ШУМ Львова by UkrainianSchoolUCU

ЛЬВОВА

2017 ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ

ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ ЛЬВОВА КИМ Я Є

КИМ Я Є, КИМ Я ХОЧУ СТАТИ

Мене звати Софія. Мені 22 роки. Я канадійка. У мене є рідний брат. Його звати Ілля. Мою маму звати Галина і тата звати Нестор. Я вчилася в школі «Etobicokeschoolforthearts.» Я там навчалася 4 роки. В дитинстві я любила дивитись на комах. Я з братом часто ходила до лісу. Я обожнюю тваринок. Я люблю одяг відомих брендів: CocoChanel, Kenzo, Zara, Chloe, Armani, Fendi, Versace, Burberry. Зараз я розповім про моє літо. Я провела його з друзями. Ми пили, гуляли, і ходили на шопінг. У липні я приїхала до Львова, щоб вивчати українську мову. В майбутньому я мрію стати архітектором. Я хочу мати добру роботу. Я буду проектувати будинки. Софія Микитин

Я Катя, зараз я студентка УКУ в Україні. Я люблю довго спати, але оскільки в мене зранку заняття, то я прокидаюся і чищу зуби зубною щіткою. О восьмій годині ми із сестрою ідемо в аудиторію. Я ходжу на заняття, щоб досконало розмовляти українською мовою. З дитинства я займалася кінним спортом, але не професійно. Я в цій справі була аматором. Також я цікавилася грою в теніс. На майбутнє в мене багато планів. Для початку я хочу зайнятися своєю зовнішністю. Думаю змінити свою зачіску, поексперементувати з кольором волосся. Також я планую подорожувати світом. А ще із задоволенням я б відвідувала курси іспанської мови. Я хочу успішно закінчити навчання у цій Школі, бо для мене це важливо. Адже досягнення своїх цілей робить людину щасливішою. Катя Мартинюк

Мене звати Стів. Я з Канади. Я інженер і студент. У мене два сини. Їх звати Шон і Джеймі. Я люблю гори. Я люблю зиму. Я люблю сніг. Сніг! Сніг! Сніг! Мій улюблений спорт – лижі та альпінізм. Моя улюблена кухня в’єтнамська і тайська. Будьмо! Стів Мене звати Катруся. Я – американка, і я з Америки, з Масачусетсу. Мені 16 років. У мене є сестра, її звати Мілочка. Моє хобі – малювання, а також я пишу історії. Мої захоплення – це слухати музику і грати в ігри. Мої улюблені кольори – червоний і чорний. Моя улюблена тварина – змія. У мене є великий чорний пес. Його звати Скотті. Я думаю, що я – добра подруга. Катруся Алексік

Мене звати Маркіян, і мені двадцять один рік. Я закінчив школу імені Остіна О’Браєна. Після школи я вступив до університету на факультет комерції. Через чотири роки я отримав свій диплом. В університеті я відвідував лекції японської мови, психології, математики. Я також займався байдарками, плаванням, їздою на велосипеді. З дитинства я займався хокеєм і мріяв стати хокеїстом. Я вмію грати на гітарі та на фортепіано. Я люблю електронну музику. У вільний час я гуляю містом з друзями. У майбутньому я хотів би стати бізнесменом. Я би міг відкрити спортзали і магазини спорттоварів. Колись я відрощу бороду і зміню зачіску. Я буду одягати класичні костюми. Я буду подорожувати

ШУМ ЛЬВОВА світом і дізнаватися про нові країни. До сьогодні я побував у Канаді, США, Австрії, Англії, Чехії, Словаччині, Угорщині. У майбутньому я хотів би мати сім’ю і щасливе життя загалом. Маркіян Тетеренко

МІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ДЕНЬ У мій звичайний день я встаю о дев’ятій годині ранку. Тоді я іду в кухню і їм щось. Зазвичай я їм грінки з маслом. Коли я поїв, то я чищу зуби. О десятій годині я іду до школи, бо я маю бути на лекції п’ятнадцять по десятій. О дванадцятій годині лекції закінчуються, час обідати. На обід я їм піцу. Мені подобається піца без м’яса «Маргарита». Після обіду я їду провідати мою бабусю. Вона дуже любить варити для мене. Вона готує мені вареники і ковбасу. О десятій годині я вже дуже змучений і я іду в кімнату. П’ятнадцять по десятій я вже сплю. Максим Федчищак

Щодня я встаю о сьомій годині. У семінарії у нас є Божественна Літургія о пів до восьмої. Ми співаємо Службу, а потім готуємо сніданок. Коли ми доїмо, то миємо тарілки та ідемо у свої кімнати. Там ми вчимося, пишемо, читаємо та готуємося до лекцій. Іноді я завантажую книжки на свій комп’ютер, якщо нема паперового варіанту. Після обіду я завжди

дуже змучений, і мені подобається трохи подрімати. Після Вечірньої ми їмо вечерю і знову вчимося. Пилип Ґілберт

Коли я не іду в школу, то мій звичайний день у Торонто виглядає так: зазвичай я встаю о дев’ятій годині. Я іду на кухню, і мій тато робить мені сніданок. Після сніданку я мию посуд, а потім іду в свою кімнату і читаю книжку. Навіть якщо я не в себе в кімнаті, а ще де-небудь, все одно мама мене знайде і скаже зробити щось на подвір’ї. Хоч я буду незадоволена, але я це зроблю. Потім я можу піти плавати з родиною. Після обіду я слухаю музику, яку завантажила мені на комп’ютер моя сестра. Я читаю ще кілька розділів книги, їм вечерю і лягаю спати. Галина Бовлей

МІЙ ЗВИЧНИЙ ДЕНЬ У ЛЬВОВІ Коли я на Школі в УКУ, я встаю рано і йду в душ. Потім я спілкуюся з друзями у Фейсбуці. Перед виходом я завжди чищу взуття. Потім я іду їсти. Якщо все добре, то я приходжу швидше і перед уроками ще читаю попередній матеріал. Після занять я також їм. Далі разом з друзями з університету ми гуляємо в центрі Львова. Ми багато говоримо про життя в інших країнах. Коли я вертаюся додому, то іду в душ і лягаю спати. Анджей Вишневський

