Місту Созополю тисячі років

А це надто багато!

Перша згадка про нього з’являється 610 року до нашої ери. Cозополь пережив стільки лиха і щастя на своєму віці! Він бачив і процвітання, і занепад, був вільним, загарбаним і поневоленим. Сьогодні це курортне місто із понад 5-тисячним населенням у південно-східній Болгарії.

Місто розташоване на кількох півостровах Бурганської затоки, омивається водами Чорного моря і має на цій величезній водоймі (неподалік острова св. Івана) ферму з вирощування мідій. Існує легенда, що в місті працювала водонапірна вежа, у якій за допомогою секретних технологій солону морську воду вдавалося переробляти на прісну питну.

Але насправді там не чинилося ніяких магічних див. Це було звичайнісіньке джерело прісної води (поблизу протікала підземна ріка), яке добре охороняли і маскували. Скільки б нападів не було на Созополь, жоден загарбник не руйнував цієї водонапірної башти, адже розумів, що питна вода — понад усе. Є вода — є життя. Тому споруда досі збережена в первинному стані і цією водою досі користуються.

У 60-тих рокам минулого сторіччя созопольці виявили у себе в місті амфітеатр. Це сталося випадково. Коли прийшов паводок, він розмив частину амфітеатру. Решту споруди мешканці вже самі відкопали. Ця цінна знахідка в прекрасному стані, тому досі у дії, хоча і вважається найменшим амфітеатром у світі.

Поблизу ресторації «Млин» прохід між спорудами. Це були ворота до порту. Ними могла пройти лише одна людина і пронести один вантаж.

Кораблі розвантажувалися дуже довго, але тодішня місцева влада не дозволяла розширяти ворота, адже у випадку війни вороги не змогли б швидко захопити місто. Торговці потерпали багато років, однак безпека залишалася на першому місці.

Оскільки Болгарія розташована у сейсмічній зоні, тут взагалі не будували високих будівель. Це вже згодом, використовуючи сучасні технології, стали зводити багатоповерхові будівлі.

Олена Медведєва