Українськi прислiв'я, приказки, усталенi вирази

ББК 82.3(4УКР)-6

ЗНАЙШОВ – НЕ СКАЧ, ЗГУБИВ – НЕ ПЛАЧ Українські прислів'я, приказки, усталені вирази // Київ: Видавництво «Довіра», 2002 Глибинна народна мудрість і досвід об'єдналися в українських прислів'ях і приказках про добро і зло, розум і неуцтво, дружбу і ворожнечу, що увійшли до цієї книжки. Крім того, тут уміщено усталені вирази про людські чесноти й вади, тлумачиться їх значення. Школярі, ліцеїсти, учні гімназій, студенти, а також учителі, працівники дошкільних закладів — усі знайдуть у цій книзі золоті зерна духовності.

© Яніцька К. Л., Упорядкування, 2002 © Міхнушев О. О., Малюнки, 2002 © Видавництво «Довіра», 2002

ISВN 966-507-137-8

ПРАВДА Правда суду не боїться. *** З пісні слова не викинеш. *** Мужича правда є колюча, а панська на всі боки гнуча. *** Все минеться, одна правда лишиться. *** Вивели його на чисту воду. *** Засип правду хоч золотом — вона випливе до верху. *** Скажи правду — наживеш ворога. ***

ДУША, СЕРЦЕ Козак має душу широку, як степ, і серце чисте і бездонне, як небо, вмите дощем. *** Копай всередині себе криницю життєдайної води. *** Пізнай себе, і ти будеш щасливим. *** Дай серцю волю — заведе в неволю. *** В чужу душу не влізеш. ***

ЖИТТЯ, ЩАСТЯ Як проживеш, так і просливеш. *** Не буде так, як думається, а буде так, як станеться. *** Не родися красна, а родися щасна. *** Істинне щастя не в ваших скринях, а в серці. *** Щастя — як трясця: кого схоче, того й нападе.

***

МУДРІСТЬ Хто топиться, той і за бритву хопиться. *** Як дасть Бог день, то дасть пташкам поживу. *** Чухайся віл з волом, а кінь з конем. *** Коли злого за доброго мають, то його гріхам віри не діймають. *** З дужим не борись, а з багатим не судись. *** Легко казка кажеться, та не легко діло робиться. *** Коню й доброму, й ледачому потрібні віжки, а жінці й хорошій, і поганій — різки. *** Хто ледащо, тому Божа ласка нінащо. *** Легко здобуте легко й забути. *** Котре лихо менше, те й вибирай. *** Людям дай, та й про себе дбай. *** Хто мовчить, той двох навчить. *** Хто шукає небезпеки, у ній і загине. *** Краще прудкі ноги, як добрі заступники. *** Як підмурок кріпкий, то й будинок міцний. *** Не красен проповідник викладом, а живим прикладом. *** Маєш хліб, то за калачем не женися. *** Зайва чарка ані секрету не збереже, ані в слові не встоїться. ***

З водою та вогнем не жартуй. *** Старого горобця на полові не обдуриш. *** Знайшов — не скач, згубив — не плач. *** Людина — не глина, а дощ — не дубина, не розмочить і не поб'є. *** Сонечко в дорозі не спіткнеться. *** Буде одного сонця на небі. *** Не на тебе самого світить сонце. *** Дивиться рідко, та густо бачить. *** Велика риба у малій воді не водиться. *** Добрі вісті не лежать на місці. *** Сумління — найкращий порадник. *** Водою воду не загатиш. *** Шила в мішку не сховаєш. *** Який Сава, така й слава. *** Риба шукає, де глибше, а людина — де краще. *** Ні Богу свічка, ні чорту кочерга. *** Не смійся з старих, сам такий будеш. *** Тримай голову в холоді, живіт у голоді, а ноги в теплі. *** Зустрічний вітер навіть вороні заважає. *** Подумай двічі, а тоді скажи слово. *** Хто вище злізе, дужче падає. *** Кров — не водиця, проливати не годиться.

*** Не такий страшний чорт, як його малюють. *** Гладь коня вівсом, а не батогом. *** Дарованому коневі в зуби не дивляться. *** Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. *** І на гладкій дорозі люди ноги ламають. *** Коза на базар не хотіла йти, та її повели. *** Коли б кізка не скакала, то і ніжки не зламала б. *** Підождіть: прийде коза до воза сіно смикати. *** Краще погана дорога, ніж поганий супутник. *** Тихше їдеш — далі будеш. *** Не рубай тієї гілки, на якій сидиш. *** Клин клином вибивають. *** За малим поженешся — велике загубиш. *** За солодкі ночі гіркі дні приходять. *** У решеті води не наносиш. *** За водою підеш, то й не вернешся. *** З брудної води ще ніхто чистим не вийшов. *** У каламутній воді рибу ловлять. *** Що з воза впало, те пропало. *** Краще раз побачить, як тричі почуть. *** Сім раз відмір, один раз відріж. ***

Як ідеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш. *** Тиха вода греблю рве. *** Непроханий гість гірше татарина. *** Гість лави не засидить. *** Коли не піп, то не смикайся в ризи. *** Хто любить музику, той не може не любити життя. *** Гадка за морем, а смерть за плечима. *** З панським не рівняй свого язика. Коли довгий, то прикоротять, коли короткий, то витягнуть. *** Попався, жучку, панові в ручку. *** Хто в біді дав, дав два рази. *** Нехай буде гречка, аби не суперечка. *** Одне «зараз» краще трьох «потім». *** Смерть не справник — не підкупиш. *** Писаного сокирою не вирубаєш. *** Де хто літував, хай там і зимує. *** Від жару і камінь трісне. *** По заячому сліду іноді находять ведмедя. *** Близько лікоть, та не вкусиш. *** Без перевесла і віник розсиплеться. *** Було б корито, а свині знайдуться. *** Голодній курці просо сниться. ***

Любиш кататись — люби і саночки возити. *** На хорошу квітку і бджола летить. *** Не за те вовка б'ють, що він сірий, а за те, що вівцю з'їв. *** Нема диму без вогню. *** Одна ластівка весни не робить. *** Не тепер по гриби ходить—восени, як будуть родить. *** Про дорогу скажеш, кума, як пройдеш по ній сама. *** З миру по нитці — голому сорочка. *** Пошануй одежину раз, вона тебе — десять раз. *** Будь сильний духом, а не новим кожухом. *** Де двоє, там рада, а де третя, там зрада. *** Від гніву старієш, від сміху молодієш. *** Люди не раки: з лиха не почервоніють. *** Не місце людину красить, а людина місце. *** Єва та й та грішна, а про нас і балакать нічого. *** Всі хвалять добро, та не всіх хвалить воно.

СЛОВО Рана загоїться, зле слово — ніколи. *** Удар забувається, а слово

пам'ятається. *** Слово не стріла, а глибше ранить. *** Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. *** Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. *** Наймогутніша зброя — слово. *** Гірше болить від язика, як від ножа. *** Стережися людини, що не говорить, і собаки, що не гавкає. *** Тисячу раз пожалієш, що сказав, а раз, що змовчав. *** Словами — наче листом стеле, а ділами — наче голками коле. *** їж пиріг з грибами, держи язик за зубами. *** Слово — не полова, язик — не помело. *** Вода все змиє, крім лихого слова. *** Сказане слово — було і нема, а написане живе вічно.

ЗДОРОВ'Я Хворому і багатство не миле. *** Подивись на вид та й не питай про здоров'я. *** Плохеньке порося і в петрівку мерзне. *** Здоров'я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем. *** Людину 20 років гріє кров,

ще 20 — кожух, а далі вже, як не піч, то ніщо не зігріє. *** Як сорок літ стане, жінка в'яне. *** Бережи одяг, поки новий, а здоров'я, поки молодий.

ЧАС Бережи час — його за гроші не купиш. Згаяного часу і конем не наздоженеш. *** Час все лікує. *** Час, як вода, все йде вперед. *** Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий. *** Свій розум май і людей питай *** Хто людей питає, той і розум має. *** Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди. *** Розумному натяк, дурному кийок. *** Розумний слова побоїться, а дурневі й батіг не допоможе. *** Розумний не подивує, а дурний не побачить. *** Розуму не позичиш. *** Розуму за гроші не купиш. *** Золото без розуму — болото. *** І сила перед розумом никне. *** Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

*** Що голова, то розум. *** Голова не на те, щоб тільки шапку носить. *** Хто розуму не має, тому й коваль не вкує. *** Борода не робить чоловіка мудрим. *** Не учися розуму до старості, але до смерті. *** Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім. *** Два хитрих мудрого не переважать. *** Чим розумний стидається, тим дурний величається. *** Розумного на покуті саджають для честі, а дурня — для сміху. *** Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. Краще з розумним загубити, як з дурнем знайти. *** Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. *** Не бажай синові багатства, а бажай розуму. *** Кому біда докучить, то й розуму научить. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. *** Краще догана мудрого, як похвала дурня. Розумний учить, дурень повчає. *** Розумний розсудить, дурень осудить. *** По одежі стрічають, по уму проводжають. *** Маєш голову, май же й розум. ***

До булави треба голови. *** В голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш. *** Око бачить далеко, а розум ще далі. *** Перед розумом і сила поступається. *** Розумній голові досить дві слові. *** Людей питай, а свій розум май. *** Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. *** Розум не в бороді, а в голові. *** На всякого мудреця досить дурості. *** Кожний мудрий свого дурня знайде. *** Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить. *** Менше говори, а більше слухай. *** Як голова сивіє, то людина мудріє. *** Розумний птах шкодує пір'я, мудра людина шкодує слова. *** Розумний не той, хто багато говорить, а той, хто багато знає. *** Розумний почує раз, а здогадається десять раз. *** Розумна людина схожа на джерело. *** У розумного джигіта кінь не стомиться і халат не зноситься. *** У розумної голови сто рук. *** Людину цінують не за роки, не за гроші, а за розум.

*** Де розумом не дійду, то в книжці знайду *** Хто дає життя розуму, той не вмирає. *** Вчитися доброму — погане на ум не прийде. *** Від науки міцніють розум і руки. *** Не перо пише, а розум. *** Мудрий не дасться за ніс водити. *** Не краса красить, а розум. *** Розумна голова сто голів годує, а дурна і себе не прогодує. *** Дурний кисне, а розумний все промислить. *** На розумного і дивитись гарно, з розумним і жити добре. *** Розумний мовчить, коли дурень бурчить. *** Краса розуму не прибавить. *** Сіль-хліб кусай, а розумних людей слухай. *** Розумну річ гарно й слухати. *** Спочатку подумай, а потім і нам скажи. *** І за мовчання гостинці дають. *** Не втримався за гриву, за хвіст не втримаєшся. *** Якби мені той розум, що приходить опісля. *** Який розум, така й мова. *** Повний чайник мовчить, неповний — шумить.