ЛИСТ

Дорогий Андрію, я пишу тобі зі Львова, де я зараз вивчаю українську мову в католицькому університеті. Хоча я можу розуміти багато завдяки моєму знанню російської мови, я бачу тепер також багато відмінностей між цими двома мовами. Це дуже цікаво, але не завжди легко для мене. Крім того, це мій перший курс іноземної мови після понад 20 років перерви. Методи викладання іноземних мов дуже змінилися. Сьогодні використання інтернету та фейсбуку є важливим елементом при вивченні іноземної мови. Все це для мене новий і важливий досвід. У нашій групі 8 студентів: 4 жінки і 4 чоловіки. Інші студенти з Австралії, Польщі, Америки та Канади. Я найстарший в групі. Але я думаю, що це не проблема. В будні вранці у нас є заняття у групі і після обіду індивідуальне заняття. Потім, майже кожен день, є цікаві екскурсії. Проте, у мене є багато зустрічей з українськими партнерами тут у

Львові. Ввечері мені треба робити моє домашнє завдання. У минулі вихідні я був на прощі в Зарваниці. У наступні вихідні я буду у Дрогобичі та Трускавці. Там я відвідаю три проекти, які підтримує Реновабіс. А як у тебе справи? Будеш в Мюнхені у серпні? Якщо так, то подзвони мені. Йоахим Зауер

Дорога мамо, я зараз у Львові в УКУ. Зі мною тут навчаються студентки з різних країн, таких як США, Канада, Австралія і Польща. Всі мої друзі добрі і веселі. У нас дуже розумний викладач, її звати пані Мар’яна. У будні дні вранці я іду на лекції в університет. Потім ми обідаємо і йдемо гуляти містом. Це досить цікаво. Ввечері я іду вечеряти в ресторан. Часто ми ходимо в клуби, такі як Малевич. Рідко ми ходимо в театри на балет, я була тільки один раз. Коли я приходжу додому, я п’ю чай і лягаю спати. У вихідні дні ми, зазвичай, їздимо на екскурсії в інші міста України. Україна дуже гарна. Як у вас справи? Що ви робите? Як моя рибка Фреді? Чекаю на вашу відповідь. Стефця Биткан

ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ ЛЬВОВА Дорога мамо, я зараз у Львові на Школі української мови та культури в Українському католицькому університеті. У нас є багато студентів з інших країн. Вони з Америки, з Канади і з Австралії. Загалом тут майже 40 студентів.У нас дуже гарна викладачка, яка написала наші книжки. Її звати пані Мар’яна. У будні дні вранці я вивчаю українську мову. На лекції ми пишемо і слухаємо. Після обіду маємо екскурсії. В 6:00 маємо час піти у центр. Ми вечеряємо в ресторані. У вихідні ми їздимо в різні українські міста. Як у Вас справи? Що Ви робите? Чекаю на ваш лист. Юлія Слонєвська

Дорога родино, я зараз у Львові, на Школі української мови та культури в Українському католицькому університеті. Разом зі мною вчиться багато інших студентів. Вони приїхали з Канади, Америки, Польщі, Австралії та Німеччини. У моїй групі вчиться ще сім студентів крім мене – 3 хлопці і 4 дівчини. Наш викладач – пані Мар’яна. У будні дні вранці я йду до їдальні в університеті снідати. Після сніданку я вивчаю українську мову на лекції. Потім я обідаю, і тоді кожного дня в 3:30, ми йдемо на екскурсії, щоб вчити про українську культуру. Ввечері ми часто гуляємо в місті, ходимо в клуби. Я також дивлюся телевізор, канал, на котрому грає українська музика. Декотрі з цих музичних відеороликів дуже цікаві.

У вихідні дні ми іноді подорожуємо на екскурсії поза містом, іноді відпочиваємо. Я також ходжу в магазини купити що-небудь, що мені потрібно. Як у вас справи? Чекаю на ваш лист. Іван Слевінський

Дорога пані Мар’яно, зараз я у Львові в Українському католицькому університеті на Школі української мови та культури. Зараз я навчаюся з багатьма студентами. Вони дуже цікаві, і я вчуся багато від них. Більшість з них приїхали з Північної Америки, наприклад, зі США та Канади. Вони дуже гарні люди, і нам подобається ходити в центр разом. У будні дні вранці ми навчаємося. Ввечері ми любимо ходити у ресторан на вечерю. Їжа тут у Львові дуже смачна. У вихідні дні ми зазвичай подорожуємо. У суботу ми їздили на Волинь. Я бачив Тунель кохання та місто Луцьк. Це дуже чудові місця. Я хочу приїхати на Волинь знову. Наступної суботи я поїду в Карпати з моєю сестрою. Я сподіваюся, що це буде фантастично. А як у Вас справи? Розкажіть мені, що Ви робите зараз. Я сподіваюся, побачити Вас скоро. Чекаю на Ваш лист. Марко Дармограй

ШУМ ЛЬВОВА Дорога родино, Я зараз в університеті в Україні. Я живу у Львові у тітки. Я вчу українську мову. Разом зі мною мої друзі з інших країн: з Америки, Канади і Австралії. Вони дуже милі і молоді. У будні дні ми вчимо українську мову і культуру. Ми ходимо на екскурсії. Увечері ми ходимо до магазинів по продукти або до середмістя в ресторан. У вихідні дні ми їздимо на екскурсії поза Львовом, бо ми хочемо побачити Україну і Україну і пізнати її історію. Як у Вас справи? Чекаю на Ваш лист. Ольга Овчарек

церкві ми також знайшли кістки князя. Мені подобається ця програма. Катруся Васьків

