№ 2, квітень 2013
kuban.in.ua
Травень запам’ятається масштабними фестивалями
«Таємниче зникнення» Анапських дюн
На Кубані порушуються права робітників
Усі музеї працюють вночі! Казка? Ні, це «Ніч музеїв»
Щороку на Кубані відбуваються сотні фестивалів, які приваблюють місцевих жителів і гостей міста. Цікаві конкурси, виставки, майстер-класи вражають... с. 4
Піщані дюни на прибережній зоні Анапи знаходяться на межі знищення. Екологи та місцеві жителі б’ють на сполох: руйнуються унікальні пам’ятки природи. с. 3
Керівник Державної інспекції праці в Краснодарському краї Олександр Колосов розповів про рейтинг порушень прав робітників кубанськими роботодавцями. с. 3
Цієї весни в Краснодарі вже ввосьме відбудеться акція «Ніч музеїв», мета котрої − залучити якомога більше молоді до знайомства з культурою... с. 3
Фото: В. Клюшкин, www.infocenter2014.ru
Сочі-2014 –
спортивна зірка кубанських ЗМІ? Майбутній Олімпіаді в Сочі присвячена величезна кількість інформаційних повідомлень у всьому світі. Та ще більше їх буде напередодні та в дні проведення ігор. Внесок кубанських медіа в олімпійську картину – лише доля відсотка, проте вони напружено-уважно стежать за підготовкою до цієї події. Для спортивної журналістики Краснодарського краю, що відомий у Росії своїми школами легкої атлетики, акробатики та греблі, зимові види спорту – новинка, особливо льодові. Першому в Краснодарі хокейному клубу «Кубань» нещодавно виповнився всього рік. Однак це не заважає кубанцям орієнтуватися в олімпійській «специфіці». Минулої осені Олімпійський комітет Росії разом із агенством «РІА Новини» оголосили конкурс «Твоя спортивна зірка» для провінційних ЗМІ, за результатами якого переможці отримали пропуск на Ігри в Сочі. Їх виявилося всього двадцять із різних регіонів країни. Серед них і Максим Осадник– засновник і головний редактор інтернет-порталу «Кубанський спорт.RU». Липневий день 2007 року, коли Сочі оголосили столицею Олімпійських ігор-2014, Максим Осадник добре пам'ятає. Адже напередодні під його егідою вийшов перший номер газети «Кубанський спорт». – Це був як добрий знак у наших починаннях, – розповідає він. – У другому номері ми приділили підвищену увагу олімпійської темі. Практично одночасно га-
зета стала виходити й у своєму інтернет-варіанті, пізніше перетворившись виключно в портал. На сьогодні «Кубанський спорт.RU» і тижневик «Незалежна Спортивна Газета» – це практично єдині тематичні комерційні ЗМІ Краснодарського краю, окрім друкованого видання «Спорт Сочі», яке курує міський Департамент фізичної культури і спорту. – Це занизькі показники як для тієї частини Росії, де постійно проходять змагання і матчі», – прокоментував Максим Осадник. – Вже за рік до Олімпіади роботи через край, адже всі найбільші заходи з зимових видів спорту, Кубки Світу та Європи в 2013 році пройдуть у Сочі. Підтримку кубанським журналістам у підготовці до висвітлення Олімпійських ігор надав колишній глава спортивного департаменту агентства «Рейтер», який приїхав у Сочі в листопаді 2012 року. Пол Редфорд, за плечима якого освітлення 16 Олімпіад, виступив із майстер-класом перед місцевими ЗМІ на Всеросійському форумі для журналістів. Організаторами заходу були медіахолдинг «РІА Новини», агентство спортивних
новин «Р-Спорт», Єдиний інформаційний центр за підтримки Олімпійського комітету Росії та Оргкомітету «Сочі-2014». Welcome to Sochi! – мовні курси від ЗМІ Нині про Олімпіаду говорять не лише під час новинних включень, але і під час лінійного ефіру. Більше половини інформаційних повідомлень, що транслюються, прямо або дотично пов'язані з майбутніми зимовими іграми. Зокрема, й на сочинському радіо «Макс-FМ», яке почало свою роботу все в тому ж історичному для міста 2007 році. Мовлення стартувало з акції на підтримку Олімпіади, коли з дня на день МОК повинен був оголосити своє рішення. На «Макс-FM», а також на ще деяких місцевих радіостанціях і телеканалах, виходить в ефір проект «Слово дня». Він був розроблений міською адміністрацією з метою заохочення мешканців Сочі до вивчення офіційної мови зимових ігор 2014 року – англійської. Аудіокурс, який поділений на тематичні частини – фрази та слова – щодня виходить в ефір. За словами Євгена Єпринцева, креативного продюсера радіостанції «Макс-FМ», це, напевно, наймасовіший мовний курс у світі, що виходить на радіо вже другий рік. Перше, що пролунало в ефірі, було «Welcome to Sochi»! Так власне й розпочалося приготування до зустрічі іноземних делегацій.
Щодо телебачення, то нову програму «Під ігри» транслює лише «Дом ТВ» (ТНТ), що належить, як і радіостанція «Макс-FМ», найбільшому холдингу Півдня Росії «Макс Медіа Груп». Програма «Місто-2014» присвячена виключно підготовці та проведенню Олімпійських і Паралімпійських ігор. «Чорна книга» Олімпіади А ось блоги, інтернет-щоденники та портали, у тому числі й різних сочинських об'єднань ставлять під сумнів ідеї олімпізму, регулярно розповідаючи про випадки порушення громадянських прав і чиновницьке свавілля. Багато журналістів принципово пишуть слово «Олімпіада» з маленької літери, підкреслюючи таким чином, що підготовка до неї іде врозріз із її творчої місією. Портал Word-Sochi веде так звану «чорну книгу» Олімпіади, постійно викладаючи повідомлення, світлини та відеоматеріали про масу олімпійських відходів на околицях. Ставлення ж мешканців Сочі до Олімпіади неоднозначне, адже життя та вигляд міста дуже змінилися. З одного боку, з'явилося відчуття втоми від постійного будівництва, заторів, вимкнення електроенергії, візитів інспекцій і зміни транспортної інфраструктури. З іншого, безсумнівно, є почуття гордості, що зимові Олімпійські ігри 2014 року пройдуть саме в їхньому місті.
