Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
Липень, 2013
Колегамбібліотекарям
№1
Випуск присвячено 110-річчю відділу бібліотекознавства Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка
У цьому виданні: День фахівця «Новини бібліотечної справи»
1
Від історії до сучасності: «Кабінету бібліотекознавства 110!»
2
Сторінка методиста
3
Заснований у 1903 році відомим бібліотекознавцем
Бібліотечні цікавинки
4
Л. Б. Хавкіною.
Відділ бібліотекознавства – перший в Україні та країнах СНД спеціалізований підрозділ документів з питань бібліотечної справи.
Продовження на 2 сторінці
День фахiвця «Новини бібліотечної справи»
Дні фахівця для бібліотечної громадськості міста проводяться науковометодичним відділом щоквартально
7 серпня 2013 р. у бібліотеці відбувся День фахівця «Новини бібліотечної справи», організований науковометодичним відділом. Висвітлювалися всеукраїнські бібліотечні заходи, що відбулися у червні-липні 2013 р. за участю співробітників ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Про другу Всеукраїнську літню школу адвокації для бібліотекарів «Адвокація – бібліотеки на шляху змін» (24-30 червня 2013 р., с. Коблево, Березанського р-ну Миколаївської обл.) розповіла бібліотекар І категорії науково-дослідного відділу бібліотекознавства і бібліографознавства Ю.В. Ходарєва. Інформацію про Міжрегіональний бібліотечний ярмарок «Бібліотечні інновації для громад: створюємо майбутнє» (23-24 липня 2013 р., м. Луганськ) було представлено провідним
продукции в библиографическом описании: к реализации Федерального закона «О защите детей от информации, причиняющей вред их здоровью и развитию» виступила головний бібліотекар науково-методичного відділу І.А. Карнаух. Учасники заходу ознайомилися з виставкою-переглядом нових надходжень з питань бібліотечної справи, підготовленою працівниками кабінету бібліотекознавства ім. Л.Б. Хавкіної.
бібліотекарем науково-методичного відділу А.А. Тіщенко. З повідомленням про методичні рекомендації «Знак информационной
М.Є. Корнієнко, головний бібліотекар науково-методичного відділу ХДНБ ім. В.Г. Короленка
Шановні колеги! Запрошуємо вас взяти участь у ХVI Всеукраїнській науково-практичній конференції«Короленківські читання 2013» за темою: «Бібліотеки, музеї, архіви у медіа-просторі регіону», яка відбудеться 24 жовтня 2013 р. у ХДНБ ім. В.Г. Короленка. Координатори: Заступник директора з наукової роботи Людмила Володимирівна Глазунова тел. (057) 731- 24- 64, e-mail: milaglazunova@mail.ru Завідуюча науково-дослідним відділом бібліотекознавства та бібліографознавства Наталія Іванівна Капустіна , тел. (057) 731-15-80, e-mail: voonir@gmail.com
Сторінка 2
Кабінет бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної: історія, сьогодення, перспективи Друге «народження» відділу відбулося у 1993 році, коли з нагоди 90-річчя відділу бібліотекознавства було відкрито читальний зал бібліотекознавчої літератури при науково-методичному відділі бібліотеки. У 2011 році, з нагоди 140-річчя від дня народження Л. Б. Хавкіної, читальний зал був реорганізований у Кабінет бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної. Презентація Кабінету відбулася 11 жовтня 2011 р. в межах ювілейних заходів "Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка в історичному просторі трьох епох": до 125-річчя від дня за-
На відкритті Кабінету
снування". На презентації були представлені стендові експозиції "Фундатори Харківської бібліотечної школи", "Бібліотекознавець Любов Борисівна Хавкіна" та книжкові виставки "З історії першого відділу бібліотекознавства (1903-1917 рр.)", "Розвиток традицій відділу бібліотекознавства ХДНБ ім. В.Г. Короленка", "З колекції книг-дарунків авторів кабінету бібліотекознавства". Кабінет бібліотекознавства обслуговує фахівців бібліотечної справи, викладачів та студентів Харківської академії культури, училища культури та інших навчальних закладів, що готують фахівців інформаційних дисциплін. У фонді Кабінету зосереджено 9 тис. документів з інформатики, бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства, архівознавства та музеєзнавства. Серед них чимало видань, подарованих науковцями України, близького зарубіжжя (у більшості своїй з автографами), які цінують і люблять Кабінет – Л. Б. Хавкіна, Ю. Н. Столяров, М. Я. Дворкина, В. В. Сєдих, Н. М. Березюк.
Перлини кабінету – періодичні бібліотекознавчі видання кінця XIX–початку XX ст.: журнали “Библиотекарь” (1910–1914), “Журнал бібліотекознавства та бібліографії” ВБУ (1927–1930), “Бібліологічні вісті” УНІКу (1923–1930), “Библиографические известия” ; газети “Книгоноша”, “Библиографические листы”.
