5kl ukr

GDZonline.net

УКРАЇНСЬКА МОВА go підручника О .В . З а О о л о т н о г о , В .В . З а О ол отн ого

GDZonline.net § 1 . Іменник 9.

II. іменники: добрість, неба; прикметники: теплої, житнього; займенники: мене, твоїх; дієслова: пізнати, забилось.

III. ласка — доброта, привітність, пестощі, хата — дім, оселя, буди­ нок лагідне — тепле, приємне, ніжне.

10 . чоловік (ч. p., оди., Н . в.) дні (ч. p., M H ., 3. в.) вечорами (ч. p., M H ., О. в.) криницю (ж . p., одн., 3. в.) кухли к (ч. p., одн., 3. в.) води (ж . p., одн., Р . в.) років (ч. p., M H ., p . в.)

12. I. 1. Завдання записано на дош­ ці. 2. Завтра відбудуться змагання з футбод^. 3. Пливти за т е ч і^ ^ 4. Н а­ їлися смачної каші. 5. Зимою тро­ туар посипали сіллад. 6. Сидять за однією н а р т ^ ^ 7. Підкресли однією лініїєюі 8. У класі троє вікон^. 9. Від­ неси ж у р н м директор^. 10. Сиді­ ли на 6 ep e 3 jjp i4 K H . 11. Н е лазьте по II. дошка — дошці смачної — смак берег — березі ріка — річка III. змагання, сіллю IV . [зи 'м о*й у ] [ л ’і* н ’ійа].

13 . Купалися в річці, плавали на лодці, навчилися кататися на ро­ ли ках, гралися м’ячем та обручем, годували кролів, обмінювалися му­ зичними файлами, лазили по горах.

14 . 1. окунем 2. ножем 3. стільцем.

п а х а », вулиця Квітнева, картина Т. Шевченка «Селянська родина», підручник «У країн ська м ова», озе­ ро Світязь.

1 7 . аварія, антракт, анаконда, ана­ фора, Амазонка, марафон, баракуда. § 2. Прикметник 18 . II. з довгН кос[ою 1 (ж . p., одн.,

о. в.) бездонні озера (с. p., ми., 3. в.) блакитні очі (с. p., мн., 3. в.) чорн^брови (ж . p., M H ., 3. в.) добр§,серце (с. p., одн., 3. в.) тонке^стебло (с. p., одн., 3. в.) в е л и к ^ к у щ (ч. p., одн., Н. в.) б і л о ц в і т о м (ч. p., одн., в.) маленьке сердечко (с. p., одн., Н. в.)

III. наче бездонні озерця, очі чорні, наче шнурочки, брови зернятка, наче маленьке сердечко.

о.

19 . І. 1. Осінній (Н . в.) вечір жов­ тим (О. в.) листом хмуритіїся (3 . Тарасенко). 2. Н а вересневий (3. в.) камертон настроюються скрипки вітру (В . Боровий). 3. День догоряє десь за сутінками густих (Р . в.) висо­ ченних дубів і лип (Іван Багряний). дось довкола ясним (О. в.) пахучим (О. в.) молоком (Є. Гуцало). 5. П ер­ ший (Н . в.) космічний політ Ю рія Гагаріна тривав рівно 1 годину 48 хвилин (З енциклопедії).

II. сутінки — час, коли починає темніти; слабке освітлення, камертон — інструмент U -подібній формі, який при ударі об якесь тверде тіло завжди видає звук тієї самої висоти, а тому використову­ ється при настроюванні музичних інструментів, а також під час співу.

15 . II. Річка Д н і п р о в У країн і найбільш а та наймогутніша, оспівана в багатьох творах фольклору.

20. II. К оли йдеш до ш коли, оби­

16 . І. Мультфільм «Л и с М и ки та*, студія танцю «В о л о ш к а », ж урнал «Б ар в ін о к », кіт М урко, корабель ♦ Морська х в и л я », книж ка В. Нестайка «Тореадори з В асю ківки», пісня на слова Ганни Чубач «Ч е р е ­

2. П оїхали до Харківської області.

3. Підійш ли до пішохідного перехо­ ду. 4. Я відповів на телефонний дзві­ нок. 5. Милувалися лісовими квіта­ ми. 6. Останні сонячні дні. 7. Вж е час обідньої перерви.

рай безпечне перехрестя.

2 1 . 1. Купили шкільне приладдя.

GDZonline.net 23. дзвінкий, маленький, прозорий,

о.

дзюркотливий, холодний струмок; далека, важка, асфальтована, по­ льова, ш ирока, життєва дорога.

сім.

24.

Криниця Н а краю села, де живе моя бабуся, стоїть криниця. Викопали її дуже давно, кажуть, ще за козацьких ча­ сів. Б ула вона глибокою, з чистою студеною водою. Потім зам ули ла­ ся, похилилася. Подорожні ш коду­ вали, що не можна тепер напитися свіжої водиці, відпочити. Якось ж ителі села виріш или по­ новити криницю — розчистили її, зробили новий зруб, посадили ка­ лину, поставили лавочку. Тепер криничка радує око своїм но­ вим виглядом і чистою водою. М ам ині очі У моєї мами добрі сірі очі. У їх ку­ тиках, коли вона сміється, збира­ ються промінчики-зморщечки. Я к мама одягає блакитну сукню, очі стають блакитнуватими, а коли темну — очі теж темніють. Якщ о ж мама бачить якесь неподобство — зламане деревце, покинуте сміття, очі в неї робляться сталево-сірими. Т ак матуся гнівається. Я люблю, коли мама посміхається, тоді її очі випромінюють таке до­ бро, таке тепло, що всім стає гарно й затишно на душі від її погляду.

§ 3. Числівник 25. II. скільки? дві, одна, два, одної; який? яка? яке? п’яте, першого, дру­ гого, третього. Ш . [пйат’].

26. шістнадцятий, четвертий, п ’ят­ надцятий, двадцять третій, сотий, сороковий.

29. три олівці, п ’ять зошитів, дві книж ки, одні двері, сімнадцять ме­ лодій, двадцять шість яблук, чоти­ ри квитки. П . Н. чотири квитки Р. чотирьох квитків Д. чотирьом квиткам 3. чотири квитки

чотирма квитками М . (н а) чотирьох квитках.

ЗО. До п ’ятдесяти додати двадцять Від шістдесяти відняти сорок п’ять. До шістнадцяти додати одинадцять.

32. 1. до двадцяти кілометрів (Р . в.)

2. сто сімнадцять градусів (Н . в.)

3. три тисячі чотириста сімдесят шість (Н . в.)

4. сто (3. в.); одного мільйона (Р . в.)

5. триста п ’ятдесят (Н . в.) Ластівки (ім.) розвивають (дієсл.) швидкість (ім .) до (прийм.) двадцяти (числ.) кілометрів (ім .) за (прийм.) годину (ім.).

§ 4. Займенник. О с о б о в і займенники 33. (під) ним (П І ос., одн., о. в.) він (П І ос., одн., Н . в.) я (І ос., одн., Н . в.) (від) мене (І ос., одн., Р . в.) йому (III ос., одн., Д. в.) (н а) ній (П І ос., одн., М . в.)

34. 1 .1 . Спасибі, земле, за твої щед­ роти! (Л . Костенко) 2. Квітка просто цвіте, грає пелюстками, ледь-ледь ворушаться U (Ш ос.) чорні бровеня­ та (Є. Гуцало). 3. Все з рук валить­ ся, а він (III ос.) хвалиться (Нар. творчість). 4. Туж у за вами (II ос.), солов’ї Вкраїни! (М . Рильський) 5. Я (І ос.) живу у світі любові до людей, до землі, до квітів (Г. Дудка).

II. підмети: 3. — він; 5. — Я.

35. І. Печиво із шоколадом Одним з найпопулярніш их видів печива є печиво зі шматочками шо­ коладу. Його винайшла в 1930-х ро­ ках Рут Вейкфілд — господиня не­ великого готелю. Ж ін к а вирішила спекти масляне печиво, але натира­ ти шоколад на тертці полінувалася, тому просто розламала шоколадну плитку й перемішала шматочки з тістом. Вона сподівалася, що шоко­ лад розтане і надасть випічці корич­ невого кольору та приємного смаку. Однак її підвело незнання законів фізики — солодці ламанці не роз­

GDZonline.net танули в тісті. З духовки господиня дістала печиво зі шматочками шо­ коладу (Із ж урналу).

II. шоколадний, ш околадка, ш око­ лад оробна.

III. кольору, приємного, незнання. Зустріли його, спілкувалися з нами, чекали на неї, зустрілися з ними, скаж у тобі, подякував їм, побачив на ньому, зняли з нього, летіли над нею, прийш ла після нас, вибрав для неї.

36.

І . Андрію, надішли, будь ласка, зі свого мобільного смс-повідомлення моїй сестрі про те, що я затриму­ юсь на 10 хвилин. Н ехай чекає мене біля нашого будинку.

37.

ниш ся. за оік не доженеіп. 3. Н е хвали коня, поки з дороги не вер­ нешся (Н ар. творчість). 4. Осінній вечір жовтим листом хмуриться... (В . Тарасенко).

§ 6. Прислівник 45. !• 1. А та скрипка красно грає, солов’їний голос має (Б . Стельмах).

2. Камінь угору не котиться ні в яку пору (Н ар. творчість). 3 . 1 вдень (п ри сл.) і ввечері (присл.) там соло­ вей співав, і пташки пурхали, зозу­ ленька кувала (Л . Глібов). 4 . 1 вечір вишневий із нами вечеря, і тихо від щастя муркоче, мов кіт (Д . Іванов).

5. О, як ріка радіє навесні, на волю виривається щосили (Г. Дудка). КОЛИ?

§ 5. Д ієсл ово 40. шанується (теп. ч., З ос., оди.) завершує (теп. ч., З ос., одн.) поминають (теп. ч., З ос., ми.) зачиняє (теп. ч., З ос., одн.) надає (теп. ч., З ос., одн.) господарювати (неозн. ф.) тримає (теп. ч., З ос., одн.) приїде (теп. ч., З ос., одн.) виганяти (неознач. ф .)

41. озвався — озива'ютьіся, озива^мо):я (І дієв.) зачинив — зачиняіїот^, зачиня|емо| (І дієв.) відповів — відповіда|ють|, відповідак:мо!(І дієв.) боюсь — боїятьіся, бо‘іМ (уя (II дієв.) з ’їв — з’їда[ють|, з ’їда|емо1(І дієв.) дбаєш — дба|ють|, дба|емо!(І дієв.) промовив — промовляїютьі, промовл я ^мо'(І дієв.)____ пусти — пуска!ютьі, пускаемо1(П дієв.) зачини — зачиня^сіть, зачиняіємої (І дієв.)

43. І. Станеш, стоїмо, любиш, лю ­ бите, кажемо, скажеш, сіємо, помі­ тиш, виростеш, переможемо, крути­ те, вивчимо, говоримо, переходиш, пишеш.

II. я переконана, що ми переможе­ мо в цьому змаганні.

44. 1.1 . Не все теє зробі^тт,ся, що на думці зродиться. 2. Н а годину спіз­

46. прийшов уранці

у

І

пильно дивився г

як?

як?

стало похі^уро й н ^атиш но ЯК?

радісно заграли

4 7 . II. високо — високий, височінь, височина; радісно — радісний, радість, радіти

48. І. щедро, добре, тепло, привіт­ но, рішуче, щ асливо, швидко, ро­ зумно, гарно, боляче.

II. Щ асливий Петрик разом із бать­ ками гуляв по зоопарку, роздивляв­ ся дивовижних звірів у вольєрах. Щ асливо проминувши клітку з ти­ грами, Петрик більш е не ризикував підходити близько до хи ж и х звірів.

49 . 1. добр§ ( і м ’я ) — прикметник 2.

добре — прислівник

50. Влітку, взимку, восени, ввече­ рі, вранці, вдень, ліворуч, праворуч, щоденно, щогодини, щотижня.

5 1. 1. весело; 2. голосно; 3. навес­ ні; 4. навколо; 5. криво; 6. тихо

52. 1. навколо; 2. зверху; 3. весело: 4.

53.

спереду; 5. голосно; 6. просто

Сучасне телебачення Сучасне телебачення відкриває для людини широкі можливості. Адж е

GDZonline.net можна гарно й весело провести час, мандруючи різними країнами, див­ лячись футбольні матчі, насолоджу­ ючись концертами з улюбленими співаками, мультфільмами та кіно­ фільмами. Телевізор дає змогу бути добре обізнаним із тим, що діється у світі, які нові відкриття в галузі науки й техніки зробили вчені та багато іншого. А л е не можна над­ мірно захоплюватися переглядом телепередач, бо це шкодить нашому здоров’ю.

коли б люди зберегли цю красу, не зруйнували, не забруднили. Красиві й справжні твори мисте­ цтва — книги, картини, скульпту­ ри, музика. Захоплюючись ними, людина стає добрішою й мудрішою. Та найбільшою красою, на мій по­ гляд, є краса людських почуттів, стосунків. Це дружба, кохання, вірність, чесність. Ц е світ, де немає заздрощів, ненависті, насильства, зла. Саме така краса зможе вряту­ вати людську цивілізацію.

§ 7 . Прийм енник. Сполучник

§ 8. С л о во сп ол уче нн я ^якаГ, ^

54. II. умов для здобуття; потайки від усіх; вимальовувала на клап ­ тиках; робила із волосинок; на ви­ ставках не переставали чудуватися; не існує в природі; любов’ю до рідної землі; ввійш ли в фонд Ш . дитячі та юнацькі: малювати й читати; волосинок і гілочки; тонко й майстерно; красунь і чорнобрив­ ців; радістю та любов’ю

57. І. 1 . Знов устає ІпередіІ мною зелене дзеркало ріки (В . Сосюра).

2. Увесь натовп заворуш^^ся і по; повз широким ш ляхом із села ^ гору (С. Васильченко). 3. Івась під­ няв ластів’ятко, поставив драбину Й бережно поклав маля jr гніздо (К . Н аріж ний). 4. Веселка бере воду Й розливає Гі И хмарах, а вода вили­ вається дощем (В . Скуратівський).

III. у 4-ому реченні.

58. І . 1 . Дітям у зоопарку дуже сподобалось, і вони із захопленням розповідали про враження від поба­ ченого. 2. Спочатку білочка брала з кошика горішок і миттю зн чк ала, а згодом тваринка п е р е п т я д а боятися людей.

60.

К раса врятує світ У світі є багато красивого. Н асам­ перед, це природа. Згадаймо бар­ висті луки біля маленької прозо­ рої річечки, чи сонячний сосновий ліс, чи безмежне хвилясте море, а може, величні гори нашої Бать­ ківщини. Дивлячись на цю красу, мимоволі думаєш, що було б добре.

^ НйКОЕО^

63. І. багата уява, схож ий на батьX

на, швидко бігти, спортивний зал, X І

t

х Г - ^ ° ’" ' ' >

відчувати спрагу, повернутися вчора, звернутися з проханням, швид^ ^за кого^ ше за всіх.

II. М и звернулися з проханням до ветерана війни, щоб він розповів якийсь цікавий та повчальний ви­ падок зі свого життя. М ій дядько схож ий нп батька, як дві краплі води.

64.

з головним чл. дієсловом добре вчитися зустрітися з товаришем вирощувати гриби ВИХО ДИ ТИ

з хати

чим?

х' пишатися успіхами

з іменником X

висока нагорода нетлінна краса працелюбні мурашки який?

f ' X останній М ІСЯЦ Ь з прикметником ■ча к о г о ?

хі

t

ВИЩ ИЙ за б р а т а H iL K o r o ?

X^ ^ . схож ии на матір красивий у роботі.

GDZonline.net 6 7. I. Культурний набуток україн­ ського народу давно ввійшов до сві­ тової скарбниці цивілізації. Одне з найпочесніших місць у ньому належить писанкарству, у якому розкрився небуденний народний талант. У писанках Наддніпрянщини пере­ важає рослинний орнамент; на П о ­ д іллі використовують геометрич­ ний орнамент; у Східних Карпатах малюють тонкими жовтими й біли ­ ми контурами. П исанка випромі­ нює радість, красу, тепло людських рук.

II. культурний набуток, набуток на­ роду, українського народу, народу У країни, давно ввійшов; ввійшов до скарбниці, світової цивілізації, цивілізації світу, скарбниці цивілі­ зації.

68 .

Ц егляний будинок, будинок з цегли; осінні дні, дні осені; комп’ю­ терна програма, програма для ком­ п ’ютера; природній витвір, витвір природи; економічний розвиток, розвиток економіки; земля У к р а ї­ ни, українська земля; сік яблука, яблучний сік; хви лі Дніпра, дні­ провські хвилі; берег моря, мор­ ський берег.

69. Накивати

п’ятами (втекти), пекти раки (червоніти), скласти руки (здатися), народитися в сороч­ ці (мати щастя), вовчий апетит (гар­ ний апетит).

II. Зі страху хлоп ці накивали п ’ятами. П ро мого старшого брата кажуть, що він народився в сороч­ ці. Н е можна при першій невдачі скласти руки, слід впевнено продо­ вжувати свої наукові досліди.

70 . Дякую тобі, зламав через нео­ бережність, подякувати одноклас­ никам, вибачте мені, сподіватися на успіх, потребує допомоги, м илу­ ватися річкою, хворий на ангіну.

7 1 . II. Ходить (де?) між деревами, стає (як?) навшпиньки, стає (біля чого?) біля черешні, черешні (якої?) кожної, тягнеться (до чого?) до лис­

тя, листя (якого?) густого, тягнеть­ ся (до чого?) ягід, торкається (до чого?) до них, торкається (чим?) промінням, промінням (чого?) сон­ ця, сонця (якого?) липневого, у словосполученні ходить між де­ ревами головне слово — ходить, залеж не — деревами. Ходить (де?) м іж деревами. Головне слово виражене дієсловом, залеж не — іменником. Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника між та закінченням. Стає навшпиньки — головне сло­ во — стає, залежне — навшпиньки. Стає (як? ) навшпиньки. Головне слово виражене дієсловом, залеж не — прислівником. Залежне слово пов’язане з головним за смис­ лом. Стаєбіля черешні — головне сло­ во — стає, залеж не — черешні. Стає (біля чого?) біля черешні. Головне слово виражене дієсловом, залеж не — іменником. Залеж не слово пов’язане з головним за допомогою прийменника біля та закінчення. Тягнеться до ягід — головне сло­ во — тягнеться, залежне — ягід. Тягнеться (до чого?) до ягід. Головне слово виражене дієсловом, залеж не — іменником. Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника до та за­ кінчення. Торкається до них — головне сло­ во — торкається, залеж не — них. Торкається (до чого?) до них. Головне слово виражене дієсловом, залежне — займенником. Залежне слово пов’язане з головним за допомогою прийменника до та за­ кінчення.

§ 8. Речен ня, його грам атична основа 72 . Не обминула радість старого ду* ба. Летів улітку бджолиний рій. Сів перепочити на гілку, а тут дупло. Далі бджоли не полетіли. Оселилися в ньому» швиденько почистили його.