Фото: Прес-центр оргкомітету Сочі-2014
Світлана СУРАЙ
Кубані подякували
за якісну організацію тестових змагань
Президент оргкомітету Олімпіади в Сочі Дмитро Чернишенко надіслав листа подяки главі Краснодарського краю Олександру Ткачову та оцінив регіон, й особисто губернатору, високу оцінку за якісну організацію тестових змагань із зимових видів спорту, що відбувся на початку року на майбутніх олімпійських трасах.
Останнім часом на спортивних об'єктах, які вже менше, ніж через 2 роки будуть приймати учасників Зимової Олімпіади в Сочі, проходили Кубки світу, Європи та Росії з гірськолижного спорту, біатлону, стрибків із трампліну та фрістайлу, а також сноуборду, бобслею і санного спорту. Також у своєму листі президент оргкомітету «Сочі2014» відзначив особливий внесок кубанських медиків, які працювали на змаганнях. Він наголосив, що рівень підготовки медперсоналу краю неодноразово відзначався представниками спортивних федерацій, керівниками об'єктів та організацій змагань. На думку Д. Чернишенка, активна участь медичних фахівців у тестових змаганнях стала однією зі складових успішного проведення заходу в цілому.
Розподіл обов’язків
щодо олімпійських об’єктів Влада Сочі та Кубані відповідатиме за утримання олімпійських об'єктів після Ігор, повідомив на виїзному засіданні комітету Держдуми у справах фізичної культури, молоді та спорту віце-губернатор Кубані Олександр Саурін. За його словами, щорічно на експлуатацію інфраструктурних і спортивних споруд, які належатимуть краю і муніципалітету, буде необхідно 10 млрд рублів. «Безумовно, всі об'єкти будуть використовуватися й експлуатуватися», – наголосив Саурін. Як повідомив заступник міністра спорту Росії Юрій Нагорних, більшість олімпійських об'єктів після
Ігор перейдуть у розпорядження Мінспорту. Лижнобіатлонний комплекс, який будувала компанія «Газпром», залишиться їй. Інший інвестор будівництва – «Роза Хутор» – отримає споруджені гірськолижні траси і сноуборд-парк. А нового власника трамплінного комплексу буде визначено вже після Олімпіади, в квітні 2014 року. Ковзанярський центр буде використовуватися для організації форумів і виставок у регіоні. А тренувальну арену для хокею розберуть і перевезуть до Ставропольського краю. Що ж до Центрального олімпійського стадіону «Фішт», то його передадуть владі Краснодарського краю.
2
Історична довідка, аналітика
Урожай посіяного золота на Кубанській землі ще не зібрано
Фото: installsoft.ru
Скарб війська Кубанської Ради нині оцінюють у 5 млрд доларів США, згідно з оцінками російських і зарубіжних дослідників. Кілька поколінь, нащадків козаків зокрема, копають Кубань у різних напрямках поки що безрезультатно. Де і скільки коштовностей столітнього заховання варто шукати, розповідають науковці та збирачі легенд.
Людське життя – така невідома річ. Мільйони людей щодня протоптують тисячі кілометрів, і ніхто з них не відчуває під ногами золото, яке лежить в землі століттями. Звичайно, не всі такі байдужі. Дехто не зупинився на прочитанні роману Роберта Стівенсона і почав писати власну історію, останній кадр екранізації якої повинен бути близький до такого: забута людом місцина, столітній дуб, за сто двадцять метрів від якого стоїть на колінах загартований пригодами чолов’яга перед старою скринею. Кілька ударів по ржавому замку – і сяйво золота заливає засмагле обличчя шукача. Якось так. Таких місцин і столітніх дубів на земній кулі чимало, якщо вірити легендам. Кубань – одна з найлеген-
дарніших у цьому плані. «Земля Кубані зберігає ще не один скарб, залишений племенами і народами, що жили тут у далекому минулому», – запевняє Ігор Анфімов, старший науковий співробітник відділу археології Краснодарського державного історико-археологічного музею-заповідника. Але спробуємо оминути перекази, догадки і вигадки, тапростежимо офіційний варіант розвитку історії. Початки історії Травень 1918 року. Правління війська Кубанської Ради залишають Краснодар, і з поспіхом вантажать усе найцінніше на 18 підвод. Найцінніше у прямому сенсі слова: золоті ікони, чаші, хрести, коштовності. Лише 12 ящиків козаки зуміли вивезти за кордон у 1920 році, решту було посіяно на Кубанських землях без жодних звісток і нагадувань. Операцією міграції коштовностей керував голова Кубанської Ради Микола Рябовал. Прізвища решти учас-
Кубанська молодь – відтік кадрів
Кубанські чиновники серйозно взялися за вирішення проблеми відтоку молоді. Для цього вони збираються реалізовувати крайові програми розвитку. Пріоритетними напрямками є модернізація кубанського села та втілення програм для заохочення працювати у селі молодих вчителів та лікарів. Кубань – один з найперспективніших регіонів Росії. Тут є величезні площі угідь, можливості для розвитку сільського господарства та фермерства. Однак усе це не цікавить сучасну молодь, особливо у зв’язку з тим, що ці можливості не реалізовані, немає державної підтримки. Лише одиниці, виїхавши з кубанських селищ чи містечок до більших міст або столиці на навчання чи роботу, мають згодом бажання повернутися додому, щоб «піднімати» сільське господарство на Кубані. Усе частіше молодь замислюються над питанням: «Поїхати чи лишитися?». Назбиравши купу «за» і мізерне «проти» від’їзду, залишають не лише свою малу батьківщину – Кубань, але й Росію. Модернізація села – міф чи легенда? Проблема урбанізації міст не нова. Виїзд молоді із села до міста – питання, яке хвилює усі країни СНД. Однак саме зараз гостро постало вирішення цього питання на Кубані. Держава вкладає величезні кошти на реалізацію планів щодо розвитку сільського господарства, збільшення масштабів експорту сільгосппродукції, а працювати на багатих кубанських угіддях