Найкращому задоволенню потреб користувачів сприяють різні форми та методи роботи, що забезпечують їх професійні освітні потреби. Серед послуг, що надаються у Кабінеті: оперативна видача документів, довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування, організація книжкових виставок, у т. ч. віртуальних; доступ до Інтернету; складання бібліографічних списків; «нічний абонемент». Однією з ефективних форм роботи є бібліографічне інформування (масове, групове, індивідуальне). Щоквартально громадськість міста запрошується до ХДНБ на Дні фахівця «Новини бібліотечної справи». Їх присвячено найбільш актуальним темам, що хвилюють і теоретиків, і практиків. Програма цих заходів завжди насичена і включає повідомлення фахівців про найбільш цікаві події в бібліотечному
світі, огляди нових надходжень, виставки, презентації тощо. Провідні фахівці бібліотеки обслуговуються в режимі індивідуального розповсюдження інформації. Щороку вони одержують більш як 500 повідомлень за 60 темами. Важлива робота з формування основ інформаційно-бібліографічної культури користувачів. Щороку читачам надається більше 500 консультацій з питань пошуку в ДПА Кабінету, його структури. На допомогу користувачам оформлена дошка інформації «Кабінет бібліотекознавства ім. Л.Б. Хавкіної інформує», де представлена інформація про заплановані наукові та методичні заходи, правила користування ХДНБ; інформація про Кабінет бібліотекознавства та інше. Активна робота ведеться зі створення та розповсюдження різноманітних інформаційних продуктів, зокрема інтерактивних. Серед них – віртуальні, тематичні виставки. Наприклад, була розроблена та представлена на сайтіі бібліотеки виставка «Дмитро Іванович Багалій і бібліотечна справа України», яка була розроблена до 160-ліття видатного українського історика, громадського діяча Д. І. Багалія. До 140-річчя видатного бібліотекознавця, бібліографа, організатора відділу бібліотекознавства ХГБ Л. Б. Хавкіної було підготовлено віртуальний проект «Любов Борисівна Хавкіна. Харківський період діяльності (1871–1918)». До 105-ї річниці від дня заснування відділу бібліотекознавства Харківської громадської бібліотеки розроблено тематичну віртуальну екскурсію з історії та сьогодення . У 2010 року розпочато роботу з ведення бази
Кабінет бібліотекознавства видає унікальний (єдиний в Україні) зведений каталог нових надходжень до провідних бібліотек Харкова “Бібліотечна справа. Бібліотекознавство. Бібліографознавство”. Електронні версії цих видань доступні на сайті бібліотеки
даних з бібліотечної справи, на сьогодні ця база містить понад 1000 записів і доступна на сайті бібліотеки. З 2013 р. розпочато роботу з формування бази даних «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка», в якій міститься фактографічна та бібліографічна інформація про друковані та електронні ресурси про ХДНБ, публікації співпрацівників у професійних і непрофесійних виданнях, ЗМІ, інтернет-ресурсах. Особлива увага приділяється персоналіям бібліотеки. Розпочато створення бази даних «Бібліотечна журналістика», в якій збирається інформація про теоретичні та практичні основи бібліотечної журналістики, електронна періодика з бібліотечної справи. За результатами фондознавчих досліджень, проведених працівниками Кабінету підготовлено 4 випуски каталогів «Документи з бібліотекознавства, бібліографознавства та книгознавства у фонді Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка» , що охоплює період з 1896 до 1950 роки. Вони відображені також у базі даних «Бібліотекознавство, бібліотекознавство, кникознавство», яка ведеться з 2010 року,. На сьогодні Кабінет підтримує та розвиває професійні міжнародні зв’язки з країнами близького да дального зарубіжжя, продовжує роботу зі створення корпоративних бібліографічних продуктів, та впроваджує в свою діяльність новітні інформаційні технології. Головне завдання, направлене на всебічне різноманітне забезпечення професійного розвитку фахівців для вирішення ними наукових, виробничих та навчальних завдань, виконуються Кабінетом
професійно, оперативно та якісно. Запрошуємо до співпраці! О.П. Скорик , зав. сектором науково-методичного відділу ХДНБ ім. В. Г. Короленка
Бібліотекознавці України та Росії – шановні гості Кабінету
З історії Кабінету В 1903 році на звернення Л. Б. Хавкіної до російських та іноземних бібліотек з проханням надіслати матеріали про проблеми бібліотекознавства, відгукнулися 26 російських та 24 іноземні бібліотеки. Серед них були: Київська публічна бібліотека, Російська Імператорська публічна бібліотека, Бібліотека Конгресу США, Паризька національна бібліотека, бібліотека Британського музею, народні бібліотеки Штутгарта та Бреславля та інші.
