Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Наукова бібліотека
Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»
Аналіз міжвузівського моніторингу
1
ББК 78.303 Ч 69
Читання в структурі культурно-дозвіллєвих програм бібліотек ВНЗ. Аналіз міжвузівського моніторингу : інформ. лист / уклад. І. В. Гулик ; відп. за вип. Л. І. Шпукал. – Вінниця, 2011. – 12 с. – (Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»).
Укладач: Гулик І.В., головний бібліотекар методичного відділу Відповідальна за випуск: Шпукал Л.І., директор наукової бібліотеки
2
Habent sua fata libeli (У книг своя судьба).
Книга як продукт людської думки, пройшовши всі процеси розвитку цивілізації, і на сучасному етапі залишається незмінно важливим елементом духовного розвитку людини. Саме книга і читання, як процес, позитивно впливають на формування особистості, незважаючи на розвиток інформаційних технологій та збільшення форм масової інформації. Популярність соціальних інтернет-сайтів, вплив телебачення призвели до різкого зменшення інтересу населення до художньої літератури. Під час читання відбувається повільне розгортання логіки, а в Інтернеті та на телебаченні є можливість «схопити» новину чи якийсь квант інформації, але не обдумати її. Тому помічено, що молодь стала гірше писати. Сьогодні книга втрачає першість у житті сучасної людини, вже не являється основою інтелектуального і духовного росту. Сучасний стан читання у нашій державі можна охарактеризувати як кризовий. Це пов’язано як із економічними негараздами, так і втратою суспільством інтересу до художньої літератури. За даними соціологічних опитувань, 46% населення України не купує книжок, тому що не має потреби в читанні. Ця проблема актуальна для багатьох країн світу. У деяких державах прийняті національні програми популяризації читання. Взагалі, в більшості зарубіжних країн програми читання, програми підтримки писемності - це ключові напрями культурної політики. На реалізацію національних книжкових читацьких програм працюють всі засоби інформації, весь механізм держави; існує сильний волонтерський рух по просуванню книги та читання як культурної норми. Адже відродження книги як джерела духовних цінностей розвиває моральний світогляд і культуру населення. На жаль, донедавна Україна залишалась практично єдиною європейською країною, де не приймалось ніяких рішень щодо 3
підтримки читання з боку держави. На сьогодні це питання нарешті піднято на державний рівень. В 2009 році була прийнята «Концепція Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року». На жаль, не всі вузівські бібліотеки приділяють належну увагу інформуванню читача про видання художньої літератури і популяризації читання. Тому у наших читачів обмежені шанси довідатися про варті уваги новинки у бібліотеці. Напрошується простий висновок: щоб читач знайшов книгу - потрібно її пропагувати. Безпосереднє спілкування з читачами підтверджує думку, що бажання читати ту чи іншу книгу виникне тільки за умови, коли вона буде професійно рекомендована бібліотекарем, обізнаним з кращими творами літератури. Щоб зацікавити людину читанням, бібліотека повинна запропонувати цікаву і часто нову книгу, залишаючи за собою можливість формувати читацькі смаки саме відбором і популяризацією видань. Відомо, що серед бібліотечних працівників мало професійних соціологів. В той же час інтерес до соціологічних аспектів бібліотечної діяльності зростає. Ми відчуваємо, розуміємо, що ця діяльність допомагає не тільки отримати актуальну та достовірну інформацію, а й знайти правильний підхід до читача, визначити ефективні форми діяльності в складних економічних умовах. Методичне об’єднання вузівських бібліотек м. Вінниці активно займається соціологічними дослідженнями, зокрема моніторингом читання і запитів користувачів. Так, з метою визначення рівня знань художньої літератури та пріоритетів читання користувачів було проведено міжвузівське дослідження «Місце художньої літератури у вашому житті». 4