ЛІТО В ШКОЛІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА КУЛЬТУРИ

Дорога Родино! Я зараз в Українському католицькому університеті у Львові. Тут я вчу українську мову. Тут є студенти з Америки, Канади, Польщі, Німеччини і Австралії. У моїй групі 4 хлопці і 4 дівчини. У будні дні ми вчимо українську мову на лекціях в університеті. Тоді ми маємо 45 або 90 xвилин для навчання з репетиторами. Потім ми ходимо на екскурсії. Увечері після екскурсії ми вечеряємо у Львові і їдемо назад до університету. Ми робимо домашнє завдання і лягаємо спати. У вихідні ми їздимо на екскурсії, де робимо різні речі. На минулих вихідних ми бачили замки, церкви і різні будинки. Моя улюблена частина екскурсії була у підземеллі церкви у Луцьку. Старий пан, який проводив екскурсію,був смішний, коли він пояснював нам різні речі. У фортечній

Я почала навчання в Школі української мови та культури на початку липня. Я була дуже щаслива, тому що живу тут, в Україні, вже два роки, але ніколи не мала можливості добре вчити українську мову. Всі мої очікування від цієї школи були більше ніж виправдані. Чесно, я не змогла знайти нічого поганого. Все, що тут зроблено, є для того щоб полегшити наше вивчення української мови та наповнити наш день. Церква, аудиторії, їдальня – все тут дуже гарне, але для мене найважливішою є спільнота вчителів та студентів. Минулого тижня я мала нещасний випадок біля УКУ, і багато людей мені допомогли. Було чудово, коли до мене в монастир прийшов мій репетитор, щоб провести лекцію. Я також була вражена, коли мої однокурсники передали мені багато подарунків і листівок з побажаннями одужати. Тут ми вчимо українську мову з найкращими вчителями, але також ми можемо зустріти людей із цілого світу, з якими можемо потоваришувати. Саме тому це літо в школі УКУ є найкращим. Сестра Рахиль, Аргентина

ФОРМУЛА ЩАСТЯ Мене звати Наталка, а це моя формула щастя. Я люблю жартувати, бо коли я жартую, я роблю людей щасливими. Але тепер я не буду жартувати. Не журисяJ Мені подобається слухати музику, але найбільше я люблю співати. Я щаслива, коли подорожую, бо мене цікавлять нові міста. Мій хлопець робить мене щасливою. Він знає багато цікавих фільмів. Я дізнаюся кожного разу щось нове. Мені подобається говорити з мамою. Я люблю її. Вона мій найкращий друг. Мої друзі слухають мене і ми допомагаємо один одному. Всі ці речі роблять мене щасливою. Дякую! Наталя Дункан

Що означає щастя? Друзі, любов, здоров’я та кар’єра – це ті фактори, які роблять людину щасливою. На мою думку, якщо людина хоче стати щасливою у житті, тоді важливо, щоб вона робила те, що любить. Наприклад, у моїх друзів є діти, які вже виросли і зараз хочуть вчити ті предмети, які дають можливість знайти добру високооплачувану та престижну роботу, але, насправді, вони не люблять цих предметів. Тому, я думаю, вони не будуть щасливими. Я вважаю, що їм треба робити те, що їм подобається і до чого в них є талант. Коли ми починаємо вчитися, ми не завжди знаємо, чи знайдемо роботу. Але я впевнений, що людина, яка робить щось з ентузіазмом і від душі, обов’язково знайде улюблену роботу. Що стосується мене, я вчив російську мову та історію в універ-

ситеті. Це було цікаво і мені дуже подобалося. На жаль, після того, як я закінчив університет, я не міг працювати у школі, бо дуже мало школярів у Німеччині хотіли вчити російську мову, і не було великої потреби у вчителях російської мови. Але мені не було страшно. Замість цього я зміг знайти іншу роботу, де я можу застосувати свою спеціальність. Вже 23 роки я працюю разом з партнерами з різних країн Центральної та Східної Європи. Моя робота цікава і приносить мені дуже багато щастя. Тому моя формула щастя звучить так: Роби те, що тобі подобається, і ти будеш щасливим. Йоахим Зауер Мене звати Катя Васьків. Я маю багато речей для формули мого щастя. Перш за все, це моя сім’я: моя мама і мій тато. Їх звати Марта і Мирон. У мене є брат, його звати Стефан. Ми маємо два коти. Їх звати Mocha іRaja. Mocha мій кіт, а Raja – кіт моєї мами. Коли маю відпустку, я часто подорожую. Я відвідала такі країни, як Великобританія, Ісландія, Тайланд і Китай. Я також люблю гуляти з друзями з університету. Я захоплююсь своїм університетом, оскільки там є команда, яка грає в американський футбол. Мені та моїм друзям подобається цей вид спорту. Кожен рік влітку багато українських родин відвідують пляж Wildwood. Так робить і моя сім’я. Коли ми відпочиваємо там, я можу гуляти з моїми українськими друзями. Взимку я їжджу на лижах. Тут у Нью-Йорку ми маємо лижний табір. Гора називається GoreMountain. Це формула мого щастя. Катя Васьків

ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ ЛЬВОВА У кожного є своя формула щастя. Для одних, щастя – це гроші, для інших – сім’я. Для мене щастя – це моя родина. Я дуже люблю їздити на лижах. Це моє хобі. Мені подобається подорожувати і відвідувати нові місця. Я почуваюсь щасливою, коли я доглядаю за своїм тілом. Тому люблю бігати. Я люблю також бути на природі, а отже часто гуляю в парку. Інколи ми зустрічаємося з друзями і йдемо гуляти разом, а іноді ми відвідуємо театри. Зазвичай, коли я сама вдома, я співаю. Також я щаслива, коли я читаю книжки. Мій улюблений жанр – фантастика. Кожен з нас має знайти свою формулу щастя. Мою ви вже знаєте. Стефця Биткан

Мені здається, що формула щастя така сама як рецепт. І цей рецепт подібний до рецепту піци. Я люблю піцу, а ти любиш? Ми любимо! Всі люди люблять піцу! Інгредієнти для піци такі самі, як інгредієнти для щастя. У нас є основа і додатки. Основа є одна для всіх людей. Основа складається з різних продуктів. Борошно - це наша стабільність. Вона є фундаментом для нашого щастя. Дріжджі - це наш потенціал. Він допомагає нам зростати і навчатися. Сіль - це наше підсилення і збереження. Сіль дає нам витривалість і довге життя. Мед (так, мед) або цукор – це наші солодощі: наша сім’я, наші друзі, наше кохання. Останній інгредієнт – вода, об’єднує все разом. З водою ми перемішуємо всі інгредієнти.