*** Багатством розуму не купиш. *** Велика ріка тече спокійно, розумна людина не підвищує голосу. *** В розумній бесіді — розуму наберешся, а в дурній і свій загубиш. *** Кожен день життя додає часточку мудрості. *** Краще бути слугою мудреця, ніж господарем дурня. *** Можна бути скромним, хоч і не мудрим, але не можна бути мудрим, не маючи скромності. *** Мудрого і без слів пізнають. *** Мудрим ніхто не родився, а навчився. *** Байдуже, скільки літ за плечима, а важливо, чи набрався розуму чоловік. *** Не володій добром, а володій умом. *** Освіта — гість, розум — господар. *** Від очей мало користі, коли розум сліпий. *** Від розумного навчишся, від дурного розучишся. *** Свій розум нікому не віддавай. *** Сила ломить все, а розум — силу. *** З мудрим камінь носи, а з дурнем і каші не їж. *** З розумним говорити — що мед пити. *** З розумом жити — радіти, а без розуму — мучитись.

*** Розуму і за морем не купиш. *** Розуму і гроші не замінять. *** Розуму на базарі не купиш. *** Розумний ще з літа думає про зиму. *** Скільки голів, стільки й умів. *** Щастя без розуму — торбина дірява. *** Обережність — мати мудрості. *** Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом. *** Не вчи вченого їсти хліба печеного. *** Кожна голова по-своєму кива. *** Не спитавши броду, не лізь у воду. *** Молодість плечами міцніша, старість — головою. *** Молодий — на битву, старий — на думу. *** Змолоду дірка, на старість — діра. *** Говори не про те, що прочитав, а про те, що зрозумів. *** Якщо не бачиш, зійди на гору; якщо не розумієш, запитай у старших. *** На курган зійдеш — легко дихаєш, із старим говориш — розумне чуєш. *** Не зневажай поради старих. *** Поради спитай у того, хто перше тебе зносив сорочку. *** Хто питає, той не блудить.

*** Розумний і знає, але спитає, а дурний і не знає, і не питає. *** Хочеш знати дорогу — спитай тих, хто ходив по ній. *** Розумний учень випередить учителя. *** Десять знаючих не гідні одного, який діло робить. *** Один досвід важливіший семи правил мудрості. *** Сім мудреців дешевше однієї досвідченої людини. *** Знайка все з півслова розуміє, а незнайка на все тільки рота роззявляє. *** Краще з розумним у пеклі, ніж з дурнем у раю. *** Треба розумом надточити, де сила не бере. Діло майстра величає *** Довгий день до вечора, коли робити нічого. *** Посій у пору, будеш мати зерна гору. *** Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає. *** Не робота сушить, а турбота. *** Без діла жити — небо коптити. *** Робота не вовк, в ліс не втече. *** Орати — в дуду не грати. *** Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі. *** Кляча воду возить, а козел бородою трясе.

*** Очі страхаються, а руки зроблять. *** Білі руки чужу роботу люблять. *** Не розкусиш горіха — не з'їси ядра. *** Щоб рибку з'їсти, треба в воду лізти. *** Хто рано встає, тому Бог дає. *** Дивлячись на ліс, не виростеш, а дивлячись на людей, багатим не станеш. *** За один раз дерева не зрубаєш. *** З Богом починай, а руками кінчай. *** Гірка праця, та хліб солодкий. *** Легше руками працювати, як головою. *** Добрий урожай — продавай раніше, поганий урожай — продавай пізніше. *** Сталь гартується в огні, а людина — У труді. *** Скоро дерево садять, та не скоро з нього плоди їдять. *** Не нагодуєш коня — далеко не поїдеш. *** Сьогоднішньої роботи не залишай на завтра. *** Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні. *** Умів почати — умій закінчити. *** Криком дуба не зрубаєш. *** Без діла псується сила.

*** Не терти, не м'явши, калача не їсти. *** По роботі знати майстра. *** Із спання не купиш коня, а з лежі не справити одежі. *** На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй. *** Не тим хороша, що чорноброва, а тим, що діло робить. *** Швидкої роботи ніхто не хвалить. *** Ласа кішка до риби, та в воду не хоче лізти. *** Як сам не зробиш, то й Бог не поможе. *** Хто полю годить, тому жито родить. *** Ноги носять, а руки годують. *** Хто добре робить, той не хвалиться нікому. *** Труд для людини — здоров'я і життя. *** З галасу каші не звариш. *** Добре роби, скільки можеш, від того не занеможеш. *** Хто рано підводиться, за тим і діло водиться. *** Хто діло робить, а хто ґав ловить. *** Зробив, як у рукавицях. *** Найсмачніший хліб від свого мозоля. *** Не вчи орла літати, а солов'я співати. *** Ремесло — не коромисло, плеч не відтягне. ***

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає. *** Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. *** Хто робить лемеші, той їсть книші. *** Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. *** Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив. *** Як хочеш шити, то перш вузлика зав'яжи. *** Що маєш робити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра. *** Куй залізо, поки гаряче. *** Не доженеш і конем, що запізниш одним днем. *** Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше. *** Краще нині горобець, ніж завтра голубець. *** Відстанеш годиною — не здоженеш родиною. *** На годину спізнився, за рік не доженеш *** Згаяного часу і конем не доженеш. *** Що нині утече, то завтра не зловиш. *** Не поговоривши з головою, не бери руками. *** Не той молодець, що починає, а той, що кінчає. *** Коли став робить, то байдики не бить. *** Кінець діло хвалить.

*** Зробив діло — гуляй сміло. *** Вмій пожартувати, та знай, коли перестати. *** Діло майстра боїться. *** Майстер — золоті руки. *** Не те дороге, що з червоного золота, а те дороге, що доброго майстра. *** Який майстер, така й робота. *** Не поклавши, не шукають. *** Як спечеш, так і з'їси. *** Як постелиш, так і виспишся. *** Як пошиєш, так і зносиш. *** Що посієш, те й пожнеш. *** Терпіння і труд все перетруть. *** Не в тім турбота, що багато роботи, а тоді турбота, як її нема. *** Старається, як мурашка. *** Щасливою і красивою людина у праці стає. *** Хто багато робить, той багато і вміє. *** Без охоти нема роботи. *** Руки малі, та до роботи вдалі. *** Землю сонце прикрашає, а людину — праця. *** Робота сама за себе скаже. *** Добре діло робиться, наче казка мовиться.

*** Добре роби — добре й буде. *** Довго мелеться, та борошна не видно. *** За Хведорове жито, та Хведора й бито. *** Язиком сіна не накосиш. *** П'ятами киває, бо діла не має. *** Недбалість — мати ледаря. *** Не побігаєш — не пообідаєш. *** Хто безтурботний, той не живе, а лежить колодою на життєвій дорозі. *** Стук-грюк, аби з рук. *** Під лежачий камінь вода не тече. *** Рання пташка дзьобик прочищає, а пізня очки протирає. Рання пташка дзьобик набиває, а пізня слізки збирає. *** Що раннє, то не погане. *** Хто перший, той і ліпший. *** Не одежа красить людину, а добрі діла. *** Не б'є, не лає, але й про добре не дбає. Нажите махом піде прахом. Без діла слабіє сила. *** Бджола мала, а й та працює. *** Вовка ноги годують. *** Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися. *** Без труда нема плода. *** Без труда не виловиш і рибки із пруда.

*** Не розбивши яєчка, не спечеш яєчні. *** Де руки і охота, там скора робота. *** Тяжко тому жить, хто не хоче робить. *** Очам страшно, та руки зроблять. *** Не журись, а за діло берись. *** Слова — полова, а праця — диво. *** Гірко поробиш — солодко з'їси. *** Без роботи день роком стає. *** Без діла сидіти, то можна одубіти. *** На охочого робочого діло знайдеться. *** Взявся за гуж, не кажи, що не дуж. *** Доки не впріти, доти не вміти. *** Хто дбає, той і має. *** Пороби до поту, то й поїси в охоту. *** Без трудів не їстимеш пирогів. *** Добре чужими руками жар загрібати. *** На чужий труд ласий не будь. *** Чужим добром не забагатієш. *** Білоручки — дармоїди та недоучки. *** Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі. Не кайся рано встати, а кайся довго спати. *** Маленька праця краща за велике безділля. Праця людину годує, а лінь марнує.

*** Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде. *** Коли не пиріг, то не пирожися: коли не тямиш, то й не берися. *** На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить. *** Роботящі руки гору вернуть. *** Вміння і труд все перетруть. *** Що вміти, то за поясом не носити. *** У невмілого руки не болять. Хто знання має, той мур ламає *** Не вчи рибу плавати. *** Знай більше, а говори менше. *** Учений водить, а неучений слідом ходить. *** Добре, коли сам усе вмієш; але зле, коли все сам робиш. *** Не вмієш шити золотом, то бий молотом. *** Пізно старого коня вчити гопки. *** Яблуню не вчи родити яблука, уже сама натура її навчила. *** Гни дерево, поки гнеться, учи дитину, поки слухається. *** Без знань і ранок — ніч. *** Якщо ти вчений, увесь світ твій. *** Королі панують над людьми, а вчені — над королями. *** Краще вчений, ніж золочений.

*** Перо сильніше меча. *** Сильний здолає одного, а вчений — тисячу. *** Той, хто не вчиться, ходить у потемках. *** Вченому і слова досить. *** Учення краще багатства. *** Учення — насіння знань, а знання — насіння щастя. *** Учений — всюди учений, король — лише в своїм королівстві. *** Красна пава пером, а людина знанням. *** Вчена людина переконує словом, а зла діє кулаками. *** Людина без знань — лютий звір. *** Ніж виряджатись у яскравий одяг, краще одягнись у знання. *** В науці старих нема. *** Робиш для когось, а вчишся для себе. *** Якщо за день нічому не навчився, марно прожив день. *** До великого терпіння прийде й уміння *** Коли сієш, не покидай поля; коли вчишся, не відходь від столу. *** Хто малого не пізнав, великого не пізнає. **# Вчення гірке, та плід солодкий. *** Почнеш у навчанні з малого, досягнеш і більшого.

*** Не піднявшись на гору, не побачиш долини. *** Не помучишся — не научишся. *** Не навчаючись і постола не сплетеш. *** Навчаючись, дізнаєшся, як мало ти знаєш. *** Хочеш бути вченим — ковтай ночами кіптяву від лампи. *** Дійти можна тільки тоді, коли ідеш. Якщо поле не зоране, засіки будуть пусті; якщо книга не прочитана, знань не прибуде. *** Хто не соромиться запитувати, дізнається багато, хто соромиться питати, забуде і те, що знав. *** Даремна праця — вудити без гачків і учитись без книги. *** Не бійся іти повільно, бійся стояти на місці. *** Не кажи «я учився», а скажи, що дізнався. *** Недочитана книга — що непройдений шлях. *** Корисно питати й про те, що знаєш. *** Розпитуючи, гори перейдеш, а мовчки і на рівнині заблукаєш. *** Бути вчителем, переставши бути учнем, неможливо. *** Якщо вчитель їсть стоячи, то учні їдять на ходу. *** І купа книг не замінить доброго вчителя. *** Хто не слухає свого вчителя,

заплаче кривавими сльозами. *** Навчитись легко, навчити важко. *** Невіглас учителя ненавидить. *** Від учителя наука. *** Строгість учителя корисніша від поблажливості батьків. *** Лише поважаючи учителя, сам станеш учителем. Учневі — удача, учителеві радість. *** Без вміння і сила зайва. *** І вчена людина повинна трудитись. *** Мало хотіти — треба уміти. *** На березі плавати не навчишся. *** Досвід — найкращий учитель. *** Уміння не відбереш. *** Учення без уміння — не користь, а біда. *** Учений без діла — як хмара без дощу. *** Щоб навчитись плавати, потрібно лізти в воду. *** В умілих руках і сніг розгориться. *** Якщо не вмієш гребти, хоч не бовтай ногами в воді. *** За вмілого і душу віддати не жаль. *** Майстерність за плечима не носять, а з нею добре. *** Не голка шиє, а руки. *** Не силою б'ються, а вмінням.

