у пацюкiв, що плачуть, i в тих, котрі не плачуть. Щоб не му чити звiрят, пацюковi помiстили в око смiтинку, що викликало по тiк слiз. Чим бiльше пацюк пла кав, тим швидше загоювалася ранка у нього на спинi. Строк за гоювання виявився коротшим аж на 12 днiв. У тваринки ж, у якої видалили сльозовi залози, краї ранки почали розходитися, гоїтися вона стала повiльнiше. Очевидно, речовини, що їх видiляють сльозовi залози в кров, позитивно впливають на тонус шкiри. Може, й шкiра лю
НА ГАЗОНАХ НЕ ПАРКУВАТИСЯ!
Як велике прання «намиває» багато болячок і шкодить екології компонентами мембран клітин людей і тварин, потрапляючи в їхні організми, поверхнево ак тивні речовини скупчуються і покривають їхні клітинні мемб рани тонким шаром. При певній концентрації ПАР здатні спри чинити порушення найважливі ших біохімічних процесів, пору шити функції і цілісність кліти ни. Дія ПАР подібна до дії дея ких отрут. Вони пошкоджують клітини легенів і печінки, завда ють серйозного удару імунній системі. Ці речовини створюють умови для проникнення в орга
нізм без перешкод небезпечних важких металів і бактерицидних токсинів. Другим основним компо нентом синтетичних пральних порошків є фосфати. Це пом'як шувачі води, без яких поверхне во активні речовини та відбілю вачі не можуть ефективно взає модіяти та якісно прати речі. Од ночасно саме фосфатні доміш ки у пральних порошках посилю ють токсичну дію ПАР. Фосфати сприяють активнішому проник ненню поверхнево активних ре човин в організм людини через
шкіру; інтенсивно знежирюю чи її та руйнуючи мембрани, різко знижують бар'єрну функ цію шкіряного покриву. З до помогою фосфатів ПАР че рез мікросудини всмоктуються у кров, яка транспортує їх до всіх важливих органів. Дехто з уче них вибудовує навіть залежність між інтенсивним використанням фосфатних пральних засобів та зниженням народжуваності. Спеціалісти стверджують, що навіть 10 разове виполiску вання у гарячій воді повністю не позбавляє речі від ПАР, якщо їх прали порошком, щедро "зба гаченим" ще й фосфатами. До того ж, варто враховувати, що небезпечні компоненти синте тичних мийних засобів в орга нізм людини потрапляють кіль кома шляхами. Безпосередньої токсичної дії зазнають руки, яки ми ми перемо чи відчищаємо брудний посуд. Крім того, знач ну частину злитих у каналізацію фосфатів ми вживаємо з пит ною водою. Окремі "порції" про сто з'їдаємо з тарілок. (Вважа ється, щоб повністю змити з по суду невидимі залишки мийних засобів, слід тримати його під проточною водою не менше 15 секунд). Ще порошкоподібні пральні порошки потрапляють в організм через дихальні шляхи. Нині у світі існує кілька ос новних напрямів зниження ток сичності пральних порошків. Перший заміна фосфатів, які пом'якшують воду і сприяють від миванню бруду, цеолітами. Такі безфосфатні засоби активно ви користовують домогосподарки і пральні у більш ніж 50 країнах
світу. В Україні вони також є. Але навіть у великих містах зна йти еко порошки можна не в усіх магазинах, де є відділи побуто вої хімії. Нiмеччина, Італія, Австрія, Норвегія, Швейцарія і Нідерлан ди уже більше 10 років не вико ристовують фосфати у вироб ництві пральних порошків. Нор ми про заборону фосфатів у праль но мийних засобах діють у Пів денній Кореї, на Тайвані, у Гон конгу, Таїланді і Південно Афри канській Республіці, частині шта тів США. В Японії фосфатів у пральних порошках не було вже у 1986 році. В Україні законопроект що до обмеження використання фосфатів у пральних засобах "Про державне регулювання син тетичних мийних засобів та то варів побутової хімії" активно об говорювали перед минулими парламентськими виборами. Але на сайті Верховної Ради до сі немає інформації, що його за реєстрували. "Головна причина того, що до цього часу в Україні немає за кону про обмеження використан ня фосфатів у пральних засо бах, загальна байдужість до екологічно споживацьких проб лем, каже Ольга Цигульова. Виробники кажуть: навіщо нам змінювати технології, якщо зако нодавство дозволяє випускати порошки з фосфатами. А основ на частина споживачів непоін формована, отже, й невибагли ва і зі свого боку не формує по питу".
Валентина НЕЛІНА «Україна молода»
Інформаційна загальнополітична газета «Наш дім Березняки». Засновник: громадська організація «Наше рідне місто». Свідоцтво про реєстрацію КУ №647$285Р від 14.06.2012 р. Розповсюджується безкоштовно Адреса редакції: 04212, вул. Маршала Малиновського, 13Б, оф. 127. E$mail: ridnecity@gmail.com. Друкарня: ТОВ «Укрполіграфмедіа», 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104$А. Наклад: 20000. Замовлення № ______
ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЖИТТЯ СВОГО РАЙОНУ НА ІНТЕРНЕТ СТОРІНЦІ
www.bereznyaki.in.ua