Время регионов №20

�����������������

No20 (75)

30 сентября 2010 г.

В С Е У К Р А И Н С К А Я ГА З Е ТА

1 грн.

Фото Михаила Маркива

ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ

Виступ Президента України Віктора Януковича на Пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН Президент України Віктор Янукович у Нью-Йорку взяв участь у Пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН високого рівня, присвяченому прогресу в досягненні Цілей розвитку, визначених у Декларації Тисячоліття. У своєму виступі Глава держави наголосив, що прийняття Декларації Тисячоліття ООН стало ключовим моментом у визнанні державами світу спільності та глобальності завдань розвитку і подолання проблем, що стоять перед людством «Солідарність держав, взаємна підтримка та відповідальність – ключ до забезпечення добробуту як кожної країни, так і світу в цілому. Сьогодні можемо твердити: Цілі розвитку Тисячоліття стали реальним порядком денним глобального людського розвитку, загальним імперативом для всіх урядів. З цієї високої трибуни я хотів би підтвердити волю нового політичного керівництва України у досягненні Цілей розвитку Тисячоліття й нашу готовність до найширшого міжнародного співробітництва під егідою ООН. Програма реформ, ініційованих мною як Президентом, та програма діяльності нового Уряду України завдяки своїй соціальній спрямованості тісно пов’язані з реалізацією Цілей розвитку Тисячоліття. Україна ставить перед собою завдання комплексної модернізації економіки та активної соціальної політики. Ми розпочали системні структурні реформи, що мають за мету створити потужну й сучасну технологічну економіку і забезпечити високі стандарти життя населення та захисту найбільш вразливих його груп. Цілі розвитку Тисячоліття є одночасно і орієнтиром, і системою пріоритетів для реалізації стратегії реформ в Україні, оскільки вони відображають найгостріші проблеми, що сьогодні стоять перед нашим суспільством.

Взявши на себе зобов’язання згідно з Цілями розвитку Тисячоліття, Україна зробила їх досягнення головним орієнтиром національної економіки. Пріоритетами цієї політики стали: забезпечення добробуту населення; подолання бідності; досягнення високих стандартів охорони здоров’я; боротьба з ВІЛ/ СНІДом та туберкульозом; гарантування доступності та якості освіти; екологічна безпека; гендерна рівність. За низкою цілей Україною було встановлено національні завдання, що були вищими за загальносвітові. За десять років в Україні було прийнято низку програм галузевого та міжгалузевого характеру, спрямованих на реалізацію Цілей розвитку Тисячоліття. А самі Цілі стали однією з основ стратегії соціального розвитку країни та концептуальними рамками співпраці України з міжнародними донорами. Ми передали до Секретаріату ООН національний звіт про виконання індикаторів Цілей розвитку Тисячоліття, встановлених для України. Як можна бачити з цього документа, Україна досягла істотного прогресу. Україна в цілому успішно вирішує завдання у рамках досягнення Цілей. Головне, що завдяки підвищенню рівня мінімальних соціальних стандартів нам вдалося помітно скоротити частку населення, яке живе за межею бідності. Україна має достатньо високі показники в освіті, в даний час триває реформування в цій сфері. Значною мірою покращилася ситуація у сфері охорони здоров’я. Особливо помітні досягнення у зменшенні дитячої смертності та поліпшенні здоров’я матерів. До актуальних завдань належить продовження роботи з гендерної рівності та оздоровлення екології. Найбільше занепокоєння викликає ситуація з епідемією ВІЛ/СНІДу. На цій проблемі маємо зосередити особливі зусилля. Як і в більшості країн, нашій роботі з досягнення Цілей розвитку Тисячоліття суттєво завадила світова

економічна криза, яка зачепила майже всі галузі економіки, тисячі компаній і болісно вдарила по добробуту мільйонів громадян. В умовах, коли джерела швидкого зростання докризових часів вичерпано, єдиний шлях виходу України на траєкторію стабільного розвитку – це рішучі й всеосяжні реформи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки і поєднані з виваженою соціальною політикою. Ми висловлюємо вдячність міжнародному співтовариству, організаціям та урядам, які надають підтримку процесам розвитку у країні і відкриті для подальшої співпраці. Водночас ми готові й надалі бути надійним партнером міжнародної спільноти у розв’язані глобальних проблем та реалізації Цілей розвитку Тисячоліття. Ми відповідально ставимося до загроз світової продовольчої кризи. Минулого року Україна вперше стала донором Всесвітньої продовольчої програми ООН. Переконаний, що в найближчій перспективі, завдяки потужному потенціалу свого сільського господарства, наша країна може стати важливим елементом глобальних зусиль у подоланні голоду в низці регіонів світу. Попри труднощі фінансової кризи, цього року наша держава змогла акумулювати ресурси і через Центральний фонд ООН з реагування на надзвичайні ситуації надати допомогу народові Гаїті. Допомога країнам, що потрапили у скруту, є нашою традиційною й постійною практикою на двосторонньому рівні. Вірю, що Цілі розвитку Тисячоліття – реальні й досяжні. Для цього потрібна наполеглива внутрішня робота кожної країни і тісна співпраця всіх держав світу. Україна готова до такої роботи і до такої співпраці», – сказав Глава Української держави. Прес-служба Президента України

2

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

ГЛАВНОЕ

30 сентября 2010

СТРАТЕГИЯ

КРАЇНІ – РЕФОРМИ!

«Незважаючи на численні декларації керівництва Мінрегіонбуду, конкретних і помітних результатів дерегуляції у цій сфері на сьогодні не досягнуто. Переважну більшість проголошених ініціатив не реалізовано, проекти урядових рішень, необхідних для їх впровадження, не розроблені», – підкреслив Віктор Янукович. У цьому контексті Президент також відзначив і досі не реалізовані на практиці положення Закону «Про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності», з моменту ухвалення якого ми«Той потенціал, який є в Україні, під- нуло вже майже три роки. креслюється практично при кожній між«До цього часу 13 органів державнонародній зустрічі – з бізнес-колами, інвесторами. І цей потенціал не реалізується повною мірою, тому що регуляторна політика не відповідає міжнародним стандартам. І на це дуже погано реагує суспільство. Боротьба з бюрократією – це процес вічний, але в будь-якій боротьбі завжди переможцем має бути Держава і Український народ», – наголосив Президент. «Обтяжливість регуляторної сфери призвела до деформованої структури бізнесу, і насамперед – малого та середнього. Понад третина малих підприємств працюють у сфері торгівлі. Така політика ліквідувала економічні стимули для розвитку виробництва та фактично заблокувала технологічний розвиток країни», – сказав Віктор Янукович. Він висловив переконання, що складні процедури отримання дозволів і постійна увага контролюючих органів, більше зацікавлених у виявленні порушень та накладанні штрафів, не сприяють започаткуванню та розвитку виробничих підприємств. Як приклад Глава держави назвав ситуацію у сфері будівництва, яка регулюється понад 40 нормативно-правовими актами. На переконання Президента, «абсолютним нонсенсом» залишається свідоме обмеження доступу підприємців до контрольних актів, за ознайомлення з якими вимагають плату. Передусім, йдеться про го нагляду (контролю) не затвердили у такі обов’язкові документи, як стандарти встановленому порядку відповідні кридля різних сфер діяльності, санітарні ви- терії розподілу суб’єктів господарюванмоги, вимоги у сфері будівництва та про- ня за ступенями ризику. Жодним із конектування. «Тобто бізнес потерпає двічі тролюючих органів не затверджено пе– спочатку вимагають гроші за доступ до реліки питань для здійснення планових вимог, а після того – під час їх контролю», заходів державного нагляду. У результаті бізнес стикається з надмірними, неви– зауважив Президент. «Бездіяльність у сфері дерегуляції обхо- правдано частими перевірками і витрадиться дуже дорого, перш за все – країні. То- чає час не на нарощування робочих місць, му першочерговим завданням є вироблення а на спілкування з контролерами», – чітких правил гри, прозорих і зрозумілих сказав Віктор Янукович. На переконання Президента, причидля бізнесу. Основний принцип реформування регуляторної політики – зменшен- ни незадовільних темпів реформ є цілком ня втручання держави в економічну діяльність», – переконаний Президент. Регулювання та контроль з боку держави мають зосередитися на тих видах діяльності, здійснення яких несе суттєву загрозу для суспільства (національна безпека, життя та здоров’я громадян), або провадження яких пов’язано з доступом до обмежених ресурсів, наголосив Глава держави. «Втручання в діяльність інших суб’єктів господарювання має бути мінімальним», – додав Віктор Янукович. Говорячи про перші позитивні результати у реформуванні дозвільної системи, Президент, зокрема, звернув увагу на той факт, що вдалося досягти певних змін у процедурі отримання відповідних документів. Створена система дозвільних центрів дозволяє нівелювати корупційну складову при отриманні дозвільних документів, зауважив Віктор Янукович. «На законодавчому рівні створено передумови для скорочення кількості контролюючих органів, забезпечено практичну реалізацію декларативного принципу започаткування господарської діяльності», – зазначив Глава держави. Найближчим часом, нагадав Прези- очевидними. Йдеться насамперед про опір дент, буде прийнято низку законопроек- чиновників будь-яким реформам та вкрай тів, які сприятимуть суттєвому покращен- незадовільну виконавську дисципліну. ню бізнес-клімату. Йдеться про скорочен«Кожен із прийнятих законів у сфері ня кількості ліцензій, запровадження си- підприємництва стикається з трьома стастеми електронної державної реєстрації діями протидії: опором при підготовці, суб’єктів господарювання, реформування спробами нівелювати суть на етапі присистеми технічного регулювання тощо. йняття і саботажем окремих чиновників Водночас Глава держави констатував, на етапі виконання... Уся чиновницька мащо попри перші позитивні зміни темпи ре- шина протистоїть лібералізації та ринкоформи надто повільні, а система держав- вим реформам», – заявив Віктор Януконого регулювання і сьогодні перешкоджає вич, додавши, що така ситуація склалася з веденню бізнесу та залученню інвестицій. законами про державну регуляторну поліВіктор Янукович, зокрема, відзначив над- тику, про дозвільну систему, про державзвичайно гостру необхідність у спрощенні ний нагляд (контроль), положення яких дозвільних процедур у сфері будівництва. досі не реалізовані повною мірою.