В опитувані взяло участь 216 читачів із п’яти вишівських бібліотек (ВДПУ, ВНТУ, ВНАУ, ВТЕІ, ВНМУ). З них 16% співробітники університетів (викладачі, науковці та інші) і 84% студенти. В бібліотеках ВНТУ і ВТЕІ в основному опитувалося студентство. В бібліотеці ВНМУ найбільший відсоток опитаних працівників університету - 38%. Загалом 31% користувачів - чоловічої статі, 69% - жіночої. Статевий поділ користувачів по ВНЗ представлений в діаграмі 1
100 80 60 40 20 0 жінки чоловіки
ВНМУ 79
ВДПУ 70
ВНТУ 50
ВНАУ 62
ВТЕІ 72
21
30
50
38
18
Зрозуміло, що в технічному університеті, де в основному «чоловічі» спеціальності, користувачів-чоловіків було більше. Психологи та соціологи відзначають, що жінки частіше звертаються до художньої літератури. Це пов’язано з тим, що в дівчат життєве та професійне самовизначення не пов’язані між собою. У чоловіків же професійний вибір органічно входить в русло загальної життєвої перспективи, тому вони в основному надають перевагу науково-практичній, науково-популярній літературі. За віком користувачі розподілилися так : 17–25 років – 82,6% 26–35 років – 2,5% 36–45 років – 4,1% 5
45–55 років – 4,8% 55–70 років – 6% Отже,основна кількість респондентів – студентство, що дає можливість проаналізувати смаки і пріоритети саме цієї групи. Діаграма 2
83%
5% 6% 17-25років
4% 2% 25-35років
35-45років
45-55років
55-70років
Наступний блок питань висвітлює задоволення користувачів повнотою фонду художньої літератури бібліотек ВНЗ. Нас цікавило, наскільки активно використовуються комп’ютерні технології для читання дозвіллєвої літератури. Сьогодні навколо Інтернету складається нова міжнародна читацька еліта - «новий» віртуальний читач, який дістав вільний доступ до електронних каталогів і повнотекстових баз традиційних бібліотек всього світу, а також до електронних бібліотек, які широко представлені в Інтернеті. Цей «новий» користувач читає книги з екрану, - і не тільки ділові, але й художні. Це говорить про те, що книги не вмирають - вони стають електронними. 58% респондентів надають перевагу друкованому тексту і 42% користуються електронними книгами, «скачуючи» їх з безкоштовних електронних бібліотек, або читають он-лайн (в 6
даному відсотку відповіді тільки студентів і жодної особи старше 25років). Не дивно, що найбільше читачів електронних книг серед студентів ВНТУ – 59%, адже вони мають більше можливостей і навиків у користуванні інтернет-ресурсами. Результати відповідей можна переглянути в наступній діаграмі. Використання художньої літератури в електронному форматі
ВТЕІ; 36%
ВНМУ; 24,5% ВНАУ; 44%
ВДПУ; 45% ВНТУ; 59%
Можливо, низький відсоток користування електронними книгами свідчить ще й про якісне наповнення фонду абонементу художньої літератури бібліотеки ВНЗ друкованими книгами . Тому доцільне було наступне питання: «Чи задовольняє якість фонду абонементу художньої літератури?». Майже 84%опитуваних повністю або частково задоволені репертуаром, а решта не задоволені представленою літературою. ВНМУ ВДПУ ВНТУ Задовольняє 79,6 55 50 Не задовольняє 18,9 4 4,8 Частково задовольняє 1,5 41 45,2 %
7
ВНАУ ВТЕІ 69 57 15 6 16 37
Відсоток задоволених користувачів вказує на якість сформованого фонду художнього абонементу. Ми можемо стверджувати, що вищі відсотки задоволених фондом художньої бібліотек ВНМУ та ВНАУ зумовлені наявністю добровільних об’єднань читачів, завдяки яким фонд активно поповнюється сучасною літературою. Цікаво поглянути на діаграму 4 по кожній бібліотеці окремо Визначення якості фонду 79,6% 69%
80 70
57%
55% 50% 45,2%
