2016
Дана публікація випущена в рамках проекту «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію», що здійснюється ГО «Діксі Груп» спільно з Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля», ВГО «Громадянська мережа «Опора», Асоціацією «Європейсько-Українське енергетичне агентство» та ГО «Енергетична Асоціація України», а також за участі незалежних експертів. Цей проект фінансується Європейським Союзом. Зміст цієї публікації не може жодним чином бути сприйнятий як такий, що відображає погляди Європейського Союзу. This publication was prepared with the support of the European Union. The contents of this publication are the sole responsibility of NGO “DIXI GROUP”, as well as Civil Network “OPORA”, All-Ukrainian NGO “Energy Association of Ukraine”, Resource & Analysis Center “Society and Environment”, Association “European-Ukrainian Energy Agency”, and can under no circumstances be regarded as reflecting the position of the European Union.
Дана публікація підготовлена експертами ГО “Національний екологічний центр України“, Громадянської мережі “ОПОРА“, ГО “Український центр європейської політики” в рамках ІК “Сильніші разом!”, ГО “Діксі Груп” за фінансової підтримки Європейського Союзу та Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні.
“Спалювати” або інвестувати? На початку опалювального сезону найбільш актуальна тема в Україні - нові підвищені платіжки за опалення та електроенергію. Очікуване невдоволення з боку населення Уряд планує пом’якшити за рахунок масштабної програми соціальних субсидій та пільг на комунальні послуги та оплату енергоносіїв. В той час, як національні виробники природого газу тільки планують збільшити видобуток газу, а ризик перебоїв з постачанням вугілля до ТЕС, ТЕЦ та підприємств теплокомуненерго залишається високим, значна частина цих коштів (Держбюджет на 2016 рік передбачав приблизно 35 млрд грн, у 2017 році планується виділити приблизно 51 млрд грн.) буде направлена на закупівлю імпортних енергетичних товарів. Враховуючи критично низький рівень енергозбереження в Україні, впровадження заходів з енергоефективності може зробити більшу частину енергії, що сьогодні споживається населенням та бізнесом, не потрібною. Це шлях до економії багатьох десятків мільярдів бюджетних гривень, які можуть бути направлені на потреби армії або інші соціальні видатки.
Та чи є енергоефективність серед пріоритетів Уряду сьогодні? Як свідчить викладений нижче аналіз двох державних програм підтримки енергомодернізації житла, одна з яких має ризик залишитися без фінансування вже з січня 2017 року, а інша - далека від початку фактичної реалізації, це не так. Явним є дисбаланс між серйозністю викликів, які кидає Україні катастрофічний рівень енергоефективності житла та економіки в порівнянні з політичною волею знайти шляхи підтримати ініціативних громадян, що воліють заощадити гроші на комунальних рахунках. Шалений попит на «теплі» кредити, ентузіазм щодо програми IQ Energy під егідою ЄБРР, а також великі надії на Фонд енергоефективності з боку українців свідчать про те, що населення готове до масштабного впровадження енергоефективних заходів. Залишається запитання - чи готовий до цього Уряд?