Коли у нас готова основа, ми можемо вибирати наші додатки. Додатки є індивідуальними для кожного. Ми вибираємо все, що ми хочемо для нашого щастя. Скільки людей, стільки смаків і стільки рецептів щастя. Джеред

Жити в гармонії з природою – для мене щастя. Це, зокрема, означає багато мандрувати, їздити на гірському ровері, кататися на лижах та такі подібні заняття. Щоб бути щасливим потрібно робити ті речі, які пов’язують мене з природою. Це, наприклад, дихати свіжим повітрям. Також, можливо, мати сад, вирощувати екологічно чисті продукти та турбуватися про природу. Без природи щасливе життя неможливе. Також кожна людина щаслива, коли має друзів і разом з ними робить різні цікаві справи – спілкується, разом мандрують, підтримують одне одного і допомагають в скрутну хвилину. Родина – це також джерело великого щастя. Члени сім’ї допомагають одне одному у всіх аспектах життя і повинні бути щасливими від цього. Насамкінець, багато успішних людей скажуть, що найважливіше в формулі щастя – це улюблене заняття. Тому щаслива людина – це людина, яка знає чого хоче в житті. Іван

ШУМ ЛЬВОВА Можеш мати пальму за вікном, можеш мати Феррарі в гаражі і мільйон гривень у банку, можеш мати все, що зароблено на роботі і що можеш купити. Але щастя не можеш мати, бо щасливим можеш тільки бути. А це означає, що ні пальми за вікном, ні Феррарі в гаражі, ні гривні у банку не допомагають- але і не заважають - бути щасливим. Бо щастя не маєш в руках, воно вже є в тобі. Як про нього дбати? Робити те, що змушує усміхатися. Якщо любиш лежати на траві і дивитися на небо- роби це на кожній обідній перерві. Якщо любиш чесати волосся своєї дитини - роби це щодня як забаву. Якщо любиш фотографувати - запроси нас всіх на виставку до своєї квартири. Якщо любиш їсти - навчися готувати для себе і своїх друзів і радій цьому разом з ними. Я люблю вчитися нових речей. Тоді я усміхаюся. Ти також усміхайся якнайчастіше. Я не знаю нікого,хто є щасливий і має сумне обличчя. Ольга Овчарек

Мене звати Анна. Моя формула щастя: 1) У мене є неофіційний чоловік і троє дітей. Я щаслива, бо мій чоловік – добра, щаслива людина. Я кохаю його, і він кохає мене та ми живемо разом тридцять років. Мені подобається подорожувати зі своїм чоловіком у цікаві місця. Це – чудово! 2) Мої діти вже дорослі. Я люблю готувати особливу їжу для мене і для моєї сім’ї на день народження і коли діти відвідують наш дім. Я щаслива бачити, що мої діти добре живуть. 3) У мене дві собаки – Пікало і Піксі. Щодня я гуляю з ними в пар-

ку. Коли я сиджу на дивані, мої собаки – біля мене. І я щаслива! 4) Мені подобається дивитися на небо – там гарні хмари, а вночі – зірки та місяць. 5) Я щаслива, коли малюю картини і роблю інсталяції з фотографій. Мені з моїми подругами подобається робити виставки. Моя формула щастя? Це – сміятися щодня і любити кожен день. Анна Мицько

логія.Мені подобається вивчати історію моєї родини. Це моя пристрасть. Катя Дофіний

Щастя є танцювати коли нікого нема, Або ж дивитися кіно з рідними усіма. Коли сонце виглядає через хмари, Слухати спів гітари. Щастя є коли листя міняє кольори, Вітер дує на прапори. Коли светра треба одягати, І вснігу тілом ангеликів малювати.

«Формула щастя»

Щастя є коли на вулиці пахне дощем, Коли ти лежиш до неба лицем. Коли квіти розцвітають, І весну зустрічають!

Щастя є коли падає з неба сніг, І люди співають веселі пісні. Коли блистять вночі дерева, І є в школі перерва! Моя Формула Щастя Дозвольте Мені Розказати Історію … У червні, я приїхала в Україну.Я хотіла: дивитися землю батьків,ходити по землі батьків,вчити українську мову,вивчати більше історію родини. Це приносить щастя! Мої Бабусі й Дідусі іммігрували до Канади,батьки тата народжені й виховані на Волині. Батьки мами народжені й виховані у Галичині. Перед Другою Світовою Війною, вони іммігрували до Канади.Це рішення – фатальне й щасливе. Життя в Канаді Мої бабусі й дідусі оселилися в Саскачевані. Життя у Канаді складне.Вони дуже важко працювали. Дмитрівка На вихідних, ми мали чудову екскурсію на Волині.У неділю, вранці, я їздила на таксі до Дмитрівки. Це маленьке село біля Луцька.Моя бабуся народилася в Дмитрівці в 1909. Тепер у мене немає родини в Дмитрівці. Але я була дуже щаслива гуляти на вулиці в Дмитрівці, тому що моя бабуся колись гуляла на цій вулиці. Мені Подобається Генеа-

Катя Мартинюк

Щастя є коли люди сміються, Мирно живуть і не б’ються. Коли пташки співають перший раз після зими, Літають між деревами і махають крильми.