Під головуванням Президента України Віктора Януковича відбулося розширене засідання Комітету з економічних реформ. Відкриваючи нараду, Глава держави наголосив: сьогодні потенціал підприємництва не може реалізуватися повною мірою через незадовільний стан регуляторного середовища в Україні

«Подібна ситуація склалася на сьогодні з виконанням Закону про скорочення кількості контролюючих органів. Відбувається лобіювання проти прийняття нових прогресивних законів», – зауважив Президент, нагадавши, що 21 вересня парламент відхилив законопроект щодо посилення відповідальності за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру. Ще однією причиною повільних темпів реформування Президент назвав корупцію, коли органи виконавчої влади для надання послуг, покладених на них державою, створюють госпрозрахункові державні підприємства. «Ці схеми ми добре знаємо і весь час з ними боремося. Надання платних послуг стало одним із джерел фінансування державних органів і збагачення корумпованих чиновників. Така

Фото Назара Копатько

практика, безумовно, не повинна продовжуватися. Вона має бути припинена», – наголосив Віктор Янукович. Глава держави звернув окрему увагу на активну протидію реформам з боку органів місцевого самоврядування. Цим органам надані значні повноваження, які вони здебільшого використовують не на поліпшення умов для ведення бізнесу в регіонах, а для створення переваг для наближених комерційних структур, констатував Глава держави. Звертаючись до представників органів місцевого самоврядування та міністерств,

Фото Назара Копатько

Президент наголосив, що найближчим часом чекає від них пропозицій щодо скорочення заступників. «Не може бути по 7–9 заступників голів ОДА і заступників міністрів. Чекаю найближчим часом. Як кажуть, по-хорошому прошу. Зовсім мало часу залишилося. Ми скоро це питання, якщо ви добровільно цього не зробите, будемо «по живому» різати», – попередив Президент. «Я очікую за результатом сьогоднішньої зустрічі конкретні рішення, спрямовані на подолання названих негативних явищ і прискорення реформ», – наголосив Віктор Янукович. Президент окреслив подальші кроки за основними напрямами реформ.

Щодо дозвільної системи, зазначив Віктор Янукович, йдеться про необхідність на законодавчому рівні створити передумови для переходу від принципу «організаційної єдності» при видачі дозвільної документації на принцип «єдиного вікна». Тобто виключно через державного адміністратора, без звернення суб’єкта господарювання до представника місцевого дозвільного органу. «Безпосереднього контакту підприємця з особою, що приймає рішення про надання дозволу, не повинно бути», – зазначив Президент, додавши, що необхідно також забезпечити повноцінне функціонування дозвільних центрів і дієвий контроль за участю в них представників місцевих дозвільних органів. Глава держави підкреслив, що потрібно ґрунтовно переглянути всі дозвільні процедури у сфері будівництва з тим, щоб максимально скоротити кількість документів і узгоджень, необхідних для початку будівництва та введення об’єктів у експлуатацію. «Для більшості об’єктів термін отримання всієї дозвільної документації не може перевищувати 60 днів», – переконаний Віктор Янукович. Президент окремо відзначив, що вніс до парламенту законопроект, яким пропонується скасувати ліцензування 23 видів господарської діяльності з 66, що ліцензуються на сьогодні. «Цей проект вже прийнято у першому читанні, і я сподіваюся на його швидке прийняття як Закону», – сказав Глава держави. На переконання Президента, також мають бути скорочені на 90% види робіт, які нині підпадають під ліцензування. Говорячи про держнагляд і контроль над діяльністю суб’єктів господарювання, Президент сказав: «Вимагаю негайного завершення впровадження системи планування перевірок залежно від ступеня ризику господарської діяльності для громадян та суспільства, а також забезпечення затвердження контролюючими органами переліків питань для перевірок і уніфікованих форм актів». На переконання Віктора Януковича, контролюючі органи повинні переглянути власні нормативні акти з метою скорочення їх кількості та скасування тих вимог і правил, що є застарілими. Президент окремо наголосив, що вимагає провести докорінне реформування сфери нагляду за відповідністю продукції встановленим вимогам, нагадавши, що вніс як першочергові на розгляд Верховної Ради проекти законів України «Про ринковий нагляд і контроль продукції» та «Про недопущення обігу в Україні небезпечної продукції». «Прийняття цих законопроектів дозволить запровадити європейський принцип, за яким ринковому нагляду підлягає продукція, яка введена в обіг та розповсюджується на ринку. Виробників будуть перевіряти лише в разі факту виявлення небезпечної продукції», – підкреслив Президент. Наступним кроком, на переконання Глави держави, має бути реформування системи Держспоживстандарту шляхом розмежування функцій технічного регулювання та функцій ринкового нагляду і захисту прав споживачів. «Одна і та ж структура не може встановлювати вимоги і контролювати їх виконання. Надто велика спокуса встановлювати обтяжливі для виконання вимоги. Наголошую, що питання реформування сфери технічного регулювання принципове, а тому перебуватиме під моїм особистим контролем», – наголосив Віктор Янукович. Президент також відзначив важливість реформування сфери адміністративних послуг, а в цьому контексті – необхідність невідкладного прийняття Закону «Про адміністративні послуги» одночасно з Адміністративно-процедурним кодексом. «Цими законодавчими актами мають бути встановлені жорсткі вимоги до порядку делегування органами влади права надання адміністративних послуг, визначення виключного переліку адміністративних послуг, встановлення справедливої ціни за їх надання, безоплатність окремих категорій адміністративних послуг, створення належних умов для їх отримання на всій території України», – зазначив Глава держави. Наступний крок, наголосив Президент – проведення ревізії всіх послуг, що надаються державними органами та створеними ними підприємствами відповідно до закріплених законодавчих вимог. Прес-служба Президента України

МИР

30 сентября 2010

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

3

ПЕРСПЕКТИВА

ЕС – ПРИОРИТЕТ В Германии Президент хоть и акцентировал необходимость активизации экономического сотрудничества, однако, больше внимания уделял все же вопросам политики. Впрочем, текущие вопросы экономического сотрудничества с ведущей страной Евросоюза успешно решаются и на не столь высоком уровне. С самого начала независимого существования Украины Германия – наш главный экономический партнер на Западе. По объемам импорта-экспорта, деловых соглашений, совместных предприятий это направление уступает только российскому

В

о время посещения ФРГ, Президент Виктор Янукович сконцентрировался на вопросах евроинтеграции нашей страны, упрощении визового режима, отношениях НАТО с внеблоковыми странами. Что же касается экономических вопросов визита, то основной вопрос, поднятый Президентом в Германии – приглашение участвовать в модернизации газотранспортной системы. Эта проблематика в двухсторонних отношениях не нова – Германия давно проявляла интерес к участию в работе украинской ГТС. Причем, в первую очередь, не для того, чтобы получить какие-либо дивиденды, а для обеспечения безопасности поставок газа через нашу территорию. Итоги визита Президента позитивно оценили как в Германии, так и в Украине. Немецкая пресса отреагировала на возможное развитие экономических отношений с Украиной несколько осторожно, но в целом позитивно: «Украина является непростым рынком. Но мы уверены, что со временем шансы будут доминировать над рисками, – процитировала «Handelsblatt» эксперта Немецкой торгово-промышленной палаты Тобиаса Бауманна. – В этом убеждает успех многих немецких предприятий, работающих в Украине, а также быстрый рост торговли с этим регионом. Кроме того, позитивными сигналами для немецких инвесторов являются успешные переговоры Украины с МВФ и программа реформ нового руководства страны». Германия – не единственный экономический партнер Украины в ЕС. Самые большие объемы экспорта на сегодняшний день у нас идут в Италию. Рост объемов экспорта в эту страну составил более 100% за последний год. Стратегическими партнерами остаются Польша, Чехия, Франция. Именно благодаря уже налаженным активным экономическим отношениям, украинские власти настаивают на том, что основной внешнеэкономической целью страны остается евроинтеграция. А одна из главных составляющих этого процесса – создание зоны свободной торговли (ЗСТ) между Украиной и ЕС. Переговоры о создании ЗСТ – не из легких. Еще несколько месяцев назад, казалось бы, сложилась ситуация, позволявшая говорить о возможности подписания Соглашения об ассоциации и зоне свободной торговли с ЕС уже к концу этого года. Но на недавней встрече президента Еврокомиссии Жозе Мануэля Баррозу и Президента Украины Виктора Януковича было озвучено, что ранее, чем в следующем году таких договоренностей не будет. Вице-премьер-министр Украины Борис Колесников в интервью польскому изданию «Gazeta Wyborcza» объяснил, почему зоны свободной торговли все еще нет. По его словам, Евросоюз требует от Украины отменить пошлину почти на все товары, при этом оставляя свои ставки. Это значит, что европейские товары хлынут в Украину, а наши, из-за пошлин, будут неконкурентоспособными на европейских рынках. «Мы готовы к нулевому варианту хоть сейчас. Исключение – сельское хозяйство, там можно ввести импортные квоты», – подчеркнул Колесников. Между тем, Вице-премьер оптимистичен в видении перспектив: «Думаю, что переговоры завершатся к середине следующего года». Пока идут переговоры о главном экономическом документе, Украина продолжает свою постепенную экономическую интеграцию в структуры ЕС. Так, 24 сен-

тября, Украина стала членом Европейского энергетического сообщества. Соответствующий протокол подписали министр топлива и энергетики Украины Юрий Бойко и министр экономики Македонии, президент Энергетического сообщества Фатмир Бесими на проходившем в Скопье восьмом заседании организации. Задача энергетического сообщества, объединяющего 22 страны, – создание единого рынка электроэнергии и газа. Для Украины, с ее энергогенерирующим и транзитным потенциалом, такой шаг очень выгоден в перспективе. При условии синхронизации ряда законов с европейскими, Украина сможет увеличить экспорт электроэнергии на Запад как минимум на 300 миллионов долларов в год. БРИК – перспектива Китайский визит Президента Украины отличался от германского вояжа кардинально. В Китае Виктору Януковичу практически не пришлось говорить о политике. Все разговоры сводились к эко-

верности задекларированной стоимости товаров. Кроме этого, были подписаны еще несколько инвестиционных соглашений относительно развития украинской энергетической сферы. Всего было подписано 13 двухсторонних документов. «Те соглашения, которые сегодня подписаны, по предварительным подсчетам, составляют не менее четырех миллиардов долларов», — заявил Виктор Янукович в Пекине. И пообещал, что уже к 2012 году товарооборот между странами достигнет не менее $10 млрд. Уже после визита Януковича в Китай, в Киев прибыла делегация КНР во главе с Ваном Яном – членом политбюро ЦК КПК. По итогам работы этой представительной делегации заключено еще несколько договоров об экономическом сотрудничестве. В частности, Китай предложил украинским авиастроителям сотрудничество в разработке новых самолетов, проектировании регионального реактивного самолета ARJ21, модернизации транспортного Y8 и сопровождении эксплуатации в КНР украинских самолетов Ан-12, Ан-24, Ан-26 и Ан-30. Украина также намерена участвовать в строительстве учебно-тренировочного самолета L-15 (китайская версия российского Як-130) Фото Михаила Маркива

номическому сотрудничеству стран. Да и состав делегации в Поднебесную заметно отличался от германского. В делегации были представители Кабмина, Гостаможслужбы, украинских деловых кругов. В целом, Украина и Китай договорились об инвестпроектах объемом около четырех миллиардов долларов. Кроме прочих, Кабинет министров

и разработке первого китайского грузового самолета. Кроме названных отраслей, где уже активизировалось сотрудничество между странами, китайцы говорят о перспективах сотрудничества в кораблестроении и машиностроении. Отдельно также говорится о сотрудничестве в области сельского хозяйства — Пекин заинтересован в

Фото Михаила Маркива

Украины и правительство КНР подписали программу украинско-китайского сотрудничества в области исследования и использования космического пространства в мирных целях на 2011—2015 годы. Государственная таможенная служба Украины и Государственная таможенная администрация Китая подписали протокол о взаимной помощи в проверке досто-

украинских черноземах. По мнению Вице-премьера Бориса Колесникова, важным для Украины также является выход на китайский рынок украинского пищепрома: «К примеру, многие мировые пивные бренды получают в Китае колоссальные прибыли — ведь достаточно, чтобы каждый китаец сделал по глотку — и продукции целого завода нет.