GDZonline.net § 9. Види речень за метою ви сл овлю вання. Окличні речення

Затишно стало, сухо. Невдовзі бджо­ л и обжилися, меду наносили. Довго їм дупло за вулика було.

73.

Н е брудни криниці, бо схочеш водиці. Посієш хліб вчасно — будеш мати рясно.

7 4 . І* К иїв... й о го історія — тсрягна. П роходили над містом стодіття, приносили горе й радощі, аа; питітяли свої сліди на його обличчі. Н а честь перемоги над печенігами в Києві Ярослав М у д р и й спорудив собор Святої Софії. Ц е диво — ар х і­ тектурна о к р я с а й сдава Київської Русі.

75. І. 1 . І ось уперіїт'ив дош. лятігумін над полями, над пасікою (В . Приходько). 2. Д ля українця калина ияймилітіїя (В . Супруненко). 3. Мерзт нуть зорі в небі сірім (В. Підпалий).

4. Прияняну.ь у любові лісам, полям, заплавам рік (В. Крищенко). 5. П ри ­ летіли ластів’ята, сіли край віконця, принесли у нашу хату весняного сон­ ця (В . Крищенко). 6. Травневе сонпе в травах спочивало (В . Підпалий).

I I . 4-е речення I I I . Зашумів над полями, зашумів вад пасікою.

8 1. II. матусю, мамочко, ненько, татку, татусю, таточко; Ненько люба, не сумуй без мене!

83. II. Доцвіли й осипалися квіти в кришталевій вазі на столі. Зірва­ ний з клена останній листок тихо сідає на воду. Чому не спить верба в прозору осінь?.. Чуєш , як шумить, як ш е­ лестить, кипить травнева злива? Н е стелись, тумане, не шуміть, то­ полі. Витри піт солоний і трудись.

III. М ені подобається весняний ліс. А ти був у весняному лісі? Обов’яз­ ково відвідай весняний ліс.

84. І. не залиш ай товариша... не ховайся... не відступай... не обманюй, не лицемір, не обмов­ л я й ... не давай нездійсненні... не перебільш уй... не будь байдужим...

II. Веди здоровий спосіб життя. Н е потурай своїм ш кідливим звич­ кам.

76 . Столиця нашої Батьківщини ба­

85. І. Н ау ка в ліс не веде, а з лісу

гата на архітектурні пам’ятки. Н ай ­ давнішою з них є Софійський собор. У його дзвонах можна відчувати по­ дих століть.

а лін ь марнує. В ір своїм очам, а не чужим речам. Н а світі все минеть­ ся, одна правда останеться. Доброго

7 8 . 1 . К ільк а днів мело колючим снігом, «снігом » не може бути під­ метом, бо він має бути в Н . в.

2. К ільк а днів мело колючим сні­ гом. У другому реченні слово «сн і­ гом» виступає додатком.

79 . П ахло скошеною травою. — П ахне скошена трава. З моря по­ віяло холодом. — Холод повіяв з моря. Водою залило дороги. — Вода залила дороги. П ахне барвінком нічним. — Пахне нічний барвінок. Замело снігом усі стежки й доро­ ги. — Сніг замів усі стежки й дороги.

I I . Надворі пахне весною. Л егко й вільно дихається в сосновому бору.

виводить. П раця чоловіка годує,

не бійся, а поганого не роби.

II. Н е роби комусь, що собі не мило. Терпи, козаче, отаманом будеш.

8 7. І . Я к і то були блаженні дощі! Усього лиш е раз! І сталося диво! У середині вересня каштан зацвів!

88.

я українець (українка) Моя Батьківщина — Україна. Вона знаходиться в центрі Європи. Вона й за площею — одна з найбільших се­ ред європейських країн. В Україні є карпатські гори, волинські й полісь­ кі ліси, запорозькі степи, кримські субтропіки. Навіть пустеля є! Не ві­ рите? Це — Олешківські піски, одне

GDZonline.net із чудес України. Та найголовніше наше багатство — талановиті, пра­ цьовиті люди, які люблять пісню, гарне слово. Ось, наприклад, народ­ них пісень у нас записано аж триста тисяч! Хто ще може похвалитися такою кількістю творів фольклору? Я пишаюся своєю державою і вірю, що її чекає найкраще майбутнє.

§ 1 1 . Додаток 89. Н асіння — а) предмет, б) імен­ ник, в) що? їм — а ) предмет, б) займенник, в) кому? Деревця — а) предмет, б) іменник, в) чого? Додаток — це другорядний член ре­ чення, який означає предмет і від­ повідає на питання всіх відмінків, крім називного.

90. І. 1 . Миттю перехопився через скошений перелаз, перебіг через невеличке прдвір’^ (Г. Епік). 2. Ту кали_ну давно посядили батьки і іуніницю в саду пр_собі пялитттиди (М . Л уків). 3. А вітри тумани котять в яр спочити під кущем (В . М ор­ дань). 4. Звозить осінь своє збіж ж я, по стерні бреде лелека (В . Мордань).

5. Р ої бджолині золоті над гречкою про літо звонять (В . Підпалий).

9 1 . Берізка пишається своїми до­ вгими косами. Невеличка галявина поросла білокорими березами. Повновода Десна несе свої води до Дніпра. Н авколиш ні луки були по­ криті водами Десни. З дерева зірвався останній листок. Розкрилася брунька і перетворила­ ся на маленький листок. М ій брат Андрій навчається в деся­ тому класі. Мого найкращого друга звати Андрієм.

92. І- Сьогодні на ставку скошува­ тимуть рогозу та комиш. Н а городі цибатий соняшник головою крутить весь день. Теплий вечір у сивих ту­ манах вже останню зорю погасив. Вечірні сутінки на землю раптом сіли і засмутили воду голубу.

II. Сьогодні на ставку скошувати­ муть рогозу та комиш. Рогоза та ко­ миш скошені сьогодні на ставку.

93. І- Вітер Вітер носиться, літає. Топче лу^си і пряя_. Ж овті трави пригинає, Лііст зриває із гілля. То (жщзти, стоги розносить. То у суЕМИ загуде. То в безсиллі заголосить І до скелі припаде (Олександр Олесь) II. Скирта, стіг — великі купи сіна, соломи. Скирта більш а, часто пря­ мокутної форми; стіг — круглої.

§ 12 Означення 94. Вечірнім — а) ознаку предме­ та, б) прикметник, в) яким? Величезним — а) ознаку предмета, б) прикметник, в) яким? Наш е а) ознаку предмета, б) займен­ ник, в) яке? Означення — це другорядний член, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? кот­ рий? чий?

95. 1 . 1. Топився зимовий сніг і бо­ лотними швидкими струмками збі­ гав до сумного потоку. 2. За широ­ кою долиною, за березовим ліском із розквітлою калиною розмовляв вітрець баском. 3. Н а обрії червоно сходило сонце, його проміння тор­ кнулося жайворонкових крил і за­ палило їх золотим вогнем. 4. Бджо­ л а летить на всякий цвіт.

II. Зимовий сніг, швидкими струм­ ками, до сумного потоку, широкою долиною, розквітлою калиною, ж ай­ воронкових крил, золотистим вог­ нем, всякий цвіт.

96. Перша група. 1 .1 на хмарах смаг­ лявого (Якого?) Е£ресня спочива­ ють клю чі (Я к і? ) дсурзщіів (В . М ор­ дань). 2. Над Дніпром пливе поволі пісня (Я ка?) (І. Нехода). Друга група. 1. Хтось (Кого?) вересня веде по ниві на золотому поводу ве­ чірніх променів (В . Мордань). 2. В и­ соко в осінньому небі ми побачили (Кого?) Hcyp^jm (О. Квітневий).

GDZonline.net 9 7. У літ к у соловейку почути мож­ на дузке рідко, бо він заіінятий ви­ годовуванням своїх пташенят. Спів чарує і тривожить душу людини. (Родовейко — неперевершений співак, не терпить суперни­ ків, намагається їх переспівати.

і-п.

98.

осіньгагщ ;

д и н е ^ с а м и вже непя д а й плач. 2. А яедаіщдц степ уже и гп р тя я сь ї ^ п р о з м ^ ь , СОЩІР л іт х я в

вітрисько, із-за словпів g a ш ля ху сходив вдидаИїЙ місяць.

3. .ТТуня в.дібровах седеїСїда пісня. П. 2 грам, основи має З реч.

99.

Д орога (л ю б а ) бабусю! Щ иро вітаю тебе з днем народжен­ ня. Бажаю щастя, міцного здоров’я, радості. Нехай для тебе завжди при­ вітно усміхається тепле сонечко, щебечуть веселі пташки, колосять­ ся золоті жита.

100. П . Свій голос, кожне дерево, округлі тьмяно-зелені листки, сильний вітер, осиковий лист, свою долю, березове листя, легкий при­ ємний голос, м ’який лист, могут­ ній дуб, тихому вітрі, деренчливим голосом, легкий вітерець, мовчазну сосну, гострій вершині.

101.

П остукала осінь до мене в віконце Н а календарі — вже осінь. А на дворі — щире літо. У се зеленіє, бадьориться. Тільки небо сіШУДє й вітерець сщ адщ ий. Інколи високовисоко пролітають на південь до­ вгі трикутники якихось деддіуіх птахів. Зачервоніли ягоди калини, ш ипшини, глоду. Ж овтіє стерня на скошеному полі, а подекуди чорні­ ють уж е зорані латки чорнозему. Прокидаюся вранці — і бачу, що летить й59чтид кленовий листочок. Це вже справжня осінь постукала до мене у віконце.

§ 13 . О б стави н а

102

. 1. Через хмари вечорові ходить

місяць на.щрошки (обставина спо­ собу дії, виражена прислівником, відп. на питання як?) (В . Мордань).

2. Я так люблю, як дощ приходить в. місто (обставина місця, виражена іменником, відп. на питання куди?) умити світ, дерева напоїть (В. М а ­ лиш ко).

10 3 .1 . 1 . Вітри безжально (присл.) овали тендітне вбрання на берізці (І. Цюпа). 2. Сердитий вітер після (прийм.) зливи (ім .) трусив щосили вишню й сливу (А . Качан). 3. Ж у р а­ вель зітхає потихеньку (В . М алиш ­ ко). 4. Чутки про подвиги Сагай­ дачного невдовзі (п рисл.) дійшли до П ольщ і (Д. Яворницький). 5. Зерно нап’ється сонця в полі (прийм. з ім.) (В . Сосюра).

II. безжально — сильно, злісно; по­ тихеньку — помаленьку, нешвид­ ко; невдовзі — незабаром, швидко 10 4 .1 . 1 . Чого вр.аііці (коли?) не зробиш, того ввечері (коли?) не здо­ женеш. 2. Вода, що витекла, назад (куди?) не повернеться. 3. Хто В Л ІТ ; ку (коли?) пісні співає, той }ізимку (коли?) сльози проливає. 4. Н а рідній землі тепло і вдень, і вночі (коли?). 5. Восени (коли?) — багач, а н_авмні (коли?) — прохач. 6. Хто в четаер (коли?) скаче, той в_п’^ тницір (коли?) плаче. 7. Гірко (як?) поро­ биш, с р л ^ к о (як?) з’їси. _ssl X '

у

105 . виникла в А н гл ії коли?

ХІ ^ виникла давно грали спочатку де?

Х І~ була заборонена в королівстві

_тш 1, X' t уявити сьогодні як?

х' і уявити важко

1 0 7 .1 . наче грім серед ясного неба — несподівано за тридев’ять земель — далеко від усієї душі — щиро за сімома замками — надійно просто неба — надворі куди оком не глянеш — скрізь II. Неспрдівдно серед тиші у к л а ­ сі пролунав телефонний дзвінок. Учень ши£Р вибачився й сказав, що

GDZonline.net більш е такого не станеться. Надвр^ ßi хлоп ці в е с ^ о ганяли м’яча.

сидить та на кобзі грає (Т . Ш евчен­ ко). О і О; О та = і О.

1 0 8 .1 .

113.1. І шумить, і гуде аж урний міст над Дніпром сотнями машин.

2 . В аж ли в у інформацію можна зна­ йти в кн и ж ках або в Інтернеті.

3. Н а класних зборах були присутні учні, вчителі та батьки.

1. О п ів н о ч і а й с т р и

(п р и й м .

з

ім . )

в _ .с а д ї

р о г щ в д л и .. .

(О л е к ­

сан д р О лесь) 2. Н а д у с т щ д і (п р и й м . з ім .> д и к і м g o g if i б у з и н а , с і р і е к р а й поля 3.

хатина

сх^ ца

(М .

Л у к ів ) .

Д е с ь х _ п р іі. ( п р и й м . з і м . ) і л і с і т а ;

н у л и с н іг и ( В . Г р ін ч а к ) . 4 . Н а ^ е р е з і ( п р и й м . з і м . ) р і ч к и л іб р а д с я

гурт

л ю д е й (Д . Г а в р и щ а к ) . 5 . І в а н а _ ^ ; в а з р в с и с о г о з а х ш іл е н о п р и й м а л и в П е т е р б у Е З І д ^ и м і^ П а Е и ^ і^ І о н д о н і ( п р и й м . з ім . ) (О . Л а м о н о в а ).

1 0 9 . 1 . Д л я н а с т е п л и й в е ч ір , щ о н а ­ с т а в , о з н а ч а в д о в г о о ч ік у в а н и й в ід ­ починок.

2 . Н е з а б а р о м д л я в и п у с к н и к ів п р о ­ л у н а є о с т а н н ій ш к і л ь н и й д з в ін о к .

3 . У п о л і р а п т о м з ір в а в с я х о л о д н и й в іт е р , і д л я н а с ц е с т а л о н е с п о д ів а н ­ кою .

110. 1 .

У

ш ко л а х п роходять спор­

т и в н і з м а га н н я .

2. П л я м и сти й олень ш в и д ко зн и к у л іс і.

3 . Х л о п ч и к ш в и д к о п еред ав см с-п о в ід о м л е н н я .

Готуємося до тематичного оцінювання 1. А п р и й ш о в д о х а т и , е л е к т р о н н е табло, ф у тб о л ь н и й м а тч 2. Г Н ед овго деревам сто яти в золо­ то м у н а р я д і (Г . Т а р а се н к о ).

3 . Г Д іт и м а т е р я м ц іл у ю т ь р у к и .

4 . Г Д іт я м п о д а р у в а л и к н и г и і ф о т о ­ альбоми.

5 . У ,н е б і_ в іх е £

колиш е

І £ іу щ И О б л ^ к и т_ ь, і на. з е м л і г о й д а в трм и,

і

затихає, й

s h o jb

ш ум ить

(М . Р и л ь сь к и й ).

§ 1 4 . Речення з однорідними членами 1 12 . П е р ш а г р у п а . 1. І п т а х а м , і з в і­ р я т а м ц ік а в о б у л о д и в и т и с я н а л ю ­ дей (В . Б е р е ж н и й ). 2. Тече вода в с и н є м о р е , т а н е в и т ік а є ( Т . Ш е в ч е н ­ к о ). і О, і О; т а = а л е Д р у г а г р у п а . 1. С о с н и н е м о в р о з с т у ­ п и л и с я і о б го р н у л и п о л я н у (С . К о ­ ц ю б и н сь ки й ). 2. Н а р о зп у т т і ко бзар

114.1.1 . Теплий дощ застав і птахів, і ліодей серед поля (В . Земляк).

2. Досі кожному сниться домівка ко­ лиш ня і лелече гніздо на дуплистій вербі (В . Скомаровський). 3. Мати дала нам і срнп;е, і држо (В . Крищенко). 4. Тут живуть мої старі батьки і мене у гості виглядають (М . Луків).

5. Молодь вийш ла у сад погуляти, поспівати та пожаріувади (О. М аковей).

II. 1. і О, і О; 2. О іО 115.1. Від_сивої_давшіни і ар^нмаих днів у радості і в горі рушники й цісі н а супроводили людину все життя.

II. Тут три ряди однорідних членів, не об’єднаних між собою.

116. II. Повноводна ріка В Україн і багато повноводних рік. Н айбільш а серед них — Дніпро. Його називають могутнім, славним, дужим, широким, буйним. Дніпро несе свої води аж до Чорного моря. Раніш е на ньому були пороги, а те­ пер — греблі. Ш лю зи, водосхови­ ща — штучні моря. Н а берегах Д ні­ пра — і гори, і кручі, і ліси, і вільні степи. Дніпро оспіваний у багатьох піснях, про нього складено легенди й казки.

117.1. Ранкові поля гтрепенулиг.я, дерехлю пнулись за іскристий об­ рій, чітко я я н п руттти яітпт. на тлі ЗО­ ЛОТОГО лиття хмарин і вмилися сон­ цем (М . Стельмах). 2 . Мороз хапав зубами іімюж1.і_землір і так тримав їх , доки міг (М . Вінграновський).

3. Легенда починається з крзсання, із

і

м уж ності

ЛЮ ДСЬКОЇ,

з дн^цельця чистого води живої, із сонячного дивного св іт м н я (В . Грінчак). 4. Так пахне осінь листям. грибами, печеною ка£топле_ю, медами і вргкістір, що із долини йде (В . Грінчак).

GDZonline.net 118.1.

Як ми садили сад наш клас вирішив посади­ ти сад. Яких ми яблунь насадимо, яких груш, абвикосів, слив, ви; щ м ь ! Навколо саду вирішили по­ садити захисну смугу з акщ ій, пла­ нів, беріз. Уже місяць ми воюємо з пустирем, звільнили від б>’2 .’ янів і терну величезну площину, у жовтні привезли до школи са­ джанці ябдудь і ЕЕущ. Ми руками рплпрявляли корінці, припиняли їх пухкою землею, заступами біля кожного корінця робили лунки. Яка була радісна робота! (За О. Донченком). Н ед ав н о

§ 15. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення

121.1 . Земля, і вода, і п о в і т р я — все поснуло (М. Коцюбинський). 2. До віночка вплітають різні квіти: ро­ машки, волошки, незабудки, чор­ нобривці (О. Кириченко). 3. Я спішу до землі, до зеленого дива, до свого джерела, до живої води (П. Перебийніс). Немає узагальнювального слова.

122. І. 1. У наших лісах ростуть хвойні дерева: ялини, соснв, кедри, смереки, тис (О. Шуша). 2. Баба Марина довгий свій вік трави суши­ ла у хаті: м’яту, любщток, липовий цвіт (С. Решетова). 3. Все усміхало­ ся Ганнусі: і небо, й квіти, й дерева, і озера блакитні води (В. Сосюра).

4. Були колись боги: Перун. Дажбог. Я р и л о (Л . Забашта). 5. Рідний дім, вишні у цвіту, журлива річка і запашний л у г — v c e це пов’язано а образом матері (І. Вихованець).

6. Усе ніби ппменіпадо і звузилося: і дорога, і гори, і стежка в березі, і круча над Россю (Є. Гуцало).