нікому. Нікого не цікавить інфраструктура села, а мова про школу в кожному селі взагалі не йде. Якщо дитина в школу їде до районного центру, а в інститут чи університет до великого міста, то не варто сподіватися, що цей фахівець повернеться до маленького безперспективного села. Натомість чиновники обіцяють нам модернізацію села на Кубані. Вони вже вирішили, що потрібно зробити, щоб привабити молодь до кубанських сіл. На нараді з аграріями губернатор краю Олександр Ткачов проголосив, що потрібно розвивати сферу малих підприємств переробки сільгосппродукції, ферм альтернативного тваринництва, тепличних комплексів. Крім того, необхідно вкладати кошти в сади, виноградники та овочі відкритого ґрунту. «Коли у людей є нормальна справа і достаток, є умови для життя в рідній станиці, то й молодь не виїжджатиме в місто, – зазначив голова регіону. – Тоді й проблема залучення молодих фахівців не буде такою гострою, як сьогодні». Однак, як і раніше, проекти влади, на жаль, залишаються лише проектами. Усупереч цьому трап-
ників нині віднайти не легко, оскільки їх знищували не лише на папері. Більшість тих, хто мав необережність докласти навіть не руки, а хоча б вуха до цієї таємної справи, згодом були знищені фізично. На початку березня 1918 року червоноармійці вступили в Катеринодар з кільцевим планом захоплення міста. Але кільце, мабуть, десь розімкнулось, бо війська Кубанської Ради все ж вирвались у напрямі аула Шенджій. У червні 1919 року в інсценізованій бійці Миколу Рябовала було убито. Друга після нього людина в Кубанській Раді була повішена напередодні. Кінець історії зі скарбом втрачається. Таємниця йде на той світ. Принаймні так вважали не зовсім обізнані люди. Згодом у краї з’являється десант білої армії. Місія такої висадки не оповіщувалась. Хоча в цьому й не було потреби: чутки про золото поширились швидше, ніж колись у 1918 його вантажили на підводи. ляються й ентузіасти: «Я вже зараз знаю, що після навчання буду працювати у себе на хуторі, – говорить третьокурсник Кубанського аграрного університету Олександр. – Там моя професія (механіка сільгоспмашин) буде більше витребувана, ніж в Краснодарі. До того ж, якщо всі свої обіцянки влада виконає, то це буде зовсім непогано. Але багато хто з моїх знайомих планують залишитися тут. У місті їм більше подобається жити». Програма підтримки лікарів діє "Проблема відтоку кадрів сьогодні характерна для всіх держав, але ми цю систему переламаємо завдяки ефективним крайовим програмам. У краї багато років реалізується програма підготовки лікарських кадрів для села, і ця програма дає свої результати – багато фахівців залишаються жити і працювати в селах", – зазначає віце-губернатор регіону Іван Перонко. Цього року на Кубані заснована нова програма, згідно з якою молоді фахівці, які переїжджають в село, отримують субсидію з крайового і федерального бюджетів у розмірі 1 млн рублів. Також зараз запущено нову іпотечну програму кредитування для вчителів у сільській місцевості та ряд програм підтримки молодих фахівців. За словами голови Законодавчих зборів Краснодарського краю Володимира Бекетова, проблема відтоку молодих кадрів у Краснодарському краї в основному через необізнаність населення про існуючі крайові програми, спрямовані на підтримку і розвиток села, в першу чергу людей, які там проживають. Потрібно розвивати інфраструктуру Розвиток інфраструктури, зокрема дозвільної сфери, на Кубані залишається гострим питанням. Кубанські чиновники, вважаючи пріоритетним завданням модернізацію села, що на їхню думку сприятиме заохоченню молоді працювати на хуто-
Хто знайде перший скарб? Через кілька років уже більшовики завітали до Кубані з метою виявлення кінців історії про скарб і самого скарбу. Але його сліди зникли навіки. Нині спостерігається активізація туристського руху, зокрема козацьких нащадків, які емігрували в ті часи до Франції, Аргентини, Чехії, Австралії. Саме місця такого скупчення закордонних гостей і дають підстави для висновків про ймовірні місця поховання скарбу Кубанської Ради. Найбільше туристів із металошукачами можна зустріти в підземеллі в станиці Новощербіновській, вже згаданому аулі Шенджій, станиці Калузькій, у районі хребта Пшафа, на шляху руху козацьких військ у станицях: Атамановського, Ленінградській, Старомінській, Старощербинівській. «Шукати можна скрізь, – стверджує Іван Чайка, голова Краснодарського регіонального відділу Російського географічного товариства. – Щороку дедалі більше і більше цікавих і унікальних знахідок ми виявляємо і в горах, у передгір'ї, на Таманському півострові, у степовій частині Краснодарського краю». Як би там не було, натхненні легендами і спогадами аматори й професіонали шукачів пригод уже перекопали значну частину Кубанських земель. Науковці не даремно пишуть дослідження й просто історії на тему, що дедалі більше заплутують стежки, пройдені майже століття тому правлінням війська Кубанської Ради. Яна МУРАШКІНА