А в Украине есть мощные не только пивоваренные компании, но и предприятия в пищепроме, которые способны прийти в Китай и развивать там производство».

26-27 августа в столице Бразилии проходило четвертое совместное заседание Межправительственной украинскобразильской комиссии по вопросам торгово-экономического сотрудничества. Возглавлял нашу делегацию министр промышленной политики Дмитрий Колесников. И, судя по результатам заседания, оно было самым успешным за всю историю сотрудничества с Бразилией. Министр отметил: «В рамках заседания комиссии мы с бразильскими партнерами организовали бизнесфорум в Рио-де-Жанейро, где представители наших крупнейших предприятий, которые вошли в состав делегации, провели расширенные презентации своих возможностей в энергомашиностроении, судостроении, бронетанковой и авиационной отраслях. Могу сказать точно, что бразильские коллеги остались под впечатлением». Впечатление бразильских коллег переросло во вполне материальные заказы. Так, по словам министра, бразильская сторона заказала Украине ремонт четырех кораблей компании «Транспетро». Есть договоренности о развитии сотрудничества в судостроительной отрасли. На начальном этапе предполагается изготовление отдельных секций (частей корпуса судна) и их последующая сборка на территории Бразилии. К тому же украинские судостроители, при поддержке компании «Транспетро», будут участвовать в тендере на производство для Минобороны Бразилии пяти фрегатов и пяти патрульных кораблей. С министром обороны Бразилии уже есть договоренность о поставках и совместном производстве для нужд полицейских управлений БТРов «Дозор Б». Также на рассмотрении бразильской стороны находится пакет технических и коммерческих предложений от Турбоатома и Электротяжмаша по поставкам турбин и другого оборудования для ГЭС Belo Monte. Продолжается активное сотрудничество Украины и Бразилии в аэрокосмической сфере, авиации, машиностроении. В целом, деловые связи Украины и Бразилии можно назвать наиболее показательными экономическими отношениями нашей страны. Главный источник прибылей в этих отношениях – не продажа минералов, металла или сельхозпродукции, а сотрудничество на высокотехнологическом уровне. Говоря о главных внешнеэкономических партнерах Украины, нельзя не уделить внимание нашему северо-восточному соседу – Российской Федерации. За январь-июль этого года Украина экспортировала товаров и услуг в Россию на сумму $7 млрд, импортировала — на $11 млрд. Товарооборот с Россией равен товарообороту со всеми странами Европы. Последние договоренности между странами значительно упростили движение товаров, убрали двойное налогообложение. Таким образом, из так называемой группы БРИК (Бразилия, Россия, Индия, Китай), Украина не активизировала экономическое сотрудничество лишь с Индией. Однако, судя по направлению развития внешнеэкономических связей страны, такая активизация произойдет в ближайшее время. На сегодняшний день страны БРИК являются самыми перспективными инвесторами в мире. По словам управляющего партнера компании Ernst & Young Алексея Кредисова, Украина по входящим инвестициям до настоящего момента продолжала ориентироваться на традиционные развитые страны: Швеция и США инвестировали по 11%, Швейцария и Германия по 9%, Франция – 7%. В то время как новые экономики, страны БРИК, вот уже на протяжении пяти лет ежегодно удваивают свои инвестиции в международном плане. Это происходит во всем мире. Сегодняшняя активизация отношений Украины со странами БРИК – тот шаг, который нужно было сделать еще несколько лет назад, когда даже самые развитые экономики признали, что по темпам развития они, при всем своем желании, не смогут угнаться за Китаем или Бразилией. Тем более, что работа с этими партнерами никоим образом не мешает развитию отношений с регионами, традиционно считающимися приоритетными для нас – Россией и Евросоюзом. Василий ВАСЫЛЬКО

4

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

РЕФОРМЫ

30 сентября 2010

АВТОРИТЕТНО

Николай АЗАРОВ: Первое, что необходимо сделать, – создать стимулы для развития экономики Завершение подготовки Налогового кодекса без преувеличения можно назвать одним из главных событий минувшей недели. Принятие Верховной Радой этого документа даст возможность реализовать Программу экономических реформ Президента и Правительства. О ходе подготовки Кодекса и отдельных его моментах Премьер-министр Украины Николай Азаров рассказал в эфире программы «Экзамен для власти» на Первом национальном канале – О необходимости реформирования Налогового кодекса шла речь на протяжение 20 лет независимости Украины. Почему так решительно взялись за это именно сейчас?

– Мы стоим на пороге реформ. И не просто на пороге — мы уже проводим эти реформы. Без них дальнейшее наше развитие невозможно, без них невозможно поднять уровень пенсий, зарплат, уровень жизни в стране. И первое, что необходимо сделать, – создать стимулы для развития предпринимательской деятельности в стране, создать стимулы для развития экономики, потому что только развивающаяся экономика даст достаточно ресурсов для того, чтоб улучшить ситуацию в стране, улучшить социальную защиту, повысить уровень пенсий. А как запустить экономику, чтобы она работала, эффективно развивалась на тех направлениях, которые нужны нашей стране? Как сделать так, чтобы предприимчивый человек не пытался обмануть государство, а, наоборот, все свои усилия прилагал к тому, чтоб сделать зажиточным себя и одновременно свое государство? Первая идея, которую мы реализовали в Налоговом кодексе, – значительное упрощение налогового законодательства. Это значительное уменьшение числа действующих налогов. И в самом деле, мы сократили государственные налоги более, чем вдвое, в три раза сократили местные налоги, то есть оставили только те, которые легко собирать, которые просты и понятны для налогоплательщика. В вашем сюжете прозвучало, что большие начисления на заработную плату или большие налоги, вернее, прозвучало, на заработную плату. На самом деле ошибка в тексте. У нас налоги на заработную плату не очень большие, 15%.

– По новому кодексу?

– Нет, по ныне действующей налоговой системе. У нас, когда говорят, что большие налоги на зарплату, то путают их с отчислениями в Пенсионный фонд, отчислениями в фонд по безработице и отчислениями в Фонд социального страхования на случай временной потери трудоспособности. Это все привело к тому, что у нас низкая пенсия, что у нас постоянный дефицит Пенсионного фонда, причем, дефицит Пенсионного фонда сейчас стал очень большим. Он стал трудноподъемным для бюджета. Вообще говоря, ни в одной стране мира, кроме Украины, бюджет не финансирует расходы Пенсионного фонда. Это не функция бюджета. Но у нас так случилось, что мы эти расходы финансируем. Когда-то они составляли дефицит Пенсионного фонда — 4 млрд грн, сейчас это уже больше 30 млрд грн, т.е. сейчас это уже становится достаточно серьезной проблемой и, вместе с тем, не обеспечивает наших пенсионеров разумной пенсией, которая способна обеспечить старость. Вот почему так остро встал вопрос реформы налоговой системы, и вторым этапом или второй очередью будет реформа пенсионной системы. Мы должны создать стимул не только для экономики, мы должны создать стимул для людей. Чтобы каждый человек думал о своей пенсии, начиная с того момента, когда он впервые стал зарабатывать себе на жизнь. Вот только пошел на свое первое рабочее место — он должен сразу же задуматься: а какие я сделал отчисления с тем, чтобы у меня была достойная пенсия. И как мотивировать работодателя и работника в том, чтобы они оба были заинтересованы соз-

давать такие персонифицированные счета, а на этих счетах накапливать ресурсы, а эти ресурсы использовать для развития экономики, т.е. вкладывать в производство – деньги не могут лежать сорок лет мертвым грузом. Они должны работать, а работая, они принесут доход и будущему пенсионеру, и государству, и непосредственно тем предпринимателям, которые возьмут в кредит, например, эти деньги, используют их для развития. Вот такая форма, которая позволила бы заинтересовать людей, и лежит в основе будущей пенсионной реформы. Сейчас ее дискредитируют, говорят, что это только повышение пенсионного возраста, а я как раз хочу сказать, что сейчас для нас не этот вопрос главный — когда человек будет выходить на пенсию. Этот вопрос является производным от того, как мы сумеем разработать систему, мотивирующую человека работать качественнее, больше

Колесников, и Клюев, и Тигипко, и Ярошенко – Министр финансов, и председатель Налоговой администрации Папаика и т.д., то есть громадный коллектив, и Ефименко – заместитель Министра финансов. Это те люди, которые встречались каждый день с бизнесом, с предпринимателями, выслушивали их мнение. Я не знаю ни одного крупного эксперта в области налоговой политики, ни одного крупного экономиста страны, ни одной крупной бизнес-ассоциации, которые бы в той или иной мере не участвовали в работе над Налоговым кодексом. Я хочу сказать откровенно: не всегда интересы бизнеса совпадают с интересами государства и пенсионеров. Не всегда интересы работодателя, хозяина совпадают с интересами наемного работника. Мы здесь должны найти баланс интересов. Если мы такой баланс найдем, значит, будут стимулы и у работников трудиться про-

Фото Назара Копатько

зарабатывать, больше себе откладывать. При такой системе сам человек будет решать, когда ему выходить на пенсию, после, конечно, определенного возраста.

