“Глобальне потепління може вплинути на кожну націю”. Зміна клімату: Якщо для нас має значення, яку спадщину ми залишимо прийдешнім поколінням, то саме зараз потрібно вдаватися до рішучих глобальних дій. ООН є логічним форумом для досягнення консенсусу та ведення дискусій щодомайбутніх глобальних дій — кожна нація може здійснити рішучі кроки, щоб досягти нульових викидів вуглецю. Зустріч на вищому рівні у вересні 2007 року повинна надати лідерам нового стимулу в підготовці до дискусій стосовно Рамкової Конвенції ООН, яка повинна відбутися у грудні 2007 року, і донести ідею, що все це не є просто бізнесом, як звичайно. Ми повинні активізувати політичну волю всіх націй світу — як індустріалізованих, так і тих, що розвиваються — для забезпечення результативності таких дискусій.
“ООН — це моральна свідомість світу”. Права людини: Якщо безпека та розвиток є основними двома рівнями роботи ООН, то права людини — це третій рівень. Зобов’язання, що містяться в Загальній Декларації прав людини, яка у 2008 році відзначатиме свою шістдесяту річницю, повинні й надалі бути рушійною силою діяльності на місцях. Рада з питань прав людини повинна відповідати своїм обов’язкам прапороносця у справі захисту прав людини в усьому світі, виконуючи їх послідовно та неупереджено. Вислів “більше ніколи” має бути наповнений реальним змістом. Я намагатимуся перевести концепцію “відповідальності за захист” від слів до діла, забезпечуючи вчасність дій тоді, коли народи постають перед геноцидом, етнічними чистками чи злочинами проти людства.
“Перетворення в Організації Об’єднаних Націй вимагатимуть терпіння, наполегливості та мужності”. Реформа ООН: Ефективність і раціоналізація повинні стати тим лакмусовим папером, який показуватиме, наскільки Організація відповідає новим викликам. Ми маємо спростити та раціоналізувати свої правила, стратегію та процеси, а також узгодити нашу роботу з найкращим практичним досвідом приватного та державного секторів. Реформи необхідні у зв’язку з тим, що ООН та її працівникам слід
адаптуватися для того, щоб відповідати новим потребам — і хоча ми досягаємо більших результатів меншими зусиллями, ми повинні працювати з усіма зацікавленими учасниками для забезпечення ресурсів і створення сильнішої Організації Об’єднаних Нації для досягнення змін на краще.
“Мене надихає те, що світ змінюється на користь ООН — серед людей та урядів поширюється розуміння того, що принцип багатосторонніх відносин — це єдиний шлях у взаємопов’язаному та глобалізованому світі”. Глобальні проблеми вимагають глобальних рішень — рухатися цим шляхом самотужки не є життєздатним варіантом. Дехто може подумати, що це означає розглядати світ крізь рожеві окуляри. Будучи невиправним оптимістом, я вважаю, що ми пройшли повний цикл від того видатного дня у Сан-Франциско понад 60 років тому. ООН зараз потрібніша, ніж будь-коли — і саме через те, що очікування є високими, високою також є вірогідність розчарування. Я не вірю в чудеса, але я вірю в людську порядність, старанність і поступовий прогрес. А понад усе я вірю в результати, а не в слова. Фундаментальні цілі та принципи Організації надихають і додають сил — нам потрібно поновити свою готовність керуватися ними. Мої партнери у цій благородній справі — це держави-члени ООН і громадянське суспільство. Їхня відданість, робота і наполегливість стануть тією рушійною силою, що дасть нам можливість просуватися до виконання зобов’язань 1945 року.
“У майбутньому про нас судитимуть за діями, які ми здійснюємо сьогодні — за результатами”.
Пан Гі-мун
DPI/2472—вересень 2007 р. —2000
Cильніша Організація Об’єднаних Націй задля кращого світу
Мої пріоритети як Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Пан Гі-мун
Т
і самі дух і перспективне бачення, які надихали світових лідерів у 1945 році, надихають мене сьогодні. Втіленням такої довіри та надії є Статут Організації Об’єднаних Націй — “Велика хартія вольностей”, яка повела світ, сплюндрований війною та невимовними звірствами, до нового об’єднання націй, керованого принципами справедливості, миру, рівності та прав людини. Зобов’язання та цінності перших років в історії ООН мають настільки ж важливе значення у сьогоднішньому світі, значно складнішому та взаємозалежному, ніж він був понад 60 років тому. Саме в такому середовищі глобальних викликів ООН може процвітати — цими викликами є проблеми, які не зважають на кордони, і які жодна країна, багата чи бідна, слабка чи сильна, не може вирішити самостійно. За останні 60 років ООН продемонструвала, що вона здатна: • слугувати форумом для визначення питань у глобальному порядку денному; • досягати консенсусу з дискусійних питань; • встановлювати стандарти, якими мають керуватися країни; • відігравати роль чесного посередника; • утримувати ворогуючі сторони на відстані одне від одного; • допомагати у забезпеченні справедливого ставлення до дискримінованих; • доставляти гуманітарну допомогу та забезпечувати доступ до продуктів харчування, медичних послуг, освіти та охорони здоров’я; • підвищувати рівень життя та зменшувати рівень бідності; • енергійно виконувати програми розвитку.