*** Не сокира теше, а столяр. *** Поганому танцюристові й чоботи заважають. *** Стріляти можуть усі, та не всі попадають у ціль. *** Умілому скрізь місце. Знаючий дорогу топче, а незнаючий піч пролежує. *** Кінь добрий, та не об'їжджений, парубок гарний, та не вчений. *** Легше примусити верблюда викопати яму, ніж пояснити що-небудь неуку. *** Краще на вівці в ліс їхати, ніж з неуком говорити. *** Краще сокира без топорища, ніж людина без знань. *** Неук — ворог сам собі. *** Недовчений гірше невченого. *** Неук і верблюда прийме за горбатого коня. *** Неук живе один раз, учений — тисячу. *** Осла знати по вухах, ведмедя — по кігтях, а неука — по мові. *** Батьківські знання вченим тебе не зроблять. *** Поганий учень на стелі зірки рахує. *** Папуга говорити навчиться, та все ж людиною не стане. *** Хоч би як учив дурного — до ранку все забуде.

*** У неука очі незрячі. *** Вчений син старший невченого батька. *** Людина не навчена, що сокира не точена. *** Учити — розум точити. *** Ученому — світ, а невченому — тьма. *** Без муки немає науки. *** Наукою світ стоїть, а знаннями люди живуть. *** Не той грамотний, хто вміє читати, а той, хто вміє слухати. *** Наука навчить, як хліб родить. *** Важко у навчанні — легко в труді. *** Сонце відчиняє світ, а книга відкриває очі. *** Навчання і труд поряд ідуть. *** Книжка — маленьке віконце, а через нього увесь світ видно. *** Не всяк, хто читає, в читанні силу знає. *** Хто більше читає, той більше знає. *** І я колись під школою ночував. Грамотний — видющий і на все тямущий. *** Не бійся, коли не знаєш: страшно, коли знати не хочеться. *** Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати. *** Де грамотні люди, там біди не буде. *** Наука і труд добрі плоди дають.

*** Не бурчи, та навчи. *** Людина без книги — пень неотесаний. *** Книга вчить, як на світі жить. *** Хто грамоти вміє, той краще сіє. *** Добре того вчити, хто хоче все знати. *** Книги — це ріки, що наповнюють світ, це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку, добуваєш дорогі перли. *** Навчитись хорошому мало і сотні днів, навчитись дурному вистачить і години. *** Не зневажай навчанням змолоду. *** Не той багато знає, хто довго жив, а той, хто багато вчився. *** Не вчись ламати, а вчись будувати. *** Повторення — мати навчання. *** Пізно встав — день втратив, у молодості не вчився — втратив життя. *** Ремеслу учитись — старості нема. *** У дружби немає межі, у знань немає дна. *** Учення в старості — це запис на піску, учення в модості — це різьба на камені. *** Учись змолоду — під старість не будеш знати голоду. *** Учитись — все рівно що гребти проти течії: тільки перестанеш, тебе назад

потягне. *** Учитись і в шістдесят не пізно. *** Учитись — що візка на гору тягти: відпустиш — назад котиться. *** Чого в молодості не навчився, того і під старість знати не будеш. *** Щоб навчитись трудолюбству, треба три роки; щоб навчитись лінощів — тільки три дні. *** Без грамоти, як без свічки — поночі. *** Грамота — другий язик. *** Грамоті вчиться — завжди пригодиться. *** Грамотію й книга в руки. *** Якщо хочеш пізнати істину, починай з азбуки. *** Хто грамотний, той бачить чотири ока. *** Науку вивчають з азів, дружбу бережуть спочатку. *** У науці нема коротких шляхів. *** Якщо лизати чорнило, вченим не станеш. *** Якби спостерігаючи можна було б навчитись, то собака давно став би м'ясником. *** В умілого і долото рибу ловить. *** Не за бороду — за розум шанують. *** Наука хліба не просить, а хліб дає. *** Грамота — не товариш, а правду каже.

*** Шануй учителя як родителя. *** За одного вченого дають десять невчених, та й то не беруть. *** Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. *** Вчення — світ, а невчення — тьма. *** Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. *** Вік живи — вік учись. *** Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь». *** Чого навчився, того за плечима не носити. *** Хто хоче більше знати, треба менше спати. *** Потрібно учиться — завжди пригодиться. *** Вчитися ніколи не пізно. *** Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати. *** Учись змолоду — пригодиться на старість. *** Письменний бачить більше поночі, як неписьменний удень. *** Страшне перо не в гусака. *** Що написане пером, не вивезеш і волом. *** Пташка красна своїм пір'ям, а людина своїм знанням. *** Спочатку «аз» та «буки», а потім і науки. Сонце зігріває повітря, друг — душу *** Не давай грошей — не втрачай дружби. *** Що за дружба — і сокирою

не розрубаєш. *** В гурті робити, як з гори бігти. *** Ворон ворону очей не виклює. *** Юнь до коня, а молодець до молодця. *** Знайся кінь з конем, а віл з волом. *** Не дарунок дорогий, а дорога любов. *** Ми з тобою, як риба з водою. *** Нема друга — шукай, а знайшов — бережи. *** Без біди друга не пізнаєш. *** Недруг піддакує, а друг сперечається. *** Своїх друзів наживай, та й батькових не втрачай. *** Друга за гроші не купиш. *** Для приятеля нового не пускайся старого. *** Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше. *** Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже. *** У лиху годину пізнаєш вірну людину. *** Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти. *** Дружній череді вовк не страшний. *** Ниточка доведе до клубочка. *** Одним пальцем і голки не втримаєш. *** Де дружніші, там і сильніші. ***

Дружби дружбою шукають. *** Дружба — велика сила. *** З добрим дружись, а лихого стережись. *** Міцну дружбу і вогонь не спопелить. *** З паном не дружись, а жінці не звіряйсь. *** Добре братство — краще багатства. *** Згода будує, а незгода руйнує. *** Ніколи не треба нехтувати товариською допомогою. *** Добрий чоловік — надійніше кам'яного мосту. *** В гурті і смерть не страшна. *** Дружні сороки і орла заклюють. *** Собором і чорта поборем. *** Яка громада, така і рада. *** Без ради і військо гине. *** Де згода панує, там і горе танцює. *** Краще солом'яна згода, як золота звада. *** Берись дружно, не буде сутужно. *** Дерево міцне корінням, людина — друзями. *** Семеро одного не ждуть. *** Один у полі не воїн. *** Один цвіт не робить вінка. *** Одна бджола мало меду наносить. ***

Один гусак поля не витопче. *** З одної ягоди немає вигоди. *** Одною рукою в долоні не заплещеш. *** Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. *** Живи для людей, поживуть люди і для тебе. *** З сусідом дружи, а тин городи. *** Сусід не захоче, то й миру не буде. *** Ворог хоче голову зняти, а Бог і волосини не дає. *** Піший кінному не товариш. *** Не зійшлись звичаями — не бути дружбі. *** Дурний розумного, а п'яний тверезого не люблять. *** Два коти в однім мішку не влежаться. *** Бійся друга, як ворога. *** Нікому не вір, то й ніхто не зрадить. *** Козла бійся спереду, коня — ззаду, а лиху людину — з обох боків. *** Відігрів змію за пазухою. Де незгода, там часто шкода. *** Зло — зла й сподівайся. *** Лихий доброго псує. *** Від лихого поли вріж та тікай. *** Бійся не чорта, а лихого чоловіка. Добре ім'я — найкраще багатство

ЛЮДИНА Рибам — вода, птахам — повітря, а людині — вся земля. *** Людина не ангел. *** Тричі людина дивна буває: родиться, жениться, помирає. *** Родився — малий, виріс дурний, помер старий. *** Що у брата в руках, бачу; що в нього на умі, не бачу. *** Нога нозі друг, а рука руці ворог. *** Не очі бачать, а людина; не вуха чують, а душа. *** Язик мій — ворог мій. *** У вухах дзвенить — хтось лихом згадує. *** Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться. *** Вміє поміж дощ ходити. *** Не дай, Боже, з Івана пана. *** Цікавій Варварі носа увірвали. *** З Богом, Парасю, коли люди трапляються. *** Дівка без коси не має краси. Дівка не без щастя, козак не без долі. *** Дівка — чужа поміч. *** Дівка, як верба: де її посадиш, там і прийметься. *** Дівочий вік — як маків цвіт. *** Дівочі сльози — як весняний дощ.

*** Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою. *** З гарної дівки гарна молодиця. *** Ні жінка, ні дівка — людська поговірка *** Не вибирай дівку, як у церкву йде, а як свиням їсти несе. *** Честь дівоча щастя береже. *** Хто втрачає ім'я людини, той втрачає все. *** Молодець проти овець, а проти молодця сам вівця. *** І на сонці є плями.

СОВІСТЬ Чистота духовна краща тілесної. *** Краще жити бідняком, ніж розбагатіти гріхом. *** Грішне тіло й душу з'їло. *** У кого є страх, у тому є Бог. *** У кому є Бог, у тому є й сором. *** Хто Бога не боїться, той і людей не соромиться. *** Совість без зубів, а загризе. *** Руку, ногу переломиш — заживе, а душу поламаєш — не заживе. *** Бережи одяг знову, а честь змолоду. *** Сором — не дим, очей не виїсть. *** Хоч наплюй в очі: йому все Божа роса. ***

Ні Бога не боїться, ні людей не соромиться. *** Душа християнська, та совість циганська. *** Добре ім'я — найкраще багатство.

