3. УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

На час проведення обстеження сплинув термін проведення капітального ремонту несучих елементі будівлі та 1,68÷5,25 терміни планових ремонтів по окремих елементах споруди.

Орієнтовна періодичність проведення капітального ремонту споруд, що експлуатуються в нормальних умовах становить 20 років. На час проведення огляду сплинули два терміни проведення нормативного планового капремонту споруди. З врахуванням загального рівня безпеки 0,855 гарантований безремонтний термін служби до проведення чергового капітального ремонту становить 17 років.

Ступінь вогнестійкості – будівельні конструкції об'єкта за проектом відповідали вимогам ІІ ступені вогнестійкості. При проведенні реконструкції чи переобладнанні будівлі, а також в процесі її експлуатації параметри вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів. Відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», для несучих конструкцій будівлі мають бути забезпечені наступні мінімальні класи вогнестійкості: для несучих стін та сходових клітин REІ 120 / M0; для внутрішніх перегородок E 15 / M0; для колон каркасу R 120 / M0; для перекриттів REІ 45 / M0; для сходових площадок, маршів, сходів R 60/ M0. Будівельні конструкції з нормованою межею поширення вогню «М0» (0 см), втратою несучої здатності «R», втратою цілісності «Е» або втратою теплоізолювальної здатності «І» повинні бути суцільного перерізу, без отворів, провалень, тріщин та наскрізних прорізів. Наявність дефектів та оголених каркасів несучої арматури залізобетонних конструкцій, особливо в найбільш напруженій розтягненій (нижній) зоні згинальних елементів, значно знижують ступінь вогнестійкості ригелів, плит перекриттів та рівень безпеки будівлі в цілому.

За вибухопожежною та пожежною небезпекою – за відсутності проектних даних та при зміні номенклатури обладнання та устаткування, приміщення сховища потребують проведення актуальної пожежно-технічної класифікації.

3. УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Умови експлуатації споруди на момент введення її в експлуатацію відповідали первісним проектним рішенням, однак за цей час змінилась гідрогеологічна ситуація ділянки забудови, до внутрішніх приміщень спецпідвалу почали проникати агресивні ґрунтові води, гідроізоляція споруди втратила ефективність, змінився тепло-вологісний режим приміщень, погіршився загальний технічний стан будівлі, інженерне обладнання внутрішніх приміщень стало непридатним для використання, внаслідок фізичного та корозійного зношення об’єкт перестав відповідати вимогам захисту, герметичності, надійності, у зв’язку з поновленням нормативної бази у галузі цивільної оборони окремі вимоги наразі неможливо виконати, залишкова вартість об’єкту з врахуванням амортизації повністю вичерпана, зникла потреба в утриманні споруд даного типу у зв’язку зі зміною чисельного складу працівників підприємства. За розробки ДБН В.1.2-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування» замість СНиП 2.01.07-85* «Нагрузки и воздействия», нормативні значення вертикального снігового навантаження на покрівлю були збільшені для району забудови з 50 кг/м2 (І сніговий район СНиП) до 128 кг/м2 (для 4 кліматичного району ДБН 140 кг/м2); нормативне значення вітрового тиску було збільшено для району забудови з 38 кг/м2 (ІІІ вітровий район СНиП) до 47 кг/м2 (для 3 кліматичного району ДБН 50 кг/м2); нормативна товщина ожеледно-паморозевих відкладень з 10 мм (ІІІ район за СНиП) збільшена до 19 мм (для 4 району згідно ДБН). Оцінка нормативних та фактичних впливів із рекомендаціями до планування капітального ремонту споруди не була проведена. Споруда цивільної оборони, обліковий №14852, інв. №771, розташована у підвальному приміщенні будівлі медичного пункту і є невід’ємною конструктивною частиною будівлі. Об’єкт підлягає системі періодичних технічних оглядів, поточних та капітальних ремонтів з запланованою на підприємстві періодичністю. На підприємстві до виробничої ланки включені об’єкти підвищеної небезпеки, для яких розроблений план ліквідації потенційних аварійних ситуацій (ПЛАС). Обстежувана споруда є також частиною заводської системи безпеки і призначена зокрема для укриття людей при можливому руйнуванні промислових об’єктів та проведенні аварійно-рятувальних робіт.