Принципи, якими я керуватимуся у своїй діяльності
Пріоритети діяльності Мир і безпека: Ми повинні посилювати спроможність ООН відігравати роль, у найповнішому обсязі, у попередженні конфліктів, миротворчих операціях та розбудові мирних процесів — усе це є частинами одного континууму, і наші підходи повинні бути інтегрованими, координованими та комплексними. Підвищуючи нашу спроможність до превентивної дипломатії та підтримуючи сталі мирні процеси, ми створимо довготермінові рішення та ефективніше реагуватимемо на конфлікти.
“Зараз ми маємо історичні можливості. Ми повинні ними скористатися”. Африка: Майже 65 відсотків миротворчого бюджету ООН витрачається на Африку. Але для того, щоб вирішити проблему конфліктів у Африці, нам потрібно вирішити проблеми, які призводять до їх виникнення. Відповідно, миротворчі процеси необхідно супроводжувати політичними процесами для вирішення конфліктів, а пріоритетом розвитку має стати забезпечення непорушного миру. Нашої особливої уваги вимагає Судан. Необхідно прискорити темпи виконання угоди 2005 року, яка припинила тривалу громадянську війну між Північчю та Півднем, зокрема потрібно прискорити підготовку до виборів 2009 року. Зараз, коли ми маємо угоду стосовно спільних сил Африканського союзу та ООН, нам потрібно швидко перейти до діла, щоб покласти край трагедії Дарфуру. Необхідно ліквідувати причини, які призводять до виникнення конфлікту, і всі сторони повинні перейти до широких мирних переговорів.
Як Генеральний секретар, я зобов’язуюся: • • • • • • •
керувати через власний приклад; домагатися досконалості та скромності; встановлювати найвищі етичні стандарти; переслідувати мету ведення діалогу та загального залучення; забезпечувати гармонізацію та налагодження стосунків; в основу своєї роботи покласти прозорість і відповідальність; у досягненні наших цілей керуватися як пристрастю, так і співчуттям; • дослухатися до питань, що хвилюють усі держави-члени ООН, як великі, так і малі. Перед нами сьогодні постають численні проблеми, і моя рішучість є твердою. Я націлений на досягнення прогресу у вирішенні нагальних питань нашого часу, крок за кроком, спираючись на наші досягнення, працюючи з державами-членами ООН і громадянським суспільством.
“Застосовуючи творчі підходи та наполегливість, а також правильно поєднуючи непохитність і гнучкість, ми можемо знайти шлях, який так довго був прихованим для нас”. Близький Схід: Ситуація в цьому регіоні є складнішою, чутливішою і небезпечнішою, ніж будь-коли; разом із тим, там існують можливості для примирення, якими потрібно скористатися. Стосовно глибокої взаємної недовіри між палестинцями та ізраїльтянами, що перешкоджає змістовному мирному процесові, конструктивна роль ООН у складі “Мадридської четвірки” та на підтримку Арабської мирної ініціативи може сприяти прогресові у досягненні справедливого, довготривалого та загального миру. Ірак — це проблема всього світу. Ми всі знаємо, що нас привело до цього стану, але ООН може відіграти основну роль у підготовці загального
політичного процесу, спрямованого на сприяння національному примиренню, у створенні стабільнішого середовища в регіоні, а також у забезпеченні гуманітарної допомоги мирному громадянському населенню, серед яких понад 4 мільйони біженців і внутрішньо переміщених іракців.
“Нам необхідно додати енергії до зусиль, спрямованих на роззброєння та нерозповсюдження озброєнь”. Нерозповсюдження озброєнь і роззброєння: Ризик розповсюдження ядерної та іншої зброї Дамокловим мечем висить у нас над головою. Рада безпеки зробила певні важливі кроки у Північній Кореї та Ірані, спрямовані на досягнення мети загальної відмови від розповсюдження. Стосовно Північної Кореї, я беру на себе особисте зобов’язання сприяти безперешкодному розвиткові Шестистороннього процесу, а також стимулювати роботу з ліквідації ядерної зброї на Корейському півострові.
“Розвиток — це не благодійність, а конкретні дії на сприяння допомозі, торгівлі та зниженню заборгованості”. Розвиток: Хоча необхідно вирішувати проблеми загрози миру, моя занепокоєність однаково стосується тих чоловіків, жінок і дітей в усьому світі, які живуть, намагаючись звести кінці з кінцями — неприпустимим є те, що майже 1 мільярд людей досі живуть на менше 1 долара на день. Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ) — це програма на забезпечення того, що у технологічно розвиненому та процвітаючому двадцять першому столітті жодна людина не помре від недоїдання або від захворювання, яке піддається профілактиці, не буде позбавлена освіти чи доступу до основних послуг з охорони здоров’я. Лікування, профілактика, піклування та підтримка для постраждалих від ВІЛ-інфекції можуть стати доступнішими для всіх, і цю смертельну епідемію необхідно взяти під контроль. Ми не повинні шкодувати зусиль у досягненні ЦРТ, особливо в Африці. Я мобілізовуватиму політичну волю і вимагатиму від лідерів виконання зобов’язань, які вони на себе взяли, щодо виділення належних ресурсів та допомоги на цілі розвитку — а також на вирішення проблеми дисбалансу в міжнародних торгівельних режимах, які зв’язують руки багатьом країнам, що розвиваються.