II. 1. Д: О, 0,0 ,0 , О.

2. Д :0 ,0,0.

5. О, 0,0 і о — Д.

123.1 . Осінь розфарбувала листя де­ рев у різні кольори: жовті, багряні, коричневі.

16 ГД3 5КЛ.

2. Нафта, вугілля, залізна руда, марганець — усі ці корисні копали­ ни є в Україні.

3. У мене є улюблені предмети: ма­ тематика, українська мова та ма­ лювання.

4. Хвилюванні, і радість, і побою­ вання — усе разом відбилося на ма­ миному обличчі.

124 . Антарктида — найхолодніший материк на Землі. На більшій його частині немає нічого: ні рослин, ні тварин. Лише в прибережних ра­ йонах є мох, лишайники й нижчі водорості. Мертві береги Антарктиди оживля­ ють пінгвіни. Поблизу колоній пінг­ вінів часто можна побачити різних тварин: сніжного буревісника» голу­ боокого баклана, поморника. Усе життя тварин Антарктиди пов’я зане з океаном (І. Жданова).

125. На змагання прийшли всі: сту­ денти, учні шкіл, працівники заво­ дів.

126.1. Про охорону нашої чарівної природи повинні піклуватися всі: і родина, і школа, і мисливці.

2. Все те миготить в очах, у голові думки будить; рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки.

3. Папери були скрізь: і на столі, і на полицях.

4. У неї сміється все: карі очі, чорні брови.

127.1. Мама вимила весь посуд: та­ рілки, чашки, виделки. 2. На перо­ ні вокзалу були чоловіки, жінки, діти. 3. У саду ростуть різні дере­ ва: вишні, горіхи. 4. На уроках ми ознайомилися з творчістю Панаса Мирного, Івана Франка, Михайла Коцюбинського. 5. У зоопарку ми не побачили багатьох тварин: бегемо­ тів, слонів, антилоп.

§ 16. Звертання 130.1. 1. Скажи ж мені, Дніпре, які вітровії все кличуть тебе крізь степи і гаї!.. (М. Вінграновський) 2. Ти ж

GDZonline.net дивися, Тарасику, не бігай від діда (О. Іваненко). 3. Не плачте, мамо, не треба, і ви не журіться, тату (А. Ма­ лишко). 4. Не стелись, тумане, не шуміть, тополі (В. Сосюра). 5. Роз­ прягайте, хлопці, коні та лягайте спочивать (Нар. творчість). 6. Кора­ блі! ИІикуйте^ЕЬ äPÜQxosy! (В- Симоненко).

140.1. 1. Пробач мені, серпневий мій світанок, бо завинив, здається (мож­ ливо), знов, і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов (В. Крищенко).

2. Мабуть (напевне), кожна дівчинка вміє плести віночок (О. Кириченко).

3. На жаль, деяких видів тварин за­ лишилося дуже мало (З журналу).

4. Того, можливо (може), не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспіва­ 131.1. Благослови мене, рідна зем­ ти світ (М. Рильський). 5. Це, може ле, як мати в дорогу (М. Ткач). (можливо), навіть і не вірші, а квіти, 2. Привіт тобі, зелений саду! (Олек­ кинуті тобі (Л. Костенко). сандр Олесь). 3. Не сумуй, вербо 141 . Зараз, здається, буде злива. Сто­ моя похила, що багряним листям рожову вежу видно з усіх кінців одшуміла осені пора (В. Сосюра). села. Гора вдалині здається іграшко­ 4. Горнусь до тебе, Україно (М. Бавою пірамідою. Мандрівник, видно, кай). 5. Мужай, прекрасна наша розгубився й не визначив, якою мово, серед прекрасних братніх мов стежкою краще йти до заповідника. (М. Рильський). 6. Спасибі, земле, 142. На жаль, весь день іде дощ і за твої щедроти! (Л . Костенко). екскурсія не відбудеться. Екскурсія II. Бережи, любий хлопчику, свою не відбудеться, тому що, по-перше, честь і добре ім ’я змолоду. весь день іде дощ, а по-друге, шкіль­ 133.1 . Оленко, нр пябувай допомагав ний автобус зламався. ти своїй мамі. Вітре! Розжени хма­ Кажуть, Сергійко купив якусь дуже ри! Пісне, зачаруй мою душу. Музи­ цікаву книгу. Сергійко, мабуть, ку­ пив таку цікаву книгу, що не може ко рідного краю, дети лети хвилями відірватися від неї цілий вечір. За Дніпра. допомогою книжок ми, без сумні­ 135. А. — Добридень, Світланко! Це ву, поповнюємо свої знання. Безпе­ Оля. Я не була вчора в школі. Про­ речно, Україна може пишатися до­ диктуй мені, будь ласка, домашні сягненнями наших спортсменів. На завдання. щастя, Україна може пишатися до­ — Добре, Олю, зараз продиктую. сягненнями наших спортсменів. За Шкода, що тебе не було вчора, у нас допомогою книжок ми, по-перше, були такі цікаві змагання на уроці поповнюємо свої знання, по-друге, фізкультури. духовно розвиваємося. Багато пта­ — Дякую, подруго! хів відлетіло у вирій, з дерев, на Б. Люба бабусю! Наша Тетянка зби­ жаль, осипається листя — це вже рається на канікулах приїхати до осінь. Багато птахів, здається, вже вас у гості. Будь ласка, зустріньте відлетіло у вирій, з дерев осипаєть­ ся листя. її, вона їхатиме з однією нашою знайомою вранішнім автобусом.

143.1 . Завтра, здається, буде погана 138. II. Усі, певна річ, захотіли ско­ ристатися нагодою й побувати на острові козацької слави — Хортиці. На диво, навіть запеклі бешкетники притихли, замислилися під вражен­ ням від побаченого. Велике вра­ ження на нас, наприклад, справив трьохсотлітній дуб, під яким прово­ дили козацьку раду.

погода. 2. Мабуть, я не встигну ви­ конати домашнє завдання. 3. Будь ласка, сідайте на вільний стілець.

4. Таким чином, результати нашого дослідження були найбільш досто­ вірними. 5. Вибачте, мені потрібно вийти.

144. II. Вересень уже запалив осівші вргншца в_лісах_і л.іб£овах. (Розпо­

GDZonline.net відне, неокличне, просте. Грама­ тична основа складається з підме­ та вересень та присудка запалив. З другорядних членів є означення осінні, додаток вогнища, обставини уже, в лісах, дібровах. Однорідні члени в лісах і дібровах, кома не ставиться, бо з’єднані оди­ ничним сполучником і.). Вечір пигнпав зорі на доіщдидоео неба чоло. (Речення розповідне, нео­ кличне, просте. Граматична основа складається з підмета вечір, присуд­ ка висипав. З другорядних членів є додаток зорі, означення чорнющого, обставина на неба чоло).

146.1. 1. Щ е тримались по садках пізні сливи, як раптово пі шов сніг (Є. Гуцало). 2. Шелестить пожов­ кла кукурудза, ні житься під верес­ невим сонцем врунистими сходами озимина (І. Цюпа). 3. Наді мною вечір жменями ппсівяр. зорі, а біля мене арфами бринять підморожені верби, а під ногами голубі тіні бав­ ляться із снігом... (М. Стельмах) 4. Туман над лугом колихався, криг чяли у гаю сичі (М. Луків). 5. Малу павутиночку вітер відносить, за неї чіпляється сивий бур’ян (М. Луків).

II. Сполучний зв’язок — 1,3 речен­ ня; безсполучний — 2, 4, 5.

148. 1- Вільний і щасливий степ ршг .пігся довкруг, а високо в небі літає самотній шуліка (Є. Гуцало). 2. Дог гтигають яблука ранети, рання осінь листя золотить, гарний хло­ пець з іншої планети, може, завтра в гості ппилртить (Л . Костенко). 3. Вітер з моря море розгойдав, хвиля­ ми здійнялися простори (М. Луків).

4. Струмок даюрнит-Ь, роса блищить, і вогнище пяпяр, і ліс гілками верхо­ віть у небесах витає (М. Луків).

149.1. 1. Молоденькому вітру зда­ лося, що всі хмари він прожене (М. Доленго). 2. Летить ворон з чу­ жих сторін, бо він крила має (Нар. творчість). 3. Існує легенда, що ве­ селка — це шлях до неба, величез­ ний міст (В. Завадовська). 4. Для

того є муха на світі, щоб ледарі не спали (Нар. творчість).

II. Шкільні меблі ожили й почали розповідати, як пройшов день. За­ кінчилися уроки, школярі розбі­ глися по домівках, у школі запану­ вала тиша.

150. 1... . сам в неї впадеш. 2. ... жу­ равлеві перепадає. 3. ... сила пакує.

4. ... верба воду і береги. 5. ... ніхто не запрошу. 6. ... чоловік з чолові­ ком сходяться. Речення всі складні.

§ 19. Кома між частинами складного речення 154 . І. 1. Місяць в травах росяних купався, по степу світилась кови­ ла (Б. Мозолевський). 2. Із-.за .т_ину привітно виглядає соняшник, а за 5шт^ю хвилюється айїотдй дидндй лан (О. Костенко). 3. ILpoz ЙІШШ дешіїі хрдвдел?! дощі, і РОЗГОР-нулося листя каштанів (В. Пархоменко). 4. Учені виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід (П. Клушанцев). 5. Не має спочинку ріка, бо течія річки стрімка (О. Шугай).

155.1. у Черкасах ішов дощ, а над Львовом світило сонце. 2. Сестрич ки могли б піти погуляти, але Ма ринка вчасно не вивчила уроки 3. Вітер зривав з дерев останнє лис тя, і воно повільно падало на зем лю. 4. Біля саду росте велика липа а на ній змостили собі гніздо леле ки. 5. Я тихо спостерігаю за тим, як білочка ховає горішки в дупло.

158. Кричали д е р і. над_ Шзкином си.^, і небо в_сад обтрушувало зорі. (Речення розповідне, неокличне, складне, має 2 частини, сполучни­ ковий зв’язок). я поклонюся знов арЕрзі, де подоролсник пахне і^ромом. (Речення роз­ повідне, неокличне, складне, має 2 частини, сполучниковий зв’язок). Пишіть листи і надсилайте вч.а^нр., ко..=іи.їх ждуть дадевд адресати. (Речення розповідне, неокличне.

GDZonline.net складне, має 2 частини, сполучни­ ковий зв’язок) Мене водила в.безвісти життя, та я вертався на сдої прдоги. (Речення розповідне, неокличне, складне, має 2 частини, сполучниковий зв’язок)

§ 20. Речення з прямою мовою 161.1. 1. Кожен кущик і стежка мов говорять мені: «Ти у рідному домі, у своїй стороні* (А. Камінчук). 2. Мені сказала мати: «Розцвіла ромашка біля хати * (Г. Кривда). 3. «От і прине­ сли нам лебеді на крилах життя*, — говорить мій дід Дем’ян (М. Стель­ мах). 4. Іду та людей питаю: «Де тут дорога до рідного краю?* (В. Симоненко) 5. Аж тут Зоя гукає: «Дивись, журавлі. Які ж вони гарні. Бачиш, Дмитрику?* (В. Сухомлинський).

II. 1. А: «П ».

2. А: «П *.

3. «П *, — а.

4. А : «П ?* 5. А: «П . П. П ?»

162.1. «Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана», каже Бджо­ ла. 2. «Я люблю наш тихий сад і осін­ ній листопад*, — писав у одному з віршів Микола Сингаївський. 3. «Я зеленію, бо засіває мене праця люд­ ська*, — каже поле. 4. «Здоровенькі були, пастушки!» — усміхнувшись, гукнув подорожній. 5. «Ти чому ро­ гатий став? * — вовк у лося запитав.

163.Василько спитав: «Мамо, а чо­ му на Трійцю люди прикрашають хату зеленими гілками, запашною травою?* Мати відповіла: «Ц е та­ кий звичай, синку, коли люди ша­ нують природу, відзначають Зелені свята*.

164. Панас Мирний говорив: «Най­ більше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова*. «Найбільше і найдорожче добро в кожного наро­ ду — це його мова*, — говорив Па­ нас Мирний. Г. Лаубе твердив: «На­ падати на мову народу — це означає нападати на його серце». «Нападати на мову народу — це означає на­

падати на його серце», — твердив Г. Лаубе. Т. Шевченко писав: «Не цурайтесь того слова, що мати спі­ вала...» «Не цурайтесь того слова, що мати співала...* — писав Т. Шев­ ченко. В. Сосюра переконував: «Без мови рідної, юначе, й народу нашо­ го нема». «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема*, — перекону­ вав В. Сосюра.

165.1. Давня мудрість учить: «Не роби іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі*. Калина хвали­ лася: «Я з медом солодка». Обіцяв горщик: «Розіб’ ю казан!» Юрко радісно вигукнув: «Моя мама най­ краща!» §21.

Діалог

167. Струмочок

Запитав мене синочок: — Це ж куди біжить струмочок?

— Через поле у ярок.

— І зупиниться в ярку?

— Ні, звідтіль — в Десну-ріку.

— А з Десни-ріки куди?

— До Дніпрової води. Попливе з Дніпром у море, в море синє, неозоре. в . Гринько 170.1.

А що там за лісом?

Мені пригадується весняний день. Сяє сонце, ласкавий вітерець шепо­ че в листі дерев. Співають пташки... Переді мною — зелені лани. На об­ рії — ліс.

— А що там за лісом? — питаю стар­ шого брата.

— Поля, села. А там знову ліс, — каже брат.

— А за тим аж лісом — що там?

— Дніпро. Велика наша ріка Дніпро.

— А за Дніпром що?

— Знову поля, села, ліси. Це було для мене найбільше від­ криття світу... Мене зворушило, що така велика, багата Україна (В. Су­ хомлинський).

171. Казка про сонячного зайчика

Жив-був собі Сонячний Зайчик. Він був веселим і пустотливим. Уранщ

GDZonline.net любив зазирати у віконце й лоско­ тати якогось Школярика сонячним промінчиком: — Вставай, друже, пора до школи! А потім біг слідом за ним до школи, стрибаючи по калюжах та по дзер­ кальцях проїжджаючих машин. Со­ нячному Зайчикові все було цікаво: і як діти в класі задачки розв’язують, і як малюють, і як диктант пишуть. Зазирає він та й зазирає у вікно. По­ тім застрибнув у відчинену фіранку прямо до Школярика на плече та й шепоче: — Дай-но я тобі допоможу, підма­ люю ось тут. І в диктанті кому пе­ ред сполучником можу поставити, ти ж Гі забув!

— Хто ти? — здивовано зашепотів Школярик.

— Я? Сонячний Зайчик.

— А звідки ти правила знаєш?

— Так я із тобою кожного сонячного дня навчаюся. От коли дощик, мене матуся не пускає.

— А хто ж твоя матуся?

— Хто ж іще, як не Сонце!

— Справді?

— Так.

— А хто у вас іще в родині є?

— У нас багато-багато Сонячних Зайчиків — моїх братиків. І сестри­ чок — промінців стільки, що я на­ віть і не знаю, скільки.

— От добре, — зітхнув школярик, — а я в нашій родині з дітей тільки один. Будеш зі мною дружити, до­ помагати мені з уроками?

— Залюбки, — весело відповів Со­ нячний Зайчик і посміхнувся.

§ 22. Узагальнення вивченого з розділу «Відомості із синтаксису й пунктуації» 172.11. 3. Яблунька строїть край подвір’я і 0 Д Ц І5 і 2 Щ К ш о ю дивиться на. вхли.іур,_де їдуть машини. спЬ птптт. y . c j i p M a x ДОРОСЛІ, тупотять ДО. школи першачки. (Речення роз­ повідне, неокличне, складне, має 4 частини, пов’язані сполучниковим та безсполучниковим зв’язками).

Побачив яблуііьі<х, вона лиш блягословида на світ свої плоди. (Розпо­ відне, неокличне, складне, 2 части­ ни, безсполучниковий зв’язок).

4. Покотилися сльози...

5. На маленькій яблуньці, на ни­ зенькій яблуньці, цілий день, лю ­ било сидіти цілий день, любило си­ діти на яблуньці 6. Бабуся подумала: «Хто ж це та­ кий жорстокий зірвав зелені плоди, не дав їм достигнути? Чому комусь увесь час хочеться щось руйнувати, ламати, шкодити іншим? Прикро, що батьки не привчили дитину бе­ регти природу, поважати чужі пра­ цю та сподівання!* А : «П !»

174. Ксеня сіла на пеньок і заплака­ ла: — Ш^о ми тепер робитимемо? Як знайдемо дорогу додому? Василь, хоч і був на рік молодшим за неї, заспокоїв: — Не плач! Краще давай подумає­ мо, як вибратися звідси.

— От і думай, якщо ти такий розум­ ний, — заплакала сестричка ще го­ лосніше. Василько стояв і щось розміркову­ вав. Потім підійшов до найвищого дерева й спритно став дертися на вер­ хівку. Залізши, скільки зміг, почав дивитися навкруги. А ле побачив лише ліс... Тільки неподалік була велика галявина. Хлопчик узяв за руку Ксеню, і вони пішли в на­ прямку до галявини. Там теж нічо­ го корисного для них не було, крім старого куреня. Невже, це була мисливця сховгшка. Надворі вже була ніч. Діти вирішили залишити­ ся в курені, а вранці шукати дорогу знову. Уранці Василь, побачивши, звідки сходить сонце, зорієнтував­ ся, щодо села. їм треба йти на захід. Сестричка й братик дуже втомили­ ся, бредучи по лісу через буреломи й кущі. А ле не дозволяли собі довго відпочивати, бо знали, що їх шука­ ють і хвилюються. Нарешті вийшли

GDZonline.net на якусь просіку й почули голоси — це батьки із односельцями шукали їх уже цілу добу. Змучені діти й не менш змучені батьки нарешті щас­ ливо зустрілися. Тематичне оцінювання 1. В. Намалюй, зимова нічко, біло­ сніжні сни (3. Мороз).

2. Б. Схилились вишні в Розпачі ні­ мім і РО Н Я ТЬ цвіт весільний у калю­ жу (Л . Ґудзь).

3. В. На воді лежали широкі темнозелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач).

4. А. Осінь ходить по краю та вига­ няє птиць із гаю (Нар. творчість).

5. — Як добре, що ми приїхали сьо­ годні й допомогли бабусі викопати картоплю! — сказала мама.

— Так, — підтримав тато.

— А я, хоч і дуже втомилася, задо­ волена, — озвалася сестричка. — Ніколи не їла такої смачної карто­ плі, спеченої на багатті.

— Це тому, що добре попрацювала на свіжому повітрі, — озвався тато.

— От-от, — підтримала мама, — а то за своїм комп’ ютером і світу білого не бачите.

— Ні, мамо, навпаки, з комп’ютером можна увесь світ побачити, і сотні друзів завести, — заперечив брат. — Але, звичайно, фізична праця теж необхідна. Коли б ми ще отак разом посиділи!