– Мы прекрасно понимаем, что этот Налоговый кодекс – продукт всего Правительства, это понятно, но все-таки хотелось бы узнать, кто, с вашей точки зрения, приложил к его разработке больше усилий?

– Я не могу назвать конкретного автора, прежде всего потому, что идеология Налогового кодекса вытекает из программы реформ Президента. Три основных принципа: первое – создать либеральную систему; второе – снизить налоговое давление и администрирование; третье – не потерять доходы бюджета. Как мы видим, это цели не исключающие друг друга. Снизить налоги – означает потерять доходы бюджета. Значит, надо так снизить, чтобы их не потерять. Надо создать либеральную систему налогообложения, вместе с тем ее сделать такой, чтобы платили все. И на этом трудном пути, безусловно, внесли свой вклад и вели острые дискуссии, и не один раз, практически все члены Правительства. И выделить кого-то... Конечно, последнее слово оставалось за Премьер-министром, соответственно, и ответственность на Премьер-министре. Но, вместе с тем, очень большой коллектив Вице-премьеров: и

изводительнее, и у работодателя платить большую зарплату. Мне кажется, что такой баланс, после многих месяцев и трудных дискуссий, сейчас найден. Но теперь предстоит другой этап – теперь наш труд попал в Верховную Раду. Скажем прямо, в Верховной Раде представлены не только политики, но и бизнесмены. И каждый будет смотреть, каким образом это повлияет на его либо предприятие, либо комплекс предприятий. И здесь очень важно не допустить, чтобы этот баланс, который был найден большим трудом в Правительстве, был нарушен. Конечно, мы допускаем, что могут быть какие-то огрехи, какие-то неточности, что-то не учтено, потому что экономика многообразна, и настолько большое количество сторон этого процесса, что, может, что-то мы и не учли. Но в процессе обсуждения уже в Верховной Раде мы будем очень внимательно следить за тем, чтобы не была искажена идеология. Более того, мы эту рабочую группу сохранили, и эта рабочая группа будет работать с Комитетом Верховной Рады, и, видимо, с рабочей группой Верховной Рады они будут вместе доводить этот кодекс до ума. Причем, мы ограничены еще и временными рамками, т.е. мы должны максимум до конца октября принять Налоговый кодекс. С тем, чтобы в ноябре на базе нового Налогового кодекса мы могли

представить в Верховную Раду Закон «О государственном бюджете». Это мы ставим перед собой в качестве первоочередного задания, чтобы в ноябре Верховная Рада приняла бюджет страны окончательно, и чтобы в течение декабря все бюджеты были приняты. Я имею ввиду районные, областные, городские бюджеты. Чтобы 1 января вся страна жила уже по новым бюджетам, а это будет означать, что уже с 1 января начнутся правильные процедуры финансирования всех расходов бюджета, чего не было в этом году. Поскольку бюджет, благодаря предыдущему Правительству был утвержден очень поздно, мы в конце апреля его только утвердили. Затем идет процедура утверждения бюджетных программ, бюджетных порядков, затем идет процедура тендеров, и таким образом полгода выпадает. С тем, чтобы такого не произошло на этот раз, мы должны своевременно принять бюджет.

– Если в октябре Налоговый кодекс будет принят, когда вы планируете его вступление в силу?

– С 1 января 2011 года.

– На базе нового Налогового кодекса будет формироваться бюджет на следующий год. Одним из принципов этого кодекса вы называли упрощение налоговой системы. Что конкретно это означает на практике?

– 19 лет экономика Украины не знала серьезных реформ, и в ней накопилось очень много проблем, которые ни за полгода, ни за год не решишь. Поэтому мы говорим своим людям абсолютно откровенно, что время популизма, время беспрерывных предвыборных обещаний закончилось, если мы не хотим краха нашей экономики. Сравним нашу экономику с Казахстаном, например. Еще в 1990-е годы Украина была на голову выше Казахстана с точки зрения развития и научно-технического потенциала и уровня жизни людей. Украина была самой богатой республикой бывшего Советского Союза. А сейчас доход на каждого гражданина Украины в три раза ниже, чем в Казахстане. За эти годы нас обогнала Турция. Турция за это время увеличила свою легкую промышленность в четыре раза, а наша легкая промышленность упала до нуля. Вот почему в Налоговом кодексе мы предусмотрели, что все предприятия легкой промышленности, как вновь созданные, так и действующие, будут в течение 10 лет освобождены от налога на прибыль. Мы идем на это сознательно. Кто-то скажет, что мы теряем налоги от легкой промышленности. Если ее нет, значит, мы ничего не теряем. Мы даем возможность инвесторам — западным, зарубежным, нашим инвесторам. Говорим, что существует целая отрасль – легкая промышленность: вкладывайте деньги, и на 10 лет будете освобождены от уплаты налогов. Для чего мы это делаем? Прежде всего для того, чтобы поднять внутренний рынок. Второе – мы говорим своим предпринимателям, что если вы создаете новое дело в области малого бизнеса, мы вас также освобождаем от налогов. Это и есть как раз значительное упрощение действующей налоговой системы. Сами по себе все нормы закона, которые содержаться в новом кодексе, написаны достаточно простым языком, исключающим возможность двухзначных толкований. Когда налоговый инспектор мог и так трактовать, и по-другому трактовать, а за всем этим стояла его личная воля или его личные субъективные представления. Еще один очень важный момент – мы вообще значительно ограничиваем права налоговой службы в части принятия решений. Мы говорим, что любое решение налоговой службы может быть обжаловано в суде. То есть мы даем право только на судебное рассмотрение всех коллизий, возникающих в процессе применения налогового законодательства. Более того, мы вводим штрафные санкции для государства. Мы говорим: задержали возврат НДС — значит, на каждый день невозврата на эту сумму будут начисляться проценты в размере 120% учетной ставки Национального банка.

30 сентября 2010 То есть очень много сделано с точки зрения защиты прав наших предпринимателей. И мы не рассчитываем, что это все сработает завтра или послезавтра. Думать, что как только 1 января Налоговый кодекс вступит в силу, и сразу все будет прекрасно, может только наивный человек. Да, мы потерям доходы бюджета, и об этом министр финансов прекрасно знает, и прекрасно знаю я. В начале, на первом этапе, мы потерям доходы бюджета. Именно поэтому сейчас Правительство создает ресурс, который позволит нам профинансировать расходы бюджета, по крайней мере, на тот период, в течении которого мы абсолютно очевидно потеряем доходы бюджета.

– На какой период рассчитываете?

– У нас уже есть опыт довольно радикального сокращения ставки налогов на примере налога на доход физических лиц, когда мы с 36% одномоментно опустили налог до 13%. Тогда мы в течении полугода примерно потеряли около Четырех миллиардов гривен доходов, но мы заранее тогда к этому подготовились, и уже начиная с 3-го квартала, с 4-го мы восполнили выпадающие доходы за счет того, что зарплата стала выходить из тени, более активно стали платить налоги наши предприниматели, да и наши граждане. Еще одна проблема – это проблема так называемой теневой экономики. А теневую экономику обслуживает теневой оборот денег. Для нас с вами не секрет, что значительная часть зарплаты уплачивается в конвертах, в долларах. Значительная часть денежных средств обналичивается через фиктивные фирмы. И мы сейчас развернули очень серьезную борьбу (это действительно можно назвать словом «борьба») с такими структурами, которые за эти годы были созданы, в основе которых лежит, конечно, коммерческий банк, в основе которых лежит целая сеть фиктивных предприятий. Удивительно, как это у регулятора, например, не доходят руки до такой ситуации, когда в банке какой-то гражданин каждый день получает 15-20 миллионов долларов наличными. Такие вот подпольные миллионеры-корейки. Когда мы стали изучать более детально все эти вопросы, оказалось, что эти граждане вообще не существуют, то есть, эти люди вроде бы есть, и вроде бы их нет. Кто-то потерял паспорт, и по этому паспорту обналичивают... То есть за эти годы, к большому сожалению, в стране сложилась система, которая обслуживает теневую экономику. Вот, казалось бы, Национальный банк и коммерческие банки – они обслуживают «светлую» экономику. Однако параллельно этой сложившейся системе существует другая система, которая обслуживает теневую экономику. И именно эта теневая экономика препятствует тому, чтобы у нас были нормальные пенсии, нормальные заработные платы, нормальные платежи в бюджет, чтобы могли реализовываться большие, серьезные программы, в том числе, и развития инфраструктуры, то есть строительство аэропортов, дорог, развязок и так далее.

– По поводу малого бизнеса, о котором мы сегодня говорили. Почему всетаки для него сохранен НДС ?

– Налог на добавленную стоимость сохранен, потому что у нас ведь, будем говорить, не налог виноват, что он плохой или хороший, а виноваты те, кто его так реализует, кто так его администрирует. Это все равно, что ругать вот этот стакан, что он плохой. Не стакан плохой. Налог на добавленную стоимость работает в европейских странах. Если мы говорим о европейской интеграции Украины, пусть в будущем, но, тем не менее, ставим перед собой такую задачу, и говорим о гармонизации нашего законодательства с европейским, то налоговая система, как раз и Налоговым кодексом в частности, приводится в соответствие с действующей системой в Европе. Еще в марте отрицательное сальдо по налогу было 60 миллиардов гривен. Это то, что мы приняли. Это даже вдуматься трудно, что такое 60 миллиардов? Это, грубо говоря, больше трети расходов государственного бюджета. Мы перед собой поставили задачу – до 31 декабря полностью расчистить эту проблему, чтобы ее не было. И вот уже сейчас, по состоянию на 1 сентября, мы сумели снизить вот это негативное сальдо до 10 миллиардов гривен. Уже на 1

РЕФОРМЫ октября мы ставим задачу выйти на три миллиарда. И к 31 декабря полностью перейти на автоматическое возмещение налога на добавленную стоимость. Конечно, это невероятно сложная задача, и она решается, и будет решена. И я хочу сказать, что программа реформ, о которой мы часто говорим, и иногда звучат упреки, что никаких реформ в Украине не проводится... Это может говорить только тот, кто из-за угла пытается принизить значение той громадной работы, которая проводится и Президентом, и Правительством. Потому что на самом деле реформы начались с самого первого дня, я уже не говорю о Бюджетном кодексе, Налоговом кодексе, реформе судебной системы и массе других законопроектов – где-то больших, где-то небольших.

– Планирует ли Правительство вмешаться в ценообразование на подовольственных рынках, и какие именно мероприятия вы собираетесь проводить?

– Мы уже вмешиваемся в ценообразование, но не административным путем, когда мы командуем, заставляем кого-то. Нет. Мы вмешиваемся путем организации непосредственных продаж, путем выпуска более дешевой продукции.