Щастя Формула щастя Формула опираючись на слова студентів ВЧИТИСЯ

СПОКІЙ ЕМОЦІЇ

РОБОТА

СОНЦЕ СПОРТ МУЗИКА ЛИЖІ ЧОЛОВІК ГЕНЕАЛОГІЯ ПІЦА ВІДПОЧИВАТИ ПОДОРОЖУВАТИ ГАРНА_ПОГОДА ДРУЗІ ПРИГОДА ЩАСТЯ СПІВАТИ ФУТБОЛ РОДИНА СНІГ ЛЮБОВ ХОБІ ГОРИ СОБАКА МАЛЮВАТИ ДІТИ ЇЖА СТАБІЛЬНІСТЬ ЗДОРОВ’ЯСІМ’Я

БОГ

ТАНЦЮВАТИ

ТВАРИНИ ГАРМОНІЯ

РОБИТИ_ТЕ_ЩО_ЛЮБИШ СЛУХАТИ_МУЗИКУ

ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ ЛЬВОВА Слава Ісусу Хрису! Що це таке «щастя»? Чи воно є особливим станом? Чи просто одна з багатьох емоцій, які забарвлюють наш життєвий досвід? Тепер у книгарнях можна знайти безліч книжок про досягнення щастя. Також на Фейсбуці часто натрапляю на переліки речей, які слід робити, щоб бути щасливим. Часто сучасні люди думають, що варто жити тільки тоді, коли ти почуваєшся щасливим. Якщо хтось довго страждає у лікарні, краще вбити його, щоб він ще не страждав. Якщо хтось не може знайти гарну роботу або кохання, або просто не може пережити сум, краще вчинити самогубство. Це не правильно! Ми не можемо бути щасливими ввесь час, і це нормально! Важливо, щоб ми завжди прибігали до Бога, незважаючи на наші почуття. Іноді ми щасливі, іноді сумні, іноді злі, іноді нервові, іноді нам страшно. Нормально мати різні емоції в різних моментах. Вони є дарами від Бога, які яскраво забарвлюють наш досвід у світі. Незважаючи на те, яку емоцію ми переживаємо нам треба пам’ятати про доброту Бога. Якщо забуваємо про доброту Бога чи у нас забагато пристрастей, губимо контроль над нашими емоціями. Тоді інші гріхи з’являються. Ми завжди мусимо бути перед Богом самим собою незважаючи на те, які емоції ми переживаємо. З Його підримкою можемо віднайти рівновагу. Пригадаймо приклад Ісуса. Найменший вірш Біблії – «Ісус заплакав». Господь заплакав з радості чи з щастя? Звичайно ні! Він заплакав, тому що Його люблений друг Лазар помер. Однак, незважаючи на те, що Ісус був таким сумним, Він знав доброту Свого Батька і прибіг до Нього у молитві. Нам треба слідувати за Його прикладом. Коли ми щасливі, сумні, злі, нервові або коли нам страшно, ми ніколи не можемо забувати про присутність Бога і ту любов, яку Він має для нас. Коли хтось, кого ми сильно любимо, помер, було би дивно не бути сумними. Наші сльози можуть бути доказами глибини нашої любові

ШУМ ЛЬВОВА

до інших. Наша злість може бути конструктивною коли ми бачимо несправедливість. Коли великий ведмідь біжить за нами у лісі, це добре відчувати страх. Ми не маємо постійно бути щасливими, щоб бути учними Ісуса. Ми маємо довіряти Йому і Його великій любові до всіх нас. Наші емоції не погіршують якість життя, а її покращують. Дорогі брати і сестри в Христі, дякуймо Богові завжди за щастя, за сум, за страх, і за все, що Він нам дав на Його славу і на повноту нашого життя. Слава Ісусу Христу! Олесь Брицький

БАТЬКИ І ДІТИ: РАЗОМ ЧИ ОКРЕМО? На мою думку – діти не повинні жити з батьками. Батькам не слід втручатись в життя дітей. Батьки не повинні впливати на їхні рішення. Якщо діти живуть з батьками, вони не мають власної думки, вони не мають можливості бути самостійними. Я погоджуюся, що жити з батьками краще через економічну вигоду, бо всі живуть в одному будинку і не мусять платити за два будинки. Також, коли діти підуть на роботу, батьки можуть дивитися за своїми внуками. Діти можуть не платити грошей няні. Якщо живеш цілою родиною, то в сім’ї кращі стосунки. Це добре. Це правда, але якщо живеш з батьками, то вони впливають на всі рішення. Коли маєш дітей, батьки думають, що вони є найкращими

батьками для своїх внуків.

Юля

Я почав цю тему з ідеєю, що я хочу, після закінчення університету жити окремо від моїх батьків. Це тому що мені подобається ідея незалежності, проте завдання моєї команди було захищати аргументи проти цього. Я робив дослідження на цю тему і зрозумів, що, можливо, я б хотів жити багато часу разом з моєю сім’єю. Отже, ми захищали цей аргумент. Під час дискусії інша команда сказала дуже цікаві речі, що змінили мою думку. По-перше, вони сказали, що люди, які живуть незалежно від батьків, вчаться відповідати на життєві виклики. Я думаю, що це дуже важливо. Також батькам легше давати собі раду, якщо їхні діти переїжджають. Нарешті, коли молодь живе окремо від своїх батьків, їй легше завести власну сім’ю. Отже, я змінив мою думку два рази. Мій остаточний вибір – для дітей краще знати, чи жити окремо від батьків. Марко Дармограй

Є ситуації коли ми можемо жити разом з батьками. Перше, коли ми закінчуємо університет. На мою думку, це економніше. Перші два роки після університету люди можуть заощаджувати на оренді квартири, щоб віддати студентську позику. По-друге, якщо є діти, батьки можуть допомогти з їх вихованням. Я можу піти на роботу і залишити

