Марія Приймаченко
Федір Кричевський
Марія Оксентіївна народилася, виросла і провела все життя в селі Болотня Київської області. Її виховували у творчій сім'ї. Батько, Оксентій Григорович, був теслею, створював дворові огорожі. Мати, Параска Василівна, славилася майстерністю вишивання, чого навчилася і сама Марія, яка носила власноруч вишиті сорочки. Її бабуся займалася розмальовуванням писанок. Крім живопису і вишивання, Марія займалася також керамікою, ілюстрацією.
Серйозно малювати Марія почала у 17-річному віці. Вона знайшла синюватий глей, яким розмалювала власну хату. Вчинок дівчини припав до душі усій околиці, і незабаром її чекало перше замовлення. За розмальовку хати сусідів вона отримала винагороду – порося. Згодом, саме це порося допомогло усій сім’ї вижити в голодні часи.
Марія Оксентіївна ніколи не брала грошей за картини – вона їх лише дарувала.
"Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..."
Марія Приймаченко
народився 3 січня 1909 р. у місті Олександрівськ (нині Запоріжжя). Закінчив Київський художній інститут (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався в Олександра Богомазова, Віктора Пальмова, Михайла Бойчука. Виставлявся з 1929 року. Персональна виставка відбулася у 1955 р.
Жив і працював у Києві. Помер 16 червня 1994 року.
Літо. 1970
Твори Сабадиша є самобутнім яскравим взірцем глибокого самовираження і високого професіоналізму видатного живописця. В них живе мальовнича Україна.
Верби за містком. 1970 р.
Соняхи. 1960 р.
Осінь в парку. 1972 р.
Роботи художника представлені в приватних і музейних колекціях України та світу.
Він був одним з тих, хто зачинав українське малярство XX століття з його новітнім образно-пластичним баченням світу. Головними віхами на шляху пошуків художньої мови для майстра стали форма, колір і світло. Спираючись на традиції вітчизняної реалістичної школи, творчо сприймаючи сучасні йому мистецькі течії, Мурашко віднайшов свою естетику живопису, де цільність природи і людини втілилася в кольоровому повнозвучні яскравих декоративних фарб. Народжений в Україні, він увібрав у себе багатоголосся її сонячної землі, і створив мистецтво, забарвлене світлою радістю буття.
Зима.1905
Доля відпустила Олександрові Мурашку надто малий строк. Між його дипломною картиною ―Похорон кошового‖ (1900), написаною на межі століть і останнім ―Автопортретом‖ промайнуло лише 19 років. Життя Олександра Мурашка трагічно обірвалося. 1919 року його було вбито, як писали раніше, бандитами. Але постріли не були випадковими – розпочинався час розправи з національною культурою, яскравим представником якої, творцем і послідовником її високих традицій був Олександр Мурашко.
Втім роки виявилися не владними над полотнами художника. Сьогодні, як і раніше, вони полум’яніють мажорними барвами, випромінюючи ауру любові, добра і краси! Каруселі. 1906
Один з найпопулярніших українських художників кінця 19 – початку 20 сторіччя. Про найбільшого художника України говорять: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі».
Козача левада. 1900
Народився Сергій Іванович 19 жовтня 1854 року у м. Ізюм на Харківщині. Нащадок козацького роду: дід – чумак, батько – писар. У 1861 р. родина Сергія переїхала до Харкова. Тут почалося його навчання у гімназії. Учителем малювання у Харківській гімназії був учень Карла Брюллова у Петербурзькій АМ, колишній кріпак — Дмитро Безперчий. На околиці міста. 1874
Після Харкова навчався у Петербурзькій академії мистецтв (1876–1885), подорожі Францією, Англією, Італією, Німеччиною.
Після повернення Васильківський мандрував пішки Харківщиною і Полтавщиною, спускався Дніпром до Запоріжжя. Його захопили дві теми: козацтво та сільські пейзажі. Сергія Івановича Васильківського називають поетом українського малярства за надзвичайну ліричність його пейзажних та історичних творів.
Козацьке подвір'я.1898
Федір Кричевський започаткував школу українського малярства, став першим ректором Української академії мистецтв, його роботи експонувалися на Венеційській бієнале.
Експериментував, здобував визнання від Копенгагена до Америки. Здавалося б, успішна кар’єра талановитого художника. Якби не час і місце, в якому йому судилося жити.
За «неблагонадійність» радянська влада позбавила Кричевського титулів, звань, власної майстерні і викладання.
Пропонували помилування – якби погодився намалювати портрет Сталіна. Тому Кричевський за мольбертом помер із голоду. Автопортрет. 1906
Три віки. 1909 Замилування фізичною красою, в силу духу віє від всіх його картин. Його манера позначена монументальністю, скульптурністю образу. Люди на них сильні, здорові, горді і шляхетні, як античні герої, як українські богатирі часів Русі.
Кричевський не був забутий після своєї смерті, як то часто бувало з українськими митцями – надто багатьох учнів він виростив. З ним трапилась інша, теж банальна радянська історія: його творчість була цензурована на довгі роки.
Використані джерела: Олександр Олександрович Мурашко [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія : [веб-сайт]. – Електрон. текст. дані. - Режим доступу: https://bit.ly/2KfpTME (дата звернення 05.08.2019). – Назва з екрана.
Лариса Вакульницька. Художник-модерніст Федір Кричевський відмовився малювати вождів СРСР і помер від голоду [Електронний ресурс] // Аргумент– Режим доступу: http://argumentua.com/stati/khudozhnik-modern-st-fed-rkrichevskii-v-dmovivsya-malyuvati-vozhd-v-srsr-pomer-v-d-golodu (дата звернення 01.08.2019). – Назва з екрана. Сергій Васильківський – поет українського малярства [Електронний ресурс] // Роман Свередю: офіційний сайт, блог та архів. - Електрон. текст. дані. - Режим доступу: https://sverediuk.com.ua/sergiy-vasilkivskiy-poet-ukrayinskogo-malyarstva/ (дата звернення 01.08.2019). – Назва з екрана. Марія Приймаченко [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія : [вебсайт]. – Електрон. текст. дані. - Режим доступу: https://bit.ly/2pQJetJ (дата звернення 12.08.2019). – Назва з екрана.
Бібліотека пропонує: Історія української культури : навч. посіб. / О. Ю. Павлова [та ін.] ; ред. О. Ю. Павлова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. 2-ге вид., перероб. та допов. - Київ : Центр учбової літ., 2013. - 340 с. Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упор. С. В. Ульяновська ; вст. ст. І. М. Дзюби ; перед. слово М. Антоновича. - Київ : Либідь, 1993. - 592 с. : іл.
Сергій Єржиковський : альбом. - Київ : Мистецтво, 1977. - 48 с. (Художники України). Живопись Украины : на англ. яз. / пер. И. Б. Комарова. - Ленинград : Аврора, 1975. - 184 с. : ил. Митці України : енциклопедичний довідник / ред. А. В. Кудрицький. - Київ : Укр. енцикл., 1992. - 846 с. Українки в історії : сб. биогр. информации / ред. В. Борисенко. – Київ : Либідь, 2004. - 328 с.