– Убираете посредников?

– Я хочу сказать несколько слов вот о чем. Совершенно правильно говорилось, что, несмотря на засуху, несмотря на то, что урожай немножко ниже, чем, скажем,

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

вести и сохранить. Вот возникали в Правительстве дискуссии, когда по гречке начался ажиотаж... Самое простое решение – быстро завезти, например, 20-30 тысяч тонн этой гречки, закупить и завезти. Хорошо. Я попросил, чтобы мне полностью разложили баланс. Если бы мы ее закупили, мы потратили бы деньги и непонятно куда бы девали ту гречку, которой у нас самих более чем достаточно. Поэтому совершенно очевидно, что было принято правильное решение. Ажиотаж сейчас схлынет, его не будет, уже сейчас ее не так-то покупают, и мы отказались от закупки гречки за рубежом. Но мы можем точно также пойти по картофелю, например. Мы можем закупить 200-300 тысяч тонн картофеля, тогда наши производители картофеля будут в очень серьезном убытке. Надо ли это делать? Поэтому я и сейчас обращаюсь с экранов ко всем — и к производителям, прежде всего, и КРУ понять ситуацию, и помочь нашим людям. Прежде всего, не повышать необоснованно цены, а продавать продукцию по реальным ценам, которые покрывают затраты и создают необходимый задел для выращивания урожая следующего года. Мы максимально будем содействовать развитию нашего аграрного комплекса. Сейчас на повестке дня у Правительства стоит такой вопрос. Понятно, почему, скажем, мы каждый год испытываем труд-

Фото Назара Копатько

в прошлом году, однако он значительно выше, чем среднегодовой урожай по зерну. У нас был, например, критический 2003 год, когда мы собрали всего 20 миллионов тонн пшеницы и зерновых культур, так? А сейчас у нас почти 39 миллионов тонн, то есть это значительно перекрывает наши потребности и в фуражном зерне, и в продовольственном зерне, и в посевном, и даже в переходящих запасах на следующий год, которые мы должны сделать на случай, если вдруг будет неурожай в следующем году. Сейчас Правительство приняло решение, выделило необходимый ресурс для того, чтобы, прежде всего, Аграрный фонд закупил 2 миллиона тонн зерна, чтобы в Государственный резерв были заложены необходимые запасы и зерна, и муки, и круп, и масла, и так далее. Вот сейчас такие закупки будут осуществляться. Мы, впервые за последние несколько лет заложим в наши государственные фонды достаточно ресурсов, чтобы влиять на спекулятивное и ажиотажное настроение на рынке продовольственных товаров. Второе. Я уже начал говорить о том, что создается система, и она будет создана примерно в течение пары лет – это оптовые рынки, это система овощехранилищ. Кстати, о картофеле. По самым скромным подсчетам, мы произведем 18 миллионов тонн картофеля в этом году. Еще картофель не полностью собран, но, тем не менее, уже такие оценки у нас есть. Что такое 18 миллионов тонн? Наши продовольственные потребности примерно 6 миллионов, на корм скота где-то примерно 5-6 миллионов, и 6 еще остается. Куда оно остается? Оно сгнивает, к большому сожалению, пропадает. Поэтому сейчас наша главная задача – овощехранилища, которые более-менее обеспечивают сохранность картофеля, за-

ности с молочными продуктами. У нас до критического уровня упало производство и поголовье крупного рогатого скота, и, соответственно, производство молока — у нас уже всего 5 миллионов голов крупного рогатого скота.

– А сколько ферм разрушено!

– Да. Но у нас громадное количество скота находится на частных подворьях. И вот теленок, предположим, появился на свет, его взяли, забили, повезли на мясо. Как создать стимул, чтобы его не на мясо повезли, а вырастили хотя бы 2-3 года, а потом и сохранили в виде коровы? Я думаю, что мы введем систему, при которой каждый хозяин такого теленка или коровы получит субсидию, и будет ее получать до тех пор, пока этот теленок не станет коровой и не будет производить молоко. Конечно, эффекта мы достигнем не сразу. Ясно, что нужно 3-5 лет, в течение которых произойдет подъем стада, увеличение количества голов крупного рогатого скота, и, наконец, появится превышение предложения над спросом на нашем рынке. Но мы этого достигнем, обязательно. Поэтому, когда говорят: «А что у вас? Вы работаете полгода. А где ваши результаты?» Потерпите немного, результаты будут, если, естественно, будут приниматься правильные, разумные решения, направленные на развитие собственной экономики, а не на то, что появились деньги, заняли – купили за рубежом. Теперь о займе. В чем особенность нашей сегодняшней ситуации? Как вы знаете, за два последние года предыдущее Правительство умудрилось столько поназанимать, что втянуло Украину в очень серьезные, причем в основном краткосрочные долги. Долги дорогие, их надо возвращать. Каким образом их возвращать? Мы приняли такую тактику, чтобы мы могли краткосрочные заимствования за-

5

мещать долгосрочными, более дешевыми. Поэтому тот займ, который осуществило Правительство на прошлой неделе, он был не просто рекордным займом, но он был показателем доверия к нашей стране, потому что удалось… Вот, скажем, предложили свои ценные бумаги. В 2008 году предыдущее правительство предложило свои бумаги — их никто не купил. Они точно так же вышли на финансовый рынок, однако инвесторы не поверили тому Правительству, не стали их покупать. В чем разница сейчас? Мы предложили, выбрали момент, конечно. И на 2 миллиарда, которые мы хотели занять, мы получили 6,5 миллиарда предложения. То есть инвесторы доверяют Правительству, и ведь это долгосрочный займ, десятилетний. За десять лет мы поднимем экономику, и отдать этот займ будет не так трудно. Трудно отдавать долги, когда экономика находится либо в кризисе, либо выкарабкивается из кризиса, как сейчас. Совсем другое дело отдавать займ, когда экономика развивается. Тогда тебе доверяют, и встанет вопрос, вполне возможно, и не отдавать, а перекредитовать, например, и т.д. То есть сейчас мы рассчитываем на то, что те деньги, которые мы заняли, — во-первых, мы рассчитаемся с горящими долгами, во-вторых, мы значительный ресурс направим на инвестиционные программы. Вы заметили, что в течение нашей беседы мы часто говорили о том, что мы там заложим в Государственный резерв... Я могу также рассказать, что мы построим, что мы сделаем. Почему я так смело говорю? Да потому, что уже сейчас финансовая ситуация в стране стабильна, надежна, у нас есть ресурсы. Я говорю о налоговой реформе, например, говорю, что мы потеряем доходы, но мы этого не боимся, потому что у нас есть ресурсы. Вот на эту уверенность работает, в том числе, и этот займ. Он создает нам «подушку безопасности», он создает нам ресурс. Мы не делаем ненужных трат. Могли бы гречку закупить, но не закупили. Если потребуется, мы ее закупим столько, сколько для нас необходимо. Потому что у нас создан сейчас серьезный и хороший запас надежности.

– По поводу гречки. В России, у наших соседей, перекупщиками занялись уже правоохранительные органы, Генпрокуратура РФ, Федеральное агентство, Федеральная антимонопольная служба. Антимонопольный комитет Украины молчит, Генпрокуратура Украины молчит. Будут ли у нас подобные меры?

– Вы знаете, что я вспоминаю за эти полгода? Простые они для нас были или сложные? Я уже сказал о проблеме долгов. Правительство с самого начала столкнулось с тем, что у нас были очень высокие цены на газ, были бесконечные задолженности, которые надо было гасить. Но потом пришла стихия, наводнение – справились. Без всяких чрезвычайных сессий Верховной Рады. Засуха, пожароопасные ситуации – прошли и через это. Тоже без ажиотажа. Нужны ли они, чрезвычайные меры борьбы с так называемыми перекупщиками? Да нет. Эти меры не дадут долговременного эффекта, они, наоборот, спровоцируют панические настроения. Нам надо создавать систему, при которой, прежде всего, люди верили бы в надежность власти. Это придет. Обязательно. А самое главное – система продовольственного рынка должна исключить возможность появления ажиотажных скачков. Например, возьмем продовольственный рынок в Германии. Там нет таких резких ажиотажных скачков. Все демпфируется необходимыми запасами, ресурсами, законодательством. Поэтому никакой необходимости прокуратуру, Налоговую инспекцию к чемуто привлекать в данной ситуации я не вижу. Я вижу задачу в другом – насытить рынок товаром, который у нас есть. В России другая ситуация. У них колоссальный неурожай. Такого неурожая, по-моему, за последние годы в России не было, не фиксировалось. Там действительно очень большой дефицит, они были вынуждены пойти на запрещение вывоза зерна. Случилась такая проблема. Кстати, к нам за зерном обратилась Грузия, Армения. Мы будем рассматривать этот вопрос и, безусловно, поможем нашим дружественным государствам. А у нас таких проблем нет, и нет необходимости ни в каких чрезвычайных мерах.

6

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

НА МЕСТАХ

30 сентября 2010

ПОЗИЦИЯ

Сергій ТУЛУБ: Для всього світу Канів має стати місцем поклоніння Кобзареві Одне з авторитетних українських видань у рейтингу призначених півроку тому губернаторів віддало топ-менеджерові Черкаської області третє місце. На момент, коли Сергій Тулуб прийшов на нову посаду, область займала останні місця за всіма економічними показниками. За шість місяців майже всі соціально-економічні показники Черкащини піднялись до середніх місць по Україні. Голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб розповів «Времени регионов», як Черкащина зростатиме надалі, адже всі передумови для цього є – Які найбільш нагальні проблеми в області були на той час, коли ви стали губернатором? Що вже вирішено?

– Перш за все, уквітні ми проаналізували ситуацію, яка склалася в області, за основними технічними, соціальними та фінансовими показниками. Необхідно було побачити цілісну картину стану справ. І ця картина була не надто оптимістичною – за загальнодержавним рейтингом Черкащина була на 17-му місці за підсумками першого кварталу. На той час йшли весняні польові роботи, було багато поточних проблем через погані погодні умови. Довелося пересівати тисячі гектарів площ під інші, стійкіші культури. Навесні робота була дуже напружена… Що ж до «хронічних» проблем регіону, то, перш за все, вразили поганий стан доріг, величезна заборгованість по виплаті заробітної платні, низький її розмір. У першому кварталі року вона становила 1300 гривень – це був 24-й показник по Україні. На сьогодні ми маємо середню зарплатню уже 1800 гривень, і, відповідно, піднялись у цьому рейтингу на 15-те місце. Досягти таких результатів вдалося завдяки боротьбі з тіньовими схемами ухиляння від оподаткування, які були на більшості підприємств. Людям платили заробітну платню в конвертах. Склалася ситуація, коли роздрібний товарообіг зростав, а платня залишалася низькою і трималася на одному рівні. На сьогодні по області вже більше 9 тисяч оформлених випадків викриття таких злочинів. Скоротилась і заборгованість з виплати заробітної платні. Станом на 1 квітня заборгованість становила 29,9 мільйона гривень, на 1 серпня 2010 року – це вже 23,5 мільйона. Крім зазначених досягнень, на сьогодні Черкащина стала лідером зі збору зернових, зафіксовано позитивну динаміку у розвитку промислового виробництва.