6. «Віталику, принеси, будь ласка, води з криниці», — попросила ба­ буся.

§ 23. Звуки мови і звуки мовлення. Звуки голосні й приголосні 1 8 1 . 1 1 . і, й; із, зі; ній, суп ПІ. живуть: гол. — [и], [у], пригол. — [ж], [в], [т’ ] високий:гол. — [и],[о|,[и], пригол.— [в ],[с ],[к ], [й] урожаїв: гол. — [у], [о], [а], [і], при­ гол. — [р], [ж], [й], [в]

182.1. Пахне хліб. Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів, І радістю земною, І сонцем, що всміхалося весною, І щастям наших неповторних діб. Духмяно пахне хліб. П. Воронько [л ’убовйуі [трудар’ів] [сонцем]

§ 24. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі та глухі 184. Зайве: 1. літопис, 2. озимина, 3. працюють

185. сівалка ансамбль трамвай Умань рання Ніна місто архітектура робітник схожо

Сатурн

Марс

187.1. гриб — грип, плоди — плоти П. [ґудзик] [дзеркало] 190. П. а) навколо, пензлем, дерева; б) біліють, в’ється, здається біліють [б’іл ’ійут’І обсипані [обсйпан’і] § 25. Позначення звуків на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв 193. Вінграновський Микола, Забіла Наталя, Збанацький Юрій, Костен­ ко Ліна. Малишко Андрій, Нестайко Всеволод, Рильський Максим, Симоненко Василь, Стельмах Ярос­ лав, Тичина Павло, Франко Іван, Шевченко Тарас.

195. Д ва звуки м’ята ясен єдність дба£ш

Один звук рілля цілющий синє

мільард об’єкт кулінарія комп’їотер

196. Бояться, яблуня, гущавінь, дзьоб. Ньютон, б’є, тюк, в’юн, лящ, лізь, радію, фініш, європейський

GDZonline.net 197. дзюдоїст [дз’удойіст]; 8 б., 8 зв. слов’янський [словйінс’кий]; 11 б., 11 зв. радощі [радошч’ і]; 6 б., 7 зв. сяє [с’айе]; З б., 4 зв. мобільник [моб’іл ’ник]; 9 б., 8 зв. ясно [йасно] 4 б., 5 зв. воїн [войін] 4 б., 5 зв. бджола [бджола] 6 б., 5 зв. віджати [в’іджати] 7 б., 7 зв.

198. 1. Лякати, мильний, любити, перелік, [л ’] 2. Батько, сіяти, яблуко, кістка, [а] 3. Чашка, пищати, шість, щілина, [ш] 4. Лісовик, уїдливий, їхати, пісня, [і] 199.Досвід, дядько, дешевий, дже­ рело, діжка, дивосвіт, дитинство, відзимувати, спересердя, гандбол, бджола. (7)

200.1. 1. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхотять яшірки в траві (Марко Вовчок). 2. Шепче задумливо листя, в’яне, жовтіє. С Т Р ІП У Є роси сріблясті (М. Рильский). 3. Спадала судінь м’яко з далини (Б. Олійник). 4. Мальви зоріють веселковими візерунками (О. Довгоп’ ят) II. зоріють [зор’ійут’ ] [з] — пригод., дзвін., тв., буква з [0] — гол., буква О [р’] — пригол., м’ як., буква Р [1] — гол., буква І [й] — пригол., буква Ю [у] — гол., буква Ю [т’] — пригол., м’як., букви ТЬ 7 букв, 7 звуків

літбпис, запитання, одинадцять, кидати, діалог, кіломйтр, легкий, чотирнадцять, корисний, столяр.

II. одинадцять о-ди-над-пять [оди"надц’ ат’ ] 207.1. Легкий, кілометр, одинад­ цять.

2. Середина, дихання, горошина.

3. Вести, олень, льодовий.

4. Нести, листопад, випадок.

211. здається — [здайет’с’а] зда-є-ться: З склади, усі відкриті [а] — гол., ненагол., буква А; [е] — гол., нагол., буква Є; [а] — гол., не­ нагол., буква Я; [з] — пригол., дзвін., тв., буква 3; [д] — пригол., дзвін., тв., буква Д; [й] пригол., м’ як., буква Й; [т’] — пригол., глух., м’як., букви Т і Ь; [с’] — пригол., глух., м’як., буква С; 8 букв, 8 зв. душею [душейу]; ду-ше-ю: З скла­ ди, всі відкриті [у] — гол., ненагол., буква У; [е] — гол., нагол., буква Е; [у] — гол., не­ нагол., буква Ю [д1 — пригол., дзв., тв., буква Д; [ш] — пригол., глух., тв., буква Ш; [й] — пригол., м’як., буква 10; 5 букв, 6 звуків.

§ 27. Орфограма. Правила переносу слова з рядка в рядок 213.

Казка від Шенборна У розкішному парку села Чинадієвого, що на Закарпатті, ховається справжнє казкове диво — säMOK Шенборн. Спочатку з-за крон дерев з’являється висока башта, при; § 26. Склад. Наголос крашена годинником і родинними 202. Сві-тязь, тро-лей-бус, 6-же-ледь. гербами, а потім — нижчі башти, ви-хо-ди-ти. вір-ність, сім’-я, кашчудово оздоблені вікна та входи. та-ни, сіль-ський, тінь, фі-зі-о-лоА починалося все з деревіяного гі-я, а-рі-я, ЕІ-хо-ла, день, ві-тер, мисливського будиночка в мальов­ вгі-со-ко, мо-біль-ний. ничому урочищі, куди графи Шенчи м ?

XІ Y борни приїжджали н а полювання.

204. займатися бігом У 1840 році н а місці цієї хатинки ЯК? вони звели мурований замок у ро­ помчатися бігом мантичному стилі.

206.1 . Новий, гетьманський, вираз­ Ця споруда нагадує календар, адже у ній 365 вікон (кількість днів у ний, олень, завдання, український.

GDZonline.net році), 52 кімнати (кількість тижнів) і 12 входів (кількість місяців). Усередині замку можна помилува­ тися вітражем у каплиці, камінною залою, старими дерев’ яними схода­ ми, які охороняє зображення лева. На стелі люстра: жіноча фігурка, зроблена з оленячих рогів (З довід­ ника).

215. Оголошення

Продається будинок у місті Яготині Київської області. Три кімнати і кухня загальною площею 85 м^. Дах покрито керамічною черепицею. Ве­ лике подвір’ я, є сад з криницею, са­ рай, погріб. Ціна договірна. Т е л ,...

217.1. іж-джу, за-дзвенів 2. овоче-сховище, паро-плав 3. баталь-йон, дружньо-го 4. близь-кий, під’ -їзд 5. ака-демія, осо-ба 218. по-три-во-жи-ти, хо-джу, від-жити, під-зем-ний, 4 кг, алея, М. Ко­ цюбинський, без-до-ріж-жя, зем-ля, ґу-дзик, пта-ство, крає-знавство, обклас-ти, земле-трус, ви-тра-ча-ти, даль-ній, над-зви-чай-ний, бур’-ян, низь-ко, ака-де-мі-я, далеко-східний, Дес-на, вши-ня, ук-ра-їн-ський, 2014 p., п’яти-гран-ний, ра-йон, визна-ти 219. о/рач — орач, мрі/я — мрія,

зу/мі/ю — зу-мію, о/лі/вець — олі-вець, місь/кий — місь-кий, мі-ський, п’ят/над/ця/тий — п’ятнад-ця-тий,А/зі/я— Азія, виш/ня— виш-ня, о/бе/ріг — обе-ріг Тестування 1. А . ширий, ембдема 2. Б дуб, ґедзь 3. Б дзвякає, яблунька, родючий 4. Г спина, швидкий 5. Г хлібо-піч, баталь-йон, Дні-про 6. тюльпан [т’у л ’пан] тюль-пан: 2 склади, обидва закриті. [у] — гол., ненагол., буква Ю; [а] — гол., нагол., буква А; [т ’ 1— пригол., гл., м’як., буква Т; [ л ’ ] — пригол., мяк., буква Л ; [п] — пригол., глух., тв., буква П; [н] — пригол., тв., буква Н

§^28. Вимова голосних. Позначення на письмі ненаголошених [е], [и] в коренях слів 221.[го'лубко]

[кри'шталев’ійі)

[дже**рела] [ве"сни] [ме”не] [ми®не] 223. безземельний — селя­ н и н — села, зупинитися —^упгінка, поринати — поринув^ весло^_^ в^ла, хилитися — похилений, лип­ невий — липень, вечірній — вечір, вишневий — вишня, теплиці — тепло, стебло — стебла, широкий — широко, зимувати — зими, стели­ ти — застелений 224. півень — півня, вітер — вітру, терен — терну, рівень — рівня, тиждень — тижня, гривень — грив; ні, кашель — кашлю 225.1. сплести — сплів, променис­ тий — промінь, пекти — пік 2. затекти — затік, дзвеніти — дзвін, мести — мів 226.1. Орлиця. П. потерпала — словникове слово земля — землі зупинилися — зупинка степової — степ легенди — словникове слово підвела — підвів [е] — [і] ширяли — словникове слово степові — степ полетіла — політ [е] — [і] сестрою — сестри землякам — землі III. Минуле нашого народу сповне­ не героїчної боротьби з нападника­ ми. Величні подвиги захисників рідної землі оспівані в легендах, думах та піснях.

227.1. Степовий, майстер, лелека, прибережний, звеселити, тривога, ведмідь, бриніти, мелодія, осені, дзвенить, черешня, гриміти, під­ земелля, зерновий, велетень, коли­ сати, тиждень, далечінь, променіє, витирати, пшениця.

II. під-зе-мел-ля, про-мен-ніє 228.1) долетіти, заплести, чекати; 2) кашель, майстер, справедливість;

GDZonline.net 3) очерет, телеграма, берегиня, ше­ лестіти, черевики, шеренга; 4) відбирати, завмирати; 5) чемпіон, левада, кишеня, вело­ сипед, колектив.

вий, хвастливо, шістнадцять, без­ жалісний, виїзний, контрастний, швидкісний, совісний, зап’ястний, перехресний.

231 . вогкою [вохкбйуі

245. 1) жалісливий, пісний, при­ страсно;

берізки [бе“р’ізки] навчаєшся [ііавчайе“с’ :а] ніжиться [н ’іжи‘'ц’ :а] солодкий [солодкий] зжити [ж:ити] стежці [стез’ ц’і] кішкі [к ’іс’ц’ і].

234. 1. Зерно до зерна треба зжати сповна. 2. З чужого воза і посеред дороги зсадять. 3. Хто знання має, той мур зламає (Нар. творчість).

236. [сн’іданок] [кнгіз’ц’і] [доне''ц’ :і] [с:5шути] [бе“ж:урний] [се“режка] [швидко] [лехко] [молод’ба] [ди*вуйе“с’ :а] [в’ідн’ імайе“ц’ :а]

237. [солодкий] [гризти].

238.1. Людський (люди), Фітбольний, боротьба (боротися), берегти (берегиня), скибка (скибочка), важ­ ко (важезний), низько (низенько) нігтик (ніготь), бризки (бризочки) кігті (кіготь), призьба, молотьба (молотити), косьба (косити), стеж ка (стежечка), у діжці (діжечка) дьогтьовий (дьоготь), вокзал, бас кетбол, у ложці (ложечка). П. [л ’уд’с’ кий] у [д’із’ ц’і].

§ зо. Спрощення В групах приголосних 241.1. Тижневий розпорядок, про­ їзний документ, злісні слова, корис­ ний вчинок, обласні землі, зап’яст­ ний ремінець, компостна яма, захисна лінія, очисний засіб, аван­ постна служба.

II. Діти показали свої проїзні доку­ менти, і контролер пішов далі.

242. II. Зловісний, жалісно, щасли­ ва, радісно, безкорисливий [шчаслива].

244.1. Радісно, вісник, учасник, щотижневий, заздрісний, кістля­

II. [запйасний] [пе“ре"хресний]

2) шістнадцятий; 3) хвастливий, кістлявий, баласт­ ний.

246.1. 1• Немає на світі нічого реді£; ДІДШЕО й ніж людська праця (О. Довженко). 2. Без труда щасливий тільки лінивий (Нар. творчість). 3. Минув мені рік щІЕЕ; дадцятдц, ЕІ№5адЦ5ЇЗа починаю (Марко Вовчок). 4. Он на стдудБІц та ВЙР.05ІЙ осичині листя пестливо тремтить (М. Старицький). 5. Піс­ ля кількатижневих аРШШ> їума; нів та мряк вперше стало на годині (О. Гончар).

247.

Вірний приятель — то найбільший скарб Кожна людина прагне мати друзів. Друзі, якщо вони справжні, — чес­ ні, совісні, безкорисливі у своїх стосунках. З такими товаришами радісно й весело, вони завжди під­ тримають, допоможуть. А ле буває й так, що хтось лише прикидається другом, говорить улесливі слова, насправді ж заздрить або викорис­ товує. Наприклад, дружить лише тоді, коли хоче списати домашнє завдання або отримати підказку на контрольній роботі. Чи, можливо, чекає, щоб його весь час пригощали чимось смачним. Тільки зі справ­ жніми друзями людина відчуває себе щасливою.

§ 31. Чергування голосних звуків 249. II. ле-бе-ди-ний — ле-бідь

250.нога — н іг[о] — [і] соколи — сокіл [о] — [і] ломити — ламати [о] — [а] заганяти — загін [а] — [і] стелити — застилати [е] — [и] летіти — політ [е] — [і] гора — гір [о] — [і]

GDZonline.net p e 0

1

c;

o

Ю m

m

cd ПЗ s X

T

cr

o 3

корінь — кореня [і] — [e] плести — плів [е] — [і] четвертий — чотири [е] — [о] мести — замітати [е] — [і] пекти — випікати [є] — [і] беру — забираю [е] — [и] перехід — переходу [і] — [о] л<енитнся — жонатий [е1 — [о] застебнути — застібка [е] — [і].

261. гостини — гість, сніг — сніжок, друг — друже, кожушин — кожух, струсили — струшений, гостювалось — гість, хлопчики — хлопець, товариш — товариський, домі — дім 262. 1. 1. На язиці медок, а на думці

льодок. 2. Д р ^ ів знаходить щастя, а перевіряє біда. 3. Писар пише, пи­ сар маже, так запише, як пан скагке.

251. ДО Києва, Харкова, Чернігова, 4. І короткий хвіст мусі не подоба­ Миколаєва, Львова, Тернополя, Бо­ ється (Нар. творчість). 5. Червона рисполя, Ірпеня. калино, чого в лузі гнешся? (І. Фран252.1- 1. Хочеш їсти калачі — не ко). 6. Близько сорока нових зірок з’являється в нашій Галактиці кож­ сиди на печі. 2. Від своєї совісті не ного року (З енциклопедії). втечеш. 3. Кожна травичка на сво­ єму корені росте. 4. З вечора при­ § 33. Чергування у — в, і — й гожого а ж ДО ранку вишивала ді­ вчина вишиванку (Нар. творчість).

265.1. Верба 5. Вгорі дупла кажан знайшов Майже в усіх народі R р утттпбяртті якусь щілину і причепився кігтями рпслтттти-симвпли. у канадців, ска­ своїх ніжок до неї (В. Іваненко). жімо, клен, у РОСІЯН — берізки, а в III. кігтями [к ’іхт’ами].

— верба й калина.

253.1 . Витирати, витерти, застила­

<

ca O < U

X i£ .

>

ти. 2. Спекти, полетіти, почепити.

3. Хлопець, січень, липень.

255. Читати, вечілцй, чіпляти, ключик, щілина, число, шкільний, щипці, щічка, щит, легкість, жит­ тя, шість, шити, хист, перешіпту­ ватися. хитати, хижак, шільний. численний, чистота.

§ 32. Чергування приголосних звуків 257. молоко — в молоді, молочко

флешка — на флешні, флешечка рік — у році, річний Кременчук — у Кременчузі, кременчудький берег — на березі, бережок книга — у книзі, книжечка Острог — в Острозі, острожець ворог — на ворозі, воріженьки горох — у горосі, горошок тихо — тиша муха — на мусі, мушка заходити — ходжу.

259.1 . Ользі, Галинці, учительці.

2. на підлозі, на грядці, на футболці.

3. друже, парубче, козаче.

вона людські поселення и оселі. Обсадити вербою ставки й річки — значить укріпити береги, стримати зсуви. В усіх місцевостях України колись такими поширеними були тини з верболозу. .Члявня кринитіі переважно копали ПІ Я RppfinTo. бо вона — природний (Ьільтр усіляких домішок, у річ­ ці воду для пиття також брали під цим тгинп-прррвпіуг, а у відро кляли вербову дощечку. Це деяиифі кує воду, поліпшує її смакові якості. Рерби-красині над ставом — тради-. дійна пртткмртя укряїнського села (З посібника).

— тематичні речення ........- — ключові слова 266.1. Відпочили в аквапарку, у

теплу воду, вихід у місто, купався влітку, читав улітку, працюють утрьох, працювати втрьох, зникли в лісі, день і ніч, Сашко і Юрко, дуби і ялини, знає все, знав усе, фільм іде, фільми йдуть, наш учи­ тель, наші вчителі, зайшла у фойє.

GDZonline.net — Ви добре відпочили в аквапарку?

— Чому вихід у місто був заблоко­ ваний?

Змалку B4Hj. мене моя мати мову й ЕІдне слово шанувати. Моя рідна українська мово, я люблю твоє співуче слово, я без нього, наче без родини, 267.1.1 . Садок уже одцвівся й густо бо я донька рідної Вкраїни. пкрип землю білими пелюстками Серце моє квітне як в обнові, (Г. Тютюнник). 2. Плачуть і молять-^ коли чую українське слово. ся білі Т Р О Я Н Д И (Л. Костенко). 3. У А воно, як птах, небес ся^ає, своїм краї, як у раї (Нар. творчість). краще мови рідної немає.

4. У степу ще дужче розжеврілось, і О. Довгоп’ят на грядках, у кого вже зорано, чер­ III. Бути донькою свого рідного на­ воно виблискують скиби, а в бороз­ роду — велика честь. нах, як сніг у проваллі, біліє опалий 273. Вихователька — виховательці — цвіт (Г. Тютюнник). 5. Тато щось виховательчин. майструє у дворі й задоволено на Тетянка — Тетянці — Тетянчин. гойдалку поглядає (В. Чухліб). Яблунька — яблуньці — яблуньчин.

II. грядках — на грядці Рибалка — рибалці — рибалчин. сніг — сніжок, сніжний Матінка — матінці — матінчин.

268. Рослина — символ українсько­ Донька — доньці — доньчин. го народу (у-в, і-й) 274. Зменшення, промінчик, камін­ Калина чик, неньчин, закінчувати, доньчин, Цей красивий кущ можна побачити бриньчання, гонщик. майже в кожному селі, особливо біля 275. 1. 1- Снігу меншає, чорними ла­ криниць, на узліссях та на луках. Про калину в народі складено бага­ тами криється земля (У. Самчук).