ЛІНОЩІ Доки грім не гримне, мужик не перехреститься. *** Де дівка не плетена, там і хата не метена. *** В ліні вогню не сховаєш. *** У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть. *** Жвавий як рак на греблі. Умійко по дорозі біжить, а невмійко на печі лежить. *** Лінивий у своїй хаті змокне. До роботи плачучи, а до танців скачучи. *** Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. *** У нероби завжди неврожай. *** Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить. *** Грім не гряне — ледачий не встане. *** Як проголодається, то хліба дістати догадається. *** Пішла Настя в поле жати, та забула серпа взяти; серп узяла — хліб забула, таки Настя дома була. *** Ховається од роботи, як пес од мух. *** У ледачого пасічника і бджоли ледачі. ***

Лежить на бочку та дивиться на річку. *** На роботу — позаду всіх, на їду — попереду перших. *** У лінивого що надворі, те й на столі. *** У ледачого робота з рук валиться. *** Сонливого не добудишся, лінивого не дошлешся. *** Добре лінивого по смерть посилати. *** Лінь людину не годує. *** Не ображайсь на сусіда, якщо спиш до обіда. *** Лінивому завжди свято. *** Лінощі псують людину. *** Де господар не ходить, там нивка не родить. *** Без господаря двір плаче, а без господині — хата. *** Ледачому завжди важко. *** І за холодну воду не візьметься. *** Робить як мерзле горить. *** З кутка в кут — і вечір тут. *** Іван у дуду грає, а сім'я з голоду помирає. *** Трутням свято і в будень. *** На печі сидячи генералом не станеш. ВПЕРТІСТЬ Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подається. *** Хоч піду до їх, та не піду в двір, хоч піду в двір, та не піду в хату;

хоч піду в хату, та не сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти. *** На мені покатається як на їжаку. *** Горбатого виправить могила, а упертого дубина. *** Така правда як на вербі груші. *** ГЛУПОТА На дурній підвалині розумний будинок не виросте. *** Не знає права, що робить ліва. *** Був би послом, якби не був ослом. *** Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи. *** Хоч кілка на голові теши, а він своє. *** Говори до нього — як горіхом об спину. *** Як коня вкрали, він стайню замкнув. *** Товчеться, як Марко по пеклу, а все без толку. *** Нічого дзеркало винить, коли пика погана. *** Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. *** Глянь на воду та на свою вроду. *** Борода до пояса, а розуму ні волоса. *** У чужім оці порошинку бачиш, у своїм і стебла не помічаєш. *** У нього бракує клепки в голові. *** Верба хоч і товста, та зсередини пуста. *** В кого в голові розсада, не поможе і посада.

*** Порожня бочка гучить, а повна мовчить. *** З неба зорі хвата, а під носом не бачить. *** У короткого розуму язик довгий. *** Дурень і в макітрі макогона зломить. *** Людям косовиця, а дурень веселиться. *** Ворона й за море полетить, та дурна вернеться. *** Треба дбати не про чоботи, а про ноги, не про шапку, а про голову. *** І дурень кашу зварить, аби пшоно та сало. *** За дурного головою і ногам горе. *** Вискочив як дурень з маслом на сонце. *** Дурням закон не писаний. *** Під носом зійшло, а в голові й не сіялось. *** На голові густо, а в голові пусто. *** Пошли дурня Богу молитися, то й лоба розіб'є. *** Серед трьох сосен заблудився. Поставили козла город стерегти. *** Нема в голові, нема і в кишені. *** У нього в голові — колос від колосу, що не чути і голосу. *** Дай верблюду крила — сяде на дах і завалить. *** Нерозумного вчити — в бездонну бочку воду лити.

*** Неук — гола палиця. *** Дурний і в Києві розуму не купить. *** Борода з лікоть, а ума з ніготь. *** У пустій бочці більше дзвону. *** Якщо криком можна було б побудувати дім, то осел давно збудував би ціле місто. *** До лисини дожив, а розуму не нажив. *** Дурнів не орють, не сіють, а самі родяться. *** Дивиться як баран на нові ворота. *** Дурня вчити — в решеті воду носити. *** Коли сонце орла з'їсть, камінь на воді спливе, свиня на білку загавкає, тоді дурень порозумнішає. *** Лося б'ють восени, а дурня завжди. *** Чужим розумом жити — добра не нажити. *** Дурний та малий завжди кажуть правду. *** Коли Бог розуму не дав, так руками не розмірковуй. |

БРЕХНЯ Брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся. *** Хто вчора збрехав, тому й завтра і не повірять. *** Раз збрехав — повік брехуном став. *** Не шукай правди в інших, коли її в тебе немає.

*** У кого правди немає, в того й добра мало. *** М'яко стеле, а твердо спати. *** Брехлива свекруха невістці не вірить.

ХИТРІСТЬ. ЛУКАВСТВО. ПЕРЕСУДИ Лукавий не спить, а все миром колотить. *** Без Гриця і вода не освятиться. *** Баба бабі каже на вухо, а все село чує. *** Переливає із пустого в порожнє. *** Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею. *** Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй. *** Не хапайся поперед батька в пекло. *** Вертиться як в'юн в ополонці. *** Такий, що із вареного яйця курча висидить. *** І з-під стоячого підошву випоре. *** Ангельский голосок, та чортова думка. *** На ходу підметки рве. *** Де не посій, там і вродиться. *** Йому пальця в рот не клади. *** Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає. *** Уміє піймати вовка за вухо. *** Вовка не вбив, а вже шкуру здирає.

*** Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо *** В очі лисицею, за очі вовчицею. *** Говорить прямо, а робить криво. *** Ходить мовчки, кусає по-вовчи. *** Хоч пироги пісні, так слова масні. *** На людях — Ілля, дома — свиня. *** Дивиться, як лис, а пахне вовком. *** В очі співає, а позаочі лає. *** Не довіряй вовкові череду. *** Вовка як не годуй, а він все в ліс дивиться. *** Захистив, як вовк овець. *** Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті. *** Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась. *** На язиці медок, а на думці льодок. Сама баба сметану злизала, а на кота сказала. *** Це ще вилами по воді писано, а граблями скороджено. *** За погані речі треба бити в плечі. *** Не шелести, як віник по хаті. *** Верзе, що й купи не тримається. *** Стільки наговорив, що і в шапку не збереш. *** Меле як з гарячки.

*** Орудує язиком як циган пужалном. *** Язиком вихати — не ціпом махати. *** Встряла як середа в тиждень. *** ї Хоч варила — не варила, аби добре говорила. *** Аж до діброви чути наші розмови. *** На городі бузина, а в Києві дядько. *** Порожній млин і без вітру меле. *** Нащо нам музики, коли в нас довгі язики. *** Чув дзвін, та не знає, де він. *** Знає кума, а розуму малувато. *** Пам'ятаю, як нині, що торік десятий понеділок був у п'ятницю. *** Розуміється як теля на пирогах. *** Не вода втопила, а людська обмова. *** Хитра людина в'ється як хмелина. *** Не хвали в очі, не лай поза очі. *** Живи просто, проживеш років за сто, а будеш лукавить — чорт тебе задавить. *** Слова ласкаві, та думки лукаві. *** Скажеш на ніготь, а перекажуть на лікоть. *** Заздрість здоров'я їсть. *** Невігластво завжди чваниться.

ЗЛОДІЙСТВО На злодієві й шапка горить.

*** Злодій — що заєць: і тіні своєї боїться. *** Знає кішка, чиє м'ясо з'їла. *** Хапун такий, що й з рідного батька здере. *** Легко красти, та тяжко відповідати. *** Не там злодій краде, де багато, а там, де лежить відкрито. *** Від домашнього злодія не вбережешся. *** Темна нічка злодієві рідна мати. *** Злодієві потурати — все одно що красти. *** Краденим добром не розживешся. *** Легко прийшло — легко й пішло.

ХВАЛЬКО Хвальби повні торби, та вони порожні. *** З білого легко чорне зробити, але з чорного біле — тяжко. *** Задирай голову так, щоб шапка не злетіла. *** Не спіши язиком, поспішай ділом. *** Собака гавкає, а вітер розносить. *** Всяка лисиця свій хвіст хвалить. *** Пани на всі сани, тільки хвости волочаться. *** Батьком-матір'ю не хвались, а хвались честю. *** Гречана каша сама себе хвалить. ***

Хвалилась кобила, що з возом горшки побила. *** Не кажи «гоп», доки не перескочиш. *** Не хвали сам себе — нехай тебе люди похвалять. *** На язиці густо, а на ділі пусто.

ДОБРО Хто людям добра бажає, той і собі має. *** Доброму скрізь добре. *** Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся. *** До доброї криниці стежка утоптана. *** Добрий собака на вітер не гавка. *** З добрим поживеш — добре й переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся. *** Добре діло далеко розходиться, а лихе ще й далі. *** Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам.

ЖИТТЯ На чиєму возі їдеш, того й пісню співай. *** Новою дорогою йди, але й старої не забувай. *** З чужої біди не смійся. *** Краще на гілочці, аніж у кліточці. *** Поганий на вроду, та гарний на вдачу. ***

Краса до вінця, а розум до кінця. *** Горбатого могила виправить. *** Вбери пенька — буде за панка. *** Наш вік, як маковий цвіт: вдень на стеблі, а ввечері на землі. *** Вік прожити — не поле перейти. *** На віку, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши. *** Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається. *** З ким жити, того не треба гнівити. *** Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах. *** Про померлих говорити або добре, або нічого. *** Є люди, що й солов'я не люблять. *** Є тільки двоє добрих людей на світі, й то вже один помер, а другий ще не народився. *** Із сміху люди бувають. *** Лякана ворона і куща боїться. *** Не дав Бог жабі хвоста, щоб траву не толочила. *** Видно птаха по польоту. *** Ошпарився на молоці, то й на холодну воду студить. *** У страху очі великі. *** Боягуз власної тіні боїться. ***

На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає. *** Вовка боятися — в ліс не ходити. *** Вилами по воді писано. *** Нате й мій глек на капусту. *** Нате й мою баночку на дьоготь. *** Язик доводить до Києва, а часом і до кия. *** Почав за здоров'я, а кінчив за упокій. *** З ким поведешся, того й наберешся. *** В чужому домі будь привітливий, а не примітливий. *** Пильнуй свого носа, а не чужого проса. *** Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе. *** Посієш вчинок — виросте звичка. *** Не копай другому ями, бо сам в неї упадеш. *** Не брудни криницю — знадобиться води напиться. *** Чого собі не зичиш, і другому не жадай. *** Чуже переступи, а не візьми. *** Не бери, де не поклав. *** Зароблена копійка краще краденого карбованця. *** Не позичай, бо злий обичай: як віддає, то ще й лає. *** Рада б мати до дітей небо прихилити

та зорями вкрити. *** На чиїй землі живеш, того і воду п'єш. *** Вогонь — добрий слуга, але поганий хазяїн. *** В чужих руках завше більший шматок. *** Як мед, то ще й ложкою. *** У нього не розживешся і серед зими льоду. *** Забули воли, як телятами були. *** Величається, як заєць хвостом. *** Не все те золото, що блищить. *** З поганої трави не буде доброго сіна. *** Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте. *** За рідний край і життя віддай *** Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти. *** Кожному мила своя сторона. *** Де рідний край, там і рай. *** Кожна травичка на своєму корені росте. *** Добре тому, хто в своєму дому не орендар, а господар. *** За рідною землею і в небі скучно. *** І золоті вудила коневі не милі. *** Воля дорожча за життя. *** Вдома і стіни гріють.

*** Кожен край має свій звичай. *** В чужій стороні і весна негарна. *** В чужій хаті і тріска б'є. *** Із своєї печі і дим не гіркий. *** Де не є добре, а дома краще. *** Рідна земля і в жмені мила. *** З рідної сторони і ворона мила. *** Людина без вітчизни, як соловей без пісні. *** Де рідний край, там і під ялиною рай. *** Я не проміняю свою батьківщину, бо мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця. (Г. Сковорода — Катерині II). *** Для українського народу світ без пісні — що без сонця. *** Нема в світі, як своя країна. Жити — Вітчизні служити. *** На чужій стороні Вітчизна миліша вдвоє. *** Кожна жаба своє болото хвалить. *** Хвали чужу сторону, а сиди дома. *** Мила та сторона, де пуп закопаний. *** За морем тепліше, та вдома світліше. *** За морем радість, та чужа, а в нас і горе, та своє. *** Своя печаль чужої радості дорожча. *** Поганий той птах, який своє гніздо марає.