– Які завершені проекти ви можете занести до свого активу? І які регіональні проекти у вас є на перспективу?

– Черкаська область унікальна за кількістю історико-культурних та соціально значущих об’єктів. Проте на сьогодні стан більшості з них визнано незадовільним, і мінімальні надходження не задовольняють навіть першочергових потреб для їх функціонування. Тому було прийнято вольове рішення зосередити кошти обласного бюджету на кількох найважливіших об’єктах. Один із них – школа у Драбові. Її будівництво тривало 18 років, ми її добудували за 2,5 місяця. Першого вересня школа почала працювати. Досягти цього було не легко, довелося зосередити на об’єкті кошти обласного бюджету, працювати цілодобово. Друге питання, на якому зосередили увагу, – обласна дитяча лікарня. Цей об’єкт вже більше двадцяти років будується. Черкащина – єдина область, яка не має такого медичного закладу. Тому ми почали над цим працювати, виділили кошти з обласного бюджету (5 мільйонів гривень), звернулися за допомогою до Президента України, до Уряду. На сьогодні з державного бюджету на цей об’єкт виділено 23 мільйони. Ця справа під моїм особистим контролем. Лікарню буде побудовано в першому кварталі наступного року. Вже виділено кошти на придбання сучасного медичного

обладнання. Це буде одна з найкращих та найсучасніших лікарень в Україні.

– Уряд допомагає тільки в питанні будівництва лікарні, чи є ще проекти, на які виділяються кошти з державного бюджету?

– Сьогодні є необхідність газифікувати віддалені села Черкащини. Це перше питання, по якому ми співпрацюємо з Урядом. За інформацією Головного управління економіки облдержадміністрації, газифікація населених пунктів області становить 58,4%. Загалом на Черкащині газифіковано 499 міст, сіл та селищ, на найближчий час заплановано подати газопостачання ще до 288 населених пунктів. Щодо найближчих перспектив – до кінця 2010 року планується завершити будівництво підвідного газопроводу від АГРЛС села Надлак Кіровоградської області до села Єлизаветівка Катеринопільського району (рівень готовності 99%), підвідний газопровід до селища Виноград Лисянського району (99%), підвідний газопровід до с. Михайлівка Канівського району (95% готовності). Інші важливі питання, в яких ми співпрацюємо з Урядом, – освітлення сільських доріг, розгалуження системи пунктів

мережа створюється і в аптеках Черкащини. Там ліки будуть продаватися на 20% дешевше, ніж у середньому по ринку. Такі заклади зараз створюються при районних лікарнях.

– Нещодавно ви ініціювали створення комісій зі співробітництва з підприємцями Черкащини. Що спонукало на такі кроки?

– Справа в тому, що сьогодні необхідно докладати зусиль для розвитку бізнесу, особливо малого і середнього. Це дасть змогу відкрити нові робочі місця, створити конкурентні умови і, відповідно, нову конкурентну економіку. Сьогодні більш ніж 60 тисяч мешканців області займаються малим та середнім підприємництвом. Звісно, це є одним із засобів наповнення бюджету області й держави. Тому ми поставили на меті створення підприємцям належних умов для роботи як у місті, так і по області. У цьому питанні, досі існує ряд проблем, які довгий час не вирішувалися. Тому, щоб скоротити шлях до їх вирішення, ми в кожному районі створюємо спеціальну комісію. Щомісяця представники громадських організацій підприємців будуть сідати за стіл з пред-

Фото Василия Давыденко

швидкої медичної допомоги в області. Щодо останнього, то найближчим часом з`явиться ще 15 таких пунктів у селах області. Тобто відстань між закладами буде не 60 кілометрів, як зараз, а 11. Кошти на ці проекти надходять з різних джерел, у тому числі й з державного бюджету. Це спільна робота з Урядом. Враховуючи те, що необхідне медичне обладнання вже було нами придбане, цей проект можна назвати таким, що вийшов на прикінцевий етап реалізації. Ще один проект, дуже актуальний для області — «кошик продуктів харчування першої необхідності». До кошика увійшли борошно, хліб, м’ясо, масло, молоко. Мета проекту – допомогти незахищеним верствам населення недорого придбати найнеобхідніші продукти харчування. Їх реалізовуватимуть у спецвідділах звичайних магазинів. Перші такі відділи вже відкрито у Черкасах, кількох містах області. Ціни «в кошику» нижчі в середньому на 5–30%, ніж у звичайних відділах. Подібна

ставниками місцевої влади і вирішуватимуть нагальні проблеми, які є на сьогоднішній день в їх діяльності. Це потужний механізм боротьби з корупцією. Зараз підприємцям доводиться ходити кабінетами і за вирішення своїх проблем сплачувати хабарі. Коли ж керівники району будуть спілкуватися з цими підприємцями особисто, корупційних діянь стане набагато менше. Корупція – чи не найважча проблема Черкащини. Боротьба з нею – один з найголовніших напрямків роботи нашої адміністрації, адже корумпоавність влади – це бідність черкащан. А з тим рівнем зловживань, які є зараз у області, вести мову про покращення життя мешканців області неможливо. На сьогодні розслідувано й передано до суду 23 справи. Багато з них – справи по області. Наприклад, затримано з хабарем (більше ста тисяч доларів) прокурора одного з районів, затримано голову сільської ради. На жаль, таких прикла-

дів багато.

– Черкащина – область дотаційна. Чи бачите ви її недотаційною в майбутньому?

– Бачу. Хоча найближчим часом – ні, бо для цього треба здійснити багато перетворень, зокрема, і в законодавчому полі. Перш за все, на нових принципах повинен бути побудований державний бюджет, бюджет розвитку. Потрібно вирішити багато питань пов’язаних з податковим законодавством. Багато роботи необхідно провести й на місцях. Перш за все – розглянути можливості виробництв, які є сьогодні на Черкащині, і «підняти» заводи, які можливо. Це дозволить створити нові робочі місця. Важливим чинником для майбутнього розвитку регіону є сільське господарство, агропромисловий комплекс. Зараз наш фермер вирощує зернові з однією метою – якомога дорожче продати їх за кордон. Необхідно створити нові умови, коли б фермеру було вигідно продавати свою продукцію в межах області, для потреб тваринництва. На жаль, у традиційних для Черкащини галузях господарства ситуація на сьогодні складається не найкращим чином. Колись в області вирощували 4 мільйони тонн цукрового буряку, працювало 24 цукрових заводи. «Помаранчева» влада половину цих заводів «вирізала», знищила і відправила на металобрухт. На початок року працювали лише два заводи, сьогодні працює шість. Наступного року в наших планах довести кількість працюючих заводів до десяти, і посіяти цукровий буряк на площі вдвічі більшій, ніж минулого року.

– На чому ви хотіли б зосередити увагу в сьогоднішньому розвитку області? Можливо є якісь проблеми, які заслуговують на окрему згадку?

– Ми постійно говоримо про проблеми, тому зосередити увагу хочеться на позитивних, гарних речах. Сьогодні після реставрації працює музей Тараса Григоровича Шевченка в Каневі. Його реставрація тривала сім років. Було дуже багато гучних заяв про патріотизм та необхідність якнайшвидшого відновлення роботи музею. Але «помаранчева» влада лише розказувала про свій патріотизм, у той час як насправді ніхто нічого не робив. Більше того: з музею навіть викрали багато експонатів, які були там до реконструкції. Зокрема, зникла частина експозиції, книжки, документи. Зараз це все відновлюється, музей працює, йде розбудова міста. Канів має стати туристичним центром для всього світу, місцем поклоніння Кобзарю…

– Як просувається підготовка до місцевих виборів у області? Чи буде Партія регіонів висувати свою кандидатуру на виборах мера Черкас?

– Підготовка йде цілком позитивно. Ми створили в обласній раді і у всіх районних радах провладну більшість, яка працює на розвиток регіону. Крім того, у нас за цей час зросла чисельність членів Партії регіонів майже на 20%. Сьогодні ми серед партійних організацій Партії регіонів на 11-му місці в Україні, з чисельністю більше 32 тисяч членів партії. Сьогодні багато представників Партії регіонів у нашій області посідають керівні посади у владі. І, що найголовніше, працюють ефективно. Було оновлено керівний склад деяких партійних організацій, проведено конференції. Сьогодні до керівництва прийшли досвідченні, потужні, поважні люди. Ми маємо матеріальну базу, маємо офіси, партійні засоби масової інформації. На 15% виросла кількість первинних партійних організацій. Йде активна підготовка до місцевих виборів, створено штаби, у яких є відпрацьована стратегія проведення виборів. Звичайно, партія, яка має велику чисельність своїх представників безпосередньо в Черкасах, не може не брати участь у виборах міського голови. Свій кандидат у нас буде. На конференції місцевої партійної організації, яка відбудеться найближчими днями, цього кандидата буде названо. Василь ВАСИЛЬКО

30 сентября 2010

НА МЕСТАХ

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

7

ПОЗИЦИЯ

Василь ГОРБАЛЬ: Гасло нашої команди – патріотичний прагматизм Львівщина – непростий для партії влади регіон: електоральні симпатії там схиляються не на її користь. Але голова Львівської ОДА Василь Горбаль вважає, що конкретними справами й пошуками діалогу з усіма політичними силами ситуацію можна змінити на краще. Про перспективи розвитку Львівщини, політичну ситуацію, перші досягнення нової влади він розповів «Времени регионов» — Василю Михайловичу, вам, як представнику нової влади – Партії регіонів, напевно, довелося пройти непростий етап у області, де цю владу не зовсім сприймають. Що ви як губернатор запропонували львів’янам для того, щоб це ставлення стало толерантнішим?