2. Степ та воля — козацька доля то легенд, казок, пісень, прислів’їв. (Нар. творчість). 3. Зліва, при мо­ Люблять калину за білі квіти на­ крій долинці, кінчались Ж и та і по­ весні, за червоні ягоди восени та взимку. Тими ягодами охоче ласу­ чиналася лука (М. Коцюбинський).

4. Із ледве чутним щебетанням ни­ ють і люди, і птахи, бо вони смачні, зенько ластівка летить (М. Риль­ поживні та ще й мають лікувальні властивості. Білий цвіт калини сим­ ський). 5. О материнське слово, волізує дівочу красу, чистоту, а чер­ рілні очі, мені ви ніжність і любов вливали (В. Грінчак). воні ягоди, за легендами, пролиту II.

захисниками вітчизни кров. Часто калину порівнюють із дівчиною. Тематичне оцінювання

1. Г схилятися, крихкий, минулий.

2. А вузько [вуз’ ко] 3. А боротьба, злість 4. Б веселці, допомозі 5. щасливий, тижневий 6. [бород’ба] [ве"ч’ ірн’ а]

§ 34. Позначення м'якості приголосних на письмі. Правила вживання знака м’якшення 270.1-

Рідна мова

Народилася я в Україні, де річки й світанки сині-сині.

276. Дібровоньці, едельвейс, снігу­ роньці, няньчити, аргентинський, хатинщ, Оленчин, ремінчик, освіт­ ній, лікар. Ріки Десна, Хорол.

278.1. Танцювальний. (4) 2. Ясні­

сінький. (6) 3. Схвильованість. (4) 279.1. Сядьмо, ковальський, веле­

тенський, височенько, вишенька, у скриньці, на сторінці, боїться, низь­ кий, няньчити, пісня, танцювати, різьблення, камінчик, бринчить, меншенький, малесенький, надси­ лається, донецький, Васьчин, учи­ тельчин, хлібопіч, тьмяний.

II. [ве”ле“тен’с’кий].

GDZonline.net § 35. Сполучення букв йо, ьо 281.льо-до-вик, па-виль-йон, йо­ гурт, ра-йон-ний, Ва-ле-рі-йо-вич, дзьоб, оз-на-йом-лен-ня, во-йов-ничий, по-льо-вий, тре-тьо-го.

282.1. Льотчик, льодяний, підйом, третього, бойовий, польовий, зна­ йомий, бадьорий, мільйон, медаль­ йон, гайок, йорж, бульйон, павіль­ йон, майор, Воробйов, синього, курйоз, раннього, йодування, дзьо­ бик, серйозно, вольовий, Корольов, обіднього.

II. льодяний [л ’од’аний] льо-дяний: І, II склади відкриті, Ш-й — закритий. [о] — гол., ненагол., буква О; [а] — гол., ненагол., буква Я; [и] — гол., нагол., буква И; [ л ’ 1— пригол., м’як., букви Л , Ь; [д’] — пригол., дзв., м’як., буква Д; [н] — пригол., тв., буква Н; [й] — пригол., м’ як., буква Й.

283.1. працьовитий, сьомий, гайок, польовий, льодяний, синього, льот­ чик.

II. схвильований, трьох, бойовий, вольовий, кольоровий, раннього, войовничий.

284.1. 1. Т и м пливе бздіЯУЦіЩХа 2 _ічкаші льон (М. Коцюбинський).

2. Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій (В. Симоненко). 3. Усе л я ­ кало нас: трава, що тихо майоріла, і гаю дальнього стіна, що в заході горіла (Леся Українка). 4. Над яром явір тонкостанний калині сльози витирав (Д. Іванов). 5. Буде ще піс­ ля цього простір лиману, і вітер по­ путний, і біла заметіль чайок над головою (О. Гончар), о, і о, і о — однорідні члени з повто­ рюваним сполучником і.

трава — трав’яний, тьма — тьмя­ ний, зоря — зоряний.

289.1.

Без’язикий, підв'язати, роз’яснити, безіменний, зв’язківець, з’їздити, возз^єднування, під’єдна­ ти, пїд’ярок, з’ юрмитися, розм’як, б м ’ядерний, перед’ ювілейний.

II. [п’ідйеднати] [розмйак]

291.1. Мавпячий, черв’як, від’єм­ ний. — мавпячий 2. Трьох’ярусний, пів’яблука, дух­ мяний. — духмяний 3. Рясно, дзвякнути, з’єднання. — з’єднання

292.1. Зв’язатися, медвяний, під’їз­ ний, зап’ясний, святковий, різдвя­ ний, цвях, рівноправ’я, духмяний, матір’ю, пів’ящика, тьмяніє, солов’їний, любов’ю, міжгір’я, Л у к ’яненко, буряковий, ллється, морквяний, дит’ясла, священик, переджнив’я, б’ється, мавпячий.

II. Написання апострофа і спрощен­ ня приголосних.

294.10 березня біля п’ятого під’їзду будинку загублено зв’язку ключів із дерев’яним брелоком, на якому вирізьблено ім’я Святослав. Про знахідку прошу повідомити за но­ мером ... Наперед вдячний(-а).

296.1. 1. Полум’яні язики відрива­ лися від гілок, поволі спадали до землі й кричали під ногами ( У . Самчук). 2. Бджоли сонячним дощем падають на медвяний лан (М. Стель­ мах). 3. Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди (Олександр Олесь). 4. Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на само­ ті (В. Симоненко). 5. І океанів тих немає, щоб вірні роз’єднать серця (М. Рильський).

II. [полумйан’і] [йази*кіі]

§ 23. Уживання апострофа

§ 37. Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних

288. Різдво — різдвяний, дерево —

299.1) віддалятися, беззубий, обби­

дерев’ яний, кров — кров’яний, кроква — кроквяний, торф — торф’ яний, солома — солом’ яний.

тий, роззброїти; 2) туманність, годинник, стінний, сезонний, пасся;

GDZonline.net 3) юннат, фіззарядка. [туман’ :іс’т’ 1— 10 б., 8 зв. Уподібнюється [с’] 300. Безземельний, беззоряний^ідділити, возз’єднувати, віддати, обби­ ти, оббігати, оббризкати, віддерти, піддражнити.

301 . Полудень — полуденний, теле­ фон — телефонний, закон — закон­ ний, рівнина — рівнинний, зміна — змініїий, мільйон — мільйонний, екран — екранний, істина — істин­ ний, судина — судинний, салон — салонний, баштан — баштанний.

302 .Цінний подарунок, журавли­

ний клич, двохвилинна затримка, осине гніздо. Південний Буг, що­ денне меню, олов’яний солдатик.

303.1. Дерев’яний, глибинний, без­ винно, закоішо, безсонний, віддавна, бджолиний, беззахисний, електрон­ ний, кінний, піддаватися, годин­ ник, закордонний, віддзвонити, роззброїти, спорттовари, розрісся.

II. [гли'бйн:ий] [бе“з:ахи'сний] 304. У слові збігаються букви д і дз. Наприклад: віддзеркалювати.

§ 38. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних 308.Міццю [ц ’ :], честю, сумішшю

[ш’ :], подорожжю [ж ’ :], міддю [д’ :], сталлю [л ’ :], щедрістю, матір’ю, розповіддю [д’ :], ніччю [ч’ ;], виссю [с’ :], якістю, любов’ ю, памороззю [з’ :], медаллю [л ’ :], печаллю [л ’ ;].

309.1. цілинний, призначення, збе­ реження. довкілля, подорожжю, узбережжях, полюванням, абори­ генних, рослинністю, відчуття, без­ межжя. [в’ідчут’ :а] [бе”змеж’ :а] 311.1. 1. Істинна ввічливість поля­

гає в доброзичливому ставленні до людей (Ж .-Ж . Руссо). 2. Від серця до серця мелодія ллється (П. Перебийніс). 3. Сонце стоїть високо, си­ пле р’ясним промінням у відкриті

юні обличчя (О. Гончар). 4. Коли­ сав мою колиску вітер рідного По­ ділля і зливав на сонні вії степового запах зілля (Олександр Олесь).

II. вітер — вітру, Поділля — Подо­ лі, рідного — роду, сон — сни, зі­ лля — зело.

312.1. Ллється, передгроззя, ста­ тей. — статей 2. Люттю, хитрістю, кров’ю. — кров’ю 3. Ганна, каченя, вугілля. — каченя 313. Плавання, обличчя, заллється, гіллястий, любов’ю, сталлю, безділля, щеплення, гусеня, ділення, пам’яттю, скатертю, колосся, По­ лісся, безсмертя, відкриття, ртут­ тю, насіння, суддя, стаття, статей, Ілля, зілля, бажання, свіжістю, зрання, навмання.

§ 39. Написання слів іншомовного походження 316. І- 1- Велосипед, роумінг, чипси, паркінг, принтер, інтонація, ди­ плом, митрополит, директор, гладі­ олус, аргентинський, цистерна.

2. Дідро, Сідней, Вашингтон, Мекси­ ка, Чилі, Сінгапур, Сан-Франциско, Лейпциг, Ватикан.

II. Роздрукуйте мені, будь ласка, на принтері це оголошення!

318.1 . А аргентинське танго Б чилійська сосна В мексиканський серіал Г ліванський кедр 2. А тибетська медицина Б мадридський «Реал* В лівійська нафта Г бразильський карнавгіл 319 . Голландія — голландський, Марокко — марокканський, Каль­ кутта — калькуттський, Яффа — яффський, Ніцца — ніццький, Гаронна — гароннський, Міссурі — міссурійський.

320. І. Піцерія, реклама, бравіси­ мо, колектив, сума, тонна, ванна, мадонна, ірреальний, Растреллі, Руссо, Шиллер, апетит, алея, не­

GDZonline.net тто, грип, вілла, група, Магеллан, контрреволюція, програма.

II. Усі програми телебачення запо­ лонила реклама.

322.1. Кур’єр, рюкзак, пюре, Х ’ юстон, Мюнхен, бюро, п’єдестал, прем’єра, прем’єр-міністр, бар’ єр, інтерв’ю, Гюго, ад’ ютант, миш’як, бюджет, кон’юнктура, мюзикл, комп’ютер. ЯКИМ ?

'х II. важкий рюкзак який? *

І X

високий п’ єдестал

323.1. Ньютон, Болонья, Дюма, портьєра, мільйонер, конферансьє, тюбик, каньйон, браконьєр, ательє, дюбель, альянс, павільйон, буль­ йон, нюанс, віньєтка.

II. [д’ума] [порт’ йера]

325. У нас із другом зав’язалася дис­ кусія про авторалі. Він говорить: — Раллі — це дуже цікавий вид спорту, який розвиває витрива­ лість, швидкість реакції. Я йому відповідаю: — Це дуже дорогий і небезпечний вид спорту, для дітей він не підхо­ дить, хіба що спостерігати по теле­ візору. Мій товариш все одно твердить; — Виросту, обов’язково буду брати участь у раллі.

326. Потрібно купити: спагеті — 1 кг сир «Голландський* — 300 г заготовка для піци — 2 упаковки шампіньйони — 1 кг зелень для бульйону — 1 пучок чипси — 2 пачки мюслі (з курагою та родзинками) — 2 пачки лимон — 1 шт.

§ 40. Узагальнення вивченого з розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» 329.1- а) більшою, схильні б) обідом, звичайною в) прийти, вставши.

2. [пробудже"н’ :а] [те‘'плен’койі] [жи''т’ :е"д’ інал’ нос’ті].

3. Займіться, одягніться, легкий.

4. Сну (сон), крапель (крапля), збе­ ріть (збирати).

7. сніданок [с’ н’іданок] сні-да-нок: З склади, I I I I — відкриті, III — за­ критий. [і] — голоси., ненагол., буква!; [а] — голос., нагол., буква А; [о] — голос., ненаг., буква О; [с’ ] — нригол., глух., м’як., буква С; [н’ І — пригол., м’як., буква Н; [д1 — пригол., дзв., тв., буква Д; [н] — пригол., тв., буква Н; [к] — пригол., глух., тв., буква К.

330.1. Без нашого Гриця вода не ос­ вятиться. 2. Велике дерево поволі росте. 3. Під лежачий камінь вода не тече. 4. Хоч близько, та слизь­ ко. 5. Яке коріння, таке й насіння.

6. Лобом муру не проб’ єш. 7. І бу­ день, і неділя — все лінивому безділля. 8. Дома й стіни допо.магають. Готуємося до тематичного оцінювання

1. Б сіль, сюїта, сьомга.

2. В арф’ ярка, зв’язківець, бар’єр.

3. Б бриньчати, сільський, внучень­ ці.

4. В аквареллю, подорожжю, миттю.

5. Г чипси, цистерна, директор.

6. Любов’ю, юністю, сіллю.

327.1) принтер, атлетика, аудито­

Лексикологія §. 41. Лексичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова 334, п у п’ янки — маленькі плоди

рія, ажіоталс, Атлантика, Корсика, Мавританія, Вашингтон; 2) голландець, спагеті, бароко, гру­ па, тонна, вілла, Магеллан, марок­ канець, інновація; 3 ) гравюра, пюре, прем’єрний; 4) мільярд, портьєра, ательє.

рослин, які тільки зав’язуються (іменник, ч. p., M H ., H. в.). Дикі — які ростуть у природних умовах, без догляду (пріїкметник, M H ., Н. в.). Шипшині — кущ із колючими гіл­ ками та листям, червоними плода­

GDZonline.net м и , Я К І мають лікувальні власти­ вості (іменник, ж. p., оди., М. в.).

336.1- Голова людини — частина тіла, голова поїзда — початок; там, де знаходиться тепловоз, електро­ воз; де машиніст; голова зборів — керуючий зборами.

2. Глибоке провалля — провалля, яке має велику глибину, глибока осінь — пізня осінь, глибокі зна­ ння — міцні, широкі, ґрунтовні знання.

3. Летіти на літаку — перебувати Б літаку під час його польоту, леті­ ти на велосипеді — швидко їхати, мчати на велосипеді, летіти з дере­ ва — впасти, падати з дерева.

337. а) банкомат, медсестра, ноутбук, соловейко, помідор, підмет, Десна, корабель; б) ручка, зірка, посіяти, журавель, крило, теплий, перо, весна, ходити, корінь, холодний.

340.1 . Особливо людні площі й вули­ ці міста у свята. 2. Найважче лікува­ ти душу людини. 3. Софія та Максим навчаються у музичній школі. 4. У Маринки музикальний слух.

§ 42. Пряме й переносне значення слова 341. II. Золота душа, золота голова, золоте серце, золотий майстер, зо­ лота дитина, золота людина, золо­ тий керівник.

342. Глибокі знання, вершина знань, зерно істини, солодкі слова, ллється музика, пливе думка, м’який харак­ тер, сяє обличчя. З відчиненого вікна ллється пре­ красна музика, і перехожі зупиня­ ються, щоб послухати її.

343 .Записався в пішоходи, міряти, шовковій, сріблилася, стрельнув, потягнувся поглядом, глибоких, з побратимами, у людському гнізді.

338 . 1. Колодязний. 2. Голкою їжа­

344. М’яка подушка, м’який харак­

ка. 3. На полях зошита, книги.

4. Стрілка рослини. 5. Граматично­ го або квадратного. 6. Залізничного.

тер. Теплий вітер, тепле слово. Вершина гори, вершина досягнень. Сіяти пшеницю, сіяти добро.

339. 1- Місяць на небі, зіроньки ся­

ють. 2. До доброї криниці стежка протоптана. 3. Іди, іди, дощику, зва­ рю тобі борщику у новому горщику.

4. Гонор голову ломить, а холод ду­ шу. 5. Ой у полі озеречко, там пла­ вало відеречко, там козаки молодії кониченьки напували (Нар. твор­ чість).

1. Місяць — небесне світило; мі­ сяць — частина року.

2. Доброї — криниці зі свіжою, смачною, чистою водою; доброї — тої, яка ставиться бережно, лагідно, співчутливо до когось.

3. Іди — лий, падай з неба; іди — пересувайся ночами по землі.

4. Голову — розум, почуття; голо­ ву — керуючого, голову — частину тіла.

5. Плавало — трималося зверху на воді; плавало — пересувалося по воді за допомогою рук, ніг або на плавучих засобах — човні, п.чоті.

345. 1) Я думаю, що зелений колір із веселки — від зеленої травиці, від дерев і кущів.

2) Не можна їсти зелених яблук, груш, слив та інших фруктів, (пе­ реносне, але може бути і в прямому) 3) «Ех, молодий ти ще, хлопче, зеленийі Життя не знаєш!* — сказав дідусь онукові, (переносне значення)

346.1. 1. Ой коню мій, коню, та 3Q; доїа грива, возьми мене, коню, де дівчина мила. 2. Щйвдзда трава на покоси лягар., козак дівчину та й про життя питає. 3. Стояла тополя край нііСїЗСО поля. Стій, тополень­ ко, стій, не розвивайсь, вітроньку не піддавайсь. 4. Чи я в лузі не калина була, чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене пола­ мали і в пучечки пов’ язали — така доля мояі Eißlja доля моя!

II. 2-е — складне речення _ _ — епітети

GDZonline.net 347.1. Вода. 2. Вітер. 3. Дощ. 4, Те­ плим.

348.1. Земля спить. Біжить річка.

Сонце усміхається. Хмаринка пли­ ве. Листя шепоче. Ліс гуде. Радісна весна.

II. Пробудження весни Надворі зима. Навкруги лежить сніг. А ле він уже не білий, а сірува­ тий, ніздрюватий, як губка. На при­ гірку вже й зовсім зійшов. А ле що це? З чорної землі з’явилася якась зелена голочка, поряд друга, третя. Це перша травичка відчула весну й прагне швидше вилізти нагору, під тепле сонячне проміння. А там он пробився струмочок, дзюркотить, підстрибує, усім сповідає: «Скоро прийде весна!» На верболозі з’яви­ лися м’якенькі, пухнасті котики. Так і хочеться їх погладити, приту­ лити до щоки. Небо синє-синє, хма­ ринки біжать наввипередки. Си­ нички наперебій співають весняну пісеньку: «Весна іде, весні привіті*

§ 43. Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова 350. Науковий стиль — радіус, функ­

ціонувати, суфікс, фотосинтез. Публіцистичний — загальнонарод­ ний, військово-патріотичний, декла­ рація. Емоційно-експресивна лексика— зи­ рити, ледащо, серденько, дітлашня. Просторічні (розмовний стиль, ху­ дожній) — велик, відфутболити.

351.1. 1. Бобри, переселені в новий ставок або річку, одразу ж беруть­ ся за гідробудівництво. І у водо­ ймі вище греблі змінюється фауна. З’являється багато молюсків, во­ дяних комах і їхніх личинок, а це принаджує водоплавних птахів. До повалених бобрами дерев приходять живитися зайці, копитні тварини. мишовидні гризуни (З підручника).

355.1.