*** Про те зозуля і кує, що свого гнізда не має. *** Без коріння і полин не росте. *** У чужій стороні і сокола звуть вороною. *** Рідна сторона — мати, чужа — мачуха. *** На чужині і собака сумує. *** Степового коня на конюшні не втримаєш. *** І кінь на свою сторону рветься, а собака відгризеться і втече. *** З рідної землі — умри, а не тікай. *** На одному місці і камінь мохом обростає. *** Золотоноша кругом хороша. *** Кожному своє дороге та миле. *** Кожна птиця своє гніздо любить. *** Твоє хоч дорожче, та своє миліше. *** Кожному своє і не мите, а біле. Нащо кращий клад, як у сім'ї лад

КОХАННЯ Хлоп'яча любов — як вода в решеті. *** Хто кохає, той спокою не має. *** Чим більша любов, тим глибша рана після зради. *** Не допоможуть і чари, як хто кому не до пари. *** Судженого і конем не об'їдеш. ***

Життя без кохання — як ріка без води. *** Кохання, вогню та кашлю від людей не заховаєш. *** Часом любов на крилах літає, а часом пішки ходить.

ОДРУЖЕННЯ Ліпше весь вік дівувати, як з нелюбом проживати. *** За перебір та чорта в двір. *** За вибірки дає Бог вигрібки. *** Бери жінку в одній льолі, аби була до любові. *** Жінку бери не на рік, а на вік. *** Гарну взяти — будуть люди багато знати, розумну взяти — не дасть і слова сказати. *** Молодого тато й мама женять, старшого — люди, а старого і чорт не оженить. *** Не оженишся, поки тебе не оббрешуть. *** Мала женихів, як маку. *** Жінки каються, а дівчата заміж збираються. *** Найкраща дівка, що заміж іде. *** Гарна дівка, як засватана. *** Не плач, небого, що йдеш за нього, нехай плаче він, що бере лихо в дім. *** Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде. *** Коли люб, гарний шлюб. ***

Адам з'їв кисличку, а в нас оскома на зубах. *** Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову. *** Нащо й гроші, коли чоловік хороший.

СІМ'Я. РОДИНА І в лиху годину не кидай дружину. *** Бачать очі ревниві дальше, як орлині. *** В сім'ї не без виродка. *** Дім держиться не на землі, а на жінці. *** Бритви й жінки не позичай нікому. *** Гроші, молода жінка і бистрі коні — то смерть. *** Жінка дає більше, як обіцяє, чоловік обіцяє більше, ніж дає. *** Жіноча робота ніколи не лягає спати. *** Добрий чоловік жінці ліпший від матері. *** За доброго мужа жона, як ружа, а за лихого — драба, за рік, за два — баба. *** У лихої свекрухи і ззаду очі. *** В приймах приймаки і на віник кажуть «ви», а на козу — «дядина». *** Як дід до баби, так баба до діда. *** Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна краща всього світу. *** Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.

*** Жінка чоловікові подруга, а не прислуга. *** Живуть між собою, як риба з водою. *** Чоловік у домі — голова, а жінка — душа. *** Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині — димом. *** На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко. *** Краще жінка сварлива, ніж дурна. *** При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини. *** Сметана на голові устоялась би — такий тихий. Моя хата з краю. *** Чужа жінка — лебідонька, а своя — полин гіркий. *** Чоловік погрішив, так в людях гріх, а жінка погрішила — додому принесла. *** На чужих жінок не задивляйся, а за своєю подивись. *** Не та щаслива, що в батька щаслива, а що в чоловіка. *** Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця. *** У поганого та недоброго чоловіка жінка завжди нерозумна. *** Красна пава пір'ям, а жінка чоловіком. *** Матір ні купити, ні заслужити. *** На світі знайдеш усе, крім рідної матері. *** Чий корінь, того й плід. ***

Вода все змиває, а поганого імені не змиє. *** У кого є ненька, у того й голівонька гладенька. *** Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець. *** Де старі вівці, там і ягнята. *** З кривого дерева крива й тінь. *** Яке коріння — таке й насіння. *** Яблучко від яблуні недалеко відкотиться. *** Де птахи гніздяться, там видно пташенят. *** Малі діти не дають спати, а великі — дихати. *** Шануй батька-матір, будеш довголітен на землі. *** При сонці тепло, при матері добро. *** Моя хата —мандрівочка, моя сестриця — в криниці водиця, мої перини — степові травини. *** Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки. *** Восени і курчата курми будуть. *** Не вмів слухать батька, слухай собачої шкури.

ДІТИ У дитини заболить пальчик, у матері — серце. *** Дитина до семи літ правду каже. *** Діти — до часу, а онуки — до смерті.

*** Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках. *** Багато няньок — дитина без носа. *** Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями. *** Годуй сина для себе, а дочку — для людей. *** Чужий син дурний — сміх, а свій син нерозумний — плач. *** Нема батька — півсироти, нема матері — сирота повна. *** Свій як не заплаче, то скривиться, а чужий і не подивиться. *** Дитина плаче, а матері боляче. *** Ніхто не бачить, як сирота плаче. *** Син мій, а розум у нього свій. *** Від малих дітей голова болить, а від великих — серце. *** Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі. *** Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться. Зимнє тепло, як мачушине добро. *** Восени ложка води, а цебер грязі. *** Взимку сонце крізь плач сміється. *** Так тепло, як циганові під ятером. *** Такий мороз, аж зорі скачуть. *** Зимою деньок, як комарів носок. ***

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що. *** Місяць лютий спитає, чи взутий. *** У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає. *** Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане. *** До першого грому земля не розмерзається. *** Прийде тиждень вербовий — бери віз у дорогу дубовий. *** Зима без снігу — літо без хліба. *** До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки. *** Коли квітень з водою, то травень з травою. *** Весна ледачого не любить. *** Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай. Весна днем красна, а на хліб пісна. *** Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. *** Май холодний — рік хлібородний. *** Ластівки низько літають — дощ обіцяють. *** Чайка сідає в воду — чекай доброї погоди. *** Пізній листопад — на тяжкий рік. *** Як сіно косять, то дощів не просять. *** Як риба ся ловить, то хліб ся не родить. Тиха погода, хоч мак сій. *** Влітку один тиждень рік годує.

*** Літо на зиму робить. *** Готуй літом сани, а взимку воза. *** Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить. *** Дощ у пору — золото. *** У серпні серпи гріють, а вода студить. *** Минув Спас — держи кожуха про запас. *** Двічі літа не буває. *** В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене. *** Від дощу під борону не сховаєшся. *** Весною відро води — ложка болота, восени ложка води — відро болота. *** З великої хмари малий дощ. *** Мокрий дощу не боїться. *** Холодно в хаті, хоч вовків ганяй. *** В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде. *** Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. *** Де багато пташок, там нема комашок. *** Де цвіток — там медок. *** З однієї квітки змія бере яд, а бджола — мед. *** Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається. *** Верба — як трава лугова: ти її покоси,

а вона знов буде рости. *** Де верба, там вода. *** Бджоли раді цвіту, люди — меду. *** Як почав орать, то в сопілку не грать. *** На чорній землі білий хліб родить. *** Хто про землю дбає, вона тому повертає. *** Земля найбагатіша, вода найсильніша. *** Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком. *** Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш. *** Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти. *** Казав овес: сій мене в болото — буду я золото. Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь. Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору. *** Сій овес у кожусі, а жито — в брилі. *** Сій вчасно — вродить рясно. *** Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі. *** Не земля родить, а руки. *** Сім літ мак не родив, і голоду не було. *** Синиця пищить — зиму віщить. *** Як зазиміє, то й жаба оніміє. *** Не вчись пиво варить, учись солод ростить. *** Коли б Бог слухав чередника, то за літо видохла б уся череда. *** Влітку і качка прачка.

*** Природа одному мама, а другому — мачуха. *** На небо не скочиш, а в землю не заховаєшся. *** Гора має вуха, а ліс — очі. *** Поле бачить, а ліс чує. *** Не тим крапля камінь довбає, що сильна, а тим, що часто падає. *** З курми лягати, з півнями вставати. *** Шукай вітра в полі. *** Не будь тією скотиною, що догори щетиною. *** Не будь бараном, то й вовк не з'їсть. *** З вола дві шкури не деруть. *** Котрий віл тягне, того ще й б'ють. *** Корові не тяжкі свої роги, а матері — свої діти. *** У корови молоко на язиці. *** Дай, Боже, нашому теляті вовка з'їсти. *** Ласкаве телятко дві матки ссе. *** З телячим хвостом у вовки не сунься. *** І кози ситі, і сіно ціле. *** Дай свині роги — людей поколе. *** Посади свиню за стіл — вона й ноги на стіл. *** Свиня не з'їсть, поки не обваляє. *** Свиня болото знайде. ***

Індик думав та й у борщ попав. *** Він такий, що й кури заклюють. *** Всяка курка не дурна: не од себе, а до себе горне. *** Мудріші тепер яйця, ніж кури. *** Не вчи орла літати, а солов'я співати. *** На те щука в річці, щоб карась не дрімав. *** Риба — вода, ягода — трава, а хліб — усьому голова. *** Такі вже злі, як мухи в спасівку. *** Восени й горобець багатий. *** Коли появляться комарі, сій жито. *** Багато снігу — багато хліба. *** На новий рік прибавилось дня на заячий скік. *** Варвара ночі ввірвала, а дня приточила. *** Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема. *** Осінь збирає, а весна з'їдає. *** Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки. *** На Іллі до обіду літо, а після обіду — осінь. *** Покрова землю листом покрива. *** Сумний грудень і в свято, і в будень. *** Ранок — панок: що ранком не зробиш, то вечором не здоженеш. ***

Весна красна квітками, а осінь — плодами. *** І в попелі іскра буває. *** Посієш вітер — пожнеш бурю. *** Хто вітрові служить, тому димом платять. *** Зима спитає, де літо було. *** Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню і води ще більше біди. *** Зорі падають перед вітром. *** Перші півні — північ, другі — до зорі, а треті — ранок. *** Понеділок і п'ятниця тяжкі дні, вівторок і субота легкі. *** У понеділок гроші віддавати — весь тиждень трата. *** У дорогу від'їжджай у вівторок або в суботу. *** У понеділок чхнеш — подарунок на тижні. *** У понеділок, середу і п'ятницю ніякого діла не починай. *** У п'ятницю курку на яйця не саджають: курчата не живуть. Біда біду бачить по сліду *** Не було добра змалку, не буде й до останку. *** Така біда, що хоч з мосту та в воду. *** Як одна біда йде, то й другу за собою веде. *** Біда біду перебуде: одна мине — десять буде. ***