дітей зі своїми батьками. Але якщо діти хочуть жити разом з батьками ціле життя – це недобре. Діти не будуть незалежними. Коли хтось живе один, то вчиться дбати про себе. Ось чому я думаю, що є ситуації, коли жити з батьками і добре, і недобре. Катя

ці проблеми є індивідуальні. Тому краще, щоб діти залишалися жити разом з батьками. Джеррод Вітборн

На мою думку, краще, якщо діти, які закінчили школу і хочуть вчитися, більше не живуть у батьків. Це дуже важливо, щоб діти стали самостійними. Вони можуть жити своїм життям. Вони вчаться брати відповідальність на себе. Якщо батьки та діти живуть окремо, тоді менше конфліктів. Діти та батьки краще розуміють одне одного. Діти вчаться економити гроші. Але, з іншого боку, якщо діти не мають можливості заробляти свої гроші, і батьки не можуть платити за окреме житло для дітей, тоді дешевше жити разом. У цьому Зазвичай, діти в Австралії, Канаді випадку діти мають допомагати та Америці не залишаються з бать- батькам, тому що дім батьків – це ками перед весіллям. не готель, у якому є повне обслуБагато дітей не живуть з батька- говування. ми навіть до того. Отже, я вважаю, що потрібно Життя окремо може створити дати дітям можливість жити окдекілька проблем. ремо, особливо, якщо студент має По-перше, економічна причина достатньо високу стипендію від Жити окремо дорожче, ніж жити держави і може собі дозволити разом. орендувати житло. Наприклад, я живу з моєю Йоахим Зауер сім’єю у нашому будинку. Батьки Передусім, я би сказав, що крамоєї дружини живуть у їхньому бу- ще дорослим дітям жити окремо динку, півтора кілометри від нас. від батьків. Це важливо, щоб діти Ми платимо за наші комунальні здобули самостійність. Коли щопослуги у нашому будинку. Батьки дня мусиш сам вирішувати багато платять комунальні послуги за їх- дрібних питань, то в майбутньому ній будинок. будеш готовий до відповідальноПо-друге, домашня освіта сті приймати більші рішення. Краще для всіх жити разом, тому Також важливо здобути фінансощо всі можуть вчити один за одно- ву відповідальність. Якщо живеш го. Молоді або старі. з батьками, вони вірогідно будуть Наприклад, коли сім’я живе ра- допомагати з грошима. Якщо жизом, то внукам легше вчити щось веш окремо від батьків мусиш щовід баби і діда, а бабі і діду легше дня бути економним і вирішувати вчити щось від внуків. за що потрібно платити гроші, а По-третє, допомога за що ні. Також, жити окремо від Всім людям, старим і молодим, батьків допомагає навчитись здопотрібна допомога. Старі люди бувати навики. Проте, коли живеш можуть давати поради і допома- разом з батьками, вони, можливо, гати дітям з домашніми роботами. будуть робити деякі речі, і ти не отМолоді люди можуть надавати фі- римаєш цих навиків. зичну допомогу старим людям. Також, коли жити окремо від Я погоджуюся, що коли батьки батьків, можна жити де-небудь у і діти живуть разом, можуть бути світі, де хочеш – це може бути важпроблеми, коли один намагати- ливим для вашої кар’єри. меться контролювати іншого, але Але, коли батьки будуть старші,

краще жити з ними. Є кілька причин для цього: коли діти стануть дорослими і будуть мати своїх дітей, бабуся і дідусь можуть дбати про них, коли батьки підуть на роботу. Також, коли буде потрібно, діти можуть доглядати стареньких батьків. Це буде дуже важливо, коли батьки самостійно не зможуть жити. У підсумку, мені здається, що краще жити окремо від батьків, коли дорослі діти молодші, і краще жити з батьками, коли батьки старі. Іван В класі ми говорили про те, що ми думаємо, чи дітям краще жити вдома з батьками чи самим. Я була в команді, що сказали, що найкраще, коли діти живуть самі. Я думаю, що краще, щоб діти жили самі,бо вони можуть стати незалежними. Діти мусять вчитися готувати їжу. Вони також мусять використовувати їхні гроші, щоб заплатити за їжу і рахунки. Діти, які живуть з батьками, не мають самостійності. Також, діти не будуть робити помилки і вчитися на них, бо їхні батьки завжди будуть поруч. Також є переваги, якщо жити з батьками, діти можуть заощаджувати гроші. Хтось в класі сказав, що безпечніше, коли багато людей живуть разом. Я думаю, що це правильно. Але,коли є багато людей в одній хаті, там не буде достатньо місця для всіх їхніх речей. Тому я все ж думаю, що найкраще жити окремо. Стефця Биткан

ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ ЛЬВОВА Зараз такі часи , що дуже важко бути самостійним. Жити разом допомагає жити щасливо. По-перше, жити разом дешевше. Ти і твої батьки разом купуєте продукти і оплачуєте рахунки. На мою думку, жити разом веселіше. Ти маєш велике товариство вечорами. Мені здається, що жити з сім’єю безпечніше. Коли хтось йде з дому на роботу, хтось інший залишається. Я думаю, що якщо є діти в квартирі, вони можуть часто спілкуватися з бабусею і дідусем. Коли діти живуть разом з батьками, тоді вони можуть допомагати їм. Якщо батьки захворіють, тоді діти можуть купити їм ліки, або покликати лікаря. Діти допомагають в прибиранні квартири також. Мені здається, що хтось може сказати, що життя разом не вчить відповідальності дітей, але я думаю, що життя разом вчить відповідальності за другу людину. Якщо ти вирішуєш чи хочеш жити окремо чи разом з твоєю сім’єю, то я вважаю, що мої аргументи дуже цікаві і добрі. Ольга Овчарек

ПОЗА СТЕРЕОТИПАМИ Кожен з нас знає певні стереотипи про людей іноземних країн і це нормально, бо в кожній країні є унікальні традиції, які можна лише зрозуміти через стереотипи. Але, коли ми подорожуємо, то часто ламаємо наші стереотипи. На мою думку, люди з різних країн відрізняються один від одного набагато менше ніж ми думаємо і мають подібні культурні цінності і нижче