Коли у людей є нормальна справа і достаток, є умови для життя в рідній станиці, то й молодь не виїжджатиме в місто. рах, забувають про такий важливий чинник, як умови життя. Якщо єдиний спосіб активного відпочинку, що може дозволити собі молодий кубанець – це вживання алкоголю абощо, то про яких фахівців можна говорити? Та ж ситуація і в містах, де окрім нічних клубів, інших розваг немає. Ці теми не порушуються можновладцями, однак вони хвилюють саму молодь. Так, на форумі «Славянск2 на Кубани» це стало темою для обговорення під гаслом «Нынешней молодеже нет места!!!» У цьому випадку молодь звертається до адміністрації міста з проханням виділити територію для проведення організованих та безпечних для мешканців міста автомобільних перегонів або музичних змагань. Однак на такі дурниці не має ані коштів, ані можливостей, ані бажання міської адміністрації. Тому вести мову про те, що молодь повернеться на рідну Кубань після модернізації села чи введення крайових програм для окремих категорій населення не доводиться. Без синхронного вирішення проблеми відтоку молоді з кубанського регіону позитивний результат є недосяжним. Світлана ТАРНОПОЛЬСЬКА
Запорожці на Кубані
На схилі ХVIII століття українці зазнали тяжких ударів: 1764 р. Катерина II скасувала в Україні гетьманський устрій, 1775 р. ліквідувала Запорозьку Січ, а у 1781 р. країна повністю втратила залишки автономії. Саме в цей час відбувалася вимушена міграція залишків запорізького козацтва на Кубань. Отак і з’явилися на тих землях козаки, відомі спочатку під назвою «чорноморців», а за тим – як Кубанське козаче військо. Аби якось вижити на новій, раніше вже заселеній, території українські вигнанці понад півстоліття вели запеклі воєнні дії проти місцевих адигейців-черкесів. «Українсько-черкеська» війна завершилася після того як останні потрапили до імперського полону, а потім емігрували до Туреччини. Де колишні «кубанці» гинули від голоду, неприйнятного клімату, та туги за батьківщиною. Починаючи з 1918 р., українську Кубань охопило полум’я соціальної революції: питоме кубанське козацтво зійшлося тут у страшному протистоянні з новими українськими «прибульцями» із пореформеного села. Жорстокість цієї нині забутої українсько-української війни важко порівняти із Громадянською війною. Тоді перемогли ніби «прибульці», та розплата не змусила на себе чекати. Колективізація, голод і нескінченні репресії проти всіх станів тамтешнього українського населення. Пізніше новий надпотужний удар. Друга світова війна. Невідомо, як взагалі на Кубані уцілів той уламок українського етносу. Кубанське повстанство За часів Великої вітчизняної війни на Кубані з’явилися нові настрої на нові противники для боротьби. Сьогодні існує багато літератури з приводу того, як козацька частина на Кубані боролася з більшовиками. Та в жодній із книжок не зазначено, що це були українські козаки. Робиться це свідомо, аби вгодити імперським великодержавним амбіціям.
Коли український народ організував Українську Повстанську Армію і почав вести війну проти німецьких, радянських, польських загарбників, до цієї боротьби долучаються і кубанські козаки. З їх числа в УПА було створено кілька відділів, де знали про особливості історичного розвитку Кубанського козацтва, тому під час проведення агітаційної роботи серед кубанців звертали особливу увагу на аспект кровної спорідненості кубанських козаків та українців. Сьогодні, на щастя, ще живі люди, які пам’ятають ті події. Козак-кубанець УПА Пантелеймон Василевський, розповів у інтерв’ю одному російському виданню про події тих часів. Він зазначив про те, що майже 80 % повстанців складали кубанські козаки. Мовою спілкування була українська. Пісні співали також українські: «Від Карпат по Кубань чути голос «Повстань!»», «Розпрягайте, хлопці, коней!», «Любо, браття, жить!», «Ой наступала та чорна хмара!», «А вже літ триста, як козак в неволі!». Форму вдягали здебільшого радянську або шили собі з небіленого полотна, а потім, як давні козацькі пластуни, качалися в такій формі серед зілля і ягід, від чого вона починала нагадувати маскувальний одяг. На шапках-кубанках та пілотках радянського взірця були українські тризуби. Саморозпустилася так звана Кубанська повстанська армія у 1950 році з тієї причини, що не мала ресурсів до існування. Сучасні козаки Сьогодні знайти козака на Кубані зовсім не важко. Адже вони, наприклад, просто ходять вулицями столиці Краснодарського краю. Насправді ходять кубанські козаки вулицями не просто так, а як ми дізналися пізніше, задля високої мети. Все почалося з того, що одного разу блукаючи Краснодаром із друзями, нас обігнав поблискуючи п’ятами начищених чоботів, зодягнений у бекешу та з папахою на голові козак. Мені здалося це дуже дивним,
Фото: film.arjlover.net
Хто вони – сучасні кубанські козаки? Неправильно звані росіянами «казаки» чи свідомі нащадки могутнього Запорізького війська? Звернімося до історії та пошукаємо сучасних козаків, аби знайти відповіді на ці питання.