Де тонко, там і рветься. *** Навчить біда коржі з маком їсти. *** Маємося, як горох при дорозі: хто захоче, той скубне. *** На віку, як на довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується — і твердого, і м'якого. *** Впав у біду, як курка в борщ. *** Життя — як у собаки на прив'язі. *** Добре, як голому в кропиві. *** Залишився, як на морі без весла. *** Де один панує, там сотня бідує. *** Пан нашкодив, а старця повісили. *** Б'ється, як риба об лід. *** Біда навчить вареники їсти. *** Кому ведеться, тому і півень несеться. *** Не думав, не гадав, як у біду попав. *** Горе — що море: ні перепливти, ні випити. Чужа біда не дасть розуму. *** Коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася. *** Біда людей єднає. *** Не роки старять, а горе. *** Іржа їсть залізо, а горе — серце. *** Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде. ***

Кинь лихом об землю. *** Де гроші, там і зло людське. *** Журба — не матінка: сорочки не дасть. *** Так сумує, що хоч з мосту та в воду. *** Нещастя вчить, жаль навчає. *** Чужу біду руками розведу, а до своєї ума не приложу. *** Ще не то біда, як у просі лобода, а біда, як ні проса, ні лободи. *** Бідному все вітер в очі віє. *** Такий бідний, як мак начетверо. *** У кишені вітер гуляє. *** У бідного і приятелі мруть. *** Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. *** На бідного Хому й дерево пада. *** Родичів багато, та ніде пообідати. *** Голодній кумі хліб на умі. *** Дожився до самого краю. *** Дожився, що ні свитки, ні чобіт. *** Доживсь — штани одні, а сорочки ще менше. *** Надіявся дід на обід та й води не пив. *** Коли ласувать, то й ласувать: бий, жінко, ціле яйце в борщ. *** На убогого всюди капає.

*** Голодному й опеньки м'ясо. *** З Божої волі продам штани, куплю солі. *** Попросили б сісти, та нічого їсти. *** Є ложка, та в мисці нема. *** Бідний до всіх рідний, а багатий нікому не радий. *** Благослови, владико, дерти з бідного лико. *** Гіркий обід без хліба. *** Голод не сусіда, від нього не втечеш. *** Голод не тітка: пирога не підсуне. *** Вітер у кишенях свище. *** Багатому і чорт гроші носить. *** Багатому чорт дітей колише, а бідному й няньки нема. *** Багатому й чорти горох молотять. *** За багачем сам чорт з калачем. *** Багатого й серп голить, а бідного й бритва не хоче. *** Багатому й під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати. *** Коли маєш сто кіп, то й будеш піп. *** Живе, мов у Бога за дверима. *** Ситий голодного не розуміє. *** Від багача не жди калача. *** Не проси в багатого, а проси в доброго.

*** Багатство дме, а бідність удвоє гне.

РОЗДРАТУВАННЯ, ГЛУЗУВАННЯ, ЖОРСТОКІСТЬ Березова каша (покарання різками). *** Бодай мого батька мордувало (вираження незадоволення, роздратування). *** Брати за зябра (притискати когось). *** Брати за печінки (злити когось, дошкуляти). *** Брати на Бога (кепкувати, глузувати з когось). *** Будь воно неладне (вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь). *** Випити кров (познущатися, позбиткуватися). *** Вовче нутро під овечою личиною (підступна, зла людина, що приховує свою сутність). *** Впливати на нерви (дратувати когось). *** Гнати в три вирви (виганяти з лайкою). *** Годувати лящами (ляпасами). *** Гострити (точити) зуби (сердитися на кого-небудь). *** Давати чосу (дуже бити). *** Дати здачі (відповісти ударом на удар). *** Довести до згуби (занапастити когось). *** Зганяти оскому (виявляти гнів, роздратування, мститися комусь за що).

*** Здіймати мірку з плечей (бити когось). *** Зривати злість (спрямувати свій гнів на когось). *** Іти на все (не рахуватися ні з чим). *** Каменем лягати на серце (кого-небудь спіткало горе, нещастя). Кинути рукавичку (викликати на поєдинок). *** Кови кувати (замислювати підступні плани). *** Кривавий бенкет (масові вбивства). *** Латати боки (дуже сильно бити когось). *** Лати латати (сильно бити когось). *** Мінитися на лиці (інший вираз обличчя від злості). *** Міряти вздовж і впоперек (бити когось). *** Місця живого нема (дуже побитий). *** Мов муха на сонці (уїдливий, злий). *** Не мати Бога в животі (бути жорстоким, несправедливим). *** Нехай йому абищо (вираження незадоволення, роздратування). *** Ніби колючки в душу (хто-небудь неприємний, відразливий). *** Огнем і мечем (з великою жорстокістю). *** Одплатити рівною монетою (відомстити). *** Окрити неславою (зганьбити).

*** Перевернути догори дригом (викликати безладдя, хаос). *** Перегинати палицю (упадати в крайність). *** Перемивати кісточки (обмовляти когось). *** Підіймати на кпини (глузувати з когось). *** Підпустити шпильку (сказати щось дошкульне). *** Посікти на капусту (дуже побити). *** Посіяти чвари (ворожнеча). *** Пустити юшку (дуже побити). *** Різати слух (неприємно вражати, дратувати). *** Роздавити одним пальцем (знищити без зусиль). *** Складати вину (звинувачувати в чому-небудь). *** Справити Всеношну (примусити когось страждати). *** Ставити мур (чинити перешкоди). *** Точити ніж (виношувати підступні плани). *** Тримати за панібрата (поводитися фамільярно з ким-небудь). *** Умитися юшкою (облитися кров 'ю). *** Утерти маку (суворо покарати когось). *** Утопити в ложці води (згубити когось з ненависті). *** Цькувати, мов звірину (жорстоко

переслідувати). *** Шал напав (утратити контроль над собою).

НАВЧАННЯ Читати з голови (напам'ять).

СМЕРТЬ, ПЛАЧ, ЖАЛЬ Амінь буде (хтось може померти). *** Ангели взяли (хтось помер). *** Зітерти на порох (знищити). *** Змахнути сльозу (сплакнути). *** Кісток не зібрати (загинути). *** Ковтати сльози (стримувати плач). *** Леле мені (вираження жалю, страху тощо). *** Наказати довго жити (померти). *** Не топтати ряст (не жити). *#* Піти Нептунові на з'їзд (втопитися). *** Піти прахом (загинути, пропасти). *** Плакати, як мокрий апріль (гірко плакати, шкодувати, жаліти за ким-небудь). *** Потрапити до Нептуна в гості (потонути). *** Пропасти мов руда миша (загинути). *** Сльоза не пройме (неможливо розжалобити).

ПРОБЛЕМИ, ОБСТАВИНИ, ГОРЕ, ОБМАН Аж очі рогом полізли (комусь стало боляче). ***

Атмосфера розпалилася (створилася напружена обстановка). *** Бачити в рожевому світлі (сприймати все чи щось ідеалізовано). *** Бити по кишені (завдавати збитків комусь). *** Блудити манівцями (робити не так). *** Богом живим прошу (вираження настійного прохання). *** Боже уповай (застереження від чогось лихого). *** Брати з бою (здобувати що-небудь, переборюючи великі труднощі). *** В'язнути в багнюку (потрапляти в цілковиту залежність від когось). *** Вести підкоп (здійснювати підступні наміри). *** Вивести з лабіринту (вийти із скрутного становища). *** Вийти сухим (уміло уникнути неприємностей). *** Вийти сухим з болота (уміло уникнути покарання, будучи винним). *** Вилетіти в трубу (розоритися). *** Вилізти боком (погано закінчитися для когось). *** Вирвати з обіймів смерті (урятувати когось). *** Висушити очі на сухий колос (довго й часто плакати через нещастя, горе). ***

Водити за ніс (обманювати, обдурювати). *** Глянути косо (виявити підозрілість, недовіру до когось). *** Гнути карк (виявляти покірність перед кимось). *** Голод не свій брат. *** Гордіїв узол (заплутана справа, складне сплетіння обставин). *** Грати в піжмурки (обдурювати). *** Губити нитку (втрачати зв'язок). *** Дати облизня (відмовити в залицянні). *** Дати одкоша (відмовити). *** Дати тягу (швидко втекти). *** Дати фори (не попустити комусь). *** Дати фору (перемогти в чомусь). *** Дати фука (помилитися). *** Датися в тямки (добре запам 'ятатися). Держати в лабетах (ставити в повну залежність від когось). *** Дзвонити зубами (тремтіти від холоду). *** Дістати ланцюги на ноги (втратити свободу). *** Дмухати в кашу (втручатися в чужі справи). *** До упаду (до знемоги). *** Добутися фавору (добути чиєїсь прихильності). *** З чим їх їдять? (що це таке?)

*** Забити памороки (затуманити свідомість). *** Завдати перцю (гостро покритикувати). *** Заганяти на слизьке (ставити у скрутне становище). *** Загнати на лід (поставити когось у безвихідне становище). *** Закопати талант у землю (не використовувати своїх здібностей). *** Замилювати очі (обдурювати, хитрувати). *** Заорати носом (упасти обличчям долу). *** Запустити коріння (міцно закріпитись де-небудь). *** Зарадити лихові (знайти вихід із скрутного становища). Заткнути за пояс (перевершити когось). *** Збиватися на манівці (утрачати правильний напрям). *** Збити бучу (закричати, загаласувати). *** Збити з пантелику (збентежити кого-небудь). *** Збити пиху (позбавити можливості бути зарозумілим, чванливим). *** Звестися нанівець (поступово втратити силу). *** Здавати в архів (відкидати, забувати, усувати від виконання). *** Земля не хоче носити (чиє-небудь становище стає безвихідним, скрутним). *** Зламати обітницю (порушити

клятву). *** Знати, почім ківш лиха (зазнати багато горя). *** Зняти маску (виявити свою справжню сутність). *** І в підметки не годиться (не бути вартим когось). *** І на поріг не пускати (заборонити приходити). *** І рідна мама не впізнала б (хтось дуже змінився на вигляд). *** їжа не бере (хто-небудь не може їсти). *** Канути в минуле (зникнути, піти в непом 'ять). *** Кинути лихом об землю (забути біду, горе). Класти на карб (звинувачувати в чому-небудь). *** Крутити законом (порушувати юридичні норми). *** Круті пороги (труднощі). *** Крушити серце (завдавати болю). *** Ладний провалитися крізь землю (у когось виникає бажання якомога швидше звідкись зникнути). *** Лежати на серці (гнітити когось, турбувати). *** Линути серцем (рватися до когось). *** Лити бальзам у душу (заспокоювати). *** Лихий попутав (хто-небудь допустив помилку). ***

Лоскоче в п'яти (хто-небудь втрачає рівновагу). *** Між молотом і ковадлом (у скрутному становищі). *** Місця не перелітати (нікому не зашкодити). *** Мов лизень злиже (що-небудь безслідно зникає). *** Мов у чаду (неврівноваженість у діях, вчинках). *** На одчай душі (зважившись на все, ризикуючи). *** На похиле дерево і кози скачуть (на сумирну, тиху людину падають неприємності). *** Навизати порвану нитку (відновити зв 'язок). *** Нагнати холоду (викликати страх). *** Надії потопилися (немає сподівань на краще). *** Накрити мокрим рядном (раптово напасти). *** Наліплювати ярличок (безпідставно звинувачувати в чомусь). *** Напитати біди (зазнати неприємностей, лиха). *** Напускати ману (змушувати вірити в що-небудь нереальне, обманювати). *** Наробити шелесту (скандал). *** Наче цвях у серце (щось спричиняє великий біль). ***

