Шевченко В.Е. Заголовки (дисципліна "Мультимедійний контент") by Victoryshe

Тема 3. Вимоги до мультимедійного контенту презентація лекції з дисципліни Мультимедійний контент

Заголовки Шевченко В.Е.

Заголовок • • • • • • • •

назва матеріалу ідентифікатор лишається в пам’яті привертає увагу зацікавлює, інтригує спонукає клікнути і читати дає уявлення про зміст передає ідею/настрій © Шевченко Вікторія, 2018

Заголовок-новина? 30 червня випускники університетів отримають дипломи

• •

30 червня 95% університетів видадуть дипломи випускникам 30 червня в 2 університетах не видадуть дипломи

•

В університеті Надії не отримують дипломи Ректор університету Надії втік з дипломами випускників

•

прогнозована подія) новина. але заголовок навиворіт, треба привернути увагу до шкіл, в яких заняття не почнеться і чому) якщо пр ці школи вже раніше писалось з причинами, то це не новина новина, але без причини новина)

Новина-опис події (підміна) • Міська рада розглянула зміни до бюджету • Відбулась сесія міськради, на якій розглядався бюджет Це – підміна статті прес-релізом • Міськрада виділила з бюджету 1 млн на закупку комп’ютерів + (заголовок)

Заголовковий комплекс: призначення • • • • •

інформування структурування видання, спрямування читання; виконання довідкової функції; привернення уваги читачів до конкретних матеріалів, зацікавлення тематикою.

Заголовковий комплекс: склад • Заголовок • Підзаголовок (продовження основного) • внутрішні підзаголовки (структурних частин матеріалу) • лід • врізи • текстівки (підписи візуального контенту) • рубрика • відомості про джерело інформації, автора матеріалу © Шевченко Вікторія, 2018

Заголовки-маніпуляції 1. Президент звільнив Голову адміністрації («Українська правда»)

2. Чоловік Лілії Подкопаєвої створює в Україні проросійську партію

1. випущена назва країни (президент Казахстану). ск. людей прочитали новину, ск. людей прочитали лише заголовок ск було перепостів із вдасною інтерпретацією 2. давно розлучились, всі забули прізвище її чоловіка (ніхто б інакше не прочитав)

• хто виграв тендер? • кому пішли шкарпетки: у війська, госпіталі, навчальні частини…

Від початку АТО відремонтовано 200 одиниць техніки • • • • • •

ск. було відремонтовано після боїв від доріг застарілої водій не скерував ..

•Це – сенатор не США (їх всього 100), а сенатор штата Вірджінія. тобто як у нас облради

Сутність новини - заголовок • Одне речення • уточнення – лід або підзаголовок

Голос країни: хто переможе? В Берліні на Голосі країни переміг Х Пісню переможця Голосу країни співають в Житомірі

Сніпет (в соцмережах) • • • •

заголовок лід назва медіа зображення

Заголовок- новина

• • •

Заголовок неінформативний. Знаки оклику не допоможуть Має бути лаконічним

• • •

Лаконічний заголовок 50-160 символів Інтрига Приховування суті © Шевченко Вікторія, 2018

• інтрига • приховування суті

https://life.pravda.com.ua/columns/2018/10/22/233721/?fbclid=IwAR3ox_0oXgkWO9dGEKS1mcDq_SINUyxHrw3ROIa5FRWNEbqTRGmBU-LFNY

Заголовки До заголовків одного напряму відносяться: тематичні заголовки: а) відображаєють певний факт; б) описово називають героя матеріалу чи місце; в) конкретно вказують ім'я або об'єкт статті; заголовки, які дають аналітичну оцінку ситуації, заголовки, які привертють увагу до певного аспекту матеріалу заголовки, які акцентують другорядні елементи заголовки, які характеризують ситуацію у широкому розумінні: заголовки, які виражають оцінне тло: Комплексні заголовки: З подвійним змістом З двох частин

Заголовковий комплекс

Вимоги до заголовків • заголовок має відповідати хоча б на одне з традиційних журналістських питань: «Хто? Де? Коли? Що зробив? Які наслідки?»; • використання у заголовку конкретних імен, дат, цифр, замість абстрактних слів «актор», «багато», «швидко», «більше», «деякі; • використання слів-підсилювачів, емоційних слів чи дієслів дії, слів-обіцянок, які спонукають до дії • натяк на швидке вирішення проблеми, порада; • звернення до людських почуттів, найкращих якостей особистості; • застосування негативних емоцій, шокуючих подробиць; • вигук або заклик ;