3
“Теплі” кредити. Якими є результати та чи варто продовжувати? Урядова програма з енергоефективності, більше відома як програма “теплих” кредитів, є найпопулярнішим інструментом для допомоги населенню у запровадженні заходів з підвищення енергоефективності, для чого є декілька причин. Крім достатньо привабливих відсотків компенсації (в різний час та для різних категорій позичальників - від 20% до 70%), держава пропонує зручний механізм модернізації окремих елементів будівель, які потребують її найбільше, чим досягається значна відносна ефективність вкладених коштів. До того ж, програма діє вже більш ніж 2 роки, при чому, навіть враховуючи переривання наявності коштів у третьому кварталі, тільки у 2016 році програма набрала значних обертів. Така динаміка наочно свідчить про важливість послідовного підходу для нарощування довіри з боку населення. Простота, зрозумілість кредиту як фінансового інструменту та швидкість обслуговування, що забезпечуються уніфікованами умовами та лише базовими вимогами до позичальників, так само зробили внесок до високого попиту. Відносно невелика середня сума кредитування (за час дії програми
4
найчастіше кредити брали фізичні особи для придбання енергоефективного обладнання та матеріалів, а саме віконних систем) також є як сильною стороною, так і зумовлює певні недоліки. З одного боку, повернути кредит на окремий проект з підвищення енергозбереження може дозволити собі переважна більшість домогосподарств, з іншого боку - несистемний підхід, який не передбачає комплексних рішень щодо підвищення енергоефективності не може гарантувати оптимальні результати вкладення коштів. До того ж, серед недоліків програми часто називають брак стимулів для проведенню енергетичної сертифікації та аудиту і пов’язану з цим проблему неможливості чіткого відслідковування та верифікації результатів профінансованих заходів. В абсолютних цифрах, станом на кінець жовтня 2016 року в рамках програми було видано 150 659 “теплих” кредитів на загальну суму понад 2 495,6 млн. грн. З цього числа лише приблизно 1/6 частина кредитів була видана на придбання теплових котлів, 444 кредитів отримали об’єднання мешканців багатоквартирних будинків, в той час як абсолютним лідером серед
Динаміка попиту на державну підтримку з боку фізичних осіб та ОСББ 4-й квартал 2016 року 145 830
2 402,3
145 753
2 396,3
145 696
3-й квартал 2016 року
2 382,9
145 666 132 191 111 011
2-й квартал 2016 року
93 489 80 997
48 113 34 756 23 132
1 514,6
1 287,2
79 545
4-й квартал 2015 року
1 805,0
1 287,3
80 120
68 845
2 155,0
1 302,6
80 122
1-й квартал 2016 року
2 379,7
1 274,7 1 113,2
810,9
583,1
392,5
14 474 251,3
3-й квартал 2015 року
7 405 131,0 3 984 71,3
2-й квартал 2015 року
2 838 50,2 2 339 41,4 2 007 35,0
1-й квартал 2015 року
1688 29,4 1604 28,0 737 12,4
4-й квартал 2014 року
кількість виданих кредитів, од. обсяг виданих кредитів, млн грн за матеріалами ДАЕЕ станом на 10.10.2016 року
140 2,3
5
Кількість кредитів за метою фінансування, од. за матеріалами ДАЕЕ станом на 27.10.2016 року
Обладнання
Котли
ОСББ/ЖБК (комплексні заходи)
цілей кредитування стало придбання енергоефективного обладнання та матеріалів фізичними особами, найчастіше - нових вікон, задля чого були взяті майже 131 тисяча кредитів на загальну суму у 2,1 млрд грн.
вдалося лише 6 жовтня, коли до нього були перерозподілені приблизно 90 млн грн з кредитування ОСББ. Менш ніж за 3 тижні після відновлення кредитування фізичних осіб практично усі додаткові кошти були використані.
Загалом, за час дії програма допомогла провести часткову енергомодернізацію житла більш ніж 185 тисячам родин. Що ж відбувається з нею зараз? Станом на початок липня 2016 року установлений річний бюджет програми за напрямком обслуговування фізичних осіб були повністю вичерпано - попит населення перевершив виділені фінансові ліміти (із врахуванням коштів для ОСББ/ЖБК на 2016 рік з Держбюджету на програму було виділено загалом 893,8 млн. грн). Відновити роботу цього найбільш популярного напрямку
Як стверджують фахівці Держенергоефективності, потенціал ринку кредитування енергоефективних заходів у 2017 рік становить не менше 5,6 млрд. грн. Для його реалізації урядова програма “теплих” кредитів потребує 1,96 млрд. грн. Загалом три відповідні бюджетні заявки на погодження Міністерства фінансів України напрявляло як Держенергоефективності, так і Мінрегіон. Ця пропозиція не була підтримана, і наразі у проекті Держбюджету на 2017 рік коштів для фінансування програми не передбачено взагалі.