1. Двометровий здоровило Грицько був, як кажуть, у гарячому купаний. Слово йому скажи — він

уже заводиться (В. Нестайко). 2. По­ базікати можна і з приятелем, а по­ мовчати — лише з вірним другом (О. Ільченко). 3. У демократичних державах конституційно затвердже­ ні принципи свободи віросповіда­ ння, світогляду та совісті (З виступу).

4. Епітет виділяє в зображуваному якусь характерну рису — визначаль­ ну якість, явища чи предмета, інди­ відуалізує їх (З підручника).

II. [зав6ди'ц’ :а] [сов’іс’т’і].

356.1. Коли я грався на вулиці, мій

телефон перестав працювати. 2. Дя­ кую Вам за позитивне вирішення питання, порушеного в моєму звер­ ненні. 3. Велосипед брата перейшов до мене. 4. У золотистих промінцях вранішнього сонця виблискували на травиці крапельки дощу.

§ 44. Синоніми 358.1. 1. Українська пісня! Хто не

був зачарований нею, хто не згадує її, як своє (прикм.), двозої ßg (прикм.) дитинство, свою горду юність? (О. Довженко) 2. Дедиа§зщ (прикм.), Ц їй н ї0 ^ (прикм.) костру­ баті дуби грізно стояли в снігових за­ метах (М. Коцюбинський). 3. Місяць тихо. (присл.), крадькотла (присл.) викочується увесь на небо (М. Коцю­ бинський). 4. Небо гуготіло (дієсл.), ревло (дієсл.), клекотала (дієсл.), біснуналося (дієсл.), сліпуче розверзало свої нетрі (Є. Шморгун).

359.1. Сокіл-боривітер я йшов лугом і раптом помітив, що високо над травою, тріпочучи кри­ лами, висить на одному місці птах. Я подивився в бінокль і побачив маленького сокола-боривітра... Він пильно дивився вниз і раптом, щось помітивши, каменем упав у траву. Одна мить — і в кігтях у нього було мишеня, що необережно визирну­ ло з нірки. Як же міг птах здалеку угледіти свою крихітну здобич? Справа в тому, що багато хижих пта­ хів володіють дивовижно гострим зо­ ром. І помічає боривітер мишеня за десятки метрів (За В. Танасійчуком).

GDZonline.net II. Помітивши — побачивши, кри­

хітку — малесеньку.

360 ■Говорити, балакати, гомоніти. Запашний, духмяний, пахучий, Нещастя, лихо, біда. Гущавина, зарості, хащі, нетрі. Уздріти, угледіти, побачити.

ко. 3. Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати. 4. Мудрого шукай, дурного обходь. 5. Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають. 6. Праця чрлршка годує, а лінь мяпнує.

II. Розповідне, неокличне, складне, має 2 частини, сполучникове.

373. Хлопці вийшли на подвір’я і збуджено заговорили. Сергійко по­ реносному значенні — міцний. глянув на небо і сказав: 362.1 . Смачний. 2. Співчутлива, гу­ — Вітер північний, мабуть, буде хо­ манна. 3. Великий, багатий. 4. Ла­ лоднувато. гідне, приємне. Микита заперечив: 364. Радісний — веселий, життєра­ — Нічого, аби дощу не було! Миколка запропонував: дісний, оптимістичний.

— Будемо дивитися, як заходитиме Ввічливий — вихований, тактов­ сонце. Якщо червоне — то на негоду. ний, чемний. Думати — мислити, міркувати, ме­ Олег і собі: — Подивимося, як ластівки себе тикувати. Завірюха — метелиця, віхола, за­ поводитимуть. Коли низько літати­ муть, може бути дощ. метіль. Повільно — поволі, неспіщно, по­ Сергійко рішуче сказав: — Хлопці, футбольний матч із су­ тихеньку. сідами відбудеться за будь-якої по­ 365. Скажи мені правду, мій добрий годи. козаче. § 46. Омоніми Щ о діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче.

375.1. Діти активно працювали, під­ Як дуже без щастя воно заще­ німали руки на уроці, кожен хотів мить? — синоніми отримати високий бал з математики.

361. У II випадку Глибокий — у пе­

366.1. Мама працювала в лікарні й пищалася своєю роботою. 2. Сніж­ на віхола замела все навколо. 3. На­ віть у вихідний день до школи при­ йшло багато учнів. 4. Помітивши за вікном товариша, хлопець тихцем вислизнув з хати. 5. У повідомленні говорилося про новий кінофільм.

§ 45. Антоніми 368. Тепле — холодна, менше — більше, дикорослих — культурних.

370.1. Молоде дерево, новий велоси­ пед, мілка річка, поверхові знання, голосне щебетання, неспокійний сон, черствий хліб, солоний огірок. П. у лісі чулося голосне щебетання вівсянок, щигликів, трясогузок, синичок та зябликів.

372.1. 1. Не несися високо, бо низько сядеш. 2. Хоч далеко, та ходить лег­ ко, а хоч близько, та ходить слизь­

Попелюшка приїхала на бал і поба­ чила там чарівного принца. Козаки зупинилися в пологій балці. Раніше дитячі колиски підвішували до сте­ лі, прикріпляючи їх до балки.

2. У місяці лютому наш клас брати­ ме участь у змаганні «Тато, мама і я — спортивна сім’я » . Коли надворі лютий мороз, треба підгодовувати пташок. Малят купають у відварі череди, щоб росли здоровими. Улітку я до­ помагав бабусі пасти череду корів.

377. Вила тваринка, вила, бо насту­ пила на вила. Особовий склад гарні­ зону зайшов у склад, щоб заванта­ жити боєприпаси. Лютий лютий розлютився, в чистім полі закрутив­ ся, Полі щічки наморозив, сів та й засмутився.

378.1 . Теплий день, теплий погляд.

2. Степова чайка, козацька чайка.

GDZonline.net совість, чиста тарілка. 5. Перлова крупа, прплове намисто. 6. Чашечка квітки, чашечка для кави. 7. Вити гніздо, голосно вити. 8. Склад буд­ матеріалів. склад слова. _____________— омоніми.

379. а) Директорові вручили вели­ кий символічний ключ від школи, я люблю допомагати татові ремон­ тувати автомобіль — подаю йому потрібний гайковий ключ, б) Високо в небі летів ключ журав­ лів. У глибокій долинці бив ключ джерельної води, і від нього почи­ нався струмок, який потім впадав у річку.

380.1- 2. Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле. 4. Пам’ятаю, вишні доспівали, наливаючись сон­ цем в саду. Друзі тихо доспівали свою пісню. 5. Журавлиний в небі ключ відімкнув весну, як ключ. П. [памйатайу] [свойу].

§ 47. Походження (етимологія) слова 388 . Бібліотека — запозичене з ла­

тинської мови, куди потрапило з грецької, складається з двох час­ тин — бібліо (книга), тека (схови­ ще), тобто сховище книг. Одеколон — запозичене з французь­ кої, означає «вода з Кельну» (саме в Кельні було винайдено одеколон). Одеколон — це спиртово-водяний розчин запашних ефірних масел, що є парфумерним, гігієнічним та освіжаючим засобом. Футбол — запозичене з англійської мови, означає «нога* («ступ н я») і «м ’яч».

§ 48. Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія» Прапор — полотнище одного або кількох кольорів, можливо, із якимось зображенням, яке є симво­ лом держави, організації тощо. Сотня — військова одиниця, 100 козаків, слово багатозначне.

389.1.

Малинові — червоний із синюватим відтінком, кольору малини; багато­ значне слово. (Державний) символ — офіційний знак, річ, яка вказує на державність, на ознаки певної країни (однозначне).

2. Дуже важливо, щоб у людини було чисте сумління.

3. Офіційного, стяг, християнства. Центральна Рада, державним сим­ волом, Української Народної Респу­ бліки, державність, синьо-жовтий прапор.

4. Стяг. власний — особистий популярним — улюбленим жовтим — золотим лан — поле, нива замайорів — піднявся, затріпотів, піднісся.

391. Тече річка

^ вишне­ вого саду... Я до тебе з іщієіця серцем, А ти з не­ правдою! Пісня та мі}да, пісня та щдйа. Все про кохання, все про любов. Ой очі, очі, очі дівочі, IgNUji, ЯйДІІДі К а, д с щ , я к ^ щ д ь !

Через річеньку, через %СЇ{дао По­ дай рученьку, подай другую! Нащо мені на подвір’ї Воли та ко­ рови, Як не буде в моїй хаті Д|С!§£[Ї розмови! Біжи, коню, дорогою, ЦІДЕРЛіЧО сте­

повою. (З народних пісень та балад) 392.1. 1. Мандрівка тривала два тиж­

ні. 2. По радіо звучала його улюблена пісня. 3. Наталка старанно ставиться до своїх обов’язків. 4. Сергійко пра­ вильно відповів на запитання вчи­ тельки. 5. Назар на уроках уважний, не заважає іншим. 6. Наступне занят­ тя гуртка відбудеться через тиждень.

393. Кіоск не працює. Продавець зна­ ходиться на лікарняному. У продажу є соняшникова олія. Увага! Потяг прибуде із запізнен­ ням на дві години. Вчасно і якісно виконаємо будь-яке ваше замовлення.

GDZonline.net О голош уємо набір учнів до м узич­ ної школи. Тематичне оцінювання 1. В холодний погляд, спадає вечір, рожеві мрії 2. А телик, периметр, кумекати 3. В гіллясти й , крислатий, розки­ дистий 4. Б хитра лисичка — зібрати в ко­ шик лисички 5. Г мішати вчитися 6. П ісок був таким гарячим, що не можна було ступати по ньому бо­ сими ногами. Батько мав гарячий, запальний характер, тому нерідко потрапляв у неприємні ситуації.

§ 49. Основа слова і закінчення. Змінні й незмінні слова 397.1- Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

2 . 1 сила перед розумом никне.

3. Щ о написано пером, не вивезеш і волом.

4. їж борщ з грибами, держи язик за зубами.

5. Гарними розмовами гостей не на­ ситиш.

398.1- 1. Біжимо, біж иш , біж у, б і­ жать.

2. Н іч, ночами, ночі, ніччю.

3. Ш елестимо, шелестиш, ш елес­ тять.

4. Зеленій, зеленого, зелене, зеле­ ний.

5. Картоном, картону, картон.

II. н іч [] — НОЧ0 картон — картон^ Н іч — темна частина доби. Картон — товстий, міцний папір.

399 . в еселк^ веселкіЗ веселк@ веселокЦ ВЄСЄЛЦ0 веселк[ам1 ВЄСЄЛК0 веселкіамиї веселкіою] (на) веселк|ах | веселковій^ , -ого, -ому, -им; -ими, -их, -і; -ій...

401.1 . Узимку, журі, гортати, обіда­ ти, раненько, образно, далеко (У ж го­ род)

2. У л іт к у , жувати, голосно, обгоро­ дити, радію, опівночі, дивно (У ж го ­ род)

402.1. а)

б) в) лісник далеко далекий далеч високо височина вись вчора вчорашній кінь поні зебра перехід виходити ходжу малюнок малювати мальований зоопарк метро арена осінь восени осінній II. у парку катали дітей кумедні поні. Кожна станція метро має своє тема­ тичне оформлення. Високо в небі дзвенів жайворонок. Л ІС Н И К И

§ 50. Корінь слова. Спільнокореневі слова й форми слова 405^барабан, з е ^ я , зеямий, шість,

книга. шість — шести книга — книзі — книжка 406;Д}^іитанка — ч ^ацький, чита­ ти, читець, перечитати, читаночка; б) читанк@ — читанц|і[ читанк|^, ч и т ан к Н , ч и т а н И читанк|амї^.

407. к ^ к а , к а н у т и , к5тник, роз­ квітнути, заквітчати.

408.11- вітрило, вітер. Вітряки; Україну, українська; берега, при­ бережної.

409.1- 1■ ^ ї^ с ь к|ий|, моряк0, примор’И. мор§— моряч|оі^ 2. Водян|йй|, водичк|^ підводній!^, водянист]^ — водян|йк|.

3. бащ^ и стП, банд^никП , бавд^р§— бан^щфистк^ 4. Водит|^, заводити, наводити — водИ 5. Радість[3 зрадіт§ — раденький! — радощії] ^ ^ 6. 1^епл|^ теплесеньк|ий|, т е п л | ^ — потепліт|^.

7. Нараді] — порад@, порадник[], порадити.

II. Водяний насос, водянистий овоч, земний шлях, земляний горіх, на­ сип.

GDZonline.net 410.1. Річні оцінки в мене найкра­ II. вітрище [в’ітришче] віт-ри-ще; З склади, І — закритий, II, III — щі. 2. Ми зробили з паперу птахів.

3. Щоранку я роблю зарядку. 4. Ба­ буся назбирала малини і зварила варення. 5. Нові робітники швидко виконали завдання.

§51. Префікс і суфікс 413 . Розв’язаний — зав’язаний відв’язаний — прив’язаний відійти — підійти увійти — вийти вмикати — вимикати зачинити — відчинити збирати — розкидати приєднати — від’єднати вибігти — забігти вдихнути — видихнути внести — винести

відкриті [і] — гол., ненанол., буква І; [и] — гол., нагол., буква И; [е] — гол., ненагол., буква Е [в’ 1— пригол., пом’як., буква В; [т] — пригол., глух., тв., буква Т; [ш] — приг., глух., тв., шипл., буква (разом із ч) Щ; [ч] — приг., гл., тв., разом із ш — буква Щ

418.1 . Посіявся рясненький дощик.

2. Перед нами розкинувся лісок.

3. Вовчисько повільно підкрадався до села. 4. З-під торішнього листя пробилася перша травичка. 5. Віт­ рюган (вітрище) виє голодним вов­ ком.

419.1.

Стежина Якщо дружити з стежиною, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежинка нена­ че взяла її за руку і повела за собою. Довкола картопелька цвіте білорожево, соняхи в золоті бубни вигупують. Зелений О ГІРОЧОК ви­ повз із грядки на стежку. Квасоляповитиця пишається на високих тичках, їй звідтіля все видно. А гарбуз та гарбузиха з гарбузенятами сховалися під лапатим листям, щоб сонце не пек^^За В. Ч ухлібом).

416.1 . а) матуся, д у б ^ , зубчик, шах­ III. рук|^ вигупуіють| гарбузих|а| тар, човники, мудрість, водичка; 420. Варіант А. Яблучко, сливка, б) дрібненький, активний, сушений, грушка, вишенька, картопелька, бетонний; бурячок, цибулька, квасолька. Л /\ , , /\ А в) перечитати, відлітати, записала. Яблучко в руках черниці було таке II. Народна мудрість говорить: «Сім рум’яне, соковите, що Білосніжці раз відмір, а раз відріж». одразу захотілося його з’їсти. Один дуже активний учень увесь час У краницю падали грушки й, охо­ піднімав руку на уроці й викрику­ лоджуючись, ставали ще смачні­ вав: «Можна я, можна я відповіда­ шими. Темно-червоні вишеньки тиму!» манили око, і ніхто не проходив «Коли ти будеш відлітати на ку­ байдуже мимо деревця. Картопель­ рорт? » — запитала сусідка мою стар­ ка цього року вродила добре. Ци­ шу сестру. булька попускала зелені стрілки й просилася в землю.

4 jX: І- Скрипка — скрипаль — скри­ Варіант Б. Помідорчик, огірочок, почка; вітер — вітрець — вітршце; редисочка, капусточка, лимончик, ведмідь — ведмедик — ведмедище; абрикоски, пастерначок, кавунчик, квіти — квітень — квітник — квідинька, смородинка, черешенька. тувати.

414.1-П. співучасник — співробітник списати — сфотографувати примазати — прибити протитанковий — противірусний міжміський — міжконтинентальний передосінній — передостанній обезводнений — обезлюднілий прабаба — праліс Сфотографувати блискавку дуже важко й небезпечно. Мені особливо запам’ятався передос­ танній день канікул, коли ми з роди­ ною відвідали ляльковий театр.

GDZonline.net Влітку ва городі Влітку на городі — розкіш. Нарвав огірочків, помідорчиків, редисочки, цибульки — і салат готовий. А ось ростуть картопелька, капусточка, морквочка — це буде на смачний український борщ. Наспів уже й по­ вний десерт — кавунчики, диньки, черешеньки, смородинка. Багата на­ ша земля, родить на ній і солодке, і гірке, і кисле. І особливо добре все це смакує, коли й сам доклав рук до того, щоб усе на городі вродило рясно.

421.вирїсО — дієслово, щоранку — ngH^iBHHK, легко — ngHCJ^HHK, хатин@ — іменник, красеньЦ — іменник, великіо^ — прикметник, далекій — прикметник.

§ 52. Орфограми в значущих частинах слова 424.1.1. Не стримати хвилю Чере­ мошу, коли він зануртує, скидаю­ чи з себе зимову одіж (І. Пільгук).

2. Недалеко від печери крикнула сполохано сова, вдарила крильми, сколихнувши тишу. 3. Люблю, коли в вікно розкрите шумлять без­ журно дерева (В. Сосюра). 4. Сонце вже похилилося геть із полудня і стояло над вершиною лісу, купаю­ чи своє скісне проміння в спінених хвилях потоку (І. Франко).

242. II. зануртує — закрутить, забу­ шує; безжурно — тихо, спокійно.

425.1. а) зробити, згадати, зірветь­ ся, з’єднати, зсохнути, зрівняти, зігріти, зчистити, зцементувати: б) сховати, сформувати, схвалити, спитати, скосити, стерти, сплану­ вати, скріпити.

II. Завтра мені потрібно зробити ба­ гато справ: вивчити вірш, прибрати в кімнаті, забрати сестричку із дит­ садка. Для реалізації проекту необхідно сформувати команду, скласти план роботи, розподілити обов’язки, ви­ значити теми досліджень.

426^Безапеляційний, зд^ути, без­ славний, розставити, зсадити, роз­ хвалений, розфасувати (Полтава).

427. ніженька — нога, ніжка, но­ жище, підніжка; носовичок — но­ совик, ніс, носовий.

428. ІІІ^ ^їален^ІиЯ, трминокЦ, тихенько.

429.1.1 . Що нині утече, те завтра не зловиш. 2. Верба водою живе, верба воду і береже. 3. Тиха вода високі береги підмиває. 4. Набалакався — і в торбу не вбереш. 5. З ким поведеш­ ся, того й наберешся. 6. Під лежа­ чий камінь вода не тече.

430 .а) писати — пиш|еш|, малюва­ ти — малюїеші, гукати — гука|єш|, читати — 4HTa|cmL телефонувати — телефонуїеші, стріляти — стріляІєшЬ б) кричати — кри ч|^, заходити — з а х о д ів , просити — прос^^, ви­ косити — BHKOclimj, знаходити — знаходІйїЗ

§ 53. Написання і вимова префіксів пре-, при-, прі431. а) пришити, прибудувати, при­ щеплювати, приземлитися, приїз­ дити, приховувати; б) присадибний, придорожній, при­ бережний, привокзальний, при­ кордонна; в) предовжелезний, презавзятий, презлий, премудрий, преніжний. в учасника змагань номер сім було найбільш точне приземлення з па­ рашутом. На привокзальній площі вдень і вночі завжди гамірно. У саду стояв преніжний запах кон­ валій.