Вимоги до заголовків • • • • • • • • • • • •

використання питальних слів: чому, де, що, як залучення конкретної читацької аудиторії; збереження інтриги; використання метафори; перебільшення, гіпербола; ідіома; парафраз . акцентування на найбільш важливому; тема-парадокс (оксюморон); оригінальність чіткість, стислість, лаконічність; візуальний зв'язок з текстом © Шевченко Вікторія, 2017

• перші асоціації • частина творчого задуму • заголовок+підзаголовк

— це іноді добре: слово, словосполучення або фраза, яку ви використали як заголовок, запалює в головах читачів якісь асоціації, змушує зачепитись за текст… Але одночасно є повтором. «Борислав сміється?», «Тепер з нас весь Борислав сміється», «Борислав сміється. Як вибори в Києві показали соціальне розшарування» (це натяк на Борислава Березу), «Борислав сміється» (це про виключення Борислава Розенблата з фракції), «Борислав сміється: мешканці міста взяли управління у свої руки», «Борислав сміється» (про однойменний фестиваль), «Борислав сміється. Сьогодні одному з найпопулярніших українських кіноакторів виповнилося б 70» (про актора Борислава Брондукова) і «Екологічна катастрофа. Борислав давно вже не сміється». «Борислав “сміється” з Юлії Тимошенко?». Ці тексти не мають нічого спільного ні зі сміхом, ні з повістю Івана Франка. © Шевченко Вікторія, 2018

Штампи

Окремий клас заголовківштампів, від яких варто утриматись, — цитати з радянського кіно. Це вже давно не універсальний культурний код для українців: молодшому поколінню мало що скажуть усі ці «Надо, Федя, надо» або «Пилите, Шура, пилите». Крім того, хоч який дотепний заголовок із алюзією на радянське кіно ви вигадаєте, будьте певні — до нього вже додумались до вас. Не вірите — заґуґліть хоча б « господа вы звери».

Главком https://glavcom.ua/news.html

Достовірна новина – кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. У разі посилання на дослідження необхідно вказувати, хто, де та коли його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати розмір вибірки та максимально допустиму похибку. Ненадійне джерело інформації – неверифіковані акаунти в соціальних мережах або ж джерела, які себе скомпрометували. Джерело може бути анонімне, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності. Джерела без лінків або джерела типу “Вася П.”. Також соціологічні дослідження, що проведені маловідомою або щойно створеною (перед виборами) компанією чи компанією, що була помічена в замовних дослідженнях. Недостовірна новина – новини, в яких джерело інформації відсутнє, не вказане або чітко не ідентифіковане. Наприклад, “британські вчені”, “вважають експерти”, “на думку науковців” і т.п. Новини, в яких посилаються на дослідження і не вказується, хто та коли його провів. Маніпулятивний заголовок – назва тексту не відповідає його змісту, містить емоційну лексику, мову ворожнечі, знаки оклику, заклики до прочитання саме цього тексту. За допомогою обурення, великих літер, викривлених фактів і хибних аргументів маніпулятивний заголовок просуває дезінформацію, пропаганду, впливає на громадську думку в необхідному маніпулятору напрямі. Фейк – неправдива інформація, новина, в якій містяться повністю вигадані, сконструйовані кимось із метою чи ненавмисно факти. Така новина може мати достовірні цитати, цифри, назви, але використовує їх для створення та поширення дезінформації, пропаганди, маніпулятивних наративів за допомогою хибної аргументації, викривленого контексту, оціночних суджень та емоційної лексики. Маніпуляції з емоціями – надмірна емоційність або акцентування в новині уваги на емоційну складову є зайвими. Наприклад, застосування емоційних епітетів у заголовку чи тілі новини: жахлива, кривава, смертельна трагедія, а також використання різних художніх висловів і тропів для спотворення інформації і/або емоційного впливу на аудиторію. У новинних матеріалах не повинно бути оціночних суджень журналіста, а думки експертів та коментаторів мають бути чітко відокремлені від фактів. До цієї категорії також потрапляють новини, в яких факти підмінені оціночними судженнями та емоціями. Мова ворожнечі – це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи. © Шевченко Вікторія, 2018

Завдання Підготувати всі заголовки майбутнього медіапроекту з урахуванням вимог, щоб максимально повно відображали зміст та структуру матеріалу, містили інтригу, частково розкривали сутність…. • заголовок, • підзаголовки (відповідно до продуманої структури), • врізи, • лід, • текстівки, • підписи візуального контенту, • посилання на джерела інформації • … © Шевченко Вікторія, 2018