Існуюче інженерне обладнання споруди без його модернізації чи заміни не в змозі зменшити ступінь агресивної дії небезпечних чинників у повітрі внутрішніх приміщень та забезпечити необхідний санітарно-технічний рівень експлуатації споруди. Будівля загалом знаходиться в зоні впливу вібраційних / динамічних навантажень від залізничного та автомобільного внутрішньозаводського транспорту. Найближча залізнична гілка та автодорога з твердим асфальтовим покриттям розташовані в 6 та 9 м від стін споруди (будівлі) відповідно. Надземна двоповерхова частина будівлі інв. №264, розташована над укриттям, має безкаркасну конструктивну схему і виконана з цегляного мурування. У стінах з силікатної цегли на південному фасаді в 1,5 м від південно-західного кута виникла вертикальна тріщина шириною розкриття до 3,5÷4,0 мм та довжиною понад 2,0 м з виходом на цоколь. Штукатурка цоколя має сліди відшарувань і тріщин. За зовнішніми ознаками будівля з розташованою в підвалі захисною спорудою має ознаки нерівномірних осідань ґрунту і відповідає класифікації III категорії технічного стану. Для уточнення категорії технічного стану (надземної частини) будівлі необхідно встановити спостереження за просадками основи.

Опалення – передбачалося опалення споруди за рахунок централізованої системи опалення будівлі від заводської парової котельні з обігрівом трубчатими радіаторами свіжого повітря, що надходить через повітрозабірні камери. Елементи системи опалення мають корозійне зношення та знаходяться у неробочому стані, поверхня трубопроводів втратила антикорозійне покриття.

Вентиляція – передбачалася експлуатація вентсистеми споруди в режимі фільтровентиляції та режимі чистої вентиляції із забезпеченням надмірного тиску чистого повітря у внутрішніх приміщеннях споруди для витіснення вуглекислого газу та продуктів горіння. Приміщення оснащені повітрозабірними камерами з фільтрами, клапанами переключення режимів, повітропроводами прямокутного перерізу, вентиляційним обладнанням, камерами з герметичними дверима та вентиляторами. Однак герметичність вентиляційної системи та внутрішніх приміщень порушені. Досягти проектних режимів функціонування вентиляції неможливо у зв’язку з пошкодженням електрообладнання, електропостачання та ручних вентиляторів. Електроручні вентилятори типу ЕРВ-49 пошкоджені корозією та в місцях з’єднань з повітропроводами. Повітропроводи мають наскрізні корозійні пошкодження стінок, порушення фланцевих з’єднань, підвісок і кріплень, переходів до перерізів різного типу, несправні клапани, решітки та вентиляційні прилади. Елементи системи вентиляції розукомплектовані та нероботоспроможні ані в режимі фільтровентиляції, ані в режимі чистої вентиляції. Протипилові фільтри мають критичні ознаки фізичного та корозійного зношення. Фільтри-поглиначі типу ФП-100 та їх заповнення пошкоджені корозією та надмірною вологою. Система регенерації повітря з регенеративними патронами типу РП-100 для поглинання двоокису вуглецю з повітря приміщень нероботоспроможна, патрони розконсервовані й пошкоджені від вологого середовища та корозії, хімічний поглинач CO2 розсипаний. Порушена робота герметичних клапанів ГК та клапанів надмірного тиску КНТ, втрачена загальна герметичність повітропроводів, повітрозабірних камер. Захисно-герметичні двері ЗГД та ставні ЗГС внутрішніх приміщень захисної споруди втратили ізоляційні властивості, пошкоджені ущільнювачі притворів, вхідні двері не зачиняються, поворотні шарніри важко обертаються, полотна дверей у нижній частині скрокодовані наскрізь, запірна арматура дверей не функціонує.

Водопостачання – здійснюється від заводської мережі та від надземної частини будівлі. Передбачені 3 послідовно з’єднані металеві вертикальні циліндричні баки запасу питної води для господарчо-побутових потреб. Розподільчі трубопроводи системи водопостачання розташовані відкрито вздовж східної та південної стіни на висоті до 0,5 м. Ємності запасу питної води не обладнані покажчиками рівня води і люками для очищення і фарбування внутрішніх поверхонь.

Водовідведення – самопливно-напірна каналізаційна система з підключенням до заводської мережі з санітарно-технічними приладами, умивальниками, резервуаром фекальних стоків ємністю 1,2 м3 та приямками для відкачування стоків. Роботоздатність запірної арматури, зворотних клапанів, насосів і трубопроводів порушені. Наявність та стан дренажної системи водопониження не визначені. Для відведення ґрунтових вод використовуються заглиблені приямки з насосами. При цьому підлога приміщень не має ухилів у бік приямків, тому просочені ґрунтові води скупчуються окремими калюжами різної глибини, в т.ч. біля виходів та на шляхах евакуації.