6
Обсяг кредитних коштів за метою фінансування, млн. грн. за матеріалами ДАЕЕ станом на 27.10.2016 року
Обладнання
Котли
Станом на середину жовтня інтерактивна база даних місцевих програм з відшкодування частини відсотків за кредитами на утеплення Держенергоефективності містить інформацію про 199 таких програм, з яких 93 прийняті з фінансуванням, 100 прийняті без фінансування і 6 знаходяться на етапі розробки. У разі вірогідного замороження урядової програми “теплих” кредитів на 2017 рік існує ризик того, що ці числені місцеві та регіональні програми додаткового співфінансування населення на утеплення теж не будуть продовжені. Підводячи підсумки, можна зазначити, що програма “теплих” кредитів є фактично єдиним дієвим механізмом державної допомоги у впровадженні населенням енергоефективних заходів. Зважаючи
ОСББ/ЖБК (комплексні заходи)
на зазначені недоліки, її не можна назвати досконалою, але вибуховий ріст популярності програми свідчить про те, що навіть базові можливості раціоналізувати споживання енергії користуються великим попитом. Не останню роль в цьому відіграла послідовність, з якою програма діяла з мінімальними змінами протягом двох років активного періоду. Тому видається небезпечним кроком з боку Уряду та Верховної Ради залишити програму без бюджетного фінансування в той час, як вона набрала найбільших обертів. При цьому ризиком є не тільки неможливість для нових та досвідчених заявників отримати часткове відшкодування, але й у тому, що непослідовність урядової політики та недостатнє інформування про інші програми може
7
підірвати довіру з боку населення щодо майбутніх програм, включаючи діяльність планованого Фонду з енергоефективності. Розмірковуючи над джерелами можливого фінансування Фонду, не можна не зауважити на очевидній незбалансованості державної соціальної політики та політики у сфері енергоефективності. Так, наразі проект Держбюджету на 2017 рік передбачає майже 51 млрд грн на забезпечення житлових субсидій і пільг, лише 0,8 млрд грн - на створення Фонду з енергоефек-
тивності і припинення фінансування діючої програми “теплих” кредитів. Принаймні часткове використання “соціальних” коштів на цілі енергомодернізації житлового фонду, крім очевидної вигоди у створені нових робочих місць, пожвавлення будівельної галузі та сфери послуг, дозволить у майбутні роки поступово відмовлятися від такого бездумного “спалення” грошей на нераціональне використання дорогих імпортованих енергоносіїв.
Фонд енергоефективності: навіщо він потрібен і як буде працювати? Створення Фонду енергоефективності (далі – Фонду) має стати поворотною точкою у спробах держави нарешті запропонувати комплексний фінансовий інструмент підтримки для тих, хто бажає вкладати кошти у енергомодернізацію власного житла з огляду на очікуваний масштаб цього проекту. Ідея створення такого Фонду не нова – цей інструмент підтримки енергоефективності у житловому секторі з боку держави вже давно працює і довів свою ефективність в ЄС. Зобов’язання зі створення таких фондів прямо вказані у Директиві 2012/27/ЄС, а в ряді країн Східної Європи такий інструмент підтримки за
8
фінансової підтримки ЄС було досить успішно застосовано для модернізації пострадянського житлового фонду. Від озвучення перших ідей розробки Фонду до презентації Мінрегіоном Концепції Фонду енергоефективності на Нацраді реформ пройшло більш ніж два з половиною роки, робота над виробленням остаточного бачення того, яким чином має виглядати Фонд, досі триває. Однак вже на даному етапі можна скласти перше враження стосовно того, яким чином буде виглядати конструкція майбутнього Фонду, офіційний запуск якого заплановано на квітень 2017 року.