адже навіть у Києві такого не побачиш. Більшого подиву додавало те, що це було влітку, а як відомо бекеша та папаха це традиційний хутряний (!) зимовий одяг козаків. Як пізніше мені пояснив мій друг-кубанець, цей хлопець-козак, швидше за все поспішав на планову стройову підготовку патрульного козацького війська. Виявляється, у Краснодарі існує так званий «козацький патруль», який займається охороною громадського порядку разом із працівниками місцевої міліції. Взагалі, із моїх власних спостережень, на Кубані із громадським порядком все гаразд, особливо на вулицях: пиво на дитячих майданчиках ніхто не розпиває, дітям після 22-ї години вештатися по вулицях заборонено, та й взагалі якось аж занадто все тихо та спокійно. Тож, напевно, це робота саме кубанських козачих патрулів. Хоча, як вважають місцеві жителі, такі козацькі
Кадр із фільму «Кубанские казаки», СРСР, 1949 загони створені більше для підвищення культурного рівня краю та залучення туристів. Така собі кубанська екзотика. З приводу існування козачого патруля в Росії було проведено опитування. Результати такі: 42 % опитаних схвалюють залучення козаків до охорони громадського порядку, 13 % - негативно ставляться до цього, 17 % опитаних не можуть точно відповісти на це питання, а 28 % респондентів ставляться до козаків із гумором та не сприймають це явище серйозно. Як вдалося дізнатися, за професіями краснодарські козаки дуже різняться. Є у війську і прокурори, і звичайні вчителі та лікарі. Та, звичайно, єдине, що їх об’єднує – це українське коріння, нездоланне почуття справедливості та козацька душа. Христина БОЛОЦЕНКО
3
Природа, новини На анапських пляжах активно розгортається будівництво. Суперечки між місцевим населенням та підприємцями відбуваються давно, проте протистояння загострилось, коли бульдозери почали вирівнювати великі шматки пляжу. Міська адміністрація, яка дозволила бізнесменам розпочати будівництво, тепер заявляє про необхідність зберегти ці «кучугури» (так називають піщані дюни місцеві жителі). Захисники навколишнього середовища вважають, що цю територію треба взяти під охорону. В адміністрації Анапи з активістами згодні і навіть говорять, що такий статус збираються надати дюнам найближчим часом. А підприємці, поки влада ухвалює рішення, активно користуються своїм законним правом на забудову «золотих пісків» і продовжують «готувати» їх для власних цілей. Як так сталося? Усе починалось з далекого 2010 року, коли прибережна частина Анапи перейшла з федеральної власності в муніципальну. Територію з барханами віднесли до земель населених пунктів та дозволили будувати тут будинки житлового та комерційного призначення (кафе, ресторани, багатоповерхові споруди). У 2012 році будівництво на березі почало набирати обертів: дюни розривали і заливали фундамент. «Першими на сполох забили місцеві жителі. Саме вони стали викладати фото з місця подій в Інтернет, дзвонити екологам та громадянським активістам, підключили до захисту дюн козацтво, – розповідає Світлана Панькова, член Громадської екологічної ради при губернаторі Краснодарського краю. – Ми побоювалися, що якщо терміново не зупинити роботи, то оберігати тут буде вже нічого». 23 жовтня минулого року відбулося засідання Громадської екологічної ради, на якому вирішували питання охорони Анапських дюн. На зборах, за інформацією офіційного сайту голови регіону, Тетяна Євсікова повідомила, що всі видані раніше дозволи на будівництво в зоні, що знаходиться під охороною, скасовані, а всі документи за цими справами передані до прокуратури. Однак, за словами місцевих жителів, реального припинення будівельних робіт вдалося досягти лише в кінці грудня – за ініціативою нового мера Анапи Сергія Сергєєва. Як писав блогер paffnyti на сайті «Живая Кубань», 26 листопада громадською комісією було зафіксовано
Днями у сoчинськoму аерoпoрту знімали епізoди кінострічки «У спoрті лише дівчата», пoвідoмляє прес-служба кoмпанії «Базел Аерo».
У зйомках комедії взяли участь відомі актoри Михайлo Трушин і Дмитрo Мухамадеєв. Прoцесoм на знімальнoму майданчику керував режисер фільму Євген Невський. Прoдюсер фільму – Oлександр Цекалo. Під час знімального процесу були задіяні літак «ТУ154» і карета швидкoї дoпoмoги, навкoлo яких і рoзгoрнулися oснoвні пoдії.
«Таємниче зникнення» Анапських дюн
Піщані дюни на прибережній зоні Анапи знаходяться на межі знищення. Екологи та місцеві жителі б’ють на сполох: руйнуються унікальні пам’ятки природи. Хто в цьому винен, чи будуть покарані винуватці та чи можна зберегти те, що залишилось – ці питання цікавлять анапинців.
Фото: ewnc.org
знищення дюн в районі пансіонату «Урожай». А 10 грудня від місцевих жителів на адресу організації «Анапа – наш общий дом» надійшов сигнал про те, що йде розчищення від дюн ділянки пляжу в санаторії «Бімлюк». Мер Анапи Сергій Сергєєв 27 грудня минулого року відвідав зону дюн Піонерського проспекту, щоб особисто ознайомитися із ситуацією. Він наказав службам підготувати всі документи (починаючи з формування земельної ділянки і закінчуючи дозволом на будівництво), що стосуються забудівель, і дати їм юридичну оцінку. Мрії місцевого населення Члени Громадської екологічної ради знайшли вирішення проблеми, за якого вдалося б не лише зберегти прибережну зону, а й припинити будівництво. «Ми хотіли б не лише зберегти дюни від забудови, але й створити природний парк – який буде охоронятися, де можна
Фільм «У спoрті лише дівчата» знімають у Сoчі
Зйoмки пoвнoметражнoгo худoжньoгo фільму «У спoрті лише дівчата» прoвoдять прoдюсерська кoмпанія «Середа» і кінoкoмпанія «Юнікoрн Прoдакшн» на базі кінoкoнцерну «Мoсфільм». Сценарій викoнаний у жанрі «дoрoжньoї кoмедії» і є свoєрідним ремейком на спoртивну тематику відомої кoмедії «У джазі тільки дівчата».