60 50 40 30 20 10
37%
41% 15% 16%
18,9% 4%
4,8%
ВДПУ
ВНТУ
1,5%
6%
0 ВНМУ
Задовольняє
не задовольняє
ВНАУ
ВТЕІ
Частково задовольняє
Щотижня відвідують абонемент художньої літератури 40% опитаних, в основному це користувачі віком «за 35», у них більш стала потреба у читанні. Щомісяця – 18% і дуже рідко – 42%. Останню позицію відмічали, на жаль, тільки студенти. На питання «Де ви знаходите художню літературу, яка вас цікавить?» 55% респондентів відповіли, що тільки на абонементі художньої літератури бібліотеки університету, а 45% окрім вузівської бібліотеки користуються іншими джерелами. 8
Наприклад, 3,8 % опитаних одночасно записані в інших бібліотеках міста. 4 % - іноді купують книги в магазині, 21,5% позичає у друзів. І лише у 20% є свої домашні книгозбірні
тільки в бібліотеці університету
54%
в домашній бібліотеці позичаю у друзів
27,5%
3,8% 4%
скачую з Інтернету в публічній бібліотеці
20%21,5%
в магазині
Прогрес іде вперед і молодь частіше звертається до електронних книг, хоча традиційні друковані носії поки ще тримають перші позиції. Інтернет та бібліотеки користуються популярністю серед користувачів, тому що більш доступні. Немає різниці яке джерело (електронне чи друковане) стане в пригоді, головне щоб то була хороша, якісна література. Метою читання для 73% опитаних є розширення кругозору. Отримують задоволення від читання 68%, задля розваги читають 18%, щоб зайняти вільний час – 26%, інше – 9%. Цілком закономірно, що молодь частіше використовує читання книг задля заповнення інформаційних та естетичних лакун, тоді як старші, маючи вже багаж життєвого досвіду, надають перевагу отриманню насолоди від читання гарної книги. 9
73%
68%
80 60
18%
26%
40
9% 20 0 розширення кругозору
розвага
щоб зайняти вільний час
заради задоволення
інше
Найбільш популярними авторами серед зарубіжних письменників є: Е.М. Ремарк, М. Булгаков, П. Коельо (ці три письменники найчастіше називали студенти всіх ВНЗ), Н. Нестерова, Б. Акунін, М. Март, Марк Фішер, Стефані Майер, Вишневський Януш, серед українських - Люко Дашвар, Роздобудько Ірен, Костенко Ліна, Забужко Оксана, Романчук Леся, Матіос Марія, Лада Лузіна (і все тільки жіноцтво!!!). Часто респонденти зазначали у своїх відповідях - «сучасна українська література», без уточнення прізвищ письменників. Інтерес до української книги не залежить від віку респондентів та їх соціального статусу. Візьмемо на себе сміливість зробити висновок, що криза, яка існувала в національній літературі, пішла на спад. З’явилися нові автори з цікавими сюжетами та гарним стилем написання – і це привернуло увагу читачів. Називаючи твори, які були прочитані останнім часом, користувачів виявили надзвичайно широку обізнаність творчістю українських, російських, зарубіжних авторів. Список літератури дуже різноманітний. Окрім авторів, зазначених у попередніх відповідях, були названі – О. Дюма, Б. Ансуорт, К. Кізі, Т. Драйзер, Анхель де Куат’є, Ю. Шилова, Г. Данилова, 10
Л. Уліцкая, М. Воронова, С. Кінг, Ч. Абдулаєв, Т. Полякова, Д. Сеттерфільд, П. Зюскінд, та багато інших. Заради цікавості ми зайшли на студентський форум медичного університету. В 2007 році у розділі «Дозвілля, розваги, відпочинок» студенти розпочали тему «Улюблені книги». Для порівняння: у 2007 молодь рекомендувала прочитати (цитати з оригіналу, дивіться форум http://www.vnmu.vn.ua/forum/index.php?topic=232.0): Ремарк "Триумфальная арка", Пауло Коэлье "Алхимик", Лопе де Вега "Собака на сене", П. Загребельний "Роксолана". Всі твори М. Булгакова, Сомерсет Моэм "Бремя страстей человеческих" и "Луна и грош". Ильф и Петров "12 стульев", "Золотой телёнок", Стругацких ("Пикник на обочине" ОБЯЗАТЕЛЬНО), К.