я спробую її обґрунтувати. По-перше, ми маємо знати, чому людям подобаються стереотипи. Ми всі хочемо розуміти світ і наше середовище, але в той же час хочемо, щоб він не був складним і намагаємося спростити багато речей. У цьому сенсі стереотипи дають нам можливість швидко і легко зрозуміти культури світу. Нікому не подобається відчувати сумнів, тому стереотипи нам часто подобаються не тому, що вони нам подобаються, а, насамперед, тому, що вони дають нам впевненість. Також, якщо ми віримо, що певна країна чи культура має такі риси, ми ігноруємо все те, що суперечить нашій вірі, бо так легше ніж переосмислити свої переконання. Однак, дуже важливо зрозуміти, що стереотипи не завжди базуються на фактах, тому, коли ми подорожуємо, то часто ламаємо їх. По-друге, коли ми подорожуємо, то часто усвідомлюємо, що наші сподівання не були правильними. Наприклад, багато хто думає, що австралійці завжди привітні і кожного дня ходять на пляж. Але, коли туристи відвідують Сідней, то бачать, що мешканці міста можуть бути грубими і, що багато австралійців майже ніколи не плаває, а просто працює цілий день, а потім повертається додому. Такі приклади можна знайти про кожну країну у світі, тому, на мою думку, стереотипи часто перебільшують культурні тенденції, і ми все ще думаємо, що всі американці грубі або, що всі китайці займаються математикою. По-третє, ми часто наголошуємо на відмінностях, які ми помічаємо між культурами і через те не помічаємо їх спільних рис. В усіх країнах, які я відвідав, мешканці любили родину, їжу, мистецтво тощо. Також, в Італії та Китаї учні ходили додому на обід з родичами і незважаючи на те, що Китай – це азійська країна, а Італія європейська, обидві країни мають цю традицію. Ці основні цінності є всюди і показують, що характер людей однаковий у всіх країнах світу.

ШУМ ЛЬВОВА Тому, на мою думку, стереотипи не завжди правдиві. Я розумію, що різні культури відрізняються одна від одної, але якщо ми мислимо лише стереотипами, то забуваємо про ті нюанси, які показують, що ми всі хочемо найкращого для себе і своєї родини. Максим Адамс

якою є їхня реальність. Напевно краще ніж думати про інші культури стереотипами, треба самому їх побачити і пожити між цими людьми. Кайро Чорний

сунки і багато людей розлучається під таким тиском. Часом, то варто трошки сповільнити темп життя. Я думаю, що треба боротися проти теперішньої культури, за законами якої потрібно постійно працювати, щоб досягти успіху. Натомість треба більше часу приділяти родині. Михайло Дембіцький

СОЦІОЛОГІЧНІ ОПИТУВАННЯ

СТОСУНКИ МІЖ ЧОЛОВІКАМИ І ЖІНКАМИ

Творчість Максима Коли я кажу, що я народився в Бразилії, то люди часто думають про багато речей, які не є властивими для Бразилії. Наприклад, багато людей думає, що у Бразилії ми розмовляємо іспанською, що надворі живуть мавпи, що кожного дня анаконди їдять дітей. Це не так – усе це просто стереотипи. Так само перед подорожжю до України я мав багато стереотипів, які я поламав приїхавши до України. Раніше я думав, що в Україні люди одягаються лише в Adidas, але побачив, що українці одягаються так само як і інші європейці, у них дуже гарний смак. Я також думав, що українці їдять лише бараболю (картоплю), але зараз я знаю, що це не так. Українська кухня дуже смачна і тут є багато страв, яких немає у нас в Бразилії. Наприклад, тут є котлети, солянка, компот, і узвар про які ми не знаємо у Бразилії. Стереотип – це велика проблема. Часто ми неправильно судимо інші культури і просто не знаємо,

На мою думку, стосунки між чоловіками і жінками міняються у цілому світі. П’ятдесят років тому в Америці була норма така, що чоловік мав працювати і заробляти гроші на родину. На відміну від чоловіка, жінка мала сидіти в хаті і виховувати дітей. У теперішньому суспільстві часто буває, що чоловік і жінка мусять працювати, щоб утримувати родину. Ця нова система створює багато проблем і змінює як чоловіки і жінки працюють разом. Чим менше часу мама може присвятити вихованню своїх дітей, тим більше батьки мусять шукати допомоги від інших людей. В Америці сім’ї часто платять іншій жінці, щоб вона дивилася за дітьми. Також вони можуть попросити своїх батьків про допомогу. Я вважаю, що то не є здорово ані для батьків, ані для дітей. Коли існує такий поділ, кількість розмов між батьками і дітьми зменшується, і люди починають себе трошки губити. Коли батьки забагато працюють, їх немає в хаті, тому діти не мають нікого при собі, щоб їх вчити та їм допомагати. На мою думку, такі діти розвиваються не нормально, бо їм бракує дуже важливого елементу в їхньому житті. Також, коли чоловік і жінка працюють постійно, часом може бути важко втримати добрі сто-

Стосунки між чоловіком і жінкою очима простих українців Стосунки між чоловіками і жінками є різними в кожній країні. У цій розвідці, ми хочемо передати наші враження від опитування, яке ми провели з простими українцями. Нас цікавило, чим цікавими є стосунки між чоловіками і жінками в Україні. Соціологічне опитування: Щоб відповісти на це запитання, ми скалали п’ять питань: - Чи є в українців особливі традиції на побаченнях? - Якщо так, то яка традиція найбільш популярна? - Чи жінки мають працювати чи бути господинями? - Чи мають чоловіки і жінки разом доглядати дітей? - Чи має жінка заробляти так само як чоловік? Більше чи менше? Для опитування ми обрали вісім респонлентів: чотири чоловіки і чотири жінки. Вони всі навчалися в університеті і були приблизно одного віку. Усі були львів’янами окрім одного, який був студентом з Індії. Ми обрали саме цю групу для опитування, тому що хотіли знати думки молодого покоління. Результати: У результаті цього дослідження ми дізнались, що молоде покоління в Україні дуже ліберальне і що традиції на побаченні дуже схожі до традицій в інших Європейських країнах. Наші респонденти мало говорили про традиції на побаченнях, але одна жінка сказала, що у Львові дуже багато традиційних весіль. Очевидно саме тому у Львові так багато магазинів весільних суконь.