— Найбільша складність цього регіону полягає у розбалансованості влади й намаганнях окремих політиків будь-якому господарському питанню давати політичну оцінку. Але я вже з перших кроків запропонував абсолютно відвертий діалог з усіма – як з громадськими лідерами, так і з політичними силами. Звичайно, не всі зрозуміли та сприйняли цю пропозицію, багато політиків залишаються на своєму, як мені здається, дещо примітивному рівні ведення політичних дискусій, і взагалі політичної діяльності. Можливо, вони є заручниками моментів, які раніше були проголошені, чи вчинків, які були зроблені. Але мені здається, що ті, хто цей діалог підтримали, наразі бачать достатньо переваг, бо без цього неможлива взаємна повага до тієї чи іншої позиції. Мені здається, що нам просто бракує спілкування й взаєморозуміння.

— Але за останні півроку обласна рада встигла тричі виголосити вам недовіру як голові ОДА. Оці голосування – це лише симптом виборів, чи вони можуть мати якісь серйозніші наслідки?

— Можу сказати таке: певна частина депутатів облради хотіла би, щоб у Львівській області нічого не мінялося та йшло за звичними правилами й домовленостями всередині місцевого політикуму. Вони навіть виокремили для себе тезу, що на Львівщині закони діють якось по-інакшому, не так, як всюди. Тобто з огляду на оці домовленості всі якось працювали і намагаються працювати так і надалі. І зрушення подібних позицій, наведення порядку, звісно, призводило до певної протидії.

— Тобто ви хочете сказати, що це пов’язано швидше з бізнес-інтересами, аніж з політикою?

— Звичайно, і це також. Але мені здається, що навіть спроба наведення порядку абсолютно адекватно та позитивно сприймається населенням. Ну і політика, звісно, присутня, тому що майже кожен з нинішніх депутатів бачить себе і в майбутній облраді. А, з їхньої точки зору, найлегший шлях до виборця – позиціонування як запеклого противника до будь-якого представника центральної влади, і, відповідно, уникнення неприємних запитань з приводу результатів депутатської діяльності.

— З чим Партія регіонів йде на місцеві вибори на Львівщині? На що ви розраховуєте, які у вас підходи до формування команди, яка буде презентувати тут ПР?

— Якщо у двох словах, то це патріотичний прагматизм, наведення порядку в бюджетній сфері, створення дійсно сприятливого інвестиційного клімату, нових робочих місць. І, відповідно, залучення до виборчих списків людей, які є чи безперечними авторитетами, чи абсолютно спокійно сприймаються спільнотою і політикумом Львівської області. Наше завдання – показати, що і Партія регіонів має тут достатньо як прихильників, так і можливостей для залучення до своїх лав шанованих людей.

— На які результати розраховує Партія регіонів? І кого ви бачите політичними союзниками в майбутній обласній раді?

— Хотілося б відійти від питання створення коаліції в обласній раді. Я розумію, що багато політиків і політичних сил, можливо, ще не готові до формалізації своїх відносин з Партією регіонів, бо бояться за свої рейтинги. Але на засадах співпраці й конструктивних дій для розвитку області, мені здається, ми союзників знайдемо значно більше. І саме на цих питаннях буде сконцентрована наша робота, спрямована на більшу прагматику.

А щодо результату, на який ми розраховуємо, то я не хотів би забігати наперед. Чому? Тому що ми, в будь-якому випадку, є заручниками загальнонаціональної виборчої кампанії, всього того, що відбувається в Києві. І наші результати багато в чому залежатимуть від того, наскільки швидко й оперативно ми зможемо реагувати на події в Києві, наскільки активно вестимемо роз’яснювальну роботу щодо ініціатив з інших регіонів. Адже те, що абсолютно адекватно сприймається, наприклад, на сході України, в деяких випадках тут сприйматиметься вороже. Зрозуміло, що нам потрібно активно вести публічну роботу. Є складність і в тому, що люди, які прагнуть конструктиву, не звикли до публічності, на відміну від політиків-популістів. І це проблема, з якою нам теж доведеться працювати.

— Львів є одним із українських міст, яке прийматиме чемпіонат Європи з

– «круглих столів», конференцій, виїзних засідань, колегій, ніж будь-де по Україні. Проведення таких засідань – це одночасно й вирішення якихось поточних проблем регіону, своєрідний поштовх. Звичайно, є результати, яких поки що не видно, але наразі багато питань, маленьких «вузликів» за цей час розв’язано…

— Які проблеми на Львівщині у плані підготовки до Євро-2012?

— Наразі ми маємо ми маємо хороший поштовх у будівництві доріг комунального підпорядкування. Але маємо затримку, пов’язану з фінансуванням від «Укравтодору» для будівництва доріг загальнодержавного значення. У першу чергу йдеться про транзитні дороги, які пов’язують Україну та Польщу. Стосовно мовної підготовки, то у Львові з цим усе-таки легше, ніж в інших містах. Львів – студентське місто, тож тут турист завжди може натрапити на сту-

футболу 2012 року. Про які досягнення в підготовці міста й області до Євро2012 за минулі півроку року можна говорити, адже Львів у цьому плані відставав від інших міст?

— Я приїхав сюди, коли певні зрушення вже почалися. Але навіть незважаючи на це, сумніви були у багатьох. Перші візити європейських консультантів до Львова були надзвичайно скептичними. На стадіоні були тільки якісь палі, які зовсім не нагадували навіть контури стадіону. Проблема затримки будівництва аеропорту переросла у змагання – закриють львівський аеропорт чи ні. При цьому ніхто не акцентував увагу на тому, що ця проблема виникла тільки через порушення темпів будівництва аеропорту. Тобто, якби раніше все йшло за визначеними термінами, то питання закриття аеропорту взагалі б не стояло. Взагалі ж навіть у таких речах знаходилася площина для певної політизації питання, певних спекуляцій. Хоча зараз уже зрозуміло, що така увага до Львова дійсно сприяє розвитку інфраструктури Львова, економічного відродження Львівської області та Західної України в цілому, і на цій базі відбувається налагодження конструктивного діалогу, йдуть об’єднавчі суспільно-політичні процеси. Це відбувається не в останню чергу ще й тому, що підготовка до чемпіонату Європи показує рівень уваги керівництва держави й галузевих відомств та установ до Львова. За ці півроку у Львові було проведено більше різноманітних заходів

дента, який володіє іноземними мовами. Загальнодержавна проблема – це рівень мовної підготовки чиновників і обслуговуючого персоналу. Готельна інфраструктура головним чином зосереджена у Львові, а потрібно думати й про території навколо Львова, реалізувати центри, які були б цікавими. Ми акцентуємо увагу й на тому, що п’ятизіркових готелів, експоцентрів, місць для проведення бізнесових конференцій у Львові поки що немає. Але вони обов’язково з’являться! Добре, що ми зараз маємо стимул для розбудови спортивної інфраструктури та інших об’єктів до зимової Олімпіади2022. Тому що, як би скептично до цього хтось не ставився, йдеться про довгостроковий національний проект. Якщо ще місяць тому це були просто якісь наради, то зараз робота переходить на стадію напрацювання певної концепції, щоб уже зараз можна було закладати плани на наступний рік щодо будівництва певних об’єктів проекту-2022. Є доручення Президента, доручення Віце-прем’єра Бориса Колеснікова, і ми працюємо. Думаю, було б добре, якби ми вже з наступного року збільшили фінансування по лінії Держлісгоспу – йдеться про лісові дороги, збереження лісів тощо. Це суттєво покращить соціально-економічну ситуацію в гірських районах й закладе добрі підвалини для того, щоб цей проект відбувся.

— Чи можна говорити про те, що закладено підвалини для того, щоб на

Львівщину прийшли серйозні інвестори? Йдеться про зрозумілі правила гри й політичну стабільність…

— Скажу так: тут була навіть така ситуація, що деякі політичні сили займалися відвертим політичним рекетом щодо того чи іншого бізнесу, стосовно сприяння чи не сприяння йому. І досить часто, прикриваючись на національному чи регіональному рівні патріотичними гаслами, представники політичних сил шкодили появі й розвитку того чи іншого, особливо іноземного, бізнесу. Я спілкувався з багатьма підприємцями і чув від них, що представники деяких політичних сил фактично стояли їм на заваді. Тому наразі завданням влади є стабілізація ситуації для того, щоб бізнесу дійсно нічого не заважало, щоб жодна політична сила, жоден політик були не в змозі шкодити бізнесу.

— Які найбільш перспективні напрямки для припливу інвестицій на Львівщину? Адже скільки говорилося, що Львів і Львівщина – туристична Мекка, але цим системно ніхто не займався…

— Так, цей напрямок розвивався абсолютно хаотично. З огляду на це ми зараз робимо все для того, щоб систематизувати всі пропозиції, які існували, щоб зрозуміти, де і що потрібно відкривати й будувати, щоб кошти дійсно вкладались у розвиток інфраструктури, а не йшли незрозуміло куди. З огляду на велику кількість історико-культурних пам’яток, інших чинників, географічного розташування у Львівській області, туризм, безперечно, залишається одним із пріоритетних напрямків. Стосовно промисловості. Слід розуміти, що багато підприємств були просто зруйновані через неефективність керівництва – особливо в той період, коли керівників почали обирати з огляду на політичну складову, а не фаховість. На жаль, ці підприємства ми втратили. Але є підприємства, перед якими стоїть проблема нових ринків збуту чи відновлення цих ринків. І в цьому плані дійсно є над чим працювати й допомагати. Третій напрям, який поки що розвивається без підтримки влади – це сектор новітніх технологій. Правда, наразі я не хотів би забігати наперед і казати, що це дійсно буде той напрям, за рахунок якого розвиток Львівщини здобуде суттєвий поштовх. Чому? Тому що ми усвідомлюємо, що перебуваємо в конкурентному середовищі, й потрібно створювати умови, щоб при чіткому виокремленні перспективи цього сектору жорстка конкуренція не зламала всі напрацювання. У цих питаннях має бути чітка державна політика. Як бачимо, останні ініціативи Уряду цьому сприяють: це і стипендії для кращих студентів і кращих молодих науковців цього напряму, які були б зацікавлені працювати в Україні, у Львові, а не виїжджати за кордон.

— А чи є у вас довгостроковий стратегічний план розвитку Львівщини, з комплексним вирішенням нагальних проблем?