Шановні колеги! Запрошуємо вас взяти участь у Першій Всеукраїнській школі бібліотечного журналіста, що відбудеться у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка з 21 по 24 жовтня 2013 р. (м. Харків, пров. Короленка, 18). Координатор: заступник директора з наукової роботи Людмила Володимирівна Глазунова тел. (057) 731 - 24 64, e-mail: milaglazunova@mail.ru
Сторінка 3
Бібліографічний опис ресурсів віддаленого доступу в бібліографічних посібниках
Бібліографу
Ресурси мережі Інтернет нині поряд з друкованими виданнями Серія публікацій присвячена розгляду питань з правил бібліографічного опису різноманітних документів
є
повноправними
об’єктами
аналітико - інформацію беруть з певних елементів вихідних відомостей.
синтетичної обробки документів у бібліотеках. Найбіль-
Про назву, відповідальність, перевидання, місце та рік видан-
шої проблемою поки що залишається питання форму-
ня, серію із внутрішніх джерел (титульний екран, основне
вання бібліографічного опису електронного документа,
меню, головна сторінка сайта, порталу). Зазначені джерела
різновидом якого виступає «ресурс віддаленого досту-
називають приписаними джерелами інформації. Відомості,
пу» (віддалені або мережеві ресурси).
взяті не з приписаних джерел, беруть у квадратні дужки.
Ресурси віддаленого доступу – електронні ресурси,
До уваги фахівців ! Відділом централізованої
Для складання бібліографічного опису електронного ресурсу
Об’єктами
бібліографічного відображення
найчастіше
розміщені на вінчестері або інших пристроях для запа-
виступають: портали, сайти, веб-сторінки розділів і частин
м’ятовування; призначені для надання в інформаційних
електронних документів, статті у мережевих періодичних
мережах (зокрема, ресурси, що розміщені на Інтернет- виданнях або мережевих версіях друкованих видань, докумесерверах).
нти із повнотекстових баз даних, бази даних, електронні жур-
Згідно з ДСТУ 7157:2010 «Видання електронні. Ос-
нали. Пропонуємо загальну схему бібліографічного опису
підготовлені актуальні
новні види та вихідні відомості» вживається термін
ресурсів віддаленого доступу, зокрема ресурсів мережі Інтер-
методичні рекомендації
«мережне електронне видання» (електронне видання,
нет.
«Знак інформаційної
доступне користувачам через мережні засоби).
каталогізації РДБ
продукції в бібліографічному описі. До реалізації Федерального закону "Про захист дітей від інформації,
Бібліографічний опис ресурсів віддаленого доступу – це основна частина бібліографічного запису, яка містить бібліографічні відомості, наведені відповід-
що завдає шкоди їх здоров'ю
но до встановлених правил, що дозволяють ідентифіку-
та розвитку" ».
вати електронний ресурс, а також отримати уявлення
Детальніше на сайті РДБ
про його зміст, призначення, фізичні характеристики, режим доступу, спосіб розповсюдження та ін.
З червня 2013 року на сайті ХДНБ ім. В. Г. Короленка відкрито доступ до фахових
В Україні питання бібліографічного опису електронних ресурсів недостатньо регламентовані, адже чинний
баз даних:
ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «СІБВС. Бібліографічний запис.
Соцiальнi комунiкацiї:
Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила
зведений каталог
складання» (ГОСТ 7.1—2003, IDT) містить лише один
надходжень до бiблiотек Харкова Бiблiотекознавство. Бiблiографознавство. Книгознавство : каталог ХДНБ ім. В.Г. Короленка
Схема бібліографічного опису електронного ресурсу віддаленого доступу Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва : відомості, що належать до назви / відомості про відповідальність. — Відомості про повторність видання. — Вид ресурсу. — Місце видання : Назва видавництва, ім'я видавця, рік видання. — (Основна назва серії чи підсерії ; №, т.) . — Режим доступу. — Інформація про джерело основної назви. Окремі елементи бібліографічного опису
детальніше
розглянемо у наступних випусках газети.
приклад бібліографічного опису електронного ресурсу.
І.А. Карнаух, головний бібліотекар науково-методичного відділу
Міждержавний ГОСТ 7.82—2001 «СИБИД. Библиогра-
ХДНБ ім. В.Г. Короленка
фическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила соста-
ХДНБ iм. В.Г. Короленка:
вления» на території України досі не набув чинності як
видання та публiкцiї про
національний. Тож рекомендуємо користуватися мето-
Бiблiотеку
дичними рекомендаціями та виробничо-практичними
Пропонуємо також звернутися до методичних рекомендацій «Бібліографічний опис електронних видань в АБІС «ІРБІС» (укладачі Л. О. Мартовицька, О. А. Поліщук), підготовлених ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Електронна версія видання представлена на сайті бібліотеки.