На підприємстві передбачена технологічна лінія оборотного циклу використання води з окремим розподілом технологічних та господарчо-побутових стоків та ділянкою біохімічного очищення з відстійниками очищеної води.

Дренаж – проектні відомості від 1977 р. про водопониження на території забудови відсутні, але дані вишукувань 1983 року для суміжних споруд свідчать про розташування дзеркала ґрунтових вод 3,5 м нижче рівня планування землі. З врахуванням сезонних коливань рівня до ±1,0(1,5) м, при порушенні гідроізоляційних властивостей споруди, суцільності гідроізоляції та цілісності залізобетонних конструкцій стін та днища, без додаткових інженерних заходів імовірно тривале підтоплення приміщень підвалу. Втрата герметичності споруди підтверджується наявністю тріщин в стінах надземної частини будівлі безпосередньо над спецпідвалом та станом бетонної поверхні стін з мережею різноспрямованих тріщин, зміною забарвлення бетонного каменю, слідами тривалого зволоження та біологічного пошкодження. Необхідно влаштування водопониження на ділянці розміщення захисної споруди.

Електропостачання – на території підприємства в 45 м від споруди розміщена територія головної понижуючої підстанція потужністю 150 / 6 кВ. Живлення електрообладнання захисної споруди передбачено через лінію підключення будівлі. Електрощит управління розташований на західній стіні основного приміщення біля головного входу до нього. Використання автономної дизельної електростанції ДЕС не передбачено проектом. На момент огляду електроживлення споруди було відсутнє. Електрокабелі до щиту управління прокладені зверху відкрито крізь отвори в плитах надпідвального перекриття з порушенням герметичності вузлів вводу. Тип ізоляції проводів, їх кріплення до стін та між собою не враховують вимоги пожежної безпеки, Правил влаштування електроустановок споживачів, вимог до спецприміщень захисних споруд, категорійність приміщень та споживачів. В нижній зоні приміщень через постійне підтоплення підвалу металеві труби для прокладення силових електрокабелів живлення не використовуються. Первісна внутрішня електропроводка пошкоджена. Змінена схема прокладки та розводка електрокабельних систем споруди.

Електроосвітлення – передбачалося з використанням освітлювальних приладів з лампами розжарювання у захисному вибухопожежонебезпечному виконанні з герметичними плафонами термостійкого / гартованого скла. При цьому прокладання електрокабелів виконане відкрито, без застосування захисних гофрованих оболонок, стальних труб, захисних коробів тощо. Зовнішнє освітлення вхідних вузлів та евакуаційних виходів з підвалу не передбачене. Для вхідних зон слід використовувати освітлювальні прилади у виконанні, відповідному до категорій цих приміщень.

Заземлення – передбачалося прокладення силових електрокабелів у сталевих захисних трубах із заземленням, але внаслідок пошкодження прихованої проводки та зміни її схеми прокладання на відкриту, необхідне заземлення не виконано. Електрообладнання, встановлене на металевих рамах, трубопроводи інженерних мереж, металеві контури фільтрів та прорізів повітрозабірних камер, металеві повітропроводи, баки запасу води, освітлювальна мережа, електрощит та інші елементи інженерних мереж не мають захисного заземлення. Стан заземлювачів, розташованих зовні по периметру будівлі та його зв’язок з контуром заземлення захисної споруди не встановлений. Акти замірів електричного опору заземлювачів відсутні.

Системи зв’язку та сповіщення – телефонний зв’язок, гучномовці, провідна радіомережа чи обладнання бездротової мережі та інші елементи зв’язку відсутні.

Внутрішнє спорядження – необхідне за нормативами майно для розміщення розрахункової чисельності населення, що підлягає укриттю (нари, шафи, стільці, газоаналізатори, засоби індивідуального захисту, зв’язку, інструмент, санітарно-технічні засоби, спецодяг, ремонтний і протипожежний інвентар) відсутнє. Набори лікарських, аптекарських засобів та медичних препаратів для комплектування необхідного рівня запасів у захисних спорудах відсутні.

Документація – за переліком документації, необхідної для експлуатації захисної споруди згідно вимог норм, з визначених 28 загальних позицій присутні лише 2 (п. 19 [15]).

Елементи благоустрою – з під’їзних автодоріг до порогу сховища немає безперешкодного (безбар’єрного) шляху з рівним покриттям, не облаштовані пандуси для маломобільних груп населення, перила та напрямні для візків. Зовнішнє освітлення території навколо будинку та вхідних зон до спецпідвалу не передбачене.