— Звичайно. З огляду на увагу та виокремлення Львова як одного з трьох логістичних і економічних центрів розвитку держави, нам трохи легше, ніж іншим регіонам. Це є суттєвою перевагою, і всі пріоритети лежать, власне, в цій площині. Тобто, по-перше, це концентрація на тому, яким буде аеропорт міста Львова і в якому режимі він працюватиме в майбутньому – не тільки під час Євро-2012, а й після чемпіонату. Це надзвичайно важливе питання з точки зору міжнародних перельотів, транспортного сполучення з Україною, вантажних перевезень. По-друге, це створення нових митних переходів на кордоні з Євросоюзом. По-третє, це можливість розміщення тут виробництв, які з точки зору економічної прагматики європейському бізнесу було б цікаво розташовувати неподалік кордону Євросоюзу. Йдеться про виробництва, пов’язані зі складальницькими операціями, оскільки багато виробничих підприємств у Європі скорочуються. Для нас же це – справжня політика формування робочих місць і вирішення проблеми зайнятості. Адже, незважаючи на більшменш оптимістичні показники, ми маємо високий показник прихованого безробіття, великі проблеми із приховуванням реальної заробітної плати. Марта КАТИЧ

8

ВРЕМЯ РЕГИОНОВ No20 (75)

САМОУПРАВЛЕНИЕ

30 сентября 2010

АКТУАЛЬНО

СИЛЬНЫЕ РЕГИОНЫ НОВОЙ СТРАНЫ Заявив о курсе на евроинтеграцию, Украина обязалась развивать и европейскую модель демократии, подразумевающую широкие права и возможности для местного самоуправления. Важнейшая задача для нашего государства на этом этапе – приведение отечественной юридической базы местного самоуправления в соответствие с нормами, действующими в Европейском Союзе. Этот болезненный вопрос развития местного самоуправления за все годы независимости Украины поднимался неоднократно, однако сегодня остается на том же уровне

П

ринцип широкой финансовой и административной независимости самоуправления неизменно присутствует в программе демократических реформ Партии регионов, однако только сейчас появился реальный шанс воплотить его в жизнь. С приходом к власти, Партия регионов сразу же пошла на расширение финансовых прав регионов и самоуправления. 8 июля 2010 года в Украине был принят Бюджетный кодекс, который существенно расширяет права и возможности местных бюджетов и значительно повышает удельный вес расходов на развитие регионов. Новый кодекс увеличивает ресурс местных бюджетов на сумму около 17 млрд гривен. Но финансовой самостоятельности для проведения реформ местного самоуправления не достаточно. За большей финансовой самостоятельностью должна придти самостоятельность организационная. Сегодня назрела необходимость в проведении административно-территориальной реформы. Партия регионов готовит законодательную базу реформ. Принятие Бюджетного, а в ближайшем будущем и Налогового кодекса – первые важнейшие шаги в этом направлении. По итогам слушаний «Стратегия реформирования местного самоуправления в Украине» будет разрабатываться законодательная база для более четкого разделения функций государства, региона, города, района, поселка и села. Полномочия местных советов также будут расширены. Конструктивное взаимодействие центральных и местных органов исполнительной власти с органами местного самоуправления является важным фактором динамичного развития нашей страны. Партия регионов обеспечит реализацию своих предвыборных обещаний в сфере региональной политики. А задача по развитию самоуправления, обеспечению нового уровня качества жизни граждан – уровня образования, здравоохранения, коммунального обслуживания – в центре внимания Президента Украины Виктора Януковича. Как утверждает глава Государственного фонда содействия местному самоуправлению Сергей Маликов, очевидно, что создание сильных громад и регионов, обеспечение их благосостояния невозможно без разработки, реализации и постоянного мониторинга со стороны Гаранта Конституции комплексной государственной стратегии развития местного самоуправления. Поэтому 24 июня 2010 Президент Украины создал в качестве своего вспомогательного органа Государственный фонд содействия местному самоуправлению в Украине. Президент также отметил, что одной из главных задач является проведение открытых дискуссий, обсуждение новых идей для выработки конкретных механизмов развития территорий. Именно поэтому 20 сентября этого года в Донецке по инициативе Фонда была проведена XV Всеукраинские муниципальные слушания «Стратегия реформирования местного самоуправления в Украине».

«Собрав специалистов из всех регионов, привлекая к работе международных экспертов и авторитетнейшую европейскую международную институцию – Совет Европы, мы провели активный обмен идеями и наработками по вопросам реформирования местного самоуправления, основным направлениям разработки соответствующей программы действий и этапов ее реализации с учетом приоритетов, определенных Президентом Украины. Наша цель – создание такой системы административно-территориальных единиц, которая способна выполнять возложенные на нее функции, реализацию задач Программы экономических реформ на 2010–2014 годы «Обеспеченное общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство», – отметил Сергей Маликов. По его словам, существующие проблемы невозможно решить одновременно. Для нормирования большого количества законодательных актов, регулирующих вопросы местного самоуправления, приведения их в соответствие с общепризнанными нормами международного права, вполне возможно, нужно рассмотреть вопрос разработки Муниципального кодекса, который должен определять основные дефиниции в этой сфере и обеспечивать защиту прав граждан на самоуправление. Необходимы также основательное совершенствование систем управления, коренное изменение менталитета граждан, эффективное внедрение инструментов партисипативной (исходящей из необходимости широкого участия граждан в разработке правовых норм) демократии. «Крайне важно, чтобы политики в центре и на местах занимались насущными проблемами рядовых граждан, оправдывали их ожидания, вносили конструктивные предложения, направленные на дальнейшее социально-экономическое развитие государства. Проведение мероприятий, подобных этим слушаниям, должно обеспе-

том, что сегодня является общепринятым в Европе в сфере местной и региональной демократии. Безусловно, главным международно-правовым документом в этом плане является Европейская хартия местного самоуправления. Она определяет принципы правовой, организационной и материально-финансовой деятельности органов самоуправления, и является своеобразным образцом для формирования законодательных положений в этой сфере. 15 июля 1997г. Верховная Рада Украины ратифицировала Европейскую хартию без оговорок. И согласно статье 9 Конституции Украины этот европейский документ стал частью национального законодательства Украины, а все его положения в полном объеме имеют обязательную силу на всей территории государства. Актуальность вопросов имплементации положений Европейской хартии местного самоуправления в национальное законодательство состоит еще и в том, что это является нашим обязательством перед Советом Европы. Без его выполнения невозможно не только эффективное евроинтеграционное движение, но и членство в этом достопочтенном институте. Кстати, уже в следующем году органам власти Украины придется отчитываться по этим вопросам перед мониторинговой группой Конгресса местных и региональных властей Совета Европы», – подчеркнул глава Госфонда содействия местному самоуправлению. Он также напомнил, что с мая по ноябрь 2011 годаУкраина впервые в своей истории будет председательствовать в Совете Европы. А это не только большая честь, но и ответственность на международном уровне. Строя сегодня новое государство для граждан, последовательно реализуя приоритеты Президента Украины Виктора Януковича и признавая себя европейской страной, наше государство, безусловно, должно учесть опыт наших европейских коллег и в

Что необходимо для проведения реформы местного самоуправления: • административно-территориальное деление страны и введение системы регионального самоуправления; • разграничение полномочий органов местного самоуправления, и местных органов исполнительной власти; • обеспечение органов местного самоуправления необходимыми ресурсами для выполнения ими своих полномочий; • совершенствование системы судебной защиты местного самоуправления и упорядочение вопросов относительно конфликтных ситуаций между местными выборными представителями и представителями органов государственной исполнительной власти; • решение вопроса о предоставлении областным и районным советам, а также городам Киеву и Севастополю, собственных административных органов (исполкомов); • укрепление правового статуса городского головы; • обеспечение доступа местных и региональных представителей к средствам массовой информации. чить переход представителей самоуправления и граждан от чувства подчиненности и управляемости к пониманию себя активными участниками и движущей силой местных процессов. Обмен информацией, лучшими практиками, собственными наработками и инновациями, в том числе относительно применения современных европейских принципов и стандартов, должно стать катализатором общего развития нашей страны как европейского государства», – отмечает Сергей Маликов. По его словам, курс на европейскую интеграцию признан наряду с развитием местного самоуправления одним из главных приоритетов государственной политики Украины. «Хочу отдельно остановиться на

полном объеме выполнить свои обязательства перед Советом Европы в сфере местного самоуправления. Кстати, именно это постоянно подчеркивали участники XV Всеукраинских муниципальных слушаний, состоявшихся в Донецке. «Надлежащая имплементация положений Европейской хартии местного самоуправления становится неотъемлемой составляющей реформаторского процесса в области местного самоуправления и региональной политики. Создание соответствующего адаптированного правового базиса местного самоуправления в Украине потребует от Верховной Рады Украины, Кабинета министров Украины, профильных министерств и ведомств, органов местного самоуправления и про-

Всеукраинская газета «Время Регионов» Свидетельство о гусударственной регистрации КВ No 14074-3045 Р Тираж 5 000

Главный редактор Оксана КОЗАК Над номером работали: Анна Ребрий, Александр Ромасюк, Галина Студенникова, Андрей Явецкий, Ирина Евтушенко, Игорь Петрущенков, Назар Копатько

01021, г. Киев, ул. Липская, 10 тел./факс: (044) 594 74 25

Ответственность за достоверность информации несут авторы публикаций. Редакция может не разделять позицию авторов.

Памятный знак в честь обретения Киевом Магдебургского права фильных организаций не только высокого профессионализма, но и серьезного взаимодействия, тесной и слаженной работы», – говорит Сергей Маликов. «Своими идеями и делами мы должны продвигать Украину вперед, укреплять самоуправление и сообща строить Европу без разделительных линий – это общее мнение, которое поддерживалось на слушаниях в Донецке. В настоящее время создаются основательные институциональные предпосылки для этого, и существует значительная политическая воля», – отметил он. И действительно, Президент Украины неоднократно подчеркивал, что сделает все для того, чтобы органы самоуправления стали фундаментом народовластия, помощником в решении повседневных проблем. В программе Президента «Украина для людей» указано: «местное самоуправление должно стать надежным и прочным фундаментом народовластия. Принципиально важно расширение полномочий местных советов, максимальное устранение бюрократического аппарата от решения вопросов развития территориальных громад». «Главная цель указанных трансформаций – обеспечить самодостаточность институтов местных органов власти. А основные приоритеты состоят в децентрализации власти, устранении чрезмерной концентрации и дублирования властных полномочий, развитии местного самоуправления, реформировании территориальной организации власти. Среди комплекса задач, стоящих перед нами, первоочередной является построение эффективной системы территориального устройства Украины, которая обеспечит образование экономически состоятельных административно-территориальных единиц различного уровня, соблюдение принципа повсеместности местного самоуправления и четкое разграничение территорий громад. Нам необходимо новое видение функционального назначения и статуса местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления. А главная цель нашей совместной деятельности – это обеспечение благополучия городов и регионов, благосостояние каждого гражданина Украины», – резюмировал председатель Государственного фонда содействия местному самоуправлению в Украине Сергей Маликов. Анна СЕРОВА

Газета отпечатана в ЗАО «Сегодня Мультимедиа» Заказ No 06001