Булычёв- на любителя, Энтони Бёрджес "Механический апельсин". Мартин Эмис "Деньги". Кен Кизи "Полет над гнездом кукушки", Г. Г. Маркеса "Сто лет одиночества", В. Головачев "Посланник", Саша Чубарьян "Полный root", К. Скрябін "Я, Побєда і Берлін". А у 2010 році вже були названі : Марія Матіос "Нація", "Солодка Даруся", Мария Семенова «Волкодав», Чак Паланик «Бойцовский клуб», Милорад Павич, Стругацкие и Р. Бредбери, "Блуда и МУДО" А. Иванова, "Раковый корпус" Солженицина, А. Азимов, Бегдебер "99 франков", Ибби Каслик "Худышка". Як бачимо, молодь читає досить якісну літературу. І якщо в студентства улюбленим автором є Е.М. Ремарк, то можна вважати що в них гарний смак! Але повернемося до результатів опитування, проведених в бібліотеках. 11
На питання «Яким жанрам надаєте перевагу?» відповіді розподілилися таким чином психологічно-філософські твори – 44% класика – 40% детективи – 38% історичні твори – 27% пригоди – 26% «жіночі» романи – 24% фантастика – 11% езотерика – 6% інше – 3% Підтверджуючи загальносвітові тенденції, досить ослаб інтерес нашого читача - до поезії, а також до творів військовопатріотичної тематики. В кожному університеті виявився свій «улюблений» жанр. Наприклад: у педагогічному університеті надають перевагу класичній літературі (88%), у технічному – пригодницьким романам (45%) та фантастиці (36%), у медичному - класиці (43,4%) та психологічнофілософським творам (39,6%), а от в аграрному університеті та торговельноекономічному інституті смаки користувачів збігаються – цікавляться всіма жанрами, але не вважають цікавими езотерику (по 6%) та фантастику(5-8%). Щодо тематичних переваг у читанні молоді, то лідером серед вузівських бібліотеках є навчальна література, що в цілому відповідає загальносвітовій тенденції переваги унітарного читання над «вільним». У блоці запитань щодо періодичних видань, цікавляться журналами 38%, і не цікавляться 62%. Користуються попитом: «Караван историй», «Биография», «Viva» та інші. Серед літературно-художніх названі «Радуга», «Дніпро», «Смена». Змушені відзначити, що «товсті» журнали читають менше, «глянець» (більш ілюстративний, ніж інформативний) 12
популярніший за інтелектуальну літературу. Дуже часто у відповідях вказувалась фахові періодичні видання, а не дозвіллєві. Шкільна програма з літератури часто випереджає учнівські вікові особливості сприйняття. Через це, засвоюючи шкільну програму, багато учнів нічого не розуміє та пропускає інформацію, ніщо не залишаючи у собі. Можливо, від бібліотекарів вузівських бібліотек залежить підтримання інтересу та формування любові до художньої літератури в студентства, адже не раз чуємо від користувачів фрази на кшталт: «Дивно, а в школі мені ця книга здалась не цікавою!». Можливо саме в період навчання у ВНЗ молодь матиме змогу «повернутися» до того, що було не зрозуміле раніше. Потрібно знаходити можливість надавати користувачам якісну, а головне, цікаву літературу. Отож, підсумовуючи вище сказане, слід зазначити: існує думка, що книгу (в класичному розумінні) витісняє Інтернет. В Інтернеті ми можемо швидко й безкоштовно знайти та прочитати будь-яку літературу, знаходимо критику твору, коментарі тощо. У мережі ми не обмежуємося читанням, а й переглядаємо відео, зображення і т.д. Проте, відомий нам Білл Гейтс казав, що Інтернет «відірвав» людей не від книги, а від телевізора. Отже Інтернет є не головною причиною втрати популярності книги серед молоді! Читачі, книга, читання – проблемне питання, яке вирішували бібліотеки у 30-х, 50-х, 90-х роках ХХ століття, і яке залишилось у ХХІ столітті – змінилися лише уподобання, літературні смаки, улюблені книги та їх твори. Є немало серйозних проблем у сфері залучення молоді до духовної спадщини, яка закладена в книгах. Звичка читати поступово йде з дозвілля. Але стверджувати, що молодь сьогодні не читає взагалі - теж не можна! 13