Усі музеї працюють вночі! Казка? Ні, це «Ніч музеїв»
Фото: www.tvplaneta.ru
Цієї весни в Краснодарі вже ввосьме відбудеться акція «Ніч музеїв», мета котрої − залучити якомога більше молоді до знайомства з культурою, продемонструвавши потенціал сучасного музейного простору.
Краснодарський художній музей
Відвідати музей вночі − це реально «Ніч музеїв» − це міжнародна акція, котра вперше відбулася в 1999 році. Ініціатором її проведення стало Міністерство культури і комунікацій Франції. В міністерстві довго думали, яким же чином відсвяткувати День музеїв (18 травня), щоб привернути увагу до культурної спадщини минулих поколінь. Завдання було не з легких, адже зацікавити, в першу чергу, потрібно було молодь, продемонструвавши їй, що музеї − це не запилені предмети старовини, а місце, де переплітаються і, ніби фільм на екрані, оживають минуле і сучасне. У міні-
буде гуляти і прокласти маршрут, а ось будівництво категорично заборонено. У такому парку з'явиться хоча б мінімальний штат співробітників, які будуть проводити роз'яснювальну роботу серед людей і контролювати їх поведінку в дюнах. Адже відомо, що приватні забудовники – це ще півбіди. Багато шкоди завдає хаотичне відвідування дюн несвідомими туристами, які не лише ходять по них, але й смітять, влаштовують «громадські туалети» , – розповідає Світлана Панькова. Але чи здійсняться ці плани поки ще не відомо, адже вільної території залишилось небагато. Анапинці не втрачають надії на те, що їм вдасться врятувати скарби їхньої землі. Адже одна перемога вже в них вже є – заборона на видобування піску з акваторії курорту, що могло б призвести до екологічної кризи. Отож, як співається у пісні «надія є». Катерина ОЛЕКСІНА
стерстві зрозуміли, що потрібно зробити щось кардинально нове − такого, чого ще не було, адже потрібно вразити і зацікавити молодь. Так, з’явилася ідея про «Ніч музеїв» − усі музеї, котрі приєдналися до цієї акції, можна відвідати вночі. Щоправда, назва заходу була тоді трошки інша − «Весна музеїв», але з 2005 року її змінили на «Ніч музеїв». Ця назва майже повністю розкриває зміст акції і, крім того, весна − це пора активного проведення різноманітних заходів у музеях і галереях, тому назва «Весна музеїв» була занадто широкою і не відображала всю оригінальність і неповторність відвідування музеїв вночі.
Сюжет картини рoзгoртається навкoлo підгoтoвки дo зимoвих Oлімпійських ігoр 2014 рoку рoсійськoї жінoчoї збірнoї зі снoубoрдингу. У зйoмках фільму такoж беруть участь зірка серіалу «Інтерни» Ілля Глинніков, виконавець головної ролі у серіалі «Кадети» – Oлександр Гoлoвін, актриси російського театру і кіно Катерина Вілкoва і Лянка Гриу та інші. Акція діє − молодь зацікавилася музеями Для «Ночі музеїв» характерним є не лише незвичний час для відвідування музеїв, а й те, що під час проведення акції майже всі музеї і галереї роблять вхід до своїх залів безкоштовним або із суттєвою знижкою. Крім того, в цю ніч можна відвідати не лише музейні простори, а й різноманітні концерти, взяти участь у конкурсах, феєричних шоу, а для тих, хто бажає відвідати за ніч якомога більше виставок, організують тематичні маршрути на будь-який смак. Звичайно, що такий незвичний формат − неформальний і вільний − відвідування музеїв не міг не зацікавити молодь: більшість гостей таких заходів по всьому світові і складають юнаки та дівчата. Краснодарський художній музей − ініціатор проведення «Ночі музеїв» в краї На Кубані ініціатором проведення подібної акції виступив Краснодарський крайовий художній музей ім. Ф. А. Коваленко − один із найстаріших художніх музеїв на Північному Кавказі. Вперше з ініціативи музею край приєднався до міжнародної акції в 2006 році. Завдяки зусиллям організаторів та ініціатора події захід відразу ж став не просто популярним, а перетворився на нове традиційне весняне свято молоді. Цікаво, що в краї під час проведення цієї акції значну увагу приділяють сучасному мистецтву та його гармонійному поєднанню з минулим: у класичних музейних просторах можна побачити арт-інсталяції; картини, в котрих синтезується ренесанс і мас-медійна культура; інтерактивне мистецтво. І все це в поєднанні з показами старих фільмів, класичних виставок, присвячених історії краю. Організатори «Ночі музеїв» не припиняють дивувати. У минулому році, наприклад, найяскравішою подією в рамках «Ночі музеїв» стало відкриття чотирьох виставкових проектів відомого галериста, колекціонера і арт-менеджера Марата Гельмана, зокрема скандальної «ICONS» (мета котрої була продемонструвати тонку межу взаємозв’язку між сучасним мистецтвом та іконами), проти проведення котрої виступила церква. Цього року «Ніч музеїв» в Краснодарі як і завжди відбудеться у травні. Організатори поки що не розкривають таємниць цьогорічної події, однак натякають, що вона буде не менш цікавою, аніж була минулого року.