432. Привітати, прещедрий, прізви­ ще, прелютий, припорошений, при­ правлений, прездоровий, притан­ цьовувати, пресолодкий, присісти, приземлений, предорого, пригальму­ вати, пригоріти, пречудово, прірва.

433.1. Приєднати (прикрутити) за допомогою гвинта; приєднати (при­ бити) за допомогою молотка і цвяхів; приєднати (прив’язати) за допомо­ гою мотузки; приєднати (пришити) за допомогою голки з нитками.

GDZonline.net 2. Ненадовго лягти (прилягти), не­ надовго сісти (присісти), ненадовго встати (привстати).

3. Неповністю вкрити (прикрити), неповністю загасити (пригасити), неповністю закрити (прикрити), не­ повністю зачинити (причинити).

не, просте, підмет берези, присудок струш ували).

434. Придніпровський, препоганий,

стрибок (ч. p., одн., Н. в.)

2. стрибок — стрибати, підстрибками грація — граційний, граційність стилю — стильовий, стиліст, стиль­ ний хору — хоровий, хореографічний фортепіано — фортепіанний консерваторії — консерваторійний солістом — сольний хореографом — хореографічний, хоровий, хор.

3. стрибок, думками, написати, сві­ тового, балету 4. відірваний — обірваний, підірва­ ний, надірваний написати — записати, переписати, відписати підхопив — відхопив, обхопив, за­ хопив приїздять — від’ їздять, об’їздять, переїздять 5. балет — балетом, балету балет — балетний, балетмейстер Балетмейстер вирішив к ілька сцен поставити по-новому.

присолити, призвати, приколоти, припудрити, придорожний, пресо­ лодкий, прикопати, прикропити, пресвятий, пречудовий, прилашту­ вати, присьорбувати, причіпляти, причиняти, пригадати, престарий, приховати.

436.1 . а) прекрасно

презлющий прибережжя престрашенний. б) презентація — показ привілей — пільга, кращі, вигідні умови предківський — той, що належить минулим поколінням пріоритет — першочергове завдан­ ня, те, що на першому плані, місці престиж — громадська оцінка сус­ пільної вагомості особи, групи, ор­ ганізації тощо прем’єра — перший показ, вико­ нання президент — керівник держави, ор­ ганізатор підприємства преамбула — передмова.

II. претендент, президія, прелюдія, прем’єр, препарат, премія, пред­ мет, прейскурант.

437.1.

1. Придорожні берези стру­

шували холодну росу (М. Стельмах).

2. Ліс прибрався в іній та ожеледь (Г. Тютюнник). 3. А премудрим умам, роботящим рукам перелоги орать (Т. Шевченко). 4. Стоять дере­ ва, мов зелені коні, що в літо приска­ кали із весни (В. Малишко). 5. Тихо сіяв на прив’яле листя, на присма­ жені трави і хліба дрібний, як роса холодний, дощ (С. Васильченко).

II. премудоїш^ прискакал^ III. Придорожні берези ^труїтіупали Е Р су (р о з п о в ід н е

неоклич-

§ 54. Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія» 438. П. 1. Києва (ч. p., одн., Р . в.);

439.12.

3.

4.

5.

прохолодніїїй] прилад[^ л і^ б к і^ добре

440. ліс

лісок лісник лісистий

хід хода вихід перехід

Готуємося до тематичного оцінювання А вітер, кінь, плач А день, днями, днем В переходити, ходулі, вихід Б друге й третє Г спекти, безпечний, розтривожи­

1.

2.

3.

4.

5. ти 6. Б прекрасний, прехороший, претихий.

GDZonline.net § 55. Синтаксис і пунктуація 443. II. 1. спонукальні — Лізь і зри­

вай. Окличне речення — Таке диво!

2. Дідусю — ч. p., оди., кличний від­ мінок; іменник.

3. Дідусь пригощав онука смачни­ ми грушами5_медом. Та Мишко не міг відірвати очей від дедивдх:о-недіу4ді:о, бідага й дізщ о; ЕО яблука, яке виросло аж на вер­ шечку однієї яблуні. Це яблуко буде тому, хто прийде в сад на світанку й пппрапює часинку.

4. Малий Мишко часто приходив у сад до свого дідуся, який пригощав онука смачними яблуками, груша­ ми, медом. кий?

7. малий алий М: Мишко, часто приходив, куди?

ч и й о го ?

X приходив у Сад, до свого дідуся. ,Д° кого?

приходив до Дідуся.

8. Мишко часто і сад^до дідуся (розповідне, неокличне, просте).

444. Вибачте мені, дякую вам, хворий

на грип, сталося через неуважність, милуватися краєвидом, потребує допомоги, сподіватися на краще, туі>буватися про дітей, контрольна з історії, чемпіон з тенісу, іти по хліб.

445 . у громадських місцях не мож­ на смітити, голосно розмовляти, вживати нелітературні слова й ви­ рази, лайливі слова. Треба завжди думати про те, щоб поряд із вами людям було безпечно і комфортно. Потрібно дотримуватися пріавил посадки й висадки в громадському транспорті.

1. Хо^іітт. (дієсл.) липень (ім.) під (прийм.) стіною (ім.) жит_а (ІМ .), Ш Л Я Х -Д О РО Г У (ім.) м’яко (присл.) вистедя (дієсл.) (Б. Степанюк). 2. C j4p^jiyia груша дихяє на пальці, їй, певно, сняться додщ жмені Г Р У Ш (Л . Костенко). 3. Ніч пливе нечутно і ши£око, і розли­ ваються хвилі (А . Гарасевич). 4. Холоне степ, і нещсщціїі

446.1.

зрш роїдтдй Ж У К виймає рогачем (Л. Костенко). 5. Схилились вишні в_ розпачі нщ ім, і ронять цвіт b§z СУДгЦЦЙ У.калюжу (Л . Гудзь).

447.1. 1. Хто влітку буде співати,

той взимку буде тантттовяти (Нар. творчість). 2. За селом родщцЧ поля. синіє ліс, летять пта_хами хмаринки і хмаринками птахи (У. Самчук).

3. Дідаіщущ ліе шумів наднимтуж; ливо або стогнав, і плакав, і ревів (І. Франко). 4. Навшпиньки тиша ходить ї_сщ у, щоб гілку ие трусну: ш ненароком (Г. Дудка). 5. Нащо ж тн, калино, губиш c®2jo вроду, пр; гляд ясдоддущ топиш в Сіуцо воду? (О. Довгоп’ят).

II. тужливо — прислівник; ти — займенник; ясноокий — прикмет­ ник; влітку — прислівник 448.1. 1. Із-за гір виглянуло сонне.

яке швидко висушило росу на траві.

2. У саду росли гарні трпяпди, шо рядувади серце маленької господині.

II. У хаті батько урочисто сповіщає: «Святий вечір уже почався!» Пере­ сміявшись і споважнівши, дід уро­ чисто каже: «Лебеді полетіли на тихі води, на ясні зорі*.

449 .I I . 2. Пам’ ятка — будівля, річ,

яка становить історичну, культур­ ну цінність. Поселення — місце спільного про­ живання людей. Макітра — великий глиняний по­ суд (як горщик із широким горлом) для тіста або зберігання зерна.

3. Пряме значення слова кремінь — камінь; переносне — дуже твердий, незламний. У тексті — пряме зна­ чення.

4. Племена, трипільська, каркас, знаряддя праці, витонченість форм, яскравий розпис. Слова вжиті доречно.

5. Цей текст наукового стилю, сло­ ва з переносним значенням у ньому недоречні.

6. НСитла, помешкання, оселі.

7. Видатний — визначний, великий,

відомий, знаменитий, славний. Споруджували — будували, зводили.

GDZonline.net Виготовляли — робили, майструва­ ли, виробляли, продукували.

8. Знаряддя праці: сокири, серпи, свердла. Вироби: миски, горщики, макітри, глечики.

450.1. Човни з козаками пливли рів­

но та дружно. У небі пливли білосніжні хмаринки, які нагадували дивовижних звірів.

II. Для вироблення знарядь праці із заліза потрібно мати зубило, моло­ ток, штангенциркуль, лещата, кутометр, пилку, дрель та інші інстру­ менти.

451.1. Грузовик зупинився за різ­

ким поворотом. 2. Річка біжить між обривистими, стрімкими, високими берегами. 3. Характер у хлопця був твердийсуворий непіддатливий. 4. Із сушених яблук зварили міцний уз­ вар. 5. З манки зварили густу кашу.

452 , Рушив — подув, війнув (сино­

німи). Затих — антонім.

454. Нова школа, у якій ми навча­

ємося, світла й простора. Її праців­ никам довелося докласти багато зусиль, щоб учням було тут зручно й затишно. У класах стоять новень­ кі парти та книжкові шафи, стіни обклеєно гарними шпалерами, під­ логу полаковано. В актовому залі постелено килимові доріжки. Чергові стежать, щоб ніде не було бруду, на великих перервах відчи­ няють вікна, щоб провітрити при­ міщення.

§ 57. Будова слова й орфографія 455.11. 1. смачна, дідусь, доброго

457.1- 1. Стихне мелодія, й схлипне

поволі срібна хмаринка перлистим доншм (3. Мороз). 2. Та раптом пісня з закутків нічних позсипалась, як бісер, край дороги (Ю. Вавринюк).

3. Настояна на матіолі тиша при; спала смаглі глеки на тину (Д. Іва­ нов). 4. Стомившись, день схиливсь на плечі (Л. Гудзь). 5. За 10 хвилин космічний корабель може сфотогра; фувати до 1 млн км^ земної поверхні (З довідника). 6. Я пригорнусь до тебе тінню (О. Довгоп’ят).

II. Змінні: стихне, мелодія, схлип­ не, срібна, хмаринка, перлистим, дощем. Незмінні: поволі, й.

458. накидк|^ CToinQ дорог^

піднести.

459 . при§ережн|йй1 протдник,

земляніййі добирати. Шкільна родина Кожного дня я йду до школи. Там зустрічає мене дружна шкільна ро­ дина. Це мої друзі, на підтримку та допомогу яких я завжди можу роз­ раховувати, наші вчителі, що вчать, як стати освіченою людиною, осо­ бистістю. Щоб здобути міцні зна­ ння, нам, школярам, доводиться багато й наполегливо працювати. А навчальних предметів у нас чи­ мало, і всі дуже цікаві. Особливо мені і моїм друзям подобається при­ родознавство, адже ми дізнаємося багато про наш світ не лише з книг, а у самої природи, коли ходимо на екскурсії, виконуємо різні прак­ тичні завдання, досліди. Думаю, що шкільні роки — це найкраща пора.

460.

§ 58. Фонетика й графіка.

Орфоепія й орфографія здоров’ ячка, щебечуть 2. школи, шкільному; дідусь, дід.

461. П. 2. раненько [ранен’ко] 3. ДІДуСіЛ ЧОЛ'ОВІкП місяць [м’іс’ац’ ] тепло, витягти розглядає [розг’ л ’адайе] 4. приходить, підбігають, прекрас3. пливуть — 7 б., 6 зв. ною біленькі — 8 б., 7 зв.

5. колодяз0(ч. p., озн., Д. в.) джміль — 6 б., 4 зв. колодяз@(ч. p., одн., Р. в.) дзеркалі — 8 б., 7 зв.

7. дзвїншПшкільнІийІ прекрасніийі 4. а) посміхаються, місяць;

GDZonline.net б) знаєте, розглядає; в) ставочка, тихому.

5. Прокидається, стіну, посміха­ ються.

6. Лягати — ліг — лежати нічному — ночі ставочок — ставочка голова — голівка волошок — волошки 8. джміль [джм’ іл ’ ] джміль; 1 склад, закритий [у — голоси., нагол., буква І; Іджі — пригол., глух., та., будви ДЖ; [м ’ ] — пригол., пом’як., буква М; [л ’ ] — пригол., м’який, букви Л і Ь

462.сила — сіла [с] — [с’ ], дим — дім [д] — [д’ ], рис — ріс [р] — [р’ ], бик — бік [б] — [б’ ], злива — слива [ 3 ] - [с]

463 .[вохкий] [к ’іх ’т’і] [се”режка] [доне"ц’ ;і] [солодкий] [прбз’ба] [бород’ба] [на стез’ ц’і] [ш:ити]

464.Весняний, криничний, лимон­ ний, черешенька, берізка, кігті, солодкий, стежка, швидкий, про­ їзний, контрастний, криниченьці, тоншого, сіллю, відділити, радіс­ тю, між’ярусний, тьмяний.

465 . Бразилія, Атлантида, диплом, геніальний, піцца, тонна, Голлан­ дія, ванна, Растреллі, апарат, Ма­ рокко, группа, ін’єкція, мюзикл, комп’ ютер, каньйон, ательє, мі­ льярд, бульйон.

УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 1. Мовлення і спілкування

473. Дорога (люба) Маріє Іванівно! Щиро вітаю Вас із днем народжен­ ня. Бажаю Вам міцного здоров’я, щастя, успіхів у Вашій нелегкій праці. Хай у Вас будуть добрі, ро­ зумні, вдячні учні.

Тема 2. Правила спілкування. Монологічне та діалогічне спілкування. Складання діалогів

482.1- — Посередині клумби буде альпійська гірка. А ближче до кра­ їв — «квітковий годинник».

— Квітковий годинник? Уперше чую. Що це таке?

— Квіти розкривають свої пелюст­ ки о різній порі. Якщо посадити їх в порядку пробудження, то можемо визначити, котра година. Приблиз­ но, звичайно.

— Дуже цікаво! Це вранці можна ді­ знатися, котра година. А після обі­ ду, увечері?

— Деякі квіти й закриваються о пев­ ній порі. А ще є нічні квіти, напри­ клад, матіола.

— Дуже цікаво, обов’язково приїду подивлюся, який усе це має вигляд.

Р

2 0 1

о

§

VO та го QQ 0

S S 1 З"

>ч Q.

.5 с

З

<

са О <

-Q U

Тема 3. Текст

485. П.

>ч

5.

План 1. Печеніги викликають на поєдинок.

467.1.1 . Хто багато пбіттяє, той рідко 2. Могутній син старого воїна. СЛПТІЯ дотримує. 2. Веселий гість — 3. Перемога (удар) Кол^ум’яки. сім’ї радість. 3. Лагідний язик може 4. Перейнята слава (виник Переяс­ тяжко вдарити. 4. Знай більше, а го; лав).

вщш менше. 5. Під лежачий кеімінь вода недеае.

468 .Добрий день, (Привіт,) Тетянко! Я на канікулах у селі в бабусі. Тут є ліс і річка, куди ми ходимо майже щодня. Також я допомагаю моїм рідним на городі, годую курей та індиків. Погода чудова. У мене багато нових знайомих, увечері ми граємо в різні ігри. Напиши, як ти відпочиваєш. До зустрічі. Оля.

Тема 4. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. «Відоме» й «нове» в реченнях тексту

486. Немає того у світі кращого, як вірний товариш. Він завжди прийде на допомогу. У народі кажуть, що справжній друг пізнається в біді.

490.

Моє місто

я живу в невеликому містечку. Воно знаходиться на сході України. Має давню свою історію, зафіксо*

in

GDZonline.net ване в деяких книгах як козацька слобода. Через місто протікає річка. Правий берег її горбистий, на ньому розта­ шовані житлові масиви. А лівий — рівнинний, там знаходяться про­ мислові підприємства — цукровий, молочно-консервний заводи, швей­ на фабрика, великий залізничний вузол. Усе місто втопає в зелені. З кож­ ним роком воно стає красивішим та зручнішим для його мешканців. Тема 5. Читання мовчки 491 . Слобідська Україна

План 1. Багата історія краю.

2. «Дике поле».

3. Заснупання слобід і міст.

4. Будівництво укріплень, церков і шкіл.

5. Край високорозвинених господар­ ства й культури. С. 222 1. Б історії 2. В пере.могу київського князя Во­ лодимира над половцями 3. А після спустошливих набігів монголо-татар він тривалий час за­ лишався незаселеним 4. ГСуми, Харків 5. А укріплень і церков 6. Б слобода. Тема 6. Вимоги до мовлення. Усний відгук про висловлюваиня товариша Тема 7. Стилі і мовлення Художній стиль І ось Данилко з прадідом Данилом вийшли з села, простуючи в степ. Перед ними розступилася голуба долина, виросли на південному об­ рії хмарки, мов вишневий розквіт­ лий сад. Прадід ішов і співав гайдамацької пісні, а Данило брів, спостерігаю­ чи, як росли на небі білі вишневі де­ рева. Він роздивлявся, як вітер дме у височині, як обриває біле галуззя розквітлих вишень.

500.

Данилко приплющував очі, слуха­ ючи свого прадіда. А той розповідав малому казки й приказки, як зветь­ ся кожна трава, яка квітка на яку користь (За Ю. Яновським). Науковий стиль Батьківщина каштана — балканський півострів. На початку X IX сто­ ліття він з’явився в Криму, а через кілька років добре акліматизувався в Києві. Деревину каштана використовують у меблевій промисловості, з плодів одержують високої якості крохмаль і спирт. Розтерте на порошок ка­ штанове насіння допомагає під час нежитю та головного болю (З довід­ ника). Тема 8. Усний докладний переказ тексту наукового стилю 501. ПІ.

Історія книги План 1. Незвичайні сторінки найдавні­ ших книжок.

2. Віз глиняних книжок.

3. Пергаментний папір.

4. Винайдення справжнього паперу.

5. Рукописні книги. Тема 9. Типи мовлення 505. Кульбаба

— це йар^їовічда І£ 95^ддцеіа рослина. Стебло в неї figiiSKCxe, cgijjre, у середині довозі; де. На верхівці стебла красується одна вед2 да дуївіа квітка, схожа на кошик. Увечері її пелюстки згор­ таються, а вранці розкриваються. Листочки цієї рослини ВДД9ЩКЄДІ, axfi34SÜ- Ростуть вони від самого кореня. Кульбаба належить до дЬ ßapcjijyij рослин і є дуже корищуцо (З енциклопедії). Тема 10. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета 507, II.

Блакитний алмаз План 1. Кольорові алмази.

2. Перстень Баско да Гами.

3. Прикрий випадок з алмазом.

GDZonline.net 4. Кок повертає капітанові прикрасу.

5. Блакитна «троянда». Переказ У природі бувають кольорові алма­ зи. Історію одного з них пов’язують із ім’ям славетного мореплавця Бас­ ко да Гами. Якось капітан прогулювався палу­ бою, роздивляючись свою прикрасу. Алмаз був на його великому золо­ тому персні. Камінь сяяв, адже він мав спеціальну обробку, яка нази­ валася «троянда». Та ось повз капітана проходить кок, підсковзується і штовхає його. Бас­ ко да Гама не стримується, замахується на матроса. І його перстень летить в океан! Через чотири роки каравели цього морського мандрівника знову опи­ няються в тому ж місці. Кок, готу­ ючи сніданок для команди, знахо­ дить усередині скумбрії той самій капітанів перстень! Тільки тепер він був не прозорим, як раніше, а блакитним! Так поді­ яла на нього морська вода за кілька років, коли він лежав на дні океану.