Не давати просвітку (створювати нестерпні умови життя комусь). *** Не давати проходу (настирливо переслідувати). *** Не давати собі на носі грати (не дозволяти нечемно чи зверхньо поводитися). **# Не доносити віночка (не зберегти цноту до одруження). *** Не знати меж (не мати відчуття міри). *** Не знати упину (не можна спинити когось у вчинках). *** Не мати нічого святого (для когось не існує ніяких моральних авторитетів). *** Не сунь носа, куди не слід. *** Не так сталося, як гадалося. *** Не у своїй тарілці (почувати себе незручно). *** Небо одвернулося (комусь почало нещастити). *** Нестатки притисли (хто-небудь бідує). *** Ніби з хреста знятий (змарнілий, переляканий). *** Ніде дітися (безвихідь). *** Оббити роги (приборкати). *** Обвести круг пальця (спритно обдурити). *** Обійти всі Сцілли і Харібди (уникнути небезпеки). ***

Облягли голову думки (стурбований хто-небудь чимось). *** Общипати пір'я (приборкати когось). *** Одійшли шпари (перестати боятись чогось). *** Опалити крила (зазнати невдачі). *** Осяче кубло (місце зосередження злочинних елементів). *** Падати низько (втрачати певне становище). *** Пакувати манатки (від'їжджати). *** Пекти раки (червоніти від сорому). *** Перейти межу (порушити усталений порядок). *** Переп'ясти шляхи (перешкодити). *** Пиши пропало (неминучий крах, кінець). *** Підводити під монастир (обдуривши, накликати біду). *** Піти в забуток (перешкодити комусь у чому-небудь). *** Піти на розбрат (почати ворогувати). *** Піти у світи (вирушити в мандри). *** Поділити ложе (мати інтимні стосунки). *** Показати поріг (вигнати кого-небудь). *** Попасти в халепу (потрапити в неприємну ситуацію). *** Потай миру (щоб ніхто не бачив, приховано). ***

Потрібний, як собаці п'ята нога. *** Поховатися як миші (причаїтися). *** Правити як за батька (установлювати високу ціну). *** Пристати на бажання (задовольняти чиїсь вимоги). *** Продажна шкура (той, хто зраджує когось з корисливою метою). *** Пускати плазом (потурати кому-небудь). *** Раки назад лізуть (відмовлятися від свого слова). *** Розминутися з правдою (чинити несправедливо). *** Розпустити нюні (послабити контроль над собою, розплакатися). *** Розпускати теревені (поширювати плітки). *** Розрядити атмосферу (зняти напруження). *** Рука не піднімається (не вистачає рішучості). *** Світ свінув (комусь щось стало ясно). *** Сіяти незгоду (призводити до сварок). *** Скласти зброю (припинити збройні дії). *** Скуштувати казенних сухарів (побувати у в язниці). *** Сміятися на кутні (плакати). *** Спробувати щастя (відважитись на щось). *** Стати кілком (затерпнути). ***

Стати шовковим (зробитися покірним). *** Стояти валом (відстоювати, захищати). *** Ставати на хибний шлях (втрачати правильний напрям у поведінці, житті). *** Стягти огуду (завдати комусь неприємностей). *** Сунути носа (втручатися в що-небудь). *** Тернистий шлях (важка життєва дорога). *** Товктися по світу (мандрувати). *** Тремтіти мов осиковий лист (боятися). *** Тримати в шорах (підкоряти своїй владі). *** Триматися на задньому плані (осторонь бути). *** Триматися на ниточці (дуже непевне, невизначене становище). *** Удавати барона з овечого загона (удавати з себе багату й впливову людину, будучи насправді і бідним, і зневаженим). *** Узяти в тямки (зрозуміти). *** Улаштувати автодафе (знищити, спалити). *** Умити руки (ухилитися від відповідальності). *** Упасти до верші (дозволити себе ошукати). *** Упіймати на слові (скористатися ненароком сказаним словом). *** Ускочити в копієчку (дорого обійтися комусь). *** Учепитися як реп'ях (набридати).

*** Хана буде (спіткає когось нещастя). *** Хоч ляж та й умри (безвихідь, скрута). *** Хоч огнем печи (ні за яких обставин). *** Щоб я вмер (вживається як клятва). *** Ятрити рану в серці (необережно змусити пережити щось неприємне).

ЗДИВУВАННЯ, НЕЗАДОВОЛЕННЯ, ДУМКИ Гаспидська баба (вираження незадоволення ким-небудь). *** Господь не відає (ніхто не знає). *** Дати сатисфакцію (вибачитися). *** Дивитися із своєї дзвіниці (мати власну думку). *** Дума рветься (хтось до когось прагне дуже). *** Душа втекла в п'ятки (раптово злякався). *** Згадала баба дівера (нема потреби говорити про давно минуле). *** І гадки не мав, і зайчатко впіймав (зовсім випадково здобути що-небудь). *** Кров заговорила (у когось виявляються натура, характер). *** Кров німіє (тривожно, страшно). *** Крутила б його лиха година (для вираження незадоволення чим-небудь). *** Крутити носом (виражати незадоволення чимось; вередувати). ***

Лиха година принесла (незадоволення з приходу когось небажаного). *** Мліти серцем (відчувати страх, хвилюватися). *** Не давати й пилинці впасти (пильно оберігати). *** Не до мислі (не подобається хтось або щось комусь). Не йти з мислі (постійно думати про когось). *** Не мати гадки (не думати ні про що). *** Немає серця (хтось бездушний). *** Падати з неба (комусь легко щось дістається). *** Серце рветься (хтось дуже переживає, страждає). *** Спорожніле серце (спустошеність, байдужість). Справити святки (провчити когось). Упасти з неба (несподівано з 'явитися). *** Уражати слух (привертати увагу особливим звучанням). *** Чи ти ба (вираження здивування, докору, обурення). *** Читати нотації (дорікати, повчати).

БАГАТСТВО, БІДНІСТЬ, РОБОТА *** Вести за руку (допомогти комусь у чомусь). *** Вибитися в люди (домогтися певного становища в суспільстві). *** Вибитися із злиднів (стати заможнішим).

*** Відбивати хліб (позбавляти заробітку). *** Ганяти химери (вигадувати). *** Гріти руки (нечесно наживатись). *** Дати раду (упоратися з успіхом біля чого-небудь). *** Доп'ястися до неба (запаніти). *** Дурно переводити час (марно працювати). *** З молотка (публічний торг, аукціон). *** Збивати грошенята (нагромаджувати кошти). *** Зворотний бік медалі (другий бік якої-небудь справи). *** Знати, де раки зимують (бути досвідченим, кмітливим). *** Зняти з очей полуду (роз'яснити справжню суть). І мертвого підніме (хтось надзвичайно дієвий). *** Іскра Божа (талант). *** Іти напролом (діяти рішуче, усупереч чому-небудь). *** Крутити хвости волам (виконувати примітивну, часто брудну роботу). *** Куку в руку (хабар). *** Лавр вінчає чоло (прославлений хтось). *** Литися через край (досягти найвищого рівня). *** Міцно держатися на землі (бути впевненим у своїх діях).

*** Не вартий і ягоди ожини (не має ніякої цінності). *** Нелегкий хліб (важка робота). *** Одна латка спереду, а друга ззаду (бідність). *** Підвести риску (покінчити з чимось). *** Піднестися на голову (значно перевершити когось у чомусь). *** Підпускати ляса (залицятися до когось). *** Підставляти лоба під кулі (ризикувати життям). *** Плавати як вареник у маслі (дуже добре жити). *** Покотитися униз (збідніти). *** Присмалювати литки (загравати з ким-небудь). *** Рвонути з копита (раптово поїхати кудись). *** Робити з лемеша пшик (досягати мізерних результатів). *** Розплести клубок (з ясувати суть справи). *** Спочивати на лаврах (задовольнятися досягнутим). *** Тримати ключ од серця (уміти знайти підхід). *** Тягнути лямку (виконувати важку роботу).

7* Убиватися в багатство (багатіти). *** Фортуна послужить (пощастить). ***

Що Бог послав (те, що є). *** Шукати печеного льоду (шукати те, що не існує). *** Як Бог дасть (як складуться обставини). *** Яко наг, яко благ (бідний, але задоволений з того, що має).

ЛІНОЩІ, ПИЯЦТВО Бити байдики (марнувати час). *** Дрібна птиця (нічим не визначна людина). *** Ловити витрішки (нічого не робити). *** Молитися скляному богові (випивати, пиячити). Сидіти на шиї (бути утриманцем). *** Спати як бабак (дуже міцно спати).

РОЗМОВА, ЯЗИК Ані пари з уст (мовчати). *** Бентежити кров (викликати неспокій, тривогу). *** Блудити словами (говорити безтямно, марити). *** Вийняти з уст (примусити когось розповісти). *** Голубити словами (ніжно говорити). *** Грати в словечка (вести пусті розмови). *** Казати в лице (говорити що-небудь прямо, відверто). *** Кидати слова-полову (пусті розмови). *** Костити останніми словами (лаяти).

*** Кричати пробі (кликати на допомогу). *** Куди ж пак (категоричне заперечення). *** Не може бути й мови (нема про що й говорити). *** Нічим крити (нічого сказати у відповідь). *** Одібрало мову (втратити здатність говорити). *** Пішов поговір (поширились чутки про когось). *** Розвести балачку (повести пусту розмову). *** Розпускати язика (говорити зайве). *** Удатний на язик (красномовний). *** Уліпити в саме око (влучно сказати). *** Упадати у вічі (бути особливо помітним). *** Шкода й мови (не варто й слів). *** Язик свербить (хочеться сказати).

ВІРА, ПРАВДА Бог мені свідком (як запевнення в правдивості висловленого). *** Бути при собі (стан душевної рівноваги). *** З Богом (благополучно, спокійно). *** Не йняти віри (важко вірити чому-небудь). *** Послужити вірою і правдою (щиро, віддано). *** Узивати до Бога (звертатися до вищих сил).

САМОВПЕВНЕНІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ, ГЛУПОТА Без олії в голові (не дуже розумний). *** Викинути колінце (робити вигадливі рухи; зробити щось надзвичайне або пусте). *** Глузд за розум заходить (не може тверезо мислити, діяти). *** Гнути кирпу (чванитися, зазнаватися). *** Дивитися козирем (мати хвацький вигляд). *** Дихати заздрощами (заздрити). *** Дурний, аж світиться (дуже обмежений). *** Задерти носа (стати чванливим, гонористим). *** Збитися з плигу (діяти нерозумно, збожеволіти). *** Котитися по похилій площині (морально опускатись). *** Літати в хмарах (сприймати дійсність нереально, наївно). *** Мозок висох (обмежений розумом). *** Молоко на губах не обсохло (дуже молодий, недосвідчений). *** Наговорити сім міхів горіхів (сказати багато зайвого, несерйозного). *** Надути щоки (набундючитися). *** Не бачити далі свого носа (бути егоїстом). *** Не втнути ні аз ні буки (не вміти ні читати, ні писати). ***

Не зарікайся пити води (застереження від самовпевненості й категоричності в думках, діях). *** Не знати, що городити (говорити нісенітниці). *** Негоден зв'язати й двох слів (неспроможний логічно говорити). *** Неширокий лобом (нерозумний). *** Обрости мохом (здичавіти, деградувати). *** Осел над ослами (дуже обмежена людина). *** Підшитий дурником (нерозумний). *** Правити небилиці (говорити нісенітниці). *** Пустий як очеретина (обмежений). *** Раденький, що дурненький (безпричинно веселий). *** Стільки мозку, як у ліктях (обмежений, тупий). *** Хто йде по вовну, той часом стриженим вертає (самовпевнена людина, яка завчасно вважає справу зробленою, може одержати зовсім інші результати). *** Шукати пташиного молока (бажати неймовірного). ***

РІЗНЕ Адамові слізки (горілчані напої). *** Аж очі вбирає (вабить своєю красою). *** Аж пальці видко (неприховано). ***

Аж у мозок б'є (голосний, надто пронизливий). *** Ані в зуб (аніскільки). *** Ані махом, ані пахом (ніяк). *** Ані сліду (нічого немає). *** Апетит розбирає (виникає непереборне бажання до чогось). *** Без оглядки (без вагань). *** Без пуття (не так, як слід). *** Без сорома казка (соромно й казати). *** Без угаву (безперервно). *** Без упину (не перестаючи). *** Бити чолом (шанобливо кланятися). *** Битком набитий (переповнений). *** Бісової тіні (навіщо, для чого). *** Бути за мед (дуже подобатись). *** Бути по знаку (знати когось). *** Бути при надії (бути вагітною). *** В ударі (душевне піднесення). *** Вабити як магніт (дуже притягувати до себе). *** Велике цабе (поважна особа). *** Великого коліна (знатного роду). *** Від пучок на ногах до останньої волосини на голові (повністю, цілком). *** Відчувати нутром (підсвідомо, інтуїтивно).

*** Відчути на своїй шкурі (зазнати особисто). *** Водити знайомство (приятелювати). *** Вродливий як Наркіс (дуже гарний). *** Далеко, як куцому до зайця (велика різниця міме ким-небудь). *** Дати пальму першості (визнати когось найкращим). *** Дійти зросту (стати дорослим). *** Дійшлий літами (немолодий). *** Для людського ока (удавано). *** До крупинки (повністю). *** До могили (до кінця життя). *** До нестями (дуже сильно). *** До останнього кроку (повністю). До останньої снаги (поки є сили). *** До п'ят (дуже довгий). *** До цяточки (повністю). *** До щирця (до логічного завершення). *** Добігти кінця (закінчитися). *** З Божої ласки (завдяки щасливому збігу обставин). *** З іншого тіста (не схожий на інших). *** З маху (відразу, тут же). *** З миром (з добрими намірами; не чинячи перешкод).

*** З розкритими обіймами (привітно, радо дуже). *** За кроком крок (поступово, послідовно). *** За сімома печатьми (неприступний). *** Зав'язти по вуха (потрапити в халепу). *** Закрутити катеринку (довго й одноманітно повторювати те ж). *** Заради прекрасних очей (задарма). *** Зиркати зизом (косити очима). *** Золота людина (правдива, добра, надійна). Зроби ласку (чемне прохання зробити щось). *** Зробити партію (одружитися). *** І листок не шелесне (тихо). *** І мухи ніколи не скривдить (спокійний). *** І на йоту (ніскільки, нітрохи). *** І на макове зерно (зовсім, ніскільки). *** І яблуку ніде впасти (дуже багато людей). *** Іти по п'ятах (невідступно наближатись). *** Іти як по маслу (без перешкод). *** їсти поїдом (дошкуляти). *** Кивати п'ятами (тікати). *** Кипіти, мов на ножі (охоплений хвилюванням, тривогою).

*** Кінці в воду (не залишити слідів). *** Клювати носом (куняти). *** Крапля по краплі (потроху, поступово). *** Кров'ю серця (щиро, з глибоким почуттям). *** Крутити мозком (мислити). *** Куди не кинь (усюди). *** Куди не поверни (з усіх боків). *** Лиха личина (недобра, підступна людина). *** Лізти, як рак (повільно йти). *** Літа збігають (хто-небудь стає старішати). *** Мара їх знає (невідомо, хтозна). *** Матися на бачності (бути обережним). *** Мов не черкаючи землі (легко, швидко). *** Мов у воду впасти (безслідно). *** Море по коліна (нічого не страшно). *** На белебні (на відкритій підвищеній місцевості). *** На всі заставки (дуже голосно, скільки є сили). *** На зубок (знати ґрунтовно). *** На кожному кроці (скрізь, усюди). *** На кшталт (схожий на щось). ***

На миру (серед людей, не криючись). *** На терні помаранчі (щось нездійсненне) *** На хапок (поспішаючи). *** Наче вдруге народився (відчути полегкість). *** Не в ладах (у поганих стосунках). Не в тім'я битий (розумний). *** Не вартий миски домашнього супу (яким можна знехтувати). *** Не встиг і моргнути (швидко). *** Не годен і в слід ступити (не вартий нічого). *** Не думавши, не гадавши (непередбачено). *** Не за адресою (не до того, кого треба). *** Не з медом (скрутно, тяжко). *** Не змикати очей (не спати зовсім). *** Не мати уявлення (не знати що-небудь навіть приблизно). *** Небесний обранець (суджений). *** Небо дарувало (судилося кому-небудь щось). *** Немає угаву (не можна спинити). *** Немає Христа (бездушний, черствий). *** Нечиста сила (диявол). *** Нитка за голкою (невідступно). ***

Ні в тин, ні в ворота (недоладне, недоречне). *** Ні за що (без причини). *** Ні лялечки (нікого). *** Ні сіло, ні впало (несподівано). *** Ніде оку зачепитися (немає нічого довкола). *** Облетіти блискавкою (дуже швидко поширитися). *** Один тягне цоб, другий тягне цабе (відрізняється щось). *** Одним миром мазані (дуже схожі в чомусь). *** Пасти задніх (бути позаду). *** Пасти очима (дуже пильно дивитися на когось). *** Перевестися нінащо (утратити значення). *** Переводитись на швайку (ставати малопомітним). *** Подати надію (заспокоїти). *** Понад усе на світі (дуже сильно). *** По саму зав'язку (удосталь, дуже багато). *** Поставити крапку над «і» (з 'ясувати все до кінця). *** Почати з азбуки (з самого початку, дуже здалека). *** Приймати зальоти (відповідати на залицяння). *** Прикинути на око (приблизно

визначити). *** Прикипіти на місці (завмерти, остовпіти). *** Припасти до натури (сподобатися). *** Про всяк случай (передбачливо). Пройняти очима (пронизати поглядом). *** Про мене (байдуже). *** Пускати бісики (кокетувати). *** П'ядь за п'яддю (поступово). Розбити ілюзії (показати що-небудь комусь без прикрас, у правдивому світлі). *** Роззути очі (правильно або глибше зрозуміти). *** Світ за очі (не вибираючи шляху). *** Світ не милий (хто-небудь став байдужим до всього). *** Серце з перцем (про когось з непокірним, запальним характером). *** Сліпий на очі (неуважний, який не помітив чогось). *** Ставити сильце комусь (підступно діяти проти когось). *** Стати лубом (заклякнути; стати цупким). *** Стріляти очима (грайливо зиркати на когось). *** Сягати зором (на всьому видимому просторі; до самого обрію бачити). *** Так за так (відплата тим самим). *** Таким робом (отже, у такий спосіб).

*** Тільки смуга лягла (дуже швидко побігти). *** У натурі (у справжньому вигляді). *** Удар у спину (підступно). *** Узяти очі в руки (уважно, пильно подивитися). *** Уминати за обидві щоки (їсти дуже швидко). *** Утішити кров (заспокоїтися). *** Хоч вовків ганяй (дуже холодно). *** Хоч до рани прикладай (про когось доброго, лагідного). *** Хоч ножем ріж (непроглядний, невидний, густий). *** Хрещений мир (люди, об'єднані культурно-конфесійними цінностями християнської цивілізації). *** Христа ради (з ласки, з милості). *** Христова невіста (чорниця). *** Цілую ніжки (форма прощання). *** Чистий, як сльоза (дуже щирий, відкритий). *** Щоб я так жив (запевнення в чому-небудь). *** Як батогом ляснути (легко, без зусиль). *** Як з могили (глухо). *** Як кинджал (дуже гострий). ***

Як кіт наплакав (дуже мало). *** Як личить (відповідно до звичаю). *** Як лялечка (гарний).

----196---Як пава (розкішна, у яскравому вбранні) *** Як перемитий (дуже гарний). *** Як по нотах (легко). *** Як рак у полі свисне (ніколи). Як слід (добре, так). *** Як собаці муха (невелика кількість). *** Як у церкві (гарно, спокійно, благочестиво). *** Як щось велике в лісі здохне (ніколи).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. «Аз да буки», а там и науки».— М.: «Детгиз», 1962.

2. Прислів'я та приказки: людина, родинне життя, риси характеру.— К.: «Наук, думка», 1990.

3. Народні прислів'я та приказки.— К.: «Народознавство», 1999.

4. «Народ скаже, як зав'яже». Українські народні прислів'я, приказки, загадки.— К.: «Веселка», 1971.

5. Даль В. И. Пословицы русского народа. В 2-х т.— М.: «Худож. литература», 1984.

Українські прислів'я, приказки, усталені вирази Упорядкувала ЯНІЦЬКА КАТЕРИНА ЛАВРІВНА

Редактори-коректори Л. О. Ващенко, О. В. Романенко Художній редактор К. О. Рязанов Комп'ютерна верстка /. С. Сакути

Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців серія ДК №669 від 14.11.2001 р. Підписано до друку 08.10.02. Формат 70x901/32 Папір офсетний №1. Гарнітура Тайме. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 7,31. Умови, фарбовідб. 7,6. Обл.-вид. арк. 3,77. Тираж 4000 прим. Замовлення 2-276 Видавництво «Довіра» вул. Кіквідзе, 2/34, Київ-103, 01103 АТ «Книга» вул. Артема, 25, Київ-53, 04655 ГСП

Знайшов — не скач, згубив — не плач: Укр. З-70 прислів'я, приказки, усталені вирази / Упоряд. Яніцька К. Л. — К.: Довіра, 2002.— 200 с.

ISBN 966-507-137-8 Глибинна народна мудрість і досвід об'єдналися в українських прислів'ях і приказках про добро і зло, розум і неуцтво, дружбу і ворожнечу, що увійшли до цієї книжки. Крім того, тут уміщено усталені вирази про людські чесноти й вади, тлумачиться їх значення. ББК 82.3(4УКР)-6