Чому важливий саме комплексний підхід? Україна має вкрай неефективний сектор споживання тепла та гарячої води. Споживання теплової енергії на 1 куб. м житлової площі у нас є в 2 рази вищим, ніж поточний рівень аналогічних витрат в ЄС. Втрати газу на етапі споживання тепла житловими будинками сьогодні оцінюються на рівні 9,0 млрд куб. м на рік, втрати газу в системі централізованого
теплопостачання – 2,4 млрд. куб. м на рік. Отже, загальний потенціал скорочення споживання газу складає - 11,4 млрд куб. м на рік, а це 70% від обсягу імпортованого природного газу до України у 2015 році. При цьому, найбільший потенціал до скорочення будуть мати заходи, направлені на теплову санацію будинків (близько 7,3 млрд куб. м) та заміну індивідуальних котлів (1,7
Потенціал збереження природного газу, млрд куб.м за розрахунками УЦЄП, 2016 рік
Теплова санація будинків
Модернізація ТЕЦ
2,4
ДЛЯ
Заміна індивідуальних котлів
П
Я
ЯНН
ВН ОРІ
Загальний обсяг імпорту природного газу в Україні, 2015 рік
1,7 7,3
11,4 млрд куб.м
16,4 млрд куб.м
9
млрд куб. м). Заходи з модернізації муніципальних ТЕЦ можуть дати інші 2,4 млрд. куб. м економії (модернізація котелень – 1,1 млрд. куб. м та оновлення тепломереж – 1,3 млрд. куб. м). Відповідно, з точки зору пріоритетних заходів, найбільші зусилля мають бути спрямовані в першу чергу на термомодернізацію житлових будівель. Якою буде концептуальна модель Фонду? Передбачається, що Фонд буде фінансуватися за рахунок внесків як міжнародних донорів (зокрема, свої зобов’язання вже підтвердили уряд Німеччини та Європейський Союз), так і Державного бюджету. Однак залучення внесків міжнародної спільноти вимагає досить жорстких стандартів корпоративного управління та прозорості, щоб зробити неможливим потенційні зловживання із залученими ресурсами. Нарешті, за вимогою донорів Фонд енергоефективності має бути прописаний в національному законодавстві на рівні закону, для того, щоб забезпечити стале фінансування Фонду та максимально можливий рівень прозорості. Наразі не вирішено, яким буде остаточний варіант структури управління Фонду, однак попередньо відомо, що вона буде
10
трирівневою – Наглядова рада, Дирекція та Виконавчі офіси. До складу Наглядової ради увійдуть 3 незалежні представники, відібрані виключно за фаховими вимогами, 3 представники КМУ та 1 представник від міжнародних фінансових організацій. Наглядова рада буде займатись виробленням стратегії діяльності Фонду та контролем діяльності Фонду, тоді як Дирекція буде зосереджена на вирішенні оперативних питань, зокрема технічний та фінансовий директори мають запустити роботу технічного та фінансового офісів, відповідальних за реалізацію продуктів Фонду. Фінансовими продуктами Фонду можуть стати гранти, пільгові кредити та фахова технічна підтримка проектів, які будуть доступними як для домогосподарств, що мешкають у приватних будинках, так і для співвласників квартир у багатоповерхівках. Точні параметри фінансових продуктів Фонду (розмір грантів, відсотки по пільговим кредитам та ін.) наразі невідомі, однак на презентації законопроекту “Про Фонд енергоефективності” було заявлено, що максимальна компенсація вартості кредиту для багатоповерхової будівлі може сягати до 50% у випадку, якщо буде досягнуто рівень енергоспоживання класу “А” за стандартами ЄС. Продукти Фонду будуть розповсюджуватися
через банки та центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Очікувані результи діяльності Фонду будуть мати вплив на наступні сфери: 1. Економія газу та рахунків за опалення; 2. Економія субсидій; та 3. Нові робочі місця та додаткові податки. За попередніми розрахунками, які були оприлюднені влітку 2016 року, за п’ять років роботи Фонду очікується досягнення наступних результатів: • Економія газу – 1,5 млрд куб. м на рік (зменшення щорічного імпорту газу на 9,1 млрд грн); • Економія державних витрат на субсидії – 5,0 млрд грн на рік; • Створення нового ринку послуг з енергоефективності – ємністю до 60 млрд грн; • Створення нових робочих місць – 75 тис.; та • Додаткові податкові збори (ПДВ, податки на заробітну плату та податок на прибуток) – більше 10 млрд грн на рік. Крім того, діяльність Фонду енергоефективності матиме додатковий позитивний вплив на залучення іноземних інвестицій до країни.