Наші респонденти також сказали, що жінка має стільки заробляти як чоловік, але так не є в Україні. Усі з ким ми спілкувалися, сказали, що жінки мають працювати. Це цікаво, тому що є стереотип, що українські жінки лише займаються вихованням дітей. Натомість, наші респонденти сказали, що треба разом виховувати дітей і це не дивно, бо в Україні сім’я дуже важлива. Однак один респондент зазначив, що жінки мають більше доглядати дітей, бо у них це краще виходить. Ми не згодні з цим респондентом і для нас ці ідеї чужі. Ми розуміємо, що чоловіки і жінки виконують різні ролі у вихованні дітей, але це не означає, що жінки мають важливіші ролі. Ми не згодні, що чоловіки повинні бути годувальниками і якщо жінка хоче ходити на роботу, а її чоловік хотів би провадити дім, то чому б ні?! Наталя Бовлі, Андрійка Райздорф, Маруся Райздорф, Софія Понось

Використання соціальних мереж Це соціальне опитування відкриває нам особливості українських користувачів соціальних мереж. Ми хотіли дізнатися про вплив Інтернету на людей і їхнє щоденне життя. Соціологічне опитування Передусім ми склали анкету з практичними запитаннями:

ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ШУМ ЛЬВОВА - Якими соціальними мережами Ви користуєтесь? - Скільки разів вдень Ви перевіряєте Вашу сторінку? - Який вплив соціальні мережі мають на Ваше щоденне життя? - Чи ви почуваєтесь безпечно користуючись соціальними мережами? - На вашу думку, яку роль соціальні мережі відіграватимуть у майбутньому? Опитуючи людей, ми взяли до уваги їхній вік, освіту, сферу діяльності, національність та стать. Ми планували провести інтерв’ю з трьома чоловіками і трьома жінками. Вони були приблизно однакового віку (20-30 років). Результати: На перше питання більшість людей відповіло, що користується facebook та Instagram. На друге запитання ми отримали дуже різні відповіді. Деякі наші респонденти перевіряють соцмережі 2-3 рази в день, а інші – 50 разів на день. Відповідаючи на третє запитання, більшість сказали, що соцмережі допомагають їм підтримувати професійні зв’язки, а не лише дружні стосунки. Щодо безпечності соцмереж, то більшість почувається не відчуває небезпеки. У відповіді на останнє запитання наші учасники відповіли по-різному: одна особа сказала, що у майбутньому соцмережі відіграватимуть ще більшу роль ніж зараз. Інші люди вважають, що соціальні мережі замінить віртуальна реальність. Остання група вважає, що люди стануть залежними від соцмереж і перестануть спілкуватись у реальному житті. На нашу думку, це опитування показало реальне ставлення пересічного українця до соціальних мереж. Анна Ващук, Максим Адамс, Кайро Чорний

ЛЮБОВ ЗМІНЮЄ СВІТ (казка) У далекому царстві жив король країни Укуистану. У нього були три сини, які завжди сперечалися за те, що король більше любить дочку ніж їх. Одного дня донька зникла, і князь подумав, що її викрав старший син, тому що він також зник. Усе королівство пішло їх шукати. Одного дня один солдат знайшов сережку доньки у великій темній печері. Усім було відомо, що у цій печері живе стара відьма. Король вислав свою армію до цієї печери, але відьма дізналася і вирішила надіслати лист іншому королю з ворожого королівства. Вона повідомила, що зараз є чудова нагода напасти на королівство першого короля. Ця відьма колись була княгинею Укуистану, але сорок років тому її викрав теперішній король і залишив її у цій печері. Він її зачарував, що їй не можна було вийти з печери, бо якби вона вийшла, то перетворилася б на вітряк. Старший син думав, що він лише занесе сестру до відьми і втече, але відьма так хотіла помститися королю Укуистану, що його також взяла у полон. Король думав, що вже ніколи не знайде сина і дочки. Одного ранку король вийшов на балкон, щоб пошукати сина та дочку новими магічними окулярами, але замість сина він побачив страшну армію різних цікавих звірят таких як орки. Раптом король зрозумів, що якийсь Бог його карає за його жорстокість і тому йому потрібно попросити прощення у відьми. Він знайшов найшвидшого коня у королівстві і поїхав на коні з армією до відьми. Коли він наблизився до печери, вийшов

заєць, який був послом відьми і сказав: - Я проводжу соціальне опитування і хочу, щоб Ви взяли участь у ньому! Король хотів відмовитися від участі у ньому, але заєць просив його не спішити з висновками і все-таки взяти участь. Заєць запитав його: - Скажіть, будь ласка, кого в родині Ви любите найбільше? Король довго стояв як мумія і не міг відповісти. Через кілька годин, він сказав, що він любить усіх своїх дітей однаково. Почувши відповідь, відьма була така радісна, що вона йому допомогла виграти війну. Вона перетворила кожного ворога на вітряк, злість вибухнула і всі вийшли з печери. Король, князь, принцеса та відьма побачили, що вони мають кілька мільйонів вітряків. Вони відразу зрозуміли, що стали монополістами біоенергії. Тому вони могли врятувати світ від залежності на пальне. І всі зажили екологічно чисто і щасливо до глибокої старості Максим Адамс, Наталка Бовлей, Анна Ващук, Михайло Дембіцький, Кайро Чорний