На Кубані порушуються права робітників
Керівник Державної інспекції праці в Краснодарському краї Олександр Колосов розповів про рейтинг порушень прав робітників кубанськими роботодавцями. Те, що на Кубані, як і в Росії, щодня порушуються права працівників – не таємниця. Однак кубанські інспектори праці успішно борються з недобросовісними підприємцями. Дорікнути регіональному відомству в неякісній роботі навряд чи хтось посміє – показники штрафів Кубані деколи перевищують московські. І це свідчить не про те, що в інших регіонах не порушуються права робітників, а про те, що кубанські інспектори працюють, не покладаючи рук. Чим грішать роботодавці і до чого це призводить, розповів керівник Державної інспекції праці в Краснодарському краї Олександр Колосов. «З року в рік в рейтингу порушень майже нічого не змінюється. Місце лідера впевнено тримають заяви зі скаргами про несвоєчасну оплату праці. «Срібло» «почесного» рейтингу мають скарги про махінації в отриманні різного виду компенсацій і оформленні та розірванні трудових відносин. Багато хто незадоволений організацією праці та відпочинку. Замикають ТОП-5 порушень питання охорони праці». Олександр Колосов зазначив, що в минулому році дуже багато заяв надійшло від вагітних. Якщо в 2010 таких було 42, то в 2012 – 199. Такі скарги у інспекторів в пріоритеті – їх перевіряють першочергово. Практично в 100 % випадків справедливість на стороні вагітної жінки.
На Кубані
тварини хворіють на лептоспіроз У Краснодарському краї 17 тварин захворіли на лептоспіроз. З потеплінням кількість інфекційованих тварин, може швидко збільшитись. Як повідомляє Россільгоспнагляд, з потеплінням на Кубані і Республіці Адигеї збільшується небезпека зараження тварин і людей лептоспірозом. Відбувається це через воду прісних і штучних водойм у місцях несанкціонованого купання і водопою тварин, а також у зв’язку з підвищеною міграцією мишей, що є носіями лептоспірозу. З початку цього року в лабораторії виявлено вже 17 позитивних проб на це захворювання: 9 з Красноармійського району, 4 з Калінінського від коней, 3 з Динського району від великої рогатої худоби і одна проба від коня з Абінського району. Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба, що викликається збудником з роду лептоспір. Супроводжується ураженням капілярів, печінки, нирок, м'язів, інтоксикацією організму, та хвилеподібною лихоманкою. Окрім людини, під загрозою велика рогата худоба, свині, коні, вівці, кози, собаки, лисиці, норки, кішки, домашні і дикі птахи, білі миші. Основний шлях передачі інфекції через водойми.
Кубанський медичний університет вирішує проблему штучних органів
У Краснодарі на базі Кубанського медичного університету відкрили унікальний Центр регенеративних технологій, аналогів якому – одиниці у світі. Нову лабораторію створено завдяки гранду уряду Російської Федерації у розмірі 100 млн рублів, який виграли працівники університету з професором Каролінського інституту Паоло Маккаріні, повідомляють «Аргументы и факты». «Кошти витратять на реалізацію дослідницького, клінічного та освітнього проекту в сфері регенерації дихальних шляхів і легенів», – пояснює спеціаліст Центру Олена Губарева. У березні до Центру привезли біореактор, подібний до двох інших регенеративних апаратів у Європі (один – у Швеції, ще десять – у США). «Реактор життя», як його назвали місцеві лікарі, утворює нові клітини і, зрештою, органи, що надалі зможе вирішити проблему донорства. Поки що апарат створює органи дрібних тварин, зокрема, мишей. Після стажування російських вчених за кордоном та ґрунтовних досліджень, за допомогою біореактора вирощуватимуть повнофункціональне людське серце. Перші експериментальні операції проводитимуть безкоштовно для охочих. Це в майбутньому. А нині для досліджень, що змінять історію світової медицини, створюються відповідні умови. І навіть стерильні. Перед входом до лабораторій не можна користуватися парфумами і косметикою: «здоров’я передусім» – викарбовано латиною на стінах медичного закладу.
Вечір одноактових балетів у Краснодарі
На початку квітня на сцені Музичного театру відбувся вечір одноактових балетів, присвячений 85-річчю «Болеро» композитора Моріса Равеля.
У програму вечора увійшли балети «Моцарт», «Банкет» і «Болеро», поставлені головним балетмейстером Музичного театру, режисером Олександром Мацко. Балет «Болеро» Равеля називають «музичним одкровенням», а його магнетичний вплив на глядачів порівнюють з гіпнозом. У 2013 році цьому геніальному творінню виповнюється 85 років. Балет мав шалений успіх у Європі XX століття. Тему «Болеро» наспівували усюди – в коридорах готелів, в метро, на вулиці. Сергій Прокоф'єв називав її «дивом мистецтва». Цього разу стати свідками дива Анастасія ЄРМАКОВА пощастило кубанським глядачам.
4
Яскрава і самобутня, колоритна і творча Кубань по праву визнана одним з найбільших культурних центрів Росії. Запам'яталися кубанцям культурні акції «МХАТ на Кубані», фестивалі «Кубанська музична весна», «Золоте яблуко», «Кінотавр», «Кіношок», «Співуча Росія», фестиваль слов'янської культури, «Кубанські простори», «Південні зорі Кубані», «Кубанський козачок», «Синьоока Анапа». Упродовж року у краї проводиться близько чотирьохсот свят, фестивалів та форумів. 2013 – не виняток. Лише у травні планується відкриття кількох масштабних фестивалів, куди завітає тисячі гостей.