За попередніми розрахунками Мінрегіону, за перші п’ять років діяльності Фонд зможе залучити 16,5 млрд грн, з них – 5 млрд грн від донорів. Зокрема, протягом перших років фінансування здійснюватиметься наступним чином: • Фінансування Фонду з Державного бюджету у розмірі 1,3 млрд грн у 2017 році та до 3,7 млрд грн у 2018 році; • Фінансування Фонду донорами у розмірі 0,75 млрд грн у 2017 році та 0,93 млрд грн у 2018 році. Також розглядається можливість залучення Фондом кредитного ресурсу міжнародних фінансових організацій з 2019 року (можливо під державні гарантії), однак, як і фінансові параметри продуктів Фонду, розмір фінансування є наразі предметом перемовин між урядом України та донорами, і може зазнати значних змін. Яке законодавче поле необхідне для діяльності Фонду? Щоб механізм співфінансування з боку Фонду міг працювати, необхідно створити відповідне законодавче поле, що включає реформу управління багатоквартирними будинками, запровадження повноцінного комерційного обліку комунальних послуг, налагодження системи енергоаудиту та сертифікації будівель. Також, наразі існуюча система
11
житлово-комунальних субсидій для населення є найбільшою перепоною для ефективного розгортання роботи Фонду, оскільки економія державою коштів на виплаті субсидій внаслідок проведення перших проектів з термомодернізації має стати одним з головних джерел фінансування наступних проектів Фонду (т. зв. “револьверний“ механізм). Однак, для цього до участі у проектах термомодернізації має бути залучена максимальна кількість субсидіантів (цьогорічного опалювального сезону, за оцінками
12
Мінсоцполітики, їх кількість може перевищити 50% від загального числа домогосподарств), які за чинної системи субсидій абсолютно не зацікавлені зменшувати споживання. Для створення належної мотивації для такої категорії мешканців багатоповерхівок необхідно провести монетизацію субсидій, тобто надати гарантію субсидіантам, які приймають участь у програмах Фонду, що вони зможуть отримати зекономлені залишки субсидій на спеціальні рахунки й інвестувати їх у проекти із підвищення енергоефективності або сплатити з них за ЖКП.
ПРЯМА МОВА
Беручи до уваги рішення Уряду фінансувати заплановане створення Фонду енергоефективності та припинити фінансування програми “теплих“ кредитів, чи Ви погоджуєтеся з таким підходом надавати перевагу стратегічним, але ще не імплементованим механізмам, порівняно з простішими програмами, які вже діють? Обидві програми (заходи) є важливими. На мою думку, Фонд енергоефективності має займатися більшими проектами, в той час як через “теплі“ кредити можуть фінансуватися менші. До того ж, я вважаю, що поєднання обох інструментів є цілком реальним та може бути корисним. Які передумови має виконати Україна та планований Фонд енергоефективності, щоб залучати іноземні інвестиційні ресурси або донорську допомогу на стабільній основі? Найбільшою перепоною як для Фонду, так і для програми “теплих“ кредитів є підготовлений клієнт - ОСББ або бюджетні установи. Фонд енергоефективності повинен мати прозорі правила роботи та керівництво, до якого буде довіра. При цьому найважливішим питанням є саме прозорі умови підтримки проектів.
КАРЕЛ ХIРМАН
Спеціаліст у секторі енергетики, Стратегічна дорадча група з підтримки реформ в Україні 13
Для нотаток
14
Для нотаток
15