2. Розмір і форма щоденника.

3. Матеріал обкладинки, художнє оформлення.

4. Розділи щоденника.

5. Як треба ставитися до щоденника. Щоденник — це спеціальна книга, журнал, куди учні записують роз­ клад уроків, домашні завдання та оголошення, які дають учителі для батьків. У щоденник педагоги ви­ ставляють оцінки, а класний керів­ ник за потреби пише зауваження або виносить подяки, підписує. У від­ повідній графі підписуються і бать­ ки учня. Щоденник має кількість сторінок відповідно до кількості навчальних тижнів. Оформлення має різнома­ нітне, відповідно до інтересів учнів, може містити багато цікавого мате­ ріалу на різноманітні теми. Щоден­ ник — це документ учня, тому його треба вести систематично, охайно робити всі записи.

Твір-опис щоденника в художньому стилі План 1. Мій щоденник. Тема 11. Усний твір-опис 2. Розмір, форма щоденника, колір. предмета в художньому стилі 3. Матеріал обкладинки, художнє 511. Чарівний меч богатиря оформлення. Це величезна залізна плоска пали­ 4. Розділи щоденника. ця, із загостреними з обох боків ле­ 5. Як я ставлюся до щоденника. зами. Меч має руків’я, прикрашене Цього року в мене незвичайний коштовним камінням. Золотом на щоденник. У твердій глянцевій об­ кладинці, яскравий, блискучий, із ньому написані слова: «Хто на мене піде з мечем, той від меча й загине». фотографіями гравців моєї улюбле­ ної футбольної команди. А найпри­ Звичайний чоловік такої зброї не ємніше те, що я монсу, відкривши підніме. Коли меч потрапляє до рук щоденник, не лише посумувати з справедливої людини, він починає приводу великої кількості домаш­ сяяти, світитися. У руках же злої, ніх завдань, які треба виконати чи поганої людини — стає чорним і та­ поганої оцінки, а й прочитати про ким, що його не зрушиш із місця. знаменитих футболістів, узагалі Тема 12. Письмовий твір-опис спортсменів, дізнатися, скільки предмета в художньому й кому років, коли в кого день наро­ науковому стилях дження, які рекорди встановлені в 515. Твір-опис щоденника у науко­ різних видах спорту. Я дуже люблю підносити щоден­ вому стилі ника мамі, коли там багато гарних План 1. Щ о це за предмет, його призна­ оцінок. І ховаю його подалі, якщо там є щось неприємне. А найбільше чення.

GDZonline.net люблю писати великими літерами під якимись числами: «Канікули!» Тема 13. Письмовий твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі 517. Зупинись мить, або Одна годи­

на мого життя Мить тріумфу Місяць тому наш класний керівник запропонував нам узяти участь у підготовці проекту «Наші славні земляки». Ми спочатку здивува­ лися — які в нас тут герої? А коли почали працювати, здивувалися ще більше — скільки навколо нас видатних людей було і є! Спочатку ми об’єдналися в групи. Одні пішли в бібліотеку за матері­ алами, інші — до краєзнавчого му­ зею. Хтось узявся малювати газету, хтось — робити фотографії. А я по­ обіцяв зробити відеопрезентацію проекту. Довго довелося посидіти, щоб якнайкраще розмістити все, підібрати ілюстрації, відповідну му­ зику. Довелося залучати своїх рід­ них — тата, старшу сестру та тітку. І ось настав цей день. Я вивчив усі свої слова, але дуже хвилювався. Чи не зіб’юся, чи техніка не підве­ де. Адже на класній годині будуть гості — ветерани війни та праці, місцевий поет, прабабуся однієї на­ шої учениці — мати-героїня. Продзвенів дзвінок. Ми вже за сто­ лами, святкові, схвильовані. Клас­ ний керівник говорить вступне слово-привітання й запрошує мене до мультимедійної дошки. А в мене ноги підгинаються, руки дрижать, язик не слухається. От, думаю, осо­ ромлюся зараз. Поглянув навкру­ ги — а всі так доброзичливо, підба­ дьорливо на мене дивляться. Почав я бадьоро, захопився розпо­ віддю, показую все, що знайшли мої товариші, навіть про хвилювання забув. І ось раптом — клац! Вимкну­ лося світло. У мене все так і похо­ лоло всередині. Щ о робити? Думавдумав, схопив ноутбук, від’ єднав від мережі, налаштував (адже він

може працювати й на батарейках) і провів презентацію до кінця, трима­ ючи його в руках. Отямився тільки тоді, коли всі дружно зааплодували. Ось вона, моя мить тріумфу! Я впо­ рався із завданням і знайшов вихід зі скрутної ситуації! План 1. Пропозиція класного керівника.

2. Робота над проектом.

3. На класній годині.

4. Неприємна ситуація.

5. Вихід знайдено! Тема 14. Лист. Адреса 520 . Дорога бабусю!

Пише Вам Ваша онука Світланка. Я жалкую, що так швидко проминув час канікул. Мені було дуже добре у Вас відпочивати, рада, якщо змо­ гла Вам хоч трохи допомогти. Я те­ пер добре зрозуміла, якою важкою є праця в сільському господарстві, скільки зусиль треба докласти, щоб виростити курочку чи гусочку до на­ шого святкового столу. Тепер знаю, і скільки відер води щовечора треба віднести на город, щоб виросли огі­ рочки та помідорчики, капустинка та морквинка. У мене все добре. Оцінки маю хороші, ходжу на гурток шиття. Хочу сама пошити Вам, бабусю, хвартушок. Як Ваше здоров’я, настрій? Учіться швидше користуватися мобільним телефоном, будемо частіше розмов­ ляти. Передавайте вітання моїм новим подружкам Оленці й Тетянці. До побачення! Світланка.

20 квітня 20... року. Відправник Курієнко Світлана вул. Першотравнева, 16, кв. 50, м. Заоскільськ Харківська обл., 65705 Адресат Баштан Надія Григорівна вул. Залізнична, 15, с. Піщане Борівського району Jxyгaнcькoї обл. 79Ö03 522.

GDZonline.net Тема 15. Замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру

526.

Д е н ь НІКОЛИ

Щороку в травні у нас проводиться День школи. Це традиційне свято ми очікуємо з нетерпінням, бо саме на ньому визначаються й нагород­ жуються кращі учні за номінаціями «Інтелектуал ш коли», «Спортсмен ш коли», «Надія ш коли», «Учень року» та іншими. Нині ними стали Матвієнко Сергій, який переміг у III етапі обласної олімпіади з мате­ матики та інформатики, Сизонов Ігор — майстер міжнародного кла­ су з легкої атлетики, Паюнова Ві­ кторія — учениця третього класу, переможниця п’ яти міських олім­ піад і конкурсів та багато інших. На Дні школи були проведені ін­ телектуальний конкурс «Крок до зірок», звітні концерти гуртків художньої самодіяльності. «Парад проектів» класів, спортивні зма­ гання «Веселі старти». Одним із найцікавіших моментів свята була зустріч із колишніми випускниками школи, які стали успішними людьми. Серед них — кандидати наук Гаркавенко Василь та Задорожний Микола, популярні артисти Аксьонов Віталій і Сморшко Маргарита, керівники підпри­ ємств Микитенко Іван, Синьова Л і­ ана, Квітко Лариса та інші. Кульмінацією свята було оголо­ шення рейтингу класів. Перемож­ цем уже вкотре став 7-А клас на чолі зі своїм керівником Мариною Дмитрівною Чистовою. Юнкор Рубан Д. Тема 18. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини

531. U . 5. вродлива — красива, гарна прожогом — швидко, миттєво кидалася — бігла, мчала гримав — кричав, лаяв

1.

2.

3.

4.

План Вродлива дівчинка. Продана телиця. Зустріч із улюбленицею. Сум за твариною.

532. III.

Кріт План

1. Нора.

2. Сердитий мешканець 3. «Де ж це я опинився?»

4. Слабкість після зимового сну.

5. Полегшення.

Докладний переказ Ранньої весни в одному місці на полі заворушився бур’ян, потім упав, і утворилася нора. Хтось там сердито забурмотів. Потім висунувся з-під землі гострий писок, сердиті вуса, а далі з’явилася і вся голова. Кріт по­ тягнув носом повітря й прислухав­ ся, намагаючись зрозуміти, де він. Звірок вибрався з нори ввесь. Вів був ще слабкий після зимового сну й дуже голодний. Підземельник, ледве переставляючи ноги, доплів­ ся до якогось куреня, наткнувся на нього й злякався. Осмілівши, поку­ штував язиком вологий мох, потім став його їсти. Як добре, як прохолодно одразу йому зробилося! Прибула сила, і кріт повеселішав.

.1 "З

0 1

О

§

VO 0Q

І

за .ч :

З

<

QQ

О <

VJ X

Тема 19. Усний твір-опис тварини в художньому стилі 535. Кошеня У нас живе кошеня Мурчик. Це не­ величка пухнаста тваринка. Має в забарвленні три кольори — чорний, білий і рудий. Кажуть, що це на щастя. Очі в Мурчика сірі, вушка чорні, маленькі, гостренькі, на лап­ ках — білі панчішки, хвіст чорний. Котик дуже любить гратися. Лас­ каво, привітно мурчить до всіх чле­ нів родини, коли ті повертаються додому. Мурчик спритно залазить по шторі нагору, стрибає на шафу, потім звідти на стіл і диван. Його улюблене заняття — сидіти разом із нами й дивитися мультфільми.

U9

GDZonline.net я люблю спостерігати за кошеням, навіть умію відгадувати його дум­ ки, особливо коли воно дивиться на рибок у акваріумі. Тема 20. Письмовий твіропис тварини в художньому й науковому стилях

539. Дрохва Полохлива, швидко бігає, витривала, добре літає Вага

14-15 кілограмів

Колір

Зверху коричнево-жовтого кольору, а знизу — білого

Шия

довга

Хвіст

середньої довжини

Дзьоб

Великий, широкий при основі, випуклий, з ви­ різкою на кінці

Ноги

Довгі й сильні, з трьома пальцями з короткими нігтями

540. Варіант Б

Вовк (науковий стиль) План 1. Зовнішній вигляд вовка, його розміри.

2. Де живуть вовки.

3. Звички вовка, його життя в зграї.

4. Харчування звірів. Ö. Ставлення людей до вовків. Вовк звичайний сірий — досить крупна хижа тварина з довжиною тулуба 100-110 сантиметрів, вагою 15-20 кілограмів. Тіло вкрите сіробурою густою шерстю. Вовки водяться в Україні повсюд­ но — в лісах, у степах, у горах. Ж и­ вуть вони зграями із суворою орга­ нізацією і залізною дисципліною. Усі підкоряються ватажку — найсильнішому та найдосвідченішому вовкові. Під час полювання вовки чітко розподіляють обов’язки, ді­ ють злагоджено, допомагають одне одному.

Харчуються ці звірі іншими твари­ нами — дрібними, такими, як зайці, миші, ховрахи, та крупнішими — козулями, оленями, кабанами. Час­ то нападають і на домашніх тварин, приносячи шкоду людям. У помір­ ній кількості корисні як «санітари лісу», виловлюючи хворих і осла­ блених тварин. Кмітливий вовк (художній стиль) Вовк — герой багатьох казок. В од­ них творах його показують злим та нерозумним, а в інших — мудрим, кмітливим, здатним допомогти до­ брій людині, послужити їй. Наш Вовчисько був уже старень­ ким, жив одинаком. Його шерсть стала світло-сірою, ніби посивів. А може, й справді, посивів. Не міг він у зграї полювати, треба було само­ му себе годувати. Мишок та зайців лисички підбирали, та й скільки там того наїдку... На великого звіра сил немає. А ось овечки — саме те. А ле їх дід Петро пильно стереже. Ще йому пес Бровко допомагає. Вирішив Вовчисько схитрувати. Піймав зайця, половину сам з’їв, а половину підкинув ближче до Бров­ ка. Пес носом крутить — де м’ясцем пахне, бо хлібець сухий йому вже набрид — дід бідненький був. От Бровко туди-сюди — півзайця ле­ жить. Трохи Вовчиськом пахне, але нічого, його ж поблизу немає! Поки пес свіжиною ласував. Вовк із іншо­ го боку зайшов до отари, схопив кво­ леньку овечку — й тікати. Зрозумів Бровко, що його одурили, та пізно. А дід не знає лаяти, чи хвалити вов­ ка: « У сусідів усі вівці перехворіли, а в мене тримаються. Одна була слабенька, та й ту Вовк прихопив!* Тема 22. Письмовий твір-роздум у художньому стилі

542.1. Аргументи до тез 1. — Сучасній людині часто дово­ диться користуватися словниками. Слова у них розташовані в алфавіт­ ному порядку. Тому, щоб швидко

GDZonline.net знайти потрібне, необхідно знати алфавіт.

— Списки в класних журналах, журналах інструктажів, гуртків, учасників екскурсій та інших укла­ даються в алфавітному порядку, і знання алфавіту потрібне, щоб зна­ ти, коли буде твоя черга, де знахо­ диться твоє прізвище і чи є воно вза­ галі в списку.

— Без знання алфавіту не обійдешся в бібліотеці, адже серед моря книг можна розгубитися й загубитися.

2. — Пропускаючи уроки, учень про­ пускає навчальний матеріал, може потім відставати в навчанні.

— Людина вибивається зі звичного ритму життя, потім їй важко зви­ кати.

— Пропускаючи заняття в школі, пропускаєш і цікаві заходи, конкур­ си, не володієш потрібкою інформа­ цією, можеш навіть утратити друзів.

3. — Навчання — це праця кожно­ го школяра. А ле в житті є ще багато такого, що потрібно робити. Адже батьки теж втомлюються, тому час­ тину домашніх клопотів треба взя­ ти на себе.

— Якщо домашню роботу розподі­ лити між членами родини, з’явить­ ся більше часу для спілкування, спільного відпочинку, корисних розваг.

— Домашнє господарство — це спільне надбання всієї родини. Діти в силу своїх можливостей здатні по­ ліпшити добробут сім’ї, допомага­ ючи батькам на городі, вирощуючи худобу, готуючи їжу чи прибираю­ чи в кімнаті.

4. — Правда буває різною. Якщо ти допустив помилку, побачив і"і, відчув неправильність своїх дій — краще сказати про це батькам, адже рано чи пізно все виявиться, і рід­ ним буде прикро.

— Перш, ніж говорити правду, слід подумати, чи вона потрібна, чи піде на користь тобі й людям, чи, на­ впаки, образить. Наприклад, не

обов’язково говорити, що в когось криві ноги, немодний одяг чи вели­ кий ніс. Краще промовчати.

— Сказати правду про свій не дуже гарний учинок — це велика муж­ ність, ознака дорослості. І можлиВІСТЬ о т р и м а т и

д оп ом огу,

пораду,

щ об не допусти ти так ого в м ай бут­ ньом у.

П. Твір-роздум у художньому стилі

Діти повинні не лише вчитися, а й допомагати своїм батькам по госпо­ дарству. Легка робота Владик із батьками живе в перед­ місті, у своєму будинкові. Тато й мама працюють, повертаються до­ дому втомлені, знервовані. А тут — купа немитого посуду, неприбрані кімнати, ще й хліба вдома немає. На подвір’ї курочки бігають, пороз­ кривавши дзьобики — хочуть пити та їсти. Мама до Владика: — Синку, а ти не міг би нам допо­ могти?

— Мамо, в мене уроки. Крім того, я втомився у школі — написав конт­ рольну, на фізкультурі набігався. Тому не зобов’ язаний ще й вдома працювати.

— Владику, уявляєш, а я оце на ро­ боті цілий день просиділа, відпочи­ ваючи, не знала, чим себе зайняти. Владик аж очі широко розкрив від подиву: — Справді? От тобі добре!

— Так, добре. Тільки я тебе попро­ шу завтра після школи прийти до мене на роботу. Наступного дня Владик зайшов до мами на роботу — у великий супер­ маркет, де вона працювала касиром.

— Швидше, швидше, що ти повер­ таєшся, як слон, — загукав знерво­ ваний дядько на маму.

— Щ о це у вас за упаковка, одразу рветься, — висловила незадоволен­ ня жіночка.

— Що ви мені здачу дрібними купю­ рами даєте, мені потрібно по п’ятде­ сяті — заявила бабуся.

GDZonline.net — Немає, на жаль, шановна, — спо­ кійно відповідає мама.

— Ганьба, що за порядки, здачі в них такої, як треба, бачте, немає! — не заспокоювалася бабуся.

— Передивіться, будь ласка, дати виготовлення, чи не прострочений у мене товар, — ввічливо попросив сивий чоловік.

— Ей, там, не затримуйте черги! — загукали ті, що стояли за чоловіком. У Владика аж голова закрутилася. І так мама вислуховує цілий день? А потім ще й порахувати гроші для інкасації. Він і не думав, що робота касира така важка, відповідальна й нервова. Адже продавець не має права відповідати грубістю на гру­ бість. Владик ледве дочекався кін­ ця маминої зміни й поплентався з нею додому. І взявся одразу за по­ суд, потім за віник. Отже, він зро­ зумів — треба поважати труд бать­ ків, допомагати їм. План 1. Незроблені по господарству спра­ ви.

2. Розмова Владика з матір’ю.

3. У супермаркеті.

4. Складна робота.

5. Треба допомагати.

543. Твір-роздум у художньому стилі Яке народне свято мені подобається найбільше і чому?

На Івана Купала Я люблю народні свята. Дуже жаль, що багато з них уже забулося, як за­ буваються й кращі традиції нашого народу. Найкращим для мене є свято Івана Купала. По-перше, воно припадає на час літніх канікул. По-друге, пов’ язане з вогнем та водою, сти­ хіями, які я люблю. У ніч із 6 на 7 липня всі йдуть до річки, розпалю­ ють вогнище, влаштовують ігри та забави, різні змагання, наприклад, перестрибування через багаття. Д і­ вчата ворожать, пускаючи на воду віночки. Особливо мене приваблює легенда про чарівний цвіт папороті, яка ні­ бито розцвітає на мить цієї ночі. Ка­ жуть, хто її знайде, тому відкриють­ ся всі скарби. От якби мені дістався такий скарб, я б не став витрачатися його на різні дорогі модні дрібниці, а дав би всім бідним людям, купив би обладнання для лікарень і шкіл, відремонтував би дороги. А якщо ж щось би залишилося — поїхав би ра­ зом із батьками у велику мандрівку. Отже, народні свята — це ще й при­ від замислитися над чимось важли­ вим, що є в нашому житті — про лю­ бов до ближніх, про мир і злагоду, про нашу матінку-природу, про му­ дрість народних звичаїв і традицій.