масштабними фестивалями
Наступним помітним культурним заходом стане щорічний «SOCHI. ART. WORLD», який з 3 травня протягом тижня прийматиме гостей з усіх куточків планети. У рамках фестивалю проводитиметься масштабний конкурс, що включатиме ряд номінацій. Серед них танцювальні, вокальні, музично-інструментальні, художні, образотворчі та естрадно-циркові види мистецтва. Оцінувати таланти конкурсантів будуть авторитетні працівники сфери культури Росії: заслужений діяч мистецтв Росії Володимир Дедков, актор, постановник трюків ГІТІСу Айдар Закиров, начальник відділу свят і цільових програм «Кубанського казацького хору» Людмила Пахомова та інші. Заключний концерт і нагородження учасників фестивалю відбудеться у Зимовому театрі Сочі. 5 травня в Анапі стартуватиме фестиваль наречених. Захід об'єднає понад 20 міст Росії. Як повідомляє організатор Тетяна Кулікова, участь у проекті зможуть взяти лише заміжні жінки. «Обов'язкова умова – шлюб учасниць повинен бути зареєстрований у 2012 році. Інших обмежень немає, дівчата будь-якого віку, росту, ваги і національності матимуть нагоду долучитися до проекту», – розповідає Кулікова.
Козацькі традиції під небом Тамані та «Ніч музеїв» 10 травня стартує сезонний етнографічний фестиваль «Атамань». Вже п’ятий рік поспіль Темрюкський район стає епіцентром козацьких святкувань. У програмі фестивалю виступи дитячих фольклорних колективів, інсценування кубанських козацьких традицій, зокрема церемонія весілля: смотрини, сватання, обряди з приданим, обід у молодого подружжя тощо. «Атамань» широкомасштабний проект, який став родзинкою Приазов'я і Кубані, – про це заявила віцегубернатор Краснодарського краю Галина Золіна, – Дивлячись на ці прості, відкриті обличчя, традиції, народні гуляння, кожен, напевно, відчуває, що його душа відпочиває». До того ж, організатори передбачили цікаві майстер-класи: ліпка з глини, виготовлення ляльок-мотанок, приготування вареників і кубанського вина, вишивання рушника.
Тижневик «Українська Кубань» Виходить з квітня 2013 року. Віддруковано на базі кафедри видавничої справи та мережених видань Київського національного університету культури і мистецтв Підписано до друку 16.04.2013
Усі права на матеріали, що містить тижневик «Українська Кубань», захищені відповідно до законодавства України про авторське та суміжні права. Будь-яке запозичення можливе лише за наявності посилання на «Українську Кубань».
Також, в межах фестивалю відбудеться ряд благодійних акцій, зокрема поїздки в дитячі будинки та інтернати для людей похилого віку. Головним призом конкурсу стануть діамантові, золоті та срібні прикраси, повідомляє «Анапа.інфо».
Кульмінацією стане фестиваль, присвячений 220річчю з дня висадки козаків на Таманському півострові. З цього приводу будуть збудовані справжні козацькі курені, де відбудуться різноманітні конкурси та виступи. До закриття фестивалю 12 жовтня спланована виставка робіт майстрів декоративно-прикладного мистецтва, а також концерт духовної музики та виступи фольклорних колективів. Паралельно «Атамані», розпочне роботу й музейний фестиваль та Загальноєвропейська акція «Ніч музеїв», яку щорічно відвідують понад шістдесят тисяч жителів і гостей краю. Подія приурочена до міжнародного дня музеїв на Кубані. За традицією, фестиваль відкривається в муніципальних установах різних міст краю, де активно розвивається музейна справа. Щорічно готуються цікаві розважальні програми з сюрпризами для глядачів. У рамках заходу гості відвідають виставки живопису, графіки, історичних реліквій, рідкісних книг, костюмів, майстер-класи, мультимедійні презентації, а також візьмуть участь у конкурсах і акціях. Сабіна ПУХКА
Фото: kaz.a-tours.com
Рок, мистецтво і весілля на початку травня Вже 1 травня в Краснодарі стартує рок-фест «Пульс молодих». За словами організаторів, участь у заході підтвердили вже близько 10 колективів, серед яких Grace, THE GAYA, «Тройная точка» та інші. «Кожна група презентуватиме фанатам по 2-3 композиції. Переможці отримають п'ятигодинний студійний запис і можливість премастерінгу, іншими словами – якісна студійна обробка 3 пісень», – наголошують організатори. Окрім того, жюрі визначить «найстильнішу групу» і презентує приз «глядацьких симпатій» – сольний концерт в «ARENA HALL». Фінальний акорд музичного фестивалю – розіграш Сертифікату на 3000 рублів для татуювання в одній з кращих тату-студій Краснодару – «Black Milk».
Травень запам’ятається
Фото: vk.com/club49853201
Щороку на Кубані відбуваються сотні фестивалів, які приваблюють місцевих жителів і гостей міста. Цікаві конкурси, виставки, майстер-класи кожного разу вражають своїх відвідувачів.
Культура
РЕДАКЦІЯ:
Головний редактор– Ганна Коваль Більд-редактор, верстальник– Яніна Злебова Дизайнер– Ольга Заднєпрян Веб-дизайнер – Ольга Носик Адміністратор соцмереж – Олена Маслєнікова Редактори: Анна Кирилко, Анастасія Білякова-Бєльська Журналісти: Христина Болоценко, Анастасія Єрмакова, Яна Мурашкіна, Катерина Олексіна, Сабіна Пухка, Світлана Сурай, Світлана Тарнопольська
Адреса редакції: м. Київ, вул. Щорса 36-Б, оф. 507
kuban.in.ua