матеріалами, наведеними у списку до теми.
Бібліотекарю 2.0
Вікі-технології Цикл оглядів сервісів Веб 2.0, які використовують бібліотеки у створенні, розміщенні і популяризації бібліографічних ресурсів, представлених у вигляді публікацій (покажчики, дайджести, рекомендаційні списки), віртуальних книжкових виставок і різноманітних інтерактивних проектів.
Wikiтехнологія призначена для колективної розробки, зберігання, структуризації тексту, гіпертексту, файлів, мультимедіа. Цю технологію використовують для створення сайту, газети, колективної роботи над документацією, організації "бази знань". На базі цієї технології побудована Вікіпедія та інші проекти Фонду Вікімедіа. Яскравим і плідним
прикладом використання вікі-технології в бібліотечній сфері, є російський корпоративний краєзнавчий проект «Вікі-Сібіріада» (http://wiki-sibiriada.ru). Це вільний ресурс для колективної роботи бібліотекарів, педагогів-краєзнавців, дітей, підлітків та молоді над створенням, розміщенням та збереженням матеріалів Сибірського регіону. Ресурс об'єднує вікі-газети з краєзнавства, ментальні карти, гугл-
карти, інтерактивні плакати, відео про заходи та діяльність бібліотек, що-
вебінари для підвищення медіа та цифрових компетентностей бібліотекарів і читачів, окремим блоком на сайті подані методичні та практичні рекомендації щодо роботи з сервісами Веб 2.0. К.М. Вірютіна, методист науково-методичного відділу ХДНБ ім. В.Г. Короленка
денники читачів у форматі 3Д книг, портфоліо бібліотекарів – учасників проекту. Тут проводяться різні майстер-класи та
У наступному номері:
Відкриті електронні архіви
Сторінка 4
Бібліотечний плакат та інфографіка : назад в майбутнє
Картину під назвою "Бібліотекар" написав у 1565 році італійський художник Джузеппе Арчімбольдо. Його "Бібліотекар" складається, звичайно ж, тільки з книг. Сучасники назвали цю картину «тріумфом абстрактного мистецтва в 16-му столітті».
У всі часи перед людьми поставала проблема як ясно, зрозуміло і головне доступно донести інформацію іншим. Первісні люди використовували жести і міміку, потім у хід пішли мова і письмо, але «міжнародним» варіантом вважається зображення. У сучасному інформаційному суспільстві технологія передачі інформації за допомогою поєднання тексту та зображення (графіки) називається візуалізацією інформації, а технологія – інфографікою. Сам термін "Інфографіка" увійшов у наш побут не так
давно, наприклад в офіційних словниках (принаймні в тих, які видані до 2009 р.) його немає. Зараз інтерес до цієї технології тільки зростає. Але чи так нова для нас "Інфографіка"? Звернемося до історії. У далекі 20-ті роки минулого століття, в радянський час, в бібліотеках почали активно використовувати плакати. Плакат, як повідомляє нам Вікіпедія, "помітне, як правило великоформатне, зображення, супроводженне коротким текстом, зроблене з агітаційнною, рекламною, інформаційною
або учбою метою". У бібліотеках він використовувався як "просторово-плоска форма бібліотечної агітації та інформації, пропаганда книг, організації читання та популяризації знань" (Брилев Г.А. Библиотечний плакат / Г. Брилев; под ред. и с предисл. Е. Вольценбурга. - Ленинград: Изд-во книж. сектора губвно, 1925. 78 с. ) Автор відзначає п'ять основних елементів (цільових функцій) бібліотечного плаката: бібліотечна агітація (реклама, залучення читача до бібліотеки); бібліотечна інформація (орієнтація читача в бібліотечному середовищі); пропаганда (рекомендація) книг (керівництво читанням); організація (раціоналізація) читання (методика та гігієна читання, боротьба з шкідниками книг; популяризація знань (передача через плакат конкретних знань з газет, журналів, книг). Звернемося до плакатів про просування читання 20-х років ХХ століття і їх сучасним нащадкам. За матеріалами сайтів БиблиоNETиК@ та Арт-проекту Mr Bookman
«Колегам – бібліотекарям» – газета науково-методичного відділу Харківскої державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Адреса редакції: 61003, Харьков, пер. Короленко, 18, Кабінет бібліотекознавства ім. Л.Б. Хавкіной (к. 40) тел. (057) 731-32-27 е-mail: nmo.hdnb@yandex.ua Редактор К.М. Вірютіна
Ми в iнтернетi korolenko.kharkov.co m
«Читать не вредно!» – сучасна інфографіка про просування читання За матеріалами сайта http://5pages.net/wp-content/uploads/2012/08/ infographics_about_reading_countries.png